План пріоритетних кроків уряду на 2016 рік

ПРОЕКТ

Планпріоритетних дій

Урядуна 2016 рік

1

Мета, яку ставить перед собою Уряд

Україна перебуває у виняткових обставинах, переживши глибоку політичну та економічну кризу на тлі окупації Криму та війни на Сході. Однак, причина даної кризи глибша, ніж поточні політичні та економічні потрясіння, чи російська агресія. До неї призвело зволікання з проведенням необхідних реформ протягом 25 років незалежності. Серед східноєвропейських країн Україна є одним з найслабших реформаторів - зміни, які відбулися в країні з часів краху комуністичного табору, значно менші, ніж в сусідніх країнах-членах ЄС. Наслідки такого зволікання стали катастрофічними для громадян України. Починаючи на початку 90-х приблизно на одному рівні економічного розвитку з такими країнами, як Польща, Словаччина та Румунія, зараз ми відстаємо від них у кілька разів. Темпи економічного зростання в Україні значно нижчі за темпи зростання економік наших західних сусідів. Заробітні плати українців в 3-5 разів менші, ніж заробітні плати поляків, словаків та румун.

Втім, українці можуть наздогнати своїх сусідів та добитися такого ж рівня економічного розвитку та добробуту. Якісний людський капітал, вигідне географічне положення та потужна база природних ресурсів створюють високий потенціал не тільки для виходу з кризи, але й для стрімкого розвитку країни. Цей потенціал може бути реалізований лише шляхом рішучих та ефективних європейських реформ, які мають принести помітні для громадян результати.

Мета, яку ставить перед собою Уряд, - забезпечити зростання рівня життя громадян і підвищення його якості завдяки сталому економічному розвитку.

Передумовами її досягнення є забезпечення національної безпеки, макроекономічна стабільність, створення сприятливого бізнес-клімату, утвердження верховенства права та протидія корупції та підвищення якості державного управління.

Ці стратегічні пріоритети в свою чергу визначають набір тих першочергових кроків, які Уряд планує реалізувати до кінця поточного року.

Стратегічні пріоритети Уряду

I. Макроекономічна стабілізація, яка передбачає стабільність державних фінансів, невисоку інфляцію, високу стійкість фінансової системи. Значну частину своєї історії останніх десятиріч Україна перебувала у стані постійної макроекономічної нестабільності - населення біднішало через високу інфляцію та девальвацію, банкрутства підприємств призводили до втрати робочих місць, заощадження громадян зникали при обвалах банківської системи. Значною мірою, саме постійні економічні потрясіння спричинили велике відставання України від її східноєвропейських сусідів.

Закріплення так важко досягнутої за останній рік макроекономічної стабілізації є одним з ключових пріоритетів Уряду. Проте метою та результатом реформ має стати не тільки стабілізація поточної ситуації, а й досягнення довгострокової макроекономічної стабільності, без якої Україні буде дуже важко досягти високого рівня економічного

2

розвитку. Для цього, Уряд провадитиме виважену та відповідальну економічну політику.

II. Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для того, аби Україна досягла більш високого рівня економічного розвитку та успішно інтегрувалася до країн Європи. Лише за рахунок стабільного зростання ВВП можна забезпечити громадянам стабільний та високий рівень доходів та соціальних виплат.

III. Встановлення верховенства права та протидія корупції були головною з вимог Революції Гідності, адже саме безкарність злочинців, неможливість добитися чесного правосуддя та всепроникаюча корупція вивели людей на Майдан. Рівень довіри суспільства до судової системи залишається вкрай низьким, а оцінки рівня корупції - дуже високими.

Після Революції Гідності було зроблено певні кроки щодо відновлення верховенства права та подолання корупції. Створено ланцюжок антикорупційних інституцій, які доповнюють одна одну й метою яких є подолання найбільш руйнівної корупції на вищому рівні. Проте масштаб проблем з правосуддям та корупцією все ще залишається великим і їхнє подолання потребує подальших зусиль з боку державної влади.

IV. Підвищення якості державного управління та державних послуг відновить довіру громадян до своєї держави, а бізнесу дозволить ефективно працювати, створювати робочі місця та зростати. Після Революції Гідності були запущені важливі реформи у даній сфері - такі як децентралізація та реформа державної служби - які Уряд має намір активно продовжити.

Дані цілі доповнюють одна одну. Довгострокова макроекономічна стабільність недосяжна без сталого зростання економіки. Стале економічне зростання, у свою чергу, потребує як макроекономічної стабільності, так і верховенства права. Верховенство права та здатність протидіяти корупції базуються як на якісному державному управлінні, так і на ліквідації можливостей для корупційних дій шляхом дерегуляції економіки та мінімізації втручання чиновників в економічну діяльність. Побудова якісного державного управління та надання якісних державних послуг потребують підґрунтя у вигляді верховенства права та здатності ефективно протидіяти корупції.

Саме на досягнення вищезазначених стратегічних цілей і спрямовані наведені у даному документі пріоритетні реформістські заходи, їхня послідовність, шляхи реалізації та користь, яку вони принесуть безпосередньо громадянам України.

V. Відновлення безпеки громадян, поставленої під загрозу російською агресією, війною на Сході та пов’язаним з війною погіршенням криміногенної обстановки та соціальними проблемами.

Агресивні дії Росії, від окупації нею українських територій та прямого військового вторгнення до інформаційної та торгівельної війн, становлять загрозу для суверенітету України та самого її існування як держави. Успішна протидія російській агресії – як у військовій, так і в зовнішньополітичній, інформаційній та інших сферах - є ключовою задачею Уряду. Особливу увагу на цьому шляху буде приділено максимальному посиленню співпраці з країнами НАТО.

Не менш важливим є посилення внутрішньої згуртованості, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, відновлення нормальної життєдіяльності на територіях, які

3

постраждали в результаті російської агресії, відновлення комунікацій з мешканцями окупованих територій Донбасу і Криму.

Ключові напрямки реформ для досягнення стратегічних цілей

I. Макроекономічна стабілізація, насамперед, вимагає від Уряду відповідальної та виваженої фіскальної політики, адже саме за цю сферу державної макроекономічної політики відповідає Уряд. У 2016 році головним завданням є утримання досягнутої минулого року макроекономічної стабільності та подальше оздоровлення державних фінансів, яке передбачає впровадження реформ, що стануть запобіжниками відтворення подібної кризи в майбутньому.

1. Реформування системи управління державними фінансами. Однією з причин постійних криз у сфері державних фінансів, з якими стикається Україна, є відсутність діючих правил, які обмежували б можливості для безвідповідального витрачання коштів та забезпечували б ефективність цих витрат. На відміну від більш розвинених країн, в яких діють жорсткі бюджетні обмеження та можливості для Міністерства фінансів чітко контролювати обсяг витрат, в Україні роль Міністерства фінансів є порівняно слабкою, а бюджетні обмеження часто порушуються. Це призводить до витрат, яких країна не може собі дозволити і які фінансуються руйнівними для економіки способами - друкуванням грошей, накопиченням боргів тощо. Неякісне планування витрат з боку розпорядників коштів призводить до низької ефективності використання коштів та поганої якості державних послуг. Сильна роль Міністерства фінансів, дотримання жорстких бюджетних обмежень, ефективне використання коштів та впровадження середньострокового бюджетного планування стануть запобіжниками від подібних порушень в майбутньому.

2. Пенсійна реформа. Пенсійна система в Україні хаотично організована та перебуває в стані хронічного глибокого дефіциту. Пенсії в Україні виплачуються за більш ніж 20 законами, зі своїми різними правилами. Певні категорії пенсіонерів користуються привілеями, зокрема правом виходу на пенсію значно раніше встановленого для звичайних громадян пенсійного віку, що створює великий фінансовий тиск на Пенсійний фонд. Значна частина пенсійних виплат, фактично, не відноситься до пенсій як таких і є просто доплатою тим чи іншим категоріям пенсіонерів з бюджету. В результаті, розрахунок отримуваної пенсії є непрозорим для громадянина і відірваним від внесків, які громадянин сплачує до Пенсійного фонду - що перетворює дані внески на форму оподаткування, якого громадяни починають активно уникати. Нагромадження доплат, надбавок та привілеїв підривають фінансовий стан пенсійної системи та ставлять її під загрозу банкрутства. Пенсійна система гостро потребує приведення до ладу, уніфікації та чіткої прив'язки пенсійних виплат до внесків громадян.

3. Впровадження адресної системи соціальної підтримки. Досягнення стабільності державних фінансів потребує суттєвого підвищення ефективності застосування державних коштів, перш за все, коштів соціальних видатків. Загальні соціальні видатки державного сектору на 2016 рік заплановані на рівні близько 350 млрд гривень - більше третини від сумарних витрат держави. При цьому, лише 25% видатків на соціальні програми потрапляють до реально нужденних громадян. Досягти реальної та дієвої

4

соціальної підтримки саме бідних громадян, ефективно використовуючи при цьому кошти платників податків, можна лише за рахунок впровадження адресної підтримки.

II. Привабливий діловий клімат передбачає провадження низки реформ, які дозволять забезпечити вихід на траєкторію сталого економічного зростання.

1. Податкова реформа та реформа адміністрування податків. Україна потребує побудови простої, прозорої, справедливої та прогнозованої податкової системи, яка б стимулювала інвестиції та підтримувала економічне зростання. Це вимагає як змін до системи податків, які б спрощували її та розширювали базу оподаткування, так і підвищення прозорості та якості адміністрування податків. Податкові реформи, які провадилися після Революції Гідності, вже частково покращили ситуацію, проте подальші кроки все ще залишаються потрібними. При цьому, особлива увага буде приділена реформі податкових та митних органів, які найчастіше з усіх державних органів стикаються з бізнесом і найчастіше стають об'єктом його нарікань.

2. Приватизація та реформа управління держпідприємствами. На сьогодні в Україні налічується 3500 державних підприємств, із яких 1700 не підлягають приватизації, у той час як у країнах Європейського Союзу кількість державних підприємств у середньому складає не більше 300. Таким чином, сектор державних підприємств в Україні є аномально великим за розміром. Українські державні підприємства часто неефективно управляються та стають джерелом збагачення для корупціонерів, також вони страждають від нестачі коштів для капіталовкладень.

Приватизація держпідприємств дозволить залучити капітал приватних інвесторів у розвиток, модернізацію та технічне переоснащення приватизованих підприємств, створити додаткові робочі місця та забезпечити соціальні гарантії працівникам. Саме за рахунок приватизації Україна може залучити такі необхідні для неї іноземні інвестиції, які дозволять нам реструктуризувати та модернізувати нашу економіку.

Також, приватизація є потужним антикорупційним заходом, оскільки прибирає можливості для збагачення за рахунок використання майна державних підприємств. Стратегічні ж підприємства, що не підпадуть під приватизацію, мають пройти через реформування та осучаснення їхньої системи управління, що дозволить зробити їх ефективними та конкурентоспроможними.

Нарешті, приватизація здатна збільшити доходи державного бюджету та знизити рівень державного боргу.

3. Дерегуляція та покращення інвестиційного клімату. Великою проблемою України є низький рівень інвестицій в її економіку - трохи більше 10% від ВВП, у той час як нормальною вважається частка інвестицій у ВВП на рівні 20-25%. Нестача капіталовкладень українського бізнесу та низький рівень притоку іноземних інвестицій обмежують створення нових робочих місць та стримує зростання економіки. Вагомою причиною такого низького рівня інвестицій є різноманітні обмеження, які заважають бізнесу розвиватися, та певні точкові проблеми (наприклад, невідшкодування ПДВ експортерам), що відлякують інвесторів. Зняття обмежень через дерегуляцію та вирішення цих точкових проблем дозволить залучити інвестиції та створити нові робочі місця для громадян України – а залучення інвестицій з країн ЄС допомагатиме Україні на шляху євроінтеграції. Крім того, дерегуляція має сильний антикорупційний ефект, оскільки зменшує можливості для хабарництва з боку чиновників.

5

4. Земельна реформа. Діючий мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення позбавляє селян їхнього права на власність та стримує розвиток аграрного ринку. Впровадження земельного ринку може стати джерелом потужного зростання в агросекторі та значно підвищити рівень добробуту на селі.

5. Реформування енергетичного сектору. Енергетичні ринки в Україні довгий час були монополізованими та низькоконкурентними, що обмежувало можливості для їхнього розвитку. У той же час, встановлення для домогосподарств занижених у порівнянні з ринковою вартістю цін на природний газ створило потужні корупційні схеми, пов'язані з перепродажем цього газу за ринковими цінами. Після Революції Гідності вдалося добитися суттєвого прогресу в реформуванні сектору, від прийняття нового євроінтеграційного закону про ринок газу до впровадження єдиної ціни на газ. Подальше втілення реформ дозволить українському споживачеві отримувати якісні послуги за конкурентною ціною та допоможе залучити інвестиції в енергетичну галузь.

III. Встановлення верховенства права та протидія корупції. Розбудова антикорупційних органів.

Створені після Революції Гідності незалежні антикорупційні органи - Національне антикорупційне бюро, спеціальна прокуратура, Національне агентство із запобігання корупції - є наріжним каменем антикорупційної реформи. Уряд зобов'язується всебічно забезпечити функціонування антикорупційних інституцій, а також впровадити електронне декларування доходів для державних службовців. Найнагальнішими завданнями для державної влади в антикорупційній сфері в найближчі місяці Уряд вважає:

- ефективну імплементацію законодавства та функціонування антикорупційних інституцій, створених після Революції Гідності;

- подальший прогрес у лібералізації та дерегуляції економіки, приватизації та підвищення прозорості державного управління;

- співпрацю усіх гілок влади щодо реформування судової системи.

Враховуючи особливу роль прозорості в якості засобу протидії корупції, Уряд впровадить обов’язкову відкриту публікацію он-лайн усіх договорів, в яких використовуються публічні кошти, за винятком договорів, що стосуються оборонної сфери. Без подібної публікації жоден з таких договорів не буде вважатися дійсним. Ця практика була з великими успіхом застосована у Словаччині – тепер цим європейським досвідом зможе скористатися й Україна.

IV. Підвищення якості державного управління та державних послуг

Україна не може вийти з політичної та економічної кризи без глибокого реформування системи державного управління, чия інституційна слабкість призводить до вкрай низької ефективності прийняття рішень. Система прийняття рішень Урядом та Парламентом має бути реформована, зокрема має бути забезпечена ефективна співпраця між виконавчою та законодавчою владою.

6

1. Децентралізація. Децентралізація влади, розпочата відразу після Революції Гідності, є, можливо, найголовнішою з реформ, яких потребує Україна. Краще розуміння місцевих умов та наближення прийняття рішень безпосередньо для громади дозволять посилити якість державного управління та зроблять його більш відкритим для громадян.

2. Реформа державної служби. Показник ефективності державного урядування, який розраховує Світовий банк, знаходиться на рівні, характерному для слаборозвинених країн Близького Сходу, і сильно відстає від стандартів країн ЄС, на які орієнтується Україна в процесі євроінтеграції. В таких умовах, враховуючи великі виклики, які стоять перед державним управлінням в охопленій війною країні, нагальною потребою є реформування державного апарату в бік підвищення його якості, перегляду функцій та процедур всередині та між державними органами та загального підвищення ефективності державного управління.

V. Відновлення безпеки держави буде проводитися Урядом як в розрізі протидії зовнішній агресії, так і в розрізі встановлення внутрішнім загрозам.

Російська гібридна війна проти України відбувається одночасно у багатьох площинах – військовій, політичній, інформаційній тощо - і вимагає від нашої країни комплексної відповіді. Для ефективної протидії зовнішній агресії, Уряд впроваджуватиме комплекс заходів у різних сферах направлених на:

- дипломатичну ізоляцію агресора та консолідацію міжнародної підтримки України;

- подальше зміцнення Збройних сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів, у тому числі спеціального призначення, шляхом їх реформування за принципами та цінностями, які застосовуються у країнах-членах НАТО;

- інформаційну реінтеграцію окупованих територій.

Наслідком цих заходів стане не лише відсіч супротивнику, але й інституційне посилення української держави, зокрема її збройних сил та координації безпекової політики.

Матриця співвідношення ключових напрямків реформ та стратегічних пріоритетів

Реформістські заходи

Макро-економічна стабілізація

Стале економічне зростання

Верховенство права та протидія корупції

Якість державного

управління та державних

послуг

Відновлення безпеки

Реформування системи управління державними фінансами

X X

Податкова реформа та реформа податкової служби

X X

Пенсійна реформа X

7

Матриця співвідношення ключових напрямків реформ та стратегічних пріоритетів

Реформістські заходи

Макро-економічна стабілізація

Стале економічне зростання

Верховенство права та протидія корупції

Якість державного

управління та державних

послуг

Відновлення безпеки

Впровадження адресної системи соціальної підтримки

X X

Приватизація та реформа управління державними підприємствами

X X

Дерегуляція та покращення інвестиційного клімату

X X

Земельна реформа X X

Реформа енергетичного сектору

X X X

Розбудова антикорупційних інституцій

X

Децентралізація X

Реформа державної служби

X X

Протидія російській агресії

X X

Встановлення внутрішньої безпеки

X X

8

І. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

І. 1. Оптимізація процедур розробки та прийняття урядових рішень

Постановка проблеми:

Системний підхід до формування, реалізації, моніторингу та оцінки ефективності державної політики на сьогодні відсутній. Недостатньо чіткими і прозорими є механізми підготовки, погодження і прийняття урядових рішень на основі аналізу політики. При цьому сам процес прийняття рішень є ускладненим та забирає багато часу. Бракує координації державної політики, узгодженості між різними галузевими та урядовими програмними документами. Кабінет Міністрів перевантажений розглядом питань організаційно-розпорядчого характеру, які могли б бути вирішені на рівні міністерств. Також маємо низьку ефективність та формальний підхід до консультацій з громадськістю та іншими зацікавленими сторонами в процесі формування державної політики та прийняття рішень.

За показником «Прозорість формування державної політики» Індексу світової конкурентоспроможності Світового економічного форуму Україна посідає 104 місце серед 144 країн. За період з 2002 по 2015 роки включно Кабінетом Міністрів було схвалено лише 12 концепцій реалізації державної політики у відповідній сфері, 29 концепцій законів та 29 стратегій.

Мета:

Забезпечення системності, передбачуваності та прозорості діяльності Кабінету Міністрів. Деконцентрація повноважень Уряду та підвищення відповідальності міністерств за формування й реалізацію державної політики у сферах їх компетенції.

Цільові показники на 2016 рік: ● Ухвалено 17 чітких і зрозумілих середньострокових стратегій міністерств,

показників оцінки ефективності їх діяльності за єдиними стандартами та у співпраці із галузевими експертами та інститутами громадянського суспільства.

● Не менше 30% організаційно-розпорядчих функцій передано від Кабінету Міністрів міністерствам та іншим органам виконавчої влади.

Що було зроблено в попередній період:● Підготовлено проект Стратегії реформування державної управління до 2020

року, а також План заходів з її реалізації. ● Спільно з Дорадчою командою ЄС з реформи державного управління узгоджено

завдання та індикатори виконання Стратегії. ● Обмежено внесення на розгляд Уряду проектів рішень за «невідкладною

процедурою».

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року:

Кроки Пояснення, обґрунтування

Відповідальні Терміни Що дасть реалізація цього

кроку1 Встановлення

чітких, єдиних вимог і

Удосконалення стратегічного планування

Міністр КМУ(СКМУ)

Мінекономрозв

ІІ квартал Буде забезпечено прогнозованість дій Уряду для

9


Відповідальні Терміни Що дасть реалізація цього

крокуметодики підготовки стратегічних документів державної політики

діяльності Кабінету Міністрів

итку громадян, бізнесу та міжнародних партнерів

2 Делегування невластивих повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади нижчого рівня

Зосередження роботи Кабінету Міністрів на стратегічних питаннях

Міністр КМУ(СКМУ)Мін’юст

ІІІ-IV квартали

Підвищиться ефективність управління в пріоритетних сферах державної політики, прискориться ухвалення необхідних для суспільства рішень

3 Підготовка проектів урядових рішень на основі аналізу політики, оцінки регуляторного впливу, з урахуванням позицій заінтересованих сторін

Усунення фрагментарності та неузгодженості та невідповідності суспільним очікуванням рішень Кабінету Міністрів


МінекономрозвиткуДРС


Поліпшиться якість урядових рішень, вони стануть більш прогнозованими та орієнтованими на досягнення конкретних вимірюваних результатів

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі

Необхідно в подальшому побудувати взаємоузгоджену систему програмних і стратегічних документів державної політики.

Функції Секретаріату Уряду мають трансформуватися від здійснення фахової експертизи проектів урядових рішень, внесених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, до проведення аналізу та координації політики у відповідних сферах.

І. 2. Впровадження реформи державної служби


Державна служба є ключовим інститутом в системі державного управління, відтак від її ефективності залежить успіх реформ у всіх сферах суспільного життя. На сьогодні

10

державні службовці не мають достатньої мотивації для роботи, рівень їх заробітної плати є неконкурентним на ринку праці та неадекватним з точки зору виконуваними ними завдань та функцій. Відсутня належна оцінка діяльності державних службовців на основні їх професійної компетентності та заслуг. Недосконалою є система управління персоналом в органах державної влади. Існуюча на сьогодні в Україні державна служба значною мірою піддається політичним впливам. Ці та інші чинники не сприяють якісній та професійній роботі державного апарату.

Станом на 1 січня 2016 року кількість державних службовців становить близько 250 тис. осіб. Плинність кадрів коливається в межах 20-25% щороку. До 40% державних службовців одержують заробітну плату на рівні мінімальної.

Мета:

Створення професійного, політично нейтрального, відповідального, зорієнтованого на потреби громадян інституту державної служби, що заохочує ініціативу та забезпечує ефективну реалізацію державної політики.

Цільові показники на 2016 рік:

В усіх міністерствах та інших державних органах:

● проведено конкурси та призначено державних секретарів у Міністерствах ● розмежовано політичні та адміністративні посади; ● створено нові служби персоналу; ● впроваджено компетентнісну модель управління людськими ресурсами; ● забезпечено вступ та просування по службі на основі відкритих конкурсів.

Що було зроблено в попередній період:

● У березні 2015 року Кабінетом Міністрів прийнято Постанову «Про затвердження стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування на період до 2017 року»;

● У грудні 2015 року ухвалено новий Закон України «Про державну службу», що набув чинності 1 травня 2016 року;

● З метою імплементації Закону України «Про державну службу» у січні-квітні 2016 року прийнято 23 нормативно-правових акта, зокрема 15 постанов Уряду.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети:


Відповідальні Терміни (квартал)

Що дасть реалізація цього

кроку1 Формування

Комісії вищого корпусу державної служби. Призначення Державного секретаря Кабінету Міністрів та

Забезпечення професійного управління державною службою в державних органах

Нацдержслужба, КМУ

ІІ-ІV квартали

Буде забезпечено стабільну та фахову роботу державних службовців, обмежено політичний вплив на функціонування державного

11




крокудержавних секретарів міністерств на конкурсній основі

апарату

2 Формування висококваліфікованої, компетентної групи державних службовців, які несуть критичну відповідальність за розроблення та реалізацію ключових національних реформ

Створення у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади «команд (груп) реформ»

Міністр КМУНацдержслужба,Мінфін, Мінсоцполітики

ІІІ квартал Прискоряться необхідні зміни на проривних і найважливіших напрямках державної політики

3 Утворення єдиного web-порталу вакансій в державних органах

Забезпечення публічності та відкритості конкурсів на посади державних службовців

Нацдержслужба ІV квартал Буде забезпечено рівний доступ до державної служби для кожного громадянина

4. Забезпечення ухвалення нової редакції Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»

Гармонізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування

Нацдержслужба, Мінрегіон

ІV квартал Сформується підґрунтя для забезпечення виконавчих структур територіальних громад фаховими управлінськими кадрами


Повноцінна імплементація Закону «Про державну службу» у визначений його перехідними положеннями період до 1 січня 2018 року, включно із забезпеченням поступового зростання рівня оплати праці державних службовців.

12

І. 3. Інституційний розвиток системи органів виконавчої влади і позбавлення їх невластивих та дублюючих функцій


Сьогодні має місце відсутність чіткого розподілу сфер відповідальності центральних органів виконавчої влади, що спричиняє дублювання функцій, або виконання такими органами невластивих їм функцій, нераціональне використання людських та фінансових ресурсів, наслідком чого є слабка інституційна спроможність та неефективна організація системи центральних органів виконавчої влади.

Слід констатувати недостатню розвиненість та неефективність механізмів взаємодії міністерств з центральними органами виконавчої влади, що перебувають у сфері їх координації і спрямування. Також є низьким рівень координації та взаємодії між відомствами, що спричиняє надмірне навантаження на Кабінет Міністрів.

В Україні діє 64 центральних органів виконавчої влади, у тому числі 17 міністерств та 47 інших органів (22 державні служби, 13 державних агентств, 5 державних інспекцій, 4 центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, 3 інших органи). Кабінетом Міністрів безпосередньо спрямовується і координується діяльність 10 центральних органів виконавчої влади. За показником «Ефективність Уряду» Індексу світової конкурентоспроможності Світового економічного форуму Україна посідає 130 місце серед 144 країн.

Мета:

Створення раціональної системи центральних органів виконавчої влади з метою усунення функціональних конфліктів та налагодження ефективних міжвідомчих комунікацій.


● Усі міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають чітко визначені місію, сферу відповідальності, функції та завдання, а також показники ефективності діяльності.

● Чітке розмежування повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідають за формування політики, та повноважень інших державних органів.

Що уже було зроблено в попередній період:

● Прийнято Постанову Кабінету Міністрів «Про оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», якою було ліквідовано 7 та реорганізовано 12 центральних органів виконавчої влади;

● Проведено системні функціональні обстеження у низці міністерств, наслідком чого стали зміни їхньої структури та скорочення штатів;

● Запроваджено практику збереження фонду оплати праці державних органів при скороченні штатної кількості державних службовців;

● Ухвалено нову редакції Закону «Про державну службу», що містить низку вимог до структури державних органів.


13




кроку1 Приведення

положень про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у відповідність із законодавством, що визначає їх виключну сферу повноважень та відповідальності

Упорядкування функцій та повноважень в системі виконавчої гілки влади


Міжвідомча робоча група

Нацдержслужба

ІV квартал Органи виконавчої влади позбудуться невластивих, надлишкових та корупційних функцій

2 Проведення реорганізації апаратів усіх органів виконавчої влади з метою приведення їх організаційних структур та чисельності до функціонального навантаження

Оптимізація робочих процесів в органах виконавчої влади

МіністерстваІнші центральні

органи виконавчої

влади Нацдержслужба

ІІІ- ІV квартали

Відбудеться скорочення кількості державних службовців, буде прибрано зайві управлінські ланки

3 Встановлення чіткого порядку підзвітності центральних органів виконавчої влади

Підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади


ІІ квартал Органи влади систематично публічно звітуватимуть про результати своєї роботи

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:

Розробка у новій редакції законів «Про Кабінет міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади», їх належна імплементація.

І. 4. Впровадження електронного обміну документами та електронної взаємодії між органами влади

Постановка проблеми: 14

Відсутність автоматизованої електронної взаємодії між органами влади та доступу до державних реєстрів в режимі реального часу є однією з головних перешкод на шляху підвищення ефективності та оперативності роботи органів влади, спрощення надання адміністративних послуг та дебюрократизації обслуговування громадян та бізнесу.

Сьогодні електронна взаємодії в Україні розвивається шляхом створення індивідуальних взаємодій «точка-точка» за різними правилами та підходами.

Мета:

Підвищення ефективності та оперативності роботи органів влади шляхом запровадження міжвідомчого електронного документообігу та автоматизованого обміну інформацією між реєстрам.


Забезпечення електронного обміну організаційно-розпорядчими документами між ЦОВВВ та підключення до електронної взаємодії пріоритетних державних реєстрів (близько 60).


● Розроблено проект Закону України «Про електронну взаємодію»;● Реалізовано пілотний проект щодо електронної взаємодії у міграційній сфері для

відпрацювання єдиних підходів та правил; ● Забезпечено модернізацію системи міжвідомчого електронного документообігу

та підключено понад 80 органів влади.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року




кроку1 Ухвалення

Закону України «Про електронну взаємодію»

Законодавче забезпечення запровадження електронної взаємодії

ДАЕУ ІV квартал Дозволить підключення пріоритетних державних реєстрів

2 Підключення до електронної взаємодії пріоритетних державних реєстрів (10-15)

Підвищення ефективності роботи органів влади

ДАЕУ ІІІ- ІV квартали

Автоматизований обмін даними з пріоритетними реєстрами

3 Розвиток міжвідомчої системи електронного документообігу

Підвищення ефективності роботи органів влади

ДАЕУ Протягом року

Узгодження актів КМУ виключно в е-формі


Підключення до електронної взаємодії всіх пріоритетних реєстрів.15

І. 5. Переведення в електронну форму пріоритетних адміністративних послуг


Існуюча ситуація в Україні стосовно надання публічних послуг характеризується низькою доступністю, непрозорістю, закритістю для суб’єктів звернення та потребує негайного реформування. Упорядкування й оптимізація публічних послуг та поетапне запровадження їх надання в електронній формі є найкращим шляхом такого реформування.

Головною вимогою з боку суб’єктів звернення є надання доступних та прозорих, безпечних та не корупційних, найменш затратних, швидких та зручних, зрозумілих та передбачуваних публічних послуг, що ефективно забезпечується шляхом запровадження електронних послуг.

Протягом 2014-2015 років в Україні запроваджено перші пілотні електронні послуги (близько 10) у сфері будівництва, земельних відносин, доступу до реєстрів. Україна посідає 122 місце за рейтингом ООН щодо розвитку електронних сервісів.

Мета:

Запровадження надання пріоритетних адміністративних послуг в електронній формі відповідно до переліку 20 базових напрямів електронних послуг ЄС (найбільш популярні, соціально важливі та ризиковані з точки зору корупції послуги) до 2018 року (близько 50-60 е-послуг).

Цільові кількісні показники на 2016 рік:

Запроваджено 10-15 е-послуг.


Запроваджено пілотні електронні послуги:

● 4 е-послуги у сфері будівництва (надано понад 1000 е-послуг);● 3 е-послуги у земельній сфер (надано понад 40 тисяч е-послуг);● Доступ до державних реєстрів Мін’юсту (понад 800 тис е-витягів)





кроку1 Ухвалення

Концепції розвитку е-послуг

Формування єдиного підходу та визначення переліку пріоритетних послуг

ДАЕУ, Мінекономрозв

итку

Другий квартал

Визначення цілей та завдань розвитку е-послуг

2 Запровадження пріоритетних е-послуг (10-

Найбільш популярні та соціально-


итку,


Покращення якості обслуговування

16




кроку15) важливі Мін’юст,

Держгеокадастр, ДАБІ,

Мінсоцполітики

громадян та бізнесу, ліквідація корупційних загроз

3 Розвиток єдиного порталу електронних послуг

Надання всіх е-послуг за принципом one-stop-shop


итку


Покращення зручності та доступності е-послуг


Покрокове запровадження усіх пріоритетних електронних послуг, переведення в електронну форму усіх найбільш популярних, соціально важливих та потенційно ризикованих з точки зору корупції послуг.

І. 6. Оприлюднення державних даних в форматі відкритих даних


Сьогодні багато країн у всьому світу роблять все можливе для того, щоб використати потенціал відкритих даних для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень, боротьби з корупцією, а також для отримання соціальних, економічних та екологічних переваг, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу. Згідно з загальносвітовою концепцією всі дані, що накопичуються державою, мають бути відкриті для громадян з правом їх вільного подальшого використання, у т. ч. в комерційних проектах.

Україна наразі посідає лише 122 місце за рейтингом ООН щодо розвитку електронних сервісів, 54 місце згідно GlobalOpenDataIndex 2015 року та 62 місце згідно OpenDataBarometer 2015.

Мета:

Підвищення відкритості та ефективності роботи органів влади та стимулювання розвитку інноваційного бізнесу шляхом оприлюднення державних даних у формі відкритих даних.


● відкриття не менше 3 000 наборів даних до кінця 2016 року; ● організація національного конкурсу та запровадження не менше 10 проектів на

базі відкритих даних.

17


● У квітні 2015 року ухвалено Закон України щодо розвитку відкритих даних;● У жовтні 2015 року ухвалено Постанову КМУ, якою затверджено порядок

оприлюднення відкритих даних та перелік пріоритетних наборів для відкриття;● У 2015 році запроваджено єдиний державний веб-портал відкритих даних,

відкрито перші набори державних даних, а також затверджено дорожню мапу розвитку відкритих даних у 2016 році;

● Оприлюднено понад 1500 наборів даних понад 200 розпорядників інформації





кроку1 Оприлюднення

не менше 3000 наборів державних даних

Пріоритетні набору відповідно до соціального запиту

ДАЕУ, ЦОВВ Протягом року

Підвищення прозорості влади та формування джерела для розвитку проектів

2 Розвиток порталу відкритих даних

Розвиток функціоналу порталу для ефективного доступу до даних

ДАЕУ ІІІ- ІV квартали

Підвищення якості та доступності відкритих даних

3 Проведення національного конкурсу проектів у сфері відкритих даних

Розвиток попиту та готовності до використання відкритих даних,

ДАЕУ Протягом року

Підтримка не менше 10 кращих проектів


Відкриття наступних пріоритетних даних та формування попиту на ці дані в суспільстві і в бізнес-середовищі

І. 7. Створення умов для формування спроможних територіальних громад


Існуюча система місцевого самоврядування не задовольняє потреб суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, надання населенню високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг (далі – публічні послуги). Громади позбавлені можливостей повноцінних повноважень з розпорядження землями.

Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення зменшилася на 2,5 млн. осіб, а кількість сільських населених пунктів - на 348. Разом з тим кількість сільських рад

18

збільшилася на 1067 одиниць. На початок 2015 року в Україні існувало близько 12 тис. територіальних громад. З них: у більш як 6 тис. чисельність жителів становить менш як 3 тис. осіб, у 4809 громадах - менш як 1 тис. осіб, а у 1129 громадах - менш як 500 осіб. У більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо.

Мета:

До кінця 2016 року головною метою є підтримка розвитку об'єднаних громад організаційними, фінансовими та іншими ресурсами. Оптимізація правового регулювання у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.


Об’єднання понад 7% від загальної кількості місцевих рад базового рівня.


● За січень – березень 2016 року приріст надходжень до загального фонду проти січня – березня минулого року склав 46,0% або + 9,5 млрд. гривень.

● Урядом затверджено розроблені та схвалені облрадами 23 Перспективних плани формування територій громад областей (крім Закарпатської області).

● Протягом 2015 року утворено 159 добровільно об’єднаних територіальних громад, до складу яких увійшло 794 ради.

● 25 жовтня 2015 року проведено перші місцеві вибори в усіх 159 об’єднаних територіальних громадах, які починаючи із 01.01.2016 року отримали прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.

● У 2016 році проведено перші місцеві вибори у 13 добровільно об’єднаних територіальних громадах, до складу яких увійшло 53 ради. Таким чином на сьогодні утворено 172 добровільно об’єднаних територіальних громади, до складу яких увійшло 847 сільських, селищних, міських рад.

● Обрано більше 100 старост● Запроваджено Геопортал адміністративно-територіального устрою в режимі

дослідної експлуатації з вільним доступом


№з/п Кроки Пояснення,

обґрунтуванняВідповідальн

іТерміни (квартал)

Що дасть реалізація

цього кроку1. Посилення фінансової та матеріальної спроможності об`єднаних територіальних

громадФОРМУВАННЯ ТА ПІДТРИМКА ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Корегування та затвердження перспективних планів спроможних громад областей, вирішення питань щодо об’єднань в

Необхідність створення правових підстав для продовження формування спроможних громад шляхом

Мінрегіон, облдержадміністрації та інші заінтересовані ЦОВВ за участю всеукраїнськ

Упродовж року

формування спроможних громад

19





цього крокумежах декількох районів, виборів старост, спрощення процедур

їх добровільного об’єднання у найбільш раціональній конфігурації

их асоціацій органів місцевого самоврядування

ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІВ ВИКОНАЧОЇ ВЛАДИНадання організаційно-методичної допомоги об’єднаним територіальним громадам в розробленні та реалізації проектів розвитку їх інфраструктури

Необхідність підвищення якості підготовки проектів розвитку інфраструктури об’єднаних територіальних громад та фахової підготовки відповідних проектних заявок

Мінрегіон, облдержадміністрації

протягом року

Визначення на конкурсних засадах проектів розвитку інфраструктури об’єднаних територіальних громад на підставі відповідних проектних заявок

Врегулювання порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою України,оптимізація системи територіальної організації влади державних органів

Необхідність удосконалення механізму вирішення питань адміністративно-територіального устрою для розміщення органів публічної влади. Пропонується розробити проект Закону України «Про засади та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою», Концепцію оптимізації

Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Мінфін, Держгеокадастр, Мін’юст, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.

ІІI квартал Створення передумов до формування спроможних громад, районів

20





цього крокуоптимізація системи територіальної організації влади державних органів

ЗМІЦНЕННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ГРОМАД - ФІНАНСОВОЇ, ЗЕМЕЛЬНОЇ, ІНФРАСТРУКТУРНОЇУДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

Передача повноважень органам місцевого самоврядування, оптимізація кількості розпорядників землею, запровадження механізмів контролю за використанням земель

Необхідність припинення подальшої розпорошеності повноважень між різними органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань розпорядження землями за межами населених пунктів та здійснення державного контролю за використанням земель

Мінрегіон, Держгеокадастр, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мінагрополітики, Мін’юст, інші заінтересовані ЦОВВ, за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.

Перше півріччя 2016

Запровадження принципу повсюдності юрисдикції органів місцевого самоврядування у земельних відносинах

ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ Створення та забезпечення діяльності в громадах ЦНАПів

Забезпечення передачі органам місцевого самоврядування повноважень з надання адміністративних послуг ЦНАПами щодо: видачі паспорта громадянина України, посвідчення водія на право керування

Необхідність забезпечення взаємодії ЦОВВ та органів місцевого самоврядування з метою передачі повноважень з надання адміністративних послуг ЦНАПами

Мінекономрозвитку, Мін’юст, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядува

Протягом року

Підвищення якості та наближення адміністративних та інших публічних послуг до споживача

21





цього крокутранспортними засобами, державної реєстрації транспортних засобів тощо.Формування мережі ЦНАПів та віддалених робочих місць (для старост)

ння.

ЗМІЦНЕННЯ СЛУЖБИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИУпорядкування системи оплати праці в органах місцевого самоврядування

Необхідність розв’язання проблемних питань оплати праці в об’єднаних територіальних громадах

Мінфін, Мінрегіон, інші ЦОВВ за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.

Перше півріччя

Упорядкування видатків та рівня оплати праці в органах місцевого самоврядування

Посилення відповідальності посадових осіб та органів місцевого самоврядування за прийняття рішень, що порушують законодавство та Конституцію України

Необхідність законодавчого запровадження механізмів щодо посилення відповідальності посадових осіб та органів місцевого самоврядування за прийняття рішень, що порушують законодавство та Конституцію України

Мінрегіон, Мін’юст, інші ЦОВВ за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.

ІІІ квартал Недопущення прийняття незаконних рішень

ГРОМАДСЬКИЙ ТА УРЯДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИУдосконалення механізмів публічного контролю за діяльністю посадових осіб та органів місцевого самоврядування,

Необхідність посилення відповідальності посадових осіб та органів місцевого самоврядування за прийняття

Мінрегіон, Мін’юст, інші ЦОВВ за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого

ІІI квартал Забезпечення відкритості та прозорості влади та залучення громадськості до прийняття рішень

22





цього крокузокрема щодо розпорядження бюджетними коштами, комунальним майном, земельними ресурсами

рішень перед громадами та удосконалення механізмів публічного контролю

самоврядування.

органами місцевого самоврядування

Ключові наступні кроки, які потрібно реалізувати у середньостроковій перспективі

Підтримка подальшого об’єднання територіальних громад, утворення ЦНАПів в ОТГ та віддалених робочих місць

Підтримка процесу внесення змін до Конституції України

Розроблення пакету законодавства з питань децентралізації, що витікають із змін до Конституції:

● «Про засади вирішення питань адміністративно-територіального устрою України»

● «Про місцеве самоврядування в Україні» (нова редакція)● «Про префектів» ● Участь у доопрацюванні та прийняття у другому читанні Верховною Радою

України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель» (реєстр № 4355 від 31.03.2016).

І. 8. Розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади (інституційна реформа)


Залишається не вирішеним гостре питання розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності. Органам місцевого самоврядування необхідно передати повноваження передусім у сферах: освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, охорони громадського порядку.

Мета

Забезпечення населення громади доступними та якісними послугами

Цільові показники:

Формування оптимальної системи закладів освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, дільничних інспекторів. Формування субвенції на охорону здоров’я, освіту на первинному рівні, виходячи з розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості ;

Що уже було зроблено в попередній період:23

Схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади та План заходів щодо її реалізації. Прийнято у першому читанні законопроект «Про муніципальну варту» (реєстр.2890 від 18.05.2015).

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети





цього крокуПРОВЕДЕННЯ СЕКТОРАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ:

у сфері освітиВизначення чітких критеріїв розмежування відповідальності органів місцевого самоврядування на рівні громад, районів, областей та сприяння територіальним громадам (передусім об’єднаним територіальним громадам) у формуванні оптимальної мережі закладів освіти

Необхідність удосконалення механізму вирішення питань визначення повноважень і відповідальності органів місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, районів, областей формування оптимальної мережі закладів освіти, в т.ч. Hub school

МОН, Мінрегіон, облдержадміністрації, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування


Забезпечення високого рівня надання освітніх послуг

Удосконалення формули розрахунків освітньої субвенції, затвердження методики розрахунку вартості надання послуг в галузі освіти на базовому рівні

Необхідність затвердження нормативів, запровадження справедливого розподілу коштів на утримання одного учня в учбовому закладі незалежно від місця його навчання

МОН, Мінфін та інші заінтересовані ЦОВВ за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування


Забезпечення високого рівня надання освітніх послуг

Формування карти опорних шкіл на основі затверджених перспективних планів

Необхідність затвердження нормативів, запровадження справедливого розподілу

МОНОДА,Мінрегіон

ІІІ квартал Забезпечення високого рівня надання освітніх послуг

24





цього крокукоштів на утримання одного учня в учбовому закладі незалежно від місця його навчання

у сфері охорони здоров’яВизначення чітких критеріїв розмежування відповідальності органів місцевого самоврядування на рівні громад, районів, областей та сприяння територіальним громадам (передусім об’єднаним територіальним громадам) у формуванні оптимальної мережі закладів охорони здоров’я

Необхідність запровадження справедливого розподілу коштів на утримання одного хворого закладів охорони здоров’я

МОЗ, Мінфін та інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування


Забезпечення високого рівня надання медичних послуг закладів охорони здоров’я та формування оптимальної мережі закладів охорони здоров’я, зокрема в об’єднаних територіальних громадах

Удосконалення формули розрахунків субвенції у сфері охорони здоров’я на основі обґрунтованих нормативів,затвердження методики розрахунку вартості надання послуг в галузі охорони здоров’я на базовому рівні

Удосконалення формули розрахунків субвенції у сфері охорони здоров’я на основі обґрунтованих нормативів необхідно для визначення обсягу кошті на ці цілі у Державному бюджеті на кожний наступний рік

МОЗ, Мінфін та інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування


Забезпечення високого рівня надання медичних послуг закладів охорони здоров’я

у сфері соціального

25





цього крокузахистуЗабезпечення прямого зв’язку між соціальними пільгами та джерелами і механізмом відшкодування їх вартості надавачам

Необхідність запровадження оптимального розподілу коштів та адресності надання всіх видів пільгових послуг

Мінсоцполітики, Мінфін, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.

