1Дивовижний Китай

Насамперед все хочу при-вітати “Дивовижний Китай” з виходом у світ. Це перша га-зета українською мовою про Китай. Я сподіваюся, що завдя-ки їй українці зможуть більше дізнатися про Китай, про його історію та культуру, крім того, видання сприятиме зміцненню взаємозв’язків між державами.Двадцять років тому було

встановлено дипломатичні вза-ємини між Україною та Китай-ською Народною Республікою. Наші країни є стратегічними партнерами, співпраця між ними постійно поглиблюється. У період від 1992 до 2012 ро-ків обсяг двосторонньої торгів-лі зріс у 40 разів – із $230 млн. до $10350 млн. Розширюються також сфери співпраці: фінан-си, енергетика, інфраструкту-ра, спільні дослідження, гос-подарство. Збільшився потік людей між країнами. Посоль-ство Китаю в Україні щотиж-ня видає громадянам України в середньому 800 віз. Це спри-яє розвитку та процвітанню обох країн.Тепер найкращий період

стратегічного партнерства між Китаєм та Україною, зокрема на найвищому, державному рівні. Нещодавно з візитом до України прибув постійний член Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Китаю Лю Юньшан. У рам-ках візиту відбулася зустріч Лю Юньшана з Президентом України Віктором Янукови-чем та Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим. Ця зустріч зміцнила співпра-цю між двома країнами.

Осінь – пора збиран-ня урожаю. Представники Китаю та України підсуму-ють “плоди” співпраці на конференції в Пекіні, під час якої обговорюватимуть питання співробітництва у сфері торгівлі, господар-ства, техніки, в аерокосміч-ній галузі, у царині освіти, культури, охорони здоров’я тощо. А ще окреслять кро-ки подальшої співпраці між країнами.Окрім того, дві держа-

ви поєднує дружба між народами. Дуже успіш-

ною є китайсько-українська культурна взаємодія. Цьогоріч, у вересні, було відкрито Інсти-тут Конфуція при Київському лінгвістичному інституті. Це вже п’ятий Інститут Конфуція в Україні. В Україні навчається май-

же 7000 студентів з Китаю, а приблизно 2000 українських спудеїв поїхали здобувати осві-ту в Китай. Багато українців за-хоплюються китайською мо-вою і класичною культурою. А в Китаї добре знають таких письменників, як Т. Г. Шевчен-ко та М. В. Гоголь.Торік у серпні 200 молодих

людей, що постраждали від на-слідків Чорнобильської ката-строфи, перебували в Китаї на лікуванні. У хлопців та дівчат залишилися чудові враження про відвідини нашої країни. Насамкінець хочу подя-

кувати керівнику проекту створення газети “Дивовиж-ний Китай” – Міжнарод-ній громадській організації “Культурно-дослідницький центр України та Китаю “Ланьхва” – за важливий внесок у розвиток україн-сько-китайських взаємин та зміцнення дружби мiж обо-ма народами. Бажаю “Ди-вовижному Китаю” публі-кувати все більше нової та цікавої інформації про жит-тя нашої країни, а також ви-манюю вам успіху та всього найкращого.

Надзвичайний та Повноважний Посол

Китаю в Україні Чжан Сіюнь для газети

“Дивовижний Китай”

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ, ПАНІ ТА ПАНОВЕ, ДРУЗІ!

1 жовтня у Китаї відзначають основне державне свято – День утворення Китайської Народної Республіки. Саме цього дня 64 роки тому було покладено край громадянській війні в країні – і до влади прийшла Комуністична партія Китаю.

Одна зі знакових подій цьо-го дня – підняття державного прапора. Щоби поспостерігати за цим, з’їжджається багато лю-дей з усього Китаю.Церемонію підняття і спус-

кання Державного прапора КНР на головній площі краї-ни, Тяньаньмень (яка, до сло-ва, є найбільшою у світі), запо-чаткували декілька років тому. Відбувається вона щодня, але у свята – особливо урочисто. Прапор виносять на площу ра-но-вранці у супроводі почесної варти й підіймають його разом із першими променями сонця. Лунає державний гімн КНР під назвою “Пісня добровольців”. Церемонія спускання почина-ється ввечері, разом зі заходом сонця. У свята гімн виконує військовий оркестр. На головній площі краї-

ни виставляють портрет Сунь Ятсена і транспаранти з при-

вітаннями. Сунь Ятсен – пер-ший китайський революціо-нер-демократ, якого вважають “батьком нації”. Саме під його керівництвом 1911 року було повалено імперію і проголоше-но республіку. Він висунув три основні принципи порятунку нації: патріотизм, демократія та гідний рівень життя.З нагоди свята впродовж

тижня в усій країні тривають Всекитайські канікули. В Ки-таї їх іще називають “золотим тижнем”.

“Золоті тижні” (другий “зо-лотий тиждень” припадає на Свято весни) започаткували 1999 року, коли було запрова-джено п’ятиденний робочий тиждень. Уряд вніс ці зміни до трудового законодавства з надією на те, що збільшення кількості вихідних днів стиму-люватиме внутрішній ринок,

розвиток туризму та спонуку-ватиме населення до активно-го відпочинку. Китайці пере-вершили всі сподівання уряду. Тепер за декілька днів лише

Літній імператорський палац відвідує майже 280 тисяч осіб, а Велику китайську стіну – при-близно 73 тисячі. Впродовж “зо-лотого тижня” туристи з’їдають 20 тисяч качок по-пекінськи. А пандам, які живуть у Пекін-ському зоопарку, навіть збіль-шують “робочий день”, адже помилуватися симпатичними ведмедиками щоденно прихо-дить майже 100 тисяч осіб. Вулиці міст, прикрашені

величезними композиціями з живих квітів, виглядають осо-бливо урочисто, на площах від-буваються народні гуляння, запускають традиційні для Ки-таю феєрверки.

