Природознавство. 6 клас. Майстер-клас Розробки уроків (Суворова О.В)

6 ÍÀ¿—

Ã¿…ÒÚ≈–-ÍÎ¿—

О. В. Суворова

Орієнтовне календарнотематичне планування курсу

Розробки всіх уроків

Практичні роботи

Завдання для поточного й підсумкового контролю

ÔÓÒI·ÌËÍ ÏIÒÚËÚ¸:

Œ«–Œ· » ”–Œ I¬

6

Ã¿ÒÚ≈–-ÍÎ¿—CСовременная школа новая программа

Сучасна школанова програма

Ориентировочное календарнотематическое планирование курсаРазработки всех уроковПрактические работыЗадания для текущего и итогового контроля

ÔÓÒÓ·ËÂ ÒÓ‰ÂÊËÚ:

ÍÀ¿—C

Е. В. Суворова

¿«–¿·ŒÚ » ”–Œ Œ¬

œ–»–ŒƒŒ¬≈ƒ≈Õ»≈œ–»–ŒƒŒÁÕ¿¬—“¬Œ

2

УДК 502.2ББК 74.262.0 С89

Серія«Майстер-клас»

Суворова О. В.С89 Природознавство.6клас:Розробкиуроків.—Х.:Вид-во«Ранок»,

2010.—272с.+Дод.(16с.).—(Серія«Майстер-клас»).

ISBN978–611–540–713–2

Посібникміститьметодичнірекомендаціїщодоструктуриуроків,форм,засобівіметодівнавчання,плани-конспектиуроківприродознавствау6класі,щоскладенівідповіднодочинноїпрограми.Наведеноправилатехнікибезпекинауроках,завданнядлятематичногоконтролю,дидактичніматеріали,описаніпрактичніроботи.Посібникможевикористовуватисяукомплекті з усімачиннимипідручниками.Допосібникапропонуєтьсяокремовиданийдодаток«Календарно-тематичнепланування».

Посібникпризначенийдлявчителівприродознавствазагальноосвітніхна-вчальнихзакладівтастудентівВНЗпедагогічнихспеціальностей.

УДК 502.2 ББК 74.262.0

© О.В.Суворова,2010

ISBN978–611–540–713–2 © ТОВВидавництво«Ранок»,2010

НавчальневиданняСерія«Майстер-клас»

Суворова олена василівна

ПрирОДОзнаВСтВО. 6 клас

розробки уроківКодШ10980У.Підписанододруку29.07.2010.Формат60×90/16.

Папірдрукарський.ГарнітураШкільна.Друкофсетний.Ум.друк.арк.17.

ТОВВидавництво«Ранок».СвідоцтвоДК№3322від26.11.2008.61071Харків,вул.Кібальчича,27,к.135.

Длялистів:61045Харків,а/с3355.E-mail:[email protected]Тел.(057)719-48-65,тел./факс(057)719-58-67.

Зпитаньреалізації:(057)712-91-44,712-90-87.

E-mail:[email protected]«Книгапоштою»:(057)717-74-55,(067)546-53-73.

E-mail:[email protected]

3

ВіД аВтОра

Посібник укладено згідно з навчальноюпрограмоюдля за-гальноосвітніхнавчальнихзакладів(6клас«Природознавство»,35годин,1годинанатиждень).

Посібникміститькалендарно-тематичнеплануваннянана-вчальний рік та поурочні плани до нього, якими можуть ско-ристатисявчителіякприпідготовцідоуроківприродознавства,такіпідчасїхпроведення.Післякожноїзчотирьохтемкурсупропонуютьсярізноманітнізаметодамийскладністюформико-лективногоповторенняйузагальненнявивченогоматеріалу.Дляперевіркиякостізасвоєннятавикористаннянавчальногоматері-алувписьмовійформівчительможезастосовуватирізнорівневізавданнязметоюодночасногоіндивідуальногоконтролюучнівусьогокласу.Окрімдослідівтаекспериментів,учительзнайдевцьомупосібникуперелікнеобхідногообладнання,речовиніма-теріалівдлядемонстраціїшколярамнескладнихдослідівбезпо-середньовкласі.Укнизіподанітакожправилатехнікибезпекинаурокахприродознавства, заякимипроводиться інструктажпередкожноюпрактичноюроботою.

Укомплектізданимвиданнямучительможевикористову-вати один із робочих зошитів, посиланнянаякі є в розробкахпоурочнихпланів:Робочийзошит1(РЗ-1),КрасильниковаТ.В.Природознавство.6клас:Робочийзошит.—Х.:Вид-во«Ранок»,2009.— 64 с. +Дод. (16 с.) та Робочий зошит 2 (РЗ-2)Андрє-єваВ.М.Зошитзприродознавствадля6класу/В.М.Андрєєва.—К.:ЛітераЛТД,2010.—64с.+Дод.(16с.).

Длязручностівкалендарно-тематичномуплануваннівруб-риці«Домашнєзавдання»підручникипозначенотак:

1—ЯрошенкоО.П.,КоршевнюкТ.В.,БаштовийВ.І.При-родознавство.6клас:Підручникдлязагальноосвітніхнавчаль-нихзакладів;

4

2—ІльченкоВ.Р.,ГузК.Ж.,РибалкоЛ.М.Природознав-ство. 6 клас / Підручник для 6 класу.—Полтава: Довкілля;К.,2006.—160с.:іл.

3—Н.В. Запорожець, С.О. Малікова. Природознавство.6 клас: Підручник для 6 класу загальноосвітніх шкіл.—Х.:Вид-во«Ранок»,2006.—176с.:іл.

Пропонованийпосібникдопоможевчителевішвидкотаякіснопідготуватисядо уроків, перевіритий оцінити знання, умінняінавичкиучнів,розширитиїхнійкругозір,організувативігровійформіпідсумковеповторення.

5

ПраВила техніКи БезПеКи Для УчніВ на УрОКах

ПрирОДОзнаВСтВа

1.Будьте уважними й дисциплінованими, виконуйте всі вка-зівкивчителя.

2.Непочинайтероботубездозволувчителя.

3.Усіматеріали,приладитаобладнаннярозташовуйтенасвоємуробочому місці так,щоб не допустити їхнього падіння абоперекидання, тобто подалі від краю стола й безпосередньонайогоробочійповерхні.

4.Передтимякрозпочатироботу,уважновивчітьзмісттахідїївиконання.

5.Неторкайтеся іненахиляйтеся (особливоце стосуєтьсяді-вчаток з довгимрозпущенимволоссям) до частинприладівтамашин,якіперебуваютьурусі.

6.Незалишайтеробочогомісцябездозволувчителя.

7.Припроведеннідослідів,пов’язанихізвимірами,слідкуйтезатим,щобграничнінавантаженнявимірювальнихприладівнеперевищувалитих,щопозначенінаїхнійшкалі.

8.Виконуючироботу, користуйтеся тільки справнимиприла-дамитаобладнанням.

9.Ужодномуразінекуштуйтенасмакіненюхайтеречовини,зякимипрацюєтенапрактичнихроботахтапідчасдослідів.

10.Якщопідчасроботивиниклапотребадоторкнутисядоочей,губівабоноса(присвербінніочей,носа)абопотребаскорис-татисятуалетом,обов’язкововимийтепередцимруки.

11.Ужодномуразінеможнаохолоджуватипредмет(задляпри-швидшенняпроцесу),наприклад,задопомогоюхолодноїводи:відшвидкоїзмінитемпературивінможелуснути.

12.Закінчившироботу,наведітьладнаробочомумісці,викиньтевсезайвеувідродлясміття,уразіроботизхімічнимиречо-винамипередвиходомізкабінетуобов’язкововимийтеруки.

6

ВСтУП

Урок 1

Тема. Поняття про системи. Природні та штучні системи

Цілі уроку: — навчальна—разом з учнями визначити три головні особливості будь-якої системи; типи систем, що іс-нують у природі;

— розвиваюча — навчати дітей методу порівняння, тобто пошуку подібних і відмінних ознак на прикладі порівняння природних і штучних систем, одноклітин-них і багатоклітинних живих організмів;

— виховна — навчити школярів дбайливого ставлення до навколишньої природи як до вразливої системи.

основні поняття: система, природна й штучна системи, клітина, одно-клітинні та багатоклітинні істоти, ядро, оболонка, цито-плазма, функція, орган, тканина.

Методи уроку: словесний, наочний, порівняльний.

обладнання: підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Міжпредметні зв’язки:

фізика (7 клас), біологія (7 клас), природознавство (5 клас).

Структура уроку

I. Повідомленнятеми,цілейтазавданьуроку II. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопереднього

досвідуIII. Викладенняосновногоматеріалу

1. Що таке система.2. Три характерні ознаки будь-якої системи.3. Природні та штучні системи.4. Що таке клітина та її будова.5. одноклітинні та багатоклітинні істоти.

IV. Підбиттяпідсумківуроку V. Домашнєзавдання

7

хід уроку

I. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку

Післязнайомствазкласомповідомититему,цілітазавданняуроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду

Слово вчителя f

Уп’ятомукласівиознайомилисяізСонячноюсистемою.

Запитання до учнів f

—ЯкітілавходятьдоскладуСонячноїсистеми?(До складу Сонячної системи входять єдина зірка — Сонце, планети та їхні супутники, астероїди й малі небесні тіла: метео-рити, метеори та комети.)

—ЯкетілоєцентромСонячноїсистеми?(Сонце.)—ЧомуСонцеєголовнимтіломцієїсистеми?(Тому що воно

втримує навколо себе планети та їхні супутники. Пла-нети, обертаючись навколо Сонця, одержують від нього тепло й світло.)

—ЩостанетьсявразізникненняізсистемиСонця?(Система розпадеться, оскільки зникне центр, який утримує разом планети та їхні супутники.)

Завдання у робочому зошиті: f

РЗ-1:1,с.2.

III. Викладення основного матеріалу

1. Щотакесистема

Система(грец.systema—ціле,складенеізчастин)—цесумаокремихчастин,пов’язанихспільнимзастосуваннямабодією.Систематизувати—однокоріннеслово—установлюватипевнупослідовність,розташовувативпевномупорядку.

Бесіда f

—Усім відома улюблена іграшка дітей і підлітків—вело-сипед.Ізякихчастинскладаєтьсявелосипед?(велосипед складається з рами, коліс, керма, ланцюга, зубчастого колеса, сідла тощо.)

—Длячогопотрібенвелосипед?(Для поїздок на ньому однієї людини та перевезення невеликих вантажів.)

8

—Що станеться з велосипедом, якщо одну з його частинвидалити або якщо вона зламається? (велосипед стане непридатний для використання.)

2. Трихарактерніознакибудь-якоїсистеми

Спираючисьнацейприклад,назвемотриголовніхарактерніознакибудь-якоїсистеми:

1)будь-якасистемаскладаєтьсязокремихчастин;2)цічастинивзаємодіютьміжсобою,наслідкомїхньоївза-

ємодіїєпевнийрезультат;3)уразіполомкиабовидаленняоднієїзчастинсистемився

системавиходитьізладу.Неслідплутатиізсистемоюдовільнийнабірякихосьпред-

метів,щоперебуваютьпоруч,наприклад,речіучнявйогошкіль-номуранцеві.Підручникийзошити,щоденник,ручка,олівці,безперечно,потрібнідлянавчання.Алеякщоученьзабувудомазошитзякого-небудьпредмета,тоіншіречівйогоранцевіпро-довжуютьвиконуватисвоєзавдання,незважаючинавідсутністьзошита, й ушколяра все одно єшанс отримати гарні оцінки.

3. Природніташтучнісистеми

За своїм походженням системи бувають природні абоштучні, тобто створені людиною. Наприклад: рослини, тва-рини належать до природних систем, а Інтернет, стіль-никовий зв’язок, комунальні служби—до штучних.


РЗ-2:1,2,с.2.

Бесіда f

—Чиєсистемоюлюдина?(Так, людина — це природна сис-тема.)

—Чому?(Тому що на людину поширюються всі три ознаки будь-якої системи: людина складається з окремих частин, або органів, вони пов’язані між собою і при втраті (напри-клад, у результаті травми або операції) якогось одного органа людина не має здатності виконувати свої функції, а при втраті життєво важливих органів навіть гине.)

Завдання f

Учительдиктуєприклади,аучнімаютьрозподілитиціпри-кладизатрьомагрупами—природні,штучнійнесистеми.

9

Приклади: персональний комп’ютер, автомобіль, курка,пальма,мочалка,собака,крейдянапаличка,пральнамашина,цукерка,електричналампа.

Природні системи:курка,пальма,собака.Штучні системи: персональний комп’ютер, автомобіль,

пральнамашина,електричналампа.Не системи:мочалка,цукерка,крейдянапаличка.


—Якінакшеназиваютьтілаживоїприроди?(Істотами або організмами.)


РЗ-1:1,с.1.

4. Щотакеклітинатаїїбудова

Тілобудь-якоїживоїістотискладаєтьсязклітин.Якправило,клітинитакімалі,щоїхможнапобачититількизадопомогоюмікроскопа.Однакєрослинийтвариниздоситьвеликимиклі-тинами.Наприклад, волокна льону,що являють собою однуклітину,маютьдовжинублизько4см,кропиви—близько8см.М’якотьплодівкавуна,апельсината іншихцитрусовихтакожскладаєтьсязвеликихклітин,довжинаякихсягаєкількохмілі-метрів.Їхможнапобачитинавітьнеозброєнимоком.

1. Див.рис.3нас.7.2. Див.рис.10,11нас.14.3. Див.с.9.Будь-якаживаклітинаємаленькоюсистемою,томущовід-

повідає трьом характерним ознакам системи.По-перше, будь-якаклітинаодержуєйпереробляєпоживніречовини,видаляєнепотрібніпродуктипереробки,ростейрозмножується,реагуєназовнішніподразники,тобтовиконуєсвоїзавдання.

По-друге, будь-яка клітина складається з трьох основнихчастин—оболонки,цитоплазмитаядра.Зовнішняоболонкавіді-граєзахиснуроль,завдякиїйклітиназберігаєцілісність,тобтоформу.Оболонкаклітинипронизаначисленнимипорами—отво-рами.Цитоплазма містить органічні й неорганічні речовини.Вонабезбарвнайпостійнорухаєтьсявмежахклітини,атакожз’єднується із цитоплазмою іншихклітинкрізь пори.Ядро—це свого роду мозковий центр клітини. Воно відповідає за всіпроцеси,щовідбуваютьсявклітині,й,упершучергу,запере-

10

дачуспадковихознаквідбатьківпотомству.Уразіруйнуванняядраклітинагине.

По-третє, за відсутності одного зі складників клітини вонаабо гине (як при втраті ядра), або припиняє виконувати своїфункції,тобтозавдання.


—Як називаються дрібні частинки, з яких складаютьсявсі компоненти клітини (ядро, цитоплазма, оболонка)?(Молекули, а частинки, з яких складаються молекули,— атоми.)

5. Одноклітиннітабагатоклітинніістоти

Кількістьклітинукожномуживомуорганізмінадзвичайновелика: наприклад, тільки в одному листку дерева міститьсяпонад100мільйонівклітин!Тимчасом,живихорганізмів,якіскладаються з однієї клітини, у природі зовсім небагато, такіорганізминазиваютьодноклітинними.

1. Див.рис.4нас.7.2. Немаєвідповідника.3. Див.с.14.Наприклад, тіло зеленої водорості хламідомонади—це

тількиоднаклітина,щоявляєсобоюцілийорганізм.Унійвід-буваютьсявсіпроцесижиттєдіяльності,щоєознакамиживогоорганізму:живлення,диханнятощо.Амебазвичайна—прикладодноклітинноготваринногоорганізму.

Однак більшість істот на Землі—багатоклітинні. Схожізабудовоюклітини,щовиконуютьворганізмірослиниаботва-риниоднаковіфункції,називаютьтканиною.Те,ізчимнеможевпоратисяодна-єдинаклітина,успішновиконаєгрупаоднаковихклітин—тканина.Наприклад,увсіхтваринірослинєпокривнітканини, які захищають організм від впливу зовнішнього се-редовища.М’язовітканинитваринілюдинизабезпечуютьрухусьоготілавпросторіабоокремихйогочастин.Функціюопориврослинвиконуємеханічнатканина.

Тканиниформуютьоргани—складовічастинитакоїсистеми,якживийорганізм.Кожнийорганскладаєтьсязоднієїабокіль-кохгруптканинівиконуєоднуважливуфункцію.

Бесіда f

—Якуфункціюабозавданнявиконуєтакийорган,яклегені?(Забезпечує дихання.)

11

—Ашлунок?(Перетравлює їжу.)1. Див.рис.5нас.8.2. Немаєвідповідника.3. Немаєвідповідника.Рослинаяксистемаскладаєтьсязокремихчастин—органів.

Кожнийорганскладаєтьсязгрупиоднаковихклітин—тканин.Кожнатканинаскладаєтьсязклітин.

IV. Підбиття підсумків уроку

Система—цеєдинеціле,щоскладаєтьсязокремихчастин.Системоюможебутиіодноклітиннаістота,івеликийкосмічнийкорабель.Розрізняютьприроднійштучнісистеми.

V. Домашнє завдання

1. С.3—11.2. §1.3. §1.Дативідповідіназапитанняпіслятекстуіпараграфів.

Урок 2

Тема. Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем. Еко система

Цілі уроку: — навчальна—визначити разом із учнями особливості та причини виникнення зовнішніх і внутрішніх зв’язків кожної системи, а також специфічні риси такої осо-бливої групи систем, як екосистема;

— розвиваюча—підвести школярів до думки про те, що всі території, окремі живі організми й уся планета Земля в цілому — це системи й що грубе втручання в їхню роботу призводить до загибелі цих систем;

— виховна—прищеплювати школярам дбайливе став-лення до природи як до вразливої системи.

основні поняття: внутрішні зв’язки систем, зовнішні зв’язки систем, еко-система.

Методи уроку: словесний, порівняльний.




фізика (7 клас), біологія (7 клас), природознавство (5 клас).

12

Структура уроку I. Перевіркадомашньогозавдання II. Повідомленнятеми,цілейізавданьурокуIII. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопереднього

досвідуIV. Викладенняосновногоматеріалу

1. Що таке внутрішні зв’язки системи, їхні приклади.2. Що таке зовнішні зв’язки системи, їхні приклади.3. Формування навичок розпізнавання внутрішніх

і зовнішніх зв’язків систем.4. Що таке екосистема.

V. ПідбиттяпідсумківурокуVI. Домашнєзавдання

хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання


1. Щотакесистема,якітриознакихарактернідлябудь-якоїсистеми?

Додаткове запитання:Щостанетьсяізсистемою,якщооднузїїчастинвидалитиабозіпсувати?

2. Наякідвавидиподіляютьсявсісистеми?Наведітьпри-кладисистемкожноговиду.

Додаткове запитання:Чиє системоюлюдина?Такчині?Чому?

II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду

СистемиПриродні Штучні

окреміоргани(органічніречовини)

окремідеталі(неорганічніречовини)

змолекул

затомів


РЗ-2:«Пригадайтеорію»с.4;1,2,с.4.

13

IV. Викладення основного матеріалу

1. Щотакевнутрішнізв’язкисистеми,їхніприклади

Розглянемотретійрівеньнашоїсхеми.Кожнадетальусис-темімаєсвоєзавдання.

Бесіда f

—Якудетальназиваютьсерцемсистеми(автомобіля, елек-троприладу)?(Мотор або двигун.)

—Якоюєфункціяцієї складовоїчастини системи? (Нада-вати руху іншим деталям — обертати колеса, якщо це автомобіль; опускати й піднімати голку, якщо це швейна машина, тощо.)

—Якоюєфункціякермаабокнопоккерування?(Спрямову-вати рух системи в потрібному напрямку.)

— Якими є функції інших деталей (коліс, голки, ножавм’ясорубцітощо)?(виконати головну роботу, заради якої ця система створена: для коліс — рух по дорозі шляхом перекочування, голка з’єднує нитки, а нитки поєднують окремі викрійки в майбутній виріб, ніж у м’ясорубці ріже м’ясо тощо.)

— Внутрішні зв’язки—це взаємозв’язки між окремимичастинами системи. Їх дуже добре видно, коли системапочинаєпрацюватийвиконуватисвоюфункцію.

2. Щотакезовнішнізв’язкисистеми,їхніприклади

—Чиможе система виконувати своє завдання без зв’язкуіззовнішнімсвітом:чиможеавтомобільрухатися,неодер-жуючипального,комп’ютерпрацювати,неодержавшипро-грамувідкористувачаабосигналівізклавіатури,тваринийрослини—неживлячисьінеодержуючиводутаповітрятощо?(Ні, це неможливо.)

—Щоодержують ззовніштучні системидля своєї роботи?(Пальне, електроенергію, команди від користувача.)

—Щоодержуютьззовніприроднісистеми(наприклад,тва-рини й рослини)? (воду, повітря, їжу, світло й тепло.)

—Зовнішнізв’язкисистеми—цезв’язоксистемизнавко-лишнімсвітомтаіншимисистемами.


РЗ-2:3,с.3.

14

3. Формуваннянавичокрозпізнаваннявнутрішніхізовнішніхзв’язківсистем

Завдання f

Учитель читає приклади ситуацій, а учні мають записатиціприкладиудвастовпчики:ліворуч—прикладивнутрішніхзв’язківсистем,аправоруч—зовнішніх.

Приклади: людина засмагає, лев перетравлює їжу, кроликскубетраву,укомп’ютервставилидиск,матусіщось сниться,комп’ютерробитьрозрахунки,удитиниболитьживіт,упральнумашинузасипалипорошок,холодильникспоживаєелектроенер-гію,уставкуз’явилисямальки.

Внутрішні: зовнішні:—левперетравлюєїжу;—матусіснятьсясни;—комп’ютерробитьрозрахун-

ки;—удитиниболитьживіт;—уставкуз’явилисямальки

—людиназасмагає;—укомп’ютервставилидиск;—кроликскубетраву;—упральнумашинузасипалипо-

рошок;—холодильникспоживаєелектро-

енергію

4. Щотакеекосистема

Крімтваринірослин,уприродііснуютьвеликісистеми,якізаймаютьвеликійдужевеликітериторії:ліс,луг,озеро,степ,сад,поле,ставок.Їхназиваютьекосистемами(відгрец.oikos—оселя,середовище).Складникамитакоїсистеми-територіїєрізніживіістоти (рослини й тварини) та речовини неживої природи, якіпотрібнітваринамірослинамдлянормальногоіснування.


РЗ-1:2,с.1.


—Якіречовининеживоїприродинеобхіднідлянормальногоіснуваннярослинітварин?(Повітря, вода, ґрунт, гірські породи.)

Усі істоти в екосистемі пристосувалися до спільного про-живання й утворюють єдине ціле із цією територією або сере-довищемпроживання.Якщовидалитиодинзіскладниківеко-системи—воназагинеабозміниться.

15


—Що станеться з рослинним і тваринним світом ставка,якщовньомузникневода?(Ті види рослин і тварин, які пристосовані тільки до водного середовища (водорості, риби), загинуть, і на місці ставка утвориться інша еко-система, наприклад болото.)

V. Підбиття підсумків уроку

Прикладамисистемможутьбутивеликітериторіїсуходолуабоводойми,умежахякихрослинийтваринипристосувалисядоспільногопроживання—екосистеми.

Убудь-якійсистемііснуютьвнутрішнізв’язки—міжсклад-никамисистемийзовнішні—знавколишнімсвітом.

VI. Домашнє завдання

1. С.5—11.2. §3.3. §2.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфаітексту.

16

тема 1 Організм яК жиВа СиСтема

Урок 3

Тема. органи рослин, тварин. Практична робота № 1 «ознайомлення з будовою рослин»

Цілі уроку: — навчальна—ознайомити учнів із головними органа-ми квіткових рослин та органами й системами назем-них тварин і риб, визначити значення кожного з них;

— розвиваюча—шляхом пошуку подібності між люд-ським та іншими живими організмами знайти під-твердження єдності походження життя на Землі;

— виховна—на конкретних прикладах підтвердити подібність інших живих організмів до людського, тим самим підвести учнів до розуміння необхідності дбайливого ставлення до живої природи Землі.

основні поняття: хлорофіл, черешок (листкова ніжка), рот, глотка, стра-вохід, шлунок, кишечник, зябра, трахеї, легені, дихаль-ця, нирки тощо.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику), порівняльний (порівняння коренів, органів ди-хання, органів чуття та руху в різних живих організмів), практичний (ознайомлення з будовою рослин).

обладнання: підручник.Тип уроку: засвоєння нових знань, комбінований.


біологія (7 клас), географія материків і океанів (7 клас).

Структура уроку I. Перевіркадомашньогозавдання II. Повідомленнятеми,цілейізавданьурокуIII. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопередньогодосвідуIV. Викладенняосновногоматеріалу

1. органи квіткових рослин: корінь, пагін, квітка, плід.2. виконання практичної роботи № 1 (усно).3. органи наземних тварин і риб: органи травної, дихальної,

видільної та нервової систем. V. ПідбиттяпідсумківурокуVI. Домашнєзавдання

17

хід уроку



Чомуоднуокремуклітинуапельсинаможнаназватисисте-мою,асклянкуапельсиновогосоку—ні?

Додаткове запитання: Чому рослини й тварини є відкри-тимисистемами,тобтомаютьзовнішнізв’язкизнавколишнімсередовищем?

Оскількиматеріалцьогоурокурізноманітнийідужевеликийзаобсягом,удеякихкласахйоговикладаннядоцільнішерозпо-чинатизвивченняновоїтеми.



Бесіда f

—Напопередніхурокахмивжез’ясували,щокожнасистемаскладаєтьсязокремихчастин.Проштучнісистемимибу-демоговоритипізніше,асьогоднізупинимосядокладнішена вивченні природних систем. Як називаються окремічастиниживихсистем?(органи.)

—Завданнясьогоднішньогоуроку—ознайомитисязназвамиголовних органів рослин і тварин та їхніми функціями.Доберіть словосполучення-синоніми до словосполучення«виконувати функцію». (Це означає відігравати роль, мати значення.)


1. Органиквітковихрослин


1. Корінь закріплює рослину в ґрунті й забезпечує її по-живнимиречовинами.

1. Див.рис.9,10нас.13.2. Див.рис.27нас.29.3. Див.с.16.Від головного стрижня (А) відходять тоненькі кореневі во-

лоски(Б)—самевониієголовнимипостачальникамипоживнихречовинуголовнийкорінь.

18

2А

2Б

2В

3Б

1Б

3Д

3Е

3А

1А

3Г

2. Пагінскладаєтьсязістеблайлистя(а).Стебло—цетран-спортнийшлях,поякомурухаютьсярозчиненіпоживніречовинивіншіорганирослини.Залежновідбудовийрозмірустеблана-земнірослиниподіляютьнатрав’янисті,чагарникові (кущові)йдеревні.

Листяскладаєтьсязлистовоїпластинки(б)тачерешка(в).За допомогою черешка листова пластинка прикріплюється достебла.Зеленогокольорулистовійпластинцінадаєречовина,щоміститьсявцитоплазміклітиніназиваєтьсяхлорофіл.Головніфункції листя—випаровування води й утворення поживнихречовин.

3. Квіткамаєскладнубудовуйутворенаквітконіжкою(А),квітколожем(Б),чашолистками(В),пелюстками(Г),тичинка-ми (Д) таматочкою (Е).На тичинках дозрівають чоловічі ста-теві клітини, а на маточці—жіноча статева клітина. Звідсивипливає,що головна функція квітки—розмноження, тобтозбільшеннячисельностіподібнихїйрослин.

1. Див.рис.13нас.15.2. Див.рис.27нас.29.3. Немаєвідповідника.4. Плід виростає за якийсь час після запилення на місці

квітки.


РЗ-1:1,с.3.Далі вчитель виділяє час на виконання практичної робо-

ти№1.Дляїїефективногопроведеннянайкращепідійдегерба-рійзізразкамирізнихрослин.Якщожгербаріюнемає,тодляознайомленняшколярівізбудовоюрослиниможнавикористати

19

будь-якутрав’янистурослину,викопанузкоренем(вересеньмі-сяцьдозволяєвчителевіприготуватитакийзразокнапередодніуроку).


РЗ-1:Практичнаробота,с.4—5.РЗ-2Практичнаробота,с.2—3.Найшвидшимтанайлегшимваріантомможебутитакий.1. Див.с.16—17.2. Див.рис.35нас.37.3. Немаєвідповідника.Учні розглядають рисунки, після чого вчитель ставить за-

питання.—Якназиваютьсявидозміненікоренідеякихрослин,напри-

кладморкви,картоплі,пиріютатюльпана?— Такі видозмінені корені виконують додаткові функції,

наприклад накопичують поживні речовини. Вони мо-жутьмативиглядкоренеплодів,кореневищ,цибулинабобульб.

—Чомусвітрослинтакийрізноманітний?(Тому що органи рослин можуть мати різний вигляд, форму та колір.)

2. Виконанняпрактичноїроботи№1(усно)

3. Органиназемнихтвариніриб:органитравної,дихальної,видільноїтанервовоїсистем

Організмтварини,якірослини,складаєтьсязорганів.Протеорганізм тварини складніший за рослинний організм, він маєзначнобільшеорганів.Окрімтого,певнуфункціювньомумо-жутьвиконуватинеодин,акількаорганів.Зоглядунацевченіоб’єдналиорганитварин,щовиконуютьоднуфункцію,угрупиорганів,якіназиваютьсистемою.Наприклад,органитравлення,аботравнасистема,відповідаютьзаперетравлюванняїжі;органивиділення,абовидільнасистема,забезпечуютьзвільненняорга-нізмутваринивідпродуктівпереробкиїжітаіншихнепотрібнихйомуелементів.

Отже,тваринаєсистемоюйскладається,усвоючергу,зкіль-кохсистемвзаємозалежнихорганів.

1. Див.рис.17нас.19.2. Див.рис.39нас.41.3. Немаєвідповідника.

20

Травна система

Розглянемотравнусистемусвиніабособаки.


—Якназиваєтьсяланцюжокорганів,якимиїжапотрапляєвшлуноктварини?(рот, далі глотка, потім стравохід.)

Ушлунку їжа перетравлюється, це означає,що молекулиречовинїжірозпадаютьсянадрібнішімолекули.Їхусмоктуютьстінкишлунка,однакприцьомузалишаютьсявідходи.


—Кудинадходятьпродуктитравленнязішлунка?(у кишеч-ник, а з кишечнику вони виводяться з організму тварини в навколишнє сере довище.)

органи дихальної системи

Ці органи у тварин мають відмінності,що пов’язано із се-редовищем їхнього проживання та складністю самогоживогоорганізму.

1. Див.рис.18нас.20.2. Див.рис.43нас.46ірис.44нас.47.3. Немаєвідповідника.Рибиодержуютькисеньізповітря,розчиненогоуводі.

Бесіда f

—Якийорганїмуцьомудопомагає?(Зябра.)—Якназиваєтьсяголовнийоргандихальноїсистемикомах?

(Трахеї.)Трахеї пронизують черевце комах і відкриваються назовні

отворами,такзванимидихальцями.—Якназиваєтьсяголовнийоргандиханнявназемнихтварин

(птахівіссавців)?(Легені.)


Кожний із цих органів—зябра, трахеї й легені—присто-сованийодержуватикисень,необхіднийдлядихання,зпевногосередовища—повітряабоводи.Тому,потрапившивіншесере-довище,організмгинепередусімчерезнеможливістьотриматикисень.

Видільна система

Головний орган видільної системи—нирки. Нирки, якфільтр,пропускаютьчерезсебекровівидаляютьізнеїзайвуводу

21

танепотрібнідляорганізмуречовини.Якщоїхвчасноневивестизорганізму,цеможеспричинитийогоотруєння.

органи чуття

Ця система надає тваринам і людині інформацію про стансередовища,уякомуперебуваєорганізм,тапрозміни,щовід-буваютьсядовколанього.


—Назвітьшість органів чуття. (органи зору, нюху, слуху, дотику, смаку та рівноваги.)

Нервова система

Ця система забезпечує узгоджену роботу всіх органів тіла,тобтокоординує,поєднуєїх.Вонаскладаєтьсязголовногомозку,спинногомозкутанервовихволокон.Навітьприабсолютноздо-ровихорганахіншихсистемтварина,уякоїпорушенадіяльністьнервовоїсистеми,стаєбезпомічноюігине.Саметомуголовнийелементштучноїсистемитаксамоназивають«мозком»або«моз-ковимцентром».Сучаснамедицинамаєусвоємурозпорядженнічималоштучнихорганів,такихяклегені,серце,нирки,однакштучниймозок,щоздатнийповністюзамінитироботулюдськогомозку,такінестворений.

Органи рухутваринучніможутьвивчитивдомасамостійно,якдоступнутавжедоситьвідомуїмтему.

Органи розмноженнябудутьдокладновивчатисявтемі«Видирозмноженнярослинітварин».


РЗ-1:1,с.3.РЗ-2:3,с.4;4,с.5.


Різноманітністьвидіворганів,щовиконуютьоднуйтусамуфункцію,єнаслідкомпристосуваннярослинітвариндорізнихумовіснування.


1. §1,2.2. §5,6.3. §3.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфів.

22

Урок 4

Тема. Живлення та його типиЦілі уроку: — навчальна—ознайомити учнів зі значенням живлен-

ня для живих організмів, особливостями живлення рослин і тварин, пригадати принцип будови харчо-вих ланцюгів;

— розвиваюча—розширити знання учнів про те, що іс-нують м’ясоїдні рослини, а також рослини й тварини-паразити;

— виховна—ще раз наголосити школярам на тому факті, що єдиними живими істотами на планеті, здатними створювати органічні речовини з неорга-нічних, є зелені рослини.

основні поняття: хлорофіл, фотосинтез, травоїдні, хижаки, або м’ясоїдні, всеїдні, паразити, харчовий ланцюг.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику), порівняльний.

обладнання: підручник, картки з індивідуальними завданнями для перевірки домашнього завдання.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.Міжпредметні

зв’язки:природознавство (5 клас), біологія (7 клас), хімія (8 клас).


I. Перевіркадомашньогозавдання II. Повідомленнятеми,цілейізавданьурокуIII. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопереднього


1. особливості живлення рослин.2. особливості живлення тварин.3. Поняття харчового ланцюга та особливості його будови.


хід уроку



1. Якіфункції виконують у рослинному організмі корінь,стебло,листятаквітка?

23

2. Якісистемиорганівтваринногоорганізмувамвідомі?Додаткове запитання:Щовідбуваєтьсязїжеюворганізмі

тварин,коливонаперетравлюється?3. Назвітьшість органів чуттяживих організмів. Навіщо

вонипотрібнітваринійлюдині?Додаткове запитання: Яка система забезпечує узгоджену

роботувсіхорганівтілатваринілюдини?Щобкласотримавбільшукількістьоцінокупродовжуроку,

передперевіркоюдомашньогозавданнявуснійформіможнадатикількомучнямкарткизписьмовимизавданнямизатієюсамоютемою.Такимчином,докитроєучніввідповідаютьпочерзібілядошкиусно,троєіншихуцейсамийчасписьмововиконуютьза-вдання(занаведениминижчезразками)запершимипартами.

Завдання 1

З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, яківонивиконують.

1.КоріньА.Транспортуваннякисню,вугле-кислогогазутапоживнихречовин

2.Кровоноснасистема

Б.Забезпечуєрозмноження

3.НервовасистемаВ.Поглинаєводуймінеральніречо-вини,закріплюєрослинувґрунті

4.Опорно-руховасистема

Г.Захистіопорадлявнутрішніхорганів,забезпечуєрух

5.КвіткаД.Регулюєроботувнутрішніхорга-нів,реагуєназовнішніподразнення

Завдання 2

З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, яківонивиконують.

24

1.СтеблоА.Сприймаєподразненняіззовнішньогосе-редовища—світло,звуктощо

2.Дихаль-насистема

Б.Транспортуванняводи,мінеральнихтаор-ганічнихречовин

3.Видільнасистема

В.Перетравлюванняїжі,усмоктуванняпо-живнихречовин

4.Органичуття

Г.Убільшостіводнихтваринцясистемапред-ставленазябрами,авназемнихтварин—тра-хеямиталегенями

5.Травнасистема

Д.Виведеннязорганізмунадлишківводи,продуктівперетравлюванняїжі

Завдання 3

З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, яківонивиконують,абобудову.

1.ЛистА.Забезпечуєвідповіднуреакціюнапо-дразникинавколишньогосередовища

2.Кровоноснасистема

Б.Фотосинтезівипаровуванняводи

3.Нервовасистема

В.Доїїскладувходятьтакіоргани:глотка,стравохід,шлунок,кишечник,печінка

4.Дихальнасистема

Г.Представленасерцемікровоноснимисудинами

5.Травнасистема

Д.Газообмін


25


Бесіда f

—Навіщохарчуютьсялюди,наприкладдіти?(Щоб рости.)—Навіщо потрібне харчування дорослим людям, які вже

виросли?(Щоб поповнювати енергію, витрачену впродовж дня.)

Отже,длявсіхживихорганізмівїжаєбудівельнимматері-алом,особливодлятих,щоростуть,атакожджереломенергії.Живленняєоднієюзознакживоїприроди.


РЗ-1:1,с.6.


1. Особливостіживленнярослин

Бесіда f

Зеленірослини—цеєдинінапланетіживіістоти,якіутво-рюють(будують)органічніречовинизнеорганічних.

—Уякомуорганірослинутворюютьсяорганічніречовини?(в основному в листі.)

1. Див.рис.23нас.25.2. Див.рис.46нас.50.3. Див.с.27.Нацьомурисункустрілками,спрямованимидолистка,по-

казанітіречовини,якізеленірослиниспоживають,використо-вують,астрілкою,спрямованоювідлистка,—тіречовини,якірослинивиділяютьунавколишнєсередовище.

—Наякуречовинувказуєнарисункусинястрілка?(На воду.)—Звідкиводанадходитьурослини?(Із ґрунту.)— За допомогою якого органа рослини всмоктують воду

ізґрунту?(За допомогою кореня.)—На яку речовину вказує на рисунку сіра стрілка? (На

вуглекислий газ.)— Звідки вуглекислий газ надходить у рослини? (З атмо-

сфери.)—Нащовказуютьнарисункужовтістрілки?(На сонячну

енергію.)— У який час доби вона надходить до зелених рослин?

(удень.)

26

Ще однією умовою, необхідною для створення органічнихречовин з неорганічних, є наявність особливої речовини,щоміститьсявлисті,—хлорофілу.Мивжезгадувалипроцюречо-винунапершомууроці,колививчалибудовурослинноїклітини.Хлорофілмаєзеленийколір,тому,коливрослинзабарвленнялистязмінюєтьсяіззеленогонажовтеабочервоне,цеозначає,щовониприпиняютьвироблятиорганічніречовини.

—Якназиваєтьсяпроцесутворенняорганічнихречовинзне-органічнихречовиніводизадопомогоюсонячноїенергії?(Фотосинтез.)

—Якаречовинаєпобічним,тобтодругорядним,продуктомфотосинтезу?Длявідповідінацепитанняскористайтесярисунком.(Кисень.)

Отже,зеленірослинидаютьусімживимістотамназемліпо-двійнукористь—утворюютьорганічніречовинийвиробляютькисень.Поживніречовиниврослинномуорганізмітранспортуєвода.


РЗ-1:4с.8.РЗ-2:Пригадайтеорію,завдання1с.8.

2. Особливостіживленнятварин

—Чимживлятьсятравоїднітварини?(рослинами.)Травоїднітваринимаютьширокі,негострізуби.Вонистворені

длятого,щобперетиратирослиннуїжу.Цяїжамалопоживна,томутравоїднітвариниз’їдаютьїїдужебагато.

—Як називають тих тварин, які поїдають інших тварин?(Хижаками, або м’ясоїдними.)

—Якоюїжеюживлятьсявсеїднітварини?(рослинною і тва-ринною.)

Довсеїднихтваринналежатьїжак,ведмідь,свиня.—Доякоїгрупиживихорганізмівзатипомживленняможна

віднестилюдину?(До всеїдних. у тому разі, коли людина свідомо відмовляється від продуктів тваринного похо-дження, її називають вегетаріанцем. окрім органічних речовин, тваринам і людині потрібні мікроелементи, або неорганічні речовини та вітаміни.)

— З якої їжі—рослинної чи тваринної—організм можеотриматибільшевітамінів?(Із рослинної їжі.)

27

—Якасистема«розносить»поживніречовинипоорганізмубагатьох тварин (ссавців, птахів, риб) і людини? (Крово-носна.)

Саметомудрібненькікровоноснісудинипідходятьдокожноїклітини тварин і людини, доставляючи їм поживні речовинитакисень.


РЗ-1:5,с.8.РЗ-2:2,3,с.8.

3. Поняттяхарчовоголанцюгатаособливостійогобудови

Торік у курсі «Природознавство» 5-го класу ми ознайоми-лися з таким поняттям, як «харчовий ланцюг». Пригадаймойогозначення.

1. Див.рис.25нас.27.2. Немаєвідповідника.3. Див.с.11.—Щоназиваютьхарчовимланцюгом?(Такий взаємозв’язок

між особинами живої природи, коли одні живі організми є їжею для інших.)


Сьогоднівесьживийсвіт(окрімлюдини)поділяютьначотиригрупи,або,якїхіщеназивають,царства:

1)царствоМікроорганізми;2)царствоРослини;3)царствоТварини;4)царствоГриби.

На сьогоднішньому уроці ми розглянули особливостіжив-ленняорганізмівдвохцарств—рослинітварин.Удомавимо-жетесамостійнопрочитатипроособливостіживленняпредстав-никівцарствагрибів.


РЗ-1:3,с.7.


Живленнянеобхідневсімживиморганізмамдляростутавід-новленнявитраченоїенергії.Рослини—цеєдинецарствоживихістот,щоздатнеутворюватиорганічніречовинивпроцесіфото-синтезу.Твариниживлятьсяготовимиорганічнимиречовинами,поїдаючи рослинну, тваринну або рослинну й тваринну їжу.

28

У рослинному організмі поживні речовини транспортує вода.У багатьох тварин і людини поживні речовини розносить поорганізмукров.


1. §3.2. §7.3. §5.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфів.


РЗ-2:виконатидосліди,с.9.

Додатковий матеріал до уроку

рослини-хижаки

Ви, мабуть, уже чули про ці незвичайні рослини. Воним’ясоїдні,оскількирізнимиспособамиловлятьдрібнихтваринікомах,поповнюючитимсамимнестачупоживнихречовин,якіотримуютьізґрунту.М’ясоїднихрослинназемлінараховуютьблизько500видів.Упіймануздобичцірослиниперетравлюють,загалом,однаково,тимчасомякспособівловіннявнихкілька.

Серед рослин-хижаків дуже поширені пастки-глечики (ку-павки,латаття).Вониєсвоєріднимиловильнимиямами,боїхніквіткисхожінапривабливідлякомахглечики,вякідужелегко«провалитися»,оскількикраїквітоквиділяютьслизькурідину,тимчасомяквибратисязвідтидужеважко.Цяловля—пасивна,аледобутлива,томущорослиниприваблюютьздобичзапахом.На дні такоїквітки-глечика є сік,щорозчиняє тваринну їжу.Щобвіннезанадторозбавлявсядощовоюводою,глечикизгоримаютьщосьназразокковпачка-кришки—усухупогодувонивідкритійготовіприйнятиздобич,апідчасдощу—притиснуті.

Другий спосіб—своєрідна пастка. Нею рослині служитьлистя, здатне складатися вдвоє по середнійжилці, змикаючиприцьомувійки,щоростутьпокраюлистка.Прикладітьодиндоодногозап’ясткирук,широкорозведітьурізнібокидолоні,розчепірившипальці,—передвамимайжеточназбільшенамо-дельтакоголистка.Внутрішнячастиналисткамаєяскравеза-барвленняйзвабнопахне.Щойноналистоксідаєживаздобич,його стулкимиттєво закриваються—ікомахавпастці.Черезкількаднівлисток-пасткарозкриється,вітерзметевсе,щоза-лишилосявідмурахиабомухи,—крильця,лапки,вусики…

29

Третійспосібпривабитийзалишитиздобичупастцівикорис-товуютьчисленнівидиросичок.Округлеабодовгастелистяцихрослинусіяневійкамизкраплямиклейкоїрідини.Привабленіяскравимзабарвленнямізапахом,комахисідаютьнатакийлис-токізастрягаютьуклеї.Їхніспробивибратисязпасткисприяютьвиділенню клею—війки нахиляються й обволікаютьжертву.Багато росичок в Австралії. Здобиччю однієї з них—біблісагігантського—стаютьнавітьравлики,жабитамиші.

Усірослини-хижаки—квіткові,їхзапилюютькомахи.За-звичайвониростутьтількинабіднихґрунтах,необхіднийдляжиття азот добувають полюванням, стаючи подібними такоюзвичкою до світу тварин. Експериментуючи, натуралісти під-кладали цим рослинам у пасткишматочки м’яса—їм це довподоби!

рослини й тварини-паразити

Паразитизм—цеформаспівжиттяміждвомаорганізмамирізнихвидів,ізякиходин(паразит)використовуєінший(хазяїн)яксередовищепроживанняйджерелопоживнихречовин,або,якможливийваріант,паразитможепокладатинахазяїнарегу-ляцію своїх стосунків із зовнішнім середовищем.Як правило,паразит не спричиняє миттєву загибель свого хазяїна, ці дваорганізмиспівіснуютьупродовжпевногочасу.

Розрізняютьобов’язковийпаразитизм,колипаразитнеможеіснуватибезхазяїна,іфакультативнийпаразитизм,колипаразитможежитийбезхазяїна.Паразитизмширокорозповсюдженийувсіхчотирьохцарствахживихорганізмів—відвірусівібак-терійдоквітковихрослинікомах.

Виокремлюютьектопаразитів,якіживутьнаповерхні тілахазяїв(рослини,кліщійблохисередтварин)таендопаразитів,якіживутьусерединіхазяїна(бактерії,плоскійкруглічерви).

Рослини-паразити не утворюють органічні речовини з по-вітря, мінеральних речовин,що надходять у вигляді розчинуізґрунту.Оселившисьнастебліабокоренііншихрослин,вониживлятьсяїхнімисоками.Рослини-паразитивідразувпадаютьв око—їхні пагони не містять зеленого пігменту хлорофілу,який потрібен для фотосинтезу; рослина-паразит обходитьсяза рахунокхазяїна безфотосинтезу.У такихрослин відсутнійкорінь—вони не мають потреби всмоктувати воду із ґрунту,оскількиодержуютьпоживніречовиниізтканинхазяїна.

30

У повитиці, як одного з прикладів рослин-паразитів, від-сутнєкорінняієтількидовгежовтогарячеабожовтуватестеблота листки-лусочки. Навесні паросток повитиці закріплюєтьсяв ґрунті своїм нижнім кінцем, тим часом як його верхній кі-нець, роблячи кругові рухи над поверхнею землі, знаходитьпоручпідходящурослинуйобвиваєтьсядовколанеї.Дожертвицейпаразитприкріплюєтьсяприсосками.Проникаючиглибоковтканинурослини-хазяїна,вонипочинаютьвисмоктуватизнеїпоживніречовини.Післяцьогоповитицявженепотребуєзв’язкузґрунтом,тожїїкоріньпоступововідмирає,астеблоростевдо-вжину й «окуповує» рослин-сусідів. Якщо таке стебло раптомпорветься—не біда—його обидві частини все одно продо-вжуютьжити, тільки замість однієї рослини з’являються дві.Невдовзі стебло вкривають пучки дрібних квіток. Повитицядуже плодовита: дає силу-силенну насіння, яке зберігає здат-ність допроростання впродовжкількохроків.Боротися з неюважко,алепотрібно.Воназавдаєшкодитакимкультурнимрос-линам,якконюшина,картопля,люцерна,тютюн,дотогож,сіноізтрав,зараженихповитицею,інодіпліснявієпіслявисихання.

рослини-напівпаразити

Існуютьвиди,щозаймаютьнібипроміжнеположенняміжпаразитамий«нормальними»рослинами.Таківидиназиваютьнапівпаразитами.Їхнєлистяміститьхлорофіл,аленерозвиненекоріннянездатневсмоктуватизґрунтуводузрозчиненимисо-лями,томупагонинапівпаразитівживутьнастеблахабокореняхрослин-хазяїв,споживаютьїхніпоживніречовини,беручиприцьомуучастьупроцесіфотосинтезу.

Омелабіла—невеликийчагарник,якийполюбляєселитисянагілкахяблунь,тополь,липтаакацій.Задопомогоюкоренів-присосківомелависмоктуєзнихмінеральніречовини.Вигнутігалузисті стебла омели з безліччю зелених листочків роблятьрослинусхожоюнакулю.Навітьпосередзимиомелапо-літньомузеленієймаєбезлічбілихягід.Можливо, самечерезцеомелазавждислугуваласимволомродючості.

Існуєтакепоетичнеповір’я:якщозакоханівденьзимовогосонцестоянняобміняютьсяпоцілункомпід гілкоюомели, їхнялюбов триватиме вічно. Завдякиптахам омеларозселиласяповсійземнійкулі.Вониз’їдають їїягодиразомзнасінням,якезпослідомпотрапляєнагілкидеревітампроростає.ТимчасомнаостровіТасманіяомеланеросте.Чому?Справав тому,що,

31

поласувавши ягодами омели на південному березі Австралії,птахидосягаютьберегаТасманіїзагодинупольоту.Акишечникптахавлаштованийтак,щоїжанезатримуєтьсявньомубільше30хв.ОтожподорозідоберегівТасманіївсенасіннячкопадаєвокеан,черезщоомелайнеможепереселитисянаострів.

Урок 5

Тема. Дихання рослин і тварин. Значення дихання для організмів

Цілі уроку: — навчальна—ознайомити учнів із особливостями ди-хання різних груп живих організмів (рослин, ссавців, птахів, риб, комах), а також із особливостями самого дихання як фізіологічного процесу;

— розвиваюча—розширити кругозір учнів інформаці-єю про те, що існують живі організми, які не потре-бують кисню (гриби дріжджі та анаеробні бактерії);

— виховна—прищеплювати учням думку про те, що потреба в диханні є однією з основних і спільних ознак живої природи.

основні поняття: газообмін, продихи, легені, зябра, трахеї, дихальця, дифузія, аеробні бактерії.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику), порівняльний (порівняння органів дихання різних груп живих організмів), створення проблемної ситуації.




природознавство (5 клас), біологія (7 клас), хімія (7 клас).



1. Газообмін у рослин.2. Газообмін у ссавців, птахів і плазунів.3. Дихання риб.

32

4. Дихання комах.5. особливості дихання одноклітинних організмів.


хід уроку



1. Щотакефотосинтез,девінвідбувається?Додаткове запитання:Чимживлятьсям’ясоїдні тварини,

абохижаки?2. Назвітьп’ятьосновнихорганівживленнятварин.Додаткове запитання:Чимживлятьсявсеїднітварини?3. 1.Користуючисьрисунком25нас.27,поясніть,щотаке

харчовийланцюг.2. Немаєвідповідника.3. Користуючисьрис.нас.11,поясніть,щотакехарчовий

ланцюг.Додаткове запитання:Якезначеннямаєживленнядляжи-

вихорганізмів?



— Який газ потрібен живим організмам для дихання?(Кисень O

2.)


Кисень надходить уживі організми не в чистому вигляді,авскладісумішігазів—ускладіповітря.Уживомуорганізмізадопомогоюкиснювідбуваютьсяхімічніперетворення(хімічніреакції)їжі,якуз’їлиживіорганізми.

Ціхімічніперетворенняможнапорівнятизгорінням,асамуїжу— здровами.Щободержатитеплойсвітловідзібранихдров(цез’їденаорганізмомїжа),їхпотрібнопідпалити(вогонь—цекисень,щонадходитьворганізмпідчасдихання).

—Якийгазутворюєтьсявнаслідокциххімічнихперетворень?(вуглекислий газ CO

2.)

33

Це означає,що міжживими організмами й середовищем,у якому вониживуть (повітря або вода), існує обмін газами,або газообмін,— кисень O

2 надходить із середовища, а з ор-

ганізму—вуглекислийгазCO2.Дихання—цесума(сукупність)

фізичнихіхімічнихявищ,щовідбуваютьсявклітинахживихорганізмівзаучастюкиснюO

2.


РЗ-2:«Пригадайтеорію»,с.10.


1. Газообмінурослин

Бесіда f

У рослин немає спеціальних органів дихання.Кисень над-ходитьурослиничерезстебла,корінняталистя.

—Через який орган кисню надходить найбільше? (Через листя, а точніше, через продихи — своєрідні «кватирки» у листовій пластинці. Під час дощу продихи закрива-ються.)

1. Див.рис.29нас.30.


3. Див.с.30.

Ліва частина рисунка описує денний газообмін у рослин,аправа—нічний.

— Які два процеси відбуваються в листових пластинкахудень?(І дихання (обмін кисню на вуглекислий газ), і фо-тосинтез — його побічним результатом є кисень.)

—Якийєдинийпроцесвідбуваєтьсявлистовихпластинкахуночі?(Тільки дихання.)

—Чому в теплицях повітряштучно насичують вуглекис-лим газом, а самі рослинипідсвічують лампами денногосвітла? (Щоб активізувати процес фотосинтезу (дві умови для нього — наявність вуглекислого газу та світла), а отже — ріст рослин.)


РЗ-1:1,с.9.

РЗ-2:3,с.10.

34

2. Газообмінуссавців,птахівіплазунів

—Якназиваєтьсяоргандиханняу ссавців,птахів іплазу-нів?(Легені.)

—Якназиваєтьсямоментнаповненнялегеньповітрям?Миробимо…(вдих.)

Від легенів кисень розносить по всьому тілу кров. Вонажтаки забирає в клітин непотрібний їм вуглекислий газ і несейогоназадулегені.Томутонкікровоноснісудинипідходятьдокожноїклітинитварини.

—Якназиваєтьсямоментвиходувуглекислогогазузлегень?Миробимо…(видих.)

1. Див.рис.30нас.31.2. Див.рис.43нас.46.3. Немаєвідповідника.

3. Диханняриб

Рибиспоживаютькисеньізповітря,розчиненогоуводі.Уводікиснюнабагатоменше,ніжуповітрі.

— Як називається спеціальний орган дихання в риб?(Зябра.)

Риби постійно в одному напрямку проганяють воду черезротузябрайзвідтизновууводу.Наповітрізябразлипаютьсяйприпиняютьсвоюроботу.

4. Диханнякомах

— Як називаються спеціальні органи дихання в комах?(Трахеї.)

—Якназиваютьсяотворивчеревцікомахи,звідкиповітрянадходитьутрахеї?(Дихальця.)


РЗ-1:2,с.10.РЗ-2:1,2,с.10.

5. Особливостідиханняодноклітиннихорганізмів

Одноклітинні організми одержують кисень із повітря, роз-чиненогоуводі,абозповітрязадопомогоютакогопроцесу,якдифузія.

1. Див.рис.4(частини1і2)нас.7.2. Немаєвідповідника.3. Див.с.14.

35

—Пригадаємокурсприродознавства5-гокласу.Щоназива-ютьдифузією?(Дифузія — це перенесення молекул однієї речовини та їхній рівномірний розподіл між молекулами іншої речовини за рахунок руху молекул.)

Цеозначає,щонамежіоболонкиклітинитанавколишньогосередовища (води або повітря) відбувається дифузія молекулкиснювцитоплазмуклітиниживогоорганізму.


—Якназиваютьгазообмінкиснюнавуглекислийгазуживихорганізмах?(Диханням.)

—Чимвідрізняєтьсядиханнярослинвід дихання тварин?(у рослин немає спеціальних органів дихання.)

Створення проблемної ситуації f

—Чи існуютьживі організми, які не потребують кисню?(Гриби дріжджі та аеробні бактерії не мають потреби в кисні.)


1. §4.2. §8.3. §6.


РЗ-2:виконатидосліди,с.11.


Бактерії

Бактерії(відгрец.bakterion—паличка)можутьжитивнай-суворіших умовах, яких не витримують інші організми. Вониможутьперебуватиувисокихшарахатмосферинависотікількохдесятківкілометрів,укиплячихвулканічнихджерелах,утовщіантарктичнихльодів.Разомізгрибамибактеріїруйнуютьмертвуорганічнуматеріюйперетворюютьїїнавуглекислийгазіводу,регулюютьскладатмосферийдопомагаютьзберегтиродючістьґрунту.

Клітина,зякоїскладаєтьсятілобільшостібактерій,неміс-титьядра,томубактеріїназиваютьпрокаріотами(дослівно«до-ядерними»),навідмінувідеукаріотів—рослин,тваринігрибів,чиїклітинимістятьядро.Можнасказати,щобактеріальнаклі-тина—цезвичайниймішечок,заповненийрізнимиречовинами.

36

Інодінавколоклітиниутворюєтьсящеодинзовнішнійчохолзіслизу(такзванакапсула),щоможеслугуватидодатковимзахис-томдлябактеріальноїклітини—наприклад,відвисихання.

Існуєчималорухливихбактерій.Деякізнихнавітьуміють,начегусениці,повільноповзатипотвердійповерхні.Урідкомусередовищіклітини бактерій зазвичайплавають за допомогоюдовгихтонкихвиростів—джгутиків.Більшістьбактеріймаютьнеодин,абагатоджгутиків.

Бактерії циліндричної форми називають паличками, а ку-лястої—коками (від грец. kokkos—зерно). Усі бактерії роз-множуютьсяпростимподілом,тобтоклітина,досягшипевногорозміру,розпадаєтьсянадві.Однакпісляподілубактеріїможутьзалишатисяуспільній«зв’язці»,утворюючиланцюжокпаличокабококів—такзваністрептококи.Інодіпаличкивигинаютьсяу вигляді коми—бактерії такого виду називають вібріонами,абозакручуютьсявспіраль—цеспірили.

Деякібактерії,наприкладтакзванізеленійпурпурові,ма-ють, як і рослини, здатність до фотосинтезу. У клітинах цихбактерій міститься особлива речовина, яка поглинає світло,—бактеріохлорофіл. За своєю будовою вона дуже схожана зеле-нийпігментрослин—хлорофіл.Однак,навідмінувідрослин,зеленійпурпуровібактеріїневиділяютькисень.Затедеякізнихзамістькиснювиділяють сірку, одержуючи її з отруйного длялюдинисірководню.Такібактеріїживутьунеглибокихозерахабоморях:згоридонихпроникаєсвітло,азмулистогоднапід-німаютьсясірководеньтаіншігази,щоутворилисяпригниттіосілихнаґрунтмертвихорганізмів.

Дріжджі

Бездріжджівнеможнаспектизвичнийдлянасхліб,приготу-вативино,пивотаквас.Дріжджімаютьздатністьперетворюватицукорнаспирт івуглекислийгаз.Асаманазва«дріжджі»по-ходитьвідстарослов’янськогослова«дрождія»—осад,відстій(упивоварінніабовиноробстві).Людинапочалавикористовуватидріжджіщетоді,колинавітьнепідозрювалапроїхнєіснування.Наприклад,напій,схожийнасучаснепиво,буввідомийуСтаро-давньомуЄгиптіуIIтисячоліттідон.е.Там-такивиникспосібприготуванняхлібазкислогодріжджовоготіста.

Лише в 1680 році нідерландський натураліст Антоні ванЛевенгук, розглядаючи під мікроскопом краплю пива, щобродило,упершепобачивклітинидріжджів.Ітількив70-хроках

37

XIXст.відомийфранцузькиймікробіологЛуїПастердовів,щосамедріжджівикликаютьбродіння.

Щожтакедріжджі?Цегриби,щонеутворюютьгрибниці.Вониростутьувиглядімасиокремихклітин.Такіодноклітинніформивідомісередусіхкласівгрибів.Деякізних,наприкладпекарські дріжджі, у вигляді окремих клітин існують усежиття. Якщож гриб поряд із окремими клітинами утворюєірозгалуженугрибницю,тойогоназиваютьдріжджоподібним.

«Диких» видів дріжджів відомо кілька сотень, причомубагато з них не спричиняють бродіння. Але майже всідріжджі—справжні ласунки. Фрукти та ягоди, квітковийнектар і березовий сік, соковиті частини рослин—улюбленімісцяїхньогопроживання.Частодріжджіпоселяютьсявсерединірізних безхребетних тварин. А от у ґрунті або в деревині,що розкладається, їх мало. Є серед дріжджів і небезпечні длялюдинивиди,щовикликаютьсерйознізахворювання.

Живіістоти,якііснуютьтількивбезкисневомусередовищі,одержали назву аеробні. Цим організмам вистачає енергії,яка утворюється в результаті бродіння та розщепленняглюкози—процесів,щонепотребуютьучастікисню.

Урок 6

Тема. обмін речовин і енергії

Цілі уроку: — навчальна—підвести учнів до розуміння закону збереження енергії в тому сенсі, що головним дже-релом енергії на Землі є Сонце, а енергія, яку живі організми одержують із їжею,— це енергія хімічних зв’язків, у яку була акумульована сонячна енергія;

— розвиваюча—прищеплювати учням думку про те, що енергія може зустрічатися в природі в різних ви-дах і перетворюватися з одного виду на інший у ре-зультаті хімічних процесів;

— виховна—ще раз підкреслити незамінність рослин-них організмів із їхньою здатністю накопичувати со-нячну енергію у вигляді енергії хімічних зв’язків у тих органічних речовинах, які рослини утворюють.

основні поняття: енергія, фотосинтез, хлорофіл, органічні речовини, глюкоза, крохмаль, целюлоза, акумулювати, обмін ре-човин та енергії.

38

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику), створення проблемної ситуації.



Міжпредметні зв’язки: біологія (7 клас), фізика (7 клас), хімія (7 клас).


досвіду,створенняпроблемноїситуації IV. Викладенняосновногоматеріалу

1. розв’язання проблемної ситуації, визначення поняття «енергія».

2. обмін речовин і перетворення енергії у рослин.3. обмін речовин і перетворення енергії у тварин.4. Побудова схеми перетворення енергії на Землі.5. визначення поняття обміну речовин і перетворення

енергії. V. ПідбиттяпідсумківурокуVI. Домашнєзавдання

хід уроку



1. Щотакедихання?Порівняйтедиханнярослинікомах.2. Щотакедихання?Порівняйтедиханняссавцівіриб.3. Чому в теплицях повітряштучно насичують вуглекис-

лим газом, а рослини додатково освітлюють лампами денногосвітла?



Бесіда f

—Якіумови,крімповітря,необхіднідляжиттяйростужи-вихорганізмів?(Тепло, світло, відпочинок, їжа.)

39


—Навіщоживим істотам потрібна їжа? (Щоб поповнити витрачену енергію, а також для росту клітин.)

— Навіщо живим істотам потрібний кисень? (Для ди-хання.)