Листопад Перехід до адресності надання всіх видів пільгових послуг, підвищення їх якості

Затвердження в описовому та вартісному вигляді соціальних нормативів за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю, визначивши мінімальне і максимальне значення таких нормативів залежно від обсягів фінансових ресурсів

Необхідність визначення нормативів за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю

Мінфін, Міносвіти, МОЗ, Мінсоцполітики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до компетенції.

Червень Підвищення якості надання соціальних послуг

у сфері охорони громадського порядкуПідвищення спроможності громад у сфері

Необхідність надання органам

МВС, Мінрегіон, інші ЦОВВ


запровадження в територіальних

26





цього крокуохорони громадського правопорядку

місцевого самоврядування механізмів реалізації їх повноважень у сфері забезпечення правопорядку.

громадах (передусім 159 об’єднаних територіальних громадах) дільничних поліцейських

Ключові наступні кроки, які потрібно реалізувати у середньостроковій перспективі

Розблокування можливості фінансування охорони здоров’я на базовому рівні в об’єднаних територіальних громадах (прийняття відповідного наказу МОЗ про центри первинної медичної допомоги);

Розрахунок та формування субвенції на охорону здоров’я та надання послуг в галузі освіти на базовому рівні;

Затвердження методики формування госпітальних округів (постанова КМУ);

Формування мережі опорних шкіл;

Прийняття у вартісному вигляді соціальних нормативів за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю;

Створення умов для формування мережі дільничних поліцейських в об’єднаних територіальних громадах

І. 9. Реформа урядових і стратегічних комунікацій та комунікаційна підтримка реформ Уряду


Нинішня система урядових, стратегічних та кризових комунікацій державних органів є неефективною, неповороткою та не відповідає вимогам часу – часто не встигаючи за швидкими змінами порядку денного. Крім того, відсутні: послідовна комунікація Уряду з населенням щодо реформ; комплексний підхід щодо соціальних інформаційних кампаній; внутрішня комунікація органів влади щодо спільних цілей.

Мета:

Створити прозору дієву систему урядових комунікацій, яка злагоджено реалізуватиме державні задачі в рамках визначеного порядку денного. Така система успішно реалізуватиме комунікацію з населенням щодо реформ Уряду, доноситиме особливості та специфіку тих чи інших заходів Кабінету Міністрів України. Також в рамках

27

підвищення обороноздатності країни передбачається реалізація Дорожньої карти з партнерства України та НАТО у сфері стратегічних комунікацій.

Цільові показники на 2016 рік:● ввести в дію три пілотних проект щодо єдиного офісу комунікацій в міністерствах

та ЦОВВ● провести п’ять комплексних комунікаційних кампаній на підтримку ключових

реформ Уряду з метою донесення до населення їхньої специфіки: децентралізації, енергоефективності, електронних послуг для населення, реформи освіти та медицини

Що вже було зроблено в попередній період:● Проведено аналіз існуючих проектів реформ урядових комунікацій та

реалізовано програму тренінгів;● Реалізовано комплексні кампанії першого етапу децентралізації,

енергоефективності, онлайн-послуг для населення, підтримки контрактної армії;● Залучено кошти донорів до проведення кампанії із максимально широким

охопленням аудиторії.





кроку1. Пілотне

впровадження трьох систем єдиного офісу урядових комунікацій

Необхідність впровадження єдиного підходу до державних комунікацій

МІП, інші ЦОВВ

ІІ-ІІІ квартали

Реалізація проекту в реальному житті

2. Реалізація єдиної системи моніторингу та аналітики для всіх органів державної влади

Можливість централізованого відстеження результатів та оцінки ефективності діяльності органів державної влади

МІП ІІІ квартал Економія державних коштів

3. Проведення п’яти комплексних комунікаційних соціальних кампаній: децентралізація, енергоефективність, електронні послуги для населення, реформа освіти, реформа системи

Підтримка реформ Уряду

МІП протягом року

Максимальне поширення інформації про реформи Уряду, особливості реформ, якісні зрушення для населення

28




крокуохорони здоров'я

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізовувати у середньостроковій перспективі:

Реалізація проекту Єдиного Урядового Офісу Комунікацій; ухвалення комунікаційної стратегії Уряду на 2017 рік; проведення комунікаційних кампаній з інших реформ Уряду.

29

II. МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА СТАЛЕ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

II. 1. Бюджетна реформа


Існуюча на сьогодні в Україні неякісна система бюджетного планування робить бюджетну політику непередбачуваною у перспективі більше ніж одного року, створює постійну небезпеку зростання дефіциту державного бюджету та державного боргу і заважає ефективному використанню коштів. Головні розпорядники планують видатки на один рік без розуміння середньострокових перспектив - фактично, як скорегована копія бюджету за попередній рік - без чіткого визначення пріоритетів та цілей тих чи інших видатків.

Запровадження середньострокового бюджетного планування зробить бюджетну політику більш передбачуваною, полегшить утримання дефіциту державного бюджету на безпечному рівні та скорочення державного боргу. Воно також дасть громадськості та бізнесу інформацію щодо цілей державної політики, на які будуть виділятися бюджетні кошти у середньостроковому періоді, а також державних послуг, що має намір надавати держава у цей період, та їх обсягу.

Показники дефіциту державного бюджету на 2015 - 2016 роки

2015 2016

план факт план

Дефіцит,% ВВП 4,1 2,3 3,7

Мета:

Забезпечити фінансову стабільність за рахунок більш послідовної та передбачуваної бюджетної політики в середньостроковій перспективі, посилити бюджетну дисципліну, підвищити ефективність планування бюджетних видатків. Як наслідок - підвищиться якість та ефективність державних послуг для громадян - на кожну витрачену з бюджету гривню громадяни отримуватимуть більший ефект, ніж зараз.


Дефіцит державного бюджету:

2017 – 3% ВВП;

2018 – 2,5% ВВП;

2019 – 2,3% ВВП


У 2015 році створено умови для підвищення сталості державного бюджету: внесені зміни до статті 52 Бюджетного кодексу України в частині обмеження кількості змін до державного бюджету протягом року; прийнято накази Мінфіну для забезпечення взаємозв’язку між пріоритетами державної політики, визначеними стратегічними (програмними) документами держави, та бюджетними документами (бюджетні запити та паспорти бюджетних програм).

30

У 2016 році уперше в проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік визначені бюджетні орієнтири на наступні за плановим два бюджетні періоди, які мають стати базою для формування проекту державного бюджету на 2017 рік та прогнозу державного бюджету на 2018 і 2019 роки.





кроку1 Забезпечення

підвищення ефективності видатків

ГРК мають здійснювати на постійній основі аналіз видатків та забезпечувати ефективність їх розподілу та витрачання

ГРК ІІІ квартал Забезпечення головними розпорядниками більш ефективного планування та розподілу видатків державного бюджету на пріоритетні напрямки

2 Визначення чіткого бачення наслідків реформ та включення заходів з їх реалізації до Основних напрямів бюджетної політики та бюджетних запитів

ГРК мають формувати чіткі короткострокові та стратегічні плани, які мають стати основою для бюджетного планування; ГРК мають формувати послідовну політику у певній галузі

ГРК ІІ-ІІІ квартал

Розроблення ГРК стратегічних планів відповідно до яких буде видно на що міністерства та відомства планують спрямовувати бюджетні кошти в середньостроковій перспективі

3 Затвердження середньострокової стратегії управління державним боргом

Мінфін ІІІ квартал Затверджено середньострокову стратегію управління державним боргом

4 Формування збалансованого бюджету за принципом «від першої гривні» з урахуванням проведення галузевих реформ

ГРК забезпечують:посилення обґрунтованості видатків; концентрацію коштів на пріоритетних напрямах (реформах).

Мінфін, ГРК ІІІ-IV квартал

Формування збалансованого проекту державного бюджету на 2017 рік з урахуванням проведення галузевих реформ

31




кроку5 Формування

моделі середньострокового бюджетного планування

Визначення основних підходів середньострокового бюджетного планування з урахуванням кращих європейських практик (за участі міжнародних експертів, зокрема Європейського Союзу);Розробка послідовних кроків (календарного-плану) запровадження середньострокового бюджетного планування

Мінфін IV квартал Визначено підходи до формування моделі середньострокового бюджетного планування


Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни (квартал)

Внесення змін до Бюджетного кодексу

- запровадження трирічної Бюджетної декларації;- уточнення календарного плану-графіку складання бюджету;- встановлення трирічних лімітів видатків для ГРК;- запровадження повноцінної системи планування і оцінювання виконання державного бюджету за результатами, зокрема результативних показників ефективності надання державних послуг

Мінфін IV квартал 2017

Запровадження середньострокового бюджетного планування(проект Бюджетної

Відповідно до завдань, визначених Меморандумом МВФ, середньострокове бюджетне планування має бути запроваджене з 2018 року

Мінфін ІІ квартал 2018

32

декларації на 2019-2021 роки)

33

II. 2. Реформування податкової системи


Для залучення інвестицій та пришвидшення економічного зростання, українська податкова система потребує подальшого спрощення, а також підвищення прозорості та якості адміністрування податків. Окрему увагу необхідно приділити протидії відтоку коштів в офшори, яке призводить до значних втрат бюджетних доходів, та забезпеченню прозорого відшкодування ПДВ, що є критично важливим питанням для бізнесу.

Україна на 13 позицій покращила своє місце у рейтингу Doing Business 2016 у порівнянні з минулим роком, посівши 83 місце серед 189 країн світу. Проте, за показником «оподаткування» Україна займає 107 місце.

Мета:

Покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць.

Протидія ухиленню від оподаткування за рахунок офшорних юрисдикцій та боротьба з корупційними схемами, в яких використовуються офшори.

Адаптація національного законодавства до законодавства ЄС.


До кінця 2016 року планується прийняти відповідні закони та необхідні підзаконні акти.


● Знижено ставку ЄСВ з 41% до 22% і скасовано утримання ЄСВ в розмірі 3,6% із заробітної плати працівників;

● Встановлено єдину базову ставку ПДФО у розмірі 18% (замість двох - 15% та 20%);

● Запроваджено новий порядок відшкодування ПДВ – у хронологічному порядку, відповідно до черговості подання заяв на відшкодування, запроваджено публікацію на сайті ДФС реєстрів заяв про відшкодування ПДВ;

● Зменшено ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для потреб промисловості та потреб населення.


Кроки Пояснення,обґрунтування Відповідальні Терміни

(квартал)

Що дастьреалізація

цього кроку1 Розробити

проект Закону України «Про внесення змін до Податкового

Запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне

МінфінДФСМінекономрозвиткуМін’юст

ІІІ квартал 2016 року

Забезпечення прозорого відшкодування ПДВ, забезпечення

34


(квартал)


цього крокукодексу України щодо відшкодування податку на додану вартість»

відшкодування ПДВ

рівних можливостей для отримання бюджетного відшкодування ПДВ

2

Розробити проект змін до Податкового кодексу України з питань усунення існуючих прогалин в адмініструванні податку на додану вартість

Врегулювання існуючих неузгодженостей та прогалин Податкового кодексу в адмініструванні податку на додану вартість

МінфінДФСМін’юст


Захист прав платників податків через вдосконалення норм, що мають неоднозначне трактування

3

Розробити проект змін до Податкового кодексу України з питань закріплення юридичного значення дій, що вчиняються платниками податків з використанням електронного сервісу «Кабінет платника податків».

Права платника податків на використання сервісу “Кабінет платника податків” повинні бути гарантовані законом



Перехід до електронної взаємодії платників податків та ДФС

4

Внесення змін до Наказу Міністерства фінансів Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість

Спрощення порядку складання декларації з податку на додану вартість, виключення зайвої інформації


ІІ квартал 2016 року

Зменшення часу на заповнення декларації з податку на додану вартість

5 Розробити проект Закону України «Про

Передбачити скасування пункту 5

МінфінМінекономрозвитку


Приведення національного законодавства у

35


(квартал)


цього крокувнесення зміни до пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»

«Прикінцевих положень» Закону України № 909, відповідно якого Кабінету Міністрів надано повноваження встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни для тютюнових виробів

Мін’юст відповідність положенням Директиви Ради ЄС 2011/64/ЄС від 21.06.2011

6 Підготувати план і програму підвищення обізнаності платників податків щодоможливості подання єдиної звітності по єдиному соціальному внеску і податку на доходи фізичних осіб і їх сплаті загальною сумою.

Узгодження баз єдиного соціального внеску і податку на доходи фізичних осіб та можливість подання єдиної звітності по ЄСВ і ПДФО і їх сплаті загальною сумою.


До кінця вересня 2016 року

Покращення дотримання вимог по сплаті єдиного соціального внеску. Полегшення адміністрування ЄСВ для бізнесу за рахунок подання єдиної звітності з ПДФО.Забезпечення реалізації положень Меморандуму з МВФ.

7 Розробити законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України в частині оподаткування акцизним податком енергопродуктів

Включення до підакцизних товарів вугілля та природного газу з нульовою ставкою оподаткування


Поступово, виходячи із майбутніх потреб України у сфері захисту навколишнього середовища та

Приведення національного законодавства у відповідність положенням Директиви Ради ЄС № 2003/96/ЄС від 27.10.2003 року щодо

36


(квартал)


цього крокуенергоефективності

реструктуризації системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії

8 Супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету» (реєстр. № 4516 від 22.04.2016)

Законопроект передбачає встановлення однорівневої системи адміністративного оскарження грошових зобов’язань платниками податків.


До прийняття відповідного закону

Спрощення та покращення процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів для бізнесу

9 Розробити проект закону про вдосконалення процедури апеляційного оскарження грошових зобов’язань платниками податків

Передбачити колегіальний розгляд скарг щодо суттєвої суми грошових зобов’язань платників податків та запровадити процедуру медіації при розгляді скарг



Забезпечення прозорості на неупередженості розгляду скарг платників податків, збільшення надходжень податків до державного бюджету

10 Розробити проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням»

Імплементація у податкове законодавство кроку 13 плану BEPS – запровадження трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення.



Забезпечення ефективної протидії розмиванню податкової бази та витіканню коштів за кордон в низькоподаткові юрисдикції.

37


(квартал)


цього кроку11 Надання

узагальнюючих роз’яснень Міністерством фінансів України з найбільш спірних питань податкового законодавства з метою усунення невизначеності та унеможливлення "торгівлі" індивідуальними податковими консультаціями.

Існуюче неоднозначне трактування норм податкового законодавства веде до спорів між платниками та ДФС


ІІІ квартал Забезпечення однозначності застосування податкового законодавства

12 Подання на розгляд КМУ проекту закону про уповноважені економічні оператори.

Статус уповноваженого економічного оператора – це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, найбільший перелік пільг і спрощень митних процедур для підприємства.

ІІ квартал Дозволить надати суттєві спрощення митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри, а також закладуть підґрунтя для майбутнього взаємного визнання статусу уповноважених економічних операторів, митними органами України та органами країн ЄС для участі українських УЕО безпечних ланцюгів постачання товарів відповідно до вимог Рамкових

38


(квартал)


цього крокустандартів Всесвітньої митної організації.


Після прийняття вищезазначених законів та підзаконних актів Державна фіскальна служба потребуватиме експертної допомоги для практичної реалізації законодавства у відповідності до європейської практики.

Практичне застосування положень з питань контролю за трансфертним ціноутворенням потребуватиме професійних та підготовлених кадрів як на центральному рівні ДФС, так і на регіональному рівні.

II. 3. Реформа Державної фіскальної служби


Незавершеність реформи ДФС негативним чином позначається як на ефективності роботи служби та адмініструванні податкових надходжень, так і на якості роботи з платниками податків, діловому кліматі в цілому. ДФС потребує подальшої оптимізації своєї структури, мінімізації контактів між податківцями та платниками податків, підвищення ефективності аналітичної роботи служби.

На кінець 2015 року чисельність працівників ДФС складала близько 58 тисяч штатних одиниць.

Мета:

Завершити комплексну реформу ДФС. Оптимізація процесів в ДФС дозволить підвищити її ефективність, мінімізувати контакти працівників служби з бізнесом задля зниження корупційної складової. Ефективна аналітична робота дозволить зменшити тягар податкових перевірок, одночасно підвищивши здатність ДФС протидіяти ухиленню від податків.

Внаслідок реформи платники податків отримають зменшення часових витрат на взаємодію з податківцями, також суттєво знизяться можливості для хабарництва з боку податківців. Оптимізація структури служби та скорочення кількості дозволять заощадити бюджетні кошти, які витрачаються на ДФС.


39

Скорочення до липня 2016 року чисельності працівників ДФС до граничної чисельності у 41178 штатних одиниць.


▪ Розроблено План інституційних змін діяльності Державної фіскальної служби України з урахуванням рекомендацій МВФ;

▪ Для покращення формату спілкування з представниками бізнесу, підвищення якості контрольно-перевірочної роботи, унеможливлення формування корупційних зв’язків у межах інституційної реформи ДФС та оптимізації організаційної функціональної структури Головного управління ДФС у м. Києві запроваджено пілотний проект «Офіс аудиту», який отримав підтримку місії МВФ;

▪ Об’єднано на рівні всіх головних управлінь ДФС функцій підрозділів, задіяних у сфері контрольно-перевірочної роботи, що дало змогу скоротити чисельність територіальних органів ДФС на 1 280 шт. од.;

▪ Прийнято постанову КМУ від 04.11.2015 № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», якою передбачено скорочення кількості територіальних органів ДФС шляхом реорганізації окремих ДПІ і приєднання їх до ДПІ, що залишаються (скорочення кількості ДПІ з 318 до 169);

▪ Прийнято постанову КМУ від 21.102015 № 840, якою встановлено: граничну чисельність працівників апарату ДФС - 1 530 шт. од.; територіальних органів ДФС - 39 648 шт. од. (з урахуванням скорочення на 30%);

▪ Оновлену структуру ДФС, в якій скорочено кількість самостійних структурних підрозділів з 28 до 23, затверджено Головою ДФС та погоджено Міністром фінансів України 07.12.2015;

▪ видано наказ ДФС від 30.12.2015 №1022 про затвердження організаційної структури апарату ДФС з урахуванням скорочення на 30%.


Кроки Пояснення,обґрунтування Відповідальні

Терміни(квартал)

Що дастьреалізаціяцього кроку

Розробити та довести до ДФС основні показники ефективності (KPI) роботи ДФС.Відмова від планів зборів в якості єдиних показників діяльності ДФС

За результатами виконання KPI буде здійснюватися оцінка роботи ДФС, прийматися кадрові рішення (наприклад – скорочення часу на адміністративне оскарження, збільшення частки планових перевірок, збільшення частки податків, що сплачуються


ІІквартал

Можливість об’єктивної оцінки роботи ДФС, постановка цілей для покращення адміністрування податків

40

добровільно).1 Зробити аудит

процесів в роботі ДФС, оптимізувати процеси з метою скорочення ресурсів на адміністрування та підвищення його ефективності

Реформа ДФС не завершена, багато процесів дублюються, неефективно використовуються ресурси

МінфінДФС

ІVквартал

Усунути дублювання функцій;оптимізувати процеси

Оптимізація штатної чисельності ДФС

Оптимізація процесів дозволить скоротити надмірні штатні одиниці та зменшить витрати бюджету на утримання ДФС

МінфінДФС

ІVквартал

Скорочення видатків бюджету, зменшення навантаження на бізнес

Проведення переатестації основного персоналу на предмет перевірки професійної компетенції та ризиків корупції

За рекомендаціями МВФ така переатестація повинна в першу чергу бути проведена щодо працівників офісу великих платників податків, підрозділу врегулювання спорів, офісу аудиту, працівників центрального апарату , керівництва обласного рівня

ДФС Мінфін

ІVквартал

Дозволить оновити персональний склад ДФС та знизити ризик корупції

3 Інтегрувати інформаційні системи податкової та митної служб

Інформаційні системи податкової та митної служб не інтегровані, що знижує ефективність їх використання

ДФСМінфін

Іквартал 2017р.

Підвищити ефективність аналітичної роботи ДФС зменшить навантаження на сумлінних платників

Ліквідації податкової міліції. Створення на базі Держфінмоніторингу нового органу щодо протидії фінансовим злочинам.

Податкова міліція є органом, на утримання якого витрачається більше коштів, ніж він повертається і який має відверто репресивну функцію для бізнесу.


ІVквартал

Збільшення ефективності виявлення фінансових злочинів, покращення інвестиційного клімату

41

Розроблення проекту закону щодо запровадження інститут пост -аудиту

Перенесення частини митних перевірок з етапу митного контролю на етап пост-аудиту (протягом 3-х років з митного оформлення) та вирішення проблеми відхилення в рівнях цін).


ІІІквартал

Значне скорочення часу на здійснення митних процедур

Розроблення постанова Кабінету Міністрів України про “"єдине вікно"

Проект передбачає здійснення всіх видів контролю (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю) шляхом запровадження електронного обміну даними. У разі необхідності огляду товару, він здійснюється одночасно всіма контролюючими органами

МінфінДФСМін’юстМінекономрозвитку

ІІквартал

Значне скорочення часу на здійснення митних процедур


Після прийняття законів та підзаконних актів із вищезазначених питань Державна фіскальна служба потребуватиме експертної допомоги для практичної реалізації законодавства у відповідності до європейської практики.

Практичне застосування положень з питань контролю за трансфертним ціноутворенням потребуватиме професійних та підготовлених кадрів як на центральному рівні ДФС, так і на регіональному рівні.

II.4. Приватизація об'єктів державної власності та корпоратизація управління

Приватизація об'єктів державної власності

Постановка проблеми: Неефективна робота підприємств державного сектору економіки, збитковість

таких підприємств, пов'язані з неефективним менеджментом. Це має наслідком недонадходження коштів до державного бюджету, низькі заробітні плати працівників, зменшення виплат за дивідендами.

На сьогодні в Україні наявні 3,5 тисячі державних підприємств, і з них 1700 не підлягають приватизації. Близько 35% цих підприємств ліквідовані як юридичні особи

42

(у країнах Європейського Союзу таких державних підприємств у середньому складає не більше 300 одиниць).

Мета: У середньостроковій перспективі - збільшення надходження коштів до

державного бюджету, залучення капіталу приватних інвесторів у розвиток, модернізацію та технічне переоснащення приватизованих підприємств, створення додаткових робочих місць, забезпечення соціальних гарантій працівників.

До кінця року – переглянути перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, на предмет його скорочення.

Цільові показники на 2016 рік: У середньостроковій перспективі – максимальне скорочення переліку

державних підприємств, що не підлягають приватизації. До кінця року – скоротити перелік державних підприємств, що не підлягають

приватизації, відповідно до пропозицій уповноважених органів управління.

Що уже було зроблено в попередній період:Мінекономрозвитку було розроблено та Урядом прийнято постанову Кабінету

Міністрів України від 12.05.2015 № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 – 2016 роках» (затверджено перелік об'єктів до приватизації в кількості 366 одиниць) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 1028 «Про затвердження переліку інвестиційно-привабливих об'єктів до продажу, у процесі приватизації яких можуть бути залучені радники» (всього 9 об'єктів).

Мінекономрозвитку розроблено та Урядом 20.04.2016 схвалено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо деяких об'єктів сільськогосподарської та транспортної галузей).

Протягом 2014 - 2015 років у процесі приватизації змінили форму власності 217 державних підприємств, до загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна надійшло майже 620 млн. гривень.


Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни

(квартал)Що дасть реалізація

цього крокуСупроводження до прийняття Верховною Радою проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо деяких об'єктів державної власності).

Законопроект спрямований на забезпечення підвищення ефективності управління підприємствами державної власності, що пропонуються до виключення з переліку заборонених до приватизації.

Мінекономрозвитку

ІІ квартал Підвищення ефективності управління підприємств, запровадження механізму захисту від позаприватизаційного їх відчуження у разі зняття заборони на приватизацію підприємств, у тому числі таких, що знаходяться на

43

User, 19.05.16,

Відсутнгя ініціатива щодо Законопроекту щодо прозорої приватизації



цього крокурізних стадіях банкрутства.

Розроблення і подання на розгляд Уряду проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо удосконалення процедури приватизації майна і землі підприємств агропромислового комплексу).

Законопроект спрямований на вдосконалення процедури приватизації майна підприємств агропромислового комплексу.

МінекономрозвиткуМінагрополітикиФонд державного майнаМінфінДержгеокадастр

ІІ квартал Здійснення приватизації підприємств АПК на загальних підставах, зокрема, передбачивши приватизацію зазначених підприємств на умовах конкурсу з відкритістю пропонування ціни.

Розроблення і подання на розгляд Уряду проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 р. № 271»

Проект акта спрямований на уточнення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 № 271 переліків підприємств.

МінекономрозвиткуУповноважені органи управління Мінфін

ІІ квартал Забезпечення приватизації об'єктів державної власності.

Затвердження переліку підприємств, які передбачається ліквідувати, приватизувати або передати до Державних холдингових компаній

Підвищення ефективності управління державною власністю

МінекономрозвиткуУповноважені органи управління Мінфін


Скорочення кількості неефективних підприємств державної власності


Подальше максимальне скорочення переліку об'єктів державної власності, заборонених до приватизації, та оптимізація державного сектору економіки.

Реформа корпоративного управління

Постановка проблеми: Реформа корпоративного управління суб’єктів господарювання державного

сектору економіки є вкрай необхідною, оскільки існуючі механізми корпоративного управління є неефективними, або взагалі відсутні, що, в свою чергу, призводить до

44

незадовільних фінансових результатів діяльності підприємств, втрати ними конкурентоспроможності.

Законодавство з питань управління об’єктами державної власності потребує удосконалення з метою впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління, ринкових методів управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки.

На сьогодні в Україні наявні 3,5 тисячі державних підприємств, 398 комунальних підприємств та 541 акціонерне товариство, з державною часткою у статутному капіталі.

Мета: Посилити корпоративне управління суб’єктів господарювання (провести аудиторські звіти цих підприємств на основі фінансової звітності станом на кінець 2015 року, створити наглядові ради в державних унітарних підприємствах, включити незалежних директорів до складу органів управління господарських товариств та державних підприємств).

Цільові показники на 2016 рік: Збільшити обсяг надходжень до державного бюджету від сплачених дивідендів

та податків, знизити рівень корупції (ступінь ефективності запропонованих заходів очікується високий, проте прогнозувати можливі вигоди у грошовому (матеріальному) вимірі у цьому випадку неможливо).

Що уже було зроблено в попередній період: Затверджено критерії, за якими залучаються аудиторські фірми до проведення

аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання державного сектора економіки.Спрощено процедуру перетворення державних підприємств в державні

акціонерні товариства.Змінено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів

господарювання державного сектору економіки.Встановлено для керівників державних підприємств ринковий рівень оплати

праці.




цього крокуВизначити порядок утворення наглядової ради державного підприємства та її комітетів

Врегулювання процедури утворення, наглядової ради державного підприємства


ІІ – ІІІ квартал

Організація діяльності наглядової ради та її комітетів на державних підприємствах

Визначити порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради

Визначення порядку проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядових рад


ІІ – ІІІ квартал

Обрання незалежних членів наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки

45

User, 19.05.16,

Відсутнгя ініціатива щодо Законопроекту щодо прозорої приватизації



цього крокуВизначення порядку оприлюднення інформації про діяльність суб’єктів господарювання держсектору

Визначення процедури оприлюднення суб’єктами господарювання держсектору, інформації про свою діяльність


ІІ – ІІІ квартали

Забезпечить прозорість діяльності суб’єктів господарювання держсектору

Затвердження концепції та плану дій з утворення Державної холдингової компанії

Удосконалення структури управління державними підприємствами


ІІІ квартал Підвищить ефективність корпоративного управління стратегічними державними підприємствами


Подальше максимальне впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР, запровадження ефективного управління об’єктами державної власності.

II. 5. Створення сприятливого бізнес-клімату і розвиток малого та середнього підприємництва (МСП)


Найбільш нагальними проблемами, які сьогодні перешкоджають розвитку МСП в Україні, є:- відсутність єдиної комплексної та реалістичної системи підтримки та розвитку МСП на рівні держави (через відсутність з 2014 року бюджетного фінансування);- надмірне адміністративне навантаження на підприємців, а також практична відсутність контролю за створенням нових бар’єрів для бізнесу;- неупорядкований обсяг наглядових повноважень державних органів, спрямованість діяльності органів державного контролю на виявлення, а не на попередження правопорушень, неузгодженість норм різних законодавчих актів щодо державного контролю у сфері господарської діяльності, відсутність об’єктивної системи оцінки ефективності існуючої системи державного контролю.- не в повній мірі функціонує система державного ринкового нагляду, що є забов’язанням України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Сектор МСП посідає ключове місце в економіці України. У 2014 році у загальній кількості суб’єктів господарювання, яких налічувалось близько 1,93 млн. од., понад 99,9 % становили суб’єкти МСП. З них 0,9 % суб’єктів середнього підприємництва, 99,1 % – суб’єкти малого та мікропідприємництва. В той же час великих підприємств налічувалось лише 497. Водночас, у розвитку сектору

46

превалюють негативні тенденції: у 2014 році порівняно з 2010 роком кількість суб’єктів МСП зменшилась на 11,5 %, кількість зайнятих працівників – на 17,8 %, а обсяг реалізованої продукції (товарів робіт, послуг) зріс на 23,8 % виключно за рахунок цінового фактору.

На сьогодні контрольно-наглядова діяльність у 10 сферах господарської діяльності здійснюється на підставі галузевих законів, без врахування норм рамкового Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, у 15 сферах державного нагляду (контролю) відсутні критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не визначено періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Мета:

Створення нових робочих місць та зростання економіки за рахунок покращення ділового клімату та розвитку малого та середнього бізнесу. Зменшення кількості адміністративних бар’єрів для бізнесу, а також недопущення створення нових економічно необґрунтованих регулювань. Зниження адміністративного тиску на бізнес та нівелювання корупціогенних чинників. Гармонізація системи технічного регулювання із європейською.


● До кінця року ліквідувати не менше 50 адміністративних бар’єрів для бізнесу;● Увійти до перших 50-ти країн світу за сприятливістю умов для

підприємницької діяльності у 2017 році, та до провідної 20-ки країн світу у 2018 році;

● Зменшити до 6 кількість сфер господарської діяльності, відносини щодо здійснення державного нагляду (контролю) у яких не регулюється рамковим Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (валютний контроль, митний контроль на кордоні, державний експортний контроль, контроль за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляд, державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції);

● Лібералізувати державний нагляду (контроль), у середньостроковий період – запровадити ризик-орієнтований підхід до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах, переорієнтувати державний нагляд (контроль) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

● Забезпечити функціонування системи державного ринкового нагляду згідно зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію


● Скорочено кількість дозволів більш ніж на 40% – зі 143 до 84;

47

● Скорочено кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню – з 56 до 30;

● Скорочено кількість перевірок контролюючими органами шляхом запровадження комплексних перевірок;

● Запроваджено виключно судову процедуру зупинення виробництва або надання послуг бізнесом;

● До 31.06.2015 було запроваджено мораторій щодо здійснення перевірок суб’єктів господарювання;

● Запроваджено План комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік. Близько 30% від загальної кількості планових перевірок включено до Плану, більш як на 16 % зменшено кількість контактів органів контролю та бізнесу;

● Запроваджено регуляторний фільтр - кожне нове регулювання, що запроваджується для бізнесу, має супроводжуватися аналізом регуляторного впливу з визначенням кількісних наслідків для бізнесу від його впровадження.



(квартал)

Що дасть реалізація цього кроку

1 Затвердження Стратегії розвитку МСП та операційного плану заходів щодо її імплементації

Допомога міжнародних донорів є вкрай важливою, а умовою її отримання, за позицією міжнародних донорів, є наявність стратегічного бачення розвитку сектору МСП на середньостроковий період.

Мінекономрозвитку, центральні органи виконавчої влади, неурядові організації (за згодою)

ІV квартал 2016 року

Підвищення рівня довіри з боку міжнародної спільноти. Створення інструментів для реалізації державної політики.

2 Виконання плану заходів щодо реалізації стратегічних напрямів, визначених Стратегією

Розробка, подання, прийняття та супровід НПА згідно Плану імплементації стратегії

Мінекономрозвитку, центральні органи виконавчої влади, неурядові організації (за згодою)

2016-2020 роки

Сприятиме:- зростанню рівня конкуренції на внутрішньому ринку;- збільшенню

кількості МСП, що успішно конкурують на глобальних ринках;- підвищенн

ю конкурентоспромо

48


(квартал)

Що дасть реалізація цього крокужності МСП на ринку державних закупівель;- зростанню

рівня доданої вартості, що генерує МСП;- збільшенню

кількості офіційно зайнятих у МСП.

3 Оновлення чинного плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності

Виконання зазначеного плану.

Наявність пропозицій представників бізнес-спільноти щодо необхідності вирішення поточних гострих проблем

Мінекономрозвитку, центральні органи виконавчої влади


2016-2017 роки

Сприятиме розробленню органами влади проектів актів, спрямованих на:

- зменшення адміністративних бар’єрів на бізнес;

- створення сприятливого інвестиційного клімату.

4 Координація роботи центральних органів виконавчої влади щодо виконання завдань, спрямованих на підвищення позиції України в рейтингу Doing Business

Розробка, подання, прийняття та супровід НПА згідно Плану імплементації стратегії


2016-2017 роки

Реалізація органами виконавчої влади заходів, сприятиме:- входженню України до перших 50-ти країн світу за сприятливістю умов для підприємницької діяльності у 2017 р., та до провідної 20-ки країн світу у 2018 р.;- збільшенню іноземних та внутрішніх інвестицій.

5 Розробка Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного

Положення законопроектів (реєстр. № 2418а, 2531а, 2422а). Готуються до другого читання.


Протягом року після прийняття законопроекту № 2418а.

Забезпечення функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду

49


(квартал)


нагляду (контролю)

(контролю).

6 Розробка Порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю)



Протягом трьох місяців після прийняття законопроекту № 2418а.

Встановлення єдиного порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) для органів державного нагляду (контролю).

7 Розробка Порядку здійснення перевірок органів державного нагляду (контролю)



Протягом трьох місяців після прийняття законопроекту № 2418а.

Визначення процедури організації та проведення перевірок органів державного нагляду (контролю) щодо дотримання ними законодавства у сфері державного нагляду (контролю).

8 Завершення реорганізації контролюючих органів

Виконання Розпорядження КМУ 442 від 10.09.2014

ЦОВВ До кінця року Скорочення кількості контролюючих органів, скорочення витрат бюджету

9 Розробка, подання, прийняття та супровід змін до Законів щодо державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції

Удосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) та імплементація законодавства відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008 Європейського Парламенту та Ради від 9 липня 2008 року


Протягом року Сприятиме забезпеченню виконання зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію, поліпшенню умов ведення бізнесу в Україні, а також надасть можливість усунути законодавчі проблеми сфери державного ринкового нагляду

10 Поступове підключення до

Виконання вимог Законів України «Про


До кінця року Завершення процесу інформаційного

50


(квартал)


відповідних інформаційних систем органів ринкового нагляду

державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції»

забезпечення здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції


Внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації Стратегії розвитку МСП на період до 2020 року та здійснення координації діяльності з реалізації Стратегії, моніторингу її виконання.

Продовження проведення дерегуляції з урахуванням результатів, досягнутих у попередніх періодах.

Перегляд критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у всіх сферах; розробка об’єктивної системи оцінки ефективності існуючої системи державного контролю; створення Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) з інформацією про всі проведені перевірки суб’єктів господарювання; запровадження системи самооцінки суб’єктів господарювання.

Забезпечення операційної сумісності системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, з європейською системою RAPEX.

II. 6. Продовження реформи державних закупівель


За роки незалежності, державні закупівлі стали синонімом корупції, непрозорості та неефективності. В рамках реформування даної сфери була розроблена та прийнята необхідна законодавча база, а також розроблений та відтестований IT-продукт для держзакупівель – з серпня 2017 року Prozorro (так називається нова електронна система) має охопити всі види державних закупівель.

Обсяг державних закупівель складає в середньому 200-250 млрд. грн. на рік, що дорівнює 15-20% ВВП та відповідає європейській практиці.

В паперових закупівлях (до запровадження системи електронних закупівель ProZoro) за рахунок корупції та неефективності втрачалося приблизно 20% від загальної суми, тобто 40-50 млрд. грн. на рік.

51

Середній показник участі в закупівлях складав 2,2 учасники, а рахуючи, що згідно з законодавством менше 2 учасників бути не може – на практиці значно менше.

Мета:

Перевести всі публічні закупівлі, що регулюються відповідним законодавством, в електронну систему ProZorro з 1 січня 2017 року.

Для суттєвого посилення громадського контролю за закупівлями розробити методику ризик-менеджменту процедур закупівлі та створити умови для побудови системи он-лайн моніторингу закупівель.

Для популяризації публічних закупівель серед бізнесу провести численні публічні заходи та спростити участь в закупівлях через інтеграцію ProZorro з іншими системами електронного врядування.

Для підвищення якості та спрощення процесу закупівель запустити пілотну центральну закупівельну організацію (ЦЗО), бібліотеку примірних специфікацій та перебудувати наново систему навчання в даній сфері.


Після запровадження електронної системи Мінекономрозвитку планується зекономити до 20% загальної суми закупівель (10% - за рахунок знищення корупції та 10% за рахунок збільшення ефективності з переходом на електронну систему) - 40-50 млрд. гривень на рік при використанні системи на повну потужність.

Вже 5 млрд. грн. може бути зекономлено до кінця 2016 року. Всі дані відкриті і можуть бути легко перевірені на сайті www.bi.prozorro.org

Також за рахунок спрощення доступу до закупівель через електронну систему буде доведено середню участь в тендері до 3,2 постачальника до кінця 2016 року.


Зібраний концепт реформування системи публічних закупівель, залучена команда, розроблений та пропілотований на допорогових закупівлях ІТ-продукт, підготовлене та прийняте необхідне законодавство.



(квартал)


кроку1. Розробити

методику ризик- менеджменту

Для оцінки ризиків в кожній процедурі закупівлі та автоматичного


3 квартал Можливість автоматично перевіряти ризикованість

52


(квартал)


крокувідбору процедур, які можуть мати ознаки порушень

всіх тендерів для подальшого моніторингу

2 Організувати НГО до побудови порталу моніторингу

На підставі методики ризик-менеджменту громадськістю буде створений окремий портал для моніторингу та боротьби з корупцією в закупівлях

Мінекономрозвитку, ключові НГО в сфері

4 квартал Кардинальне зниження корупції в закупівлях та економія бюджетних витрат

3 Інтегрувати ProZorro з іншими державними реєстрами (ЄДР, МВС, ДФС)

Спрощення доступу бізнесу до державних торгів через автоматичну перевірку замість надання паперових довідок

Мінекономрозвитку,Мін’юст,МВС,ДФС

3 квартал Чим простіше процес участі в публічних закупівлях, тим більше конкуренція та нижче ціни

4 Створити пілотну ЦЗО

Суттєве підвищення ефективності закупівель через централізацію та проведення процедур на більш професійному рівні

Мінекономрозвитку,КМДА,ДОДА

3 квартал Нормативно та технічно врегулювати ЦЗО для подальшої централізації та професіоналізації закупівель

5 Створити бібліотеку примірних специфікацій

Уніфікація простих закупівель

Мінекономрозвитку,інші ЦОВВ

3 квартал На прості стандартні закупівлі замовниками має витрачатись мінімум зусиль та часу

7 Запустити нове якісне навчання публічним закупівлям

Розробити концепт: хто, кого і як навчає в цій сфері. Залучити фінансування та ВИШі. Запустити перші курси

Мінекономрозвитку,МОН

4 квартал Суттєве підвищення професійного рівня суб’єктів сфери закупівель


Запровадити ProZorro принаймні в одній іншій європейській країні. Допомогти українським компаніям системно брати участь в державних закупівлях країн-учасниць

53

WTO-GPA. Гармонізувати українське законодавство щодо публічних закупівель з європейським. Запустити електронні каталоги (DPS).

II. 7. Розвиток та підтримка експорту


За останні роки відбулося значне падіння обсягів експорту товарів з України - з 68,8 млрд. доларів у 2012 році до 38,1 млрд. доларів у 2015 році. Причинами цього є:

● падіння цін на світових ринках на сировинні товари, а Україна в основному експортує сировину;

● нестача потужностей, необхідних інвестицій для виробництва товарів з високою доданою вартістю, які були б конкурентоздатними на світових ринках;

● відсутність ефективної системи державної підтримки експортерів, та, навпаки – надмірна зарегульованість, яка не дає розвиватися бізнесу.

За підсумками 2015 року експорт товарів становив 38,1 млрд. дол.

Основними складовими українського експорту товарів були: продукція АПК та харчової промисловості (38,2%), металургійного комплексу (24,8%) та машинобудування (12,5%).

Найбільшими споживачами вітчизняної продукції на зовнішніх ринкам є Європейський Союз (34,1% загального обсягу експорту товарів), Російська Федерація (12,7%), Туреччина (7,3%), Китай (6,3%) та Єгипет (5,5%).

У порівнянні з 2014 роком, обсяги експорту українських товарів зменшилися на 29,3%.

Експорт послуг у 2015р. становив 9,6 млрд. дол. Це на 17,1% менше за 2014 рік.

За 2 місяці 2016 року Україна експортувала товарів на суму 4,7 млрд. дол. Основним торговельним партнером України залишився Європейський Союз (44,4%), частка Росії за цей період складає лише 7,9%.

Мета:

До 2017 року закласти підвалини для експортного прориву українських товарів та послуг. Створити для цього ефективну систему розвитку експорту шляхом консолідації та координації дій та заходів всіх відповідальних органів державної влади.


Збільшення присутності вітчизняних товарів та послуг на закордонних ринках. Включення України до європейських та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості.

54


● Розроблено аналітичні матеріали – "Біла книга" про основи державної політики сприяння розвитку українського експорту, де також були представлені пропозиції щодо розроблення майбутньої Експортної Стратегії;

● На постійній основі забезпечується гармонізація національних стандартів з міжнародними і європейськими. На сьогодні фонд національних стандартів становить 15 133 національних стандартів, з яких 11 300 – гармонізовані з міжнародними та європейськими. Реформування системи технічного регулювання відбувається відповідно до схваленої Урядом Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року;

● 18 лютого 2016 року Урядом прийнято детальний план імплементації положень розділу IV (торговельні положення) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.




цього крокуПОБУДОВА БАЗИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ

Національна Експортна Стратегія

Передбачає комплексне рішення розбудови експортного потенціалу із залученням усіх органів влади.

Мінекономрозвиткуінші заінтересовані ЦОВВ

Грудень Розробка Дорожньої карти щодо стратегічного розвитку торгівлі та підготовка конкретних планів дій для пріоритетних секторів економіки для всіх учасників процесу.

Інституційна складова

Розробка підзаконних актів щодо створення та функціонування торгових представництв за кордоном при Мінекономрозвитку

Після підписання Указу Президента “Про заходи з посилення захисту економічних і торговельних інтересів України за кордоном”, розробка підзаконних актів щодо створення та функціонування торгових представництв, проведення

Мінекономрозвитку,МЗС,Мінфін,Мін’юст

Липень ТП забезпечать ефективність системи реалізації зовнішньоекономічної політики; представлення інтересів держави і українського бізнесу; усунуть дублювання функцій між МЗС та Мінекономрозвитку; підвищать координацію в роботі «держава – бізнес».