Оксана ГЕРАСИМ

ÊÈÒÀÉ ÑÂßÒÊÓª ÄÅÍÜ ÍÀÐÎÄÆÅÍÍß

641949-2013

ДивовижнийДивовижний

Дивовижний Китай2Подія

ÓÊÐÀ¯ÍÀ Ó ÖÅÍÒв ØÀÍÕÀßВідтепер 24 серпня є знаковою датою не лише для українців, а й для жителів Піднебесної. Принаймні для шанхайців. Адже саме в цьому місті цьогоріч у День Незалежності України відкрито перший Український Культурний Центр у Китаї.

Ініціаторами підписання угоди про відкриття Українського Культурно-го Центру в Китаї є Міжнародна гро-мадська організація “Культурно-до-слідницький центр України та Китаю “Ланьхва” і шанхайська компанія “Їн-лун” (Шанхай Їнлун Інвестмент Ме-неджмент Корпорейшн ЛТД/Shanghai YingLun Investing Manegement Co Ltd).

“Український Культурний Центр у Китаї стане містком до зближення двох країн, кожна з яких має багато-гранну культурну спадщину, свої звичаї і традиції. Китайці захоплюються усім європейським, – розповідає Юрій Ко-тик, голова Міжнародної ГО “Культур-но-дослідницький центр України та Китаю “Ланьхва”. – Але от про те, що Україна розташована в самому серці Європи і є однією з європейських дер-жав, а не частиною Росії, знають не всі. Тому китайці залюбки “знайомляться” з Україною через наш Центр у Шанхаї. А для наших земляків, які навчаються

чи працюють у цьому місті, Центр ста-не шматочком рідної землі. Було при-ємно, що всі, хто прийшов на відкриття Центру, – не важливо, звідки вони при-їхали, – з Одеси, Донецька чи Львова, всі були у вишиванках та розмовляли українською”. Площа Українського Культурно-

го Центру в Шанхаї становить понад 900 м2. Це приміщення китайці нада-ли в оренду безкоштовно на п’ять років. Відтепер українська громада в Китаї ма-тиме власний культурний осередок. У планах – сприяння економічній співп-раці між двома державами. В Центрі регулярно відбуватимуться різноманітні виставки, фестивалі, концерти, покази модельних колекцій українських дизай-нерів, презентації, а також бізнес-семі-нари, симпозіуми та круглі столи. Юрій Котик зазначив, що планують також від-крити недільну школу для дітей. Отже, перші кроки назустріч уже

зроблено. У рамках відкриття Укра-їнського Культурного Центру в Китаї відбулася низка мистецьких заходів: ви-ставка українського живопису і творів скульптора Василя Салиги, презентація книги відомого китайського художни-ка Чжен Женгана “Листи кохання до України”, а також показ одягу україн-ських дизайнерів та святковий концерт. Є надія, що в майбутньому Центр

динамічно розвиватиметься та об’єднає навколо себе багатьох талановитих, освічених і творчих людей.

Ігор СІКОРСЬКИЙ

Угоду підписано. На фото: Юрій Котик – голова Міжнародної ГО “Культурно-дослідницький центр України та Китаю “Ланьхва” і Мао Гуо Чюен – голова

правління шанхайської компанії “Їнлун” (Шанхай Їнлун Інвестмент Менеджмент Корпорейшн ЛТД, Shanghai YingLun Investing Manegement Co Ltd)

Найбільший у світі торговий центр нещодавно відкрили в китайському місті Ченду. Його площа лише трохи менша, ніж територія Монако, і становить 1,7 млн м2. Тут можна розташувати 20 cіднейських оперних театрів, три будівлі Пентагону або три Ватикани.

Традиційний український коровай. На фото: Крайній ліворуч – Ярослав Данилейко МГО “Культурно-дослідницький центр України та Китаю “Ланьхва”,

крайній праворуч – Генеральний консул України в Шанхаї пан Сергій Бурдиляк

Учасники чоловічого вокального ансамблю з України “La vivo” неабияк захопли аудиторію. Львів’яни не лише співали китайською, а й аранжували музику, розклавши традиційне китайське одноголосся на декілька голосів.

Колектив уже запросили до участі у 15-му міжнародному фестивалі мистецтв, що відбудеться у Шанхаї 18–26-го жовтняЦентр відкрито. “Щасливого плавання”!

СЕЛО ПОСЕРЕД ТОРГОВОГО ЦЕНТРУ. СЕЛО ПОСЕРЕД ТОРГОВОГО ЦЕНТРУ. У КИТАЇ МОЖЛИВО ВСЕУ КИТАЇ МОЖЛИВО ВСЕ

Рекорди КитаюВсередині, крім усіляких крамниць,

є ще й кінотеатр з 14-ма залами, уні-верситетський комплекс, бари, рестора-ни, офіси, п’ятизіркові готелі, аквапарк Paradise Island з 400-метровим штучним пляжем, ковзанка, на якій можна про-водити міжнародні змагання, стоянка на 15 000 паркувальних місць, піратський корабель і навіть село, збудоване за зраз-ком середземноморських поселень.Та все ж найбільшою дивовижею

будівлі заввишки 100 метрів є… сонце, щоправда, штучне. Проте воно не тіль-ки освітлює, а й обігріває будинок. А за лінію горизонту править спеціальний екран завдовжки 150 метрів.

