ЗАГАДКИ

Червона корова всю солому на чорне

борошно змолола. (Вогонь, попіл.)

Чим вогонь тушити будем,

Якщо воду не здобудем? (Пісок, земля,

цупка тканина)

Маленька зірка відлетіла,

Багато лиха наробила. (Іскра)

Смілива людина, що бореться з вогнем?

(Пожежник).

Лишає він страшні сліди, усе він пожирає,

А як даси йому води, відразу помирає.

(Вогонь)

Дерев`яна паличка темну голівку має,

темряву розганяє. (Сірник).

На виклик пожежна машина летить,

Сміливий пожежник в кабіні сидить.

Його телефон «101» люди знають,

І в разі пожежі завжди викликають.

Без крил, без рук, без ніг,

А вгору піднімається. (Дим)

Бажаний гість замість цукерок дрова їсть.

(Вогонь)

Скільки б не їв, ніколи ситий не буде.

(Вогонь)

Живуть у тісній темниці,

Без страху темноти,

Хлоп’ята яснолиці —

Вогню малі брати.

І мають душу щедру,

Хоч дерева сини,

Згораючи до щенту,

Вогонь дають вони. (Сірники)

До пори вишу,

До пори мовчу,

А вогонь зачую

— І сичу, й лютую. (Вогнегасник)

ПРИСЛІВ'Я

1. Сірник невеличкий, а вогонь – велетень,

2. Коробка сірників хоч і мала,

Багато може спричинити зла.

3. Сірник маленький, а біда велика.

4. З вогнем погані жарти – жартувати з

ними не варто.

5. Сірники не чіпай, в сірниках вогонь

6. Криком вогню не згасити

7. Вітер – рідний брат вогню

8. Не жартуй з вогнем – обпечешся

9. Від іскри до пожежі – один крок

10. Вогонь наш друг, та не завжди.

Чекати можна від нього біди.

11. Іскру гаси до пожару –

Біду відводь від удару

12. Сірники не тронь – в сірниках вогонь.

Вогню малі брати

І мають щедру душу.

Хоч з дерева вони

Вогонь дають

завжди. (Сірники)

Хвостом воду бере,

Хвостом випускає

Як вогонь розбушувався

Його поливає. (Пожежна машина)

Коли вогнище палає,

Він гасить його допомагає.

Із піщинок наш дружок,

Здогадались? Це …. (Пісок)

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває.

Бува, як скло, крихка й тверда,

Та більше рідкою буває.

Найважливіша в пожежного зброя

З нею завжди іде він до бою. (Вода)

ЛІЧИЛКА

Не вмикай на кухні газ – РАЗ,

Не клади в запіч дрова – ДВА,

В лісі сірників не три – ТРИ,

Не лишай вогонь в квартирі – ЧОТИРИ,

Не лягай при свічці спать - П’ЯТЬ,

Іскра впала на підлогу – погасіть –

ШІСТЬ,

Зачиніть вікно, коли в небі грім – СІМ,

У грозу під деревом не стій у лісі – ВІСІМ,

Сірником не забавляйтесь – ДЕВ’ЯТЬ,

Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться

– ДЕСЯТЬ.

Віршована казка «Козенята і

вогонь» Вогонь працював у кози на печі –

Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят –

Трійко біленьких своїх козенят.

Ось мамі вже з дому рушати пора

Лишається в хаті сама дітвора

Червоне кошенятко по жердочці біжить

(Вогонь)

Він завжди на гвіздочку,

Має червону сорочку.

І вогонь блокує вміло

В білій і пухнастій піні.

( Вогнегасник)

- Ми будем слухняні, синок запевня

Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски:

- Ану, як у мами моєї гори –

І ось уже дим потягнувсь догори

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить

Сестричка з найменшим сховалась умить

А брат не злякавсь:

- Сто один подзвоню!

Врятують пожежники нас від вогню!

- Ало! Загорілася хата в Кози!

Адреса: Діброва, провулок Лози,

А номер в нас другий,

Швидше сюди!

Мерщій порятуйте од злої біди!

Спішили сусіди – Лисиця й Ведмідь,

І Заєць – відомий усім скорохід.

І мчать у машині ген-ген із гори

Пожежники вмілі і мужні – Бобри.

Вогонь не давався, пручався, шипів,

Сердитий вогонь погасить не хотів –

Не дуже він любить сидіть у печі,

Варити куліш і пекти калачі.

Пожежу згасили,

Живі малюки,

І каже Бобер,

- Не беріть сірники!

І мовить Коза:

- Пам’ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

Як побачиш – десь горить,

Мусиш ти в ту саму мить

До пожежників дзвонити,

Про пожежу сповістити.

Вивчіть правила пожежні,

Будьте завжди обережні.

Знає хай дитина кожна:

Жартувать з вогнем не можна.

ПОЖЕЖНИКИ

З димом знімались хмарини пилу,

Мчаться пожежні автомобілі.

Клацають дзвінко, тривожно свистять,

Сріблясті каски рядами блищать.

Ось поверхи: перший, і другий, і п’ятий,

Ось і останній, вогнем весь зайнятий,

Червоного диму стоїть пелена,

Рветься назовні біда із вікна.

Мить – і розбіглися каски сріблясті.

Швидко все сталося, наче у казці.

Люди в брезенті у полум’я й дим

Входять без страху один за одним.

ВІРШІ ВОГОНЬ

Не розводьте у дворах

Вогонь, попелища,

Особливо, коли вітер

Між будівель свище.

Понесе вітер жаринку

На дах, у кватирку,

А для спалаху майна

Досить і хвилинки.

Як не будеш за тим стежить,

Може виникнуть пожежа.

Для розваги і для гри

Сірників ти не бери,

Бо з вогнем погані жарти.

Жартувати з ним не варто!

Не розпалюй сам багаття

Ані в лісі, ані в хаті.

Легко вогник запалити –

Та не легко погасити.

Протипожежні правила

І малятам, ї звірятам

Дуже добре треба знати,

Сірники не для забави

З ними страшно грати!