2019 року прийом документів на молодшого спеціаліста почнеться 1 липня, вступники на базі 11 класів повинні будуть подавати заяви в електронній формі, а на базі 9 – у паперовій. Такі правила затверджені Умовами прийому на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста в 2019 році, що були опубліковані та офіційно набули чинності, 27 листопада 2018 року.

Так, на денну форму навчання на основі 9 класів прийом заяв та документів триватиме з 1 до 13 липня. Після цього – з 14 до 21 липня – проводитимуться вступні іспити, творчі конкурси та співбе-сіди. Варто відзначити, що 2019-го для зазначеної категорії вступників вперше творчі конкурси можуть проводитись у два тури, кожен з яких може оцінюватись окремо.

Список вступників, що отримають рекомендації до зарахування, оприлюднять до 12-ї години 23 липня, а саме зарахування відбуватиметься до 29 липня – за державним чи регіональним замов-ленням, до 1 серпня – за кошти фізичних або юридичних осіб. На контракт також можливе буде до-даткове зарахування до 30 серпня.

Такі вступники мають подати паперову заяву до приймальної комісії, додавши до неї необхідні до-кументи. Їх перелік визначається Умовами прийому, а також Правилами прийому конкретного закладу освіти.

Вступники на базі 11 класів з 1 липня зможуть зареєструвати свій електронний кабінет та підван-тажити в нього необхідні документи. 10 липня буде відкрита можливість подання електронних заяв. Їх прийом триватиме до 22 липня – для тих, хто вступає на основі співбесіди, вступних іспитів, творчих конкурсів, до 29 липня – для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО.

З 23 до 28 липня проходитимуть вступні іспити, а 23-25 липня – співбесіди.Однією з новацій буде те, що для вступників на бюджетні місця творчі конкурси проводитимуть до

початку прийняття заяв – з 1 до 10 липня. Щоб дати конкурсів не співпадали в різних закладах освіти, вони мають заздалегідь затверджувати графік та погоджувати його з МОН. З 11 до 22 липня можуть проводитись додаткові сесії творчих конкурсів для вступників на контракт.

Списки рекомендованих до зарахування оприлюднюватимуть до 12-ї год 1 серпня, а зарахування триватиме до 6 серпня – на бюджет, до 16 серпня – на контракт (додаткове зарахування до 30 верес-ня).

Вступники на базі 11 класу можуть подавати документи в паперовій формі лише у виключних ви-падках:

• для вступу за співбесідою, вступними іспитами, квотами, зокрема для іноземців;• для повторного навчання за кошти бюджету;• для реалізації права на першочергове зарахування;• за наявності розбіжностей в даних вступника в ЄДЕБО, атестаті, сертифікаті ЗНО;• у разі подання іноземного документа про освіту;• у разі подання документа про повну загальну середню освіту старого зразка;• у разі подання заяви після завершення реєстрації електронних кабінетів;• для нарахування додаткових балів;• у разі неможливості зареєструвати електронний кабінет або подати заяву в електронній формі з

інших причин, що підтверджено довідкою приймальної комісії.Вступникам на базі 11 класів також варто звернути увагу, що 2019-го для вступу прийматимуться

сертифікати ЗНО 2017, 2018 та 2019 років з усіх предметів, крім англійської, французької, німецької та іспанської мов. З іноземних мов можна подавати сертифікати лише 2018, 2019 років у будь-якій комбінації.

Докладніше дізнатися про всі правила вступу можна в Умовах прийому за посиланням: https://bit.ly/2RiUZSwНагадуємо, що учні, яким виповнилося 14 років, мають своєчасно звернутися для оформлення

паспорта. Це питання є особливо актуальним для тих школярів, які 2019 року планують вступати на молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра після 9-го класу.

За матеріалами сайтуwww.mon.gov.ua

ВСТУП-2019 НА МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА:

ДОКУМЕНТИ ПРИЙМАТИМУТЬ З 1 ЛИПНЯ, БУДУТЬ ДІЙСНІ СЕРТИФІКАТИ

ЗНО 3-Х РОКІВ, ВІДБУДУТЬСЯ ЗМІНИ В ТВОРЧИХ КОНКУРСАХ

Видається щоквартально

3,4(46)’2018

освітаТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ

Микола ХоменкоНе все так погано у нашому домі... 4Олександр МельникКомпетентнісний підхід до підготовки сучасного вчителя 7Валентина СухановаГуманізація освіти 13

Літта Максімова Актуальність спадщини В.О. Сухомлинського у світлі вимог сучасності до вчителя 18 Олександр Федишин Методичні аспекти студентоцентрованого навчання у закладах вищої освіти 23

На обкладинці: Ольга Куропатва, викладач Борщівськогоагротехнічного коледжу –переможець професійного конкурсу"Кращий куратор навчальної групи"

П о з и ц і я

О с в і т н і й п р о ц е с Вікторія Богдан, Антоніна Грисюк

Методичне обгрунтування бінарних занять 26 Аліса ЧоріДиспут як одна з форм активізації роботи студентів під час вивчення літератури 28Ірина Сухина, Михайло КолісникАктуальність вивчення іноземної мови при підготовці фахівцівтехнічних спеціальностей в коледжі 31Петро КовальЗасвоєння знань за підручником як одна із форм самостійноїроботи студентів 34Олена ЛадикаУдосконалення орфографічних навичок студентів шляхом використання дидактичних ігор на заняттях з української мови 36

Валентина Агеєва Комунікативна компетентність як складова професійної підготовки медичних сестер 41 Наталія Ісмаїлова Шляхи реалізації практико орієнтованого підходу до викладання психології в педагогічному коледжі 43 Василь Фойняк Поліпшення якості і практичної підготовки студентів-медиків 46 Тетяна Лагун Інноваційні підходи до проходження різних видів практик 48 Маріанна Михайлишин, Ірина Тернова Впровадження інтерактивних технологій навчання в освітній процес вищої школи 51 Валентина Цехова Інноваційні підходи до організації освітнього процесу при викладанні фармацевтичної хімії 54

Ігор Ілюшик, Денис Русаков Використання мультимедійної технології при захисті дипломних проектів 65 Олена Варава Розвиток інформаційно-аналітичної компетентності та професійного мислення як нагальна проблема медсестринської освіти 71

Гайдучик Г.М., Лобуренко О.В., Сергієнко Є.М. Використання інтерактивних технологій навчання під час викладання економічних дисциплін 75

Ц и ф р о в а к о м п е т е н т н і с т ь Олександр Суржик Використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні технічних дисциплін 56 Ніна Жук Використання віртуальної хімічної лабораторії в освітньому процесі 59 Надія Сачук Практична підготовка студентів економічного профілю з використанням онлайн-практики 63

І н т е р а к т и в н е н а в ч а н н я

Засновники:

Науково-методичний центр “Агроосвіта”

Асоціація працівників вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації

Асоціація працівників аграрнихнавчальних закладів України"Украгроосвіта"

Спілка голів обласних Рад директорів вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації

Редакційна колегія:

Тетяна Іщенко – головаСтаніслав НіколаєнкоОлександр МарченкоМикола Хоменко Людмила Котоловець Анатолій ПохресникОлег ДомінськийСвітлана Жуковська

Редакція:Світлана Жуковська – головний редакторНіна Цибенко – літературний редакторМарія Пісарєва – коректор

Видання зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України. Свідоцтво КВ №11064 від 28.02.2006 року

Верстка та дизайн

Людмила ШишкінаМаксим Цендревич

Адреса редакції:

м. Київ, вул. Смілянська, 11

Тел.-факс: (04577) 41-8-01e-mail: Osvitatk@ukr.netwww.osvitatk.com.ua

Видавництво НМЦ “Агроосвіта”Свідоцтво ДК №131003151, м. Київвул. Смілянська, 11 Тел.-факс: (04577) 41-8-01

Замовити журнал можна на сайтах:www.osvitatk.com.uawww.nmcbook.com.ua

Наклад 500

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ

Віра Демиденко Використання інтерактивних технологій при вивченні мікробіології 77 Катерина Лопатка, Ольга Рубан Зробимо навчання цікавим: метод проектів 79 Наталія Кирпиченко Використання ігрових методів навчання при вивченні технологічних дисциплін 84 Тетяна Вінарчук Використання ігрових технологій у викладанні соціально-педагогічних дисциплін 87 Ірина Голубкова Використання методу проектів для активізації пізнавальної діяльності студентів під час навчання фізики 90

О с в і т н і й м о н і т о р и н г Костянтин Юрченко Розробка кваліметричної моделі діяльності викладача на навчальному занятті 95 Алла Єлісєєва Тест як засіб оцінювання навчальних досягнень студентів 99 Ольга Сагай Методика впровадження моніторингу та оцінки якості навчання студентів на заняттях інформатики 103

Е к о л о г і з а ц і я о с в і т и Людмила Крят, Світлана Дзюба Екологічна свідомість студентів коледжів: ключові аспекти 106 Наталія Півненко Формування екологічної свідомості – важлива складова екологізації освіти 110

М е т о д и ч н а с к а р б н и ч к а Любов Калита 12 порад молодому викладачеві 115

Ю в і л е й Тетяна Гут 90-річчю Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна присвячується 117 Андрій Ільїн, Олена Байбара, Алла Євсюкова 75 років як одна мить 119

З д о с в і д у р о б о т и Алла Заболотна, Світлана Березинець Компетентнісний підхід у підготовці молодших спеціалістів 123 Ольга Прищепа Розвиток творчих здібностей студентів – важлива складова підготовки майбутніх фахівців 127 Лариса Бровко, Олена Стеценко Позааудиторна робота з економіки як засіб активації пізнавальної діяльності студентів 131 Людмила Хом'як Гуманізація процесу підготовки медичних сестер у світлі реформування сестринської освіти 137 Олена Троша Національно-патріотичне виховання у процесі вивчення математики 141 Оксана Якущенко Історія – це поруч... 143

Ф о р м у є м о о с о б и с т і с т ь

Г е н д е р н е в и х о в а н н я

П с и х о л о г і ч н і а с п е к т и

У в а г а ! О б д а р о в а н а д и т и н а !

Ф і з и ч н а п і д г о т о в к а с т у д е н т і в

Лариса Тригубова Мотиваційна адаптація студента до процесу навчання 145

Шевчук Н.І., Паламарчук Н.М., Власюк І.І. Психолого-педагогічні аспекти гендерного виховання в умовах навчального закладу 148

Оксана Коблевська Вплив особистого статусу студента на рівень навчальної успішності та згуртованості групи 151 Ніна Тарапон Форми і методи роботи з батьками 154

Надія Вороніна Проблеми навчання та виховання обдарованих дітей: сутність, структура, перспективи розвитку 158

Олег Копоть Професійно-прикладна фізична підготовка студентів коледжу 162

4

ПО

ЗИ

ЦІЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Значення освіти переоці-нити дуже важко. Власне ка-жучи, це один із головних ви-значальних факторів як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому. Тільки уявіть собі, якби у свій час син дрібного німецького чи-новника Адольф пройшов би все-таки творчий конкурс і вступив в художню академію, син грузинського селянина Йосиф продовжував би на-вчання в духовній семінарії, а син директора симбірської школи Володимир відвідував би заняття, а не здавав екза-мени екстерном, то світ, на-певно, був би зовсім іншим. У кожної людини настає в житті період, коли необхідно при-ймати рішення, яким шляхом рухатися далі. І в першу чергу це стосується освіти.

Переглядаючи результати прийому цього року, можна відзначити, що пройшов він без особливих потрясінь – і черг в приймальних комісіях не було, і апеляцій з боку абі-турієнтів і батьків особливо не надходило, і палаток перед міністерством ніхто не розби-вав, і в пресі та телебаченні обійшлось без розгромних статей та репортажів. Все до-бре? У плані організації – на-певно, так. А от щодо певних тенденцій, які мають місце за результатами прийому і демон-струють свою сталість, – вони,

м’яко кажучи, насторожують.Збільшується з кожним

роком кількість бажаючих навчатися у закладах осві-ти міст-мегаполісів (Київ, Львів, Харків, Дніпро), де осі-ло близько 52% абітурієнтів. Прийом до периферійних на-вчальних закладів зменшив-ся на 10–30%. Є можливість вирівняти цей процес? Так, є. Але лише шляхом підвищення привабливості навчального закладу, покращення соціаль-но- економічних та культурно-побутових умов в регіонах.

Зменшується кількість ба-жаючих з числа сільської мо-лоді навчатися в університе-тах – сільським коефіцієнтом скористалося лише 17 тис. абітурієнтів. До речі, не мож-на сказати, що цей коефіцієнт відчутно поліпшив ситуацію з забезпечення рівних можли-востей доступу до вищої осві-ти. Що таке примарне 1,05 – хоча б 1,25.

Стійкий інтерес до продо-вження навчання в універси-тетах виявляють випускники технікумів і коледжів. В окре-мих ЗВО цей показник скла-дає біля 70%. Дехто розгля-дає це як недолік, батьки ж, студенти і, головне, робото-давці – як великий позитив.

Зберігається підвищений інтерес до навчання на відо-мих престижних спеціальнос-тях, незалежно від наявності місць на бюджеті. У той час через фіксований перелік конкурсних дисциплін під час вступу на інженерно-технічні спеціальності (фізика, мате-матика, іноземна мова) зна-чно зменшилася кількість бажаючих бути інженерами. Так, в аграрних навчальних закладах прийом на цю спеці-альність порівняно з минулим роком скоротився майже на 40%.

Молодь продовжує вияв-ляти бажання навчатися за кордоном, при цьому необ-хідно зазначити, що далеко не гірша її частина. З’явилась тенденція до навчання за кор-доном вже після 9 класів. І, безумовно, всі розуміють, що зупинити це якимсь адміні-стративним шляхом немож-ливо.

Збільшується кількість уні-верситетів, до яких вступає не більше 200–250 осіб. Так що оптимізація навчальних закладів, як кажуть, не за го-рами.

Стурбованість викликають результати ЗНО з української мови та літератури в техні-

ÍÅ ÂÑÅ ÒÀÊ ÏÎÃÀÍÎ Ó ÍÀØÎÌÓ ÄÎ̲...

Микола Хоменко, заступник директораНауково-методичного центру «Агроосвіта», к.п.н., заслужений працівник освіти України

Çàâåðøèâñÿ 2018 ð³ê... Íåïðîñòèé ð³ê äëÿ íàøî¿ äåðæà-âè... Ñêëàäíèé ð³ê äëÿ îñâ³òÿíñüêî¿ ñï³ëüíîòè... ² íàäçâè-÷àéíî ñêëàäíèé ð³ê äëÿ òåõí³êóì³â ³ êîëåäæ³â...

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

кумах і коледжах, а тим паче – професійно-технічних за-кладах освіти. Якщо середній показник тих, хто не подолав поріг 100 балів, становить 11%, то в технікумах – 13%, а в аграрних – 22%. У закладах професійно-технічної освіти – біля 49%. А що далі? Якщо не складуть і повторно (що дуже реально) – не отримають ди-плома. Я вже не кажу про ро-бітничі професії. У цьому ви-падку атестат здебільшого не особливо і потрібен, якщо не збиратися продовжувати на-вчання. То, можливо, в таких ситуаціях все-таки видавати диплом, який дозволить роз-почати трудову діяльність, і атестат з оцінками, які відпо-відають дійсності.

Так, якість освіти, оціню-вання якості освіти – голо-вне, що сьогодні турбує не тільки освітянську спільноту. Якість освіти – питання, яке зале-жить, у першу чергу, від суб’єктів процесу, а от щодо оцінювання знань – воно ви-значається не тільки чіткими критеріями, об’єктивністю ви-кладача, а й певними норма-тивними підходами.

Пам’ятаєте картину Ф. Ре-шетникова «Знову двійка»? Розпач матері, стурбованість сестри, зацікавлений погляд брата і тільки пес радий недо-лугому школяру. Але всім зро-зуміло – це «двійка», «неза-довільна» оцінка. Не знаю, як сьогодні можуть розібратися батьки і студенти технікумів і коледжів, коли оцінювання знань проводять за декілько-ма шкалами, а якщо бути кон-кретними, аж за чотирма:

• шкільною 12-бальною (загальноосвітній цикл на-вчання);

• класичною 5-бальною (спеціальний цикл);

• кредитно-трансфер-ною 100-бальною (спеціаль-ний цикл);

• ЗНО – 200 балів (за-ключна атестація).

Під час викладання спеці-альних дисциплін викладачі спочатку оцінюють за класич-ною 5-бальною системою, а потім переводять у кредитно-трансферну. Сказати, що це в якійсь мірі підвищує якість знань студента, робить оці-нювання більш прозорим, об’єктивним, стимулюючим, – впевнений, що ні. Ускладнює сприйняття – безумовно, так.

Як це сталось і чому? Коли технікуми і коледжі були у ви-щій освіті, перехід на кредит-но-модульну, а в подальшому на кредитно-трансферну сис-тему загалом відповідав Бо-лонському процесу, інтеграції в європейський освітянський простір.

Сьогодні, коли підготовка молодшого спеціаліста вклю-чає загальну середню освіту, передвищу фахову і частково вищу, – такі колізії в оцінюван-ні знань тільки ускладнюють роботу викладача і навчання студента.

Чи потрібна кредитно-трансферна система оціню-вання молодшого спеціаліста, якщо цей рівень підготовки виведений з вищої освіти? Як знайти той освітянський лакмусовий папірець для оцінювання знань, який між-народний досвід необхідно використовувати, щоб спону-кати студента до навчання? А можливо, варто повернутись до нашого класичного?

Тепер поговоримо про ду-альну освіту. Під час диску-сій щодо її запровадження в в Україні звучали сумніви: «це вже було, до цього ми не готові, це можливо запрова-джувати лише при підготовці робітничих кадрів, у певних галузях ця форма неефектив-на, роботодавці не готові до роботи в цьому форматі, як проводити оплату виклада-

чів, як на це будуть реагувати контролюючі фінансові струк-тури, нові навчальні плани, який механізм реалізації». І ще багато чого говорилось...

Так, безумовно, у певній мірі в нас щось подібне було, навіть більш диференційова-но – заочна, вечірня форми навчання, екстернат, навчан-ня в навчально-курсових ком-бінатах. Було, але на певному етапі себе дискредитувало, через що втратило свою при-вабливість і ефективність.

Хтось може сказати, що це зовсім не те. Звичайно, не зовсім те – чотири дні ро-боти, один день навчання. Безумовно, що ця форма на-вчання дуже цікава. До речі, в Німеччині дуже пишаються, що майже всі, хто вчився за дуальною системою освіти, були працевлаштованими. Звичайно, що ми не зможе-мо копіювати таку систему навчання, як кажуть, один в один, але запровадити її вар-то, враховуючи певні особли-вості формування ринку праці і ринку освітянських послуг на сучасному етапі в Україні.

Хоча переконаний, якщо б в нас на заочній формі на-вчалися ті, хто працював в галузі за профілем свого на-вчання, а не міліціонери на зоотехніка, бібліотекарі на аг-ронома, то це було б не менш ефективно. Я залишаю поза увагою інші деталі, особливо нормативного характеру, які взагалі унеможливили під-готовку за заочною формою навчання для технікумів і ко-леджів.

Але процес пішов – є кон-цепція про дуальну освіту, наш європейський вибір і від-повідно потреба інтеграції в європейський освітянський простір – так що відступати нам нікуди (відзначаю це аб-солютно без сарказму). У той же час хотілось би застерег-

ПО

ЗИ

ЦІЯ

5

6 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

ти проти компанійщини при її запровадженні. Лише за ба-жанням, зваживши свої мож-ливості.

Найбільш реальним впро-вадження дуальної освіти вважаю при підготовці кадрів для аграрного сектору еконо-міки. Проте згадайте епізод з шедеврального фільму «Кав-казская пленница» – діалог Саахова зі своїм водієм щодо одруження: всі згодні, за ви-ключенням нареченої.

У нашому випадку наре-ченою виступає роботода- вець – головний гравець на цьому полі. Для того, щоб він став ще й зацікавленим в ре-зультаті гравцем, – він має бути мотивованим. Сьогод-ні, як ніколи до цього, виник дефіцит кадрів на виробни-цтві, з причин усім відомих. Підприємець готовий брати до себе на роботу студентів, але за умов, що термін пере-бування має бути не менше 3–4 місяців, вік – не менше 17 років, звичайно, певні про-фесійні навички і, одна з най-важливіших умов, – наявність посвідчення водія трактора, автомобіля або допуску ро-боти з техніко-енергетичними системами.

Проблема? Звичайно, так. Особливо для студентів ко-леджів і технікумів, які розпо-чинають навчання в 15 років, а права отримують у 18 (в Німеччині – у 16). Тому вирі-шення цього питання важли-ве не тільки для дуальної, а й для діючої системи освіти.

Під час відвідування в Ні-меччині ферми, де прохо-дить практику наш студент, ми почули багато приємних слів щодо його професійної підготовленості. Недолік – неволодіння мовою і відсут-ність прав. Просте, здається, питання, яке гальмує підго-

товку фахівців не тільки для сільського господарства, а й для інших галузей економіки. На жаль, без його вирішення розпочати роботу з впрова-дження дуальної освіти за головними профільними на-прямами в аграрному секторі буде важко.

Згадав, як був свідком роз-мови з літнім професором, який хотів видати підручник фахового спрямування об-сягом близько 800 сторінок без ілюстрацій, схем, графіків тощо. Скажу відверто – моно-графія в розширеному варі-анті. Дисципліна, для якої був призначений підручник, дуже цікава, яку можна проілю-струвати на кожній сторінці. Спроба коректно переконати, що підручник такого обсягу і в такому вигляді вже буде від-лякувати студента, наштовху-валася на стіну нерозуміння: «Як же так, тут напрацювання всього мого життя». Пропози-ція щось скоротити та зроби-ти цей матеріал привабливі-шим ентузіазму у, безумовно, досвідченого науковця не ви-кликала.

Звичайно, необхідно ви-значатися, для кого і для чого ми готуємо друкований мате-ріал. Якщо це наукова праця, то це дещо інше, ніж підруч-ник чи навчальний посібник. Безумовно, наукова робота потрібна, можливо, навіть студенту для підготовки кур-сової або дипломної, але не для навчання.

Проведене нещодав-но анкетування студентів щодо використання електро-нних і паперових носіїв ін-формації дало, як на мене, очікувані результати. Зде-більшого молодь надає пе-ревагу смартфонам та план-шетам. Цікаво також, що інформаційно-комп’ютерну

ерудованість молодь отримує здебільшого не на заняттях, а самостійно або від товаришів. В основному користуються ві-домими пошуковими система-ми в інтернеті, на жаль, рід-ко – підручниками, ще рідше – електронними посібниками. Власне кажучи, електронних посібників для широкого до-ступу обмаль. Якщо створення електронних підручників для школи в процесі формування єдиних підходів, то для вищої і професійної освіти – це не-початий край роботи. Хоча окремі викладачі уже мають свої напрацювання, але це в основному матеріал у PDF-форматі, без гіперпосилань, анімаційних і відеовставок.

Сучасні бібліотеки модер-нізуються, формуючи інфор-маційну електронну платфор-му. Цей процес відбувався б швидше, якщо б бібліотеки комунікували між собою, тим самим розширюючи свою ін-формаційну базу.

Сьогодні європейські за-клади освіти очікують загрозу від провідних брендових сві-тових вишів (Оксфорд, Гар-вард), які пропонують спіль-ноті дистанційне навчання за окремими освітніми програ-мами, а також індивідуальне навчально-методичне забез-печення. У таких умовах на-вчальним закладам необхід-но швидше консолідуватися, не гаяти час на те, що вже створено і що можна взяти в інших закладах освіти. Нові виклики не за горами!

2019 рік! Яким він буде для освітян? Для технікумів і ко-леджів? Чекаємо Закон «Про фахову передвищу освіту»... і впевнені, що не все так по-гано у нашому домі. Головне, щоб ми всі дбали про свою сім’ю, своїх рідних і, звичай-но, про свою країну.

7освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

Освіта XXІ століття – це освіта для людини. Соціаль-ні зміни, науково-технічний розвиток, якими відзначено останні десятиліття світової історії, вплинули на зміну мети і завдань освіти. Завдання су-часної школи – це виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, професіоналізмом, високими моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відпо-відних ситуаціях, застосову-вати знання і брати на себе відповідальність за таку діяль-ність.

Особливістю сучасного змісту початкової освіти є те, що він базується на принци-пах дитиноцентризму, в його основу покладено діяльніс-ний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи. В новому стандарті перед-бачена екологічна спрямова-ність освіти, впровадження здоров’язбережувальних тех-нологій. Стандарт початкової освіти спрямований на соці-алізацію школяра та перед-бачає формування ключових компетентностей: загально-культурної, громадянської, здоров’язбережувальної, ін-формаційно-комунікативної.

Рада Європи визначила п’ять основних груп ключових компетенцій, яким вона нада-ла особливого значення і які школа має формувати в учнів. Ці п’ять груп компетенцій уві-

йшли до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти як стратегічна мета загальноосвітньої середньої школи. Основними групами компетенцій є :

▪ соціальні – пов’язані з готовністю брати на себе від-повідальність, бути активним у прийнятті рішень, суспільному житті, врегулюванні конфлік-тів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні та розвитку демократичних інститутів сус-пільства;

▪ полікультурні – стосують-ся розуміння несхожості лю-дей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

▪ інформаційні – зумовле-ні зростанням ролі інформа-ції у сучасному суспільстві та передбачають опанування ін-формаційних технологій, умінь здобувати, критично осмислю-вати і використовувати різно-манітну інформацію;

▪ компетенції саморозвит-ку та самоосвіти – пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатись як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

▪ компетенції, реалізовані прагненням і здатністю до ра-ціональної продуктивної, твор-чої діяльності.

Проблемам компетентіс-ного підходу до організації навчального процесу при-свячені праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених – І.Г. Єрмакова, Д.О. Пузікова, Г.Г. Ковганич, Л.В. Сохань та ін. Розглядаються підходи щодо реформування як змістової, так і процесуальної сторони педагогічного процесу, розро-бляються технології, шляхи та умови компетентнісного підхо-ду до навчання та виховання школярів.

Проте у психолого-педа-гогічній літературі майже від-сутні праці, в яких би розгля-дались проблеми підготовки вчителів початкових класів на засадах компетентнісного під-ходу, немає визначеної точ-ки зору навіть щодо переліку компетентностей у сучасного вчителя. За такого підходу, коли не визначена модель під-готовки, шляхи, засоби, тех-нології, очікувати результату підготовки вчителя, який би міг проектувати і організовувати компетентнісний підхід до на-вчання і виховання молодших школярів, не приходиться.

Саме тому метою цієї статті є побудова моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах компетент-нісного підходу, обґрунтування

ÊÎÌÏÅÒÅÍÒͲÑÍÈÉ Ï²ÄÕ²Ä ÄΠϲÄÃÎÒÎÂÊÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ Â×ÈÒÅËß

Олександр Мельник, кандидат педагогічних наук, доцент, директор Комунального вищого навчального закладу«Запорізький педагогічний коледж» Запорізької обласної ради

Îñîáëèâ³ñòþ ñó÷àñíîãî çì³ñòó ïî÷àòêîâî¿ îñâ³òè º òå, ùî â³í áàçóºòüñÿ íà ïðèíöèïàõ äèòèíîöåíòðèçìó, â éîãî îñíîâó ïîêëàäåíî ä³ÿëüí³ñíèé, îñîáèñò³ñíî îð³ºíòîâàíèé òà êîìïåòåíòí³ñíèé ï³äõîäè.

8 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

алгоритму формування про-фесійних компетентностей. Проаналізуємо точки зору різ-них авторів щодо трактування сутності поняття «компетент-ність».

Так, зарубіжні вчені під ком-петентністю розуміють: здат-ність людини застосовувати свої знання (Халлаш); здат-ність, що ґрунтується на досві-ді або на знаннях, які людина розвинула завдяки практиці або освіті (Дж. Куллахан); на-вички й уміння, які особис-тість може використовувати в різних ситуаціях і контекстах та опановуючи нові ситуації (Ж.Перре).

Термін «компетентність» є похідним від слова «ком-петентний». Слово «компе-тентний» означає: 1) той, хто володіє компетенцією; 2) обі-знаний у певній галузі [8,107]. В сучасних словниках україн-ської мови відслідковується два аспекти тлумачення по-няття «компетентний»: 1) певні знання людини в якій-небудь галузі, яка з чим-небудь добре обізнана, тямуща; 2) певні по-вноваження, повноправність [5,69]. У науковій літературі до поняття компетентності вклю-чають, крім загальної сукуп-ності знань, ще й знання мож-ливих наслідків конкретного способу впливу, рівень уміння і досвід практичного викорис-тання знань.

О.Сироватко розуміє під компетентністю сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивос-тей, які необхідні людині для самостійного та ефективного вирішення різних життєвих си-туацій для того, щоб створити кращі умови для себе в кон-структивній взаємодії з іншими людьми.

О.Пометун до складових компетентності відносить зна-ння, уміння, навички та став-лення. С.Шишов наголошує, що компетентність одночасно поєднує мобілізацію знань,

умінь, поведінкові відносини.Отже, більшість авторів під

компетентністю розуміють за-гальну здатність і готовність особистості до дії, що ґрун-туються на знаннях і досвіді, які набуті завдяки навчанню і вихованню, зорієнтовані на становлення учня як суб’єкта життя і культури, активну інте-грацію в суспільство, освоєння багатогранної рольової палі-три [4,100].

Виходячи з трактування по-няття «компетентність», під компетентнісним підходом в освіті слід розуміти цілеспря-мований, систематичний, ке-рований процес формування компетентностей учнів засоба-ми навчального та виховного процесу, сім’ї, соціуму.

Компетентнісний підхід – це підхід до визначення результа-тів навчання, що базується на їх описі в термінах компетент-ностей. Компетентнісний під-хід – ключовий методологічний інструмент реалізації цілей Болонського процесу, який за своєю сутністю є студентоцен-трованим [9,18].

Саме компетентнісний під-хід розглядається як один з важливих концептуальних принципів, що визначає су-часну методологію оновлення змісту педагогічної освіти, як технологію вивчення вимог, які ставить професія до осо-бистісних якостей педагога, його психологічних здібностей та психофізіологічних можли-востей. Тобто створення об-разу педагога нової формації має слугувати розробленню цілісної моделі формування компетенцій, сучасних діагнос-тичних засобів для кількісного підходу та якісної характерис-тики компетентностей. Теоре-тико-методологічним засадам компетентнісного підходу зна-чну увагу приділено в працях таких вітчизняних і зарубіж-них дослідників, як Н. Бібік, Б. Блум, І. Галяміна, Ж. Делор, О. Дубасенюк, І. Зимняя, І. Зязюн,

П. Згага, Є. Климов, Н. Кузьмі-на, Я. Кузьмінов, В. Кушнір, В. Ларіонова, Є. Моісеєв, О. По-метун, Л. Пуховська, А. Реан, О. Савченко, В. Хутмахер, А. Хуторський та ін. У контексті їхніх ідей компетентність роз-глядається як складна інте-грована характеристика осо-бистості, яку розуміють як сукупність знань, умінь, нави-чок, ставлень, а також досві-ду, що дає змогу ефективно провадити діяльність або ви-конувати певні функції, забез-печуючи вирішення проблем і досягнення певних стандартів у галузі професії або виді ді-яльності [7,18–24].

На жаль, сучасні підручни-ки із педагогіки та методик не ставлять завдання формувати компетенції вчителя. Мова йде про уміння, навички, функції. Навіть в державному стандар-ті підготовки вчителя початко-вої школи визначені функції: охорона життя і здоров’я дітей, освітня, розвивальна, дидак-тико-методична, соціально-ви-ховна та функція професійно- особистісного вдосконалення вчителя, кожна з яких містить перелік інтегрованих умінь, що формуються у педагогіч-ному процесі засобами різних навчальних дисциплін. Ви-сунута вимога використання структурно-логічної схеми під-готовки фахівців та засобів діагностики рівня освітньопро-фесійної підготовки фахівців, які, на жаль, не входять до складу стандарту. Тобто навіть визначення якості підготов-ки вчителів початкової школи за держстандартом залежить від «творчості» колективів на-вчальних закладів. З огляду на це проаналізуємо поняття «професійна компетентність», її складові та визначимо зміст професійних компетентностей вчителя початкової школи.

Так, В. Горб зазначає: «Про-фесійна компетентність – осо-бистісні можливості спеціаліс-та, які дають йому змогу діяти

9освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

конструктивно в рамках пев-ної професійної компетенції» [1,46]. До цих особистісних можливостей відносять за-гальні та спеціальні здібності людини до виконання певної професійної діяльності; знан-ня, навички, вміння, а також накопичений професійний та життєвий досвід; готовність до професійної діяльності.

І. Лернер, В. Краєвський, О. Хуторський запропонували розглядати професійну ком-петентність як єдність трьох складових: когнітивної – на-явність системи педагогічних і спеціальних предметних знань; операціонально-техно-логічної – володіння метода-ми, технологіями, способами педагогічної взаємодії, мето-дами навчання окремого пред-мета; особистісної – етичні й соціальні позиції й установки, риси особистості спеціаліста [10].

В.Сластьонін вважає, що професійна компетентність відображає не тільки рівень знань, умінь, досвіду, до-статній для досягнення цілей професійної діяльності, а й соціально-моральну позицію особистості [6,368].

У структурі професійної компетентності А. Маркова виокремлює такі компонен-ти: спеціальний – володіння власне професійною діяльніс-тю на досить високому рівні, здатність проектувати свій подальший професійний роз-виток; соціальний – володін-ня спільною професійною ді-яльністю, співробітництвом, а також прийнятими в даній професії прийомами профе-сійного спілкування; особис-тісний – володіння прийомами особистісного самовиражен-ня та саморозвитку засобами протистояння професійним деформаціям особистості; індивідуальний – володіння прийомами самореалізації і розвитку індивідуальності у межах професії, готовність до

професійного зростання, вмін-ня раціонально організувати свою працю без переванта-жень [3].

Зміст професійної ком-петентності педагога, за А. Марковою, характеризується процесуальними й результа-тивними показниками і ви-значається як його здатність і готовність виконувати осо-бисту професійну діяльність. На її думку, домінуючим бло-ком професійної компетент-ності педагога є такі харак-теристики: мотивація, тобто спрямованість особистості; якості – педагогічні здібності, психологічні стани, процеси, характер; інтегральні харак-теристики особистості, тобто педагогічна самосвідомість, креативність, індивідуальний стиль [2].

Таким чином, аналіз психо-лого-педагогічної літератури дає змогу виділити такі скла-дові професійних компетент-ностей:

- комплекс знань, умінь, на-вичок;

- властивості і якості осо-бистості;

- алгоритми вирішення про-фесійних завдань;

- готовність до здійснення діяльності;

- поєднання теоретичної і практичної підготовки;

- ефективне спілкування;- прийоми і засоби само-

розвитку, самовдосконалення, самореалізації;

- готовність приймати ефек-тивні рішення;

- здатність вирішувати про-фесійні проблеми і завдання;

- особистісні характеристи-ки, особистісне новоутворення;

- певний психологічний стан, що дає можливість діяти самостійно і відповідально;

- здатність і уміння викону-вати певні професійні функції;

- обізнаність як властивість особистості;

- професійно статусні мож-ливості.

Зазначимо різноманіття підходів до розуміння сутності професійної компетентності. На нашу думку, оскільки про-фесійна компетентність пе-редбачає певну діяльність, дію із вирішення професійних (виробничих) проблем, то і її структура буде відповідати структурі діяльності та містити такі компоненти: мотивацій-ний, змістовий, операційний, рефлексивний. А рівень сфор-мованості, якість професійної компетентності буде залежати від досвіду, ступеня знань та вмінь, особистісних якостей та властивостей особистості. Тому для успішного форму-вання професійних компетент-ностей слід планувати роботу із формування її складових (компонентів).

Не ставимо за мету про-аналізувати різні підходи до класифікації професійних компетентностей. На нашу думку при визначенні видів професійних компетентнос-тей будемо виходити із струк-тури діяльності педагога, його функцій. Основною функці-єю педагога за І.П. Підласим є управління процесами на-вчання, виховання, розвитку і формування особистості ви-хованців. Відповідно загальна функція управління містить складові: цілепокладання, діагностування, прогнозуван-ня, проектування, плануван-ня, інформування, організація, оцінка і контроль, коригування, рефлексія. Успішній реалізації зазначених функцій у педаго-гічному процесі сприяють ком-петентності: цілепокладання, діагностична, прогностична, проективна, конструктивна, інформаційна, організаційна, контрольно-оцінювальна, ко-мунікативна, дидактична, при-кладна, стимулююче-коригу-вальна, рефлексивна.

Розкриємо зміст зазначених професійних компетентностей вчителя.

10

ПО

ЗИ

ЦІЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Здатність цілепокладан-ня: визначати освітню, вихов-ну, розвивальну мету уроку, заняття, виховних заходів; мо-дель та програму виховання учня, колективу; мотивувати види діяльності на уроці, за-нятті, виховних заходах.

Здатність діагностич-на: вміння добирати діагнос-тичні методики, щоб визначати вікові та індивідуальні особли-вості учнів, їх зону актуально-го та найближчого розвитку, рівень навченості та навчаль-них можливостей; особливості взаємин учнів у колективі; рі-вень сформованості якостей особистості.

Здатність прогностич-на: вміння моделювати сис-тему навчальної та виховної роботи; індивідуальну траєкто-рію розвитку вихованця; стиль взаємин у дитячому колективі; привабливі цілі та завдання; проект уроку, заняття, вихов-них заходів; наочні посібни-ки та обладнання; ефективні види діяльності.

Здатність конструюва-ти: структуру уроків різних ти-пів у різних класах, добирати ефективні методи і прийоми роботи, наочні посібники та обладнання; трансформувати зміст освіти в доступну, при-вабливу для учнів форму; ви-користовувати сучасні педа-гогічні технології; розробляти плани уроків, занять, виховних заходів, програми взаємодії з учнями та їх батьками, колега-ми, програми індивідуального професійного зростання.

Здатність інформацій-на: вміння користуватись ка-талогами, картотеками, до-бирати інформацію, готувати анотацію, тези, конспектувати; відбирати потрібний зміст із підручників, посібників, періо-дичної преси, електронних но-сіїв інформації для реалізації освітніх, розвивальних, вихов-них завдань, пропаганди педа-гогічних знань.

Здатність організацій-на: вміння організувати влас-ний час, доцільно розподіляти час уроку, заняття, виховних заходів; ефективно викорис-товувати дошку, обладнання, засоби навчання; організувати учнів на виконання навчаль-них та виховних завдань, керу-вати їх самостійною пізнаваль-ною діяльністю, самостійною роботою; пояснювати зміст та інструктувати учнів щодо ви-конання завдань на уроці та самостійної домашньої робо-ти; чергувати режим праці та відпочинку; ефективно поєд-нувати різні види навчальних завдань відповідно до віку та можливостей учнів; згуртову-вати дитячий колектив та ко-лектив батьків класу; керувати індивідуальною, парною, гру-повою, колективною та фрон-тальною роботою учнів.

Здатність комунікатив-на: вміння налагоджувати контакт з учнями, колегами, батьками; будувати взаємини на принципах гуманізму, толе-рантності та поваги; викликати довіру у вихованців, їх батьків, колег; вибудовувати ефектив-ну інтеракцію; виділяти голо-вне в навчальному матеріалі; володіти прийомами педаго-гічної техніки.

Здатність контрольно-оцінювальна: вміння забез-печити контроль за роботою учнів, знати і вдало викорис-товувати критерії та норми оцінювання навчальних досяг-нень, відслідковувати та облі-кувати індивідуальний приріст вихованців, їхнє просування за власною траєкторією розви-тку; вміння вести шкільну до-кументацію.

Здатність стимулююче-корекційна: вміння помічати та схвалювати успіхи і досяг-нення вихованців, використо-вувати вербальну оцінку, за-соби морального заохочення; вносити зміни та корективи до власної діяльності та діяль-ності учнів залежно від отри-

маних результатів.Здатність рефлексивна:

вміння аналізувати успіхи і не-доліки власної діяльності, ви-значати фактори та умови, які сприяють успішному досягнен-ню поставлених цілей; причи-ни невдач.

Змістом мотиваційної складової професійних ком-петентностей є гуманістич-ні цінності, погляд на дитину як на партнера, суб’єкта пе-дагогічного процесу, бажання і потреба будувати педагогічну взаємодію на засадах педаго-гіки співробітництва, усвідом-лення власної відповідальнос-ті за формування і розвиток особистості; інтерес до педа-гогічної професії, бажання за-йматись нею, усвідомлення своїх здібностей та можливос-тей. У мотиваційній сфері осо-бистості вчителя виокремимо внутрішню і зовнішню мотива-цію. До внутрішньої мотивації відносимо:

а) наявність пізнавально-го інтересу до педагогіки, пси-хології та методик викладання навчальних предметів, потре-би у професійних знаннях;

прагнення доводити власні думки, розмірковувати в про-цесі професійної взаємодії;

б) наявність процесуаль-ного інтересу – інтересу до організації навчально-творчої діяльності школярів;

в) наявність потреби в конструктивній взаємодії з учнями, їхніми батьками, коле-гами по роботі.

До зовнішньої мотивації на-лежить соціально зумовлене прагнення до самоосвіти та саморозвитку; почуття відпо-відальності за свою роботу. Реалізується мотиваційний компонент як готовність вчите-ля до здійснення освітньо-ви-ховного процесу, управління розвитком особистості учня, класного колективу. Мотива-ційна складова професійних компетентностей формується системою роботи: виховний

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 11

ПО

ЗИ

ЦІЯ

процес, мотивація навчальної діяльності студентів виклада-чами, застосування засвоєних способів дій під час різних ви-дів педагогічної практики.

Змістова складова про-фесійних компетентнос-тей формується у педагогіч-ному процесі під час вивчення психолого-педагогічних дис-циплін, методик викладання предметів початкової школи, самостійної пошукової та до-слідницької діяльності сту-дентів. Студенти засвоюють знання про особливості фор-мування і розвитку особистості на різних вікових етапах, шля-хи та умови формування ко-лективу, закономірності, прин-ципи, методи, засоби, форми організації освітньо-виховного процесу, зміст освіти, педа-гогічні технології, програму виховання; знання суб’єктної парадигми освіти, морально-етичних якостей особистості, правил поведінки та етикету. Теоретичні знання підтвер-джуються спостереженням за педагогічною діяльністю під час практики, позанавчальної виховної роботи, показових та пробних уроків та занять. Сприяє формуванню змісто-вого компонента професійних компетентностей і самостій-на доаудиторна, аудиторна та післяаудиторна самостійна робота студентів, виконання творчих завдань, проектів, до-сліджень, курсової роботи.

Операційна складова ком-петентностей – це специфічні навчальні дії, за допомогою яких відбувається розв'язання навчальних завдань. Виділя-ються дії, які в сукупності ство-рюють алгоритм розв'язування будь-якого навчального за-вдання:

- дії по виділенню про-блеми з поставленого на-вчального завдання;

- дії виявлення загаль-ного способу розв'язування на основі аналізу загальних від-ношень у матеріалі, що вивча-

ється;- дії моделювання загаль-

них відношень навчального матеріалу й загальних спосо-бів розв'язування навчальних проблем;

- дії конкретизації й збагачу-вання окремими проявами за-гальних відношень і загальних способів дій;

- дії контролю за ходом і ре-зультатами навчальної діяль-ності;

- дії відповідності процесу й результату діяльності студента поставленому перед ним на-вчальному завданню та пробле-мам, які випливають з нього.

Операційний компонент як узагальнена система способів дій різного ступеня складності формується під час виконан-ня різних вправ на практичних та лабораторних заняттях, а також під час самостійного проведення різних видів пе-дагогічної діяльності під час практики, позанавчальної ви-ховної роботи, практики про-бних уроків і занять, передди-пломної педагогічної практики. Викладачам важливо забезпе-чити наступність та послідов-ність у формуванні способів дій через ввідні, тренуваль-ні, творчі вправи. Особливо ефективними для формування операційної складової компе-тентностей, на нашу думку, є вправи з моделювання педа-гогічного процесу, вирішен-ня конкретних педагогічних ситуацій, завдань, проектів, в яких студент усвідомлює відповідальність за доручену справу, враховує особливості учнів, школи, засоби навчан-ня. Доречним є створення «педагогічного тренажера» – відеозаписів фрагментів уро-ків, занять, ситуацій, завдань, вирішуючи які студент зможе реалізувати власний творчий потенціал.

Рефлексивний компонент професійних компетент-ностей передбачає співвідне-сення отриманого результату

із програмовими вимогами, аналіз якості виконання та за-трачених зусиль, шляхів та умов удосконалення якості виконання. А. Маркова виді-ляє три рівні рефлексивного відображення у педагогічній діяльності. Перший рівень до-сягається у процесі реалізації виконавчої функції, коли вчи-тель організовує навчальну діяльність учнів, вступаючи з ними в безпосередню вза-ємодію. У такому разі об'єктом рефлексії є діяльність учнів під керівництвом учителя. Дру-гий рівень досягається у про-цесі виконання конструктивної функції, коли об'єктом аналізу вчителя є цілісна педагогіч-на ситуація, якою охоплено і учнів, і вчителя, і сам процес взаємодії між ними. Тепер вчи-тель робить об'єктом аналізу свої власні дії, які привели до успіхів чи невдач у діяльності учнів. На цій основі планує за-соби подальшого педагогічно-го впливу, оцінює результати своєї праці. На третьому рівні рефлексивного відображення педагогічної дійсності вчитель робить об'єктом свого ана-лізу і виконавчі, і контрольні функції, тобто досліджує свою практичну діяльність у всіх ас-пектах [3,148].

Формується через усвідом-лення ідеального зразка, оцін-ку виконаного викладачем, взаємо- та самооцінку за за-даним алгоритмом, інструкцію.

Компетентнісний підхід ви-магає особистісної спрямо-ваності під час формування змісту освіти. Необхідно також забезпечити суб’єктну пози-цію студентів у педагогічному процесі. Цьому будуть спри-яти адекватні методи і техно-логії навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості різнопланові, тому доречно окреслити провідні стратегічні напрямки, визна-чивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя не існує.

12

ПО

ЗИ

ЦІЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Потенціал продуктивних методик і технологій є дуже високим і реалізація його без-посередньо впливає на досяг-нення такого результату на-вчання, як компетентність.

При формуванні професій-них компетентностей виклада-чам слід дотримуватись таких умов:

- головним є не навчальна дисципліна, яку викладаєте, а особистість студента, яку ви формуєте. Не навчальна дис-ципліна формує особистість, а викладач – своєю діяльністю, пов’язаною із вивченням на-вчальної дисципліни;

- ставте студентів у ситуа-ції, що вимагають виявлення та з’ясування розбіжностей між фактами, що спостеріга-ються, і наявними знаннями;

- слід вчити мислити, вста-новлювати причинно-наслідко-ві зв’язки;

- пропонуйте використову-вати знання у практичній ді-яльності;

- спонукайте думати та ді-

яти самостійно, пропонувати власне трактування, автор-ський варіант вирішення про-блеми;

- розвивайте вміння ви-словлювати переконливо і до-ступно власні думки;

- демонструйте студентам перспективи навчання;

- використовуйте схеми, логічні опори, плани, щоб за-безпечити засвоєння системи знань;

- враховуйте індивідуаль-ні особливості та можливості студентів, об’єднуйте в дифе-ренційовані групи студентів з однаковим рівнем;

- вивчайте і враховуйте жит-тєвий досвід студентів, їх інте-реси, особливості розвитку;

- заохочуйте дослідницьку, пошукову діяльність студентів;

- максимально наближайте навчальний матеріал до ре-альної практичної діяльності;

- формуйте потребу у здо-бутті знань, удосконаленні власного професійного рівня впродовж життя.

Отже, узагальнюючи, ви-ведемо алгоритм формування професійної компетентності: готовність до виконання (мо-тивація) – усвідомлення та осмислення способу виконан-ня – практикування, вправ-ляння у звичному та творчому способі застосування теоре-тичних положень – аналіз ре-зультативності та якості ви-конання – внесення змін та доповнень, коригування отри-маних результатів.

Зрозуміло, що формування складових компетентностей буде залежати від системи цінностей, психо-фізіологіч-них особливостей особистості, її життєвого досвіду, особис-тісних якостей. Ефективність формування професійних ком-петентностей в значній мірі визначається максимальною індивідуалізацією процесу під-готовки вчителя на засадах особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів.

Список використаних джерел1. Горб В. Технологические аспекты педагогического мониторинга взаимоотношений

субьектов образовательной деятельности в вузе / В.Горб // Стандарты и мониторинг в обра-зовании.– 2003.– №2.– С.46–52.

2. Маркова А.К. Психологические критерии и ступени профессиональности учителя //Педагогика. – 1995. – №6. – С.56–63.

3. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – Москва : Международ-ньій гуманитарньїй фонд «Знание», 1996. – 308 с.

4. Національний освітній глосарій : вища освіта / авт.-уклад. І.І.Бабин, Я.Я.Болюбаш, А.А.Гармаш й ін. ; за ред. Д.В.Табачника і В.Г. Кременя. – Київ : Плеяди, 2011. – 100с.

5. Новий тлумачний словник української мови в чотирьох томах. – 2000. – Т.2.6. Педагогика профессионального образования / Под ред. В.А. Сластенина. – Москва. :

Издательский центр «Академия», 2004.– 368с.7. Пометун О.І. Формування громадянської компетентності : погляд з позиції сучасної

педагогічної науки / О.І.Пометун // Вісник програм шкільних обмінів.– 2005.– №23.– С.18–24.8. Словарь иностранных слов.– Москва, 1987, С.107–108.9. Хомич В. Формування особистості вчителя : компетентнісний вимір/Рідна школа. –

2012. – №11.– С.18.10. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты //Интернет-жур-

нал «Эйдос». – http://eidos.ru/journal/2002/0423.htm

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 13

ПО

ЗИ

ЦІЯ

Національна доктрина роз-витку освіти України є дер-жавним документом, який ви-значає стратегію й основні напрямки її розвитку в XXI столітті. Українська держава потребує всебічного й гармо-нійного розвитку творчої осо-бистості, забезпечення і до-сягнення мети громадянського виховання. Основна мета української системи освіти – «створити умови для розвитку і самореалізації кожної осо-бистості як громадянина Укра-їни, формувати покоління, яке здатне навчатися впродовж життя, створювати й розви-вати цінності громадянського суспільства».

У наш час відбувається змі-на парадигм навчання, обира-ються нові пріоритети. Осно-вна вимога сьогодення – це створення і введення в дію механізмів гуманізації освіти. У Лисичанському державному гірничо-індустріальному коле-джі було проведено соціологіч-не дослідження для визначен-ня думки студентів щодо: ролі вищої освіти; головної задачі людини; визначення основних цілей освіти; самостійної робо-ти студента.

Аналізуючи отримані ре-зультати, слід відзначити, що в деяких питаннях в розумінні сутності і задач освіти студен-ти випереджають наше (ви-кладачів) уявлення. Головну задачу вищої освіти студенти

вбачають в отриманні нави-чок і вмінь для професійної діяльності (33,3%), в набутті вмінь орієнтуватися в життє-вому просторі, проектувати і передбачати можливі наслідки в майбутній професії (56,6%).

Студенти вважають, що освіта повинна збагатити їх ме-тодологією творчої діяльності (40%) вмінням проектувати і передбачати можливі наслідки в майбутній професії, оскільки творчість дає людині можли-вість нестандартно мислити, знаходити нові оригінальні рі-шення. Основою для творчості є пізнавальна активність, вну-трішня мотивація.

60% студентів вважають, що навчання повинно протіка-ти під керівництвом викладача, однак ними не заперечується роль самостійної роботи, так як самостійна робота, перш за все, завершує завдання всіх інших видів діяльності.

Основні навички і вміння самостійної роботи повинні сформуватися в середній шко-лі. Однак, як показують спо-стереження і практика, частіш за все цього не буває. Потра-пляючи в нові умови, багато студентів губляться, в зв’язку з тим, що не володіють засо-бами самостійної роботи. До 50% студентів першого курсу

не вміють систематизувати матеріал для подальшого ро-зуміння, а також не володіють навичками роботи з літерату-рою.

В соціологічному дослі-дженні я зацікавилась думкою студентів про те, чия актив-ність – студентів чи викладача – має бути вищою в навчаль-ному процесі. 60% вважають, що активність студента пови-нна бути вища. На мій погляд, це позитивна тенденція.

Одна з найбільш сутнісних рис сучасного суспільства – людиноцентризм. Оскільки розвиток людини як особис-тості є головною передумовою подальшого розвитку суспіль-ства, він є основним показ-ником, критерієм суспільного прогресу.

Мета освіти – всебічний роз-виток людини як особистості і найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумо-вих і фізичних здібностей, ви-ховання високих моральних якостей, формування грома-дян, здатних до свідомого со-ціального вибору, збагачення на цій основі інтелектуально-го, творчого і культурного по-тенціалу народу, піднесення його освітнього рівня, забезпе-чення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

ÃÓÌÀͲÇÀÖ²ß ÎѲÒÈ

Валентина Суханова,викладач Лисичанського державного гірничо-індустріального коледжу

Ó íàø ÷àñ â³äáóâàºòüñÿ çì³íà ïàðàäèãì íàâ÷àííÿ, îáèðàþòüñÿ íîâ³ ïð³îðèòåòè. Îñíîâíà âèìîãà ñüîãî-äåííÿ – öå ñòâîðåííÿ ³ ââåäåííÿ â ä³þ ìåõàí³çì³â ãóìàí³çàö³¿ îñâ³òè.

14 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

Головна роль викладача – навчити вчитися, вміти органі-зувати пізнавальну діяльність і керувати нею. Дати молодій людині необхідні знання, під-готувати до професійної ді-яльності (точніше кажучи, до роботи) легше, ніж допомогти їй сформуватися як особис-тості. Гуманізація освіти дасть можливість створити освіче-ну і розвинену особистість, з одного боку, і висококваліфі-кованого фахівця – з іншого, оскільки професіоналізм – один з аспектів цілісного буття особистості. Навчити студента розуміти проблеми людини, замислюватися над ними та шукати шляхи їх вирішення – одне з головних завдань гума-нізації.

Отже, гуманізація освіти знаходить відображення, в першу чергу, в максимальній індивідуалізації і диференці-ації навчання, що передба-чає зміну статусу студента: він з об’єкта, який пасивно сприймає інформацію, стає суб’єктом, активним учасни-ком навчального процесу.

Шляхи гуманізації освіти: формування відносин співро-бітництва між усіма учасни-ками освітньо-виховного про-цесу; виховання у студентів морально-емоційної культури взаємовідносин; формування у тих, хто навчається, емо-ційно-ціннісного досвіду розу-міння людини; створення ма-теріально-технічних умов для нормального функціонування освітнього процесу, що вихо-вує гуманну особистість: щиру, людяну, доброзичливу, мило-сердну, з розвиненим почут-тям власної гідності й поваги до іншої людини.

Розвиток нових освітніх технологій сприяє збагаченню психолого-педагогічної, тео-ретико-методологічної та на-уково-методичної підготовки викладача. Технологічна гра-мотність педагога дає змогу йому усвідомлювати своє іс-

тинне покликання, більш ре-ально оцінити, осмислити та вивчити педагогічний досвід, проаналізувати причини труд-нощів, спроектувати шляхи їх подолання, спрогнозувати ре-зультати та наслідки прийнятих рішень, педагогічну корекцію через ненасилля, регулювати взаємозв’язки у педагогічному процесі як «суб’єкт – суб’єктні» та вибирати оптимальні педа-гогічні технології. Та головне – допомагає особистісному становленню самого фахівця, формуванню важливих про-фесійних якостей: гуманності, толерантності, креативності.

Нова організація навчання починається з чіткого усвідом-лення викладачем бажаного рівня навчальних досягнень студентів. Ми маємо прагну-ти до формулювання чітких, зрозумілих, реальних, вимірю-вальних очікуваних результа-тів як окремого заняття, так і вивчення теми, розділу, курсу. Варто знайти цікаві прийоми мотивації навчальної діяль-ності студентів на занятті, ви-користати інтерактивні техно-логії навчання як інноваційні, такі, що стимулюють пізна-вальну активність і самостій-ність студентів, розвивають творче мислення, сприяють саморозвитку особистості, здійснюють орієнтований під-хід у вивченні всіх дисциплін. Історія України, як і інші дис-ципліни, покликана спонука-ти студента стати активним учасником навчання, не лише сприймати інформацію, а й самому виявляти ініціативу у вирішенні складних завдань, бути добре ознайомленим із процесами і потребами на-вчання, сповненим почуття са-моцінності й самовпевненості завдяки своїм здобуткам.

Мета історії – пробудити національну і духовну свідо-мість, виховати людину, яка вміє самостійно мислити, змо-же зробити свій внесок у роз-виток суспільства та держави

і буде озброєна необхідними для цього знаннями й уміння-ми. Історія відіграє важливу роль у процесі становлення духовності суспільства. Духо-вні надбання позитивно впли-вають на професійну діяль-ність сучасного спеціаліста, допомагають правильно оціни-ти правові явища, визначити внутрішній імператив службо-вого обов’язку, прийняти спра-ведливі рішення.

Атмосфера актуалізації та демократизації життя в Україні вимагає нового педагогічного бачення і зміни парадигми в напрямі виховання й самови-ховання студентської молоді.

