Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського

Кафедра теорії та методики середньої освіти

Технологія фахової майстерності:

ІКТ-компетентність в освітніх процесах

Матеріали ІІІ обласних Хмурівських методичних читань

23 – 24 січня 2007 року

Випуск третій

Кіровоград

2007

2

ББК 74.24

Н 34

ISBN 978-966-7813-56-7

Організатори обласної науково-практичної конференції, присвяченої

пам’яті О.Хмури (ІІІ Хмурівські методичні читання):

управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної

адміністрації;

обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені

Василя Сухомлинського;

кафедра теорії та методики середньої освіти КОІППО імені

Василя Сухомлинського.

Науково-методичний посібник надрукований за підтримки

дирекції освітніх програм Intel в Україні.

Рецензенти:

С.П.Величко - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри

фізики та методики її викладання КДПУ імені Володимира Винниченка;

І.В.Лупан - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики

КДПУ імені Володимира Винниченка.

Науково-методичний посібник. Технологія фахової майстерності: ІКТ-

компетентність в освітніх процесах: Матеріали обласної науково-практичної

конференції, присвяченої пам’яті О.Хмури / Наук. ред. Т. Гришина. -

Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної

освіти імені Василя Сухомлинського, 2007.- 116 с.

У науково-методичний посібник увійшли: програма та матеріали третіх

Хмурівських методичних читань, присвячені актуальним проблемам

інформатизації освітнього простору регіону, витяг з наказу управління освіти і

науки Кіровоградської облдержадміністрації «Про проведення обласного

методичного огляду-конкурсу «Сучасний урок: ІКТ-супровід».

Для науково-педагогічних, педагогічних та методичних працівників.

Друкується за рішенням вченої ради Кіровоградського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (протокол

№ 2 від 16 червня 2007 року).

Науковий редактор – Т.В. Гришина

ISBN 978-966-7813-56-7

3

ЗМІСТ

Л.С.Голодюк

ІКТ-компетентність працівника освіти як базова

основа технологічного стандарту 5

М.С.Чала

Особливості процесів інформатизації освіти

у Кіровоградській області 11

Т.В.Гришина

Методична компетентність вчителя інформатики:

сучасний погляд 15

О.О.Міненко

Причини виникнення та профілактика

віртуальної залежності учнів 19

О.В.Литвиненко

Нові інформаційні технології як засіб

удосконалення навчально-виховного процесу 24

Б.С.Набока

Розвиток сучасної школи в умовах

інформаційного суспільства 27

Л.С.Голодюк

Комп’ютерна підтримка сучасного уроку в школі:

дайджест матеріалів засідання секції 32

В.В.Ретунська

Особливості використання інтерактивної

дошки на уроках математики 33

О.В.Личко

Використання комп’ютерної техніки на уроках математики 34

О.В.Оранський

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики

шляхом використання комп’ютерної техніки 35

Ю.В.Буряк

Реалізація діяльнісного підходу при вивченні фізики

з використанням комп’ютерної техніки 35

О.М.Цюпа

Метод проектів як реалізація особистісно-діяльнісного

навчання на уроках біології 36

І.В.Макаренко

Комп’ютерна підтримка сучасного уроку біології 37

О.О.Хавроненко

Використання засобів сучасних інформаційних технологій

на уроках хімії 37

Т.В.Пузир

Використання комп’ютерних технологій

під час викладання математики 38

4

Л.М.Попова

Методичне керівництво комп’ютерною підтримкою

сучасного уроку в школі 42

О.О.Денчик

Комп’ютерна підтримка уроку англійської мови 44

Г.В.Скрипка

Використання електронних засобів навчального та

загального призначення в Кіровоградській області 50

І.В.Лупан, В.В.Копотій

Критерії аналізу шкільних підручників з інформатики 54

А.В.Книшук, О.С.Улічев

Комп’ютер як засіб навчання в початковій і середній школі 56

І.С.Аман

Викладання інформатики за умов недостатньої

кількості комп’ютерів 66

Л.І.Федоренко

Урок інформатики у 10 класі (філологічний профіль) 69

В.В.Копотій

Організація дослідницької роботи учнів на уроках

інформатики при вивченні текстового процесора 73

С.О.Шлянчак

Комп’ютерна підтримка уроку-семінару 75

Г.Ю.Громко

Методика розв’язування задач шкільного курсу інформатики 76

В.А.Мироненко

Електронний дидактичний матеріал з Excel:

навчання та проведення аналізу успішності учнів

закладу за допомогою одного файлу 79

О.І.Мірошниченко, Т.Л.Мірошниченко

Програмування контролю знань 83

О.В.Оранський

Використання комп’ютера на різних етапах

вивчення фізики 86

О.В.Фоменко

Використання ІКТ на заняттях з фізики 89

Ю.Ю.Максимов

Комп’ютер у фізичному експерименті 91

5

ІКТ-компетентність працівника освіти як базова основа

технологічного стандарту

Л.С. Голодюк

Стратегія розвитку сучасного суспільства на основі високоефективних

технологій об'єктивно вимагає внесення значних коректив у педагогічну теорію

і практику. Оснащення комп'ютерною технікою і сучасними педагогічними

програмними засобами освітніх закладів дозволяє по-новому підійти до

організації навчального процесу. Проте без досягнення вчителем належної

кваліфікації з використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в

освітньому процесі, зусилля і кошти, що вкладаються у створення

інформаційного середовища, не принесуть належної віддачі.

Зміна освітньої парадигми, пов'язана з переходом від монокультурної

традиції до діалогової культури, спричинила серйозні трансформації у

технологіях викладання. Даний процес ознаменувався появою різноманітних

інноваційних технологій, розвиток яких будується на основі нових принципів

взаємодії його суб'єктів. Інтеграція сучасних освітніх й інформаційних

технологій стає важливою умовою для вдосконалення процесу навчання різних

предметів.

Для сучасної людини характерне прагнення до візуального сприйняття

інформації. Це культурне явище призводить до того, що в ході інформаційної

комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Застосування

мультимедійних технологій сприяє частковому вирішенню даної проблеми.

Електронні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, сильно

впливають на пам'ять і уяву учня, полегшують процес запам'ятовування,

дозволяють вчителю зробити урок цікавим і динамічним.

Застосування ІКТ дозволяє втілювати ідеї індивідуалізації та

диференціації навчання, що стає особливо важливим в умовах становлення

профільної школи. Сучасні навчальні посібники, створені на основі ІКТ,

реалізують інтерактивність як здатність взаємодіяти з учнем та вміщують

систему гіперпосилань, що дозволяє школяру вчитися самостійно, вибирати

свій вектор процесу пізнання.

Пріоритет дослідницьких і проектних технологій у викладанні предметів в

тому, що вони дозволяють використання значної кількості джерел, яка не

завжди є в шкільних бібліотеках. Можливості ІКТ (електронних навчальних

посібників і глобальної мережі Інтернет) щодо збереження і передачі

інформації допомагають підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за

рамки шкільних підручників, доповнити і поглибити їх зміст.

Інформаційно-комунікаційні технології розширюють можливості

діагностики рівня засвоєння інформації. Різноманітні тестові системи і

оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінки знань учнів, розвивати

здатність школярів до самооцінки.

Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології покликані:

стимулювати пізнавальний інтерес до предмета;

додати навчальній роботі проблемний, творчий, дослідницький

6

характер;

сприяти оновленню змістовної сторони предмета;

індивідуалізувати процес навчання і сприяти розвитку самостійної

діяльності школярів.

Але, як показує практика, більшість вчителів-предметників ще не готові до

використання комп’ютера не тільки на уроках, а й у підготовці до їх

проведення. Серед головних причин цієї ситуації варто назвати такі:

нерозуміння керівниками різного рівня важливості вкладання грошей у

формування ІКТ-компетентності вчителя, оновлення комп’ютерної

техніки та придбання мультимедійних засобів навчання;

недостатня кількість НКК з різних предметів у школах;

відсутність мотивації вчителя до використання ІКТ у навчально-

виховному процесі;

обмежена кількість методичних посібників для викладачів, вчителів,

директорів та організаторів навчально-виховного процесу з питань

впровадження ІКТ;

відсутність або завантаженість комп’ютерного класу;

недостатня якість та кількість ППЗ;

відсутність робочого реєстру технологічних особливостей навчання у

комп’ютерному класі з різних предметів;

комп’ютерна безграмотність, тобто несформованість ІКТ-компетентності

вчителя;

вузьке бачення технічних можливостей комп’ютерної та мультимедійної

техніки;

обмежене розуміння необхідності розробки власних комп’ютерних

продуктів тощо.

Усунення деяких причин можливе як на рівні освітньої діяльності

інститутів післядипломної педагогічної освіти, так і в професійній діяльності

самих учителів.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКТ-

компетентність) вчителя є одним з найбільш актуальних завдань системи

безперервної педагогічної освіти. ІКТ-компетентність стає важливою

складовою професіоналізму вчителя. Проаналізуємо досвід зарубіжних країн

щодо вирішення питання використання ІКТ у навчально-виховному процесі.

«Стандарт комп'ютерної грамотності населення країн-членів ЕС.

Програма ECDL».

Технологічний стандарт для вчителя

Програма ECDL\ ICDL

• ECDL (European Computer Driving License) - європейські комп'ютерні

права або ICDL (International Computer Driving License ) - міжнародні

комп'ютерні права;

• З 2001 р. програма сертифікації – основний стандарт комп'ютерної

грамотності населення країни-членів ЄС.

7

Щодо досвіду її використання, то вона:

• З 2003 р. – основа сертифікації користувачів комп’ютера.

• Одержала міжнародну підтримку.

• Понад 3 млн. людей світу пройшли тести ECDL.

• Має державну підтримку в Німеччині, Франції, Швейцарії, Швеції,

Норвегії, Фінляндії як стандарт комп'ютерної грамотності.

Основні модулі програми:

• Основи інформаційних технологій.

• Робота на комп'ютері. Основні операції управління файловою системою.

• Опрацювання текстів.

• Електронні таблиці.

• Бази даних.

• Презентація.

• Інформація і комунікація.

Так, в Італії у 1999 р. Міністерство освіти вирішило впровадити програму

ECDL у коледжах і установах середньо-спеціальної освіти. Понад 2500

італійських шкіл є Авторизованими центрами тестування ECDL. Стандарт

ECDL схвалено Міністерством освіти як обов'язкову складову підготовки

вчителів. У 2002 р. сертифіковані 160 000 учителів. У 2002 р визнано стандарт

ECDL як основний інструмент оцінювання знань ІКТ студентів. Студенти, які

здали тести ECDL, одержують офіційний запис у дипломі, що прирівнюється до

університетського іспиту.

У 2001 р. міністр вищої освіти Єгипту підписав Меморандум, спрямований

на підвищення рівня володіння персональним комп'ютером у системі вищої

школи Єгипту шляхом упровадження програми сертифікації ECDL/ІCDL.

Навчальний план ECDL став стандартом базових знань ІКТ для всіх студентів

університетів і працівників вищої освіти.

Уряд Швейцарії приступив до виконання проекту з підвищення

кваліфікації вчителів без відриву від виробництва, включивши ECDL в

обов'язкову програму перепідготовки кадрів.

У Чехії стандарт ECDL офіційно визнано Міністерством освіти й широко

використовується в програмах підвищення кваліфікації вчителів.

У Литві Міністерством освіти й науки з 2002 р. програма European

Computer Drіvers Lіcense (ECDL) прийнята за основу при розробці державного

стандарту комп'ютерної грамотності вчителів.

В Україні програмою інформатизації передбачено розробку технологічного

стандарту для вчителів і студентів!

Технологічний стандарт для вчителя:

• І рівень - початківець

• ІІ рівень - активний користувач

• ІІІ рівень – експерт

Поки що він не є обов'язковим, призначений для підвищення мотивації

використання ІКТ.

8

Діє певний термін.

Фінансується Кабінетом Міністрів та місцевими бюджетами.

Початківець (основа ECDL) – стандарт для випускника (майбутнього

вчителя):

• використання комп'ютера та його периферійних пристроїв;

• використання комп'ютерних програм;

• знаходження потрібних даних в Інтернеті;

• використання ІКТ для розв'язування освітніх задач навчального предмета;

• спілкування за допомогою електронної пошти;

• створення та використання в навчальному процесі методичних матеріалів

і дидактичних засобів за допомогою ІКТ (текстового редактора, засобу

підготовки презентацій, публікацій);

• використання Інтернету для вивчення перспективного педагогічного

досвіду.

Активний користувач:

Початківець +

• використання існуючих посібників з ІКТ;

• представлення на наукових семінарах результатів навчальної діяльності,

котра базується на використанні ІКТ;

• участь у міжпредметних навчальних проектах з використанням ІКТ;

• використання ІКТ на різних етапах уроку;

• проведення простого статистичного аналізу даних, використовуючи ІКТ;

• впровадження нових методів оцінювання знань учнів з використанням

ІКТ;

• використання освітніх сайтів для організації та проведення навчального

процесу;

• участь у дистанційних курсах підвищення кваліфікації в Україні.

Експерт:

Активний користувач +

• аналіз досвіду використання ІКТ;

• розробка і проведення міжпредметних навчальних проектів з

використанням ІКТ;

• участь і проведення телекомунікаційних проектів;

• участь у міжнародних дистанційних курсах підвищення кваліфікації;

• використання Інтернет для знаходження професійних курсів в освітній

галузі;

• консультування вчителів з питань використання ІКТ у навчальному

процесі;

• проведення семінарів для вчителів з проблем інтегрування ІКТ у

навчальний процес;

9

• розроблення і проведення тренінгових курсів з базових комп'ютерних

навичок для своїх колег;

• обговорення методичних та організаційних питань використання ІКТ з

колегами інших шкіл та країн [подана інформація була оприлюднена на

семінарі завідувачів навчально-методичних кабінетів інформатики

інститутів післядипломної педагогічної освіти 25 травня 2006 року

Н.В. Морзе, професором, доктором педагогічних наук].

Мета і завдання підготовки вчителя-предметника до використання ІКТ Основною метою підготовки вчителів є сприяння формуванню готовності й

здатності педагога використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності.

Компоненти ІКТ (технічний, програмний, методичний та інформаційний)

дозволяють визначити систему завдань під час планування процесу

підвищення кваліфікації вчителів:

удосконалення й розвиток навичок використання комп’ютера, його

периферійних пристроїв, локальних і глобальних мереж;

ознайомлення з програмами загального і навчального призначення,

моделюючими середовищами та з можливостями їх використання в

навчальному процесі;

ознайомлення й оволодіння методиками викладання свого предмета з

використанням ІКТ;

удосконалення навичок роботи з електронною інформацією (пошук,

аналіз, систематизація, конвертація та ін.).

Під час підготовки вчителів до роботи з ІКТ необхідно враховувати два

чинники: рівень освоєння ІКТ вчителем як користувачем і рівень

впровадження ІКТ у професійну діяльність вчителя.

Під ІКТ-компетентністю вчителя ми розуміємо його здатність

вирішувати професійні педагогічні задачі із залученням інформаційно-

комунікаційних технологій.

У формуванні ІКТ-компетентності вчителя можна виділити два аспекти:

базова ІКТ-компетентність і предметно-орієнтована.

Під базовою ІКТ-компетентністю розуміється інваріант знань, умінь і

досвіду, необхідний вчителю-предметнику для вирішення освітніх завдань,

перш за все засобами ІКТ загального призначення.

Предметно-орієнтована ІКТ-компетентність передбачає освоєння

спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту

того або іншого навчального предмета та їх упровадження в освітню діяльність.

Педагогів, здатних якісно навчати учнів основним предметам шкільної

програми, застосовуючи інформаційні технології, необхідно спеціально

готувати. Ці вчителі повинні добре розбиратися в психології дитини, володіти

методичними прийомами навчання і бути фахівцями в області інформаційних

технологій. Тобто їм необхідно:

знати дидактичні можливості комп'ютера;

володіти методами використання комп'ютера в організації навчання;

10

уміти використовувати комп'ютер для організації контролю і

самоконтролю освоєння школярами вивченого матеріалу;

уміти оптимально поєднувати ІКТ і традиційні технології навчання;

використовувати нові інформаційні технології для організації творчої

діяльності учнів тощо.

А тому процес формування ІКТ-компетентності вчителя двоетапний:

формування базового рівня, тобто знань, умінь і досвіду у

використанні засобів ІКТ загального призначення;

освоєння предметно-орієнтованого рівня: впровадження в освітню

діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до

вимог змісту і методики того або іншого навчального предмета.

Досягнення другого рівня ІКТ-компетентності – це результат

систематичної і планомірної роботи педагога над підвищенням власного рівня

професіоналізму.

Ми виділяємо два допоміжні етапи між базовим і предметно-орієнтованим

рівнем ІКТ-компетентності.

Рис. 1

На першому етапі вчитель вивчає програмне забезпечення з свого

предмета, знайомиться з досвідом роботи колег.

На другому етапі педагог проводить перші уроки з використанням ІКТ. Як

наслідок цього, виникає необхідність у створенні авторського дидактичного

забезпечення уроку, накопичується досвід, формуються аналітичні,

прогностичні, проектні уміння. Вчитель набуває здатності аналізувати

дидактичний потенціал навчальних програмних засобів, оцінювати їх

ефективність, передбачати результат їх використання, розробляти методичні

рекомендації з їх використання.

Базова ІКТ-компетентність педагогів формується на семінарах у рамках

програми MS «Партнерство у навчанні».

Предметно-орієнтована ІКТ-компетентність педагогів формується на

семінарах, що проходять за програмою Intel «Навчання для майбутнього».

11

Відомості про автора Голодюк Лариса Степанівна, старший викладач кафедри теорії та

методики середньої освіти Кіровоградського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат

педагогічних наук.

Розвиток процесів інформатизації освіти у Кіровоградській області

М.С.Чала

Головною задачею інформатизації можна вважати створення умов для

появи нових освітніх практик, методів і організаційних форм навчальної

роботи, збільшення розмаїтості, широти й інтенсивності їхнього застосування

на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Процес інформатизації

освіти – це процес змін, направлений на постановку і вирішення окремими

навчальними закладами й освітньою системою в цілому завдань свого розвитку.

Впровадження ІКТ без змін у роботі учасників навчально-виховного

процесу називають процесом комп'ютеризації школи. У цілому з

комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів Кіровоградщини

досягнуті певні позитивні результати. Середній показник по області становить

43 учні на 1 комп'ютер, у тому числі 41 - в сільських школах. На жаль, ці дані

не є абсолютно об’єктивними, адже для підрахунку обирається не кількість

комп’ютерів, що відповідає останнім вимогам специфікації, а кількість

комп’ютерів, які стоять на бухгалтерському обліку. Так само умовно

об’єктивною можна вважати інформацію про кількість ННК, або часто під ННК

розуміють ―мікс‖ із 8 та більше комп’ютерів, не зазначаючи, скільки з них

робочих, чи відповідають вони вимогам сучасності. Гострою для області

залишається проблема списання застарілої техніки. Більшість загальноосвітніх

навчальних закладів І-ІІІ ступенів мають на сьогодні кабінети інформатики та

інформаційних технологій, чого не можна сказати про ЗНЗ І-ІІ ступенів.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій є одним з

найважливіших чинників економічного та соціального розвитку сучасного

суспільства. Інформаційна грамотність і культура, ІКТ – компетентність все

12

частіше стають передумовою успішної професійної діяльності людини.

Розглядають декілька фаз упровадження ІКТ в суспільство в цілому і

освіту зокрема:

фаза автоматизації – важливі інфраструктури знаходяться в стані

розвитку, за конверсію існуючих систем і конструкцію інформаційних рішень

несе відповідальність тільки технічний персонал;

фаза інформатизації – характеризується рухом у напрямку до

особистого користування інструментами комп’ютеризації, з сильним впливом

користувача на конструкцію автоматизованих систем;

фаза комунікації – найбільше продвинута стадія, коли комп’ютери

обۥєднані в мережі, їх використання характеризується співробітництвом між

користувачами.

Розглянемо результати опитувань, вибірково проведених серед вчителів

інформатики та директорів загальноосвітніх навчальних закладів (слухачів

курсів підвищення кваліфікації):

Фаза автоматизації

Фаза

інформатизації Фаза комунікації

ЗНЗ 63% 31% 6%

Управління та

відділи освіти 59% 37% 4%

ВНЗ 12% 54% 34%

На жаль, опитування відображає загальні тенденції інформатичної освіти в

Кіровоградській області. Це багато в чому обумовлюється відсутністю

компетентного керівництва, системи підготовки вчителів та неперервної

технічної і методичної підтримки.

13

Найважливішим фактором інформатизації освіти є доступ до ресурсів

ІНТЕРНЕТ. Станом на 1 грудня 2006 року 44,7 % шкіл підключені до глобальної

мережі, переважно комутоване з’єднання. Істотною проблемою є вартість

виходу шкіл у мережу Інтернет. У даний час 49,4 % усіх шкіл області уже

підключені до глобальної мережі. Але слід зазначити, що здебільшого

використовується модемний зв’язок. Середня швидкість передачі інформації

складає 33 Кбит/с.

Однак школам, в умовах об'єктивного процесу наростаючих інформаційних

потоків, украй необхідні електронні читальні зали, оснащені сучасними

комп'ютерами і мультимедійними проекторами. Обласною програмою

інформатизації передбачено їх створення за схемами: 10+1; 5+1; 2+1.

Невирішеною залишається проблема технічного обслуговування

комп'ютерного парку.

Розробка програми розвитку єдиного освітнього інформаційного

середовища області обумовлена прийняттям Державної програми

―Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці‖ на 2006-2010 роки,

необхідністю координації програм з інформатизації освіти, проведених в

окремих районах та містах області.

Найбільш очевидною причиною відставання області в інформатизації у

порівнянні з більшістю регіонів України є низький рівень оснащеності

сучасною мультимедійною технікою. Однак, як показує український і світовий

досвід, ще більш важливою проблемою є неготовність вчителів і відсутність у

керівників (у тому числі, у системі освітою) адекватної перспективи

(―бачення‖) шляхів розвитку школи. Відсутність правильного бачення

приводить до неефективних витрат ресурсів, закупівлі ―заліза‖, тобто

комп'ютерів без програмного забезпечення, додаткового устаткування і суттєвої

додаткової підготовки кадрів, спричиняє ігнорування специфіки конкретних

установ (зокрема, рівня їхньої готовності).

Підвищенню рівня ефективності використання ІКТ в педагогічній

діяльності вчителя сприяє програма ―Intel® Навчання для майбутнього‖, яка діє

в області з вересня 2005 року. На 01.12.2006 за програмою пройшли навчання

1039 освітян. В основі програми лежить впровадження інформаційних

технологій навчання дітей за проектним методом з метою розвитку в них

навичок мислення високого рівня. Програма допомагає вчителю усвідомити

14

важливість гуманістичної орієнтації процесу інформатизації освіти,

конвергенцію (злиття) обчислювальних, комунікаційних та освітніх технологій.

Основними завданнями інформативної освіти (не тільки шкільної) є

формування:

комп’ютерної грамотності (компетентне і доцільне користування

комп’ютерами в щоденному житті);

застосування інструментарію ІКТ в інших галузях (вміння користуватись

інструментарієм ІКТ для розв’язування шаблонних задач інших галузей);

застосування інформатики в інших галузях (вміння користуватись

методами інформатики у поєднанні з інструментарієм ІКТ для розв’язування

задач інших галузей);

застосування інформатики в професійній діяльності (вміння

користуватись методами інформатики у поєднанні з інструментарієм ІКТ для

розв’язування задач інших галузей, задач професійної діяльності та задач, що

сприяють підвищенню рівня професійної компетентності).

