Відділ методики викладання української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури

Завідувач відділу: Коваленко Л.В. Методист відділу: Цаль Т.В.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ, МОВ НАЦІОНАЛЬНИХ

МЕНШИН І СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

У 2014/2015 н.р.

Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури, польської, російської мов та інтегрованого курсу «Література» в загальноосвітніх навчальних закладах Вінницької області укладено на основі листа МОН України   № 1/9-376 від 25.07.2014 р. «Методичні

рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі в 2014/2015 навчальному році» та інших офіційних документів. Запропоновано:

- перелік інструктивних та нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки України щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах;

- структуру 2014/2015 навчального року;- педагогічні особливості навчання учнів шостих класів;- інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення української мови

та літератури, мов національних меншин і світової літератури в 2014/2015 році в загальноосвітніх навчальних закладах;

- рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів і заповнення журнальних сторінок;

- рекомендації науково-методичної Ради відділу методики викладання української мови та літератури, мов національних меншин і світової

1

літератури щодо підвищення ефективності викладання української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури в школах області (Витяг із протоколу № 3 від 19 .06. 2014).

 Інструктивні та нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015

році в загальноосвітніх навчальних закладах1. Лист Міністерства № 1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани

загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року".

2. Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 . «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі у 2014/2015 навчальному році».

3. Лист Міністерства   № 1/9-376 від 25.07.2014 . « Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

4. Лист Міністерства №1/9-388 від 01.08.2014 "Про проведення Першого уроку у 2014/2015 н. р."

5. Лист Міністерства 1/9-266 від 26.05.2014 "Про використання Методичних матеріалів   «Вимоги безпеки для учнів під час канікул»" .

6. Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти".

7. Лист Міністерства № 1/9-383 від 30.05.2013 "Про організацію навчально- виховного   процесу в початкових класах загальноосвітніх   навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році".

8. Лист Міністерства № 1/9-368 від 24.05.2013   "Про організацію навчально- виховного   процесу у 5-х класах загальноосвітніх   навчальних закладів і вивчення   базових   дисциплін в основній школі" .

9. Лист Міністерства № 1/9-581 від 28.08.2009 "Про методичні рекомендації щодо застосування елементів   двомовного навчання" .

10.Лист Міністерства № 1/9-426 від 01.06.2012 "Щодо інструктивно- методичних   рекомендацій із базових дисциплін"

Структура 2014/2015 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням із місцевими органами управління освітою. 

2

Міністерство освіти і науки України рекомендує навчальні заняття організувати за семестровою системою (лист МОН від 11.06.2014 р. № 1/9-303):- І семестр – з 1 вересня до 26 (27 для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем) грудня;- ІІ семестр – з 12 січня до 29 (30) травня.

Канікули рекомендуємо провести в такі терміни:- осінні з 27 жовтня до 2 листопада;- зимові з 29 грудня до 11 січня;- весняні з 23 до 29 березня.

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової (12-21 травня), основної (1-8 червня) і старшої (22-28 травня) школи.

У 2014/2015 навчальному році передбачається проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової школи у вигляді підсумкових контрольних робіт з трьох предметів: читання, української мови та математики.

Державну підсумкову атестацію для учнів основної та старшої школи передбачається провести у письмовій формі з трьох предметів: української мови, математики або історії та з предмета за вибором учнів (11 клас) чи школи (9 клас) за завданнями, розробленими загальноосвітніми навчальними закладами.

Вручення документів про освіту рекомендуємо провести для випускників 9-х класів 10-11 червня, 11-х класів – 30-31 травня.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно.З рекомендаціями щодо навчальних планів можна ознайомитися у листі Міністерства № 1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року".Окрім того, з методичними рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі можна ознайомитися у листі Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014.

Про стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014/2015 навчальному році можна ознайомитися у листі Міністерства № 1/9-374 від 25.07.2014.

З методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році можна ознайомитися у листі Міністерства   № 1/9-376 від 25.07.2014.Лист Міністерства №1/9-388 від 01.08.2014 "Про проведення Першого уроку у 2014/2015 н. р."

Педагогічні особливості навчання учнів шостих класів Додаток 1 до листаМіністерства освіти і науки Українивід 01 .07. 2014 № 1/9 – 343

У 2014/2015 навчальному році 6 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.

Для учнів 5-х класів чинними є рекомендації надані у листі Міністерства від 24.05.2013 р. № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»

3

При виборі навчального плану для учнів 5-6-х класів необхідно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409» та листом МОН від 11.06.2014 № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року».

Серед новацій 2014/2015 навчального року такі: учні шостих класів, які вивчали дві іноземні мови у п’ятому класі – продовжують вивчення за бажанням. Продовжиться, розпочате у п’ятому класі, вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров’язбережувальних технологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологічній освіті, оскільки розпочнеться вивчення двох природничих дисциплін географії та біології - важливою пропедевтичною базою для цього стало вивчення природознавства у 5-му класі.

У віковій психології діти шостого класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності.

Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений.

Важливим психічним новоутворенням раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислення, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо.

Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин привернули їх увагу. Протягом навчання у шостому класі відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними.

Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Вже з перших уроків у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо.

Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявляють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий

4

період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено.

Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про дослівне запам'ятовування й відтворення, яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування.

В учнів 6 класів переважає мимовільна увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори потрібно враховувати під час організації навчального процесу.

Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати задачі і ставити однокласникам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і увагу в учнів та вимагає вивчення теоретичного матеріалу.

Щоб сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю. Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості.

Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтримувати довготривале мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання.

Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці змінюється й головна діяльність учнів. Якщо у початкових класах головною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів 6 класу на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання знаходиться на стадії зацікавленості: легко

5

виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст.

Навчальні труднощі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчителя чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках в 6-х класах слід приділяти значну увагу ігровим моментам.

Розглянуті вище психологічні особливості учнів-шестикласників є загальними і найтиповішими для дітей даної вікової категорії. Вчителю слід мати на увазі, що вікові закономірності завжди проявляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від особливостей організму конкретної людини та її психіки.

У шестикласників підсилюються індивідуальні особливості розвитку, пов’язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної активності, творчого підходу до вирішення завдань. У цей період важливо, щоб вчитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання: користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп’ютером, Інтернетом.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення базових дисциплін в основній школі у 2014/2015 році

Українська мова

Додаток 3 до листаМіністерства освіти і науки України

від 01.07. 2014 р. № 1/9 - 343

Значення української мови як навчального предмета в школі випливає з її суспільних функцій. Вона є державною мовою українського народу, визначною ознакою нашої держави, скарбницею культурних надбань нації, засобом єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту.

Цей визначає систему завдань, що постають перед учителем-словесником, головне з яких - підготовка грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетенції.

Програмне забезпечення викладання української мовиУ 2014-2015 навчальному році вивчення української мови в 5-6 класах

здійснюватиметься за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.- К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

6

У 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 року): • Українська (рідна) мова. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

У 10-11 класах - за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021):• Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.

• Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011.

• Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011.

Курси за вибором та факультативи У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі введення курсів за вибором і факультативів поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема української мови на диференційованій основі.Програми курсів за вибором та факультативів для старшої школи, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено в збірниках:• Програми спецкурсів та факультативів з української мови / Упоряд. В.Федоренко, Г.Федяй. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2006. • Українська мова і література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 7-11 класи. Вип. 1. – К.: Ред. журн. «Дивослово», 2007. • Українська мова і література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 8-11 класи. Вип. 2. – К.: Видавництво «Дивослово», 2008. • Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією К.В. Таранік-Ткачук – К.: Грамота, 2010.

7

• Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією К.В. Таранік-Ткачук – К.: Грамота, 2011.

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять в одному навчальному посібнику. Наприклад:• Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10–11 кл. – К.: Грамота, 2008. • Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. • Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. • Цимбалюк В.І. У світі поетичного слова: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2012.

За новою програмою з української мови для 5-9 класів кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6 і 7 класами (раніше - відповідно по 3 год. на тиждень (по 105 год.): 5 клас – 3,5 год. на тиждень (122 год.); 6 клас – 3,5 год. на тиждень (122 год.,); 7 клас – 2,5 год. на тиждень (88 год.); 8 клас – 2 год. на тиждень (70 год.); 9 клас – 2 год. на тиждень (70 год.).

У мовленнєвій змістовій лінії нової програми уточнено деякі види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання, внесено певні зміни до вимог щодо рівня мовленнєвої компетентності учнів шостого класу.

З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності шестикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце займає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в шестикласників умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлювання (розуміти фактичний зміст, особливості побудови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.

У новій програмі в 6 класі на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 2 год. на рік (по 1 год. на семестр), не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем досягнень шестикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.

У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» (5/7) (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин 5, а в знаменнику нову -7).

Розширено розділ «Лексикологія. Фразеологія» матеріалом про фразеологію, перенесеним із 5 класу й відповідно значно збільшено кількість годин (7/12).

8

Щодо розділу «Словотвір. Орфографія» (8/9), то його доповнено матеріалом про абревіатуру, словотвірний ланцюжок, словотвірний розбір слова.

Збільшено кількість годин на вивчення розділу «Морфологія. Орфографія», зокрема: на вивчення іменника (18/20), прикметника (15/17), числівника (8/10), займенника ( 8/10).

Зміст соціокультурної змістової лінії в кожному класі майже повністю змінено, наповнено новим матеріалом (тематика текстів, види висловлювань), а орієнтовні вимоги визначено з урахуванням вимог компетентнісного підходу (учень сприймає, аналізує,оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети; використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізму в сприйманні світу; усвідомлює роль морально-етичних норм; готовий і здатний застосовувати їх відносно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності).

Зауважимо, що роль діяльнісної (стратегічної) змістової лінії виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певного завдання; удосконаленні загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності.

Діяльнісну змістову лінію в кожному класі змінено з урахуванням вже набутих учнями умінь і навичок у попередніх класах. Наприклад, у 6 класі передбачено, що учні вже самостійно визначають мету власної пізнавальної діяльності, відповідно до якої планують діяльність, оцінюють здобутий результат і роблять відповідні корективи; удосконалюють і поглиблюють загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні) уміння, намагаючись самостійно систематизувати, зіставляти, інтерпретувати здобуту інформацію з різноманітних джерел; переносити раніше здобуті знання й набуті вміння в нову ситуацію; критично оцінювати свої вчинки, узгоджуючи їх із загальнолюдськими моральними нормами, виявляючи готовність і здатність творити добро словом і ділом.

Для учнів 7-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться в листі Міністерства від 01.06.2012 №1/9-426 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін" (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України №17-22, 2012 р.).

Підручникове забезпечення вивчення української мовиВивчення української мови в 6 класі загальноосвітніх навчальних

закладів у 2014-2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

9

О.П. Глазова. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014.

С.Є.Єрмоленко, В.Т. Сичова, М.Г. Жук. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2014.

О. В. Заболотний, В. В.Заболотний. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014.

В основу підручника «Українська мова» (автор О. П. Глазова) покладено концепцію формування мовної особистості ХХІ століття, що успішно реалізує себе в реальному спілкуванні, у мовленнєвій діяльності, сприймаючи інформацію не механічно, а особистісно, самостійно інтерпретуючи й оцінюючи її залежно від власної картини світу. Поданий у підручнику дидактичний матеріал представляє явища, факти, ситуації дійсності, ціннісні орієнтири, сценарії поведінки учня, який належить до так званого Інтернет-покоління, що виростає й формується в цифровому середовищі, про найвпливовіший інструмент суспільних змін — цифрову інформацію і технології комунікації, часом знаючи більше за своїх батьків і вчителів. Більшість поданих у підручнику вправ включає проблемні запитання дискусійного характеру, формулювання відповідей, що сприяють формуванню в школярів уміння як грамотного висловлення власної позиції, так і толерантного ставлення до думок опонентів.

Серед завдань підручника — формування таких важливих компетенцій ХХІ століття як оволодіння навичками критичного мислення й ефективної комунікації, чому слугуватиме виконання учнями ситуативних вправ, поданих у рубриці «Навчаємося спілкуватися». Формування актуальних нині компетенцій співробітництва передбачено рубрикою «Учимося працювати разом (у парах і групах)». Формування інформаційної грамотності, компетентності в питаннях застосування інформаційних і комунікаційних технологій реалізується в рубриці «Здобуваємо інформацію за допомогою комп’ютера».

Розвиткові емоційно-чуттєвої сфери шестикласників сприятиме виконання ними поданих у підручнику завдань, скерованих на усвідомлення викликаних певною ситуацією власних почуттів. Робота зі Словничком назв почуттів сприятиме підвищенню ефективності спілкування та забезпечить сформованість належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків. Збагачення активного словника назвами почуттів сприятиме підвищенню емоційної компетентності, розширенню міжособистісного емоційного простору, збагаченню засобами усвідомлення й фіксації чуттєвого досвіду, розвиткові емпатії, що врешті-решт забезпечить формування емоційного інтелекту.

З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань, які учень самостійно вибиратиме з кількох запропонованих варіантів. Для обдарованих школярів передбачено рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає змогу втілити особистісно розвивальну парадигму освіти.

Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті - посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й сприяє позитивному налаштуванню на роботу.

10

Відповідно до програми навчальний матеріал підручника «Українська мова» (автори: С.Я Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г.Жук) розподілено за розділами: «Повторення, поглиблене вивчення (словосполучення і речення)», «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія», «Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник», «Зв’язна мова (мовлення)».

Зважаючи на практичний досвід учителів і на можливе варіювання тем зв’язної мови як обов’язкового механізму практичного оволодіння мовою, автори пропонують поділ матеріалу підручника на дві частини, що мотивовано виділено в програмі «мовною» і «мовленнєвою» лініями.

У підручнику застосовано принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із цілеспрямованим вживанням мовних структур, обов’язкових для засвоєння. Текстоцентричний підхід забезпечує дотримання методичних рекомендацій – вивчати не окремі мовні форми, а їх застосування в конкретних висловлюваннях.

Підручник має рубрики «Пригадаймо» , «Запам’ятаймо», «Добірні зерна мови», «І пензлем, і словом», «Це цікаво», «Усміхнімось». Є спеціальні позначення для вправ, що виконуються в групах.

Тексти вправ у кожному розділі присвячені українській культурі в її історичному розвитку. Інформація про славетних українців - письменників, науковців, акторів, композиторів, художників, спортсменів, відомості з історії України сприятимуть розширенню культурного кругозору учнів.

Для ефективного засвоєння навчального матеріалу використано ненав’язливий принцип повторення основних понять у вступних частинах до розділів, частково на форзацах.

Розділи закінчуються завданнями для самоперевірки. Навчальний матеріал підручника «Українська мова» для 6 класу авторів О.

В. Заболотного, В. В. Заболотного спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.

Методичний апарат підручника забезпечує врахування особистісно зорієнтованого підходу до навчання української мови в школі. Параграфи побудовано таким чином, щоб забезпечити поетапну роботу. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, а також опорних малюнків, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації. Активізують роботу з фактажем спонукальні рубрики «Порівняймо», «Пригадаймо», «Міркуймо». Значна увага приділяється завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння. Інтерактивні вправи, проблемно-пошукові завдання, життєві ситуації, конкурси, а також тематичні рубрики «Культура мовлення», «Моя сторінка», «Для вас, допитливі», «І таке буває» збагачують й урізноманітнюють зміст видання, що, у свою чергу, стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність. Підручник зорієнтовано на різні види роботи — індивідуальну, у парах і групах, під керівництвом учителя й самостійну. Окремі вправи надають шестикласникам можливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання, мовних одиниць, теми висловлювання залежно від своїх здібностей і вподобань.

11

Важливою функцією нового видання є прищеплення дітям поваги до свого народу, його історії й культури, закладення основи народного світогляду, виховання громадянина-патріота.

