Інформаційний бюлетеньГО «Рівненський громадський контроль» травень-червень 2015 р.

www. rgk. rv. ua

Прогноз читайте на ст. 4

ХОМКО ЧИ НЕХОМКО: ЩО МОЖЕ ЧЕКАТИ РІВНЕ ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ

Рейтинг виконання своїх обіцянок міськими головами напри-кінці лютого опублікував громадсько-політичний проект «Сло-во і Діло». Міський голова Рівного Володимир Хомко у цьому рейтингу посів третє місце за якістю виконаних обіцянок.Про це радісно повідомила комунальна газета «7 днів» та деякі інші інформаційні ресурси. Але чи все так солодко і райдужно у нашому місті насправді? Тим більше, той самий проект поста-вив міського голову Рівного лише на 8 місце в рейтингу викона-них обіцянок за їхньою кількістю.

ст. 2

ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ: ОБІЦЯТИ – НЕ ЗНАЧИТЬ ЗРОБИТИ

Продовження. Початок у попередньому випуску бюлетеня за березень-квітень 2015 року

Державне свято сусідньої Польщі – День Конституції, відзначали і в Україні. Зокрема, Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку Беата Бживчи організувала урочистий прийом для поляків, що працюють в Україні, українців з польським корінням, публічних персон та представників влади, українських культурних діячів з областей, які обслуговує Консульство з нагоди святкування Дня Конституції.

Гості та організатори заходу обговорювали перспективи партнерства України та Польщі у різних сферах. Зі сторони представників Консульства звучали побажання про співробіт-ництво двох держав у сфері бізнесу та культури. Зокрема Генеральний Консул Беата Бжи-вчи переконана, що тісна економічна співпраця з Україною допоможе не лише польським підприємцям вийти на український ринок, а й українцям правильно та вдало працювати на європейському:

«Ми також допомагаємо в налагодженні співпраці у галузі економічній. Це важливо сьо-годні, коли Україна має такі можливості, щоб співпрацювати з ринком європейським і, зви-чайно, відкриття для українських підприємців польського ринку».

Представники міської влади Рівного на запрошення взяти участь у цьому заході не від-гукнулись. Натомість на урочистому прийомі був присутній голова громадської організації «Рівненський громадський контроль» Дмитро Якимець, який поспілкувався з представника-ми сусідньої держави та іншими гостями про можливості інвестицій у місто Рівне:

«Саме Польща, як країна, відкриває найширше для нас двері, вона шукає контактів із нами. Ми зобов’язані все це використати. Тому що за такими зустрічами, за такими попе-редніми напрацюваннями, як правило ідуть тісніші культурні контакти, особливо, що важ-ливо, бізнес-контакти, які в результаті приводять до того, що іноземні інвестиції можуть зайти до нас, як в цілому в державу, так і в місто Рівне».

Найближчим часом Генеральний Консул пообіцяла організувати конференцію за участю європейських експертів, які розкажуть як правильно сертифікувати українську продукцію, щоб вона відповідала європейським стандартам.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ СТАЄ ТІСНІШОЮ

ОЛЕКСАНДР ЗАЙЧУК: «МОЄ ПОКЛИКАННЯ

ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ У ВІДСТОЮВАННІ СВОЇХ ПРАВ

І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ!»Наша розмова із Олександром Зайчуком – заступником голови «Рівненського громадського контролю», викладачем кафедри військової підготовки Національного університету водного господарства і природокористування, головою Громадської ради при управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області.

– Пане Олександре, сьогодні Ви поєднуєте громадську та викладацьку діяль-ність, при цьому маєте солідний військовий досвід. Як Вам вдається все поєдну-вати?

– Військовим я мріяв стати з дитинства. Хоча в роду військовослужбовців не було, тільки прадід був офіцером австро-угорської армії. Я здобув цікаву спеціальність – ін-женер авіації і космонавтики. Вивчав стратегічні ядерні ракети. Ті самі, до слова, від яких Україна відмовилась. І від цього, вважаю, наразі потерпає, бо якби їх мала – ду-маю, не було б нинішнього конфлікту на Сході... Військову службу я почав у Ізяславі на Хмельниччині. Свого часу дуже активно займався туризмом, керував військово-патріо-тичним клубом «Тайфун», у якому займались і дорослі, і діти. Ми багато подорожували. І в Карпати водив групи, і сам був учасником серйозних походів на Кавказ – у 1997 році здійснив сходження на Ельбрус. Отримав розряд кандидата в майстри спорту з турист-ського багатоборства. Роботу нашого військово-патріотичного клубу помітили на рівні області, і Хмельницька обласна рада визнала мене «Громадським діячем Хмельнич-чини 2001 року». Якраз тоді, напевно, це стало першим усвідомленням того, що гро-мадська діяльність мені і вдається, і подобається. Приємно відчувати, що справа, яку робиш, – корисна для суспільства. Я змінив шість гарнізонів, десять посад. Виконував миротворчі завдання в Косово.

Пропрацював невеликий період на Волині, потім повернувся до Рівного. Саме тоді мій командир по службі в Іраку генерал Горошніков запропонував мені викладати на кафедрі військової підготовки НУВГП. І я прийняв пропозицію генерала Горошнікова. А разом з цим вирішив і далі реалізовувати себе у громадському житті.

