Думай широко с.2

Чи повинні адвентисти служити в армії? Позиція церкви с.7

Діти посвятили себе на служіння Богу с.4

Місіонерська пропорція 1:138

с.3

Ти і я — Божа сім´я с.4

Жіночий клуб у Нововолинську

с.5

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №124 січень 2015НадіїГолос

З ініціативи оргкомітету, молодіжного табору «Пі-сочний», а також пастора Володимира Мелися, 6, 7 грудня відбулася зустріч молоді в громаді №1 м. Ко-вель. Першу частину зустрічі «Думай широко!» займа-ла дискусія з професіоналами, які досягнули успіхів у сфері своєї діяльності, а також є активними служителя-ми в Церкві адвентистів сьомого дня. Другу частину — місіонерська гра-квест.

Зустріч з професіоналами відбулася в суботу в ве-чері, 6 грудня. Запрошені гості: Юрій Бондаренко — лікар психіатр-нарколог, магістр суспільного здоров’я, директор Адвентистського центру здоров’я, м. Київ.

Петро Швайковський — випускник Львівської на-ціональної музичної академії ім. Миколи Лисенка, був директором Львівського будинку камерної та органної

музики. Приймав участь у майстер-класах видатних співаків Швейцарії, Німеччини, був учасником бага-тьох міжнародних фестивалів та конкурсів Великобри-танії, Словакії, Франції, Угорщини, Іспанії. Хормейстер Львівського чоловічого муніципального хору «Гомін», тісно співпрацює з ансамблем "Калофонія", диригент зведеного хору Церкви Адвентистів сьомго дня "Еккле-сія", м. Львів.

Петро Шворак — успішний приватний підпри-ємець, власник деревообробного та столярного цехів, м. Ковель.

Артем Філіп'єв — адвокат, доцент кафедри ци-вільно-правових дисциплін Національного універси-тету «Острозька академія“, навчався в Університеті Маастрихту (Королівство Нідерланди) на курсі “Між-народне приватне право ЄС“, учасник стажувань у Верховному суді штату Індіана (США) та Верховному адміністративному суді Республіки Польща", старший юрисконсульт Verallia-Ukraine (ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря"). Цей успішний юрист виступив на закінчення зу-стрічі, спонукуючи молодь до виконання законів сус-пільства, та Божих Законів.

Молодь почула багато цікавих досвідів, якими по-ділилися гості. Вони розповіли, що їм доводилось пе-реживати, коли потрібно було обирати між вірністю Богові і світським успіхом. Як вони досягнули резуль-татів, залишаючись вірними Богові. Юнаки, та дівчата, задавали питання, які їх цікавили і слухали вичерпні відповіді. Ведучими програми були Юлія Доброволь-ська і Олександр Косінчук. Програму прикрасили му-зичні твори у виконані гурту «Пів ноти», з смт. Шацька.

В неділю, 7 грудня, молодь взяла участь в місіонер-ському квесті. Кожній команді із 7-10 чоловік, розда-ли фото з історичними місцями Ковеля і пакетом газет «Вічний Скарб», «Світло твого життя» та місіонерськи-ми книгами. В продовж визначеного часу, команди по-винні були розшукати місця, зображенні на фото, роз-дати там літературу і сфотографуватись.

Коли молодь повернулась в дім молитви, вони роз-повіли про свої враження та ті досвіди, які пережили. Всі були втомлені і щасливі.

Особливу подяку в проведені цих заходів хотіли б висловити оргкомітету молодіжного табору «Пісоч-ний», що на Волині, а саме: Юлії Добровольській, Еду-арду Шумчуку, Нелі і Тетяні Музичко, Оксані Шворак, Вікторії Гурко та Олександру Косінчуку.

Думай широко! Людмила ШевчукРуслан Бабій

На молодіжній зустрічі близько 150 юнаків і дівчат з Рівненської та Волинської областей роздумували, як в сучасному світі можна та треба досягати вершин, і при цьому залишатися

хорошими християнами.

3№124 січень 2015 НадіїГолос

Анжела Поліщук

Євангельська програма відбулась у с. Скулині Ковельського району

З 6 по 14 грудня 2014р. громада с. Скулин у Домі молитви щодня гостинно приймала від 20 до 34 відвідувачів євангельських зустрічей «Є надія». Щовечора брати і сестри радо

служили ближнім.

Сімейні і духовні теми зацікавили багатьох людей зі Скулина та сусіднього села Стеблі. Регулярні ви-мкнення мереж електропостачання не стали на заваді організаторам. Про форс-мажорні обставини заздале-гідь подбав місцевий пастор Волошин Олександр та Ковельська громада. Для освітлення приміщення ви-користовували електрогенератор.

За 9 днів програми троє родин встигли пройти по-вний курс уроків «Нове життя» (24 теми) і отримали в нагороду цінний подарунок — комплект книг «Кон-флікт віків».

Найважче працювалося п’ятьом дитячим вчите-лям. Щодня вони доглядали від 20 до 30 маленьких

непосид, для котрих були організовані курси рукоділ-ля, конкурси, співи, уроки Біблії, подарунки.

Група посвячених лікарів з Ковеля та масажис-ти-волонтери дбали про здоров’я. Скулинська група прославлення під супровід баяна виконувала духовні псалми, пісні подяки.

Також місцеві сестри і брати ділилися досвідами навернення. Завершальним акордом програми було водне хрещення.

Організатори сподіваються, що у скорому часі після біблійних курсів радість громади буде ще більшою.

Олена Рябенко

У Жовтневому вирахували місіонерську пропорцію

1:138На місіонерському конгресі місіонери досліджували пропорційні величини 35:4850.

