Презентація на тему:

“США в XIX столітті”

Розробила:учениця 9-Б класу

Лебідь Олександра

План

• 1. Основні риси соціально-економічного розвитку• 2. Територіальна експансія• 3. Наростання конфлікту між Північчю та Півднем.

Аболіціоністський рух• 4. Становлення двопартійної системи• 5. Привід і початок громадянської війни. Бойові

дії в 1861- 1862 pp.• 6. Закон про гомстеди. Скасування рабства. Поразка

Півдня• 7. Реконструкція Півдня (1865-1877 pp.)

США в першій половині XIX століття

Основні риси соціально-економічного розвитку

• США після здобуття незалежності були країною найбільш динамічного розвитку. Із 1820 р. до 1860 р. частка країни у світовому промисловому виробництві зросла з 6 до 15%. Цьому сприяла низка чинників, а саме:

• • за період із 1776 р. по 1867 р. територія США збільшилася з 1 млн до 9,369 млн кв. км;

• • наявність вільних земель на Заході країни, що активно колонізувались;• • швидке зростання чисельності населення - з 4 млн 1776 р. до 31 млн 1860 р.

Основним джерелом збільшення населення стала еміграція. Емігрантів приваблювало ліберальне законодавство, можливість реалізувати свої здібності, розбагатіти;

• • наявність значних природних ресурсів.У 40-х pp. XIX ст. почався бум залізничного будівництва. Залізниці простягнулися від

Атлантичного до Тихоокеанського узбереж США, з півдня на північ. Кожні п'ять років довжина залізниць подвоювалась.

Будівництво залізниці

Основні риси соціально-економічного розвитку

• Розвиток транспорту сприяв розвиткові металургії та машинобудування.• Особливістю розвитку американської промисловості стала помітна роль європейського

капіталу. Це було викликано тим, що високі темпи розвитку економіки давали високу норму прибутку, а також протекціоністською політикою уряду (імпорт обкладався 75-відсотковим митом, що робило невигідним імпорт).

• Всі економічні досягнення мали місце головно на Півночі США. Це пояснюється особливостями господарства на Півдні та Півночі країни. На Півдні розвивалося плантаційне господарство, засноване на праці чорних рабів.

Продаж рабів

• Існування плантаційного господарства пояснюється тим, що продукція, яку воно виробляло, не потребувала застосування складних знарядь і висококваліфікованої праці, а лише посилення експлуатації, збільшення посівних площ і кількості рабів. Так, 1860 р. на плантаціях Півдня працювало 3,5 млн рабів.

Раби на плантаціях

Територіальна експансія• З моменту створення США перед ними стояла проблема західних територій - плодючих

степів (прерій), лісів, багатих на мінеральні ресурси та заселених нечисленними племенами, основним заняттям яких було полювання. Як плантатори, так і фермери прагнули оволодіти новими землями на Заході. Це зумовило експансіоністську політику американського уряду.

• Для утворення США Англія поступилася землями до р. Міссісіпі. На початку XIX ст. Сполучені Штати придбали у Франції Луїзіану (територія на захід від Міссісіпі), а в Іспанії - Флориду. У 40-х pp. США після війни з Мексикою відняли в неї Техас і Каліфорнію. Так США за короткий час оволоділи територіями від Атлантичного до Тихого океану. На початку XIX ст. налічувалося 45 штатів і 5 територій.

Територіальна експансія в США в XIX столітті

Наростання конфлікту між Північчю та Півднем. Аболіціоністський рух

• Розширення території США поставило на порядок денний питання про поширення рабства на нові території. Від моменту створення США кількість рабовласницьких штатів приблизно відповідала кількості тих штатів, де рабства не було.

• Напруження між Півднем і Північчю посилилося після приєднання нових земель, захоплених у Мексики, та значного припливу туди фермерів та агентів рабовласників. Кризу було тимчасово пом'якшено 1850 р. завдяки компромісові: Каліфорнію оголосили вільною від рабства, а Нью-Мехіко та Юта стали рабовласницькими.

• Проблема рабства стала центром боротьби. Для Півдня це було питання життя або смерті. Плантатори налаштувалися до крайніх дій. Для Півночі цю проблему не можна було вирішити без порушення конституції.

• Для надання допомоги неграм, які втікали від плантаторів, аболіціоністи створили систему допомоги під назвою "підземна залізниця". За 30 років дії цієї дороги нею було проведено близько 60 тис. рабів, основна маса яких переправлялася до Канади.

