16
ПередПлатний індекс газета виходить з 1960 року 5.05.2010 №20 (5010) 46 каналів телебачення влучний погляд на сучасне життя www.mch.com.ua фото Романа КиРея років Як святкуватимуть День Перемоги у найбільших містах області, читайте на сторінці 7 дерева- конкурсанти Черкаські дуби змагатимуться за звання національного дерева України сторінка 3 на базарі потрібен порядок Гість «Брейн-рингу» - директор смілянського колгоспного ринку Володимир супрун сторінка 5 співочий талант Маленька тальнівка стала лауреаткою телевізійного фестивалю сторінка 6 без війни 65

Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

  • Upload
    -

  • View
    1.226

  • Download
    2

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

ПередПлатний індекс

газета виходить з 1960 року

5.05.2010

№20(5010)

46 каналів телебачення

влучний погляд на сучасне життя

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

років

Як святкуватимуть День Перемоги

у найбільших містах області, читайте на сторінці 7

•дерева-конкурсантиЧеркаські дуби змагатимуться за звання національного дерева України

сторінка 3

•на базарі потрібен порядокГість «Брейн-рингу» - директор смілянського колгоспного ринку Володимир супрун

сторінка 5

•співочий талантМаленька тальнівка стала лауреаткою телевізійного фестивалю

сторінка 6

без війни65

Page 2: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

5 травня 20102 наші новинире

клам

а

пильність•

Ще одному офіцерові “дали по руках”За хабар затриманий один із заступників на-чальника Христинівсь-кого райвідділу міліції. Як повідомляє відділ зв’язків із громадськіс-тю ГУМВС України в Черкаській області, ще в березні працівники карного розшуку викри-ли групу зловмисників, які скоювали розбої та крадіжки у Христинівці та районі. Нехтуючи службовим обов’язком та зраджуючи справі своїх колег, так званий «правоохоронець» вимагав 2 тисячі гривень за непри-тягнення до відповідальності одного з фігурантів справи.

Як повідомив начальник ГУМВС України в Черкаській області полковник міліції Валерій Дерновий, наразі хабарника затримано, і він відповідатиме згідно із Зако-ном, а керівник райвідділу, який допустив скоєння своїм підлеглим злочину, звільнений із займаної посади.

М.Ч.

дайте – не минайте•

Кредитують, але помалупрорахунки•

Проблемні банки наробили клопотуНа території Чер-каської області нині є три про-блемні банки.– Раніше йшла мова про двадцять банків в Україні із тимчасовою адміністрацією, які своєчасно не прово-дили платежі й не по-вертали людям кошти, – коментує начальник управління НБУ у Черкаській області Сергій Забудський. – На сьогодні ж лише шість банків в Україні – з тимчасовою ад-міністрацією, призначе-ною Нацбанком, три з них мають свої філії на Черкащині.

Серед черкаських най-більші проблеми нині у банку «Надра». Банкіри пророкують, що само-тужки ця установа не зможе подолати власні проблеми. З тимча-совою адміністрацією працює також банк «Столиця», подовжено термін перебування тимчасової адмініст-рації у «РодовідБан-ку» – установа має фінансові труднощі із поверненням коштів.

Узагалі ж у Черкаській області діє 58 відділень банків та 765 струк-турних банківських установ.

Наталія ЗАЇКА

святкові дороги•

Обережно: п’яні за кермомПід час маївок захмелілих водіїв на дорогах Черка-щини – хоч греблю гати. Якщо зазвичай за добу праців-ники ДАІ виявляють до 40 водіїв у нетверезому стані, то минулих вихідних кількість таких збіль-шилася у рази.

1 травня на дорогах області інс-пектори припинили рух 91 водія напідпитку. Не менше п’яних було і в наступні дні – 90 осіб ке-рували транспортними засоба-ми і 3 травня. Саме тому на Пер-шотравневі свята інспектори ДАІ працюють у посиленому режимі.

Цьогорічне 1 Травня, на жаль, не обійшлося без жертв. Як повідомив старший інспектор УДАІ ГУМВС України в області Володимир Ліщенко, на Черка-щині трапилося 2 серйозні ДТП, внаслідок яких одна жінка заги-нула та троє осіб травмовано. На щастя, 2 та 3 травня на автодо-рогах області не зареєстровано жодного ДТП із потерпілими.

Нині ДАІшники готуються до на-ступних вихідних, передбачаючи, що 9 травня водіїв напідпитку не поменшає.

Наталія ЗАЇКА

Умови

Аванс – 40%Аванс – 40%Під заставу нерухомості

Під заставу депозиту

Без застави

Аванс: не менше 50% від вартості автоАванс: не менше 50% від вартості житла

Перший обов’язк. внесок – 50% від вар-тості житлаОбов’язк. внесок – 50% від вартості автоПід заставу авто чи нерухомості

Аванс – 50% від вартості житла

Перший внесок 30% від вартості авто

Перший внесок 40%Перший внесок 50%

Процентна ставка

36,9% річних (без щомісячної комісії)

29,5% річних29,5% річних31,5% річних

Відсоткова ставка за депозитом +4-5%39% річних

14,9% річних

25% річних23-25% річних

24-25% річних

24-25% річних24-25% річних

28% річних

25,5% річних

24% річних

24% річних25% річних

Термін

2 роки

До 5 роківДо 20 роківДо 10 років

Від 30 днів до 12 місяців

До 1 року

безстроковий

До 5 роківДо 5 років

До 10 років

До 7 роківДо 1 року

До 3 років

До 10 років

До 5 років (автомобілі іноземного виробниц-тва)До 3 років (авто росій-ського, вітчизняного та китайського виробниц-тва)

На 10 років15 років

Кредитування

Від 5 до 15 тисяч гривень (без підтверд-ження цільового використання)

Кредит на купівлю автоКредит на житлоКредит на поточні потреби (надається 30% від застави)

70-80% від суми депозиту

До 10 тис. грн. (але тільки пенсіонерам)

Від 500 грн. до 3 тис. грн. (без підтверд-ження цільового використання)

Кредит на купівлю автоКредит на купівлю житла на вторинному ринку

Кредит на придбання нерухомості на вторинному ринку Кредит на придбання автоСпоживчий кредит

До 15 тис. грн. (без підтвердження цільового використання)Кредит на житло

Кредит на придбання авто на первинно-му ринку

Кредит на придбання нерухомості на вторинному ринку

Банк

Універсал Банк

Укрсоцбанк

ОТП Банк

Капітал

Дельта Банк

Укргазбанк

Мегабанк

Індекс-банк

БМ Банк

Де і як у Черкасах можна отримати кредитІз 15 банківських установ, які потрапили в поле зору «Молодіжки», у 9 можна отримати різноманітні кредити

Протягом останніх місяців у банківських установах області спостерігається зрос-тання депозитних вкладів. За словами начальника управ-ління НБУ у Черкась-кій області Сергія Забудського, за гру-день 2009 та січень-березень 2010 року вклади у банківські ус-танови зросли на 175 мільйонів гривень.

– Це невеликий показник, але він свідчить, що зрос-тання відбувається, відтак робота банків від-новлюється, – каже Сергій Забудський. – Приємно те, що майже 90 відсотків вкладів – це вкла-ди у національній валюті.

Та якщо ситуація з депозитами поступо-во налагоджується, то з кредитуванням не все так оптиміс-тично. За свідченням банкірів, нині гроші в банках позичають переважно юридич-ні особи. З іншого боку, звичайні люди відзначають, що відсоткова ставка по кредитах для багать-ох є дуже високою.

– Обсяг кредитно-го портфеля продов-жує зменшуватися, хоча ця тенденція

вже не носить глобального характеру. На сьогодні рі-вень кредитного портфеля становить 6 мільярдів 391 мільйон гривень (порівняно з початком року він змен-шився на 199 мільйонів гривень). Зменшення іде по кредитах, наданих фізич-ним особам, – зазначає Сергій Забудський.

Найактивніше сьогодні кредитуються підприємства агропромислового комп-лексу.

– Ці підприємства єдині, які закінчили рік із прибут-ками і своєчасно розраху-валися за отримані перед

тим кредити, – пояснює керуючий відділеннями ПАТ «Пром інвестбанку» Валерій Ткаченко.

До масштабного креди-тування фізичних осіб на сьогодні банки остаточно ще не готові. За інфор-мацією НБУ у Черкась-кій області, упродовж січня-березня незначне кредитування громадян здійснювала 31 банківська установа Черкащини. Від-дається перевага креди-там на купівлю житла на вторинному ринку або ж на придбання нових автівок. А от готівку в борг можна

отримати лише в кількох банківсь-ких установах області, притому в невеликих сумах.

– Багато людей хотіли б узяти кре-дит, але банки не мають впевненос-ті, чи буде повер-нута ця позика, – каже директор Дніпровської філії АТ «Укрін-банк» Віталій Тур. – Для того щоб отримати кредит, охочим це зроби-ти потрібно мати надійне фінансове забезпечення, належний ма-теріальний стан та володіти незапля-мованою кредит-ною історією.

Наталія ЗАЇКА

Page 3: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

№20 3наші новини

рекл

ама

презентація•

«Любов і пісня – долі два крила»Презентація каталогу під та-кою назвою відбулася в Чер-каському художньому музеї. Видання присвячене творчості відо-мого не тільки на Черкащині співо-чого дуету заслужених працівників культури України Діани і Василя Ма-тющенків та майстрині петриківсь-кого розпису, заслуженого майстра народної творчості України Тетяни Гарькавої, а також її чоловіка – майс-тра по дереву Олександра Гарькаво-го, чиї роботи лягли в основу оформ-лення каталогу.

Саме народна пісня та петриківський розпис поєднали в собі самобутність і красу народних традицій Середньої Наддніпрянщини, яка представлена на сторінках видання «Любов і пісня – долі два крила».

Олексій ІВАНЕНКО

вдячність•

Квіти й принтер для міліції

зелена гордість•

Наші дуби візьмуть участь у конкурсі

свій до свого•

Нові каруселі – і діти веселі

В Умані 27 квітня відбулося щорічне «Свято краси», під час якого обирали найкрасивішу дівчину міста. У залі Будинку культури дві з половиною годи-ни не стихали овації, адресо-вані вісьмом сміливим дівча-там, які вражали публіку своєю красою та демонстрували свої таланти.

З першої і до останньої хвилини конкур-сно-концертної програми глядачі пере-бували в атмосфері не лише свята, але й загадкової таємничості. Адже цього року журі конкурсу не оголошувало по-передніх оцінок, тож можна було лише гадати, кому в підсумку дістанеться ти-тул «Міс Умань 2010». Інші нововведен-ня були не менш цікавими. Так, уперше в історії конкурсу тривало Інтернет-го-лосування, про яке повідомили 6 квітня, і кожен охочий міг підтримати вподоба-ну «міс». Дефіле у купальниках, напев-

но, найбільше порадувало присутніх чоловіків. Загалом же конкурсанткам довелося випробувати себе у шести конкурсах: «Маскарад», «Весна», «Мій коник», «Дефіле в купальниках», «Ама-зонки», «Вечірня сукня».

А поки дівчата перевдягалися та готу-валися до наступних конкурсів за кулі-сами, глядачів розважали концертними номерами запрошені артисти. Присут-ніх зачаровували своїми голосами учасники акапельного гурту «SunRise» Анна Нероба та Богдан Полянчук, а ко-манда КВК «Фантастична четвірка» ве-селила глядачів дотепними жартами.

Титул «Міс Інтернет» отримала Оль-га Торопенко, за яку свої голоси від-дали 525 уманчан. «Міс глядацьких симпатій» стала Віолетта Товкес, яка з першого ж конкурсу зачарувала зал своїм голосом, і виконавши пісню «Je t’aime», ще підсилила ефект. Титул «Віце-міс» здобула чарівна уманчанка Ольга Байда, поява якої на сцені щора-

зу супроводжувалася шквалом емоцій-них овацій. А титул «Міс Умань 2010» та головний приз – путівка в санаторій «Аквадар» дісталися Олені Демченко.

– Торік я теж брала участь у конкурсі краси, але того разу здобула титул «Міс екстравагантність». Тоді вирішила, що братиму участь доти, поки не перемо-жу. Почуття радості та хвилювання за-шкалюють! – зізнається Олена відразу після «коронації».

Вікторія ШИБІНСЬКА

Дитячі майданчики місцевого ви-робництва з’явились у Черкасах.

Гойдалки та каруселі, встановлені біля багатоповерхівок ще за радянських часів, застаріли. Доставляти нові з інших міст чи з-за кордону – дорого. Тож на Черкасько-му машинобудівному заводі вирішили са-мотужки створити яскраві дитячі ігрові та спортивні конструкції. Нині більше десяти таких комплексів дарують радість дітлахам та їхнім батькам у черкаських дворах.

– Після реорганізації РЕУ в Служби ут-римання будинків ми вирішили кошти, які маємо від скорочення інженерно-технічних працівників, використати на виготовлення дитячих майданчиків на прибудинкових територіях, – розповідає начальник уп-равління житлово-комунального госпо-дарства Василь Старіков.

На машинобудівному заводі розробкою креслень майданчиків займається цілий відділ. Один із розробників – Олександр Давиденко – наймолодший інженер-конс-труктор. Працює лише рік, але створив чи не найбільше креслень вдалих виробів. Зізнається, що ідеями його «постачає» трирічний племінник, з яким юнак частень-ко гуляє в парку. Нині на заводі виготовля-ють кілька десятків найменувань дитячих ігрових та спортивних комплексів.

– Враховуючи нинішню ситуацію з пра-вопорядком на вулицях, не надто високий рівень культури молоді, ми виготовляємо їх із запасом міцності. Всі ці вироби мають сертифікат відповідності, гігієнічний сані-тарний висновок і допущені до використан-ня, – наголошує голова правління заводу Олександр Згіблов.

Комплектувати яскраві конструкції мож-на залежно від розмірів майданчика, кіль-кості та віку дітей. В ідеалі біля кожного ба-гатоквартирного будинку має бути ігровий майданчик, кажуть в управлінні житлово-комунального господарства. За скромни-ми підрахунками, їх наразі потрібно більше ста. З початку року вже встановили чотири дитячі майданчики, стільки ж планують об-лаштувати протягом травня.

Ірина МЕТКІВСЬКА

Працівники пош-ти за розкриття резонансного вбивства інкаса-тора в Геронимівці віддячили право-охоронцям квіта-ми та принтером.– Протягом остан-ніх років збільшила-ся кількість посягань злочинців на установи поштового зв’язку та їх працівників, – зазначив на зустрічі з міліціоне-рами минулої п’ятниці керівник Черкаської дирекції Укрпошти Василь Марчук.

Один із таких випад-ків трапився торік улітку в селі Геронимівці Чер-каського району. Двоє осіб напали на місцеве відділення пошти та, вбивши інкасатора, за-володіли грішми у сумі 200 тисяч гривень.

Кілька місяців право-охоронці розслідували

справу, і лише в грудні працівникам карного розшуку ГУМВС Украї-ни у Черкаській області разом з міліціонерами Черкаського району вдалося вийти на слід зловмисників.

Як з’ясувалося, ці двоє непримітних мо-лодиків 20 та 23 років займалися підприємни-цькою діяльністю, а па-ралельно ще й кримі-

нальним промислом.– Окрім злочину в Ге-

ронимівці, за ними чис-литься ще й розбійний напад з метою пограбу-вання у Руській Поляні та вбивство таксиста в обласному центрі, – за-значає начальник уп-равління карного роз-шуку ГУМВС України у Черкаській області Володимир Голубош.

Наталія ЗАЇКА

змагалися красуні•

Корона «міс» із другої спроби

фот

о Ол

екса

ндра

БиС

ТРОВ

А

«Міс Умань 2010» Олена Демченко під час конкурсу «Весна»

Четвірка черкаських дубів у числі пре-тендентів за звання Національного де-рева України. Ідея конкурсу належить Міністерству охорони природного середо-вища та Київському еколого-культурному центру.

За словами директора цен-тру Володимира Борейка, змагання проходитиме у чотирьох номінаціях: «Найс-таріше дерево», «Меморіаль-не дерево», «Історичне де-

рево» та «Естетично цінне дерево». У кожній номінації журі обере три дерева і на-зве їх національними.

Черкащину представля-тимуть чотири тисячолітні велети: дуб Максима Заліз-няка та три Шевченківські дуби (два в селі Будищі та один у Моринцях Звениго-родського району). Ймовір-ніше за все, наші крислаті посперечаються за перемо-гу у номінації «Меморіальне дерево».

– Конкурс покликаний привернути увагу місцевих жителів та влади до пра-

давніх дерев. Адже без від-повідного догляду ці дуби довго не протягнуть. Ось, скажімо, дуб Залізняка не має громостягу, тим часом як уже сім разів у нього влу-чала блискавка. Ще торік про тисячолітній дуб у Буди-щі навіть у Черкаській обл-держадміністрації не знали, – обурюється Володимир Борейко.