Державна національна програма «Освіта (Україна XXI століття)» визначає осно-вну мету національного ви-ховання: «Набуття молодим поколінням соціального до-свіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури національних взаємин, фор-мування в молоді незалежно від національної приналеж-ності особистих рис громадян Української держави, розвине-ної духовності, фізичної доско-налості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури».

Все для людини, для її бла-га. Не може бути більш бла-городної мети. І педагогіка як наука про виховання має бути педагогікою особистості, має теоретично осмислювати і за-безпечувати на практиці ство-рення сприятливих умов для засвоєння підростаючими по-коліннями соціального досвіду, виробленого людством, досві-ду інтелектуального, чуттєвого та реального відповідно до по-треб індивідуальності та жит-тєдіяльності суспільства. Така мета виховання глибоко гу-маністична. Вона передбачає виховання особистості щасли-вої, гармонійно розвиненої, що забезпечується створенням умов для вільного самороз-

15освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

витку, для особистісної само-реалізації такою організацією життя та діяльності, яка дає можливості оптимально роз-винути закладені природою задатки та нахили. Сучасна особистість має бути готовою не лише до самовдосконален-ня, але й до творчості, бути творцем, перетворювачем сві-ту, творцем власного щастя, а отже, суб'єктом історичного процесу.

Ось чому індивід з його за-датками, потребами, інтереса-ми, пориваннями знаходиться в центрі педагогічного про-цесу. Важливими засобами формування духовності особи є засвоєння соціальних цін-ностей, які прийнято вважати пріоритетними. Студенти усві-домлюють, що хоч би як змі-нювалось суспільство, хоч би яких трансформацій зазнава-ли його основні сфери, детер-мінуючим чинником життєді-яльності особи, нормативною характеристикою і способом життя є духовні (соціальні) цін-ності як універсальний компо-нент мотивації соціальної по-ведінки.

Виховання в людському ви-мірі – це гуманістичний осо-бистісно орієнтований процес. Виходячи з історичних і су-часних концепцій особистості, епіцентром виховання, його вищою духовною цінністю є людина. Людина набуває сво-єї духовної сутності, стає час-тиною людства, оволодіваю-чи культурою і розвиваючи її. Культурна сутність людини є системоутворювальним ком-понентом її цілісності. З педа-гогічної точки зору виховання студентської молоді означає розвиток таких якостей: висо-кий рівень самосвідомості, по-чуття власної гідності, самопо-вага, самостійність, здатність до орієнтації у світі, духовні цінності, вміння приймати рі-шення і нести відповідальність за них.

Цілеспрямованість є най-

важливішою ознакою вихов-ного процесу. Об'єктом вихо-вання є особистість студента, розвиток і формування якого залежить від цілеспрямованих навчально-виховних впливів. Багатогранність особистості перебуває в прямій залеж-ності від змісту та стосунків з іншими людьми, від творчої спрямованості праці в різних сферах матеріального і ду-ховного виробництва, від ак-тивного ставлення до життя в цілому. Висока національна самосвідомість, любов і від-даність Україні, готовність до праці в ім'я розвитку своєї дер-жави – ось найважливіші соці-альні риси особистості.

Виховна система навчаль-ного закладу – це цілісна структура, яка сприяє успішній діяльності вихованця. У закла-дах, де створені такі системи, відбувається моральне ста-новлення студентів, форму-вання в них творчого мислен-ня, відповідальності.

Гуманізація навчального закладу означає вибір таких виховних технологій, з допо-могою яких можна формувати гуманну, духовну людину.

Сутність гуманізації – ви-ховання студента як особис-тості, його права на свободу, щастя, соціальний захист, створення умов для вияву його здібностей, стимулюван-ня внутрішніх сил до самороз-витку, усвідомлення свого «Я», унікальності і неповторності особистого внутрішнього світу.

Сьогодні гуманізація сто-сунків стає велінням часу, тому виховні технології мають включати розробку цікавих справ, які б стимулювали вияв і формування особистісних по-зитивних рис характеру, залу-чення студентів до діяльності у добровільних благочинних справах, інтеграцію етичних знань і засвоєння норм гума-ністичної моралі, розвиток гуманістичних почуттів, за-стосування масових, групо-

вих, парних та індивідуальних форм роботи, організацію пра-вової і соціальної захищеності вихованців тощо.

Головний шлях гуманізації взаємин – організація діяль-ності студентів і педагогів на основі співдружності і співпра-ці.

«Людина – мета, а не засіб» – основна формула гуманізму, і це вимагає нових підходів до формування особистості мо-лодої людини.

У центрі виховної систе-ми – вихованець, і все підпо-рядковується розвитку його особистості, його характерних рис, його талантів, формуван-ню у нього знань, умінь, нави-чок, які поєднані з творчими можливостями, стануть фун-даментом майбутнього профе-сіоналізму, сфери життєдіяль-ності.

Педагог усе більше пере-втілюється в організатора спільної творчої діяльності. Тому магістральний напрям розвитку системи освітнього-виховного процесу – втілення педагогіки особистості засо-бами діалогічного активного спілкування, співпраці і парт-нерських взаємин у навчанні та вихованні.

Конкретним механізмом вті-лення в практику навчального закладу концепцій виховання, розвитку та самовдосконалення особистості студента виступа-ють нові педагогічні технології, зокрема: модульно-розвиваль-на система навчання, техно-логія розвитку демократизму в студентському самовряду-ванні, технологія коригування спілкування студентів на осно-ві соціально-психічних тренін-гів тощо.

Метою педагогічної діяль-ності в умовах гуманістичної системи виховання є організа-ція взаємин, яка б мала мак-симальний виховний потенці-ал, прилучила вихованця до культури, національних і за-гальнолюдських цінностей. Ли-

16 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

сичанський державний гірни-чо-індустріальний коледж має чимало цікавих напрацювань у системі виховної роботи. Важ-ливу роль у підготовці високо-кваліфікованих і національно свідомих освітян першочерго-во відводимо формуванню на-ціональної самосвідомості.

Виховання у майбутніх спеціалістів національної са-мосвідомості успішно здій-снюється тоді, коли форми і методи роботи, що застосову-ють викладачі, реалізуються комплексно.

Важливими формами ро-боти з майбутніми вчителями є організація наукових кон-ференцій, «круглих столів», диспутів і дискусій: «Націо-нальна педагогіка: шляхи роз-витку, проблеми і перспекти-ви», «Українська нація: шляхи формування, самобутні озна-ки», «Що таке національний характер і світогляд?» та ін.

Формуванню у студентів національної самосвідомості сприяють вечори, тематичні читання, зустрічі з відоми-ми людьми, презентації книг тощо.

Усією системою виховної роботи викладачі коледжу пе-реконують студентів у тому, що гуманізм людини проявля-ється не в її словах, а в різ-них сферах її життя: трудовій, навчальній, професійній, по-бутовій, політичній, сімейній. Вони намагаються будувати взаємини із студентами на основі принципів педагогіки співробітництва, основу яких складає повага до особистості студента, розуміння його по-треб, врахування його інтере-сів і можливостей. Прикладом такої співпраці є лекції-діало-ги, концерти, виставки, фес-тивалі, наукові творчі роботи, свята, в яких беруть участь педагогічний колектив і сту-

денти, де творчість викладача переплітається із творчістю студента. Традиційними стали виховні заходи «Дні здоров’я», «Посвята в професію» тощо.

Особливе значення нада-ється інтелектуальному зрос-танню майбутніх спеціалістів – маркшейдерів, економістів, геологів та ін. На нашу думку, головним критерієм сучасного спеціаліста має бути не тільки оволодіння знаннями з фунда-ментальних дисциплін, але й формування допитливого са-мостійного мислення, багатого уявленням, сміливою фантазі-єю, що дає можливість не тіль-ки доводити, обґрунтовувати, але й передбачати.

Особливу роль у профе-сійній підготовці викладачі коледжу відводять новим тех-нологіям навчання. Більшість викладачів впроваджує осо-бистісно орієнтовану техноло-гію навчання.

Концепція виховання вклю-чає виховний компонент у на-вчальній та понавчальній ро-боті, в організації практики, в діяльності органів студент-ського самоврядування як у коледжі, так і в гуртожитку, в роботі всіх підрозділів.

У коледжі сформовано власну систему студентського самоврядування. Студентська рада підпорядковує роботу ак-тивів академічних груп по вер-тикалі у різноманітних напрям-ках (науково-навчальному, творчо-естетичному, оздоров-чо-спортивному тощо). Водно-час самоврядування в коледжі здійснюється й по горизонталі. Система тематичного чергу-вання академічних груп дає їм змогу практично реалізува-ти власні ідеї, плани, наміри групи упродовж тижневого ци-клу: випускаючи «Студентську газету», яка вивчає запити, проблеми студентського зага-

лу, впливаючи на організацію життя колективу (контроль за дотриманням трудової дис-ципліни, санітарно-гігієнічного режиму), проводячи власними зусиллями актуальні позаау-диторні заходи (акції, конкур-си, шоу тощо).

Педагогічний колектив ко-лежу усвідомлює, що форму-вання творчого педагога може відбуватись лише за умови максимальної інтеграції осо-бистісного і професійного у структурі фахової підготовки спеціаліста.

Важливе значення має ор-ганізація позааудиторної ро-боти. Студенти розширюють і поглиблюють свою професійну підготовку під час екскурсій на підприємства міста, засідань, зустрічей з випускниками ко-леджу. З метою організації до-звілля студентів проводяться пізнавальні ігри, тематичні дискотеки.

Особлива увага приділяєть-ся індивідуальній роботі зі сту-дентами.

Вивчається статус студен-та в колективі, з'ясовуються проблеми кожної особистості студента, надаються поради, коректується поведінка, окре-мі погляди вихованців на ви-рішення тих чи інших проблем.

Таким чином, у процесі розвитку демократичного сус-пільства підвищується роль суб'єктивного фактора, зрос-тає значущість ціннісного сві-ту окремої особистості. Тому всі зміни, що відбуваються на освітньому просторі України, всі зусилля педагогів-вчених і практиків, психолого-педаго-гічні дослідження і створення інноваційних технологій на-вчання та виховання мають одне спрямування – вихован-ня людини XXI століття.

17освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

Додаток 1 Анкета соціологічного дослідження «Освіта і людина»

Шановний друже!Звертаємось до Вас з проханням взяти участь в соціологічному дослідженні. Отримані дані бу-

дуть використані для вивчення ставлення студентів до освіти. Ваші побажання будуть враховані при подальших змінах в навчальному процесі.

Як заповнювати анкету:Заповнюючи анкету, уважно читайте запитання і варіанти відповідей на них. Обведіть кружеч-

ком варіанти, що збігаються з вашою точкою зору.Будь ласка, візьміть обраний Вами варіант відповіді на кожне запитання. 1. Визначте думку щодо ролі вищої освіти:

1.Можливість отримати цікаву роботу.2.Набуття вмінь орієнтуватися в життєвому просторі, проектувати і передбачати можливі

наслідки в майбутній професії.3.Набуття вмінь спілкуватися з іншими людьми.4.Отримання теоретичних знань.5.Отримання навичок і вмінь для професійної діяльності.

2. Яке головне призначення людини:1.Реалізувати себе як фахівець.2.Присвятити себе вихованню дітей.3.Накопичити знання, вміння для вирішення особистих проблем.4.Сприяти розвитку суспільства5.Інше (напишіть).

3. Визначіть основні цілі освіти:1.Набуття знань, практичних навичок.2.Вміння користуватися літературою.3.Розвиток пізнавальної активності.4.Формування всебічно розвиненої особистості.5.Формування творчого підходу до вирішення питань.

4. Визначіть свою позицію щодо самостійної роботи студента в навчанні:1. Навчання має відбуватися під керівництвом викладача.2. Частина навчального матеріалу може опановуватися студентом самостійно.3. Не володію навичками самостійної роботи.4. Не вмію систематизувати матеріал для подальшого розуміння.5. Не володію навичками роботи з літературою.

5.Чия активність має бути вищою в навчальному процесі:1.Студента. 2. Викладача.

Щиро дякуємо за участь у дослідженні!Список використаних джерел

1. Бойко О. Д. Історія України : навч. пос. – К. : Академія, 2005. – 688 с.2. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994. - С.15.3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К. : Вищ. шк., 2002. – С.14.4. Кобиляцький І.І. Основи педагогіки вищої школи. – К. : Вища шк., 1978.5. Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти // Інф. зб. МО Укра-

їни, 1996. – №13.6. Лупанов В. Н. Социальные технологии в модернизации системы гуманитарного образо-

вания // PR-технологии в информационном обществе : Материалы 3 Всероссийской научно- практ. конференции. Санкт-Петербург, 26 февраля 2006 г. – СПб., из-во Политехнического ун-та, 2006. – С. 97– 100.

7. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. – К.,1990. С.5.8. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті. Проект. – К. : Шкільний

світ, 2001.9. Освіта в Україні. Доповідь Міністра освіти і науки України на II Всеукраїнському з’їзді

працівників освіти // Освіта України. 10.12.2001.10. Овчарук О. Сучасні тенденції розвитку змісту освіти в зарубіжних країнах // Шлях осві-

ти. – 2003. – №2. – с.3 – 12.11.Психологія і педагогіка життєтворчості. – К., 1966. – С. 322.12.Розенберг А.Я. Яку людину ми вважаємо вихованою. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. Ви-

нниченка, – С.3–4, 20, 23.13.Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. – К.: Радянська школа, 1976, Т.1. – С.

588, 589, 592, 593; Т.2. – С.623, 649, 65І;Т.4. – С.540, 543.14.Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи. – К.; ІЗМН, 1998. – С. 44

18 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

Закон України «Про освіту» чітко окреслює мету освіти, а саме: всебічний і гармоній-ний розвиток людини як осо-бистості, здатної до етично відповідальної участі в жит-ті суспільства, її розумових і фізичних здібностей, забез-печення на цій основі сталого розвитку суспільства та дер-жави, а також потреб у ква-ліфікованих фахівцях [2]. Її реалізувати може лише компе-тентний, умотивований педа-гог, здатний до інновацій у про-фесійній діяльності, що у свою чергу доводить актуальність якісної та валідної підготовки сучасного вчителя, постійного підвищення його кваліфікації.

Одним із шляхів розв’язання цього завдання є використан-ня позитивного досвіду, спад-щини педагогів-класиків, зо-крема В.О. Сухомлинського. Його педагогічні ідеї унікальні, прогностичні, практично спря-мовані, підтверджені досвідом як у вітчизняному педагогічно-му й науковому просторі, так і в багатьох країнах світу. В умо-вах сьогодення при вивченні педагогіки як науки слушними є поради В.О. Сухомлинсько-го в галузі дидактики, теорії виховання, школознавства, за-гальної професійної підготов-ки вчителя. Педагогічні погля-ди великого вчителя доступні, обґрунтовані, орієнтовані на особистість дитини, її підго-товку до самостійного суспіль-

ного життя. Вони формують науковий світогляд учителя, лягають в основу його компе-тентності, запобігають педаго-гічному вигоранню. Проте змі-нюється час, більш сучасними стають форми, методи та за-соби освітнього процесу, про-фесійної підготовки вчителя й сама політика держави в галу-зі освіти суттєво оновлюється. Тому необхідно здійснювати інноваційні підходи й до ви-вчення та впровадження спад-щини В.О. Сухомлинського.

Мета цієї статті полягає у висвітленні нових підходів до вивчення спадщини видатного педагога, ілюстрації можли-востей її опрацювання шляхом проведення науково-педагогіч-них досліджень.

За допомогою тренінгових вправ зробимо спробу провес-ти паралель між нею та вимо-гами Нової української школи, довести необхідність вивчен-ня та використання положень В.О. Сухомлинського.

Проілюструємо цю роботу на прикладі тренінгу «Про-фесія вчителя: призначення, вимоги, реальність», який орі-єнтований як на студентську аудиторію, так і на аудиторію вчителів, що вже мають прак-тичний досвід.

Дана форма роботи реалі-зовує такі завдання:

• сприяти формуванню по-зитивних взаємовідносин у ко-лективі під час психолого-пе-дагогічного спілкування;

• створити умови для ви-рішення актуальних освітніх проблем;

• розширювати кругозір знань сучасного педагога;

• мотивувати педагогічних працівників до самоосвіти, са-морозвитку, самовдосконален-ня.

Тренінг рекомендовано роз-почати зі знайомства та базу-вати на правилах співпраці, зокрема: толерантність і лако-нічність висловлювань, добро-зичливість і активність, добро-вільність участі.

Визначимо їх зміст.1 вправа. «Очікування та

сподівання»Кожному учаснику пропо-

нується записати на стікері очікування від співпраці та за-писати їх.

2 вправа. «Дискусійна кару-сель»

Історична довідкаОднією з найдавніших про-

фесій є професія вчителя. Слід зазначити, що з моменту свого існування людина завжди від-чувала потребу вчити – пе-редавати досвід молодшому поколінню, і вчитися – оволоді-вати свідомо, цілеспрямовано досвідом життя. Відомо, що

ÀÊÒÓÀËÜͲÑÒÜ ÑÏÀÄÙÈÍÈ Â.Î. ÑÓÕÎÌËÈÍÑÜÊÎÃÎ Ó Ñ²Ò˲ ÂÈÌÎà ÑÓ×ÀÑÍÎÑÒ² ÄÎ Â×ÈÒÅËß

Літта Максімова, завідувач навчально-виробничої практики, викладач КВНЗ «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського»

ϳäòðèìêà òà ïðèìíîæåííÿ ïîçèòèâíèõ íàäáàíü óêðà-¿íñüêî¿ øêîëè, çáåðåæåííÿ ¿¿ ñàìîáóòíîñò³, íàö³îíàëüíèõ ö³ííîñòåé – îäèí ³ç øëÿõ³â ôîðìóâàííÿ ³íòåëåêòóàëüíîãî ïîòåíö³àëó Óêðà¿íè.

19освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

наставниками молоді ставали найбільш знаючі та поважні люди. Саме важливість спра-ви, яку вони виконували, та авторитет кращих учителів ви-значали статус учительської професії. Її появу зафіксував римський імператор і сенат у І тис., коли почав видавати платню першому „штатному" вчителеві ораторів – Марку Фабію Квінтіліану.

У Київській Русі вчителів називали майстрами, підкрес-люючи важливість цієї справи, вимогливість до особи вчителя [1].

В.О. Сухомлинський наго-лошував, що професія вчителя має низку специфічних влас-тивостей і якостей, зокрема:

▪ вона пов’язана із найдо-рожчим – людиною;

▪ її кінцевий результат не можна побачити відразу;

▪ на розвиток і становлен-ня дитини впливає багато чин-ників;

▪ об’єктом праці педагога є розум, почуття, воля, переко-нання, свідомість дитини;

▪ дитина постійно зміню-ється, розвивається, форму-ється – це особливо відпові-дально.

Тому видатний педагог на-голошував, що професія вчи-теля – це людинознавство, постійне проникнення у склад-ний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється [4].

Діяльність сучасного вчите-ля надзвичайно складна. Вона охоплює різні сфери станов-лення дитини як особистос-ті, має широке призначення в суспільстві.

Спираючись на закон Укра-їни «Про освіту», дамо визна-чення таким поняттям, які є невід’ємною складовою вчи-тельської професії:

j педагогічна діяльність – інтелектуальна, творча ді-яльність педагогічного (на-уково-педагогічного) праців-ника або самозайнятої особи у формальній та/або нефор-

мальній освіті, спрямована на навчання, виховання та роз-виток особистості, її загально-культурних, громадянських та/або професійних компетент-ностей;

j викладацька діяльність – діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогля-ду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоцій-но-вольових та/або фізич-них якостей здобувачів осві-ти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться пе-дагогічним (науково-педагогіч-ним) працівником, самозайня-тою особою (крім осіб, яким така форма викладацької ді-яльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудо-вого або цивільно-правового договору;

j освітня діяльність – ді-яльність суб’єкта освітньої ді-яльності, спрямована на ор-ганізацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або нефор-мальній освіті;

j освітня послуга – комп-лекс визначених законодав-ством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямо-вані на досягнення здобува-чем освіти очікуваних резуль-татів навчання [2].

Отже, професія вчителя зберігає свою актуальність, значимість, складність і відпо-відальність. Вимоги до змісту діяльності мають сучасні змі-ни, які документально внормо-вані.

Тренер озвучує певну точку зору, а учасники аргументують або спростовують її:

• Учитель – це покликання. • Учитель – це творець. • Учитель – це виконавець. • Учитель – це командир.

Давайте дамо відповідь на запитання: «Ким є вчитель із

позиції Нової української шко-ли (НУШ)?»

Спираючись на ідеї В.О. Су-хомлинського, варто наголоси-ти, що вчитель – це покликан-ня, він є творцем. Актуальність даних тверджень доведена змістом Концепції НУШ.

3 вправа. «Мішечок сміття»Учасникам необхідно спіль-

но у групах сформулювати 10 заборонених тверджень у вчи-тельській професії, озвучити та «викинути» їх в умовний мі-шечок сміття.

В.О. Сухомлинський радить сказати «ні» в роботі вчителя:

1. Диктатурі вчителя.2. Владі над дітьми.3. Сумнівам у власних мож-

ливостях.4. Орієнтуванню на загаль-

ного, абстрактного учня.5. Використанню оцінки як

засобу покарання.6. Приниженню особистості

дитини.7. Розголошенню дитячих

таємниць.8.Перевантаженню учня.9.Конфліктам між дитиною

та вчителем.10.Страху в роботі з батька-

ми [4].Давайте перефразуємо ці

твердження на позитивні.Учитель, який дотримуєть-

ся у своїй роботі позитивних принципів, може стати май-стерним учителем Нової укра-їнської школи.

4 вправа. «Квітка духовного росту»

Учасникам роздають пе-люстки квітки.

Першій групі пропонується, спираючись на твори В.О. Су-хомлинського записати скла-дові духовності вчителя як не-обхідної умови професійного зростання.

Друга група визначає акту-альні ознаки сучасного вчите-ля, спираючись на Концепцію НУШ.

Отже, В.О. Сухомлинський наголошував на таких якостях: доброчесність, закоханість у

20 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

предмет, любов до дітей, емо-ційність, терплячість до дитя-чих слабостей, гармонія серця та розуму, віра в себе, в учня, сердечність, моральність, від-даність справі й Батьківщині тощо.

Якості вчителя за Концеп-цією НУШ: здатність до парт-нерства, творчого розвитку, готовність до інновацій, толе-рантність, умотивованість, орі-єнтація на суспільні цінності, учня, патріотизм, стресостій-кість, оптимізм, сила характе-ру, моральні чесноти.

Очевидно, що всі ці якості актуальні в умовах сьогоден-ня.

5 вправа. Методичні пазли.Кожній групі необхідно

скласти методичні пазли (ви-слови В.О. Сухомлинського, вимоги НУШ) та прокоменту-вати їх актуальність.

1 група«Безмежна віра в людину,

в добре начало в ній – ось що повинно жити в вашій душі, якщо ви думаєте присвятити себе благородній учительській професії».

«Удосконалення педагогіч-ної майстерності – це переду-сім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підви-щення власної культури праці і в першу чергу культури мис-лення. Без індивідуальної дум-ки, без допитливого погляду на власну працю неможлива нія-ка робота».

«Особливо великого зна-чення ми надаємо єдності ду-ховного життя сім’ї і шкільного навчання дитини» [4].

2 група «Життя в новій українській

школі буде організовано за мо-деллю поваги до прав людини, демократії, підтримки добрих ідей».

«Найбільш успішними на ринку праці в найближчій пер-спективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя критично мислити, ста-вити цілі та досягати їх, працю-

вати в команді, спілкуватися в багатокультурному середови-щі…»

«Запорукою розвитку нової школи є тісна співпраця з бать-ками, громадами і підтримка з їхнього боку.»[3].

За змістом отриманих ви-словів, їх порівняльним аналі-зом можна зробити висновок, що думки В.О. Сухомлинсько-го знайшли відображення в су-часних вимогах.

6 вправа. «Друга сторона медалі»: проблеми й протиріч-чя в роботі сучасного вчителя.

Учасникам роздаються уяв-ні медалі, на яких вони запи-сують свої проблеми та наявні протиріччя.

Серед основних проблем і протиріч варто виділити: спра-цювання стандартів, посилен-ня вимог, відсутність адаптації до нововведень, що стосують-ся професійної діяльності, від-сутність часу, часта зміна по-літики держави в галузі освіти, недостатність фінансування.

7 вправа. «Платформа рі-шень».

Створити модель освітньої платформи, яка б допомогла розв’язати проблеми та проти-річчя.

Платформа рішеньДержава – нормативна

база, методична допомога, фі-нансова підтримка.

Освітні установи – якість роботи, адаптація до сучасних вимог, створення умов для ре-алізації завдань, забезпечен-ня партнерства, професійного розвитку, захисту.

Учитель – професіоналізм, творча особистість, самовиз-начення й самореалізація, вмотивованість, інновацій-ність, психологічна стійкість, оптимізм, конкурентоздат-ність.

Учень – індивідуальність, партнер справи, патріот, кон-курентоздатність, відповідаль-ність, інноватор.

Батьки учнів, громадськість – партнерство, підтримка, розу-

міння, допомога.8 вправа. «Мій голос» Учасникам пропонується

записати на умовних долонь-ках твердження «Я віддаю свій голос за… вчителя».

Таким чином, учитель має бути сучасним, умотивованим, інноваційним, здатним до змін та збереження національних традицій, компетентним, від-даним професії й Україні.

9 вправа. «Поле вражень»Учасники висловлюють і за-

писують свої враження, порів-нюючи з очікуваннями.

10 вправа. Коло побажань.Учасникам пропонуєть-

ся передати побажання один одному щодо професійної ді-яльності та використання ідей В.О. Сухомлинського в розрізі вимог НУШ.

Отже, тренінгові вправи до-помагають вивчати спадщину В.О Сухомлинського, здійсню-вати порівняльний аналіз її по-ложень із вимогами сучаснос-ті, ілюструвати її актуальність.

Більш обґрунтоване дове-дення актуальності спадщини В.О. Сухомлинського у світлі вимог сучасності до вчителя можуть надати результати нау-ково-педагогічних досліджень.

Визначимо можливі їх скла-дові для якісного застосування у практичній діяльності.

Проблема дослідження: всебічний і гармонійний роз-виток особистості дитини, під-готовка її до самостійного сус-пільного життя.

Тема дослідження: реалі-зація мети національного ви-ховання, завдань сучасної української школи на засадах педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського.

Актуальність дослідження:Реалізувати мету націо-

нального виховання, завдан-ня сучасної української школи можливо лише в системі без-перервного освітнього процесу з позиції комплексного компе-тентнісного підходу до освіти, на діяльнісній інтегративній

21освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПО

ЗИ

ЦІЯ

основі, узгодивши систему партнерських дій сім’ї, закладу освіти, громадськості.

Пріоритетну роль у ко-ординуванні діяльності всіх суб’єктів освіти та виховного впливу відіграє особистість учителя. Правильно створене педагогічне середовище стає осередком соціалізації, збе-реження та передачі культур-них цінностей, виховання кра-щих морально-вольових рис, інтелектуального, фізичного розвитку. Учитель-вихователь готує дитину до життя, допо-магає засвоїти досвід старших поколінь, набути власного до-свіду діяльності й поведінки.

Але реалії сучасної шко-ли показують, що не кожен молодий спеціаліст, що здо-був професійну педагогічну освіту, здатен якісно вирішу-вати вищеозначену проблему. На жаль, з ряду об’єктивно-суб’єктивних причин інколи трапляється так: учитель, у якого недостатній практичний досвід, хоч і має достатній рі-вень професійної компетенції, проте недосконало володіє освітніми технологіями всебіч-ного розвитку особистості кож-ної дитини, що призводить до браку в системі виховання.

Вивчення роботи випускни-ків педагогічного навчально-го закладу, спостереження за роботою молодих спеціалістів вказує на необхідність надан-ня їм кваліфікованої допомоги щодо практичного досвіду ре-алізації мети освітнього про-цесу, виховання учнів, їх роз-витку та підготовки до життя. І спадщина В.О. Сухомлинсько-го у цьому аспекті діяльності є одним із найкращих порадни-ків.

Тому ця тема є актуальною, потребує глибокого вивчення та практичного втілення в пе-дагогічних коледжах та учили-щах України, які готують май-бутніх учителів.

Аналіз ступеня дослідже-ності проблеми:

спадщина В.О. Сухомлин-ського вивчалася багатьма науковцями, вчителями-прак-тиками, зокрема видатними педагогами, науковцями та громадськими діячами, зо-крема доктором педагогічних наук, професором, академіком ААВШ України М.М. Фіцулою, кандидатом педагогічних наук, професором В.Л. Омелянен-ком, ректором Черкаського на-ціонального університету імені Б. Хмельницького А.І. Кузьмін-ським, кандидатом педагогіч-них наук, лауреатом премії імені В.О. Сухомлинського, його соратником І.А. Шевчен-ком, кандидатом педагогічних наук, лауреатом премії імені В.О. Сухомлинського С.М. Гай-дуком тощо.

Проте станом на сьогодні в науковій літературі недостат-ньо висвітлено можливість використання спадщини В.О. Сухомлинського саме для ре-алізації мети освіти в сучасних закладах освіти.

Тому під час дослідження можна зробити спробу висвіт-лити можливості використання педагогічних ідей В.О. Сухом-линського для всебічного та гармонійного розвитку сучас-ного школяра, підготовки його до самостійного життя.

Логіка дослідження аку-мулює такі компоненти:

Методична структура до-слідження

Підготовчий період1. Вибір дослідної пробле-

ми та визначення мети дослі-дження.

2. Формулювання дослідної проблеми.

3. Визначення об’єкта та предмета дослідження.

4. Формулювання гіпотези.5. Визначення критеріїв для

верифікації гіпотези.6. Вибір методів та опрацю-

вання техніки дослідження.7. Складання плану дослі-

дження.Реалізаційний період1. Пошук емпіричних да-

них.2. Збирання та відбір ре-

зультатів дослідження.3. Опосередковані реалі-

заційні дії.Заключний періодВизначення можливостей і

обсягу використання одержа-них результатів у професійній підготовці вчителів із початко-вої освіти.

Етапи проведення дослі-дження

1 етап. Опрацювання тео-ретичної та методичної літера-тури з теми дослідження.

2 етап. Визначення об’єкта, предмета дослідження, фор-мулювання гіпотези.

3 етап. Формулювання за-вдань дослідження, визначен-ня методики дослідження, кри-теріїв аналізу результатів.

4 етап. Проведення експе-риментальних досліджень.

5 етап. Узагальнюючий ана-ліз отриманих даних, висновки за результатами дослідження.

Методи дослідження:- теоретичні: аналіз пси-

холого-педагогічної, методич-ної літератури із проблеми дослідження, вивчення та уза-гальнення педагогічного досві-ду, порівняльний аналіз;

- емпіричні: спостере-ження, аналіз продуктів діяль-ності, соціальне опитування, інтерв’ю, анкетування.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, спробі експериментальної пе-ревірки можливостей викорис-тання спадщини В.О. Сухом-линського для реалізації мети освіти відповідно до Закону України «Про освіту».

Гіпотеза дослідження по-лягає у наступному:

забезпечити якісну підго-товку майбутнього вчителя до реалізації сучасної мети освіти можливо шляхом комплексної систематичної підготовки на основі вивчення та практично-го впровадження у власну про-фесійну діяльність спадщини видатних педагогів-практиків,

22

ПО

ЗИ

ЦІЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

зокрема педагогічних ідей Ва-силя Олександровича Сухом-линського, що сприятиме:

- поглибленню знань про мету освітнього процесу;

- реалізації основних завдань теоретичного, психо-логічного, методичного, прак-тичного напрямків підготовки вчителя до роботи в закладах освіти;

- загальному фахово-му становленню майбутнього спеціаліста, формуванню його активної професійної позиції, розвитку творчого потенціалу.

Завдання дослідження: - на основі теоретичного

аналізу проблеми досліджен-ня довести необхідність фахо-вої підготовки вчителя до реа-лізації мети освіти;

- обґрунтувати актуальність і ефективність упровадження положень В.О. Сухомлинсько-го з означеної проблеми в су-часних загальноосвітніх закла-дах;

- узагальнити досвід роботи щодо використання спадщини великого педагога для реалі-зації мети освітнього процесу.

Об’єкт дослідження – про-цес професійної підготовки вчи-теля до освітньої діяльності.

Предмет дослідження – особливості підготовки май-бутнього вчителя до реалізації мети освіти.

Елементи наукової но-визни одержаних результатів

полягають у формулюванні практичних порад щодо впро-вадження спадщини Василя Олександровича Сухомлин-ського для всебічного та гар-монійного розвитку сучасного школяра, підготовки його до самостійного суспільного жит-тя.

Прикладом теоретично-го і практичного значення отриманих результатів є:

- теоретичне обґрунтування актуальності ідей В.О. Сухом-линського в галузі національ-ного виховання, необхідності професійного навчання май-бутніх учителів до виконання освітніх функцій із опорою на досвід Василя Олександрови-ча Сухомлинського;

- вивчення та апробація по-зитивного досвіду з даної про-блеми для подальшого вико-ристання в системі підготовки вчителів;

- обґрунтування необхід-ності формування професій-ної компетентності вчителя в галузі використання спадщини Василя Олександровича Су-хомлинського;

- розробка практичних по-рад щодо впровадження спад-щини Василя Олександровича Сухомлинського для реалізації мети освітнього процесу.

Дослідження було про-ведено студентами КВНЗ «Олександрійський педаго-гічний коледж імені В.О. Су-

хомлинського» та мало пози-тивні результати і практичне підтвердження гіпотези. При цьому слід звернути увагу на той факт, що переважна біль-шість майбутніх учителів із по-чаткової освіти переконана в необхідності вивчення та вико-ристання ідей В.О. Сухомлин-ського.

Означене науково-педаго-гічне дослідження може бути проведене в рамках діяль-ності наукових студентських товариств, роботи циклових комісій викладачів начальних закладів, професійного само-вдосконалення педагога. Його результати дозволять ще раз упевнитися в необхідності ви-користання ідей великого вчи-теля в педагогічній діяльності із врахуванням сучасної полі-тики держави в галузі освіти, реалій сучасної української школи.

Узагальнюючи вищезазна-чене, необхідно наголосити, що наше першочергове за-вдання полягає в необхіднос-ті підтримувати та примно-жувати позитивні надбання української школи, зберігати її самобутність, використову-ючи досвід багатьох поколінь, досвід педагогів-класиків, прі-оритетні національні цінності. Саме так ми зможемо сформу-вати інтелектуальний потенці-ал України, і головне – зберег-ти його в Україні.

Список використаних джерел1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К. : Академія, 2012. – 612 c.2. Закон України «Про освіту» № 2145-VІІІ від 05.09.2017 року [Електронний ресурс]: //

Відомості Верховної Ради (ВВР) – 2017. – № 38-39, ст. 4,21. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main/index.

3. Концепція Нової української школи. – Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249613934.

4. В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. – К. : Рад. шк., 1988. – 304 с.5. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. – К. : Академвидав, 2006. – 352 с.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 23

ПО

ЗИ

ЦІЯ

Сьогодні ми де-факто з вами у «великій розтяжці». Одна нога у нас ще в радян-ській епосі, інша – в ХХІ сто-річчі...

Новий Закон «Про освіту», визначає, яку генерацію сьо-годні ми з вами будемо готу-вати.

В теперішній час студен-ти живуть у світі, де гаджети – продовження їхнього тіла, а Google знає все. Натомість за-клади вищої освіти це ігнору-ють і продовжують «фарширу-вати» студентів інформацією, яку вони можуть знайти дво-ма кліками. Зараз більшість студентів втрачають інтерес до навчання, тому що викла-дання у закладах вищої освіти здійснюється за старою систе-мою – коли викладачі надають багато інформації, змушують її завчити, але не пояснюють, як цим користуватись та навіщо вона потрібна.

Враховуючи вимоги робо-тодавців до сучасних випус-кників, на часі постав перехід від так званих навичок «hard skills» до «soft skills», тобто від навичок знати та вміти до комунікативних навичок та компетентностей. Саме на це і спрямована реформа осві-ти – студентоцентроване про-блемно орієнтоване навчання (студентоцентризм).

В основі студентоцентрова-ного навчання не стільки знан-нєва, як компетентнісна па-радигма освітньої діяльності, орієнтація на отримання сим-біозу знань, умінь, навичок, здатностей вирішувати складні завдання економічного, управ-лінського характеру.

Провівши аналіз дослі-джень і публікацій: Н.І. Федо-ренко, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри педаго-гіки і психології ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» «Мо-лоді фахівці на ринку праці»; А. Кашин, координатор проек-тів, Є. Польщикова, аналітик, Ю. Сахно, аналітик, Київський міжнародний інститут соціо-логії «Випускники українських ВНЗ очима роботодавців»; М.П. Денисенко, доктор еко-номічних наук, професор, С.В. Бреус, кандидат економічних наук, доцент, КНУ техноло-гій та дизайну «Вища освіта в України: проблеми та пер-спективи»; Луценко Г.В., Козу-ля Л.В. «Аналіз особливостей впровадження проблемно-орі-єнтованого навчання у системі вищої освіти України»; Драч І.І., д. пед. н., доц., ДВНЗ «Уні-верситет менеджменту освіти» «Компетентнісно орієнтовані

завдання як важливий чинник формування професійної ком-петенції майбутніх фахівців» та інші, можна сказати наступ-не…

Ми живемо у світі, який гло-балізується. Одним з основних проявів і наслідків глобалізації є небувале посилення конку-ренції у різноманітних фор-мах. А тому умови глобалізації вимагають, щоб кожна еконо-мічно активна людина, кожен суб’єкт господарювання, дер-жава, суспільство в цілому мали конкурентні переваги. Без конкурентних переваг ні-чого робити у глобальному, відкритому світі. Останні мож-на набути лише за нової, зна-ннєвої економіки, яка у свою чергу може статися за умови наявності потужного людсько-го капіталу.

Отже, людина і її капітал – нова економіка – конкурент-ні переваги – стійкий розви-ток – таким є ланцюг нового глобального феномену, який визначатиме соціально-еко-номічний прогрес в умовах глобалізації. Людський капі-тал (як до речі і соціальний) значною мірою формується саме у закладах вищої освіти, що й обумовлює необхідність

ÌÅÒÎÄÈ×Ͳ ÀÑÏÅÊÒÈ ÑÒÓÄÅÍÒÎÖÅÍÒÐÎÂÀÍÎÃÎ ÍÀÂ×ÀÍÍß Ó ÇÀÊËÀÄÀÕÂÈÙί ÎѲÒÈОлександр Федишин,викладачМаріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ»

Ìè æèâåìî ó ñâ³ò³, ÿêèé ãëîáàë³çóºòüñÿ, óìîâè ãëî-áàë³çàö³¿ âèìàãàþòü, ùîá êîæíà åêîíîì³÷íî àêòèâíà ëþäèíà, êîæåí ñóá’ºêò ãîñïîäàðþâàííÿ, äåðæàâà, ñóñ-ï³ëüñòâî â ö³ëîìó ìàëè êîíêóðåíòí³ ïåðåâàãè.

24

ПО

ЗИ

ЦІЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

утвердження нових цінностей і здатностей відповісти на ви-клики ХХІ ст., з цього ж випли-ває і потреба модернізації ви-щої освіти.

У Біблії є такі слова: «Або виростіть дерево добре, то і плід його буде добрим, або ви-ростіть дерево зле, то і плід його буде злим. І пізнається дерево з плоду».

Студентоцентризм – це коли і дерево добре, і плід його добрий. Це коли дерево – уні-верситет – не припиняє ні на мить свій розвиток; набуває, відтворює та постійно наро-щує свої конкурентні переваги; створює умови для формуван-ня конкурентоспроможних здо-бувачів вищої освіти (створює умови, аби плід був добрим).

Студентоцентризм – це коли й здобувач вищої освіти прагне, як у Біблії, щоб плід був добрим, тобто конкурен-тоспроможним, морально-ду-ховним, соціально відпові-дальним. Отже, йдеться про «дерево» і «плід» як згусток цінностей. І однією з таких цінностей є цінність студен-тоцентризму. Отже, студен-тоцентризм у філософському розумінні – це здатність і го-товність двох суб’єктів – за-кладу вищої освіти і студента (дерева і плоду) – нести не-легкий Хрест задля того, щоб виконати місію на цій Землі, реалізувати найвищі цінності.

Однією з основних ціннос-тей, яку маємо розвивати за-для отримання конкурентних переваг, є цінність студенто-центризму. Тому у якості осно-вного вектора подальшого розвитку студентоцентрова-ного навчання у закладах ви-щої освіти маємо розглядати повноцінну, широкомасштабну реалізацію компетентнісного підходу. Не через знаннєву, а

через компетентісну парадиг-му освітньої діяльності мо-жемо перемістити студента у центр «трикутника знань» (освіта, інновації, наукові до-слідження), сформувати його переваги, розширити можли-вості на ринку праці.

Компетентнісний підхід ви-гідний студенту (навіть якщо він цього не усвідомлює), оскільки дає можливість сфор-мувати найсучасніші здатнос-ті, тобто симбіоз знань, умінь, навичок, той «товар», який усе більше цінує роботодавець.

Метою даної статті є ви-вчення проблеми студен-тоцентрованого проблемно орієнтованого навчання у за-кладах вищої освіти та методи її вирішення для впроваджен-ня якісного студентоцентрова-ного проблемно орієнтованого навчання.

В сучасних умовах, в умовах реалізації євроінтеграційних пріоритетів України, виникає необхідність взаємодії освіти і науки з реальним економіч-ним простором, налагодження форм та механізмів зв’язків з фінансовими, соціальними інститутами задля вирішення нових ринкових завдань – під-готовки висококваліфікованих кадрів відповідно до потреб ринку праці, впровадження на-укових досліджень у сучасне виробництво тощо.

Основними проблемами студентоцентрованого про-блемно орієнтованого навчан-ня у ЗВО є: дефіцит квалі-фікованого викладацького і науково-викладацького складу ЗВО, які будуть змінювати під-ходи до своєї роботи при під-готовці конкурентоспроможних компетентних випускників для сьогодення; мотивація педа-гогів; мотивація студентів від роботодавців, буде конкурент-

ний ринок праці – буде і конку-ренція серед студентів; низькі обсяги фінансування освіти, зокрема державне фінансу-вання; незадовільний стан на-уково-дослідної діяльності ЗВО на сучасному етапі; заста-ріле обладнання, відсутність у самих викладачів практичного досвіду роботи, формальний підхід до проходження студен-тами практики та інші.

Щоб вирішити зазначе-ні проблеми, і не тільки, для впровадження студентоцен-трованого проблемно орієн-тованого навчання потрібен комплексний підхід з боку держави, ЗВО, роботодавців, студентів, випускників та сус-пільства. А саме: нова педаго-гічна освіта, підвищення квалі-фікації педагогів (осучаснення методики викладання та на-буття паралельного сучасного практичного досвіду), моти-вація педагогів – окрім підго-товки компетентного фахівця важливу роль відіграє і фінан-сова складова (значне підви-щення престижності праці), широкий конкурентний ринок праці від роботодавців з чітки-ми вимогами до кандидатів та конкретними мотиваціями для фахівців – зокрема прискоре-не впровадження ефективної і якісної дуальної освіти, га-рантоване стимулююче фі-нансування і підтримка з боку держави ЗВО, які використо-вують сучасні методи і форми навчання, забезпечують якість підготовки фахівців.

Освітні послуги – це товар, який постійно оновлюється (на відміну від природних ре-сурсів). На торгівлі освітніми послугами США, Великобрита-нія, Австралія, Франція, ФРН заробляють більше 100 млрд дол. щорічно. Проте ці країни здійснюють і великі вкладен-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 25

ПО

ЗИ

ЦІЯ

ня в освіту. Поки що рівень державної підтримки освіти у нас низький. Країни, які недо-статньо інвестують в освіту, не можуть розраховувати на динамічний розвиток ВВП. В освіті є інша сторона – струк-турний елемент соціуму, який активно впливає на розвиток сучасного суспільства, зокре-ма на його економіку. Від неї залежить, чи буде країна екс-портувати сировину або, як ви-сокорозвинуті країни, вийде на ринок із високотехнологічною продукцією. Так що станови-ще в країні освітньої системи доленосне для самої країни, вона разом із наукою визначає наше майбутнє.

Для України сьогодні голо-вним є переорієнтація із сиро-винної економіки на інновацій-ну. Проте, як і раніше, бюджет країни більш ніж наполовину залежить від сировинних сек-торів промисловості. Навіть в Арабських Еміратах зменшу-

ється така залежність: вони повертаються до економіки знань, інноваційної економі-ки, яка передбачає наявність такого носія знань – талано-витих вчених, які виростають із обдарованих дітей. Емірати не шкодують грошей на пошук обдарованих дітей і їх осві-ту (звичайно, безкоштовну) в кращих елітних університетах світу.

Існуючий стан справ у науці й освіті призводить до того, що знижується престиж роботи науковця і викладача, якість підготовки сучасних випус-кників як очима роботодавців, так і очима випускників. Се-ред загальних тенденцій, які могли б описати особливості та характеристики сучасного випускника, респонденти під час експертних інтерв’ю ба-гато говорили про падіння за останні роки середнього рівня знань, маючи на увазі не тільки знання за фахом, але й недо-

статній рівень базової грамот-ності. Значною проблемою аб-солютно для всіх випускників, незалежно від рівня їхньої те-оретичної підготовки, компанії вважають відірваність знань від практики, непідготовле-ність до роботи в реальному бізнесі і нерозуміння того, як цей бізнес працює. Оскільки саме ця проблема зустрічаєть-ся найчастіше, всі опитані ком-панії намагаються вирішувати її власними силами – шляхом додаткового навчання «новач-ків» безпосередньо в компанії, а також співробітництва з ЗВО.

Задля покращення ситуації в галузі освіти та підвищення її авторитету потрібно мобілі-зувати зусилля в першу чергу роботодавців, ЗВО та держави на підготовку сучасного кон-курентоспроможного фахівця, здатного орієнтуватися в умо-вах, які висуваються ринком праці.

Список використаних джерел1. https://mon.gov.ua/ua2. http://ru.osvita.ua/3. Н.І. Федоренко «Молоді фахівці на ринку праці» кандидат соціологічних наук, до-

цент кафедри педагогіки і психології ДВНЗ “КНЕУ імені Вадима Гетьмана” УДК 331.5-053.81:005.953.2:378.063

4. А. Кашин, координатор проектів, Є. Польщикова, аналітик, Ю. Сахно, аналітик – Київ-ський міжнародний інститут соціології «Випускники українських ВНЗ очима роботодавців», М.П. Денисенко, доктор економічних наук, професор, С.В. Бреус, кандидат економічних наук, доцент – КНУ технологій та дизайну «Вища освіта в України: проблеми та перспективи»

5. Луценко Г.В., Козуля Л.В. «Аналіз особливостей впровадження проблемно орієнтовано-го навчання у системі вищої освіти України»

6. Драч І.І., д. пед. н., доц., ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» «Компетентнісно орієнтовані завдання як важливий чинник формування професійної компетенції майбутніх фахівців»

7. Сучасні технології в освіті. Ч. 1. Сучасні технології навчання : наук.-допом. бібліогр. по-кажч. Вип. 2 / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; [упоряд.: Філімонова Т. В., Тарнавська С. В., Орищенко І. О. та ін. ; наук. консультант Антонова О. Є. ; наук. ред. Березівська Л. Д.]. – Київ, 2015. – 377 с.

8. Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації / Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Лу-говий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. – К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. – 120 с.

26

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

На етапі інтеграції Украї-ни в європейські, економічні, політичні і культурні структу-ри першочергового значення набуває питання підготовки майбутніх спеціалістів, які могли б успішно реалізувати процес співробітництва Укра-їни з Європою та усім світом. Тож однією з важливих умов цього завдання є необхідність озброєння молодих фахівців вмінням та навичками профе-сійного спілкування іноземною мовою, зокрема ведення усних та писемних переговорів саме англійською мовою.

В останні роки питання під-готовки студентів економічного профілю до іншомовної кому-нікації за фахом перебувало в центрі уваги багатьох вітчиз-няних методистів. Все більша увага приділяється питанню активізації навчально-пізна-вальної діяльності студентів.

Організація навчального процесу має бути спрямована на розвиток особистості, підго-товку до розв’язання життєвих завдань у майбутньому, орієн-тації студентів на практичне використання мови у бізнесі, техніці, науці.

У контексті навчання іно-земної мови студентів немов-них вищих навчальних закла-дів актуальним завданням є оволодіння ними знаннями

фахової термінології та вміння використовувати професійну лексику у виробничих ситуаці-ях.

Саме застосування бінар-них занять формує цілісну систему знань і уявлень сту-дентів, допомагає усвідомити та проаналізувати структурно-логічні зв’язки в межах окре-мої дисципліни і між різними науками.

Бінарне заняття – нестан-дартна форма навчання з ре-алізації міждисциплінарних зв’язків, творчість двох педа-гогів, яка переростає у твор-чий процес у студентів.

Чому?Тому, що вивчення якоїсь

проблеми на грані двох дис-циплін – це завжди цікаво, та-кий вид діяльності викликає високу мотивацію. А чи не це головне – захопити студентів, спровокувати творчий пошук?

Мета бінарного заняття з іноземної мови в тому, щоб створюючи ситуації, студенти змогли усвідомити доцільність вивчення дисципліни для по-дальшого застосування знань у професійній діяльності та повсякденному житті.

В одному журналі ми про-читали думку педагога: «Бі-

нарний урок – псевдонауковий методичний викрутас».

Що ж, якщо цей «викрутас» стимулює мовленнєву, пізна-вальну діяльність, якщо сту-денти після бінарного заняття запитають: «А коли буде ще таке заняття?», то воно має право на існування.

Сучасні соціально-еконо-мічні та культурні тенденції розвитку українського суспіль-ства обумовлюють потребу в удосконаленні іншомовної компетенції – важливого фак-тора ефективної участі май-бутніх фахівців у різноманіт-них ситуаціях професійного спілкування, необхідної умови конкурентоздатності випус-кників навчальних закладів на безкомпромісному ринку пра-ці. Уміння поєднати вивчення іноземної мови за професій-ним спрямуванням з набуттям практичних навичок економіч-ного аналізу студенти проде-монстрували уміло.

Вважаємо, що бінарне за-няття з іноземної мови та еко-номічного аналізу, проведене зі студентами ІІІ-го курсу, дало можливість студентам виявити свою обізнаність у темі, погли-бити знання, навчитися корис-туватися ними під час відпові-

ÌÅÒÎÄÈ×ÍÅ ÎÁÃÐÓÍÒÓÂÀÍÍßÁ²ÍÀÐÍÈÕ ÇÀÍßÒÜВікторія Богдан,Антоніна Грисюк, викладачі Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської ДАА

Á³íàðíå çàíÿòòÿ – íåñòàíäàðòíà ôîðìà íàâ÷àííÿ ç ðåàë³çàö³¿ ì³æäèñ-öèïë³íàðíèõ çâ’ÿçê³â, òâîð÷³ñòü äâîõ ïåäàãîã³â, ÿêà ïå-ðåðîñòຠó òâîð÷èé ïðîöåñ ó ñòóäåíò³â.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 27

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

дей та глибоко усвідомити, що в нинішніх умовах розширення міжнародних зв’язків підвищу-ються вимоги до практичного володіння англійською мовою, навичками монологічного та діалогічного мовлення, а та-кож перекладу.

Відкрите бінарне практич-не заняття на тему «Вивчення та аналіз основних економіч-них показників виробництва підприємств Полтавської об-ласті» поповнило скарбницю педагогічних надбань коледжу і стало відображенням непо-вторного творчого стилю пе-дагогів. Студенти поринули у цікаву, захоплюючу атмос-феру віртуальної подорожі до м. Полтави, де стали учасни-ками імпровізованої облас-ної конференції «Агробізнес Полтавщини. Шлях до успіху», причому як в ролі представ-ників провідних аграрних під-приємств нашого регіону, так і будучи іноземними фахівцями, журналістами відомих телека-налів та перекладачами.

Використання актуаль-ної фінансово-економічної та статистичної інформації у по-єднанні з необхідністю вдо-сконалення навичок моноло-гічного, діалогічного мовлення та перекладу сприяло форму-

ванню цілісної системи знань і вмінь студентів, розвитку їх потенційних можливостей та креативних здібностей. За-няття у формі ділової гри було скомпоновано з використан-ням інтерактивних методів, інформаційно-комунікаційних технологій навчання і ціліс-ної системи дієвих міждисци-плінарних зв’язків, маючи на меті дати можливість кожному студенту побачити результати своєї праці й пережити ситуа-цію успіху.

Бінарне заняття сприятиме кращому засвоєнню матеріалу, підвищенню зацікавленості до дисциплін, формує в студентів навички самоосвіти. Такі за-няття розвивають аналогічні

можливості і винахідливість, мають великий виховний по-тенціал, допомагають перене-сти вже сформовані навички і вміння з двох дисциплін в нові сфери діяльності. Гострішими стають спостереження, акти-візуються емоційна і логічна пам'ять, інтенсивніше працює уява студентів.

Проведене бінарне за-няття – це ще один вагомий крок на шляху до реалізації методичного потенціалу пе-дагогічного колективу, адже було створено передумови для формування творчої осо-бистості випускника коледжу, здатного цілісно сприймати світ і активно діяти в соціаль-ній та професійній сферах.

ПРОСТО ЦИТАТА

Х. Ліндеман“Сміх – здоров’я душі”, – вчить вірменське прислів’я. Людина здорової психіки – це, перш

за все, людина вихована, соціально добре адаптована, яка не здійснює дій, що суперечать при-йнятим в суспільстві нормам поведінки. Сучасні західні психологи вважають, що самоповага і показник тривожності – найбільш інформативний показник психічного здоров’я. Позитивно на-лаштовані люди, які мають ясні цілі в житті і, відповідно, не схильні мучити себе постійними сумнівами, невпевненістю, поганими передчуттями і песимізмом, мають гарні перспективи на зміцнення і підтримку власного здоров`я“

Крок за кроком сходинками здоров’язбереження. Путівник-порадник : навч.-метод. посіб. / Снісаренко О. С., Іщенко Т.Д., Жуковська С.А., Мельничук І.П., Пушкар Н.В. – Київ :

НМЦ "Агроосвіта", 2018. – 424 с.

28

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Людина виховує себе і лю-дину виховують інші, але вихо-вувати і виховуватись потрібно вчити, впливаючи на свідо-мість. І в цьому процесі курс української літератури посі-дає одне з провідних місць, вирішуючи головне завдання сучасної освіти – формуван-ня власної свідомості учня, студента. Процес викладання української літератури в коле-джі має свої особливості.

Під час вивчення літера-тури викладач намагається всебічно розвивати студентів, прагне, щоб пізнавальний, ро-зумовий і творчий процеси від-бувалися у тісному поєднанні. Підготовка до творчої роботи бачиться як послідовний пе-рехід від репродуктивних до аналітичних форм діяльності й створення умов, коли студент зможе висловити на зада-ну тему власний погляд, а не списаний з підручника. Важ-ливим елементом сучасного заняття є навчальний діалог. При цьому від зв’язки «викла-дач–студент» важливо пере-йти на більш високий рівень «студент–студент». Здається, викладачу видніше, як тракту-вати якісь «темні місця». Але набагато важливіше дати сту-дентам самим «докопатися» до суті. Кожна думка, навіть

безглузда, має право бути ви-словленою. Зрештою, наші ви-хованці самі перевірять її на життєздатність. Навіщо ж від-бирати у них це право? Як пи-сав німецький філософ другої половини ХХ століття Г. Га-дамер, «істину не може пізна-ти і повідомити хтось один». І він же закликав «підтримува-ти діалог, давати сказати своє слово інакомислячому, вміти засвоювати те, що він сказав». До речі, саме під час навчаль-ного діалогу можна створюва-ти проблемні ситуації, ставити «провокаційні» питання. Отже, всі засоби добрі, якщо вони активізують мислення, не від-риваючи при цьому студента від тексту. Головне не давити авторитетом, не нав’язувати готових рецептів.

Останнім часом серед мо-лоді зріс інтерес до диспутів на різні теми. Цей захід, якщо він добре організований, спонукає підлітків думати, аргументова-но обстоювати свої погляди, порівнювати різні підходи до одного й того ж питання.

Диспут – це активна, заці-кавлена, палка і пристрасна розмова, суперечка, учасни-ки якої прагнуть ґрунтовно з'ясувати певні проблеми, ви-

рішити порушені питанняПід час диспуту можливе зі-

ткнення різноманітних, часом суперечливих, тверджень. По-шук істини відбувається шля-хом вільного обміну думками. Це дає змогу кожному критич-но оцінити свої погляди та по-гляди опонентів.

З чого слід починати підго-товку до диспуту?

З вибору теми, її правиль-ного формулювання. Потрібно дбати, щоб тема диспуту зву-чала гостро, а в її назві містив-ся елемент дискусійності.

Як обрати тему диспуту? Насамперед викладачу по-

трібно з'ясувати, про що сту-денти хотіли б відверто по-говорити. Педагогу важливо допомогти їм обрати найакту-альнішу для студентської ау-диторії тему.

Скільки питань і які саме слід обговорювати на диспуті?