Ірина СТАСІВ

3Дивовижний Китай

Наприкінці XVIII – на початку XIX сторіч, коли в Європі леді ще боялися вийти на вулицю без супроводу, а вгледівши кров, непритомніли, на Сході справжнім жахом мореплавців була пані Цин – страшна і прекрасна королева піратів. Пані Цин (справжнє ім’я – Чжен І

Сяо, тобто дружина Чжена) командувала флотом, якому позаздрило б чимало кра-їн. Ще б пак, адже під її керівництвом курсувало приблизно 2 000 кораблів, а військо налічувало майже 70 000 піратів! Пані Цин водночас зламала всі сте-

реотипи – і про жінок, і про піратів. Хоча піратів уважають недисциплінова-ними п’яничками, а жінок – нездатни-ми до управлінської роботи, пані Цин не надто зважала на злі язики. Щоб за-робити на хліб, у молодості вона змуше-на була “працювати” повією. А коли їй виповнилося 26 років, випадок чи доля різко змінили життя молодої жінки. Її врода полонила серце піратського капі-тана Чжена І. Відважний авантюрист зо-

всім утратив голову, він дарував коханій коштовності, виконував усі її забаган-ки і, врешті, запропонував руку та сер-це. Красуня погодилась, проте за однієї вельми несподіваної умови – вона буде його дружиною, лише якщо чоловік до-зволить їй брати участь у плануванні та здійсненні грабунків й розподілі здобичі. Закоханий до нестями пірат пого-

дився. І не помилився.За шість років подружжя зуміло на-

стільки зміцнити свій флот, що він став найбільшим із тих, які “промишляли” в місцевих морях. На жаль, щастя подружжя було недо-

вгим. 1807 року Чжен І загинув. За пере-казами, до невтішної вдови, що оплаку-вала втрату коханого чоловіка, прийшло двоє найвідважніших капітанів пірат-ської армади. Вони хотіли, щоби Цин вибрала поміж них гідного наступника покійному. Поки капітани хвалькувато пояснювали, чому саме їх треба зроби-ти новими адміралами флоту, пані Цин спокійно наносила перед дзеркалом ма-кіяж. Коли вони вмовкли, жінка оберну-лась і з незворушним обличчям пальнула в них із пістоля. Відтоді більше ніхто не

насмілювався претендувати на адміраль-ське місце, а пані Цин узяла керівництво до своїх тендітніх рук. Вдова запровадила на піратських кора-

блях “залізну” дисципліну, караючи смер-тю за грабунки союзних сіл, зґвалтування полонених жінок чи присвоєня частини здобичі. Якщо пірат без дозволу покидав судно, йому на очах усієї команди відрізу-вали вухо. За повторне порушення мадам Цин без вагань карала смертю. До речі, такі суворі заходи принесли піратам не-абияку користь – місцеве населення, яке з полегшенням зітхнуло, тепер стало на-дійним союзником піратів.За два роки китайський імператор,

зрозумівши, що пахне смаленим, від-правив на боротьбу з рішучою жінкою весь свій флот. Пані Цин, зовсім не зля-кавшись, заманила імператорських мо-ряків у пастку і блискуче виграла битву, захопивши понад 60 кораблів. До речі, стверджують, що, командуючи битвою, вона замість шаблі тримала в руках ві-яло. Адмірал імператорського флоту, не витримавши ганьби, наклав на себе руки. Імператор же, залишившись безпо-

мічним, спершу намагався попросити допомоги у західних “колег” пані Цин. Але коли й ті впіймали облизня, володар вирішив діяти хитро: він запропонував відважній жінці мирову угоду, амністію усім її підданим і навіть офіцерські чини капітанам кораблів. Посли імператора відвідали не лише Цин, вони спробува-ли схилити на свій бік найвпливовіших командирів. Почувши про вигідні умо-ви та отримавши коштовні дарунки від послів, один із капітанів зчинив бунт і перейшов на бік імператора, що суттє-во ослабило піратський флот. Не відомо, що саме вплинуло на пре-

красну “королеву піратів”, – зрада, вік, а можливо, нове кохання, – але пані Цин, саме ім’я якої наводило жах на море-плавців, раптом цілком спокійно пого-дилася на умови імператора. Всі “під-леглі” мадам Цин зберегли награбоване майно та отримали амністію. Ті, хто хо-тів і далі бути мореплавцем, переходили на службу до імператора. Хоча морську імперію мадам Цин було

зруйновано, її життя закінчилося цілком непогано: разом із новим чоловіком, Чжа-ном Бао, вона поселилася в Гуанчжоу, де щасливо жила до самої смерті.

Галина ЯРИЧ

Красиво і корисноПекін – гігантський мегаполіс, який, як і більшість великих міст, потерпає від забруднення довкілля. І хоча до 2015 року міська влада обіцяє “виселити” за межі міста потужні підприємства, фабрики та заводи, пекінці вважають, що це не розв’яже всіх екологічних проблем. А тому активно долучаються до програми озеленення столиці. Щоправда, ця програма не зовсім звична.Річ у тім, що вона стосується не

лише вулиць та скверів, а й… дахів бу-динків. У Пекіні приблизно 140 млн м2 дахів та стін. Тож прагматич-ні китайці вирішили: навіщо добру марно пропадати!? І тепер, відпо-

КИТАЙЦІ ВРЯТУЮТЬ ПЛАНЕТУ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ

Китайські вчені та дослідники ди-вують своїми винаходами весь світ. От і нещодавно вони знову вразили науковців. Добре усвідомлюючи, чим загрожує не лише Китаю, а й усій планеті забруднення довкілля, дослід-ники Чжецзянського університету розробили вуглецевий, або, як його ще називають, графеновий аерогель, щільність якого – 0,16 мг/см3. Якщо ви не фахівець і наведена цифра ні-чого для вас не означає, то уявіть собі губку, яка може ввібрати у 900 разів більше пилу та бруду, ніж важить сама, до того ж дуже швидко. Грам графенового гелю за секунду вбирає не мало й не багато – 68,8 г про-дуктів, які забруднюють довкілля. А тепер уявіть собі, як допоможе така “губка” за техногенної катастрофи, наприклад, коли стався витік нафти.Нині графен без домішок – най-

легший рукотворний матеріал у світі. Якщо покласти один на одного 3 млн шарів графену, висота стовпця стано-витиме лише міліметр.Попри легкість, графен надзвичай-

но міцний. Один лист завтовшки зі стінку поліетиленового мішечка здат-ний витримати вагу слона. І це ще не все. Матеріал настільки гнучкий, що його без будь-якої шкоди можна роз-тягнути на 20%.

