Інтегрований урок Українська література

– Музика

Тема: Пісенна творчість українських поетівМета: познайомити учнів із пісенною

творчістю видатних українських поетів; розвивати художній смак; виховувати любов до

української пісні, повагу до батьків, любов до Батьківщини.

Обладнання: вишиті рушники, диск із записами пісень на слова А.Малишка, Д. Павличка, В. Cимоненка М.Сингаївського; портрети поетів, комп'ютер, мультимедійний проектор.

Найвищою нагородою для

будь-якого поета може бути те, що

його вірш іде в народ і

повертається піснеюТак сталося з багатьма

поезіями Дмитра Павличка ,

Андрія Малишка Миколи

Сингаївського та інших митців.

“Я родом із пісні…”ці слова Миколи Сингаївськогохарактеризують тему уроку…

Серед поетів, значна частина творчого доробку яких присвячена пісні, почесне місце посідає Андрій Малишко. Він з дитинства любив співати сам, душею сприймав красу народного поетичного слова і ліризм, ніжність пісні переніс у свою поезію. Мабуть, тому його вірші так легко й природно лягали на музику. У творах Малишка традиційні явори, високі тополі, ясні зорі стали тими образами-символами, які єднають його поезію з народною піснею. Та митець зумів віднайти свою власну ноту, по-своєму описав чарівну красу рідної землі, використовуючи народні поетичні образи, втілив власні глибокі почуття любові до батьківщини, до людей, до рідної матері.

Андрій Малишко

Андрій Малишко“ Пісня про матір ” “ Ми підем, де трави похилі ”“ Вчителька ”“ Київський вальс ”“ Ранки солов'їні ”“ Цвітуть осінні тихі небеса ”

Найдорожчою і найріднішою для кожної людини в житті є мати, яка дає своїм дітям життя, оточує їх турботою, ласкою, любов'ю. Такою постає перед нами образ матері в цій пісні, яку в народі часто називають «Пісня про рушник».

“ Поезію творить любов ”- так написав у своїй автобіографічній нотації Дмитро Павличко . Якщо продовжити думку поета , можна сказати , що все добре на землі робиться в любові – інакше світ давно б загинув.

Дмитро Павличко – тонкий , проникливий лірик , що торкається глибинних струн читача. Численні вірші митця покладені на музику й стали популярними піснями .

Дмитро Павличко

Дмитро Павличко

“ Два кольори ”“ Лелеченьки ”“ Явір і яворина ”

Червоне і чорне в українській народній вишиванці – це не лише найпоширеніше поєднання , воно має свою символіку . Воно символізує радість і тугу , любов і журбу.

Саме тому в Україні у вишиванні сорочок кольори передавалися від покоління до покоління . У всіх техніках вишивок переважає чорний колір у поєднанні із червоним .

Популярною піснею стала поезія Дмитра Павличка “Два кольори”.

Поет вдячний матері не лише за те , що подарувала йому життя , а й за те , що навчила любити рідний край , мелодійну українську мову , людей і саме життя. Де б не був син , завжди за ним спостерігають материнські ласкаві очі . А сорочка , вишита червоними та чорними нитками , супроводжує його на всіх життєвих дорогах.

Цікава історія створення пісні «Лелеченьки». Д. Павличко у співавторстві з В. Денисенком написав сценарій до фільму «Сон», який був присвячений Тарасу Шевченку. У сцену, де кріпаки, вивезені далеко за межі України, страждають, згадуючи батьківщину, органічно напрошувалася пісня. Але Павличко категорично відмовлявся писати текст, бо сценарій фільму був уже затверджений. Денисенко гаряче переконував поета, а композитор Білаш уже наспівував мелодію. Пристрасна натура Павличка не могла не відгукнутися, і перша строфа була написана буквально за 10—15 хвилин.

Лелеченьки

З далекого краюЛелеки летіли,Та в одного лелеченькиКрилонька зомліли.

Висушила силуЧужина проклята,Візьміть мене, лелеченьки,На свої крилята.

Ніч накрила очіМені молодому,Несіть мене, лелеченьки,Мертвого додому.

Василь Симоненко

Немає в Україні такої людини, яка не знала б крилатих слів, виповнених глибоким чуттям історичної та родової пам’яті .

Можна вибрать друга і по духу брата ,Та не можна рідну матір вибирати .……………………………………………………………………………

Можна все на світі вибирати сину ,Вибрати не можна тільки Батьківщину .

Кожен скаже , що вони взяті з пісні , хоча не кожен відразу пригадає її автора – Василя Симоненка .

Декілька років тому був покладений на музику вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Композитора А. Пашкевича полонили у цьому вірші мелодійна основа та мотив материнської любові. Поет тут широко використав фольклорні образи: «тихі зорі», «материнська добра ласка», «верби і тополі».

Головний мотив твору — вічна материнська тривога за долю сина. Ненька мріє про щастя для своєї дитини. Поки син маленький, вона може захистити його. Та «приспані тривоги», «чуже поле» чекають його десь на життєвому шляху, і протистояти їм може тільки людина, для якої рідна мати, Батьківщина. Україна — не просто слова. Зрадити їм — це непростимий гріх.

Василь Симоненко

“ Лебеді материнства ”

Микола Сингаївський

З людських джерел , мов дар, пісні збирай , Нехай неквапно в'яжеться розмова . Моя Поліщино – співучий край , Мій первокорінь музики і слова .

Ці слова належать Миколі Сингаївському – талановитому продовжувачу кращих традицій українського красного письменства .

Микола Сингаївський

“ Чорнобривці ”“ Синові в дорогу ”“ Ромашки ”“ Сонце в долонях ”

Животворним джерелом у творчості Миколи Сингаївського є фольклор, народна пісня. Ще з дитинства він записував пісні своєї матері, а одну зі своїх збірок так і назвав – “Я родом із пісні”. Багато його поезій покладено на музику й співається в народі. Пісня “Чорнобривці” стала однією з улюблених пісень народу. Чорнобривці здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

Пісня! Як багато вона важить у житті кожного з нас і всього народу. Пісня оздоровлює душу людини, допомагає зберегти нетлінними цінності: віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в очищаючу силу краси.

Багато українських поетів творили і продовжують творити високе мистецтво пісні. Це ті перлини духовності, які дають нам відчуття спільноти. Завдяки їм ми сьогодні почуваємо себе людьми, віримо у високі моральні засади, мріємо і кохаємо.

Вірші - в мелодію, пісня - в душу…