Визнано, що не більше п’яти, але таких, щоб вони спо-нукали до розмови і не мали однозначної відповіді.

Наприклад, майже завжди цікаво відбувається диспут за теми «Сучасна людина. Яка вона?». Ось запитання, які можна на ньому обговорити.

1. Чи існують критерії

ÄÈÑÏÓÒ ßÊ ÎÄÍÀ Ç ÔÎÐÌ ÀÊÒȲÇÀÖ²¯ ÐÎÁÎÒÈ ÑÒÓÄÅÍÒ²Â Ï²Ä ×ÀÑ ÂÈÂ×ÅÍÍß Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ

Аліса Чорі,викладач-методист ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж»

Äèñïóò – öå àêòèâíà, çàö³êàâëåíà, ïàëêà ³ ïðèñòðàñíà ðîçìîâà, ñóïåðå÷êà, ó÷àñíèêè ÿêî¿ ïðàãíóòü ´ðóíòîâíî ç'ÿñóâàòè ïåâí³ ïðîáëåìè, âèð³øèòè ïîðóøåí³ ïèòàííÿ.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 29

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

оцінки сучасної людини? В чому вони полягають?

2. Чи сучасний образ Дон Кіхота?

3. Образ якого літератур-ного героя ви вважаєте сучас-ним?

4. Без яких якостей важко уявити сучасну людину?

5. Які якості ваших одно-літків викликають у вас симпа-тії? Які їхні риси ви засуджує-те?

6. Кого ви хотіли б наслі-дувати? І чи хотіли б взагалі?

7. Чи можна назвати су-часною людину без власних поглядів на життя?

Скільки часу займає підго-товка до диспуту?

Підготовка до диспуту може тривати не менше місяця. Створюється творча група, яка заздалегідь разом з ведучими розробляє питання, а також укладає список рекомендо-ваної літератури до теми, що обговорюється, і доводить до відома студентів.

Як оформити диспут? У приміщенні, де він має

відбуватися, вивішують пра-вила проведення дискусії, плакати з висловлюваннями, афоризмами, сентенції, цита-ти класиків літератури.

Наприклад: «Найсерйозніша потреба –

це потреба пізнання істини» (Г. Гегель).

«Прагнення до істини – єди-на справа гідна, героя» (Дж.Бруно).

«Легше знайти помилку, ніж істину. Помилка лежить на по-верхні, і її помічаєш одразу, а істина прихована, і не кожен може її віднайти» (Й.В.Гете).

Хто може бути ведучим диспуту?

Зазвичай, це доросла авто-ритетна людина, яка добре

знається на порушеній про-блемі. Щоправда, ним може бути і студент, важливо, щоб він володів словом, умів пев-ним чином спрямувати розмо-ву.

І насамкінець, важливим є дотримання усталених правил ведення дискусій.

Дискусія може бути вико-ристана і при вивченні окре-мих творів безпосередньо на занятті. Це може бути і як окремий тип уроку, так і еле-мент у його структурі.

За даними американських дослідників, ефективність за-своєння матеріалу учнями у процесі різних видів і форм навчальної діяльності найви-ща під час дискусії. На жаль, за браком часу, що відводить-ся на ту чи іншу тему в курсі української літератури, вчите-лі нечасто звертаються до цієї необхідної і цікавої форми ор-ганізації навчального процесу.

На роль дискусії на уро-ках літератури звертали ува-гу багато вчених, методистів. Серед них – Ю.І.Мальований, Г.І.Беленький, Л.А.Симакова, Г.Ю.Бондаренко, Л.Н.Лєсохіна, І.Ф.Гончаров та інші.

Під час дискусії учні та сту-денти набувають навичок, які будуть їм потрібні у практично-

му житті: уміння будувати свою поведінку з урахуванням пози-цій інших людей, толерантно ставитись до іншої точки зору, вміти слухати та аргументува-ти.

На етапі підготовки до дис-кусії викладачу необхідно звернути увагу на схильність аудиторії до полеміки, тобто наявність студентів, здатних висловити самостійні, неор-динарні думки; вміння їх ви-слухати іншу точку зору та запропонувати свою. Готуючи студентів до заняття, дореч-но запропонувати їм правила дискусії. Наприклад, такі:

1. Ретельно продумайте своє бачення і розуміння про-блеми і аргументи до неї.

2. Вступаючи в дискусію, не розпочинайте її з тих пи-тань, погляди на які у вас з вашим опонентом різні.

3. Використовуйте метод Сократа, який проявляється у тому, що свою думку ви розпо-діляєте на маленькі частинки і кожну пропонуєте у формі за-питання.

4. Уникайте категорич-ності, особливо, якщо ви запе-речуєте.

5. Обминайте монологи, адже діалог продуктивніший.

6. Умійте почути та зрозу-

30

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

міти позицію опонента.7. Не прискіпуйтеся до

невдалої форми висловлю-вання опонента.

8. Не переходьте на осо-бистість співрозмовника.

9. Не розбивайте його по-зицію, а доводьте свою.

10. Прагніть не перемогти, а знайти істину.

11. Погоджуйтесь з тим, у чому правий ваш співрозмов-ник, знайдіть раціональне у його словах.

12. Майте мужність визна-ти свою неправоту і просити критичного обговорення запи-тання.

13. Поясніть, чому ви не можете погодитись зі своїм опонентом і висловіть свої ар-гументи.

Викладачеві важливо чітко продумати, який твір і якого автора зацікавить і схвилює студентів, буде близький їхнім проблемам, викличе свідомо неоднозначні оцінки. Важливо з҆ясувати характер запитань, що будуть обговорюватися на занятті, які дозволяють вияви-ти різні точки зору, коли одна не виключала б другу, а про-тиріччя між ними і вели б до іс-тини. Цікаво було б, якби сту-денти також брали участь у складанні запитань до диску-сії. Такий процес співтворчос-ті, коли враховуються інтереси та потреби, знання та можли-вості юнаків та дівчат, сприяє розвитку довіри між виклада-чем та студентами, ще більше зацікавлює у дискусії. Напри-клад, працюючи над романом Олеся Гончара «Собор», мож-на запропонувати низку запи-тань дискусійного характеру.

- Схвалюєте чи осуджує-те ви Єльку, яка пішла з Мико-

лою Баглаєм прямо зі сватан-ня до неї Володьки?

- З того, що знаємо про батьківську сім҆ ю Єльки, як ви думаєте, комплекс «незакон-нонародженої» гнітив дівчину в шкільні роки?

- Як ви думаєте, брига-дир спонтанно допустився до гріха з вродливою дівчиною чи добре обдумав і планував її зваблення?

- Як ви вважаєте, можна дівчині пробачити такий гріх, який скоїла Єлька? Чому?

- Як ви розцінюєте останній вчинок Миколи Ба-глая і чому саме так?

- Чи можливе, на вашу думку, щасливе подружнє жит-тя Єльки і Миколи?

Викладач літератури має зробити так, щоб найкращі досягнення літератури і мис-тецтва стали надбанням мо-лодого покоління, формували в них світогляд, моральні іде-али, естетичні погляди, вчили студентів працювати самостій-но, впливали на формування активної життєвої позиції, ви-ховували любов до Батьківщи-ни.

Сучасний підхід до викла-дання української літерату-ри вимагає ґрунтовних змін у методиці. Традиційні методи і прийоми вже не завжди дають бажаний результат. Загально-визнаним є падіння інтересу до читання. Повернути його покликані інноваційні методи, які змінюють саму роль сту-дента на занятті. Викладач повинен знайти такі форми і способи організації уроку, які б апелювали до власного досві-ду студента, активізували його емоційну, інтелектуальну сфе-ри, підключаючи його до про-цесу пізнання. Диспут, дискусія і є однією з таких інноваційних форм. Адже у процесі доско-нало підготованої та продума-ної дискусії (коли всі запитан-ня спрямовані на формування та виявлення індивідуальної позиції особистості студентів коледжу, коли вони аргументу-ють свою точку зору, підтвер-джують її прикладами із життя, цитатами із твору, уважно та поважно вислуховують позиції інших), розвиваються уміння і навички самостійного аналізу та критичної оцінки художньо-го твору.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 31

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Кордони моєї мови означають кордони мого

світу.Людвіг Вінгенштайн

В період становлення рин-кової економіки України осо-бливої актуальності набуває професійно орієнтований під-хід до вивчення іноземної мови на технічних спеціаль-ностях аграрних коледжів, який передбачає формування у студентів здатності іншомов-ного спілкування в конкретній професійній сфері з урахуван-ням особливостей професій-ної лексики. Професійно-орі-єнтоване навчання іноземної мови базується на потребах студентів у вивченні іноземної мови відповідно до майбутньої професії чи спеціальності.

Вивчення іноземної мови має бути не самоціллю, а за-собом досягнення підвищено-го рівня освіченості в рамках своєї спеціальності.

Врахування специфіки під-готовки техніка-механіка в аграрному коледжі має здій-снюватися за наступними на-прямами:

- робота над спеціальними текстами;

- вивчення спеціальних тем для розвитку усного мовлення;

- вивчення лексичного міні-муму по спеціальності;

- спілкування в сфері про-фесійної діяльності;

- створення посібників для

активізації граматичного та лексичного матеріалу.

Великого значення набули погляди науковців та розро-блені ними підходи, що виклю-чають можливість вивчення студентами матеріалу на іно-земній мові до того, поки вони не прослухають курс лекцій по відповідній тематиці з профі-люючих технічних дисциплін «Ремонт машин та обладнан-ня», «Технічний сервіс в аг-ропромисловому комплексі» тощо. Запропонована вченими сис-тема навчання передба-чає сувору координацію робо-чих планів з іноземної мови з робочими планами циклових комісій профілюючих техніч-них дисциплін, які вивчаються в навчальному закладі.

Однією з основних вимог сучасної програми з іноземної мови для технічних спеціаль-ностей коледжів і технікумів є реалізація комунікативного ме-тоду навчання. Студентам тех-нічних спеціальностей необ-хідно навчитися спілкуванню, передачі та сприйняттю інфор-мації професійного характеру. Практичне оволо-діння мовою спеціальності передбачає також вміння самостійно працювати зі спеціальною літературою на іноземній мові з метою отриман-ня професійної інформації.

У Агротехнічному коле-джі Уманського національно-го університету садівництва особлива увага приділяється інтерактивному навчанню, за-стосуванню інформаційних технологій у освітньому проце-сі. Обґрунтовано доцільність застосування мобільних тех-нологій при викладанні інозем-ної мови студентам технічних спеціальностей.

Інтерактивне навчання є певним різновидом активного навчання, яке має свої законо-мірності та особливості. Слово «інтерактивний» означає здат-ний до діалогу. Інтерактив-не навчання – це спеціальна форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, свою інтерак-тивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Інтерактивне навчання – це діалогічне навчання, у ході якого здійснюється взаємодія викладача й студента або сту-дентів між собою.

У системі інтерактивного навчання виділяють такі осно-вні принципи методики спів-робітництва: позитивна вза-ємозалежність – група досягає

ÀÊÒÓÀËÜͲÑÒÜ ÂÈÂ×ÅÍÍß

²ÍÎÇÅÌÍί ÌÎÂÈ ÏÐÈ Ï²ÄÃÎ-

ÒÎÂÖ² ÔÀÕ²Âֲ ÒÅÕͲ×ÍÈÕ

ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒÅÉ Â ÊÎËÅÄƲ

Ірина Сухина,Михайло Колісник, викладачі ВСП Агротехнічний коледж Уманського НУС

Âèâ÷åííÿ ³íîçåìíî¿ ìîâè ìຠáóòè íå ñàìîö³ëëþ, à çàñîáîì äîñÿãíåííÿ ï³äâèùåíîãî ð³âíÿ îñâ³÷åíîñò³ â ðàìêàõ ñâ ñïåö³àëüíîñò³.

32

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

успіху за умови якісного ви-конання завдань кожним сту-дентом; індивідуальна відпові-дальність – працюючи в групі, кожен студент виконує своє завдання. На практиці вияви-ли досить високу ефективність такі форми роботи: індивіду-альна, парна, групова і робота в команді. Найбільше відомі з них: внутрішні/ зовнішні кола (inside/outside circles); мозко-вий штурм (brainstorm); читан-ня зигзагом (jigsaw reading); об-мін думками (think-pair-share); парні інтерв’ю (pair-interviews). Однією з особливостей інтер-активних форм навчання є те, що вони мотивують студента не лише висловлювати власну точку зору, але й змінювати її під аргументованим впливом партнерів у процесі спілкуван-ня. Серед визначених пере-ваг інтерактивного навчання слід виділити такі: встанов-лення дружньої атмосфери й взаємозв’язків між учасниками спілкування; студенти мають можливість бути більш неза-лежними та впевненими в собі; викладач заохочує студентів до співпраці, вони не боять-ся робити помилки; студенти отримують можливість подо-лати страх мовного бар’єру; кожен студент залучений до роботи та має певне завдан-ня; слабкі студенти можуть отримати допомогу від більш сильних; студенти можуть ви-користовувати свої знання і досвід, набуті раніше. Осно-вними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія студентів у парах і мікрогру-пах. Оптимальний склад груп – не менше 4–6 осіб.

Навчання іноземної мови студентів технічних спеціаль-ностей в коледжах і технікумах має низку особливостей, які полягають в тому, що дисци-пліна «Іноземна мова (за про-фесійним спрямуванням)», яку викладають студентам техніч-них спеціальностей, має інте-грований характер, тобто вона

пов’язана з фаховими дисци-плінами «Трактори і автомо-білі», «Сільськогосподарські машини», «Ремонт машин та обладнання», «Технічний сер-віс в агропромисловому комп-лексі», тощо.

Відмінною рисою технічної документації при підготовці техніка-механіка є велика тер-мінологічність, тому студенти мають вільно володіти техніч-ним словником.

Інтерактивні методи ви-вчення іноземної передба-чають забезпечення кожного студента ноутбуком або план-шетом, щоб зробити навчання індивідуальним, підвищити не-залежність і збільшити кіль-кість академічних годин поза аудиторією. Застосування глобальної мережі передба-чає процес навчання легшим та цікавішим як для студентів, так і для викладачів. Перева-гою використання інтернету в процесі навчання є можлива перевірка засвоєння студен-тами матеріалу за допомогою тестування в режимі реально-го часу (он-лайн). Сайти, які є корисними для викладача іноземної мови і можуть бути використані на занятті, можна розділити на інформаційні та власне навчальні. Спеціальні навчальні сайти містять різні види робіт, вони розроблені з урахуванням рівня знань сту-дентів. Робота саме з такими сайтами є цікавою і корисною у вивченні мови при підготов-ці майбутніх техніків-механіків аграрного сектору економіки України. У роботі з навчаль-ними сайтами обирається той рівень складності, який відпо-відає рівню підготовки студен-тів. Навчальні сайти, зазвичай, мають кілька рівнів складності; щодо інформаційних сайтів, то викладач має сам визначитися з добором матеріалу відповід-ної складності та професійно-го спрямування.

На сучасному етапі роз-витку науки, культури та тех-

ніки знання іноземної мови є обов’язковим для спеціаліста будь-якого профілю.

Не знаючи інших мов, ніколи не зрозумієш мов-

чання іноземцівСтаніслав Єжи Лєц

В зв’язку з зростаючою необхідністю комунікатив-ної компетенції в сучасному інженерному професійному суспільстві зросла роль іншо-мовної підготовки студентів. Відповідно зі стандартом дис-ципліна «Англійська мова» в аграрному коледжі носить комунікативно орієнтований та професійно орієнтований характер. Ціллю дисципліни є оволодіння студентами техніч-них спеціальностей високого рівня комунікативної компе-тенції, який дає можливість ви-користовувати іноземну мову практично в професійній діяль-ності, а також в цілях самоос-віти. Відповідно до стандартів спеціаліст має бути готовим до налагодження міжкультурних наукових зв’язків, участі в між-народних симпозіумах, конфе-ренціях, вивчення іноземного досвіду в певній галузі науки і техніки, а також до здійснення ділових і партнерських контак-тів, що вимагає від інженерно-технічних працівників знання іноземної мови.

Важливим фактором є те, що студенти технічних спеці-альностей аграрних коледжів і технікумів виявляють зацікав-леність і готовність до подаль-шого вивчення іноземних мов, розуміють важливість їхнього вивчення. Основними моти-вами для вивчення іноземної мови є подальше навчання за фахом, пізнання новітніх зару-біжних технологій з технічного обслуговування і ремонту ав-тотракторної та сільськогос-подарської техніки, майбутнє працевлаштування.

Володіння іноземною мовою дає змогу студен-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 33

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

ту реалізувати такі аспекти професійної діяльності, як ознайомлення з новими тех-нологіями, досвідом їх вико-ристання, відкриттями та тен-денціями в розвитку науки та техніки, встановлення контак-тів із зарубіжними партнерами. Суть його полягає в інтеграції зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додатко-вих професійних знань.

На сьогоднішній день знан-ня іноземних мов дає великі переваги. Володіння інозем-ною мовою є обов’язковим компонентом професійної під-готовки техніків-механіків у ко-леджах і технікумах. Перед викладачами іноземної мови стоїть завдання – донести до студентів думку про важли-вість іноземної мови в їхній професійній діяльності, про перспективи, які очікують на них за вільного володіння іно-земною мовою.

Працюючи зі студентами технічних спеціальностей, ви-кладач іноземної мови має до-бре знати особливості науко-вих і спеціалізованих текстів з відповідної спеціальності та поступово знайомити з ними студентів.

Викладання іноземної мови необхідно починати за принци-пом «від простого до складно-

го», якнайшвидше виробити в студента алгоритм його діяль-ності в режимі комунікативно-го ряду «викладач / аудіо- та мультимедійні засоби – сту-дент», «студент – студент».

Сучасна методика викла-дання іноземних мов – це гнуч-ке інформаційно-навчальне середовище. Сучасні методи-ки викладання іноземних мов при підготовці фахівців тех-нічних спеціальностей поляга-ють в поєднанні традиційних і інтенсивних методів навчання. Використання сучасних педа-гогічних технологій в процесі навчання іноземної мови сту-дентів технічних спеціальнос-тей дає позитивний результат на засвоєння та використан-ня іноземної мови майбутніми спеціалістами в їхній профе-сійній сфері.

Важливе значення набуває вміння студентів працювати з літературою на іноземній мові.

Хто не знає іноземних мов,той нічого не тямить і

в своїй рідній мовіЙоганн Гете

При розробці моделі профе-сійно орієнтованого навчання іноземної мови використову-ються наступні компоненти: цільовий – визначення бло-

ку цілей та завдань навчання іноземній мові при вивченні технічних дисциплін; моти-ваційний – наявність потреби оволодіння іноземною мовою та передбачає формування пізнавальних та професійних мотивів; змістовий – відбір на-вчального матеріалу; процесу-альний – вибір методів, форм і засобів навчання; контроль-но-оціночний – періодичною перевіркою педагогічного про-цесу та оцінкою його результа-тів.

Провідними під час навчан-ня на технічних відділеннях аграрних коледжів і технікумів є активні методи навчання (ме-тод проектів, рольові ігри, дис-кусії), які дозволяють сформу-вати пізнавальні та професійні мотиви та інтереси, давати ці-лісне уявлення про професій-ну діяльність.

Таким чином, викладачам іноземної мови необхідно ро-бити все для підвищення якос-ті викладання іноземної мови в навчальному закладі з ура-хуванням професійної направ-леності та подальшою роз-робкою відповідних технологій навчання, щоб підготувати дій-сно професійно компетентного спеціаліста.

Список використаних джерел1. Сунцова Е.Н. Выбор методов обучения студентов неязыкового вуза иностранному языку

в условиях ограниченности учебного времени [Текст] / Е.Н. Сунцова // Молодой ученый. — 2011. — №1. — С. 232-234).

2. Ляховицкий М. В. О некоторых базисных категориях методики обучения иностранным языкам / М. В. Ляховицкий // Иностранные языки в школе. – 1973. – № 1. – С. 27–34.

3. А.М. Фещук .Особливості професійно орієнтованого підходу у вивченні іноземних мов4. Парикова Г. В. Исследование возможностей повышения эффективности процесса обу-

чения иностранным языкам в неязыковом вузе / Г. В. Парикова – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1972. – 44 с.

5. Болотина Н. И. Сoдержание профессионально ориентированного обучения иностран-ному языку в неязыковом вузе // Материалы IV Междунар. науч. конф., посвящ. 89-летию образования Белорус. гос. ун-та [Межкультурная коммуникация и профессионально ориен-тированное обучение иностранным языкам], (Минск, 29 октября 2010 г.) / Сборник научных трудов. – Минск : Изд. центр БГУ, 2010. – С. 78–79.

34

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Діти приходять учитися. І я вчуся з ними.

Л.М.Толстой У сучасній українській ме-

тодичній науці здійснюється активний пошук нових засобів та переосмислення прийомів навчання. Українська педагогі-ка відходить від авторитарних педагогічних ідей та демокра-тизується. Відбувається пере-орієнтація на інноваційну мо-дель розвитку освіти загалом і методики викладання історії зокрема. У цих умовах досить актуальним є урізноманітнен-ня одного з традиційних і базо-вих умінь сучасного студента – вміння працювати з навчаль-ною книгою з історії.

Найважливішим джерелом історичних знань є навчальні підручники з історії.

Під час вивчення історії ви-кладач має вчити своїх студен-тів розуміти текст і матеріали підручника, аналізувати про-читане, відтворювати прочи-тане напам’ять, робити ви-сновки, складати план, тези, конспекти.

Ще в середніх класах фор-муються навички вивчення нового матеріалу у послідов-ності, викладені у підручнику, це полегшує самостійну ро-боту з підручником.

Важливим джерелом знань студентів є не тільки текст підручника, а й його ілюстра-

ції, додані до підручника до-кументи та історичні карти.

Це свідчить про тісний взаємозв’язок між методами засвоєння знань за підруч-ником і методами наочності та засвоєння знань за істо-ричним документом.

Студентам можна дору-чити самостійно підготувати відповіді на проблемні питан-ня, вказані викладачем, і пи-тання, вказані в підручнику, або самостійно обґрунтувати сформульований викладачем висновок, порівняти знаряд-дя праці , пам’ятки культури різних народів.

При вивченні навчально-го матеріалу за підручни-ком студенти мають навчити-ся встановлювати внутрішні взаємозв’язки між різними частинами тексту (послідов-ність у викладі фактів, поді-бність і різницю між однорід-ними історичними фактами і явищами, причинно-наслідко-ві зв’язки, висновки), посту-пово оволодівати вмінням пов’язувати новий матеріал з вивченим раніше, а також умінням використання набу-тих раніше знань для по-глиблення розуміння нових фактів і явищ.

Завдання, які даються

для роботи з підручником, мають відповідати тій склад-ності, що відповідає віко-вим особливостям: самостій-но прочитати складніший і значніший за обсягом текст підручника (без попередньо-го пояснення викладача, скласти розгорнутий план за даним коротким планом або заповнити таблицю за пропонованою схемою. Мета роботи з підручником на за-нятті – розвивати в студентів потрібні їм уміння і навички самостійної роботи з книгою і зошитом, активізувати їх пізнавальну діяльність, залу-чати до самостійного набуття нових знань. Проте було б неправильно вимагати, щоб така робота проводилась на кожному занятті. Вивчен-ня нового матеріалу за під-ручником має поєднуватись з іншими методами навчан-ня. При цьому текст для самостійного вивчення має бути доступним, не вимагати спеціальної конкретизації і пояснення викладача, прийо-ми виконання і мета кожного завдання за підручником мають бути чітко сформу-льовані, а індивідуальна ро-бота кожного студента має поєднуватися з наступною

ÇÀÑÂΪÍÍß ÇÍÀÍÜ ÇÀ ϲÄÐÓ×ÍÈÊÎÌ ßÊ ÎÄÍÀ ²Ç ÔÎÐÌ ÑÀÌÎÑÒ²ÉÍί ÐÎÁÎÒÈ ÑÒÓÄÅÍÒ²Â

Петро Коваль,викладач-методист Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету

Íàéãîëîâí³øå ïåäàãîã³÷íå çàâäàííÿ ñüîãîäí³ – çðî-áèòè ñòóäåíò³â íàøèìè ñîðàòíèêàìè.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 35

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

колективною роботою групи (бесіда за питаннями, сфор-мульованими в підручнику, читання і розбір плану чи та-блиці).

Дослідна робота, прове-дена на першому курсі ко-леджу при вивченні теми «Утвердження США як про-відної країни повоєнного бі-полярного світу», показала, що в багатьох випадках сту-денти під час самостійної ро-боти з підручником засво-юють матеріал краще, ніж слухаючи викладача. Тему засвоїли краще студенти тої групи, де була організована самостійна робота студентів (у поєднанні з наступною бесідою). Тоді як у другій групі, де питання вивчалося в основному методом розпо-віді викладача (в поєднанні із записом студентами плану теми), лише частина студен-тів дали правильні відповіді на запитання.

Виклад матеріалу спря-мовується в однаковій мірі до всіх студентів групи, про-те засвоюють матеріал вони по-різному – одні швидше, інші повільніше, одні глибше, інші поверхово. Студент, який не засвоїв матеріалу з роз-повіді викладача, не може повторити питання зразу, бо пояснення продовжується. Не слід забувати і того, що слухаючи розповідь виклада-ча, деякі студенти хоч на короткий час відвертають свою увагу, і тоді вони на цій парі не можуть надолу-жити пропущене.

Інакше організовується пізнавальна діяльність сту-дентів під час самостійної роботи з підручником: сту-дент, що не засвоїв викладе-ний у підручнику матеріал, може прочитати його вдруге, він має час, щоб продумати складне питання, не ризи-куючи пропустити наступний

матеріал, сам характер за-вдання вимагає індивідуаль-ної самостійної роботи, спри-яє мобілізації уваги.

Не завжди самостійна ро-бота з підручником дає кра-щі результати, ніж розповідь викладача. Все залежить від навчального матеріалу, на-скільки він доступний для засвоєння студентами.

Метод засвоєння студен-тами знань за підручником вимагає від них розвитку різних вмінь і навичок само-стійної роботи з підручником: від переказування прочитано-го до складання конспекту і аналізу тексту.

Текст підручника вивча-ється так: спочатку студент прочитує весь параграф, по-тім читає його частинами вдумливо засвоюючи зміст. Починаючи засвоювати нову частину, потрібно встанов-лювати логічний зв'язок з попередньою. Розібравши і вивчивши окремі частини па-раграфа, студент опановує матеріал в цілому. Істотну до-помогу при заучуванні тексту підручника дають текстові ілюстрації, історичні карти, виділення основних питань теми. Не варто вимагати за-учування тексту підручника, бо це приведе до несвідо-мого засвоєння, нерозуміння навчального матеріалу.

Свідомому засвоєнню тек-сту параграфа істотно до-поможуть сформульовані запитання і завдання до па-раграфів і розділів. Викладач може перевірити, чи працю-вали студенти над питання-ми, задавши їх на наступно-му занятті. Досвід показує, що коли викладач під час опитування не перевіряє під-готовку студентів по запи-таннях підручника, вони при виконанні домашнього за-вдання не звертають увагу на них і обмежуються зви-

чайним читанням.Важливо, привчати робити

з підручника та інших книг виписки – визначення склад-них понять, висновки, ви-словлювання історичних осіб, посилатись на джерело, звід-ки взято виписку, звертати увагу студентів на необхід-ність робити систематизацію виписок по темах, розділах, окремих питаннях.

Одною із форм роботи з підручником є складання тез (коротке формулювання основних думок, що виража-ють суть викладеного в під-ручнику матеріалу у вигляді низки послідовно розміще-них тверджень) і конспекту статті, параграфа підручника (стислий виклад прочитаного з основними фактами, дум-ками, доведеннями і висно-вками).

Доцільно систематично записувати в зошиті розгор-нуті плани (тези, конспекти), розповіді, лекції викладача і вивченого за підручником матеріалу, конспектувати не-великі твори, документи. В зошиті записуються індиві-дуальні завдання викладача. Для відстаючих студентів за-вданням може бути складан-ня плану, таблиці або спе-ціальної вправи по погано засвоєному матеріалу. Для студентів, які виявляють під-вищений інтерес до історії і добре встигають, це може бути короткий конспект ви-вченої статті, бібліографії, тези доповіді, складання істо-ричних та політичних портре-тів, есе, робота з історичними джерелами

Успіх роботи значною мі-рою залежить від взаєморо-зуміння та взаємодії суб’єктів освітнього процесу. Найголо-вніше педагогічне завдання сьогодні – зробити студентів нашими соратниками.

36

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Кожне заняття української мови – складна, цілісна, дина-мічна система змісту навчаль-ного матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед спрямовується на засвоєння матеріалу, зазначеного в темі заняття.

Найважливішим завданням для викладача-словесника є формування національно-мовної особистості студента. Цього можна досягти, якщо на кожному занятті, у позаклас-ній роботі виховується увага до слова, свідоме ставлен-ня до мови як засобу само-вираження, спілкування між людьми, передачі почуттів і переживань, ставлення до довкілля. Розвивається мов-лення, а отже й мислення, ін-телект, мовленнєва пам’ять, емоційна сфера особистості, мовне почуття, естетичний смак, розуміння краси україн-ської мови, багатство її мовних засобів, виражальних можли-востей.

Відбір дидактичного матері-алу та різні види роботи з ним мають допомогти студентам усвідомити мову як матеріал передачі думки і змісту, відчу-ти красу слова, виховати по-требу в творчості, прагнення до точності, виразності, образ-ності власного мовлення, на-магання додержувати норм у використанні мовних одиниць різних рівнів мовної системи,

бажання навчитись майстерно оперувати мовою.

Навчанню мові належить особлива роль у вихованні сту-дентів. Згадаймо, як зазначив В.Сухомлинський: «Від культу-ри слова до емоційної культу-ри, від емоційної культури до культури моральних почуттів і моральних відносин – такий шлях до гармонії знань і мо-ральності», «Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інте-лектуальної, емоційної, есте-тичної товстошкірості».

Особливо актуальним є за-стосування на заняттях укра-їнської мови дидактичних ігор. Адже саме вони, дидактичні ігри, ігрові заняття і прийо-ми підвищують ефективність сприймання студентами на-вчального матеріалу, урізно-манітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї еле-мент цікавості.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що дидактич-на гра є одним з найефектив-ніших засобів, що сприяє роз-витку пізнавальної активності студентів, поєднує навчальну, розвиваючу та виховну функ-ції. В системі інноваційних за-собів навчання та виховання студентів дидактична гра най-

більш поширена як інтерактив-на форма навчання.

Мета роботи – показати, як шляхом використання ди-дактичних ігор на заняттях з української мови досягти під-вищення рівня пізнавальної діяльності студентів, створити умови для розвитку їх творчих здібностей, логічного мислен-ня, дослідницьких та комуніка-тивних навичок.

На заняттях з української мови можна використовува-ти такі види ігор: мовознай, лінгвоестафета, камінь споти-кання, лінгвістичний нон-стоп, поле чудес, лінгвістичне лото, скульптор словосполучень та інші.

Під час вивчення теми «Прикметник» застосовую гру «Біг з бар’єрами», методична цінність якої полягає у змозі комплексно повторити ключові моменти вивченого матеріа-лу, перевірити і відшліфувати практичні навички володіння мовою, а також привчити сту-дентів працювати злагодже-но, з урахуванням навчальних можливостей і рівня знань кожного.

1. Орфографічний бар’єрВід наведених географічних

назв утворіть прикметникиГамбург, Сиваш, Павлиш,

ÓÄÎÑÊÎÍÀËÅÍÍß ÎÐÔÎÃÐÀÔ²×ÍÈÕ ÍÀÂÈ×ÎÊ ÑÒÓÄÅÍҲ ØËßÕÎÌ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÄÈÄÀÊÒÈ×ÍÈÕ ²ÃÎÐ ÍÀ ÇÀÍßÒÒßÕ Ç ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ

Олена Ладика,викладач Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії

³ä êóëüòóðè ñëîâà äî åìîö³éíî¿ êóëüòóðè, â³ä åìî-ö³éíî¿ êóëüòóðè äî êóëüòóðè ìîðàëüíèõ ïî÷óòò³â ³ ìî-ðàëüíèõ â³äíîñèí – òàêèé øëÿõ äî ãàðìîí³¿ çíàíü ³ ìîðàëüíîñò³.

Â. Ñóõîìëèíñüêèé

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 37

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Гадяч, Гонконг, Люксембург, Карадаг, Рига, Чехія, Прусія, Білорусь, Запоріжжя.

2. Орфоепічний бар’єрПоставте наголос у наведе-

них прикметникахНудний, легкий, товстий,

перехідний, твердий, болотис-тий, вузький, клопітний, кухон-ний, маленький, ненависний.

3. Словотвірний бар’єрВід наведених пар слів

утворіть складні прикметникиРясний, лист; яскравий,

червоний; західний, Україна; широкий, поле; культура, істо-рія; мова, стилістика.

4. Лексичний бар’єрПоясніть значення наведе-

них прикметниківЛихий, картатий, вилицюва-

тий, довготелесий, задерику-ватий, підозрілий, крислатий, розлогий, зграбний.

5. Морфологічний бар’єрПровідміняйте наведені

прикметникиСвіже печиво, колючий кущ,

широколиций чоловік, най-вродливіші дівчата, довгошия жирафа.

6. Синтаксичний бар’єрВизначте синтаксичні функ-

ції прикметниківІ напружений погляд хоче

відшукати у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій.

Аналогічні завдання підби-раю і до тем «Множинні імен-ники», «Числівник», «Прислів-ник».

До теми «Іменник» доби-раю наступну гру «Зайвина». За допомогою цього прийому тренується увага студентів, розвиваються навички аналізу, порівняння й зіставлення мов-них явищ, закріплюється влас-не лінгвістичне поняття.

За правилами гри студенти отримують аркуші, на яких по-груповано подається перелік певних лінгвістичних термінів, понять, мовних одиниць; їхнє завдання полягатиме в тому, щоб знайти й вилучити зайве, тобто все те, що не підлягає об’єднанню спільною ідеєю, правилом.

До теми «Множинні іменни-ки»

Завод, мармур, ансамбль, плацдарм, характер, спокій, квадрат, грюкіт, дощ, караван (зайве слово квадрат, бо в Р.в. одн. Воно має закінчення - а, всі інші – у)

Гра «Мовознай» допомагає у живій формі перевірити рі-вень знань студентів та якість їхніх умінь і навичок із певної теми курсу мови. За правила-ми гри кожен студент отримує комплекс завдань, поділений на 12 пунктів (такий поділ по-

легшує виставлення оцінки). Подолання кожної зі сходинок підвищує статус студента у ви-гляді здобуття певного звання, а саме:

Перша сходинка – учень се-редньої школи.

Друга сходинка – випускник середньої школи.

Третя сходинка – абітурієнт ЗВО.

Четверта сходинка – сту-дент ЗВО.

П’ята сходинка – випускник ЗВО.

Шоста сходинка – аспірант.Сьома сходинка – кандидат

наук.Восьма сходинка – доцент.Дев’ята сходинка – докто-

рант.Десята сходинка – доктор

наук.Одинадцята сходинка –

професор.Дванадцята сходинка – ака-

демік.Після виконання завдань

роботи перевіряються й оголо-шуються результати. Цю гру найдоцільніше використовува-ти під час тематичного оціню-вання.

Під час вивчення теми «Правопис слів іншомовного походження», «Вживання літе-ри Г», «Відмінювання дієслів» використовую гру «Сейф мов-них знань».

Ця гра створює умови для практичного закріплення те-оретичної поінформованості студентів з різних питань курсу мови, сприяє глибшому осво-єнню мовознавчих понять, виробленню швидкої реакції, розвиває вміння ощадливо ви-трачати інтелектуальні зусил-ля.

У позанавчальний час зі студентами можна провести КОНКУРС ЗНАВЦІВ УКРАЇН-СЬКОЇ МОВИ

38

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

КОНКУРС 1. «РОЗМИНКА»НАЗВАТИ ОДНИМ СЛОВОМ

І КОМАНДА1. Винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі. /Приз/.2. Масові інфекційні захворювання. /Епідемія/.3. Музичний супровід. /Акомпанемент/.4. Льодова гора, що плаває в морі. /Айсберг/.5. Слова, що мають протилежне значення./Антоніми/.6. Завіса з тканини на дверях. /Портьєра/.7. Певний режим харчування. /Дієта/.8. Відступ у першому рядку тексту. /Абзац/.9. Прохід, прокладений під землею. /Тунель/.10.Жорстока людина, тиран /Деспот/.

ІІ КОМАНДА1. Особа, яка очолює заклад вищої освіти. /Ректор/.2. Людина, що ставить над усе особисті інтереси. /Егоїст/.3. Передова частина якоїсь суспільної групи. /Авангард/.4. Слова, різні за звучанням, але близькі за значенням. /Синоніми/.5.Умовні знаки для секретного письма. /Шифр/.6. Той, хто любить свою батьківщину. /Патріот/.7.Розмова між двома особами. /Діалог/.8. Пристосування живих організмів до кліматичних умов. /Адаптація/.9. Старовинне слово, що вийшло з ужитку. /Архаїзм/.10. Особа, яка виголошує промову. /Оратор/.

КОНКУРС 2. «РЕБУС»1 команда. Потрібно прочитати вислів Лесі Українки.2 команда. Потрібно прочитати назву драматичного твору М. Кропивницького.

КОНКУРС ІЗ ВБОЛІВАЛЬНИКАМИВідгадати письменника – автора літературного твору1.«Фарбований Лис» /І.Франко/2. «Сон» /Т.Шевченко/3. «Сто тисяч» /Іван Карпенко-Карий/4. «Дорогою ціною» /М. Коцюбинський/5. «Лебеді материнства» /В. Симоненко/6. «Євшан - зілля» /М. Вороний/7. «Енеїда» /І. Котляревський/8. «Маруся» /Г. Квітка-Основ’яненко/9. « Гайдамаки» /Т. Шевченко/10. «Чорна рада» /П. Куліш/

КОНКУРС 3. «ДОБЕРИ СИНОНІМ»Командам необхідно дібрати синоніми до запропонованих слів. Перемагає той, хто останній

називає синонім. Слова:говорити«казати, мовити, вести річ, держати річ, висловлюватися, ректи, цвенькати, подейкувати, ба-

лакати, гомоніти, просторікувати, молоти, верзти, базікати, патякати, шварґотіти, лепетати»дім«оселя, хата, домівка, будинок, квартира»

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 39

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

КОНКУРС 4. «СЛОВНИКАР».Гравцям запропоноване одне велике слово, з його літер ви повинні за 5 хвилин скласти якомо-

га більше інших слів. Обмеження одне – записувати лише іменники. (Слово – літературознавство)

КОНКУРС 5. «ХТО СПОСТЕРЕЖЛИВІШИЙ?»За допомогою міміки та жестів передати зміст прислів’я або приказки.1 Без труда нема плода.2 Бережи вуха, бо вкусить муха.3 У здоровому тілі – здорова душа.4 Видно птаха по польоту.5 Шукай вітру в полі.6 Хоч дурний, та хитрий.

Конкурс 6. «ДОБЕРІТЬ ДО КОЖНОГО СЛОВА ЧИ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ІНШОМОВНЕ СЛОВО-ВІДПОВІДНИК»

І КОМАНДА.1.Ввіз товарів. /Імпорт/.2.Життєпис. /Біографія/.3.Величезний. /Гігантський/.4.Повідомлення. /Інформація/.5.Дитячий лікар. /Педіатр/.ІІ КОМАНДА1.Суперечка. /Дискусія/.2.Вага без тари. /Нетто/.3.Наука красномовства. /Риторика/.4.Столиця Франції. /Париж/.5.Оцінка успішності. /Бал/.ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

КОНКУРС КАПІТАНІВ. «ХТО ШВИДШЕ?»Для гри потрібні набори карток із словами, які гравці мають розкласти за алфавітом, врахову-

ючи не лише перші, а й наступні букви.Автобус, адреса, Антін, бджола, бухгалтер, клямка, кулемет, пішки, сільрада, стілець, бегонія,

борошно, вагар, вельвет, ларьок.Аґрус, Андрій, артист, борються, буде, ковзани, ліжко, призьба, спідниця, фуфайка, валянок,

вапно, волейбол, дріт, лист.

ГРА ІЗ ВБОЛІВАЛЬНИКАМИ.1. Якою рибою можна підперезатися?2. Яка риба схожа на старовинну холодну зброю?3. Якою рибою можна кувати в кузні?4. Якою рибою можна шити?5. Якою рибою можна пиляти?6. Який цвіт може спричинитися до пожежі?7. Від якого дерева не втечеш?8. У назвах яких рослин використовуються родинні зв'язки?/Ремінь-риба, меч-риба, молот-риба, голка-риба, пила-риба, горицвіт, держидерево, мати-й-

мачуха, братик-і-сестричка/

КОНКУРС 7. «ГУМОРИСТИЧНИЙ ТУРНІР».Завдання: складіть характеристику реальної людини або міфологічного або уявного персо-

нажа, використовуючи якнайбільше запропонованих та дібраних фразеологізмів і дотримуючись етичних норм та норм літературної вимови.

Фразеологічні підказки: Стеле м’яко – лиш твердо спать.

40

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Говорить – шовком шиє. Гляне – молоко скисне. Іде – земля дрижить. Обізветься – мороз поза шкірою йде. Попадеш у руки – пір’я летітиме. (Аргументація вибору переможця. Керуватися слід такими критеріями: - інтригуючий початок;- оригінальне закінчення;- багатство інтонаційного забарвлення;- культура мовлення;- дотепність;- артистизм).

КОНКУРС 8. «МОВНІ ЗАДАЧКИ».Основа. Народні назви місяців року.Завдання. Визначити пропущений склад і записати правильну відповідь.Наприклад: Вог+не+?=вогневик.Во+до+? = народна назва квітня.Сту+?=народна назва січня.?+бо+сол=народна назва серпня.Ро+?+ник=народна назва травня.Ка+?+ник=народна назва березня.Ля+леч+?=народна назва квітня.Груд+ко+?=народна назва листопада.?+зим+ник=народна назва жовтня.Ба+гря+?=народна назва вересня.?+жай+ло=народна назва грудня.?+до+вик=народна назва січня.До+?+вик=народна назва липня.Пі+?+ник=народна назва травня.?+лець=народна назва червня.?+сі+вець=народна назва серпня.Ве+?+ник=народна назва жовтня.?+чи+ни=народна назва листопада.?+сим=народна назва грудня.?+но+вій=народна назва березня.Гро+?+вик=народна назва липня.

КОНКУРС 9. «ХУДОЖНИК»За кілька хвилин учасники мають зобразити схематично за допомогою малюнка омонімічні

слова.Підведення підсумків.Протягом періоду апробації методики використання дидактичних ігор на заняттях з україн-

ської мови викладачами Машинобудівного коледжу ДДМА відбулися позитивні зміни в опануванні студентами навчального матеріалу, значно зріс рівень їх комунікативних вмінь і навичок. Підви-щилась активність студентів на заняттях, покращився моральний клімат в експериментальних групах.

Студенти з задоволенням беруть участь у грі, демонструють уміння творчо мислити, аналізу-вати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки й аргументовано переконувати інших у правильності обраної позиції.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 41

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Глибокі й послідовні рефор-ми в охороні здоров’я України, зростання конкуренції на ринку праці ставлять дуже високі ви-моги до випускників медичних училищ та коледжів. Сучасний ринок праці очікує особливих працівників, високого рівня професіоналів, компетентних у своїй справі, здатних розви-ватись і вдосконалюватись, постійно вчитися і пристосо-вуватись до нових умов, уміти знаходити спільну мову з ото-чуючими.

Специфіка підготовки сту-дентів у медичному училищі обумовлена цілями й особли-востями їх майбутньої профе-сійної діяльності, необхідністю здійснювати важливі функції (узагальнювати дані про паці-єнта, стан його здоров’я, ста-вити сестринський діагноз і відповідно до нього складати план лікувальних дій і маніпу-ляцій, оцінювати його резуль-тати, коригувати сестринський діагноз відповідно до динаміки стану здоров’я пацієнта, діяти не за шаблоном досліджен-ня, а осмислено, аналізувати результати своєї роботи, са-мооцінки хворим свого стану тощо). Це може успішно реа-лізовуватися лише за умови, коли в основі підготовки фа-хівців у медичному училищі є логіка розвитку і розгортання системи професійної діяль-ності. Від рівня підготовленос-ті медичного персоналу за-

лежить якість виконання всіх призначень лікаря, лікуваль-них процедур та маніпуляцій, і загалом – ефективність ліку-вання, а іноді й життя людини.

У сучасних умовах пробле-ма якісної професійної під-готовки майбутніх медичних сестер, формування у них про-фесійної компетентності на-буває особливої актуальності. Протягом тривалого часу не-змінною у вітчизняній системі медичної освіти залишалась мета – підготувати медичного фахівця для виконання різних допоміжних медичних функцій, який володіє чітко відпрацьо-ваними медико-технологічни-ми навичками, є помічником лікаря, працює під його конт-ролем та за його вказівками. Новий глобальний підхід до охорони здоров’я населення, який базується на принципах первинної медико-санітар-ної допомоги, вимагає пере-осмислити роль молодшого медичного працівника, який, перебуваючи у сфері первин-ного контакту з населенням, може, за умови відповідної підготовки, активно впливати на формування у нього здоро-вого способу життя, усвідом-лення обов’язків, орієнтованих не тільки на хворобу, але і на профілактику захворювання, збереження та зміцнення інди-

відуального та громадського здоров’я. Це вимагає перегля-нути і переорієнтувати зміст медичної освіти.

Підготовка висококваліфі-кованих медичних сестер, які відповідають потребам сус-пільства, вимогам мінливих умов сучасного життя та здатні ефективно розв’язувати про-фесійні завдання, передбачає формування у них високого рівня розвитку професійних компетенцій. Якщо людина свідомо вирішила працювати у сфері медицини, вона авто-матично має на увазі роботу з людьми і у кожного медпраців-ника має бути розвинена кому-нікативна компетенція.

Комунікативна компетенція розглядається як сукупність комунікативних здібностей, умінь і знань, адекватних кому-нікативним задачам і достатніх для їх вирішення. Комуніка-тивно компетентна особис-тість не народжується, вона стає нею у процесі навчання і виховання протягом усього життя, тому вже з перших за-нять необхідно, щоб студенти вчилися спілкуванню спочатку в кабінеті основ медсестрин-ства у ролі медичної сестри і пацієнта, а потім вдосконалю-вали свої комунікативні зді-бності, культуру медичного мовлення під час навчальної

ÊÎÌÓͲÊÀÒÈÂÍÀ ÊÎÌÏÅÒÅÍÒ-ͲÑÒÜ ßÊ ÑÊËÀÄÎÂÀ ÏÐÎÔÅѲÉÍί ϲÄÃÎÒÎÂÊÈ ÌÅÄÈ×ÍÈÕ ÑÅÑÒÅÐ

Валентина Агеєва,викладач ВКНЗ «Шосткинське медичне училище» Сумської обласної ради

Äëÿ óñï³õó â æèòò³ óì³ííÿ ñï³ëêóâàòèñÿ ç ëþäüìè íàáàãàòî âàæëèâ³øå, í³æ âîëîä³ííÿ òàëàíòîì.

Ã. Ëåáîí

42

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

та виробничої практик. Спілкування медичної се-

стри з пацієнтами найчастіше відбувається вербально у ви-гляді бесіди, тому студенти спершу запам’ятовують осно-вні аспекти бесіди:

• повага особистості пацієн-та;

• надання необхідної інфор-мації (про стан здоров'я і ме-дичні заходи), яка знаходиться в компетенції медичної сестри;

• надання пацієнтові пси-хологічної підтримки у тяжких ситуаціях;

• можливість вибору з аль-тернативних варіантів;

• самостійність пацієнта в прийнятті усвідомлених рі-шень;

• можливість здійснення контролю за ходом досліджен-ня і лікування (з боку пацієн-та);

• включення пацієнта в мед-сестринський процес.

Щоб бесіда з пацієнтом була продуктивною, необхід-но дотримуватись деяких умов ефективного вербального спілкування: говорити доступ-ною мовою, не зловживати медичними термінами, вибра-ти темп мови, доступний для пацієнта, гучність, тембр голо-су, комфортний час для спіл-кування, слідкувати за інтона-цією голосу, надавати тільки чіткі інструкції, не використо-вувати натяки та підтексти, не боятися повторитись, якщо відчуваєте, що пацієнт вас не зрозумів, впевнитися, що у па-цієнта не залишилось невирі-

шених проблем.Набуття навичок спілку-

вання з пацієнтами розпочи-нається під час практичних занять при моделюванні про-фесійної діяльності в навчаль-ному процесі (метод ділової гри), де відбувається тісний зв’язок науки і практики. Для цього розроблені ситуативні завдання, наближені до ти-пових клінічних ситуацій, що дають можливість вирішити їх відповідно до створених стан-дартів виконання медсестрин-ських маніпуляцій (стандартів практичної діяльності), умов-но встановлюються функціо-нальні обов’язки фахівців на різних посадах (постової мед-сестри; палатної медсестри; процедурної медсестри та ін.). Комунікативну компетентність можна розглядати як орієнто-ваність особистості в різних ситуаціях спілкування, що ба-зується на знаннях і досвіді, і як здатність ефективно вза-ємодіяти з оточуючими людь-ми завдяки розумінню себе та інших в умовах постійної зміни психічних станів, міжособис-тісних стосунків і соціальної ситуації. Протягом практичних занять з дисципліни «Осно-ви медсестринства» кожний студент має можливість від-працювати найпоширеніші стандартні ситуації у взаєми-нах медична сестра – пацієнт. Для удосконалення навичок спілкування використовують домашні завдання у вигляді написання діалогів за певною ситуацією, збору анамнезу у

членів своєї родини, сусідів по гуртожитку.

Велике значення для роз-витку комунікативного про-фесіоналізму має виробнича та переддипломна практики, вони дають змогу майбутній медичній сестрі ознайомити-ся з професією в лікуваль-но-профілактичних закладах, навчитися якісно надавати кваліфіковану медсестринську допомогу пацієнтам. Медичні сестри мають розвивати у собі терпимість до співрозмовника, вміти використовувати різно-манітні засоби й методи впли-ву, бути енергійними, вміти відчувати реакцію співрозмов-ника на отриману інформацію, орієнтуватися на партнера як рівноправного суб’єкта спілку-вання. Здатність медичної се-стри поставити себе на місце пацієнта, побачити проблему його очима, відчути та зрозу-міти його стан і на цій основі будувати моделі власної пове-дінки допоможе повноцінному спілкуванню та забезпечить адекватний зворотний зв’язок.

Таким чином, сучасна ме-дична сестра має не тільки досконало володіти маніпуля-ційною технікою, чітко вико-нувати призначення лікаря, а і вміти налагоджувати комуні-кативні зв’язки з пацієнтами, колегами, бути комунікабель-ною, толерантною, вміти кон-структивно спілкуватись та попереджати або вирішувати конфлікти.

Список використаних джерел1. Бобкова І. А. Комунікативна компетентність як складова професійної підготовки фахів-

ців фармації. – Житомир; Збірник матеріалів: Актуальні питання підготовки майбутніх фарма-цевтичних та медичних фахівців в умовах сучасної освіти, 2016.

2. Варлахова Л.В. Формування професіоналізму у студентів. – Житомир; Збірник матеріа-лів: Актуальні питання підготовки майбутніх фармацевтичних та медичних фахівців в умовах сучасної освіти, 2016.

3. Лісовий В.М. Основи медсестринства. – Київ; Медицина, 2013.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 43

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Модернізація викладання, відповідно до потреб та ви-мог сучасності, сьогодні вкрай необхідна для всієї національ-ної системи освіти. Однак доcягнення якісно нового ста-ну сучасної освіти і суcпільства неможливе без кардинального підвищення рівня та удоско-налення процесу підготов-ки фахівців освітньої галузі. Cуспільство не задовольняє освіта, яка продукує кваліфіко-вані людські ресурси на основі акумулювання готових знань. Адже недолік традиційної мо-делі навчання у вищій шко-лі – недостатній зв’язок між елементами в навчанні: те-орія не закріплюється прак-тичною діяльністю, практична діяльність не відповідає про-фесійним реаліям. Сучасний cтудент, насамперед, покли-каний зрозуміти, чого саме потрібно навчитись, щоб на-бути психолого-педагогічної готовності до продуктивної професійної діяльності і бути гнучким у сприйнятті освіт-ніх модифікацій. Тому в змісті фахової педагогічної освіти все більше уваги звертається на розвиток загальних (уні-версальних, ключових, soft, transversal) компетентностей у вигляді цілісного поєднання підходів, методів, принципів, ідей, їхнього розуміння і став-лення до них.

Реалізація проблеми забез-печення якості підготовки фа-хівців освітньої галузі в умовах конкретного закладу вищої освіти вбачається нам мож-ливим шляхом впровадження практико орієнтованого на-вчання, що дає змогу здійсни-ти змістову переорієнтацію від «декларованих» (що) до «про-цедурних» (для чого і чому) знань через створення продук-тивних ситуацій, що імітують типові і нетипові професійні та життєві проблеми і спрямова-ні на інтеграцію теоретичних і практичних компонентів про-фесійної підготовки.

Не зважаючи на те, що та-кий підхід описаний у наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених (Н. Басала-євої, О. Бірченко, А. Вербиць-кого, Н. Житнік, О. Котикової, Г. Ковальчук, М. Коллегаєва, С. Коп’євої, Н. Матюшенко, І. Пальчикової, Т. Пушкарьової тощо), він залишається недо-статньо дослідженим, оскільки його методологічні, теоретич-ні і технологічні особливості мало вивчені, структуровані та обґрунтовані.

Мета статті – окреслити шляхи реалізації практико орі-єнтованого підходу при викла-данні психології в педагогічно-

му коледжі на основі аналізу технології проведення практи-ко орієнтованої лекції.

Застосування практико орі-єнтованого підходу є особливо актуальним під час викладан-ня теоретичних дисциплін, при вивченні яких провідною фор-мою організації навчального процесу є лекція. За навчаль-ними планами підготовки фа-хівців у педагогічному коледжі до групи фахових дисциплін теоретичного характеру на-лежить і загальна, вікова та педагогічна психологія. При вивченні даної дисципліни лекції займають 70–80% усьо-го курсу. Зважаючи на це та з метою реалізації принципів компетентнісної освіти, перед викладачами психологічних дисциплін стоїть завдання: мо-дифікувати процес викладання та навчання таким чином, щоб теоретичний зміст навчально-го курсу був детермінантою здобуття професійних компе-теностей та прикладних умінь. Практико орієнтована лекція є ефективною формою сучасно-го заняття, що забезпечує ви-рішення даної проблеми.

Структура практико орі-єнтованої лекції відповідає структурі класичної лекції, од-нак вирізняється прикладним

ØËßÕÈ ÐÅÀ˲ÇÀÖ²¯ ÏÐÀÊÒÈÊÎ ÎвªÍÒÎÂÀÍÎÃΠϲÄÕÎÄÓ ÄÎ ÂÈÊËÀÄÀÍÍß ÏÑÈÕÎËÎò¯  ÏÅÄÀÃÎò×ÍÎÌÓ ÊÎËÅÄƲНаталія Ісмаїлова,викладач КЗ «Бердичівський педагогічний коледж» Житомирської обласної ради

Äîcÿãíåííÿ ÿê³ñíî íîâîãî ñòàíó ñó÷àñíî¿ îñâ³òè ³ ñócï³ëüñòâà íåìîæëèâå áåç êàðäèíàëüíîãî ï³äâèùåííÿ ð³âíÿ òà óäîñêîíàëåííÿ ïðîöåñó ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â îñâ³òíüî¿ ãàëóç³.

44

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

характером засвоєння нових знань. Проте таку форму ор-ганізації навчального процесу не слід плутати з практичними заняттями, оскільки її метою є, передусім, вивчення нового навчального матеріалу, а не формування практичних умінь.

Серед переваг практико орієнтованої лекції:

- здійснює засвоєння теоретичних знань шляхом виконання практичних, про-фесійних завдань, що сприяє більш глибокому і свідомому опануванню та одночасно за-безпечує формування певних компетентностей;

- полегшує процес за-своєння та розуміння студен-тами нових знань;

- підвищує пізнавальну активність студентів;

- стимулює до самостій-ної пізнавальної діяльності;

- дає можливість опти-мально розподілити та ви-користати навчальний час на занятті та час, виділений для вивчення курсу загалом.

Основними вимогами до проведення практико орієнто-ваної лекції є:

- грунтовна підготов-ка викладача до заняття, яка передбачає наявність чіткого плану та пакету практичних завдань різних видів та рівнів складності, що використову-ються під час викладу кожного нового питання плану та аналі-зу їхнього рівня засвоєння;

- використання практико орієнтованих завдань, що ві-дображають не лише зміст навчального матеріалу, але й професійні (педагогічні, дидак-тичні, методичні) та життєві ситуації (наприклад, вивчення класифікації уяви через ви-рішення психологічних задач, підібраних до даної теми, або розробка рекомендацій вчи-телю з розвитку творчої уяви учнів, або пошук способів роз-

витку уяви для застосування у практиці власного батьків-ства);

- відмова від надиктову-вання студентам інформації для запису, що є затратним у часі, та застосування методу структурування навчального матеріалу (структурно-логіч-них схем, опорних конспектів, скрайбінгу) задля вивільнення часу на завдання практичного характеру;

- високий рівень комуні-кативних та організаторських здібностей викладача, його професійної майстерності, що необхідно для налагодження ефективної взаємодії зі сту-дентами (викладач-лектор під час практико орієнтованої лек-ції виступає у ролі не транс-ферту готових знань, а як мо-дератор усіх видів діяльності на занятті);

- використання різних інноваційних та класичних ме-тодологічних прийомів та тех-нологій, враховуючи ІКТ, що дозволяють досягнути макси-мального результату навчан-ня.