Ігор ХОМИН

Кубик графенового аерогелю на квітці вишні.

Під ним не прогинаються не лише пелюстки,

а навіть тичинки квітки

ÌÀÄÀÌ ÖÈÍ. ÊÈÒÀßÍÊÀ ßÊÀ ÊÎÌÀÍÄÓÂÀËÀ ÔËÎÒÈ˲ªÞ

Феміністам сподобається

Винаходи

відно до постанови мерії, всі дахи будинків заввишки менш аніж 45 метрів, які мають що-найбільше 12 поверхів, мусять отримати “зелену чуприну”. А щоби залучити до цієї справи мешканців, влада навіть про-понує субсидії. За сад із дере-вами на даху виплачують на рік 100–150 юанів за квадратний метр, а за город або газон – 50–100 юанів (1 юань – це 1,3 гривні) . Втім, умовляти пекінців не

довелося. Їм дуже сподобалася ця ідея. І тепер уже багато да-хів нагадують невеличкі охай-ні сквери. Дехто влаштовує на покрівлях справжнісінький

город. Вихідці із сіл прихитряються вирощувати на даху кавуни, дині, со-лодкий перець та інші овочі і фрукти.О крім естетичного та екологіч-

ного аспектів, озеленення має ще й цілком практичне значення. У літню спеку покрівельний бітум нагріваєть-ся до 80 °C, а бетон – майже до 50 °С. Тож можна лише поспівчувати меш-канцям останніх поверхів. А рослини влітку поглинають 70–85% сонячного тепла, взимку ж ґрунт зберігає тепло. Тому значно зменшуються витрати на опалення помешкань узимку і на кондиціонування влітку. Якість жит-тя поліпшується, а спільний догляд за садочком зближує сусідів. Тож вигода очевидна.

Ірина САСІВ

КАВУНИ З ДАХУ, АБО ЯК ПЕКІНЦІ ЕКОНОМЛЯТЬ НА ОПАЛЕННІ

Дивовижний Китай4

Мандрівка до столиці

Подорож Китаєм найкраще починати з Пекіна. Адже столиця – це візитівка будь-якої країни. А Пекін – місто особливе, протягом сторіч саме звідси правили Піднебесною імператори Китаю.

ЛАСКАВО ПРОСИМО. ЗАБОРОНЕНЕ МІСТО

Заборонене місто (Пурпурове за-боронене місто), або Гугун, – най-більший палацовий комплекс у сві-ті, головний палацовий комплекс китайських імператорів з XV до по-чатку XX століття. Розташований у центрі Пекіна. ЮНЕСКО із китай-ських об’єктів занесла його першим до списку всесвітньої спадщини люд-ства (у 1987 р.).Палацовий комплекс почали будува-

ти 1406 року. За легендою, його проект наснився одному із монахів. Місце для будівництва вибрали найкращі астро-логи, які переконали імператора, що саме тут центр світу. Заборонене місто 14 років зводили мільйон робітників і 100 тисяч різьбярів, художників та ін-ших умільців. Загальна площа комплексу –

72 гектари, це 888 будівель, у яких 9 999 кімнат. Утім, щодо кімнат, то ця цифра не зовсім точна. Насправді їх майже на тисячу менше. Але, по-перше, китайці дуже люблять число 9,

а по-друге, існує легенда, що спершу в палаці мало бути 10 тисяч кімнат. Але однієї ночі, ще до закінчення будівни-цтва, імператорові наснився сон. На-чебто з неба зійшов сам Повелитель Всесвіту і сказав, що негоже імпера-тору, нехай він і Син Неба (офіційний титул імператора Китаю), мати такий самий палац, як і той, у якому жи-вуть боги (згідно з легендою, у палаці Небесного правителя – 10000 кім-нат). Тож імператор вирішив не сер-дити богів та не зазіхати на їхній ав-торитет і наказав збудувати на одну кімнату менше. Заборонене місто – це не просто

гарна назва, а історично обґрунтова-ний факт. Адже протягом 500 років тут жили лише імператори та їхні родини. Усіх, хто заходив сюди без дозволу, стра-чували. До того ж така особа вмирала повільно і в муках. Майстри розробили спеціальну сис-

тему опалення: тут немає жодного ди-маря. Щоби зменшити ймовірність виникнення пожежі, печі збудували за межами будівель, а під кімнатами про-вели підземні труби, якими надходило тепло. Тобто підлоги з обігрівом – теж китайський винахід. Були у палаці й “кондиціонери”.

Спеціальні скрині з льодом, в яких улітку зберігали продукти (лід заго-товляли взимку і зберігали у глибоких підземеллях), мали спеціальні отвори, через які холодне повітря надходило в приміщення.

ÏÅÊ²Í – ̲ÑÒÎ ²ÌÏÅÐÀÒÎвÂ

Заборонене місто оточене муром та ровом 50 метрів завширшки. Кутова вежа Забороненого міста

Тронна зала

Скульптури левів біля входу до палацу

Головний вхід у Заборонене місто – Брама небесного спокою (також відома як Брама Тяньаньмень), що стала одним із символів Китайської

Народної Республіки і яку зображено на її гербі. На Брамі – портрет Мао Цзедуна, лідера Комуністичної партії Китаю,

який саме тут 1 жовтня 1949 року проголосив створення КНР

Храм неба у Пекіні Сучасний Пекін вражає новобудовами

5Дивовижний Китай

² ÕÌÀÐÎÄÅвÂОднією із цікавинок музейного

комплексу є гігантська мармурова пли-та, вкрита барельєфами. Різьба на ній просто чудова, але вражає інше – як до-правили в Заборонене місто камінь зав-важки… понад 300 тонн?! Камінь знайшли в передмісті Пекіна.

