Музичне мистецтво 6 клас (методичні матеріали для учителя)

Музичне мистецтво

6 клас

Методичні матеріали для учителя

Бурштин

2012 рік

Бурштинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Музичне мистецтво

6 клас

Методичні матеріали

для учителя

2008 рік

2

Упорядник Петро Мороз

Методичні матеріали містять календарне планування на-

вчального матеріалу з курсу «Музичне мистецтво. 6 клас» відпо-

відно до «Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних

закладів (12-річна школа) «Музичне мистецтво. Програма

/рівень стандарту/ для учнів 5 – 8 класів середніх загальноосвіт-

ніх навчальних закладів», Київ – 2006 та структури педагогічного

програмного засобу для загальноосвітніх навчальних закладів

«Музичне мистецтво, 5-7 класи», що є предметом авторського

права Міністерства освіти та науки України та Приватного підп-

риємства «Контур плюс», погодженого Інститутом інноваційних

технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України;

перелік музичних творів, розміщених на диску «Фонохрестома-

тія. Музичне мистецтво. 5-6 класи», та розробки поурочних пла-

нів для 6 класу. Програмний засіб орієнтований на сучасні форми навчан-

ня із забезпеченням сумісності з традиційними навчальними ма-

теріалами, але неповністю відповідає інструктивно-методичним

рекомендаціям Міністерства освіти і науки України щодо вив-

чення шкільних дисциплін у 2008/09 навчальному році.

Настанова користувача програмного засобу містить

пункт: «Важливим засобом ППЗ є конструктор уроків, за допо-

могою якого вчитель може створити уроки за власною методи-

кою, а також при потребі відредагувати запропоновані розробни-

ками уроки». Це дає підставу для редагування матеріалів ППЗ у

запропонованому упорядником варіанті з метою приведення у

відповідність з інструктивно-методичними рекомендаціями Мі-

ністерства освіти і науки України щодо вивчення шкільних дис-

циплін у 2008/09 навчальному році.

3

ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ для роботи з ППЗ «Музичне мистецтво. 6 клас»

(1 год. на тиждень, усього 35 год.)

№ Дата Тема Теоретичні відомості Матеріал для сприймання Матеріал для виконання

1 Озветься в музиці душа Почуття, духовний світ, емоції Українська народна пісня «Летіла зозуля» Г. Тарасенко. «Українська мати»

«Хлоп’ята і дівчата». Сл. І. Діка (переклад Н. Забіли), муз. А. Островського

2 Танець, який полонив увесь світ

Вальс, творчість Ф. Шопена, творчість М. Лисенка

Ф. Шопен. «Вальс мі-мінор» М. Лисенко. Концертний вальс ре-мінор

«Хлоп’ята і дівчата». Сл. І. Діка (переклад Н. Забіли), муз. А. Островського

3 Через боротьбу – до пере-моги

Творчість Л. Бетховена, класичний тип симфонії, «Віденські класики», вплив музики на людину

Л. Бетховен. Тема «Так доля сту-кає у двері» із Симфонії № 5 Л. Бетховен. Симфонія № 5, І ч.

«Музика». Сл. І. Боровик, муз. Ю. Рожкова

4 Перше завдання з композиції Прелюдія (прелюд), творчість В. Барвін-ського, гомофонія

В. Барвінський. Прелюдія № 4 („Хоральна”)

«Музика». Сл. І. Боровик, муз. Ю. Рожкова

5 Близька музика далекого континенту

Колискові пісні, музика — мова звуків, творчість Дж.Гершвіна, опера Дж. Гершві-на «Поргі і Бесс», джаз, спіричуел

Дж. Гершвін. «Колискова Клари» з опери «Поргі і Бесс» Спіричуел у виконанні П. Робсона

«Колискова» з опери «Поргі і Бесс». Муз. Дж. Гершвіна, пер. М. Яскулка

6 Музичне послання крізь віки Творчість Й.С.Баха, фуга, поліфонія, музичний інструмент орган

Й. Бах. Органна фуга соль-мінор «Весняна пісня». Муз. Й.С. Баха, укр. текст О. Лобової

7 Два німецькі генії, або Дещо про стиль

Музичний стиль, індивідуальний стиль музиканта

Й. Бах. Прелюдія мі-мінор Л. Бетховен. «Менует соль- ма-жор» (із сонати № 20 для фортепі-ано)

«Весняна пісня». Муз. Й.С. Баха, укр. текст О. Лобової

8 «Лебедина пісня» П.Чайковського

Симфонія, творчість П.Чайковського, відомості про 6 симфонію П.Чайковського

П. Чайковський. Експозиція І час-тини шостої симфонії

«Колискова пісня в бурю». Сл. О.Лещеєва, пер. М. Познанської, муз. П. Чай-ковського

4


9 Музика як мова почуттів (узагальнення)

Музика – мова почуттів Дж. Гершвін. Колискова з опери «Поргі і Бесс» Л. Бетховен. П’ята симфонія, 1 ч. (уривок)

«Хлоп’ята і дівчата», «Музика»

10 Вирушала музика в похід Роль музики в житті козаків, творчість С.Чарнецького, козацькі пісні, творчість О.Боровського

М. Дерегус. «Дума про козака Го-лоту». О. Боровський. «Український марш»

«Ой у лузі червона калина» Сл. С.Чарнецького, муз. Г.Труха

11 Філософ, поет, музикант Творчість Г.Сковороди, кант, псалми Г. Сковорода. «Всякому городу нрав і права»

«Ой у лузі червона калина» Сл. С.Чарнецького, муз. Г.Труха

12 Життя, присвячене пісні Творчість М.Леонтовича, обробка, щедрі-вки, колядки, відомості про пісню «Пряля»

«Щедрик» в обробці М. Леонтовича «Пряля» в обробці М. Леонтовича

«Лелека». Сл. В. Ладижця, муз. Ю. Рожавської

13 Сталеві руки і золоте серце Творчість С.Рахманінова, концерт, тема Батьківщини у творах мистецтва

С. Рахманінов. Другого концерту для фортепіано з оркестром, І ч.

«Лелека». Сл. В. Ладижця, муз. Ю. Рожавської

14 Шопен – душа фортепіано Творчість Ф.Шопена, ноктюрн, скерцо Ф. Шопен. Ноктюрн сі мажор Ф. Шопен. Скерцо сі бемоль-мінор

«Ой у саду» Колядка

15 Пісні зимових свят Щедрівки, тематика обрядово-календарних пісень, тузичний цикл, відо-мості про В. Барвінського та фортепіан-ний цикл «Колядки та щедрівки»

В. Барвінський. Колядки «Бог пред-вічний» і «Нова радість стала» з фортепіанного циклу «Колядки та щедрівки»

Щедрівка «Ой чи є, чи не-ма»

16 Музика – дзеркало почуттів (узагальнення)

Відображення світу в мистецтві, музика – мова звуків, музика і почуття, розповідь про Різдвяні свята

«Ой, у лузі червона кали-на», «Лелека», «Ой у саду», «Ой чи є, чи нема»

17 Пісні твого краю Народні пісні, відомості про пісню «Віють вітри, віють буйні», відомості про народну пісню «За городом качки пливуть»

М. Лисенко. «Віють вітри, віють буйні» з опери «Наталка Полтавка» Українська народна пісня «За го-родом качки пливуть»

«Веселкова пісня» Сл. В. Гутник, О. Кононенко, муз. О. Жилінського

18 Як жартує музика Жартівлива музика, творчість Й.С.Баха, відомості про п’єсу «Жарт», сюїта, тріо, тріо Мареничів

Й. С. Бах. «Жарт» із сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти «Ой під вишнею, під черешнею» у виконанні тріо Мареничів

«Веселкова пісня» Сл. В. Гутник, О. Кононенко, муз. О. Жилінського

5


19 Весняна казка Опера, творчість М.Римського-Корсако-ва, сюжет казки «Снігуронька», арія, відомос-ті про оперу «Снігуронька», жарти в музи-ці

М. Римський-Корсаков. Опера «Снігуронька»: Арія Снігуроньки, Сцена танення Снігуроньки

Української народної пісні «Од Києва до Лубен»

20 Пісні на честь весни Веснянки, творчість М.Вериківського, симфонічна сюїта

Симфонічна сюїта М. Вериківського «Веснянки»

«Веснянка». Сл. А. Навро-цького, муз. В. Філіпенка

21 Доля генія Творчість В.Моцарта, серенада, рондо, реквієм, відомості про «Реквієм» В.А. Моцарта

В.А. Моцарт. Рондо з «Маленької нічної серенади» В.А. Моцарт. «Лякрімоза» з «Рекві-єму»

«Веснянка» Сл. А. Навроцького, муз. В. Філіпенка

22 Із сучасності в майбуття Музика постійно змінюється, творчість Г.Свиридова, увертюра, відомості про оркестрову увертюру до фільму «Час, уперед!»

Г.Свиридов. Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!» Д. Бурлюк. «Час»

«Колиска майбуття» Сл. і муз. В. Дроботенко

23 Патріот Франції Патріотизм у музичних творах, творчість К. Сен-Санса, відомості про Другий кон-церт для фортепіано з оркестром К. Сен-Санса

К. Сен-Санс. Концерт № 2 для фортепіано з оркестром (третя частина)

„Колиска майбуття». Сл. і муз. В. Дроботенко

24 Світ почуттів Народне мистецтво – основа професійної музики, творчість Р.Шумана, відомості про фортепіанний цикл Р.Шумана «Лісові сцени»

Р. Шуман. «На галявині лісу», «Прощання» з циклу «Лісові сцени»

«Моя земля» Сл. і муз. М. Мозгового

25 Симфонія про Україну Творчість Є.Станковича, ораторія, сим-фонія, творчість М.Мозгового

Є. Станкович. Фінал симфонії «Я стверджуюсь»

«Моя земля». Сл. і муз. М. Мозгового

26 Я і музика (узагальнення) «Веселкова пісня», «Моя земля»

27 Світ дитинства Імпресіонізм, творчість К.Дебюссі, відомо-сті про п’єсу К. Дебюссі «Доктор Gradus ad Parnassum» із сюїти «Дитячий куточок», етюд

К. Дебюссі. «Доктор Gradus ad Parnassum» із сюїти «Дитячий куточок»

«Тихий марш». Сл. Ю. Ми-хайлова (пер. П. Сингаївсь-кого), муз. Г. Гладкова

6


28 Перлина вокальної музики Вокальна музика, творчість М. Глінки, романс, історія створення романсу М. Глінки «Я мить чудову пам’ятаю», твор-чість В.Сильвестрова, Відомості про пісню В. Сильвестрова «Прощай, світе, прощай, земле...» із циклу «Тихі пісні»

В. Сильвестров. «Прощай, світе, прощай, земле...» із циклу «Тихі пісні»

«Тихий марш» Сл. Ю. Михайлова (пер. П.Сингаївського), муз. Г. Гладкова

29 Цвіт землі Народне мистецтво — основа професій-ної музики, творчість І.Шамо, сюїта, відо-мості про «Українську сюїту» для форте-піано І.Шамо

І.Шамо. «Веснянка» з «Української сюїти» для фортепіано

«Цвіт землі» Сл. М. Сингаївського, муз. О. Злотника

30 Король вальсів Вальс, звання «Короля вальсів», твор-чість Й.Штрауса, відомості про вальс Й. Штрауса «На прекрасному голубому Ду-наї», пісні в темпі вальсу

Й. Штраус. «На прекрасному голу-бому Дунаї»

«Цвіт землі» Сл. М. Сингаївського, муз. О. Злотника

31 Коломийки Коломийки, творчість М.Колесси, відомос-ті про коломийки М. Колеси

М.Колесса. Фортепіанний цикл «Три коломийки»

Коломийка

32 Троїсті музики Народна інструментальна музика — скла-дова частина музичного фольклору Укра-їни, троїсті музики, коломийки

Легенда про троїстих музик Коломийка

33 Духовна музика Духовна музика, літургія, меса, творчість Д.Бортнянського, хоровий концерт, відо-мості про хоровий концерт № 24 Д.Бортнянського

Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 24

«Я малюю мрію» Сл. Н. Погребняк, муз. О. Яушкевич

34 Вічне джерело Рапсодія, відомості Рапсодію № 2 для фортепіано М. Лисенка, творчість М. Ли-сенка,

Рапсодія № 2 для фортепіано М. Лисенка

«Я малюю мрію». Сл. Н. Погребняк, муз. О. Яушке-вич

35 Музика – джерело почуттів (узагальнення)

Музика — мова звуків та інтонацій «Цвіт землі», «Я малюю мрію»

7

Перелік музичних творів, розміщених на диску «Фонохрестоматія. Музичне мистецтво. 5-6 класи»

5 клас

1. «Ода пісні» + 3:11

2. «Ода пісні» - 3:10

3. «Вокаліз» 5:53

4. «Пісня». 3:28

5. «Їхав козак за Дунай» + 1:51

6. «Їхав козак за Дунай» - 1:52

7. Варіації на тему пісні «Їхав козак за Дунай» 2:41

8. Радуйся, ниво непопитая IV ч. 2:47

9. Хор «Засвіт встали козаченьки» 2:06

10. «Засвіт встали козаченьки» + 1:40

11. «Засвіт встали козаченьки» - 3:15

12. Увертюра до опери «Тарас Бульба» 4:35

13. Хор «Звідки приємний той дзвін» з опери «Чарівна флейта» 0:44

14. «Веселкова» + 2:54

15. «Веселкова» - 2:53

16. Балет «Попелюшка». Фрагмент «Аморозо» 0:09

17. Балет «Попелюшка». Фрагмент «Па-де-шаль» 0:11

18. Симфонія №2. Фінал 9:55

19. Чарівний смичок + 1:09

20. Чарівний смичок - 1:09

21. Казка «Чарівна скрипка» 5:49

22. Чонгуріст 2:52

23. Все це потрібно мені + 2:03

24. Все це потрібно мені - 2:03

25. Квартет 2:06

26. Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі 1:11

27. Старий кухар 7:38

28. Фантазія ре мінор 3:28

29. Ой на горі та й женці жнуть + 2:53

30. Ой на горі та й женці жнуть - 2:51

31. Сліпий музикант. Фрагменти 5:04

32. До, ре, мі + 2:11

33. До, ре, мі - 2:11

34. Марш з балету «Лускунчик» 2:23

35. Вальс квітів з балету «Лускунчик» 2:50

36. Добрий вечір тобі, пане господарю + 2:51

37. Добрий вечір тобі, пане господарю - 2:51

38. Концерт «Зима» з циклу «Пори року» 3:40

39. «Співа зима, аукає» з кантати «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» 4:17

40. Біла казка + 3:12

41. Біла казка - 3:13

8

42. Після перегляду Куїнджі 3:16

43. Думи 8:37

44. Йде січове військо + 1:01

45. Йде січове військо - 1:01

46. Симфонія «Богатирська», І частина 3:54

47. Симфонія «Богатирська». Мелодія головної... 0:18

48. Пісенька джури + 1:56

49. Пісенька джури - 1:55

50. Симфонія №3.1 частина 5:14

51. Хор «Гей не дивуйте» 1:06

52. Т. Шевченко. Думи мої + 3:06

53. Т. Шевченко. Думи мої- 2:44

54. Ой піду я лугом 5:32

55. Вступ до балету «Весна священна» 6:02

56. Благослови, мати + 1:18

57. Благослови, мати - 1:17

58. Весняні води 2:12

59. Аве Марія 3:58

60. Мама + 3:50

61. Мама - 3:50

62. Херувимська 5:20

63. Писанки + 2:03

64. Писанки - 2:03

65. Варіації для фортепіано «Українські писанки» 10:04

66. Прелюд до-дієз мінор 3:36

67. На морі від зорі до полудня 8:30

68. В долонях рідної землі + 2:23

69. В долонях рідної землі - 2:24

70. «Маленька українська симфонія», III частина 5:09

71. Їхав козак на війноньку 2:39

72. Літо золоте + 2:27

73. Літо золоте - 2:27

6 клас

74. Прелюдія 1:57

75. Летіла зозуля 2:14

76. Хлоп'ята і дівчата + 2:14

77. Хлоп'ята і дівчата - 2:14

78. Вальс 3:49

79. Вальс мі-мінор 3:04

80. Концертний вальс ре-мінор 4:18

81. Симфонія № 5, 1 ч. 5:08

82. Музика + 2:23

83. Музика - 2:24

84. Прелюдія № 4 5:49

85. Колискова Клари 3:29

86. Колискова - 1:19

9

87. Спіричуел «Єрусалим» 2:01

88. Органна фуга соль-мінор 1:52

89. Весняна пісня + 1:36

90. Весняна пісня - 1:36

91. Прелюдія мі-мінор 0:40

92. Менует соль-мажор 1:53

93. Симфонія № б, 1 ч. (експозиція) 4:40

94. Колискова пісня в бурю + 2:41

95. Колискова пісня в бурю - 2:41

96. Ой у лузі червона калина + 3:14

97. Ой у лузі червона калина - 3:14

98. Український марш 2:27

99. Всякому городу нрав і права 1:21

100. Щедрик. Обробка М. Леонтовича 1:29

101. Пряля. Обробка М. Леонтовича 1:16

102. Лелека + 2:05

103. Лелека - 2:04

104. Концерт № 2, 1 ч. 10:43

105. Ноктюрн сі-мажор 4:38

106. Скерцо сі бемоль-мінор 9:44

107. Ой у саду + 2:18

108. Ой v саду - 2:19

109. Ой чи є, чи нема + 0:58

110. Ой чи є, чи нема - 0:57

111. Бог предвічний 0:31

112. Нова радість стала 0:32

113. Віють вітри, віють буйні 4:04

114. За городом качки пливуть 3:20

115. Веселкова пісня + 3:05

116. Веселкова пісня - 3:05

117. Жарт 1:27

118. Ой під вишнею, під черешнею 2:00

119. Арія Снігуроньки 3:55

120. Сцена танення Снігуроньки 6:02

121. Од Києва до Лубен + 1:35

122. Од Києва до Лубен - 1:35

123. Веснянка + 2:18

124. Веснянка - 2:18

125. Веснянки. 1 ч. Заспів 2:02

126. Веснянки. 2 ч. Молода 2:24

127. Веснянки. 3 ч. Ягілочка 2:52

128. Веснянки. 4 ч. Весно-веснице 1:37

129. Веснянки. 5 ч. Зелений шум 1:36

130. Рондо з «Маленької нічної серенади» 3:24

131. «Лякрімоза» з «Реквієму» 5:37

132. Увертюра до фільму «Час, уперед» 3:31

10

133. Колиска майбуття + 1:50

134. Колиска майбуття - 1:50

135. Концерт № 2. 3 ч. 6:49

136. Моя земля + 2:11

137. Моя земля - 2:10

138. На галявині лісу 2:44

139. Прощання 3:16

140. Фінал симфонії «Я стверджуюсь» 2:37

141. Доктор Gradus and Pamassum із сюїти «Дитячий куточок» 2:04

142. Тихий марш + 1:18

143. Тихий марш - 1:17

144. Я мить чудову пам'ятаю 3:43

145. «Прощай, світе, прощай, земле» із циклу «Тихі пісні» 4:58

146. Веснянка 1:58

147. Цвіт землі + 1:34

148. Цвіт землі - 1:34

149. На прекрасному голубому Дунаї 9:42

150. «Три коломийки» 1 2:12



153. Коломийка + 0:45

154. Коломийка - 0:45

155. Легенда про троїстих музик 1:24

156. Троїсті музики 4:01

157. Хоровий концерт № 24 9:32

158. Я малюю мрію + 2:00

159. Я малюю мрію - 2:00

160. Рапсодія № 2 для фортепіано. М. Лисенко 7:16

11

Поурочні плани Музичне мистецтво. 6 клас

Урок 1 Тема уроку. Озветься в музиці душа Мета уроку. Засвоєння учнями знань про те, що музика з давніх-давен супроводжує лю-

дину: підтримує, надихає, втішає. Вона може надзвичайно тонко передавати найрізноманітніші почуття, що сповнюють і бентежать людські серця. Прослухати українську народну пісню «Летіла зозуля», пісню «Вальс» Ж. Бреля, розучити пісню «Хлоп’ята і дівчата». __________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Ви прокинулися вранці і весело посміхнулися сонечку або сумно зітхнули: «Знову дощ!».

Почався новий день, насичений радощами і хвилюваннями, надіями і тривогами, сподіваннями і розчаруваннями – так життя дарує безліч почуттів. Деякі з них (любов, відданість, дружба) су-проводжують людину все життя і є найважливішою частиною її духовного світу.

Ви посміхаєтеся батькам і друзям, хвилюєтеся на уроці, смієтесь із дотепного жарту, су-муєте разом із героєм улюбленої книги... Ваші почуття відбиваються в емоціях через посмішки, сміх, сльози, а іноді проявляються у мелодіях, піснях, наспівах...

Прослухайте українську народну пісню «Летіла зозуля» і спробуйте підспівати. 2. Слухання і підспівування пісні «Летіла зозуля» 3. Аналіз прослуханого твору

Про що йдеться в пісні?

Якими засобами музика передає сум, тугу, горе дівчини?

До кого звертається дівчина у важку хвилину і чому? 4. Споглядання репродукції картини «Українська мати» Г. Тарасенка

Про що замислилася жінка, зображена на картині?

Які почуття матері передав художник?

Поміркуйте, чи пронизані спорідненими почуттями пісня «Летіла зозуля» та картина «Українська мати».

5. Бесіда про школу. Школа... Це слово поєднує хлопців і дівчаток, дітей і батьків, бабусь і дідусів, оскільки

хтось навчається у школі зараз, а хтось був або ще буде школярем. Усі ми – старанні і не дуже, відмінники і не зовсім, слухняні і майже навпаки – обов'язково згадаємо колись шкільні роки як найкращу сторінку дитинства, а школу — як другу родину, що дала нам путівку у велике і цікаве доросле життя.

А ще тут звучать такі гарні пісні, як, наприклад, «Хлоп’ята і дівчата». Розучіть і заспівайте її. 6. Демонстрація пісні «Хлоп’ята і дівчата».

12

7. Розучування пісні «Хлоп’ята і дівчата». Караоке. Пісня «Хлоп’ята і дівчата».

Ровесники, ровесниці, дівчата і хлоп'ята, однакові в нас пісеньки і знань жага завзята.

Приспів: Дівчата, хлоп'ята, хлоп'ята, дівчата, шкільна незабутня пора. Хай в нашому любому класі завжди буде дружба, ура!

Знов кличуть нас шкільні дзвінки, і знову, як на свято, злетілись однокласники, хлоп'ята і дівчата.

Приспів Ровесниці, ровесники, хлоп'ята і дівчата, хай буде дружби вісником ця пісенька крилата.

Приспів 8. Жак Брель. Шансоньє Жак Брель — відомий французький шансоньє, композитор, актор, режисер. За похо-

дженням – бельгієць, народився у Брюсселі; з дитинства захоплювався співом, ще у шкільні роки почав писати пісні. Щоб стати співаком, молодий Жак покинув рідне місто і поїхав до Парижа.

Справжня популярність прийшла до співака з його власними піснями, найкращими з яких є: «Амстердам», «Коли одна лише любов», «Не покидай мене», «Вальс на всі часи». Ці пісні набули світової слави; з ними Жак Брель виступав у багатьох країнах — Іспанії, Англії, Швейца-рії, Тунісі, Єгипті, Росії, Канаді та інших. Його проникливі пісні увійшли до репертуару багатьох популярних виконавців, серед яких Рей Чарлз, Девід Боуї, Том Джонс, Френк Сінатра.

Шансоньє — французький естрадний співак, виконавець жанрових пісень, часто автор слів і музики до них.

9. Відомості про пісню «Вальс» Ж. Бреля Пісня «Вальс»— це яскрава музично-поетична замальовка, присвячена прекрасному

старовинному, однак вічно молодому танцю. Розпочинається вона плавною мелодією старого повільного вальсу, яка раптово переривається. Невелика пауза – і слухачів захоплює новий вальс: рухливий, веселий, нестримний у своєму легкому кружлянні.

10. Слухання. «Вальс» Ж. Бреля 11. Аналіз прослуханого твору

Визначте характер кожної частини пісні окремо.

Які почуття автора і виконавця передала пісня?

Яку роль у створенні музичного образу відіграють динаміка та темп?

13

12. Споглядання репродукції картини П. Ренуара «Бал у Мулен де ла Галет».

Що, на вашу думку, зображено на картині?

Які почуття і настрій передав художник, як відобразив святкову атмосферу балу?