Закінчення інтерв’ю читайте на ст. 3

Генеральний Консул республіки Польща у Луцьку Беата Бживчи та голова ГО «Рівненський громадський контроль» Дмитро Якимець

Тільки цифриєдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування перераху-вали представники бізнесу Рівного за чотири місяці цього року. Це на 42 млн. грн біль-ше, аніж за аналогічний період минулого року.

405 млн. грн

2 травень-червень 2015 р.

На контролі! Нічого не міг зробити пан Хомко і з крадіжкою землі в парку Шевченка одним з ресторанів. Натомість зару-біжних гостей за бюджетні гроші в цей ресторан зводити примудрився. Нічого не міг зробити з незаконним будів-ництвом на Пагорбі Слави. Повноважень, каже, не має. Поки прийшли прості хлопці і дівчата, і просто не знес-ли паркан. Їм повноважень вистачило. Таких будівництв в місті чимало. Володимир Хомко нарікає на недолуге законодавство. Рівняни ж кажуть, що не в законодавстві справа, а виключно в бажанні щось робити.

Практики житлово-будівельних кооперативів теж за-стосовано не було. Відповідно ніякого дешевого житла в місті так і не з’явилося. Натомість у мера з’явився свій приватний будиночок і найбільша земельна ділянка се-ред голів обласних центрів України. Як свідчать резуль-тати дослідження, проведеного ВМГО «Демократичний альянс», міський голова Рівного Володимир Хомко во-лодіє найбільшою земельною ділянкою серед голів об-ласних центрів України. Загальна площа його земельних ділянок становить 4,96 гектара.

ОБІЦЯНКА №5. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ПОРЯДОК В МІСТІВолодимир Хомко обіцяв: «Це означає, зокрема, що дітям перестануть продавати алкоголь і цигарки, припиниться пияцтво біля магазинів і у дворах, місто розпочне системний наступ на зали гральних автоматів та інші злачні місця. Робота в цьому напрямку буде скоорди-нованою за рахунок поєднання зусиль: УМВС, усіх служб міськвиконкому та Муніципальної міліції, яку ми обов’язково створимо».

Що маємо насправді? Муніципальної міліції немає, на-віть реальних спроб її створити не було, тільки розмови.

Рівняни можливо і стали менше вживати алкоголь та палити в громадських місцях, але це наслідок впрова-дження відповідного законодавства, і навряд чи це за-слуга міської влади.

В місті бракує якраз елементарного порядку. Відсутня система парковок та стоянок, центр без розв’язки. Якщо припаркуватися ніде – це провокує залишити свій авто-мобіль аби де. Це створює незручності як для автолюби-телів, так і для пішоходів. Але що зроблено, щоб виправи-ти цю ситуацію?

Місто не перестало бути суцільним базаром та сміт-ником. Торгують з землі, дороги елементарної немає, ями, бруд, жахливого вигляду ятки і кіоски – і все це в са-місінькому центрі міста.

Громада міста ніяк не долучена до обговорення його розвитку. Місто, відоме своїми фотографами, не має му-ніціпальної галереї чи виставкового залу. Реконструкція будинку культури, здається, не закінчиться ніколи.

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТНОЇ СПІЛЬНОТИМіську владу Рівного важко назвати відкритою. Сайт

міської ради один із найгірших, якщо порівняти його з аналогічними інформаційними ресурсами інших облас-них центрів. Міський голова шукає причини не відповіда-ти на запити журналістів, а громадські організації з боєм дістають інформацію про стан виконання програм. Так, відповідно до дослідження «Індекс публічності», яке про-водила Громадянська мережа «ОПОРА» рівень відкрито-сті та прозорості міської ради та міського голови Рівного складає 46% (один з найгірших показників по Україні). Якщо добре працюєш, то що приховувати?

Звичайно критикувати і шукати недоліки в чиїсь ро-боті завжди легше ніж робити самому. Але чи багато знайдеться справ, за які рівняни могли б подякувати міському голові? Що Вам спадає на думку, коли Ви згадує-те про роботу міської влади? «Це було до мене, це не я, на це в мене немає повноважень, я тут ні до чого...». І так ось уже шість років. Чи так має бути далі?

Матеріал підготовлено інформаційно-аналітичною службою ГО «Рівненський громадський контроль»

ЄДИНИЙ КВИТОК ПРОФУКАЛИ. ЩО ДАЛІ?

Замість квитка на проїзд, який часто водії «забувають» дати пасажиру в обмін на гроші – спеціальні картки, які прода-ються в терміналах самообслуговування. На дорогах міста – новенькі сучасні тролейбуси із зовнішнім і внутрішнім відеоспостереженням та системою зніман-ня грошей за проїзд з карток. На зупинках громадського транспорту – електронні табло з інформацією про місцеперебування і час при-буття транспортного засобу.

Це все могло стати реальністю у Рівному уже в цьому році якби не міська влада, правельніше її недалекоглядність, якщо навіть не сказати тупість та черепахова швидкість в прийнятті рішень.

Через високий курс долара корейська фірма MST Global уже не хоче запроваджувати у місті революцій-ний проект модернізації руху громадського транспорту. Революційний проект модернізації організації руху гро-мадського транспорту пропонували нашій міській владі ще у червні позаторік представники південно-корейської фірми MST Global. І гроші на проект давали – не багато не мало 15 млн. доларів (9 млн. на закупівлю нового тран-спорту, 6 млн. на обладнання).

