ПередПлатний індекс

газета виходить з 1960 року

02.06.2010

№24(5014)

46 каналів телебачення

влучний погляд на сучасне життя

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Незаконна торгівля цигарками в небезпеці?!

Хочете бути у вирі подій? Увага! Тепер газету можна передплатити за двома індексами:

Газету на II півріччя можна передплатити до 20 червня.

(16 cт. + 16 ст. ТБ) (16 cт. + 8 ст. ТБ)ihдекс 61072 ihдекс 49444

ВАРТІС

ТЬ

ВАРТІС

ТЬціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ціни вказані без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

Передплачуйте газету “Молодь Черкащини”

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грн

1 місяць – 5,40 грн3 місяці – 16,20 грн6 місяців – 32,40 грн

черкаська молодь показала міліції, як треба боротися з вуличними торгівцями куривом

сторінка 3

•прощавай, школо!У загальноосвітніх навчальних закладах пройшли випускні вечори

сторінка 2

•що то було?Жителька корсуня-Шевченківського запевняє, що бачила незвичайну тварину

сторінка 3

•як пісня чудова...Чим живе невелике село Зелена діброва

сторінки 8-9

•городищен­ський КулібінЧоловік власними руками майструє сільськогосподарську техніку

сторінка 10

•попереду літоЯкий оздоровчий заклад вибрати для відпочинку дитини

сторінка 12

•що витягують із черкащаннавіть лікарі дивуються, дістаючи всілякі предмети з людського організму

сторінка 13

Виріжте дисконтний купонпринесіть в редакцію і отримайте 15% знижкуна передплату газети «Молодь черкащини»на II півріччя 2010 року

Наша адреса: Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к. 108-111

Увага! На один дисконт одноразово можна отримати знижку на оформлення до 10-ти піврічних передплат

35 грн.

41,55 грн.

2 червня 20102

об’єктив

наші новинидата•

Рацівська школа відсвяткувала півстолітній ювілейЮвілейний п’ятдесятий Остан-ній дзвінок про-звучав минулого тижня у Рацівській загальноосвітній школі, що на Чиги-ринщині. У стінах навчального закла-ду зібралися навіть учні та вчителі, які першими у далеко-му 1960 році сіли за парти тоді нової школи. За словами директора закладу Галини Демчук, за роки функціонуван-ня школи 71 учень отримав медалі: 50 золотих та 21 срібну. Медалісти, які раніше здо-бували знання в Рацівській школі, вручали нинішнім відмінникам навчання похвальні грамоти. Не обійшлося й без подарун-ків. Місцевий меценат Іван Хатько подарував Ра-цівській школі новенький кольоровий принтер.

Після закінчення свята усі охочі мали змогу відві-дати шкільний музей, де зібрано фотоальбоми, а на Дошці пошани містяться дані про найуспішніших та найвідоміших рацівчан. Серед них учені, військові та навіть актори. Так, школу у Рацевому свого часу закінчила відома на Україні актриса вищої категорії Світлана Моска-ленко. Нині жінка працює у Черкаському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Шевченка.

Олена БЕРЕСТЕНКО

ситУація•

На фіНіШі•

З БАЛУ – НА КОРАБЕЛЬ

Візит•

До Америки – по досвідУ рамках програми „Відкрий світ”, заснованої свого часу Конгресом США, смілянські пе-дагоги за рахунок сторони, яка приймає, протягом двох тижнів гостювали в штаті Айова.А повернувшись, учасники делегації поді-лилися зі своїми колегами результатами візиту до Америки. Зокрема, вони розпові-ли, що в Айові вже давно запроваджена 12-річна освіта, але там школярі дорослі-шають раніше, вже в 10 класі більшість з них працюють: частина заробляє на власні розваги і потреби, частина – на здобуття вищої освіти. Бо у них так заведено: сам собі маєш допомогти. Батьки, звичайно, підтримують своїх дітей, але все наванта-ження лягає на плечі молодих. І водночас, там підходять диференційовано до тих, хто вступив до вищого навчального закла-ду. Скажімо, в одному з них, де побували смілянці, пояснили, що молодь за тестами вступає сюди. Адміністрація цього закладу проводить опитування, і батьки заповню-ють відповідні форми, в яких вказують рі-вень зарплати і витрат, які великі покупки востаннє вони зробили. Адже саме від цьо-го залежить оплата навчання студента за рік. Іноді виходить і безплатно.

Взагалі, наші візитери звернули увагу на чітку узгодженість профосвіти з ринком праці, відсутність заохочувальних премій і планових відпусток та невіддільний про-цес поєднання під час практики людини з природою. Заробітна плата і любов до дітей – ось головний стимул роботи аме-риканського вчителя.

Ще одна ознака штатівської системи ос-віти. Кожний вищий навчальний заклад, який розташований в певному місті, на-магається дати студентові ту чи іншу спе-ціальність, яка потрібна саме цьому місту на даний час. Саме у такий спосіб міста намагаються укомплектуватися молоди-ми спеціалістами.

Отже, є чого повчитися смілянським (і не тільки!) педагогам в американських колег. А проаналізувавши досвід їхньої роботи, і дещо запозичити, враховуючи, звичайно, наш менталітет, внутрішню обстановку тощо, запровадити на нашому національ-ному ґрунті. Та для цього потрібні згода та суттєва матеріальна і моральна підтримка як місцевої, так і вищої влади. Бо не секрет, що наші колишні й нинішні керманичі свого часу їздили по досвід до Китаю, Росії, Чехії, Польщі, до того ж американського штату Айова, Голландії, Німеччини. Але...

Іван ГОРшаНОв

Тим часом, як червнева атмос-фера, здається, просто просо-тана батьківською любов’ю і турботою про 17-річних дочок і синів, які вступають у дорос-ле життя, в уманській лікарні дві крихітки залишені наприз-воляще, навіть ще не звідавши материнського тепла.

Одна з них, чотиримісячна Кармеліта з Вільшанки, перебуває у відділенні центральної районної лікарні ще з 22 лютого цього року. Вона не перша ди-тина в сім’ї, однак обставини склались так, що її сім’я тепер – це персонал пе-діатричного відділення, а рідні батьки не поспішають її відвідувати. За весь цей час із десятком підгузків до неї за-вітав чоловік, який назвався батьком, але підтверджувальних документів не надав. Він ще раз заходив із жінкою, запевняючи, що вони батьки дівчинки.

Хотіли забрати дитину з собою, однак працівниці направили їх у відділ сім’ї і молоді по належні документи. Відтоді від них ні слуху ні духу.

А історія другої дівчинки просто приголомшує. Іринка із Кочержинців, поступила у відділення на сьомому дні життя 21 травня.

– Одна жіночка доглядала дачну ді-лянку місцевого чоловіка і впустила до себе вагітну дочку Надю, – розповідає молодша сестра ФАПу села Кочержин-ців Катерина Яковенко. – Там, в дачно-му будинку, Надя і народила дівчинку. Про те, що пологи вже відбулись, ми дізнались від фельдшерки із Тома-шівки, яка бачила, як Надія приходила до свого співмешканця і запрошувала поглянути на дитину. Медик помітила, що дівчина вже без живота, і одразу повідомила нас. Нам вдалось побачи-ти дитину, лише викликавши в село власника дачі, бо її батьки зачинились

у хатині і нікого не впускали. Коли ж нарешті ми потрапили в будиночок, то були просто вражені – накурено, бруд-но, сильний запах перегару, і посеред всього загорнуте у старі брудні тюль та хустину немовля. Маленька вже навіть не плакала.

– Зараз дітки мають цілодобовий догляд, про них постійно турбуються медсестри нашого відділення, яким допомагають санітарки, – розповідає старша медсестра педіатричного відділення УЦРЛ Наталя Щербак. – З харчуванням покинутих діток у нас проблем немає, виділяються гроші, малята отримують суміші «Нутрілон». Ми практикуємо годування за вимогою дитини. З одягом також не маємо про-блем – небайдужі люди та наші праців-ники приносять те, із чого повиростали їхні діти і внуки, дехто навіть креми і присипки приносив.

Що ж, світ не без добрих людей на-віть тоді, коли рідні батьки забувають про своїх дітей.

вікторія шиБІНСьКа

Світ не без добрих людей

У Корсуні–Шев-ченківському, як і по всій Україні, на мі сяць раніше, ніж торік, пройшли ви-пускні вечори.Випускники 5 шкіл і шко-ли-інтернату попрощалися зі своїми рідними школа-ми. У п`ятницю 28 травня відбулося Свято остан-нього дзвоника: урочисті лінійки, море емоцій і квітів, шкільна форма з бі-

лими фартушками, білими гольфами і неодмінними бантиками на голові. Того ж дня випускницям ЗОШ №1 довелося швидко міняти зачіски і готуватися до випускного вечора.

– Важко… Кінець навчального року, заліки, шкільні іспити, лінійка і ви-пуск… А ще як подумаю, що не встигнемо відіспа-тися після випуску, як уже й ЗНО на носі! – перей-

мається Юля Березовська, випускниця одного з 4-ох одинадцятих класів цієї школи. – Але іншим шко-лам буде ще важче – ми ж перші.

Річ у тім, що одночасно всі школи міста випуск-ний вечір не проводять. Будинок культури, в якому найбільша зала міста, один, тож випуски поділи-ли на три дні.

анна СавРаНСьКа

Урочистий марш випускників Корсунь–Шевченківської ЗОШ №1

фотофакт•

ре

кл

ам

а

фот

о М

ар’я

ни я

РеМ

еНКО

Понад 2 тисячі одинадцятикласників Черкас минулої суботи відгуляли випускний вечір. А вже цього тижня для вчорашніх школярів розпочався період ЗНО

фот

о Ан

ни С

АвРА

НСьК

ОЇ

№24 3наші новиниакція• страШилка•

“Чупакабра” дісталася вже Черкащини? Жителька Корсуня-Шевченківського запевняє, що минуло-го тижня на вулицях міста бачила незви-чайну тварину. В п’ятницю, 28 травня, до мене підійшла одна корсунчанка і розповіла місцевий «жахлив-чик».

– напишіть про це, – запропону-вала жінка. – але якщо назвете моє прізвище, то скажуть, що ненормальна. Я бачила ту пот-вору! схожа на кенгуру, передні лапи підібрані, а скаче на задніх. стрибки велетенські, всі рухи, як у кенгуру. Чи є хвіст – не помітила.

далі жінка намалювала схему, вказавши, де саме бачила «чупакабру», і розповіла таке. Перед трійцею, саме в обід, вона йшла вулицею Осипенка від базару в бік автостанції. Вийшла до п`ятиповерхівок. Між ними і автостанцією – сквер ім. сошен-ка, який з трьох боків оточують дороги, всюди людно. раптом вона почула дикі крики жінок і страшне виття собак. По скверу з боку могили івана сошенка велетенськими стрибками на задніх лапах рухалася дивна іс-тота зростом з людину чи вище. Біля колишнього «дорожнього» кафе легко перестрибнула через високу бетонну огорожу. Зі скверу вибігла жінка, яка все ще кричала, знайома моєї оповідач-ки. Зупинившись, заволала:

– Що це робиться? до чого дійшли – вже кенгуру розводять, з жиру бісяться! – і зізналася, що за сімдесят років такого не бачила і так не бігала. Морда тварини, яку вона назвала кен-гуру, видалася їй незвичайною: страшною і лютою, з вишкірени-ми іклами. істота вистрибнула на алею від приватних будинків, а коли жінки, які переходили через сквер, побачили її і закричали, то тварина повелася

агресивно: почала насту-пати і махати короткими

лапами, вишкірилася і загарчала. Жінки на-

магалися її відігнати, а потім побігли

алеєю. тварина також кинула-

ся навтьоки. Що це було

– неві-домо й

досі…

переВірка•

Догосподарювалися до майже двохмільйонних

Торговців цигарками в обласному центрі розганяла… особа з косою

Поки влада Черкас разом із правоохорон-ними органами без великого ентузіазму борються з торгов-цями, які незаконно продають у центрі міс-та цигарки, за справу взялася молодіжна громадська організа-ція «Демократичний Альянс».

Хлопці та дівчата з її місцевого осе-редку біля Будинку торгівлі прове-ли театралізовану акцію «смерть приходить».

Одягнувши довгу чорну мантію, розмалювавши очі в темний колір, голова секретаріату Демократич­ного альянсу Сергій Слинько, пе-ревтілився в образ смерті. У такому містичному амплуа він вийшов до вуличних торговців, що продають цигарки з лотків, у тому числі і неповнолітнім. незаконним про-давцям смерть вручала великий за розмірами сертифікат із напи-

сом «авторизована точка продажу тютюну неповнолітнім». Однак, «урочисто» передати сертифікати торговцям так і не вдалося – запі-дозривши щось для них небезпечне, тих мов вітром здуло. Обурюючись, що «сякі-такі заважають працюва-ти», торговки, схопивши лотки з цигарками, кинулися навтьоки.

– та я тільки стала тут, ще навіть нічого не встигла продати, – бур-мотіла одна лоточниця.

– Жити нам не даєте, котіться звідси, – обурювалася інша.

«розігнавши» цигаркових тор-говок, альянсвівці зібрали майже 150 підписів черкащан та віднесли їх до міської прокуратури з прохан-ням посприяти у викоріненні точок незаконного продажу в обласному центрі.

Однак остаточно налякати вуличних торговок не вдалося – коли учасники акції та журналіс-ти розійшлися, ті знову стали на «хлібні місця». та альянсівці обіця-ють, що така акція не одноразова.

Наталія ЗаЇКа

На коНтролі•

Воду з приватних колодязів дослідять на якістьПриватні колодязі області, з яких п’ють воду і діти до трьох років, безкоштовно перевірять на вміст нітратів. Проводити аналізи працівники санепідемстанцій розпочнуть уже з цього тижня й обіцяють упоратися за короткий термін.

За словами заступника головного лікаря Черкаської обласної сан­епідемстанції володимира Папича, приватні колодязі не є об’єктами санітарно-епідеміологічного нагляду, але, зважаючи на випадки у тернопільській та Вінницькій областях, коли водою з них отруїлися діти, було ухвалено рішення провести відповідні дослідження.

– Малі діти – особливо вразлива категорія споживачів, яка найслабше протистоїть впливу різних речовин, – каже Володимир Папич. – для нашої області ця проблема не нова – перевірки свідчать, що подекуди вміст нітратів у воді перевищує норми у 1,5-4 рази. інколи це пов’язано з тим, що люди розміщують колодязі неподалік вигрібних ям.

тим черкащанам, у родинах яких немає малих дітей, лікарі все одно наполегливо радять не ризикувати здоров’ям та звернутися до санепідем станцій на предмет перевірки колодязної води.

для довідки: аналіз на вміст нітратів коштує 18 гривень, загальні дослідження (визначення жорсткості води, нітратів, вміст заліза тощо) обійдуться у межах 100 гривень.

Наталія ЗаЇКа

аВрал•

І відходи потребують увагиДані прокурорських перевірок свідчать про те, що факти порушення порядку поводження з від-ходами в області досить поширені.

так, смілянським міжрайонним прокурором порушено кримінальну спра-ву стосовно директора одного з комунальних виробничих підприємств, який незаконно, порушуючи вимоги ст.32 Закону України «Про відходи», не отримавши ліміт на розміщення відходів, організував вивезення побу-тових відходів із м. сміла, завдавши шкоди навколишньому природному середовищу на суму понад 880 тис. гривень.

Відзначаються “любов’ю” до сміття і сільські голови. Прокуратурою внесено 30 приписів і подань про порушення закону «Про відходи», а службові особи притягнуті до відповідальності. Обласний центр не став прикладом для сіл. на території Черкас, а саме на розі бульвару Шев-ченка та вулиці красіна, на вулицях Пушкіна, енгельса, Пастерівській та в інших місцях мешканцями міста створені стихійні сміттєзвалища, які протягом тривалого часу не прибиралися. За такий «порядок» місько-му голові сергію Одаричу надіслано подання, а головному державному санітарному лікарю міста – припис.

