«Наука необхідна народу. Країна, яка її не розвиває, немину�че перетворюється на колонію». Ці слова відомого французькогофізика Фредеріка Жоліо�Кюрі як ніколи актуальні для нашоїдержави.

Сьогодні серед передових країн світу точиться боротьба за отри�мання нових знань, їх використання для розроблення інноваційнихтехнологій, виробництва наукомісткої продукції тощо. Головноюрушійною силою сучасного розвитку цивілізації є наука.

У той же час, як це не прикро констатувати, за всі роки незалеж�ності України наука ніколи не була – не на словах, а на ділі – середдержавних пріоритетів і фінансувалась за залишковим принципом.

Так, фактичні бюджетні видатки на розвиток наукової сфери вУкраїні становлять близько 0,3% ВВП, тоді як навіть у національ�ному законодавстві передбачено не менше 1,7%. Для порівняння:лідери економічного рейтингу Світового банку – Японія, США таКитай — витрачають на науку відповідно 3,33%, 2,79% та 1,43%ВВП. Нормою фінансування науки для країн ЄС є 3% ВВП, а вІзраїлі та Швеції – 4% ВВП. Державні витрати на діяльність одно�го українського вченого втричі нижчі за російські, у 18 разів – забразильські, у 34 рази – за південнокорейські і у 70 – за амери�канські. Також варто зауважити, що в оприлюдненій нещодавно«Доповіді ЮНЕСКО про розвиток світової науки до 2030 року»відзначена характерна тенденція переваги інвестицій в науку надзростанням ВВП. А в Україні вже сьогодні кількість науковихпрацівників на 1 тисячу працюючих вдвічі менша, ніж у країнах ЄС.З огляду на незначні обсяги фінансування науки малоймовірним стаєй подальше широке залучення талановитої молоді до дослідницькоїдіяльності.

У зв’язку з цим, глибоку стурбованість викликає оприлюдненийМіністерством фінансів України проект Закону України «Про Дер�жавний бюджет на 2016 рік». Запропонована урядовими чиновника�ми так звана «реорганізація» наукової сфери, всупереч щойно прий�нятій новій та чинній редакції Закону України «Про наукову і науко�во�технічну діяльність», передбачає механічне об’єднання всіхнаціональних академій наук, позбавлення НАН України статусу го�

ловного розпорядника бюджетних коштів і, нарешті, катастрофічнескорочення обсягів фінансування Академії порівняно навіть із вкрайнедостатнім бюджетним забезпеченням цього року. Це не лише поз�бавить вчених можливості самостійно визначати пріоритетні напря�ми наукових досліджень, а й взагалі поставить під загрозу подальшеіснування науки в Україні. Слід також підкреслити, що вказані кар�динальні зміни в організації та фінансуванні наукових дослідженьжодним чином не обговорювались з науковим співтовариством на�шої держави.

Крім того, стаття 30 проекту Закону України «Про Державнийбюджет України на 2016 рік» грубо порушує Бюджетний кодекс Ук�раїни, адже до предмету регулювання закону про Державний бюд�жет не належать адміністративні відносини щодо реорганізації дер�жавних установ. Зауважимо, що в рішенні Конституційного СудуУкраїни від 9 липня 2007 року зазначено, що «Верховна Рада Ук�раїни не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджетУкраїни включати до нього положення про внесення змін до чиннихзаконів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь�яким чином змінювати визначене іншими законами України правоверегулювання суспільних відносин».

Враховуючи ту загрозу, яка нависла над Національною ака�демією наук та національними галузевими академіями наук України,загалом над науковою сферою держави, у зв’язку з можливим прий�няттям вказаного законопроекту «Про Державний бюджет Українина 2016 рік», Національна академія наук України звертається доПрезидента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр�міністра України та громадськості з проханням не допустити руйну�вання фундаментальної та прикладної науки в нашій державі, втра�ти вітчизняного інтелектуального потенціалу та, як наслідок, неми�нучої соціально�економічної деградації нашого суспільства.

P.S. Із відповідними заявами до Президента України, ГоловиВерховної Ради України та Прем’єр�міністра України звернулисявчені Західного, Південного, Північно�Східного та Придніпровсь�кого наукових центрів НАН України та МОН України, а також На�укове товариство імені Шевченка.

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 45—46 (889—890) грудень 2015 Газета заснована у квітні 1997 р.

Т Е М А

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

3 стор. Рік 2016�й: кінець науки чи початок реформ?