Сьогодення вимагає від випускників шкіл володіння методикою

моделювання, проектування, реалізації інформаційних систем за допомогою

проблемно-орієнтованого інструментарію та вміння захищати власні проекти.

Інформатика є не окремою галуззю знань, а синтезом галузей. Протягом

90-х років минулого століття відбулись суттєві зміни у технологіях обчислень

та комунікацій, зріс вплив цих технологій на суспільство, що призвело до

важливих змін в інших галузях.

Одна з головних змін в освіті - перехід від навчання вчителем до вивчення

учнем. Це не означає, що фігура викладача стає менш важливою, проте його

роль значно змінюється.

Інша давно необхідна зміна полягає у впровадженні практично значимих

для учнів технологій навчання, інтеграції дисциплін.

Модернізаційні процеси освітнього середовища пов’язані як з організацією

педагогічного та управлінського процесів, так із зміною характеру освітніх

ресурсів і оновленням методів навчання, зокрема, орієнтованих на нові

інформаційно-комунікаційні технології.

Одним з основних напрямків діяльності як окремих освітніх закладів, так і

всієї системи освіти Кіровоградської області є розвиток професійної

компетентності вчителя, його особистісно-професійне зростання в умовах

інформаційного суспільства і як наслідок - формування цілісної інформаційної

культури учня.

Відомості про автора Чала Марина Станіславівна, завідувач навчально-методичного кабінету

інформатики Кіровоградського обласного інституту післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

15

Методична компетентність вчителя інформатики: сучасний погляд

Т.В.Гришина

Із приєднанням національного освітнього простору до системи

європейських освітніх цінностей концептуально значущим фактором постають

проблеми технологічної підготовки вчительства, підвищення рівня його

методичної культури, пошуку шляхів самовтілення фахової майстерності в

професійну практику.

Професіоналізм учителя є вирішальним чинником у новій освітній ситуації

ще й з погляду реалізації діяльнісної парадигми шкільного навчання - зміна

орієнтирів спричинила виникнення і становлення технологічних підходів до

викладання і навчання.

Загальні уявлення про результативність навчання в цілому (для всіх учнів)

поступилися місцем конкретному освітньому взірцеві для кожної дитини,

причому вираженому в діях, склад яких вчитель зможе чітко ідентифікувати -

предметних компетенціях. Критерії особистих навчальних досягнень

нормативно визначені і стандартизовані державою, а шляхи здійснення

відповідної роботи для їх появи залишаються цариною впливу професійних

інтересів учителя, рівня його фахових можливостей і намагань, вияву

педагогічного досвіду.

Методика викладання навчального предмета за своєю суттю є нормативно

визначеною моделлю діяльності вчителя. Вона формується на основі

професійного досвіду окремих людей, многократно перевіреному освітньою

практикою на ефективність здобутих результатів. Створені у практичному

досвіді моделі із часом відчужуються від своїх творців, втрачають

індивідуалізовану окремість на користь загальних закономірностей,

ускладнюються і врешті-решт переростають у монолітні підвалини дидактики

як науки.

Така об’єктивізація особистого досвіду необхідна для стандартизації й

узагальнення процесуальних основ здатності людини до викладання

(научування), для розуміння бінарної природи навчання. Отже, методична

компетентність вчителя – гнучкий комплекс, який постійно формується,

оновлюється і розвивається сумірно запитам часу.

Варіабельність індивідуальної технології викладання (особистий рівень

володіння методикою) та властивий їй механізм адаптації засадничих позицій

до цілком визначених реальних умов виявлення (змісту навчального матеріалу,

систем технологічного супроводу, індивідуальних особливостей учня)

дозволяють дотримуватись встановленого освітньою практикою й особистим

досвідом учителя балансу критеріально-нормативних умов і наявних

можливостей у навчальному процесі.

Крім того, нинішня інформатизація вивчення шкільних дисциплін

перетворює ПК у рядовий технічний засіб навчання, використання якого

підпорядковуватиметься іншій методиці. Починати формувати методичну

культуру використання комп’ютера на шкільному уроці треба зараз, бо коли ця

проблема голосно заявить про себе, доведеться терміново віднаходити нові

16

Компетентнісний підхід

Нове тлумачення

індивідуалізації навчання:

важлива не прогнозована

наявність в особи

внутрішнього

налаштування на якусь

майбутню діяльність, а

використання того

навчального потенціалу,

що є на даний момент

Формування досвіду

самостійної діяльності

на основі

універсальних знань

Нова інтерпретація

змісту навчання, що

формується від

бажаного кінцевого

результату

освітні парадигми.

Будь-яка новизна адекватно сприймається, якщо вона зрозуміла своїм

призначенням і суттю та виправдана з погляду стану освітніх процесів і запитів

його учасників. Варто вітати появу компетентнісного підходу до організації

шкільного навчання хоча б тому, що він ґрунтується на традиційних методах

здійснення шкільної освіти, орієнтований на використання найновішого

технічного супроводу і відповідає звичним національним освітнім пріоритетам.

Компетентнісний підхід до шкільної освіти спрямовує навчальний процес

на формування та розвиток в учня ключових компетентностей, в основу яких

закладаються предметні компетенції.

Переваги компететнісного підходу розкриваються схемою 1.

Призначення компетентнісного підходу полягає у створенні умов для появи і

розвитку особистого навчального і життєвого досвіду учня в плані

функціональної предметної грамотності.

Визначальною відмінністю такого підходу є закладання в структуру уроку

ситуацій, у які включається наявний навчальний і життєвий досвід учня. Треба

прогнозувати ті з них, що розраховані не тільки на експлуатацію

індивідуальних особливостей школяра, а й передбачають використання ним

знань і способів виконання діяльності. Дієвість навчального досвіду, а не риси

індивіда, і є нормою освітнього результату в компетентнісному навчанні.

Згідно з визначенням Міжнародного департаменту стандартів для

навчання, досягнення та освіти, поняття компетентності тлумачиться як

спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або

роботу. Воно містить набір знань, навичок та відношень, які дають змогу

особистості ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції,

Універсальність ключових

компетентностей вбирає в себе ряд

споріднених знань і навичок,

міжпредметних за своєю суттю і

загальнонавчальних за призначенням

Поєднання інтелектуальної і

навичкової складових освіти,

знання як здатність до діяльності

17

що підлягають досягненню стандартів у галузі професії або виду діяльності (1).

Компетентнісний підхід передбачає побудову чіткої системи

компетентностей в освіті, до якої входять:

1) ключові компетентності, які формуються впродовж усього навчання.

Вони розкриваються набором найзагальніших понять шкільної освіти,

що дозволяють особистості ефективно реалізуватися у багатьох

життєвих сферах шляхом використання набутих знань, навичок,

досвіду, поведінкових реакцій;

2) компетенції, що набуваються впродовж опрацювання змісту певної

галузі під час її вивчення в школі. Вони належать до об’єктивних

категорій, суспільно визнаних рівнів знань, навичок, ставлень у певній

сфері діяльності людини як абстрактного носія (освітні стандарти

вивчення шкільних предметів);

3) предметні компетенції, що визначаються як здатність учня успішно

застосовувати сукупність знань і способів дій із певного предмета під

час уроку або відповідно до життєвої ситуації.

У цьому складному комплексі всі вияви компетентності взаємопов’язані

між собою (схема 2).

Схема 2

Методична компетентність вчителя – це дворівневий комплекс його

фахових умінь, який знаходить своє вираження у технологічній компетентності

та інноваційній ініціативності.

Технологічна компетентність вчителя полягає у його здатності ефективно

застосовувати сукупність фахових знань та навичок відповідно до професійної

ситуації з метою формування в учня стандартизованих предметних

компетенцій.

Відповідно інноваційна ініціативність вчителя пов’язується з його

здатністю створювати авторизовані моделі освітніх технологій, що

структуровані реальними умовами викладання і суттєво поліпшують результати

професійного самовияву в плані формування високого рівня компетенцій учнів.

Внутрішню структуру методичної компетентності вчителя можна

розкривати на основі логічної структури освітньої компетентності,

запропонованої С. Трубачовою (2). Але виявлятиметься вона тільки в

індивідуальному порядку з урахуванням освітніх умов роботи та

технологічного потенціалу вчителя, рівня його фахової культури, методичних

пріоритетів, інформаційної грамотності (схема 3).

Складниками методичної компетентності вчителя є:

- ціннісний (обсяг духовних цінностей, породжених професійним

досвідом, розстановка методичних пріоритетів своєї фахової

діяльності, культура професійного мислення);

1

2 3

18

- інформаційно-діяльнісний (знання змісту предмета та способів його

донесення, фахова культура уроку);

- технологічний (організація діяльності учнів під час уроку,

професійні шаблони діяльності, професійна культура праці);

- комунікативний (культура спілкування, норми професійної

поведінки).

Структура методичної компетентності вчителя

Схема 3

Процес сходження вчителя до вершин методичної компетентності завжди

індивідуальний, мінливий і нелінійний. Він починається дослідженням

можливостей поєднання традиційних та інноваційних видів фахової діяльності.

Марно шукати модернового способу його надбання, припис звичний –

повноцінне здійснення технологічного самовдосконалення у щоденній праці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Стратегія реформування освіти в України: Рекомендації з освітньої

політики.- К.: «К.І.С.», 2003.- 296 с.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські

перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під ред. О.В.Овчарук.- К.:

«К.І.С.», 2004.- 112 с.

Відомості про автора Гришина Тетяна Василівна, завідувач кафедри теорії та методики

середньої освіти , кандидат педагогічних наук, доцент.

Технологічна компетентність вчителя

Професійна (ситуативна) мотивація

необхідності подальшого удосконалення

фахових можливостей

Знання та навички,

необхідні для подальшого

формування технологічної

компетентності

Способи роботи на

певному етапі формування

творчої професійної

діяльності

Самооцінювання

(зовнішнє оцінювання)

ефективності

отриманого результату

19

Причини виникнення та профілактика віртуальної залежності учнів

О.О.Міненко

Сьогодні більшість спеціалістів переконана, що той вплив, який чинять

комп’ютерні технології на психіку людини, є найбільш глибоким і системним

порівняно з впливом інших технологічних систем. Потенціал Інтернету

здається сьогодні практично необмеженим, а контроль достовірності та безпеки

його інформації – практично неможливий. Постійна потреба перебування у

віртуальному просторі, заміна реального життя віртуальним, так звана

«чатоманія» стала сьогодні серйозною психологічною проблемою. Не менш

серйозною є проблема комп’ютерних ігор. До професійного словника

психологів, психіатрів, соціологів уже ввійшли такі терміни, як віртуальна

залежність, віртуальна аддикація, віртуальний травматизм. Руйнівні впливи

цього явища з особливо вражаючою силою діють на ще несформовану дитячу

психіку.

Для більш глибокого аналізу вищезазначеної проблеми необхідно

визначити причини, які викликають даний вид залежності. Серед них можна

виділити дві групи: загальні причини, що лежать в основі будь-якого виду

психічної залежності, та специфічні, що викликають саме віртуальну

залежність.

До загальних причин появи різних форм психічної залежності ми

відносимо такі:

1. Бездуховність сучасного суспільства.

Кожній людині властива потреба духовного розвитку, що виражається у

прагненні до вищих цінностей, до пізнання істини, пошуку сенсу життя,

саморозвитку та самовдосконалення. У сучасному суспільстві можливість

реалізації цієї потреби блокується, оскільки домінуючим стає культ

матеріального, відсутні навіть елементарні орієнтири духовного,

психологічного, морального розвитку для підростаючого покоління. Виникає

те, що в психології визначається як морально-духовна криза суспільства. А

оскільки на державному рівні не робиться суттєвих спроб виходу з даної кризи,

кожна окрема особистість шукає власні шляхи її вирішення. Досить часто вони

є деструктивними, що проявляється у різних формах психічної та фізичної

залежності.

2. «Культурна інтервенція».

За теорією К.Г. Юнга, в основі менталітету будь-якого народу, етносу

лежить колективне несвідоме, що формує певний архетип (етнічний,

соціальний). Архетип як первинна схема індивідуальної та соціальної реакції й

поведінки, функціонуючи на рівні несвідомого, здійснює суттєвий вплив, а

часто і визначає основні засади життєдіяльності представників даного народу

(цінності, способи реагування на оточуючий світ, особливості ставлень,

соціальну та міжособистісну взаємодію). Слід зазначити, що архетип має одну,

дуже важливу, з точки зору нашого дослідження, особливість: невластиві рідній

культурі життєві принципи, цінності, світогляд наштовхуються на жорстку

протидію несвідомої сфери психіки. Відповідно виникає внутрішній конфлікт

20

між свідомістю і несвідомим, наслідком якого може стати невроз. Як відомо,

вихід з невротичного стану особистість може шукати у неконструктивних

формах, зокрема таких, як неадекватне сприйняття реальності, асоціальні

форми поведінки, відхід від реальності у віртуальний світ, алкоголізм,

наркоманія тощо.

3. Наявність незаповненого значущим смислом часу.

Сьогодні підлітки, молодь фактично позбавлені такого важливого

інституту повноцінного проведення часу, як родина. Одна з провідних причин –

велика зайнятість батьків внаслідок зміни цінностей, коли матеріальне

превалює, а то й замінює духовне. Причому дане явище властиве всім

соціальним верствам, що дозволяє зробити висновок: першопричиною є не

економічний стан, а загальна зміна системи цінностей. Провідну роль в

ініціюванні і реалізації цієї зміни цінностей відіграють ЗМІ, масова культура,

якими пропагується культ збагачення, споживання. На тлі цього

спостерігається фактичне виродження позашкільних закладів - дитячо-

юнацьких клубів, гуртків, секцій. А ті, котрі залишились, перейшли на так

звану комерційну основу, що суттєво обмежує можливість участі дітей. Та й

матеріальна база більшості з них, на жаль, бажає кращого. Як наслідок цього,

діти залишаються незайнятими і заповнюють свій час самостійно: алкоголем,

наркотиками, віртуальною реальністю, асоціальними формами поведінки тощо.

4. Вікові особливості підліткового віку.

Підліткам властиве прагнення до визнання серед однолітків, до

спілкування з ними, з’являється страх бути неприйнятим ними. Отже,

потрапляючи в компанію однолітків, де палять або вживають алкоголь чи

наркотики, або грають в комп’ютерні ігри, підлітку дуже важко відмовитись від

їхнього способу життя, наслідування їх дій.

5. Невирішені особистісні проблеми.

Досить часто людина, яка має певні особистісні проблеми, замість того,

щоб вирішувати їх конструктивно, вирішує їх через вживання алкоголю чи

наркотиків, шляхом втечі від реальних проблем у віртуальний світ. Особливо

часто це зустрічається серед підлітків і молоді, оскільки недостатність

життєвого досвіду не дозволяє зробити це конструктивно. Саме тут вкрай

необхідною є допомога дорослих. Але вони досить часто не помічають проблем

підлітка або не вважають їх суттєвими зі своєї, дорослої точки зору, що для

підлітка є дуже болючим. Коли дорослі (батьки, вчителі) в кінці кінців

усвідомлюють всю важливість цих проблем, часто вже буває пізно.

Серед специфічних причин, що викликають віртуальну залежність, можна

виділити такі:

1. Можливість віртуальної реалізації в комп’ютерних технологіях тих

потреб, реалізація яких є неможливою чи проблемною в реальності.

У комп’ютерній грі або в процесі інтернет-спілкування слабкий стає

сильним, замкнутий - комунікабельним, ізольований - популярним, виникає

можливість реалізувати агресивні та сексуальні потреби, які не можна

здійснити в реальності. Та після такої віртуальної реалізації людина,

повертаючись у реальний світ, особливо гостро усвідомлює, що насправді

21

проблема не вирішилась. Але в неї ще досить яскраві спогади щодо

віртуального її вирішення, це примушує її повертатись у віртуальний світ знову

і знову. З часом віртуальний простір стає єдиним способом «вирішення»

реальних проблем, що веде до формування віртуальної залежності.

2. Комп’ютероманія сучасної молоді досить часто пов’язана з прагненням

бути як всі, не відрізнятись, оскільки грати в комп’ютерні ігри, «блукати» в

Інтернеті чи «виснути» в чаті сьогодні є вкрай популярним серед дітей,

підлітків, молоді. Якщо ти цього не робиш, є небезпека отримати ярлик

«непопулярного», «відсталого», і досить часто саме це й страх є причиною

першого кроку до віртуальної залежності.

3. Доступність і розповсюдженість комп’ютерних ігор та Інтернету.

Широке розповсюдження комп’ютерних клубів, Інтернет-кафе та відносно

невеликі ціни за користування їхніми послугами роблять їх доступними для

будь-якого кола споживачів. При цьому досить часто винахідливі підприємці

розташовують ці заклади надто близько від шкіл та інших навчальних закладів,

в результаті чого діти проводять там не лише позаурочний, а й навчальний час.

Дане «захоплення» руйнує молодий організм як на фізичному та

фізіологічному рівнях, так і на психічному. Серед фізичних та фізіологічних

проблем віртуальної залежності слід виділити такі:

1. Виснаження нервової системи, яка під час комп’ютерної гри постійно

знаходиться у збудженому стані.

2. Зниження імунітету внаслідок нервової перевтоми, опромінювання,

зниження рухової активності.

3. Внаслідок нерухомості порушується діяльність кишкового тракту (в

результаті чого порушується вихід продуктів розпаду і виникає

інтоксикація організму), серцево-судинної системи, хребта.

4. Погіршення інтелектуальної діяльності: процесів пам’яті, уваги,

мислення внаслідок перевтоми нервової системи.

До психічних наслідків варто віднести, зокрема, такі:

1. Відхід від реального життя, що приводить до соціальної дезадаптації.

Соціальна дезадаптація є особливо небезпечною у підлітковому та юнацькому

віці, оскільки саме в цей період процес входження в соціум, усвідомлення себе

повноцінним членом даного суспільства є провідною задачею. Якщо в цій сфері

відбуваються порушення, це може викликати нервові та психічні розлади,

асоціальні форми поведінки тощо.

2. Соціальна депривація – порушення процесу спілкування з іншими.

Дане явище виникає внаслідок того, що безпосереднє спілкування з

однолітками і старшими, що є необхідною умовою психічного розвитку,

замінюється на віртуальне спілкування. Це особливо небезпечно у підлітковому

віці, коли відбувається процес соціального розвитку, процес входження в

систему соціальних стосунків.

3. Поява підвищеної немотивованої агресивності, жорстокості, що

пояснюється перевагою ігор агресивної спрямованості. Формування даної

якості в процесі комп’ютерних ігор підсилюється тим, що, на відміну від

телевізора, дитина не просто пасивно сприймає сцени насильства, а виступає їх

22

активним учасником, діячем. Відповідно знімається психологічний бар’єр на

насилля, жорстокість, вбивство, і, вбивши неодноразово віртуально, дитина вже

психологічно готова повторити це в реальному житті. Це пов’язане з такою

особливістю дитячої психіки, як слабке розрізнення реального та віртуального

світів. У результаті чого, те, що робиться віртуально, автоматично

переноситься в реальний світ. Доказів цього вже достатньо. Один з багатьох

фактів – це вбивство двома американськими старшокласниками – фанатами

комп’ютерних ігор «Doom» та «Quake» - 13 своїх однокласників та поранення

23 у квітні 1999 року. За даними наших досліджень, підвищена агресивність

спостерігається у підлітків, які грають в жорстокі комп’ютерні ігри та

дивляться жорстокі фільми.

4. Загальмування емоційної сфери, оскільки постійне переглядання

сцен насильства, віртуальна участь у них викликає до дії механізми

психологічного захисту від жорстокості, яка не є природною (особливо для

вразливої дитячої психіки). Цей механізм виявляється у притупленні емоційної

сфери, що потім виражається у байдужості до близьких, до горя і переживань

інших.

5. Відсутність інтересу до інших сторін реального життя (навчання,

родини, друзів, секцій), оскільки вони стають блідими і нецікавими на фоні

яскравого віртуального життя.

6. Зміна системи цінностей.

За даними досліджень В.Авраменкової, якщо раніше 7-річні діти на перше

місце за значущістю для себе ставили батьків, то тепер на першому місці стає

комп’ютер, а тато з мамою займають друге місце поряд, до речі, з телевізором.

7. Порушення вольової сфери, оскільки віртуальний вчинок, на відміну

від реального, не вимагає вольових зусиль. Для того, щоб стати сильним, у

віртуальній грі не треба зусиль. Для того, щоб завоювати популярність у

віртуальному спілкуванні, не треба копіткої праці над собою, над своїм

умінням спілкуватись, поводитись, виглядати зовнішньо.

8. Недорозвинутість мислення, оскільки в процесі комп’ютерних ігор

дитина працює лише на рівні образного мислення. При цьому найвищий і

найважливіший рівень розвитку мислення – словесно-логічний – не

підключається, а отже, і поступово деградує.

Отже, проблема небезпеки віртуальної залежності очевидна і вимагає

спеціально організованої профілактичної роботи. Серед основних кроків

профілактики віртуальної залежності можна запропонувати такі:

1. Спрямування психічного розвитку дитини на високі морально-духовні

цінності (виховання прагнення до високої мети, мрії, формування духовності на

традиційних релігійних засадах, привчання до високого мистецтва, вчити

бачити прекрасне в природі, літературі, житті в цілому).

2. Виховання на засадах традиційної культури, з врахуванням національних

культурних цінностей.

3. Постійне довірливе спілкування з дітьми, максимальне спільне

проведення часу, знання всіх дитячих проблем і турбот.

23

4. Забезпечення максимальної зайнятості дитини (домашні обов’язки,

різноманітні секції, гуртки, заняття спортом і т.д.).

5. Формувати ставлення до комп’ютера не як до розваги, а як до засобу для

роботи. Тому недопустимо починати знайомство дітей з комп’ютером з

комп’ютерних ігор, які для дітей стають не засобом, а ціллю.

6. Комп’ютерні ігри можуть мати місце в житті дитини лише при

дотриманні суворих часових та змістових умов. Стосовно змісту, необхідно

виключити будь-які ігри, де мають місце елементи насильства, жорстокості,

вбивства та інших асоціальних дій (угон автомобілів, розповсюдження

наркотиків, сексуальна розпуста). Щодо часу, рекомендації психологів такі:

починати знайомство з комп’ютером не раніше ніж в 7 років і не більше 10

хвилин на день (не частіше 1-2 разів на тиждень). З 10 років час можна

збільшити до 15-20 хвилин 1-2 рази на тиждень і лише з 15 років – 40 хвилин на

день. Далі в міру необхідності оволодіння комп’ютерною грамотністю (а не для

ігор!) цей час може збільшуватись.

7. Пояснюючи підліткам шкідливість комп’ютерних ігор, слід враховувати

психологічні особливості підлітків: значущість самооцінки та оцінки інших,

потребу в самовираженні, у визнанні іншими. Тож докази повинні бути

відповідними: «Прочитати книжку набагато складніше, ніж опанувати

комп’ютерну гру. Дослідження доводять, що навіть люди з низьким

інтелектуальним рівнем освоюють ці ігри. А от книжку прочитати вони не в

змозі. Тож подумайте, на якому ви рівні». Розкажіть, про те, що комп’ютерна

залежність – це вже психічна проблема, що підліток стає нецікавим, бо не вміє

спілкуватись і має вузьке коло інтересів, стає неприглядним зовнішньо (блідий,

неохайний), справжнє життя проходить повз нього і т.д.

8. Батькам рекомендується контролювати дітей і намагатись не давати

надлишок кишенькових грошей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асмолов А.Г., Цветкова Н.А., Цветков А.В. Психологическая модель

Интернет-зависимости личности // Мир психологии. – 2004. - № 1 (37). –

С. 179-193.

2. Абраменкова В. Игры наших детей. – М., 2005.

