Українська революція1917-1920 рр.в листівках та газетах(з фондів Державного архіву Сумської області)

Державний архів Сумської області

Українська революція 1917-1920 рр.

в листівках та газетах(з фондів Державного архіву Сумської області)

Видавництво “Ярославна”Суми 2005

Присвячується 80-річчю Державного архіву

Сумської області

Українська революція 1917-1920 рр. в листівках та газетах: Альбом/ Держархів Сумської області; Автор-упорядник.: Г.Іванущенко. – Суми: Видавництво “Ярославна”, 2005. – 88 с.

Автор-упорядник:Іванущенко Г.М.

Рецензенти:Корогод Г.І., кандидат історичних наук,Корогод Б.Л., кандидат історичних наук

Схвалено науково-методичною радою Державного архіву Сумської області, протокол № 8 від 19.10.2005 р.

Адреса архіву:40030, Україна, Суми,вул. Садова, 49 (корпус № 1);вул. Горького, 21/1 (корпус № 2);Телефони: (0542) 22-07-90.E-mai1: [email protected]Веб-сторінка:http://www.state-gov.sumy.ua/сhiefs/daso

Виходить у світ за сприяння Управління у справах молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації та Сумського обласного комітету молодіжних організацій.

Пропонований альбом «Українська революція 1917-1920 рр. в листівках та газетах» містить ілюстрації найактуальніших документів того періоду. Розрахований на істориків, краєзнавців, архівістів, учителів, студентів, учнів.

ISBN 966-7538-22-12

© Державний архів Сумської області © Видавництво “Ярославна”

3

Óкраїнська революöія 1917-1920 рр. в листівках та гаçетах

Äокументи минулих епох завжди приваб-лювали увагу дослідників, адже бажання залишити власний слід в історії притаманне

кожному нормальному, повноцінному суспільству. За весь час свого існування людство накопичило величезний об`єм друкованих матеріалів, який уже сьогодні більший від кількості населення світу. В розвинутих країнах об`єм документальної спад-щини в багато разів перевершує кількість жителів планети. В Україні Національний архівний фонд (НАФ) складає понад 5 мільярдів документів. З них тільки в архівах областей тематично опрацьовано 6 мільйонів 342 тисячі 415 справ. На території Сум-щини частка НАФ становить 1 391 151 одиницю зберігання, що на 100 тисяч перевищує кількість населення області.

Пропоновані увазі дослідників листівки та газети складають лише невелику частку того документаль-ного багатства, яке міститься в фондах Державного архіву Сумської області. Передусім, – це звернення, накази, оголошення доби Української революції та війни за Незалежність 1917 – 1920 років. У цьому альбомі вони складають основну масу агітаційних матеріалів та періодики, які ілюструють складний і відповідальний період української історії. Фотокопії цих матеріалів зроблені таким чином, щоб читач бачив, передусім, їх графічне виконання з унікаль-ними, притаманними тільки тому часові варіантами шрифтів та вкрапленнями малюнків. Це була доба, коли пробуджена нація тільки починала творити ні з чим незрівнянний колорит української стихії, а неповторні мовні звороти початку ÕÕ століття лише підкреслювали її унікальність. Ця стихія на очах у здивованих обивателів перетворювалась у державне життя одного з найбільших народів ªвропи. „Æиття розбурханим потоком пливе, гуде і розбива перешкоди, вишукує чи щораз то кращу дорогу для себе. Перешкоди на дорозі українського життя надто ще великі, щоб з легким серцем можна віддихнуть. Безладдя, руїна, темнота, погроми так розсілися на нашій землі, такі корні глибокі запус-тили, що нам треба немало сили, щоб привести все в належний порядок. І народні кращі сили напрягли всі сили, не дивлячись на труднощі, щоб привести край в плодну ниву.

Центр. Рада постаралась забезпечити фронт від большевицької навали, яка несла загибель Україні, постаралась привести в порядок боєву армію і забезпечить народ перед насильствами грабіжників.