Про те, чи удостоять чер-каських тисячолітніх «кон-курсантів» звання «націо-нальні», стане відомо на початку липня.

Наталія ЗАЇКА

фот

о з

архі

ву р

едак

ції

Дуб Максима Залізняка бореться за звання національного

фот

о Ір

ини

МеТ

КІВС

ЬКОЇ

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

Василь Марчук (ліворуч) разом із Володимиром Голубошом

Дитячий майданчик у Черкасах без баскетбольного щита важко уявити

Page 4: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

5 травня 20104 профорієнтир

Харківський інститут економікиринкових відносин та менеджменту

оголошує прийом на денну та заочну форми навчання за спеціальностями:

Вступні випробування з предметів

Дні відкритих дверей: 20 березня, 17 квітня, 15 травняВипускники одержують диплом державного та міжнародного зразкаінститут надає місця в гуртожитку та можливість одержати військову підготовкуВитяг № 3213 – дак від 17.12.2009р. ГакУ

Харків, вул.Халтуріна, 6. трамвай №№ 6,8,

зуп. “дк “серп і молот”.т. (057) 738-69-65, 738-11-61

1. Українська мова та література2. Математика 3. Іноземна мова

1. Українська мова та література2. Математика 3. Історія України

Менеджмент

Економіка підприємстваОблік і аудитМаркетинг

Спеціальності

Перепідготовка фахівців на базі вищої освітиДруга та паралельна вища освіта

ДНЗ «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів»(ПТУ №16 м.Звенигородка)

Оголошує набір учнів на 2010-1011 навчальний рікЦентр готує кваліфікованих спеціалістів на базі повної і базової загальної середньої освіти з наступних професій:у відділенні Центру м. Звенигородка:

Термін навчання 3 роки:1. Сировар-майстер (на базі 9 кл.)2. Апаратник пастеризації та охолодження молока (на базі 9 кл.)

Термін навчання 1,8 років:1. Сировар-майстер (на базі 11 кл.)

Термін навчання 1,5 років:1. Кухар. Кондитер (на базі 11 кл.)

2. електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Водій категорії «В», «С» (на базі 11 кл.)у відділенні Центру в с. Козацьке:

Термін навчання 3 роки:

1. Тракторист-машиніст с/г виробництва категорії «А». Слюсар з ремонту с/г машин та устаткування 3 розряду. Водій автотранспортних засобів категорії «В», «С» (на базі 9 кл.)2. Кухар. Пекар (на базі 9 кл.)

Термін навчання 1 рік:

1. Тракторист-машиніст с/г виробництва категорії «А». Водій автотранспортних засобів категорії «В», «С» (на базі 11 кл.)

На базі спеціалізованої школи-інтернат без отримання повної загальної середньої

освіти з терміном навчання 2 роки:1. Бджоляр В Центр приймають юнаків та дівчат до 28 років з усіх регіонів України. із вступниками проводиться співбесіда. Зарахування в число учнів проводиться до 25 серпня. навчання безкоштовне.

Учні забезпечуються гуртожитком, харчуванням, стипендією та при проходженні виробничої практики отримують 50% заробітку. Час навчання в Центрі зараховується до трудового стажу.

Випускники Центру за бажанням мають змогу продовжити навчання за скороченим терміном на базі Білоцерківського та Полтавського технолого-економічних коледжів, тальян-ківського державного аграрного технікуму, Черкаського ко-мерційного коледжу, Звенигородського філіалу Уманського агротехнічного коледжу при даУ.

адреса Центру: 20200 Черкаська обл. м. Звенигородка, вул.. Кірова 38, тел. (04740) 2-24-85, 2-37-68; факс 2-24-85

адреса відділення: 20240 Черкаська область, Звениго-родський район, с. Козацьке, вул. Леніна, 65тел. (04740) 93-5-32, 2-01-54л

іцен

зії а

Б №

1756

58, а

В №

3631

06, а

Б №

2988

90

УМАНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙОГОЛОШУЄприйом учнів на 2010-2011 навчальний рік

Вступивши до Уманського професійного ліцею, ви можете здобути атестат про повну середню освіту і диплом кваліфікованого робітника з професій:

На базі 11 класів – термін навчання 1 рік:1. Слюсар з ремонту автомобілів2. Муляр; лицювальник-плиточник3. Штукатур; лицювальник-плиточник4. Виробник художніх виробів з дерева; столяр будівельнийНа базі 11 класів – термін навчання 1,5 року:1. Електромонтер з ремонту та обслуговування

електроустаткування; електрозварник руч-ного зварювання

На базі 9 класів – термін навчання 3 роки(з отриманням повної загальної середньої ос-віти):1. Токар-револьверник; слюсар з ремонту ав-

томобілів2. Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр3. Електрогазозварник; електрозварник на ав-

томатичних та напівавтоматичних машинах

Час навчання зараховується в стаж роботиЗарахування в ліцей проводиться згідно кон-курсу атестатів (свідоцтв про освіту) та за ре-зультатами співбесіди.Учням гарантована стипендія, харчування на пільгових умовах, працевлаштування на ВАТ «Уманьферммаш» та на інших підприємствах міста і регіону з престижною заробітною пла-тою.Іногородні забезпечуються гуртожитком.

Ліц

ензі

я А

В №

4431

28 в

ід 1

0.12

.200

8 р.

Шановні випускники дев’ятих та одинадцятих класів

м.Умань, пров. Енергетичний, 5 (район залізничного вокзалу, промбази)Їхати автобусами: №№ 14, 5, 9, 11

www.upl.ucoz.orgТелефони: 2-31-16, 2-31-21

ОГОЛОШУЄ ПРИЙОМ СТУДЕНТІВна 2010-2011 навчальний рік (денна форма навчання) за напрямами підготовки:

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТімені В.В. ДОКУЧАЄВА

Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ

Проїзд від станції метро “Пролетарська” автобусом №200 до кінцевої зупинки або маршрутним таксі № 186 до зупинки “Агроуніверситет”.

Документи приймаються з 15.07 по 31.07.2010 р.

Приймальна комісія 800-1600 тел. (0572) 99-74-01

• Агрономія• Захист рослин • Менеджмент • Економіка підприємства • Облік і аудит • Фінанси і кредит • Геодезія,

картографія та землеустрій • Лісове і садово-паркове

господарство • Екологія,

охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

Ліц

ензі

я А

В №

482

888

від

30.0

9.20

09р.

Ліц

ензі

я А

В №

506

561

вид.

МО

НУ

від

17.

02.2

010

р.

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІї І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

м.Харків, вул. Матросова, 3 (трол. № 3,5,6,10 від метро “Пр-т Гагаріна”

до зупинки “Школа № 114”)телефони для довідок: (0572) 52-40-19

(057) 755-34-27www.ecosoc.kharkov.uae-mail: [email protected]

Престижна освіта – надійне майбутнє!

Знижка в оплаті за навчання надається відмінникам та соціально незахищеним категоріям студентів

іногородні студенти забезпечуються гуртожитком

оголошує прийом студентів на денну та заочну форми навчання на 2010-2011 н.р. за напрямами:

Еколого-валеологічний факультет• Екологія, охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування

Факультет соціального менеджменту• Соціологія

Факультет іноземної філології та перекладу• Філологія (переклад)

500-700 грн./місяць

500-700 грн./місяць

600-800 грн./місяць

„Обираючи професію – обираєш майбутнє” – під таким гаслом за сприяння Черкаського міського цен-тру зайнятості 22 квітня у приміщенні Обласної філармонії відбувся проф орієнтаційний захід для випускників шкіл. Головна мета, яку ставили спеціаліс-ти центру зайнятості, – допомогти молоді ознайо-митися з багато-барв’ям професій, аби свідомо та правильно об-рати професій-не майбуття.

Наближаючись до порогу юності, кожна молода людина замислюється: ким стати у до-рослому житті? Яку професію обрати, щоб вона приносила радість і задоволення самому собі та користь іншим?

А ось дев’ятикласник Олек-сій Івановський, якого теж за-просили на захід, це питання вважає для себе вирішеним. Адже з 5 років хлопець за-хоплюється танцями. Основи виконавської майстерності опанував у відомому в Черка-сах зразковому хореографіч-ному ансамблі танцю „Друж-ба”, який очолює заслужений працівник культури Ольга Зо-лотарьова. Разом з ровесни-ками юнак наполегливо пра-цює над собою, вкладаючи в

освоєння кожного нового номера увесь свій талант і вміння. Отож на його долю випали гастрольні подорожі, фестивалі, конкурси та

численні концерти не лише перед гляда-

чами Черкас, а й у різних куточ-

ках України та за її межами. Як результат

– перемоги ко-лективу, одна з яких – у престиж-

ному Всеукраїнському конкурсі ім. Павла Вірського.

Поряд зі щоден-ними заняттями улюбленим мистец-

твом юнак успіш-но навчається у

Ч е р к а с ь к і й

ЗОШ №25, бере активну участь в організації і проведенні шкільних вечорів, виступах команди КВК та інших заходах. Підтримують його в цьому директор школи В’ячеслав Братко та заступник директора з виховної роботи Лідія Мисько.

За визнанням глядачів і спе-ціалістів, сценічний хист Олексія Івановського отримав ще одну ви-соку оцінку: нещодавно хлопцю призначили стипендію міського голови для обдарованих дітей та учнівської молоді у номінації „За високі досягнення в хореографії”. Це ще більше зміцнило його намір пов’язати своє майбутнє з улюбле-ними танцями. А продовжити набу-вати обраний фах юнак планує в Київській муніципальній українсь-кій академії танцю.

Любов КВІТКА

свідомий вибір•

З танцями по життю

реклама

фото надані

героєм публікації

Олексій своє майбутнє пов’язує з мистецтвом

Page 5: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

№20 5

брейн-ринг•У лівому куті

Леонід ТУМЕНКО, журналіст

– Володимире Івановичу, як так трапилося, що справжній полковник та на базарі?

– Ваше запитання дуже мені зрозуміле. Бо я його пережив фібрами всієї душі. Справді, див-но, що ще вчора перший заступник начальника Управління Міністерства внутрішніх справ Украї-ни в Черкаській області і... керує базаром.

– Ще додам: гроза криміналітету і тихий столоначальник...

– Щодо столу, то деталь правильна. Тільки-но після вагань – чи стати начальником міського уп-равління юстиції, чи завідувачем торгового від-ділу міськвиконкому – погодився, здавалося б, на найгіршу пропозицію і зайшов до приміщення адміністрації, то перше, що побачив – пацюків, які так і шастали по столах та попід ними у хо-лодних кімнатах.

– А що тут дивного, ці тваринки нутром чу-ють, де є пожива. Спокон віків базар уособ-лював найбрудніше місце населеного пунк-ту.

– Може, так і було колись, а сьогодні таке зовсім неможливе. Погляньмо на нашу сусіду – церкву. Хіба можна допустити, щоб біля христи-янської святині був базарний смітник? Якщо до мене вважали, що можна, то я категорично був проти цього. Мене не задовольняв стан ринку як покупця, а отже, таких, як я, було дуже багато. Тому треба було все тут докорінно змінювати. Насамперед узялися за впорядкування офісу – і згодом до кабінету директора ринку люди вже заходили без остраху.

– Але ж для всякого переобладнання пот-рібні кошти. Хто ж вам їх дасть?

– А хіба їх щодня не отримував базар? Звіс-но, але треба належно оформлювати ринковий збір (який повністю йде у казну міста) і плату за послуги.

– Якщо образно, то гроші лежали на землі, треба було лише нагнутися і їх підняти. Не за-лазили ж ви у кишеню до продавців?

– Звісно. На базарі завжди зустрічаються двоє: один хоче продати свій товар, другий при-йшов його придбати. А найголовніше завдання адміністрації ринку – забезпечити належні умо-ви як продавцеві, так і покупцеві. Пам’ятаєте, які були павільйони на цьому ринку?

– І добре. Обшарпані, незручні, обов’язково зі своєрідним, читай смердючим запахом.

– А зараз ви їх бачите? Слава Богу, на тому ж місці ті ж павільйони, але зовсім інші – облашто-вані, і в них комфортно і покупцям, і продавцям. А ось погляньте сюди: на цей критий павільйон для реалізації сільськогосподарської продукції витратили 300 тисяч гривень. Сподіваємося, що це не даремне витрачання коштів, а запорука подальшого розвитку Смілянського ринку.

– Мене дивує, що й досі діє він під старою вивіскою: «Смілянський колгоспний ринок». Давно вже немає тих колгоспів, які ще за життя подарували базару тільки назву, а не суть.

– Вивіска не заважає працювати. Як люди-

ну зустрічають за одягом, а проводжають за розумом, так і ми не боїмося того слова. А й справді, якщо поринути у не таке давнє мину-ле, то колгоспами тут мало пахло. Сьогодні ж, на моє глибоке переконання, ринок остаточно змінив свою суть. Лишень трохи залишивши за собою функцію дати можливість бабці чи дядькові із села продати надлишкову продук-цію, вирощену на власній грядці, перетворився на сучасне, розгалужене, багатофункціональне підприємство. І щоб уміло ним керувати, треба багато вміти і знати. Погляньмо навколо – на колись відомому на весь Радянський Союз Смі-лянському машинобудівному заводі нині мають роботу більше 300 смілян. Важко назвати серед діючих і процвітаючих й інші заводи та фабрики. На Смілянському центральному ринку знайшли застосування своїм головам та рукам майже дві тисячі людей. Переважно, вони не приходять сюди продати той чи інший товар, вони тут пра-цюють.

– Хочемо того чи не хочемо, а за останні роки українське суспільство поділилося май-же навпіл: одна частина продає, друга – ку-пує. А тієї, що працює – днем із вогнем...

– Бачу, вас це вражає, а мене – тим паче. Бо я щодня спостерігаю цей процес. Як би було чудо-во, коли б селянин продавав зайвину на базарі. Городянину б картоплина, морквина, цибулина, а селянину – копійчина. Повторюю, це варіант ідеальний.

– А маємо ж те, що маємо.– Їде бізнесмен у Черкаси чи на південь на

оптовий ринок, закуповує там -енну кількість то-вару. Не важливо, якого – овочі, фрукти, одяг, взуття – і везе його до нас на ринок. І тут пере-продують.

– Ще поворушимо минулі часи. За вашої діяльності на різних міліцейських постах цей процес називався...

– Спекуляцією! Одержаний прибуток завдяки простій оборудці – купив дешевше, продав до-рожче – вилучався і карався. Закон намагався притлумити бажання пересічного громадянина займатися корисною діяльністю для себе і спів-громадян. Як він цього не хотів, але подолати не міг.

– А якщо не можеш подолати безпорядок, то очоль його.

– От суспільство все ж таки доросло до того, що не варто тероризувати чесну людину.

– А й справді, не винен чоловік, що торгівля найшвидше забезпечує додаткову вартість. Але ж ота додаткова вартість падає на плечі всіх покупців, вірніше, робить легшими їхні гаманці саме на ту маржу. І нічого поганого продавець не робить, він лише «накидає» на ціну транспортні витрати, інші. До безкінеч-ності той продавець не може піднімати ціну, бо ніхто не купить дорогий товар.

– А поруч же стоять інші продавці-конкурен-ти.

– Натякаєте, що треба домовлятися?

– А треба. Приклад. Домовилися колеги про-давати редиску, скажімо, по 10 гривень за кіло-грам. На ціннику така цифра й указана. Але, щоб таки продати, дехто тихенько «править» менше. Отже, зловживати ціною тільки на шкоду собі. Іноді мені пропонують виконувати невластиві директорові ринку функції – ходити і встановлю-вати, точніше зменшувати ціни. Навіть докоря-ють у цьому. Хіба ж це у моїх силах? Адже тут керують пропозиція і попит.

– А що у ваших силах зробити, чи, можли-во, вже зроблено?

– Ось ряд бутиків. Вони споруджені за кош-ти підприємців. Раніше тут бовваніли складські приміщення, які тільки відлякували відвідувачів базару. Тепер тут – максимальні зручності для бізнесменів. Вони приходять сюди на роботу – відкрили свій торговельний заклад, потор-гували, зачинили. І спокійно пішли додому. А адміністрація ринку спокійно підраховує одер-жані прибутки за оренду, за послуги. До речі, 99 відсотків підприємців викуповують місця на-перед. Я вже казав, що надання якісних послуг – ось що від нас вимагається. Що б там не було – будь-кому, хто звернеться до нас по ці послуги – ми маємо їх надати. В інтересах продавців, по-купців, ринку і Сміли. Адже наше підприємство є чи не найбільшим платником податків, які йдуть на розвиток міста.

– А чи не «дерете» із балаклеївської бабусі останнє?

– Боже збав! Це ж наші матері, які вимушені привезти часничину в райцентр, щоб уторгувати на хліб. Не забідніємо.