3. Керделлан К., Грезийон Г. Дети процессора: Как интернет и

видеоигры формируют завтрашних взрослых. – Екатеринбург, 2006.

Відомості про автора Міненко Ольга Олександрівна – старший викладач кафедри педагогіки

та психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат психологічних

наук.

24

Нові інформаційні технології як засіб

удосконалення навчально-виховного процесу

О.В.Литвиненко

В умовах реформування системи освіти, зміцнення інтелектуального

потенціалу держави, інтеграції науки в світову систему освіти, переходу до

ринкових відносин і конкуренції будь-якої продукції, в тому числі й

інтелектуальної, особливо актуальним стає забезпечення належного рівня

інформаційної підготовки української молоді.

Комп’ютер стрімко увірвався в наше життя, швидкими темпами

витісняючи раніше розроблені дидактичні засоби навчання, весь час

змінюючись і удосконалюючись.

За останні кілька років інформатика як універсальна дисципліна значно

розширила свої межі завдяки злиттю споріднених галузей знань. Сучасна

інформатика включає в себе сукупність знань, на основі яких проектуються

нові інформаційні технології, що забезпечують подальший розвиток в першу

чергу самої ж інформатики, прискорюючи тим самим прогрес суспільства в

цілому.

Інформаційні технології (ІТ) - це сукупність методів та технічних засобів,

що застосовуються для збирання, створення, зберігання, опрацювання,

передавання, подання і використання інформації, котрі розширюють знання

людини. Вони мають прямий вплив на зміст освіти, пов’язаний із рівнем

науково-технічних досліджень. Опосередкований вплив зумовлений появою

нових професійних вмінь і навичок, потреба в яких швидко зростає.

Сьогодні інформаційні процеси і технології займають провідне місце в

інтелектуалізації суспільства, розвитку освітніх систем, науки і культури.

Інформаційні технології відіграють ключову роль у процесах аналізу існуючих

та одержання і нагромадження нових знань, їх інтеграції та узагальнення.

Згідно з Законом України ―Про національну програму інформатизації‖,

інформатизація освіти має бути спрямована на формування та розвиток

інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального

процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання. Це дасть можливість

вирішувати проблеми інформатизації освіти на вищому рівні, удосконалити

процес підготовки кваліфікованих фахівців з різних напрямків. Закон

відображає об’єктивні потреби країни у кваліфікованих фахівцях, які досконало

володіють навичками роботи з комп’ютером. Тенденція сталого зростання

попиту на спеціалістів, які мають відповідну підготовку і здатні успішно

вирішувати практичні завдання, вміло застосовуючи новітні інформаційні

технології, підтверджує актуальність проблеми.

Тому саме вчителям інформатики належить левова частка роботи з

інформатизації навчально-виховного процесу. Процес створення інформаційно-

освітнього середовища сучасної школи засобами інформаційних технологій

доцільно умовно поділити на декілька проміжних етапів, а саме:

- аналіз психолого-педагогічних особливостей, які притаманні особам, що

проходять відповідну фахову підготовку;

25

- розробка методик навчання окремих дисциплін на основі застосування

інформаційних технологій з врахуванням дидактичної мети їх вивчення;

- адаптація існуючих і розробка нових робочих та навчальних програм,

тематичних планів;

- створення комп’ютерних засобів контролю рівня засвоєння навчального

матеріалу (електронних посібників, навчальних презентацій, тестів) з

профільних предметів і окремих спеціальних курсів;

- формування у майбутніх фахівців потреби інформатизації майбутньої

професійної діяльності, що повинно виявлятись наявним високим рівнем

інформаційної культури.

Світова практика свідчить, що застосування інформаційних технологій в

освіті, зокрема створення електронних засобів навчального та загального

призначення, використання тестово-контролюючих програм, має ряд своїх

переваг при поданні навчального матеріалу та контролі знань.

Це, перш за все, наочність, коректна реалізація системного підходу,

можливість структурування матеріалу, надання оперативної допомоги, більш

об’єктивний і регулярний контроль знань та вмінь, динамічне оновлення й

поповнення змісту предмета електронними засобами. Можна вважати, що

створення освітнього навчального середовища засобами інформаційних

технологій у поєднанні з традиційними формами і методами здійснення

навчального процесу у сфері фахової освіти є перспективним напрямком

методичних досліджень, результати яких можуть бути впровадженими в

освітянську практику.

Інформатизація освіти має ще одне соціальне призначення: адаптація

школярів до життя в інформаційному суспільстві, формування відповідних

компетенцій у процесі вивчення абсолютно всіх навчальних предметів. Саме

інформатична концепція дозволяє задати вектор інтеграції сучасних

інформаційних технологій у шкільну систему, визначити вихідні вимоги за

всіма параметрами інформатизації шкільної системи, що передбачає визначення

місця й ролі шкільного курсу інформатики, підготовку вчительських кадрів,

зміст шкільних підручників, методик викладання, матеріально-технічне

забезпечення, фінансову підтримку тощо.

Сформулюємо деякі висновки:

1. Вивчення шкільного курсу інформатики доцільно розпочинати з

початкової ланки.

2. Використання інформаційних технологій при вивченні кожного

навчального предмета повинно бути нормою.

3. Дистанційний доступ до знань стає невід'ємною частиною розвитку

школяра як у навчальній, так і позашкільній діяльності.

4. Шкільний курс інформатики має бути пропедевтичним щодо

підтримки предметного використання інформаційних технологій.

5. Акцент у діяльності вчителя повинен зміщуватися в бік формування

предметних компетенцій учнів.

6. Кожен учитель зобов'язаний мати необхідні компетенції в галузі

предметного використання інформаційних технологій.

26

7. Система післядипломної педагогічної освіти повинна забезпечити

безперервне поновлення компетенцій учителів в інформаційній сфері як

мінімум один раз у два роки.

8. Система регіональної освіти повинна мати власні ресурси для

підтримки освітньої діяльності шкіл й учнів, у тому числі й представлені

дистанційним курсом.

9. Забезпечити повномасштабну реалізацію нової парадигми

інформатичної освіти можна тільки завдяки неухильному виконанню державної

національної програми інформатизації всіма управлінськими структурами в

системі освіти.

Слід підкреслити, що за умов широкого використання ІТ у навчальному

процесі, інтеграції предметів та фундаменталізації знань, інтенсифікації

навчального процесу і спілкування вчителя й учнів, активізації пізнавальної

діяльності школярів, значно зростають вимоги до професійної підготовки

вчителя, до обсягу його знань, культури мови, спілкування, поведінки. При

цьому особливого значення набувають основи інформаційної культури вчителя.

До найважливіших компонентів основ інформаційної культури

вчителя слід віднести:

1. Розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі в

процесі пізнання навколишньої дійсності та продуктивної діяльності людини, в

управлінні технічними і соціальними процесами.

2. Розуміння проблеми подання, оцінки і вимірювання інформації, її

сприймання, сутності формалізації суджень, зв’язку між змістом та формою,

ролі формалізації змістових суджень та інформаційного моделювання в

сучасній інформаційній технології.

3. Розуміння сутності неформалізованих, творчих компонентів мислення:

постановка задачі чи реалізація проблемної ситуації, вироблення критеріїв

добору потрібних операцій, що приводять до розв’язку проблем.

4. Володіння інформаційно-комунікаційними технологіями при роботі з

персональним комп´ютером (системами опрацювання текстової, числової та

графічної інформації, баз даних і знань, предметно-орієнтованими

прикладними системами).

5. Володіння основами алгоритмізації, вмінням добирати послідовність

операцій і дій, розробляти програму здійснення спостереження, досліду,

експерименту.

6. Уміння добирати і формулювати мету, здійснювати постановку задач,

гіпотез, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів чи явищ,

аналізувати їх та інтерпретувати одержані результати, систематизувати факти,

осмислювати і формулювати висновки, узагальнювати спостереження,

передбачати наслідки рішень та дій, які приймаються, вміти їх оцінювати,

підкоряти власні інтереси інтересам суспільства.

7. Розуміння сутності штучного інтелекту, моделей знань,

інтелектуально-пошукових систем.

8. Уміння використовувати ІТ для підготовки та супроводу аналізу,

27

коригування, управління навчальним процесом.

9. Уміння добирати найбільш раціональні методи і засоби навчання,

враховувати індивідуальні особливості учнів, їх нахили і здібності.

10. Розуміння сутності математичного моделювання, адекватності моделі

досліджуваному явищу, конкретності постановки задачі, стійкості методу

розв’язування та відповідного алгоритму впливу похибок на результати

обчислень, володіння елементами обчислювальної та програмістської культури.

11. Володіння основами програмування, арифметичними та логічними

основами функціонування комп´ютера.

У кожному конкретному випадку вказані компоненти і засоби їх

формування можуть уточнюватись чи доповнюватися з врахуванням специфіки

навчальної діяльності та освітніх орієнтирів учителя.

Комп’ютерна інформатика з її технологіями невпинно йде вперед. Важко

сказати, скільки часу займе ця дорога, але зрозуміло одне – комп’ютерна

інформатика вже багато чого змінила в нашому житті і обіцяє радикально

вплинути на наше майбутнє. Інформатика і комп’ютерний інтелект стали

рушійною силою та каталізатором науково-технічного прогресу. Освітянам

регіону потрібно робити все можливе для прискореного розвитку цієї нової і

багатообіцяючої сфери.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жалдак М.І. Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих систем

навчання математики // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук.

пр.–№7.-К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – С. 3-15.

2. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4-ох ч. / За

ред. акад. М.І.Жалдака.- К.: Навчальна книга, 2003.- Ч.І: Методика навчання. –

253 с.

3. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4-ох ч. / За

ред. акад. М.І.Жалдака.- К.: Навчальна книга, 2003.- Ч.ІІ: Методика навчання

інформаційних технологій. – 288 с.

Відомості про автора Литвиненко Ольга Валентинівна, методист навчально-методичного

кабінету інформатики Кіровоградського обласного інституту післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

Розвиток сучасної школи в умовах інформаційного суспільства

Б.С.Набока

Характерною рисою сучасного періоду соціально-економічного і науково-

технічного розвитку суспільства є зміна домінуючих видів людської діяльності.

Центр ваги зміщується на ті з них, які пов’язані із сучасною інформаційною

28

технологією, що розширює можливості людей в управлінні технологічними і

соціальними процесами.

Інформатизація як матеріальний процес полягає у створенні інфосфери –

глобальної інфраструктури сучасних засобів зберігання, опрацювання,

передавання й подання інформації, яка стає стратегічним ресурсом суспільства.

Інформатизація вносить істотні зміни в діяльність освітян, педагогічний

процес в цілому й охоплює всі ланки системи освіти, її установи та органи

управління.

Метою інформатизації освіти є підготовка людини до повноцінного життя

в інформаційному суспільстві. Її основні завдання:

- формування інформаційної культури людини;

- забезпечення розвитку особистісних якостей людини, розкриття її

творчого потенціалу, підвищення ефективності навчально-виховного

процесу на основі впровадження нових інформаційних технологій

навчання, надання діяльності творчого, дослідницького характеру;

- удосконалення управління освітою;

- інтенсифікація методичної роботи і наукових досліджень.

Найсуттєвішою складовою інформатизації навчальних закладів є

інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток

комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційно-

комунікаційних систем, мереж, ресурсів та технологій, побудованих із

застосуванням сучасної обчислювальної техніки.

Європейська освітня спільнота ухвалила рекомендації, що виділяють

ключові навички, які кожен європеєць повинен мати, щоб бути успішним у

суспільстві, що ґрунтується на інформації. Серед восьми ключових

компетентностей визначено такі: спілкування рідною мовою; спілкування

іноземними мовами; навички роботи з цифровою технікою (ІКТ-

компетентність); базові навички з математики, природничих наук і технологій;

вміння навчатися; міжособистісні, міжкультурні, громадянські та соціальні

навички; знання культури (http://europa.eu.int/newsletter/index_en.htm).

Одним із шляхів розв’язання цього завдання є запровадження нової

навчальної дисципліни «Основи інформаційно-комунікаційних технологій»,

предметом якої мають бути не лише наукові факти, основні поняття та

елементи теорії інформації, принципи, методи і засоби структурування,

отримання, зберігання, опрацювання, транспортування інформації та керування

інформаційними процесами, а й технологічні основи сучасних інформаційно-

комунікаційних технологій (ІКТ) та набуття практичних навичок з їх

опанування.

Понад 10 років наш колектив шукає відповіді на проблеми щодо

інформатизації суспільства в цілому і освіти зокрема. Тому й маємо своє

бачення сучасної моделі навчального закладу, уроку, кабінетної системи,

контролю та керівництва навчальним процесом, моделі діяльності вчителя,

учня в інформаційному суспільстві, які, на нашу думку, відповідають вимогам

сучасної освіти. Не претендуючи на істину, вважаємо, що обраний нами шлях є

одним із реально можливих у реформуванні освітнього простору України та її

29

інтеграції в європейський освітній простір. Отже, є практичним внеском

колективу школи в реальне наповнення модернізації освіти.

У 1996 році при підтримці КОІППО імені Василя Сухомлинського в

Кіровоградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 22 сформувався та

набрав практично-прикладного характеру інноваційний проект з моделювання

навчального закладу в умовах інформаційного суспільства: «Школа –

лабораторія». Модель має практичний аспект для розвитку сучасної економіки

України. Проект спрямований на україномовний програмний продукт, сучасні

мультимедійні засоби навчання, що сприятиме розвитку високотехнологічного

виробництва, насамперед, програмного забезпечення, створить умови для

збереження в Україні інтелектуального прошарку професійних програмістів.

Таким чином, розвиток проекту мультимедійної моделі навчального

закладу продукує вивести Україну в когорту технологічно розвинутих країн, а

освіту зробити конкурентноспроможною на світовому ринку праці.

Наведемо структуру нової моделі та її складові:

1. Наявність Інтернету в базових кабінетах.

2. Локальна мережа.

3. Підключення до АСУ в форматі «Net школи України», до якої входять:

- АРМ директора – автоматизований контроль та керівництво закладом;

- АРМ заступників директора – автоматизований контроль та

керівництво навчально-виховним процесом;

- АРМ секретаря – автоматизований документообіг та статистика;

- АРМ учителя;

- АРМ класного керівника – електронний журнал класу, статистика

класу;

- АРМ батьків та учнів – власний код із правом виходу на сторінки

електронного журналу, віртуальні консультації, спілкування в он-лайн

режимі;

- АРМ бібліотечно-інформаційного навчального центру;

- АРМ адміністративно-господарчої частини.

4. Кабінетна система на базі інноваційного обладнання: інтерактивної

дошки, мультимедійного проектора, мобільного комп’ютерного класу,

телевізора, DVD-відеомагнітофона та програвача;

- предметні мультимедійні кабінети;

- мультимедійний конференц-зал;

- інформаційно-методичний центр (лабораторія);

- кабінети інформатики та ІКТ.

5. Технологія мультимедійного уроку, до якої входять:

- програмний пакет – «електронний конспект учителя» (набір програм –

електронних уроків різних типів, а саме: комбінованих, ігрових,

семінарів, конференцій, інтегрованих тощо);

- система віртуальних предметних архівів – інформаційна база даних

уроку.

6. Інженерно-лаборантська група.

7. Видавничий центр.

30

8. Веб-сторінка школи.

Таким чином, нова модель – це модернізований на сучасній інформаційно-

технологічній основі заклад, де в центрі навчально-виховного процесу ті ж самі

дійові особи: учителі, діти, батьки.

Які можливості надає така модель?

По-перше, модернізує та виводить на новий інформаційний рівень класно-

урочну систему.

По-друге, відроджується на сучасному мультимедійному віртуальному

рівні лабораторно-кабінетна система.

По-третє, модернізує систему контролю керівництва навчальним закладом

засобами автоматизації процесів управління, контролю та керівництва,

статистики, електронного документообігу, електронного класного журналу.

По-четверте, мабуть, найголовніше: докорінно змінюється урок, його

ефективність, інтерактивність та ітеративність, наповненість, наочність, але не

змінюється ідеологія гуманітарної освіти.

Нова модель підвищує інтерес до навчання засобами мультимедійного

уроку, підносить на якісно новий рівень професіоналізм учителя та його

авторитет в очах вихованців, формує сучасні вимоги до учня. У той же час

вимагає нової схеми підготовки педагогічних кадрів і взагалі «нового образу

вчителя».

Інтеграція передових освітніх технологій з інформаційними, в першу

чергу, комп’ютерними, які впевнено крокують і впроваджуються в усі сфери

нашого життя, очевидна. Розвиток цих технологій допомагає ефективно

використовувати сучасні педагогічні технології навчання.

Однією з таких технологій в нашій школі виступає метод проектів, який є

переконливим прикладом особистісно орієнтованого підходу до навчання та

виховання. Конкретніше розглянемо використання методу телекомунікаційних

проектів, який насправді вважається гуманістичною технологією, що дозволяє

учням не лише успішно засвоювати матеріал, а й розвиватися інтелектуально,

формує навички критичного мислення, виховує самостійність, комунікативні

здібності, толерантність та сприяє здійсненню міжпредметних зв’язків.

Метод проектів дає можливість розв’язання певної проблеми, яка

передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів

навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки,

техніки, технології, творчості. Результати виконаних процесів повинні бути

відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то визначаються шляхи її

конкретного розв’язання, якщо практична, - то має бути конкретний результат,

готовий до впровадження.

Сьогодні важко здивувати когось комп’ютерами у навчальному закладі.

Багато вчителів (не лише вчителі інформатики) використовують на своїх

заняттях нові інформаційні технології, зокрема можливості всесвітньої мережі

Інтернет. Отже, навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-

пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на

основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету (дослідження певної

проблеми), узгоджені методи, способи діяльності.

31

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає насамперед у тому, що

вони за своєю суттю завжди міжпредметні.

Створене телекомунікаційне навчальне середовище, за допомогою якого з

успіхом упроваджується метод телекомунікаційних проектів, дозволяє, як

свідчить практика та відзначають її учасники:

- здійснювати вчителям та учням взаємне навчання;

- розвивати комунікаційні навички;

- сприяти вивченню не лише української, а й іноземних мов;

- навчатися кожному на своєму рівні;

- здійснювати міжпредметні зв’язки;

- сприяти розвитку комп’ютерних технологій;

- формувати пізнавальну діяльність учнів.

У 2006-2007 навчальному році 14 учителів школи розробили та провели 72

мультимедійні уроки з 10 предметів та здійснили дослідницькі, літературно-

творчі, інформаційні та практично-орієнтовані проекти.

Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний

процес здійснюється завдяки формуванню в членів педагогічного колективу

ІКТ – компетентності в рамках участі в освітній програмі «Intel. Навчання для

майбутнього».

Протягом 3-х років у школі триває традиційний конкурс-огляд педагогічної

майстерності вчителя, побудований як проект-презентація (індивідуальний –

вчителя, колективний – класного керівника та учнів класу).

Система виховної роботи в школі базується на особистісно-дієвому підході

з позиції життєвого самовизначення особистості та планується за методом

проектів.

Пріоритетними принципами такої роботи є:

- принцип творчої діяльності, самодіяльності і самостійності;

- принцип врахування інтересів і потреб дитини;

- принцип гуманізації взаємин учителя й учня.

Виховна робота запланована і здійснюється як єдиний проект «Крок за

кроком до життєвої компетентності, самодостатності й успіху».

За оригінальною проектною технологією організована діяльність

учнівського самоврядування, якому виповнюється в цьому році 25 років. Це,

зокрема, випуск газети «Alma mater», визнаної на національному конкурсі

однією з найкращих шкільних газет України; робота музейного комплексу, в

який входять «Музей визволення міста Кіровограда від німецько-фашистських

загарбників» та багатофункціональний музей «Історії школи». Індивідуальна

проектна діяльність через втілення навчальної проектної технології охоплює

такі ланки роботи учня:

- самопланування роботи з теми уроку, навчальної теми;

- самомоніторинг навчальних досягнень;

- вивчення навчальних тем як проекту;

- тематичного оцінювання у формі захисту проектів;

- створення колективного проекту через індивідуальну участь школярів у

створенні своєї частини проекту;

32

- написання творів-роздумів, анкет про власні життєві орієнтири.

Учнівські проекти, що втілені в практику роботи школи, охоплюють:

учнівську науково-дослідницьку та навчальну діяльність, участь у

самоврядуванні.

Управління процесом інформатизації освіти потребує розробки механізмів,

які б забезпечували реалізацію концепції інформатизації освіти, цільових

програм з основних її напрямків, аналіз ефективності впровадження розробок у

педагогічну практику.

Важливе завдання централізованих програм – підтримка «точок

випереджаючого росту», розвиток дослідницьких проектів, створення

прообразів навчальних закладів майбутнього. Разом з тим програми повинні

бути відкритими для участі кожного педагога в дослідженні проблем

інформатизації освіти.

Крім централізованих, мають бути розроблені регіональні програми, мета

яких – забезпечення розвитку інформатизації освіти в регіоні, з урахуванням

місцевих потреб, умов і можливостей. Регіональні програми фінансуються, як

правило, за рахунок місцевих бюджетів і додаткового фінансування за рахунок

централізованих програм.

Навчальні заклади самі обирають форми і темпи освоєння ІКТ, залежно від

конкретних умов. Разом з тим вони несуть відповідальність за обґрунтованість

рішень, що приймаються, ефективне використання ресурсів.

Отже, розглядаючи на всіх рівнях – від технічного проектування до

прийняття політичних рішень - сучасні проблеми побудови в країні нового

суспільства на базі системи електронного врядування, слід враховувати, що їх

розв’язання залежить передусім від інтенсифікації інформатизації освіти,

інвестування в інформаційно-телекомунікаційне забезпечення закладів освіти,

масової інформаційної просвіти нової генерації. Ці напрямки є вкрай

актуальними для розвитку навчальних закладів у інформаційному суспільстві.

Відомості про автора Набока Борис Стефанович, старший викладач кафедри педагогіки і

психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної

освіти імені Василя Сухомлинського, директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

№ 22 Кіровоградської міської ради, кандидат педагогічних наук. Тел. 30-77-22,

е-mail: bnaboka@rambler.ru.

Комп’ютерна підтримка сучасного уроку в школі:

дайджест матеріалів засідання секції

Вже втретє вчителі області вшановують своїм зібранням видатного

вчителя-новатора О. Хмуру, творчий спадок якого і зараз надихає

кіровоградське вчительство до реалізації нових ідей у навчанні та вихованні

учнів.

33

24 січня 2007 року в приміщенні загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№ 16 Кіровоградської міської ради працювала третя секція науково-практичної

конференції, що вивчала проблему «Комп’ютерна підтримка сучасного уроку з

шкільних дисциплін».

У сучасному мультимедійному класі з математики учасників конференції

гостинно зустріла та привітала директор школи Марія Григорівна Міщенко.

Під час роботи секції вчителі ділилися своїми секрети щодо використання

комп’ютера на уроках хімії, біології, фізики, математики, англійської мови

тощо. Було очевидно, що дана тема цікавить і хвилює вчителів.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій стало

необхідністю сьогодення, але бездумне і неправильне використання

комп’ютерної техніки може стати загрозою для здоров’я учнів і вчителів. Тож

треба вітати спроби наших колег знайти розумний баланс між кращими

здобутками національних методик викладання шкільних дисциплін з новими

вимогами сучасних технологій.

Особливості використання інтерактивної дошки на уроках математики

В.В. Ретунська

У кінці 2005 року вчителі математики ЗШ І-ІІІ ступенів № 16

Кіровоградської міської ради отримали новорічний подарунок в рамках

пілотного проекту апробації обладнання кабінету математики - сучасний

мультимедійний клас.

Одним із засобів в цьому класі є інтерактивна дошка (ACTIVboard78).

