4
9 березня 2015 року день народження Тараса Григоровича Шевченка. Діти-гуртківці ЦТК відвідали міську бібліотеку та пам'ятник. При всій значній кількості різноманітних друкованих матеріалів про видатного українця, його особистість і до цього часу полишається непізнаною в усій своїй повноті. Від самого свого народження 9 березня (25 лютого за старим стилем) у 1814 р. в селі Моринцях неподалік м. Корсуня, Тарас Григорович Шевченко об’єднав в собі генетично всю Україну від сходу до заходу. За дуже короткий період з під пера Тараса Шевченка вийшли такі видатні і великі речі, як поеми «Єретик» і «Невольник», містерія «Великий Льох», поема «Наймичка» і бунтівна ода «Кавказ». З’являється пророче «Дружнє посланіє і мертвим, і живим, і ненародженим землякам», далі – більше: Шевченко пише «Холодний Яр», «Минають дні», «Три літа» і під кінець року на Різдво в Переяславі в дуже тяжкому від хвороби стані 25 грудня 1845 р. створює свій величний «Заповіт».

презентация шевченко

Embed Size (px)

Citation preview

9 березня 2015 року день

народження Тараса Григоровича Шевченка.

Діти-гуртківці ЦТК відвідали міську бібліотеку та пам'ятник. При всій значній кількості різноманітних друкованих матеріалів про видатного українця, його особистість і до цього часу полишається непізнаною в усій своїй повноті. Від самого свого народження 9 березня (25 лютого за старим стилем) у 1814 р. в селі Моринцях неподалік м. Корсуня, Тарас Григорович Шевченко об’єднав в собі генетично всю Україну від сходу до заходу.

За дуже короткий період з під пера Тараса Шевченка вийшли такі видатні і великі речі, як поеми «Єретик» і «Невольник», містерія «Великий Льох», поема «Наймичка» і бунтівна ода «Кавказ». З’являється пророче «Дружнє посланіє і мертвим, і живим, і ненародженим землякам», далі – більше: Шевченко пише «Холодний Яр», «Минають дні», «Три літа» і під кінець року на Різдво в Переяславі в дуже тяжкому від хвороби стані 25 грудня 1845 р. створює свій величний «Заповіт».

ЗАПОВІТ

Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий.Як понесе з УкраїниУ синєє мореКров ворожу... отоді яІ лани і гори —

Все покину і полинуДо самого БогаМолитися... а до тогоЯ не знаю бога.Поховайте та вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров'юВолю окропіте.І мене в сім'ї великій,В сім'ї вольній, новій,Не забудьте пом'янутиНе злим тихим словом.

Керівник гуртка Ковальова О.В. та гуртківці