Електронним квитком від МST Global користуються вже 18 років у корейській столиці Сеулі. Діє така система і в метро у США в Вашингтоні, у багатьох європейських мі-стах, а віднедавна і в Білорусі у Мінську. В жодному місті України ще немає такої системи єдиного електронного квитка. І Рівне могло стати першим у застосуванні такої ін-новації. В Києві та Львові такі варіанти модернізації тільки розглядають. Запровадження системи єдиного електро-нного квитка у Рівному могло стати пілотним проектом у нашій державі.

Для впровадження задуманого було все необхідне: ін-вестор, описаний план, що вже має приклад реалізації в іншому місті, експерти, місцеві спеціалісти, які готові реа-лізувати проект, підтримка громадян. Але довго бракува-ло політичної волі міського голови, зволікання якого кош-тувало рівнянам запровадження електронного квитка.

Не виключено, що проект був насамперед не вигідний перевізникам (в місті наразі працює 93 приватні переві-зники та 10 невеличких фірм), які теж зробили усе можли-ве для того щоб процес затягнувся – ініціювали ґрунтовну перевірку корейської фірми, детально публічно прорахо-вували усі плюси і мінуси. Ясно одне, що саме влада міста дуже довго приймала рішення про те, чи підтримувати цей проект. І тільки наприкінці минулого року визначи-лася з цим питанням. Можливо міський голова порахував нарешті свою власну вигоду та участь?

Доки міська влада приймала рішення, вагатись поча-ли вже корейці. Не сподобався їм стрімкий ріст курсу до-лара у нашій державі. Адже якщо раніше вартість проїзду у «маршрутках» Рівного у переведенні на долари станови-ла 30 центів, то тепер – лише 12. Кошти інвестор планував повернути собі протягом кількох років (попередньо на-зивались різні терміни у 6-15 років) і звичайно заробити. Інакше – навіщо йому це все було потрібне?

Але тепер перспектива впровадження електронного квитка щезає на очах. Корейці написали вже другого ли-ста міській владі про те, що економічна ситуація в Україні складається таким чином, що вони просять порадити, що робити далі. Адже, коли вони звернулися з пропозицією до нас, долар був по 8 гривень. Вони готові були реалізо-вувати проект ще при курсі до 15 гривень. Але по 22 грині вони вже це робити не хочуть.

Тепер Володимир Хомко бідкається що, «їхня ідея про-сто «здувається». І це дуже прикро. Бо ми планували не просто електронний квиток запровадити, а й за їхні гроші купити для міста автобуси і восени вже не оголошувати тендери на здійснення перевезень «маршрутками». Але навіть якби нам дали безкоштовно автобуси, ми б їх не змогли запустити, бо вони не зароблять на себе», – кінець цитати.

Ну що ж тут казати? Очевидно, що інвестори шукатимуть інше місто, де більш зацікавлені у розвитку транспортної інфраструктури. А з таким підходом міської влади до інвес-тицій, хтозна чи прийдуть в місто інвестори взагалі. Інко-ли успішні рішення вимагають політичної волі, сміливості, всебічної обізнаності, швидкості прийняття рішень. Але, на жаль, жодними з цих якостей Володимир Хомко не володіє. Ризикнути стати місту прогресивнішим, інноваційнішим мер просто не дозволив!

А світовий досвід говорить, що якісний громадський транспорт може бути або при умові, що всі перевезення контролюються одним перевізником (бажано комуналь-ним), або якщо їх більше, то за допомогою системи єдиного електронного квитка. Іншої альтернативи немає. Тож якщо ми хочемо кращого громадського транспорту, не варто вигадувати причини для відтягування процесу, а з-поміж кращих варіантів вибрати той, що найбільш ефективно працюватиме і підходить саме нашому місту і нашому рів-ню доходів. І це мають ініціювати не приватні інвестори, а міська влада, яка насамперед має бути зацікавлена в якіс-ному громадському транспорті, а не в тому хаосі, що є за-раз, і від якого страждають як звичайні мешканці, так і водії тих же маршруток, і навіть деякі перевізники, але тільки не ті хто сидить на «рибних маршрутах».

ХОМКО ЗАДЕКЛАРУВА 272 ТИСЯЧІ ДОХОДІВМіський голова Володимир Хомко задекларував 272 тис. гривень доходів у минулому

році. Про це сказано в його декларації. Зарплатня Хомка в 2014-му становила 118,5 тис. гри-вень, іншу суму він отримав від здачі майна в оренду. Дохід дружини рівненського голови за минулий рік становив 100 тис. гривень. З них половина – зарплатня, решта – дивіденди та інші доходи. Як відображено у декларації, у Володимира Хомка є три земельні ділянки загальною площею менше 5 гектарів. Також у рівненського очільника є будинок площею 261 кв. м, та квартири – 90 і 72 кв. м. Він також володіє автомобілем Нyundai Santa Fe 2013 року випуску. У його дружини немає автомобілів. У самого ж мера немає вкладів у банках, у його дружини на рахунку в банку 65 тис. гривень. У 2013-му доходи міського голови Рівного були нижчими на 34 тисячі.

році. Про це сказано в його декларації. Зарплатня Хомка в 2014-му становила 118,5 тис. гри-

ЄДИНИЙ КВИТОК

Роман ДЕНИСЮК, член виконкому Рівненської

міської ради

ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ: ОБІЦЯТИ –НЕ ЗНАЧИТЬ ЗРОБИТИ

Продовження. Початок у попередньому випуску бюлетеня за березень-квітень 2015 року

ОБІЦЯНКА №3. МІСТО ЗВІЛЬНИТЬСЯ ВІД СМІТТЯ Володимир Хомко обіцяв: «Це питання буде вирішено комплексно на найприйнятніших для міста та всіх його мешканців умовах. Це буде зроблено відкрито і достатньо швидко».