55



цього крокувідбору та тренінгів торгових представників

Розробка законопроекту, який забезпечить створення механізмів фінансової підтримки та страхування експортних ризиків

Передбачає створення сприятливих умов для українських експортерів для доступу до ресурсів експортного страхування

Мінекономрозвитку,Мінфін,Мін'юстДФСДРС

Травень - червень

Створення підґрунтя для функціонування механізмів фінансової підтримки та страхування експортних ризиків

Заснування Ради з просування експорту при КМУ

Розробка нормативно-правового акту щодо створення Ради з просування експорту при КМУ

Мінекономрозвитку, інші ЦОВВ

Липень Створення єдиного дорадчого органу, який забезпечить пряме та ефективне спілкування між Урядом та бізнесом

Інформаційна та промоційна підтримка

Експортний веб-портал

Передбачає створення єдиного веб-ресурсу для інформаційної підтримкиукраїнських експортерів.

Офіс з просування

експорту при Мінекономроз

витку

Кінець 2016 - початок 2017 року

Створення «єдиного вікна», що буде державною мультифункціональною інформаційною платформою.

Бізнес форум у Канаді Передбачає промоцію України як надійного бізнес-партнера у Канаді з метою збільшення експорту української продукції.

Мінекономрозвитку,МЗС,

Посольство України у

Канаді

Червень-липень

Підписання Угоди про вільну торгівлю з Канадою.Налагодження діалогу між країнами на високому урядовому рівні

Торгові місії Розвиток бізнес-партнерства між Україною та країнами, потенційно привабливими для українського експорту.

Мінекономрозвитку,МЗС,

Посольства України у

приймаючих країнах

ІІ півріччя Налагодження діалогу між країнами на високому урядовому рівні за участі Прем’єр-міністра України.Розвиток ділових відносин та економічне партнерство між Україною та потенційними

56



цього крокукраїнами-партнерами

РЕАЛІЗАЦІЯ ПВЗВТ УКРАЇНА-ЄС

Виконання плану заходів, передбаченого розпорядженням КМУ від 18.02.2016 № 217-р

Передбачає низку послідовних взаємоузгоджених кроків з виконання Угоди про асоціацію в частині впровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС

Міністерства,інші ЦОВВ

Протягом року(ІІ-IV квартали)

Імплементація положень щодо вільної торгівлі між Україною та ЄС;Збільшення присутності вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, зокрема ринках держав-членів ЄС

Започаткування офіційної процедури приєднання до Регіональної конвенції Пан-Євро-середземноморських правил преференційного походження товарів

Започаткування і проведення Україною переговорів щодо Регіональної конвенції ПЄМ; приєднання до Конвенції

Мінекономрозвитку,Мінфін,ДФС

ІІІ квартал Збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів

Запровадження Діалогу Україна – ЄС високого рівня щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості.

Пошук додаткових механізмів розширення присутності вітчизняних товарів з високим ступенем переробки на риках ЄС та залучення України у європейські ланцюги створення доданої вартості


ІІ квартал Розширення присутності вітчизняних товарів з високим ступенем переробки на риках ЄС та залучення України у європейські ланцюги створення доданої вартості

ПРОСУВАННЯ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ

Проведення переговорів щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки

Узгодження переговорної позиції України з зацікавленими ЦОВВ та проведення переговорів з


До кінця року

Поглиблення торговельного та економічного співробітництва, зокрема в частині торгівлі товарами та послугами

57



цього крокуіншою стороною

Проведення переговорів щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль

Узгодження переговорної позиції України з зацікавленими ЦОВВ та проведення переговорів з іншою стороною



Поглиблення торговельного та економічного співробітництва, зокрема в частині торгівлі товарами

Проведення засідань спільних міжурядових комісій та їх робочих органів відповідно до витягу з протоколу № 12 засідання Кабінету Міністрів України від 18.02.2016

Розвиток відносин та активізація діалогу із країнами-партнерами, а також створення умов для розширення присутності вітчизняних товарів на світових ринках

Мінекономрозвитку, Заінтересовані ЦОВВ

Протягом року(ІІ-IV квартали)

Розгляд актуальних питань двостороннього співробітництва в різних сферах, визначення пріоритетних напрямів співробітництва

Відстоювання інтересів України на зовнішніх ринках

1) шляхом використання інструментів СОТ, в тому числі механізму врегулювання суперечок: 2) участь у торговельних розслідуваннях, які проводяться іноземними країнами.

Мінекономрозвитку,інші ЦОВВ


Лібералізація або усунення діючих торговельних обмежень щодо української продукції, що сприятиме нарощенню обсягів експорту

Спрощення процедур міжнародної торгівлі

Розробка проекту постанови КМУ щодо створення Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі (НКСПТ)

Забезпечення

Необхідність імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, що була ратифікована Верховною Радою України 04.11.2015.Проведення реформи зі спрощення

Мінекономрозвитку,Мінфін,Мін'юст,ДФС,Інші ЦОВВ

Липень

До кінця

Виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань;

58



цього кроку

функціонування НКСПТ

митних процедур, валютного регулювання та вдосконалення експортно-імпортних операцій

року


Створення ефективної системи координації центральних органів виконавчої влади для забезпечення реалізації актуальних потреб бізнесу у сфері розвитку експорту та єдиного дорадчого органу, який забезпечить пряме та ефективне спілкування між Урядом та бізнесом.

Розроблення Дорожньої карти щодо стратегічного розвитку торгівлі.

Розроблення законопроекту, який забезпечить утворення спеціалізованої установи – Експортно-страхової агенції.

Імплементація положень угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС;

Налагодження ефективного функціонування торгових представництв за кордоном.

II. 8. Активізація і залучення інвестицій


Залученню інвестицій в Україну перешкоджає:

– слабка інституційна спроможність залучення та супроводу іноземних інвесторів,

– високий ступінь зношення більшості об’єктів економічної та соціальної інфраструктури та наявність недобудованих об'єктів державної власності,

– низька ефективність використання інвестиційних фінансових ресурсів держави (в т.ч. залучених ресурсів МФО та іноземних держав).

Обсяг залучених прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (ПІІ) в економіку України на початок 2016 року становив 43,37 млрд.дол.

За даними Держстату у 2015 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3,76 млрд. дол. (у 2014 році – 2,45 млрд. дол.).

Обсяги капітальних інвестицій підприємств України у 2016 році склали 251,2 млрд. грн.. (98,3 % до показника 2014 року).

На початок 2016 року в Україні зафіксовано понад 350 об'єктів незавершеного будівництва державної власності (кошторисною вартістю понад 50 млрд. грн.).

59

Обсяг кредитних ресурсів, що залучаються для реалізації інвестиційних проектів під державні гарантії складає біля 15 млрд. дол. .

Сьогодні реалізується лише 2 договори на умовах державно-приватного партнерства, укладених з дотриманням відповідних процедур, до Реєстру індустріальних парків включено 12 індустріальних парків.

Мета:

Залучити іноземні інвестиції, забезпечити ефективне державне інвестування, зокрема, в оновлення та розвиток загальнодержавної і місцевої інфраструктури, сприяти створенню індустріальних парків, активізувати застосування механізмів ДПП для реалізації інфраструктурних проектів, створити офіс підтримки інвестицій.


Збільшити обсяги залучення ПІІ.

Збільшити кількість проектів ДПП до 10 (до кінця 2016 року 3 проекти).

Збільшити кількість індустріальних парків, включених до Реєстру на 30% (до кінця 2016 року – 5 парків).

Що уже було зроблено в попередній період

Щодо індустріальних парків. Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні".

Щодо управління державними інвестиціями. Прийнято Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів”, а також постанову КМУ “Деякі питання управління державними інвестиціями”.

У 2015 році за результатами відбору до Державного бюджету України на 2016 рік включено 10 проектів (загальний обсяг капітальних вкладень – 1 млрд. грн.), у таких сферах: соціально-культурна (2), охорони здоров’я (4), транспортна (1) та охорони навколишнього природного середовища (3).

Щодо ДПП. Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні".

Щодо залучення інвестицій і супроводу інвесторів. Розроблено концепцію створення та функціонування Установи із залучення інвестицій і супроводу інвесторів, проведено зустрічі з потенційними донорами щодо визначення можливості фінансування її утворення та діяльності.


60

Щодо управління державними інвестиціями

№ Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни

(квартал)


даного кроку1 Супроводження

проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" (р.н. 4132)

Виконання абзацу другого пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів".


ІІ квартал Спрощення управління державними інвестиціями та державною підтримкою інвестиційних проектів

2 Відбір державних інвестиційних проектів для формування проекту Держбюджету на 2017 рік

Виконання ст.32 Бюджетного Кодексу України


ІІ квартал Визначення проектів для фінансування у 2017 році

3 Запровадження постійного моніторингу реалізації державних інвестиційних проектів

Виконання п.26 Порядку відбору державних інвестиційних проектів, виявлення причин відставання від графіку реалізації на ранніх стадіях

Мінекономрозвитку,Мінфін


звіт про результати моніторингу за І півріччя 2016р.Запобігання збільшенню необґрунтованих витрат

4 Визначення проектів (об’єктів) незавершеного будівництва

Проведення аналізу проектів (об’єктів) незавершеного будівництва, для виявлення об’єктів для залучення приватних інвестицій

Мінекономрозвитку,ЦОВВ


Оптимізація державних інвестицій та залучення приватних інвестицій

Щодо механізму ДПП

№ Кроки Пояснення, обґрунтування

Відповідальні

Терміни (квартал)


цього кроку1 Проект Закону

України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття

Стимулювання залучення приватних інвестицій для реалізації проектів ДПП

Мінекономрозвитку (Департамент залучення інвестицій )

Потребує першочергового розгляду, ІІ квартал

Збільшення кількості проектів ДПП

61

довгострокових бюджетних зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства"

2 Приведення положень нормативно-правових актів у відповідність із Законом України № 817-VIII від 24.11.2015 "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні"

Удосконалення правового регулювання ДПП

Мінекономрозвитку (Департамент залучення інвестицій )

ІІІ квартал Удосконалення інституційного середовища у сфері ДПП для залучення інвестицій в інфраструктуру

Щодо залучення інвестицій і супроводу інвесторів


(квартал)


цього кроку1 Формування

правових передумов для утворення установи із залучення інвестицій і супроводу інвесторів

Відповідно до цілей і особливостей функціонування установи та положень законодавства


До кінця року Покращення інвестиційного клімату та збільшення обсягів залучення іноземних інвестицій


Щодо індустріальних парків Забезпечення методологічної та інформаційної підтримки суб’єктів індустріальних парків, сприяння в отриманні ними державної підтримки відповідно до законодавства, а також в залученні інвестицій для їх облаштування та функціонування.

62

Щодо управління державними інвестиціями. Удосконалення системи управління в частині застосування аналізу вигід і витрат при підготовці проектів та їх відборі, запровадження постійного моніторингу реалізації державних інвестиційних проектів. Запровадження аудиту державних інвестиційних проектів після завершення їх інвестиційної фази. Аналіз та оптимізація портфелю незавершених проектів (об’єктів) будівництва, сприяння залученню приватних інвестицій для їх добудови.

Щодо ДПП. Підготовка пілотних проектів концесії, зокрема, за підтримки МФО, та сприяння суб’єктам ДПП у реалізації проектів ДПП.

Щодо залучення інвестицій і супроводу інвесторів. Маркетинг інвестиційних процесів у світі і країнах регіону. Аналіз/пошук інвестиційних можливостей. Налагодження та забезпечення співпраці з відповідними іноземними і регіональними установами. Структурування та просування "флагманських" проектів.

II. 9. Розвиток промислового виробництва

Постановка проблеми: Криза у промисловості, деіндустріалізація економіки, у структурі промисловості

переважають сировинно-добувні та низькотехнологічні види виробництв - архаїчна структура промислового виробництва в Україні спричинює низьку конкурентоспроможність промисловості, втрата великої частини промислового потенціалу країни внаслідок зовнішньої агресії і втрата ринку РФ.

Падіння обсягів промислового виробництва склало від 1,8 % в 2012 році до 10,1 % в 2014 році. У 2015 році темпи падіння промисловості становили 13,4%. Ключові галузі промисловості демонструють значне зниження виробництва. Найбільше падіння у 2015 році має місце у металургії (-16,4%), машинобудуванні (-14,6%) та у хімічній галузі (-15,9%).

Питома вага промисловості у структурі ВВП скоротилася з 22,6% у 2010р. до 19,4% у 2014 р. та близько 18 % у 2015 р.

У 2015 році обсяги експорту продукції з високою доданою вартістю у порівнянні з 2014 роком значно зменшилися, зокрема «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання» на 30,3 %, «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби» на 53,8 %.

Мета: Проведення політики нової індустріалізації економіки України, стабілізація

соціально-економічного стану: до кінця року – подолання тенденції падіння обсягів промислового виробництва, у середньостроковій перспективі - досягнення стабільних обсягів росту промислового виробництва, збільшення частки промисловості у структурі ВВП, збільшення обсягів експорту продукції з високою доданою вартістю.

Цільові показники на 2016 рік: Зростання обсягів промислового виробництва до кінця року - не менше 2%, в середньостроковій перспективі – не менше 4 %, досягнення частки промисловості у структурі ВВП – не менше 20 %.

63

Що уже було зроблено в попередній період: Удосконалюється чинне законодавство з питань режиму інноваційної діяльності технологічних парків.З метою пожвавлення внутрішнього виробництва в рамках виконання рішення засідання Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року (п. 1.9 Протоколу № 89) Мінекономрозвитку разом з іншими центральними органами виконавчої влади та облдержадміністраціями, представниками підприємств Східного регіону розроблено проект Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання.Просування вітчизняної промислової продукції на зовнішні ринки постійно виноситься на розгляд із зарубіжними партнерами у ході проведення спільних засідань Міжурядових Комісій з питань науково-технічного та торговельно-економічного співробітництва. Пропозиції промислових підприємств включено до проекту Плану спільних заходів на 2016-2020 роки щодо розвитку співробітництва і розширенню виробничої кооперації, в т.ч. в сфері сільськогосподарського машинобудування, між Міністерством промисловості Республіки Білорусь, Міністерством аграрної політики і продовольства України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України («Дорожня карта» розвитку двостороннього співробітництва на 2016-2020 роки) та направлено Казахській стороні для врахування в ході реалізації «Державної програми інфраструктурного розвитку «Нурли Жол» на 2015-2019рр.».


№ Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні, Терміни

(квартал)


даного кроку1 Розроблення

та схвалення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання".

Максимальне завантаження потужностей вітчизняних промислових підприємств, створення та розвиток нових конкурентоздатних виробництв в Україні за рахунок розвитку внутрішнього споживання враховуючи обмеженість бюджетного фінансування

МінекономрозвиткуМінінфраструктуриМіненерговугілляМінфінОблдержадміністрації

ІІІ квартал

Створення необхідних умов для розвитку внутрішнього споживання промислової продукції, проведення імпортозаміщення в хімічній галузі, оборонно-промисловому комплексі та інших високотехнологічних галузях

2 Розроблення і подання Кабінетові Міністрів

З метою адаптації національної економічної

Мінекономрозвитку, інші ЦОВВ, облдержадміністрації, експертні


Визначення пріоритетів в промисловості та чіткого плану дій

64

України проектів актів Кабінету Міністрів України щодо схвалення Стратегії розвитку промислового комплексу на період до 2025 року та плану розвитку промислового комплексу до 2020 року

політики, у т.ч. промислової, до норм ЄС необхідно визначити ключові напрями, базові інструменти, стратегічні цілі та пріоритетні галузі промисловості для розвитку в Україні,

установи по розвитку промисловості, а також забезпечить координацію заходів промислової політики та інших пов’язаних з нею складових економічної політики

3 Розроблення ключових законопроектів направлених на:а) підвищення інвестиційної привабливості галузей промисловості України;б) стимулювання розвитку екологічних та інноваційних виробництв;в) розвиток промислових кластерів;г) удосконалення ринку капіталу

Підготовка законопроектів обумовлена необхідністю підвищення інвестиційної привабливості створення та розвитку промислових виробництв в Україні

Мінекономрозвитку, інші ЦОВВ, облдержадміністрації,експертні установи

IV квартал 2016 року –ІV квартал 2017 року

Забезпечить введення необхідних механізмів для інноваційно- інвестиційного розвитку промисловості України


фінансова стабілізація і забезпечення доступності ресурсів фінансових ринків для реального сектору економіки;

структурна перебудова промисловості, модернізація виробництва на основі нових технологій, визначення та розвиток стратегічних галузей промисловості;

сприяння залучення інвестицій в інновації у виробництві;

65

розбудова сучасної виробничо-технологічної інфраструктури.

II. 10. Розвиток інновацій


Розвиток інновацій та перехід до цифрової економіки є однією із передумов посилення конкурентоспроможності України на глобальному ринку. Сьогодні існує ряд проблем, які сповільнюють розвиток інновацій в Україні, зокрема: недосконале законодавче забезпечення, недостатній рівень розвитку ІКТ-інфраструктури та цифрових навичок, відсутність інноваційної культури, недосконала система держаного управління у даній сфері.

ПОКАЗНИКИ 2015 2020 прогноз

2025 прогноз

Наукоємність ВВП, % 0.77 1.5 2.5

Питома вага продукції високотехнологічних галузей в ВВП, % 6 11 14

Питома вага високотехнологічної продукції в обсязі експорту товарів і послуг,% 5,5 9,0 15,0

Середня зношеність основних засобів реального сектору, % 75 60,0 50,0

Прямі іноземні інвестиції в високотехнологічні галузі, млрд. дол - 6,5 9

Кількість випускників STEM, тис. чол 100 120 150

Мета:

Перехід до цифрової економіки. Створення умов для розвитку інноваційних підприємств і широкого впровадження інноваційних технологій у всіх галузях економіки.


● Схвалення проекту «Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року»;

● Створення та початок роботи Офісу високих технологій (High Tech Office);● Приєднання України до європейського звіту про розвиток інновацій Innovation

Union Scoreboard.


Розроблено «Стратегію розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року»; Обговорено її з учасниками ринку, експертами, науковцями та представниками громадських організацій.

66

На основі зустрічей з представниками Світового банку підготовлено проект створення Офісу високих технологій.

Проведено переговори з відповідальними представниками Єврокомісії щодо приєднання України Innovation Union Scoreboard. Підготовлено за участі Державної служби статистики України та Інституту економіки та прогнозування НАНУ, та передано Єврокомісії необхідні статистичні показники.



Відповідальні,

Терміни

Що дасть реалізація даного кроку

1. Передача Мінекономрозвитку функції формування державної політики у сфері трансферу технологій та інноваційної діяльності, електронного урядування та розвитку інформаційного суспільства

Ліквідація дублювання функцій та відсутності єдиної політики у цій сфері

МінекономрозвиткуКМУ


Оптимізація процесів та політик у цій сфері

2. Подання проекту стратегії на розгляд КМУ, його затвердження

Стратегія розроблена за участі експертів і бізнесу, передбачає комплексний підхід до стимулювання розвитку технологій


ІІ квартал

Розвиток високих технологій, структурні зміни в економіці

3. Обговорення проекту High Tech Office з бізнесом, експертами та громадськістю

Для реалізації необхідна підтримка бізнесу та експертного середовища


ІІ квартал

Вирішення ряду організаційних питань, підготовка до запуску High Tech Office

4. Створення High Tech Office

Розвиток венчурної екосистеми, стимулювання інновацій



Фінансування інноваційних проектів, зростання кількості стартапів

5. Залучення Світового банку до діяльності High Tech Office

Проект передбачає надання



Отримання фінансування та експертної

67

Світовим банком технічної допомоги

допомоги


Реалізація заходів «Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року».

Продовження та поглиблення співпраці з Європейським Союзом у сфері розвитку інновацій.

Вдосконалення законодавчого поля у сфері розвитку інновацій.

Розробка та втілення програми популяризації науки, інноваційних технологій і розвитку цифрових навичок - «Hi-Tech Nation».

II.11. Реформування державної системи охорони інтелектуальної власності


Чинна державна система правової охорони інтелектуальної власності недієздатна забезпечити розвиток сфери інтелектуальної власності як важливого елементу національної інноваційної системи та базису інноваційної економіки України.

Видатки Державного бюджету України у 2015 на забезпечення діяльності Державної служби інтелектуальної власності України – 7693,2 тис. грн.

Розмір отриманих у 2015 році надходжень від зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності – 138,432 млн. грн.

Розмір державного мита, що надійшов у 2015 році як плата за надання адміністративних послуг у сфері інтелектуальної власності – 19,077 млн. грн.

У 2015 р. до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) як уповноваженого закладу для проведення експертизи заявок на об’єкти промислової власності надійшло близько 48 тисяч заявок на об’єкти промислової власності, у тому числі близько 4,5 тис. заявок на винаходи, більше 8,6 тис. – на корисні моделі, близько 2,1 тис. – на промислові зразки і більше 32,8 тис. – на знаки для товарів і послуг.

Мета:

Створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, здатної сформувати та реалізувати прозору публічну модель подолання існуючих викликів та ризиків.


Створити ефективну структуру державного управління сферою інтелектуальної власності та ліквідувати корупційні ризики;

68

Спростити та забезпечити прозорість процедур набуття прав інтелектуальної власності, підвищити надійність охорони та захисту прав інтелектуальної власності;

Підвищити рівень культури інтелектуальної власності в країні; Сприяти розвитку інноваційної економіки.


● Розроблено Концептуальні засади реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні;

● У парламенті зареєстровано урядові законопроекти у сфері інтелектуальної власності за № 4629 від 10.05.2016, № 4571 від 04.05.2016 та № 4579 від 04.05.2016;

● направлено на погодження до центральних органів виконавчої влади проекти законів щодо охорони прав на торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення, компонування (топографії) інтегральних мікросхем та щодо посилення охорони і захисту прав інтелектуальної власності.



Що дасть реалізація даного кроку

1 Схвалення та реалізація Концептуальних засад реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні

Недосконала та інертна на зміни система державного управління сферою інтелектуальної власності призвела до відсутності істотного прогресу в адаптації законодавства до сучасних економічних та політичних умов


ІІ квартал

2. Створення Національного органу інтелектуальної власності як державної організації на базі ДП "Український інститут інтелектуальної

Удосконалення системи державного управління сферою інтелектуальної власності


IV квартал

Єдине вікно з видачі патентів;Викорінення корупції у сфері ІВ;Спрощення процедур для заявників

69

власності" та ДСІВ (ліквідація ДСІВ)

3 Наближення національного законодавства до права ЄС у сфері інтелектуальної власності

Виконання п. 125 Плану заходів з імплементації розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2016-2019 роки (розпорядження КМУ № 217 від 18.02.2016) (право інтелектуальної власності)


ІІ – IV квартал

Ефективне законодавство, що відповідає європейським стандартам

4 Реорганізації системи колективного управління майновими авторськими та суміжними правами

Імплементація основних положень директиви 2014/26/ЄС про колективне управління авторськими та суміжними правами


IV квартал

Прозорість діяльності організацій колективного управління;Прозорий механізму збору, розподілу та виплати винагороди.


Схвалення Концептуальних засад реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

Створення Національного органу інтелектуальної власності як державної організації у сфері управління Мінекономрозвитку, що виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики у цій сфері.

Ліквідація Державної служби інтелектуальної власності.

Удосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності з урахуванням права ЄС.

II. 12. Реформування системи державної підтримки сільського господарства


У 2016 були скорочені, а з 2017 року повністю скасовуються податкові пільги з ПДВ (т.зв. «спеціального режиму ПДВ») для аграрних виробників, які, таким чином, залишилися практично повністю позбавлені державної підтримки. Додатково, у виробників виникли проблеми з вилученням обігових коштів та ускладненням адміністрування ПДВ у зв’язку із запровадженням розподілу ПДВ за видами діяльності у різних пропорціях між

70

держбюджетом та виробниками. Скасування «спеціального режиму ПДВ», фактично, позбавляє аграрний сектор будь-якої значної державної підтримки.

Також існує проблема негативних наслідків від дії несприятливих погодних умов, задля вирішення якої необхідно вдосконалити законодавство, що регулює страхування сільськогосподарської продукції за державною підтримкою.

Потребують вдосконалення інструменти стимулювання розвитку малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників

За 15 років продуктивність праці в агросекторі зросла у 8,4 рази, а кількість робочих місць скоротилася у 5,6 рази. Частка господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції складає близько 50 відсотків, при цьому значна її частина споживається домогосподарствами без реалізації на ринку.

Досвід країн із розвиненими аграрними економіками доводить, що аграрна політика реалізується переважно через заходи економічного стимулювання. У США рівень підтримки аграрного виробництва сягає 10% від вартості випуску продукції сільського господарства. У країнах ЄС рівень підтримки становить до 20% від вартості випуску продукції сільського господарства.

Основна державна підтримка в Україні до 2015 року була непрямою. Обсяг підтримки за рахунок коштів державного бюджету щорічно, до 2020 року, повинен бути не меншим 1% від обсягу виробництва валової продукції сільського господарства (у 2016 році – додаткове фінансування 450 млн грн).

Мета:

Підвищення конкурентоспроможності малих і середніх сільгоспвиробників, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю.

Отримання виробниками сільськогосподарської продукції прямої державної підтримки, як компенсатору втрат від переведення сільськогосподарського виробництва на загальний режим оподаткування ПДВ.

Вдосконалення законодавчої бази з питань агрострахування з державною підтримкою, що створить умови для захисту українських товаровиробників від ризиків сільськогосподарської діяльності.


Обсяг підтримки агросектору за рахунок коштів державного бюджету щорічно, до 2020 року, не менше 1 % від обсягу виробництва валової продукції сільського господарства (у 2016 році не менше 450 млн. грн. додаткового фінансування до вже виділених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» коштів). Спрямування коштів, в першу чергу, сільгоспвиробників з площею земель, що знаходяться в обробітку, до 500 га з метою стимулювання розвитку багаторічних насаджень, тваринництва, а також розвитку фермерства, кооперації.

71


У 2015 році Кабінетом Міністрів України було прийнято Концепцію Державної цільової програми розвитку аграрного сектору на період до 2020 року.

З метою стимулювання розвитку аграрного сектору економіки діяла сприятлива податкова політика: спеціальний режим оподаткування ПДВ, виплати за рахунок коштів податку на додану вартість переробних підприємств дотацій, з 1 січня 2015 року діє єдиний податок четвертої групи для сільгоспвиробників. Загальний розмір непрямої державної підтримки за рахунок дії таких спецрежимів у 2014 році становив близько 24,4 млрд. грн.

Створено законодавчу базу з питань агрострахування.

Пряма державна підтримка виробників сільськогосподарської продукції, зміни до чинного законодавства, що сприятимуть захисту і розвитку фермерських господарств та малого і середнього бізнесу, стануть логічним продовженням реформування галузі, розпочатого у минулі періоди.


КрокиПояснення,

обґрунтування

Відповідальні,включаючи

іншіМіністерства і

інституції



цього кроку

1 Включити до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік пропозицій щодо необхідності щорічного передбачення у держбюджеті видатків для надання підтримки сільгоспвиробникам

Зміна підходів до підтримки сільського господарства. Передбачення обсягу бюджетної підтримки сільського господарства в обсязі не менше 1% від обсягу виробництва валового продукту сільського господарства

Мінфін МінагрополітикиМінекономрозвитку

ІІ квартал Прогнозованість ведення аграрного бізнесу, реальна підтримка, у першу чергу, малого та середнього сільгоспвиробника

Розроблення та подання до ВРУ проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

МінагрополітикиМінфін Мінекономрозвитку

ІІ квартал

72

2

Розроблення та подання до ВРУ проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»

Збільшення обсягу підтримки сільського господарства на 450 млн. грн.

Мінфін МінагрополітикиМінекономрозвитку

ІІ - ІІІ квартали

Розроблення та подання до ВРУ проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»

Удосконалення системи аграрного страхування з урахуванням досвіду провідних країни світу

МінагрополітикиНацкомфінпослуг

ІІІ – IV квартали

33

Розроблення та подання до ВРУ проекту Закону України «Про стимулювання розвитку агропромислового комплексу України»

Удосконалення механізму державної підтримки сільського господарства, створення умов для залучення малих виробників в організований аграрний ринок

Мінагрополітики ІІІ квартал

44

Розроблення та прийняття постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Державної цільової програми розвитку аграрного сектору на період до 2020 року

Затвердження заходів із стимулювання розвитку аграрного сектору

Мінагрополітики ІІ – ІІІ квартали

Створення умов для розвитку високоефективного конкурентоспроможного аграрного сектору на внутрішньо-му і зовні-ньому ринку

5 Подання до ВРУ проекту Закону України «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення»

Збільшення доходів державного бюджету.Реорганізація або приватизація ПАТ «Державний

Мінагрополітики ІІ квартал Додаткові надходження до державного бюджету 200-250 млн.

73

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

земельний банк» гривень


Проведення роз’яснювальної роботи серед потенційних учасників, тренінгів та семінарів, із залученням експертів і фахівців вітчизняних та іноземних компаній. Підтримка розвитку кооперації, шляхом об’єднання малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників. Стимулювання створення підприємств з поглибленою переробкою сільськогосподарської сировини (збільшення доданої вартості) та нарощування їх експортного потенціалу. Стимулювання виробництва органічної продукції. Подальший розвиток аграрного ринку.

II.13. Забезпечення повноцінної роботи Держпродспоживслужби


Існує необхідність забезпечити повноцінну та ефективну діяльність Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – державного органу, що забезпечує розширення експортних ринків збуту та належну безпечність продукції для споживачів.

Для цього першочерговим завданням є наближення законодавства України у сфері санітарних та фіто санітарних заходів до законодавства ЄС.

Мета:

Забезпечити розширення українського експорту харчових товарів на зовнішні ринки, що дозволить створити в Україні нові робочі місця, та підвищити безпечність харчових товарів, які споживають українці.


Схвалено Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.




Відповідальні,включаючиінші



74

Міністерства іінституції

1 Розгляд Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС двостороннім органом між Україною та Європейським Союзом згідно із Угодою про асоціацію між Україною та ЄС

Дані заходи забезпечать наближення норм українського законодавства до ЄС да дозволять розширити доступ українських харчових товарів до європейського ринку та підвищить безпечність харчових товарів на внутрішньому ринку

Мінагрополітики

Держпродспоживслужба


Схвалення стратегії двостороннім органом між Україною та ЄС

Розроблення пропозицій до плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014—2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847, щодо виконання Стратегії.

Мінагрополітики

Держпродспоживслужба

ІІІ квартал Розроблення та прийняття необхідних нормативно-правових актів для забезпечення виконання функцій компетентним органом в сфері санітарних та фіто санітарних заходів.

75


Аудит, оптимізація та дооснащення мережі лабораторій. Підвищення кваліфікації персоналу та його переатестація. Запровадження ризик-орієнтованих принципів контролю.

76

II.14. Завершення земельної реформи


Реформування земельних відносин має на меті вирішення ряду ключових проблем, що тісно пов’язані із соціальними, екологічними та економічними питаннями.

Формування сталих земельних відносин є одним з важливих факторів, що стимулює економічне зростання в аграрному секторі, реалізацію прав громадян (майже 7 млн.) та раціональне використання земельних ресурсів.

Роздержавлення та приватизація державних сільськогосподарських підприємств дозволить позбутися нерентабельних державних активів та надати громадянам земельні ділянки, що дасть їм можливість розпочати власну сільськогосподарську діяльність.

З 41,6 млн. га всіх сільськогосподарських угідь України 30,8 млн. га знаходиться в приватній власності, в тому числі 27,5 млн. га розпайованих земель, які передані у власність 6,92 млн. українських громадян. У державній власності знаходиться близько 10,5 млн. га сільськогосподарських угідь.

Мета:

Підвищення конкурентоспроможності та заставоспроможності сільськогосподарських виробників. Створення умов для запровадження сталих земельних відносин, в тому числі шляхом стимулювання укладання довгострокових договорів оренди та запровадження обігу таких прав (зокрема продаж прав оренди та їх застава).


До кінця року створити нормативно-правове поле для вирішення комплексу питань земельних відносин: запровадження обігу прав довгострокової оренди на землі сільськогосподарського призначення, їх продажу та застави, врегулювання проблем відумерлої спадщини. Прийняття Закону України «Про обіг земель».


Прийняті проекти внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів, якими пропонується розширити повноваження органів місцевого самоврядування з розпорядження землями, у тому числі за межами населених пунктів.

77



(квартал)


1 Підтримка прийняття ВРУ проектів Законів 4355 та 3006

Законодавче врегулювання питань передачі в комунальну власність земель державної власності та врегулювання проблеми відумерлої спадщини

МінрегіонМінагрополітикиДержгеокадастр

ІІ квартал Де централі-зація управління земельними ресурсами та підвищення ефективності управління земельними ресурсами

2 Врегулювання проблеми земель з нечітким правовим статусом : польові дороги, лісосмуги, колективна власність, нерозподілені(невитребувані) земельні частки (паї)

Існує необхідність приведення правового статусу земель під польовими дорогами, лісосмугами та земель колективної власності у відповідність до чинного законодавства

МінрегіонМінагрополітикиДержгеокадастр

ІІІ квартал Врегулювання правового статусу земель із нечітким правовим статусом

3 Подання до ВРУ проекту Закону щодо врегулювання механізму роздержавлення та приватизації державних підприємств

Роздержавлення земель державних підприємств шляхом передачі частини земель у власність працівникам у вигляді земельної частки (паю)

Мінекономроз-витку Мінагрополітики Мінрегіон

ІІІ квартал Отримання законодавчого механізму для проведення роздержав-лення та приватизації державних підприємств

4 Створення законодавчої бази для створення механізму економічного стимулювання сталого та ефективного землекористування

Запровадження механізму економічного стимулювання сталого землекористування для запобігання та боротьби із деградацією земель та створення засад для консолідації земель з метою підвищення ефективності їх використання

Мінагрополітики МінрегіонДержгеокадастр

ІV квартал

Забезпечення сталого та раціонального використання земельних ресурсів

5 Подання до ВРУ проекту Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення

Створення законодавчих підстав для запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення

МінрегіонМінагрополітикиМінекономрозвиткуМін’юстДержгеокадастр

IV квартал

Можливість знаття мораторію та запровадження обігу земель сільськогоспод

78

арського призначення


Проведення необхідної інформаційної кампанії з роз’яснення позитивних наслідків запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, розвиток дорадницьких служб. Створення необхідної інфраструктури обігу прав на землі сільськогосподарського призначення.

II.15. Розвиток органічного ринку України


Україна має значні перспективи для розвитку органічного виробництва і виходу на світові ринки. Проте, на даний час, вітчизняний органічний ринок практично не регулюється законодавством і через це лише незначна частка українських виробників зуміла вийти на зовнішні ринки. Потенціал українських виробників «органіки» надзвичайно високий: попит на таку продукцію в усьому світі набагато перевищує пропозицію. Розвиток ринку такої продукції є стимулом для розвитку малого аграрного бізнесу і фермерських господарств України.

У 2014 році в Україні налічувалося 182 сертифікованих виробники органічної продукції. Вже у цьому році їх кількість досягає 300. Крім того, в 2014 році загальна площа земель України, зайнятих під органічне сільське господарство, становила 400,8 тис. га. Також сертифіковано 530 тис. га дикоросів.

Обсяг роздрібної торгівлі органічною продукцією в Україні наразі оцінюється в 15 млн. євро і має перспективи для значного зростання.

Мета:

Запровадження дієвого контролю з боку держави у сфері органічного виробництва в Україні, що унеможливить нечесну конкуренцію та сприятиме зростанню довіри до української органічної продукції, шляхом розробки та прийняття нормативно-правових актів та нової, гармонізованої з нормами ЄС, редакції Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».

Надання бюджетної підтримки фермерським господарствам для ведення органічного виробництва.

Цільові показники на 2016 рік: Розробка 8 нормативно-правових актів, які забезпечать належне

функціонування ринку органічної продукції та сировини; Удосконалення та адаптація до вимог законодавства ЄС чинного

українського законодавства.

79


На виконання Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» затверджено 6 нормативно-правових актів, державний логотип для маркування органічної продукції .




Відповідальні,включаючиіншіМіністерства іінституції



1 Державна підтримка виробників органічної продукції за рахунок коштів Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

Урахування пріоритету органічного виробництва при наданні державної підтримки сільськогосподарським виробникам.

Мінагрополітики;Мінфін;Мінекономрозвитку


Підвищення зацікавленості виробників сільськогосподарської продукції у можливості переходу до органічного виробництва.

2 Подання до ВРУ проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».

Створення умов для розвитку органічного сектору сільського господарства.

Мінагрополітики, Держпродспоживслужба


Створення ефективного механізму регулювання ринку органічної продукції та сировини.

3 Імплементація норм Закону на рівні нормативно-правових актів

Затвердження форм документації на органічну продукцію, методичних рекомендацій у сфері органічного виробництва, порядку здійснення

МінагрополітикиДержпродспоживслужба

IV квартал 2016 року

Належний державний контроль ринку органічної продукції та сировини.

80

перевірок суб’єктів ринку органічної продукції та інших НПА.


- сприяння функціонуванню ринку органічної продукції в Україні та забезпечення дієвого державного контролю у сфері виробництва органічних продуктів;

- проведення регулярних спільних консультацій щодо розвитку ринку серед державних управлінців, учасників органічного сільгоспвиробництва із залученням міжнародних спеціалістів;

- проведення спільно з громадськими та міжнародними організаціями навчання та підвищення кваліфікації для фахівців з органічного виробництва, конференцій, круглих столів;

- популяризація органічної продукції серед споживачів: забезпечення участі виробників органічної продукції у фестивалях, виставках, ярмарках;

- визначення органами влади на місцях стосовно відповідальних за розвиток органічного ринку в регіонах.

81

ІІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРИ

ІІІ. 1. Реформа ринку природного газу (відповідно до вимог Третього енергопакету ЄС)


Ринок природного газу України довгий час був монополізованим і неконкурентним, внаслідок чого не розвивався власний видобуток газу, а енергетична безпека країни опинилася під загрозою.

Україна, як член Енергетичного співтовариства, виконала вимоги Третього енергетичного пакету, що стосувалися лібералізації ринку природного газу. Однак повна лібералізація і демонополізація ринку природного газу вимагає розділення монополій за видами діяльності. Без реалізації плану реструктуризації НАК «Нафтогаз України» розвиток ринку природного газу України неможливий. Відокремлення діяльності з транспортування природного газу від видобування, постачання та інших видів діяльності забезпечить захист інтересів українських споживачів та є вкрай необхідним для енергетичної безпеки країни.

У 2015 році Україні вперше вдалося змінити структуру імпорту природного газу. Обсяги імпорту газу з європейського ринку збільшилися більш ніж удвічі (з 5,0 до 10,3 млрд. м3), а імпорт газу з Російської Федерації за 2015 рік скоротився з 14,4 млрд. м3 у 2014 році до 6,1 млрд. м3 у 2015 році (тобто у 2,3 рази).

У 2015 році використання газу в Україні у порівнянні з 2014 роком скоротилося на 8,8 млрд. м3 або на 21% (з 42,6 млрд. до 33,8 млрд. м3) із врахуванням втрати постачання до Криму та Донбасу у 2015 році 0,5 млрд. м3.

Мета:

Створення умов для стійкого розвитку галузі власного газовидобування та впровадження прозорих правил для всіх учасників ринку. Продовження реформи з лібералізації газового ринку України згідно з європейськими нормами.


● Зупинення падіння видобутку українського газу. Нарощування до 2020 року видобутку газу обсягом до 27 млрд.м3, що повністю задовольнить внутрішній попит.● Зміна структури імпорту природного газу, зокрема шляхом підвищення потужності реверсного транспортування в напрямку Словаччина-Україна через ГВС «Будінце» до 54-57 млн.м3 на добу.Що уже було зроблено в попередній період:

У 2015 році прийнято Закон України «Про ринок природного газу».

Відповідно до Закону підготовлено та прийнято вторинне законодавство, включаючи Кодекс про оператора газотранспортної системи, Кодекс газорозподільних систем та Кодекс газосховищ

Схвалено розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затверджено План заходів із впровадження Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях на 2015 рік.

82


з/п КрокиПояснення,


Відповідальні, включаючи інші міністерства та

інституції



кроку

1 Розробка та прийняття вторинного законодавства

Закон України «Про ринок

газу»

Міненерговугілля, Мінфін, Мінекономрозвитку, Мін’юст, НКРЕКП,НАК «Нафтогаз України»

ІV квартал Дозволить здійснити практичну реалізацію положень Закону України «Про ринок природного газу»

2 Впровадження IT системи для забезпечення балансування газу на добу

МіненерговугілляНАК «Нафтогаз України»ПАТ «Укртрансгаз»

ІV квартал Дозволить впроваджувати практику операторів ринку газу ЄС щодо балансування природного газу та інтегруватися до газового ринку ЄС

3 Впровадження першого етапу (відокремлення транспортування газу) реструктуризації НАК «Нафтогаз України»

Закон України «Про ринок природного газу»,Розпорядження КМУ від 15.03.2015 № 375-р

Міненерговугілля, МінекономрозвиткуМінфін,Мін’юстФонд державного майна

ІІ – ІІІ квартали

Дозволить лібералізувати та демонополізувати ринок природного газу України

4 Підготовка законодавчої бази:1) для зберігання учасниками ринку ЄС природного газу у ПСГ України в режимі «митний склад»;2) для впровадження системи, за якою вартість природного газу буде

Закон України «Про ринок газу»,Угода про Коаліцію Депутатських фракцій «Європейська Україна»

Міненерговугілля, Мінфін,ДФС,Мін’юст,НАК «Нафтогаз України»,ПАТ «Укртрансгаз»

ІV квартал Створення умов для функціонування в Україні газового хабу

83

взаємопов’язана з його енергетичною цінністю

5 Створення умов для забезпечення стимулюючого тарифоутворення (RAB тарифа) для Оператора ГТС та операторів ГРМ

Закон України «Про ринок газу»

Міненерговугілля, НКРЕКП,НАК «Нафтогаз України»,ПАТ «Укртрансгаз»

ІV квартал Розроблення системи тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів, спрямованого на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури газових мереж та стимулювання ефективності витрат газорозподільних компаній.

6 Розроблення законодавчих актів для забезпечення торгівлі природним газом на біржах

Закон України «Про ринок газу»Третій енергопакет ЄС

Міненерговугілля, НКРЕКП,НАК «Нафтогаз України»ПАТ «Укртрансгаз»

ІV квартал Створення умов для торгівлі природним газом на біржах


Забезпечення ліквідності ринку природного газу. Визначення моделі реструктуризації НАК “Нафтогаз України”. Здійснення віртуального реверсу природного газу. Розроблення законодавчої бази для створення в Україні газового хабу. Внесення відповідних змін до контракту про транзит природного газу у зв'язку із введенням в дію з 01.01.2016 нових тарифів на послуги транспортування природного газу.

IІІ. 2. Реформа ринку електричної енергії


Розвиток національної економіки і зокрема електроенергетичної галузі потребує подальшої лібералізації ринку електроенергії, підвищення рівня надійності постачання електричної енергії споживачам, з урахуванням їх інтересів, зменшення витрат на послуги постачання електричної енергії. Крім того, підписавши угоду про членство в

84

Енергетичному Співтоваристві, Україна зобов’язалась з 01 січня 2015 року застосовувати правила Третього енергетичного пакета ЄС.

Робочою групою при Міненерговугілля було розроблено проект Закону України «Про ринок електричної енергії України», що визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище.

За 2015 рік обсяг виробництва електричної енергії електростанціями, які входять до ОЕС України, становив 157 634,8 млн. кВт год, що на 24 310,2 млн. кВт год або на∙ ∙ 13,4% менше порівняно з 2014 роком.