Технологія практико орі-єнтованої лекції передбачає використання цілої низки ме-тодологічних прийомів. У цій статті окреслимо найефектив-ніші з них:

j евристична бесіда, яка сприяє усвідомленому оволо-дінню студентами навчальним матеріалом (наприклад, са-мостійне формулювання сту-дентами визначень наукових понять через синтез ознак та характеристик, виявлених під час обговорення питань, за-пропонованих викладачем);

j розгляд та аналіз жит-тєвих та професійних ситу-ацій на етапі повідомлення теми (складання плану занят-тя через покроковий аналіз ситуації), як засобу мотивації студентів на навчальну діяль-

ність, під час викладу нового матеріалу та етапі перевірки рівня засвоєння знань студен-тами;

j розв’язання психоло-гічних задач (при вивченні об’ємного, багатокомпонент-ного матеріалу (класифікація видів різних психічних проце-сів, їх особливостей);

j розв'язання задач, що містять інформацію між-предметного характеру, для виконання яких необхідно ви-користовувати знання з різ-них дисциплін, певним чином пов’язаних із темою даного за-няття;

j опора на досвід сту-дентів, що полегшує засвоєн-ня складних блоків інформації;

j методи критичного мислення (кола Вена, грону-вання, «Займи позицію», ство-рення понятійного поля тощо);

j завдання творчого ха-рактеру:

- складання власних профілів особистості (напри-клад, складання карти інтер-есів (вивчення класифікації інтересів через аналіз інтер-есів окремого студента), скла-дання індивіуально-типологіч-ної картки (вивчення струкури характеру через аналіз набору рис);

- опис власної «Я-кон-цепції» (засвоєння поняття «Я-концепція»);

- розробка вправ для розвитку певного психічного явища;

- складання рекоменда-цій учасникам навчального процесу щодо розвитку певно-го психічного явища, ефектив-ної організації освітнього про-цесу;

- визначення індивіду-ально-типологічних особли-востей особистості відомих людей через вивчення їх біо-графій;

- написання есе, міні-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 45

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

творів, відгуків;- розробка моделі при-

ватного закладу дошкільної, позашкільної освіти (гуртка, музичної школи тощо);

j дослідницькі завдання (психодіагностичні процеду-ри, зокрема і з використанням ІКТ);

j робота зі схемами і та-блицями;

j моделювання профе-сійних ситуацій.

Результативність та успіх практико орієнтовано лекції залежить від наступних умов:

- ціннісно-особистісного змісту навчання та навчаль-ної інформації. Мотивація пізнавальної активності сту-дентів має підкріплюватися інформацією та конкретними прикладами всіх можливих ва-ріантів використання студен-тами отриманих знань у про-фесійній діяльності чи житті загалом. Із цією метою доціль-но анонсувати план заняття з конкретними вказівками: чого можна навчитися і як це мож-на використовувати;

- дотримання принципів педагогіки партнерства, де-мократичного стилю спіл-кування, горизонтальної «суб'єкт-суб'єктної» взаємодії зі студентами, що обумовлює комфортні умови для діяль-

ності та активний емоційний, пізнавальний відгук студентів на запропоновані ситуації;

- застосування діяльнісно-го підходу, що ґрунтується на оволодінні предметним знан-ням у процесі практичної ді-яльності та розглядається як процес спільної діяльності студента та викладача, ре-зультатом якого є становлення у студента навички дивитись на систему знань через при-зму практичного досвіду, здо-буття творчої самостійності й інтелектуальних стимулів, необхідних для професійної самореалізації;

- використання інновацій-них методів і прийомів, що ро-бить лекцію цікавою, насиче-ною, методично цінною.

Таким чином, модернізація системи підготовки фахівців педагогічної галузі вимагає нових підходів до викладан-ня фахових дисциплін тео-ретичного характеру, до яких відноситься і загальна, віко-ва та педагогічна психологія, перегляду змісту теоретичних наукових знань, їх практичної трансформації, наповнення практичним змістом педагогіч-ного досвіду, перенесення те-оретичних знань у практичну діяльність, визначення необ-хідного їх мінімуму, який по-

винен базуватись на вивченні та визначенні того, що саме необхідно для успішного вико-ристання у професійній діяль-ності, а також на особистісних запитах та їх науковому об-ґрунтуванні. Такі кроки покли-кані:

- забезпечити отриман-ня предметного продукту не у вигляді готової лекції, а шля-хом активної самостійної піз-навальної діяльності;

- спонукати студента шляхом виконання завдань прикладного характеру дося-гати важливого результату для себе як особистості і для сус-пільства у вигляді професійної майстерності.

Реалізація цих кроків мож-лива лише у практико орі-єнтованому навчальному середовищі за умови викорис-тання практико орієнтованих технологій. Саме тому пер-спективним є застосування у навчальному поцесі практико-орієнтованих лекцій, що запо-бігають надмірній «теоретиза-ції» навчання та викладання теоретичних дисциплін, забез-печують успішну реалізацію компетентнісного підходу до підготовки фахівців педагогіч-ної галузі та сприяють швидко-му професійному становлен-ню молодих спеціалістів.

Список використаних джерел1. Житник Н. В. Практико орієнтована підготовка фахівців в умовах регіонального вищого

навчального закладу /Ніна Василівна Житник// Професійна освіта: проблеми і перспективи. – 2015. – Вип. 9. – С. 29–35.

2. Матюшенко Н. В. Практико орієнтована підготовка майбутніх учителів гуманітарного профілю засобами продуктивних технологій [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/13787/1/Matjushenko_2014.pdf

46

Протягом усього життя лю-дина є практичним учителем для інших людей. На кожному кроці, у кожній сфері нам до-водиться бути своєрідними фантомами для представників найрізноманітніших професій.

Медичні працівники нале-жать до представників саме тих професій, у яких недостатній професіоналізм коштує чи не найдорожче, інколи – життя.

Тому питання поліпшення якості практичної підготовки студентів-медиків завжди ви-магатиме найпильнішої уваги, і саме тому ми маємо об’єднати свої зусилля задля того, аби розробити стратегію вдоско-налення процесу формуван-ня саме практичних навичок у студентів, адже головною метою професійної підготовки медичного працівника є фор-мування системи професійних умінь та навичок.

Перед тим, як перейти без-посередньо до визначення можливих кроків з поліпшення якості практичної підготовки студентів-медиків, убачаєть-ся необхідним визначити за-гальну картину, яка склалась у сфері практичної підготовки в цілому.

Незважаючи на стрімкий розвиток медицини в Украї-ні та у світі, на сьогодні мож-

на зазначити деякі фактори, які за останні роки негативно вплинули на доступність прак-тичної підготовки студентів ме-дичних спеціальностей.

1. Недостатнє фінансу-вання поліклінік та лікарень пояснює проходження пацієн-том певних процедур та здачу аналізів за власний кошт, що у свою чергу провокує:

• зменшення кількості тих, хто звертається в лікарні та поліклініки за допомогою;

• небажання пацієнтів про-ходити процедури, за які вони платять, за участі практикан-тів.

2. Висока вартість меди-каментів стає причиною від-мовлення пацієнтів від про-ведення процедур та ін’єкцій практикантам.

3. Перехід більшості під-приємств з розряду державних до приватних спричинив змен-шення загальної кількості тих, хто звертається за медичною допомогою (більшість при-ватних працедавців негативно ставиться до лікарняних та відвідувань робітниками ме-дичних закладів у робочий час, тому чимало працівників звер-таються за допомогою лише

в критичних випадках і через страх утратити робоче місце частіше за все відмовляють-ся від госпіталізації та прохо-дження регулярних процедур у стінах медичних закладів).

4. Неготовність приват-них медичних закладів залуча-ти до роботи студентів-меди-ків.

Перелічені вище фактори мають державний масштаб, тож і вирішуватися мають на державному рівні. Проте іс-нують певні кроки, які може здійснити кожен навчальний заклад для протидії цим фак-торам:

1. Популяризація власно-го навчального закладу серед мешканців міста.

2. Зміна позиції спосте-рігачів на позицію інсайдерів медичних закладів міста:

▪ заохочення викладачів до ведення лікарської практи-ки в медичних закладах;

▪ зміцнення зв’язків та проведення спільних проектів та заходів з медичними закла-дами міста.

За умови реалізації запро-понованих вище дій можуть бути створені сприятливіші умови для проведення прак-

ÏÎ˲ÏØÅÍÍß ßÊÎÑÒ² ÏÐÀÊÒÈ×Íί ϲÄÃÎÒÎÂÊÈÑÒÓÄÅÍÒ²Â-ÌÅÄÈʲÂ

Василь Фойняк, директор Комунального закладу «Бердянський медичний коледж» Запорізької обласної ради

Ïèòàííÿ ïîë³ïøåííÿ ÿêîñò³ ïðàêòè÷íî¿ ï³äãîòîâêè ñòóäåíò³â-ìåäèê³â çàâæäè âèìàãàòèìå íàéïèëüí³øî¿ óâàãè, ³ ñàìå òîìó ìè ìàºìî îá’ºäíàòè ñâî¿ çóñèëëÿ çà-äëÿ òîãî, àáè ðîçðîáèòè ñòðàòåã³þ âäîñêîíàëåííÿ ïðî-öåñó ôîðìóâàííÿ ñàìå ïðàêòè÷íèõ íàâè÷îê ó ñòóäåíò³â.

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

47

тики студентів, і, як наслідок, останні зможуть отримати зна-чно більше користі та практич-них навичок.

Однією з принципових умов поліпшення якості практичної підготовки студентів-медиків є якісне формування в них прак-тичних навичок ще в стінах на-вчального закладу.

Основна дидактична мета практичного заняття: розши-рення, поглиблення й деталі-зація наукових знань, отрима-них студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи.

Рівень професійної підго-товки фахівців у значній мірі залежить від якості підготовки й організації проведення прак-тичних занять.

Більш ніж 2000 років тому Конфуцій так сформулював принципи навчання:

«Те, що я чую, я забуваю;те, що я бачу, я пам’ятаю;те, що я роблю, я розумію».

Зазначені принципи не втратили актуальності й сьо-годні. Студенти краще на-вчаються тоді, коли вони є ді-йовими особами, а не лише пасивними спостерігачами. Саме активна, дієва позиція студента на занятті допомагає йому максимально засвоюва-ти та використовувати знання, стимулювати розвиток його мислення та уяви, викликати зацікавленість та позитивне ставлення до навчання.

Серед ефективних техно-логій навчання, які сприяють поліпшенню якості практичної підготовки студентів, такі: мо-дульні, кейс-технологія, іміта-

ційні, ігрові. Ці технології допо-магають студентам виробити відповідні практичні уміння й навички, оволодіти методоло-гією аналізу ситуації, набути досвіду завдяки моделюванню в навчальному процесі вза-ємин та умов реального життя, а також зняти бар'єри, психо-логічну скутість.

Особливої уваги заслуго-вують авторські відеофільми викладачів, які вони створю-ють разом зі студентами. Цей процес є ще одним важливим компонентом у процесі форму-вання практичних навичок.

Безперечною запорукою проведення якісних практич-них занять є потужна матері-ально-технічна база, яка має постійно оновлюватися й мо-дернізуватися, крокуючи пліч-о-пліч з новітніми технологія-ми та розробками.

За реалізації цієї умови, студенти матимуть можливість відпрацьовувати до автома-тизму певні професійні нави-чки перед тим, як розпочинати практику в медичних закладах.

Ця умова є принциповою для надання студентам упевненос-ті у своїх діях, зняття психоло-гічного бар’єру та відчуття за-гальної обізнаності в кожному процесі, який практикується.

Якщо узагальнити сказане вище, то можна виокремити декілька найважливіших скла-дових поліпшення якості прак-тичної підготовки студентів ме-диків, а саме:

1. Створення сприят-ливих умов для проведення практики студентів у медичних закладах.

2. Якісне формування в студентів практичних навичок у стінах навчального закладу за допомогою використання найбільш ефективних техно-логій викладання.

3. Створення та вдоско-налення потужної матеріаль-но-технічної бази.

4. Залучення студентів до процесу здобуття практич-них навичок шляхом спільного створення навчально-мето-дичного забезпечення.

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

48

На сучасному рівні розви-тку цивілізації особливу роль відіграє інноваційний потенці-ал суспільства, що потребує спеціалістів, здатних систем-но й конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну ін-формацію, приймати адекватні рішення, створювати принци-пово нові ідеї в різних галузях знань. А це, в свою чергу, фор-мує соціальне замовлення на нові підходи в системі освіти, нове педагогічне мислення, нове ставлення педагога до своєї діяльності, результатом якої має бути виховання «інно-ваційної людини».

Сучасний ринок праці ви-магає від випускника не лише глибоких теоретичних знань, а й здатності самостійно засто-совувати їх у нестандартних життєвих ситуаціях. Тому на часі дуже важливо усвідомлю-вати, що від якості підготовки кадрів залежить якість роз-витку суспільства. За новим освітнім баченням той, хто навчається, стає суб’єктом пізнавальної діяльності, а не об’єктом педагогічної дії. Для цього в освітній сфері має па-нувати дух творчості, постійно-го пошуку, які є джерелом для нових ідей, шукань, досягнень.

Сприйнятливість до но-вого, інноваційне мислення формуються в людини ще з дитинства. Це, в першу чергу, залежить від творчої атмос-фери у сім'ї, направленої на інноваційну діяльность дитя-чого садка, школи і педагогів, які спілкуються з дитиною.

Освітня система, навчальний заклад, педагогічний колектив, педагог, які у своїй діяльності ігнорують інноваційний чин-ник, не лише відставатимуть від суспільних процесів, а й сприятимуть формуванню особистості, покоління, зазда-легідь запрограмованих на за-лишкові інтелектуальні, духо-вні, соціальні позиції. Педагог, який володіє застарілими зна-ннями, байдужий до пізнання й використання у своїй діяль-ності нового, формуватиме певні комплекси у своїх вихо-ванців, таким чином мало хто з них зможе стати успішною осо-бистістю.

З розвитком цивілізації по-стійно оновлюються вимоги до якості освіти, одним із найваж-ливіших засобів забезпечення якої є інноваційність освітньо-го пошуку. Інноваційність роз-глядається не тільки як на-лаштованість на сприйняття і втілення нового, а насамперед як відкритість.

Інноваційність забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індиві-дуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на сво-боду саморозвитку.

Необхідність інтеграції освіти у європейський простір вимагає підвищення рівня як теоретичної, так і практичної підготовки випускників.

Сучасна модель фахівця передбачає довести відповід-ність професійних навичок і вмінь до професійної кваліфі-каційної характеристики, що в свою чергу вимагає від викла-дачів навчити студента:

• самостійно вчитися, • широко мислити, • самостійно розв’язувати

завдання, • вирішувати проблеми, • приймати рішення, • діяти.За роки навчання студента

швидкими темпами поновлю-ється наукова інформація, змі-нюються обсяги навчальних програм, їх складність. Разом з тим, реформується і сама система освіти, оновлюються методики навчання, практична частина навчального процесу ставить конкретні завдання щодо підготовки фахівців. Все це вимагає від нас підвищення якості практичної підготовки шляхом її удосконалення та реалізації нових форм і мето-дів.

Практика – основа підготов-ки висококваліфікованих спе-ціалістів.

У закладах вищої освіти Дніпропетровщини робота з практичної підготовки студен-тів спрямована на вдоскона-лення практичного навчання як основи підготовки високок-валіфікованих фахівців, поза-

²ÍÍÎÂÀÖ²ÉͲ ϲÄÕÎÄÈ ÄÎ ÏÐÎÕÎÄÆÅÍÍß Ð²ÇÍÈÕÂÈIJ ÏÐÀÊÒÈÊ

Тетяна Лагун,науковий співробітник Дніпровськоїфілії ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»

Óì³ííÿ çàñòîñîâóâàòè çíàííÿ, ùî ï³äâèùóº êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà, îñîáëèâî âàæëè-â³ äëÿ óñï³øíî¿ ä³ÿëüíîñò³ íà ñó÷àñíîìó ðèíêîâîìó ïðî-ñòîð³. Òîìó ç’ÿâèëàñÿ ïîòðåáà ó ââåäåíí³ ³ííîâàö³éíèõ òåõíîëîã³é â îñâ³òó.

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

49

аудиторної самостійної роботи як важливого фактору акти-візації науково-пошукової ді-яльності, поглиблення профе-сійних знань та впровадження в освітній процес передових педагогічних технологій.

Однією з ланок засвоєн-ня студентами навчального матеріалу й основою їхньої професійної освіти є практич-на підготовка, яка включає навчальну (для медичних та педагогічних закладів – прак-тичні заняття з теоретичним курсом), виробничу та перед-дипломну практику. Відповід-ні знання та практичні вміння формуються у студентів на заняттях у навчальних кабіне-тах, лабораторіях під керівни-цтвом викладачів.

Зміст практик і послідов-ність їх проведення визнача-ється наскрізною програмою, яка розробляється згідно з на-вчальним планом відповідно до освітньо-професійної про-грами підготовки фахівців.

Наскрізна програма прак-тики – це основний навчаль-но-методичний документ, що регламентує мету, зміст і по-слідовність проведення прак-тик, підведення їх підсумків і містить рекомендації щодо видів, форм і методів контр-олю якості підготовки (рівень знань, умінь і навичок), які сту-денти повинні отримувати під час проходження кожного виду практики. Зміст наскрізної про-грами включає програми всіх етапів практичного навчання (навчальна та виробнича прак-тики).

На основі наскрізної про-грами практики розроблені ро-бочі програми відповідних ви-дів практик.

Метою навчальної практи-ки є ознайомлення студентів зі специфікою майбутнього фаху, отримання ними первин-них професійних умінь і нави-чок.

В закладах вищої освіти, що здійснюють підготовку мо-лодших спеціалістів, організо-вані необхідні кабінети, лабо-раторії, майстерні.

Кабінети, лабораторії та майстерні відповідають змісту навчання, забезпечують са-нітарно-гігієнічні умови праці студентів, мають необхідне методичне забезпечення та естетичне оформлення. Всі навчальні кабінети та лабо-раторії паспортизовані, мають інструкції з техніки безпеки, журнали інструктажу студентів з охорони праці та протипо-жежної безпеки (затверджені інженером з охорони праці), методичні куточки.

З метою раціонального ви-користання аудиторного фон-ду в усіх кабінетах та лабо-раторіях ведуться журнали зайнятості.

Велика увага приділяється індивідуалізації практично-го навчання. В усіх кабінетах, лабораторіях, майстернях об-ладнані робочі місця, де сту-денти відпрацьовують прак-тичні навички.

Кожен семестр проводить-ся аналіз стану матеріаль-но-технічної бази кабінетів та методичного забезпечення за-нять.

Атестація кабінетів та ла-бораторій проводиться відпо-відно до комплексних планів роботи закладу вищої освіти та Положення про атестацію кабінетів і лабораторій за та-кими критеріями:

• наявність нормативної документації;

• матеріально-технічне за-безпечення;

• навчально-методичне забезпечення;

• х уд о ж н ь о - е с т ет и ч н е оформлення кабінету (лабо-раторії, майстерень) з профе-сійним спрямуванням;

• сан і тарно - г і г і єн і чний стан зберігання та експлуата-ції майна кабінету (лаборато-рії, майстерні).

В паспортах кабінетів, ла-бораторій та майстерень збе-рігаються свідоцтва про їх атестацію.

Методичне забезпечення кабінетів складається з роз-роблених навчально-мето-дичних комплексів, інструкцій

для проведення практичних занять, алгоритмів дій, роздат-кового матеріалу навчального та контролюючого характеру. Вони оснащені достатньою кількістю комп’ютерів, які по-єднані у локальну мережу і мають доступ до інтернету, що дає змогу викладачам і сту-дентам нею користуватися. У кабінетах встановлені контр-олюючі програми з комплек-тами тестових завдань для аналізу рівня знань з фунда-ментальних дисциплін.

Важливе значення для під-готовки майбутніх фахівців має потужна інформаційна база Дніпропетровської облас-ті, яка дає змогу завершити вивчення кожної теми на робо-чому місці, а не обмежуватись лише теоретичним курсом.

Для проведення всіх видів практики за навчальними за-кладами закріплені відповід-ні організації, підприємства, установи та структури служб України в місті Дніпро та Дні-пропетровській області, умови яких забезпечують виконан-ня програм практик у повно-му обсязі. З керівниками баз практики укладені угоди про співробітництво. Термін їх дії складає до 5 років.

Студенти мають можли-вість ознайомитись з новими досягненнями науки, сучасни-ми методами виробництва, що викликає підвищену зацікав-леність до навчання.

Проведена паспортизація баз практичної підготовки мо-лодших спеціалістів. Кожна з них має складений паспорт.

Особливо плідною є співп-раця навчальних закладів з кращими підприємствами, установами області, керівники яких надають можливість сту-дентам якнайповніше долуча-тися до їх майбутньої профе-сійної діяльності.

Для більш якісного прохо-дження виробничої практики графік навчального проце-су складається таким чином, щоб максимально забезпечити можливість розведення у часі виробничих практик за всіма

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

50

спеціальностями і курсами. Завершальним етапом

практичної підготовки є пе-реддипломна практика, під час якої узагальнюються зна-ння та вміння студентів зі спеціальності, перевіряється можливість самостійної робо-ти майбутнього спеціаліста. Продовжується традиція про-ходження студентами перед-дипломної практики за місцем майбутньої роботи.

Перед виходом на практику проводяться методичні збо-ри з питань виробничої або переддипломної практики, в яких беруть участь заступник директора з навчально-вироб-ничої роботи, завідувач прак-тики, завідувачі відділень, ме-тодичні керівники груп.

В першу чергу доповідають завідувачі відділеннями про виконання навчального плану та допуск студентів до прак-тики.

На зборах студенти озна-йомлюються з організацій-ними питаннями щодо прохо-дження практики, а саме:

• метою і завданнями прак-тики;

• терміном її проходження; • режимом роботи; • інструктажем з техніки

безпеки; • виробничою дисциплі-

ною; • участю у суспільній робо-

ті на базах практики; • оформленням звітної до-

кументації після закінчення практики;

• розподілом по підприєм-ствах, організаціях та устано-вах міста та області.

Слід зазначити, що з кож-ним роком студенти зроста-ють не тільки професійно, але й стають високоосвіченими людьми, носіями високої за-

гальної культури, чіткої грома-дянської позиції, прагнуть до саморозвитку та самовдоско-налення.

За оцінкою загальних та безпосередніх керівників прак-тик студенти мають високий рівень професійних знань, практичних навичок і вмінь, розвинуті риси гуманізму, лю-бові до своєї спеціальності.

Зусилля адміністрації спря-мовані на те, щоб:

- забезпечити чітку орга-нізацію всіх видів практичного навчання;

- створити студентам максимально сприятливі умо-ви для самостійного навчання, практичного тренінгу, профе-сійної самореалізації особис-тості, для чого в навчальних закладах:

• підготовити методичні ре-комендації до практичних за-нять з усіх дисциплін;

• створити уніфіковану до-кументацію виробничої та пе-реддипломної практик, зразки її заповнення, інструкції до ви-конання практичних навичок.

Всі методичні матеріали до практичних занять, виробни-чої й переддипломної практик наявні для користування сту-дентів у бібліотеці навчально-го закладу.

Згідно з програмами прак-тики розроблені комплекси методичного забезпечення ви-робничих та переддипломних практик з кожної спеціальнос-ті.

Усі бази практик мають умови для виконання програм практики, які їм надсилаються попередньо разом із наказами.

В технікумах, коледжах налагоджена чітка система контролю за проходженням виробничої і переддипломної практик відповідно до затвер-

джених графіків контролю за студентами під час прохо-дження практики.

Заключним етапом, який відображає весь об'єм теоре-тичних знань і підтвердження якості оволодіння практични-ми навиками, є захист перед-дипломної практики.

За підсумками передди-пломних практик проводяться підсумкові наради з питань ефективності засвоєння прак-тичних навиків.

Протягом навчального року проводяться професійні кон-курси, відкриті виховні години та зустрічі з фахівцями галу-зей.

Результати професійної підготовки студентів добре ви-дно на міських та регіональ-них конкурсах «Кращий за фа-хом», предметних олімпіадах, які проводяться щорічно.

Керівники підприємств, установ, організацій, де пра-цюють випускники навчаль-них закладів, зазначають, що підготовка молодших спеціа-лістів відповідає державним вимогам і стандартам, вони мають організаторські зді-бності, вміють приймати про-фесійні рішення, самостійно розв’язувати виробничі, педа-гогічні, діагностичні, контро-люючі і організаційні завдання, володіють комплексом знань з професійних дисциплін.

Така система практичного навчання і контролю дає мож-ливість виявити відповідність кваліфікаційним характерис-тикам набутих знань та вмінь студентами під час навчання, а також забезпечує належний рівень практичної підготовки і готовність їх до самостійної роботи на підприємствах.

Список використаних джерел1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник / І.М. Дичківська. – К.:

Академвтдав, 2004. 2. Упровадження іннеоваційних педагогічних технологій. – Електронний ресурс. – Режим

доступу: tpluzhgorod/ua/index…/Innovacijni_techn.doc3. Бистрова Ю.В. Інноваційні методи навчання у вищій школі України / Ю.В. Бистро-

ва // Концептуальні засади становлення інноваційного суспільства в Україні : монографія / К.М.Андрющенко та ін ; за ред. Ю.Є. Атаманової, Г.П. Клімової. – Харків, 2015.

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

51

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Прискорення темпу життя, великий потік знань, що впли-ває на сучасну людину, по-требує від неї вміння швидко знаходити необхідне рішення, використовуючи для цього по-шукові методи, користуючись великою кількістю різнома-нітних джерел інформації. У зв’язку з цим, серед традицій-них форм та методик навчан-ня, у педагогічній практиці все частіше використовуються ін-терактивні методи. Ця затре-буваність пояснюється тим, що таке навчання спрямовано на підвищення пізнавальної активності студентів, поси-лення діяльнісного підходу в навчанні і реалізацію спільної діяльності, націленої на коо-перативну обробку навчаль-ної інформації з виробленням нових знань особисто кожним студентом в оптимальному тільки для нього режимі.

Інтерактивні методи навчан-ня досить швидко були визнані викладачами та управлінцями дієвим засобом впровадження нових освітніх технологій. Од-нак використання їх у практи-ці вищих навчальних закладів поки що фрагментарне, епізо-дичне, несистемне внаслідок нерозробленості відповідних технологій та неготовності більшості викладачів і управ-лінців користуватися інфор-маційними технологіями та комп’ютерною технікою.

На сучасному етапі розви-

тку нові педагогічні технології розробляються у теоретично-му й дидактичному аспектах. Разом з цим, активно вивча-ється досвід зарубіжних на-уково-практичних педагогічних розробок та інновацій.

Насамперед, можна виді-лити роботи Ю. Бабанського, М. Башмакова, В. Беспалька, І.Бома, Л. Буркової, В. Дави-дова, Дж. К. Джонса, Д. і Р. Джонсона, Дж. Дьюі, Л. Занко-ва, Г. Іванова, О. Киричука, М. Кларіна, Л. Лісіна, В. Лозової, Дж. Майер, М. Махмутова, Л. Момота, Є. Пасова, О. Пєхоти, Є.Полат, О. Пометун, Р. Реван-са, Г. Селевка, М. Скрипника, К. Стоута, Дж. Шнайдера.

Разом з цим, впровадження нових технологій у сучасну пе-дагогічну практику просуваєть-ся дуже повільно, перш за все, із-за недосконалості сучасних технологій управління освіти в цілому та технологій управ-ління процесом впровадження інновацій зокрема.

Теоретичний і дидактичний аспекти нових технологій на-вчання вже достатньо розро-блені та висвітлені в роботах М. Башмакова, В. Беспалька, Л. Буркової, В. Лозової, Г. Се-левка, О. Пєхоти та інших ві-тчизняних й зарубіжних вче-них.

Сучасний період розвитку

суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистіс-но-діяльнісним підходом до організації навчального про-цесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчан-ня, коли дотримуються певних умов:

▪ створення позитивного настрою для навчання;

▪ відчуття рівного серед рівних;

▪ забезпечення позитивної атмосфери в колективі для до-сягнення спільних цілей;

▪ усвідомлення особистіс-тю цінності колективно зро-блених умовиводів;

▪ відчуття суб'єктом на-вчання себе активним учасни-ком подій і власної освіти та розвитку. Це формує внутріш-ню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження.

У сучасному суспільстві джерелом знань може висту-пати не тільки викладач, а й комп'ютер, телевізор, відео. Студенти повинні вміти осмис-лювати отриману інформацію,

ÂÏÐÎÂÀÄÆÅÍÍß ²ÍÒÅÐÀÊ-ÒÈÂÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÍÀÂ×ÀÍÍß Â ÎѲÒÍ²É ÏÐÎÖÅÑ ÂÈÙί ØÊÎËÈМаріанна Михайлишин, Ірина Тернова, завідувачі відділеньВП НУБІП України «Бережанський агротехнічний коледж»

²íòåðàêòèâí³ ìåòîäè íàâ÷àííÿ äîñèòü øâèäêî áóëè âèçíàí³ âèêëàäà÷àìè òà óïðàâë³íöÿìè 䳺âèì çàñîáîì âïðîâàäæåííÿ íîâèõ îñâ³òí³õ òåõíîëîã³é.

52

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології [8, 25].

«Інтерактивний» (від англ. «inter» – взаємний і «act» – ді-яти) – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчан-ня – специфічна форма органі-зації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету – створити комфортні умови на-вчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інте-лектуальну спроможність.

Головна риса інтерактив-ного навчання – використання власного досвіду студентами під час розв'язання проблем-них питань. Їм надається мак-симальна свобода розумової діяльності при побудові логіч-них ланцюгів.

Використання сучасних ін-новаційних технологій, зокре-ма технології інтерактивного навчання, значною мірою під-вищує ефективність навчаль-ного процесу, сприяє високо-му інтелектуальному розвитку студентів, забезпечує оволо-діння навичками саморозвитку особистості, можливістю ду-мати, творити.

Перевага інтерактивного навчання в тому, що студенти засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосу-вання, оцінка), в аудиторіях збільшується кількість студен-тів, які свідомо засвоюють на-вчальний матеріал. Студенти займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань.

Інтерактивне навчання ді-лять на 4 групи (рис. 1.1.)

Застосування інтерактив-них технологій висуває певні вимоги до структури занять:

I. Організація групи.1. Привітання.2. Перевірка готовності ро-

бочих місць.II. Підсумок фенологічних

спостережень.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Оголошення, представ-лення теми та очікуваних на-вчальних результатів.

V. Надання необхідної ін-формації.

VI. Інтерактивна вправа.VII. Підбиття підсумків, оці-

нювання результатів пари [9, 8-9].

Мотивація.Мотивація готує студентів

до сприйняття матеріалу, на-лаштовує їх на розв'язання певних проблем і стає місточ-ком для представлення теми пари.

Мета етапу оголошення, представлення теми та очіку-ваних навчальних результа-тів – забезпечення розуміння студентами змісту їхньої ді-яльності, того, чого вони ма-ють досягти на парі і чого від них чекає викладач.

Формулювання очікуваних результатів пари – це по суті те, що традиційно називають дидактичною метою пари.

Мета етапу надання необ-хідної інформації – дати сту-дентам достатньо інформації для того, щоб на її основі ви-конувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Для опанування інфор-мацією часто використовують технічні засоби навчання або унаочнення.

Інтерактивна вправа – цен-тральна частина заняття. Вона займає біля 60–70% його часу. Мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення резуль-татів пари.

Етап підбиття підсумків за-ймає близько 10% часу. Він

дуже важливий. На ньому по-рівнюються одержані знання з очікуваними результатами, робляться висновки, закріплю-ється матеріал, аналізуються власні дії, отримані результа-ти, складається план подаль-ших дій.

Інтерактивні технології на-вчання зорієнтовані на:

• створення умов для осмислення й вирішення про-блем, пов’язаних із захистом своїх прав і прав товариша; усвідомлення обов’язку і від-повідальності перед оточен-ням, плекання навичок куль-тури і соціальної етики, що включають у себе дотримання моральних принципів та норм у суспільстві, пріоритет за-гальнолюдських цінностей;

• соціалізацію особистості й формування в процесі вихо-вання та освіти навичок актив-ної моральної дії;

• розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати по-дії, що відбуваються в суспіль-стві.

Слід зазначити, що інтерак-тивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість студента, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих до-сліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву «Пі-раміда навчання».

• лекція – 5 % засвоєння • читання – 10 % засвоєння • відео-, аудіоматеріали –

20 % засвоєння • демонстрація – 30 % за-

своєння • дискусійні групи – 50 %

засвоєння

парне навчання

фронтальне навчання

навчанняу грі

навчанняу дискусії

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

Рис. 1.1 Поділ інтерактивного навчання на групи

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 53

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

• практика через дію – 75 % засвоєння

• навчання інших, застосу-вання отриманих знань відра-зу ж – 90 % засвоєння.

Соціальні перетворення в українському суспільстві до-корінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування освітнього процесу на форму-вання духовності особистос-ті, розкриття її потенційних можливостей та здібностей, утвердження загальнолюд-ських цінностей стало голов-ною стратегією педагогічної діяльності творчо працюючих викладачів.

Розв'язання актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новіт-ніх педагогічних технологій, які б давали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Такими новітніми педагогічними технологіями і є інтерактивні технології.

Інтерактивні методики на-вчання базуються на підході, центрованому на студенті, що дає можливість актуалізувати

знання, досвід всіх учасни-ків навчання, обмінятися ним. Цей підхід робить навчання активним, що полегшує за-своєння матеріалу, робить цей процес усвідомленим, а відтак більш ефективним.

Упровадження інтерактив-них технологій потребує від викладача розуміння суті да-ної моделі навчання, уміння старанно планувати свою ро-боту, значної кількості часу, особливо на початкових ета-пах. Слід поступово вводити елементи інтерактивних тех-нологій на окремих парах, по-чинаючи з найпростіших – ро-бота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.

Педагогу слід усвідомлю-вати, що змістом такої пари є програмовий матеріал. Мета – реалізація навчальних цілей, загальний розвиток студента, надання кожному з них опти-мальної можливості в особис-тісному становленні й розви-тку, розширення можливостей самовизначення. Результат –

створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у про цесі навчальної діяльнос-ті, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.

Ефект від використання інтерактивних прийомів буде максимальним тільки тоді, коли сам викладач глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому вра-хує вікові особливості та рі-вень розвитку студентів ауди-торії.

Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення навчального процесу вищої школи. Майстерність виклада-ча сьогодні полягає у творчо-му підході до конструювання пари, у постійному прагненні підвищити ефективність на-вчально-пізнавальної діяль-ності шляхом новітніх орга-нізаційних форм. При цьому значущою залишається реалі-зація на занятті виховних, роз-вивальних та освітніх завдань.

Список використаних джерел1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач Кравчина О.С. – К. : ЦІППО АПН

України, 2003. – 32 с.2. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку // Початкова школа. – 2007 – №7.3. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи // Тема. –

2004. — № 3/4. – С. 229–232.4. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інно-

вацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3–4 (14–15). – С. 71–74.5. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання. // Початкова школа. – 2006. –

№3.6.Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова

школа. – 2006.– №8.7. Інтерактивне навчання : [Добірка статей] // Початкова школа. – 2006. – №44. – С.1–23.8. Комар О. Інтерактивні технології – технології співпраці // Початкова школа. – 2005. – №2.9. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу

учнів // Відкритий урок. – 2002. – № 5–6. – С.7–10. 10. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій

// Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 8–10.11. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-

методичний посібник. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.12. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. 2002. – №2. –

С.2–6. 13. Симоненко Н.Є. Інтерактивні методи в гуманітарній освіті //Управління школою. – 2005.

– № 34. – С. 18–21.

54

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Модель компетентного фа-хівця ХХІ століття визначена ЮНЕСКО як людина, що «вміє мислити, вчитися, діяти, при-ймати рішення в нестандарт-них ситуаціях, вміє відбутися, вміє співіснувати з іншими людьми». В цих умовах від ви-кладача вимагається високий рівень професійної та педа-гогічної майстерності, вміння моделювати майбутню профе-сійну діяльність тих, хто навча-ється, сприяння розвитку осо-бистості майбутнього фахівця.

Метою написання статті є вивчення наукового підґрунтя щодо впровадження інновацій-них педагогічних технологій в освітній процес та формуван-ня особистості фахівця, здат-ного працювати у сучасних умовах ринкових відносин.

Інтерактивна технологія на-вчання розглядається викла-дачами як чітко спланований процес навчання усієї групи студентів. Завдяки оптималь-но організованій спільній ді-яльності студентів і педагога відбувається свідоме форму-вання професійних компетен-цій.

Фармацевтична хімія від-носиться до циклу дисциплін професійно-практичної підго-товки фахівців фармацевтич-ної галузі. Форми проведен-ня занять традиційні: лекції, практичні заняття, консульта-ції. Це прикладна дисципліна,

яка ґрунтується на законах і положеннях хімічних наук: неорганічної, органічної, ана-літичної, фізичної, колоїдної, біологічної хімії. Саме знання цих дисциплін визначають базову зону розвитку сту-дентів – «що знаємо, що умі-ємо?». Вони є підґрунтям для активізації опорних знань.

Зона найближчого розви-тку визначається базою знань і мотивами діяльності. Сучас-ний прагматичний студент хоче знати: де, коли і навіщо знадобляться набуті знання і навички? Отже, дуже важливо викладачу заздалегідь підготу-вати питання активізації опо-рних знань, позитивної моти-вації та визначити дидактичні цілі, бо сучасний освітній про-цес передбачає не тільки ви-кладення програмного мате-ріалу, а й сформування знань про способи діяльності (прак-тичне застосування знань).

Асортимент нових лікар-ських засобів (далі ЛЗ), що з’являються на фармацевтич-ному ринку, швидко зростає. Саме тому важливо навчити майбутніх фахівців орієнту-ватися в розмаїтті ЛЗ на при-кладі найхарактерніших пред-ставників їх окремих груп за хімічною класифікацією, адже

загальноприйнятою класи-фікацією ЛЗ за рекомендаці-ями ВООЗ є Анатомо-тера-певтично-хімічна (Аnatomical Тherapeutic Chemical – АТС).

З тим, щоб уникнути стере-отипів у викладенні лекційного матеріалу, використовую різні види лекцій:

▪ за навчальною метою (вступна – «Загальна фарма-цевтична хімія», узагальню-юча – «ЛЗ антибіотиків», на-становча – «ДФУ. Структура. Користування»);

▪ за методикою проведен-ня (лекція-візуалізація з муль-тимедійним супроводом – «ЛЗ гетероциклічних сполук», про-блемна – «ЛЗ – похідні арома-тичних амінокислот», лекція – конференція «ЛЗ вітамінів»);

▪ за змістом (інформацій-на «Методи дослідження ЛЗ», оглядова «Фізико-хімічні влас-тивості алкалоїдів», лекція - консультація).

З метою свідомого засво-єння студентами навчального матеріалу практикую надан-ня методичних рекомендацій студентам для підготовки до лекцій, виконання виперед-жальних завдань, залучення студентів до участі в лекціях з міні-доповідями-презентаці-ями («Історична довідка про

²ÍÍÎÂÀÖ²ÉͲ ϲÄÕÎÄÈ ÄÎ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²¯ ÎѲÒÍÜÎÃÎ ÏÐÎÖÅÑÓ ÏÐÈ ÂÈÊËÀÄÀÍͲ ÔÀÐÌÀÖÅÂÒÈ×Íί ղ̲¯Валентина Цехова, викладач КВНЗ «Криворізький медичний коледж» ДОР

Ìàëî ìàòè çíàííÿ, ïîòð³áíî ùå é óì³òè íèìè êîðèñòóâàòèñÿ. Àðèñòîòåëü

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 55

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

пошук ЛЗ», «Класифікація і джерела добування ЛЗ алка-лоїдів», «Форми випуску ЛЗ різних груп» та інші).

Формування вмінь і нави-чок за Галузевим стандартом відбувається на практичних заняттях. Для студентів розро-блені методичні рекомендації щодо підготовки до практичних занять, Журнал навчальної практики, алгоритм виконання досліджень якості ЛЗ. Матері-альне оснащення лабораторії дозволяє виконати навчальну програму у повному обсязі.

Важливим аспектом на-вчального процесу є організа-ція самостійної роботи студен-тів. На кожну тему розроблені конкретні завдання та мето-дичні рекомендації до їх вико-нання.

В процесі навчання впро-ваджую принципи особистісно орієнтованого підходу, метою якого є розвиток і саморозви-ток особистості, формування конкурентоспроможного на ринку праці фахівця фарма-цевтичної галузі. Сприяють цьому інтерактивні технології навчання – особлива форма організації навчального про-цесу, при якій відбувається по-стійна активна взаємодія всіх учасників, виключається домі-нування одного над іншим за рахунок реалізації співнавчан-ня, взаємонавчання (індивіду-альне, колективне, групове).

Незалежно від форми орга-нізації навчальної діяльності студентів (круг ідей, акваріум, мала група, шоу, брейн-ринг, тренінг) суть залишається одна: студенти отримують за-вдання, виконують їх, резуль-

тати обов’язково обговорю-ють, формулюють свою думку, набувають комунікативних зді-бностей.

Активному засвоєнню на-вчального матеріалу сприяє використання сучасних інфор-маційних технологій, а саме:

♦ переважна більшість лек-цій подається у вигляді пре-зентацій;

♦ демонстрація фрагмен-тів фільмів, відеороликів вико-ристовується при вивченні за-гальної фармацевтичної хімії, методів дослідження, фізико-хімічних властивостей природ-них сполук;

♦ створення студентами ін-дивідуальних проектів з вико-ристанням інтернет-ресурсів різної спрямованості (форми випуску ЛЗ, джерела і способи добування ЛЗ, позапрограмні ЛЗ, новини медицини і фар-мації, історія розвитку фарма-цевтичної галузі);

♦ запровадження комп’ю-терного тестування на кож-ному практичному занятті – з усіх тем розроблені тестові за-вдання, які закладені в програ-му «Колоквіум». Використання системи мультимедіа на кож-ному практичному занятті для фронтального та письмового опитування або контролю кін-цевого рівня знань. З цією ме-тою створені текст-завдання (прийом незавершеної фра-зи), виробничі ситуації, ета-лони відповідей. Ці матеріали можуть бути використані для самопідготовки і самоконтро-лю студентами на додаткових консультаціях, при відпрацю-ванні пропущених занять.

Використання сучасних ін-формаційних технологій до-зволяє ефективно отримати ін-формацію, швидко, об’єктивно і якісно провести контроль знань, більше часу залишаєть-ся для формування професій-них компетенцій.

Таким чином, на практичних заняттях з фармацевтичної хі-мії з метою розвитку особис-тості фахівця в галузі «Фарма-ція» доцільно використовувати наступні методичні прийоми:

▪ особистісно орієнтована організація навчального про-цесу;

▪ виконання індивідуаль-них проектів;

▪ організація науково-до-слідницької і пошукової робо-ти, хімічного експерименту;

▪ формування критичного мислення (рефлексія);

▪ прийом незавершеного речення (фрази);

▪ прийом нарощуван-ня знань («я не знав, тепер знаю»);

▪ створення проблемної (виробничої) ситуації (обгово-рення, дискусія);

▪ самооцінка; ▪ гуманістична спрямова-

ність навчання. На завершення слід на-

гадати, що вибір викладачем методів навчання є творчою справою і обов’язково має ґрунтуватися на глибокому знанні викладачем навчаль-ної дисципліни і психології на-вчання, бути спрямованим на розвиток особистості студента та формування професійних компетентностей успішного фахівця фармацевтичної га-лузі.

Список використаних джерел1. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник. – К. : Академви-

дав, 2004. – 352 с.2. Шадських Ю.Г. Психологія і педагогіка. – Львів : Магнолія 2006, 2008.

56

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Стрімке збільшення обсягів навчального матеріалу у вищій школі з одночасними тенден-ціями щодо зменшення ауди-торного часу на його вивчення вимагає пошуку резервів для інтенсифікації освітнього про-цесу.

Одним із засобів інтенси-фікації освітнього процесу є впровадження сучасних тех-нологій навчання, пов’язаних з використанням комп’ютерної техніки.

В умовах глобальної інфор-матизації суспільства викорис-тання нових інформаційно-ко-мунікаційних технологій (ІКТ) у викладанні технічних дис-циплін необхідно розглядати не лише з позиції одержання нових можливостей для реалі-зації мети і завдань конкретної навчальної програми дисци-пліни, але й з позиції необхід-ності поглибленого засвоєння інформаційних потоків.

В п р о в а д ж е н н я комп’ютерної техніки в освіт-ній процес ставить перед ви-кладачами завдання не тільки зберегти, але і за допомогою ІКТ підсилити фахову підго-товку.

Проблема інформатизації освіти є предметом багатьох досліджень, де визначено основні завдання інформати-зації освіти, серед яких пріо-

ритетними є підвищення ефек-тивності освітньо-виховного процесу з технічних дисциплін із застосуванням інформацій-но-комунікаційних технологій.

На основі узагальнення досвіду вчених визначено ін-формаційно-комунікаційні або інформаційно-телекомуніка-ційні технології (далі ІКТ) як сукупність сучасних методів, технічних та інструментальних засобів оброблення, збере-ження, передачі, відображен-ня інформації, сукупність на-вчальних програм, які педагог використовує згідно з законо-мірностями освітньо-виховно-го процесу.

До засобів ІКТ відносять: комп’ютерну техніку, що на-дає можливості створення та використання інтерактивної комп’ютерної графіки, муль-тимедійних та гіпертекстових технологій, технологій вірту-альної реальності, перифе-рійне устаткування, засоби інтернет-технологій, засоби телекомунікації.

Основними завданнями за-стосування ІКТ є:

▪ формування у випус-

кників аграрного ЗВО умінь та навичок застосування комп’ютерних технологій у виробничих умовах шляхом використання на заняттях програмного забезпечення на-вчального призначення, при-кладних програм та програм для автоматизованого проек-тування;

▪ унаочнення навчального матеріалу під час його подан-ня викладачем;

▪ автоматизація виконан-ня розрахункових операцій, накопичення та обробки екс-периментальних даних під час виконання лабораторних і практичних робіт, курсового та дипломного проектування, до-слідницької роботи;

▪ управління пізнавальни-ми діями студентів під час са-мостійної навчальної роботи.

Найпоширеніший напрям комп’ютеризації навчання – це застосування окремих про-грам, пакетів програм, на-вчальних комплексів, авто-матизованих систем, а також трудомістких процесів роз-рахунку, аналізу, оптимізації, дослідження властивостей

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÎ-ÊÎÌÓͲÊÀÖ²ÉÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÏÐÈ ÂÈÊËÀÄÀÍͲ ÒÅÕͲ×ÍÈÕ ÄÈÑÖÈÏ˲Í

Олександр Суржик, Лозівська філія Харківського автомобільно-дорожнього технікуму

Íóäí³ óðîêè ïðèäàòí³ ëèøå íà òå, ùîá âñåëèòè íåíàâèñòü ³ äî òèõ, õòî ¿õ âèêëàäàº, ³ äî óñüîãî, ùî âèêëàäàºòüñÿ.

Æàí Æàê Ðóññî

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 57

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

об’єктів і процесів на матема-тичних моделях.

На основі аналізу освіт-ньо-кваліфікаційної характе-ристики та освітньо-профе-сійної програми фахівця за напрямом підготовки 050503 «Машинобудування», а також практики вивчення технічних дисциплін можна зробити ви-сновок, що застосування ІКТ в освітньому процесі Лозівської філії ХАДТ при вивченні техніч-них дисциплін є необхідною умовою підготовки високо-кваліфікованих фахівців-тех-нологів, оскільки випускники повинні працювати в тексто-вих і табличних процесорах; графічних редакторах; серед-овищі Windows, програмах MathCAD, Компас, Вертикаль; володіти системами управлін-ня базами даних; працювати в локальних комп’ютерних ме-режах та інтернеті для майбут-ньої професійної діяльності.

Методика навчання тех-нічних дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій передбачає, що при організації лекцій можуть використовуватися лекції-пре-зентації, а також електронні конспекти для самостійного опрацювання лекційного ма-теріалу при підготовці до ла-бораторних, практичних або контрольних занять.

При організації лаборатор-них і практичних занять засоби ІКТ застосовуються для моде-лювання процесів механічної обробки; для виконання роз-рахунково-графічних робіт.

При організації самостійної роботи може бути викорис-тане будь-яке програмне за-безпечення навчального при-значення (ПЗНП): електронні конспекти лекцій, підручники, посібники, електронні практи-куми, під час контролю засто-

совується тестові програми.Методика навчання техніч-

них дисциплін засобами ІКТ використовується у Лозівській філії ХАДТ в процесі навчання таких дисциплін: «Технологія машинобудування», «Системи автоматизованого проектуван-ня технологічних процесів», «Системи автоматизованого проектування для верстатів з ЧПК», «Основи обробки мате-ріалів і інструмент».

Методика навчання техніч-них дисциплін засобами ІКТ розроблялася на основі дис-ципліни «Технологія машино-будування». Для впроваджен-ня ІКТ був обраний розділ «Основи проектування техно-логічних процесів».

Дослідження можливостей засобів інформаційно-комуні-каційних технологій дозволило зробити висновок про те, що на базі ІКТ можна розробляти навчальне програмне забез-печення, яке б допомагало студентові опрацьовувати на-вчальний матеріал (отриму-вати навчальну інформацію у вигляді тексту, ілюстрацій, ані-мації, відео; перевіряти рівень її засвоєння під час самокон-тролю, закріплювати).

На цьому етапі для розроб-ки спеціального програмного забезпечення були викорис-тані всі теми розділу «Основи

проектування технологічних процесів»: лекції (розроблені лекції-презентації), практичні роботи «Припуски на механіч-ну обробку», «Норма часу і її структура» (розробка програм-ного забезпечення «Тренажер для визначення вихідного ін-дексу») та теми самостійної роботи «Методи отримання заготовок», «Методи контролю робочого часу» (розробка на-вчального програмного забез-печення).

При розробленні навчаль-ного програмного забезпечен-ня та методики його застосу-вання вирішувалися наступні завдання:

• здійснити підбір навчаль-ного матеріалу та ілюстрацій для лекцій-презентацій та про-грамного забезпечення для лабораторних робіт і самостій-ної роботи;

• уточнити шляхи та мето-дичні прийоми для підвищення рівня засвоєння навчальної ін-формації в розроблених про-грамах;

• перевірити доступність матеріалу, яким мають оволо-діти студенти, доповнити та виправити його за необхіднос-ті.

При розробленні і підборі навчального програмного за-безпечення, ставимо за мету:

j розширювати пізнавальні

58

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

можливості студентів за раху-нок більш ефективного уна-очнення та моделювання про-цесів, що вивчаються;

j підвищувати ефектив-ність самостійної роботи сту-дентів завдяки розподіленню інформації на блоки та здій-снення самоконтролю;

j створювати комфортні умови роботи з навчальною інформацією за наявності ін-дивідуального комп’ютера (можливість працювати в інди-відуальному режимі, повторно вивчати за необхідності окремі питання).

Програмне забезпечен-ня передбачає подачу нав-чального матеріалу: тексту, ілюстрацій, анімації в інфор-маційних блоках, виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу через тестування в контрольних блоках, аналіз ре-зультатів навчальної роботи та надання певних рекомендацій по закінченню роботи (перехід

до наступної теми або повтор-на робота), а також програма надає можливість закріплення матеріалу та створення осно-ви для формування практич-них навичок після роботи з тренажером (наприклад, робо-та з тренажером «Визначення вихідного індексу штампованої заготовки» − для формування знань послідовності визна-чення припусків на обробку) або під час роботи з тестовою програмою, яка на етапі закрі-плення надає студентові пра-вильні відповіді.

На основі проведених мето-дичних досліджень був розро-блений електронний освітній ресурс «Основи проектуван-ня технологічних процесів» як електронний додаток до нав-чально-методичного комплек-су з дисципліни «Технологія машинобудування».

ЕОР «Основи проектування технологічних процесів» прой-шов апробацію у Токмацькому

механічному технікумі Запо-різького національного техніч-ного університету. Отримані відгуки говорять про ефектив-ність розробленої методики застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення технічних дисци-плін.

На основі узагальнення результатів впровадження ін-формаційно-комунікаційних технологій у освітній процес визначено, що розроблена методика навчання технічних дисциплін сприяє підвищенню ефективності навчальної ді-яльності студентів за рахунок унаочнення явищ та процесів, які вивчаються, своєчасно-го зворотного зв’язку, а також реалізації індивідуального під-ходу до студентів, які мають різні рівні підготовки, різну піз-навальну активність та праце-здатність.

Список використаних джерел1. Биков О. Новітні інформаційні технології в навчально-виховному процесі // Школа. –

2008. – № 7. 2. Букач А. Інформаційні та комунікаційні технології в освітній системі міста // Школа. –

2007. – № 12. 3. Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на

2007–2015 роки" // Урядовий кур’єр. – 2007. – №6. 4. Кітаєва М. Використання мультимедійних технологій // Початкова освіта. – 2011, №38.5. Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання // Управління школою. – 2007. –

№ 29.6. Пономаренко Л. Мультимедійна підтримка навчального процесу // Початкова освіта.

– №1–2. 2012.7. Радул В.В. Соціальна зрілість особистості вчителя : фактори формування // В. В. Радул.

– К. : Вища шк., 2008. – 240 с.

Інтернет-ресурсиhttp://vo-zrda.at.uahttp://do.gendocs.ruhttp://www.rusnauka.comhttp://klasnaocinka.com.uahttp://osvita.ua/school/method/technol

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 59

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

Одним із найбільш ужива-них засобів інтернет-техно-логій під час вивчення хімії у навчальному закладі є вірту-альна лабораторія, яка дозво-ляє моделювати низку хіміч-них і технологічних процесів в інтерактивному режимі.

Моделювання хімічних і технологічних процесів – один із видів активізації пізнаваль-ної діяльності студентів при вивченні хімії, який дозволяє за допомогою комп'ютера і від-повідного програмного забез-печення знайомити їх із таки-ми процесами і явищами, які просто неможливо відтворити в умовах навіть найдосконалі-ше обладнаної навчальної ла-бораторії. Зараз студент має можливість через зміну почат-кових параметрів вивчати різні ймовірні результати, порівню-вати їх, робити якісні оцінки. Фактично робота з такими за-собами перетворює його на своєрідного дослідника. Тим самим під час вивчення хімії реалізують одні з головних за-вдань, визначених на сучасно-му етапі реформування осві-ти, – перетворення студента з об'єкта процесу навчання на активного його учасника, формування знань, умінь і на-вичок, які мають досить вира-жене практичне наповнення і спрямовані на подальше їх за-стосування.

Освітній процес у навчаль-

ному закладі має орієнтувати-ся на інтелектуальний розви-ток студента, коли конкретні знання є засобом формування основних прийомів розумової діяльності. Як відомо, інте-лектуальний розвиток немож-ливий без якісного засвоєння певної кількості інформації, і не лише навчальної. Досяг-нення балансу в цьому питан-ні – один із показників педа-гогічної майстерності й оцінки ефективності освітніх техноло-гій.

Загальною рисою новітніх педагогічних технологій є їх спрямованість на активізацію й інтенсифікацію навчальної діяльності студентства, а кін-цевою метою – підвищення ефективності освітнього про-цесу.

При вивченні хімії у закла-ді вищої освіти одним із най-складніших завдань, що ви-никають перед викладачем, є ознайомлення студентів із реальними сучасними до-сягненнями хімічної науки та їх практичним застосуван-ням у виробництві або побуті. Складність завдання обумов-лена, перш за все, обмежени-ми можливостями обладнання хімічних лабораторій, вико-

ристанням певних хімічних елементів і сполук, зокрема й тих, що становлять загрозу здоров'ю учасників освітньо-го процесу. Одним із варіантів вирішення вказаної проблеми є застосування у освітньому процесі так званих віртуальних хімічних лабораторій (ВХЛ). Досить детальний аналіз трак-тування і застосування понять «віртуальна лабораторія» та «інтернет-орієнтована педаго-гічна технологія» наведено у публікаціях Жука Ю.О. і Соко-люк О.М.

Тим самим актуальною стає проблема розробки і застосу-вання новітніх методичних під-ходів, що зорієтовані на сучас-ного викладача, який володіє основами інтернет-орієнтова-них педагогічних технологій.

Однією з особливостей кур-су хімії є значна кількість де-монстраційних експериментів. Переважно ілюструються ті фі-зико-хімічні закономірності, які можливо продемонструвати не лише якісними, а й кількіс-ними показниками. Важливо, щоб вивчення властивостей речовин і різноманітних ре-акцій приводило студентів до відкриття певних закономір-ностей і розуміння законів при-

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß Â²ÐÒÓÀËÜÍί ղ̲×Íί ËÀÁÎÐÀÒÎв¯  ÎѲÒÍÜÎÌÓ ÏÐÎÖÅѲ

Ніна Жук,викладач-методист Лозівської філії Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу

Ñêëàäí³ñòü âèêëàäàííÿ õ³ì³¿ îáóìîâëåíà, ïåðø çà âñå, îáìåæåíèìè ìîæëèâîñòÿìè îáëàäíàííÿ õ³ì³÷íèõ ëàáîðàòîð³é, âèêîðèñòàííÿì ïåâíèõ õ³ì³÷íèõ åëåìåí-ò³â ³ ñïîëóê.