Що маємо насправді? Місто досі не має схеми санітар-ної очистки міста. Цей документ мав би дати відповіді на всі питання, що стосуються сміття в місті. На жаль його лише наприкінці минулого року замовили. І не за бажан-ням В. Хомка, а через судовий примус, після позову гро-мадського активіста Сергія Пінчука. Цю схему мають роз-глядати найближчим часом, але якість цього документа, за який з бюджету міста заплачено 309 тисяч гривень, викликає запитання. За наявною інформацією там немає відповідей на питання, наприклад, що робити з небез-печними відходами у складі побутових? Куди викидати ті ж батарейки та енергозберігаючі лампи? Забезпечити це закон зобов’язує міську владу. А Володимир Євгенович роками від цього ухиляється.

Сміття тепер вивозять дві фірми. Одна приватна, інша – комунальна. А проблеми ті ж самі, дуже часто сміття ва-ляється по дворах, а смітники розміщенні приблизно там, де б мали гратися діти.

Відкритий з помпою сміттєпереробний завод попра-цював кілька місяців. Зараз стоїть, і коли знову запрацює невідомо. Немає повноважень?!

Сміттєзвалище працює з 1959 року, термін його екс-плуатації давно закінчився. Науковці попереджають про екологічне лихо, яке може спіткати місто найближчим часом.

ОБІЦЯНКА №4. РІВНЯНИ ОТРИМАЮТЬ ЗМОГУ БУДУВАТИ ВЛАСНЕ ЖИТЛОВолодимир Хомко обіцяв: «По-перше припи-ниться кулуарна роздача земельних ділянок під індивідуальну забудову, а вся інформація з цих питань стане максимально відкритою. Хаотична забудова міста припиниться, на-томість швидко буде застосована практи-ка житлово-комунальних кооперативів, які дозволять радикально здешевити вартість будівництва, а в подальшому дозволять прак-тично кожній родині отримати власне по-мешкання».

Що маємо насправді? Кулуарна роздача земельних ділянок, як була так і лишається. Лише активними зу-силлями журналістів та громадських активістів вдалося зупинити крадіжку семидесяти ділянок під так зване са-дівництво. Навіть брат зятя міського голови в тій справі засвітився, разом з родичами, друзями та співробітника-ми багатьох депутатів.

у міській раді, хоча б з числа тих самих членів Асоціації буді-вельників, чи голів ОСББ. Також нагадаю, він має негативний досвід участі у довиборах до обласної ради, на яких набрав менше 1000 голосів. Та й на останніх парламентських виборах він публічно висловлювався на підтримку Дмитра Якимця.

Якщо проектувати результати минулих виборів на шанси кандидатів то серед найбільш популярних кандидатів є Дми-тро Якимець та Олег Червонюк, які показали непоганий ре-зультат на парламентських перегонах 2014 року.

Олега Червонюка, власника Рівненського Льоноком-бінату, можна було б розглядати як реального конкурента Хомку. З управлінським досвідом, впізнаваний, зі структурою ГО «Льонокомбінат» та власними за-собами масової інформації. Ця коман-да точно братиме участь у міських перегонах, вони хочуть бути пред-ставленими в обласній та міській ра-дах. Але мені важко уявити як можна суміщати керівництво підприємством та містом. Сам Червонюк ніяк не про-являє інтересу до посади міського го-лови Рівного, чи я щось упустив?

Екс-голова Рівненської ОДА Сергій Рибачок теж міг би скласти конкуренцію в боротьбі за мерський кабінет. Подейкують, він планував йти на вибори. Та чи то щось змінилося, чи поки боїться фаль-старту, але належної активності в медіа-просторі не проявляє. Коли ж журналісти сайту «ВСЕ» поцікави-лись чим займається екс-очільник області, пан Рибачок розповів про острозьку раду, викладацьку робо-ту, політичний консалтинг, і жодного слова про Рівне. Натомість згадав, що подумує про балотування в об-ласну раду. Можливо, після посади голови ОДА йому хотілося б повер-нутися на керівні посади в облас-ті, зокрема зайняти крісло голови облради? Для цього варто стати чле-ном потужної політичної команди. На сьогодні рейтинговою в області є Блок Петра Порошенка «Солідарність». Обласну організацію партії очолює колега Ри-бачка по Острозькій академії Сергій Штурхецький. Рибачок вже вийшов зі «Свободи», але чи дійшов до «Солідарності» – не відомо. Також не на руку Рибачку корупційний скандал, який мав місце уже після його відставки, але за участю члена його команди – заступника голови ОДА Тараса Пустовіта.

Голова «Рівненського громадського контролю» Дми-тро Якимець не приховує своїх намірів балотуватися на по-саду міського голови. Які він має шанси? У фейсбук-групі «Рів-ненщина політична» в опитуванні він виграє. Це аж ніяк не можна вважати репрезентативним опитуванням, але як міні-

мум, має привід придивитися до кандидатури ближче. На останніх парламентських виборах він по-сів друге місце. Це не пройшло непоміченим в команді Хомка. Зі сторони діючого міського голови вже кілька разів лунали випади в сторону Якимця, зокрема закиди про його причетність до буршти-ну. Хоча ніяких доказів такої при-четності повідомлено не було, якщо не вважати таким сарнен-ське походження Дмитра Якимця.