35 посвячених членів церкви АСД з різних громад Волинської області та 4850 мешканців смт Жовтневого. 35:4850 — величини, які залежать одна від одної та-ким чином, що збільшення або зменшення однієї з них викликає збільшення або зменшення іншої у стільки ж разів. Ось вам і залежність один від одного. Ця пропо-рція складає 1:138.

На 1 євангеліста, який прибув у смт. Жовтневе на місіонерський конгрес випало 138 мешканців селища. Але їх не налякали ці пропорції, а можливо вони і не замислювались над цим. Не налякала навіть погода, бо хоч і не було опадів, зате мряка міцно огорнула всю місцевість.

Література та газети, які розповсюдили місіонери серед мешканців Жовтневого закликає, щоб просла-вити Бога, привернути увагу людей до живих істин Його Слова.

«Люди привітно зустрічали нас, деякі навіть диву-вались і запитували, що ж це за «свято» сьогодні таке, що і свідки Єгови і ви з повними пакетами прийшли до нас», — розповідав один з учасників місіонерського конгресу, під час досвідів на вечірньому служінні.

4 №124 січень 2015НадіїГолос

Господь знає результат врожаю, а ми виходячи з фактів маємо на руках список — більше 50 осіб, які не були б проти, щоб до них завітали.

Люди чекають вас, дорогі брати та сестри, вони прагнуть знати якомога більше про Божу любов, про майбутнє, про розвиток християнства, іншими слова-ми — люди прагнуть істини у цьому неспокійному світі.

Каріна Шевчук

Дитячий фестиваль під назвою

«Ти і я Божа сім’я» відбувся у Ковелі

9 команд з Волині і одна з Рівненщини взяли участь у дитячому фестивалі, який відбувся 30

листопада у громаді №1.

На початку фестивалю, пастор Церкви адвентистів сьомого дня, Володимир Мелись, звернувся до дітей зі словами настанови. Потім ведучі, Світлана Савіна та Ві-талій Смірнов відправились повітряною кулею у ман-дрівку країнами світу.

Учасники програми розповідали про особливос-ті кожної країни, про нашу Церкву в тих країнах, куди вони подорожували. Діти показували цікаві сценки,

грали на музичних інструментах, розмовляли різними мовами, пригощали традиційними стравами тієї краї-ни, яку представляли.

На фестивалі були представлені такі країни: Поль-ща, Італія, Франція, Англія, Мексика, Ізраїль, Туреччи-на, Німеччина.

Команда міста Ковеля розповіла про країну, якої немає на карті. Вона мала назву «Небесне царство». Діти розповіли нам, що на небесах, ми всі будемо одні-єю дружньою родиною. По закінченню фестивалю всі учасники мали можливість скуштувати смачний обід. Під час обіду всі «мандрівники» спілкувались зі своїми новими і старими друзями і дякували Богу за такий чу-довий день.

Мета фестивалю — показати дітям, що жителі пла-нети Земля дуже різні, але наш Небесний Отець лю-бить і приймає нас.

Олена Бєлкіна

Діти посвятили себе на служіння Богу

В першій Луцькій громаді пройшло свято посвячення діток у клуби "Шукачі пригод" та "Слідопити" в суботу 29 листопада на

вечірньому служінні

Троє нових членів приєдналися до клубу "Слідопи-тів" і семеро утворили клуб "Шукачі пригод". Останній клуб функціонує у нас ще з літа, але офіційне посвя-чення відбулося тепер. Юні християни урочисто склали обіцянку на вірність Господу у присутності керівників дитячого і молодіжного керівників конференції Світла-ни та Андрія Савін.

Діти дуже люблять відвідувати ці клуби. І завжди із великим задоволенням дізнаються там багато нового і з Святого Письма, а також і такого, що їм буде корисне в повсякденному житті. Урочистості служінню додавав дитячий оркестр під керівництвом Богдана Швайков-ського, який часто бере участь у служінні.

Дорогі брати та сестри, шановні мами і тати, бабусі і дідусі, дуже просимо вас молитися за усіх дітей на-шої церкви, щоб вони зростали в Господі і збудовува-ли нашу церкву. Серце радіє, коли люди посвячують своє життя Господу, а особлива радість тоді, коли це роблять діти.

5№124 січень 2015 НадіїГолос

В соцмережах існує багато жіно-чих клубів, в яких піднімаються різні теми, обговорення — все те, що ціка-вить сучасну жінку.

Бути членом такого клубу непо-гано, адже там подається багато ін-формації, але віртуальне спілкування не приносить такого задоволення, як живе спілкування у колі жінок різно-го віку, матеріального та соціального становища.

Не просто клубАле якщо цей клуб не просто жі-

ночий, а християнський, — то тут цен-тром клубу буде Христос.

І саме такий клуб розпочав свою першу зустріч 23 листопада у м. Ново-волинську.

Мета клубу — дружба між жін-ками, адже у нас є так багато подруг, знайомих.

Розпочавши з молитви почали розмірковувати на тему «Бути самим собою: що це означає?» Творець ство-рив нас унікальними, особливими, неповторними, але одна з найбільш серйозних помилок, яку роблять люди, — це порівняння.

Звідси виникають комплекси не-повноцінності. Вони зароджуються ще у дитинстві, коли батьки порівню-ють дитину з кимось і ставлять у при-клад іншу дитину.

В атмосфері затишку і тепла жін-ки розглянули кроки для підняття са-мооцінки та звільнення від існуючих комплексів.

Приємне дозвілляА ще рукодільниці поділились по-

радою щодо в’язання гачком та спи-цями.

Обговорили також що сприяє процесу прискорення розвитку дріб-ної моторики. Адже чим «розумніші» руки, тим розумніша наша дитина, і тому слід звертати увагу на правиль-ний вибір іграшок.