– А рекетири господарюють, крім вас?– Заявляю авторитетно – рекету та поборів

на Смілянському ринку вже десять років немає – саме стільки я тут керую.

– І вже відсвяткували 60-літній ювілей. З цієї нагоди правління «Укоопспілки» нагоро-дило вас «Знаком пошани». Вітаємо!

– Дякую. Яку б посаду я не обіймав досі, мені за неї не було соромно. І за сьогоднішню мені теж не соромно.

– У Черкасах триває війна зі стихійними торговцями.

– У Смілі такого давно немає – всі, хто прихо-дить торгувати, роблять це на ринку. А якщо ви-никають проблеми – то корені їхні не на базарі. Це місцева влада не може чи не хоче впорядку-вати торгівлю. Смілянська теж колись «заграва-ла» з людьми, яких ситуація примусила стати за стихійний прилавок. Та швидко переконалася, що шлях тупиковий. На базарі, як ніде, потрібен порядок. Зрозумілий, твердий, прозорий. Бо, дозвольте повторюся, це сучасне підприємство.

– Тому, як досвідченого керівника такого підприємства, газета і обрала вас за співроз-мовника.

– А я запрошую до наступної розмови пізніше – наведемо порядок на базарі на станції імені Тараса Шевченка, і ви ще раз переконаєтеся, що базар – це не лемент, не безлад і анархія.

У правому куті Володимир СУПРУН, 1950 р.н., Академія Міністерства внутрішніх справ СРСР, директор Смілянського колгоспного ринку

“На базарі, як ніде, потрібен порядок”

вільна думка

Page 6: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

5 травня 20106 а вам слабо?

Маленька тальнівчан-ка, десятирічна Юля Волянська, стояла на великій ошатній сцені і не вірила власним очам. Невже це все відбувається з нею? Море квітів, барвистих повітряних кульок, ней-мовірне сяйво софітів, а навпроти поважне вимогливе журі, у складі якого відомі артисти Лілія Сандулеса, Пав-ло Дворський, голова журі – народний артист України Мар’ян Гаденко. Це був Міжнародний телевізійний дитячий фестиваль «Пісенне джерело», який прохо-див 9-10 квітня цього року в місті Сторо-жинець Чернівецької області. Юля стала лауреаткою II премії конкурсу.

Перемогти у міжнародному конкурсі Юлі Волянській допо-могли бабусина молитва і по-даровані нею пісні.

– Це завдяки бабусино-му благословінню я пере-могла, – ділиться радістю маленька артистка. – Вона, як і завжди на всіх моїх виступах, стояла за кулі-сами і молилася за мене. І я відчувала, що не можу її розчарувати, адже співала її пісню.

У репертуарі Юлі дуже багато пісень, написаних спеціально для неї бабусею

Ольгою Михайлівною Перен.– Я родом з Івано-Франків-

щини, а там усі співучі, – роз-повідає Ольга Михайлівна. – Закінчила музичну школу, але життя з музикою не пов’язала. Аж коли бавила онучку, то одно наспівувала їй різних пі-сень. Юлі це подобалося, зго-дом стала сама співати, висту-пати в садочку, потім у школі на концертах. І мені дуже хоті-лося, щоб вона співала таких пісень, яких ні в кого немає, щоб це були тільки її – оригі-нальні, неповторні. Юлі було шість років, коли я подарувала їй першу пісеньку «Україноч-ка». Написала слова, а коли наспівувала про себе, приду-муючи мелодію, то уявляла свою онучку в незвичайному вбранні українського стилю. Таке й пошила. Та як онучка підростала, я й пісні їй дарува-ла все нові, щоб відповідали її віку, і костюми до них майстру-вала, оздоблюючи вишивкою, квітами, стрічками.

– Мені дуже подобаються бабусині пісні, – усміхається Юля, – вони оригінальні. А які у мене чудові костюми, мене

часто запитують, де мені їх купували. Таких ніде не про-дають, такі уміє шити тільки моя бабуся, – завжди від-повідаю.

Юлі лише 10 років, а вона не лінується ще й ще працю-вати над собою, співати, тан-цювати і, звісно, перемагати на конкурсах. Дівчинка неод-норазово ставала призеркою районного етапу конкурсу «Зоряний дощ», обласного фестивалю юних талантів «Скарбничка майбуття», обласного огляду-конкурсу «Грайлива веселка» та бага-тьох інших. Цей рік видався для неї особливо багатим на випробування, але щедрим на успіх. Тільки-но у березні Юля здобула III місце у Між-народному дитячому пісенно-му фестивалі «Чорнобаївсь-кі зорепади», і ось знову участь у престижному фес-тивалі «Пісенне джерело». Маленька солістка неабияк хвилювалася, адже вперше брала участь у конкурсі та-кого рівня. До Сторожинця Юля вирушила з дідусем Анатолієм Степановичем, бабусею Ольгою Михайлів-ною і маленькою сестричкою Златкою, своїми незмінними шанувальниками, які завж-ди її підтримують, плачуть і радіють разом із нею. Дідусь організовував поїздку, від-шукував спонсорські кошти. Бабуся відповідала за вибір пісні, сценічний костюм. А маленька Златка найголос-ніше аплодувала.

У перший день конкурсу

Юля Волянська співала бабусину пісню «Україно, я донька твоя», свою улюб-лену. Наступного дня ви-рішила продемонструвати суддям уміння народного співу. І не помилилася: народна пісня «Вербовая дощечка» у музичній об-робці бабусі Олі подару-вала приголомшливий ус-піх. На сцені у Сторожинці виступало 97 учасників із 17 регіонів України, Мол-дови, Росії, Білорусі. Та Юля гідно представила Тальнівщину, зачарувала присутніх не лише гар-ним співом, колоритним українським костюмом, а й умінням триматися на сцені, артистичністю, при-вітною посмішкою. Її та-лант, глибокий народний голос відзначив і голова журі, народний артист України Мар’ян Гаденко, який порадив Юлі й далі серйозно займатися на-родним співом.

– Ми обов’язково послу-хаємося поради Мар’яна Гаденка, – говорить Ольга Михайлівна.

Юлина пісня лине натхненно, по-дитячому щиро і правдиво. Коли дівчинка співає, то співає її серденько, кожен її по-рух, жест, виразний пог-ляд чарівних оченят. Вона живе піснею, а пісня живе в ній.

Лариса ГОРУЩЕНКО,м. Тальне

Музиканти-віртуози та голосисті соловейки в одній родиніБагатодітна сім’я Теліженків добре знана у Смілі. Людмила Степанівна працює викладачем музики і співів у ЗОШ № 13. Григорій Миколайович – викла-дач гітарного класу в музичній школі № 2. Подружжя виховує п’ятьох дітей: чотирьох хлопчи-ків та одну дівчинку. Всі чет-веро братів – Богдан, Дмитро, Іван та Родіон – мають музичну освіту, грають на кількох інс-трументах, співають, є учасни-ками й переможцями міських конкурсів та творчих оглядів. Теліженки на сцені виступають разом як вокально-інструмен-тальний сімейний ансамбль. Мама, Людмила Степанівна, сама пише музику на слова різних авторів, співати любить з дитинства.

Цього року троє братів – дмитро, іван та родіон – стали переможцями вокального жанру місь-кого етапу конкурсу дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей «таланти багатодітної родини» у смілі. на цьому конкурсі перемогу їм принесла композиція «слово про вчительку», музику до якої написала їхня мама, а слова пісні

– це вірш смілянської поетеси надії Матюшен-ко-Гребенюк. Щороку брати теліженки разом зі своїм батьком беруть участь у творчих вечорах, організованих музичною школою № 2.

Завдяки музиці й пересіклися долі людмили та Григорія. коли люда тільки йшла до першого класу, 17-річний Григорій у Звенигородці за-кінчував школу. Хлопець пішов до армії, потім навчався у Черкаському музичному училищі. З людою зустрівся у смілі. скромна, ніжна, спокійна і лагідна людмила працювала музич-ним керівником у дитячому садочку. Познайо-мився 30-річний Григорій зі своєю майбутньою дружиною на мистецьких оглядах, де людмила співала, а він грав. Обоє відчували потяг до гар-монії, чутливо сприймали кожну ноту, кожне мелодійне слово.

тонко перебирали його пальці тендітні стру-ни, а вона вправно керувала своїм приємним і лагідним голосом. Отак їх і поєднала музика.

Одружившись, молода сім’я вирішила поїхати за контрактом на сахалін. За три роки отримали там житло, але потяг додому, до рідного міста взяв гору... людмила та Григорій багато зусиль докладають до того, аби діти були нагодовані, одягнені, не цуралися простої роботи, вміли об-рати свою дорогу в житті. Особливу увагу бать-ки приділяють духовному розвиткові своїх ді-тей, творчому зростанню, потягу до успіху. і всі вони виростають працьовитими, талановитими,

мають чимало досягнень і впевнено та ревно завойовують перемоги на му-зичній ниві. Грає і співає вокально-інс-трументальний ансамбль теліженків на різних конкурсах і творчих заходах у му-зичній школі та гречківському клубі, на міських творчих звітах. Брати дмитро, іван та родіон виступають на шкільних заходах у ЗОШ № 13, де навчаються.

– діти завжди привітні, охайні та ввічливі. ніколи не відмовляються до-помогти, коли їх попрохаєш. а як вони співають, мов соловейки! коли хлопці приходять колядувати чи щедрувати, можна позаздрити їхнім мелодійним голосам, слухаєш-не переслухаєш тих пісень. Усі сусіди розчулюються, коли родина теліженків співає, – розповідає сусідка людмили та Григорія.

любити музику та пісні змалку привчала теліженків-молодших мама людмила, а тато Григорій наполегливо навчав музичної майс-терності, відшліфовував таланти. сім’я має чи-мало нагород, серед яких «диплом сімейному квартету теліженків, за популяризацію кращих традицій української родини». старший син Бог-дан уже закінчив Черкаське музичне училище, сьогодні працює в Черкасах. Важко бути бага-тодітною матір’ю, нелегко і батькові забезпечи-ти гідне життя своїй великій родині. тому сім’я

теліженків, їхня праця, їхні діти особливо варті похвали і шани.

найбільшим бажанням для Богдана, дмитра, івана, родіона та Марійки є мрія відпочити на морі. Шкода тільки, що всією родиною поїхати поки не вдається, адже не вистачає грошей. та які б труднощі не випробовували теліженків, усі вони будуть подолані силою їхніх міцних стосун-ків, любові одне до одного. тому завжди пере-можно і оптимістично лунають пісня та музика у виконанні смілянської родини соловейків.

Тетяна ЖИЛІБОВСЬКА, м. Сміла

Їй даровано Богом – співати пісні

– У нас з бабусею свої секрети

фот

о Л

арис

и ГО

РУщ

еНКО

фот

о на

дане

гер

оям

и пу

блік

ації

– Ось така я україночка! (На сцені у місті Сторожинець)

Брати Теліженки і на сцені, як у житті

– дружні, зіспівані, готові підтримати одне одного

фот

о на

дане

гер

оям

и пу

блік

ації

Page 7: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

7до 65-річчя Перемоги

У СміліБіля фонтана9.00 Концерт – вітання вихованців дитячої

Школи мистецтв для ветеранів Ве-ликої Вітчизняної війни

9.30 Виступ духового оркестру

Меморіал слави10.00 Святкова хода10.30 Урочистий мітинг

Верхня частина міського парку11.00 Солдатська каша11.30 Концерт народного аматорського

хору ветеранів війни і праці місько-го Будинку культури

13.00 Концерт дитячих колективів та ви-конавців міста «Безсмертне свято Перемоги – піснями уклоняємось тобі»

Центральна площа міста18.00 Святковий концерт «Цей подвиг зву-

чить у піснях і легендах сьогодні»21.00 Святковий салют21.10 «Мелодії обпаленої юності»

У воєнрука Черкаської міської гімназії №9 Олега Сергійовича Чернишова (на знімку) надов-го відклалися в пам’яті деталі проведення Параду Перемоги 1945 року.

До військкомату Олег Чернишов прибув 11 жовтня 1943 року. Після навчання в полковій школі у складі Першого кава-лерійського корпусу його було направ-лено на Перший Білоруський фронт, яким командував маршал Рокосовський. Пройшов вогненними дорогами від Гоме-ля до Бреста. На колишньому державно-му кордоні між Білорусією і Польщею ра-зом із бойовими по братимами піднімав

із землі і закопував дерев’яний стовп, що колись позначав кордони. Проте несподівано для Олега Чернишова його направили на навчання до Московського кавалерійського училища, де і застало його закінчення війни.

Курсантам училища, а серед них і Оле-гу Чернишову, випала честь взяти участь у Параді Перемоги.

– 24 червня 1945 року ми рано проки-нулися, – згадує Олег Сергійович, – почис-тили коней, напоїли їх. Самі відповідно пе-реодяглися в парад-ну форму. У складі

кінної групи, якою командував генерал-лейтенант Кириченко, рушили на Парад Перемоги. Близько дев’ятої години вже були на Манежній площі. Учасники війни, які представляли всі фронти, вишикува-лися на Червоній площі. Від хвилювання ми випалили по цигарці. Чекання пере-повнювало душу.

В моєму житті потім ще було три па-ради на Червоній площі – травневий і два жовтневі, в сорок шостому і сорок сьомому роках. Але такого, як Парад Перемоги, ніколи вже не буде. Леві-тан коментував хід параду. З воріт Спаської вежі на коні виїхав маршал Жуков, а йому назустріч – маршал Рокосовський. Вони об’їхали війська на Червоній площі, попрямували до нас, на Манежну. Коли маршал Жу-ков побачив нас верхи на конях – на його обличчі промайнула посмішка. Об’їхавши колони танкістів і артиле-

ристів, маршали повернулись на Черво-ну площу. Потім оркестр заграв мелодію «Рись». Під неї ми, кавалеристи, рівняю-чись праворуч, на трибуну, їхали на ко-нях повільною риссю. За нами рухалась техніка. Після урочистого проходження повз Мавзолей узяли курс до Новокуз-нецького мосту, потім повернули до Ар-бату і вже пришвидченою риссю поска-кали наші коні в бік Хамовників. Так ми й дісталися до своїх казарм. Був святковий обід зі ста грамами фронтових. А потім усіх курсантів відпустили в місто відзна-чати День Перемоги.

Людмила ДЖУЛАЙ

турбота•

Ветерани не залишаться без увагиГотуються до відзначення ювілейної річниці Пере-моги у Великій Вітчиз-няній війні працівники відкритого акціонерного товариства «Черкасиобл-енерго». Наказом голови правління тут створено організаційний комітет та затверджені заходи з підготовки та відзначення свята.За уточненими даними ради вете-ранів, у товаристві працювало: 28 учасників бойових дій та інвалідів Великої Вітчизняної війни, 77 учас-ників війни, 476 осіб, що мають статус «діти війни». З нагоди свята Перемоги в товаристві вшанують і 52 учасників бойових дій та ін-валідів, що брали участь у бойових діях на території інших держав.

З нагоди дня Перемоги працівники та пенсіонери товариства отрима-ють благодійну допомогу:

– учасники бойових дій, інваліди війни – по 200 гривень;

– учасники війни – по 150 гривень.

У рамках святкування дня Пере-моги на підприємстві планують провести цілу низку заходів, серед яких і традиційна Хіі спартакіада Ват «Черкасиобленерго».

М.Ч.

Як святкуватимуть День Перемоги У ЧеркасахЦентральні вулиці міста9.00-11.00 Автопробіг військової техніки

Соборна площа – Пагорб Слави 10.00-11.30 Святковий парад, покладання

квітів до Пагорбу Слави

Сквер за будівлею облради11.30-12.30 Концертна програма муні-

ципального духового оркестру, виставка дитячих робіт

Перехрестя та майдани міста11.00-14.00 Музичні вітання концертних

бригад, польові кухні, співи

Двори житлових будинків 14.00-22.00 Сусідські святкові обіди

Парк культури та відпочинку «Перемога»12.00-20.00 Концертні програми творчих

колективів, танцювальна ретро-програма муніципального духового оркестру

13.00-14.00 Солдатська каша

Парк «50-річчя Жовтня» 12.00-14.00 Концерт вихованців вокальної

студії «Бджоли» 14.00-15.00 Виступ театральної трупи Чер-

каського академічного обласного українського музично-драматично-го театру ім. Т. Г. Шевченка.