Споживання електроенергії протягом 2015 року також зменшилось на 15 926,1 млн. кВт год (або 11,8%) у порівнянні з аналогічним показником 2014 року. ∙

Протягом 2015 року експортовано 3 641,6 млн. кВт год електроенергії, що на∙ 4 411,3 млн. кВт год, або на 54,8% менше ніж у 2014 році (експорт до інших країн).∙

Мета:

Реформування ринку електроенергії. Стимулювання надходження інвестицій в галузь. Розвиток конкуренції у всіх сегментах ринку електроенергії. Створення умов рівності для всіх учасників ринку, а також забезпечення можливості інтеграції енергосистеми України в європейські ринки електричної енергії, зокрема шляхом приведення вітчизняного законодавства до європейських правових норм і правил. Це дозволить українському споживачу отримувати якісні послуги за конкурентною ціною, а виробникам електроенергії в перспективі реалізувати експортний потенціал завдяки доступу на європейський ринок.


зупинення падіння обсягів виробництва і споживання електроенергії. Згідно прогнозу у 2016 році обсяг виробництва електроенергії буде становити 156 550 млн. кВт год, що на 0,69% менше показника 2015 року,∙ проти падіння в розмірі 13,4% у 2015 році порівняно з 2014 роком. Відповідно зменшення споживання електроенергії у 2016 році буде становити 2,39% проти падіння в розмірі 11,8% у 2015 році порівняно з 2014 роком.

суттєве збільшення експорту електроенергії і доведення його обсягу до 7 178 млн. кВт год, що у 1,97 рази більше показника 2015 року.∙


Розроблено проект Закону України «Про ринок електричної енергії України», який направлено на розгляд Верховної Ради України (реєстр. № 4493 від 21.04.2016).


№ з/




85

п кроку1 Створення

нормативно-правової бази для переходу на нову модель функціонування ринку електричної енергії

Правила Третього

енергетичного пакета ЄС

МіненерговугілляМінфін, Мінеконом-розвитку, Мін’юст,НКРЕКП

ІV квартал Забезпечує юридичне

підґрунтя для переходу на нову

модель енергоринку

3 Реалізація проекту «Дослідження можливості синхронного об’єднання Української та Молдовської енергосистем з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E»

План першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС

Міненерговугілля ІІІ квартал Забезпечить підготовку Угоди, яка включатиме всі технічні, організаційні та юридичні аспекти, необхідних для синхронної роботи енергетичних систем України з континентальною європейською енергосистемою

4 Доопрацювання проекту будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій та визначення джерел фінансування

Щорічна економія близько 200 млн. доларів США

Міненерговугілля,Мінфін, Мін економ-розвитку

ІV квартал Дозволить уникнути монопольної залежності від послуг російських підприємств з технологічної витримки та переробки відпрацьованого ядерного палива


Подальша лібералізація ринку електроенергії, створення конкурентних умов у всіх сегментах ринку електроенергії, запровадження двосторонніх договорів на ринку електроенергії, ринку «на добу наперед», внутрішньодобового балансуючого, роздрібного ринків та ринку допоміжних послуг. Інтеграція енергосистеми України в європейські ринки електричної енергії, запровадження системи спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії,

86

затвердження механізму тимчасової підтримки окремих теплоелектроцентралей для проведення їх реконструкції та критеріїв її надання.

ІІІ. 3. Реформа вугільної промисловості


Вугільна промисловість, яка є однією з базових галузей національної економіки, тривалий час перебуває у кризовому стані. Майже 96 відсотків шахт понад 20 років працюють без реконструкції. Через повільну реструктуризацію галузі в експлуатації перебуває значна кількість збиткових, неперспективних шахт. На підприємствах галузі, які перебувають на території, підконтрольній Україні, за останній рік скоротилися обсяги видобутку вугілля і проведення гірничих виробок, насамперед розкривних та підготовчих. Склався реальний стан загрози згортання вуглевидобутку на більшості шахт протягом наступних одного-двох років.

Державними вугледобувними підприємствами, які на сьогодні перебувають на території, підконтрольній Україні, у 2014 році видобуто 7,8 млн. тон вугілля на суму в 3,1 млрд. грн. та отримано 4,1 млрд. гривень державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції. Від виробництва готової товарної вугільної продукції отримано майже 5 млрд. гривень збитків.

У 2015 році видобуто 6,7 млн. тон вугілля на 4,2 млрд. грн. та отримано 1,2 млрд. гривень державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції. Збитки від виробництва готової товарної продукції склали 4,4 млрд. гривень.

Мета:

Комплексне розв’язання проблемних питань функціонування вугільної галузі, здійснення системних заходів з використання її потенціалу для зростання обсягів видобутку вугілля, підвищення ефективності і переведення вугільної галузі на бездотаційний і самоокупний режим діяльності з одночасним розв’язанням екологічних та соціальних проблем шахтарських регіонів. Створення сприятливих інвестиційних умов для приватизації шахт.


●До кінця 2016 року державними вугледобувними підприємствами заплановано видобуток вугілля обсягом 7,2 млн. тон ●Реалізація структурних змін у галузі та забезпечення поступового збільшення вуглевидобутку до обсягів, необхідних для забезпечення енергетичної безпеки держави - до 19,6 млн. тон у 2020 році.


Міненерговугілля розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми реформування вугільної промисловості до 2020 року».

87

Проектом Концепції визначені проблеми вугільної галузі та шляхи їх вирішення, які передбачають досягнення рентабельності вугільних підприємств та поступового збільшення вуглевидобутку, зменшення адміністративного персоналу та закриття лише тих шахт, які не мають перспектив стати рентабельними.Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети:

№ з/п


Відповідальні Терміни (квартал

)


цього кроку1 Створення

нормативно-правової бази для початку реформування вугільної галузі

Необхідність забезпечення енергетичної

безпеки держави шляхом

нарощування вуглевидобутк

у

Міненерговугілля, Мін’юст, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мінсоцполітики, Мінрегіон, МіносвітиМіністерство тимчасово окупованих територій, Мінприроди, Держенергоефективність, ОДА, ФДМ, галузеві профспілки

ІV квартал

Створення прозорих та конкурентних умов для функціонування вугільної галузі в рамках ринкових відносин та залучення у вугільну галузь приватних інвестицій

2 Розгляд та аналіз програм розвитку державних вугледобувних підприємств на 2016 рік та на перспективу до 2020 року, якими передбачається вихід на беззбитковий рівень роботи у стислі терміни

Необхідність визначити можливість виходу державних вугледобувних підприємств на беззбитковий рівень виробничої діяльності

Міненерговугілля ІІ квартал

Дозволить визначити переліки підприємств для реалізації структурної перебудови вугільної галузі


Проведення реструктуризації вугільної галузі шляхом оптимізації шахтного фонду на базі перспективних шахт, в тому числі шахти-новобудови № 10 «Нововолинська», які мають можливість в найкоротші терміни виходу на беззбитковий рівень роботи.

Консервація шахт з низькими техніко-економічними показниками, високим рівнем зношення шахтного фонду, необхідним значним обсягом капітальних інвестицій для виведення на беззбитковий рівень роботи. Ліквідація шахт, які закінчують відпрацювання промислових запасів або не мають можливості виходу на беззбитковий

88

рівень роботи навіть при значних капітальних інвестиціях. Забезпечення соціальної підтримки вивільнених працівників.

Оновлення основних фондів підприємств. Збільшення обсягів вуглевидобутку відповідно до потреб підприємств тепло- та енергогенеруючого комплексу при оптимізації державної підтримки та її скорочення до мінімального обсягу. Створення прозорих та конкурентних умов для функціонування вугільної галузі в рамках ринкових відносин і для залучення у вугільну галузь приватних інвестицій. Приватизація вугледобувних підприємств.

89

III. 4. Енергозбереження та енергоефективність


В Україні енергоспоживання, зокрема приватним сектором, у кілька разів перевищує показники в розвинених європейських країнах. Утім процес скорочення споживання енергоресурсів, у тому числі за рахунок термомодернізації будинків, іде вкрай повільно. Приміром, участь в Державній цільовій економічній програмі енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (далі – Програма) скористалися лише 223 ОСББ/ЖБК. Тому важливо розширити перелік суб’єктів, які зможуть отримати державну підтримку на реалізацію енергоефективних проектів. Зокрема, за рахунок управителів та суб’єктів господарювання, що уклали енергосервісні договори із співвласниками багатоквартирних будинків, ОСББ, ЖБК або управителями багатоквартирних будинків. Оскільки управителі та ЕСКо – компанії не мають жодних інструментів залучення довгострокових інвестицій в термомодернізацію житлового фонду. А самі енергосервісні проекти в багатоквартирних будинках інвестиційно не привабливі через високу вартість кредитних ресурсів. Окрім того, подальше зростання тарифів на комунальні послуги вимагає продовження реалізації у 2017 та 2018 роках передбаченого Програмою механізму державної підтримки населення до впровадження енергоефективних заходів.

Середній показник питомого енергоспоживання по Україні в 2-3 рази вище ніж відповідний показник у розвинених країнах Європейського Союзу. Середнє питоме енергоспоживання в багатоквартирних житлових будинках складає 264 кВт*год/м2, в той же час у європейських відповідний показник в середньому не перевищує 90 кВт*год/м2.

Мета:

Скорочення споживання природного газу, впровадження сучасних енергоефективних технологій, стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, надання якісних житлово-комунальних послуг.


Показники питомого енергоспоживання в житловому будинку залежать від ряду факторів та не можуть бути суттєво змінені за короткий період.

Разом з тим, показники питомого енергоспоживання житловими будинками та державними установами мають бути наближені до європейських ( близько 100 кВт*год/м2); енергозбереження у 2017 році на рівні 5% та у 2020 році на рівні 9% від середнього річного кінцевого споживання за 2005-2009 рр.; 100 відсотковий облік споживання ресурсів, зокрема води та тепла.

Кількісні показники виконання заходів Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2017-2018 роки

у 2016 році залучення до участі у Програмі 149,09 тис домогосподарств та 2,2 тис ОСББ.

Прогнозний обсяг кредитування на 2017 та 2018 роки: +20% для механізму придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (за винятком природного газу

90

та електроенергії), +46% - для механізму придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів (фіз. особи), +94% - для механізму придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів (ОСББ/ЖБК).


Прийнято спеціальні положення щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів;

Запроваджено нові інвестиційні можливості для суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації;

Прийнято Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року та започатковано на державному рівні механізм співфінансування впровадження енергоефективних заходів для населення – фізичних осіб та ОСББ/ЖБК в рамках Програми, дію якої продовжено на 2016 р. Цього року фінансування заходів Програми збільшено на 700 млн. гривень.


Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні



Врегулювання правових та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергоефективності будівель

Технічний стан переважної більшості існуючих будівель та енергетичних систем не дозволяє забезпечувати адекватний рівень енергетичних характеристик будівель. Аби вирішити проблему, необхідно прийняти законопроект «Про енергетичну ефективність будівель»

Держенерго-ефективності Мінрегіон

2016 рік Підвищення енергетичних характеристик будівель

Забезпечення 80 відсоткового побудинкового обліку спожитих

Встановлення законодавчих вимог щодо облаштування вузлів обліку

Мінрегіон Держенергоефективності НКРЕКП (за згодою)

2016 рік Забезпечення комерційного обліку послуг з постачання теплової

91




ресурсів (послуг)

теплової енергії і води. Прийняття проекту закону «Про комерційний облік комунальних послуг»

енергії, гарячої води, централізованого питного водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг

Запровадження системи сертифікації енергетичної ефективності будівель та збільшення кількості будівель з близьким до нульового споживанням енергії

На виконання вимог Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2010/31/ЄС «Про енергетичні характеристики будівель»

Держенергоефективності Мінрегіон

після прийняття Закону України “Про енерго-ефектив-ність будівель”

Сертифікація 100 відсотків новозбудованих споруд та будівель, на яких впроваджуються заходи з термомодернізації

Створення Фонду енергоефективності

Запровадження прозорого механізму фінансування проектів, спрямованих на скорочення споживаної енергії. Особливістю роботи Фонду має стати залучення в систему фінансування проектів енергоефективності будинків субсидій на житлово-комунальні послуги, які отримують

МінрегіонДерженерго-ефективності МінекономрозвиткуМінфінМін’юст

2016 рік Досягнення економії через три — п’ять років після створення Фонду — близько 1 млрд. куб. метрів газу на рік; створення нового ринку енерго-ефективних заходів динамічною річною ємністю до 1,5 млрд. євро.

92




більше 30% домогосподарств України.

Ключові наступні кроки, які необхідно реалізувати у середньостроковій перспективі

Проведення національної інформаційно-роз'яснювальної кампанії щодо:

популяризації переваг реалізації Програми та залучення управителів і виконавців енергосервісу до впровадження енергоефективних заходів в багатоквартирних будинках;

роз’яснення правових, економічних та організаційних аспектів залучення управителів і виконавців енергосервісу до впровадження енергоефективних заходів, особливостей надання таким суб’єктам державної підтримки.

ІІІ. 5. Відновлення мережі доріг та формування якісно нової системи управління та фінансування дорожнього господарства


Сучасний стан дорожньої мережі на 97% не відповідає потребам економіки та потребує капітального та поточного ремонту. Майже повністю втрачено виробничий та кадровий потенціал вітчизняних дорожніх підприємств як державної, так і приватної форми власності. Незадовільний стан доріг призводить до щорічних втрат до 5% ВВП та непрямих втрат через високу собівартості перевезень, низькі швидкості руху та непрямі втрати від зниження конкурентоздатності.

За останні 15 років значно знизились обсяги ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування: при нормативній щорічній потребі 27 600 км, у 2000 році збудовано та відремонтовано 11 793,0 км, у 2011 році – 2008,5 км, у 2015 році – лише 312,5 км (що складає 15,6% до рівня 2011 року, 2,6% до рівня 2000 року та 1,1% до щорічної потреби). Якщо у 2000 році рівень фінансового забезпечення утримання доріг відповідав мінімальній потребі, то у 2011 році склав лише 70%. У 2015 році на ці цілі було виділено лише 3068,6 млн грн, що складає 40% від критичної мінімальної потреби (8 300 млн грн.) та 9% від розрахункової нормативної потреби (34 055 млн грн.).

У цілому рівень фінансування дорожнього господарства в Україні є одним з найнижчих у світі та складає лише 0,9% від ВВП, в той час як у Польщі – 1,4%, Росії – 1,5%, Білорусі – 2,2%, в середньому у розвинутих країнах світу – 3,0% від ВВП, в Китаї – 3,5%, у Фінляндії – 3,9%.

Мета:

Забезпечення належного стану доріг загального користування. Створення ефективної моделі фінансування дорожнього господарства, яка дозволить вирішити проблему браку коштів на ремонтно-будівні роботи.

93

Створення та функціонування Державного дорожнього фонду. Для країни до кінця поточного року очікується: погашення боргів та реабілітація вітчизняних дорожніх підприємств;

Для людей очікується: покращення стану найбільш суспільно значимих ділянок автомобільних доріг.

Цільові показники на 2016 рік:До кінця поточного року: будівництво, реконструкція та ремонт 1,7 тис. км

автомобільних доріг; ліквідація щонайменше 3,7 млн кв. м ямковості. У середньостроковій перспективі – збільшення щорічних обсягів реконструкції і ремонту автомобільних доріг у 16 разів.

У середньостроковій перспективі: до сфери управління місцевих органів влади передати 131,0 тис. км автомобільних доріг місцевого значення; щорічні обсяги ремонту автомобільних доріг державного значення – 4,6 тис. км; щорічні обсяги ремонту автомобільних доріг місцевого значення – 23,0 тис. км.

Що зроблено в попередній період Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 432

схвалено нову Концепцію реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування, яка була допрацьована з урахуванням положень Коаліційної угоди та Програми діяльності Уряду.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 10.07.2015 № 576 «Про деякі питання публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» щодо ліквідації Компанії з наступним створенням якісно нової системи експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

Розпочато співробітництво з місцевими органами влади щодо фінансування робіт на автомобільних дорогах загального користування за рахунок коштів місцевих бюджетів – протягом 2015 року спрямовано 501,2 млн грн. Крім того, за рахунок експерименту щодо спрямування понадпланових надходжень митних платежів у Волинській, Львівській, Одеській та Чернівецькій областях на дороги загального користування у 2015 році спрямовано 317,3 млн грн коштів обласних бюджетів.

Завдяки прийняттю ряду законодавчих актів місцевим органам влади суттєво розширено можливості та правові підстави для фінансування ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування.

Продовжено співпрацю за спільними проектами з Міжнародними фінансовими організаціями. У рамках ініціювання проекту «Третій проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху» (560 млн доларів США) 19.11.2015 відбулося підписання угоди про позику та інших відповідних документів. Перед ЄБРР та ЄІБ ініційовано «П’ятий проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг».


94

№ Кроки

Пояснення, обґрунтування,

підстави для розробки



кроку

1 Забезпечення погашення заборгованості перед підрядними організаціями за виконані роботи

Непогашення заборгованості призводить до блокування рахунків служб автомобільних доріг у областях та неможливості виконання виробничої програми 2016 року підрядними організаціями, а також неможливості співфінансування та витрат на розроблення проектно-кошторисної документації за спільними з МФО проектами

Укравтодор, Мінінфра-структури, Мінфін, Мін’юст

ІІ-ІІІ квартал

Обов’язкова умова для забезпечення реалізації виробничої програми 2016 року

2 Використання залишку кредитних коштів, залучених у попередні роки

Спрямування додаткових коштів на ремонтно-будівельні роботи, що дозволить збільшити обсяг відремонтованих доріг



Спрямування коштів на ремонтно-будівельні роботи, додатково буде відремонтовано 367 км доріг

3 Перерозподіл видатків у частині їх зменшення за бюджетною програмою виконання зобов’язань Укравтодору за залученими кредитами (3111030), та збільшення

Додатковий фінансовий ресурс, що з’явився завдяки реструктуризації кредитів Сбербанку Росії та Сітібанку, необхідно спрямувати на забезпечення мінімальної потреби у



Компенсувати мінімальну потребу на експлуатаційне утримання та збільшити обсяг видатків на проведення ремонтно-будівельних робіт.

95

№ Кроки

Пояснення, обґрунтування,




кроку

видатків на виконання бюджетної програми з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (3111020)

ямковому ремонті мережі під час зимового утримання

4 Підготовка до утворення Державного дорожнього фонду

Фонд дозволить забезпечити фінансування доріг загального користування за рахунок їх користувачів – платників акцизів та митних зборів на пальне.План дій КМУ на 2016 рік: п. 309



Забезпечення цільового спрямування коштів на автомобільні дороги загального користування. Стабільне та прогнозоване фінансування дорожнього господарства на усіх рівнях

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі.

Для забезпечення відновлення мережі доріг загального користування у середньостроковій перспективі необхідно:

- завершити процес реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування;

- розширити цільові джерела фінансування дорожнього господарства;

- розробити та затвердити Програму відновлення автомобільних доріг загального користування на 2017-2021 роки;

- забезпечити виконання робіт за обсягами, встановленими Програмою відновлення автомобільних доріг загального користування на 2017-2021 роки.

ІІІ. 6. Контроль руху вантажного транспорту на дорогах загального користування


Внаслідок руху автомобільних транспортних засобів, які перевищують установлені вагові параметри (нерідко у кілька разів), відбувається руйнація дорожнього покриття, особливо у літній період та в напрямку портів південного регіону України.

96

Основними проблемами контролю за дотриманням вагових параметрів є нестача вагових комплексів для зважування транспортних засобів (34 комплекси на всю Україну) та прогалини у законодавстві, що призводять до порушень габаритно-вагових норм.

У період з 04.04.2016 до 21.04.2016 інспектори Укртрансбезпеки за допомогою 9 комплексів Укравтодору перевірили 1552 транспортні засоби, з них у 108 виявлено порушення вагових параметрів, нараховано плату за проїзд на суму 78118,63 євро, з яких сплачено – 70447,33 грн (добросовісними перевізниками). Накладено штрафних санкцій на суму 166600,00 грн, перераховано до державного бюджету – 17000,00 грн. Проте, це незначні кошти порівняно з тими, які необхідні для відновлення руйнувань, що завдаються дорогам внаслідок порушень вагових норм.

Мета:

Збереження дорожнього покриття автомобільних доріг загального користування від руйнування внаслідок руху транспортних засобів, які перевищують вагові параметри через створення системи вагово-габаритного контролю в інспекційному режимі.


Збільшення кількості вагових комплексів від 34 наявних – до 105 одиниць. Зниження незапланованих витрат з бюджету на відновлення дорожньої

інфраструктури (економія на відновлення покриття становитиме близько 5 млрд. грн.).

Підвищення габаритно-вагової дисципліни водіями, що зменшить для них ризики накладення штрафних санкцій

На початковому етапі завдяки ефективності санкцій за недотримання водіями габаритно-вагової дисципліни очікується надходження у вигляді штрафних санкцій у розмірі 400 тис. грн на місяць.

Що зроблено в попередній період :

Встановлено заборону руху транспортних засобів дорогами загального користування, які здійснюють перевезення подільних вантажів загальною масою понад 40 тонн або навантаженням на вісь понад 11 тонн.

У рамках проекту бюджетної секторальної підтримки «Підтримка впровадження Транспортної стратегії України» отримано кошти на придбання 71 пересувного придорожнього комплексу, які будуть обладнані вагами для перевірки транспортних засобів.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети.

№ п/п




цього кроку1 Закупівля

пересувних придорожніх комплексів

Придбання 71 пересувного придорожнього комплексу передбачено у рамках проекту

УкртрансбезпекаМінінфраструктури

ІІ квартал 2016

Збільшення кількості

зважувань транспортних

засобів

97

№ п/п




цього кроку«Підтримка впровадження Транспортної стратегії України».

2 Проведення навчання працівників, які будуть здійснювати зважування транспортних засобів

Використання нового обладнання потребуватиме компетентних працівників

Укртрансбезпека На протязі

2016 року

Підвищить компетентніст

ь контролюючог

о органу

3 Створення умов для лібералізації допуску перевізників до ринку перевезень з одночасним підсиленням їх відповідальності

Дерегуляція процесу надання адмінпослуг у сфері транспорту, впровадження принципу «Єдиного вікна»;Посилення відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вагових норм

УкртрансбезпекаМінінфраструктури

На протязі

2016 року

Підвищення конкуренції на

ринку перевезнь;

Збереження автомобільних

доріг

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі.За наявності 105 пересувного придорожнього комплексу в наступні роки необхідно:

забезпечити професійну підготовку фахівців Укртрансбезпеки; забезпечити необхідний штат працівників Укртрансбезпеки, які будуть

здійснювати контроль на дорогах; законодавче встановлення для перевізників умов, за яких перевезення

вантажів з перевищенням вагових параметрів буде економічно недоцільне

ІІІ. 7. Реформування залізничного транспорту


Залізничний транспорт України перебуває у вкрай тяжкому стані. Потреба в капітальних інвестиціях задовольняється лише на 5-6%. Причиною цього є застаріла

98

система управління залізничною галуззю, яка негативно позначається на її роботі. Жорстке державне регулювання не дає змоги створити конкурентне середовище, обмежує доступ до ринку перевезень залізничним транспортом приватних перевізників та не дозволяє створити гнучку систему тарифоутворення. В результаті залізнична галузь залишається інвестиційно непривабливою, а якість послуг – вкрай низькою.

Відсутність конкуренції, мотивації до підвищення ефективності роботи суб’єктів господарювання галузі та якості послуг, розширення їх переліку; застарілість методів регулювання залізничної галузі, які не відповідають сучасним (ринковим) умовам ведення бізнесу; жорстке державне регулювання тарифів на залізничні перевезення, яке не дає змоги вчасно реагувати на зміну ситуації на ринку транспортних послуг; значне фінансове навантаження на ПАТ «Укрзалізниця», пов’язане з виконанням соціальних функцій держави (перевезення пільгових категорій пасажирів, зобов’язання перевозити пасажирів у приміському сполученні за тарифами, що значно нижчі за собівартість); хронічна нестача інвестицій у галузь, що призвела до високого ступеня зносу основних фондів галузі (понад 80%) та невідповідність технічного оснащення залізниць сучасним вимогам; низький рівень інвестиційної привабливості.

У 2015 році вантажообіг залізниць України склав 195,1 млрд ткм, що на 7,7% менше рівня 2014 року. В основному зниження відбулось за рахунок зменшення транзитних перевезень (на 13,1%). Із загального вантажообігу 17,3% складають перевезення приватними та орендованими вантажними вагонами. Пасажирообіг у 2015 року зменшився на 3,1% проти рівня 2014 року та склав 35,9 млрд пас-км. Пільгових категорій громадян перевезено на суму 731,7 млн грн, компенсація за пільгові перевезення склала 182,1 млн грн (24,9%). Укрзалізниця за результатами 2015 року отримала збиток у сумі 641,6 млн грн (без урахування фінансових результатів діяльності приватних акціонерних товариств, акції яких увійшли до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця»), у тому числі збитки від перевезення пасажирів склали 7,4 млрд грн.

Мета:

Створення ліберальної моделі конкурентного ринку залізничних перевезень. Забезпечення доступності та покращення якості залізничних транспортних

послуг, у тому числі для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями; Поліпшення інвестиційного середовища для оновлення рухомого складу для

забезпечення потреб бізнесу.

Цільові показники на 2016 рік:Враховуючи масштаб реформ у залізничній галузі їх осяжні результати очікуються у середньостроковій перспективі. Відповідно до Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки, очікується, що здійснення заходів з реформування залізничного транспорту забезпечить:

збільшення обсягів перевезень (орієнтовно на 20 - 25 %); підвищення продуктивності праці (в 1,6 раза); відносне зменшення собівартості перевезень (на 15 %); зменшення обсягу питомих витрат енергоресурсів на тягу поїздів (на

15%); скорочення строків доставки і переробки вантажів.

99

Що зроблено в попередній період

Протягом 2014 – 2015 років проведено інвентаризацію та оцінку майна підприємств, які увійдуть до складу ПАТ «Українська залізниця», Кабінетом Міністрів України затверджено Статут, склад Правління, наглядової ради та ревізійної комісії Товариства, відбулася державна реєстрація Товариства.

З 1 грудня 2015 року розпочало господарську діяльність ПАТ «Укрзалізниця», у складі якого створено 30 відокремлених підрозділів.

Проект нової редакції Закону України «Про залізничний транспорт», розроблений за участю фахівців галузі та європейських експертів, був 14.12.2015 зареєстрований у Верховній Раді України за № 3650. У зв’язку зі зміною складу Уряду законопроект повернуто для узгодження з новими керівниками ЦОВВ. 27.04.2016 законопроект схвалений на засіданні Уряду для подання до Верховної Ради України.


Кроки Пояснення, обґрунтування,


Відповідальні Терміни Що дасть реалізація

кроку

1 Супроводження у ВРУ законопроекту «Про залізнич-ний транспорт України»

Створення законодавчого підґрунтя для реформування залізничного транспорту.Угода про Асоціацію між Україною та ЄС. Коаліційна Угода: ХІІІ, пп. 1.4. п.1. План дій КМУ на 2016 рік: п. 331

Мінінфраструктури

До прийнят-

тя відповід-

ного Закону

Запровадження нових правил діяльності підприємства залізничного транспорту з урахуванням всіх учасників ринку залізничних перевезень, впровадження норм актів законодавства ЄС, імплементацію яких передбачено Угодою про асоціацію України та ЄС

100




кроку

2 Впорядкування організації та фінансування соціально важливих пасажирських перевезень

Затвердження Порядку державного замовлення на соціальні (публічні) послуги всіх сегментів пасажирських перевезень залізничним транспортом. Порядок враховуватиме положення Регламенту (ЄС) № 1370/2007. Його впровадження буде здійснюватисьпаралельно з впровадженням децентралізації та передачі регіонам повноважень щодо розпорядження фінансовими ресурсами.Коаліційна Угода: ХІІІ, пп. 1.3. п.1.План дій КМУ на 2016 рік: пп. 1 п. 291

МінінфраструктуриМінсоцполітики

У шести-місячний

строк після

прийнят-тя Закону України

«Про залізнич-

ний транспор

т України»

Зніме з ПАТ «Укрзалізниця» соціальні функції держави (зобов’язання перевозити пасажирів у приміському сполученні за тарифами, що значно нижчі за собівартість), що дозволить ліквідувати перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних та підвищити інвестиційну привабливість галузі

3 Створення ефективної моделі управління залізничним транспортом

Підготовка до

Розроблення Положення та організаційної структури ЦОВВ, що реалізує державну політику у

Мінінфраструктури

У три-місячний

строк після

прийнят-тя Закону України

«Про

Утворення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у

101




кроку

утворення та функціонування ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту

сфері залізничного транспорту, передбачене в рамках реформування системи державного управління галуззю.Коаліційна Угода: ХІІІ, пп. 1.2. п.1 План дій КМУ на 2016 рік: пп. 2 п. 291

залізнич-ний

транспорт

України»

сфері залізничного транспорту, дасть змогу підвищити ефективність державного управління галуззю, гарантувати забезпечення ПАТ «Укрзалізниця» рівноправного доступу до залізничної інфраструктури

4 Продовження структурної реформи ПАТ «Укрзалізниця»

Мета структурної реформи ПАТ «Укрзалізниця» - утворення вертикально інтегрованої (за видами бізнесу) системи управління Товариством.Коаліційна Угода: ХІІІ, п. 1.План дій КМУ на 2016 рік: пп. 3 п. 291

ПАТ «Укрзалізниця»


Дасть змогу підвищити прозорість діяльності Товариства та ефективність кожного виду бізнесу. Структурна реформа спрямована на розділення фінансових рахунків оператора інфраструктури та перевізників відповідно до директив ЄС 91/440/ЄС та 2001/14/ЄС


Продовження структурної реформи ПАТ «Укрзалізниця» буде спрямовано на поступове виділення в окремі юридичні особи дочірніх підприємств, зокрема за такими видами діяльності, як приміські пасажирські перевезення, пасажирські перевезення далекого сполучення, вантажні перевезення і логістика.

102

Створення нової моделі управління залізничною галуззю, яка гарантуватиме рівноправний доступ до залізничної інфраструктури та належне виконання державних функцій управління.

З метою гарантування рівноправного доступу до залізничної інфраструктури та виконання інших окремих функцій державного управління залізничною галуззю передбачається утворення центрального органу виконавчої влади у сфері залізничного транспорту.

ІІІ. 8. Приєднання України до Європейського авіаційного простору


На цей час регулярні міжнародні повітряні перевезення до України здійснюються іноземними та українськими авіаперевізниками на умовах, визначених діючими міжнародними Угодами про повітряне сполучення, якими передбачені певні обмеження щодо кількості компаній та перевезених пасажирів тощо.

Станом на 27.04.2016, безвідносно до Угоди про САП, знято обмеження щодо кількості рейсів при польотах з України до Греції (до цього часу – 14 рейсів на тиждень за кожним маршрутом), Італії (до цього часу – 55 рейсів на тиждень сукупно на країну), Польщі (до цього часу – 14 рейсів на тиждень за маршрутом Київ – Варшава, 10 – на інших маршрутах), Болгарії (до цього часу – 2 рейси на тиждень за маршрутом Київ – Софія). Збільшено кількість рейсів при польотах до Франції (Київ – Париж – по 14 рейсів на тиждень для кожної сторони та на інших маршрутах – по 7 рейсів на тиждень). Розширено географію польотів між Україною і Болгарією, Естонією.

За статистичними даними за І квартал 2016 року виконано 14,7 тис. комерційних рейсів (за І квартал 2015 року –14,1 тис.). Кількість перевезених пасажирів збільшилась порівняно з аналогічним періодом минулого року на 11,3 відсотка та склала 1257,7 тис. чол.

Мета:

Підписання Угоди з ЄС про Спільний авіаційний простір (САП), що забезпечить вільний доступ до європейського ринку, інфраструктури повітряного транспорту, а також свободу заснування, рівні умови конкуренції та спільні правила, зокрема, у сфері безпеки польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, захисту навколишнього середовища та спільні соціальні норми.


Зняття обмежень на паритетних засадах щодо кількості авіакомпаній і здійснюваних ними рейсів між Україною та країнами ЄС, підвищення якості авіа послуг.

В результаті реалізації Угоди про САП будуть зняті кількісні обмеження щодо авіаційних перевезень між Україною та країнами ЄС, які стосуються кількості авіакомпаній, рейсів. При цьому, громадяни України отримають можливість подорожувати до країн ЄС та між ними на підставі єдиного квитка, що поєднуватиме сегмент подорожі повітряним і наземним транспортом, у разі

103

якщо між перевізниками укладено відповідні комерційні домовленості, і якщо такі перевізники мають відповідні права на експлуатацію маршруту.

Що зроблено в попередній період Угода про САП була парафована у листопаді 2013 року. Проте, через відсутність

консенсусу між Іспанією та Великою Британією щодо формулювання редакції пункту 31 «Територія» статті 2 «Визначення» про територіальне застосування Угоди про САП в частині Гібралтару, Угода про САП і досі не підписана.



Відповідальні Терміни Що дасть реалізація кроку

1 Зняття бюрократичних перешкод для підписання Угоди про САП.Розроблення та подання до Кабінету Міністрів України проекту розпорядження Президента України про уповноваження Міністра інфраструктури Омеляна В. на підписання Угоди про САП

У зв’язку із зміною складу Уряду.Пункт 292 Плану дій КМУ на 2016 рік

Мінінфра-структури


Міністр інфраструктури В. Омелян буде мати повноваження на підписання Угоди про САП

2 Підписання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір

Угода між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір (САП)базується на вільному доступі до ринку, інфраструктури повітряного транспорту, свободі заснування, на рівних умовах конкуренції та спільних правилах, зокрема, в сфері безпеки

Мінінфра-структуриМЗС


Вільний доступ до ринку, інфраструктури повітряного транспорту ЄС, свобода заснування, рівні умови конкуренції та спільні з ЄС правила, зокрема, у сфері безпеки польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, захисту

104


Відповідальні Терміни Що дасть реалізація кроку

польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, захисту навколишнього середовища та спільних соціальних нормах.

Коаліційна Угода: ХІІІ, п.6.

Пункт 292 Плану дій КМУ на 2016 рік

навколишнього середовища та спільні соціальні норми


Після підписання Угоди про САП:

співпраця з ЄС з метою забезпечення імплементації Україною загальних базових стандартів та законодавчих актів Європейського Співтовариства, зазначених у Додатку І до Угоди про САП;

приведення інституційних структур управління повітряним рухом України у відповідність до програми «Єдине європейське небо».

ІІІ. 9. Удосконалення системи державного управління на морському і річковому транспорті України та у сфері торговельного судноплавства

Постановка проблеми:01 січня 2016 набув чинності Кодекс з імплементації документів ІМО (Кодекс ІДІ). В Україні склалася вкрай складна ситуація із виконанням її міжнародних зобов’язань у цій сфері. Наразі залишається невиконаною ключова рекомендація першої консультативної місії в Україні експертів ІМО (14-18.12.2015) – створення єдиного урядового органу (морської адміністрації) під керівництвом Міністра інфраструктури, відповідального за ефективну імплементацію міжнародних стандартів, безпеку і охорону на морському транспорті, захист морського середовища, формальності (адміністративні послуги) у судноплавстві, а також реєстрацію і сертифікацію суден, дипломування моряків, контроль держави порту.

Мета:

Реформування системи управління морським та річковим транспортом, торговельним судноплавством відповідно до міжнародних стандартів для забезпечення повноцінного виконання взятих Україною зобов’язань,

105

збереження правового режиму у міжнародному судноплавстві (на українських суднах та у морських портах) та відновлення ефективної системи управління реалізацією державної політики у сферах торговельного мореплавства, морського і річкового транспорту та безпеки судноплавства.


Враховуючи масштаб реформ у галузі водного транспорту їх осяжні результати очікуються у середньостроковій перспективі.

У середньостроковій перспективі: запровадження міжнародних стандартів у сфері торговельного

судноплавства; залучення інвестицій у судноплавство, суднобудування та судноремонт; підвищення привабливості морських і річкових портів для контейнерного

сервісу; створення привабливості українського прапору для судновласників; підвищення попиту на послуги українських моряків на світовому ринку

праці

Що зроблено в попередній період :

Робоча група Мінінфраструктури з проведення реформування системи управління морським та річковим транспортом запропонувала створення Укрморрічфлоту, як необхідного кроку на шляху приведення системи управління сучасним вимогам міжнародного режиму судноплавства, безпеки мореплавства та пошуку і рятування. Відповідне рішення було прийняте також Кабінетом Міністрів України (п. 317 Плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 184.


Кроки Пояснення,Обґрунтування


цього кроку1 Прийняття

Кабінетом Міністрів України рішення про створення Морської адміністрації України, розроблення

Згідно з Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» утворення центрального органу

Мінінфра-структури МінфінМінекономіки

IІ квартал Утворення державного органу, який забезпечить ефективну імплементацію міжнародних стандартів, виконання функцій з

106

Кроки Пояснення,Обґрунтування


цього крокувідповідних проектів нормативно-правових актів щодо вирішення організаційних, кадрових, фінансових питань тощо

виконавчої влади здійснюються Кабінетом Міністрів України

безпеки і охорони у сфері судноплавства, захисту морського середовища, реєстрації і сертифікації суден, дипломування моряків, контролю держави порту і прапору

2 Затвердження Кабінетом Міністрів України положення про Морську адміністрацію України, вирішення організаційних, кадрових, фінансових питань тощо

Згідно з Законом України «Про центральні органи виконавчої влади»

МінінфраструктуриМінфінМін’юст

IІІ-IV квартали

Запровадити процедуру організації роботи Державної служби морського та річкового транспорту України


Відновлення ефективної системи реалізації державної політики у сферах торговельного мореплавства, морського і річкового транспорту та безпеки судноплавства.

Забезпечення прийняття, приєднання або ратифікацію міжнародних договорів, прийнятих у рамках ІМО, МОП, КВТ ЄЕК ООН, Дунайської комісії у цій сфері.

Удосконалення національного законодавства з урахуванням міжнародного морського права та на підставі міжнародних стандартів у сфері судноплавства відповідно до зобов'язань України, як держави прапора, держави порту і прибережної держави. Суттєве підвищення ефективності ДСБСУ.

ІІІ. 10. Гармонізація українського природоохоронного законодавства до законодавства Європейського союзу

Постановка проблеми:Наслідком неефективності системи управління у сфері охорони довкілля є низький пріоритет екологічної політики серед інших галузевих політик, неефективна державна

107

система моніторингу стану навколишнього природного середовища, недієві механізми у сфері управління відходами, неефективна система управління природними ресурсами, низький рівень контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

З часу ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС (з 2014 року) із 21 нових нормативно-правових актів, розроблення та прийняття яких передбачено Планами імплементації відповідних Директив ЄС, було прийнято незначну кількість Законів України, спрямованих на виконання Угоди, а саме: «Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»; «Про ратифікацію Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів».

Мета:Імплементація директив та регламентів ЄС, зокрема, «горизонтальних директив», що забезпечить інтеграцію екологічної політики до інших галузевих політик, і стане передумовою створення чітких і прозорих механізмів управління у сфері охорони довкілля.

Цільові показники на 2016 рік:Запровадження європейських екологічних механізмів щодо:

●стратегічної екологічної оцінки планованої діяльності; ●оцінки впливу на довкілля від реалізації конкретних проектів;●басейнового принципу управління водними ресурсами країни;●реалізації положень Морської стратегії ЄС●управління у сфері поводження з відходами ●торгівлі викидами парникових газів та охорони озонового шару;●збереження природного середовища існування (далі - оселища) і видів природної флори та фауни, щодо захисту диких птахів;●підвищення ефективності поводження з ГМО;●запровадження системи інтегрованих дозволів.

Що вже було зроблено за попередній період:Здійснено огляд українського законодавства на предмет відповідності актам права ЄС.Оновлено Національну стратегію наближення законодавства України до права ЄС.Затверджено Плани імплементації 21 директив та актів законодавства Євросоюзу у сфері охорони навколишнього природного середовища та 5 Регламентів Європейського Союзу у сфері екодизайну.Оновлено переклади актів права ЄС, розроблено глосарії (уніфіковано термінологію) у секторі «Управління відходами», «Охорона природи»; здійснено переклад Керівних документів у секторі «Охорона природи»Розроблено проекти законів України: «Про оцінку впливу на довкілля» (реєстр. № 2009а-д від 03.06.2015); «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстр. № 3259 від 08.10.2015);«Про внесення змін до Основних засад (стратегії)державної екологічної політики України на період до 2020 року; «Про відходи»;

108

«Про охорону озонового шару»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадженні інтегрованих підходів до управління водними ресурсами за басейновим принципом» (реєстр. 3603).



Відповідальні Терміни(квартал)

Що дасть реалізація проекту

1 Супровід законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля» (реєстр. № 2009а-д) до його прийняття

Прийняття законопроекту є першочерговим завданням екологічного сектору Угоди про Асоціацію України з ЄС, і дозволить виконати зобов’язання за Орухською Конвенцією, Конвенцією Еспо, Договору про заснування Енергетичного Співтовариства

Мінприроди – інші ЦОВВ

3 квартал Забезпечення обґрунтованості прийняття рішень щодо планованої небезпечної діяльності та врахування інтересів громадськості при прийнятті таких рішень. Зменшення рівня соціальної напруженості

2 Супровід законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстр. № 3259) до його прийняття

В Україні відсутні механізми урахування екологічних міркувань при розробці та прийнятті проектів документів державного планування.


3 квартал Оцінити вплив проектів документів державного планування на етапі прийняття рішення про їх розроблення з урахуванням думки громадськості.

3 Розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України “Про Основні засади (стратегію) державної

Ситуація на тимчасово окупованих територіях Криму і Севастополя, частин Луганської та


3 квартал Визначення основних стратегічних завдань державної екологічної політики, що базуються, перш за все, на виявлених кореневих причинах

109




екологічної політики України на період до 2020 року”

Донецької областей, впливає на стан екологічної безпеки країни. Крім того, необхідно врахувати економічну кризу, виснаження фінансових ресурсів держави, зниження рівня життя населення.

екологічних проблем України та фінансовій спроможності країни до їх вирішення

4 Супровід законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадженні інтегрованих підходів до управління водними ресурсами за басейновим принципом» (№ 3603) до його прийняття ;

Перехід від адміністративно-територіального до басейнового управління водними ресурсами є вимогою сучасності, відповідає світовій передовій практиці і саме такий інтегрований підхід сприяє максимальному досягненню цілей і завдань охорони та відтворення водних екосистем, забезпеченню раціонального використання водних ресурсів.


3 квартал Запровадження планів управління річковими басейнами та ризиками затоплення

110




6 Подання на розгляд Уряду проекту Закону України «Про відходи»

Законодавство України у сфері поводження з відходами потребує істотного перегляду на предмет узгодження із законодавством ЄС


4 квартал забезпечення ефективного функціонування системи управління відходами, залучення фінансових ресурсів для створення сучасної інфраструктури поводження з ними, поліпшення стану навколишнього природного середовища і умови життєдіяльності населення.

7 Затвердження Ліцензійних умов щодо провадження господарської діяльності з небезпечними відходами

Необхідність визначення правил та умов здійснення господарської діяльності із поводження з небезпечними відходами з метою зменшення кількості випадків несанкціонованого розміщення небезпечних відходів у місцях, де може бути завдано істотної шкоди навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей


3 квартал Створення прозорих та відкритих умов функціонування суб’єктів господарювання у сфері поводження з відходами для належного виконання операцій із утилізації та знешкодження небезпечних відходів, створення умов для залучення інвестицій до цієї сфери

7 Розроблення та прийняття рішення Уряду про

Українська система класифікації місць


4 квартал запровадження європейських механізмів формування тарифів

111




затвердження переліку відходів

захоронення відходів недосконала та порядок формування тарифів на послуги із захоронення відходів негативно впливають на екологічну безпеку країни.

