Newsletter 30 12-2016(63-24)

Безпековий огляд ЦДАКР № 24 (63)

30 грудня 2016

ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 30 грудня 2016

2

Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії,

конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється

аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки

оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові

фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому

середовищі України.

Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»

є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та

громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки

України.

Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні),

та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною

позицією української влади.

@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР

Редакційна колегія:Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКРКопчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКРСамусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань

Члени Редакційної колегії:Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.)Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressКабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпекиКонопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпекиЛитвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review»Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпекиПоляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.)Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressЩербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)


3

ЗМІСТ

Загальні оцінки

У дзеркалі експертноі

думки

Аналітичні розробки

Виклики та ризики для України: підсумки 2016 року

Войска ПВО России: этап перевооружения

ЦДАКР взяв участь у створенні обєднання оборонних підприємств України

«Увімкніть Україну» или война телебашен

Між зрадою і перемогою: вітчизняний оборонний сектор і ЗМІ

Республика «Шериф»: что поменяется после смены лидера неконтролируемого Приднестровья


4

Фахівці Центру досліджень ар-мії, конверсії та роззброєння про-понують власні підсумки 2016 року у сфері безпеки і оборони, які суттє-во впливатимуть на початок і першу половину 2017 року.

Протягом 2016 року війна на знищення України продовжувалася Кремлем із використанням усіх можливих засобів. При цьому слід відзначити тенденцію переведення війни у більш приховану політичну площину. Відповідно, слід очікува-ти, що найбільш небезпечна стадія московського наступу ще попере-ду, – вона співпадатиме із моментом найбільшого ослаблення чинної влади. Враховуючи безпрецедентне ослаблення власне путінської Росії та намагання Кремля встановити новий формат відносин зі США, варто розглядати можливість кри-тичного моменту в 2017 році.

Війна протягом трьох років не об’єднала Україну. Більше того, вна-

слідок паліативних стратегій чинної влади спостерігається соціальний розкол українського суспільства (у той час коли патріотично налашто-вана частина веде реальну війну з російськими окупантами та на-йманцями на сході країни, інша час-тина повністю відсторонена від цих подій – цьому сприяє не лише аген-турна мережа РФ, але й дії власне української влади).

Рік 25-ї річниці відновлення Україною незалежності характерний різними, у тому числі, суперечливи-ми трендами у галузі політики безпе-ки. З одного боку, є досягнення укра-їнської дипломатії, існує єдність ЄС та США щодо збереження санкцій проти Росії, що стало результатом використання дипломатичних, ін-формаційних та економічних інстру-ментів. Але разом з цим набирає обертів тенденція щодо розчаруван-ня Західного світу нереалізованими шансами та можливостями для

Загальні оцінки

Виклики та ризики для України: підсумки 2016 року

Найбільш небезпечна стадія мос-ковського наступу ще попереду, - вона співпадатиме із моментом

найбільшого ослаблення чинної влади

Набирає обертів тенденція щодо розчарування Західного світу

нереалізованими шансами та можливостями для України через дії нинішньої влади, що системно

себе компрометує

5

України через дії нинішньої влади, що системно себе компрометує.

Вибори президента в США ста-ли подією, що може суттєво змінити безпекову ситуацію довкола Украї-ни. Так, соратник Трампа, колишній спікер Палати представників Ньют Гінгріч вже зазначив, що новообра-ний президент США може скасува-ти до 70 відсотків указів президента Барака Обами. «Я думаю, що в пер-ші дні після свого призначення він скасує 60% або 70% указів, які йому дістануться у спадок від Барака Обами, просто наклавши вето на різноманітні укази, які Обама не зміг провести через Конгрес». Звіс-но, це збільшує зовнішньополітичні ризики для України.

І все ж, наприкінці грудня від-булася дуже вагома позитивна подія щодо України: світ фактично визнав Росію окупантом. А саме, Генераль-на асамблея ООН схвалила резолю-цію під назвою «Стан з правами лю-дини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)». Ро-сію віднині визнають державою-окупантом, а Крим — окупованою територією. 70 країн підтримали ре-золюцію, 77 утрималися, а 26 країн проголосували проти. При цьому, варто запам’ятати деякі країни, що голосували проти: Білорусь, Вірме-нія, Китай, Індія, Іран, Казахстан, Південна Африка, Сербія, Узбекис-тан. Йдеться про низку країн, із якими Україна має достатньо тісне співробітництво.

До цього слід додати, що у по-точному році американський сена-тор Джон Маккейн та німецький парламентарій, голова комітету Бундестагу із зовнішньої політики Норберт Рьотген визнали Путіна злочинцем. Це дуже важливі епізо-ди року, які можуть призвести до незворотних наслідків для ниніш-нього хазяїна Кремля.

Масштабна російсько-українська війна – малоймовірна

Виклик великомасштабної війни не зник, але різко зменшився. Цьо-му сприяли передусім такі тенденції та події у ЗСУ: різке покращення оперативного реагування на рівні рот-батальйонів у зоні бойового зі-ткнення, суттєве покращення бойо-вого вишколу, в тому числі, на опе-ративно-стратегічному рівні, значне покращення стану матеріально-тех-нічного забезпечення військ та пе-реозброєння. Хоча на стратегічно-му рівні системне переозброєння поки що не відбувається, Україна йде шляхом створення повного ци-клу виробництва бойових ракет та вже випробувала вітчизняний ана-лог крилатої ракети. На цьому етапі Кремль визнав лінійний наступ із застосуванням своїх ЗС недоціль-ним та неможливим. У цьому кон-тексті слід вітати намір влади збіль-шити Державний оборонне замовлення України на 2017 рік на 10-20% порівняно з 2016 роком (по-відомлення Міністерства економіч-

Світ фактично визнав Росію окупантом

На цьому етапі Кремль визнав лінійний наступ із застосуванням

своїх ЗС недоцільним та неможливим

6

ного розвитку і торгівлі, 28 грудня), що дає підстави сподіватися саме на нарощування технічних засобів у зоні бойових дій.

На цей час Москва обрала шлях виснажливої війни низької інтен-сивності, яка в разі продовження українським керівництвом курсу на пасивну оборону, у 2017 році може негативно вплинути на морально-бойовий дух військ. Навпаки, пере-хід до активної оборони за умов розвитку тенденції нарощування сучасних озброєнь і військової тех-ніки, застосування у бойових діях виключно професійного ядра (але зі зміною мотиваційного пакету, який зробить професіоналізацію ЗСУ ре-альною справою) здатен переламати хід війни та вимусити Кремль по-вністю перейти до політично-ди-пломатичної війни з відмовою від використання воєнного важеля.

Водночас, відкидати можливість великомасштабної війни не можна. Більше того, фахівці спостерігають перехід власне воєнної загрози у хронічну форму. В разі конфронта-ції РФ та США можна очікувати ма-сованих ударів та наступу РФ – на цей час слід констатувати підготов-ку населення РФ потужною пропа-гандистською машиною. Навіть більше: Москва впроваджує тези ві-йни для зондування й вивчення ре-акції світу й власного населення. Саме наприкінці року було розкру-чено у ЗМІ найгірший сценарій роз-витку ситуації, коли РФ вирішує за-

діяти увесь бойовий арсенал, включно з ВПС, ВМС, використан-ням балістичних ракет тощо.

Росія веде інформаційні війни та постійно змінює підходи у проведенні інформаційно-

психологічних операційЗокрема, за публікацію у ЗМІ за-

мовних матеріалів про звернення до президента України різноманітних «трудових колективів» із прохан-ням відновити економічні відноси-ни з Росією агенти російського впливу пропонують від 500 до 1000 дол. США (повідомлення україн-ських ЗМІ 27 грудня).

Слід казати про тенденцію мо-дернізації російських впливів до більш якісних і таких, що відбува-ються через треті країни або через використання нових лідерів гро-мадської думки як агентів впливу.

Москва взяла курс на впровадження небезпечної ідеї

замиренняЯк вже відзначали експерти

ЦДАКР, 1 грудня президент РФ Во-лодимир Путін затвердив нову кон-цепції зовнішньої політики Росії. Документ значною мірою присвяче-но пошуку нових форматів відно-син з США, небезпечних для Украї-ни. Щодо України у документі вказується, що «Російська Федера-ція зацікавлена в розвитку всього різноманіття політичних, економіч-них, культурних і духовних зв’язків

7

із Україною на основі взаємоповаги, вибудовування партнерських від-носин у разі дотримання своїх наці-ональних інтересів». Більше того, в концепції зазначається, що війна на Донбасі є «внутрішньоукраїнським конфліктом». Отже, на тлі посилен-ня тисків на Київ збоку Москви просувається вкрай небезпечна ідея «замирення».

Виклики для України на міжнародній арені залишаються

вкрай небезпечнимиЗокрема, ідея новообраного пре-

зидента США Трампа щодо діалогу з Путіним хоча й відкидає поки що «перезавантаження», може насправ-ді трансформуватися у загрозливу для України тенденцію. Українські експерти переважно вважають, що Трамп вибудовуватиме прагматичні відносини з РФ, однак не виключена й негативна реакція частини амери-канського суспільства через сформо-вану недовіру до Росії та її лідера. А деякі впливові американці вже піш-ли у наступ. Зокрема, сенатор від штату Арізона Джон Маккейн (12 грудня) назвав Путіна «злочинцем» та висловив переконання, що До-нальд Трамп дослухатиметься до по-рад і вестиме політику стосовно Росії з позиції сили.

І, хоча президент США Барак Обама підписав указ про нові санк-ції щодо Росії через кібератаки під час президентських виборів (пові-домлення 29 грудня, обмеження

стосуються шести осіб і п’яти росій-ських організацій, включаючи ФСБ, анонсовано висилку з країни 35 ро-сійських дипломатів), варто очіку-вати все ж таки іншого повороту у зовнішній політиці США.

На певну проблему наприкінці 2016 року перетворилися й відноси-ни з Ізраїлем: прем’єр цієї країни розпорядився мінімізувати контак-ти з Україною (26 грудня) – так Не-таньяху відреагував на голосування членів Ради Безпеки ООН за резо-люцію щодо єврейських поселень на західному березі річки Йордан.

Україна фактично втратила потужного сусіда як союзникаЗбиття російського військового

літака турецькими ППО, потім нео-чікуване зближення Росії та Туреч-чини і, як наслідок, домовленість про будівництво газопроводу «Ту-рецький потік» - усе це ланки нега-тивної тенденції щодо зближення РФ та Туреччини, при цьому інтер-еси України, на жаль, залишати-муться поза увагою даного процесу.

Більше того, Туреччина та США наприкінці року обмінялися нега-тивними посланнями. Згідно із зая-вою президента Туреччини Ердога-на, США та їхні союзники в операції у Сирії надавали підтримку екстре-містським угрупованням, в тому числі «Ісламській державі» (ІДІЛ). А Держдепартамент США відкинув ці звинувачення і назвав їх «сміхот-ворними».

На тлі посилення тисків на Київ збоку Москви просувається вкрай

небезпечна ідея «замирення»

Ідея новообраного президента США Трампа щодо діалогу з Путіним хоча

й відкидає поки що «перезаванта-ження», може насправді трансфор-

муватися у загрозливу для України тенденцію

8

Росія не наважується будувати міст в Крим

Наприкінці року стало відомо, що конкурс на будівництво заліз-ничних підходів до Керченської мосту, що мав вести до окупованого Криму, не відбувся, оскільки на ньо-го не надійшло жодної заявки. За умовами конкурсу, побудувати за-лізницю до Керченської мосту по-трібно було до листопада 2019 року, а контракт оцінювався у 16,9 млрд. рублів. Отже, путінський режим отримав ще один логічний удар – рефлексію окупації українських те-риторій.

Україна залишається не дуже привабливою країною для бізнесу

Наприкінці року стало відомо, що за версією журналу Forbs Украї-на посіла 74 місце у рейтингу най-кращих країн для бізнесу (до першої десятки рейтингу загалом виданням включено сім європейських країн, а також Гонконг, Нову Зеландію та Канаду). При цьому Україна посіла у рейтингу 74-те місце, між Індоне-зією та Вірменією, а автори відзна-чили, що окупація Росією Криму і триваюча агресія на сході України шкодять економічному зростанню. Цікаво, що Польща у рейтингу по-сідає 31-е місце, Угорщина – 41-е, Грузія – 43-е, Румунія – 45-е, Молдо-ва – 77-е, а Росія – 79-е.

Водночас, Україна отримала дру-гий транш фінансової допомоги ЄС у сумі 55,125 млн. євро згідно з Уго-

дою про фінансування, укладеною між Урядом України та Європей-ською комісією у 2014 році. Йдеться про угоду, яка також відома за на-звою «Контракт з будівництва дер-жави» (State building contract) та пе-редбачає надання безповоротної допомоги до бюджету України.

Крім того, у грудні 2016 року нижня палата Конгресу США схва-лила надання військової допомоги Україні на суму 350 млн. доларів у 2017 році.

Корупція та розчарування населення як головні виклики

Українській ДержавіКорупція, як зазначалося вище,

знову стає найбільшим подразни-ком для країн, що підтримують Україну. Корупція та пов’язані із нею прояви і зловживання, не лише гальмують розвиток держави, але й створюють загрозу загальнонаціо-нального характеру.

Слід звернути увагу на вже зга-дувану публікацію Die Welt (12 груд-ня), яка стала типовою відносно України у даний час. А саме, видан-ня вказує на те, що Україна втрачає своїх останніх помічників через ко-рупцію. Захід засумнівався у ефек-тивності своєї допомоги Україні. «Боротьба з корупцією застопори-лася, правоохоронні органи не ста-ли достатньо незалежними, а олі-гархи впливають на політичні партії», - це загальні тези повідо-млень про Україну, які дедалі ство-

Корупція та пов’язані із нею прояви і зловживання, не лише гальмують розвиток держави, але й створю-

ють загрозу загальнонаціонального характеру

Захід засумнівався у ефективності своєї допомоги Україні

9

рюють небезпечні впливи. Варто нагадати, що в середині квітня 2016 року авторитетне британське ви-дання The Financial Times писало, що Україна ризикує повторити свою недавню історію.

Вигадані цінності на тлі деградації еліт та суспільства

Безвізовий режим можна окрес-лити як найбільш цікаву українцям подію. Або фантом, досить добре оформлений та прикрашений штуч-ним уявленням про краще, більш яскраве життя.

…А зростання бідності в Україні перетворилося на суцільну загрозу. Деякі фахівці, наприклад, виконав-чий секретар Комітету з системного аналізу Президії НАН України Юрій Костюченко каже про спотворення інформаційного поля, роз’єднання політичних та інтелектуальних еліт, поширення паніки, зневіри, соці-альної апатії (http://www.radiosvoboda.org/a/28198298.html). Плюс він також відзначає, що на-брала обертів тенденція радикаліза-ції суспільства. При цьому, на пере-конання фахівця, «суттєвою проблемою і викликом є те, що на-ціональні й міжнародні політичні еліти замінюють реальну політику політтехнологіями».

Ідеї, що нав’язуються Варто стримано сприймати со-

ціологію. Будь-яку. І про рейтинг Путіна, і про сприйняття суспіль-

ством душогубів на кшталт Сталіна чи Івана Грозного, і про готовність суспільства реагувати на ті чи інші події.

І все ж, не можна не звернути увагу на таку інформацію: якщо мі-тинги та демонстрації відбудуться, 20% населення готові взяти в них участь. Не готові до участі в протес-тах - 62%. Майдан-3 у 2017 році при-пускає 38% респондентів. Це ре-зультати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологіч-ною службою Центру Разумкова (16-20 грудня 2016 року в рамках проекту MATRA посольства Нідер-ландів).

Найбільш негативні внутрішні тенденції

Значна кількість оглядачів авто-ритетних видань та іноземних екс-пертів, що так чи інакше говорять про українські підсумки 2016 року, на різний манер обіграють тезу про «вбивче зволікання з принципови-ми рішеннями».

