Пласт Національна Скаутська Організація України

Нявтека

Видання Пластового Куреня ч. 41 УСП – 44 УПС ім. Івана Чмоли “Целібат Мурлики”

або Крайовий Екологічно Вишкільний Табір

“Рекреації”

8-24 серпня 2004 року Божого, Остодір

Крайова Булава Уладу Пластунів Юнаків

та Уладу Пластунок Юначок

Референтура Третьої Проби УПЮ

Пластовий Курінь ч. в 41 УСП – ч.44 в УПС

ім. Івана Чмоли „Целібат Мурлики”

88015, Закарпатська обл., м. Ужгород,

вул. А. Міцкевича 2/16, кв. 9, тел. (03122) 5-26-70, /факс (0312) 61-52-76,

vus_info@yahoo.com

“Нявтека” неперіодичне видання пластового куреня ч. 41 УСП – 44 УПС ім. Івана Чмоли “Целібат Мурлики”

Випуск ч. 4 “КВТ-2004 р. Б.”

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 2

І ці слова, і інші...

Слово коменданта Ст.пл. Ростислав Добош, ЦМ

СКОБ! Друзі і подруги!

Перш за все хочу подякувати усім учасникам КВТ 2004, котрі мужньо витримали усі поставлені перед ними випробування. Це табір, де кожен учасник повинен сам виказати і показати свою кваліфікацію, тільки від нього самого залежить пройде він табір чи ні. Адже, участь у КВТ – це підтвердження (або не підтвердження) ступеня скоба та вірлиці. Я дуже сподіваюся, що кожен учасник взяв від цього

табору те, що захотів узяти. Визнаю, що спочатку нам було важко, але з кожним наступним днем табору, ми щораз більше здружувались, пізнавали, допомагали і розуміли один одного. Зі свого боку, провід робив усе, щоб табір пройшов якомога цікавіше та корисніше для учасників. Можливо у якихось ділянках були недоопрацювання, але я сподіваюся, що вже тепер або через кілька років скоби і вірлиці будуть проводити свої табори, на яких виправлять наші помилки, адже їх

видніше, де провід недопрацював, але з іншого боку – проводові видніше, де недопрацювали учасники. Усім учасникам, як також і проводові, я бажаю в майбутньому гарних

пластових таборів і хороших учасників на них! І на останок – нехай вам “цей” “сон” “щоночі” “сниться”!

СКОБ!

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 3

Заступник Коменданта

Ст.пл.скоб Тарас Полихата, ЦМ Ось таким ми хочемо бачити нашого пластуна скоба. Хочемо, щоб він був втіленням слів нашої пластової пісні: “Ніщо нам лихо ні пригоди”, пластуном, що

справді, за словами нашого пластового обіту, бореться з життям, “як з трудами у полі”. При тих

трудах наш пластун розвідувач ознайомився добре зі способами, що ними можна давати собі раду в важких

умовах, і набрався духу підпору труднощам та придбав самопевність та віру, що підготована, розу-мна, енергійна людина може завжди розраховувати на успіх у житті. Озброєнний цією вірою, досвідом і непо-

хитними лицарськими прикметами, він спокійно усвідомляє собі, що на ньому й на його друзях лежить співвідповідальність за долю Пласту, а згодом і за долю

всієї національної спільноти. Олександер Тисовський, “Життя у Пласті”

Скоб, Дорогі Друзі та Подруги!

Табір завершився, та не завершилось наше пластування. Ви, напевно, з нетерпінням чекаєте на результати вишколу (і навіть той, хто каже: “А я і так про себе знаю!”, все ж чекає висліду – цікаво ж бо знати думку про себе інших). Так от, результати вишколу вже у вас самих. Якщо ви хоч трохи змінились, чи табір спонукав вас переосмислити свою важливу роль у Пласті та суспільстві – ми таборували недаремно. Якщо ж ви просто нормально провели час, відпочили серед чистої карпатської природи – ми таборували недаремно.

Кожен з вас має свою відповідь на запитання: “Чому я належу до Пласту?” та “Чого я хочу в житті?”. Але Пласт, наша спільнота, все ж має свою Велику мету – допомогти нам виплекати з себе Л Ю Д И Н У. А як нам це вдасться – то наша заслуга.

І ще, Життя в Пласті це не белетристика, я маю на увазі як книгу, так і саме життя.