Правда не все у нас в порядку, скрізь видно недостатки, однак все при щирій праці і допомозі народу України з часом вдається наладить. Народ український не може дожидать на готове з зало-женими руками, а й сам брать участь в роботі, не

гальмуючи при тім праці наших вищих установ. (...) Десять місяців революції принесли Україні велику користь. Україну проголошено Республікою, утво-рено національну армію, взято в свої руки залізні дороги, телеграфи і утворено немало українських шкіл, одним словом народ український показався спосібним сам керувати своїм життям.” – писала в ті дні роменська газета „Наша спілка”1.

Прагнення підтримати українську владу було го-ловною темою громадського життя і в інших повітах теперішньої Сумщини: Конотопському, Лебединсь-кому, Кролевецькому, Глухівському, Сумському. Так, 27 листопада 1917р. на засіданні Сумської міської Думи в присутності 38 гласних, пройшли вибори делегатів до Українських Установчих Зборів, а 28.11.1917р. владу Української Центральної Ради було визнано Сумськими повітовими Земськими зборами надзвичайної сесії. Подібна підтримка була і з боку селянства: “Сумська Рада Селянських депутатів, заслухавши доклад інструктора Українсь-кої Центральної Ради порішила:

Визнати Українську Центральну Раду своїм вре-менним правительством (До Українських Установ-

чих Зборів). Обіцяєм її всемирну свою піддержку (нерозбірливо-упорядн.). Українська Народна Рес-публіка… були внесені добровільні пожертвування в сумі 51 руб. 95 коп.”

Голова засідання Ùербак (підпис) Секретарі (підпис)Пом. Секретаря (підпис)”2.Такі заяви приводили до появи територіальних

осередків української влади, які стали видавати накази, звернення, оголошення до населення з різних питань загальноукраїнського і місцевого життя. Довгий час ці документальні свідчення діяльності українських установ на теренах нашого краю губилися серед численних фондів ДАСО. І лише кілька років тому архівістами було вилучено їх в окремі теки. Зростаючий інтерес до періоду

ÏереÄÌова

чих Зборів). Обіцяєм її всемирну свою піддержку

ÏереÄÌоваÏереÄÌова

4

1917-1920 років, часті використання листівок і газет дослідниками підштовхнули до потреби видання альбому. Одночасно, таким чином, вирішується питання створення їх електронних копій.

Сьогодні в Державному архіві Сумської області є три групи документів, які висвітлюють процес становлення української державності на початку ÕÕ століття. В першу чергу – це фонди періоду Тимчасового уряду, УНР, Української держави, УСРР 1917-1921 років. Вони нараховують 5 фондів, 29 одиниць зберігання і знайшли відображення в путівнику ДАСО3. Другу групу документів станов-лять 16 неанотованих фондів цього періоду, куди ввійшли 67 одиниць зберігання. І третю групу складає колекція документів з історії Сумщини (ФР. 2362), куди входять 73 одиниці зберігання, в тому числі і за період революції 1917 року.

Серед цих справ зразки політичної інформації і пропаганди часів Української революції та війни за збере-ження державної незалежності 1917 – 1920 років, займають зовсім невеликий об`єм, але саме вони найбільш влучно і емоційно передають неповтор-ний дух героїчної доби.

Спостережливий читач по-мітить суттєву відмінність між наказами, листівками, оголо-шеннями української влади в трьох її періодах (Центральна Рада, Гетьманат і Директорія) та інших політичних утворень на території України. Адже різ-ними були не тільки мови цих політичних декларацій, різною були і мета, і очікуване коло прихильників, і сподіваний ре-зультат. По-різному ці політичні звернення апелювали до своїх потенційних союзників. Якщо більшовики в основу політичних заяв клали принцип класової боротьби, змальовуючи картини соціальної рівності, всесвіт-ньої республіки, тощо (до речі – такими картинами соціальних утопій іноді „грішать” і звернення Цен-тральної Ради та Директорії УНР, адже більшість в цих органах влади посідали соціалісти), то відозви гетьманського уряду – це сконцентровані на бажан-ні суспільного спокою звернення до людей, які вже втомилися від політичної нестабільності, бажають захистити власність, життя своїх ближніх. Крім того, лояльність до німців – часто неодмінний атрибут листівки доби Гетьманату Павла Скоропадського. Окрема тема – звернення часів денікінської оку-пації України. По-перше – їх не багато. По-друге – вони іноді мають більший інтервал між рядками і в рядку, отже, розширюють коло ймовірних чи-тачів. Крім того, шрифт білогвардійських листівок простіший, виконаний на дешевому папері, ніби прагнучи тим спростувати загальновідомі факти