Має місце тотальне розчаруван-ня населення України діяльністю влади, зокрема, найвищих посадо-вих осіб держави. Протягом другої половини року відбувалося перео-смислення ролі та місії чинного президента України, а також його оточення. Запровадження електро-нної системи декларування активів та статків шокувало суспільство. Та

Суттєвою проблемою і викликом є те, що національні й міжнародні

політичні еліти замінюють реальну політику політтехнологіями

10

й викликало досить неоднозначну реакцію низки іноземних країн. За умов вдалого поширення публіка-цій народного депутата Олександра Онищенка, поширення інформації щодо «офшорного скандалу» та ви-світлення у ЗМІ іспанських маєтків самого Петра Порошенка та його найближчого оточення у 2017 році можливі негативні публічні реакції окремих груп населення.

Усе це набирає обертів на тлі по-ширенні популізму та агресії, вті-лення в усі сегменти буття ідеології примітивних стосунків. Крім того, збільшується доступність для насе-лення як традиційних, так і новітніх видів озброєнь, що не може не ви-кликати занепокоєності.

Зовнішній вигляд майбутніх ЗС України фактично не визначено

Через три роки після війни вій-ськово-політичне керівництво України не визначилось, яку армію будує.

«Через три роки українська ар-мія повністю буде контрактною», – завило Міноборони 29 грудня, за-значивши, що «за «нормами мирного часу» на службу приймуть 250 тис. чоловік». При цьому обіця-на Держпрограма розвитку ЗСУ до кінця 2016 року так і не з’явилася.

«На сьогодні у ЗСУ прийняті по-над 67 тис. осіб на військову службу за контрактом. У тому числі, понад 7,5 тис. офіцерів». Враховуючи, що офіцери – це завжди професійна

складова (навіть коли, як в СРСР, іс-нують ганебні механізми для штуч-ного утримання офіцерів), йдеться про 59,5 тисяч. Насправді про ре-альний показник професіоналізації ЗСУ можна буде говорити, коли ста-не відомий інший критерій – кіль-кість «відпливу», тобто звільнення контрактників (при цьому, без ура-хування механізмів знову таки їх штучного утримання).

Проблема національного лідера залишається гострою

Рейтинг чинного президента По-рошенка у 2016 році різко впав. Від-повідне дослідження проведено на замовлення Українського інституту майбутнього у листопаді 2016 року. На відкрите запитання «Чи є зараз в Україні політичний лідер / лідери, яким ви довіряєте?» 70% опитаних відзначили, що такого лідера в на-шій країні немає. Серед тих респон-дентів, які вважають, що лідери у нас є, найбільшою довірою користу-ється Ю.Тимошенко (18,8%) та П.Порошенко (13,9%). Також в чис-лі лідерів були названі О.Ляшко, М.Саакашвілі та А.Садовий (по 7-8%). Зі згаданих політиків хіба що Садового можна не звинувачувати у популізмі. Отже, таке положення справ є вкрай негативним, оскільки свідчить про впливовість та дієвість маніпуляцій та інформаційних тех-нологій. Відтак, хоча за П.Порошен-ка нині голосувало б близько 21,1% з тих, хто пішов би на вибори, його

11

позиції залишаються недосяжними для інших потенційних кандидатів.

Згідно із дослідженням оглядача «Дзеркала тижня» Олександра Шульги (який використовував дані досліджень Інституту соціології НАН України, Київського міжна-родного інституту соціології, Соціо-логічної групи Рейтинг, Соціологіч-ної служби Центру Разумкова, Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва», що проводилися впродовж 2016 р.; http://gazeta.dt.ua/S O C I UM / s u s pi l s t vo - 2 0 1 6 - 1 2 -pidsumkovih-tez-_.html), «абсолют-на більшість діяльністю чинних го-лови держави та уряду повністю чи скоріше незадоволена. Таких на кі-нець року — 81%. Протилежної думки дотримуються лише 16%. Як наслідок — на цьому етапі відносна більшість бажає дострокових вибо-рів — як парламентських, так і пре-зидентських, а також не бажає пере-обрання чинного президента на другий строк».

Загалом у суспільстві домінують негативні настрої

та розчарування…Аналіз матеріалів фахівців (до-

слідників у сфері вивчення гро-мадської думки) та власні спосте-реження експертів ЦДАКР свідчать, що найбільш гострими на кінець поточного року вияви-лися такі почуття співвітчизників: зростання роздратування й недо-віри, наявна тривога та невизначе-

ність. Є підстави казати, що не зникла й надія, однак домінуючи-ми залишилися саме негативні думки й емоції – внаслідок нереа-лізованих бажань та сподівань. Це є вкрай небезпечною тенденцією та має стати важливим сигналом для влади. До речі, неприємне від-криття, що переважна більшість представників влади тримає гроші в готівці, викликало не стільки обурення населення, скільки стрімке зростання недовіри. А та-кож зменшило рівень бажання че-кати результатів обіцяних реформ. У суспільстві України кінця 2016 панує небезпечне для влади то-тальне невдоволення нею.

Потрібні зміни в управлінні оборонною промисловістю

та в ідеології побудови оборониЗ одного боку, Київ має продо-

вжувати перемовини щодо надан-ня країні передових оборонних озброєнь та технологій для ство-рення нових виробництв. З іншого, за відсутності змін західні оборон-ні компанії не наважаться на збли-ження з Україною. Ці питання ціл-ком у зоні компетенції та відповідальності влади, зокрема, Президента України.

Додає негативу й те, що залиша-ються нерозв’язаними важливі для суспільства вузли у сфері націо-нальної безпеки (експерти ЦДАКР вказували на це у випуску «ВіР» №23, однак змушені повторити). А

Найбільш гострими на кінець по-точного року виявилися такі почут-

тя співвітчизників: зростання роздратування й недовіри, наявна

тривога та невизначеність

У суспільстві України кінця 2016 панує небезпечне для влади то-

тальне невдоволення нею

12

саме, до сфери запитань та претен-зій до воєнно-політичного керів-ництва України слід віднести від-сутність результатів розслідування стосовно збитого над Луганським аеропортом Іл-76 та Іловайської трагедії, а також щодо сумнівних успіхів Державного концерну «Укроборонпром». Останній зви-нувачується у невиконанні замов-лень з поставок озброєнь у війська, а також тотальній корупції. Це є наявними свідченнями відсутності ефективного демократичного ци-вільного контролю над сектором безпеки, що додає козирів зовніш-ньому агресору.

Експерти ЦДАКР вимушені вкотре наголосити, що відсутність ефективного діалогу чинної укра-їнської влади з народом вже пере-творилася на виклик власне владі, на реальну загрозу їй. Це також створює тепличні умови для воро-га щодо реалізації реваншизму або хоча б окремих змін, особливо в умовах пошуку Кремлем нових

форматів відносин із США. На тлі потужних, поступово зростаючих загроз Україна й надалі залиша-ється вразливою та привабливою для ворога мішенню.

Україна все ж таки важлива для Європи

Є підстави завершити огляд важливою позитивною тезою. А саме, голова комітету закордонних справ Європейського парламенту Ельмар Брок зазначив наприкінці грудня поточного року, що Украї-на - «це країна, яка має стратегічне значення для Європи». Він додав, що «успіх демократичної України — це найкраща відповідь популіст-ським настроям у Європі». Це відбу-лося під час дискусії щодо Стратегії зовнішньої політики України в меж-ах проекту «Аудит зовнішньої полі-тики України».

Отже, у таких суперечливих умовах Київ має постійно доводити світові, що співпраця з Україною буде успішною та корисною.

На тлі потужних, поступово зрос-таючих загроз Україна й надалі

залишається вразливою та прива-бливою для ворога мішенню

Київ має постійно доводити світові, що співпраця з Україною буде успіш-

ною та корисною


13

Рішення створити неурядове об’єднання українських підпри-ємств і організацій, які є виробни-ками/розробниками продукції обо-ронного та подвійного призначення, було прийняте під час ХІІІ Міжна-родної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека-2016» керівника-ми декількох десятків таких струк-тур. На цей час завершується юри-дичне оформлення об’єднання під назвою «Ліга оборонних підпри-ємств України» (далі - Ліга).

Створення Ліги пов’язано із на-міром об’єднати зусилля приватних підприємств оборонної промисло-вості навколо удосконалення вну-трішньої кооперації, налагодження ефективного державно-приватного партнерства у оборонно-промисло-вій сфері, реалізації спільних зусиль щодо удосконалення маркетингу оборонної продукції приватних під-приємств як всередині держави, так

і на ринках іноземних держав. Голо-вним напрямом роботи Ліги визна-чено участь її членів у ефективному та якісному переозброєнню Зброй-них сил України. Ліга планує плідно співпрацювати з Урядом України та усіма українськими оборонно-про-мисловими структурами, а також використовувати прямі комунікації з такими ж асоціаціями оборонної промисловості іноземних держав, що є світовою практикою. З метою розвитку комунікацій Ліга має на-мір вперше в історії України створи-ти реєстр перспективних розробок озброєнь і військової техніки.

Варто підкреслити, що на цей час кількість вітчизняних приват-них підприємств оборонної про-мисловості вже перевищує кількість державних підприємств. Саме при-ватні підприємства виробляють дві третини оборонної продукції дер-жави, а гнучкість приватного секто-

ЦДАКР взяв участь у створенні обєднання оборонних підприємств України

У дзеркалі експертноі

думки

Саме приватні підприємства виро-бляють дві третини оборонної

продукції держави, а гнучкість при-ватного сектору дозволяє ствер-

джувати, що саме такі високотех-нологічні виробництва здатні

перетворитися на локомотив націо-нальної економіки

14

ру дозволяє стверджувати, що саме такі високотехнологічні виробни-цтва здатні перетворитися на локо-мотив національної економіки.

У зв’язку з означеним Ліга ви-ступає за поступову зміну колиш-ніх радянських механізмів та про-цедур на внутрішньому ринку озброєнь. А саме, у напрямку ство-рення рівних прав для діяльності приватних і державних підпри-ємств, певних змін у нормативно-правовій базі, що регламентує функціонування ОПК. Окремим напрямком зусиль Ліги стане фор-мування умов для інвестицій дер-жави у новітні розробки і виробни-цтво озброєнь та військової техніки та заохочення держави для парт-нерства у проектах з державними гарантіями закупівель в рамках державного оборонного замовлен-ня (за умов відповідності технічних характеристик). А також створен-ня нових умов для використання можливостей військово-технічно-го співробітництва з метою ство-рення спільних з іноземними ком-паніями виробництв, залучення нових технологій в Україну, а також для залучення інвестицій провід-них світових компаній.

Ліга передбачає представлення владі України альтернативні можли-вості розвитку ОПК України на основі передового західного досвіду.

Серед першочергових завдань представники Ліги визначили на-ступні:

1. Розробка (внесення змін), екс-пертне та наукове забезпечен-ня, а також супроводження прийняття необхідних законів, наприклад, щодо виробництва озброєнь, військової та спеці-альної техніки,гарантування прав інвестицій і інвестиції в ОПК України, державно-при-ватного партнерства, військо-во-технічного співробітництва і інших законодавчих актів.

2. Сприяння посиленню парла-ментського та громадського контролю за сектором безпеки у частині забезпечення перео-зброєння Сектору оборони та безпеки України новітніми зразками та реформування оборонної промисловості.

3. Сприяння зняттю штучних пе-решкод в чинних підзаконних актах формуванню партнер-ства приватного сектору з уря-довими, насамперед, силовими структурами України та грома-дянським суспільством з метою максимального сприяння до-сягненню гарантованих спро-можностей ефективного захис-ту і оборони держави в умовах ведення війни нової генерації.

4. Формування і публічне супро-водження привабливої моделі для західних інвестицій в ОПК, а також співробітництво з провідними західними ком-паніями, фондами і грантами у сфері новітніх технологій по-

Ліга передбачає представлення владі України альтернативні мож-

ливості розвитку ОПК України на основі передового західного досвіду

15

двійного використання, в тому числі, трансферу технологій в Україну.

5. Забезпечення демонополізації експорту озброєнь та військо-вої техніки у бік зміни існуючої системи та забезпечення мож-

ливості підприємств ОПК здій-снювати зовнішньоекономічну діяльність на умовах отриман-ня ліцензії (по спрощеним про-цедурам) і інформування Дер-жавної служби експортного контролю про її ведення.


16

На третий год необъявленной во-йны Украина постепенно начинает втягиваться в информационное про-тивостояние, которое ведет Россия на ее территории. В 2014 году расши-рение пророссийских анклавов шло военным путем, а без возрождения украинской армии никакая пропа-ганда не могла остановить наступле-ние вооруженных боевиков. Однако сейчас, когда сепаратисты не в состо-янии продвинуться вглубь Украины, а украинская армия не может осво-бодить Донбасс и Крым, из-за опас-ности российского вторжения, ин-формационная война снова вышла на первый план.

Пока стороны конфликта пыта-ются переломить ход событий на

международной арене или в зоне АТО, разворачивается стратегиче-ская информационная битва за Украину. «Гибридные» оккупанты интенсивно промывают мозги жи-телям временно захваченных тер-риторий и пытаются жестко кон-тролировать там информационное пространство, подавляя инако-мыслие. Параллельно Россия игра-ет на более открытом украинском информационном поле, в надежде привести к власти пророссийские, или хотя бы более лояльные по от-ношению к Кремлю силы или про-сто дестабилизировать обстановку в стране. В свое время в Грузии по-сле прямой военной агрессии Рос-сии в 2008 году, в 2012 году к власти

«Увімкніть Україну» или война телебашен

Александр Комаровский, обозреватель издания «Главное»

17

в Грузии пришел намного более ло-яльный к Кремлю политик Бидзи-на Иванишвили. А в Молдове, на территории которой при содей-ствии РФ существует сепаратист-ский анклав Приднестровье, пре-зидентские выборы выиграл откровенно пророссийский канди-дат Игорь Додон.

В Украине очередные прези-дентские и парламентские выборы должны состояться не раньше 2019 года. Однако при существующем положении дел российской власти повезет, если у нее хватит денег на уже развязанные авантюры и на выборы президента России в 2018 году. У Кремля попросту нет вре-мени на ожидание прихода более лояльных украинских политиков, поэтому он делает ставку на деста-билизацию Украины здесь и сей-час, тем более что украинская по-литическая элита сама дает многочисленные поводы для обо-снованного недовольства граждан. Соответственно, Украине нужно вести как оборонительную инфор-мационную войну на своей терри-тории, так и наступательную войну за умы сограждан, оставшихся на оккупированной территории. Чему способствует тот факт, что эконо-мических проблем на территориях, подконтрольных «ЛНР/ДНР», а также в аннексированном Крыму, более чем достаточно.

На примере войны в Грузии, Молдове, Украине, а также роли

РФ в карабахском конфликте, мож-но уверенно утверждать, что Кремль взял на вооружение визан-тийскую стратегию внешнеполити-ческого воздействия на окружаю-щие страны, работая на раскол, ослабление и стравливание сосе-дей. При этом ресурсы российско-го государства тратятся не на улуч-шение жизни сограждан, а на ухудшение ситуации у соседей. Это создает иллюзию того, что в самой России ситуация не настолько пло-хая и дает гипотетический шанс втянуть соседние государства в зону российского влияния. Благо-получные страны Запада, напро-тив, работают на стабилизацию со-седей, поскольку беженцы из проблемных стран стремятся в Ев-ропу, а конфликты плохо сказыва-ются на мировой экономике. К сло-ву, в исторической перспективе Византию ее стратегия не уберегла от гибели, зато двусмысленное и уклончивое поведение до сих пор иногда называют «византийским», хотя империя, давшая название этому выражению, была уничтоже-на еще в 15-м веке.