Інтерактивна дошка – це сенсорний екран, приєднаний до комп’ютера,

зображення з якого передає на дошку проектор. Досить лише злегка торкнутися

поверхні дошки, щоб розпочати роботу комп’ютерної техніки.

Спеціальне програмне забезпечення для інтерактивної дошки дає змогу

працювати з текстами, об’єктами, аудіо- та відеоматеріалами, інтернет-

ресурсами, робити записи від руки на відкритих документах і зберігати

інформацію. Дошка надає унікальні можливості для роботи й творчості

вчителя. Вона не дуже складна в керуванні.

Для чого потрібна інтерактивна дошка? Наприклад, для демонстрації та

створення моделей, активного залучення учнів до відпрацювання навичок

розв’язування вправ з комп’ютерною перевіркою правильності розв’язку.

Інтерактивна дошка не просто електронна дошка, якою можна замінити

звичну. Щоб максимально використовувати її можливості, необхідно ретельно

спланувати заняття. До того ж матеріали уроків, створені на такій дощці, можна

використовувати ще не один раз, а це заощадить час педагога у подальшій

діяльності. Хоча спочатку на підготовку такого уроку витрачається часу більше

ніж для звичайного.

Важливо розуміти, що використання тільки інтерактивної дошки не

вирішить усіх проблем навчання. Учитель не зобов’язаний працювати з нею

постійно, на кожному уроці. Іноді дошка може знадобитися тільки на початку

уроку або під час перевірки засвоєння набутого навчального досвіду. А тому

34

важливо визначити, які саме ресурси можуть допомогти в роботі з

інтерактивною дошкою.

Апробація обладнання продовжується, отже етапи методичного

використання сучасних засобів навчання будуть удосконалюватися.

Відомості про автора Ретунська Вікторія Вікторівна, вчитель математики загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст.№ 16 Кіровоградської міської ради.

Використання комп’ютерної техніки на уроках математики

О.В. Личко

Навчальний процес можна інтенсифікувати впровадженням

інформаційних технологій та застосовуючи технічні засоби навчання. У

класичному трикутнику «учень-підручник-вчитель» з’являється новий елемент

– комп’ютер.

У даному випадку він розглядається не як об’єкт вивчення, а як новий

засіб пізнання, раціональне та ефективне використання якого може вплинути на

якість засвоєння учнями системи знань, формування практичних умінь і

навичок, зокрема, у процесі вивчення математики.

Використання комп’ютерних програм на уроках сприяє розвитку інтересу

учнів до вивчення предмета, підвищує ефективність самостійної роботи,

індивідуалізацію процесу навчання шляхом покращення його унаочнення.

Сприяння формуванню абстрактних уявлень про моделі явищ та процесів,

поглиблення самостійності опрацювання курсу математики, створення

комфортних умов проведення різних форм контролю знань інтенсифікує

індивідуальні заходи для корекції знань учнів у межах досягнення визначених

цілей навчання.

У процесі викладання математики програмні засоби допомагають

вирішити низку дидактичних задач. До них, у першу чергу, слід віднести

активізацію пізнавальних можливостей учнів шляхом використання

різноманітних демонстрацій. Також вони забезпечують якість проведення

поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів, при цьому

вчитель використовує тестові оболонки. Процес формування практичних умінь

і навичок розв’язування задач організовується з використанням програм-

тренажерів тощо.

Ми, вчителі, не можемо нехтувати потребами підростаючого покоління у

вільному доступі до інформації, а покликані дати дітям якісну освіту на рівні

світових стандартів.

Відомості про автора Личко Олена Володимирівна, вчитель математики та інформатики

Добровеличківського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 – гімназія»

Добровеличківської райдержадміністрації.

35

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики шляхом

використання комп’ютерної техніки

О.В. Оранський

Чому вчити учня на уроці фізики? Це знає кожен учитель і навіть учень –

для цього достатньо відкрити програму чи підручник. Як навчити учня? Це є

вже проблемою для багатьох учителів.

Комп’ютер сьогодні – потужний інструмент отримання, опрацювання,

зберігання інформації. Мультимедійні програми, оснащені графічним, відео- і

звуковим супроводами, перетворюють роботу учня на творчу працю.

Нині розроблена досить значна кількість педагогічних програмних

засобів з фізики.

Співробітниками корпорації «Квазар-Мікро» створено потужну

комп’ютерну підтримку курсу фізики з 7 до 11 класів. Електронні підручники

містять змістовий матеріал, який відповідає вимогам нині діючої програми з

предмета, різнорівневі задачі, лабораторні роботи, тестові завдання.

Використання цього продукту дозволяє організувати індивідуальну та групову

роботу учнів, формувати практичні навички розв’язування задач, проводити

самостійні дослідження у процесі виконання лабораторних робіт.

Комп’ютерні уроки потребують особливої підготовки вчителя.

Готуючись до уроків з використанням комп’ютера, необхідно продумати, як

поєднати справжній і віртуальний експеримент. Варто пам’ятати, що

моделювання різних явищ у жодному разі не замінить справжніх дослідів, лише

поєднання реального і віртуального надає можливість на вищому рівні

пояснити фізичні закономірності.

Відомості про автора Оранський Олександр Володимирович, вчитель фізики Петрівської

гімназії Петрівської районної ради.

Реалізація діяльнісного підходу при вивченні фізики

з використанням комп’ютерної техніки

Ю.В. Буряк

Беззаперечно, випускник ХХІ століття буде жити у світі комп’ютерів.

Вміння використовувати інформаційні технології визначатиме його життєвий

успіх. Однак не варто забувати, що вже сьогодні обговорюється питання щодо

позитивного та негативного впливу комп’ютера на людину. Як показала

практика, до продуктивних аргументів застосування комп’ютера на уроці

фізики можна віднести:

Організацію індивідуального та групового навчання.

Оптимізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Економію навчального часу за рахунок відбору інформації.

Показ фотографій, відеофрагментів і т.д.

Демонстрацію графічного матеріалу (схем, графіків, малюнків).

36

Негативними виявами є:

Шкідливість довготривалої роботи учня за комп’ютером.

Необхідність попереднього ознайомлення учнів з комп’ютерною

програмою.

Ефективне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій

навчання в школі вимагає сучасного обладнання кабінету фізики. На виконання

постанови Кабінету міністрів України від 13 липня 2004 року № 905 сесією

обласної ради від 26 листопада 2004 року № 357 затверджена програма

забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними технічними

засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін,

виконання якої дало б змогу реалізувати основні напрями впровадження

інформаційно-комунікаційних технологій в школі.

Відомості про автора Буряк Юрій Володимирович, вчитель фізики Олександрівської ЗШ І-ІІІ

ст. №2 Олександрівської райдержадміністрації.

Метод проектів як реалізація особистісно-діяльнісного навчання

на уроках біології

О.М. Цюпа

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальної діяльності учнів,

уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному

просторі.

Метод проектів – це спосіб досягнення дидактичної мети шляхом

детальної розробки навчальної проблеми, опрацювання якої повинно

завершуватися реальним практичним результатом. Щоб досягти цього,

потрібно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і розв’язувати

проблеми: використовувати знання з різних галузей наук, здатність

прогнозувати результати і можливі варіанти розв’язання, уміння встановлювати

причинно-наслідкові зв’язки.

Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона

включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових та проблемних методів,

творчих за своєю сутністю.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів -

індивідуальну, групову. Робота школярів над розкриттям проблеми полягає не

тільки в її розв’язанні, а й у захисті результатів своєї діяльності. Стають у

нагоді інформаційні технології. Використання прикладних програм загального

призначення, наприклад, табличний процесор Excel, дозволяє учням проводити

математичне обрахування даних, що застосовуються у проекті. Під час захисту

результатів роботи над проектом учні створюють публікації, веб-сайти,

мультимедійні презентації (Publisher, Power Point).

Учні бачать багатоаспектність використання комп’ютера, усвідомлюють,

що комп’ютер це не тільки засіб для гри, а й один із ефективних засобів

навчання.

37

Відомості про автора Цюпа Олександр Миколайович, вчитель біології та хімії Петрівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Петрівської районної ради.

Комп’ютерна підтримка сучасного уроку біології

І.В. Макаренко

Найсучаснішим засобом навчання є інформаційні технології, які

відкривають широкі технічні, методичні та інформаційні можливості як для

вчителя, так і для учнів.

У сучасному світі потреба в інформаційних технологіях постійно зростає:

вони необхідні і вдома, і на робочому місці.

Школа більше не може залишатися осторонь. Вчителі усвідомлюють це,

але потребують допомоги, яка дозволила б їм вийти за межі звичайної

практики.

Такою реальною допомогою для вчителів є освітня програма «Intel®

Навчання для майбутнього». Навчання за цією програмою виявилося цікавим

досвідом, який дозволив мені подивитися на комп’ютер не тільки як на

«друкарську машинку» для підготовки завдань тематичного контролю, тестів,

карток для учнів, оформлення конспектів уроку, написання доповідей. Тому

почала шукати шляхи більш широкого застосування можливостей

комп’ютерної техніки в практиці своєї роботи, як на уроках під час викладання

біології, так і в позаурочній роботі з учнями. Так, до тем з курсу загальної

біології розроблено ряд мультимедійних презентацій: «Основні напрямки

сучасної біотехнології. Генна інженерія», «Спадкова мінливість організмів»,

«Основи еволюційного вчення» (11 клас). На деяких уроках практикую

використання електронних засобів навчання біології: програмно-педагогічного

засобу «Віртуальна біологічна лабораторія 10-11 кл.» для загальноосвітніх

навчальних закладів та «Visual Anatomy»; бібліотеки електронних наочностей

«Біологія 6-11 кл.».

На жаль, використовувати комп’ютер на уроках біології вдається не так

часто, як хотілося б, ресурсів комп’ютерного класу не завжди вистачає. Тому

поки що в наших умовах найбільш реальним видається використання

інформаційно-комунікаційних технологій для організації позакласної

дослідницької роботи учнів з біології.

Відомості про автора Макаренко Ірина Валентинівна, вчитель біології загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст. №8 Світловодської міської ради.

Використання засобів сучасних інформаційних технологій

на уроках хімії

О.О. Хавроненко

Капітанівська ЗШ І-ІІІ ст. Новомиргородського району у 2000 році

одержала навчальний комп’ютерний клас, що дало змогу проводити уроки з

38

різних предметів з використанням комп’ютера. На своїх уроках я фрагментарно

використовую комп’ютер у навчальному процесі в рамках традиційної моделі

навчання для розв’язування окремих дидактичних завдань. За такого підходу

з’являється можливість поєднувати різноманітні традиційні технології

навчання з інформаційними. А це поєднання забезпечує навчання та творчий

розвиток дитини, розвиває діалогічний характер спілкування учня з

комп’ютером, дає змогу поєднувати індивідуальні та групові форми роботи.

Разом з тим, використовуючи комп’ютер, як учитель реалізую дидактичні

завдання кількох типів: виконання обчислювальних операцій; друкування

текстів; знаходження додаткової та довідкової інформації; демонстрування

уявних хімічних дослідів. Але найбільшу користь комп’ютера відчуваю під час

виявлення навчальної та контролюючої функцій. Наприклад, вивчаючи курс

органічної хімії, використовую програмне забезпечення з створення

структурних формул органічних речовин. Учні мають можливість одержати

інформацію для виконання необхідних дій, самостійно виконати тренувальні

вправи, а комп’ютер перевіряє їхню роботу, визначає відсоток правильних

відповідей та виставляє оцінку за 12-ти бальною шкалою. Варто зауважити, що

учні 10-11 класів із задоволенням працюють з даними програмами, а з учнями

8-9 класів необхідно провести додаткову підготовчу роботу: як саме

користуватися комп’ютером, оскільки практичні навички мають не всі учні.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій потребує і

наукового, і практичного обґрунтування та перевірки. Досвід, накопичений

вчителями області, є унікальним. Із збільшенням кількості навчальних

комп’ютерних комплексів, з появою сучасних кабінетів, які оснащені новими

комп’ютерами та мультимедійними засобами (в області функціонують кабінети

математики, фізики, біології, хімії), цей досвід буде розвиватися,

систематизуватися та удосконалюватися.

Процес вже не зупинити, а тому варто обдумано, виважено

використовувати інформаційно-комунікаційні технології навчання для

вдосконалення навчально-виховного процесу, для розвитку учнів відповідно до

потреб часу.

Відомості про автора Хавроненко Олена Олексіївна, вчитель хімії та біології Капітанівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Новомиргородської райдержадміністрації.

Примітка: дайджест матеріалів підготувала до друку Л.С. Голодюк.

Використання комп’ютерних технологій під час викладання математики

Т.В.Пузир

Чи слід вчителю використовувати комп'ютери на уроці? Або, скажемо

більш конкретно, на уроках не лише інформатики, а й інших предметів?

39

Багато педагогів відповідають на це питання ствердно, тому що тема

комп'ютеризації учбово-викладацької діяльності в сучасній школі є

актуальною.

Як показує практичний досвід, застосування інформаційних технологій у

викладанні математики дозволяє успішно вирішувати такі завдання:

- розвивати образне мислення учнів завдяки використанню широких

можливостей представлення візуальної інформації;

- розвивати творче мислення шляхом використання динамічних

методів обробки і представлення інформації;

- здійснювати виховання здатності співпрацювати і спілкуватись у

процесі обміну даними при обговоренні або створенні сумісних

відеопроектів;

- виховувати пізнавальний інтерес, спираючись на природну тягу

школярів до комп'ютерної техніки;

- розробляти нові методи навчання, орієнтовані на індивідуальні

пізнавальні потреби особистості.

Під час аналізу доцільності використання комп'ютера в навчальному

процесі потрібно враховувати такі дидактичні можливості комп'ютера:

розширення меж для самостійної творчої діяльності учнів, зокрема

під час дослідження і систематизації навчального матеріалу;

формування в учнів навичок самоконтролю і самостійного

виправлення власних помилок;

розвиток пізнавальних здібностей школярів;

організація інтегрованого навчання предмета.

За допомогою комп'ютера можна організувати: пошук інформації; роботу з

наочним посібником (якісно нового рівня з можливостями мультимедіа і

телекомунікації); діагностику і контроль знань учнів.

Використовуючи прикладне програмне забезпечення загального

призначення Microsoft Office, вчитель здатний сам створювати динамічні наочні

матеріали. Система слайдів дозволяє охопити навчальний матеріал великої

теми або її окремих частин. Причому окремі слайди можна розташувати як

послідовно, один за одним, створюючи цілісне уявлення про те, що вивчається,

так і розгалужено, якщо необхідно акцентувати увагу учнів на окремому

моменті (повторно повернутися до слайду).

Дидактичні переваги уроків із використанням таких інформаційних

технологій: створення ефекту присутності («Я це бачив!»); з'являється інтерес,

бажання дізнатися і побачити більше.

На уроках математики для оптимізації освітнього процесу практикується

пояснення нового матеріалу за допомогою комп'ютерної презентації як

джерела навчальної інформації і наочного посібника. Візуальне представлення

визначень, формул, теорем і їх доведень, якісних креслень до задач забезпечує

ефективне засвоєння учнями нових знань і умінь. Наприклад, при вивченні

теми «Пряма і промінь» в 5 класі шляхом презентації вводяться поняття прямої,

променя, відрізка, а також їх генеалогія.

40

Рис. 1

Все вищезгадане тою чи іншою мірою дублює дидактичні можливості

кіноматеріалів, діапозитивів, діафільмів, транспарантів, таблиць. Але має

істотно більше форм організації діяльності учнів під час уроку: колективна (за

допомогою відеопроектора і екрану), групова (в парах біля одного комп’ютера),

індивідуальна (учень за окремим комп'ютером). У кінці навчальних матеріалів

легко розмістити завдання для закріплення і контролю отриманих знань.

Для етапу перевірки розуміння і закріплення учнями нових знань

розроблена комп'ютерна підтримка курсу алгебри та геометрії: Gran1W, Gran

2D, Gran 3D, «Терм7» (курс алгебри 7-9), динамічна геометрія і т.д.

Не підміняючи собою підручник або інші навчальні посібники, електронні

видання мають власні дидактичні функції. Вони не прив'язані жорстко до

якого-небудь конкретного підручника, в них представлені найбільш значущі

питання змісту освіти для основної і старшої школи. Основну роль грає

задачний матеріал, використання якого може варіюватися вчителем. Програмне

забезпечення включає навчальні і контролюючі програми, електронні

підручники з планіметрії, стереометрії, алгебри, алгебри і початків аналізу. За

допомогою цих програм учень самостійно може перевірити свій рівень знань з

теорії, виконати теоретико-практичні завдання. Тут є теоретичні питання,

зразки виконання завдань, завдання для самоперевірки. Програми зручні своєю

універсальністю. Вони дають можливість вчителю організувати самоконтроль і

контроль навчальних досягнень учнів.

Навчальні програми можна використовувати при вивченні окремих тем

курсу математики для роботи з учнями, здатними достатньо швидко засвоювати

навчальний матеріал, на відповідному рівні. Такі учні по черзі працюють в

індивідуальному режимі за комп'ютером і після успішного виконання завдань

переходять до вправ більш високого рівня складності (вчитель в цей час з

класом відпрацьовує матеріал обов'язкового рівня навчання). Організована

таким чином діяльність учнів дозволяє цій групі школярів працювати в

індивідуальному режимі.

Також можна застосовувати навчальні програми як тренажер для корекції

знань учнів. Ця робота ефективна тим, що учень самостійно за допомогою

комп'ютера повторює практично весь матеріал з теми. Навчальні задачі, що

пропонуються, різняться за ступенями складності. В ході розв’язання задач

учень може переконатися в правильності свого розв’язку або дізнатися про

допущені ним помилки, отримавши відповідну «картинку» на екрані.

Працюючи з такою програмою, учень має можливість довести розв’язок задачі

до кінця, використовуючи необхідну допомогу.

41

Для організації контролю рівня навчальних досягнень учнів доцільно

проводити тестування за допомогою комп'ютера. Тестовий контроль дає

можливість швидко й об’єктивно виявити знання і незнання учнів. Цей спосіб

організації навчального процесу зручний і простий для оцінювання в сучасній

системі обробки інформації.

На уроках математики можна використовувати програму Тест 1.0,

розроблену вчителем інформатики одеської школи А.Г.Бройченком, див. рис. 2.

Рис. 2

Ця програма дуже зручна: питання і варіанти відповідей легко вносити і

змінювати, передбачена можливість варіювання кількості запитань в тесті.

Питання вибираються у випадковому порядку, що виключає списування,

підказки і т.д. У процесі тестування підраховується кількість правильних

відповідей і після закінчення тестування учневі виставляється оцінка на основі

критерію для тестових технологій, а також фіксується рівень засвоєння

матеріалу (в %).

Такий вид контролю дозволяє за досить короткий час перевірити рівень

навчальних досягнень певної частини учнів класу, коли решта учнів виконує

інший вид роботи.

Окрім цього, можна легко створювати тестові програми самостійно,

використовуючи прикладне програмне забезпечення загального призначення

Microsoft Office, зокрема програму електронних таблиць Excel. Учні можуть

працювати в малих групах за комп'ютером, відповідаючи на запропоновані

питання.

Рис. 3

42

Після цього вони мають змогу повернутися до запитань, на які була дана

неправильна відповідь. Таким чином відбувається корекція знань з теми.

Рис. 4

До уроків узагальнення й систематизації знань можна запропонувати

учням виконати проектні творчі роботи, наприклад, створити комп’ютерні

презентації про історію розвитку цієї теми.

Використання комп’ютера на уроках математики – це не данина моді, а

лише один із способів, що дозволяє інтенсифікувати освітній процес,

активізувати пізнавальну діяльність учнів, підвищити ефективність уроку.

Відомості про автора Пузир Тетяна Володимирівна, вчитель математики та інформатики ЗШ

І-ІІІ ст. № 13 Кіровоградської міської ради.

Методичне керівництво комп’ютерною підтримкою

сучасного уроку в школі

Л.М. Попова

З метою сприяння розвитку інформатичної компетентності педагогів,

удосконалення методики використання інформаційних технологій на уроках із

різних навчальних дисциплін у нашій школі з 2005 року працює динамічний

творчий центр учителів під назвою «Комп’ютерна підтримка навчальних

дисциплін у школі», роботою якого керує заступник директора з навчально-

виховної роботи.

Ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій у

будь-якому закладі залежить від його комп’ютерного оснащення, наявності

відповідного програмного забезпечення, обізнаності учителів у галузі

використання комп’ютерних технологій. Враховуючи вищезазначені фактори,

ми спробували систематизувати роботу з використання на уроках

43

інформаційно-комунікаційних технологій і визначили основні п’ять напрямків

інтеграції комп’ютерно-орієнтованих засобів у навчальний процес:

I. Використання педагогічних програмних засобів навчального

призначення на уроках математики, фізики, хімії, біології, географії тощо. Це

сприяє унаочненню навчання, формуванню абстрактного мислення,

поглибленому самостійному вивченню предметів, виробленню практичних

знань, умінь і навичок учнів. А моделювання за допомогою комп’ютера

фізичних, біологічних, хімічних явищ, проведення дослідів та експериментів не

вимагає наявності додаткового обладнання і допоміжних матеріалів, дає

можливість побачити динаміку процесу, який вивчається.

II. Моделювання та проведення інтегрованих уроків на базі

комп’ютерного класу. Такі уроки проводяться не часто, адже вимагають

ґрунтовної підготовки. Крім того, проведення кожного інтегрованого уроку

повинне бути чітко вмотивованим, відповідати програмі та співпадати з

календарним плануванням обох задіяних у ньому учителів. Тому вважаємо

доцільним організовувати щорічно методичну декаду інтегрованих уроків. Ці

уроки учителі планують заздалегідь, ще при складанні календарних планів.

Особливо ефективними, на нашу думку, є інтегровані уроки при вивченні теми

«Прикладне програмне забезпечення навчального призначення». Це можуть

бути уроки інформатика-математика, інформатика-фізика, інформатика-

географія, інформатика-біологія тощо. Такі уроки мають свої переваги: учні

бачать практичну спрямованість матеріалу, який вивчається; поглиблюються

зв’язки інформатики з іншими навчальними предметами; підвищується інтерес

учнів до вивчення предметів і до навчання взагалі.

III. Підготовка та проведення уроків з різних предметів з використанням

інформаційно-комунікаційних технологій. Такі уроки можна проводити досить

часто, їх ефективність залежить від таких чинників:

1) комп’ютерного оснащення закладу;

2) підготовленості вчителя, його інформатичної компетентності, уміння

об'єднати методику використання інформаційних технологій з

методикою викладання свого предмета;

3) уміння вчителя залучити учнів до використання інформаційних

технологій у рамках свого предмета.

Як показує практика проведення таких уроків, при підготовці до них учні

вчаться вчитися, одержуючи випереджуюче домашнє завдання. Прикладом

такого завдання може бути розробка комп’ютерної презентації з певної теми.

Готуючи презентації, учні самостійно виконують значний обсяг різнопланової

роботи – від пошуку потрібної інформації до її систематизації, узагальнення і

представлення на комп’ютері. Такі завдання виявляють і розвивають творчі

здібності школярів, уміння співпрацювати з товаришами.

IV. Використання на уроках комп’ютерного тестування як одного з видів

автоматизованого оцінювання навчальних досягнень учнів. Цей напрямок

сьогодні є досить актуальним, оскільки старшокласники готуються до

процедури зовнішнього тестування.

Комп’ютерні тести можна використовувати і при перевірці домашнього

44

завдання, і при актуалізації опорних знань учнів, і при підбитті підсумків уроку.