Якимець показав, що може контролювати владу і ефективно

працювати з медіа, але чи здатен він ефективно управляти мі-стом – питання відкрите. Певні відповіді на це зможуть дати програма та команда, яку представить Якимець на виборах, наскільки він зможе стати центром об’єднання усіх хто не з Хомком. Зможе об’єднати різні сили навколо своєї кандидату-ри – буде конкурентом Хомку.

Хто б не став мером через півроку, але місто потребує змін по багатьох напрямках. Вкрай необхідна жорстка і одно-значна позиція по незаконним будівництвам. Потрібно при-пинити розбазарювання міської землі і впровадити продаж комерційно-привабливих ділянок через відкриті аукціони. Це чи не єдиний спосіб наповнити міський бюджет. Необхідно також підвищити ефективність використання бюджетних ко-штів. Про втрати на тендерних закупівлях та про неефектив-не використання коштів на дотування ЗМІ я уже писав, але це далеко не вичерпний перелік бюджетних дірок. Також варто впроваджувати реальні конкурси на вакантні посади і залуча-ти молодь та прогресивні кадри до управління містом. Рівне практично не використовує можливостей міжнародних до-норських організацій. Існуючий в місті проект ЄС зі сприяння бізнесу скоріше викликає питання, ніж дає реальні результати.

А загалом, нам необхідно сформувати стратегію розвитку міста, визначити пріоритетні завдання. Хто ми, чим відрізняє-мося від інших міст, куди рухаємося, що для нас важливе, а що вторинне. Відповідей на ці питання наразі немає. В ході вибор-чої кампанії вони звучатимуть. Головне щоб вони були щирими і реалістичними.

Святослав КЛІЧУК, «Рівненщина політична»(Подається зі скороченнями)

ОЛЕКСАНДР ЗАЙЧУК: «МОЄ ПОКЛИКАННЯ – ДОПОМАГАТИ

ЛЮДЯМ У ВІДСТОЮВАННІ СВОЇХ ПРАВ І ЗАКОННИХ

ІНТЕРЕСІВ!» – З чого почали тут, у Рівному?– Я почав працювати за тією програмою, яку для себе

визначив, – «Від будинку до будинку». Почалося все з того, що у нашому будинку, де поселився з іншими родинами офіцерів, не працювали ліфти. Я зібрав людей, ми об’єдна-лись, залучили депутатський корпус, і цілі досягли – ліфти запрацювали. Тоді до мене звернулись мешканці іншо-го будинку, я і їм допоміг. І ось так ця робота від будинку до будинку пішла... Згодом мені надійшла пропозиція від лідера організації «Рівненський громадський контроль»

Дмитра Якимця долучитись до його команди. Мої вподо-бання, моє бачення світу співало з його, і я погодився на пропозицію стати заступником голови «Рівненського гро-мадського контролю».

– Які завдання ставите перед собою в цій діяльно-сті?

– Допомагати людям, з одного боку, самим згуртува-тися у відстоюванні своїх прав і законних інтересів, а з іншого – бути своєрідним посередником між громадою і владою, спонукаючи чиновників більш відповідально ста-витись до своїх обов’язків, раціонально використовувати бюджетні кошти. Приємно бачити конкретні результати нашої роботи, коли після запитів «Рівненського громад-ського контролю» комунальні служби таки роблять те, що мають робити, за що люди сплачують квартплату – асфаль-туються двори, ремонтуються дахи тощо. А якщо потрібно, ми допомагаємо громадянам відстояти свої інтереси у су-дах, домогтись від чиновників справедливого вирішення проблем. Коли бачиш результати своєї праці, чуєш слова вдячності від людей, подвоюється бажання займатись ко-рисними справами для громади і надалі, ще не один рік.

– Як ставляться до Вашої активності чиновники?– По-різному. Є такі, що цивілізовано співпрацюють

з нами, але є й ті, що ображаються – мовляв, до чого тут якась громадська організація? Але це практика цивілізо-ваного світу, до якого ми рухаємось, коли громада через своїх активних представників контролює владу і спонукає її виконувати те, заради чого народ її і наймав на роботу.

– Нещодавно ви також очолили Громадську раду при управлінні Міністерства внутрішніх справ Укра-їни у Рівненській області. А на чому плануєте зосере-дитись?

– Треба допомогти міліції пройти нинішнє реформу-вання у поліцію європейського зразка конструктивно, без зайвого розхитування ситуації. Де треба, звісно, – критику-вати, але там, де потрібно, – й допомагати. Адже проблеми, які залишились міліції у спадок від режиму Януковича – ка-дровий голод, низькі зарплати рядових працівників, які несуть на собі тягар оперативної роботи – даються взнаки.

Нині ми вже сформували шість комітетів за різними на-прямками роботи: від роботи зі співробітниками органів внутрішніх справ-учасниками АТО – до протидії корупції в органах міліції, захисту прав дітей, оперативного реагуван-ня на резонансні випадки, що стосуються взаємодії грома-дян і правоохоронців.

– Ви достатньо молода, але вже з великим досві-дом людина. Що саме бракує нашому місту для дина-мічного розвитку, як думаєте?