2 стор. Максим Стріха:«Зменшення фінансуванняукраїнської науки неминуче призведе до її колапсу»

ЗаявЗаява Президії Націоа Президії Національннальноїоїакакадемії наадемії наук Уук Україникраїни

Реформувати науковусферу, не спитавши

науковців?На офіційному веб�сайті

Міністерства фінансів Украї�ни було оприлюднено проектЗакону України «Про Дер�жавний бюджет України на2016 рік». Положення статті30 законопроекту, які стосу�валися реорганізації націо�нальних галузевих академійнаук і підпорядкування їхНаціональній академії наукУкраїни та визначення НАНвідповідальним виконавцем усистемі Міністерства освіти інауки, викликало неабиякийрезонанс у суспільстві.

Зі слів заступника міністраосвіти і науки України Мак�сима Стріхи, поява проектубюджету з таким формулю�ванням стала несподіванкоюдля всієї наукової спільноти.«Міністерство освіти і наукиразом з науковою громадсь�кістю ретельно вироблялоконтури реформ у науковійсфері, – коментує МаксимСтріха газеті «Освіта Украї�ни». – Ця робота була прозо�рою і відкритою, під час бага�тьох засідань відбувались он�лайн�трансляції. Її результа�том став проект закону «Пронаукову і науково�технічнудіяльність», який був сприй�нятий усією науковою гро�мадськістю України».

Як сказав заступник мі�ністра, підхід, запропонова�ний у статті 30 проекту держ�бюджету, міг би бути варіан�том реформування. Але вінзовсім не схожий на той,який за ініціативи уряду за�пропонували парламенту, іякий ухвалили народні депу�тати.

«Галузеві академії наук ви�конують свої, суто прикладніфункції в забезпеченні кон�кретних напрямів життя сус�пільства, – зазначає М. Стрі�ха. – Зрозуміло, що медичнаакадемія зорієнтована на ме�дицину, педагогічна – наосвіту, аграрна – на сільськегосподарство. І концепція за�кону полягає в тому, що ціакадемії мають продовжуватиіснувати, але в тіснішомуконтакті з відповідними орга�нами виконавчої влади длязабезпечення конкретних по�треб відповідної галузі.

Закінчення на 2 стор.

Будинок Президії Національної академії наук України

2 №45—46 грудень 2015св іт

Т Е М А

А К Т У А Л Ь Н Е І Н Т Е Р В ’ Ю

Заступник міністра освіти і науки Максим Стріха: «Зменшення фінансування української науки

неминуче призведе до її колапсу»

Найвища відзнака –130%ти вченим

Глава держави підписавУказ про присудження дер�жавних премій України в га�лузі науки і техніки 2014 року.Лауреатами премії стали по�над 130 провідних вчених тависококваліфікованих фахів�ців за роботи, що стверджуютьвисокий авторитет українсь�кої науки у світі та становлятьзначний внесок в інновацій�ний розвиток держави, зміц�нення її обороноздатності,повідомляє офіційний сайтПрезидента України.

Державні премії України вгалузі науки і техніки 2014 ро�ку присуджено, зокрема, ко�мандам науковців за роботи«Будова та еволюція Всесвітуна галактичних та космоло�гічних масштабах, прихованамаса і темна енергія: теоре�тичні моделі та спостережнірезультати», «Технологічні,організаційні та регуляторнізасади побудови телекомуні�каційних мереж сучасних танаступних поколінь», «Ком�плекс методів та заходів забез�печення безпечної експлуа�тації та ефективності АЕС Ук�раїни», «Геохімічні, петро�логічні і геофізичні критеріїпрогнозування родовищ ко�рисних копалин Українськогощита», «Волокнисті матеріалита вироби легкої промисло�вості з прогнозованими ба�р’єрними медико�біологічни�ми властивостями», а також зарозроблення та впровадженнясистеми зменшення техноген�ного навантаження на тери�торії і на населення екологічнокризових регіонів України.

Низку вчених у галузі ме�дичних наук відзначено за ро�боту «Новітні технології в діаг�ностиці та лікуванні хвороб ву�ха, горла та носа», науковців�соціологів – за роботу «Вимі�рювання соціальних змін в ук�раїнському суспільстві. Соціо�логічний моніторинг (1992–2013)».

Премію також отрималаробота «Історія українськоїкультури» (п’ятитомник удев’яти книгах). Серед наго�роджених її авторів – дирек�тор Інституту мистецтвознав�ства, фольклористики та ет�нології ім. М. Т. РильськогоНАН України академік ГаннаСкрипник та директор Інсти�туту літератури ім. Т. Г. Шев�ченка НАН України академікМикола Жулинський.