В залежності від етапу уроку, на якому використовується тестування, вимоги до

тестів відрізняються. Якщо при перевірці домашнього завдання, актуалізації

опорних знань, підбитті підсумків уроку тестових запитань може бути небагато,

то при проведенні заліку кількість тестових запитань повинна бути такою, щоб

могла охопити всю тему. І хоча тестування не дає змоги перевіряти творчі

здібності учнів, вміння застосовувати теоретичні знання до розв’язування

нетрадиційних задач, висловлювати власні думки, воно має і низку переваг:

оперативність, технологічність, об’єктивність.

V. Використання на уроках дидактичних матеріалів, створених за

допомогою комп’ютера. Такі дидактичні матеріали можна готувати за

допомогою програми Microsoft Word, використовуючи панель інструментів

„Форми‖. За її допомогою можна створювати текстові документи із

запитаннями декількох типів: з відкритою відповіддю, коли правильну

відповідь потрібно ввести у текстове поле; з декількома правильними

відповідями, де використовується елемент керування „прапорець‖; з однією

правильною відповіддю, де використовується поле із списком, з якого потрібно

вибрати вірну відповідь. Комбінації вищезазначених елементів керування

дозволяють застосовувати рівневу диференціацію при створенні дидактичних

матеріалів.

Програма Microsoft Excel також дозволяє розробляти дидактичні матеріали

такого типу. Крім того, її можна використовувати для створення таких творчих

завдань, як кросворди.

Досить ефективно можна застосовувати програму Microsoft Excel на

уроках історії (для унаочнення матеріалу) та економіки (для розв’язування

різноманітних економічних задач).

Отже, процес інформатизації освіти вимагає від сучасного учителя

застосування на своїх уроках комп’ютерних технологій, ефективність яких на

сьогодні уже доведено. Тому завдання кожного сучасного педагога – постійно

удосконалювати свою інформатичну компетентність. А завдання кожного

навчального закладу – сприяти цьому.

Відомості про автора Попова Людмила Миколаївна, заступник директора з навчально-

виховної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 Світловодської міської

ради.

Комп’ютерна підтримка уроку англійської мови

О.О.Денчик

Методика використання комп’ютерів при вивченні іноземної мови

виявилася перспективним напрямком. Традиційні форми контролю навчальної

діяльності – письмова контрольна робота, усне опитування, диктант, твір,

45

переказ та іспит – недостатньо об’єктивні, точні та оперативні.

Комп’ютеризоване навчання іноземним мовам дозволяє контролювати

навчальну діяльність учнів з високою точністю і об’єктивністю, здійснюючи

постійний зворотний зв’язок.

Нові мультимедійні засоби, в яких використовується аудіовізуальний

формат, надають такі можливості, які традиційні підручники забезпечити не

можуть. Вони дозволяють створити активне кероване комунікативне

середовище, в якому здійснюється навчання, вносять елемент зацікавленості в

навчальний процес. Взаємодія учня з комп'ютером із простого обміну

інформацією або виконання команд перетворюється на багатогранну діяльність

у цьому середовищі, завдяки чому перед школярем відкриваються дійсно

необмежені можливості.

Для учнів технічні засоби можуть:

стимулювати мотивацію;

бути джерелом неймовірної кількості матеріалів для читання;

створювати атмосферу радості - а коли вам весело, ви навчаєтесь!

допомагати учням створювати чудові друковані роботи.

Для вчителів технічні засоби можуть:

допомогти у підготовці, зберіганні та пошуку підготовлених

матеріалів, таких, як сертифікати, тести та інші власні розробки;

полегшити спілкування з іншими вчителями;

допомогти вчителям легко знаходити інформацію;

допомогти поліпшити навчання, але не можуть замінити його!

Комп’ютерні технології пропонують ряд можливостей та завдань, які

роблять їх невід’ємною частиною процесу навчання англійській мові, а саме:

поява нових текстів, а отже, потреба навчити учнів створювати та

використовувати їх ефективно;

зміна правил спілкування, які асоціюються із спілкуванням за

допомогою комп’ютера, а отже, потреба навчити учнів висловлювати власне

судження про відповідне використання різних видів комунікації;

наповнюваність та складність текстів, створених за допомогою

комп’ютерних технологій, а отже, необхідність навчити учнів критично читати

та розуміти подібні тексти.

Поговоримо про деякі аспекти детальніше.

1. Складання та використання нових видів текстів.

Гіпертексти, веб-сторінки, спілкування електронною поштою та

мультімедійні тексти. Більшість із цих текстів поєднують письмові, розмовні та

візуальні засоби вираження, тому учні можуть висловлювати свої думки

яскраво та переконливо. Автори та користувачі текстів мають можливість

обирати з все більшого спектру пропозицій, тож учителям слід розпочати

допомагати учням зробити правильний вибір.

2. Доречне використання нових видів текстів.

Коли ми використовуємо комп’ютерні технології для створення текстів, ми

змінюємо соціальний контекст. Електронна пошта, дискусійні групи та чати

створюють якісно різні контексти для спілкування. Вчителі часто зазначають,

46

що такі стосунки, установлені через подібні канали спілкування, несхожі на всі

інші, якими вони звикли користуватися. Наприклад, електронне листування, в

якому не потрібні ні папір, ні почерк, урівнює всіх. В той час як цей вид

листування має певні переваги, ми маємо також низку невирішених питань

щодо визначення авторства та достовірності:

Яка інформація є доречною для включення її до особистої стартової

сторінки?

Які переваги та підводні камені спілкування в комп’ютерних чатах?

Якщо ми пишемо електронного листа людині, з якою незнайомі, то яким

має бути тон листа?

Чи має значення розміщення на сторінці?

Які соціальні та особисті причини неможливості користуватися

комп’ютером у спілкуванні?

3. Критичне читання та перегляд комп’ютерних текстів.

Сьогодні критичне мислення визнається невід’ємною частиною процесу

вивчення англійської мови, тому вчителі починають розробляти критичний

підхід до комп’ютерних технологій також. Список запитань може бути такий

самий:

Кому надається перевага в цьому тексті?

Кого можна було б виключити з цього тексту чи зробити менш помітним?

Які стосунки описуються в тексті?

Інтернет-ресурс у вивченні іноземних мов

ВебКвест

WebQuest – Інтернет-вікторина, у ході якої учасники використовують ресурси

«світового павутиння» та вчаться спілкуватися в процесі пошуку потрібної

інформації. Існує кілька рівнів цих завдань.

Oz-WebQuests- австралійська Інтернет-вікторина містить ряд он-лайн завдань,

які допомагають у розв’язанні певних проблем кожного окремого учня. Учні

співпрацюють один з одним для вирішення реальних проблем, обираючи собі

цілком реальні ролі. Вони використовують Інтернет як один з багатьох

доступних ресурсів, а потім діляться з іншими.

На сайті The Realm of Fairy Tales, учні можуть:

прочитати збірку он-лайн казок.

проаналізувати казки, визначивши основну думку та мораль казки.

скласти план для власної казки, взявши за основу одну з казкових тем.

написати свою власну казку, спираючись на власний план.

Інший цікавий сайт A New Twist On an Old Tale було розроблено Рене Джерачі,

Уеслі Коул та Стейсі Стевенс. Він ґрунтується на історії Попелюшки і поєднує

вивчення літератури та історії у школі. Так, учням пропонується уявити, що

вони одержали завдання від Національної Історичної Організації знайти

артефакти Стародавньої Греції. Коли вони дізнаються про історичні цінності

Стародавньої Греції, вони мають поділиться своїм знанням з дітьми усього

світу, написавши казку.

Aaron Shepherd's Readers Theatre page

47

Автор дитячих книжок Аарон Шеперд пропонує низку сценаріїв для

постановки у класі, в основному для учнів від 3 до 9 років. Сценарії можна

редагувати відповідно до конкретного учнівського колективу.

Biography Maker

Сайт Джеймі МакКінзін направляє учнів у написанні цікавих біографій,

починаючи з інтерв’ю і закінчуючи власне презентацією.

Can Teach

Сайт з розробками канадських вчителів, де можна знайти плани - конспекти

уроків для різних рівнів та за різними навчальними програмами.

Discovery School’s Puzzlemaker

Корисний сайт як для вчителів, так і для учнів. Цей сайт пропонує різні види

робіт для складання кросвордів, криптограм, шарад, загадок.

SOFWeb Internet Tutorial

Дуже корисний сайт, він містить ідеї щодо ефективного використання

Інтернету.

Story Arts Online

Цей сайт було розроблено, щоб допомогти учням та учителям опанувати

мистецтво розповіді історій. Він містить багато історій, видів діяльності та

уривків для читання. На одному із таких сайтів була знайдена програма для

вивчення англійського алфавіту.

Наприклад, завдання: з’єднати у правильній послідовності літери англійського

алфавіту.

Рис.1

Якщо учень з’єднав літери правильно, комп’ютер створює анімацію

динозаврика.

48

Рис. 2

Наш досвід у використанні комп’ютерів у контексті викладання

іноземних мов пов’язаний з використанням таких типових програмних засобів:

English Platinum 2000 та Triple Play Plus.

English Platinum - 2000 – це вдосконалена версія попереднього АНК

English Platinum з поліпшеним інтерфейсом, який став не тільки більш зручним

і зрозумілим, але й надав можливість отримувати статистичні дані (у відсотках)

про засвоєння мовного матеріалу, а не лише побачити оцінку знань учнів.

English Platinum - 2000 - призначений для самостійного вивчення англійської

мови, є ефективним засобом для освоєння розмовної та писемної англійської

мови. Система має розвинені мультимедійні можливості, прекрасну графіку,

відео. Курс складається з 6 самостійних частин: Dialogues, Phonetics, Texts,

Vocabulary, Grammar, Film. АНК містить словник обсягом 15 000 слів, сотні

уроків.

Перші уроки подають слова в алфавітному порядку, що дуже зручно для

опанування лексики на початковому етапі навчання іноземної мови, наступні –

розбивають їх тематично. До слів є пояснюючі рисунки, що допомагає в

процесі навчання. На відміну від багатьох інших АНК учні мають можливість

не тільки вивчити слово звуково і орфографічно, але й записати свою вимову

цього слова з подальшим оцінюванням якості вимови. Крім того, є також

діалоги на різноманітні теми з повсякденного життя (базуються на відеокурсі

Family Album USA), які сюжетно пов’язані, їх можна прослуховувати цілком

або пофразово, деякі з них мають переклад на російську мову, а деякі - без

нього, вони призначені для тренування сприймання мовлення на слух. У

процесі роботи з діалогами є можливість вивчити ключові слова і фрази або

написати диктант. Відеоматеріал, який базується на фільмі «Пігмаліон»,

дозволяє почути класичне англійське мовлення, має текстовий супровід,

непогану графіку та чітке озвучення. Граматичні тестові завдання охоплюють

широкий спектр граматичних явищ, миттєво оцінюють рівень знань учня, а

49

граматичний довідник допомагає подолати конкретні труднощі. Цей АНК має

значний потенціал для застосування на всіх рівнях навчання, вдало поєднує

можливості тренування фонетичних, граматичних, лексичних вмінь та навичок

аудіювання і читання автентичної інформації.

Triple Play Plus! – це вдосконалена лінгвістами Нью-Йоркського

університету Syracuse версія попереднього АНК. У курсі передбачено 6 тем:

‖Їжа‖, ―Числа‖, ―Дім та офіс‖, ―Подорожі і транспорт‖, ―Люди‖, ―Діяльність‖,

які пропонується опрацювати в трьох різних за складністю рівнях. На першому

рівні користувач знайомиться з новим словом та рисунком до нього, при

бажанні можна прослухати вимову диктора, на другому – навчання читанню

через діалоги, у яких треба зібрати фрази з окремих слів, на третьому –

навчання вимові за допомогою автоматичного цифрового розпізнавання

мовлення. На жаль, програма оцінює лише вимову, а не правильність побудови

речення. До переваг курсу можна віднести можливість вибору голосу

(чоловічий, жіночий, дитячий) та десятки інтерактивних ігор, текстів і діалогів.

Слід врахувати, що якісної програмної продукції небагато. Наприклад,

класичні електронні підручники для молодшого шкільного віку представлені

тільки двома програмами: досить дорогим ―Let's Go!‖ фірми DynED

International та маловідомою серією ―Тимо‖. Не має аналогів знаменитий

"Професор Хіггінс", оскільки це кращий електронний підручник, що дозволяє

самостійно відпрацьовувати вимову. За допомогою програм ―Англійський шлях

до досконалості‖ (SLS, "МедиаХауз") та ―Talk to Me!‖ фірми Auralog можна

вступити в усний діалог з комп’ютером. Але слід зауважити, що можливості

останніх програм досить обмежені. Для корпоративного використання

підходить продукт English Discoveries, спільної розробки компаній Edusoft и

Berlitz International. Цей великий мультимедіа-курс займає 12 компакт-дисків,

він призначений виключно для навчальних закладів. English Discoveries

складається з кількох рівнів: навчального, основного, вищого і практичного.

Курс охоплює всі граматичні конструкції англійської мови та більше 3000

лексичних одиниць.

Крім English Discoveries, можна використовувати мультимедіа-курс

розмовної англійської мови, а також English Express фірми Interactive Language

Teaching Ltd.та Reward Intern@tive від фірми "Новый диск". Для персонального

або домашнього використання остання програма найбільш прийнятна.

Слід наголосити на тому, що комп’ютери повинні використовуватися лише

як один із засобів навчання, а не заміняти собою всі інші.

Відомості про автора Денчик Ольга Олексіївна, вчитель англійської мови СЗШ І-ІІІ ступенів

№ 3 Світловодської міської ради.

50

Використання електронних засобів навчального та загального

призначення в Кіровоградській області

Г.В.Скрипка

Україна знаходиться на шляху переходу від індустріального до

інформаційного суспільства. Саме тому постала необхідність вжити

невідкладних заходів із впровадження інформаційних та комунікаційних

технологій у сфері освіти і науки. Це сприятиме як накопиченню наукових

знань, так і надасть можливість доступу до інформаційних ресурсів широких

верств населення.

Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. У 2005 році була

затверджена державна програма ―Інформаційні та комунікаційні технології в

освіті і науці‖ на 2006-2010 роки. Одним з основних завдань програми є:

- оснащення навчальних закладів сучасним комп’ютерним та

телекомунікаційним обладнанням;

- впровадження інформаційних та комунікаційних технологій у

навчальний процес;

- проведення наукових досліджень;

- забезпечення доступу до національних і світових інформаційних

ресурсів.

Ряд шкіл області вже відчули дію цієї програми. Так, протягом 2005 -2006

року навчальні заклади області отримали 61 навчально-комп’ютерний комплекс

(до складу якого входять як сучасна комп’ютерна техніка, так і програмне

забезпечення), шість мультимедійних класів: кабінети математики та фізики, по

2 кабінети хімії та біології. Склад кабінетів різний, та обов’язковим

оснащенням є: інтерактивна дошка, комп’ютер вчителя та 1-3 комп’ютери для

учнів, мультимедійний проектор, принтер, сканер, сучасне програмне

забезпечення з предмета.

Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського в період з 2003 по 2006 рік було отримано на

апробацію 1314 програмних засоби з різних предметів, з них 279 у період з

2003 по 2005 рік, всі інші – 2005-2006 навчальний рік. Це у 4,5 рази більше, ніж

у попередні роки (рис. 1).

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1100

1200

2003-2005 роки 2005-2006 навчальний рік

Кількість ППЗ, отриманих КОІППО

Рис. 1

51

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Апробація передбачає перевірку електронних засобів навчального призначення

(імітаційні, моделюючі, контролюючі комп'ютерні програми; бази даних та бази

знань; електронні підручники та посібники; електронні словники, публікації у

комп'ютерній мережі тощо) на предмет їх педагогічної доцільності, за результатами

апробації виноситься рішення з упровадження зазначених засобів у навчально-

виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Електронні засоби навчального призначення — засоби навчання, що

зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на

електронному обладнанні.

Майже всі програмні засоби, представлені на апробацію, були розділені на

загальноосвітні навчальні заклади. При виборі школи, в яку «направлявся»

програмний засіб, враховувались як наявність відповідного оснащення

комп’ютерного класу школи (відповідно до Положення про апробацію), так й

інформатична компетентність вчителя-предметника, який буде апробовувати

програмні засоби. Найбільше педагогічних програмних засобів було отримано

такими школами (рис. 2):

Рис. 2

Назва закладу

Кількіст

ь ППЗ

1 Загальноосвітня школа I-III ст. №5 м. Гайворона 10

2 Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. ім. Т. Г. Шевченка

Голованівської селищної ради Голованівського району 10

3 Знам’янська загальноосвітня школа I-III ст. № 3

Знам’янської міської ради 13

4 Диківська загальноосвітня школа I-III ст.

Знам'янської районної ради 10

5 Мошоринська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

Знам'янської районної ради 11

6 Богданівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1

ім. І.Г.Ткаченка Знам'янської районної ради 9

52

7 Дмитрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

Знам'янської районної ради 11

8

Комунальний заклад ―Навчально-виховне об’єднання

природничо-економіко-правовий ліцей-спеціалізована школа І-

ІІІ ст.№8-позашкільний центр Кіровоградської міської ради‖

9

9 Загальноосвітня школа I-III ст. № 1 Кіровоградської міської

ради 12

1

0

Загальноосвітня школа I-III ст. № 16

Кіровоградської міської ради 8

1

1

Комунальний заклад ―Навчально-виховний комплекс козацько-

лицарського виховання І-ІІІ ст. № 21 – суспільно-гуманітарний

ліцей Кіровоградської міської ради‖

10

1 2 3

1

2

Загальноосвітня школа I-III ст. № 22

Кіровоградської міської ради 15

1

3

Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III

ступенів № 25, природничо-математичний ліцей"

Кіровоградської міської ради

15

1

4

Гімназія новітніх технологій навчання

Кіровоградської міської ради 16

1

5

Оситнязька загальноосвітня школа I-III ст.

Кіровоградської районної державної адміністрації 10

1

6

Оникіївська загальноосвітня школа I-III ст.

Маловисківської районної ради 13

1

7

Новопразький навчально-виховний комплекс

Олександрійської районної ради 14

1

8

Цукрозаводський навчально-виховний комплекс

Олександрійської районної ради 15

1

9 Ліцей інформаційних технологій Олександрійської міської ради 21

2

0 Петрівська гімназія Петрівської районної ради 11

За час проведення апробації працівниками лабораторії інформаційних

технологій освіти КОІППО імені Василя Сухомлинського було проаналізовано

та направлено до Науково-методичного центру організації розробки та

виробництва засобів навчання Міністерства освіти і науки України

інформаційні картки та анкети учасників апробації (на кожний програмний

засіб вчителями було заповнено 1 інформаційну картку та 2 анкети).

Управлінням освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації відзначено

педагогічних працівників, які відповідально і кваліфіковано провели апробацію

електронних засобів навчального призначення. Це, зокрема, стосується

вчителів (як інформатики, так і вчителів-предметників) навчально-виховного

комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів № 25, природничо-

математичний ліцей" м. Кіровограда, Новопразького НВК Олександрійського

53

району, ліцею інформаційних технологій м. Олександрії, ЗШ І-ІІІ ступенів № 33

м. Кіровограда.

Майже з усіма програмними засобами, що проходили апробацію,

ознайомлювались слухачі курсів підвищення кваліфікації та семінарів. Виняток

становили ті програмні засоби, в яких системні вимоги не відповідали

оснащенню кабінетів інформатики.

Як показує досвід, ці програмні засоби сприяють підвищенню мотивації

вивчення предмета. Електронні посібники дозволяють широко застосовувати

комп’ютер під час вивчення нового матеріалу, при проведенні підсумкових

уроків, закріпленні набутих знань. Наприклад, "Дистанційний курс "Шкільний

курс з біології, 6-11 кл." для загальноосвітніх навчальних закладів" дозволяє

учню навчатися дистанційно, спілкуючись за допомогою Інтернету з тьютором

(отримувати від нього цікаву інформацію, перевірочні завдання, запитання,

консультації тощо). Крім того, цей програмний засіб надає можливість

здійснити самоперевірку за допомогою тестів. Учень може пройти тестування з

усіх тем шкільного курсу біології, а в разі виникнення труднощів переглянути

правильну відповідь. Такий вид роботи особливо актуальний за умов

запровадження незалежного зовнішнього тестування.

Деякі програмні засоби («Віртуальна біологічна лабораторія, 10-11 кл. для

загальноосвітніх навчальних закладів», «Інформатика» тощо) дозволяють

створити базу даних учнів, які навчаються за даним підручником, зберігати

оцінки.

Віртуальні лабораторії, крім теоретичного матеріалу, містять практичні та

лабораторні роботи з усіх тем.

Бібліотеки електронних наочностей (з фізики, біології, хімії) мають велику

базу: відео, анімація, звичайні статичні малюнки. Вчитель має можливість

самостійно конструювати урок залежно від його мети. Під час підготовки до

уроку можна створити тестові завдання, оцінювання яких виконує комп’ютер.

Якщо урок проводиться без використання мультимедійної дошки чи проектора,

а учні знаходяться в комп’ютерному класі на робочих місцях, то вчитель за

своїм робочим місцем може контролювати хід роботи учнів, заносити щойно

отримані ними оцінки до бази даних і зберігати їх.

Але ж що робити вчителю, якщо оснащення шкільного кабінету

інформатики не відповідає системним вимогам програмного продукту? Чи є

можливість використовувати комп’ютер інакше? Звичайно, так. Маючи навіть

найпершу версію пакета Microsoft Office, можна створити мультимедійну

презентацію з використанням звуків, анімації та малюнків з бібліотеки

електронних наочностей. Мультимедійна презентація доречна при засвоєнні

нових знань, повторенні учнями вивченого матеріалу. Створювати презентацію

учні можуть на уроці інформатики, вивчаючи тему ―Комп'ютерні системи

презентації‖ (зокрема, ―Розробка презентації для навчальної дисципліни і теми,

визначеної вчителем. Оцінка її складності та необхідних трудозатрат‖ –

навчальна програма з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних

закладів універсального профілю Бикова В. Ю., Руденка В. Д.). Комп’ютерна

54

презентація є наочною, яскравою формою подання інформації. Її можна

використовувати як з проектором, так і на робочих місцях учнів.

Останнім часом набувають свого розповсюдження мультимедійні екскурсії

з використанням ―всесвітньої павутини‖. В школах нашої області такий вид

роботи ще не є досить розповсюдженим, оскільки мало які школи мають вихід

в Інтернет, а якщо і мають, то він не є швидкісним, що дуже гальмує роботу на

уроці. Використовувати можна освітні та інші сайти (часто російськомовні чи

англомовні).

Учні на такому уроці-екскурсії можуть подорожувати за планом, завчасно

підготовленим учителем, або ж самостійно скласти перелік цікавих сайтів за

допомогою пошукових серверів. «Всесвітня павутина» допоможе вчителям і

учням у дослідженні різноманітних проблем як місцевого рівня, так і

глобальних.

Отже, якщо грамотно підійти до вирішення проблеми запровадження

інформаційних технологій у навчальний процес, то можна досягти високих

результатів. Ці технології сприяють зміцненню набутих знань та виробленню

вміння практично їх застосовувати в житті. Крім того, завдяки інтеграції різних

предметів, у школярів виховуватиметься поняття цілісності світу,

розвиватиметься культура інформаційного простору.

Відомості про автора Скрипка Ганна Володимирівна, методист лабораторії інформаційних

технологій освіти КОІППО імені Василя Сухомлинського.

Критерії аналізу шкільних підручників з інформатики

І.В. Лупан, В.В. Копотій

Головна мета вузівського курсу ―Методика навчання інформатики‖ –

підготовка молодих вчителів до роботи у школі. Одним з аспектів цієї

підготовки є ознайомлення з діючими навчальними та методичними

посібниками, шкільними підручниками (основними та додатковими) тощо.