на послуги із захоронення відходів, створення передумови для запобігання або зменшення негативному впливу на довкілля та ризику для здоров’я людей від розміщення відходів шляхом встановлення жорстких функціональних та технічних вимог щодо відходів та місць їх захоронення

8 Розроблення Національного плану дій поводження з відходами

Відсутність чіткого переліку заходів, спрямованих на запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров’я людини


4 квартал Зменшення обсягів утворення відходів, забезпечення екологічно-безпечного поводження з ними за рахунок створення відповідної інфраструктури, що базується на новітніх технологіях, запровадження дієвих фінансово-економічних механізмів у цій сфері

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі.Розроблення підзаконних нормативно-правових актів, реалізація пілотних проектів у разі впровадження європейських механізмів системи управління довкіллям. Посилення інституційної та адміністративної спроможності Мінприроди.

112

ІІІ. 11. Боротьба з корупцією та забезпечення прозорості діяльності міністерства


На сьогодні система організації державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства недосконала: високий рівень корупції, застаріла матеріально-технічна база, непрозора система прийняття рішень щодо порушників природоохоронного законодавства, відсутня адекватна система відповідальності суб’єктів за порушення природоохоронного законодавства, відсутність єдиних електронних реєстрів та неналежний рівень інформаційного обміну.Має місце розпорошення та дублювання наглядових (контрольних) функцій держави між органами виконавчої влади, відсутність єдиного підходу до здійснення наглядових та контрольних функцій.

Державний нагляд (контроль) у природоохоронній сфері наразі здійснюють 5 органів виконавчої влади (Держекоінспекція, Держгеонадра, Держлісагентство, Держсільгоспінспекція, Держрибагентство).Станом на сьогодні державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища не забезпечує повноцінний доступ громадян України до інформації щодо стану довкілля, існуючих екологічних ризиків для безпечної життєдіяльності. Відсутній прозорий механізм формування та реалізації державної політики, відсутній доступ до великої кількості екологічних даних, що мають бути відкритими.

Оскільки у ІІ півріччі 2014 та і півріччі 2015 діяв мораторій на провадження перевірок, показники заходів державного нагляду (контролю) зменшилися, а саме: у 2014 році проведено 48 тис. перевірок, накладено штрафів на загальну суму більше 8,4 млн. грн., збитки нараховані на суму близько 0,8 млрд. грн., у 2015 році перевірок проведено 18 тис., накладено штрафів на загальну суму близько 3,6 млн. грн., збитки нараховані на суму близько 0,4 млрд. грн.Протягом останніх трьох років було встановлено та розраховано понад 150 млн. грн. шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев невстановленими особами. Проте шкода до бюджету не сплачена, винні не встановлені та не покарані. Заходи з відновлення нанесених збитків природі - не здійснені.

Мета:

Побудова дієвої системи нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, з урахуванням найкращих практик організації функціонування аналогічних інституцій у країнах ЄС, зосередження наглядово-контрольних функцій в природоохоронній сфері в єдиному органі. Впровадження елементів електронного урядування у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання

113

природних ресурсів для забезпечення прозорості та ефективності роботи Мінприроди та центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються та координуються Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів, впровадження єдиних стандартів управління, скорочення строків отримання інформації за всіма напрямами діяльності міністерства та ЦОВВ, зменшення дозвільного та звітного навантаження на суб’єктів господарювання.

Цільові кількісні показники на 2016 рік: Здійснити передачу функцій нагляду (контролю) в природоохоронній сфері від 5 центральних органів виконавчої влади, а саме від Держгеонадра, Держлісагентства, Держсільгоспінспекції, Держрибагентства до Державної природоохоронної служби України; Закріпити на законодавчому рівні передані функції; Створити умови для надання 5 – 10 адміністративних послуг у сфері охорони навколишнього природного середовища у електронному вигляді; Опублікувати у форматі відкритих даних дані 12 державних реєстрів.

Що вже було зроблено за попередній період :Постановою КМУ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» передбачено ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів – на Державну екологічну інспекцію.Розроблено проекти:законів України:- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів» (реєстр. № 4356 від 31.03.2016) - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» актів Кабінету Міністрів України:- «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію»; - «Про затвердження Концепції з реформування системи нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства України»; - «Про внесення змін в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85»;- «Деякі питання Державної екологічної інспекції».Щодо електронного врядування:- у діяльності апарату Мінприроди впроваджено систему електронного документообігу;- впроваджено та реалізовано на території Дніпропетровської області пілотний проект щодо надання електронної адміністративної послуги із подання декларації про відходи.

114

Послідовність кроків, яка планується зробити до кінця року для досягнення мети:

№з\п




1 Створення єдиного інтегрованого органу природоохоронного нагляду (моніторингу) – Державної природоохоронної служби України та подання Кабінету Міністрів проекту акта «Про затвердження Концепції реформування системи державного природоохоронного нагляду»

Забезпечення виконання новоствореним органом завдань з реалізації державної політики із здійснення державного нагляду щодо дотримання природоохоронного законодавства усунення дублювання функцій державного нагляду у цій сфері

Мінприроди 3 квартал Формування чіткої Розірвання корупційного поєднання «регулятор – контролер» в одному державному органі.

2 Розроблення проекту закону «Про державний нагляд (контроль) у природоохоронній сфері»

Потрібне чітке законодавче визначення повноважень новоствореного органу контролю та механізму реалізації цих повноважень


3 квартал Перехід від системи повального державного контролю суб'єктів господарювання до системи державного нагляду і моніторингу дотримання ними природоохоронного законодавства, відкритий єдиний електронний реєстр актів перевірок

3 Затвердження Положення про Державну природоохоронну службу України»

Визначення функцій та завдань новоствореної Служби щодо реалізації державної політики із здійснення


4 квартал Створення єдиного інтегрованого органу природоохоронного нагляду, конкурсний набір усіх працівників

115

№з\п




державного нагляду у природоохоронній сфері

4 Впровадження надання електронних адміністративних послуг

Забезпечення оперативності, прозорості та спрощення процедур отримання дозвільних документів у сфері охорони довкілля для громадян та суб’єктів господарювання

Мінприроди 2 - 3 квартал

Сприятиме усуненню ризиків вчинення корупційних діянь державними службовцями, що причетні до надання адміністративних послуг

5 Впровадження електронного документообігу в діяльності апарату Мінприроди

Прискорення обробки документів, підвищення рівня виконавської дисципліни, оперативність у підготовці інформації

Мінприроди 3 квартал Забезпечить швидкість, оперативність та підвищену якість управлінських документів

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:Здійснення організаційних, інформаційних, методичних заходів з метою реформування системи державного нагляду та створення єдиного інтегрованого органу контролю.Здійснення організаційних та методичних заходів для створення Загальнодержавної автоматизованої системи екологічних даних.

ІІІ. 12. Підвищення рівня екологічної безпеки в зоні відчуження

Постановка проблеми:За кошти міжнародної технічної допомоги завершується будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК) об’єкта «Укриття» для обмеження радіаційного впливу на населення, персонал і навколишнє середовище.

116

На порядку денному постали питання щодо реінтеграції постраждалої території зони відчуження, зокрема, шляхом створення об’єктів з вироблення електроенергії з альтернативних джерел. Актуальним є питання щодо відновлення накопичувального статусу Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та забезпечення використання його коштів виключно за цільовим призначенням для розбудови відповідної інфраструктури та підтримки безпеки існуючих об’єктів поводження з РАВ на сучасному рівні.

До складу нового безпечного конфайнменту входить:- основна споруда, яка включає арочну конструкцію, проліт якої в напрямі північ-південь складає 257,44 м, висота 108,39 м, довжина 150 м, фундаменти, західну і східну торцеві стіни, необхідні забезпечуючі та допоміжні системи;- технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації і упакування, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення;- допоміжні споруди.Проектний строк служби НБК - 100 роківТериторія зони відчуження становить близько 260 тис. га. Загальна довжина ліній електропередач ВЛ-35 і вище – 472,97 км;Загальна протяжність інженерних мереж (тепломережі, мережі водопостачання, каналізаційні мережі) – 133,2 км.Електричні мережі в зоні відчуження не завантажені на повну потужність (або відключені або працюють з дуже малою потужністю). На балансі ДСП «Чорнобильська АЕС» знаходиться відкритий розподільчий пристрій, який залишився від того часу, коли ЧАЕС виробляла електроенергію та передавала її в електричну мережу України.

Мета:Обмеження розповсюдження іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин, які знаходяться усередині об’єкта «Укриття».Отримання Державним агентством з управління зорною відчуження права розпоряджатись землею в зоні відчуження та створення підприємства-оператора електричних мереж в зоні відчуження.Відновлення накопичувального статусу Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та забезпечення використання його коштів виключно за цільовим призначенням.

Цільові показники на 2016 рік:Завершення будівництва НБК, виконання необхідних пуско - налагоджувальних робіт і випробувань, введення в експлуатацію об'єкта в цілому. До кінця року виконати насування Арки, завершити монтаж і випробування системи основних кранів.Вирішення питань щодо надання в оренду земельних ділянок в зоні відчуження для залучення інвестицій та розвитку альтернативної (сонячної) енергетики.

117

Відновлення цільового призначення Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

Що вже було зроблено в попередній період:Складання металевих конструкцій східної частини Арки: станом на березень 2016 року змонтовано 14 162 т.Складання металевих конструкцій західної частини Арки: станом на березень 2016 року змонтовано 15 353 т.Взято участь в підготовці проекту закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який внесений Президентом України до Верховної Ради України (реєстр. № 4437 від 14.04.2016).Розроблено проект Закону України «Про систему фінансування поводження з РАВ на стадії їх довгострокового зберігання та захоронення».


№ Кроки Пояснення обґрунтування Відповідальні Терміни


цього кроку1. Насування

Арки НБК об’єкта «Укриття»

Складання Арки здійснюється за межами об’єкта «Укриття» (ОУ) на спеціально спорудженому монтажному майданчику. Після складання Арка буде насунута на ОУ, з наступною герметизацією з ОУ

ДСП ЧАЕС, ДАЗВ, Мінприроди, інші ЦОВВ

4 квартал Обмеження розповсюдження іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин, які знаходяться усередині об’єкта «Укриття»

2. Супровід Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що

Вирішення питань розпорядження земельними ділянками в зоні відчуження для розвитку альтернативної енергетики

Мінприроди 2 квартал Створення в зоні відчуження умов для залучення інвестицій та розвитку альтернативної (сонячної) енергетики

118

№ Кроки Пояснення обґрунтування Відповідальні Терміни


цього крокузазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 4437 від 14.04.2016)

3. Відновлення цільового призначення Державного фонду поводження з РАВ та створення Концерну поводження з РАВ

Відновлення накопичувального статусу Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та забезпечення використання його коштів виключно за цільовим призначенням

Мінприроди,ДАЗВ, інші ЦОВВ

4 квартал Створення інфраструктури для довгострокового зберігання та захоронення РАВ.

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:Введення в експлуатацію основних систем НБК.Проведення приймальних випробувань НБК в цілому.Внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту «Про систему фінансування поводження з РАВ на стадії їх довгострокового зберігання та захоронення».Залучення інвестицій для будівництва сонячної електростанції.

119

IV. СОЦІАЛЬНА І ГУМАНІТАРНА ПОЛІТИКА

IV. 1. Запровадження ефективного адресного надання соціальної допомоги


Державна система соціального захисту потребує реформування, оскільки на сьогоднішній день не відповідає принципам соціальної справедливості. З понад 16 млн. осіб, що користуються соціальною підтримкою, до категорії бідних належить лише 25%. Підвищення адресності допомоги дозволить суттєво збільшити обсяги державної допомоги бідних верств населення. Запровадження заходів з інтеграції громадян на ринок праці сприятиме підвищенню соціальної відповідальності громадян і скороченню навантаження на державний бюджет.

Мета:

Забезпечення реальної адресності соціальної підтримки вразливих верств населення, покращення якості послуг, що надаються громадянам у сфері соціального захисту, перенесення акцентів з надання матеріальної підтримки до залучення безробітних громадян на ринок праці, приведення витрат на соціальний захист населення у відповідність до фінансових можливостей держави.


Законодавча уніфікація алгоритмів призначення адресних державних допомог.

Запровадження нових програм для автоматизації процесів призначення допомог, пільг і субсидій.

Створення 5 пілотних центрів надання соціальних послуг в форматі «Прозорого офісу»


У 2014-2016 роках реалізовано заходи з підвищення адресності окремих видів соціальної підтримки населення, зокрема:

- система житлових субсидій стала доступною та адресною. Внаслідок останніх коригувань Програма зорієнтована на запровадження економного і раціонального споживання населенням енергоресурсів;

- з 01.07.2015 р. запроваджено надання окремих пільг певним категоріям громадян з урахуванням доходу сім’ї при наданні пільг, що сприяло зменшенню навантаження на державний бюджет;


Кроки Пояснення, обгрунтування



1. Удосконалення Програми житлових субсидій у

Підвищення ефективності програми субсидій в

МінсоцполітикиМінфінМінекономроз-витку

IІ-ІІІ квартал 2016 року

Забезпечення Програмою адресної та ефективної підтримки населення

120




напрямі посилення адресності та стимулювання отримувачів до економного використання енергоресурсів

умовах підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги

2. Монетизація окремих видів пільг, у тому числі на проїзд

Перехід до надання пільг у грошовій формі



Створення ефективної системи призначення та надання пільг

3. Реалізація пілотних проектів з відкриття прозорих офісів у 5 обласних центрах

Послуги у сфері соціального захисту повинні надаватись громадянам на якісно новому рівні, без черг, у встановлені законодавством терміни

МінсоцполітикиОргани місцевого самоврядування (за згодою)


Відкриття прозорих офісів в 5 обласних центрах. Надання послуг у сфері соціального захисту у встановлені законодавством терміни

4. Удосконалення інформаційних систем у сфері соціального захисту населення житлових субсидій, розробка централізованого програмного забезпечення Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків

Удосконалення процедур призначення послуг соціальної підтримки потребує розвитку інформаційних систем


Агентство електронного урядування


Запровадження централізованого обліку отримувачів субсидій та пільговиків, підвищення ефективності аналізу, моніторингу, верифікації

6. Впровадження електронного безпаперового документообігу в центральному апарату Мінсоцполітики

Запровадження заходів з електронного урядування в Мінсоцполітики


Агентство електронного урядування


Підвищення оперативності та виконавської дисципліни, інтеграція з системою електронної взаємодії центральних органів виконавчої влади

121

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі^

Продовжити реформування, спрямоване на побудову нової моделі соціальної підтримки населення, що базується на засадах адресності надання допомоги найбільш вразливим верствам населення через:

- поєднання надання грошової допомоги малозабезпеченим сім’ям із заходами щодо соціальної інтеграції та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці для виведення сім’ї зі стану нужденності;

- запровадження єдиного інформаційного середовища соціальної сфери, створення на його основі нової системи контролю за використанням бюджетних коштів при наданні державної соціальної підтримки за рахунок бюджетних коштів;

- уніфікацію/гармонізацію всіх видів соціальної допомоги на підставі єдиного підходу до оцінювання матеріального стану домогосподарства.

IV. 2. Посилення соціального захисту працюючих громадян


Рівень заробітної плати в Україні є найнижчим серед європейських країн. В результаті 19,4% працюючих українців потрапляють в категорію бідних, серед сімей з дітьми, в яких обоє батьків працюють, цей показник становить 18,9 %.

Низький розмір мінімальної заробітної плати не сприяє виведенню з тіні трудових доходів. При низькому рівні зайнятості населення 56,7%, вкрай низьким є рівень охоплення зайнятого населення державним соціальним страхуванням – близько 70 %.

Застаріле трудове законодавство України потребує осучаснення відповідно до норм міжнародних стандартів, що зробить привабливим його для інвесторів, стимулюватиме до створення нових робочих місць та легалізації відносин у сфері зайнятості та оплати праці. І як результат - посилення рівня соціального захисту працюючого населення.

Розмір мінімальної зарплати становить лише 28 % від середньої зарплати (рекомендації МОП – не менше 50 %, в країнах ЄС – 60 %). У березні цього року середня зарплата склала 4920 грн, що перевищує показник листопада 2015 р лише на 9,4%.

Мета:

Посилення соціального захисту працюючих громадян та створення прозорих відносин між працедавцем та найманим працівником.

Формування сучасного трудового законодавства, підвищення вартості праці, мобільності робочої сили та посилення соціального захисту працюючих громадян.


Скорочення дефіциту державних соціальних фондів і підвищення соціального захисту окремих категорій працюючих

Розширення бази платників ЄСВ.

122

У середньостроковій перспективі соціальним страхуванням охоплено усе зайняте населення.


З 01.01.16 знижено єдиний соціальний внесок для роботодавців до 22 % з метою легалізації відносин у сфері зайнятості та оплати праці.

Створено Державну службу України з питань праці з функціями контролю за всіма аспектами безпеки робочого середовища та дотримання прав працівників.

Встановлено фінансову відповідальність підприємств та посилено адміністративну відповідальність посадових осіб за порушення трудового законодавства.

Удосконалено законодавство про працю з метою зменшення нелегальної зайнятості та посилення вимог до оформлення трудових відносин.

Протягом 2015 року урядом прийнято низку рішень, спрямованих на підвищення та упорядкування оплати праці працівників бюджетної сфери





1. Запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати

Визначення рівня мінімальної зарплати з урахуванням усіх складових зарплати, а не лише її тарифної частини ( крім компенсаційних виплат за відхилення від нормальних умов)

Мінсоцполі-тикиМінфінМінеконом-розвиткуСпільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівніСпільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні

IV квартал2016 року

Встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні, вищому від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Легалізація заробітної плати не менше 3,5 млн працівників недержавного сектору

2. Передача повноважень зі здійснення контролю у сфері зайнятості та оплати праці місцевим виконавчим органам

Надання органам місцевого

Стан ринку праці потребує запровадження нових механізмів контролю, пов'язаних з посиленням мотивації контролюючих органів у здійсненні легалізації

IІІ квартал2016 року

Збільшення кількості осіб, охоплених соціальним страхуванням

123




самоврядування повноважень зі здійснення контролю у сфері зайнятості та оплати праці

відносин у сфері зайнятості та оплати праці

3. Супроводженняприйняття Трудового кодексу

Кодекс законів про працю України потребує осучаснення та змін відповідно до європейських стандартів

до кінця 2016 року

Прийняття Трудового кодексу забезпечить наближення трудового законодавства України до європейських норм

4. Реформування системи управління фондами соціального страхування

Створення Фонду соціального страхування


Скорочення адмінвидатків та підвищення ефективності використання коштів соціального страхування

Підписання Генеральної тарифної угоди між Урядом, профспілками і об’єднаннями роботодавців

5. Переорієнтація роботи державної служби зайнятості на сприяння у працевлаштуванні громадян

Потребує зміна акцентів у роботі служби зайнятості з виплати допомоги по безробіттю на якнайшвидше повернення безробітних на ринок праці.

Мінсоцполі-тики до кінця 2016 року

Надання безробітним громадянам якісних та результатив-них послуг з сприяння у пошуку роботи


Забезпечення поетапного зростання мінімальної заробітної плати з метою забезпечення відчутної диференціації з розмірами державної соціальної допомоги та допомоги по безробіттю, що сприятиме підвищенню стимулювання до праці, підвищенню рівня життя працюючих та зменшенню рівня бідності серед працюючих громадян.

124

Створення ефективних сучасних інституцій у сфері соціального захисту населення та сприяння зайнятості населення.

125

IV.3. Реформування системи пенсійного забезпечення


Незавершеність реформування системи пенсійного забезпечення спричиняє незбалансованість солідарної системи. Це зумовило збільшення видатків державного бюджету на пенсійні програми.

Показник демографічного навантаження в Україні більш ніж вдвічі більший, ніж у країнах ЄС. При цьому значна частка зайнятого населення України не залучена до системи державного соціального страхування. Потребують упорядкування умови пенсійного забезпечення громадян, які розпорошені більш ніж у 20 законах, відновлення диференціації розмірів пенсій в залежності від заробітку та посилення страхових принципів в солідарній системі, що зробить її привабливою для участі працюючого населення.

Із урахуванням зменшення майже вдвічі (до 22 %) ставки єдиного соціального внеску, дефіцит бюджету Пенсійного фонду у 2016 році складає 81,3 млрд грн., з яких 77,2 млрд грн. у зв’язку із зниженням ставки єдиного соціального внеску. Мінімальна пенсія – 1130 (з травня ц.р.) становить лише 51% фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Мета:

Досягнення фінансової стабільності Пенсійного фонду України, гарантування надійного захисту працюючого населення та своєчасної виплати пенсій у розмірах, адекватних життєвим потребам пенсіонерів.


Поетапне виведення з тіні виплати заробітних плат.

Поетапне збільшення обсягу надходжень до солідарної системи пенсійного забезпечення внаслідок розширення охоплення пенсійним страхуванням зайнятого населення, легалізації тіньової зайнятості та заробітної плати (у середньостроковій перспективі - досягнення бездефіцитності Пенсійного фонду).


Зменшено навантаження на Пенсійний фонд:

скасовано норми щодо призначення спеціальних пенсій, крім пенсій науковцям та військовослужбовцям,

змінені параметри пенсійного забезпечення осіб, які мають право на призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років,

запроваджено оподаткування високих пенсій та обмежено виплату пенсій працюючим пенсіонерам.

Вдалося оптимізувати частку видатків на пенсійне забезпечення у структурі ВВП, яка у 2016 році очікуються на рівні 11,3 % ВВП (у 2013 р. – 17,2 %), що відповідає середньому рівню європейських країн.

Для очікуваного збільшення надходжень до Пенсійного фонду внаслідок відновлення економічного зростання та детінізації відносин у сфері зайнятості зменшено для роботодавців ставку єдиного соціального внеску до 22 %.

126





1. Підвищення соціального захисту само зайнятого населення

Охоплення соціальним страхуванням усього зайнятого населення спрямоване на реалізацію принципу солідарності та забезпечення соціального захисту працюючих після виходу на пенсію



Суттєве розширення охоплення пенсійним страхуванням зайнятого населення

2. Внесення законодавчих пропозицій щодо реформування пенсійної системи

Система пенсійного забезпечення потребує подальшого реформування з урахуванням економічних та демографічних умов.

МінсоцполітикиМінфінМінекономроз-виткуМін’юстДФСПенсійний фонд України

IV квартал

2016 року

Запровадження єдиних принципів нарахування пенсій. Створення умов до запровадження ІІ рівня пенсійного страхування.

3. Звільнення солідарної системи від невластивих для неї видатків

Солідарна система пенсійного страхування на сьогодні здійснює окремі виплати, які не пов’язані з страховими принципами

МінсоцполітикиМінфінПенсійний фонд України


2016 року

Забезпечення поетапного збалансування показників бюджету Пенсійного фонду

4. Підвищення розміру мінімальної пенсії для проведення її індексації у зв'язку з інфляцією

У зв’язку з інфляційними процесами розмір мінімальної пенсії потребує періодичного перегляду


протягом 2016 року

Розмір мінімальної пенсії підвищено не менше ніж рівень інфляції

5. Відновлення диференціації розмірів пенсій в залежності від

Через не проведення тривалий час осучаснення пенсій, їх розміри



Поетапне розв’язання проблеми диспропорцій у розмірах пенсій між

127

заробітку диференціюються в невеликих межах (1130-1500 грн.) для близько 8 млн. пенсіонерів.

особами, які вийшли на пенсію в різні роки, що посилить зацікавленість зайнятого населення до участі в пенсійному страхуванні та легалізації відносин у сфері оплати праці


Запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

IV.4. Децентралізація системи соціальних послуг та їх розвиток на рівні територіальних громад


Окремі форми надання соціальних послуг, що залишились у спадок від колишнього СРСР, не відповідають потребам їх отримувачів попри високі бюджетні витрати (насамперед, стаціонарні форми догляду за особами з інвалідністю, літніми людьми та виховання дітей в інтернатних установах). Виконання міжнародних зобов’язань та національних стратегій у сфері дотримання прав людини вимагає забезпечення розвитку системи соціальних послуг, зокрема для осіб з інвалідністю, дітей, літніх людей, постраждалих від торгівлі людьми та домашнього насильства. У зв’язку з об’єднанням територіальних громад повноваження у сфері соціальних послуг мають бути передані з районного рівня місцевого самоврядування на базовий рівень – територіальних громад, що стимулюватиме створення європейської моделі надання соціальних послуг – у громаді, за місцем проживання людини, без вилучення її зі звичного середовища проживання.

На сьогодні на рівні району функціонує мережа територіальних центрів соціального обслуговування та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які надають соціальні послуги для близько 3 млн. осіб. На обласному рівні функціонує мережа інтернатних установ системи соціального захисту (289 будинків-інтернатів для людей похилого віку та людей з інвалідністю) та системи освіти (558 закладів, в яких виховується 102,4 тис дітей, з них близько 25 тис. дітей з малозабезпечених сімей, які мають батьків).

Мета:

Оптимальний розподіл повноважень органів місцевого самоврядування у сфері надання соціальних послуг та запровадження нових підходів в організації їх надання (у тому числі через залучення недержавних організацій), що дасть можливість забезпечити надання соціальних послуг особам, які опинилися в складних життєвих обставинах, на рівні територіальної громади.


128

Наявність у кожній об’єднаній територіальній громаді суб’єкта, що надає соціальні послуги.

Зменшення до 2020 року чисельності дітей, які виховуються в стаціонарних умовах, щонайменше на 40 %.


У 2014-2016 роках реалізовано заходи з реформування системи соціальних послуг, зокрема:

- законодавчо визначено організаційну модель надання соціальних послуг на рівні територіальної громади (щорічне визначення потреб населення громади у послугах; встановлення переліку пріоритетних послуг та планування їх надання з урахуванням необхідних видатків, механізми надання соціальних послуг, у тому числі проведення соціального замовлення соціальних послуг у недержавних організацій);

- затверджено 15 державних стандартів соціальних послуг.





кроку1. Супровід

прийняття нової редакції Закону України „Про соціальні послуги”, нормативно-правових актів, спрямованих на його реалізацію

Законодавство у цій сфері потребує узгодження з завданнями реформи місцевого самоврядування та вимогами Євросоюзу.


ІV квартал

2016 року

Удосконалення діючого законодавства для сприяння розвитку соціальних послуг у територіальних громадах

2. Розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері соціальної політики

Потребує приведення у відповідність норм соціального законодавства і норм Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”


IV квартал

2016 року

Підвищення ефективності реалізації функцій державної соціальної політики

3. Подальша стандартизація соціальних послуг

Формування системи стандартів соціальних послуг забезпечить перехід до нового механізму фінансування послуг

Мінсоцполітики МінфінМОЗ


Покращення якості та адресності надання соціальних послуг

4. Реформування Реформування Мінсоцполітики грудень Прийняття

129




крокуінтернатних закладів та створення умов для розвитку і виховання дітей у сім'ях або в умовах, максимально наближених до сімейних

стаціонарних закладів для дітей потребує застосування програмного підходу на середньостроковий період

МОНМОЗ

2016 року

відповідної національної програми, реалізація пілотних проектів у п’яти областях країни

5. Удосконалення законодавства у сфері протидії торгівлі людьми

Необхідно привести у відповідність Закон України „Про протидію торгівлі людьми” до рекомендацій міжнародних експертів

МінсоцполітикиНацполіціяСБУГПУМОНМОЗДМСАдміністрація

Держприкордон-службиНацполіція

ІІІ-ІV квартал2016

року

Прийняття проекту акта дозволить удосконалити систему надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми

6. Оптимізація мережі комунальних закладів та установ, що надають соціальні послуги у міру об'єднання територіальних громад

Реорганізація мережі діючих закладів у сфері соціального захисту має супроводжуватись розвитком соціальних послуг у територіальних громадах

МінсоцполітикиОбласні, Київська міська державні адміністрації Органи місцевого самоврядування (за згодою)

травень 2016 року

Збільшення обсягу соціальних послуг, що надаються на рівні територіальної громади, у тому числі превентивного характеру


Впровадження державних стандартів соціальних послуг, перехід до фінансування надання соціальних послуг, а не утримання установ та закладів.

Розвиток недержавного сектору надавачів соціальних послуг.

Створення системи контролю та моніторингу за наданням соціальних послуг.

Встановлення чіткого механізму дотримання органами місцевого самоврядування законодавчо встановлених вимог щодо надання соціальних послуг (забезпечення мінімального базового комплексу соціальних послуг, державних стандартів соціальних послуг) з одночасним розширенням повноважень органів місцевого самоврядування в організації соціальних послуг.

130

IV.5 Рішучий крок до сучасної системи фінансування охорони здоров’я


В Україні законодавчо закріплено такий обсяг державних гарантій в медицині, що його неможливо покрити лише за рахунок публічних фінансів. Через це громадяни змушені значно витрачатися на оплату медичних послуг та ліків. Поширеними залишаються неформальні платежі («винагорода» лікарям, «благодійні внески» тощо) та купівля медикаментів за власний кошт. При цьому оплата праці лікарів, як і раніше, перебуває на критично низькому рівні. Застаріла модель фінансування медицини передбачає спрямування бюджетних коштів на утримання медичної інфраструктури, а не на відшкодування фінансових ризиків громадян у разі хвороби.

Загальні витрати на охорону здоров’я в Україні суттєві. Вони складають 7,6% від ВВП (Угорщина – 7,4%; Польща – 6,4%; Румунія – 5,6%; Туреччина – 5,4%). Державні видатки покривають лише 56,2% цих витрат. Решту доплачують пацієнти – 43,6% (Угорщина – 26,6%; Польща – 23,5%; Румунія – 18,9%; Туреччина – 17,8). При цьому щороку в Україні близько 600 тис. домогосподарств зазнають катастрофічних фінансових витрат на охорону здоров’я (в європейських країнах - близько 0,5%). У 2015 році 29% домогосподарств не змогли отримати медичну допомогу або ліки - переважно через фінансову недоступність медичних послуг.

Мета:

Зробити етапний крок до запровадження 2019 року нової моделі фінансування охорони здоров’я на принципах медичного страхування.


Створити нормативну базу, яка, серед іншого, запровадить гарантований державою універсальний пакет медичних послуг, механізм «гроші йдуть за пацієнтом», автономізацію закладів охорони здоров’я.

Що було зроблено у попередній період:

Розроблено проект Концепції реформи фінансування охорони здоров’я. Концепція містить основні етапи та покроковий план впровадження реформи.

У першому читанні прийнято законопроект, який передбачає надання закладам охорони здоров’я управлінської та фінансової автономії.

Розпочато роботу над розробкою механізмів оплати медичним закладами фактично наданих послуг.

Ключові наступні кроки, які треба буде реалізувати у середньостроковій перспективі:

Подати до Верховної Ради законопроект, який передбачає інституційні та правові основи для запровадження нової моделі фінансування охорони здоров’я.

131

IV.6 Реорганізація системи первинної та вторинної медичної допомоги


Завдяки децентралізації громадяни повинні відчути підвищення якості медичних послуг на первинному та вторинному рівнях. Саме там відбувається найбільше контактів пацієнта з системою охорони здоров’я. Об’єднані територіальні громади, які вже мають суттєвий фінансовий ресурс, повинні самостійно формувати мережу первинної допомоги, що надаватиме якісні послуги. Ця мережа може включати центри первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії, приватні лікарські практики тощо. З іншого боку, необхідно створювати госпітальні округи - об’єднані мережі медичних закладів, які надають вторинну медичну допомогу. Це дасть змогу створити з таких закладів єдиний медичний простір, що фінансується з одного каналу та має одне джерело управління.

За даними ВООЗ (2013 р.) в Україні налічується 4,7 лікарень на 100 тис. населення. У Польщі та Іспанії цей показник становить 2,78 та 1,64 відповідно. При цьому українці часто отримують неякісну та несвоєчасну допомогу.

Мета:

Створити організаційно-фінансові умови для впровадження нової моделі надання первинної медичної допомоги на рівні об’єднаних територіальних громад та вторинної допомоги через госпітальні округи.



МОЗ та Мінрегіон погодили спільний план дій щодо досягнення описаних завдань;

Підготовлено наказ МОЗ, який дає змогу об’єднаним територіальним громадам створювати центри первинно-санітарної медичної допомоги та фінансувати їх;

Підготовлено проект розпорядження КМУ щодо порядку створення госпітальних округів.

КРОКИ:


Подати до Верховної Ради зміни до законодавства, які дадуть змогу амбулаторіям та приватним лікарським практикам бути постачальниками медичних послуг.

Затвердити гарантований обсяг первинної медичної допомоги. Спростити умови ліцензування приватних лікарських практик, які

працюють в об’єднаних територіальних громадах. Затвердити порядок створення госпітальних округів.

132

IV.7: Боротьба з серцево-судинними захворюваннями


Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями і основною причиною смерті в Україні. ССЗ складають 67,3% в загальній структурі смертності населення країни. Щорічно від серцево-судинних захворювань помирає понад 426 тисяч українців (в середньому щодня помирає майже 1 тисяча осіб). Щодня в Україні від гострого інфаркту міокарда помирає 22 людини. Показник стаціонарної летальності від гострого інфаркту міокарда протягом останніх років залишається високим (у 2015 році - 14,11). Це свідчить про недостатнє впровадження сучасних технологій лікування.

У 2015 р. в Україні зареєстровано 40 749 випадків захворюваності на гострий інфаркт міокарда. Реперфузійної терапії потребують як мінімум 23954 особи (61,6% від усіх випадків гострого інфаркту міокарда). При цьому у 2015 році було виконано лише 5 383 перкутанні реперфузії (тобто 32%), загальний брак втручань – 68%.

Мета:

Створення в країні регіональних реперфузійних мереж.

Цільові показники на 2016 рік: Забезпечення до 50% осіб, що мають показання, відповідними лікарськими

засобами та консультуванням. Збільшення кількості перкутанних втручань в системі лікування гострого

інфаркту міокарда до 180 на 1 млн. населення

Що зроблено в попередній період

2012 р. - в трьох регіонах (близько 10% населення України) перкутанна реперфузійна терапія використовувалася в лікуванні пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ).

2013 р. - 7 областей України (близько 30% населення країни) використовували перкутанні процедури реперфузїй; більш, ніж 10 клінік організували відповідну роботу в режимі «24/7/365».

2015 р. Перкутанна реперфузійна терапія впроваджена в 14 регіонах України; первинне стентування систематично проводиться в режимі «24/7/365».


№ Кроки Пояснення обґрунтування



кроку1. Розбудова

регіональних реперфузійних мереж

Низький рівень виявлення, діагностування та госпіталізації пацієнтів з гострим

МОЗ, Мінфін Органи місцевого

самоврядування із залученням цільових

видатків на рівні місцевих бюджетів

Протягом 2016

року

Знизити госпітальну летальність у пацієнтів з ГІМ з елевацією сегмента ST (до 5-

133

інфарктом міокарда

7%). У лікувальних закладах


Розбудова реперфузійних мереж в областях, де вони сьогодні відсутні, або розширення існуючих (375 млн. грн.).

Фінансування функціонування та медичного забезпечення державної реперфузійної мережі (275 млн. грн.).

IV.8: Збільшення доступності лікарських засобів


Україна залишається єдиною країною Європи, де громадяни несуть на собі весь тягар необхідності сплати вартості лікарських засобів у випадку хвороби. Обсяг ринку лікарських засобів, які продаються через роздрібну аптечну мережу, склав у 2015 році близько 45 млрд.грн., 100% з цих витрат були сплачені безпосередньо людьми з власної кишені.

Не дивлячись на те, що більшість генеричних лікарських засобів в Україні є дешевшими, ніж в країнах найближчого оточення, їх вартість є суттєвою для громадян, адже вони змушені нести повну вартість курсів лікування з власного бюджету.

Це призводить до того, що українці:

- споживають менше лікарських засобів, аніж потребують; - вживають здебільшого дешеві препарати (на низький та середній ціновий

сегменти припадає близько 85–90% загального обсягу реалізації);- споживають велику кількість лікарських засобів, які не є життєво

необхідними та не використовуються в настановах та формулярах країн Європи (серед топ-30 лідерів продажу роздрібного сектору 50% складають другорядні засоби).

Мета:

Забезпечити більшу фінансову доступність лікарських засобів для громадян шляхом реалізації трьох складових реформи:

Етапне запровадження системи реімбурсації основних лікарських засобів.Основним механізмом, який дозволяє знизити фінансову вразливість пацієнтів

перед необхідністю оплачувати вартість ліків є реімбурсація – часткове або повне відшкодування вартості лікарського засобу через систему національного медичного страхування. Вона буде впроваджена паралельно з реформою фінансування охорони здоров’я (зокрема, державного гарантованого пакету медичної допомоги).

Система реімбурсації повинна бути запроваджена:

134

- для лікування хвороб, що першочергово впливають на основні показники здоров’я населення (серцево-судинні хвороби, цукровий діабет та інші);

- для лікування хвороб, які ефективно лікуються на амбулаторному (менш витратному) етапі;

- лише для лікарських засобів, які входять до Національного переліку лікарських засобів.

Запровадження цієї системи також призведе до здешевлення основних лікарських засобів, збільшення обсягів їх споживання, що, в свою чергу, призведе до підвищення інвестиційної привабливості українського фармацевтичного ринку.

Мета на 2016-2017 рік: запровадити пілотний проект з реімбурсації лікарських засобів за обраними медичними станами (зокрема, серцево-судинними захворюваннями).

Спрощення виходу на ринок для якісних ліків (дерегуляція ринку лікарських засобів), основними складовими якого є:- спрощення реєстрації лікарських засобів, що пройшли реєстрацію в країнах з

жорсткою регуляторною юрисдикцією;- автоматичне визнання, без додаткових документальних експертиз та

процедур, сертифікатів Належної виробничої практики (GMP) країн PIC/S (The Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme) та скасування процедури підтвердження їх відповідності;

Реформування принципу регулювання цін на ліки. Держава регулює ціни виключно на лікарські засоби, що закуповуються або

відшкодовуються за бюджетні (державні) кошти. Регулювання ціни на вільному ринку відбувається за принципами вільної конкуренції.

Регулювання цін на ліки, що закуповуються або відшкодовуються за бюджетні (державні) кошти, включатиме:

в державних закупівлях:

- зовнішнє реферування цін для оригінальних основних лікарських засобів іноземного виробництва;

- за формулою ціноутворення «собівартість плюс» для оригінальних основних лікарських засобів вітчизняного виробництва;

- для генеричних основних лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва граничне зменшення ціни кожного наступного зареєстрованого генеричного лікарського засобу (на 10-15%) по відношенню до оригінального або вперше зареєстрованого генерика.

в системі реімбурсації:

- визначення рівнів референтних цін (цін відшкодування) на рівні найменшої ціни наявної генеричної або терапевтичної альтернативи.

Що вже було зроблено:

135

- У 2012-2013 проведено успішний пілотний проект з реімбурсації лікарських засобів проти гіпертонії. Проект призвів до збільшення обсягу споживання ліків проти гіпертонії. Кількість звернень до лікарів первинної ланки та поліклінік зросла з 4% до 51%, а звернення по невідкладну допомогу знизились на 20%. Ціни на дороговартісні препарати, що підлягали реімбурсації, знизились на 10%.

- У квітні 2016 р. подано до парламенту законопроект про спрощення процедури реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих в країнах зі строгим регуляторним полем.

Наступні кроки:

- Затвердити національну політику щодо забезпечення лікарськими засобами;- Затвердити оновлений Національний перелік основних лікарських засобів;- Затвердити автоматичне визнання, без додаткових документальних експертиз та

процедур, сертифікатів Належної виробничої практики (GMP) країн PIC/S;- Підготовка до запровадження системи реімбурсації визначених основних

лікарських засобів з 2017 р.: визначення переліку лікарських засобів з Національного переліку та визначення категорій захворювань, які підлягають реімбурсації.

IV.9. Дерегуляція та дебюрократизація управління системою освіти


Нинішня система управління освітою побудована на застарілих, радянських бюрократичних процедурах. Тотальний контроль за освітньою діяльністю з боку органів державної влади і місцевого самоврядування породжує атмосферу недовіри до працівників освіти. Через це спостерігається відтік із закладів освіти творчих і талановитих педагогів. Система потребує дерегуляції та дебюрократизації в усіх сферах.

Охоплення дітей дошкільного віку (3-5 років) дошкільними навчальними закладами по Україні становить 74,2%. Черга на влаштування дітей до дошкільного навчального закладу становить понад 90 тис. дітей. За рік заклади загальної середньої освіти повинні подавати понад 1000 відповідей на інформаційні запити керівних органів різних рівнів.

Мета:

Збільшити охоплення дітей дошкільною освітою, зменшити обсяг бюрократичного навантаження на працівників освіти та вивільнити час на їх професійний розвиток.


Створити додатково 25 тис. місць у дошкільних навчальних закладах (групах) різних типів та форм власності.Зменшити трудозатрати працівників загальноосвітніх навчальних закладів на підготовку звітних документів та інформаційних матеріалів на 30 %.Зменшити трудозатрати персоналу ВНЗ на підготовку документів для ліцензування та акредитації на 40 %.

136

Що було зроблено в попередній період

Прийнято Закон «Про вищу освіту». МОН скасував низку наказів, які обмежували автономію ВНЗ.Дошкільна освіта: прийнято нормативно-правові акти щодо інклюзивної освіти.





1. Розроблення проекту змін до ЗУ «Про дошкільну освіту» (щодо корпоративних дошкільних навчальних закладів)

Необхідно розширювати мережу дошкільних навчальних закладів, у тому числі за рахунок державно-приватного партнерства

МОН Червень2016

Забезпечуватиметься право дітей на здобуття дошкільної освіти

2. Затвердження нової редакції Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів.

Попередня редакція ускладнює відкриття нових дошкільних навчальних закладів.

МОЗ, МОН Травень2016

Буде спрощено умови для відкриття та утримання дошкільних навчальних закладів різних форм власності.

3. Оптимізація звітності загальноосвітніх навчальних закладів і управлінь освітою та уведення в дію ІТС «Державна Інформаційна система освіти» (ДІСО)

Необхідно зменшити бюрократичне навантаження по всій освітній вертикалі.Забезпечити органи державної влади актуальною статистичною інформацією.

МОН, Інститут освітньої аналітики

Протягом року.

Зменшиться обсяг генерованих матеріалів оперативної звітності та буде автоматизовано їх збір.

4. Затвердження нового порядку інспектування закладів освіти

Приведення діяльності Державної інспекції у відповідність до законів України.

МОН, ДІНЗ Вересень 2016 року

Буде обмежено втручання інспекторів у освітні процеси.

137




5. Спрощення процедур акредитації напрямів та спеціальностей у вищій освіті

Діючий порядок взаємодії Міністерства та Акредитаційної комісії під час акредитації надто складний.

МОН Травень 2016 року

Прискориться розгляд заяв ВНЗ про акредитацію напрямів та спеціальностей.Створяться умови для ефективного початку роботи Національного агентства забезпечення якості вищої освіти.

6. Уточнення та спрощення ліцензійних умов для ВНЗ

Усунення бюрократичних процедур, які не забезпечують якості освіти

МОН червень Скоротяться трудозатрати працівників ВНЗ на підготовку до ліцензування спеціальностей .ВНЗ фокусуватимуться на якісних показниках роботи.


Розроблення нормативно-правової бази для створення реєстру закладів освіти та бази даних освітньої статистики.

Підвищення кваліфікації управлінського персоналу закладів освіти і органів управління системою освіти для роботи в умовах ширшої автономії закладів освіти.

Забезпечення фінансової автономії ВНЗ через набуття статусу неприбуткових організацій відповідно до нової редакції Податкового кодексу України.