Підручники для учнів 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання

Глазова, О. П. Українська мова : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова. – К. : Видавничий дім "Освіта", 2013. – 272 с. : іл.

http://www.osvita-dim.com.ua/index.php?mbnGalleryViewerU.swf?zoomifySlidesXMLPath=books/class5_551/index.xml&form_page=1320

Єрмоленко, С. Я. Українська мова : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. – К. : Грамота, 2013. – 296 с.

http://gramota.kiev.ua/portal/node/348

Заболотний, О. В. Українська мова. 5 кл. : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О. В. Заболотний, В. В. Заболотний. – К. : Генеза, 2013 – 256 с.

http://www.geneza.ua/media/content/Zabolotnyj_RM_P_5ukr_(085-11)_S%20(1).pdf

Усі представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української мови для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

Концептуальними положеннями підручника Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т. є доступне, пристосоване до загального сприймання учнями відповідного віку формулювання правил; оперування цікавим щодо змісту, різноманітним за стилем текстовим матеріалом, який привертає увагу до інформаційної глибини, інтелектуальних та естетично-емоційних можливостей української мови; використання різноманітних цікавих рубрик як основи творення сучасного підручникового тексту, в якому стислість, лаконічність поєднуються із простим викладом навчального матеріалу, що забезпечує легкість його сприймання, засвоєння учнями.

У підручнику застосовано принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із цілеспрямованим вживанням мовних структур, обов’язкових для засвоєння. Такий підхід забезпечує

12

вивчення не окремих мовних форм, а їх застосування в конкретних інформативних висловлюваннях, художніх текстах, що мають не лише мовно-освітнє, а й загальнокультурне значення.

Підручник пропонує різнорівневі завдання. Вправи дібрано відповідно до завдань репродуктивного, пошукового, проблемного, практичного засвоєння знань. Різні завдання передбачають урізноманітнення навчання через використання інформації, поданої в різних рубриках. Це, зокрема, рубрики «Вчимося культури мови», «Це цікаво», «Із бабусиної скрині», «І пензлем, і словом».

Завдання та запитання різного рівня складності, запропоновані в підручнику, сприятимуть становленню та розвитку таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, активно спілкуватися.

В основу концепції підручника Глазової О.П. покладено формування мовної особистості учня в контексті розвитку навичок XXI століття: спроможність сприймати інформацію не механічно, а особистісно, самостійно інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня культурного розвитку, віку та статі; сформованість належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків.

З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань (учимося спілкуватися; здобуваємо й опрацьовуємо нову інформацію; вчимося працювати разом (у парах і групах); учимося бачити і розуміти красу, розвиваємо фантазію та уяву), які учень самостійно обирає з кількох запропонованих варіантів. Для обдарованих школярів передбачено рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає змогу втілити особистісно-розвивальну парадигму освіти.

Для творчих робіт усіх жанрів запропоновано сучасні теми, серед яких переважають теми дискусійного характеру, що привчає школярів як формувати й грамотно висловлювати власну позицію, так і толерантно ставитись до думок опонентів.

Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й допомагає учням позитивно емоційно налаштуватися на роботу.

Навчальний матеріал підручника авторів Заболотного О.В., Заболотного В.В. спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.

13

У побудові параграфів простежується чітка послідовність етапів роботи. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації.

Реалізації принципу особистісної зорієнтованості навчання сприяють такі форми роботи, як дослідження, робота в групах, самооцінювання. Значна увага приділяється завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння. Інтерактивні завдання, а також тематичні рубрики “Культура мовлення”, “Моя сторінка” (цікаве мовознавство), “Для вас, допитливі” збагачують й урізноманітнюють зміст підручника, що стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність.

Пропонуються завдання, які спонукають учнів висловлюватися на теми, пов’язані із життєвим досвідом, а також завдання, виконання яких передбачає розв’язання реальних життєвих ситуацій.

Підручник цього авторського колективу забезпечує учителеві простір для реалізації власних підходів задля вирішення навчальних завдань, а також створює належні умови для самовираження, саморозвитку і самопізнання учнів.

Підручники для учнів 7-11 класів:

7 клас:• О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов. Рідна мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак ЕКО, 2007.• С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова. Рідна мова: Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007. • М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич, С.А.Омельчук. Рідна мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2007.

8 клас:• П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов. Рідна мова: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак - ЕКО, 2008. • В.В. Заболотний, О.В. Заболотний. Рідна мова: Підручник для 8 класу. – К.: Генеза, 2008. • М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич. Рідна мова: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2008.

9 клас:• Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко, 2009.

14

• Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2009.• Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009.• Пентилюк М.І, Гайдаєнко І.В. та ін. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2009.

10 клас:• Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Рівень стандарту. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2010.• Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Академічний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко, 2010. • Плющ М.Я., Тихоша В.І., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Профільний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2010.

11 клас:• Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Рівень стандарту. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2011.• Караман С.О., Караман О.В., Плющ М.Я, Тихоша В.І. Українська мова: підр. для 11 кл. загальноосвіт навч.закл. з навчанням укр..мовою: академ рівень, профіл.рівень. – К.: Освіта, 2011• Шелехова Г.Т., Бондаренко Н.В., Новосьолова В.І. Українська мова: підр. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл. з навчанням укр.мовою: академ рівень, профіл.рівень. – К.: Педагогічна думка, 2011. Зовнішнє незалежне оцінювання знань учнів

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови активізує увагу вчителів-словесників на відпрацюванні в школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, щоб забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.

Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, може пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.

15

Для ефективного використання в навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством збірники тестових завдань, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (експрес-репетитори) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови й виконання тестових завдань, різних за складністю й функціональним призначенням:

•Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

•Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

•Авраменко О.М., Дідух Т.І., Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлення: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2012.

Ведення журнальних сторінок з української мови Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у

методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 (Інформаційний збірник Міністерства. – № 14-15. – 2010. – С. 3-17). Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру із урахуванням специфіки виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичних оцінок.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

1.У графі «Зміст уроку» в рядку без дати пишеться назва теми. Наприклад: Тема. Іменник

2. Після цього записуються номери, дати та теми уроків. 3. По закінченні будь-якої теми робиться такий запис: число,

«Контрольна робота». Якщо в цей урок проводиться ще якийсь контрольний вид мовленнєвої діяльності, то далі записуємо: «Аудіювання художнього тексту» або «Читання наукового тексту мовчки».

4. Оскільки на перевірку мовних знань та вмінь на відводиться 15-20 хвилин уроку, то решту часу використовують на виконання контрольних завдань (тесту) з аудіювання або читання мовчки.

5. Обов’язково робиться запис домашнього завдання. Звертаємо увагу на те, що необхідно чітко зазначити, що саме треба виконати. Наприклад: Вивч. § 2. Впр. 21 (письм.).

16

6. Акцентуємо увагу, що з 2010/2011 навчального року на сторінці журналу «Зміст уроку» під час проведення уроків з розвитку мовлення використовується абревіатура РМ (лист Міністерства освіти і науки України від 21.08.2010 р. № 1/9-580 щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової робочого навчального плану в 2010/2011 навчальному році).

7. Запис «Програму виконано в повному обсязі» робиться на сторінці «Зміст уроку» лише наприкінці навчального року. Цей запис учитель засвідчує власним підписом.

Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять у класному журналі з української мови

Учитель____________________________________

№з/п Дата Зміст уроку

1. 03/09 Вступ. Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова УкраїниТема. Повторення вивченого в початкових класах

2. …/… …… … …12. …/… Контрольна робота

Тема. Відомості з синтаксису і пунктуації13. …/… …… …/… …22. …/… Контрольна робота

Зразок оформлення сторінки обліку навчальних досягнень учніву класному журналі з української мови

І семестр________________________ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

№з/п

Місяцьі число

Прізвищета ім’я учня (учениці) У

сний

тві

р

Діа

лог

Чит

ання

мо

вчки …

/…

…/

…

Зош

ит…

/10

…/…

Тема

тичн

а

…/…

…/

… Зош

итТе

мати

чна

І се

мест

рС

кори

гова

на

1. 8 52. н н 73. 6 8

ІІ семестр(5-8, 10 класи загальноосвітніх навчальних закладів)

________________________ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

17

№з/п

Місяцьі число

Прізвищета ім’я учня (учениці)

Ауд

іюва

ння

Усн

ий п

ерек

азЧ

итан

ня в

голо

с(д

ля 5

-9 к

ласі

в)

… / …

… /

…

Зош

ит

…/… Те

мати

чна

ІІ с

емес

трС

кори

гова

наРі

чна

НП

Б

1. 62. 93. н

ІІ семестр(9 та 11класи загальноосвітніх навчальних закладів)

________________________ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

№з/п

Місяцьі число

Прізвищета ім’я учня (учениці)

Ауд

іюва

ння

Усн

ий п

ерек

аз

Чит

ання

вго

лос

(9 к

лас) …

/ …

… / … Зо

шит

Тема

тичн

а

ІІ с

емес

тр

Ско

риго

вана

Річн

а

ДП

А

Апе

ляці

йна

1. н2. 93. 8

Ведення й перевірка зошитів з української мови та літератури регламентується листом Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 року № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5–11-х класах». Відповідно до цього листа основними видами письмових робіт з української мови є такі:

класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);

словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);

навчальні диктанти, твори й перекази; самостійні роботи; тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми); складання таблиць, схем, написання конспектів (у

старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

18

Ведення й перевірка зошитів з української мови та літератури регламентується листом Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 року № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5–11-х класах». Відповідно до цього листа основними видами письмових робіт з української мови є такі:

класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);

словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);

навчальні диктанти, твори й перекази; самостійні роботи; тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми); складання таблиць, схем, написання конспектів (у

старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:

відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

написання навчальних класних і домашніх творів; виконання самостійних робіт; складання таблиць, схем римування, партитур, написання

конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Обов’язкова кількість видів контролю з української мови та літератури подана в листі Головного управління освіти і науки від 13.09.2010 року № 4619 «Про внесення змін та доповнень до науково-методичних рекомендацій про застосування Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами: 5-9 класи – по два зошити; 10-11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі.

Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту.

19

Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього поточного навчального року.

Порядок перевірки письмових робітЗошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови

перевіряють: у 5-6 класах – двічі на тиждень; у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць; у 10-11 класах – двічі на місяць.

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі.

Оцінку за ведення зошитів з мови та літератури виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:

наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог

орфографічного режиму).Ведення зошитів з української мови та літератури оцінюється оцінкою від

1 до 12 балів.Інтернет-ресурси мовної тематики

Використання комп’ютерних технологій також є істотним резервом підвищення грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп’ютерних диктантів, якщо є така можливість, дає змогу індивідуалізувати процес удосконалення правописних умінь і навичок.

Радимо такі електронні посібники, схвалені Міністерством освіти і науки України до використання в навчальному процесі:

Практикум з української мови: 10-11 класи (автори Л.Скуратівський, Г.Шелехова, В.Новосьолова, Л.Плетньова), розробник „Квазар-Мікро-Техно”, 2006);

Педагогічний програмний засіб „Українська мова, 7 клас” ( автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф, Л. Скуратівський), розробник ЗАТ „Мальва”, 2007);

Педагогічний програмний засіб „Українська мова, 8 клас” ( автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф), розробник ЗАТ „Мальва”, 2008);

20

Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація (аудіодиск). – К., 2010 та ін.

Використання електронного посібника на уроках української мови допомагає уникнути одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочно представити мовні об’єкти і процеси, дає можливість переглянути відеосюжети, виявити рівень навчальних досягнень учнів, забезпечити диференціацію, індивідуалізацію навчання, формувати мотивоване ставлення до вивчення мови, проводити оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів тощо.

Для одержання більш розширеної інформації радимо звернутися до Інтернет-сайтів мовної тематики:

vesna.sammit.kiev.ua; ingresua.tripod.com/domivka.htm.

Українська літератураУкраїнська література формує любов до культури свого народу, його

мови, звичаїв, національних традицій і етичних цінностей, розуміння загальнолюдської й національної історії, сьогодення, розвиває інтелектуальні, духовні та естетичні цінності.

Українська література як базовий навчальний предмет визначає моральні орієнтири молодого покоління. Шкільна літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного письменства, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури впродовж життя, формування загальної культури.

Як навчальний предмет українська література включає в себе також знання, пов’язані зі сферою літературознавства, теорії та історії літератури, знання про способи навчальної діяльності, що значною мірою реалізуються в уміннях і навичках учнів.

Важливим у роботі вчителя є наповнення реальним змістом методичних підходів особистісно зорієнтованого та компетентнісного навчання, що забезпечує розвиток різнобічних здібностей учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей.Програмне забезпечення викладання української літератури

У 2014-2015 навчальному році вивчення української літератури в 5-6 класах буде здійснюватися за програмою, затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

21

У 7-9 класах - за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України:

Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, О.А. Камінчук, М.П. Бондар, О.Б. Поліщук, М.М. Сулима, Л.П. Шабельникова, В.М. Садівська. Керівник проекту М.Г. Жулинський. За загальною редакцією Р.В. Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. 

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення української літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм.

- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний,

технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського

колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль - українська філологія). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).

Курс української літератури в 6 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори». До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

З метою удосконалення навчальної програми з української літератури з обов’язкового вивчення вилучено такі теми:5 класЄ.Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…» (поезії) з розділу «Рідна Україна. Світ природи».

22

6 клас О.Іваненко. «Друкар книжок небачених» з розділу «Загадково прекрасна і славна давнина України» та додано такі твори:5 клас О.Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород» (поезії); Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» до розділу «Історичне минуле нашого народу».6 клас В.Рутківський. «Джури козака Швайки» до розділу «Загадково прекрасна і славна давнина України»; І.Калинець. «Писанки»; «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (зі збірки «Дивосвіт» - на вибір) (поезії) до розділу «Я і світ».

Зазначені твори спрямовані на патріотичне виховання учнів, розвиток їх творчої уяви, фантазії, знайомлять з найкращими надбаннями сучасних авторів.Підручникове забезпечення вивчення української літератури

Вивчення української літератури в 6 класі буде здійснюватися за підручниками «Українська література», 6 клас (автор Л.Т.Коваленко), «Українська література», 6 клас (автор О.М. Авраменко).

Підручник «Українська література» для 6 класу (автор Л.Т.Коваленко ) розвиває логічне, критичне та творче мислення учнів і спрямований на формування й розвиток в учнів комплексу ключових, предметних і міжпредметних компетентностей, втілює комунікативно-діяльнісний підхід до навчання літератури.

Навчальний матеріал підручника чітко структуровано відповідно до розділів, визначених програмою. Кожен із цих структурних компонентів містить навчальну інформацію та методичний апарат, згрупований у різноманітних рубриках: «Поміркуй над прочитаним», «Зверни увагу!», «Збагачуй своє мовлення»; «Будь уважним до слова»; «Література в колі мистецтв»; «Ти ― творча особистість»; «Твої літературні проекти». Завершує кожен розділ блок запитань і завдань для самоперевірки учнями свого рівня засвоєних знань, умінь і навичок.

Зміст підручника — науково конкретний, відповідає психолого-віковим особливостям учнів, націлений на розвиток розумового потенціалу школярів шляхом цілеспрямованого формування у них правильної читацької діяльності. Вона забезпечується системою запитань і завдань, що вдосконалюють уміння прогнозувати певний розвиток подій, творчо інтерпретувати отриману за допомогою читання інформацію, засвоюючи не тільки фактичний зміст літературного твору, але також підтекст і ідейний задум (смислове ядро).

Підручник націлює на колективне, групове, індивідуальне навчання, самонавчання, самоконтроль і самооцінювання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні ― рівноправні суб'єкти пізнавальної діяльності. Завдання підручника спонукають учнів займати активну позицію в процесі навчання, моделювати життєві ситуації.

23

Навчальний матеріал видання має яскраво виражену практичну спрямованість, завдання зорієнтовані на розвиток умінь і навичок учнів. Особлива увага звернена на опрацювання художньо-зображувальних засобів літературних творів, ролі позасюжетних компонентів, що дає вчителю-словеснику можливість методично грамотно скерувати аналітичний розгляд мистецьких явищ. Таким чином, підручник «Українська література» накреслює маршрут подорожі у світ літератури, виховуючи свідомих читачів і громадян, які люблять і знають українську літературу, поважають вітчизняну і світову культуру, готові до здійснення спільних культурознавчих справ і завдань.