—Якурольвідіграєкисеньупостачанніживихорганізмівенергією?

Наостаннєзапитанняучнямвідповістискладно.


1. Розв’язанняпроблемноїситуації,визначенняпоняття«енергія»

Бесіда f

—Якупершуйголовнуумовуслідвиконатидлятого,щобпрацював телевізор? (увімкнути його в електричну ме-режу.)

—Якупершуйголовнуумовуслідвиконатидлятого,щобпрацювавсправнийавтомобіль?(Залити пальне в бак.)

Електричнаенергіядляпобутовихприладівіпальнедляавто-мобіляєджереломенергії.Одержавшиджерелоенергії,технікаможевиконуватироботу.

—Як називають людину, яка готовашвидко виконуватироботу?(Енергійною.)

Енергія—це здатність тілживої та неживої природи ви-конуватироботу.

—ЯкенебеснетілоєголовнимджереломенергіїдляЗемлі?(Сонце.)


Енергія не виникає з нічого й не зникає безслідно—вонатількиперетворюєтьсязодноговидунаінший.Такформулюєтьсяодинізголовнихприроднихзаконів—законзбереженняенергії.Кисень,якийодержуютьживіорганізмипридиханні,сприяє,допомагаєперетворенняенергіїзодноговидунаінший.

Їжа+Кисень=Енергія

Така своєрідна формула працює для кожної клітини орга-нізму.

Цейпроцессхожийнагоріннябагаття.Щобвогоньнезгас,людипідкладаютьуньогодрова(прийомїжі)іроздмухуютьцей

40

вогонь,нагнітаючивбагаттяповітрязкиснем(дихання),абоїмуцьомудопомагаєвітер.



2. Обмінречовиніперетворенняенергіїурослин

Бесіда f

—Якназиваютьпроцес,щовідбуваєтьсявзеленихрослинахнасвітлізаучастюхлорофілу,вуглекислогогазутаводи?(Фотосинтез.)

—Якприцьомувикористовуєтьсясонячнаенергія?(Теплова й світлова енергія Сонця перетворюється на хімічну енер-гію тих речовин, які рослини створюють. у такий спо-сіб рослини накопичують, акумулюють, сонячну енергію у своїх тканинах.)

—Як називають групу речовин, які можуть створюватисятільки зеленими рослинами? (органічними речовинами.)

—Наведітьприклади органічнихречовин. (Глюкоза, крох-маль, целюлоза.)

3. Обмінречовиніперетворенняенергіїутварин

—Що відбувається з органічними речовинами, коли вонипотрапляють в організм тварин? (З ними відбуваються хімічні перетворення, в результаті чого виділяється необ-хідна тваринам енергія.)

—Для чого використовують тварини енергію, яка виділи-лася? (Для роботи всіх органів і м’язових рухів, підтри-мання температури тіла.)

—У яку пору року люди й тварини більше їдять і чому?(узимку, тому що значна частина енергії витрачається на обігрівання організму.)

Відчуттяголодуможезлегкавгамуватитеплийчайабонавітьтеплаводабезцукру.


РЗ-2:2,с.14.

41

4. ПобудовасхемиперетворенняенергіїнаЗемлі

Якповторенняйсистематизаціюотриманихзнаньучніра-зомзучителем(учитель—надошці,учні—узошиті)будуютьсхему:

світловайтепловаенергіяСонця

фотосин-тезаку-мулює

енергіяхімічнихзв’язків

органічнихречовин

їжа

паливнікорис-нікопалини

ідрова

енергіям’язів,теплова

йсвітловаенергія

5. Визначенняпоняттяобмінуречовиніперетворенняенергії

Споживання поживних речовин організмом, їхнє хімічнеперетворення,що супроводжується виділенням енергії та ви-веденнямнепотрібнихвідходівізорганізму,називаютьобміномречовиніперетворенняменергії.


РЗ-1:1,с.6.


Утілахживихорганізмівпоступововідбуваєтьсяобмінре-човин і перетворення енергії. Енергію сонячного світла здатнінакопичувати,абоакумулювати,тількизеленірослинивпроцесіфотосинтезу.Твариниодержуютьенергіюразомізїжею.


1. §5,дативідповідіназапитанняпіслянього.2. §7,8,учитизаконспектом.3. §7,учитизаконспектом.


Споживачі й творці

Усіживіорганізмиможнарозподілитинадвівеликігрупизалежновідтого,яка їжа їмнеобхідна.Одні (донихналежатьусітварини,грибийбільшістьбактерій)можутьпідтримуватисвоє існування тільки тоді, коли з їжею постійно надходять

42

готовіорганічніречовини.Такийтипживленняодержавназвугетеротрофного(відгрец.getero—іншийіtrophos—їжа).Іншімають дивовижну здатність будувати свої тіла з неорганічнихсполук,насамперед ізвуглекислогогазу.Такимуміннямнаді-леніназемнізеленірослини,водоростійздатнідофотосинтезубактерії.Цейтипживленняназиваютьавтотрофним(відгрец.autos—саміtrophos—їжа).Окрімфотосинтетичнихавтотроф-них організмів слід назвати особливу групу бактерій, які дляпобудовисвоїхтілвикористовуютьнеенергіюсонячногосвітла,аенергіюхімічнихзв’язків.Подібнийтипживленняприйнятоіменуватихемоавтотрофним(«хемо»означає«хімічний»).

Травлення

Длятогощобїжа,якаперебуваєузовнішньомусередовищі,моглазабезпечитиречовинамитаенергієюорганізм,якийїхпо-требує,вонамаєбутиперетворенавдоступнудлязасвоєнняциморганізмомформу.Задлярозв’язанняцьогозавданняйвиниклаздатністьдотравлення—хімічногорозщеплювання їжінаре-човини,якіможутьвсмоктуватисятканинамиживогоорганізмуйбратиучастьвобмініречовин.

Амебитаіншіодноклітиннітваринипоїдаютьщедрібнішихістот.Однакїхняздобичнедостатньомала,щобпроникнутикрізьклітиннуоболонкуамебипрямовїїорганізм.Якжепроковтнутиодноклітиннійтваринісвоюїжу?Виходомізцієїситуаціїставфа-гоцитоз(відгрец.phagos—пожирачіcitos—клітина)—одинізнайдавнішихспособівживленнянаЗемлі.

Амеба,схожанакрапелькуслизу,пересувається,поступовоперетікаючи з місця на місце. Приблизно так само, як руха-ється, вона й поїдає їжу. Зустрівши на своємушляху здобич,амеба обтікає її, поки не оточить повністю.Перетравлюваннявідбувається вже всередині одноклітинної амеби.Неперетрав-лені залишки виділяються за допомогою процесу, зворотногофагоцитозу,—клітинаніби«відкривається» і викидаєназовнінепотрібнийвміст.

Фагоцитоззустрічаєтьсянетількиводноклітиннихорганіз-мів.Особливіклітинивтканинаххребетнихтварин,наприкладлейкоцити(біліклітиникрові),очищаютьорганізмвідбактерій,загиблих клітин, частинок пилу та інших «відходів»шляхомфагоцитозу.Цейспосібживленнячастозакінчуєтьсязагибеллюсамоголейкоцита,однаквінзахищаєвесьорганізмвідшкідливихабонепотрібнихклітин.

43

Інший тип травлення існує в червів, ракоподібних, комахтадеякихіншихвидівживихорганізмів.Притакомутравленніспеціальніферменти(речовини),якістворюєйвиділяєтварина,здатнірозщепитиїжу,щоперебуваєвзовнішньомусередовищійнепотрапилаворганізмтварини.Прикладомможутьслужитидеякі комахи й павуки, які вводять у тіло попередньо знеру-хомленої ними здобичі травніферменти, а потім висмоктуютьутворенупоживнумасу.

Інарешті,травлення,щовластивевсімхребетнимтваринам,відбуваєтьсязавдякинаявностівнихшлунка,кудийпотрапляєїжадляперетравлювання.

«Малоїжки» та «ненажери»

Напитання«Хтобільшеїсть:слончимиша?»,здавалосяб,можна відповісти, не замислюючись,— звіснож, слон. Однакученівважають,щовсенетакужейпросто.Якщопідрахуватинеабсолютнукількістьз’їденоїїжі,аспіввіднестиїїмасузма-сою їдока, то результат виходить несподіваний.Маса корму,необхідногонадобуслонові,дорівнює1%масийоготіла,ащо-денний раціон миші-полівки становить 20% її власної маси.Осьівиходить,щовідносносвоїхрозмірівмишау20разівпро-жерливішавідслона.

Урок 7

Тема. Види розмноження рослин і тварин. Практична робота № 2 «Способи розмноження рослин»

Цілі уроку: — навчальна—разом із учнями ознайомитися з вида-ми розмноження рослин і тварин, пояснити перева-ги кожного з них;

— розвиваюча—підвести учнів до думки про те, що вид розмноження залежить від ступеня складності живого організму;

— виховна—підкреслити, що розмноження, як від-творення собі подібних особин,— одна з головних характерних ознак живого світу.

основні поняття: розмноження, запліднення, зигота, зародок, яйцеклі-тина, сперматозоїд, статеве розмноження, запилення, перехресне запилення, самозапилення, плід, неста-теве розмноження, вегетативне розмноження, наро-дження.

44

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику), практичний (ознайомлення зі способами роз-множення рослин — усно).

обладнання: підручник.Тип уроку: засвоєння нових знань, комбінований.

Міжпредметні зв’язки: біологія людини (9 клас).

Структура уроку I. Перевіркадомашньогозавдання

II. Повідомленнятеми,цілейізавданьуроку

III. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопередньогодосвіду

IV. Викладенняосновногоматеріалу

1. розмноження тварин.2. Нестатеве розмноження у тварин.3. розмноження рослин.4. Нестатеве розмноження у рослин (або практична

робота № 2; виконується усно). V. Підбиттяпідсумківуроку

VI. Домашнєзавдання

хід уроку

I. Перевірка домашнього завданняЗапитання до учнів f

1. Звідки одержують енергію рослини? Звідки одержуютьенергіютварини?

Додаткове запитання:Щотакеенергія?2. Учомуполягаєзв’язокрослинізкосмосом?Додаткове запитання: Чому після великих фізичних на-

вантаженьхочетьсяїсти?



—Щоозначаєздатністьживихорганізміврозмножуватися?(Це одна з властивостей живих організмів давати потом-ство, що повторює будову, зовнішність і спосіб життя батьків.)

45


1. РозмноженнятваринСлово вчителя f

Більшості тварин властиве статеве розмноження. У ньомуберутьучастьдвіживіособини:самецьісамка.Длярозмноженняв них є статеві органи, в яких утворюються чоловічі статевіклітини—сперматозоїди тажіночі статеві клітини—яйце-клітини.

1. Див.рис.35нас.38.2. Немаєвідповідника.3. Див.рис.20нас.36.Процес злиття сперматозоїда та яйцеклітини називають

заплідненням, а клітину, що утворилася в результаті цьогозлиття,— зиготою. У міру поділу зиготи спочатку на дві клі-тини, а потім кожної з двох—ще на дві й так далі із зиготиформуєтьсязародок—майбутнійживийорганізм.

Зародокможеростивтіліматерійодержуватипоживніре-човинитакисеньізїїорганізму.Таквідбуваєтьсяувсіхссавцівілюдини.Укомах,риб,плазунівіптахівзародокрозвиваєтьсявяйці.


—Якназиваютьяйцярибіжаб?(Ікрою.)Яйцеміститьзапаспоживнихречовин,якізародоквикорис-

товуєдляростуйрозвитку.—Якназиваютьмомент,колитвариназалишаєматеринське

тілоабояйце?(Народженням.)

2. Нестатеверозмноженняутварин

Деякітвариниможутьрозмножуватисячастинамитіла.1. Див.рис.36нас.39.2. Немаєвідповідника.3. Немаєвідповідника.Якщоуморськоїзіркивідітнутипромінь,тозньогозгодом

виросте новий цілий організм. Одноклітинніживі організми(наприклад амеба) не мають статевих органів, тому вони роз-множуютьсяподіломклітининавпіл.

1. Див.рис.41нас.41.2. Немаєвідповідника.3. Немаєвідповідника.

46

3. Розмноженнярослин


РЗ-2:1,2,с.12.

Бесіда f

—Якийоргануквітковихрослинвідповідаєзарозмноження?(Квітка.)

Унійутворюютьсяодночаснойжіночістатевіклітини(ума-точці), і чоловічі статевіклітини (у тичинках).Щобвідбулосязапліднення,пилокізтичинокмаєпотрапитинаматочку.Такеперенесенняпилкуназиваютьзапиленням.

— Що допомагає запиленню рослин? (вітер і комахи-запильники — бджоли, оси, джмелі, метелики.)

—Якрослиниприваблюютькомах-запильників?(Яскравим кольором та духмяним ароматом квіток.)

Із заплідненоїяйцеклітиниквіткирозвиваєтьсяплід.Плідможеміститиоднунасінинуабобагато.

—Якщопорівнятияйцептахіваборибізплодомрослин,—чимєнасіннявсерединіплода?(Зародком.)

—Ам’якотьплода? (Поживними речовинами, які викорис-товуються для росту й розвитку зародка.)

Окрімтогощоплідміститьпоживніречовини,вінщейза-хищає насіння, подібно до того, якшкаралупа захищає яйце.

запилення буває

Перехресне(плодовогодерева)

Самозапилення(квасолая.горох)

Пилокзтичинкиквіткиоднієїрослинипотрапляєнаматочкуіншоїквітки

іншоїрослинитогожвиду

Пилокпотрапляєнаматочкусвоєїжквітки


РЗ-2:3,с.12.

47

4. Нестатеверозмноженняурослин(абопрактичнаробота№2;виконуєтьсяусно)


РЗ-1:Практичнаробота,с.12—14.РЗ-2:4,с.13,Практичнаробота,с.3—4.Розмноженнярослинчастинамиїхньоготіланазиваютьвеге-

тативним.Особливотакийспосіброзповсюдженийусадівництві(черешкамитавусиками),городництві(бульбами)таквітництві(кореневищамийцибулинами).

1. Див.рис.40нас.41.2. Див.рис.47нас.52.3. Див.с.39—40.


РЗ-1:2,с.3;3,с.4.Гриби,водорості,мохийпапоротірозмножуютьсяспорами,

якідозріваютьнадорослійрослинібеззапилення.


РЗ-1:1,с.11.


Критерій для порівняння тварини рослини

Видирозмноження Статевеіззаплід-ненням:нестатевеабочас-тинамитіла

Статевеіззапиленням:частинамитілаабовегетативне;нестатевеабоспорами

Дерозвиваєтьсяза-родок

Ворганізміматері,яйці,ікрі

Внасінині

Звідкиотримуєпоживніречовинизародок

Зорганізмуматері:зяйця,ікри

Ізнасінини

Розмноження—цездатністьживихорганізміввідтворюватисобі подібних. Розрізняють статеве й нестатеве розмноженняврослинітварин.


1. §6.2. §9.3. §8.

48

Підготуватисядословниковогодиктанту(вивчитизначеннявсіхслів,виділенихутекстіжирнимшрифтом).


розмноження

Коріньмножуслові«розмноження»вказуєнате,щоцейпро-цесспрямованийназбільшеннякількості.Будь-якийорганізмуприродіраночипізногине—відагресіїіншихорганізмів,відхворобабопростовідстарості.Будь-якійгрупіживихістотдляпідтриманнясвоєїчисельностінеобхіднодбатипроприріст.

Принестатевомурозмноженніпродовженняродувідбуваєтьсябезвитратенергіїйчасунапошукипартнерапротилежноїстаті.Але ця перевага пов’язана з величезним недоліком—однако-вістю організмів,що народжуються, адже в мінливих умовахсередовищабезкінечнимособинам-близнюкамважковиробитиякості,якібзабезпечувалистійкевиживання.

Іншасправа—статеверозмноження.Уцьомувипадкукож-нийнащадоккожної парипоєднує у собі ознаки обох батьків,причомурізноюмірою.Томукожнедитинчахоча б трохивід-різняєтьсявідтатазмамоютавідсвоїхбратівісестер.Ступіньрізноманітностіновихпоколіньубагаторазівбільший,аотжей більший «запас міцності» виду, його здатність протистоятинесприятливимумовамсередовища.

Організми,якірозмножуютьсятількинестатевимшляхом,уприродіскорішезавсеєвиняткомізправил.Прицьомувонимаютьпевніособливості,щодозволяютьїмвижити.Наприклад,амебиживуть у воді, де умови більш постійні, аніж на суші.А бактерії, для яких так само характерне нестатеве розмно-ження,—маютьвеличезнушвидкістьрозмноження. І вцьомуємудрістьприроди.

Убільшостівидівпредставникичоловічоїтажіночоїстатііс-тотновідрізняютьсяізабудовоюклітин,ізабудовоюорганізмувцілому.Цеявищеодержалоназвустатевогодиморфізму (відгрец.di—двічі таmorphe—форма). У рослинжіночі квіткиматочкові,ачоловічі—тичинкові.Утваринсамці,якправило,відрізняютьсясвоїмвиглядомвідсамок.Зазвичайсамцібільші,алебуваєйнавпаки:водногозвидівкруглихчервівсамецьна-стількималийпорівняноізсамкою,щоживевскладкахїїшкірийвибираєтьсязвідтилишедлятого,щобвиконатисвоїчоловічіобов’язки.Особливояскравостатевийдиморфізмпроявляєтьсявперіодрозмноження.Наприклад,усамцівкуликівтурухтанів,

49

уякихзабарвленняпір’яоднотонне,підчасшлюбних ігорна-вколошиївиростаєвеличезнийкомір,якийвиграєвсімабарвамивеселки.Самезадопомогоюньогосамецьіприваблюєподругу.

Зовнішні ознаки статі у тварин визначаються особливимиречовинами—статевими гормонами. І самки, й самці маютьнетількичоловічі,айжіночістатевігормони.Урізнихстатейвонинаявніврізномуспіввідношенні:усамцівпереважаютьчо-ловічігормони,авсамок—жіночі.Алеприрізнихвідхиленнях,наприкладвикликанихзахворюваннями,цейбалансможепору-шуватися,ітодіорганізмздатнийпроявлятидеякіознакипроти-лежноїстаті.Такіявищазустрічаютьсяйулюдини—надлишоктих чи інших гормонів пояснює, чому одні чоловіки здаютьсянадтоженоподібними,авжінокростеволоссянаобличчітощо.

Величезнурольвідіграєплодючістьорганізмів.Уприродііснуємудразакономірність:чимменшаймовірністьвиживанняокремоїособини,тимвищаплодючістьвиду.Чемпіонамизрозмноженняєтігрибийрослини,вякихспоританасіннязрізнихпричингинутьувеличезнихкількостях.Надзвичайноплодючіриби,якправило,залишаютьсвоюікрубезнагляду.Самкавугравідкла-даєблизько2млнікринок!Аосьнайменшаплодючістьуссав-ців:їхнідитинчатапочинаютьрозвиватисявсерединіматерин-ськоготіла,ацезабезпечуєнайвищезбереженнякожногоплода.

Урок 8

Тема. Властивості організмів. ріст та розвиток

Цілі уроку: — навчальна—закінчити вивчення теми 1 (тобто роз-мову про відмінні риси живих організмів) тим, що живій природі властиві ріст і розвиток;

— розвиваюча—розширити кругозір учнів порівнян-ням особливостей розвитку рослин і тварин, а також інформацією про те, що у тварин також є два види розвитку — прямий і непрямий;

— виховна—дати зрозуміти учням, що їхні нинішні об-меження за віком у можливостях і правах — це лише певний період життя, що властивий усім живим ор-ганізмам, і що він обов’язково закінчиться зрілістю.

основні поняття: зигота, ріст, розвиток, зрілість, однолітні й багатолітні рослини, прямий і непрямий розвиток.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику), практичний.

50

обладнання: колекція «Розвиток шовковичного шовкопряда», 9 на-сінин квасолі, скляна банка місткістю 0,5 л, 2 однакові кришки для банок, волога тканина.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь, практичний.Міжпредметні

зв’язки: біологія (7 клас).


варіант 1. у формі термінологічного диктанту за попередньою темою «види розмноження рослин і тварин».

варіант 2. в усній формі, коли вчитель задає запитання, а викликані ним учні відповідають на них.

II. Повідомленнятеми,цілейізавданьурокуIII. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопереднього


1. Дорослість.2. особливості росту рослин і тварин.3. однолітні й багатолітні рослини.4. Прямий і непрямий розвиток тварин.5. Чинники, що впливають на ріст і розвиток живих

організмів. V. ПідбиттяпідсумківурокуVI. Домашнєзавдання

хід урокуI. Перевірка домашнього завдання

Варіант 1Уформітермінологічногодиктанту.Цяформавиправдана,

тому що попередня тема містила багато нових термінів,апідготовкадодиктантуйсамейогопроведення—додатковийстимулдляучнівналежнорозібратисявматеріалідомашньогозавдання,атакожсамапособієчудовимповторенням.

Учитель заздалегідь пише на дошці дев’ять термінівіз домашнього параграфа й диктує визначення цих термінів,але не в тій послідовності, у якій вони написані на дошці,й,зрозуміло,неназиваєсамітерміни.Завданняучнів:установити,якевизначенняпролунало,знайтицейтермінуспискунадошційпоставитинавпротипорядковогономерапрочитаного—номерцьоготерміназдошки.

51

Терміни:

1) статеверозмноження;2) запліднення;3) зигота;4) зародок;5) перехреснезапилення;6) самозапилення;7) вегетативнерозмноження;8) насіння;9) плід.

Визначення:

1.Перенесенняпилкунаматочкусвоєїжтакиквітки.(6)2.Перенесення пилку з тичинок однієї квітки на маточку

іншоїквіткицієїжтакирослини.(5)3.Розмноження, у якому беруть участь чоловічі йжіночі

статевіклітини.(1)4.Злиттясперматозоїдатаяйцеклітиниводнуклітину.(2)5.Вонибуваютьсухійсоковиті,алеїхнєпризначення—за-

хищатинасіннярослини.(9)6.Вономіститьзародокрослинийзапаспоживнихречовин.

(8)7.Клітина,щоутворюєтьсяпіслязапліднення.(3)8.Майбутнійорганізмрослиниаботварини,щорозвивається

внасінні,ікрі,яйціабоорганізміматері.(4)9.Розмноженнярослинчастинамиїхньоготіла—бульбами,

вусами,цибулинами,кореневищами.(7)

Варіант 21.Щотакерозмноження?Якейогозначеннявжиттіорга-

нізмів?Додаткове запитання: Яка частина рослини відповідає

зарозмноження?2.Чим перехресне запилення відрізняється від самозапи-

лення?Додаткове запитання: Як відбувається вегетативне роз-

множеннярослин?3.Чимстатеверозмноженняутваринвідрізняєтьсявідроз-

множеннячастинамитіла?Додаткове запитання:Деможеперебуватизародоктварини

досвогонародження?

52

4.Каміньупав і розбивсянакількашматків.Чи єцепри-кладомрозмноження?Такчині?Чому?



Вивжезнаєте,щозоднієїзаплідненоїяйцеклітини,абози-готи,утворюєтьсябагатоклітиннийзародок.


—Щовідбуваєтьсяіззиготоюпіслязапліднення?(вона по-чинає ділитися: спочатку на дві клітини, потім кожна половинка так само на дві і так далі.)

—Як називають процес збільшення розмірів і маси орга-нізму за рахунок збільшення числа клітин? (Цей процес називають ростом.)

Зміни,яківідбуваютьсязживиморганізмомупродовжйогожиття,називаютьрозвитком.

Ріст і розвиток рослин і тварин чимось схожі, чимось від-різняються.Метанашогосьогоднішньогоурокуполягаєвтому,щобпорівнятиціхарактеристикиживоїприроди—ріст іроз-виток—урослинітварин.




1. Дорослість

Дорослість(зрілість)—означаєздатністьвідтворюватисобіподібних,тобтоматипотомство.


РЗ-1:1,с.10.

2. Особливостіростурослинітварин

Рослини:ростутьупродовжусьогосвогожиття;��ростуть переважно вночі, удень ріст уповільнений, організм зосе-��редженийнафотосинтезі;ростутьусічастиниорганізму.��

Тварини:ростутьдопевноговіку;��

53

ростутьвосновномувдень,авночівсіжиттєвіпроцесивповільню-��ються;ростутьусічастиниорганізму.��

3. Однолітнійбагатолітнірослини

Затривалістюжиттярозрізняють:однолітні(квасоля,огірки);��дволітні(морква,цибуля);��багатолітні(кущійдерева).��


РЗ-2:1,2,с.7.

4. Прямийінепрямийрозвитоктварин

Існує два види розвитку тварин: прямий—при якому но-вонароджений організм схожий на дорослу тварину, і непря-мий—коли один і той самий організм упродовж свогожиттянабуваєнесхожиходнанаоднуформ(жуки,метелики).


РЗ-1:2,с.11.РЗ-1:Завдання,с.7.

5. Чинники,щовпливаютьнарістірозвитокживихорганізмів

Нарістірозвитоквпливаєкількістьсонячноготеплайсвітла,кількістьпоживнихречовин.

Щободержатидоказицьоготвердження,вчительпропонуєкласудомашнєзавданнянадодатковуоцінку.

1. Завдання1і2нас.48.2. Завданнянас.57—58.3. Завданнянас.22—23.


Рістірозвитоквластивітількиживимістотам.Цевідрізняєїх від неживої природи. Ріст і розвиток рослин відбуваютьсявпродовж усьогожиття. Ріст тварин відбувається до певноговіку.Розвитоктваринбуваєпрямимінепрямим.


1. §7, дати відповіді на запитання після нього. Виконатинадодатковуоцінкудонаступногоурокузавдання1і2(дія1),описанінас.48підручника.

2. §4,виконатизавданнязіс.22—23.

54

3. §4, виконати завдання «Для допитливих» зі с. 57—58підручника.


РЗ-2:Досліди,с.7.


ріст живих організмів

Мікроорганізми ростуть за рахунок розмноження клітин,тобтозарахунокзбільшенняїхньогочислайвідповіднозагальноїмасиживогоорганізму.Тимчасомубагатоклітиннихорганізмівзбільшуєтьсянетількичислоклітин,алейїхнірозміри.

Уживихорганізміврозрізняютьдватипиросту:ізометрич-ний(відгрец.isos—рівний,однаковийіmetron—міра)таало-метричний(відгрец.allos—іншийіmetron—міра).Упершомувипадкусередняшвидкістьростуорганівзбігаєтьсязішвидкістюростувсьоготіла,тобтойоргани,йтіловціломузбільшуютьсяпро-порційно.Ізометричнийтипростухарактернийдлярибтадеякихкомах—пропорціїтілаоднаковіумолодихідорослихтварин.

Увипадкуалометричногороступропорції тіла змінюютьсяв міру дорослішання організму. Такий ріст характерний дляптахів і ссавців, включно з людиною. Досить пригадати, на-приклад,щоновонародженідіти,кошенятайцуценятамаютьтрохизавеликіголівки,аїхнікінцівки—навпаки,короткійто-ненькі,щоб зрозуміти особливості алометричного росту, аджепри ньому пропорції тіла змінюються з часом дорослішанняорганізму—у дорослих особин голова вже не здається непро-порційновеликою,акінцівкистосовнотулубастаютьдовгимийдоситьпотужними.

Важливоюособливістюростурослинєйогоритмічність.Вонапов’язанавпершучергу із сезоннимизмінамиклімату.Упів-нічнихширотахріст рослин гальмується,коликоротшає деньнаприкінці літа, а в південнихширотах рослини перестаютьростипідчасзасушливогосезону.

У будь-якому організмі відбуваються два протилежні про-цеси:відмираннятавідновлення.Так,уссавцівпротягомусьогожиттяпостійнозаміщуютьсяклітиникрові,покриттявсерединікишечнику,шкіри.Прицьомушвидкістьзаміщеннявідповідаєшвидкостівідмиранняклітинітканин.Окрімприродногоходуподій,інодіорганізмвтрачаєтканинийорганивнепередбачених,

55

а іноді й трагічних ситуаціях: при захворюваннях, нещаснихвипадках,нападаххижаківтощо.Уцьомуразівідновніпроцесипомітноактивізуютьсяйпризводятьдовражаючихрезультатів.Так,уморськоїзіркиможевідростивтраченийпромінь,ящіркаспроможна відновити хвіст. Саме цю здатність організмів від-новлювативтраченіабоушкодженітканинийорганиназиваютьрегенерацією(латин.regeneratio—відродження,відновлення).Щоправда,якправило,чимскладнішевлаштованийорганізм,тимбільшеобмеженійогоможливостідорегенерації.Навідмінувідрічковогорака,якийздатенвідрощувативтраченіклешні,вищі хребетні, зокрема й людина, такими здатностями не во-лодіють. Однак меншоюмірою—тільки на рівні тканин, аленеорганів,—регенераціядоступнаіїм.Якщовтраченачастинапечінки,щитовидноїабопідшлунковоїзалози,клітинивцілілихфрагментівцихорганівпочинаютьпосиленоділитися,внаслідокчогопервіснірозміриорганавідновлюються.Нажаль,нервовіклітини такою здатністю не володіють, саме тому дуже частокажуть:«Нервовіклітининевідновлюються».

Справжнімимайстрамирегенераціїєрослини.Завдякиційособливостібагатоякізнихздатнідовегетативного(частинамиорганізму)розмноження.Новірослиниможутьвиростатиізжив-цівабочерешків,аінодінавітьізокремихлистків(наприклад,традесканція або сенполія, остання більше відома за назвоюкімнатнафіалка).

Урок 9

Тема. Значення пристосування організмів до умов існування. Поведінка рослин і тварин

Цілі уроку: — навчальна—на конкретних прикладах показати учням, що різноманітність рослин і тварин на пла-неті Земля є результатом їхнього пристосування до різноманітних природних умов;

— розвиваюча—відкрити школярам різноманітний світ рослин і тварин, які живуть на нашій планеті, викликати в них інтерес до подальшого знайомства з біологічною наукою в наступних класах;

— виховна—вивчаючи тему, показати учням, що будь-які зовнішні або поведінкові характеристики, котрі на перший погляд здаються непривабливими, є ре-зультатом пристосування живих організмів до різних природних умов.

56

основні поняття: світлолюбні й тіньовитривалі рослини, рослини-хижаки, паразитизм, пристосованість.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику й таблицями на дошці), створення проблемної ситуації.

обладнання: підручник, таблиці на дошці «Рослини тундри», «Рос-лини пустелі».


Міжпредметні зв’язки: природознавство (5 клас), біологія (7 клас).


досвіду.Створенняпроблемноїситуації IV. Викладенняосновногоматеріалу

1. Пристосування рослин і тварин до різної вологості.2. Пристосування рослин і тварин до різної освітленості.3. Пристосування рослин і тварин до різної температури

середовища.4. одержання кисню із різних середовищ.5. Пристосування до різного режиму живлення.6. Інші пристосування рослин і тварин.


хід уроку



1. Щоназиваютьростоморганізмів?Додаткове запитання: Чим відрізняється ріст рослин від

ростутварин?2. Щоназиваютьрозвиткоморганізмів?Додаткове запитання: Які два види розвитку тварин іс-

нують?Післяцьоговчительцікавиться,хтовиконавдодатковедо-

машнєзавданнящододослідженнявпливурізнихумовнарістрослиннаприкладіпроростаннязеренквасолі,перевіряєйоці-нюєрезультати.

57



Бесіда f

—Якіп’ятьумовнеобхіднідляіснуванняживихорганізмів?(вода, повітря, світло, тепло та поживні речовини.)

—ЧирівномірнорозподіленіціумовипоповерхніЗемлі,чискрізьнаповерхніпланетиоднаковакількістьсонячноготепла,світлатаводи?(Ні.)

—Якщоумови,необхіднідляживихістот,неоднаковінапо-верхніЗемлі,тощовтакомуразіможнаприпуститипропоширенняживихорганізмів?(Живі організми так само відрізняються один від одного й поширені по поверхні Землі неоднаково.)


—Завдякичомутваринийрослинивиживаютьурізноманіт-нихприроднихумовахуразінестачітепла,світлайводи?(Завдяки пристосуванням.)


1. Пристосуваннярослинітвариндорізноївологості

1. Див.рис.48нас.50аботаблицю«Рослинипустелі».

2. Немаєвідповідника.


рослини тварини1)Довгийкорінь;2)розгалуженийкорінь;3)накопиченняводивм’ясистих

тканинах;4)дляощадливоговипаровуван-

няводиутворюютьколючкиабоскидаютьлистявсухийсезон

1)Накопичуютьворганізміводу;2)витривалійдолаютьупошу-

кахджерелаводивеликівід-стані


РЗ-1:3,с.16.

58

2. Пристосуваннярослинітвариндорізноїосвітленості

рослини тварини1)Світлолюбнірослиниростуть

навідкритихмісцях,атіньо-витривалі— вумовахпоганоїосвітленості;

2)зізменшеннямсвітловогодняопадаєлистя

Деннітвариниполюбляютьсвітло,анічнітварининемаютьвньомупотреби

3. Пристосуваннярослинітвариндорізноїтемпературисередовища

рослини твариниВорсинкиналистітавос-ковийналітдопомагаютьвижитивумовахнизькихтемператур

1)Теплокровнітвариниздатнісамо-стійнопідтримуватитемпературутілайтомуживутьухолоднихкліматичнихумовах;

2)підшкірнийжирзберігаєтепло;3)випаровуванняводичерезшкіру

(потіння)убезпечуєорганізмвідперегрівання;

4)сплячкадопомагаєпережитиспе-котнийабохолоднийсезон;

5)жировізапасиназимудопомага-ютьпережитизимовусплячку

4. Одержаннякиснюізрізнихсередовищ

рослини твариниДихаютьусімачастинамитіла,аленайбільшелистям

1)Череззябрауводі—риби;2)черездихальцязповітря—

комахи;3)черезлегенізповітря—пта-

хи,плазуниталюдина

5. Пристосуваннядорізногорежимуживлення

рослини тварини1)Одержуютьпоживніречовини

урозчиненомувиглядізадопо-могоюкоріннязґрунту;

2)набіднихґрунтахз’являютьсярослини-хижакийрослини-паразити

1)Впадаютьусплячкувперіодинестачіїжі;

2)кочуютьупошукахїжівіншірайони

59


РЗ-1:2,с.15.

6. Іншіпристосування

рослини тварини1)Яскравезабарвленнятаприєм-

нийзапахдляприваблюваннякомах-запильників;

2)крилатки,гачечкийпарашу-тикинанасіннідляїхньогокращогопоширення;

3)смачніплодизнасіннямусе-редині

Яскравезабарвленнявсамцівуперіодутворенняпардляпри-ваблюваннясамок


РЗ-1:4,5,с.16.РЗ-2:Завдання,с.16.



—ЩодаєзмогуживиморганізмампоширюватисяпоповерхніЗемлійвиживативнайрізноманітніших,зокреманеспри-ятливих,природнихумовах?(різні пристосування.)


1. §8,повторити§1—7тас.3—11.2. §10,повторити§1—9.3. §9,10.Дати відповіді на запитання після параграфів, повторити

§1—8.


РЗ-1:виконатитренувальнийваріант,с.17—18.РЗ-2:виконатидослід,с.17.Повторититему,с.18.


Середовище проживання

Простір, у якому проходитьжиття організму, називаютьйогосередовищемпроживання.Різноманітністьсередовищпро-живаннянаповерхнінашоїпланетивідповідаєрізноманітностісамих організмів. Серед багатьох чинників навколишнього

60

середовищадляживихорганізмівважливимиєумовитаресурси.Умови—цеважливіфізичніхарактеристикисередовищапро-живання,наякісаморганізмвпливатинеможе:температура,тривалістьсвітловогодня,солоністьводи,вякійживеорганізм.Ресурси, на відміну від умов, активно споживаються організ-мами,йнакількістьресурсівусередовищіпроживаннявпливаєжиттєдіяльністьтихчиіншихживихістот.Інодіодніорганізмивіднімаютьресурсивінших,саметомузаресурсивживійпри-родічастоточитьсяжорстокаконкуренція.

Боротьба за ресурси

Середрослин,тваринінавітьбактерійзустрічаютьсязовсімрізніспособипідтриманнясвогоіснування,або,якговорятьбіо-логи,різніжиттєвістратегії.

Так, прихильники першої стратегії дотримуються «правасильного»—вонидомінуютьурослинномупокриві,захопившитериторіюзусіма їїресурсамий знищившиконкурентів своїмшвидкимростом.Якправило,вонимаютьміцнукореневусис-тему,добрерозвиненунадземнучастину.Дотаких«силовиків»належатьдерева,якіутворюютьліси,деякімохи,щосуцільнимкилимомукриваютьболота,абоочерет,густізаростіякогокіло-метрамитягнутьсянамілководдібагатьохозерірік.

Іншівидирослин,вважаючи,що«терпінняміпрацеювсьогоздобудеш»,здатнівиживативсуворихумовахіпрималійкіль-костіресурсів—там,деіншііснуватинеможуть.Частоподібнірослининазиваютьтіньолюбними,абозасухостійкими.Багатоякі з них чудово почуваються навіть тоді, коли добре забезпе-ченівологою,світломабопоживнимиелементами.Протевонинездатніборотисязконкурентамизаціумовиіїмпростішеви-жититам,децихконкурентівнемає,—узатінкуабовпустелі.

Нарешті, є рослини, якішвидко розмножуються й розсе-ляються,але,як іпопереднягрупа,не здатнідоконкурентноїборотьби. Зазвичай ці рослини з’являються там, де порушенаприроднарослинність,аледоволібагатопоживнихречовин.Цірослиничастопоселяютьсянамісцівирубаногоабовигорілоголісу,наприклад,трав’янистийіван-чайабодеревоосика.Наза-недбанихполяхзамістькультурнихрослинодразужохочепо-селяються бур’яни: грицики (інша назвамисочки, калитник),осоттаінші.Усьогозакількароківцівидизаселяють«нічийну»територію.Однаквонитріумфуютьнедовго—заякийсьчасїх

61

витісняють більш сильні, але повільно зростаючі конкурентизпершоїгрупи.

Екологамдобревідомеправило:«майстромнавсіруки»ужи-війприродібутинеможливо.Забудь-якевиниклевдосконалення,якевідрізняєданийвидвідінших,організмамзавждидоводитьсячимосьрозплачуватися.

Симбіоз

Окрім конкуренції, хижацтва й паразитизму в природі не-рідкозустрічаютьсярізніформивзаємовигіднихстосунківміжорганізмами.Цістосункиназиваютьсимбіотичними.Прикладомсимбіозу,щовиникунаслідоктривалоїспільноїісторії,можутьслужити стосунки між квітковими рослинами та комахами-запильниками.Нектар,що виробляється для приваблюваннякомах,—енергетичноціннийпродукт,рослинифактичновтра-чають.Але такі втрати виправдані перевагами, які надає рос-линіперехреснезапилення,здійснюванелюбителямицьогоне-ктару—осами,бджолами,метеликамитаджмелями.

Вплив умов середовища існування

Дляоднихвидівзначенняякого-небудьчинникаколиваютьсядужеістотно,дляіншихйогоколиванняобмежені.Відомо,щощука витримує температуру від 0 до +35 °С, а форель почува-єтьсяпогановжепритемпературітрохивищійвід+20 °С.Деякітропічні рибки, яких розводять в акваріумах, не витримуютьзниженнятемпературидо+10 °С.

Часто організми поширені в географічних районах, межіяких визначаються значеннями якогось фізичного чинника.Особливо важливими є при цьому не середні значення такогочинника,айогомаксимальніабомінімальнізначення.Напри-клад, звіренамежапоширення гігантськогоцереуса (великогокактусавпустеляхПівнічноїАмерики)збігаєтьсязлінією,щопозначаєтериторії,уякихзимовізаморозкитриваютьнебільше1,5доби.Якщовякійсьмісцевостіхочабодинразтемпературавпаденижче0 °Сіпротримаєтьсядвідоби,кактусзагине.Утихмісцях,девінросте,заморозкисправдібувають,алещоразутри-ваютьтрохибільшедоби.Отже,гігантськийцереусможепіслянихвідтанутийвижити.

Екологічна ніша

Кожнийвидрослиниаботваринимаєякусьспеціалізацію,якадозволяєйомувижити.Цяспеціалізаціявизначається:

62

—місцем перебування виду в просторі (живе на суші або у воді, на дні або біля поверхні, на землі або на деревах тощо);

— стосунками з іншими видами (їхня жертва, хижак або конкурент);

—якимумовамсередовищанадаєперевагу (температура, доступність води тощо).

Длявизначеннятакоїспеціалізаціїу20-хрокахХХст.ан-глійськийекологЧарлзЕлтон(1900—1991)запропонувавтермін«екологічнаніша».Можнасказати,щосередовищепроживаннявиду—цейогоадреса,аекологічнаніша—йогопрофесія.

Так,однуйтусамунішутравоїднихтваринвАвстраліїза-ймаютькенгуру,вАфриці—антилопи.Нішуптахів,якіжив-лятьсянектаромквітів,уПівденнійАмерицізаймаютьколібрі,авАфриці—нектарниці.

Види,щоживутьводномусередовищіпроживання,немо-жуть займати одну й ту саму нішу, оскільки між ними можевиникнутиконкуренціязакорм,місцягніздування—утварин,ізаводу,простір,світлотапоживніречовини—урослин.Цяконкурентнаборотьбазакінчуєтьсятим,щоодинвидвитісняєіншийізпевноїтериторії.ТакбуловXIXст.вАвстралії,колизавезенієвропейцяминацейматериккроликирозплодилисяуве-ликійкількостіпривідсутностіхижаківісталиконкурентамиовецьнапасовищах.Томуорганізмиводнійекосистемізавждизаймаютьрізніекологічнініші.

Урок 10

Тема. Підсумкове узагальнення 1

Цілі уроку: — навчальна—з’ясувати рівень навчальної компе-тентності учнів, здійснити контроль та оцінювання навчальних досягнень за темою 1;

— розвиваюча—розвивати вміння письмово вислов-лювати свої думки, виконувати різнорівневі завдан-ня;

— виховна—виховувати самостійність і відповідаль-ність.

Методи уроку: контрольно-узагальнювальний.

63

обладнання: картки для контролю та оцінювання.

Тип уроку: контроль та оцінювання навчальних досягнень.


природознавство (5 клас), фізика (7 клас), біологія (7 клас).

Структура уроку I. Повідомленнятеми,цілейізавданьуроку II. ІнтелектуальнарозминкаIII. Перевірказнаньучнів

Запитання та завдання для підсумкового узагальнення теми 1.


хід уроку

I. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

Перевірка рівня компетентності учнів за 12-бальноюшкалою.

II. Інтелектуальна розминка

Задлятогощобучніналаштувалисянарозумовуроботуйпри-гадалиосновніпоняттятазаконитеми1,учительпропонує їмвиконатинадошці,усноабописьмово,знаступнимобговореннямкільказавдань,якінаведенівцьомупосібнику.Видіскладністьзавданьучительобираєсамостійно,залежновідрівняпідготов-леностікласу,часу,відведеногонаданийвидроботи,тощо.

III. Перевірка знань учнів

Учительдаєчасдлятого,щобучніоформилиаркушабозо-шит,уякихвонивиконуватимутьзавданнятавідповідатимутьназапитання.Узошитахабонааркушахучнімаютьнаписатиномер підсумкового узагальнення, дату його проведення, своєпрізвище, ім’я таклас.Одержавшикартку, учень обов’язковозаписуєвзошитабонааркушіномерсвоговаріанта.

Після цього вчитель роздає картки із завданнями, нагадуєчас,відведенийдляроботи.

Післязакінченнячасу,відведеногонароботу,учительзбираєаркушійзошитиучнівтакарткиіззавданнями.

64

Запитаннятазавданнядляпідсумковогоузагальненнятеми1

Варіант 1

1.Щоназиваютьсистемою?

2.Наведіть приклади органів дихання у комах, риб і ссав-ців.

3.Учомуполягаєголовнавідмінністьоднолітніх,дволітніхтабагатолітніхрослин?Якірослининалежатьдобагато-літніх(2—3приклади)?

4.Чи можна вважати,що хижі тварини здійснюють своюдіяльність(активність)завдякиотриманійенергіїСонця?Такчині?Чому?

Варіант 2

1.Наведіть2—3прикладиприроднихсистем.

2.Щотакедихання?Якимгазомминаповнюємоповітрянукульку,колинадуваємоїїротом?

3.Якаголовнафункціяквіткирослини?

4.Чомунасіннярослинможепроростатив темряві, а самарослинавтемрявібезсвітланеросте?

Варіант 3

1.Наведіть2—3прикладиштучнихсистем.

2.Якурольурозмноженнірослинвідіграєзапилення?

3.Грибивикористовуютьдлясвогоживленняготовіорганічніречовиниживихабовідмерлихорганізмів.Яквивважаєте,засвоїмживленнямгрибиближчідорослинчидотварин?Чому?

4.Щойновакваріумнасипаютькорм,рибимиттюпливутьдонього.Поясніть,якурольвідіграютьуцьомунервовасистема,органичуття,якісамеоргани.

Варіант 4

1.Якаголовнафункціяабозавданнястебларослини?

2.Назвітьп’ятьумовіснуванняживихорганізмів.

3.Чимприроднісистемивідрізняютьсявідштучних?Назвітьдвівідмінності.

4.Чомувспальні,делюдипроводятьнічнийчасдоби,нере-комендуєтьсятриматибагатокімнатнихрослин?

65

Варіант 51.Якіголовніфункціїабозавданнякоренярослини?Наведіть

дваприклади.2.Наведіть2—3прикладизовнішніхзв’язківтакоїштучної

системи,якперсональнийкомп’ютер.3.Чимвідрізняєтьсяспосібживленнядвохссавців—зайця

тавовка?4.Камінь упав із висоти й розколовся на кількашматків.

Чиможна вважати це прикладом розмноження? Так чині?Чому?

Варіант 61.Які головні функції листя рослин? Наведіть два при-

клади.2.Наведіть2—3прикладизовнішніхзв’язківтакоїприродної

системи,яккорова.3.Чиможнаназватирозвитоклюдськогоорганізмупрямим

абонепрямим?Чому?4.Чомунагазонітраванезникає,хочаїїзрізаютькосаркою

ще до утворення насіння?Як називають спосіб розмно-женнярослинбезвикористаннянасіння?


Решту уроку вчитель присвячує аналізу письмової роботи.Дляцього вінпросить учнівназватипитання та завдання,щобули для них надто складними, й у формі фронтальної бесідиізкласомформулюєвідповідінаних,щобузнанняхучнівнеза-лишилося«білихплям».


1. Повторити§1—8.2. Повторити§1—10.3. Повторити§1—10.Аналізуватиконтрольнізапитаннятазавданнядотеми1.

66

тема 2 ПрирОДні та штУчні еКОСиСтеми

Урок 11

Тема. Екосистема. Харчові ланцюги. Практична робота № 3 «Складання харчового ланцюга в екосистемі акваріума»

Цілі уроку: — навчальна—сформувати в учнів уявлення про те, що таке екосистема, чим вона відрізняється від ін-ших систем, а також у чому полягають особливості природних і штучних екосистем, навчити складати харчові ланцюги для певної екосистеми;

— розвиваюча—разом із учнями зробити висновок про взаємозв’язок і взаємозалежність живих орга-нізмів на Землі;

— виховна—ще раз підкреслити залежність усіх живих організмів на Землі, включно з людиною, від життє-діяльності рослин, тому що вони здатні утворювати органічні речовини й перетворювати сонячну енер-гію в процесі фотосинтезу.

основні поняття: екосистема, кругообіг речовин, кругообіг енергії, хар-човий ланцюг.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (рисунки в підручнику), практичний (складання харчового ланцюга).


Тип уроку: комбінований.


природознавство (5 клас), біологія (7 клас), географія (6 клас).

Структура уроку I. Повідомленнятеми,цілейізавданьуроку II. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопереднього


1. Поняття екосистеми, природні та штучні екосистеми.

67

2. відмінність екосистеми від інших живих систем.3. Кругообіг речовин та енергії як перша ознака екосистеми.4. взаємозв’язок між організмами екосистеми через

живлення як друга ознака екосистеми.5. Що таке харчовий ланцюг.6. виконання учнями практичної роботи № 3 після

пояснення порядку її виконання вчителем. IV. Підбиттяпідсумківуроку

V. Домашнєзавдання

хід уроку


Оскількинапопередньому уроці у нас булопідсумковепо-втореннятеми1,сьогоднішнійурокмипочинаємобезперевіркидомашньогозавдання.



Упопереднійтемі«Організмякживасистема»миговорилипробудовурослиннихітвариннихорганізмів.Слідсказати,щовприродіорганізминеізольованіодинвідодного.Вониживутьнапевнійтериторії—насушіабоуводі—йутворюютьнаційтериторіїекосистему.


1. Поняттяекосистеми,природніташтучніекосистеми

Сукупністьрізнихорганізмівінеживихкомпонентівприроди(гірські породи, повітря, вода, ґрунт), пов’язаних між собою,називають екосистемою (від грец. oikos—оселя, середовищеіsistema—сполучення,поєднання).

2. Відмінністьекосистемивідіншихживихсистем

Природнаекосистема—екосистема,щонезміненалюдиною(ліс,степ,озеро,луки,ріка).

Штучна екосистема—екосистема,що зазнала впливу лю-дини(парк,сад,поле,город,акваріум).

68


РЗ-1:1,с.21.РЗ-2:«Пригадайтеорію»,с.21.

Бесіда f

—Чимпарквідрізняєтьсявідлісу?(у парку ростуть дерева, які посадила людина, й можуть бути присутніми види дерев, не властиві даній місцевості.)

—Чимлукивідрізняютьсявідгороду?(На луках ростуть дикоростучі трав’янисті рослини, а на городі тільки ті, які людина вживає в їжу та які вона посадила.)

—Чимекосистемавідрізняєтьсявідтакоїприродноїсистеми,якживийорганізм?(Екосистема обов’язково займає те-риторію — суходолу або водойми, і в ній є багато живих організмів, що пов’язані між собою.)

—Чиможнавважатиекосистемоюзоопарк—аджевньомубагатоживихорганізмів?(Ні, зоопарк не є екосистемою, тому що живлення тварин зоопарку забезпечує лю-дина.)

3. Кругообігречовинтаенергіїякпершаознакаекосистем

Одна із загальних ознак екосистеми—кругообіг речовинтаенергії.

1. Див.рис.54(розглядайтейогосправаналіво)нас.57.2. Див.рис.55нас.62.3. Див.с.60.—Щовідбуваєтьсязпомерлимитваринамийзагиблимирос-

линами?(вони стають їжею для деяких жуків, бактерій та грибів, які розкладають залишки рослинних і тварин-них організмів на неорганічні речовини.)

—Хто споживає ці неорганічні речовини із ґрунту? (рос-лини.)

—Уякомувиглядікоренірослинпоглинаютьцінеорганічніречовиниізґрунту?(у розчиненому.)

—Ущо переробляють зелені рослини ці неорганічні речо-вини?(в органічні речовини.)

—Якіумовидляцьогопотрібні? (Тепло та світло сонця.)—Якназиваютьпроцесутворенняорганічнихречовинузе-

ленихрослинах?(Фотосинтезом.)

69

—Хтопоїдаєзеленірослини,аразомізнимийготовіорга-нічніречовини?(Травоїдні тварини.)

—Чиєюїжеюстаютьтравоїднітварини?(Хижаків.)


РЗ-1:2,с.20;3,с.21.

РЗ-2:1,с.20;2,3,с.21.

4. Взаємозв’язокміжорганізмамиекосистемчерезживленняякдругаознакаекосистеми

Взаємозв’язкиміжорганізмамивекосистемінайчастішепо-яснюютьсяживленням.

1. Див.рис.55(розглядайтезліванаправо)нас.58.


3. Див.с.63.

5. Щотакехарчовийланцюг


Ланцюгживлення,абохарчовийланцюг,—церядорганізмів(рослин, тварин, мікроорганізмів), в якому кожна попередняланка(організм)служитьїжеюдлянаступної.

Бесіда f

—Чому харчовий ланцюг починається із зелених рослин?(Тому що тільки зелені рослини здатні створювати ор-ганічні речовини з неорганічних.)

—Наступноюпіслярослинланкоюланцюгаєтравоїднічим’ясоїднітварини?(Травоїдні.)

—Апісляних?(М’ясоїдні.)

—Хтоживиться травоїдними та м’ясоїдними тваринамипісляїхньоїсмерті?(Бактерії, жуки й гриби.)

—Щоозначаютьінащовказуютьстрілки,спрямованівідод-нієїланкиланцюгадоіншої?(Це енергія, що разом із їжею передається від одного живого організму до іншого.)


РЗ-1:4,с.21.

РЗ-2:4,с.21.

70

6. Виконанняпрактичноїроботи№3«Складанняхарчовоголанцюгавекосистеміакваріума»


РЗ-1:практичнаробота,с.22—23.РЗ-2:практичнаробота,с.5.Учительдаєзавдання:1. С.59—60.2. С.75—76.3. С.65.Користуючись інформацією, отриманою з тексту, скласти

самостійнодваможливіланцюгиживленнявекосистеміаква-ріума. Кожний ланцюг складається з двох ланок. Роботу слідоформитивзошитійздатинаперевіркувчителеві.

Ланцюг № 1

Водорості→Равлики

Ланцюг № 2

Сухийабоживийкорм→Рибки


—Чомувакваріумінемаєланкиувиглядібактерійабожу-ків?(Тому що акваріум — штучна маленька екосистема. Людина регулює види організмів, які поміщає в акваріум, й убезпечує акваріум від потрапляння в нього хворобот-ворних бактерій.)


Територію із взаємозалежнимиміж собою організмами на-зиваютьекосистемою.Екосистемибуваютьприродніташтучні.Головнізв’язкивекосистеміздійснюютьсячерезживлення.


1. §9.2. §11.3. §11.Дати відповіді на запитання після параграфа.Аналізувати

практичнуроботу,проведенунауроці.

71


Екосистема

Сукупністьрізнихорганізмівінеживихкомпонентівсеред-овища,тіснопов’язанихміжсобоюпотокамиречовинитаенергії,називають екосистемою.Прикладами екосистем можуть бутиозеро,ліс,ділянкастепу,окремийгнилийпеньабонавітьвмістшлункатравоїдноїсвійськоїтварини,наприкладкорови.Вивча-ючиекосистеми,учніакцентуютьувагусаменапроцесахпере-творенняречовинитаенергії.Утомуразі,колиекологимаютьсправу тільки із сукупністю різних видів, які спільноживутьі між якими не спостерігається зв’язків, використовують такітерміни,якугруповання,абобіоценоз.

Різнігрупиорганізмів,щовходятьдоскладуоднієїекосис-теми, виконують у ній різні функції. Організми-продуценти(латин. рroducentis—той,що виробляє, створює) утворюютьорганічну речовину з неорганічних компонентів.Мабуть, усіпродуцентиобов’язковомаютьбутиавтотрофами.Основніпро-дуцентияквокеані,таківусіхвеликихвнутрішніхводоймах(ісолоних,іпрісних)—водорості.Самевонидаютьжиттявсімістотамвокеані,ітомурівеньрозвиткуфітопланктонувтомучиіншомурайоніокеанувизначаєтамкількістьрибитаморськихссавців.

Уводоймахпродуцентиможутьбутипредставленійвищимиквітковимирослинами,кореневасистемаякихперебуваєнаміл-ководдіводойми:ліліями,лататтям,очеретомтощо.Алепорів-нянозводоростями їхнярольвутворенніорганічноїречовининезначна.Насушіосновнимипродуцентамиєвеликізарозміромвищірослини:трави,чагарникитадерева.

Дві інші важливі групи організмів,що входять до складубудь-якоїекосистеми,—консументи(латин.сonsumentis—той,щоспоживає)іредуценти(латин.reducentis—той,щоповертає,поновлює).Доконсументівзазвичайвідносятьусіхтварин,адоредуцентів—гриби та бактерії. І ті й інші є гетеротрофами,тобтоживуть за рахунок органічної речовини, утвореної про-дуцентами.

Сонячнуенергію, зв’язанувпроцесіфотосинтезуувиглядібіологічноїмасирослин,поїдаютьтравоїднітварини,які,усвоючергу, служать їжеюдляхижаків. Так речовинай енергія пе-редаються від одних організмів до інших, об’єднуючи екосис-тему в єдине ціле. Послідовністьживих істот, які передають

72

однеодномуцюенергію,називаютьхарчовимланцюгом.Затиммісцем,що його організми посідають у харчовому ланцюзі, їхможна об’єднати в кілька груп, або харчових рівнів.Першийіз них,що утворює фундамент усієї екосистеми,— це рівеньрослин,абопродуцентів.Наднимідутьрівні,якізаймаютькон-сументи.Перший рівень консументів—рослиноїдні тварини,другий рівень консументів—хижаки першого порядку, якіїдятьтравоїднихтварин,іщевище—хижакидругогопорядку,якіживлятьсявжехижаками.Наприклад,уводойміриби,щоживляться зоопланктоном (дрібними тваринами), є хижакамипершогопорядку,абоконсументамипершогопорядку,авеликіхижіриби,щоїхпоїдають,—цехижаки,абоконсументи,дру-гогопорядку.

Харчовапіраміда

Упроцесісвоєїжиттєдіяльностікожнийорганізмвитрачаєенергію,якуодержавізїжею(азеленірослини—ізсонячнимсвітлом),їїкількістьізкожнимнаступнимрівнемзменшується.Відповідноприрістбіомасивсіхорганізмівбудь-якогорівняза-вждименшийвідмасипопередньогорівня.

Травоїдні тваринивназемних екосистемах з’їдають тількичастинурослин.Певнакількістьенергії,отриманоїзїжею,ви-трачається у вигляді тепла, тому біомаса консументів завждименшавідмасипродуцентів.Хижакамтаксамодістаютьсяневсіможливіжертви,ічастинаенергіїтежрозсіюється.

73

Так утворюється харчова піраміда біомас: чим вищийхар-човий рівень,що його займає організм, тим меншими є йогочисельністьімаса(врозрахункунаодиницюплощі).

Згідно із сучасними розрахунками, з одного на інший рі-вень може переходити не більше 30% продукції.Щодо числахарчовихрівнів,тоїхвекосистемахсушізазвичайбуває2—3,аувідкритомуокеанівід4—5дошести.Такірозходженнявдов-жиніхарчовоголанцюгаобумовленітим,щонасушіосновнимипродуцентамиєвеликірослини(трави,деревайчагарники),тимчасомяквокеаніосновніпродуценти—мікроскопічніпланк-тонніводорості.

Урок 12

Тема. Екосистеми своєї місцевості — ліс, степ та прісна водойма. Використання людиною природних екосистем. охорона екосистем

Цілі уроку: — навчальна—ознайомити учнів зі складом та особ-ливостями трьох найпоширеніших природних еко-систем України;

— розвиваюча—закласти основу для подальшого ви-вчення інших природних екосистем на уроках «Фі-зичної географії материків і океанів» (7 клас);

— виховна—прищеплювати учням дбайливе ставлен-ня до природи як до сукупності екосистем.

основні поняття: тіньовитривалі й засухостійкі рослини, заповідник, планктон.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику та навчальними таблицями), порівняльний (по-рівняння екосистем лісу й степу).

обладнання: карта «Заповідний фонд України», таблиці «Тваринний світ мішаних лісів Євразії», «Тваринний світ степів Єв-разії», «Тваринний світ прісної водойми».

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.Міжпредметні

зв’язки:біологія (7 клас), географія (7 клас), фізична географія України (8 клас).




74

IV. Викладенняосновногоматеріалу1. Екосистема лісу.2. Екосистема степу.3. Екосистема прісної водойми.


хід уроку



1. Що таке екосистема? Які два види екосистем існують?Наведітьприкладикожноговиду.

2. Щотакеланцюгживленняабохарчовийланцюг?Наведітьприкладихарчовихланцюгів.

3. Якаекосистема—природначиштучна—більшстійкайчому?

4. Доякихбіологічнихнаслідківможепризвестизникненняокремихвидівтварин?Наведітьприклади.



Найпоширеніші природні екосистемиУкраїни—ліс, стептапрісніводойми(рікийозера).


РЗ-2:1,с.24.


1. Екосистемалісу

Бесіда f

—Назвітьголовнуознакулісу.(Територія, на якій ростуть дерева.)

1. Див.рис.57нас.61.2. Див.рис.56нас.65.3. Див.с.66.Лісможнапорівнятизбагатоповерховимбудинком.

75

—Якірослинизаймаютьверхнійярус(поверх)?(Дерева.)—Середнійярус(поверх)?(Чагарники.)—Нижній ярус? (Трав’янисті рослини, мохи та лишай-

ники.)—Яка група рослин отримує найбільше сонячного тепла

тасвітла?(Дерева верхнього, або першого, ярусу.)—Якзмінюєтьсяосвітленістьпідкронамидерев?(Стає ниж-

чою, під деревами багато тіні.)Саметомутрав’янистірослинивлісі—рідкість,вонирос-

тутьтількинагалявинах,дедереванібирозступаютьсяйдаютьдорогусонячномусвітлу.

—Як називають групу рослин, які можутьжити в умовахневеликоїосвітленості?(Тіньовитривалими.)

—Назвіть дерева лісівУкраїни. (Ялина, сосна, дуб, береза, липа, клен тощо.)

—Чагарники?(Черемха, глід, бузина, шипшина, терен, лісо-вий горіх (ліщина), калина тощо.)

—Назвітьранньовеснянірослини,якіцвітутьдорозпусканнялистянадеревах,атомуодержуютьдостатньосонячногосвітла.(Першоцвіт (білий ряст), проліски, мати-й-мачуха тощо.)

1. Див.рис.58нас.62.2. Див.рис.57нас.66.3. Див.с.67—68.Твариннийсвітлісівдужебагатий.—Назвітьтравоїднихтваринлісів.(Козуля, заєць, білка, лось

тощо.)—Назвітьхижаків,якіживутьулісах.(вовк, лисиця, куниця

тощо.)—Назвітьусеїднихтварин,якіживутьулісах.(Дикий кабан,

ведмідь, їжак тощо.)ВУкраїнібагатолісовихзаповідників.—Відякогословаутворенаназватакихтериторій?(від слова

«заповідь» — закон, заборона.)Заповідникиохороняютьсязакономвідусіхвидівгосподар-

ськоїдіяльностілюдини.НайбільшелісовихзаповідниківвУкра-їнськихКарпатахтаКримськихгорах.


РЗ-2:2,с.24.

76

2. Екосистемастепу

—Доякої групиналежатьнайпоширенішірослини степів?(До трав’янистої.)

—Чогоневистачаєдеревамустепах?(вологи.)Розквітстепівнастаєнавесні,колипіслязимовоготанення

снігувґрунтібагатовологи.— Наведіть приклади степових першоцвітів. (Гусяча ци-

булька, мак, шавлія.)1. Див.рис.59нас.62.2. Див.рис.58нас.67.3. Див.с.69.Досерединилітатрававигораєйнастаєпоразасухостійких

трав—ковили, будяка, пижма, полину, миколайчиків, пере-котиполя.