За результатами перевірок за неправильне зберігання відходів з поса-дових осіб до бюджету стягнуто 10 тис. гривень.

володимир СвІТЛЕНКО

“Смерть” постала проти незаконного тютюну

анна СавРаНСьКа

заробітна плата, матеріаль-на допомога та інші виплати.Як повідомляють у прес-службі КРУ в Черкаській області, ревізорами встановлено і перевищення в оплаті праці: окремим працівникам підпри-ємства виплачувалась завищена премія та непередбачена колектив-ним договором матеріальна допомо-га, неправильно відшкодовувались витрати на відрядження та добові.

Під час ревізії також з’ясувалось, що засуджені, які працювали на під-

приємстві, з квітня 2008 року по гру-день 2009 недоотримали зарплату.

Ревізією також встановлено, що підприємством Черкаської виправ-ної колонії №62 закуповувалися товари без проведення тендер-них процедур. За результата-ми ревізії складено протоколи про адміністративні право-порушення. Про результати ревізії проінформовано прокура-туру Черкаської області.

М.Ч.

порушень Збитків державі на загальну суму 1 млн. 807 тис. грн. завда-но керівництвом Черкаської виправної колонії №62. У ході перевірок обласного контроль-но-ревізійного управління фінансово-господарської діяль-ності підприємства виявлено, що там не завжди правильно на-раховувались та виплачувалися

Ната

лії З

АЇКи За цигарки й навтьоки

реклама

2 червня 20104 політична трибуна

Черкаська міська органі-зація Народної партії одна із найчисельніших в області – об’єднує 1936 од-нодумців. Водночас вона і наймолодша, бо первинні осередки на селі, її район-ні організації виросли із колишньої Аграрної пар-тії, розбудова якої велася ще з 1997 року. Як відзначалося на звітно-ви-борній конференції, яка від-булася нещодавно, за п’ять років вдалося створити досить потужну політичну силу. Нині у місті діє дві районні, 77 пер-винних організацій, народники вже представлені в міській та Соснівській районних радах, за-явили про себе добрими спра-

вами, до яких голова міської організації партії Сергій Саєн-ко відніс роботу з ветеранами війни та праці, малозабезпе-ченими сім’ями, відстоювання прав громадян міста реалізову-вати самоврядні функції через органи самоуправління, незгоду на приватизацію підприємства «Черкаситеплокомуненерго» тощо.

До позитиву у діяльності міського виконкому народників треба віднести і те, що вдало-ся сформувати ядро активістів,

яких знають і поважають у місті. Серед них Леонід Казарін, ан-дрій Сіпко, валентина Іваш-кевич, володимир Гудзенко, Сергій Захаренко, в’ячеслав Ященко, валентина Стадник, віра Мигаль, Микола Кир’ян, віктор Плахута, Ганна Гоме-нюк, Борис воронов, Тетяна

Бондар, Ганна Москалець, Єв-ген Гончаренко і багато інших.

Загалом, віддаючи належне зробленому в нелегких умовах, голова обласної організації Народної партії, народний депутат України Сергій Тере-щук висловився за необхідність підвищення результативності роботи міських народників. Про рівень дієздатності міської ор-ганізації красномовмо свідчать підсумки голосування мешкан-ців міста в ході останніх виборів Президента України. Показник

2,62 відсотка напередодні вибо-рів до місцевих рад спонукає до радикальних змін. Потрібні не тільки представницькі функції в органах влади і місцевого само-врядування.

– Народники повинні заяви-ти свою позицію, – наголосив Сергій Терещук, – і активно

діяти у справі розв’язання та-ких гострих для міста питань, як невпинне і нічим невмотивова-не зростання цін; бездіяльність влади щодо утримання в на-лежному порядку доріг троту-арів, дворів житлових масивів; недоступності після здійснених міськрадою псевдореформ житлово-комунальних служб; безладу у закладах охорони здоров’я, освіти.

Обласна організація вважає, що потрібно підтримати нового губернатора у питаннях завер-шення будівництва обласної дитячої лікарні, міського колек-тора, реконструкції ряду куль-турно-освітніх закладів міста.

З огляду на масштабність і складність завдань Сергій Тере-щук запропонував обрати керів-ником міської організації моло-дого і енергійного підприємця Олександра володимировича Соколовського (на знімку), в якого є бажання, досвід, завзят-тя, команда однодумців.

Всі, хто виступив на конфе-ренції, підтримали необхідність змін, внесли свої пропозиції щодо поліпшення ефективності діяльності міської організації. Керівники Придніпровсь-кої і Соснівської районних організацій Леонід Казарін і андрій Сіпко висловилися за розширення зв’язків із те-риторіальними громадами, бо

їхні інтереси постійні, а у влади вони – тимчасові. віра Мигаль запропонувала взяти шефство над реконструкцією кінотеатру «Мир», створити на його базі міський Будинок культури для ветеранів війни і праці. Сер-гій Захарченко вважає, що приблизно рівні негативні ре-зультати на останніх президент-ських виборах по всій країні зобов’язують вдосконалювати зв’язки центру з регіонами.

Олександр Соколовський під-тримав конкретну роботу фрак-ції «Блок Литвина» у нинішній коаліції Верховної Ради. На його думку, так слід діяти і на місцях, оновлювати підходи в роботі, шукати спільників – не-байдужих людей, об’єднуватись з тими, хто здатний працювати конструктивно.

Практично одноголосно голо-вою міської організації обрано Олександра Володимировича Соколовського (1971 року на-родження, інженер-системо-технік, закінчив Московський інженерно-фізичний інститут, займається підприємницькою діяльністю у сферах електроні-ки, аграрного виробництва, ресторанного бізнесу).

Оновлено також склад викон-кому, ревізійної комісії міської організації, обрано делегатів на XIV обласну конференцію.

Микола КОСТЕЦьКий

Вибори•

У черкаських народників новий голова – Олександр Соколовський

політика•

У соціалістів накреслюються зміниІ в самій партії, і в суспільстві до них ставляться неоднозначно. Те, що Олександр Мороз подав заяву про складання повноважень голови СПУ – об’єктивна реальність. Те, що Микола Рудьковський «педалює» події – його суб’єктивне бажання. Микола Миколайович за те, щоб усупереч статуту обрати нового очільника партії на засіданні політради, об’єднавши його зі з’їздом. Тобто з кавалерійського наскоку, незважаючи на якісь там пропозиції та їх обговорення у пер-винних організаціях.

До речі, Олександр Олександрович назвав трьох претендентів на пост голови: Василя цушка, Валентину Семенюк-Самсоненко, Віктора Суботіна. Як бачимо, імені «Микола» тут немає.

На знак протесту щодо такого розвитку подій Мороз полишив засідання політради. «Лідер» поспішив повідомити ЗМІ – у Сан-Санича «прихопило» серце. Згодом довело-ся спростовувати: Мороз узяв вудки й пішов рибалити. Як кажуть, не дочекаєтеся. З’їзд таки відбудеться 24 липня після попередньо-го обговорення кандидатур на пост голови у первинних організаціях партії.

А ось прикра новина – перший секретар Чер-каського обкому соцпартії України Олена За-дорожня та перший секретар Чигиринського райкому партії Лариса Порожня потрапили в ДТП. Із травмами жінок госпіталізовано. Ба-жаємо їм швидшого одужання.

володимир СвІТЛЕНКО

сУб’єктиВНий погляд•

ВИБОРЧИЙ ПОТЯГ НАБИРАЄ ХОДУПро те, що Україною нині блукає привид місцевих виборів, зрозуміло усім

І у першу чергу, політичним пар-тіям, які, не че-каючи вердикту Конституційного суду, зобов’язаного до 15 червня 2010 року визначити їхню точну дату, розпочали актив-ну підготовку.

Як і слід було очіку-вати, у фаворі Партія регіонів, яка зареєстру-вала у Верховній Раді законопроект про проведення виборів до місцевих рад, а також сільських, селищних та міських голів 31 жовтня цього року.

Багато фахівців вважає, що осінні вибо-ри – це вже вирішене питання. Ось чому провідні політичні сили знову почали майоріти на телеекранах та зву-

чати в інформаційному просторі. І передовсім опозиційні (незважа-ючи на свою розпоро-шеність), які фактично «стартували» з критики «харківських угод» та пікетування Верховної Ради під час голосуван-ня по Чорноморському флоту.

«Даєш вибори у цьо-му році!» – під цим де-візом розгорнула свою діяльність Черкаська обласна організація Партії регіонів. Особ-ливо промовисто він звучав 29 травня на партійній конференції, де головою облас-ної організації Партії регіонів було обрано губернатора Черка-щини Сергія Тулуба.

А що інші політич-ні сили? Донедавна «правляча» на Чер-кащині партія «Бать-

ківщина», фактично розгубивши у місцевих радах більшу поло-вину депутатів, теж «розродилася» новим очільником – ана-толієм Бондаренком. Щоправда, останній є лише виконувачем обов’язків, і ближче до виборів, за багатьма прогнозами, може бути замінений більш потуж-ною фігурою.

Після того як Воло-димир Литвин зберіг за собою крісло спікера за підсумками виборів Президента України, становище його полі-тичної сили в області залишається незавид-ним. Утім, народники не втрачають оптиміз-му і теж провели не-щодавно деякі кадрові перестановки. З поста очільника Черкасько-го міського осередку

пішов Сергій Саєнко. Новим головою партій-ці обрали бізнесмена Олександра Соко-ловського. Така заміна виявилася для місце-вих спостерігачів дещо несподіваною, позаяк ім’я нового голови для більшості прихильників Блоку Литвина – терра інкогніта.

За чутками, серйозні кадрові зміни грядуть у тричі розколотій «Нашій Україні». І лише в обласному осередку КПУ, який має в облас-ній раді тільки чотири багнети, змін не перед-бачається. Комуністи сповнені рішучості не сходити з обраного шляху, навіть коли не перетнуть тривідсотко-вий бар’єр, що цілком імовірно уже на осінніх виборах.

Петро ГЛиНЯНий

фот

о на

дані

авт

ором

пуб

ліка

ції

№24 5

Серед головних завдань, які вима-гають негайного вирішення на за-гальнодержавному рівні, народний депутат України Володимир Олій-ник (на знімку) називає питання проведення реформ, затвердження влас-ної виборчої моделі в Україні та ство-рення слідчої комісії щодо перевірок ресурсів державного резерву.Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забез-печення правоохорон-ної діяльності, де пан Олійник обіймає посаду заступника голови, внесено до Парламенту цілий пакет документів,

які стосуються проведен-ня реформ в Україні.

Володимир Олійник переконаний, що за нинішніх умов, коли нарешті чітко прослід-ковується єдність влади – Уряду, Верховної Ради та Президента – про-дуктивно запрацюють усі галузі суспільства, а відтак можна сміливо говорити про можливість проведення реформ, яких країна не знала роками.

На думку депутата, в першу чергу основну увагу слід приділяти економіч-ним, судовим та конститу-ційним реформам.

– Сьогодні є всі підстави говорити про необхідність змін у державі, – зазначив депутат. – Нова влада зробить потрібні кроки, і громадяни України по-винні стати її партнером у цій справі. Так, реформи

– це, як правило, рішучі та непопулярні кроки. Проте соціологи стверджують, що 50 відсотків українців сподіваються на позитивні зміни від нової влади, а тому чекають від неї рішучих дій.

Вибори не за горами?Володимир Олійник кри-тикує попередню коаліцію за те, що вона не внесла змін до закону України про вибори до обласних та районних рад. Варіант, пропонований зараз, полягає у проведенні виборів до місцевих рад за принципом 50 на 50. Тобто половину депу-татів ми обиратимемо за відкритими партійними списками, ще половину – за одномандатними виборчими округами.

Також, на думку Воло-димира Олійника, потріб-но визначитися з єдиним терміном повноважень для депутатів та міських голів — 4 чи 5 років.

¬– Питання про вибори до місцевих органів влади на сьогодні є загально-українською проблемою, адже ті, що діють сьогодні, є нелегітимними, – зазна-чив депутат. – Поперед-ньою владою була пору-шена конституційна норма, бо ми всі обирали кота в мішку в якійсь п’ятірці чи двадцятці і були позбавлені права пропонувати свою кандидатуру. Наше спільне завдання сьогодні – знайти дієву формулу майбутньо-го виборчого законодавс-тва в Україні. Президент Віктор Янукович поставив умову провести вибори цього року. Прогнозова-но – у жовтні-листопаді. Думаю, ми вийдемо на ви-бори депутатів до місцевих рад на осінь.

Порушникам – по кримі нальній справіДепутат обурюється з приводу діяльності по-садовців, які відповідали за ресурси державного

резерву. На думку Воло-димира Миколайовича, потрібно негайно про-вести перевірку ресурсів держрезерву.

– Я вже кілька тижнів не можу поставити на голосування питання про створення слідчої комісії щодо перевірки державного резерву, – розповів депутат. – Там розкрадено практично все. Контрольно-ревізійне управління дало висно-вок, що у нас на сьогодні фактично державного ре-зерву не існує – він роз-крадений. По Черкаській області теж виявили ряд махінацій, що завдали державі мільйонні збитки. Вважаю, ці факти мають бути розслідувані, і по них потрібно порушувати кримінальні справи.

Власне депутатське розслідуванняВолодимир Олійник про-коментував і публікації в пресі, які критикують

призначення Валерія Дернового начальником черкаської міліції.

– У засобах масової ін-формації пройшла інфор-мація про те, що пан Дер-новий був засуджений за вчинення злочину та, відповідно, не мав права бути прийнятим на служ-бу в міліцію, – зазначив Володимир Миколайович. – Ознайомившись зі справою та ретельно вив-чивши документи, я, як фаховий юрист, дійшов висновку, що інформація про судимість Валерія Дернового та звинува-чення на його адресу не відповідають Конституції України та фактичним обставинам справи. Річ у тім, що стосовно пана Дернового суд ніколи не постановляв вироку, а тому він не є особою, яка раніше засуджувалася за вчинення злочину та, відповідно до вимог за-конів України, може бути прийнятий на службу до правоохоронних органів.

Олена БЕРЕСТЕНКО

«Вибори потрібно провести цьогоріч»

Володимир Олійник:

фот

о Ол

ени

БеРе

СТеН

КО

Минулої суботи в обласному центрі від-булася XVI конференція Черкаської об-ласної організації Партії регіонів, на яку прибули 291 делегат із 297-ми обраних. У роботі конференції взяли участь за-ступник голови Партії регіонів з питань ідеології, радник Президента України, народний депутат України володимир Демидко; голова Черкаської обласної державної адміністрації, Герой України, народний депутат України V і VI скликань Сергій Тулуб; народний депутат України володимир Олійник; депутати рад усіх рівнів від Партії регіонів, керівники де-яких обласних політичних та громадсь-ких організацій, представники наукової та творчої інтелігенції та інші.

Зі звітом виступив голова обласної партійної організації віталій Бут. Після цього делегати конференції задоволь-нили подану ним заяву про дострокове припинення повноважень голови. Новим керівником обласної організації Партії регіонів було обрано Сергія Тулуба.

Доповідь новообраного голови Чер-каської обласної організації Партії регіонів Сергія Тулуба відзначалася діловитістю, конкретністю, глибоким аналізом стану справ на Черкащині.

А тому сприймалася делегатами і запро-шеними схвально. Зокрема, доповідач зазначив:

– Наша партія поклала на свої плечі колосальний тягар відповідальності за долю країни та виведення її з тієї безодні, в яку затягнула нас попередня влада. А ситуація така: Торік в області спад обсягів виробництва промислової продукції досяг 30 відсотків, будівель-но-монтажних робіт – 57%. Інвестиційні вкладення в основний капітал скороти-лися майже наполовину. Заборгованість із виплати заробітної плати на 1 квітня поточного року становила 30 мільйонів гривень, рівень середньої заробітної плати – майже на 20 відсотків нижчий за середній по країні. Не вирішені жит-лові проблеми, незадовільний стан авто шляхів, сміттєзвалищ тощо. Наша

команда з перших днів узялася за ро-боту, наведення дисципліни і порядку в усіх ланках владної вертикалі. Пар-тія, яка при владі, знає, що робити для виведення країни з кризи, і впевнена у своїх діях. І звісно, владу хвилюють і справи на Черкащині.