про щедру фінансову допомогу Антанти та бажан-ня відновити дореволюційні порядки. І вже зовсім вражає листівка добровольчої армії, в якій вождь білого руху на території України постає ледь не поборником інтересів селян4. Цікаво, що в 1918 році у складі денікінського уряду, так званого „Особого совещания”, було створено спеціаль-ний орган – „Осведомительное агенство”(Осваг), перетворений на початку 1919 року в „Отдел пропагандû”. Одним із завдань цього відділу було виготовлення листівок. Влітку 1919 року щоден-ний наклад листівок, які випускалися на території колишньої Російської імперії пропагандистськими службами Денікіна і Колчака разом узятими, дося-гав 100 тисяч екземплярів5. Листівки розвозились на місця агітпоїздами та агітбаржами, скидалися з літаків. В друкуванні листівок для білих армій брали участь зарубіжні видавництва, зокрема, лондонська

фірма „Вільямс Лі і компанія”, котра, крім випуску листівок, спеціалізувалася на виготов-ленні фальшивих агітматеріалів противників білого руху6.

Центри для ведення полі-тичної пропаганди діяли в усіх арміях воюючих сторін. До речі, культурно-освітню службу Армії УНР в період Визвольних зма-гань очолював член Централь-ної Ради, уродженець м. Суми, випускник Сумської Олександ-рівської гімназії, Павло Іванович Зайцев (на фото).

Ùодо місця друкування звернень українських органів влади, то це переважно м. Коно-топ, хоча відомо, що українські друкарні існували і в інших містах нашого краю. ×астина листівок, які потрапили до Сум, була над-

рукована в Києві. Окремий інтерес представляє листівка-звернення до земляків української грома-ди міста Õабаровська та газета українців Далекого Сходу „Õвиля України”. Дослідниця листівок, як мистецтва політичної пропаганди, Ì.Дмитрієнко відзначає, що тільки в 1919 році було випущено і розповсюджено на українських фронтах пред-ставниками ворогуючих сторін біля двох мільйонів екземплярів листівок7.

Активізація політичного життя в перші дні Ук-раїнської революції, зростання ролі політичних партій сприяла інтенсифікації засобів політичної декларації. Найбільш яскраво це проявилося в такій формі політичної пропаганди як листівка. На відміну від газет, листівки надзвичайно рідко ви-користовуються для політичної інформації. В них, як правило, відсутня розгорнута аргументація та об´рунтування. Листівка – це переважно заклик, емоційно насичена відозва або заява. Листівка – один з найбільш оперативних і економних засобів

котра, крім випуску листівок, спеціалізувалася на виготов-ленні фальшивих агітматеріалів противників білого руху

тичної пропаганди діяли в усіх арміях воюючих сторін. До речі, культурно-освітню службу Армії УНР в період Визвольних зма-гань очолював член Централь-ної Ради, уродженець м. Суми, випускник Сумської Олександ-рівської гімназії, Павло Іванович Зайцев (на фото).

звернень українських органів влади, то це переважно м. Коно-топ, хоча відомо, що українські друкарні існували і в інших містах нашого краю. ×астина листівок, які потрапили до Сум, була над-

5


розповсюдження пропагандистської декларації. Не випадково пропаганда за допомогою листівок набуває великих масштабів під час революцій та інших політичних збурень.

Крім державотворчих зусиль українського наро-ду, соціальної боротьби та економічних інтересів, був у 1917 році і ще один фактор суспільної актив-ності, який прагнув свого вияву в політичній агітації та інформації – це підготовка і проведення виборів до Всеросійських, а потім і до Всеукраїнських Установчих Зборів та органів місцевого самовря-дування. Висвітленню цього процесу присвячений окремий розділ альбому. На листівках яскраво видно головні політичні постулати тодішніх суб`єктів виборів, їх соціальну базу. З газет того періоду можна охарактеризувати і виборчі технології та ступінь протистояння між окремими політичними силами, рівень довіри до тих чи інших політиків. Наприклад, уже згадуваний в попередньому до-кументі Антон Ùербак, стає героєм і антигероєм одночасно кількох, протилежних за політичними вподобаннями періодичних видань. Це і зрозумі-ло, адже популярний серед селянства Сумського повіту політик, активіст Селянської Спілки, один з героїв революційних подій 1905 року з наближен-ням виборів викликав неоднозначну оцінку преси. Втім, його подальша біографія – це тема майбутніх досліджень.