1. Див.рис.60нас.63.2. Див.рис.58нас.68.3. Див.с.69.—Якігрупитваринбудутьустепуголовними:великіхижаки

чидрібнігризуни?(Гризуни: ховрашки, тушканчики, миші, байбаки, хом’яки, зайці, а також птахи й комахи.)

Відденноїспекибагатотваринрятуютьсявнорахіполюютьуночі,наприкладїжаки.

Степлюдиосвоїлидавнойзмінилийогодлясебе—розоралий забудували.Незаймані степи збереглися тільки в заповідни-ках,такихякАсканія-Нова,Українськийстеповий,Луганськийтощо.


РЗ-2:4,с.25.

3. Екосистемапрісноїводойми

—Чимрікавідрізняєтьсявідозера? (у річці вода постійно тече в одному напрямку, в озері або у ставку — вона сто-яча (така сама відмінність, як і між водопровідним кра-ном і тазиком води).)

1. Див.рис.61нас.64.2. Див.рис.60нас.70.3. Див.с.61—62.—У якій частині водойми тваринний світ буде різноманіт-

ніший— у придонній чи верхній—і чому? (у верхній,

77

тому що вона одержує більше сонячного тепла й світла, а також ближча до атмосфери — джерела кисню.)

—Назвітьрослинипріснихводойм.(Ірис болотяний, осока, ряска, латаття, жовта водяна лілія, лепеха, очерет, рогіз і, звісно ж, водорості.)

—Назвіть тварин прісної водойми. (Жаби, раки, молюски (беззубка, що нагадує за формою мідії), водомірка, жук-плавунець, личинки комах (комара та бабки), риби.)

—Якназиваютьдрібніживіорганізми,щовільноплаваютьуводі?(Планктоном.)

Надзвичайно цікаві прісні озера північно-західної частиниУкраїни, так званіШацькі озера, та найглибше озеро нашоїкраїнисередних—Світязь.Територіяцихозеррозташовуєтьсяводнойменномунаціональномупарку.

—Урічкахменшепридоннихтварин,аніжвозерах.Чому?(Їм важче перебувати на дні через плин води.)


РЗ-2:6,с.25.



—Назвіть найпоширеніші природні екосистеми України.(Ліс, степ та прісні водойми.)

—Чомурослиннийітвариннийсвітиекосистемиутворюютьвзаємозв’язки?(вони пов’язані живленням.)


РЗ-2:3,с.24;5,с.25.


1. §10.2. §12,13.3. §12,13.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфів.

Додатковий матеріал до урокуСтепи та прерії

УвнутрішньоконтинентальнихрегіонахПівнічноїАмерикитаЄвразіївеличезніплощізаймаютьтрав’янистіугруповання,відоміякстепи(уЄвразії)тапрерії(уПівнічнійАмериці).Степи

78

йпрерії—цецарствозлаків.Тутростутьбагатолітнізлаки—ко-вила,вівсяниця(типчак)ітонконіг(келерія,кипець).Окрімзла-ків,устепахчималотакзваногостеповогорізнотрав’я,амісцямийчагарників—таволги,степовоївишні,ялівцютощо.

Особливістюстеповихрослинєнаявністьу багатьох ізнихдуже довгих і сильно розгалужених коренів, які поглинаютьвологу із ґрунту.Черезце степ інодіназивають—«лісдогориногами».

На сьогодні степи тапрерії здебільшогорозораній зайнятісільськогосподарськимикультурами.

Тваринипрерійістепівпристосовуютьсядодоситьсуворогорежиму температурий зволоження.Більшість із них змушеніобмежуватисвоюактивністьголовнимчиномвеснянимівмен-шій мірі осіннім періодом. На час холодної зими вони впада-ють в анабіоз, а в період літніх посух знижують активність,перебуваючи в стані так званого напівспокою.Дрібні хребетнітварини—ящірки, змії, деякі гризуни—впадають на зимув сплячку, великі ссавці переміщуються у південні райониз м’якою зимою, а більшість птахів здійснюють сезонні пере-льоти.

Відкритіпростори,позбавленідеревнихічагарниковихрос-лин,вимагаютьпошукусхованок,томупевнучастинужиттятва-ринипроводятьпідземлею.Окрімтого,уґрунтістепівцілкомдо-статньорослинногокорму—кореневищ,бульб,цибулин.Багатогризунів,наприкладховрашки,риютьскладнійглибокінори.Устепузбереглисявеликіпоселеннябайбаказвичайного.

У степах Євразії кілька століть тому можна було поба-чити стада диких биків—турів, антилопи сайги, диких ко-ней тарпанів, степових зубрів. Ці копитні не тільки спожи-вали рослини разом з іншими дрібнішими травоїдними, алей активно розпушували й удобрювали ґрунт. У північноаме-риканських преріях, де копитні не такі різноманітні, осно-вним видом був бізон. Багатотисячні стада цих диких биківпаслися в преріях аж до появи європейців, озброєних вогне-пальноюзброєю.Заразчисельністьбізоніввідновлена,нарахо-вуєтисячіособинізаймаєнеораніділянкипрерійнапівнічно-західних окраїнах первісного розселення цього виду тварин.

УстепахПівденноїАмерики—пампі—живутьзовсіміншівеликіспоживачітрав:характернийвид—безгорбийверблюдгу-анакоізрядумозоленогих.Гуанакороблятьсезонніпереміщення:

79

уліткудомісцьводопоївізеленихпасовищ,узимку—урайонизм’якоюбезсніжноюпогодою.

Хижітваринистепівіпреріймаютьбагатийвибіркормів:віддрібнихкомахтаїхніхличинокдогризунів,птахівікопитних.Наземнийяруснаселяютьхижімурахи,жуки,одиночнірийніоси,щополюютьнарізноманітнихбезхребетних.

Дрібні хижі птахи степів (боривітер, кібчик) споживаютьголовним чином комах—саранових, жуків. Великі пернатіхижаки добувають гризунів відповідно до своїх розмірів: відмишей-полівоктаховрашківдобайбаківізайців.УстепахЄв-разіїживутьлуні,канюк-курганник,степовийорел.

В американських преріях найпоширенішим птахом є аме-риканський боривітер. Вінживиться в основному сарановимита іншими комахами. І в преріях, і в південноамериканськійпампі зрідка можна побачити майже винищеного на сьогоднівилохвостогошуліку.

Хижіссавціпрерій—цекойот,чорноногийтхір,довгохвосталаска,гривастийвовк,австепахЄвразії—лисиця,вовк,горно-стайітхір.Хижіссавціживлятьсяголовнимчиномгризунами.

Урок 13

Тема. Ґрунт. Склад ґрунту. різноманітність ґрунтів. Практична робота № 5 «Дослідження складу та властивостей ґрунту»

Цілі уроку: — навчальна—визначивши поняття «ґрунт» разом з учнями, з’ясувати склад ґрунту та його основні властивості в ході виконання практичної роботи;

— розвиваюча—підкреслити, що ґрунт займає про-міжне місце між царствами живої та неживої при-роди, поєднуючи в собі представників тих та інших царств;

— виховна—визначити місце ґрунтів у житті людини як джерела більшості продуктів харчування та сере-довища живлення для багатьох рослин.

основні поняття: вивітрювання, ґрунт, гумус (перегній), торф, ґрунти — чорноземи, піщані, глинисті, каштанові, підзолисті й со-лончакові.

80

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику), практичний (виконання практичної ро-боти № 5).

обладнання: лабораторна електроплитка, ґрунт (3 порції), металева сковорідка, лист або коробочка з низькими бортиками для прожарювання ґрунту, склянка, вода, паличка для перемішування або чайна ложка, скельце.



природознавство (5 клас), географія (6 клас), фізична географія України (8 клас).



1. Дослід 1. Підтвердження наявності у ґрунті води.2. Дослід 2. Підтвердження наявності у ґрунті гумусу.3. Дослід 3. Підтвердження наявності у ґрунті гірських

порід — піску та глини.4. Дослід 4. Підтвердження наявності у ґрунті повітря.5. Коротка характеристика деяких видів ґрунтів.


хід уроку



1. Яктрав’янистірослинилісупристосувалисядоумовіс-нуваннявзатінкупідкронамидерев?

Додаткове запитання:Длячогостворюютьзаповідники?2. Уякійекосистеміживепланктонтаякарольцихживих

істот?Додаткове запитання:Чомувекосистемістепудужемало

дерев?3. Якаекосистема—природначиштучна—більшвитри-

вала?Обґрунтуйтесвоюточкузору.


81


Бесіда f

—Як називається процес руйнування гірських порід у ре-зультатіколиваннятемпературповітря,замерзанняводитажиттєдіяльностіживихорганізмів (цейпроцесмиви-вчалинаурокахприродознавствау5-мукласі)?(вивітрю-вання.)

—Що утворюється на поверхні гірських порід у резуль-таті їхнього вивітрювання, а також відмирання рослин?(Ґрунт.)

—Дайте визначення ґрунту. (Ґрунт — це верхній пухкий родючий шар Землі, на якому ростуть рослини. Товщина ґрунту — від кількох сантиметрів (у горах, у тундрі) до 2 метрів (у степах).)




Нацьомууроціпроводятьдемонстраційнупрактичнуроботу.Учитель показує невеликі досліди, а учні коментують, якийґрунтовийкомпонентвиявляєцейдослід.


РЗ-1:Практичнаробота,с.25—27.

РЗ-2:Практичнаробота,с.5—7.

1. Дослід1.Підтвердженнянаявностіуґрунтіводи

Назаздалегідьрозігріту(увімкнутинаперерві)лабораторнуелектроплиткупоставитиметалевупосудинузґрунтомтапрожа-рюватийого.Відґрунтупочнепідніматисяпара.Надпароюслідпотриматискельцеабопростопокластийогоналистізґрунтом,черезкількахвилиннанижній,спрямованійдоґрунтуповерхнісклаутворятьсякрапельки.


—Пронаявністьякоїречовинивґрунтісвідчитьцейдослід?(води.)

82

2. Дослід2.Підтвердженнянаявностіуґрунтігумусу

Продовжуючипрожарюватицюсамупорціюґрунту,сліддо-чекатися,колипаранебудеутворюватися,анадґрунтомпочнездійматисядимібудевідчутнозапах,якийнагадуєгоріннядров.Цей запах і димутворюютьсявід згоранняорганічноїчастиниґрунту—перегною,абогумусу.

Післяцьогослідпорівнятиколірпрожареноготанепрожа-реногоґрунту.


—Яказпорційтемнішайчому?(Темніший — непрожарений ґрунт, темного кольору йому надають органічні речовини: перегній, або гумус.)

3. Дослід3.Підтвердженнянаявностіуґрунтігірськихпорід—піскутаглини

Усклянку,наполовинунаповненуводою,поміститишмато-чокнепрожареногоґрунтуйрозмішатийого.Заякийсьчасвмістсклянки розділиться на тришари: важкий пісок осяде на дносклянки,посерединізалишатимутьсяузваженомустанілегшійдрібнішічастинкиглини,якічерезсвоюмасуйрозмірдовгоосідатимутьнадно,азгориперебуватимепрозорийшарводи.


—Якийвисновокможназробитипроскладґрунтунапідставіпроведеногодосліду? (у ньому містяться гірські породи, в першу чергу — глина й пісок.)

4. Дослід4.Підтвердженнянаявностіуґрунтіповітря

Усклянку,наполовинунаповненуводою,поміститишмато-чокґрунту.Тієїжмитізішматочкауводупочнутьвиділятисябульбашкиповітря,щолегкоспливаютьнаповерхню.

Бесіда f

—Щовитіснилоповітряізґрунту?(вода.)Підбиваємо підсумок першої частини уроку.—Ізчогоскладаєтьсяґрунт?(Ґрунт складається із піска,

глини, гумусу (перегною), води, повітря.)—Якіживіістотиживутьуґрунті?(Жуки та їхні личинки,

дощові черв’яки, бактерії, великі тварини, які живуть у норах.)

83

Кількістьцихскладовихчастинґрунтунеоднакова(подібнодотого,якпоєднаннябілогойжитньогоборошнаврізнихкіль-костях забезпечує виготовлення кількох сортів хліба). Отже,наЗемлііснуєбагаторізнихвидівґрунтів.

—ЯкназиваютьсянайродючішіґрунтинаЗемлі?(Чорноземи. у них вміст гумусу становить 20 %, тобто 1/5 частина таких ґрунтів — це перегній!)

—Якийкомпонентнадаєїмтемногозабарвленняйвисокоїродючості?(Гумус.)


РЗ-1:1,с.23.РЗ-2:Завдання,с.22.

5. Короткахарактеристикадеякихвидівґрунтів

Піщані ґрунти

—Якийкомпонентунихпереважає?(Пісок. у такі ґрунти швидко й легко проникає вода, просочившись, вона створює умови для проникнення в ґрунт повітря.)

—Якікультуривартовирощуватиналегкихпіщанихґрун-тах?(Коренеплоди й картоплю.)

Глинисті ґрунти

—Чомувонимаютьтакуназву? (у них міститься велика кількість глини.)

Післянамоканняглинасклеюєскладовічастиниґрунту,івінстаєщільним,такийґрунтважкообробляти—копати,орати.

Післядощуглинистіґрунтидовговисихають,вода,якаміс-титьсявних,перешкоджаєпроникативґрунтповітрю.

Підзолисті ґрунти

Їхня назва походить від слова «зола»—продукт згораннятвердого палива. Зола сірого кольору, у підзолистих ґрунтахєшарсірогокольору.

—Проякуродючість—високучинизьку—йдемовапринаявностішарутакогокольору?(родючість низька, гумусу в них небагато — 1—3 %.)

каштанові ґрунти

Каштановіґрунтиотрималитакуназвучерезсвійкоричне-вийколір.

84

—Щоможна сказати про їхню родючість? (Їхній темний колір свідчить про наявність великої кількості гумусу, отже, вони родючі.)

Використаннякаштановихґрунтівутруднюєсухийклімат,вякомувониіснують.

Солончакові ґрунти

—Чомувониодержалитакуназву? (у цих ґрунтах підви-щений вміст солей, тому землеробство на них неможливе, на них можуть рости тільки деякі види рослин — курай, полин.)

—Якукориснукопалину,що утворюєтьсяна болотах, ви-користовуютьякдобавкудоґрунту,щобпідвищитийогородючість?(Торф.)

БільшдетальнопровидиґрунтівсвітутаУкраїнимипого-воримонаурокахгеографіїв7-мута8-мукласах.


Ґрунт—цеверхнійпухкийродючийшарЗемлі.Йогоголо-внавластивість—родючість—забезпечуєтьсявмістомгумусу,абоперегною.Залежновідкількостіорганічнихінеорганічнихречовинвиокремлюютьрізнівидиґрунтіврізноїродючості.


1. §11.2. §14.3. §16.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.


РЗ-2:виконатидосліди,с.22—23.


Мати-земля годувальниця

Близько10тисячроківтомулюдиназдійснила«неолітичнуреволюцію»:перебуваючипід загрозоюголоду,вонарізко змі-нила спосіб свого існування. Виснажившимисливські угіддя,нашіпредки—мисливційзбирачі—булизмушеніперейтидоскотарства та землеробства. І тоді вони вперше зрозуміли,щосамеізґрунтомпов’язаніїхніжиттєвіінтереси.Упродовжсто-літьстихійноскладалисяйпереходилизпоколіннявпокоління

85

способи обробітку землі. Згодом цей досвід стали записуватийпередавативспадок,постійнойогодоповнюючи.Вінставви-хідною точкою для агрономії—галузі науки,що досліджуєнайважливішувластивістьґрунту—родючість.Родючість—цездатністьґрунтівзабезпечуватирослинимінеральнимживлен-ням,вологою,повітрямівнаслідокцьогодавативрожай.

Ґрунт даєжиття рослинам, тваринам і в остаточному під-сумку—людям.Він—головнебагатствойоб’єктпоклоніннявсіх землеробських народів. Тому в уявленнях людей давніхцивілізацій ґрунт поряд із вогнем, повітрям та водою (а інодідеревомтаметалом)буводнієюзосновсвітобудовийуособлювавматеринськеначало.

ЖителіШумеру й Вавилона (III—II тисячоліття до н. е.)займалисязрошувальнимземлеробствомівіриливте,щолюдинастворенаспеціальнодлятого,абиоброблятиземлю.Вонинемоглиуявитиїїбеззрошувальнихканалів.Образпомереженоїканаламимісцевостіставдлянихзбірнимпоняттямземлізагалом.

Усистемісвітобудовистародавніхяпонцівнайважливішимиелементами були п’ять головних географічних точок (центр,північ,південь,східізахід),п’ятьголовнихявищприроди(світлосонця,спека,холод,вітерідощ)тап’ятьосновнихрослин(рис,просо,ячмінь,льонібоби).Обробленийґрунт,щодаєурожай,перебував на перехресті всіх цих просторових, стихійнихі рослинних начал. Імовірно, розуміння численних зв’язківґрунтудопомогло стародавнімяпонцямстворитиземлеробствознайвищимдлясвогочасурівнемродючості.

рослини (рис,просо,ячмінь,

льонібоби)

географічні точки(захід,схід,

північ,південь,

центр)

явища природи(дощ,вітер,холод,спека,світло сонця)

Ґрунт

86

Працяхліборобазавждибулапочесноюісвятою.«Ізхліборобіввиходятьнайбільшмужнілюди, дохідхліборобанайчистішийінайбільшправильнийінайменшезбуджуєзаздрість»,—уважавнайславетніший політичний діяч Стародавнього Риму КатонСтарший.

«Отже,лишаєтьсядати землінашій—Матері—ймення/По справедливості, бож із землі всеживе народилось. / Тажі теперще з землі виповзаживотина всіляка, / Зроджена таміздощуівологоїпалкостісонця»(пер.А.Содомори),—такписавдавньоримськийпоет іфілософ І ст. дон. е.ТітЛукреційКарувідомійпоемі«Проприродуречей».

Із давніх часів люди найбільш ретельно вивчали верхнійшарґрунту—орний,дерозміщуютьсякоренірослин.ДодругоїполовиниXIX ст. увага вчених була прикута лише до цьогошаруґрунту.Людинайпершепереймалисяотриманнямгарноговрожаю,тожїмслідбулорозібратисявтому,якґрунтживитьрослини, які його властивості благотворно впливають на них,аякі,навпаки,ускладнюють їхнєжиття.Отожупершучергувонививчалимеханічнийскладтаорганічнуречовинуґрунту,відякихзалежитьпостачаннярослинусімнеобхідним.

Всесвітньовідомий англійський натураліст Чарлз Дарвінодну зі своїх останніхкнигприсвятив ролі дощовихчерв’яківв утворенні ґрунтів. Вона так і називається: «Утворенняґрунтовогошару дощовими черв’яками». У ній він зазначає,що,змішуючирослиннізалишкиусвоємукишечникуздрібнимичастинками ґрунту, дощові черв’яки створюють ґрунтовуструктуру—грудкуватість. Окрім того, ходами черв’яків,котрі часто сягаютьна глибинудо2метрів і більше (особливовони глибокі в тропічних ґрунтах—там, де ґрунт глибшепрогрівається),уґрунтпроникаютьводайповітря,поліпшуючитимсамимумовирозвиткукоренівіґрунтовихмікроорганізмів.Дарвінпоказав,щовесьгумусовийшарсадовихігородніхґрунтівАнгліїпройшовчерезкишечникдощовихчерв’яків,тобтовмістгумусутайогоструктураствореніними—вонийрозподілилигумусуґрунті.СаметомугумусовийшарґрунтуДарвінназвав«тваринним»ґрунтом.

87

Урок 14

Тема. родючість ґрунту та способи її підвищення. Поняття про добрива

Цілі уроку: — навчальна—ознайомити учнів зі шляхами підви-щення родючості ґрунту, зупинившись докладніше на добривах, їхніх видах, а також несприятливих на-слідках неправильного внесення в ґрунт мінеральних добрив;

— розвиваюча—на прикладі мінеральних добрив по-казати школярам, що одна й та сама речовина при її надмірному або неправильному використанні може з корисної перетворитися на отруту;

— виховна—прищеплювати учням дбайливе ставлен-ня до ґрунту як до найдавнішого об’єкта докладання людської праці та здібностей.

основні поняття: родючість, органічні добрива та мінеральні, нітрати, пар, сівозміна.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками під-ручника).



Міжпредметні зв’язки: географія (6 клас), біологія (7 клас).


I. Перевіркадомашньогозавдання




1. Поняття родючості.

2. особливості й приклади органічних добрив.

3. особливості й приклади мінеральних добрив.

4. Поняття та доцільність сівозміни й землі «під паром».

5. Процес догляду за ґрунтом.

V. Підбиттяпідсумківуроку


88

хід уроку


Запитання і завдання учням f

1. Напишітьнадошці,ізчогоскладаєтьсяґрунт.Додаткове запитання:Якназиваютьсянайродючішіґрунти

наЗемлі?2. Щотакеґрунт?Урезультатіякогозовнішньогопроцесу

вінутворюється?Додаткове запитання:Досліди,якімипроводилизґрунтом

наминуломууроці(прожарювання,спробарозчинитиуводі),—цефізичнічихімічніявища?

3. Чомупіслясильногодощудощовічерв’якипіднімаютьсядоповерхніЗемлійвиповзаютьізґрунту?



—Чомунасусідніхполяхабогородахвиростаєрізнийзароз-мірамиурожай?(Через різну родючість ґрунтів.)


Уприродному середовищі ґрунт поповнюється поживнимиречовинами за рахунок гниття рослинних і тваринних залиш-ків. Але на землях, за якими доглядає людина: полях, садахтагородах,—восениврожайпотрапляєневґрунт,аусховищатакомори,щобпотімслугуватиїжеюлюдям.Людинапорушує,розриваєвікамисформованийкругообігречовин.

—Щонеобхідновноситивґрунт,щобйогородючістьізро-каминезнизилася?(Добрива.)


1. Поняттяродючості

Бесіда f

—Що розуміють під родючістю ґрунту?Що дають родючіґрунтилюдям?(великий урожай, родючі ґрунти забезпе-чують рослини необхідними поживними речовинами.)

89

—Якийкомпонентґрунтузабезпечуєйогородючість?(Гумус, або перегній.)

1. Див.схему«Видидобрив»нас.72.2. Немаєвідповідника.3. Немаєвідповідника.

2. Особливостійприкладиорганічнихдобрив

—Наякідвавидиподіляютьдобрива? (органічні та міне-ральні.)

—Відякогословапоходитьназва«органічні»йчому?(від слова «організм», тому що органічні речовини в ґрунт по-трапляють завдяки життєдіяльності рослин і тварин.)

—Наведіть приклади органічних добрив тваринного похо-дження.(Гній (кізяки жуйних травоїдних тварин, у першу чергу корів і коней)такурячийпослід.)

—Наведіть приклади органічних добрив рослинного похо-дження.(Торф.)

—Чиядіяльністьперетворюєдобрива,щопотрапиливґрунт,упоживніречовини?(Діяльність бактерій.)

3. Особливостійприкладимінеральнихдобрив


—Відякогожсловапоходитьназва«мінеральні»йчому?(від слова «мінерал», тому що цей вид добрив одержують із корисних копалин.)

Залежновідтого,якийхімічнийелементудобривіголовний(Нітроген,КалійабоФосфор),цідобриваподіляютьнатригрупи:азотні,фосфорнітакалійні.

Окрім цих трьох хімічних елементів, рослинам необхіднійінші,їхнявідсутністьуґрунтіспричинюєзахворюваннярос-лин. Однак надлишок мінеральних речовин у вигляді добривуґрунтітаксамошкідливий.Добрива,якілікидляхвороїлю-дини,при їхньомунадлишковомуабонеправильномувнесеннінедопомагаютьґрунтуйрослинам,азавдаютьшкоди.Длякож-ноговидудобривіснуєсвояпорарокудлявнесеннявґрунт(таксамо,якікожнілікислідприйматизапевнимграфіком).Щобмінеральнідобриварозчинялися,їхвносятьуґрунтнавесніабовосени,апринедостатньомузволоженніґрунтдодатковополи-вають.Деякідобривавносятьуґрунтувиглядіводногорозчину.Передвнесеннямдобривавґрунт,таксамоякіпередприйомом

90

ліків,слідуважновивчитиінструкціющодороботизданимви-домдобрива.Принадлишковомувнесенніневикористанідобриванакопичуютьсяврослинахіспричинюютьотруєннялюдей,яківживалицірослинивїжу.


РЗ-1:2,3,с.24;4,с.25.РЗ-2:Завдання,с.23.

4. Поняттятадоцільністьсівозмінийземлі«підпаром»

Іноді,щобвідновитиродючістьґрунту,слідзалишатиполеабогороднезасіяним.Такіділянкиґрунту,навмиснозалишенібезрослин,називають«землямипідпаром»,абокоротко«пар».

Різнірослиниспоживаютьізґрунтурізніпоживніречовини.Томурослининаоднійділянціслідчергувати,висаджуючищо-весниабочерездварокирізнікультури.Такийпідхідназиваютьсівозміною.Сівозміна дозволяє зберегти родючість ґрунтупрималійкількостідобривабовзагалібезних.

5. Процесдоглядузаґрунтом

Доглядзаґрунтомвключаєвсебевеликукількістьзаходів.Якіжцезаходи?Оранкаабоперекопуванняґрунтупередпосадкою.Розпушу-

ванняпісляполиву,боротьбазбур’янами,правильнасівозміна,внесеннядобривівразіпотреби—полив.

Тварини,щоживутьуґрунті,такожпідвищуютьйогородю-чість,особливодощовічерв’яки.


Родючістьґрунту—йогоголовнавластивість.Цездатністьзабезпечуватирослинипоживнимиречовинамидляодержаннявисоких урожаїв. Для підвищення родючості ґрунту в ньоговносятьдобриварізнихвидів,вчаснополиваютьірозпушують.



91


рукотворні ґрунти

УXVIIIст.знаменитийшведськийнатуралістКарлЛіннейвиділивтрицарстваприроди.Воднебулиоб’єднанітіла,щонемаютьознакжиття.Найяскравішимийогопредставникамиємінерали(недармакажуть—«мертвий,мовкамінь»),саметому перше царство було назване мінеральним. Два іншихвключалиживітілайвідрізнялисяодневідодногоздатністюцих тіл до активного пересування. Це рослинне й твариннецарства.

Отже, основнамежа проходитьміжживим і неживим.Чиможнауявитисобіщосьсереднє,такбимовити,мертво-живе?Найімовірніше—ні.Однакщосьподібневсе-такиіснує.Іцим«щось»єчетвертецарствоприроди—царствобіокоснихтіл(відгрец.bios—життя),виділятиякіпочалисамеізґрунту.

Як зробити ґрунт більш родючим?Це питання хвилювалолюдинузвідтоді,яквонавзяласязаручкупримітивногокопаль-ного знаряддя на краю свого поля.Можна внести мінеральнідобривайзбільшитизапасмінеральнихелементівживленнярос-лин.Можнавнестиорганічні—длятогощобпідвищитивмістгумусу.Глибокаоранкастворитьпотужнийгоризонт,зручнийдлякореніврослин.Єйіншіспособи,яківсукупностіпоступовоформуютькультурнийґрунт,щовідповідаєзасвоїмивластивос-тямиіродючістюпередовомурівнюземлеробства.

Культурнийґрунтвідрізняєтьсявідприродного,цілинного,насампередродючістю.Укультурногоґрунтувоназалежитьвідрівняземлеробства,авцілинногоєприродною.

Укультурнихґрунтахможебутизміненевсе:мікроклімат,біологічнийкругообігречовин.Величезнімасивсерединіґрунтуможутьпереміщатисяприоранці.Значнакількістьґрунтуможеопинитисязамежамиоброблюваноїтериторіїпривітровомуабоводномуруйнуванніґрунту.Прихижацькійексплуатаціїґрунтівнаповерхнюможутьвийтикам’янистіпороди,щопризведедоповногозникненняґрунтівуцьомумісці.

В історії відомий випадок навмисного створення солонча-ків на місці родючого ґрунту. Державний діяч СтародавньогоРиму, великий землевласник, письменник і засновник латин-ської прози, автор знаменитого трактату «Про землеробство»,МаркПорційКатонСтаршийздобувсобіпопулярністьфразою,якою він завершував кожний виступ у сенаті: «Карфаген має

92

бутизруйнований».КолижримськівійськаздобулиперемогунадКарфагеном,тозрівнялимістоізземлеюйзасипалицемісцесіллю,щобназавждиперетворитиземлісвогомогутньогосупро-тивниканасолонупустелю.

Культурнийґрунт—доситьстійкеутворення,чогонеможнасказатипроокультуренийґрунт,щоявляєсобоющосьпроміжнеміжприроднимікультурним.Такийґрунтлегкойшвидковтра-чаєсвоюродючість,щойнознижуєтьсякультурайогообробіткуабодогляду.

Урізнихкраїнахнаодногожителяприпадаєрізнакількістьоброблюваногоґрунту.Цезалежитьвідрозміруплощі,придатноїдляобробкиземлі,кількостіжителів,рівняземлеробськоїкуль-тури,обсягуекспортусільськогосподарськоїпродукції.Єкраїни,дезручноїдляобробіткуземлідужемало,такмало,щопостаєпитанняжиттяіголодноїсмерті.Затакихситуаційлюди,щобякосьвижити,змушенівдаватисядовсілякиххитрощів.

УXVI—XVIII ст. освоєнняпольдерів—територій намісціосушених прибережних озер і морських лиманів—було над-звичайноважкоюпрацеюдляголландськихселян.Цізнаменитісвоєюродючістюґрунтизначнородючішізаприродні. Їхство-рювалишляхомтривалогоосвоєнняосушенихземель,вносячивелику кількість добрив і заорюючи в землю посіви зеленихтрав’янистихрослин,зокремалюцерни.Узв’язкуізцимуНі-дерландахз’явилосятакеприслів’я:«Першийфермерпомирає,другийстраждає,атретій—живе».

Угорахзавждибуломалопідходящоїдляобробіткиземлі.Тут людина пристосовує під ріллю споконвічно непридатні ді-лянкинасхилах.Вонавирівнюєїх,укріплюючинижнюмежукам’яними стінкамийперерозподіляючи ґрунтпо утвореномугоризонтальномусхідчастомумайданчику.Частоцього ґрунтуне вистачає або зовсім немає на схилах. Тоді людина виконуєважкуроботу,переносячиґрунтізрічковихдолинвисоковгорунасхили.Іноділюдистворюютьнасхилахсправжніінженерніспорудження—тераси,якіутворюютьщаблігігантськихсходів.Вониздіймаютьсянасхилигірнависотукількохсотеньметрів.Такітерасизустрічаютьсяувсіхгірськихрайонах,дерозвиненесільськегосподарство.

93

Урок 15

Тема. Поле. рослини та тварини поля. Штучні екосистеми. Практична робота № 4 «Підготовка насіння до посіву»

Цілі уроку: — навчальна—розпочати розмову з учнями про штучні екосистеми на прикладі поля, ознайомити їх із рос-линами й тваринами поля, приділивши увагу і рос-линам, і тваринам — шкідникам полів, навчити готу-вати насіння до посіву;

— розвиваюча—формування самостійності й толе-рантного ставлення до всіх представників живого світу;

— виховна—прищеплювати учням думку про те, що бур’яни та шкідники культурних рослин — поняття відносні, шкідництво здійснюється стосовно люди-ни, яка хоче одержати максимальні врожаї, з погля-ду науки, рослини й тварини-шкідники — повноцінні учасники харчового ланцюга.

основні поняття: поле, город, культурні рослини (зернові й овочеві), сорти, бур’яни, свійські тварини, породи, підгортання, розсада, шкідники культурних рослин, отрутохімікати.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику й таблицями), практичний (навчання підготов-ки насіння до посіву).

обладнання: підручник, таблиця «Культурні рослини».



біологія (7 клас), економічна й соціальна географія України (9 клас).





1. основні культурні рослини на полях україни.2. Як і для чого створюються нові сорти рослин.3. Шкідники культурних рослин, два способи боротьби

з ними.4. Як і для чого виводять нові породи свійських тварин.5. Практична робота № 4 «Підготовка насіння до посіву».

94



хід уроку



1. Дайтевизначенняродючостіґрунту.Щоозначаєвислів«доглядатизаґрунтом»?

Додаткове запитання:Якурольупроцесіґрунтоутвореннявідіграютьдощовічерв’яки?

2. Навіщопотрібнідобриватаяківидидобривіснують?Додаткове запитання:Про які ділянки землі кажуть,що

вониперебувають«підпаром»?



Бесіда f

—Якірослининазиваютькультурними?(Ті, які людина спе-ціально сіє й вирощує для одержання певних продуктів.)

—Якназиваютьділянкиземлі,засадженікультурнимирос-линами?(Поле або город.)

—Чимполевідрізняєтьсявідгороду? (Город — це відносно невелика ділянка, на якій вирощують різні овочеві куль-тури, а поле — це велика ділянка, засаджена зерновими або якимись іншими культурами.)

—До якого виду екосистем належать поле та город? (До штучних екосистем.)


РЗ-2:1,2,с.26.


1. ОсновнікультурнірослининаполяхУкраїни

Упроцесібесідивчителязкласомучнізаповнюютьузошитахтакутаблицю.

95

назва Приклади Використання

Зер-нові

Пшениця,жито,овес,кукурудза,ячмінь,рис

—Дляодержаннякрупіборошна;—длявиготовленнямакароннихви-робів;—накормхудобі;—зкукурудзиодержуютькрохмаль

Ово-чеві

Картопля,цибуля,петрушка,капус-та,огірки,ка-бачки,помідори,морква,буряк

—Зкартопліодержуютькрохмаль;—зпомідорівіморквиодержуютьсік;—їдятьусиромуйприготованомувиглядах;—накормхудобі

Тех-нічні

Цукровийбуряк,льон,соняшник

—Одержуютьцукор;—одержуютьолію;—виготовляютьволокнайтканини



3. Див.с.83.


РЗ-1:1,2,с.28.

РЗ-2:3,с.26.


Усікультурнірослинимають«родичів»удикійприродійда-ютьвеликийурожайкориснихісмачнихплодів,томущолюди,апізнішевчені-фахівцісотніроківвідбиралинайкращенасіннявіднайкращихрослин.

2. Якідлячогостворюютьсяновісортирослин


—Якназиваютьстворенівидирослин,щомаютьнеобхіднілюдині ознаки: смак, урожайність, скоростиглість, стій-кістьдозаморозківтощо?(Сортами.)

Процесстворенняновихсортівкультурнихрослинізнаявнихназиваютьселекцією(латин.selectio—вибір,добір).


РЗ-1:3,с.28.

96

3. Шкідникикультурнихрослин,дваспособиборотьбизними

—Якназиваютьрослини,якілюдиспеціальноневирощу-ють,алеякізавждиз’являютьсясередпосівівкультурнихрослин?(Бур’яни.)


Бур’яни—цете,щонепотрібне,чогонеобхіднопозбутися.Насправді бур’яни мають таке саме право рости на полях,

якірослини,спеціальнопосадженілюдиною.Іншасправа,щобур’яни,поглинаючиводузпоживнимиречовинами,затінюючиґрунт,зменшуютьурожайністькультурнихрослин,заважаютьїхоброблятийзбиративрожай.Інакшекажучи,бур’яни—ценепотрібнілюдинірослини,якінедаютьїйкористі.Окрімтого,знимидужеважкоборотися.Багатоякізцихрослинрозмно-жуються вегетативно, тобтопісляпрополювання з кореня, відякоговідрізалистебло,виростаєноварослина.Насіннябур’янівможепроростатийсходитивпродовжтривалогочасу.Наприклад,насіннягрициківтаосотузберігаютьздатністьдопроростаннявід40до90років!

Зменшенняврожаюпевнихрослинспричинюютьтіістоти,якіживлятьсяїхнімиплодами,насіннямталистям.Зокрема,нимиєчисленнікомахи:попелиця,кліщ,сарана,гусеницітажуки,атакожгризуни—миші,хом’яки,ховрашки.

1. Див.рис.73нас.81.2. Див.рис.72нас.87,рис.73нас.88.3. Див.с.81.Увипадкуактивногорозмноженняцихшкідниківкультур-

нихрослинможезагинутинетількиврожай(плоди),алейусіпосівицілком,наприклад,віднашестясарани.


РЗ-2:5,с.26.РЗ-2:4,с.26.Дляборотьбизішкідникамиіснуєдваспособи:1) хімічний—задопомогоюотрутохімікатів:—отрутанакопичуєтьсявґрунті,підземнихводахтаводо-

ймахіможепотраплятиворганізмлюдинизводоютаплодамирослин;

—отрутазнищуєнетількишкідників,алейкориснихтваринірослини,мікроорганізми;

97

2) біологічний—задопомогоюіншихтваринірослин—на-приклад,сонечка(знищуютьпопелицю),птахів,червів.


РЗ-1:4,с.29;3,с.22.РЗ-2:6,7,с.27.

4. Якідлячоговиводятьновіпородисвійськихтварин

Подібно до сортів культурних рослин учені впродовж три-валихекспериментівстворюютьновіпородисвійськихтварин.Приміром,насьогоднівиведеніпороди,якімаютьтакікориснідлялюдиниознаки,якшвидкийріст,високінадоїмолока,різноїякостівовну(середовецьікіз)тощо.


РЗ-2:8,с.27.

5. Практичнаробота№4«Підготовканасіннядопосіву»


РЗ-1:Практичнаробота,с.29—31.РЗ-2:Практичнаробота,с.7.Учительрозповідаєпропорядокпідготовкинасіннядопосіву,

аучнівиконуютьпрактичнуроботувдомасамостійнозаданималгоритмом.

1. Перед підготовкою проводять огляд насіння. Відбрако-вують івикидаютьушкоджене,нерозвинене,плоске,тобтобеззародкавсередині.


—Чомутакенасінняневартовикористовуватиприпосіві?(воно все одно не зійде, його краще згодувати птахам.)

2. Насіння більшості рослин перед посадкою слід вивестизі стану спокою, тобто проростити. Для цього насіння однихрослинвитримуютьувологомупіску(насінняяблунь,груш,ви-шеньтаслив), іншепростонамочуютьуводі (насіннятоматів,баклажанів,огірків,гарбуза,кукурудзийквасолі).

3. Усенасінняпотрібноблизько10хвилинпотримативро-жевомурозчинікалійперманганату.


—Навіщо?(Для знищення хвороботворних бактерій і грибів.)4. Висаджувати насіння необхідно на певну глибину—

ненаповерхнюґрунтуйнедужеглибоко.

98


—Чому?(При неглибокій посадці насіння склюють птахи, а при глибокій — насіння буде довго проростати.)

Деякірослини(томати,перець,капуста,баклажани)невсти-гаютьзалітнійвідрізокчасувиростизнасінняйдативрожай.Томуранньоївеснивтеплиціабовбудинкувирощуютьрозсадуцих рослин, а з настанням стійких теплих днів її висаджуютьуґрунт.


—Щотакерозсада?(Маленькі рослини, що нещодавно про-росли з насіння.)


Наполях і городахлюдиздавнавирощуютькультурнірос-лини.Сортикультурнихрослиніпородисвійськихтваринвчені-селекціонерививодятьспеціальноекспериментальнимшляхом.Бур’яни йшкідники культурних рослин зменшують урожаї.Для боротьби з нимивикористовуютьхімічний та біологічнийметоди.


1. §13.2. §15.3. §14,15.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфів.


Альтернативні рішення

Убагатьохкраїнахсвітувченінамагаютьсязнайтибіологічні,природні,або,якїхіщеназивають,альтернативні,методипід-вищенняврожайності. Їхня головнамета—невідмовляючисьвідвисокихурожаїв,зберегтийвідновитиприроднуродючістьґрунтів,удужемалихкількостяхвикористовуватимінеральнідобриватаотрутохімікати.Інакшекажучи,розвиватисільськегосподарствотак,щобвоно забезпечуваловсенаселенняЗемлідостатньоюкількістюпродовольства,алеприцьомунезавдавалошкодиприроді.

Людствовжемаєдосвід такого господарювання.УпродовжстолітьселянинаостровіЯва(угрупіМалайськогоархіпелагу)

99

створювалитакзваніагроліси.Спочаткунаділянцівисаджувалисвітлолюбнідерева,потім,коливонипідростуть,—тіньовитри-валі,післяцього,уміруїхньогоросту,—тіньолюбні.Піднимивисаджуваличагарникийліани,потомуробилигрядкидлязер-новихрослинтаовочів.Піддеревамирослидикітрави—нимиживилисякозитадомашняптиця.Міжрядамидеревбуливи-копані невеликі ставки, у яких розводили рибу.Мулом із днаставківудобрювалигрядки.Якдобривавикористовувалиопалелистя, гній та компост (перегній) з побутових відходів. Старідерева зрубували, а замість них висаджували нові. Деревинутаксамопускаливділо.Урезультатітакогодоситьощадливогоспособуведеннягосподарствамаленькаділянкарозміромусього25× 40 метрів годувала цілу родину, забезпечувала її різнома-нітною їжею, технічними матеріалами й навіть лікарськимирослинами.Окрімтого,уцихагролісахзавдякиневеликійкон-центраціїрослинодноговидушкідникиніколинепоширювалисявнебезпечнихкількостях.

Поєднанняземлеробствазаквакультурами(штучнимивод-нимиекосистемами)ісьогодніуспішнозастосовуєтьсявКитаї.Назалитихводоюрисовихполях(чеках)вирощуютьрослини,які«ловлять»розчиненіпоживніречовинийсаміслугуютькормомдлярибтаптахів.Передзбираннямрисуводуспускаютьувід-стійники—ставки,девонавідстоюється,амул,щозалишивсянаполях,ірослинизаорюютьуземлюякдобриво.

Звісно, давні системи землекористування були заснованінаручнійпраці.Крімтого,наостровіЯвайуКитаїбагатосвітлатавологи.Ащоробититам,денемаєтакихкліматичнихумов?Слідуподібнитиагросистемиприроднимсистемамданоїмісце-вості.Оськількатакихспособів.

УСША багатофермерів восени висаджують на кукурудзя-нихполяхозимувику(трав’янистарослинаізродинибобових).До весни, до часу посіву кукурудзи, вика накопичує в ґрунтіазот—до200кгцьогохімічногоелементана1гектар.Кукурудзувисаджують,незбираючивику:вонанезаважаєсходамінадійнозахищаєґрунтвідвивітрюваннянавесні.

Позбутисяшкідливих комах допомагають так звані репе-лентні (такі,що відлякують комах) рослини—петрушка, по-мідори,часник,полинташавлія.Утропічнихкраїнахплантаціїакації (їх використовують як кормові рослини для свійськихтварин)чергуютьізлукамийпосівамизлаків.

100

Можнависаджуватиразомірослиниодноговиду,алерізнихсортів,що відрізняютьсяшвидкістю росту, потребою у волозітаживленні. При спільному посіві рослини розташовуютьсягустіше,ніжзазвичай,аленезаважаютьоднаодній,анавпаки,стаютьбільшстійкимидошкідниківтахвороб,кількістьбур’янівприцьомузнижується,томущоїмтакожнезалишаєтьсявіль-ногомісця.Збільшенняврожаюпритакихщільнихпосівахможедосягати 30—40%.Щоб досягти різних строків у сходженніодногойтогосамоговиду,одненасінняможнависаджувативжепророщеним,аінше—непророщеним.

Окрімтого,до складу здорової агросистемимаютьвходитирізніелементи:лісовімасивийлісосмуги,живоплотийзеленімежі (смуги багаторічних високих трав). У такій агросистемізменшується руйнування ґрунту, особливо небезпечне навеснійвосени,коливінзалишаєтьсянезакріпленимрослинами.Поді-бні«вкраплення»відіграютьрольмікрозаповідниківдлякорис-нихкомахіптахів.Звісно,оброблятитакіполянабагатоважче,затеврожаїприцьомувищі.Головне—такіагросистемистійкійзберігаютьродючістьґрунту.

Урок 16

Тема. Сад. Догляд за садом

Цілі уроку: — навчальна—ознайомити учнів зі штучною екосисте-мою саду, його рослинним і тваринним світом, за-ходами щодо догляду за садом;

— розвиваюча—розвивати в школярів екологічне мислення, уяву та спостережливість;

— виховна—з’ясувати значення штучних екосистем у житті людини.

основні поняття: сад, плодові дерева, ягідні чагарники, ліани, квартал, щеплення плодових дерев, прищепа, підщепа, чере-шок, окулірування.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (рисунки в підручнику й підготовлені вчителем на дошці).


Тип уроку: одержання нових знань та вмінь.

Міжпредметні зв’язки: біологія (7 клас).

101



1. Правила розплановування нового саду.2. Корисні й шкідливі тварини екосистеми саду.3. у чому полягає догляд за садом.4. Щеплення плодових дерев.


хід уроку



1. Поясніть значення культурних рослин на конкретнихприкладах(значеннязернових,овочевихкультурітехнічних).

Додаткове запитання:Щоназиваютьполем?2. Хтойізякоюметоюпрацюєнадвиведеннямновихсортів

рослиніпорідтварин?Додаткове запитання:Якірослининазиваютьбур’янами?3. Чому одні рослини висівають у ґрунт насінням, а інші

висаджуютьрозсадою?Додаткове запитання:Якихтваринназиваютьшкідниками

культурнихрослин?4. Якідваметодиіснуютьдляборотьбизішкідникамисіль-

ськогогосподарства?Якийметодбезпечнішийічому?




Традиційнейсучаснеукраїнськеселонеможливоуявитибезквітучихсадівабосадівіздостиглимурожаєм.Садивирощуютьколгоспийфермери,щобпостачатигородянам,якіживутьубу-динкахбезприсадибнихділянок,свіжіфрукти,сокитафруктовіконсерви.

102


РЗ-1:с.31.РЗ-2:«Пригадайтеорію»,с.28,завдання;1,с.28.


—Доякихекосистемналежитьекосистемасаду—допри-роднихчидоштучних?(До штучних.)

—Якіплодовідеревависаджуютьусаду?(різні сорти яблунь, груш, слив, вишень, абрикос, черешень, айву, волоський горіх та обліпиху тощо.)

—Якіягіднічагарникивисаджуютьусаду? (Малину, аґрус, смородину, калину, виноград (чагарник у вигляді ліани)таін.)

—Якітрав’янистірослинивисаджуютьусаду?(Суниці, са-дові сорти квіткових рослин (тюльпани, флокси, півонії, ромашки, айстри тощо).Уміжряддяхсамостійновирос-таютьбур’яни.)


РЗ-1:1,с.31.


1. Правиларозплановуванняновогосаду

Бесіда f

Створеннясадунановомумісці—справжнємистецтво,не-складне,алетаке,щопотребуєспеціальноїпідготовки.

—Якіприродніхарактеристикимісцевостіслідврахувати,підбираючи сорти дерев та чагарників і розміщуючи їхна території? (Клімат, рельєф, родючість ґрунту, місце джерела води для поливу.)

Територіюсадурозбиваютьнавеликіквадратніабопрямо-кутні ділянки, так звані квартали. У межах кварталу деревай чагарники висаджують ушаховому порядку,щоб крони до-рослихдерев і чагарниківне заважалиоднеодному.Кварталисадовихділяноксполученідорогами.

—Навіщоміжкварталамисадупотрібнідороги?(Щоб до всіх кварталів міг під’їхати транспорт і забрати врожай, зрі-зані сухі гілки, привезти воду, добрива або працівників.)

Якщо фруктовий сад закладають на присадибній ділянці,то передбачають місця для доріжок, альтанки, колодязя абосвердловини,відступаютьпевнувідстаньвідбудинкутаіншихгосподарськихбудівель,відлінійелектропередач.

103

2. Кориснійшкідливітвариниекосистемисаду

—Які тварини входять до екосистеми саду й завдають їйшкоди?(Комахи — шкідники, які поїдають зав’язь, плоди та листя дерев і чагарників. Найпоширеніші шкідники плодових рослин — попелиця, яблунева плодожерка, по-річковий кліщ.)

—Які великі тварини завдаютьшкоди саду й чим саме?(Зайці обгризають кору молодих дерев узимку й навесні, миші й кроти підточують молоді корені.)

1. Див.рис.75нас.85.2. Див.рис.73нас.88.3. Немаєвідповідника.—Які комахи й великі тварини допомагають боротися зі

шкідникамисаду?(Із попелицями допомагає боротися со-нечко, з іншими шкідливими комахами — птахи, мурахи. Запиленню саду сприяють оси та бджоли.)


РЗ-2:2,3,с.28.

3. Учомуполягаєдоглядзасадом

—У чому полягає догляд за садом? (Знищувати бур’яни, щоб вони не висмоктували з ґрунту вологу та поживні речовини. Комах-шкідників можна збирати вручну (хру-щів можна струшувати рано-вранці з гілок; порічкового кліща, що вже пошкодив бруньки смородини, збирають разом із бруньками). обприскувати отрутохімікатами або іншими менш небезпечними розчинами — розчином мідного купоросу, господарського мила, відваром тютюну. розвішувати годівниці для приваблювання птахів. від зай-ців стовбури молодих дерев на зиму обв’язують твердими пагонами очерету або мішковиною. Для захисту від замо-розків роблять штучне задимлення саду. обрізають сухі гілки дерев і чагарників. Поливають і вносять добрива.)

—Щороблятьізгілками,листямтабруньками,яківраженішкідниками?(Їх обов’язково спалюють.)

—Яккращевноситидобрива:повсійтериторіїсаду,прямопідстовбуридеревчипоокружності,щозбігаєтьсязокруж-ністюкронидерева?(вносити добрива в саду слід по окруж-ності крони дерева або куща. у цій ділянці перебувають молоді корені, а під стовбуром — старі, які йдуть глибоко

104

в ґрунт.)Вноситидобривапотериторіївсьогосадунемаєрації,томущоцепризведедорозростаннябур’янів.

Поливздійснюютьаналогічно:викопуютьканавку—окруж-ність,щозбігаєтьсяподіаметруздіаметромкронидерева,йунеїзаливаютьводу.


РЗ-1:3,4,5,с.32.

РЗ-2:4,с.28.

4. Щепленняплодовихдерев


На сьогоднішній день існує близько 10 тис. сортів яблунь,5тис.сортівгруш,приблизно3тис.сортіввишеньтаслив.Новісортисадовихдеревможнавирощуватизавдякитакомуметодувегетативного розмноження,що називаєтьсящеплення.Ще-пленняплодовихдерев—цепересадженнячастиниоднієїрос-лини,вякоїєоднабрунька,наіншурослину,зякоювонипотімзростаються.Рослину,якуприщепиличерешкомабобрунькоюдоіншої,називаютьприщепою,атурослину,щорославґрунтій до гілки або стовбура якої прищепили черешок, називаютьпідщепою.Щотакечерешок,мививчаливтемі«Розмноженнярослин.Вегетативнерозмноження»—цечастинаоднолітньогопагоназбруньками.Гілкийпагони,яківиростаютьізбруньокприщепи,поєднуватимутьхарактеристикиобохрослин—іпри-щепи,іпідщепи.

Наприклад, якщо взяти прищепу з великими солодкимиплодами, а підщепа—дикоростуче дерево з несмачними пло-дами, але стійке до заморозків, то новий сорт,що утворитьсяпіслящеплення, матиме великі солодкі плоди й буде стійкимдозаморозків.

Окрімполіпшеннясортів,щепленнязастосовуютьдлязбіль-шеннярізноманітностісортівусаду.Наприклад,садівникбажаємативсебедеревоякого-небудьновогосорту,авільногомісцядляйогопосадкинемає.Утакомувипадкуновимсортомможнапере-щепитикількагілокнадеревівідомогосорту.Щеплення—цеодин зі способів омолоджуваннядерева, у якогонадмірнороз-росласякронаабоякесталослабкоплодоносити.

Існуютьдваголовнихспособищеплення.

105

1. Окулірування,колидоприщепиприщеплюютьмалень-кийшматочокчерешка ізбрунькою.Цейспосібпідходитьдлямолодихдеревізтонкоюкорою.

2. Щепленнячерешком,колиприщеплюютьчастинупагоназ кількома бруньками (зазвичай із трьома). У цьому випадкучерешок-прищепу прилаштовують за відсунуту кору дерева-підщепиабовйогорозщеплену(розрізану)гілку.

Щепленняроблятьупевнийчасранньої весни.Прицьомусліддотримуватисяумов,якінагадуютьвимогидохірургічноїоперації,асаме:

— вивчити правила проведеннящеплення плодових деревіпроконсультуватисязфахівцями.Бажано,щобтакийфахівецьякнаставникбувприсутнійприпершомущепленні,якездійснюєсадівник-початківець;

—заздалегідьпідготувативсінеобхіднідлящепленняпред-мети (черешки-прищепи, садовий ніж, ізоляційну стрічку абоскотч)ірозкластиїхнапідстилціпоручіздеревом-підщепою;

—щепленнявиконуютьчистимирукамийчистимножем.

106


Сад—цетериторія,делюдинависаджуєплодово-ягіднірос-лини.Сад,якбудь-якаштучнаекосистема,потребуєлюдськогодогляду. Одним зі способів поліпшення сортів плодових деревєщеплення.


1. §14,дативідповідіназапитанняпіслянього.2. §16.3. §15.


основні породи й сорти плодових і ягідних культур

Породиплодовихрослинзагосподарсько-ботанічнимиозна-камиприйнятоподілятинатакіосновнігрупи:зерняткові,кіс-точкові,ягідні,горіхопліднійцитрусовікультури.

Дозернятковихвідносятьяблуню,грушу,айвутощо.Докісточковихвідносятьсливу,вишню,черешню,абрикос

іперсик.Доягідних—суницю,полуницю,смородину,аґрус,малину

йкалину.Кожна із цих груп характеризується своєрідною будовою

плода,більш-меншоднотипнимплодоносінням.

Зерняткові культури

ЯблуняЯблуню вважають основною плодовою породою не тільки

тому,щовонаростеповсюдновпомірномукліматичномупоясі,алейтому,щоємайжеєдиноюпородою,здатноюзабезпечуватисвіжимиплодамивпродовж9—10місяцівнарік.Масовепоши-реннямаєприблизносотняїїсортів.

Сорти яблуні поділяють за часом дозріванняплодів на тригрупи:літні,осіннійзимові.Уплодівлітніхсортівяблунізнімна(колияблуказриваютьіздерева,томущовонимаютьзрілийви-гляд)іспоживчазрілістьзбігається,іїхвживаютьбезпосередньопіслязняттяздерева.Тимчасомвосінніхізимовихсортівзнімнайспоживчазрілістьнезбігаються.Відчасузняттяплодівізде-ревадоспоживчоїзрілості(колиплодистаютьнайсмачнішими

107

танайсоковитішими)минає—для осінніх сортів 10—12днів,адлязимовихсортів—відкількохтижнівдокількохмісяців.Окрімтого,придатнідовживанняплодизимовихсортівневтра-чаютьсвоїхсмаковихякостейупродовж5—6місяців.

Яблуня—зимостійкапорода.Вонавитримуєзначнізимовізниженнятемпературиповітря,випадкиїївимерзаннябуваютьтоді,колитемператураповітрявзимкунижча–40 °С.

ДолітніхсортівналежитьнайпоширенішийБілийналив,абоПапіровка,доосінніх—Антонівказвичайна,Пепіншафранний(Пепінка),дозимових—Кальвільсніговий,РенетСимиренка,Бойкен,Джонатан.

Груша

Непоступаючисьяблунізасортовоюрізноманітністю,задов-говічністю дерева, груша навіть перевершує її. Однак грушазначновибагливішадокліматичнихіґрунтовихумов,щоєпри-чиною її недостатньогопоширенняупівнічнихрайонахнашоїкраїни.Більшістьсортівгрушіпізніше,ніжяблуні,вступаєвпе-ріодплодоносіння.Таксамо,якуяблуні,сортигруші,залежновідперіодудозрівання,поділяютьнагрупи:літні,осінній зи-мові.Споживчазрілістьплодівлітніхсортівзбігаєтьсязїхньоюзнімноюзрілістю,аплодиосінніх і зимовихсортівдозріваютьужепідчасзберігання.

Літнісортигруш—Лимонка,УлюбленицяКлаппа,Ільїнка.Осінні сорти—Лісова красуня, Бере. Зимові сорти—Кюре,ЖозефінаМехельнськатощо.

кісточкові культури

Кісточкові породи мають гарну пагоновідновну здатність.Цюособливістьвикористовуютьдлявідновленнякронийпро-довження життя старих дерев. Якщо, наприклад, у старогоабрикосаабоперсикасильновкоротитиокремігілки,тонатійчастині,щозалишилася,з’являютьсяміцнімолодіпагони,якіпоновлюютькронуйроблятьїїзновупродуктивною.

вишня

Навідмінувідіншихкісточковихрослин,вишнямаєздатністьутворюватикореневупоросль,якоюїїйможнарозмножувати.Притакомуспособірозмноженнядеревабільшдовговічні.

108

ЧерешняЧерешняналежитьдоосновнихпівденнихплодовихпорід.

Деревадужевибагливідотепла.

СливаСлива належить до високоврожайних порід. Як і у вишні,

унеїутворюєтьсякореневапоросль,яказберігаєякостіматерин-ськогодеревайможебутивикористанаякпосадковийматеріал.Сортисливи:Угорка,Ренклод,АннаШпет.

абрикосАбрикосрановступаєвпоруплодоносіння,алезвікомудерев

оголюються нижні частини кістякових гілок, а врожай пере-міщуєтьсяуверхнічастиникрони,щоускладнюєзбірурожаю.

Особливістюабрикосаєйогораннєцвітіння,унаслідокчоговінстраждаєвідвеснянихзаморозків.Основнісорти—Червоно-щокий,Сорочинський.

ПерсикКультура персика поширена головним чином на пів-

дні—уПричорномор’їтаКриму.Віндужевибагливийдотепла.Персикналежитьдорослин,якідужешвидкоростуть ідости-гають.Упоруплодоносіннявінвступаєвжена3—4-йрікпісляпосадки.Деревоперсиканевелике,ійогочастовикористовуютьяк ущільнювач основних посадок. Сорти: Київський ранній,РаннійОлександр.

Ягідні культури

СуницяСуницяпочинаєплодоноситинадругийрікпісляпосадки,

причомувідразудаєполовинутоговрожаю,щобудедлянеїпри-родним.Суницювирощуютьнаодномумісці4—5років,післячогозайнятунеюплощупереорюютьівідновлюютьцюкультурунановомумісці.

Чорна смородинаУ чорній смородині міститься вшість разів більше цінних

вітамінів,ніж,наприклад,вапельсині.

МалинаМалинадужекориснайпочинає,якісуниця,плодоносити

надругийрік.

109

Урок 17

Тема. Використання людиною природних і штучних екосистем. Зелена архітектура. охорона екосистем

Цілі уроку: — навчальна—підбити підсумок вивчення теми 2 «Природні та штучні екосистеми», з’ясувати значен-ня природних і штучних екосистем у природі та житті людини;

— розвиваюча—розкрити шляхи охорони екосис-тем, ознайомити з одним із напрямків в архітекту-рі — садово-парковим мистецтвом та його найкра-щими зразками в Україні;

— виховна—формувати в школярів екологічне мис-лення, підвести їх до висновку про особисту відпо-відальність кожного за збереження екосистем.

основні поняття: браконьєрство, опустелювання, видовий банк, зеле-на архітектура, зодчество, заповідник, національний парк.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (фотографії зразків садово-паркового мистецтва), порівняльний, узагаль-нювальний.

обладнання: фотографії зразків садово-паркового мистецтва та на-ціональних парків України.

Тип уроку: узагальнення й закріплення вивченого матеріалу.Міжпредметні

зв’язки: біологія (7 клас), географія України (8 клас).






1. Значення природних екосистем для людини.

2. Значення поняття «зелена архітектура», регулярний та пейзажний паркові стилі.

3. Якої шкоди завдає екосистемам людина.

4. Шляхи охорони екосистем.



110

хід уроку


1. Порівняйте екосистеми поля та саду. Чим вони схожій чим відрізняються? (Письмове виконання на дошці у формітаблиці, заготовленої вчителем. Оскільки таблиця велика, їїзаповненняможнадоручити2—3учням.)

Питання

Системи

Поле СадПодібності або відмін-

ності

1.Природначиштучнасистема

Штучна Штучна Подібність

2.Типрослин Трав’янисті Чагарнико-вітадеревні(плодові)

Відмінність

3.Тварини,кориснідлялюдини

Дощовічерв’яки,со-нечко,мурахи,жаби,птахи

Дощовічерв’яки,со-нечко,мурахи,жаби,птахи,бджоли

Подібність

4.Тварини-шкідники

Миші-полівки,хом’яки,кроти,сарана,коло-радськийжук

Попелиці,кліщі,яблуневіплодожерки,хрущі,миші,зайці


5.Значеннявжиттілюдини

Забезпечуєкультурнимирослинами:зерновими,технічнимитаовочами

Забезпечуєфруктами


6.Чиєхарчовіланцюги?

Так Так Подібність

7.Якуенергіюперетворюютьрослини?

ЕнергіюСонця ЕнергіюСонця Подібність

2. Якуштучну екосистему називають садом? Як потрібнодоглядатизасадом?


111


Усі екосистеми, які нас оточують, відрізняються одна відодноїзарозмірамитаелементами,зякихвонискладаються.


—Які ознаки характеризують будь-яку екосистему: при-родну абоштучну? [Щоб відповісти на це питання, слідпригадативизначенняекосистемитаподивитисяназапо-вненутаблицю:якіхарактеристикиекосистемполяйсадувиявилисяподібними.](у кожній екосистемі обов’язково є живі істоти. Енергія Сонця перетворюється зеленими рослинами на енергію хімічних зв’язків. Спостерігаються харчові ланцюги та кругообіг речовин.)




1. Значенняприроднихекосистемдлялюдини

Робота в групах за колективним завданням f

Оскількиурокєузагальнювальнимйучнізнайомізроллюрізнихприроднихекосистемужиттілюдини,цючастинуурокурекомендуєтьсяорганізуватиуформіроботивгрупах.Класпо-діляєтьсяначотиригрупи.Методомжеребкуваннякожназниходержуєвідучителязавдання:перелічитивикористаннялюди-ноюоднієїізприроднихекосистем,досліджуванихутемі.Післятрьох хвилин обговорення відповідей у групах їх перевіряютьусновсімкласом.