Підручник О. М. Авраменка заснований на принципах доступності, науковості й системності. У ньому гармонійно поєднуються як традиційні, вироблені кращими методистами попередніх поколінь підходи підручникотворення, так і новітні технології.

Суттєвою перевагою підручника є чітке й пропорційне дозування навчального матеріалу. Методичний апарат розроблено за рівнями – від репродуктивного (тестові завдання закритої форми) до творчого (завдання на моделювання). Кожна тема складається з трьох частин: короткі відомості про письменника; текст художнього твору; система завдань. У першій частині автор пропонує здебільшого невелику розповідь про цікавий епізод із життя письменника, адже в шостому класі, згідно з вимогами програми, учні ще не вивчають біографії митця. Художні тексти подекуди супроводжуються ілюстраціями (репродукції картин, скульптур, фотографії та ін.) й тлумаченням застарілих і діалектних слів. Різнорівневі завдання покликані: з'ясувати, наскільки глибоко учні сприйняли художній матеріал; розвивати логічне й критичне мислення, емоційну сферу, текстотворчі вміння й навички, емоційно-ціннісне ставлення до вчинків героїв, проблеми морального вибору тощо.

Доповнюють методичний апарат підручника рубрики “До речі...” й “Зауважте!”, у яких міститься додаткова пізнавальна й евристична інформація. Суттєвою перевагою цієї навчальної книжки є системна словникова робота, яку реалізовано через наскрізне завдання, й зноски-тлумачення слів з пасивного фонду лексики.

Вивчення української літератури в 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

- Авраменко О.М. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

- Коваленко Л.Т. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

- Авраменко, О. М. Українська література : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.М. Авраменко. – К. : Грамота, 2013. – 288 с.

- http://gramota.kiev.ua/portal/node/351 --

24

--

- Коваленко, Л. Т. Українська література : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л. Т. Коваленко. – К. : Видавничий дім "Освіта", 2013. – 288 с. ; іл.

- http://www.osvita-dim.com.ua/index.php?mbnGalleryViewerU.swf? zoomifySlidesXMLPath=books/class5_547/index.xml&form_page=1320

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

Концептуальними положеннями підручника Авраменка О.М. є посилення читацького інтересу й пізнавальної активності учнів в умовах глобалізації суспільства й розвитку інформаційних технологій; зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, як каналом пізнання світу й себе в ньому; формування творчої особистості, національно свідомої, громадянина України і світу; повернення літератури в коло пріоритетів молоді.

Підручник побудований на поєднанні проблемно-тематичного й жанрового принципів вивчення української літератури й презентує нове покоління навчальних видань, що покликані сприяти формуванню стійкої мотивації до вивчення літератури й розвиткові всебічних здібностей учнів: спостереження за становленням особистості на прикладі літературних героїв; діалогізм: читач – підручник, читач – художній твір, читач – автор підручника; узагальнення найсучаснішої інформації про письменників і їхні твори; емоційне сприйняття й оцінка художніх творів; елементи аналізу й інтерпретації художніх творів; розвиток комунікативних здібностей (система завдань, в основі яких лежить диспут або дискусія).

Основний текст підручника має три основних рівні: художньо-літературний, теоретичний і методичний. Додатковий рівень представлений переважно матеріалом рубрик «До речі…», «Цікаве літературознавство», «Допитливому читачеві».

Прикметною особливістю в структуруванні матеріалу, що пов'язаний з вивченням творів великої прози, є те, що його поділено на частини, в кінці кожної подано систему різнорівневих завдань (їх завжди дванадцять). Такий підхід чітко організовує роботу учнів і вчителя на окремих уроках, збалансовано розподіляє навчальний час.

Актуальність авторської концепції змісту підручника з української літератури Коваленко Л.Т. полягає в зорієнтованості не лише на засвоєння

25

учнями певної суми знань, але й на розвиткові його особистості, пізнавальних і творчих можливостей. Активна комунікація на уроці та в позаурочний час передбачена на багатьох рівнях: з однокласниками, батьками, іншими членами родини, носіями творів усної народної творчості. Значну увагу приділено розвитку емоційної сфери школярів.

Підручник розвиває логічне, критичне та творче мислення учнів. Він націлений на розвиток розумового потенціалу школярів шляхом цілеспрямованого формування в них правильної читацької діяльності. Вона забезпечується системою запитань і завдань, які вдосконалюють уміння прогнозувати певний розвиток подій, творчо інтерпретувати одержану за допомогою читання інформацію, засвоюючи не тільки фактичний зміст літературного твору, але також підтекст та ідейний задум (смислове ядро).

Перед кожним художнім текстом запропоновано пояснення теоретичних відомостей, короткі відомості з біографії письменника. Враховуючи тематику та стильову різноманітність текстів, у підручнику зроблено спробу відійти від традиційної розповіді про письменника тільки в науково-популярному стилі. Намагаючись представити тексти різних стилів мовлення, пропонується частину біографічного матеріалу опрацьовувати на зразках публіцистичного або ділового мовлення (спогади про письменника, автобіографія, інтерв’ю, коротка наукова стаття відомого літературознавця тощо).

У підручнику учням запропоновано працювати за рубриками: «Поміркуй над прочитаним»; «Збагачуй своє мовлення»; «Будь уважним до слова»; «Література в колі мистецтв»; «Ти ― творча особистість»; «Твої літературні проекти». Завершує кожен розділ сторінка «Перевір, чи старанно ти навчаєшся».

Інтерактивні технології навчання сприяють постійній активній діяльності та позитивній взаємодії всіх учнів. Підручник націлює на колективне, групове, індивідуальне навчання, самонавчання, самоконтроль і самооцінювання, навчання в співпраці, коли вчитель і учні ― рівноправні суб'єкти пізнавальної діяльності. Завдання підручника спонукають учнів займати активну позицію в процесі навчання, моделювати життєві ситуації.

Поглиблене вивчення української літератури у 8-9 класах може здійснюватися за підручником, рекомендованим Міністерством:

Цимбалюк В.І. Українська література. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури. – К.: Видавничий дім «Освіта». – 2012.

Контроль навчальних досягнень учнів з української літератури

26

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи:

Класи 5 6 7 8 9

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

–

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

2

2

4

2

2

Уроки розвитку мовлення*

(РМ)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання

(ПЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

27

10–1 1 класи

Класи 10 11 10 11

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

РІВЕНЬ СТАНДАРТУ,

АКАДЕМІЧНИЙ

ПРОФІЛЬНИЙ

РІВЕНЬ

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку мовлення*

(РМ)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання

(ПЧ)

1 1 1 1 2 2 2 2

Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Враховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень їх володіння сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити вчитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

28

Можливі види контрольних робіт:

тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що

виражають головну ідею твору; введення власних описів інтер’єру, портрету, пейзажу до вже

існуючого твору; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора

тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних

технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там також подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться. Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять у класному журналі

з української літератури Учитель____________________________________

№з/п Дата Зміст уроку

29

І семестрТема. Літературний процес ХХ 30се. (1900-1930)

1. …/… Розвиток української літератури на новому історичному етапі

… …/… …… …/… …… …/.. Контрольна робота (тест або твір, або інший вид діяльності)

Тема. ….Зразок оформлення сторінки обліку навчальних досягнень учнів

у класному журналі з української літератури I семестр

Українська література ____ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

№з/п

Місяцьі число

Прізвищета 30се’я учня (учениці)

…/

…

…/

…

Зош

ит

…/

… Тема

тичн

а…/

… Нап

ам’я

ть

…/

…

…/

… Тема

тичн

а

І сем

естр

Ско

риго

вана

1. 7 н2. н 93. 9 7

ІІ семестр(5-8, 10 класи загальноосвітніх навчальних закладів)

Українська література ______ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

№з/п

Місяцьі число

Прізвище та 30се’я учня (учениці)

…/

…

.

../

…

…/…

…/… Зо

шит

…/

… Тема

тичн

а

ІІ с

емес

тр

Ско

риго

вана

Річн

а

НП

Б

1. 882. н н3. 99

ІІ семестр(9 і 11 класи загальноосвітніх навчальних закладів

Українська література ___ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

30

№з/п

Місяцьі число

Прізвище та 31се’я учня (учениці)

…/..

…/

… Дом

ашні

й тв

ір

…/…

…/…

Зош

ит

Тема

тичн

а

ІІ с

емес

тр

Ско

риго

вана

Річн

а

ДП

А

Апе

ляці

йна

1.2.3.

Рекомендована література та інтеренет-ресурси У процесі вивчення української літератури варто використовувати й

сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти: pysar.tripod.com – класична українська література; www.poetryclub.com.ua – сучасна поезія світу, критичні матеріали про

літераторів; poetry.uazone.net – українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень,

переклади світової поетичної класики; books.ms.km.ua – твори репресованих українських письменників; www.lib.proza.com.ua – твори сучасних українських і зарубіжних авторів; litopys.narod.net – бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали

творів, переклади, коментарі, історичні відомості; www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html – зібрання творів українського письменства

від найдавніших часів до початку ХХ століття та ін.Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти

на сайтах популярних фахових часописів, наприклад: www.book-courier.com.ua – «Книжковий кур’єр»; www.elitprofi.com.ua/gazeta – «Книжник-ревю»; www.krytyka.kiev.ua – «Критика» та ін.

Світова літератураЛітературна освіта забезпечує етичне та

естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного і світового письменництва, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоційного досвіду, формування загальної культури.

Світова література прилучає учнів до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас та культури.

31

Шкільна літературна освіта передбачає врахування міжпредметних зв’язків, формування цілісної системи знань і уявлень про літературу як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, розвиток особистості учня як суб’єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

У 2014-2015 навчальному році вивчення світової літератури у 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних.– К. : Ірпінь: Перун, 2005. 

У 5 та 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здійснюватиметься за новою програмою, затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У програмі реалізовано нову структуру літературної освіти, яка затверджена новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Курс світової літератури в загальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи – прилучення до читання, 8-9 класи – системне читання, 10-11 класи – творчо-критичне читання. Вивчення світової літератури в 5 – 7 класах побудовано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 8 – 9 класах – історико-літературного і жанрово-родового принципів; у 10-11 класах – історико-літературного і мультикультурного принципів. Така структура дає можливість вивчати твори світової літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книги, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.

Згідно з чинною структурою літературної освіти у 5-9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх взаємозв’язок.

Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть можливість вчителеві вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними

32

мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80 %:20 %) . У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, у тому числі поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих у початковій школі і формування нових компетентностей та компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

– розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;

– усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

– знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

– оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

– формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

– уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

– уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо). 6 клас за новою навчальною програмою продовжує етап літературної

освіти – прилучення до читання (5-7 класи), який продовжує розкривати учням неосяжний світ світової художньої літератури.

Для досягнення мети вивчення шкільного курсу «Світова література» необхідно вирішувати такі основні завдання:

– формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної

33

культури українського та інших народів світу;– виховувати повагу до духовних скарбів українського народу

та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

– відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

– давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

– навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

– розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

– формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

– виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,

– відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі з 5-6 класів закладено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в українських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо – за умови достатньої підготовленості учнів і вчителя).

У програмі для 6 класу подано такий розподіл годин: 58 на вивчення творів, 4 на розвитку мовлення, 4 для позакласного читання та 4 як резерв для використання на розсуд вчителя, який має змогу за потреби вносити деякі корективи (години можуть використовуватися на засвоєння недостатньо

34

вивченого або забутого, проведення консультацій, індивідуальних занять з учнями).

Новий розділ «Сучасна література зростання і взаємини зі світом» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).

Вивчення світової літератури у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством: Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Кобзар О. І. Світова література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2014.Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх

навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014.Представлені підручники відповідають вимогам програми зі світової

літератури для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику Ніколенко О.М. та інших реалізовано такі змістові лінії: емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культурологічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів.

У виданні представлено найкращі класичні, а також зроблено нові переклади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та іноземних мов, що вивчаються з 1 класу.

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення художніх текстів.

У сучасний період обсяг інформації довкола учня постійно збільшується, це стосується й інформації щодо художньої літератури. У зв’язку з цим головне завдання підручника зі світової літератури – дати базові знання, основну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх вчитися, тобто працювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книгу, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здобутки різних країн, що сприяє розширенню кругогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і поширюється з допомогою інших супровідних видань для учнів і вчителів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника.

Дидактичний матеріал у підручнику Волощук Є.В. структурований за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника – художній текст (або тексти) – вияскравлення контексту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами.

35

Великі за обсягом твори подані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта інших презентуються у рубриці «Літературний навігатор», яка включає стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостійного опрацювання.

Для ефективної реалізації змістових ліній літературної освіти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань та завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах.

Світова літератураЛітература (інтегрований курс)

Обов’язкова кількість видів контролю5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

Контрольні роботи

у формі: контрольно

го класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

–

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

Уроки розвиткумовлення*

(РМ)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)Уроки

позакласногоЧитання (ПЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1

Контрольнийдомашній

твір– – – – – – – – 1 1

Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класиКласи 10 11 10 11 10 11

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІРівні РІВЕНЬ

СТАНДАРТУАКАДЕМІЧНИЙ

РІВЕНЬПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ

36

Контрольні роботи

у формі: контрольного

классного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку мовлення*

(РМ)

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

31у+2

п

32у+1

п

31у+2

п

32у+1

пУроки

позакласного читання

(ПЧ)

1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2

Контрольнийдомашній твір 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Поданий у таблицях розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Можливі види контрольних робіт:– тест;– відповіді на запитання;– контрольний літературний диктант;– анкета головного героя;– комбінована контрольна робота тощо;– письмові контрольні твори.Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що

виражають головну ідею твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже

існуючому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім

образом;

37

написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних

технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору)

тощо.Оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати: наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.

Наприкінці кожної теми проводиться контрольна робота в одній із форм, поданих у таблиці вище.

На сторінці «Зміст уроку» робиться запис: «Контрольна робота (вид діяльності)», а на сторінці «Облік навчальних досягнень учнів» під датою виставляються оцінки та «н».

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичну оцінку виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, не відводячи на це окремого уроку. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється). Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється «н/а» (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань. Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох

38

тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня. Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а». Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н/а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Підвищення семестрової оцінки учнями:

9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір». Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної. Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр»).

У 5-8-х, 10-х класах, де наприкінці року передбачена навчальна практика, після колонки «Річна» виставляються оцінки за практику в колонку без дати з надписом «НПБ».

Облік занять з навчальної практики ведеться на окремих, спеціально відведених сторінках класного журналу.

Якщо тривалість навчальної екскурсії визначено більше однієї академічної години, то під час обліку в журналі поруч з тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

Порядок проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Зразок оформлення сторінки обліку навчальних досягнень учнів39

у класному журналі зі світової літератури та літератури (інтегрований курс)

I семестрСвітова література_______ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

№з/п

Місяцьі число

Прізвищета ім’я учня (учениці)

.../..

.../

…

.../

… Тема

тичн

а

…/

… Нап

ам’я

ть

.../

… Тема

тичн

а

І сем

естр

Ско

риго

вана

1. 6 82. 9 н3. н 6

Оцінка за зошит виставляється до журналу 1 раз на місяць у колонці без дати, яка надписується «Зошит» і вважається поточною, тобто враховується до найближчої тематичної

ІІ семестр(5-8, 10 класи загальноосвітніх навчальних закладів)

Світова література _____________ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

№з/п

Місяцьі число

Прізвище та ім’я учня (учениці)

.../

…

.../

… Тема

тичн

а

ІІ с

емес

тр

Ско

риго

вана

Річн

а

НП

Б а

1. 72. н3. 8

ІІ семестр(9 й 11 класи загальноосвітніх навчальних закладів

Світова література ___________ Облік досягнень учнів у навчанні(назва предмета)

№з/п

Місяцьі число

Прізвище та ім’я учня (учениці)

.../

…

.../

… Тема

тичн

а

ІІ с

емес

тр

Ско

риго

вана

Річн

а

ДП

А

Апе

ляці

йна

1. н

2. 9 *Сторінки журналів (зміст уроку) з літератури (інтегрований курс) заповнюються українською мовою незалежно від мови навчання в

40

загальноосвітньому навчальному закладі. Назви творів письменників російської літератури записуються мовою оригіналу («Капитанская дочка», «Песня про царя Ивана Васильовича, молодого опричника и удалого купца Калашникова», «После бала» та ін.).