Усі разом займались першими уроками квілінгу, адже дорослим теж треба розвивати дрібну моторику рук, бо при цьому розвивається мова, ро-зумові процеси, уява, пам'ять а також творчі здібності; тоді в літньому віці у вас буде молодий розум, і ви не буде-те страждати старечим маразмом.

Ми віримо, що такі зустрічі прине-суть не тільки користь, але і позитив-ний настрій.

Відпочинок для душіОбов’язковим елементом на та-

ких зустрічах є пісня, тому ми також співали пісню «Ти не одна, ведь Я с тобою». Будемо молитись і вірити, що Господь допоможе нам зустрічатись у цьому клубі ще не один раз.

Ты — не одна, ведь Я с тобою,Будь только верной до конца.И твердой верою живою,Держись как пастыря овца.

В руке Моей все ветры, волны,Болезнь и скорбь, и жизнь и смерть.В руке Моей земля, народы И голубая неба твердь.

Быть может, в жизни ты ослабнешьИ скорбь сразит в пути тебяНо помни: ты во Мне имеешьИсточник силы для себя.

Жіночий клуб у НововолинськуОлена Рябенко

«Робіть те, що можете , з тим що маєте , прямо зараз» Теодор Рузвельт

6 №124 січень 2015НадіїГолос

Ми, хто називаємося Адвентис-тами Сьомого Дня, очікуємо друго-го приходу Ісуса Христа.

Події, які розгортаються в нашій країні, мимоволі звертають погляд на те, що пророцтва виконуються, і наша заповітна мрія скоро здій-сниться, Господь вже скоро прийде!

Біда поруч...Проте разом із радісним очі-

куванням славетної події, серце здригається від усвідомлення, що навколо нас гинуть люди. Гинуть не лише в духовному значенні, але й фізично, від наркоманії, алкоголіз-му та інших видів залежностей.

Доволі часто ми розводимо руками і не в стані їм допомогти, адже вони перебувають в стані по-тьмареної свідомості, і просто од-ними словами не зарадиш. Часто нам бракує інформації як з такими людьми поводитись, що робити.

В деяких випадках ми можемо допомогти їм куском хліба чи оде-жиною, щоб якось зменшити їхнє страждання, а іноді…

... може вдомаІноді це — страшна реальність

з якою нам доводиться жити кожен день. Я маю на увазі, коли залеж-ною людиною є член нашої сім’ї, родини.

Це може бути наша дитина, чо-ловік, дружина, батьки, рідні, чи

близькі друзі. І чим ближчою вам є людина — тим важче ви пережива-єте цю трагедію.

Насамперед допомога потрібна людині, яка безпосередньо прожи-ває з залежним, адже вона несе на собі весь тягар. Її свідомість не за-лита алкоголем чи іншою хімічною речовиною.

Взагалі, особа, яка 6 місяців прожила разом із залежною люди-ною кваліфікується, як співзалежна.

СпівзалежністьСпівзалежність — це концен-

трація уваги на залежній людині, і її залежності, на збиток собі і вольо-вому контролю не підлягає. Часто таким людям необхідна підтримка, розуміння, і інформація, як пра-вильно поводитись.

Звичайно зрозуміти найкраще зможуть лише ті, хто переживає по-дібні проблеми.

Ал-анонДружини алкоголіків створили

світову організацію Ал-анон, яка іс-нує в багатьох країнах, в тому числі і на Україні.

Зустрічі відбуваються раз в тиж-день і там вони отримують необ-хідну інформацію, співчуття і по-розуміння. Про місце зустрічі такої групи в вашому місті можна дізна-тись через Інтернет.

Реабілітаційний центрЦерква АСД, розуміючи сер-

йозність даної проблеми, не стоїть осторонь. Поблизу м. Києва роз-ташований реабілітаційний центр для чоловіків, які мають залеж-ності, і кожен бажаючий залишити будь-яку залежність може отрима-ти спеціалізовану допомогу, і жити вільним життям, без штучних анти-депресантів.

Контакти спеціалістів

Можна отримати кваліфікова-ну консультацію лікаря-нарколога Бондаренка Юрія Олександрови-ча, попередньо записавшись на прийом за тел.: (063) 307 18 71 або (068) 808 25 95, або консультанта з питань залежностей Капацина Оле-га Олександровича — тел. для за-пису на консультацію — (063) 888 00 62.

Консультації проходять на базі медичного центру в м. Києві (чле-нам церкви АСД знижка — 10 від-сотків). Пам’ятайте, залежність — це хвороба, яка характеризується неконтрольованою пристрастю до процесу, предмету, речовини чи об’єкту, які приносять задоволення і не піддаються вольовому контр-олю.

Розуміючи це варто допомогти гинучій людині не докором і крити-кою, а, принаймні, доступною нам інформацією і співчуттям.

ВИХІД ІСНУЄОксана Терещук

7№124 січень 2015 НадіїГолос

Військова службаЧи повинні адвентисти служити в армії?

Питання служби в армії виникло на самому початку історії Церкви адвентистів сьомого дня. Новій де-номінації, офіційно організованій в 1863 році, в розпал громадянської війни в США, майже відразу дове-лося вирішувати проблему того, як її члени будуть реагувати на призов до армії.

Як і у випадку з іншими важ-кими питаннями, перші керівники вивчили ці проблеми, використо-вуючи в якості керівництва Біблію, і прийшли до висновку, що біблій-ним принципам найбільше відпові-дає позиція неучасті в бойових діях (свідомий протест проти носіння зброї).

Основною причиною такої по-зиції було те, що служба адвентис-тів в армії США змусить їх компро-метувати їх вірність Богові, якщо вони будуть підкорятися наказам своїх офіцерів. Дві біблійні запо-віді, які порушувалися самим без-посереднім чином, були четвер-та — святити суботу, і шоста — не вбивати.

