ЗОШ І-ІІІ ст. № 6

БАРВИ ОСЕНІ ЧАРІВНІБАРВИ ОСЕНІ ЧАРІВНІБАРВИ ОСЕНІ ЧАРІВНІ

ОПОВІДАННЯ ПРО ОСІНЬОПОВІДАННЯ ПРО ОСІНЬОПОВІДАННЯ ПРО ОСІНЬ

2014

МОЇ ПЕРШІ КНИЖЕЧКИМОЇ ПЕРШІ КНИЖЕЧКИМОЇ ПЕРШІ КНИЖЕЧКИ

У книжечці вміщено оповідання про

осінь, які написали члени літерату-

рної студії “Натхнення”.

Самвидав загальноосвітньої школи № 6 м.Славти

2014 рік

84УКр 4

Антонюк Вікторія

ОСІНЬ.ОСІНЬ.ОСІНЬ.

Осінь золотая…

Листя опадає

Осінь все фарбує,

Радість нам дарує.

Осінь золотая…

Дощик накрапає.

Сонце сівтить ма-

ло,

Холодно нам ста-

ло.

Осінь золотая…

Сумно стало в гаї.

Вже дерева голі,

Жовкне трава в

полі.

Осінь золотая…

Урожай збирає.

Птахи відлітають

Зимоньку чекають.

Семенюк Уляна

ОСІННЯ КАЗКАОСІННЯ КАЗКАОСІННЯ КАЗКА

Одного гар-

ного осіннього дня

Улянка із татом і ма-

мою пішла на про-

гулянку до лісу. На

деревах майже не

залишилось зеленого листячка, все більше червоно-

го та жовтого. Листя шелестіло під ногами і повіль-

но опадало з дерев. Дівчинка нагнулася подивитись

на листячко і раптом побачила грибочки. Вона по-

казала їх татові. Тато дуже зрадів.

Немов у казці відчувалася Улянка у лісі. Цей

день запам’ятається їй надовго.

Рибачук Діана

ОСІНЬОСІНЬОСІНЬ

Розписуючи все

навколо фарбами,

приходь осінь-

чарівниця. Вона пи-

шно одягає дерева у

золоті листочки. І

дерева вкривають

землю, обтрушуючи їх. А в осінньому небі проліта-

ють журавлині ключі й дарують рідній землі свою

прощальну пісню. Дивовижна краса осені зачаро-

вує.

Яковчук Аліна

ЗОЛОТА ОСІНЬЗОЛОТА ОСІНЬЗОЛОТА ОСІНЬ

Прийшла золота осінь. Сама красива і мальов-

нича пора року. Осінь любить жовті , червоні і жов-

то-гарячі фарби. Любить осінь обсипати все золо-

том.

Дуже гарно восени в парку та у лісі. Як чудово

гуляти з друзями осінніми алеями парку, всипани-

ми різнокольоровим листям. Листячко повільно па-

дає на землю і шарудить під ногами. Ми збираємо

листя і кидаємо високо в гору—це салют осені

Мороз Ілля

ОСІНЬОСІНЬОСІНЬ---ЧАРІВНИЦЯ.ЧАРІВНИЦЯ.ЧАРІВНИЦЯ.

Осінь-чарівниця невтомно розфарбовує дерева

в яскраві кольори, вкриває листям землю у старо-

му лісі.

Он побігла ру-

денька білочка.

Вона несе горішок

у свою комірку.

Запасаються кор-

мами і інші звірі.

Кипить робота

і у полі. Люди зби-

рають плоди своєї

праці. Закладають

у комори зерно,

фрукти, овочі.

День восени коро-

ткий, потрібно ба-

гато встигнути.

Дідушок Анастасія

ОСІННІЙ РАНОКОСІННІЙ РАНОКОСІННІЙ РАНОК

Осінній ранок настає

повільно. За вікном хмар-

но та холодно. По віконно-

му склу нескінченно стіка-

ють краплі дощу. Іноді

зривається шалений вітер і

несе різнобарвне листя у

далеку подорож. Веселий танок листячка заворожує

і на нього можна дивитися нескінченно.

Садовський Андрій

КАЗКА ПРО ОСІНЬКАЗКА ПРО ОСІНЬКАЗКА ПРО ОСІНЬ

Прийш-

ла панна

Осінь

провідати

трьох сво-

їх синів.

Найстар-

ший син

Вересень – весь у роботі, врожай та пташок у вирій

збирає.

Жовтень теж їй мало уваги приділяє, бо хо-

дить з мольбертом у руках і листочки розфарбовує.

Йде далі, а назустріч їй наймолодший син Ли-

стопад. Він пташок зганяє та струшує листя з дерев.

Втомилась Осінь і лягла у своїй домівці відпо-

чити, щоб навесні прокинутись від пташиного спі-

ву.

Щерб’юк Кароліна

ОСІННЯ КАЗКАОСІННЯ КАЗКАОСІННЯ КАЗКА

Жив собі на світі , та й нині живе чоловік. Звати його Рік. І є у нього чотири доньки. Найстар-шу звати Зима, наймолодшу – Весна. Інших звати Літо та Осінь. Так у них повелося в сім’ї, що подру-жились вони попарно – Осінь із Зимою, Весна з Лі-том. Говорив їм батько жити в мирі, в злагоді, в дру-жбі. Але характери у них були різні і вони не ладна-ли між собою.

В той час, коли Літо вирувало, співало з пта-хами, купалося з дітками ставках, у річках – Осінь спала. Її спокій дратував пташиний спів. Отож, коли прийшла черга їй володіти природою, Осінь вирі-шила звести рахунки з птахами за те, що вони бен-тежили її сон. Кинулась шукати їх, а ті заховались у своїх гніздечках і продовжують співати. Осінь захо-дилась обтрушувати з дерев усе листя. Покликала на допомогу вітер , ранішні приморозки, тумани.

Впав приморозок на кору дерев, не тече сік до листочків і вони помирають від спраги. Вітер дмух-нув на листя і воно злетіло на землю. Кинулась Осінь до гніздечок, а пташок і слід простиг. Сумно стало без веселих співаночок, соромно Осені за ота-кі дії. Занедужала від горя, гірко заплакала і злягла у лісі.

Прилетіла на снігових хмарках старша сестра

Зима. Накрила сестрицю білою ковдрою і заколиса-

ла. Спатиме красуня Осінь аж доки батько Рік не

розбудить її.