Информационное гетто «ЛДНР»Первое, что сделали сепарати-

сты в захваченных районах Дон-басса – отключили весной 2014 года украинские каналы и радио. И начали гнать плотный поток про-паганды, чтобы поднять местных жителей на борьбу с «киевской

У Кремля попросту нет времени на ожидание прихода более лояльных

украинских политиков, поэтому он делает ставку на дестабилизацию

Украины здесь и сейчас

Кремль взял на вооружение визан-тийскую стратегию внешнеполи-

тического воздействия на окружа-ющие страны

18

хунтой». Поднять людей на братоу-бийственную войну получилось не очень успешно. Зато теперь в «ЛДНР» создана альтернативная реальность, в которой главарь «ЛНР» Игорь Плотницкий забо-тится о народе, рассказывая, по ка-кой цене нужно продавать курицу и куда пойти министру, чтобы взять картошки. Вождь «ДНР» Александр Захарченко угрожает захватить Киев, Берлин и Брита-нию, а также дарует «второе граж-данство» российскому актеру Ива-ну Охлобыстину. В этой параллельной реальности в квази-республиках кипит жизнь: в ВУЗах проходят «международные» кон-ференции с участием представите-лей России и выехавших за рубеж соотечественников (по скайпу), го-товится Олимпиада между «ДНР» и «ЛНР», засылаются «послы» в Че-хию и устанавливаются диплома-тические отношения с еще одним проектом РФ – Южной Осетией. А вдоль границ «республик» бро-дят польские наемники, инструк-тора США и фашисты, которые только и мечтают о том, как бы по-работить и одновременно уничто-жить население Донбасса.

В этой связи удивляет неспеш-ность, с которой Украина восста-навливает свое вещание на оккупи-рованных территориях, чтобы нарушить информационную идил-лию сепаратистов. Понятно, что на оккупированных территориях есть

интернет, где при желании можно найти альтернативную информа-цию. Однако основу «русского мира» все-таки составляют люди, которые черпают информацию из телевизора.

По состоянию на август 2016 года в Министерстве информполи-тики заявили, что на Донбассе установлено 62 передатчика для ве-щания украинских теле- и радио-станций. При этом в качестве по-мощи Украина получила передатчики из Польши (9), Литвы (15), Латвии и США (по три). Одна-ко значительная территория севера Донецкой области осталась без украинского вещания после того, как в июле 2014 года в ходе боев была уничтожена телебашня на горе Карачун под Славянском.

Строительство новой вышки, которая позволит вещать в радиусе 61 км, началось только в июле 2016 года и завершилось в декабре. Так-же в начале декабря началось стро-ительство 150-метровой башни на Чонгаре, которую планируют до-строить к концу года, и которая бу-дет вести украинское вещание на захваченный Россией Крым. Окку-пационные власти Крыма сразу же пообещали глушить украинский сигнал, что говорит об их обеспо-коенности и правильности этой инициативы. При этом, в украин-ском Нацсовете по телевидению и радиовещанию заверяют, что за-глушить сигнал будет проблема-

Удивляет неспешность, с которой Украина восстанавливает свое

вещание на оккупированных терри-ториях, чтобы нарушить информа-

ционную идиллию сепаратистов

19

тично. Мощность башни на Чонга-ре составит 5 киловатт, соответственно, России нужно бу-дет запустить «глушилки» большей мощности, что для существующего в условиях тяжелого энергодефи-цита Крыма будет большой про-блемой.

В Херсонской области на грани-це с оккупированным Крымом для информационной войны также ак-тивно используют оригинальные антипутинские билборды, на кото-рых периодически меняют сюжеты.

В этом смысле Украина имеет су-щественный козырь. Жители окку-пированных территорий регулярно ездят на подконтрольную Киеву территорию за пенсиями, докумен-тами, продуктами, в гости к родным и т.п. И могут лично убедиться, что нарисованная пророссийской про-пагандой картинка кардинально от-личается от реальности.

По мере обострения борьбы те-левизора с холодильником боеви-ки и оккупационные власти нерв-ничают все сильнее, закручивают гайки и усиливают репрессии. В ноябре Госпогранслужба Украины получила информацию, что Россия урезала финансирование боевиков на Донбассе, из-за чего начались задержки с выплатами заработных плат работникам «бюджетной сфе-ры», стипендий студентам, а также денежного довольствия сотрудни-кам «силовых структур». А работ-никам отдельных заведений начали

платить зарплату в натуральной форме – продуктами питания из состава гуманитарной помощи.

В качестве ответа на экономиче-ские трудности, 30 ноября боевики опубликовали видео задержания в оккупированном Луганске местно-го блогера Эдуарда Неделяева, ко-торый под ником Edward Ned раз-мещал на своих страницах в соцсетях критические посты о про-исходящем в «ЛНР» и поддержи-вал Украину.

Так называемое министерство государственной безопасности «ДНР» по данным группы «Инфор-мационное сопротивление» разы-скивает распространителей листо-вок с информацией о программе Службы безопасности Украины «Тебя ждут дома», которая позво-ляет обратиться с заявлением в правоохранительные органы Укра-ины о добровольном отказе от уча-стия в террористических организа-циях. По мнению руководства боевиков, программа СБУ несет серьезную угрозу для их морально-психологического состояния.

Обострилась ситуация и на фронте, где пророссийские боеви-ки штурмуют позиции украинской армии на Светлодарской дуге под Дебальцево, параллельно заявляя, что это они отбиваются от украин-ских атак. Грохот канонады должен заглушить урчание в желудках у людей, проживающих на оккупи-рованной территории.

По мере обострения борьбы теле-визора с холодильником боевики и

оккупационные власти нервничают все сильнее, закручивают гайки и

усиливают репрессии

20

В Крыму также оккупационные власти с все большим раздражени-ем наблюдают за открытыми сто-ронниками Украины. 14 декабря на аннексированном полуострове предъявили обвинение в незакон-ном приобретении и хранении бое-припасов украинскому активисту, крымчанину Владимиру Балуху. Обыски у Балуха уже проводились раньше. Тогда боеприпасов у него не «находили», зато изъяли украин-ский флаг, который активист вешал на крыше своего дома. 16 декабря в Севастополе сотрудники ФСБ при-ехали на работу к проукраинскому активисту Игорю Мовенко и увезли его с собой. Дома у Мовенко прове-ли обыск, где, по словам его жены, тоже очень заинтересовались укра-инскими флагами.

Государство Украина просто обязано поддерживать проукра-инских граждан, проживающих на оккупированных территориях, но остающихся верными Родине. В том числе, четко обозначив свое присутствие в теле и радиоэфире.

Наличие проукраинского сопро-тивления заставляет оккупантов нервничать и усиливать репрес-сии, что вызывает все более жест-кую реакцию мировой обществен-ности.

19 декабря Генассамблея ООН приняла резолюцию о нарушении прав человека в Крыму и Севасто-поле, где впервые назвала РФ госу-дарством-оккупантом, а АР Крым – временно оккупированной тер-риторией. Наличие проукраинской оппозиции, с которой борются си-ловыми методами, наглядно пока-зывает мировой общественности, что Крым по-прежнему остается территорией Украины, которая удерживается в составе РФ исклю-чительно силой. Включение окку-пированных территорий в украин-ское информационное поле позволит местным жителям сохра-нять надежду и затрудняет их по-глощение «русским миром». Что, в свою очередь, приближает физиче-ское восстановление территори-альной целостности Украины.

Государство Украина просто обяза-но поддерживать проукраинских

граждан, проживающих на оккупированных территориях, но

остающихся верными Родине


21

Так вже сталося завдяки нашо-му неадекватному північному сусі-ду, що у важкому і неоднозначному процесі реформування українсько-го державного організму після пе-ремоги Революції Гідності одне з центральних місць посів націо-нальний оборонний сектор. Це «гидке каченя» попередніх 25 років нашої незалежності несподівано виявилося гарантом виживання не лише української нації, але й кож-ного її громадянина. Сьогодні тут зосереджена величезна кількість ресурсів і зусиль як держави, так і волонтерів, громадських активістів і наших західних партнерів.

Наскільки ж успішні ці зусилля? Чи є ця сфера реформована, або чи

відповідає її реформування тим зо-внішнім викликам, які постають перед Україною в умовах війни? Сьогодні ці питання як ніколи тур-бують українське суспільство, яке активно шукає відповіді на них там, де звикло: в телевізорі, на ра-діо, в пресі і, головним чином, Ін-тернеті. Які ж відповіді воно там може отримати? Відповідей цих, як правило, дві. І вони вже давно на-були значення інтернет-мемів: це «зрада» і «перемога».

Об’єктивно треба сказати, що сьогодні будь-яке питання полі-тичного або громадського життя нашої країни постійно перебуває в ситуації коливання між цими дво-ма крайніми станами суспільної

Між зрадою і перемогою: вітчизняний оборонний сектор і ЗМІ

Ігор Левченко, член експертної ради ЦДАКР

Будь-яке питання політичного або громадського життя нашої країни

постійно перебуває в ситуації коли-вання між цими двома крайніми

станами суспільної свідомості

22

свідомості. «Зрада» і «перемога» невідривно супроводжують сучас-ну українську державу, як її «інь» і «янь». В них змішане все: війна і криза, реформи і корупція, ідеали майдану і п’ята колонна, любі друзі і «скотиняки». І чого тут більше – нерозуміння, політичної боротьби, чи інформаційних впливів воро-га – сказати зразу важко.

Всі ці явища присутні й у ви-світленні процесу реформування такого складного і багатогранного явища, як оборонний сектор краї-ни. Зрозуміло, що йому притаман-ні ті ж самі проблеми і негативні явища, що й іншим елементам дер-жавного організму. Але фактор на-явності зовнішньої загрози і вій-ськової агресії з боку Росії грає тут найбільш помітну роль. Однією з головних задач керівництва країни в умовах зовнішньої агресії є не лише швидко перебудувати націо-нальний оборонний сектор для ефективної протидії ворогу, але й створити атмосферу довіри до сво-їх дій і, головне, впевненості в пе-ремозі як у тих, хто бореться зі зброєю в руках, так і у всього сус-пільства у недаремності його зу-силь і страждань.

Відповідно, задача нашого воро-га абсолютно протилежна – підірва-ти довіру до влади, військового ке-рівництва, віру в перемогу, посіяти паніку і зневіру в масах. При цьому, ставка робиться не на детальний професійний аналіз, а на спекуляції

і емоційну складову. Найбільш по-ширено такі методи використову-ються під час активних бойових дій, особливо це було помітно на пер-шому році війни. Хоча і зараз час від часу в інформаційному просторі розганяються «хвилі» зради: при-йняли якійсь закон – погано, не прийняли – ще гірше.

Найбільш показовим для де-монстрації таких «хвиль» можна вважати «чорні» інформаційні кам-панії, які в останній час супрово-джують практично всі високі при-значення в силовому блоці. Є певна закономірність: кожний новий призначенець отримує свою по-рцію чорного піару, але за пару днів ця «хвиля» сходить. Якщо ні – мож-ливо звинувачення небезпідставні, але це більш характерно для «пра-воохоронців», а не для «оборон-ців».

Якщо ж відкинути «російський фактор», то і тоді лишається цілий ряд чинників, які в той чи інший спосіб впливають на подачу сус-пільству інформації про оборон-ний сектор. На кожному з них мож-на зупинитися окремо.

Одним з перших, який вдався взнаки ще на початку 2014 року, став низький рівень підготовки ві-тчизняної «медіа-братії» до профе-сійного висвітлення військової те-матики. Як вже було зазначено, сфера оборони ніколи раніше не була в пріоритеті, тому і журналіс-тів, які спеціалізувалися на цій

Найбільш показовим для демон-страції таких «хвиль» можна

вважати «чорні» інформаційні кампанії, які в останній час супрово-

джують практично всі високі при-значення в силовому блоці

Актуалізація ж оборонної темати-ки викликала запит суспільства на відповідну інформацію, що, в свою

чергу, породило безліч новоявлених «військових експертів», більшість з яких взагалі ніколи не були дотичні до оборонної і військової тематики

23

темі, були одиниці. Актуалізація ж оборонної тематики викликала за-пит суспільства на відповідну ін-формацію, що, в свою чергу, поро-дило безліч новоявлених «військових експертів», більшість з яких взагалі ніколи не були дотичні до оборонної і військової тематики.

Звичайно, на сьогодні вже є бага-то професійних фахівців від пера, а оборонна тематика посідає одне з ключових місць в контенті вітчиз-няних засобів масової інформації. Але жага сенсацій, гонитва за екс-клюзивом, притаманна всій вітчиз-няній журналістиці, час від часу не тільки грає злий жарт з їх авторами, але і може нанести шкоду. Отже, підвищення медіаграмотності ві-тчизняних медіа у військових і обо-ронних питаннях все ще на часі.

Важливим чинником, який впливає на подачу інформації про реформування оборонного сектору, виступає політичний PR та політич-на боротьба як представників вла-ди, так і їх опонентів. Останні якраз і полюбляють поганяти «зраду», але доречність цього в умовах війни є сумнівною. Влада, в свою чергу, будь-яку подію або реформу нама-гається максимально використати для власного піару, що інколи ви-глядає смішно. При цьому, всі успішно обзавелися арміями «бо-тів» і «тролів» і мочать опонентів, як кажуть, з усіх стволів.

Крім цього, оборонний сектор сьогодні – це 5% внутрішнього ва-

лового продукту – величезні кошти, до того ж ще державні. Бажаючих взяти участь у їх освоєнні достат-ньо, а методи їх освоєння не завжди прозорі. В результаті ми знову бачи-мо інформаційні «хвилі» про «кар-тонну» броню вітчизняних БТРів з одного боку, або «відмінні якості» нової машини, яка була зліплена на-швикоруч якоюсь черговою компа-нією «Рога і Копита», що ще вчора торгувала туалетним папером, з ін-шого. І тут не гребують самовосхва-лянням як приватні, так і державні структури, коли за добре змонтова-ними відеороликами часто більше нічого немає.

В принципі, картина, намальо-вана вище характерна більшості сфер діяльності українського дер-жавного організму. Але тепер, в си-туації агресії з боку Росії, це ство-рює цілий ряд нових небезпек для обороноздатності країни. Це було добре продемонстровано на почат-ку 2014 року, коли росіяни май-стерно ляльководили нашими до-морощеними майстрами «всьо парєшать» і «развєсті как котят», привівши війну на нашу землю. А потім викинули їх на смітник істо-рії як використаний широковідо-мий гумовий виріб №1: кого в Рос-тов, а кого головою вниз з 22 поверху.

Отже тут, на інформаційному полі, ворог майстерно використо-вує наші внутрішні конфлікти і су-перечки, активно атакуючи інфор-

24

маційно, підриваючи як наш авторитет перед союзниками, так і віру українців у здатність держави ефективно оборонятися і посилю-вати цю здатність. Але ми вже на-вчилися оборонятися і на цьому, інформаційному, фронті. Докладає руку і держава – вже системно лу-нають, приміром, інформаційні па-сажі, які генеруються в нетрях РНБО. В той же час, діяльність го-ловного інформаційного бійця – «Мінстеця» – залишається мало-зрозумілою і на широкий загал «ніби не видною».

Але головною проблемою роботи держави в інформаційній сфері за-лишається «реакційність», тобто ре-агування на інформаційні впливи Росії, що на третьому році війни є не-припустимим. Давно пора перейти до власного формування інформа-ційного порядку денного і змусити, таким чином, реагувати на нього вже нашого ворога. Чому так відбуваєть-ся? Звісно, тут присутній і певний непрофесіоналізм виконавців, час-то – тяжіння до внутріполітичної доцільності. Але головним чинни-ком, скоріш за все, виступає неповне розуміння українським політику-мом, як в принципі і суспільством, або небажання усвідомлення Росії як ворога, і війни, як єдино можливого з цим ворогом способу буття.

І знову основну надію дає україн-ський народ. Інформаційне волон-терство і громадянська ініціатива створили цілий інформаційний клас-тер в оборонній сфері. І саме він, не обмежений інструкціями і нормати-вами, внутріполітичними розклада-ми і зобов’язаннями здійснює ефек-тивне і оперативне інформування нашого суспільства у сфері оборонної діяльності, доносить інформацію до закордонних партнерів і протистоїть ворогу. Це – блогери, ЖЖурнальщи-ки, різні новостворені інформаційні ресурси і навіть окремі особи.

Крім цього все ж таки існують у вітчизняному інформаційному про-сторі інформаційні ресурси, де можна отримати не тільки вичерп-ну інформацію з питань розвитку українського оборонного сектору, але і її аналіз, проблеми і пропозиції тощо. Вони традиційно мають висо-ку якість матеріалів і авторитет у споживачів. Емоціям вони проти-ставляють високий професіоналізм і глибокий аналіз оборонної про-блематики. Отже, у «маленького українця» все ж існує можливість вдало пройти у вітчизняному ін-формаційному морі між «зрадою» і «перемогою» – цими Сціллою і Ха-рибдою нашого сьогодення.