З кар’єру його діставали 16 тисяч осіб! А щоби довезти до міста, десять тисяч ро-бітників вирівнювали дорогу до столиці та копали криниці вздовж шляху. Взим-ку, коли почалися морози, шлях залили водою з криниць. І цією довжелезною ковзанкою тисяча коней і тисяча робіт-ників волоком тягнули каменюку впро-довж майже 30-ти днів. Обслуговували імператора та його

родину тисячі слуг. Лише кухарів було майже 6 000. Та це й не дивно, якщо, наприклад, імператриці-вдові Ци Сі подавали обіди з 148 страв. А в Забо-роненому місті жили ще й 9 000 ім-ператорських наложниць, яких обері-гали від нескромних очей 70 євнухів. Останнім імператором з двадцяти чотирьох, що правили в Заборонено-му місті, був Пу І, який відмовився від престолу після революції у віці шести років. До зречення він жодного разу не виходив за межі одинадцятиметро-вих стін палацу.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ВИКОНАВСЬКИХ

МИСТЕЦТВ – 10 ПОВЕРХІВ ПІД ЗЕМЛЕЮНаціональний центр виконавських

мистецтв у Пекіні – одна з найоригі-нальніших споруд світу. Його збудува-ли 2007 року за проектом французько-го архітектора Поля Андре. Споруда зі скла й титану нагадує величезну мильну бульбашку на поверхні озера. Втім, асо-ціації у кожного свої. Центр оточує штучне озеро. Вода в

ньому чиста, без водоростей. До того ж узимку озеро не замерзає. Щоби потрапити в будівлю, спершу тре-ба спуститися під землю. Підземна частина центру сягає на глибину до 32,5 метра (це висота 10-поверхового будинку). Головний купол має еліп-соїдну форму, завдовжки він 212 ме-трів, завширшки – 144 метри, а за-ввишки 46 метрів.Усередині будівлі є три основні зали:

оперний, концертний і театральний. А ще галерея, виставковий зал, конфе-ренц-зали, бібліотека, кафе.

У центрі встановлено найбільший в Азії орган, який має шість із половиною тисяч труб.Не менш цікавою є й політика щодо

цін на квитки. 70% квитків уряд субси-дує, тож ціни на них доволі низькі. А решта квитків – у так звані VIP-зони – коштує дуже дорого. Тому в театр мо-жуть потрапити всі охочі: й мешканці столиці, й жителі провінції із не надто великими доходами. Платним є і вхід до центру для туристів, які хочуть оглянути дивовижну будівлю.

“ВОДЯНИЙ КУБ” – ПАЛАЦ СПОРТУ

ЗІ СТІНАМИ З ПОВІТРЯЦя споруда здається легенькою

і тендітною, але насправді важить шість із половиною тисяч тонн! Стіни комплексу водних видів спорту в Пе-кіні утворюють 22 000 химерно пе-реплетених металевих балок. Поміж ними розташовано наповнені пові-трям пластикові “подушки”, загаль-на площа яких становить 100 тис. м2. Товщина пластику – лише 0,2 мілі-метра, проте такі стіни здатні витри-мати натиск тайфуну!Покриття краще пропускає світло

і дає змогу зберігати 30% енергії. По-верхня накопичує сонячну енергію, яку витрачають на підігрів води. За планами, комплекс сам забезпечува-тиме себе водою – на широкому даху встановлять спеціальні ємності на до-щову воду. Проект чотири рази ставав перемож-

цем різноманітних конкурсів. Після ре-конструкції тут відкрили аквапарк – один із найбільших критих аквапарків Азії. Його площа – 12000 м2. До речі, деякі водні гірки – заввишки із семипо-верховий будинок.

СТАДІОН “ЛАСТІВЧИНЕ ГНІЗДО”.

КОЛИ СТІНИ ПРОДУВАЄ ВІТЕР

Стадіон “Ластівчине гніздо” – най-більша у світі сталева конструкція. Щоби збудувати таку споруду, спеці-ально розробили нову марку сталі з мі-німальною кількістю домішок. Стаді-он може прийняти 91 тисячу глядачів. Споруда не має суцільних стін – лише легке ажурне переплетення балок, тому не потребує штучної вентиляції.

Оксана МАКСИМ’ЯК

Національний центр виконавських мистецтв нагадує велетенську літаючу тарілку Так виглядає концертний зал центру виконавських мистецтв

Стадіон “Ластівчине гніздо” особливо ефектно виглядає увечері

“Водяний куб” став справжньою окрасою Пекіну

Деякі водні гірки аквапарку заввишки із семиповерховий будинок

Дивовижний Китай6Варто знати

ÊÈÒÀÉ – ÊÐÀ¯ÍÀ ÐÅÊÎÐIJÂ

НАЙПОТУЖНІШИЙ СУПЕРКОМП’ЮТЕР

Нещодавно на Міжнародній конфе-ренції в Лейпцигу найпотужнішим у світі суперкомп’ютером визнали китай-ський “Tianhe-2” (“Чумацький шлях-2”). Він містить 3,12 млн обчислюваль-них ядер. За своєю продуктивністю комп’ютер майже вдвічі перевершує американський “Titan” й аж у 37 ра-зів – найпотужнішу російську обчислю-вальну систему “Ломоносов”, яку вста-новлено в МДУ.

НАЙПОТУЖНІША АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА

Китай – найбільший споживач енер-гії, тож відчуває значний дефіцит енер-гоносіїв. А тому в країні всіляко спри-яють розвитку альтернативних джерел енергії. 2011 року Китай вийшов на перше місце, виробивши понад 47 млн кВт вітряної енергії (а це 1,5% від усієї виробленої в країні енергії). В КНР збу-довано найбільший у світі приватний центр, де проводять дослідження в га-лузі сонячної енергетики. А ще країна посідає перше місце за кількістю спору-джуваних атомних станцій.