Порівняйте емоційні колорити картини Ренуара і пісні Жака Бреля.

Що ви знаєте про вальс? 13. Підсумки уроку Музика з давніх-давен супроводжує людину: підтримує, надихає, втішає. Вона може над-

звичайно тонко передавати найрізноманітніші почуття, що сповнюють і бентежать людські серця. Настрої та думки озиваються в музиці щирою проникливою піснею, суворим та мужнім маршем, гомінким і нестримним або ніжним і граціозним танцем.

Урок 2 Тема уроку. Танець, який полонив увесь світ. Мета уроку. Засвоєння учнями поняття про вальс — парний бальний танець у тридоль-

ному розмірі. Ознайомити учнів з вальсами – творами композиторів Йоганна Штрауса, Миколи Лисенка, Фрідеріка Шопена, Франца Шуберта. __________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Бесіда про вальс Вальс – це чарівний і вічно молодий танок, який існує вже понад три століття. За цей час

він перетворився з простонародного селянського на витончений, елегантний бальний танок. Вальс виник на теренах Німеччини, Австрії та Чехії, але поступово поширився майже в

усіх країнах світу. Це улюблений танок багатьох композиторів. Визнаним майстром вальсової музики був видатний австрійський композитор і диригент Йоганн Штраус.

Вальс — парний бальний танець у тридольному розмірі. Музика вальсів надзвичайно різноманітна і може передавати безліч настроїв і почуттів.

Автором багатьох вальсів був видатний польський композитор Фрідерік Шопен. 2. Відомості про композитора Ф. Шопена Фрідерік Францішек Шопен – видатний польський композитор і піаніст, основоположник

класичної музики Польщі. Із семи років він почав писати музику, а з восьми — виступати перед глядачами як піаніст. Гастролюючи з концертною програмою, ще зовсім юний Фрідерік опинився у Відні, а потім – у Парижі.

Майже всю тогочасну Європу полонили вальси славнозвісного Йоганна Штрауса. Захо-пився цим прекрасним танцем і Шопен, однак вальси молодого польського композитора не тан-цювали, їх слухали і дивувалися мелодійності, виразності, різноманітності та глибині почуттів, виражених у музиці. Шопенівський вальс залишив танцювальну залу і вийшов на концертну сце-ну.

3. Слухання. «Вальс мі-мінор» Ф. Шопена 4. Аналіз прослуханого твору

14

Який характер твору?

Поміркуйте, чи відчуваються у вальсі інтонації польських народних танців

В якому темпі звучить музика? 5. Відомості про М. Лисенка Микола Віталійович Лисенко – славетний український композитор, основоположник укра-

їнської класичної музики, диригент, піаніст і музичний педагог ХІХ-ХХ століть. Микола Лисенко народився на Полтавщині, звідки широкими калиновими рушниками

простелилася творча доля багатьох українських митців. Він був високоосвіченою людиною, на-вчався в Харківському та Київському університетах, а також у Лейпцизькій консерваторії.

6. Слухання. М. Лисенко. Концертний вальс ре-мінор 7. Аналіз прослуханого твору

Які настрої, почуття передала музика?

Чому композитор назвав твір вальсом?

Поміркуйте, що спільного та відмінного між вальсами Ф. Шопена та М. Лисенка. 8. Робота над піснею А. Островського «Хлоп’ята і дівчата». Караоке. Пісня «Хлоп’ята і дівчата».

Ровесники, ровесниці, дівчата і хлоп'ята, однакові в нас пісеньки і знань жага завзята.

Приспів: Дівчата, хлоп'ята, хлоп'ята, дівчата, шкільна незабутня пора. Хай в нашому любому класі завжди буде дружба, ура!

Знов кличуть нас шкільні дзвінки, і знову, як на свято, злетілись однокласники, хлоп'ята і дівчата.

Приспів Ровесниці, ровесники, хлоп'ята і дівчата, хай буде дружби вісником ця пісенька крилата.

Приспів

9. Підсумки уроку Вальс — улюблений танець багатьох композиторів. Видатний німецький композитор

Франц Шуберт за своє коротке життя створив майже 300 вальсів. Також визнаним майстром вальсової музики був видатний австрійський композитор і диригент Йоганн Штраус. Згодом «ко-ролем вальсу» став його син Йоганн Штраус-молодший. Штраус-батько створив більше 150 ва-льсів, а Штраус-син — понад 460.

15

Музика вальсу вже давно «вийшла» з танцювальної зали і посіла чільне місце на конце-ртній сцені. Ритми вальсу поступово проникли в різні жанри музичного мистецтва: пісню, романс, оперу, симфонію.

Урок 3 Тема уроку. Через боротьбу – до перемоги. Мета уроку. Ознайомити учнів з класичним видом симфонії, творчістю Л. Бетховена.

Прослухати тему «Так доля стукає у двері» та першу частину із симфонії № 5 Л. Бетховена, розучити пісню «Музика» Ю. Рожкова. _________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Сьогодні ми дізнаємося про композитора, для якого тема нашого уроку була девізом

життя. Це – Людвіг ван Бетховен. 2. Розповідь про Л. Бетховена Людвіг ван Бетховен — великий німецький композитор, представник Віденської класич-

ної школи. Усе життя видатного музиканта було сповнене тяжкими випробуваннями та мужньою боротьбою. Людвіг народився в дуже бідній, майже нужденній родині. Першим учителем хлопчи-ка став його батько – людина брутальна і жорстока. Він хотів зробити з сина «другого Моцарта», змушував його займатися музикою навіть ночами. Такими важкими були перші кроки Бетховена у світі мистецтва, яке невдовзі стало його найдорожчою цінністю і найбільшою любов'ю у житті.

Коли Бетховену не виповнилося ще й 30 років, трапилося горе: він почав втрачати слух. Глухота посилювалася, а лікарі виявилися безпорадними перед хворобою.

Втратити слух молодому, талановитому музикантові, людині, для якої музика є сенсом життя! Навіщо тоді жити?! Композитор був у відчаї: він соромився хвороби, почав цуратися лю-дей, його коханням знехтувала гордовита панянка, зрадили близькі люди.

Бетховен не хотів жити. «Один, зовсім один!..» – гірко вигукував він у листі-заповіті до своїх братів. Єдине, що врятувало тоді композитора, – музика. «Мистецтво! Тільки воно лише й утримало мене. Мені здавалося неможливим залишити цей світ раніше, ніж я виконаю те, до чого я вважав себе покликаним», – писав Бетховен.

Його біль і страждання виливалися в музику, а вона допомагала жити і боротися – з хво-робою, самотністю, нерозумінням оточуючих.

Історія цієї мужньої боротьби за життя і перемоги над собою відчутна у багатьох творах великого Бетховена, зокрема у знаменитій П'ятій симфонії.

3. Відомості про класичний тип симфонії Симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру. «Віденські класики» Гайдн, Моцарт та Бетховен створили класичний тип симфонії з 4 ча-

стин: 1 частина – швидка, активна, іноді з повільним вступом, містить експозицію, розробку і

репризу основних тем – головної і побічної; 2 частина – повільна, може бути спокійною, задумливою, пасторальною, зосередженою,

скорботною тощо;

16

3 частина – рухлива, весела, енергійна, танцювальна; 4 частина – урочистий, святковий або переможний фінал. 4. Бесіда про Симфонію № 5 Л. Бетховена Сьогодні ми прослухаємо першу частину симфонії № 5 Бетховена. Вона розпочинається

короткою, могутньою і грізною темою. «Так доля стукає у двері», — говорив про неї композитор. 5. Слухання. Тема «Так доля стукає у двері» із Симфонії № 5 Л. Бетховена. Тема долі пронизує всю музичну тканину симфонії. Вона є основою стрімкої і схвильова-

ної головної теми першої частини, тривожною тінню невідступно супроводжує світлу, ніжну, на-співну побічну тему.

«Від темряви — до світла, через боротьбу — до перемоги!» Ці слова стали девізом П'я-тої симфонії та усього життя великого німецького композитора.

Трагедія і боротьба однієї людини виростає у творі Бетховена до рівня трагедії і бороть-би цілого народу. І це невипадково, адже композитор жив у часи Великої французької революції, і в його музиці відлунюють думки і настрої тих буремних часів.

Прослухайте першу частину симфонії № 5 Л. Бетховена. Початок нових музичних тем і звучання «мотиву долі» позначайте підняттям рук.

6. Слухання. Перша частина «Симфонії № 5» Л. Бетховена 7. Аналіз прослуханого твору

Який характер музики?

В якому темпі звучить перша частина симфонії?

Яка ідея симфонії?

Які переживання великого композитора відбилися у звучанні напруженої головної те-ми і наспівної побічної?

Як ви вважаєте, в чому полягає сила цієї музики? Чому вона майже два століття вра-жає мільйони людей?

Проспівайте «мотив долі». Спробуйте надати виконанню різних відтінків: могутнього, грізного, тривожного, знесиленого.

8. Відомості про смерть Л. Бетховена і пам’ятник Коли Л. Бетховен помер, в останню путь його проводжали понад десять тисяч чоловік.

На могилі згодом поставили пам'ятник: скромну піраміду; на ній викарбували сонце, ліру та лише одне слово — «Бетховен». Смерть композитора стала початком його безсмертя.

9. Вплив музики на людину Події розгортаються дуже швидко (а разом із ними і суспільство швидко розвивається), а

музика є відображенням життя. Музичні твори набувають нових інтонацій, створюються нові напрями, з’являються нові музичні інструменти. Музика, як і раніше, несе величезний потенціал і впливає на людину.

Так що ж таке музика? У кожного це щось своє. Можливо, ми знайдемо відповідь у новій пісні Юрія Рожкова «Музика».

17

10. Демонстрація пісні «Музика» Ю. Рожкова 11. Розучування пісні «Музика» Ю. Рожкова Караоке. Пісня «Музика».

Що заспокоїть нас у горі, печать журби змахне з чола і викреше вогонь із серця? Це може тільки — Музика! Поглянь, у неї сильні крила, підхопить будь-кого вона. І вже немає місця злому там, де з'явилась Музика!

Приспів: Музика, музика - вона легка, прозора й ніжна. Музика, музика - як вітерець весняно-свіжий. Музика, музика — без неї щастя не буває. Музика, музика - серця закоханих єднає.

Вбирається у пишні шати, завжди красива й молода. Нікому в світі непідвладна чудова й горда Музика. Не відає вона кордонів, із вічністю заручена. Весь світ об'єднує любов'ю, в житті панує — Музика!

Приспів. 12. Підсумки уроку Бетховен мав гордий і незалежний характер і був переконаний, що розум, талант і пра-

цьовитість вищі за багатство та знатне походження. Якось після гострої розмови з чванливим вельможею композитор написав йому: «Князю!

Тому, ким ви є, ви зобов'язані випадковості народження. Тому, ким я є, я зобов'язаний самому собі. Князів є і буде тисячі. А Бетховен — тільки один».

Урок 4 Тема уроку. Перше завдання з композиції. Мета уроку. Пригадати пісню Юрія Рожкова «Музика», познайомити учнів з творчістю

композитора Василя Барвінського; прослухати та проаналізували його прелюдію «Хоральна» ___ __________________________________________________________________________________

Хід уроку

18

1. Вступ. Пісня Ю. Рожкова «Музика».

Як ви вважаєте, коли можна стати відомими композиторами?

Потрібно вчитися розуміти музику, яку створили до тебе.

Пригадаймо, наприклад, яку пісню ми вивчали на попередньому уроці.

Пісню «Музика».

У ній розповідається про музику, її місце та роль у житті, силу впливу на людину. 2. Робота над піснею Ю. Рожкова «Музика».

Проспівайте перші дві фрази пісні.

Проаналізуйте їхній ритмічний рисунок. Караоке. Пісня «Музика».

Що заспокоїть нас у горі, печать журби змахне з чола і викреше вогонь із серця? Це може тільки — Музика! Поглянь, у неї сильні крила, підхопить будь-кого вона. І вже немає місця злому там, де з'явилась Музика!

Приспів: Музика, музика - вона легка, прозора й ніжна. Музика, музика - як вітерець весняно-свіжий. Музика, музика — без неї щастя не буває. Музика, музика - серця закоханих єднає.

Вбирається у пишні шати, завжди красива й молода. Нікому в світі непідвладна чудова й горда Музика. Не відає вона кордонів, із вічністю заручена. Весь світ об'єднує любов'ю, в житті панує — Музика!

Приспів.

3. Відомості про прелюдію (прелюд) Музика дуже різноманітна. Живописець, наприклад, може використати для втілення сво-

го художнього задуму олію, акварель чи олівець, а композитор — будь-яку комбінацію звуків. Музика може бути вокальною (пісня, романс, кантата) чи інструментальною (симфонія, соната, прелюдія); вона звучить без слів у виконанні скрипаля, піаніста, флейтиста, трубача або різних груп музикантів.

І всі ці жанри різноманітні за ступенем складності. Деякі з них сприймаються легко, інші потребують більшої уваги та зосередженості. Таким є жанр інструментальної музики – прелюдія.

19

Прелюдія (прелюд) — це невеликий музичний твір імпровізаційного складу. Прелюдія може бути вступом до основної частини твору (наприклад, прелюдія і фуга)

або самостійною, переважно фортепіанною п'єсою. 4. Відомості про В. Барвінського Василь Олександрович Барвінський – видатний український композитор, піаніст, дири-

гент. Народився в Тернополі, у шляхетній родині. Його першою вчителькою музики стала мама; батько особисто був знайомий з Миколою

Лисенком, перед яким відбувся музичний «дебют» п'ятирічного музиканта. Саме за порадою видатного композитора хлопчика віддали до музичної школи.

Василь Барвінський продовжив музичну освіту у Львівській консерваторії та Празькому університеті: слухав лекції музикознавців, займався грою на фортепіано та композицією.

Одним із перших завдань із композиції були фортепіанні прелюдії, написані Василем у 20 років. Ці вісім прелюдій стали першими зрілими творами молодого композитора. П'ять із них набули широкої популярності.

5. Прелюдії В. Барвінського Василь Барвінський за це завдання отримав відмінну оцінку, адже кожна з прелюдій бу-

ла цілком самостійним музичним твором, не схожим на інші. Наприклад, перша прелюдія скла-далась із виважених, стриманих варіацій. Однак композитору найбільше подобалася друга пре-людія - «Пасторальна». Її музика – ніби куточок тихої лагідної природи. А вже у третій прелюдії яскраво звучить українська народна коломийка. Музика примхливо і безупинно кружляє у вихорі веселого гуцульського танцю.

Четверта прелюдія — «Хоральна» — піднесена та мальовнича. Серед різноманітного мелодичного матеріалу твору можна почути українські пісенні інтонації. Остання, п'ята прелюдія — «Героїчна» — навіяна композиторові «Революційним етюдом» Ф. Шопена.

Усі п'ять прелюдій відтворюють безліч людських емоцій - від спокійних і стриманих до яс-кравих і романтичних.

Прослухайте четверту прелюдію В. Барвінського «Хоральну».. 6. Слухання. В. Барвінський. Прелюдія № 4 («Хоральна») Гомофонія - тип музики, де один, як правило верхній голос, є головним, а інші супрово-

джують його, виконуючи роль акомпанементу. 7. Аналіз прослуханого твору

Який характер прослуханої прелюдії?

Поміркуйте, які почуття, настрій, думки передані у прелюдії

Чи вдалося вам зрозуміти програму прелюдії? Які роздуми вона у вас викликала?

Чи можна відчути і зрозуміти духовний світ композитора, його настрій і почуття, слу-хаючи цю музику?

Чи можна назвати прелюдію гомофонною? 8. Підсумки уроку Сьогодні ми пригадали пісню Юрія Рожкова «Музика», а також познайомилися з творчіс-

тю композитора Василя Барвінського; зокрема, прослухали та проаналізували його прелюдію «Хоральна».

20

Урок 5 Тема уроку. Близька музика далекого континенту. Мета уроку. Показати учням, що хоч Америка – це далекий континент, де багато людей

живуть зовсім інакше, а ми все одно здатні їх зрозуміти завдяки музиці. Прослухати і розучити «Колискову Клари» з опери «Поргі і Бесс» Дж. Гершвіна, ________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Колискові пісні Музика — це мова звуків, якою людина виражає свої думки та почуття. Через мелодизм,

динаміку, темп і ритм вона може по-різному впливати на нас – збуджувати чи заспокоювати, бентежити чи заколисувати, створювати певний настрій. Найпершою мелодією нашого життя є колискова. Дитина ще не розуміє розмовної мови, однак слухає спокійну, світлу мелодію — і засинає. У колисковій пісні передано почуття великої любові та ніжності до немовляти, а лірич-ний настрій створюється завдяки плавним погойдуванням та спокійним ритмам.

Багато колискових є народними піснями, наприклад, «Котику сіренький» чи «Ой ходить сон».

Сьогодні ми прослухаємо колискову з опери американського композитора Джорджа Гер-швіна «Поргі і Бесс» і порівняємо її з українськими колисковими.

2. Відомості про композитора Дж. Гершвіна Американський композитор і піаніст Джордж Гершвін мав російське коріння. Його батько

приїхав до Америки з Росії слідом за коханою дівчиною, з якою він побрався і виростив чотирьох дітей. Джордж народився в бідному районі Нью-Йорка і часто називав себе «вихованцем нью-йоркських негрів». До шести років хлопчик не виявляв музичних здібностей, та згодом, почувши прекрасні мелодії, він забув про дитячі ігри та друзів. Коли старшому братові купили піаніно, Джордж майже самотужки навчився грати.

Унікальний слух, чудова пам'ять і щоденна копітка робота над собою принесли резуль-тати: Гершвін без спеціальної музичної освіти став блискучим піаністом-віртуозом.

У його творчості яскраво і колоритно озвалася музика джазу. 3. Слухання. Дж. Гершвін. «Колискова Клари» з опери «Поргі і Бесс». 4. Аналіз прослуханого твору

Який характер прослуханого твору?

В якому темпі звучить музика?

Чи зрозумілою є музична мова колискової Дж. Гершвіна без перекладу з англійської? Чи впливає вона на емоційний стан слухачів?

Порівняйте колискову Дж. Гершвіна з українськими колисковими «Котику сіренький» та «Ой ходить сон»..

5. Відомості про оперу Дж. Гершвіна «Поргі і Бесс». Народна опера Америки. Якось Джордж Гершвін узяв до рук новий модний роман, перегорнув кілька сторінок і од-

разу захопився драматичною історією про життя негритянського робочого поселення.

21

Сюжет був яскравим і динамічним — про дружбу і зраду, любов і ненависть, життя і смерть. Сподобалися образи головних героїв — негритянської дівчини Бесс та її вірного друга та захисника убогого каліки Поргі.

А ще в романі Дюбозе Хейворда жила музика: пісні, що супроводжували веселі і сумні події, тихе перебирання струн гітари, бадьорі марші і ніжні колискові... За кілька днів композитор і письменник уже обговорювали лібрето і побудову опери за романом. Назву вирішили не зміню-вати — «Поргі і Бесс»... Так розпочалась робота над одним із найвидатніших творів у історії не лише американської, а й світової музичної культури.

Щоб надихнутися народною музикою, композитор деякий час жив у маленькому острів-ному негритянському поселенні. В опері Гершвіна вперше в історії музичного театру США негри викликали глибоку повагу і співчуття.

6. Розучування пісні. «Колискова» з опери «Поргі і Бесс» Дж. Гершвіна. Караоке. «Колискова».

Баю, бай, Спи, маленький мій бейбі, Баю, баю, Швидше, швидше засни. Бідно ми живем, Бідний батько твій, бейбі... Засни, мій хороший, Баю, бай, бай.

7. Відомості про джаз і спіричуел Колискова, як і вся музика Дж. Гершвіна, пронизана джазовими інтонаціями. Джаз — жанр професійної музики, що виник на початку ХХ ст. в південних штатах США

внаслідок взаємодії африканської та європейської музичних культур. Джерелами джазу були імпровізаційні форми негритянської народної музики, а також

танцювально-побутова музика білих переселенців. Для джазової музики характерні імпровізацій-ність, емоційність, складний гострий ритм та оригінальна гармонія.

У цьому ж середовищі народився ще один жанр музики, - спіричуел. Спіричуел — це жанр духовних співів афроамериканців, один із безпосередніх поперед-

ників джазу. Спіричуели глибокі за змістом, поетичні, часто передають почуття трагічної самотності.

Одним із перших джазових виконавців був Поль Робсон - американський співак і актор афроаме-риканського походження, борець за рівноправність негрів. У 27 років молодий музикант розпочав кар'єру співака. Він виконував музику свого народу: негритянські народні пісні, спіричуели, джаз.

Прослухайте спіричуел у виконанні Поля Робсона. 8. Слухання. Спіричуел у виконанні П. Робсона 9. Підсумки уроку Америка – це далекий континент, де багато людей живуть зовсім інакше, а ми все одно

здатні їх зрозуміти завдяки музиці. Незважаючи на те, що інтонації різні, музика близька нам. Так само, як у нас, люди інших національностей і кольору шкіри мріють про щастя; так само, як у нас, матері бажають своїм дітям щасливої долі; так само, як у нас, співають ніжні, ліричні колискові.

22

Урок 6 Тема уроку. Музичне послання крізь віки. Мета уроку. Дати учням поняття про фугу та поліфонію, музичний інструмент орган, по-

глибити їхні знання про творчість Й.С.Баха. Прослухати органну фугу соль-мінор Й. Баха. Розу-чити з учнями «Весняну пісню» Й. Баха. ________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Послухайте вірш. Ви зрозумієте, що музика не потребує перекладу. Нам любий Бах... Та як про це сказать? Не те, щоб нині музики не стало, але такого чистого кристалу не дарувала неба благодать. Які ж у ній гармонії палкі, яка ж оце всеобіймуща совість, яка і досі незбагненна повість про мою душу, ввергнуту в віки! Такі слова присвятив російський поет Микола Ушаков великому німецькому композито-

рові Йоганну Севастіану Баху. Їх розділяє майже два століття, але пов'язує прекрасна, вічно молода музика, зрозуміла всьому світові без перекладів і пояснень.

2. Відомості про Й. С. Баха Йоганн Севастіан Бах народився у німецькому містечку Ейзенах, у музичній родині. Ба-

тько навчав його гри на скрипці; хлопчик співав у хорі міської школи. У 9 років Йоганн Севастіан осиротів, його вихователем став старший брат Йоганн Кріс-

тоф. Він був органістом у церкві і продовжив музичні заняття з хлопчиком. Якось Севастіан дізнався, що брат ховає у шафі зошит із творами видатних композито-

рів. Понад півроку десятирічний хлопчик вночі, при місячному світлі, переписував ноти, але Кріс-тоф дізнався про це й відібрав оригінали та копії. У розпачі Йоганн вигукнув: «Раз так, я сам напишу таку ж музику, напишу ще краще!» Брат лише розсміявся у відповідь.

Йоганн Бах, геніальний композитор і блискучий виконавець, усе життя наполегливо пра-цював над удосконаленням власної майстерності, вивчав світову музичну культуру і народну музику; знав Біблію і латинь; вільно спілкувався італійською та французькою мовами.

«Мені довелося багато вчитися, хто буде таким же старанним, досягне того ж», — відпо-відав Бах на питання щодо його таланту.

Останні роки життя великого композитора були нелегкими. Ще в дитинстві Бах серйозно ушкодив зір, коли ночами переписував ноти. З роками хвороба очей посилилася. Після невдалої операції музикант осліпнув.

Сучасники швидко забули старого Баха. Лише через довгі роки музику великого компо-зитора відкрили заново, захоплюючись її величністю, мудрістю, красою, досконалістю та глиби-ною невичерпної людяності. Його музичне послання пролетіло крізь віки і знайшло свого адреса-та.

3. Поняття про фугу та поліфонію Прослухаймо Органну фугу соль-мінор Йоганна Севастіана Баха.

23

Фуга — це багатоголосний твір, в якому усі голоси ніби розмовляють між собою, по черзі виконуючи тему. Музику такого складу називають поліфонічною. На відміну від канону, тема у фузі проходить імітаційно — не лишається незмінною, а може варіюватися, розвиватися.

Фуга – це поліфонічний твір, в якому одна або кілька тем послідовно звучать у всіх голо-сах.

4. Слухання. Органна фуга соль-мінор Й. Баха 5. Аналіз прослуханого твору

Яке враження справив на вас прослуханий твір? Опишіть характер музики.