Тож будемо допитливими і ша-нуймося, бо ми того варті!

Головною проблемою роботи дер-жави в інформаційній сфері залиша-ється «реакційність», тобто реагу-

вання на інформаційні впливи Росії, що на третьому році війни є непри-

пустимим

Інформаційне волонтерство і громадянська ініціатива створили

цілий інформаційний кластер в оборонній сфері


25

На выборах в Приднестровье («ПМР») 11 декабря с.г. победил ставленник холдинга-монополиста «Шериф» Вадим Красносельский с результатом около 62%. Действую-щий же президент набрал менее 28%. Предвыборные заявления всех кандидатов достаточно схожи – за сближение с Россией. Из 6 претен-дентов на президентское кресло четверо были откровенно техниче-скими. Все они критиковали как Шевчука, так и Красносельского и восхваляли «старшего брата».

Не проповедовать здесь «рус-ский мир» или даже умалчивать о сближении с Россией попросту «политически неприлично», поэто-му мероприятие скорее напомина-

ло не выборы, а конкурс слоганов. К примеру, победивший Вадим Красносельский заявлял, что его программа – это программа «Еди-ной России» (политическая партия РФ, которую возглавлял Владимир Путин). К слову, по молдавскому законодательству запрещено ис-пользование иностранной полити-ческой символики и реквизитов в местной предвыборной кампании. Так, и сам Евгений Шевчук исполь-зовал изображения Иосифа Кобзо-на, якобы призывающего поддер-жать действующего президента. Кобзон же является депутатом Гос-думы РФ.

Победивший Вадим Красно-сельский до октября 2016 года за-

Республика «Шериф»: что поменяется после смены лидера неконтролируемого Приднестровья

Марианна Присяжнюк, специально для ЦИАКР

Не проповедовать здесь «русский мир» или даже умалчивать о сбли-

жении с Россией попросту «полити-чески неприлично»

26

нимал должность председателя Вер-ховного Совета «ПМР». В это время он инициировал введение уголов-ной ответственности за публичные действия и высказывания против миротворческой миссии РФ либо отвержение заслуг России в поддер-жании мира и стабильности, чем и продемонстрировал свою предан-ность Кремлю в преддверии «воле-изъявления». В период с 2012 года по ноябрь 2015 года Красносель-ский был советником председателя совета директоров фирмы «Интер-днестрком» (IDC) — единственного в регионе оператора мобильной связи, который входит в группу компаний «Шериф». До этого он успел дослужиться до генерала вну-тренних дел в местной милиции. Кандидатуру Красносельского на предстоящих выборах поддерживал местный телеканал «ТСВ», учреж-денный основателями «Шерифа» — Виктором Гушаном и Ильей Казма-лы. Этот же телеканал открыто критиковал деятельность главного оппонента Красносельского – Евге-ния Шевчука.

Попытка действующего прези-дента «ПМР» Евгения Шевчука пройти на второй срок закончи-лась провалом. До президентства Шевчук занимал должность вице-директора того же «Шерифа», по-сле чего был депутатом Верховного совета трех созывов. В 2006 году стал первым председателем партии «Обновление», финансируемой

«Шерифом». Однако в 2010 году Шевчука попросили покинуть ряды «Обновления», и уже в 2015 году на парламентских выборах эта партия получила большинство. На парламентские выборы Шевчук по-шел со своей новой партией «Воз-рождение» и проиграл. Еще тогда Шевчук делал попытки опротесто-вать результаты, но ему это не уда-лось, и конфронтация между эти-ми группами перешла в «высокие кабинеты».

В марте 2016 года «Обновление» возглавила Галина Антюфеева, за-меститель председателя Верховно-го Совета, то есть заместитель в то время Вадима Красносельского.

Однако за время пребывания «у руля» Евгению Шевчуку удалось сосредоточить в своих руках опре-деленный административный ре-сурс: в его подчинении были спец-службы, а также ряд СМИ.

Кроме того, озорной Шевчук стал «без разрешения» заводить связи на стороне – как в Украине, так и в Молдове. В ПМР при Шев-чуке развернули экспорт на Евро-пу, но по бумагам как молдавские производители. Таким образом Приднестровье пыталось скромно «подавать голос».

Кремль открыто не высказывал определенной поддержки ни в адрес Шевчука, ни в адрес Красно-сельского. Предположительно Красносельский был более жела-тельным из-за своей демонстра-

27

тивной исполнительности, в то вре-мя как Шевчук отличился некой изворотливостью в решении эконо-мических и политических вопросов на месте. Так, в Приднестровье во время каденции Шевчука увеличил-ся оборот украинских товаров, за-шел украинский бизнес. В Тираспо-ле, к примеру, открылся супермаркет украинской сети «Фуршет» (офици-ально работающий в Молдове) на фоне того, когда в магазинах сети «Шериф» были пустые полки из-за снижения прямых бюджетных до-таций РФ. Последние года Россия значительно сократила финансовую поддержку, - это сказалось и на де-лах «Шерифа», и на «бюджетных» сферах. Поэтому «нешерифовский» президент стал невыгоден ни самой территории, ни России. Так как аль-тернативных экономических и по-литических механизмов (кроме «Шерифа») решения вопросов в «ПМР» просто нет. Поэтому свои люди из «Шерифа» - обязательное условие тотального контроля.

С приходом Красносельского как раз все дороги будут вести в «Шериф»: теперь и президентская ветвь власти находится под влияни-ем монополиста. Вероятно, вну-тренние противоречия в связи с этим исчезнут, и пророссийский курс войдет в еще более активную фазу.

Господин Шевчук уже успел сле-тать в Москву и покинул террито-рию Приднестровья.

На выборах же в Республике Молдова, которые состоялись осе-нью текущего года, взял вверх ли-дер социалистов Игорь Додон. Сами выборы прошли на пике про-российских настроений во всей Молдове. Ряд скандалов в банков-ской сфере в 2014-2015 годах зна-чительно ослабили поддержку про-европейских сил среди населения. На этой волне активизировался протестный потенциал пророссий-ских партий («Партия социали-стов», «Наша партия»). К слову, До-дон в своей кампании так же обещал введение уголовной ответ-ственности за призывы к сближе-нию с Румынией (что тоже попу-лярно в Молдове). Видимо, обещание об ужесточении государ-ственного примуса и ограничение свобод Кремль воспринимает как «хвалебную оду» в свою сторону. Так как от всех пророссийских по-литиков можно услышать обеща-ния сажать в тюрьму за политиче-ское инакомыслие, особенно в предвыборный период. Хотя До-дон, в отличие от Красносельского, пока остановился только на обеща-ниях.

К примеру, он призывает к фе-дерализации республики с дель-нейшим вхождением Приднестро-вья с особым статусом через конституционные изменения. Од-нако к его компетенциям не отно-сится вопрос внутренней полити-ки, а именно так Молдова

Обещание об ужесточении государ-ственного примуса и ограничение свобод Кремль воспринимает как «хвалебную оду» в свою сторону

28

рассматривает приднестровский конфликт.

Однако Додон может вынести на референдум вопрос изменений в конституцию (как и любой во-прос). В условиях, когда пророс-сийские настроения по обе сторо-ны Днестра подогреты – вариант расчленить республику через феде-рализацию весьма вероятен. Игорь Додон же считает, что федерализа-ция, как раз объединит Молдову, так как Приднестровье получит особый статус. Однако он умалчи-вает, какие полномочия будут иметь эти «субъекты федерации» по его плану. Поэтому вопрос - объединит ли это на самом деле Ре-спублику Молдову – остается от-крытым.

На сегодня Молдова остается все же парламентской республи-кой, где реальные полномочия име-ет премьер-министр, но следующие выборы в парламент состоятся уже в 2018 году, где уже власть может оказаться не такой уже разносто-ронней, если социалисты возьмут парламентское большинство. Соб-ственно, по той же схеме, как и в Молдове, был заменен политиче-ский класс и в «ПМР».

Так, и Украина, и Молдова от-вергают вариант федерализации, предпочитая международный фор-мат решения вопроса. Такие не-признанные территории являются площадками для отработки сцена-риев. Пока на примере Молдовы и

«ПМР» технология достаточно проста:1. Разрушение парламентского

большинства2. Конфронтация президентской

ветви власти с парламентской3. Проведение президентских вы-

боров4. Коррекция расстановки полити-

ческих сил на очередных (или внеочередных) парламентских выборах.К слову, протестные движения

в Молдове в 2014-2015 гг. как раз и завершились решением Конститу-ционного Суда РМ о прямых вы-борах президента республики. В результате чего победил Игорь До-дон …

Аналогичный сценарий Кремль намерен провернуть и в Украине. Однако важным преимуществом Украины является то, что офици-альные власти не переходили к прямым переговорам с лидерами незаконных ДНР/ЛНР, не допустив таким образом полной легитими-зации этих группировок. Поэтому ввести в число официальных и признанных переговорщиков их будет гораздо тяжелее.

Вероятно, что теперь Кремль контролирует всех участников приднестровского конфликта в виде «предсказуемых» президентов в Кишиневе и Тирасполе.

Несмотря на то, что без успе-ха на парламентских выборах у Игоря Додона не будет возмож-

Вариант расчленить республику через федерализацию весьма

вероятен

Непризнанные территории явля-ются площадками для отработки

сценариев

Теперь Кремль контролирует всех участников приднестровского кон-

фликта в виде «предсказуемых» президентов в Кишиневе и Тирасполе

29

ности предпринять практиче-ские шаги по объединению (или все же расчленению) Молдовы, пророссийский президент смо-жет вести с кремлевским колле-

гой в Тирасполе разговоры о фе-дерализации страны, создавая схемы решения замороженного конфликта для международного сообщества.


30

В конце 2015 г известный среди военных специалистов и любите-лей сайт http://www.milkavkaz.net/ в материале «Воздушно-космиче-ские силы / ВКС РФ» [1] привёл подробные данные о состоянии во-йск ПВО ВКС России. В то время была написала наша статья «Воз-душно-космические силы России» [2, 3], в которой эти данные, со ссылкой на материал [1], были от-ражены.

В октябре 1916 г этот сайт, кото-рый регулярно обновляется, при-вёл последние данные, которые по-зволяют оценить динамику реорганизации и перевооружения войск ПВО России. Но чтобы пра-вильно оценить эту динамику, не-

обходимо предварительно рассмо-треть организацию зенитных ракетных полков (зрп) и дивизио-нов (д-нов) войск ПВО ВКС.

Формирования ПВО ВКС вклю-чают зрп, имеющие, в основном, ЗРС на колёсном шасси (С-300ПС/ПМ, С-400) и ЗРПК «Панцирь-С». Также в эти войска были переданы из войск ПВО СВ 9 д-нов на гусе-ничной базе (4 ЗРС С-300В и 5 ЗРК «Бук-М1»), из которых были сфор-мированы 4 зрп.

Зенитный ракетный полк ЗРС С-300ПС включает:• управление (командование и

штаб); • автоматизированный команд-

ный пункт (КП): батарею управ-

Аналітичні розробки

Войска ПВО России: этап перевооружения

Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР

31

ления и 2 отделения (радиолока-ционной разведки и энергомеханическое); оснащён 1 пунктом боевого управления 5К56С и 1 РЛС обнаружения 5Н64С;

• группу д-нов (2-3 зенитных ра-кетных) и техническую батарею;

• отделение радиолокационной, химической и биологической за-щиты (РХБЗ);

• 2 роты: ремонтно-техническую и материального обеспечения;

• хозяйственный взвод.Зенитный ракетный д-н ЗРС

С-300ПС имеет:• управление;• радиотехническую батарею: 3 от-

деления (боевого управления, приемно-передающих устройств, радиолокационной разведки); всего 1 командный пункт 5Н63С с РЛС подсвета и наведения 30Н6, 1 низковысотный обнару-житель 5Н66М;

• стартовую батарею: 2 стартовых взвода, всего 4 пусковые уста-новки (ПУ) 5П85С и 4-8 ПУ 5П85Д;

• автомобильный взвод;• 4 отделения: энергомеханическое,

связи, топопривязки, материаль-но-технического обеспечения.Всего в полку 16-36 ПУ. Зенитный ракетный полк ЗРС

С-300ПМ включает:• управление; • автоматизированный КП: бата-

рею управления и 2 отделения

(радиолокационной разведки и энергомеханическое), оснащён пунктом боевого управления 55К6Е и 1 РЛС обнаружения 91Н6Е;


• отделение РХБЗ;• 2 роты: ремонтно-техническую и

материального обеспечения;• хозяйственный взвод.

Зенитный ракетный д-н ЗРС С-300ПМ имеет:

• управление;• радиотехническую батарею: 3

отделения (боевого управления, п р и е м н о - п е р е д а ю щ и х устройств, радиолокационной разведки); всего 1 многофункци-ональная РЛС управления 92Н6Е, 1 передвижная вышка 40В6М для антенного поста 92Н6Е, 1 всевысотная РЛС 96Л6Е;

• стартовую батарею: 2 стартовых взвода, всего 8-12 ПУ 5П85ТЕ2;

• автомобильный взвод;• 4 отделения: энергомеханиче-

ское, связи, топопривязки, мате-риально-технического обеспече-ния.Всего в полку 16-36 ПУ. Зенитный ракетный полк ЗРС

С-400 «Триумф» включает:• управление; • автоматизированный КП: бата-

рею управления и 2 отделения (радиолокационной разведки и энергомеханическое), оснащён 1

32

пунктом боевого управления 55К6Е и 1 РЛС обнаружения 91Н6Е;


• зенитный ракетно-артиллерий-ский д-н ЗРПК 96К6 «Панцирь-С» (до 6 БМ);

• отделение РХБЗ;• 2 роты: ремонтно-техническую и

материального обеспечения;• хозяйственный взвод.

Зенитный ракетный д-н ЗРС С-400 имеет:• управление;• радиотехническую батарею: 3 от-

деления (боевого управления, приемно-передающих устройств, радиолокационной разведки), всего 1 многофункциональная РЛС управления 92Н6Е, 1 пере-движная вышка 40В6М для ан-тенного поста 92Н6Е, 1 всевысот-ная РЛС 96Л6Е;

• стартовую батарею: 2 стартовых взвода, всего 8-12 ПУ 5П85ТЕ2;

• автомобильный взвод;• 4 отделения: энергомеханиче-

ское, связи, топопривязки, мате-риально-технического обеспече-ния. Всего в полку может быть 16-36

ПУ ЗРС С-400 (обычно 16) и 6 БМ ЗРПК «Панцирь-С». Д-ны ЗРПК «Панцирь-С» включаются в состав полков С-400 для обороны от авиа-ционных ракет (в т.ч. от крылатых и противорадиолокационных) в ближней зоне.

Зенитный ракетный полк ЗРС С-300В включает:• управление; • 2 д-на ЗРС-300В;• подразделения обеспечения.

Д-н ЗРС C-300В имеет:• управление;• радиотехническую батарею, ос-

нащённую КП 9С457, РЛС 9С15М «Обзор-3» и РЛС 9С19М2 «Имбирь»;

• 2 зенитных ракетных батареи, в каждой по 1 многоканальной стан-ции наведения ракет 9С32, 2 ПУ 9А82 (ПУ-1), 1 пуско-заряжающей установке (ПЗУ-1) 9А84, 4 ПУ 9А83 (ПУ-2) и две ПЗУ 9А85 (ПЗУ-2);

• подразделения обеспечения.Всего в полку 36 ПУ и ПЗУ (8

ПУ-1, 4 ПЗУ-1, 16 ПУ-2, 8 ПЗУ-2). В отличие от этой организации 1544-й зрп 2-й дивизии ПВО 6-й армии имеет смешанный состав: 2 д-на ЗРС С-300В и 1 д-н ЗРК «Бук-М1».

Зенитный ракетный полк ЗРК «Бук-М1» включает:• управление; • 2 д-на ЗРК 9К37М1 «Бук»;• подразделения обеспечения.