ліс Степ Прісні водойми Болото—Джерелокисню;—джерелопродук-

тівхарчування:грибів,ягід,горіхів;

—джерелодере-вини;

—оздоровчийілікувальнийвплив

—Пасови-ща;

—косови-ці;

—ростутьлікар-ськірос-лини

—Джереловоди;—транспортні

шляхи;—місцявідпо-

чинкуйліку-вання;

—навеликихрікахбудуютьгідроелектрос-танції(ГЕС)

—Утворюєтьсяторф;

—болотадаютьпочатокбагатьомрікам;

—відіграютьрольприрод-нихфільтрів

112


РЗ-2:1,с.30.Говорячи про користь природних екосистем для людей,

неслідзабуватипроте,щокожнаекосистема—цесередовищепроживання певних видів рослин і тварин. У випадку зміниумоввекосистеміїїрослинийтвариниможутьзагинутиневідпрямогознищення,авідвтратизвичнихдляжиттяумов.


РЗ-1:5,с.34.Після обговорення колективного завдання вчитель перехо-

дитьдоформуванняпоняття«зеленаархітектура».

2. Значенняпоняття«зеленаархітектура»,регулярнийтапейзажнийпарковістилі


Щоозначаєслово«архітектура»?Щоєпредметомцьоговидумистецтва?

Архітектура(латин.architektura,відгрец.architekton—бу-дівничий)—цемистецтвопроектувати(створюватидокладнийпланнапапері)ібудуватирізноманітнібудинкитаспорудження,якіслужатьнетількипрактичнимцілям(будинки,цехипідпри-ємств),алейявляютьсобоюхудожнівитвори—храми,палаци,музеї,будинкитеатрівікіноконцертнихзалів.


—Назвітьсинонімдослова«архітектура».(Зодчество.)Різновидом, або частиною, архітектури є садово-паркове

мистецтво,абозеленаархітектура.Цейнапрямоквархітектуріпоєднуєприродуйхудожнютворчість:підбіррослин,їхнєроз-міщенняйдоглядзанимипоєднуютьсязархітектурою(спору-дженняальтанок,павільйонів),скульптурою,створеннямводоймтафонтанів,гротівіпечер.

Садово-парковемистецтвовиникловдавнинунаБлизькомуСході.Найбільшвідомийвитвір—однеізсемичудессвіту—ви-сячісади,створеніуВавилоніцаремНавуходоносоромдлясвоєїдружиниСемірамідищевVIIст.дон.е.

УXVIIст.уФранціїусталивсятакзванийрегулярнийстиль,підпорядкований суворому порядку: зелені насадження в пар-кахфранцузькогостилюбулиакуратнопідстрижені,алеїпере-

113

тиналися під прямим кутом, квітники й водойми утворювалиправильнігеометричніфігури.

УXVIIIст.вАнгліїутвердився іншийстиль—такзванийпейзажний, або нерегулярний. У цьому стилі, на відміну відфранцузького,створювалосявраженнянезайманоїприроди:пла-нуваннягалявинбуловільним,стежки,водойминеутворювалипрямихлінійікутів.Такіпаркидоповнювалисяромантичнимиводоспадами,каскадами,безладнимнагромадженнямкаменів.

ПаркумістіПетергофіЛенінградськоїобластіРосії,створе-нийдляросійськихімператорів,міститьприкладидвохпарковихстилів:верхнійпаркбіляпалацуспланованийуфранцузькомустилі, а нижній—в англійському, або пейзажному. В Укра-їні прикладамипейзажнихпарківможуть бути паркСофіївкав Черкаській області, Олександрійський парк у Київській об-ласті, численні палацові парки наПівденному березі Криму:Лівадійський,Воронцовськийтощо.

УXIX—XXст.виниклиновітипипарків—ботанічні,ден-дрологічні,спортивні,розважальні.Усівонитаксамовключаютьзеленінасадження.


РЗ-1:1,с.32;3,4,с.33.

РЗ-2:5,с.29;4,с.31.

3. Якоїшкодизавдаєекосистемамлюдина

Питанняпрозавданнялюдиноюшкодиекосистемамможнарозглядатиудвохформах.Одназних—бесіда.

Бесіда f

—Наведітьприкладишкоди,щоїїзавдаєлюдинарослинномусвіту екосистем. (Збирання ранньовесняних квіткових рослин, вирубка лісів, у результаті повторного випасан ня свійських тварин знищуються корені рослин.)

—Наведіть прикладишкоди,що її завдає людина рослин-номусвітулісів.(розведені й незагашені багаття стають причинами лісових пожеж (так було навесні 2009 року в Криму в районі вершини ай-Петрі); відсутність лісу на берегах рік призводить до руйнування берегів і паводків (так було восени 2008 року та влітку 2010 року в Кар-патах).)

114

—Наведіть прикладишкоди,що її завдає людина тварин-номусвітуекосистем.(Браконьєрство — неконтрольовані, хижацькі полювання та ловіння риби призводять до зник-нення багатьох видів тварин.)

—Наведітьприкладишкоди,щоїїзавдаєлюдинаґрунтам.(отрутохімікати не тільки знищують шкідників куль-турних рослин, але й потрапляють із дощовою водою в ґрунт. Наслідком видобутку корисних копалин є зни-щення ґрунтового шару. Будівництво й утворення звалищ займає територію ґрунтового покриву.)

—Наведітьприкладишкоди,щоїїзавдаєлюдинаводі.(ви-користання великої кількості води з рік для потреб сіль-ського господарства й промисловості призводить до об-міління рік та озер.)

Цей самий матеріал можна обговорити з учнями інакше:оформитиувиглядікартокзізворотнимипитаннями:зазнача-ється видлюдської діяльності, а учнімають сказати, дляякоїекосистемитаякогоїїкомпонентацейвидлюдськоїдіяльностінайбільшшкідливий.


РЗ-1:3,с.22.РЗ-2:2,с.30.

4. Шляхиохорониекосистем


Дужеважливо зберігатиприродні екосистеминезмінними,щобвонизалишилисяякзразкидлямайбутніхпоколінь.Видирослин і тварин,щоживутьу такихнезайманих екосистемах,є свого роду видовим банком, тобто, подібно до матеріальнихцінностей,які здаютьна зберіганняв банк, вони зберігаютьсявідзнищенняйможутьбутивикористанідлярозведеннянатихтериторіях,дебулизнищені.

Українські вчені створили Зелену книгу, у якій зазначеніприродні екосистемиУкраїни,щопотребують охорони.На те-риторіях, які не зазнали змін унаслідок людської діяльності,створюютьзаповідникийнаціональніпарки—місця,щопере-буваютьпідохороноюдержави.Навідмінувідстворенихпарків,якіназиваютьзеленоюархітектурою,національніпарки—при-роднаекосистема.

115

Відмінності заповідників і національних парків

Заповідник:—забороненовідвідуватитериторіїлюдям,якінеєспівро-

бітникамизаповідника.Національнийпарк:—дозволенийорганізованийтуризмінавчальніекскурсіїпо

спеціальнихтуристичнихтаекологічнихстежках.

Подібності заповідників і національних парків

1. Забороненівсівидигосподарськоїдіяльності:полювання,ловінняриби,косовиця,збираннягрибівтаягід,будівництво,видобутоккориснихкопалинтощо.

2. Охороняють не окремі компоненти екосистеми (тількитварин,тількиводойми),авсюекосистемуцілком.


РЗ-2:3,с.31.


Кожнаекосистемадаєлюдинікористь.Охоронаприроднихекосистем—завданнядержавногозначення.Дляцьогостворю-ютьсязаповідникийнаціональніпарки—території,щонеза-знали змін внаслідок людської діяльності. Зелена архітектурастворюєгарнийпростір,деприродапоєднаназхудожньоютвор-чістюлюдини.


1. §3,повторити§9—14.2. §17,повторити§11—16.3. §14,15,повторити§11—17.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфів.Підготуватися

допідсумковогоповтореннятеми2.


РЗ-1:виконатитренувальнийваріант,с.34—36.РЗ-2:«Повторюємотему»,с.32.


Заповідні землі

Своєріднізаповідникиз’явилисященазорілюдськоїцивілі-зації.Священнігаї,ліси,горитаіншіприродніоб’єктиіснували

116

вСтародавньомуРимітаГреції,українахСтародавньогоСходу,услов’янськихінімецькихплемен.

Неменшдавнімиможнавважатийзаповідніугіддя,дебулиобмеженізбираннярослинтаполювання.УкінціXст.напідставі«Закону Руського» були оголошені заповідними «бортницькіугіддя» (свого роду лісові пасіки), ліси, відведені для князів-ського полювання, а також середовища перебування особливоцінниххутровихзвірів(наприкладбобрів).

ПершимдержавнимуказомПетра I став указ від 1 лютого1703року,згіднозякимслідбулозробитиобліклісів,дерево-станкотрихпридатнийдлякораблебудування.Самовільне ви-рубуваннядуба,сосни,модринитаіншихціннихпорідкаралосягрошовимштрафомабокаторгою.

Чимало заповідних місць було й у середньовічній Єв-ропі—кожний феодал мав угіддя, де водилася сила-силеннавеликихкопитних(зубр,тур,лось,благороднийолень,кабан),хижихзвірів(ведмідь,вовк,рись),птахів(глухар,тетервак,фа-зантощо).Відколишніхзаповіднихмісцьзбереглися,наприклад,володіннягерцогівСавойськихвІталії—Гран-Парадізо.

УШвейцаріїв1913роціпройшлапершаміжнароднаконфе-ренціязохорониприроди,відякоїйможнавестивідлікісторіїсучаснихзаповідниківтанаціональнихпарків.

ОскількиземліуЄвропівжестороківтомубулиприватнимиволодіннями,заповідатитучиіншуділянкуприродибуловкрайскладно.Томубагатоземель,якіохороняються,уЄвропістворю-валисябеззмінивласників—наумовахорендиабоспеціальноїугодиміжвласникамиділянкитадержавою.Такіугодидіютьужемайжестоліттяйнепереглядаються.Створенняпершихза-повідниківуЄвропідалосвоїплоди:процесвимираннябагатьохвидів тварин і рослинуповільнився, були збережені унікальнітипиекосистем,почаласкладатисяосновазагальноєвропейськоїекологічної мережі—своєрідного зеленого каркаса на мате-рику.

На території України найстарішим є заповідникАсканія-Нова, розташований уХерсонській області. Він був створенийу1898роцінаділянціцілинногостепу,якаперебувалапідохо-роноюз1874року,вмаєткубаронаФеліксаФальц-Фейнадлязбереження унікальної флори та фауни типчаково-ковиловихстепів. У наші дні заповідник займає 11,05 тис. гектарів. Тутєунікальнийдендропаркізоопаркзекзотичнимивидамитварин.

117

У20-хрокахXXст.взаповідникуАсканія-Новапрацювавви-датнийученийВ.В.Станчинський.Підйогокерівництвомбулипроведені наукові дослідження,що заклали основи вітчизня-ної екології, вчення про біоценоз та екосистему. У 1929 роціСтанчинський очолив науковий відділ заповідника Асканія-Нова, а потім створений ним там-таки Степовий інститут.

У50—60-хрокахХХст.длязаповідниківвУкраїнінастали«чорнічаси». ЇхнязначначастинабулапереданаМіністерствусільськогогосподарстваСРСР.Однізаповідникизакрили,він-шихвеликіділянкиземлібуливідібранідляподальшогогоспо-дарськоговикористання:заповіднічорноземипішлипідоранку,а ліси—під вирубку. Заповідній справі в країні було завданонепоправноїшкоди.

Тількив1970—1980-хрокахзаповіднасправавкраїнізновупочаларозвиватися.

Для збереження флори та фауни необхідні різні природнітериторіїтаакваторії(узбережжяводойм),щоперебуваютьпідохороною. В одних випадках для збереження рідкісних видівтваринірослинпотрібнасувораохорона,вінших—достатньозакритишлагбаумамив’їзді,зорганізувавшипішохідністежки,регулюватипотіквідвідувачів.Інодінаохороннійділянцінеоб-хідно заборонити діяльність,що може завдати прямоїшкодиприроді: полювання, рибну ловлю, будівництво. Тому порядізформамисуворогорежиму—заповідниками,існуютьйіншівидиохороннихтериторій.

Суть державнихприродних заповідників полягає в самомупонятті «заповідування», тобто збереження в первісному, не-займаному стані.Для тогощоб і через століттянашінащадкизмоглипобачитивсюрозмаїтістьжиттянапланеті,асамаЗемлянезагинулабпідгнітомпромисловості,сільськогогосподарствай транспорту, виділяютьсяеталонні (тобтотипові)йунікальні(неповторні)територіїтаакваторії,наякихнавічнозарішеннямурядувстановлюєтьсярежимсувороїохорони.

Державніприроднізаповідники—це,зодногобоку,терито-рії,повністюйнавічновилученізгосподарськоговикористання,щомаютьособливеприродоохороннейеколого-просвітительськезначення,азіншого—науковіустанови,депроводятьсяціло-річнідослідженняекосистем,флоритафауни.

Перебуваннясторонніхнатериторії,якаохороняєтьсядержа-вою,заборонене.Длятогощобвідвідатизаповідникзнауковими

118

цілямиабопотрапититудинаекскурсію,потрібендозвілМініс-терстваприроднихресурсівабодирекціїзаповідника.

Навколозаповідникастворюєтьсяособлива«буферна»зона,щослужитьперешкодоюміжохоронноютанеохоронноютери-торіямийпослаблюєзовнішнівпливиназаповіднуприроду.Туттакожнеможнабудуватийдобуватикориснікопалини,виру-буватилісіпрокладатидороги,тимчасомякполювання,рибналовля,санітарневирубуваннялісу,косіннятравийвипасанняхудобидопускаються.

Кожнийзаповідникмаєохорону,атакожнауковийвідділ,співробітникиякогодосліджуютьстанпопуляційрідкіснихви-діврослинітварин,готуютьщорічнізвіти.

Однієюзформохороннихприроднихтериторій,щопоєднуєохорону та використання території як об’єкта туризму, є на-ціональніпарки.Вонитакожєприродоохороннимийнауково-дослідними установами. Їхні території й акваторії підлягаютьсуворій охороні, але водночас використовуються для туризмуйвідпочинку.

Унаціональномупарку,якправило,єкільказон:заповідна,відвідуванняякоїзаборонене;та,щоперебуваєпідособливоюохо-роною,—їївідвідуваннясуворорегулюється;зонапізнавальноготуризмутаекологічноїосвіти;зона,призначенадлявідпочинку,яка включає любительське полювання, рибальство, збиранняягідтагрибів;зонаобслуговуваннявідвідувачів(розміщенняна-метовихтаборів,іншихоб’єктівтуристичногосервісу—прокатспорядження,місцядля багаття тощо); господарська зона,щозабезпечуєтехнічнеобслуговуваннянаціональногопарку(елек-тростанція,свердловинавидобуткуводи,гаражітощо).

Щоможна,ащонеможнаробитивнаціональномупарку?Дозволяєтьсяробитивсе,щонезавдаєшкодиприроді.Будь-якадіяльність,що завдаєшкодиприродним екосистемам,рослин-номуйтваринномусвіту,іншимохороннимоб’єктам,заборонена.Унаціональнихпаркахнеможнадобуватикориснікопалини,розорювати землі для сільськогосподарських потреб, будуватидорогийтрубопроводи,ловитирибу.

119

Урок 18



— розвиваюча—розвивати вміння висловлювати свої думки письмово, виконувати різнорівневі завдання;


Метод уроку: контрольно-узагальнювальний.




природознавство (5 клас), біологія (7 клас), географія (6 клас), фізична географія України (8 клас).

Структура уроку I. Повідомленнятеми,цілейізавданьуроку

II. Інтелектуальнарозминка

III. Перевірказнаньучнів

IV. Підбиттяпідсумківуроку


хід уроку



Длятогощобучніналаштувалисянарозумовуроботуйпри-гадалиосновніпоняттятазаконитеми2,учительпропонує їмвиконати,усноабописьмово,надошцізнаступнимобговореннямкільказавдань,якіподанівцьомупосібнику.Видіскладністьзавданьучительобираєсамостійнозалежновідрівняпідготов-леностікласу,часу,відведеногонаданийвидроботи,тощо.


Учительдаєчасдлятого,щобучніоформилиаркушабозо-шит,уякихвонивиконуватимутьзавданнятавідповідатимутьназапитання.Узошитахабонааркушахучнімаютьнаписатиномер підсумкового узагальнення, дату його проведення, своє

120

прізвище, ім’я таклас.Одержавшикартку, учень обов’язковозаписуєвзошитабонааркушіномерсвоговаріанта.

Потім учитель роздає картки із завданнями, нагадує час,відведенийдляроботи.


Запитаннятазавданнядляпідсумковогоузагальнення2

Варіант 11.Щостворюєзеленаархітектура?2.Впишітьуподанереченняпропущеніслова.Щоб забезпечити високі врожаї на полях, люди виводять нові

__________ рослин, борються з ______ та ________, вносять у ґрунт _________.

3.Якими двома головними особливостями відрізняєтьсяекосистема від звичайної системи (наприклад, чим від-різняється екосистема акваріума від такої системи, якфонтан)?

4.Наскільки правильний вислів «рослини годують усіх»?Відповідьобґрунтуйте.

Варіант 21.Наведіть2—3прикладиекосистем,створенихлюдиною.2.Чимтіньовитривалірослинилісувідрізняютьсявідсвіт-

лолюбнихрослинлісу?Назвітьдвівідмінності.3.Наведітьпо одномуприкладуланцюгівживленняв еко-

системі:а)лісу;б)степу;в)прісноїводойми.

4.Як ви розумієте словосполучення «земля-годуваль-ниця»?

Варіант 31.Як називають найцінніші, найродючіші ґрунти

наЗемлі?2.Чомуполе—штучнаекосистема?3.Складіть кілька ланцюгівживлення, скориставшись на-

ведениминижчеприкладамиорганізмів.

121

Приклади: ведмідь,білка,миша,трава,сова,заєць,жук,лі-совийгоріх,горобина,дятел,лисиця,гусениця,їжак,черв’як.

4.Якийспосібборотьбизішкідникамикультурнихрослинкращий—задопомогоюотрутохімікатівчибіологічний?Відповідьобґрунтуйте.

Варіант 41.Наведіть4—5прикладівзерновихкультурнихрослин.2.Впишітьназвипропущенихорганізміву готовіланцюги

живлення.Зелені рослини — жук — ___________________ — сова

________________ — ховрашок — лисиця.Зелені рослини (водорості) — дафнії — ка-

рась — ________________.3.Чим територія заповідника відрізняється від території

національногопарку?4.Яквирозумієтеприказку«Немаєсадубезкомах,апло-

дів—безбджіл»?


Рештуурокувчительприсвячуєаналізуваннюписьмовоїро-боти.Дляцьоговінпроситьучнівназватипитаннятазавдання,щобулидлянихнадто складними,йуформі бесіди ізкласомформулюєвідповідінаних,щобузнанняхучнівнезалишилося«білихплям».



122

тема 3 рУКОтВОрні СиСтеми

Урок 19

Тема. Сила

Цілі уроку: — навчальна—дати учням поняття сили та її основних характеристик (величини, напрямку й точки прикла-дання);

— розвиваюча—розвивати в школярів спостережли-вість, логічне мислення;

— виховна—виховувати звичку знаходити причинно-наслідкові зв’язки.

основні поняття: динамометр, ньютон, сила тяжіння.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (демонстрація дослідів), створення яскравих навчально-образних уявлень.

обладнання: лабораторний динамометр, побутові пружинні ваги.


Міжпредметні зв’язки: фізика (7 клас).



1. Дослід 1. Кожна сила характеризується величиною.2. Дослід 2. Кожна сила характеризується напрямком.3. Дослід 3. Кожна сила характеризується точкою

прикладання.4. одиниця виміру сили.5. Прилад для вимірювання сили.6. Характеристика сили тяжіння.


123

хід урокуОскількинапопередньомууроцібулопроведенепідсумкове

узагальненнятеми2,сьогоднішнійурокпочинаєтьсянезпере-віркидомашньогозавдання,авідразузвивченняновоїтеми.



Бесіда f

Слово«сила»відомевсімздитинства.— Із чиммипов’язуємопоняття «сила» в таких словоспо-

лученнях,як«сильналюдина»,«сильнийудар»,«доклавчималосили»?(Із м’язовою напругою — у першу чергу рук і ніг.)

— Однак слово «сила» вживають і в тих випадках, колинезгадуютьпролюдинуйтварину.Уякихсловосполучен-нях?(«Сила вітру», «сила хвилі», «сила грози».)

Увсіхприкладах,дейдетьсяпросилу,маютьнаувазівзаємо-діюдвохтіл.Наприклад:«сильнийудар»—одинпредметударивпоіншомупредмету(футболістпом’ячу).«Силавітру»—вітернагинаєабопереноситьякі-небудьпредмети.

Отже, слово «сила» застосовують для характеристики діїодноготіланаінше.




Щожхарактеризуєсилу?

1. Дослід1.Кожнасилахарактеризуєтьсявеличиною

Цейдослідучительможепродемонструвати,використовуючивхіднідвері,дошку-«книжку»,віконнураму.

Першийразучительзлегкаштовхаєвідсебедвері.Другийразштовхаєвтомусамомунапрямку,алевжесильніше.


—Чим відрізняються сили в першому й у другому випад-ках?(величиною: перший поштовх був слабкіший, а дру-гий — сильніший.)

124

2. Дослід2.Кожнасилахарактеризуєтьсянапрямком

У першому випадку вчитель відштовхує двері, а в дру-гому—притягуєдосебе.


—Чимвідрізняютьсясиливпершомуйдругомувипадках?(Напрямком.)

3. Дослід3.Кожнасилахарактеризуєтьсяточкоюприкладання

У першому випадку вчительштовхає двері від себе, спря-мовуючи поштовх на дверну ручку, а в другому—ближче додвернихпетель.


Чим відрізняються сили в першому й другому випадках?(Точкою прикладання.)

Отже,силахарактеризуєтьсявеличиною,напрямкоміточ-коюприкладання.

4. Одиницявимірусили

Длявимірюваннякожноївеличиниіснуєодиницявиміру.

Бесіда f

—У яких одиницях вимірюють відстань? (у метрах або кіло метрах.)

—Уяких одиницях вимірюють об’єм? (у літрах або мілі-літрах.)

—Швидкість?(у метрах за секунду або кілометрах за го-дину.)


Одиницеювимірусилиє1ньютон(скороченийзапис:1Н).ТакїїназвалиначестьанглійськоговченогоІсаакаНьютона.

Відомо,щодляпідняттятіламасою1кілограмслідзастосу-ватисилу,щодорівнює10ньютонам.Виходить,щодляпідняттятіламасою100грамівслідзастосуватисилу1ньютон.


РЗ-2:3,с.36.

125

5. Приладдлявимірюваннясили

Силу, як і будь-якуфізичну величину,можна виміряти. Їївимірюютьзадопомогоюприладу,щоназиваєтьсядинамометр(відгрец.dinamis—силаіmetreo—вимірюю).

1. Див.рис.84нас.97.2. Див.рис.79нас.101.3. Див.с.115.

Бесіда f

—Якітричастиниабодеталіобов’язковомаютьбутивди-намометра?(Пружина, стрілка та шкала.)

Порівняємодинамометріпобутовийприлад—добревідомівсімпружинніваги.

—Учомуголовнавідмінністьдинамометравідпружиннихваг?(у них різна шкала, у динамометра вона слугує для ви-мірювання сили, одиницею виміру динамометра є ньютон, а ваги слугують для вимірювання маси, їхнею одиницею виміру є кілограм.)

6. Характеристикасилитяжіння

Уприродімизустрічаємосяздієюрізнихсил.


—Зякоюсилоюмиознайомилисяв5-мукласінаприкладіземноготяжіння?(Із силою тяжіння.)

Сила ваги існує на всіх планетах та на інших космічнихтілах.

—ЧомунаМісяцісилатяжінняменша,ніжнаЗемлі?(Тому що маса Місяця значно менша від маси Землі.)

Отже, сила тяжіння залежить відмаси тіла—чим більшамаса,тимсильнішецетілопритягуєдосебеіншітіла.

—ЧомуСонце,якенабагатоважчевідЗемлійМісяця,при-тягує до себе тіла менші від Землі? (Тому що на Землю й Місяць діє сила тяжіння Сонця.)

Отже,силатяжіннязалежитьвідвідстаніміжпредметами.



Дляхарактеристикивзаємодіїтілзастосовуютьпоняттясили.Сила характеризується величиною, напрямком і точкою при-кладання.Величинусиливимірюютьуньютонах(скорочено:Н).

126

Для вимірювання сили використовують прилад,щомає назвудинамометр. Сила, з дією якої ми зіштовхуємося від моментународження,—силатяжіння.




РЗ-2:Дослід,с.37.


Мистецтво експерименту

Експериментпорядізтеорією—одиніздвохстовпівфізичноїнауки.Ценепростеспогляданнядовколишніхявищ,аспосте-реженнязапроцесом,щовідбуваєтьсявпевних,заданихекспе-риментаторомумовах.Експеримент,якстверджувавросійськийфізик-теоретикАркадійМігдал,«випробовуєтеоретичнеперед-баченнянаміцність.Колитеорія,нарешті,невитримує, ство-рюєтьсянова,зурахуваннямстарихфактівітих,якіз’явилисяпідчасперевірки».

Існують як великі теорії, так і великі експерименти. Вонинетількизалишаютьсявлабораторнихзвітах інауковихжур-налах,алейзмінюють,прямоабоопосередковано,нашеповсяк-деннежиття.Заниходержуютьпремії,пронихрозповідаютьіс-торіїйскладаютьлегенди.Мабуть,першийвеликийекспериментбувпроведенийАрхімедом ізСиракуз. Історія зкороноюцаряГієронанетількизробилаАрхімеда«батькомкриміналістики»,алейпоказала,якдослідникуходіпошуківвідповідіна однепитанняможезнайтивирішеннязовсіміншоїпроблеми.Важливой інше:Архімедбув,напевно,першимученим,якийспиравсяінатеорію,інаексперимент.

Кожневідкриттяз’являєтьсянасвітпо-своєму—урезуль-татіпошукуабозволівипадку.Прогнозованівідкриттяможнабуквально перерахувати на пальцях, зате в цьому ряду є такаяскраваподія,якствореннялазера.У1953роцінавчилисяви-користовувати ефект,щойогопрогнозувавАльбертЕйнштейнщев1916році.

127

Однак відкриттів випадкових, які виникають наче «на по-рожньомумісці»,уфізицізначнобільше.Утім,великийфран-цузькийбіологЛуїПастерякосьсказав,щовипадокдопомагаєлишепідготовленомурозуму.Експериментаторшукаєвідповідітам,деіншінебачатьпитання.ІсаакНьютонвідкривскладнийхарактербілого світлатому,щопоставивпитання,якіранішенікомунеспадалинадумку.

Протевідповідьнетількинеобхідноотримати,їїщейнеоб-хіднозрозуміти,аджерезультатможевиявитисяпарадоксаль-ним, таким,щоне«вписується»у сформовану системунауко-вихуявлень,ітодідослідниковіпотрібноматисміливість,щобвизнати його, і тверду впевненість у його правильності. Такіекспериментизмінюютьнашіуявленняпросвіт івиглядциві-лізації.

Динаміка Ньютона

У1684роціНьютонпообіцявастрономовіЕдмундуГаллеювикластисвоїпоглядищодорухутіл,які,зайогословами,«ціл-комдостатнідляпоясненнявсіхрухівнебеснихтіліморя».Доньогонікомуневдавалосяпояснитизаконирухупланетнаосновічіткихматематичнихпринципів.

Ньютон,розпочавшизневеликих«нотатокпрорух»,посту-повозахопився,іневдовзіскромнийтвірставперетворюватисяна головну книгу йогожиття. Робота над книгою буквальнозмінилаНьютона.Щежодногоразувінневідчувавтакогона-тхнення,колираптомзрозумів,щойомувдалосязнайтитумі-німальнукількістьфундаментальнихзаконівприроди,наосновіякихможнапояснити всі явища, пов’язані з рухом тіл, почи-наючи від маленького камінчика й закінчуючи гігантськиминебесними тілами. У нього змінився навіть почерк, настількивеличезнимбуловраженнявідтого,щовінзумівзробити.

У1686році,черездварокипісляпочаткудослідження,Нью-тон повністю закінчив роботу над рукописом, і в наступномуроційогокнигабулавидананагрошіЕдмундаГаллея.Основнезавданняприродознавства,згідноізНьютоном,полягаєвтому,щобза«явищамирухурозпізнатисилиприроди,апотімзацимисиламипояснитиіншіявища»,окрімтого,«описатиявищапри-родизадопомогоюзаконівматематики».

Щобназавждипокінчитиз існуючоюдосі термінологічноюплутаниною,Ньютон розпочав свою книгу з визначень осно-внихпонятьмеханіки:маси,силитощо.ПідмасоюНьютонмав

128

наувазі«тіло»або«кількістьматерії».Остання,згіднозученнямНьютона,«ємірою,щопоходитьвідгустотийоб’ємуматерії».Силу вчений, на відміну від багатьох своїх попередників, роз-глядавякщосьзовнішнєстосовнотіла,наякевонадіє,анеякпритаманнуйомувнутрішнювластивість.Результатомдіїсили,заНьютоном,єзмінастануспокоюаборівномірногопрямоліній-ногоруху.Провеличину силивін судив запереміщенням,щойогоздійснювалотілопісляударуіншимтілом,запевнийчас.Чим більша сила, тим більшашвидкість передається тілуприударі,ітомутимдовшийшляхвонопройдепотімзапевнийчас.

Перший закон Ньютона

Згідно з першим закономНьютона, будь-яке тіло зберігаєсвій стан спокою або рівномірного прямолінійного руху доти,докивонозалишаєтьсяізольованим.Посутікажучи,ізольова-нихтілуприродінеіснує.ТомупершийзаконНьютонаописуєнереальну,ауявнуситуацію.

Другий закон Ньютона

ДругийзаконНьютонаописуєрухтіла,зоглядунайоговза-ємодіюзіншимитілами.Згіднозним,змінарозташуваннятіладорівнюєдобуткусили,зякоюнаньогодіютьнавколишнітіла,тачасуїхньоговпливу.

Третій закон Ньютона

Третій законНьютона описує ситуацію, коли у взаємодіїберутьучастьдватіла:силивзаємодіїдвохбудь-якихтілрівнізавеличиноюйспрямованівпротилежнібокивздовжпрямої,що їх з’єднує. Третій законНьютонаще називають закономдії і протидії. «Якщо хтось тисне пальцем на камінь,— писавНьютон,—то інайогопалецьтакожтиснекамінь.Якщокіньтягнекаміння,прив’язанедоканата, тойназад (якщоможнатаксказати)вінзтакоюсамоюсилоювідтягуєтьсядокаменя…»ЦейзаконНьютоназалишаєтьсясправедливимдлявсіхсистемвідліку.Наприклад,силапритяганняЗемлійМісяця,абосилавзаємодіїдвохнерухомихстосовнооднаодноїчастинок,будеод-наковою.Водночасуньомуйдетьсянепробудь-якісили,апросиливзаємодіїдвохтіл.

Епітафія на надгробку Ньютона

ТутспочиваєсерІсаакНьютон,якийзмайжебожественноюсилоюрозумупершийпояснивзадопомогоюсвогоматематичного

129

методурухіформупланет,шляхикометіприпливиокеанів.Вінбувтим,хтодосліджуваввідмінностісвітловихпроменівірізнівластивості кольорів,що є їхнімнаслідком,прощо досі ніхтонавітьнепідозрював.Ретельний,хитромудрийівірнийтлумачприроди, давнини й СвятогоПисьма, він стверджував своєюфілософією велич всемогутнього Творця, а вдачеюпоширювавєвангельську простоту. Нехай радіють смертні,що серед нихжилатакаокрасародулюдського.

Урок 20

Тема. Види сил

Цілі уроку: — навчальна—сформувати в учнів уявлення про види сил, причини їхнього виникнення та особливості, на-вчити розпізнавати дію різних видів сил і наводити власні приклади їхніх проявів у повсякденному житті;

— розвиваюча—розвивати логічне мислення;— виховна—виховувати в школярів спостережли-

вість.

основні поняття: сила пружності, сила тертя, виштовхувальна сила.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (демонстрація дослідів).

обладнання: лабораторний динамометр, важки, поролонова мо-чалка.








Характеристика причин виникнення, напрямку, точки прикладання та значення сил пружності тертя та тяжіння.



130

хід уроку



1. Щотакесила,якітрихарактеристикиїїописують?2. Якназиваютьприладдлявимірюваннясили?Якназива-

ютьодиницювимірусили?3. За якими ознаками судять про настання стану неваго-

мості?Чомувкосмонавтів,якіперебуваливтриваломукосміч-номупольоті,м’язистаютьслабкими,нетренованими?




Довкола нас відбуваються різноманітні рухи тіл або їхніхчастин:схиляютьсядерева,бринитьструна,ідедощ,течеводаврічці,зупиняєтьсяавтомобіль,завмираєнатравім’яч,щоко-тивсяпоній, змінюєнапрямок стрілкакомпаса. Зміниформитіл,швидкостіабонапрямкуїхньогорухузумовлюютьсярізнимисилами.


Характеристикапричинвиникнення,напрямку,точкиприкладаннятазначеннясилпружності,тертятатяжіння

Мипродовжуємознайомитисязтакимфізичнимпоняттям,яксила.Залежновідвидувзаємодіїдвохтілрозрізняютьшістьголовнихвидівсил:

1) магнітнасила;2) електричнасила;3) виштовхувальна,абоАрхімедова,сила;4) силатяжіння;5) силапружності;6) силатертя.


РЗ-2:1,с.36.Будь-якийвидсилипозначаютьлатинськоюлітероюF іви-

мірюютьуньютонах(Н).Замістьтогощобписати«Налюдинудієсилатяжіння,щодорівнює600ньютонам»,можнакоротко

131

написатиF=600Н.Накресленніабонарисункусилизображу-ютьстрілкою.Чимбільшезначеннясили,тимдовшоюмалюютьстрілку.Напрямокдіїсилизбігаєтьсязнапрямкомстрілки.

Давайте порівняємо три найпоширеніші види сил за тимихарактеристиками, які описують силу (напрямок, точка при-кладання),атакожпознайомимосязпроявомцихсилуповсяк-денномужитті.

характе-ристика

Причина виникнення напрямок

точка прикла-

дання

значення сили

1.Силапружнос-ті

Fпр

Деформаціятіла(згинан-ня,розтягу-вання,стис-кування)

Убік,проти-лежнийна-прямкудефор-мації

Центрпред-мета

Намагаєтьсявідновитиформупредмета

2.Силатертя

Fтер

Руходно-готілапоповерхнііншого(ковзання,кочення)

Протирухутілаполінії,паралельнійрухутіла

Центрповерх-ніков-зання

Намагаєтьсязупинититілоабозберегтийо-гостанспокою

3.Силатяжіння

Fтяж

ПритяганняЗемліабоіншихтіл

ДоцентраЗемлі

Земля

Центрпред-мета

Приводитьдопадінняпредме-тівнаповерхнюЗемлі

Виштовхувальна,абоАрхімедова,силапроявляєтьсястосовнотіл, занурених у рідину або газ.Магнітна та електрична силипроявляються там, де діє електричний струм. Досліджуватий описувати ці сили складніше, тому ви ознайомитеся з нимивсередніхкласахнаурокахфізики.

132


РЗ-1:2,с.39.РЗ-2:2,с.36;4,с.37.


Бесіда f

—Якішістьголовнихвидівсилрозрізняютьуприроді?(Силу пружності, силу тертя, силу тяжіння, архімедову силу, магнітну та електричну сили.)

—Чим усі сили схожі між собою? (вони виникають при взаємодії тіл і приводять до зміни їхньої швидкості, на-прямку руху або форми.)

—Чимсиливідрізняютьсяоднавідодної? (Причинами ви-никнення, напрямками й точкою прикладання.)


1. §18.2. §20.3. §21.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.Принестине-

важкийпредмет(масоюнебільше500грамів)(іграшку,пенал,мило,блокноттощо)длявиконанняпрактичноїроботи.


Закон всесвітнього тяжіння

До ідеї про існування всесвітнього тяжіння, або гравітації(латин.gravitas—тягар,вага),Ньютондійшовщев1666році,коли йому виповнилося всього 24 роки. Згідно з легендою, цесталося під час відпочинку в саду. Дивлячись на яблуко, якепадало,Ньютонзамислився:чинеоднайтасамасилазмушуєяблукопадати,аМісяць—рухатисянавколоЗемлі?

Багато істориків науки й учені намагалися з’ясувати, чивідповідаєцялегендаістині.Осьщорозповідаєу«СпогадахпрожиттяІсаакаНьютона»йогодругВільямСтеклі,якийвідвідавНьютона 15 квітня 1725 року в Лондоні: «Оскільки було спе-котно,мипилипообіднійчайусаду,взатінкукрислатихяблунь.Насбулотількидвоє.Міжіншим,він(Ньютон)сказавмені,щовтакійсамійобстановційомувпершеспаланадумку ідеяпротяжіння.Їїпричиноюбулопадінняяблука,коливінсидів,по-ринувшивдуми…»МемуариСтеклівийшлиусвітлишев1936

133

році, однак уже в 1728 році, через рік після смерті Ньютона,Вольтерукнизі,присвяченійвикладовійогоідей,наводитьякприкладаналогічну історію. ІншийанглієцьКізинг, викладачЙоркськогоуніверситету,якийцікавивсяісторієютафілософієюнауки, стверджує,щолегендарнаяблуня була єдиноюв садкуНьютона,інаводитьрозповідітарисункизїїзображенням.Ле-гендарнедеревопережилоНьютонамайжена100років,загинулов1820роціпідчассильноїгрози.Крісло,зробленездеревиницієїяблуні,зберігаєтьсявАнгліївприватнійколекції.

Ньютонзрозумів,щосила,якайдевідСонця,утримуєнаор-бітах планети, не дозволяючи їм віддалятися від світила. Безцієї утримувальної центральної сили планети рухалися б пря-молінійно, але притяганняСонця змушує планети беззупинновідхилятисявідпрямолінійногорухуйутакийспосіб«падати»насвоїорбіти.

Міркуючи про це, Ньютон відкрив закон всесвітнього тя-жіння.Однакпублікуватийого він не став і нікомупро ньогонерозповів.Однієюзпричинбулоте,щоприпорівняннірезуль-татів своєї теорії з дослідними даними він виявив розбіжності(насправді вони були зумовлені використанням помилковогозначеннярадіусаЗемлі).Колиж,черезбагатороків,НьютоновісталивідомібільшточніданіпророзміриЗемлі,він,якпишеанглійський фізик ОліверЛодж, «дістав свої старі рукописийзновувзявсязаобчислення…Новіданізмінюютьрезультати:унадзвичайномузбудженніпереглядаєвіночимасвоюроботу,пероневстигаєстежитизадумкою,і,нарешті,обчисленняпри-водить його до бажаних результатів. Неймовірно велике зна-чення й глибина його відкриття настільки засліплюють йогосвоїмсяйвом,щозатуманеніочінебачатьрукопису.Узнемозівін відкидає перо; таємниця світобудови, нарешті, відкриласяйому,єдиномуусвіті…».

СучаснеформулюваннявідкритогоНьютономзаконувсесвіт-ньоготяжіннятаке:силагравітаційногопритяганнябудь-якихдвохчастинокпрямопропорційнадобуткуїхніхмасіоберненопропорційнаквадратувідстаніміжними:

F Gm m

R= 1 2

2

Лобовий опір

Ще ІсаакНьютон звернув увагу на небесні тіла, які руха-ються у вакуумі майже без опору. Земля, наприклад, за час

134

свогоіснуваннязробиламільярдиобертівнавколоСонця,протеїїорбітамайженезмінилася.

ТимчасомнасамійпланетіЗемлябудь-якепереміщеннявід-буваєтьсяабовповітрі,абоуводі,інатіло,щорухається,завждидієсила,протилежнанапрямкуйогорухущодонавколишньогосередовища.Цюсилуназиваютьлобовимопором.Самечерезнеїдля підтримання рівномірного руху будь-якого транспортногозасобунеобхіднароботадвигуна:якщойоговимкнути,тіловтра-титьшвидкістьізупиниться.

Лобовийопір залежить відформитарозмірів тіла, власти-востейсередовищай,щоважливо,відшвидкостіруху.Прине-великихрозмірахтілайповільномурусі величина силиопорупрямопропорційнашвидкостірухутіла.Нанерухомітіласилаопорунедіє.

Здатністьсередовищаперешкоджатируховітіланазиваютьв’язкістю(абовнутрішнімтертям).В’язкістьхарактеризуєтертяміжсусіднімишарамирідини(газу),щоковзаютьодинстосовноодного. Вона залежить від температури середовища, і ця за-лежністьмаєрізнийвигляддлярідинідлягазів.Кожнамоле-кула рідинищільно оточена з усіх боків своїми найближчимимолекулами-сусідами,якіперебуваютьвіднеїнавідстанях,щоприблизно дорівнюють її діаметру. Вона коливається навколоположеннярівноваги,апотімрізкоперестрибуєдоновогоцен-труколивань.Призбільшеннітемпературирухливістьмолекулзростає.Цеприводитьдозменшеннясилиопоруврідинах,томущовнагрітійрідинічастішестворюютьсясприятливіумовидляпереміщеннячастинокунапрямкуприкладеноїсили.Ценагадуєситуацію, коли людині легше пробиратися крізь юрбу, в якійлюдирухаютьсябезладно,аніжкрізьнерухомуюрбу.

Середня відстань між молекулами газу зазвичай велика,ібільшучастинучасувонирухаютьсявільно,зрідказіштовху-ючись одна з одною. Відстань між послідовними зіткненнямимолекул (так звана довжина вільного пробігу) у тисячі разівперевищує розміри самих молекул. Із підвищенням темпера-турирухливістьмолекулгазузбільшується,тимчасомякйогов’язкість,навідмінувідрідин,зростає.

«З’їдаючи»швидкість тіл,що рухаються, опір середовищане завжди відіграє негативну роль. Він, приміром, захищаєЗемлювідпотокуметеоритів,якізгораютьзавдякиопорувщіль-нихшарахатмосфери.

135

Сила тертя

Тертявиникаєприковзанніодноготвердоготілапоповерхнііншого.Якщостикаютьсятвердіповерхні,тотакетертяназива-ютьсухим.Силатертя,щодієвздовжповерхнізіткненнятвердихтіл, спрямована проти ковзання тіла.Що визначає величинусилисухоготертя?Повсякденнийдосвідсвідчить:чимсильнішепритиснені поверхні тіл одна до одної, тим важче викликатиїхнєвзаємнековзанняйпідтримуватийого(наприклад,аркушпаперу, вкладений між сторінками товстої книги,що лежитьнастолі,простішевитягнутиз-підобкладинки,аніжізсерединиабонижньоїчастинитовстоготому).

У1781роціШарльКулон,вивчаючитертядеталейімотузок,яківтойчасбулиістотнимичастинамимеханізмів,експеримен-тально встановив,що сила тертяF

тер прямо пропорційна силі,

щопритискає,N:

FтерF m Nтер= ⋅

Коефіцієнтпропорційностіm—коефіцієнттертя—визна-чаєтьсяшорсткістю дотичних поверхонь. Для більш гладкихповерхонь він менший.Наприклад,шайба після удару по нійхокейноюключкою,швидшезупинитьсянадерев’янійпідлозі,аніжнальоду.

Щеоднацікававідмінністьсухоготертявідв’язкого(уріди-нахігазах):цясиланезалежитьвідплощізіткненнятертьовихповерхонь.Якщоцеглаковзаєвнизпопохиломудаху,їїшвид-кість не залежить від того, чи рухається вона плиском (своїмбільшимзаплощеюбоком),чистоячинабоці.Учомупричинатакоїнесподіваноїповедінкисили?

Тертя виникає через взаємодію між дотичними частинамитіл.Навіть на відполірованій твердій поверхні є безладно роз-ташовані мікроскопічні виступи й западини. Їхня висота абоглибина незначна—приблизно сотні діаметра атома. Якби цівиступиабозападинибулибменшими,тосуміжніповерхнітілзлиплисябчерезпритяганняміжїхнімимолекулами.Дотиканнядвохтілприрусівідбуваєтьсянасправдінеповсійповерхні,якнамздається,алишевокремих«точкахдотику»,тобтонавер-шинах виступів поверхонь. Сумарна площа реального дотикув100—1000разівменшавідзагальноїплощізіткнення.

Якщопідчасрухунадотичні тіланатискати, то сила,якаїх притискає, сплющує виступи, і їхня сумарна площа збіль-шується.Такимчином,реальнаплощазіткненнятілзалежить

136

тількивідсили,що їхпритискає,аневідзагальноїплощіпо-верхнізіткнення.

Сухетертяпризводитьдонагріваннятертьовихповерхонь,оскількипридеформаціївиступіввиділяєтьсятепло,якеневсти-гаєпоширюватисявглибречовини.Цеспричинюєрозм’якшеннятонкогоповерхневогошару,якийвиконуєрользмазки,зменшу-ючисилутертя.Осьчомуковзанийлижілегкоковзаютьпоснігу.

Урок 21

Тема. Сили в живій природі. Практична робота № 6 «Вимірювання сили»

Цілі уроку: — навчальна—сформувати в учнів навичку вимірю-вання сили, навчити розпізнавати прояв різних видів сил у природі;

— розвиваюча—розвивати в учнів спостережливість та критичне мислення;

— виховна—виховувати дисциплінованість й акурат-ність.

основні поняття: ціна поділки, межа вимірювання.Методи уроку: словесний (бесіда), практичний (вимірювання сили тя-

жіння пружинним динамометром).обладнання: пружинний динамометр (по одному на ряд), на дош-

ці або у вигляді набраного на окремому аркуші тек-сту — порядок виконання практичної роботи, у кожно-го учня — довільний неважкий предмет, принесений із дому.

Тип уроку: комбінований.Міжпредметні

зв’язки: фізика (8 клас).



1. робота з динамометром.2. виконання практичної роботи № 6 «вимірювання

сили тяжіння».3. Прояви сили тяжіння в природі.4. Прояви сили тертя в природі.

137

5. Прояви сили пружності в природі. V. ПідбиттяпідсумківурокуVI. Домашнєзавдання

хід уроку



1.Запишітьна дошці за допомогоювідомих вампозначеньфразу «Сила тертя становить три ньютони».Прочитайтецейзаписуголос(відповідь: еф тертя дорівнює три ен).

2. Якого значення силу треба докласти,щоб підняти тіломасою100грамів?

3. Чомуможналегковпасти,ставшиногаминарозсипанийгорох?

4. Уякомувипадкуприруховісанейсилатертябудебіль-шою,авякому—меншою:

а) санирухаютьсяпосухомуасфальту;б) санирухаютьсяпомокромуасфальту;в) санирухаютьсяпозасніженомуасфальту?Отже,чимлегшековзаєпредмет,тим__________силатертя,

чим важчековзає предмет, тим_________ сила тертя (більшаабоменша).



Зрушитизмісцякнигулегше,ніжпарту.Наасфальтілюдинапочувається впевненіше, ніж на льоду. Інакше кажучи, силаможематибільшейменшечисловезначення.


1. Роботаздинамометром

—Якадетальєголовноюупружинномудинамометрі?(Пру-жина.)


Одинкінецьпружинизакріпленийнадощечціабопластма-совій пластинці, а інший вільний і закінчується гачком. Чим

138

більшасилабудеприкладенадогачкадинамометра,тимсиль-нішерозтягуєтьсяпружина.

Ціна поділки—це відстань між найближчими рискаминашкалі приладу, виражена в тих одиницях виміру, у якихпрацюєданийприлад.

—Чому дорівнює ціна поділкишкільного динамометра?(один ньютон.)

Цеозначає,щоколигачокперемістивсянаоднуподілку,тодинамометрвимірюєсилу1Н,аякщона5поділок—то5Н.

Межа вимірювання—це найбільше значення характерис-тики,якеможевимірятиприлад.Межавимірюваннявідповідаєостаннійрисцінаприладі.

—Щостанетьсязприладом,якщоспробувативимірятияку-небудьхарактеристикубільшогозначення,ніжмежави-мірювання?(Прилад зламається або не зможе здійснити вимірювання.)

2. Виконанняпрактичноїроботи№6«Вимірюваннясилитяжіння»


РЗ-1:Практичнаробота,с.41—42.РЗ-2:Практичнаробота,с.8.

Порядок виконання практичної роботи1. Підвіситипредмет,принесенийіздому,уполіетиленовому

пакетідогачкадинамометра.2. Подивитися, на якій цифрішкали зупинилася стрілка

динамометра.3. Записати в зошит значення сили тяжіння, не забувши

написатиназвупредмета,дляякогопроводиливимірювання.F xH= ,

предмет_____________________________

3. Проявисилитяжіннявприроді

1. Річкитечутьзгоривниз.2. Ізхмарвипадаютьопади.3. Восениздеревопадаєлистя.4. Усіживійнеживіпредмети,незакріпленінадЗемлею,

падаютьнаповерхнюЗемлі.5. Планети Сонячної системи втримуються навколо

Сонця.

139

6. Супутникипланетутримуютьсянавколоних.


РЗ-2:1—3,с.38.

4. Проявисилитертявприроді

1. Поширення насіння рослин, які чіпляються дошерстітваринабоодягулюдей.

2. Обтічнаформатіла,щобзменшититертяобводуабопо-вітря.

3. Збільшеннятертянадорогахпосипаннямпіскуабовико-ристаннямпрофільованої(художньонерівної)гуминавзуттєвійпідошвічипокришкахколісавтомобілів.

5. Проявисилипружностівприроді

Тканинирослинітваринможутьвитримуватинавантаження,неруйнуючись:дереванагинаютьсявідвітру,аленеламаються,тваринизгинаютьсяпідчасстрибка.


РЗ-2:1—5,с.40;6,с.41.


—Дейдлячоголюдинанавчиласявикористовуватисилуві-тру?(Будує вітряні млини, до винаходу пароплавів човни рухалися під вітрилами.)

—Де й для чого людина навчилася використовувати силуводи, яка падає? (Для роботи водяних млинів та гідро-електростанцій.)


Усіпроцеси,яківідбуваютьсянавколонас,можнапояснитидієюрізнихсил.


1. §17,повторити§18.2. §21,22.3. §21.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфів.Виконатидосліди,с.39,41.

140


Сила тертя

Неслідвважати,щотертязавждиперешкоджаєрухові—не-зрідкавонойомусприяє.Припрокручуванніколісавтомобілясила тертяшин об поверхню землі, перешкоджаючи їхньомуковзанню, діє з боку дороги й спрямована вперед, забезпечу-ючи поступальний рух автомобіля. Чим сильніше тертя, тимбільшавідповіднасила,томуйогонамагаютьсянезменшувати,азбільшувати:покриттядорогироблятьшорсткуватим,наносятьнаповерхнюшинирельєфнірисунки(протектори).Пригадайте,якважкойтипослизькійдорозіабоякбуксуєавтомобіль,якийковзаєнальодуабоврозм’яклійвідводиземлі:колесаковзаютьнамісці,хочадвигунсправноїхобертає.

Щоб зменшитишвидкість або зовсім зупинитиавтомобіль,до дисків коліс притискаютьшорсткуваті гальмові колодки.Прицьомугальмуваннячастосупроводжуєтьсядоситьнебезпеч-нимявищем—заносом (наприклад,колинедосвідченийводійдо краю тисне на гальма, й колеса починають не обертатися,а ковзати по дорожньому покриттю).При заносі навіть незна-чнийвипадковийвпливможезмусититілорухатисявпоперекосновноїлініїруху.

Тертявавтомобіліпрацюєнетількипригальмуваннійроз-гоні. Повертаючи передні колеса, водій теж підключає силитертя,щозмінюютьнапрямокрухуавтомобіля.Тертязабезпечуєзчепленняколіс ізполотномдорогийперетворюєобертальнийрухколіснапоступальнийрухавтомобіля.

Тертя кочення

Якщо дві однакові сталеві кульки котяться з похилої пло-щини,алеодназнихрухаєтьсяпотвердійповерхні,аінша—пом’якійіпружній(наприклад,погумі),топершаскотитьсяна-багатошвидше.Виходить,м’якаповерхнячинитьбільшийопір,аніж тверда, томущо при коченні по твердій поверхні меншероботи витрачається на деформування дотичних поверхонь.Площина,поякійрухаєтьсякруглетіло,прогинаєтьсяпідна-вантаженням, тому тілопри своємурусіпостійно вибираєтьсянагоруізямки,щоутворюєтьсяпідним.Теперзрозуміло,чомупо м’яких (ґрунтових, піщаних) дорогах колісний транспортне можешвидко рухатися. Для пересування по бездоріжжюбуливинайденігусеничнімашини,танкийтрактори.Вонисамі

141

«несутьізсобою»твердепокриття,розстеляючийогоувиглядігусеницьпідколеса.

Тертякоченнявикористовуютьукульковихпідшипниках.Кожний із них складається з двох співвісних кілець, простірміжякимизаповненийоднаковимикулькамиабоциліндриками(роликами).Внутрішнєкільцетугонасаджуєтьсянавісьтран-спортногозасобу,азовнішнєзакріплюєтьсявтілійобертаєтьсяразомізним.Кожнакулькакотитьсяодночаснопоопуклійпо-верхнівнутрішньогокільцяйповвігнутійповерхнізовнішньоговеликогокільця.

Деформаціюкілецьікульокуточкахдотикузнижують,ви-готовляючиїхізтвердихматеріалів.Призначнихнавантаженняхнапідшипник(наприклад,увеликовантажнихавтомобілях)тискнакулькийкільцядосягаєвеличезнихзначень,томущоділянкаїхньогоконтактумаєдужемаленькуплощу.Уцихвипадкахза-містькульокзастосовуютьциліндричніролики,щостикаютьсязкільцямине в одній точці, а вздовжвідрізкапрямої.Площазіткненняврезультатіцьогозбільшується,атискзменшується.

Урок 22

Тема. Прості та складні механізми

Цілі уроку: — навчальна—ознайомити учнів із простими механіз-мами, з’ясувати принципи їхньої роботи;

— розвиваюча—розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять;

— виховна—виховувати повагу до праці.

основні поняття: колесо, клин, важіль, блок, коловорот, похила площина, гвинт.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (знайомство із простими та складними механізмами, відомими школярам у ви-гляді побутових предметів).

обладнання: щипці для горіхів, відкривачка для пляшок, консервний ніж, давильниця для часнику, ножиці, обценьки, викрут-ка, штопор.



142





1. Прості механізми та їх приклади.2. Складні механізми та їх приклади.



хід уроку



1. Якіявищаприродисвідчатьпроіснуваннясилитяжіннявприроді?

2. Чомустебларослин, гілкидеревнеламаютьсяпіддієювітру,сильногодощузградомабоснігу?

3. Скажіть, що б сталося, якби на Землі зникла силатертя?



Упродовжтривалогочасулюдинавикористовуваладляпере-міщеннятілсилувласнихм’язівабосилум’язівтварин.

—Якихтваринлюдипривчилидопереміщеннявантажів?(Коней, віслюків, слонів, верблюдів, оленів, волів і навіть собак.)

Однак можливості м’язів обмежені, тож люди навчилисястворювати й використовувати пристосування,що дозволяютьодержативиграшусилі.


Пристосування,що збільшують силу, прикладену до тіла,абозмінюютьїїнапрямок,називаютьмеханізмами.

143

1. Простімеханізмитаїхприклади

1. Колесо.1. Див.рис.105нас.114.2. Див.рис.90нас.110.3. Див.с.125—126.


РЗ-1:2,с.44.


—Длячогослугуєколесо? (Щоб переміщати вантажі або людей. Зменшує силу тертя.)

2. Клин — це трикутний шматок металу або дерева із заго-стреним кінцем.

1. Див.рис.105нас.114.2. Див.рис.90нас.110.3. Див.с.125—126.


—Для чого слугує клин? (Щоб розколювати кам’яні або дерев’яні шматки.)

3. Важіль.1. Див.рис.105нас.114.2. Див.рис.90нас.110.3. Див.с.125—126.


—Для чого слугує важіль? (Щоб піднімати важкі пред-мети.)

Різновидамиважеляєтакідавнознайомінампредмети,яккоромисло,лапа,лом,весло,викрутка.

Головна вимога щодо використання важеля—наявністьточки опори.Неюможуть бутиплечі людини, спеціальна під-ставка тощо. Недоліком важеля є те, що з його допомогоюнеможнапіднятивантажназначнувисоту.

4. Блок — це колесо із заглибленням по ребру для мотузки або ланцюга. Блок підвішують високо на землею — вище, ніж потрібно піднімати різні предмети. через блок перекидають міцну мотузку або ланцюг, до якої підвішують вантаж.

1. Див.рис.106нас.115.2. Див.рис.90нас.110.

144

3. Див.с.125—126.Блокзмінюєнапрямокдіїсили.

5. Коловорот — це металевий стрижень зигзагоподібної форми.

6. Похила площина.

1. Див.рис.108нас.115.2. Див.рис.90нас.110.3. С.125—126.Похила площина, подібно до важеля, допомагає виграти

всиліприпідйомі(переміщенні)важкихтіл.

7. гвинт — це металевий стрижень зі спіралеподібним зо-внішнім різьбленням. Слугує для закріплення зовнішніх деталей на площині або скріплювання деталей одна з одною.

2. Складнімеханізмитаїхприклади

Складнімеханізмиутвореніздвохабобільшепростихмеха-нізмів,наприклад:

1. Ножиці—складаютьсяздвохважелів,скріпленихшу-рупом.Чимтовщийматеріал,якийріжутьножиці,тимдовшіїхніручки.Довжинаручокножицьнібидодаєсилилюдськимрукам.

2. Консервнийніж—цез’єднаніклинідваважелі.3. Щипцідлягоріхівідавильницядлячаснику—таксамо

з’єднуютьдваважелі.Значнийвнесокутеоріюпростихмеханізмівзробивдавньо-

грецький учений і винахідникАрхімед. Сконструйовані ниммашини й механізми допомагали обороняти грецькі міста відворогів, подавали воду для зрошування на поля, переміщаливантажіприбудівництві.


РЗ-1:1,с.44.РЗ-2:1,с.42.



—Для чого потрібні механізми? (Щоб збільшувати силу, прикладену до тіла, або змінювати її напрямок.)

145

—Назвітьпростімеханізми,якімививчилинауроці.(Колесо, клин, важіль, блок, коловорот, похила площина, гвинт.)

—Чимскладниймеханізмвідрізняєтьсявідпростого?(Склад-ний механізм з’єднує два або більше простих механіз-мів.)




РЗ-2:виконатидослід,с.43.


Прості та складні механізми

У середині XIX ст. виникла наука про походження й роз-виток людини—антропологія (від грец. antropos—людинаіlogos—слово,вчення).Згіднозантропологічнимидосліджен-нями, техніка, тобтоштучні, свідомо створювані матеріальнізасоби діяльності людей, могла виникнути тільки після того,як розвиток тварин,що тривавмільйони років, досяг певногорівня.Спочаткулюдинанавчиласявикористовуватиякзнаряддяприродніпредмети,спершувипадково,потімсистематично.Під-ходящізаформоютаміцністюроги,зубийвеликікісткитваринстали чудовим засобом захисту від нападу, проте ці підручнізасобищенебулитехнікою.

Однієюзголовнихвідмінностейлюдинивідтвариниєїївміннянетількивикористовуватипідручнізасоби,алейвигадувати,ви-готовлятийзастосовуватитехніку.Ученівважають,щопредкамитехнічнихвинахідниківбулипівденнімавпи—австралопітеки(латин. australis—південний і грец. pitekos—мавпа). Ці іс-тотимализрістблизько1,5мімасутілаприблизно40—50кг,жилиприблизно5,5—1млнроківтому.Вониходилинетак,якмавпи—начотирьохкінцівках, апрямо,яклюдина.Решткиавстралопітекаафриканського,якийужебувсхожийналюдину,але йще вмів виготовляти знаряддя праці, першим знайшову 1922 році англійський археолог Раймонд Дарт уПівденнійАфриці. Саме він і назвав свою знахідку південноюмавпою.

146

Австралопітека африканського вважають справжнім предкомлюдини.

Уміння винаходити, виготовляти й використовувати тех-ніку—такасамаознакалюдини,якходіннянадвохногах,здат-ністьдомислення,мовленнятаспільнапраця.Інакшекажучи,людина,техніка,моватасуспільствойспільнапрацявиниклив результаті одного процесу—поступового перетворення най-давнішихнащадківулюдейсучасноготипу.

Багатотваринздатнідоскладнихдій,дужесхожихнарозу-мові.Бобриспоруджуютьгреблі.Майстернозробленітермітники,бджолинісотийпташинігнізда.Однак,створюючиїх,тваринидіютьінстинктивно—так,якїмдиктуєприродженийабо,без-умовний, рефлекс. Споруджаючижитло, вони не винаходять,алишевідтворюютьдії,запрограмованіприродоюдлякожногоконкретноговиду.СаметомугніздоластівкинаприкінціXXст.маєтакийсамийвигляд,якібагатостолітьтому.

Тим часом люди при створенні техніки й будівель діютьне інстинктивно, а свідомо, розумно: заздалегідь визначаютьмету, обмірковують спосіб і засоби її досягнення, підбираютьнеобхіднийматеріал,намічаютьпослідовністьоперацій.Інакшекажучи,щедотого,якстатидовиготовленнятехніки,людинанібистворюєїївголові,удумках,тобторозробляєпроекттого,що їй потрібно. А проектування—це вже творчість, свідометворення нового, того, чого в природіще не існувало.На такідіїдолюдининебулаздатнажоднатварина.

Середрізноманітнихтехнічнихвинаходівнайвіддаленішогоминулого людей найкраще збереглися виготовлені первісноюлюдиноюкам’янізнаряддя.Пізнішелюдинавчилисянетількибративприродиготову їжу,рослинніволокна,шматкидереваабоприродногокаменю,алейвиготовлятизприроднихречовиннові,штучніматеріалийпредмети.

Спочаткуматеріальневиробництвомаловпливалонаприроду.Алезкожнимтисячоліттямобсягштучностворенихтехнічнихвиробівзбільшувався,йпотребилюдинивприроднихматеріалахзростали.Слідсказати,щотехнікамаєоднуособливість:одногоразустворена,технікавиконуєсвоїзавданнядоти,докиповністюневийдезладу.Ацеможестатисяічерезмісяць,ічерезтисячуроків.«Робочівластивості»гирідляваг,якуархеологизнайшливруїнахВавилона,сьогоднітісамі,щойудавнічаси:покладенанаваги,воначудововпораєтьсязі своїмзавданням.Кам’яною

147

сокирою,щолежитьпідскломумузеї,можнарубатиліс.Неза-бороненокористуватисячорнильницеюйпідструженимгусячимпером при виконанні домашнього завдання…Чомуж нікомувсерйознеспадаєнадумкутакробити?Нетому,щоціпредметизмінилися фізично, а тому,що люди вже давно користуютьсяіншими, більш зручними. Техніку, яка зберегла свої якості,алеякузамінилибільшсучасніпристрої,називають«моральнозастарілою».Тесамеможнасказатийпроматеріалидлявиго-товленнямеханізмів.Кам’янийвікпоступивсямісцеммідному,апотім—бронзовомуйзалізному.Залізнірудизустрічаютьсячастіше, ніжмідні, а тим більше олов’яні (бронза—це сплавмідійолова).Ферум—одинізнайпоширенішихуземнійкоріхімічнихелементів.Знаряддяйзброязісплавівзалізаміцні,їхможназагартовувати,вонинеіржавіють.Дотеперзалізотайогорізноманітнісплавизалишаютьсянайважливішимитехнічнимиматеріалами. Із них виготовлено близько 95% усієї металевоїпродукціїсвіту.Отже,можнасказати,щозалізнестоліття,якерозпочалосяблизько3тис.роківтому,триваєйдотепер.