Як ви вважаєте, про що думав композитор, складаючи фугу?

Чи зрозумілою є музика, написана майже 250 років тому?

Чому музика органної фуги Баха, написана дуже давно, впливає на сучасну людину? Можливо, тому, що вона виконується на органі?

Що ви знаєте про орган? 6. Відомості про музичний інструмент орган Улюбленим інструментом Йоганна Баха був орган. Цей інструмент існував ще в старо-

давні часи у Греції, Римі, Єгипті, а в Європі з'явився у VII столітті. Спочатку орган супроводжував церковні співи, а потім став інструментом, на якому виконують соло. Грати на органі складно: органіст має впоратися з кількома клавіатурами для рук (мануалами) і ножною клавіатурою (пе-даллю), а також перемикати тембри інструмента.

Органна творчість Баха велика та різноманітна, у ній досконало розроблені жанри фан-тазії, сонати, прелюдії, фуги. Усупереч церковним традиціям, у своїх органних творах композитор прагнув піднести силу людського духу.

Йоганн Бах також писав пісні. Сьогодні ми розучимо «Весняну пісню» Й. Баха. 7. Демонстрація «Весняної пісні» Й. Баха 8. Розучування твору «Весняна пісня». Караоке. «Весняна пісня» Й. Баха.

Сонечко в травні ясне, яскраве, ллється на ниви, тихі розливи І зігріває промінням весь світ. Серцем щасливим вітаю, вас, ниви, Землю, що квітне, і небо блакитне, і благодатного сонечка схід. Радують око ліси високі, зелень яскрава, росяні трави — вся земля сонця і щастя повна. В сонячних шатах, убраннях багатих, у хороводах на землю приходить, як чародійниця, гостя-весна!

9. Підсумки уроку

24

Прізвище Бах співзвучне з німецьким словом струмок. Проте в тогочасній Німеччині воно поступово стало означати «музикант»: усіх Бахів називали музикантами, а всіх музикантів — Бахами. Схиляючись перед генієм співвітчизника, великий Бетховен говорив про Баха: «Не струмок! — Море має бути його ім'я».

Крім того, численна родина Йоганна Баха налічує близько п’ятдесяти музикантів – орга-ністів, скрипалів, флейтистів, сурмачів, диригентів, композиторів, а також мірошників, булочників, пастухів, які були безмежно закоханими в музичне мистецтво. Родинну музичну традицію продо-вжили сини Баха, яких розрізняли за місцем проживання: «німецький» або «берлінський» Бах, «галльський», «міланський», який згодом став «лондонським».

Урок 7 Тема уроку. Два німецькі генії, або дещо про стиль. Мета уроку. Засвоєння учнями розуміння того, що слухач повинен самостійно зрозуміти

твір, виявити в ньому особливий зміст, а також індивідуальний стиль композитора, щоб правиль-но сприймати музику, а це можливо лише тоді, коли людина оволодіє досвідом і музичною мо-вою, образними уявленнями та системою художніх цінностей. Прослухати «Менует соль-мажор» (із сонати № 20 для фортепіано) Л. Бетховена, Прелюдію мі-мінор Й. Баха. Розучити з учнями «Весняну пісню» Й. Баха ____________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Два генії Подивіться на ці портрети разом з учнями. Поміркуйте, хто на них зображений. Що їх поєднує? Уважно прослухайте два музичних твори і визначте, який із них написав Бах, а який –

Бетховен. 2. Слухання. Й. Бах. Прелюдія мі-мінор. Л. Бетховен. «Менует соль-мажор» (із сонати № 20 для фортепіано). 3. Аналіз прослуханих творів

Поміркуйте, який характер музичних творів. У чому полягає відмінність між ними?

Який тип викладення застосований у п’єсах – гомофонний чи поліфонічний?

Який із типів викладення може більш виразно передати почуття людини?

Ви згідні, що поліфонія притаманна «музичному почеркові» Й. Баха?

Поміркуйте, які ще особливості притаманні композиторським стилям Й. Баха та Л. ван Бетховена

4. Музичний стиль Музичний стиль – це особливі, характерні ознаки музики, сукупність певних засобів і

прийомів художньої виразності. У музичному мистецтві розрізняють такі стилі: - історичні (класицизм, романтизм, імпресіонізм тощо), - національні (український, іспанський, східний, негритянський тощо),

25

- індивідуальні. Індивідуальний стиль музиканта – це творча манера, власний неповторний «почерк»

композитора або виконавця. За стилем можна впізнати навіть автора незнайомого твору. 5. Робота над «Весняною піснею» Й. Баха Пригадаймо музичний твір Йоганна Баха «Весняна пісня». Вона написана поліфонічно, співати її потрібно двоголосно. Спробуйте передати голосом велич і красу весняного пробудження природи. Караоке. «Весняна пісня».

Сонечко в травні ясне, яскраве, ллється на ниви, тихі розливи І зігріває промінням весь світ. Серцем щасливим вітаю, вас, ниви, Землю, що квітне, і небо блакитне, і благодатного сонечка схід.

Радують око ліси високі, зелень яскрава, росяні трави — вся земля сонця і щастя повна. В сонячних шатах, убраннях багатих, у хороводах на землю приходить, як чародійниця, гостя-весна!

6. Підсумки уроку Музика впливає на людину; виховує певні якості, що формують характер особистості і

змінюють стиль її життя. Щоб правильно сприймати музику, слухач повинен самостійно зрозуміти твір, виявити в ньому особливий зміст, а також індивідуальний стиль композитора. А це можливо лише тоді, коли людина оволодіє досвідом і музичною мовою, образними уявленнями та систе-мою художніх цінностей.

Урок 8 Тема уроку. «Лебедина пісня» П. Чайковського. Мета уроку. Розширити знання учнів про творчість П. Чайковського. Прослухати експо-

зицію І частини шостої симфонії П. Чайковського. Розучити пісню П. Чайковського «Колискова пісня в бурю». _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Симфонія У музиці композитори розповідають про навколишню дійсність, однак не кожен музичний

твір є легким і зрозумілим. У музиці, написаній для оркестру, зміст розкривають лише музичними звуками, тому його не можна побачити, проте можна почути і зрозуміти. Ось тоді відбувається диво: слухаючи музику, людина відчуває ті самі настрої і почуття, які охоплювали композитора. Для прикладу розглянемо симфонію, найголовніший жанр симфонічної музики. Отже, пригадай-мо, що таке симфонія.

26

Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чо-тирьох частин, кожна з яких має свою назву і характер.

2. Відомості про композитора П. Чайковського Згадаймо про композитора Петра Чайковського. Вона має великий вплив на формування

почуттів людини. У своїх творах Чайковський розкрив усю гаму людських почуттів — від лірично-го спокою до безмежно глибокого горя.

Справді. Він створив досконалі зразки інструментальної, камерної, симфонічної та вока-льної музики, був неперевершеним майстром відображення духовного світу людини.

Петро Ілліч Чайковський – видатний російський композитор, диригент, педагог, музичний діяч. Його твори увійшли до скарбниці світової культури. Серед найкращих — опери «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Черевички»; балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускун-чик», а також численні вокальні та симфонічні твори.

3. Відомості про 6 симфонію П. Чайковського Остання (Шоста) симфонія є вершиною творчості і одним із найдраматичніших творів

Петра Чайковського. За словами композитора, він працював над симфонією з особливим на-тхненням і хвилюванням і вважав її найкращою. «У симфонію цю я вклав, без перебільшення, всю мою душу», — писав Чайковський. Вона присвячена людині — її любові до життя, прагненню до світла, радісним злетам і тяжким поразкам, нелегкій боротьбі за щастя.

Уже в першій частині напружено вирують почуття. Музика головної теми насичена три-вожними хвилюваннями. Невипадково композитор назвав свою симфонію «Патетичною», тобто пристрасною, схвильованою.

Друга частина твору сповнена ліризмом, відчуттям тихої і ніжної краси. Третя частина симфонії – це марш, який виростає з лаконічних інтонацій, поступово на-

бирає силу і, нарешті, звучить як блискучий, сонячний, нездоланний гімн життю. Це емоційна кульмінація твору — саме та вершина, якої прагне досягти людина в житті.

Четверта частина показує трагічний фінал: страшний крах, безжальне падіння і немину-ча загибель.

4. Слухання. Експозиція І частини шостої симфонії П. Чайковського 5. Аналіз прослуханого твору

Яке враження справила на вас музика?

Опишіть характер музики і поміркуйте, в чому полягає сила її впливу

Розкажіть про контраст двох основних тем — головної та побічної 6. Інші твори П. Чайковського У творчому доробку Петра Ілліча Чайковського чимало досконалих зразків інструмента-

льної, камерної, симфонічної та вокальної музики. Прикладом може бути твір, який ми сьогодні розучимо. Це «Колискова пісня в бурю». 7. Демонстрація пісні. П. Чайковський «Колискова пісня в бурю» 8. Розучування. «Колискова пісня в бурю». Караоке. «Колискова пісня в бурю».

27

Ох, затихни, буря! Не шуміть, ялини! Не збудіть в колисці сонної дитини. Ти, гроза, вгамуйся, — не тривож спокою. Пронесіться, хмари чорні, стороною! Не одна ще буря у синочка буде... І не раз турбота сон його розбудить. Спи, дитя, спокійно... Вже й гроза стихає. Біля тебе мати — сон оберігає. Завтра, як проснешся і відкриєш очка, - знов зустрінеш сонце й ласку, мій синочку!

9. Підсумки уроку Музика, як і поезія чи живопис, також може розповісти про реальні чи фантастичні події,

відтворити картини природи, передати рух поїзда і веселий шум натовпу, однак найбільш емо-ційно вона змальовує настрій людини, її почуття, переживання та думки, які в музичних творах передаються лише в уявній, звуковій формі.

Коли Чайковський створював Шосту симфонію, він за допомогою засобів музичної вира-зності намагався передати думки та переживання.

Зміст цього твору — життя людини зі злетами і падіннями, сподіваннями і розчарування-ми, любов’ю і ненавистю, тривожними і радісними почуттями.

Урок 9 Тема уроку. Музика як мова почуттів (узагальнення). Мета уроку. Узагальнення знань учнів. _________________________________________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ Здається, тільки вчора ми переступили поріг школи, розучили пісню А. Островського

«Хлоп’ята і дівчата», а вже зима не за горами. Великі хмари холодом нагусли, червоне листя падає в гаю. Летять у вирій дуже дикі гуси, а я слонам привіт передаю. Ліна Костенко Пригадаймо пісню Анатолія Островського «Хлоп’ята і дівчата». 2. Виконання пісні. Караоке. Пісня А. Островського «Хлоп’ята і дівчата»

1. Ровесники, ровесниці, дівчата і хлоп'ята, однакові в нас пісеньки і знань жага завзята. Приспів: Дівчата, хлоп'ята,

28

хлоп'ята, дівчата, шкільна незабутня пора. Хай в нашому любому класі завжди буде дружба, ура! 2. Знов кличуть нас шкільні дзвінки, і знову, як на свято, злетілись однокласники, хлоп'ята і дівчата. Приспів 3. Ровесниці, ровесники, хлоп'ята і дівчата, хай буде дружби вісником ця пісенька крилата. Приспів

3. Розповідь. Музика – мова почуттів Чи замислювалися ви коли-небудь, що музика — це дивовижне мистецтво, без якого не-

можливо уявити наше життя? Вона супроводжує нас усюди — вдома, в кіно, театрі, звучить по радіо і на телебаченні.

Музика є й у шкільному житті: ранки, музичні та літературні вечори. Не всі музичні твори сприймаються легко, однак у кожному композитори передають свої

емоції. Прослухаймо вже відомі фрагменти і поміркуймо, які почуття передали композитори в

музиці. 4. Слухання. Дж. Гершвін. Колискова з опери «Поргі і Бесс» Л. Бетховен. П’ята симфонія, 1 ч. (уривок) 5. Тестові завдання.

Завдання 1. Виберіть правильне твердження Жак Брель за походженням 1) Француз. 2) Бельгієць. 3) Італієць.

Завдання 2. Виберіть правильне твердження 1) Вальс – це одноголосий вокальний твір. 2) Вальс – це музичний твір для виконання голосом без слів. 3) Вальс – це парний бальний танець у тридольному розмірі.

Завдання 3. Виберіть правильне твердження 1) Симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру. 2) Симфонія – це парний бальний танець. 3) Симфонія – це музичний твір імпровізаційного складу.

Завдання 4. Виберіть правильне твердження 1) Джаз – це напрям естрадної, переважно танцювальної музики. 2) Джаз – це невеликий музичний твір імпровізаційного складу. 3) Джаз – це великий твір для симфонічного оркестру.

Завдання 5. Виберіть правильне твердження

29

Індивідуальний музичний стиль – це 1) Творча манера, власний, неповторний «почерк» композитора чи виконавця 2) Загальна назва групи клавішних інструментів 3) Перекладення партитури опери, кантати, балету, симфонії, концерту для виконання

на фортепіано Завдання 6. Виберіть правильне твердження

Улюблений інструмент Й. Баха 1) Скрипка. 2) Орган. 3) Клавесин.

Завдання 7. Виберіть правильне твердження Автор симфонії № 5, в якій у першій частині звучить «Тема долі» 1) Й. Бах 2) Л. Бетховен 3) Дж. Гершвін 6. Караоке. Пісня Ю. Рожкова «Музика».

1. Що заспокоїть нас у горі, печать журби змахне з чола і викреше вогонь із серця? Це може тільки — Музика! Поглянь, у неї сильні крила, підхопить будь-кого вона. І вже немає місця злому там, де з'явилась Музика! Приспів: Музика, музика - вона легка, прозора й ніжна. Музика, музика - як вітерець весняно-свіжий. Музика, музика — без неї щастя не буває. Музика, музика - серця закоханих єднає. 2. Вбирається у пишні шати, завжди красива й молода. Нікому в світі непідвладна чудова й горда Музика. Не відає вона кордонів, із вічністю заручена. Весь світ об'єднує любов'ю, в житті панує — Музика! Приспів

7. Підсумки уроку Музику можна назвати «дзеркалом почуттів», адже вона відображає духовний світ люди-

ни, передає її настрій, почуття, характер і долю.

30

Урок 10 Тема уроку. Вирушала музика в похід Мета уроку. Продемонструвати учням, як із козацьких часів багато музичних творів дій-

шли до нас завдяки своїй «бойовій славі», як старовинні традиції січових музик надихають на творчість сучасних композиторів і виконавців. ___________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Роль музики в житті козаків Пригадаймо кілька пісень про козаків, а потім скажемо: чим подібні і чим відрізняються

настрій та характер цих народних пісень. 2. Слухання. 1-й куплет пісні «Гей, там на горі Січ іде». 1-й куплет пісні «Їхав козак за Дунай». 1-й куплет пісні «Засвіт встали козаченьки». Музика супроводжувала козаків усюди. ...Козацький похід розпочинався саме з неї. Сур-

мачі рушали разом із військом на поле битви. Кожен полк мав свій оркестр. А як грали музики! Били в литаври так, що аж земля здригалася! А сурми підносили свій

голос до самого неба! 3. Відомості про С. Чарнецького і пісню «Ой у лузі червона калина» Наспів «Ой у лузі червона калина» можна почути на концертах, громадських зборах,

урочистих святах і просто в побуті. Життя і людська воля зробили пісню народною, надали їй багато варіантів, різних емоційних відтінків і настроїв.

Пісня «Ой у лузі червона калина» — стрілецька за змістом і духом, проте народилася вона поза стрілецьким військом.

Слова цієї пісні належать Степану Миколайовичу Чарнецькому - українському поетові і театральному діячеві, режисерові та художньому керівникові Руського народного театру у Львові.

Саме з театральної сцени, у виставі «Сонце руїни» вперше прозвучала пісня «Ой у лузі червона калина». Сталося це в 1913 році, і відтоді пісня вже ніколи не змовкала, хоча й була понад півсторіччя під забороною. Та хіба можна арештувати пісню?.. Невипадково пісню «Ой у лузі червона калина» інколи вважають другим гімном вільної України.

4. Демонстрація пісні «Ой у лузі червона калина» 5. Розучування пісні «Ой у лузі червона калина» Караоке. Пісня «Ой у лузі червона калина»

Ой у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо.

Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан, розпочали славні козаченьки з ворогами тан! А ми тую ярую пшеничку ізберемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо.

31

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, то прославить на всю Україну славних козаків. А ми тую, козацькую славу збережемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! Розвеселимо

6. Споглядання репродукції картини М. Дерегуса «Дума про козака Голоту» Перед нами репродукція картини Михайла Дерегуса «Дума про козака Голоту». Поміркуйте, чи близька вона за змістом та емоційним забарвленням до пісні «Ой у лузі

червона калина». 7. Козацькі пісні Колись музикантів-козаків шанували і за талант, і за те, що вони добре володіли зброєю,

мужньо витримували жорстокі бої і важкі походи. Перед тим, як збиратися до походу, кошовий Війська Запорізького скликав козаків під гу-

чну мелодію сурмачів і питав: «Хто за те, щоб іти на ворога, піднімай шапку!». Козаки піднімали шапки, а музики грою литавр наповнювали повітря могутніми звуками, немов серця козаків луна-ли на весь степ, стверджуючи готовність до походу...

Музика справді відігравала важливу роль у козацькому житті. Вона, наче справжній боєць, допомагала здобувати перемогу.

8. Відомості про Олександра Боровського Не тільки козаки виконували національну патріотичну музику, а й музиканти-

професіонали (тобто композитори). Одним із них є Олександр Кирилович Боровський – талано-витий піаніст і педагог. Більша частина його життя пройшла за кордоном. Олександр Боровський викладав у Бостонському університеті, виступав з концертами в багатьох країнах світу. Спогади про рідну землю вилилися в музику, в якій звучать українські національні мотиви, а саме – в «Українському марші».

9. Слухання. «Український марш» О. Боровського 10. Аналіз прослуханого твору

Опишіть характер маршу

Чи є в музиці знайомі вам інтонації?

Які почуття, настрої ви відчули у прослуханому творі? 11. Підсумки уроку Із козацьких часів багато музичних творів дійшли до нас завдяки своїй «бойовій славі».

Невипадково старовинні традиції січових музик живуть у віках і надихають на творчість сучасних композиторів і виконавців.

32

Урок 11 Тема уроку. Філософ, поет, музикант Мета уроку. Ознайомити учнів з життєвим шляхом і творчістю Григорія Сковороди. Ро-

зучити пісню «Ой у лузі червона калина»._______________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. «Ой у лузі червона калина» Пригадайте, яку пісню ми вивчили на попередньому уроці. Пісню Степана Чарнецького «Ой у лузі червона калина». Сьогодні цей твір прозвучить і в народному, і у професійному виконанні. 2. Робота над піснею «Ой у лузі червона калина» Виконайте пісню «Ой у лузі червона калина» наспівно та стримано. Мелодію співайте рішуче і широко. Караоке. Пісня «Ой у лузі червона калина»



Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, то прославить на всю Україну славних козаків. А ми тую, козацькую славу збережемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо.

3. Відомості про Г. Сковороду У давнину, коли не було ні газетних видань, ні радіо, телебачення та Інтернету, про всі

події люди дізнавалися лише за допомогою слова. Найбільше вони довіряли кобзарям. У своїх оповідних солоспівах кобзарі доносили інформацію до міських і сільських громад

найвіддаленіших куточків України. Народ шанував і поважав їх. Найкращими вважалися ті кобза-рі, які своїм співом зворушували душу, примушували замислитися. Однією з найцікавіших поста-тей в історії України XVIII ст. є філософ, поет, педагог і музикант Григорій Савич Сковорода.

Він був сином простого козака, проте здобув всебічну освіту; знав латинь, грецьку, німе-цьку та єврейську мови; викладав поезію. Його погляди на світ були сміливими, новими і водно-час близькими народу. Тому філософа, який мандрував пішки Україною, зацікавлено слухали в містах і селах.

4. Музична спадщина Г. Сковороди Твори Григорія Сковороди — роздуми про сенс життя, вірші, байки у прозі — поширюва-

лися в народі в рукописах. Цікава сторінка життя Сковороди пов'язана з музикою. Музичну освіту він здобув у Києво-Могилянській академії, співав у санкт-петербурзькій придворній співочій капе-

33

лі, грав на різних музичних інструментах: бандурі, лірі, цимбалах, сопілці, флейті, скрипці та гуслах.

Також Григорій Савич писав пісні, канти і псалми. Кант – це старовинна триголосна куплетна пісня для виконання ансамблем або хором

без супроводу. Псалми – це старовинні біблійні пісні та молитви, створені, за переказами, легендарним

царем Давидом. Зібрання псалмів складає Псалтир. 5. «Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди Найбільшу популярність здобули пісні на тексти віршів із рукописної поетичної збірки

«Сад божественних пісень». Пісні Сковороди за його життя не друкувалися, їх співали мандрівні бандуристи та простий люд по всій Україні.

Одним із найпоширеніших музичних творів Григорія Савича є пісня «Всякому городу нрав і права». Її зміст сатиричний. У пісні викриваються звичаї існуючого тоді ладу, висміюються жадібність, пристрасть до наживи та інші вади людини і суспільства. Мелодія пісні наспівна, з розмовними інтонаціями і чіткими, ритмічними фразами.

6. Слухання. «Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди 7. Аналіз прослуханого твору


Як музика розкриває художній задум і почуття автора?

Поміркуйте, чи близькою та зрозумілою є пісня, створена майже два століття тому. 8. Підсумки уроку Пісня «Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди має досить цікаву «історію життя». Її

текст використав український письменник Іван Котляревський у п'єсі «Наталка Полтавка». Мелодія пісні теж здобула «самостійність»: вона увійшла з іншими словами до опери

«Санкт-Петербурзький гостинний двір» українського композитора Антона Пашкевича.

Урок 12 Тема уроку. Життя, присвячене пісні. Мета уроку. Ознайомити учнів зі спадщиною Миколи Леонтовича – неоціненним над-

банням української музичної культури. _________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Український композитор Микола Леонтович брав просту народну мелодію і розгортав її в

широку музичну картину з безліччю найрізноманітніших яскравих підголосків. 2. Відомості про М. Леонтовича Микола Дмитрович Леонтович – видатний український композитор, диригент, педагог,

збирач пісенного фольклору. Народився на Вінниччині. З раннього дитинства народна пісня

34

увійшла глибоко в серце малого Миколки і стала для нього такою ж зрозумілою і близькою, як рідна мова. Він співав у церковному хорі, працював учителем співу, був диригентом хорових колективів, збирав і записував народні пісні.

Усе життя композитора можна назвати служінням пісні. Він створив понад 100 хорових обробок українських народних пісень, які стали візитною карткою музичної України в усьому світі. У них яскраво і самобутньо змальоване життя українського народу — його думи і надії, радість і біль.

Обробка – це видозмінення музичного твору, наприклад, створення багатоголосся на основі одноголосної пісні.

Широко використовують обробки народних мелодій, а також класичних творів у сучасно-му стилі.

3. Відомості про пісню «Щедрик» Старовинні новорічні щедрівки та колядки відобразили ставлення наших предків до сил

природи; намагання людей через слово, музику та символічну дію вплинути на них. У багатьох новорічних щедрівках звістку про успіх у новому році приносить весняна пташка, найчастіше ластівочка або зозуленька.

Обробка народної пісні щедрівки «Щедрик» є тим зразком-шедевром. В основі щедрівки — лише один чотиризвучний мотив, який багаторазово повторюється, але як витончено і струнко зазвучав невибагливий старовинний наспів у хоровому творі! ... в яке вишукане мереживо спле-лися голоси!

Українська народна пісня «Щедрик» в обробці Микола Леонтовича майже 100 років ман-друє світом і звучить різними мовами, але душа в неї залишається українською.

4. Слухання. «Щедрик» в обробці М. Леонтовича 5. Відомості про пісню «Пряля» Контрастною до української народної пісні «Щедрик» в обробці Микола Леонтовича є йо-

го обробка народної пісні «Пряля». У ній розповідається про гірку долю молодої жінки, яка пот-рапила в чужу непривітну сім'ю. ... сидить над прядкою молода жінка, страшенно втомлена важ-кою працею в непривітній родині свого чоловіка. Тихо гуде прядка, а молода пряля веде тужливу наспівну пісню про свою важку долю.

Проста, невигадлива мелодія народної пісні «Пряля» перетворилася на живописне хо-рове полотно, в якому відбилася доля людини, а відтак – і доля цілого народу.