138

IV.10. Модернізація професійної (професійно-технічної) освіти


Система підготовки робітничих кадрів має швидко реагувати на зміни суспільно-економічних відносин. Вона має забезпечувати потреби регіонального сектору економіки, приватного бізнесу, а також запити особистості. З 1 січня 2016 року фінансування видатків на підготовку робітничих кадрів передано з державного бюджету на місцеві. У місцевих бюджетів не було змоги передбачити достатній обсяг коштів для належного утримання професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). У результаті склалася напружена ситуація з виплатою заробітної плати, стипендій та інших гарантованих державою соціальних виплат.

Підготовка кадрів у ПТНЗ здійснюється за більш ніж 400 робітничими професіями. Станом на 01.01.2016 р. функціонує 817 ПТНЗ, що підпорядковані МОН України. Навчально-матеріальна база впродовж останніх років практично не оновлюється. Потреба у видатках на фінансування ПТНЗ у 2016 році становить 5,9 млрд. грн. Тим часом на 2016 рік затверджені видатки на професійну-технічну освіту в сумі 4,4 млрд. грн. У тому числі за рахунок місцевих бюджетів – 3,9 млрд. грн. та стабілізаційної дотації – 0,5 млрд. грн.

Мета:

Створити умови для якісної підготовки робітничих кадрів, які здатні задовольнити вимоги сучасного ринку праці регіону. Забезпечити рівний доступ до професійної (професійно-технічної освіти).


Визначити новий механізм формування державного, регіонального та галузевого замовлення на підготовку кадрів відповідно до реальних потреб економіки, регіональних ринків праці та запитів суспільства.

Розробити та впровадити 30 державних стандартів професійної (професійно-технічної освіти) з конкретних професій на компетентісному підході.

Створити сучасні галузеві навчально-практичні центри із залученням інвестицій роботодавців.

Визначити 3 найдефіцитніші професії та розробити для них сучасні програми підготовки.


Підготовлено проект Закону України «Про професійну освіту». Постановою Кабінету Міністрів України затверджено розподіл стабілізаційної

дотації 500,0 млн. гривень місцевим бюджетам на 2016 рік на видатки на професійно-технічну освіту. Однак виділених коштів недостатньо для покриття видатків ПТНЗ.


139




1 Прийняття закону України «Про професійну освіту»

Приведення законодавчої бази з питань професійної освіти у відповідність до сучасних потреб економіки

МОНМінфін,Мінекономіки, Мінсоцполітики,інші зацікавлені сторони

ІV квартал

Буде створено основу для прийняття управлінських рішень щодо професійної освіти та її фінансового забезпечення

2 Створення регіональних рад професійної освіти, наглядових рад у навчальних закладах

Неузгодженість потреб ринку освітніх послуг та якості підготовки кадрів з потребами ринку праці

МОН, обласні, Київська міська державні адміністрації,інші заінтересовані сторони

ІV квартал

Створення нової системи управління, розвиток соціального партнерства

3 Забезпечення фінансування професійної (професійно-технічної) освіти

Обмеженість фінансових можливостей місцевих бюджетів, особливо окремих бюджетів міст обласного значення, не дала змоги передбачити достатній обсяг коштів для забезпечення належного утримання професійно-технічних навчальних закладів.

Мінфін,МОН, обласні, Київська міська державні адміністрації

ІІІ, ІV квартал

Фінансування ПТО має бути забезпечено з кількох джерел:

з державного бюджету:

- освітня субвенція на здобуття учнями ПТНЗ повної загальної середньої освіти, професійної освіти за професіями, спеціальностями загальнодержавного значення;

з місцевих бюджетів - для здобуття професійної підготовки за професіями, спеціальностями з урахуванням потреб у кадрах на регіональному ринку праці; - коштів роботодавців.

3 Упорядкування мережі

Контингент учнів за останні роки

МОН, обласні, Київська


Оптимальне використання

140




професійно-технічних навчальних закладів

має тенденцію до скорочення. Це призводить до збільшення кількості малокомплектних закладів. Збільшуються також витрати на підготовку одного учня.

міська державні адміністрації

фінансових, кадрових, методичних, навчальних ресурсів

4 Визначення нового механізму формування регіонального замовлення на підготовку кадрів

Замовлення має ґрунтуватися на прогнозах потреби у фахівцях для галузей економіки держави в цілому та у кожному регіоні. До його формування обов’язково мають залучатися роботодавці та інші зацікавлені сторони.

МОН, Мінекономіки, обласні, Київська міська державні адміністрації; місцеві органи самоврядування.


Збільшення кількості випускників, працевлаштованих за набутою професією (спеціальністю), їх адаптація та закріплення на робочих місцях.

5 Розроблення 30 державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій на компетентісному підході на основі професійних стандартів.

Зміст професійної діяльності кваліфікованого робітника, вимоги до його підготовки мають відповідати вимогам ринку праці

МОН, Мінсоцполітики, Федерація роботодавців України


Оновлення змісту та поліпшення якості професійної (професійно-технічної) освіти

6 Реалізація пілотного проекту з модернізації підготовки робітників найбільш дефіцитних професій.

Визначення трьох найбільш дефіцитних професій та розроблення для них сучасної програми підготовки. Визначення навчальних закладів у різних

МОН ІІІ, ІV квартал

Підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти

141




регіонах України, де буде здійснюватися підготовка, забезпечення їх сучасним обладнанням.

7 Створення за участі бізнесу сучасних навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням.

Матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів протягом останніх років практично не оновлюється.

МОН, обласні, Київська міська державні адміністрації; соціальні партнери


Зміцнення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів та впровадження новітніх технологій


Постійний моніторинг потреби в кваліфікованих кадрах. Узгодження структури кадрів на регіональному ринку праці з пропозиціями

освітніх послуг у ПТНЗ. Впровадження механізмів підвищення і контролю якості підготовки

кваліфікованих кадрів. Стимулювання інвестицій роботодавців у матеріально-технічну базу ПТНЗ,

зокрема в рамках проектів державно-приватного партнерства.

IV. 11. Аудит і реформування науково-інноваційної системи України


За роки незалежності не здійснено реальних кроків з реформування науково-інноваційної системи України. Через це система стагнує, а окремі її ланки дедалі швидше руйнуються. Оскільки немає системного розуміння проблем науково-інноваційної системи, неможливо визначити кроки для її реформування. Необхідно підвищити ефективність використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на наукову сферу. Слід забезпечити продуктивну взаємодію наукового сектору, органів виконавчої влади, реального сектору економіки.

З 2005 р. кількість працівників наукових організацій в Україні скоротилася на 35,7 %, у т. ч. дослідників – на 31,1 %. Частка усіх витрат на наукову сферу України у ВВП з 2006 року має значення, нижче від 1 % ВВП (показник розвинутих країн перевищує 2% ВВП, Лісабонська стратегія ЄС передбачає 3% ВВП).У 2016 році Держаним бюджетом України передбачене фінансування наукових досліджень на рівні 0.16% ВВП.

142

Мета: Отримати комплексну оцінку науково-інноваційної системи України з рекомендаціями щодо:

- оптимізації наявних інструментів для підтримки системи;- інтернаціоналізації досліджень та інтеграції України у європейський дослідницький простір;- визначення ролі науки у розвитку українських інновацій.

Cтворити Національну раду з питань розвитку науки і технологій.

Цільові показники на 2016 рік: Оприлюднення звіту про результати проведення аудиту науково-інноваційної

системи України з рекомендаціями незалежної групи європейських експертів; Затвердження Урядом Положення та персонального складу Національної ради

України з питань розвитку науки і технологій, Початок виконання Національною радою своїх функцій, передбачених Законом

України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Що уже було зроблено в попередній період Проведено перемовини з Європейською Комісією та отримано підтвердження щодо проведення аудиту.У рамках створення Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій:

- проведено конкурс з відбору кандидатів до складу Ідентифікаційного комітету з питань науки; за результатами отримано інформацію щодо 63 потенційних кандидатів;- затверджено міжнародну наукометричну базу даних Scopus і рейтинг по індексу Хірша вчених України для формування спеціальної конкурсної комісії, що затверджуватиме склад Ідентифікаційного комітету з науки.


В рамках аудиту вітчизняної науково-інноваційної системи між представниками Європейської Комісії та делегацією МОН:




1 Проведення аудиту науково-інноваційної системи

Відвідування установ України, що відповідають за формування та реалізацію політики в сфері науки та інновацій, а також провідних ВНЗ та науково-дослідних установ

ЄКМОННАНУ

Червень2016 р.

Оцінка системи управління науково-інноваційної діяльності

2 Підготовка та обговорення

Вивчення та узагальнення,

ЄКМОН

Липень-вересень

Узагальнення та структуризація

143




проекту звіту за результатами проведеного аудиту

узгодження та уточнення отриманої інформації

Зацікавлені органи виконавчої влади ВНЗнаукові установигромадські організації

2016 р. інформації, отриманої під час проведення аудиту

3 Оприлюднення ЄК остаточного звіту з рекомендаціями

ЄКМОН

Жовтень 2016 р.

Представлення звіту з рекомендаціями незалежної групи європейських експертів

У рамках створення Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій:

Кроки Пояснення,обґрунтування



кроку

1 Проведення перевірки членів спеціальної конкурсної комісії

Закон передбачає жорсткі вимоги щодо членів комісії

МОН Травень2016

Формування персонального складу спеціальної конкурсної комісії

2 Відбір членами спеціальної конкурсної комісії персонального складу Ідентифікаційного комітету з питань науки.Перевірка та затвердження Кабінетом Міністрів України кандидатів у члени комітету

Закон передбачає жорсткі вимоги щодо членів Ідентифікаційного комітету.Його склад затверджується актом КМУ, який вноситься МОН на підставі рішення спеціальної конкурсної комісії

спеціальна конкурсна

комісіяМОНКМУ


Формування та затвердження персонального складу Ідентифікаційного комітету з питань науки

5 Проведення конкурсу на визначення членів Наукового комітету

Конкурс здійснюється виключно Ідентифікаційним комітетом;

Ідентифікаційний комітет з питань науки


Визначення кандидатів у члени Наукового комітету Національної

144

Кроки Пояснення,обґрунтування



кроку

органи виконавчої влади на цей процес не впливають

ради України з питань розвитку науки і технологій

6 Формування та затвердження персональних складів Наукового та Адміністративного комітетів та Національної ради України з питань розвитку науки і технологій в цілому

На підставі результатів конкурсу МОН подає відповідні проекти урядових актів.

МОНКМУ

ІV квартал

Початок роботи Національної ради України з питань розвитку науки і технологій


Використання рекомендацій незалежних міжнародних експертів при визначенні пріоритетів та інструментів оптимізації науково-інноваційної системи України.

Затвердження Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору

Створення у 2017 році на базі Державного фонду фундаментальних досліджень Національного фонду досліджень України.

Оптимізація науково-інноваційної системи держави з метою підвищення частки інноваційної продукції в національному виробництві, посилення обороноспроможності держави.

IV. 12. Осучаснення місцевих культурних закладів у рамках децентралізації


В Україні у зв’язку з процесом децентралізації виникають побоювання, що мережа сільських, селищних, районних закладів культури (бібліотеки, будинки культури, секції аматорського мистецтва тощо) зникне. Надання цим закладам нового функціонального значення дасть змогу зберегти їх. Вони зможуть стати соціальним інститутом згуртування територіальних громад. Мінкультури вперше стане інституцією, яка здійснюватиме трансфер знань і найкращих практик на місцевий рівень.

Залишковий принцип фінансування культури та кризові явища останніх років створили ряд негативних тенденцій. 32 % сільських населених пунктів не мають доступу до бібліотечних послуг. Мережа публічних бібліотек за 2012-

145

2014 роки скоротилася на 8%. 30 % працівників галузі працюють на не повний робочий день, серед сільських бібліотекарів ця цифра складає 50 %.

Мета:

Інвентаризація і оцінка стану наявних культурних закладів у селищах, селах, смт., впровадження нових моделей їхнього функціонування відповідно до потреб громад.


Розроблення 3-5 типових моделей функціонування місцевих культурних локацій і їх пілотне впровадження.

Що уже було зроблено в попередній період: Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 219 «Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України»; Схвалено постанову Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 946 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117».


№з/п




цього кроку1. Ретельна

інвентаризація і оцінка стану наявних культурних закладів у селищах, селах, смт.Перегляд загальних показників і індикаторів функціонування локальних культурних інституцій

З'ясування загальної картини стосовно закладів культури та перегляд на цій основі загальних показників і індикаторів функціонування локальних культурних інституцій, безпосередньо пов’язане зі зміною функції культури.

Мінкультури IV Приведення пропонованих послуг у відповідність очікуванням населення

2. Вироблення диференційованих моделей культурних інституцій

Буде запропоновано гнучкі моделі осучаснення локальних культурних закладів. Наприклад, «їдальня

Мінкультури IV За таких умов культурний заклад ніколи не зникне. Він осучасниться,

146

№з/п




цього крокувідповідно до потреб громад

плюс бібліотека», що дорівнюватиме літературному кафе. Перелік таких моделей є невичерпним і постійно вдосконалюватиметься.

набере нового функціонального значення, стане засобом соціоекономічного розвитку громади.

3. Механізм від держави для перепрофілювання закладів культури

Необхідно розробити ефективний механізм від держави для перепрофілювання або оновлення локальних культурних інституцій. Сприяння діяльності неурядових інституцій спрямованої на підтримку культурних ініціатив громад.

Мінкультури, Мінекономіки,

Мінфін

постійно В умовах кризи і відсутності у громади грошей на задоволення першочергових життєвих потреб вирішення стратегічних завдань відходить на другий план. Тому важливою є фінансова та інституційна підтримка якісних перетворень з боку держави.

4. Діалог з громадами і місцевими органами влади

Постійний діалог, тренінги, спілкування з громадами і місцевими органами влади дасть змогу подолати брак ініціативи місцевої влади.

Мінкультури, Мінрегіон,

місцеві органи влади

постійно Формування навколо закладів культури центрів розвитку громади, консолідація громадян, що мають спільні інтереси і відстоюють їх.


Вдосконалення диференційованих моделей культурних інституцій відповідно до потреб громад;

Пошук нових методів роботи, спрямованої на задоволення потреб населення.

147

IV. 13. Створення комплексної електронної системи обліку культурної спадщини України


На державному рівні відсутня повна і достовірна інформація про кількісний і якісний склад Музейного фонду України (державної і недержавної частини). Те ж саме стосується пам’яток нерухомої спадщини. Не існує централізованих точних даних про обіг культурних цінностей, загальний фонд втрачених, переміщених і повернених культурних цінностей. Брак такої інформації перешкоджає популяризації українського культурного надбання у світі, збільшенню його туристичної привабливості.

Станом на 2014 рік у 543 музеях і заповідниках державної і комунальної форм власності зберігається понад 10 млн. предметів основного фонду. Дані щодо кількісного і якісного складу недержавної частини Музейного фонду України відсутні.

Мета:Створення базових реєстрів (баз даних) об’єктів рухомої, нерухомої спадщини, а також втрачених / залишених на окупованих територіях культурних цінностей, інтеграція цієї інформації у національні та міжнародні інформаційні ресурси.Встановлення диференційованого доступу до неї для цільових аудиторій.

Цільові показники на 2016 рік

Започаткування електронного реєстру

Що уже було зроблено в попередній період Розроблено нормативно-правові акти, що є підготовчим етапом для впровадження реєстрів. Проводиться аналіз поточного фактичного стану обліку державної частини Музейного фонду України, а також реальної кількості музеїв та інших закладів музейного типу, в яких зберігається Музейний фонд України.Розпочато збір інформації для створення бази даних про культурні цінності Музейного фонду України, що були втрачені та викрадені з музеїв державної та комунальної форм власності у 2010-2015 роках.





1.Підведення підсумків повного звірення наявності пам’яток державної частини Музейного

Повне звірення розпочато згідно з наказом Міністерства культури і мистецтв від 29.10.2003 №

Мінкультури, департаменти та управління культури обласних, Київської міської державних адміністрацій

Починаючи з ІІ кварталу 2016 року

Виявлення реального стану ведення фондово-облікової документації.

Упорядкування основного фонду шляхом звільнення від:

непрофільних предметів;

148




фонду України з фондово-обліковою документацією

681. предметів, що не мають музейного значення або втратили його через незадовільний стан збереження;

предметів, що підлягають обліку в науково-допоміжному фонді;

номерів помилково наданих двом різним предметам, або навпаки, двох облікових номерів – одному предмету і т.ін.;

музейних предметів, які втрачені під час надзвичайних ситуацій

12.

Впровадження Інструкції з обліку музейних предметів

Необхідність врегулювання питання обліку предметів державної і недержавної частин Музейного фонду України відповідно до норм чинного законодавства України

Мінкультури ІІ квартал Створить необхідні умови для запровадження уніфікованого механізму ведення обліку предметів Музейного фонду України.

Інструкція фактично є моделлю електронної системи обліку культурної спадщини

23.

Впровадження Порядку обліку музейних предметів в електронній формі

Необхідність визначення єдиного алгоритму ведення обліку музейних предметів в електронній формі для формування реєстру предметів

Мінкультури ІІ-ІІІ квартал

Впровадить уніфікований стандарт обміну даними, відкриє шлях до створення ефективного інструментарію для автоматизації фондово-облікових процесів та формування єдиного реєстру музейних цінностей України.

149




Музейного фонду України

54.

Визначення вимог до реєстрів (баз даних) культурних цінностей, предметів Музейного фонду України, музейних закладів, вироблення бачення їх міжвідомчої інтеграції

Мінкультури,

ДФС,

МВС


Дозволить сформувати технічне завдання на розроблення програмного забезпечення для відповідних баз даних, визначити вартість програмного продукту та необхідних ресурсів (матеріальних, технічних, людських) для ведення реєстрів


розроблення (модернізація) програмного забезпечення для ведення реєстрів (баз даних) згідно із сформованими вимогами;

встановлення сучасного серверного обладнання.

IV. 14. Створення Українського фонду культури


Наявний інструментарій державної підтримки культури не відповідає потребам сьогодення та європейській практиці. Через це, з одного боку, навіть наявні ресурси витрачаються переважно на те, що не створює розвитку чи змін. З іншого боку, не вдається подолати системний розрив між державним і незалежним секторами культури. Є нагальна потреба у створенні прозорого інструменту бюджетної підтримки культурних ініціатив та культурно-мистецьких проектів на конкурсній основі. Таким інструментом має стати Український фонд культури. Він стане одним з небагатьох наявних в Україні відкритих джерел фінансування культурних проектів. Він дасть змогу урівняти в доступі до ресурсів бюджетний і небюджетний сектори. Міністерство культури позбавиться непритаманних йому функцій розподілу коштів між акторами культурного простору.

Мета: Створення Українського фонду культури, поступове розширення джерел його фінансових надходжень.

150

Цільові показники на 2016 рік:Уже 2016 року Фонд зможе виділити на підтримку проектів 6 млн. грн. У майбутньому операційний бюджет Українського фонду культури може зрости вдвічі.

Що уже було зроблено в попередній період :

Започатковано конкурсну систему грантової підтримки культурно-мистецьких проектів.

Затверджено Положення про Експертну раду Міністерства культури України з відбору культурно-мистецьких проектів для надання державної фінансової підтримки.

Сформовано персональний склад зазначеної Експертної ради. Сформовано План роботи Мінкультури на І та ІІ квартал 2016 року в частині

надання дольової фінансової підтримки з Державного бюджету України на організацію та проведення культурно-мистецьких акцій.


№з/п




кроку1. Розроблення

Закону України «Про Український фонд культури»

Утворення Українського фонду культури

Мінкультури,Мінфін,

МінекономрозвиткуМін’юст


Утворення Українського фонду культури дозволить забезпечити фінансову підтримку за допомогою грантів, стипендій, премій тощо культурно-мистецьких проектів, що здійснюватимуться державними і недержавними установами, організаціями, окремими громадянами.

2. Зміни у фінансовій діяльності Мінкультури

На першому етапі у бюджет Фонду буде спрямовано кошти, передбачені Мінкультури на проведення культурно-мистецьких заходів за відповідними



Оголошення Фондом відкритого конкурсу проектів

151

№з/п




крокубюджетними програмами.

3. Розроблення пропозицій щодо внесення змін до Податкового кодексу, Закону України «Про державні лотереї в Україні», «Про благодійну діяльність та благодійні організації»

Пошук стабільного джерела бюджету Фонду




Суттєве збільшення фінансової підтримки сфери культури (і у державному, і недержавному секторах).


Пошук нових джерел наповнення фонду; Започаткування нових механізмів підтримки українських митців.

IV. 15. Представлення України у міжнародних спортивних змаганнях


Гідна участь українських спортсменів у міжнародних змаганнях зміцнює міжнародний авторитет нашої держави. Цього року необхідно забезпечити на належному рівні підготовку та участь національної збірної команди України в Іграх XXXI Олімпіади 2016 року та у XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія), представити Україну на 42 Всесвітній шаховій олімпіаді.Крім того, Україна має виконати вимоги Всесвітньої антидопінгової агенції у відповідності з Міжнародною конвенцією про боротьбу з допінгом у спорті.

Станом на 18 травня 2016 спортсмени національних збірних команд України з олімпійських видів спорту здобули 197 ліцензій у 24 видах спорту на участь в Олімпійських іграх 2016 року, паралімпійці України на Паралімпійських іграх - 95 ліцензій у 15 видах спорту.

Мета:Формування позитивного іміджу країни у світовій спільноті, зміцнення патріотичних почуттів та об'єднання суспільства через спортивні досягнення українських спортсменів.Акредитація лабораторії антидопінгового контролю.

152

Цільові кількісні показники на 2016 рік: Здобути до 180 ліцензій на участь у ХХХІ літніх Олімпійських іграх. За підсумками Ігор – увійти до 20 найсильніших спортивних держав світу. Здобути до 150 ліцензій на участь у ХV літніх Паралімпійських іграх. За підсумками Ігор – увійти до 10 найсильніших спортивних держав світу. Взяти участь у 600 міжнародних змаганнях з олімпійських видів спорту, у тому

числі 172 чемпіонатах світу та Європи і у підсумку здобути до 400 нагород. Взяти участь у 450 міжнародних змаганнях з неолімпійських видів спорту, у тому

числі 180 чемпіонатах світу та Європи і у підсумку здобути до 2000 нагород. Отримати до 40 ліцензій на участь у Х Всесвітніх іграх з неолімпійських видів

спорту 2017 року. Здобути одну медаль на 42 Всесвітній шаховій олімпіаді. Взяти участь у 142 міжнародних змаганнях з видів спорту інвалідів, у тому числі

22 чемпіонатах світу та 23 чемпіонатах Європи і у підсумку здобути до 475 медалей.

Провести на території України не менше як 35 міжнародних спортивних заходів (орієнтовна кількість учасників понад 1 тис. осіб).

5. Що уже було зроблено в попередній період (2014 – початок 2016 року)





1. Забезпечення участі спортсменів національних збірних команд у змаганнях, на яких здобувається право на участь у ХХХІ Олімпійських іграх

Для участі в Іграх необхідно здобути ліцензію на відповідних міжнародних змаганнях

Мінмолодьспорт,

національні федерації з видів

спорту

ІІ- ІІІ

квартал

Здобуття до 180 ліцензій

2. Забезпечення участі спортсменів –паралімпійців у змаганнях, на яких здобувається право на участь у ХV Паралімпійських іграх

Для участі в Іграх необхідно здобути ліцензію на відповідних міжнародних змаганнях

Мінмолодьспорт, НКСІУ,

Укрцентр "Інваспорт"

ІІ- ІІІ

квартал

Здобуття до 150 ліцензій

153




3. Забезпечення участі національної збірної команди в ХХХІ літніх Олімпійських іграх (05-21 серпня 2016 р.)

В Іграх братиме участь національна збірна команда у 24 видах спорту

Мінмолодьспорт, НОК України,


спорту


Входження до 20 найсильніших спортивних держав світу

4. Забезпечення участі національної збірної команди у ХV Паралімпійських іграх (07-18 вересня 2016 р.)

У Іграх братиме участь національна збірна команда у 15 видах спорту



спорту


Входження до 10 найсильніших спортивних держав світу

5. Участь національної збірної команди України у 42 Всесвітній шаховій олімпіаді

Забезпечення участі шахістів у спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах

Мінмолодьспорт, Федерація шахів

України


Формування позитивного іміджу країни у світовій спільноті

6. Виконання Україною вимог Всесвітньої антидопінгової агенції

Схвалення Урядом проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про антидопінговий контроль у спорті»

Мінмолодьспорт ІІ квартал Адаптація чинного законодавства України до вимог міжнародного права

7. Проведення на території України міжнародних спортивних заходів

Популяризація формування здорового способу життя та відповідного виду спорту



спорту

грудень Утвердження України у світовій спільноті як спортивної держави

8. Забезпечення представництва України в керівних та інших органах міжнародних спортивних

Участь у формуванні правил та принципів міжнародного спортивного



спорту

грудень Просування інтересів України у світовому спортивному

товаристві

154




інституцій руху

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у короткостроковій перспективі

Розроблення та прийняття Концепції підготовки спортсменів України до ХХХІІ літніх Олімпійських ігор 2020 року.

Підготовка та участь в ліцензійних змаганнях спортсменів України у зимових Олімпійських та Паралімпійських іграх 2018 року.

Підготовка до участі молодих спортсменів України у ІІІ Юнацьких Олімпійських іграх 2018 року у м. Буенос-Айресі (Аргентина).

Акредитація лабораторії антидопінгового контролю сучасним обладнанням відповідно до вимог Всесвітньої антидопінгової агенції.

IV. 16. Національно-патріотичне виховання


Виклики сьогодення: військова агресія Російської Федерації та спроби внутрішньої дестабілізації засвідчили життєву необхідність щодо активізації процесу формування національно-патріотичного виховання та демократичних цінностей. Тривале нехтування питань національно-патріотичного виховання та несформованість державної ідеології упродовж попередніх років спровокували низку негативних явищ в українському просторі. Саме тому дуже важливо, щоб національно-патріотичне виховання стало одним з основних державних пріоритетів. Формування спільної історичної пам'яті, досягнення компліментарності поглядів на минуле та майбутнє нації, шляхи її подальшого поступу, утвердження української ідентичності, особливо на території східних та південних регіонів держави – на противагу зовнішньому інформаційно-психологічному впливу та продукуванню світоглядно-ціннісної дезорієнтації – це стратегічні завдання сьогодення.

Протягом минулих років координаційні ради з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях не створено, зокрема, через слабку міжсекторальну координацію і взаємодію протягом попередніх років органів державної влади, місцевого самоврядування, громадського сектору щодо формування й утвердження світоглядно-ціннісних засад, на яких ґрунтується процес національно-патріотичного виховання.

Результати останніх соціологічних досліджень, проведених на замовлення Програми Розвитку ООН в Україні (UNDP), виявили проблемні питання, на які необхідно звернути увагу при формуванні перспективних напрямів військово-патріотичного виховання та підвищення престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України. Зокрема, за результатами досліджень, у середньому по Україні 14,71% молоді ні за яких обставин не готові у разі необхідності захищати Батьківщину зі зброєю в руках. При цьому в областях, які у зв'язку з геополітичною ситуацією та агресією Російської Федерації повинні бути найбільш мобілізовані до оборони, ці показники ще гірші.

155

Так, відсоток молоді, яка не буде за жодних обставин захищати свою країну зі зброєю в руках, у таких областях більший 20%:

Донецька – 30,06%; Луганська – 34,51%; Харківська – 26,19%; Чернігівська – 24,25%; Херсонська – 23,16%; Запорізька – 21,19%; Закарпатська – 21,52%.

У цілому, згідно з дослідженням, понад 50% молодих людей в Україні не готові захищати Україну зі зброєю в руках. При цьому, до прикладу, у Луганській області лише 7% молоді при певних обставинах готові захищати Україну зі зброєю в руках, а 34,5% – не будуть цього робити.

Мета: Забезпечення системних та узгоджених дій органів державної влади, органів

місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства в напрямі національно-патріотичного виховання, що відповідно сприятиме єдності та консолідації українського суспільства;

збільшення рівня знань молоді про стандарти НАТО та готовності до боротьби за державну незалежність і територіальну цілісність України, зокрема шляхом підвищення престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.


Проведення протягом 2016 року 10 міжнародних та всеукраїнських заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України та в перспективі збільшення на 10% чисельності молоді, зокрема яка проживає у східних та південних регіонах держави, готової до захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Створення координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання при обласних та Київській міській державних адміністраціях (до кінця червня 2016 року) та в перспективі при усіх районних державних адміністраціях (до кінця 2016 року).

Що уже було зроблено в попередній період)

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 524 утворено Міжвідомчу комісію з питань національно-патріотичного виховання, основним завданням якої є координація дій органів виконавчої влади з питань національно-патріотичного виховання;

Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580 затверджено Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки;

підготовлено щорічну Державну доповідь Президентові України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні на тему: "Національно-патріотичне виховання – державний пріоритет національної безпеки" (за підсумками 2014 року) та проведено комітетські слухання. Здійснено ґрунтовний аналіз проблем та розроблено системний підхід до їх розв'язання;

156

налагоджено діалог із громадськими ініціативами, які працюють у напрямі національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання та проводяться спільні заходи;

сформовано контактну базу посадових осіб, відповідальних за координацію напряму національно-патріотичного виховання в областях, районах, містах України (понад 800 осіб), яким Мінмолодьспорт регулярно надсилає інформацію про діяльність, організовані заходи, наради, зустрічі, розроблені проекти нормативно-правових актів тощо;

Проведено знакові всеукраїнські заходи:

акцію "День Героїв" до Дня незалежності України (м. Київ); Всеукраїнську акцію, спрямовану на патріотичне виховання молоді,

"Гетьманський Батурин" у рамках дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура") (м. Батурин);

Всеукраїнську національно-патріотичну акцію "Покрова Героїв" за участі близько 200 представників із місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, громадськості (Донецька обл.);

відновлено проведення Спартакіади допризовної молоді;

Спільно з громадськістю розроблено проекти:

Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016 – 2020 роки" (проект акта знаходиться на погодженні в заінтересованих органах);

Концепції військово-патріотичного виховання молоді (02.03.2016 проект схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України);

постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового положення про Координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації" (проект акта знаходиться на погодженні в заінтересованих органах).


№ з/п




кроку1. Формування

системи взаємодії органів центральної влади з місцевими держадміністраціями та інститутами громадянського суспільства з питань національно-патріотичного виховання

Створення правових засад для формування координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях.

Мінмолодьспорт,Мінеконом-

розвитку, Мінфін, Мін'юст, Служба безпеки України,

Національна поліція України,

Держприкор-донслужба, ДСНС,

ДФС, Держліс-агентство, обласні та Київська міська

державні

жовтень Створення дієвого інструменту з утвердження громадянської єдності на основі національно-патріотичних та демократич-них цінностей

157

№ з/п




крокуадміністрації, всеукраїнські

асоціації органів місцевого

самоврядування2. Створення

координа-ційних рад з питань національно-патріотич-ного виховання при обласних та Київській міській державних адміністраціях (до кінця червня 2016 року); при усіх районних державних адміні-страціях (до кінця 2016 року).

Координаційні ради з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях мають бути створені як постійно діючі консультативно-дорадчі органи, що сприятимуть реалі-зації державної політики з питань національно-патріо-тичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці України

Обласні, Київська міська,

районні державні адміністрації.

IV квартал Впровадже-ння ефектив-них механіз-мів системної взаємодії органів дер-жавної влади, місцевого самоврядува-ння та інститутів громадянсь-кого суспіль-ства у напрямі національно-патріотично-го виховання

3. Проведення 10 міжнародних та всеукраїнських заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України

У зв'язку з прямою загрозою втрати суверенітету та незалежності України надважливим завдан-ням є підвищення рівня обороно-здатності держави, зокрема шляхом військово-патріотич-ного виховання молодого покоління українських грома-дян, формування національно-патріо-тичної свідомості, національної гідності та готовності до виконання конститу-ційного і грома-дянського обов'язку щодо захисту націо-нальних інтересів України

Мінмолодьспорт, МОН,

Міноборони, Мінсоцполітики,

Мінкультури, МІП, обласні, Київська міська державні

адміністрації

II – IV квартал

Збільшення рівня знань молоді про стандарти НАТО та готовності до боротьби за державну незалежність і територіаль-ну цілісність України, зокрема шляхом підвищення престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України

158


Розвиток ефективної і дієвої загальнодержавної системи національно-патріотичного виховання, яка сприятиме консолідації суспільства навколо державотворчих процесів та підвищенню рівня національної безпеки держави, зокрема шляхом:

проведення науково-методичного дослідження щодо визначення показників оцінювання ефективності заходів у сфері формування національно-патріотичної свідомості;

затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016 –2020 роки;

схвалення Указом Президента України Концепції військово-патріотичного виховання молоді, метою якої є підвищення рівня обороноздатності держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення основних напрямів удосконалення військово-патріотичного виховання молоді, зокрема щодо поступового переходу від радянсько-тоталітарної примусової мобілізації до мотивації найбільш фізично, морально та психологічно придатних осіб до проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України за зразками країн євроатлантичного простору;

визначення моделі та повноважень державного органу, який буде наділений достатніми правовими механізмами для координації всіх заходів у сфері національно-патріотичного виховання та моніторингу і контролю за якістю їх втілення.

IV.17. Нові можливості для самореалізації української молоді

Постановка проблеми

Участь молоді у суспільно-політичному житті держави, формуванні політики, що стосується її проблем, залишається низькою. Крім того, різноманітні дослідження відзначають несистемний характер формування у молодих людей громадянської позиції, їхню недостатню інтегрованість у європейську та світову молодіжну спільноту. Залишають бажати кращого рівень практичних вмінь і навичок молодих фахівців, рівень зайнятості молоді за обраною професією, темпи розвитку підприємництва серед молоді.

Тільки 2% української молоді є членами молодіжних організацій та 6% відвідують організовані ними заходи. Тільки 5% молодих людей брали участь в обговоренні законопроектів на державному або місцевому рівні.

Мета:Збільшити на 15% чисельність учасників програм та заходів, спрямованих на розв'язання актуальних проблем молоді.


159

Залучити 300 тис. молодих людей до реалізації програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства для вирішення актуальних проблем молоді.

Залучити 2000 молодих людей до реалізації проектів у рамках здійснення українсько-польських та українсько-литовських обмінів;

Присудити до 20 премій Кабінету Міністрів України за досягнення молоді у розбудові України.

Підготувати 250 фахівців, які працюють з молоддю. Прийняти положення про діяльність молодіжних центрів в регіонах України.

5. Що уже було зроблено в попередній

Затверджено Державну цільову соціальну програму «Молодь України» на 2016–2020 роки.

Збільшено розмір премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (з 2400 грн. до 50000 грн.).

Внесено зміни до нормативних актів, які надають можливості інститутам громадянського суспільства ефективніше та якісніше виконувати соціально важливі програми (проекти, заходи).

Укладено міжурядові угоди про обміни молоддю України, Польщі та Литви.

6. Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети




1 Проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства

Необхідно підтримувати громадські ініціативи, участь організацій громадянського суспільства в реалізації завдань державної політики в молодіжній сфері

Мінмолодьспорт ІІ-IV квартал

Буде надано фінансову підтримку молодіжним та дитячим громадським організаціям

2 Здійснення українсько-польських та українсько-литовських обмінів молоддю

Необхідно розвивати міжнародне молодіжне співробітництво, поглиблювати контакти та добросусідські відносини між молоддю України, Польщі та Литви

Мінмолодьспорт ІІ-ІV квартал

Відбудуться обміни молоддю

160




3 Присудження за новою системою Премій Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України

Мінмолодьспорт ІІІ квартал

Підвищиться мотивація молоді до активної участі у житті суспільства

4 Створення правових підстав для діяльності молодіжних центрів в регіонах України

Одним із завдань є децентралізація молодіжної політики

Мінмолодьспорт ІV квартал

Підвищиться роль інститутів громадянського суспільства, що працюють з молоддю у реалізації молодіжної політики на регіональному рівні

5 Проведення базових, спеціалізованих тренінгів, онлайн тестувань

Виконання програми «Молодіжний працівник»

Мінмолодьспорт ІІІ - ІV квартал

Буде підготовлено 250 молодіжних працівників


Посилення роботи щодо інтеграції української молоді у світову та європейську молодіжну спільноту.

IV. 18. Дерегуляція та децентралізація сфери фізичної культури і спорту


За попередні роки в спортивному середовищі сформувалися споживацькі настрої, які, зокрема, виявляються в зорієнтованості на бюджетне фінансування розвитку спорту. Великою мірою це є наслідком того, що профільне міністерство, регіональні та муніципальні органи влади у галузі спорту виконують невластиві їм функції. Відносини між суб'єктами галузі потребують реформування відповідно до світової практики. Йдеться про децентралізацію та дерегуляцію системи професійного, дитячо-юнацького та масового спорту України, Це, зокрема, передбачає: ширше залучення спортивних федерацій до формування та реалізації галузевої державної політики та створення

161

нової моделі функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ), поглиблення їхньої взаємодії з національними спортивними федераціями.2015 року запроваджено Експеримент щодо передачі окремих повноважень Міністерства національним спортивним федераціям. В рамках Експерименту федерації напряму отримують державне фінансування. Вони самостійно забезпечують організацію та проведення спортивних змагань і тренувальних зборів, участь збірних України в міжнародних змаганнях тощо.

В Україні існують федерації з 52 олімпійських видів спорту. 2015 року в Експерименті взяли участь 4 спортивні федерації. У травні 2016 року до Експерименту долучилися ще 2 федерації.Станом на травень 2016 року в Україні функціонує 1363 ДЮСШ різної форми власності та підпорядкування. У 2015 році кількість ДЮСШ зменшилася на 73 школи. З них: 30 – оптимізовано, 9 закрито через відсутність фінансування, 34 призупинили свою діяльність, але існують юридично.

Мета:Продовження Експерименту, залучення до нього інших спортивних федерацій. Недопущення скорочення чисельності вихованців та тренерсько-викладацького складу, безпідставної і необґрунтованої ліквідації ДЮСШ незалежно від їхнього підпорядкування та форми власності.

4. Цільові кількісні показники, яких ми маємо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця рокуЗбереження відсотка кількості осіб (12%), які залученні до занять спортом в ДЮСШ.Щорічне збільшення на 1 % кількості дітей, які займаються спортом у т.ч. у ДЮСШ.

5. Що уже було зроблено в попередній період

Федерації, що беруть участь в Експерименті, провели 94 офіційних спортивних заходи за рахунок видатків державного бюджету та 10 – за рахунок позабюджетних коштів. Відсоток учнівської молоді (6 до 18 років), які займаються в спортивних школах є відносно стабільним (2012 рік – 12,9%, 2013 р. – 13%, 2014 р. – 12,7%, 2015 р. - 12 %).

6. Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети




кроку1. Моніторинг

Експерименту щодо залучення Міністерством молоді та спорту федерацій з окремих олімпійських видів спорту

Необхідно встановити позитивні та негативні фактори запровадження Експерименту

Мінмолодьспорт, федерації з видів спорту, які беруть участь в Експерименті

Грудень 2016

Буде скориговано механізм поширення Експерименту.

162




крокудо організації і проведення спортивних заходів

22.

Передача спортивним федераціям повноважень щодо затвердження правил змагань

Необхідно вдосконалити процедури затвердження правил спортивних змагань відповідно до світових стандартів

Мінмолодьспорт Грудень 2016

Мінмолодьспорту позбавиться надлишкових функцій.

33.

Моніторинг ефективності діяльності ДЮСШ

Необхідно виявити дублювання функцій ДЮСШ, які діють на одній територіальній одиниці

Мінмолодьспорт,

місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування

Грудень 2016

Недопущення скорочення чисельності вихованців та тренерсько-викладацького складу, безпідставної ліквідації (реорганізації) ДЮСШ незалежно від їх під порядкування та форми власності.

Ефективне використання коштів відповідних бюджетів


До 15 січня 2017 року - подати пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо доцільності проведення Експерименту.

Розробити доповнення (зміни) до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» в частині удосконалення взаємовідносин між державою та суб'єктами сфери фізичної культури і спорту.

163

V. АНТИКОРУПЦІЯ, ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА, БЕЗПЕКА ГРОМАДЯН

V. 1. Розвиток підрозділів патрульної поліції


Нова поліція була створена для підтримання публічної безпеки і порядку, надання якісних поліцейських послуг, зменшення аварійності на автомобільних шляхах держави, підвищення рівня довіри населення до поліції.

Департамент патрульної поліції розпочав роботу у липні 2015 року, а його офіси відкрито у 24 містах держави (у 2015 році - 10, 2016 році – 14).

Мета:

Покращення стану публічної безпеки і порядку, забезпечення належного рівня реагування на повідомлення про злочини та інші події, а також сприяння підвищенню рівня довіри населення до поліцейських.


До серпня 2016 року передбачається завершити відкриття управлінь патрульної поліції ще у 8 містах держави (загалом – 32 міста), у тому числі тих, що розташовані у районі проведення антитерористичної операції

Що вже було зроблено в попередній період:

З 23 липня 2015 року розпочав роботу Департамент патрульної поліції. Управління патрульної поліції відкрито у 24 містах України: Київ, Кіровоград, Львів, Одеса, Харків, Миколаїв, Луцьк, Ужгород та Мукачеве, Хмельницький, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Херсон, Чернігів, Вінниця, Кременчук, Черкаси, Полтава, Тернопіль, Житомир, Бориспіль, Чернівці, Рівне, Запоріжжя.У рамках реалізації концепції «Поліція та громада» налагоджено взаємодію з громадськістю (патрульні поліцейські відвідують навчальні заклади, беруть участь у конференціях і спортивних змаганнях, проводять неформальні зустрічі з активами громад, здійснюють поліцейське піклування).



обґрунтування Відповідальні Термін (квартал)


кроку1 Завершення

навчання та відкриття управлінь патрульної поліції у 32 містах України, у тому числі тих,

Станом на 10 травня 2016 року підрозділи патрульної поліції вже функціонують у 24 містах

Національна поліція України, МВС (спільно з міжнародними партнерами)

ІІІ квартал Забезпечить функціонування підрозділів патрульної поліції.Сприятиме покращенню стану публічної

164


обґрунтування Відповідальні Термін (квартал)


крокущо розташовані у районі проведення антитерористичної операції

держави.До серпня 2016 року передбачається відкрити управління патрульної поліції у 8 містах України, зокрема, Кривому Розі, Сумах, Маріуполі, Слов’янську та Краматорську, Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному

безпеки і порядку, забезпечить належний рівень реагування на повідомлення про злочини та інші події, а також дозволить підвищити рівень довіри населення до поліцейських


Розвиток та удосконалення діяльності підрозділів патрульної поліції.

V. 2. Розвиток сервісних центрів міністерства внутрішніх справ


На сьогоднішній день для забезпечення надання послуг з реєстрації транспортних засобів, отримання посвідчення водія, видачі дозвільних документів у сфері дорожнього руху замість колишніх МРЕВ ДАІ створено мережу сервісних центрів МВС.

Разом з тим, існуючі механізми надання цих послуг залишаються неефективними, містять величезну кількість різноманітних корупційних чинників, бюрократичних процедур і перепон, які віднімають необґрунтовано велику кількість часу при наданні послуг, не відповідають існуючим європейським стандартам та не базуються на сучасних технологічних можливостях.

У зв’язку з вищевикладеним для Уряду постає наступний виклик - запровадження європейських стандартів якості надання послуг громадянам, віднесених до компетенції сервісних центрів, забезпечення прозорості та оперативності в їх наданні.

Система сервісних центрів МВС розпочала свою роботу 07 листопада минулого року після прийняття постанови Кабінету Міністрів України

165

від 28 жовтня 2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ».На сьогоднішній день система складається з Головного сервісного центру МВС, 26 регіональних сервісних центрів МВС в областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Києві та 148 територіальних сервісних центрів МВС.