№з/п Дата Зміст уроку

Тема. З літератури епохи Відродження1 …/09 Уільям Шекспір «Ромео та Джульєтта»2. Тема. З російської літератури XIX століття4. …/10 О.С. Пушкін «Капитанская дочка»

Науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів світової літератури в умовах розвитку сучасних інформаційно-

комунікаційних технологій

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр «Педагог» (e-mail: kon . tr . center @ gmail . com ; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель світової літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі тематичні сайти Інтернету:

Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru

Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru Антична література: http: pergam.chat.ru Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com Національна бібліотека України для дітей з віртуальною

бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.uaКожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та

використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в україномовних перекладах, так і мовою

41

оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності. Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти (наприклад, "Персько-таджицька поезія"), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.

Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http :// moodle . ippo . dn . ua ) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів».

На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури втілюються у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури.

Віртуальна лабораторія – комп’ютерна модель учбової лабораторії, в якій справжнє учбово-дослідницьке обладнання представлене засобами моделювання. Така лабораторія є підрозділом учбової організації, оснащеним справжнім учбово-дослідницьким обладнанням з дистанційним доступом до нього за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.

42

Віртуальна екскурсія – організаційна форма дистанційного навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеї, парки, вулиці міст та ін.) з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів.

Інтернет-лекція зберігає науковість, доступність, єдність форми й змісту, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять. Цілком задовольняється й вимога емоційності викладу, вона досягається в аудіо й відеоваріантах навіть в «електронних лекціях», представлених у вигляді текстових файлів, за допомогою спеціальних знаків (наприклад, посмішка відображається комбінацією знаків :- тощо).

Лекції в дистанційному режимі можуть проводиться в реальному й умовному часі, фронтально й індивідуально. Для фронтального проведення лекції застосовується телебачення. Комп’ютерні відеоконференції можуть використовуватися для індивідуального варіанту проведення занять, а при наявності проекційної техніки для проектування зображення з монітора комп’ютера на екран.

Спрощений варіант «електронної лекції» – це набір текстових навчальних матеріалів в електронному вигляді, що містить у собі крім тексту лекції ще додаткові матеріали – фрагменти з наукових статей, навчальних посібників і т.д., оформлені у вигляді текстових файлів).

Під час планування Інтернет-заняття (онлайн-заняття, онлайн-уроку) необхідно враховувати участь у ньому партнерів, тому й завдання, запитання тощо повинні розроблятися для двох чи трьох, залучених до зв’язку, аудиторій – власне ініціаторів онлайн-уроку та партнерів.

За допомогою Інтернет-консультації здійснюється методичний супровід навчальної самостійної діяльності учасника безперервного освітнього процесу. Для дистанційної освіти характерне проведення групових чи індивідуальних консультацій з використанням телефонного зв’язку, електронної пошти, відео та телеконференцій.

Інтернет-семінари є продуктивною формою дистанційного освітнього простору, що передбачає активний діалог, творчу взаємодію всіх учасників віддаленого доступу до координуючого центру. Найчастіше проводяться за допомогою комп’ютерних відео та телеконференцій. Семінари у вигляді телеконференцій (тобто за допомогою письмового, невербального спілкування) можна називати віртуальними, адже його учасники не мають візуального контакту, а лише обмінюються текстовими повідомленнями.

43

Дистанційний педагогічний тренінг – інтерактивна модель навчання, яка дозволяє залучити учасників до активних форм пошуку продуктивних моделей освітнього середовища з використанням мережевих ресурсів.

Українська мова і література, мови національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням

мовами національних меншин та їх вивченням При викладанні української мови, рідних мов та літератур в

загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин головними завданнями залишаються:

мовний та мовленнєвий розвиток учнів на базі засвоєння знань про систему мови на всіх її рівнях (фонетика, лексика, склад слова та словотворення, морфологія, синтаксис), правил функціонування мовних засобів у мовленні, норм літературної мови, збагачення словникового запасу та граматичної побудови мовлення; формування правописних умінь та навичок, умінь користуватися мовою в різних видах мовленнєвої діяльності (мовна та мовленнєва компетенції);

формування комунікативних умінь на основі опанування учнями мовленнєвих понять, формування умінь створювати зв’язні висловлювання різних стилів, типів і жанрів мовлення (комунікативна компетенція);

формування мовленнєвої культури на основі засвоєння мови як системи збереження та передачі культурних цінностей у контексті загальносвітової культури (лінгвокультурологічна компетенція);

розвиток засобами мови та літератури інтелектуальної, духовної, коммуникативної, громадянської культури учнів.У 2014-2015 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади

працюватимуть:- у 5-6 класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх

навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664.

До переліку цих навчальних планів уведено Типовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою з вивченням мови національної меншин (додаток 12), де окремо вивчається курс рідної мови (до 2 годин на тиждень).

Порядок вивчення рідної мови в цих закладах залишається таким, як і в попередні роки: її вивчення, в залежності від побажань батьків та їх дітей, розпочинається або з 1 класу, або з 5 класу.

Рідна мова може вивчатися в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою також згідно з додатком 1, але за рахунок

44

варіативної частини. У даному випадку форми вивчення рідної мови (вона може вивчатися як предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає загальноосвітній навчальний заклад, який формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.

У Типовому навчальному плані з навчанням мовою національної меншини (додаток 2) збільшено кількість годин на вивчення рідної мови: у 5 класі - до 3 годин; у 6 класі – до 3,5 годин, у 7 класі – до 2,5 годин; у 8 класі – до 2 годин; у 9 класі - до 2 годин). У зв’язку з цим, вчитель, виходячи з конкретних умов навчання та відповідного рівня підготовки учнів, має право самостійно здійснювати перерозподіл кількості годин на вивчення окремих розділів і тем. На свій погляд і враховуючи різні форми контролю знань учнів, учитель розподіляє визначені програмою години для проведення поточного та контрольного оцінювання.

Звертаємо увагу вчителів на те, що критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України (www. mon.gov.ua);

у 7-9-х класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

у 8-9-х класах загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 № 99;

у 10-11-х класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.

Українська мова та література в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних

меншин

Під час організації навчального процесу вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин повинні враховуватися спільні в обох мовах знання й уміння, які мають активізуватися на українському мовному матеріалі, а не вивчатися як нові. Факти, які не збігаються (наприклад, деякі знання з фонетики тощо), потребують особливої уваги, оскільки засвоєння такого матеріалу супроводжується інтерференційним впливом навичок, які вже сформувалися на уроках рідної мови. Тому ці знання й уміння потребують вивчення (корекї, поправки) відповідно до закономірностей української мови.

45

Згідно з вимогами нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затверджено програми з української мови для 5-9 класів з навчанням молдовською, румунською, російською, польською, угорською мовами. Програми реалізують сучасні підходи до мовної освіти; передбачають приведення системи оволодіння мовою у відповідність до пріоритетів, критеріїв, ціннісних орієнтацій, перспектив суспільного розвитку; формують змістові лінії - мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) і загалом − комунікативну компетентність особистості.

Вивчення української мови у 5-6 класах здійснюватиметься за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, які розміщено на офіційному сайті МОН України (www. mon . gov . ua ):

Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Н. В. Бондаренко, С. О. Караман, А. В. Ярмолюк, В. Л. Кононенко, О. В. Савченко).

Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням угорською мовою (укладачі: Т.Д. Гнаткович, Є.Е. Борисова, К.М. Лавер, А.Ю. Лукач).

Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (укладачі: Н.Д.Бабич, Н.В.Гуйванюк, С.С.Тодорюк, О.С.Змошу, Т.І.Фонарюк).

Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням молдовською мовою (укладачі: С.А.Свінтковська, С.В.Дмитрієв, Г.А.Могильницька, О.О.Пасат, О.І.Бойко, М.І.Журавель, Н.О.Маларьова).

Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою (укладачі: М. Б.Пилип, З. С.Василько, Н. В.Дуткевич, О. І.Приставська, О. М.Бойцун).

Один із основних шляхів ефективного навчання української мови – застосування різних способів структурування навчального матеріалу з використанням узагальнюючих таблиць і схем, алгоритмів, що містять головні теоретичні відомості і факти мови, об’єднані узагальненою темою уроку.

Складові мовної компетенції учня у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин – сприйняття і засвоєння відповідної дидактичної інформації на різних мовних рівнях (фонетичному, словотвірному, морфологічному, синтаксичному, лексичному) з метою використання її у відповідних сферах комунікативної діяльності.

Наприклад, подібний в українській і мовах національних меншин матеріал доцільно структурувати великими, логічно завершеними частинами. Факти і явища, які є специфічними для української мови, винятки з правил повинні засвоюватися на окремо відведеному уроці. Частково подібний матеріал, який пов’язаний із певними труднощами, вивчається порівняно невеликими дозами, по одному-два параграфи за урок. Окремого підходу вимагають протилежні явища – їх треба вивчати спеціально, у зіставленні з рідною мовою. Однією з найскладніших проблем навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних

46

меншин є реалізація соціокультурної змістової лінії. Різнорідність культурних традицій та етнічна специфіка у формуванні свідомості потребує надзвичайно коректного підходу до питання вивчення культур, які, у результаті певних геополітичних умов, взаємодіють на тих чи інших територіях.

Відповідно до соціокультурної змістової лінії письмові роботи бажано пов’язувати з особистим життєвим досвідом учнів, що сприятиме формуванню в них умінь і навичок передавати на письмі власні роздуми та міркування з актуальних питань сучасного життя учнів.

На уроках української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин рекомендуємо використовувати міжпредметні зв'язки курсу мови з літературою, історією тощо. Опора на вже відомі учням поняття дасть змогу глибше усвідомити навчальний матеріал.

Реалізація міжпредметних зв’язків повинна здійснюватися на будь-якому уроці, тому що вдале поєднання дає вчителю змогу економно та інтенсивно використовувати час на уроці. Під час вивчення будь-якої теми чи то з української мови, чи то з літератури неможливо уникнути відомостей з історії України, тому що саме вони вказують на особливості доби, коли складалися ті чи інші мовні чи літературні явища, які у різний спосіб вплинули на розвиток мови і літератури.

Проведення бінарних уроків (українська мова/література; історія, географія, математика, біологія тощо) допоможуть вчителю привести в єдину систему знання учнів з певних предметів.

Отже, використання учителем нових форм і методів мають забезпечити стратегії сучасного уроку, повною мірою задовольнити інтелектуальні, творчі, духовні, емоційні, естетичні потреби сучасного учня.

Навчання української мови у 7-9, 10-11 класах буде продовжено за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів:

з навчанням російською, польською та кримськотатарською мовами "Українська мова"для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з

навчанням російською мовою (Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005);

рівень стандарту - "Українська мова" для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005);

академічний рівень - "Українська мова" для 10-11 класів ЗНЗ з навчанням російською мовою (Н.В.Бондаренко, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко, С.В.Кос’янчук) – див. на сайті МОН України (www. mon . gov . ua );

з навчанням угорською мовою "Українська мова" для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (за ред. Ю.В.Герцога. - Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005).;

рівень стандарт – "Українська мова" для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (за ред. Ю.В.Герцога. - Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005).;

47

академічний рівень –"Українська мова" для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (Є.Е.Борисова, К.М.Лавер, К.В. Рінгер. – Львів: видавництво "Світ", 2010).- з навчанням румунською та молдовською мовами

"Українська мова" для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) (за ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005).; рівень стандарту – "Українська мова" для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладаів з навчанням румунською мовою (за ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005).; академічний рівень – "Українська мова" для 10-11 класів (Н. Д. Бабич, С. С. Тодорюк, К. Г. Джука. – Львів: видавництво "Світ", 2010).Звертаємо увагу українських словесників на те, що вивчення української

літератури у 5-6, 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин здійснюватиметься за навчальними програмами та підручниками для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання; у 7-9 класах – вчителі продовжують працювати за навчальною програмою з української літератури за ред. Івасюк О. М. з урахуванням змін, внесених до неї у методичних рекомендації щодо реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008/09 роки (лист від 08.10.08 № 1/9-647), та підручниками цього ж авторського колективу.

Мови національних меншинЗагальні зауваження

Головна мета вивчення мов національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідний для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння. Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти у навчальних програмах з кримськотатарської, молдовської, польської, російської, румунської, угорської мов через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділити увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних стилів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення — наприклад, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.

Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долучаються до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їх власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подбати про те, щоб учні успішно

48

оволодівали як монологічним, так і діалогічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.

У процесі вивчення курсу необхідно широко практикувати самостійну роботу учнів із підручниками, посібниками, словниками та іншою навчальною і довідковою літературою. Робота зі зв’язного мовлення має забезпечити подальший розвиток у школярів вмінь і навичок, необхідних у їхній майбутній діяльності.

Польська мова

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2014/2015 навчальному році 5 та 6 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою:www . mon . gov . ua .

З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерством освіти і науки розроблено для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються). (лист МОН України № 1/9-368 від 24 травня 2013 року «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»).

Педагогічні особливості навчання учнів 6 класів детально пояснено у листі Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014. «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі у 2014/2015 навчальному році».

Для учнів 7-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).

Головна мета вивчення польської мови в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить

49

забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідних для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння. Ця мета реалізується через головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

У 2014/2015 навчальному році вивчення мов національних меншин буде здійснюватися за програмами:

у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням польською мовою 5-6 класи

"Польська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (укладачі: Іванова М.С., Ільчук В.Т., Дудкевич Н.В., Куц М.І.)

7-9 класи "Польська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних

закладів з навчанням польською мовою (упорядник: Іванова М.С.- Чернівці: Букрек, 2005);

10-11 класирівень стандарту –"Польська мова" для 10-11 класів загальноосвітніх

навчальних закладів з навчанням польською мовою (автор: Іванова М.С.);профільний рівень - "Польська мова" для 10-11 класів загальноосвітніх

навчальних закладів з навчанням польською мовою (автор : Іванова М.С).

у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою

5-6 класи

У початковій ланці вивчення польської мови відбуватиметься за програмою:

Польська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Автор: Войцева О.А., доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова; кандидат філологічних наук (див. сайт МОН України).

Вивчення польської мови у 5 та 9 класах буде здійснюватися за наступними навчальними програмами:

Польська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (укладачі: Іванова М.С., Ільчук В.Т., Дудкевич Н.В., Куц М.І.).

Польська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бучацька Т. Г., Войцева О. А.) (програма є продовженням курсу польської мови і читання у 1-4 класах).

50

Польська мова для 5-9 класів (1-й рік навчання) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бугера Л.Д., Мацькович М.Р., Пришляк Л.А.).

У 5 та 6  класах загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення польської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Бучацької Т. Г., Войцевої О. А.

Коли польську мову починають вивчати з 5 класу варто використовувати навчальну програму авторів Бугери Л.Д., Мацькович М.Р., Пришляк Л.А.

При вивченні польської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальними програмами:

- Зінчук С. О. Польська мова: програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 2–11 класи, 5–11 класи. – Дрогобич: Посвіт, 2010. – 44 с. (Лист МОНМСУ № 1.4-18-Р-196 від 20. 11. 2010).

- Щерба Л.М., Зелінська М.З. Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 класи. Зареєстрована за № 574 від 05.03.2012 року. Висновок НМК МОН МС України, протокол №2 від 27.04. 2012 року. Схвалено (на оформленні).

Порядок вивчення польської мови у 7-9 класах залишається таким, як і в попередні роки. Вона може вивчатися за двома варіантами типових навчальних планів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66 та наказом №664 від 29.05.2014 р. (див. додатки 1, 2, 12). Одним із них передбачено вивчення польської мови як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів.

Польська мова може вивчатися як предмет (інваріантна складова навчального плану), курс за вибором або факультатив (варіативна складова навчального плану).

Форми вивчення польської мови та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.