Принцип неучасті у бойових діях

Протягом деякого часу Церква адвентистів сьомого дня допома-гала своїм молодим людям уник-нути призову в армію сплативши за це 300 доларів. Але у 1864 молода Церква успішно звернулася до фе-дерального уряду Сполучених Шта-тів з проханням офіційно ввести по-няття неучасті в бойових діях.

У цьому положенні, що зазна-ло змін за багато років, говорить-ся, що: «служба в нестройових частинах» означає «(а) службу в будь-якому підрозділі збройних сил, яке постійно є беззбройним; (б) службу в медсанчастині будь-якого підрозділу збройних сил ...; (в) будь-які інші призначення, які не вимагають використання зброї в бою, за умови, що це інше при-значення прийнятно для даної людини і не вимагає від неї носи-ти зброю і проходити підготовку щодо поводження з ним».

Офіційно прийнявши положен-ня про неучасть у бойових діях, Церква допомогла своїм членам, які призивалися на військову служ-бу, служити на таких посадах, де вони могли принести зцілення і одужання. З тих пір тисячі чоловіків і жінок — адвентистів сьомого дня служать як медики, медсестри, лі-карі та інший медичний персонал в збройних силах їхніх країн. Бага-то інших змогли замість військо-вої служби працювати у цивільних професіях.

Служба по призивуПроте в деяких країнах немає

положення про неучасть у військо-вих діях і адвентисти повинні слу-жити в армії своєї країни. Але навіть у такому випадку молоді віруючі шукали шляхи зберегти вірність Богу під час служби своїй країні.

Під час Другої світової війни Франц Хазел, вірний адвентист сьо-мого дня в Німеччині, був призва-ний в німецьку армію. Піддаючись різноманітним глузуванням і обра-зам з боку своїх товаришів по служ-бі і командирів через свою вірність Богу, Франц завоював їхню повагу завдяки своїй влучності під час на-вчальних стрільб.

Однак, будучи посланим на фронт в Росію, Франц таємно вики-нув свій табельний пістолет в озе-ро, поклавши замість нього в ко-буру вистругану деревинку. З 1200 солдатів його частини на східному фронті в живих залишилося всього 7 чоловік. Франц був одним з них.

На тихоокеанському театрі во-єнних дій 16-річний Сігехару Сузукі був покликаний в ВМФ Японії, де його відправили в сумнозвісний підрозділ камікадзе. Щовечора, коли товариші по службі Сігехару відправлялися випивати, він зали-шався і до блиску начищав взуття своїх товаришів. Чому? Тому що його бабуся-адвентистка сьомого дня навчила його завжди робити що-небудь хороше.

Через двадцять років після ві-йни, під час зустрічі членів підроз-

ділу камікадзе, які залишилися в живих, Сігехару дізнався, як блис-кучі черевики врятували його жит-тя. «Щовечора я бачив, як ти на-чищають до блиску черевики своїх товаришів по службі, — розповів йому відставний командир роти, — і, коли твоє ім'я з'являлося в списку пілотів, які повинні були ле-тіти, я переміщував його в кінець списку».

Добровільна військова служба

Останнім часом в багатьох кра-їнах замість військової служби за призовом з'явилася добровільна військова служба. В якості стиму-лу для військової служби держава пропонує багато пільг, в тому числі стипендію, професійну підготовку, фінансові переваги і т. Д.

Додатково до цих пільг деякі люди хочуть служити своїй країні, виражаючи свій патріотизм та по-літичні погляди.

Питання полягає в наступному: Як ми, як окремі члени Церкви ад-вентистів сьомого дня і як всесвітня Церква в цілому, повинні ставитися до добровільної служби в армії?

Гері Канселл, директор служін-ня капеланів адвентистської Церк-ви, звертається до цього питання у своїй книзі «Адвентисти сьомого дня на військовій службі»:

«Незважаючи на те, що Церква адвентистів сьомого дня виступає за неучасть у військових діях, паци-фізм, служба в армії або неучасть у бойових діях не є випробуванням на членство в Церкві.

Деномінація не є совістю для будь-якого члена або військового ко-мандира, але вона прагне вплинути на свідомість і поведінку і тих і ін-ших так, щоб рішення приймалися з максимальним розумінням і обдума-ністю».

Таким чином, хоча офіційна по-зиція, якої дотримується Церква, це неучасть у військових діях, тобто відмова від проходження військо-вої служби та носіння зброї з ідей-них міркувань, все ж рішення з при-

Тэд Вильсон,президент Генеральной Конференции Церкви адвентистов седьмого дня.

8 №124 січень 2015НадіїГолос

воду того, служити чи не служити в армії і носити зброю, залишається на совісті кожної окремої людини.

Незалежно від рішення, яке приймає людина, Церква повинна служити і забезпечувати пастор-ську турботу і підтримку всім своїм членам, в тому числі і тим, хто слу-жить в армії, і їх сім'ям.

Підтвердження позиції

Офіційна позиція Церкви щодо неучасті в бойових діях була під-тверджена в 1950–х роках і ще раз в 1972 році на річній нараді Гене-ральної Конференції. Ось два витя-ги з цього документа:

«Істинне християнство ви-являється в тому, щоб бути до-брими громадянами, і зберігати вірність цивільному уряду.Війна, яку розв'язують люди, жодним чином не впливає на вірність і від-повідальність християн, в першу чергу, перед Богом, і не змінює їх обов'язок жити у відповідності зі своєю вірою і ставити Бога на перше місце.

Це партнерство з Богом через Ісуса Христа, який прийшов у цей світ не для того, щоб руйнувати людські життя, а для того, щоб рятувати їх, спонукає адвентис-тів сьомого дня дотримуватися позиції неучасті в бойових діях»1.