Механізми шумерів Месопотамії

Одним із найдавніших осередків світової культури єМесо-потамія,щовперекладізгрецькоїмовиозначає«межиріччя».Цютериторіюназвалитакневипадково:вонарозташовуваласяміждвомавеликимирічками—ТигромтаЄвфратом.ТутуIV—IIIтис.дон.е.розвивалисяміста-державишумерів.Люди,якімешкали там, були чудовими трудівниками.Вонипобудуваливеличезну іригаційну систему—канали, по яких вода теклаповзкожнеселодополів.Гончарнийкругдлявиготовленнягли-няногопосудутаспеціальніпечідляїївипалу—тежвинаходишумерів.Пізнішевонивигадали,якбудуватибудинкизглини.Її сушили в особливих формах—так виходила цегла. Першіцегляні будівлі були дуже прості, але згодом майстри-муляринавчилисяспоруджуватискладнісхідчастіконструкції,щона-гадують сучасні арки, куполий склепіння.Вониж таки ство-рилинайдавнішуназемліписемність.Їїзнакисхожінаклини,прямійгострікути,звідсийназва—клинопис.Шумериписалинаглинянихтабличках.

Близько5тис.роківтомушумеривинайшликолесо—най-більший винахід в історії техніки. І справді, сокира, мотикатакайло—єнещоінше,якудосконаленийкийок,списідро-тик—видозміненапалиця.Вигадавшиколесо,людинанепросто

148

вдосконалилапредмети,щомаютьприроднепоходження,ави-готовилащось абсолютно нове. Учені припускають,що першіколесабулистворенівШумеріприблизно5200роківтому.Дови-находуколесавантажіпосушіпереміщализадопомогоюкача-локіважелів.Ізрозвиткомскотарствапочаливикористовуватив’ючнихтварин,з’явилисябезколісніволокуші,щосталипро-образомсаней.Коліснийвізокскладаєтьсязколіс,осей,наякіїх насаджують, імісця для вантажу.Дуже важливоювньомує упряж—технічнепристосування,щодозволяє впрягати тя-гловутварину(віслюка,мулаабоконя).Цікаво,щодерев’янийхомут(частинаупряжі,якувдягаютьнашиютварини,увиглядідерев’яногокаркаса,вкритогом’якимваликом,щоперешкоджаєнатиранню їїшиї) спочатку закріплювали на голові тваринийнабагатопізніше—наїїшиї.Щобколесанезагрузаливпіску,вулиці у своїх містахшумери почали покривати асфальтом.Звісно,цебувнетойасфальт,якийзастосовуютьсьогодні,але,посутісправи,самешумерипершимисталипросочуватиґрунтв’язкимбітумом—загусклоюнафтою.

Велика цивілізація в долині Нілу

Археологічні розкопки в долиніНілу велися давно й дуженаполегливо.СаметомупроСтародавнійЄгипетвідомонабагатобільше, ніжпроШумер.УЄгипті було знайденоперше зобра-ження спеціального водополивного пристрою,що збереглосядонашихднів,—шадуфа.ЙогодатуютьXIVст.дон.е.Зйогодопомогою один працівник міг за годину підняти з колодязянадвометровувисоту3400літрівводи.

Він схожийнажуравель—довгий важіль на стовпі з про-тивагою. Такіжуравлі дотепер можна зустріти на колодязяхубагатьохселахУкраїнийРосії.НаСходішадуфзастосовуваливпродовжтривалогочасу.

Пізнішевинайшли,апотімівдосконалиливодопідіймальнеколесо—«прадідуся» водяного млина. На цьому дерев’яномуколесізакріплювалисяглечики,якінабиралийпіднімаливодувміруйогообертання.

Тисячі років тому в Єгипті був розвинений поховальнийкульт.Тут-таки,уділянцібудівництва,єгиптянизробилинай-більші технічні досягнення. На початку ІІІ тис. до н. е. вонисталиспоруджувативеличезніпіраміди—усипальницідлясвоїхфараонів. Сучасним ученим знадобилося не одне десятиліття,

149

щоб вивчити їхню будову й довести,що такі величні спорудистворенізадопомогоюнайпростішихмеханізмів.

МешканціЗахідноїЄвропидізналисяпроціграндіозніспо-рудипісляЄгипетськогопоходу(1798—1801рр.)генералаБона-парта(майбутньогоімператораФранції):саметодібулизробленіперші описи будови гробниць. Сучасною наукою доведено,щобудівельна техніка давніх часів дозволяла зводити такі мону-ментальніспоруди.Блокизвапнякувирубуваливкаменолом-няхітут-таки,намісці,обробляли—обтісували(вирівнювалиповерхню) та полірували. Цю операцію виконували міднимиінструментами. Каміння обробляли так ретельно,щоб надаліблокищільноприлягали один до одного.Майстри домагалисядивнихрезультатів—ічерезтисячоліттяміжгранямисусідніхплитнеможнапротягтинавітьнитку.Потому,використовуючиполози-волокушійпростіважелідляпідйомуцихблоків,бага-тотонніблокивантажилинабаржійуперіодрозливуНілупоспеціальнопроритихканалахвідправлялидомісцябудівництва.Сампроцес зведенняпірамідине складний, але трудомісткий.Длякладкивикористовувалиглинянийрозчин.Нагорішнірядикладкиблокипіднімалипопохилихнасипах,спорудженихзне-випаленоїцегли.Затягувалиблокинаканатахміднимигаками.Однимсловом,головнатаємницяпірамід—працьовитістьіта-лантлюдини!

Сім чудес світу

Чудесамисвітугрекиназивалинайбільшпрославлені,згіднозі своїми уявленнями, технічні споруди. Усього таких чудессвітуналічувалисім:давньоєгипетськіпіраміди,храмАртемідивЕфесі,мавзолей у Гелікарнасі, висячі садиСеміраміди уВа-вилоні,статуяЗевсавОлімпії,статуяГеліосанаостровіРодосімаяквАлександрії.

Хараппська культура

У1922роцііндійськийархеологР.Д.Банерджі,розкопуючипагорбивдолинірікиІнд,знайшовіщеодиносередокнайдавнішоїсвітовоїкультури.УченіназвалийогоХараппськоюцивілізацією(серединаІІІ—першаполовинаІІтис.дон.е.),розвиваласявонана території сучасних держав Індії таПакистану. Її центрамибулидваміста—ХараппатаМохенджо-Даро.Крімумінь,харак-тернихдлядавніхєгиптян(обробкамідітабронзи,зрошуванняполів,використанняплуга),хараппцівміливирощуватибавовну,

150

опанувалипрядінняволоконітканнязних.Ученівважають,щотодіжтакивпершелюдиприручилислонів.ВулиціХараппися-гали10метрівзавширшки,їхпрокладалиточнозапланомітак,щобвониперетиналисяпідпрямимкутом.Містобулообладнаневодостоками,якінаповнювалисявперіоддощів;існуваласистемаколодязівінавітьзагальноміськаканалізація.

Стародавній китай

Судячизізнахідокархеологів,первіснілюдивКитаїпройшлиусвоємурозвиткутісамістадії,щоівАфрицієгиптянитавЄв-ропішумерийхараппи.УXVIII—XIIст.дон.е.уКитаїіснуваладержаваІнь.Їїжителіволоділимистецтвомвиплавлятибронзу,малирозвиненуписемність.Місцевімайстризналисекретиви-робленняшовковихтканин,виготовляликерамікуз глазур’ю.УIтис.дон.е.вКитаїрозпочалосяспорудженнязрошувальнихсистем.Длязахистукраїнивіднападуворогіву IIIст.дон.е.китайці сталидозведенняоднієї знайграндіозніших інженер-них споруд давнини—Великої Китайської стіни—величноїфортечноїспорудинапівночіКитаю.Зарізнимиоцінками,до-вжинастінисягає4—6тис.кілометрів,ависота—восновному6,6метрів.

Великі культури Америки

ЛюдинапотрапилавАмерикузПівнічно-СхідноїАзіїблизько25 тис. років тому.Тимчасомцивілізації виникли тут значнопізніше—уI—IIст.н.е.ШвидкийрозвитоккультурАмерикибув трагічно перерваний у XV—XVI ст. нашестям іспанцівтапортугальців.Підчасцьоговторгненнязнищувалисябезцінніпам’ятникикультурийтехніки.

Ученідійшливисновку,щоамериканськіземлеробськіци-вілізаціїпройшлиприблизнотісамістадіїтехнічногойеконо-мічногостановлення,щойЄгипет,Шумер,стародавнідержавиІндії таКитаю.Щоправда, вонималий свої особливості. Так,гончарнийкругіметалургіянебуливідомімісцевимжителям,доки не прийшли іспанці. Індіанці так і не винайшли колесайколіснівізки,невикористовувалисвійськихтягловихів’ючнихтварин.

Техніка Стародавньої Греції та риму

ВАнтичнуепохувсільськомугосподарстві,ремеслах,мета-лургії, будівництві й транспорті повільно, але безперервнопо-ліпшуваливжевідомітехнічнізасобийвинаходилинові.Досить

151

назватитокарськийверстат,щовпершез’явивсявСтародавнійГреції,косутамеханічнужниварку,щоїхвинайшлиримляни.ВидатнийдавньогрецькийфілософАрістотельуважав,щоусвітііснує два роди речей: одні—«за природою», а інші—«протиприроди».Скажімо,важке«заприродою»завждипрагневниз,тому,колимийогопіднімаємовгору,тодіємоніби«протипри-роди».Такимчином,виходить,щобудь-якімеханічніпристосу-ванняйузагалівсятехнікаспрямовані«протиприроди».Алеценепогано.Утворі«Механічніпроблеми»,щоналежитьодномузучнівАрістотеля,написано,щооднічудовіречівідбуваютьсязгідно з природою, а інші—проти неї, причому останні здій-снюютьсядлякористілюдейзадопомогоютехніки.Тучастинутехніки,якадопомагаєвирішитилюдиніцітруднощі,такіна-звали—механіка,щовперекладізгрецькоїмовиозначає«мис-тецтвопобудовимашин».

Однакрабовласницькегосподарствоантичнихдержавізйогодешевоюробочоюсилоюнемалопотребивзамініручноїпраці.Навіщовинаходити,апотімбудуватикоштовнумашину,якщоможназабезцінькупититрохирабів?Грекийримляниволіливкладатигрошівкупівлюземлійуторговельніоперації,ави-трачати їх на розкішні бенкети, а не на технічне оснащеннявиробництва.

Видатний полководець Александр Македонський (356—323 рр. до н. е.) підкорив величезні території здебільшого за-вдяки перевазі своєї військової техніки. Його інженери вжезастосовували рухомі облогові вежі й пристрої, здатні метатине тільки великі стріли, але й важкі ядра.Ці пристрої, ката-пульти,називаютьторсіонними(латин.torsio—скручування),томущоджереломенергії вних служатьпучкипружнихжилабоволосся,укріпленихміжопорами.Ядрамасоюдо80кгза-звичаймали10—30смудіаметрі.Пристрої,залежновідмасистрілиабоядра,влучнострілялинавідстань100—300кроків.Обслуговувалиїхвідчотирьохдодесятичоловік.

Одним із головних досягнень римської техніки по правувважають дороги. Порівняно з ними грецькі дороги здаютьсягірськими стежинками. Їх будувалине стільки для торговель-них,скількидлявійськовихцілей,щобуразіпотребилегіонимоглишвидкопотрапитивбудь-якуточкудержави.Саметомудороги будували від 4 до 8 метрів завширшки й обов’язковобрукованими. Технологія будівництва була такою: після всіх

152

вимірювальних робіт поверхню дороги очищали від усілякоїрослинностітакаменів,вирівнювали,потімзобохїїбоківпро-копувалистічніканавки.Біляосновидорогиробили«подушку»завглибшки близько 1 метра з кількохшарів піску, каменівтагравію,змішанихізцементоміглиною.Вимощувалидорогуміцнимбрукняком,скріпленимбетонноюсумішшю,дляміцностіобрамляли кам’яним бордюром.Після II ст. н. е. будівництвоновихдорігпішлонаспад,адоIVст.державаледьмоглапід-тримуватинаналежномурівнінаявні.УV ст. поцихдорогахпройшли варвари—адже в будь-якої дороги два кінці, а всідорогивеливРим.

У 476 р. н. е. вождь німецьких найманців у Римі ОдоакрскинувостанньогоримськогоімператораРомулаАвгустулайпро-голосивсебекоролемІталії.МогутняРимськаімперіяприпиниласвоєіснування.ЦюісторичнуподіюприйнятовважатипочаткомСередньовіччя.Племена,щорозгромилиРимськуімперію,пере-бувалинанизькомурівні історичногорозвитку:вонинезналиписемності,одягалисявшкуризамістьтканогоодягу.Тимчасомварваривиявиличудовуздатністьшвидкоперейматийудоско-налюватичужітехнічнітакультурнідосягнення.

Безспілкуванняйобмінудосягненнямизіншимицивіліза-ціямитакультурами—арабською,візантійською,індійською,китайською—сучаснаєвропейськатехнічнацивілізаціябулабпростонеможлива.

Урок 23

Тема. робота й енергія

Цілі уроку: — навчальна—сформувати в учнів розуміння таких по-нять, як «робота», «енергія»; пояснити, у результаті яких природних процесів відбувається перетворення енергії з одного виду на інший;

— розвиваюча—підвести учнів до розуміння значення енергії в житті людини та закону збереження енер-гії;

— виховна—виховувати бережливе ставлення до дже-рел енергії.

основні поняття: види енергії: сонячна, світлова, теплова, електрична, механічна.

153

Методи уроку: словесний (бесіда), створення яскравих навчально-образних уявлень, практичний (складання схеми пе-ретворення енергії).

обладнання: молоток, велосипедний насос, мисочка з піском і важ-кий предмет (наприклад, шматок цегли тощо).








1. Що таке механічна робота, за якою формулою її обчислюють.

2. Що таке енергія, механічна енергія.3. Приклади перетворення енергії.



хід уроку


Запитання і завдання до учнів1. Наведітьсімприкладівпростихмеханізмів.Навіщолю-

династворюєйвикористовуєпростімеханізми?2. Чимскладнімеханізмивідрізняютьсявідпростих?3. Завдання для виконання на дошці «Знайди пару»:

з’єднайтелініямисловазлівогойправогостовпчиків.

Блок Колодязь

Важіль Свердлодриля

Клин Сходи

Гвинт Підіймальнийкран

Коловорот Весло

Похилаплощина Сокира

154



Бесіда f

Слово«робота»дужечастозвучитьунашіймові.—Яквигадаєте,хтовиконуєроботу?(Людина.)—Якесловоєсинонімомдослова«робота»?(Праця.)Отже, у повсякденній мові роботою називають працю лю-

дини.—Щоробитьлюдина,абивідновитивитраченіпідчасроботи

сили?(відпочиває, їсть.)—Щодаютьлюдиніпродуктихарчуваннядлятого,абивона

моглавиконуватироботу?(Енергію.)


1. Щотакемеханічнаробота,заякоюформулоюїїобчислюють


Унауціслово«робота»маєтрохиінакшезначення.Йогови-користовуютьутомуразі,колипіддієюсилитілопереміщаєтьсяз одного місця в інше. Таку дію сили називають механічноюроботою.


РЗ-1:1,с.42.РЗ-2:«Пригадайтеорію»,с.42.Розглянемо,відчогозалежитьмеханічнаробота.

Приклад 1

Припустімо, нам потрібно підняти з підлоги й поставитинастілвідрозводоюічашкузводою.

—Уякомуразімибудемо застосовуватибільшусилу:припідніманнічашкичиприпідніманнівідра?(Коли будемо піднімати відро з водою.)

Ми виконуємо більшу роботу, піднімаючи відро, томущозастосовуємоприцьомубільшусилу.

Отже,роботазалежитьвідвеличинизастосовуваноїсили.

155

Приклад 2

Припустімо,нампотрібнопіднятизпідлогидвавідразводою,алеоднетребапоставитинастілець,аінше—настіл.Сили,якімибудемозастосовуватидляпідніманнявідер,будутьоднакові,оскількиїхнямасаоднакова.

—Уякомужвипадкувиконуванароботабудебільшоюйчому?(робота буде більшою тоді, коли ми будемо піднімати відро на стіл, оскільки відстань, на яку ми переміщуємо тіло, буде більшою, ніж для підняття його на стілець.)

Отже, робота залежить від відстані, на яку переміщаєтьсятіло.

Механічнароботавизначаєтьсявеличиноюсилийвідстанню,наякупереміщаєтьсятілопіддієюцієїсили.Цевизначенняза-писуютьтакоюформулою:

A F S= ⋅ .

Роботадорівнюєсилі,помноженійнавідстань.—Яку роботу виконує тіло,що падає на поверхню Землі

(наприклад,камінь:якпобачитирезультатйогороботи)?(Після падіння тіла на поверхні Землі залишається загли-блення — це означає, що частинки ґрунту або піску були зміщені тілом, що падало (учитель демонструє дослід, кидаючи предмет у посудину з піском).)

Якщо камінь кинути на кілочок, він заб’є його в землю.Можнасказати,щокаміньмаємеханічнуенергію.

—Де використовують роботу тіла,що падає на поверхнюЗемлі?(Щоб забити цвях, ми піднімаємо молоток і «ки-даємо» (опускаємо) його на головку цвяха, виконуючи при цьому роботу. Те саме відбувається тоді, коли людина рубає дрова сокирою.)


РЗ-1:2,с.43.

2. Щотакеенергія,механічнаенергія

Енергія—цездатністьтілавиконуватироботу.—Якекосмічнетілоєджереломенергіїдлявсьогоживого

наЗемлі?(Сонце.)


РЗ-1:1,с.45.РЗ-2:1,2,с.44.

156

3. Прикладиперетворенняенергії

—Якийпроцесперетворюєсонячнуенергіюна енергіюхі-мічнихзв’язків?(Фотосинтез.)

Даліучніразомізучителемскладаютьсхемуперетворенняенергії в результаті природних процесів та людської діяль-ності.

Сонячна енергія

Взеленихрослинахперетворюється

наенергіюхімічнихзв’язків

Всонячнихбатареяхперетворюється

наелектричнуенергію

Механічнаенергія

(черезпро-дуктихар-чування)

Тепловатасвітлова

енергія(черезспалюванняпального)

Тепловаенергія(елек-трочай-ник)

Світ-лова

енергія(лам-почка)

Меха-нічнаенергія(венти-лятор)

Тепловаенергія(організмлюдини)

Електричнаенергія(електро-станція)

Отже,енергіянезникаєбезсліднойнеутворюєтьсязнічого,аперетворюєтьсязодноговидунаінший.


РЗ-2:3,с.44,4,с.45.

157


—Щоозначаєпоняття«механічнаробота»?(Здатність сили переміщати тіло з одного місця на інше.)

—Відякихдвоххарактеристикзалежитьробота? (робота визначається величиною сили та відстанню, на яку пере-міщається тіло під дією цієї сили.)

—Щоозначаєпоняття«енергія»?(Енергія — це здатність тіла виконувати роботу.)

—Яківидиенергіївамужевідомізпопередніхуроківприро-дознавства?(Сонячна, світлова, теплова, енергія хімічних зв’язків, електрична енергія.)


1. §20,дативідповідіназапитанняпіслянього.2. §23,24.2. §22.


Енергія

Недармакажуть:«Енергія—хлібпромисловості».Зі зрос-таннямлюдинапотребуєпродуктівхарчування(інакшекажучи,«хлібанасущного»)длявиконанняроботи.Чимбільшерозвиненіпромисловість і техніка, тим більше енергії вони потребують.Існуєнавітьспеціальнепоняття—«випереджальнийрозвитокенергетики».Цеозначає,щожоднепромисловепідприємство,жодне нове місто або просто будинок не можна побудувати дотого, як буде визначене або створене заново джерело енергії,якевонистанутьспоживати.Осьчомузакількістюенергії,якадобувається й використовується, можна досить точно судитипротехнічнутаекономічнупотужність,апростішекажучи,пробагатствобудь-якоїдержави.

Природамаєвеличезнізапасиенергії.Їїдаютьсонячніпро-мені,вітрийрухомімасиводи,вонаєвдеревині,покладахгазу,нафти,кам’яноговугіллятавіншихвидахпаливнихкориснихкопалин.Майже безмежна енергія закладена в ядрах атомівречовини.Однакдляпрямоговикористаннялюдиноюпридатніневсіформиенергії.

Задовгу історіюенергетикиствореночималотехнічнихза-собівіспособівдобуванняенергіїтаперетворенняїївнеобхідні

158

длялюдейформи.Власне,людинайсталалюдиноютількитоді,колинавчиласяодержуватийвикористовуватитепловуенергію.Вогонь багать запалили перші люди, якіще не розуміли йогоприроди,однакцейспосібперетворенняхімічноїенергіїнате-пловутасвітловузберігаєтьсяйудосконалюєтьсявжевпродовжтисячоліть.

Доенергіївласнихм’язівівогнюлюдидодалим’язовуенергіютварин.Вонивинайшлитехнікудлявидаленняхімічнозв’язаноїводиізглинизадопомогоютепловоїенергіївогню—такзванігончарніпечі,уякиходержувалиміцнікерамічнівироби.Алепроцеси,щовідбуваютьсяпривипалюванні глиняногопосуду,ворганізмахтваринілюдиниприроботі,людинавивчилатількичерезбагатотисячолітьпотому.

Потім люди винайшлимлин—техніку для перетворенняенергії водяних потоків та вітру намеханічну енергію оберто-воговала.Однактількизвинаходомпаровоїмашини,апізнішедвигунавнутрішньогозгоряння,гідравлічноїпаровоїтагазовоїтурбін, електричних генератора й двигуна людство одержалоу своєрозпорядженнядоситьпотужні технічніпристрої.Вониздатніперетворитиприроднуенергіюнаїїіншівиди,якізручнідля застосування й можуть виконувати важку роботу.Пошукновихджереленергіїнацьомуне завершився:буливинайденіакумулятори,паливніелементи,перетворювачісонячноїенергіїна електричну, реактивні двигуни, а вже в середині XX ст.—атомніреактори.

Задопомогоюенергетичнихмашиндобуваютьіперетворюютьодинвиденергії(первинний)наінший(вторинний).Дужечастомашина одного типу з такою переробкою одного виду енергіївінший,потрібний,неможевпоратися.Тодіенергіюпотрібноговидуодержуютьшляхомпослідовнихперетвореньуланцюжкуенергетичнихмашинрізноговиду.

Наприклад,якщогенератор,щоперетворюємеханічнуенер-гіюнаелектричну,розкручуєпароватурбіна,товенергетичнійустановцімаютьбутиприсутніщепаровікотлизтопкою—вониперетворюютьхімічнуенергіюпаливанатепловуенергіюпари,абопарогенераторизатомнимиреакторами—тутпараутворю-ється за рахунок енергії,що виділяється при поділі ядер ато-мів.

Однак чим більше машин у ланцюжку, тим вищі втратиенергії.Інакшекажучи,тепламожнаодержатинабагатобільше

159

від спалювання вугілля в печі,що побудована в будинку, ніжутомувипадку,колицевугіллянагрієспочаткупаровийкотелелектростанції,апотімзадопомогоюотриманоїелектрикибудепрацювати обігрівач, обігріваючи той самий будинок, замістьпечі.Томупередученимийінженерамистоїтьважливезавдання:створитимашинийтехнологічніпроцеси(порядокдій),уякихнебажанівтратиенергіїбудутьщонайменшими.

Кінцевими споживачами отриманої енергії є: найрізнома-нітнішітранспортнійробочімашини,джереласвітла,пристроїкерування, засоби передачі й обробки інформації, джерела те-пла—однимсловом,майжевсіпідприємства,установийжит-ловібудинкинапланеті.

Урок 24

Тема. Машини, їхня роль у житті людини. речовини та матеріали, з яких виготовляють машини

Цілі уроку: — навчальна—з’ясувати головну відмінність машин від механізмів, ознайомити з назвою та функціями трьох головних частин будь-якої машини, а також сучасними матеріалами, з яких виготовляють ма-шини;

— розвиваюча—розвивати творчі здібності учнів, спо-стережливість і логічне мислення;

— виховна—виховувати в школярів повагу до людської праці, дбайливе ставлення до майна, переконувати в торжестві розуму над безпорадністю.

основні поняття: машини, робочий орган, двигун, комбайн, каркас, сплави, композити.

Методи уроку: словесний (бесіда), порівняльний.

обладнання: лінійка, гумка, фотографії або рисунки із зображенням сучасних машин (автомобіль, комп’ютер, швейна ма-шина, пральна машина, телевізор тощо).



160



1. З яких основних частин складається кожна машина.2. у чому полягає функція робочого органа машини.3. у чому полягає функція двигуна машини, які типи

двигунів бувають.4. Що називають комбайном.5. Матеріали, з яких виготовляють сучасні машини, їхні

головні властивості. V. ПідбиттяпідсумківурокуVI. Домашнєзавдання

хід уроку


Запитання і завдання до учнів1. Сформулюйтевизначеннямеханічноїроботи.Напишіть

надошціформулу,заякоюобчислюютьроботу.2. Що називають енергією?Пригадайте відомі вам види

енергії.3. Практичне завдання.Покласти лінійку одним кінцем

на край столу так,щоб не менше половини довжини лінійкизвисалозкраюстолу.Притримуючичастинулінійки,щолежитьнастолі,учительрукоювідтягуєдругийкінецьлінійкивниз.

—Що відбувається з лінійкою? (вона зігнулася, деформу-валася.)

—Чибудевонавтакомустаніматиенергію,тобтоздатністьвиконуватироботу?(Так, буде.)

—Якдовести,щовтакомустанілінійкамаєенергію,тобтоздатність виконувати роботу? (у такому стані лінійка здатна перемістити в просторі якесь неважке тіло, на-приклад гумку. Для цього потрібно на відтягнутий донизу край лінійки покласти це тіло й відпустити лінійку. Лінійка підкине тіло вгору.)

4. Заповнітьправийстовпчиктаблицівласнимиприкладами(завданнявиконуєтьсяписьмовонадошці).

161

Види енергії машини, пристрої або прилади, які використовують даний вид енергії

1.Механічна Велосипед,м’ясорубка,ролики

2.Електрична Комп’ютер,вентилятор,міксер,кавомолка

3.Енергіяпалива Автомобіль,газонокосарка,бензопила

4.Сонячна Сонячнібатареї

5.Атомна Атомніелектростанції

5. Доведіть, що їжа, яку ми вживаємо, має внутрішнюенергію.



Спочаткудляполегшеннясвоєїпрацілюдинавинайшлапро-стімеханізми.

—Пригадайтеприкладипростихмеханізмів.(Колесо, гвинт, коловорот, блок, клин, важіль, похила площина.)

Об’єднавши кілька простих механізмів, людина одержаласкладнімеханізми.Алейцьоговиявилосязамало.Потрібнібулибільш складні пристрої, які допомагали б людині виконуватинеобхіднуроботу.Такз’явилисямашини.


РЗ-1:1,2,с.38.



На відміну від механізмів, машини—дуже складні при-строї.Слово«машина»почалишироковикористовуватитількиуXVIIIст.уФранції.Підчасіндустріальноїреволюції,щороз-почаласявційкраїні,убагатьохвиробництвахсталивикористо-вуватимашини.Уперекладізфранцузькоїмовицесловоозначає«пристрій,знаряддя».

1. Зякихосновнихчастинскладаєтьсякожнамашина

Кожнамашинаскладаєтьсяізтрьохголовнихчастин:

Двигун+Робочийорган+Єднальниймеханізм

162

Двигунспоживаєйперетворюєенергію.Робочий орган машини виконує корисну для людини ро-

боту.Єднальниймеханізмпоєднуєробочийорганідвигун.

2. Учомуполягаєфункціяробочогоорганамашини

Бесіда f

—Що є робочим органом будь-якого транспортного засобу(тачки,велосипеда,потяга)?(Колесо.)

—Якеголовнепризначенняробочогооргана?(Переміщення вантажів і людей.)

—Щоєробочиморганомдриля?(Свердло.)—Яке головне призначення свердла? (Свердлити отвори

в матеріалах.)—Якназиваєтьсяробочийоргантелевізора?(Екран.)—Яке головне призначення екрана? (Передавати зобра-

ження.)

3. Учомуполягаєзавданнядвигунамашини,якітипидвигунівбувають

—На які види поділяють двигуни залежно від виду енер-гії, яку вони споживають? (Електричний (у пилососа, мікрохвильової печі, холодильника),двигун внутрішнього згоряння (в автомобіля, вантажівки) і дизельний (у те-пловоза, вантажівки, теплохода).)

—Який вид енергії використовують двигун внутрішньогозгоряннятадизельнийдвигун?(Хімічну енергію палива: бензину або солярки.)

Отже,головнавідмінністьмашинвідмеханізмів—перетво-ренняенергіїзодноговидунаінший.

4. Щоназиваютькомбайном

Длясучаснихмашинхарактернепоєднаннякількохмашинводну.Машину,щоможевиконуватикількарізнихфункцій,називають комбайном, від англійського combine—з’єднання.

—Якізавданняможевиконуватикухоннийкомбайн?(він поєднує м’ясорубку, міксер, соковижималку й кавомолку.)

—Які операції виконує сільськогосподарський комбайн?(Збирає врожай і здійснює його первинну обробку (обмоло-чує зерно або подрібнює чайне листя).)

163

—Якіфункціїпоєднуєсучасниймобільнийтелефон?(окрім телефонного зв’язку й передачі повідомлень, у ньому є фото- й відеокамера, можливість виходу за допомогою телефону в Інтернет, електронна записна книжка.)

5. Матеріали,зякихвиготовляютьсучаснімашини,їхніголовнівластивості

—Зякихматеріалівлюдинавиготовлялапершімеханізми?(З каменю, деревини, шкіри та жил тварин.)

—Якісучасніматеріаливикористовуютьпривиготовленнімашинунашідні?(Метали, пластмаси, кераміку, гуму (натуральну й штучну), скло.)

—Якимивластивостямимаютьхарактеризуватисясучасніматеріали,яківикористовуютьдлявиготовленнямашин?(Сучасні конструкційні матеріали мають бути міцними, стійкими до зношування та іржавіння, легкими й при-вабливими на вигляд.)

Дуже часто одинматеріал немає всіх необхідних якостей,тодідлястворенняоднієїдеталівикористовуютьпоєднаннядвохабокількохматеріалів, кожний із яких своїми властивостямидоповнюєінші.

—Наприклад,рамисучаснихвікончастовиготовлятьнезде-ревини,що потребує періодичного фарбування ішвидкогниєпідвпливоматмосферноївологи,аз іншихматеріа-лів.Якихсаме?(Із металопластику. Металевий каркас (основа) таких рам надає їм міцності, а зовнішнє плас-тикове покриття (часто під колір натуральної деревини) робить ці рами красивими й стійкими до зношування.)

— З яких матеріалів виготовляють сучасні зубні протези?(Із металокераміки. Металева основа такого зубного протеза — гарантія його міцності, а зовнішня керамічна форма повторює вигляд живого зуба.)

Матеріали,доскладуякихвходитькількакомпонентів,одер-жалиназвукомпозити(латин.сomposio —складання).

Щеоднагрупаматеріалів,якихнеіснуєвприроді,—сплави.Сплав—цеодноріднийматеріал,якийодержуютьшляхомсплав-лювання(з’єднуванняврідкомустані)двохабобільшеметалів.Усучасномумашинобудуваннімайженевикористовуютьчистіметали,які складаютьсязатомівтількиодногохімічногоеле-мента.Сплавитвердіші,міцніші,небоятьсяконтактузводою

164

(неіржавіють).Прикладамисплавівможутьбутилатунь(сплавміді із цинком), бронза (сплав міді з оловом), легована сталь(сплавзалізазіншимиметалами—нікелем,титаном).Титановісплавилегкійможутьневтрачатиміцностіпритемпературах500—600°С.Вонинезаміннівавіаціїтакосмічнійтехніці.


РЗ-1:3,с.38.РЗ-2:4,5,6,с.35.



—Учому головнавідмінністьмашинвідмеханізмів? (Ма-шини перетворюють один вид енергії на інший.)

—Як називається частина машини,що здійснює ці пере-творення?(Двигун.)

—Якназиваєтьсячастинамашини,щовиконуєкориснудлялюдинироботу?(робочий орган.)

—Якщо кожна машина—поєднання багатьох складнихдеталей,створенихізібранихлюдиною,чимтодієкожнамашина?(рукотворною системою.)


1. §21,дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.2. §19.3. §18,19.


Речовинийматеріали,зякихвиготовляютьмашини

МеталиМетали—цепростіречовини,якимпритаманнізазвичайних

умовхарактернівластивості:високаелектро-ітеплопровідність,пластичність,ковкістьтощо.Утвердомустанівонимаютькрис-талічнубудову.

Знайомство людини з деякимиметалами, наприклад із зо-лотом, сріблом,міддю,оловом, свинцем, залізом,ртуттю,роз-почалосяще в далекій давнині. У міру їхнього використанняйвивченнябуласкладенакласифікація.Згідно ізнею,металиподіляютьначорні(залізойсплавинайогооснові)ікольорові(мідь, цинк, свинець, олово, нікель тощо). Кольорові метали,

165

усвоючергу,поділяютьнаважкі,згустиною,більшоюніжуза-ліза(мідь,ртуть,оловотощо),легкі(алюміній,магній,берилій,літій),благородні(золото,срібло,платина)тарідкісні(ванадій,вольфрам,молібден,танталтощо).

Середнайважливішихдлясучасної технікиметалівнайпо-ширенішимивприродієалюміній(8,8%),залізо(5,1%),магній(2,1%)ітитан(0,6%).Їхвиплавляютьізруд,учистомувиглядівонивприродінезустрічаються.Самородні,тобточистіметали,наприкладзолото,уприродізустрічаютьсядужерідко.

Руда—цесумішрізнихмінералів,одинабодвазяких—ме-тали. Руду добувають і готують до переробки гірничодобувніпідприємства. Так, залізорудні родовища розробляють двомаспособами. Якщо руда залягає глибоко—то вшахтах, якщоблизькодоповерхні—тотакзванимвідкритимспособом,тобтовкар’єрах.

Рудаміститьнетількиметали,алейпорожню(мертву)по-роду(непотрібнідляпромисловостідомішки).Залізнурудувва-жають багатою, якщочастка заліза в ній становить 30—50%.ПокладівтакихруднаЗемлідужебагато.

Слідзазначити,щовеликіродовищарудкольоровихметалівзустрічаютьсязначнорідше.Добагатих,наприклад,відносятьруду,вякійміститьсявсього3—5%чистоїміді.Протевидобутокрудкольоровихметалівнадзвичайновигідний.

Добутурудузбагачують—відокремлюютьпорожнюпороду.Спочаткурудуподрібнюютьуспеціальнихмлинах.Причому,чимбіднішоюєруда,тимдорожчаїїпервиннаобробкаабозбагачення.Біднарудапотребуєособливоретельногоподрібнення,деякірудидоводиться перетирати майже в пил. Потім руду промиваютьводою або хімічними розчинами. Утворену суміш продуваютьповітрям,щобвідокремитивіднеїбагатіметали,аотже,більшважкікомпоненти.Цюопераціюназиваютьсепарацією(латин.separatio—відокремлюю).Длявідокремленнязалізавикористо-вуютьмагніти.Кольоровіметализрудивиділяютьзадопомогоюхімічних,електрохімічнихтагідрохімічнихметодів.Прицьомудля кожного металу використовують свою технологію. У ре-зультатіпопередньоїобробкиодержуютьконцентратізвисокимвмістомметалу.Алецещене готовий,чистийметал,а тількисировинадляйоговиготовлення.

Наприклад,основниметапомвиробництвазалізатайогоспла-вівєдоменнапереробка.Концентратзалізноїрудирозплавляють

166

у величезних печах (домнах) і одержують чавун. Чавун післяцього надходить наметалургійні заводи, де його й перетворю-ютьнасталь.Стальварятьізчавунувсумішізметалобрухтом.Стальрізнихмароквідрізняєтьсязаскладом,аотже,захіміч-ними та фізичними властивостями. Наприклад, додавання дозаліза нікелю дає іржостійку сталь. Спеціальну сталь, з осо-бливимифізичнимитахімічнимивластивостями,виплавляютьвелектричнихпечахзаскладнимитехнологіями.Стальісплавинаосновізаліза,отриманіцимиспособами,містятьмінімальнукількістьдомішок.

Хімічні матеріали

Штучні матеріали, полімери, потрібні сучасній людинінеменше,ніжметали.Пластмасилегкі,не іржавіють, а голо-вне—дуже зручні в обробці: їм не складно надати потрібноїформи, забарвлення, зробити поверхню гладенькою,шорстку-ватоюаборебристою,нанестибудь-якийрисунок.

Перевагипластичнихматеріалівнастількиочевидні,щовонипоступовостализамінятийнавітьвитіснятиметали.Ученіство-рюють нові, дешеві у виробництві пластмаси,що не поступа-ються,ачастобагаторазовоперевершуютьметализафізичнимийхімічнимивластивостями.Однезостанніхдосягнень—полі-меринайвищоїміцності,здатнівитримуватидужевисокійдуженизькітемператури,стійкідовпливунайбільшїдкиххімічнихречовин.Сировиноюдлявиробництваштучнихматеріалівслу-жатьвуглеводнірізногохімічногоскладу.Такназиваютьпри-родніречовини,щомістятьвуглець(нафта,газ,кам’яневугілля).Нафтуйприроднийгаздобуваютьзісвердловин.Людинавчилисябуритисвердловининетількиназемлі,алейуморях,дебуровіустановкирозміщуютьнастаціонарнихіплавучихплатформах.Коли такі платформи з’єднуютьмостами-переходами, утворю-ютьсяцілімістечканапалях.

Добуту сировину переробляють на хімічних підприємстваху пластичні матеріали у вигляді порошків або гранул. Потімізнихзадопомогоюпресівтаіншогоустаткуваннявиробляютьлисти,труби,стрижні,волокнаабоплівкидлярізнихтехнічнихпристроїв.

Скло й кераміка

Багатоматеріаліввиготовляютьнаосновісилікатів(латин.silex—силіцій)—окисусиліційоксиду,зякогомайжеповністю

167

складаєтьсязвичайнийпісок.Якщовпісокдодатисоліметалівівсецепереплавити,товийдесклянамаса.Ізгарячогорідкогосклавидуваютьбалониелектричнихлампочок,пляшкийтонкийхімічнийпосуд.Ізгустоїскляноїмасивідливаютьабоштампуютьбільшгрубівироби,наприкладелектричніізолятори.Знеїви-робляютьнавітьзаготовкибудівельнихдеталей(труб,склянихпанелейташибок).Дляцьогосклянумасупродавлюютькрізьщілинипотрібноїширини,апотімпрокочуютьміжваликами.

Отриманескловідрізняєтьсязаоптичними,хімічнимитаін-шимивластивостями.Утехніціширокозастосовуютькварцовескло:воночудовопропускаєультрафіолетовіпроменійнетріс-кається при різкій зміні температури. Рідке скло (знайомийбагатьом силікатний клей) використовують у будівництві длягідроізоляції.Коли в 1929 році радянськиммайстрам удалосяналагодитивиробництвоособливопрозорогооптичногоскла,цестало визначноюподією в розвитку вітчизняної техніки, томущо до названого року артилерійські та авіаційні приціли, бі-ноклі й підзорні труби, фотоапарати доводилося завозити з-закордону.

Із силікатів виготовляють і сучасні керамічні матеріали.Найпоширеніша сировина для них—звичайна глина.М’якайпластична,воналегконабуваєбудь-якоїформи,апіслявипалустає міцною керамікою.Цегла із червоної глини та керамічнітрубинеобхіднівбудівництві,збілоїкерамічноїмаси(порцеляний фаянсу) виробляють посуд, сантехніку, ізолятори.Керамікубільшскладноїструктуризастосовуютьвелектроніці,ракетнійтехніційнавітьвобороннійпромисловості:знеївиготовляютьелементибронівійськовихмашин.

Алмази в техніці

Алмаз—найтвердішиймінералнаЗемлі.Недармайогоназвапоходитьвідгрецькогословаadamas—нездоланний.Задопо-могоюалмазаріжуть ішліфуютьбудь-якінайтвердішіматері-али.

Цедужерідкіснийкамінь(річнийвидобутокпоміститьсявод-нійвантажівці)інасвітовомуринкукоштуєнабагатодорожче,ніжзолото.Здавніх-давеногранованіалмази—діаманти—вра-жалийвабилилюдейсвоїмчудовимблискомтаідеальноюпро-зорістю.Великідіамантиприкрашаликорониімператорівіца-рів, їхні трони та вбрання. Такі діаманти вважали символамибагатствайвлади.

168

Однакювелірніприкрасиможнавироблятиприблизнозп’ятоїчастинивсіхалмазів,щодобуваються.Основнепризначенняко-штовногокаміння,якнедивно,технічне.УжевСтародавньомуЄгиптілюдинавчилисявиготовлятизньогодужеміцніінстру-менти. З їхньою допомогою майстри вирізали рисунки навітьнаграніті.Заразалмазамиобробляютьдеталізвисокоюточністю,одержуютьпрекраснуякістьїхньоїповерхні,томудовговічністьмашин і механізмів збільшується. Наприклад, коли тертьовічастини автомобільного двигуна сталишліфувати алмазними,анеабразивнимикругами,пробігмашинизначнозбільшився.На алмазних кругах почали заточувати твердосплавні інстру-менти(свердла,різці),іїхняміцністьзрослабільшніжудесятьразів,томущоприобробціалмазаминаповерхнінезалишаєтьсядефектів,якіпризводятьдошвидкогоруйнуванняінструмента.Верстатизалмазнимирізцямипрацюютьбезналагодженняйре-гулюваннявдесяткийсотніразівдовше,ніжзізвичайними.

Проособливуміцністьцьогокаменюсвідчитьітакийфакт.Алмазнимсклорізомізкристаломусьоговодинкарат(200мг)можнапровестина скліподряпинузавдовжкимайже400тис.кілометрів—цевідстаньвідЗемлідоМісяця.

Алмазнимидолотамибурятьглибокісвердловиниутвердихпородах.Свердлазріжучоюалмазноюкромкоюсвердлятьбетону 8 разівшвидше, ніж твердосплавні, та слугують приблизнов90разівдовше.Незаміннимєалмазнийінструментприобробцікаменютаскла.

Увиробництвінайтоншого,діаметромблизько0,01міліме-тра,вольфрамовогодротудляелектричнихлампрозжарювання(а вольфрам—метал дуже твердий)широко застосовують ал-мазні волоки.Волока—це тверда пластинка з отвором, черезякий протягують метал і одержують дріт. Свердлити отворивалмазізавждибуловажкимзавданням,алезаразїхпробиваютьлазернимпроменемзачасткисекунди.Алмазніволокидозволя-ютьодержуватидріт,якийточновідповідаєзаданимрозмірам,ацеозначає,щотермінслужбилампочкизбільшується.

З усіх технічних алмазів 75% використовують у виглядідрібних порошків та паст.Ними полірують деталі годинників(рубінові й сапфірові підшипники), канали алмазних і твер-досплавних волок, із їхньою допомогою ограновуютьювелірніалмази,обробляютьповерхніштампів.Алмазипотрібнітакож

169

для виготовлення вимірювальних приладів, стоматологічнихінструментів,навітьпилочокдлянігтів.

Ізкожнимрокомвиробництвотехніки,аотжейвидобуткуприродноїсировини,увсіхкраїнахсвітушвидкозростає.Томулюдивсілякимиспособаминамагаютьсяпоповнитивтратипри-роди:

—замістьвирубанихлісівнасаджуютьнові;

—використануназаводахводунамагаютьсяочиститийпус-тити знову у виробництво (таке використання очищеноїводи та повітря називають «підприємством замкнутогоциклу»);

—длявиробництвавикористовуютьвідходи,отриманіприпервинномувиробництві;

— знижують матеріаломісткість (кількість використанихречовин)виробництва;

—там,децеможливо,застосовуютьвториннусировину—ви-роби,щосталинепридатними,використовуютьяксировинудлявиробництвановихвиробівізметалів,скла,пластмасийпаперу.

Однакневсівидисировиниможнавідновити.Усевідчутні-шоюстаєзагрозависнаженняпокладіврудкольоровихметалів,швидко скорочуються запаси нафти й газу. Учені, інженеритаекономістивжесьогодніпрацюютьнадпроектами,якідозво-лятьзабезпечитиіснуваннялюдства,колиродовищакориснихкопалинбудутьповністювичерпані.

Урок 25

Тема. Перетворення енергії. Енергозбереження

Цілі уроку: — навчальна—обговорити з учнями різні джерела енергії, які використовує людство, їхні переваги й недоліки;

— розвиваюча—закріпити знання учнів про пере-творення одного виду енергії на інший на прикладі електричного кола, ознайомити з іншими екологічно безпечними джерелами енергії;

— виховна—виховувати дбайливе ставлення до при-родних ресурсів та навколишнього середовища.

170

основні поняття: нетрадиційні або альтернативні джерела енергії, неви-черпні джерела енергії, розщеплення атомів, електрич-не коло.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (спостереження за робо-тою електричного кола).

обладнання: колекції «Нафта та продукти її переробки», «Кам’яне вугілля та продукти його переробки», електричний ліх-тарик, що працює від батарейки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: фізика (7 клас), географія материків і океанів (7 клас).






1. Джерела енергії для машин і механізмів.

2. Невичерпні джерела енергії.

3. Частини, з яких складається електричне коло.

4. Енергозбереження та його необхідність.



хід уроку


Запитання і завдання учням f

1. Що називають машинами?Наведіть приклади машин,якілюдинавикористовуєвпобуті,натранспорті,усільськомугосподарстві,промисловості.

2. Наведітьприкладимашин,якіможутьвиконуватикількафункцій.Якназиваютьтакімашини?

3. Чомумашининазиваютьрукотворнимисистемами?

4. Письмовезавдання:заповнітьтаблицю(вчительзаздале-гідьпідготовлюєїїнадошці).

171

машина Призначення робочий орган тип двигуна

Швейна Зшиватитка-нину

Голка Електричний

Екскаватор Копатиземлю Ківш Двигунвнутрішньогозгоряння

Вентилятор Охолоджуватиповітря

Пропелер Електричний



Упопередніхрозділахмивжеговорилипроте,щоживіорга-нізмиодержуютьенергіюзпродуктамихарчування.Тимчасомдомашиненергіянадходитьізрізнихджерел.


1. Джерелаенергіїдлямашинімеханізмів

Бесіда f

—Наведітьприкладигорючихкориснихкопалин.(Газ, на-фта, вугілля, торф.)

—Якінедолікивикористанняцьогоджерелаенергії? (При спалюванні різних видів палива забруднюється навко-лишнє середовище. Крім того, запаси всіх корисних копа-лин, зокрема й паливних, обмежені. Таке джерело енер-гії не можна вважати нескінченним або невичерпним. Із паливних корисних копалин одержують багато інших корисних речовин, що видно з колекцій «Нафта та про-дукти її переробки» і «Кам’яне вугілля та продукти його переробки».)

2. Невичерпніджерелаенергії

1. енергія води, що падає.


172

—Якназиваєтьсятипелектростанції,яказображенанари-сунку?(Гідроелектростанція, скорочено ГЕС.)

—Якіперевагимаєцеджерелоенергії?(ГЕС не забруднюють навколишнє середовище й не потребують витрат на ви-добуток і використання цього джерела енергії.)

—Якінедолікимаєцеджерелоенергії?(Потрібно будувати греблю, що перекриває шлях кораблям на судноплавних річках і рибі, яка мандрує за течією річки. вище за течією утворюється водоймище, що затоплює родючі землі й на-селені пункти.

Перша ГЕС, яка була побудована в Україні,— ДніпрогесумістіЗапоріжжя.)

2. енергія вітру.

1. Немаєвідповідника.2. Див.рис.94нас.115.3. Див.с.131.Їїздавнавикористовувалидляроботимлинів.Сучасніелек-

тростанціїперетворюютьенергіювітрувелектричну.—Якіперевагицьогоджерела?(воно дешеве й безпечне для

навколишнього середовища.)—Анедоліки? (вітряні двигуни працюють тільки на від-

критій місцевості.)

3. енергія Сонця.


Перевагицьогоджерелатісамі,анедолікиінші.Сонячнібатареїнепрацюютьуночійупохмурупогоду.

4. енергія внутрішнього тепла землі.

Її можна використовувати тільки там, де є діючі вулкани,магмаякихпідігріваєпідземніводи.

5. атомна енергія.

Вонавиділяєтьсявтомувипадку,якщоатомрозщеплюватинаелементарнічастинки.Найчастішедляодержаннятакоїенер-гіївикористовуютьхімічнийелемент—Уран.ВУкраїнієсвоєродовищеурановихрудумістіЖовтіВодиДніпропетровськоїобласті.

ПершаатомнаелектростанціяусвітібулапобудованавРосіївмістіОбнінську1954році.ВУкраїніпершоюбулапобудована

173

ЧорнобильськаАЕС, яку закрили в 2002 році, через 16 роківпіслявибухучетвертогореакторав1986році.

Якіізцихджереленергіїбудутьіснувативічно—доти,докиіснуєЗемля?

Енергіяводи,щопадає,енергіявітру,СонцятавнутрішньоготеплаЗемлі.Саметомуціджерелаодержалиназвуневичерпнихджереленергії.Буличаси,коливідвикористанняцихджереленергіїлюдствомайжевідмовилосяйнадавалоперевагувикорис-таннюгорючихкориснихкопалин.Згадатипроекологічночистійбезпечніджерелаенергіїлюдейзмусивпривиденергетичногоголоду для планети. У наші дні ці джерела енергії одержалиназвунетрадиційних,тобтотаких,проякізгадалинещодавно,абоальтернативних.

3. Частини,зякихскладаєтьсяелектричнеколо

В українській мові немає поняття «електричний ланцюг».Слідвживатипоняття«електричнеколо».

Чомувназві використовується слово«коло», аджемивжезнайомізтакимпоняттям,як«харчовийланцюг»?

Назваозначає,щочастиницієїсистемиз’єднаніміжсобоюпослідовно,якланкизвичайноголанцюга—одназаодною.


Бесіда f

—Зякихчастинскладаєтьсяелектричнеколо?(1) Джерело електричної енергії, 2) споживач, 3) вимикач.)

Будь-якийелектричнийліхтарикможебутиприкладомпро-стогоелектричногокола.

—Яку назву має в ньому джерело електроенергії? (Бата-рейка.)

—Щоєспоживачемелектроенергії?(Лампочка.)— У чому головне завдання вимикача? (роз’єднувати

та з’єднувати коло. Коли коло роз’єднане, споживач не отримує електроенергію.)

—Щостанетьсязколом,якщойогозамкнутивимикачем?(Коли коло замкнеться, тобто дроти стануть суцільними від джерела до споживача, лампочка загориться.)

—Джерелом якої енергії є лампочка для людини? (Світ-лової.)

174

—Звідкиберетьсяцяенергія?(Лампочка перетворює елек-тричну енергію на світлову.)

Даліучнізамальовуютьузошитахсхемуелектричногокола,використовуючи при цьому загальноприйняті умовні позна-чення.

3.Вимикач

1.Джерелоенергії

2.Лампочка

4. Енергозбереженнятайогонеобхідність


Ощадливість—це не тільки звичка нічого не ламати й незабруднювати, це показник загальнолюдської культури.Ті за-ходи,які,напершийпогляд,здаютьсядріб’язковими,призу-силлівсьогонаселеннякраїнидозволяютьзаощадитибагатстварідноїприродийпрацюлюдей,якіціресурсидобуваютьіпере-робляють.


—Яких заходів може вживати кожна людина для раціо-нального використання енергії? (вимикати непотрібне освітлення й невикористовувані електроприлади у квар-тирі, користуватися економними електролампами, бе-регти тепло в будинку в холодну пору року, підтримувати у квартирі комфортну, а не дуже високу температуру, якщо все-таки виникає потреба додаткового обігрівання приміщення.)


РЗ-2:4,с.45.

175



—Чогопотребуєжиттєдіяльністьорганізмівіроботамашин?(Енергії.)

—Якіджерелаенергіїназиваютьальтернативними?(Це ті джерела, які не потребують використання палива та є не-вичерпними.)

—Щоозначаєтермін«енергозбереження»?(ощадливе й ра-ціональне використання всіх видів енергії.)


1. §22,повторити§16—21.2. §24—26,повторити§20—23.3. §24,повторити§18—23.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфів.




Людина й машина

ТехнічноюкатастрофоюстоліттяназиваютьвибухнаЧорно-бильськійатомнійстанціїіспричинененимрадіоактивнезара-женнявеличезнихтериторійУкраїни,БілорусіїтаРосії.Щожсталося?

25квітня1986рокуоператорчетвертогоенергоблокуЧорно-бильськоїАЕСпочавзнижуватипотужністьреактора,щобпоста-витийогонаплановийоглядіремонт.Одночасно,завказівкоюголовногоінженера,вінмавпровестиексперимент:перевірити,скількичасупісляприпиненняподачіпаризреакторанатурбінувона буде обертати електричний генератор і виробляти струм.Таківипробовуваннянастанціїпроводилинеодинраз.Головнийінженербувзобов’язанийузгодитипрограмуцихвипробовуваньізфахівцями,насампередізфізикомАЕС.Алевінцьогонезро-бив.Таксталосяперше,начебтонезначнепорушенняправил.

Розпочавши експеримент, оператор припустивсяще низкидрібнихпомилок і, крім того, вимкнув систему аварійного за-хисту й автоматичне керування. Із цього моменту доля стан-

176

ції стала повністю залежати від досвіду йшвидкості реакціїоператора.

26квітняо1-йгодині23хвилини04секундиперсоналАЕС,виконуючи програму неузгодженого експерименту, припинивподачупаринатурбіну.Цієїмитіврезультатіранішедопуще-них помилок потужність реактора лише за 1 секунду раптовозбільшиласяв13разів.Поданазацимо1-йгодині23хвилини40 секундкоманданачальника зміниувімкнути аварійний за-хистбулазапізнілою:парарозірвалатрубопроводи,пролуналидвавибухи.Верхнячастинареакторабулазруйнована,частинуядерногопальноговикинулоназовні.Зайнявсядахреакторноїзали.

Цяаваріямаєкількапричин,алеголовнаполягаєвтому,щокерівникиАЕСпоганоконтролювалироботуперсоналустанції,атой,усвоючергу,бувнедостатньопідготовленимівиявивне-припустиме недбальство, грубо порушивши службові інструк-ції.

Ще одна технічна катастрофа сталася 28 січня 1986 рокунакосмодромііменіДжонаКеннедівСШАпризапускукосміч-ногокорабля«Челленджер».Операторителевізійнихкомпанійрізнихкраїнвелипрямутрансляціюзмісцяподії.Наспостереж-ному майданчику космодрому перебували родичі астронавтів,представники уряду,журналісти.Підшалені оплески ракетаздійняласявгору, сталанабиративисотуйна очаху всіхпри-сутніх раптово вибухнула, перетворившись у вогненну кулю.Мимовільними свідками загибелі астронавтів стали мільйонителеглядачівувсьомусвіті.

Причининастількирізнихтехнічнихкатастрофпосутіод-накові:вониполягаютьнестількивнедосконалихмеханізмахіприладах(якініколинебуваютьабсолютнонадійними),скількивпоганійорганізаціїїхньоговикористання.Саметомувписатитакі катастрофи в історію техніки без розповіді про дії людейбулобнеправильно.

УXVст.,вепохубуржуазнихреволюційірелігійнихвоєн,у Лондоніжив славетний філософФренсіс Бекон. Він писав:«…Люди,уклавшиміжсобоюмир,об’єднанимисиламивсталинаборотьбузприродою,захопилиштурмомїїнеприступніукрі-пленняйрозсунулимежілюдськоїмогутності».Майжечотиристоліття ці слова надихали вчених та інженерів усього світуна боротьбу з природою за владу над світом. Прихильників

177

політичноївлади,інженерів,сталиназиватитехнократами(відгрец. tekne—мистецтво,майстерність іkratos—влада,пану-вання,сила).Однимізприхильниківтехнократичних ідейбуввідомийросійськийученийВолодимир ІвановичВернадський,який уважав,що люди науки й інженери краще за професій-нихполітиківздатнірозібратисявпотребахлюдейівтому,якзробитиїхщасливими.Сьогодніприхильниківтехнократичнихпереконаньможназустрітивусіхкраїнахсвіту.

Однак інженер, який розуміється на технічних питаннях,зовсім не обов’язково так само добре розбирається в суспіль-них проблемах, складних і суперечливих процесах,що відбу-ваються між людьми. Далеко не кожний, навіть дуже гарнийінженер—конструктоработехнолог—можеуспішнокерувативеликимколективом.Отже твердження технократів,що вченій інженери здатні управлятидержавоюкраще запрофесійнихполітиків,наврядчисправедливе.

Техніка відіграє вжитті людей надзвичайно велику роль.Вонаякнайкращевирішуєбезлічпроблем.Утімнетехнікави-значаєсенсжиттялюдини.Іневідмашинімеханізмівзалежитьїїщастячинещастя.

Людинучастопорівнюютьізмашинами.Ічасомненаїїко-ристь.Пересуваєтьсялюдинапогано,працюєірахуєповільно,зпам’яттювнеїтаксамоневсегаразд.Їйтоспекотно,тохолодно,перебуватибезспеціальногоспорядженняпідводоюйукосмосілюди також не можуть. А ось машини—зовсім інша справа.Вонипотужні,швидкі,точні.Автоматичністанціїлітаютьнаіншіпланети,автомати-водолазизнаходятьіпіднімаютьнаповерхнюзатонулікораблі…Тожневжецейчудовиймашиннийсвітсправдінезабаромзможеобходитисябезлюдей?

Якразнавпаки.Рольлюдинивсучасномуавтоматизованомусвіті тільки зростає. І співпрацялюдиниймашинитількипо-кращується.Відрішеньідійоднієїабокількохлюдейзалежитьблагополуччя та й просто нормальний плинжиття мільйонівінших людей. У цю співпрацю людина вкладає свої знання,освіченість,робочівмінняйнавички,творчийпідхід.Тимчасомвнесокмашин—цесила,точність,швидкість,продуктивність,можливістьпрацювативнебезпечних,несуміснихзлюдськимжиттям умовах. Однак проблема співробітництва людей і ма-шиннетакавжейпроста.Людинамаєунікальні,алеобмеженіпсихічні,фізичній іншіможливості.Тому«підганяти»людей

178

під машини безглуздо. Розумніше пристосовувати машини долюдини.Таквчинялиздавніх-давен.Стародавніймайстерви-готовлявлукийстрілитакими,щобізнимимігупоратисястрі-лок: порівнював пружність лука із силою людини, а довжинустріли—зрозмахомїїрук.

Чим складнішими ставали машини, тим більше подібних«порівнянь» доводилося робити інженерам. Зокрема, органівкеруваннямашиноюмає бутине дуже багато, а їхнє розташу-вання,формуйнавітьколір слід зробити зручними—інакшеоператор не зможе встежити за всіма. Вивчає людину та її ді-яльністьвумовахвиробництвазметоювдосконаленнязнарядь,умов і процесу праці особлива наука—ергономіка (від грец.ergon—роботаіnomos—закон).

Заповіт президента римського клубу

ПідприємецьіфінансистАуреліоПеччеї,головавсесвітньо-відомихфірм«Італоконсульт» і«Оліветті»,один ізкерівниківмогутньогоконцерну«Фіат»,засновникавіакомпанії«Аліталія»танизкиіншихнародивсяв1908р.вТуринівнезаможнійро-дині. В Італії післяДругої світової війни він зробив блискучуділовукар’єру.Однакцякар’єрабулалишепрологомдоостан-ньогоетапужиттяПеччеї.Наприкінці50-хроківХХст.вінставорганізаторомсуспільногоруху,голосякогопочувувесьсвіт.

Уквітні1968р.близько30видатнихученихізрізнихкраїнсвіту—математиків,соціологів,економістів—одержализапро-шенняприбутидоРимудляобговорення,якцебулонаписановзапрошеннях,«актуальнихпроблемсучасногосуспільствавїх-нійсукупності».Учасникиз’їзду,доякихприєдналисяй іншівідоміфахівці,створилиспілкуоднодумцівАуреліоПеччеї.Усівониподілялийого тривогу зприводу загрозилюдству відна-слідківзабрудненняприроди.

Невелика некомерційна організація одержала назву, добревідому тепер в усьому світі,—Римськийклуб.Він став замов-лятипровідним спеціалістам світу та членам самогоклубудо-слідження з питань, які його цікавили, а потім публікуватиотриманірезультатиувигляді«ДоповідейРимськогоклубу».Доцієїорганізаціїувійшлопонад100учених,громадськихдіячівта бізнесменів із 53 країн світу, зокрема з колишнього СРСР.Кожназдоповідейставалаподієюсвітовогозначення.ДіяльністьРимськогоклубутриваєйдосі.

179

14березня1984рокуАуреліоПеччеїпомерпідчасроботинадновимдокументом,щомавназву«Пам’ятназаписканакінецьсто-ліття».Унійвінустигнаписатитакіслова:«Мир—головнийчлентогорівняння,уякомувирішуютьсяпитаннярозвитку,якостіжиттятасамореалізаціїлюдини.Проблемамирумаєбутизрозу-мілаувсійсвоїйвсеосяжнійглибині—аджемирнеспівіснуваннянеобхіднене тількина всіхрівнях, у всіх ділянкахдіяльностілюдськогосуспільства,алейустосункахЛюдинитаПрироди».

Урок 26





Методи уроку: контрольно-узагальнювальний.




природознавство (5 клас), фізика (7 клас), географія (7 клас), всесвітня історія (10 клас).

Структура уроку I. Повідомленнятеми,цілейізавданьуроку

II. Інтелектуальнарозминка

III. Перевірказнаньучнів

IV. Підбиттяпідсумківуроку


хід уроку


Нашесьогоднішнєзавданняполягаєвтому,щобперевіритирівеньвашоїкомпетентностіза12-бальноюшкалою.