51

У випадку, коли польська мова вивчається за рахунок як інваріантної частини так і варіативної частини як предмет, слід використовувати програму за ред. Зінчук С.О.; коли мова вивчається як курс за вибором, факультатив слід використовувати програму за ред. Щерби Л.М., Зелінської М.З., скоригувавши зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об'єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором навчального закладу, районного (міського) відділу (департаменту) освіти та затверджуватися на засіданні районного (міського) методичного обєднання.

Підручники з польської мови для 5 та 6 класів ЗНЗ з українською та польською мовами навчання

Додаток до наказу МОНМС України від 04. 01 2013 № 10 Перелік підручників-переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів

1. «Польська мова (1-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Войцева О. А., Бучацька Т. Г.).

2. «Польська мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Біленька-Свистович Л. В.,

Ковалевський Є., Ярмолюк М. О.).

Біленька-Свистович, Л. В. Польська мова : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням українською мовою (1-й рік навчання) / Л. В. Біленька-Свистович, Є. Ковалевський, М. О. Ярмолюк. – Чернівці : Букрек, 2013. – 224 с.

Войцева, О. А., Польська мова : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням українською мовою (5-й рік навчання) / О. А. Войцева, Т. Г. Бучацька. – Чернівці: Букрек, 2013р.

Додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки від 07.02.2014 № 123

52

Перелікпідручників для учнів 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів,

створених авторськими колективами-переможцями І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5-9 класів

загальноосвітніх навчальних закладів, яким надається гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

1. «Польська мова (6-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Войцева О. А., Бучацька Т. Г.).

2. «Польська мова (2-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Біленька-Свистович Л. В., Ковалевський Є., Ярмолюк М. О.).

Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою

1.«Польська мова» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (авт. Іванова М. С., Іванова-Хмєль Т. М.).

Оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин

Лист МОН України від 30.08.13 №1/9-59 «Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних закладах»

Оцінювання результатів навчання російської та інших мов національних

меншин здійснюється на основі компетентісного та особистісно-орієнтовного підходів до мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.

Вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин призначено для таких типів мовних курсів:

I – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовою національних меншин;

53

II-A – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);

II-Б – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.

Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо при вивченні мови як другої) стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.

В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є складники комунікативної компетентності:

– мовленнєві вміння з читання, аудіювання, говоріння, письма;– знання з мови та мовні вміння;– орфографічні та пунктуаційні уміння. Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із

зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.

Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

ОЦІНЮВАННЯ УМІНЬ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

I. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

54

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

- тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

- причинно-наслідкові звязки;

– основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується серія запитань та варіанти відповідей на кожне запитання, після чого вони повинні вибрати один із варіантів і записати його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так:

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5–6-й

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей для неспоріднених мов, з трьома – для споріднених

7–9-й12 запитань з чотирма варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

Запитання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так.

55

У варіанті І.

КласОбсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю інших стилів

5-й 400–500 слів 4–5 хвилин 300–400 слів 3–4 хвилин

6-й 500–600 слів 5–6 хвилин 400–500 слів 4–5 хвилин

7-й 600–700 слів 6–7 хвилин 500–600 слів 5–6 хвилин

8-й 700-800 слів 7–8 хвилин 600–700 слів 6–7 хвилин

9-й 800–900 слів 8–9 хвилин 700–800 слів 7–8 хвилин

У варіанті ІІ-А.

КласОбсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю інших стилів

5-й 300–400 слів 3–4 хвилин 200–300 слів 2–3 хвилин

6-й 400–500 слів 4–5 хвилин 300–400 слів 3–4 хвилин

7-й 500–600 слів 5–6 хвилин 400–500 слів 4–5 хвилин

8-й 600–700 слів 6–7 хвилин 500–600 слів 5–6 хвилин

9-й 700–800 слів 7–8 хвилин 600–700 слів 6–7 хвилин

У варіанті ІІ-Б.

КласОбсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю інших стилів

5-й 200–250 слів 2–2,5 хвилин 100–150 слів 1–1,5 хвилин

6-й 250–300 слів 2,5–3 хвилин 150–200 слів 1,5–2 хвилин

7-й 300–350 слів 3–3,5 хвилин 200–250 слів 2–2,5 хвилин

8-й 350–400 слів 3,5–4 хвилин 250–300 слів 2,5–3 хвилин

9-й 400–450 слів 4–4,5 хвилин 300–350 слів 3–3,5 хвилин

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

56

4. Оцінювання.

У варіантах І та ІІ-А у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами.

II. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

– складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

–використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

–аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

57

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5-й 6–7 реплік 5–6 реплік 4–5 реплік

6-й 7–8 реплік 6–7 реплік 5–6 реплік

7-й 8–10 реплік 7–8 реплік 6–7 реплік

8-й 10–12 реплік 8–9 реплік 7–8 реплік

9-й 12–14 реплік 9–10 реплік 8–9 реплік

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу, склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилки на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно і в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був тісно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

58

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; висловили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Монологічне мовлення

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

– викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

– підпорядковувати виклад головній думці;

– враховувати ситуацію спілкування;

– виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіантах І та ІІ-А усний переказ та твір перевіряються впродовж усіх років навчання.

У варіанті ІІ-Б усний переказ проводиться у 5–6 класах, а усний твір – у 7–9 класах.

59

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.

Класиваріант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

переказ Твір Переказ твір переказ твір

5-й + – + – – –

6-й + – + – – –

7-й + + – + + –

8-й + + – + + –

9-й + + – + + –

Перевірка вміння усно переказувати чи створювати текст здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка вміння письмово переказувати чи створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

А) П е р е к а з.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) може бути текст (добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (кількість слів) для усного докладного переказу орієнтовно визначається так:

Клас варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5-й 90–120 60–80 –

6-й 120–150 80–100 –

7-й 150–180 100–120 50–60

8-й 180–210 120–140 60–70

9-й 210–240 140–160 70–100

60

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5–2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Час звучання усного переказу:

у варіант І – 3–5 хвилин,

у варіант ІІ-А – 2–4 хвилини,

у варіант ІІ-Б – 1–2 хвилини.

Обсяг письмового переказу (кількість сторінок), складеного учнем, орієнтовно визначається так:

Клас варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5-й 0,75–1,0 0,3–0,5 –

6-й 1,00–1,25 0,5–0,75 –

7-й 1,25–1,5 – 0,3–0,5

8-й 1,5–1,75 – 0,5–0,75

9-й 1,75–2,0 – 0,75–1,0

Б ) Т в і р.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору, а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали.

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів, укладене в жанрі та стилі відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг письмового твору орієнтовно визначається так:

Клас Варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5-й 0,75–1,0 – –

6-й 1,00–1,25 – –

7-й 1,25–1,5 0,5–0,75 –

8-й 1,5–1,75 0,75–1,0 –

9-й 1,75–2,0 1,0–1,25 –

4. Оцінювання.

61

У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

У варіанті І оцінюють зміст і форму (мовне оформлення).

У варіанті ІІ-А у 5–6 класах оцінюють лише зміст переказу чи твору, у 7–9 класах – зміст та мовне оформлення.

У варіант ІІ-Б оцінюють лише зміст письмового переказу.

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення – 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є ціле число більше з двох чисел.

Коли оцінка виставляється лише за зміст письмової роботи (варіант II-Б), то помилки у мовному оформленні виправляються, але не враховуються при виведенні підсумкового балу. Вчитель аналізує ці помилки і використовує їх у проведення подальших тренувальних робіт.

Оцінювання усного/письмового переказу, а також усного/письмового твору оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будують лише окремі речення або переказують окремі фрагменти змісту, що не становлять зв’язного тексту; припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на допоміжні матеріали, будують текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

62

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які без опори на допоміжні матеріали, досить вправно будують текст, але припускаються окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; переказуючи, вони виявляють розуміння авторської позиції, але не коментують її; будуючи твір, вони висловлюють, але недостатньо аргументують свій погляд на предмет мовлення; допускають окремі помилки у мовному оформленні

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доведення, обрати один із них; окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей тієї чи іншої мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання; припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення усного/письмового висловлювання, комунікативної спрямованості, якості його мовного оформлення.

При оцінюванні грамотності письмових переказів та творів враховуються:

– помилки, що порушують лексичні та граматичні (морфологічні, словотворчі та синтаксичні) норми;

– помилки, що порушують стилістичну єдність тексту;

– орфографічні та пунктуаційні помилки.

Критерії оцінювання грамотності творчих письмових робіт.

Бали

Кількість помилок

орфографічних, пунктуаційних

лексичних, граматичних, стилістичних

орфографічних, пунктуаційних

лексичних, граматичних, стилістичних

варіант І варіант ІІ-А

1

2

3

понад 16

15–16

13–149-10

понад 18

17-18

15-1610-11

4

5

11-12

9-10 7-8

13-14

11-12 8-9

63

6 7-8 9-10

7

8

9

5-6

3-4

1+1(негруба) – 25-6

7-8

5-6

3+1(негруба)

6-7

10

11

12

1

1(негруба)

–

3

2

1

1+1(негруба) – 2

1

1(негруба)

4

3

2

Результати перевірки в учнівській роботі можуть бути позначені так: 8/6, де спочатку вказано кількість орфографічних та пунктуаційних помилок – 8 (наприклад, 4 орфографічні та 4 пунктуаційних), що відповідає балові 6 (варіант І); далі вказується кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок – 6 (наприклад, 2 лексичні, 2 морфологічні, 1 синтаксична, 1 стилістична), що відповідає балам 7,8,9.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію (у нашому прикладі це 6) додають вищий з трьох балів, яких заслуговує робота з такою кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок (у нашому прикладі це 8). Разом: 6+8 = 14.

Ділимо суму на 2 (відповідно до двох категорій помилок) і одержуємо бал за мовне оформлення . У тому разі, коли число не ділиться на 2 без залишку, беремо більше з двох чисел. Наприклад: поділивши 11 на 2, ставимо бал 6.

В окремих випадках може бути таке, що в учнівській роботі є велика кількість орфографічних і пунктуаційних помилок, але майже немає лексичних, граматичних і стилістичних помилок. У такому разі загальна (висока) оцінка за грамотність знижується на два бали. Наприклад, якщо у роботі є 17 орфографічних і пунктуаційних, 1 лексична чи граматична, 1 стилістична помилки, то загальна оцінка буде 6, але ми знижуємо до 4 балів.

Якщо ж у роботі майже немає орфографічних та пунктуаційних помилок, але дуже багато помилок інших видів, то загальна (низька) оцінка за грамотність підвищується на два бали. Наприклад, якщо у роботі немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але є 8 лексичних чи граматичних помилок та 4 стилістичні помилки, то загальна оцінка буде 6, а ми підвищуємо до 8.

III. Читання

64

Читання вголос

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється у всіх варіантах курсів у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму, орієнтуючись на слухачів.

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно);

3. Одиниця контролю: озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпу:

в варіанті І – 80–120 слів за хвилину;

в варіанті ІІ-А – 70–100 слів за хвилину;

в варіанті ІІ-Б – 60–90 слів за хвилину.

4. Оцінювання.

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю, нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов’язують належним чином слова в реченні між собою, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов’язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; читання не досить плавне, його швидкість не відповідає нормам, є орфоепічні помилки, недоліки в дикції;

65

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно з швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту, не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, пристосовують читання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних та якісних показників читання вголос.

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється:

У варіантах І та ІІ-А – в 5–9 класах;

у варіанті ІІ-Б – в 7–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після одного / двох прочитувань (для І та ІІ-А / ІІ-Б варіантів):

– тему прослуханого тексту;

– фактичний зміст;

– причинно-наслідкові зв’язки;

– основну думку висловлювання;

– тип і стиль мовлення висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прочитаного твору.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений учнями на читання – з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей

66

на нього, вибрати один з них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так:

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5–6-й6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

не перевіряється

7–9-й12 запитань з чотирма варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

Запитання повинні стосуватися фактичного змісту тексту, його основної думки, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

У варіанті І для контрольної перевірки читання мовчки в усіх класах пропонують тексти, що належать до художнього та інших стилів.

У варіанті ІІ-А для контрольної перевірки читання мовчки пропонуються: в 5–6 класах – тексти, що належать до художнього стилю; в 7–9 класах – тексти, що належать не тільки до художнього, а й до інших стилів.

У варіанті ІІ-Б контрольна перевірка здійснюється у 7–9 класах і пропонуються художні тексти.

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1–2 хвилини часу.

Клас варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

обсяг текстів, що належать до

67

художнього стилю інших стилів художнього

стилюінших стилів

художнього стилю

5-й 360–450 слів 300–360 слів 300–360 слів – –

6-й 450–540 слів 360–420 слів 360–420 слів – –

7-й 540–630 слів 420–480 слів 420–480 слів 300–360 слів 360–420 слів

8-й 630–720 слів 480–540 слів 480–540 слів 360–420 слів 420–480 слів

9-й 720–810 слів 540–600 слів 540–600 слів 420–480 слів 480–540 слів

Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на тестові завдання, складені за текстом, і швидкість читання.

4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки, правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) по класах оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5-й 100–150 90–180 –

6-й 110–180 100–200 –

7-й 120–210 110–220 90–180

8-й 130–240 120–240 100–200

9-й 140–270 130–260 110–220

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

у варіанті І бали 7–9 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу; бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого наближається до максимальних показників для відповідного класу;

68

у варіанті ІІ-А бали 7–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу;

у варіанті ІІ-Б бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу.

Той, хто не виконує зазначених норм швидкості читання мовчки, одержує на 2 бали менше.

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З МОВИ ТА МОВНИХ УМІНЬ

Оцінювання мовних знань та умінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з комунікативним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягає мовний матеріал, необхідний в першу чергу для правильного використання мовних одиниць.

У варіанті І та ІІ-А перевіряють певне коло знань з мови та мовні вміння:

– розпізнавати вивчені мовні явища;

– групувати, класифікувати;– сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи

належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

– виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

У варіанті ІІ-Б перевіряються лише мовні вміння (див. вказані для варіантів І та ІІ-А, за винятком перших двох пунктів).

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу.

69

У варіанті І та ІІ-А орієнтовно два з них мають стосуватися розпізнавання мовних одиниць, а чотири – їх побудови, реконструювання, використання.

У варіанті ІІ-Б завдання стосуються тільки побудови, реконструювання та використання мовних одиниць.

До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання завдання учнем середнього рівня підготовки).

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу. Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

ОЦІНЮВАННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ І ПУНКТУАЦІЙНИХ УМІНЬ УЧНІВ

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є списування, зорово-слуховий і слуховий диктанти.

У варіант І в 5–6 класах використовується списування, зорово-слуховий або слуховий диктант, в 7–9 класах – зорово-слуховий та слуховий диктанти (у першому семестрі – списування та зорово-слуховий диктант у другому – слуховий диктант).

У варіант ІІ-А в 5–6 класах використовують у першому семестрі контрольне списування, в другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 7–9 класах використовують у першому семестрі зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

У варіант ІІ-Б в 5–6 класах використовують контрольне списування; в 7–8 класах у першому семестрі – списування, у другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 9 класі у першому семестрі – зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

70

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання.

Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний для учнів певного класу.

Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та слухового диктантів (кількість слів у тексті).

У варіанті І.

Клас Списування Зорово-слуховий диктант Слуховий диктант

5-й 80–90 80–90 80–90

6-й 90–100 90-100 90–100

7-й – 90–100 100–110

8-й – 100–110 110–120

9-й – – 120–130

У варіанті ІІ-А.

Клас Списування Зорово-слуховий диктант Слуховий диктант

5-й 55–65 50–60 –

6-й 65–75 60–70 –

7-й – 70–80 60–70

8-й – 80–90 70–80

9-й – 90–100 80–90

У варіанті ІІ-Б.

Клас Списування Зорово-слуховий диктант Слуховий диктант

71

5-й 50–60 – –

6-й 60–70 – –

7-й 70–80 60–70 –

8-й 80–90 70–80 –

9-й – 80–90 70–80

П р и м і т к а. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації, були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування; у процесс списування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання.