Герой, який виступав проти військової служби

з ідейних міркувань1 Официальная позиция Церкви

АСД относительно неучастия в военных действиях, www-adventistchaplainsorg.gcnetadventist.org/ noncombatancy.

Напевно найвідомішим солда-том — адвентистом сьомого дня, який служив в нестройовій части-ні, був Десмонд Досс, який служив медиком в армії Сполучених Штатів під час Другої світової війни.

Капрал Досс під час жорстоко-го бою на острові Окінава врятував життя 75 своїх товаришів по службі.

Досс не став шукати прикриття під безперервним вогнем проти-вника, але замість цього одного за іншим виносив поранених солдатів з поля бою, спускаючи кожного на носилках з прикріпленими до них мотузками, які він прив'язував сам, використовуючи подвійні альтанко-ві вузли, які навчився в'язати, коли був слідопитом! Кожен поранений був переміщений в безпечне місце на 10 метрів нижче вершини хреб-та, де розгорнувся запеклий бій.

За цей геройський вчинок Дес-монд Досс був нагороджений ви-щою нагородою своєї країни — По-чесною медаллю Конгресу США. Він був першим і одним з трьох осіб, які виступали проти військової служби з ідейних міркувань, наго-роджених цією нагородою.

Свідоцтво про мирАдвентисти сьомого дня про-

тягом 151 року існування Церкви виступають на підтримку миру і не-участі у військових діях. Це позиція не приховується: абсолютно відкри-то керівники Церкви пе-ріодично закликають світових лідерів уника-ти конфліктів і шукати Христа.

Зверніть увагу на цей відкритий лист, опублікований три роки після закінчення Першої світової війни, на 2-й сторінці обкладинки жур-

налу «Advent Review and Sabbath Herald», офіційного журналу Церк-ви. Він був підписаний президен-том, секретарем і скарбником Гене-ральної Конференції:

«Як адвентисти сьомого дня, разом з іншими релігійними орга-нізаціями, ми рішуче виступаємо на підтримку обмеження озбро-єнь і, якби це було можливо в сьо-годенному стані суспільства, ми б підтримали заборону всіх війн між народами і людьми. До цього нас спонукає сама логіка нашої віри в Того, Хто є Христос, і наша прина-лежність до Його царству»2.

Народ молитвиЯк адвентисти сьомого дня, ми

повинні бути народом молитви. У той час, як світ втягнуто в видимі битви, щодня відбувається безліч невидимих, але абсолютно реаль-них битв великої боротьби. Сатана і його ангели б'ються з кожним з нас, прагнучи, принаймні, проголосити цей світ своїм.

Ми повинні молитися про наші країни, де б ми не жили, і про ліде-рів наших країн. Ми повинні моли-тися один про одного і про членів, які служать в армії, незалежно від того, служать вони за призовом або добровільно. Але найбільше ми по-винні молитися про мир — про мир, який може принести тільки Ісус, як зараз, так і у Своєму майбутньому царстві, де більше не буде воєн.

«І Бог кожну сльозу з очей їхніх, і не буде вже смерті; Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо пер-ше минулося» (Одкр. 21: 4).

2 «Обращение к президенту Хар-дингу», Advent Review and Sabbath Herald, 8 декабря 1921 г.

Франц Хазел, директор видавництва. 1963

Франц Хазел, капрал 699-ї інженерно-будівничої роти. 1942

Десмонд Досс, капрал

9№124 січень 2015 НадіїГолос

Відношення Церкви Адвентистів Сьомого Дня до питань війни і миру, офіційні документи

Тотальна війнаОдним з найбільш важливих

і складних політичних та етичних питань сучасності є питання війни і миру. В даний час у світовому спів-товаристві склалася ситуація, яка не має аналогів в історії.

Людство винайшло засоби са-мознищення, які з кожним роком стають все більш ефективними. Це змушує людей постійно відчувати невпевненість і відчуття страху за життя своїх близьких і за власне.

Церква переконана, що війни є результатом гріха. З моменту гріхо-падіння людини розбрат і ворож-неча стали неминучою реальністю її існування. Мета диявола — гра-ючи на гріховних почуттях власної винятковості і себелюбства, підбу-рювати народи до війн один проти одного.

Ведення воєн, які несуть страж-дання і смерть мільйонам людей, є його ж диверсійною тактикою, від-волікають від виконання Євангель-ського доручення. Церква, в силу своєї природи, безумовно, засу-джує гонку озброєнь, яка загрожує світові, і закликає політиків і дер-жавних діячів робити все можливе для подолання взаємної недовіри і ворожнечі між народами.

ТероризмНа нашій планеті з'явився ще

один різновид насильства — орга-нізований міжнародний тероризм. Тероризм сам по собі існує давно, однак створення всесвітньої теро-ристичної мережі — це абсолютно нове явище.

Деякі терористичні організації прагнуть підвести під свої дії релі-гійну основу. Називаючи себе зна-ряддям Божого правосуддя, вони блюзнюючи перекручують релігій-не розуміння сутності Бога і Його великої любові до людини.

Міжнародний тероризм повніс-тю суперечить ідеї релігійної свобо-ди, оскільки в його основі лежать релігійно-політичний екстремізм і фундаменталістський фанатизм. Вони привласнюють собі право нав'язувати людям власні погляди і спосіб життя, знищують тих, хто

ці погляди не поділяє. Виникнення міжнародного тероризму підтвер-джує, що війни можуть вести не тільки цілі народи чи держави, а й радикальні екстремістські угрупо-вання.