Раби США

Становлення двопартійної системи• Політичне життя у США відзначалося формуванням двопартійної системи. На її створення

значною мірою вплинула політична система Англії.• У перші роки після здобуття незалежності основним питанням політичної боротьби було

питання державного устрою. Сформувалася перша двопартійна система: федералісти і антифедералісти. До початку XIX ст. при владі знаходилися федералісти. Своїм ідейним політичним лідером вони вважали Джорджа Вашингтона. Під час їхнього правління було закладено підвалини федерального устрою США. У 1801 р, до влади доступилися національні республіканці (антифедералісти), ідейним лідером яких був Томас Джефферсон. Вони утримували владу аж до 1828 p., докладаючи зусиль для укріплення демократії та формування сильних центральних органів влади.

• Посилення соціальної неоднорідності суспільства, розширення виборчих прав та освоєння Заходу потребувало нових підходів, політичних рішень. У 1829 р. президентом став Ендрю Джексон.

• Демократи перебували при владі до 1841 р. За їхнього правління у внутрішню політику США було введено практику, за якої новий президент проводив чистку державного апарату, а на вивільнені місця призначав своїх прихильників.

• У 1841 р. президентом став Вільям Гаррісон - лідер нової партії вігів, спадкоємниці національних республіканців. Нові віги обстоювали інтереси федерального уряду, схилялися до компромісу з плантаторами Півдня у питаннях рабства.

Становлення двопартійної системи

Вільям Гаррісон

Новою політичною силою, яка рішуче протистояла інтересам Півдня, показала себе республіканська партія, що утворилася 1854 р. в Чикаго та існує дотепер.її лідером став Авраам Лінкольн (1809-1865), який народився в сім'ї бідного фермера. З дитячих років він звик до праці, допомагаючи обробляти землю, полювати тощо. Тяжке життя американських фермерів початкуXIX ст. (напади індіанців, виснаження землі, епідемії, переїзди) загартували молодого Лінкольна. Він вирізнявся зростом і силою. Тяжка праця завадила йому отримати хоча б початкову освіту. Він самотужки навчився читати й писати. Лінкольн усього в житті домігся власними зусиллями. Розпочавши у 21-річному віці самостійне життя, він перепробував чимало професій. Працював землеміром, комірником, лісорубом, поштовим службовцем, навіть воював з індіанцями. Протягом декількох років він вивчав право, прагнучи отримати адвокатську ліцензію. Працюючи адвокатом, він здобув неабиякий авторитет. За справедливість люди дали йому прізвисько "чесний Ейб" (зменшувальне від Авраам).

Авраам Лінкольн

Привід і початок громадянської війни. Бойові дії в 1861- 1862 pp.

• Обрання А. Лінкольна президентом стало приводом для заколоту в рабовласницьких штатах. Вісім рабовласницьких штатів, не змирившись із втратою політичної влади, оголосили про відділення від США. Вони створили конфедерацію з центром у Річмонді та обрали президентом плантатора Джеферсон Девіса. Заколотники оголосили, що керуватимуться переконанням: "Рабство - нормальне становище для негрів".

• Після вступу Лінкольна на посаду президента війська конфедерації 12-13 квітня 1861 р. обстріляли та захопили форт Самтер біля Чарльстона.

Президент Конфедерації Штатів Джеферсон Девіс

Форт Сам тер (зовнішній вигляд)

Форт Сам тер (внутрішній вигляд)

Привід і початок громадянської війни. Бойові дії в 1861- 1862 pp.

• 15 квітня Лінкольн оголосив про набір ополчення чисельністю 75 тис. осіб. Так почалася громадянська війна - війна між громадянами однієї держави.

У відповідь президент США Джексон надіслав до узбережжя штату флот. Під загрозою вторгнення федеральних військ уряд штату відмовився від своїх намірів. У 1850 р. Південь знову пригрозив відділенням, але й цього разу позиція армії вирішила справу на користь країни.

Ситуація кардинально змінилася 1860 р. Тоді значна частина офіцерського корпусу підтримала заколотників, і громадянська війна стала неминучою.

Бойові дії з боку федерального уряду розгорталися дуже повільно. Це дало змогу армії Півдня, якою керував талановитий генерал Р.-Е. Лі, здобувати одну перемогу за одною. У червні 1861 р. конфедерати ледь не захопили Вашингтон. Столиця США стала прифронтовим містом.

Генерал Лі

Привід і початок громадянської війни. Бойові дії в 1861- 1862 pp.

• Початок війни супроводжувався патріотичним піднесенням. Як до армії Півдня, так і до армії Півночі вступало багато добровольців. На кінець 1861 р. армія Півночі (янкі) становила 650 тис. вояків, у декілька разів перевищуючи армію Півдня. Проте самої лише чисельної переваги виявилося недостатньо для перемоги. Стратегічний план ведення війни передбачав блокування території конфедерації та поступове стискання кільця оточення. Цей план дістав назву "Анаконда". Перебіг бойових дій 1862 р. виявив його хибність. Розтягненість військ Півночі на тисячі кілометрів не давала можливості концентрувати їх у достатній кількості та в потрібному місці.