60

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

роди. Цьому й має сприяти застосування на заняттях хімії кількісних експериментів.

Використання засобів муль-тимедіапроекції дозволяє за-стосувати особливі форми по-дання навчальної інформації, що доступні конкретному сту-денту або групі студентів, на-очно показати певний процес чи явище.

Інтерактивні засоби навчан-ня надають можливість буду-вати індивідуальну траєкторію навчальної діяльності, бути самостійними у вивченні ново-го матеріалу, оцінювати рівень своїх навчальних досягнень з конкретної теми тощо.

Сучасні інноваційні освіт-ні технології дозволяють по-слідовно розв'язувати низку складних дидактичних задач, серед яких:

• використання студен-тами базових знань і вмінь з предметів природничого ци-клу для формулювання і пошу-ку рішень проблем;

• розгляд властивостей складних об'єктів з точки зору декількох наук: фізики, хімії, біології тощо;

• підвищення загальної компетентності студентів з природничих наук, формуван-ня властивості самостійного критичного аналізу технологій, що використовуються в сучас-ному виробництві;

• розвиток навичок роботи у творчому колективі і здатності до самостійної пошукової ді-яльності;

• засвоєння понять про особливості, структуру, фу-нкціональні характеристики дослідницької діяльності.

Сучасні електронні освітні ресурси базуються на відо-мих дидактичних принципах: практична спрямованість, до-ступність, науковість, послі-довність викладу матеріалу. Однак є й специфічні принци-пи, яким має відповідати прак-тично кожен комп'ютерно зо-рієнтований засіб навчального

призначення. Перш за все, це інтерактивність, що включає діалогове спілкування, систе-му посилань, які надають мож-ливості звернення до попере-дньої або наступної частини навчального блоку, а також до будь-якої довідкової чи енци-клопедичної інформації.

Побудова віртуальної хіміч-ної лабораторії (ВХЛ) дозволяє викладачу через використання наочних моделей та інтерак-тивної анімації більш доступно пояснювати сутність складних явищ і процесів, демонстру-вати «віртуальні» досліди й експерименти без необхідного обладнання лабораторії. На-бір опцій віртуальної хімічної лабораторії дозволяє вивчати кількісні та якісні характерис-тики процесів і явищ довкіл-ля, моделі складних технічних пристроїв і обладнання, що використовуються у наукових дослідженнях і технологічних процесах, інтерактивну демон-страцію дослідів, що відобра-жають ключові закони приро-ди.

Застосування віртуальних лабораторій під час вивчення окремих тем курсу хімії дозво-ляє суттєво поповнити перелік засобів унаочнення і проілю-струвати теоретичні питання хімічним експериментом. По-при це, постановка експери-менту може бути як у вигляді лабораторної роботи, так і у

вигляді фронтальної демон-страції.

Визначення конкретного сценарію проведення заняття з використанням ВХЛ викладач здійснює з урахуванням тех-нічних можливостей наявного інтерактивного обладнання, а також індивідуальних можли-востей студентів, зокрема і їх рівня володіння інформацій-но-комунікаційними засобами загального або навчального призначення. Наочна форма подання навчального матері-алу, висока якість зображен-ня, продумані композиційні рішення з метою уникнення великої кількості текстової ін-формації, що потрібно «зчиту-вати» з екрана, панелі й меню «спливають» і не захаращують екран. Зручна система навіга-ції, постійний доступ до всіх розділів сприяють кращому засвоєнню матеріалу, роблять заняття цікавим і таким, що не викликає надмірного переван-таження студентів. Інформа-тивність та наочність подання візуального матеріалу пози-тивно впливають на емоційний стан студентів, полегшують сприйняття і створюють додат-кові стимули вивчення такого складного предмету, як хімія. Наприклад, під час вивчення властивостей карбонових кис-лот можна провести такі лабо-раторні роботи й досліди: ви-значення температури кипіння

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 61

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

етанолу та оцтової кислоти; визначення рН розчинів кар-бонових кислот; визначення рН розчинів ацетата натрію та стеарата натрію. Реальні до-сліди з вказаними речовинами призводять до виникнення різ-ких і неприємних запахів, що можуть викликати алергічні реакції, тому такі експеримен-ти бажано виконувати у ВХЛ. Результати цих експериментів дають можливість відслідку-вати питання взаємовпливу атомів у молекулах органічних речовин, що є важливим для розуміння їх властивостей. Разом з тим ці питання є од-ними з найскладніших для за-своєння студентами, оскільки у шкільному курсі хімії вони розглядаються як теоретич-ний матеріал, позбавлений експериментальної підтримки. Це означає, що визначальним під час вивчення властивостей певних речовин є лише пояс-нення викладача, а, як відо-мо, вербальна інформація за-своюється зазвичай лише на 12–15%. Отже, застосування ВХЛ для вивчення фізичних властивостей речовин дозво-ляє актуалізувати інформацію з виявлення закономірностей у зміні властивостей карбоно-вих кислот, а експерименталь-ні дані, що отримані за допо-могою цифрових лабораторій, закріплюють знання студентів про основні положення теорії хімічної будови органічних ре-човин. Пізнавальна діяльність студентів передбачає викорис-тання різноманітних джерел інформації, що передбачено вбудованими опціями ВХЛ. Тут можна фіксувати не лише експериментально отримані дані, а й шукати в інтернеті на-вчальні матеріали, користува-тися довідковою літературою, інструкціями, енциклопедіями тощо.

Ефективність використання ВХЛ зростає, якщо організу-вати обговорення результатів

наукового пошуку між студен-тами всередині групи або між групами. Тому викладач, роз-робляючи інструкцію із засто-сування ВХЛ на конкретному занятті, має враховувати, що основною метою такої діяль-ності є стимулювання студен-та до критичного і системного аналізу, встановлення логіч-них зв'язків, формулювання висновків тощо.

Пошуковий хімічний експе-римент з використанням ВХЛ може бути ключовим етапом пізнавальної діяльності сту-дентів, хоч безпосередня вза-ємодія студента з комп'ютером досить нетривала у часі. Голо-вна увага приділяється ета-пу обробки отриманих даних та інтерпретації результатів. Саме тут і відбувається при-ріст знання за рахунок розу-міння хімічної сутності явища, що досліджувалося.

Віртуальна хімічна лабора-торія має у своєму складі всі необхідні прилади й реакти-ви (пробірки, колби, штативи, дозатори тощо). Для візуалі-зації хімічного обладнання і процесів використані засоби Зd-графіки й анімації. Кожна інтерактивна лабораторна ро-бота складається з декількох етапів, а саме:

• ознайомлення з лабора-торним обладнанням;

• виконання хімічного дослі-

ду з візуалізацією хімічних і фі-зичних процесів та заповнення лабораторного журналу, яке передбачає надання відпові-дей на запитання до кожного етапу роботи.

Проведення віртуальних експериментів має низку пере-ваг:

• віртуальні досліди мо-жуть використовуватися як інструктивний матеріал для ознайомлення студентів з тех-нікою виконання експеримен-тів, хімічним посудом і облад-нанням безпосередньо перед роботою у лабораторії, що до-зволяє краще підготуватися до виконання конкретних робіт у реальній хімічній лабораторії;

• виконання віртуальних хі-мічних експериментів безпеч-не навіть для непідготовлених користувачів;

• можна проводити такі до-сліди, виконання яких у реаль-ній хімічній лабораторії може бути небезпечним або занадто вартісним;

• ВХЛ надає можливість ав-томатизованого запису даних спостережень, складання зві-тів та інтерпретації отриманих результатів у "Лабораторному журналі";

• комп'ютерні моделі ВХЛ з практично миттєвим відо-браженням на екрані надають можливість експериментува-ти, стимулюючи студентів до

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’201862

творчої дослідницької діяль-ності.

Проведення віртуальної лабораторної роботи з хімії у комп'ютерному кабінеті за-вжди викликає підвищений інтерес студентів, у результа-ті чого практично всі успішно виконують завдання, що є до-датковим моральним стимулом оволодіння хімічними знаннями.

Виконуючи віртуальну ла-бораторну роботу, студент ма-ніпулює на екрані тривимірни-ми об'єктами і вибирає ті з них, що потрібні для конкретного досліду.

Під час виконання хімічного досліду виконується збирання хімічної апаратури, маніпуля-ції з реактивами (добір, пере-несення, переливання, змішу-вання тощо). За необхідності можна проводити вимірюван-ня віртуальними приладами і змінювати параметри вико-нуваних робіт. На всіх етапах виконання роботи програма контролює дії студентів і на-дає відповідні коментарі і ре-комендації, як текстові, так і голосові.

Передбачено виконання дослідів з різними параметра-ми, де студент отримує по-крокові інструкції, а у випадку неправильних дій вказуються помилки і надаються поради стосовно їх виправлення.

Для деталізації спостере-жень за ходом хімічних ре-акцій використовується вікно збільшення, у якому великим планом показується випадін-ня осаду, виділення газу, змі-на кольору реактивів та інші ознаки хімічних реакцій. У процесі кожної лабораторної роботи студент фіксує вико-нані спостереження у вигляді «віртуальних фотографій», об-роблює й узагальнює отримані результати у окремому розді-лі програмного засобу – «Ла-бораторному журналі». Цей журнал надає студенту мож-

ливість здійснювати опис сво-їх спостережень за допомо-гою тексту, хімічних формул, віртуальних фотографій, що зроблені у процесі досліджен-ня. У свою чергу, це дозволяє автоматизувати складання зві-тів про виконані лабораторні роботи.

ВХЛ дозволяє виконувати роботи з конструювання три-вимірних моделей молекул ор-ганічних і неорганічних сполук. Використання тривимірних моделей молекул і атомів для ілюстрації хімічних властивос-тей речовин забезпечує кра-ще засвоєння хімічних знань, адже можливість побачити певні процеси на молекуляр-ному рівні створює умови для розуміння поведінки речовин у хімічних реакціях.

Окремої уваги заслугову-ють можливості ВХЛ із кон-струювання молекул ізомерів органічних сполук, оскільки вони дозволяють краще зрозу-міти будову речовин. Викорис-товуючи конструктор ізомерів, студенти досить легко співвід-носять звичайні хімічні фор-мули з їх шарострижневими і масштабними прототипами, що візуалізують їхню просто-рову будову. Керування про-цесом конструювання молекул ізомерів практично повністю співпадає з процесом констру-ювання звичайних молекул, що полегшує працю викладача і студента. Особливістю вірту-альних лабораторних робіт з конструювання молекул ізоме-рів є широке використання ін-терактивних засобів і взаємо-дія користувача через інтернет з електронними освітніми ре-сурсами.

ВХЛ містить також окремий модуль лабораторних робіт з конструювання механізмів хі-мічних реакцій, який призначе-ний для створення навчальних презентацій до одного з най-більш складних розділів хімії.

У ході цього процесу здійсню-ється збирання атомів, речо-вин і хімічних зв'язків, операції з елементами хімічних реакцій (добір, перенесення, докла-дання, виключення тощо). Ви-сокий рівень інтерактивності та широкі можливості з кон-струювання анімацій позитив-но впливають на формування стійкої уваги студентів і значно полегшують засвоєння курсу хімії.

Проведення занять, що ба-зуються на інтернет-зорієнто-ваних педагогічних техноло-гіях, є одним із найбільш важливих показників іннова-ційної роботи в навчальному закладі, ІКТ дозволяють зроби-ти навчання по-справжньому розвиваючим і пізнавальним. Застосування на заняттях ВХЛ для отримання кількісних ха-рактеристик певних хімічних процесів і явищ та їх інтерпре-тації дозволяє досягти глиб-шого розуміння теоретичного матеріалу.

ВХЛ має низку переваг, які отримує викладач, порівняно з традиційними засобами на-вчання, серед них:

• візуалізація даних, що під-вищує наочність хімічного екс-перименту, робить його більш зрозумілим, дозволяє студен-там швидше знайти правильне рішення;

• фіксація змін, які часто не-можливо показати у традицій-ному експерименті;

• багаторазове повторення вимірювань дає можливість студентам розуміти наукові факти, підвищує якість на-вчального процесу.

Отже, використання ком-п'ютерно зорієнтованих тех-нологій навчання впливає на зростання професійної компе-тенції викладача, що, у свою чергу, сприяє підвищенню якості навчання і вирішенню головних завдань сучасної освітньої політики.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

63

Одним з напрямків модер-нізації системи освіти є удо-сконалення методів і форм навчання. В цьому зв’язку в навчальній діяльності слід ви-користовувати такі методи, які будуть сприяти самореалізації тих, хто навчається. Впрова-дження інноваційних техноло-гій інтенсифікує освітній про-цес, максимально активізує пізнавальну діяльність студен-тів, забезпечує адекватність навчання та його результатів вимогам суспільства – підго-товку компетентного фахівця – бухгалтера, економіста, фінан-систа. Традиційна система не забезпечує таку ефективність навчання, у результаті чого зникає інтерес до дисципліни, знижується рівень знань.

Актуальність досліджен-ня цієї проблеми обумовлена модернізацією освіти, де од-ним з напрямків є якість знань, пов'язана з підвищенням ефективності навчання з спе-ціальних дисциплін.

Розвиток банківської систе-ми України змусив науковців звернути увагу на проблеми професійної підготовки бан-ківських працівників. Зокрема формуванню кадрового потен-ціалу банкірів присвячені праці Васюренка О.В., Жулкевської

В.О., Єпіфанова А.О., Міщенко В.І., Плісак Т.О. та інших. По-ряд з цим, відсутні досліджен-ня ролі освіти у підвищенні ефективності регіональних банківських систем, зокрема тих, що мають низький рівень територіальної організації.

Навчальна дисципліна «Банківські операції» – одна із основних дисциплін з під-готовки фахівців освітньо-ква-ліфікаційного рівня «молод-ший спеціаліст» за напрямом «Фінанси, банківська справа та страхування». Навчаль-ний курс спрямований на ви-світлення актуальних питань щодо діяльності комерційного банку, його функцій та поряд-ку створення, механізму здій-снення банківських операцій та послуг, підходів до оцінки діяльності банків, проблем за-конодавчого регулювання бан-ківської діяльності в Україні.

Вивчення дисципліни “Бан-ківські операції” здійснюється у формі лекцій, практичних та семінарських занять. Курс складається з 198 годин, з

них 104 аудиторних години та 94 години самостійної роботи. На лекціях (92 години) викла-дається основний зміст дис-ципліни, значна увага приді-ляється найбільш складним темам, які недостатньо роз-криті в навчально-методичній літературі. Семінарські за-няття (4 години), призначені для закріплення студентами лекційного матеріалу, прак-тичні заняття – 8 годин – за-безпечують набуття ними на-вичок з організації здійснення банківських операцій. Важливу роль при цьому відіграє само-стійна робота студентів. Одні-єю із форм самостійної роботи є онлайн-практика, яку про-ходять студенти Державного вищого навчального закладу «Бердичівський коледж про-мисловості, економіки та пра-ва» спеціальності «Фінанси, банківська справа та страху-вання» на базі Приватбанку.

Впровадження онлайн-практики в банку сприяє під-вищенню фінансової освіти студентів на основі викорис-

ÏÐÀÊÒÈ×ÍÀ ϲÄÃÎÒÎÂÊÀ ÑÒÓÄÅÍҲ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÃÎ ÏÐÎÔ²ËÞ Ç ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍßÌ ÎÍËÀÉÍ-ÏÐÀÊÒÈÊÈ

Надія Сачук,викладач Бердичівського коледжу промисловості,економіки та права

Âïðîâàäæåííÿ ³ííîâàö³éíèõ òåõíîëîã³é ³íòåíñèô³êóº îñâ³òí³é ïðîöåñ, ìàêñèìàëüíî àêòèâ³çóº ï³çíàâàëüíó ä³-ÿëüí³ñòü ñòóäåíò³â, çàáåçïå÷óº àäåêâàòí³ñòü íàâ÷àííÿ òà éîãî ðåçóëüòàò³â âèìîãàì ñóñï³ëüñòâà.

64

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

тання сучасних інформацій-них технологій, внаслідок чого відбувається зростання конку-рентоспроможності випускни-ків вищих навчальних закла-дів економічного профілю на ринку праці та розширюють-ся можливості їх подальшого працевлаштування.

Основною перевагою он-лайн-практики у Приватбанку є її доступність в будь-який час, до того ж для прохо-дження практики достатньо комп’ютера з доступом в інтер-нет. Для того, щоб зареєстру-ватися на онлайн-практику, необхідно зайти на сторінку practice.pb.ua.

Етапи проходження онлайн-практики

1. Програма практики. Програма складається з тео-ретичної та практичної части-ни. Теоретична частина вклю-чає в себе 10 модулів, які направлені на поглиблене ви-вчення банківських продуктів та їх роботи:

1. Про банк і співробітників.2. Клієнти. Маркетинг у банку.3. Платіжні картки.4. Віддалений банкінг.5. Депозитні вклади та по-

слуга накопичення «Скарбнич-ка».

6. Платежі клієнтів.7. Небанківські послуги.

Агентська мережа.8. Продукти для корпора-

тивних клієнтів (Частина 1).9. Продукти для корпора-

тивних клієнтів (Частина 2).10. Менеджмент. В практичній частині необ-

хідно виконати 5 завдань, які направлені на закріплення теорії:

1. Реєстрація в Приват 24.2. Відкриття картки для

оплати в інтернет через При-ват 24.

3. Оформлення послуги «Скарбничка».

4. Переказ на карту Приват-банку в Приват 24.

5. Поповнення мобільного телефону в Приват 24.

2. Підведення підсумків онлайн-практики в Приват-банку. При проходженні прак-тики студенти заробляють бали, які підсумовуються, і отримують загальний резуль-тат за практику. Максимально можна отримати 100 балів. Ре-зультати, одержані студентами в ході проходження практики, оцінюються на основі Болон-ської системи освіти.

3. Рейтинг студентів. Сис-тема онлайн-практики за ре-зультатами набраних балів включає студента в загальний рейтинг, що дає змогу йому по-

бачити власний рівень засво-єння знань і вмінь.

4. Сертифікат з резуль-татами практики. Кожен сту-дент, який пройшов онлайн-практику, отримує електронний сертифікат, де зазначено факт проходження і результат прак-тики.

Відділ кадрів Приватбанку слідкує за практикою студен-тів та заносить до кадрового резерву кожного студента, що отримав 90 балів і більше.

Результати проходження практики враховуються при виставленні семестрової оцін-ки з дисципліни «Банківські операції».

Таким чином, така практи-ка допомагає студентам не лише покращити свою оцінку з дисципліни «Банківські опе-рації», а й поглибити знання, розвивати практичні навички, краще зрозуміти операції, які здійснює банк, та мати мож-ливість працювати в банку.

Викладач Сачук Н.В. та студенти Бердичівського коледжу економіки, промисловості та права

з сертифікатами від Приватбанку

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 65

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

Підготовка кваліфікова-них фахівців для ринку пра-ці сьогодні – це один з осно-вних пріоритетів у діяльності кожного освітнього закладу в Україні. Разом з тим, на фоні реформування вищої освіти і освітнього простору в цілому, якісна складова навчального процесу підготовки фахівців, особливо технічних галузей, значною мірою залежить від наявності або відсутності по-тужного кадрового потенціалу і сучасної матеріально-техніч-ної бази закладу освіти. Нерід-ко заклади вищої освіти Укра-їни під час виконання прямих функціональних обов’язків стають заручниками проблем, пов’язаних з впровадженням інформаційно-комунікацій-них технологій та створенням принципово нового культурно-освітнього середовища.

Якість вищої освіти тради-ційно пов’язується зі змістом і формою освітнього процесу, які базуються на кваліфікації та досвіді інженерно-педаго-гічних працівників. Водночас масштабність і швидкість інно-ваційних змін, що відбувають-ся в освітянській сфері, змушу-ють переглянути встановлені погляди на організацію, зміст, структуру та форми навчання. Постає питання – яким саме чином навчальним закладам вдасться змінити якість надан-ня освітніх послуг сьогодні? Один з варіантів відповіді на

це питання – пошук і впрова-дження інновацій в освітній процес. Потрібні зміни! Необ-хідно реформувати систему освіти та певні напрями діяль-ності ЗВО! Що ж слід розуміти під терміном "інновації" і як саме вони сьогодні можуть до-помогти вищій освіті в Україні?

Інновації – це об’єкти впро-вадження чи процес, що веде до появи чогось нового. Слід поставити запитання: що ж нового, окрім видів навчаль-них занять, форм та методів їх проведення, може з’явитись в сучасному освітньому процесі вищої школи? Чим і коли бу-дуть заміщені застарілі засоби технічного навчання? Досвід нашого навчального закладу переконує – це інформаційні комп’ютерні технології!!!

Сьогодні процес інформа-тизації суспільства пронизує фактично усі сфери людської діяльності, і система вітчизня-ної вищої освіти, як соціальна структура, також відчуває його вплив. У зв’язку з цим суттє-во зростає роль сучасних ін-формаційних (комп’ютерних) технологій в освітньому про-цесі вищої школи України. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій,

електронних пристроїв тощо) породжує нові можливості для застосування їх в освітньому процесі, дає змогу раціональ-но використати навчальний час, а також більш ефективно реалізовувати функції плану-вання, організації, мотивації та контролю у ньому.

Що ж саме в сучасному суспільстві розуміють під ін-формаційними комп’ютерними технологіями?

Інформаційні технології, ІТ, інформаційно-комунікацій-ні технології (Information and Communication Technologies, ICT) – це сукупність методів, виробничих процесів і про-грамно-технічних засобів, ін-тегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, роз-повсюдження, показу і викорис-тання інформації в інтересах її користувачів.

На даний час у системі ви-щої освіти, переважно в усіх галузях знань підготовки фа-хівців, спостерігається активне впровадження в освітній про-цес інформаційних технологій. Зважаючи на це, наш коледж намагається не відставати від цих тенденцій, а в деякій мірі і випереджати їх.

Нижче схематично наведе-но низку інформаційних тех-

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÌÓËÜÒÈÌÅIJÉÍί ÒÅÕÍÎËÎò¯ ÏÐÈ ÇÀÕÈÑÒ²ÄÈÏËÎÌÍÈÕ ÏÐÎÅÊÒ²ÂІгор Ілюшик, заступник директора з навчальної роботи,Денис Русаков, завідувач відділенняКовельського промислово-економічного коледжу Луцького НТУ

Êîìï’þòåðíà àí³ìàö³ÿ íà ñüîãîäí³ îòðèìàëà øèðîêå çàñòîñóâàííÿ ÿê â îáëàñò³ ðîçâàã, òàê ³ ó âèðîáíè÷³é, íàóêîâ³é òà ä³ëîâ³é ñôåðàõ.

66

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

нологій, які створюються і з якими працюють у нашому ко-леджі:

Також на сьогодні частково або в повному обсязі в коле-джі впроваджуються або ви-вчаються наступні елементи

інформаційних технологій: ▪ використання в проце-

сі навчання автоматизованих систем і комплексів;

▪ використання експертних систем і систем підтримки при-йняття рішень;

▪ освоєння інформаційних технологій з орієнтацією на подальше застосування в про-фесійній діяльності;

▪ використання інформа-ційних технологій для моделю-вання та аналізу різноманітних об’єктів і процесів;

▪ використання інформа-ційних технологій для підви-щення творчої складової освіт-ньої і дослідницької діяльності викладачів.

Як результат, використання в освітньому процесі вище-наведених технологій, навіть частково, дозволяє виклада-чам та студентам обговорю-вати широке коло питань, ана-лізувати їх, систематизувати, узагальнювати і у підсумку за-стосовувати під час розв’язку складних інженерних задач, курсового та дипломного про-ектування тощо.

Які ж задачі вирішуються завдяки інформатизації осві-ти? Наведемо характеристику деяких з них:

▪ підвищення якості підготов-

ки фахівців через використання в освітньому процесі сучасних інформаційних технологій;

▪ інтеграція різних видів освітньої діяльності (навчаль-ної, дослідницької тощо);

▪ адаптація інформаційних

технологій навчання до індиві-дуальних особливостей того, кого навчають;

▪ розробка нових інфор-маційних технологій навчан-ня, що сприяють активізації пізнавальної діяльності того, кого навчають, і підвищенню мотивації на освоєння засо-бів і методів інформатики для ефективного застосування в професійній діяльності;

▪ забезпечення безперерв-ності і наступності в навчанні;

▪ розробка інформаційних технологій дистанційного на-вчання;

▪ впровадження інформа-ційних технологій навчання в процес спеціальної професій-ної підготовки фахівців різного профілю, зокрема технічного.

Більш детально зупинимось на інформаційних технологіях, які вкрай потрібні сьогодні для галузей промисловості, зокре-ма галузі машинобудування.

Машинобудування – це найважливіша комплексна га-лузь обробної промисловості країни. Основними елемента-ми розвитку сучасного маши-нобудування є вдосконалення засобів виробництва, методів організації виробництва (на-приклад, використання тех-нологій серійного й масово-

го виробництва), перехід до стандартизації, автоматизації й інформаційного забезпечен-ня процесів. Саме машинобу-дування має стати ключовою галуззю, що зможе вивести економіку країни на якісно но-вий рівень соціально-еконо-мічного розвитку.

Моніторинг ринку інфор-маційних технологій дозволив нам виділити найбільш су-часне, актуальне та доступ-не для використання в сфері освіти, науки та виробництва спеціалізоване програмне за-безпечення, зокрема автома-тизовані системи і комплекси (класифікацію представлено нижче):

CAD (Computer Aided Design) – САПР-системи інже-нерної графіки.

CAE (Computer-aided engi-neering) – САПР-системи інже-нерних розрахунків, аналізу і симуляції фізичних процесів.

CAM (Computer-aided manufacturing) – підготовка технологічного процесу вироб-ництва виробів.

CALS (Continuous Acquisition and Lifecycle Support) – інтегро-вана підтримка життєвого ци-клу виробів.

PLM (Product Lifecycle Management) – концепція єди-ного інформаційного простору з урахуванням функціональ-них можливостей PDM та ERP (Enterprise Resource Planning) системи електронного доку-ментообігу.

PDM (Product Data Management) – система управ-ління даними про виріб (пла-нування та управління).

Найширшого застосування в освітньому процесі вищих навчальних закладів України знайшли автоматизовані сис-теми і комплекси нижнього та середнього рівнів. А в загаль-ному САПР можна класифіку-вати наступним чином:

САПР двомірного про-ектування «2D, 3D легкі – нижній рівень» (AutoCAD,

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 67

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

CADdy, CADMECH Desktop, MasterCAM, T-Flex CAD, OmniCAD, КОМПАС-ГРАФІК).

САПР об’ємного моде-лювання «3D – середній рі-вень» (SolidWorks SolidEdge, Cimatron, Form-Z, Autodesk Inventor, CAD SolidMaster, КОМПАС-3D, Mechanical Desk-top, DesignSpace).

САПР об’ємного моделю-вання «3D важкі – верхній рі-вень» (ADAMS, ANSYS, CATIA, EUCLID3, Pro/ENGINEER, Unigraphics).

З ініціативи викладачів дис-циплін інженерного напряму та завдяки сприянню керівництва коледжу, у 2004 році у коледжі було проведено розширене за-сідання випускних методичних комісій з метою знайомства з безкоштовним програмним за-безпеченням автоматизовано-го проектування конструкцій та виробів (Freeware) для використання в навчальних цілях. Це були САПР нижньо-го рівня – AutoCAD LT, T-Flex CAD LT та КОМПАС-ГРАФІК LT. Апробація, тобто попередня, передексплуатаційна перевір-ка в дії таких САПР, а також оцінка ефективності їх прак-тичної реалізації в навчально-му процесі отримала схвальні відгуки фахівців як у коледжі, так і за його межами.

Підтримка стандартів СПДС, ЄСКД, ЄСТД, DIN, ISO, інтуїтивно зрозумілий інтер-фейс, потужний функціонал, доступність навчально-мето-дичних матеріалів, а особливо наявність прикладних бібліо-тек, змусили педагогів коледжу віддати перевагу на користь програми КОМПАС-ГРАФІК LT.

На даний час у закладі ви-щої освіти ліцензовані такі продукти компанії АСКОН, як система тривимірного моде-лювання – КОМПАС-3D V14 і система автоматизованого проектування технологічних процесів ВЕРТИКАЛЬ.

Особливо гостро стоїть пи-тання: чи зможуть випускники

ЗВО ефективно використову-вати інформаційні технології (ІТ) у своїй професійній діяль-ності? Вже сьогодні багатьом фахівцям, навіть зі значним виробничим досвідом, але да-леким від «ІТ», відмовляють у працевлаштуванні через «не-достатню комп’ютерну гра-мотність». Ми вважаємо, що процес підготовки студентів до практичного використання ІТ має бути неперервним впро-довж всього навчання – від вступу і до захисту дипломно-го проекту.

Десятирічний досвід ви-кладання технічних дисциплін у поєднанні з сучасними ін-формаційними комп’ютерними технологіями дозволив нам ви-робити власну концепцію не-перервності навчання студен-тів технічних спеціальностей з наступними етапами:

З появою в коледжі комп’ютерної програми КОМ-ПАС-3D студенти, що займа-лися факультативно в гуртку

творчості «КОМПАС» під ке-рівництвом Русакова С.О., а в подальшому і під час вивчення дисциплін «САПР», «Обчис-лювальна техніка» та «Основи комп’ютерного проектування», почали виконувати графічні частини проектів у автомати-зованих системах і комплексах

нижнього та середнього рівнів. Такі новації призвели до зна-чних і насамперед позитивних змін в плані представлення курсових та дипломних про-ектів. В перші роки креслен-ня виконувалися в 2D, тобто ті самі стандартні креслен-ня (ЄСКД), лише виконані на комп’ютері та роздруковані на форматі А1 за допомогою за-собу широкоформатного дру-ку, в подальшому – за допо-могою системи тривимірного моделювання «КОМПАС-3D V14» та мультимедіа. З 2009 року практикується виконання експериментальних диплом-них проектів, в яких графічну частину представлено в 2D і в 3D, де ми побачили реаль-ну позитивну відмінність у ви-конанні та сприйнятті захисту дипломних проектів. Кращі студенти виконують графічну частину дипломного проекту у програмі КОМПАС-3D, а ре-цензенти, члени кваліфікацій-них комісій та фахівці в галузі

машинобудування схвально відгукуються про якість проек-тів та їх захист.

Отже, десятилітній до-свід використання ІКТ, зокре-ма системи САПР КОМПАС-3D свідчить, що стабільного ефекту зростання професійної та ділової компетенції студен-

№ з/п курси Етапи комплексної підготовки студентів коледжу

1 І-ІІРобота з програмним забезпеченням САПР

КОМПАС та САПР ТП ВЕРТИКАЛЬ на факуль-тативних заняттях, в предметних гуртках тощо

2 І-ІV Робота в САПР КОМПАС та САПР ТП ВЕР-ТИКАЛЬ на аудиторних заняттях

3 І-ІV Участь у коледжівському конкурсі «АСи КОМП’ютерного 3D-моделювання»

4 ІІІ-ІV Участь в міжнародному молодіжному конкурсі «Майбутні АСи КОМП’ютерного 3D-моделювання»

5 ІІІ-ІV Курсове та дипломне проектування

68

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

тів можливо досягти за до-тримання чіткої послідовності у проходженні етапів власної концепції неперервності на-вчання:

j Перший етап – робота у двовимірній графічній системі КОМПАС-ГРАФІК. Як резуль-тат, відбулась зміна традицій-них технологій виконання гра-фічних частин дипломних та курсових проектів у коледжі.

j Другий етап – робота у системі тривимірного моделю-вання КОМПАС-3D.

j Третій етап – робота з прикладними бібліотеками системи КОМПАС-3D.

j Четвертий етап – робота з демонстраційними можли-востями системи тривимірно-го моделювання КОМПАС-3D, опанування технологій візуа-лізації об’єктів, що реалізуєть-ся через прикладні бібліотеки фотореалістики та анімації: анімація тривимірних моделей та створення відеоматеріалів; виконання тривимірних моде-лей та креслень з рознесеними компонентами; демонстрація роботи механічних передач; створення фотореалістичних зображень деталей, вузлів, механізмів тощо.

Досвід захисту дипломних проектів з минулого року з ви-користанням мультимедійних засобів та ІКТ свідчить про те, що перші три етапи засвоєння основних можливостей систем КОМПАС-ГРАФІК та КОМПАС-3D завершуються. Актуальним вважаємо використання нових, так би мовити, демонстрацій-них можливостей прикладних бібліотек системи КОМПАС-3D під час захисту дипломних проектів – це анімація та фо-тореалістика.

Важко в умовах сьогодення уявити сучасний світ, зокрема і віртуальний, без анімації. Що ж таке анімація?

Під анімацією розуміють

технологію, що дозволяє за допомогою неживих нерухо-мих об’єктів створювати ілю-зію руху. Анімація з латин-ської «anima» означає «душа» і похідне з французької «animation» – «оживлення». Є і ще низка визначень даного терміну, зокрема, анімація – це послідовний показ завчасно підготовлених графічних зо-бражень, а також комп’ютерна імітація руху за допомогою зміни форми об’єктів чи показу послідовних зображень з фа-зами руху; комп’ютерна аніма-ція – це мистецтво створення рухомих зображень (об’єктів) за допомогою комп’ютерних засобів.

Комп’ютерна анімація на сьогодні отримала широке за-стосування як в області розваг, так і у виробничій, науковій та діловій сферах. Для створен-ня мультиплікації, реклами, фільмів та іншого цифрового анімаційного контенту засто-совуються спеціалізовані про-грамні продукти (графіка CGI). Проте сучасні системи авто-матизованого проектування (САПР) також володіють за-собами візуалізації різнома-нітних рухів об’єктів фактично для усіх галузей народного господарства.

Зупинимось більш деталь-но на роботі з анімацією САПР КОМПАС-3D. Бібліотека «Ани-мация» КОМПАС призначена для:

• імітування рухів різнома-нітних машин, пристроїв, ме-ханізмів і приладів, що змоде-льовані у системі КОМПАС-3D;

• аналізу взаємних рухів компонентів та вузлів меха-нізмів з покладеними в’язями та обмеженнями, а також ви-явлення помилок під час спі-вударяння деталей на стадії створення;

• імітування процесів мон-тажу-демонтажу виробів;

• перевірка можливих ко-лізій (зіткнень) компонентів в процесі руху деталей вузлів;

• створення відеороли-ків, що демонструють роботу ще неіснуючих пристроїв, для презентацій або для інтерак-тивних інструкцій чи технічних керівництв (ІЕТР),

• створення двомірних кі-нограм (послідовних кадрів) для ретельного дослідження руху механізмів.

Бібліотека працює в серед-овищі КОМПАС-3D від 10,0 версії і вище. Є можливість застосовувати бібліотеку як в процесі проектування ви-робів, так і у рекламних ці-лях. В процесі проектування є можливість здійснити оцінку взаємного руху усіх ланок ме-ханізмів, а також виконувати контроль траєкторії перемі-щень з метою виявлення колі-зій, викликаних недоліками під час проектування.

Інтерактивні інструкції чи технічні керівництва процесів монтажу-демонтажу виробів, а також анімація роботи вуз-лів механізмів виробів допо-може студентам, викладачам та працівникам ремонтно-екс-плуатаційних відділів підпри-ємств швидко вивчити будову та принцип роботи машин, а також навчитися порядку зби-рання-розбирання виробів.

Бібліотека «Анимация» ви-кликається натисканням кноп-ки «Менеджер библиотек» і знаходиться у розділі «Про-чие». Якщо користувач постій-но використовує бібліотеку, то є можливість виокремити її як іконку, та розташувати на будь-якій з панелей інструмен-тів системи КОМПАС.

Як і кожен електронний до-кумент (файл) у прикладної бібліотеки «Анимация» є влас-ний формат збереження фай-лу (проект) з відповідним роз-ширенням. Сценарій анімації

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 69

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

(проект) зберігається у вигляді файлу з розширенням «*.xml».

Проект анімації – це «по-крокова стратегія», послідов-на комбінація кроків, кожен з яких являє собою дію одного або декількох компонентів ме-ханізму у просторі відповідно до закону руху.

Стисло розглянемо функції та налаштування прикладної бібліотеки.

У режимі системи «Сборка» під час створення анімації до компонентів збірної одиниці можливо застосувати наступні дії:

♦ переміщення елемента чи елементів за траєкторією, що задається за допомогою 3D-сплайнів та 3D-кривих;

♦ обертання компонентів навколо осей;

♦ управління прозорістю елементів;

♦ створення траєкторій будь-якої точки;

♦ використання змінних.Анімація створюється по-

кроково, тобто кожну дію, рух елементів слід починати з нового кроку. Для цього пе-редбачено відповідний пункт «Шаги». Одним з важливих пунктів інтерфейсу прикладної бібліотеки є пункт «Настрой-ки» меню «Анимация». Цей пункт містить значну кількість налаштувань щодо функцій руху елементів та відтворення анімації: частота кадрів, пере-будова зображень, циклічність відтворення тощо.

Для режимів «Перемеще-ние» та «Вращение» в окремо-му діалоговому вікні є можли-вість задати такі параметри, як напрямок, швидкість та час.

Режими анімації «Переме-щение» та «Вращение» мо-жуть застосовуватись як для збірних одиниць, так і елемен-тів збірних одиниць, проте є певні обмеження.

Важлива функція меню

«Анимация» – це повернення у попередній стан. Під час ство-рення збірної одиниці на еле-менти покладають в’язі та об-меження. Це робиться задля того, щоб позбавити відповідні компоненти можливості здій-снювати рух у просторі. Од-нак це не означає, що у збірній одиниці усі компоненти мають бути зафіксовані. Важливо від-найти «золоту середину».

Спряження також відігра-ють велику роль у створенні анімації. Якщо усі взаємоза-лежності налаштовані пра-вильно, то процес анімації від-творюється без помилок.

Пункт «Возврат в исходное состояние» повертає модель після чергової візуалізації в початкове положення, тобто повертає усі виключені спря-ження і вони знову беруться у розрахунок, тим самим по-вертаючи компоненти у вихід-не положення з покладеними на них в’язями (умови, тіла або сукупність тіл, які обмеж-ують рух даного тіла чи даної матеріальної системи). Такий прийом досить ефективний, оскільки ми у будь-який мо-мент маємо можливість зупи-нити анімацію у випадку, якщо щось піде не так.

Дана технологія дозволяє не тільки якісно продемонструвати конструкцію вузла (механізму, машини), а й імітувати рухи кі-нематичних пар (зубчаті, пасові та фрикційні передачі), дета-лей, виконання технологічних процесів механічної обробки та складання тощо. Попередньо вивчивши інтерфейс приклад-ної бібліотеки «Анимация», усі види налаштувань та прийоми роботи, нам вдалось опанувати технологію створення анімації як процесу монтажу-демонтажу, так і відтворення (візуалізації) основних видів рухів елементів машин і механізмів. Відеомате-ріали, інтерактивні інструкції та технічні керівництва процесів монтажу-демонтажу виробів, створені за допомогою даної прикладної бібліотеки, викорис-товуються нашими колегами з дисциплін циклів математичної та природничо-наукової підго-товки, а також під час профе-сійної та практичної підготовки фахівців, курсового та диплом-ного проектування.

Нижче представимо декіль-ка тривимірних моделей скла-дальних одиниць, що були продемонстровані під час за-хисту курсових та диплом-них проектів з використанням комп’ютерної анімації.

Рис. 1. Фрагмент анімації складання головної передачі трактора Т-150К

70

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Відповідно до власної концепції неперервності навчання, студенти, що по-слідовно засвоять усі етапи комплексної підготовки у ко-леджі, зможуть ефективно використовувати інформа-ційні технології (ІТ) та гід-но реалізувати себе у своїй професійній діяльності.

Висновки:Вирішення цих питань

залишається відкритим. Незважаючи на деякі не-значні труднощі, переваги дипломного та курсового проектування, виконаного з застосуванням інформацій-них комп’ютерних техноло-гій, очевидні. Використання комп’ютерної анімації як ефективної мультимедійної технології для супроводу захистів дипломних проек-тів – доцільне та актуальне.

На завершення. У рам-ках інформаційного суспіль-ства, до якого українська спільнота поступово набли-жається, формується так званий соціальний інтелект, який реалізується через ін-формаційне поле, утворене засобами масової інформа-ції та комунікацій. Поряд із цим формується нова соці-альна верства, основу якої складають фахівці, котрі володіють комп’ютерними технологіями, формують ін-телектуальний ринок, про-дукують обмін ідеями та інформацією. Усе це може забезпечити безперервну циркуляцію нового інтелек-туального спілкування у просторі культури, виробни-цтва та суспільного життя.

Рис. 2. Рознесення компонентів карбюратора К60В

Рис. 3. Фрагмент анімації складання приводу зернового навантажувача ПЗМ-100 та його роботи

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 71

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

Сьогодні дослідники відмі-чають неспроможність знаннє-вої парадигми в її намаганні передати «всі» знання та акту-алізують стратегії, здатні фор-мувати і розвивати здібності, які дозволяють ці знання здо-бувати. Найбільш прийнятним у системі професійної освіти є компетентнісний підхід та кла-сифікація результатів навчан-ня за Б. Блумом. На думку М. Філоненко, це означає відхід від діяльнісного підходу з фор-мування лише професійних вмінь і навичок та вихід на рів-ні мислення. Очікувані резуль-тати навчання в різних освітніх парадигмах виглядатимуть так, як показано на рис. 1.1.

Людина повинна засвоюва-ти не знання, а власне мислен-ня, методи мислення, способи діяльності (Х.Г. Тхагапсоєв), а освіта має бути випереджу-вальною (Є.Г. Ситниченко) та людиновимірною.

На Всесвітньому економіч-ному форумі у Давосі (2016 рік) роботодавцями були озву-чені 10 професійних навичок, які будуть актуальними через 5 років: комплексне багато-рівневе бачення проблеми; критичне мислення; креатив-ність; уміння управляти людь-ми, мотивувати їх; взаємодіяти з людьми; емоційний інтелект;

формування власної точки зору для прийняття рішень; клієнт-орієнтованість; уміння вести переговори; гнучкість розуму. Усі ці дефініції вкла-

даються в інформаційно-смис-лове поле поняття «розвиток інформац ійно-анал ітичної компетентності майбутніх ме-дичних сестер».

ÐÎÇÂÈÒÎÊ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÎ-ÀÍÀ˲ÒÈ×Íί ÊÎÌÏÅÒÅÍÒÍÎÑÒ² ÒÀ ÏÐÎÔÅѲÉÍÎÃÎ ÌÈÑËÅÍÍß ßÊ ÍÀÃÀËÜÍÀ ÏÐÎÁËÅÌÀ ÌÅÄÑÅÑÒÐÈÍÑÜÊί ÎѲÒÈ

Олена Варава,заступник директора з навчальної роботи ВНЗ «Київський медичний коледж імені П. І. Гаврося»

Ëþäèíà ïîâèííà çàñâîþâàòè íå çíàííÿ, à âëàñíå ìèñëåííÿ, ìåòîäè ìèñëåííÿ, ñïîñîáè ä³ÿëüíîñò³.

Õ.Ã. Òõàãàïñîºâ

Рис. 1.1 Результати підготовки фахівців при різних цільових установках

72

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Думка данського філосо-фа М. Сенбота про те, що завдяки інтернету передача систематизованої суми знань (фактів) перетворилася на процес постійного перегляду «гіпертекстуального, потен-ційно нескінченого контексту, який інтерактивно еволюціо-нує» і тепер головною в освіті стає здатність асоціативного зв’язування, незалежної оцін-ки і прагматичного вибору, ак-центує увагу на концептах, що збігаються зі змістом інфор-маційно-аналітичної компе-тентності, відображає значен-ня цієї компетентності в усіх галузях – від власне системи освіти до практичного медсе-стринства та опосередковано вказує на складність пошуку методик, здатних забезпечити її розвиток.

Інформаційно-аналітична компетентність (ІАК) фахівців як науково-педагогічна катего-рія почала вивчатись із другої половини ХХ ст., що зумовле-но входженням комп’ютера в професійну діяльність та акту-алізацією в педагогіці компе-тентнісного підходу. З огляду на економічне відставання на-шої держави стає зрозумілим, чому українська вища школа до початку ХХІ ст. спеціально не займалася проблемою роз-витку ІАК фахівців. Тим біль-ше це питання не ставилось в системі медсестринської осві-ти, в якій освітньо-кваліфіка-ційний рівень (ОКР) медичної сестри-магістра – найбільшого «користувача» цієї компетент-ності – запроваджено лише з 2008 року.

ІАК фахівця – це інтегра-тивна характеристика осо-бистості, яка відображає го-товність, здатність і потенціал фахівця за допомогою ІКТ та на основі семантичної оброб-ки інформації ефективно здій-

снювати інформаційні процеси (визначення інформаційної по-треби, пошук, відбір, накопи-чення, збір, оперативне отри-мання, оформлення, аналіз, засвоєння, трансформування, обробку, критичне оцінюван-ня, зберігання, передавання, генерування, захист та про-дуктивне використання інфор-мації) з метою розв’язання професійних завдань в умовах швидких змін інформаційного середовища або невизначе-ності (неповної інформації). Дослідники підкреслюють такі якості ІАК, як: інтегративність (приналежність до усіх інших компетентностей у складі професійної) (О. Гайдамак); поліфункціональність (це на-бір інформаційних і аналіти-ко-синтетичних знань, умінь, навичок, спроможностей, спо-собів мислення); дуальність (містить інформаційну і аналі-тичну компетентність) (Л. Пе-тренко); цілісність (об’єднує в собі інформаційну та аналітич-ну).

Ключовими аспектами в розумінні категорії ІАК є ана-літичні уміння, оскільки ін-формація є лише об’єктом ді-яльності фахівця. Аналітична діяльність, за Е. Масленніко-вим, є «невід’ємною і найваж-ливішою складовою частиною професійної діяльності будь-якого фахівця, виступає не якимось епізодичним, корот-кочасним актом, що виконує спеціально призначений пра-цівник, а функцією усіх ланок системи, яка здійснюється по-стійно. Аналітична робота – це неперервний процес вивчення інформації».

Неправомірно зводити ІАК майбутньої медичної сестри до більш вузького поняття комп’ютерної грамотності фа-хівця (оскільки комп’ютер є лише інструментом досягнен-

ня результату) і залишати поза увагою розвиток мислення фахівців. Майбутня медична сестра повинна навчитися не тільки технічним процедурам пошуку, оформлення, пере-дачі, комп’ютерної обробки і зберігання готової інформації, але й має бути здатна зібра-ти цю інформацію від хворої людини, щоб не нашкодити ані їй, ані логіці лікувально-діагностичного процесу, об-робити медичну інформацію концептуально (семантично, продуктивно), аби постави-ти медсестринський діагноз, спланувати план догляду або здійснити менеджерські функ-ції. Т. Кравцова визначає таку категорію, як професійне мис-лення МС, під яким розуміє використання прийнятих саме в цій галузі способів рішення проблем та аналізу ситуацій. Молодший медичний спеціа-ліст повинен мати достатній запас можливих планів, комбі-націй і здатність швидко їх за-стосовувати або вибирати.

Ми розуміємо ІАК майбут-ньої медичної сестри як ін-струмент критичної оцінки професійної інформації, що, ґрунтуючись на законах логі-ки, досвіді та поєднанні інте-лектуальних і функціональних здібностей ММС, спроможний в умовах недостатньої визна-ченості (браку інформації і/чи дефіциту часу) забезпечити ухвалення оптимального рі-шення, прогнозування ситуа-ції та управління проблемою, створення систематизованої цілісної логічної картини світу (проблеми пацієнта) з розріз-нених інформаційних фраг-ментів (фактів).

Розвиток ІАК, зокрема про-фесійного мислення фахівця, можливий за наступних умов: інформатизація професійної освіти на рівні, що відповідає

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 73

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

виробничим умовам; створен-ня та постійне вдосконален-ня інформаційно-освітнього середовища навчального за-кладу; зв’язок змісту навчання з вирішенням значимих про-блем професійної діяльності; створення методичних систем навчання, зорієнтованих на інтелектуалізацію особистос-ті; відтворення в освітньому процесі реальних потреб паці-єнта; єдність концептуальних підходів в освітній і практичній діяльності. До суто педагогіч-них умов віднесемо такі: фор-мування позитивної мотивації до розвитку ІАК; створення в процесі підготовки системи міждисциплінарних зв’язків; забезпечення поетапності та наступності розвитку ІАК сту-дентів протягом навчання.

З метою розвитку цієї здат-ності в освітньому процесі не-обхідно звертати увагу на три ключових компоненти: 1) за-безпечення теоретичної підго-товки майбутньої медичної се-стри, надання їй різнопланових знань: інформаційно-аналітич-них, технологічних (робота на комп’ютері) та предметних; 2) навчити студента користу-ватись усім багатоаспектним інструментарієм інтелектуаль-ної діяльності, способами дій, операціям, прийомам та умін-ням, що забезпечуватимуть його інформаційно-аналітичну діяльність в майбутньому; 3) здійснювати постійний моніто-ринг мотивацій, цінностей та особистісних якостей майбут-ньої медичної сестри, що до-зволили б їй ефективно пра-цювати з інформацією).

Професійне мислення як структурний елемент ІАК міс-тить в собі творчий момент, тому не зводиться до алгорит-му і тим самим унеможливлює зведення процесу його розви-тку до тренінгових і тестових

технологій. А. Ейнштейн наго-лошував: «Тут не існує методу, який можна було б вивчити і систематично застосовувати для досягнення мети».

Ще одна складність за-безпечення процесу розвитку ІАК майбутніх медичних сес-тер в тому, що об’єктом її за-стосування є не тільки масив знеособленої професійної ін-формації, а й сам пацієнт. Ме-дична сестра працює в системі «людина-людина», яка харак-теризується настільки тонкими і невловимими матеріями, що, по-перше, розмежувальні лінії, класифікації спроби типологі-зації рідко бувають успішними, а по-друге, щоразу відбува-ється вторгнення в делікатну приватну сферу тілесного та духовного буття людини. Тому необхідно постійно орієнтува-ти освітній процес на етичний аспект роботи з пацієнтом, не-обхідність розуміння його куль-турно специфічних реакцій на хвороби.

Якщо йдеться про ІАК як про участь в обговоренні проблем, формування власної позиції, використання даних для її ар-гументації, вміння публічно презентувати результати ро-боти, оцінювати інформацію, приймати на її підставі рішен-ня, то найбільш ефективними будуть такі методи, як інтегро-ваний, ігровий, практико орі-єнтований, діалоговий, метод проектів, пошукова діяльність, метод співпраці у малих і про-блемних групах, проблемне навчання, застосування ІКТ (медіаосвіта), метод інтелекту-альних вправ на відпрацюван-ня логічних вмінь. Важливими є безпосереднє спілкування з пацієнтом та вирішення задач медсестринської діяльності під час практики; рольові та діло-ві ігри; робота з електронним підручником, у віртуальній клі-

ніці, операційній, лабораторії; самостійна робота; навчаль-ний діалог, евристична бесіда, дискусія; організація майстер-класів, коучингові технології, фасилітація; організація бінар-них занять з максимальною міждисциплінарною інтеграці-єю; особистий вплив виклада-ча, який демонструє здатність мислити.

Ідеал, до якого має праг-нути медсестринська освіта щодо розвитку ІАК, це ме-дична сестра, якій властиве мислення критичне, рефлек-сивне, симультантне, дивер-гентне, стратегічне, творче, клінічне. І.І. Барахович визна-чає наступні характерологічні особливості особистості, що мислить інноваційно, якою, безперечно, має бути й май-бутня медична сестра: вміння бачити значення і сенс раніше за інших; креативність, логіч-ність та оперативність мислен-ня; підприємливість (здатність до співпраці); технологічність (здатність акумулювати для вирішення тієї чи іншої задачі знаннєвий потенціал); кому-нікативність миследіяльності (вміння вирішувати проблеми у взаємодії та взаємоприйнят-ті інших).

Розвиток ІАК корелюється з формуванням критичного мис-лення студентів – набуттям здатності піддавати сумніву точки зору на явище, вмінням висувати тезу та аргументу-вати її. Необхідними умовами навчання при цьму є ситуація подиву; виділення часу на роз-мірковування; забезпечення відповідної культури викла-дача; усунення ідеалу пра-вильної відповіді, утруднен-ня повинні оберігатися, а не усуватися; матеріал повинен подаватися як стимул, без до-гматичної завершеності та не-рухомості. Як слушно зазначає

74

ЦИ

ФР

ОВ

А К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НІС

ТЬ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

С. Терно, для педагога важ-ливо навчити бачити відтін-ки й оборотну сторону явищ, привчити до неоднозначного ставлення до подій. Необхідно забезпечити інтелектуально вільне середовище, в якому заохочується обговорювати різноманітні ідеї.

До операційних компонен-тів мислення відносять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагу-вання, узагальнення, класифі-кацію, систематизацію. Кожна з цих логічних операцій вико-нує свою важливу функцію у процесі пізнання й знаходить-ся у складному взаємозв'язку з іншими операціями.

Так само прозорими є ана-логії між процесом розвитку ІАК майбутніх медичних сес-тер та проблемним навчанням, яке організовується на основі проблемних запитань, задач, завдань і ситуацій. Проблем-ною ситуацією вчені назива-ють стан розумового утруд-нення студентів, що виникає

у результаті недостатнього обсягу засвоєних ними рані-ше знань і способів діяльнос-ті, направлених на вирішення пізнавального завдання чи на-вчальної проблеми.

З метою визначення готов-ності викладачів до розвитку професійного мислення сту-дентів в коледжі було прове-дено анкетування. На питання «Які педагогічні технології та методичні прийоми Ви вважа-єте найбільш доцільними для розвитку інформаційно-ана-літичної компетентності сту-дентів?» було виявлено, що викладачі коледжу вважають «суперважливим» у розви-тку інформаційно-аналітичної компетентності безпосеред-нє спілкування студента з па-цієнтом під час виробничої практики (76,19 %), вирішення проблемних ситуаційних задач (кейс-метод) (38,10 %), роботу в малих групах (21,43 %), ор-ганізацію навчальної практики в ЛПЗ різної форми власності

(23,81 %); «дуже важливим» – самостійну (80,95 %) та по-шуково-дослідну роботу (73,81 %), «важливим» – навчаль-ний діалог, евристичну бесіду, дискусію (76,19 %). Натомість «неважливими» і «зовсім не- важливими» для розвитку ІАК ММС викладачі вважають такі методи, як лекція з мультиме-дійною презентацією (59,52 %), майстер-клас (47,62 %) та тестування на комп’ютері (19,05 %). Ця вибірка демон-струє непридатність для роз-витку ІАК репродуктивних, пасивних та тренінгових тех-нологій навчання та актуаль-ність методик, що активізують мислення та вимагають від студента креативності.

Отже, розвиток ІАК ММС є якісно новою проблемою мед-сестринської освіти, яка не може бути вирішена на підста-ві традиційних підходів і мето-дів.

Список використаних джерел1. Барахович И.И. Характерологические особенности инновационно мыслящей личности //

Гуманитарный вектор. – 2011. – №1 (25). – Чита : ЗабГГПУ. – С.14–18.2. Долженко О.И. Тарасова. Образование : от масс-медиа к «урокам бытия» // Высшее об-

разование в России. – № 4, 2009. – С.12–17.3. Кравцова Т. Формування професійної компетентності майбутніх молодших медичних

працівників засобами проблемно-модульного навчання // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні на-уки, вип. 120. – С. 210–216.

4. Масленников Э.П. Организационно-правовые основы и методика аналитической работы в ОВД: [учеб. пособие] / Э.П. Масленников. – М. : Академия МВД СССР, 1979. – 125 с.

5. Філоненко М.М. Методика викладання у вищій медичній школі на засадах компетент-нісного підходу : Методичні рекомендації для викладачів та здобувачів наукового ступеню доктора філософії (PhD) ВМ(Ф)НЗ України / М.М. Філоненко – К. : Центр учбової літератури, 2016. – 88 с.

6. Эйнштейн А. Физика и реальность : [сборник статей] / Эйнштейн А. ; [перевод. сост. и коммент. У. И. Франкфурта]. – М. : Наука, 1965. – 359 с.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 75

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

Сучасні світові стандарти в галузі освіти передбачають модернізацію та вдосконален-ня освітнього процесу, упро-вадження нових технологій підготовки студентів до май-бутньої професійної діяль-ності. Останні зміни в освіті вимагають формування висо-кокваліфікованих спеціалістів із високим рівнем професійних знань, адаптованих до сучас-них реалій, здатних інтегрува-ти теоретичні знання і прак-тичні вміння в єдину систему. При цьому діяльність викла-дача зазнає суттєвої переорі-єнтації від інформаційної до організаційної в керівництві самостійною роботою студен-тів із використанням іннова-ційних технологій. Найкраще цим вимогам, на нашу думку, відповідають інтерактивні ме-тоди навчання.