Указом встановлено розмірДержавної премії України вгалузі науки і техніки 2014 ро�ку – сто тисяч гривень кожна.

Нагадаємо, що Державнапремія України в галузі науки ітехніки є найвищою держав�ною нагородою у науковійсфері, якої удостоюються ви�датні вчені України за вагомийвнесок у розвиток науковихдосліджень, за розроблення тавпровадження нової техніки,матеріалів і технологій, новихспособів і методів лікування тапрофілактики захворювань,вирішення проблем охоронинавколишнього природногосередовища та забезпеченняекологічної безпеки.

О Ф І Ц І Й Н О

Урозвинутих державах світурівень життя людей прямо

чи побічно залежить від рівнярозвитку науки. А наука розви�вається так, як того хочуть пре�зиденти і уряди цих країн. Інши�ми словами – що вкладуть у неї,те й отримають. Навіть не так:отримають значно більше, аджевкладення у вигляді грошовиходиниць гарантуватимуть забез�печене майбутнє. От тільки вУкраїні цього не зрозуміли. На�ука не дає ефекту – такий вис�новок окремих чільних постатейнаших політичних еліт. А все,що неефективне – не має правана життя.

Чи так думають у міністерс�тві, відповідальному за науку?Свою точку зору «Світу» виклавзаступник міністра освіти і на�уки України, доктор фізико�ма�тематичних наук МаксимСТРІХА:

— Згідно з документами ЄС(Лісабонська стратегія) будь�якефінансування наукової сферирозглядається як інвестиція вмайбутнє, що надасть Європіважливі конкурентні переваги;відтак загальне фінансуваннянауки в країнах ЄС плануєтьсядовести до рівня 3% ВВП. На�томість в Україні фінансуваннянауки де�факто розглядають якнепродуктивні бюджетні витра�ти, за рівнем цього фінансуван�ня (як у відносних, так і в абсо�лютних цифрах) Україна посідаєнайнижче місце серед великихдержав континенту.

— Максиме Віталійовичу, внас дуже люблять цифри. Назвітьїх у цьогорічному фінансуваннінауки.

— Фінансування науковоїсфери за загальним фондом дер�жавного бюджету 2015 року ста�новило близько 5 млрд. грн. (зних НАН України – 2,3 млрд.грн., 5 галузевих академій – 1,8млрд. грн., університетів МОН –0,4 млрд. грн.). В абсолютних ци�фрах це складає (з урахуваннямкурсу) менше 200 млн. євро – по�казник одного доброго, але ненайкращого європейського уні�верситету. У відносних – трохибільше 0,2% ВВП. Приблизно та�ку ж суму українські вчені зароб�ляють самостійно – за рахунокміжнародних грантів, вітчизня�них і закордонних замовників.

— А якщо спробувати порівня�ти з бюджетами європейськихкраїн, чий напрямок розвитку Україна задекларувала?..

— Давайте спробуємо. Науко�вий бюджет Литви складає по�над 100 млн. євро, те ж саме –Латвії, Румунії – понад 1 млрд.євро, Польщі – понад 5 млрд.євро, Великої Британії – майже40 млрд. фунтів, Франції – по�над 50 млрд. євро, Німеччини –понад 80 млрд. євро. Поза Євро�пою можемо згадати і бюджет нанауку в Росії – понад 20 млрд.доларів, та США – понад 350млрд. доларів.

— Як визначити ефективністьфундаментальних досліджень віт�чизняної науки?

— Ефективність фундамен�тальних досліджень можнаоцінити за кількістю публікаційу реферованих журналах, яківходять до міжнародних науко�метричних баз. За даними Web ofScience, українські дослідникидрукують щороку близько 6000статей (ця цифра протягом ос�танніх кількох років більш�менш стала). Якщо обчислитиККД публікаційної активностіучених як співвідношення числаопублікованих у реферованихжурналах (де вимоги до всіх ав�торів однакові) статей до обсягуфінансування, то цей показникдля України буде приблизно в 10разів вищий, аніж у США іпровідних державах Європи, таприблизно в 5 разів вищий, аніж

у Росії. Отже, попри мізернефінансування, українські вченіще здатні отримувати фунда�ментальні результати світовогорівня, витрачаючи при цьомусуттєво менші кошти, ніж їхнізахідні колеги.