• У 1862 р. бойові дії розгорнулись одночасно на двох фронтах: у басейні р. Міссісіпі та у Віргінії. Флот Півночі заблокував узбережжя конфедерації, перешкоджаючи ввезенню спорядження і зброї та вивозу бавовни, інших експортних культур. Бойові дії не були успішними для Півночі, попри успіхи генерала У. Гранта в басейні р. Міссісіпі і захоплення Нового Орлеана. Конфедерати завдали три поразки янкі у Віргінії та, завдяки створенню броненосного флоту, прорвали морську блокаду.

• Невдачі й затягування війни остаточно переконали президента США Лінкольна в необхідності вжиття радикальних заходів. У 1862 р. було прийнято низку законодавчих актів, після чого конституційний характер війни (за єдність країни) змінився на революційний (за радикальні перетворення).

Привід і початок громадянської війни. Бойові дії в 1861- 1862 pp.

Бойові дії в 1861-1862 рр.

Закон про гомстеди. Скасування рабства. Поразка Півдня

• 20 травня 1862 р. було прийнято закон про гомстеди. За цим законом усякий громадянин, який не брав участі в заколотах, мав право, сплативши 10 доларів державного мита, отримати гомстед - земельну ділянку на вільних землях площею 160 акрів (64 га) для створення ферми. Після п'яти років проживання, забудови та обробітку землі вона безкоштовно ставала приватною власністю.

• 22 вересня 1862 р. було прийнято закон про звільнення рабів, за яким усі раби отримували свободу з 1 січня 1863 р. Цей закон підірвав тил Півдня. Раби почали повставати і масово вступати до армії Півночі.

Генерал Півночі Шерман

Генерал Півночі Грант

Закон про гомстеди. Скасування рабства. Поразка Півдня

• Незважаючи на складне економічне й політичне становище, сили Півдня зберігали боєздатність. Так, навесні 1863 р. армія Півдня під командуванням генерала Лі завдала сильного Удару армії Півночі під Чанселорвіллем. Але та перемога виявилась останньою. Армію ЛІ було зупинено в липні 1863 р. під Гіттісбергом (Пенсільванія) і відкинуто. Тим часом війська Півночі під командуванням Гранта оволоділи опорним пунктом Конфедератів на р. Міссісіпі м. Віксбергом і в такий спосіб відрізали Південь від Заходу СІЛА. Навесні 1864 р. янкі завдали удару в саме серце конфедерації: війська під командуванням генерала В. Шермана захопили промисловий центр м. Атланту (штат Джорджія) і почали "марш до моря", розтинаючи штати Півдня навпіл. Війська Півдня чинили впертий опір до квітня 1865 p., поки армія Гранта не оволоділа столицею конфедерації Річмондом. Генерал Лі 9 квітня зі своєю армією капітулював.

Палаючий Річмонд

Реконструкція Півдня (1865-1877 pp.)

• Після завершення громадянської війни перед країною постала проблема реконструкції - відновлення державної єдності й перебудови життя Півдня.

• Першим кроком на цьому шляху стало повне та безповоротне скасування рабства. У лютому 1865 р. конгрес прийняв 13-ту поправку до Конституції США, яка забороняла рабство на всій території країни.

• Одержавши на виборах до конгресу перемогу, республіканці вдалися до радикальної реконструкції. У 1867 р. на Півдні було введено воєнний стан, скасовано колишні конституції штатів. Завдяки таким рішучим діям у 1868 р. штати Півдня ратифікували 14-ту поправку до Конституції США.

• Радикальна реконструкція - це примусова демократизація життя на Півдні США з допомогою армії, але без розв'язання терору і встановлення диктатури.Нефам було дозволено мати нерухомість; у південних штатах почав діяти закон про гомстеди 1862 р.Завдяки радикальній реконструкції негритянське населення активно прилучилося до політичного життя. Південні штати після перегляду їхніх конституцій були знову прийняті до союзу.

• На нових президентських виборах переміг колишній головнокомандувач армії Півночі генерал У. Грант. За його президентства було помітним зростання підприємницької активності. Бурхливий розвиток ринкових відносин сприяв поступовій ліквідації відмінностей між Півднем і Північчю. Колишні плантатори та їхні раби пристосовувалися до нових умов господарювання. Поступова радикальна реконструкція досягла поставленої перед нею мети. У 1877 р. з Півдня було виведено федеральні війська і тим ліквідовано останні елементи надзвичайного стану.