Д-н ЗРК 9К37М1 «Бук» имеет:• управление;• радиотехническую батарею, ос-

нащённую КП 9С470M1, станци-ей обнаружения и целеуказания 9С18M1 «Купол-М1» и взводом связи;

• 3 зенитные ракетные батареи по 2 самоходные огневые установки (СОУ) 9А310M1 и 1 ПЗУ 9А39;

33

• подразделения обеспечения.Всего в полку 18 СОУ/ПЗУ (12

СОУ и 6 ПЗУ). Ниже рассмотрено, в каких циф-

рах выразилась динамика реоргани-зации и перевооружения войск ПВО России на текущем этапе.

Состав и вооружение дивизий ПВО 6-й армии ВВС и ПВО приве-дены в табл. 1. Армия включает 2-ю

дивизию ПВО из 7 полков (5 зенит-но-ракетных (зрп) и 2 радиотехни-ческих (ртп)), а также 32-ю диви-зию ПВО из 5 полков (2 зрп и 3 ртп). В дивизиях ПВО 7 зрп из 20 д-нов ЗРС/ЗРК (2 С-400, 6 С-300ПМ, 9 С-300ПС, 2 С-300В, 1 Бук-М1). Всего 6-я армия в 2015 г имела 191 ПУ и ПЗУ ЗРС/ЗРК/ЗРПК, в 2016 г – 199.

Таблица 1Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение 2015/20162-я Д ПВО 10953 СПб, п. Хвойный

1488-й зрп 03216 СПб, Зеленогорск 4 д-на 36/20 ПУ С-300ПС500-й зрп 90450 Ленинградская обл.

п. Гостилицы

4 д-на, 32/48 ПУ С-300ПМ

1544-й зрп 55584 Ленинградская обл. п.Васкелово

Псковская обл. п. Владимирский лагерь

д-н

2 д-на

6 СОУ Бук-М1, 3 ПЗУ,

8 ПУ-1 С-300В, 4 ПЗУ-1

16 ПУ-2, 8 ПЗУ-2

1489-й зрп 28036 Ленинградская обл. д. Ваганово 2 д-на

д-н П

18 ПУ С-300ПС/-, 16 С-400,

6 Панцирь-С

1490-й зрп 28037 Ленинградская обл. п. Ульяновка 4/3 д-на 36/24 ПУ С-300ПС334-й ртп 96848 Респ. Карелия, Петрозаводск

333-й ртп 17646 СПб п. Хвойный

32-я Д ПВО 40963 Тверская обл. Ржев

42-й зрп 45813 Новгородская обл. с. Ижицы 1 /2 д-на 9/16 ПУ С-300ПС108-й зрп 51025 Воронеж, пгт Шилово 1 /2 д-на 9/24 ПУ С-300ПМ 335-й ртп 18401 Ярославль

34

Состав и вооружение дивизии ПВО 45-й армии ВВС и ПВО при-ведены в табл. 2. Армия включа-ет 1-ю дивизию ПВО из 6 полков (4 зрп и 2 ртп). В этих зрп 9 д-нов ЗРС (2 С-400, 4 С-300ПМ, 3

С-300ПС). Всего 45-я армия в 2015 г имела 108 ПУ ЗРК/ЗРПК, в

2016 г – 114. Необходимо отме-тить, что в дивизии ПВО был сформирован новый зрп (33-й, на архипелаге Новая Земля).

Состав и вооружение дивизий ПВО 4-й армии ВВС и ПВО при-

ведены в табл. 3. Армия включа-ет 51-ю дивизию ПВО из 5 пол-

336-й ртп 03013 Орёл

337-й ртп 51952 Тверская обл., Ржев

Таблица 2

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение 2015/2016

1-я Д ПВО 03123 Мурманская обл., Североморск

583-й зрп 36226 Мурманская обл., Оленегорск 2 д-на/-

2 д-на

18 ПУ С-300ПС/-

16/24 ПУ С-300ПМ

1528-й зрп 92485 Архангельская обл., Северодвинск 4/3 д-на 36 ПУ С-300ПС

531-й зрп 70148 Мурманская обл., Полярный,

д-н- Гаджиево, д-н Кильдин

4/2 д-на

д-н П

16 ПУ С-300ПМ/-,

16/24 С-400, 6 Панцирь-С

33-й зрп 23662 Арх. Новая Земля, пос. Рогачево 2 д-на -/24 С-300ПМ

331-й ртп 36138 Мурманская обл., Североморск, п. Щукозеро

332-й ртп 21514 Архангельск

35

ков (3 зрп и 2 ртп), а также 31-ю дивизию ПВО из 3 полков (2 зрп и ртп). В дивизиях ПВО 5 зрп из 13 д-нов ЗРС/ЗРК (4 С-400, 5 С-300ПМ, 2 С-300ПС, 2 Бук). Все-го 4-я армия в 2015 г имела 108

ПУ и ПЗУ ЗРС/ЗРК/ЗРПК, в 2016 г – 126.

Состав и вооружение диви-зий ПВО 14-й армии ВВС и ПВО приведены в табл. 4. Армия

включает 76-ю дивизию ПВО из 4 полков (3 зрп и ртп), а также 41-ю дивизию ПВО из 5 полков (4 зрп и ртп). В дивизиях ПВО 7 зрп из 14 д-нов ЗРС (2 С-400, 2 С-300ПМ, 10 С-300ПС). Всего

14-я армия имела 139 ПУ ЗРС, в 2016 г – 85. Необходимо отме-тить, что в 41-й дивизии ПВО был сформирован новый зрп (170-й).

Таблица 3


51-я Д ПВО 42352 Ростов-на-Дону

1537-й зрп 26345 Новороссийск 2 д-на

д-н П

9 ПУ С-300ПС/- 16 С-400,

6 Панцирь-С

1536-й зрп 48514 Ростов-на-Дону 3 д-на 24 ПУ С-300ПМ

1721-й зрп 11754 Краснодарский край, Сочи 2 д-на 12 СОУ Бук-М1, 6 ПЗУ

339-й ртп 03007 Астраханская обл. п. Тинаки

338-й ртп 40213 Ростов-на-Дону

31-я Д ПВО Крым, Севастополь

12-й зрп 85702 Севастополь 2 д-на 16/24 ПУ С-300ПС

18-й зрп Феодосия 2/4 д-на 16 ПУ С-400/ 16 С-300ПМ

16 С-400

3-й ртп Севастополь

36

Состав и вооружение диви-зий ПВО 11-й армии ВВС и ПВО приведены в табл. 5. Армия включает 93-ю дивизию ПВО из 3 полков (2 зрп, ртп), 25-ю диви-зию ПВО из 5 полков (3 зрп, 2 ртп), а также 26-ю дивизию ПВО

из 2 полков (зрп и ртп). В диви-зиях ПВО 6 зрп из 15 д-нов ЗРС/ЗРК (4 С-400, 3 С-300ПМ, 4 С-300ПС, 2 С-300В, 2 Бук). Всего 11-я армия в 2015 г имела 188 ПУ и ПЗУ ЗРС/ЗРК/ЗРПК, в 2016 г – 138.

Таблица 4


76-я Д ПВО 34244 Самара

511-й зрп 40218 Энгельс 2 д-на 18/16 ПУ С-300ПС

185-й зрп 92851 Екатеринбург, Березовский 2 д-на 18/16 ПУ С-300ПС

568-й зрп 28042 Самара 3/2 д-на 27/16 ПУ С-300ПС

340-й ртп 40278 Самарская обл. пгт Мирный

41-я Д ПВО 29286 Новосибирск

590-й зрп 35730 Новосибирск 3/2 д-на 9 ПУ С-300ПС/- 16 С-400

170-й зрп 44360 Респ. Хакасия, Абакан п.Сапогов 2 д-на -/16 ПУ С-300ПС

1534-й зрп 25512 Иркутская обл. Ангарск 3/2 д-на 24/8 ПУ С-300ПМ

388-й зрп 97646 Красноярский край, Ачинск 3/2 д-на 27/21 ПУ С-300ПС

341-й ртп 58133 Обь

Таблица 5

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение 2015/201693-я Д ПВО 03103 Приморский край, Владивосток

1533-й зрп 40083 Приморский край, Владивосток 3 д-на

д-н П

9/4 ПУ С-300ПС, 16 С-400

6 Панцирь-С

37

589-й зрп 83266 Находка 3/2 д-на,

д-н П

9 ПУ С-300ПС/-, 16 С-400,

6 Панцирь-С

344-й ртп 30986 Артём

25-я Д ПВО Хабаровский край, Комсомольск

1529-й зрп 16802 Хабаровск 3 д-на 27/24 ПУ С-300ПС1530-й зрп 31458 Хабаровский край, Лиан 5/3 д-на 45 ПУС-300ПС/12ПУС-300ПМ 1724-й зрп 22459 Биробиджан 2 д-на 8 ПУ-1 С-300В, 4 ПЗУ-1

16 ПУ-2, 8 ПЗУ-2

343-й ртп 30593 Хабаровск

39-й ртп 21527 Сахалинская обл. Южно-Сахалинск, с. Хомутово

26-я Д ПВО 55345 Чита

1723-й зрп 26292 Джида 2 д-на 12 СОУ Бук-М1, 6 ПЗУ342-й ртп 75313 Чита

Таблица 6 – Состав и вооружение 6-й, 4-й, 14-й и 11-й армий ВВС и ПВО России

Вооружение 6-я армия 4-я армия 14-я армия 11-я армия 2015 гДивизий ПВО 2 2 2 3зрп 7 5 6 6

ртп 5 3 2 4

д-нов ЗРС 19 (2 С-400,

2 С-300ПМ,

12 С-300ПС,

2 С-300В, 1 Бук)

12 (2 С-400,

7 С-300ПМ,

1 С-300ПС,

2 Бук)

16 (2 С-400,

3 С-300ПМ,

11 С-300ПС).

18 (4 С-400,

10 С-300ПС,

2 С-300В,

2 Бук).

38

Всего в 4-х армиях ВКС Рос-сии в 2015 г было 599 ПУ и ПЗУ ЗРС/ЗРК (80 С-400, 96 С-300ПМ, 306 С-300ПС, 72 С-300В, 45 Бук); 27 ЗРПК Панцирь-С.

В 2016 г в этих армиях стало 542 ПУ и ПЗУ ЗРС/ЗРК (96 С-400, 132 С-300ПМ, 197 С-300ПС, 72 С-300В, 45 Бук); 24 ЗРПК Панцирь-С.

Состав и вооружение диви-зий 1-й армии ПВО и ПРО при-ведены в табл. 7. Армия включа-ет 4-ю и 5-ю дивизии ПВО по 5

полков (4 зрп и ртп), а также 9-ю дивизию ПРО из КП ПРО, отд. противоракетного центра (опрц), 5 противоракетных комплексов (прк), 2 отд. радиотехнических узлов (орту), пункта обработки информации (пои), полка связи (пс) и тех. базы (ТБ). В дивизиях ПВО 8 зрп из 20 д-нов ЗРС (8 С-400, 12 С-300ПМ). Всего 1-я армия в 2015 г имела 248 ПУ ЗРС/ЗРК и ЗРПК (в 2016 г – 208), 80 ПУ РК ПРО.

ПУ и ПЗУ ЗРК 185 (16 С-400,

16 С-300ПМ,

108 С-300ПС,

36 С-300В, 9 Бук)

99 (16 С-400,

56 С-300ПМ,

9 С-300ПС,

18 Бук)

139 (16 С-400,

24 С-300ПМ,

99 С-300ПС).

176 (32 С-400,

90 С-300ПС,

36 С-300В,

18 Бук).ЗРПК Панцирь-С1 6 9 - 122016 гДивизий ПВО 2 2 2 3зрп 7 5 7 6ртп 5 3 2 4д-нов ЗРС 20 (2 С-400,

6 С-300ПМ,

9 С-300ПС,

2 С-300В, 1 Бук)

13 (4 С-400,

5 С-300ПМ,

2 С-300ПС,

2 Бук)

14 (2 С-400,

2 С-300ПМ,

10 С-300ПС).

15 (4 С-400,

3 С-300ПМ,

4 С-300ПС,

2 С-300В, 2 Бук).ПУ и ПЗУ ЗРК 193 (16 С-400,

72 С-300ПМ,

60 С-300ПС,

36 С-300В, 9 Бук)

114 (32 С-400,

40 С-300ПМ,

24 С-300ПС,

18 Бук)

109 (16 С-400,

8 С-300ПМ,

85 С-300ПС).

126 (32 С-400,

12 С-300ПМ,

28 С-300ПС,

36 С-300В, 18 Бук).ЗРПК Панцирь-С1 6 6 - 12

39

Таблица 7

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение 2015/2016 1-я А ПВО и ПРО Москва5-я Д ПВО 52096 Московская обл. д. Петровское549-й зрп 61991 Московская обл. Ильинское 3/2 д-на

д-н П

8 ПУ С-300ПМ/-, 16 С-400,

6 Панцирь-С606-й зрп 61996 Московская обл. Электросталь 3 д-на

д-н П

8 ПУ С-300ПМ, 16 С-400,

6 Панцирь-С629-й зрп 51857 Московская обл. д. Каблуково 3/2 д-на 24/16 ПУ С-300ПМ614-й зрп 92574 Московская обл. д. Пестово 3 д-на 24 ПУ С-300ПМ799-й зрп (расформ.) 62843 Московская обл.

Краснознаменск

3 д-на - 24 ПУ С-300ПМ/-

9-й ртп 51858 Московская обл. д. Торбеево4-я Д ПВО 52116 Московская обл. Долгопрудный210-й зрп 51890 Московская обл. д. Дубровка 3/2 д-на

д-н П

8 ПУ С-300ПМ/-, 16 С-400,

6 Панцирь-С93-й зрп 51916 Московская обл. д. Фуньково 3 д-на

д-н П

8/12 ПУ С-300ПМ, 16 С-400,

6 Панцирь-С584-й зрп 62845 Московская обл. д. Марьино 2 д-на 16/24 ПУ С-300ПМ612-й зрп 92925 Московская обл. д. Главолево 3 д-на 24/36 ПУ С-300ПМ722-й зрп

(расформ.)

86611 Московская обл. Клин 2 д-на - 16 ПУ С-300ПМ/-

25-й ртп 86655 Московская обл. д. Нестерово9-я Д ПРО 75555 Московская обл. пгт Софрино900-й КП ПРО 20007 Московская обл. пгт Софрино102-й опрц 48701 Владимирская обл. Жуклино 12 ПУ А-13550-й прк 51085 Московская обл. п. Оболдино 12 ПУ А-13515-й прк 51087 Московская обл. пгт Внуково 12 ПУ А-13549-й прк 51084 Московская обл. пгт Софрино 12 ПУ А-13516-й прк 51086 Московская обл. п. Развилка 16 ПУ А-13589-й прк 51089 Московская обл. д. Коростово 16 ПУ А-135572-й орту 03863 Московская обл. п. Чернецкое РЛС 5Н20 «Дон-2Н»

40

482-й орту 03523 Московская обл. д. Алешино РЛС 5Н20 «Дон-2Н»164-й пои 52361 Московская обл. д. Акулово квп 5К80 с ВС «Эльбрус» 34-й пс 12517 Московская обл. Клин1876-я ТБ 02014 Наро-Фоминск д. Порядино

Таблица 8 – Состав и вооружение армий ВВС и ПВО, ПВО и ПРО в 2015 и 2016 годах

Состав и вооружение 4 А ВВС и ПВО

4-х ВО

А ВВС и ПВО ОСК Север А ПВО и ПРО

Москвы

Итого ВКС

2015 гДивизий ПВО 9 ПВО 1 ПВО 2 ПВО и 1 ПРО 12 ПВО и 1 ПРОзрп 24 3 10 37ртп 14 2 2 18д-нов ЗРК 65 (10 С-400,

12 С-300ПМ,

34 С-300ПС,

4 С-300В, 5 Бук)

12 (2 С-400,

4 С-300ПМ,

6 С-300ПС)

28 (8 С-400,

20 С-300ПМ)

105 (20 С-400,

36 С-300ПМ,

40 С-300ПС,

4 С-300В, 5 Бук) ПУ и ПЗУ ЗРС 599 (80 С-400,

96 С-300ПМ,

306 С-300ПС,

72 С-300В, 45 Бук)

102 (16 С-400,

32 С-300ПМ,

54 С-300ПС)

224 (64 С-400,

160 С-300ПМ)

925 (160 С-400,

288 С-300ПМ,

360 С-300ПС,

72 С-300В, 45 Бук)ЗРПК Панцирь-С1 27 6 24 57ПУ ОПРЦ и ПРК - - 80 А-135 -2016 гДивизий 9 ПВО 1 ПВО 2 ПВО и 1 ПРО 12 ПВО и 1 ПРОзрп 25 4 8 37ртп 14 2 2 18

д-нов ЗРС 62 (12 С-400,

16 С-300ПМ,

25 С-300ПС,

4 С-300В, 5 Бук)

9 (2 С-400,

4 С-300ПМ,

3 С-300ПС)

20 (8 С-400,

12 С-300ПМ)

91 (22 С-400,

32 С-300ПМ,

28 С-300ПС,

4 С-300В, 5 Бук)

41

ВКС вместе с 45-й армией ВВС и ПВО СФ имели в конце 2015 г 105 д-нов и 925 ПУ и ПЗУ ЗРС/ЗРК (160 С-400, 288 С-300ПМ, 360 С-300ПС, 72 С-300В, 45 Бук-М1), а в октябре 2016 г ВКС (в т.ч. 45-я армия) име-ют 834 ПУ и ПЗУ ЗРС/ЗРК (184 С-400, 300 С-300ПМ, 233 С-300ПС, 72 С-300В, 45 Бук-М1).