Мета:

До кінця 2016 року передбачається: розробка та впровадження нових правил реєстрації транспортних засобів за сучасними прозорими процедурами та європейськими стандартами; удосконалення процедури обов’язкового технічного контролю транспортних засобів; наближення послуг, які надаються сервісними центрами, до громадян шляхом розгортання роботи 20 мобільних сервісних центрів.

У середньостроковій перспективі планується: запровадити нову процедуру складання іспитів для отримання посвідчення водія, що передбачатиме, зокрема, можливість здачі іспиту в режимі онлайн, зміну екзаменаційних алгоритмів, впровадження нових стандартів контролю за прозорістю та об’єктивністю складання іспитів; передача повноважень щодо прийняття рішень про надання послуг від керівників сервісних центрів до безпосередньо адміністраторів фронт-офісів; запровадження процедури надання електронних послуг.


До кінця 2016 року передбачається функціонування Головного сервісного центру МВС, 26 регіональних сервісних центрів МВС в областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Києві, та 148 територіальних сервісних центрів МВС, а також 20 мобільних сервісних центрів.

Що вже було зроблено в попередній період та їх результати

З 07 листопада 2015 року розпочала свою роботу система сервісних центрів створена шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ».Запроваджено механізм вільного доступу до Єдиного державного реєстру МВС (реєстру власників транспортних засобів). Розпочато процес інтеграції Єдиного державного реєстру МВС із іншими системами міжнародного та національного рівня.Шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів усунуто ряд корупційних механізмів у процесі надання послуг і спрощено процедуру їх надання.Розпочато процес комплексного оновлення кадрового складу сервісних центрів.


166

№з/п


Відповідальні Термін (квартал)


кроку1 Розробка та

прийняття акта Кабінету Міністрів України, яким буде затверджено новий порядок реєстрації транспортних засобів.

Чинні правила реєстрації не відповідають потребам фізичних і юридичних осіб та містять велику кількість зайвих бюрократичних недосконалих процедур, а також корупційних чинників

МВС ІV квартал Запровадження прозорої та оперативної процедури реєстрації транспортних засобів, що відповідає європейським стандартам і не містить бюрократичних проявів і корупційних чинників

2 Вдосконалення процедури обов’язкового технічного контролю шляхом введення обов’язкової фотофіксації цієї процедури з подальшою передачею даних до загальнодержавної бази даних.Зменшення періодичності проведення обов’язкового технічного контролю для окремих суб’єктів.

На сьогоднішній день виявляються масові випадки проведень фіктивних процедур обов’язкового технічного контролю суб’єктами господарювання, що негативно відображається на загальному стані безпеки дорожнього руху.

Для ряду суб’єктів господарювання, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, періодичність проведення обов’язкового технічного контролю не

МВС ІV квартал Унеможливлюється фіктивне проведення обов’язкового технічного контролю та приводиться національне законодавство у відповідність до європейських стандартів.

167

№з/п


Відповідальні Термін (квартал)


крокувідповідає європейським нормам.

3 Запуск роботи мобільних сервісних центрів.

Необхідність забезпечити потреби громадян, які проживають у віддалених місцевостях і районах, де відсутні стаціонарні територіальні сервісні центри, у наданні їм сервісних послуг.

МВС ІІІ квартал Усунення для громадян, які проживають у віддалених місцевостях і районах, де відсутні стаціонарні територіальні сервісні центри, незручностей в отриманні послуг, що ними надаються.


Запровадження європейських стандартів та процедур при складанні іспитів для отримання посвідчення водія, розробка та впровадження програмного забезпечення, що дозволить посилити контроль за складанням іспитів та запровадити процедуру інтерактивних іспитів, модернізація матеріально-технічної бази, задіяної у прийнятті іспитів.

Розробка та прийняття нормативно-правових актів, що дозволять передати повноваження приймати рішення про надання послуг безпосередньо адміністраторами фронт-офісів.

Вжиття організаційних, правових та інших заходів, спрямованих на створення можливості надання комплексу електронних послуг.

V. 3. Реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій


Система реагування на надзвичайні ситуації та гасіння пожеж економічно неефективна, оскільки більшість заходів фінансується за рахунок Державного бюджету України, що в сучасних економічних умовах не дозволяє утримувати необхідну кількість державних пожежних та аварійно-рятувальних частин, здійснювати їх належне комплектування, матеріально-технічне забезпечення, оснащення тощо.

168

Чинна система організації та здійснення державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки призводить до надмірного регуляторного впливу держави на суб’єкти господарювання, зниження рівня довіри населення до органів державного пожежного нагляду, бюрократизації їх діяльності. Дотримання застарілих форм регулювання безпеки шляхом перевірок наглядовими органами може створювати умови для перешкоджання розвитку і функціонування бізнесу та залучення іноземних інвестицій в Україну.

У зв’язку із змінами та реформуванням системи безпеки і оборони держави, децентралізацією влади і передачею окремих повноважень у сфері гасіння пожеж та реагування на надзвичайні ситуації від державних органів до органів місцевого самоврядування, виникає необхідність у реформуванні системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Наявні сили та засоби Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС (далі – ОРСЦЗ ДСНС) не завжди спроможні забезпечити своєчасне реагування на пожежі та надзвичайні ситуації через віддаленість їх розташування від місць виникнення, а також обмежені можливості створення ефективного та дієвого угрупування сил для подолання негативних наслідків масштабних надзвичайних ситуацій, у тому числі в особливий період.

Застарілий парк авіаційної техніки і відсутність сучасних рятувальних морських суден ускладнює виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо проведення авіаційних та морських пошуково-рятувальних операцій у районі відповідальності України за пошук і рятування.

Впродовж січня-березня 2016 року в Україні зареєстровано 24 надзвичайні ситуації (у 2015 році — 26), у населених пунктах та на об’єктах суб’єктів господарювання виникло 13 152 пожежі (на 20,7 % менше, ніж за аналогічний період 2015 року). Внаслідок пожеж загинуло 587 осіб (зменшення на 19,5%) та 328 отримали травми (зменшення на 8,9 %).

Матеріальні збитки від пожеж становили понад 1 млрд. 31 млн. гривень.

Матеріально-технічне оснащення ОРСЦЗ ДСНС не відповідає сучасним вимогам (близько 80 % техніки знаходиться в експлуатації від 15 до 45 років).

Мета:

Впровадження сучасних європейських підходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, забезпечення пожежної та техногенної безпеки, а також здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та діяльності аварійно-рятувальних служб. Розроблення заходів щодо інтеграції України до Механізму цивільного захисту Європейського Союзу, а також до інших європейських та світових організацій з питань цивільного захисту та гуманітарного реагування на кризові ситуації.


● реалізація у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях пілотних проектів з питань організації заходів цивільного захисту спроможних територіальних громад та формування структурних підрозділів місцевих органів влади з питань надзвичайних

169

ситуацій та цивільного захисту. Часу прибуття до найвіддаленішого населеного пункту складатиме не більше 20 хвилин з моменту отримання повідомлення про пожежу або надзвичайну ситуацію;

● дооснащення пожежно-рятувальною технікою та спеціальним обладнанням існуючих місцевих і добровільних пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) у рамках пілотних проектів, у тому числі за рахунок надлишкового майна та техніки ДСНС, місцевих, державних і міжнародних гуманітарних програм;

● оптимізація та удосконалення діяльності комунальних (громадських) аварійно-рятувальних служб, формування волонтерського руху, підготовка волонтерів та їх включення до розрахунку сил реагування на надзвичайні ситуації та пожежі;

● проведення планових перевірок лише суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику та державних установ


● Розроблено та прийнято Урядом 38 нормативно-правових актів з організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту.

● Затверджено Плани основних заходів Пілотного проекту щодо організації заходів цивільного захисту населення об’єднаних територіальних громад, що утворилися відповідно до Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" на територіях Донецької, Дніпропетровської та Тернопільської областей. Опрацьовуються Плани основних заходів Пілотних проектів на території Вінницької та Львівської області.

● Створено додатково 34 підрозділи місцевої пожежної охорони (на сьогодні по Україні діє 1 201 підрозділ).

● Впроваджено систему супутникового зв’язку, яка забезпечує оперативне управління силами та засобами цивільного захисту в повсякденних умовах та під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

● Отримано 52 одиниці пожежно-рятувальної техніки та одну піротехнічну машину важкого типу.



(квартал)


цього кроку1 Розроблення

проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних

На виконання Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287, Воєнної доктрини України, затвердженої Указом Президента України від 24 вересня 2015

ДСНС, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях

ІV квартал Забезпечення достатнього рівня безпеки населення, захищеності територій, об’єктів економіки від загроз природного і техногенного характеру;

170


(квартал)


цього крокуситуацій" р. №555, Концепції

розвитку сектору безпеки і оборони України затвердженої Указом Президента України від 4 березня 2016 р. № 92

підвищить ефективність функціонування сил цивільного захисту

2 Затвердження Планів основних заходів Пілотних проектів щодо організації заходів цивільного захисту населення об’єднаних територіальних громад, що утворились відповідно до Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" на території Вінницької та Львівської областей

Запровадження в областях, де реалізуються пілотні проекти, новітніх підходів з організації та виконання заходів цивільного захисту об'єднаними територіальними громадами

ДСНС, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у Вінницькій та Львівській областях

ІІІ квартал Реалізація заходів, визначених Планами основних заходів Пілотних проектів

3 Реалізація у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях пілотних проектів з питань організації заходів цивільного захисту спроможних територіальних громад.

Запровадження в областях, де реалізуються пілотні проекти, новітніх підходів з організації та виконання заходів цивільного захисту об'єднаними територіальними громадами

ДСНС, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях

Відповідно до

Планів основних заходів

Пілотних проектів

Здійснення апробації новітніх підходів з організації та виконання заходів цивільного захисту об'єднаними територіальними громадами

4 Створення нових та реформування існуючих місцевих і добровільних пожежно-рятувальних

Передача функцій з організації та забезпечення пожежогасіння органам місцевого самоврядування

ДСНС, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у Вінницькій,



Пілотних

Забезпечення пожежної охорони в спроможних територіальних громадах

171


(квартал)


цього крокупідрозділів (пожежних частин) в об'єднаних територіальних громадах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей з урахуванням часу прибуття до найвіддаленішого населеного пункту не більше 20 хвилин з моменту отримання повідомлення про пожежу або надзвичайну ситуацію

Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях

проектів

5 Дооснащення пожежно-рятувальною технікою та спеціальним обладнанням існуючих місцевих і добровільних пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) об'єднаних територіальних громадах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей, у тому числі за рахунок надлишкового майна та техніки ДСНС, місцевих,







172


(квартал)


цього крокудержавних і міжнародних гуманітарних програм

6 Передача, в окремих районах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей, до сфери управління місцевих органів влади, за їх погодженням, державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС у населених пунктах, в яких проживає менше 25 тис. осіб, де відсутні об'єкти підвищеної небезпеки або масштабні соціально значимі об'єкти, з покладанням на них відповідальності за пожежну безпеку населених пунктів і територій.







7 Формування структурних підрозділів місцевих органів влади з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і територій (управлінь,

Удосконалення організації заходів цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади


ІV квартал Покладання обов'язків із організації заходів цивільного захисту на конкретний структурний підрозділ місцевих органів влади

173


(квартал)


цього крокувідділів та секторів у складі виконавчих органів об'єднаних територіальних громад Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської та Тернопільської областей або покладання таких обов'язків на одну із посадових осіб виконавчого органу місцевого самоврядування)

з питань цивільного захисту


Запровадження заходів, апробованих під час реалізації пілотних проектів з питань організації заходів цивільного захисту спроможних територіальних громад у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях, у решті регіонів України. Реформування державних пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних формувань ДСНС. Створення та забезпечення подальшого нарощування матеріально-технічної бази сил цивільного захисту та їх технічне переоснащення за рахунок державних, регіональних та місцевих програм, залучення міжнародної технічної допомоги. Запровадження системи управління техногенною та пожежною безпекою на основі ризик-орієнтованого підходу і європейських стандартів щодо оцінювання й аналізування ризиків пожежної та техногенної безпеки суб'єктів господарювання. Поглиблення міжнародного співробітництва та активізація процесів інтеграції ДСНС до Механізму цивільного захисту Європейського Союзу.

V. 4. Розширення доступу до безоплатної правової допомоги та покращення її якості


Значна частина населення, а особливо його вразливі верстви, мають низький рівень правової обізнаності щодо можливості вирішення своїх проблем в правовий спосіб або просто фізично не мають можливості скористатися цим правом. Це підтримує традиції вирішення правових питань у неправовий спосіб та стимулює виникнення корупційних явищ.В результаті тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією утворились нові вразливі групи населення (зокрема, внутрішньо переміщені особи,

174

особи, які претендують на отримання статусу учасника АТО), що мають значну потребу у безоплатній вторинній правовій допомозі (далі – БВПД). Однак відповідно до чинного законодавства не мають права на її отримання.

Якщо за друге півріччя 2015 року кількість клієнтів, які звернулися до місцевих центрів за правовою допомогою становила 38 461 чол., то тільки за перший квартал поточного року - 39 532 чол. БВПД у цивільних та адміністративних справах було за ці періоди надано у 8 876 та 8000 випадках відповідно.

Мета:

Забезпечення та розширення доступу громадян до якісної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги відповідно до наявної потреби по всій території України. Створення нових точок доступу до безоплатної правової допомоги (бюро правової допомоги) та розширення переліку осіб, що матимуть право та можливість її отримання; значне підвищення рівня правової спроможності територіальних громад та рівня правосвідомості громадян; зниження корупції на побутовому рівні.


● Кількість опрацьованих звернень клієнтів до місцевих центрів – 200 000.● Кількість звернень до Єдиного контакт-центру, що опрацьовані оператором –

80 000.● Кількість опрацьованих місцевими центрами актів надання БВПД від адвокатів –

290 000.● Кількість виїздів мобільних та діючих дистанційних пунктів доступу до

безоплатної правової допомоги – 2 400.● Кількість кримінальних впроваджень, щодо яких регіональними центрами

здійснено моніторинг якості надання БВПД – 12 150.● Кількість органів місцевого самоврядування, яким надано методичну допомогу,

та установ провайдерів БППД (громадські організації, волонтерські рухи, юридичні особи приватного права), з якими налагоджено співпрацю щодо надання БПД – 5 400.

● Кількість випадків надання БВПД адвокатами – 105 000.● Кількість випадків представництва інтересів у суді працівниками центрів – 9 400.


У 2014 році регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги видано 65979 доручень адвокатам для надання правової допомоги у кримінальних провадженнях. У 2015 році регіональними центрами видано 75112 доручень адвокатам для надання правової допомоги у кримінальних провадженнях та, після утворення з 1 липня 2015 року 100 місцевих центрів, що забезпечують організацію надання БВПД у цивільних та адміністративних справах, опрацьовано 38 461 звернення клієнтів та видано 8876 доручень у цивільних та адміністративних справах.В ІІ кварталі 2016 році ліквідовано 586 територіальних органів Міністерства юстиції на районному та міському рівнях; здійснюються заходи щодо створення у районних центрах та містах обласного значення близько 400 бюро правової допомоги, що виконуватимуть такі функції: правопросвітництво на рівні територіальних громад; надання безоплатної первинної правової допомоги (юридичних консультацій); забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги; здійснення

175

представництва інтересів клієнта в суді, складання процесуальних документів; забезпечення доступу до електронних сервісів Мін’юсту.



Відповідальні виконавці Термін


кроку1 Утворення

близько 400 бюро правової допомоги у структурі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у районах та містах обласного значення

Місцевими центрами охоплено лише 20% міст районного значення, внаслідок чого переважна більшість громадян не мають доступу до якісних правових послуг або не можуть скористатися державними електронними сервісами через відсутність точок доступу

Мін’юст (Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги)


Підвищення рівня доступності правової інформації та консультацій, а також захисту і представництва в суді — для представників вразливих суспільних груп, доступність державних сервісів, що надаються в режимі он-лайн

2 Утворення та забезпечення роботи п’яти міжрегіональних правопросвітницьких ресурсно-комунікаційних платформ у мм. Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові

Низький рівень правової культури у територіальних громадах, традиції вирішення правових питань у неправовий спосіб, що стимулює виникнення корупційних явищ

ІV квартал 2016 року

Збільшення реальних можливостей реалізації громадянами своїх прав, запобігання побутовій корупції

3 Проведення широкої адвокаційної кампанії для громад та відповідних органів місцевого самоврядування щодо обов’язку таких органів забезпечити доступ до безоплатної первинної правової


176


Відповідальні виконавці Термін


крокудопомоги у кожній громаді

4 Розширення доступу до БВПД (внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»)

Відсутність доступу до безоплатної вторинної правової допомоги для внутрішньо переміщених осіб, осіб, які претендують на отримання статусу учасника АТО; встановлений в законі несправедливий критерій малозабезпеченості для отримання права на таку допомогу



Розширення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги для учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб, представників інших вразливих суспільних груп

5 Встановлення гідного розміру оплати послуг адвокатів, які надають БВПД

Низький рівень оплати послуг адвокатів за надання БВПД, що демотивує адвокатів брати участь у цьому соціальному проекті



Підвищення якості надання безоплатної вторинної правової допомоги


Забезпечити перехід до змішаної моделі надання безоплатної вторинної правової допомоги: здійснення захисту в кримінальних справах та представництва в суді, як адвокатами, які працюють в системі БПД, так і штатними адвокатами та юристами центрів з надання БВПД. Налагодити ефективну систему навчання та підвищення кваліфікації, поширення кращих практик та обміну досвідом для працівників системи БПД, суміжних інституцій, органів внутрішніх справ, судових органів, адвокатів, громадських організацій, волонтерських рухів, представників органів місцевого самоврядування. Забезпечити постійний моніторинг правових потреб громадян, функціонування та регулярне оновлення загальнодоступної бази електронних консультацій з правових питань. Забезпечити системну роботу із залучення органів місцевого самоврядування, громадських організацій, волонтерських рухів до надання безоплатної первинної правової допомоги.

V. 5. Реформування системи примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)


Незабезпечення своєчасного і належного виконання судових рішень є однією з найбільших нагальних проблем у сфері судочинства. Саме це питання порушується у переважній більшості скарг проти України, що надходять до Європейського суду з прав

177

людини. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в такому разі не досягається мета правосуддя – захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав.

У 2014 році завершено 59,1% виконавчих проваджень, що перебували на виконанні, з яких 20,5% закінчено у зв’язку із повним фактичним виконанням рішення. При цьому стягнуто 35,1% коштів, що підлягали стягненню, з яких лише 2,8% у зв’язку з повним фактичним виконанням. У 2015 році звершено 60,8% виконавчих проваджень, з яких 19,5% закінчено у зв’язку із повним фактичним виконанням рішення. При цьому стягнуто 20,5% коштів, що підлягали стягненню, з яких лише 4,3% у зв’язку з фактичним виконанням.

Мета:

Створення змішаної системи примусового виконання рішень - запровадження виконання рішень державними та приватними виконавцями та удосконалення процедури виконавчого провадження.


● підвищення відсотку фактично виконаних рішень;● скорочення строків примусового виконання рішень;● поступове скорочення витрат Державного бюджету на утримання органів

державної виконавчої служби та на процедуру виконавчого провадження;● створення нових робочих місць (приватні виконавці, їх помічники).


14.08.2015 Президентом України на розгляд Парламенту як невідкладні внесено проекти Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (реєстр. № 2506а), «Про виконавче провадження» (реєстр. № 2507а), «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо приватних виконавців)» (реєстр № 2508а). Законопроекти реєстр. №2506а та 2507а 08.10.2015 включені до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України на 21.04.2016 для розгляду їх у другому читанні.



Відповідальні за

виконання



кроку1. Формування

складу тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців та тимчасової

Вимога проекту 2506а щодо створення органів, які здійснюватимуть відбір кандидатів у приватні виконавці та вирішуватимуть питання про

Мін’юст 3 місяці з дня набрання чинності Законом

Здійснити перший відбір кандидатів у приватні виконавці, створити на перехідний період механізм дисциплінарної відповідальності

178


Відповідальні за

виконання



крокудисциплінарної комісії приватних виконавців

притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності

приватних виконавців

2. Створення системи навчання осіб, які бажають здійснювати діяльність приватних виконавців

Вимога проекту 2506а щодо підготовки кандидатів у приватні виконавці

Мін’юст З дня набрання чинності Законом

Забезпечити навчання кандидатів у приватні виконавці

3. Проведення іспитів для кандидатів у приватні виконавці

Вимога проекту 2506а щодо запровадження анонімного тестування кандидатів у приватні виконавці

Мін’юст 3-6 місяців з дня набрання чинності Законом

Забезпечити прозорий відбір кандидатів у приватні виконавці шляхом проведення анонімного автоматизованого тестування

4. Організація проведення установчих з'їздів приватних виконавців регіонів

Вимога проекту 2506а щодо створення системи професійного самоврядування приватних виконавців

Мін’юст 6-12 місяців з дня набрання чинності Законом

Формування рад приватних виконавців регіонів з подальшим створенням Асоціації приватних виконавців України як органу професійного самоврядування приватних виконавців

5. Створення програмного забезпечення автоматизованої системи виконавчого провадження, Єдиного реєстру боржників

Вимога проекту 2507а щодо автоматизації виконавчого провадження

Мін’юст 3 місяці з дня набрання чинності Законом

Забезпечення прозорості прийняття рішень виконавцями, доступність інформації про вчинені виконавчі дії сторонам, запобігання можливості боржниками відчужити своє майно

179


Внесення на розгляд Парламенту законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України у зв’язку із запровадження інституту приватних виконавців.

V. 6. Реформа пенітенціарної системи України


Державна кримінально-виконавча служба України являє собою закриту мілітаризовану систему, яка націлена скоріше на ізоляцію затриманих та засуджених, а не на їх виправлення та повернення до продуктивного життя.

Система, з одного боку, хронічно недоотримує грошові кошти від держави на капітальний ремонт існуючих та будівництво нових установ, що призводить, зокрема, до неналежних умов тримання в слідчих ізоляторах (далі – СІЗО). З іншого боку, більшість установ виконання покарань (далі – УВП) є низько заповненими, з надмірною кількістю персоналу, а підприємства, що працюють при установах, - збитковими. Праця персоналу установ та засуджених, що працюють на підприємствах, оплачується на неприпустимо низькому рівні.

Поточний рівень заповнення СІЗО та УВП – 70 тис ув’язнених та засуджених, що складає 63 % (112 тисяч місць). В системі працює близько 32000 співробітників: в центральному апараті – 294, в 24 регіональних управліннях – 1 342, в 145 УВП та СІЗО – 30577. Фонд оплати праці на одного співробітника УВП та СІЗО становить 3243 грн. в місяць.

Кількість засуджених, залучених до праці на підприємствах - 9342 (17% від загальної кількості та близько 50% від працездатних). Фонд оплати праці на одного працюючого засудженого – 414 грн. в місяць.

Мета:

Побудувати нову пенітенціарну систему в Україні шляхом ліквідації Державної пенітенціарної служби України (далі – ДПтС) та передачі його повноважень та функцій Мін’юсту. Це дасть змогу залучити нових людей через відкриті конкурси, демілітаризувати систему та підвищити заробітну плату.

Оптимізація мережі УВП та СІЗО пропорційно до рівня їх заповнення дозволить скоротити значну кількість персоналу та підвищити заробітну плату тим, хто залишиться працювати в системі.

Підвищення операційної ефективності (зменшення збитків та збільшення доходів) 100 державних підприємств в системі ДПтС дозволить підвищити зарплату засудженим і їх мотивацію до здобуття професійних навичок, збільшити надходження до державного бюджету від сплати податків.

Початок будівництва нових СІЗО та УВП в найбільших містах України за інвестиційною схемою або на кредитні кошти. Переміщення СІЗО та УВП за межі міст (перші міста: Київ, Одеса, Львів, Чернівці).

180


● Скорочення кількості працівників центрального апарату на 33% (до 200), регіональних управлінь - на 45% (до 730 осіб)

● Залучення нових людей в систему – не менше, ніж 20% у центральному апараті та міжрегіональних дирекціях.

● Підвищення середньої заробітної плати співробітників СІЗО та УВП на 33% (до 4,311 грн) за рахунок вказаного вище скорочення.

● Підвищення середньої заробітної плати засудженим, що працюють на державних підприємствах, до прожиткового рівня (1368 грн).


7 жовтня 2015 року урядом прийнято розпорядження № 1066-р «Деякі питання реформування системи функціонування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів».В лютому 2016 року презентовано концепцію реформи пенітенціарної системи України.Детально пророблені основні напрямки реформи, а саме підготовлені алгоритми: щодо ліквідації ДПтС та передачі його функцій до Мін’юсту; оптимізації мережі УВП та СІЗО у відповідності до європейських норм; реалізації проекту з будівництва нового СІЗО в Києві; створення єдиного виробничого підприємства замість збиткових 100 існуючих державних підприємств; оптимізації мережі медичних закладів та створення незалежної системи пенітенціарної медицини.


Кроки Пояснення, обґрунтування Відпо-відальні


Що дасть реалізація кроку

1. Ліквідація ДПтС,створення нової міжрегіональної структури із 5 управлінь замість існуючих 24, підвищення мотивації співробітників

Скорочення центрального апарату на 100 одиниць, демілітаризації системи, скорочення на 45% штатних посад в територіальних управліннях;збільшення грошового забезпечення для співробітників.

Мін’юст,Мінфін

ІІІ квартал Побудова нової пенітенціарної системи, працівники якої будуть краще вмотивовані.

2. Зменшення кількості УВП до економічно обґрунтованого рівня.

Поточний рівень заповнення УВП становить всього 63 %.З метою заощадження державних коштів на їх утримання частина УВП буде законсервованою.

Мін’юст,Мінфін

ІІІ квартал Кількість установ буде зменшена з 145 до 113, цільовий рівень заповнення – 80%.

181


Впровадження європейських норм утримання та ресоціалізації затриманих та засуджених, дотримання європейських норм у сфері прав людини.

V. 7. Антикорупційна реформа


2015 рік був роком утворення досить потужної законодавчої та інституціональної інфраструктури у сфері запобігання та протидії корупції – багато важливих законів було прийнято, розпочато формування спеціалізованих антикорупційних інституцій. Але ці процеси незначною мірою вплинули на сприйняття рівня корупції у суспільстві, оскільки ще не забезпечили якісних змін у житті окремого громадянина або бізнесмена/інвестора. Отже, 2016 рік має стати роком, коли закони та інституції запрацюють ефективно та продемонструють реальні результати, які будуть помічені та усвідомлені суспільством.

За підсумками Індексу сприйняття корупції (Corruption Perception Index - CPI) за 2015 рік Україна продемонструвала дуже незначну позитивну динаміку у порівнянні із попереднім роком, отримавши 27 балів (26 – торік) із 100 можливих та піднявшись на 12 позицій (на 130 місце) у глобальному рейтингу 167 країн світу. Безумовно, такий результат не може вважатись задовільним для України, приймаючи до уваги пріоритетність подолання корупції на порядку денному усіх політичних партій після перемоги Революції Гідності два роки тому та високі очікування суспільства та міжнародних партнерів.

Мета:

Згідно логічної моделі (паспорту) антикорупційної реформи, сформованої зусиллями Цільової команди реформи на базі Міністерства юстиції України, кінцева мета реалізації антикорупційної реформи через 5-7 років – це зниження рівня корупції до такого, який би не створював ризиків для національної безпеки та на заважав сталому розвитку економіки. Для досягнення цієї мети необхідно реалізувати низку проміжних стратегічних та операційних цілей та виконати велику кількість конкретних завдань.Зокрема, стратегічні цілі поділені на три: 1) забезпечення прозорості та підзвітності з метою усунення або мінімізації корупційних ризиків, 2) забезпечення невідворотності відповідальності за корупційні правопорушення та 3) виховання “нульової толерантності” до корупції у суспільстві. Створення та ефективне функціонування Національного агентства із запобігання корупції сприятиме зниженню корупційних ризиків, зокрема за рахунок підвищення прозорості та підзвітності діяльності публічних службовців та політичних партій. Запуск системи електронного декларування є одним з головних завдань у запобіганні корупції на 2016 рік.Розслідування та покарання високопосадовців за здійснення корупційних злочинів, що не підпадають до підслідності НАБУ, здійснюватиме Державне бюро розслідувань. З метою початку ефективного процесу повернення вкрадених активів буде сформовано

182

Національне агентство України із розшуку, виявлення та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Цільові показники на 2016 рікЗабезпечення повноцінного функціонування новостворених органів запобігання та протидії корупції

Що вже було зроблено в попередній період

Жовтень 2014: Підписано Закон України "Про запобігання корупції", яким передбачено утворення окремого незалежного превентивного антикорупційного органу – Національного агентства з питань запобігання корупції (центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом).

Березень 2015: Прийнято постанову КМУ про утворення Національного агентства України із запобігання корупції, а також прийнято акти Кабінету Міністрів України щодо проведення конкурсу з відбору членів Агентства.

Квітень 2015: Уряд затвердив Державну програму з імплементації Антикорупційної стратегії на 2015-2017рр., у якій розписані основні завдання в межах реалізації антикорупційної реформи на три роки, відповідальні та терміни. Проект програми пройшов обговорення з громадськістю, одержав позитивну оцінку від експертів та міжнародних організацій.

Листопад 2015: Підписано Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції”, яким передбачається запровадження прямого державного фінансування політичних партій, починаючи з 2017 року. Проект закону визначає критерії, за якими партії отримуватимуть фінансування з державного бюджету, відповідні статті видатків, а також встановлює граничні рівні щорічних внесків на користь партій з боку юридичних та фізичних осіб.

Грудень 2015: Підписано Закон України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Законом передбачено механізм розшуку активів, які підлягають арешту, їх повернення і управління арештованими активами, а також визначення правових основ організації та діяльності окремого незалежного органу , відповідального за здійснення такої діяльності. Відповідно до Закону створюється центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - компактний, висококваліфікований орган з широкими повноваженнями, високими гарантіями незалежності і одночасно з достатньою кількістю контрольних механізмів зі сторони фахівців і громадськості, спеціально уповноважений для виявлення, розшуку і управління злочинними активами.

Січень 2016: Підписано Закон України «Про державне бюро розслідувань». Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, у тому числі пов’язаних з корупцією, віднесених до його компетенції.

Березень 2016: Ухвалено закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру у 2016 році" з пропозиціями Президента та з урахуванням позиції ЄС. Згідно закону чиновники зобов'язуються

183

декларувати майно протягом 60 днів після запровадження нової системи декларування.

Березень 2016: За результатами конкурсу на дообрання двох членів Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), оголошеного в грудні 2015 року, конкурсна комісія змогла обрати двох членів цього органу, у додаток до двох, обраних раніше. Таким чином Агентство отримало можливість розпочати свою роботу. Відбулось перше офіційне засідання членів НАЗК, під час якого обрано Голову Національного агентства, а також ухвалено план невідкладних організаційних заходів із започаткування роботи цього органу.


Створення та забезпечення ефективного функціонування Національного агентства України із запобігання корупції (НАЗК):




1 Матеріально-технічне забезпечення роботи НАЗК, необхідне для початку його роботи

Забезпечення ефективності виконання важливих функцій Агентства

Міністерство фінансів, НАЗК

2-й квартал

Запровадження систем електронного декларування та контролю фінансування виборчих кампаній та діяльності політичних партій вже у 2016 році

2 Формування апарату НАЗК, необхідного для виконання функцій Агентства

Наявність достатньої кількості кваліфікованих кадрів

НАЗК 2-й квартал

Якісне та у відповідному обсязі виконання функцій Агентства

3 Забезпечення доступу НАЗК до інформаційних баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування

Наявність швидкого доступу до інформації, необхідної для виконання функцій Агентства

НАЗК, відповідні державні органи

3-й квартал


4 Затвердження та оприлюднення нової форми подання декларацій осіб, уповноважених на виконання

Забезпечення нормативно-правового підгрунтя для функціонування системи електронного


Запровадження системи електронного декларування майна держслужбовцями

184




функцій держави або місцевого самоврядування, в електронному форматі

декларування

5 Розробка та запуск системи контролю щодо встановлення обмежень і забезпечення прозорості та підзвітності фінансування політичних партій і виборчих кампаній, запровадження прямого державного фінансування діяльності політичних партій

Створення механізмів моніторингу та контролю фінансування політичних партій та виборчих кампаній


Запровадження системи контролю фінансування політичних партій та виборчих кампаній

Створення та забезпечення ефективного механізму виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів:




1 Проведення конкурсу з обрання Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентства)

Наявність керівництва для початку роботи Агентства

НАДС, Секретаріат КМУ, Мін’юст, Мінфін, Держфін-моніторинг, за участю ВРУ, НБУ, ГПУ

3-й квартал

Формування структури Агентства та початок набору персоналу

2 Формування штату, необхідного для ефективного виконання функцій


Агентство 3-й квартал


185




Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

3 Розроблення та запуск Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні

Створення електронної бази даних у відповідному форматі, необхідної для обліку та контролю арештованих активів

Агентство 4-й квартал

Наявність ресурсу для ефективного обліку та контролю арештованих активів

Створення та забезпечення ефективного функціонування Державного бюро розслідувань (ДБР):




1 Проведення конкурсу з обрання Директора ДБР та його заступників

Наявність керівництва для початку роботи Агентства

НАДС, КМУ, Мін’юст

3-й квартал

Формування структури Бюро та початок набору персоналу

2 Формування штату, необхідного для ефективного виконання функцій ДБР


ДБР 4-й квартал


3 Розроблення та ухвалення Кабінетом Міністрів України проектів нормативно-правових актів, необхідних для початку діяльності Державного бюро розслідувань

Усунення прогалин та протиріч у нормативно-правовій базі з метою забезпечення ефективного функціонування Бюро

Мін’юст, МВС, за участю НАБУ та ГПУ

3-й квартал

Ефективне функціонування Бюро

186


Забезпечення незалежності та фінансової спроможності спеціалізованих антикорупційних інституцій.

187

VI. ЗАХИСТ СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА

VI. 1. Завершення розроблення документів оборонного планування


В умовах військової агресії надзвичайно актуальним є забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави шляхом обґрунтування перспектив розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань з урахуванням характеру реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та економічних можливостей держави.

Мета: За результатами проведення оборонного огляду, затвердити (видати) концептуальні та програмні документи оборонного планування.

Цільові показники на 2016 рік: Затвердити Стратегічний оборонний бюлетень України; Затвердити Державну програму розвитку Збройних Сил; Забезпечити виконання заходів Державної програм розвитку

Збройних Сил; Забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної

програм розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року.


Затверджено Стратегію національної безпеки України (Указ Президента України від 26.05.2015 № 287), Воєнну доктрину України (Указ Президента України від 24.09.2015 № 555) та Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України (Указ Президента України від 14.03.2016 № 92), Державну цільову оборонну програму розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 284-6).


№ зп Кроки Пояснення,

обґрунтування Відповідальні Терміни(квартал)


1 Розгляд РНБОУ Стратегічного оборонного бюлетеня

Визначено Указом Президента України від 14.03.2016 № 92

АРНБОУМіноборониЦОВВ

ІІ квартал Забезпечить урегулювання питання щодо розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони

2 Розгляд Урядом Стратегічного оборонного бюлетеня

КМУМіноборониЦОВВ

ІІ квартал

3 Завершення Міноборони ІІ - ІІІ Забезпечить

188

№ зп Кроки Пояснення,

обґрунтування Відповідальні Терміни(квартал)


розроблення Державної програми розвитку Збройних Сил

ЦОВВ квартал урегулювання питання щодо розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року

4 Розгляд Урядом Державної програми розвитку Збройних Сил

КМУМіноборони


5 Розгляд РНБОУ Державної програми розвитку Збройних Сил

АРНБОУМіноборони


Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:Внесення змін до законодавства України з питань удосконалення оборонного планування – протягом 2016 року.Перехід до формування державного оборонного замовлення на три роки з щорічним уточненням його показників.Розроблення та коригування державних цільових оборонних програм – до кінця 2016 року.Опрацювання законопроектів і підзаконних актів відповідно до вимог Стратегічного оборонного бюлетеня України – протягом 2016 – 2020 років.

VI. 2. Реформування Збройних Сил та органів військового управління за принципами та цінностями, які застосовуються у країнах-членах НАТО у відповідності до стратегічного оборонного бюлетеня (Дорожньої карти реформування Міноборони і Збройних Сил України)


Глибина і складність тих проблем, які накопичилися в сфері оборони, вимагають формування якісно нової державної політики. Враховуючи виклики, які стоять перед Україною через російську агресію і постійну загрозу її ескалації, необхідно і далі нарощувати обороноздатність країни і продовжити реформування Збройних Сил за принципами та цінностями, які застосовуються у країнах-членах НАТО.

Мета:

Забезпечити перехід Міноборони на нову організаційно-штатну структуру, укомплектувати структурні підрозділи апарату Міноборони найбільш підготовленим особовим складом, забезпечити набуття спроможностей щодо виконання завдань військово-політичного керівництва Збройними Силами. Продовжити структурну перебудову Збройних Сил України, наближуючи їх структуру до стандартів НАТО.


189

Виконати основні заходи з реформування Міноборони – до кінця2016 року.


Відбувається нарощування бойових спроможностей Збройних Сил України за рахунок оснащення модернізованими та новими зразками озброєння і військової техніки.Створено Комітет реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Затверджена нова організаційно-штатна структура Міноборони. Запроваджена система електронних закупівель дала змогу прискорити процедури торгів та заощадити значні державні кошти.


Розроблення і впровадження чітких і зрозумілих концептуальних, доктринальних і інформативних документів, які дозволяють поліпшити процеси прийняття рішень на всіх рівнях управління;

Проведення модернізації перспективних та розроблення нових зразків озброєння, військової техніки, ракет та боєприпасів і розгортання їх власного виробництва у кооперації з державами – членами НАТО;

Запровадження сучасної системи і технологій всебічного забезпечення військ (сил), автоматизованої системи управління та обліку ОВТ, військово-технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів;

Створення єдиної ефективної системи логістики і постачання сил оборони

VI. 3. Оновлення підходів до інтеграції з НАТО


Назріла необхідність сформувати належні політичні та інституційні рамки, необхідний клімат та довіру для започаткування процесу реальної та орієнтованої на результат інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір.

Річні національні програми - основний формат співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО). Програма на 2015 рік містила 225 заходів, з яких: 168 – виконані (74,6 %); 44 – триває виконання (19,5 %); 13 – не виконано з об’єктивних причин (5,9%).

У 2015 році до реалізації РНП були залучені більше 40 органів виконавчої влади, державних органів, громадських організацій та об'єднань (16 – міністерств, 12 – служб, 5 – агентств, 2 – інспекції, 11 – інші установи та органи, НУО – 2).

Мета:

Річні національні програми мають нарешті перетворитися з набору заходів на стратегічний документ, орієнтований на підготовку України до членства в НАТО.

В Україні має бути створена належна система координації співробітництва з НАТО.


190

Ефективне виконання заходів річної національної програми


За останній рік спільно з НАТО започатковано й низку інших допоміжних механізмів. Розпочато практичну фазу реалізації низки трастових фондів НАТО на підтримку України.

В рамках підготовки до Варшавського саміту НАТО 8-9 липня 2016р. розпочато підготовку «Комплексного пакету допомоги для України», який спрямований на підтримку оборонної реформи в нашій державі. В рамках Пакету будуть систематизовані вже існуючі ініціативи й розпочаті деякі нові.



Відповідальні Терміни Що дасть реалізація цього кроку

Видати на заміну Указу Президента України від 12 червня 2013 року № 328/2013 «Про Річні національні програми співробітництва Україна — НАТО» новий Указ, яким визначити Порядок розробки та оцінки виконання РНП.

РНП має стати програмою реформ, а не переліком заходів двостороннього співробітництва.

МЗС, причетні ЦОВВ

ІІ квартал

Привести документ за підходами, змістом та часовими рамками сучасній філософії та календарному плану нашої взаємодії з НАТО.

Схвалити проект Указу Президента України «Про національну систему координації співробітництва України з НАТО»,Прийняти постанову КМУ про утворення Комісії з питань координації співробітництва України з НАТО на чолі з Віце-прем’єр-міністром з

Система координації не функціонує більше 2-х років.

МЗС, причетні органи державної влади

ІІ квартал

Запустити роботу Комісії з питань координації співробітництва з НАТО.

191

європейської та євроатлантичної інтеграції І.Климпуш-Цинцадзе.


Комісія з питань координації співробітництва України має стати постійно діючим органом координації, моніторингу ефективного виконання завдань з просування держави у сфері готовності до членства в НАТО, впровадження процедур і стандартів НАТО.

VI. 4. Розвиток Національної гвардії України в напрямку підвищення ефективності виконання завдань забезпечення національної безпеки і оборони України, визначених в основних документах стратегічного планування національної безпеки і оборони України

Постановка проблеми:Документами стратегічного планування, що затверджені Указами Президента України в кінці 2015 року перед Національною гвардією окреслено ряд перспективних завдань та визначено, що її розвиток має бути спрямований на збільшення спроможностей щодо забезпечення громадської безпеки, фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, участі в охороні і обороні державного кордону України, а також підтримки операцій Збройних Сил України в кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та в особливий період. Ураховуючи викладене, пріоритетним напрямком діяльності Національної гвардії України є забезпечення її розвитку в напрямку підвищення ефективності виконання завдань забезпечення національної безпеки і оборони України, визначених в основних документах стратегічного планування національної безпеки і оборони України.

На сьогодні Національна гвардія України укомплектована: особовим складом – 84%; озброєнням – 90%; військовою технікою: автомобільною – 96%, бронетанковою – 50%, авіаційною – 65%.

Сили та засоби нараховують майже 40 тис. військовослужбовців та службовців, використовується майже 570 од. бронетанкового озброєння і техніки та 5 тис. од. автомобільної техніки, 4 літаки та 5 вертольотів. На озброєнні знаходиться більше 139 тис. од. стрілецької зброї та гранатометів, більше 120 од. ракетних та протитанкових комплексів, майже 200 од. зенітного озброєння та засобів ППО, 150 од. артилерійського озброєння.

Мета:Основною метою розвитку Національної гвардії України є створення в її складі

військових частин оперативного призначення, здатних у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати широкий спектр правоохоронних завдань, що загрожують національній безпеці.

Досягнення мети розвитку здійснюватиметься шляхом: до кінця 2016 року – розроблення Державної програми розвитку Національної

гвардії України до 2020 року, яка об’єднуватиме в собі основні принципи, напрями

192

будівництва та розвитку Національної гвардії України, як складової сектору безпеки і оборони України та забезпечення досягнення цільових якісних показників щодо обсягів закупівлі та модернізації озброєнь, визначених для Національної гвардії України Державною цільовою програмою розвитку озброєння і військової техніки на період до 2020 року;

у середньостроковій перспективі – поетапне підвищення необхідних можливостей Національної гвардії для виконання завдань із підтримання громадської безпеки, фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, участі в охороні і обороні державного кордону України, а також підтримки операцій Збройних Сил України в кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та в особливий період, раціонального використання наявних у держави можливостей і ресурсів, створення в її складі нових підрозділів, здатних у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати широкий спектр правоохоронних завдань та ефективно реагувати на кризові ситуації, що загрожують національній безпеці.

Цільові показники на 2016 рік: Цільові кількісні показники розвитку Національної гвардії та оцінка фінансових

ресурсів для їх досягнення будуть викладені в Державній програмі розвитку Національної гвардії України до 2020 року. Показники розвитку озброєння і військової техніки Національної гвардії детально викладені в Державній цільовій програмі розвитку озброєння і військової техніки на період до 2020 року, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 284-6. Зокрема, постановою передбачається фінансування Кабінетом Міністрів України проведення заходів розвитку Національної гвардії в обсязі 1,6 млн.грн до кінця 2016 року.