БалиКількість помилок

варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

72

1 понад 16 понад 17 Понад 19

2 15–16 16 –1 7 18-19

3 13-14 14-15 17-16

4 11-12 12-13 15-14

5 9-10 10-11 13 -12

6 7-8 8-9 10-11

7 5-6 6-7 8-9

8 3-4 4-5 6-7

9 1+1(негруба) – 2 2 +3 (одна з них негруба)

4–5

10 12 - (одна з них

негруба) –2–3

11 1 (негруба) 12 (одна з них

негруба)

12 – 1 (негруба) 1(негруба)

Якщо негрубих помилок більше двох, то 2 такі помилки зараховуються як одна груба.

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення семестрового балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

– слухання-розуміння (аудіювання);

– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

– читання (вголос та мовчки);

– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

73

– відомості про мову, мовні вміння;

– ведення зошитів.

Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею переліку контрольних видов робіт.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.

Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок протягом семестру, щоб кожний учень за семестр (рік) одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу, усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально один раз на рік, оцінки накопичуються протягом семестру.

Впродовж семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання навчальних досягнень учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів

працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то

74

тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов національних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.

Для варіанта І.

Параметри

Перевірки

Клас, семестр

5-й 6-й 7-й 8-й 9-й

I II I II I II I II I II

Знання з мови

та мовні вміння4 4 4 4 4 4 4 4 4 4

Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1

Говоріння:

Діалог – 1* – 1* – 1* – 1* 1* 1*

усний переказ – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

75

усний твір – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

Читання:

вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

Мовчки – 1 – 1 – 1 – 1 – 1

Письмо:

слуховий диктант- 1** - 1 1 1 1 1 1 1

зорово-слуховий диктант

- 1** – – 1 – 1 – – –

Списування 1 – 1 – – – – – – –

письмовий переказ – 1 – 1 1 – 1 – 1 –

письмовий твір – – – – – 1 – 1 – 1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

5 13 5 12 7 12 7 12 7 12

Для варіанта ІІ-А.

Параметри

Перевірки

Клас, семестр

5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.

I II I II I II I II I II

Знання з мови

та мовні вміння2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1

Говоріння:

Діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

усний переказ – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

усний твір – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

Читання:

Вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

Мовчки – 1 – 1 – 1 – 1 – 1

76

Письмо:

Списування 1 – 1 – – – – – – –

зорово-слуховий диктант

– 1 – 1 1 – 1 – 1 –

слуховий диктант – – – – – 1 – 1 – 1

письмовий переказ – 1 – 1 – – – – – –

письмовий твір – – – – – 1 – 1 – 1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

3 10 3 10 3 10 3 10 3 10

Для варіанта ІІ-Б.

Параметри

Перевірки

Клас, семестр

5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.

I II I II I II I II I II

Мовні вміння 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1

Говоріння:

Діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

усний переказ – 1* – 1* – – – – – –

усний твір – – – – – 1* – 1* – 1*

Читання:

Вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

Мовчки – – – – – 1 – 1 – 1

Письмо:

Списування 1 1 1 1 1 – 1 – – –

зорово-слуховий диктант

– – – – – 1 – 1 1 –

слуховий диктант – – – – – – – – – 1

77

письмовий переказ – – – – – 1 – 1 – 1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

3 7 3 7 3 9 3 9 3 9

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом року (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

** У 5-6 класі у другому семестрі вчитель проводить зорово-слуховий або слуховий диктант (з урахуванням підготовки класу – I варіант).

ПОЛЬСЬКА МОВА (КУРС ЗА ВИБОРОМ)

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Параметри

перевірки

Клас, семестр

5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.

I II I II I II I II I II

Мовні вміння 1 – 1 – 1 – – – – –

Аудіювання – 1 – 1 – 1 1 1 –

Говоріння:

діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

усний переказ – 1* – 1* – – – – – –

усний твір – – – – – 1* – 1* – 1*

Читання:

вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

мовчки – – – – – – – 1 – 1

Письмо:

списування – 1 – 1 – – – – – –

зорово-слуховий диктант

– – – – – 1 – – – –

слуховий диктант

– – – – – – 1 – 1 –

письмовий переказ – – – – – – – 1 – 1

78

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний балi

1 2/2* 1 2/2* 1 2/3* 2 2/3* 2 2/3*

Планування навчального матеріалу та оформлення журнальних сторінок з польської мови

Планування починається складанням календарно-тематичного плану вчителем на один семестр. Схема календарно-тематичного плану може мати різні варіанти залежно від конкретних умов навчально-виховного процесу, однак повинна включати основні розділи програми: №, дата, тема, підтема, мовленнєві функції, лексика, граматика, фонетика, домашнє завдання.

План-конспект уроку може бути стислим і розгорнутим. Учитель-початківець повинен складати розгорнутий план-конспект уроку, в якому має бути розроблений хід уроку мовою навчання, точні формулювання правил та завдань, зразки виконання вправ.

Зразок оформлення сторінки обліку навчальних досягнень учніву класному журналі з польської мови

(факультативний курс, 1 год на тиждень)І семестр

Польська мова Облік навчальних досягнень учнів(назва предмета)

№

з/п

Місяць і

число

Прізвище

та ім’я учня (учениці)

…

/

…

…

/

…

…

/

…

…

/

…

ЗОШ

ИТ

…

/

…

ЗОШ

ИТ

…

/

…

І СЕ

МЕ

СТ

Р

СК

ОРИ

ГОВ

АН

А

1. Н 7 7

2. 9 7 Н

3. 5 6 8

ІІ семестр(5–11 класи загальноосвітніх навчальних закладів)

Польська мова Облік навчальних досягнень учнів(назва предмета)

i

79

№

з/п

Місяць і

число

Прізвище

та ім’я учня (учениці)

АУ

ДІЮ

ВА

НН

Я

ГОВ

ОРІ

НН

Я

ЧИ

ТА

НН

Я

ПИ

СЬ

МО

ЗОШ

ИТ

…

/

…

…

/

…

1. 7

2. 8 Н

3. 8

Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять у класному журналі з польської мови*

(факультативний курс, 1 год на тиждень)Учитель_________________________________________________________

№

з/п

Дата Зміст уроку Завдання додому

1. …/09 Польська мова серед інших слов’янських мов.

Наголос у польській мові.

2. …/09 Вивчення алфавіту.

Читання та писання літер і, о, е, и, у, а, ó.

3. …/09 Вивчення алфавіту.

Читання та писання літер t, m, s, k, l.

4. …/09 Вивчення алфавіту.

Читання та писання літер r, j, c, n, d.

5. …/09 Вивчення алфавіту.

Читання та писання літер ą, ę.

6. …/10 Вивчення алфавіту.

Читання та писання літер w, b, p, g, z.

… … …

14. …/12 Диктант

15. …/12 Різдвяні звичаї. Опис ялинки.

16. …/12 Аудіювання на основі вивчених тем.

80

* Сторінки журналу (зміст уроку) з польської мови заповнюються українською мовою незалежно від мови навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Аналіз проведення олімпіади з польської мови у 2013/14 н.р.

ІІІ етап олімпіади передбачав виконання учнями письмової роботи - різнорівневих тестових завдань з польської мови та літератури.

Завдання для всіх класів відповідали вимогам діючих програм з польської мови та були розраховані на знання учнями фактичного матеріалу, вміння логічно мислити. Частина завдань носила практичний характер (редагування, складання речень, відмінювання слів). Завдання творчого характеру (твір за запропонованими темами) дали можливість перевірити письмове мовлення учнів. Аудіювання тексту виявило рівень вмінь та навичок учнів сприймати мовлення на слух та розуміти його зміст.

Проаналізувавши роботи учасників олімпіади, члени журі відзначили, що учні 7-11 класів в основному володіють фактичним матеріалом, розкривають теми творчих робіт, дотримуючись структури письмової роботи, проте часто допускають лексичні, граматичні, пунктуаційні помилки, дають неточні визначення, пояснення.

Проаналізувавши роботи учнів, члени журі відзначили, що учасники під час виконання завдань олімпіади, в основному, володіють фактичним матеріалом, розкривають теми творчих робіт, дотримуючись структури письмової роботи, проте часто допускають лексичні, граматичні, пунктуаційні, змістові помилки, дають неточні відповіді, непереконливі пояснення. Не всі учні добре володіють польським писемним мовленням, умінням розуміти, аналізувати, відтворювати текст, складати окремі речення.

Під час навчального процесу вчителям слід звернути увагу на розвиток усного та писемного мовлення учнів, на основі знань про фонетику, граматику та орфографію польської мови, зокрема, формувати уміння ставити слова у правильному відмінку; навчати дітей відчувати особливості польської орфоепії, більш вимогливо ставитися до формування широкого читацького інтересу в учнів.

Вчителям польської мови та літератури слід звернути увагу на типові помилки, допущені учнями в роботах:

- правопис «rz»;

- неправильне написання відмінкових закінчень дієслів теперішнього, минулого та майбутнього часу, чоловічого і жіночого роду:

- неправильне відмінювання дієприкметників;81

- помилки в утворенні прислівників від прикметників;- неправильна буквозміна голосних при відмінюванні іменників;- мовленнєві помилки в стилістичній будові речення;- невміння зробити морфологічний розбір частин мови;- неправильне розуміння змісту і вживання фразеологізмів та прислів’їв;

помилки в утворенні ступенів порівняння прикметників.

Нормативно-правова базаЗакони України:Конституція України, 1996 (витяг)Рішення Конституційного Суду України (справа про застосування української мови), 1999Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР», 1989 (витяг)Закон України «Про освіту», 1991 (витяг)Декларація прав національностей України, 1991 (витяг)Закон України «Про національні меншини в Україні», 1992Закон України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», 1997Закон України «Про загальну середню освіту», 1999 (витяг)Закон України «Про позашкільну освіту», 2000 (витяг)Закон України «Про дошкільну освіту», 2001 (витяг)Закон України «Про вищу освіту», 2002 (витяг)Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», 2003

Накази Міністерства:

Положення «Про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності»,1998 (витяг)

Порядок державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів, 2001 (витяг)

Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, 2002 (витяг)

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про культурно-освітній центр національних меншин України», 2004

Інструкція «Про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти», 2008 (витяг)

82

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки», 2009

Листи Міністерства:

Лист Міністерства освіти і науки України [щодо вивчення української, російської і кримськотатарської мов у Автономній Республіці Крим], 2005 (витяг)

Лист Міністерства освіти і науки України [щодо відкриття класів з навчанням мовою національних меншин], 2008

Під час підготовки до уроків польської мови корисними для вчителів будуть такі видання:

1. Біленька-Свистович Л., Ярмолюк М. Я вивчаю польську мову / Л.Біленька-Свистович, М.Ярмолюк. – К.: АртЕк, 1998. – 304 с.

2. Конопка Б. З польською на ти / Б. Конопка. – Варшава: Фундація допомоги полякам на Сході, 1999. – 242 с.3. Вуйцік Я., Вуйцік М. Польська мова / Я.Вуйцік , М.Вуйцік. – Варшава: Видавництва

Шкільні тв. Педагогічні, 1996.4. Метера Х. Полюби польську мову / Х.Метера. – Люблін, 1995.5. Шельц-Маяс М. Слова і словечка / М.Шельц-Маяс. – Краків, 2006. – 98 с.6. Глущук О. М., Замула І. В., Романчук К. В., Ваховська В. Л., Войналович О. П.

Польська мова. Yęzyk polski: навч. посібн. для студ. економ. спец. вищих навч. закл. – 2-ге вид., доп. і перероб. / За ред. Ф.Ф. Бутинця, М. Добії. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 248 с.

7. Малолєпша М., Шимкєвіч А. «Ура» польською 1 / М.Малолєпша, А.Шимкєвіч. – Краків, 2008.

8. Буркат А., Ясіньска А. «Ура» польською 2. / А.Буркат, А.Ясіньска. – Краків, 2008.9. Буркат А., Малолєпша М., Шимкєвіч А. «Ура» польською 3/ А. Буркат, М.

Малолєпша, А Шимкєвіч. – Краків, 2008.10. Васейко Ю. С. Практичний курс польської мови : навч. посіб. : для студ. ВНЗ / Ю. С.

Васейко ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. – 194 с.

11. Cлюсар О. Польська мова: посібн. для студ.-міжнародників. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2007. - 136 c. 

12. Ковалєвска М., Ковалєвскі Є. Що нас єднає / М. Ковалєвска, Є. Ковалєвскі. – Краків, 2008. – 173 с.

13. Кротовська Я., Кашкуревич Л., Лєсная Г., Селіванова Н. Практичний курс польської мови / Я. Кротовська, Л. Кашкуревич, Г. Лєсная, Н. Селіванова. – АСТ, Восток-Запад, 2005. – 560 с.

14. Кухарчик Я. Починаю розмовляти польською мовою / Я. Кухарчик. –Лодзь: ВІНГ, 1999. – 214 с.

15. Кухарчик Я. Вже розмовляю польською мовою / Я. Кухарчик. – Лодзь: ВІНГ, 1999. – 214 с.

16. Серетни А. А що це таке? : словник з ілюстраціями А. Пятковського / А. Серетни. – Краків: 2006. – 252.

www . polskaszkola . org www . publikacje . edu . pl .

83

Укладено на основі Інструктивно-методичних рекомендацій МОН України щодо вивчення шкільних дисциплін в основній та старшій школі в 2013-2014 та 2014-2015 навчальних роках.

Російська мова

І. Вивчення російської мови в школах України: мета, завдання, перспективи

На сучасному етапі розвитку українського суспільства основним завданням державної освітньої політики є створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина.

Україна є багатонаціональною державою, в якій органічно переплетені культури багатьох народів, їх традиції, звичаї, мовні та літературні. Органічне поєднання національного і загальнолюдського – це необхідна передумова розвитку і збагачення кожної культури. Життєві реалії зумовлюють формування концепції полікультуралізму, яка акцентує увагу на загальнолюдських цінностях, на принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя.

Головна мета вивчення російської та інших мов національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідних для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння. Ця мета реалізується через головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

ІІ. Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою та іншими мовами національних меншин у 2014/2015 н.р.

1.1. Вибір типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.06.2014р. № 1/9-303)

Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою та іншими мовами національних меншин у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься:

84

для 5-6-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;

для 7-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

7-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321. За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини); для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 15).

для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів:

5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8);

7-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 85

5-6 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3);

7-9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182;

10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу:

5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додатки 6-7); 7-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291;

10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 21 та 22);

для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616;

для білінгвальних класів:

5-6 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;

7-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626;

10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від

86

27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 20);

для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл:

5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додатки 14-17);

7-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21);

10-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 24, 25);

Зазначаємо, що у спеціалізованих школах (класах), ліцеях, гімназіях, колегіумах з поглибленим вивченням окремих предметів мовою навчання може бути мова національної меншини, чи така мова може вивчатися. У такому випадку, при розробленні робочих навчальних планів потрібно використовувати два варіанти Типових планів: для спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів та для загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням (навчанням) мови (-ою) національної меншини (в частині вивчення (навчання) мови(-ою) національної меншини та «Літератури»).

1.2. Реалізація вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: освітня галузь «Мови та літератури»

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, у навчальних програмах з кримськотатарської, молдовської, польської, російської, румунської, угорської мов через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

Так, мовленнєва змістова лінія забезпечує вироблення й удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна – засвоєння учнями системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини, формування мовних умінь і навичок; соціокультурна – засвоєння українських, національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь і

87

навичок учнів, опанування стратегій, які визначають мовленнєву діяльність. Зазначені змістові лінії у комплексі формують комунікативну компетенцію особистості.

З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділити увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних стилів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення – наприклад, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.

Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долучаються до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їх власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подбати про те, щоб учні успішно оволодівали як монологічним, так і діалогічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.

У процесі вивчення курсу необхідно широко практикувати самостійну роботу учнів із підручниками, посібниками, словниками та іншою навчальною і довідковою літературою. Робота зі зв’язного мовлення має забезпечити подальший розвиток у школярів умінь і навичок, необхідних у їхній майбутній діяльності.