Но кроме оснащённых ЗРС ди-визий ПВО ВКС, в ВС России име-ются 2 дивизии ПВО ВМФ, обеспе-чивающих ПВО отдельных изолированных или удалённых баз ВМФ и изолированных или уда-лённых труднодоступных анкла-вов. 44-я дивизия отвечает за ПВО баз Балтийского флота (БФ) в Ка-

лининградской обл., а 53-я диви-зия – баз Тихоокеанского флота (ТФ) на Камчатке.

Дивизии ПВО морской авиации ВМФ приведены в табл. 9. Всего во-йска ПВО ВМФ (БФ и ТФ) имели в 2015 г 2 дивизии ПВО, включающие 5 полков (3 зрп, 2 ртп). В 3-х зрп было 9 д-нов ЗРС (5 С-400, 1 С-300ПС, 3 С-300В). Всего в дивизиях 103 ПУ и ПЗУ ЗРС (40 С-400, 9 С-300ПС, 54 С-300В) и 6 ЗРПК «Панцирь-С».

В октябре 2016 г в дивизиях было уже 11 д-нов ЗРС (5 С-400, 4 С-300ПС, 2 С-300В). Всего в диви-зиях стало 100 ПУ и ПЗУ ЗРС (40 С-400, 24 С-300ПС, 36 С-300В) и 12 ЗРПК «Панцирь-С».

ПУ и ПЗУ ЗРС 542 (96 С-400,

132 С-300ПМ,

197 С-300ПС,

72 С-300В, 45 Бук)

108 (24 С-400,

48 С-300ПМ,

36 С-300ПС)

184 (64 С-400,

120 С-300ПМ)

834 (184 С-400,

300 С-300ПМ,

233 С-300ПС,

72 С-300В, 45 Бук)ЗРПК Панцирь-С1 24 6 24 54ПУ ОПРЦ и ПРК - - 80 А-135 -

Таблица 9

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение 2015/2016 44-я Д ПВО Калининград, БФ

183-й зрп 95043 Калининградская обл. Гвардейск 3/6 д-на

д-н П

9/24 ПУ С-300ПС, 16 С-400

6 Панцирь-С

1545-й зрп 64807 Калининградская обл. Знаменск 3/2 д-на 12/8 ПУ-1 С-300В, 6/4 ПЗУ-1

24/16 ПУ-2, 12/8 ПЗУ-2

42

Изменения в войсках ПВО ВКС не учитывает 2 учебных д-на С-300 42-го учебного центра боевой под-готовки зенитно-ракетных войск (в/ч 01644, Астраханская обл. с. Тамбовка-1).

Ниже приведены изменения со-става и вооружения армий ПВО ВКС с конца 2015 г до октября 2016 г.

6-я армия ВВС и ПВО: Число д-нов ЗРС выросло с 19 до 20 (ПУ с 185 до 193), в т.ч. д-нов С-300ПМ с 2 до 6 (ПУ с 16 до 72), а число д-нов С-300ПС уменьшилось с 12 до 9 (ПУ с 108 до 60).

4-я армия ВВС и ПВО: Число д-нов ЗРС выросло с 12 до 13 (ПУ с 99 до 114), в т.ч. д-нов С-400 – с 2 до 4 (ПУ с 16 до 32), число д-нов С-300ПМ уменьшилось с 7 до 5 (ПУ с 56 до 40), а д-нов С-300ПС – вы-росло с 1 до 2 (ПУ с 9 до 24).

14-я армия ВВС и ПВО: Число зрп выросло с 6 до 7, а число д-нов ЗРС уменьшилось с 16 до 14 (ПУ с 139 до 109), в т.ч. число д-нов С-300ПМ – с 3 до 2 (ПУ с 24 до 8), а д-нов С-300ПС – с 11 до 10 (ПУ с 99 до 85).

11-я армия ВВС и ПВО: Число д-нов ЗРС уменьшилось с 18 до 15 (ПУ с 176 до 126): д-нов С-300ПС – с 10 до 4 (ПУ с 90 до 28), зато появи-лось 3 д-на С-300ПМ (12 ПУ).

45-я армия ВВС и ПВО: Число зрп выросло с 3 до 4, а число д-нов ЗРС уменьшилось с 12 до 9 (но число их ПУ выросло с 102 до 108, в т.ч. ПУ С-400 с 16 до 24, а ПУ С-300ПМ с 32 до 48). Число д-нов С-300ПС умень-шилось с 6 до 3 (ПУ с 54 до 36).

1-я армия ПВО и ПРО: Число зрп уменьшилось с 10 до 8, а число д-нов ЗРС – с 28 до 20 (ПУ с 224 до 184), в т.ч. число д-нов С-300ПМ – с 20 до 12 (ПУ с 160 до 120).

Дивизии ПВО ВМФ: Число д-нов ЗРС выросло с 9 до 11 (но число их ПУ уменьшилось со 103 до 100, в т.ч. ПУ и ПЗУ С-300В – с 54 до 36, зато число ПУ С-300ПС выросло с 9 до 24). Число д-нов С-300В уменьшилось с 3 до 2, а чис-ло д-нов С-300ПС выросло с 1 до 4.

Отсюда ВКС вместе с 45-й арми-ей ВВС и ПВО СФ имели в конце 2015 г 105 д-нов и 925 ПУ/ПЗУ ЗРС/ЗРК а в октябре 2016 г ВКС (вклю-

81-й ртп 49289 Калининградская обл.

п. Переяславское53-я Д ПВО Петропавловск-Камчатский

п. Елизово ТФ1532-й зрп 60027 Петропавловск-Камчатский 3 д-на

д-н П

24 ПУ С-400

6 Панцирь-С60-й ртп 52020 Камчатский край с. Коряки

43

чая 45-ю армию) – 91 д-н и 834 ПУ/ПЗУ. В т.ч. было 20 д-нов и 160 ПУ ЗРС С-400, а сейчас 22 д-на и 184 ПУ, 36 д-нов С-300ПМ и 288 ПУ, а сейчас 32 д-на и 300 ПУ, 40 д-нов С-300ПС и 360 ПУ, а сейчас 28 д-нов и 233 ПУ. И лишь число ПУ и ПЗУ ЗРС С-300В и ЗРК «Бук-М1» не из-менилось (осталось 72 и 45 соот-ветственно).

То есть, в войсках ПВО ВКС ста-ло меньше на 14 д-нов ЗРС (на 91 ПУ), в т.ч. больше на 2 д-на С-400 (больше на 24 ПУ), меньше на 4 д-на С-300ПМ (больше на 12 ПУ), меньше на 12 д-нов С-300ПС (мень-ше на 127 ПУ).

В войсках ПВО ВМФ стало больше на 2 д-на ЗРС (меньше на 3 ПУ), в т.ч. больше на 3 д-на С-300ПС (на 15 ПУ) и меньше на 1 д-н С-300В (на 18 ПУ и ПЗУ).

Формирования ПВО сухопутных войск (СВ).

Соединения ПВО окружного и армейского звеньев. Кроме осна-щённых ЗРС/ЗРК С-300ПМ/ПС, С-400, С-300В и ЗРК «Бук-М1» ди-визий ПВО ВКС и ВМФ, в ВС Рос-сии имеются также зенитно-ракет-ные бригады ПВО СВ окружного звена (с модернизированными ЗРС С-300В4) и армейского звена (с ЗРК «Бук-М1/М1-2/М2»). Эти ЗРС и ЗРК имеют гусеничные базу и спо-собны сопровождать и прикрывать группировки и армии СВ на марше и на поле боя (в т.ч. вне дорог). В

случае начала войны они должны не только обеспечить ПВО группи-ровок, объединений и баз, но и привлекаться к решению ряда за-дач ПВО страны в местах дислока-ции.

Зенитная ракетная бригада ЗРС С-300В4 включает:• управление; • 2 д-на ЗРС-300В4;• подразделения обеспечения.

Дивизион ЗРС C-300В4 имеет:• управление;• радиотехническую батарею, ос-

нащённую КП 9С457М, РЛС 9С15М2 «Обзор-3» и РЛС 9С19М2 «Имбирь»;

• 2 зенитных ракетных батареи, в каждой по 1 многоканальной станции наведения ракет 9С32М, 2 ПУ 9А82М (ПУ-1), 1 ПЗУ-1 9А84М (ПЗУ-1), 4 ПУ 9А83М (ПУ-2) и две ПЗУ 9А85М (ПЗУ-2);

• подразделения обеспечения.• Всего в бригаде 36 ПУ и ПЗУ (8

ПУ-1, 4 ПЗУ-1, 16 ПУ-2, 8 ПЗУ-2).Зенитная ракетная бригада ЗРК

«Бук-М1» включает:• управление; • 3-4 д-на ЗРК 9К37М1 «Бук»;• подразделения обеспечения.

Дивизион ЗРК 9К37М1 «Бук-М1» имеет:• управление;• радиотехническую батарею, ос-

нащённую КП 9С470M1, стан-ций обнаружения и целеуказа-ния 9С18M1 «Купол-М1» и взво-дом связи;

44

• 3 зенитные ракетные батареи по 2 СОУ 9А310M1 и 1 ПЗУ 9А39;

• подразделения обеспечения.Всего в бригаде 27-36 СОУ/ПЗУ

(18-24 СОУ и 9-12 ПЗУ).Зенитная ракетная бригада ЗРК

«Бук-М2» включает:• управление; • 3-4 д-на ЗРК 9К317 «Бук-М2»;• подразделения обеспечения.

Дивизион ЗРК 9К317 «Бук-М2» имеет:• управление;• радиотехническую батарею, ос-

нащённую КП 9С510, станцией

подсвета и наведения ракет 9С36, станций обнаружения и целеуказания 9С18M1-3 «Купол-М1» и ротой связи (бата-реей управления);

• 3 зенитные ракетные батареи по 2 самоходные огневые установки (СОУ) 9А317 и 1 ПЗУ 9А316;

• подразделения обеспечения.Всего в бригаде 27-36 СОУ/ПЗУ

(18-24 СОУ и 9-12 ПЗУ).Состав и вооружение зенитных

ракетных бригад и полков войск ПВО СВ приведены в табл. 10, а их состав и вооружение – в табл. 11.

Таблица 10

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение ЗВО 202-я зрбр 43034 Московская обл. Наро-Фоминск 2 д-на 8 ПУ-1 С-300В4, 4 ПЗУ-1

16 ПУ-2, 8 ПЗУ-21-я ТА 73621 Московская обл. п. Баковка53-я зрбр 32406 Курская обл. п. Маршала Жукова 4 д-на 24 СОУ Бук-М1, 12 ПЗУ

6-я ОА 31807 Ленинградская обл. п. Агалатово5 зрбр 74429 Ленинградская обл. Ломоносов, Ненюмяки 2 д-на

Д-н

12 СОУ Бук-М1, 6 ПЗУ

12 БМ Тор-М120-я ОА 89425 Воронеж49-я зрбр 21555 Смоленск 4 д-на 24 СОУ Бук-М1, 12 ПЗУЮВО77-я зрбр 33742 Краснодарский край Кореновск 2 д-на 8 ПУ-1 С-300В4, 4 ПЗУ-1

16 ПУ-2, 8 ПЗУ-2? ОА Ростов-на-Дону 90-я зрбр 54821 Ростов-на-Дону 3 д-на 18 СОУ Бук-М2, 9 ПЗУ

45

Всего войска ПВО СВ окружно-го и армейского звена имеют 12 зе-нитно-ракетных бригад, включаю-щих в сумме 41 д-н ЗРС/ЗРК (6 С-300В4, 27 Бук-М1, 7 Бук-М2, 1 Тор-М1). В них входят 426 ПУ, ПЗУ, СОУ и БМ (108 ПУ и ПЗУ С-300В4, 243 СОУ и ПЗУ Бук-М1, 63 СОУ и ПЗУ Бук-М2, 12 БМ Тор-М1).

Зенитные формирования бое-вых соединений СВ дивизионного и бригадного звеньев. Кроме фор-мирований ПВО СВ окружного и армейского звеньев, в каждой ди-визии, боевой бригаде и на воен-ной базе есть ракетные и ракетно-артиллерийские формирования мобильных (обычно на гусенич-

58-я ОА 47084 Северная Осетия, Владикавказ67-я зрбр 32383 Владикавказ 4 д-на 24 СОУ Бук-М1, 12 ПЗУЦВО28-я зрбр 71316 Челябинская обл. Чебаркуль 2 д-на 8 ПУ-1 С-300В4, 4 ПЗУ-1

16 ПУ-2, 8 ПЗУ-22-я ОА 22223 Самара297-я зрбр 02030 Респ. Башкортостан, п. Алкино 4 д-на 24 СОУ Бук-М2, 12 ПЗУ41-я ОА 64128 Новосибирск61-я зрбр 31466 Бийск 4 д-на 24 СОУ Бук-М1, 12 ПЗУВВО5-я ОА 06426 Приморский край Уссурийск8-я зрбр 36411 Уссурийск 3 д-на 18 СОУ Бук-М1, 9 ПЗУ35-я ОА 02492 Амурская обл. Белогорск-2471-я зрбр 01879 Амурская обл. п.Среднебелое-2 3 д-на 18 СОУ Бук-М1, 9 ПЗУ29 ОА Чита140-я зрбр 32390 Забайкальский край с. Домна 3 д-на 18 СОУ Бук-М1, 9 ПЗУ

Таблица 11

Состав и вооружение ЗВО ЮВО ЦВО ВВО

зрбр 4 3 2 3

зрп - 2 - -

д-нов ЗРК 12 14 8 9

ПУ и ПЗУ ЗРК 174 (72 С-300В4,

90 Бук-М1,

12 Тор-М1)

178 (72 С-300В4,

36 Бук-М1,

27 Бук-М2)

72 (36 Бук-М1,

36 Бук-М2)

81 Бук-М1

46

ной базе) зенитных средств малой дальности и ближнего действия, способных обеспечить маловы-сотную ПВО прикрываемых сое-динений.

В каждой дивизии есть зенит-ный ракетный полк (2 д-на, 12 БМ ЗРК «Тор», 6 БМ ЗРК «Стрела-10» и 6 БМ ЗПРК «Тунгуска»), а в боевой бригаде обычно имеется по 2 зенит-ных д-на (ракетный с 12 БМ «Оса-АКМ»/«Тор» (или 9 СОУ/ПЗУ ЗРК «Бук-М1») и ракетно-артиллерий-ский с 6 БМ «Стрела-10» и 6 БМ

«Тунгуска»). МСбр, как правило, имеют ещё и по 27 ПУ ПЗРК «Игла». Военные базы могут включать зрп с 16 ПУ С-300ПМ (либо 18 ПУ/ПЗУ С-300В и 9 СОУ/ПЗУ Бук-М1-2) или зрд-н с 9 СОУ/ПЗУ Бук-М1 и ракет-но-артиллерийский д-н с 6 БМ «Стрела-10» и 6 БМ «Тунгуска»). В бригадах неприоритетных округов вместо батареи ЗПРК «Тунгуска» может быть батарея ЗСУ-23-4 «Шилка» (реже ЗУ-23).