На завершення роботи конференції голова обласної партійної організації на-звав своїх заступників, яких одноголосно обрали делегати. Микола Петренко від-повідатиме за соціальні проекти, Юрій Лега – за ідеологічну роботу, вадим Льошенко – за організаційно-партійну роботу, Ірина Краснянська – за роботу з молоддю, віталій Дядченко – за ін-вестиційну діяльність.

Микола Петренко в інтерв’ю «Мо лоді Черкащини» зокрема зазначив:

– В області накопичилося багато про-

блем соціального характеру. Велика кіль-кість медичних закладів у плачевному стані та вимагають невідкладної допомо-ги. У попередньої влади руки не доходи-ли не тільки до охорони здоров’я, а й до вирішення проблем освіти, захисту мало-забезпечених. На Черкащині найвищі по Україні показники безробіття. Завдання обласної партійної організації та моє особисте – подати руку допомоги най-більш незахищеним громадянам, тим, хто був забутий і кинутий напризволяще. Громада Черкаської області повинна не тільки підняти економіку, створити нові робочі місця, але і якнайшвидше розро-бити програму щодо соціального захис-ту населення. В першу чергу необхідно піклуватися про старих, дітей, інвалідів, безробітних.

Леонід КОЗаЧЕНКО

Сергій Тулуб: “Ми – партія надії. Люди пов’язують з нами поліпшення ситуації в державі та економіці. І ми зробимо все, щоб ця надія справдилася”

Головою обласної організації Партії регіонів обрано губернатора Черкащини

На знімку (зліва направо): вадим Льошенко, віталій Дядченко, Ірина Краснянська, Сергій Тулуб, Юрій Лега, Микола Петренко

фот

о Ок

сани

ХиМ

иЧ

політична трибуна

2 червня 20106 об’єктив

Високоякісне молоко – це не журналістська гіпербола, це факт, засвідчений лабо-раторіями, які перевіряють і жирність продукту, яка становить у середньому 3,6 відсотка, і вміст білку (3,1 відсотка) та бактерій (у нор-мі). І хоч немає тут поки що сучасного доїльного залу, як у кращих господарствах області, не грає музика під час доїння, проте, як каже директор СТОв «Прогрес» василь Лисенко (на знім-ку), все це компенсується лагідними руками доярок, чистотою, дбайливим став-ленням до худоби. Звичай-но, ферма обладнана всіма необхідними механізмами для роздавання кормів, мо-локопроводом, холодиль-ною установкою. Руки дояр-ки не торкаються молочної продукції – одразу з доїль-ного апарата молоко над-ходить по трубопроводу до холодильника, звідки також механічним способом, без контакту із зовнішнім сере-довищем, вивозиться на мо-локозавод.

Та й самі приміщення ферми стараннями моло-дого завідувача Самбата Петросяна останнім часом ніби помолодшали. Замість старих шибок з’явилися єв-ровікна, у відремонтованих приміщеннях чисто, вибіле-но, ніби вдома, на території зазеленіли берізки.

Корови вже давно, з на-станням тепла, перебувають на літньотабірному утриман-ні. Їх тут годують, догляда-ють, ніби діток у садочку. Чисті, задоволені, тварини не скупляться на віддачу.

– Є у нас, – сказав по секрету Василь Федорович, – 35-40 корів, які на добу по 40 літрів молока дають. це – так звана еліта. За рік від кожної з них одержуємо близько 8 тисяч кілограмів. Раніше про таке можна було тільки мріяти…

Як сказала мені одна з доярок (тепер офіційно їх називають операторами ма-шинного доїння), корова, як і людина, любить ласку, волю: «Ось ми й ходимо коло неї, догоджаємо, бо кожна має свій характер, свої звички, а іноді й співаємо…».

У Богуславці давно зро-зуміли: тваринницька галузь – це їхнє теперішнє і майбут-нє.

– Якби не худоба, – від-верто зізнався Василь Фе-дорович, – давно б не було цього господарства. Скіль-ки он у районі та й області розпродали, повивозили на м’ясокомбінат! А кому від цього користь? У нас же збереглися робочі місця. 70 відсотків доходу господарс-тво одержує від тваринни-цької галузі. Заробітки в людей непогані. В селі чи-мало молоді, працює школа, Будинок культури. Та й бла-гоустрій поліпшується, хоч і не так швидко, як хотілося б. Торік кілька десятків ти-сяч гривень вклали в ремонт доріг…

І справді – на фермі, у тракторній бригаді довело-ся побачити чимало юних облич. Потужна сучасна техніка, яку за останні роки придбало господарство, пот-ребує знань та вміння. Ста-раються молоді люди. Осід-лавши комбайн Джон Дір чи закордонний трактор, потім уже не схочеш працювати на старому, де все гуркотить, ламається, а в кабіні стоїть густа пилюка та неймовірна спека. Саме тому головний інженер господарства Павло Петленко та бригадир трак-торної бригади Петро Хаб-ло велику увагу приділяють навчанню механізаторів. Старання їхні проростають високими врожаями. Тільки 400-гектарний озимий клин дав торік по 61 центнеру зерна. Добре вродили й ку-

курудза, горох та ячмінь. Словом, торік були із зер-ном. Та ось проблема…

– Ми вже навчилися виро-щувати високі врожаї зер-нових культур, одержувати високі надої, прирости ваги худоби, – каже Василь Ли-сенко. – Навіть до чималих податків уже пристосува-лися, хоч, звичайно, можна було б і нижчі запровадити, зважаючи на нелегку пра-цю селянина. Проте ніяк не можемо пристосуватися до ринкових метаморфоз, збу-ваючи вироблену продукцію. Доводиться якось маневру-вати, вичікувати, щоб про-дати за достойною ціною. Добре, що маємо гарні влас-ні зерносховища. Пшеницю торішнього врожаю по 1150 гривень за тонну забрали в нас аж у лютому, адже рані-ше було просто невигідно її продавати. А ось відгодовані бички доведеться по 11,5 гривні за кілограм здавати, хоч собівартість кілограма вирощеного м’яса сягає біль-ше 14 гривень. Молоко за-раз здаємо на молокозавод за ціною 2 гривні 50 копійок за літр, а ще два місяці тому було по 3 гривні 80 копійок. це при собівартості літра – гривня п’ятдесят. Ось вам і економіка. Виходить, що м’ясо в нас узагалі збитко-ве, а рентабельність молока становить близько 15 відсот-ків. Довго так господарюва-ти, зрозуміло, не можна.

Так, враховуючи досвід Василя Лисенка та його заступника з тваринниц-тва Леоніда Кашка, інших колег, які навчилися гос-подарювати ефективно та економно, господарство ще якось тримається. Вируча-ють гарні чорноземи та ве-лика самовіддача трудівни-ків, які щороку закладають міцну кормову базу для худо-би, завжди мають удосталь сіна, силосу, зеленої маси, концентрованих кормів. Не забули тут і про спеціалістів, які завдяки вмілій племінній роботі забезпечили відтво-рення стада, що складається з високопродуктивних корів української чорно-рябої по-роди. Останній фактор особ-ливо важливий, наголошує

Леонід Федорович, розпові-даючи про тісну співпрацю в цьому напрямку з Черкась-ким науково-виробничим об’єднанням «Прогрес».

Однак подібні господарс-тва, де тваринницька галузь у великій пошані, вже стають на Черкащині рідкістю. Та й у присадибних господарствах селян, де ще десять років тому було 150 корів, нині ли-

шилося голів п ’ я т д е с я т . Адже не так легко виро-щувати та у т р и м у в а т и

корову, щоб тоді за безцінь здавати молоко.

…Богуславець – звичай-не українське село. Розта-шоване на пагорбах, воно особливо гарне навесні, коли радісно співає птаство, зеленіє озимина. Будиночки, дбайливо побілені сумлінни-ми господарями, поховалися в розкішних вербах, то тут то там виблискує голубінь став-ків. Саме звідси більш як дві сотні літ тому пішов у вели-кі світи науки видатний ук-раїнський історик, археолог, ботанік і етнограф, перший ректор Київського універси-тету Михайло Максимович. Пам’ять про великого вче-ного тут бережуть, не тільки створивши шкільний музей, установивши на місці колиш-ньої садиби пам’ятний знак. З покоління в покоління пе-редають селяни любов до рідної землі, до чесної праці. Традиція, закладена вченим, – бути корисним своєму на-родові, вболівати за долю держави – міцно живе в цих людях. Тому й працюють, незважаючи ні на які «ре-формування», як велить їм хліборобська совість, відда-ючи всі сили. Але й вони не безмежні. Підсобити б селя-нам реальними державними програмами, допомогти по-сильними кредитами – біль-ше їм і не потрібно. Решту все зроблять самі, як і було споконвіку.

владислав КиРЕй

плаНУВаННя•

СТРАТЕГІЯ «ВЕЛИКОГО МОЛОКА»Фахівці тваринницької галузі області намітили, як вивести її з кризи. У цьому має допомогти нова обласна програма розвитку молочно-го скотарства, розрахована до 2020 року. Проект, обговорений на нараді фахівців та керівників найбільш ус-пішних сільгосппідприємств області, передбачає збільшити поголів’я корів до 150 тисяч, довести надої до 6000 кілограмів від корови, валове виробництво молока – до 900 тисяч тонн на рік, створити додаткові робочі місця – 3,5 тисячі у молоч-ному скотарстві та 2,5 тисячі – у виробництві кормів. Для виконання програми потрібно приблизно 2,6 мільярда гривень капіталовкладень.

Сьогодні у приватному секторі області налічується понад 55 тисяч корів, тоді як великотоварні господарства утримують їх лише поголів’ям близько 50 тисяч.

За радянських часів виробниц-тво молока на Черкащині сягало мільйона тонн на рік. Сьогодні ж цей показник удвічі менший.

Виконання нової програми мож-ливе тільки за підтримки держави через систему дотацій, залучення потужних інвесторів у тваринництво та переробну галузь – ця думка залишається провідною під час обговорення та внесення змін до запропонованого проекту, який нині перебуває на розгляді в обласній адміністрації та обласній раді.

Як вважають фахівці, переробка молочної продукції не повинна бути відділена від виробника. Потрібно вибудувати ланцюжок, або як його тепер називають, кластер: вироб-ництво, переробка та оптовий збут. Тільки тоді можна протистояти корпораціям, які виготовляють мо-лочні продукти і періодично домов-ляються між собою про зниження закупівельних цін на молоко. Тож для захисту інтересів черкаських молочарів учасники наради дійшли висновку створити обласну асоціа-цію виробників молока.

М.Ч.

У Богуславці восьмитисячні

фот

о вл

адис

лава

КиР

ея

василь Лисенко

надої – вже не дивина

фот

о вл

адис

лава

КиР

ея

Ще пам’ятний той час, коли тритисячні надої молока від корови були великим досягненням. Сьогодні у звичайно-му господарстві, що в селі Богуславці Золо-тоніського району на Черкащині, звичайна ферма, де утримують 450 корів, дає за рік від кожної корови по 6 тисяч кілограмів ви-сокоякісного молока

ре

кл

ам

а

№24 7

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

вільна думкабрейН-риНг•

У лівому куті Леонід ТУМеНКО,

журналіст

– Миколо Григоровичу, на ма-ленького українця, чи на його підприємства, чи просто на його шию, – скільки інспек-цій...

– Ви перехопили ініціативу. Справді, наявність рибінспек-ції, водної інспекції, земельної інспекції, геологічної інспекції створює для людей певні не-зручності.

– Якщо образно, – то складіть графік, станьте в чергу? Бо крім ваших інспек-цій, ще стільки, що пальців рук та ніг не вистачить.

– Через те в суспільстві три-вають дискусії у тому плані, щоб об’єднати всі «наші» державні інституції в одну – екологічну інспекцію.

– Тоді Микола Клименко на-буде такої ваги, такої поваж-ності! ви ж і зараз не даєте спокійно спати багатьом.

– Та не в Клименку спра-ва. Об’єднана інспекція зможе краще охороняти навколишнє природне середовище. Наше відомство і зараз перевіряє та контролює дотримання еколо-гічного законодавства на тере-нах Черкаської області.

– То що тоді робить Облас-не управління екології?

– Воно видає дозволи на гос-подарську діяльність суб’єктів господарювання, а наша інспек-ція здійснює контроль за пра-вильністю видачі цих дозволів.

– Чи не накладно державі, що одні видають, другі конт-ролюють?

– Іншого механізму поки що не придумано. Але повторюю, треба впорядкувати кількість і якість інспекцій, які по суті зай-маються ідентичною діяльніс-тю.

– а ваша діяльність пла-нується? Є сума, яку потрібно відбити в державну скарбни-цю? Принаймні, ДаІ для цього і створена.

– Міркуємо так: даішник зу-пинив, склав протокол, ошт-рафував. І його клієнт поїхав далі. Призначення ж нашої інс-пекції набагато ширше. Візит інспектора покликаний зробити все, щоб зберегти навколишнє

середовище для нинішнього і майбутніх поколінь. І це не па-тетика. Бо справді реагування на вимоги інспектора сприяють поліпшенню екології.

– Доходить іноді до смішно-го. Дано вказівку обстежити і навести лад на дніпровській прибережній смузі. От ваш інспектор шукав-шукав і нічо-го не знайшов. а тут – еврика! У будиночку, який розташова-ний на березі, помітив котел. І давай рахувати! Нарахував, що спалено тут дров набага-то більше від норми. Це що, дореволюційне подимне?

– Суть подимного правильна. Але до дядька інспекція претен-зій не має. А от юридична особа обов’язково мусить взяти доз-віл на викиди і дотримуватися вимог цього дозволу.

– Так всі це й роблять!– Ідеалу в природі не існує. На

жаль, кожен так і норовить об-манути нашу інспекцію, уникну-ти штрафу, зовсім забуваючи, що не в штрафі «фішка» – виба-чайте, що повторююсь – треба дбати про середовище, в якому ми живемо.

– Хто на сьогоднішній день недбайливець?

– Тільки за рік інспекція за-боронила діяльність двадцяти підприємств. Наприклад, на «Укршампіньйон» нараховано 70 тисяч гривень за викиди. Серйозні претензії маємо до колишнього Черкаського ДОК, (нинішнє підприємство «Ма-рель»). Викидає воно в атмос-феру багато чого шкідливого. І не хоче за це платити. Та від нас ніхто не заховається. За таку «діяльність» нашою інс-пекцією нараховано 2 мільйони 700 тисяч гривень за завдану шкоду. Більше того, накладено заборону на подальшу робо-ту. Навіть СБУ зацікавилася біографією цього підприємства. До речі адреса, за якою воно зареєстроване, – Байди Вишне-вецького, 36, тобто приміщення Черкаської міської ради.

– Та ви круті! адже підняли руку на Михайла Бродського, Сергія Одарича...

– Як же не підняти? Коли

прибульці встановили котли, які роблять шкідливі викиди, на землі, яка їм не відведена за за-коном.

– Хіба таке може бути?– Та скільки завгодно. Зна-

ли про це, бачили і чули пред-ставники попередньої влади. І тільки прихід на посаду голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергія Тулуба має поставити шлагбаум всілякого штибу тим, хто хоче урвати.

– Маєте на увазі прибереж-ну смугу Дніпра?

– Так. Її розтягування “по ки-шенях” розпочалося давно.

– Ще за діяльності міського голови Олійника?

– Ні, Володимир Миколайо-вич у цьому сенсі перед історією чистий. Анатолій Волошин за-початкував роздачу. А Сергій Одарич її закінчив. Пройдіться берегом Славути від річкового порту до рибінспекції – не поба-чите вільного місця. Все «схва-чено і не за все заплачено». І Черкаська міська рада благо-словила цей процес. Всупереч усім чинним законам щодо охо-рони навколишнього природно-го середовища вона винесла рішення виділяти дніпровий бе-рег без погодження із управлін-ням екології. Ми, як інспекція, зобов’язані перевіряти наяв-ність такого погодження. Ніяка рада не забирала в нас цих пов-новажень.