Як вказувала сто років тому одна із засновників Церкви Адвен-тистів Сьомого Дня Олена Г. Уайт, «нашим найбільшим гріхом є жор-стокість одних людей по відно-шенню до інших».

Гріховна людська природа схильна до насильства. З християн-ської точки зору, всі акти жорсто-кості і насильства насправді є час-тиною вселенської війни, Великої боротьби добра і зла.

Церква переконана, що вико-ристання державами для захисту від насильства і терору одних лише силових засобів не може вирішити проблему, оскільки в її основі ле-жать серйозні соціальні та духовні причини. Для встановлення міцно-го миру необхідні комплексні ме-ривражди між народами.

СправедливістьУ Слові Божому ми не знайдемо

нічого, що можна було б викорис-товувати для схвалення політики, при якій один клас або народ збага-чувався б за рахунок утиску і страж-дань інших.

Справедливість вимагає від-мови від дискримінації, поваги гідності та рівності людей, а також справедливого розподілу життєво необхідних благ.

Економічна стратегія і соці-альна політика можуть приводити або до миру, або до протистояння. Справедливість і мир завжди йшли рука об руку — так само, як неспра-ведливість і війна.

Турбота Адвентистів Сьомого Дня про забезпечення соціальної справедливості знаходить своє ви-раження в діяльності церковних установ та організацій, спрямова-ної на боротьбу з бідністю та за-безпечення прийнятних для людей умов життя.

Такі зусилля Церкви сприяють ослабленню суспільного невдово-

лення і закладають фундамент для тривалого миру.

ПрощенняНаш християнський обов'язок

полягає в тому, щоб допомогти окремим людям і цілим народам звільнитися від вантажу помилок, зроблених у минулому, і відмовити-ся від ненависті і насильства, які об-тяжують життя попередніх поколінь. Тому однією з першорядних своїх завдань Церква вважає виховання культури прощення (див. Мт. 6:12).

ПримиренняПрощення є необхідною умо-

вою для примирення і відновлення зруйнованих у минулому відносин. Примирення — це єдиний шлях до успішного досягнення співробітни-цтва, гармонії і миру.

Миротворча місія Церкви

Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня, усвідомлюючи свою відповідальність за мир, закликає християнські церкви та їх керівни-ків, а також послідовників всіх релі-гій, всіх людей доброї волі долучи-тися до служіння примирення (див. 2 Кор. 5: 17-19).

Це завжди нелегке і делікатне завдання. Щоб уникнути багатьох політичних пасток, розставлених на шляху примирення, необхідно проголошувати по всьому світу сво-боду — від переслідувань, дискри-мінації, крайньої убогості та інших форм несправедливості.

Християнський обов'язок поля-гає в прагненні захистити тих, кому загрожує насильство, експлуатація, терор.

Християнське служіння прими-рення сприяє відновленню люд-ської гідності, рівності і єдності че-рез благодать Господа, завдяки якій люди бачать один в одному членів сім'ї Божої.

Суспільство судить про Церкву не тільки по її духовному вкладу в ті чи інші сфери життя (хоча він має основне значення), але також за її

10 №124 січень 2015НадіїГолос

працею в ім'я практичного повсяк-денного благополуччя людей.

В цьому відношенні особливо важлива активна миротворчість Церкви.

Адвентисти закликають з пока-янням відмовитися і відмежуватися від насильницьких способів дій, до яких як в історичному минулому, так і у відносно недавній час вдава-лися чимало релігійних і світських організацій і діячів, багато мирили-ся з ними або навіть намагалися їх виправдати.

У світі, сповненому ненависті і ворожнечі, терору і військових кон-фліктів, Адвентисти Сьомого Дня виступають як активні миротворці, сприяючи наведенню мостів, пра-цюючи в ім'я миру і встановлення загальної справедливості.

Церква АСД закликає Божий на-род всіх країн молитися про мир, зводячи перешкоду силам розбра-ту й війни.

Вона закликає всіх віруючих в Творця-Життєдавця і всіх людей до-брої волі надавати, наскільки це в їхніх силах, сприяння в творенні миру і братерства, взаєморозумін-ня між людьми різних національ-ностей, вірувань і політичних пере-конань.

Ісус Христос названий Князем світу (див. Іс. 9: 6). Він бажає бачити Своїх послідовників миротворцями і тому називає їх «блаженними» (Мф. 5: 9).

Майбутність миротворства

Хоча миротворчість може зда-тися невдячним завданням, ми маємо обітницю про можливість зміни людей за допомогою духо-вного відродження: «... і будуть тебе називати Замуровник пролому, направник шляхів для населення» (Іс. 58:12).

Всі види насильства і терору є, з богословської точки зору, однією зі сторін боротьби між Христом і са-таною. Християни плекають надію і впевнені в тому, що зло — таїнство беззаконня — не має майбутнього і буде переможене Ісусом Христом, після чого наш світ чекає оновлен-ня.

У цьому полягає наше упован-ня.

Старий Завіт, хоча і містить лі-топис воєн і насильства, спрямова-ний до нового творіння і так само, як і Новий Завіт, передбачає завер-шення порочного кола воєн і теро-ру, коли зброя буде перекована на знаряддя мирної праці (див. Іс. 2: 4; 11:9).

У період між першим і другим пришестям Христа Церква повинна невпинно й цілеспрямовано сприя-ти збереженню миру.

Звичайно, християни не можуть лише своїми силами влаштувати царство миру на землі.

Тільки Бог встановить справ-жній світ у Своєму Царстві завдяки пришестю Його Сина. Але бути ми-ротворцями нас спонукає любов до Бога, яка одночасно означає і лю-бов до людини.

Ісус прийшов не губити, а ряту-вати, і Церква повинна слідувати Його прикладу (див. Лк. 9:56)1.