Соединения СВ и их зенитное вооружение приведены в табл. 12

Таблица 12

Соединения и вооружение ЗВО ЮВО ЦВО ВВО

Дивизии (МСД и ТД) 2 + 2 формируется 2 формируется 1 формируется 1Бригады (МСбр и Тбр) 8 8 7 11Военные базы - 3 1 -

ПУ и ПЗУ ЗРК

ЗПРК

204 (24 Тор-М2У,

12 Тор,

60 Оса-АКМ,

54 Стрела-10,

54 Тунгуска)

214 (16 С-300ПМ,

18 С-300В,

9 Бук-М1-2,

9 Бук-М1

12 Тор-М1-2,

12 Тор-М1,

12 Тор,

36 Оса-АКМ,

48 Стрела-10,

42 Тунгуска

119 (9 Бук-М1,

12 Тор-М1,

12 Тор,

48 Оса-АКМ,

48 Стрела-10,

38 Тунгуска

325 (27 Бук-М1,

52 Тор-М2У,

60 Оса-АКМ,

72 Стрела-10,

18 Тунгуска

47

Всего в состав 3-х дивизий, 34-х боевых бригад и 4-х военных баз СВ входит 802 ПУ/ПЗУ/СОУ/БМ ЗРС/ЗРК/ЗПРК (16 ПУ ЗРС С-300ПМ, 18 СОУ/ПЗУ ЗРС С-300В, 9 СОУ/ПЗУ ЗРК «Бук-М1-2», 45 СОУ/ПЗУ ЗРК «Бук-М1», 76 БМ «Тор-М2У», 12 «Тор-М1-2», 24 «Тор-М1», 24 «Тор», 204 «Оса-АКМ», 222 «Стрела-10», 152 ЗПРК «Тунгуска»). Кроме того, они имеют 130 ЗСУ и ЗУ (76 «Шил-ка», 54 ЗУ-23) и 629 переносных ПУ ПЗРК «Игла».

Береговые войска ВМФ, кроме того, имеют 2 зенитных ракетных полка с ЗРК «Тор» и «Оса», также 3 МСбр, 1 МСп и 5 бр МП, имеющие зенитные д-ны с ЗРК «Оса-АКМ» и «Стрела-10», ЗПРК «Тунгуска»/ЗСУ «Шилка»/ЗУ-23. Всего это 115 ЗРК/ЗПРК (16 ЗРК «Тор», 24 «Оса-АКМ», 42 «Стрела-10», 33 ЗПРК «Тунгуска»). Кроме того, они име-ют 26 ЗСУ и ЗУ (18 «Шилка», 8 ЗУ-23) и 45 ПУ ПЗРК «Игла».

ВДВ имеют в 4-х десантных ди-визиях (2 ВДД и 2 ДШД) по 1 зенит-ному ракетному полку (в каждом 12 БМ ЗРК «Стрела-10» и 6 БТР-ЗД с

ЗУ-23 или ПЗРК «Игла»/«Верба») и по 9 таких БТР-ЗД в батареях их де-сантных полков. А в каждой из 4-х ДШбр есть зенитная батарея с 15 БТР-ЗД или 8 ЗУ-23 и ПЗРК «Игла». Всего ВДВ имеют 48 БМ «Стре-ла-10», не менее 111 БТР-ЗД (с ЗУ-23 или ПЗРК «Игла»/«Верба»), и ещё свыше 16 буксируемых ЗУ-23.

Вооружение войск ПВОЗРС и ЗРПК, созданные и ещё

разрабатываемые для войск ПВО страны. Все они на колёсном шасси.

ЗРС средней дальности С-300ПС имеет в д-не 6 целевых и 12 ракетных каналов. На ПУ 4 ЗУР В-500Р Дальность стрельбы по са-молётам 5-75 км, потолок 0,025-25 км [4, C.252-257].

Перспективная ЗРС средней дальности С-350 «Витязь» предна-значена для замены ЗРС С-300ПС. Она имеет в д-не из 8 ПУ 16 целе-вых и 32 ракетных канала (по БР 12). На ПУ 12 ЗУР 9М96Е/9М96Е2. ЗРС имеет дальность стрельбы по самолётам 1-40/120 км, потолок 0,005-20/0,005-30 км. У экспортно-го ЗРК С-350Е дальность стрельбы

ЗСУ и ЗУ - 22 (2 Шилка,

20 ЗУ-23)

12 (4 Шилка,

8 ЗУ-23)

96 (70 Шилка,

26 ЗУ-23)

ПЗРК «Игла» 162 216 171 80

48

по самолётам 1,5-60 км, потолок 0,01-30 км. Дальность стрельбы по БР до 1,5-30 км, потолок 2-25 км. Разработка ЗРС столкнулась с про-блемами и затягивается [5].

Модернизированная ЗРС даль-него действия С-300ПМ имеет в д-не 6 целевых и 12 ракетных кана-лов. На ПУ 4 ЗУР 48Н6. Дальность стрельбы по самолётам 5-150 км, потолок 0,01-27 км, Может пора-жать БР со скоростью до 2800 м/с. Дальность стрельбы по БР до 40 км, потолок 2-25 км [4, C.258-265].

Новая ЗРС дальнего действия С-400 «Триумф» имеет в д-не 6 це-левых и 12 ракетных каналов. На ПУ 4 ЗУР 48Н6/48Н6М/48Н6ДМ. Дальность стрельбы по самолётам 5-150/5-200/3-250 км, потолок 0,01-27 км, Может поражать БР с даль-ностью стрельбы до 3500 км и ско-ростью до 4800 м/с. Дальность стрельбы по БР до 5-60 км, потолок 2-27 км. Разрабатывается ЗУР 40Н6 с дальностью стрельбы до 400 км и потолком 185 км [6].

Перспективная ЗРС дальнего действия С-500 «Прометей» имеет в д-не 10 целевых каналов (по 10 БР). На ПУ 51П6М 2 ЗУР 40Н6М, а на ПУ 77П6 – 2 ЗУР 77Н6-Н/77Н6Н1. Дальность стрельбы по самолётам до 400/600 км, потолок до 185/200 км. Может поражать БР с дальностью стрельбы 3500/? км и скоростью до 4800/7000 м/с. Разра-ботка ЗРС столкнулась с проблема-ми и затягивается [7].

Новая ЗРПК малой дальности и ближнего действия 96К6 «Панцирь-С» имеет на ПУ 2-4 целе-вых канала у БМ (реально 1). На ПУ 12 ЗУР 57Э6М. Дальность стрельбы ЗУР 1,2-20 км (реально меньше), потолок 0,015-15 км. Мо-жет поражать цели со скоростью до 1000 м/с (реально до 400 м/с). Также комплекс имеет 2х2 30-мм зенитных автомата 2А36М с даль-ностью стрельбы 0,2-4 км, потол-ком 0,005-3 км, скорострельностью 5000 в/мин и боекомплектом 1400 выстрелов [8].

ЗРС, ЗРК, ЗПРК, ЗСУ, ЗУ и ПЗРК, созданные для войск ПВО СВ. Почти все они на гусеничных базах.

ЗРС дальнего действия 9К81 С-300В имеет у д-на 12 целевых и 24 ракетных канала. На ПУ 9А82 и ПЗУ 9А84 по 2 ЗУР 9М82, а на ПУ 9А83 и ПЗУ 9А85 по 4 ЗУР 9М83. ЗУР 9М82 имеет дальность стрель-бы по самолётам 13-100 км, пото-лок 1-30 км, а ЗУР 9М83 – 6-75 км и 0,025-25 км соответственно. ЗРС может поражать БР с дальностью стрельбы до 1100 км и скоростью до 3000 м/с. Дальность стрельбы по БР 30 км (ЗУР 9М83) и 40 км (ЗУР 9М82), потолок 1-25 км [4, C.266-278].

Модернизированная ЗРС даль-него действия С-300В4 эффектив-нее С-300В в 3 раза. Она имеют в д-не 12 целевых и 24 ракетных ка-нала (по БР 16 и 32). Есть 3 типа

49

ЗУР, в т.ч. 9М82М/МД с дальностью стрельбы до 200/350-400 км и по-толком до 37 км, а также 9М83М с дальностью стрельбы до 150 км и потолком 0,025-30 км. ЗРС может поражать БР с дальностью стрель-бы до 2500 км и скоростью до 4500 м/с [9].

ЗРК средней дальности 9К37 «Бук-М1» имеет в д-не 12 целевых каналов. На СОУ 4 ЗУР 9М38, а на ПЗУ 8 этих ЗУР. Дальность стрель-бы по самолётам 3-35 км (по КР до 20/25 км), потолок 0,015-22 км [4, C.236-251].

Новый ЗРК средней дальности 9К317 «Бук-М2» имеет в д-не 24 це-левых канала. На СОУ 4 ЗУР 9М317, а на ПЗУ 8 этих ЗУР. Дальность стрельбы по самолётам 3-50 км (по ТР и Р В-З до 20 км, по КР до 30/35 км), потолок 0,015-25 км (по ТР 2-16 км) [10].

Перспективный ЗРК средней дальности 9К317М «Бук-М3» име-ет в д-не 36 целевых канала. На СОУ 6 ЗУР 9М317М, дальность стрельбы по самолётам 2,5-70 км, потолок 0,01-35 км. ЗРК может по-ражать БР со скоростью до 3000 м/с [11].

ЗРК малой дальности 9К330 «Тор» имеет на БМ 1 целевой канал (9К331 «Тор-М1 – 2). На БМ 8 ЗУР 9М330. Дальность стрельбы 1,5-12 км и потолок 0,01-6 км. Скорость целей до 700 м/с [4, C.197-211].

Новая ЗРК малой дальности 9К332 «Тор-М2У» имеет на БМ 4

целевых и 8 ракетных каналов. На БМ 8 ЗУР 9М331. Дальность стрель-бы 1-12 км и потолок 0,01-10 км. Скорость целей до 700 м/с [12].

ЗРК малой дальности 9К33М3 «Оса-АКМ» (колёсное 6х6 шасси) имеет на БМ 1 целевой канал. На БМ 6 ЗУР 9М33. Дальность стрель-бы 1,5-10 км и потолок 0,025-5 км. Скорость целей до 500/300 м/с [4, C.174-181].

ЗРК ближнего действия 9К35М3 «Стрела-10М3» имеет 1 целевой ка-нал. На БМ 4 ЗУР 9М333. Даль-ность стрельбы 0,8-5 км и потолок 0,025-3,5 км. Скорость целей до 415/310 м/с [4, C.165-173].

Перспективный ЗРК ближнего действия «Сосна» имеет 1 целевой канал. На БМ 12 ЗУР 9М340. Даль-ность стрельбы 1,3-10 км и потолок 0,002-5 км [13].

ЗРПК ближнего действия 2К22М «Тунгуска-М» (2С6М) име-ет 2х2 30-мм зенитных автомата 2А36М с дальностью стрельбы 0,2-4 км, потолком 0,005-3 км, скоро-стрельностью 4000-5000 в/мин и боекомплектом 1936 выстрелов. ЗПРК несёт 8 ЗУР 9М311 с дально-стью стрельбы 2,5-8 км и потолком до 3,5 км [4, C.182-192].

.ЗСУ-23-4 «Шилка» (устарела) имеет 23-мм счётверённую автома-тическую пушку АЗП-23 с дально-стью стрельбы 0,2-2,5 км, потолком до 2 км, скорострельностью 3400 в/мин и боекомплектом 2000 выстре-лов [14, C.612-617].

50

ЗУ-23 2А13 (устарела) имеет 23-мм спаренную автоматическую пушку 2А13 с дальностью стрель-бы 0,2-2,5 км, потолком до 2 км и скорострельностью 2000 в/мин. Она буксируется за автомобилем, но может устанавливаться на авто-мобили, МТ-ЛБ и десантные БТР-ЗД [14, C.610-611].

ПЗРК 9К38 «Игла» имеет ЗУР 9М39 с дальностью стрельбы 0,5-5 км и потолком 0,01-3,5 км. Может перевозиться на БМП, БТР и де-сантном БТР-ЗД [4, C.80-89].

Новый ПЗПК 9К333 «Верба» эффективнее ПЗРК «Игла» в 2,5 раз. Он имеет ЗУР 9М336 с дально-стью стрельбы 0,5-6,4 км и потол-ком 0,01-4,5 км. Скорость цели до 500 м/с [15].

Анализ изменений в войсках ПВО ВКС и ВМФ показал, что они находятся на этапе перевооруже-ния и связанной с этим реоргани-зации; последняя также вызвана изменением приоритетности окру-гов (ОСК) и их армий ВВС и ПВО (ПВО и ПРО). Поэтому оконча-тельные выводы делать рано, но не-которые тенденции их развития уже можно определить.

В войсках ПВО ВКС общее число д-нов ЗРС/ЗРК и их ПУ/ПЗУ умень-шилось с конца 2015 г до октября 2016 г с 105 и 925 до 91 и 834 соответствен-но, что объясняется массовым сняти-ем с вооружением ЗРС С-300ПС (12 д-нов и 127 ПУ), чей установленный срок службы истёк. Поступление на

вооружение новых ЗРС С-400 (2 д-на и 24 ПУ) и модернизированных ЗРС С-300ПМ (12 ПУ) не смогло компен-сировать это сокращение.

В армиях, приоритетных окру-гов/ОСК увеличено число ПУ ЗРС (в 6-й армии ЗВО со 185 до 193, в 45-й – ОСК «Север» с 102 до 108 и в 4-й – ЮВО с 99 до 114), а в армиях менее приоритетных округов/реги-онов – уменьшено (в 14-й армии ЦВО со 139 до 109, в 11-й – ВВО со 176 до 126 и в 1-й – Московского региона с 224 до 184). Это произо-шло за счёт передачи д-нов ЗРС (особенно С-300ПМ) и их ПУ из неприоритетных армий в приори-тетные. В результате в 6-й армии число ПУ ЗРС С-300ПМ увеличи-лось с 18 до 72, в 45-й армии – с 32 до 48, а в 4-й армии число ПУ ЗРС С-400 выросло с 16 до 32.

24 д-на ЗРС (16 С-300ПМ, 6 С-300ПС и 2 С-400) в армиях при-оритетных округов переведены с сокращённых штатов мирного вре-мени (8-9 ПУ) на полный штат во-енного времени (12 ПУ). При этом число д-нов ЗРС С-300ПМ/ПС, имеющих по 4-6 ПУ гораздо мень-ше (10 д-нов, находящихся в про-цессе сокращения/реорганизации). Такой активный перевод д-нов ЗРС (за год на 26%) на штаты военного времени вызывает обеспокоен-ность, и может означать, что Рос-сия ускоренно готовится к войне.

В большинстве полков ЗРС С-400, где ранее было 2 д-на С-400

51

и 1 д-н С-300ПС, последний д-н был полностью сокращён или уменьшен, что объясняется сняти-ем с вооружения устаревших ЗРС С-300ПС. В большую часть полков ЗРС С-400 входит д-н ЗРПК «Панцирь-С» (6 БМ).

1544-й зрп 2-й дивизии ПВО 6-й армии имеет смешанный состав (видимо, экспериментальный): 2 д-на ЗРС С-300В (36 ПУ и ПЗУ) и 1 д-н ЗРК «Бук-М1» (9 СОУ и ПЗУ). Предполагается, что полки сме-шанного состава будут более эф-фективны, чем оснащённые ЗРС одного типа.