— Натомість прикладні резуль�тати оцінюють за рівнем інно�вацій, кількістю створених новихтехнологій тощо. Наші вченіпредставляють свої новації на ви�ставках наукових розробок, зок�рема на традиційній презентації«Наука—виробництву». Щоправ�да, урядовці зазвичай ігноруютьїх, хоча організатори постійно за�прошують керівників держави іміністерств на такі події…

— Як відомо, рівень інно�ваційності української економікиє вкрай низький. Однак провиназа це лежить не на вчених (якіздатні пропонувати розробкинайвищого рівня), а на бізнесі(який в Україні не мав стимулівінвестувати в нові технології –значно легше було заробити черезрізні непрозорі схеми) і на дер�жаві (яка не створила національ�ної інноваційної системи).

Водночас можна назвати ба�гато прикладів технологічнихрозробок українських учених,які мають стратегічне значення іприносять великий економіч�ний ефект. Так, фахівці Націо�

нального технічного університе�ту України «Київський полі�технічний інститут» зуміли про�тягом року створити ефективнівітчизняні безпілотники і цього�річ у грудні забезпечити випускпершої серії, яка надходить наозброєння Збройних сил Ук�раїни. Фахівці того ж «КПІ» роз�робили унікальний вітчизня�ний «наносупутник» (розміром10х10х10 см), який уже 18місяців перебуває на орбіті й пе�редає дані. Науковці Національ�ного наукового центру «Хар�ківський фізико�технічний інс�титут» НАН України здійсню�ють унікальну роботу з продов�ження ресурсу атомних реак�торів українських АЕС, еко�номічний ефект від якої спів�ставний із бюджетним фінансу�ванням НАН (бо інакше реакто�ри довелося б зупиняти). ВченіНаціональної академії медичнихнаук розробили унікальні техно�логії лікування поранених бій�ців АТО, результати застосуван�ня яких перевершують найкращісвітові стандарти…

— Хтось із великих сказав при�близно так: «Про банкрутство на�уки зазвичай говорять ті, хто невклав у неї ні гроша». Кому вигід�но розповсюджувати міф про не�ефективність української науки?

— Схоже, що заяви про на�чебто «неефективність» україн�ської науки є наслідком зумис�ного дезінформування керів�ництва держави з боку окремихгоре�«реформаторів». У рамкахмізерного фінансування укра�їнська наука демонструє достат�ньо високу ефективність, а мож�ливості підвищення цієї ефек�тивності закладено в новому за�коні «Про наукову і науково�технічну діяльність», ухвалено�му Верховною Радою України.

Водночас подальше змен�шення фінансування українсь�кої науки неминуче призведе доїї інфраструктурного колапсу,загибелі наукових шкіл, оста�точного скочування України дорівня держав «третього світу»,зниження рівня обороноспро�можності й безпеки. Однак пе�реконаний, що і наукова спіль�нота, і відповідальні політикизнайдуть можливість не допус�тити розвитку подій за катастро�фічним сценарієм.

Розмову вела Ірина НІКОЛАЙЧУК

Фото Володимира ЗАЇКИ

Натомість сьогодні пропо�нується все об’єднати у НАН. Утакому випадку НАН, яка засвоєю природою є організацією,орієнтованою на здійсненняфундаментальних наукових танайважливіших прикладних до�сліджень, що мають значеннядля усього суспільства, виявить�ся перевантаженою. Тому мистанемо перед потребою нової

реорганізації. Добре, що випра�вили положення, яке було впершій редакції і стосувалосярозділення закладів Національ�ної академії медичних наук наклініки, які мають залишатися вструктурі МОЗ, і на інститути,які мають приєднатися до НАН.Це означало б знищення нашихпровідних медичних установ.

На жаль, важливе рішеннящодо реорганізації установ було

ухвалено з ініціативи Міністер�ства фінансів, яке не є профіль�ним органом у сфері науки,констатує заступник міністра.«Тому зрозумілим є те, що цейфакт викликав збурення науко�вої спільноти, – зауважує М. Стріха. – Наголошую, щоміністерство стоїть на позиціяхзакону «Про наукову і науково�технічну діяльність», який не�щодавно ухвалила Верховна Ра�

да України. МОН запропонува�ло зважений варіант реформи,який задовольнив усі зацікав�лені сторони. Сподіваємося, щотези статті 30 проекту ЗаконуУкраїни «Про Державний бюд�жет України на 2016 рік» є при�крим непорозумінням, а по�дальше реформування науковоїсфери буде узгоджуватися зваріантом, ухваленим парла�ментом».

Реформувати наукову сферу, не спитавши науковців?

Заступник міністра освіти і науки України Максим СТРІХА

Закінчення. Початок на 1 стор.