Якщо ж говорити про кількісні показники виб-орів до Установчих Зборів на території сьогодніш-ньої Сумщини, то частково на них дають відповідь газети того періоду. Так, Сумський Вісник за 23 листопада 1917 року повідомляв про результати виборів по Сумському повіту: Перше місце виборов список №5 (есери). За них віддали голоси 59.065 виборців. Більшовики (список №3) опинилися на третьому місці – 6.636 голосів. Подальші місця роз-поділилися між Партією народної свободи (список №6) – 4.624 голоси та іншими політичними силами, які набрали від 1 до 1.999 голосів виборців8.

Пропонований альбом листівок та газет охоп-лює час з березня 1917 по кінець 1920 року, тоб-то період Української революції та боротьбу за збереження державності. Відносячи сюди також війну за незалежність України, упорядник виходив з того, що вона в політичному відношенні не тільки сприяла згуртуванню всіх верств української нації, але й об`єктивно вела до утвердження в масовій свідомості на довгі роки ідеї української свободи, незважаючи на болючу поразку Визвольних Зма-гань початку ÕÕ століття.

Ìета альбому – допомогти глибше вивчити курс вітчизняної історії доби Української революції, шля-хом використання різноманітного документального матеріалу, пам`ятаючи про те, що основою будь-якого судження є точний і безсумнівний факт.

Нечисленні (в порівнянні з основними фондами ДАСО) документи установ та закладів, що діяли в добу Центральної Ради, Гетьманату Скоропадсь-кого та Директорії Української Народної Республі-

ки, відображають складний етап в історії України – проголошення України суверенною незалежною державою, агресію російських більшовиків. Це відозви та Універсали Центральної Ради, повідом-лення про її політичні кроки, спрямовані на ство-рення Національного фонду, проведення реформи адміністративно-територіального устрою України, підготовки виборів до Українських Установчих Зборів. Цікавими для вивчення внутрішньої політики Центральної Ради є листівки та газети про ство-рення Вільного козацтва. Заслуговують на увагу і матеріали, які показують ставлення до Центральної Ради її політичних противників – більшовиків.

Документи періоду Української Держави П.Скоропадського – це, переважно, матеріали, які дають уявлення про державний устрій Гетьманату та боротьбу органів внутрішніх справ Української держави з більшовицькими агітаторами. Певне місце займає також інформація про ставлення до Скоропадського населення і військових частин.

Переважна більшість цих матеріалів обласного архіву була введена до наукового обігу зовсім не-давно, значна частина публікується вперше.

Документи загального характеру, які висвітлю-ють діяльність вищих органів влади періоду Цент-ральної Ради, Гетьманату, Директорії (Універсали, Закони, відозви) становлять ніби своєрідне тло, на якому виразніше і рельєфніше проступають проблеми і особливості нашого краю. Певне місце в альбомі відведене міжнаціональним проблемам, зокрема, як ставленню окремих національних меншин до державотворчих зусиль українського народу, так і прагненню певних політичних сил використати поліетнічний чинник.

До пропонованого альбому потрапили не всі листівки, накази, оголошення, відозви, а тільки ті, які технічними засобами вдалося підготувати до друку. На жаль, деяку частину документів через їх низьку якість можна прочитати тільки в оригіналі.

Відбираючи матеріали ДАСО до альбому упо-рядники прагнули показати політичні і соціальні процеси не тільки в статиці, але і в динаміці. Тому сюди увійшла низка документів, які характеризують як подальшу зміну форм державності України, так і появу ряду політичних та соціальних проблем, пов`язаних з економіко-соціальними заходами чужих урядів.

Це, передусім, Декларація Директорії, яка характеризує складне внутрішнє та міжнародне становище Української Народної Республіки, інфор-мація про організацію куреня смерті імені кошового Івана Сірка, звернення до робітників і селян України з приводу нової більшовицької агресії та досить оригінальну листівку-відозву під назвою „Само-званці”. Використавши в ній офіційне відмежування Раднаркому Росії від своїх же військ, які вступили на територію України, Директорія оголошує їх поза законом. ª в збірнику документи, які показують заходи Головного Отамана Армії УНР Симона Пет-люри проти ворожої агентури.