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 4

Інструктор

Ст.пл. Оленка Міщук

Я, Оленка Міщук, тернополянка, що виросла в сім’ї інженерів завжди про щось мріяла. Спочатку про щось одне, потім про щось інше... Але ніколи в тих мріях не було КВТ, бо з часу початку мого пластування я добре знала, що це мені не світить. І силою випадку (і пробуй тепер не вірити у долю, фатум...) я опинилася в Карпатах, серед майже скобів і майже вірлиць у якості виховниці. Було просто фантистично, відчувала величезну відпов давльність. І десь певно з таким настроєм його й пройшла (табір). Можу сказати, що цей Крайовий Вишкілький Табір був

вишкільним і для мене. Бо ж треба було довести учасникам, що ти нічим не гірший ніж він (вона) - орденоносець, пластун з новацтва і взагалі - "накрутіший пластун у своїй станиці". Не можу сказати, що всі дні пролетіли, як на одному диханні, але точно знаю, що в останній день не хотілося їхати додому. Зараз напевно напишу купу банальностей про нових друзів, про хороші враження, приємні спогади, але просто інших слів ще не придумано, щоб описати всі відчуття після табору.

Закінчу так. Я думала, що це Крайовий Вишкільний Табір, а виявилося, що це КРАЙОВИЙ ВИШКІЛЬНИЙ ТАБІР!!!!!!!!!

Головний Писар

ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ Усі пластуни поділяють табори на основі особистих

вражень на халявні та «Легіон». Але учасники КВТ, байдуже які чи то провід чи власне учасники ми одинаково пластуни, не всі. Мені приємно чути, коли подруга висловлюється: «Коли ще хтось мені скаже, що КВТ халявний табір, то я його замочу». Саме так «замочу». Чим не оригінальний метод боротьби з Халявією. Але не це головне. Кілька слів про прорахунки, для

того, щоб інші вчилися на наших помилках: не всі потенційні скоби і вірлиці є потенційними кандидатами на потенційних скобів та вірлиць. І ця потенційність не вимірюється показником «браку кваліфікованих кадрів на ділянках суспільства». Друге, і найсуттєвіше попри все точка третя

таборового правильника залишається третьою точкою правильника, навіть попри східний діалект. Я вже не говорю про писанину. І вже більше мовчу про … мовчу… КВТ це не ще один крок до зірок, і навіть не ще один рок для пісеньок.

Це частка нашого життя. Бачте, як нам пощастило в житті

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 5

Мій ідеал Скоба та Вірлиці

Пл.розв. Тарас Стоділко-“Зелений”: Я стараюсь не придумувати якихось недосяжних

ідеалів, а поставити реальну мету. Ідеал це легенда. Але легенду творять люди. Люди створили організацію, люди створили обов’язки пластуна і пластовий закон. А я думаю над чимось реальнішим. Думаю, що скоб це той, хто не є ідеальний (бо ідеальних людей не уснує), але скоб прагне цієї ідеальності. На мою думку, дуже важливим для скоба є пошук чогось нового, розвиток, і не просто розвиток, а розвиток в нову сторону і новим способом. А в процесі пошуку чогось нового ми все блище підходимо до розуміння основного в нашому житті, розуміння того, хто ми такі, яке наше призначення, розуміння себе самого. Тому скоб це пластун (в широкому розумінні), який пізнав себе.

Пл.розв. Ростик Колцьо: Це провідник, лідер не лише у пласті, а й у буденному житті. Пл.розв. Дарина Петровська: Мені здається, що людина схожа на молочно-желейну цукерку, в якій є

як добро, так і зло, тобто (молоко добро, желе зло) якщо хтось зможе повністю викорінити з себе зло, то він просто перестане існувати. Таким чином Вірлиця чи Скоб є певним рецептом цукерки, в якому є виключне молоко і виключне желе. Отже, на мою думку, Вірлиця перш за все має бути “глибокою”.

Пл.розв. Андрій Жовтанецький-“Жовтий”: Для повного розуміння сутності скоба потрібно вивести його антипод

антискоба. Пл.розв. Маргарита Саммер-“Маггі”: Скоб/Вірлиця має бути добрим прикладом для інших і репрезувати цю

організацію.

Пл.розв. Андрій Бліновський-“Бліня”: Майбутній Скоб/Вірлиця є людиною надзвичайно

відповідальною, з думаючою головою та не менш думаючим серцем (воно теж вміє думати). Ідеал втілює в себе якості провідника, порадника, він є людиною надзвичайно життєрадісною, по суті оптимістом, з фантазією та тверезим поглядом на життя (як своє, так і чуже). Цей ступінь є елементом повноправного пластуна. Це все.