Досить часто термін «ін-терактивний» уживається в контексті описання контактів людини й нових інформацій-них систем. Лінгвістичне тлу-мачення слова свідчить, що поняття «інтерактивний» по-ходить з англійської мови: «іntеrасt» – взаємодіяти. Сьо-годні інтерактивними нази-вають спеціальні засоби, що забезпечують безперервну ді-

алогову взаємодію комп’ютера з користувачем.

Суть навчання за інтерак-тивними технологіями полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постій-ної, активної взаємодії всіх учасників (як студентів, так і викладачів). Інтерактивне на-вчання – це спеціальна фор-ма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створи-ти комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуаль-ну спроможність.

Однак основною перевагою інтерактивного навчання, на нашу думку, є те, що студент стає не об’єктом, а повноправ-ним суб’єктом освітнього про-цесу. Індивідуальна та групова робота, робота з документами й різноманітними джерелами інформації, використання про-ектної діяльності, ділові ігри допомагають майбутнім фа-хівцям засвоїти великий обсяг матеріалу, сприяють розвитку критичного мислення, вміння аргументовано доводити свої

думки. Таким чином, інтерактивни-

ми можна назвати ті техноло-гії, що здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання.

Відомі українські дослід-ники Олена Пометун та Лідія Пироженко залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності студен-тів виділяють чотири групи ін-терактивних технологій:

• інтерактивні технології кооперативного навчання;

• інтерактивні технології кооперативно-групового на-вчання;

• технології ситуативного моделювання (навчання у грі);

• технології опрацювання дискусійних питань.

Розглянемо особливості окремих інтерактивних форм і методів навчання, що викорис-товуються в Ладижинському коледжі Вінницького НАУ.

Одним із найпоширеніших інтерактивних методів на за-няттях із економічних дисци-плін є розігрування ролей. Се-ред характерних ознак методу

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ²ÍÒÅÐÀÊÒÈÂÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÍÀÂ×ÀÍÍß Ï²Ä ×ÀÑ ÂÈÊËÀÄÀÍÍß ÅÊÎÍÎ̲×ÍÈÕ ÄÈÑÖÈÏ˲Í

Гайдучик Г. М., Лобуренко О. В., Сергієнко Є. М., викладачі Ладижинського коледжу Вінницького національного аграрного університету

Ñóòü íàâ÷àííÿ çà ³íòåðàêòèâíèìè òåõíîëîã³ÿìè ïî-ëÿãຠâ òîìó, ùî íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ â³äáóâàºòüñÿ çà óìîâè ïîñò³éíî¿, àêòèâíî¿ âçàºìî䳿 âñ³õ ó÷àñíèê³â.

76

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

виокремлюємо наявність про-блеми управління, розподіл ролей і посадових обов’язків, короткочасність порівняно з діловими іграми, стимулюван-ня активності студентів. Опти-мальне розв’язання проблеми, при цьому, можливе лише в результаті компромісу між учасниками, інтереси яких не співпадають.

Особливостями ділових ігор є: наявність виробничої про-блеми; наявність ситуацій, що послідовно вирішуються, та кількох етапів гри; відмінність інтересів учасників гри; фор-мування самостійних рішень студентів; наявність системи стимулювання; об’єктивність оцінок результатів гри.

Проблемна лекція перед-бачає вирішення проблемних питань і ситуацій, наявність гі-потез вирішення й аналізу про-блеми.

Викладачі економічних дис-циплін Ладижинського коледжу найчастіше використовують моделювання реальних вироб-ничих ситуацій, фінансових операцій; методи вирішення дискусійних економічних пи-тань; ділові ігри, де студенти виступають у ролях керівників

сільськогосподарських під-приємств, головних економіс-тів, провідних бухгалтерів, ін-женерів, механіків тощо.

Наведемо приклад прове-дення ділових ігор, що спри-яють кращому розумінню та засвоєнню студентами знань, отриманих на заняттях з еко-номічних дисциплін у коледжі.

Ділова гра “Складання бізнес-плану підприємства”

Мета: Формування інте-лектуальних умінь та навичок, розв’язання завдань із плану-вання розвитку підприємства

Організація гриРозподіл учасників на 4 – 5

груп.Перед кожною групою ста-

виться завдання утворити вір-туальне підприємство, склас-ти бізнес-план підприємства, провести рекламну кампанію свого підприємства, взяти участь у конкурсі на кращий бізнес-план, кращу рекламу.

Кожна група розподіляє між учасниками посади і обов’язки:

- директор підприємства;- заступник з виробництва;- заступник з маркетингу;- головний бухгалтер;- головний економіст;

- головний інженер;- інші посади – на розсуд

учасників.Кожен з учасників відповід-

но до своєї ролі відповідає за складання певного розділу біз-нес-плану. Керівник координує роботу підлеглих по складан-ню і оформленню бізнес-плану в цілому по підприємству.

Захист бізнес-планів прово-дять у вигляді зборів, на яких кожна група представляє свій бізнес-план, рекламні звер-нення, відповідають на запи-тання присутніх.

Спеціально створена ко-місія оцінює бізнес-плани: змістовність, новизну, повно-ту показників, обґрунтованість тощо і визначає зайняте місце та виставляє відповідні оцінки.

Отже, інтерактивні техно-логії є суттєвим доповненням класичних методів навчан-ня. Вони сприяють активізації мислення майбутніх економіс-тів, досягненню високих ре-зультатів навчальної діяльнос-ті студентів. Крім того, під час використання інтерактивних методів студенти вчаться пра-цювати в команді, захищати власну точку зору, приймати самостійні рішення.

Список використаних джерел1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології.– К. : Академвидав, 2004.2. Інтерактивні методи навчання : навч. посібник / П. Шевчук, П.Фенрих. – Щецін : WSAP,

2005. – С. 7–23.3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-методичний посібник / О.І.

Пометун, А.В. Пироженко ; ред. О.І. Пометун. – К. : А.С.К., 2004. – С. 8 – 244. Технології навчання дорослих / [упор. О. Главник, Г. Бевз]. – К. : Главник, 2006. – С. 4 – 7,

106 – 111.5. Осипенко С.І., Іванов А.В. Організація функціонального навчання у мережі навчально-

методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. – Київ, 2007.6. Придатко О.В., Ренкас А.Г. Дослідження ефективності та аспекти впровадження інтер-

активних засобів навчання в організацію навчального процесу ЛДУБЖД. Збірник наукових праць Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. – Львів, 2010.

7. Шарко В. Д. Сучасний урок // Технологічний аспект // Посібник для вчителів та студентів. – Київ, 2007. – С. 176-180.

8. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання : лінгводидактичні засади // Дивослово. – 2005. – №5.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 77

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

Мета вищої освіти – під-готовка творчої, професійно компетентної особистості май-бутнього фахівця, здатного при-стосуватися до мінливих умов сучасного життя. Для цього вчити треба так, щоб створити умови для розвитку особистос-ті студента, його самореалі-зації. Цьому й мають сприяти інноваційні технології, серед яких особливе місце належить інтерактивним технологіям, які дають найбільшу можливість для самореалізації студента, перетворюють його в активного учасника освітнього процесу.

Слово «інтерактив» при-йшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» –взаємодія і «act» – діяти.

Таким чином, інтерактив-ний – здатний до взаємодії і діалогу, а суть інтерактивного навчання – постійна колектив-на взаємодія всіх студентів і їх співпраця.

Цілі і завдання інтерактив-ного навчання:

▪ розширення пізнавальних можливостей студентів у здо-буванні, аналізі та застосуванні інформації;

▪ можливість перенесення отриманих вмінь, навичок на практичну діяльність;

▪ формування внутрішньої мотивації.

Правила організації інтер-активного навчання:

♦ до роботи мають бути за-лучені всі студенти;

♦ активна участь у роботі має заохочуватись;

♦ студенти мають бути під-готовлені до роботи в малих групах;

♦ студенти мають розробля-ти і використовувати правила роботи в малих групах;

♦ студентів має бути не біль-ше 30.

Отже, провідною ознакою інтерактивної взаємодії є по-лідіалог, в ході якого можна по-чути голос кожного, де студен-ти можуть поділитися своїми думками, висновками, вислу-хати інших. Опанування таки-ми комунікативними навичками необхідне для майбутньої про-фесійної діяльності, адже пра-ця медика – це постійне спіл-кування з хворими, їх рідними, колегами.

Реалізації такої взаємодії найбільше сприяє групове, ко-оперативне навчання, а саме – робота в парах, малих групах. Студенти об’єднуються в групи, кожна з яких отримує завдання: одним – відібрати патологічний матеріал, іншим – оформити супровідну документацію на ві-дібраний патологічний матері-ал, розробити методи лабора-торної діагностики.

Після виконання завдання групи представляють свої ре-

зультати, проводиться їх обго-ворення, обмін думками, їх ана-ліз, вибір правильного рішення.

Співпраці, обміну думка-ми, толерантності сприяють і фронтальні технології інтерак-тивного навчання: «мікрофон», «мозковий штурм», кейс-метод, «Прес», які вчать студентів да-вати конкретні чіткі відповіді на питання. Їх з успіхом можна використати для експрес-опи-тування на підготовчому етапі заняття, закріплення матеріалу лекції.

Всім відомий «мозковий штурм» сприяє розвитку ініці-ативної творчості, співробіт-ництва, умінню слухати інших, сприймати їх думки.

Кейс-метод, як інтерактив-ний метод, наближає процес навчання до реальної практич-ної діяльності, вчить вирішува-ти проблеми, аналізувати, ро-бити висновки.

Завдання кейс-методу по-лягає не в передачі знань, а в навчанні студентів справлятися з нестандартними ситуаціями, приймати відповідні рішення. Кейс-метод дає студентам мож-ливість поділитися своїми знан-нями, досвідом,тобто вчитися один у одного.

Є різні типи кейсів. Я ви-користовую кейс-випадок: у

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ²ÍÒÅÐÀÊÒÈÂÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÏÐÈ ÂÈÂ×ÅÍͲ ̲ÊÐÎÁ²ÎËÎò¯

Віра Демиденко,викладач Новгород-Сіверського медичного училища

Íàéâàæëèâ³øå çàâäàííÿ öèâ³ë³çàö³¿ – íàâ÷èòè ëþäèíó ìèñëèòè Åä³ñîí

78

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

хворого діарея. Про що можна подумати? Який мікроорганізм може бути причиною? Який па-тологічний матеріал необхідно відібрати? Які методи лабора-торної діагностики використати?

Проблема піднята, студенти пропонують свої ідеї, вільно ви-словлюють свої думки

Переносить студента в ре-алії його практичної діяльності кейс-ситуація:

До фельдшера звернулась мама з дитиною 3 місяці, якій напередодні зробили щеплен-ня вакциною АКДП, у дитини підвищилась t0 до 37,80С, ди-тина неспокійна, погано спить, у місці введення гіперемія, ін-фільтрат.

Що з дитиною? Яка тактика фельдшера?

Студенти пропонують свої думки, мотивують їх.

Вчить студентів стисло, ар-гументовано висловлювати свою думку і метод «Прес».

Щоб переконати опонентів у своїй правоті, студент вислов-лює думку словами «Я вважаю, що…», обґрунтовує її словами «тому що», наводить прикла-ди, факти підтвердження своєї позиції. Так, при вивченні вну-трішньолікарняних інфекцій пропоную назвати причини їх виникнення та назвати заходи профілактики, обґрунтовуючи їх.

Сутнісною ознакою інтерак-тивних технологій є розумова діяльність студентів. В інтер-активному навчанні викладач не може передавати студентам готові знання, а має організу-вати їх самостійну пізнавальну діяльність, здійснення ними та-ких розумових операцій, як ана-ліз, порівняння, узагальнення

тощо.Доцільними тут є проблем-

ні лекції (проблема може ство-рюватись як на початку, так і в ході, в кінці лекції), технології ситуативного навчання.

Наочно розширює і урізно-манітнює зміст навчання за-стосування медіатехнологій, які дають змогу під час лекції, практичного заняття використо-вувати мультимедійні презента-ції, відеофільми, відеослайди.

З участю студентів створена відеотека навчальних фільмів, презентацій, які використову-ються у навчальному процесі.

Застосовуючи медіа-техно-логії, ми наближаємо навчан-ня до професійної діяльності, активізуємо студентів, їх само-стійну роботу, розвиваємо ро-зумові здібності, критичне мис-лення.

Вивчення мікробіології не-можливе і без ігрових техно-логій, серед яких найбільш ефективною є «Ділова гра», де студент може виступати в ролі хворого, фельдшера, контак-тного, лаборанта та ін.

Розв’язання, складання кросвордів, ситуаційних задач формує уміння виділяти голо-вне, суттєве в навчальному ма-теріалі.

На практичних заняттях ці-каво проходить гра «Впізнай мене». Студентам пропону-ються характерні морфологіч-ні, тінкторіальні, культуральні властивості мікроорганізму, а студенти мають розпізнати його і назвати захворювання, які він викликає. Іноді виникає «гаря-ча» дискусія студентів з цього питання.

Формуванню самостійності,

ініціативності, розвитку мис-лення сприяє і пошукова робо-та студентів. Студентами були виконані роботи з таких тем:

▪ «Історичне походження назв мікроорганізмів»

▪ «Роль вчених у вивченні мікробіології»

▪ створений збірник нака-зів МОЗ України, що стосують-ся мікробіології.

У процесі навчання студенти виступають з бесідами з таких актуальних проблем сьогоден-ня, як СНІД, грип, туберкульоз, пропаганди здорового способу життя, оволодіваючи навичка-ми просвітницької роботи, яка є складовою їх професійної ді-яльності.

Підготовка таких бесід, пре-зентацій формує вміння працю-вати з додатковими джерелами інформації, виділяти головне, суттєве, що зможе дійти до сві-домості кожного слухача.

Ще хочеться відзначити, що однією з ознак інтерактивної педагогічної взаємодії є ство-рення ситуацій успіху, яка по-лягає у створенні педагогом комплексу зовнішніх умов, що викликають отримання задово-лення, позитивних емоцій тими, хто вчиться. Для цього під час оцінювання діяльності студен-та необхідно підкреслювати цінність, значення досягнутого результату, індивідуальних до-сягнень студента, відзначити і підкреслити позитивні уміння в навчанні.

З усього викладеного можна зробити висновок, що методи інтерактивного навчання різ-номанітні і сприяють розвитку мислення, комунікативності, творчості студентів.

Список використаних джерел1. Горшунова Н.К. Інноваційні технології в підготовці лікаря в системі безперервної про-

фесійної освіти//Фундаментальні дослідження. – 2009. – № 2. – С. 86–88.2. Освітні технології : навчально-методичний посібник / За ред. О.М. Пєхоти. – К. : АСК, 2003. – 255 с.3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник. – К. : Академ-

видав, 2004. – 218 с.4. Мікробіологія, вірусологія та імунологія. Програма навальної дисципліни для студентів

вищих медичних навчальних закладів. – К., 2007. – 26 с.5. Фокін Ю. Г. Викладання і виховання у вищій школі : методологія, цілі і зміст, творчість : навч. по-

сіб. для студ. вищ. навч. закладів / Ю . Г. Фокін. – М . : Видавничий центр «Академія», 2002.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 79

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

Жоден навчальний заклад не може ефективно здійсню-вати освітню діяльність без вдало поставленої навчаль-но-методичної проблеми, що реалізовується колективом, спонукає до розвитку, пошуку, змушує знаходити нові нестан-дартні підходи до її вирішен-ня й реалізації у навчальному процесі. Організація роботи над науково-методичною про-блемою – найефективніший шлях трансформації педа-гогічної ідеї в практику. У 2017/2018 навчальному році проблемою Коледжу Сумсько-го національного аграрно-го університету було обрано формування загальних та фа-хових компетентностей сту-дентів шляхом впровадження адаптивного навчання з ви-користанням мікропроектів. Адаптивна система навчання – це система, яка здатна нада-ти кожному студенту допомогу для досягнення оптимального рівня інтелектуального роз-витку відповідно до його при-родних здібностей і нахилів, а проекти або мікропроекти (проекти з коротким терміном реалізації та меншим об’ємом інформації) будують процес набуття знань на принципі ди-ференціації навчання залежно від особистісних рис студен-тів. Саме в процесі створен-

ня освітнього продукту – про-екту – студенти навчаються співпрацювати, виховують в собі толерантність, здатність до взаєморозуміння, вчаться уникати конфліктних ситуацій. Проектна діяльність стимулює соціальну активність, надає можливість відчути радість творчості, крім того проектна діяльність надає можливості підлітку самовдосконалювати-ся й самостверджуватися.

Підготовка фахівців у за-кладах вищої освіти вимагає актуалізації змісту, техноло-гій становлення особистості студента як суб’єкта і проек-тувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і са-морозвиток компетентної, кон-курентоспроможної особистос-ті, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя сво-єї країни. І саме метод проек-тів стає одним із пріоритетних засобів вирішення проблеми створення школи мислення за-мість школи навчання. Метод проектів набув поширення і великої популярності завдяки поєднанню теоретичних знань

та їх практичного застосуван-ня для вирішення конкретних проблем дійсності.

Суть проектної техноло-гії – у функціонуванні цілісної системи дидактичних засо-бів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує освітній процес до структурних та ор-ганізаційних вимог навчально-го проектування. Воно, в свою чергу, передбачає системне й послідовне моделювання тре-нувального вирішення про-блемних ситуацій, що вимага-ють від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів їх розв'язання (про-ектів), їх неодмінний публіч-ний захист та аналіз підсумків упровадження [1,3].

Навчально-пізнавальний проект – це обмежений у часі процес, коли відбувається ці-леспрямована зміна визна-ченої системи знань на осно-ві конкретних вимог до якості результатів, чіткої організації, самостійного пошуку рішен-ня проблеми студентами. За визначений час (від одного заняття до 2–3 місяців) сту-

ÇÐÎÁÈÌÎ ÍÀÂ×ÀÍÍß Ö²ÊÀÂÈÌ: ÌÅÒÎÄ ÏÐÎÅÊÒ²Â

Катерина Лопатка, завідувач навчально-методичногокабінету, Ольга Рубан, викладач-методист Коледжу Сумського національногоаграрного університету

Ïðîåêòíà ä³ÿëüí³ñòü ñòèìóëþº ñîö³àëüíó àêòèâí³ñòü, íàäຠìîæëèâ³ñòü â³ä÷óòè ðàä³ñòü òâîð÷îñò³.

80

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

денти вирішують пізнавальну, дослідницьку, конструкторську або іншу задачу. Необхідно одержати нові знання в ході вирішення навчально-пізна-вальної проблеми.

Викладачами коледжу пе-реваги проектної роботи були належно оцінені у викладанні як загальноосвітніх предметів (історія України, географія, фі-зика, українська мова тощо), так і дисциплін суспільного ци-клу (людина і світ, соціологія, культурологія).

Вік студентів І–ІІ курсів тех-нікумів та коледжів назива-ють формативними роками, тому завдання перших курсів – створити оптимальні умо-ви для загальнокультурного, морального, естетичного роз-витку особистості студентів, формування світогляду на основі загальнолюдських цін-ностей, а найперше – для роз-витку мовленнєвих здібностей (здатності до спілкування че-рез мовлення) [2]. Тому за-провадження методу проектів на заняттях української мови є актуальним. У процесі про-ектування студенти міркують, дискутують, сперечаються – відбувається дослідницька робота, спрямована на само-стійне шукання. Відбувається спілкування на занятті – над-звичайно серйозна і складна проблема в педагогічній діяль-ності викладача-словесника, оскільки це і є сутністю твор-чого процесу навчання-вихо-вання.

Презентація й захист проек-тів – невід’ємна й обов’язкова складова застосування методу проектів. Дидакти й викладачі здебільшого пов’язують пре-зентацію та захист проектів із заходами в межах позаауди-торної роботи з дисципліни, а також з нестандартними заняттями на зразок: занят-тя-диспут; заняття-екскурсія;

заняття-творчий звіт; занят-тя-ділова гра; заняття-прес-конференція; заняття-КВК; заняття-узагальнення; за-няття-діалог; заняття-конфе-ренція; заняття-рольова гра; семінар; інтегроване заняття; заняття-вікторина «Що? Де? Коли?». Найчастіше плани навчальних проектів, а також звіти про їхнє виконання пред-ставляють у формі мультиме-дійної презентації.

Для студентів перших-дру-гих курсів треба максимально наближати завдання навчаль-них проектів до життєвих ситу-ацій, щоб вони могли себе ви-пробувати в певній професії.

Ми не ставили перед со-бою завдання подати інфор-мацію про сутність технології, типологію проектів, роль ви-кладача та студентів під час проектної технології. На жаль, серед великої кількості теоре-тичних розробок бракує праць прикладного характеру, які б розповідали про особливос-ті практичного застосування методу проектів на заняттях, у позааудиторній роботі. По-даний матеріал – це результат роботи викладачів гуманітар-них та суспільних дисциплін, які працювали над реаліза-цією навчально-методичної проблеми коледжу. Пропонує-мо проекти, що можуть вико-ристати викладачі, які мають бажання працювати за проек-тною технологією.

У додатках ми розмістили власне бачення того, яким може бути студентський про-ект з української мови, поді-лилися досвідом застосування проектної технології на занят-тях з соціології та "Людина і світ", докладно описали всі етапи виконання проектного завдання, запропонували про-ектні ідеї, апробовані практич-но.

Ці матеріали допоможуть

побудувати навчальний про-цес найбільш продуктивно. Пропонуємо вашій увазі про-екти з української мови, дис-циплін «Соціологія» та «Люди-на і світ» (додатки 1, 2).

Додаток 1СТУДЕНТСЬКИЙ ПРОЕКТ

УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНОГО МОВЛЕННЯ

Тема: «Комунікативні ознаки мовлення»

Мета проекту: проведення діагностичної роботи мовлен-ня з погляду його культури, загальної грамотності, стиліс-тичної диференціації; проек-тування змісту, форм і методів удосконалення мовної і мов-леннєвої компетенції студентів

Задача: формувати загаль-нонавчальні навички: пошу-кові вміння, навички роботи в співпраці, комунікативні вмін-ня, презентаційні уміння і на-вички

Тип заняття: заняття-про-ект, презентація результатів дослідницької діяльності сту-дентів

Методичні поради: занят-тя вимагає попередньої під-готовки студентів під час піз-навально-творчої діяльності з української мови. З цією ме-тою студентів групи заздале-гідь поділено на творчі групи відповідно до пізнавальних ін-тересів та здібностей і викла-дачем поставлені завдання до кожної групи.

Участь у груповому інфор-маційному проекті.

Продовжіть перелік при-чин, що зумовлюють низький рівень культури мовлення су-часної молоді.

Підведення підсумків пізна-вально-творчої діяльності сту-дентів.

- У чому виявляється рівень мовленнєвої культури люди-ни?

- Що необхідно робити, щоб

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 81

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

підвищити культуру мовлення (власну і своїх співрозмовни-ків).

ПАМ'ЯТКА1. Працювати для реаліза-

ції спільної мети, досягнення єдиних цілей.

2. Визначити функції кожно-го й розподілити обов'язки.

3. Учитися слухати один од-ного, враховувати різноманітні думки й пропозиції членів групи.

4. Навчаючись самому, на-вчати інших.

5. Виробляти вміння відсто-ювати власну думку.

6. Учитися робити правиль-ний вибір і брати відповідаль-ність за цей вибір.

7. Пам'ятати: загальний успіх залежить від внеску кож-ного.

Короткий словник „проектних” термінів.

Актуальність – показник дослідницького етапу проек-ту. Визначається декількома факторами: необхідністю до-повнення теоретичних побу-дов, які стосуються явища, що вивчається; потребою в нових даних; потребою практики. Обґрунтувати актуальність – означає пояснити, чому дану проблему потрібно вивчати на даний час.

Гіпотеза – обов’язковий елемент у структурі дослід-ницького проекту; припущен-ня, при якому на основі низки фактів робиться висновок про існування об’єкта, зв’язку або причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним.

Захист проекту – найбільш

тривала і глибока форма пре-зентації проекту, яка включає в себе етап запитання – відпо-віді та дискусійний етап.

Питання проекту – питан-ня, на які потрібно відповісти учасникам проектної групи, щоб достатньою мірою усвідо-мити і розкрити тему проекту.

Проблема – соціально зна-чиме протиріччя, вирішення якого є прагматичною метою проекту. Проблемою може бути, наприклад, протиріччя між потребою і можливістю її задоволення, нестача інфор-мації про що-небудь або про-тирічний характер цієї інфор-мації, відсутність єдиної думки про подію, явище.

Проект – метод навчання, оснований на постановці соці-ально значимої мети і її прак-тичному досягненні.

Група Завдання Способи оформлення результатів

1 Творча група до-слідників-теоретиків

Підготувати інформа-ційний проект із теоретич-них питань комунікатив-но-риторичного аспекту культури мовлення

Презентація теоретичних питань

2 Творча група кореспондентів

Підготувати проект-презентацію щодо реаль-ного стану культури мов-лення студентів, причин низького рівня володіння культурою мовлення

Приклади мовлення (студент-ський сленг, мовне оточення, ЗМІ тощо)

Формулювання основних при-чин, що зумовлюють низький рі-вень культури мовлення сучас-ної молоді

3 Творча група сло-весників-практиків

Підготувати проект-вправу для формування вмінь практично застосо-вувати знання про комуні-кативно-риторичні ознаки мовлення

Вправи для перевірки знань студентів про комунікативні озна-ки мовлення

4 Творча група екс-пертів (видавців)

Розробити пам'ятку-рекомендацію щодо вдо-сконалення культури усного і писемного мов-лення

Створення буклету, газети, плаката, календаря, сторінки сай-ту тощо

Міні-колективи:

82

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Структура проекту – по-слідовність етапів навчального проекту. Обов’язково включає в себе постановку соціально значимої проблеми, плану-вання діяльності, пошук необ-хідної інформації, виготовлен-ня з опорою на неї продукту, презентацію продукту, аналіз і оцінку проведеного проекту.

План проведення проектуІ етап ▪ Визначення теми. ▪ Постановка завдання. ▪ Обговорення. ▪ Формулювання проблем-

них питань. ▪ Формування груп, вису-

нення гіпотез вирішення про-блем.

▪ Обговорення плану робо-ти студентів.

▪ Обговорення можливих джерел інформації.

ІІ етап ♦ Вибір творчої назви про-

екту. ♦ Самостійна робота сту-

дентів з обговорення завдання кожного в групі.

ІІІ етап ▪ Самостійна робота груп

по виконанню завдань.

IV етап • Підготовка студентами

звіту про виконану роботу.

V етап • Захист отриманих ре-

зультатів.

Можливі результати про-ектної діяльності:

• слайд-фільм• реклама• буклет• проект – • мультимедійна презента-

ція• колаж• книжка-розкладка

• плакат• довідник• стінгазета• навчальний посібник• схеми, правила, вправи• кросворди• творчі завданняПроект має супроводжува-

тися теоретичним матеріалом, схемами, кресленнями, ма-люнками, зразками, оригіналь-ною розповіддю.

Додаток 2 На занятті з дисципліни

«Людина і світ» при вивченні теми «Політика в житті сус-пільства» увага приділяється низці важливих питань: полі-тична культура, політична сві-домість, політична система, форми державного правління, політичні партії тощо.

Враховуючи часову об-меженість, скорочення годин другий рік поспіль, ми засто-совуємо «метод проектів» при вивченні одного з питань теми: політичні партії. На за-нятті студенти знайомляться з поняттям і функціями політич-ної партії й отримують домаш-нє завдання – поділитися на групи (3–5 осіб), підготувати й продемонструвати протягом 5-7 хвилин свою «студентську політичну силу», а саме назву своєї партії; основні завдання, план роботи; шляхи агітації за свою партію.

Партія «діє» в межах на-вчального закладу, мета – бо-ротьба у виборах до органів студентського самоврядуван-ня, це враховується при під-готовці проекту. Після демон-страції партійного проекту аудиторія має можливість за-давати питання. Процедура «питання-відповіді» триває від 3 до 5 хвилин, далі голо-сування. У голосуванні беруть участь студенти, можна голо-сувати за власний проект, і викладачі, присутні на захисті

проектів. Викладачі оцінюють зміст, якість проекту і подачу матеріалу. Враховуючи між-предметний зв’язок (укра-їнська мова, модуль «Рито-рика»), на занятті присутній викладач української мови та в нашому випадку завідувач відділення.

У 2017–2018 навчальному році у двох групах було пред-ставлено 7 проектів: це відео-матеріали, презентації, дру-кований агітаційний матеріал, плакати, навіть мав місце «під-куп виборців» у вигляді розда-чі ручок із прізвищем лідера однієї з партій.

При вивченні теми со-ціології «Соціологічне дослі-дження – джерело соціальної інформації» студенти після знайомства із теоретичним матеріалом готують проекти соціологічного дослідження. Така практика триває більше 15 років, більшість студентів беруть активну участь у про-цесі роботи над проектом, його захистом перед аудито-рією. Студентська аудиторія поділяється на групи 3–5 осіб. Задача групи обрати тему для дослідження і підібрати ар-гументи на користь власного проекту. Переможцем вва-жається проект, який набрав більшу кількість голосів, іноді голос викладача вирішальний. За основу беруться авторські питання для дослідження, а аудиторія вносить поправки, іноді досить радикальні. Далі етап реалізації проекту: про-водиться дослідження, осно-вні методи – це усне і письмо-ве опитування, як онлайн, так і заповнення друкованих анкет.

У 2017/18 навчальному році темами переможцями стали: «Гендерні стереотипи у сучас-ному українському суспіль-стві» та «Академічна добро-чесність».

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 83

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

Список використаних джерел1. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упоряд. Л.Галіцина. – К. : Ред. Загально-

пед.газ., 2005. – 128 с.2. Метод проектів – у дії : навчально-методичне видання / укладач Шерстюк Л.М. – Суми.

РВВ СОІППО, 2011. – 54 с.3. Проектне навчання на уроках української мови та літератури. Учитель року / Уклад. Є.І.

Науменко, О.М. Чхайло. – Х. : Вид. група «Основа», 2008.

Зразок анкети з теми «Академічна доброчесність».

1. Чи купували ви коли-не-будь роботу (за гроші) на сайті та видавали її за свою власну?

А) ніколиБ) 1-2 В) 3-4 Г) 5+ 2. Чи отримували Ви коли-

небудь виконане завдання від Вашого друга/родича (за гро-ші чи безкоштовно) і здавали його як власну роботу?

А) так Б) ні3. Чому, на Вашу думку, сту-

денти користуються послуга-ми, зазначеними у пункті 1 та 2? (відповідей може бути де-кілька)

А)через брак часу Б)через нерозуміння акаде-

мічних вимог В)через страх провали-

тись Г) немає мотивації працю-

вати самостійно Д) бажання отримати вищу

оцінку Е) розуміння, що інші теж

це роблять Ж) зовнішній тиск (від сім’ї,

керівника тощо) З) інше:4. Чи будете ви списувати

на екзамені?А) так Б) ні5. Чи будете дарувати пода-

рунок викладачеві перед іспи-том особисто від себе або від групи?

А) так, особисто від себе Б) так, від усієї групи В) ні, нічого дарувати не

буду6. Чи думали заплатити ви-

кладачу за покращення оцінки на екзамені?

А) так Б) ні7. Чи впливає подарунок

викладачу (від студента / від групи) на об’єктивне оцінюван-ня?

А) так Б) ні8. За яких обставин, на

Вашу думку, допустиме ака-демічне шахрайство? (відпові-дей може бути декілька)

А) якщо незрозуміла тема завдання

Б) якщо не вистачає часу на роботу через інші справи

В)через брак часу та під-тримки викладачів

Г) якщо одночасно багато завдань з інших навчальних предметів

Д) якщо не бачите жодного сенсу виконувати завдання

Е) ніколи9. Чи знаєте Ви що таке

академічна доброчесність? А) так Б) ні10. Чи знаєте Ви про акаде-

мічну відповідальність? А) так Б) ні

11. Якими, на Вашу дум-ку, мають бути наслідки, якщо студента впіймали на акаде-мічному шахрайстві? (не біль-ше 3-х відповідей)

А) повторне проходження предмета/модуля

Б) незарахування предме-та/модуля без можливості пе-рездачі

В) незарахування викона-ного завдання без можливості перездачі

Г) повторне виконання за-вдання

Д) зниження оцінки Е) інше.Проектна технологія дає

можливість педагогові, за-стосувавши розмаїття інтер-активних вправ, змінити роль авторитарного транслятора ін-формації на координатора на-вчального процесу. Крім того, студенти здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, да-ючи оцінку вчинкам, стосун-кам людей, суспільним і куль-турним явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна, самодос-татня особистість. Саме для вирішення цих задач метод проектів застосовується на за-няттях дисциплін суспільно-гу-манітарного циклу.

84

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Одним з напрямків в до-сягненні якісного рівня освіти є впровадження інноваційних педагогічних технологій, які орі-єнтовані на підготовку високок-валіфікованих фахівців.

Вимога сучасного ринку праці щодо моделі фахівців, здатних реалізувати широкий спектр виробничих функцій, на перший план висуває практико орієнтовані технології навчан-ня. Тому при проведенні занять з технологічних дисциплін ро-биться акцент на використання ігрових методів навчання, які передбачають впровадження ігрових технологій.

Одним із пріоритетів інно-ваційного навчання у коледжі є використання рольових, ді-лових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин, моделювання ви-робничих ситуацій, що сприяє формуванню навичок і вмінь, створенню атмосфери співпра-ці, взаємодопомоги.

Навчальна гра моделює різ-ні аспекти професійної діяль-ності тих, хто навчається, і за-безпечує умови комплексного використання знань.

Найкращим чином реаліза-ція принципу зв'язку теорії та практики, здійснюється при за-стосуванні таких інтерактивних технологій, як групове рішення виробничих ситуацій, що до-зволяє підвищити у студентів мотивацію до навчання, вчить їх бути демократичними, кому-нікаційними, вміти спілкуватися

з іншими людьми.Використання ігрових ме-

тодів навчання сприяє фор-муванню творчої особистості, яка вміє поєднувати в різних варіантах теоретичні знання, наукові здобутки з вирішенням питань, які виникають на прак-тиці; посиленню навчальної мотивації; підвищенню творчої активності, формуванню про-фесійної компетенції та компе-тенції самоорганізації, навичок публічних виступів, роботі в ко-манді, лідерських якостей.

Досвід роботи показує, що при викладанні дисциплін тех-нологічного циклу найефек-тивнішими методами, такими, що найбільше активізують сту-дентську аудиторію, є метод розв'язання ситуацій, метод розігрування ролей, ділові ігри. Ділові та рольові ігри за-безпечують максимальне емо-ційне і практичне залучення до конкретної ігрової ситуації, радикальне скорочення часу для перевірки знань студентів, накопичення ними власного до-свіду, перетворення загальних знань в особистісно значущі, а також розвиток організатор-ських навичок у спеціалістів.

В ігровій діяльності діагнос-тується професійна придат-ність студентів, активізується

процес засвоєння знань, нави-чок і умінь, відбувається про-цес трансформації особистості молодого спеціаліста, розви-тку його професійно значущих якостей. Причому ігрові цілі гри роблять навчальний процес ігровим за формою, в той час як педагогічні цілі полягають у тому, щоб сформувати пред-метну і соціальну компетент-ність спеціаліста, його профе-сійні знання, уміння, навички, систему ставлення до справи, до інших людей, до самого себе, до суспільства [2, с. 24].

Зацікавленість ігровими ме-тодами навчання, що виникла останнім часом, пояснюється тією обставиною, що під час вирішення проблем, задач, за-вдань і ситуацій, закладених у грі, більшою мірою, ніж при інших формах навчання, сти-мулюється творча активність студентів, їх пізнавальна само-стійність.

У реальній дійсності коло необхідних для життя і роботи знань постійно розширюється, а можливості їх засвоєння не безмежні. Найважливішим за-вданням стає не тільки уміння відбирати необхідні знання, систематизувати їх, але й умін-ня перетворювати ці знання, наблизити їх до сьогоднішніх

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ²ÃÐÎÂÈÕ ÌÅÒÎIJ ÍÀÂ×ÀÍÍß ÏÐÈ ÂÈÂ×ÅÍͲ ÒÅÕÍÎËÎò×ÍÈÕ ÄÈÑÖÈÏ˲Í

Наталія Кирпиченко, викладачКраматорського коледжу Дон НУЕТімені Михайла Туган-Барановського

Íàâ÷àëüíà ãðà ìîäåëþº ð³çí³ àñïåêòè ïðîôåñ³éíî¿ ä³-ÿëüíîñò³ òèõ, õòî íàâ÷àºòüñÿ, ³ çàáåçïå÷óº óìîâè êîìï-ëåêñíîãî âèêîðèñòàííÿ çíàíü.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 85

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

життєвих і професійних ситуа-цій, практики, до реальної про-фесійної діяльності. Це озна-чає, що гра, як метод активного навчання, допомагає у теоре-тичному і практичному аспек-тах підготовки спеціалістів. Гра, як метод навчання, дозволяє «прожити» визначену ситуацію, вивчити її в безпосередній дії. Ігрові методи навчання дозво-ляють моделювати різноманітні виробничі ситуації, проектувати засоби дій в умовах запропоно-ваних моделей, демонструвати процес систематизації теоре-тичних знань за рішенням ви-значеної практичної проблеми [3, с. 115].

Ділові ігри направлені не тільки на придбання профе-сійних і спеціальних знань і вмінь, але і на отримання по-садових знань і вмінь, причому найбільший ефект дають ігрові методи, в яких присутні моделі виробничої діяльності в цілому і рольові відмінності тих, хто навчається, що проявляються при їх взаємодії і обумовлені професійними спеціальними і посадовими особливостями. Таким чином досягається сут-тєве наближення навчального процесу до практичної вироб-ничої діяльності при високому ступені мотивації і активності тих, хто навчається.

До ігрових методів навчан-ня, які використовуються при викладанні дисципліни «Устат-кування закладів ресторанного господарства», відносяться ін-тегровані (бінарні) заняття.

Ще у 17 столітті Я.А. Камен-ський сформулював так зва-не «золоте правило»: «Нехай предмети відрізу схоплюються кількома почуттями, замальо-вуються, щоб зафарбуватися через зір і дію руки... усіма за-собами потрібно захоплювати спрагу знань і палку старан-ність до навчання». Інтегровані бінарні заняття, на мою думку, і є формою реалізації цього «зо-лотого правила».

Інтеграція змісту декількох дисциплін формує цілісні знан-

ня, об’єднує спільною метою, допомагає поєднати студентів, які віддають переваги різним наукам і бувають пасивними на звичайних заняттях.

Бінарне заняття – нестан-дартна форма навчання з ре-алізації міждисциплінарних зв’язків. Це творчість двох педагогів, яка переростає у творчий процес студентів та формує в останніх креативну компетентність.

Отже, мета бінарного занят-тя – створити умови мотивова-ного практичного застосування знань, навичок та умінь, дати студентам можливість побачи-ти результати власної праці та отримати від цього задоволен-ня.

Наприклад: лекційне занят-тя з дисципліни «Устаткування закладів ресторанного госпо-дарства» за темою «Види жа-рово-пекарського обладнання» проводиться у формі бінарного заняття з викладачем дисци-пліни «Технологія виробництва кулінарної продукції» за за-гальною темою: «Технологіч-ний процес приготування страв з тушкованого та запеченого м’яса. Види жарочно-пекар-ського обладнання для його за-безпечення».

Головна перевага інтеграції в навчанні – це створення пе-редумов для формування не вузько інформованого фахів-ця, а творчої особистості, яка цілісно сприймає світ і здатна активно діяти в соціальній та професійній сферах.

Суть навчального процесу зводиться до спілкування, де викладач і студент працюють для того, щоб навчитися діли-тися своїми знаннями, досяг-неннями життєвого досвіду, що відбувається при проблемному навчанні, коли викладач не по-відомляє знання у «готовому вигляді», а ставить проблемні завдання, заохочує до пошуку шляхів і засобів їх вирішення. Сама проблема ніби «прокла-дає шлях» до нових знань і засобів дій. У такому випадку

розв’язання проблеми потребує звернення до творчого мислен-ня, пошуку, адже шляхом вико-ристання лише відомих знань і засобів, вирішити завдання не-можливо.

Лекційне заняття з дисциплі-ни «Обладнання підприємств торгівлі» за темою «Реєстрато-ри розрахункових операцій» [5] проводиться у формі проблем-ної лекції, що підвищує актив-ність засвоєння інформації на основі створення проблемної ситуації та пошуку шляхів її розв’язання. Вид лекційного за-няття, такого як проблемна лек-ція, використовується під час вивчення дисципліни «Проце-си та апарати харчових вироб-ництв» за темою «Пресування» [6], що забезпечує розвиток теоретичного мислення, пізна-вальний інтерес до навчальної дисципліни та професійну мо-тивацію.

При всіх змінах, які відбува-ються в сучасній вищій школі, процес навчання і досі включає в себе практичні та лабора-торні заняття, які потрібні для поглибленого вивчення дисци-пліни. У сучасній вищій школі найпоширенішим видом занять є практичні заняття, які протіка-ють найбільш ефективно, якщо в заняття включати ділові ігри. Мета практичних та лабора-торних занять – поглиблення, деталізація, поширення знань, отриманих студентом під час лекцій та самостійної роботи.

Наприклад: лабораторне заняття по вирішенню вироб-ничих ситуацій з дисципліни «Устаткування закладів ресто-ранного господарства» за те-мою: «Устрій та правила екс-плуатації електронних вагів» [7] проводиться з використан-ням елементів ділової гри, що дає змогу студентам діяти за аналогією з реальною обста-новкою, тобто використовува-ти свій досвід, застосовувати ті засоби, які вони здобули у ході теоретичного і практичного навчання, навчальної та тех-нологічної практик тощо. При-

86

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

чому студенти самостійно дуже часто встановлюють, що їхні дії, які раніше вважалися ними правильними і достатньо надій-ними, на практиці виявляються неефективними або помилко-вими. Ділові ігри дають мож-ливість викладачеві змінювати характер поглядів студентів, не руйнуючи раніше набутих уяв-лень, знань, навичок.

Є старе китайське прислів’я: чую і забуваю, бачу і пам’ятаю, роблю і розумію. Отже, ігрові методи навчання полягають у залучанні до дії, створенні си-туації переживання та випро-бування, що сприяє глибшому проникненню в зміст та кращо-му запам’ятовуванню.

Наприклад: лабораторне заняття з дисципліни «Устат-кування закладів ресторан-ного господарства» за темою «Механічне устаткування для обробки м’яса та риби» [8] проводиться з використанням елементів ділової гри, що до-зволяє змінювати основні види діяльності студентів у профе-сійно спрямованих напрямах, що сприяє формуванню харак-теру, здібностей, загальної пра-цездатності.

Таким чином, навчальна гра дає змогу кожному студенту відчути себе суб’єктом педаго-гічного процесу, виявити і роз-винути свою особистість. Це зумовлюється тим, що в грі від-бувається здійснення бажання студента виявити свої здібності і придатність до професійної ді-яльності.

Важливим освітнім завдан-ням сучасного педагога є спря-мування роботи на розумовий розвиток студентів, що забез-печуватиме формування їх творчих здібностей, здатність і уміння знаходити нові шляхи для розв’язання практичних

завдань, творчо застосовувати набуті знання у своїй майбутній діяльності. Уміння співпрацю-вати – одна з найбільш необ-хідних умов для організації та проведення будь-якого заняття.

«Скажіть мені, і я забуду. Покажіть і я запам’ятаю. Дайте можливість обговорити, і я зро-зумію». Конфуцій.

У сучасній вищій школі по-ширеним видом занять є се-мінарське заняття, яке тісно пов’язане з лекціями та іншими формами навчальної роботи, та спрямоване на формування у студентів умінь і навичок само-стійно здобувати знання, актив-но і ґрунтовно їх засвоювати, сприяє розвитку логічного мис-лення, професійного мовлення, умінь аргументувати та поясню-вати. Мета семінарського занят-тя – поглиблення, деталізація, поширення знань, отриманих студентом під час лекцій, лабо-раторних, практичних занять та самостійної роботи.

Наприклад: вивчення теми «Механічне устаткування для приготування тіста і крему» з дисципліни «Устаткування закладів ресторанного гос-подарства» завершується се-мінаром-презентацією з еле-ментами рольової гри за темою «Устаткування для обробки бо-рошна та приготування тіста» [9], а при вивчені теми «Меха-нічне устаткування для обробки м’яса та риби» [10] проводиться семінарське заняття з викорис-танням елементів ділової гри та вирішенням ситуаційних за-вдань, що дає студентам мож-ливість відстоювати свою точку зору, використовувати теоре-тичні знання для розв’язання практичних професійних за-вдань. Вивчення холодиль-ного устаткування закладів ресторанного господарства та

підприємств торгівлі завершу-ється семінаром-презентацією з елементами ділової гри за те-мою «Холодильне устаткуван-ня» [11], що навчає студентів творчо опрацьовувати матері-ал, виступати із презентаціями та повідомленнями, розвивати професійне мислення та інте-рес до науково-дослідницької роботи. Семінарське заняття за темою «Специфічні теплові процеси» у формі презентації з елементами ділової гри та ви-рішенням ситуаційних завдань завершує вивчення розділу «Теплові процеси» з дисциплі-ни «Процеси та апарати харчо-вих виробництв».

За результатами оцінки ді-яльності студентів під час ігор можна отримати достатньо по-вну картину фахових і особис-тих якостей студентів, їхньої готовності до діяльності, до ви-рішення практичних завдань.

Ігрові методи навчання до-зволяють контролювати знання учасників ігрових груп безпо-середньо в процесі гри, що дає можливість скоротити час про-ведення спеціального почат-кового контролю знань. Аналіз успішності дозволяє зробити висновок, що впровадження ігрових методів навчання до на-вчального процесу значно під-вищує рівень успішності і фахо-вої підготовленості.

Отже, значення ігрових ме-тодів навчання у процесі піз-навальної діяльності студентів різнобічне. Ігри формують ін-терес до дисципліни, забезпе-чують вивчення програмного матеріалу, активізують розу-мову діяльність, впливають на стосунки викладача і студентів, зближують навчання з майбут-ньою професією студента.

Список використаних джерел1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. : навч. посібник.– К. : Академвидав,

2004.3. Щербань I. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: навч.посіб.– К. :

Вища школа, 2004. – 207 с. 4. Нові технології навчання: наук.-метод. зб. / Кол.авт.– К. : Наук.-метод центр вищої освіти,

2006.– Вип.44. – 138 с.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 87

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

Постановка проблеми. Од-ним із напрямків поліпшення якості освіти є пошук нових і удосконалення традиційних форм і методів професійної підготовки майбутніх соціаль-них педагогів, які, приступаю-чи до роботи, могли б швидко включатися у освітньо-вихов-ний процес навчального закла-ду, забезпечувати комфортні умови для всіх його учасників. Практика соціально-педагогіч-ної роботи свідчить, що біль-шість молодих спеціалістів у цій галузі, маючи належні теоретичні знання і практичні уміння, не здатні успішно орі-єнтуватись в умовах постійних змін своєї діяльності, прийма-ти самостійні рішення, вислов-лювати незалежні судження в тих чи інших ситуаціях, перед-бачити можливі результати взаємодії з колективом дітей, з батьками, вчителями тощо. Саме тому на сучасному етапі підготовки майбутнього педа-гога-професіонала необхідним є застосування таких техноло-гій, які пробуджують пізнаваль-ну активність теперішнього студента, сприяють станов-ленню самостійності у мис-ленні і діяльності, створюють можливість відпрацьовувати професійні навички соціально-педагогічної діяльності в умо-вах, наближених до реальних. Саме до таких технологій, які дозволять органічно впливати

на особистісний і професійний розвиток студентів, належать ігрові технології.

Слід зазначити, сутність ігрової діяльності досить ши-роко розглядалась у філософ-ській, соціологічній, педагогіч-ній та психологічній літературі. Так, Д. Б. Ельконін зазначав, що значення гри не тільки в тому, що в ній розвиваються чи заново формуються певні інтелектуальні операції, а в тому, що докорінно змінюєть-ся позиція людини стосовно навколишнього світу. Л. С. Ви-готський вважав гру засобом інтенсивного розвитку людини. Він указував, що у грі відбу-вається творче опрацювання пережитих вражень, комбіну-вання їх і побудова нової ре-альності, яка відповідає за-питам і захопленням людини. Б. Г. Ананьєв розглядав гру як особливу форму діяльності, яка має свою історію і охоплює всі періоди людського жит-тя. Аналіз літератури засвід-чує, що психолого-педагогічна наука здебільшого вивчала можливості гри для розвитку дітей дошкільного та молод-шого шкільного віку (Л. С. Ви-готський, Д. Б. Ельконін, О. М.

Леонтьєв, С. А. Шмаков, Л. І. Новикова та ін.).

Лише останнім часом по-силилась увага до гри в житті і в навчанні дорослих. Ю.С Ару-тюнова, М. М. Бірштейн, Я.М. Бєльчиков та інші розглядають гру як специфічну форму піз-навальної діяльності дорос-лих, як особливий соціально-психологічний феномен для особистісного і професійного розвитку студентів.

За висновками вчених (Ку-люткін Ю. Н., Сухобська Г.С., Кругляков В. та ін.) ігрові тех-нології вигідно відрізняються від інших тим, що гра – це до-бре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку, у ній легше долаються труднощі, пере-шкоди, психологічні бар’єри, вона сприяє прояву ініціативи, творчого підходу, цілеспрямо-ваності. Гра дозволяє вирішу-вати питання передачі знань, умінь і навичок, вона має чітко поставлену мету і відповідний педагогічний результат. І на-решті, гра занурює студента в атмосферу віртуальної ре-альності, де він може поєдна-ти набуті теоретичні знання з практикою, виступити у ролі

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ²ÃÐÎÂÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É Ó ÂÈÊËÀÄÀÍͲ ÑÎÖ²ÀËÜÍÎ-ÏÅÄÀÃÎò×ÍÈÕ ÄÈÑÖÈÏ˲Í

Тетяна Вінарчук,викладач КЗ «Бердичівський педагогічний коледж»Житомирської обласної ради

²ãðîâ³ òåõíîëî㳿 í³ â ÿêîìó âèïàäêó íå ïîâèíí³ ï³ä-ì³íÿòè òðàäèö³éí³, ïåðåâ³ðåí³ áàãàòîð³÷íèì äîñâ³äîì ìåòîäè íàâ÷àííÿ, à îðãàí³÷íî äîïîâíþâàòè ¿õ.

88

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

педагога і набути певних про-фесійних умінь.

Наукова думка та передо-вий педагогічний досвід дово-дить, що залучення студентів до ігрового освоєння профе-сійної діяльності максимально сприяє системному, цілісному усвідомленню професії, а за-хопленість грою полегшує про-цес засвоєння знань, робить його менш драматичним.

Мета статті – висвітлити досвід використання окремих педагогічних ігор, під час яких студенти мають можливість відпрацьовувати професійні навички в умовах імітації пе-дагогічної діяльності.

Аналізуючи класифікацію педагогічних ігор за Г. К. Се-левком, варто виділити в ній ті ігри, які можуть успішно використовуватись у освіт-ньому процесі педагогічного коледжу. За характером ді-яльності ефективними, на наш погляд, є такі ігри, як: інтелек-туальні, організаційно-діяльніс-ні, соціальні, психологічні; за характером навчального про-цесу – навчальні, контролюю-чі, узагальнюючі, пізнавальні, розвиваючі, комунікативні, діагностичні, профорієнтацій-ні, психотехнічні; за ігровою методикою – рольові, ділові, імітаційні, операційні, драма-тизаційні, ігри-змагання.

У викладанні методики со-ціально-педагогічної роботи широко використовуємо так звані організаційно-діяльніс-ні ігри, які передбачають роз-гортання колективного мис-лення студенів, їх взаємодію у процесі аналізу певної про-блемної педагогічної ситуації. Проведення організаційно-ді-яльнісної гри відбувається за таким алгоритмом:

1) підготовка викладачем конкретної проблемної ситуа-ції: визначення її мети, змісту прогнозування методів і засо-бів її вирішення, а також пе-редбачення складу творчих груп;

2) постановка проблеми, колективне її обговорення: ви-значення протиріччя, мети, за-вдань і можливих способів її вирішення, створення творчих груп (об’єднання студентів у мікрогрупи);

3) робота у творчих мікро-групах: визначення власної мети, завдань, способів їх до-сягнення, складання програми діяльності для вирішення да-ної проблеми;

4) загальне обговорення, захист власної позиції кожною групою (наукове обґрунтуван-ня позиції, відстоювання чи її зміна);

5) організація рефлексії: аналіз пізнавальної і комуні-кативної діяльності кожного, групи і колективу в цілому, усвідомлення кожним учасни-ком колективної пізнавальної діяльності, її цінності, визна-чення свого місця у системі взаємин.

Наведемо приклад педа-гогічної ситуації, навколо якої може розгортатись організа-ційно-діяльнісна гра. «Сашко навчається у 7 класі. Він має гарні оцінки з усіх предметів, однак найбільше любить лі-тературу, легко запам’ятовує вірші, виразно їх читає. Хло-пець і сам пише непогані вір-ші. Однак серед них є такі, в яких він висміює своїх одно-класників, за що ті на нього ображаються. Часто у класі через це виникають конфлік-ти». Завдання: встановити вид обдарованості у школя-ра; визначити проблему, вста-новити протиріччя у діях та взаєминах школяра з одно-класниками, об’єднавшись у невеликі групи, скласти план роботи соціального педагога з самим школярем, з однолітка-ми, з батьками та з учителями, спрямований на розв’язання цієї проблеми. Презентувати створену програму дій, брати участь в обговоренні.

Цікавими для студентів є рольові ігри, де розігруються

проблемні педагогічні ситуації, які містять протиріччя і відо-бражають реальні події. Ро-льові ігри мають свою струк-туру: ігровий задум, розподіл ролей, ігрові дії, ігровий ре-зультат. Рольові ігри проводи-мо за таким алгоритмом:

1) ознайомлення студентів зі змістом проблемної ситуа-ції;

2) виділення і розподіл ро-лей;

3) ознайомлення зі сценарі-єм: тим учасникам, які вико-нують ролі, видається інструк-ція, як грати роль. Інструкція є вихідною точкою, з якої почи-нається виконання ролі. Учас-ник не може змінювати її на власний розсуд.Усі інші учас-ники виконують роль спостері-гачів, їм теж даються інструк-ції, на що необхідно звернути увагу під час спостереження, що оцінювати;

4) розігрування ситуації, під час якої спостерігачі не мають права заважати виконавцям порадами, схваленням чи кри-тикою;

5) колективне обговорення; 6) підведення підсумків,

узагальнення виступів, комен-тарів, пропозицій, вироблення спільної позиції – як діяти в аналогічній реальній ситуації.

Наведемо приклад педаго-гічної ситуації для розігруван-ня. «Молода вчителька веде урок математики у третьому класі. Всі діти самостійно ви-конують завдання: розв’язують приклади. Хлопчик Андрійко, дуже здібний школярик, пер-ший виконав завдання і почав розмовляти з сусідом, крути-тись, зачіпати інших дітей. На зауваження вчительки реагує неохоче і дуже швидко продо-вжує порушувати дисципліну. Вчителька вирішує покарати його: пише у щоденник заува-ження».

Основний задум у рольо-вій грі полягає в тому, щоб під час виконання ролей студенти краще зрозуміли мотиви тих,

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 89

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

з ким їм доводиться взаємоді-яти (дітей, батьків тощо), роз-винути в собі рефлексію та сенситивність. Для реальності відтворення ситуації студенти отримують всі необхідні атри-бути, обладнання, ті чи інші матеріали. Все це дозволяє точно відтворити потрібну по-ведінку, діяти у межах запро-понованих обставин, глибше зануритись у роль. Під час обговорення студенти повинні виділити проблему, сформу-лювати її, визначити, якими були умови, які засоби вирі-шення проблеми вибиралися, чи були вони адекватними і чому.

Як бачимо, при проведенні рольової гри студенти аналізу-ють вже здійснену дію на відмі-ну від організаційно-діяльніс-ної гри, коли студенти мають не тільки сформулювати про-блему, а й, об’єднавшись у малі творчі групи, розробити

варіанти її вирішення, скласти програму дій, а потім захисти-ти свої рішення під час колек-тивного обговорення.

Популярними серед сту-дентів є інтелектуальні ігри «Розв’яжи кросворд», «Роз-гадай анаграму», «Розгадай ребус», мета яких – закріпи-ти професійну термінологію з конкретної теми, поглиби-ти розуміння значення слів-термінів, дати їм визначення.

Корисними є ігри-змагання: конкурс знавців, конференція, КВН тощо. Вони спрямовані не лише на відтворення і засво-єння соціального і навчаль-но-професійного досвіду сту-дентів. Під час підготовки та проведення цих ігор відбува-ється нагромадження, актуалі-зація і трансформація знань в уміння і навички, накопичуєть-ся власний досвід особистості студента, здійснюється його професійний розвиток.