6

Основна частина інформаційних та агітаційних документів охоплює радянський час, причому, вони не розділені на періоди першої і другої війни біль-шовиків проти України, а подані одним потоком.

Документи перших радянських установ і органі-зацій Сумщини – ревкомів, виконкомів Рад робіт-ничих, селянських та червоноармійських депутатів, комітетів незаможних селян, військових комісаріатів, управлінь робітничо-селянської міліції та ін., висвіт-люють процес створення і зміцнення місцевих ор-ганів радянської влади, проведення соціалістичних перетворень в місті та селі, здійснення культурних перетворень, але й містять інформацію про неод-нозначне, а часто вороже ставлення населення до радянської влади. Це різноманітні оголошення ор-ганів влади про загальну трудову, гужову та речову повинність, оголошення-попередження органів Все-української Надзвичайної Комісії про відповідаль-ність за зберігання зброї. ×астина таких документів – це повідомлення більшовицьких газет.

Особливе місце серед фондів ДАСО займають архівні документи, які розповідають про масовий повстанський рух українських селян проти росій-ських більшовиків. Повідомлення про економічну політику більшовиків, відому під назвою “воєнного комунізму”, служать ілюстрацією причин такої за-пеклої боротьби. Це не тільки інформація про про-ведення „продрозкладки”, але й низка репресивних заходів, спрямованих на організоване знищення цілих населених пунктів, як бази партизанської боротьби, створення мережі концтаборів на тери-торії нашого краю, системи заручників, причому, не тільки як методу боротьби з повстанцями, але й для „викачування” продовольства з населення. ª серед радянських листівок і така, в якій більшовики фактично самі визнають факт окупації території України9. Це справжня знахідка, адже раніше про-пагандистські служби всіх держав – агресорів гово-рили тільки про „визволення” українського народу. Далеко не всі документи цієї тематики ввійшли до альбому, але як листівки, так і матеріали газет опосередковано вказують на їх існування, дають невичерпне джерело для виявлення нових знахідок серед архівних фондів.

При укладанні документи свідомо не були пов`язані тематично, а лише хронологічно, по періодах української державності та окупації Ук-раїни іноземними військами, даючи можливість користувачам самостійно характеризувати кожне оголошення чи листівку під кутом політичних, еко-номіко-соціальних, культурних та інших проблем тієї доби, яку вони відображають. Це породило і певні проблеми. Наприклад, листівка однієї з німецьких бунтівних частин за змістом – більшовицька, але критикує більшовизм. Õоча випущена вона полі-тичними противниками гетьманського уряду, але віднесена за хронологічним принципом до періоду Української держави.

При підборі матеріалу одним із завдань було показати ті питання, які раніше не одержували на-

лежного висвітлення, зокрема, діяльність українсь-ких установ на території нашого краю. До речі, за допомогою друкованих матеріалів: листівок, газет дослідники можуть виявити і місцезнаходження різних українських установ в населених пунктах нашого краю. Так, уже цитована роменська газета Наша спілка 31грудня 1917 року помістила ого-лошення повітового комісара Центральної Ради: „Оповіщаю населення м. Ромни і повіту, що канце-лярія Роменського Повітового Комісара з 23 грудня ц.р. міститься по Пушкінській вул. в домі Бартоша проти жіночої гімназії.

Ромен. Пов. Ком. Лисенко10”Таким чином, поєднавши архівні знання з пев-

ними зусиллями на краєзнавчій ниві можна в цьому та багатьох подібних випадках провести значні історичні дослідження. ª надія, що вони знадоб-ляться і для назрілих змін в українській топоніміці, і для виявлення належних об`єктів при встановленні меморіальних дощок, пам’ятників.

Першоджерела та витяги з попередніх доку-ментальних збірників підібрані з таким розрахун-ком, щоб забезпечити студентам, викладачам, дослідникам можливість активно включитися в обговорення як багатьох питань нашого минулого, так і тих сучасних, які закорінені в історію. Саме в обговоренні, глибокому аналізі історичних фактів запорука успішного засвоєння уроків нашого ми-нулого, адже, як говорив В`ячеслав Липинський: “Навіть найкращі підручники історії ще нікого в світі історії не навчили: її треба в своїй крові, в своїй традиції і у своїй культурі мати”11.