15.30-16.30 Концертна програма студії «Арт-майстер»

16.30-17.00 Концерт Олександра Недо-бора

17.00-20.00 Святковий концерт

Долина троянд 11.00-15.00 Виставка військової техніки11.00-15.00 Концерт Черкаського му-

зичного училища ім. С.С.Гулака-Артемовського, майстер-клас від Асоціації перукарів міста

11.00-15.00 Виставка повітряних зміїв, військово-спортивні змагання, показові виступи спортивної школи «Вулкан» та інших; солдатська каша

22.15-22.30 Святковий салют

В УманіЦентр міста9.00 Марш-парад ветеранів Великої Вітчиз-

няної війни

Обеліск Слави9.30 Покладання вінків, квітів

Стадіон «Іллічівець»З 10.00 Спортивні змагання зі стрітболу,

волейболу, тенісу, шахів та шашок, футболу

Площа біля МБК11.30 Акція для ветеранів «Солдатська

каша»

Центральний сквер14.00 Концерт вихованців музичної школи

№1 та школи мистецтв15.30 Концерт школи мистецтв Уманської

міської гімназії16.30 Концерт ансамблю народної музики

«Ятрань»17.15 Концерт духового оркестру обласно-

го музичного училища18.00 Танцювально-розважальна програма21.00 Святковий феєрверк

У ЗолотоношіМеморіальний парк10.00-11.00 Мітинг-реквієм

Парк культури та відпочинку ім. Т. Шевченка9.00-12.00 виставка робіт народної темати-

ки, парад байкерів (по вулиці Неза-лежності)

11.00-12.00 Конкурси для дітей12.00-14.00 Святковий концерт за участю

творчих колективів міста14.00-15.00 Виступ хору ветеранів війни та

праці15.00-17.00 Концерт за участю школярів

У КаневіПлоща Комсомольська9.00 Піша хода за участю ветеранів,

студентів, школярів до площі Соборної

Площа Соборна10.00 Парад юноармійців10.30 Мітинг-реквієм11.30-14.00 солдатська каша (поб-

лизу бібліотеки ім. Гайдара), концерт духовного оркестру

та творчих колективів міста (перед районним Будинком культури)

19.00 Святковий концерт – площа Комсомольська або міський Будинок культури (залежно від погоди)

20.30-21.00 Святковий салют

9 травня 2010 року

патріотичне виховання•

Черкаські хлопчаки в гостях у моряківНещодавно вихованці Черкаського клубу юних моряків побували на тральщику «Черкаси», який є під-шефним кораблем нашого обласно-го центру. Він несе службу на базі Військово-Морських Сил України на озері Донузлав поблизу Євпаторії.– Близько 70 відсотків особового складу тральщика – вихідці з Черкащини, – розповів заступник директора клубу юних моряків Михайло Шитко. – За допомоги земляків, які служили на цьому кораблі, ми встановили кон-такти з командиром тральщика «Черкаси» ка-пітаном III рангу Олексієм Зайцем. Згодом от-римали запрошення, і найкращі наші вихованці відвідали підшефний корабель. Протягом двох днів юні черкащани знайомилися з тим, як жи-вуть тральщик та його команда. Найбільший інтерес у них викликало оснащення судна. Діти мали змогу відчути себе справжніми моряка-ми, посидівши зокрема в кулеметних баштах та зазирнувши в перископ. Наші вихованці по-бували також на інших кораблях цієї бази.

Між Черкаським клубом юних моряків і траль-щиком «Черкаси» підписано угоду про спів-працю. А під час святкування Дня Перемоги в Керчі тральщик братиме участь у спільному параді кораблів Чорноморського флоту Росії та Військово-Морських Сил України.

Олег КУКСА

очевидець•

ПАРАД ПЕРЕМОГИ 1945 РОКУ

фот

о на

дане

Мих

айло

м Ш

иТКО

М

Олег Чернишов: – Об’їхавши колони танкістів і артилеристів, маршали повернулись на Червону площу

Page 8: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

8 до 65-річчя Перемогигерої війни•

НАВІЧНО МОЛОДИЙІван Варяниця (на знімку), єди-ний на Катеринопільщині кава-лер трьох орденів Слави, на-родився у селі Сухій Калигірці. Навесні 1944 року добровольцем пішов на фронт. 2 квітня 1945 року сержант Варяниця загинув у бою на німецькій землі.

...Розвиваючи наступ, танкові й стрілецькі частини за під-тримки артилерії й авіації форсували річку Сан і ступили на територію Польщі. Незабаром вони підійшли до Вісли і сходу форсували її, захопивши важливий плацдарм непо-далік від міста Сандомира.

Пересуваючись попереду бойових порядків, кулеметник Варяниця короткими чергами відсікав гітлерівців від тан-ків. А коли озвалось замасковане кулеметне гніздо про-тивника, воїн знищив його обслугу. В розпалі бою Івана Варяницю поранило, але він не залишив бойової позиції. Наказом командира 13-ої гвардійської стрілецької Пол-тавської дивізії його було нагороджено орденом Слави III ступеня.

Радянському командуванню потрібні були нові розвіду-вальні дані. З цією метою готувався спеціальний загін.

У його складі був і Іван Варяниця. Пройшовши через нейтральну сму-гу, бійці наблизилися до ворожих по-зицій, нанесли на карту смугу обо-рони й розташування кулеметних гнізд. Без особливих пригод дістали-ся до штабу гітлерівців, тихо зняли вартового й кинули у вікна гранати. Повертаючись назад, виявили во-рожий кулемет і знищили всю його обслугу. За ці сміливі бойові дії Іван Варяниця був нагороджений орде-ном Слави II ступеня.

... Із-за рогу виринула ще одна со-тня німецьких піхотинців у супроводі кількох бронетранспортерів. Іван просунувся уперед, вибрав зручну позицію і щільним вогнем змусив гітлерівців залягти. По наших куле-метниках ударили сталеві маши-ни, до них з гранатами спробували підповзти піхотинці. Уже було вбито заряджаючого, поранило піднощика стрічок, а кулемет Варяниці не змов-кав. Він лишився один на рубежі й відбивав атаку насідаючих фа-шистів. Але куля ворожого снайпера обірвала життя юнака. Так у неповні двадцять літ загинув хоробрий воїн,

патріот. Через кілька днів його посмертно нагородили ор-деном Слави I ступеня.

Василь ХОДЗІЦЬКИЙ, смт Катеринопіль

через роки•

З полону в полонВосени 1941 року військова частина, у складі якої воював Олександр Воробйов, під Смоленськом потрапила в оточення, а згодом бійців, що залишились живими, німці взяли в полон.

Перша спроба втекти у складі групи була невдалою. Втікачів упіймали і відправили до Німеччини. Єдиною розрадою у неволі стали фотокартки. Попервах чоловік як міг ховав їх від конвоїрів, але коли ті вре-шті побачили їх, то чомусь не відібрали. Ба більше – дали Олександрові невеличкий поліетиленовий пакет, щоб тримав у ньому фотокартки.

– Батько десь знайшов огризок олівця і на звороті чотирьох фотокарток почав вес-ти щоденник, – розповідає Людмила Олек-сандрівна. – Записував скупо, адже еконо-мив стрижень. Занотовував, як проходив його день, що снилося, та навіть звертався у записах до мене й мами.

Олександр ще двічі тікав від німців, але невдало. Згодом йому таки вдалося втек-ти і приєднатися до радянських військ. Та лише в 1946 році здійснилося найзаповіт-ніше бажання чоловіка – він повернувся додому й виклав перед рідними чотири ма-ленькі вщерть списані фотокартки.

Жоден із потертих часом записів і сьо-годні не можна читати без сліз. І хоча нині чоловіка вже немає серед живих, та його донька Людмила свято береже батьківські щоденники й знає напам’ять кожне слово з тих затертих, пожовклих сторінок.

Наталія ЗАЇКА

пам’ять•

Історія на звороті фотознімка

ДовіДка

Орден слави був засно-ваний 8 листопада 1943 року і призначався для нагородження рядового і сержантського складу. Він видавався протягом лише півтора року – до закін-чення Великої Вітчизняної війни. Орденом слави нагороджувалися особи рядового і сержантського складу Червоної армії, а в авіації й особи, які мали звання молодшо-го лейтенанта. Орден слави має три ступені: I, II і III ступінь. найви-щим ступенем ордена є I ступінь. нагородження здійснювалося послідов-но: спочатку третім, потім другим і, нарешті, першим ступенем.

Повними кавалерами ордена слави стали 37 уродженців Черкащини.

Кажуть, що час найкраще лікує душевні рани. Вже й життя повер-нуло на захід, а війна все ще капає кривавими сльозами з мого серця. Вона забрала в мене батька. Вона замолоду зробила інвалідом мою неньку, залишила згарище від моєї хати і напівзруйновану школу. А найбільше болить душа навесні, коли люди поспішають відвідати могили рідних. Могила мого батька в Угорщині. Не дійшов до Перемоги Іван Сидорович Матюшенко.

Експрес Москва-Будапешт мчить на За-хід. Прикордонна станція Чоп. Перед нами Угорщина. Чужа земля, в якій залишився мій батько: високий, кремезний, назавжди двад-цятисемирічний, набагато молодший за мене нинішню. Більше 60 років тому він теж ішов на Захід. За вікном пролітають поля, сади, на-селені пункти. Може, саме цим полем прохо-

див і він весняним бездоріжжям 45-го року? Може, саме в цьому містечку писав нам свого листа? Писав, що війна скоро скінчиться, що скоро буде вдома...

Ми чекали ще довго після того травневого дня, коли на стіл лягло повідомлення: «Заги-нув... в Угорщині...».

Час брав своє. Засяяли склом сліпі, забиті дошками вікна школи. Відбудували зруйно-вані снарядом класи. Замість високих сухих бур’янів у полі заколосилися хліба. А мама ще часто плакала і співала, прикута до ліжка. Це були пісні про фронт, розлуку, чекання. Ми чекали... Бо хіба мало повернулося тих, хто двічі чи тричі значився в списках загиблих?! Пам’ятаю, як тремтіло дитяче серце, коли високий кремезний чоловік прямував нашою вулицею. Не до нас... Батько так і не повер-нувся. Залишився із сотнями таких, як сам, лежати у квітучій приальпійській долині.

І от я їду на гостину до нього в угорське містечко Шопрон. Поїзд стишує хід. Сади, го-

строверхі будинки під черепицею. На заході синіють Альпи. Незнайоме місто, незнайома мова. На мої запитання перехожі тільки роз-водять руками. Не розуміють. Стомлено опус-каюсь на лаву в сквері. Поруч дві старі жінки. Малюю на аркуші паперу могили, обеліски з п’ятикутними зірками. Жестами запитую, де воно, це місце. Стурбовано загомоніли поміж себе жінки, закивали головами. Старша, сива, заплакала, обняла мене: «О, рус, война». Так вона безпомилково визначила, що привело мене сюди, в незнайоме місто. Війна...

Мабуть, правда, що горе швидше зближує людей, ніж радість. Страшне слово «війна» ніби ріднить нас, двох жінок із різних країн, різних за віком.

Я дуже вдячна угорським друзям, які, зре-штою, допомогли мені в цій невеселій подо-рожі. Вони познайомили мене зі своїм чудо-вим старовинним містом, не залишали й на хвилину наодинці з горем. Без їхньої підтрим-ки важко було б перенести цю сумну зустріч з батьком, коли після півстолітньої розлуки припала я не до теплих батьківських грудей, а до холодного каменю.

Надія МАТЮШЕНКО-ГРЕБЕНЮК

ДО БАТЬКА

Вижити у німецькому полоні Олександру Воробйову допомагали сни про донечку та особистий щоденник на чотирьох невеличких фотокарткахЯк зіницю ока черкащанка Люд-мила Олександрівна Покальчук береже старі, чорно-білі, обтрі-пані, стерті, але такі рідні фото-картка. На них – вона сама ще ди-тиною разом із матір’ю Євдокією. І цінні не тільки зображення на цих чотирьох знімках, а насамперед слова, написані на звороті.

Page 9: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

9до 65-річчя Перемоги

візит•

поневіряння•

Від поліцаїв – з котом у лантусіНе встиг механізатор із села Бузівки Жашківсько-го району Федір Завертаний отямитися від жахіть табору військовополонених, звідки недавно повер-нувся, як у хату нагрянула поліція із Жашкова і разом з іншими колишніми активістами села його відправили у Сирецький табір у Києві.

Уривки зі щоденника

7.11.41 «день, коли моїй до-нечці людочці виповнюється 3 рочки. Я бачив її уві сні. Живи довгі роки, будь щасливою і чекай свого улюбленого тата».

27.11.41 «Бачив уві сні свою любу донечку люду. Вранці хлопці випитували: як звати донечку?»

23.05.42 «дорогі дружино дусе та донько людмило! сьогодні бачив вас у снах, як ви мене випроводжали в київ. коли я їхав, то бачив добротні поля».

8.06.42 «Прибули на роботу в район Берліна, на фабрику. Видали 250 грамів хліба. Працюємо по 12 годин, дуже важко».

16.08.42 «неділя. дорога людочко, немає жодної хви-лини, щоб ти залишалася без мене. Я переживаю тяжкі часи. не знаю, буду жити чи ні, але про тебе не забуваю».

7.11.42 «субота, працювали до обіду. Один із полонених розповів мені про мою бать-ківщину, він був там у 41-му році».

7.11.42 «сьогодні вели-кий день – четвертий день народження любої донечки людмили Олександрівни. дорога людочко, чекай свого татуся. Живи довгі роки на щастя та радість. Я сьогодні почуваюся добре. У день твого дня народження я їв четвер-тинку яблука та картоплину. У снах нічого не бачив».

18.11.42 «середа. дорогі батьки, людочко, дусе. Як добре, коли побачив вас уві сні! так, ніби побував удома. але не знаю, чи повернуся насправді. іде сніг».

2.12.42 «Випав сніг, стало холодно».

1.01.43 «Провів день добре, уві сні нічого не бачив, але наступного дня снилася мати і ти, дусе».

Історія на звороті фотознімка

Високоповажні гості побували у Смілі, Городищі, Вільшані. А у селі Шевченко-вому Іван Степанович вирішив побувати у хаті, де стояв його штаб.

– Чи вціліла вона? – запитав маршал. – А ось ми зараз запитаємо нашого

гіда, – жартома звернувся тодішній пер-ший секретар Черкаського обкому партії Олександр Андреєв до редактора газети «Молодь Черкащини» Петра Жука, який знаходився разом із помічником першо-го секретаря Леодором Гайворонським на задньому сидінні «Чайки».

Знаючи, що ще місяць тому праців-ники Звенигородського райкому партії відшукали цю хату і доклали немало зусиль, щоб улаштувати тут прийом ви-сокоповажним гостям, редактор вирішив підіграти, відповівши з удаваною серйоз-ністю:

– Як повідомили в редакцію «червоні слідопити», хата вціліла, ще й господар-ку цієї хати відшукали.

Так вони і зустрілися через 25 літ – ус-лавлений маршал Радянського Союзу і господарка хати, колгоспниця Тетяна Тарануха. А в селі на гостей чекав при-ємний сюрприз: «скромний» українсь-кий обід. Опісля Береговий, даруючи

«Молодіжці» автограф, напише: «Всіма своїми досягненнями я і мої друзі-космо-навти зобов’язані своєму народу… У дні святкування 25-річчя Корсунь-Шевчен-ківської битви бажаю молоді Черкащини нових творчих злетів, нових перемог у праці, навчанні, бути гідними спадкоєм-цями ратної і трудової слави батьків».

Тетяна КАЛИНОВСЬКА

Зустріч через рокиЦе фото знято в день відзна-чення 25-річчя Корсунь-Шев-ченківської битви. Двічі Герої Радянського Союзу, маршал Радянського Союзу Іван Конєв та генерал-майор, космонавт Георгій Береговий зустрічали-ся із мешканцями Шевченко-вого краю. Зустрічі були хви-люючими, адже 25 літ тому Конєв очолював штаб другого Українського фронту, який здійснив оточення гітлерівців у районі Корсуня. Тут, у селі Шевченковому, він одержав повідомлення про присвоєння йому звання маршала. Георгій Береговий у ті роки воював у небі над Корсунем.

Тут Федора закували у кайда-ни і примусили із сотнею таких же смертників відкопувати тру-пи в Бабиному Яру, вкладаючи потім почергово шар тіл, шар шпал. Коли було підготовлено так із десяток штабелів, німці привезли бочки із нафтовими відходами. Як колишньому ме-ханізатору, Федору Завертано-му доручили запустити насос і обливати штабелі паливом. Потім підпалили... На згари-щі в’язні просівали людський попіл, відбираючи золоті ко-ронки, протези, кулони, каб-лучки, навіть біжутерію. І так день за днем. Під час одного із просіювань Федір знайшов тригранний штик. Він сховав його в бур’яні.

Надходила осінь 1943 року. І по тому, як поспішали гітлерівці з розкопками трупів, було видно – наближається фронт. До сотні закутих ланцюгами смертників додалася ще нова сотня… «Тре-ба будь-що тікати», – вирішив одного вечора Федір. Поливаю-чи штабелі нафтою, викроював хвилинку, щоб підшукувати ку-сень піщанику, і ним тер головки заклепок кайданів.