180


Длятогощобучніналаштувалисянарозумовуроботуйпри-гадалиосновніпоняттятазаконитеми3,учительпропонує їмвиконати,усноабописьмово,знаступнимобговореннямкільказавдань,якіподанівцьомупосібнику.Видіскладністьзавданьучитель обирає самостійно залежно від рівня підготовленостікласу,часу,відведеногонаданийвидроботи,тощо.


Учитель дає час для того,щоб учні оформили аркуш абозошит, де вони виконуватимуть завдання та відповідатимутьназапитання.Узошитахабонааркушахучнімаютьнаписатиномер підсумкового узагальнення, дату його проведення, своєпрізвище, ім’я таклас.Одержавшикартку, учень обов’язковозаписуєвзошитабонааркушіномерсвоговаріанта.

Потому вчитель роздаєкартки із завданнями, нагадує час,відведенийдляроботи.


Запитаннятазавданнядляпідсумковогоузагальненнятеми3

Варіант 11.Доповнітьречення,вставляючипропущеніслова:«одини-

цею виміру сили є ______. Силу вимірюють за допомогою приладу, що називається _____________».

2.Назвітьвідомівамвидисил(2—3приклади).

3.Назвіть три основні частини будь-якої машини. З якихречовиніматеріаліввиготовляютьмашини?

4.ДоповнітьсхемуперетворенняенергіїСонцязмоментуїїпотрапляння на Землю до моменту виконання людиноюмеханічноїроботи.

Сонцедже-рело

_____яка

енер-гія?

зелені рослини у проце-сі фото-сінтезу

_____яка

енер-гія?

тва-рини

_____яка

енер-гія?

організм людини з їжею

_____яка

енер-гія?

181

Варіант 2

1.Доповнітьречення,вставляючипропущеніслова:«Силу, з якою предмети притягують один одного, називають силою ______________. Сила __________ залежить від маси тіл і відстані між ними. Тому сила ____________ на Місяці менша, ніж на Землі».

2.Чим схожі між собою динамометр і пружинні побутовіваги?Ачимвонивідрізняються?

3.Доповніть речення, вставляючи пропущені слова:«Сила — це характеристика ____________ двох або кількох тіл. Дія сили, в результаті якої тіло __________________ з одного місця на інше, одержала назву робота».

4.Чомумашиниможнаназватирукотворнимисистемами?

Варіант 3

1.Доповніть речення, вставляючи пропущені слова: «На вантаж, підвішений до пружини, окрім сили тяжіння, діє інша сила — сила __________. Сила тяжіння спрямована вертикально вниз, а сила _________ спрямована верти-кально вгору. Сила ___________ прагне відновити форму пружини».

2.Якітрихарактеристикиописуютьбудь-якусилу?

3.Назвітьвідомівамвидиенергії(4—5прикладів).

4.Чимпростімеханізми,якілюдинапочалавикористовувативдавнину,відрізняютьсявідсучасних,складнихмашин(тривідмінності)?

Варіант 4

1.Доповніть речення, вставляючипропущені слова:«Сила _________ виникає між поверхнею тіл, які взаємодіють, наприклад, брусок пересувають по столу. Сила __________ буде тим більшою, чим більше нерівностей є на поверхні тіл. Сила ______ завжди спрямована проти руху тіл».

2.Наведіть5—6прикладівпростихмеханізмів.

3.Доповніть речення, вставляючи пропущені слова: «Дія сили, в результаті якої тіло __________ з одного місця на інше, одержала назву робота. Енергія — це ___________ тіла виконувати роботу. Завдяки енергії та її перетво-ренню виконується _____________».

4.Чому енергію паливних або горючих корисних копалинназивають«законсервованою»енергієюСонця?

182


Решту уроку вчитель присвячує аналізу письмової роботи.Дляцьоговінпроситьучнівназватизапитаннятазавдання,щобулидлянихнадскладними,йуформібесідиізкласомформу-люєвідповідінаних,щобузнанняхучнівнезалишилося«білихплям».



183

тема 4. БіОСфера — найБільша жиВа СиСтема

Урок 27

Тема. Склад і межі біосфери

Цілі уроку: — навчальна—пригадати умови, необхідні для ви-никнення та існування на Землі біосфери, розкрити значення нового поняття — «біосфера», з’ясувати її склад та межі, обговорити приклади внутрішніх і зо-внішніх зв’язків біосфери, зробити акцент на ціліс-ності біосфери;

— розвиваюча—розвивати в школярів планетарне мислення, учити бачити причинно-наслідкові зв’язки, підкреслити винятковість планети Земля, на якій ви-никла й існує біосфера;

— виховна—прищеплювати учням дбайливе ставлен-ня до навколишнього середовища, почуття відпові-дальності за кожне втручання в природу.

основні поняття: біосфера, цілісність, вид, а також повторити значення вивчених раніше понять: внутрішні зв’язки системи, зо-внішні зв’язки системи, екосистема, харчовий ланцюг, оптимальний.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-ручнику).

обладнання: підручник, таблиці та рисунки до теми «Біосфера».

Тип уроку: засвоєння нових знань, повторення та узагальнення раніше вивчених.




досвіду1. Повторення понять «система», «екосистема», «харчовий

ланцюг».

184

2. Повторення понять «внутрішні зв’язки системи», «зовнішні зв’язки системи».

3. умови, необхідні для виникнення та існування життя на Землі.

III. Викладенняосновногоматеріалу1. Що таке біосфера, її межі та склад.2. Що називають видом рослини або тварини.3. На чому заснована цілісність біосфери.


хід уроку


Узв’язкузтим,щопопереднійурокбувприсвяченийпідсум-ковомуузагальненнютеми3«Рукотворнісистеми»,сьогодніш-нійурокможнапочинатинезперевіркидомашньогозавдання,авідразузвивченняновогоматеріалу.


1. Повторення понять «система», «екосистема», «харчовий ланцюг»

Нашіперші урокиприродознавства в 6-мукласі булипри-свяченізнайомствузтакимпоняттям,як«система».


—Нагадайте,щоназиваютьсистемою.(Система — це єдине ціле, що складається з окремих частин.)

—Чимприроднісистемивідрізняютьсявідштучних?(Перші створені природою, другі — людиною.)

— Що називають екосистемою? (Екосистема — це живі організми, які пристосувалися до спільного проживання на певній території в певному середовищі — на суші або у воді.)

Екосистемитаксамобуваютьприроднимийштучними.—Наведітьприкладиприроднихекосистем.(Ліс, озеро, степ,

болото.)—Чи є екосистемоюфонтан? Так чи ні? Чому? (Фонтан

не є екосистемою, тому що в ньому відсутні живі орга-нізми.)

185

—Векосистеміживіорганізмиутворюютьхарчовіланцюги.(Що це означає? Це означає, що одні організми поїдають інших і самі стають їжею для кого-небудь.)

2. Повторення понять «внутрішні зв’язки системи», «зовнішні зв’язки системи»

—Якназивають взаємозв’язкиміж окремими складовимичастинами системи (наприклад, взаємозв’язки в лан-цюзіживлення)? (Такі зв’язки називають внутрішніми зв’язками системи.)

—Якназиваютьзв’язкисистемизнавколишнімсвітомтаін-шимисистемами?(Зовнішніми зв’язками системи.)

—Приміром,мимаємосправузіштучноюекосистемоюак-варіума.Якіречовинипотрапляютьуцюсистемуззовні,тобтощоодержуєцясистемадлясвогоіснування?(Корм для рибок, повітря з атмосфери, сонячне світло й те-пло.)


РЗ-1:2,с.50.

3. Умови, необхідні для виникнення та існування життя на землі

Із моменту появижиття на нашій планетіживі організмивпливають на інші компоненти (складові частини) природийутворюютьізнимиєдинеціле,тобтоекосистеми.

Цемоглостатисятількизавдякинаявностіособливихумовнанашійпланеті,необхіднихдляжиття.

—Яких саме умов? (По-перше, розміри й маса нашої пла-нети забезпечують достатнє притягання для атмосфери й гідросфери.)

Дляпорівняння:масаМісяцяу81разменшавідмасиЗемлі,а силапритяганнявнеїменшавідземноїв6разів.СаметомуМісяцьвтрачаєвсілегкіречовини,яківиділяютьсязйогонадр:водянупарутарізноманітнігази.

(По-друге, відстань до Сонця від Землі оптимальна, тобто забезпечує достатню кількість тепла й світла, а в поєд-нанні з періодом обертання Землі навколо своєї осі робить кліматичні умови на більшій частині поверхні планет комфортними, тобто зручними для живих істот.)

—Яка речовина захищаєживі організми відшкідливогоультрафіолетовоговипромінювання?(озон, озоновий екран

186

разом із магнітним щитом Землі — також необхідний захист для життя на Землі.)


1. Щотакебіосфера,їїмежітасклад

—З уроків географії 6-го класу ви вже знаєте,що головніземніоболонки(твердакам’яна,повітрянатаводна)одер-жаливідповідніназви.(Які? Літосфера, атмосфера й гід-росфера.)

—Назвицихоболонокмаютьспільнийкорінь«сфера».Щоозначаєцеслововперекладінанашумову?(Куля.)


Цеозначає,щоречовини,якіутворюютьціоболонки:гірськіпороди,повітряйвода,—утрьохагрегатнихстанахутворюютьуздовжповерхніЗемлісуцільнішарийповторюютьїїкулястуформу.

Частинилітосфери,атмосферийгідросфери,деживутьікудипроникаютьживіорганізми,якіперебуваютьпідвпливомїхньоїжиттєдіяльності,одержалиспівзвучнуназву—біосфера(грец.bios—життяіsphera—куля).

Вчення про біосферу започаткувавще у 20-х рокахXX ст.видатнийнатуралістВолодимирІвановичВернадський.

Умови, необхідні для існуванняживих організмів (світло,тепло,вода,повітрятапоживніречовини),розподіленінаЗемлінерівномірно.

—Деспостерігаєтьсяоптимальнепоєднанняцихнеобхіднихдляжиттяумов?(На поверхні Землі: на поверхні суходолу та у верхніх шарах води.)

Саметомучимдалі відповерхніЗемлі вгору та вглиб, тимменшерослинітваринможназустріти.Надумкувчених,життяпроникає на 2—3 кілометри вглиб літосфери, піднімаєтьсяна10—15кілометрівугоруватмосферійзустрічаєтьсявокеанінавсіййогоглибині,тобтонаглибиніблизько11кілометрів.Цівідстанівгоруйуглибємежамибіосфери.


РЗ-1:3,с.50.РЗ-2:«Пригадайтеорію»,с.48;завдання1,2,с.48.

187

2. Щоназиваютьвидомрослиниаботварини

Аби полегшити розпізнавання, вивчення й спостереженняживихістот,ученізапропонувалиоб’єднуватиорганізмивгрупизапевнимиознаками.Однією з таких груп євидживих істот.Водинвидоб’єднуютьорганізми,якісхожізазовнішньоютавну-трішньоюбудовоюіживутьнапевнійтериторії.Назвавидуза-вждискладаєтьсяздвохслів.Зацимисловамиможназрозуміти,наякііншівидисхожаданаістотатачимвонавідрізняєтьсявідних,наприклад:

вид видведмідьбурий ведмідьбілий

Першесловоозначає,щовонисхожіміжсобою,атакожсхожінаіншівиди,уназвіякихєслово«ведмідь»(ведмідьгімалай-ський, ведмідь гризлі тощо). Але друге слово підкреслює їхнівідмінності—бурийведмідьмаєбуру(коричневу)шерстьіживевлісах,абілийведмідь—білушерстьіживевАрктиці.

Такожможнапорівнятиміськуластівкуйбереговуластівку,конюшину білу і конюшину лугову, клен канадський і клентатарський.


РЗ-1:4,5,с.51.

3. Начомузаснованацілісністьбіосфери

Доскладубіосферивходятьусі екосистеминашоїпланети.Біосфера,усвоючергу,тежєнайбільшоюекосистемою.

— З огляду на це,що можна сказати про біосферу? (вона складається з окремих компонентів, які пов’язані між собою.)

Біосферу можна порівняти з багатоквартирним будинком:у ньомуживуть різні мешканці, вони мають по-різному обла-штованіквартири,йводночасвониєсусідамиодноговеликогобудинкуйпов’язаніміжсобоюспільнимикомунальнимислуж-бами:енерго-іводопостачанням,лініямикабельноготелебаченнятателефоннихкабелівтощо.

—Щостанетьсязбудь-якоюсистемоюприпорушенніоднієїабокількох її частин? (Система перестане працювати.)

Таку властивість називаютьцілісністю, тобто здатністю іс-нуватитількивєдностізусімакомпонентами.

188



3. Див.с.11.

Бесіда f

—Щомаєодержуватибіосфера,тобтоживіорганізми,длясвогоіснуванняззовні?(Енергію.)

—ЯкекосмічнетілоєєдинимджереломенергіїдляЗемлі?(Сонце.)

—Уякийвиденергіїперетворюютьзеленірослинисонячнуенергіювпроцесіфотосинтезу?(у хімічну енергію.)

—Докогоцяенергіянадходитьвідрослин?(До травоїдних тварин.)

—Апотім?(До м’ясоїдних тварин.)—Якназиваютьзв’язкидляпередачіенергіїчерезживлення?

(Харчові ланцюги.)


—Щоназиваютьбіосферою?(Простір, у якому живуть живі істоти і який потрапляє під вплив їхньої життєдіяль-ності.)

—Чим обмежена біосфера? (Межами існування живих ор-ганізмів.)

—ЯкіоболонкиЗемліабоїхнічастинивходятьдоскладубіо-сфери?(уся гідросфера, нижні шари атмосфери та верхні шари літосфери.)

—Чомубіосферуможнаназватинайбільшоюекосистемою?(Тому що до її складу входять усі екосистеми Землі й тому що вона є цілісною, тобто існує за наявності всіх своїх компонентів.)

—Які кругообіги спостерігаються в біосфері? (Кругообіги речовин та енергії.)


1. §23,повторитиматеріалнас.5—10і§9.

2. §27.

3. §25.

Дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.

189


Біосфера — найбільша екосистема

Простір,уякомуживутьживіорганізмитаякийперебуваєпідвпливомїхньоїжиттєдіяльності,називаютьбіосферою.Саміорганізми, а такожречовини,щовони їх використовують,на-копичуютьсявїхніхтілахабо,навпаки,виділяютьсянимивзо-внішнє середовище—це тежчастина біосфери.Такимчином,доскладубіосферивходитьусяводнатовщаокеанівтаїхнєдноаждонайбільшихглибин,усяповерхнясуходолузйогоґрун-тами,рослиннимпокривомітвариннимсвітом.Нарешті,майжевсятовщаатмосфери.Остання,хочайнеможеслугуватисере-довищемпостійногоіснуванняорганізмів(навідмінувідводноїтовщіабоповерхніконтинентів),усе-такиєрезультатомїхньоїактивності,азіншогобоку—необхідноюумовоюдляіснуванняорганізмів.

Плоди діяльності живих істот минулих геологічних епохнакшталтпокладівкам’яноговугілля,нафтиабокальцію(залиш-ківскелетівморськихорганізмів,щоіснуваликолисьнаЗемлі)інодітакожрозглядаютьякчастинубіосфери.Ціречовинидавновже вийшли з біогенного (тобто пов’язаного зжиттям) круго-обігуй,перебуваючивземнихнадрах,здавалосяб,невпливаютьнаіснуваннясучаснихорганізмів.Алежлюдина—тежчастинабіосфери,вонанавчиласяотримуватидлясебечималукористь,спалюючивикопнепаливойзалучаючитимсамимукругообігхімічніелементи(насампередКарбон),щоколисьбулизв’язанівтілахживихорганізмів.Урезультатітакоїдіяльностівповітріпочав неухильно підвищуватися вміст вуглекислого газу CO

2.

Цетакожслідрозглядатиякбіосфернийпроцес,причомутакий,щозагрожуєглобальнимпотеплінняміпорушеннямсформованоїрівновагинапланеті.

Поняття «біосфера» запровадив у наукову літературу ав-стрійськийгеологЕдуардЗюссу70-хрокахXIXст.Однакши-рокоговикористанняцейтерміннабувлишевXXст.післяробітросійського дослідника Володимира Івановича Вернадського(1863—1945).НадумкуВернадського,усявідомазагеологічнимивідкладеннямиісторіяЗемліміститьслідидіяльностіживихор-ганізмівівжезавизначеннямєісторієюбіосфери.Становлячинадзвичайно малу частку від загальної маси Землі, «жива ре-човина»відзначаєтьсядужевисокоюактивністю,споживаючи,

190

виділяючи й накопичуючи у своїх тілах ті чи інші елементиувеличезнихкількостях.

Вернадський був також глибоко переконаний у тому,щожиття вічне, а питання про походження життя ненаукове,оскількираціональногоспособуйоговирішенняпокищонеіснує.Він неодноразово підкреслював невипадковий, закономірнийхарактербіосфериякземногоявищайприцьомувіривуте,щойнаіншихпланетахможливежиття,авідповіднойіншібіосфери.Вернадськийрозглядавлюдинуякприроднучастинубіосфери.У майбутньому, вважав учений, біосфера має перетворитисянаноосферу(відгрец.noos—розуміsphera—куля),тобтопе-рейтив такий стан,колилюдськадумкавиступатимеяк одназосновнихсил,щовизначаютьрозвитокцієїоболонки.

Підрахувати, скільки всього видівживих істот виникалойзникалонаЗемлі,неможливо.Багатознихз’являлисяйзни-калитакшвидко,щоїхняісторіянагадуєметеор,якийпромай-нувунічномунебі.

Надумкудеякихучених,часіснуванняодноговидувсеред-ньому становить приблизно 660 тис. років. Однак, приміром,акулиабоголовоногімолюски(кальмари),майженезмінюючись,живутьяквидивжебагатомільйонівроків,являючисобоюпри-клад ідеальногопристосуваннядонавколишньогосередовища.Щоправда,йприродніумовивзонітеплихітропічнихморів,девониживуть,звідтодімайженезмінилися.Отжеїхнімешканцібез великих зусиль «законсервували» свій вигляд до нашихднів.

ВісторіїжиттянаЗемлітраплялисятакікатастрофи,колибіологічнарізноманітністьрізко зменшувалася за відносноко-ротківгеологічномумасштабітерміни,причомуякнасуходолі,таківокеані.Багатовидівзникалинасампередпідчастихчиінших геологічних зрушень: земна кора опускалася або підні-малася,наросталадіяльністьвулканів,змінювавсярівеньморя,авнаслідокусьогоцьогойклімат.Планетапережилатриподібнікатастрофи(435,345і185млнроківтому),ікожназнихістотноскорочувалабіологічнурізноманітністьнаЗемлі.

191

Урок 28

Тема. Людина і біосфера

Цілі уроку: — навчальна—розкрити суть і наслідки негатив-ного впливу людини на біосферу, підкреслити взаємозв’язок людини й біосфери, підвести школя-рів до думки про необхідність охорони біосфери;

— розвиваюча—розвивати екологічне мислення, роз-крити можливі безпечні шляхи взаємодії людини й біосфери;

— виховна—виховувати любов до природи, відпові-дальність перед слабшими істотами.

основні поняття: двоякий характер, парниковий ефект.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з таблицями й ри-сунками).

обладнання: фізична карта півкуль, таблиці й рисунки до теми «Біо-сфера».

Тип уроку: засвоєння нових знань.


біологія (7 клас), географія материків і океанів (7 клас), всесвітня історія (11 клас).



1. Приклади позитивного впливу людини на біосферу.2. Приклади негативного впливу людини на біосферу.3. акція «Година Землі».


хід уроку


Запитання і завдання до учнів f

1.Складітькругообігречовинтаенергії,поєднавшиміжсо-бою такі організми: гриби опеньки, дуб, білка, бактерії,куниця,дощовийчерв’як.(Це завдання викликаний учень виконує письмово на дошці).

192

Додаткове запитання:ЯкназиваютьнайбільшуекосистемунаЗемлі?

2. Дайтевизначеннябіосфери.Якезначеннядлябіосферимаєозоновийекран?

Додаткове запитання:Чомудощовогочерв’яканазивають«королембіосфери»?

3. Охарактеризуйтемежібіосфери.Чимпояснюєтьсяісну-ваннямежубіосфері?

Додаткове запитання:Хтойколирозробивученняпробіо-сферу?



Вплив людини на біосферу до початку XX ст. був незна-чним.

—ЧомувінзрісуXXст.?(Тому що збільшилася кількість населення Землі й зросли технічні можливості людей.)

Насьогоднігосподарськудіяльністьлюдейзасилоювпливунаприродуможнаприрівнятидоприроднихпроцесівпланетар-ногомасштабу (на зразок світовогокругообігуводи).НаЗемлімайженезалишилосякуточківбіосфери,якібнезазналивпливулюдини.


РЗ-1:1,с.51.РЗ-2:1,с.50.



Вплив людини на біосферу має двоякий характер.Що цеозначає?

Існуютьякнегативніприкладивпливулюдининабіосферу,такіпозитивні.

Складність полягає в тому, що природа неначе мститьсязакожнуперемогунаднеюйзапершимипозитивнимирезуль-татами, на які розраховувала людина, видає їй другі й третірезультати,якихвонанепередбачалаіякічастоперекреслюютьпершіпозитивнірезультати.

193

1. Прикладипозитивноговпливулюдининабіосферу

1. Розселенняврайониколишньогоперебуванняйнаіншіматерикирослинітварин.

Першийприкладдвоякихрезультатіввпливулюдининапри-роду такий. У 1859 році колоністи привезли в Австралію 24кролики(5кроликівз’їдаютьстількикорму,скількипотрібнооднійдорослійвівці).Ужезакількароківвідбезконтрольногорозмноженнявонистали«об’їдати»овець іподекудиповністюзнищили трав’янистийпокрив.Справа в тому,що вАвстраліївкроликівнебуловорогів-хижаків,якіполюваннямрегулюютьчисельність цього виду в екосистемах іншихматериків.Лишев1950році задопомогоюризикованихзаходів (поширенняві-русуоднієїізхворобкроликів)удалосявирішити«кролячупро-блему».

2. Заповідування територій.Про це більш докладна роз-мова вестиметься через урок, наприкінці вивчення теми «Біо-сфера».

3. Лісорозведення.

2. Прикладинегативноговпливулюдининабіосферу

1. Забрудненняатмосфери,гідросферийґрунту.—Чимзабруднюєтьсяґрунт?(отрутохімікатами та міне-

ральними добривами, які вносять у ґрунт у надто великій кількості.)

2. Із1986рокупочаливідкритоговоритищепроодинвидзабруднення.

—Який?(Про радіаційний.)—Яким чином радіаційні елементи потрапляють в орга-

нізмирослинітварин?(Із водою, повітрям та рослинною масою.)

3. Тепловезабруднення.Вуглекислийгазтадеякііншігази,яківрезультатігосподарськоїдіяльностілюдинипотрапляютьватмосферу,викликаютьтакзваний«парниковийефект».

Парник,навідмінувідтеплиці,немаєштучногопідігріву.Парник—цеділянкаґрунту,накритазаскленимирамамиабополіетиленовоюплівкою.Склоабоплівканепропускаютьтепло,що йде від землі, в атмосферу й, затримуючи його, сприяютьпідвищеннютемпературиповітрявсерединіпарника.

Подібним чином «працює» і вуглекислий газ—затримуєатмосферне тепло, не випускаючи його в космос. Підвищення

194

тепловогофону, тобто підвищення температуриповітря порів-няноізсусіднімитериторіями,спостерігаєтьсяувеликихмістахіпоблизувідпромисловихпідприємств.

4. Шумякпорушниксередовищапроживання.—Якачастинабіосферимиттєвореагуєнанезвичнийзвук:

рослиничитварини?(Тварини.)5. Урезультатівидобуткукориснихкопалин,будівництва

йрозорюванняґрунтучималоекосистемзниклиназавжди.Якбачимо, людська діяльність призводить до прямого знищеннятериторіїіснуванняокремихвидів.

— Чому необхідне міжнародне співробітництво в справіохоронибіосфери?(По-перше, багато природних об’єктів (річки, ліси, моря) та їхніх мешканців перебувають на те-риторії кількох держав. По-друге, завдяки кругообігу води та речовин вплив на один район Землі незрідка викликає планетарні результати.)


РЗ-1:2,3,с.52.РЗ-2:2,3,с.50.

3. Акція«ГодинаЗемлі»

У2007роцівмістіСідней(Австралія)булавпершезапропо-нованайпроведенаакція,змістякоїполягавводночаснійзаміс-цевимчасомвідмовівідвикористанняелектроенергіївпродовжоднієї години.Під часцієї акції у 2007році 2,5млн будинківАвстраліїпоринуливпітьмунаоднугодину.

У2008році австралійськуакціюпідтрималина іншихма-териках.

У 2010 році в ній узяли участь 125 країн світу, зокремайУкраїна.На60хвилинбуловимкненепідсвічуваннянатакихвідомихархітектурнихтаісторичнихоб’єктах,якЕйфелевавежавПарижі, статуяХриста Спасителя в Ріо-де-Жанейро (Брази-лія), Бранденбурзькі ворота в Берліні (Німеччина), єгипетськіпірамідитощо.

Питанняприєднанняокремихгромадяндоцієїакціїєдобро-вільнимрішенням.Уразівідмовинаоднугодинувідтакогоблагацивілізації,якелектроенергія,пропонуєтьсявлаштуватипрогу-лянкупонічномумісту,пікнікприсвітлізірокабовечерювдомаприсвічках.Головне—замислитисяпронашуматір-Землю,проїїпроблемитаохоронунавколишньогосередовища.

195


—Чомувпливпервісноїлюдининаприродубувнезначним?(Тому що людей було небагато і вони використовували прості механізми.)

—ЧомувтручаннялюдинивбіосферуводномурайоніЗемліможевикликатизміниумовіснуванняорганізміввіншомумісці?(Тому що біосфера — цілісна екосистема. Її частини пов’язані кругообігом речовин та енергії.)




РЗ-2:виконатидослід,с.51.


Біологія та етика

Історіялюдства—це історіявикористанняйперетворенняблаг,яківиробляєдовколишнійсвіт.Рослинамітваринамлюдизобов’язаніїжеютаодягом,ізнадрЗемлівонидобуваютьрудуйпаливо,одержуючивідприродите,щонеобхіднодляжиття.Однакусвітівсевзаємопов’язане,іпрогресцивілізаціїоплаченийзначними природними втратами: похмурі пустирі заступаютьтінистіліси,пустелі«атакують»поля,отруєносилу-силеннуріктаозер,зниклисотнівидіврослинітварин.

Здавалосяб,щозмінитьсявжиттілюдини,якщозникневін-ценоснийжуравельабобілийведмідь?Якевзагалімісцелюдинисередіншихістот?Якіїїправайобов’язкипередприродою?Самез таких питань і народилася біоетика (від грец. bios—життята etos—звичай, правило)—вчення про моральне ставленнялюдинидовсьогоживого.

«Людина—вінецьприроди».Гордовитіслова…Алежвониозначають,що людина вважає себе єдиною важливою істотоюнаЗемлійпротистоїтьусіміншимїїмешканцям.Таканастанованапередвизначає:ніхтойніщо,крімлюдини,немаєсамостійноїцінності,прав,почуттівібажань.Аякщоймає,тоцяпроблемавжодномуразінемаєтурбуватилюдей.

196

Ідеювинятковостілюдськогороду,його«законного»праванавсіблагаЗемлівзагальномувиглядісформулювавщегрець-кийфілософКсенофонт(430—355або354р.дон.е.),авXIIIст.вона була оформлена в богословських працях середньовічногофілософаФомиАквінського.Цясистемапоглядіводержаланазвуантропоцентризм(відгрец.antropos—людинаіkentron—центр,зосередження)ідотепервизначаєсвітоглядбільшостілюдей,осо-бливовзахіднихкраїнах.

Однак історія людства знаєй іншіприклади.У ранніхци-вілізаціяхлюдинавизнавалаєдністьсвітуйпоходженнявсьогоживого.Племенаносилиіменазвірівіптахів,відяких,згіднозпоглядами стародавніхлюдей, вонивели свійрід.Убиваючинаполюванніоленяабоантилопу,первіснілюдизадопомогоюособливихобрядівпросиливїхніхдушпрощеннязавимушенелиходійство.

УбагатьохкраїнахСходуйдотеперлюди,якісповідаютьтакірелігії,якіндуїзм,буддизміджайнізм,вірять,щопіслясмертілюдиниїїдушаможепереселятисявтілозвіра,птаха,комахи.Основою моралі тут є принцип: не завдаватишкоди тварині.У Біблії або Корані, головних книгах християн і мусульман,теж є заклики домилосердя йшанобливого ставлення до всіхживихістот.

УXXст.долюдствасталапоступовоповертатисястародавнямудрість, підкріплена сучасними науковими знаннями. Чимбільшелюдинадізнаєтьсяпротварин,тимшвидшеруйнуєтьсяуявленняпробар’єр,якийвідокремлюєлюдствовідіншихбіо-логічних видів. Одночасно із цим тане міф про винятковістьлюдини,їїунікальнуцінністьтабеззаперечніправанавсіблагасвіту.На зміну антропоцентризмуприходить біоцентризм (відгрец. bios—життя і kentron—центр),що визнає рівні праванаіснуваннявсьогоживого.

У 60-х рокахXX ст. кілька філософів—випускників Ок-сфорда, одного з найвідоміших університетів Великобританії,уперше висунули ідеюправ тварин,що обурило багатьох.Алеж стверджувалася, здавалося б, очевидна річ: тварини маютьправавнаслідокїхньоїсамостійноїцінності(незалежноївідза-цікавленості в них людини). Тому до нихнеможна ставитисяякдозасобівзадоволеннялюдськихпотреб.ЯкебнебуломісцелюдининаЗемлі,неможнавважати,щовсеіншеіснуєтількидляїїкористі.

197

ЛишенапочаткуXXст.з’явилисязаконипрозахисттваринвіджорстокостілюдей.ПершийтакийдокументбувприйнятийуВеликобританії,таксамоз’явилосяпершеусвітітовариствозахистутварин.

Дотепер тривають експерименти над тваринами. ТількивСШАвнаслідокнихщорічно гине 65—100млн безневиннихістот.Можливо,безцихдослідівлюдствонабагатоменшезналобпроприроду,ненавчилосябборотисязбагатьмахворобами,нестворилоббагатьохсучаснихліків.Алечизавждинеобхіднітакіжертви?

Ставленнядовсіхживихістот,анетількидолюдини—цеділянкаморальності.Обов’язоклюдини—захищативсеживе.ЦюдумкувисловивнапочаткуXXст.видатнийфілософ-гуманістілікарАльбертШвейцер(1875—1965).У1913роцінавершинісвоєїкар’єривінполишивроботувнімецькійклініційвиїхавізНімеччинивекваторіальнуАфрику,депроживбагатороків.Тамвінстворивлікарнюдляафриканцівіприсвятивсвоєжиттярятуваннюїхвіднедуг.Улікарні,якузбудувавШвейцервАф-риці,знаходилипритулокнетількилюди,алейхворітварини:лань, мавпа, пелікан. Біографія лікаря—це історія подвигувім’ястражденноголюдства.У1952роційомубулаприсудженапочеснаНобелівськапреміямиру.

Ушотландському місті Единбурзі стоїть невеликий чавун-ний пам’ятник: маленький, у натуральну величину собачка,піднятийнаширокуколону.Написговорить:«ВірномуБоббі».Собакупідібравнавулиціполіцейський,трирокивонипрожилиразом,аколихазяїнпомер,Боббі14роківживбіляйогомогилинамонастирськомудворі.Щовечорапесповертавсянасвійпост.ПіслясмертіБоббіураженітакоювідданістюгородянипоставилипам’ятниквірномупсові.

Урок 29

Тема. різноманітність живих організмів у біосфері

Цілі уроку: — навчальна—розглянути та порівняти особливості й роль у біосфері, а також житті людини представ-ників кожного із чотирьох царств живих організмів (мікроорганізми, гриби, рослини й тварини);

198

— розвиваюча—показати школярам, що вплив лю-дини на біосферу може бути не тільки прямим, безпосереднім, але й опосередкованим, а також підкреслити роль людини в збільшенні біологічної різноманітності планети;

— виховна—прищеплювати учням думку про те, що більшість живих організмів дають користь біосфері та людині.

основні поняття: царства, віруси, бактерії, мікроорганізми, біологічна різноманітність, вид, сорт, порода, зелена архітектура.

Методи уроку: словесний (бесіда), порівняльний (порівняти роль представників кожного царства в природі Землі), по-вторювальний, або репродуктивний (пригадати мате-ріал уроків «Поле. Рослини та тварини поля», «Зелена архітектура. Штучні екосистеми»).

Тип уроку: комбінований — вивчення нового матеріалу та повто-рювально-узагальнювальний.

обладнання: підручник, таблиця та рисунки до теми «Царства біо-сфери».


біологія (7 клас), фізична географія материків і океанів (7 клас), охорона життя й здоров’я (9 клас).



1. Біологічна різноманітність, від чого вона залежить.2. Мікроорганізми та їхня роль у біосфері й житті людини.3. Гриби та їхня роль у біосфері й житті людини.4. рослини та їхня роль у біосфері й житті людини.5. Тварини та їхня роль у біосфері й житті людини.


хід уроку


1. Розселеннялюдиноютвариннаіншихматерикахможнавважатиприкладомоднозначнопозитивногочиоднозначноне-гативноговпливулюдининабіосферу?Такчині?Чому?

199

2. ДенаЗемлієтакітериторії,якімайженезазналивпливулюдськоїдіяльності?

3. Чимнебезпечнийдляпланети«парниковийефект»?4. Чомуусвітібагатоміжнароднихорганізацій,якіборються

заохоронуприродитабіосфери?



Ми вже говорили з вами на першому уроці, присвяченомувивченнюбіосфери,щовона—найлегшаз основнихоболонокЗемлі(1·1017кг).

—Якамасабільшавмежахбіосфери:рослинначитваринна?(рослини становлять 97 % маси всієї біосфери, а тварини й мікроорганізми — тільки 3 %.)

Для порівняння: маса всіх рослин на Землі дорівнює2400млрдтонн,азагальнамасалюдей,якімешкаютьнаЗемлі,—300млнтонн.


1. Біологічнарізноманітність,відчоговоназалежить


Серед тварин замасоюпереважаютьдрібні істоти (комахи,черви).На1км2масавеликихтваринстановить1тонну,адріб-них—11—12тонн.

СкількижусьоговидівживихістотживенаЗемлі?ДокінцяXXст.булоописаноблизько2млнвидівтварині500тис.видіврослин,понад100тис.видівгрибів.

Однаккількістьвидівпостійнозбільшується.Так,щорічновідкривають близько 2 тис. видів комах, збільшується списокриб,червів,грибівірослин.Сучаснівченіоцінюютькількістьви-дівживихорганізмівнаЗемліяк5—6мільйонів.СукупністьусіхживихістотнаЗемліназиваютьбіологічноюрізноманітністю.

Різноманітність,абобагатство,живогосвітунаЗемлідозво-лилазгрупувативсіорганізмивчотиригрупи,абоцарства:


200

2. Мікроорганізмитаїхнярольубіосферійжиттілюдини

1. Віруси—розвиваються тільки всередині клітинживихорганізмів, поселяючись у них, тобто паразитуючи наживихорганізмах. Тому всі віруси однозначношкідливі дляживихорганізмів іспричиняютьунихрізнізахворювання:улюдиникір,грип,віспу,СНІД,усобак—чумкутощо.

2. Бактеріїбуваютькориснимидлялюдини(зїхньоюдопо-могоювиготовляютькисломолочніпродукти,квасятькапусту)та хвороботворними (спричиняють ангіну, скарлатину, тиф,чуму,дифтеріютаіншіхвороби).

3. Грибитаїхнярольубіосферійжиттілюдини

Бесіда f

Цецарствотаксамонадзвичайнорізноманітне.Намбільшезнайомішапковігриби,різнівидиякихмивживаємовїжу.

—Наведіть приклади таких грибів. (Білий гриб, печериця, опеньок, маслюк.)

Однаксередшапковихгрибівєйотруйнідлялюдини.—Якіж це гриби? (Бліда поганка, мухомор, несправжній

опеньок, сатанинський гриб.)Існуєщегрупаумовно їстівнихгрибів,якіможнавживати

в їжу тільки після довгої та ретельної обробки (вимочування,варіння).Тимчасомжоднігрибинеможнавживативїжу,якщовонизібранівздовжавтодоріг,невідомихскладів,надніярків,білязвалищ.

Окрімшапкових,уприродііснуютьодноклітиннімікроско-пічнихрозмірівгриби,наприкладдріжджі,мукор.Грибмукормає вигляд сірої пліснявина хлібі та іншихпродуктах харчу-вання.

— Гриби створюють органічні речовини чи отримують їх,яктварини,уготовомувигляді?(Ні, не створюють, і цим вони нагадують тварин (не зовнішнім виглядом, а саме способом живлення).)

4. Рослинитаїхнярольубіосферійжиттілюдини

—Якаголовнарольрослинубіосфері?(Завдяки хлорофілу (зеленій речовині) на світлі в них відбувається процес фотосинтезу, тобто утворення з води та вуглекислого газу органічних речовин і кисню.)

201

—Якназиваютьнові видирослин, які люди створилидлятого,щобвирощуватинаполяхівсадах,—видизособли-вимизручнимидлялюдинивластивостями?(Сорти.)

—Які корисні для людини властивості мають нові сорти?(високу врожайність, морозостійкість, посухостійкість, швидкостиглість, смак.)

Таким чином, людина щодо рослин відіграє подвійнуроль—створюєновісортийтимсамимзбільшуєрізноманітністьрослин, але водночас своєю господарською діяльністю знищуєнапевнихділянкахіншівидирослин.

—Щоозначаєсловосполучення«зеленаархітектура»?(Пла-нування й насадження скверів, парків, тобто штучно створених привабливих куточків за допомогою рослин.)

5. Тваринитаїхнярольубіосферійжиттілюдини

ЯкщомасатвариннабагатоменшавідмасивсіхрослинЗемлі,торізноманітністьтваринмайжевсімразівбільша,ніжрізно-манітністьвидіврослин.

—Назвіть головну відмінністьживлення рослин віджив-леннятварин.(Тварини споживають органічні речовини, створені рослинами як із самих рослин (травоїдні тва-рини), так і через поїдання травоїдних та інших тварин (м’ясоїдні тварини, або хижаки).)

—Яка відмінність у способіжиття рослин від тварин впа-даєвоко?(рослини ведуть переважно прикріплений спо-сіб життя, а тварини проводять життя здебільшого в русі.)

—Якназиваютьновівидитваринзособливими,зручнимидля людей якостями, яких вони створили для того,щобвирощуватиїхдлясебе?(Породи.)

Якстосовнорослин,такістосовнотвариндіяльністьлюдейне тільки прямо (наприклад, у вигляді відстрілу тварин), алей опосередковано (у вигляді знищення звичних місць прожи-вання)призводитьдовимираннядеякихвидівтварин.

—Представникиякогоцарстваактивнішереагуютьназмінивоточуючомусередовищі?(Тварини, тому що вони здатні пересуватися, чують і бачать.)


РЗ-1:1,с.50.РЗ-2:3,с.49.

202


—У які чотири царства об’єднані всі організми біосфери?(Царства мікроорганізмів, грибів, тварин і рослин.)

—Якецарство відзначаєтьсярізноманітністювидів? (Цар-ство тварин.)

—Якецарствовідзначаєтьсявеликоюбіомасою?(Царство рослин.)

—Чомуможнасказати,щодіяльністьлюдейвпливаєнаживіорганізми двояко? (Люди знищують середовище прожи-вання організмів і тим самим спричинюють загибель де-яких видів рослин і тварин.)

—Якназиваютьтакийнепрямийвпливлюдининабіосферу?(опосередкований.)

—Зіншогобоку,людисвідомостворюютьновісортирослиніпородитваринзкориснимидлясебевластивостями.


1. §25.2. §30,учитизаконспектом.3. Учитизаконспектом.Дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.


різноманітність рослинного й тваринного світу

Рослини й тварини продовжують змінювати середовищейунашідні.Вокеаніформуютьсякораловірифи,напівнічнихболотах, порослих мохом-сфагнумом,щорічно відкладаєтьсяблизько1ммторфу,набезжиттєвихскеляхпоселяютьсяводо-рості й лишайники, які руйнують гірські породи й сприяютьґрунтоутворенню,відзростаючихурізнихприроднихзонахлісівтазверхніхшарівморськихводнадходитьватмосферукисеньтощо.Живезмінюєсередовищезадлясвоїхінтересів.

Деяківидиорганізмівздатнінакопичуватихімічніелементив досить великих кількостях. Такі організми називають кон-центраторамихімічнихелементів.Молюски,коралийустриціконцентрують Кальцій, губки, радіолярії і діатомові водо-рості—Силіцій. Коли ці організми відмирають, на дні озеріморівутворюютьсятовщівапняку,скупченнякремнеземууви-гляді гірських порід.Морські водорості—ламінарії—відомі

203

якконцентраторийоду.Морські«городи»даютьнамхарчовийпродукт, багатий на йод,—морську капусту. Трава курай на-копичуєНатрійіХлор.Злаки,осокийхвощімістятьСиліцій.Гречка,картопля,бурякікукурудза—Калій.РослиниродинигвоздиковихмістятьвеликукількістьКупруму,жовтецевійпас-льоновінакопичуютьЛітій.

Закономірностіпоширеннябіоценозівназемнійкулідослі-джуєбіогеографія—розділгеографії,доскладуякоговходитьзоогеографіятагеографіярослинності.Біогеографіявивчаєсу-часнепоширенняорганізмівта історіюформуванняїхніхспів-товариств, їхнього зв’язку з навколишнім середовищем. Вонавідповідаєтакожнатакезапитання:«Якічинникивпливаютьнарізноманітністьжиттяйчомуоднітериторіїбагатшінавиди,ніжінші?»Наарктичнихостровахвидоварізноманітністьрос-линневелика—неперевищує50—100видів,утундрідо200—300, у тайзі (хвойних лісах)—400—600, ушироколистянихлісах—700—800,австепах800—900,утропічнихлісахпонад1000видів,упустеляхлишеблизько300.

Ще меншою є видова різноманітність на островах. Якщоостріврозташованийнавідстанінебільше170кмвіднайближ-чогосуходолу,тодоньогозможедобратисялишеоднатвариназтисячі,яківирушиливдорогу.Якщождорогавдвічідовша,то її здолає лише одна тварина змільйона.Виходить,щоб до-сягтиостровів,розташованихзатисячікілометріввідматерика,удорогумаютьвирушитимільйониймільярдивідважнихман-дрівників.

Тільки випадок визначає, яким рослинам і тваринам при-значено досягти берегів далекого острова й вижити там. Томучим далі розташований острів, тим більше видів не вистачаєна ньому для створення повноцінної екосистеми, оскільки по-трапити на острів одночасно не можуть дерева й чагарники,травий ліани, хижаки, травоїдні й дрібні тварини, які здатніруйнуватимертвізалишки.

Урізніперіодиісторіїнашоїпланетивїїфлорітафауніпере-важалитоодні,тоіншігрупиорганізмів.СотнімільйонівроківтомунаЗемлібулиширокорозповсюдженілісиздеревоподібнихпапоротей,хвощівіплаунів.Ниніцірослининетакірізноманітнійпредставленівосновномудрібнимитрав’янистимиформами.Затепануютьквіткові рослини,щоосвоїливпроцесі еволюціїіпросториАрктики,іпіскиСахари,ітропічніболотаАмазонії.

204

Таксамобулойутварин:скінчиласяерарептилій(гігантськихящерів, або динозаврів), а їхнє місце в сучасному світі посілиптахи та ссавці, які краще за інших здатні пристосовуватисядонайрізноманітнішихкліматичнихумов,зокремадонизькихтемператур.

Тваринніорганізмивмежахбіосферирозподіленідужене-рівномірно.Уморяхвонизаселяютьусіглибини,аленайбільшакількість видівживе на глибинах до 200м, куди проникаютьсонячнесвітлойтепло.АосьуглибЗемлітваринипроникаютьусьогонакількаметрів,оскількиїхнядіяльність,якправило,пов’язанатількизґрунтом.Затебагатовидівптахівікомахмо-жутьпідніматисявнадхмар’я.Орлівігрифівзустрічалинави-сотахдо7500м,агусейнавітьнависоті9500мнадрівнемморя.Повітряніпотокизаносятьтудийдрібнихкомах,алежиттяяктакоготамнеіснує.

Кількістьвидівтваринтаїхнябіомасавморяхскорочуютьсяізглибиною,анасуходолі—звисотою.Числовидівтваринспа-даєвідекваторадополюсів,оскількирічнітемпературиповітрязнижуються,акількістьрослинноїїжізменшується.

Межі горизонтального й вертикального розповсюдженнятваринширші,ніжрослин.Цездаєтьсяпарадоксом,аджетва-ринизалежатьвідрослинібактерій,яківиробляютьорганічнісполуки,щоєдлянихїжею.Алерухливітвариниможутьвід-риватися, віддалятися від безпосередніх джерел їжі або вико-ристовувативційролімертвуорганічнуречовину.Наприклад,таквчиняютьмешканціморськихглибин,наякихзгорипадає«дощ»ізорганічнихзалишків—відмерлихтваринокеанутаза-лишківподілуздобичіморськимихижаками.

Рослиннеугрупованнянамагаєтьсявикористовувативсіре-сурсинавколишньогосередовищанетількивпросторі,длячогорослиниутворюютькільказелених«поверхів»,абоярусів (відвисокихдеревдотіньовитривалихтрав’янистихрослин,мохівілишайників,якістелятьсяпоземлі),алейучасі.Упомірномупоясі, наприклад, рослини починають цвісти вже напровесні,відразупіслятого,якзійдесніг,ізакінчуютьпізньоїосені.Од-накпредставникикожноговидуцвітутьнедовгойупевномупо-рядку:спочаткуцвітутьоднірослини,потімвонипоступаютьсямісцеміншимітакдалі.Томувиглядрослинногоугруповання,ачастойусьоголандшафтувціломузатеплупорурокуможезмінюватися10разів,атойбільше!

205

Якщорослинапоширенаназовсімневеликійтериторії,їїна-зиваютьендеміком.Наприклад,ельдарськасоснаростетількивГрузії,камчатськаялиця—тількинасхідномуберезіпівост-роваКамчатка,соснаСтанкевича—наоколицяхСудакавКриму.Ендеміківбагатонаостровахівгорах,тобтонатакихізольованихділянках, звідки рослини не могли розселитися на інші землій куди не могли проникнути чужоземні види. Чим далі роз-ташованіостровивідматерикайчимстарішігірськіпасма,щовідокремлюютьтериторію,тимбільшетамендеміків.

Урок 30

Тема. Червона книга, охорона біосфери

Цілі уроку: — навчальна—довести необхідність охорони біосфе-ри, ознайомити учнів із типами заповідних територій в Україні, видами рослин і тварин своєї місцевості, занесених у Червону книгу України, ознайомити із природоохоронною діяльністю у своїй місцевості, згадати історію створення Червоної книги та її зна-чення;

— розвиваюча—розвивати критичне мислення, пам’ять;

— виховна—виховувати екологічну свідомість, почуття відповідальності й співпереживання, разом із учня-ми розробити правила особистої природоохоронної поведінки в природі.

основні поняття: природні заповідники, біосферні заповідники, націо-нальні парки, заказники, пам’ятники природи, Червона книга України.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з гербарієм і та-блицями, картою), порівняльний (порівняння типів при-родоохоронних територій).

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

обладнання: карта заповідних територій України, рисунки із зобра-женням рослин і тварин, занесених у Червону книгу України, фотографій заповідних територій України та своєї місцевості.

Міжпредметні зв’язки: фізична географія України (8 клас), біологія (7 клас).

206





1. Міжнародні організації, що приділяють увагу охороні біосфери.

2. Типи природоохоронних територій в україні.3. Чорна книга. Історія її створення та значення.4. Червона книга. Історія її створення та значення.5. Правила особистої природоохоронної поведінки.



хід уроку


Завдання і запитання до учнів1.Чомувсівірусиоднозначношкідливідлярослин,тварин

ілюдини?2.Запишіть представників чотирьох царств (мукор, олень,

корал, красноголовець (підосичник), морська капуста,кисломолочнібактерії,мохи)употрібнугрупу:Мікроор-ганізми,Гриби,Рослини,Тварини.

(Це завдання викликаний учень виконує письмовонадошці.)

3.Установлено,щозникненнялишеодноговидурослинза-грожуєзникненнямдесятивидівкомах?Чому?



Бесіда f

—Яку користь дає людям біосфера? (вона забезпечує лю-дину продуктами харчування, киснем, ліками, сирови-ною для промисловості. Краса живої природи приносить людям естетичну насолоду (людям подобається милува-

207

тися красивими пейзажами та композиціями). Багато тварин — вірні помічники й друзі людини.)

—Навіщолюдиніпотрібноохоронятибіосферутапіклува-тисяпронеї?(Щоб не втратити ту користь, яку біосфера дає їй. окрім того, людина — також частина живої при-роди.)


1. Міжнародніорганізації,щоприділяютьувагуохоронібіосфери

Охоронабіосферийприродивціломуздійснюєтьсярізнимишляхами.

—Якіміжнародніорганізації,щоприділяютьувагуохоронібіосфери,вамвідомі?(Ґрінпіс (зелений світ).)


Окрімцієївідомоївсіморганізації,охороніприродиприділя-ютьувагуЮНЕСКО,Міжнароднийсоюзохорониприродитапри-роднихресурсів(МСОП),атакожВсесвітнійфонддикоїприроди(WWF). Символ Всесвітнього фонду дикої природи у виглядібамбукового ведмедя панди відомий у всіх куточках планети.Цейблагодійнийфондстворилибіологи-ентузіастирізнихкраїнсвітув1961році.Заразцеодназнайавторитетнішихорганізаційсередтих,щоприділяютьувагуохороніприроди.Фондоб’єднуєблизько5млносібіз25країнсвіту.ПрезидентомфондуєгерцогЕдинбурзькийпринцФіліпп,чоловіккоролевиВеликобританіїЄлизаветиII.ГоловнезавданняФонду—збиратипожертвуваннята фінансувати наукові дослідження й проекти, які сприяютьзбереженнюживоїрізноманітностіпланетитаприроднихресур-сів, збереженню чистоти навколишнього середовища, випускунауково-популярної літератури та фільмів проживу природу,підтримувати матеріально природоохоронні території та ство-рюватинові.

2. ТипиприродоохороннихтериторійвУкраїні

Увсіхкраїнахсвіту,зокремайвУкраїні,створюютьсяпри-родоохоронні території. Сучасна Україна нараховує такі типиприродоохороннихтериторій.

1. Природні заповідники —територіїабоакваторії(існуютьіморські заповідники,які охороняютьвидовурізноманітність

208

воднихорганізмів),дезабороненовсівидигосподарськоїдіяль-ностізметоюзбереженняйвивченняживихорганізмівтаеко-системивцілому.

ПрикладамиприроднихзаповідниківвУкраїніможутьбутитакі:«Медобори»вТернопільськійобласті,«Розточчя»уЛьвів-ській,«Поліський»уЖитомирській,«Українськийстеповий»,розташованийтрьомафіліямивСумськійіДонецькійобластях,«Луганський»вЛуганськійобласті,«Канівський»уЧеркаськійобластітаінші.Основнезавданняспівробітниківприроднихза-повідників—спостереженнязаживимиорганізмами,вивченняїхніхвимогдосередовищаіснування.

2. Біосферні заповідники—також є територіями або ак-ваторіями, де заборонено господарську діяльність.Мета ство-рення біосферних заповідників—вивчити взаємозв’язок лю-динийприроди,зберегтидлялюдстванезайманимиприкладирізноманітнихекосистемЗемлі.Дляцьоговмежахбіосферногозаповідникавиділяютькількатериторій:власнезаповідна(вну-трішня)табуферна(зовнішня),дедозволененезначневикорис-танняприроди,наприкладзбираннягрибів,ягід,горіхів,рибналовля.Надаліпорівнюютьстанзаповідноїтабуферноїтериторійітериторіїдовколазаповідника,яканеохороняється, інапід-ставі цього порівняння складають рекомендаціїщодо охорониприроди.

Значеннябіосфернихзаповідниківпідкреслюєтойфакт,щовсівонинезалежновідтого,вякійкраїнірозташовані,перебу-ваютьпідохороноюміжнародноїорганізаціїЮНЕСКО.

Прикладами біосферних заповідників України є «Карпат-ський», «Асканія-Нова» в Херсонській області, «Дунайськіплавні» в Одеській області, «Чорноморський» у Херсонськійобласті.

3. національні парки—цетериторіядикоїприроди,вилу-ченазгосподарськоговикористання,аледоступнадляорганізо-ванихгруптуристівівідпочивальників,якісвоїмвідвідуваннямнаціональногопаркунезавдаютьшкодиприроді.Створенняна-ціональнихпарківмаєнаметі:1)зберегтинезайманимичудовікуточкиЗемлі;2)датиможливістьмилуватисяцієюкрасоювсімбажаючим.

ПрикладинаціональнихпарківвУкраїні:«Шацький»уВо-линськійобласті,«Синьовир»і«Карпатський»уЗакарпатській

209

області,«Азово-Сиваський»натериторіїКримськоїавтономноїреспубліки.

4. заказники—ценевеликітериторії,наякихпідохороноюперебуває окрема ділянка екосистеми, наприклад ділянка, деростутьрідкіснірослини,абоділянкаперебуваннязникаючоговидутварин.Територіюохороняютьтимчасово,охороняютьневсіорганізмиекосистеми,атількиокремівидирослинаботварин,натакійтериторіїдозволеніпевнівидигосподарськоїдіяльності,щонестановлятьзагрозидляприроди.

ЗаказникиєувсіхобластяхУкраїни.5. Пам’ятники природи.

Бесіда f

—Відякогокореняутворенеслово«пам’ятник»?(від слова «пам’ять».)

—Длячоголюдивстановлюютьпам’ятники іякийвиглядвони найчастіше мають? (Щоб залишити пам’ять про яку-небудь подію або людину. Найчастіше пам’ятник має вигляд статуї людини або тварини.)

Пам’ятники природи є витворами природи, а не людськихрук.Через їхнюкрасуаборідкістьдержаваберетакіприродніоб’єктипідохорону.Пам’ятникамиприродиможутьбути:старідерева,красивіскелі,водоспади,печери,джерела.

—Хтоберепідохоронувсітипиприродоохороннихтерито-рій?(Держава та міжнародні організації, якщо цінність цих природоохоронних об’єктів особливо велика для люд-ства.)


РЗ-1:1,с.52;2,3,с.53.РЗ-2:«Пригадайтеорію»,с.52;завдання1,с.52.

3. Чорнакнига.Історіяїїствореннятазначення


Небезпека безповоротного зникнення цілих видів рослинітваринсталазрозумілоюлюдямневідразу.У1973роціМСОП(Міжнароднийсоюзохорониприродиіприроднихресурсів)опу-блікував так звануЧорну книгу—список видів,що зниклизобличчяЗемліз1600року.Донеївходять:

83видиссавців;��113видівптахів;��23видириб;��

210

21видплазунів;��понад300видівбезхребетнихтварин(комахи,павукитощо);��384видиквітковихрослин.��

Прикладамитварин,якізниклибезповоротнозвидовоїріз-номанітностіЗемлі,можутьбути:давнійдронт,голуб-кочівник,безкрилагагарка,лабрадорськагага,каролінськийпапуга,гавай-ськанектарниця,тур,тарпан,морськакорова,гігантськалама.

Іцейсписокдалеконеповний,томущобагатовидіврослинтропічнихкраїнбулизнищенілюдиноюраніше,ніжїхвідкрили,вивчилийописаливчені.

4. Червонакнига.Історіяїїствореннятазначення

Унашіднінебезпечнийпроцесзникненнявидіврослинітва-ринприскорився.У1963роціз’явиласяЧервонакнига—списокіописорганізмів,якіперебуваютьпідзагрозоюзникнення.Донеївключенийтакожперелікзаходівдляохороницихвидівіпо-новленняїхньоїчисельності.Списоквидівдикихтваринірос-лин,занесенихуЧервонукнигу,постійнозростає.ДоостанньоговиданняміжнародноїЧервоноїкниги (1996рік) було занесено34тис.видіврослині5,5тис.видівтварин.

Чому цей офіційний документ одержав назву «Червонакнига»?

Червонийколір—колірнебезпекийзаборони,зрозумілийжителямусіхкраїн.

СаметомуЧервонукнигущеназиваютькнигоютривогийна-дії.Унійєчервоністорінкидлятихвидів,якіперебуваютьпідзагрозоюзникнення.Цівидипотребуютьдбайливогоставлення.Нажовтих сторінках описані ті види, чисельність яких різкоскоротиласявостаннідесятиліття—цетривожнийсигналдлялюдства.Зеленісторінкикнигипризначенідляописутихвидів,чисельністьякихудалосявідновити.

Прикладами тварин, які перебувають на грані вимирання,можутьбути:лев,тигр,горила,гепард,білийведмідь,шиншила,кулан, американськийжуравель, білопузий тюлень, тюлень-чернець,коала,панда.

Видитварин,урятованівідвимирання:зубр,бобер,соболь,лось,сагайдак,морськавидра,річковавидра,білачапля,білакуріпка.

Після першого видання міжнародної Червоної книгив багатьох країнах були складені подібні національні Червонікниги.Вонимаютьстатусдержавногодокумента,тобтозакону.

211

Порушники,якізнищуютьживихістот,занесенихуцейсписок,абозавдаютьїмшкоди,зазнаютькари.УЧервонукнигуУкраїнизанесені, у першу чергу, ті види, які існують лише в Україній більше ніде у світі.Наша держава відповідає за збереженняцих унікальних організмів перед усією планетою.Наприклад,такимвидомєскіфськийтюльпан,якийростетількивбіосфер-номузаповідникуАсканія-Нова,розташованомууХерсонськійобласті.

ДорідкіснихізникаючихвидіврослинвУкраїніналежать:нарцисвузьколистий,едельвейс,пролісокзвичайний,водянийгоріхпливучий,любкадволиста,ліліялісова,вовчіягодипахучітощо.


РЗ-2:2,с.52.

5. Правилаособистоїприродоохоронноїповедінки

Зусиллявсіхученихсвітуневрятуютьбіосферу,якщовсправіїїохоронинебудутьпостійнобратиучастьусіжителіпланети,допомагаючикожноюдієювповсякденномужитті.

Бесіда f

—Якимивчинкамивповсякденномужитті кожний із насможе допомогти збереженню біосфери? (Заощаджувати електроенергію: вимикати непотрібні електроприлади, використовувати ощадливі лампи. Не допускати виті-кання води з несправного крана, закривати кран, якщо вода, яка тече з нього, не використовується. Збирати й здавати макулатуру, заощаджуючи тим самим папір і зберігаючи дерева. Не користуватися рідинами в аеро-зольних балончиках — фарбами, дезодорантами, засобами побутової хімії. вони знищують атмосферний озон, спри-чинюючи утворення «озонових дір». Такі самі засоби прода-ються в пляшечках і тюбиках. опале листя, яке збирають на присадибних ділянках та в міських парках, потрібно закопувати, щоб воно перетворилося на перегній. Спалю-ючи зібране листя, люди забруднюють атмосферне пові-тря. Кожна людина, яка палить, завдає шкоди не тільки своєму здоров’ю, але й усій біосфері в цілому. вирощувати кімнатні рослини й висаджувати дерева та чагарники на тих ділянках, які не використовуються під господар-ську діяльність.)

212


РЗ-1:4,5,с.54.РЗ-2:3,с.53.



—Чомулюдизобов’язаніпіклуватисяпро збереженнябіо-сфери?(Тому що біосфера для людини — джерело багатств та енергії.)

— З якою головноюметою створені такі міжнародні орга-нізації,якҐрінпіс,Всесвітнійфонддикоїприродитощо?(Із метою об’єднання зусиль багатьох країн для охорони біосфери.)

—Якітипиприродоохороннихтериторійвамвідомі?(При-родні заповідники, біосферні заповідники, національні парки, заказники, пам’ятники природи.)

—Як називають опис рідкісних і зникаючих видів дикихрослинітварин?(Червона книга.)

—Чомушкідникиприродизасвоюдіяльністьзазнаютькари?(Тому що природу охороняють державні закони.)


1. §26,дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.2. §29.3. §27,28.


Сторінками Червоної книги

Нанашійпланетістаєусеменшейменшерослинітварин:одні види зникають, чисельність інших скорочується…ЛюдипереймалисяциміщезXIXст.,алетількив1948роцібувутво-ренийМіжнароднийсоюзохорониприродитаприроднихресурсів(МСОП).СтворенаприньомуКомісіязрідкіснихтазникаючихвидівпочалазбиратиданіпророслинийтварини,якіперебува-ютьпідзагрозоюзникнення.

Усі види тварин і рослин, занесені в Червону книгу, по-требують особливої охорони. Однак їхній сучасний стан, чи-сельність і площа районів існування різні. Є досить численнівиди,якіпоширенінадужеобмеженійтериторії.Якправило,це види,що населяють один або кілька невеличких островів.

213

Наприклад,комодськийваран,якийживенаостровахСхідноїІндонезії,— гігантська ящірка, названа за одним із островів,де вона водиться,—островаКомодо.Такі видидуже вразливі:впливлюдиниабоприроднихкатаклізмівможуть спричинитиїхнє зникнення всього за кілька років.Так сталося свого часузбілоспиннимальбатросом.

Зниженнячисельностітогочиіншоговидувідбуваєтьсязріз-них причин. В одному випадку це масове полювання, рибаль-ський промисел або збирання яєць. В іншому—вирубуваннялісів, розорювання степу або будівництво гідроелектростанції,тобто знищення не самої тварини або рослини, а середовищаїхньогоіснування.Деякітваринийрослиниперебуваютьпідза-грозоюзникненнятількичерезприродніпричини,якправило,зміни клімату (наприклад, реліктова чайка). Тому для збере-женняоднихвидівдостатньозаборониполюванняабозбираннярослини.Дляіншихнеобхіднестворенняособливихохороннихтериторій із повною забороною будь-якого виду господарськоїдіяльностіабонавітьорганізаціяспеціальнихрозплідниківдлярозведеннявневолітварин,щоперебуваютьнамежізникнення.СаметомувЧервонихкнигахвидирозподіленізакатегоріями,залежновідїхньогосучасногостануйтенденційзміни.

