реалізація педагогічних ідей сухомлинського шмо...

Реалізація педагогічних ідей В.Сухомлинського з метою формування

творчих здібностей життєвих компетентностей учнів вчителями

початкових класів

Реалізація педагогічних ідей В.Сухомлинського з метою формування

творчих здібностей життєвих компетентностей учнів вчителями

початкових класів

Початкові класи - це основа основ Найважливіше завдання початкової школи – дати учням певне коло міцних знань і вмінь. Уміння вчитися включає в себе ряд умінь, пов'язаних з оволодінням знаннями:вміння читати, писати, спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати свою думку. Ці вміння є, образно кажучи, інструментами, без яких неможливо оволодіти знаннями.

Реалізуючи педагогічні ідеї В.Сухомлинського в своїй практиці,вчителі ставлять перед собою такі завдання :Дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили, відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що легко в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль.

Наше завдання-навчити дітей “спостерігати, думати, розмірковувати, переживати радощіпраці й пишатися

створеним…” (Сухомлинський В.О.)

Найважливіше завдання початкової

школи – дати учням певне коло міцних знань і вмінь. Уміння вчитися включає в себе ряд умінь, пов'язаних з оволодінням знаннями:вміння читати, писати, спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати свою думку. Ці вміння є, образно кажучи, інструментами, без яких неможливо оволодіти знаннями.

Впровадження педагогічного досвіду В.Сухомлинського в початковій ланці спрямовано на формування високоморальної, творчої особистості, становлення громадянина і патріота України. Першим кроком у вирішенні цього питання було оформлення у кожному класі куточка В.Сухомлинського з висловами, порадами, виставкою його творів, рекомендаціями для вчителів та батьків,проведено педагогічні читання «Ідеали В.О.Сухомлинського», які сприяли органічній потребі в самоосвіті вчителів та грунтуються на ідеях, які наскрізно пройшли через творчість і практичну діяльність Василя Сухомлинського.

Наступним кроком для подальшої роботи було проведення відкритого уроку з елементами тренінгу для вчителів «Серце віддаю дітям», метою якого було : вшанування пам’яті педагога В.О. Сухомлинського; зосередження уваги на педагогічних доробків педагога-гуманіста для кожного вчителя; за допомогою творів В.О. Сухомлинського створити позитивний настрій у колективі; розвивати емоційну сферу та чутливість до емоційного стану колег; відпрацьовувати навички співпраці, подолання замкнутості й пасивності; виховання доброзичливості та бажання зробити щось приємне іншій людині. Продовжуючи роботу опорної школи, вчителями проведено «Панораму творчих уроків та позакласних заходів» з використанням ідей В.О.Сухомлинського.

Навчання – це важка розумова праця, і щоб ця праця була успішною, вона має бути цікавою, бажаною для

учнів. Вчитель 1-а класу Царук В.В. приділяє багато уваги розумовим вправам через застосування прийому фантазування, що є особливістю дитячого мислення.Літературна спадщина В.Сухомлинського полонить дитячі серця своєю щирою, людяною,але майстерно прихованою педагогікою,найголовніші інструменти якої – повага та любов. Вчить учнів творчо мислити, висловлювати своє ставлення до поведінки героїв прочитаних творів.

• Активізує навчальну діяльність роботою в парах, групах, колективно та індивідуально. Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини В. О. СухомлинськийГра- це основний вид навчальної діяльності, це засіб пізнання навколишнього світу.«У грі немає серйозніших, ніж малі діти» акцентує увагу великий педагог. В очах дітей загорається вогник цікавості, радості, надії на уроках у Царук В.В.

Саме ігрова діяльність активізує розумовий розвиток дітей, формує і виховує особистість,позитивну мотивацію навчання, допомагає дітям відчути «смак успіху».В.Сухомлинський учив дітей замислюватись над словом: що воно означає і коли його краще вживати. Спираючись на цю ідею ВалентинаВолодимирівна використовує на уроках «Словесну скриньку», до якої вміщено слова, які здавалися цікавими чи не зрозумілими. Вчитель потім пояснює дітям значення або емоційне забарвлення слова.

В.Сухомлинський вважав казку духовним багатством народної культури, інсценування яких є тим вітерцем, що роздмухує вогник дитячої думки та уяви. Навчає слухати, переказувати,інсценувати казки з перших років шкільного життя вчитель Цимбалюк Г.В. На своїх уроках вона виховує співчуття, доброзичливе ставлення один до одного,почуття взаємодопомоги через створення достатньої комфортної атмосфери у класі, де діти забувають про страх, набувають впевненості, необхідної для самовиявлення.На уроках напруженої розумової роботи з учнями вчитель використовує прислів'я , загадки

Головне завдання вчителя, за його переконаннями,- це виховання в дитини любові до рідної мови. Вчитель на своїх уроках намагається зробити рідне слово основою духовного світу дитини через переконання в тому, що рідна мова одна-єдина на все життя, тому треба знати,берегти та збагачувати її. Цікаві вправи, ігрові ситуації, навчально – рольові ігри дають змогу учням максимально виявити свої творчі здібності, активізують творчу діяльність,виховують любов до рідної мови.