НАЙБІЛЬШІ МІСТА2010 року в китайських містах про-

живали 46,6% від усього населення краї-ни, а тепер цей показник невпинно зрос-тає до 50%. Загальна кількість міського населення країни – понад 640 млн осіб, що приблизно вдвічі більше, ніж на-селення США, і в чотири з половиною рази більше, ніж кількість жителів Росії. Щороку все нові китайські сім’ї пере-селяються з сіл у міста, проте китай-ський уряд прагне пришвидшити цей процес. Упродовж наступних 15 років у міста планують переселити 250 млн китайців, збільшивши рівень урбаніза-ції до 75%. Масштаби вражають, адже це майже втричі більше від загальної кількості мешканців усіх 34 європей-ських міст-мільйонерів (приблизно 85 млн жителів).

НАЙШВИДКІСНІШІ ЗАЛІЗНИЦІ

26 грудня 2012 року в Китаї відкрили найдовшу у світі високошвидкісну заліз-ничну гілку. Гілка завдовжки 2298 кіло-метрів допомагає мандрівникам потра-пити з Пекіна в Гуанчжоу лише за вісім годин. До слова, раніше на дорогу треба було витратити 22 години. Швидкість поїздів на новій гілці сягатиме 300 кіло-метрів на годину. Згідно з планами чиновників, до

2015 року загальна протяжність висо-кошвидкісних залізничних колій у Ки-таї становитиме 18 тисяч кілометрів. Тепер, після відкриття гілки Пе-

кін – Гуанчжоу, загальна довжина ви-соко швидкісних залізниць становить 9 300 кілометрів. За цим показником Ки-тай на першому місці у світі.

НЕ ДОРОГИ, А ФАНТАСТИКА. У КИТАЇ ЗА ДЕНЬ БУДУЮТЬ БІЛЬШЕ ДОРІГ АНІЖ, В УКРАЇНІ ЗА РІК

НАЙБІЛЬШИЙ АВТОРИНОК

Уже чотири роки поспіль китайський автопром є лідером виробництва легкових автомобілів. За даними Корейської асоці-ації виробників автомобілів, 2011 року в Китаї випустили приблизно 18 млн автівок. А от традиційний лідер у цій сфері, США, випустив тільки 8 млн автомобілів. За під-сумками першого кварталу 2013 року, в Китаї з конвеєра зійшло 26,76% від загаль-ної кількості авто, які виготовили у світі. А зі зростанням доброботу збільшується і попит. 2010 року Китай уперше став най-більшим авторинком, випередивши США, а до 2016 року країна має стати лідером продажу автомобілів преміум-класу.

НАЙБІЛЬШИЙ РИНОК СМАРТФОНІВ

Китай долає рекорди й у споживчо-му секторі. За підсумками третього квар-талу 2011 року, в країні продали більше смартфонів, ніж деінде. На ринку Китаю релізували 2 390 0000 смартфонів, лідером серед компаній стала Nokia, друге місце посів Samsung (17,6%). Згідно з даними до-слідження аналітичної компанії Strategy Analytics, зростанню інтересу китайських користувачів до смартфонів сприяла по-ява бюджетних смартфонів на платформі Android. Уже цьогоріч Китай повинен ста-ти світовим лідером за кількістю активних смартфонів і планшетів – у країні працю-ватиме майже 250 млн ґаджетів.

НАЙАКТИВНІШІ ВИНАХІДНИКИ

Китайський уряд і приватні компанії щедро інвестують у науково-технічний прогрес. І недаремно. 2011 року Китай уперше став лідером за кількістю вина-ходів. За даними Всесвітньої організа-ції інтелектуальної власності, впродовж року в Державне відомство з інтелек-туальної власності Китаю було подано 526,4 тисячі патентних заявок. У США, які дуже довго були лідерами в цій га-лузі, кількість патентних заявок сягну-ла 504 тисяч, у Японії – 343 тисяч, а в усьому Європейському Союзі – 142 ти-сяч. Найбільше заявок стосуються сфери комп’ютерних технологій.

ОСНОВНІ ШАНУВАЛЬНИКИ

РОЗКОШІ2012 року кількість китайських мі-

льярдерів зросла більш аніж утричі (порівняно з 2011 роком) і становить 317 осіб. Наразі в США мільярдерів таки більше (409 осіб), але кількість ки-тайських багатіїв стрімко збільшується. Разом зі зростанням добробуту збіль-шується і попит. Уже 2010 року жителі Піднебесної витратили на предмети роз-коші більше, ніж американці, а 2011-го за цим показником обійшли й лідерів у цій сфері, японців. Торік китайці запла-тили за розкішне життя понад $46 млрд.

Ігор ХОМИН

За рік у Китаї будують 30 тисяч км автострад (в Україні 1,4 тис. км). А зав-дяки технології будівництва (асфальт кладуть на бетонні плити, які скрі-плені тросами) термін їх експлуатації становить 20-25 років. А вартість бу-дівництва одна з найдешевших у світі. 1 км автостради з чотирма смугами коштує $2,9 млн, наттомість у Росії, наприклад, в середньому $12,9 млн. Дивовижні кілька рівневі розв’язки,

несподівані інженерні рішення. Втім, дивіться самі.

7Дивовижний Китай

Керівник проекту газети “Дивовижний Китай” – Міжнародна громадська організація “Культурно-дослідницький центр України та Китаю “Ланьхва”.

Свідоцтво КВ № 20034-8934Р від 28.05.2013. Засновник – Юрій Котик. Видавець: ТОВ “Видавнича група “Життя” (www.glife.com.ua).

Шеф-редактор: Богдан Хомин. Редактори: Оксана Герасим, Гуо Кай. Передплатний індекс – 68934. Газета виходитиме у 2014 році що два місяці.

Тел./факс редакції: (032) 235-77-13. E-mail: mksukr@gmail.com. Газету надруковано в ТзОВ “Видавничий дім “Молода Галичина”. Замовлення № ____________.