– Запровадження досвіду успішних європейських кра-їн. Я часто буваю у відрядженні, їжджу за кордон і бачу чого нам бракує. Потрібно скористатись вже напрацьо-ваними стратегіями і програмами, а для цього до влади мають прийти люди зі свіжим поглядом, так звана «нова генерація» Звичайно не відкидаючи досвіду попередніх поколінь, ми маємо будувати країну і розвивати рідне мі-сто, щоб в ньому було комфортно і затишно усім. Хотів би докласти до цієї справи усі свої сили, енергію та досвід.

В інтерв’ю використані матеріали проекту «Думки вголос»

травень-червень 2015 р. 3

У стільки обійдеться реставрація екзотераріуму Рівненського зоопарку, де влітку планують осели-тися скати.

150тис. грнТільки цифри

ХОМКО ЧИ НЕХОМКО: ЩО МОЖЕ ЧЕКАТИ РІВНЕ ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ

Нещодавно одразу в кількох рівненських газетах з’явився матеріал «Місцеві вибо-ри-2015: запасайтесь попкорном» невідомо-го автора (ніхто у громадсько-політично-му середовищі Рівного не знає Івана Місюри) про потенційних кандидатів на посаду місь-кого голови Рівного. Вирішив і я написати і своє бачення, можливо комусь буде цікаво.

ХОМКООчевидно, одним із фаворитів май-

бутньої кампанії є діючий міський голо-ва Володимир Хомко. Зізнаюся, свого часу, в 2008 році я й сам голосував та на партійних зборах агітував за Воло-димира Євгеновича. Якщо вже зовсім відверто, то наш мер далеко не найгір-ший. Досить інтелектуальний, помір-кований, коли його слухаєш, хочеться вірити. В. Хомко має непоганий досвід, як управлінський загалом, так і в сфері житлово-комунального господарства. Серед усіх потенційних кандидатів він найдосвідченіший в управлінні містом. Ну це об’єктивно, бо керує він містом уже маже 7 років. Але це дає не лише перева-ги, але й демонструє ряд слабких місць.

Серед них найбільш показові ті, про які йдеться нижче. По-перше, це відсутність принципової позиції по багатьох важливих питаннях. Трохи дивно чути від міського голови фрази на зразок: «я там ні до чого», «мені все-одно», «як депу-тати вирішать, так і буде», «це не моя компетенція». Ну хто ж має брати відповідальність за стан справ в місті, якщо не місь-кий голова? Чи це стосується незаконних будівництв, чи орен-ди майна, чи виділення земельних ділянок десь в центрі міста. Чомусь навіть громадські активісти з журналістами частенько добиваються кращих результатів. Вдалося ж їм зупинити захо-плення землі на Пагорбі Слави, чи в парку. Було б бажання, можливості завжди знайдуться, як було за часів Чайки.

По-друге, не подобається у діях Володимира Євгеновича його підхід «і вашим, і нашим». Згадати хоча б події Революції Гідності. З однієї сторони і на Майдані виступав, і нібито під-тримував, але щоб захистити спокій голови ОДА В.Берташа че-рез суд забороняв акцію протесту під стінами ОДА, подаючи абсолютно безглуздий позов. Та справа з судовою забороною мала дуже символічне значення.

Ну і по-третє, не менш важливе. В місті не видно карди-нальних змін. Навіть бачення, стратегії, куди ми рухаємося, що будуємо, чим відрізняємось від інших міст, які галузі розвиває-мо. На жаль, схоже Володимир Євгенович змирився з немож-ливістю змінити щось кардинально, і намагається ефектно та не завжди ефективно вирішувати поточні проблеми. Прикла-дом може бути угода з корейським інвестором щодо впрова-дження єдиного електронного квитка у громадському тран-спорті, доля якої залишається невтішною.

ЯКЩО НЕ ХОМКО, ТОДІ... «Треба шукати когось з «нових» на мера» – частенько

можна почути від людей з якими мені доводиться спілкува-тись. «Когось молодого треба, аби не Хомко», кажуть. Рівень недовіри до Володимира Євгеновича досить високий, навіть більший ніж довіри. Ну але хто, немає другого Чайки, чи свого Садового. Не подумайте, що я фанат останнього. Перелік осіб, які хочуть і можуть скласти конкуренцію досить обмежений. Чимало людей, які могли б принести користь місту просто не хочуть брати на себе цю ношу. І якщо не станеться чогось надзвичайного, то вибір неХомко належить зробити з кількох потенційних претендентів.

Серед тих хто активно веде публічну діяльність в місті, і реаль-но може на щось претендувати – Олег Червонюк, Дмитро Яки-мець, Сергій Рибачок та Ігор Мічуда. Можна назвати ще з деся-ток інших, але не бачу за рахунок чого вони можуть перемогти.

Щоправда, давно обговорюється внесення змін у законо-давство про місцеві вибори, за якими вибори міських голів великих міст пропонується провести у два тури. Проте, гово-рять всяке, а закон діє старий і немає ніяких гарантій, що його змінять.