– От і виходить, що орендарі берега без вини винуваті?

– Я б так не сказав. Незакон-не виділення землі воно і є не-законним.

– але ж «проколи» (зокре-ма із «Берегом-2007») свід-чать про незаконну вашу діяльність.

– Ви ще згадайте і «Робін-зон»... На проколах учимося. Тепер законністю виділення землі, законністю споруджених там будівель займеться проку-ратура міста Черкаси. Я гли-боко переконаний, що кожен черкащанин від верхів’я до по-низзя Дніпра має пройти вільно і так само вільно зануритися у хвилі. Повернуся до думки про голову ОДА. Він прийшов на

Черкащину, щоб навести поря-док не тільки на прибережних пісках, а й на всій території об-ласті. Сильному, йому це вже вдається. Із таким принциповим і авторитетним керівником і на-шій інспекції запрацюється, як кажуть, на другому диханні.

– Тоді принагідне запитання – а які стосунки були з попе-реднім очільником області?

– Олександр Черевко не тис-нув на мене і ні за кого не про-сив. Він покладався на інспек-цію.

– І чим погана позиція?– Та й не добра. Таки треба

сильної руки. Не диктатора, а справжнього господаря.

– а де таких узяти? Хоча, зачекайте. Міський голова Христинівки Микола Наконеч-ний справді лідер з наведен-ня порядку.

– Правильний шлях обрав і смілянський міський голова Ан-дрій Колесник.

– Так би хотілося почути і прізвище черкаського мера.

– Поки що назвати не можу. Ось ми з вами розмовляємо за філіжанкою кави у «Слад-карниці», в самісінькому цен-трі міста, у центрі «пекла». Клянемо «Азот», забули про «Хімволокно», але 70 відсотків шкідливих викидів маємо від автомобільного транспорту. Дивіться: за тролейбусом одна за одною рухаються маршрут-ки, а ось пішов і міжміський автобус. Хіба важко, невже треба багато розуму, щоб роз-вантажити бульвар Шевченка? Другий крок – винести всі авто-станції, які розташовані в місті, до так званого нового автовок-залу, який запрацює на повну силу. це тільки мала частка. А взагалі, екологія має бути не політичною справою, вона має бути поза політикою, а то й над нею. Поки що ж спостерігає-мо картину протилежну. Коли на наступних виборах міських, сільських та селищних голів серед претендентів буде 10-20 кандидатів, то це знову-таки політичне забарвлення. Коли на пост ідуть один-два – це вже люди, які знають основні за-

вдання керівника такого рангу. Прийшов учитель чи музикант. Штрафуємо його за сміття, за неприбраний сніг, а він: немає коштів.

– Гендиректор «азоту» клявся і божився, що цей хімічний монстр не робить шкідливих викидів. Я йому не вірив.

– І правильно робили.– Крім названих поборників

чистоти, ще є?– Я знайомлюся з посадовця-

ми тоді, коли вони плачуться, що нічим заплатити штраф. Йдеть-ся про наведення порядку, а не про скасування штрафу.

– Ще не так давно ваше прізвище було на слуху: Ми-кола Клименко мав очолити обласну державну адмініст-рацію.

– Не спростовую цю інформа-цію. За 30 років служби у міліції маю чин полковника, працював у податковій адміністрації, у Кіровоградській ОДА був на-чальником управління фінан-сового моніторингу. Освіту, і не одну, маю достатню. До речі, у Миколаївському кораблебудів-ному університеті закінчив фа-культет охорони навколишньо-го природного середовища. І що так сталося, не шкодую. Є у мене певна ділянка роботи, яку я знаю. Є повноваження.

– а не «лякалкою» служать ваші інспектори?

– Зовсім ні. Вони освічені, професіонали. А найголовніше – вони чесні.

– а на хабарі квапляться?– Жоден із п’ятдесяти дев’яти

інспекторів екологічної інспекції не помічений у чомусь проти-правному.

– «Молодь Черкащини» ві-тає вас і ваших підлеглих зі всесвітнім днем охорони нав-колишнього природного се-редовища.

– Дякую. Вже те, що день Всесвітній, свідчить про важ-ливість нашої діяльності. Ми не збираємося зупинити тех-нічний та й не тільки технічний прогрес. Але нікому й ніколи не дозволимо нищити навколишнє природне середовище.

У правому куті Микола КЛиМеНКО, 1954 р.н., Черкаський дер жавний педагогічний інститут імені 300-річчя возз’єднання України з Росією, Академія МВС СРСР, Миколаївський корабле-будівний університет, на-чальник Черкаської обласної екологічної інспекції

“Екологія – поза політикою, навіть над політикою!”

2 червня 20108 самоврядування по-сучасномуЗелена Діброва, як пісня чудова, що лине в незміряний світ. І слава козача, і доля юнача ще, може, здивують усіх

«Тільки не трубіть про це трубою!»

Нинішнє свято Зеленої Діброви розпоча-лося урочистістю: відкрили пам’ятний знак на честь Петра Гавриловича Лебединце-ва – вихідця із Зеленої Діброви, українського історика, археолога, цер-ковного діяча, журналіста, автора низки праць зі стародавньої історії та археології Києва. Корот-ке слово сільського голо-ви Ігоря Щербака:

– У 1827 році Петро Ле-бединцев вступив до Бо-гуславського духовного училища. Проводжаючи кожного з п’яти синів до Богуслава, отець Гавриїл збирав прихожан і прохав допомогти йому грошима, висловлюючи при цьому сподівання, що, «коли виростуть», чимось їм віддячать». Саме завдя-ки мідним копійкам, які несли парафіяни, і отримав освіту Пе-тро Лебединцев. А

згодом, справді, чим міг, допомагав своєму рідному селу. Так, у 1878 році він приїхав до Зеленої Діброви для складання кошторису на будівництво нової церкви – передавши на цю справу 500 рублів. При цьому він про-сив місцевого священика «не трубити про

це трубою». У 1894 році у свій останній приїзд, крім іншого, передав 500 рублів на побудову нової школи.

Після урочистого відкриття пам’ятного знака все село зайшло до Будинку культури. Під козацький марш вносять прапори України і села Зелена Діброва, зву-чить гімн територіальної громади. Урочисті сло-ва сільського голо-ви, заступника Горо-дищенської РДА Віктора Моргуна. Подарунок –

акустична систе-ма, грамота

Ігорю Щер-баку.

Т е п е р на сцені – самодіяльні

співаки і танцюристи Зеленої Діброви та Городищенського міського центру культури та туризму. Після кожного виступу – гучні оплески. Народ запрошують до каші. А після неї – концерт заслуженого артиста України Миколи Масюка.

…Таке свято відбувається раз на рік. На нього сходиться все село. І все село знає, що сільський голова розуміється на місцевому самоврядуванні й керує творчо та натхненно.

На Миколи Чудотворця (весняного), 22 травня, невеличке село Горо-дищенського району Зелена Діброва традиційно відзначило свій день.

Дружні зарубіжні стосунки

– Особливо вдаються дружні стосунки із Польщею. Ось, будь ласка, ознайомтесь із договором про заснування партнерської співпраці між Зеленодібровською сільською радою (Україна) та Гміною Хоч (Польща), який підписав я і війт Мар’ян Вельгошік, – пишається здобутками сільський голова Ігор Щербак.

– Діти із Польщі не раз бували в нашому селі, а наші гостю-вали у Гміні Хоч. Полякам дуже до вподоби Зелена Діброва, вони радіють кожній пташині, а як їм до смаку наш хліб! Раєм називають вони наш закуток.

Їдуть до Зеленої Діброви і з Києва, і з Черкас. У перспективі співпраця із громадами Литви, Латвії, Німеччини. Глибоко пе-реконаний, що саме зелений туризм і є тим фундаментом, на якому будує нове життя наше село. Вже обладнали два європейські готельні номери для приїжджих, 20 садиб готові приймати гостей із зарубіжжя – в їхніх хатах сучасний побут. А зеленого, красивого і ко-рисного природа дала нам на віки. Та й горда і багата Зелена Діброва тим, що наші Красицькі – гілка Шевченкового роду. Сестра Тараса Шевченка – Катерина заміжня була у нашому селі. Дмитро Красиць-

кий, Фотій Красицький, брати Лебединцеви – це імена, яким треба вклонятися. Той, хто хоч раз завітав у наше село, не забуде його ніколи. А нам би пошвидше забути оте сумне, що було у недавній історії. Уявіть, як не хотілося тій владі визнавати наше село перемож-цем у конкурсі «Садок вишневий коло хати». Бо там головою Ігор Щербак.

На честь земляка-мецената

Зелена Діброва – село Городищенського району Черкаської області. Розта-шоване за 30 кілометрів від районного центру і залізничної станції Городи-ще в дуже мальовничому місці – серед густих лісів, у верхів’ях двох річок, що впа-дають в річку Вільшанку.

Площа села – 270 га

кількість населення – 612 осіб

Відстань до Черкас – 100 км

Відстань до києва – 200 км

день села – 22 травня

З історії селаПершим письмовим документом, в якому згадується Зелена діброва, є археологічна карта колишньої київської губернії під редакцією В.Б.антоновича, на якій зазначалося, що в північній частині села розташовано 100 курганів. на території села та його околицях виявлено поселення трипільської культури IV – III тис. до н.е. та вели-кий за кількістю курганів могильник скіфських дружинників. археологічні знахідки, проведені лебединцевим, підтверджують, що село виникло ще у V ст. до н.е.

існує версія, що назва села походить від глибокого яру, в якому росли могутні дуби. Часто чумаки, які їздили в крим по сіль, зупинялися в діброві на пере-починок. За переказами звідси і пішла назва села.

В часи розквіту київської русі село Зелена діброва було форпостом проти половців, які згодом прийшли на зміну скіфам. Зелена діброва і сусідні села були прикордонними і в часи татарщи-ни. село служило зимовиком січовим козакам. У 1964 році на таємних зборах козацького товариства козацький кіш був таємно відроджений.

до 1830 року Зелена діброва належала пану енгельгарду. село неодноразово відвідував тарас Григорович Шевченко (в 1845, 1847 та 1859 р.р., приїжджаючи в гості до своєї сестри катерини, яка тут жила).

У 1900 році в селі мешкало 2010 жителів. Головне заняття – хліборобство. Перша школа в Зеленій діброві була побудована в 1862 році, після скасування кріпосного права.

В 1929 році був заснований перший кол-госп ім. Петровського. Першим головою колгоспу був обраний Петро Васильович Шевченко.

У радянські часи, як і більшість церков, була зруйнована і свято-Миколаївська церква села.

У 1928 році у Зеленій діброві проживало 2918 осіб. Під час голодомору в 1932-1933 р.р. вимерло 75 % жителів.

У період Великої Вітчизняної війни 350 мешканців села захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. 194 з них не повернулися. За мужність і відвагу нагороджено орденами і меда-лями 197 осіб. 12 лютого 1944 року село було відвойоване від нацистів. В центрі села споруджено пам’ятник воїнам, що загинули під час війни.

В післявоєнні роки в селі працював колгосп «Маяк», який обробляв 1445 га землі. колгосп вирощував зернові, технічні і садово-городні культури.

Інвестиційна привабливість:зелений туризм

Основне підприємство:стОВ «Відродження»

Галопом по Зеленій Діброві

Гостям тут і пісню заспівають, і кашею нагодують

№24 9

Зелена Діброва, як пісня чудова, що лине в незміряний світ. І слава козача, і доля юнача ще, може, здивують усіх

– Особливо вдаються дружні стосунки із Польщею. Ось, будь ласка, ознайомтесь із договором про заснування партнерської співпраці між Зеленодібровською сільською радою (Україна) та Гміною Хоч (Польща), який підписав я і війт Мар’ян Вельгошік, – пишається здобутками сільський голова Ігор Щербак.

– Діти із Польщі не раз бували в нашому селі, а наші гостю-вали у Гміні Хоч. Полякам дуже до вподоби Зелена Діброва, вони радіють кожній пташині, а як їм до смаку наш хліб! Раєм називають вони наш закуток.

Їдуть до Зеленої Діброви і з Києва, і з Черкас. У перспективі співпраця із громадами Литви, Латвії, Німеччини. Глибоко пе-реконаний, що саме зелений туризм і є тим фундаментом, на якому будує нове життя наше село. Вже обладнали два європейські готельні номери для приїжджих, 20 садиб готові приймати гостей із зарубіжжя – в їхніх хатах сучасний побут. А зеленого, красивого і ко-рисного природа дала нам на віки. Та й горда і багата Зелена Діброва тим, що наші Красицькі – гілка Шевченкового роду. Сестра Тараса Шевченка – Катерина заміжня була у нашому селі. Дмитро Красиць-

кий, Фотій Красицький, брати Лебединцеви – це імена, яким треба вклонятися. Той, хто хоч раз завітав у наше село, не забуде його ніколи. А нам би пошвидше забути оте сумне, що було у недавній історії. Уявіть, як не хотілося тій владі визнавати наше село перемож-цем у конкурсі «Садок вишневий коло хати». Бо там головою Ігор Щербак.

Ігор Щербак: – Скільки всього було, що й на

пальцях не перелічиш

Про страшне, сумне і політичне

А було інакше не так давно. Відбувалися вибори президента 2004 року. Потрясінь у самій Зеленій Діброві не спостерігалося, але страх і злість на цей населений пункт покотилися у Городище, Смілу, Черкаси, та й до Києва дістали. Як це так, що в якомусь загубленому селі 60,2 відсотка виборців проголосували не за Віктора

Ющенка, а за Віктора Януко-вича?! І призвідцем цього, на думку тодішніх помаранчевих, був сільський голова Ігор Щербак. це він, сякий-такий, загітував більшу п о л о в и н у

односельців на подібний політичний крок. А отже – треба його покарати.

– Ніколи не думав, що у наші часи репресивна машина може бути такою сильною, – згадує Ігор Володимирович. Куди мене тільки не «тягали» спец-служби… Але вчепитися було ні за що. У повітрі витало прохання: зізнайся, що ти силоміць примусив зеленодібровців голосувати, що ти сфальсифікував ви-бори. Не міг я цього зробити, бо нічого злочинного не скоював. Коли люди у приватних розмовах питали моєї пора-ди, я на прикладі своєї діяльності пока-зував, що можна зробити для села, коли прем’єр-міністром був Віктор Янукович. А тоді сільське самоврядування було справді на висоті. Голова РДа анатолій Івашкевич твердо проводив політику: Віктор Федорович вимагає, щоб не було забуто жодного селянина. І ми так діяли. Паливо для оселі – це тепло в хаті: а ще люди потребували теплоти душі. І вона була. На мою думку, тому таким і став по-казник на виборах. Я вини не визнавав,

то треба було її «довести». От і почали викликати чи то на розмови, а більше – на допити моїх однодумців. «Прохання» було одним – здайте Щербака, і нічого, крім подяки, вам не буде. Не здали, хоч дехто і потерпів. А за що здавати? За те, що прийняв сільську раду з обрізаним телефоном, без електроенергії, з борга-ми?.. А до кінця року вже все було, крім боргів. Повірте, від пильного погляду влади навіть переховуватися доводило-ся, навіть з рідними зустрічатися у лісі, без стороннього ока.

Зважаючи на тиск, одного разу вже й сесію скликав, щоб оголосити про свою відставку. Але коли почув дум-ки «доброзичливців», того разу це не відбулося. Та згодом той же тиск при-мусив добровільно полишити пост сільського голови. Правда, наступникам це не дуже сподобалось, бо зі мною пішов

і весь штат ради. Десять місяців не очолював я громаду. Коли підійшли

вибори 2006 року, то претендентів на посаду голови було п’ятеро. Відразу ж після того, як я подав свою кандидатуру, всі п’ятеро свої заяви забрали. Так я знову, як на параді, виграв вибори.