1.3. Програмне забезпечення вивчення російської мови в 2014-2015 н.р.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою

5-6 класи "Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озєрова Н.Г., Михайловська Г.О., Статівка В.І., Давидюк Л.В., Бикова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О. - Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013);

"Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А. - Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013);

"Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П. - Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013) .

У 5 та 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися

88

вперше з 5 класу – навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П..

При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. ( див. на сайті МОН України).

Порядок вивчення російської мови у 7-9 класах залишається таким, як і в попередні роки. Відповідно до типових навчальних планів передбачено вивчення російської мови (або інших мов національних меншин) як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень) та за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку, форми вивчення російської мови (вона може вивчатися як предмет, курс за вибором, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.

7-9 класи "Російська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з

навчанням російською мовою (автори Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Давидюк Л.В. и др. – Чернівці : Букрек, 2005);

"Російська мова" для 5-12 классів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (Баландіна Н.Ф., Дегтярьова К.В., Лебеденко С.А.. – Чернівці : Букрек, 2005);

" Російська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (Ґудзик И.Ф., Корсаков В.А.. – Чернівці : Букрек, 2006); 10-11 класи на рівні стандарту - «Російська мова» для 10-11 класів (за ред.

Н.Г.Озерової); на академічному рівні - «Російська мова» для 10-11 класів (автор

Т.Я.Фролова); на профільному рівні — «Російська мова» для 10-11 класів (авт.

Є.П.Голобородько та ін.).Також російська мова у 7-9, 10-11 класах може вивчатися як курс за

вибором і факультативно: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням

українською мовою. Російська мова (курс за вибором) / Т.Я. Фролова. 2010;

Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

Вивчення російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів

89

Якщо російська мова вивчається факультативно, слід користуватись

програмою, підготовленою Л. В. Давидюк, доцентом, кандидатом педагогічних наук, професором кафедри методики викладання російської мови та літератури НПУ ім. М. Драгоманова:

Російська мова. Факультативний курс для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, / схвалено науково-методичною комісією МОН України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах (протокол від 28.10.2010 р. № 6).

Програму розраховано на 35 год (1 год на тиждень). Програма факультативного курсу визначає зміст курсу російської мови,

який вивчається з 5 по 11 класи в школах з українською мовою навчання і є продовженням початкового курсу російської мови. При такому підході до вивчення російської мови пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності.

При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів можна користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю.

Російська мова може вивчатись і як курс за вибором. У такому разі слід користуватись програмою, підготовленою Т. Я. Фроловою, доцентом кафедри філології кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидатом педагогічних наук:

Російська мова. Курс за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою / схвалено МОН України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН України № 1/ІІ-7504 від 06.08.10 р.).

Програма розрахована на 35 год (1 год на тиждень).

Програма вивчення курсу російської мови за вибором призначена для практичного засвоєння російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.

Курс за вибором передбачає можливість вивчення предмета як за відсутності початкових знань і вмінь, так і засвоєння матеріалу з опорою на початкові знання. Програму розраховано на 5 років навчання і зорієнтовано не на клас, а на рік навчання. Це дає можливість скоригувати варіанти програми вивчення курсу російської мови на різних етапах навчання.

У випадку, коли російська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Баландіної Н. Ф. або Ґудзик І. П., Корсакова В. О., скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має

90

погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором навчального закладу. У такому ж порядку можуть вивчатися інші мови національних меншин.

У разі обрання російської мови замість другої іноземної в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин можуть бути використані перераховані вище навчальні програми.

1.4. Підручникове забезпечення

Підручники, укладені за новим Державним стандартом (5 клас)

Додаток 2до наказу Міністерства освіти і науки

07.02.2014 № 123

Перелікпідручників для учнів 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, створених авторськими

колективами-переможцями І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яким надається гриф «Рекомендовано Міністерством

освіти і науки України»

Російська мова

Підручники для 5 класу

Давидюк, Л. В. Русский язык: учеб. для 5 кл. общеобразоват. учебн. заведений с обуч. на укр. яз. (5-й год изучения) / Л. В. Давидюк. – К. : Видавництво "Світоч", 2013. – 320 с. : илл.

http://www.svitochpublish.com.ua/index.php?zpar=class5_6001&page=6320&content_page=0

Корсаков, В. А. Русский язык : Учеб. для 5 кл. общеобразоват. учеб. заведений с укр. яз. обучения (1-й год обучения) / В. А. Корсаков. – К. : Освіта, 2013. – 176 с.

http://osvitapublish.gov.ua/userfiles/files/Russ%20yaz%205%20kl(1).pdf

91

Полякова, Т. М. Русский язык : учеб. для 5 кл. общеобразоват. учеб. заведений с обучением на укр. яз. (1-й год обуч.) / Т. М. Полякова, Е. И. Самонова. ─ К. : Генеза, 2013. – 256 с. : іл.http://www.geneza.ua/media/content/Poljakova_RJ-ukr(1)_P_5rus_(063-12)_S.pdf

Русский язык : учеб. для 5 кл. общеобразоват. учебн. завед. с обуч. на украинском языке (5-й год обучения) / А. Н. Рудяков, Т. Я. Фролова, М. Г. Маркина-Гурджи. – К. : Грамота, 2013. – 296 с. : ил.

http://gramota.kiev.ua/portal/node/377

Підручники для 6 класу

1. «Російська мова (6-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів навчанням українською мовою» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Рудяков О. М., Фролова Т. Я., Маркіна-Гурджі М. Г.).

2. «Російська мова (6-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Давидюк Л. В.).

3. «Російська мова (2-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Корсаков В. О., Сакович О. К.).

4. «Російська мова (2-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Полякова Т. М., Самонова О. І., Приймак А. М.).

Підручники з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (6 клас)

5. «Російська мова» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Бикова К. І., Давидюк Л. В., Рачко О. Ф., Снітко О. С.).

6. «Російська мова» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Рудяков О. М., Фролова Т. Я., Маркіна-Гурджі М. Г.).

1.5. Ведення сторінок класного журналу з предмета «Російська мова» (витяг із листа Міністерства освіти і науки України)

92

Усі надписи колонок на сторінці «Облік навчальних досягнень учнів» здійснюються у називному відмінку однини. Наприклад: «Зошит», «Тематична», «І семестр», «ІІ семестр», «Скоригована», «Річна», «ДПА», «Апеляційна».

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи є поточне, тематичне, семестрове, річне (підсумкове оцінювання як окремий вид не здійснюється, а бал виставляється та дорівнюється річному) та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми.

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) учитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення (кількістю занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; орієнтовними питаннями, завданнями (прикладами задач), що виносяться на тематичне оцінювання, терміном і формою його проведення; умовами оцінювання.

Наприкінці кожної мовної теми проводиться перевірна робота, яка перевіряє знання та мовні вміння з цієї теми. Здійснюється вона лише у формі тестових завдань.

На сторінці «Зміст уроку» робиться запис: «Перевірна робота», а на сторінці «Облік навчальних досягнень учнів» під датою виставляються оцінки та «н».

Тематична оцінка виставляється на основі поточних з урахуванням оцінки за перевірну роботу. Якщо учень був відсутній під час написання цієї контрольної роботи, він її не писатиме в інший час, і тематична оцінка йому виставлятиметься лише на підставі поточних.

Виходячи з цього, порожня клітинка між колонкою з оцінками за перевірну роботу та колонкою «Тематична» не залишається.

Загальні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів модифікуються залежно від типу мовного курсу, а саме:

для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою;

для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (початок вивчення російської мови з 1-го класу);

93

для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (початок вивчення російської мови з 5-го класу).

Відмінності між варіантами мовних курсів полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для слухання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Окрім того, зазначені варіанти відрізняються видами мовленнєвої діяльності, які перевіряються в тому чи іншому класі.

Для перевірки правопису в різних варіантах курсу застосовують різні види перевірних робіт по класах (списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

Оцінювання говоріння (діалог, усний переказ і усний твір) та читання вголос здійснюється індивідуально шляхом накопичення оцінок протягом семестру або року. Для цього не відводиться окремих уроків. Необхідно, щоб кожен учень протягом семестру одержав бал за усний переказ (незалежно від того, яким буде переказ – чи тексту-опису, чи тексту-розповіді і т. ін., чи відтворення лінгвістичного матеріалу), головне, що при цьому оцінюється вміння говорити.

Повний перелік перевірних робіт за різними варіантами курсу подано в таблицях:

Для шкіл з навчанням російською мовою

Параметри перевірки 5кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл. 10 кл. 11 кл. 12 кл.

I II I II I II I II I II I II I II І II

Знання з мови та мовні вміння

4 4 3 3 3 3 3 3 3 3 1 1 1 1 1 1

Аудіювання - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Говоріння: діалог - 1* - 1* - 1* - 1* 1* 1* - - - - - -

усний переказ - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1*

усний твір - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1*

Читання: мовчки 1 1 1 1 1 1 1 1

вголос - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - - - - - -

Письмо: слуховий диктант 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

зорово-слуховий диктант - - - - 1 - 1 - - - - - - - - -94

списування 1 - 1 - - - - - - - - - - - - -

письмовий переказ - 1 - 1 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 -

письмовий твір - - - - - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Для шкіл з українською мовою навчання(початок вивчення російської мови з 1 класу)

Параметри перевірки 5кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл. 10 кл. 11 кл. 12 кл.

I II I II I II I II I II I II I II I II

Знання з мови та мовні вміння

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1

Аудіювання - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Говоріння: діалог 1* 1* 1* 1* 1*

усний переказ - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1*

усний твір - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1*

Читання: вголос 1* 1* 1* 1* 1*

мовчки - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Письмо: списування 1 1

зорово-слуховий

диктант

- 1 - 1 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 -

слуховий диктант - - - - - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

письмовий переказ - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - - - - - -

письмовий твір - - - - - - - - - - - 1 - 1 - 1

Для шкіл з українською мовою навчання(початок вивчення російської мови з 5 класу):

Параметри перевірки 5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл. 10 кл. 11 кл. 12 кл.

I II I II I II I II I II I II I II I II

Знання з мови та мовні вміння

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1

95

Аудіювання - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Говоріння: діалог 1* 1* 1* 1* 1*

усний переказ - 1* - 1* - - - - - - - - - - - -

усний твір - - - - - 1* - 1* - 1* - 1* - 1* - 1*

Читання: вголос 1* 1* 1* 1* 1*

мовчки - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Письмо: списування*** 1 1 1 1 1 1

зорово-слуховий

диктант

- - - - - 1 - 1 1 - 1 - 1 - 1 -

слуховий диктант - - - - - - - - - 1 - 1 - 1 - 1

письмовий переказ - - - - - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

*Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру і не датується.

У таблиці зазначена мінімальна кількість перевірних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оскільки тести з аудіювання та читання мовчки проводяться на одному уроці з перевірною роботою за мовну тему, а на говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) взагалі не відводиться окремого уроку, то для зручності ведення контролю за видами мовленнєвої діяльності записи в журналі оформлюються у такий спосіб: на початку семестру на лівій сторінці журналу в колонках без дат записуються ті види контролю, які проводяться протягом семестру і не датуються.

Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється «н/а» (не атестований(а)).

96

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис «н/а» (не атестований(а)). Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється в колонці з надписом «ДПА» без зазначення дати.

Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом «ДПА» робиться запис «н/а» (не атестований(а)).

Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис «зв.» (звільнений (а)).

Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка в колонку з надписом «Апеляційна» без дати.

Оцінка за зошит виставляється до журналу 1 раз на місяць у колонці без дати, яка надписується «Зошит» і вважається поточною, тобто враховується до найближчої тематичної.

У 5-8-х, 10-х класах, де наприкінці року передбачена навчальна практика, після колонки «Річна» виставляються оцінки за практику в колонку без дати з надписом «НПБ».

Облік занять з навчальної практики ведеться на окремих, спеціально відведених сторінках класного журналу.

Якщо тривалість навчальної екскурсії визначено більше однієї академічної години, то під час обліку в журналі поруч з тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

Зразок оформлення сторінки обліку навчальних досягнень учнів

у класному журналі з російської мови97

І семестр

Російська мова_______ Облік навчальних досягнень учнів

(назва предмета)

№

з/п

Місяць

і число

Прізвище

Та ім’я учня (учениці)

…

/

…

…

/

…

…

/

… Тема

тичн

а …

/

…

…

/

… Тема

тичн

а

І сем

естр

Ско

риго

вана

1. н 9

2. 6н

3. 9 7

ІІ семестр

(5-8, 10 класи загальноосвітніх навчальних закладів)

Російська мова_____________ Облік навчальних досягнень учнів

(назва предмета)

№

з/п

Місяць

і число

Прізвище

та ім’я учня (учениці)

Ауд

іюва

ння

Діа

лог

Усн

ий п

ерек

аз

Чит

ання

вго

лос

Усн

ий т

вір

(7-1

1 кл

аси)

…

/…

…

/ …

Тема

тичн

а

ІІ с

емес

тр

Ско

риго

вана

Річн

а

НП

Б

1. н

98

2. 7

3.10

ІІ семестр

(9 і 11) класи загальноосвітніх навчальних закладів)

Російська мова _____________ Облік навчальних досягнень учнів

(назва предмета)

№

з/п

Місяць

і число

Прізвище

та ім’я

учня (учениці)

Ауд

іюва

ння

Діа

лог

Усн

ий п

ерек

аз

Чит

ання

вго

лос

Усн

ий т

вір …/

…

…/ …

ІІ с

емес

тр

Ско

риго

вана

Річн

а

ДП

А

Апе

ляці

йна

1. н

2. 9

3. 10

Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять

у класному журналі з російської мови*

Учитель____________________________________

№

з/пДата Зміст уроку

Тема. Основні поняття стилістики

1 …/09 .

2. …/09 …

3. …/09 …

99

4. …/09 Перевірочна робота

Тема. Службові частини речення

5. …/10 …

6. …/10 …

7. …/10 Перевірочна робота

Тема. Дієслово

8. …/11 …

9. …/11

10. …/11 Перевірочна робота

*Сторінки журналу (зміст уроку) з російської мови заповнюються українською мовою незалежно від мови навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

1.7. Зовнішнє незалежне оцінювання знань учнів з російської мови: характеристика тесту

Зміст тесту визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови. (Затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ № 996 від 22. 10. 2010 р.).

Загальна кількість завдань тесту – 51.

На виконання тесту відведено 150 хвилин.

Тест з російської мови складається із завдань трьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного із завдань пропонується чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А.

2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконуючи завдання необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Д) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А.

3. Завдання з розгорнутою відповіддю. Завдання цієї форми передбачає створення

100

власного аргументативного висловлення на дискусійну тему. (бланк відповідей Б).

За правильне (частково правильне) виконання завдань можна отримати:

• за завдання з вибором однієї правильної відповіді 0 – 1 тестовий бал.

• за завдання на встановлення відповідності 0 – 1 – 2 – 3 – 4 тестових бали.

• за завдання з розгорнутою відповіддю 0 – 24 тестових бали.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту з

російської мови, – 89.

Композиція завдань у тесті з російської мови ґрунтується на таких засадах:

1. Завдання в межах предметних складових тесту розміщено від завдань з вибором однієї

правильної відповіді до завдання з розгорнутою відповіддю.

2. Завдання в межах кожної з форм розташовуються від простого до складного.

Під час підготовки до складання тесту рекомендується використовувати підручники, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

1.6. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності викладання російської мови

Методические рекомендациипо повышению еффективности преподавания русского языка.

Преподавание русского языка направлено на формирование речевых, языковых знаний, умений и навыков, социокультурной компетенции

учащихся.1. Организовать повторение курса русского языка начальных классов.2. По окончании повторения провести контрольную работу (в школах с

русским языком обучения – контрольный диктант, в школах с украинским языком обучения – контрольное списывание).

3. В соответствии с результатами контрольной работы при изучении следующей темы на каждом уроке планировать повторение материала, недостаточно усвоенного учащимися.

4. Составить совместно с психологом диагностическую карту класса с целью использования результатов диагностики при подготовке и проведении уроков (выборе методов, форм, средств обучения).

5. Использовать учебную игру как ведущий методический приём, однако при этом следует помнить, что игра не должна быть самоцелью.