Одного дня, коли охорона поверх яру вигрівалася в теп-лих променях осіннього сонця – помітив, як понад ярком у куряві почала рухатися коло-на автомашин. Вона й відвер-нула увагу охоронців. Федір увімкнув на повну потужність насос – за мить здійнявся стовп диму, заповнюючи все урвище. Тоді взяв штик і в клубах диму подався вгору. За якусь годи-ну дістався верхів’я і незчувся, як опинився серед надмогиль-них пам’ятників Лук’янівського цвинтаря. Отже, він за межами ланцюга охорони.

Одяг, в якому був, пере-творився на лахміття. Так перший же поліцай чи пат-руль відразу впізнає у ньому втікача. Як бути? Дочекався ранку. З’явилися перші пе-рехожі. Одні поспішали на роботу, інші – на ринок. По-мітивши двох жінок, Федір виповз із пролому цвинтаря і заблагав:

– Я втікач із табору. Допо-можіть.

Молодша жінка відразу спо-хопилася:

– Зачекайте тут – я вам ри-бальський одяг і взуття чолові-ка зараз принесу.

Збігло кілька хвилин, а йому здалося, що це ціла вічність проминула. Хтозна, – чи не при-веде поліцая. Адже за допомогу втікачу – шибениця. І ось вона, рятівниця. А це була Марія Го-лембієвська. Вона принесла не лише одяг, чоботи, а навіть рибальську снасть. І ще кусень хліба і три помідори.

Перевдягнувшись, Федір у гурті перехожих дістався до Сталінки, де жили далекі ро-дичі. Наступного дня, коли по-мився, поголився, побачив га-зету. А в ній крупним шрифтом оголошення: „Розшукується небезпечний злочинець, родом із Бузівки, який втік із табору. Хто викаже його місце перебу-вання або доставить голову в комендатуру – отримає 10 ти-сяч марок”.

Як бути? Переховуватися в місті небезпечно. І так само небезпечно йти додому – без будь-яких документів чи дові-док. Виручила тітка. Вона по-радила йти з котом у мішку. Мовляв, ось тобі і причина, що чимчикуєш без документів: знайшов свого кота аж у сусід-

ньому селі чи вулиці. Мовляв, такий добрячий котяра – і ми-шей ловить, і щурів не боїться. Навіть тхорів душить...

Отож із котом у торбині та рибальськими снастями і ви-рушив. У дорозі посмілішав. Навіть іноді прохав солдатів-угорців, німців, словаків, які рухалися з Києва на Умань, підвезти до сусіднього села. Особливо, коли треба було проскочити мости, де, як пра-вило, чергували поліцаї. Сол-дати, звісно, сміялися з проста-куватого селюка, який заради кота ризикнув на такі мандри. За тиждень, подолавши пару сотень кілометрів, дістався до рідних місць.

Спочатку переховувався в очеретах, на острівцях. А як по-холодало – подався до знайо-мих подалі від Бузівки. Відчував, що там засідка, і передчуття не обмануло. За сім’єю і родичами постійно стежили поліцаї і аген-ти гестапо. Тільки після визво-лення пішов на фронт. Брав участь у штурмі Берліна.

По війні виступав свідком на суді, який розглядав злочини в Бабиному Яру. До виходу на пенсію Федір Завертаний пра-цював слюсарем з ремонту двигунів у Бузівській МТС.

Тетяна КАЛИНОВСЬКА, Петро ЖУК

Вижити у німецькому полоні Олександру Воробйову допомагали сни про донечку та особистий щоденник на чотирьох невеличких фотокартках

фот

о на

дане

авт

орко

ю п

ублі

каці

ї

1969 рік. Маршал Іван Конєв (зліва) та генерал-майор Георгій Береговий

на Корсунщині

фот

о з

архі

ву

фот

о з

сім

ейно

го а

рхів

у

Page 10: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

5 травня 201010 неймовірнезагадки науки•

Найвідоміші наукові фальшивкиX місце посідає норвезький онколог Йон Судбо, який сфабрикував понад тися-чу історій ракових хвороб, щоб обґрунтувати ними свої дослідження про дієвість про-тизапальних препаратів, які він просував у фармацевтиці.

IX місце дісталося директору Берлінсь-кого Інституту соціальної медицини Стефанові Вілліху, який маніпулював даними досліджень, які він проводив для доказу впливу сильних шумів на серцеву діяльність.

На VIII місці – абсолютно неспроможна теорія інженера-ядерника Рузі Та-лейярхана про можливість виникнен-ня термоядерних реакцій під вливом звукових ударних хвиль.

VII місце: навіть визнані генії займалися фальсифікацією. Є докази того, що більшість теорій Ньютона – абсолют-на фікція.

VI місце. Основоположник ідей про гени і спадковість Мендель підта-совував результати досліджень. Усі експерименти припинялися саме на тому етапі, коли виходили потрібні результати.

V місце посів французький учений Луї Пастер за те, що видавав створену бактеріологом Шарлем Шамберле-ном вакцину за свій винахід.

Дослідження палеонтології й археоло-гії можуть надати величезне число наукових фальшивок. Історія Джорджа Псалманазара опинилася на IV місці в рейтингу. Після його прибуття в Англію в 1704 році мандрівник розповідав, як був захоплений жителями острова Формоза – нинішнього о.Тайвань. Як з’ясувалося пізніше, культура, мова, релігія та календар остров’ян були абсолютно вигаданими.

III місце дісталося “знахідці” німецько-го палеонтолога Райнера Протш фон Зайтена. Виявлені рештки кістяка людини, які могли стати з’єднувальною ланкою між неан-дертальцями і сучасними людьми, вчений штучно зістарив, видавши їх за наукову сенсацію. Як стверджу-вав Зайтен, кістки належали людині, яка жила 36 тисяч років тому, однак детальна експертиза визначила вік кісток – 7,6 тисячі років.

II місце: професор ветеринарних наук Сеульського Національного Універ-ситету Ву-Сук Хван свідомо сфаль-сифікував результати експериментів із клонування людських стовбур-них клітин. Учений змодифікував звичайні соматичні клітини, за що пізніше його і звинуватили у науковій підробці.

I місце посідає знаменитий учений-пси-холог Зіґмунд Фрейд – доведено, що його теорії були засновані на спосте-реженні всього за одним пацієнтом.

за сімома замками•

10 місць, куди прості люди не можуть потрапити10. Міжгір’яМіжгір’я є закритим містом Росії в абсолютно секретних горах Ямантау. Місто було засноване в 1979 році. Ямантау висотою 1640 метрів є най-вищою горою в південній частині Ура-лу. Поряд – гора Косвінскі (600 км на північ), щодо якої у спецслужб США є підозри, буцімто тут розташовано багато секретних ядерних об’єктів і бункерів.

Великі проекти розкопок були вияв-лені американським супутником на-прикінці 1990-их років, після падіння Радянського Союзу. Два гарнізони, Бєлорєцьк-15 і Бєлорєцьк-16, були побудовані на вершині об’єкта.

На запит США надійшло кілька від-повідей від російського уряду сто-совно Ямантау. Було заявлено, що це сховище російських скарбів, зона зберігання продуктів харчування, а також бункер для керівників у випадку ядерної війни.

9. Секретні архіви ВатикануАрхіви – не таємниця, незважаючи на їхню значущість. Ви можете перегля-нути будь-який документ, який заба-жаєте. Але не зможете зайти в архів – повинні подати запит на документ, і він буде наданий вам. Єдині доку-менти, на ознайомлення з якими не одержиш дозвіл – ті, котрим немає ще 75 років (з метою захисту диплома-тичної й урядової інформації. Стела-жі секретних архівів Ватикану мають довжину 84 км і нараховують 35 тисяч томів у каталозі індексів.

8. Club 33Усупереч поширеній думці, Дисней-ленд має повну ліцензію на продаж алкогольних напоїв. У ньому є одне місце, де завжди відкрито продають випивку: Club 33. Клуб 33 являє со-бою приватний клуб, розташований у самісінькому центрі Диснейленду. Вхід у клуб розташований поруч з Blue Bayoun, рестораном на “33 Royal Street”. Про вхід можна довідатися за прикрашеною пластиною з номером 33, вигравіруваним на ній. Притому, що збір за членство в клубі становить 10-30 тисяч доларів США, якщо ви хо-чете вступити до нього, ви повинні ще й почекати 14 років для одержання доступу.

7. Московське Metro-2Система була побудована за часів Сталіна під кодовою назвою D-6 у КДБ. ФСБ Росії так само, як і адмініст-рація Московського метрополітену, не підтверджує, але й не заперечує факт існування Метро-2. За чутками, дов-жина Метро-2 навіть перевищує гро-мадське метро. Лінія з’єднує Кремль, штаб-квартиру ФСБ, аеропорт Вну-ково-2, підземне місто в Раменкі, а також інші пункти національного зна-чення.

6. Клуб джентльменів Whіte’s Уайт є найбільш ексклюзивним клу-бом англійських джентльменів. Він був заснований ще в 1693 році італійцем Франческо Бьянко. Тут продавали га-рячий шоколад, але зрештою клуб став типовим (хоч і винятково при-ватним) клубом джентльменів. Клуб славиться своєю “закладною книгою”, у якій члени роблять записи про дивні парі. Найбільш відомим із них є 3000-

фунтова ставка у спорі про те, яка дощова крапля першою проковзне по вікну зверху вниз. Жінки виключені з членства. А той, хто хоче приєднатися до цього ексклюзивного клубу, може зробити це тільки за присутності за-прошених на засідання членів, які мають підтримку двох інших членів. Якщо ви не є членом королівської влади або не є надзвичайно впливо-вою у політиці чи мистецтві людиною, ви взагалі навряд чи колись туди пот-рапите.

5. Зона 51Зона 51 – псевдонім військової бази, розташованої в південній частині штату Невада на заході Сполучених Штатів, за 133 км від міста Лас-Вегас. На південному березі озера Грум схо-ваний великий військовий аеродром. Основною метою бази є підтримка розробок та іспитів експерименталь-них літаків і систем озброєння. Найсу-воріша таємність навколо бази, саме існування якої уряд США визнає не-охоче, зробило її частим предметом розмов про теорію змови і централь-ною базою досліджень НЛО.

4. Номер 39Номер 39 чи 39-те бюро, можливо, одна із найбільш закритих організа-цій у Північній Кореї, яка шукає шляхи для одержання іноземної валюти для Кім Чен Іра, керівника Північної Ко-реї. Номер 39 був створений напри-кінці 1970-их. Дуже мало відомо про номер 39 через таємничий характер навколишніх організацій, але є під-стави припускати, що ця організація використовує від 10 до 20 банківських рахунків у Китаї і Швейцарії на потре-би контрафакції, відмивання грошей та інших незаконних операцій. Також стверджують, що це 39 номерів, які займаються контрабандою наркоти-ків і незаконним продажем зброї. Ві-домо, однак, що ця організація має 120 зовнішньоторговельних компаній у юрисдикції і перебуває під прямим контролем Кім Чен Іра. Північна Ко-рея заперечує участь у будь-якій не-законній діяльності. Припускають, що номер 39 знаходиться всередині пар-тійної будівлі правлячих працівників у Пхеньяні, столиці Північної Кореї.

3. Великий Храм ІсеВеликий Храм у Японії (який насправ-ді є групою споруд з більш ніж со-тнею святинь) є найбільшою святинею в Японії. Вона присвячена Аматерасу (богині Сонця). Храм руйнується і від-новлюється кожні 20 років відповід-но до ідеї Сінто – смерті та відрод-ження (наступне відновлення буде в 2013 році). Посідає дуже важливе місце в списку місць, у які ніколи не потрапити, тому що зайти туди може тільки священик чи жрець, ще й член японської імператорської родини при цьому. Отож, якщо ви не японський принц чи принцеса, то ніколи не поба-чите нічого, крім солом’яного даху цієї святині.

2. Гори Emergency Operatіons CenterЦе місце не тільки закрите для гро-мадськості, але й геть небажане для відвідувань – хіба що всесвітня ка-тастрофа! В усіх фільмах про кінець світу ми бачимо суворо засекречені об’єкти, які американський уряд виб-рав для порятунку. Об’єкт створено в 1950 році з міркувань “холодної війни”, але існує він і сьогодні. Зі зро-зумілих причин його операції суворо засекречені.

1. Військова база RAF Menwіth HіllRAF Menwіth Hіll – британська війсь-кова база, яка має зв’язки з глобаль-ною шпигунською мережею Echelon. Вона містить велику супутникову на-земну станцію, зв’язок перехоплення, систему попередження про ракетний напад і вважається найбільшою елек-тронною станцією моніторингу у світі. Мережа Echelon була створена для спостереження за військовою і дип-ломатичною діяльністю Радянського Союзу і Східного блоку із союзника-ми за часів холодної війни, на початку 1960-их, але після її закінчення пра-цює і зараз, займається відстежен-ням можливості терористичних змов, політичною і дипломатичною розвід-кою. Вважається, що база фільтрує всі телефонні дзвінки і радіозв’язок у багатьох країнах світу.

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в В

ол

од

им

ир

ЦІК

АВ

ИЙ

Храм Ісе

Page 11: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

№20 11черкаси-спорт

ІІ етап. ІV турМ Команда I В П С/П О

1 локомотив 12 10 2 30:18 302 кримсода 12 8 4 30:16 273 ІмпексагроСпорт 12 4 8 20:26 154 Будівельник 12 3 9 12:32 3

Волейбол. Чоловіки. Суперліга.

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

к а л е н д а р •чемпіонату черкаської області з футбо-лу 2010 року серед команд вищої ліги

ПЕРШЕ КОЛО1. ФК „Шпола-ЛНЗ-Лебедин” Шпола 2. ФК „Холодний Яр” Кам’янка3. „Наша Ряба” Катеринопіль4. ФК „Зоря” Білозір’я5. ФК „Драбів” Драбів6. ФК „Авангард” Монастирище7. ФК „Іллічівець-Умань” Умань8. ФК «Колос» Чорнобай9. ФК „Явір” Сміла10. ФК „Спартак” Золотоноша11. ЗАТ «Боровицьке» Чигирин12. ФОК „Колос-Златогор” Золотоніський р-н

1 тур 8 травня (субота)1. ФК “Холодний Яр”– ФК “Драбів”2. ФК “Спартак”– ФК “Явір”3. “Наша Ряба” – ФК “Авангард”4. ФК “Іллічівець-Умань” – ФК “Зоря”5. ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин” – ФОК „Колос-

Златогор”6. ЗАТ «Боровицьке» - ФК «Колос»

2 тур 15 травня (субота)7. ФК “Холодний Яр” – ФК «Колос»8. ФОК “Колос-Златогор” – ЗАТ «Боровицьке» 9. ФК “Зоря”– ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин”10. ФК “Авангард” – ФК “Іллічівець-Умань”11. ФК “Явір” – “Наша Ряба”12. ФК “Драбів” – ФК “Спартак”

3 тур 22 травня (субота)13. ФК “Спартак” – ФК “Холодний Яр”14. “Наша Ряба” – ФК “Драбів”15. ФК “Іллічівець-Умань” – ФК “Явір” 16. ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин” – ФК “Аван-

гард”17. ЗАТ «Боровицьке» – ФК “Зоря”18. ФК «Колос» – ФОК “Колос-Златогор”

4 тур 29 травня (субота)19. ФК “Холодний Яр” – ФОК “Колос-Злато-

гор”20. ФК “Зоря” – ФК «Колос»21. ФК “Авангард” – ЗАТ «Боровицьке»22. ФК “Явір” – ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин”23. ФК “Драбів” – ФК “Іллічівець Умань”24. ФК “Спартак” – “Наша Ряба”

5 тур 5 червня (субота)25. “Наша Ряба” – ФК “Холодний Яр” 26. ФК “Іллічівець-Умань” – ФК “Спартак”27. ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин” – ФК “Драбів”28. ЗАТ «Боровицьке» – ФК “Явір”29. ФК «Колос» – ФК “Авангард”30. ФОК “Колос-Златогор” – ФК “Зоря”

6 тур 12 червня (субота)31. ФК “Холодний Яр” – ФК “Зоря”32. ФК “Авангард” – ФОК “Колос-Златогор “33. ФК “Явір” – ФК «Колос»34. ФК “Драбів” – ЗАТ «Боровицьке»35. ФК “Спартак” – ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин”36. “Наша Ряба” – ФК “Іллічівець-Умань”

7 тур 19 червня (субота)37. ФК “Іллічівець-Умань” – ФК “Холодний Яр” 38. ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин” – “Наша Ряба”39. ЗАТ «Боровицьке» – ФК “Спартак”40. ФК «Колос» – ФК “Драбів” 41. ФОК “Колос-Златогор” – ФК “Явір”42. ФК “Зоря” – ФК “Авангард”