Не загинуло,а процвітало

Процвітати тут, у закутку Городи-щенського району, важкувато. І стави-ти перед собою таку мету – це вже вчи-нок. Та зрозуміло, що керує громадою людина, здатна на

це. Можна було б спокійно

сидіти в с і л ь с ь к і й

раді, ви-даючи довідки чи свідоцтва про на-родження, одружен-ня та смерть, на-дувати щоки і бути найвищою сільською владою. Тим паче, коли ще п’ять років тому в Зеленій Діброві народжува-лася одна дитина за рік. Коли із 612-ти мешканців села 312 – пенсіонери. Старіє село, вимирає воно – туди йому й дорога.

Та Ігор Щер-бак це категорич-но заперечує. Як вижити в селі, де лише два магази-ни, один підприємець та паї? СТОВ «Відродження» господарює на землях Зеленої Діброви. Але тільки на землях. Вся інфраструктура господарства – у Шполі. Працівників місцевих потребує дуже мало. Прогрес доведе до того, що й десяток працьовитих рук зеленодібровців

не буде потрібен. То що їх скласти та й смерті чекати?

– Ні-ні, – знову категорично за пе-речує сільський го-лова. Односельці тримають корів, здають молоко. Справді здають, бо ціна на цей продукт неадекватна затра-там. Узагалі, в селі важкувато чимось займатися. Зішлюся на свій досвід. Я теж колись почи-нав, придбавши лоша, з якого виріс кінь. Продав його. Купив тракторець. Орав ним городи. Вирощував цукро-вий буряк. На 60-ти сотках, чотирьох гектарах, було й сімнадцять. Вико-пував його вручну, вивозив на цукро-вий завод. Коли із

тонни буряка завод давав виходу 120 кг цукру – було вигідно. А коли почали пи-сати лише 32 кг з тонни – то це вже крах фермерському господарству. Спробуй вижити у такому селі.

– До речі, у таких випадках кажуть: «Богом і людьми забутому селі»?

– Коли я чую ці слова, мені дуже важ-

ко стає на серці. Проте, що Богом забуте, спростували самі люди. Із руїн магазину зібрали цеглу і змурували з неї церкву. Куполи змайстрували теж місцеві май-стри. Тепер храм гостинно приймає вірян. А щоб люди не забули – люди ж і стара-ються. Як бачите, економіка не хоче про-писуватися в Зеленій Діброві. Тому я і мої однодумці вирішили: про Зелену Діброву треба повідомити світові. Про наше село можна дізнатися з Інтернет-сторінки «Зе-лена Діброва» http://zdibrova.narod.ru, розробником якої є виходець села Борис Сидоренко.

Зелена Діброва могла бути золотою...

Підійдімо до місця останнього спо-чинку Тарасової сестри Катерини. Хай гикнеться творцям «Золотої підкови Черкащини». За ті гроші, «вкладені» в цей пам’ятник, Зелену Діброву ми могли б зробити золотою. Адже прозвітували про 500 тисяч гривень затрат. Мовляв, спиляли аж 12 дерев. А тільки я влас-норуч із друзями безкоштовно спиляли два. Дуже «трудилися» творці «Підкови», прокладаючи доріжки. Ну, хай пішло на пам’ятник 100, 200, 300 тисяч гривень, але ж не 500! Справді народна влада – не та, що кричить про любов до на-роду, розкрадаючи заради неї його ж гроші. А та, що дбає про народ, про його історію, про сьогодення і майбутнє. А ми, місцеве самоврядування, маємо до-брими справами доводити своє призна-чення на цій землі. Одному мені було б важко, тож вдячний за підтримку всім 15 депутатам Зеленодібровської сільської ради. Сьогодні бачимо перспективу в розвитку зеленого туризму, маємо й інші плани.

Галопом по Зеленій Діброві

За звітом, на облаштування цього пам’ятника пішло майже

півмільйона гривень

Леонід ТУМЕНКО,Фото Романа КиРЕЯ

2 червня 201010

м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8, тел. 33-92-33

допитлиВим•

Перші українські автомобіліІсторія ство-рення першого українського ав-томобіля почала-ся в Одесі, а саме в механічній майстерні інже-нера В.Н. Стасю-левича. В 1909 році на базі за-кордонної ванта-жівки інженером Стасюлевичем був побудований перший на те-риторії сучасної України автобус, який мав дуже великий радіа-тор.Наступним автомо-білем стала ванта-жівка «Україна-4», вона була випущена на початку листопада 1931 року на Хар-ківському автоск-ладальному заводі. Загалом виготовили дві такі машини, які настільки зайняли невелике приміщення цеху, що довелося зламати стіни, щоб вони змогли виїхати «на люди». Обидві машини були зроб-лені з вітчизняних ма-теріалів – і не просто зібрані, а саме зроблені. Вантажівка мала потужність 70 кінських сил, мак-симальну швидкість – 70 км/год. і ван-тажопідйомність 4 тонни. 7 листопада 1931 року обидві вантажівки взяли участь у святковій демонстрації трудя-щих столиці України – міста Харкова. Надалі ці автомобілі демонстрували свої робочі якості в найва-жчих умовах.

Перший електромо-біль був виготовле-ний у Києві в 1935 році автовідділом Го-ловдортрансу. це був 4-місний автомобіль, кузов якого виготови-ли з алюмінія, а коле-са були підвішені на незалежних пневмо-балонах. Автомобіль був лише експери-ментальною моделлю і не увійшов у серійне виробництво.

Ще одну експери-ментальну модель автомобіля зробила група ентузіастів під керівництвом Л.Д. Ковальова в 1935-1936 роках. Авто розроблялося в Запоріжжі і мало незалежну гідропнев-матичну підвіску всіх колес.

сигнал

Трактор – власними рукамиаВтоВиНахідНик•

Чоловік з Городища залюбки майструє сільськогосподарську техніку. Винахідник-раціоналі-затор самотужки змайстрував млин, корморізку, компресор і навіть міні-трактор. Аби вижити в маленькому містечку, Петро Осауленко покладається тільки на власні руки і сили. Самороб-на сільгосптехніка допомагає суттєво заощаджувати сімейний бюджет.

Перший свій винахід – ваги – Петро Оса-уленко зробив у підлітковому віці, потім збирав велосипеди. Скласти трактор мріяв зі школи. Кілька років збирав до нього запчастини. Тоді, каже чоловік, отримував зарплату охоронця тридцять радянських карбованців, а двигун кошту-вав двісті сімдесят. Задній міст, приміром, удалося виміняти на тридцять літрів бен-зину, який на той час був дефіцитом. Аби зібрати запчастини, чоловік витратив рік. Спочатку змайстрував трактор, задіявши деталі від ГАЗ-51, потім вирішив зробити легший варіант, купив двигун УД-2, пос-

тавив задній міст від «Победи», й одразу стала відчутною економія пального.

– Я ним орав грядку вісім з половиною соток, то витратив літрів вісім бензи-ну, ще й зосталося трохи. Підраховував – економія виходить сорок гривень, може, п’ятдесят, – розповідає винахідник Пет-ро Осауленко.

Півтораметровий тракторець вагою триста кілограмів – незамінний помічник на городі вже десять років. Користують-ся винаходом «кулібіна» сусіди та друзі. Товариш винахідника Володимир цінує «залізного вола» за зручність та легкість. Каже, тракторець потихеньку їде, зате багато везе. До нього можна і плуг, і при-чіп приєднати, а взимку – лопату, щоб відкидати сніг.

Полегшити ручну працю вдома Петро Осауленко намагається повсюдно. Змайс-трував корморізку, яка не лише подрібнює корм для худоби та домашньої птиці, а й чавить яблука на сік. Серед його витворів – компресор, коса та млинок, який відро пшениці чи ячменю переробляє на дерть за шість хвилин.

– Бочка з трактора Т-40 і Т-25. А ножі

– звичайна бочкова сталь, поставив її ще десять років тому, – показує винахідник свій диво-млин.

Чи не найбільше радіє винаходам чо-ловіка дружина Наталя. Разом пара двад-цять дев’ять років. Мають двох доньок, які живуть і навчаються в Києві. Аби допома-гати дітям, економія в господарстві бать-кам не завадить. Адже, у господарстві є індики, кури та свині.

– Чоловік у мене молодець, у нього зо-лоті руки. І не думали, щоб купувати щось із механізмів. Він власноруч зробив і кор-морізку – бурячки, гарбузи на ній деремо. Із нічого зробить корисну річ, – хвалиться-ненахвалиться дружина винахідника.

Зараз пан Петро збирає нового трак-тора, більш потужного та досконалого. Запчастини до нього купує в односельців,

вимінює на пункті збору брухту. Каже, своїми руками – надійніше і дешевше. Бо новий обійшовся б щонайменше у вісім-надцять тисяч гривень, підрахував ви-нахідник.

Ірина МЕТКІвСьКа

рекл

ам

а

Скласти трактор Петро Осауленко (ліворуч) мріяв з дитинства

фот

о Ір

ини

МеТ

КІвС

ьКОЇ

З тямущою головою і рукам легко

фот

о Ір

ини

МеТ

КІвС

ьКОЇ

№24 11

слухається справа

черкаси-спортМ Команда I в Н П М О

1 Боровицьке 2 2 0 0 7:0 62 наша ряба 2 2 0 0 8:2 63 Холодний Яр 2 2 0 0 5:1 64 Зоря 2 2 0 0 4:0 65 Шпола-лнЗ-лебедин 2 2 0 0 3:0 66 Явір 3 2 0 1 5:3 67 авангард 4 1 0 3 4:11 38 колос 3 0 0 3 0:5 09 спартак 3 0 0 3 2:9 010 іллічівець-Умань 3 0 0 3 1:8 0

Команда Драбова знялася з чемпіонату. Результати матчів за її участю анульовано.

ІV тур (29 травня)колос – Зоря 0:1авангард – Боровицьке 0:4Явір – Шпола-лнЗ-лебедин 0:2спартак – наша ряба 0:3

V тур (5 червня)наша ряба – Холодний Яріллічівець-Умань – спартакБоровицьке – Явір колос – авангард

Футбол. Чемпіонат області. вища ліга станом на 31.05.2010

Футбол. Першість області. Перша ліга ІІІ тур

ГРУПа аМ Команда I в Н П М О

1 Урожай 3 2 1 0 9:4 72 колос-Златогор 3 1 1 1 4:6 43 Явір-2 3 1 0 2 8:8 34 Штурм 3 0 3 0 2:2 35 нібулон 3 0 3 0 1:1 36 Зеніт 3 0 3 0 1:1 37 Городище 3 0 3 0 1:1 38 кристал 3 0 2 1 0:3 2

Урожай – Явір-2 4:3Городище – колос-Златогор 0:0нібулон – Зеніт 0:0кристал – Штурм 0:0

ГРУПа БМ Команда I в Н П М О

1 Христинівка 3 3 0 0 8:1 92 колос 3 2 0 1 4:4 63 наша ряба-2 3 1 2 0 3:2 54 Жашків 3 1 1 1 4:4 45 Звенигородка 3 0 2 1 2:3 26 Маньківка 1 0 1 0 1:1 17 тальне-кХП 1 0 1 0 0:0 18 Метровагонмаш 3 0 1 2 1:4 19 світ Меблів 2 0 0 2 0:4 0

наша ряба-2 – тальне-кХП 0:0Метровагонмаш – Звенигородка 0:0Христинівка – Жашків 3:1світ Меблів – колос 0:2

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

ситУація•Баскетбольні фани вимагають справедливості

У деяких черкаських ЗМІ з’явилася інфор-мація, нібито голова облдержадміністрації Сергій Тулуб заявив, що створення фут-больної команди майс-трів зараз не на часі.

– ця інформація не відповідає дійсності, – зазначає голова Федерації футболу Чер-каської області володимир Фощій. – У мене відбулася зустріч із Сергієм Борисо-вичем, на якій він підтримав ідею створення у Черкасах футбольної команди майс-трів і дав відповідні доручен-ня з тим, щоб якомога швид-ше юридично зареєструвати футбольний клуб, аби ко-манда вже у сезоні 2010-2011 років змогла виступати в першості України серед колективів другої ліги. Мушу

сказати, що часу для цього обмаль. Треба розпочинати все з нуля, тобто створити нову юридичну особу – фут-больний клуб. Терміни дуже стислі, оскільки нова пер-шість має стартувати 24 лип-ня. Вже завершилися строки атестації, ліцензування про-фесіональних футбольних клубів Федерацією футболу України. Зараз в органах юстиції триває розробка і затвердження статуту цієї організації, її реєстрація. це, ви розумієте, і відкриття ра-хунку в банку, і виготовлен-ня печаток, штампів. Пот-рібно вирішувати питання з приміщенням для клубу. Звичайно, серед першочер-гових завдань – визначитися з керівництвом клубу, тре-нерським штабом, провести комплектацію команди, ви-рішити питання проживання

та харчування футболістів. це і транспортне забезпе-чення, придбання форми, інвентаря. Також одним із головних завдань участі ко-манди в професіональній лізі є проходження атестації клубу. Я ще раз повторюся, що терміни проходження такої атестації вже завер-шені, тому потрібно працю-вати з Федерацією футболу України, щоб, як виняток, вона надала нам можливість пройти атестацію і відповід-но отримати ліцензію на право участі в змаганнях. Я мав розмову з президентом ПФЛ Мілетієм Бальчосом, відправлено лист обласної федерації футболу з прохан-ням розглянути наше питан-ня на раді професіональних клубів. Рада в свою чергу відправила листа Федерації футболу України для вивчен-

ня питання можливості про-ходження атестації та отри-мання ліцензії. А вимоги до ліцензування дуже серйозні. Ними зокрема передбачено надання фінансових гарантій функціонування футболь-ного клубу, відповідність спортивної інфраструктури вимогам, наявність комфорт-них умов для вболівальни-ків, їхньої безпеки, роботи представників засобів ма-сової інформації тощо. Ду-маю, найближчими днями вже стане відомий керівний склад футбольного клубу, який вирішуватиме питан-ня штату та тренерського складу команди. 11 червня в Україні відкривається транс-ферне вікно, і тренерський штаб, який, я думаю, до того часу вже буде сформований, займеться комплектацією команди.

з перШих Уст•

Володимир Фощій: “Зараз триває активна робота над створенням у Черкасах команди майстрів”

фУтбол. ЧемпіоНат •області

Друга перемога чемпіонаЦентральним поєдинком IV туру чемпіонату Черкащини серед команд вищої ліги було протистояння у Смілі між місцевим «Явором» і пере-можцем торішніх змагань ФК «Шпола-ЛНЗ-Лебедин».Гості не збиралися відсиджуватися в обороні і провели кілька небезпечних атак, але на останньому рубежі надійно діяв голкіпер «Явора» і.Глушко. а от у його візаві В. Щер-бини роботи було значно менше. наприкінці тайму сміляни прогавили атаку суперника, і О.Миславський відкрив рахунок.

Після перерви тренерський штаб «Явора» зробив низку замін, але це на перебіг подій на полі особливо не вплинуло. а за 15 хвилин до завершення матчу арбітр Ю.Фощій призначив пенальті у ворота гос-подарів, який чітко реалізував с.Янчук. У підсумку 2:0 – друга перемога шполянсь-ких футболістів у чемпіонаті.

морське •багатоборстВо

Без шансів для суперниківВже не вперше Черкаси стали місцем проведення чемпіона-ту України з морського бага-тоборства. І в черговий раз представники Черкащини довели, що вони є лідерами цього виду спорту в Україні.У змаганнях чоловіків команда Черкась-кої області здобула впевнену перемогу, випередивши збірні донеччини та києва. а в особистому заліку трійку призерів склали господарі. Переміг тут дмитро котиков, якому було вручено кубок пам’яті першого майстра спорту з морського багатоборс-тва в Україні Віталія страшевича. другий результат – у досвідченого Віталя снєсаря, третій – Євгена литовченка.