Допершоїкатегоріїналежатьвиди,якіперебуваютьпідза-грозоюзникненняйпорятунокякихнеможливийбезспеціаль-нихзаходів.Додругоїкатегоріївключенівиди,чиячисельністьвідносно велика, але катастрофічно скорочується,що в неда-лекому майбутньому може поставити їх на межу зникнення.Третюкатегоріюстановлятьрідкіснівиди,якимсьогоднінічогонезагрожує,алевонизустрічаютьсявтакійневеликійкількостіабонатакихобмеженихтериторіях,щоможутьзникнутиприне-сприятливійзмінісередовищаіснування.Дочетвертоїкатегоріїналежатьмаловивченівиди,чиячисельністьістанвикликаютьтривогу,однакмалакількістьвідомостейнедозволяєвіднестиїхдожодноїзпопередніхкатегорій.Інарешті,доп’ятоїкатегоріїналежать відновлені види, чий стан завдяки вжитим заходамбільшеневикликаєпобоювань, алеякіщенепідлягаютьпро-мисловомувикористанню.

МСОП—громадська організація, і її рішення, на жаль,не мають обов’язкового характеру. ТомуМСОП виступив іні-ціаторомвисновкуКонвенціїпроміжнароднуторгівлювидамидикоїфлоритафауни,щоперебуваютьпідзагрозоюзникнення.

214

Конвенціябулапідписанав1973роціуВашингтоні, інинідонеїприєдналосявжепонад100країн.Цяміжурядоваугодадо-зволиласувороконтролюватиміжнароднуторгівлюрідкіснимивидами.Часткововиявилисязахищенінавітьтівиди,якіживутьу країнах,що не приєдналися до Конвенції, оскільки основніринкизбуту—ЗахіднаЄвропа,США,Японіятаіншірозвиненікраїни—виявилисязакритимидлянезаконноїторгівлі.

ОстаннійразЧервонукнигуУкраїниобновлялив1999році,ниніготуютьїїновевидання.

Азіатський лев

Побутуєдумка,щоцарзвірів—лев—типовоафриканськатварина.Однакудавнинуцівеличезнікрасивікішкибулиши-рокорозповсюджені відПівденноїЄвропидоБлизькогоСходутаІндії.УЄвропілевижиливГреції.АрістотельіГеродотопи-сувалинападлевівнаконейіослів,щосупроводжувалиарміюперського царяКсеркса I під час його походу в Грецію (480—479рр.дон.е.).

НапочаткуновоїеривЄвропілевизникли,хочабулищепо-ширенінаБлизькомуСході,прощоєзгадканавітьуБіблії.Алев часиХрестовихпоходів (кінецьXI—XIII ст.) левів знищилий тут. До початкуXX ст. азіатські леви збереглися на заходійпівдніІрану,білярікТигртаЄвфрат,івІндії.ВІраніостаннійцарствений звір був убитий в 1923 році. В Індії до цього часуазіатськілевизалишилисятількивмежахколишніхприватнихугідьуГірськомулісі.Цейліспізнішебувперетворенийуна-ціональнийпаркГір.УГірськомулісіживеблизько300тварин.Тутлевинаселяютьмішанітропічнілісийсавани(субтропічністепи).

Африканський страус

Африканськийстраус—найбільшийптахнапланеті—ся-гаєзаввишки2,5метраіважитьдо150кілограмів.Страусдужедобрепристосованийдожиттявсавані.Високийзрістівеличезніочі даютьможливістьптахові здалекупомітитихижака, довгіногидозволяютьрозвиватишвидкістьдо60км/год,акриладо-помагаютьшвидкозмінюватинапрямокруху.

Цей величезний птах, який не вміє літати, здавна привер-тавдосебеувагулюдини.ЗображеннястраусівнастінахпечердатуютьсяVтис.дон.е.Удавніхєгиптянстраусбувсимволомсправедливості,оскількийогопір’я,навідмінувідпір’яінших

215

птахів,маєпообидвабокистрижняопахалаоднаковоїширини,тобтоїхнєпір’яабсолютносиметричне.

Колонізація Північної Африки колишніми поселенцямисупроводжувалася масовим винищуванням страусів. На нихполювали через м’ясо та чудове пір’я, яким прикрашали себесередньовічні лицарі, а пізніше й світські красуні. Особливозагрозливих масштабів цей процес набув на початкуXIX ст.,коливмодузновуввійшлостраусовепір’я.Птахи,якіможутьударомногирозтрощитиголовусобаційпротистоятинападулева,виявилися безсилими проти людини, озброєної вогнепальноюзброєю.Настраусівпочалиполюватипрофесійнімисливці,яківбивалиїхтисячами.Наприклад,тількиуФранціїв1912роцібулопродано160тоннстраусовогопір’я.

Африканський страусміг статижертвою дамських примх.Але,нащастя,цьогонесталося.Моданапір’ятайоговисокацінанаринкусприялиствореннюстраусовихферм,щоврятувалоптахіввідповноговинищування.Щоправда,чисельністьдикихстраусівта ділянки їхнього поширення продовжували скорочуватися,що було пов’язано зі збиранням яєць та полюванням. Нинідикі африканські страусиживутьв основномувнаціональнихпарках.

Велика панда

Місіонер Арманд Давид у 1869 році відвідав китайськупровінцію Сичуань. Тут він зібрав велику колекцію тварин,багато з яких дотепер залишаються загадкою для науки.УційпоїздціДавидупершепочувпробілоговедмедя,щоживев горах. Спочатку він не повірив розповідям, але незабаромкупившкурузвіра, апотімпобачив і самоговедмедя.Цебулавеличезнастопохідна(некопитна)твариназміцнимипазурами,густимхутром і світлоюголовою.Головай тулуб—білі,лапийвуха—вугільно-чорні,адовколаочей—чорнікола(черезщомісцевімисливціназиваливедмедяочкастим).

Так європейці дізналися про велику панду, яку спочаткувіднесли до родини ведмежих, потім до родини єнотових,апотомузновувизналиведмедем.Асправавтому,щовеликапанда відрізняється від інших видів ведмедів як будовоютіла, так і способомжиття.Вонаживетількив гірськихлісахПівденногоКитаюнависотівід2500до3500метрівіживитьсяпереважнопагонамиталистямбамбука.Дорослійтваринімасоюпонад100кгпотрібночималозеленогокорму.Томупанда їсть

216

10—12 годинна добу, пережовуючи грубу їжу. Звір не впадаєв сплячку, а взимкуживитьсяпагонамибамбука,які вириваєз-підснігу.

Унаслідоктого,щовеликапандаживетількиводномурайонійживитьсятількиоднимвидомбамбука,їївідносятьдонайбільшрідкіснихссавцівсвіту:удикійприродіцихтваринналічуєтьсяне більше тисячі. За 130 років, які минули із часу відкриттяДавидомвеликоїпанди,длязоопарківбуловиловленоблизько30тварин.Сьогодніпридбативеликупандунавітьдлязоопарку,атимбільшетриматиїївневолі—дужескладнойдорого.

Зараз,завдякиствореннюохороннихприроднихтериторій,ужене існуєнебезпекизникненняцьоговиду.Зображенняве-ликої панди є на емблемі Всесвітнього фонду дикої природи,метаякого—збереженнярідкісних і зникаючихвидів тваринтарослин.

217

Узагальнення

Урок 31

Тема. Цілісність природи. роль природничих знань у формуванні наукової картини світу

Цілі уроку: — навчальна—продовжити формування в учнів уяв-лень про цілісність природи, спільності та відмінності живої і неживої природи, пригадати основні компо-ненти природи, приклади взаємозв’язків у природі;

— розвиваюча—навчити школярів сприймати приро-ду як єдине ціле, як систему, людей як частину цієї системи;

— виховна—виховувати любов та дбайливе ставлення до природи, розвивати самостійність, відповідаль-ність і акуратність.

основні поняття: природа, компоненти природи, система, цілісність, ор-біта, закон всесвітнього тяжіння, харчові ланцюги.

Методи уроку: словесний (бесіда), порівняльний, узагальнювальний, частково пошуковий.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

обладнання: навчальні таблиці або фільми про цілісність природи.


біологія (7 клас), географія (6 клас), хімія (8 клас), фі-зика (7 клас), екологія.





1. Закон всесвітнього тяжіння.2. основні хімічні елементи в живій і неживій природі.3. Перетворення енергії.4. Кругообіг речовин та харчові ланцюги.

218

5. Подразливість як головна відмінність живої і неживої природи.


хід уроку



1. Роботавякихп’ятинапрямкахдопомагає зберегтибіо-сферу?

2. Назвіть п’ять типів природоохоронних територій. Чимвонивідрізняютьсяодинвідодного?

3. Яке значення має Червона книга?Наведіть прикладитварин, чисельністьякихудалося відновити завдякиприродо-охороннимзаходам.



Бесіда f

Нашедворічневивченнякурсу«Природознавство»наближа-єтьсядокінця.Давайтепригадаємо,зчогомипочиналироботузприродознавствав6-мукласі.

—Щотакеприрода?(усе, що нас оточує.)Природаскладаєтьсязкомпонентів,тобтозіскладовихчас-

тин.—Назвітькомпонентиприроди. (вода, повітря, гірські по-

роди, ґрунт, чотири царства живих організмів (мікроор-ганізми, гриби, рослини й тварини), енергія Сонця та лю-дина.)

Отже,людина—частинаприроди.Усікомпонентиприродиперебуваютьувзаємозв’язкутавза-

ємодії.—Як називають взаємозв’язок окремих компонентів, або

складовихчастин?(Системою.)Природа як системаживе за своїми законами, з якимими

знайомилисявпродовждвохроків.

219


РЗ-2:«Пригадайтеорію»,с.54;завдання1,с.54.


1. Законвсесвітньоготяжіння

Давайтепригадаємоосновнізакониприроди,якіоб’єднуютьживуйнеживуприродувцілісну, тобтоу взаємозалежнусис-тему.

—Якеформулюваннямає закон всесвітнього тяжіння,щойоговідкриванглійськийфізикІсаакНьютон?(усі тіла притягуються між собою.)

—Якзмінюєтьсясилапритяганнязалежновідмаситіл?(Чим більша маса тіл, тим більшою є сила притягання.)

—Як дія цього закону виявляється в природі? (усі тіла, розташовані на поверхні Землі, її атмосфера й гідросфера, а також природний супутник Місяць і численні штучні супутники притягуються нашою планетою й не летять у космічний простір. у свою чергу Земля рухається по своїй орбіті навколо Сонця разом із вісьмома іншими планетами Сонячної системи.)

2. Основніхімічніелементивживійінеживійприроді

Цілісність природи виявляється в тому,що всі тілаживоїта неживої природи складаються з атомів одних і тих самиххімічнихелементів.

— Які хімічні елементи найпоширеніші на Землі? (Кар-бон С, Гідроген Н, Нітроген N, оксиген о.)

—Якінеорганічніречовиниутворюютьціелементи?(вода, кисень, вуглекислий газ, азот.)

—Якназивають органічні речовини,молекулияких скла-даються ізцих самиххімічних елементів? (Білки, жири, вуглеводи, амінокислоти.)

3. Перетворенняенергії

—ЕнергіяякогокосмічноготілаєголовнимджереломенергіїнаЗемлі?(Енергія Сонця.)

Цяенергіябагаторазовоперетворюєтьсянаіншівидиенергіївтілахрослин,тваринприутвореннійвикористанніпаливнихкориснихкопалин.

220

—Щоєджереломенергіїдлятварин?(Їжа.)Решткиорганізмів,щопролежалимільйонироківуземній

корі,перетворюютьсянапаливо:вугілля,нафту,газ.—Уяківидиенергіїможнаперетворитицепаливо?(у світ-

лову (при спалюванні палива), теплову (також при спа-люванні палива), електричну (на теплових електростан-ціях) або механічну (за допомогою двигунів машин, які працюють від різних видів палива).)

Ціперетворенняенергіїтежєдоказомцілісностіприроди.

4. Кругообігречовинтахарчовіланцюги

Крімкругообігуенергії,уприродііснуютькругообігиречо-вин.

—Кругообігякоїречовинивививчалиу5-мукласінаурокахприродознавства,повторювалив6-мукласінаурокахгео-графії?(Кругообіг води.)

Інші хімічні елементи так само «подорожують» із ґрунтувтіларослинітварин,азвідтизновувґрунт.

—Якимчиноміншіречовинийхімічніелементиздійснюютьсвійкругообіг?(Через їжу.)

—Якназиваютьвзаємозв’язкиміжорганізмами,щопов’язаніживленням?(Харчові ланцюги.)

5. Подразливістьякголовнавідмінністьживоїінеживоїприроди

Тимчасомєпринциповавідмінністьживоїприродивідне-живої:подразливість,абочутливість.

—Учомувиражаєтьсяцяякість? (При впливі на організм інших організмів або неживої природи він відповідає на ці впливи або зміни.)

—Наприклад:доякихзмінуживійприродіприводитьвес-нянепотепліннятаподовженнясвітловогодня?(Це при-водить до росту рослин, їхнього цвітіння, повернення пере-літних птахів, пробудження від зимової сплячки тварин тощо.)

—Якпозначаєтьсянаживійприроділітняспекатанестачавологи?(Починається вигоряння трави, пересихання не-великих водойм, загибель їхнього і тваринного, і рослинного світу.)

221

— Отже,зоглядунате,щоживаприродатакачутлива,яксліддонеїставитися?(Бережливо, виважено.)

Післяцьоговчительдаєкласузавдання,якеучнівиконують,розділившись на дві групи. Перша група розробляє правилаособистоїповедінкивприроді,якіпочинаютьсясловами«необ-хідно»,«потрібно».Другагрупарозробляєперелікзаборондлялюдини,якіубезпечатьприродувід завдання їйшкоди.Післяп’ятихвилинноїіндивідуальноїроботигрупипочерзіпрезенту-ютьсвоїправилатадоповнюютьїх,якщовцьомуєпотреба.

Для охорони природи потрібно:

1.Вивчати рослиний тварини, занесені доЧервоної книгиУкраїни,розповідатипронихдрузяміродичам.

2.Збиратигриби,ягоди,горіхиталікарськітрави,незавда-ючишкодисамійрослині.

3.Відпочиваючинаприроді,прибиратипіслясебесміття.

4.Обов’язковоретельно гасити багаття,якщобулапотребайогорозводити.

5.Узимкурозвішуватийнаповнюватикормомпташині го-дівнички.

6.Бутивприродігостем,більшепридивлятисяйприслуха-тисядобратівнашихменших.

Щоб не завдавати шкоди природі, не можна:

1.Ламати гілки дерев, обдирати кору, вирубатиживі де-рева.

2.Руйнуватимурашникийпташинігнізда.

3.Братиізгніздпташенят,азнірдитинчатптахівізвірів.

4.Ловити мешканців дикої природи та приносити їх до-дому.

5.Кидатисміттяуводойми.

6.Збирати дикоростучі квіти в букети, особливо з рослин,занесенихуЧервонукнигу.


—Учомупроявляєтьсятака головнавластивістьприроди,якцілісність? (у тому, що вона складається з хімічних елементів, які здійснюють кругообіг у процесі живлення та споживання енергії.)

222

—Учомуполягаєголовнавідмінністьживоїприродивідне-живої?(Жива природа характеризується подразливістю, тобто чутливістю.)

—ЧимкожнийжительЗемліможедопомогтивсправіохо-рониприроди?(Дотримуватися правил особистої приро-доохоронної поведінки.)


1. С.158—160.2. §31,дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.3. §29,дативідповідіназапитанняпісляпараграфа.




Природа як цілителька

Ваптекахєбезлічрізноманітнихліків:пігулки,ампули,по-рошки.Утімлікиможназнайтинетількиваптеці.Самаприродамаєвеличезнуцілющусилу.

Ужевсивудавнинусклалисяуявленняпровпливназдоров’ялюдини навколишнього середовища. Батько медицини Гіппо-крат,якийживуV—IVст.дон.е.,указувавнате,щоприродніумовидеякихмісциндопомагаютьпозбутисянедуг,йіноді,абивилікуватися,доситьперемінитимісцепроживання.

Найсильнішимилікамивприроднійаптецієклімат.Темпе-ратураповітря,атмосфернийтиск,силайнапрямоквітру,роз-ташуваннямісцевостінадрівнемморя,особливостіландшафтувпливаютьназдоров’ялюдей.Разомабоокремоціумовивпли-ваютьналюдськийорганізмрефлекторно,тобточерезнервовусистемупротиволілюдини.

У лікуванні хвороб органів дихання допомагає морськийклімат.Вологеповітрятеплогоузбережжя,просоченеморськоюсіллю, знищує чимало хвороботворних бактерій і подразнюєслизовуоболонкудихальнихшляхів,стимулюючиїхнєсамоочи-щення.Лікуванняморськимкліматомупоєднаннізморськимкупаннямодержалоназвуталасотерапії(відгрец.telassa—мореіterapeia—лікування).

Сучасна медицина активно використовує аеротерапію,тобто цілющий вплив повітря, та сонцелікування. Сонячне

223

випромінювання спонукає організм упорядковувати обмін ре-човин.Циміпояснюєтьсязагальнозміцнювальнадіясонця.Утімсонце,яківсілякіліки,кориснелишевпевнихдозах.Тривалісонячніваннишкідливідляорганізмулюдини.

Доведено,що клімат степів (сухий, спекотний улітку) до-помагає лікувати туберкульоз. А повітря лісу, особливо хвой-ного—справжнійеліксирздоров’я.Чомужлісовіароматима-ютьлікувальнівластивості?Виявляється,багатодерев,особливохвойних,виділяютьуповітрянезвичайніречовини—фітонциди(від грец. fiton—рослина ілатин.cedo—убиваю).На значнукількістьбактерійівірусівфітонцидидіютьзгубно.Саметомусанаторії для лікування легеневих захворювань розташованісередсосновихборів.

Відомо,щосередмешканціввисокогір’ївбагатодовгожите-лів.Фахівцічастопояснюютьцецілющимивластивостямичи-стогогірськогоповітря.Однакзізбільшеннямвисотизнижуєтьсяатмосфернийтиск,зменшуєтьсяйнасиченістьповітрякиснем.Нависоті3000мнадрівнемморятиску1,5разуменший,ніжнарівнині.Цеозначає,щокисеньгіршепроникаєвлегені.Зда-валосяб,якакористьможебутивіднестачікисню?Атимчасомкористь є. Організм людини, яка потрапила в гори, починаєадаптуватися доновихумов: прискорюються обмінніпроцеси,поліпшуєтьсявентиляціялегень,збільшуєтьсявмістеритроци-тів ігемоглобінувкрові.Усецеблаготворнопозначаєтьсяприлікуванні різноманітних захворювань. Але й тут треба знатиміру.Ізпідйомомназначнівисоти(понад3000м)унетренованихлюдейможепочатисягірськахвороба(головнийбіль,сухийка-шель,відсутністьапетиту).Їїпричина—порушеннямеханізмівадаптаціїдоумоввисокогір’ятагострекисневеголодування.

Людиздавнанадаваливеличезногозначеннякаменям.При-чомунетількикоштовнимірідкісним,алейнайпростішим.На-приклад,уважалося,щоберилдопомагаєприхворобахпечінки,а хризоліт позбавляє нічних страхів, агат може знешкодитизміїну отруту, а гірський кришталь додає молокажінкам,щогодуютьнемовлят.

Продовжуючиговоритипролікувальнівластивостікаменів,пригадаємопроцілющівластивостімінеральнихвод.Зазвичайце підземні води й місця, де вони виходять на поверхню, якіздавнабулимісцямипаломництвастражденних.

224

Цілющівластивостімінеральнихводзалежатьвідперевагитієї чи іншої хімічної речовини в їхньому складі. При цьомукожнемінеральнеджерелоунікальне.Вуглекислі,сірководневі,азотисті,бромисті,залізовміснійіншіводивикористовуютьдлялікування всіляких хвороб. Курорти Трускавець,Миргород,Куяльник та інші відомі завдяки джерелам мінеральних вод.Ще вXIX ст. у багатих людей було прийнято виїжджати «наводи»—підлікуватися.

Щобвідчутицілющусилумінеральноїводи,їїнеобов’язковопити. Купання в мінеральній воді не менш корисне. Уже ба-гатостолітьвідомийметодзовнішньогозастосуваннямінераль-них вод—бальнеотерапія (латин. balneum—лазня, купанняі terapeia—лікування). Насичена солями вода, подразнюючишкіру,стимулюєроботувнутрішніхорганів.

Чудовимилікамиєморськасіль.Уніймістятьсязалишкиводоростейтаморськихтварин,атакожрізніхімічніречовини.Звісно,умедициніможнавикористовуватисільтількитихморів,водаякихщенеотруєналюдиною.НеабиякіцілющівластивостімаєсільнайсолонішогонаЗемліозера,названогозацюякістьМертвимморем.Випаренаморськасіль,якщоїїдодатиуванну,допомагаєрозслабитися,знятивтому.

Цілющі властивості мають також деякі грязі.Метод ліку-ваннягрязямивідомийізсивоїдавнини,йогоназиваютьпелої-дотерапією(відгрец.pelos—глина,бруд).Частовикористовуютьмулові відкладенняводойм, торфта іншіречовини. Їхподраз-лива,протизапальна,загальнозміцнювальнадіянезаміннаприлікуваннірізниххвороб.

Ще стародавні греки відзначали місцевості, наділені при-роднимилікувальнимивластивостями.Згодомїхсталиназиватикурортами(віднім.kur—лікуванняіort—місце).Укожногокурортуєсвояспецифіка,тобтоголовнийприроднийкомпонент.Кліматичнікурортибуваютьморськими,гірськими,рівниннимилісовимийрівниннимистеповими.ВУкраїніпопулярнікурортина березі Чорного таАзовського морів: Бердянськ, Євпаторія,Місхор,Сімеїз,Ялтатощо.

Однак,щобвідчутицілющудіюприроди,зовсімнеобов’язкововирушатинакурорт.Почутишумвітру,побачитибагрянийза-хід,відчутим’якістьтравипідногами,умитисясвіжимснігом…Чиможуть бутищеякіськращіліки?Необхіднолишенавчи-тисяжитивгармоніїізприродою,аджеми—їїмалачастинка.Ми—їїпацієнти.

225

Урок 32

Тема. Науки, що вивчають природу

Цілі уроку: — навчальна—узагальнити й систематизувати знання, отримані впродовж усього курсу «Природознавства» (5—6 класи);

— розвиваюча—розвивати логічне мислення, умін-ня спостерігати й пояснювати явища природи, пов’язувати їх із певними науками;

— виховна—виховувати любов до природи, спосте-режливість, відповідальність, самостійність.

основні поняття: астрономія, біологія, географія, хімія, фізика, екологія, природничі науки, обсерваторія.

Методи уроку: словесний (бесіда), узагальнювальний.

Тип уроку: комбінований (узагальнення та систематизація знань, вивчення нового матеріалу).



астрономія (11 клас), біологія (7 клас), географія (6 клас), хімія (8 клас), фізика (7 клас).



1. Про науку хімію.2. Про науку фізику.3. Про науку астрономію.4. Про науку географію.5. Про науку біологію.6. Про науку екологію.


хід уроку



1. Щоспільногоміжтіламиживоїінеживоїприроди,чимвонисхожі?Наведітьтриприклади.

226

2. Назвітьголовнухарактернурисутілживоїприроди.По-яснітьїїзначення.

Додаткове запитання:Назвітькомпонентиприроди.


Наминуломууроцімививчалийповторювалидоказиціліс-ностіприроди.Завсюісторіюіснуваннялюдствайогознанняпроприродунастількирозширилисяйпоглибилися,щоприродудо-сліджуєцілагрупанаук.Природознавство—цетількизнайом-ствоізцілимкомплексомнаукпроприроду.Зпереходомізкласувкласвибудетезнайомитисяізциминаукамидокладніше.


—Якназиваютьтілайречовини,створеніприродою?(При-родними тілами.)

Науки,щовивчаютьприроду,називаютьприродничимина-уками.


1. Пронаукухімію


Знайомствозприродничиминаукамивкурсі«Природознав-ство»5-гокласумипочализрозглядуосновхімії.Пригадуєте,як називалася перша тема природознавства 5-го класу? «Тілатаречовини,якіоточуютьлюдину».Хімія—ценаукапроре-човини, їхній склад, будову та властивості, а також про пере-творенняоднихречовинвінші.

Установититочно,коливиниклослово«хімія» іякийпер-віснийзміствкладавсявнього,неможливо.Єдиноїдумкищодоцьогопитанняувченихнемає.Відомотільките,щоцейтермінбувзапровадженийунауковулітературузпочаткуXVIIст.Уріз-них європейських мовах слово «хімія» має подібне звучання,акорінь«хім», або«хем», співзвучнийсловамдавньогрецькоїмови,щовперекладінанашумовуозначає«сік»,атакожзу-стрічається в працях з медицини—«хеміве»,що в перекладіозначає«змішування»—необхіднаопераціявбагатьоххімічнихпроцесах.

227

Батьківщинахімії—СтародавнійЄгипет,десловом«х’юм»називалинільськиймул.Цесловоспівзвучневідомомунамслову«гумус»,що по-латинському означає «ґрунт». Вперше слово«хімія»уживодин ізученихСтародавньоїГреціїв IVст.,тодіцейтермінпозначавпроцеснастоювання.


—Пригадайте,заякимиознаками,змінамиможназробитивисновокпроте,щовідбуласяхімічнареакція,абопере-творення. (Змінюється колір вихідних речовин, може ви-падати осад у розчині, можуть утворюватися гази.)

—Якупрактичнукористьдаєлюдямхімія?(Ця наука допо-магає використовувати речовини, що існують у природі, й створювати нові речовини з тими властивостями, які потрібні людям.)

2. Пронаукуфізику

Ізфізикою(відгрец.phisis—природа)мипочализнайомствоу5-мукласійпродовжилийогов6-му.У5-мукласімививчалитему«Світявищ,уякомуживелюдина»,ав6-мукласі—тему«Рукотворнісистеми».Обидвітемиприсвяченізнайомствузосно-вами цієї науки.Фізика—це наука про найпростіші й разомзтимнайзагальнішізакономірностіпроцесівірухівнавколиш-ньогосвіту.Законифізикистановлятьосновуприродознавствавцілому.Фізичнізакониєфундаментомрозвиткувсіхтехнічнихгалузей,зокремаядерноїенергетики,комп’ютернихтаінформа-ційнихтехнологій,засобівзв’язку,втомучислістільниковоготощо.


—Яківидифізичнихявищмизвамививчалиу5-мукласі?(Електричні, звукові, магнітні, механічні, світлові, те-плові.)

—Які відомі вам науки використовують знання фізичнихзаконів?(астрономія — розраховує на основі фізичних за-конів рух небесних тіл; фізична географія — вивчає явища в атмосфері, гідросфері й літосфері.)

3. Пронаукуастрономію

Наука, з основами якої ми ознайомилися, вивчаючи курс«Природознавство»5-гокласу,—астрономія.Одназтемтакіна-зивалася—«Небеснітіла».Астрономія(відгрец.actron—зірка

228

і nomos—закон)—наука про будову, склад, походженнятазмінунебеснихтіл.Небеснітілаутворюютьсистеми.


—Якназиваютьсистеминебеснихтіл?(Галактиками.)—Яку назву одержав простір,що оточує Землю? (Космос,

або всесвіт.)Астрономія—це одна з найдавнішихнаук.Спочатку вона

допомагалалюдяморієнтуватисявпросторійчасі.Напідставіастрономічнихспостереженьбулискладеніпершікалендарі.

—Якназиваютьспеціальнібудівлідляспостереженнязане-беснимитілами?(обсерваторіями.)

—Де розташована обсерваторія «Хабблівський космічнийтелескоп»,щоназвананачестьамериканськогоастрономаЕ.Хаббла?(На навколоземній орбіті.)

—Учомуїїперевагинадіншимиобсерваторіями?(Спосте-реженням за космічними тілами не заважає земна ат-мосфера.)

—Яку практичну користь дає людям астрономія? (Ця на-ука працює на майбутнє, коли технічні можливості до-зволять широко освоювати космос. Зараз астрономія дає змогу передбачати й розраховувати наближення до Землі таких космічних тіл, як астероїди та комети, настання сонячного й місячного затемнень.)

ВивчаючиособливостііншихпланетСонячноїсистеми,мимо-жемодізнатисяпропоходженняйдалекеминуленашоїЗемлі.

4. Пронаукугеографію


Колисамевиникланаука географія, точноневідомо.Мож-ливо,цесталося2500роківтому,колидавньогрецькийученийГеродот описав родючу дельтуНілу й пояснив,що вона утво-рилася за рахунок відкладень мулу, принесеного цією рікою.Аможе,післяподорожейєгипетськогофараонаТутмосаІ,якийдосяг«землідвохрік»,тобтоверхів’ївЄвфрату,дезалишивна-скельнийнаписізописомцієїріки?

Нашезнайомствозгеографієюрозпочалосящев5-мукласі,колими вивчали тему«Умовижиттянапланеті Земля».Спо-чатку географія (від грец. geo—Земля і grapho—пишу) від-криваланевідоміземлі,описувалайнаносиланакартуматерикитаострови,рікийгори.

229

Сучасна географія досліджує взаємодію головних земнихоболонок.Намежікам’яного(літосфера)ігазового(атмосфера)шарів є невелика плівка завтовшки всього в кілька десятківкілометрів.Вонастановитьнебільше1%усьогооб’ємуЗемлі.Алесамевцьомутонкомушарівміщаєтьсяувесьсвіт,якиймивважаємосвоєюдомівкою.Географія—єдинанаука,щопоєднуєвсобізнанняпроклімат,ґрунти,рослини,тваринийлюдину,якарозглядаєнавколишнійсвітякєдинусистему.

—Яку практичну користь дає людям сучасна географія?(Завдяки географії ми маємо можливість одержати інфор-мацію про особливості окремих територій Землі та по-яснити їх.)

5. Пронаукубіологію

Темиприродознавства6-гокласу«Організмякживасистема»і«Біосфера»булиприсвяченізнайомствузбіологією.Цюназвузапровадиву1802роціфранцузькийдослідникЖанБатистЛа-марк.Біологія(відгрец.bios—життяіlogos—вчення)—наукапроживіорганізмитаїхнюрізноманітність.

—Якупрактичнукористьдаєбіологія?(Завдякибіологічнимзнаннямлюдина одержуєможливість зберігатий збільшувативидиживихістотнапланеті,попереджатийлікуватизахворю-вання,охоронятибіосферувцілому.)

6. Пронаукуекологію

Серед наук про природу екологія є наймолодшою. У пере-кладі з грецької oikos означає «оселя», «дім», «середовище»,аlogos—«вчення».Отже,екологія—ценаукапрооселю,продім,промісцепроживання.Цейдімдужевеликий:усяпланетаЗемляєдомівкоюдляістот,якінанійживуть.

Екологіявиниклаякрозділбіології.Самебіологибулипер-шими, хто почав вивчати взаємозв’язки між істотами, їхнімиугрупованнямийтимсередовищем,девониживуть.Тайсамеслово«екологія»вигадаввидатнийнатуралістXIXст.—німець-кийбіологЕрнстГеккель.

З одного боку, екологія—наука дуже проста за задумоміметодами,а з іншого—неймовірноскладна,оскількизрозу-мітивзаємозв’язкиміжсилою-силенноюістот,якіперебуваютьупостійномурусійрозвитку,нетакужейпросто.

230

Забагатороківрозвиткуекології вдалосявідкритийчіткосформулюватичималоекологічнихпринципівізакономірностей.Цедужеважливо,томущо,знаючиправилайзакониприроди,їхможнавикористовуватидляблагалюдини.Улегкійідоступнійформіцізаконибуливикладеніоднимізнімецькихекологівщев1966році:

—усепов’язанозусім;—усемаєкудисьдіватися;—ніщонедістаєтьсядаром;—природазнаєкраще.Сила будь-якого закону полягає в тому,що ніхто не може

безкарнойогопорушувати.Неможнапорушуватийзакониеко-логії.

Сучасна екологія давно перестала бути тільки біологічноюдисципліною. У 1970 році, коли відбулася перша екологічнаконференціяООНуСтокгольмі,екологіянабулащейполітич-ного значення, стала частиною світової політики виживаннялюдства.


РЗ-1:1,с.58.РЗ-2:2,с.54;3,с.55.


Теперви,напевно,необмежитесвоєзнайомствозприродни-чиминаукамилишечитаннямпідручників,аджеприрода—цевеличезний,незрозумілийдокінцясвіт,уякийможнавдивля-тисянескінченно.Будьтеуважнимидонавколишньогосвіту,чи-тайтеенциклопедії,дивітьсятематичніпередачіпотелебаченню,дляодержанняінформаціїкористуйтесяІнтернетом.


1. С.160—163,повторити§23—26.2. §31, дати відповіді на запитання після параграфа, по-

вторити§27—30.3. §30, дати відповіді на запитання після параграфа, по-

вторити§25—29.

231

Урок 33


Цілі уроку: — навчальна—з’ясувати рівень навчальної компе-тентності учнів, здійснити контроль та оцінювання навчальних досягнень за темою 4 «Біосфера — най-більша жива система» та темою «Узагальнення»;



Метод уроку: контрольно-узагальнювальний.





Структура уроку I. Повідомленнятеми,цілейізавданьуроку II. ІнтелектуальнарозминкаIII. ПеревірказнаньучнівIV. Підбиттяпідсумківуроку V. Домашнєзавдання

хід уроку


Нашесьогоднішнєзавданняполягаєвтому,щобперевіритирівеньвашоїкомпетентностіза12-бальноюшкалою.


Длятогощобучніналаштувалисянарозумовуроботуйпри-гадалиосновніпоняттятазаконитеми4«Біосфера»татеми«Уза-гальнення», учитель пропонує їм усно або письмово виконатиз наступним обговоренням кілька завдань, які подані в цьомупосібнику.Видіскладністьзавданьучительобираєсамостійнозалежновідрівняпідготовленостікласу,часу,відведеногонада-нийвидроботи,тощо.


Учитель дає час для того,щоб учні оформили аркуш абозошит, де вони виконуватимуть завдання та відповідатимуть

232

назапитання.Узошитахабонааркушахучнімаютьнаписатиномер підсумкового узагальнення, дату його проведення, своєпрізвище, ім’я та клас. Одержавши картку, учні обов’язковозаписуютьузошитабонааркушіномерсвоговаріанта.

Потому вчитель роздаєкартки із завданнями, нагадує час,відведенийдляроботи.


Запитаннятазавданняпідсумковогоузагальненнятеми4«Біосфера»татеми«Узагальнення»

Варіант 11.Якназиваютьновівидикультурнихрослин?Якназивають

новівидисвійськихтварин,спеціальновиведенихлюди-ноюдлясвоїхпотреб?

2.Чому Червону книгу називають «книгою надії та три-воги»?

3.Біосфера—найбільшаживасистема.Учомуполягаєзо-внішнійзв’язокцієїсистемизКосмосомабоізСонячноюсистемою?

4.Установлено,щозникненняодноговидурослинзагрожуєзникненнямдесятивидівкомах.Чому?Поясніть.Якезна-ченнямаютьрослинидлякомах?

Варіант 2

1.У які чотири царства вчені об’єднали всі живі орга-нізми?

2.Чомувпливсучасноїлюдининаприродунабагатосильні-ший,ніжвтручанняпервісноїлюдини?Назвітьдвіпри-чини.

3.Біосфера—найбільшажива система.У чомуполягаютьвзаємозв’язкиміжїїокремимичастинами,абовнутрішнізв’язки?

4.Чомупитанняохоронибіосфериєміжнародним?Назвітьдвіпричини.

Варіант 3

1.Назвітьчотиривидиприродоохороннихтериторій.

2.Чому бактерії та віруси називають такожмікроорганіз-мами?

233

3.Які умови необхідні для того,щоб на будь-якій планетіСонячної системи утворилася біосфера? Назвіть п’ятьумов.

4.Доведітьнаприкладах,щошкода,заподіянабіосферілю-диною,маєнебажанінаслідкидлянеїсамої.

Варіант 41.НазвітьчотириголовніоболонкиЗемлі.2.Бактеріїдаютьлюдинікористьізавдаютьшкоди.Наведіть

приклади.3.Складітьпам’ятку«Правилаповедінкилюдинивлісі»(що

слідробитиобов’язковойчогонеможнаробитиніколи).4.Чому не можна збирати рослини й гриби біля великих

автомобільнихдоріг?


Решту уроку вчитель присвячує аналізу письмової роботи.Дляцього вінпросить учнівназватипитання та завдання,щобулидлянихнадскладними,йуформіфронтальноїбесідизкла-сомформулюєвідповідінаних,щобузнанняхучнівнезалиши-лося«білихплям».



234

ДиДаКтичний матеріал

тема 1. Організм яК жиВа СиСтема

ЦІкАВІ ДоСЛІДи

Дослід 1Найчастішекореневасистемарослинзадовжиноюнабагатоперевищує її

надземнучастину.Азагальнаплощакоріннязазвичайу140—150разівбільшавідплощіповерхнівсіхнадземнихорганів.

Візьмітьцибулину,підготуйтебаночкузводоюйрозташуйтецибулинунадбанкоютак,щобвонасвоєюнижньоючастиноюдіставаладоводи.Простежтеза розвиткомкоріння у воді. Замалюйтекореневу систему, підрахуйте числокоренів,виміряйте їхнюдовжину.Результативимірів іпідрахункузапишітьузошиті.

Дослід 2Переконатися в тому, що коріння поглинає воду, можна так. Зріжте

вкімнатноїрослинипагін(стебло),залишившинадповерхнеюґрунтупеньокзаввишки 2—3 сантиметри.На пеньок надягніть гумову трубку завдовжки3сантиметри.Унеївставтесклянутрубкуневеликоїдовжинийналийтевнеїнебагато води. Полийте рослину водою. Через якийсь час ви побачите,щоскляноютрубкоювгорупіднімаєтьсявода, її рівеньпоступовопідвищується.Ізцьогодослідуможназробитивисновок,щокоріннярослинипоглинаєводузґрунту,йвонапіднімаєтьсяпосклянійтрубці,якпостеблу.

Дослід 3Нетількикорінь,алейлистявідіграєзначнурольупоглинаннійпереміщенні

води.Щобпереконатисявцьому,проведітьтакийдослід.Зріжте дві-три квітучі рослини й поставте їх у вазу з водою (особливо

підходятьрослинизвеликимилистковимипластинами:тюльпани,кали).Щобводазповерхніневипаровувалася,налийтезверхутрошкиолії.Черезякийсьчасрівеньводиувазізнизиться.Алевзрізанихрослиннемаєкоріння,чомужводиувазісталоменше?Цевідбуваєтьсязавдякивипаровуваннюводизлистярослин.Самецевипаровуванняпідтримуєнадходженнявстеблойпересуванняпоньомуводи.

Дослід 4Візьмітьдвалистки:одинізрослини,якастояланасвітлі,другий—ізрос-

лини,щоперебуваладва-триднівтемряві.Прокип’ятітьобидвалисткивспирті.Промийте листя у воді й нанесіть на нього розчин йоду. Забарвлення листябуде неоднаковим: листя рослини, яка була на світлі, пофарбується в синьо-фіолетовийколірвіднаявностівньомукрохмалю.Крохмальутворитьсявлистів процесі фотосинтезу.Листя рослини, яка стояла в темряві, не забарвитьсяв синійколір, томущовньомунемаєкрохмалю.Отже,утвореннякрохмалювідбуваєтьсявлистітількинасвітлі.

235

Дослід 5Візьмітьчотирисклянібанки.Воднупокладітьсухенасіннягороху(квасолі,

бобів,пшениці),віншу—проросленасіння,утретю—зеленелистябудь-якоїрослинийучетверту—квіткибудь-якоїрослини.Усібанкищільнозакрийтекришками,щоб повітря не проходило, і поставте в тепле темнемісце.Черездвадніперевіртезадопомогоюпалаючоїскіпки (сірника),чизмінивсяскладповітрявцихбанках.

Убанціізсухимнасіннямскіпкапевнийчасгорітиме,авбанцізнасінням,якепроростає,скіпказгасне.Тежсамевідбудетьсявбанкахізлистяміквітами.Здослідувипливає,щопроростки,листяйквітивпроцесідиханняпоглинуливеськисеньівиділиливуглекислийгаз,щонепідтримуєгоріння.

Дослід 6Для досліду необхідно виростити проростки бобів або квасолі, які ма-

ють товсте коріння. Тонким маркером нанесіть на корінь поперечні рискинаоднаковійвідстаніоднувідодної(наприкладчерез1мм)іпротягомкількохднівспостерігайтезаростомкоріння.Можнапобачити,щовідстаньміжрискамизбільшується на верхівці кореня (на його кінці), де розташовані зони поділуй росту. Виміряйте, на скільки міліметрів виріс корінь за певне число днів,івирахуйтещоденнушвидкістьростукореня.

ЗАПиТАННЯ й ЗАВДАННЯ ПоЧАТкоВоГо рІВНЯ (1—3 БАЛи)

Гра «Хто більше?»Учнямпропонуєтьсязаписативзошитахтерміни,яківикористовувалися

вційтемі.Через2—3хвилинивчительприпиняєдіїучнів.Далівінпропонуєодномузучнів (кращепочинатизопитуваннятих,чиїнавчальнідосягненняне перевищують 4—6 балів) зачитати записані слова. Інші учні викреслю-ють у своїх записах назви, які повторюються. Учень, у якого було записанонайбільшетермінів,перемагає.

Програмапередбачаєознайомленнятавикористанняучняминижченаве-денихтермінівзаокремимипараграфамитеми.

ВступСистема, організми, абоживі істоти, клітина, одноклітинний організм,

багатоклітиннийорганізм,функція,тканина,орган,зовнішнізв’язкисистеми,внутрішнізв’язкисистеми,природнісистеми,штучнісистеми.

Органи рослинКорінь, кореневі волоски, стебло, листя, черешок, листкова пластина,

квітка,квітконіжка,квітколоже,чашолистки,пелюстки, тичинки,маточка,пильовики,пилок,бульби,цибулини,плід,стовбур,крона,трав’янистірослини,чагарниковірослини,деревнірослини,хлорофіл.

Органи тваринОрганитравлення(рот,глотка,стравохід,шлунок,кишечник),переварю-

вання. Органи дихання (зябра, трахеї, дихальця, легені). Органи виділення,нирки.Органипочуттів(организору,нюху,дотику,слуху,смаку,рівноваги).Нервовасистема(головниймозок,спинниймозок,нерви).Органируху.Органирозмноження(насінники,сперматозоїди,яєчники,яйцеклітина).

236

живлення рослин і тваринФотосинтез, травоїдні тварини, м’ясоїдні тварини, всеїдні тварини,

вітаміни.

Дихання рослин і тваринГазообмін,дихання,продихи,легені,зябра,трахеї,дихальця.

Обмін речовин і перетворення енергіїЕнергія,білки,жири,вуглеводи,обмінречовин.

Види розмноження у рослин і тваринРозмноження, самець, самка, насінники, сперматозоїди, яєчники, яйце-

клітина, запліднення, зигота, зародок, яйце, ікра, народження, статеве роз-множення,безстатеверозмноження, запилення,перехресне запилення, само-запилення,плід,вегетативнерозмноження,спори.

ріст і розвитокРіст організму, розвиток організму, насіннашкірка, зародок, сім’ядолі,

однорічнірослини,дворічнірослини, багаторічнірослини,прямийрозвиток,непрямийрозвиток,яйце,личинка,лялечка,метелик.

Пристосування організмів до умов існування і його значенняУмови існування,пристосування, світлолюбнійтіньовитривалірослини,

теплокровнійхолоднокровнітварини.

Термінологічний диктантУчительзаздалегідьпишенадошціпронумерованийпереліктермінів,зна-

нняякихвінбудеперевіряти.Учніусвоїхзошитахабонаокремихаркушахготуютьколонкицифрзакількістютермінів,написанихнадошці.Далі вчи-тельдиктуєвизначеннятермінів,аленевтійпослідовності,яквонинаписанінадошці.Завданняучнів—визначити,проякийтермінідеться,знайтийоговпереліку,написаномунадошці,йпоставитийогопорядковийномеріздошкинавпротиномерапопорядку,підякимйогопрочитавучитель.

наприклад:1. На дошці написані терміни за темою «органи рослин»:

1—корінь; 5—черешок;2—стебло; 6—хлорофіл;3—листя; 7—бульби.4—квітка;

учитель диктує такі визначення:

1. Орган,завдякиякомуздійснюєтьсярозмноженнярослин.2. Підземнийорганрослини,щозакріплюєїївґрунті.3. Видозміненийм’ясистийкорінь.4. Органрослини,уякомузводи,вуглекислогогазуйпоживнихречовин

задопомогоюсонячногосвітлаутворятьсяорганічніречовини.5. Зеленаречовина,щоміститьсяврослиннихклітинах.6. Орган,якимлистковапластинакріпитьсядостеблаабостовбурарос-

лини.7. Надземнийорганрослини,доякогокріплятьсялистяйквітки.

відповідь:1—4;2—1;3—7;4—3;5—6;6—5;7—2.

2. На дошці написані терміни за темою «органи тварин»:1—шлунок;

237

2—зябра;3—трахеї;4—легені;5—нирки;6—нервовасистема;7—органируху.


1. Органидиханнятварин,щоживутьуводі.

2. Органи,дездійснюєтьсягазообмінукомах.

3. Органивиділення,призначенідлязвільненняорганізмувіднепотрібнихйомуречовин.

4. Система,щозабезпечуєузгодженуроботувсіхорганівтілайповедінкутварин.

5. Орган,деречовини,щонадходятьразомізїжею,перетравлюються.

6. Органидиханняназемнихтварин(птахівіссавців).

7. Плавці—уриб,крила—уптахівікомах,утюленя—ласти.відповідь: 1—2;2—3;3—5;4—6;5—1;6—4;7—7.

ЗАПиТАННЯ й ЗАВДАННЯ СЕрЕДНьоГо рІВНЯ (4—6 БАЛІВ)

Запитання

1. Чимпояснюєтьсязеленийколірлистябільшостірослин?

2. Якіорганирослиндихаютьнайбільшінтенсивно?

3. Назвіть органи руху плаваючих тварин (кит, акула,жаба, качка),літаючихтварин (кажан,білка-летяга,муха,голуб),ходячихтварин(слон,лисиця,страус,кабан).

4. Назвітьвідомихвамтварин,якіплазують,ходять,стрибають,бігають.Заякимиознакамизовнішньоїбудовиможнасказати,щооднатваринаплазує,друга—стрибає,третя—ходить?

Завдання «Знайди пару»Цюгруможнапроводитиякіндивідуально,такікомандно.Якщоучніпра-

цюютьіндивідуально,токожнийодержуєаркушізтаблицеюздвохстовпчиків.Улівомустовпчику—терміни(небільше10—12),управомустовпчику—ви-значення цих термінів, але не в тій послідовності, у якій вони перерахованіліворуч.Завдання:ліворучіправоручнадписативідповідніномери(якваріантдля невеликої кількості термінів—з’єднати стрілками термін і його визна-чення).

Якщороботапроводитьсякомандно,учасникиоднієїкомандиодержуютькартки з термінами, учасники іншої команди—картки з визначеннями.Якваріантгри—карткиіззапитаннямийвідповідямиабофотографіямиоб’єктівіїхніхназв.Пошукпарипроводятьобидвікоманди.Пара,щоутвориласяостан-ньою,вибуваєзгриабоодержуєштрафнібали,штрафнезавдання.

238

термін Визначення

1.Система Фізичнійхімічніявища,яківідбуваютьсявклітинахживихістотзаучастюкисню—6

2.Плід Здатністьтілживоїйнеживоїприродивиконуватироботу—7

3.Листя Утвореннярослиноюорганічнихречовинізнеорганічнихзаучастюсонячногосвітлатахлорофілу—5

4.Органичуттів

Органквітковоїрослини,щозахищаєнасінняйміститьнеоб-хіднідляньогопоживніречовини—2

5.Фото-синтез

Органрослини,уякомунайбільшактивновідбуваютьсяфото-синтезідихання—3

6.Дихання Єдинеціле,щоскладаєтьсязокремихчастин,—1

7.Енергія Розвиток,приякомуновонародженийорганізмсхожийнадо-рослутварину,—8

8.Прямийрозвиток

Розвиток,приякомуновонародженийорганізмнесхожийнасвоїхбатьків;допоявиознакдорослогоорганізмузнимвід-буваютьсяскладніперетворення—9

9.Непря-мийрозви-ток

Змінивбудові,режимідняйхарчуванніживихорганізмів,яківідбуваютьсязметоювиживанняврізнихумовахіснуван-ня,—10

10.При-стосування

Органи,необхіднітварині,щоборієнтуватисявнавколишньо-мусередовищітаввчасноодержуватиінформаціюпрозміни,щовньомувідбуваються,—4

Завдання «Розподіли на групи»1. Розподілітьнадвігрупи(органитвариніорганирослин)органи:цибу-

лина,маточка,рот,мозок,стовбур,крона,кореневіволоски,дихальця,кишечник,глотка,тичинки,стравохід.

Органи рослин Органи тварин

Цибулина,маточка,стовбур,крона,кореневіволоски,тичинки

Рот,мозок,дихальця,кишечник,глотка,стравохід

2. Розподіліть на дві групи (однорічні й багаторічні рослини) наведенірослини:липа,черемшина,пшениця,вишня,айстри,квасоля,калина,гарбуз,огірки,календула,смородина,ялівець,жито,кизил,кукурудза,чорниця.

Однорічні Багаторічні

Пшениця,айстри,квасоля,гарбуз,огірки,календула,жито,кукурудза

Липа,черемшина,вишня,калина,смородина,ялівець,кизил,чорниця

3. Розподілітьнатригрупизапринципомживлення(травоїдні,м’ясоїднітавсеїдні)наведеніживіорганізми:кабан,заєць,лось,лев,їжак,орел,лисиця,білка,свиня,слон,крокодил,ведмідь.

травоїдні м’ясоїдні Всеїдні

Заєць,лось,білка,слон Лев,орел,лисиця,кро-кодил

Кабан,їжак,ведмідь,свиня

239

Гра «Корова» (показуха)Використовуєтьсянаетапіузагальнюючогоповторення.Учніоб’єднуються

удвікоманди.Кожнапочерзівикликаєпоодномуучасникузкомандисупер-ників іназиваєйомуякий-небудьтермін ізтеминаповторення.Учень,якийодержавзавдання,маєпродемонструватисвоїйкомандізначенняцьоготерміназадопомогоюмімікийжестів,безслівівикористаннядодатковихпредметів.Якщокомандазадопомогоюкрасномовнихдійсвогоучасникавідгадалатермін,їйнараховуєтьсябал.Перемагаєтакоманда,яканабраланайбільшукількістьбалів.

Наприклад,жестами й мімікоюможна показати такі терміни: вітаміни,рісторганізму,органипочуттів(организору,нюху,слуху,дотику,смакуйрів-новаги).

Завдання «Продовж логічний ряд»Клітини—тканини— (органи)Корінь—стебло—листя—квітка— (плід)Рот—глотка—стравохід— (шлунок)Зябра—трахеї—дихальця— (легені)Травоїдні—м’ясоїдні— (всеїдні)Запліднення—зигота—поділ— (зародок)Яйце—гусениця—лялечка— (метелик)Чашолистки—пелюстки—тичинки— (маточка)Квітка—запилення— (плід)Розмноженнябульбами—черешками—вусами— (кореневищами)Ікра—пуголовок— (жаба)Трав’янистірослини—чагарникові— (деревні)

Завдання «Підбери антоніми»Випадковийнабіртіл— (система)Організми— (неживі тіла)Одноклітиннийорганізм— (багатоклітинний організм)Природнісистеми— (штучні системи)Насінники— (яєчники)Сперматозоїд— (яйцеклітина)Вегетативнерозмноження— (статеве розмноження)Самозапилення— (перехресне запилення)Світлолюбні— (тіньовитривалі)Теплокровнітварини— (холоднокровні тварини)

Завдання «Підбери синоніми»Організми— (істоти)Функція— (роль)М’ясоїднітварини— (хижаки)Газообмін— (дихання)Жири,білки,вуглеводи— (органічні речовини)Яйце— (ікра)Безстатеверозмноження— (вегетативне розмноження)Яблуко— (плід)Здатністьвиживати— (пристосування)

240

Завдання «Втрачена інформація»Вставтевреченняпропущеніслова.Тіло кожного організму складається з величезної кількості

. Подібні за будовою , що виконують в організмі рослини або тварини однакові функції, називаються . вони формують — важливі частини організму.

втрачені слова: тканини,органи,клітини,клітин.

Завдання «Закінчи фразу»Залежновідрівняпідготовкиучнівпропущенісловайсловосполученняабо

позначенняможутьбутизапропонованіукінціперелікуфраз(якцебулозробленовпопередньомузавданні«Втраченаінформація»)або,зметоюускладненняза-вдання,учительможенеподаватипідказкиготовихвідповідей.

1. Будь-якій системі властиві зв’язки між складовими частинами, тобто (внутрішні зв’язки).

2. Існуванняорганізмів,якприродноїсистемибулобнеможливебезсонячногосвітлайтепла,тобтобез (зовнішніх зв’язків).

3. Світ рослин надзвичайно багатий і різноманітний: це водорості, мохи,хвойні рослини. Але найпоширенішими і найрізноманітнішимиє (квіткові рослини).

4. Тичинкийматочкаєголовнимиврозмноженнірослин:упильовикахти-чинокутворюється (пилок).

5. Основнічастинилистярослин—цечерешокі (листкова пластина).

6. Завдяки органам травлення речовини,що надходять в організм разомізїжею, (перетравлюються).

7. Органи виділення призначені для звільнення організму тварин від (зайвих речовин).

8. Найбільшекиснюпотрапляєврослиничерезлистя,дляцьогонанижнійсторонілисткаєбезліч (продихів).

9. Організмспоживає,перетворюєречовини,прицьомувиділяєтьсяенергія,анепотрібніречовинививодятьсязорганізму.Цейпроцесодержавназву (обмін речовин).

10. Гарантієюпродовженняжиттянанашійпланетієздатністьорганізмівдо (розмноження).

Поети про науку

Про круговорот речовин

ОсьнесегоробчикгусіньДітокгодувати,ОськомашкатравкутягнеХаткубудувати.Тамкукуєковалик-дятел,Ніркужуккопає.

Внебівітерхмаругонить,Дедощунемає.Прощавай:немаєчасу!Требамедзбирати,ТребакожнуквіткувполіБджілціоблітати.

(олександр олесь)

241

Гра «Пароль»Може бути використана з метоюшвидкого залучення учнів до роботи,

тобтопоєднуєорганізаційниймоментурокутаповтореннявивченогоматеріалу.Привітавшись, учительнепропонує учням сісти, а проситькожного учняпочерзіназвати,неповторюючись(ланцюжком—однезаодним),головнесловов матеріалі, який вивчали на минулому уроці (уроках). Наприклад: назватитварин,щовідрізняютьсяспособомживлення,навестиприкладиоднорічнихабобагаторічнихрослин.Назвавшиправильнийтермін,тобтоназвавшивчителевісвоєрідний«пароль»,ученьодержуєправосісти.

ЗАПиТАННЯ й ЗАВДАННЯ ДоСТАТНьоГо рІВНЯ (7—9 БАЛІВ)

Запитання1. Якпов’язаніміжсобоюрослиннійтваринніорганізми?Наведітьпри-

клади.

2. Поясніть,чомурослинизушкодженимкоріннямгинуть?

3. Якурольвідіграютьзабарвленняйзапахквітів?

4. Розкажіть, які культурні рослини обробляє людина для одержаннякрохмалю,які—дляодержанняжирів?

Завдання «Один за одним»Розставтезапропонованіприкладивпорядкузбільшенняпевноїхаракте-

ристики.Розподіліть тварин у порядку збільшення їхньої маси: муха, синій кит,

слон,вовк,ведмідь,комар,жаба,заєць.відповідь: комар,муха,жаба,заєць,вовк,ведмідь,слон,синійкит.

Гра «Вірю — не вірю»Їїможнапроводитинабудь-якомууроцівуснійабописьмовійформі.Якщо

подібні запитання вчитель ставить у письмовійформі, то учні поруч із твер-дженнямставлятьлітерув(вірю)абознакплюс,якщозгоднізтвердженням,іставлятьлітеруН(невірю)абознакмінус,якщонезгоднізтвердженням.Підчаспроведенняподібного опитуваннявуснійформі вчительможепопроситивиправлятипомилковетвердження,тобтоназиватиправильнеабообґрунтуватисвоюнезгоду.

1. Амеба—багатоклітиннийорганізм.Н2. Будь-якійсистемівластивівнутрішнізв’язки.в3. Стебло—переважно наземний орган рослини. Залежно від будови

йрозмірівстебларослиниподіляютьсянадерева,чагарникийтрав’я-нисті.в

4. Органи тварин,що виконують одну функцію, поєднуються у групиорганів,наприклад:органитравлення,дихання,руху,розмноження,зв’язку.Н

5. Органичуттівтвариноб’єднанівгрупи:организору,нюху,слуху,до-тику,смакуйрівноваги.в

6. Рослинийтваринисамідлясебестворюютьорганічніречовини.Н

242

7. Ітравоїдні,ім’ясоїднітвариниспоживаютьпродуктифотосинтезу.в

8. Рослинипоглинаютьвуглекислийгазтількиусвітлийчасдоби,ади-хаютьвонивесьчас.в

9. Рослиниростутьпереважновночі,використовуючидляцьогонакопи-ченіпротягомдняпоживніречовини.в

10. Рослинийтвариниростутьпротягомусьогожиття.Н

Порівняльна характеристика за певними параметрамиЦейприйомможнавикористовуватиякпідчасповторенняранішевивче-

ногоматеріалу(доцільнопроводитивцьомувипадкувуснійформі),такіпідчасвивченняновогоматеріалу,колиучнямдаєтьсязавданнярозібратиновийматеріал самостійно за підручником, або в процесі роботи з підручником за-длякращогозасвоєнняматеріалуйможливостіпереконатися,щоучнідійсноякіснозасвоїлинавчальнийматеріал.Можнадатизавданнязаповнититаблицюнапорівняннядвохабокількохоб’єктів.Учительдаєзагальнийвиглядтаблиційзмісткрайньоголівогостовпчика,тобтохарактеристики,заякимипотрібнопорівнюватиоб’єкти.

Параметри рослини тварини

1.Чиіснуютьодноклітинніорганізми,приклади

Хламідомонада Амеба

2.Групиорганів,яківикону-ютьоднаковіфункціїврослин-номуйтваринномуорганізмах

Дихання,розмно-ження

Дихання,розмно-ження

3.Здатністьстворюватиорга-нічніречовини

Так Ні

4.Щоодержуєсистемаізна-вколишньогосередовища

Енергію,поживніречовини,повітря,

воду

Їжу,повітря,воду

5.Наявністьорганівчуттів,руху,нервовоїсистеми

Ні Так

6.Щотранспортуєпоживніречовиниворганізмі

Вода Уриб,птахівіссав-ців—кров

7.Видирозмноження(статеве,безстатеве)

Статеве,безстатевеабовегетативне

Статеве,безстатеве(частинамиосо-

бини)

8.Тривалістьросту Протягомусьогожиття

Рістобмеженийвіком

9.Умовиіснуванняорганізмів Вода,світло,тепло,повітря,поживні

речовини

Вода,тепло,пові-тря,їжа,длябіль-шості—світло

10.Чиіснуєздатністьдопри-стосування

Так Так

Завдання «Третій — зайвий»Учням дають перелік понять, згрупованих по 3—4 приклади. У кожній

групі прикладів один не відповідає темі, якій відповідають інші прикладизцієї групи.Учительможедаватизавданняаботількизнайтиневідповідний

243

логічномурядуприклад,абоякдодатковезавдання—додативласнийприклад,якийнепорушуєлогічнийряд.

1. Штучнісистеми:годинники—телефон—лінійка.

2. Штучнісистеми:автомобіль—собака—комп’ютер.

3. Природнісистеми:дрова — соняшник—яблуня.

4. Багатоклітиннітварини:амеба—щука—сом.

5. Зовнішні зв’язки систем: мобільний телефон поставили на підза-рядку—поповнилирахунокмобільноготелефону—мобільний теле-фон зламався.

6. Внутрішнізв’язкисистем:автомобільпід’їжджаєдоАЗС—автомобіль заправляютьпальним—автомобільстоїтьучерзіназаправлення.

7. Видозміненийкорінь:бульба—кореневище—квітка.

8. Частиниквітки:чашолистки—пелюстки—стебло.

9. Частинилистка:черешок—стовбур—листковапластина.

10. Дихальніорганитварин:зябра—шлунок—трахеї.

11. Органитравноїсистеми:глотка—ласти — стравохід.

12. Органируху: вуха —плавці—крила.

13. Процесутворенняорганічнихречовин:фотосинтез—хлорофіл—теф-лон.

14. Органидихання:копита — продихи—легені.

15. Зародки:насіння—легені—ікра.

16. Тварини, для яких характерний непрямий розвиток: кішка—мете-лик—жаба.

Гра «Знайди помилку»Можливідваваріантиїїпроведення.Упершомувипадкувчительдаєучням

заздалегідьпідготовленийтекстіпроситьзнайтивньомупомилки(можнавка-затиїхнюзагальнукількість).Середтакихпомилок2—3можутьбутиявними,2—3типовимий1—2малопомітними.Длязнаходженнямалопомітнихпомилокнеобхідневідмінневолодіннявивченимматеріалом.

Цюж гру можна використовувати як командну. Кожна команда готуєвдомарозповідьзапевною(однаковоюдлявсіхкоманд)темоютазоднаковоюкількістюпомилок.Підчасзустрічінауроціабопозакласномузаходіцейтекстпропонують команді-суперниці. У цьому випадку можливе змагання—хтобільше«сховає»іхтобільшезнайдепомилокутексті.

Наведенийнижчетекстможнавикористатиякдляприкладу,таківякостіосновного.

у природі зустрічаються живі істоти, що складаються лише з однієї клітини, тому їх називають одноклітинними органами. у єдиній клітині їхнього тіла відбуваються всі процеси, що забезпечують існування штучної системи. Жива клітина одержує й переробляє некорисні речовини, видаляє непотрібні, росте, розмножується, відповідає на подразнення. одноклітинні організми не мають спеціальних статевих органів і не можуть створювати статеві клітини: сперматозоїди й зиготи. розподіл клітини на чотири ча-стини — ось спосіб роз множення одноклітинних організмів. Травлення — цездатність відтворювати собі подібних.

244

ЗАПиТАННЯ й ЗАВДАННЯ ВиСокоГо рІВНЯ (10—12 БАЛІВ)

Запитання1. Відомо,що квітки рослин, які запилюються бджолами або денними

метеликами,перестаютьпахнутиіззаходомСонця.Пояснітьцеявище.2. Чомупринаближеннідоквітучоїрослинизапахвідчуваєтьсясильніше,ніж

навеликійвідстані?Якеявище,вивчененамивкурсі«Природознавство»5класу,пояснюєцейфакт?(Дифузія.)