Висновки. Як бачимо, ви-користання професійно орієн-тованих ігрових методів і форм навчання стимулює розвиток професійно-педагогічних умінь майбутнього педагога, зокре-ма уміння правильно оціню-вати ситуацію, що склалась, обирати такі методи і засоби, завдяки яким її негативний характер перетворюється у педагогічно успішний, пози-тивний. Ефективність ігрових технологій залежить від того, наскільки вони відображають суть майбутньої професії, від позитивного налаштування і психологічної розкутості сту-дентів, від ретельної підго-товки навчально-методичної документації та необхідного обладнання. За цих умов кож-на навчальна гра є своєрід-ним полігоном, на якому сту-денти можуть відпрацьовувати професійні уміння в умовах, максимально наближених до реальних. Глибокий аналіз по-милок студентів, проведений під час обговорення, підведен-ня підбиття гри знижує ймовір-ність їх повторення в реальній дійсності. При цьому необхід-но зазначити, що ігрові тех-нології ні в якому випадку не повинні підміняти традиційні, перевірені багаторічним досві-дом методи навчання, а орга-нічно доповнювати їх, розши-рюючи технологічний арсенал викладача, сприяти найефек-тивнішому досягненню мети і завдань як конкретного на-вчального заняття, так і всьо-го навчального курсу в цілому.

Список використаних джерел1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Автор-укладач Н.П. Наволокова. –

2-ге вид. – Харків : Основа, 2012. – 176 с.2. Стрельніков В.Ю. Роль ігрових технологій у професійному розвитку студентів // Нові тех-

нології навчання // 2004. – №37 – 243 с.3. Щербак О.І. Інноваційні технології у сучасній професійній освіті // Сучасні інформаційні

технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. праць у 2-х ч. – Вінниця : ДОВ Вінниця, 2002. – 571 с.

90

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

У ХХІ столітті, коли знан-ня перестали бути здобутком лише однієї людини чи країни, коли внаслідок науково-техніч-ного прогресу постійно зміню-ється предмет освіти, оновлю-ється її зміст, а інформаційний простір поповнюється нови-ми фактами та коментарями, першочерговим завданням закладів системи освіти стає виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цін-ності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суве-ренну, незалежну, демократич-ну, соціальну та правову дер-жаву як невід'ємну складову європейської та світової спіль-ноти (Концепція Нової україн-ської школи)

Глобалізація, зміна тех-нологій, перехід до постінду-стріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілі-зації риси зумовлюють розви-ток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу. Отже, метою освітнього про-цесу стає створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного грома-дянина України.

Національна доктрина роз-витку освіти, затверджена Ука-

зом Президента України ще в 2002 році, серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти називає оновлення її змісту та форм організації навчально-вихов-ного процесу та запроваджен-ня освітніх інновацій та інфор-маційних технологій. Саме вони забезпечують подальше вдосконалення навчально-ви-ховного процесу, доступність та ефективність освіти, підго-товку молодого покоління до життєдіяльності в інформацій-ному суспільстві.

Введення в педагогічні тех-нології елементів дослідниць-кої діяльності студентів до-зволяє педагогу не тільки і не стільки навчати, скільки допо-магати студенту вчитися, на-правляти та активізувати його пізнавальну діяльність.

Під активізацією навчаль-но-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рів-ня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних законо-мірностей у процесі навчання. Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної ді-яльності студентів полягає в розвитку їх творчих здібнос-тей.

Методи і прийоми активіза-ції, що їх застосовує вчитель, мають враховувати рівень піз-навальних здібностей студен-тів, бо непосильні завдання мо-жуть підірвати віру студентів у свої сили і не дадуть позитив-ного ефекту. Тому система ро-боти вчителя з активізації піз-навальної діяльності студентів має будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямовано-го розвитку творчих пізнаваль-них здібностей студентів, роз-витку їх мислення. У процесі навчання студент здійснює різ-ні дії, в яких виступають осно-вні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних про-цесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізу-вати діяльність студентів – це активізувати їх мислення.

Разом з тим слід пам'ятати, що без бажання студента вчи-тися всі старання вчителя не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання студентів розв'язувати пізнавальні зада-чі. Під пізнавальним інтересом до предмету розуміють ви-

ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÌÅÒÎÄÓ ÏÐÎÅÊҲ ÄËß ÀÊÒȲÇÀÖ²¯ ϲÇÍÀÂÀËÜÍί IJßËÜÍÎÑÒ² ÑÒÓÄÅÍÒ²Â Ï²Ä ×ÀÑ ÍÀÂ×ÀÍÍß Ô²ÇÈÊÈІрина Голубкова,викладач-методистМашинобудівного коледжуСумського державного університету

Ââåäåííÿ åëåìåíò³â ïðîåêòíîãî íàâ÷àííÿ ñòèìóëþº ðîçâèòîê òâîð÷îãî ïîòåíö³àëó ÿê ñòóäåíò³â, òàê ³ âèêëà-äà÷à.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 91

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

біркову спрямованість психіч-них процесів людини на певні об'єкти та явища навколиш-нього світу. Звичайно, студен-тів навчають не тільки тому, що їм цікаво. Навчання – це праця, що потребує великої напру-ги сил. І все ж стійкий інтерес студентів до предмету виникає через цікавість і допитливість і значною мірою визначає їх успіх у навчанні.

Одним із способів активі-зації пізнавальної діяльності студентів при навчанні фізики є робота над проектом. В сво-їй діяльності я використовую лише елементи проектного на-вчання, оскільки використання виключно проектних техноло-гій передбачає високу підго-товленість студентів до даного виду діяльності та докорінну зміну нормативно-правової бази. Перевагу надаю інфор-маційним та прикладним про-ектам в межах групи. Проекти ж творчого характеру можна запропонувати не всім студен-там, а, переважно, старших курсів при наявності їх заці-кавленості. Як приклад навожу інформаційний проект «Струм в різних середовищах». Метою роботи над проектом є:

• узагальнення знань сту-дентів з теми «Електричний струм в різних середовищах»;

• розвиток спостережли-вості, вмінь використовувати додаткову літературу та інтер-нет-ресурси, володіння від-повідною термінологією, зна-ходження форм практичного застосування матеріалу, заці-кавлення у вивченні фізики;

• виховання культури спіл-кування з товаришами, вміння працювати в групі, розподіля-ти обов’язки, відповідати за доручену справу, розвивати навички оформлення резуль-татів роботи над проектом.

Ключовим питанням дано-го проекту є: «Чи потрібно ви-вчати проходження струму в різних середовищах?».

Під час роботи над проек-

том студенти мали розгляну-ти особливості проходження електричного струму в таких середовищах: метали; елек-троліти; гази; вакуум; напів-провідники.

Відповідно група ділилася на п’ять бригад з визначенням керівника та жеребкуванням визначалося середовище, яке досліджує кожна з бригад, що отримують відповідні завдан-ня: розповісти про особливос-ті провідності середовища за планом:

1. Умови проходження елек-тричного струму.

2. Тип провідності серед-овища (частинки, які беруть участь в переносі заряду)

3. Вольт-амперна характе-ристика та її аналіз.

4. Причини наявності опору та характер його залежності від температури.

5. Розв’язання типових за-дач.

6. Використання на практи-ці.

Саме останньому питанню приділялася особлива увага під час роботи над проектом. Добір задач для розв’язування теж має практичне спрямуван-ня. Наводжу деякі приклади:

• Нікелювання роблять струмом густиною 100 А/м2. Через який час шар нікелю до-сягне товщини 0,005 мм?

• Який опір в робочому ста-ні має 100-ватна лампа, роз-рахована на 220 В. Який струм тече через лампу?

• Знайти струм короткого замикання, якщо у провіднику опором 5 Ом тече струм 0,7А, ЕРС джерела 1,2 В.

• Яку напругу слід створи-ти між анодом та катодом ва-куумної трубки, щоб розігнати електрони зі стану спокою до швидкості світла?

• Апарат для контактного зварювання працює під на-пругою 0,1 В при силі струму в 10000 А. Яку енергію споживає апарат протягом години? Ви-значте споживану потужність.

За бажанням та можли-востями студенти можуть оформити доповіді у вигляді презентацій, таблиць, крос-ворду, підготувати вікторину для одногрупників, продемон-струвати досліди тощо. Як показує досвід, така форма доповідей в останній час стає найбільш вживаною, користу-ється у студентів особливою популярністю, бо дозволяє використовувати різного виду анімації, фрагменти фільмів тощо. Тому слід передбачити наявність відповідної техніки: комп’ютера та мультимедійно-го проектора з екраном.

Формування бригад відбу-вається з урахуванням симпа-тій та схильностей студентів. Слід передбачити також вклю-чення до їх складу студентів, до яких не виявили особливих симпатій. Розподіл обов’язків в межах самої бригади доціль-но доручити самим студентам, але керівник має бути зазда-легідь визначений.

Робота над проектом є на-вчальною. Наперед визнача-ються часові межі виконання окремих видів робіт. Розгля-даються результати, які зго-дом виносяться на обгово-рення всіх студентів. Захист проектних робіт відбувається на підсумковому занятті. Та-ким чином, в ході підготовки та проведення заняття студенти залучаються до різних форм роботи:

• пошук, систематизація та оформлення матеріалу;

• підготовка доповіді;• розв’язування розрахун-

кових задач, запропонованих вчителем;

• безпосередня доповідь та відповіді на питання одногруп-ників та викладача.

В результаті роботи над за-пропонованим проектом сту-денти усвідомлюють, що за-кони пробігання електричного струму в різних середовищах мають практичне застосуван-ня в різних галузях: хімії, мета-

92

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

лургії, енергетиці, електротех-ніці тощо. Оцінювання проекту включає як врахування науко-вості підібраного матеріалу, його відповідності темі, повно-ту й правильність розкриття обраних питань, так і оформ-лення результату, якість до-повіді, відповіді на поставлені питання. При цьому внесок кожного в роботу над проек-том оцінюється керівником бригади.

Захист проектної робо-ти може використовуватися як окремий елемент заняття, органічно вплітаючись в його структуру. Так, під час ви-вчення теми «Теплові маши-ни» загальна будова тепло-вої машини вимальовується в результаті розгляду окремих проектних робіт, в яких вивча-лися парова турбіна, двигун внутрішнього згорання та ре-активний двигун. Проектним продуктом стали не тільки ані-мації та презентації (результат інформаційного проекту), але й діюча модель парової турбі-ни, виготовлена самими сту-дентами.

Результатом роботи над проектом може бути не тільки доповідь та її презентація. До-

сить широкою популярністю користуються прикладні про-екти, які завершуються виго-товленням наочності, вимірю-вальних приладів тощо. Так, проект «Вологість повітря та її вимірювання» має результа-том створення діючого псих-рометра, а сам опис містить доведення актуальності прак-тичного визначення віднос-ної вологості повітря, будову та принцип дії приладу для її вимірювання. Розглядаючи світлові явища, студенти ви-готовляють камеру-обскуру як прообраз фотоапарата, охоче демонструють та пояснюють принцип її роботи на осно-ві прямолінійного поширення світла.

Розвиток сучасної техніки значно урізноманітнює проек-тні продукти. Останнім часом популярними стали проекти по вивченню властивостей ре-човини: власноруч поставлені досліди та фіксація їх резуль-татів на відео. Як приклад, можу навести відео з явищем дифузії під час заварювання чаю, демонстрація твердих властивості води, принципу Бернуллі, вирощених криста-лів тощо. До таких прикладних

проектів охоче долучаються студенти, яким важко дається навчання. В процесі роботи над проектом вони не тільки опановують навчальний мате-ріал, але й значно підвищують власну самооцінку та свій ав-торитет серед однолітків.

Найскладнішим для впро-вадження у навчальний про-цес дослідницьких проектів є організація цієї діяльності, а особливо підготовчий етап. При плануванні на навчаль-ний рік необхідно заздалегідь виділити провідну тему чи де-кілька тем, які будуть винесені на проектування. За умови ви-несення на самостійне опра-цювання частини навчального матеріалу, доцільно зв’язувати тематику проектів саме з таки-ми питаннями. Далі слід сфор-мулювати відповідну кількість як індивідуальних, так і гру-пових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формуван-ня необхідного досвіду.

Навожу приклади вибору тем проектів при вивченні фі-зики на першому курсі з розпо-ділом по модулях:

Назва модуля Назва проекту Перелік тем в проекті

Механіка «Фізичні основи дії най-простіших механізмів»

1. Ричаг та його використання.2. Похила площина та її використання3. Блок та його використання

Молекулярна фізика та термоди-

наміка

«Вологість повітря та її вимірювання»

1. Значення вологості повітря в побуті та техніці

2. Прилади для вимірювання вологості по-вітря.

«Теплові машини» 1. Парова турбіна2. Двигун внутрішнього згорання3. Реактивний двигун4. Вплив теплових машин на навколишнє

середовище

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 93

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

Всі проекти – навчальні, се-редньої тривалості. До них за-лучаються студенти однієї гру-пи. Кількість осіб, що беруть участь в розробці окремої теми може коливатися – від трьох осіб залежно від рівня підго-товки групи. Перед учасниками проекту ставиться конкретне за-вдання, за необхідності дається план проекту, вимоги до оформ-лення результату – проектного продукту. Але за студентами залишається право творчості: добір більш цікавого, на їх дум-ку, матеріалу, зміна характеру продукту, оформлення доповіді. Дуже ефективним є використан-ня невеликих методичних реко-

мендацій чи інструкцій, де вка-зується необхідна і допоміжна література для самоосвіти, ви-моги вчителя до якості проекту, форми і методи кількісної оцінки результатів, алгоритми проек-тування. Такі рекомендації слід розробляти для кожного про-екту окремо, а тому це кропітка робота для викладача.

Під час безпосередньої роз-робки студентами проектів не-обхідно організувати роботу та-ким чином, щоб вони навчалися:

• визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання;

• шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні;

• здійснювати і аргументува-

ти вибір;• передбачати наслідки ви-

бору;• діяти самостійно (без під-

казки);• порівнювати отриманий ре-

зультат з еталонним;• об'єктивно оцінювати про-

цес (саму діяльність) і результат проектування.

Проектна діяльність передба-чає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів приму-шує студентів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє ста-новленню, формує соціалізова-ну особистість, працюючи у ко-манді, діти вчаться взаємодіяти

Електростатика. Закони постійного

струму

«Вплив речовин на електричні поля»

1. Електростатичний захист.2. Конденсатори та їх використання в радіотехніці

«Електричний струм в різних середовищах»

1. Струм в металах2. Струм в електролітах3. Струм в газах4. Струм у вакуумі5. Струм у напівпровідниках

Магнетизм. Елек-тромагнітні коливан-

ня та хвилі

««Вплив речовин на магнітні поля»

1. Діамагнетики в магнітному полі2. Парамагнетики в магнітному полі3. Феромагнетики в магнітному полі

«Шкала електромагніт-них хвиль»

1. Низькочастотні випромінювання.2. Радіохвилі та їх використання3. Інфрачервоне випромінювання4. Ультрафіолетове випромінювання5. Рентгенівське випромінювання6. Гама-випромінювання

Оптика «Оптичні системи» 1. Перископ2. Телескоп3. Мікроскоп4. Фотоапарат 5. Око. Дефекти зору та їх усунення

«Хвильові властивості світла»

1. Просвітлення оптики2. Інтерференційний контроль якості об-

робки поверхонь3. Практичне використання поляризованого

світла

94

ІНТ

ЕРА

КТ

ИВ

НЕ

НА

ВЧ

АН

НЯ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

один з одним, вирішувати мож-ливі конфлікти, набувати нави-чок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідаль-ність за вибір рішення, аналізу-вати результати діяльності.

Досвід свідчить, що най-складніше самостійно розподі-ляти обов'язки. Важливо зазна-чити, що тут слід дотримуватися принципу "кожний робить те, що зможе зробити краще інших". Становленню особистості спри-яє також необхідність допомог-ти один одному, оцінювати один одного, критикувати, а найголо-вніше – нести відповідальність за свою роботу перед собою, своєю групою, всім колективом.

Результати роботи над про-ектом доводяться до відома всіх учасників освітнього про-цесу. Це може бути підсумкове заняття, або конкретне місце в структурі заняття, якщо проект навчальний. Наприклад, в темі «Теплові машини» питання, пов’язані з охороною навколиш-нього середовища, були підсум-ками роботи студентів над від-повідним проектом.

Якщо проект стосувався по-занавчального матеріалу, його результати доцільно розгляну-ти на позааудиторних заходах: виховних годинах, конференці-ях тощо. Прикладом може бути конференція «Фізика в моїй спеціальності» в межах тиж-ня природничих дисциплін, до якої залучалися студенти дру-гого курсу, які вже пройшли на-вчальну практику, мають певний досвід роботи з інформацією та практичні навички створен-ня презентацій. До роботи над відповідними проектами долу-чилися студенти спеціальності

«Технологія обробки матеріалів на верстатах та автоматичних лініях» та «Обслуговування про-грамних систем та комплексів». В результаті роботи був ство-рений відеоролик «Плазмове різання металів», презентації, пов’язані з використанням фі-зичних процесів та явищ в назва-них спеціальностях. Особливий інтерес викликали презентації «Від піска до комп’ютера» та «Фізика комп’ютера», в яких було показане практичне засто-сування вивченого на заняттях з фізики матеріалу.

Дотримання виділених етапів в організації проектної діяльнос-ті дозволяє оптимізувати роботу як вчителя, так і студентів, дає простір студентській творчості, активізує їх пізнавальну діяль-ність.

Виходячи з вищезазначено-го, можна зробити висновок, що метод проектів відіграє значну роль в розвитку пізнавальної активності студентів. Студенти, розробляючи проект, вчаться працювати з літературою, від-бирати, аналізувати та систе-матизувати матеріал, проводи-ти дослідницьку діяльність, що безперечно активізує їх пізна-вальні інтереси. Підвищується також їх інформаційно-комуні-каційна культура, розширюєть-ся кругозір. Неабияке значення мають також навички роботи в колективі, вміння брати на себе відповідальність, планувати ді-яльність, дослухатися до думки товаришів. Певна самостійність діяльності студентів під час ро-боти над проектом дає простір розвитку не тільки логічного мислення, але й польоту фан-тазії, простір для творчості та

креативності.Введення елементів про-

ектного навчання стимулює розвиток творчого потенціалу як студентів, так і викладача. Адже останній теж не залиша-ється осторонь, а намагається розв’язати поставлену задачу разом зі студентами, постійно знаходиться в пошуку як тем, ці-кавих для студентів, так і необ-хідних для подальшого розвитку їх навчальних навичок.

Але для успішного втілення в життя методики проектного навчання недостатньо лише бажання та вміння педагога ор-ганізувати проектну діяльність студентів. До такого виду робіт студентів слід готувати. Як по-казує досвід, якісні проекти го-тують студенти старших курсів, тоді як першокурсники найчасті-ше обмежуються виготовленням презентації по заданій вчителем темі. При використанні методу проектів слід ретельно підбира-ти тематику проектів, яка б була цікавою для всіх, враховувати підготовленість і можливості студентів, поступово привчати їх до самостійної проектної ді-яльності.

Слід також зазначити, що при навчанні фізики не можна обмежуватися використанням тільки проектної технології. Вдале поєднання елементів проблемного, розвиваючого на-вчання, інтерактивних техноло-гій дозволяють зробити заняття з фізики цікавими та захоплюю-чими, стимулюють пізнавальну активність студентів і, як наслі-док, їх схильність до неперерв-ної освіти.

Список використаних джерел1. Генкал С.Є. Індивідуальні освітні проекти як засіб реалізації пізнавальних потреб учнів

профільних класів //Педагогічні науки: зб. наук. пр. – Суми : ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. – Ч. ІІ. – С. 200–206.

2. Гончаренко С.Ц. Український педагогічний словник. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.3. Зимняя И.А. Основы педагогической психологии. – М., 1980. – 345 с. 4. Полат Е. Метод проектов : типология и структура // Лучшие страницы педагогической

прессы. – 2004. – №1. – С.9–17. 5. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 95

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

Докорінні зміни в соціаль-но-економічних умовах життя нашого суспільства вимага-ють змін у діяльності педагога і, в першу чергу, потребують спрямування його взаємодії зі студентом на користь процесів саморозвитку і самоорганіза-ції. У зв’язку з цим розробля-ються і різні технології аналі-зу, моніторингу педагогічної діяльності, які націлюють на посилення самостійності сту-дентів, на розвиток процесів саморегуляції спільної діяль-ності викладача та студентів і сприяють підвищенню якості освітнього процесу в цілому.

Моніторинг будь-якого про-цесу в освіті називається освітнім моніторингом [1,3,4].

Освітній моніторинг є ме-ханізмом адаптивного управ-ління [1]. Об’єктом освітньо-го моніторингу є діяльність (функціонування) суб’єктів освітньої системи. Предме-том – динаміка змін в освітній системі як основа її розвитку. Метою освітнього моніторингу є спрямування розвитку освіт-ньої системи на бажаний ре-зультат.

Наслідком освітнього мо-ніторингу є рефлексивний розвиток суб’єктів освітньої системи та зміни у освітній ді-яльності.

Інструментарієм освітнього моніторингу є факторно-крите-ріальні моделі діяльності, які

розробляються на основі ква-ліметричного підходу.

Кваліметрія – наукова дис-ципліна, яка вивчає методо-логію і проблематику комплек-сних кількісних оцінок якості будь-яких об’єктів – предметів або процесів.

Кваліметричний підхід (ква-лі – якість, метро – міряти) передбачає кількісний опис якості предметів або процесів (кількісна оцінка якості).

Основний метод кваліме-трії – експертний. Зараз роз-вивається педагогічна ква-ліметрія. Це використання методів загальної кваліметрії в педагогічних вимірюваннях для кількісної оцінки психоло-го-педагогічних і дидактичних об’єктів. Основним методом педагогічної кваліметрії є ме-тод групових експертних оці-нок (метод Дельфі).

Як зазначає Єльникова Г.В., для розробки факторно-крите-ріальних моделей в освіті спо-чатку виділяються фактори впливу на конкретну діяльність (студента, викладача, дирек-тора тощо). Для кожного фак-тора визначаються змістові критерії. Потім обчислюються вагомості факторів і критеріїв

за методом Дельфі. Все отри-мане зводиться у спеціальну таблицю, яка закінчується гра-фою, де зазначається коефіці-єнт виявлення критеріїв (кое-фіцієнтів вагомості) – бальна оцінка в частках одиниці. Об-числення може здійснюватися і як індексна оцінка (частка від загальної кількості вимог, що визначені й затверджені коле-гіально) [2].

Відповідно до алгоритму (процедури) розробки квалі-метричної моделі, запропоно-ваної Єльниковою Г.В.[1], для створення факторно-крите-ріальної моделі оцінки якості діяльності викладача на на-вчальному занятті творчою групою викладачів коледжу були виокремлені чотири голо-вні, з нашої точки зору, фак-тори:

- підготовка та організація навчального заняття;

- зміст навчального заняття;- структура навчального за-

няття;- техніка проведення на-

вчального заняття. Кожен з факторів ми деталі-

зували через критерії першого порядку (табл.1).

ÐÎÇÐÎÁÊÀ ÊÂÀ˲ÌÅÒÐÈ×Íί ÌÎÄÅ˲ IJßËÜÍÎÑÒ² ÂÈÊËÀÄÀ×À ÍÀ ÍÀÂ×ÀËÜÍÎÌÓ ÇÀÍßÒÒ²

Костянтин Юрченко,завідувач навчально-методичної лабораторії Комунального вищого навчального закладу«Запорізький педагогічний коледж» Запорізької обласної ради

Ïåäàãîã³÷íà êâàë³ìåòð³ÿ – öå âèêîðèñòàííÿ ìåòîä³â çàãàëüíî¿ êâàë³ìåò𳿠â ïåäàãîã³÷íèõ âèì³ðþâàííÿõ äëÿ ê³ëüê³ñíî¿ îö³íêè ïñèõîëîãî-ïåäàãîã³÷íèõ ³ äèäàêòè÷íèõ îá’ºêò³â.

96

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Таблиця 1. Фактори та критерії

І. Підготовка та організа-ція заняття

1.Наявність та використання різноманітних засобів навчання (під-готовка та використання ІКТ, демонстраційного, роздаткового матері-алу тощо)

2.Ефективність використання завдань для самостійної роботи студентів (тексти лекцій, інструкції, опорні конспекти, посилання до джерел інформації та ін.)

3.Наявність завдань для контролю та самоконтролю

ІІ. Зміст заняття

1. Мотивація вивчення теми, розділуу

2. Професійна спрямованість навчального заняття

3. Реалізація принципу науковості

4.Використання елементів проблемності

5. Наступність, міжпредметність та інтеграція навчання

6. Узагальнення знань, формулювання висновків

7. Відповідність результату заняття поставленим завданням

ІІІ. Структура заняття 1. Формулювання головних цілей і завдань

2. Логічність побудови заняття, взаємозв'язок його структурних елементів

Таблиця 2. Кваліметрична модель діяльності викладача на навчальному занятті

ІІІ. Структура заняття 3.Контроль (самоконтроль) навчальних досягнень студентів

4.Рефлексія

5.Оптимальність домашнього завдання

ІV. Техніка проведення заняття

1. Організація суб'кт-суб'єктної взаємодії, співробітництва викла-дача зі студентами

2. Застосування діяльнісного підходу, інтерактивних методів на-вчання

3. Вибір і вміле використання оптимальних (відповідно до мети заняття) методів і прийомів навчальної діяльності студентів

4. Щільність навчального заняття

5. Сприятливий психологічний клімат

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 97

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

Важливим елементом реа-лізації кваліметричного підходу є визначення вагомості (значу-щості) кожного показника. Для цього застосовується експерт-ний метод (метод Дельфі). Екс-пертами виступили викладачі

коледжу, яким було запропо-новано проранжувати спочатку фактори за їх важливістю для якісної діяльності на навчаль-ному занятті, а потім – критерії в межах кожного фактора.

Одержані результати були

узагальнені і визначені вагомос-ті факторів та критеріїв в межах кожного фактора. Результуюча кваліметрична модель діяль-ності викладача на навчально-му занятті подана в таблиці 2.

98

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Під час спостереження на-вчального заняття у колег від-відувачі одержують бланк з інструкцією експерту: «Пропо-нуємо Вам визначити, наскіль-ки діяльність викладача на на-вчальному занятті відповідає зазначеним в кваліметричній моделі критеріям. При відпо-віді на питання:

- „так, повністю відповідає” – виставляється 1,00 бал;

- „так” > „ні” – 0,75 бала;- „так” = „ні” – 0,50 бала;- „так” < „ні” – 0,25 бала;- „ні, не відповідає” – 0,00

балів Результат виставте у колон-

ку «Коефіцієнт відповідності» напроти відповідного крите-рію.

Розроблена кваліметрич-на модель слугує своєрідною «лінійкою» вимірювання якості заняття, зрозумілою всім ви-кладачам, оскільки до ранжу-вання факторів і критеріїв за-лучається увесь педагогічний колектив.

Результуючі коефіцієнти по кожному фактору в колонці «Часткова оцінка факторів», одержані після обробки даних

відвідувачів заняття, порівню-ються з коефіцієнтами ваго-мості відповідних факторів у колонці «Вагомість факторів» (табл. 2): що менша різниця між ними, то вища якість діяль-ності викладача на навчаль-ному занятті. Якщо ж різниця значна, то потрібно детальні-ше проаналізувати відповід-ність коефіцієнтів, одержаних по кожному критерію (колонка «Часткова оцінка критеріїв»), і коефіцієнтів кваліметричної моделі (колонка «Вагомість критеріїв») в межах кожного фактора: величина різниці між ними вказує напрямки удоско-налення якості заняття.

Інтегральним показником якості навчального заняття є сума часткових оцінок кожно-го фактора (табл. 2), які ви-раховуються на основі оброб-ки даних оцінки ефективності заняття кожним відвідувачем (колонка «Часткова оцінка факторів»). Інтегральний по-казник знаходиться в межах від 0 до 1:

- до 0,5 – недостатній рі-вень діяльності викладача;

- від 0,5 до 0,54 – кри-

тичний рівень діяльності ви-кладача;

- від 0,55 до 0,75 – до-статній рівень діяльності ви-кладача, відповідає вимогам навчального закладу;

- від 0,75 до 1,00 – опти-мальний рівень діяльності ви-кладача (включаються меха-нізми саморегуляції).

Узагальнення даних в ме-жах циклової комісії та на-вчального закладу загалом вказують напрямки методичної роботи для підвищення якості діяльності викладачів на на-вчальних заняттях.

Висновки. В запропоно-ваній кваліметричній моделі фактори діяльності виклада-ча розкриваються через кри-терії першого порядку, які є досить узагальненими. Тому наступним кроком має бути їх деталізація через критерії другого, а можливо, й третього порядку. Це дасть можливість ефективніше відслідковувати якість навчального заняття та, як результат, – спрямовувати освітній процес у навчальному закладі на підготовку компе-тентного фахівця.

Список використаних джерел1. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в

регіоні / Монографія. − Харків : Крок, 1999. − 303 с.2. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління (тексти лекцій). − К. : ЦІППО АПН Укра-

їни, 2003. − 133 с.3. Подмазін С.І. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління освітніми системами

// Освіта і управління, 1997. − №1.– С. 137−139.4. Приходько В.М. Моніторинг якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального

закладу : педагогічні основи й управлінський аспект : монографія / В.М. Приходько. – 2011. – 460 с.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 99

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

Будь-яка спроба точно ви-значити час виникнення тестів нагадує прагнення географів знайти точний початок вели-кої річки, яка витікає безліччю струмочків з великого болота. Приблизно так само і з теста-ми. Ще в середині III тисячоліт-тя до н. е. у Давньому Вавило-ні проводилися випробування випускників до шкіл, де готу-валися переписувачі. Завдяки великим на той час знанням, професійний переписувач був центральною постаттю месо-потамської цивілізації; він умів вимірювати поля, ділити май-но, співати, грати на музичних інструментах. Під час випробу-вань перевіряли вміння розу-мітися на тканинах, металах, рослинах, і навіть знання всіх чотирьох арифметичних дій, і, природно, вміння писати.

У древньому Єгипті мисте-цтву жерців навчали лише з тих, хто витримував систему певних випробувань. Спочатку кандидат проходив процедуру, яку сьогодні б назвали співбе-сідою. Так з’ясовували біогра-фічні дані, рівень освіченості, оцінювали зовнішність, вміння вести розмову. Потім переві-ряли вміння – трудитися, слу-хати, мовчати. Проводили ви-пробування вогнем, водою і загрозою смерті.

Упровадження новітніх тех-нологій навчання, що ґрун-тується на нових підходах

подання та засвоєння на-вчальної інформації, потребує нових, сучасних методів їх ви-мірювання й оцінювання.

Пошук досконалих методів вимірювання рівня навчальних досягнень студентів на сучас-ному етапі розвитку інфор-маційних технологій набуває надзвичайної актуальності, оскільки об'єктивізація про-цесу вимірювання, забезпе-чуючи зворотний зв'язок, дає можливість координувати цей розвиток. Отже, об'єктивні та точні методи вимірювання й оцінювання знань стають од-нією з рушійних сил наукового прогресу.

Використання тестів у на-вчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвива-ються наші уявлення про при-значення та педагогічні мож-ливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи об-робки результатів тестування та їх інтерпретації.

Відомо, що тільки правиль-но складений тест дає мож-ливість повністю відповідати сучасним цілям навчання й освіти. Багато викладачів ма-

ють певні труднощі в розробці таких тестів та їх правильному методичному застосуванні. Та-ким чином можна констатува-ти, що в цьому плані необхідні певні рекомендації.

Отже, тестування як фор-ма контролю має древню іс-торію, яка передбачає пере-вірку засвоєних знань різними формами. І на сучасному рівні розвитку освіти тести стають необхідним інструментом у пе-ревірці засвоєних студентами знань.

Перші тести для обробки ефективного контролю за на-вчанням, умінь і навиків знань з’явилися на початку ХХ сто-ліття. Вони швидко завоювали популярність серед викладачів вузів і шкіл у Англії й США.У практиці тестування характе-ризувалося серйозними проти-річчями: зі зростанням кількос-ті тестів і тестових досліджень мали місце спроби гальмуван-ня і навіть заборони.

Застій в розробці тестів та їхньому застосуванні тривав близько сорока років – з серед-ини 30–х до 70–х років, після чого знову почали з’являтися публікації в цьому плані, спря-мовані як на користь тестів, так

ÒÅÑÒ ßÊ ÇÀѲÁ ÎÖ²ÍÞÂÀÍÍß ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÕ ÄÎÑßÃÍÅÍÜ ÑÒÓÄÅÍÒ²Â

Алла Єлісєєва,викладач Будівельного коледжу Житомирського національного агроекологічного університету

Íà ñó÷àñíîìó ð³âí³ ðîçâèòêó îñâ³òè òåñòè ñòàþòü íå-îáõ³äíèì ³íñòðóìåíòîì ó ïåðåâ³ðö³ çàñâîºíèõ ñòóäåí-òàìè çíàíü.

100

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

і проти них. Типові аргументи опонентів тестового методу зводилися до загального ви-гляду, з наступним тверджен-ням: тести використовують у капіталістичних країнах, де з їх допомогою вирішуються пи-тання расової і класової дифе-ренціації:

• ніякі методи виміру не-спроможні замінити викладача і особистий досвід;

• застосування тестів при-нижує гідність особистості, особливо у випадках, коли одержувані бали виявляються нижчими від середнього рівня;

• у педагогіці немає цілком точної одиниці виміру, і тому годі було марнувати час, сили і засоби на розробку неточних методів.

У цих твердженнях багато спірного, і навіть помилкового. Що ж до застосування тестів з метою расової і класової ди-ференціації, то навряд чи тут треба звинувачувати тести. Як і будь-який засіб, є підстави для використання його на ко-ристь чи на шкоду, залежно від ідеології, політики, компетен-ції, цільових установок тощо. Можливо приниження гідності особистості, наклеювання яр-ликів тощо.

У науку слово «тест» потра-пило вже з англійської мови, де означає «випробування, проба, перевірка». За словни-ком, тест – це стандартизова-не, часто обмежене у часі ви-пробування, призначене для встановлення кількісних і якіс-них індивідуально-психологіч-них відмінностей. Цей термін був введений Р. Кеттеллом, а перший тест створив видатний англійський учений Френсіс Гальтон, родич Дарвіна. Фрейд і Юнг згодом дуже багато запо-зичили з методики Гальтона.

За визначенням відомого російського тестолога В. Ава-несова “педагогічний тест – це система паралельних завдань специфічної форми, розташо-ваних у зростаючому за сту-

пенем складності порядку, що дає змогу якісно та ефектив-но виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих”.

Слід враховувати такі осо-бливості у питанні методики використання тестів контролю результатів навчання студентів.

Основні функції перевірки з оцінкою результатів навчання:

▪ контрольно-коригуваль-на (діагностична), що забезпе-чує зв’язок «вчитель – учень», внесення коректив у методику навчання, перерозподіл на-вчального часу між різними питаннями теми тощо, дозво-ляє здійснювати діагностику причин відставання студентів;

▪ атестаційна, що з харак-теристикою рівня навчання студента є основою його атес-тації, і навіть найважливішим компонентом атестації роботи викладача освітнього закладу;

▪ обліково-контрольна (ін-формаційна), яка систематич-но дозволяє викладачу фік-сувати результати навчання студентів і судити про успіш-ність кожного, його досягнення і недоліки у навчальній роботі;

▪ навчальна, котра допо-магає повторити матеріал, ак-центувати увагу на головних запитаннях й найважливіших світоглядних ідеях курсу, вка-зує на типові помилки, що сприяє закріпленню і погли-бленню знань;

▪ виховна (мотиваційна), яка стимулює студентів до по-дальшої навчальної роботи, поглиблення своїх знань, роз-виває вміння самоконтролю і самооцінки.

Україна також долучила-ся до впровадження тестово-го контролю знань як єдиної оцінки знань європейського стандарту. Постанова КМУ від 31.12.2005 р. "Про невідклад-ні заходи щодо запроваджен-ня зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти" пришвидшила процес підготовки країни до запровадження обов`язкового

незалежного оцінювання у ви-гляді тестування. Враховую-чи високий культурний рівень українців, тестування було від-кореговано відповідно до ві-тчизняних реалій і доповнило-ся творчим завданням (твором на визначену тему).

У 2008 році було прове-дено всеохоплююче зовніш-нє незалежне оцінювання, яке засвідчило організаційну спроможність утілювати вели-комасштабні системні рефор-ми. Це найбільш суспільно значуща і масштабна подія в українській освіті за остан-ні роки, яка має стратегічний характер. З того часу було остаточно вирішено повністю перевести випускні іспити у школах у формат загальнона-ціонального зовнішнього неза-лежного оцінювання і зробити їх складання єдиним способом вступу до вищих навчальних закладів.

Дотримання етичних норм є неодмінною частиною профе-сійної підготовки тих, хто пра-цює із тестами. Тестові методи не покликані заміняти викла-дача та їх особистий досвід, а навпаки, мають допомагати йому, звільнивши його від ру-тинної праці та дати цим мож-ливість зосередитися на під-вищенні якості викладання. На основі вищесказаного можна виділити такі завдання тестів:

1) систематизувати термі-нологічну базу з оцінювання знань студентів методом тес-тування;

2) узагальнити чинні під-ходи до типології тестових за-вдань і вимоги до їх створення;

3) показати приклади засто-сування тестових завдань для визначення навчальних досяг-нень.

Запровадження новітніх технологій у системі освіти зу-мовлює нові підходи в оціню-ванні навчальних досягнень із будь-якої дисципліни.

Серед основних форм контролю знань студентів (по-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 101

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

передній, тематичний, під-сумковий) особливе місце займає поточний контроль, мета якого – відстежувати пе-ребіг процесу навчання, отри-мувати інформацію про відпо-відність навчальних досягнень студентів вимогам чинної про-грами. Таке поточне оціню-вання здійснюється майже на кожному занятті у формі усно-го опитування, різноманітних диктантів, творчих завдань тощо. Але якщо зовнішнє неза-лежне оцінювання здійснюєть-ся у формі тестування, то до-цільно поряд із традиційними методами і формами перевірки знань використовувати тестові форми контролю. Ефективне застосування тестів вимагає від викладача ознайомлення з типами тестових завдань, загальними підходами до їх створення та особливостями оцінювання.

Це питання і в українській педагогіці потребує ґрунтовно-го дослідження.

Фундаментальні праці з тестових технологій можна знайти в американських пе-дагогів (Н. Гронлунда (2005), А. Анастазі (2007)), а також у російських вчених (В. Аван-сова (1998, 2005), А. Майо-рова (2002), М.Челишкової (2002)). В Україні над пробле-мою оцінювання навчальних досягнень працювали чимало педагогів, але цікавилися осо-бливостями застосування тес-ту як інструменту вимірювання знань лише окремі з них (І. Бу-лах (1995, 2005), Л. Коваленко (2006), Л. Паращенко (2003, 2006), Н. Пастушенко (2003), М. Барна (2003), В. Шпильо-вий (1997) та інші).

Отже, до тестів не можна включати будь-які завдання, а тільки такі, які відповідають певній формі, змісту, рівню складності, які пройшли фахо-ву і статистичну експертизи та отримали позитивні характе-ристики. Такі завдання назива-ють “тестовими завданнями”.

Вони забезпечують високу ва-лідність і надійність тесту – най-важливіші критерії його якості.

Валідним (з англ. validiti – значимість, аргументованість, умотивованість) вважають та-кий тест, який справді вимірює те, для чого його призначено.

Надійність тесту засвідчує, наскільки точно він вимірює досліджуване явище. У нав-чальному процесі під час поточного чи тематичного контролю використовують за-вдання в тестовій формі, тоб-то завдання, яке відповідає певній формі, але не пройшло відповідних експертиз.

Кожне тестове завдання має оцінювати певний рівень когнітивного домену. За Б. Блумом, розрізняють шість когнітивних рівнів:

1. Рівень знання (вимагає згадати раніше засвоєний ма-теріал).

2. Рівень розуміння (вима-гає інтерпретації вивченого матеріалу).

3. Рівень застосування (ха-рактеризує здатність викорис-товувати вивчений матеріал у нових ситуаціях).

4. Рівень аналізу (здатність розкласти ціле на частини).

5. Рівень синтезу (складан-ня цілого з частин).

6. Рівень оцінювання (здат-ність давати оцінку, зокрема критичну, процедурам, висно-вкам, доказам, перспективам тощо).

Тестові завдання рівнів аналізу, синтезу і оцінюван-ня тісно пов’язані між собою. Певний когнітивний рівень зу-мовлює зміст і структуру тес-тових завдань, що лежить в основі їх типології. За наявніс-тю або відсутністю варіантів відповідей виділяють завдан-ня закритої форми (вибір пра-вильної відповіді із переліку можливих варіантів) та відкри-тої форми (самостійне форму-лювання відповіді на запитан-ня за його змістом).

Н. Гронлунд називає ці типи

завдань відповідно на вибір відповіді та на надання відпо-віді.

За такими двома критерія-ми можна класифікувати най-поширеніші види тестових за-вдань:

Тестові завдання закритої форми:

• з вибором однієї пра-вильної відповіді;

• з вибором кількох пра-вильних відповідей;

• на встановлення відпо-відності;

• на відтворення послідов-ності.

Тестові завдання відкритої форми:

♦ з короткою відповіддю; ♦ з розгорнутою відповіддю.

Завдання закритої форми містять дві частини: постанов-ку завдання й можливі варіан-ти відповідей. Правдоподібні відповіді (не точні, але схожі на правильні) називають дис-тракторами. В ідеалі кожен дистрактор однаковою мірою мають використовувати усі учні, які вибирають непра-вильну відповідь. Дистрактор, який не вибирають, називають непрацюючим.

Непрацюючі дистрактори із завдань треба видалити. Усі дистрактори повинні мати при-близно однаковий обсяг і бути рівномірно привабливими для учнів. Не рекомендують вико-ристовувати в дистракторах слова “усе”, “жодного”, “за-вжди”, “ніколи”, оскільки вони сприяють вгадуванню пра-вильної відповіді. Відповідь на одне завдання не може дава-ти відповіді на інше завдання тесту. Дистрактори повинні граматично узгоджуватися із умовою – основною частиною завдання тесту. Умова завдан-ня повинна містити одну за-кінчену думку, бути стислою, чіткою, без двозначності.

Не бажано використовува-ти в умові завдання запере-чення. Щодо стверджувальної чи питальної форми тестового

102

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

завдання, то єдиної думки в тестологів немає. В. Аванесов, наприклад, вважає, що умову завдання слід формулювати як твердження, яке перетво-риться на дійсний або помил-ковий вислів, коли підставити один із варіантів відповідей.

Отже, до розробки тестів кожен спеціаліст має підійти з точки зору компетентності та потрібності використання тих чи інших тестів. Адже вони мають принести знання, а не викликати у студента переляк перед невідомим та незрозумі-лим.

ВИСНОВКИВходження України у світо-

вий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освіт-ніх стандартів, у відповідність до норм світового співтовари-

ства. Досі вона не відповідала цим нормам. Це не сприяло підвищенню рівня освіченос-ті молодого покоління, погли-блювало розрив між якістю знань учнів європейських кра-їн та Україною.

З одного боку, вітчизняна освітня модель ‒ виважена та збалансована система надан-ня систематизованих знань, що будувалася протягом бага-тьох десятиліть, з іншого ‒ не завжди гнучка та не в повно-му обсязі здатна відповідати за підготовку учнів до вступу до закладів вищої освіти на високому професійному рівні. Спираючись на багаторічний досвід у галузі розробки та за-провадження механізмів педа-гогічного контролю, вітчизняна система освіти звернула увагу

на світовий досвід організації тестувань.

Позитивні моменти тесту-вання:

j тести виявляються зна-чно більш якісним, простим і ефективним способом оціню-вання, оскільки стандартизо-вана процедура їх проведення;

j тести більш ємний ін-струмент, показники тестів орієнтовані на вимір ступеня, визначення рівня засвоєння ключових понять, розділів на-вчальної програми, умінь, на-вичок;

j тестування ставить всіх студентів в рівні умови, вико-ристовуючи єдину процедуру і єдині критерії оцінки, що зу-мовлює зниження нервової на-пруги.

ВІРТУАЛЬНАКОМУНІКАЦІЯ

«Віртуальна комунікація» – комунікативна взаємодія суб’єктів, здійснювану за допомогою комп’ютера, завдяки якому створюється особлива модель реальності, яка характеризується ефектом присутності людини в ній та дозволяє діяти з уявними й реальними об’єктами (С.Зайцева [Зайцева С. В. Інтернет-спілкування як нова форма міжособистісної комунікації. – Режим досту-пу: ukrmova.com.ua/.../internet-spilkuvannya-yak-nova-forma-mizhosobistisnoї-komuni...])

Дослідники єдині у визначенні характериних особливостей комп’ютерної комунікації, як-от: • діалогічність, адже особистість може проявити себе лише у спілкуванні та протиставленні

з іншим «я»; • поєднання категорій автор-читач; • статусне рівноправ’я учасників; зняття часових та просторових обмежень; • необмеженість у виборі мовних засобів тощо [Асмус Н. Г. Лингвистические особенности

виртуального комуникативного пространства: дис. на соискание степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 / Н. Г. Асмус. – Челябинск, 2005. – 249 с.]. І «…саме віртуальний світ виявляє «найреальніші» риси людської особистості, допомагає, зокрема і через демократичне мовне спілкування, самоусвідомитися…» [Тищенко О. М. Стиль мови інтернет-спілкування в націо-нальному корпусі української мови / О. М. Тищенко // Лінгво-стилістика: об’єкт – стиль, мета – оцін-ка: [зб. наук. праць / за ред. В. Г. Скляренко]. – К.: Ін-т української мови НАН України, 2007. – С. 362–367., с. 366].

Про актуальне в методичній діяльності : думки й поради експертів: мультимедійний науково-методичний комплекс: авторський колектив /

за наук. ред. проф. Т.М. Сорочан. – К.: 2017. – 728 с.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 103

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

Наука – це угруповання фактів, яке дозволяє виводити на підставі їх загальні закони або висновки.

На початку ХХІ століття від-повідно до суспільно-еконо-мічних потреб людства відбу-ваються зміни в національній системі освіти України, пере-думови й певні елементи яких складалися упродовж багатьох років. Приєднання України до Болонського процесу, одним із головних завдань якого є сприяння Європейському спів-робітництву у забезпеченні якості освіти, входження на-шої держави у трансконтинен-тальну систему комп’ютерної інформації можливе лише за умов створення національного науково-педагогічного інфор-маційного простору, запрова-дження нових інтелектуальних інформаційних технологій на-вчання, включаючи розробку спільних критеріїв та методо-логій оцінки якості освіти.

Натомість у сучасній укра-їнській педагогічний науці не-достатньо розроблені підходи до виявлення критеріїв якості вищої освіти, механізмів мо-ніторингу та процесів його ви-користання. Тому завдання статті полягають в аналізі на-укових підходів до використан-ня моніторингу як засобу ви-вчення якості вищої освіти; у висвітленні процесу організа-ції підготовки та застосування моніторингу; визначенні функ-цій моніторингу; інформацій-ному забезпеченні розробки та реалізації моніторингу [5].

У сучасному розумінні мо-ніторинг виконує роль процесу діагностування. Однак вима-гає уточнення те, що діагнос-тика не займала провідного місця у практиці вищої освіти. Нерідко такі проблемні мо-менти студентського життя, як міжособистісні стосунки, осо-бистісний розвиток студентів, їхній рівень навчальної моти-вації та рівень тривожності, згуртованість колективу, ви-рішувались емпіричним шля-хом, без урахування наукових підходів. Відтак, виникає не-відповідність між реально іс-нуючою практикою та вимога-ми суспільства до якості вищої освіти. Упровадження педаго-гічного моніторингу дозволить психологізувати педагогічну діяльність викладача, освітній процес, що підніме професій-ний рівень педагогічних колек-тивів, підвищить рівень якості вищої освіти. Результати пе-дагогічного моніторингу дозво-лять висвітлити позиції керів-ництва, виявити мікроклімат студентського, викладацького, батьківського колективів, на-даючи тим самим можливість адміністрації коледжу, управ-лінням освіти аналізувати свої дії, відповідно планувати пе-дагогічну діяльність.

Моніторинг використовуєть-

ся в різних сферах суспільної діяльності, а отже, належить до різних галузей наукового знання [2].

Сучасному суспільству по-трібні висококваліфіковані, конкурентоспроможні фахівці, здатні до творчої праці, обмі-ну передовими досягненнями у різних галузях, готові до на-лагодження стосунків та спів-праці із колегами з-за кордону. Власне, усвідомлення цих ви-мог до майбутнього фахівця з боку суспільства та держави в цілому потребує вироблен-ня науково обґрунтованих ре-комендацій щодо підвищення рівня якості освіти та ефектив-ності функціонування освітньої галузі. Системне дослідження якості освіти передбачає ви-вчення комплексу проблем, які охоплюють:

а) з’ясування сутності ба-зових понять якості освіти (її означення, структурні компо-ненти, властивості, критерії та норми);

б) визначення процедур та показників оцінювання якості освіти;

в) проведення моніторингу та прийняття управлінських рішень з метою забезпечен-ня встановлених норм якості освіти на всіх її рівнях.

Основна відповідальність

ÌÅÒÎÄÈÊÀ ÂÏÐÎÂÀÄÆÅÍ-Íß ÌÎͲÒÎÐÈÍÃÓ ÒÀ ÎÖ²ÍÊÈ ßÊÎÑÒ² ÍÀÂ×ÀÍÍß ÑÒÓÄÅÍҲ ÍÀ ÇÀÍßÒÒßÕ ²ÍÔÎÐÌÀÒÈÊÈ

Ольга Сагай,викладач Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії

Ó ñó÷àñí³é óêðà¿íñüê³é ïåäàãîã³÷íèé íàóö³ íåäîñòàò-íüî ðîçðîáëåí³ ï³äõîäè äî âèÿâëåííÿ êðèòåð³¿â ÿêîñò³ âèùî¿ îñâ³òè, ìåõàí³çì³â ìîí³òîðèíãó òà ïðîöåñ³â éîãî âèêîðèñòàííÿ.

104

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

за забезпечення якості осві-ти лежить на закладах освіти, але вона повинна гарантува-тися державою і відповідати міжнародним вимогам. Удо-сконалення систем оціню-вання роботи навчальних за-кладів загалом і навчальних досягнень студентів зокрема є одним із основних засобів за-безпечення якості освіти.

Одним з найбільш універ-сальних методів дослідження предметної області є метод планування експерименту. Його найбільший недолік по-лягає у тому, що отримана математична модель не може бути використана для аналізу процесу, якщо умови його про-тікання значно відрізняються від умов, у яких відбувався експеримент.

Постановка експерименту в лабораторних умовах прак-тично завжди пов'язана з мо-делюванням. Моделювання процесу можна здійснити в повній мірі тільки тоді, коли виконуються основні закони теорії подібності. Сутність те-орії подібності полягає в тому, щоб велику кількість змінних, які характеризують процес, об'єднати в значно менше число безрозмірних величин – критеріїв подібності.

Критерії подібності, як пра-вило, виводять з диференці-альних рівнянь зв'язку. Якщо при вивченні якогось процесу ми володіємо значним обсягом попередніх знань у вигляді рів-нянь, що визначають процес, то краще використовувати те-орію подібності, якщо рівняння задачі невідомі, то потрібно застосовувати метод розмір-ностей. Часто обидва методи використовують паралельно [1].

З розвитком інформаційних технологій виникла можли-вість появи складних статис-тичних алгоритмів факторного аналізу [2,3] для з'ясування структури зв'язку між параме-трами досліджуваного проце-су. Але відомі випадки засто-сування факторного аналізу для редукції даних і виявлення структури взаємозв’язків між змінними стосовно політичних,

соціально-економічних, соціо-логічних та психологічних до-сліджень [3].

Розглянемо особливос-ті використання факторного аналізу у предметній області технічного експерименту. Це допомогає виявити особли-вості виділення з множини характеристик досліджува-ного об’єкту нових факторів, що більш адекватно відобра-жають властивості об’єкта, та знайти приховані, але перед-бачувані закономірності, які визначаються впливом вну-трішніх та зовнішніх причин на досліджуваний об’єкт.

Для аналізу були вибрані результати експерименту по дослідженню стійкості штампів при пробивці отворів у листо-вому матеріалі [4]. Ці резуль-тати були нормовані з метою переходу до безрозмірних ве-личин.

На першому етапі був про-ведений аналіз вкладу кожно-го з досліджуваних факторів у загальну дисперсію за мето-дом головних компонент.

У педагогічній практиці не-рідко використовуються окремі елементи моніторингу у формі контрольних робіт, іспитів, ін-спекторських перевірок. Однак вони недостатньо ефективні, оскільки такий моніторинг має епізодичний характер, зали-шаючи без уваги сам процес навчання та виховання. При цьому рідко використовуються діагностичні методики, за до-помогою яких можна виявити причини недоліків у роботі ко-лективу, зокрема фактори, що впливають на успішність сту-дентів.

В організації моніторин-гу розрізняють моніторинг результатів експерименту в цілому та моніторинг резуль-татів експерименту за окре-мими напрямами. Моніторинг результатів експерименту в цілому проводиться на основі єдиних методик та інструмен-тарію, розроблених для всіх учасників експерименту, а та-кож з використанням власних розробок. Це дає можливість відстежувати результати екс-перименту з єдиних позицій,

виявляти особливості та ре-зультати експериментальної роботи в групі, на курсі або в коледжі [9].

Щоб довести ефективність проведеного дослідження, було підібрано еквівалент-ні групи, що дозволяє зняти вплив багатьох факторів, які викликають зміщення оцінок.

На даному етапі підготовки моніторингу освіти є розроб-ка та добір відповідного діа-гностичного інструментарію: анкети (для адміністрації, ви-кладача, студента, батьків); рекомендації із проведення діагностування; аналіз інфор-мації, механізми обробки, збе-реження та розповсюдження інформації. Моніторинг фор-мується як багаторівнева сис-тема діагностичних процедур, що проводяться з використан-ням методик, які об'єктивно висвітлюють показники якісної вищої освіти. Але при аналізі інформації виокремлюються одиничні об'єкти та найбільш суттєві зв'язки між ними, а та-кож проводиться порівняння [1]. У випадку відсутності по-дібного порівняння система аналізу вважається закритою, і навпаки. Необхідно зазначити, що кількісні виміри здійсню-ються будь-ким, а якісні вимі-ри – експертом у даній галузі. Одним з етапів процесу дослі-дження є відповідна інтерпре-тація результатів дослідження фахівцями (переведення їх на мову педагогіки, психоло-гії, управління) та підготовка відповідних рекомендацій. Важливо, щоб оцінка (інтер-претація) була адекватною, справедливою та об'єктивною.

Моніторинг слід розглядати як педагогічне дослідження. Тому далі пропонується про-грама моніторингового дослі-дження рівня сформованості знань, вмінь та навичок при вивченні курсу інформатики. Діагностичний інструмента-рій надається для вивчення навчально-інтелектуальних умінь (інтелектуальної компе-тенції) шляхом створення пе-дагогічної системи (техноло-гій) навчання.

I. Мета програми: вивчення

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 105

ОС

ВІТ

НІЙ

МО

НІТ

ОР

ИН

Г

рівня сформованості самоос-вітньої компетентності та вмін-ня впроваджувати набуті знан-ня на практиці.

II. Гіпотеза експериментуЯкщо організувати педаго-

гічний процес на основі моні-торингових досліджень, то:

а) для адміністрації коле-джу:

• розширюються можли-вості для вивчення рівня про-фесійної майстерності ви-кладачів щодо формування самоосвітньої компетентності студентів, рівня сформова-ності проектувальних умінь та навичок педагогів, а також для виявлення труднощів щодо проектування навчального середовища на основі моніто-рингових досліджень;

• підвищуються якість та ефективність управління пе-дагогічним процесом;

б) для викладачів: • створюються умови для

реалізації творчого потенціалу викладачів, соціальної адап-тації педагогів до інноваційно-го освітнього середовища;

• підвищується рівень пе-дагогічної культури виклада-чів;

в) для студентів: • забезпечуються умови

для повноцінної самореаліза-ції кожного студента;

• підвищується рівень са-моосвітньої компетентності;

• розширюються можли-вості соціально-психологічної адаптації студентів до творчо-го процесу.

III. Завдання експерименту1. Діагностика рівня сфор-

мованості самоосвітньої ком-петентності студентів з інфор-матики.

2. Визначення утруднень студентів у пізнавальній сфе-рі.

3. Розробка системи корек-ційних завдань щодо розвитку пізнавальної сфери студентів.

4. Експертиза рівня сфор-мованості самоосвітньої ком-петентності студентів з інфор-матики.

IV. Об'єкт дослідження: до-свід реалізації засобів діяль-ності студентів

V. Предмет дослідження: методика роботи зі студента-ми щодо формування самоос-вітньої компетентності

VI. Критерії оцінювання очі-куваних результатів (прогноз):

• рівень сформованості са-моосвітньої компетентності;

• ступінь впливу самоос-вітньої компетентності на удо-сконалення навчальних досяг-нень студентів;

• рівень емоційного ком-форту на заняттях з інформа-тики.

VII. Технологія моніторингу включає такі етапи:

1. Змістовно-контролюючий (діагностичний), який склада-ється з діагностичного інстру-ментарію:

• діагностична контрольна робота з інформатики;

• анкетування студентів; • діагностика емоційного

стану студентів на заняттях за

методикою кольоропису; • тест щодо самооцінюван-

ня рівня сформованості само-освітньої компетентності сту-дентів;

• система творчих завдань; • різні види тестування

студентів з інформатики.2. Оцінювально-результа-

тивний: поелементний аналіз контрольної роботи чи тес-тування, виділення сильних і слабких рис пізнавальної сфе-ри студентів, розробка систе-ми обробки та систематизації інформації.