Пл.розв. Станіслав Провальний: Якщо пластун захотів стати СКОБом, то цього мало,

треба ще плекати у собі дух майбутнього СКОБа. Плас-тун має розвиватися і самоудосконалюватися постійно,

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 6

незалежно від умов та обтавин. Він має бути різнобічним (різноплановим) і вводити у сьогодення щось нове, тобто не зациклюватися на старому. Скоб є елітарним.

Пл.розв. Ніна Карасевич: Перш за все має бути гарною громадянинкою своєї держави. Це означає

знати історію України (не в загальному, а досконало), звичаї, традиції, вміти зогранізувати будь-яку групу людей, вміти вільно застосовувати всі свої знання в житті.

Пл.розв. Олеся Архипчук: Це людина, яка усвідомлює, що вона людина. Вона повинна знати, що є

елементом суспільства і що життя цього суспільства залежить від неї. Пл.розв. Оля Боднаренко: Вміння та знання здобуті на етапі здачі третьої проби завжди повинні

використовуватися у повсякденному житті. Це має бути головним Пл.розв. Катерина Кравчук: Епітет “всебічна” є напевно найточнішою характеристикою для вірлиці.

Ступінь вірлиці не вивищує одного пластуна над іншим. Пл.розв. Оксана Кравчук: Вірлиця повинна бути впевнена в собі, в тому, що вона робить. Повинна

впевнено йти до мети. Пл.розв. Микола Бовкіт: Ідеальний скоб повинен завжди знайти вихід із будь-якої ситуації, навіть

з найважчої. Пл.розв Оксана Андреєнко: ...і, може, це звучить трохи банально, справжня вірлиця ніколи не піде з

пласту. Навіть, помітивши якісь недоліки в організації, буде намагатись виправити їх.

Пл.розв. Лаура Гарабач: 1. Змотивований пластун чи пластунка. 2. Хоче провести прємні часи на таборах та робити все, що може для

того, щоб зробити ці табори успішними. 3. Особа, що навіть у складних ситуаціях є в доброму настрою і вміє

розв’язати проблему. 4. Дружна особа, якій можна довіряти 5. Людина, якій важливі є інші люди, яка дбає про других, їм завжди

допомагає без “prejdices”. 6. Хоче завжди йти поза свої межі і випробувати нові, складні речі,

навіть якщо думає, що їх нездужає. Пл.розв. Іван Пукіш: Перш за все це пластун, що виконав усі вимоги до “Третьої проби” і

може бути іменованим “скобом”.

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 7

Пл.розв. Зоряна Мельник: Вірлиця повинна: бути інтелектуально розвинутою людиною,

всеобізнаною, зарадною, доброю виховницею, добрим таборовиком. Пл.розв. Юля Хмарук: ...А головне те, що праця над здачею ІІІ проби не повинна закінчуватися

якнайшвидше, вона має стати щоденною працею. Пл.розв. Наталка Пустовіт: Ідеальна пластунка-вірлиця має не давати собі розгубитися в

різноманітних ситуаціях: не обов’язково знати все, потрібно бути лише зрівноваженим.

Пл.розв. Інна Жолуденко: Жаль, але не всі пластуни є вірні своїм ідеалам до кінця. Багато

“ламаються”, не дійшовши до мети. Тому вони не варті цього ступеня: ступеня визнання.

Пл.розв. Ярема Дух: На мою думку не варто заганяти проекти під будь-які рамки, а давати

пластуну всі свої приховані та явні якості.

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 8

Щоденник учасниці КВТ-8

Анастасії Ільющенко (подається в оригіналі)

Понеділок, 9 серпня.

Ранок. Десь у Сихівському районі Львова зібралася купа пластунів,що не переховували свої досягнення та з гордістю повідомляли, що вони є плас-тунами-розвідувачами, що їдуть на найпрестижніший пластовий табір КВТ та скла-дають Третю Пробу. Це (за словами одного знайомого пластуна) насправді є respect.