У цьому переконані молодінауковці з установ Національноїакадемії наук України, які дня�ми в Києві провели акцію «Мо�лодь НАН – за реформу науки, ане бюджетний дерибан!». Вонивлаштували науковий перфор�манс і пікетування під Верхов�ною Радою України та Кабіне�том Міністрів України.

Молоді вчені демонструвалидосягнення українських на�уковців, зображені на фотокар�тинах із виставки «Мистецтвонауки», й постери із сучаснимирозробками науковців з різнихустанов Національної академіїнаук. Організатори акції, а цеРада молодих вчених НАН Ук�раїни, зачитали свої вимоги додепутатів парламенту та уряду йпередали їм відповідні листи�звернення. Десять фоторобіт із«Мистецтва науки» вони при�несли для виставки в будинокпід куполом.

Нагадаємо, що приводом дляпроведеної акції був оприлюд�нений 30 листопада 2015 рокуМіністерством фінансів Ук�раїни проект Закону України«Про Державний бюджет Украї�ни на 2016 рік», наслідком яко�го може стати ліквідація науки вУкраїні. Акція має на меті пере�конати депутатів Верховної Ра�ди та урядовців Кабінету Мі�ністрів, що українська наукапотребує продуманого і зваже�ного реформування згідно зпринципами, закладеними донового Закону України «Пронаукову і науково�технічну ді�яльність», прийнятого Верхов�ною Радою України 26 листопа�да 2015 року.

Академічна молодь хоче, щобрік 2016�й став роком початкуреформи науки, спрямованої нарозвиток та майбутнє. Відтаквимагає від депутатів ВерховноїРади України, а також КабінетуМіністрів України:

1. Реформувати науку від�повідно до нового Закону Ук�раїни «Про наукову та науково�технічну діяльність», прийнято�го 26 листопада цього року Вер�ховною Радою України.

2. Не проводити жодних ре�організацій Національної та га�лузевих академій наук до прове�дення належного аудиту із залу�

ченням як вітчизняних, так йіноземних експертів.

3. Забезпечити самоврядністьНаціональної академії наук Ук�раїни згідно із законодавствомта статутом, а також недотор�канність її інфраструктури і зе�мельних ресурсів.

4. Забезпечити у Державномубюджеті 2016 року повноціннефінансування Національноїакадемії наук України, при�наймні не нижче мінімальнихпотреб на рівні 2,7 млрд. грн.

Що спонукало молодих на�уковців організувати акцію напідтримку вітчизняної науки?Вони мають що втрачати, навідміну від досвідчених учених тачленів Академії наук? Зрештою,на що сподіваються ті, від кого,без перебільшення, залежить май�бутнє України? Про це кореспон�дент «Світу» розпитував учас�ників пікетування.

Олександр СКОРОХОД, голо�ва Ради молодих вчених НАН Ук�раїни, науковий співробітник Інс�титуту молекулярної біології і ге�нетики НАН України, кандидатбіологічних наук:

— Насправді нам також є щовтрачати. Більше того, якщо мицього року не відстоїмо бюджетАкадемії, не запустимо рефор�ми, то втратимо майбутнє науки.Більшості молодих вчених дове�деться або виїхати з України, абоперейти працювати в комер�ційні структури. Тому нам булодуже важливо вийти сьогодні зісвоїх лабораторій і заявити просебе.

До речі, що стосується нашихстарших колег, то ми їх тежобов’язково підтримаємо (Радамолодих вчених приєдналася доакції на підтримку науки, що їїорганізувала профспілка НАНУкраїни 9 грудня ц. р. – Авт.).

Які сподівання маємо? Ми ду�же сподіваємося, що 30�ту статтюзаконопроекту «Про Державнийбюджет України на 2016 рік» будевиключено, а депутати, яких миобирали, все�таки проголосуютьза необхідний мінімум у фінансу�ванні науки й закладуть це в бюд�жеті. Хочу наголосити всім, хтоще цього не зрозумів: наука уНаціональній академії наук є, миїї популяризуємо, прагнемо збе�регти та готові розвивати.

