До шевченківських днів

Тарас

ГригоровичШевченко

Розділ ІДитинство та

творчість

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії.

Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки. У родині, крім Тараса, було 6 дітей - старші сестри Катерина та Марія, брат Микита, молодші сестри Ярина, Марія, брат Йосип. У 1843 року Шевченко змалює хату у Кирилівці, де провів своє дитинство.

З ранніх років Тарас цікавився народною творчістю, у дяків він навчився читати і писати. Рано виявився у хлопця хист до малювання, який помітив маляр з села Хлипнівці, але Тарасу було вже чотирнадцять років і його зробили козачком П. Енгельгардта.

У квітні 1837 року Брюллов створює портрет Жуковського, який був розіграний у лотереї за 2500 карбованців. За ці гроші було викуплено Тараса Шевченка з кріпацтва. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова йому була вручена Жуковським відпускна.

Роботи Шевченка

В гаремі. Акварель. 1843.

Перерване побачення. Копiя з акварелi К.П. Брюллова. Акварель. (1839 - 1840).

Портрет художника-баталіста О.Є. Коцюбу.

Акварель. 1843.

Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд). Акварель. ( Жовтень 1846).

Михайливська церква в Переяславі. Акварель.1845.

(1837-1843)Тепер Шевченка було офіційно зараховано "стороннім учнем" до Академії мистецтв. Український митець з великою жадобою слухає лекції в академії, багато читає, користується бібліотекою Брюллова, пише вірші, відвідує театр, виставки, музеї - швидко здобуває знання.

У 1838 році Шевченко знайомиться з художником Штернбергом. У січні 1839 його зарахували пансіонером Товариства заохочення художників. У квітні цього ж року Шевченка нагородили срібною медаллю 2-го ступеня за малюнок з натури. У 1840 році його нагороджено срібною медаллю 2-го ступеня за першу картину олійними фарбами "Хлопчик-жебрак дає хліб собаці".

Одночасно митця захоплює літературна творчість. У 1837 році була написана Шевченком балада "Причинна", у 1838 - поема "Катерина", елегія "На вічну пам'ять Котляревському", у 1839 - поезія "Тополя", "До Основ'яненка". У 1840 році побачила світ збірка творів Шевченка "Кобзар"

Минуло чотирнадцять років з часу, коли Шевченко виїхав з України. 19 травня 1843 року Шевченко разом з Гребінкою їде на Україну. Зупинився Шевченко в Качанівці, яка належала Тарновському.

У вересні 1843 в селі Березівка Шевченко відвідує Кирилівку, зустрічається з братами і сестрами, виконує малюнок "Хата батьків Т. Г. Шевченка в с. Кирилівці".

У лютому 1944 року Шевченко повертається до Петербурга, щоб закінчити навчання в Академії мистецтв. З академічних робіт зберігся малюнок "Натурщик". Він ілюструє історичні праці Польового.

17 квітня 1847 року Шевченка привезли до Петербурга і ув'язнили в казематі "Третього відділу". Тут він створив цикл поезій "В казематі«. Його участь у Кирило-Мефодіївському товаристві не була доведена, але документом для обвинувачення був альбом "Три літа".

23 квітні 1850 року Шевченка зарештували за доносом офіцера Ісаєва, але він встиг передати вірші та листи. Поета відправили до Орська і там допитували. Згодом його перевели у віддалене Новопетровське укріплення. Влітку 1851 Шевченка як художника включили до складу Каратауської експедиції, він здобув деяку можливість малювати.

2 серпня 1857 року Шевченко відбув з Новопетровського укріплення, одержавши дозвіл від коменданта Ускова їхати до Петербурга. Дорогою Шевченко малював краєвиди і портрети.

10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко. Поховали поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі.

Друзі Шевченка одразу ж почали клопотати , щоб виконати поетів заповіт і поховати його на Україні. 8 травня в Канева, на Чернечій (тепер Тарасова) горі поета поховали.

Розділ IIНевідоме про

Шевченка

Про Шевченка багато брехали. І за його життя, й опісля. І до “Великого Жовтня”, і майже до наших днів. Він закохувався, ревнував, з гуркотом розривав стосунки. А ще – дуже хотів одру житися, мати сім’ю і дітей. Але чим більше він цього прагнув, тим гірше у нього виходило.

Першою була актриса Пеунова із Нижнього Новгорода. Актори тоді не належали до привілейованої касти, а він шукав саме таких – простих і небагатих. Однак Пеунова виявилася надто вже легковажною молодою особою...

Потім доля звела його з Христиною Довгополенко – наймичкою троюрідного поетового брата Варфоломія Шевченка, він навіть просив Варфоломія вмовити дівчину вийти за нього заміж. Але та відмовила Тарасові Шевченку заради молодого писаря.

Не все, звичайно, було так сумно. Опорою в духовному житті Шевченка зуміла стати Варвара Репніна, внучка останнього українського гетьмана Розумовського. Шевченко кохав іншу – 20-річну поміщицю Ганну Закревську. Навіть присвятив їй дві поезії, хоча на загал, у “Кобзарі” є дуже мало віршів, присвячених жінкам. Але Закревська була заміжня.

Закохавшись один у одного у них родилася донька Софія (названої на честь Софії Енгельгард). Але подальша доля дівчини невідома.

Шевченко малював домочадців Гоголя

Рената Смирнова (Полтава) у газеті Дзеркало «Тижня» писала: «Я добре «знала в обличчя» рідних і знайомих Гоголя й відразу визначила, що на цих портретах Тарас Григорович увічнив найближчого друга дитинства Миколи Васильовича»

«Невідомі» — Це Олександр Данилевський і його дружина Уляна. «Невідома в коричневій сукні» — це моя бабуся, Єлизавета Василівна Гоголь. «Портрет жінки похилого віку з хлопчиком» — моя прабабка, мати Гоголя з онуком Миколою Трушковським, «Невідома в бузковій сукні» — троюрідна сестра моєї бабусі Катерина Косяровська, портрет «Невідомого» — її батько Павло Петрович Косяровський.

Портрети невiдомих. Олiвець. (1840 - 1843).

Портрет невiдомої в намистi. Акварель. 1840.

Портрет невідомого. Акварель. (1837 - 1838).

Портрет невідомої в блакитному вбранні.

Акварель. (Квітень 1845 - квітень 1846).

Портрет невідомої в коричневому вбранні. Акварель. 1845.

Портрет невідомої в бузковій сукні. Акварель. (Квітень 1845 - 1846).

Розділ ІІІВсесвітньо

відомий Шевченко

Пам'ятник Т.Г.Шевченку в Буенос-Айресі. Пам'ятник

встановлено на честь100-річчя української діаспори в

Аргентині.

Пам'ятник Т.Г.Шевченку у Вашингтонi

Музей у Канаді

Теплохід "Тарас Шевченко"Рік побудови: березень 1966

року. Місце побудови:

Німеччина, верф "Wismar"

Набережна Тараса Шевченка у м.Москві

Пам'ятник Т.Г.Шевченку в Прудентопілi(Бразилія).

Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської куль тури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи про фесорам і книжним ученим.Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять перемож них армій.Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм.Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.

Тарас

ГригоровичШевченко