Табір краєвого рівня (Рекреація, hehe) відбувався в урочищі Остодір,зовсім

поруч з пластовим музеєм Сокіл, що є відомим кожному пластуну. Дісталися цього історічного місця ми на чудовому бусі. Недовга подорож до місця розтаборування сприяла кращему знайомству учасників між собою,бо вони всеж-таки представники пластової еліти з усіх куточків нашій любій країни: зі Львова та Севастополя,Івано-Франківська та Харкова, Ужгорода та Жидачіва, Києва та Тернопіля, Радехіва.Пластунки з Мюнхена (Німеччини) тако відвідали Україну,щоб скласти Третю Пластову Пробу. У бусі гурток число три,у якому була я (автор цього щоденника), вигадав

собі назву. Відтепер то був гурток “Не по суті”,який можна було запізнати по блакитним хусточкам,що ми всі носили як ознаку єдності та дружності в гурті. Чому хустки були блакитними? Версія дизайнера: ”Бо, по-перше, блакитний колір є коліром неба - таборового даху, по-друге, річка,що текла поруч, інколи була блакитною,по-третє,колір нагадує море, а насправді це є мій улюблений колір.” Понеділок швидко пролетів у розтборуванні. Нажаль,ми не зробили,а

робили гуртковий стіл,проте натягтули шатро по-над їдальнею. Навідь почали будувати щоглу (на її повне встановлення пішло декілька діб), але вона вийла такою гарною, міцною та презентабельною,що її вирішили залишити нащадкам,що приїдуть наступого року. Перша тоборова ватра супроводжувалась зливою, але ніхто не дбав на цю незручність, бо ми були занадто зацікавлені темою “Навіщо потрібні скоби та вірлиці?” та, в принципі, для Карпат літні зливи є звчайністю. Не могла знайти свій спальник,який везла через усю країну,але добрі

дівчата врятували мене від замерзнення та надали тепліх річей. За що я їм щіро завдячна . Вівторок,10 серпня.Підготовка до складення вмілості Два пера. На

гутірці про складення вмілості нам пояснили правила безпеки у лісі, розповили історії складення Двох пер та привели цікаві приклади кращіх шелестів. Почався пошук зручного місця розтошування шелесту. Мені

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 9

спало до сподоби впавше дерево,яке підпіралося на стовб та єлинку. Воно нагадувало ікс-образну споруду,яка зчасом стала міцним каркасом та сейсмопоясом мого будиночку. Всі шелести відрізнялися один від одного архитектурою,hehe. Після

будування шелестів ми повечеряли та розішлися по лісу,щоб перебути ніч на самоті, але страшно не було. Того вечора провід відвідував двоперників та намагався підняти нам настрій.Та взагалі, з провідом нам, каветівцям,пощастило: ніхто не “напрягав”,але звісно ж все точкувалось. Власно мені той ночи страшно не було:цілу ніч я міцно тримала ніж в руці та дивилась собі кольорові сни. Птахи мовчали,а зірки сховались за хмари,але дощу не було…. чомусь згадувала слова виховників тваринок – сонь,які дивляться вночи на табірників великими очима. Середа,11 серпня.Світало. Наснилися батьки та Чорне море. Шелест. У

ньому було тепло. Шкода лишати його. Цікаво:першу таборову ніч я спала без спальнику,а другу – без намету. Після сніданку вирушили у маднрівку Карпатами. Дісталися гори Сехлес.

Звідти ми змогли зателефонувати всхвильованим батькам, почути рідні голоси та помилуватися гірськими краєвидами. Віяв теплий вітерець, та на великому камінні ми зацікавленно слухали гутірку з рослинознавства. Зворотній шлях був презначений збіранню експонатів для гербарію. Карпатській ліс багат різними рослинами, квітами та травкой, hehe.

Нажаль я не знала назви всього,що ростало навколо мене, то не відважилася все це зривати. Але я зібрала досить добрі рослини та оформила свою екібану у вигляді дубового листочку. Вночи був алярм у повних одностроях. Вперше я пошкодувала,що мала кримську сорочку з короткими рукавами . Четвер,12 серпня. Алярм!!! Непередатні враження! Єдине,через що я

доси переймаюсь,є те, що я забула зняти непластовий капелюх,у якому було тепло спати, та мене виключили з лави. Але алярм пійшов мені на користь, та я оцінила сон та як його не висторає. Сьогодні піду в ліс на три доби,не тому,що рукави короткі hehe, а тому

що складатиму Три Пера. Знаю,що не варто йти, але я мушу себе перевірити. Бо якщо мені не сподобується бути серед природи,то я хоча б буду це знати. Та не шкодуватиму потім, що не пішла! Субота,14 серпня. Збудувала комфортний шелест, який лагідно звала

“Трипільська хатка Ани” (Ана – це найкоротша форма від імені Анастасія). На галявині зростав червоний гриб, що став символом мого таборування, hehe. Хтось кликав табірників та звав каветівців,але я розцінила це як

провокацію та не відгукнулась,бо мусила мовчати першу добу. Змайструвала ляльку з дерева, ніж та кіл,браслет для куліжанки та

зв’язала килимчик для виховників (бо вони розповідають гутірки стоячи), але в мене зовсім не вийшли менажка та линва. Намагалася розпалити вогонь,але переконалась – то не моя стихія. Шкода. Лишився один сирник, яки все одно б мене не врятував, та я залишила його на згадку про важкі “пірські” часи.