Позиція Церкви Адвентистів Сьомого Дня

у відношенні до військової службиІстинне християнство проявля-

ється, в тому числі і в належному ви-конанні громадянських обов'язків.

Як законослухняні громадяни, адвентисти бажають сумлінно слу-жити своїй країні, не порушуючи при цьому Божих заповідей.

У всі часи питання військової служби для християн було непро-стим. У Біблії можна знайти чимало прикладів участі віруючих у війнах.

Однак необхідно пам'ятати, що в біблійні часи церква була од-ночасно і державою, яка за своєю природою змушена була вести ві-йни для захисту своїх інтересів.

У Новому Завіті Христос повер-тає Своїх послідовників до початку буття людини, закликаючи до до-тримання всіх Божих заповідей, у тому числі і заповіді «Не вбивай» (Вих. 20:13).

Господь вчить нас: «Люби ближ-нього, як самого себе», «любіть во-рогів ваших» і «Сховай свого свій в його місце» (Мф. 22:39; 5:44; 26:52).

1 Основы социального учения Церкви Христиан Адвентистов Седьмого Дня в России, Москва, 2009 г. Издательство ИЖ. Раздел 10.3. Вопросы войны и мира

Проголошуючи принцип «кеса-реве кесарю, а Боже Богові» (Мф. 22:21), Христос розділяє функції Церкви і держави.

Християни перемагають зло любов'ю. Застосування насильства для «припинення зла» здійснює держава, в якій вони проживають (див. Рим. 12:21 і 13: 4¬6).

Адвентисти зазвичай не слу-жать по найму в стройових час-тинах збройних сил, а в тих ви-падках, коли військова служба є обов'язковою, вони просять надати їм право на служби без зброї.

Церква рекомендує молодим людям, призваних в армію, вико-ристовувати своє законне право на альтернативну службу або йти в ті військові підрозділи, які не беруть участь у силових операціях та вій-ськових діях (наприклад, медичні, інженерні і тилові частини).

Турбота про поранених і вми-раючих, відновлення зруйнова-ного під час бойових дій і забез-печення роботи тилу, дозволяють християнам чесно виконувати свій обов'язок перед Вітчизною, при цьому залишаючись вірними своїм релігійним принципам.

Церква визнає право кожно-го її члена на вибір ними форми виконання свого громадянського обов'язку.

Кадровим військовослужбов-цям, які є членами Церкви, не за-бороняється нести службу, якщо це не суперечить вищевказаним прин-ципам.

У своєму повсякденному слу-жінні Церква згадує про воїнів та захисників Вітчизни, підносить молитви про збереження їхнього життя, у міру наявних у неї можли-востей піклуватися про їх благопо-луччя.

Разом з тим Церква проти будь-яких спроб об'єднання будь-яких церковних інституцій з силовими структурами держави, вважаючи, що це може привести до серйоз-них порушень конституційних прав і свобод громадян2.

2 Основы социального учения Церкви Христиан Адвентистов Седьмого Дня в России, Москва, 2008 г. Издательство ИЖ. Раздел 3.5. Военная служба)

11№124 січень 2015 НадіїГолос

Рішення річних нарад Генеральної Конференції

з питань військової служби

Кожній молодій людині-христи-янину необхідно серйозно підійти до вирішення наступного питання: «Як я зможу найкращим чином по-служити Господу і моїй країні? Яким має бути моє ставлення до військо-вої служби?».

Нам слід бути реалістами.Дану проблему вирішити нелег-

ко.Церква Адвентистів Сьомого

Дня історично дотримувалася дум-ки про те, що це індивідуальне пи-тання, який кожна людина повинна вирішувати самостійно.

Протягом багатьох років Церква також вважала, що найбільш задо-вільна відповідь на дане питання полягає в тому, що члени Церкви повинні проходити нестройовоу військову службу (категорія 1-А-О), в основному, в медичних частинах.

Ця точка зору не змінилася, і Церква як і раніше вважає, що дана позиція найбільш повно відповідає тій підтримці, яку християни пови-нні надавати цивільній владі.

Визнається наявність різних ду-мок з даного питання.

У різних місцях члени Церкви, коли мова йде про їх особистий ви-бір, займають певну позицію.

Більшість адвентистских призо-вників йде служити в армію в якості нестройових солдатів (1-А-О).

Деякі оголошують себе паци-фістами (категорія 1-0), вибираючи альтернативну цивільну службу.

Саме виходячи з цих міркувань, визнаючи право на особистий ви-бір, 12 жовтня 1969 на річні нараді, що проходила у Вашингтоні, округ Колумбія, Церква прийняла наступ-не важливе рішення:

Про відношення Адвентистів сьомого дня

до військової службиБЕРУЧИ ДО УВАГИ інтерес,

який останнім часом проявляється в США серед молодих людей чле-нів Церкви АСД, у виборі категорії

1-0 (альтернативна служба для па-цифістів) при призові на військову службу відповідно до правил про вибір військової служби,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ важливість поваги особистих релігійних пере-конань військовозобов'язаних від-повідно до Закону про вибір вій-ськової повинності, і

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що Церква, закликаючи до несення нестройо-вої служби, визнає право кожно-го приймати власне рішення про участь у обов'язковій військовій по-винності країні

МИ РЕКОМЕНДУЄМО,Щоб молоді люди члени Церк-

ви АСД, вирішуючи питання про проходження військової служби, взяли до уваги, насамперед, істо-ричну позицію Церкви про несення нестройової служби, що може при-звести до вибору ними категорії 1-А-О.

Щоб необхідна пасторська під-тримка, керівництво та поради були надані тим молодим людям, які обрали для несення служби ка-тегорію 1-0, якщо буде встановле-но, що рішення цих осіб грунтуєть-ся на наявності у них відповідного релігійного досвіду.