Ігор Мічуда, голова Асоціації ОСББ Рівного, погодився очолити Рівненське відділення Державної ар-хітектурно-будівельної інспекції. Це звісно не заперечує його потенцій-ної участі у мерських перегонах, але ставить питання, а навіщо. Можливо краще синиця в руках, ніж журавель в небі. Пан Мічуда продовжує активно популяризувати свою діяльність у за-собах масової інформації. Очевидно він хотів би мати своїх представників

ЗРОСЛА КІЛЬКІСТЬ ОТРИМУВАЧІВ СУБСИДІЙЩе до подорожчання тарифів на Рівненщині суттєво зросла кількість

отримувачів субсидій. Так у січні-березні їх призначено майже дев‘яти тисячам домогосподарств, що у 3,5 рази більше, ніж торік. Загальна сума призначених субсидій перевищує 3 мільйони гривень. Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство у березні цього року склав 274 грн.

ЗРОСЛА КІЛЬКІСТЬ ОТРИМУВАЧІВ СУБСИДІЙ

Закінчення. Початок на стор 1.

ДМИТРО ЯКИМЕЦЬ СТАВ УЧАСНИКОМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ПОЛІТИЧНИХ СТУДІЙ

Освітній проект «Українська школа політичних студій» (УПШС) є одним з найуспішніших. Він діє в Україні з 2006 року в рамках Мережі шкіл політичних студій, що існують за підтримки Ради Європи.

В рамках школи щорічно відбу-ваються по декілька навчальних сесій для активних та цілеспря-мованих людей, які є професіона-лами у своїй сфері, мають міцну громадянську позицію та готові впливати на майбутнє своєї дер-жави. УПШС щороку проводить конкурс з відбору учасників, в якому на одне місце претендує не менше 10 осіб. У цьому році учас-ником цієї престижної програми був відібраний голова «Рівнен-ського громадського контролю» Дмитро Якимець.

Перша сесія УШПС пройшла 22-26 квітня у Києві. Лекторами школи були: Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Бельгії в Україні Люк Якобс, ко-лишній Генеральний секретар Се-нату Франції Ален Делькам, укра-їнський політик та громадський активіст Андрій Шевченко, Міністр оборони України (2005-2007 рр.) Анатолій Гриценко, екс-Міністр фінансів Віктор Пинзеник, Голова Дорадчої ради LVBS, екс-Міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шереме-та та багато інших провідних українських та закордонних експертів з різних сфер.

Участь у десятому ювілейному наборі УШПС взяли найактивніші громадські активісти, юристи, журналісти, держслужбовці та бізнесмени з усієї України. Досвідом участі у першій сесії школи поділився голова ГО «Рівнен-ський громадський контроль» Дмитро Якимець:

«Це дуже поважна школа, дуже багато успішних людей, які прагнуть змін у країні, хочуть туди потрапити. Я дуже тішуся з того, що мені випала честь бути в числі учасни-ків цієї навчальної програми. Перш за все слід відзначити

високий рівень лекторів. Це і діючі топ-політики, і фахів-ці у своїх сферах, які мають повну інформацію про стан справ у своїх галузях. У цьому колі, спілкування не тільки з викладачами, а із самим учасниками школи, дає потуж-ний стимул для самого себе особисто. Це є такий суціль-ний великий мозковий штурм у найкращому його прояві і овочевидь, що він дає досвід, нові знання, гнучкість, пошук виходу із ситуацій, стимулює до чогось нового.

П’ять днів поспіль ми мали по чотири-п’ять розши-рених лекцій і семінарів. Теми були різноманітні: і місцеве самоврядування, і ЗМІ, і державний устрій, і геополітика. По суті, головною метою УШПС є не стільки виховання, як знаходження людей, які можуть стати новою політич-ною елітою держави.

Найбільше мені сподобалося спілкування із Павлом Шереметою, колишнім міністром економіки. Не менш ці-кава була лекція одного з найкращих фінансистів України Віктора Пинзеника. Про оборонні стратегії України та ситуацію на Сході розповідав Анатолій Гриценко. Фахо-вий дипломат Олександр Чалий провів досить інформа-

тивну лекцію про геополітичні процеси у світі. Це не увесь перелік, оскільки було ще багато інших лекторів: журна-ліст Андрій Куликов (ведучий «Свободи слова» на ICTV) , представники НТКУ та інші».

В рамках цьогорічної програми Дмитро Якимець від-відає також наступні сесії УШПС, які будуть проходити у Одесі, Львові та Страсбурзі (безпосередньо у Раді Єв-ропи), на яких обговорюватимуть актуальні питання та проблеми демократії, прав людини, політичні процеси в Україні та світі та інші питання, які необхідно вирішити для побудови якісного політичного простору та державного управління в Україні.

Детальніше про УШПС та її новини можна дізнатись на сайті http://usps.org.ua

Стільки рівнян вважають, що стелу героям Сталінграду з радянською символікою потріб-но замінити на щось патріотичніше. Для 36%опитаних це – пам’ять.

49%

4 травень 2015 р.

травень-червень 2015 р.

Тільки цифри

Стежте за нашими новинами: на сайті rgk.rv.ua та у соціальних мережах.

Інформаційний бюлетень ГО «Рівненський громадський контроль»Замовник: ГО «РГК». Відповідальний: В. Камінський.

Замовлення № 197. Тираж: 50000 прим.

ГРИБНА ПОРА ДЛЯ ХОМКА ТА «НОВИХ ОПОЗИЦІОНЕРІВ»

Коли Бог роздавав таланти, нашому міському голові діс-талась безхребетність. Уміння пристосовуватись до всіх і уся. Вивертатись з усіх ситуації на свою користь і при цьому ну-льовому коефіцієнті корисної праці створювати картинку під назвою «Я хочу, але не можу». В медицині для цього явища є промовистий термін. Але утримаємось наразі від постановки діагнозу та образ. Розглянемо ситуацію детальніше.