6. Слухання. «Пряля» в обробці М. Леонтовича 7. Аналіз прослуханих творів

Яка інтонаційно-образна мова пісень «Щедрик» і «Пряля»?

Яку роль у створенні пісенних образів відіграють слова?

Як змінюється динаміка та хорова насиченість у різних куплетах пісень «Щедрик» і «Пряля»?

Опишіть характер музики кожного твору

Які почуття передані у піснях «Щедрик» і «Пряля»?

35

Чи допомагає хорове звучання створити більш яскравий, живописний музичний об-раз?

8. Демонстрація пісні Ю. Рожавської «Лелека» Звістку про успіх у новому році зазвичай приносить весняна пташка, найчастіше ластіво-

чка або зозуленька. Також цю звістку може принести інший птах, лелека. Прослухаймо і розучімо пісню «Лелека». Звучить пісня Ю. Рожавської «Лелека». 9. Розучування. Пісня Ю. Рожавської «Лелека» Караоке. Пісня «Лелека».

Лелеко, лелеко, літав ти далеко — за синєє море, в чужії простори. А де ж твої діти, що сам прилетів ти? Сидиш одинокий на дубі високім...

Лелеко, лелеко, наш дім недалеко. Вже колесо тато виносить на хату, щоб міг ти для себе гніздо збудувати. Лети ж, не барися, у нас оселися!

10. Підсумки уроку Твори Миколи Леонтовича широко відомі по всьому світу. Особливий успіх випав на до-

лю «Щедрика». Ця пісня звучить не тільки в оригіналі, а й у виконанні хорів, ансамблів, з інстру-ментальним супроводом, у виконанні органа, дзвонарів, симфонічного та інших оркестрів. Обро-бки Миколи Леонтовича – яскраво самобутні, оригінальні й неповторні композиції на основі пое-тичних текстів і мелодій народних пісень.

Спадщина Миколи Леонтовича – неоціненне надбання української музичної культури.

Урок 13 Тема уроку. Сталеві руки і золоте серце Мета уроку. Ознайомити учнів з життєвим шляхом і творчою діяльністю композитора

С.Рахманінова._____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ

36

Він «...був створений зі сталі і золота: сталь у його руках, золото — в серці». Так писав польський піаніст Йосиф Гофман про видатного російського музиканта Сергія Рахманінова.

Міцні та віртуозні, наче й справді «сталеві» руки принесли йому славу геніального піаніс-та, а щире і чутливе серце зробило його виконавську і композиторську майстерність надзвичайно емоційною й виразною.

2. Відомості про С. Рахманінова Сергій Васильович Рахманінов народився у дворянській родині. Музичне обдарування

хлопчика виявилося рано і яскраво, тому з 4 років його почали навчати грі на роялі. Одним із наставників молодого музиканта був Петро Ілліч Чайковський. Він високо цінував талант Рахма-нінова, всіляко підтримував його і навіть допоміг поставити першу оперу 19-річного композитора.

Так розпочався шлях у вир стрімкого, напруженого і складного творчого життя, в якому були і високі злети, і гіркі падіння. У творчому доробку Рахманінова провідною стала тема батькі-вщини, почуття любові до рідної землі.

3. Відомості про Другий концерт для фортепіано з оркестром С. Рахманінова Концерт — це великий, віртуозний музичний твір для соліста з оркестром. Найчастіше

інструментом, який виконує соло, є фортепіано, скрипка чи віолончель. Інколи концерт може бути написаний для 2-3 солістів. Зазвичай він складається з трьох частин.

Другий концерт для фортепіано з оркестром Сергія Рахманінова — один із найкращих музичних творів початку XX століття. У ньому колоритно і живописно озвалася свята Русь: з лункими дзвонами, з билинними наспівами і широкими роздольними піснями; з яскравою і ніж-ною красою природи прекрасного, великого краю. Антон: Дитячі спогади про рідний Новгород, відвідини церковних служінь у московському монастирі, знайомі з ранніх років народні мелодії — все це відгукнулося в концерті Рахманінова яскравою і виразною музикою.

Перша частина концерту – мужньо-вольова за характером і найбільш значна за змістом – була створена пізніше за всі інші.

Друга частина – лірична і поетична, ніби пронизана сонячним світлом. Третя частина – вольовий, піднесений, життєстверджуючий фінал. Величною, гордою,

сонячною ходою завершується концерт Сергія Рахманінова. 4. Слухання. Перша частина Другого концерту для фортепіано з оркестром С. Рахманінова 5. Аналіз прослуханого твору

Якими засобами виразності композитор передав образ рідної землі?

Який настрій прослуханого твору?

Поміркуйте, яким є характер прослуханого твору

Поясніть вислів «художній образ». Поміркуйте, як створюються художні образи в різ-них творах мистецтва

Який музичний жанр не пов'язаний з літературою? 6. Тема Батьківщини (бесіда) Ми переконалися, що у творчому доробку композитора Сергія Рахманінова досить важ-

ливу роль відіграє тема батьківщини, почуття любові до неї. А на минулому уроці ми вивчили пісню «Лелека». У ній також звучить тема батьківщини. Проспіваймо пісню легко, з гордістю і почуттям любові до рідного краю.

37

7. Робота над піснею «Лелека» Ю. Рожавської Караоке. Пісня «Лелека».

Лелеко, лелеко, літав ти далеко — за синєє море, в чужії простори. А де ж твої діти, що сам прилетів ти? Сидиш одинокий на дубі високім...


8. Підсумки уроку Цікава історія про руки С. Рахманінова. З 1918 року композитор жив за кордоном, у США. Він гастролював багатьма країнами

світу і здобув майже легендарну славу піаніста-віртуоза. Не дивно, що йому часто дошкуляли фотографи. Якось вранці музикант, приїхав до міста, зайшов до кав'ярні і побачив, що невідомий фотограф наводить на нього апарат. Стомлений дорогою композитор закрив обличчя обома руками. Того ж дня ця світлина з'явилася в газеті з підписом: «Руки, які коштують мільйони».

Урок 14 Тема уроку. Шопен – душа фортепіано. Мета уроку. Ознайомити учнів з життєвим шляхом і творчістю Ф. Шопена. ___________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ. Ф. Шопен – польська гордість «Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом», - так писали сучасники про

молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта. Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і, водночас, надзвичайно лірична. Їй

властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передачі найрізноманітніших настроїв і почуттів. Невипадково видатний російський композитор і піаніст Антон Рубінштейн називав великого польського музиканта душею фортепіано.

2. Відомості про Ф. Шопена Фрідерік Шопен мав унікальні музичні здібності. Фортепіано з дитинства було улюбленим

інструментом Шопена-виконавця і Шопена-композитора. Свій перший твір для фортепіано —

38

невеликий полонез — хлопчик написав у семирічному віці. Композиторський дебют був успіш-ним: у тому ж році твір опублікували.

У 12-річному віці він став одним із найкращих піаністів Варшави. Після закінчення Варшавської вищої школи музики дев'ятнадцятирічного Шопена офіцій-

но удостоїли характеристикою «музичний геній». Концертні програми, з якими ще зовсім юний Фрідерік гастролював Європою, мали приголомшливий успіх. Видатний композитор Роберт Шу-ман писав тоді: «Шапки геть, панове, перед вами геній!».

Майже весь доробок композитора складають фортепіанні твори: концерти, сонати, поло-нези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди та прелюдії... У більшості з них звучать відголоски поль-ських народних мелодій.

3. Відомості про ноктюрни Ф. Шопена Ноктюрн — це лірична п'єса з наспівною, широкою мелодією, «нічна пісня». Фрідерік Шопен написав 21 ноктюрн. Ноктюрни Шопена відзначаються неперевершеним

ліризмом, поетичністю та натхненням. Саме такі риси притаманні жанру «нічної пісні». У Шопена є й інші ноктюрни — глибокі, серйозні та зосереджені. У цих творах компози-

тор-новатор вийшов за межі традиційного змісту ноктюрна, збагатив його настроями сильних і яскравих душевних хвилювань.

Послухаймо, наприклад, ноктюрн Сі-мажор Ф. Шопена. 4. Слухання. Ноктюрн сі мажор Ф. Шопена 5. Скерцо Шопен також був автором музичних творів, які називають скерцо. Скерцо виникло у вокальній музиці в XVI-XVII століттях. Так називали жартівливі, грай-

ливі пісеньки. Згодом воно перетворилося на інструментальну п'єсу у швидкому темпі і тридоль-ному розмірі.

Скерцо - інструментальна п'єса у швидкому темпі і тридольному розмірі Бетховен ввів скерцо до симфонії, а у творчості композиторів-романтиків (Шуберта, Шо-

пена та Брамса) скерцо зазвучало як самостійна п'єса. У чотирьох яскравих і виразних скерцо, створених Шопеном, класичне розуміння жанру поєднується з неповторним власним стилем, «почерком» композитора.

Послухайте скерцо сі бемоль-мінор Фрідеріка Шопен. Спробуйте вловити, які почуття передані в музиці, і за допомогою яких засобів музичної

виразності. 6. Слухання. Скерцо сі бемоль-мінор Ф. Шопен 7. Аналіз прослуханого твору

Які думки навіяли вам ноктюрн і скерцо Ф. Шопена?

Чи можна назвати ноктюрн і скерцо Ф. Шопена контрастними?

Чи відчуваються у прослуханих творах інтонації польських народних мелодій? 8. Різдвяні свята, колядки

39

Між колядками та щедрівками є відмінності. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період на різдвяно-новорічні свята. Колядки співають, починаючи з Різдва і до Водохрестя, тобто з 7 по 19 січня (в деяких регіонах - до старого Нового року). Щедрівки виконують лише протягом тижня — від старого Нового року і до Водохрестя.

Традиційно колядували лише хлопці. Вони вибирали свого ватагу (керівника), розподіля-ли між собою ролі Кози, Лікаря, Міхоноші та інших жартівливих персонажів і обходили односель-ців.

Щедрували тільки дівчата. Увечері напередодні старого Нового року молодші і старші ді-вчатка групками чи поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолі-туванням. До хат заходити не годилося, тому робили це під вікнами осель. Господарі обдарову-вали віншувальників печивом, яблуками чи горіхами.

Крім того, вдосвіта на Василя хлопчики оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Попросивши дозволу, юний посівальник ставав біля порога, брав у жменю зерно і посипав ним долівку хати, приказуючи віршований текст:

Сію, сію, посіваю, З Новим роком всіх вітаю! 9. Демонстрація колядки «Ой у саду». 10. Розучування колядки «Ой у саду». Караоке. Колядка «Ой у саду»

Ой у саду, саду, саду-винограду. Приспів: Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А у тому саду сивий коник грає. Приспів.

А до того коня ніхто не підступить Приспів.

А тільки приступить молодий Іванко. Приспів.

Іванко приступив, сіделечко наклав. Приспів.

Сіделечко наклав, сам сів та й поїхав Приспів.

11. Підсумки уроку Останні 18 років свого життя Фрідерік Шопен жив у Парижі. Він тяжко переживав розлуку

з рідною Польщею. За заповітом композитора, його серце перевезли на Батьківщину і поховали у варшавському костьолі Святого Хреста. На мармуровій дошці біля урни з серцем Шопена вика-рбувані слова з Біблії: «Де скарб твій, там і серце твоє».

40

Урок 15 Тема уроку. Пісні зимових свят. Мета уроку. Ознайомити учнів з давніми традиціями колядування. __________________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ. Щедрівки Сьогодні ми розглянемо пісні зимових свят, а саме – щедрівки. У них оспівується прихід

Нового року, висловлюються побажання нового врожаю і достатку. Щедрували лише дівчата напередодні старого Нового року, а вдосвіта на Василя хлоп-

чики оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Сьогодні ми прослухаємо та вивчимо щедрівку «Ой чи є, чи нема». 2. Демонстрація щедрівки «Ой чи є, чи нема» 3. Розучування щедрівки «Ой чи є, чи нема» Караоке. Щедрівка «Ой чи є, чи нема».

1. Ой чи є, чи нема пан господар дома? Щедрий вечір, добрий вечір, пан господар дома?

2. Ой нема, ой нема, та й поїхав до млина. Щедрий вечір, добрий вечір, та й поїхав до млина.

3. Та й муки спитлювать, меду-пива купувать. Щедрий вечір, добрий вечір, меду-пива купувать.

4. Меду-пива купувать, щедрівників частувать. Щедрий вечір, добрий вечір, щедрівників частувать

4. Тематика обрядово-календарних пісень Найвідоміші композитори досить часто для написання своїх творів використовували те-

матику обрядово-календарних пісень. Вони брали за основу мелодику веснянок, колядок і щед-рівок і створювали нову інструментальну музику, яка за допомогою різних виражальних засобів набувала більш складної форми і призначалася вже для концертного виконання.

Наприклад, український композитор Василь Барвінський створив три цикли фортепіанних творів на теми народних пісень. Серед них є цикл зі словесним текстом — «Колядки та щедрів-ки».

5. Відомості про В. Барвінського та фортепіанний цикл «Колядки та щедрівки». Видатний український композитор Василь Олександрович Барвінський усе життя дослі-

джував музичний фольклор різних регіонів України і використовував народні мелодії у власних творах, розкриваючи світові невичерпну скарбницю українського фольклору.

41

Цикл «Колядки та щедрівки» був створений з метою популяризації української народної пісні. Він містить 22 обробки українських колядок і щедрівок.

Композитор зібрав зразки національного фольклору східної та західної України, Закар-паття та Лемківщини. Барвінський робив обробки колядок і щедрівок дуже «обережно». Він праг-нув зберегти неповторну красу кожного народного твору. Тому фортепіанні п'єси здебільшого прозорі, з нескладною гармонією, яка підкреслює самобутність народних пісень. Відповідно на-родним традиціям співу, композитор часто використовував поліфонічні прийоми розвитку мело-дії, ніби огортаючи її підголосками.

Завдяки яскравому національному колоритові, а також майстерності художньої обробки творів фортепіанний цикл «Колядки та щедрівки» набув широкої популярності в Україні та за її межами ще за життя композитора.

6. Музичний цикл Музичний цикл – це кілька вокальних або інструментальних творів, об’єднаних загальним

художнім задумом. Послухайте колядки «Бог предвічний» та «Нова радість стала» з фортепіанного циклу

«Василя Барвінського «Колядки та щедрівки». Поміркуйте, що спонукало композитора створити цикл на матеріалі народних обрядових

пісень! 7. Слухання. Колядка «Бог предвічний» із фортепіанного циклу В. Барвінського «Колядки та щедрів-

ки». Колядка «Нова радість стала» з фортепіанного циклу В. Барвінського «Колядки та щед-

рівки». 8. Аналіз прослуханих творів

Який настрій ви відчули у цих творах?

Чи почули ви у творах знайомі мелодії? Які саме? 9. Підсумки уроку Давні традиції колядування, що дійшли і до наших часів, виникли ще до прийняття хрис-

тиянства. У ті часи Новий рік відзначали весною, тому у старовинних текстах колядок часто зву-чать весняні мотиви: «...сію, сію, посіваю», «...прилетіла ластівочка» тощо.

Урок 16 Тема уроку. Музика – дзеркало почуттів (узагальнення). Мета уроку. Узагальнення знань учнів з теми «Музика – дзеркало почуттів».__________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ Сьогодні відбудеться узагальнюючий урок із теми «Музика – дзеркало почуттів». У мистецтві, як у дзеркалі, відображається багатоманітність навколишнього світу. Проте

улюбленою «темою» мистецьких творів є людина, її духовний світ, різноманітні зв'язки людини з природою, безмежна палітра настроїв і почуттів.

42

З надзвичайною силою музика втілює радість і відчай, торжество і тривогу, надію і роз-чарування, напружену роботу думки і швидкоплинне враження, безтурботний спокій і рішучість. Відображення внутрішнього, духовного світу людини і є чи не найголовнішою рисою музичного мистецтва.

Застосуйте набуті знання для закріпленні знань та навичок з теми «Музика – дзеркало почуттів».

2. Виберіть правильне твердження. Твір, який вважають другим гімном вільної України

1) «Гей, там на горі Січ іде» 2) «Ой у лузі червона калина» 3) «Засвіт встали козаченьки»

3. Караоке. Пісня «Ой, у лузі червона калина».



Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, то прославить на всю Україну славних козаків. А ми тую, козацькую славу збережемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо.

4. Музика – мова звуків Музика — мова звуків та інтонацій — поряд з іншими видами мистецтва має особливу

емоційну глибину. Саме емоційність змісту музики відчувають її слухачі. Можливості музичного мистецтва у втіленні внутрішнього світу людини безмежні.

Прослухайте вже відомі вам фрагменти і поміркуйте, які почуття передали композитори у своїх творах.

5. Слухання. Прослухайте фрагменти творів і поміркуйте, які почуття передали композитори. - «Щедрик» в обробці М. Леонтовича - С. Рахманінов. Другий концерт для фортепіано з оркестром (1 ч.) 6. Музика і почуття У системі людських почуттів е такі невловимі нюанси, висоту і красу яких можна вирази-

ти лише музикою. Слова поета у поєднанні з музикою дають можливість більш тонко відобразити і передати емоційний та духовний світ людини, а отже, мають більший вплив на слухача. Ці якос-ті у вокальній музиці формувались протягом багатьох віків.

43

Музика може прикрасити життя кожного з нас і збагатити наш духовний світ, зробити нас кращими та досконалішими.

7. Караоке. Пісня «Лелека».

Лелеко, лелеко, літав ти далеко — за синєє море, в чужії простори. Аде ж твої діти, що сам прилетів ти? Сидиш одинокий на дубі високім...


8. Виберіть правильне твердження І частина Другого концерту для фортепіано з оркестром С. Рахманінова є …

1) Ліричною 2) Мужньо-вольовою 3) Трагічною

9. Виберіть правильне твердження Улюблений інструмент Ф. Шопена

1) Гітара 2) Фортепіано 3) Скрипка 4) Баян

10. Розповідь про Різдвяні свята Українська пісенна культура — одне з найдорожчих надбань народу за його багатовікову

історію. У народних піснях знайшли відгук найрізноманітніші події з життя звичайних людей. Михайло Стельмах у повісті «Щедрий вечір» писав: «І знову заспівали санки, і спросоння

зітхнула, затьохкала крига на ставу, і заагукало біля грудей матері дитя. А над нами мерехтять і не падають зорі, а посеред нас вихоплюються і вихоплюються тихі вогники, а біля них озивають-ся голоси щедрівників:

Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на ввесь вечір... І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі, де є зорі, і добрі люди, і тихі во-

гники, і Щедрі вечори...». 11. Караоке. Колядка «Ой у саду».

Ой у саду, саду, саду-винограду. Приспів:

44

Радуйся, радуйся, земле, Син Божий народився.

А у тому саду сивий коник грає. Приспів.

А до того коня ніхто не підступить Приспів.

А тільки приступить молодий Іванко. Приспів.

12. Караоке. Щедрівка «Ой чи є, чи нема».

1. Ой чи є, чи нема пан господар дома? Щедрий вечір, добрий вечір, пан господар дома? 2. Ой нема, ой нема, та й поїхав до млина. Щедрий вечір, добрий вечір, та й поїхав до млина. 3. Та й муки спитлювать, меду-пива купувать. Щедрий вечір, добрий вечір, меду-пива купувать. 4. Меду-пива купувать, щедрівників частувать. Щедрий вечір, добрий вечір, щедрівників частувать.

13. Виберіть правильне твердження Подія, яка оспівується в щедрівках

1) Прихід Нового Року 2) Народження Ісуса Христа 3) Хрещення Ісуса Хреста

14. Виберіть правильне твердження Колядники вибирали ватажка в ролі …

1) Кози 2) Діда Мороза 3) Святого Василя

15. Підсумки уроку Сьогодні ми узагальнили тему «Музика – дзеркало почуттів» і зрозуміли, що музику не

можна побачити як картину чи скульптуру, її не можна передати словами, а тільки відчути сер-цем і душею. Музичне багатство — це не ті цінності, що мають грошовий вимір.

Музика є духовним багатством кожної людини. Лише культурна, освічена людина може осягнути велич духовного багатства, яке не оцінюється жодними коштовностями. Музика — це мова почуттів і духовне багатство кожного народу.

45

Урок 17 Тема уроку. Пісні твого краю. Мета уроку. Ознайомити учнів з українськими народними піснями. Розучити «Веселкову

пісню». ___________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Народні пісні Музика настільки багатоманітна, наскільки одна людина відрізняється від іншої. Кожен

народ, навіть кожен край має свої особливості піснескладання. В українській музиці народна музична творчість, зокрема народна пісня, несе в собі пер-

винні національні ознаки і є ґрунтом для професійного українського мистецтва. Музична твор-чість народу огорнула піснею не тільки життя окремої людини, але й життя всієї нації у всіх про-явах та змінах історії. Народні пісні, створені у давні часи, звучать і нині: їх відроджують, зберіга-ють і виконують як звичайні люди, так і професійні виконавці.

2. Відомості про пісню «Віють вітри, віють буйні» За переказами пісня «Віють вітри, віють буйні» створена легендарною пісняркою з Пол-

тавщини Марусею Чурай. Її співає головна героїня п'єси видатного українського письменника Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Гірко сумує вона за своїм коханим, бо вже не має сподівання на зустріч із ним. Цей твір також відомий як одна з пісень Наталки з опери Миколи Лисенка, створеної за п'єсою Івана Котляревського, який сам був автором текстів пісень або їх нових варіантів. Проста, але надзвичайно виразна і гнучка мелодія пісні, орнаментована невели-кими розспівами, глибоко і вичерпно втілює почуття героїні.

Уважно прослухайте цей твір і проаналізуйте його. 3. Слухання. «Віють вітри, віють буйні» (з опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка) 4. Аналіз прослуханого твору

Які почуття і думки передані у прослуханому творі? В яких рядках міститься головна думка?

Чи можна назвати пісню «Віють вітри, віють буйні» ліричною, драматичною?

Опишіть характер музики. 5. Розповідь про народну пісню «За городом качки пливуть» «За городом качки пливуть» – українська народна побутова жартівливо-танцювальна пі-

сня, жвава та завзята. Зі справжнім народним гумором вона оспівує проблему щастя та заміжжя українських дівчат, переплетену з проблемою бідності чи багатства. Бо ж, як співається в пісні, сватають тих дівчат, які мають добре серце і працьовиті руки, а не лінивих і пихатих, хоч і бага-тих. Світла, легка і рухлива пісня заряджає слухачів енергією та гумором. У майстерній обробці Миколи Леонтовича вона ніби іскриться переливами хорових барв.

6. Слухання. Українська народна пісня «За городом качки пливуть» 7. Аналіз прослуханих творів

Про що йдеться в пісні «За городом качки пливуть»?

46

Яке почуття оспівується у прослуханому творі?

Який куплет містить основну думку та висновок пісні?

Охарактеризуйте музику вокального твору. Яку роль вона відіграє у створенні пісен-ного образу; чи підсилює значення тексту?

Порівняйте зміст, музичну мову та емоційне забарвлення пісень «За городом качки пливуть» і «Віють вітри, віють буйні».

8. «Веселкова пісня» О. Жилінського «Веселкова пісня» написана композитором Олександром Жилінським із великим почут-

тям любові до рідного краю, його історії та мови. Минулого року ми вже виконували пісню цього композитора. Згадайте, яку? «Пісенька джури». Пригадайте також іншу «Веселкову пісню» з минулорічного репертуару. Хто її автор? У п’ятому класі ми вивчали «Веселкову пісню» Ольги Янушкевич. Ці твори – про рідний край і природу. Однак, «Веселкова» Ольги Янушкевич більш лірична, а «Веселкова» Олександра Жилінського – веселіша.

9. Демонстрація «Веселкової пісні» О. Жилінського 10. Розучування «Веселкової пісні» О. Жилінського Караоке. «Веселкова пісня».

Про калину пісня лине, До неба злітає. Гей, родино, Україна Веселкою грає. Синє небо обіймає Золоті роздоли. Нас чекає, зустрічає Веселкова доля. Приспів: Хай у кожному серці, Наче сонячна мрія, Заспіває веселка На добро і надію! Понад цвітом-дивоцвітом Веселка іскриться. Будем дбати, шанувати Прадавні криниці, Ярославові поради, Кобзареве слово, Честь козацької громади, Солов'їну мову Приспів.