У змаганнях юнаків також перемогла збірна Черкаської області. до трійки призерів увійшли команди києва та Черкаської ксдЮстШ. В індивідуальному заліку серед призерів – усі черкащани: Броніслав Захар-ченко, станіслав костянець та ігор Пустовіт.

Окремо відбулися змагання з веслування на ялах. і тут перші місця як серед чоловіків, так і серед юнаків посіли представники Чер-каської області. Переможці вибороли право виступити на чемпіонаті світу з веслування на ялах, який відбудеться 26-28 липня цього року в санкт-Петербурзі.

а в києві відбувся відкритий чемпіонат України з морського багатоборства серед жінок та юнаків 1995 р.н. і молодших. Обидві черкаські команди у підсумку стали срібними призерами змагань.

баскетбол. •ЧемпіоНат області

Новий переможецьПротягом трьох міся-ців одинадцять команд визначали переможця та призерів турніру. До фінальної четвірки, яка змагалася в Палаці спор-ту «Будівельник», потра-пили чотири команди. Дві з них («Ветеран-Баскет» та «Черкаси») уособлюють досвід, а інший дует («ННІ фізкульту-ри» та «ЧДТУ») – молодість. Саме ці пари першого ігрово-го дня мали визначити учас-ників вирішального поєдинку. Обидва півфінали подарува-ли вболівальникам незабутнє видовище. «Фізкультурники» мінімально здолали «ЧДТУ» – 74:72. А «Черкасам» обмеже-ним складом вдалося в овер-таймі зупинити чинного чемпіо-на «Ветеран-Баскет» – 102:88.

У матчі за бронзу «ветерани», в складі яких виступали гравці, причетні до історії головної ко-манди «Черкаських Мавп» (Не-ухацький, Погостинський, Во-рона), обіграли «ЧДТУ» – 96:89. А потім «Черкаси» у фіналі здолали юних баскетболістів команди «ННІ фізкультури» – 86:76. До речі, «фізкультур-ники» повністю укомплектовані баскетболістами «Черкаських Мавп-2». Успіх у цьому матчі гравці «Черкас» забезпечили собі, оформивши мінімальні пе-ремоги в кожному із чотирьох періодів. Особливо постарали-ся лідери команди: Булатець-кий, Каплаушенко та Марченко. Останній і отримав звання най-кращого гравця фіналу.

Велоспорт•

Господарі без медалейПротягом трьох днів в облас-ному центрі тривав чемпіо-нат України з велоспорту та всеукраїнські змагання на призи Олександра Феденка.За нагороди у двох вікових групах зма-галися 85 спортсменів із 19-ти команд. Першого дня в індивідуальній гонці на 10 км в старшій віковій групі (спортсмени 1994-1995 р.н.) переміг анатолій карпець із рівненської області. Четвертим тут був черкащанин костянтин рибарук. а в молод-шій (1996-1997 р.н.) найшвидше дистанцію проїхав вінничанин іван Шевчук.

Потім учасники змагалися у гонці-критеріумі. серед старших спортсменів переможцем виявився Олександр Прядун із Броварів, а серед молодших – ренат Удод із донецька.

Завершився чемпіонат груповою гонкою. У старшій віковій групі дистанцію 70 км най-швидше подолав Владислав Петрушенко з новомосковська, а в молодшій (дистанція 40 км) переміг уже згадуваний ренат Удод.

Учора під стіна-ми Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України мала відбутися ак-ція фанів БК «Чер-каські Мавпи» на підтримку команди. Вони збиралися висловити протест щодо рішень Асо-ціації баскетболь-них клубів України.

Одне із них полягає в тому, що команда, яка бажає заявитися в суперлігу, повинна мати зал з трибунами щонайменше на 3500 місць. Як під-креслюється у листі за підписом голови Федерації баскетболу Черкаської області кирила Погостинсь-кого до Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту равіля сафіуліна, таким чином порушується спор-тивний принцип. адже «Черкаські Мавпи», ставши переможцями у вищій лізі, згідно з регламентом, здобули право в наступному сезоні грати в супер-лізі. а що стосується місткості трибун, то такі зали мають лічені команди.

намір зустрітися та обговорити ситуацію, що скла-лася, висловив і почесний президент Бк «Черкась-кі Мавпи» сергій Одарич.

фот

о з

сайт

у w

ww

.ffu.

org.

ua

2 червня 201012 літній відпочинок

рекл

ама

ОБОВ’яЗкОВий наБір реЧей, які Слід ВЗяти у таБір:– засоби гігієни (мило, зубна паста, щітка)– теплий одяг (на випадок, якщо задощить)– гумове взуття (для душу)– купальний костюм– капелюх від сонця– рушники (для рук і тіла)

Де дитині відпочити вліткуназва закладу вартість

путівки, на добу

Опис закладу кіль-кість змін

Зміни

Дитячийоздоровчийтабір

„тимурівець” Черкаськаобл.,м.Сміла,вул.В.Гордієнко,13-63-24,097780-44-08

81 грн. ЗнаходитьсянаберезірічкиТясмин,єбасейн,екскурсії,виїздивцирк,дискотеки

4х21 І–05.06-25.06ІІ–27.06–17.07ІІІ–20.07–09.08IV–10.08–30.08

Дитячийоздоровчийтабір

„Дніпровець”м.Черкаси,вул.Смілянська,5732-08-58,45-63-33

78 грн. РозташованийнаберезіДніпра,п’ятиразовехарчу-вання

4х21

Дитячийоздоровчийтабірпридочірньомупідприємстві

„ Україна” м.Черкаси,вул.Лісова,1,36-00-70

110 грн. Працюєштатнийпедіатр.Єбасейн,масаж,лікувальніпроцедуритаінгаляції

4х21

Оздоровчийтабірсанаторноготипу

„Мрія”м. Черкаси, вул. смілянська, 132 (табір-вул.Бидгощська,38/1)37-21-62

79 грн. Наглядлікарів,проце-дуридляпрофілактикихвороб,відкритийлітнійбасейн

4х18 І–08.06-22.06

Дитячаоздоровчабаза

„Орлятко”м.Черкаси,вул.Дахнівська,56,56-08-16,050143-42-27

80 грн. Спортивнімайданчики,їдальназвідкритимитерасами

3х21 І–05.06-25.06

КолективнепідприємствоЗвенигородськийпозашкільнийучбовийдитячийлікувально-оздоровчийзаклад

„Звенигора”Черкаськаобл.,Звенигородськийрайон,с.Хлипнівка,вул.Набережна,1-а,9-45-92

90 грн. Розташованийнате-риторіїхвойноголісу,цілодобовемедичнеобслуговування

4х21 І–01.06-25.06Перезмінка2дні

Дитячийоздоровчийтабір

„лісова казка” Черкаськаобл.,Золотоніськийрайон,с.Чапаєвка45-81-60,45-71-03

92 грн. Центральневодопос-тачання,цілодобовогарячаіхолоднавода

4х21

Дитячийоздоровчийтабір

„чапаєвець”Черкаськаобл.,Золотоніськийрайон,с.Чапаєвка,вул.Шевченка,1023799-2-33,43-71-47

80 грн. Літнійкінозалтавідеозал,стаціонарнийлітнійдуш,спортмай-данчик

4х21

Оздоровчийтабірдлядітей

„Гайдарівець” Черкаськаобл.,Золотоніськийрайон,с.Чапаєвка,097812-57-50

81 грн. Літнійкіно-тавідеозал,пятиразовехарчу-вання

4х21 І–12.06-02.07

Дитячийоздоровчийкомплекс

„Придніпровський” Черкаськаобл.,Золотоніськийрайон,с.Чапаєвка023799-3-37,5-21-65

79 грн. Лікувальнафізкульту-ра,масаж.Єводнівелосипеди,питніфонтанчики,тіньовінавіси

4х21

Позашкільнийдитячийоздоровчийцентр

„Пролісок” Черкаськаобл.,Лисянськийрайон,с.Бужанка,вул.Жовтнева,145,64-5-00

83 грн. Ароматерапія,масаж,сауна,басейн,квад-роцикловікатання,гуртки

3х21І–14.06–04.07ІІ–08.07–28.07ІІІ–02.08–22.08

Дитячийоздоровчийтабір

„Олімпія” Черкаськаобл.,Шполянськийрайон,с.Кримки,2-68-09,067180-79-79

90 грн. Футбольнийтабаскетбольниймай-данчики,пятиразовехарчування.Розташо-ванийумішаномулісі

3х21 І–09.06-30.06

Дитячийоздоровчийтабір

„Сосонка” Черкаськаобл.,Чорнобаївськийрайон,с.Мельники,45-16-32,8067994-98-46

100 грн.

Ігровиймайданчик,телевізор,караоке,літнійкінотеатр

3х21 І–09.06-29.06ІІ–04.07–24.07ІІІ–29.07–18.08

Дитячийоздоровчийтабір

„Дивокрай” Черкаськаобл.,Маньківськийрайон,с.Паланочка,73-5-90,6-13-72

80 грн. Спортзал,футбольнеполе,розташованийулісі

4х21

корисНі поради•

Рятуємося від комарівДля захисту від кусючих зараз існує багато засобів: креми, спреї, фумігатори, спіралі, липкі стрічки

Батькам, які збираються відправити на відпочинок своїх дітей, варто знати, як зорієнтуватись у спектрі засобів захисту від комарів.

Вони бувають двох видів: ті, які комах від-лякують, і ті, що їх убивають. На природі вам допоможуть крем, спрей для тіла, липка стрічка або спіраль. Крем та спрей – для індивідуального користування, а «липучка» та спіраль – для охоплення пев-ної території, що робить їх зручними під час відпочинку великою компанією. Спі-

раль підпалюють, вона починає диміти і саме цей дим відля-кує комах. Якщо відпочинок передбачає ночівлю на природі, нанесіть крем на шкіру, але не повністю на всю поверхню, а на окремі ділянки тіла. Чудовим засобом є одеколон «Гвозди-ка». Саме запах цього парфюму комарі не переносять.

Для того щоб ваш сон був спокійним та міцним, можна ко-ристуватися спеціальним приладом, що живиться від розетки — фумігатором (пристрій для випаровування антикомариної отрути). В цей прилад вставляються пластинки або флакон зі спеціальною рідиною, яка згубно впливає на комарів. Якщо хочете спати із прочиненим вікном, просто ввімкніть прилад у розетку, і жоден комар не потурбує вас. А якщо комахи уже потрапили до вашої оселі, перед тим, як лягати відпочивати, ввімкніть фумігатор на півгодини у розетку. Через 30 хвилин у кімнаті не залишиться жодного кусаки.

Якщо комар таки вкусив1. Не чешіть місце укусу, щоб не ушкодити шкіру — так у рану

може потрапити інфекція. Зняти сверблячку допомагають ба-гаторазові протирання розчином питної соди, борним спиртом, настойкою календули, корвалолом або валокордином, зрізом цибулини або помідора, настойкою прополісу, сметаною.

2. Прикладіть до місця що-небудь холодне (холод знімає сверб-лячку і зменшує набряк).

3. На комариний антикоагулянт може виникати алергія — шкі-ра червоніє і сильно свербить (навіть коли не чесати). У ць-ому випадку випийте таблетку антигістамінного препарату (діазолін, фенкарол, супрастин).

4. Якщо через кілька днів після укусів у вас підвищилася тем-пература, це може свідчити про інфекційну лихоманку, а якщо до дуже високої температури (до 40 градусів) додаєть-ся сильний головний біль, терміново викликайте «швидку» — комарі могли заразити вас вірусом енцефаліту.

Підготувала Олена БЕРЕСТЕНКО

(0472)33-11-64(067)418-73-23(063)325-39-45

Ліц

. АВ

№ 5

0552

8 ві

д 12

.03.

2010

р.

Крим – доступні ціни

Популярні

напрямки

ТуривЄвропу

Екзотичні

тури• Тури по Україні (Західна Україна, Чорне та азовське море);• Тури до Європи (екскурсійні, автобусні та авіа тури,

пляжний відпочинок);• Туреччина, Єгипет, екзотичні країни (Оае, таїланд, Шрі-

ланка, домініканська республіка, індія, острови та інші)• візова підтримка;• Трансфер: Черкаси-аеропорт-Черкаси

пропонує тури на будь який смак:

ТА«УвесьСвіт»

ліц

ензі

я аВ

№ 5

0549

0 ви

д. 0

2.03

.201

0 д

стік

бул. Шевченка 268/2, оф. 13тел./факс: (0472) 32-30-21,

тел. моб. 096-277-82-45

Наближається пора відпочинку та відпусток. Дані про табори області, зібрані “Молодіжкою”, дадуть змогу батькам зорієнтуватися з вибором оздоровчого закладу для дитини.

№24 13не хворіємо

реклама

Зубний наліт: знай ворога в обличчяОсновна речовина, з якої скла-даються зуби, називається дентин. Дентин тоншає з віком, і це може призвести до потем-ніння зубів. Тьмяніє дентин як зсередини, так і зовні.Зсередини – зазвичай від надлишку фтору в організмі. Причиною може ста-ти велика кількість проковтуваної зубної пасти. При цьому на зубах з’являються білі чи коричневі плями.

Потьмянілий зовні зуб і поява зубного нальоту викликані, як правило, курінням і зловживанням деякими продуктами, наприклад кавою. Крім того, зубний наліт залишає і практично будь-яка їжа.

Уже через кілька годин після появи, якщо не видалити його, зубний наліт утворить зубну бляшку – білуваті м’які відкладення на зубах. Якщо їх не усунути днів за сім, вони затвердіють і перетворяться на зубний камінь.

Зубний камінь з’являється між краєм ясен і поверхнею зуба. Оскільки зубний наліт продовжує відкладатися і наро-стати, дедалі більше мікроорганізмів оселяється в порожнині рота. Вони про-вокують початок запального процесу ділянок ясен, які прилягають до каменю.

А збуджені ясна кровоточать при най-меншому торканні. Руйнуються кров’яні клітини, багаті на солі заліза, і вони, осідаючи на зубах, роблять їх темно-ко-ричневими.

Крім свого руйнівного впливу на порожнину рота, зубний наліт може також викликати запалення легень. це з’ясували американські вчені – виявило-ся, що саме в зубному нальоті міститься і розмножується величезна кількість бактерій, які призводять до цього захво-рювання.

Чищення зубів, звільняючи їх від бляшок і зубного каменю, роблять у стоматологічних клініках. Крім цього, необхідно також щодня чистити зуби вдома, щоб не доводити справу до медичної проблеми.

Народні засоби– “Чистити зуби”, а заодно і зміцнювати

їх, можна, з’їдаючи щодня по свіжому яблуку. Ще один гарний метод – по-лоскання рота настоянкою кропу.

– Також корисне полоскання і настоян-кою із селери – дві чайні ложки коре-ня селери на одну склянку горілки, настоювати потрібно два тижні. При полосканні брати одну столову ложку настоянки на одну склянку води.

– Для, власне, зміцнення ясен і зубів підійдуть подорожник і часник: часник можна просто їсти по однин-два зуб-чики на день, а можна на ніч натирати ним зуби. А настоєм із подорожника зуби можна полоскати.

– Крім цього, корисний і порошок з яєч-ної шкаралупи. Шкаралупу – але тіль-ки від сирих яєць – треба потовкти на дрібний порошок і приймати по одній чайній ложці на добу, запиваючи во-дою. Вже тижнів через три це оновить емаль на зубах і зміцнить їх.

Музей чужорідних тілЯкби головний позаштатний ендоскопіст Черкаської області Олек-сандр Селіванов (на знімку) зберігав усі предмети, які діставав з організ-му пацієнтів, давно б зібрав цілу колекцію для музею.

– Одним із видів маніпуляцій ендоскопістики якраз і є видалення з люд-ського організму чужорідних тіл, – уточнює Олександр Селіванов. – Якщо є підозра на їх наявність, для початку проводимо діагностику, а потім, за допомогою спеціальних інструментів, витягуємо їх назовні.