8 тур 26 червня (субота)43. ФК “Холодний Яр” – ФК “Авангард” 44. ФК “Явір” – ФК “Зоря” 45. ФК “Драбів” – ФОК “Колос-Златогор”46. ФК “Спартак” – ФК «Колос»47. “Наша Ряба” – ЗАТ «Боровицьке»48. ФК “Іллічівець-Умань” – ФК “Шпола-ЛНЗ-

Лебедин”

9 тур 3 липня (субота)49. ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин” – ФК “Холод-

ний Яр” 50. ЗАТ «Боровицьке» – ФК “Іллічівець-Умань”51. ФК «Колос» – “Наша Ряба” 52. ФОК “Колос-Златогор” – ФК “Спартак”53. ФК “Зоря” – ФК “Драбів”54. ФК “Авангард” – ФК “Явір”

10 тур 10 липня (субота)55. ФК “Холодний Яр” – ФК “Явір”56. ФК “Драбів” – ФК “Авангард”57. ФК “Спартак”– ФК “Зоря”58. “Наша Ряба” – ФОК „Колос-Златогор”59. ФК “Іллічівець-Умань” – ФК «Колос»60. ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин” – ЗАТ «Боро-

вицьке»

11 тур 17 липня (субота)61. ЗАТ «Боровицьке» – ФК “Холодний Яр”62. ФК «Колос» – ФК “Шпола-ЛНЗ-Лебедин”63. ФОК „Колос-Златогор” – ФК “Іллічівець-

Умань”64. ФК “Зоря” – “Наша Ряба”65. ФК “Авангард” – ФК “Спартак”66. ФК “Явір” – ФК “Драбів”

ФотоФакт•

перед стартом•

«Явір» прагне в еліту

Футбол. кубок області•

Залишилося чотири претендентиВідбулися поєдинки 1/4 фіналу Кубка Черкащини, в яких зафіксовано такі результати:Фк «іллічівець-Умань» – «Зоря» (Білозір’я) – –:+ (команді Умані зараховано технічну поразку

за порушення норм регламенту)

з перших уст •

Володимир Фощій: “У чемпіонаті

області кількість команд збільшилася”Найближчої суботи на фут-больних полях Черкащини стартує чемпіонат області серед команд вищої ліги. Про його особливості «Молоді Черкащини» розповів голова обласної федерації футболу Володимир Фощій:– У нинішнього чемпіонату облас-ті кілька нюансів. Тепер у нас буде вища і перша ліги. У вищій кількість команд збільшилася у порівнянні з минулим сезоном. А в першій ко-манди будуть розділені на дві групи за територіальним принципом. Крім того, прийнято рішення про те, що не буде проводитися першість області серед молодіжних команд. Причин цього дві. Перша – фінансова: не всім клубам елітного дивізіону до снаги, наприклад, належним чином організовувати виїзд відразу двох команд (дорослої та юнацької) на гостьові матчі. А по-друге, на мою думку, першість області серед мо-лодіжних команд дублює змагання дитячо-юнацької футбольної ліги Черкащини, яку ми проводимо вже кілька років. Адже багато гравців бере участь в обох турнірах, які про-водяться у вихідні, а це серйозне на-вантаження на молодих футболістів, значна частина з яких має далеко не ідеальне здоров’я. Загалом вва-жаю, що ми належним чином підго-тувалися до чемпіонату. Проведені семінари для тренерів та арбітрів, перевірено стан підготовки стадіонів до проведення матчів, згідно з вимо-гами регламенту. Відрадно, що прак-тично всі спортивні споруди готові до початку чемпіонату області у вищій лізі. До речі, вболівальники облас-ного центру теж не залишаться без футболу – «Зоря» (Білозір’я) домаш-ні матчі принаймні I кола чемпіонату області проводитиме на Центрально-му стадіоні Черкас.

– Чи будуть представники Черка-щини цього року виступати в чем-піонаті України серед аматорів?

– У цьому сезоні честь області на всеукраїнській арені має захищати торішній чемпіон ФК «Шпола-ЛНЗ-Лебедин». Однак чи таке буде, за-раз сказати не можу. За словами керівників клубу, вони вивчають це питання, тому воно залишається від-критим.

– Чи плануєте співпрацювати з но-вою обласною владою?

– Обов’язково. Найближчим часом хочемо зустрітися з головою ОДА Сергієм Тулубом, до речі, палким прихильником футболу. І обговорити не лише перспективи розвитку об-ласного футболу, а й відродження в Черкасах професіональної команди. У нас є напрацювання в цьому плані. Переконаний, що вже в сезоні 2010-2011 років наш обласний центр може бути представлений в чемпіонаті Ук-раїни серед неаматорських команд.

Нині смілянський футбол важко уявити без постаті президента ФК «Явір», директора ДП «Смілянське лісове господарство» Юрія Сегеди.

– Важко було свого часу почи-нати з чистого аркуша? – цікави-мося у Юрія Юрійовича.

– Скажу, що нелегко. Але не шко-дую, що взявся за цю справу. Звіс-но, самому важко було це зробити. Тому дякую всім, хто підставив плече допомоги. Поки що команда на стадії розвитку, але впевнений, що у неї є майбутнє.

– У своїй діяльності ви роби-те акцент на розвиток дитячого футболу...

– Вважаю ці кроки однозначно правильними. Сьогодні у нашо-му футбольному клубі під керів-ництвом досвідчених наставників проходять підготовку близько 200 дітей різного віку. І вже є добрі ре-зультати, як то участь у міжнарод-ному турнірі в Словаччині, перемо-ги в різноманітних змаганнях на теренах України.

– Знаємо, що завдяки вам спортивна арена «Авангард» останнім часом змінилася не-впізнанно.

– Моя мрія – зробити спорткомп-лекс одним із найкращих не лише в області. І в цьому плані ми роби-

мо конкретні кроки. Звичайно, це нелегко, але у нас є команда од-нодумців. Упевнений, що настане час, коли до нас приїжджатимуть футбольні команди не тільки з Ук-раїни.

– Які завдання стоять перед «Явором» у нинішньому сезоні?

– Я за натурою максималіст. Тож чекаю від гравців і тренерів лише позитиву в роботі. Команді, вважаю, під силу бути серед еліти обласного футболу. Недалекий той час, коли про «Явір» говоритимуть із повагою. Я впевнений у кваліфі-кації наставника команди Василя Гречаного та дитячих тренерів і сподіваюся, що вони виправдають кредит довіри.

У міжсезоння тренерський штаб «Явора» очолив відомий гравець, вихованець місцевого футболу Ва-силь Гречаний.

– Цього сезону плануємо заклас-ти надійний фундамент на майбут-нє, – каже Василь Гречаний. – Тоді вже думатимемо і про нагороди. У міжсезоння склад команди попов-нили досвідчені Іван Александров із «Холодного Яру» і Максим Сичов («Ходак»). Існує домовленість про виступ у складі «Явора» Антона Крамара. Також розраховуємо на прогрес 18-річного Романа Коло-мійця.

Юрій ЗІМЕНКОВ

Услід за «Кругом» бронзові медалі чем-піонату України з волейболу здобули і волейболісти черкаського «Імпексагро-Спорту». В останньому турі фінального етапу, який відбувся у Харкові, підопічні Юрія Мельничука хоч і програли з одна-ковим рахунком 1:3 «Кримсоді» та хар-ківському «Локомотиву», але втримали за собою третій рядок турнірної таблиці. Це друга бронза «ІмпексагроСпорту» за трирічну історію існування команди. Чем-піоном України цього сезону став «Локо-мотив», срібло виборола «Кримсода».

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

«Явір» (сміла) – «Христинівка» – 5:1Зат «Боровицьке» (Чигирин) – «Штурм» (Перервинці) – 3:1«наша ряба» (катеринопіль) – Фк «Шпола-лнЗ-лебедин» – 1:21/2 фіналу (перші матчі): Фк «Шпола-лнЗ-лебедин» – Зат «Боровицьке» (Чигирин) – 1:1«Зоря» (Білозір’я) – «Явір» (сміла) – 1:0Матчі-відповіді будуть зіграні 15 травня

Page 12: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

5 травня 201012 добрі порадиС

тор

інку

під

готу

ва

ла

Ната

лія

ПО

ЗД

НЯ

КО

ВА

на часі• шашличні секрети•

Теплі травневі дні у більшості людей асоціюються з похо-дом на природу, поїздкою на дачу або хоча б вечірніми посиденьками в альтанці біля будинку. Але всі ці заходи міцно пов’язані з культовим, повсюдно поширеним і улюб-леним народом ритуалом – приготуванням шашлика і його смакуванням. Хоча це навіть не просто страва (подумаєш, смажене м’ясо на паличці) – це справжня філо-софія, наука та культура.

А воно у вас раніше рохкало чи кудкудакало?скільки зустрічаєш людей – стільки думок чуєш про спосіб його замочування, приго-тування, смаження, куштування. Узагаль-нивши багатонаціональний досвід “шашли-кознавства”, можна одне зауважити: з чого б не готувався шашлик (курятини, риби, ба-ранини, свинини, яловичини або телятини) – головне зробити правильний вибір. Будь-яке м’ясо має бути і не парним, і не мерзлим, але обов’язково свіжим і охолодженим. У замороженому – менше поживних речовин, і шашлик із нього ніколи не буде соковитим. із парного м’яса хороший шашлик теж не приготуєш: з туші повинна стекти кров, а саме м’ясо потрібно грунтовно промарину-вати.

Важливо і те, яку частину туші ви візь-мете. ніжний і соковитий шашлик вийде зі свинячої шийки (частини, розташованої уз-довж хребта на шиї) і баранячої шийки. Зі свинячого стегенця барбекю вийде більш сухим. Яловичина жорсткішка, і недосвід-ченій людині зробити з неї соковиту страву буде досить складно. Єдина частина, яка тут згодиться на шашлик – вирізка, а ноги і стегна не використовуються. а от якщо ви купите телятину, то результат перевершить усі ваші очікування. Зовсім недосвідченому куховару у приготуванні шашлику найкраще практикуватися на курці – м’ясо ніжне, до-сить швидко готується, в хід можна пустити будь-яку частину, навіть крильця.

Маринадсіль, перець і цибуля – основа будь-якого маринаду, в ролі якого можна використову-вати кислі рідини: вино, лимонний і грана-товий соки, кисле і свіже молоко. і ніякого оцту! Він грубуватий і використовується, як правило, щоб замаскувати несвіже або дуже жорстке м’ясо. тому, полінувавшись і купив-ши в магазині вже замочені в оцті шматки м’яса, – задумайтеся, з чого і як давно воно було приготовлене.

Щоб приготувати зразково-показовий шашлик у домашніх умовах, пересипте м’ясо

спочатку крупною сіллю (вона вбирає все в себе і не дає стекти соку), потім розім’ятим перцем-горошком, а потім нарізаною вели-кими кільцями цибулею. Якщо м’ясо свіже – для маринаду цього буде цілком достат-ньо, якщо ні – додайте рідини: курчат зазви-чай замочують у молоці або вині, свинину – у вині, кислих соках або кислому молоці, баранину – у вині або кислих соках, телятину – у вині, кислих соках чи кислякові.

Головний секрет: маринувати потрібно в емальованому, глиняному або скляному посуді. ні в якому разі не можна замочува-ти м’ясо в алюмінієвій каструлі: окис цього металу, вступаючи у взаємодію з м’ясом і рідинами, у кращому разі зіпсує його смак, а в гіршому – зробить його отрутою.

Поріж-подрібни, на шампур нанижиЩоб у похідно-польових умовах м’ясо не проверталося на шампурах, рівномірно обсмажилося з усіх боків – не варто його нарізати надто великими шматками, а щоб не засушити – надміру дрібнити. Оптималь-ним варіантом будуть шматки розміром 5х5 сантиметрів, інакше шашлик просто не про-смажиться.

курку можна порізати на шматочки, разом із кісточкою нанизати на шампур і в такому вигляді подати до столу. крильця просто звалюють, що називається, в купу і смажать на решітці.

М’ясо молодого баранчика має бути з кістками, а зі свининою – свої хитрощі. на шматку не повинно бути багато жиру: сало оплавиться, почне підгоряти, через це м’ясо набуде неприємного смаку.

Має значення і те, як ви нанижете м’ясо на шампури. Головне – не робити з нього гар-мошку, шматок досить проткнути всього в двох місцях уздовж так, щоб м’ясо не звиса-ло і не бовталося. Між ним нанизуйте кільце цибулі або солодкого перцю. намагайтеся відокремлювати шматки один від одного, щоб рівномірно просмажити шашлик. Щоб дізнатися, чи готова ваша страва, надріжте м’ясо вздовж гострим ножем: якщо сік про-зорий – можна подавати на стіл, якщо роже-вий – м’ясо не готове, якщо соку немає – ви пересушили шашлик. не турбуйтеся, і сміли-во експериментуйте з наступною порцією.

Дрова для шашликудля приготування шашлику найкраще вико-ристовувати березу, липу, дуб і всі породи фруктових дерев (яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, персик та інші), виноградну лозу. категорично виключають-ся дрова з хвойних порід зі смолистою дере-виною: вони нададуть м’ясу присмак, який «не забити» ніякими соусами.

для шашлику з птиці і дичини найкраще підійдуть дрова з фруктових порід дерев; із баранини та свинини – вишневі, березові або липові дрова; з телятини – дрова з берези, липи і фруктових порід дерев.

шашликЯк приготуватиправильний

відпочинок для всієї родини

бронювання замовлення за телефоном (04733) 4-24-92

Затишна атмосфераСмачна кухня, приготована на відкритому вогні

25-й кілометр траси Золотоноша-черкаси-Умань

рекл

ама

рецепти соусів•

Соус томатний1,5 кг помідорів, 300 г вершкового масла, 2 г меленого перцю, сіль на смак. Перебрати свіжі помідори, видали-ти плодоніжки, вимити в холодній воді, нарізати на дольки, протерти через сито, уварити до консистенції густих вершків, заправити розтоп-леним вершковим маслом, меленим перцем, сіллю.

Соус ткемалі100 г сушених слив, часник, сіль, перець, зелень петрушки або кінзи. Перебрані, промиті сушені сливи кладуть у каструлю, заливають водою так, щоб вона тільки покривала їх, і варять. Відвар процід-жують, сливи без кісточок протирають через сито, розводять відваром до густини сметани, додають товчений часник, мелений перець, дрібно нарізану зелень, сіль, стручковий пе-рець, перемішують, кип’ятять і охолоджують.

Шашлик із курячих стегенецьКурячі стегенця – 2 шт., лимон-ний сік, томатний сік чи сухе вино – 1 стакан, цибуля ріпчаста – 2 шт., сіль, меле-ний чорний перець, зелень чебрецю (сушена), зелень часнику – на смак. розрізати кожне стегенце на три частини, замаринувати (в лимонному соку, томатно-му соку або в сухому вині – на смак). до-дати лавровий лист, сіль, чорний перець, чебрець, цибулю, нарізану великими кіль-цями. Маринувати м’ясо близько години.

нанизати замариновані шматки стегенець на шампури, перемішуючи їх з маринова-ною цибулею, кружальцями свіжих помі-дорів і баклажанів. Подати шашлики на шампурах, рясно посипати дрібно наріза-ним зеленим пір’ям часнику.

Шашлик класичний1 кг баранини, 5-6 цибулин,1 пу-чок зеленої цибулі, 3-4 помідори, 4 ст. л. соусу ткемалі, барбарис сушений – на кінчику ножа, 1 лимон, 20 г топленого баранячо-го сала, перець чорний мелений, зелень, сіль – на смак. корейку або задню ногу баранини нарізати неве-ликими шматками, скласти в посуд, посолити, посипати меленим перцем, додати дрібно нарізану ріпчасту цибулю, лимонний сік і перемішати. По-суд накрити кришкою і на 2-3 години помістити в холодне місце для маринування.

Шматки м’яса нанизати на металевий вертел упе-реміж з ріпчастою цибулею, нарізаною кільцями, змастити їх розтопленим курдючним салом.

смажити шашлик на мангалі над гарячим вугіллям без полум’я 10-15 хвилин, повертаючи вертел так, щоб м’ясо рівномірно просмажилося.

на гарнір подати зелену або ріпчасту цибулю, нарі-заний кільцями лимон або соус ткемалі, помідори. Перед подачею прикрасити зеленню і барбарисом.

Шашлик зі свинини з пивомОхолоджене не дуже жир-не м’ясо свинину нарізати невеликими шматками од-накових розмірів. скласти в емальовану каструлю, перекладаючи великою кількістю цибулі, посолити і поперчити на смак, залити майонезом (приблизно 250 мл на 2 кг м’яса), ретельно перемішати і поставити у холодне місце на 2 години для маринування.

За 15 хвилин до приготу-вання шашликів влити в каструлю 0,5 л світлого пива і все перемішати.

Поки смажаться шашлики, приготуйте соус: цибулю, що залишилася в каструлі, обсмажити до готовності, змішати з майонезом та кетчупом.