11. Підсумки уроку Пісня – найкращий помічник і порадник. Існує така легенда: „... Якось Бог зустрівся з одним чоловіком і запитав, чому він такий

сумний. Чоловік відповів, що дуже любить тепло, а сонце гріє не завжди. Тоді Господь сказав йому: «Я дуже хочу, щоб ти був щасливим. А щоб у тебе на душі завжди було тепло, я дарую тобі пісню. Бери її, тримай біля себе щодня, люби і бережи. І обов'язково даруй її людям...».

Так розповідає старовинна легенда про пісню — невичерпний і безцінний скарб народу, яка зігріває душі теплом, звеселяє своєю посмішкою, допомагає і розраджує добрим словом.

47

Урок 18 Тема уроку. Як жартує музика. Мета уроку. Ознайомити учнів з музичними творами жартівливого змісту. ____________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ Ми не можемо уявити своє життя без жартів. Проте жарти бувають різними. Жартуючи,

можна додати бадьорості та оптимізму, підняти комусь настрій або образити... Як жартує музика? Музика, яка зображає настрої людини, звичайно ж, може бути жартівливою. Кожен, напевне, знає музичні твори жартівливого змісту. Пригадаймо їх. Можливо, серед ваших улюблених пісень є пісня-жарт? 2. Відомості про Й. Баха Музика, в якій є краса і правда, гумор і веселий жарт, може прикрасити життя, збагатити

духовний світ людини, додати бадьорості та наснаги. Такою є музика Йоганна Себастіана Баха. Вона захоплює нас яскраво вираженою життєвою силою, бажанням зробити людину благород-ною, вільною, духовно багатою.

Йоганн Бах — композитор XVIII століття, хормейстер, органіст і скрипаль, один із осно-воположників не лише німецької, а й світової музичної класики.

На попередніх уроках ми знайомилися з творчістю цього композитора. Його музика дуже різноманітна. Бах написав чимало танцювальних і жартівливих творів, народно-пісенних мелодій.

3. Відомості про п’єсу Й. С. Баха «Жарт» Прикладом танцювальної музики, пронизаної гумором, є п'єса для струнних інструментів

з флейтою «Скерцо» («Жарт») з сюїти № 2. П'єса Й. Баха «Жарт» вражає мелодійністю, витонченістю, динамізмом, щирим гумором і

благородною красою. Сюїта – це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних (різнохарактер-

них) частин, частіше танцювального типу, об'єднаних спільним задумом. 4. Слухання. Й. С. Бах. «Жарт» із сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти 5. Аналіз прослуханого твору

Поміркуйте, якою є прослухана музика: поліфонічною чи гомофонною.

Чи може схвилювати і принести насолоду музика, створена Бахом 250 років тому?

Які виконавські засоби застосував композитор для втілення змісту твору? 6. Народні жартівливі пісні у виконанні тріо Мареничів Жартівливі українські народні пісні виконувало вокальне тріо родини Мареничів. Старо-

винні народні пісні в їх виконанні зазвучали по-новому завдяки майстерно зробленим обробкам, прекрасним вокальним даним співаків і супроводу гітари та легких ударних (маракасів, бубна тощо).

Тріо – це ансамбль із трьох виконавців або музичний твір, написаний для трьох виконав-ців.

48

Жартівливою є народна пісня «Ой під вишнею» у виконанні тріо Мареничів. Витончений смак, почуття гумору й артистизм виконавців зробили з неї справжній витвір мистецтва.

Прослухайте цю пісню і поміркуйте, чи можна її назвати жартівливою і чому. 7. Слухання. Пісня «Ой під вишнею, під черешнею» у виконанні тріо Мареничів 8. Аналіз прослуханого твору

В якому темпі виконана пісня?

Який характер твору? 9. Робота над «Веселковою піснею» О. Жилінського На попередньому уроці ми також познайомилися з веселою піснею. Вона так і назива-

ється – «Веселкова». Виконаймо її енергійно, бадьоро. Не забувайте ритмічно витримувати інструментальні програші та паузи. Караоке. «Веселкова пісня»

Про калину пісня лине, До неба злітає. Гей, родино, Україна Веселкою грає. Синє небо обіймає Золоті роздоли. Нас чекає, зустрічає Веселкова доля. Приспів: Хай у кожному серці, Наче сонячна мрія, Заспіває веселка На добро і надію! Понад цвітом-дивоцвітом Веселка іскриться. Будем дбати, шанувати Прадавні криниці, Ярославові поради, Кобзареве слово, Честь козацької громади, Солов'їну мову. Приспів.

10. Підсумки уроку Сподіваємось, тепер ваші жарти будуть такими ж доречними, як і музика, яку ми розгля-

нули сьогодні. Ось вам одне гарне і доречне завдання. Розгляньте малюнки до жартівливих українських

народних пісень і назвіть їх.

49

Урок 19 Тема уроку. Весняна казка. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю М. Римського-Корсакова, з його оперою «Сні-

гуронька». Розучити пісню «Од Києва до Лубен». ________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Бесіда про оперу З теми нашого уроку можна здогадатися, що ми знову розповідатимемо казки. Сьогодні в

нас особлива казка – оперна. Минулого року ми з'ясували, як народжується опера з літературно-го сюжету, яке значення має лібрето у процесі її створення, а також прослухали фрагменти з прекрасних опер Вольфганга Амадея Моцарта та Миколи Лисенка.

Серед російських композиторів ніхто так не любив, не відчував природу і не вмів так ви-разно відобразити в музиці її красу, як Микола Римський-Корсаков. Він створив багато опер. Сьогодні ми познайомимося з його творчістю.

2. Відомості про М. Римського-Корсакова Видатний російський композитор, педагог і диригент. «Казкова» творчість композитора

настільки яскрава і різнобарвна, що його називають найбільшим казкарем серед музикантів. Це тому, що казка чарувала Римського-Корсакова все життя. Він зростав у невеликому російському містечку Тихвині — серед прекрасної природи, народних мелодій і старовинних обрядів. Мама майбутнього композитора чудово виконувала народні пісні, які залишилися в його пам'яті назав-жди. Разом із музикою рідного краю хлопчик надихався казками, легендами, билинами, які через багато років знайшли відгук у його музиці.

3. Сюжет казки «Снігуронька» Один із найчарівніших творів Миколи Римського-Корсакова (опера «Снігуронька») ство-

рений у 1881 р. за п'єсою видатного російського драматурга Олександра Островського. Римський-Корсаков написав оперу дуже швидко — лише за одне літо. У ній переплелися

фантастичні істоти і реальні люди, правда і вигадка. Головний персонаж опери — Снігуронька, дочка Весни та Діда Мороза, — прекрасне

фантастичне створіння, дитя природи. Починається дія опери на Стрітення сценою зустрічі Зими (Діда Мороза), Весни та Снігуроньки. А в кінці сюжету Весна поступається місцем жаркому Літу, і разом з матір'ю-Весною зникає Снігуронька, розтає від гарячого почуття любові.

Снігуронька 15 років живе в лісі. Під час народного гуляння її помітили веселі берендеї. Так дівчина оселилася у старих Бобиля й Бобилихи.

Живе Снігуронька у слобідці, пастух Лель співає їй пісень, подружка Купава звіряє свої почуття... але сумно лісовій красуні, адже вона позбавлена одного з найкращих людських почут-тів, – кохання.

А тут ще Мізгир, наречений Купави, побачивши Снігуроньку, закохався, вражений її кра-сою, але Снігуроньці до вподоби чарівні пісні пастушка Леля...

Ображена Купава йде до царя розказати про своє горе. Мудрого Берендея вражає краса Снігуроньки: «Повна, повна чудес могутняя природа...». Цар хоче, щоб дівчина покохала – тоді змилостивиться Ярило-сонце і в усій країні запанує злагода.

Снігуронька звертається до прекрасної, могутньої матері-Весни з проханням подарувати їй любов. І та допомагає своїй дочці: разом із чарівним вінком до Снігуроньки приходить щастя взаємного кохання, але відтепер дівчині слід берегтися сонця, бо її палке серце не зможе витри-мати його гарячих променів.

50

Щасливий Мізгир не розуміє, чого боїться Снігуронька. Він веде її на свято, до людей, до сонця. І ніжна, тендітна дівчина, освідчившись у коханні, тане під яскравими сонячними проме-нями. Але гине вона щасливою: «Люблю і тану...».

Люди вражені таким небаченим дивом. Лише мудрий цар Берендей зберігає спокій: на-решті у країні буде злагода і запанує життєдайне Ярило-сонце. На честь могутнього світила зву-чить останній хор опери — величний, урочистий гімн:

Світло й сила, бог Ярило, красне сонце наше, немає в світі краше! Ось така чарівна, мудра казка з сумним, але життєстверджуючим фіналом. 4. Відомості про арію Снігуроньки з опери «Снігуронька» Арія – це сольний вокальний номер з опери, кантати тощо, який втілює думки, почуття і

характер дійової особи. На початку опери Снігуронька — прекрасна, але холодна дочка лісу, позбавлена людсь-

кого тепла, розповідає про своє бажання жити серед людей. Що ж вабить її до них і спонукає покинути свою лісову домівку? Людські пісні. У них вона відчула радість і хвилювання недоступ-них їй почуттів. Партію Снігуроньки в опері виконує найвищий жіночий голос — колоратурне сопрано; воно відрізняється особливою рухливістю та легкістю звучання.

Послухаймо арію Снігуроньки з опери Миколи Римського-Корсакова «Снігуронька». 5. Слухання. Арія Снігуроньки з опери М. Римського-Корсакова «Снігуронька». 6. Аналіз прослуханого твору

Який характер прослуханого фрагмента?

В якому темпі звучить арія?

Який настрій у Снігуроньки? 7. Сцена танення Снігуроньки з опери М. Римського-Корсакова «Снігуронька» Доля Снігуроньки тісно пов'язана з природою. Живучи серед людей, вона полюбила їх і

їхні прекрасні пісні, пізнала почуття ніжного кохання. Але життя не зупинити: зима поступається весні, а за весною приходить літо. Кожна пора року приносить людям свої радощі та турботи, однак жарке літо не для Снігуроньки, дочки Діда Мороза і Весни. Вона тане від палючих променів літнього сонця та від гарячого почуття кохання, яке подарувала їй матінка-Весна.

Музика сцени танення Снігуроньки вражає красою і натхненністю. Снігуронька проща-ється з життям, із людьми, з коханим, але прощання її світле і сповнене захоплення життям.

Ніжно звучить арфа в кінці Сцени танення, наче дзюркотить весняний струмочок, на який перетворилася Снігуронька...

8. Слухання. Сцена танення Снігуроньки з опери М. Римського-Корсакова «Снігуронька» 9. Аналіз прослуханого твору

Який характер прослуханого фрагмента?

Що ви уявляли під час слухання музики?

51

10. Бесіда про жарти в музиці На попередньому уроці ми з’ясували, що композитори, яких ми звикли вважати серйоз-

ними, полюбляли писати жартівливі музику. Та найбільше жартів серед народних пісень. Пригадайте, які жартівливі пісні ви знаєте. Доречною на нашому казково весняному уроці буде пісня «Од Києва до Лубен» з її лег-

ким і жвавим характером. 11. Демонстрація української народної пісні «Од Києва до Лубен» 12. Розучування пісні «Од Києва до Лубен» Караоке. Пісня «Од Києва до Лубен».

1. Од Києва до Лубен насіяла конопель. Приспів: Дам лиха закаблукам, закаблукам лиха дам, достанеться й передам. 2. Од Ніжина до Прилуки - та побила закаблуки. Приспів. 3. Од Полтави до Хорола – черевички попорола. Приспів. 4. А мій батько — чоботар, черевички полатав. Приспів. 5. Запряжу я козу в віз та поїду по рогіз. Приспів. 6. Запряжу я півня в сани та поїду до Оксани. Приспів. 7. Запряжу я барана – куди люди, туди й я. Приспів.

13. Підсумки уроку В опері «Снігуронька» засобами музики Микола Римський-Корсаков зобразив царство

природи, звуки лісу, пташиний спів, таємниче шелестіння дерев. У цій звуконаслідувальній музи-ці можна почути голос зозулі, стукіт дятла та щебетання птахів. Зміни яскравих гармоній, ніжні звучання дерев'яних інструментів, виразна сила регістрів і тембрів — такими музичними засоба-ми виразності Римський-Корсаков змальовує картину співів і танців. Музика опери сповнена любові до людей і природи, віри в перемогу світла та добра.

52

Урок 20 Тема уроку. Пісні на честь весни. Мета уроку. Ознайомити учнів з веснянками – хоровими народними обрядовими пісня-

ми, пов'язаними з приходом весни і наближенням польових робіт. __________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Сьогодні ми розглядатимемо веснянки – пісні на честь приходу весни, а вони з давніх-

давен супроводжувались саме танцями. Веснянка – це хорова народнообрядова пісня, пов'язана з приходом весни і наближен-

ням польових робіт, в якій оспівується пробудження природи, надії на врожай і кохання. 2. Розповідь про веснянки Веснянки поширені в Україні, Росії та Білорусі. У західних областях України їх називають

також гаївками. У жодного народу немає такого поетичного і багатого обряду, пов'язаного з весною, як у

нас. У кожному регіоні були свої весняні хороводи. У селах після святкового богослужіння діти та молодь починали водити веснянки. Роби-

ли це здебільшого біля церкви, в центрі села або ж на вигоні (пасовищі). На такі гуляння збира-лися всі жителі села.

Водили хороводи переважно дівчата. Танці, як правило, були повільними і супроводжу-валися пісенними наспівами. У деяких іграх брали участь і хлопці. Розпочинали та закінчували хороводи найпопулярнішим «Кривим танцем». Дівчата бралися за руки і повільно ходили лама-ним колом із відповідними рухами.

Досить популярним танцем була й «Подоляночка». Старші дівчата робили велике коло, всередині – ще одне, але трохи менше. Посеред кола з'являлася молодша дівчинка, прикрашена квітами та молодими вербовими гілочками, і одразу присідала. Два кола починали рухатися в протилежні боки. Дівчата, котрі водили перше коло, заспівували:

Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька, тут вона стала – до землі припала. Дівчата з меншого кола заводили своєї: Ой устань, устань, подоляночко, протри очки, як ті скляночки, та берися в бочки і скачи у скочки!

Подоляночка підводилась і починала танцювати під супровід веснянок. 3. Демонстрація пісні В. Філіпенка «Веснянка» 4. Розучування пісні «Веснянка». Караоке. Пісня «Веснянка».

1. Прийди, прийди, весно красна, чепури наш рідний край, засвіти нам, сонце ясне, з нами в гурті погуляй.

53

Там, та-ба-да-ба... Приспів: Принеси, весно, нам рясні дощі, рясні дощі. Принеси, весно, нам радощі, радощі. Хай всюди пісня луна, пісня луна, пісня луна, хай нам зустрінеться дівчинонька гарна. 2. Прийди, весно, в наші села, принеси нам дивних див — очі синії веселок з хуртовинами садів. Там, та-ба-да-ба... Приспів. 3. Прийди, прийди, весно красна, чепури наш рідний край, засвіти нам, сонце ясне, з нами в гурті погуляй. Там, та-ба-да-ба... Приспів.

5. Відомості про М. Вериківського До композиторів, творчість яких ґрунтується на мелодиці народних пісень, належить Ми-

хайло Вериківський — український композитор, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв України..

Михайло Вериківський народився в Кременці на Тернопільщині. Закінчив Київську консе-рваторію, брав участь у роботі Музичного товариства ім. Миколи Леонтовича, працював дириген-том Київського та Харківського оперних театрів.

Одночасно з творчою та виконавською роботою Вериківський очолював кафедру дири-гування Київської консерваторії ім. Петра Чайковського.

6. Відомості про симфонічну сюїту М. Вериківського «Веснянки» Симфонічна сюїта «Веснянки» розкриває тему єдності людини з природою. Вона побу-

дована на основі найдавніших обрядових пісень і нагадує замальовки народних звичаїв. Сюїта створена у вигляді обробок народних наспівів.

Мелодія пісні «Із-за гори чорна хмара» у виконанні дерев'яних духових інструментів пох-муро та суворо зустрічає нас у першій частині («Заспіві»).

Друга частина – «Молода» –збудована на мелодії веснянки «Царівно, ми – твої гості». Вона підбадьорює своїм граціозним та ритмічно примхливим характером. Синкопи надають рит-мові гостроти, а звучання бубна підкреслює пружність танцювальної теми.

У третій частині струнні інструменти наспівно та витончено ведуть мелодію ніжної «Ягі-лочки». В основі четвертої частини, де панують струнні та дерев'яні духові інструменти, – повіль-ний старовинний наспів «Весно-веснице».

Завершує сюїту легка танцювальна мелодія веснянки «Зелений шум».

54

За допомогою варіаційного розвитку народних мелодій, звукових контрастів і барвистої інструментовки композитор створив яскраву картину весняного обряду – закликання та зустрічі весни.

7. Слухання. Симфонічна сюїта М. Вериківського «Веснянки». «Веснянки»: І ч. «Заспів». «Веснянки»: ІІ ч. «Молода». «Веснянки»: ІІІ ч. «Ягілочка». «Веснянки»: ІV ч. «Весно-веснице». «Веснянки»: V ч. «Зелений шум». 8. Аналіз прослуханого твору

Який характер кожної частини сюїти?

Яким художнім задумом об’єднані частини сюїти?

Ви згідні, що твір побудований на контрасті настроїв, почуттів і музичних образів?

Що виникло у вашій уяві під час слухання сюїти М. Вериківського? 9. Підсумки уроку Сьогодні ми розглядали пісні на честь приходу весни. Спробуємо відгадати кілька музичних загадок про весну. Уважно придивіться до ліній, що

поєднують літери, і склади назвіть старовинні пісні на честь весни.

Урок 21 Тема уроку. Доля генія. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю В.А.Моцарта. __________________________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ. Справжній геній Пригадаймо австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Ми вже не раз

слухали його музику. Наприклад, фрагмент з опери «Чарівна флейта». Життєвий шлях геніального австрійського композитора XVIII століття дивовижний і не-

звичайний. Моцарт не дожив до 36 років. Яскраве і щедре обдарування, постійні творчі пошуки та звершення дали підставу називати його справжнім генієм.

Незважаючи на постійні концертні виступи, що розпочалися з 6-річного віку, та напружені пошуки заробітку в останні роки життя, Моцарт створив велику кількість творів у всіх існуючих на той час музичних жанрах і формах.

2. Відомості про В. А. Моцарта Вольфганг Амадей Моцарт народився у старовинному австрійському місті Зальцбург в

родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. У три роки хлопчик уже виявляв неабияку цікавість до музики, а в чотири — створив концерт для клавесина. Його природні музичні здібності та пам'ять були вражаючими. Моцарта часто вмовляли припинити музикування, щоб запобігти перевтомі.

55

У шестирічному віці він разом із батьком і сестрою вже виступав із концертами в різних містах Європи, вражаючи слухачів майстерністю свого виконавства та імпровізації.

У ті далекі часи кожен музикант, щоб заробляти собі на життя, повинен був служити при дворі якогось вельможі або в церкві і, крім «музичних» обов'язків, він мав ще й інші, як звичайний слуга. На відміну від свого батька, який усе життя прослужив при дворі архієпископа Зальцбурзь-кого, Вольфганг не захотів змиритися з принизливим становищем слуги і залишив службу.

Після цього Моцарт мав утримувати себе, покладаючись лише на свій талант. Протягом життя він написав багато творів на замовлення, з метою заробітку. Чимало композиторів в усі часи писали на замовлення, та ніхто й ніколи не робив це так легко, невимушено й талановито, як Моцарт.

3. Відомості про «Маленьку нічну серенаду» В. А. Моцарта Одним із найпопулярніших творів геніального австрійського композитора Вольфганга

Амадея Моцарта була сюїта для струнного оркестру, відома під назвою «Маленька нічна сере-нада». Вона написана в 1787 році, у Відні, де молодий композитор заробляв гроші на життя для своєї родини, створюючи музику на замовлення. Але цей світлий, витончений, граціозний і без-межно мелодійний твір Моцарт написав за покликом душі і вклав у нього найщиріші почуття.

Серенада – це музичний твір, який виконують перед чиїмось помешканням на знак пок-лоніння чи любові.

Сюїта схожа на прекрасну мініатюрну симфонію. Чотири частини твору – «Алегро», «Ро-манс», «Менует» і «Рондо» – сповнені світлом, ніжністю і м'яким гумором.

Рондо – це музична форма, яка складається з кількаразового чергування головної теми (рефрену) з побічними, де початком і кінцем завжди є саме головна тема. Термін походить від італійського слова «коло».

Послухаймо Рондо з «Маленької нічної серенади». 4. Слухання. В. А. Моцарт. Рондо з «Маленької нічної серенади». 5. Аналіз прослуханого твору


Яке враження справила на вас музика?

Поміркуйте, які почуття композитора «зазвучали» в цьому творі 6. Відомості про «Реквієм» В. А. Моцарта Якось Моцарта перестрів незнайомець. Високий худорлявий чоловік подивився суворим

поглядом і спитав: - Ви пан Моцарт? – суворість незнайомця наганяла страх. - Так. А що вам потрібно? - Не могли б ви написати реквієм? - Для кого? - Ім'я має залишитися невідомим. Це меса за померлим. Вигляд у незнайомця став зовсім зловісним. – Заупокійна меса. Вольфганга мов снігом сипнуло за шкіру. Він раптом уявив власну смерть і подумав, що

незнайомець з'явився попередити про ЇЇ наближення: - Реквієм має створюватися в повній таємниці...

56

Незнайомець пішов, а Моцарт ще довго розмірковував про цю зустріч. Чим більше він думав про таємничого незнайомця, згадував його похмурий голос, моторошний погляд, тим імо-вірнішим здавалося, що ця зловісна постать — провісник смерті...

Замовлення це пригнічувало його і сповнювало забобонним страхом. Вольфганг відчу-вав себе втягнутим у боротьбу між світлом і темрявою. Іноді здавалося, що він створює реквієм для самого себе...

Вслухаймося у звучання трагічної та невимовно прекрасної мелодії сьомої частини «Ре-квієму» — «Lacrimosa» — у супроводі коротких (лише з двох звуків) інтонацій оркестру, що схожі на плач чи стогін. «Цей день буде днем сліз» — такі перші слова цієї частини. Величне і зворуш-ливе звучання Реквієму несе в собі глибоке почуття любові композитора до людей. Цей геніаль-ний твір давно став одним із всесвітньовідомих концертних творів.

Створення Реквієму забрало в Моцарта останні сили. Залишений усіма, він був похова-ний у спільній могилі для бідних...

Реквієм — це траурний твір, присвячений пам'яті померлих. У XVIІ-XVIII століттях церковний реквієм перетворився на великий багаточастинний твір

для солістів, хору та оркестру. 7. Слухання. «Лякрімоза» з «Реквієму» В. А. Моцарта 8. Аналіз прослуханого твору


Які почуття передає і викликає ця музика?

Що вас найбільше вразило у звучанні «Лякрімоза» з «Реквієму» В. А. Моцарта?

Поміркуйте, в чому полягає сила цієї музики 9. Робота над піснею В. Філіпенка «Веснянка». Ми ще не раз матимемо змогу слухати музику Вольфганга Амадея Моцарта. Її можна

порівняти з весною – вона така ж світла й життєстверджуюча. На попередньому уроці ми вивчили пісню про весну. Пригадайте, як вона називається. Пісня Віталія Філіпенка, яку ми вивчали на попередньому уроці, називається «Веснянка». Виконайте пісню у стриманому темпі, не дуже голосно, проте грайливо і радісно. Стежте за диханням і динамікою. Караоке. Пісня «Веснянка».

1. Прийди, прийди, весно красна, чепури наш рідний край, засвіти нам, сонце ясне, з нами в гурті погуляй. Там, та-ба-да-ба... Приспів: Принеси, весно, нам рясні дощі, рясні дощі. Принеси, весно, нам радощі, радощі. Хай всюди пісня луна, пісня луна, пісня луна,

57

хай нам зустрінеться дівчинонька гарна. 2. Прийди, весно, в наші села, принеси нам дивних див — очі синії веселок з хуртовинами садів. Там, та-ба-да-ба... Приспів. 3. Прийди, прийди, весно красна, чепури наш рідний край, засвіти нам, сонце ясне, з нами в гурті погуляй. Там, та-ба-да-ба... Приспів.

10. Підсумки уроку Талант Моцарта та загадкові обставини останніх днів його життя привернули увагу мит-

ців із різних галузей мистецтва: Олександр Пушкін написав маленьку трагедію «Моцарт і Сальє-рі», що лягла в основу лібрето однойменної опери Миколи Римського-Корсакова.