101

6. Учитывать возрастные особенности детей.7. Развивать навыки самостоятельности, используя в работе выполнение

заданий по алгоритмам.8. Обучать работе в парах и группах для развития навыков общения и

взаимодействия: вырабатывать правила работы в группах, приучать соблюдать данные правила, начинать внедрение данной формы работы с проведения игр-эстафет, использования групповой формы на этапе применения полученных знаний, чётко определять задачи для каждой группы, каждого участника группы.

9. Работая над чтением вслух, особое внимание уделять совершенствованию навыков правильного и выразительного чтения, чтением молча – пониманию прочитанного и повышению темпа чтения.

10. Для развития навыков диалогической речи на начальном этапе обучения в 5 классе использовать такие виды работ: составление диалога по рисунку, описанной ситуации, с опорой на слова, словосочетания, реплики.

11. На начальном этапе работы по развитию навыков монологической речи обучать умению составлять текст с опорой на данное начало, словосочетания, по готовому или составленному коллективно плану.

12. При развитии навыков грамотного письма учитывать уровень подготовки учащихся в начальной школе: знание правил написания слов с сочетаниями жи, ши, ча, ща, чу, щу, чк, чн, с орфограммами «безударные гласные», «звонкие и глухие согласные», «непроизносимые согласные», умение писать слова с орфограммами «удвоенные согласные», «ь в конце слова», «разделительные ь,ъ», употреблять правила переноса слов, прописную букву в начале предложения, именах людей, кличках животных, названиях городов, сёл, ставить запятые при однородных членах предложения, объединённых интонацией или союзами а, но, употреблять запятую перед союзом а.

13. При изучении состава слова и словообразования учитывать, следующие умения учащихся: обозначать окончание в слове, корень в ряду однокоренных слов, приставку и суффикс в ряду слов с одним и тем же суффиксом, приставкой, образовывать слово с данным префиксом или суффиксом.

14. При изучении лексикологии, опираясь на знания учащихся о лексическом значении слова, многозначных словах и переносном значении, группах слов по значению (синонимы, антонимы), развивать умения употреблять многозначные слова, использовать переносное значение слова, знакомить со стилистическими функциями синонимов, антонимов, омонимов.

15.Закреплять полученные в начальной школе знания о частях речи, развивать навыки использования грамматических форм частей речи

Інтегрований курс «Література»

102

Шкільний курс літератури займає особливе місце в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів як одне з найбагатших джерел духовних, морально-естетичних, етичних і культурно—історичних цінностей. Засобом художнього слова формується громадянин, розвиваються його комунікативні здібності. Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Як зазначено у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі

103

світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Враховуючи, що інтегровані курси “Література» вивчаються паралельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Вивчення інтегрованого курсу “Література» (рідна та світова) в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин здійснюватиметься за наступними навчальними програмами:

у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою

5-6 класи"Література" (російська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх

навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори: Ісаєва О. О., Клименко Ж.В., Корнієнко О.А., Мельник А.О., Храброва В.Є., Мухін В.А., Данілова І.Н.- Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013);

7-9 класи"Література" (російська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноосвітніх

навчальних закладів з навчанням російською мовою ( автори: Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. – Чернівці : Букрек, 2005);

10-11 класирівень стандарту – "Література" (російська та світова) для 10-11 класів;

академічний рівень для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Київ: видавництво “Грамота”, 2010);

профільний рівень - "Література" (російська та світова) для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори Силантьєва В.І., Бучацька Т.Г. – Київ: видавництво “Грамота”, 2010).;Зазначаємо нові підручники інтегрованого курсу «Література» для учнів 6 класу.

1. «Інтегрований курс «Література» (кримськотатарська та світова)» для ЗНЗ з навчанням кримськотатарською мовою (автор Велілуєва А.) Кримнавчпеддержвидав, 2014).

104

1. «Інтегрований курс «Література» (молдовська та світова)» для ЗНЗ з навчанням молдовською мовою (автори Фєтєску Л. І., Кьося В. В.),«Астропринт», 2014).

2. «Інтегрований курс «Література» (польська та світова)» для ЗНЗ з навчанням польською мовою (автор Лебедь Р. К.), «Світ»).

3. «Інтегрований курс «Література» (російська та світова)» для ЗНЗ з навчанням російською мовою (автори Бондарева О. Є., Ільїнська Н. І., Мацапура В. І., Бітківська Г. В.) «Грамота», 2014 (за кошти держбюджета).

4. «Інтегрований курс «Література» (російська та світова)» для ЗНЗ з навчанням російською мовою (автори Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.), ТОВ «Сиция», 2014).

5. «Інтегрований курс «Література» (румунська та світова)» для ЗНЗ з навчанням румунською мовою (автори Говорнян Л. С., Колесникова Д. О.), «Світ», 2014).

6. «Інтегрований курс «Література» (угорська та світова)» для ЗНЗ з навчанням угорською мовою (автор Дебрецені О. О.), «Світ», 2014).

Рекомендаціїнауково-методичної Ради відділу методики викладання української

мови та літератури, мов національних меншин і світової літературищодо підвищення ефективності викладання гуманітарних предметів у

школах області(Витяг із протоколу № 3 від 19 .06. 2014)

Пріоритетні напрямки методичної роботи з учителями-філологами

Сучасний стан реформування освіти в Україні вносить значні корективи до процесу викладання рідної мови та літератури, інших національних мов і світової літератури. Шкільні предмети мовно-літературного циклу мають реалізовувати комплекс рівноцінних функцій: пізнавальну, естетичну й виховну.

Пріоритетною метою стає підготовка школярів до активної життєдіяльності в умовах сьогодення, що потребує переосмислення усталеної організації процесу навчання української мови та мов національних меншин, української й світової літератур відповідно до запитів суспільства, напрямків розвитку

105

гуманітарної освіти й загальноєвропейських рекомендацій щодо стратегій і тактик формування мовної особистості.

Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі завдання:

●Одним із пріоритетних напрямків у вивченні філологічних дисциплін (зокрема для учнів 5, 6, 7 класів) має стати формування сталого інтересу до прочитання творів вітчизняних і зарубіжних авторів, виховання культури спілкування.

●Адаптувати методику вивчення мов та літератур до принципів особистісно орієнтованої педагогіки, що передбачає залучення школярів до цінностей національної та світової культури, формування духовного світу школяра; розвиток його індивідуальності, критичного мислення, культури та національної самопрезентації молоді в сучасному полікультурному світі.

●У процесі організованого переходу на новий Державний стандарт базової й повної загальної середньої освіти – освітня галузь «Мови та літератури» – та навчання за новими навчальними планами й програмами у викладанні філологічних предметів зростає роль інноваційних технологій. Одним із продуктивних напрямків такої роботи має стати використання комп¢ютерних технологій. Це дасть змогу ефективніше розв¢язувати проблему забезпечення вчителя й учня художніми текстами і навчально-методичною літературою, інформаційними ресурсами Інтернету.

●У вивченні української мови та літератури, російської, польської та інших мов національних меншин і світової літератури необхідно враховувати процес профілізації школи, який є вагомим показником сучасної шкільної реформи.

●Для підготовки молодого покоління до повноцінного функціонування в полікультурному просторі варто широко використовувати можливості навчальних курсів української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури з метою виховання толерантності й поваги до національних традицій рідного народу та інших народів світу.

Аналіз курсової підготовки вчителів-філологів на базі Вінницького ОІПОПП, вивчення стану викладання та навчально-методичного забезпечення української мови та літератури, світової літератури і мов національних меншин за попередні навчальні роки засвідчили належний рівень втілення основних вимог реформування мовно-літературної освіти, забезпечення базового рівня

106

навчальних компетенцій з філологічних предметів педагогами області в практику своєї роботи.

З метою координації та узгодження спільної діяльності відділу методики викладання української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури Вінницького ОІПОПП з районними (міськими) методичними підрозділами області, для підвищення ефективності викладання української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури в області учителям-словесникам, працівникам районних методичних структур радимо враховувати в роботі такі рекомендації:

Актуальні питання методики викладання філологічних дисциплін

1. В умовах стратегічного розвитку освіти вчитель має виступати в якості організатора всіх активних видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник, що відходить від традиційних поглядів на процес навчання, за якими головним було забезпечення засвоєння знань, поданих у готовому вигляді.

2. Визначальною ознакою вивчення української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури за новими навчальними програмами є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті.

3. Удосконалювати технологізацію навчально-виховного процесу: наукову вмотивованість кожного етапу навчання, максимальну спрямованість на ефективний результат.

4. Перебудовувати методику проведення уроку мови й літератури відповідно до нової освітньої мети: формувати цікавого й освіченого співрозмовника, а не наповнювати голову дитини науковими визначеннями і поняттями.

5. Працювати над удосконаленням і поглибленням методики аналізу художнього твору, враховуючи специфіку програмових творів у середніх і старших класах. Під час вивчення й аналізу художнього твору передусім звертати увагу на його самобутність і неповторність.

6. Перевагою має стати особистісно орієнтований підхід до навчання, який зумовлює використання відповідних методів і форм навчання, сфокусованих на учневі, – диспутам, груповій роботі, рольовій грі, керованим дослідженням, забезпечуючи перехід від авторитарної до гуманістичної освітньої парадигми.

7. Цілеспрямовано працювати над розвитком мовленнєвої діяльності учнів у взаємозв¢язку чотирьох її видів – слухання, говоріння, читання, письма.

8. У процесі аналізу творів, написаних мовою, яку учні вивчають як мову національної меншини чи іноземну, доцільно використовувати мову оригіналу.

107

9. У процесі навчальної діяльності використовувати елементи нових освітніх технологій, що забезпечують умови розвитку, реалізації природного потенціалу учнів.

10. Поліпшити позакласну роботу, особливу увагу звернути на підготовку та проведення олімпіад, конкурсів, тижнів рідної мови та літератури, мов національних меншин, світової літератури, відзначення мовно-літературних ювілейних дат тощо.

11. Розробити цілеспрямовану систему роботи із виявлення й підготовки філологічно обдарованої учнівської молоді з метою підвищення результативності навчальних досягнень. Активізувати роботу із обдарованими учнями для підготовки їх до участі в олімпіадах, конкурсах, роботі МАН.

12. Дбати про забезпечення та оновлення змістового наповнення шкільних кабінетів української мови та літератури, інших мов національних меншин і світової літератури.

13. Учителям постійно дбати про проведення уроків на сучасному рівні та здійснювати самоаналіз своєї викладацької діяльності (наводимо критерії та схему самоаналізу сучасного уроку).

Критерії сучасного уроку

Сучасний урок:1.Спрямовується на високі кінцеві результати, підвищення рівня якості й

ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.2. Забезпечується цілісною системою взаємодії вчителя й учнів через

співпрацю.3. Будується на основі:- програмових вимог;- врахування особливостей учнів (вікових, індивідуальних, психологічних,віросповідання, національних, гендерних);- врахування можливостей учнів;- врахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.

4. Залежить від правильного визначення мети, завдань уроку (комплексногорозв’язання завдань освіти, виховання й розвитку).

5. Важливе значення мають відбір змісту і методів навчання, які повинні відповідати основним принципам: науковості, системності, наступності, зв’язку з життям.

6. Організація навчальної діяльності проводиться в залежності від типу уроку. 7. Визначення структури уроку проводиться залежно від мети, завдань і

змісту уроку. 8. Використання прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів

(нестандартні елементи).108

9. Диференціація та індивідуалізація навчання. 10. Міжпредметні зв’язки (практичне спрямування). 11. Забезпечення умов проведення уроку (матеріальних, морально-

психологічних, гігієнічних, естетичних).Орієнтовна схема самоаналізу уроку вчителем:

1. Охарактеризувати клас. 2. Назвати тему уроку, вказати її місце в загальній системі інших уроків і

тем. 3. Визначити рівень складності досліджуваної теми та її труднощі для

певного класу. 4. Назвати триєдину мету уроку, зіставити її з кінцевим результатом,

одержаним у процесі проведення уроку (навести аргументи). 5. Висловити свою думку про тип уроку та його відповідність дидактичній

меті. 6. Назвати етапи уроку та показати, яким чином було вирішено дидактичне

завдання на кожному з них. 7. Коротко охарактеризувати використані на уроці методи навчання, їх

відповідність досліджуваному матеріалу і способам організації діяльності учнів, зіставивши це з одержаними результатами – якістю знань учнів.

8. Визначити найкращі та невдалі елементи уроку. 9. Зробити загальний висновок, висловити рекомендації, побажання.

Рекомендвції щодо оцінювання навчальних досягнень учнів із філологічних предметів та ведення журнальних сторінок

1. Тематичні оцінки виставляються за умови наявності поточних оцінок із урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми, оцінок за ведення зошита, інших видів перевірок. Семестровий бал виставляється на підставі тематичних оцінок, річний бал виводиться на основі семестрових оцінок.

2. На початку вивчення чергової теми учитель має ознайомити учнів з її обсягом, датою і формою контролю, а також з орієнтовними запитаннями і завданнями, які можуть бути введені до змісту контрольної роботи.

3. Бали за перевірку та ведення зошитів виставляти в класні журнали щомісяця (запис у журналі окремою колонкою в кінці кожного місяця).

4. Учнівські зошити, в яких виконуються класні та домашні роботи, перевіряються у такий спосіб: у 2–4 класах – після кожного уроку в усіх учнів із виставленням оцінок та виправленням помилок; у 5-6 класах – двічі на тиждень; у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць; у 10-11 класах – двічі на місяць. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Доречно застосовувати різні форми перевірки: перевіряє вчитель, взаємоперевірка, самоперевірка.

109

5. Посилити вимоги до ведення і перевірки учнівських зошитів, особливо з літератури (спостерігається недотримання культури запису: різнокольорове чорнило, довільні пропуски між видами робіт, типова відсутність домашніх завдань).

6. Кількість робочих зошитів з мови визначається за класами: 5-9 класи – по два зошити; 10-11 класи – по одному зошиту. Кількість робочих зошитів з літератури – по одному в кожному класі. Для контрольних робіт з мови та з літератури в усіх класах використовують по одному зошиту.

7. Контрольні роботи з мов та літератур проводити відповідно до вимог за різнорівневими завданнями з урахуванням чотирьох рівнів складності: рецептивного, репродуктивного, конструктивного, творчого або творчою роботою.

8. Усі види контрольних робіт, передбачених програмою, мають бути в учнівських зошитах для контрольних робіт.

9. Практикувати класні й домашні творчі роботи навчального характеру з розвитку мовлення (РМ), які мають стати підготовкою до підсумкових контрольних робіт з літератури.

10. Викладання курсу світової літератури здійснювати українською мовою. Вивчення творів мовою оригіналу дозволяється, якщо учні та вчитель достатньо володіють вказаною мовою для розуміння та аналізу художнього тексту.

11. Записи журнальних сторінок з російської та польської мов в україномовних школах здійснюються українською державною мовою. У випадку виникнення труднощів з перекладом окремих навчальних тем з мов національних меншин, можливий запис теми російською (польською) мовою в лапках.

12. Дотримуватися вимог щодо ведення записів у класних журналах. Зразок заповнення сторінок журналу з української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури подано в методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 (Інформаційний збірник Міністерства. – № 14-15. – 2010. – С. 3-17).

13. Викладання шкільних курсів мов національних меншин (російської, польської, чеської) здійснювати за однією із затверджених Міністерством освіти і науки навчальною програмою на вибір, відповідно до типу мовного курсу: I – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовою національних меншин; II-A – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу; II-Б – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

14. Учителі, які працюватимуть у профільних 10-11 класах, повинні користуватися, затвердженими МОН України профільними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів різних рівнів (стандарту, академічного, профільного).

Ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої

110

особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Зокрема, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин й ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс у 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому разі скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

15. У роботі керуватися інструктивними документами Міністерства освіти і науки України, науково-методичними рекомендаціями Вінницького ОІПОПП («Вісник» ВОІПОПП «Методичні рекомендації вчителям щодо викладання предметів у 2014-2015 н.р.»), вимогами чинних предметних програм.

Бажаємо успішного навчального року!

111