Тема ―Аналіз підручників з інформатики‖ включена до програми з методики. Їй

присвячені параграфи у відповідних посібниках [1], [2], [3]. Однак, на нашу

думку, при вивченні даної теми, враховуючи швидке оновлення як змісту

шкільного курсу інформатики, так і відповідних засобів навчання, необхідно у

першу чергу озброїти студентів чіткими критеріями оцінки підручників, чого у

вищевказаних посібниках немає. Звичайно, з досвідом роботи кожен вчитель

набуває своїх поглядів і на концепцію курсу, і на вимоги до навчальних засобів.

Наша мета – допомогти зробити це швидше.

Пропонуємо такі критерії для оцінки шкільних підручників та посібників з

інформатики:

1. Концепція – загальна концепція підручника (відповідність цілям

навчання, змістові акценти, провідна лінія курсу).

55

2. Повнота – відповідність підручника навчальній програмі за обсягом

розділів, тем, переліком понять (дидактичних одиниць).

3. Структура – відповідність навчальній програмі за структурою

(послідовністю подання матеріалу).

4. Складність – рівень та стиль викладання матеріалу (науково-

популярний, зрозумілий, складний, простий).

5. Глибина – кількість наукових понять, що вводяться.

6. Науковість – узгодженість із поглядами, прийнятими у сучасній

науці.

7. Вікова група – відповідність віковим особливостям учнів, для яких

розроблено підручник або для яких його можна рекомендувати.

8. Профільність – орієнтація на конкретний освітній профіль.

9. Залежність або незалежність від апаратних та програмних засобів.

10. Диференціація - наявність додаткових параграфів, завдань, вправ

для реалізації рівневої диференціації.

11. Перевірочні запитання – наявність; призначення (закріплення,

діагностика); характер (репродуктивні, проблемні, творчі); на

розвиток яких мислительних операцій спрямовані; співвідношення

репродуктивних і продуктивних запитань.

12. Практичні завдання – кількість (для домашніх завдань, практичних,

лабораторних, закріплення, перевірки знань) достатня/недостатня;

характер завдань (спрямованість на мислительні операції).

Даний перелік потребує доповнень та уточнень, але в цілому його

використання дозволить кожному студенту і вчителю не тільки з’ясувати для

себе, чим той чи інший підручник більше подобається, а й визначити, чого

бракує вдалим та що є позитивного у менш привабливих посібниках. Згодом це

може стати у нагоді при написанні досконалих підручників з інформатики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бочкин А.И. Методика преподавания информатики. – Минск: Вышэйшая

школа, 1998. – 431 с.

2. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: У 4-х частинах / За ред.

акад. М.І.Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2003.

3. Софронова Н.В. Теория и методика обучения информатике: Учеб.

пособие. – М.: Высшая шк. , 2004. – 223 с.

Відомості про авторів Лупан Ірина Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри інформатики Кіровоградського державного педагогічного

університету імені Володимира Винниченка;

Копотій Вікторія Володимирівна, викладач кафедри інформатики

Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира

Винниченка.

56

Комп'ютер як засіб навчання в початковій і середній школі

А.В.Книшук, О.С.Улічев

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій та впровадження їх у

наше життя наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини.

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних

технологій на телебаченні, поширення ігрових комп'ютерних програм та

електронних іграшок – все це дуже впливає на виховання дитини та на

сприйняття нею навколишнього світу. Істотно змінюється й характер

улюбленої практичної діяльності дитини – гри, у процесі якої змінюються й

улюблені герої, захоплення, набір базових цінностей.

Необхідність підтримання стабільної мотивації навчання школярів змушує

вдумливих педагогів шукати більш сучасні засоби й методи навчання.

Використання комп'ютерів у навчальній і позаурочній діяльності школи

виглядає дуже природним з погляду дитини і є одним з ефективних способів

підвищення мотивації й індивідуалізації навчання, розвитку творчих

здібностей, створення сприятливого емоційного середовища.

Комп'ютер є тим технічним засобом, за допомогою якого можна значно

урізноманітнити процес навчання. З одного боку, він є стимулом для учнів:

кожне заняття викликає в дітей емоційний підйом, навіть відстаючі учні охоче

працюють із комп'ютером, а невдалий хід гри спонукає частину з них

звертатися за допомогою до вчителя або самостійно знаходити розв’язки

завдань у грі, тим самим накопичуючи знання та навички. З іншого боку, цей

метод навчання дуже привабливий і для вчителів: допомагає їм краще оцінити

здібності й знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні

форми й методи навчання. Це широкий сектор для прояву творчих здібностей

учителів, методистів, психологів, усіх, хто хоче й уміє працювати, намагаючись

зрозуміти сьогоднішніх дітей, їхні запити та інтереси.

Якщо комп'ютерна діяльність на уроці орієнтована на підтримку

традиційного курсу навчання, то вона не тільки не буде відволікати дітей від

шкільного предмета, а й буде сприяти розвитку в учня підвищеного інтересу до

нього. У тому випадку, коли основна увага приділяється принципам обробки

інформації й розв’язку предметних завдань, а не технічним тонкощам роботи

комп'ютера чи конкретному програмному забезпеченню, ризик створення

навчальних курсів, що безнадійно застарівають ще до того, як їх починають

використовувати, буде суттєво зменшено.

Комп'ютер є лише точкою фокуса для тих змін у змісті навчання, які

повинні бути здійснені як відповідна реакція на зміни, що відбуваються у світі

та суспільстві.

Однією із проблем впровадження комп'ютеризації в школі є недостатність

програмного забезпечення. Хоча необхідно відзначити, що останнім часом

компанії з розробки ПЗ все більше цікавляться цим сектором ринку. Але

розробка нового високоякісного програмного забезпечення можлива за умови

57

тісного співробітництва кваліфікованих фахівців із програмного забезпечення й

досвідчених педагогів, психологів. Для наймолодших школярів необхідно

вимагати створення найкращого, дидактично продуманого й вмотивованого

програмного забезпечення.

Педагогіка покликана сьогодні критично підходити до мінливої дійсності.

При цьому варто об'єктивно вивчати й порівнювати як негативні впливи, так і

позитивні дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану

на майбутнє методику й практику побудови навчальних занять у початковій і

середній школі.

Комп'ютер може бути як об'єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто

можливі два види напрямку комп'ютеризації навчання: вивчення інформатики

та її використання для вивчення різноманітних предметів. При цьому

комп'ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання.

Комп'ютерні ігри розширили можливості представлення навчальної

інформації. Використання кольору, звуку, графіки, сучасних засобів

відеотехніки дозволяє моделювати різноманітні ситуації та середовища.

Особливо важливе використання комп'ютерів після тривалого пояснення

нового матеріалу чи багаторазового повторення засобу зображення, щоб зняти

в дитини напругу та втому. З цією метою можна використовувати ігрові

програми. У внутрішньому (змістовному) плані комп'ютерні ігри в багато чому

схожі з традиційними іграми, але мають і принципові відмінності.

По-перше, велика кількість комп'ютерних ігор будується за принципом

поступового ускладнення ігрових та дедуктивних завдань з метою утримування

дитини в „зоні ближнього розвитку‖.

По-друге, така „етапність‖, яка закладена в програмі, часто не дозволяє

перейти на наступний етап без проходження завдання попереднього рівня. В

інших іграх програма сама підлаштовується під дитину та пропонує їй

завдання з заліком його попередніх відповідей: більш складні, якщо завдання

виконуються успішно, чи більш прості - в іншому випадку.

По-третє, багато ігор, на відміну від традиційних, містять елементи

випадковості. У комп'ютерних іграх цей технічний хід широко

використовується для внесення новизни, неочікуваності, дива. Несподівано

можуть з’являтися нові персонажі, ситуації, неочікувані події та взаємозв'язки,

випадково виникаючи, динамічно змінюючись навіть в одній грі.

Завдяки взаємозв'язку різних видів ігор, у тому числі й комп'ютерних,

дитина оволодіває вмінням самостійно та ініціативно розв'язувати ігрові

завдання, поступово ускладнюючи дії за засобами керування, складом знань,

ступенем узагальненості дій, підіймаючись у своєму розвитку на більш високий

рівень.

Комп'ютерні ігри мають особливу спрямованість. Вони не тільки

стимулюють індивідуальну діяльність дітей, їх творчий потенціал. Вони є

гарним засобом, що об'єднує дітей у цікавих групових іграх, допомагає їх

неформальному спілкуванню (якщо за одним комп'ютером грає дві-три

дитини). На відміну від інших видів ігор, комп'ютерні ігри дозволяють дитині

58

побачити не тільки результат своєї діяльності, але й динаміку творчості. Все це

веде до здатності об'єктивно оцінювати результати та хід своєї діяльності.

Інтерактивні ігри мають суттєві переваги, відкриваючи шлях до розуміння

своєї діяльності.

Таким чином, якісно змінюється контроль за діяльністю учнів, при цьому

забезпечується гнучкість управління навчанням. Комп'ютер дозволяє

перевірити всі відповіді. У багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, а й

достатньо точно встановлює її характер, що допомагає своєчасно скорегувати

її, визначивши причину, обумовлюючу її появу. Учні більш охоче відповідають

комп'ютеру і якщо отримують негативну оцінку, бажають якнайшвидше її

виправити. Вчителю не потрібно закликати до порядку та уваги. Учень знає, що

якщо він відволікатиметься, то не встигне розв’язати приклад чи записати

слово, оскільки на екрані через 10-15 секунд з'явиться наступне завдання.

Використання комп'ютерної техніки робить урок цікавим та насправді

сучасним. Індивідуалізація навчання, контроль та підбиття підсумків

відбуваються об'єктивно та своєчасно.

Викладач початкової школи повинен навчити дітей вчитися, зберігати та

розвивати пізнавальну потребу учнів. У зв'язку з цим одна з головних цілей -

стимулювати пізнавальні процеси. Пізнавальна діяльність розвиває логічне

мислення, уважність, пам'ять, мову, підтримує цікавість до навчання. Всі ці

процеси взаємопов'язані.

Розробка інтерактивних навчальних програм у КТК

З минулого навчального року в Кіровоградському кібернетико-технічному

коледжі запроваджено нову залікову форму: випускні роботи, що передбачають

розробку навчальних програм. При підборі тем випускних робіт викладачі КТК

намагаються враховувати доцільність, своєчасність, а головне, корисність

розробки тієї чи іншої програми. Протягом двох років було розроблено багато

програм різної складності та рівня реалізації. Зрозуміло, що на рівні знань та

навичок студента досить складно отримати серйозне комерційне програмне

забезпечення. В той же час ігрові та навчально-пізнавальні програми є цікавими

та мають практичну цінність.

Програми можна поділити на дві групи:

1. Пізнавальні ігрові програми для молодших школярів.

2. Імітаційні (моделюючі) програми для старшокласників.

Програми першої групи, як правило, реалізуються за допомогою технології

Flash з використанням різних графічних редакторів: Photoshop, Corel Draw

тощо, що передбачає отримання яскравих інтерактивних та художніх

результатів.

Метою цих програм є розвиток базових прийомів роботи за комп'ютером,

наприклад, маніпулювання й правильне позиціювання миші, навичок

арифметичних обчислень, музичної грамоти тощо. Зміна об’єктів гри досить

динамічна, але не швидша від того, з якою швидкістю може реагувати дитина.

За неправильне позиціювання або помилки в розрахунках нараховуються

штрафи. Ігровий процес повинен бути цікавим для школяра, завдання – досить

59

простими, без зайвої інформативності.

Для виконання вправ, зазвичай, використовується тільки ручний

маніпулятор (миша).

Вище зазначено, що вагому роль відіграє графічне оформлення

(інтерфейс), тому воно повинне бути цікавим та яскравим. Всі кнопки

проектуються таких розмірів, які дозволяють без зусиль позиціювати курсор на

них. У грі повинна бути присутня хоча б найпростіша анімація – за невеликих

витрат часу вона дозволяє на порядок поліпшити візуальне сприйняття гри й

підвищити якість ігрового процесу.

Імітаційні (моделюючі) програми для учнів 7-11 класів, зазвичай,

виконують значні обчислення, тому для їх реалізації використовуються такі

інтегровані середовища розробки, як Borland Pascal, Borland C++, Delphi, C++

Builder, Visual C++. Необхідна теоретична підготовка з обраної тематики та

відповідна методична допомога викладача. Розроблені програми тестуються.

Розглянемо деякі з таких робіт.

1. Програма тренінгу «Поняття відношення арифметичних величин»

Інтерфейс стилізовано під класну кімнату. Завдання подаються на ―класній

дошці‖.

При неправильній відповіді квітка втрачає пелюстку, а учневі надається

можливість спробувати відповісти знову.

Рис. 1

60

Програма має достатню кількість анімації.

Автор розробки: Головченко Сергій

Середовище: Flash 4

2. Програма для розвитку навичок усного рахунку «Спини епідемію».

Головна ідея програми полягає в тому, щоб відбити атаку бактерій на

організм і не допустити, щоб температура піднялася вище ніж 42 градуси.

Програма має три рівні складності:

На рівні складності НОВАЧОК кількість бактерій дорівнює 20.

На рівні складності БУВАЛИЙ кількість бактерій дорівнює 40.

На рівні складності ВЕТЕРАН кількість бактерій дорівнює 60.

Дана програма генерує випадкове випадання математичних операцій трьох

типів:

а) ціле число від 0 до 40, необхідно підібрати операцію, результат якої

буде відповідати цьому числу;

б) операція додавання, визначити правильний результат підрахунком;

в) операція віднімання, визначити правильний результат підрахунком.

У програмі задіяні два типи бактерій:

а) Зелена - відображає математичну операцію «+», «-» .

б) Червона - відображає число, за яким треба підібрати два операнда й

виконати з ними дію «+» чи «-».

Відповідь здійснюється за допомогою панелі, що знаходиться в нижньому

кінці дисплея, на якій перебувають числа від 1 до 20.

При позиціюванні курсору на кнопці панелі й клікові мишкою по ньому

заповнюється баночка, що перебуває на панелі в правому куті дисплея.

Якщо математична операція, що відображена на бактерії, відповідає

додаванню (відніманню), то потрібно вибрати результат додавання (віднімання)

двох чисел, установити курсор на бактерію, що летить, і «ввести ліки» У цих

випадках буде заповнюватися тільки зелена баночка, тому що потрібно вибрати

результат операції.

У випадку, коли бактерія червона і на ній відображене число, необхідно

підібрати операцію, результатом якої буде дане число (див. рисунок 5).

При правильній відповіді на питання бактерія знищується, якщо відповідь

неправильна, то бактерія продовжує свій шлях, поки не досягне нижньої панелі,

у цьому випадку вона «вражає організм», температура підвищується й гравцеві

зараховується помилка. Статус гри відображається на панелі, що перебуває в

правому куті дисплея (див. рисунок 3).

На панелі статусу відображено: а) кількість бактерій, які присутні на

даному рівні складності; б) кількість бактерій, які залишилися; в) помилки,

допущені при розв’язуванні завдання.

На панелі також подане наочне відображення статусу гри (термометр), що

показує температуру (кількість помилок, допущених при розв’язуванні

завдань).

У якості інструментарію використовувались:

61

Visual C - основний інструментарій розробки; для реалізації графіки

використано функції OpenGL;

Графічний редактор PhotoShop – допоміжний інструментарій.

Розробники: Комлєв І., Каленік С.

3. Програма “Музичні уроки” знайомить користувача з основами

музичної грамоти.

Має чотири режими:

Подається звучання нот. Теоретичний виклад частково здійснено у

віршованій формі.

Є можливість інтерактивної навігації за структурними елементами уроку.

У розділі ―Цікаво знати‖ наведено історичні дані про деякі музичні

інструменти та предмети їх обслуговування.

62

Також у програмі реалізовано віртуальний синтезатор, що має вбудовану

ритміку декількох музичних напрямків.

У якості інструментарію використовувались: Flash 5 та графічний редактор

PhotoShop.

Розробники: Васил’єв В.

4. Програма “FunctionBuilder” розроблена для підтримки навчального

процесу з алгебри й дозволяє здійснювати побудову графіка довільної функції,

заданої в аналітичному вигляді.

Спеціальне діалогове вікно надає можливість вводити відразу дві функції,

що дозволяє графічно розв’язувати довільні рівняння з однією зміною чи

системи рівнянь з двома змінними. У тому ж діалоговому вікні можна точно

визначити значення Y функції для заданого певного значення Х.

Програма створена засобами мови Visual C++ 6 на основі SDI (Single

Document Interface). Основна ідея: наявний віртуальний бітмап, на ньому

63

малюються графіки функцій, а при потребі перемалювати вікно, малюнок з

віртуального бітмапу переноситься на його поверхню.

Розробник: Шмельов Р.

5. Програма “Електричний струм” призначена для підтримки

навчального процесу з фізики у 8 класі. Надає можливість користувачу

ознайомитись з означеннями струму та його характеристиками, переглянути

відеоексперименти, що демонструють дію електричного струму.

Наведено довідниковий матеріал та реалізовано віртуальні досліди.

64

На основі ―віртуального стенду‖ є можливість складати задачі на

електричні кола та здійснювати перевірку отриманого результату.

Програма реалізована в ІСР Delphi 5

Розробник: Романов В.

65

6. Класична програма “Періодична таблиця Менделєєва” створена для

використання в шкільному курсі хімії та фізики. Містить інформацію про 113

хімічних елементів. Є можливість виділення груп елементів з металічними та

неметалічними властивостями.

Програма реалізована в ІСР Delphi 5

Розробник: Сахно М.

7. Програма “Футбол” розроблена для використання на уроках

фізкультури при вивченні тактики даної гри. Реалізована можливість

розташування гравців команд на полі та визначення напряму їх руху.

Програма реалізована в ІСР Delphi 5

Розробник: Зуєв С.

Відомості про авторів Книшук Анатолій Васильович, викладач програмування навчально-

наукового педагогічного комплексу «Спеціалізована середня школа -

Кібернетико-природничий ліцей - Кібернетико-технічний коледж»;

Улічев Олександр Сергійович, викладач інформатики навчально-

наукового педагогічного комплексу «Спеціалізована середня школа -

Кібернетико-природничий ліцей - Кібернетико-технічний коледж».

66

Викладання інформатики за умов недостатньої кількості комп’ютерів

І.С.Аман

Не дивлячись на те, що зараз на всіх рівнях звітують про комп’ютеризацію

освіти, комплектація комп’ютерних класів ще зовсім не відповідає вимогам

щодо специфікації навчальних комп’ютерних комплексів.

Із заздрістю розглядаєш фото, передруковані з іноземних педагогічних

видань, де кожен учень сидить за окремою партою, а перед ним стоїть ноутбук.

Розумієш, що нам ще далеко до такої розкоші, хоча й тішиш себе надією,

що пройде небагато років і майже кожен учень буде приходити на урок зі своїм

власним ноутбуком. Адже ще років 5 тому ми не могли й подумати, що

матимемо змогу так вільно користуватись мобільним телефоном.

Але мрії мріями, а працювати і вчити треба сьогодні. Тому й намагаєшся

знаходити такі методи та засоби викладання, щоб кожен учень на уроці мав

хоча б мінімальну можливість опрацювати матеріал самостійно за

комп’ютером, виключити варіант, коли за один комп’ютер сідають по 2-3 учні.

Щоб реалізувати цю ідею, треба знайти і запровадити резерви інтенсифікації

навчання, оптимізації використання часу на уроці.

У зв’язку з цим, з кожного розділу курсу користувача розроблено таку

методику проведення уроків інформатики, за якої підгрупа ділиться на малі

групи. На уроках засвоєння нових знань одна мікрогрупа опрацьовує

теоретичний матеріал - за брошурами з серії «Довідник школяра» складає

опорний конспект, друга – відпрацьовує навички роботи з програмним

забезпеченням; під час проведення практичних робіт – перша мікрогрупа

отримує картки з теоретичними питаннями (контроль знань, дидактичні

матеріали), друга – виконує за інструктивними картками практичну частину

роботи; потім для кожної групи змінюється вид роботи.

Інструктивні картки дають змогу кожній дитині самостійно

(відповідно до її можливостей) виконати практичну роботу за комп’ютером,

виключають ті моменти, коли учень не встигає на слух сприймати і виконувати

вказівки вчителя. Школяр більш комфортно почуває себе за комп’ютером, має

змогу самостійно і вчасно виправляти власні помилки, оформлювати роботу на

власний розсуд, що розвиває у дитини і естетичний смак, і творчі здібності.

Інструктивні картки стають в нагоді і при проведенні уроків на засвоєння

нових знань, коли не тільки вчитель демонструє на комп’ютері, як виконуються

ті чи інші операції, а й сам учень має можливість за допомогою набору

конкретних вказівок та інструкцій відпрацювати навички роботи з

програмними засобами самостійно або у співпраці з товаришами, обмінюючись

з ними напрацьованим досвідом.

У роботі з комп’ютером, за наявності великої кількості різних

прикладних програм, навіть досвідченим користувачам важко запам’ятати всю

інформацію з виконання тих чи інших дій і вказівок. Головна задача

користувача – вміти правильно застосовувати ті засоби, які надає нам цей

чудовий пристрій. Щоб полегшити спілкування дітей з комп’ютером, особливо

під час відпрацювання навичок роботи з тим чи іншим програмним

67

Картка-пам’ятка

Оголошення змінних кожна змінна програми повинна бути оголошена; оголошення змінних розміщують в розділі, який

починається словом var; формат опису: <ім’я змінної>: <тип>; в імені змінної можна використовувати літери

латинського алфавіту, цифри і символ «_» (першим символом можуть бути лише літери або «_»);

після оголошення змінної рекомендується вказувати в коментарі призначення змінної.

забезпеченням, вважаю доцільним використовувати міні-таблиці, які

знаходяться на кожному робочому місці за комп’ютером відповідно до теми

роботи. Крім того, це скоротить час перебування учня за комп’ютером, не

забере зайвого часу на уроці.

Кожен учень повинен мати можливість самостійно відредагувати

складену ним програму, виправити допущені помилки. І дуже добре, якщо учні

вміють робити це самостійно, без допомоги вчителя! У зв’язку з цим

практикую використання на уроках з програмування невеличкі довідники

«Помилки в програмах мовою Паскаль», які постійно знаходяться на кожному

робочому місці за комп’ютером. За номером помилки учень досить швидко

знаходить її в «рятівничку» і з’ясовує причину. Аналогічні довідники створюю

у вигляді веб-сторінок в програмі MS Publisher, які також розташовані у вигляді

ярлика на Робочому столі кожного комп’ютера, завдяки чому учень швидко

може скористатись підказкою і не відволікати увагу інших на уроці (рис. 1).

Рис. 1

При вивченні програмування практикую використання карток-

пам’яток. Вони стають у нагоді учням при створенні програм (рис. 2).

Рис. 2

З власного досвіду знаю, що це полегшує роботу і вчителя, і учнів

(фізично – для вчителя, психологічно – для учня).

Всі вищеперелічені засоби, а також набір комп’ютерних презентацій з

68

розділу «Інформаційна система» стають у нагоді дітям, які пропустили урок

(або навіть цикл уроків), або для тих, хто бажає детальніше опрацювати тему,

краще підготуватись до тематичного оцінювання.

Одним із напрямків сучасної педагогічної науки є впровадження

особистісно орієнтованого навчання. На мою думку, одним з аспектів цієї

технології повинно бути створення сприятливих умов для роботи учня на уроці,

щоб діти почувались комфортно і сприймали навчальний матеріал невимушено,

спокійно. Вважаю, що там, де є можливість допомогти учневі, дати змогу більш

затишно почувати себе на уроці, в тому числі і при спілкуванні з комп’ютером,

вчитель повинен знаходити і використовувати різні форми такої допомоги.