скласти готові шашлики в каструлю і залишити на 10 хвилин (шашлики виходять м’якими та соковитими).

Шашлик з осетрини1 кг осетрини, 1 ч. л. вершково-го масла, 400 г помідорів, 150 г ріпчастої цибулі, 150 г зеленої цибулі, 2 лимони, перець і сіль на смак. рибу, знявши з неї шкіру і видаливши хрящ, нарізати шматочками по 40 – 50 г. Перемішати рибу з натертою на тертці ріпчастою цибулею, перцем і сіллю, нанизати на шампури і смажи-ти протягом 10 хвилин.

на гарнір подати свіжі помідори (краще обсма-жені на вогнищі), ріпчасту цибулю, нарізану кільцями, крупно нарізану зелену цибулю, ски-бочки лимона.

Page 13: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

№20 13на замітку•

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Т

им

оф

ій Н

АГО

РН

ИЙ

не хворіємо

реклама

Руки – джерело всілякої інформації: по них, як по книзі, можна довідати-ся не тільки про минуле і майбутнє людини, її схильності й характер, але і про стан здоров’я – варто лише уважно до них при-дивитися...В міру розвитку захворювання на рак шкіра долоні часто набуває зеленуватого відтінку.

При раку товстого кишечника цей відтінок може проступити на зовнішньому боці кожної з долонь, у проміжках між великим і вказівним пальцями.

При раку тонкого кишечника – із зовнішнього боку долоні, донизу від мізинця.

При раку легень – на одній чи обох руках.

При раку шлунка – шкіра зелен-кувата на зовнішньому боці обох ніг, особливо нижче коліна.

Вертикальні штрихи між вказів-ним і середнім пальцями – озна-ка схильності до ревматизму.

При гіперфункції гіпофіза, яка може бути викликана, напри-клад, пухлиною – розвиваються ненормально великі руки з вели-чезними, товстими пальцями.

І навпаки, при порушенні функ ції чи недорозвиненні гіпофіза руки маленькі із занадто тонкими пальцями.

Дуже холодні кінчики пальців рук і ніг – порушення судин, атерос-клероз.

При гіпофункції щитовидної за-лози, особливо в жінок – малень-ка, товста рука білого кольору і надто м’яка. Кінчики пальців зазвичай короткі й мають конічну форму, мізинець гострий.

Людина з гіперфункцією щито-видної залози має довгу, кіст-ляву руку, з тонкими кістлявими пальцями.

Недостатня функція статевих залоз помітна за інфантильною куцістю рук і пальців, а особливо мізинця.

У хворих на подагру і ревматизм можна легко визначити зміни – розпухлі і деформовані пальці.

Біла чи блакитна виснажена рука при хворобі Рейна.

У тих, хто страждає на депресію – як правило, тонка, бліда і мля-ва рука.

У шизофреніків – тонка і блакит-нувата рука.

Занадто виражена рухливість руки дозволяє зробити висновок про низький кров’яний тиск, що виражається стомлюваністю і втратами енергії.

Ідеально довга рука показує схильність до гіперфункції щито-видної залози і пов’язаних із цим

захворювань. Власники цього типу руки часто невротичні й тяжіють до психозів.

Якщо великий палець людини більш схожий на палець люди-ноподібної мавпи (тобто дуже великий), то це швидше за все свідчить про слабоумство і деге-неративні нахили.

Люди, які потерпають від рапто-вих спазмів, а також судомних станів, наприклад, епілептики, у момент нападу ховають великий палець у кулак, що є свідченням їхнього депресивного стану. У людей з таким положенням вели-кого пальця загальне зниження життєвої сили, вони депресивні й песимістичні, що може стати причиною психосоматичних порушень здоров’я.

У шизофреніків зазвичай надмі-ру довгий мізинець.

Занадто короткий мізинець ука-зує не тільки на інфантильність, але і на “параноїдних” шизоф-реніків, які дуже часто недо-розвинені також і в сексуальному плані.

При порушеннях ендо кринної системи мізинець зазвичай не тільки занадто короткий, але і часто гострий.

Якщо руки холодні як лід і білого чи синього кольору, то в цьому випадку і кінчики пальців можуть бути зморщені, а їхня шкіра огрубіла. Усе це свідчить (якщо людина не страждає на серце-во-судинні захворювання) про меланхолію, депресію чи психоз. У таких випадках долоня буває ще і волога.

Якщо пагорб Венери (біля вели-кого пальця) середньої величи-ни і гладкий – це свідчить про коротке життя.

Червона цятка в западині між безіменним і середнім пальцем свідчить про карієс.

Дуже короткий мізинець – це серйозна (і майже завжди виправдана) ознака психічної неврівноваженості та слабкого здоров’я.

Якщо мізинець помітно зігнутий у бік безіменного пальця, то це в жінок ознака неправильного положення матки.

У чоловіків викривлення мізинця у бік безіменного пальця – це порушення статевої функції.

Відсутність лунки на нігті мізинця – дисфункція сечовивідних шляхів.

Некрасивий, безладно порізаний пагорб Місяця (пагорб долоні навпроти пагорба Венери, прилеглого до основи великого пальця), свідчить про небез-пеку епілепсії, хвороби нирок і водянки.

Квадрат на пагорбі Місяця про-рокує насильницьку смерть від близьких людей.

Мережа ліній на пагорбі Місяця і на мізинці – свідчить про захво-рювання на сухоти.

Зірка на пагорбі Місяця – смерть від утоплення.

Про хворобу печінки і жовчного міхура свідчить пергаментна на дотик рука з жовтуватим відтін-ком шкіри.

На анемію вказують нігті, що розшаровуються.

Темна цятка на пагорбі Венери – вказує на схильність до пору-шень слуху (на правій руці – пра-ве вухо, на лівій руці – відповідно ліве вухо).

Вологі руки свідчать про якусь внутрішню недугу, найчастіше – про нездорове серце.

Якщо колір руки жовтий – це означає, що людина хвороблива і нервова.

Є люди, у яких нігті “цвітуть” – видно білі, схожі на квіти риски – це означає порушення крово-обігу.

А смугасті нігті вказують на шлункову недугу.

Якщо нігті міцні – це свідчення здорового організму.

Вузькі нігті – ознака дратівли-вості і честолюбство.

Нігті тьмяні, ламкі, з кольорови-ми знаками чи відблисками, які відрізняються неправильним рос-том і нехарактерним кольором – це завжди вказує на слабке здоров’я, а в деяких випадках ці ознаки передвіщають дуже погані зміни, визначити суть яких може тільки фахівець.

Здоровий ніготь у своїй основі облямований білою лункою. Відсутність чи наявність занадто великої лунки – свідчить про схильність до нервових хвороб (невроз серця).

Білі цятки на нігті великого паль-ця – свідчать про нервозність, недокрів’я, недостатню циркуля-цію крові.

Білі плями на вказівному пальці (нігті) передвіщають серцеві захворювання, сердечні захоп-лення.

На середньому пальці – важкий душевний стан, а часом – схиль-ність до самогубства.

Якщо ніготь нормальної форми – людина практично здорова.

Короткий і плаский ніготь – ор-ганічне захворювання серця.

Великий розмір півмісяця – тахі-кардія.

Дуже холодні кінчики пальців рук і ніг – порушення судин, атерос-клероз.

Визначаємо хвороби по руцісам собі лікар•

ТОП-10 продуктів для зниження тискуЛюдям з підвищеним тиском лікарі радять їсти більше овочів та фрук-тів і менше жирного і солоного. При гіпертонії важливо стежити за до-статньою присутністю в організмі калію, магнію, кальцію і натрію. Від їхнього балансу залежать показни-ки тиску. Дорослій людині потріб-но на день 1500 мг калію, 450 мг магнію, 1200 мг кальцію і не більше 1500 мг натрію. Які ж продукти потрібно включати в меню тим, хто страждає від підвищеного тиску? 1. Йогурт багатий на кальцій, здатний виво-дити з організму натрій, а це сприяє нормалі-зації тиску.

Скільки: 1-2 упаковки йогурту на день.

2. Сир є гарним джерелом кальцію, калію і магнію. Калій зміцнює серце, а магній сприяє розширенню судин.

Скільки: 3-5 столових ложок сиру на добу.

3. Гарбузове насіння – чудове джерело цин-ку. За даними ВОЗ, дефіцит цинку в організ-мі збільшує ризик інфаркту.

Скільки: 20 г гарбузового насіння на день.

4. Томатна паста містить багато калію (у 1 ст. ложці продукту – 250 мг калію).

Скільки: Додавайте по 0,5 склянки томатної пасти до різних страв 2-3 рази на тиждень.

5. Какао багате на флавоноїди, які поліпшу-ють стан судин і знижують тиск.

Скільки: 1-2 склянки какао на тиждень.

6. Червоний болгарський перець є одним із чемпіонів щодо кількості вітаміну С. У людей, які вживають багато продуктів із вітаміном С, гіпертонія розвивається рідше.

Скільки: 2 свіжі перчини на день. Можна до-давати їх до салату чи з’їдати під час полу-денка.

7. Бобові – квасоля, горох, сочевиця – містять багато калію, магнію і харчових волокон, які забезпечують відчуття насичення і не дозво-ляють переїдати і набирати зайвий жир.

Скільки: страви з бобових їжте не рідше 2-3 разів на тиждень.

8. Салат із моркви і капусти підживлює ор-ганізм калієм. Щоб підсилити цей ефект, до-дайте петрушку і селеру.

Скільки: такий салат їжте 1 раз на день.

9. Лосось багатий на жирні кислоти омега-3. Ця речовина, крім інших корисних властиво-стей, вміє знижувати тиск.

Скільки: По одній порції лосося (150 г) тричі на тиждень.

10. Шпинат – джерело магнію, що робить сприятливий вплив на внутрішній шар ар-теріальної стінки. Магній сприяє розширен-ню кровоносних судин і зміцненню їх стінок. У кожного третього гіпертоніка дефіцит маг-нію. Крім того, брак магнію “тягне” за собою вимивання калію з організму і збільшення вмісту всередині клітин натрію, що також призводить до підвищення тиску.

Скільки: рекомендовану кількість – 3 склян-ки шпинату – треба включати в меню кілька разів на тиждень у вигляді страв із відваре-ного шпинату.

Page 14: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

5 травня 201014

рекл

ама

МЕСНИК

Як добре все починалосьУ фермерське господарство братів Качурів можна було потрапити, з’їхавши з траси за якийсь кілометр до села Д. Колись на цьому місці зна-ходилась тракторна бригада місцевого колгоспу, від якої залишилося кілька добротних споруд, у тому числі критий майданчик для зберігання ком-байнів. За взятий у банку кре-дит брати обладнали імпортну вагову, сучасний ангар для тимчасового зберігання ви-рощеної сільгосппродукції та євроогорожу по всьому пери-метру. Орендуючи у селян зе-мельні паї, Качури займалися усім потроху – сіяли пшеничку і буряки, рапс та сою. Якогось року ризикнули відвести чима-лу площу під ранню капусту і не помилились. Урожай видав-ся на славу і приніс братам чи-малий прибуток.

Основного воза у господарс-тві тягнув старший Федір – кмітливий і роботящий чоловік, який до розвалу колгоспу вс-тиг попрацювати агрономом, а отже, знався не лише на аг-ротехніці, а й у бухгалтерській справі, умів звести дебет з кредитом. Молодший, Володи-мир, за своїми плечима такого багажу не мав і взагалі у фер-мерах опинився випадково. На нелегкий селянський хліб чо-ловіка змусило перейти бан-крутство одного з черкаських підприємств, де він за десять років дослужився до майстра і навіть був нагороджений ор-деном. Чи вплинула згадана обставина на його стосунки зі старшим Федором, сказати важко, адже на перших порах обидва брати демонструва-ли повне взаєморозуміння і злагодженість – і коли справа стосувалася обробітку зем-лі, і коли виникали питання про закупівлю нової техніки, і

коли потрібно було ефектив-но розподілити кошти. Втім, злощасна чорна кішка завжди має здатність з’являтися там, де люди зов сім її не чекають. Щось подібне сталося з бра-тами Качурами. Одного дня Володимир вирішив, що Федір надто багато перебирає на себе, не враховує його пропо-зицій, а головне – приховує де-талі деяких фінансових обору-док. І хоч причиною раптового похолодання у їхніх стосунках насправді виявилася банальна людська заздрість, від своїх аргументів молодший брат не лише не відмовився, а став розвивати їх більше і більше. Як наслідок, неприязнь дуже швидко переросла у приховану ворожнечу. Оскільки Володи-мир вважав себе людиною дії, то неприємності у Федора, зро-зуміло, не забарилися. Якоїсь ночі невідомі викрали розта-шований неподалік масляний трансформатор. Сліди крадіїв загубилися у Кіровоградській області. Поки енергетики вста-новили новий трансформатор, у фермерському господарстві через припинення подачі води загинула майже вся городина. Усі працівники кілька днів ходи-ли територією приголомшені, і тільки в одного чоловіка на серці було тепло і сонячно, як у весняному лісі. Цим чолові-ком був Володимир. Нікому з людей – а особливо Федору – не могло і на думку спасти, що викрадення трансформа-тора – справа його рук, що у ніяку Кіровоградську область апарат не поїхав, а лежить на дні Тясмину.

Брат проти братаЩе на третьому році фермерс-тва у Федора не залагодилося сімейне життя. Подейкували, що подружжя побило глечики через його вісімдесятирічну матір, яка до того незлюби-

ла невістку Оксану, що пос-тавила перед сином питання руба: або він перебуває на побігеньках у своєї «хвойди», або залишається на боці тієї, хто дав йому життя. Якогось конкретного рішення Федір не прийняв. Ночував здебільшо-го на території фермерсько-го господарства і з’являвся у селі дуже рідко. Коли ж випа-дала така нагода, зупинявся у матері – від її будинку було ближче до роботи. Взагалі, на душі у Марії Іванівни панувало справжнє свято, коли у порос-лий споришем двір в’їжджав синовий сріблястий «Опель-Астра». Вона детально роз-питувала сина про все, що відбувалося у фермерському господарстві, цікавилася ви-дами на врожай, лаяла мож-новладців, які не допомагають таким сільським роботягам, як її Федір. При цьому старенька рідко розпитувала його про Володимира, вона лише інко-ли скаржилася, що той, їдучи мимо її двору у напрямку Чер-кас, навіть не спроможеться матері посигналити. Втім, зна-ла б Марія Іванівна, яку страш-ну інтригу затіває молодший син, то, може, викинула його геть із серця, а так…

Наближався тихий літній вечір, коли брати випадково зустрілися на ваговій. Поба-чивши брата, Федір повідомив Володимиру, що хоче проїхати у справах до села, а його за-лишає на господарстві. У від-повідь Володимир лише кив-нув головою. Саме відчуття, що ним командують, уже вби-вало його на місці. Однак цьо-го вечора Вседержитель пос-лав йому удачу. Після від’їзду Федора на подвір’ї господарс-тва несподівано з’явилися сезонні робітники Дмитро Приходько та Леонід Срібний. Перший не так давно відбув черговий термін ув’язнення, другий мав кілька приводів у

міліцію за дрібне хуліганство на дискотеці у сільському Бу-динку культури. Вже здалеку Володимиру стало зрозуміло, що хлопці прийшли сюди не просто так. Першим заговорив Приходько:

– Що ж це виходить? Коли починали сівбу, Федір по-обіцяв платити за один день роботи по сто гривень, а як справа дійшла до розрахунку, то видав лише по п’ятдесят. Нехай зараз же поверне різни-цю, а то ми знайдемо на нього управу...

– Ми прокурору поскаржи-мось… – додав Срібний.

– Ну, прокурор вам навряд чи допоможе, – заперечив Во-лодимир. – Хоча б тому, що трудова угода з вами не укла-далася. Крім того, у поле ви виїжджали пізно, затягнули усі строки сівби, тепер хтозна що на ньому вродить. Однак, якщо була домовленість про сто гривень, то брат зобов’язаний дотримувати слово. Тут я на вашому боці і знаю, як вибити з нього цей борг.

– Як?– Вам потрібно поговорити

з ним по-чоловічому, бажано без свідків, після цього братик зробиться як шовковий.

Почувши настанову, При-ходько і Срібний здивовано перезирнулися: їм ще ніколи не доводилося чути такого відвертого монологу одного брата проти іншого. Але отри-маний сигнал обидва засвоїли чітко.

Загублена душаЯк завжди, Федір заїхав авто-мобілем у материн двір, пере-кинувся з нею двома-трьома словами і закрив за собою хвір-тку. До кого він пішов, Марія Іванівна здогадалася – до Ок-сани. На відміну від попередніх днів стару це чомусь ніскільки не збентежило: раз вирішив навідатися до своєї благовірної – значить, так треба.