Перекази та легенди

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Перед вами – перший номер газети “Дивовижний Китай”. Ви можете вже сьогодні пе-редплатити наше видання у кожному поштовому відді-ленні України. Передплат-ний індекс – 68934. Газета виходитиме з 2014 року що два місяці. Видання достав-лятимуть пра ців ники “Укр-пошти” на адресу, яку ви вка-зали у квитанції.

Передплатну ціну одного примірника зазначено у ка-талозі видань ДП “ПРЕСА” на 2014 рік.

Якщо ви бажаєте допису-вати до газети або хочете висловити свої враження чи побажання, надсилайте листи на електронну адресу: mksukr@gmail.com.

Стосовно розміщення реклами у газеті пишіть на електронну адресу: mksukr@gmail.com;

або телефонуйте за номером: 067-679-33-26.

З повагою редакція

ÏÐÅÊÐÀÑÍÀ ÍÀËÎÆÍÈÖß ÒÀ ÌÎÃÓÒÍ²É ²ÌÏÅÐÀÒÎÐ, АБО КОХАННЯ, ЯКЕ ЗАНАПАСТИЛО ІМПЕРІЮЦій історії понад тисячу років. І тепер уже ніхто не зможе визначити, що в ній вигадка, а що – правда. Проте легенду про кохання юної красуні та мудрого, посивілого від державних клопотів імператора, кохання, яке занапастило могутню імперію, розповідають у Китаї й досі.

ВІРШІ ДО ДОБРА НЕ ДОВЕДУТЬ

У сьомому сторіччі Кита-єм правив імператор Сюань-цзун. Його шлях до трону був нелегким та кривавим. Але, отримавши владу, він зробив усе, щоби країна процвітала, а його піддані жили в мирі й достатку. Спершу імператор здійснив перепис населення і запровадив єдині податкові списки, після чого до скарб-ниці почало надходити вдвічі більше грошей. Задля зручнос-ті та швидшого розвитку тор-гівлі володар ввів у обіг нові мідні монети, якими, до речі, користувалися майже 700 ро-ків. Їх нанизували на моту-зочки (монетки мали дірку), а якщо купець їхав у справах кудись далеко, то замінюва-ли квадратиками паперу з пе-чаткою та іменем імператора. Саме такими були перші у сві-ті паперові гроші. Щоби отримати посаду, те-

пер не обов’язково було бути багатим чи мати знатне по-ходження, претендент мусив лише скласти іспит зі знання конфуціанських канонів, ети-кету й основ віршування. А тому при дворі служило чимало розумних та освічених людей. Однак з віком державні кло-

поти почали обтяжувати ім-ператора, а оскільки держав-ний механізм працював чітко і злагоджено, як годинник, то Сюань-цзун усе частіше уса-мітнювався, щоби послуха-ти музику, повіршувати (він

писав доволі непогані поезії) чи помилуватися мистецтвом танцівниць. У гаремі на пове-лителя чекали понад дві тисячі красунь, втім, після смерті своєї дружини він рідко бував там.

КОЛИ СЕРЦЕ ПЕРЕМАГАЄ РОЗУМЯкось хитрий придворний

євнух наче поміж іншим по-кликав Сюань-цзуна в палацову купальню, коли там саме при-ймала ванну невідома імпера-торові юна красуня. Угледівши її, володар втратив сон і апетит. Й недивно, адже, кажуть, юнка була такою вродливою, що коли торкалася квітів, то вони опускали голівки, схиляючись перед її красою. (Китайські дівчатка й досі беруть дрібку землі з підніжжя пам’ятника коханої імператора, змішують її з борошном і користуються цією “пудрою”, сподіваючись стати такими ж вродливими, як вона). З’ясувалося, що красу-

ня – не проста наложни-ця, а дружина принца Лі Мея, імператорського сина. Дев’ятнадцятирічна принцеса була не лише вродливою, а й дуже розумною. Вона чудово співала, грала на декількох му-зичних інструментах, віршу-вала, а на додачу ще й їздила верхи, що було непритаманно знатним китаянкам. Сюань-цзун цілком забув

про державні справи, про по-хід на кочівників, який він ста-ранно готував уже понад рік. Закоханий чоловік переміг ім-

ператора. Він був ладен на все, лише б красуня опинилась у його гаремі. Вихід придумала сама прин-

цеса, в серці якої теж спалах-нули почуття. Вона заявила за-конному чоловікові, що хоче піти в монастир. Тоді це була єдина підстава для розлучення. Щоправда, вона втрачала все майно, але хіба це має якесь значення, коли йдеться про ко-хання, тим паче якщо твій об-ранець – імператор Китаю?! Тож незабаром принцесі по-голили голову на знак її ново-го сану, і тепер разом із декіль-кома іншими черницями, що жили в палаці, вона молилася за здоров’я імператора, а отже, могла зустрічатись з ним на цілком законних підставах. А коли принцові знайшли

іншу дружину, імператор офі-ційно ввів у свій палац кохану, яку тепер усі називали Гуйфей, що означає “дорогоцінна дру-жина”. Так віддавна відповідно до етикету іменували улюблену наложницю імператора. На ім-ператорські почуття не вплину-ло навіть те, що Гуйфей не мо-гла мати дітей. Втім, володар і так мав 27 синів від різних дру-жин і наложниць.

