ї

Мова – у серці народу.

„Мова – це душа народу, а народ без мови не народ”

Володимир Сосюра:

Мова – у серці народуЗдрастуй, Слово,Українська Мово!Здрастуй, на межі тисячоліть!Квітни калиново й барвінково,Запашна вічнозелена віть.

Слово – крила , слово – диво,У незнане зоряне політ.Через мову щиро і правдивоОдкривається нам білий світ…

Споконвіку було Слово,Й було Слово в Бога.Й було Богом святе Слово, -Все постало з Нього.І життя було у НьомуЙ життя стало Світлом,Для вселюдського огромуВ темряві розквітлим.Помагай же Слову, Боже,Із пітьмою в герці,Щоб жило правдиве й гоже,

У людському серці

1

В шелесті калини, В шумі хвиль Дніпрових, В душах незрадливих Виплекана мово.

Мова наше - ДЖЕРЕЛО

Джерела тепла

Віри джерела.

Джерела кохань

Джерела всіх знань

Джерела пісень

Джерела відваги

Джерела натхнень

Джерела наснаги

„Мова – це душа народу, а народ без мови не народ” Володимир Сосюра

О слово рідне! Пращура молитво,Громи Перука, Велеса поля,Софія Київська — творіння Ярослава —Слов'яномовна праведна земля.

О слово рідне! України слава!Богдана мудрість і Тараса заповіт.І гул століть, і сьогодення гомін,В тобі злились, як духу моноліт.

О слово рідне! Мудре і прадавнє,Ти виросло з могутньої землі!Тебе жорстоко розпинали,А ти возносилось і не корилось — ні!

О слово рідне!

Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

Мова кожного народуНеповторна - і своя .В ній гримлять громи в негоду,В тиші трелі солов’я. На своїй природній мові І потоки гомонять. Зелен – клени у діброві, По – кленовому шумлять.Солов’їну, барвінкову,Колосисту – на віки –Українську рідну мовуВ дар дають мені батьки.

Мова кожного народу

Указ № 1241/97 „Про День української писемності та мови”: „Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада та день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. Леонід Кучма

Хто не знає свого минулого,Той не вартий майбутнього.Хто не відає про славу своїх предків,Той сам не вартий пошани… Максим Рильський

Та звідки ж воно, оце слово,

Ніколи, здається, не чуте?

Ну просто не слово, а чудо –

Та звідки ж воно, оце слово,

Таке таємниче, неждане.

Таке невловиме, жадане

Зійшло у свідомості слово…

- 1040 – 1056 роки – Нестор Літописець народився в м. Києві, мабуть, в багатій родині, тому що був освіченим, знав іноземні мови.- В 17 років – був прийнятий до Печерського монастиря послушником, маючи намір стати монахом і присвятити своє життя служінню Богу.- Витримав обов’язкове трирічне випробування і був удостоєний дияконського сану. Займався улюбленою справою – книжним навчанням. Написав „Житіє Феодосія Печерського”, „Чтєніє про Бориса і Гліба”. 1097 рік – вирушив у подорож по монастирях: збирав матеріал для написання літописного звіту. 1110 – 1113 роки – взявся за написання літопису для нащадків. Результатом 20-річної праці став літопис„Повість минулих літ”.

Пам’ятник Несторові Літописцю у сквері біля Києво-Печерської лаври

Черпаю силу з тебе знову й знову.

Щоби не вмерти, не впасти на путі,

Бо поки ти живеш вкраїнська мово!

І я живу і мій народ святий.

Ти віра наша, ти душа народу,

Могутнє предків - вічний заповіт.

Ми будем жить, від роду і до роду,

Допоки хліб росте, допоки буяє цвіт.

Славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства,

перші перекладачі грецьких духовних книг…

Просвітитель і перекладач, управитель однієї слов’янської провінції у Візантії, прийняв рішення стати монахом і вів усамітнений спосіб життя…

Філософ і просвітитель, знавець багатьох мов (латинська, арабська, староєврейська та інші), талановитий філолог, бібліотекар у патріаршій бібліотеці, перед смертю постригся у ченці...

Оригінальна система слов’янської писемності, складна творча переробка грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських знаків. Графіка такої азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавіту.

Від „глагол” – слово… Вважається давнішим письмом, але і досі не існує єдиної думки щодо походження. Азбука складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з’єднаних між собою.

…А літери, як неба зорі, Являють щастя нам удень. Увечері ти бачиш долю, Мрійливий затишок пісень.

Як добре, земле українська, Що кращії твої сини Плекають мову славнозвісну На творчій, ясній глибині…

Є слова, що білі-білі,Як конвалії, квітки,Лагідні, як усміх ранку,Ніжносяйні, як зірки

Є слова, як жар, пекучі,І отруйні, наче чад…В чарівне якесь намистоТи нанизуєш їх в ряд. Олександр Олесь

Скорботний календар української мови

1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 р. – закрито всі українські театри.

1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1989 р. – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову, як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

…Тепер ти вільна, рідна мово.

Писемність гучно розцвіла,

Все більше ніжності, любові

На наші довгії літа.

Розмова, думка, голос тихий,

Цікавий погляд дуже милий.

Тримайся мужності, вивчай,

Вдивись в лексичний водограй…

Крізь заборон важке камінняПробилась ти, немов проміння.Тобою можемо гордиться –Ти – чиста дзвонкова криниця.

Немало мов на білім світіТа серед них одна лиш - рідна!Наш рід великий, славозвісний,Бо є в нас мова, є в нас пісня!

Щасливі ми і горді, що читаємоШевченка і Франка, і Лесю УкраїнкуНа українській незрівнянній мові,Й не потребуємо більше словників.

Діамант дорогий на дорозі лежав, -

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не підняв діаманта того,

Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він знайшов.

Камінець дорогий він одразу впізнав,

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Мова українська – Шевченка слово,Лесі Українки і Марка Вовчка.Мова українська – то дарунок Бога.Це барвисте слово генія Франка. Мова українська – це і степ широкий, Це сади вишневі і гаї, ліси. Мова українська – океан глибокий Мудрості народу – вічної краси. Мова українська – це велика сила,Прадідів великих, це духовний світ.Це борців безстрашних братськії могили,Голод смертоносний і жорстокий гніт. Мова українська – берегиня наша, Пісня материнська , голос немовлят. Мова українська – це достатку чаша І найбільше свято із відомих свят.Мово наша рідна, йди широким крокомВпевнено і гордо в світле майбуття.Не лякайся, мила, цих тривожних років.Ти для нас - єдина і на все життя.

Мова українська

… Життя за віками спливає,А слово вростає у слово,

Бузками цвіте у розмаї.І краю праслову немає…

Страшні слова, коли вони мовчать,Коли вони зненацька причаїлись,Коли не знаєш, з чого їх почать,Бо всі слова були уже чиїмись.Хтось ними плакав, мучився, болів,Із них почав і ними ж і завершив.Людей мільярди і мільярди слів,А ти їх маєш вимовити вперше!Повторювалось все: й краса, й потворність,Усе було: асфальти й спориші.Поезія - це завжди Неповторність,Якийсь безсмертний дотик до душі.(Л. Костенко)

Я мова, понад мов - Мова українська, Живу в серцях усіх, духом променистим.Дарую людям радість, щастя, спілкування.І в Україні також смутку і зітхання.

Дівчина - Мова

Дякуємо за увагу!