Як приклад пропоную фрагмент уроку в 7 класі з теми «Практична

робота. Робота з клавіатурним тренажером»:

І мікрогрупа відпрацьовує навички роботи з клавіатурним тренажером, ІІ

- працює з індивідуальними картками:

Прізвище, ім’я:____________________________________ Клас: ________

Завдання: У прямокутники впишіть назви та призначення

відповідних клавіш.

Відомості про автора

Аман Ірина Семенівна, вчитель інформатики Знам’янської ЗШ

І – ІІІ ступенів № 1 ім. Т.Г. Шевченка Знам’янської міської ради.

69

S1 S2 Sn

Урок інформатики у 10 класі (філологічний профіль)

Л.І.Федоренко

Тема: Базові структури алгоритмів.

Мета: дати поняття про базові структури алгоритмів як достатні для

побудови алгоритмів будь-якої складності; навчити учнів графічно описувати

базові структури алгоритмів, розпізнавати їх за графічним описом; формувати

алгоритмічний стиль мислення та абстрактну уяву.

Обладнання: зображення елементів блок-схем, картки з українськими

прислів’ями та приказками.

Зміст уроку

І. Актуалізація знань.

Фронтальне експрес-опитування:

Дати визначення алгоритму. Навести приклади.

Які властивості повинен мати алгоритм?

Які форми подання алгоритмів вам відомі?

Хто чи що може бути виконавцем алгоритму? Яку структуру та

характеристики має виконавець? (основна характеристика – ступінь

формальності, треба, щоб діти це засвоїли).

Які типи помилок розрізняють при реалізації алгоритмів?

(синтаксичні, семантичні, логічні).

ІІ. Пояснення нового матеріалу.

1. Визначення: базові структури алгоритмів – це способи організації

послідовності виконання вказівок у алгоритмах.

2. Види базових структур алгоритмів:

а) лінійні алгоритми (слідування)

де S1, S2, Sn – прості вказівки.

Запропонувати дітям навести приклади. Зауважити, що порядок

вказівок грає істотну роль;

б) розгалужені (умовні) алгоритми

де Р – умова.

Звернутись до класу із запитанням: «Як в українській мові

формуються умовні речення? Які слова використовують для цього?».

Відпрацювати формулювання якщо…то…інакше…, запропонувати

навести приклади;

P

S1

S2

істина

фальш

70

в) циклічні алгоритми (повторення)

з передумовою:

Запропонувати навести приклади.

з післяумовою:

ІІІ. Формування нових умінь. Колективна робота.

Ставимо проблемне завдання: описати блок-схемою прислів’я «Куй залізо,

поки гаряче».

Важливо навчити учнів визначати вид структури та виділяти умову і

Дайджест вказівку. Не можна допускати вказівок із часткою «не» (яких дуже

багато у прислів’ях), такі вказівки треба перефразовувати.

«Давши слово –держись, не давши – кріпись»

Р

S істина

фальш

крок істина

фальш

попереду

вільно?

P S

фальш

істина

Маса -

1 кг? досипати цукру

фальш

істина

Залізо гаряче?

куй істина

фальш

71

Наступне завдання: за блок-схемою розпізнати прислів’я.

Також необхідно навести приклади безрезультатних та зациклених

конструкцій: «Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна», «Як вовка не

годуй – все в ліс дивиться».

Самостійна робота.

Можна організувати 3-4 малі групи, дати кожній декілька карток з прислів’ями,

запропонувати описати їх блок-схемами і презентувати свою роботу. Чи

провести змагання: одна група презентує блок-схему, інші намагаються

відтворити за нею прислів’я.

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

Сип коневі мішком, не ходитимеш пішком.

Терпи, козак, отаманом будеш.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.

Плати, дурний Іване, та подякуй панам, що гроші беруть.

7

разів? відміряй

фальш

істина відріж

сій просо істина

глухий дуб

розвивається?

фальш

Не хочеш

ходити пішки?

сип коневі мішком

фальш

істина

хочеш бути

козаком?

Пливи проти води істина

Пливи за водою

фальш

Гроші беруть?

дякуй істина

фальш

плати

72

За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш.

Тягни лямку, поки не викопають ямку.

Вік живи – вік учись.

Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи.

Розумного пошли – одне слово скажи, дурня пошли – три скажи та й

сам за ним піди.

IV. Узагальнення вивченого.

Алгоритми будь-якої складності можна описати за допомогою всього

трьох базових:

слідування

розгалуження

повторення

Алгоритми зручно описувати і читати графічно – у вигляді блок-схем.

V. Підсумок уроку.

Оцінювання.

Завдання додому: описати за допомогою блок-схеми будь-який

побутовий алгоритм, який містив би всі три базові конструкції.

Відомості про автора Федоренко Леонід Іванович, вчитель інформатики Долинської ЗШ І-ІІІ

ступенів № 4.

Один

заєць?

гонись істина

фальш

Викопали

ямку? Тягни лямку

фальш

істина

Розумного

посилаєш?

Одне слово кажи істина

Три слова кажи

фальш За ним іди

Вік

прожив? учись

фальш

істина

73

Організація дослідницької роботи учнів на уроках інформатики при

вивченні текстового процесора

В.В.Копотій

У сучасній школі значна частина знань дається учням у готовому вигляді й

не вимагає додаткових пошукових зусиль, тому основною проблемою для

школярів є самостійний пошук (добір) інформації та здобування знань. Однією

з найважливіших умов підвищення ефективності навчального процесу є

організація навчальної дослідницької діяльності й розвиток її основного

компонента – дослідницьких умінь, які розвивають логічне мислення, сприяють

пошуковій активності, полегшують опанування програмного матеріалу.

Зараз у школі широко використовується такий вид дослідницької роботи

учнів, як написання та захист рефератів.

Під рефератом розуміємо вид навчальної письмової роботи, що передбачає

реферування (виклад змісту) і компіляцію (з’єднання результатів чужих

досліджень) текстів із вибраної теми та обов’язковий самостійний висновок.

Мета такої роботи – навчитися знаходити необхідний матеріал серед

численної інформації, планувати роботу, структурувати матеріал, робити

висновки, захищати роботу в усній формі. Але з появою мережі Інтернет учні

мають можливість не опрацьовувати матеріал самостійно, а використовувати

готові реферати з відповідних веб-ресурсів. Звичайно, такий вид діяльності не є

дослідженням і не приносить бажаних знань та вмінь учневі. Крім того, ті

роботи, що містяться у віртуальних банках рефератів і знаходяться у

відкритому доступі, не завжди відповідають вимогам, є застарілими (особливо з

інформатики).

Щоб адекватно оцінити готовий реферат, учні повинні знати його

структуру, вимоги щодо оформлення та критерії оцінювання. Розглянути ці

інструктивні матеріали можна з учнями під час вивчення теми «Використання

стилів та створення змісту документа». Ця робота передбачає такі етапи:

1) вивчення учнями основних вимог щодо оформлення й структури рефератів

та критеріїв оцінювання; 2) пошук готових рефератів у мережі Інтернет за

поданими темами; 3) вивчення нової теми «Використання стилів та створення

змісту документа», форматування знайденого реферату з використанням стилів,

створення змісту реферату; 4) аналіз тексту реферату, написання до нього

анотації, створення глосарію та пошук веб-ресурсів із запропонованої теми

тощо.

Тематика рефератів і досліджень повинна бути цікавою для учнів. Можна

навіть дещо вийти за рамки традиційних «сухих» тем і розглянути ті, що

стосуються виховних аспектів шкільної освіти. Подаємо зразок такої тематики

рефератів:

1) Де, коли і як виникло куріння?

2) Чи дійсно наркотики такі страшні, як їх малюють?

3) Зброя у житті людства: чи могли ми вижити без неї?

4) Ми користуємося грошима чи гроші управляють нами?

5) Хто такі феміністки? Чи були відомі українки феміністками?

74

6) Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" – це видумка

автора чи правдиве життя українського народу?

Учням можна запропонувати декілька різних завдань з готовими

рефератами, наприклад, знайти реферат на задану тему та зберегти його на

жорсткому диску свого комп’ютера. Переглянути текст реферату: 1) написати

анотацію з 5-7 речень, зберегти її у текстовому файлі. Цей файл та реферат

відправити електронною поштою на адресу, вказану вчителем; 2) Вибрати

терміни, які стосуються теми, та скласти глосарій у вигляді текстового файла

(заповнити колонки таблиці 1). Для пояснення термінів бажано

використовувати віртуальні словники в мережі Інтернет (наприклад,

енциклопедію «Вікіпедія» http://ru.wikipedia.org). Порівняти означення

термінів, подане у рефераті та у словниках, і зробити висновки щодо

правильності використання термінології. Файл-глосарій та реферат відправити

електронною поштою на адресу, вказану вчителем; 3) Створити текстовий

файл, у якому подати список літературних джерел, що були використані для

написання реферату. Провести власний пошук серед веб-ресурсів на предмет

потрібної бібліографії й додати у текстовий файл з короткою характеристикою

(табл. 2). Цей файл та реферат відправити електронною поштою на адресу,

вказану вчителем.

Таблиця 1

Глосарій

Термін Пояснення у рефераті Пояснення в енциклопедії

Таблиця 2

Список використаних веб-сайтів [1]

Назва веб-сайту URL-адреса_сайту Ресурси (текст, малюнки, фото), які

можна знайти на веб-сайті

Подані вище завдання сприяють розвитку дослідницької діяльності учнів у

навчальному процесі, що в свою чергу обумовлює розвиток мислення, сприяє

не тільки сприйняттю інформації, але й формуванню уміння нею скористатися,

осмислювати й аналізувати її. Проводячи дослідження, школярі самостійно

відшукують шляхи та способи розв’язання проблем, опановують навички, які

їм знадобляться у майбутній професійній діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Intel Навчання для майбутнього. – K.: Видавнича група BHV, 2004. –

416 с.

2. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. / За

ред. акад. М.І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2003. – Ч. ІІІ: Методика

навчання основних послуг глобальної мережі Інтернет. – 196 с.

75

3. Науково-дослідницька діяльність учнів. 5 – 11 класи / І.П. Нікітіна,

Ю.О. Нікітін, В.В. Шліхова, О.Л. Кожем’яка. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. –

144 с.

4. Савенков А.И. Психологические основы исследовательского подхода к

обучению: Учебное пособие. – М.: «Ось-89», 2006. – 480 с.

Відомості про автора Копотій Вікторія Володимирівна, викладач кафедри інформатики

Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира

Винниченка.

Комп’ютерна підтримка уроку-семінару

С.О.Шлянчак

Одними з визначальних завдань дидактики були й залишаються питання

проектування та аналізу структури навчальної дисципліни. Аналіз різної

психолого-педагогічної літератури підтверджує наявність багатоманітних

підходів до вивчення, розробки і системного використання принципів

організації навчального процесу на основі авторських освітніх технологій:

- технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових

моделей навчального матеріалу В.Ф.Шаталова;

- частково-предметні технології (технологія навчання математики з

використанням ключових задач Р.Г.Хазанкіна, педагогічна технологія на основі

системи ефективних уроків А.А.Окунєва);

- педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення і

реконструкції матеріалу (укрупнення дидактичних одиниць П.М. Ерднієва);

- технологія рівневої диференціації навчання на основі обов’язкових

результатів В.В.Фірсова;

- лекційно-практична система навчання О.О. Хмури;

- нові освітні технології у навчанні математики (С.А.Раков, Т.О.Олійник).

Зупинимося саме на лекційно-практичній системі навчання, оскільки

впровадження цієї форми організації навчального процесу бере свій початок

саме на Кіровоградщині.

Лекційно-практична система навчання передбачає такі типи уроків:

- підготовчий урок;

- урок засвоєння нових знань (урок-лекція);

- практикум із застосування знань;

- урок-семінар;

- контрольно-залікові заняття.

Така форма навчального заняття, як семінар передбачає колективне

обговорення теми уроку під керівництвом педагога. Відомо, що підготовка до

такого уроку проводиться завчасно і вимагає використання різних методів. Той,

хто готувався до такого заняття, знає, яких нелегких зусиль воно потребує. До

76

того ж, учні не завжди можуть подати матеріал на достатньому рівні та

зацікавити своїми доповідями однокласників.

Студенти педагогічних університетів – це майбутні вчителі, тому від того,

які знання вони отримають та наскільки успішно їх реалізують в майбутній

професійній діяльності, залежить рівень навчання учнів у школі. Необхідно

ознайомити студентів із існуючими технологічними підходами та озброїти їх

методами пошукової діяльності.

Оскільки в період підготовки до семінару вчитель надає учням потрібні

консультації, цінними, на мою думку, будуть поради щодо застосування

комп’ютерних технологій на уроках-семінарах. Наприклад, можна дати

завдання провести комп’ютерний ―експеримент‖ для знаходження

математичних закономірностей, підготувати презентацію, побудувати засобами

табличного процесора діаграму відображення певних даних або інше.

Використання комп’ютерних технологій на уроках-семінарах сприяє

активізації навчальної діяльності, формуванню пізнавальних інтересів,

оволодінню стійкими навичками роботи з комп’ютером.

Відомості про автора Шлянчак Світлана Олександрівна, асистент кафедри інформатики

Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира

Винниченка.

Методика розв'язування задач шкільного курсу інформатики

Г. Ю.Громко

Шкільна інформатична освіта повинна підготувати випускника до

майбутньої діяльності в соціальному середовищі, насиченому досягненнями

нової інформаційної технології. Проте на шляху до реалізації цієї мети існує

низка перешкод. Так, з часу появи шкільної інформатики (1985 р.), в силу

нечіткості проекції науки інформатики на навчальний предмет та високої

динамічності розвитку її апаратно-програмного забезпечення, цілі та завдання,

а також зміст шкільного курсу інформатики з плином років зазнають значних

змін.

Окрім того, чинні програми шкільного курсу інформатики є фактично

спецкурсом з вивчення операційної системи Windows та офісних програм від

Microsoft з коротким оглядом алгоритмізації та програмування (це стосується

так званого базового курсу, який у переважній більшості шкіл вивчається в 10-

11 класах за 70-годинною програмою - один урок на тиждень). Іншим

важливим чинником недостатніх знань є нерозвинуте логічне та алгоритмічне

мислення – учні не можуть логічно думати, проводити аналіз того чи іншого

явища, умови задачі, робити певні висновки щодо пошуку розв'язання задачі.

Основні методичні рекомендації щодо формування в учнів узагальненої

стратегії розв'язування задач можна сформулювати так:

77

систематизуйте задачі відповідно до застосування алгоритмів їх

розв'язання та класу складності (диференціація);

детально проаналізуйте типову задачу, показуючи покроковий план

знаходження її розв’язування (опорні задачі);

застосуйте метод посильних завдань. Дайте учню зрозуміти свою

значущість, можливість отримати задоволення від самостійно розв'язаної

задачі;

поступово ускладнюйте задачі, тобто на базі вже розв'язаної задачі,

суть методу розв'язання якої вже зрозуміла учням, пропонується інша,

більш складніша.

Які основні типи задач та способи їх розв'язування в інформатиці?

1. Задачі на обробку інформації.

2. Задачі пошуку за критерієм.

3. Задачі моделювання.

4. Топологічні задачі.

5. Розрахункові задачі.

Звичайно, такий поділ дуже спрощений і значною мірою не відображає весь

спектр задач курсу інформатики, але така класифікація дає змогу значно

зменшити кількість алгоритмів розв'язання задач.

Досить часто вчителі інформатики у своїй практичній діяльності віддають

перевагу розрахунковим задачам, які розв'язуються переважно аналітичним

методом, арифметичним або алгебраїчним способами, шляхом простого

механічного переносу математичних залежностей в алгоритм (програму). При

своїй доступності у розв'язанні та реалізації алгоритмів вони створюють в учнів

хибне уявлення про інформатику як допоміжну дисципліну – інструмент

розв'язання алгебраїчних, геометричних чи фізичних задач.

Традиційно у методиці навчання розглядаються синтетичний і аналітичний

методи розв'язування задач. Відомо, що аналіз і синтез як особливі форми

процесу мислення є взаємозумовленими та взаємодоповнюючими логічними

прийомами. Під аналітичним і синтетичним методом ми розуміємо різні

стратегії пошуків розв'язку задач. Дієвим прикладом цих методів в інформатиці

є різні методи програмування – проектування алгоритму ―зверху-вниз‖ шляхом

поступової покрокової деталізації алгоритму, та ―знизу-вгору‖, коли спочатку

описуються необхідні базові процедури та функції, виклики яких будуть

реалізовані в головній програмі (алгоритмі). Під синтетичним методом

розуміємо стратегію типу "фільтр" - безсистемний хаотичний пошук способів

розв'язку з відсіюванням спроб, що себе не виправдали.

При аналітичному методі вихідним пунктом стратегії пошуку розв'язку є

результат задачі (кінцевий стан інформаційної моделі). Після детального

аналізу з'ясовують, за допомогою яких перетворень можна знайти такий стан

системи, що відповідає вимогам отримання кінцевого результату задачі – тобто

шляхом побудови інформатичної або математичної моделі. Для знаходження

проміжних станів системи слід розчленувати складну задачу на ряд простих.

У своїй більшості розв'язання задач з інформатики потребує певних знань з

алгебри, формальної логіки та теорії графів (топологія), які в процесі

78

розв'язання задачі зводяться до простих арифметичних дій та логічних

співвідношень. Разом з тим, хоча ці знання є досить важливими, але не

основними в інформатиці – основним є вміння застосувати те чи інше

математичне співвідношення у процесі побудови алгоритму. Саме тому для

роботи на достатньому рівні слід підбирати задачі, що не потребують

специфічних знань (задачі кодування/декодування інформації, задачі пошуку

тощо).

Запровадження обчислювальної техніки у навчальний процес дало

поштовх до широкого застосування методу моделювання у розв'язанні задач,

суміжних з інформатикою дисциплін, і змінило практику обчислень

розрахункових задач. Оскільки моделювання та розрахункові задачі

потребують спеціальних знань, то вчителю слід підготувати клас до сприйняття

такого типу задач (пропедевтичне домашнє повторення матеріалу з курсу

алгебри, геометрії чи фізики, роздатковий інформаційний матеріал).

Добрий результат дає використання методу опорних задач (Л.Фіоніна).

Для цього на різних етапах розгляду теми вчитель самостійно (5-8 класи) або з

учнями (9-11 класи) виділяє мінімальне число опорних задач з теми. При

розгляді опорної задачі можна використовувати пошук її розв'язання різними

способами. Після розгляду опорної задачі необхідно організувати роботу так,

щоб сформувати навички розпізнавання опорних задач, їх розв'язків. При цьому

у кожного учня формується власна бібліотека опорних задач та алгоритмів їх

розв'язання, яку можна використовувати на уроках, дома, на контрольних і

залікових роботах.

Значущим фактором у шкільній методиці є застосування проблемного

навчання. Проблемність навчання при розв'язуванні задач передбачає

систематичне використання у процесі навчання творчих задач і задач-проблем,

тобто таких, алгоритм розв'язування яких учням невідомий, у яких відсутні

дані, що прямо або безпосередньо підказують ідею розв'язування. Задачі-

проблеми можуть використовуватися як засіб вивчення нового матеріалу,

виконуючи мотиваційні функції, на уроках повторення і закріплення матеріалу

окремих тем, оскільки вони передбачають певний рівень знань та навичок

учнів. Основне призначення задач-проблем - розвиток розумових здібностей

учнів у процесі самостійного розв'язування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бауэр Ф.Л., Гнац Р., Хилл У. Информатика. Задачи и решения.- М.:

Мир, 1978.- 355 с.

2. Гусева А. И. Учимся информатике: задачи и методы их решения. - М.:

Диалог-МИФИ, 2004. - 384 с.

3. Дробот І.Л. Досвід розв’язування складних задач // Комп’ютер в школі

та сім’ї.- 2006.- № 6.

4. Зарецька І.Т., Гуржій А.М., Соколов О.Ю. Інформатика: Підручник для

10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів: У 2-х част. - К.: Форум,

2004. - 288 с.

79

5. Копотій В.В. Розвиток мислення учнів на уроках інформатики

//Комп'ютер в школі та сім'ї.- 2005.- № 5.

6. Мельник В.І. Система роботи у різновікових групах // Комп’ютер в

школі та сім’ї.- 2006.- № 6.

7. Фионина Л.Е. Метод опорных задач в преподавании программирования

// http:/itо.edu.ru/2006/samara.

Відомості про автора Громко Григорій Юрійович, вчитель інформатики ЗШ І-ІІІ ст.

ім. Ю.І.Яновського с. Нечаївки Компаніївського району.

Електронний дидактичний матеріал з Excel:

навчання та проведення аналізу успішності учнів закладу

за допомогою одного файлу

В.А.Мироненко

Інформаційно-комунікаційні технології надають широкі технічні

можливості для проведення досліджень, аналізу того чи іншого явища,

створення ефективних проектів з метою подальшого впровадження в

навчально-виховний процес.

Розглянемо авторський дидактичний матеріал до уроку інформатики на

тему „Обчислення в Excel. Комплексна практична робота‖. Навчальною метою

розробки є застосування учнями вже сформованої на попередніх заняттях

системи знань і навичок під час роботи в електронних таблицях Excel:

форматування комірок, використання формул для обчислення залежностей,

побудова діаграм. Виконання роботи має велике практичне значення.

Проект подається як презентація, створена засобами PowerPoint. Вона

складена з таких частин:

1. Короткі теоретичні відомості.

2. Довідка.

3. Листок опорних сигналів.

4. Синтаксис використаних функцій.

5. Постановка задачі.

6. Етапи розв’язання.

7. Файл-відповідь.

Розділи 1 та 2 призначені для актуалізації опорних знань учнів.

Особливість їх полягає в тому, що 1-ий розділ є основним, а 2-ий – додатковою

довідкою, реалізованою засобами гіперпосилань. Розділ 2 використовується

лише у разі необхідності (рис. 1).

80

Рис.1. Розділ 1 – основний та розділ 2 – додаткова довідка.

У 3-му розділі з усієї множини вивчених функцій виділені ті, які повинні

використовуватися під час виконання завдання. 4-ий розділ - допоміжний, він

містить синтаксис (тобто правила написання) функцій розділу 3 (рис. 2).

Рис.2. Розділ 3 – листок опорних сигналів та допоміжний розділ 4.

Розділ 5 містить загальну постановку задачі (рис.3), яка потребує від учнів

уміння структурувати завдання. Тут також знаходиться файл з початковими

даними, його заздалегідь готує вчитель або навіть самі учні. Він має у своєму

складі список учнів класу (по вертикалі) та список предметів, що вивчаються

(по горизонталі). На перетині виставляються відповідні поточні оцінки учнів.

81

Рис. 3. Розділ 5 (ліворуч) та зовнішній вигляд файлу початкових даних.

6-ий розділ складається із структурних елементів загальної задачі та

покрокових інструкцій щодо їх виконання із зазначенням контрольних

відповідей, які повинні отримати учні, виконавши кожний з етапів завдання

(рис. 4). Таким чином здійснюється механізм самоконтролю.

Рис. 4. Етапи розв’язання завдання (ліворуч) та приклад покрокової інструкції й

контрольної відповіді.

82

Останній, 7-ий розділ, містить посилання на файл-відповідь, яку повинні

отримати учні в ході виконання всіх етапів розв’язування.

Практичне значення роботи полягає в тому, що файл-відповідь (рис. 5),

отриманий після проведення заняття, є цілком завершеним файлом

електронних таблиць Excel, що може застосовуватися завучами навчального

закладу для проведення аналізу успішності учнів кожного класу за певний

проміжок часу.

Рис.5. Файл-відповідь, за допомогою якого проводитиметься аналіз

успішності учнів закладу.