Щоб така підтримка надавалася пасторами, викладачами чи інши-ми працівниками Церкви, які пись-мово заявили про те, що особисто знають про:

а. приналежність даної молодої людини до Церкви АСД;

б. відвідини ним церковних зборів та участі в богослужіннях;

в. стандарти його поведінки;м вираження ним раніше своїх

переконань, підкріпленими його проханням про проходження служ-би відповідно до категорії 1-О.

Щоб письмово заявили про це у звернені до призовної комісії з про-ханням про повагу особистих пере-конань даної молодої людини3.

Про відношення Адвентистів Сьомого Дня

до громадянської влади і війни

3 Годичное совещание Северо-Аме-риканского Отделения ГК (САО) 1972 год

ВИРІШИЛИ: Ми приймаємо за основу рішення З'їзду Генеральної Конференції 1954 «Про ставлення Адвентистів Сьомого Дня до ци-вільної влади і війни», з урахуван-ням поправок, внесених на річній нараді 1954, і подальших поправок, в такій редакції:

Істинне християнство проявля-ється в належному виконанні гро-мадянином своїх обов'язків і його лояльності цивільній владі.

Те, що відбувається у світі спа-лаху військових дій анітрохи не змінює неподільну прихильність і зобов'язання християнина перед Богом, так само як і не зменшують його зобов'язань сповідувати свої релігійні переконання, ставлячи Господа на перше місце.

Співучасть у роботі Божій, здій-снювана через Ісуса Христа, що прийшов в цей світ не для вини-щення, але заради порятунку люд-ських життів, спонукає адвентистів сьомого дня пропагувати нестро-йовоу військову службу, слідуючи вказівкам Господа не віднімати у людей життя, але докладати всіх можливих зусиль, щоб рятувати їх.

Визнаючи права і обов'язки громадянина, їх вірність по відно-шенню до державної влади, яка вимагає від них добровільного служіння державі в будь-якій сфері нестройової діяльності (на військо-вій або цивільній службі, в умовах війни або миру, з носінням або без носіння військової форми, що сприяє порятунку людського життя, з урахуванням їх єдиного прохання — мати можливість служити там, де не будуть порушуватися їхні ре-лігійні переконання).

Наведена Заява не є жорсткою позицією, обов'язковою для членів Церкви, але служить їм в якості ке-рівництва, залишаючи за кожним індивідумом право на власну оцін-ку ситуації.

Бюлетень відділу громадських зв'язків та релігійної свободи Євро-Азіатського дивізіону. №1 - 2014.

(Скорочено – прим. ред).

28.12 Молодіжна зустріч "Без градуса". Ве-дучий Андрій Савін. Арт-клуб "Бамбе-тель" м. Львів, вул. Довженка, 4 о 17:00. Попередня реєстрація за тел.: (063) 073 97 18 Ярослав Коберник.

4-6.01 Канікулярні школи Слідопитів. Торчин, Любишів, Підгайці (Волинська обл.).

18.01 Weekend для молодіжних керівників. Са-наторій «Барвінок». (Тел. для довідок: (093) 399 75 72 Андрій Савін)

4-15.02 Євангельська програма «Таємниці ста-родавніх пророцтв». Ведучий — Олексій Мельников. Санаторій «Барвінок» (Тел. для довідок: (093) 399 75 70 Віктор)

131. Чи збережуться при воскресінні особис-ті риси?

«Наші особисті риси збере-жуться при воскресінні, хоча докорінно зміниться матері-ал, з якого складалося тіло до смерті. Ця чудова робота Бога залишається таємницею для людини. При воскресінні кожна людина поверне свій характер» (Коментар АСД ЄГУ на 1Кор.15:42-52, с.1093).

132. Що буде з дітьми, батьки яких не воскрес-нуть?

«Коли немовлята вийдуть без-смерними із своїх тлінних мо-гил, вони негайно будуть пере-несені в обійми своїх матерів. Вони зустрінуться, щоб біль-

ше ніколи не розлучатися. Та багато дітей не побачать там своїх матерів... Ангели беруть дітей–сиріток і ведуть до де-рева життя. Там Ісус покла-дає на їхні голівки вінки, ося-яні золотим серпанком світла» (Вибрані вісті, к.2, с.260 ).

А ви знаєте, що...

... у 1870 році Елен працюва-ла в Каліфорнії, а Джеймс — в Батл-Кріку. Вона писала йому: "Я дуже скучаю, і люблю тебе. Це велика жертва з моєї сторо-ни — така розлука, але якщо на це воля Божа — я смирен-но скоряюся. Але це важко, так важко" (Джеймс Уайт, с.263). Вона пролила багато сліз, про-те знала, що справа Божа має бути на першому місці.

130. Якою буде зовніш-ність воскреслих свя-тих?

«Зовнішність тих, хто вийде із могил, така ж як до смерт-ної години. Серед воскреслих, Адам вирізняється гігантським зростом і шляхетною поставою, лише трохи поступаючись Си-нові Божому. Він різко відріз-няється від людей наступних поколінь, і вже лише по цьому видно наскільки виродилося людство. Проте, печатка вічної юності, свіжості і краси лежить на зовнішності усіх воскреслих» (Велика боротьба, с.644).«Люди, які жили до потопу, во-скреснуть у своєму гігантсько-му зрості і тілобудові, більше як вдвічі перевищуючи зріст су-часних людей» (Коментар АСД ЄГУ на Бут. 6:4, с.1090).

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але

навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ukr.net Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Валентин Шевчук, Віталій Шевчук, Михайло Матвійчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: babiy-rus@ukr.netНа обкладинці — учасники дитячого фестивалю "Ти і я — Божа сім'я", м. Ковель.