ІМПЕРАТОР ПРАВИВ ІМПЕРІЄЮ,

А ГУЙФЕЙ – ІМПЕРАТОРОМ

Китайські історики пишуть про Гуйфей по-різному. Одні називають її підступною ін-триганкою, інші – нерозум-ною іграшкою в руках інших, проте всі одностайні у тому, що вона й справді кохала ім-ператора, завжди віддано дба-ла про нього, турбувалася про його здоров’я, виконувала всі побажання. Втім, про свої при-мхи та бажання вона теж не забувала. Як і про своїх роди-чів. Практично всі вони неза-баром отримали посади при дворі, а сестри вийшли заміж за принців. Першим міні-стром теж став один із роди-чів фаворитки – Ян Гочжун, хабарник та інтриган. Тепер, щоби отримати посаду, вже не треба було складати іспи-тів, а хабар швидко відчиняв усі двері й усував перешко-ди. Казна швидко порожніла, а податки все збільшувалися. Гроші рікою текли в кишені “любих родичів”. Спершу ще

можна було поскаржитись імператорові, але коли він на-магався вплинути на ситуацію, кохана відразу пакувала речі й покидала палац. Закоханий ім-ператор посилав гінців із бла-ганнями повернутись – і все починалося спочатку: “скрив-джені” родичі отримували нові посади, а скаржників кидали до в’язниці. На кордонах імперії тривала

війна, вороги заволоділи части-ною Великого шовкового шля-ху. Армії одна за одною пряму-вали на захід, тисячі китайців гинули від стріл кочівників і пустельних бур. Але імперато-ра це не хвилювало, на прохан-ня коханої він саме зводив па-лац у горах Лішань, де знатних гостей частували вишуканими стравами. А в той час піддані тисячами вмирали з голоду.

ПОМСТА ВІДКИНУТОГО ГЕНЕРАЛА ТА

СМЕРТЬ ФАВОРИТКИУрешті в армії вибухнув

бунт, який очолив генерал Ань Лушань. Подейкували, що ко-лись він сам домагався кохан-ня Ян Гуйфей, але красуня від-мовила йому. Мстивий генерал довго виношував образу і вре-шті, скориставшись нагодою, повів війська на столицю. Ім-ператор із коханою та при-дворними подався на південь. Проте дорогою спалахнув за-колот, солдати зажадали, щоб імператор видав Ян Гуйфей. Вони звинуватили в усіх не-щастях імперії фаворитку, яка зі своїми родичами розграбу-вала скарбницю. Казали, що вона чаклунка, а свою вроду підтримує за допомогою на-стою з людської крові. І тоді красуня, хвилюючись за долю коханого і добре усвідомлюю-чи, що хтось таки мусить заги-нути, наклала на себе руки (іс-нують, щоправда, й інші версії загибелі). Кажуть, скорбота імпера-

тора була такою великою, що бунтівники засоромилися і без перешкод доправили його в Сичуань, де тимчасово роз-ташувався двір. Там закоха-ний зрікся престолу і до самої смерті невтішно оплакував ко-хану. Так закінчилась історія кохання прекрасної наложни-ці та імператора Китаю.

Орися ДЗВОНЮК

Не прогавте! Уже в наступному

випуску – призова вікторина “Що ви знаєте про

Китай”.

ЛЮБІ ДРУЗІ!

Ви побували в Китаї й хочете поділитися досвідом і вражен-нями?! Ви цікавитесь історією та культурою цієї східної кра-їни?! А можливо, просто лю-бите дізнаватися про всілякі дивовижі та рекорди? Тоді за-прошуємо вас до участі у кон-курсі “Мій Китай”.

Надсилайте свої дорожні щоденники, діліться найці-кавішими враженнями, роз-повідайте про кумедні ви-падки та пригоди. Якщо вам іще не поталанило побувати в Китаї, можливо, доля по-дарувала вам цікаву зустріч із китайцями? Або ж хтось із жителів Піднебесної є ва-шим кумиром?

Листи надсилайте на адресу: “Дивовижний Китай” (на конверті зазначайте: “Мій Китай”), а/с1623, м. Львів; або ж на електронну адресу: mksukr@gmail.com.

НА ПЕРЕМОЖЦЯ ЧЕКАЄ ПРИЗ!

З повагою редакція

Увага конкурс

Дивовижний Китай8

СКАНВОРД 1 2 3 4 5

КОНКУРС ДЛЯ ПОШТОВИКІВ ВІД

ГАЗЕТИ “ДИВОВИЖНИЙ КИТАЙ”

Шановні працівники “Укрпошти”!

2014 року редакція вру-чатиме цінні по-дарунки* (нові планшети) ке-рівникам ЦПЗ

“Укрпошта”, які організують оформ-лення передплати на найбільшу кількість примірників газети “Дивовижний Китай”

(на термін не менше ніж шість місяців).

Три планшети – трьом керівникам ЦПЗ трьох різних обласних дирек-цій УДППЗ “Укрпошта”, у чиїх цен-трах зв’язку передплатять найбільшу кількість примірників газети “Диво-вижний Китай” на 2014 рік на тер-мін шість місяців або більше.

Передплатний індекс газети – 68934. Ціна – 44 к. на два місяці,

88 к. – на чотири місяці, 1,32 грн – на шість місяців, 2,64 грн – на рік.

Визначаючи переможців, братимемо до уваги показники кількості передплат-ників на термін передплати шість мі-сяців та кількості передплатників на термін передплати понад шість міся-ців. Що більше передплатників та що довший термін передплати, то більше шансів отримати планшети.

Конкурс триватиме від 10 жовтня до 10 грудня 2013 року.

Оголошення переможців – у першо-му січневому номері газети “Дивовиж-ний Китай” наступного, 2014 року.

Листи з квитанціями про перед-плату з відтиском печатки надси-лайте до 20 грудня на адресу: Газета “Дивовижний Китай”, п/с 1623, м. Львів, 79016.

*Під цінним подарунком мається на увазі право на купівлю

планшета за 1 грн.

ÊÎËÈ ÂÅÑÅËÊÀ ÏÀÄÀª ÍÀ ÇÅÌËÞЦе не кадри з фантастичного філь-

му і не робота комп’ютерної програ-ми. Це гори, і доволі поважного віку, їм близько 70 мільйонів років. А роз-фарбував їх такими неймовірними

кольорами найталановитіший худож-ник – природа. Китайський геологічний парк Дань-

ся належить до числа об'єктів Всесвіт-ньої спадщини ЮНЕСКО.

Tel.: (032) 235-77-13E-mail: mksukr@gmail.com Tel.: (032) 235-77-13

E-mail: mksukr@gmail.com