П'єса австрійського драматурга Пітера Шефера «Амадей» стала основою сценарію кі-нофільму режисера Мілоша Формана з такою ж назвою.

Американський письменник Девід Вейс написав про Моцарта два цікавих романи — «Пі-днесене і земне» та «Убивство Моцарта».

Усі, хто досліджував життя і творчість Вольфганга Амадея Моцарта, намагалися розкри-ти глибину і красу його музики, розповісти про його геніальне обдарування, про його яскраве, цікаве, проте сповнене важкою працею і прикрощами життя.

У своїй книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн на-писав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім'я твоє — «Моцарт».

Урок 22 Тема уроку. Із сучасності в майбуття. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю Г.Свиридова. __________________________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ Кожна епоха вносить свої доповнення, окреслює нові стилі та напрямки в музиці. Для сучасної музики властиве ускладнення музичної мови засобами дисонантного зву-

чання. Музичні твори набувають нових інтонацій, виникають нові напрями, з'являються нові му-зичні інструменти, змінюються їхні виконавські технічні можливості.

Музика XX ст. зазнала значних ритмічних змін — музика в театрі, кіно, на естраді, класи-чна і джазова. Стрімко розгортаються події, розвивається суспільство, а музика є відображенням життя. Митці XX століття завжди були в авангарді подій і своїм мистецтвом відображали дійс-ність.

58

2. Відомості про Г. Свиридова Російський композитор Георгій Свиридов створив власний яскравий стиль. Його музика

— це простота в поєднанні з новими інтонаціями. Георгій Васильович Свиридов народився поблизу Курська і зростав у оточенні народних

пісень свого краю. Любов до народної пісні композитор проніс крізь усе життя. Головні теми тво-рчості Свиридова – натхненний образ Батьківщини, народу, людини з її багатим, поетичним духовним світом і любов'ю до рідної землі.

Життя композитора було нелегким. Громадянська війна трагічно забрала в чотирирічного хлопчика батька. А потім Велика Вітчизняна війна... Майже всі рукописи талановитого студента Ленінградської консерваторії загинули під час блокади міста. Так невблаганно і жорстоко відби-лося на долі майбутнього видатного композитора бурхливе, тривожне XX століття.

3. Відомості про оркестрову увертюру до фільму «Час, уперед!» У 1931 році на будівництво нового металургійного комбінату до Магнітогорська виїхав

письменник Валентин Катаєв. Через два роки, вражений стрімким життям величезного будівниц-тва, він написав роман «Час, уперед!». У 1966 році режисер Михайло Швейцер зняв за сюжетом роману художній фільм.

Музичний твір «Час, уперед!» написаний композитором Георгієм Свиридовим як увертю-ра до однойменного кінофільму. Симфонічний оркестр яскраво відтворює ритми і пульс сучасно-го життя: на фоні уривчастого звучання струнних із неспинним наростанням динаміки звучить героїчна тема у виконанні труб, наче гімн сьогоденню.

Твір доносить до слухача подих енергії, цілеспрямованості та оптимізму. 4. Слухання. Г. Свиридов. Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!». 5. Аналіз прослуханого твору

Чому музичний твір «Час, уперед!» має таку назву?

Опишіть характер музики. Який настрій вона створює?

Якими засобами виразності Г. Свиридов зобразив безкінечність часу?

Поміркуйте, які відчуття, надії, сподівання автора зазвучали в музиці 6. Споглядання репродукції картини Д. Бурлюка «Час». Що спільного в образах цієї картини та музики Г. Свиридова? 7. Демонстрація пісні В. Дроботенко «Колиска майбуття» Разом із піснею поетеси і композитора з Черкащини Віри Дроботенко ми зможемо поли-

нути із сьогодення у світле майбуття. Виразно і поетично авторка закликає нас до мрій про «не-знаний світ», в якому з нами завжди буде вічний оберіг — «віра й батьківська любов».

Прослухайте і розучіть пісню «Колиска майбуття». Звучить пісня «Колиска майбуття» 8. Робота над піснею «Колиска майбуття». Караоке. Пісня «Колиска майбуття».

Зачерпну я у долоні Кришталевої води. По траві пройду босоніж,

59

Залишу свої сліди. Свіжий вітер заколише У колисці майбуття І ніколи не залишить Упродовж мого життя.

Приспів: Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ.

Білі хмари, мов вітрила, Кличуть в зоряний політ, Виростайте, руки-крила, І несіть в незнаний світ. Лиш надія не згасає, Що повернемося знов — Нас в житті оберігає Віра й батьківська любов.

Приспів. 9. Проблемні питання

Які ваші уподобання в музиці XX-XXI століть? Чи стосуються вони лише розважальної музики?

Чи є у вас улюблений сучасний композитор?

Яке ваше ставлення до музики Г. Свиридова? 10. Підсумки уроку Російський композитор Валерій Гаврилін писав про Г. Свиридова: «Якби мене раптом

запитали, яке значення мають для людства мої тато і мама, я не знайшов би жодної відповіді. Вони мене народили, я їх люблю, а як до цього ставиться людство, не знаю. Я не зміг би також пояснити світового значення тисяч речей і явищ — ні берізок, ні полів, ні заходу сонця, ні дзвонів, ні довгих недоглянутих російських доріг. Усе це — моя Батьківщина, це моя жива душа, моя країна. І є у цій країні чудо, значення якого я також не можу пояснити. Я вклоняюсь перед ним і люблю сильно і безмежно, любов цю можна відняти в мене, лише віднявши душу. Я маю на увазі музику Свиридова».

Урок 23 Тема уроку. Патріот Франції. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю видатного французького композитора Каміля

Сен-Санса. ________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Музика, як і кожен із видів мистецтва, також має свою мову – мову засобів виразності.

60

Створений митцем, кожен музичний твір приносить слухачам настрої, почуття та емоції, виражені цією мовою. Отже, вона перетворюється на мову почуттів, яку ми маємо навчитися сприймати та розуміти, щоб наш духовний світ поповнювався та збагачувався скарбами мистец-тва.

Одним із таких почуттів є патріотизм. Коли ми знайомилися з описами життя і творчості видатних представників різних видів мистецтва, то звертали увагу на відданість кожного з них своїй Батьківщині, на почуття патріотизму, що є стрижнем їх творчості. І не важливо, в якій країні проживав той чи інший композитор, – його музику розуміють усі.

Сьогодні ми познайомимось із творчістю видатного французького композитора Каміля Сен-Санса.

2. Відомості про К. Сен-Санса Каміль Сен-Санс – видатний французький композитор, піаніст і музичний діяч XIX століт-

тя. Протягом життя він відроджував класичні традиції музичного мистецтва, пропагував творчість старовинних майстрів вітчизняної музики та сучасників – зробив чимало обробок творів компози-торів різних часів.

Яскраве музичне обдарування Каміля Сен-Санса виявилося в ранньому дитинстві: з п'я-ти років він почав виступати в концертах, а в шість написав свої перші твори. У десять років юний музикант виконував у Парижі концерти Моцарта і Бетховена для фортепіано з оркестром, а в тринадцять – був студентом Паризької консерваторії.

Більшу частину свого життя він віддав виконавській діяльності; ще з дитинства вражав слухачів вишуканою і блискучою манерою гри.

Останній концертний виступ із власних творів Сен-Санса відбувся, коли йому виповни-лося 86 років. Творчість Каміля знаменує початок відродження французької фортепіанної музики. У своїх творах він розвивав та збагачував національні музичні традиції, узагальнював досвід старовинних майстрів, розширив тематику і жанри інструментальної музики. Інтерес композитора до французької народної музики виявився у використанні фольклорних інтонацій, жанрів і тан-цювальних ритмів.

З метою поширення творчості своїх колег (молодих французьких композиторів) Каміль Сен-Санс створив Національне музичне товариство.

3. Відомості про Другий концерт для фортепіано з оркестром К. Сен-Санса У багатьох творах Сен-Санса відчутні інтонації народної музики Франції, Угорщини, схід-

них та африканських країн. Він багато подорожував, відвідав із концертами країни Європи, Північної та Південної

Америки, але, як справжній патріот, надавав перевагу музиці французьких композиторів, за що слухачі вітали його вигуками «Хай живе Франція!».

У своєму Другому концерті для фортепіано з оркестром композитор досягнув легкості та витонченості звучання. Концерт вирізняється також майстерним використанням тембрових і регістрових контрастів.

Прослухаймо третю частину Другого концерту для фортепіано з оркестром. 4. Слухання. К. Сен-Санс. Другий концерт для фортепіано з оркестром (третя частина) 5. Аналіз прослуханого твору

В якому темпі звучить музика?

61

Охарактеризуйте життєвий зміст концерту

Якими засобами композитор досягнув виразності звучання?

Проаналізуйте, які образи і настрої панують у творі К. Сен-Санса 6. Робота над піснею В. Дроботенко «Колиска майбуття». Які образи панують у пісні «Колиска майбуття»? У пісні «Колиска майбуття» панують образи рідної землі, батьківської любові, бажання

знайти свою долю, вчитися мріяти. Виконайте пісню «Колиска майбуття» стримано, не дуже голосно. Під час виконання легко, чітко вимовляйте слова. Стежте за диханням і динамікою. Караоке. Пісня «Колиска майбуття»

Зачерпну я у долоні Кришталевої води. По траві пройду босоніж, Залишу свої сліди. Свіжий вітер заколише У колисці майбуття І ніколи не залишить У продовж мого життя.

Приспів: Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ.

Білі хмари, мов вітрила, Кличуть в зоряний політ, Виростайте, руки-крила, І несіть в незнаний світ. Лиш надія не згасає, Що повернемося знов — Нас в житті оберігає Віра й батьківська любов.

Приспів. 7. Підсумки уроку Є вираз «Якщо людина талановита, то вона талановита в усьому». Про Каміля Сен-

Санса теж можна так сказати. Він був видатною особистістю. Від матері-художниці і батька-поета композитор успадкував літературні і живописні здібності: він талановито малював, писав вірші, статті і п'єси. Йому належать книги з філософії, літератури, живопису, театру: «Гармонія і мело-дія», «Проблеми і таємниці», «Портрети і спогади»...

Каміль Сен-Санс прекрасно знав астрономію, фізику, археологію, історію і навіть був об-раний членом Французького астрономічного товариства.

62

Урок 24 Тема уроку. Світ почуттів. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю Роберта Шумана. Розучити пісню «Моя зем-

ля». ______________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Український народ завжди вирізнявся своєю співучістю, милозвучністю пісень. Українська музика має глибоке національне підґрунтя. Народне мистецтво є основою професійної музики. Композитори України, опираючись на

національні традиції, створюють професійні твори, які мають національний колорит. Серед них варто відзначити й українського сучасного поета і композитора Миколу Мозго-

вого. Сьогодні розучимо всім відому пісню «Моя земля». 2. Демонстрація пісні М. Мозгового «Моя земля» 3. Робота над піснею «Моя земля» Караоке. Пісня «Моя земля»

Дан, дан, дана, дана. Дан, дан, дана, дана. Там, де гори й полонини, Де стрімкі потоки й ріки, Де смерічок ген розмай, Ллється пісня на просторі Вільна, сильна, наче море, Про мій милий рідний край.

Приспів. І у синю даль Понад горами лине пісня ця, — Про чудовий край, Чарівний край Черемоша й Прута Край, мій рідний край, Пісенний край завзяття і труда, Ти - моя любов, Ти рідна матінко, моя земля!

Завітайте в Прикарпаття, Завітайте, люди добрі, Завше будуть раді вам. Хлібом-сіллю вас зустрінуть, Файну пісню заспівають — Шану нашим світлим дням.

Приспів. 4. Світ почуттів композитора Р. Шумана Справжній митець завжди відчуває те, про що він розповідає у своїх творах. Роберт Шу-

ман сказав: «Висвітлювати глибину людського серця — у цьому призначення художника».

63

Роберт Шуман – видатний німецький композитор і музичний критик XIX століття. Його музику вирізняє глибоке проникнення у внутрішній світ людини, бажання побачити в житті і відт-ворити в музиці чудове і незвичайне, приховане від байдужих очей. Світ почуттів — невичерпне джерело його музично-поетичних образів.

5. Відомості про Р. Шумана Роберт Шуман – німецький композитор. Його батько займався видавництвом і продажем

книг, а також перекладав німецькою твори зарубіжних письменників. Роберт із дитинства багато читав і виявляв різнобічні здібності, зокрема літературні й

музичні. Література, поезія назавжди увійшли до свідомості Шумана як джерело, що живило його музичну фантазію і творчість. Яскраві враження від прочитаних літературних творів породжували в нього музичні враження і втілювалися в музичних творах.

У п'ятнадцять років Роберт Шуман був автором ряду ліричних віршів, трьох драматичних творів і двох романів.

Музикою майбутній композитор почав займатися з шести років. У сім років він написав свої перші твори — танці та фантазії для фортепіано. Його улюбленим заняттям були імпровіза-ції, а улюбленим композитором – Франц Шуберт.

У майстерності фортепіанної гри Роберт Шуман дуже швидко досягнув великих успіхів. Широке коло знайомств, велика працелюбність, невтомна жага нових знань принесли йому славу талановитого мистецтвознавця, музичного критика і композитора. Перепоною не стали ні слабке здоров'я, ні життєві труднощі — він намагався їх долати задля служіння мистецтву.

Роберт Шуман дуже любив дітей і написав багато дитячих творів. Його музика з форте-піанних збірок «Дитячі сцени» та «Альбом для юнацтва» розкриває світ дитячих забав, радощів і прикрощів, малює світ реальних і казкових образів.

Одним із найвідоміших творів Шумана є фортепіанний цикл «Карнавал», у якому вияви-лась дивовижна здатність композитора відмічати і дуже виразно втілювати найхарактерніші риси характеру людини та її настрій.

6. Відомості про фортепіанний цикл Р. Шумана «Лісові сцени» Найбільшу кількість творів Шуман написав для фортепіано. Крім того, в його доробку є

симфонії, ораторії, концерти, опера «Геновева», а також багато чудових пісень. Наприклад, «Лісові сцени» – фортепіанний цикл із дев'яти самостійних п'єс, пов'язаних

спільним задумом. Поетична назва кожної п'єси («На галявині лісу», «Самотні квіти», «Привітний куточок», «Прощання» тощо) втілює її програмний образ — яскравий і своєрідний.

Прослухайте дві п’єси Роберта Шумана: «На галявині лісу» та «Прощання» із циклу «Лі-сові сцени».

Порівняйте їх характери і настрої. 7. Слухання. Р. Шуман. «На галявині лісу», «Прощання» з циклу «Лісові сцени» 8. Аналіз прослуханих творів

Поміркуйте, чи є щось спільне між прослуханими п’єсами Р. Шумана

В якому темпі звучить кожна п’єса? 9. Підсумки уроку

64

Сьогодні ми вивчили українську пісню «Моя земля», а також познайомилися з творчістю видатного німецького композитора Роберта Шумана. У його музиці, як писав Петро Чайковський, «...ми знаходимо відлуння тих таємничо глибоких процесів нашого духовного життя, тих сумнівів, відчаю і поривань до ідеалу, що збурюють серце сучасної людини».

Урок 25 Тема уроку. Симфонія про Україну. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю сучасного українського композитора

Є.Станковича. Розучити пісню «Моя земля». ____________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Слухання поезії П. Тичини

Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! А сила знову розцвіла. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Ще буде: неба чистої блакиті, добробут в нас підніметься, як ртуть, заблискотять косарки в житі, заводи загудуть.

Поміркуйте, якою музикою може «зазвучати» поезія Павла Тичини: спокійною, ліричною, жартівливою, енергійною чи динамічною.

2. Відомості про Є. Станковича Євген Станкович – сучасний український композитор і педагог, народний артист України,

лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка. Він народився на Закарпатті в родині вчителів. Ще в дитячому садочку Євген співав і

танцював у художній самодіяльності. У десять років він почав навчатися грі на баяні. Якось ви-кладачка музичної школи сказала матері Євгена: «З нього буде великий музикант».

Ще під час навчання в ужгородському музичному училищі Станкович написав свої перші твори. Музині освіту він продовжив у Київській консерваторії.

Твори Євгена Станковича, що вирізняються яскравою та сучасною музичною мовою, здобули визнання не лише в Україні, а й за її межами.

У творчому доробку композитора — опера «Коли цвіте папороть», балети «Ольга», «Прометей» і «Майська ніч», симфонії, кантати, камерно-інструментальні твори, а також музика до театральних вистав і кінофільмів. У своїх творах композитор мало використовує оригінальні теми народного фольклору — його більше цікавить дух і характер народного мистецтва.

3. Відомості про твір Є. Станковича Симфонія № 3 «Я стверджуюсь» (фінал)

65

На вірші Павла Тичини Євген Станкович написав симфонію з програмною назвою «Я стверджуюсь» для виконання солістом, хором і симфонічним оркестром. За задумом композито-ра, це – масштабне музичне дійство героїко-епічного змісту. Розвиток твору ґрунтується на пере-плетенні особливостей жанрів симфонії та ораторії.

Ораторія – це великий концертний твір для солістів, хору та симфонічного оркестру, що має певний сюжет.

Симфонія «Я стверджуюсь» складається з шести частин, кожна з яких має свої змістові та композиційні особливості. Вірші Павла Тичини є основою яскравих музичних образів симфонії, об'єднують її частини цілісним образом народного героїзму.

Фінал симфонії – це величний епілог, що утверджує провідну тему могутності народу-борця.

Прослухайте Фінал симфонії і поміркуйте, чи відповідає емоційне забарвлення музично-го твору поетичним рядкам Павла Тичини.

4. Слухання. Фінал симфонії «Я стверджуюсь» Є. Станковича 5. Аналіз прослуханого твору

Поміркуйте, що хотів передати автор у музиці

Поміркуйте, якими музичними засобами втілив свій задум Є. Станкович

Яке враження справив на вас прослуханий твір? 6. Відомості про М. Мозгового На попередньому уроці ми вивчали пісню Миколи Мозгового «Моя земля». Він (як і Євген

Станкович) теж родом із Закарпаття. Народний артист України (юрист за першою освітою) Микола Мозговий розпочинав

кар’єру естрадного співака в Івано-Франківську. Та слава до нього прийшла як до композитора – у 1979 році відома українська співачка Софія Ротару заспівала його «Рідний край».

7. Робота над піснею М. Мозгового «Моя земля». Пригадаймо пісню Миколи Мозгового «Моя земля». Під час співу слідкуйте за диханням і дикцією. Виконайте пісню бадьоро і піднесено. Караоке. Пісня «Моя земля»

Дан, дан, дана, дана. Дан, дан, дана, дана.

Там, де гори й полонини, Де стрімкі потоки й ріки, Де смерічок ген розмай, Ллється пісня на просторі Вільна, сильна, наче море, Про мій милий рідний край.

Приспів. І у синю даль Понад горами лине пісня ця, — Про чудовий край, Чарівний край Черемоша й Прута

66

Край, мій рідний край, Пісенний край завзяття і труда, Ти - моя любов, Ти рідна матінко, моя земля!


Приспів. 8. Підсумки уроку Глибина змісту, використання народних джерел, художня досконалість, постійний пошук

нових форм і сучасних виражальних засобів підносять творчість Євгена Станковича до найкра-щих зразків української музичної класики.

Урок 26 Тема уроку. Я і музика (узагальнення). Мета уроку. Узагальнити знання учнів з теми «Я і музика». ________________________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ Без музики життя неможливо уявити. Вони завжди була поруч із людиною — у радості і

смутку, у праці й відпочинку. Вона торкалася людського серця ще в дитинстві і залишалася в ньому на все життя. Але для того, щоб музичне мистецтво знайшло шлях до серця, потрібно вчитися розуміти музику, її мову, виражальні засоби, музичні жанри тощо.

У кожного народу є власна мова та культура, а завдяки різним видам мистецтва ми зна-йомимося із життям і побутом інших народів.

Сьогодні ми підсумуємо знання з теми «Я і музика»; розпочнемо з повторення пісень. 2. Виконання пісень. Караоке. «Веселкова пісня»

Про калину пісня лине, До неба злітає. Гей, родино, Україна Веселкою грає. Синє небо обіймає Золоті роздоли. Нас чекає, зустрічає Веселкова доля. Приспів: Хай у кожному серці, Наче сонячна мрія, Заспіває веселка

67

На добро і надію! Понад цвітом-дивоцвітом Веселка іскриться. Будем дбати, шанувати Прадавні криниці, Ярославові поради, Кобзареве слово, Честь козацької громади, Солов'їну мову Приспів.

Караоке. Пісня «Моя земля» Дан, дан, дана, дана. Дан, дан, дана, дана. Там, де гори й полонини, Де стрімкі потоки й ріки, Де смерічок ген розмай, Ллється пісня на просторі Вільна, сильна, наче море, Про мій милий рідний край.

Приспів. І у синю даль Понад горами лине пісня ця, — Про чудовий край, Чарівний край Черемоша й Прута Край, мій рідний край, Пісенний край завзяття і труда, Ти - моя любов, Ти рідна матінко, моя земля!


Приспів. 3. Тестові завдання. Завдання1. Жартівливі пісні. Розгляньте малюнки до жартівливих українських народних пісень і назвіть їх. Завдання 2. Виберіть правильне твердження

1) Арія – це старовинна обрядова пісня. 2) Арія – це сольний вокальний номер з опери, кантати тощо. 3) Арія – це видозмінення музичного твору.

Завдання 3. Виберіть правильне твердження 1) Веснянки – це старовинні народні обрядові пісні, що вико-

нують під час жнив 2) Веснянки – це старовинні народні обрядові пісні, пов'язані з

приходом весни і наближенням польових робіт

68

3) Веснянки – це видозмінення музичного твору Завдання 4. Виберіть правильне твердження Країна, в якій народився Р. Шуман

1) Австрія 2) Німеччина 3) Італія 4) Франція

Завдання 5. Виберіть правильні твердження Пісні, автором яких є М. Мозговий

1) «Водограй» 2) «Рідний край» 3) «Моя земля» 4) «Червона рута»

Завдання 6. Слухання музики Прослухайте музичний уривок, визначте його автора і назву. Завдання 7. Слухання музики Прослухайте музичний уривок, визначте його автора та назву 4. Схема-узагальнення Розгляньмо схему-узагальнення. Поміркуйте: які настрої та почуття може викликати му-

зика, які риси людини відображати. 5. Підсумки уроку Сьогодні ми підсумували знання з теми «Я і музика». Наш внутрішній світ формується постійно під впливом нових знань і вражень. Було б до-

бре, якби й музичні враження не залишали нас байдужими. Слухайте музику, аналізуйте її, спе-речайтеся, обґрунтовуйте свою думку. Музика посідає настільки важливе місце в житті суспільст-ва, що не може бути дрібницею для кожної людини.

Прислухайтеся до себе, зосередьтеся на своїх духовних потребах. Ви можете кожного дня поповнювати та розширювати свій духовний світ, «відчиняючи двері» назустріч завжди но-вому і прекрасному світу мистецтва.

Урок 27 Тема уроку. Світ дитинства. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю французького композитора Клода Дебюссі.

Розучити пісню «Тихий марш». _______________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Імпресіонізм Сьогодні ми поглибимо знання про імпресіонізм. 2. Відомості про К. Дебюссі Засновником музичного імпресіонізму вважають Клода Дебюссі, визначного французько-

го композитора. Його твори були новаторськими на той час за мелодикою, гармонією, оркестров-

69

кою та формою. Свіжість миттєвих вражень поєднувалася в музиці Клода Дебюссі з витонченіс-тю та поетичністю виражених почуттів. Усе життя і творчість композитора пов'язані з Парижем. Там він розпочав свою творчу діяльність. Ще за роки навчання в консерваторії Клод Дебюссі викликав здивування викладачів своїми пошуками незвичних звукових сполучень, намаганням подолати сталі композиторські традиції.

Його творчість формувалася під глибоким впливом живопису художників-імпресіоністів та сучасної йому поезії.

Надзвичайне враження справила на Клода музика російських композиторів Миколи Рим-ського-Корсакова, Олександра Бородіна і, особливо, Модеста Мусоргського. У їхніх творах моло-дий композитор побачив приклад нетрадиційного використання можливостей музичної мови.

Особливо яскраво Клод Дебюссі використовував широкі виражальні можливості симфо-нічного оркестру. У творчому доробку композитора велика кількість симфонічних творів, опера «Пелеас і Мелізанда», фортепіанна музика.