Минула ніч була теплою та перейшла без пригод.Проте пригоди почалися о п’ятницю,13го серпня, коли по завершенні зливи я вирішила переодягнути лишившийся сухит одяг. Раптом відчула страшний біль, та з

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 10

одягу вистрибнула велика чорна комаха. Цей злидень грівся у моїх речах та боляче мене вкусив.:(

Вогню нема, кус болить та мій шелест вийшов злим,бо промок... соромно буде повернутись до табору, але “ такий героїзм (як потім вірно зазначить одна з повернувшихся раніше дівчат) не спав би до сподоби моїм родичам та батькам”.

Я змирившись з перемогою природи наді мною та моральною пораскою вирішила повернутися до ставшего мені рідним КВТ. Пішла. . . орієнтовано мусила йти на захід, та чи стежка вела не туди,чи я зайшла занадто далеко, чи просто помилилась. Але ця помилка відвела мене до струмкої річки. у лісі я зустріла бабусю,яка вказала мені вірний шлях до табору.

В таборі мене тепло й лагідно зустріли. Я й не замислювалась, якими дорогими стали для мене всі ті люди. Згадала слова з пісні “ми ж єдина пластова сім’я” та охотче долучилася до розтаборування, що доси тривало. Я не була єдиною,що вернулась раніше. Нас було четверо! В кожного свої враження, свої перешкоди, але те,що нас об’єднало, спільне...

Вночи ми стійкували та страшно не було. З авта коменданта доносилась спокійна та добра колискова.

Суботнім ранком сумувати не було нагоди – збірали белькі для мабутньої брами. Брами ще не було, але вже пробивалися м’язи (чи то біцепси, чи то трицепси). Коли я зовсім знесилила, впала під щоглу, але зібравшись силою вимовила “за Україну!” піднялась та стала добровольцем у чергуванні на кухні. Обід був надзвичайно смачним!hehe я вигадала пісеньку чергового:

“Якби колись наказ дали мені їжу приготувать, Якби казали мені стійку денну стоять, Якби тоді, то встав я с колін та на кухню пішов, Їжу варив,менажки мив. Буду завжди,ти так і знай, Я черговим, ну і нехай!” Ввечорі повернулися усі та ми ділилися враженнями зі складення вмілості

“Три пера”. Я дуже зраділа,побачивши всіх живими та незашкодженими!!! Я пишаюсь тими,хто витримав три доби на самоті. Вони є прикладом

кожноу з нас! Хочу підтримати тих,хто не складав трьох пер чи завчасно повернувся: головне не відзначка вмілості, що сиятиме на однострої, головне те, як зустріли вас в таборі, важливе дати собі раду та вдивитися у глуб себе. Зрозуміти це допомогли мені друзі,які привітно зустріли та підтримали мене у час, коли вертатися було соромно. Власно кажучи, важче було

вирішити повернутись, ніж пробути у шелесті ще добу та вважати, наче нічого не трапилось. Неділя,15 серпня. Подорож до сільскої церкви. Протягом 2-годинної

служби я ола час поміркувати про життя та Бога. Доречи, КВТ – є табір, що завдяки атмосфері, Трьом перам та відвідуванню церковних служб дозволяє розміркувати про все,що навколо, про дружбу та кохання, про Бога та Україну, про Пласт та суцільне життя. Я б потребувала не один рік на розуміння всього того, що пізнала на КВТ. ( дуже корисно для морального розвитку особистості).

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 11

Сьодні наш гурток чергує. Але великою несподіванкою став соковитий та солодкий кавун як нагадка про рідний Крим.wow!

Увага! В Карпатському лісі з’явились дивні підлітки у жовтих майках! Себто ще одною вадливою подією стала видача фірмових каветівськіх майок.

На ватрі проводили дебати, співали оди, тривали нікрологі, розповідали казки та ділилися легендами. Я приємно здивувалась, що табірники є настільки талановитими та оригінальними! Одже променув так званий ”екватор” нашого таборування. Не знаю, радіти чи горювати, що за тиждень КВТ перейде. Вже відбулось стільки цікавого, але ще багато чого треба зробити! Понеділок,16 серпня. Тиждень почався з Карпатського футболу.