Денис ПІЛОШ, випускникаспірантури Київського націо�нального університету імені Тара�са Шевченка, політолог�міжна�родник:

— Я прийшов на акціюпідтримки української науки назнак солідарності з молодиминауковцями, адже ми за однусправу вболіваємо. Наука (хочай освіта не набагато впередвідійшла) фінансується в Ук�раїні не просто за залишковимпринципом. Ультраринкові по�гляди нашого уряду – усе, що неприносить миттєвого прибутку,підлягає скасуванню й ліквіда�ції. Жорстокіший принцип годій шукати. Боюся, що страте�гічного мислення на кшталт, чо�му потрібна наука для прогресуцієї країни, для виживання йвідродження її економіки, невистачить у державних мужів. Явже не кажу про виживання тихлюдей, які на мізерні зарплати,здебільшого на ентузіазмі, про�довжують утримувати залишкиколись величезного науково�технічного потенціалу…

На жаль, чимало молодих та�лановитих науковців, які мо�жуть стати флагманом не тількиукраїнської, а й світової науки,змушені йти в інші сфери абопокидати цю країну. А те, що ук�раїнські вчені мають що показа�ти світу, доводить їхня діяльністьу ЦЕРНі, інших закордоннихінституціях. До речі, це тежможна було б значно ширше ви�користати для блага нашого сус�пільства. Але нічого не робитьсядля того, щоб фундаментальні іприкладні наукові дослідженняреально мали б хоч якусь під�тримку від держави…

Юлія БЕЗВЕРШЕНКО, за�ступник голови Ради молодихвчених НАН України, молодшийнауковий співробітник Інститутутеоретичної фізики ім. М. М. Бо�голюбова НАН України, кандидатфізико�математичних наук:

— Ми – молоді науковці На�ціональної академії наук. Длябагатьох людей це звучить як ок�симорон, як щось нереальне.Але ми є, нас багато, ми дуже ак�тивні. І не тільки в сенсі науко�вому. Серед нас чимало вчених,які займаються наукою на між�народному рівні, мають міжна�родні контакти тощо.

Але ми активні і у своїй країні.Увесь цей рік ми працювали надновим законом «Про наукову інауково�технічну діяльність», зо�крема, я, як представник Радимолодих вчених НАН України,була в робочій групі щодо до�

опрацювання закону при про�фільному комітеті Верховної Ра�ди. А на початкових етапах миспівпрацювали з Міністерствомосвіти і науки. Сьогодні ми дужесерйозно налаштовані на наступ�ний рік у питанні імплементаціїцього закону.

Однак ми дуже обурені тим,що Мінфін оприлюднив законо�проект держбюджету, в якомустаття 30 фактично закреслює де�які речі, які є в новому законі пронауку, а деякі просто робить не�потрібними. А головне – пропо�нує, по суті, свій варіант реформи– абсолютно нелогічний, спря�мований на якомога швидше ос�лаблення того, що маємо в науці.

Як можна адекватно уявитизлиття всіх академій в одну? За 8

місяців провести інвентари�зацію всього майна і атестаціювсіх наукових співробітників?«Людина розумна» скаже, що ценереально. У такому хаосі, зро�зуміло, багато чого буде вкраде�но і втрачено, до того ж, цевкрай негативний сигнал для са�мих науковців.

Далі – позбавлення НАН Ук�раїни головного розпорядникабюджетних коштів суперечитьнашому європейському тренду.У розвинених країнах Європивже давно узгоджено, що держа�ва передає науковим установамкошти, науковці вільні у виборісвоїх тем (хоч держава і може за�мовляти певні дослідження), апотім повинні відзвітуватися завитрачені гроші. Коли в Україніза кожну гривню треба відразудавати результат (тим більше –економічний ефект!), то наукарозвиватися не буде.

І ще одне, про що не написа�но в законопроекті. Йдеться просуттєве скорочення видатків на

академічну науку (на 40% по�рівняно з попереднім роком).Рівень фінансування НАН Ук�раїни у 2015�му зробив цей ріксправді кризовим для науки.Нам не вистачає коштів на за�робітну плату, ми працюємо восновному чотири дні на тиж�день (якщо й сім, то зарплата всеодно на 20% менша), ще й у хо�лодних приміщеннях (щоб зеко�номити на період морозів), а ве�лика частина молодих людейуже поїхала з країни…

Відкроїти від коштів на науку(5% чи 40% — в цьому контекстіне так важливо, скільки саме) –означає зекономити від силимільярд—півтора гривень длябюджету. На фоні всіх наших ви�датків (додайте сюди тіньовийсектор) – смішна сума. Та длянауки це — необоротна зміна, нелише сигнал, а й реальний удар,який змусить усіх молодих лю�дей поїхати з України. Так�так,усіх без винятку! Коли ти моло�дий, то можеш перекваліфікува�тися, змінити спеціалізацію,вчитися, отримати тимчасовупозицію тощо. Це стимулювати�ме їхати і людей більш досвідче�них, які мають міжнародні кон�такти; і тих людей, які займа�ються наукою світового рівня, тавсе ще з певних міркувань зали�шаються в Україні.