Симфонічні та фортепіанні твори Клода Дебюссі зазвичай є програмними, з поетичними і живописними назвами — оркестрова прелюдія «Післяполудневий відпочинок Фавна», фортепі-анні прелюдії «Дівчина з волоссям кольору льону», «Сліди на снігу» тощо. Їх образи — ліричні, напівреальні, породжені своєрідним колоритом ритмів, тембрів і гармонії.

Пошуки нової образної палітри зумовили оновлення всіх музично-виражальних засобів у творчості Клода Дебюссі. У його музиці відкривається образний світ, сповнений найтонших відті-нків людських почуттів, поетичності та краси.

3. Відомості про п’єсу К. Дебюссі «Доктор Gradus ad Parnassum» із сюїти «Дитячий

куточок» Сюїта для фортепіано «Дитячий куточок» була присвячена Дебюссі його маленькій дочці

Еммі. Сюїта складається з шести п'єс: «Doctor Gradus ad Parnassum», «Колискова слонів», «Се-ренада ляльці», «Сніг танцює», «Маленький пастух», «Ляльковий кек-уок». До першого видання твору Дебюссі навіть власноруч зробив ілюстрації.

«Doctor Gradus ad Parnassum» — перша частина сюїти (Gradus ad Parnassum означає «сходинка до Парнасу»); вона з гумором розповідає про труднощі засвоєння маленьким піаніс-том техніки гри на фортепіано. Варто зазначити, що ця п’єса є етюдом.

Етюд – це тренувальна вправа для розвитку виконавської техніки музиканта. Як правило, етюди використовують виконавці-інструменталісти. П’єса «Doctor Gradus ad Parnassum» із сюїти «Дитячий куточок» змальовує образ дитини

за роялем, яка приречена «боротися» з одноманітними труднощами фортепіанних вправ. Почут-тя та настрій маленького піаніста постійно змінюються: за нудьгою і розчаруванням настає непе-реборне бажання розважитися.

4. Слухання. К. Дебюссі. «Доктор Gradus ad Parnassum» із сюїти «Дитячий куточок» 5. Аналіз прослуханого твору Що ви уявляли під час слухання музики? Чи бували у вашому житті ситуації, подібні до змальованої у п’єсі? Якими засобами виразності музика «намалювала» вчителя і учня? 6. Бесіда про пісню Г. Гладкова «Тихий марш». Не лише у творчості Клода Дебюссі чи інших імпресіоністів ми зустрічаємо дивовижні

образи, здавалося б, найпростіших проявів життя. Творці художніх образів у різних галузях мис-

70

тецтва — письменники, поети, художники, архітектори, композитори — часто надають несподіва-ного тлумачення звичайнісіньким речам, людям, природним явищам. Це і є мистецький образ, уособлення бачення митцем оточуючого світу.

Наприклад, художній образ книги. Іван Франко порівнює книгу з морськими глибинами — глибинами мудрості, де працьовиті та настирливі можуть знайти дорогоцінні перлини — знання. А в пісні «Тихий марш» Геннадія Гладкова з дитячого кінофільму «Крапка, крапка, кома» також є образ книги — цікавий, фантастичний, поєднаний з образом наполегливого шукача знань.

Прослухайте і розучіть пісню «Тихий марш». 7. Демонстрація пісні «Тихий марш» 8. Розучування пісні «Тихий марш» Караоке. Пісня «Тихий марш».

1. Коли відкриєш книжку, то зір побачить твій, що все навдивовижку тобі цікаве в ній. Зайдеш в ліси і в гори, і натякнуть слова, що тут розгадка поряд – за крок, а чи за два! – Ау! – Ау! – Ну що? – А так – ніщо. Розгадка десь тут поряд – за крок, а чи за два! 2. То яром, то болотом, а то – крізь вітролом – одне здолав обходом, а інше – напролом, і ось поставив крапку, сурма відбій дала... А крапка усміхнулась і в кому перейшла! – Ау! – Ау! – Ну як? – Та от ніяк. А крапка усміхнулась і в кому перейшла! 3. Товстий цей том закрийте, як не дійшли мети: у цьому лабіринті дороги не знайти. Не вийшло, так не вийшло, не будем час втрачать... Тихше... тихше...

71

дайте дочитать. Будь ласка, ну – тихіше... дайте дочитать. Будь ласка, ну – тихіше... дайте дочитать.

9. Підсумки уроку Маленька історію-усмішка, пов'язана з одним із найживописніших творів Клода Дебюссі –

симфонічною сюїтою «Море»: якось під час виконання твору були присутні сам автор і його друг, французький композитор Ерік Саті. Після закінчення першої частини Дебюссі спитав у свого колеги, чи сподобалася йому музика. Саті посміхнувся і сказав: «Близько пів на одинадцяту було дуже красиво».

Сьогодні ми прослухали п’єсу визначного французького композитора Клода Дебюссі «Doctor Gradus ad Parnassum» із сюїти «Дитячий куточок», а також вивчили пісню Геннадія Глад-кова «Тихий марш» із дитячого кінофільму «Крапка, крапка, кома».

Урок 28 Тема уроку. Перлина вокальної музики. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю М. Глінки. Розучити пісню «Тихий марш». ___

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ Минулого року ми розмірковували про роль літератури у вокальній музиці, слухали пісні,

романси, вокаліз. Однак вокальна музика – це, насамперед, пісня. Виконайте пісню Геннадія Гладкова «Тихий марш», яку ми вивчили на попередньому

уроці. Слідкуйте за диханням і дикцією. Виконуйте її граціозно, весело, в темпі маршу. 2. Робота над піснею Г. Гладкова «Тихий марш» Караоке. Пісня «Тихий марш».

1. Коли відкриєш книжку, то зір побачить твій, що все навдивовижку тобі цікаве в ній. Зайдеш в ліси і в гори, і натякнуть слова, що тут розгадка поряд – за крок, а чи за два! – Ау! – Ау! – Ну що? – Атак – ніщо.

72

Розгадка десь тут поряд – за крок, а чи за два! 2. То яром, то болотом, а то – крізь вітролом – одне здолав обходом, а інше – напролом, і ось поставив крапку, сурма відбій дала... А крапка усміхнулась і в кому перейшла! – Ау! – Ау! – Ну як? – Та от ніяк. А крапка усміхнулась і в кому перейшла! 3. Товстий цей том закрийте, як не дійшли мети: у цьому лабіринті дороги не знайти. Не вийшло, так не вийшло, не будем час втрачать... Тихше... тихше... дайте дочитать. Будь ласка, ну – тихіше... дайте дочитать. Будь ласка, ну – тихіше... дайте дочитать.

3. Відомості про М. І. Глінку Михайло Іванович Глінка – видатний російський композитор XIX століття, засновник ро-

сійської класичної музики — оперної та симфонічної, автор прекрасних пісень, романсів та ін-струментальних творів.

Джерелом музики Михайла Глінки є народна російська пісенність. Найяскравішим спога-дом дитинства композитора були казки його няні та народні пісні, інтонації яких згодом втілилися у творах композитора. Він грав на різних інструментах у складі домашнього оркестру його дядь-ка, і особливо захоплювався народними піснями у виконанні оркестру.

Під час навчання у Благородному пансіоні при Головному педагогічному інституті Ми-хайло Глінка познайомився з Олександром Пушкіним. Його вірші справили на Глінку незабутнє враження і згодом посіли значне місце у вокальній музиці композитора.

Романс Михайла Глінки «Я мить чудову пам'ятаю» на вірші Олександра Пушкіна — пер-лина російської вокальної лірики.

4. Історія створення романсу М. Глінки «Я мить чудову пам’ятаю». У 1825 році Олександр Пушкін, захоплений красою Анни Керн, написав на згадку про їх-

ню зустріч віршовані рядки: «Я мить чудову пам'ятаю...». Цей вірш — світлий, натхненний гімн коханню — один із найкращих творів геніального російського поета. Він передав у поезії тепло, ніжність і пристрасть своєї палкої душі.

73

Пройшло 15 років. Одного разу донька Анни Керн Катерина, гостюючи у подруги, випад-ково зустрілася з талановитим, уже досить відомим композитором, Михайлом Глінкою.

І «чудова мить» повторилася! Захоплення, симпатія, любов вилилися у прекрасну лірич-ну музику, написану на рядки знаменитого вірша.

Так примхливо переплелися образи матері і доньки у творчості двох видатних російських митців. Так з'явився один із найкращих творів Михайла Глінки романс «Я мить чудову пам'ятаю».

М'яка, пластична, шляхетна мелодія ллється вільно і невимушено, відображаючи всі емоційні відтінки змісту вірша: зачарування і радість знайомства, світлі надії і сподівання; триво-га і сум від розлуки з коханою. І знову – світло, радість нової зустрічі.

Надзвичайно тонко і гармонійно поєдналися в романсі щирі слова і натхненна музика — два крила одного прекрасного почуття.

5. Романс М. Глінки «Я мить чудову пам’ятаю». Романсом називають вокальний твір для голосу з інструментальним супроводом. Романс передає особисті почуття і враження, тому цей твір виконують соло або дуетом і

ніколи не співають хором. Прослухайте романс «Я мить чудову пам’ятаю» і поміркуйте, скільки частин можна виді-

лити у творі. 6. Слухання. Романс М. Глінки «Я мить чудову пам’ятаю». 7. Аналіз прослуханого твору Який настрій передано в романсі? Поміркуйте, якими засобами музичної виразності створено світлий, ліричний характер

першої та останньої частин і більш напружений, лірико-драматичний настрій середньої частини вокального твору.

8. Відомості про В. В. Сильвестрова «Тільки мелодія робить музику вічною...» – ці слова сказав Валентин Васильович Силь-

вестров, музикант і композитор, який тривалий час був невизнаним авангардистом нового стилю написання музики.

Він почав займатися музикою з 15 років. Музичну освіту здобув у Київській консерваторії у класі відомого композитора Бориса Лятошинського. Рання творчість Валентина Сильвестрова – це відчуття свідомої чистоти, світла і духовності музики високого бароко, класицизму і раннього романтизму.

У 50-60-х роках минулого століття Валентин Сильвестров разом із групою інших молодих композиторів висловив прагнення відійти від застарілих музичних традицій і йти в ногу з найсуча-снішими поглядами у світовій та європейській музиці. Їх наміри стосувались оновлення музично-виражальних засобів та національних музичних форм і жанрів, пошуків нових можливостей пере-творення фольклору.

На той час це був занадто сміливий крок, тому твори Валентина Сильвестрова та його однодумців перестали звучати – їх забороняли, вилучали з концертних програм. Визнання при-йшло до композитора спочатку за кордоном, а вже потім – на батьківщині. Першою Міжнародною премією Валентин Сильвестров був нагороджений у Сполучених Штатах Америки, а лауреатом Міжнародного конкурсу став у Нідерландах. Лише двадцять років потому композитору присвоїли звання народного артиста України.

74

Музика Валентина Сильвестрова — це відображення руху, часу, що складається з дріб-них деталей, які постійно розростаються і неначе нанизані одна на одну. Вони перетворюють музику в єдине ціле.

9. Відомості про пісню В. Сильвестрова «Прощай, світе, прощай, земле...» із циклу

«Тихі пісні». Вокальний цикл Валентина Сильвестрова «Тихі пісні» написаний для баритона (низького

чоловічого голосу) в супроводі фортепіано на вірші класичних поетів. Цикл складають 24 пісні, в яких розкривається глибока любов композитора до української та російської поезії, до краси втілених у ній почуттів і оспівуваної природи.

Сам автор сказав, що головним героєм циклу є «поезія серця». У «Тихих піснях» втілені найглибші, найзаповітніші роздуми композитора.

В усіх творах циклу простежується надзвичайно гармонічна єдність поезії та музики, схожість їх виражальних засобів, - і тому він сприймається як нескінченне щире висловлювання, як необмежений, безупинний спів. Красу безперервної пісенності підкреслюють багатство відтін-ків та різноманіття мелодичних зворотів.

Пісня «Прощай, світе, прощай, земле» на вірші Тараса Шевченка – прекрасний сумови-тий розспів, що нагадує кобзарські думи. Зв'язок із народними поетичними і музичними джере-лами виявляється в глибокій простоті втілення образу.

Прослухайте твір Валентина Сильвестрова «Прощай, світе, прощай, земле...» із циклу «Тихі пісні».

Проаналізуйте передані характери, почуття та емоційні стани. 10. Слухання. В. Сильвестров. «Прощай, світе, прощай, земле...» із циклу «Тихі пісні» 11. Аналіз прослуханого твору

Чи відповідає характер музики змісту і настроям віршованого тексту?

Поміркуйте, чи схожа пісня В. Сильвестрова на романси. 12. Підсумки уроку Романс Михайла Глінки «Я мить чудову пам’ятаю» – не єдиний музичний твір, присвяче-

ний їй великим російським композитором. У 1839 році Глінка створив знаменитий «Вальс-фантазію» – витончений, ніжний, окрилений дарунок своїй «музі». Однак це присвячення було таємницею і не зазначилося при виданні твору.

Урок 29 Тема уроку. Цвіт землі. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю українського композитора І. Шамо. ________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ Народне мистецтво — це основа професійної музики. Композитори України, опираючись

на національні традиції, створюють професійні твори, які мають національний український коло-

75

рит. Серед них варто відзначити і українського композитора Ігоря Наумовича Шамо, музика якого набула широкої популярності саме завдяки національному колоритові.

2. Відомості про Ігоря Шамо Батьки Ігоря Шамо не були музикантами, проте дуже любили співати і слухати музику.

Мальовничі краєвиди Києва, величний Дніпро, пишні зелені схили та острови відлунювалися у серці хлопчика чутною лише йому музикою. Тоді, в дитинстві, ні він сам та й ніхто інший ще не знав, що музичною емблемою Києва стане написана Ігорем Шамо пісня про рідне місто — «Киє-ве мій».

Гостре відчуття краси і творча фантазія з дитинства вирізняли його з-поміж ровесників. Потім були страшні роки Великої Вітчизняної війни. Ігор Шамо закінчив курси військових фельд-шерів і пройшов фронтами війни від Волги до Берліна.

До Київської консерваторії він вступив у повоєнні роки. Там завдяки таланту, прагненню до знань і працелюбству сформувалась особистість справжнього професіонала, національного композитора Ігоря Шамо.

Новизна та оригінальність його музики ґрунтується на кращих вітчизняних музичних тра-диціях. Музика була справою всього життя Ігоря Шамо. Зрощена в його доброму і відкритому серці, вона несе людям радість та естетичну насолоду.

Сюїта – це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних (різнохарактер-них) частин, частіше танцювального типу, об'єднаних спільним задумом.

3. Відомості про «Українську сюїту» для фортепіано І. Шамо Пригадайте, сюїту якого композитора ми вже слухали у шостому класі. У шостому класі ми слухали «Жарт» Йоганна Севастіана Баха із сюїти № 2 для струнних

інструментів і флейти. Є й «Українська сюїта» — перший великий фортепіанний твір українського композитора

Ігоря Шамо. Основою творчого задуму композитора було використання та перетворення україн-ського фольклору засобами професійної музики — те, без чого неможливо уявити існування справді народного, національного у своїй основі мистецтва.

В «Українській сюїті» композитор не використовував справжні народні мелодії, а створю-вав свої теми, зберігаючи в них стиль і дух українського фольклору.

Сюїту складають такі частини: «Дума», «Веснянка», «Мелодія» і «Танець». Друга частина сюїти «Веснянка» має яскравий та грайливий характер. Особливої вираз-

ності їй надає рухлива, гнучка мелодія з легкими акцентами. Тонке відчуття краси рідної природи і духу народної пісні, розуміння особливостей музи-

чної мови українського фольклору є типовими як для «Української сюїти», так і для усієї творчос-ті Ігоря Шамо.

Прослухайте «Веснянку» і розгляньте репродукції картин (А. Коцка. «Смарагдова весна», О. Дубровський. «Весна»).

Поміркуйте, чи співзвучні їх образи з образами «Веснянки» Ігоря Шамо.

4. Слухання. І. Шамо. «Веснянка» з «Української сюїти» для фортепіано

5. Аналіз прослуханого твору

Яку картину намалювала музика у вашій уяві, який настрій створила?

Чи вдалося композитору написати твір у народному стилі?

Чи схожа «Веснянка» Ігоря Шамо на народні веснянки?

76

6. Демонстрація пісні «Цвіт землі». Краса рідної землі — невичерпне джерело натхнення творчості митців. Скільки прекрас-

них віршів про неї складено, скільки написано картин і музики! Природа щедро обдаровує твори мистецтва новими образами і сама відроджується в них оновленою і ще прекраснішою.

Краса України відлунюється в серцях митців. Свої почуття до неї вони відображають у поетичних, музичних чи художніх образах, у простих, щирих словах.

Розучіть пісню українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаїв-ського «Цвіт землі».

Пісня О. Злотника «Цвіт землі». 7. Розучування пісні О. Злотника «Цвіт землі». Караоке. Пісня «Цвіт землі».

Цвітуть сади, цвітуть луги, цвітінням ниви розлились, - і затопили береги, і затопили береги, і цвіт пливе в небесну вись.

В саду вишневім залюбки вінки сплітає дітвора. Синиці, ластівки, шпаки, синиці, ластівки, шпаки летять до кожного двора.

І лине скрізь пташиний грай - моя співуча сторона. Цвіте земля, цвіте мій край, цвіте земля, цвіте мій край, і в серці кожного — весна.

8. Підсумки уроку Ігор Шамо використовував у своїй творчості не лише український фольклор. Композитор

звертався до національної музики інших народів — російської, болгарської, молдавської, грузин-ської, вірменської, азербайджанської.

Особливості, інтонації і самобутній дух національних культур звучать у багатьох творах композитора, серед яких фортепіанні сюїти «Тарасові думи», «Гуцульські акварелі», «Картини російських живописців», «Молдавська поема-рапсодія», квартети «Український», «Болгарський», «Дружба».

Урок 30 Тема уроку. Король вальсів. Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю австрійського композитора Й. Штрауса. Розу-

чити пісню «Цвіт землі». ___________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Вальс

77

Звання «Короля вальсів» назавжди присвоєне одному композитору. Слухай уважно. Ро-зважальну музику композитори писали завжди, оскільки люди в усі часи розважалися і відпочи-вали з музикою.

Музика для розваг у різні часи була різною, відповідно до способу життя, традицій, сти-лю. Єдине, що об'єднує розважальну музику усіх часів і народів – танцювальність. Кожна епоха народжує нові танці — без них неможлива музична культура людства. Та серед них є один, що не дає забути про себе вже понад двісті років – вальс.

Одного разу у старому музичному Відні в Австрії з'явився чарівник, який своєю музикою полонив усе місто. Невдовзі за помахом його чарівної палички уся країна закружляла під прекра-сні, граціозні звуки вальсу. У XIX столітті захоплюючий, яскравий танець заполонив майже всю Європу.

Цим чарівником вальсової музики був австрійський композитор і диригент Йоганн Штра-ус. За своє недовге життя він створив понад 150 вальсів, які швидко поширювалися світом і здо-бували все нових і нових прихильників.

2. Відомості про Й. Штрауса Йоганн Штраус – видатний австрійський композитор, скрипаль і диригент, творець віден-

ської класичної оперети. З дитинства він навчався гри на скрипці і займався композицією. Серед його різноманітних за характером творів значне місце посідають вальси, польки,

кадрилі, марші. Але найповніше розкрився талант композитора у вальсах — він збагатив цю форму танцю і створив його класичний тип. Недаремно сучасники композитора називали його «королем вальсу».

Вальси Штрауса «Весняні голоси», «Казки Віденського лісу», «Троянда з півдня», «На березі голубого Дунаю» здобули велику популярність та всесвітнє визнання. За своє життя він створив понад 150 вальсів, які швидко поширювалися світом і здобували все нових і нових при-хильників.

Йоганн Штраус прожив довге щасливе життя не тому, що не знав прикрощів, а тому, що не зосереджувався на них і намагався помічати в житті лише світле і прекрасне. Найбільшою насолодою для нього була творчість. З великим натхненням він писав музику вдень і вночі, усю-ди, де знаходився (вдома, в дорозі, на прийомах) і на чому міг (на клаптиках паперу, подушці, манжетах сорочки).

У творах Йоганна Штрауса звучить невимовна радість і ніжність, щедра любов до людей і до життя, захоплення красою людини і світу. Таку музику, осяяну світлом і відчуттям радості життя, здатен створити лише той, хто сам почував себе щасливим. Композитор ніби каже своєю музикою: «Життя прекрасне!» і запрошує нас із цим погодитись.

3. Відомості про вальс Й. Штрауса «На прекрасному голубому Дунаї». У творчості Йоганна Штрауса вальс перестав бути лише танцем. Він перетворився на

розгорнутий і змістовний симфонічний твір, в якому використана вся гама виражальних можли-востей оркестру.

Одним із найпопулярніших творів композитора є вальс «На прекрасному голубому Ду-наї». У цьому творі він використав мелодію вальсу «Хвилі і водоверті», написаного на 14 років раніше.

Як і всі вальси Йоганна Штрауса, «Голубий Дунай» написаний для симфонічного оркест-ру. Твір складається з низки самостійних вальсів, поєднаних загальним задумом.

Прослухайте вальс «На прекрасному голубому Дунаї» і поміркуйте, які почуття в ньому панують.

78

4. Слухання. Вальс Й. Штрауса «На прекрасному голубому Дунаї» 5. Аналіз прослуханого твору

Чи отримали ви насолоду від цієї музики?

Охарактеризуйте виражальні засоби вальсу Й. Штрауса

Які особливості звучання відрізняють вальс Й. Штрауса від вальсів інших композито-рів?

Скільки розділів у вальсі? Спробуйте їх охарактеризувати

Чому музика, створена майже півтора століття тому, і сьогодні хвилює, радує, нади-хає слухачів?

6. Пісні в темпі вальсу Вальс – це не тільки танець, а й пісня. Бо вона може виконуватися в темпі вальсу. Ми вже виконували такі пісні. Пригадаймо їх: «Хлоп’ята і дівчата», «Лелека», «Веснянка»

і «Цвіт землі». Саме цю пісню ми повторимо сьогодні. Виконайте пісню «Цвіт землі» ніжно, граціозно і радісно. Співайте стримано, передаючи весняний настрій. 7. Робота над піснею О. Злотника «Цвіт землі». Караоке. Пісня «Цвіт землі»

Цвітуть сади, цвітуть луги, цвітінням ниви розлились, - і затопили береги, і затопили береги, і цвіт пливе в небесну вись.

В саду вишневім залюбки вінки сплітає дітвора. Синиці, ластівки, шпаки, синиці, ластівки, шпаки летять до кожного двора.

І лине скрізь пташиний грай - моя співуча сторона. Цвіте земля, цвіте мій край, цвіте земля, цвіте мій край, і в серці кожного — весна.

8. Підсумки уроку Йоганн Штраус прославився не лише вальсами. Він – автор 16 оперет, серед яких найві-

доміші «Летюча миша», «Весела війна», «Циганський барон»... Композитор жартував: «Мелодії течуть з мене, як вода з крана».

Не дивно, що автор таких життєрадісних і запальних творів мав веселу вдачу і любив пожартувати.

Музиканти переказують одну кумедну історію. Якось Йоганн Штраус зайшов до взуттєво-го магазину.

Обдивився, приміряв з десяток черевиків і, нарешті, розчаровано махнув рукою:

79

- Бачу, не знайду те, що шукаю. - А що ви, пане, шукаєте? — спитав продавець. - Два черевики, які скрипітимуть в унісон, - відповів композитор. Напевне, почуття гумору в «короля вальсів» було таке ж яскраве, як і його музика.

Урок 31 Тема уроку. Коломийки. Мета уроку. Ознайомити учнів з коломийками – народними піснями-танцями, з творчіс-

тю М. Колесси. _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ Михайло Коцюбинський у романі «Тіні забутих предків» так описав коломийки: «Заграло

cepцe у вівчарів, заблеяли вівці, учувши пашу... З гори на гору, з поточка в поточок пурха коло-мийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця...».

Українські землі біля Карпатських гір завжди приваблювали своєю неповторною красою. Та головне багатство цього краю – напрочуд співучі, широкого серця і великої душі люди, які зберігали, плекали і передавали з покоління до покоління чудові вікові музичні традиції.