Завжди вважала футбол – брудною чоловічою грою. Але ця таборов забава є захоплюючою та цікавою. Можна боротися та штовкатися,усіма силами відбирати тарілку-м’яч. Я навідь поколічила хлопчика, який поім подарував мені пластову палицю,hehe. День був дуже веселим та повчальним. Ми рубали белькі для таборової

огорожи, вчили морзетку та приймали участь у гутірці з ідеології Пласту. Я вивчила нові пластові пісні. Хочу подякували всім, хто повідва мені їх та особливо вдячити власнику співаника “ЛШ”!!! Постійно згадую рідний дім та батьків, бо дуже люблю їх та поважаю.

Сьогодні почалось лікування мого болючого куса.а на ватрі ми представляли гуртки. Вівторок,17 серпня. Вирушили в мандрівку. Пройшли Осмолодське село та прагнемо дістатися гори Сивулі. Все

пучком! Довго йдем, але я не втомлена. В Горганах я вже вдруге, хоч сама не ві-

рю,що погодилась знов мандрувати ними. Всеж трагнення сильніше за ме-не. Гори такі гарні та неприступні, що хочеться їх швидше подолати. А ве-личезні відстані так легко даються, бо у дружньому гурті перешкоди не страшні.

Протягом долання гір ніхто не скаржився. Нам влаштовували “хвилинки чорниці” та недовгі перепочинки, що значно полегшило мандрівку. Чудові краєвиди навколо та запах грибів… навідь погода сприяла нашому вимаршу: теплий вітер шепотів та інколи хитав крони дерев, а сонця вказувало стежки й шляхи. По завершенні дня сил вже не було, але було надзвичайне прагнення ді-статись Сивулі. І наприкінці вівторка, знесилені,втомлені, ми з піснею йшли по цокоті, що хиталась під ногами, по одній з найвідоміших в Кар-патах горі Сивулі. Вже морозний вітер обіймав обличчя, але смак перемоги був сильніший за пе

решкоди! КВТ-8 – є першим КВТ,що

покорив Сивулю у перший

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 12

день мандрування. Ввечорі було влваштовано “свято” з джемом та чаєм з ягідок та корисних рослин, зібраних у лісах. Смачний рожевий напій став чаєм сезону (щіра допяка кухарям). Ніч була теплою, та наше таборове життя різниманітнило кльове шатро “тюбік”,де ми всі ночували. Недовга нічна стій а осеред лісу не викликала в мен переляку, навпаки я милувалась зірками,що, здавал

к п е аось,були зовсім поруч.

Середа,18 серпня. НЕрано, о 8:15 ми прокинулись та вже за декілька хвидин булі готові повертати в табір. Через ріки й ліси ми вернулися на рідну галявину. Мої ноги можно викідати! Четвер,19 серпня. Яблуковий спас! У селі збірали яблука.

Безрезультатною була б ця справа,якби не колядкова пісенька, що раптом спала на думку:

“яблукова коляда – відчиняй ворота! Яблука ти нам давай, свято починай!” Не дуже литературної звучності, проте подіяла, та до церкви ми

принесли повний наплечник фруктів! На святі я тримала хоругву!!!wow! через мене пролилася надзвичайна енергія та з’явились сили наче й не було мандрівки.

Вечір. Мене було обрано для участі в дебатах. Здається я показала не найкраще ораторське майстерсьтво. П’ятниця,20 серпня.

День самоврядування. Велика відповідальність покладена на учасників. Гурток “Не по суті” є черговим. Вчора допізна ми обговорювали діло-водство, та я єдина ли-шилась без справ. Спо-чатку я роздротувалась, поплакала, навідь ви-гадала диверсійний вчи-нок – хотіла відрізати стрічки зі штуців, налити кисіль у чоботи, витяг-нути кілки з наметів, по-зшивати шкарпетки та повирізати літери з книжок, але мене вчасно зупинила думка: ”найгіршою помсткою стане моя позитивна реакція,усмішка й файний настрій”.

Наранок всі ці емоції залишились в минулому, та я знайшла собі справу – таборова кухня потребувала дівочої руки. Звісно ж я не “начальник кухні”,але готувати їсти теж хтось мусить. Тим паче мені ніхто не завважав виказати талант куховарення. Хтось назвав мене “таборовою попилюшкою”,що значно підтримало мій дух.

