Академік НАПН України,

Президент товариства психологів, професор

Максименко Сергій Дмитрович

ДІЯ НУЖДИ ЯК ГЕНЕТИЧНО

ВИХІДНОЇ ОДИНИЦІ РОЗВИТКУ ТА

ІСНУВАННЯ ОСОБИСТІ.Являючи собою енергетично ємкий

інформаційний потік, нужда специфічно

з'єднує біологічні і соціальні детермінанти

(складники) і виступає у вигляді довічної

рушійної сили саморозвитку людської

істоти - особистості.

Нужда – специфічне трансформування

генетичного коду людини у вічність.

Нужда довкілля – генеральний

оператор життя (життєвої сили) –

чистої енергії людини

З чого починається (зароджується)

особистість (подих і все життя)?!!

Енергетична сила нужди на нашу думку не

тільки нагадує Бозон Хігса але й змістовно

вписується в теорію побудови

Всесвіту(ноосфери) і особистості

З нужди як суперечливої, рухливої й енергетичної єдності біологічного та соціального.

Нужда породжує не просто існування, і не просто онтогенез; саме нужда зумовлює унікальне явище життя і його розвиток: еволюція життя виявляється спрямованою і спрямована вона в бік постійного ускладнення і прогресу.

Особистість відрізняється від

позаособистісних форм існування саме тим,

що вихідна інтенція - нужда має ніби

подвійне призначення - вона, з одного боку, є

чисто природною, біологічною інтенцією і в

такому вигляді зумовлює розвиток механізмів

входження у світ, і це ті самі процеси, хоча й

дуже ускладнені, що відбуваються в живому

світі взагалі.

Але у людини є набагато яскравіше виражена

соціальна складова нужди, яка саморозвиває цю

істоту зсередини, з себе самої. А точніше - з

віковічного досвіду існування людських поколінь.

Тож дитина виникає як істота, яка

саморозвивається і далеко не лише тому, що

зустрічається з зовнішнім, передусім, соціальним

середовищем, як це представлено в класичних

варіантах культурно-історичної теорії.

Нужда – як «двигун», який

працює все житія (як працює

серце людини) від зачаття

до фізичної смерті.

І це приводить до самозміни.

НУЖДАфундаментальні факти

1. Абсолютно вражаючу одиницю особистості - це

співвідношення біологічного і соціального

генетично вихідним відношенням, яке

конституює особистість

2. Особистість - це згусток, це, взагалі-то, ніби

продукт суспільних відносин

вплетені в біологічний організмічний рівень

соціум, оточення зумовлюють конституювання

індивідом у процесі розвитку факту

наявності свого біологічного єства.

ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВИХІДНОГО

ЕНЕРГО-ІНФОРМАЦІЙНОГО

СТИМУЛУ І НОСІЯ ЖИТТЯ

ЛЮДИНИ

Маємо на увазі вказати на ті істотні параметри,

які відрізняють нужду від інших, численних,

запропонованих в різний час і різними вченими

стимулів (оскільки прагнення віднайти

відпочаткові імпульси і носії життя і розвитку

особистості зустрічаються дуже часто і є

різноманітними).

Головним чином, наше порівняння буде

стосуватися інстинктів життя, запропонованих

З.Фрейдом (libido).

Перша позиція

Нужда не постулюється нами і не

виводиться з житейської або

психологічної практики. Вона відкрита

науково завдяки розробці і застосуванню

генетико-моделюючого методу.

Друга позиція

Нужда має не тваринну, а виключно і

суто людську природу, обіймаючи в собі

суперечливо-гармонійну єдність

біологічного і соціального. Тож ми

працюємо у межах власне психології

особистості.

Третя позиція

Дослідники, що постулювали ті чи інші

всезагальні носії життя не досліджували їх

власний зміст — увага зосереджувалася на

результатах їхньої дії.

Ми, в свою чергу, спеціально досліджували і

продовжуємо досліджувати зміст нужди.

І на цьому шляху отримані дуже цікаві, іноді,

неочікувані матеріали.

Встановлено специфіку поєднання соціальної та

біологічної компоненти нужди, досліджено факт

переходу

біологічне соціальне,

Показано, що нужда поєднує в собі досвід життя

поколінь і особливості кожної індивідуально-

неповторної особистості - в процесі онтогенезу вона

стає моєю нуждою, в багатьох параметрах відмінною

від нужди інших людей.

Буде показано, що останній факт відіграє провідну

роль у соціально-психологічних колізіях існування

особистості.

Четверта позиція

Напруга (життєва сила), породжена

нуждою має не пристосувальний і не

агресивний характер - вона креативна.

Тобто нужда, на відміну від інстинктів,

зумовлює власне особистісний спосіб

існування -існування в творчості і

завдяки творчості

ОСОБИСТІСТЬце форма існування психіки людини, яка являє

собою цілісність, здатну до саморозвитку,

самовизначення, свідомої предметної діяльності і

саморегуляції та має свій унікальний і неповторний

внутрішній світ.