На персональному сайті міського голови і в комунальній газеті «7 днів» активно «просувається» приватна фірма «Рівне Дім Сервіс». «Грибочок та смітники парку «Хімік» відновили спів-робітники «Рівне Дім Сервіс» – радістю захлинається заголовок статті в газеті, яка видається коштом громади, тобто – нас із вами.

Далі текст і з сайту і з газети: «У парку «Хімік» відбувся чер-говий суботник, участь в якому прийняли і співробітники міської аварійної служби «Рівне Дім Сервіс». Грибочок, що сто-яв на одному із дитячих майданчиків парку «Хімік», нарешті має пристойний вигляд. Упродовж року він служив щитом для непристойних написів. Директор компанії Микола Ніко-лайчук розповів, що часто гуляє в цьому парку з дітьми, і як кожному небайдужому батьку, йому не все-одно, що бачить підростаюче покоління…».

Ну грибочок, так грибочок, скажете ви. Відновили і мо-лодці. Але, зачекайте. Скільки в місті відновлюється таких грибочків тихо і коштом невідомих благодійників. Толоки і загальні прибирання стали атрибутом сьогодення. Що лиша-

ється робити рівнянам за бездіяльності міської влади? При-ватні фірми і громадські активісти весь час щось прибирають і відновлюють, як не Устю, так стадіон, як не кладовище, так сквери і двори біля власного будинку. Про це пише кому-нальна газета? Може хоча б анонсує чи просто по-людськи дякує небайдужим людям?

Далі – цікавіше. Микола Ніколайчук – директор і за-сновник фірми «Рівне Дім Сервіс». У 2014 році він балотував-ся у народні депутати під 155-м номером у списку (УВАГА!!!) «Опозиційного блоку». Прес-секретар фірми Дар’я Лосік (вона ж Панфілова під час Майдану) була прес-секретарем «Молодих регіонів» – «молодіжки» Партії регіонів. Зараз вона від цього відхрещується. Але гугл і рукописи не горять.

Скажете, яке значення мають політичні вподобання лю-дей до їх роботи? Хай люблять Путіна, Медведчука, Януко-вича і відновлюють грибочки. Ми ж люди толерантні і спів-чутливі. Потім наш мер скаже: «я нічого не знав», «мені не доповіли», «я не в курсі», «який Путін? Грибочки – це святе!».

Але, вочевидь, гроші не пахнуть. І за кошт рівнян можна «просувати» колишніх регіоналів, надавати їм преференції для ведення бізнесу у місті, в надії, що ніхто не дізнається.

Дивимось іще далі. Не дарма ж Хомко створював фірмі «опозиціонера» позитивний імідж. Приватне підприємство «Рівне Дім Сервіс» аж раптом віднедавна починає надавати сервісні послуги рівнянам. Принаймні таке повідомлення ро-зіслала усім користувачам мережі Фейсбук вже згадувана Ло-сік: «Мирного неба! У випадку аварійних ушкоджень систем холодного водопостачання, внутрішньо-будинкових мереж електропостачання та каналізаційних мереж, звертайтеся за номером 43-19-53 у «Рівне Дім Сервіс». У святкові дні та вихідні аварійники працюють ЦІЛОДОБОВО! Дані послуги на-даються безкоштовно з 17:00 вечора по 8:00 ранку жителям будинків, які обслуговуються у ЖКП «Галицьке», «Західне», «Сонячне», ТзОВ «ЖЕО ЖБК» ОСББ «Моя оселя», ОСББ «Шухе-вича 2», ОСББ «Шухевича 8» та ОСББ «Мельника-6».

Отакої! Цікаво як розраховуються з фірмою «Рівне Дім Сервіс» за безкоштовне обслуговування рівнян у святкові та вечірні часи комунальні підприємства? «Рівненський громад-ський контроль» уже направив відповідний запит комуналь-ним підприємствам. А поки будемо пильно спостерігати за усіма, хто намагається вести сумнівний бізнес та «витягува-ти» кошти громади через усілякі корупційні схемами.

Під боком у рівнян, які в більшості завжди притримують-ся патріотичних поглядів, фірма «опозиціонера» починає працювати як управляюча компанія. Значить сам Бог велів при такій лояльності міського голови. Воістину, уся каденція нашого міського голови – одна грибна пора.

Олександр ЗАЙЧУК,заступник голови ГО «Рівненський громадський контроль»

Щопонеділка о 20:20, щосереди о 22:15 та щосуботи о 15:30

на телеканалі «Рівне 1» дивіться передачу «ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÉ ÊÎÍÒÐÎËÜ»

Віддруковано у видавництві «А-Прінт»вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, 46010

Тел.: (0352)52-27-37, (067) 352-18-51. htpp://a-print.com.ua

На початку травня спільнота «Рівненщина політична» у соціальній мережі Фейсбук підводила підсумки конкурсу на кращий фотошарж (демотиватор) про відомих представників місцевого політикуму.

Великого «різнобарв’я» портретів помічено не було: декілька нардепів, двійко-трійко громадських активістів та всюдисуший міський голова пан Хомко.

До його політичного образу «прив’язували» все, що у Рівному добре-недобре.

Менше з тим... Редакції бюлетеня «РІВНЕ сьогодні і ЗАВТРА» сподобався саме цей фотожарт.

Інтернет жартує