Якого тільки “стороннього вмісту” не доводилося бачити ендоскоскопісту за час своєї практики! Найчастіше його «клієнтами» стають діти. Малечу так і тягне погратися різними дрібничками, серед яких ґудзики, намистин-ки, монетки. Не відібрали батьки вчасно таку забавку – і дитина куштує її на смак. Отак і потрапляють дрібні предмети до дитячого шлунку.

Нерідко привозять пацієнтів, які навіть голки ковтають.– Серед них не лише діти, а й дорослі, – каже Олександр Селіванов.

– Часом від голок доводиться рятувати психічнохворих. Кілька разів витя-гав голки у дівчинки із Драбівщини. На щастя, про свої витівки вона зізна-валася батькам, а ті, не гаючи й хвилини, привозили її до лікарні. Адже, що швидше вдасться дістати чужорідне тіло, то краще для безпеки пацієнта.

ДО речі

Медичні курйози• 2533 сторонні предмети, у тому числі 947 англійських шпи-льок, було виявлено в червні 1927 р. у шлунку 42-річної жінки, яка страждала на нав’язливе заковтування. Вона скаржилася на “несильний біль у животі”.

• Найважчим предметом, який будь-коли був вилучений зі шлунка людини, був волосяний клубок вагою 2,35 кг. Він знаходився в животі 20-річної дівчини, яка страждала на нав’язливе заковтування, і був витягнутий 30 березня 1895 року в лікарні Південного Девона і Східного Корнуолла, що у Великобританії.

Що В оргаНізмі тВоємУ?•

Від голок до заколок витягують із черкащан

Через неуважність, жарти, поспіх чи сп’яніння до людського організму потрапляють такі предмети, що навіть лікарі дивуються

Наталія ЗаЇКа

І сміх, і гріхРятує лікар і людей похилого віку. Через погане пережовування в їх-ньому стравоході застряють шмат-ки їжі. У медицині їх називають безоари. Існує ще й таке визначен-ня, як тріхобозуар, що являє собою клубок волосся чи ниток.

– Був і в мене такий випадок, – пригадує Олександр Селіванов. – Одна черкащанка почала надто стрімко втрачати вагу, ніхто не міг з’ясувати причину цього. Рентген показав, що в її шлунку утворення у вигляді кулі – припустили, що то велика за розмірами пухлина. Та результати аналізів показали, що ніяка то не пухлина, а велике скуп-

чення… звичайних ниток. Потім з’ясувалося, що жінка працювала швачкою, при цьому нитки не ножи-цями відрізала, а відкушувала зу-бами. Ось так дрібні шматки ниток діставалися шлунка і роками збива-лися в грудку.

Та якщо зі старими людьми більш-менш вдається розібратися, то набагато складніше із п’яними. Інколи трапляються надзвичайно кумедні та унікальні випадки. І було б смішно, якби не так грішно. Ось, наприклад, кілька років тому до лікарні привезли чоловіка із рідкіс-ною проблемою. Як з’ясувалося, чолов’яга якимось чином у задній прохід засунув майже 30-сантимет-

рову… качалку! Вона застрягла в тілі, й лікарі добре поморочилися, поки її витягли.

А якось із аналогічного місця їм довелося діставати й пляшку. Не-вдаха програв у карти, і як пока-рання його на неї посадили! цей інцидент відбив у чоловіка охоту до будь-яких картярських ігор.

Стоматологічні голки, заколки для волосся, зуби, частини протезів й навіть цвяхи – це лише частина того, що витягав зі шлунків ендос-копіст Селіванов. Щоб подібного не траплялося, лікар закликає черка-щан повсякчас бути уважними та не брати до рота чужорідних пред-метів.

ВаШе здороВ’я•

Це лише маленька частина того, що лікар дістає зі шлунків пацієнтів

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

2 червня 201014

МЕСНИК

кримінальне чтиво

Початок операції «кріт»Коли у черговій частині Сергію Деркачу повідомили, що його хоче бачити сам начальник УМВС генерал Садовий, він відразу ж піднявся на другий поверх міліцейського відомс-тва. Однак, зайшовши у прий-мальню, довідався, що зустріч з головним міліціонером області має відбутись не в оббитому мореним дубом кабінеті, а на заміській базі «Динамо», і що спеціально прислана генера-лом автомашина вже чекає у дворі управління.

Прибувши на місце, Сергій побачив свого шефа на літній терасі. Поруч із ним за широ-ким столом сидів, попиваючи мінеральну воду, начальник обласного управління СБУ Сві-дерський – теж генерал. Обид-ва «силовики» були у цивільно-му і, здається, зачекалися його. Першим почав Садовий:

– Капітане, як ти дивишся на те, що ми звільнимо тебе з ор-ганів внутрішніх справ?

Запитання прозвучало для Сергія громом серед ясного неба: він не знав, що відповісти.

– Зробимо це про людське око, щоб ти укорінився в одну фірму, де верховодять злочинці, – продовжив генерал Садовий. – Зібрана тобою конфіденційна інформація дозволить посадити їх за грати. Чи готовий ти до цієї місії?

– Так точно, – машинально від-повів Сергій.

– Ну й добре, – включився у розмову генерал Свідерський. – Тепер обговоримо деталі…

Звістка про те, що капітан міліції Сергій Деркач підозрюєть-ся в одержанні хабара, облеті-ла обласне управління міліції зі швидкістю реактивного літака. Того ж дня з’явився наказ гене-рала Садового про звільнення «корупціонера в погонах» з мілі-цейських рядів і притягнення його до кримінальної відповідаль-ності. Втім, з останнім справа не заладилась – на «мічених» купю-рах виявилися відбитки пальців зовсім іншої людини, що суттєво міняло подальший хід розсліду-вання. Попри це про повернення капітана Деркача в органи МВС не могло бути й мови. Та й сам безпідставно звільнений праців-ник карного розшуку, здається, не особливо переймався, що пі-шов зі служби, за яку йому пла-тили копійки. Адже через якийсь тиждень його взяв до себе в охоронне агентство директор відомої у місті фірми «Сатурн» Федір Пономар, призначивши зарплату, яка екс-міліціонеру й не снилася.

«Входження» у рольПономар придивлявся до нового охоронця протягом двох місяців. А на третій дійшов висновку, що Деркач хоч і колишній мент, але з ним можна мати справу. Тому відповідальне доручення для Сергія не забарилося. В один із днів він мав поїхати у Харківсь-ку область і домовитися там про поставку «лівого» спирту. Пра-цівник фірми, який цим раніше займався, загинув у бандитській розбірці. Причому потрібно було не лише відновити безперебійне надходження товару, а й домог-тися, щоб спирт постачався за ціною минулого року. Вируша-ючи на Слобожанщину, Сергій згадав, що свого часу у Донець-кій школі міліції з ним навчалося двоє харків’ян. «Чому б не вийти на них?» – подумав він. Зустріч з колишніми однокашниками вийшла бурхливою. Наприкінці ті пообіцяли знайти для нього спирт за смішною ціною. Й слова свого дотримали. Пономар залишився дуже задоволений результатами поїздки і несподівано запропону-вав Деркачу певну частку від ви-готовленої з харківського спирту горілки. Сергій від такої пропози-ції не відмовився. На його бан-ківський рахунок почали капати чималі кошти. Не минуло й півро-ку, як чоловік купив розкішну іно-марку, переїхав у п’ятикімнатну квартиру в центрі міста, став одягатися у дорогі речі. У нього з’явилася платинова запальнич-ка «Ронсон» та швейцарський годинник «Патек Філіп».

Час від часу навідуючись у банк, Деркач ловив себе на думці, що його рахунок схожий на невичерпне джерело, однак варто йому здати Пономаря, як це джерело відразу всохне. «Ну, пов’яжуть чоловіка, пришиють йому статтю, відправлять на ба-гато років гріти нари. Що діста-неться капітану Деркачу взамін? У крайньому випадку кинуть йому на погони чергову зірку. Але знову на нього чекатиме та сама жебрацька зарплата, щорічна премія у розмірі поса-дового окладу на День міліції, медаль за бездоганну службу при виході на пенсію. Тим часом існує інше життя, суть якого в тому, що ті, які тікають, живуть набагато краще від тих, які до-ганяють». Тож, поміркувавши у подібному ключі, Сергій ви-рішив вийти з операції «Кріт». Тим паче, що до нього дійшли чутки, що один з її розробників – генерал Свідерський – відбув на нове місце роботи у східну область. Проте недарма кажуть: не хотів півень на чуже весілля, а його все ж понесли. Невдовзі

Сергій по спе-ціальному каналу одержав виклик від генерала Са-дового. Зустріч з ним відбулася на одній з конспіра-тивних квартир.

– Ну що, зібрав докази? – прямо з порогу запитав начальник міліції.

– Їх більш ніж достатньо, але я

не буду здавати Пономаря. Не хочу. Мені до одного місця, що він не платить податків, збуває у великих кількостях горілку сумнівної якості, постачає в об-ласть наркотики. Врешті-решт, ніхто не змушує алкоголіків дуд-лити отруту, а наркоманів коло-тися – це їхній вибір, до якого я не маю ніякого відношення. Тож нехай усе залишається, як є. Я виходжу з вашої гри, – чесно зізнався генералу один із кра-щих офіцерів міліції.

Почувши монолог підлегло-го, Садовий остовпів. На якусь мить йому навіть відібрало мову. Отямившись, він почав дорікати Сергію присягою, по-чуттям обов’язку, міліцейською честю. Але все це виявилося даремною тратою часу: Деркач знову підтвердив, що складає з себе повноваження «крота». Наостанок генерал Садовий підійшов до капітана майже впритул і процідив крізь зуби:

– Запам’ятай, зраднику, вища справедливість існує. Ти дорого заплатиш за свій вчинок…

Проблеми не забарилисяВ глибині душі Сергій Деркач лише посміявся над погроза-ми генерала. Життя потяглося звичною колією. Тепер уже дій-сно колишній капітан міліції на-лагодив транзит через область наркотиків, повністю віддавши «ліву» горілку на відкуп своєму партнерові по «бізнесу» Поно-марю. Екс-оперу й на думку не спадало, що злощасна операція «Кріт» замикалася не лише на двох обласних генералах – про неї знав дехто з високопостав-лених міліцейських чиновників у Києві. І зажадав детального звіту про її виконання. Допові-дати генералові Садовому фак-тично було ні про що.

– У наших рядах виявився перевертень, – промовив він у телефонну трубку. – Купився на відсоток від сумнівного біз-несу…

– Ви досі не покарали його? – здивувалися на другому кінці дроту. – Втім, можете залишити, генерале, цю справу нам.

У режимі особливої секрет-ності в гості до генерала Садо-вого прибула група співробіт-ників МВС, основна діяльність яких полягала в тому, щоб на-цьковувати одні бандформуван-ня на інші. Спочатку на одній із заміських автостоянок спалах-нули цистерни зі спиртом, які належали Пономарю. Понад 15 тисяч літрів вогняної рідини у лі-чені хвилини перетворилися на ніщо. Однак набагато відчутні-шим виявився удар по Деркачу.

Рівно через два тижні невідомі люди захопили велику партію наркотиків, призначених для транзиту у прикордонні облас-ті Росії. Потім, як у чорній дірці, почали зникати одна за одною інші партії. Якщо у першому ви-падку найвищі боси наркомафії все списали на «виробничі вит-рати», то у наступних провалах вони звинуватили того, хто мав забезпечити проходження нар-котиків територією області, але не зумів цього зробити. Деркача було зобов’язано відшкодувати вартість втраченого товару. Ін-ший би на його місці, знявши з рахунків гроші, дав тягу в дале-ке зарубіжжя, тільки не Сергій. Кримінальна діяльність настільки засмоктала його, що він уже не уявляв себе поза нею. Колишній багатий досвід підказував, що на «стежку війни» з ним ступило не якесь нове бандформування, а його «рідна» правоохоронна система. «От тільки хто? Невже генерал Садовий?».

Ніхто не хотів помиратиПоки Деркач гарячково нама-гався з’ясувати, хто з колишніх колег його «пресує», правоохо-ронні органи завдали ще одно-го удару. Протягом кількох днів були взяті під варту кілька пра-цівників прокуратури і податко-вої інспекції, які були людьми Пономаря (а значить, і Деркача) і прикривали його незаконну діяльність. Після цієї акції всім стало зрозуміло, що Пономар довго не протримається. Свід-ченням неминучого кінця стало закриття в обласному центрі ба-гатьох його проектів, були спе-ціально влаштовані «наїзди» на комерційні структури, а також проведені арешти об’єктів не-рухомості. Порадившись з Де-ркачем, Пономар не придумав нічого іншого, як вдатися до силових дій щодо представни-ків влади. Спочатку хтось жор-стоко побив двох працівників ДПА. Потім невідомі спалили

дотла автомобіль принципово-го слідчого прокуратури. Однак даремно подільники сподівали-ся, що це принесе їм бажану віддушину. Відповідь надійшла негайно. Міліція заарештувала майже все охоронне агентство фірми «Сатурн». Причому один співробітник загинув у пере-стрільці, а двоє наступного дня взагалі пропали безвісти.

Будь-яка війна вимагає чима-лих грошей. Їх у Пономаря і Де-ркача після згаданих вище подій залишилось негусто. Бозна, хто з них першим запропонував трохи «відщипнути» грошенят від свого ж наркотрафіку, проте обидва вирішили діяти швидко

і ефективно. Все закінчилося тим, що кур’єри, які звичним маршрутом переправляли пар-тію героїну, потонули у Дніпрі, а самі наркотики опинилися у Кривому Розі і були там нишком продані, причому їх покупець через кілька днів раптово помер від серцевого нападу.

Бездоганне виконання за-думаного, однак, не принесло Пономарю і Деркачу повного щастя. Навпаки – над їхніми го-ловами невдовзі нависли важкі чорні хмари. Все та ж київська бригада передала наркоділкам достеменну інформацію, хто розправився з їхніми кур’єрами і куди загнав товар.

– Нам зробили пред’яву, – могильним голосом повідомив Пономар своєму напарникові.– Якщо протягом тижня не до-ведемо свою непричетність до зникнення наркоти, нас уб’ють. Ти як хочеш, а я негайно відбу-ваю туди, де вони мене ніколи не знайдуть…

У Деркача теж було сховано у загашнику кілька сотень тисяч доларів, з якими можна було б кудись чкурнути, однак він чима-ло часу пропрацював у карному розшуку і добре знав, що втекти від сильних світу цього – те саме, що перепливти річку, повну кро-кодилів – у живих вони все одно не залишать. Чомусь у зв’язку з цим пригадалася остання розмо-ва з генералом Садовим. Здаєть-ся, лише він здатний відвести від нього смертельну загрозу.

Побачивши у вічку відеока-мери, хто сидить у приймальні, начальник УМВС велів Деркача не впускати. Однак той усе ж підстеріг Садового на виході з управління.

– Ти хочеш, щоб я відгородив тебе від кілерів наркомафії? – здивувався генерал. – Навіть якщо ти зіллєш увесь наркотра-фік, я цього для тебе зробити не зможу.

– Але ж вам нічого не варто заховати мене у тюремній ка-мері!

– А пам’ятаєш, що ти сказав

під час зустрічі на конспіратив-ній квартирі? Тепер настала моя черга відповісти тими ж слова-ми: мені до лампочки, що одні бандити перестріляють інших. Суспільство від цього лише по-легшено зітхне. Тому в тюрму са-дити тебе і не хочу, і не буду…

За три дні до своєї смерті Сер-гій Деркач безпробудно пиячив. Його застрелили зі снайперської гвинтівки, коли він подався у сусідній маркет по чергову пор-цію спиртного. Пономар пере-жив свого партнера по «бізнесу» всього на два місяці. Випущена кілером куля наздогнала ди-ректора фірми «Сатурн» десь у чеських Рудних горах.

