школьная пора 1

Preview:

Citation preview

Дейманівська загальноосвітня

школа I-II ступенів

Вчити не всіх, а кожного.

Архітектурна історія

Початки освітянської історії села знаходяться в діяльності духовних осіб громади

(священників, дяків Миколаївської церкви), що забезпечували певний рівень грамотності дейманівчан.

Відкриття саме школи більшість джерел датують 1883 р., пов’язуючи цей факт з пакетом земсько - освітянських реформ, започаткованих кабінетом Олександра II.

Дейманівська школа

в різні часи свого існування

1977 р. було збудовано нове приміщення школи (за проектом початкової), яке використовується і донині, В ньому 7 класних кімнат, учительська, кабінет директора. Опалюється за допомогою електрики.

В 1989 р. в дію вступила двоповерхова добудова – 4 класні кімнати, майстерня, їдальня та окреме приміщення спортзалу. Зараз в двох класних кімнатах сільська і шкільна бібліотеки; використовується їдальня майстерня і спортивний зал.

Територія школи впорядкована і затишна (клумби, фруктові дерева, спортивний майданчик), огороджена; є чи не єдиним громадським місцем села, якого не торкнулася розруха і регрес. При архітектурній можливості прийняти 300 учнів, школа навчає близько сорока.

Управлінська історія

Прізвища перших і міжвоєнних керівників школи, окрім Черняка Михайла Кононовича та Михайла Гнатовича Москаленка, встановити не вдалося.

Післявоєнна історія шкільного менеджменту пов’язана з прізвищем Василя Івановича Битюка, вчителя української мови та літератури, який очолював школу до 1968 року. Небайдужа людина, знаний краєзнавець ( переписка з відомими письменниками, полтавськими любителями історії, на жаль втрачена) залишив по собі пам’ять відповідального і розумного ставлення до справи.

З 1968-го по 1971 рік Дейманівську школу очолювала Марія Омел’янівна Бартош, яку на посаді директора змінила Галина Вікторовна Куровська ( до 1981 р.) .Протягом 10 років Галина Вікторівна прикладала значних зусиль для модернізації навчання і виховання, згуртування вчительського, учнівського і батьківського колективів, організовувала будівництво нового приміщення школи. В 1981 році була переведена на посаду інспектора Пирятинського райво, опісля працювала головою профспілки педагогічних працівників району. Мудрого керівника і нині шанують мешканці села.

Добре налагоджена справа була передана Миколі Івановичу Курочці, вчителю історії, що був директором до 1984 року. В цьому ж році очільником закладу став Володимир Іванович Великолуг, який свою освітню кар’єру завершив викладачем Полтавського педагогічного університету.

З 1988-го по 1999 роки директором Дейманівської школи працював Анатолій Іванович Коваленко, також вчитель історії. Ним була завершена добудова двоповерхового приміщення, їдальні, спортзалу, започаткована попередником.

З 1999 року біля керма школи знаходиться Людмила Володимирівна Чен, випускниця цієї ж школи, вчитель зарубіжної літератури, яка досягла значних успіхів в упорядкуванні діяльності закладу, запровадженні педагогічних інновацій, поліпшенні іміджу школи.

В 2010 році директором школи призначений Коваленко Анатолій

Іванович.

Посіяне вічне і добреНа порозі всього часу існування

Дейманівська школа виховувала майбутнє сільських трударів, працею яких донедавна стояв не тільки населений пункт, робітників, що поновлювали колективи невеликих містечок, обласного центру, столиці. В післявоєнні роки випускники школи в основному закінчували ПТУ(17-20 чоловік щорічно), технікуми. Зрідка сільські учні отримували доступи до вищої освіти.

Школа може пишатися такими учнями як В. М. Наглий, генерал – майор , закінчив семирічку в довоєнний час, В. М. Шафран, колишній I заступник голови Полтавської ОДА, перший секретар Пирятинського РК КПУ, О. І. Сайко, директор інституту землеробства АСНУ, В. С. Миленко, працював заступником Пирятинської РДА, довгий час - начальником відділу праці цієї структури. В. М. Миленко працює начальником відділу охорони природи. Навчальний заклад справно забезпечував нерівними кадрами власне село. Керівниками місцевого господарства були Пономаренко В. М., Миленко В. М., сільську раду очолювали Матвієнко К. П., Таран В. М., В’юненко М.Ф.

В останні роки випускники школи часто поповнюють ряди студентів не тільки обласних вузів (Вірченко М., Вірменко Т., Литвиненко В., Левченко Ю., Тимченко Ю.), а й престижних столичних ( Монько Д., Наглий В., Дворник К.). Закінчили навчання в НДПУ Семененко І., Рожевська С., КНТУ-- Брюховецька М., її сестра Ірина навчається в Міжнародному університеті розвитку людини «Україна» та ін..

В 2010 році кандидатом біологічних наук став О. Сенчило, колишній призер Всеукраїнської олімпіади з біології, нині – науковий співробітник КНУ, підприємець; Учасниками і призерами Всеукраїнських олімпіад різних рівнів були Коваленко О.( тепер студент КНУ), Чен І. ( курсант академії СБУ), Філімонова М.О., нині аспірантка НДПУ. В аспірантурі навчаються Сенчило Н., Вовк В. Шкільний курс географії читає аспірант кафедри педагогіки НДУ імені М. Гоголя Рахмаіл О.П.

Пріоритетні напрямки роботи:

• Здоров'я вихованців - психічне, духовне та фізичне.

• Колективістські навички.• Патріотизм.

• Розумний егоїзм, націленість на життєвий успіх.

• Достатня соціокультурна база.• Націленість на реальний вибір

професії.• Володіння рідною та англійською

мовами.• Володіння сучасною

інформативно-комунікативною технікою.

• Креативні навички.

Recommended