Согласно Госпрограммы воору-жений России до 2020 г (ГПВ-2020) планировалось поставить в ВС 56 комплектов д-нов ЗРС С-400, 38 – С-350 и 10 – С-500. В сумме это 104 д-на, что примерно соответствует числу д-нов ЗРС в войсках ПВО ВКС в конце 2015 г (105). Уже по-ставлено в ВС 27 комплектов д-нов С-400 (22 в ВКС и 5 в ВМФ), при-чём один д-н уже в 2016 г. В этом году планируется поставить ещё 5 д-нов, что в сумме составит 32 д-на таких ЗРС. Для выполнения плана до 2020 г требуется поставить ещё 24 комплекта д-нов С-400, или по 6 в год, что соответствует госзаказу 2016 г. Для увеличения производ-ства ЗРС концерном ВКО «Алмаз-Антей» строятся 2 завода, причём предприятие в Нижнем Новгороде уже в 2016 г начнёт работу, а строи-тельство предприятия в Кирове

близко к завершению. Существую-щие заводы расширяются и модер-низируются. То есть можно пред-положить, что план выпуска С-400 до 2020 г будет выполнен, даже, не-смотря на экспортные заказы. Пла-нируется с 2018 г поставить в Ки-тай 2-3 полковых комплекта ЗРС С-400 (32-48 ПУ); близок к подпи-санию контракт с Индией на по-ставку 5-6 полковых комплектов (80-96 ПУ). Однако планы произ-водства ЗРС С-350 и С-500 до 2020 г, скорее всего, выполнены не будут – во-первых, разработка их затяги-вается, а во-вторых – производ-ственные мощности будут заняты выпуском ЗРС С-400.

Для сохранения числа д-нов ЗРС в войсках ПВО ВКС на уровне 105, видимо будет принято реше-ние иметь в строю в 2020 г до 40 д-нов ЗРС С-300ПМ, 56 – С-400, 4 – С-300В и 5 – «Бук-М1». Не исклю-чено, что ЗРС С-300В и «Бук-М1» будут заменены их новыми моди-фикациями С-300В4 и «Бук-М2/3». Другой возможный вариант соста-ва войск ПВО ВКС – 49 д-нов ЗРС С-300ПМ и 56 – С-400, при этом ЗРС С-300В и ЗРК «Бук» будут пе-реданы в войска ПВО СВ. Мобиль-ные ЗРС С-300В и «Бук» были спе-циально созданы для ПВО СВ (а не для ПВО страны), кроме того, ЗРК «Бук» имеет недостаточную даль-ность стрельбы для решения задач ПВО страны. В СВ сейчас форми-руются новые армии, и ЗРК «Бук»

52

могут пойти на оснащение их зрбр. Кроме того, одну зрбр С-300В4 пла-нируется сформировать в ВВО.

В войсках ПВО ВМФ стало больше на 2 д-на ЗРС (меньше на 3 ПУ), в т.ч. больше на 3 д-на С-300ПС (на 15 ПУ) и меньше на 1 д-н С-300В (на 18 ПУ и ПЗУ). ЗРС С-300ПС ча-стично заменили С-300В. Отсюда можно предположить, что ЗРС С-300В будут переданы в войска ПВО СВ (после модернизации до уровня С-300В4), где войдут в но-вую бригаду ЗРС.

Анализ изменений в войсках ПВО СВ и ВДВ показал, что, как и войска ПВО ВКС и ВМФ, они нахо-дятся на этапе перевооружения и реорганизации.

В связи с созданием в ЗВО и ЮВО новых армий и усилением су-ществующих произошло знаковое переподчинение бригад ПВО в окружных и армейских звеньях: если в конце 2015 г 49-я и 53-я зрбр, оснащённые ЗРК «Бук-М1», нахо-дились в подчинении штаба ЗВО, то в октябре 2016 г они вошли в со-став формируемых (реорганизуе-мых) армий: 53-я зрбр – 1-й гв. ТА, а 49-я зрбр – 20-й гв. ОА. Кроме того, в ЮВО, 90-я зрбр, оснащён-ная новыми ЗРК «Бук-М2» была из 49-й ОА передана в новую, форми-руемую армию. Все эти организа-ционные мероприятия вызывают обеспокоенность, и могут означать, что Россия ускоренно готовится к войне.

Окружные зрбр (77-я и 202-я) приоритетных ЮВО и ЗВО, а также 28-я зрбр ЦВО в 2014-2016 годах получили вместо своих старых ЗРС дальнего действия С-300В глубоко модернизированные ЗРС С-300В4, которые эффективнее в 3 раза. В перспективе планируется сформи-ровать ещё одну такую бригаду в ВВО.

Армейские зрбр начали полу-чать новые ЗРК средней дальности «Бук-М2». Ими уже переоснащены 90-я зрбр новой армии Южного ВО и 297-я зрбр армия Центрального ВО. В 2016 г планируется сформи-ровать одну зрбр в Южном ВО с новейшим ЗРК «Бук-М3» (видимо, в 49-й ОА).

5-я зрбр 6-й ОА Западного ВО имеет смешанный состав (видимо, экспериментальный): 2 д-на ЗРК «Бук-М1» (18 СОУ/ПЗУ) и 1 д-н ЗРК «Тор-М1» (12 БМ). Предпола-гается, что бригады смешанного состава будут более эффективны, чем оснащённые ЗРК одного типа.

Дивизии и боевые бригады на-чали заменять в своих зенитных ракетных дивизионах устаревший ЗРК «Оса» на новейший «Тор-М2У». Ими уже перевооружены 7 зенитных ракетных д-нов (2-й МСД 1-й ТА и 138-й МСбр 6-й ОА ЗВО, 57-й и 60-й МСбр 5-й ОА, 5-й Тбр 36-й ОА и 18-й ПулАД 68-го АК ВВО).

В перспективе ЗПРК «Тунгуска» могут быть заменены разрабатыва-

53

емыми сейчас ЗРПК «Панцирь» на гусеничной базе. Их опытные об-разцы намечено создать в 2017 г, а характеристики планируется иметь лучше, чем у ЗРПК «Панцирь-С». Для замены устаревших ЗРК «Стре-ла-10» намечалось начать в 2017 г поставки нового ЗРК «Сосна» с вдвое лучшими характеристиками.

В последние годы в дивизиях ВДВ зенитно-ракетные д-ны (18 БТР-ЗД с ЗУ-23 и ПЗРК «Игла») были переформированы в зенит-но-ракетные полки (12 БМ ЗРК «Стрела-10» и 6 БТР-ЗД). В 2014 г на вооружение ВДВ принят ПЗРК «Верба», предназначенный для за-мены существующего ПЗРК «Игла» (он эффективнее его в 2,5 раз).

Заключение. Войска ПВО ВС России находятся на этапе перево-оружения и реорганизации; по-следняя также вызвана изменени-ем приоритетности округов (ОСК). Поэтому окончательные выводы делать рано, но ряд тенденций их развития уже можно определить.

В войсках ПВО ВКС с конца 2015 г до октября 2016 г общее чис-ло д-нов ЗРС/ЗРК уменьшилось на 14 (с 105 до 91), а число их ПУ и ПЗУ – на 91 (с 925 до 834), в основ-ном, из-за снятия с вооружения ряда устаревших ЗРС С-300ПС. Поступление новых ЗРС С-400 (2 д-на и 24 ПУ) и модернизирован-ных С-300ПМ (12 ПУ) не смогло компенсировать это сокращение. Однако, судя по планам поступле-

ния новых ЗРС к 2020 г, число д-нов намечено восстановить до уровня имевшихся в 2015 г.

В армиях, приоритетных окру-гов/ОСК (6-й ЗВО, 4-й ЮВО и 45-й ОСК «Север») увеличено число ПУ ЗРС, а в армиях менее приоритет-ных округов/регионов (14-й ЦВО, 11-й ВВО и Московского региона) – уменьшено, за счёт передачи д-нов ЗРС (особенно С-300ПМ) из неприоритетных армий в приори-тетные. В результате в 6-й армии число ПУ ЗРС С-300ПМ увеличи-лось с 18 до 72, в 45-й армии – с 32 до 48, а в 4-й армии число ПУ ЗРС С-400 выросло с 16 до 32.

24 д-на ЗРС (16 С-300ПМ, 6 С-300ПС и 2 С-400) в армиях прио-ритетных округов переведены с со-кращённых штатов мирного време-ни (8-9 ПУ) на полный штат военного времени (12 ПУ). Такой активный перевод д-нов ЗРС на штаты военного времени (за год на 26%) вызывает серьёзную обеспоко-енность, и может означать, что Рос-сия ускоренно готовится к войне.

В большинстве полков ЗРС С-400, где ранее было 2 д-на С-400 и 1 д-н С-300ПС, последний д-н был полностью сокращён или уменьшен за счёт снятия с вооружения уста-ревших ЗРС С-300ПС. В большую часть полков ЗРС С-400 входит д-н ЗРПК «Панцирь-С» (6 БМ).

Один зрп ЗВО имеет смешан-ный (экспериментальный) состав: 2 д-на ЗРС С-300В и 1 д-н ЗРК

54

«Бук-М1». Предполагается, что полки смешанного состава будут более эффективны.

Согласно ГПВ-2020 планирова-лось поставить в ВС 56 комплектов д-нов ЗРС С-400, 38 – С-350 и 10 – С-500. В сумме это 104 д-на, что примерно равно числу д-нов ЗРС в войсках ПВО ВКС в конце 2015 г (105). Уже поставлено в ВС 27 ком-плектов д-нов С-400. В 2016 г пла-нируется поставить ещё 6, а для выполнения плана до 2020 г требу-ется поставить ещё 24, или по 6 в год, что соответствует госзаказу 2016 г. Для увеличения производ-ства ЗРС строятся 2 завода. Можно предположить, что план выпуска С-400 до 2020 г будет выполнен, даже, несмотря на экспортные за-казы. Однако планы производства ЗРС С-350 и С-500 до 2020 г, скорее всего, выполнены не будут (разра-ботка их затягивается, а заводы бу-дут заняты выпуском ЗРС С-400).

Для сохранения числа д-нов ЗРС в войсках ПВО ВКС на уровне 105, возможно будут иметь в строю в 2020 г 40 д-нов ЗРС С-300ПМ, 56 – С-400, 4 – С-300В и 5 – «Бук-М1». Другой возможный ва-риант состава войск ПВО ВКС – 49 д-нов ЗРС С-300ПМ и 56 – С-400, а ЗРС С-300В и ЗРК «Бук» будут пе-реданы в войска ПВО СВ.

В войсках ПВО ВМФ ЗРС С-300ПС частично заменили С-300В. Отсюда можно предполо-жить, что ЗРС С-300В будут пере-

даны в войска ПВО СВ (после мо-дернизации до уровня С-300В4), где войдут в новую бригаду ЗРС.

В войсках ПВО СВ и ВДВ, в свя-зи с созданием в ЗВО и ЮВО но-вых армий и усилением существу-ющих произошло знаковое переподчинение бригад ПВО в окружных и армейских звеньях: если в конце 2015 г 49-я и 53-я зрбр, оснащённые ЗРК «Бук-М1», нахо-дились в подчинении штаба ЗВО, то в октябре 2016 г они вошли в со-став формируемых армий: 53-я зрбр – 1-й гв. ТА, а 49-я зрбр – 20-й гв. ОА. Кроме того, в ЮВО, 90-я зрбр, оснащённая новыми ЗРК «Бук-М2» была из 49-й ОА переда-на в новую, формируемую армию. Все эти организационные меро-приятия вызывают обеспокоен-ность, и могут означать, что Россия ускоренно готовится к войне.

Окружные зрбр (77-я и 202-я) приоритетных округов (ЮВО и ЗВО) и 28-я зрбр ЦВО в 2014-2016 годах получили вместо своих ста-рых ЗРС дальнего действия С-300В глубоко модернизированные ЗРС С-300В4. Планируется сформиро-вать ещё одну бригаду (в ВВО).

Армейские зрбр начали полу-чать новые ЗРК средней дальности «Бук-М2». Ими уже переоснащены 90-я зрбр новой армии ЮВО и 297-я зрбр армия ЦВО). В 2016 г плани-руется сформировать одну зрбр в ЮВО с новейшим ЗРК «Бук-М3» (видимо, в 49-й ОА).

55

Одна зрбр ЗВО имеет смешан-ный (экспериментальный) состав: 2 д-на ЗРК «Бук-М1» и 1 д-н ЗРК «Тор-М1». Предполагается, что бригады смешанного состава будут более эффективны.

Дивизии и боевые бригады на-чали заменять в своих зенитных ракетных дивизионах устаревший ЗРК «Оса» на новейший «Тор-М2У». Ими уже перевооружены 7 зенитных ракетных д-нов (2-й МСД 1-й ТА и 138-й МСбр 6-й ОА ЗВО, 57-й и 60-й МСбр 5-й ОА, 5-й Тбр 36-й ОА и 18-й ПулАД 68-го АК ВВО).

В перспективе ЗПРК «Тунгуска» могут быть заменены разрабатыва-емыми сейчас ЗРПК «Панцирь» на гусеничной базе. Их опытные об-разцы намечено создать в 2017 г, а характеристики будут лучше, чем у ЗРПК «Панцирь-С». Для замены устаревших ЗРК «Стрела-10» пла-нировалось начать в 2017 г постав-ки нового ЗРК «Сосна».

В последние годы в дивизиях ВДВ зенитно-ракетные д-ны были переформированы в полки. В 2014 г на вооружение ВДВ принят но-вый ПЗРК «Верба», предназначен-ный для замены ПЗРК «Игла».

На основе вышеприведенного можно сделать главный вывод – российские войска ПВО (ВКС, ВМФ, СВ и ВДВ) организационно и технически готовится в высоком темпе к полномасштабным воен-ным действиям с противником, об-

ладающим сильными ВВС. Все эти мероприятия вызывают обеспоко-енность, и могут означать, что Рос-сия ускоренно готовится к войне в Европе на западном и северном на-правлениях, а особенно – на юж-ном. Но они также могут означать, что российское руководство ис-пользует эти мероприятия (кото-рые не скрываются, а наоборот – активно демонстрируются) для оказания психологического давле-ния на Украину и страны НАТО, с целью добиться без войны реали-зации своих амбициозных геопо-литических планов.

ЛИТЕРАТУРА1. Возд у шно-ко смиче ские

силы / ВКС РФ // http://www.milkavkaz.net/2015/12/vozdushno-kosmicheskie-sily.html

2. Бараш Ю. Воздушно-кос-мические силы России. Часть 1 // ВИКЛИКИ та РИЗИКИ. Безпеко-вий огляд ЦДАКР. – 2016. – №12. – С.30-57

3. Бараш Ю. Воздушно-кос-мические силы России. Часть 2 // ВИКЛИКИ та РИЗИКИ. Безпеко-вий огляд ЦДАКР. – 2016. – №13. – С.30-49

4. Василин Н., Гуринович А. Зенитные ракетные комплексы / Мн: ООО «Попурри». – 2002

5. ЗЕНИТНАЯ РАКЕТНАЯ СИСТЕМА (ЗРС) С-350Е «ВИ-ТЯЗЬ» // http://bastion-karpenko.narod.ru/Vityz_01.html

56

6. С-400 «Триумф», зенитная ракетная система // http://www.a r m s - e x p o . r u / a r m a m e n t /samples/1238/59475/

7. Тучков В. С-500 приходит в войска // http://svpressa.ru/war21/article/146957/

8. Зенитный пушечно-ракет-ный комплекс «Панцирь-С1» // http://www.rusarmy.com/pvo/pvo_vvs/zrk_pantsir-s1.html

9. МОДЕРНИЗИРОВАННАЯ ЗЕНИТНАЯ РАКЕТНАЯ СИСТЕ-МА С-300В4 // http://bastion-karpenko.ru/S-300v4/

10. Зенитный ракетный ком-плекс средней дальности 9К317 «Бук-М2» // http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/buk-2m/buk-2m.shtml

11. Даманцев Е. «Бук-М3» выве-дет армейскую ПВО на новый уро-вень // http://army-news.ru/2015/06/buk-m3-vyvedet-armejskuyu-pvo-na-novyj-uroven/

12. ЗРК «Тор-М2У» – описание и технические характеристики // http://militaryarms.ru/voennaya-texnika/artilleriya/zrk-tor-m2u-opisanie-i-texnicheskie-xarakteristiki/

13. Зенитный ракетный ком-плекс «Сосна» // http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/sosna/sosna.shtml

14. Шунков В. АРТИЛЛЕРИЯ / Мн: ООО «Попурри». – 2001

15. 9К333 «Верба», переносной зенитный ракетный комплекс // http://www.arms-expo.ru/armament/samples/1241/68816/

News & Politics

Newsletter 30 12-2016(63-24)