В своїй роботі вчитель 2класу Козаченко К.П. використовує різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності, спрямовані на розкриття суб'єктивного досвіду учня; стимулює школярів до висловлювань; використовує різні способи виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь ; оцінює діяльність учня не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення.

Катерина Петрівна заохочує намагання школярів знаходити свій спосіб роботи, аналізувати способи роботи інших учнів та вибирати і засвоювати найбільш раціональні з них; створює педагогічні ситуації спілкування на уроці, які дозволяють кожній дитині виявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, намагається створювати умови для природного самовираження учня.

Козаченко К.П. впевнена, що вчителя й учнів повинна поєднувати духовна спільність, при якій забувається, що педагог - керівник і наставник. Виховання без дружби з дитиною, без духовної спільності з ним можна порівняти з блуканням у потемках. Інтерес підтримується успіхом, до успіху веде інтерес. А без успіху, без радісного переживання перемоги над труднощами немає інтересу, немає розвитку здібностей, немає навчання, немає знання.

Здатність молодшого школяра до знаходження невідомого у відомому, незвичайного у звичайному, до постановки запитань, які фіксують невідоме, виступають як ланка народження проблеми, як етап з якого починається розгортання мислительного пошуку, В.О.Сухомлинський надавав великого значення у формуванні творчої особистості молодого школяра.

Епіграфом своєї праці вчителя 3-А класу Журби І.М. є слова В.О.Сухомлинського «Учителю треба менше самому говорити на уроці,думати і говорити повинні учні. Не можна за них думати ,виконувати роботу». Учні Ірини Миколаївни приймають активну участь в плануванні уроку, визначають свої очікуванання. З метою розвитку мислення учнів вчителька застосовує проблемний метод пояснення нового матеріалу, під час якого школярі спостерігають, аналізують, вільно висловлюють свої думки, не бояться помилитися.

Проблемне питання або створення проблемної ситуації дозволяє створити сприятливі умови для мовленнєвої, творчої активності учнів, спонукає їх до активної пошукової діяльності. Проблемне питання повинно б пов’язане з раніше вивченим матеріалом. Створює ситуації, в якій кожен учень здатний досягти успіху.

«Інтерес підтримується успіхом, до успіху веде інтерес. А без успіху, без радісного переживання перемоги над труднощами немає інтересу, немає розвитку здібностей, немає навчання, немає знання» В.О.Сухомлинський

Вчитель 4 класу Подимова Л.Л. використовує на уроках дидактичні ігри для стимулювання розумового розвитку дітей. У грі немає серйозніших, ніж малі діти. Розвиває творчі здібності шляхом використання ребусів, кросвордів, вправ з логічним навантаженням.

Подимова Л.Л. ктивізує навчальну діяльність роботою в парах, групах, колективно та індивідуально. Пізнаючи багатий світ природи, вивчаючи рідне слово, спонукає учнів до складання віршів, оповідань, описів, казок, загадок.

Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики. фантазії. творчості. Без цього вона - засушена квітка.В.О.Сухомлинський.

Розвиток 5 умінь: спостерігати, думати, висловлювати думку про побачене, читати і писати В.О.Сухомлинський називав кістяком інтелектуального розвитку і радив для їх формування і вдосконалення використовувати невичерпне джерело думки - навколишній світ. Уроки спілкування з природою широко входять в практику роботи вчителів.

Ось і вчитель 3-Бкласу Попко А.О. все частіше намагається започатковувати у своїй практиці уроки спілкування з природою, це дає дітям змогу розкрити себе, самостійно провести спостереження, подумати і зробити висновки, тим самим висловити свою думку. Учні мають можливість на власні очі поглянути на красу природи, зміни які відбуваються в ній, описати свої враження від побаченого, що розвиває зв’язне мовлення і виховує естетичні смаки дітей.

На відкритому уроці Альона Олександрівна використала спадщину В. О. Сухомлинського: на початку уроку складали Квітку Доброти по пелюстках, прикріплюючи пелюстку діти визначала очікування, у фізхвилинці, а точніше релаксаційній вправі, діти під спокійну музику, протягнувши долоні перед собою уявляли, що тримають в руках квітку – Квітку Доброти.

Квітка Доброти наповнена радістю, добром, уявляють якого вона кольору, а потім уявно поміщають її в своє серце тим самим сповнюючи його добром. Ще на цьому ж уроці використовувала оповідання «Бо я – людина», що допомогло дітям краще зрозуміти головну думку казки.