Ìожливо, це спонукає читачів до більшого за-цікавлення минулим свого міста, краю, через яке і пізнається історія всього народу.

Ã.Ì. ²ÂÀÍÓÙÅÍÊÎ,äиректор архіву

______________________________________________________________________________

1Наша спілка. – № 82.– 1917 р.– 31груд-ня.– С.3.

2 ДАСО. ФР. 45, оп. 1, спр. 1, арк. 21.3Державний архів Сумської області: Путівник /

Держкомархів України. Держархів Сумської області. – Суми, 2002. – С. 228.

4 ДАСО. Листівки. – № 2674. – С.43.5Катков Н. Агитационно-пропагандистская ра-

бота большевиков в войсках и тûлу белогвардей-цев в период 1918-1920 гг. Л., 1977. – С.16.

6Скуленко Ì. Èстория политической пропаган-дû. – К.: «Лûбидь», 1990. – С.129.

7Дмитрієнко Ì. Листівки більшовицьких органі-зацій України 1917-1920 рр. як історичне джерело. К., 1980. – С.13.

8Сумской вестникь. – № 250 – 1917г. – 23 но-ября. – С. 4.

9ДАСО. Листівки. – № 2672. – С.22.10Наша спілка.– № 82.– 1917 р.– 31груд-

ня.– С.3.11Українська афористика. – К., Просвіта, 2001.

– С.121.

7


виÁори Äо Установ×их зÁорів та Ìісцевих органів влаÄиорганів влаÄиорганів влаÄи

8

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2362. – С.6.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.50. ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.10.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.11.

9


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.53.

10

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.63.

11



ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.13.

12


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.57.

13


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.52.


14


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.62.

15


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.64.



16

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.21.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.25.

17


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.22.



18

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.18.

19


листівки ÏеріоÄУ центральної раÄираÄираÄи

20



21


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.40.

22

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.93.

23


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.1.ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.21.


24

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.33.

25


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.74. ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.74а.

26

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.92.

27




28

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.39.

29



ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.38.

30


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.41.

31


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.42.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.43.

32

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2673. – С.44.


33


листівки ÏеріоÄУ Української ÄерÆавиÄерÆавиÄерÆави

33333333

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.64.

Äа

Со

. Л

исті

вки.

- ¹

2674.

– С

.32.

34



35


листівки ÏеріоÄУ Äиректорії УнрÄиректорії УнрÄиректорії Унр

36



37


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.21.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.26.


38

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.40.

39


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.23а. ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.49.

40

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.28.


41



ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.54.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.29.

42

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.36.

43


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.14.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.24.

44

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.49.

45


45454545

ÁілогварÄіÉські листівкилистівкилистівки

Äа

Со

. Л

исті

вки.

- ¹

2674.

– С

.22.

46



47


раÄянські листівкилистівкилистівки

48



49


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.20.

50



51




52

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2674. – С.50.

53




54

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.22.

55




56


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2675. – С.28.

57


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2675. – С.31.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2675. – С.38.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2675. – С.45.

58

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2675. – С.47.

59



ÄаСо. Листівки. - ¹ 2672. – С.44.

60



61



62



63




64


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.25.

65


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.32.

66

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.41.

67


ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.50.

68

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.51.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.58.

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2676. – С.63.

69




70

ÄаСо. Листівки. - ¹ 2677. – С.10.

71


газети 1917-1920 рр.1917-1920 рр.1917-1920 рр.

72

ÄаСо. – “Äержавний вісник”. – ¹ 2642. – С.1.

ÄаСо. – “армія”. – ¹ 2644. – С.1.

ÄаСо. – “Відродження України”. – ¹ 2645. – С.1.

73


ÄаСо. – “Вісті”. – ¹ 2624. – С.1.

ÄаСо. – “Український голос”. – ¹ 2625. – С.1.

74

ÄаСо. – “Відродження”. – ¹ 2636. – С.1.

ÄаСо. – “Вільний козак”. – ¹ 2637. – С.1.

ÄаСо. – “Залізничний дзвін”. – ¹ 2638. – С.1.

