View
72
Download
1
Category
Preview:
Citation preview
На рушнику хай доля квітне
Слово «рушник» походить від слова «рушати». Дійсно, проводжаючи сина в дорогу, українська мати замотувала йому хлібину в шмат білого
полотна і, перехристивши, промовляла: « Рушай щасливо, нехай благословить тебе Бог». І той невеличкий шмат полотна, витканий ніжними і дбайливими руками матері, оберігав козака від
лиха і нещастя.
«Хата без рушників, що родина без дітей»
«Рушник на кілочку - хата у віночку»
Українські рушники бувають різні, серед них:• Рушник уповивач;
• Рушник долі;• Кілковий рушник;
• Обрус;• Рушник завивач
Приходила людина в життя, і зустрічали її рушником. Мати готувала ще до народження дитини рушник долі. Для хлопчика вишивала на ньому дубові листочки, щоб сильним і мужнім був він, а для дівчинки - калину, щоб гарна була,як калина. Цей рушничок, після народження клала мати під подушку дитині. З ним несли дитину хрестити, на ньому благославляла мати сина чи доньку на одруження, цей рушник берегли все життя.
Рушник долі
До породіллі приходили з рушниками у, які загортали хліб та
солодощі, щоб життя новонародженного було солодким. Цей рушник називали завивачем
Рушник завивач
Цей рушник – уповивач готувала мати до народження дитини. Вибілювала
його, прала багато разів, щоб він був м’яким. Коли вповивали дитину
Рушник уповивач
Підростає дитина, а мамині руки вже вишили для неї рушничок- утирач. На ньому яскраві квіти, дерево, пташки і щирі слова:«Доброго ранку» або «Доброго здоров’я». Цей рушничок висів на кілочку біля дверей.
Рушник утирач
А у свята застеляла мама білим обрусом стіл і клала на нього пахучу паляницю. І
світлиця ставала від того ще осяйнішою і веселішою
Рушник з обрисом
Recommended