НУЖДАМоже виступати «ядерним» утворенням особистості

Є джерелом і рушійною силою її розвитку

Становить собою інформаційно-енергетичну

властивість людини, яка полягає в експансії життя в

онто - і філогенезі.

Є базальною основою на якій розвиваються

предметні потреби.

АТРИБУТИВНІ ОЗНАКИ НУЖДИ

Гетерогенність змістовна ознака нужди:

біологічне і соціальне тут відпочатково складають

суперечливу, але абсолютно нерозривну єдність у

розгалуженні

Здатність до розвитку (саморозвитку). Аналіз

філо- і онтогенезу живого засвідчує, що

нескінченний плин нужди, її саморозвиток не є

випадковим і хаотичним. Він спрямований він на

постійне ускладнення і підвищення інтегрованості.

Цей рух завершується в умовах Землі «виходом»

нужди на позицію можливості усвідомлювати саму

себе (рефлексія

Її розвиток є спрямованим і являє собою

ортогенез виявляється детермінованим не

наявним рівнем морфологічної, анатомічної будови

чи функціонування, він детермінований майбутнім -

не рух ускладнення

Затність до породження Зустріч двох

відгалужень нужди, втіленої в живі істоти різної

статі, породжує якісно нову нужду (інформаційно і

енергетично нову), яка продовжується в існуванні

нової живої істоти.

Нескінченність її існування завдяки Зустрічі і

через неї нужда продовжує своє існування і є

нескінченною в часі.

Генетико-моделюючий метод

Вивчає цілісну особистість, яка саморозвивається.

Принципи побудови методу відображають природу

існування об'єкта дослідження.

Технологія методу (принцип єдності генетичної та

експериментальної ліній розвитку) передбачає

проведення дослідження в максимально

природних умовах існування особистості і

створення актуального простору реалізації самою

особистістю численних можливостей

моделювання власного розвитку та існування.

Генетико-моделюючий аналіз

дозволяє з'єднати онтогенез і

творчість

реальною силою, яка створює

особистість і визначає її іс-

нування є любов як

опредметнена нужда

ПРИНЦИПИ МЕТОДУ1. Аналіз за одиницями – передбачає вивчення на основі

логіко-психологічного аналізу суперечливої одиниці —нужди, яка тримає в собі в абстракції в нерозвиненій формі примат цілого: біологічного і соціального.

2. єдність біологічного та соціального – нужда відпочатково є поєднанням двох глобальних прагнень —розмноження і взаємодії

3. Креативність – оскільки у «зустрічі» нужди з численними і різноманітними об'єктами і явищами не просто породжуються потреби, вони зумовлюють цілепокладаннята розвиток власних і унікальних засобів досягнення цілей.

4. Рефлексивного релятивізму – фіксує неможливість встановлювати точні виміри і фіксувати остаточно вищі унікально-творчі вияви особистості.

5. Єдність експериментальної і генетичної лінії розвитку

Особливе місце в дослідженні психічного розвитку за

допомогою ге-нетико-моделюючого методу займає

підведення під логічно вибудувану систему психологічних

понять відповідної системи дій і операцій, адекватних

родовій діяльності, спрямованій на створення цих понять

в історії культури і родової здатності як результату їх

засвоєння в процесі навчання.

Реальне ж формування цих психічних здібностей

здійснюється в експериментальному навчанні, структурно

організованому як моделюючий (формуючий)

експеримент.

ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ

ПСИХІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

1) конструювання моделей цих здібностей;

2) втілення в навчальному (експериментальному)

матеріалі їх формування у навчальній діяльності

щодо засвоєння цього матеріалу.

Психолого-педагогічне дослідження,

що має завданням вивчення

психологічних аспектів формування

цілісної діяльності та її психічних

еквівалентів — здібностей, можливе

лише при побудові його способом

генетико-моделюючого дослідження

Важливим є пояснення особливостей соціальних

стосунків з точки зору природи нужди.

Наші дані та міркування засвідчують

1. Нужда кожної конкретної особи має складовими

(якщо говорити про її соціальний аспект)

архетипічні уявлення історії людства, що їх нужда

вбирає в себе і «запліднює» ними кожну нову

людину,

2. Засвоєні елементи культури в якій живе і

виховується особа,

3. Індивідуальні ознаки даної людини, в тому числі і

біологічні утворюється дуже складно-

упорядкована структура, яка до того ж має

активний характер і тенденції до вираження

креативної природи.

Зустріч цієї індивідуальної активності з

оточенням може мати різний характер.

Адже воно, оточення, є результатом дії

нужд багатьох людей і поколінь, і не

співпадає в деяких аспектах (іноді

суттєвих) з тенденціями індивідуальної

нужди. Тож виникає грунт соціальних

конфліктів, нужд, і т.д.