Тим часом Приходько і Сріб-ний вже були у селі. Перед тим, як йти на «побачення» з фермером, вони встигли «роз-душити» пляшку оковитої, відтак обидва були як ніколи рішучими. Дочекавшись сутін-ків, попрямували до будинку Марії Качур.

– Будеш з ним один говори-ти, я – пас, – сказав Срібний приятелю, коли до садиби за-лишалося сто метрів.

– Ну й боягуз ти, Льоню, – відповів Дмитро. – Але хоч «на стрьомі» у дворі постоїш про всяк випадок.

– Добре…Двері у веранду були відчи-

нені. На кухонному столі При-ходько зумів розгледіти ножа і прихопив його з собою.

– Це ти, Федоре? – почувся жіночий голос із суцільної те-мряви.

Після цього до вух Приходь-ка долинуло скрипіння пружин. Вочевидь, старенька почала підводитися з ліжка, що сплу-тало нічному гостю всі плани. Злякавшись, що вона через якусь мить увімкне світло, Дмитро зробив крок назустріч і загнав ножа у її жіночі груди по самісіньку рукоятку. Від болю Марія Іванівна скрикну-ла і відразу отримала ще один удар. Незважаючи, що після другого удару душа її була вже далеко, Приходько у несамо-витому пориві продовжував нівечити бездиханне тіло. Аж поки не відчув за своєю спи-ною важке дихання Срібного.

– Ти її вбив?.. – ледве виду-шив той із себе.

Приходько ніяк не відре-агував на запитання, добре розуміючи, що будь-яка його відповідь уже не має ніякого значення.

Опинившись надворі, обидва почали гарячково обдумувати, що їм робити далі, аби відвес-ти від себе підозру у щойно здійсненому страшному зло-чині. Їхню увагу несподівано привернув старенький велоси-пед неподалік курника. Саме його і вирішили злочинці вико-ристати у своїй брудній справі. Як і решті жителів села, їм теж було відомо, в яких важких стосунках стара жінка зі своєю невісткою. Відтак в останньої могли з’явитися тверді підста-ви рано чи пізно поквитатися із ненависною свекрухою. А ось і речовий доказ – велосипед, прихоплений убивцею, щоб якнайшвидше утекти з місця злочину.

…Згаданий велосипед пра-цівники міліції дійсно знайшли на городі Оксани Качур. Що його було підкинуто, згодом довела дактилоскопічна ек-

спертиза. Виявлені на рамі відбитки пальців збіглися з відбитками пальців на рукоят-ці ножа. Згодом слідчі вийшли і на того, кому ті пальці нале-жали.

У судову залу Володимир Качур був викликаний як сві-док. Особливих претензій пра-восуддя йому не пред’явило, адже до вбивства він нікого не підштовхував, тим паче, до вбивства рідної матері. А те, що та стала випадковою жертвою неприязних стосунків між ним і старшим братом, є питанням більше совісті, аніж Кримінального кодексу.

Володимир УШАНОВ

кримінальне чтиво

Page 15: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

№20 15слухається справаБізнес на «дурі»Були б гроші – купити можна все. І, переважно, у невстановленої особи. Ті, невстановлені, з-під поли вам і танк продадуть.Але Михайла техніка не цікавила зовсім. Йому б наркоти купити по-дешевше, а збути якнайдорожче. А хто шукає, той завжди знайде. І наш герой швидко знайшов. Біля будинку №1 по вулиці Гайдара в Черкасах невідомий продав йому за 1000 гривень десять пакетиків із психотропною речовиною. Поки що у поле зору правоохоронних органів «бізнесмен» не потрапив. Проколовся він на збуті. Через три дні знайшов Михайло підходящо-го клієнта, якому за 110 гривень продав один пакетик із «дуррю». Не встиг зрадіти, із задоволенням потерти руки – як облом. «Покуп-цеві» було довірено провести опе-ративну закупівлю. І клацнули на руках кайданки. Під час санкціоно-ваного обшуку і було знайдено за-паси психотропної речовини. А ще виявлено коноплеву продукцію. Де взяв? У лісосмузі на Руставі нарі-зав.

Покотилася справа до Соснівсько-го райсуду. І тут лік пішов уже на роки. За збут – 5 років позбавлен-ня волі, а за коноплю – три. П’ять поглинули три – і остаточна міра покарання – п’ять років позбавлен-ня волі. Але «чистосердечне виз-нання своєї вини та щире каяття, мати-пенсіонерка, сприяння слідс-тву» забезпечили іспитовий термін 2 роки.

Характерна деталь – за судові ек-спертизи підсудний має сплатити 2696 грн. 76 коп.

Немало!

Замість ліцензії – вирокУважний читач напевне запримітив, що, попавшись з кастетом чи ножем, потенційний злочинець заяв-ляє: знайшов на смітнику. Сергій виявився невигад-ливим. Тому слідству і суду розповів правду. А вона в тому, що в селі Хацьках у землі зробив форму для литва. Взяв свинець, розтопив його і залив у ту форму. Вийшов кастет. Не думав юнак одержувати ліцензію фірми з виготовлення кастетів. А просто заховав виріб спочатку в сарай, а потім носив його в правій кишені джинсових штанів. Випив, побеш-кетував – а тут працівники міліції. Затримали, ви-лучили кастет і повели до суду. За виготовлення та носіння холодної зброї – 680 гривень штрафу. Незавидна доля і кастета – його знищили разом із поліетиленовим пакетом, в якому він зберігався.

«Під фанфари» за хлібину та пляшку самогонуЧули, що достатньо насильно відібрати коробку сірників – і «загримиш під фанфари» за повною про-грамою. Чути – чули, а от не вірилося.Повірити змушує вирок Черкаського районно-го суду стосовно громадянина Ф. Мешканець Свидівка зі своїх 38 років п’ять уже «присвятив» місцям не дуже віддаленим. Але зеківська доля кликала до нових звершень. І Олександр від спо-куси не втримався. Коли п’яненький зустрів на вулиці Л. із поліетиленовим пакетом «Абсолют» вартістю 50 копійок, ні на секунду не вагаючись, вирвав його з рук безталанного. А в ньому було: буханець «Український» за 3 гривні, літр прозо-рої (самогону) за 20 гривень, 600 грамів цукерок на 14 гривень.

Вихопив, завдав удару рукою по потилиці, а коли Л. упав – гамсельнув рукою в обличчя і тулуб – і зник.

Але не безвісти. І став перед судом. За «подвиг» – чотири роки позбавлення волі.

От вам майже правда про пограбовану коробку сірників, тобто – хлібину, пляшку самогону та цукерки.

Паркан – не перешкодаЗвичка – друга натура. Звикаємо до штанів, до черевиків. А Ігор звик до крадіжок. На одній із них попався (у нас судять не за те, що крадуть, а за те, що попадаються) і 25 грудня минулого року був позбавлений волі на три роки з іспитовим терміном на два роки.Та недовго музика грала, недовго фраєр байди-кував. І вже наступного після суду вечора, пере-буваючи біля автостоянки по вулиці Невського, подолавши паркан, проник на її територію.

А далі – вже справа техніки: за допомогою викрут-ки відімкнув дверцята «Фольксвагена» і «прид-бав» автомагнітолу та деякі дрібнички.

За це – ще три роки позбавлення волі.

Цікава деталь. Вироком Соснівського суду перед-бачено знищити зв’язку із 12 ключів, зв’язку із 30 ключів, зв’язку ключів із 14 штук, ще 14 ключів, купу іншого злодійського арсеналу, вилученого у підсудного.

А тепер ще цікавіше. Визначаючи міру покарання, суд урахував щире каяття підсудного. Так і кроко-дил плаче, схрумавши чергову жертву.

Кредит за фальшивою довідкоюПані Ольга – директорка товариства з обмеженою відповідальністю. То й що з того? Таких багато. Але мало хто видає сам собі підроблений доку-мент – довідку про доходи на своє ім’я. Пані Ольга це зробила, вказавши, що вона за півроку отримала 38 620 гривень. Фактично ж за цей період зарплата директорці не нараховувалася і не виплачувалася. Ця фіктивна

довідка простелила шлях для отримання спо-живчого кредиту в АІКБ «УкрСиббанк».Якщо вже виписала собі довідку, то чому б не зробити таку і для власного чоловіка. Пан Віталій за ті ж шість місяців «одержав» доходу 21 020 гривень. Віртуальних. Бо і йому платня не нараховувалася і не виплачувалася. Зате завдя-ки довідці «УкрСиббанк» видав споживчий кредит.

Та сентенція про те, що Земля і небо колись поклялися, що те таємне, яке відбувається між ними, завжди стане явним, – у черговий раз підтвердилося.

За видані фальшиві довідки зі справжніми підписом і печат-кою винахідлива керівниця стала перед Соснівським район-ним судом. А він, ураховуючи обставини справи, вироком оштрафував на 850 гривень і не позбавив підсудну права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

У таких випадках Алла Пугачова співала: «То ли еще бу-дет... ой-ой-ой».

Фотоапарат-ломбард-дружбаАлла Іванівна на перехресті вулиць Гоголя та Смі-лянської, «маючи прямий умисел на заволодіння чу-жим майном та усвідомлюючи, що завідомо викорис-товує довіру потерпілої, під приводом тимчасового користування отримала від громадянки Г. фотоапа-рат «Nicon» вартістю 968 грн., який належить грома-дянці Д.» (вибачте за довгу, але неповну цитату).А суть справи така: у чужої взяла Алла чужий фотоапарат і як свій здала до ломбарду. Злочин – як пити дати.

Але на судовому засіданні Д. надала заяву з проханням закрити кримінальну справу в зв’язку з її примиренням із підсудною.

Дружба – почуття святе, і фотоапарат не став їй на заваді.

Дай зателефонувати! Хіба тобі шкода?Час летить стрімко. Якщо років із двадцять тому прохання «дай закурити» нікого не дивувало, то сьогодні «дай зателефонувати» теж не дивує.Але якщо почуєте таку фразу, не поспі-шайте поділитися своєю мобілкою. Коли В’ячеслав попросив у Владислава «Соні Еріксон», другий не поскупився – будь ласка. Адже він не знав, що «друг» прос-то вирішив заволодіти телефоном. Узявши апарат, відійшов за торгові ларки, прослід-кував, щоб жертва відволіклась, і зник із місця вчинення злочину. Згодом такі дії Соснівський районний суд назвав: «Умис-но, з корисливих спонукань, шляхом зло-вживання довірою заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 505 гривень».

За це – один рік позбавлення волі з іспито-вим терміном теж на рік. Чому таке суворе покарання за «дрібницю»? В’ячеслав уже мав три роки позбавлення волі та 3 роки і 1 місяць. Його пожаліли, замінивши покаран-ня більш м’яким, у вигляді виправних робіт, та ще й відпустили умовно-достроково. А потерпілий запросив свою суму збитків – 1200 гривень. Треба заплатити.

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Л

ео

нід

ТУ

МЕ

НК

О

Page 16: Молодь Черкащини №20 2010 (5010)

5 травня 201016 на диванІ

Будьте уважні! наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «нова молодь Черкащини».

наша передплатане закінчується ніколи

триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат а3 з телепрограмою на 16 сторінках (а3)

Передплату на 2010 рік

можна оформити у будь-якому поштовому відділенні

Черкаської області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ

ар

тІс

ть ціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. [email protected],[email protected] (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою, публікуються

на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-20

Вирішила одна жінка помолодіти. Пішла до ворожки, а та каже:

– Залізь на Спась-ку вежу і покрути стрілки годинника назад – на скільки відкрутиш, на стільки і помолодшаєш.

Жінці ліньки самій лізти, вона чолові-ка попросила; той заліз на вежу, крутить стрілки, крутить... Знизу лунає вже дитячий голосок дружини:

– Досить, досить, злазь!Чоловік:– Ні-і-і!.. я тебе назад

зажену, і ще змушу тещу аборт зробити!

Два пенсіонери сидять у парку на ла-вочці. Мимо пробігає дівчина в міні-спід-ниці. Один пенсіонер каже:

– Ех, було б мені зараз 18 років!

Другий відповідає:– Здурів, чи що?! Через

якихось 5 хвилин щастя знову 40 років працювати!

– Уявляєш, я вагітна.

– Куди ти дивилася?!– Спочатку вгору, потім

убік .

Дама заходить у дуже дорогий бутик.

Продавець:– Здрастуйте, доз-

вольте представити вам нову колекцію, це ексклюзив! А, перепрошую, гроші у вас є?

– Немає...– Ну, і чого ти при-

перлася, йшла б на базар!

– У мене картка.– І знову здрастуйте!

Глухе російське село. До старого на призьбі підходить хлопець із папкою паперів.

– Що, пенсію принес-ли?

– Ні, я лічильник.– Як?– Лічильник перепису

населення, дідусю. Ми намагаємося з’ясувати, скільки ж людей мешкає в Росії.

– Ну, зі мною тільки час втрачати – я і гадки не маю...

Розмовляють дві подружки:

– А взагалі, зараз справжні чоловіки зустрічаються?

– Зустрічаються, але все частіше один з одним.

– Панотець, з мертвими можна вступити в розмову?

– Звичайно! Тільки вони відповідати не будуть.

– А ви знаєте, чому в «Запорожця» багажник спереду?

– Тому, що на такій швидкості за речами треба приглядати.

У чорному-чорному місті, на чорній-чорній вулиці, у чорному-чорному будинку, у чорно-чорній квартирі си-дить чорний-чорний мужик і каже:

– Ніколи більше не буду сам заправляти картриджі!

Дзвінок. Мужик відчиняє двері. На порозі стоять троє в протигазах, з голови до ніг закутані в кос-тюми хімзахисту, в одного в руці вогне-мет, і запитують:

– Це ви аналізи вчора здавали?

Купив мужик корову. Через якийсь час приводить до ветеринара:

– Удій гарний, їсть доб-ре, здорова, слухня-на... ну, все загалом добре,

але от коли бика під-водиш – на задницю сідає – і ніяк.

– А ви її не в Рязані купили?

– У Рязані. А як ви здо-гадалися?

– У мене дружина звідти.

Петька з Чапає-вим утікають на ко-нях від білих. Петька кричить:

– Доганяють, що будемо робити?

Чапаєв у відповідь: – Бачиш дерево,

підстрибуємо, хапаємося за гіл-ку, білі під нами проскакають і не помітять.

Сказали – зробили, висять на гілці. Петька зістрибнув і кричить:

– Василю Івановичу, зістрибуй!

Чапаєв кричить:– Не можу, руки

затекли!Петька репетує:– Ти хоч ноги роз-

тисни, нехай кінь зістрибне!

Пізно ввечері хлопчик підходить до батька і запитує:

– Тату, а що далі – Мі-сяць чи Нью-Йорк?

– Синку, ти вже вели-кий, і тобі повинно бути соромно стави-ти такі дурні запитан-ня. Виглянь у вікно і подивися на небо. Що ти там бачиш?

– Місяць.– Правильно. А Нью-

Йорк ти де-небудь бачиш?

– Ні.– От і роби відповідний

висновок!

Даішник зупиняє машину дачника:

– Так, штраф – 100 гривень!

– А 200 гривень не розміняєте?

– А навіщо розмінюва-ти? Назад же сюдою поїдеш!

Дорожній знак, під ним на покажчику написано:

“Школа. Проїжджай-те тихо. Не збийте дитину!”

Унизу дитячим почер-ком приписано:

“Почекайте вчителя!”

– Хворий, про-кидайтеся, зараз ми вам зробимо кліз-мочку і поставимо свічечку.

– Може, не треба, ліка-рю? У мене підсвіч-ник ще болить.

– У понеділок я завжди почуваюся Робінзоном Крузо.

– Це чому?– Дуже

сумую за п’ятницею!

Дружина – чо-ловікові:

– Любий, як ти і радив, я поговорила з нашою дочкою про кохання і секс, адже їй незабаром 15.

– Ну, і як?– Я згоряю від нетер-

піння спробувати все те, про що вона розповідала!

– Ну, от, через пару хвилин потяг відійде. І я поїду служити.

– Я чекатиму тебе, коханий!

– Не треба, йди додому, мене довго не буде.

рекл

ама

4Куплю насіння люцерки. Невелика партія. ( 067 772-72-70.

4Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. ( 067 772-72-70.

4Продаю стул металлический с мягким покрытием, с регулировкой высоты, для слесарных работ. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продам магнитофон-приставку “Маяк-231 стерео”, кассетный, хорошее состояние. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продається цегляний будинок у Канівському районі. Ціна договірна. ( 098 688-50-45.

4Продам відеокарту GeForce 64 Мб. 80 грн. ( 093 933-61-09.

4Работа для молодых мам в домашних условиях с возможностью перехода на полную занятость. Достойное возна-граждение. ( 096 433-64-58.

4Для пенсионеров не тяжелая, но ответственная работа, 2-3 часа в день. Система премий и подарков для активных и исполнительных. ( 096 433-64-58, 093 908-72-02.

дошка оголошень