3. Поясніть,чомузрозрізаногокавунаабоапельсинавитікаєсік,а зрозрі-заногояблука—ні?(Клітини кавуна й апельсина настільки великі, що, по-перше, їх видно неозброєним оком, по-друге — розрізаючи плід ножем, ми порушуємо клітинну оболонку й у місці розрізу витікає клітинний сік.)

4. Чомудоглядзакімнатнимирослинамипередбачаєчастевидаленняпилуз їхньоголистя? (Шар пилу на листі, що осідає на нього з повітря, пере-шкоджає диханню рослин. Тверді дрібні частки закривають продихи й за-важають надходженню повітря всередину листя.)

5. Організм—живасистема.Поясніть,яквицерозумієте.6. Чи можна за зовнішнім виглядом відрізнити хижака від травоїдної

тварини?Якщотак,тозаякимиознаками?7. Узайцівдитинчатанароджуютьсязрячими,покритимишерстю,здатними

ховатисясередтрави,учагарниках.Аукроликівдитинчатанароджу-ютьсяголимийбезпорадними.Яквиможетепояснитицюрозбіжність?Чимоглибвприродізберегтисязайці,якбивнихнароджувалисятакіжголі,сліпійбезпораднідитинчата,якукроликів?Відповідьпоясніть.

тема 2. ПрирОДні й штУчні еКОСиСтеми



вційтемі.Через2—3хвилинивчительприпиняєдіїучнів.Далівінпропонуєодномузучнів (кращепочинатизопитуваннятих,чиїнавчальнідосягненнянеперевищують4—6балів) зачитатизаписані слова. Іншіучнівикреслюютьу своїх записах назви, які повторюються.Учень, у якого було записано най-більшетермінів,перемагає.

Програма передбачає ознайомлення та використання учнями нижче-наведенихтермінівзаокремимипараграфамитеми.

екосистема. ланцюги живленняЕкосистема,ланцюгиживлення.екосистеми рідного краюЛіс,яруси,ранньовесняні,заповідник,степ,планктони.

245

Ґрунт, склад ґрунтуҐрунт, гумус, або перегній, чорнозем, підзолисті, сірі лісові, каштанові,

солончакові.родючість ґрунтів, способи її підвищенняРодючість,органічнідобрива,мінеральнідобрива,азотні,фосфорнійка-

лійнідобрива,сівозміна.Поле, рослини й тварини полівПоле,культурнірослини,зернові,овочеві,сорт,бур’яни,порода,підгор-

тання,шкідники,отрутохімікати,біологічнийспосібборотьбизішкідниками,порода.

Сад, догляд за садомСад,обрізання,щеплення.значення природних і штучних екосистемЗеленаархітектура,національніприродніпарки.


нняякихвінбудеперевіряти.Учніусвоїхзошитахабонаокремихаркушахготуютьколонкицифрзакількістютермінів,написанихнадошці.Далі вчи-тельдиктуєвизначеннятермінів,аленевтійпослідовності,яквонинаписанінадошці.Завданняучнів—визначити,проякийтермінідеться,знайтийоговпереліку,написаномунадошці,йпоставитийогопорядковийномеріздошкинавпротиномерапопорядку,підякимйогопрочитавучитель.

На дошці написані терміни за темою «Природні й штучні екосистеми»:1—екосистема;2—ліс;3—степ;4—ґрунт;5—гумус;6—родючість;7—поле;8—зеленаархітектура;9—сад.учитель диктує такі визначення:

1. Верхнійпухкийродючийшарземлі.

2. Обробленіділянкиземлі,засіянікультурнимирослинами.

3. Природнаекосистемазпереважнотрав’янистоюрослинністю.

4. Природнаекосистема,деростебагатодеревічагарників.

5. Штучнаекосистема,деростутьплодовідеревайчагарники.

6. Здатністьґрунтузабезпечуватирослинипоживнимиречовинами.

7. Складовачастинаґрунту,щомаєтемнезабарвлення.

8. Живіорганізми,якіпристосувалисядоспільногопроживаннявпевномусередовищіперебування.

9. Спланованійстворенілюдиноюскверийпарки. відповіді: 1—4; 2—7; 3—3; 4—2; 5—9; 6—6; 7—5; 8—1;9—8.

246


Запитання1. Якихприроднихекосистем,уякіневтрутиласялюдина,залишилося

більше:лісівчистепів?Чомутак?2. Навіщо люди створюють поруч із собою такіштучні екосистеми, як

парки,сквери,акваріуми?3. Якіприродоохороннітериторіїохороняютьсябільшсуворо:заповідники

чиприроднінаціональніпарки?4. Уякихвипадкахможливевтручаннялюдинивжиттяекосистемзапо-

відника?



Якщороботапроводитьсякомандно,учасникиоднієїкомандиодержуютькартки з термінами, учасники іншої команди—картки з визначеннями.Якваріантгри—карткиззапитаннямийвідповідямиабофотографіямиоб’єктівіїхніхназв.Пошукпарипроводятьобидвікоманди.Пара,щоутвориласяостан-ньою,вибуваєзгриабоодержуєштрафнібали,штрафнезавдання.


1.Ланцюгиживлення

Речовини,якілюдинаспеціальновноситьуґрунтдляпід-вищенняйогородючості,—4

2.Заповідник НайродючішіґрунтинаЗемлі—3

3.Чорнозем Тварини,якізавдаютьшкодикультурнимрослинам,—8

4.Добрива Послідовністьорганізмів,заякоїпопереднійорганізмєїжеюдлянаступного,—1

5.Сорт Речовини,якимиобробляютьполядляборотьбизішкідни-камикультурнихрослин,—7

6.Порода Територіїприроднихекосистем,якіперебуваютьпідохоро-ноюдержавивідусіхвидівгосподарськоїдіяльності,—2

7.Отрутохімі-кати

Створенийлюдиноювидрослини,щомаєнеобхіднілюдиніознаки,—5

8.Шкідники Створенийлюдиноювидтварини,щомаєкориснідлялю-диниознаки,—6

Завдання «Розподіли на групи»1. Розподілітьнатригрупи(рослинилісів,степівіводойм)такірослини:

лататтябіле,глід,шипшина,ковила,кубушкажовта,перекотиполе,конвалія,жовтець, ряска, бузина, черемшина, ялина,мак, цикорій,осока,плющ,береза,липа,лепеха,будяк.

247

рослини лісів рослини степів рослини прісних водойм

Глід,шипшина,ялина,конва-лія,жовтець,плющ,бузина,липа,черемшина,береза

Ковила,пере-котиполе,мак,цикорій,будяк

Латаття,кубушка,ряс-ка,осока,лепеха

2. Розподілітьнатригрупи(тваринилісів,степівіводойм)такихтварин:ховрашок,жаба, чапля, олень, лисиця, ведмідь, бобер, тушканчик,вовк,водомірка,білка,лебідь,бабак,лось,хом’як,щука,чайка,жай-воронок.

тварини лісів тварини степів тварини прісної водойми

Олень,лисиця,ведмідь,лось,вовк,білка

Ховрашок,тушкан-чик,бабак,хом’як,жайворонок

Жаба,чапля,бобер,водомірка,лебідь,щука,чайка

3. Розподілітьнадвігрупи(культурнірослинийбур’яни)такірослини:подорожник,гречка,овес,пирій,жито,соя,льон,в’юнок,конюшина,буряк,ячмінь,просо,осот,грицики.

Культурні рослини Бур’яни

Гречка,овес,жито,соя,льон,буряк,ячмінь,просо

Пирій,в’юнок,конюшина,осот,грицики,подорожник

4. Розподіліть на дві групи (шкідники культурних рослин і кориснихмешканців садів і полів) таких тварин: попелиця,жаба,жужелиця,сарана,колорадськийжук,шпак,дрізд,мураха,хрущ,кліщ,бджола,сонечко,кріт.

шкідники Корисні тварини

Попелиця,сарана,колорадськийжук,хрущ,кліщ,кріт

Жаба,жужелиця,шпак,дрізд,мураха,бджола,сонечко



Учнямможназапропонуватипоказатимовоюжестівімімікитакітермінийпоняття:колорадськийжук,пролісок,шпакиприлетіли,заповідник,зеленаархітектура.

Завдання «Продовж логічний ряд»Зеленірослини—жук—синиця— (кішка)Суниця—шипшина— (береза)Будяк—перекотиполе— (ковила)Ряска—осока— (очерет)Ґрунт—пісокабоглина— (гумус)Підзолистіґрунти—каштановіґрунти— (чорноземи)

248

Верхнійшар—пухкийшар— (родючий шар)Азотні—калійні— (фосфорні)Гній—пташинийкал— (торф)Сівозміна—скопування— (добриво)Зернові—цукроносні— (овочеві)Овес—кукурудза— (пшениця)Картопля—морква— (буряк)Город—поле— (сад)Вишня—слива— (груша)

Завдання «Підбери антоніми»Бідніґрунти— (родючі)Штучніекосистеми— (природні системи)Територія,щонеохороняється,— (заповідник)Органічнідобрива— (мінеральні)Бур’яни— (культурні рослини)Отрутохімікати— (біологічний спосіб боротьби)

Завдання «Підбери синоніми»Штучніекосистеми— (рукотворні)Природніекосистеми— (природні)Різновисокірослинилісу— (яруси)Територія,щоохороняється,— (заповідник)Гумус— (перегній)Неорганічнідобрива— (мінеральні)

Завдання «Втрачена інформація»Вставтевреченняпропущеніслова.

в україні поширені такі ґрунти, як чорноземи, каштанові, і підзолисті ґрунти. Найкраще рослини ростуть там, де є . Темне забарвлення ґрунту надає . ґрунти за кольором нагадують попіл, а це значить, що вони мають недостатню кількість гумусу. ґрунти названі так через їхній коричневий колір і здатність забезпечити рослини достатньою кількістю поживних речовин.

втрачені слова:підзолисті,сірілісовіґрунти,чорноземи,каштанові,гу-мус.

Завдання «Закінчи фразу»Залежно від рівня підготовки учнів пропущені слова й словосполучення

абопозначенняможутьбутизапропонованівкінціперелікуфраз (якцебулозробленовпопередньомузавданні«Втраченаінформація»)або,зметоюусклад-неннязавдання,учительможенеподаватипідказкиготовихвідповідей.1. Екосистемибуваютьприроднійштучні,тобто (створені

людиною).2. Обов’язковою умовою існування будь-якої екосистеми є забезпечення

всіх видів її організмів поживними речовинами й (енергією).3. Першимивланцюзіживленнявказуютьсязеленірослини,томущотільки

вониздатніутворювати______________(органічні речовини).4. Перетворена зеленимирослинами сонячна енергія надходить із їжею від

рослиндо (травоїдних тварин).

249

5. Першаланкаланцюгаживленняводойм—дужедрібнірослиннійтваринніорганізми,інакшекажучи (планктон).

6. Культурнірослинизабираютьпоживнихречовинбільше,ніжповертають,томузрокамизменшуєтьсяґрунтова (родючість).

7. Гній, пташиний кал і торф належать до (органічних до-брив).

8. У ґрунті вони перетворюються на гумус, або перегній, під впливом (бактерій).

9. Для збереження родючості ґрунту потрібно чергувати куль-турні рослини на тому самому полі, тобто застосовувати правильну (сівозміну).

10. Поля,городи,сади,паркийсквери—цеприклади (штучних екосистем).

Поети про наукуПро степ

Степвесною—начекилим,Сонцекидаєнитки,Вишиваєвізерунки,Торозводи,токвітки.Зеленієстепвесною,Зкожнимднемпишнішстає,Тообсиплетьсяросою,Товразпахощіполлє.Степуліті—начеморе,Розіславсянавкруги,Хтойогообіймезором,Хтоугледитьбереги?!Осьподувпівденнийвітер,Захиталосьморетрав.Справді,гляньте:степширокийБуйнимсизимморемстав!Мовпустелянеоглядна,Степпожовклийвосени.Мовпісок,рудіютьтрави,Нешумлятьужевони.НепочуєтевжеспівуГолосних,дзвінкихпташок,НепобачитенідевжеНірозводів,ніквіток.Степзимою—мовперина,Біла,рівнаім’яка.Спитьнанійзимахолодна,Бабалютаілиха.МертвийсонстароїбабиЗліморозистережуть,ДокиїхвітрипівденніУяринезаметуть.


250

***Хочвипий—настояненебобездонне,Десонцяорбітакрута.Хочвипий…Тасерцеушуміпотоне:Довколажвисокіжита!Приляжеколосся,грайливохлюпнеться,Валамирозтаневімлі,Знедоленіпредкипроснуться,здається,Відшумухлібівназемлі.

(Федір Ісаєв)***

Вобіймахстепу—мовкохання.ЧомусьіщеізюнихлітЖагадушійнебеспаланняЗлилисьменівєдинийсвіт.Ізбуднийзапахрути-м’яти,Налукахсінозапашне…Неможе,ні,нехвилюватиВсецевразливогомене—Тужавікоси,зльонузвиті,Зір,повенсонцяйсиняви,Устамалинно-соковиті,Солодкийшепітсон-трави.Я—вірнийсинроздоллястепу,Йоголюбистковедитя.Неживбия,оні,безтебе,Землікрасуючебуття.

(Федір Ісаєв)райдуга

Райдугазнебазлетіла,Райдугавпаланеземлю,Барвамивкриладолину,Плаваів’єтьсянаднею,Ніжноїїобіймає,Ясновсміхаєтьсясонцю,Крилайомупростягає…Райдугазнебаупала,Райдугавпаланаземлю…



Запитання

1. Черезякі двіпричинимінеральнідобривапотрібновикористовуватиощадливо?

2. Чомуважкоборотисязбур’янами?

251

3. Чомулюдинавсе-такимаєвтрутитисяв екосистемузаповідника,щоохороняється, у випадку лісової пожежі або масового захворюваннятварин?


ристики.

1. Розподіліть рослини лісу за ярусами—від найнижчого до найви-щого:лісовасуниця,ялина,мохи,шипшина,черемшина.відповідь:мохи,лісовасуниця,шипшина,черемшина,ялина.

2. Розподіліть ґрунти за ступенем родючості від найменш родючого донайбільш родючого: чорнозем, підзолисті ґрунти, каштанові ґрунти,сірілісовіґрунти.відповідь:підзолисті,сірілісові,каштанові,чорноземи.

3. Розподілітьрослинисадузастрокамидозріванняплодів—відранньо-літніхдопізньоосінніх:яблукобілийналив,малина,абрикос,яблукоантонівське,полуниця.відповідь: полуниця, малина, яблуко білий налив, абрикос, антонівське

яблуко.


подібні запитання вчитель ставить у письмовійформі, то учні поруч із твер-дженнямставлятьлітерув(вірю)абознакплюс,якщозгоднізтвердженням,іставлятьлітеруН(невірю)абознакмінус,якщонезгоднізтвердженням.Підчаспроведенняподібного опитуваннявуснійформі вчительможепопроситивиправлятипомилковетвердження,тобтоназиватиправильнеабообґрунтуватисвоюнезгоду.

1. До складу природних екосистем входятьживі організми, а в складіштучнихекосистемїхнемає.Н

2. До ранньовесняних рослин належать вітрогонка, підсніжник, пролі-сок.в

3. На солончакових ґрунтах рослинність бідніша, ніж на інших видахґрунтів,черезпідвищенийумістсолей.в

4. Азотні, фосфатні й калійні добрива—це приклади органічних до-брив.Н

5. Вносити ці добрива в ґрунт можна в необмеженій кількості—чимбільшедобрив,тимкращеґрунтамірослинам.Н

6. Доглядаючи за садом, необхідно підрізати деякі зелені й більшігілки,щоб крона дерева була розложистою, а плоди—великими.в

7. Шкідливих для саду комах і їхні личинки можна збирати з гілоквручну.в

8. Відвеснянихзаморозківквітучийсадзахищаютьштучнимзадимлен-ням—тепліший,ніжповітря,димзігріваєквітучігілкидерев.в

9. Біологічнийспосібборотьбизішкідникамикультурнихрослинполягаєувикористанніотрутохімікатів.Н

252

10. В екосистемах поля й саду рослини й тварини об’єднані ланцюгамиживлення.в

Завдання «Третій — зайвий»

Учням дають перелік понять, згрупованих по 3—4 приклади. У кожнійгрупі прикладів один не відповідає темі, якій відповідають інші прикладизцієї групи.Учительможедаватизавданняаботількизнайтиневідповіднийлогічномурядуприклад,абоякдодатковезавдання—додативласнийприклад,якийнепорушуєлогічнийряд.

1. Штучніекосистеми:парк—ліс—сад.

2. Природніекосистеми:поле — болото—степ.

3. Природніекосистеми:акваріум—річка—озеро.

4. Хвойніекосистеми:ялина—сосна—ковила.

5. Бур’яни:цикорій—будяк—конвалія.

6. Тваринипрісноїводойми:водомірка—хрущ —жаба.

7. Органічнідобрива:гній—пісок—торф.

8. Мінеральнідобрива:азотні—солончакові—фосфатні.

9. Кориснікомахи:мураха—сонечко—сарана.

10. Отрутохімікати—сівозміна—залученняптахів.

Гра «Знайди помилку»

Можливідваваріантиїїпроведення.Упершомувипадкувчительдаєучнямзаздалегідьпідготовленийтекстіпроситьзнайтивньомупомилки(можнавка-затиїхнюзагальнукількість).Середтакихпомилок2—3можутьбутиявними,2—3типовимий1—2малопомітними.Длязнаходженнямалопомітнихпомилокнеобхідневідмінневолодіннявивченимматеріалом.


Наведений нижче текст можна використати як приклад, так і в якостіосновного.

організми в природі існують ізольовано одне від одного. у терміні «екосис-тема» корінь «еко» в перекладі з грецької означає «льох». у такий спосіб кожну екосистему населяють властиві їй підземні тварини. Штучна водна екосис-тема називається тераріум. Заповідники — це території, де заборонені всі види господарської діяльності, крім рибної ловлі. Ділянки недоторканого степу збереглися в україні тільки в заповідниках, тому що клімат цієї екосистеми прохолодний і дощовий, зручний для сільського господарства. в екосистемі озера, річки або ставка рослинний світ багатший на дні — там більше світла, тепла й кисню. Дощові хробаки й кліщі належать до шкідників культурних рослин. Якщо штучні екосистеми (поле, сад, город) годують людину, то при-родні (ліс, озеро) — діють подразливо на нервову систему людей.

253


Запитання

1. Який зв’язокміж внесенняммінеральних добрив та умовамижиттяупрісноводнихводоймах?

2. Культурнірослининаполяхпідгодовують—уневеликихдозахвносятьдобрива,якіпотрібнівданийперіоджиттярослинам.Розрізняютьсухуйрідкупідгодівлі—щоцезначить?

3. Чомумінеральнідобриванеможназберігативполіпідвідкритимне-бомдонаступногороку?

4. Чомунатійсамійділянціґрунтунебажановирощуватитісамікуль-турнірослиникількароківпідряд?

5. Вищойновивчиливпопереднійтемі,щооднимізпристосуваньрослиндопоширенняплодівнабільшівідстанієкрильця,летючкийгачечки.Якепристосуваннявикористовуєрослинаперекотиполе,йчимцепри-стосуванняпояснюється?

6. Чи можна назвати бур’яни абсолютно шкідливими рослинами?Чому?

7. Чиможнавважатизоопаркштучноюекосистемою?Чому?

8. Чимзумовленийвибіртериторій,оголошенихзаповідниками,ітихте-риторій,якіоголосилинаціональнимипарками,або,іншимисловами,чомувзаповідникзабороненовхідтуристичнихгруп,анатериторіюнаціональнихприроднихпарків—дозволено?

тема 3. рУКОтВОрні СиСтеми

ЦІкАВІ ДоСЛІДи

Дослід 1Візьмітьурукикінецьниткизприв’язанимдоіншогокінцяважком(на-

прикладскріпка,товстаголка).Напрямокниткивказуєнапрямоксиливаги.Йогоназиваютьщевертикальнимнапрямком.

Дослід 2Візьміть три проростки квасолі (гороху) і помістіть їх у вологу камеру

(обкладітьднобанкибагатьмашарамифільтрувальногопаперуабоватийна-лийте води стільки,щоб вона покрила цейшар). Проростки розкладіть так:перший—коренемдонизу,другий—коренемдогори,авідтретьогопроросткавідріжте кінчик кореня й покладіть його обрізком кореня догори.Поставтебанкувтемнемісцепритемпературі20—25°С.Спостерігайтепротягомкількохднів за зміноюнапрямкуростукореняу трьохваріантахдосліду.Цейдослідпідтверджуєявищегеотропізмуврослин.

254

Дослід 3ЧиможнастанневагомостіспостерігатинаЗемлі?Покладітькнигунави-

тягнутійпіднятінарівеньобличчяруки.Вагукнигививідчуваєте.А теперрізкоопустітьрукивниз.Підчасцьогорухувипрактичноневідчуваливагикниги.ЯкщоопорабудепадатинаЗемлю,тотіло,щостоїтьнаційпідставці,зовсімнебудедавитинанеї.Прицьомуговорять,щовагатіладорівнюєнулю(тобтотілонедавитьнаопору),ітілоперебуваєвстаніневагомості(відсутностіваги).

Дослід 4Укутиневеликоїдошкиквадратноїабопрямокутноїформи (шматкафа-

нери) заб’ємо цвяхи так,щоб вони приблизно наполовину вийшли з дошки(іншимисловами,зверхуйзнизудощечкимаютьна2—3смвиглядативістряцвяха і його головка).Покладемо дощечкунашарпіску вістрямицвяхів до-гори,аголовками—напісок.Потімзверхупокладемовантаж.Головкицвяхіввдавлюютьсявпісок,аленезначно.Потімдошкуперевернемовістрямицвяхівдонизуізновупоставимонапісок.Уцьомувипадкуплощаопоризменшується,йпіддієютогожвантажуцвяхизначнозаглиблюютьсявпісок.

Дослід 5Покладітьнагладкудошку(лінійку)брусокабобудь-якийневеликийпред-

мет із плоскою поверхнею (ластик, стругачка). Підніміть трохи край дошки(лінійки), на якій лежить брусок. Як він поводиться?Напевно, ви звернулиувагунате,щобрусокнерухається.Ковзаннюбрускаперешкоджаєсилатертяспокою.Через наявність сили тертя спокою не розсипається гірка піску абосипучихпродуктів,утримуєтьсяцвях,убитийустіну,нерозв’язуєтьсявузолтощо.

Дослід 6Перекиньтечерезпалкумотузкуйпотягнітьзабудь-якийїїкінець.Мотузка

легкоковзаєпопалці.Теперобернітьмотузкукількаразівнавколопалкийзновупотягнітьзакінець.Пояснітьявище,щоспостерігається.Щоможнасказатипросилутертявцьомувипадку—збільшиласьчизменшилась?

Дослід 7Дляцьогодослідутребаналежнимчиномприготуватияйце:удвохпроти-

лежнихточкахпроколотишкаралупу,видутиодноразовимшприцомуміст,однудірочкузаліпитистеариномсвічки,віншувставитималенькийцвяшокітежакуратнозалитистеарином.Щобстеаринбувнедужепомітний,яйцеможнарозмалювати.Науроціпоказують,якцеяйцепідкоряєтьсядіїмагніту—по-вертаєтьсяслідомзаним,наближаєтьсядоньогойнавіть«прилипає»домагніту.

Дослід 8Угорлечкоскляноїпляшкивставтепробкузголкою,причомувістряголки

має дивитися нагору. На вістря одягніть склянку (дном догори), а на денцезверхупокладітьметалевіножиці.Наелектризуйтегребінецьобчистеволоссяабошматочокхутрайпіднесітьйогодокінцяножиць.Водітьгребінцемпоколунавколосклянки,наякійлежатьножиці.Вонибудутьрухатисязагребінцем.Дослідможнаповторити,замінившиножицілінійкою,олівцем,ложкоютощо.

Дослід 9Покладітьнастілполіетиленовийпакетіпогладжуйтепоньомувовняним

шарфомабошматочкомхутра.Прицьомуполіетиленелектризується.Однією

255

рукоювізьмітьпакетзакрай,другоювізьмітьзацокользвичайнуелектричнулампочкуйпіднесітьїїбалон(склянучастину)допакета.Умоментзіткненняскляногобалонайнаелектризованогополіетиленуспостерігаєтьсягоріннялам-почки.Потімлампуприберітьіпіднесітьдоіншогокраюпакета.Зновуспосте-рігаєтьсяспалах.Можнавзятилампузабалоніпідноситидопакетацоколем.Дослідкращепроводитивтемрявіабовсутінках.

Дослід 10Розчешіть сухе чисте волосся пластмасовим гребінцем і доведіть,що він

наелектризувався.Дляцьогоскористайтеся:а)наповненоюповітрямнадувноюкулькою; б) дрібнонарізанимишматочкамипаперу; в) цвяхом аболінійкою,підвішениминанитці;г)тонкимструменемводи,щовитікаєзкрана.



вційтемі.Через2—3хвилинивчительприпиняєдіїучнів.Далівінпропонуєодномузучнів (кращепочинатизопитуваннятих,чиїнавчальнідосягненнянеперевищують4—6балів) зачитатизаписані слова. Іншіучнівикреслюютьу своїх записах назви, які повторюються.Учень, у якого було записано най-більшетермінів,перемагає.

Програма передбачає ознайомлення та використання учнями нижче-наведенихтермінівзаокремимипараграфамитеми.

Сила. Види силВзаємодія, сила, сила ваги, сила пружності, сила тертя, магнітна сила,

електричнасила,динамометр,1ньютон(1Н),напрямоксили,величинасили,точкаприкладеннясили,станспокою.

Вимірювання силиТертяспокою,тертяковзання,тертякатання.

Прості й складні механізмиПростімеханізми(важіль,блок,коловорот,похилаплощина,клин,гвинт,

колесо)абознаряддяпраці,складнімеханізми.

робота й енергіяМеханічнаробота,енергія,електричнаенергія,механічнаенергія,теплова

енергія,світловаенергія,атомнаенергія,хімічнаенергія.

машини, їхня роль у житті людиниРобочий орган, двигун,що зв’язує механізми, рукотворні системи, ком-

байн,сплави.

значення енергії, енергозбереженняГорючікориснікопалини,ТЕС,ГЕС,АЕС,водосховище,енергозбереження,

енергіявітру,енергіяСонця.


нняякихвінбудеперевіряти.Учніусвоїхзошитахабонаокремихаркушахготуютьколонкицифрзакількістютермінів,написанихнадошці.Далі вчи-тельдиктуєвизначеннятермінів,аленевтійпослідовності,яквонинаписані

256

надошці.Завданняучнів—визначити,проякийтермінідеться,знайтийоговпереліку,написаномунадошці,йпоставитийогопорядковийномеріздошкинавпротиномерапопорядку,підякимйогопрочитавучитель.

На дошці написані такі терміни:1—взаємодія;2—сила;3—динамометр;4—простімеханізми;5—складнімеханізми;6—робота;7—енергія;8—машина;9—комбайн;

10—енергозбереження.


1. Пристрої,якізбільшуютьсилуабозмінюютьїїнапрямок:важіль,блок,клин,гвинттощо.

2. Складнімеханізми,яківиконуютьнеобхіднудлялюдинироботу,ви-користовуючиприцьомурізнівидиенергії.

3. Механізми,якіскладаютьсяздвохабобільшепростихмеханізмів.4. Впливоднихтілнаінші.5. Характеристикавзаємодіїдвохтіл.6. Машина,щопоєднуєвсобікількамашин.7. Переміщеннятілапіддієюсилизоднієїточкивіншу.8. Приладдлявимірюваннявеличинисили.9. Здатністьтілавиконуватироботу.10. Ощадливевикористанняенергії.

відповіді:1—4;2—8;3—5;4—1;5—2;6—9;7—6;8—3;9—7;10—10.


Запитання1. Якасилавагидієнатіломасою100г,1кг,10кг?Запишітьзначення

цієїсили,використовуючиїїпозначення:

F =1Н,F=10Н,F=100Н

2. Під дієюякої сили відбуваються в природі каменепади, зсувий схо-дженнясніговихлавин?


цюютьіндивідуально,токожнийодержуєаркушізтаблицеюздвохстовпчиків.Улівомустовпчику—терміни(небільше10—12),управомустовпчику—ви-значення цих термінів, але не в тій послідовності, у якій вони перерахованіліворуч.Завдання:ліворучіправоручнадписативідповідніномери(якваріант

257

для невеликої кількості термінів—з’єднати стрілками термін і його визна-чення).



1.Силаваги Нафта,газ,кам’яневугілля,торф—10

2.Силапружності Частинабудь-якоїмашини,щоперетворюєодинвиденергіїнаінший,—8

3.Силатертя Одиницявимірюваннясили—9

4.Механічнаенергія

Сила,щовиникаєувипадкудеформаціїпредметаіпрагневідновитийогоформу,—2

5.Тепловаенергія Сила,щовиникаєміжповерхнямитіл,якістикають-ся,—3

6.Світловаенергія Сила,зякоюЗемляпритягуєдосебетіла,—1

7.Робочийорган Здатністьвиконуватироботузпереміщеннятіла—4

8.Двигун Частинабудь-якоїмашини,щодопомагаєлюдинівиконатитуроботу,зарадиякоївонаствориладанумашину,—7

9.Ньютон Виденергії,щовиділяєтьсяпризгорянніпалива,—5

10.Горючікориснікопалини

Виденергії,якумиодержуємовідСонця,електричноїлампочки,свічки,—6

Завдання «Розподіли на групи»

1. Розподілітьнадві групи (простійскладнімеханізми)наведенімеха-нізми:щипці для горіхів, часничниця,колесо, обценьки,коловорот,ножиці,коромисло,клин,консервнийніж,домкрат,весло,лом,пандус,блок,двернийзамок.

Прості Складні

Колесо,лапа,коловорот,коромис-ло,клин,весло,лом,пандус,блок

щипцідлягоріхів,часничниця,консервнийніж,домкрат,двернийзамок,ножиці

2. Розподіліть на дві групи (прості й багатофункціональнімашини) на-ведені машини: легковий автомобіль, автовишка, велосипед, пило-сос, підйомний кран, комбайн сільськогосподарський, персональнийкомп’ютер, холодильник, літак-бомбардувальник,швейна машина,будильник,мобільнийтелефон,принтер,водопровіднийкран.

Прості Багатофункціональні

Легковийавтомобіль,велосипед,пилосос,підйомнийкран,холо-дильник,принтер,водопровіднийкран

Автовишка,комбайн,персональнийкомп’ютер,літак-бомбардувальник,швейнамашина,будильник,мобільнийтелефон

258

Завдання «Продовж логічний ряд»Силаваги—силапружності— (сила тертя)Точкаприкладаннясили—напрямоксили— (величина сили)Тертяспокою—тертякатання— (тертя ковзання)Коловорот—похилаплощина— (клин)Електрична енергія—хімічна енергія— (атомна енергія)Простімеханізми—складнімеханізми— (машини)Робочийорган—двигун— (єднальний механізм)Метали—пластмаси— (гума)Торф—вугілля— (нафта)ТЕС—АЕС— (ГЕС)ЕнергіявнутрішньоготеплаЗемлі—енергіяСонця— (енергія вітру)Комбайн—мобільнийтелефон— (персональний комп’ютер)



Наприклад,жестамиймімікоюможнапоказатитакітерміни:динамометр,гвинт,колесо,енергія,ТЕС,ГЕС,АЕС,важіль.

Завдання «Підбери антоніми»Рух— (спокій)Простімеханізми— (складні механізми)Розбазарювання— (економія)

Завдання «Підбери синоніми»Помічникилюдини— (машини й механізми)Багатофункціональнамашина— (комбайн)Працездатний— (енергійний)Раціональний— (ощадливий)Горючікориснікопалини— (паливні)

Завдання «Втрачена інформація»Вставтевреченняпропущеніслова.у природі одні тіла постійно на інші тіла. Сила

на Місяці набагато менша, ніж на Землі. На важок, під-вішений до пружини, сила ваги діє вертикально , а сила спрямована вертикально вгору. Сила тертя завжди спрямована руху тіла. Сила тертя катання набагато від сили тертя ковзання — ця відмінність використана при винаході колеса. Колесо й інші допомагають збільшити силу або змінити її . На величину механічної роботи впливають сила, прикладена до тіла, й , на яке перемістилося тіло під дією цієї сили. Енергія не зникає безвісти й не утворюється з нічого, а тільки

259

зазнає з одного виду енергії в іншій. Необхідна для роботи ма-шин надходить при згорянні палива, використанні електрики й від інших джерел. — це ощадливе використання енергії, удо-сконалення машин і механізмів.

втрачені слова: напрямок, відстань, перетворення, енергозбереження,впливають, ваги, пружності, догори, проти, менше, механізми, енергія.


абопозначенняможутьбутизапропонованівкінціперелікуфраз (якцебулозробленовпопередньомузавданні«Втраченаінформація»)або,зметоюусклад-неннязавдання,учительможенеподаватипідказкиготовихвідповідей.

1. Для існуванняживих організмів, роботи машин і механізмів необхідна (енергія).

2. Дляпідняттятіламасою100гнеобхіднозастосуватисилу,якадорівнює (1 ньютону).

3. Кожнийдинамометрмаєпружину,стрілкуй (шкалу).4. Колисилаваги,щорозтягуєпружинузвантажем,дорівнюєсиліпружності,

вантажприпиняєрухатисявнизінастаєстан (спокою).

5. Якбинебулосилитертя,рухтілтривавби (нескінченно).6. Людинавпроцесісвоєїдіяльностівикористовуєсилувласнихм’язів,м’язів

тварин,атакожсилурізних (машин).7. Длязменшеннясилитертяповерхнітіларетельно (поліру-

ють).8. Деякіживі організмимають обтічнуформу тіла,що дозволяє зменшити

підчасрухусилу (тертя).9. Тканинирослинітваринможутьвитримуватибільшінавантаження,неруй-

нуючись,завдякисилі (пружності).10. Найбільшим джерелом енергії для живих істот нашої планети

є (Сонце).

Поети про наукуБувцейсвітглибокоютьмоюобкутаний.Такбудесвітло!Іотз’явився…Хтоз’явився?—З’явивсяНьютон!

(олександр Поп)

Большевсего—пространство,ибооновмещаетвсе.Быстреевсего—мысль,ибоонабежитбезостановки.Сильнеевсех—необходимость,ибоонаодолеваетвсех.Мудреевсего—время,ибоонообнаруживаетвсе.

(Фалес Мілетський)

Усвоїйпоемі«Проприродуречей»ТітЛукреційКарпише:«…всякийраз,когдасолнечныйсветпроникаетВнашижилищаимракпрорезаетсвоимилучами,Множествомаленькихтелвпустоте,тыувидишь,мелькая,Мечутсявзадивпередвлучистомсияниисвета…»

Якеявищеописанетут?(Броунівський рух.)

260


Запитання1. Заякимиознакамисудятьпрозануреннявстанневагомості?2. Чомуважкоутримативрукахживурибину?3. Наведітьприклади,коливприродійтехніцісилатертязавдаєшкоди,

аколиприноситькористь.4. У сонячнийденьдахибудинківнагріваються.Які види енергіїпере-

творюютьсяприцьомуявищі?


ристики.

1. Яквідомо,робота(а)залежитьвідвеличинисили(F),прикладеноїдотіла, і відстані (S),наякуперемістилосятілопідвпливомцієї сили.Користуючись формулоюA = F · S, розподіліть описані ситуації, по-чинаючи від тієї, у якій відбувалася найменша робота, до тієї, колизначенняроботибулонайбільшим:

1) хлопчикпереніспортфельвагою5кгвідквартиридошколинавідстань700метрів;

2) батькохлопчика,роблячиуквартиріремонт,пересунувшафувагою80кгнавідстань4метри;

3) мамахлопчикапринесла10кгпродуктівізмагазину,щорозташованийнавідстані450метріввідквартири;

4) однокласникхлопчика,якийбувчерговимукласі,принісвідрозводоюдлямиттяпідлогивкабінетійпотімвіднісйогоназад,щобвилитиводу.Вагавідразводою6кг,авідстаньвідкранадокабінету50метрів.відповідь: батько (320), черговий хлопчик (600), хлопчик (3500), мама

хлопчика(4500).

2. Розподілітьвидиенергіївтакомупорядку:відтоговидуенергії,якийлюдинавикористовуваланайпершим,дотоговиду,якимлюдинанавчи-ласякористуватисяпорівнянонедавно:світловаенергіяпалива,хімічнаенергія,атомних,електричних,механічнихмашинімеханізмів.відповідь: хімічна (продукти живлення)—світлова (відкритий во-

гонь)—механічна—електрична—атомна.

3. Розподілітьмашиниймеханізмивтакомупорядкувідвинайденихнай-першимидотих,щоз’явилисявпобутілюдиниостанніми:мобільнийтелефон,підшипник,літак,важіль,ткацькийверстат,холодильник,карета.відповідь: важіль,карета,ткацькийверстат,підшипник,літак,холодиль-

ник,мобільнийтелефон.


подібні запитання вчитель подає в письмовій формі, то учні поруч із твер-дженнямставлятьлітерув(вірю)абознакплюс,якщозгоднізтвердженням,іставлятьлітеруН(невірю)абознакмінус,якщонезгоднізтвердженням.Під

261

часпроведенняподібного опитуваннявуснійформі вчительможепопроситивиправлятипомилковетвердження,тобтоназиватиправильнеабообґрунтуватисвоюнезгоду.

1. Одиницю вимірювання сили назвали на честь англійського вченогоІсаакаНьютона.в

2. СилавагиіснуєнавсіхпланетахСонячноїсистеми.в3. Повністюусунутисилутертянеможливо.в4. Завдання механізму,що зв’язує робочий орган і двигун машини,—

перетворюватиодинвиденергіїнаінший.Н5. Для тіл,що перебувають у стані спокою, сила ваги врівноважується

силоюпружностіопори,наякійцітілалежать.в6. Сумішіметалівабосплави—єдинийвидматеріалів,щовикористову-

єтьсядлявиготовленнясучаснихмашин.Н7. Крім сил ваги, тертя й пружності, існують інші сили, наприклад

Архімедовасила.в8. Простімеханізмилюдивинайшли,створилийпочаливикористовувати

дужедавно,щедонашоїери.в9. Обов’язковоючастиноюатомноїелектростанції (АЕС)єштучнаводо-

йма—водосховище.Н10. Внаслідок фотосинтезу сонячна енергія не зникає, а перетворюється

нахімічнуенергіюорганічнихречовин.в


групі прикладів один не відповідає темі, якій відповідають інші прикладизцієї групи.Учительможедаватизавданняаботількизнайтиневідповіднийлогічномурядуприклад,абоякдодатковезавдання—додативласнийприклад,якийнепорушуєлогічнийряд.

1. Видисил:силамагнітна—силаелектрична—фізична сила.2. Приладидлявимірювання:ньютон—динамометр—градусник.3. Характеристика сили: точка прикладення сили—назва сили—на-

прямоксили.4. Прості механізми:ножиці—блок—гвинт.5. Діясилитяжіння:випромінювання Сонцем тепла й світла — обертання

планетнавколоСонця—існуванняземноїатмосфери.6. Діясилитертя:посипанняльодупіском—насіннярослин ізчіпкою

поверхнею—фарбування парканузеленою фарбою.7. Видипалива:природнийгаз—електрична лампочка—дрова.8. Діясилипружності:розгойдування маятника годинника—розгойду-

ваннягілокдеревнавітрі—розгойдуваннявантажунапружині.9. Штучніречовини:гума—вода—пластмаса.10. Штучні системи: електродвигун—рух супутників планет—двигун

внутрішньогозгоряння.

Гра «Знайди помилку»Можливідваваріантиїїпроведення.Упершомувипадкувчительдаєучням

заздалегідь підготовлений текст і просить знайти в ньому помилки (можна

262

вказатиїхнюзагальнукількість).Середтакихпомилок2—3можутьбутияв-ними,2—3типовимий1—2малопомітними.Длязнаходженнямалопомітнихпомилокнеобхідневідмінневолодіннявивченимматеріалом.


Наведенийтекстможнавикористатиіякприклад,іякосновний.

усі живі організми використовують електричну енергію, що виділяється при розщепленні молекул органічних речовин, які надходять разом із їжею. На думку вчених, такі потужні джерела енергії, як рудні корисні копалини, утворилися із залишків рослин і тварин, що населяли Землю в дуже далекі часи. Завдяки диханню ця сонячна енергія давнини не пропала, а була перетворена зеленими рослинами на хімічну енергію. Тому справедливо буде стверджувати, що енергія, що надходить в організми тварин і людини разом із водою, спочатку була сонячною енергією. Для забезпечення енергією космічних кораблів на зо-внішній стороні їхнього корпуса встановлюють зенітні батареї.


Запитання

1. Відсутністьдіїякоїсилиодержаланазву«невагомість»?

2. Чомувкосмонавтів,якітривалийчасперебуваютьувстаніневагомості,м’язистаютьслабшими?

3. Чиможекосмонавт за допомогою схилу (важокнанитці) визначитивертикальнеположенняпідчаспольотувкосмічномукораблінавколоЗемлі?Обґрунтуйтесвоювідповідь.

4. Чому зношуютьсяпідборийпідошва взуття, стираютьсяшини авто-мобіля?

5. Спробуйтезабитивдеревоновийцвяхіщеодин,такогожрозміру,алеіржавий.Якийвийшлозабитилегшейчому?Якийцвяхлегшевитягтиздерева?

6. Підчасриболовлізвернітьувагу,колизазвичайзриваєтьсярибазгачка:коливонаперебуваєуводічивжевповітрі?Пояснітьвашіспостере-ження.

7. Назвітьджерелаелектроенергії, споживачіелектроенергіїйприладиуправління струмом, ізякимивамдоводиться зустрічатисявпобуті,майстерні.

8. Поякомустовбурудерева—гладкому(каштан,осика)чишорсткому(сосна, дуб)—легшевилізтина дерево?Яклегшевилізти—взутимчи босим?Якщов дерева тонкі, слабкі сучкий гілки,куди слід ста-вати—ближчедостовбурачидалівіднього?

263

тема 4. БіОСфера — найБільша жиВа СиСтема.




вційтемі.Через2—3хвилинивчительзупиняєзаписслів.Далівінпропонуєодномузучнів (кращепочинатизопитуваннятих,чиїнавчальнідосягненнянеперевищують4—6балів) зачитатизаписані слова. Іншіучнівикреслюютьу своїх записах назви, які повторюються.Учень, у якого було записано най-більшетермінів,перемагає.

Програма передбачає ознайомлення та використання учнями нижче на-веденихтермінівзаокремимипараграфамитеми.

Склад і межі біосфериАтмосфера,гідросфера,літосфера,біосфера,вид,зовнішнізв’язкисистеми,

внутрішнізв’язкисистеми,кругообігречовин.

зміни в біосфері під впливом людської діяльностіТерикони,парниковийефект,кислотнідощі.

розмаїтість живих організмів у біосферіЦарства,віруси,бактерії,гриби,рослини,тварини,мікроорганізми,шап-

ковігриби,дріжджі,хлорофіл,фотосинтез.

Охорона біосфери, червона книга УкраїниГрінпіс,Всесвітнійфондохоронидикоїприроди,Червонакнига,природні

заповідники,біосфернізаповідники,природнінаціональніпарки,заказники,види,щозникаютьабовимирають.

УзагальненняЗакониприроди,астрономія,біологія,географія,фізика,хімія,екологія,

природничінауки.


нняякихвінбудеперевіряти.Учніусвоїхзошитахабонаокремихаркушахготуютьколонкичиселзакількістютермінів,написанихнадошці.Далівчи-тельдиктуєвизначеннятермінів,аленевтійпослідовності,яквонинаписанінадошці.Завданняучнів—визначити,проякийтермінідеться,знайтийоговпереліку,написаномунадошці,йпоставитийогопорядковийномеріздошкинавпротиномерапопорядку,підякимйогопрочитавучитель.

На дошці написані такі терміни:1—вид; 6—тварини;2—царства; 7—Червонакнига;3—мікроорганізми; 8—фізика;4—гриби; 9—екологія;5—рослини; 10—природничінауки.


1. Науки,яківивчаютьприроду.2. Списоквидіврослинітварин,якимзагрожуєвимирання.

264

3. Чотиривеликігрупи,уякіоб’єднанівсіживіорганізми.4. Наука,щовивчаєвзаємозв’язкиорганізмівміжсобоюізнавколишнім

середовищем.5. Найбільшчисленнейрізноманітнецарствоживихорганізмів.6. Царствоживих організмів, для представників якого характерна на-

явністьхлорофілувтканинах.7. Царство,доякогоналежатьбактеріїтавіруси.8. Вонибуваютьодноклітиннійбагатоклітинні,їстівнійотруйні.9. Група організмів, подібних за зовнішньою та внутрішньою будовою,

живутьнапевнійтериторії.10. Наука,щовивчаєрізноманітніявища(електричні,звукові,магнітні,

механічні,світлові,теплові),яківідбуваютьсязтіламиприроди. відповіді: 1—10;2—7;3—2;4—9;5—6;6—5;7—3;8—4;9—1;10—8.

Гра «Хто більше складе слів?»Наприклад,ізтерміна«вимираючі»можнаскластитакіслова:мир,віра,

ре,мі,вир,Рим,чари,міра;ізтерміна«астрономія»можнаскластитакіслова:армія,оса,моно,мор,місто,мат,ніс,нора,нота,рот,ріст,Рим,сі,трон.






1.Кругообігречовин

Міжнароднаорганізація,завданнямякоїєохоронапри-род,—6

2.Парниковийефект

Правила,заякимиіснуютьівзаємодіютьусітіланавко-лишньогосередовища,—7

3.Віруси ПереміщенняатомівКарбону,Нітрогену,ГідрогенуйОксигенузнеорганічнихречовинворганічнійнавпа-ки—1

4.Бактерії Утриманнявуглекислимгазоматмосферитепловоїенергії,щовиділяєтьсяпідчасроботимашинімеханізмів,іна-гріванняСонцемповерхніЗемлі,—2

265


5.Дріжджі Мікроорганізми,якірозвиваютьсятількивсерединікліти-ниживихорганізмів,поселяючисьуній,—3

6.Грінпіс Одноклітиннімікроскопічнібезшапковігриби—5

7.Законипри-роди

Групамікроорганізмів,середякихєйкорисні,іхворобо-творні,—4


удвікоманди.Кожнапочерзівикликаєпоодномуучасникузкомандисупер-ників іназиваєйомуякий-небудьтермін ізтеминаповторення.Учень,якийодержавзавдання,маєпродемонструватисвоїйкомандізначенняцьоготерміназадопомогоюмімікийжестів,безслівівикористаннядодатковихпредметів.Якщокомандазадопомогоюкрасномовнихдійсвогоучасникавідгадалатермін,їйприсвоюєтьсябал.Перемагаєтакоманда,яканабраланайбільшукількістьбалів.

Наприклад,жестамиймімікоюможнапоказатитакітерміни:віруси,гриби,Грінпіс,Червонакнига,національнийприроднийпарк.

Завдання «Розподіли на групи»1. Розподіліть на групи явища, які відбуваються в кожній із чотирьох

оболонок Землі: веселка, цунамі, течія, цвітіння, будівництво гнізд,землетрус,хвилі,тайфун,виверженнявулкана,зсув,туман,листопад,видобутоккориснихкопалин,вивітрювання,припливийвідливи,по-лярнесяйво,полювання.

літосфера атмосфера гідросфера Біосфера

Землетрус,виверженнявулкана,зсув,видобутоккориснихкопалин,виві-трювання

Веселка,тай-фун,туман,полярнесяйво

Цунамі,течія,хвилі,припли-вийвідливи

Цвітіння,будівництвогнізд,листопад,полювання

2. Розподілітьзагрупамитеми,якієпредметомвивченнякожноїзп’ятиприродничихнаук (астрономії, біології, географії,фізики,хімії): ро-ботазтопографічнимикартами,будоваживихорганізмів,електричніявища,перетворенняречовин,сонячніймісячнізатемнення,вивченнякориснихкопалин,існуванняжиттянаіншихпланетах,світловіявища,одержанняновихречовин,боротьбазхворобамитваринілюдини.

астрономія Біологія географія фізика хімія

Сонячніймі-сячнізатемнен-ня,існуванняжиттянаін-шихпланетах

Будоваживихорганізмів,боротьбазхво-робамитваринілюдей

Роботазтопо-графічнимикартами,ви-вченнякорис-нихкопалин

Елек-тричніявища,світловіявища

Перетворенняречовин,ство-ренняновихречовин

Завдання «Продовж логічний ряд»Літосфера—атмосфера— (гідросфера)Білки—жири— (вуглеводи)

Закінчення таблиці

266

Мікроорганізми—гриби— (рослини)Білийгриб—мукор— (дріжджі)Червонакнига—зникаючі— (вимираючі)ЮНЕСКО—WWF— (Грінпіс)Заповідники—національніпарки— (заказники)Географія—фізика— (біологія)

Завдання «Підбери синоніми»Кам’янаоболонкаЗемлі— (літосфера)ПовітрянаоболонкаЗемлі— (атмосфера)ВоднаоболонкаЗемлі— (гідросфера)Вірусийбактерії— (мікроорганізми)Дріжджі— (гриби)Книгатривогийнадії— (Червона книга)Зникаючівиди— (вимираючі види)Заповідник— (природоохоронна територія)

Завдання «Підбери антоніми»Знищувати— (охороняти)Розрізнені— (взаємозалежні)Мікроскопічний— (гігантський)

Завдання «Втрачена інформація»Вставтевреченняпропущеніслова.Біосфера не має чітких меж, тому що поширення живих істот характе-

ризує така властивість, як . Кількість світла, повітря, води, поживних речовин і визначають кількість живих організмів у тій чи іншій частині Землі. Біосфера містить у собі частину атмосфери, гідросферу й частину літосфери, куди належить . Чотири , у які вчені об’єднали істот біосфери, відрізняються за багатьма ознаками. Так, кількість видів майже в сім разів більша, ніж видів . Більшість рослин має у своїх тканинах , що надає їм зеленого забарвлення. Людина своєю діяльністю руйнує природне середовище перебування живих ор-ганізмів, тим самим зменшує живих істот.

втрачені слова: хлорофіл,весь,верхній,нижню,ґрунт,розмаїтість,тепло,рослин,тварин,нерівномірність,царства.


абопозначенняможутьбутизапропонованівкінціперелікуфраз (якцебулозробленовпопередньомузавданні«Втраченаінформація»)або,зметоюусклад-неннязавдання,учительможенеподаватипідказкиготовихвідповідей.1. НайбільшаживасистемаЗемлі—це (біосфера).2. До складу такої системи, як біосфера, входять усі існуючі на планеті

(екосистеми).3. Якдлябудь-якої системи, так і длябіосферихарактернівнутрішній зо-

внішні (зв’язки).4. Прикладомвнутрішніхзв’язківбіосфериможеслужитизбагаченняводи

водоростями,якіживутьуводоймі, (киснем).

267

5. Кисень,щоводоростівиділяютьуводу,служитьдлядиханняіншихжителівводойми,наприклад (риб).

6. Прикладомзовнішніхзв’язківбіосферизСонячноюсистемоюєвикорис-танняживиморганізмомтеплайсвітлавід (Сонця).

7. Рослини перетворюють енергію сонячних променів на хімічну енергіюорганічнихречовинупроцесі (фотосинтезу).

8. Дляохоронитваринірослинузвичномудлянихсередовищіперебуванняйпроведення спостережень і досліджень створюються (за-повідники).

9. Мальовничікуточкиприродизметоюохорони,атакожмасовоготуризмуй відпочинку людей оголошують (національними парками).

10. Певнаділянкаекосистемичиодинізвидіврослинаботваринохороняютьсяв (заказниках).


Запитання

1. Відомо,щобактерії—дрібніодноклітинніорганізми.Виходячизцьогофакту,якийспосіброзмноженнядляниххарактерний?

2. Чиздатнібактеріїстворюватиорганічніречовини?


ристики.

1. Розподілітьчотирицарствабіосферивпорядкузбільшенняїхньоїроз-маїтості:тварини,мікроорганізми,рослинийгриби.відповідь: мікроорганізми,гриби,рослини,тварини.

2. РозподілітьчотириоболонкиЗемлівтакомупорядку,вякому їхви-вчали вкурсі географії 6класу: атмосфера, біосфера, гідросфера, лі-тосфера.відповідь: літосфера,атмосфера,гідросфера,біосфера.

3. Розподіліть природоохоронні території в порядку суворості стосовновідвідувачівітуристів:національнийприроднийпарк,біосфернийза-повідник,заказник.відповідь: біосферний заповідник, заказник, національний природний

парк.


подібні запитання вчитель подає в письмовій формі, то учні поруч із твер-дженнямставлятьлітерув(вірю)абознакплюс,якщозгоднізтвердженням,іставлятьлітеруН(невірю)абознакмінус,якщонезгоднізтвердженням.Підчаспроведенняподібного опитуваннявуснійформі вчительможепопроситивиправлятипомилковетвердження,тобтоназиватиправильнеабообґрунтуватисвоюнезгоду.

268

1. Відходи,щозалишаютьсянаповерхніЗемліпіслявидобуткукориснихкопалин,утворюютьвисокінасипи—терикони. в

2. Межібіосфериємежамиіснуваннявсіхживихорганізмів. в3. Заразмайженезалишилосякуточківбіосфери,якіневідчулибнасобі

втручанняйвпливулюдини. в4. Ученіоб’єдналивсіорганізмибіосферивчотирикоролівства.Н5. Жовтакнигаміститьвідомостіпрозникаючівидирослинітварин.Н6. Унашійдержавістворюютьсяприродоохороннітериторіїйдіютьпри-

родоохороннізакони. в7. В утворенні тіл живої й неживої природи беруть участь ті самі

атоми.в8. Біосфера—цеєдинеджерелоприроднихбагатствдлялюдини.Н9. ООНопікуєтьсявинятковопроблемоюохоронинавколишньогосеред-

овища.Н10. Людинівартовсілякопіклуватисяпрозбереженнябіосфери. в


групі прикладів один не відповідає темі, якій відповідають інші прикладизцієї групи.Учительможедаватизавданняаботількизнайтиневідповіднийлогічномурядуприклад,абоякдодатковезавдання—додативласнийприклад,якийнепорушуєлогічнийряд.

1. ОболонкиЗемлі:літосфера—Сонце — гідросфера.2. Видитварин:ластівкаміська—стриж—ластівка-береговушка.3. Шкідливийвпливлюдининабіосферу:парниковийефект—кислотні

дощі—створення заповідників.4. Мікроорганізми:віруси—гриби—бактерії.5. Шапковігриби:опеньок—маслюк—заєць.6. Гриби:борошно—мукор—дріжджі.7. Царствоживихістот:рослини—тварини—хмари.8. Природоохоронні організації: Всесвітній банк реконструкції

й розвит ку—Всесвітнійфондохоронидикоїприроди—Грінпіс.9. Природоохоронні території: заповідники—червона книга—заказ-

ники.10. Природничінауки:хімія—фізкультура—фізика.

ЗАПиТАННЯ ВиСокоГо рІВНЯ (10—12 БАЛІВ)

Запитання1. Представникиякогозчотирьохцарстворганізмівз’явилисянанашій

планетіпершимийчому?2. Чомунеможнакористуватисяспільнимизхвороюнаінфекційнухво-

робулюдиноюпосудом,їжеюйводою?3. Чомуповітрявгромадськихмісцях(школах,лікарнях,організаціях)

рекомендуютьосвіжатипровітрюванням?4. Чимподібнійвідміннігрибитарослини?

269

ВиКОриСтана літератУра

1.Внеурочная работа по физике / О.Ф. Кабардин, Э.М. Бра-вермман,Г.Р.Глущенкоидр.;подред.О.Ф.Кабардина.—М.:Просвещение,1983.—223с.:ил.—(Библиотекаучителяфизики).

2.Горев,Л.А. Занимательные опыты по физике в 6—7 клас-сахсреднейшколы:Кн.дляучителя.—2-еизд.,перераб.—М.:Просвещение,1985.—175с.:ил.

3.Демина,Л.А. Земля в вопросах, загадках, ребусах, кросс-вордах: приложение к основной книге интегрированногоэкспериментальногоучебногопособия«Земля».—М.:МИРОС,1994.—144с.:ил.

4.Естествознание: Проб. учеб. для 6 кл. общеобразоват.учреждений/А.Г.Хрипкова,Л.Н.Дорохина,Р.Г.Ивановаидр.;подред.А.Г.Хрипковой.—М.:Просвещение,1994.—224с.:ил.

5.Колтун, М. М. Земля. Основная книга интегрированногоэкспериментального учебного пособия для учащихся сред-негошкольноговозраста.—М.:МИРОС,1994.—176с.:ил.

6.Кулініч,О.Природознавство:(6клас).2семестр:Метод.ма-теріали/О.Кулініч,А.Басюк.—К.:Вид.дім«Шкіл.світ»:Вид.Л.Галіцина,2006.—112с.

7.Ларри,Я.Л.НеобыкновенныеприключенияКарикаиВали:Повесть.—К.:Мистецтво,1993.—272с.:ил.

8.Ломоносов,М.В. Избранное / Сост., вступ. статья и при-меч. В.И. Коровина.— М.: Детская литература, 1976.—127с.:ил.

9.Природознавствоу5—6класах.Досвідвикладання/Упоряд-никК.М.Задорожний.—Х.:Вид.група«Основа»:«Тріада+»,2007.—240с.

10.Сергеев, А.В. Наблюдения учащихся при изучении фи-зикинапервойступениобучения:Пособиедляучителей.—К.:Радянськашкола,1987.—152с.

11.Шишкин,Н.Н.Клубюныхфизиков:Книгадляучителя.—М.:Просвещение,1991.—144с.:ил.

270

12.ЭнциклопедиядлядетейТ.8.Астрономия.—2-еизд.,исправ./Гл.ред.М.Д.Аксенова.—М.:Аванта+,2001.—688с.:ил.

13.Энциклопедиядлядетей.Т.14.Техника/Глав.ред.М.Д.Ак-сенова.—М.:Аванта+,2003.—688с.:ил.

14.Энциклопедиядлядетей.Т.19.Экология/Глав.ред.В.А.Во-лодин.—М.:Аванта+,2001.—448с.:ил.

15.Энциклопедиядлядетей.Т.2.Биология.—5-еизд.,перераб.идоп./Глав.ред.М.Д.Аксенова;вед.науч.ред.Г.Е.Виль-чек.—М.:Аванта+,2003.—704с.:ил.

16.Энциклопедиядлядетей.Т.3.География.—3-еизд.,испр./Глав.ред.М.Д.Аксенова.—М.:Аванта+,2001.—704 с.:ил.

17.Энциклопедиядлядетей.Т.4.Геология.—2-еизд.,перераб.и доп. / Глав. ред.М.Д.Аксенова.—М.:Аванта+, 2002.—688с.:ил.

18.Энциклопедия для детей. Т. 16.Физика. Ч. 1. Биографияфизики.Путешествие вглубь материи.Механическая кар-тинамира/Глав.ред.В.А.Володин.—М.:Аванта+,2001.—448с.:ил.

19.Юфанова, И.Л. Занимательные вечера по физике в сред-нейшколе:Книгадляучителя.—М.:Просвещение,1990.—159с.:ил.

20.Ярошенко,О.Г.,Коршевнюк,Т.В.,Баштовий,В.I.Приро-дознавство:6кл.:Підручн.длязагальноосвіт.навч.закл./Заред.О.Г.Ярошенко.—К.:Генеза,2006.—160с.:іл.

271

ЗМІСТ

ВіД аВтОра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

ПраВила техніКи БезПеКи Для УчніВ на УрОКах ПрирОДОзнаВСтВа. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ВСтУП

Урок 1. Поняттяпросистеми.Природніташтучнісистеми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Урок 2. Будова,внутрішнітазовнішнізв’язкисистем.Екосистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

тема 1. Організм яК жиВа СиСтема

Урок 3. Органирослин,тварин.Практичнаробота№1«Ознайомленнязбудовоюрослин». . . . . . . . . . . . . . . 16

Урок 4. Живленнятайоготипи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Урок 5. Диханнярослинітварин.Значеннядиханнядляорганізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Урок 6. Обмінречовиніенергії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Урок 7. Видирозмноженнярослинітварин.Практичнаробота№2«Способирозмноженнярослин» . . . . . . . . 43

Урок 8. Властивостіорганізмів.Рісттарозвиток . . . . . . . . . . 49

Урок 9. Значенняпристосуванняорганізмівдоумовіснування.Поведінкарослинітварин. . . . . . . . . . . . . 55

Урок 10. Підсумковеузагальнення1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

тема 2. ПрирОДні та штУчні еКОСиСтеми

Урок 11. Екосистема.Харчовіланцюги.Практичнаробота№3«Складанняхарчовоголанцюгавекосистеміакваріума». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

Урок 12. Екосистемисвоєїмісцевості—ліс,стептапріснаводойма.Використаннялюдиноюприроднихекосистем.Охоронаекосистем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

Урок 13. Ґрунт.Складґрунту.Різноманітністьґрунтів.Практичнаробота№5«Дослідженняскладутавластивостейґрунту». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

272

Урок 14. Родючістьґрунтутаспособиїїпідвищення.Поняттяпродобрива. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

Урок 15. Поле.Рослинитатвариниполя.Штучніекосистеми.Практичнаробота№4«Підготовканасіннядопосіву» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

Урок 16. Сад.Доглядзасадом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100

Урок 17. Використаннялюдиноюприроднихіштучнихеко-систем.Зеленаархітектура.Охоронаекосистем . . . . 109

Урок 18. Підсумковеузагальнення2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

тема 3. рУКОтВОрні СиСтеми

Урок 19. Сила. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122

Урок 20. Видисил. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129

Урок 21. Силивживійприроді.Практичнаробота№6«Вимірюваннясили». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136

Урок 22. Простітаскладнімеханізми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141

Урок 23. Роботайенергія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152

Урок 24. Машини,їхнярольужиттілюдини.Речовинитаматеріали,зякихвиготовляютьмашини . . . . . . . 159

Урок 25. Перетворенняенергії.Енергозбереження. . . . . . . . . 169


тема 4. БіОСфера — найБільша жиВа СиСтема

Урок 27. Складімежібіосфери . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183

Урок 28. Людинаібіосфера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191

Урок 29. Різноманітністьживихорганізмівубіосфері.......197

Урок 30. Червонакнига,охоронабіосфери. . . . . . . . . . . . . . . . .205


Урок 31. Цілісністьприроди.Рольприродничихзнаньуформуваннінауковоїкартинисвіту . . . . . . . . . . . . .217

Урок 32. Науки,щовивчаютьприроду . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225


Дидактичнийматеріал. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234

Використаналітература. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .269

Science

Природознавство. 6 клас. Майстер-клас Розробки уроків (Суворова О.В)