75


ÄаСо. – “Сумской вестник”. – ¹ 4. – С.99.

ÄаСо. – “Луч”. – ¹ 12. – С.1.

ÄаСо. – “Молва”. – ¹ 2388. – С.3.

76

ÄаСо. – “Земские известия”. – ¹ 14. – С.15.

ÄаСо. – “русь”. – ¹ 2398. – С.1.

ÄаСо. – “новûй пахарь”. – ¹ 2398. – С.5.

77


ÄаСо. – “Голос труда”. – ¹ 2610. – С.1.

ÄаСо. – “рідне слово”. – ¹ 2615. – С.1.

ÄаСо. – “хвиля України”. – ¹ 2616. – С.1.

78

ÄаСо. – “Конôедералист”. – ¹ 2612. – С.1.

ÄаСо. – “анархист”. – ¹ 2613. – С.1.

ÄаСо. – “Вісник”. – ¹ 2614. – С.1.

79


ÄаСо. – “Утро россии”. – ¹ 2619. – С.1.

ÄаСо. – “Голос социал-демократа”. – ¹ 2622. – С.1.

ÄаСо. – “Èзвестия”. – ¹ 2617. – С.1.

80

ÄаСо. – “труд”. – ¹ 2623. – С.1.

ÄаСо. – “Èзвестия”. – ¹ 2629. – С.1.

ÄаСо. – “Боротьба”. – ¹ 2626. – С.1.

81


ÄаСо. – “Курский край”. – ¹ 2631. – С.1.

ÄаСо. – “робітнича газета”. – ¹ 2632. – С.1.

ÄаСо. – “хлеб и воля”. – ¹ 2635. – С.1.

82

ÄаСо. – “Самостійник”. – ¹ 2639. – С.1.

ÄаСо. – “Селянське слово”. – ¹ 2641. – С.1.

83


ÄаСо. – “Боротьба”. – ¹ 2646. – С.1.

ÄаСо. – “Èзвестия”. – ¹ 2648. – С.1.

ÄаСо. – “новости дня”. – ¹ 2649. – С.1.

84

ÄаСо. – “Вісник Унр”. – ¹ 2650. – С.1.

ÄаСо. – “Äеревенская правда”. – ¹ 2651. – С.1.

ÄаСо. – “Більøовик”. – ¹ 2657. – С.1.

85


ÄаСо. – “набат”. – ¹ 2652. – С.1.

ÄаСо. – “Киевская мûсль”. – ¹ 2653. – С.1.

86

ÄаСо. – “трудова громада”. – ¹ 2656. – С.1.

ÄаСо. – “трудова республіка”. – ¹ 2658. – С.1.

87


ÄаСо. – “Селянська спілка”. – ¹ 2509. – С.1.

ÄаСо. – “Вісник Українського військового генерального комітету”. – ¹ 2627. – С.1.

ЗМІСт

Передмова .................................................................................... 3Вибори до Установчих зборів та місцевих органів влади .............. 7Листівки періоду Центральної ради ............................................... 19Листівки періоду Української держави ........................................... 33Листівки періоду Директорії УНР ................................................... 35Білогвардійські листівки ................................................................ 45Радянські листівки ......................................................................... 47Газети 1917-1920 рр. ..................................................................... 71

Науково-довідкове видання

Українська революція 1917-1920 рр. в листівках та газетах Альбом

Альбом підготували:Геннадій ІВанУщенКо (автор-упорядник), Інна ГончароВа, Юлія ВаЛоВа, ольга КЛЮєВа, наталія КотЛяреВСьКа

Технічний редактор:андрій натаЛУха

Підписано до друку 25.11.2005. Формат 16х90/8. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 11,0. Обл.-вид. арк. 12,4. Зам. № 203.Тираж 500 прим.

Видавництво “яроСЛаВна”, Україна, 40030, Суми, вул.Горького, 2, тел.: (0542) 21-40-51

(Свідоцтво серія ДК № 332 від 09.02.2001 р., видане Державним Комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України).

Віддруковано у ВАТ “Сумська обласна друкарня” (м.Суми, вул.Кірова, 215)

Documents

Українська революція1917-1920 рр.в листівках та газетах(з фондів Державного архіву Сумської області)