Якщо реалізується ст. 30 пов�ністю або навіть залишитьсятільки скорочення фінансуван�ня на науку, через рік матимемоефект абсолютно протилежний

тому, на який очікують урядовці.Ми будемо констатувати щебільше старіння науки і значнепадіння її рівня. А головне –ніхто із студентів уже не обередля себе наукові спеціальності.

Ми, молоді вчені, хочемо,щоб фінансування науки зали�шилося хоча б на рівні минулогороку (з урахуванням інфляції) іщоб не було псевдореформи, за�пропонованої непрофесіонала�ми всупереч суспільному кон�сенсусу. Ми вийшли сьогодні наакцію протесту не для того, щобзаконсервувати усталену систе�му в науці. Ми в цьому точно незацікавлені! Ми хочемо почативпроваджувати реформи в науцівже цього року, щоб набратиобертів у наступному. Погодьте�ся, це дуже нелогічно, коли спо�чатку реформи розробляємо, апотім кажемо: все, кінець, мипередумали…

Марія ВОЛИНСЬКАФото автора

3№45—46 грудень 2015 св іт

П И Т А Н Н Я Р У Б А

Українська наука потребує реформування. Це вже аксіома. А розпо�чати її необхідно з незалежного аудиту національної дослідницької си�стеми із залученням закордонних фахівців та інструментів ЄС; роз�робки стратегії розвитку науки в Україні; запуску в дію нового закону«Про наукову і науково�технічну діяльність».

Рік 2016%й: кінець науки чи початок реформ?

Сосиски проти ракуШведські вчені з Лундського

університету працюють надстворенням сосисок проти ра�ку. За задумом продукт має за�побігати виникненню ракукишківника, йдеться на сайтіуніверситету. Зі слів авторів роз�робки, звичайні сосиски збага�чуватимуть антиоксидантами,яких багато в рослинній їжі.

Шведські фахівці вже отри�мали грант від Євросоюзу і по�чали активну роботу над ство�ренням «протиракових» соси�сок. На нинішньому етапі во�ни досліджують вплив антиок�сидантів на організм людини.Зі слів учених, спочатку пе�ревірять сосиски проти ракуна лабораторних тваринах.Якщо дослідження покажепозитивну динаміку, прове�дуть експерименти на людях.

А Я К У Н И Х ?

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ�601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287�82�47

E�mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 23

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №45—46 грудень 2015св іт

Грузія. Там, де зливаються Арагва і Кура. Фото Марії ВОЛИНСЬКОЇ

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на рік — 97 грн. 20 коп.

на півроку — 48 грн. 60 коп.

на три місяці — 24 грн. 30 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2016 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001166 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Щорічні зібрання членівНаукового товариства

імені Тараса Шевченка невипад�ково останніми роками періо�дично відбуваються в історичнійактовій дзеркальній залі голо�вного корпусу Національногоуніверситету «Львівська полі�техніка». Адже чимало науков�ців Львівської політехніки є вод�ночас активними учасникамицього товариства, котре має дав�ні традиції.

До речі, теперішнім заступ�ником голови НТШ є проректорз науково�педагогічної роботиуніверситету професор ДмитроФедасюк. Вступив він до ньогоще у 1989 році, коли товариствовідродили. Тривалий час був се�кретарем комісії з інформатики ікібернетики, членом президії, а5 років тому його обрали заступ�ником голови НТШ.

А нещодавно з ініціативидійсного члена Наукового това�риства імені Тараса Шевченка,ректора Львівської політехнікипрофесора Юрія Бобала було ут�ворено нову комісію — елек�троніки та електротехніки. Їїочолив професор Інституту ра�діоелектроніки, телекомуніка�цій та електронної техніки про�фесор Зенон Готра.

На загальних щорічних звіт�них зборах товариства директорІнституту українознавства, док�тор історичних наук МиколаЛитвин виголосив доповідь натему «Андрей Шептицький: сус�пільно�культурні ініціативи, дер�жавно�політичний чин». Іншийдоповідач, дійсний член НТШПетро Вольвач до російської оку�пації Криму очолював Кримськевідділення товариства. Нинімешкає на материковій Україні іприїхав до Львова, щоб виголо�сити доповідь про видатного ме�цената української культури Ва�силя Симиренка. Зі слів науков�ця, ця заможна людина слугуєприкладом для наших сучасних,у більшості своїй позбавленихщонайменшого українства віт�чизняних скоробагатьків, котрінині переважно лише симво�лічно спонсорують сучасну ук�раїнську науку та культуру.