Ідея створення такого заняття стала наслідком проведення щотижневого

контролю успішності учнів закладу. Такий контроль проводиться в закладі

майже рік і, безперечно, має великий позитивний вплив на успішність, проте

відсутність дієвих засобів для проведення аналізу призводить до неможливості

узагальненого контролю за більший період часу (семестр, рік).

Відомості про автора Мироненко Віктор Анатолійович, вчитель інформатики

Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного

комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа

мистецтв).

83

Програмування контролю знань

О.І.Мірошниченко, Т.Л.Мірошниченко

Необхідність контролю в процесі навчання пояснюється передусім

суспільною потребою в отриманні інформації про ефективність

функціонування всієї системи освіти. Контроль є обов’язковою ланкою

навчального процесу, завдяки якому реалізується зворотний зв’язок у навчанні,

що уможливлює оперативно регулювати й коригувати цей процес, готувати

конкретизовані завдання для наступних уроків. Уміле використання контролю

як елемента навчання сприяє підвищенню його якості.

Для педагогів якісні ППЗ стають засобом для реалізації інноваційних

освітніх технологій, що базуються на продуктивній, а не репродуктивній

діяльності учнів; педагогіці співробітництва; самостійній індивідуальній та

груповій роботі учнів; інтеграції навчальних предметів; глобальному мисленні

та баченні світу.

Використання комп’ютерного контролю знань у навчальному процесі дає

можливість:

індивідуалізувати і диференціювати процес навчання;

здійснювати контроль;

проводити самоконтроль і самокорекцію навчальної діяльності;

раціонально використовувати час;

формувати вміння приймати оптимальне рішення в різних ситуаціях.

Періодичне проведення контролю знань досить сильно стимулює учнів до

вивчення тієї чи іншої теми. За умови недотримання періодичності, контроль

втрачає стимулюючий ефект та стає тільки методом оцінювання знань, умінь та

навичок.

Найефективнішим буде той контроль знань, завдання до якого вчитель

розробляє відповідно до особливостей учнів та змісту навчальної програми у

конкретному класі. Однією з таких програм, що можуть допомогти вчителю, є

Hot Potatoes.

Hot Potatoes це програма, за допомогою якої можна створювати вправи

різного виду та надсилати їх до будь-якого сполученого з Інтернетом

комп'ютера. Вправи зберігаються у вигляді HTML і JavaScript сторінок, що

надає їм інтерактивності. Головною особливістю є те, що вчителю непотрібно

знати HTML і JavaScript мови програмування, Hot Potatoes самостійно

перетворює введенні дані у потрібний формат.

Hot Potatoes містить п’ять складових:

JQuiz використовується для створення контрольних завдань у формі тестів.

JQuiz може містити необмежену кількість питань, кожне з яких має кілька

правильних і неправильних відповідей.

JQuiz може створити чотири різні види контрольних завдань: альтернативні,

коротка відповідь, змішані та питання з кількома правильними відповідями.

В альтернативних питаннях учень вибирає відповідь кліком на потрібній

кнопці. Якщо відповідь помилкова, то учень може продовжувати вибір

відповідей.

84

У питаннях короткої відповіді учню доводиться набирати відповідь в

текстовому полі з клавіатури.

Змішані питання - комбінація альтернативного питання і питання короткої

відповіді. Учню представлено текстовий блок, в який він повинен ввести

правильну відповідь. Проте, якщо учень не в змозі одержати правильну

відповідь, то питання набирає альтернативного вигляду.

У питанні з кількома правильними відповідями учень повинен відмітити всі

правильні відповіді.

Рис. 1 Вікно JQuiz Рис. 2 Вправа створена в JQuiz

JCloze використовується для створення пропусків. Завдання учня полягає у

заповненні пропусків правильними відповідями.

Рис. 3 Вікно JCloze Рис. 4 Вправа створена в JCloze

JCross використовується для створення кросворду, який можна

інтерактивно заповнювати. Кросворд може бути будь-якого розміру.

85

Рис. 5 Вікно JCross Рис. 6 Вправа створена в JCross

JMix використовується для створення вправ установлення порядку. Учень

повинен вибрати з переліку слів, формул або зображень правильний порядок та

ввести його, вибираючи відповіді.

JMatch використовується для створення відповідності.

Hot Potatoes надає можливість вчителю самостійно програмувати контроль

знань, тобто розробляти різні модулі вправ, які потім можна об’єднати в

суцільний комплекс завдань у певному порядку.

Порівнюючи Hot Potatoes з іншими програмами для контролю знань, можна

зробити висновок, що ця програма має ряд переваг: генерування питань,

генерування відповідей, вставка рисунків у запитання, вставка рисунків у

відповідь, оцінювання, облік учнів, статистична обробка даних, контроль за

процесом тестування, можливість роздрукувати завдання.

Тому доцільно використовувати Hot Potatoes для програмування контролю

знань при вивченні природничо-математичних дисциплін, а особливо при

вивченні фізики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беднарський В.В., Дворник О.В., Дон Н.Л., Чуйко Г.П. До питання

комп’ютерного тестування студентів // Теорія та методика навчання

математики, фізики, інформатики: Зб. наукових праць. Випуск 3: В 3-х томах. –

Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2003.– Т.2: Теорія та методика

навчання фізики. – С. 19-21.

2. Швец Е.Я., Оселедчик Ю.С., Свитанько Н.В. Інтерактивна тестуюча та

навчальна система із загальної фізики: Зб. наук. праць Всеукраїнської науково-

практичної конф. – Хмельницький, 2001.– C. 215.

3. Лагодич О. Тестування в інформаційній підготовці студентів //

Наукові записки. Випуск 60. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ

ім. В. Винниченка, 2005. – Частина 1. – С. 268-272.

4. Черевата О. Сучасні технології навчання в основній школі // Наукові

записки. Випуск 66. Серія: Педагогічні науки.- Кіровоград: РВВ КДПУ

86

ім. В.Винниченка, 2006. – Частина 2. – С. 87-90.

5. Власенко В., Грищенко В. Використання тестових та комп’ютерних

технологій для перевірки практичних умінь і навичок з фізики // Наукові

записки. Випуск 66. Серія: Педагогічні науки.- Кіровоград: РВВ КДПУ

ім. В. Винниченка, 2006. – Частина1. – С. 29-34.

6. http://www.halfbakedsoftware.com/hotpot/

Відомості про авторів Мірошниченко Олександр Іванович, вчитель фізики та інформатики

Олександрійської гімназії-інтернату.

Мірошниченко Тетяна Леонідівна, вчитель математики та інформатики

Олександрійської гімназії-інтернату.

Використання комп’ютера на різних етапах вивчення фізики

О.В.Оранський

Проблема впровадження комп’ютерної техніки під час вивчення фізики

постає особливо актуально на сучасному етапі розвитку освіти. Це зумовлено

низкою причин, основними, на думку автора, є дві:

1. Моральна та матеріальна застарілість приладів і пристроїв з фізики,

якими обладнані кабінети фізики.

2. Загальна комп’ютеризація життя сучасного суспільства, що потребує

ознайомлення учнів з можливостями комп’ютерної техніки.

Учитель, використовуючи комп’ютер, має можливість:

- реалізовувати різні методи навчання одночасно для кожного з учнів,

забезпечуючи індивідуалізацію навчання, а також організовувати групову

роботу учнів при вивченні фізики;

- зменшити обсяги навчального теоретичного матеріалу, поданого в

словесній формі, за рахунок використання комп’ютерного моделювання,

анімації та відеофрагментів;

- створити умови для ефективної самостійної роботи учнів тощо;

- формувати вміння та навички учнів за допомогою тренажерів

(наприклад, із розв’язування фізичних задач);

- здійснювати оперативний контроль за процесом засвоєння знань;

- моделювати, демонструвати протікання фізичних процесів, їх

динаміку, роботу та взаємодію різних механізмів;

- здійснювати управління фізичними явищами та процесами, що

моделюються, та аналізувати результати своїх впливів (виконання

комп’ютерних лабораторних робіт);

- зменшити кількість рутинної роботи і використати час на

удосконалення методики навчання та організацію індивідуальної роботи;

- використовувати довідкову інформацію, що міститься у мережі

Internet;

87

Досвід роботи свідчить про те, що комп’ютер значно активізує

навчально-пізнавальну діяльність учнів. Розглянемо основні моменти і

можливості використання комп’ютера на різних етапах вивчення фізики.

Під час пояснення нового матеріалу комп’ютер зручно застосовувати як

джерело відео- та фотоматеріалів. Для цього створено багато ППЗ. Особливо

вдалим є «Бібліотека електронних наочностей. Фізика 7–11», яку випускає

Квазар-мікро.

Власні відеофрагменти можна створити за допомогою програми Ulead

VideoStudio 8, яка має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Ця програма дозволяє

компонувати відеоматеріали та фотографії і озвучувати їх. З її допомогою

можна створити власний відеоролик, у якому кожний епізод (фотографія) буде

тривати стільки часу, скільки потрібно вчителю.

Рис.3. Робоче вікно Ulead VideoStudio 8

Під час розв’язування задач можна застосовувати програми Excel та

MathCAD. Вони дозволяють робити обчислення за заздалегідь складеними

формулами. Але це доречно використовувати тільки тоді, коли є можливість

проведення уроку в кабінеті інформатики.

На уроках узагальнення або на уроках-семінарах учні можуть

демонструвати власні презентації, створені у середовищі PowerPoint. Це робить

урок більш цікавим і унаочнює матеріал, який підготували учні.

Під час проведення уроку контролю знань у кабінеті інформатики

вчитель може використати комп’ютерні тести.

Програми-тестувальники поділяються на два типи: відкриті і закриті.

Закриті – це готові тести з окремих тем. Відкриті – це оболонки, у яких вчитель

самостійно записує питання та відповіді. Прикладом простого відкритого

тестувальника є програма TEST-W. В ній вчитель записує питання й відповіді

та відмічає правильні. Але дана програма не дозволяє використовувати

малюнки та записувати формули. Якщо ж в цьому є необхідність, то можна

скористатись програмою TestMan v4.7. Ці тестувальники можна знайти в

мережі Internet. Вони розповсюджуються безкоштовно.

Адреса, за якою можна завантажити TestMan v4.7:

http://rafsoft.narod.ru/TestMan.html. Після встановлення користувачу потрібно у

30-ти денний термін зареєструватись. Реєстрація також безкоштовна. Якщо це

88

не зробити, то програма після проходження терміну перестане

завантажуватися. Програма автоматично виставляє оцінку, що полегшує роботу

вчителя. До того ж вона дозволяє переглянути помилки учнів після

проходження тесту, і вчителю залишається тільки провести аналіз помилок та

корекцію знань учня. Цікавою особливістю програми є можливість задавати

питому вагу кожного питання.

Рис.4. Робоче вікно TestMan v4.7

На допомогу вчителю під час проведення лабораторних та практичних

робіт Квазар-мікро випускає ППЗ «Віртуальна фізична лабораторія. Фізика 7–

11», що дозволяє пояснити учням суть та методику виконання лабораторних і

практичних за допомогою відеофрагментів.

І насамкінець зазначимо, що навіть під час виконання домашнього

завдання учні можуть використовувати електронні підручники. Вони містять,

крім тексту, відеофрагменти, що візуалізує матеріал, приклади розв’язаних

задач, контрольні питання, відповідаючи на які, учні одразу отримують оцінку і

бачать рівень самозасвоєння матеріалу. Як свідчить досвід автора,

використання електронного підручника «Фізика–7» активізує пізнавальну

діяльність учнів. Його використання є актуальним ще й тому, що у більшості

учнів вдома є комп’ютери.

Підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що

комп’ютер у сучасному кабінеті фізики є обов’язковим елементом і гарним

помічником вчителя. Але це вимагає від вчителя знання основ інформатики та

навичок роботи з комп’ютерною технікою.

Відомості про автора Оранський Олександр Володимирович, вчитель фізики Петрівської

гімназії Петрівської районної ради.

89

Використання ІКТ на заняттях з фізики

О.В.Фоменко

Фізика – наука фундаментальна, вона значною мірою готує молодих людей

до освоєння обраної професії. З повним правом її можна віднести до

професійно орієнтованих дисциплін у медичному коледжі. Загальна

інформатизація суспільства передбачає впровадження інформаційно-

комунікаційних технологій та підготовку вчителя до їх використання у

навчальному процесі.

Міністерство освіти та науки України пропонує викладачам педагогічні

програмні засоби (ППЗ) навчання різного призначення. За допомогою

комп’ютера та ППЗ можна демонструвати навчальні фільми, їх фрагменти,

експерименти, статичні та динамічні зображення об’єктів, відтворювати хід

різноманітних досліджень та обробку їх результатів тощо. ППЗ дають змогу

реалізовувати принцип наочності та доступності в навчанні, формувати у

студентів навички самостійної роботи, підвищують інтелектуальну активність,

сприяють розвитку мислення.

Комп’ютер стає незамінним помічником для контролю набутих знань,

умінь та навичок студентів. Існує ряд тестових програм, які допомагають у

вирішенні проблем одночасного тестування великої кількості студентів,

об’єктивного оцінювання їх знань.

Крім того, можна запропонувати проведення інтегрованих занять з фізики

та інформатики з використанням елементів методу проектів. Бажано такі

заняття проводити в комп’ютерних класах.

На таких заняттях студенти можуть побачити, як знання інформатики (а

саме табличного процесора MS Excel) допомагають розв’язувати фізичні задачі.

Наведемо приклад інтегрованого заняття з фізики та інформатики.

Тема заняття: Використання табличного процесора MS Excel для

розв’язування задач на рівняння Ейнштейна для фотоефекту та побудови

діаграм.

Тип заняття: підсумкове інтегроване заняття.

Мета: перевірити уміння пояснювати на основі квантових уявлень закони

фотоефекту, розв’язувати задачі на рівняння Ейнштейна для фотоефекту з

використанням табличного MS Excel; перевірити знання, вміння та навички

роботи з електронними таблицями в MS Excel, вміння користуватись майстром

функцій, вводити формули, будувати різні типи діаграм, зберігати документи;

вироблення вміння використовувати здобуті знання на практиці.

Обладнання:

1. Персональні комп’ютери (ПК 10 шт.).

2. Мультимедійна система (ноутбук, проектор, екран).

3. Демонстрації: презентація «photoefect», презентація «test».

4. Роздатковий матеріал (картки з індивідуальним завданням, бланки

для тестування).

5. ППЗ «Бібліотека електронних наочностей. Фізика 10-11кл».

6. Лазерна указка.

90

Хід заняття

1. Організаційний момент (1-3 хв.)

2. Актуалізація потрібного навчального досвіду.

Запитання для фронтального опитування:

- Поясніть, що таке «ультрафіолетова катастрофа»?

- Сформулюйте гіпотезу Макса Планка (1900 р.).

- Який висновок зробив Альберт Ейнштейн на основі ідей Макса Планка?

- Хто у 1887 році вперше спостерігав явище фотоефекту?

- Поясніть дослід видатного російського фізика О.Г.Столєтова, який

встановив кількісні залежності для фотоефекту.

- Сформулюйте закони фотоефекту.

- Чи можна ІІ та ІІІ закони фотоефекту пояснити за допомогою класичної

теорії?

- Поясніть рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

- Як ви розумієте корпускулярно-хвильовий дуалізм?

- Що таке фотоелементи?

- Наведіть приклади використання явища фотоефекту.

- Яке призначення табличного процесора MS Excel?

- Який вигляд має типове вікно табличного процесора MS Excel?

- Як називається документ у MS Excel?

- Для чого призначений майстер функцій?

- З якого знаку починається введення формули в MS Excel?

3. Організація групової роботи:

Група студентів поділяється на дві підгрупи:

- І підгрупа дає відповіді на тестові завдання;

- ІІ підгрупа виконує практичне завдання на ПК (картки з

індивідуальним завданням).

4. Історична довідка «Альберт Ейнштейн».

5. Тестування (ІІ підгрупа), практична робота на ПК (І підгрупа).

6. Дослідження на тему «Статистичні дані показників захворювання дітей в

Кіровограді та регіонах» (Лист MS Excel «Statistica»).

7. Підсумки заняття (еталони відповідей, бланк оцінювання студентів).

8. Повідомлення домашнього завдання.

Відомості про автора

Фоменко Олена Володимирівна, викладач Кіровоградського медичного

коледжу ім. Є.Й. Мухіна.

91

Комп’ютер у фізичному експерименті

Ю.Ю.Максимов

Навчальний процес з фізики обов’язково має базуватися на

експериментальній основі. Навчальний експеримент є невід’ємною частиною

дидактики.

Структура навчального експерименту передбачає:

висунення теоретичної гіпотези, яка вимагає практичного

підтвердження;

розробку методу дослідження;

постановку експерименту;

спостереження його ходу;

зняття фізичних параметрів;

систематизацію даних, отриманих у ході експерименту;

аналіз та узагальнення експериментальних даних, отримання

висновків про проведену роботу.

Зважаючи на універсальність, комп’ютерна техніка може бути використана

на усіх етапах проведення експерименту. Вона відкриває нові, перспективні

підходи щодо отримання і обробки експериментальних даних.

Однією з істотних переваг ПК, порівняно з іншими технічними засобами, є

можливість організовувати надійний зв’язок з учнями, контролювати

навчальний процес.

ПК можуть бути використані як засіб моделювання фізичних

експериментів, а також у вигляді комп’ютерних моделей, коли імітується

досліджуване явище. Комп’ютеризація як сучасна тенденція розвитку

шкільного фізичного експерименту дає змогу забезпечити його інформаційні

можливості у відтворенні (шляхом моделювання) певних явищ і процесів, які у

звичайних умовах неможливо виконати.

Лише тоді, коли комп’ютер доповнюється спеціалізованою апаратною

частиною (відповідним інтерфейсом) для взаємодії з реальним фізичним

вимірювальним обладнанням у режимі реального часу, можна говорити про

його застосування у фізичному дослідженні як інструмента пізнання. У

лабораторному практикумі з курсу фізики є можливість використати ПК для

збирання й обробки інформації про стан датчиків, програмного керування

різними механізмами і технологічними системами під час експерименту для

реалізації зворотних зв’язків, синхронізації часу вимірювання фізичних

величин, оперативної графічної візуалізації, отриманої експериментальної

інформації, її збереження й систематизації.

Однак захоплення використанням готових моделей загрожує передчасним

розривом зв’язку виучуваного явища з дійсністю. Це трапляється тоді, коли

учням пропонують працювати з готовими моделями, не розкриваючи процесу

їх створення. Оскільки об’єктами вивчення, як і раніше, мають залишатися

реальні явища, то заміна їх абстрактними поняттями й символами при

недостатній базі спостережень і досвіду нерідко веде до згубного формалізму.

Під час вивчення фізики комп’ютери можуть використовуватись у поєднанні з

92

приладами в автоматичному режимі, миттєво опрацьовувати результати

вимірювань і в графічній формі відображати досліджувану функціональну

залежність.

Для ефективної реалізації дидактичного потенціалу комп’ютера необхідна

розробка відповідного інтерфейсу – пристроїв-перетворювачів аналогових

сигналів на дискретні і, навпаки, для сполучення комп’ютера з під’єднаним до

нього лабораторним обладнанням. Це дає змогу учню сформулювати гіпотезу

про досліджувану закономірність і підтвердити або спростувати її на основі

спостережуваних результатів. У такий спосіб процес повідомлення готових

знань та їх дослідна перевірка замінюються експериментально-дослідницькою

діяльністю, що дає учню можливість самостійного відкриття.

Слід чітко уявляти, що в дослідницькій роботі, виконуваній за допомогою

комп’ютера, в обчислювальному експерименті, на відміну від натурального

експерименту, замість фізичної моделі використовується теоретична модель,

реалізована у вигляді машинної програми, а маніпуляції з фізичною моделлю на

лабораторному стенді замінюються систематичними розрахунками на

комп’ютері, і шукані характеристики моделі обчислюються за її заданими

параметрами.

Тріада ―модель–алгоритм–програма‖ і комп’ютер, узяті разом, становлять

теоретичну й технічну оcнову сучасного математичного моделювання –

методології досліджень, заснованої на вивченні математичних моделей явищ за

допомогою ПК. Обчислювальний експеримент, чисельне моделювання,

математичний експеримент – це синоніми, кожний з яких віддзеркалює різні

грані зазначеної методології, сутність якої – заміна об’єкта його математичним

―образом‖ і подальший ―діалог‖ з дублером досліджуваного реального об’єкта –

його моделлю.

Сучасні персональні комп’ютери мають високі технічні характеристики,

що забезпечує використання ПК у дослідницькій роботі з підключенням

відповідних допоміжних пристроїв (засобів контролю, реєструючих приладів,

приладів візуального відображення та ін.). Екран графічного дисплея надає

можливість формувати цілу систему шкал вольтметрів, амперметрів, ватметрів

та багатьох інших вимірювальних приладів, що реєструють ті чи інші

параметри досліджуваних об’єктів. В експериментально-дослідницькій роботі

проміжною ланкою між ПК і об’єктом дослідження є датчики і

перетворювальні пристрої. Як правило, датчики сприймають інформацію в

аналоговому вигляді (температуру, тиск, освітленість, вологість, напругу та ін.),

яку, перш ніж ―подати‖ в комп’ютер, необхідно перетворити в цифрову форму.

Під час роботи з групою датчиків програми забезпечують періодичне

―опитування‖ стану кожного з них. Після обробки експериментальних даних

ПК направляє результати в потрібному для аналізу вигляді на пристрої

виведення.

Типова система мультимедіа складається з персонального комп’ютера і

вбудованих у нього цифрових аудіо- і відеопристроїв. Мультимедіа інтегрують

текст, графіку, відео, анімацію та звук, тобто більшість існуючих способів

подання інформації. Мультимедіа уможливлюють не лише одночасне

93

застосування різних способів передавання інформації (звук, зображення,

графіку й текст), а й використання тривимірного подання зображень та

стереоефект. Тобто, комп’ютер є досконалим засобом створення й обробки

візуальних образів, якими учень може швидко й легко маніпулювати.

Більша частина експериментальної установки (комп’ютер, пристрої

під’єднання до датчиків та програми обробки даних) однакова для

експериментів різних типів. Змінюються лише датчики й експериментальне

середовище, в яке вони занурюються. Учні можуть вивчати на досліді

найрізноманітніші фізичні явища без значних затрат часу на вивчення самих

експериментальних засобів. Виникає таке поняття, як індивідуально

орієнтований мікроексперимент, який будується залежно від інтересів та

розуміння конкретного учня.

Є можливість для одночасного експериментального дослідження явищ із

різних розділів фізики. В експерименті досліджуються різні прояви єдиного

фізичного світу. Тим самим долається розмежування розділів навчального

курсу, яке склалося історично і не є характерним для сучасного стану фізичної

науки.

Одночасно з універсалізацією і спрощенням експериментального

навчального середовища з’являється можливість проведення складних

експериментів самими учнями за рахунок створення віртуальної лабораторії.

Причому, останнім часом спостерігається перехід від розробки готових

віртуальних лабораторій до створення експериментально-моделювальних

середовищ, де сам учитель може компонувати різні експерименти відповідно до

інтересів і рівня знань своїх учнів.

Відомості про автора Максимов Юрій Юрійович, вчитель фізики ЗШ І-ІІІ ступенів № 18

Кіровоградської міської ради.

94

ДЛЯ НОТАТОК

95

ДЛЯ НОТАТОК

96

Технологія фахової майстерності:

ІКТ-компетентність в освітніх процесах

Науково-методичний посібник

Випуск третій

Комп’ютерний набір - О.Бабіна

Редактор - О.Ніколаєва

Підписано до друку 16.06.2007

Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.

Друк-різограф. Тираж 50 прим.

Зам. № 5082

Надруковано «ПОЛІМЕД-Сервіс»

м.Кіровоград вул.Гоголя, 95/46

тел.: (0522) 22-54-80, 32-25-62