володимир УшаНОв(Події реальні, прізвища героїв змінені)

рекл

ама

ОДНОГО РАЗУ ЗРАДиВШи

№24 15

УМАНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІцЕЙОГОЛОШУЄприйом учнів на 2010-2011 навчальний рік

Вступивши до Уманського професійного ліцею, ви можете здобути атестат про повну середню освіту і диплом кваліфікованого робітника з професій:

На базі 11 класів – термін навчання 1 рік:1. Слюсар з ремонту автомобілів2. Муляр; лицювальник-плиточник3. Штукатур; лицювальник-плиточник4. Виробник художніх виробів з дерева; столяр будівельнийНа базі 11 класів – термін навчання 1,5 року:1. Електромонтер з ремонту та обслуговування

електроустаткування; електрозварник руч-ного зварювання

На базі 9 класів – термін навчання 3 роки(з отриманням повної загальної середньої ос-віти):1. Токар-револьверник; слюсар з ремонту ав-

томобілів2. Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр3. Електрогазозварник; електрозварник на ав-

томатичних та напівавтоматичних машинах

Час навчання зараховується в стаж роботиЗарахування в ліцей проводиться згідно кон-курсу атестатів (свідоцтв про освіту) та за ре-зультатами співбесіди.Учням гарантована стипендія, харчування на пільгових умовах, працевлаштування на ВАТ «Уманьферммаш» та на інших підприємствах міста і регіону з престижною заробітною пла-тою.Іногородні забезпечуються гуртожитком.

Ліц

ензі

я А

В №

4431

28 в

ід 1

0.12

.200

8 р.

Шановні випускники дев’ятих та одинадцятих класів

м.Умань, пров. Енергетичний, 5 (район залізничного вокзалу, промбази)Їхати автобусами: №№ 14, 5, 9, 11

www.upl.ucoz.orgТелефони: 2-31-16, 2-31-21

м. Київ, проспект Перемоги, 54/1 тел.: (044) 371-6205, 456-3162 www.kneu.kiev.ua

Мінімальна кількість балів для допуску до участі в конкурсі або зарахування на навчання поза конкурсом, за співбесідою

124140140

124140140

124140140

124140140

статус предмету

ПрофільнийПрофільний

ПрофільнийПрофільний

ПрофільнийПрофільний

ПрофільнийПрофільний

напрями підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

найменування

економічна теорія; економіка підприємства; економіка підприємства, спеціалізація економіка агропромислових формувань; Управління персо-налом та економіка праці; Прикладна статистика; Маркетинг; Фінанси і кредит, спеціалізація Бан-ківська справа (кредит); Облік і аудит; Облік і аудит, спеціалізація Облік і аудит в аПк; Менеджмент

економічна кібернетика;комп’ютерні науки

Правознавство

Міжнародна економіка

Прийом документів на всі форми навчання в університеті починається з 15 липня і закінчується 31 липня. документи, які потрібно подати до університету:• заяву не більше ніж на три напрями підготовки (враховуючи спеціалізації) на різні фор-ми навчання, в якій вказують напрям підготовки (у разі вступу на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра) або спеціальність (у разі вступу на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, спеціаліста, ма-гістра) та форму навчання;• документ державного зразка про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ, і додаток до нього, за особистим вибором оригінали або завірені копії;• медичну довідку за формою 086-о або її копію;• шість кольорових фотокарток розміром 3 х 4 см.• Вступники, які вступають на основі повної загальної середньої освіти, додатково пода-ють сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти (або його копію), виданий у 2008, або у 2009, або у 2010 році, з оцінками з предметів, що визначені правилами прийому до дВнЗ «кнеУ імені Вадима Гетьмана» для конкурсного відбору щодо вступу на обраний напрям підготовки (спеціальність);• Вступники подають документи, що засвідчують їхнє право на складання вступних екзаменів у дВнЗ «кнеУ імені Вадима Гетьмана»: особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліди і та іі групи, діти-інваліди); особи, які отримали повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше – при вступі на заочну форму навчання.• документи, що дають право на пільги;• пред’являються паспорт громадянина України та документ, що засвідчує ідентифіка-ційний код вступника. Перелік конкурсних предметів у сертифікаті Українського центру оцінювання якості осві-ти (вступних екзаменів) для вступників на основі повної загальної середньої освіти

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Ліц

ензі

я А

В №

443

672

від

26.0

5.20

09 р

.

рівень акредитації – IV. Форма власності: державна

Факультети і напрями підготовки:• Міжнародної економіки і менеджменту: міжнародна економіка.• Економіки та управління: економіч-на теорія, економіка підприємства, менеджмент. • Юридичний: правознавство (госпо-дарсько-правова спеціалізація).• Управління персоналом та маркетингу: маркетинг, управління персоналом та економіка праці.• Обліково-економічний: облік і аудит.• Фінансово-економічний: фінанси і кредит.• Кредитно-економічний: фінанси і кредит (спеціалізація «Банківська справа» («Кредит»)).• Економіки аграрно-промислового комп-лексу: облік і аудит (спеціалізація «Облік і аудит в АПК»), економіка підприємства (спеціалізація «Економіка агропромисло-вих формувань»).• Інформаційних систем і технологій: економічна кібернетика, прикладна статистика, комп’ютерні науки.

Перелік конкурсних предметів(вступних екзаменів)

1. Українська мова та література2. Математика3. історія України або географія, або іноземна мова (англійська, іспанська, німецька, французька)

1. Українська мова та література2. Математика3. історія України або географія, або іноземна мова (англійська, іспанська, німецька, французька)

1. Українська мова та література2. історія України3. Географія або іноземна мова (англійсь-ка, іспанська, німецька, французька)

1. Українська мова та література2. Математика3. іноземна мова (англійська, іспанська, німецька, французька)

• Оператор заправочних станцій• Оператор котельні• Машиніст крана, автовишки• Водій навантажувача• Перукар, візажист• Майстер манікюру, педикюру та інші

Дівчата від 13 роківКУРСИ ВІЗАЖИСТА (1 місяць)Після навчання видається документ держзразка

т.: 71-53-55, 71-53-60, 71-53-59вул. Орджонікідзе, 100 (поруч шк. № 15)

Черкаський навчально­курсовий комбінат

навчаємо РОБІТНИЧИМ ПРОФЕСІЯМ

за короткий термін

професій40

Ліц

. АВ

№ 3

0153

8 ві

д 25

.01.

2007

р. в

ид. М

ОН

У

профорієнтирз даВНіми традиціями•

Одним із найстаріших навчальних закладів системи споживчої кооперації України є Уманська філія Черкась-кого кооперативного економіко-правового коледжу, історія якої починається з 1920 року. За роки існування навчальним закладом було підготовлено понад 22 тисячі спеціалістів масових професій.

сьогодні філія є центром підготовки фахівців для сфери торгівлі, обслу-говування, громадського харчування, ресторанного господарства тощо. так, за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста здійснюється підготовка за спеціальностями:

• Товарознавство та комерційна діяльність зі спеціалізацією Това­рознавство в митній справі;

• Фінанси і кредит;• виробництво харчової продукції;• Ресторанне обслуговування.

За освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника навчаль-ний заклад готує кухарів, кухарів­кондитерів, офіціантів­барменів, операторів комп’ютерного набору, продавців продовольчих і непродо­вольчих товарів. В цьому році відкри-то й нові професії: агент з організації туризму і секретар керівника, кон­торський працівник.

навчально-виховний процес у філії здійснює висококваліфікова-ний викладацький колектив, очо-люваний директором Мордвіновою валентиною валентинівною. В центрі постійної уваги адміністрації філії – зміцнення науково-методичного потенціалу педагогічного колективу, який знаходиться в постійному по-шуку нових форм та методів органі-зації навчально-виховного процесу з метою підвищення ефективності нав-чання і наближення його до сучасних умов виробництва.

Матеріально-технічна база філії представлена двома навчальними корпусами з обладнаними кабінетами та лабораторіями, бібліотекою, дво-

ма читальними залами, спортивним залом та спортивним майданчиком, актовою залою, буфетом, гуртожит-ком. навчальний заклад систематично проводить роботу щодо зміцнення ма-теріально-технічної бази для здійснен-ня підготовки молодших спеціалістів.

Влучне поєднання теоретичного та практичного навчання дозволяє за короткий термін (2-2,5 років) підготу-вати майбутніх спеціалістів, готових до активної професійної діяльності.

ефективність забезпечення ін-теграції теорії і практики можлива завдяки наявності широкого кола баз практики, серед яких передові підприємства торгівлі, ресторанного господарства та сфери побуту міста Умані й регіону. Особливе місце посі-дають бази практики тОВ «кримтур» у туристичних спортивно-оздоровчих комплексах м. алушта, де студенти мають можливість відпрацьовува-ти професійні вміння та навички в реальних умовах діяльності підпри-ємств ресторанного господарства.

Використанню в практичному нав-чанні інноваційних методів та новітніх

технологій сприяє функціонування у філії навчально-тренувального цент-ру, де успішно застосовується офіс-на комп’ютерна техніка та спеціальні пакети прикладних програм (1:с Підприємство, 1:с торгівля + склад в Україні, 1:с Бухгалтерія, ліга закон, MDInfo). студенти виконують необ-хідні операції зі створення, легалізації та функціонування віртуального тор-говельного підприємства, відпрацьо-вуючи при цьому професійні навички на різних посадах.

В рамках реалізації концепції сту-пеневої освіти частина випускників філії продовжує навчання за скоро-ченим терміном у ВнЗ III-IV рівнів акредитації, більшість випускників впевнено розпочинають професійну діяльність на різних підприємствах багатогалузевого народного госпо-дарства.

В цьому році філія розпочала ро-боту з ліцензування спеціальності «Правознавство» галузі знань Право, що забезпечить підприємства регіону спеціалістами юридичної і кадрової служб, апарату органів державної

влади і місцевого самоврядування, спеціалістами для роботи в органах внутрішніх справ, нотаріаті, судах, органах юстиції, раЦсах.

серед професійних функцій, які здатен виконувати молодший спе­ціаліст з права, наступні: фахівець з питань зайнятості, помічник судді господарського суду, юрисконсульт, радник, архіваріус, інспектор з кад-рів, секретар правління, секретар судового засідання, секретар суду, секретар колегії судової, державний виконавець, судовий розпорядник, інспектор митниці, державний подат-ковий інспектор, інспектор з питань виплати пенсій, інспектор з призна-чення пенсій, інспектор з соціальної допомоги.

Уманська філія Черкаського ко-оперативного економіко-правового коледжу має багату історію, впевне-но дивиться в майбутнє. навчальний заклад дає можливість отримати якісну освіту, стати кваліфікованим фахівцем, цілеспрямованою осо-бистістю, конкурентоспроможною на ринку праці.

Влучне поєднання теоретичного та практичного навчання – кваліфікований фахівець

рекл

ама

рекл

ама

2 червня 201016 на диванІ

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. шевченка, 266/1, к.108-111. molodchercass@uch.net,molod-108@uch.net (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою, публікуються

на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-24

Одному арабсь-кому нафтовому шейху терміново знадобилося перели-вання крові. У шейха група крові дуже рідкісна, і знайшли її тільки в одного єв-рея. Той погодився, зробили переливан-ня, за що араб пода-рував єврею будинок і машину.

Через рік та ж історія – терміново потрібна кров. Єврей з радіс-тю біжить у пункт переливання крові, за що арабський шейх дарує єврею коробку печива.

Єврей здивовано:– Але минулого разу

ви подарували мені будинок і машину!

Араб:– А тоді в мені ще не

текла єврейська кров.

– Милий, я нудь-гую...

– Ну, мені теж з тобою нудно.

– От я взимку народився. Тепер поясніть, звідки я взявся? Лелеки не літають, капуста не росте...

– Сніговики зліпили...

Батько, лежачи на операційному столі, перед опера-цією, яку проведе його син-хірург:

– Синку, не забувай, що якщо зі мною щось трапиться – твоя мати неодмінно захо-че переїхати до тебе.

– Кохання – це гармонійне співісну-вання двох вільних особистостей!

– А якщо одна з них ви-являється розумово неповноцінною?!

– Тоді вони одружу-ються...

Запитання іно-земному оглядачеві:

– Змалюйте нашу економіку одним словом.

– Гуд!– Ну, а детальніше,

хоча б двома слова-ми?

– Нот гуд.

– Ось, дочко, будеш добре вчи-тися – купимо тобі комп’ютер.

– А якщо буду погано вчитися?

– Тоді купимо піаніно.

Ніч. Кухня. Повільно відчиняється холодильник, з нього, не поспішаючи, виповзає миша, яка об’їлася, витягає за собою зв’язку сосисок і, похитуючись,

вирушає до нірки. Перед входом стоїть мишоловка з малень-ким шматочком за-сохлого сиру. Миша копняком відкидає її і презирливо зауважує:

– Ну, прямо як діти, слово честі...

Дівчина прихо-дить до стоматолога.

– Лікарю, мені так страшно, навіть не знаю, що краще – зуб свердлити чи дитину народити.

– Вирішуйте швидше. Мені треба знати, під яким кутом нахиляти крісло...

Вона піднімає трубку і чує:

– Котику, це ти?– Так.– Котику, кілька днів

тому я поводився з тобою, як тварюка, безцеремонно, по-хамськи, вчинив по відношенню до тебе мерзенне збочення і насильство. Насправ-ді я не такий. Бла-гаю, Котику, пробач мене!

– Пробачаю. А хто це?

Якось король, проїжджаючи своїм

королівством, зустрів селяни-на і здивувався, наскільки цей селянин схожий на нього.Король запитав:– Скажи-но, се-лянине, чи не прислужувала ви-падково твоя мати в палаці?– Ні, Ваша велич-носте. Але мій батько прислужу-вав.

– Я змушений обговорити з вами поведінку вашого сина. Він усі перерви тільки те й робить, що бігає за дівчатка-ми.

– Ну і що, у його віці всі бігають за дівчат-ками.

– З бензопилкою?

Мужик поз-найомився в барі з немолодою, але привабливою дамою. Випили трохи, по-балакали, тут вона і запитує:

– Ти ніколи не пробу-вав утрьох – з матір’ю і дочкою одночасно?

– Ні.– А хотів би?– Запитуєш! Звичайно

хотів би!– Ну, тоді тобі пощас-

тило, поїхали до мене.

Приїжджають до неї додому, дама відчи-няє двері й кричить усередину:

– Мамо, ти ще не спиш?!

– А ви знаєте, що піддивлятися в замкову шпарину непристойно?

– Та що ви кажете?! А показувати туди всяку гидоту при-стойно?

Повертається чоловік із відряджен-ня. Відразу біжить до шафи, відчиняє її. Нікого! Нахабний голос із ліжка:

– Та тут я.

– До вас мій собака не забігав?

– Та начебто... ні.– Загляньте в холо-дильник.

– Ой! Порожньо.– Ну, значить, забігав.

У психушці розмовляють двоє несповна розуму:

– Ну що, тобі сподо-балася книга, яку я вчора тобі дав?

– Так, класна, тільки дуже багато персо-нажів.

Санітар:– Ей! Психи! Поверніть

телефонний довід-ник!

– Як потрібно ходити при грі в шахи, щоб створити морально-психоло-гічний дискомфорт супернику?

– Під себе!

Заблукали в лісі Петька і Чапаєв. Дов-го бродили, шукали дорогу.

Першим не витримав Петька – упав на зем-лю помирати.

Раптом чує плямкан-ня, піднімає голову і бачить, що Чапай ягоди їсть.

– Василю Івановичу, ти що, з глузду з’їхав, це ж вовчі ягоди!

– Та нехай іде до біса, цей вовчара, він собі інші знайде!

Заходить 80-річ-ний старий у публіч-ний дім.

– Мені б дівчинку як-наймолодшу.

А потім вимагає ще одну і т.д.

До нього вже йде влас-ниця борделю і після того як переспала з ним, запитує:

– Як вам це вдається? – Та ось напередодні

так вдало спаралізу-вало.

– В атаці збір-на Азербайджану. Нападаючий прохо-дить лівим флангом і робить навіс... Сідає під ним і починає торгувати мандари-нами.

рекл

ама