Утилізація небезпечних відходів

Звіт за результатами соціологічного

опитування, Рівне, 2014

1. Соціологічне

дослідження

1) Термін – грудень2013-січень2014

2) Метод- вибіркового опитування

(анкетування), визначено і досліджено 30

домогосподарств м.Рівне

3) Похибка – 4%

4) Замовник – ГО «Рівненський центр

«Соціальне партнерство»

5) Виконавець – ІГСУ НУ «Острозька

академія»

2. Результати дослідження

Які хімічні засоби ви використовуєте

у своєму побуті (можете вибрати

декілька варіантів)?

2. Результати дослідження

Чи є, на Вашу думку, у складі

побутових відходів вашої сім’ї

небезпечні відходи?

2. Результати дослідження

Що ви зазвичай робите із

відходами із миючих засобів

та побутової хімії?

2. Результати дослідження

Чи вважаєте Ви, що побутові

відходи необхідно сортувати?

2. Результати дослідження

Чи сортуєте ви побутові

відходи перед тим, як їх

викинути?

2. Результати дослідження

Чи готові ви відділяти

небезпечні відходи і здавати

їх окремо для утилізації?

2. Результати дослідження

Чи потрібно у місті налагодити

систему збору та безпечної

утилізації відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок

та інших небезпечних побутових

відходів?

2. Результати дослідження

Хто, на Вашу думку, має налагодити

систему збору та безпечної

утилізації відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок та

інших небезпечних побутових

відходів?

2. Результати дослідження

Чи готові Ви сплачувати за безпечну

утилізацію відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок та

інших небезпечних побутових

відходів?

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання

миючих засобів = 92 071 тис.грн

або

4 312 459 кг прального порошку

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання

батарейок та акумуляторів

= 7 778 тис.грн

або

2 593 000 шт елементів живлення АА

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання хімічних

засобів боротьби з мікроорганізмами, комахами,

рослинами, тваринами чи засобів захисту рослин

= 2 204 тис.грн

або

3 149 л високотоксичного препарату

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання фарб,

чорнил, розчинників, клеїв, монтажних

пінок тощо

= 23 107 тис.грн

або

312 344 кг фарби

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання

енергоощадних ламп

= 2 129 тис.грн

або

88 728 шт

3. Аналітичні висновки

Рівняни викидають разом з

іншими відходами щорічно:

1) 3 881 213 кг прального

порошку (потенційна величина)

2) 2 074 400 шт електричних

зарядів живлення

3) 1 365 л високо-концентрованої

хімічної речовини (потенційна

величина)

4) 239 463,7 кг фарб, лаків, клеїв

тощо (потенційна величина)

5) 26 619 штук енергощадних

ртутовмісних ламп

3. Аналітичні висновки

Отже, сплачувати за безпечну

утилізацію відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок

та інших небезпечних побутових

відходів

вже готові 3% повнолітніх рівнян,

за певних умов готові платити

17%,

можливо, готові платити – 30

відсотків,

7% не визначилися,

не готові платити на безпечну

утилізацію - 43% повнолітніх

рівнян.

3. Аналітичні висновки

На уточнююче запитання ( в тому

числі і до тих респондентів, які

відповіли, що не готові платити),

«а за яких умов Ви б погодились

оплачувати безпечну утилізацію

енергоощадних ламп, батарейок

та інших небезпечних побутових

відходів», відповіді респондентів

можна умовно розділити на такі

групи:

Не платитимуть ніколи – 16% (з

них - 13% «ні за яких умов, ми

достатньо платимо за вивіз

сміття» і 3% - «не має за що

платити, і так все дорого»

3. Аналітичні висновки

Платитимуть за деяких умов

26% за умови доступності і

зручності - якщо пункти прийому

будуть в кожному районі – 3% та

встановлення та доступності

спеціальних корзин для сміття –

23%

23% за умови створення

відповідної інфраструктури (по

суті, продовження першої групи) -

створення спеціальних

підприємств з утилізації – 20%,

має бути система збирання таких

відходів – 3%

3. Аналітичні висновки

Платитимуть за деяких умов (2)

10% за умови помірності плати - якщо плата буде

помірною – 7%, якби сума булла невеликою і я

бачила б результат – 3%

10% за умови включення вартості утилізації в ціну

товару - необхідно брати приклад з Німеччини, де

утилізація закладена в ціну виробу, а при

поверненні покупцю вертається кілька центів –

3%, має сплачувати виробник та входити в ціну

товару – 7%

9% за умови прозорості витрат і видимості

результату - маю бути впевнений, що гроші підуть

саме за призначенням –3%, я маю бути

впевнений, що точно вони будуть утилізовані –

3%, надання більше інформації про небезпеку для

життя від неправильної утилізації – 3%

6% за умови зростання доходів громадян (падіння

цін на продукти) - якщо б була зменшена ціна на

продукту – 3%, за умови збільшення заробітної

платні – 3%

3. Аналітичні висновки

Отже, 100% опитаних респондентів

переконані, що необхідно у Рівному

налагодити систему збору та безпечної

утилізації відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок та

інших небезпечних побутових відходів.

У той же час при відповіді на

запитання, хто, на думку городян, має

безпосередньо відповідати за

налагодження такої системи, то

найпопулярнішими стали відповіді

(43,43 і 40 % відповідно – міська влада,

підприємство, що здійснює вивіз сміття

та продавці таких товарів. По 7%

опитаних вважає, що відповідальність

за налагодження такої системи має

покладатися на ЖКП та виробників

продукції.