Голова Наукового товаристваімені Тараса Шевченка, член�кореспондент НАН України Ро�ман Кушнір виступив на зіб�ранні із доповіддю, в якій підсу�мував діяльність товариства заминулий рік. Він, зокрема, навівцікаві цифри і факти. При�міром, комісіями НТШ у Львовіохоплено 1700 науковців, а осе�редками товариства у різнихрегіонах України та зарубіжжя,на жаль, лише 800 осіб. Із зро�зумілих причин довелося згор�нути діяльність колись далебі ненайменшого Донецького від�ділення НТШ. Проте члени то�вариства у нових місцях прожи�вання продовжують виконуватидослідницько�видавничу роботув галузі гуманітарних і точнихнаук. Скажімо, за цей час підго�товлено шість номерів аналі�тично�інформаційного журналу«Схід» та «Донецького вісникаНТШ». Але нині ці виданнякритично потребують фінансо�вої підтримки.

Зі слів Романа Кушніра, чи ненайголовнішим у науковій тавидавничій діяльності товарист�ва за 2015 рік був вихід у світдругого тому ЕнциклопедіїНТШ. Нині завершується підго�товча робота над наступним то�

мом. Особливо слід відзначитивелику та копітку працю надцим фундаментальним видан�ням почесного голови НТШОлега Купчинського та редак�торської групи під його керів�ництвом.

На жаль, нині Наукове това�риство імені Тараса Шевченкавідчуває значну фінансову скру�ту. Сьогодні воно виживає тіль�ки завдяки членським внескам іспонсорам з української діаспо�ри. Відтак учасники зборів виз�нали роботу товариства за звіт�ний період задовільною. Одно�голосно прийняли й ухвалу, вякій закликають Кабінет Мі�ністрів України у бюджеті на2016 рік не зменшувати асигну�вання на освіту і науку.

Ігор ГАЛУЩАКФото прес�служби НУ

«Львівська політехніка»

На зібранні НТШ

Китай залишив позадуЯпонію

Китай поклав кінець лідерст�ву Японії як найбільшого в Азіїекспортера високих технологій,обійшовши її за цим показни�ком. Згідно з даними Азіатсько�го банку розвитку (АБР), часткаКитаю в азіатському експортівисокотехнологічної продукції,включаючи медичні інструмен�ти, літаки та телекомунікаційнеобладнання, в 2014 році склала43,7%, значно збільшившисьпорівняно з 9,4% у 2000 році.Для порівняння: частка Японії вминулому році склала лише7,7% проти 25,5% у 2000 році.Частки у сфері експорту висо�ких технологій скоротили такожтакі країни, як Малайзія таФіліппіни.

«Китай домігся істотногозбільшення виробництва висо�котехнологічних товарів у краї�ні, незважаючи на те, що окремі

важливі компоненти, як іраніше, імпортуються з іншихкраїн, — зазначає аналітикHSBC Holdings в Гонконзі Фре�дерік Ньюман. — Ця країна стаєвисококонкурентоспромож�ною, володіє висококваліфіко�ваними кадрами, і ми бачиморозвиток наукових досліджень ірозробок у Китаї».

Китай також є лідером в Азії заобсягами експорту низькотехно�логічних товарів, у тому числітекстилю, продуктів харчування інапоїв, лісу, а також паперовоїпродукції. У 2014 році часткаКНР в азіатському експорті цихтоварів склала 55,4%, друге місцепосіла Індія з часткою 9,4%.

У США з’явилися на світперші цуценята

«з пробірки» У Корнельському універси�

теті народилися перші в світі цу�ценята, виведені методом екст�

ракорпорального запліднення(ЕКЗ). Цуценята народилися відсурогатної матері. На думку вче�них, досягнутий ними прогрес вЕКЗ дозволить зберегти види,які перебувають на межі зник�нення, і боротися з різноманіт�ними хворобами, від якихстраждають і тварини, і люди.Повідомлення про це було по�ширене ВВС.

Семеро цуценят з’явилися врезультаті схрещування кокер�спанієля і бігля, при цьому у нихшестеро різних батьків. Цуценя�та народилися ще в червні, але їхпояву на світ тримали в таєм�ниці до офіційної публікації ре�зультатів досліджень. Зі слів до�слідників, раніше в них виника�ли проблеми із заморожуваннямембріонів собаки, але вонизмогли подолати ці труднощі.При цьому спроби провестиЕКО на собаках почалися ще у1970�ті роки.

Є П Р О Б Л Е М А

Наукове товариство імені ТарасаШевченка виживає завдяки

членським внескам

Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я