Виконання запланованих заходів забезпечить щорічне зростання списочної чисельності особового складу на 4 тис. військовослужбовців за контрактом, що дасть змогу до кінця 2020 року довести чисельність Національної гвардії до 60 тис. осіб, готових до виконання бойових завдань. Планується також досягти збільшення обсягів всебічного забезпечення та наявної кількості озброєння і військової техніки.

Комплексне виконання заходів державних програм розвитку забезпечить безумовне досягнення Національною гвардією України повної спроможності виконувати функції, покладені на неї Законом, та подальший розвиток відповідно до європейських стандартів, наблизить рівень бойового та матеріально-технічного забезпечення до вимог забезпечення країн Євроатлантичного регіону та надасть змогу виконувати сумісні завдання у взаємодії з країнами НАТО, у тому числі в складі міжнародних (багатонаціональних) поліцейських та миротворчих сил.

Основні заходи розвитку Національної гвардії України, що реалізовані в попередній період (з 2014 року), та їх результати

Протягом 2014 року:Указом Президента України від 28 березня 2014 року № 346/2014 затверджено

Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України. Наказами Міністерства внутрішніх справ України затверджено Положення про орган військового управління оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України та введені в дію Положення про військові частини та підрозділи Національної гвардії України за їх функціональним призначенням.

Сформовано нові підрозділи за рахунок комплектування Національної гвардії України військовозобов’язаними, які проходять службу у військовому резерві, та військовослужбовцями за мобілізацією. Зазначені підрозділи вперше застосовані до виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції.

193

Розпочато створення в складі Національної гвардії України частин оперативного призначення та проведення заходів підвищення боєздатності підрозділів спеціального призначення.

Протягом 2015 року:В Національній гвардії України відновлено роботу з Офісом зв'язку НАТО в Україні

в рамках Процесу планування та оцінки сил, як механізму оборонного планування, розроблено новий пакет Цілей партнерства для Національної гвардії України в контексті подальшого реформування сектору безпеки і оборони України.

Підрозділи Національної гвардії України залучені до участі в спільних українсько-американських навчаннях "Fearless Guardian 2015". У ході навчань було підготовлено 60 інструкторів, відповідно до набутого досвіду та отриманих знань було внесено зміни до системних підходів з бойової та спеціальної підготовки особового складу.

Розгорнуто бригаду оперативного призначення в місті Гостомель, що організаційно-штатно побудована за європейським зразком. Започатковано сучасні підходи у відборі особового складу для її комплектування та впроваджено нові стандарти підготовки підрозділів до виконання майбутніх бойових завдань.

З початку 2016 року: постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 284-6 затверджено та введено в дію Державну цільову оборонну програму розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року, у рамках якої враховані потреби Національної гвардії України на розвиток, закупівлю та модернізацію озброєння та військової техніки.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року № з/п


(квартал)


кроку1. Розроблення

Концепції Державної програми розвитку Національної гвардії України

Прийняття рішення про розроблення проекту Державної програми розвитку НГУ на період до 2020 року, визначення державного замовника, строку її розроблення створить необхідні умови для сталого розвитку НГУ на період до 2020 року

МВС (Головне управління НГУ)

протягом ІІ кв.

Розпорядження Кабінету Міністрів України про схвалення Концепції Державної програми розвитку Національної гвардії України на період до 2020 року

2. Підготовка проектів документів Державної програми розвитку НГУ

Визначається:мета програми; шляхи і способи розв'язання проблем;завдання і заходи;очікувані результати, ефективність програми; обсяги та джерела

МВС (Головне управління НГУ)

протягом ІІІ кв.

1. Паспорт. 2. Проект Програми.3. Проект постанови КМУ про схвалення Програми розвитку НГУ на період до 2020 року.4. Пропозиції

194

№ з/п


(квартал)


крокуфінансування щодо включення

заходів програми до відповідних бюджетних програм

Ключові кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективіДо кінця 2020 року:нарощування боєздатності НГУ та рівня її готовності до виконання завдань за

призначенням;удосконалення органів військового управління відповідно до структури органів

управління аналогічних формувань країн ЄС та НАТО, ураховуючи специфіку діяльності НГУ;

удосконалення системи кадрового відбору особового складу відповідно до стандартів НАТО;

розвиток системи бойової та спеціальної підготовки особового складу шляхом уведення комплексної підготовки до виконання завдань за призначенням, досягнення у показниках бойової підготовки стандартів НАТО;

придбання і впровадження сучасних засобів навчання особового складу та підготовки підрозділів (системи симуляції бою MILЕS, або аналогічні та інші);

удосконалення системи охорони і оборони важливих державних об'єктів ядерних об'єктів) підрозділами НГУ із залученням міжнародної експертної допомоги та відповідно до міжнародних стандартів;

завершення формування всіх компонентів системи логістики (технічного та тилового забезпечення), що унеможливлювала би корупційні дії в галузі забезпечення військ за стандартами НАТО;

оснащення військових частин та підрозділів модернізованим і новим озброєнням, військовою та спеціальною технікою та спеціальними засобами з урахуванням потреб і визначених пріоритетів;

закладення до непорушного запасу необхідної кількості матеріально-технічних засобів для забезпечення формувань воєнного часу відповідно до штатно-табельної належності;

удосконалення системи медичного забезпечення, реабілітації особового складу, у тому числі у співпраці з міжнародними організаціями щодо започаткування нових і продовження реалізації наявних відповідних міжнародних проектів;

відновлення військової інфраструктури (системи забезпечення життєдіяльності військ) та військових містечок, розгортання автономних військових баз із відповідною інфраструктурою для розташування військових частин та соціально-побутових об'єктів для військовослужбовців та членів їх сімей.

VI.5 Підвищення рівня соціальних і правових гарантій військовослужбовців, у тому числі забезпечення житлом та підвищення рівня грошового забезпечення


195

Частка основних видів грошового забезпечення (посадові оклади та оклади за військові звання) в структурі грошового забезпечення становить: у 2015 році – 20 %, у 2016 році – 8 %.

Станом на 1.01.2016 на квартирному обліку у Збройних Силах України перебуває 43,9 тис. осіб, з них у списках пільгового забезпечення житлом перебуває 23,7 тис. осіб, що складає 53,9 % від загальної кількості потребуючих поліпшення житлових умов. Потреба у житлі для забезпечення військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку в гарнізонах Збройних Сил України складає:

26,1 тис. (59,5 %) квартир – для забезпечення постійним житлом;

17,8 тис. (40,5 %) квартир – для забезпечення службовим житлом.

Мета:Посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.Покращення стану забезпеченості житлом військовослужбовців та членів їх сімей.Урегулювання питання щодо грошового забезпечення військовослужбовців, яке забезпечує стимулювання служби у Збройних Сил України:

збільшення з 01.01.2017 частки основних видів грошового забезпечення в його структурі до 60 – 70 відсотків;

поетапна (до кінця 2020 року) ліквідація диспропорції в розмірах військових пенсій залежно від часу звільнення.

Цільові показники на 2016 рік: Упорядкування системи грошового забезпечення військовослужбовців,

осіб рядового та начальницького складу шляхом збільшення розмірів посадових окладів, окладів за військові звання, зменшення переліку та розмірів додаткових видів грошового забезпечення та поетапний перерахунок військових пенсій;

Будівництво (закупівля) протягом 2016 року близько 800 квартир.


З початком 2016 року грошове забезпечення військовослужбовців збільшено, як мінімум вдвічі (військовослужбовець за контрактом отримує не менше 7 тис. грн., командир бригади – 14 тис. грн., командир батальйону – 12 тис. грн., командир роти – 10 тис. грн., командир взводу – 9 тис. грн.).

Забезпечено своєчасність виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі та втрати працездатності військовослужбовців.

Врегульовано питання фінансового забезпечення, винагород за виконання бойових завдань, виплати грошової компенсації сім’ям загиблих, спрощено механізм підтвердження успішного виконання бойового завдання, що дозволить наростити систему матеріального заохочення учасників АТО.


196

приведення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу до рівня встановленого для військовослужбовців країн – членів НАТО;

встановлення розмірів посадових окладів та окладів за військові звання в залежності від розмірів мінімальної заробітної плати;

опрацювання проекту Закону України “Про внесення змін до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо запровадження компенсації за піднайом житла для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом, який планується внести на розгляд Уряду в червні 2016 року;

VI. 6. Створення ефективної моделі для інституційної основи координації вирішення питань територій, що зазнали впливу внаслідок тимчасової окупації або збройного конфлікту


Внаслідок військової агресії відбулося погіршення соціально-економічного стану східних регіонів України, а саме: руйнування житлового фонду, соціальної інфраструктури та систем життєзабезпечення; втрата населенням житла і майна, ускладнення забезпечення населення східних регіонів необхідними комунальними послугами, медичним забезпеченням, соціальними та освітніми послугами тощо; економічний занепад та зростання безробіття внаслідок закриття підприємств, фізичного знищення виробничих потужностей; руйнування фінансової, банківської сфери, транспортної інфраструктури та систем зв’язку та комунікацій.

Відбулося зниження якості життя у громадах східних регіонів, зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) у громадах східних регіонів та загострення проблем, пов’язаних з їх вимушеним переселенням.

За даними Мінісоцполітики України станом на 11 квітня 2016 року обліковано 1 774 976 ВПО з окремих РЕГІОНІВ Донецької, Луганської областей та Криму, за даними ООН фактична кількість становить близько 800 000 осіб.

За офіційними статистичними даними, обсяги промислової продукції зменшились у 2014 році у Донецькій області на 31,5%, у Луганській – на 42,0%, а у 2015 році – на 34,6% та 66% відповідно.

Зруйновано 250,5 км автодоріг та 13 штучних споруд (сюди відносяться мости, естакади, шляхопроводи та ін.) загальною протяжністю 842 м в Донецькій області та 711,5 км доріг та 17 штучних споруд протяжністю понад 1800 м в Луганській.

За даними прес-служби держадміністрації залізничного транспорту, загальна кількість пошкоджених об'єктів − 800, із яких відновлено поки що менше половини − 376. Із них шляхів − 248 і 84 об'єкти, відповідно. Зруйновані аеропорти Донецька та Луганська.

На території Донецької області 8365 будинків пошкоджено, 2100 – відновлено. На території Луганської області пошкоджено приблизно 9000 будинків, повністю зруйновано – 1500.

197

Мета:

Відновлення та розбудова миру у східних регіонах України шляхом стимулювання соціально-економічного розвитку громад, підвищення їх інституційної, економічної та соціальної спроможності, здійснення на національному та місцевому рівнях заходів за двома стратегічними компонентами:

– відновлення критичної інфраструктури та ключових соціальних послуг у таких сферах: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, громадські будівлі та житло, енергетика, транспорт, водопостачання та водовідведення, екологія та охорона довкілля;

– економічне відновлення шляхом: підтримка мікро-, малого й середнього бізнесу, розширення доступу до фінансових послуг, зокрема, у сфері кредитування та мікрокредитування; забезпечення розвитку промисловості, будівництва, сільського господарства та інших сфер економічної діяльності на засадах інноваційного розвитку та переведення їх на сучасні технологічні платформи; створення нових, насамперед високотехнологічних, робочих місць та підвищення рівня зайнятості населення, зростання доходів населення та відновлення ключових соціальних послуг.

З метою досягнення зазначених цілей планується залучення ресурсів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для відновлення об’єктів інфраструктури та ініційовано створення Цільового фонду багатьох партнерів для України.

Пріоритетом діяльності міністерства має бути координація підготовки проектів з відбудови Донбасу з залученням профільних експертів та громадських організацій, які вже розробляють та успішно реалізують такі проекти, та презентація їх міжнародним структурам, готовим надати Україні допомогу з відновлення мирного життя на територіях, що зазнали впливу внаслідок тимчасової окупації або збройного конфлікту, та підтримка ВПО з Донбасу та окупованого Криму.


Для об’єктів, що потребують першочергового відновлення, потрібно 5,8 млрд. грн. (Донецька область – 1,73 млрд. грн., Луганська область – 4 млрд. грн.). В 2016 році для цих цілей передбачено 227 млн. грн..

Згідно оцінки шляхів відновлення та розбудови миру в Україні, орієнтовний обсяг сукупних потреб фінансових ресурсів для відновлення сходу України становить: інфраструктура та соціальні послуги – 1 257,7 млн. дол. США; відновлення економіки – 135,5 млн. дол. США.

Визначення чітких кількісних показників можливе після затвердження Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах України» та внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та можливого включення її фінансування в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», уточнення видатків на здійснення заходів з відновлення сходу України та розбудову миру.

198


розроблено проект Концепції Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах України».

забезпечено водопостачання окремих районів Луганської області, розроблено механізм розрахунків за надання послуг з водопостачання та водовідведення на території окремих районів Луганської області;

ремонт залізничних станцій у населених пунктах Рубіжне, Лисичанськ, Сватове, Світланове, Світлодарськ, Переїзна, Лоскутівка, Попасна Луганської області;

проведено розмінування, огляд та відновлення пошкоджених електричних ліній, які потребують першочергового відновлення для забезпечення електропостачання;

проведено роботи по розмінуванню територій проходження трубопроводіів; проведено роботи з будівництва підвідного газопроводу до міст Мар’їнка та

Красногорівка Донецької області; облаштовано та забезпечено відкриття контрольних пунктів в’їзду-виїзду на

тимчасово непідконтрольну територію Луганської області; спільно з Міненерговугілля підготовлено пропозиції щодо уникнення

техногенно-екологічної катастрофи внаслідок підтоплення вугледобувних підприємств на території Луганської області шахтними водами шахт «Первомайська» і «Голубівська»;

проведено роботу та залучено міжнародну технічну допомогу у сумі 5,1 млн. дол. США (або 120,9 млн. грн.) для реалізації проекту «Допомога внутрішнім вимушеним переселенцям в Східній Україні»;

проведено роботу щодо започаткування діяльності Цільового фонду багатьох партнерів для України.





1 Прийняття акта КМУ «Про схвалення Концепції Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах України» та затвердження Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах України»

Необхідність термінового здійснення комплексу заходів, спрямованих на відновлення соціально-економічної інфраструктури східних регіонів та розбудову миру

Міністерство з питаньтимчасово окупованих територій та ВПО, іншізацікавлені органи державної влади

Протягом 2016 року

Сприяння нормалізації ситуації на територіях, що зазнали впливу внаслідок тимчасової окупації або збройного конфлікту; відновленню промислового виробництва та інших форм бізнесової діяльності, відновленню пошкодженої інфраструктури тощо

2 Утворення Ради з питань

Необхідність визначення

Міністерство з питань

ІІ квартал Забезпечення координації з усіма

199




відновлення та розбудови миру в Україні

колегіального органу, який виконуватиме ключову роль у комплексній та узгодженій координації та плануванні заходів, спрямованих на відновлення,розбудову миру

тимчасово окупованих територій та ВПО, іншізацікавлені органи державної влади

зацікавленими сторонами, за участі зацікавлених міністерств, державних агентств, обласних та місцевих адміністрацій, ОГС та інших бенефіціаріїв

3 Участь у розробці Стратегії щодо інформаційної реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій на сході України та територій, прилеглих до зони проведення АТО

Підтримка внутрішньо переміщених осіб, реалізація довгострокової політики інформаційної та політичної реінтеграції

Міністерство інформаційної політики, Міністерство з питаньтимчасово окупованих територій та ВПО, інші зацікавлені органи державної влади

Протягом 2016 р.

Забезпечення ефективної інформаційної підтримки реформ Уряду.Створення умов для швидкої інформаційної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб.Збільшення покриття телерадіомовленням зони проведення АТО та АР Крим

4 Сприяння державній реєстрації та супроводженню проектів міжнародної технічної допомоги, спрямованої на відновлення сходу України та розбудову миру

Спроможність швидко реагувати на ризики, що виникають

Міністерство з питаньтимчасово окупованих територій та ВПО, іншізацікавлені органи державної влади


Формування середньострокових програм розвитку та наявність фінансового підґрунтя для їхньої реалізації. Уникнення дублювання у фінансуванні зруйнованих об’єктів, прозорість процедури залучення коштів

5 Координація підготовки проектів з відбудови інфраструктури, житла та допомоги постраждалим у наслідок агресії жителям

Підтримка внутрішньо переміщених осіб

Міністерство з питаньтимчасово окупованих територій,

Протягом 2016 р

200




звільнених територій та презентація їх міжнародним партнерам для отримання фінансування цих проектів

6 Розбудова інституційної спроможності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб

Необхідність набуття відповідного функціонального потенціалу для ефективного виконання визначених завдань

Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осібМінфін


Оперативне та ефективне виконання завдань, покладених на Міністерство у зв’язку з конфліктом та тимчасовою окупацією та постконфліктним відновленням


Затвердження Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру у східних регіонах України». Створення Цільового фонду багатьох партнерів для України для швидкого реагування на виклики, що виникають, уникнення дублювання у фінансуванні об’єктів інфраструктури. Координація підготовки конкретних проектів по відбудові інфраструктури, зруйнованої через ведення бойових дій, відбудові житла, стимулювання розвитку економіки територій, що зазнали впливу внаслідок тимчасової окупації або збройного конфлікту, допомоги ВПО для залучення міжнародної технічної допомоги. Внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо компенсації за пошкоджене житло внаслідок проведення АТО. Відновлення критичної інфраструктури та ключових соціальних послуг у таких сферах: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, громадські будівлі та житло, енергетика, транспорт, водопостачання та водовідведення, екологія та охорона довкілля.

VI. 7. Створення Цільового фонду багатьох партнерів для України для залучення коштів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для вирішення питань тимчасово окупованих територій та ВПО


Відновлення мирного життя на деокупованих територіях вимагає суттєвої міжнародної технічної допомоги. Для отримання цієї допомоги існує ряд перешкод через неузгодженість українських нормативних документів з європейськими. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» значно

201

ускладнює надання такої допомоги міжнародними структурами. Нормативне врегулювання отримання міжнародної технічної допомоги створить сприятливі передумови для отримання такої допомоги Україною.

Для об’єктів, що потребують першочергового відновлення, потрібно 5,8 млрд. грн. (Донецька область – 1,73 млрд. грн., Луганська область – 4 млрд. грн.). В 2016 році для цих цілей передбачено 227 млн. грн.

Згідно «Оцінки шляхів відновлення та розбудови миру в Україні», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 797-р «Про схвалення звіту спільної місії Європейського Союзу, Організації Об’єднаних Націй та Світового банку», орієнтовний обсяг сукупних потреб фінансових ресурсів для відновлення сходу України становить 1,52 млрд доларів США:

1) інфраструктура та соціальні послуги (потреба – 1 257,7 млн. дол. США);

2) відновлення економіки (потреба – 135,5 млн. дол. США);

3) соціальна стійкість, розбудова миру та громадська безпека – (потреба – 156,8 млн. дол. США).

Мета:

Створення Цільового фонду дозволить залучати позабюджетні кошти, акумулювати їх та спрямовувати на відновлення та розбудову миру в Україні, створить нові інструменти фінансування та дозволить залучати донорів, міжнародні фінансові організації.

Сприяння загальній узгодженості впровадження заходів з відновлення та розбудови миру та реалізації відповідної державної програми;

Виконання функцій координаційної платформи для заходів з відновлення


Залучення коштів від донорів та міжнародних фінансових організацій для відбудови зруйнованих автодоріг та штучних споруд (250,5 км та 13 мостів, естакад, шляхопроводи та ін.) в Донецькій та Луганській областях (711,5 км доріг та 17 штучних споруд протяжністю понад 1800 м) та фінансування об’єктів, що потребують першочергового відновлення.


На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 270-р «Про уповноваження Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства виступити з ініціативою міжнародного характеру про заснування Цільового фонду багатьох партнерів для України» Державним агентством України з питань відновлення Донбасу підготовлено проект відповідного звернення, що доопрацьовано Секретаріатом Кабінету Міністрів

202

України та надіслано Директору Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, Європи та Центральної Азії, а також Постійному Координатору системи ООН в Україні.





кроку1 Створення

Цільового фонду для залучення позабюджетних коштів

Створення сприятливих умов для залучення ресурсів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для відновлення об’єктів інфраструктури, спрощення процедури залучення коштів

Міністерство з питаньтимчасово окупованих територій та ВПО, іншізацікавлені органи державної влади Мінекономрозвитку


Будуть створені умови для залучення ресурсів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для відновлення об’єктів інфраструктури та розбудови миру


Впровадження Державної цільової програми, де будуть визначені основні пріоритети по відновленню та розроблена дорожня карта з відновлення об’єктів інфраструктури. Координація розробки цільових проектів під залучення коштів від міжнародних фінансових організацій та отримання міжнародної технічної допомоги.

VI. 8. Зміцнення соціальної стійкості, розбудова миру та громадська безпека


Військовий конфлікт у наслідку агресії у східних регіонах України та окупації Криму має прямий негативний вплив на соціальну згуртованість, стійкість, джерела засобів до існування, громадську безпеку та верховенство права. На сьогодні потребують вирішення питання, пов’язані із зміцненням соціальної стійкості, розбудовою миру та громадською безпекою, зміцненням стійкості переміщених груп населення та приймаючих громад, поліпшенням захисту груп населення, що зазнали впливу від конфлікту, та сприянням примиренню, безпеці громадян і доступу до правосуддя.

203

За даними Мінсоцполітики України вимушено покинули свої домівки1 774 976 громадян України, за даними ООН фактична кількість становить близько 800 000 осіб. Значна частина ВПО не стали на облік і не отримують допомоги від держави.

Мета:

Визначення основних наслідків кризи для постраждалих внаслідок військового конфлікту на сході України та тимчасової окупації частини території України груп населення у контексті питань соціальної згуртованості, відновлення миру та громадської безпеки, сприяння відновленню шляхом підтримки реінтеграції внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) та колишніх учасників військового конфлікту, які не скоїли тяжких злочинів, зміцнення приймаючих громад, залучення інвестицій у заходи з відновлення та зміцнення систем правосуддя і безпеки громадян. Створення реєстру внутрішньо переміщених осіб, який відображатиме реальний стан справ. Надання справедливої допомоги ВПО в залежності від матеріального стану таких осіб.

Очікуваний результат спрямований на сприяння досягненню цілей відновлення та розбудови миру через комплекс заходів з посилення довіри між державою та громадянином і надання допомоги найбільш уразливим верствам населення (зокрема, ВПО) у подоланні кризової ситуації на сході України, а також заходів у сферах розвитку та відновлення. Допомога щодо зменшення напруги між громадами на Донбасі та по всій Україні. Розширення та зміцнення доступу громадян до правосуддя. Сприяння розбудові та відбудові відносин та довіри в громадах, що безпосередньо постраждали від конфлікту. Підготовка до роззброєння, демобілізації та реінтеграції колишніх військовослужбовців, що повертаються.


Орієнтовний обсяг сукупних потреб фінансових ресурсів для відновлення соціальної стійкості, розбудова миру та громадської безпеки за чотирма компонентами становить:відновлення соціальної згуртованості та зміцнення стійкості (33,7 млн. дол. США);захист груп населення, постраждалих внаслідок конфлікту (20,5 млн. дол. США);психосоціальна підтримка постраждалих внаслідок конфлікту груп населення (28, 4 млн. дол. США);

відновлення громадської безпеки (44,3 млн. дол. США).

Загальний обсяг потреб становить 126,8 млн. дол. США.


1. Розроблено проект Концепції Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах України». 2. В рамках реалізації Мінських домовленостей і роботи Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі: 2.1 проведено розмінування, огляд та відновлення пошкоджених електричних ліній,

які потребують першочергового відновлення для забезпечення електропостачання;

204

2.2 проведено роботи по розмінуванню територій;2.3. облаштовано та забезпечено відкриття контрольних пунктів в’їзду-виїзду

на тимчасово непідконтрольну територію Луганської області;3. Проведено роботу та залучено міжнародну технічну допомогу у сумі 5, 1 млн. дол. США для реалізації проекту «Допомога внутрішнім вимушеним переселенцям в Східній Україні»;4. Опрацьовано питання щодо створення Цільового фонду багатьох партнерів для України, пропозицію щодо заснування якого схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 270.





1 Розробка та подання до КМУ законопроектів щодо забезпечення прав ВПО

Створення умов для дотримання прав і свобод ВПО, соціальне, економічне та медичне забезпечення цих осіб.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО,інші зацікавлені органи державної влади


Встановлення гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів ВПО.

2 Розробка та подання проекту акта КМУ «Про порядок переміщення вантажів (товарів) до району або з району проведення АТО»

Створення спрощених норм для перетину лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.



Спрощення механізму перетину лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

3 Розробка та подання до КМУ проекту Закону України «Про осіб, зниклих безвісті»

Вирішення практичних проблем, що виникли у зв’язку із збройним конфліктом в Україні, зокрема з’ясування долі осіб, зниклих безвісті.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО,зацікавлені органи державної влади


Врегулювання статусу осіб, зниклих безвісті та забезпечення належного правового захисту таких осіб та їх родичів.

4 Участь у розробці Стратегії щодо інформаційної

Підтримка кримських татар та внутрішньо

Міністерство інформаційної політики,


Забезпечення ефективної інформаційної

205




реінтеграції окупованих територій та тимчасово непідконтрольних територій на сході України та територій, прилеглих до зони проведення антитерористичної операції

переміщених осіб, реалізація довгострокової політики інформаційної та політичної реінтеграції.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, інші зацікавлені органи державної влади

підтримки реформ Уряду.Збільшення покриття телерадіомовленням зони проведення АТО.Завершення реформи системи іномовлення України.

5 Участь у здійсненні заходів, спрямованих на збільшення проникнення українських медіа (покриття) у зоні проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованій території

Створення умов для швидкої інформаційної реінтеграції ВПО та населення східних регіонів України.

Міністерство інформаційної політики, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО,інші зацікавлені органи державної влади


Збільшення покриття телерадіомовленням зони проведення АТО.

6 Створення єдиного реєстру внутрішньо переміщених осіб, який відображатиме реальний стан справ з ВПО

Міністерство соціальної політики України, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО


Надання справедливої допомоги ВПО в залежності від матеріального стану таких осіб.

8 Розробка та подання до КМУ проекту постанови КМУ «Про утворення територіальних органів Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО»

Захист прав і свобод громадян України



Захист прав і свобод громадян України

206


Визначення базових показників, щоб краще зрозуміти вразливість, ризики та соціальну згуртованість. Сприяння побудові та відновленню відносин і довіри у громадах, що безпосередньо (ВПО, приймаючі громади, громади з великою кількістю колишніх учасників бойових дій) або опосередковано зазнали впливу конфлікту. Зміцнення здатності Уряду надавати послуги з соціального захисту та забезпечувати стале надання соціальної допомоги вразливим представникам громад. Розширення та зміцнення доступу громадян до правосуддя. Забезпечення доступу населення, що прямо або опосередковано зазнало впливу конфлікту, до необхідної правової допомоги та адміністративної підтримки. Задоволення психосоціальних потреб груп, що зазнали впливу конфлікту (учасників бойових дій і цивільних жертв конфлікту, дітей і жертв насильства на гендерній основі, ВПО, осіб, які повертаються на постійні місця проживання). Усунення ризиків для громадської безпеки, включно з фізичними загрозами (нерухомі міни, нерозірвані снаряди) та поширення незаконної зброї, а також зниження рівня невпевненості та занепокоєння, спричинені фізичною небезпекою. Участь у розробці Національного плану та механізму роззброєння, демобілізації та реінтеграції, підтримка реінтеграції учасників бойових дій.

VI. 9. Інформаційна реінтеграція східних, південних областей України та Автономної Республіки Крим


Інформаційна блокада Сходу України та АР Крим; антиукраїнська пропаганда окупаційною владою РФ в АР Крим та незаконними збройними формуваннями.

Активність РФ на зменшення уваги світової спільноти до факту окупації АР Крим.

Низький рівень доступу населення східних та південних областей, АР Крим до українського телерадіомовлення; недостатня кількість передавального обладнання, та, як наслідок, недостатнє покриття цих територій телерадіосигналом.

Мета:

Забезпечення охоплення якісним сигналом східних та південних областей України із мінімум 5-ма телевізійними каналами.

Формування однозначної позиції світової спільноти щодо необхідності деокупації АР Крим; привернення уваги до ситуації на півострові; поширення правдивої інформації про події в АР Крим у світі.


ввести в дію дві телевізійні вежі на Сході України; встановити не менше 30 передавачів, за умови отримання їх від партнерів

(країни ЄС та США);

207

забезпечити та посилити підтримку територіальної цілісності України державами – членами ООН;

відновити доступ населення Сходу України та АР Крим до правдивої інформації.


Встановлено 21 аналоговий телепередавач, 16 FM-передавачів в зоні АТО; Передано більше 200 супутникових антен у місця розміщення ЗСУ; В зоні АТО розповсюджено понад 1 млн. прим. газети «Україна Єдина» та газети

«Спецвипуск для жителів Донбасу»; Проведено ряд інформаційно-комунікаційних кампаній, зокрема: «Крим – це

Україна»; «18 травня ми всі — кримські татари», «Два прапори – Єдина країна»; Проведено низку міжнародних форумів; Видано брошуру щодо порушення прав людини в Криму.






кроку1. Відновлення

телекомунікаційної інфраструктури на Сході та Півдні:- встановлення та відновлення 2-х телевеж на Сході України;- встановлення та запуск нових передавачів в зоні АТО та південних регіонах (до 30);- збільшення потужності наявних передавачів.

Наявний ресурс передавачів на Сході та Півдні є недостатнім та не забезпечує населення якісним українським мовленням.Необхідно встановлення додаткових передавачів та побудови телевеж.

МІП, Концерн РРТ

протягом року

Збільшення зони покриття телерадіосигналом; відновлення та поширення українського мовлення в регіонах, де воно відсутнє.

2. Започаткування мовлення радіо «Голос Донбасу».

Потреба у незалежному, громадському радіомовленні в зоні АТО, із актуальним для населення контентом.

МІП, НТКУ ІІ – ІІІ квартал

Збільшення якісного контенту

3. Проведення переговорів із закордонними партнерами щодо надання Україні технічної допомоги та передавального

Недостатність державного ресурсу на відновлення мовлення обумовлює потребу у


Формування технічної бази для відновлення та поширення мовлення.

208





крокуобладнання. залученні

допомоги іноземних партнерів.

4. Створення кримської редакції на телеканалі іномовлення «UA|TV»

Потреба в регулярному поширенні інформації щодо подій в АР Крим на світовому рівні

МІП ІІ квартал Поширення об’єктивної інформації щодо подій в АР Крим на світову аудиторію

5. Розробка, прийняття та реалізація стратегічних актів:- Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим;- Стратегії публічної дипломатії кримських татар.

Відсутність узгодженої державної політики в питанні інформаційної реінтеграції АР Крим


Формування єдиної стратегії інформаційної реінтеграції АР Крим.

6. Комунікаційні кампанії та інші заходи, спрямовані на підтримку кримських татар та проти порушень прав людини, зокрема:- міжнародна медіа-кампанія «Крим – це Україна»; - презентація фотовиставки та відеороликів в рамках роботи Комітету ООН з прав людини;- Видання книги «#КрымНаш» – історія одного міфу».

Потреба в акцентуванні уваги та регулярному висвітленні актуальних проблем реінтеграції АР Крим та пов’язаних з цим питань.


Більше 6-ти кампаній в Україні та закордоном на підтримку кримських татар та проти порушення окупантами прав людини.


Посилення інформаційного тиску на окупаційну владу РФ та незаконні збройні формування на світовому рівні, зростання присутності питання окупації АР Крим та діяльності незаконних збройних формувань у світовому інформаційному просторі,

209

подолання інформаційної блокади тимчасово непідконтрольних та окупованих територій.

Завершення відновлення системи телерадіомовлення та подальший перехід на цифровий стандарт мовлення. Такий перехід має здійснюватись виключно в тому випадку, коли доступ до цифрового стандарту мовлення серед населення буде не нижчим за доступ до аналогового стандарту.

VI. 10. Завершення реформи іномовлення України і започаткування роботи щодо популяризації (брендування) України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі


У світовому інформаційному просторі бракує об’єктивної та актуальної інформації про Україну. Наслідком цього є створення негативного іміджу нашої держави, що позначається на політичній, економічній, туристичній, інвестиційній та інших сферах. Основною проблемою є відсутність єдиної цілеспрямованої державної інформаційно-комунікативної політики, орієнтованої на просування інтересів України шляхом популяризації (брендування). Крім того, існуючий стан справ потребує приведення у відповідність із Законом України «Про систему іномовлення» та реалізації практичних кроків для завершення реформи іномовлення.

На сьогодні кількість потенційних глядачів телеканалу іномовлення UATV становить майже 9 мільйонів, укладено 12 угод з кабельними операторами Грузії, Латвії, Польщі, Ізраїлю, Болгарії; щоденний трафік Укрінформу у середньому зріс на 25%, а доходи – вдвічі вже в грудні 2015 року; запущено 5 повноцінних мовних версії сайту Укрінформу і 1 версія – на стадії тестового запуску.

Мета:

Розширити покриття та збільшити глядацьку аудиторію телеканалу UATV; підписати угоди з кабельними операторами усіх країн супутникового покриття; збільшити читацьку аудиторію Укрінформу за рахунок відкриття додаткових мовних версій сайту; покращити фінансову, кадрову (залучення найкращих спеціалістів) політику суб’єктів державного іномовлення; запустити якісну англомовну редакцію за участі журналістів та менеджерів – носіїв мови.

Розпочати реформу успішного просування бренду України у світовий інформаційний простір шляхом розробки, ухвалення та реалізації Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі (далі – Концепція); підвищення інвестиційної привабливості України; збільшення туристичних потоків в Україну; створення ефективних шляхів та способів комунікації з усіма суб’єктами міжнародних відносин.

210


Відкриття трьох додаткових мовних версій сайту Укрінформу; збільшення глядацької аудиторії телеканалу іномовлення UATV втричі, а

кількості контрактів з кабельними операторами – з 12 до 55.


За результатами роботи Міжвідомчої робочої групи при МІП розроблено проект Концепції, проведено громадські обговорення проекту та направлено на погодження в ЦОВВ.

1 жовтня 2015 року презентовано телеканал іномовлення UATV, розроблено та забезпечено ухвалення Закону України «Про систему іномовлення».

З березня 2016 року функціонує державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України».

Протягом IV кварталу 2015 року – І кварталу 2016 року збільшено кількість потенційних глядачів телеканалу іномовлення UATV з 4 до майже 9 мільйонів.

Збільшено кількість контрактів з кабельними операторами країн світу з 1 до 12.

Забезпечено зростання трафіку Укрінформу на 25% в порівнянні з аналогічним минулим періодом.


Кроки Пояснення, обґрунтуван

ня



1. Внесення на розгляд Уряду проекту Концепції та подальша презентація громадськості

МІП ІІ квартал Публічне ухвалення

2. Формування якісного та цікавого контенту телеканалу (у т.ч. не менше 50 % англомовного ефіру) за участі журналістів та менеджерів – носіїв мови

Презентація української позиції у світі

МПІУ ІІ квартал Покращення якісного наповнення контенту телеканалу та вихід на міжнародний рівень подання інформації

3. Повноцінний запуск китайської, японської, французької та польської мовних

Збільшення аудиторії сайту

Укрінформ ІІ – ІV квартал

Збільшення аудиторії сайту

211

Кроки Пояснення, обґрунтуван

ня



версій сайту4. Розробка у рамках

діяльності міжвідомчої робочої групи при МІП та внесення на розгляд Уряду Плану заходів з реалізації Концепції

МІП ІІІ квартал

Створення послідовного механізму просування бренду України у світі

5. Рестарт Мультимедійної платформи іномовлення України: нова студія, візуальна складова, нове наповнення

Збільшення аудиторії платформи іномовлення України

МПІУ ІІІ квартал

Узгодження формату телеканалу із найкращими світовими стандартами

6. Запуск оновленого фотобанку з можливістю онлайн-купівлі фотографій

Економія бюджетних коштів

Укрінформ ІV квартал

Оптимізація доходів Укрінформу, вихід на сучасний рівень онлайн-продажів

7. Початок виконання Плану заходів з реалізації Концепції

МІП, МЗС та інші ЦОВВ

IV квартал

Формування робочих інструментів для популяризації України, у тому числі робочого органу

8. Запуск мовлення телеканалу за допомогою одного додаткового супутника для якіснішого покриття країн світу

Збільшення аудиторії глядачів телеканалу

МПІУ IV квартал

Збільшення присутності телеканалу іномовлення України в світі Збільшення країн світу мовлення

9. Збільшення глядацької аудиторії телеканалу втричі, кількості контрактів з кабельними операторами світу –до 55

Збільшення аудиторії глядачів телеканалу

МПІУ протягом року

Розширення доступу до глядачів, покриття максимальної кількості доступних домогосподарств


Подальше розширення аудиторії та можливостей суб’єктів іномовлення України, формування офісу Українського Іномовного Радіо. Створення єдиного робочого органу з передачею йому повноважень інших ЦОВВ з питань популяризації України в світі. Створення спеціальної неурядової інституції, яка не потребує фінансування з державного

212

бюджету та користується правами самоврядності, діяльність якої спрямована на формування позитивного іміджу України. Розширення й розвиток мережі державних культурно-інформаційних центрів України за кордоном, а також зміцнення матеріально-технічної бази існуючих культурно-інформаційних центрів, з метою їх залучення, зокрема, до виготовлення іноземними мовами і розповсюдження інформаційно-іміджевих матеріалів, присвячених України. Створення нових каналів внутрішньої та зовнішньої комунікації. Залучення в Україну представників провідних інформагенцій, телевізійних та радіоканалів, друкованих видань та створення їм належних умов для професійної діяльності.

VI. 11. Модернізація консульської служби для захисту інтересів громадян України за кордоном


Є потреба подальшого посилення механізмів захисту прав і законних інтересів наших співвітчизників за кордоном, в т.ч. з врахуванням кращого іноземного досвіду. Консульський захист і консульське обслуговування надаються усім співвітчизникам, незалежно від статусу перебування їх за кордоном.

За оцінками місцевих офіційних кіл та експертів, за межами України тимчасово перебуває або постійно проживає понад 7 млн. наших співвітчизників, з них легально – понад 5,5 млн.; на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах (ЗДУ) зареєстровано 476 350 осіб, у тому числі 17 961 усиновлена дитина.

Серед результатів роботи консульської служби у 2015 році у частині оперативного реагування та допомоги нашим співвітчизникам, зокрема, - евакуація, за сприяння МЗС, із зон бойових дій та стихійних лих 274 громадян України (52 особи з території Сирії, 95 – з Непалу, 127 – з Ємену), звільнення з піратського полону 3 українських моряків, які входили до складу екіпажів 2 морських суден, повернення недоотриманої заробітної плати 168 громадянам на загальну суму 1 260 475 дол. США, встановлення місцезнаходження та відновлення контактів 262 наших співвітчизників з їхніми родичами в Україні, повернення в Україну 308 українських моряків, які потрапили у скрутне становище за кордоном, надання захисту 16 громадянам України, які стали жертвами торгівлі людьми; а також матеріальної допомоги 239 громадянам України, забезпечення лікування та реабілітації в іноземних медичних закладах поранених у ході АТО близько 500 військовослужбовців.

Консульський збір за вчинення консульських дій у 2015 році склав 26 млн. 801 тис. 380 дол. США (+5,5 %).

Мета:

Посилення механізмів захисту прав і законних інтересів громадян України за кордоном в тому числі завдяки технічній модернізації консульської служби України - відповідно до потреб наших співвітчизників та кращих світових стандартів.

213


Кінцевим результатом технічної модернізації має стати завершення автоматизації консульських послуг, створення об’єднаної бази вчинення та реєстрації консульських дій та зборів «Е-consul», впровадження системи регулювання потоками відвідувачів, увести в дію візову інформаційну систему ІТС «Віза»).


Модернізовано Державну інформаційну систему інформаційного обліку фізичних осіб та їх документування для МЗС України та ЗДУ (далі – ДІС) у контексті виконання «Плану заходів із запровадження документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у які імплантовано безконтактний електронний носій.

Створено національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства на 2014-2017 роки».

Розроблено інформаційно-телекомунікаційну систему оформлення і видачі іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію (далі – ІТС «Віза»).



(квартал)


кроку1 Завершити

автоматизацію консульських послуг

Більшість процесів вчинення консульських дій необхідно автоматизувати шляхом під’єднання до відомчих ресурсів з метою уникнення зайвого листування

МЗС 4 квартал Спрощення процедури вчинення консульських дій, скорочення термінів опрацювання клопотань заявників та підвищення ефективності роботи консульських підрозділів

2 Створити об’єднану базу вчинення та реєстрації консульських дій та зборів «Е-consul»

Необхідно створити єдину базу даних вчинення консульських дій на сервері МЗС, куди буде щоденно надходити інформація від ЗДУ про вчинені консульські дії та консульські надходження

МЗС 4 квартал Відміна необхідності надсилання архаїчних звітів щодо вчинених консульських дій, аналіз діяльності роботи ЗДУ на консульському напрямі

214


(квартал)


кроку3 Впровадити

систему регулювання потоками відвідувачів

Система є необхідною в першу чергу ЗДУ, до яких на прийом звертається щодня значна кількість відвідувачів. Система має можливості реєстрації відвідувачів на прийом через Інтернет, дає змогу здійснювати аналіз ефективності роботи ЗДУ на консульському напрямі

МЗС 4 квартал Ефективне впорядкування потоків відвідувачів які прибули для вчинення консульських дій до ЗДУ, скорочення часу на подання документів, підвищення іміджу консульської служби України

4 Ввести в дію інформаційну-телекомунікаційну систему «Віза»

Завдання системи суттєво удосконалити процеси оформлення і видачі іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію шляхом впровадження новітніх інформаційних технологій

МЗС 3 квартал Оперативність та зручність оформлення віз іноземцями та особами без громадянства, використання мережі Інтернет для подання візової анкети до уповноваженої установи та відстеження стану оформлення візи;контроль реалізації рішень щодо видачі віз або у відмові їх оформлення завдяки автоматизації, централізації та документованості процесів


215

Модернізація консульської служби включає також заходи з оптимізації консульської присутності України за кордоном. У 2014 році, виходячи з поточної і прогнозованої інтенсивності діяльності ЗДУ у відповідних країнах, пріоритетів у частині використання державних коштів на утримання ЗДУ, було ліквідовано 9 і реорганізовано 8 консульських установ; при цьому було вжито заходів з метою подальшого ефективного консульського обслуговування наших співвітчизників.

Виходячи з консульських потреб наших громадян у місцях їхнього компактного проживання/перебування наразі опрацьовується можливість започаткування діяльності консульських установ України в Местре (Італія), Аліканте (Іспанія), Хургаді (Єгипет), Ванкувері (Канада), Хьюстоні (США).

Ефективності консульської роботи сприятимуть також заходи, що вживаються з метою забезпечення максимальної поінформованості наших співвітчизників з актуальних для них питань. Останнім часом посилено механізми зворотного зв‘язку з громадянами, інформація від яких отримується/яким надається, зокрема, через електронні ресурси, розміщені на веб-порталах МЗС і ЗДУ, а також в соціальних мережах, зокрема в спеціально створеному профілі Департаменту консульської служби в «Facebook». Ближчим часом буде впроваджено веб-ресурс “Поради подорожуючим” з можливістю добровільної реєстрації громадян України та їх екстреного оповіщення.

Здійснені та плановані заходи з оптимізації консульського захисту наших співвітчизників будуть ефективно використовуватися в другій половині ц.р. у рамках забезпечення консульського супроводу в ході проведення масових заходів за кордоном (ЄВРО 2016, ХХХІ Олімпійські ігри, XV Параолімпійські ігри, Всесвітній день молоді за участю Папи Римського.

__________________________

216

News & Politics

План пріоритетних кроків уряду на 2016 рік