2. Розповідь про коломийки У Прикарпатті є невеличке мальовниче місто — Коломия, відоме своїм унікальним Музе-

єм писанки. Перебуваючи в Коломиї, одразу відчуваєш якесь особливо дбайливе ставлення людей до свого краю та народного мистецтва, що втілює красу Прикарпаття, життя і побут, думи і почуття народу.

З давніх-давен Коломия увінчана у народному музичному мистецтві — саме там наро-дилися своєрідні жартівливі народні пісні — коломийки.

Коломийка – народна пісня-танець, поширена, в основному, в західних областях України. Коломийки змальовують життя та вдачу народу. Дещо вони подібні до частівок — жарті-

вливі, веселі, сатиричні, але бувають і сумні, ліричні. Часто існують різні тексти на одну мелодію. У коломийках відбивається давня народна традиція поєднання танцю і співу. Це надає їх

мелодіям гострого і примхливого ритму, широкого діапазону звучання, різноманітних мелодичних «прикрас».

У народних традиціях швидкій танцювальній коломийці часто передує контрастний ліри-чний, повільний заспів.

3. Відомості про М. Колессу Значний внесок у збереження і розповсюдження коломийок зробив славетний українсь-

кий фольклорист, композитор і педагог Микола Філаретович Колесса. Він народився у місті Сам-бір, що на Львівщині. Освіту здобув у Празькому університеті та консерваторії.

Народні традиції Галичини справили на майбутнього композитора глибоке враження. Народна пісня увійшла до серця хлопця з перших років життя, разом із творчістю його батька — славетного музиканта-фольклориста Філарета Колесси. З їхньою сім'єю підтримували дружні

80

стосунки Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко й інші видатні письменники та митці Украї-ни.

Микола Колесса зростав у атмосфері музикування і співу, в оточенні чарівних українсь-ких мелодій. Він писав: «Я прагнув витворити свій власний стиль, через який міг би передати всі переживання, враження, задуми, що жили в моїй душі... І якщо зачеплять якісь глибинні струни серця слухачів ті образи, ті почуття і думки, які я виносив у собі і передав у звуках, то буду вва-жати, що свою справу я виконав».

Композитору вдалося здійснити задумане. Уже багато років його музика захоплює та під-коряє все нових і нових слухачів. «Школа Колесси — це дерево в українській культурі, яке вічно зеленіє», — сказав про митця один із його учнів.

4. Відомості про коломийки М. Колесси Один із найяскравіших творів Миколи Колесси — «Українська сюїта». Захоплення фоль-

клором рідного краю, розкішне буяння природи Карпат, таємничі старовинні обряди з заворож-ливими піснями і танцями — все це багатство сповнило душу митця і відтворилося в його музиці.

Фінал сюїти має назву «Коломийка», де з великим мистецьким хистом — то задерикува-то, то поважно і задумливо — композитор «перетворює» народнопісенну творчість гуцулів.

У Миколи Колесси є ще й інші коломийки. Прослухайте фортепіанний цикл «Три коломийки» і поміркуйте, в чому полягає особли-

вість кожної з них. 5. Слухання. М. Колесса. Фортепіанний цикл «Три коломийки». 6. Аналіз прослуханих творів

Яка особливість танцювальності в коломийках?

Яке враження справили на вас прослухані твори?

Чи відчуваються в музиці інтонації, характер народних пісень-танців?

Поміркуйте, що надихнуло композитора на створення такої музики. 7. Демонстрація коломийки 8. Розучування коломийки Караоке. Коломийка

1. Мої любі співаночки, мої складаночки, Кілько я вас наскладала коло матіночки. 2. Мої любі співаночки, де я вас подію? Хіба я вас, співаночки, горами розсію. 3. Ой я ходжу при Дунаю, та й так си думаю, Нема кращих співаночок, як у нашім краю. 4. Як я стану коломийки співати, співати, Затужиш ти та й заплачеш, та й станеш думати.

9. Підсумки уроку Як Микола Колесса отримав своє ім’я? За спогадами його батька, Філарета Колесси, ви-

значного музикознавця-фольклориста і композитора, син народився під час перебування у Сам-

81

борі Миколи Лисенка та Івана Франка. Саме Лисенко порадив молодому батькові назвати ново-народженого Миколою.

Крім Філарета, з мистецтвом були пов'язані долі багатьох членів цієї родини. Дідом Фі-ларета Колесси був український композитор середини XIX століття Іван Лаврівський; старший брат Іван упорядкував збірку «Галицько-руських пісень»; другий брат Олександр — відомий музикознавець і літературознавець. Двоюрідним братом Філарета був оперний співак Модест Менцинський.

Урок 32 Тема уроку. Троїсті музики. Мета уроку. Ознайомити учнів з народною інструментальною музикою – складовою час-

тиною музичного фольклору України. _________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Легенда про троїстих музик Про троїстих музик є старовинна гуцульська легенда. Жила-була в гуцульському селі прекрасна дівчина. І закохалися в неї три легені — скри-

паль, цимбаліст і сопілкар. Усі троє і розумні, і красиві, і добрі душею. Ніяк не могла дівчина вибрати собі нареченого. І тоді вирішила: хай при всьому народі

змагаються у грі. Кого визнають найкращим — за того і піде. Почалося змагання. Кожен парубок грав свою улюблену мелодію, грав так майстерно,

що не змогли люди визначити переможця. Тоді звеліли їм грати одну й ту саму пісню. Але й тоді жоден не здобув перемоги.

Думали-думали люди, і вирішили: хай грають усі троє одразу. Заграли скрипаль, цимба-ліст і сопілкар разом, і народилася прекрасна, досі нечувана музика. І вирішив народ: не можна розлучати трьох музикантів, які створили таке диво. Так і залишилися вони грати разом, а назва-ли їх троїстими музиками.

2. Бесіда про троїстих музик Троїсті музики — старовинний тип ансамблю, поширений на українських, білоруських і

російських землях. Так спочатку називали невеликі групи музикантів у складі скрипаля, цимбалі-ста і бубняра.

Такі ансамблі виникли ще в XVII столітті й існують і досі, зберігаючи для нащадків дух і музику давнішніх часів. Слово «троїсті» означає, що основними в такому ансамблі є три інстру-менти — або скрипка, цимбали і бубон (на заході України), або скрипка, басоля і бубон (у центральних і східних областях). До них часто долучається сопілка.

Ведучим інструментом у троїстих музик є скрипка або цимбали як інструменти з найбі-льшими виражальними можливостями. Сопілка найчастіше повторює мелодію скрипки, прикра-шаючи її своєрідними підголосками, ніби орнаментом. За ритм «відповідає» бубон. Проте час від часу посеред звучання в руках талановитих виконавців він «вибивається» в солісти.

Послухайте твір «Троїсті музики» і спробуйте визначити, які інструменти звучать. 3. Слухання. «Троїсті музики».

82

4. Аналіз прослуханого твору

Який настрій передала музика?

Які почуття викликав у вас прослуханий твір? 5. Робота над коломийкою Караоке. Коломийка

1. Мої любі співаночки, мої складаночки, Кілько я вас наскладала коло матіночки. 2. Мої любі співаночки, де я вас подію? Хіба я вас, співаночки, горами розсію. 3. Ой я ходжу при Дунаю, та й так си думаю, Нема кращих співаночок, як у нашім краю. 4. Як я стану коломийки співати, співати, Затужиш ти та й заплачеш, та й станеш думати.

6. Підсумки уроку Народна інструментальна музика — це складова частина музичного фольклору України.

Основу української народної музики становлять пісенні та інструментальні мелодії. Спочатку народне мистецтво було нерозчленованим і поєднувало в собі поезію, музику та хореографію. У період формування окремих видів музичного і хореографічного мистецтва виникли нові жанри, такі як пісня і танець, що органічно злилися з музикою.

Найдавнішими народними музичними інструментами в Україні були сопілка, волинка і трембіта, пізніше струнні – ліра, кобза, бандура, гуслі, цимбали, а потім – і скрипка.

У наш час троїсті музики зазвичай значно розширюють свій склад. Таким чином, серед них з'являються у різноманітних поєднаннях контрабас, бандура, флейта, кларнет, труба, баян, барабан, тарілки тощо. Головне, щоб у складі троїстих музик була трійка ведучих інструментів.

Як і інші народні виконавські колективи, троїсті музики збагачують наше духовне життя, розкривають перед слухачем глибину і різноманітність народної музичної творчості.

Урок 33 Тема уроку. Духовна музика. Мета уроку. Ознайомити учнів з духовною музикою. Розучити пісню «Я малюю мрію».__

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ. Бесіда про духовну музику Минулого року ми розпочали розмову про духовну музика, слухаючи «Херувимську» Ар-

темія Веделя. Духовна музика – це музика релігійного змісту, що звучить як у храмах, так і в побуті. Во-

на має давні традиції та глибокий емоційно-духовний вплив на людину. Духовна музика завжди була пов'язана з історичними традиціями та особливостями му-

зичної, зокрема народної культури різних країн, і зробила значний внесок у світову музичну куль-туру.

83

Одним із основних видів християнського богослужіння є літургія (у католицькому обряді – меса, а в православному – обідня), яку складають характерні хороспіви. Останньою частиною святкової православної літургії може бути хоровий концерт.

Літургія – це християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструменталь-ною музикою.

Меса – це багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння

2. Враження Г. Берліоза від звучання хору Д. Бортнянського Так у 1847 році французький композитор Гектор Берліоз описував свої враження від зву-

чання хору великого майстра вокальної музики Дмитра Бортнянського: «...Вісімдесят співаків у пишному вбранні розміщувались по обидва боки вівтаря. Задні

ряди займали баси, перед ними знаходилися тенори, а попереду тенорів діти — альти і сопрано. Усі вони стояли нерухомо, з опущеними очима, у повній тиші. За знаком, зовсім непоміт-

ним присутнім, без вказівки тону і темпу, вони почали співати... У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймо-

вірним; чулися зітхання і ніжні звуки; час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженіс-тю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати дихання у грудях.

Потім усе завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні; здавалося, це хор ангелів, що підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах...»

3. Відомості про композитора Д. Бортнянського Дмитро Степанович Бортнянський – знаменитий український і російський композитор,

диригент, педагог. Родом із Глухова — столиці українського гетьманства. Він був сином козака Стефана Бортнянського, уродженця села Бортне, що в Польщі.

Стефан Бортнянський служив у війську останнього гетьмана України Кирила Розумовсь-кого. Зважаючи на виняткове музичне обдарування і прекрасний голос, хлопчика у 7 років відве-зли до Придворного хору у Петербурзі. З того часу Бортнянський вже ніколи не повертався на батьківщину.

Він співав у хорі, з одинадцяти років виконував сольні партії в опері. Співу та вмінню триматися на сцені навчався у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій ком-позиторський талант. Деякі опери молодого музиканта йшли на італійських сценах.

У 1796 році він став першим керівником Придворної співочої капели у Петербурзі. На цій посаді залишався до самої смерті. Духовна музика, хоровий спів стали провідними у творчості талановитого українця.

Д. Бортнянський – майстер хорового письма акапела. Він дуже добре знав людські голо-си і вмів надати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси.

Його хорові концерти сповнені глибокою життєвою мудрістю, піднесеною простотою та щирістю. Літературний текст часто лише задавав «емоційну програму» твору, а далі вже безме-жно панувало мистецтво звуків. Існують навіть припущення, що іноді композитор спочатку писав музику, а вже потім добирав до неї слова.

4. Відомості про хоровий концерт № 24 Д. Бортнянського Хоровий концерт Дмитра Бортнянського, який ми сьогодні прослухаємо, є яскравим при-

кладом типово пісенної розспівності. Його мелодична лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню.

Хоровий концерт – це старовинний жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний твір.

84

За літературну основу хорового концерту, як правило, брали одне з найдавніших поети-чних джерел — псалми царя Давида.

5. Слухання. Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 24 6. Аналіз прослуханого твору


Які почуття, спогади викликала у вас музика Д. Бортнянського? 7. Бесіда про мрію Пригадайте, минулого року ми вивчили кілька пісень Ольги Янушкевич. Яка з них вам

найкраще запам'яталась і чому? Вивчимо ще одну пісню цієї талановитої авторки. 8. Демонстрація пісні О. Янушкевич «Я малюю мрію». 9. Розучування пісні «Я малюю мрію». Караоке. Пісня «Я малюю мрію».

Я відкрию фарби кольорові, Пензлик чарівний дістану я, І бажання-мрії загадкові Намалює вигадка моя. А іще я намалюю літо, Що дарує сонечко усім. Небо, море, поле, диво-квіти Розфарбую пензликом своїм. Приспів: Я знов малюю світ романтики й любові, Я знов малюю світ добра, краси, пісень. Блакитні вечори, світанки веселкові. Малюю кольоровий день. Малюю кольоровий день!

10. Підсумки уроку За спогадами сучасників, Дмитро Бортнянський був дуже щирою людиною — доброю та

поблажливою до людей і безмежно відданою мистецтву. Його духовна музика здобула широку популярність ще за життя композитора, її перекладали для різних інструментів і навіть записува-ли спеціальними цифровими знаками для сліпих.

Розповідають, що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і поп-росив проханням проспівати один зі своїх концертів. Під його звуки Бортнянський і помер.

Поховали композитора в Петербурзі. На його честь у Нью-Йорку (США) в соборі св. Іоан-на Богослова встановили статую.

85

Урок 34 Тема уроку. Вічне джерело. Мета уроку. Поглибити знання учнів про творчість М. Лисенка. Розучити пісню «Я ма-

люю мрію».________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

Хід уроку 1. Вступ. Поняття про рапсодію У давні часи існували мандрівні музиканти, котрі ходили від міста до села і, заробляючи

на прожиття своїм співом чи музикою, несли людям радість і втіху. Таких музикантів-співаків називали по-різному, наприклад, на Русі-Україні — боянами, скоморохами, а пізніше — кобзаря-ми та лірниками; у Стародавній Греції — рапсодами.

До речі, словом «рапсодія» називали пісні, легенди або вірші, що виконували мандрівні співці. Рапсодія — це епічна п'єса, подібна до балади, в якій оспівувалась любов до батьківщини. З часом рапсодія набула форми віртуозного музичного твору, схожого на фантазії на народні теми. Як правило, рапсодії будуються в довільній формі, складаються з кількох народних мело-дій та кількох частин.

Рапсодією називають вокальний або інструментальний твір вільної форми, який склада-ється з різнохарактерних, контрастних епізодів. Для рапсодії характерне використання народних мелодій.

2. Відомості Рапсодію № 2 для фортепіано М. Лисенка Сьогодні ми прослухаємо «Другу рапсодію» Миколи Лисенка. Більшість із творів компо-

зитора насичені національною українською мелодикою. У Другій рапсодії простежується зіставлення двох контрастних частин. Перша частина («Думка») — це повільний роздум в епічному стилі з декламаційно-

речитативною мелодикою, вільною метроритмікою, мелізмами. Звернувшись до ліричної пісні, Микола Лисенко так видозмінює її ладові, гармонічні, мелодичні та ритмічні властивості, що вона набуває епічно-оповідного характеру.

Друга частина («Шумка») — різновид народної танцювальності. У ній відчуваються інто-нації старовинних народних танців: чабарашок, шумок і коломийок з їхнім швидким темпом, жар-тівливою грацією, чітким ритмом.

У цій інструментальній музиці Микола Лисенко втілив один зі своїх улюблених образів — образ Кобзаря.

3. Слухання. Рапсодія № 2 для фортепіано М. Лисенка 4. Аналіз прослуханого твору

Який характер кожної частини рапсодії?

Поділіться своїми враженнями від музики 5. Відомості про М. Лисенка Завдяки творчій, виконавській та громадській діяльності Лисенка, українська музика ста-

ла на широкий шлях свого розвитку і посіла значуще місце у світовій музичній культурі. Микола Лисенко зростав у маєтку батьків у селі Гриньки, що на Полтавщині. Мати на-

вчала його великосвітським манерам, французької мови та музики, а батько розвивав уяву хлоп-чика за допомогою народних казок і пісень.

86

Із п'яти років, навчаючись грі на фортепіано, хлопчик полюбляв підбирати мелодії почу-тих від селян народних пісень. Пізніше, під час навчання в Харківській гімназії Микола Лисенко вже виступав як піаніст на музичних вечорах і почав записувати українські народні пісні.

Здобуваючи природничу освіту в Київському університеті, Микола Лисенко не залишав занять музикою. Під час канікул він мандрував селами в пошуках старовинних народних пісень, записував їх у збірки та виконував на концертах зі студентськими хорами.

Згодом, навчаючись у Лейпцизькій консерваторії в Німеччині, Микола Лисенко видав пе-ршу збірку із сорока народних пісень. Надалі усе своє життя композитор присвятив створенню української професійної музики і поширенню народної творчості.

Прекрасний піаніст-виконавець, Микола Лисенко прагнув поповнити і збагатити жанри української фортепіанної музики. Таким чином, серед його творів з'явилися численні п'єси, сона-ти, сюїти тощо.

6. Робота над піснею «Я малюю мрію» Пригадаймо пісню Ольги Янушкевич «Я малюю мрію». Співаючи її, слідкуйте за звукоут-

воренням, диханням та інтонацією. Виконайте пісню легко, з почуттям любові до рідного краю. Караоке. Пісня «Я малюю мрію»

Я відкрию фарби кольорові, Пензлик чарівний дістану я, І бажання-мрії загадкові Намалює вигадка моя. А іще я намалюю літо, Що дарує сонечко усім. Небо, море, поле, диво-квіти Розфарбую пензликом своїм. Приспів: Я знов малюю світ романтики й любові, Я знов малюю світ добра, краси, пісень. Блакитні вечори, світанки веселкові. Малюю кольоровий день. Малюю кольоровий день!

7. Підсумки уроку Народна музика для багатьох композиторів (у тому числі для Миколи Лисенка) стала не-

вичерпним джерелом натхнення. Ми переконалися в надзвичайно важливому значенні та майстерному творчому застосу-

ванні українського пісенного фольклору в музиці Миколи Лисенка. У творах композитора збере-жено пісенні традиції музичного мистецтва українського народу.

Народна пісня – насправді вічне джерело натхнення і творчості Миколи Лисенка, як і ба-гатьох інших композиторів.

87

Урок 35 Тема уроку. Музика – джерело почуттів (узагальнення). Мета уроку. Узагальнити знання учнів з музичного мистецтва за 6 клас. _____________

__________________________________________________________________________________ Хід уроку

1. Вступ. Музика – джерело почуттів У мистецтві, як у дзеркалі, відображається багатоманітність навколишнього світу. Проте

улюбленою «темою» мистецьких творів є людина, її духовний світ, різноманітні зв'язки людини з природою, безмежна палітра настроїв і почуттів.

Музика — мова звуків та інтонацій — поряд з іншими видами мистецтва має особливу емоційну глибину. Відображення внутрішнього, духовного світу людини і є чи не найголовнішою рисою музичного мистецтва.

Сьогодні ми підсумуємо вивчене протягом навчального року. Пригадайте, які пісні з тих, що ми вивчали, найбільше вам сподобалися. 2. Виконання пісень. Караоке. Пісня «Цвіт землі».

1. Цвітуть сади, цвітуть луги, цвітінням ниви розлились, - і затопили береги, і затопили береги, і цвіт пливе в небесну вись. 2. В саду вишневім залюбки вінки сплітає дітвора. Синиці, ластівки, шпаки, синиці, ластівки, шпаки летять до кожного двора. 3. І лине скрізь пташиний грай - моя співуча сторона. Цвіте земля, цвіте мій край, цвіте земля, цвіте мій край, і в серці кожного — весна.

Караоке. Пісня «Я малюю мрію». Я відкрию фарби кольорові, Пензлик чарівний дістану я, І бажання-мрії загадкові Намалює вигадка моя. А іще я намалюю літо, Що дарує сонечко усім. Небо, море, поле, диво-квіти Розфарбую пензликом своїм. Приспів: Я знов малюю світ романтики й любові, Я знов малюю світ добра, краси, пісень. Блакитні вечори, світанки веселкові. Малюю кольоровий день. Малюю кольоровий день!

88

3. Тестові завдання Завдання 1. Виберіть правильне твердження

1) Етюд – це старовинна триголосна куплетна пісня для виконання ансам-блем або хором без супроводу 2) Етюд – це траурний скорботний твір, присвячений пам’яті померлих 3) Етюд – це тренувальна вправа для розвитку виконавської техніки музи-канта

Завдання 2. Слухання музики. Завдання Прослухайте музичний твір і визначте його автора та назву. Завдання 3. Виберіть правильне твердження

1) Романс – це музичний твір для виконання голосом (солістом або хором) без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру 2) Романс – це вокальний твір для голосу з інструментальним супроводом 3) Романс – це великий, віртуозний музичний твір для соліста з оркестром

Завдання 4. Виберіть правильне твердження 1) Вальс – це музична п’єса у рухливому, стрімкому темпі 2) Вальс – це невеликий музичний твір імпровізаційного складу 3) Вальс – це парний бальний танець у тридольному розмірі

Завдання 5. У поданому переліку виберіть пісню, написану в жанрі вальсу 1) «Хлоп’ята і дівчата» 2) «Моя земля» 3) «Тихий марш»

Завдання 6. Виберіть правильне твердження 1) Коломийка – це народна пісня-танець, поширена в Західних областях України 2) Коломийка – це музичний жанр, що має довгу і насичену історію 3) Коломийка – це старовинна народна обрядова пісня, пов’язана з прохо-дом весни

Завдання 7. Слухання музики. Прослухайте музичний твір і визначте його автора та назву. Завдання 8. Виберіть правильне твердження Хоровий концерт – це ...

1) Тип музики, в якому всі голоси рівноправні і мають самостійні мелодії 2) Старовинний жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вока-льно-інструментальний твір 3) Багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння

4. Підсумки уроку Можливості музичного мистецтва у втіленні внутрішнього світу людини безмежні. З над-

звичайною силою музика втілює радість і відчай, торжество і тривогу, надію і розчарування, на-пружену роботу думки і швидкоплинне враження, безтурботний спокій і рішучість. Наш внутріш-ній світ формується постійно під впливом нових знань і вражень.

Було б добре, якби й музичні враження не залишали вас байдужими. Слухайте музику, аналізуйте її, сперечайтеся, обґрунтовуйте свою думку.

Прислухайтеся до самих себе. Зосередьтеся на своїх духовних потребах. Ви можете ко-жного дня поповнювати та розширювати духовний світ, «відчиняючи двері» назустріч завжди новому і прекрасному світу мистецтва.

89

ЗМІСТ

Тематичне планування 3

Перелік музичних творів на диску «Фонохрестоматія. Музичне мистецтво. 5-6 класи»

5 клас 7

6 клас 8

Поурочні плани. 6 клас.

Урок 1. Озветься в музиці душа 11

Урок 2. Танець, який полонив увесь світ. 12

Урок 3. Через боротьбу – до перемоги. 14

Урок 4. Перше завдання з композиції. 15

Урок 5. Близька музика далекого континенту. 17

Урок 6. Музичне послання крізь віки. 19

Урок 7. Два німецькі генії, або дещо про стиль. 21

Урок 8. «Лебедина пісня» П. Чайковського. 22

Урок 9. Музика як мова почуттів (узагальнення). 24

Урок 10. Вирушала музика в похід 27

Урок 11. Філософ, поет, музикант 28

Урок 12. Життя, присвячене пісні. 30

Урок 13. Сталеві руки і золоте серце 33

Урок 14. Шопен – душа фортепіано. 36

Урок 15. Пісні зимових свят. 37

Урок 16. Музика – дзеркало почуттів (узагальнення). 38

Урок 17. Пісні твого краю. 42

Урок 18. Як жартує музика. 44

Урок 19. Весняна казка. 46

Урок 20. Пісні на честь весни. 48

Урок 21. Доля генія. 49

Урок 22. Із сучасності в майбуття. 51

Урок 23. Патріот Франції. 53

Урок 24. Світ почуттів. 55

Урок 25. Симфонія про Україну. 56

Урок 26. Я і музика (узагальнення). 58

Урок 27. Світ дитинства. 60

Урок 28. Перлина вокальної музики. 62

Урок 29. Цвіт землі. 63

Урок 30. Король вальсів. 65

Урок 31. Коломийки. 67

Урок 32. Троїсті музики. 69

Урок 33. Духовна музика. 70

Урок 34. Вічне джерело. 72

Урок 35. Музика – джерело почуттів (узагальнення). 74

90

91

92

Science

Музичне мистецтво 6 клас (методичні матеріали для учителя)