Сьодні відбулись зміни у вищому проводі, та наш комендант від’їхав з табору. Субота,21 серпня. Якийсь злидень зіпсував погоду,та сіри хмари

затягнули таборовий дах, падають опади схожі на дощь. у найбільшому шатрі відбувалась гутірка з духовенства. Вважаю духовний розвиток

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 13

важливим. Він вплинув на мене,та я написала добрі листи тим, про кого забули таємні друзі.

Стосовно мого таємного друга, а швидше за все це подруга, хочу зазначити її/його увагу та тепле ставлення до мене. В мене найкраща таємна куліжанка!!! А людина, якої я робила добре діло, від’їхала з табору, то я почала “полювання” на нових табірників!

Через зливу влаштували денну Нічну тишу, по завершенні якої нас витулили на гаялвину та примусили проточкувати своїх согурточників. Дуже складно об’єктивно оцінити друзів та тих, кого зовсім не знаєш як людину. Хтось увесь час грав ролю, а інший за обставинами не міг показати себе, третій чесно таборував. Хотілося точкувати по заслугам; на мою думку то було найважче завдання на таборі.

На гутірці з ораторсьтва я освідчилась віртуальній особі. Чомусь стало легше. Ту промову сприйняли аплодисментами .

Протягом гурткового вогника обирали “гурткового до останнього”. Всі “непосутники” гідні на цю посаду. Та мені надзвичайно приємно було, коли одноголосно обрали мене! Я переважною більшистю табору не зважала на точкування, бо приоритетним для мене була дружба та товариські стосунки з каветівцями, подолання той “конкуренції”, що створилась на таборі через точкування, та я врешті-решт отримала чого прагнула. Я запізналась з файною молоддю, що стали мені товарищами, та й до того ж можу нест відповідальність за них! Неділя,22 серпня. Ще не було вставання, але мені не спиться.

Передчуття чогось важливого. Неділя.Ні, яка неділя?! Ще зарано!проте можно вважати це останнім таборовим днем. Ще стільки не зроблено, не сказано, не запроваджено, не вкоєно!!!

Вчора ми здружилися, і за законом пастування це відбулось наприкінці табору.

День. Пішли до цер-кви. Знов несла почесну варту з хоругвою! Замис-лилась про два тижня, що тривав КВТ...

Неначе по замовле-нню почалась нестерпна “сумна” злива. Я промок-ла до останньої ниточці, але переодягнутись не можна, бо теплі й сухі речи стануть мокрими. Мене хитало від хододу,а мабуть від небажання завершати табір.

Розбірали підтабори та робили останні знимки на брамі. Сумно? Ні. Сумно буде завтра, коли на місті табору залишиться лише галявина та щогла, що вийшла вдалою! (одна розумна людина потім напише: “лише добре зроблено діло залишається”).

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 14

Закриття табору відбулось у великому шатрі з чудовою акустикою,де лунаючий гімн проник у саме серця. Тужили всі. Лише нашивки ненадовго покращіли настрій.

Заветшальна ватра. Яскраве багаття запалало не лише на місті для вогню, а й в серці кожного, хто там був! Ексцентричні хлопці вигадали пісню – так званий гімн КВТ-8 на мелодію

відомої пісні Степана Гігі “Сон”. Хіт табору!!! Понеділок, 23 серпня. Ось і підійшов до завершення табір КВТ-8

Рекреація. речи вже спаковани та їдуть в бусі разо з нами. Міняємось адресами та побажаннями, співаємо та спимо...

За декілька годин ми вже милувались красою й величавістю міста Лева. Я вдячна дружності та гостеприємності львівських пластунів!

Ввечорі ми, чисті та оновлені, зустрілись на потязі, що відвіз нас до Києва на святкування урочистої події – Дня Незалежності України! Вівторок,24 серпня. Мої вітання! Дивні хлопці й дівчата у жовтих

майках та синіх хустках рушають містом! О 12:30 відбулось відкриття Дня Пласту. Титанічні зусілля друга дунчужного не пройшли марно, та каветівцями було вказано найкращий впоряд!

“хочеш стати ти Скобом, КВТ – Скобів роддом!” Ми дивилися парад, а потім проходили культурну програму: прергляд

монументів, прогулянки Дніпром, чергування у пластовій камері схову. Концерт на Європейськії площі та на Майдані,спів, танці,біг ланцюжком! Вечірні проводи, обійми та сльози… Середа,25 серпня. Потяг. Перечитую щоденник. Незабутні враження

постають переді мною, та я з найтеплішими спогодами згадую КВТ-8. Сподіваюсь зустріти всіх каветівців та добрий провід ще нераз на шляху мого пластування. СКОБ, друзі!

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 15

Опитування учасниками КВТ 2004

Цього року учасники КВТ проводили опитування на таку тему: “Яких

прав і обов’язків повинна дотримуватись держава стосоно людини” та “Які обов’язки кожного громадянина перед державою”. Вік опитуваних становив від 11 років життя. Загальна кількість опитаних

людей – 87. Результати

Гурток ч. 1 В ік: 12-18 років

Права громадян: На свободу слова - 20 На безкоштовну середню освіту – 23 На безкоштовну меддопомогу – 9 На свободу вибору – 42 На свободу віровизнання – 50

Обов’язки громадян: Дотримання законодавства – 50 Вплив на розвиток культури та мови – 51 Участь у політичному житті - 30

Гурток ч. 2 В ік: 18-21 рік

Обов’язки громадян: Дотримання законів – 18 (58%) Чесна і сумлінна праця – 16 (52%) Сплата податків – 1 (3%)

Обов’язки держави: Забезпечення якісної освіти та висооплачуваної роботи – 23 (74%) Соціальний захист населення – 14 (45%)

Гурток ч. 3 В ік: 25-35 років

1. Чи задоволені ви своїм соці-альним становищем? Так – 2% Ні – 78% Не зовсім – 20%

2. Обов’язки громадян: Дотримуватись закону – 30% Працювати – 27% Сплачувати податки – 22% Захищати державу – 11% Вчитися – 5%

3. Обов’язки держави: Соціальне забезпечення – 43% Захищати народ – 28%

Бути гарантом законності – 15% Служити народові – 5% Забезпечувати права – 4%

Гурток ч. 4 В ік: 35 і більше років

Обов’язки громадян: Чесно і сумлінно працювати – 22 Бути вірним державі (патріотизм) – 12 Дотримуватись законів – 12 Ухилилося від відповіді – 4

Обов’язки держави: Захищати права громадян – 22 Забезпечення матеріального і духовного блага – 14 Чесна і некорумпована держава – 12 Ухилилося від відповіді - 8

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 16

Шо ми наговорили або:

...князь Ігор дав по дупі волзьким болгарам... ...князь Ігор завоював землі нижче Дніпра – волзьких болгар... ...період Київської Русі розпочався з прадавніх заснувателів Кия, Щека,

Хорива і Либидя... ...Кий прийшов на ці горби і сказав, що тут буде стояти місто і

центр християнства... ...орієнтовно у ХІІ столітті Іван Грозний побачивши короля Данила

сказав йому: “Ти не король Данило. Ти – Данило Галицький!”... ...зважаючи на історію Української Держави ми поділили гутірки

на такі теми... ...його батьківщина – Червона Русь... ...в історії нашої історії... ...Хронологічно, історично і так далі сталося... ...Царь деколи має склероз... ...Історик хоче чого ж вони вмерли... ...Поляни – народ не дурний. Вони – слов’яни... ...пішов пішки кіньми і човнами на Константинополь... ...його зустріли жидінькі аплодісмєнти... ...Колобок – ти з іншої казки!.. ...Та шо ти знаєш! Та я в сорок трєтьом грудью два полка і три

роти викормила!.. ...”Вікна” з Дмитром Нагієнком починають... ...я співаю погано, але багато... ...там водилися такі звірі, що навіть лісник не знав, як їх звати... ...коли я встала, то почула, шо всі сплять... ...о, дивись, сомик поплив... ...ти чого джина пускаєш?..

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 17

Пісня КВТ...

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 18

Адресар учасників КВТ 2004 № Прізвище, ім`я Адреса Гурток ч.1 1. Глушко Юля 2. Жовтанецький Андрій 3. Колот Світлана 4. Колцьо Ростислав 5. Петровська Дарина 6. Провальний Станіслав 7. Саммер Маргарита Гурток ч.2 8. Архипчук Олеся 9. Гарабач Лаура 10. Дзедзик Роман 11. Дух Ярема 12. Мельник Зоряна 13. Пукіш Іван 14. Хмарук Юля Гурток ч.3 15. Андреєнко Оксана 16. Бліновський Андрій 17. Ільющенко Анастасія 18. Карасевич Ніна 19. Микола Бовкіт 20. Олаг Оксана 21. Стоділко Тарас Гурток ч.4 22. Бондаренко Оля 23. Жолуденко Інна 24. Кравчук Катерина 25. Лабінський Павло 26. Поврозняк Олесь 27. Пустовіт Наталя

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 19

“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 20“Нявтека” ч. 4. КВТ – 2004 р. Б. 20