3. Корекційно-аналітичний: розробка корекційного трена-жера, складання карт для сту-дентів і викладача за результа-тами діагностування, розробка індивідуальних програм для студентів.

4. Управлінський (прийнят-тя управлінських рішень щодо ефективності досліджуваної методики роботи зі студента-ми).

VIII. Висновки (встановлю-ється відповідність між вису-нутою гіпотезою та результа-тами дослідження).

Таким чином, моніторин-говий підхід до формування самоосвітньої компетентності студентів дає змогу створити модель управління освітнім процесом на науковій осно-ві, спрогнозувати позитивні чи негативні тенденції у розви-тку освітньої системи, а також є основою для моделювання перспективного педагогічного досвіду викладача.

Список використаних джерел1. Моніторинг у ЗНЗ/ Упорядник М. Голубенко. – К. : Шкільний світ. 2007.– 128 с.2. Н. Чепурна, Б. Тевлін, О. Бондаренко. Моніторинг методичної роботи. – К. : Шкільний

світ, 2007. 3. Рябова. Моніторинг розвитку навчальної діяльності студентів. – К. : Шкільний світ, 2007. 4. Хриков Є.М. Теоретико-методологічні засади моніторингу професійної підготовки [Елек-

тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.profosvita.org.ua/ru/career/articles/2.html5. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом / Є.М.Хриков. – К. : Знання, 2006. – 365 с. 6. Большая энциклопедия психологических тестов. – 2007. 416 с.7. Андреев В.И. Проблемы педагогического мониторинга качества образования/ В.И.Андреев

//Известия Российской академии наук. – № 1. – 2001. – С. 37.8. Посохова, О. Авер’янова Система моніторингу в інженерно-педагогічному ВНЗ. – Новий

колегіум, 2003. №1. – С. 19–21.9. Майоров А.Н. Элементы педагогического мониторинга и региональных стандартов в

управлении / А.Н.Майоров, Л.Б.Сахарчук, А.В.Сотов . – СПб., 1992.

106

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Національною стратегією розвитку освіти в Україні ви-значено фундаментальну роль освіти як стратегічного ресур-су соціально-економічного, культурного і духовного роз-витку суспільства, створення умов для самореалізації кож-ної особистості. Освіта в Укра-їні покликана виховати людину інноваційного типу мислення та культури, що, у свою чергу, обумовлює необхідність під-готовки фахівців для сталого розвитку з новим екологічним мисленням [2].

Реалізація освітньої мети, з огляду на кризову екологічну ситуацію в Україні та світі, пе-редбачає досягнення належ-ного рівня екологічної свідо-мості молодих громадян нашої країни, виховання екологічної культури, створення еколо-гічно сприятливого життєвого простору [1].

Надзвичайно важливим і актуальним як для термінових практичних дій, так і для пла-нування на тривалу перспек-тиву, є вирішення проблеми ефективного захисту довкілля від забруднення техногенними відходами, а також раціональ-не використання природних ресурсів для оптимального за-доволення обґрунтованих по-треб людського суспільства. Основним завданням еколо-гічної освіти та виховання в країні має бути формування

екологічної свідомості, що за-безпечує необхідність гармо-нійного співіснування людсько-го суспільства з навколишнім природним середовищем, охо-рону довкілля від техногенних забруднень [7].

Який глибокий зміст несе в собі поняття екологічної сві-домості? Проаналізуємо фі-лософський аспект взаємодії суспільства і природи (рис.1), спираючись на погляди фа-хівця з діалектики природи Г. Платонова [13].

Знавець теорії буття та со-ціальної екології Е. Гірусов констатує, що екологічна сві-домість є сукупністю поглядів, теорій і емоцій, які відобража-

ють проблеми співвідношення суспільства і природи у плані їх розв’язання відповідно до конкретних соціальних і при-родних можливостей. Тобто екологічна свідомість ґрунту-ється на ідеологічних і мораль-них цінностях, але передбачає їх індивідуальне осмислення. Вона формується із знань і переконань в галузі взаємос-тосунків суспільства і приро-ди, на екологічно доцільному ставленні до природних ресур-сів, вміннях застосовувати на-уково обумовлені рішення по відношенню до природи, відо-бражає індивідуальний досвід спілкування з природними сис-темами [12].

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ѲÄÎ̲ÑÒÜ ÑÒÓÄÅÍҲ ÊÎËÅÄÆÓ: ÊËÞ×β ÀÑÏÅÊÒÈ

Людмила Крят, Світлана Дзюба,викладачі Лубенського фінансово-економічного коледжуПолтавської державної аграрної академії

Ïîäóìàé ïðî ÷àñ – ïðî âñå, ùî áóëî, ïîäóìàé ïðî äåíü ñüîãîäí³øí³é ³ â³êè, ùî ïðèéäóòü çà íèì. Óîëò Ó¿òìåí

Рис. 1. Зміст поняття «екологічна свідомість»

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 107

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

Психологічні погляди на по-няття екологічної свідомості відобразили дослідники еко-логічної педагогіки і психології С. Дерябо та В. Ясвін. Під еко-логічною свідомістю слід ро-зуміти сукупність уявлень про взаємозв’язки у системі «люди-на – природа» і в самій природі, існуючого ставлення до приро-ди, а також відповідних страте-гій взаємодії з нею [6]. Екологіч-на свідомість – це вищий рівень психічного відображення при-родного, штучного і соціального середовища та свого внутріш-нього світу; рефлексія місця та ролі людини в екологічному сві-ті, а також саморегуляція цього відображення [5].

Екологічній свідомості при-таманний динамічний соціо-культурний характер, що за-кріплюється у досвіді людини і засвоюється індивідуально. Вона відображує навколишнє середовище і може трансфор-муватися. Цьому сприяє прак-тика взаємодії індивідів у про-цесі життєдіяльності. Все це говорить про те, що екологічна свідомість виступає передумо-вою до суттєвих змін у взаємодії людини та природи [9].

На думку С. Дерябо, І. Звє-рєва, Б. Ліхачова, В. Панова, В. Ясвіна, проблема формування нового типу екологічної свідо-мості потребує нової парадигми екологічної освіти, що спирати-меться на відповідну екологіч-ну базу. Автори зазначають, що суттєвим компонентом екологіч-ної свідомості є інтелектуальна діяльність, яка гарантує гуманну і науково обґрунтовану взаємо-дію із природою [4].

Одним із найважливіших за-вдань екологічної культури та екологічного виховання є фор-мування у громадян раціональ-ного природокористування, вміння бачити екологічні на-слідки, почуття відповідальності перед нинішніми та майбутніми поколіннями [11]. Ключові етапи актуального на сьогодні проце-су неперервного екологічного виховання подано на рис. 2.

Аналізуючи питання форму-вання екологічної свідомості, звернемось до філософських поглядів німецько-французько-

го мислителя Альберта Швей-цера, який проголосив форму-лу: «Я ‒ життя, яке хоче жити, я ‒ життя серед життя, яке хоче жити». Коли людина думає про себе і своє місце у світі, то вона стверджує себе як волю до жит-тя серед таких самих воль до життя. Це означає, що лама-ючи дерево, кривдячи когось, людина коїть зло, а вирощуючи сад, піклуючись про людину чи рятуючи тварину від загибелі, робить добро. Людина як зем-на істота не може не завдавати шкоди іншим живим організмам. Проте вона може поводити себе морально, зводячи до мінімуму шкоду, яку вона наносить живо-му в своєму існуванні й діяль-ності.

Видатний німецький поет, мислитель, природознавець Й.-В. Гете висловив слушну думку про те, що люди скоряються за-конам природи, навіть коли ді-ють проти них.

Тому доцільним є розгляд екологічних принципів (рис. 3), які вдало узагальнив амери-канський еколог Б. Коммонер у 1974 р., звівши їх до чотирьох законів.

Сучасна екологічна ситуація є досить унікальною, оскільки значно зросла інтенсивність і змінилась сама суть впливу лю-дини на природне середовище. Це призвело до того, що вини-кла реальна загроза порушен-ня рівноваги в навколишньо-

му природному середовищі в результаті діяльності людини. Саме тому формування еко-логічної культури, гармонійних стосунків людини й природи посідає нині в Україні особливе місце. Адже Чорнобильська ка-тастрофа, високий рівень раді-аційної, хімічної забрудненості довкілля привели до зростання захворюваності і смертності на-селення, скорочення тривалості життя, втрати величезної пло-щі сільськогосподарських угідь, зникнення окремих класів, ро-дів та численних видів рослин і тварин тощо. Тому ставлення людини до природи розгляда-ється як важлива громадянська характеристика особистості.

Шлях до високої культури лежить крізь екологічну освіту, яка на порозі третього тисячо-ліття стала необхідною складо-вою гармонійного, екологічно безпечного розвитку. Підготов-ка громадян з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури на основі критеріїв оцінки стосунків люд-ського суспільства та природи, має стати одним з головних ва-желів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України [3].

Екологічне виховання у шко-лі слід починати з молодшого шкільного віку. Насамперед діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, спосте-

Рис. 2. Неперервність екологічного виховання

рігати, милуватись природою, посильно охороняти природу, не шкодити їй, робити довкілля чистішим.

На основі досліджень фа-хівців у сфері екологічного ви-ховання [6] виділимо основні

етапи формування екологічної свідомості особистості шляхом тривалого й поступового пізнан-ня довкілля (рис. 4).

Програмою дисципліни «Основи екології», запропоно-ваною для аграрних технікумів

та коледжів, передбачено ви-вчення закономірностей взає-модії суспільства з навколишнім природним середовищем для забезпечення конструктивного природокористування, надання комплексу еколого-економіч-них знань, формування умінь і навичок з екологічної орієнта-ції, ефективного впровадження природоохоронних заходів.

Обсяг екологічного матері-алу, отриманого студентами внаслідок успішного засвоєння курсу «Основи екології», має сформувати у кожного з них осо-бисте ставлення до екологічних проблем світу, рідного краю, га-лузі майбутньої діяльності, до-помогти врахувати екологічні вимоги і стандарти при вирішен-ні виробничих завдань, забез-печити запас фундаментальних знань з екології, достатній для подальшого поглиблення та вдосконалення екологічної осві-ти, спрямованої на екологічно безпечну життєдіяльність [10].

Особлива увага належить практичній частині програми, що передбачає проведення спо-стереження, міні-дослідження, здійснення порівняльного ана-лізу, розв’язання нескладних екологічних задач, організацію дискусій, семінарів, ділових ігор, круглих столів, моніторингових досліджень, написання творчих робіт на екологічну тематику.

Позааудиторна робота роз-ширює можливості для фор-мування екологічної свідомості студентів коледжу. У рамках проведених тижнів екології в Лубенському фінансово-еконо-мічному коледжі Полтавської державної аграрної академії за-слуговують на увагу такі заходи:

• зустрічі з науковцями До-слідної станції лікарських рос-лин Інституту агроекології і при-родокористування Національної академії аграрних наук України; громадськими діячами, які ак-тивно відстоюють право Лубен-щини на екологічне майбутнє;

• перегляд кінофільму «Жит-тя після людей»;

• засідання круглого столу на тему «Діяльність екологічно-го громадського руху на Полтав-щині»;

• проведення екологічного

108

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Рис. 3. Закони Коммонера – в основі формування екологічної свідомості сучасної людини

Рис. 4. Залучення особистості до світу природи – запорука формування екологічної свідомості

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 109

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

ерудиціону-вікторини «Що ми викидаємо?»;

• години спілкування з при-родою;

• конкурси поетичних та про-зових творів, малюнків і фоторо-біт на екологічну тематику;

• підготовка екодоповідей теоретико-методологічного та дослідницько-практичного зміс-ту («Роль громадських організа-цій у збереженні природи», «До-машня екологія», «Виробництво екологічно чистої продукції», тощо);

• заходи з очищення приле-глих до навчального закладу те-риторій від побутових відходів;

• проведення анкетування серед студентів та їх батьків з питань покращення екологічно-го стану довкілля, організація агітаційно-роз’яснювальної ро-боти.

Зауважимо, що педагоги та студенти Лубенського фінансо-

во-економічного коледжу Пол-тавської державної аграрної академії працюють над створен-ням ініціативних груп, діяльність яких спрямована на поліпшення екологічного стану навколиш-нього середовища.

Виховна ефективність еко-логічної діяльності у навчаль-ному закладі зростає за умови, коли студенти є не лише вико-навцями чи пасивними спосте-рігачами, а й організаторами заходів. Можливо, перші спроби створення екологічного проек-ту стануть передумовою май-бутньої активної громадянської позиції з питань збереження довкілля. Саме з цієї причини у системі освітньо-виховної ро-боти необхідно приділяти увагу творчим екологічним завдан-ням, які потребують співпраці, спонукають до пошуку об’єктів впливу, передбачають форму-вання раціоналізаторських ідей

і відшукання ефективних шля-хів розв’язання актуальних нині екологічних проблем.

Насамкінець звернемось до поглядів видатного науковця Миколи Амосова, автора сис-темного підходу до здоров’я людини, який стверджував: «Охорона природи має стати моральною категорією і ко-ристуватися пріоритетом за будь яких політичних ситуацій та компромісів». Дійсно, ду-ховне і фізичне здоров’я лю-дини нерозривно пов’язане із «здоров’ям» природи. Моло-дому поколінню, життя якого на планеті Земля як ніколи обумовлене ставленням до природи, варто зрозуміти іс-тину, висловлену римським філософом і мислителем Се-некою: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме».

Список використаних джерел1. Національна доктрина розвитку освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://

zakon5.rada.gov.ua/laws/show/347/2002.2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Елек-

тронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#n10.3. Буряк О. О. Екологічне виховання як умова розвитку професійної компетентності май-

бутніх учителів [Електронний ресурс] / О. О. Буряк, Г. М. Мінєнко // Наукові записки кафедри педагогіки: збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. – Харків : Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2013. – Випуск ХХХІ. – С. 156–161. – Режим доступу: http://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/3644/3210.

4. Гагарин А. В. Воспитание природой [Електронний ресурс] / А. В. Гагарин. – М. : МГППИ, 2000. – 193 с. – Режим доступу : https://www.twirpx.com/file/1844009/.

5. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. – Ростов-на-Дону : Фе-никс, 1996. – 480 с.

6. Дідков О. Формування екологічної свідомості та культури засобами освіти та виховання особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ird.npu.edu.ua/files/didkov.pdf.

7. Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології : підручник / За ред. К. М. Ситника. – К. : Вища шк., 2001. – 358 с.

8. Кравченко С.М., Костицький М.В. Екологічна етика і психологія людини. – Львів : Світ, 1992. – 104 с.

9. Мамешина О. С. Психологічні умови розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної освіти [Електронний ресурс]: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 19.00.07 / Мамешина О. С. ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2004. – 25 с. – Режим доступу: https://www.twirpx.com/file/563460/.

10. Основи екології : програма для аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації / Міністерство аграрної політики та продовольства України, Науково-методичний центр аграрної освіти; укл. С. С. Малимон, П. І. Капінос; – Немішаєве : НМЦ аграрної освіти, 2011. – 16 с.

11. Паламарчук В. О. Економіка природокористування / В. О. Паламарчук, П. І. Коренюк. – Запоріжжя: Вид-во «Дике Поле», 2003. – 408 с.

12. Петрук В. Г. Екологічне виховання у вищій школі [Електронний ресурс] / В. Г. Петрук, І. І. Безвозюк, Т. І. Панченко. – Режим доступу: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Petruk_Bezvozyuk_Panchenko.php.

13. Платонов Г. В. Диалектика взаимодействия общества и природы / Г. В. Платонов. – М. : Изд-во МГУ, 1989. – 192 с.

110

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Всебічна екологізація осві-ти стає рушійною силою у до-сягненні цілей «Порядку ден-ного для сталого розвитку до 2030 р.», який був прийнятий 25 вересня 2015 року на Саміті ООН за участю 193 країн сві-ту, в тому числі – України. Цей документ став основою для ухвалення «Рамок дій «Осві-та-2030» (38-а сесія Генераль-ної конференції ЮНЕСКО, 05.11.2015), Рішення Колегії МОН України «Про екологі-зацію вищої освіти України з метою підготовки фахівців для сталого розвитку», прийнятого 27 листопада 2015 р.

28.09.2017 року набрав чин-ності Закон України «Про осві-ту», у якому серед основних принципів освітньої діяльності зазначається про необхідність формування культури здоро-вого способу життя, екологіч-ної культури і дбайливого став-лення до довкілля.

У світлі освітньої реформи в Україні, інтеграції у європей-ський освітній простір питання екологізації освіти стає все більш актуальним.

На думку відомого еколога М.Ф. Реймерса, екологізація – це проникнення екологічних ідей у всі сфери суспільного життя [4, с. 54].

Професор Туниця Ю. Ю.

зазначає: «Екологізація осві-ти – це наповнення екологіч-ними вимогами навчальних програм підготовки здобува-чів вищої освіти з усіх галузей знань і спеціальностей. Вона має стати ключовим фактором створення нової освітньої па-радигми в процесі докорінного реформування національної системи освіти. Тільки в такий спосіб можна виховати нову людину з еколого-економіч-ним мисленням, яка спромож-на буде забезпечувати сталий розвиток суспільства у гармо-нії з природою» [5].

Деградація і забруднен-ня довкілля негативно впли-ває на безпечність життя і здоров'я населення. Відчува-ється гострий дефіцит якісних продуктів харчування, питної води, чистого повітря у міс-тах. Швидко зростає кількість алергічних захворювань та дихальної системи, виникають отруєння, погіршується робо-та імунної системи організму. Проблему розуміють усі, але реальних дій дуже мало.

Збереження біосфери, а отже, і людської цивілізації, потребує кардинальних змін у ставленні людини до довкіл-ля, формуванню екологічної свідомості екоцентричного типу. Це є можливим за умови всебічної екологізації освіти, у тому числі – фахової передви-щої освіти.

Формування екологічної свідомості відбувається у ході освітнього процесу. Засвоєн-ня екологічних знань, умінь та навичок сприяє розвиткові екологічного мислення, фор-мування екологічної поведінки та відповідальності.

З метою виявлення рівня екологічної свідомості та ви-хованості у Черкаському ко-мерційному технікумі було проведено тестування, у яко-му взяли участь 260 студентів І–IV курсів.

На запитання «Чи вважа-єте Ви, що вплив господар-ської діяльності людини на довкілля може призвести до колапсу, загибелі людської ци-вілізації?» студенти відповіли

ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÅÊÎËÎò×Íί Ñ²ÄÎÌÎÑÒ² – ÂÀÆËÈÂÀ ÑÊËÀÄÎÂÀ ÅÊÎËÎòÇÀÖ²¯ ÎѲÒÈ

Наталія Півненко,завідувач денного відділенняЧеркаського комерційного технікуму

Ó ëþäñòâà ïîâèííî áóòè ìàéáóòíº, ³ âîíî ìîæå áóòè ñâ³òëèì. Íåðîçâ'ÿçíèõ ïðîáëåì íåìàº. Ïðîéòè íåáåçïå÷íó ä³ëÿíêó øëÿõó â ìàéáóòíº äîïîìîæå ñâ³ò-ëî åêîëîã³÷íèõ çíàíü, àêòèâí³ñòü, ïðàöÿ òà âèñîêèé ïðîôåñ³îíàë³çì.

Ì.Ô. Ðåéìåðñ

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 111

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

таким чином: «так» – 105 осіб (40,4%); «ні» – 30 осіб (11,5%); «за певних умов» – 125 осіб (48,1%). Проаналізувавши від-повіді, можна зазначити, що більшість студентів усвідом-лює небезпеку, яка загрожує всьому живому на Землі вна-слідок антропогенного забруд-нення, варварського знищен-ня природних ресурсів. Однак відчуття тривоги за якість до-вкілля властиве далеко не кожному. Не всі усвідомлюють, що небезпечні та токсичні ре-човини потрапляють у ланцюги живлення, колообіги. І як наслі-док – хімічно забруднені пові-тря, ґрунти та природні води, небезпечна продовольча сиро-вина та продукти харчування.

Наступним було запитання «Чи турбують Вас екологічні проблеми нашого міста?». Від-повіли «так» (60%) в основно-му студенти старших курсів, які стурбовані екологічними проблемами. Прикро, що 13 % відповіли «ні», а 27 % – «інколи турбують». Байдужість, неро-зуміння або небажання знати і розуміти значення залежності здоров’я та життя людини від якості довкілля призводить до непередбачуваних наслідків.

Відповідаючи на запитання «Чи вважаєте Ви себе еколо-гічно свідомою та екологічно культурною людиною?», 37,3% студентів розуміють, що вони ще недостатньо обізнані про функціонування екологічних систем, законів та принципів, що потрібно ще вчитися жити в сучасному світі, пізнавати себе, знаходити своє місце у навколишньому середовищі. Слід зазначити, що так дума-ють переважно студенти пер-ших курсів. 62,7% вважають себе достатньо екологічно ви-хованими і освіченими.

Ця статистика свідчить, що нам усім потрібна нова філо-

софія життя, висока екологіч-на культура і свідомість. Сьо-годні в усіх розвинених країнах світу екологічна культура стає невід’ємною частиною загаль-ної грамотності населення та національної культури.

Система екологічного ви-ховання та освіти студентів технікумів та коледжів має усі можливості для формування і корекції екологічної свідомості студентів.

Екологія давно трансфор-мувалася з суто біологічної наукової галузі в інтегровану, комплексну науку, яка формує новий екологічний світогляд, нове екологічне мислення, змі-нює систему цінностей, дає ро-зуміння екологічних обов’язків та екологічних прав громадян України.

Важливе завдання у фор-муванні екологічного світо-сприйняття виконує дисци-пліна «Основи екології», при викладанні якої намагаюся знайти такі сучасні форми і методи, які сприятимуть роз-витку логічного, аналітичного, критичного мислення у студен-тів, вмінню висловлювати свої думки, аналізувати, набувати навичок наукового пошуку.

У Черкаському комерцій-ному технікумі курс «Осно-ви екології» вивчається як

обов'язкова нормативна на-вчальна дисципліна, яка вхо-дить до циклу математичної, природничо-наукової підго-товки і викладається на всіх спеціальностях («Харчові тех-нології», «Підприємництво, торгівля та біржова діяль-ність», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Со-ціальна робота», «Туризм»). Навчальна програма з цієї дис-ципліни складена відповідно до освітніх стандартів та має професійне спрямування. Крім спільних тем з теоретичної та прикладної екології, розгляда-ються питання професійного спрямування, а саме: пробле-ми екологічної безпеки харчо-вої сировини та продуктів хар-чування, екологічної безпеки товарів народного споживан-ня, економічні важелі раціо-нального природокористуван-ня та охорони навколишнього природного середовища, еко-логія людини та соціоекологія, проблеми впливу туризму на навколишнє середовище, по-няття екологічного туризму.

Під час викладання «Основ екології» кожне заняття на-магаюся перетворити у співп-рацю викладача і студентів. Найчастіше використовую такі форми і методи інтерактивного навчання, як: брейнстормінг,

112

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

«займи позицію», кейс-метод (метод конкретних ситуацій), аудіовізуальний метод навчан-ня, творчі та пошукові методи, дидактичні та рольові ігри, по-становка проблемного питан-ня тощо.

Часто на заняттях викорис-товую декілька інтерактивних прийомів для того, щоб урізно-манітнити діяльність студен-тів. Так, наприклад, лекційне заняття з теми «Екологічна безпека продуктів харчуван-ня та харчової сировини» для спеціальності «Харчові тех-нології» проводжу як лекцію-брейнстормінг («мозковий штурм»). З метою встановлен-ня емоційного контакту, ство-рення атмосфери комфорту і зацікавленості розпочинаю лекцію з дидактичної гри. Сту-дентам пропоную гру-аукціон: придбати лот «Кіт у мішку» з мінімальною інформацією про нього: це харчовий продукт (наприклад, можна покласти яблуко). Студенти без зайвих запитань активно долучаються до гри. Переможець аукціону одержує лот і на місці зазирає усередину мішка. Ставлю за-питання до аудиторії: «Яку по-милку допустив «покупець»? Відповідь аудиторії: придбав продукцію, не з’ясувавши ін-формацію про неї. А від цьо-го залежить здоров’я тих, хто буде споживати придбані про-дукти.

Для інтелектуальної роз-минки проводжу дидактичну гру «Так» чи «ні», яка вчить робити самостійний вибір, об-ґрунтовувати власну думку.

Ставлю проблемне запи-тання: «Екологічно чисті про-дукти харчування – міф чи реальність?». Студенти ви-словлюють власні думки з цього приводу, але остаточну відповідь з обґрунтуванням формулюємо разом наприкінці

заняття. Вивчення кожного з питань

основної частини лекції роз-починаю з «мозкового штур-му». Наприклад, при вивченні питання «Джерела та шляхи надходження полютантів до харчової сировини та продук-тів харчування» пропоную сту-дентам надати всі можливі ва-ріанти, записуючи їх на дошці. Потім звіряємо їхні припущен-ня із схемою на слайді, що ви-світлюється на екрані через мультимедійний проектор.

Завершується лекція розв’язком проблемного пи-тання у вигляді дискусії, про-веденням рефлексії, самоана-лізу, обговоренням значення теми лекції для майбутньої роботи.

Лекція-брейнстормінг дає можливість студентам само-стійно обирати свої варіанти вирішення тієї чи іншої про-блеми, аргументувати свою думку.

Практично кожне лекцій-не заняття супроводжується мультимедійним супроводом з використанням схем, таблиць, діаграм, фото- та відеоматері-алами.

Активізує навчальну діяль-ність студентів проведення лекції-конференції, під час якої використовується випереджу-вальне навчання. Наприклад, із студентами спеціальності «Туризм» проводжу лекцію-конференцію «Охорона флори і фауни». Студентам пропону-ється підготувати такі питання: «Багатофункціональне зна-чення рослинного і тварин-ного світу», «Основні шляхи збереження флори і фауни», «Заповідна справа», «Природ-но-заповідний фонд України», «Природно-заповідний фонд Черкащини», «Діяльність між-народних організацій з охо-рони довкілля». На виступи

виділяється приблизно 10 хви-лин. Під час лекції допомагаю, у разі потреби, зробити висно-вки, відповісти на запитання аудиторії. Підготовка до таких лекцій допомагає студентам вчитися самостійно знаходити матеріал, узагальнювати його, розвиває аналітичне, логічне, критичне мислення.

Особливо цікавила студен-тів підготовка матеріалів про рідну Черкащину, про рідкіс-ні та зникаючі види рослин і тварин, про природоохоронні території нашого краю. Усі ви-ступи завжди супроводжують-ся презентаціями та відеома-теріалами, які готують самі студенти.

При вивченні питань ан-тропогенного забруднення до-вкілля використовую фото- та відеозапитання: «Які види антропогенного забруднення були продемонстровані? На-звіть усі можливі наслідки цих забруднень для навколишньо-го природного середовища, для здоров’я людини?». Або пропоную студентам створити власні фото- та відеозапитан-ня і продемонструвати їх на наступному занятті. Такі за-вдання подобаються студен-там, адже вони займаються пошуком інформації за місцем проживання, проводять фото-зйомку, продумують запитан-ня. Результати такої роботи демонструються та обговорю-ються на занятті. Якщо сту-денти групи не можуть дати повної відповіді на запропоно-вані запитання – відповідає доповідач.

Великий простір для твор-чості викладача та активізації діяльності студентів дають такі види навчальних занять, як практичні роботи та семінари. Так, при проведенні семінару з теми «Туризм та екологія» для спеціальності «Туризм»

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 113

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

організовую дискусію на тему «Вплив туристичної інфра-структури на природне серед-овище». Це дає можливість студентам проаналізувати ре-зультати діяльності багатьох туристичних комплексів, баз відпочинку, визначати, яке антропогенне навантаження здійснює туризм на природні і культурно-історичні ресурси та сформулювати основні ознаки екологічного туризму.

Серед інноваційних техно-логій слід особливо зазначити метод «кейс-стаді». Розбір си-туацій екологічного характеру найчастіше використовую під час проведення практичних занять.

Більшість ситуаційних за-вдань складаю на основі міс-цевого матеріалу екологічного характеру, який знаходжу у за-собах масової інформації. На-приклад: «Внаслідок інтенсив-них опадів стався частковий витік дощової води з вмістом тваринницьких фекалій з те-риторії тваринницької ферми СТОВ «Лан» в с. Будки Смі-лянського району. Ліквідувати проблему викликали директо-ра СТОВ «Лан», який терміно-во локалізував ситуацію, за-лучивши необхідну техніку та працівників. Але разом зі стіч-ними водами частина тварин-ницьких фекалій потрапила до річки Сріблянка, яка проті-кає через територію м. Сміла та впадає в р.Тясмин. Назвіть вид такого антропогенного за-бруднення. Які можливі його наслідки? Запропонуйте за-ходи, щоб попередити виник-нення подібних небезпечних екологічних ситуацій».

Підтримання постійного зворотного зв’язку зі студента-ми у процесі навчання є важ-ливим моментом у підвищенні ефективності освітнього се-редовища.

Творчі, проблемно-пошу-кові методи під час самостій-ної роботи (складання схем, таблиць, таких як «Шляхи надходження полютантів до організму людини», «Альтер-нативні джерела енергії та можливості їх використання в Україні», «Шляхи розв’язання проблеми побутових відходів» тощо; пошук інформації сто-совно екологічного стану в м. Черкаси, в області, рідному районі, селі, припущення щодо причин несприятливої еколо-гічної ситуації, пошук шляхів її вирішення; визначення ви-дів забруднення, які можуть здійснювати підприємства торгівлі, заклади ресторанно-го господарства, туристична діяльність тощо; створення електронних презентацій з пи-тань «Природно-заповідний фонд України», «Природно-заповідний фонд Черкащи-ни», «Проблема малих річок України та Черкащини» тощо) допомагають студентам у про-цесі навчання пройти стадії поступового інтелектуального розвитку: вчимося спілкуван-ню – вчимося мислити, вчимо-ся творчості – вчимося робити висновки.

Однією із творчих само-стійних робіт, яку пропоную для всіх спеціальностей, є складання «Кодексу еколо-гічної етики спеціаліста». Як мотивацію до складання Ко-дексу, наводжу вислів одного з вождів індіанців: «Коли буде зрубано останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спійманий останній птах, – тільки тоді ви зрозумі-єте, що гроші не можна їсти».

Розробка проекту «Заходи енергозбереження мого по-мешкання (квартири, будин-ку)» – це ще одна самостійна творча робота, яка допомагає усвідомити, що економія сі-

мейного бюджету є частиною збереження енергетичних ре-сурсів країни, світу. Кожен може змінити світ. Думай гло-бально, дій локально!

Найвищим рівнем екологіч-ної вихованості майбутніх мо-лодших спеціалістів є власне добровільне прагнення до по-дальшого оволодіння певним рівнем екологічної культури. Саме це підтверджують ре-зультати опитування студен-тів. На запитання «Чи хотіли би Ви у майбутньому більше дізнаватися про екологічні проблеми міста, області, Укра-їни, світу?» студенти відповіли: «Так, тому що мені цікаво» – 128 (49%); «Так, тому що хочу в майбутньому брати активну участь в екологізації суспіль-ства» – 56 (22%); «Ні, мені це не цікаво» – 74 (29%). Такі результати свідчать про те, що є ще над чим працювати. Крім того, слід враховувати, що частина дітей, яка вступає до технікуму, має певний не-гативний вантаж екологічного досвіду, одержаний у сім’ї, на вулиці. Корекція екологічно-го світосприйняття – справа тривала і кропітка, але вкрай необхідна.

Однак реалізовувати еко-логічне виховання тільки шля-хом викладання дисципліни «Основи екології» не дасть бажаних результатів. Сього-дення потребує комплексного підходу до формування еколо-гічної свідомості та екологічної культури студентів. Тому зна-чна роль у формуванні знань і навичок з екології відводиться позанавчальним заходам. У технікумі працює гурток «Лю-дина і біосфера»; проводяться інтелектуальні вікторини, квес-ти («Код планети або дивовиж-ний світ природи», «Природ-ничий ерудит» тощо), заходи, присвячені трагедії на ЧАЕС

114

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЗА

ЦІЯ

ОС

ВІТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

(конкурс плакатів «Гіркий присмак полину», еко-літера-турний конкурс «Чорний біль України») тощо. Такі заходи дійсно не тільки надовго зали-шаються у пам’яті студентів, а й виконують функцію форму-вання екологічної свідомості й екологічної поведінки.

Класні керівники проводять бесіди екологічної тематики, виховні години, екскурсії, зу-стрічі з представниками при-родоохоронних організацій, студенти беруть участь у місь-ких екологічних заходах з при-бирання міста, висадки дерев тощо. Виховна робота тоді до-сягає своїх цілей, коли вона не є формальною. Кожний викла-дач, класний керівник має бути екологічно грамотною люди-ною з активною життєвою по-зицією.

Тільки за наявності чіткої системи екологічного вихован-ня можна досягти успіху. Все наше життя, наша діяльність

повністю взаємопов’язані з до-вкіллям. Ми – всередині нього, а не поруч.

Будь-яка професійна ді-яльність потребує екологіч-них знань, певних навичок та умінь. Тому кожна навчальна дисципліна має вносити свою частку у формування екологіч-ної культури, екологічної свідо-мості та світогляду. Тут в нагоді стануть інтегровані та бінарні заняття. Екологічна компо-нента має бути обов’язковою складовою фахових компе-тенцій молодших спеціалістів. Від якості екологічної освіти безпосередньо залежать рівні екологічної свідомості та еко-логічної культури.

Без всебічних екологічних знань у сучасних умовах ніко-му не обійтися. Для кожної лю-дини правилом життя повинні стати екологічні принципи, які сформулював американський еколог Барі Комонер:

▪ усе пов’язано з усім;

▪ природа знає краще; ▪ ніщо не дається задарма; ▪ усе повинно кудись діва-

тися.Результатом всебічної еко-

логізації освіти стає підготов-ка висококваліфікованих, кон-курентоспроможних на ринку праці, екологічно досвідчених фахівців різних спеціальнос-тей, які спроможні вирішувати складні еколого-економічні та еколого-соціальні завдання. Тому екологічні знання пови-нні мати практичне і соціальне спрямування. Тільки на основі цих знань, прикладів еколо-гічної поведінки та діяльності можна сформувати екологіч-ну свідомість та екологічну культуру, розуміння особистої відповідальності за стан до-вкілля, за збереження життя на планеті, адже від цього за-лежить існування людської ци-вілізації взагалі.

Список використаних джерел1. Гулик Г.С. Екологізація освіти : теорія і практика / Г.С. Гулик, І.А. Дубовіч// Науковий ві-

сник НЛТУ України: зб. наук. - техн. праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2015. – Вип. 25. 2 . – С. 366-371 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2015/25_2/62.pdf.

2. Льовочкіна А.М. Основи екологічної психології [Електронний ресурс] / А.М. Льовочкіна. – К. : МАУП, 2004. – 136 с. – Режим доступу : https://studfiles.net/preview/4617658/page:4/ .

3. Освіта для сталого розвитку [Електронний ресурс] : нац. доп. за 2012 р. (скорочено) // Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління : [сайт]. – Електрон. дані. – Київ, 2016. – Режим доступу: http://dea.gov.ua/chapter/osvita_dlya_stalogo_rozvitku_nacional4na_dopovid4_skorocheno.

4. Реймерс М.Ф. Екологізація. Вступ у проблематику: навчальний посібник / М.Ф. Рей-мерс. – М., 1994. – 100 с.

5. Туниця Ю. Ю. Про екологізацію вищої освіти України з метою підготовки фахівців для сталого розвитку : доповідна зап. колегії М-ва освіти і науки України, 10.11.2015 р. // Науковий вісник НЛТУ України. – Львів, 2015. – Вип. 25.10. – С. 9–14.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 115

МЕ

ТО

ДИ

ЧН

А С

КА

РБ

НИ

ЧК

А

Все нове – це добре за-буте старе. Пропоную вашій увазі деякі технології, які допо-можуть молодому спеціалісту максимально досягти найбіль-шої ефективності в організації та контролі групи.

Скільки існує світ, стільки педагоги займаються питанням виховання підростаючого поко-ління, шукають нові методи ви-кладання, пожвавлення ауди-торії, її активізації, спонукання до праці на заняттях, до мис-лення, вміння висловлюватись, відстоювати свою точку зору. Пропоную наступні рекомен-дації, які підібрала і система-тизувала. Сподіваюсь, що вони стануть у нагоді викладачам- початківцям при проведенні за-нять, і що моя праця виявиться потрібною і корисною. Дякую.

1. Зосередження. Привер-ніть до себе увагу одразу після дзвоника, не розпочинайте за-няття, поки не зосередите на собі всю групу. «Ось я, перед вами. Я чекаю. Я не розпочну, поки не побачу, що кожен з вас мене бачить і чекає від мене повідомлення», – так має го-ворити ваш погляд. Ваш голос спокійний та врівноважений. Розмовляйте так тихо, щоб сту-денти самі припинили розмови. Тоді вони вгамуються і заняття пройде на належному рівні і у встановленому діапазоні. Якщо є потреба, можна спочатку ви-разніше звернутися до аудито-рії, але не більше як один-два слова.

А потім обов’язково знизити голос до тихішого, ніж звичай-ний.

2. Основна інструкція. Викладач повинен чітко знати тему, мету і завдання дисциплі-ни. Невизначеність сприятиме «розхолодженню» аудиторії, знизить дисципліну, увага сту-дентів буде втрачена. Тому після організаційного моменту слід чітко і послідовно зазна-чити, про що йтиметься на за-нятті, які завдання стоятимуть перед аудиторією та скільки часу буде відведено на кожен пункт плану.

Ефективним шляхом досяг-нення найвищих результатів буде ваша кінцева фраза: «Я гадаю, що ми плідно попрацю-ємо і в кінці заняття ви зможе-те поспілкуватись між собою та приготуватись до наступно-го заняття». Студенти швид-ко зрозуміють, що чим більше часу піде на організацію занят-тя, тим менше залишиться на власне спілкування.

3. Контроль. Ключем цього принципу має бути рух. Про-йдіться по аудиторії, поки сту-денти працюють над засвоєн-ням матеріалу і переконайтесь у прогресі їхньої роботи. Такий прохід має надзвичайну ефек-тивність. Ви переконаєтесь, що кожен студент займається

саме тією справою, що підруч-ники відкриті на потрібній сто-рінці, що запис у зошитах ве-деться належним чином, тощо. Одночасно ви зможете надати допомогу студентам, які цьо-го потребують. Ті, хто зволікає у виконанні завдання, бачачи наближення викладача, нео-дмінно розпочнуть працювати. Таких студентів можна вголос спонукати до справ.

Під час письмової роботи викладач не повинен відволі-кати студентів оголошеннями чи репліками. Зауваження слід робити тихим, спокійним голо-сом кожному персонально, а не на загал. Така поведінка ви-кладача викликає повагу у сту-дентів.

4. Моделювання. Томас Р. Мак Деніел, автор підручни-ка для викладачів-початківців «Дисципліна класної аудиторії. Старі і нові принципи» пише: «Цінності схоплюють – цьому навчити не можна». Ввічливий і коректний, самоорганізований викладач викликає позитивні емоції у студентів, своїми вчин-ками сприяє власній репутації і повазі від аудиторії.

«Роби, як я кажу і не роби, як я роблю», – такий принцип викладача провокує студентів на різні невірні вчинки. Якщо ви хочете, щоб студенти вели

12 ÏÎÐÀÄÌÎËÎÄÎÌÓ ÂÈÊËÀÄÀ×Ų

Любов Калита, викладач Нікопольського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету

Âèõîâóé ó ñîá³ ìàéñòðà… Â. Ñóõîìëèíñüêèé

116

МЕ

ТО

ДИ

ЧН

А С

КА

РБ

НИ

ЧК

А

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

себе спокійно на занятті, по-дайте їм приклад – розмовляй-те тихо і спокійно, не робіть зайвих рухів, не проявляйте за-йвих емоцій.

5. Невербальні репліки. Стандартним атрибутом в 50-х роках ХХ століття в аудиторіях був звичайний дзвоник. Блис-кучий мідний дзвоник лежав на столі викладача. Сигнальний дзвінок привертав увагу ауди-торії, спонукав до дисципліни. В наш час викладачі проявля-ють велику винахідливість в невербальних репліках. Одні – плескають один-два рази у до-лоні, інші використовують «кла-цання» тумблера, дехто носить в кишені якийсь пристрій, що подає сигнал, тощо. Проте слід бути обережними при викорис-танні таких невербальних при-строїв. Це може забрати у вас багато часу, щоб пояснити зна-чення того чи іншого сигналу чи жесту. Найчастіше такі репліки використовують для привер-тання уваги, а вже потім пові-домляється інформація.

6. Управління навколишнім середовищем. Класна кімната має бути теплим і затишним місцем, де студентам приємно працювати. Періодично не за-вадить дещо змінювати в ау-диторії. Навчальна зала з ко-льоровими картинками, квітами заохочує студентів до роботи. Молоді люди люблять цікави-тися і викладачем, і його впо-добаннями. Знайдіть місце для ваших виробів в аудиторії. Сі-мейне фото, кілька виробів з ва-шого хобі чи колекції на вашому столі зацікавлять студентів ва-шою особистістю, сприятимуть довірчим бесідам про вас та світ ваших захоплень. Якщо вони пізнають вас краще, то й поліп-шиться загальна дисципліна.

7. Стримане втручання. Не допускайте конфронтацій. З’ясування стосунків між ви-кладачем та студентом не-припустимі. Принцип «Ти ви-нуватий, тому що я викладач» зіпсує вашу репутацію. Якщо ви бачите, що студент ігнорує вас під час пояснення матеріалу, достатньо делікатно зачепи-

ти його, на кшталт: «Отже, ви бачите, Михайле, що теперіш-ній тривалий час означає дію, що відбувається саме зараз, в момент мовлення». Юнак чує своє ім’я, відволікається від своїх проблем і зосеред-жується на сказаному, а інші навіть не помітили, що комусь зроблено зауваження. Ефек-тивний викладач потурбуєть-ся, щоб його зауваження сту-дентові було непомітним для інших. Рухаючись аудиторією, викладач може попередити по-рушення дисципліни ще до її виникнення. Підхід до поруш-ника буде непомітним. Інші не відволікатимуться, викладач повністю володіє аудиторією.

8. Стверджуюча дисци-пліна. Це обмежений засіб традиційного авторитаризму, виконання якого запропонував Лі Кантер (його ім’я зробило цю форму дисципліни однією з найпоширеніших і практикую-чих). Вона включає в себе до-статню порцію похвали. Викла-дач – це бос. Жоден студент не має права повчати іншого як себе вести і працювати, не має права оцінювати роботу однокурсника. Чіткі і зрозумілі правила. Тільки викладач має право хвалити і робити заува-ження.

9. «Я - повідомлення». Це компонент стверджуючої дис-ципліни. Тобто це повідомлен-ня, якщо хочете, заява студен-тові з поганою поведінкою. У своєму повідомленні викладач не пояснює студентові причину його вини, ні саму вину, а зосе-реджує його увагу на бажанні: «Ви мені потрібні для…», «Я б хотіла, щоб ви…», «Я чекаю, що ви…».

Недосвідчений викладач може невірно сформулювати «Я-повідомлення»: «Я хочу, щоб ви припинили…», «Я б хо-тіла, щоб ви не псували…», і студент одразу відправить вам своє повідомлення: «А я нічого не робив!», «Це не моя прови-на!», «Це проти правил!». І піш-ло-поїхало.

10. Гуманістичні «Я - по-відомлення». Ці повідомлен-

ня стосуються наших почуттів. Томас Гордон, автор «Teacher Effective Training» (TET) – «Ефективне навчання викла-дача» пропонує розділити ці повідомлення на три частини. Перша – опис провини студен-та: «Коли розмовляли під час мого пояснення теми…». Дру-га – «Я мусив спинити свою промову» – ефект провини справив враження на виклада-ча. Третя – почуття викладача до цієї провини: «…мені дуже прикро за вимушену зупинку». Якось один викладач сказав студентові з почуттям: «Я не уявляю, що я Вам зробив, що не заслужив поваги від Вас, яку я отримую від інших студентів в цій групі. Якщо я був неввіч-ливим з Вами чи неуважний до Вас, зробіть ласку, повідомте мене про це. Я відчуваю, що я наче Вас образив і Ви тепер не бажаєте виявляти до мене по-вагу». Студент не розмовляв на лекціях цього викладача де-кілька тижнів.

11. Позитивна дисципліна. Складіть правила поведінки у вашому кабінеті, в яких за-пишіть найголовніші вимоги до студентів, використовуючи позитивні фрази. Замість «не бігайте по аудиторії» – «рухай-тесь по аудиторії відповідним чином», замість «не бороти-ся!» – «вирішуйте конфлікти мирним шляхом», замість: «не жуйте жуйку на заняттях» – «залишайте жуйку дома» тощо. Дайте студентам зрозуміти, якої поведінки від них бажаєте, і очікуєте, що саме такою вона і буде.

Використовуйте також зао-хочення. Якщо ви бачите гарну поведінку студента, то підтвер-діть, що ви її бачите. Це можна зробити, звичайно, словами, але не тільки. Легкий уклін, по-смішка чи великий палець вго-ру підкріплять ваші слова.

12. Самоаналіз. Аналізуйте свою роботу, свої дії і слова. Самоаналіз – це найкраща кри-тика і рушійна сила до успішної праці. Сподіваюсь, що мої по-ради стануть вам в нагоді та будуть корисними.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 117

ЮВ

ІЛЕ

Й

У жовтні 2018 року Кірово-градський медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна святкує юві-лей – 90 років своєї новітньої історії. А взагалі, з моменту заснування в Єлисаветгра-ді медико-хірургічної школи, яка стала першою цеглинкою, фундаментом для медичного училища (1928 рік), а потім і коледжу (2000 рік), минуло по-над 230 років.

Сьогодні очолює заклад та-лановита, цілеспрямована, про-гресивна особистість – Світла-на Олександрівна Бондарь, керівник сучасного стилю, новатор, науковець. Керова-ний нею колектив, викладачі коледжу, студентство актив-но працюють над розвитком та удосконаленням освітньо-го процесу. Безсумнівно, що в умовах реформування ме-дицини та медичної освіти в Україні на ринку праці випус-кника нашого коледжу оцінять не тільки за те, що він знає, а передусім за те, що і як він уміє! Адже в сучасних умовах потрібні фахівці, особистості з широкими за обсягом і глибо-кими за змістом знаннями та вміннями, які здатні застосову-вати їх у нетипових ситуаціях і разом з тим прагнути до кри-тичного (аналітичного) осмис-лення буття, тобто фахівці – всебічно компетентні в галузі своєї професійної діяльності, обізнані із сучасними наукови-

ми теоріями, законодавчими та економічними аспектами практичної діяльності медич-ної галузі, здатні оперативно реагувати на проблемні ситу-ації.

Отже, наш навчальний за-клад виступає могутнім ге-нератором цих факторів і усвідомлено виконує свої за-вдання та зобов’язання у на-данні якісної освіти студентам. Педагогічний колектив завжди у творчому пошуку: викладачі створюють нові навчальні про-грами та підручники, що від-повідають сучасним вимогам і за якими навчаються студенти медичних училищ, коледжів та інститутів медсестринства України за спеціальностями «Медсестринство», «Фарма-ція», «Технологія медичної ді-агностики та лікування», «Сто-матологія» ступенів підготовки «спеціаліст», «молодший ба-калавр», «бакалавр»; разом зі студентами проводять пошу-ково-дослідницьку роботу, на-уково-практичні конференції.

Готуючись до ювілею та у рамках Всесвітнього дня палі-ативної та хоспісної допомоги, у Кіровоградському медично-

му коледжі за ініціативи ди-ректора відбулася регіональна конференція «До останньої миті наші руки на пульсі твоє-му».

У конференції взяли участь фахівці, які конкретно опіку-ються питаннями паліативної та хоспісної допомоги у м. Кро-пивницькому та Кіровоград-ській області: Макаревич М.Г. – провідний фахівець департа-менту Кіровоградської ОДА за спеціальністю «Паліативна та хоспісна медицина», Макарук О.О. – начальник управління охорони здоров’я міської ради м. Кропивницького, Гардаш-ніков А.Л. – лікар-онколог КЗ «Кіровоградський ООД», Ар-тюх О.І. – головний лікар КЗ «ЦМЛ м. Кіровограда», Кабан-чук О.О. – позаштатний фахі-вець з паліативної та хоспісної допомоги управління охорони здоров’я міської ради м. Кро-пивницького, фахівці Кірово-градського обласного відділен-ня Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська ме-режа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Корольков Д.І. та Да-нильченко К.О., практикуюча медична сестра благодійної

90-в××Þ Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄÑÜÊÎÃÎÌÅÄÈ×ÍÎÃÎ ÊÎËÅÄÆÓ ²Ì. ª.É. ÌÓÕ²ÍÀÏÐÈÑÂß×ÓªÒÜÑß

Тетяна Гут, заступник директора з виробничої роботиКіровоградського медичного коледжу імені Є.Й. Мухіна

Ìåäè÷íà ñåñòðà ïîâèííà ìàòè êâàë³ô³êàö³þ òðîÿ-êîãî ðîäó: íàóêîâó – äëÿ ðîçóì³ííÿ õâîðîáè, ñåðäå÷-íó – äëÿ ðîçóì³ííÿ õâîðîãî, òåõí³÷íó – äëÿ äîãëÿäó çà õâîðèì!

Ôëîðåíñ Íàéò³íãåë

118

ЮВ

ІЛЕ

Й

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

організації «Милосердний Са-марянин» м. Кропивницького Іванова Г.Л., а також викладачі і студенти Олександрійського медичного училища.

Під час конференції обго-ворювались питання станов-лення паліативної допомоги в Кіровоградській області та м. Кропивницькому, зміни у правових умовах надання па-ліативного лікування, роль громадськості в розбудові сис-теми паліативної та хоспісної допомоги, медичний та со-ціальний супровід людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. Студенти усвідомили питання місця та ролі медичної сестри у мульти-медійній команді хоспісу, чітко зрозуміли, що від рівня її ква-ліфікації та особистісних якос-тей залежить не тільки ефектив-ність паліативного лікування, а й значною мірою – якість життя невиліковно хворих та членів їх родин до останньої хвилини життя пацієнта. Медична се-стра хоспісу повинна володіти особливими якостями, без яких просто неможливо бути поряд з помираючим пацієнтом: це милосердя, доброта і чуйність, почуття жалю і здатність до співпереживання, суворе до-тримання принципів медичної етики і деонтології, знання особливостей стану пацієнтів у термінальній стадії, вміння за-стосовувати на практиці увесь багаж набутих знань, умінь та навичок,знаходження поряд з пацієнтом і допомага гідно пе-режити неминучий етап його останньої хвилини – перехід у вічність.

Привернули увагу і викли-кали небайдуже обговорення такі питання, як значення па-ліативних та симптоматичних операцій у хоспісно хворих, психологічні аспекти паліатив-ної допомоги інкурабельним хворим, особливості надання паліативної допомоги дітям, фармакологічна складова у паліативній медицині.

Справив глибоке вражен-ня виступ студента фель-дшерського відділення Івана Скрипника, який паралельно з навчанням працює у паліатив-ному відділенні КЗ «ЦМЛ м. Кі-ровограда».

– «Як зараз пам’ятаю пер-ший день, проведений у палі-ативному відділенні: онкологія останньої стадії, пухлини роз-падаються… Я вперше відчув цей запах…, вперше почув останній подих помираючих. Після закінчення робочого дня хотів не вийти – вилетіти з від-ділення на вулицю, хотів кри-чати від душевного болю, бо бачив людей, які помирають…

Я вирішив більше не по-вертатися у відділення. Мені дали на роздуми три дні…Я подумки перебирав історії па-ліативних пацієнтів…, розум ніби навмисно змальовував їхні портрети… З цього момен-ту, побачивши, як люди трима-ються за останні дні, години, хвилини…, я почав цінувати життя, по-справжньому жити…

Ось вже понад півроку я живу з усвідомленням, що не можу врятувати людину, але роблю усе від мене залежне, аби до останньої миті її життя було якомога комфортнішим!».

Протоієрей Андрій Бобрик показав роль церкви у забез-печенні паліативного догляду, відповів на запитання студен-

тів про філософію та значення сповідання, таїнство смерті.

У ході підготовки до конфе-ренції викладачі та студенти коледжу опрацювали великий обсяг різноманітного матеріа-лу, переглянули багато відео-фільмів з питань хоспісної та паліативної допомоги, вивчи-ли вітчизняний і зарубіжний досвід з цієї проблеми; про-вели зустрічі і бесіди з персо-налом, який допомагає інкура-бельним хворим, з рідними та близькими невиліковно хворих пацієнтів, з людьми, які пере-бувають у притулках, в окре-мих спеціалізованих палатах, які особисто на собі пережили атмосферу хоспісу і виклали на папері у римованих рядках і біль, і скорботу, і вдячність!…

Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна є важ-ливою ланкою в цілісній струк-турі системи охорони здоров’я області. Заклад забезпечує висококваліфікованими мо-лодшими медичними спеціа-лістами, які досконало воло-діють високим рівнем знань, професійних умінь та навичок, установи не лише Кіровоград-щини і України, а й багатьох держав ближнього і дальнього зарубіжжя!

Святкуючи 90-річний юві-лей, коледж шанує свою істо-рію, пишається своїми здобут-ками і з оптимізмом дивиться у майбутнє!

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 119

ЮВ

ІЛЕ

Й

Відокремлений підрозділ «Костянтинівський технікум Лу-ганського національного аграр-ного університету» – держав-ний навчальний заклад, який готує молодших спеціалістів для підприємств та організа-цій агропромислового комп-лексу України.

Технікум є одним із най-старіших сільськогосподар-ських навчальних закладів Донецької області. Його істо-рія починається з 20 листо-пада 1943 р. Саме в цей час у селі Красне Артемівського району Донецької області в садибі Красносільської дво-річної школи середньої сіль-ськогосподарської освіти був створений Красносільський сільськогосподарський тех-нікум рільництва. Створення технікуму було пов’язане з необхідністю термінової підго-товки кадрів середньої ланки для села після повної руйна-ції значної частини сільсько-господарських шкіл і технікумів області під час окупації 1941 – 1943 р.

Йшла війна, а сільському господарству потрібні були кадри. Ініціативу Петра Ми-хайловича Суворова – орга-нізувати у Красному селі сільськогосподарський техні-кум за рахунок учнів зруйно-

ваних сільськогосподарських шкіл і технікумів області – під-тримало обласне управління сільського господарства під керівництвом В.І. Штанько. Було розроблено спеціальні навчальні плани та скорегова-но навчальні програми.

Фактично Красносільський сільськогоподарський техні-кум Артемівського району по-чав свою роботу 20 листопада 1943 р. Згідно з наказом Ста-лінського обласного земель-ного відділу від 22 листопада 1943 року № 249/к дирек-тором навчального закладу було призначено Суворова Петра Михайловича.

Перша група складалася з 18 студентів, з них 17 дівчат і 1 юнак. Навесні та восени 1944 року з’явилися ще дві групи. Кількість студентів у кожній групі – 30 осіб.

Отримавши будівлю, керів-ництво навчального закладу почало відновлення матері-альної бази. Спочатку поча-ли відбудовувати навчальний корпус. Першими «стільцями» технікуму були пеньки з сухої деревини.

У відбудові навчального закладу, крім робітників за договором, активну участь брали штатні співробітники технікуму та майбутні студен-ти, які прибули на навчання. Одночасно ремонтували госп-будівлі та квартири. За раху-нок електроматеріалів, що були зібрані у зруйнованих під час війни будинках Артемів-ська, Микитівки та Горлівки, повністю відновили електро-обладнання та підключили навчальний заклад до дер-жавної електромережі. У са-дибі технікуму поновили водогін. Колишня сільськогос-подарська школа мала 24 га землі, з них 16 га – оранка та 8 га – луки. До кінця 1943 р. за допомогою мешканців села Красне було зібрано посівний матеріал.

У 1944 р. основна органі-заційна робота була завер-шена. Контингент студентів складав 108 осіб, педагогіч-ний колектив – 17 викладачів, більшість з яких проживали у цій місцевості. Колектив тех-нікуму працював під гаслом «У тилу, як на фронті». Ор-

75 ÐÎʲ ßÊ ÎÄÍÀ ÌÈÒÜ

Андрій Ільїн, методист, Олена Байбара, Алла Євсюкова, завідувачі відділень,ВП «Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету»

³äîêðåìëåíîìó ï³äðîçä³ëó «Êîñòÿíòèí³âñüêèé òåõ-í³êóì Ëóãàíñüêîãî íàö³îíàëüíîãî àãðàðíîãî óí³âåðñè-òåòó» – 75 ðîê³â!

120

ЮВ

ІЛЕ

Й

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ганізовані навчальні кабіне-ти рослинництва, загального землеробства, механізації по-повнювалися обладнанням. Розгорнуло свою роботу уч-бове господарство. Розпо-рядженням Донецького об-лсільгоспуправління технікум отримав трактор «ХТЗ» від Артемівської МТС, а від Ма-ріупольської контори «За-готхудоба» – пару маленьких волів. Навесні 1945 року від військової частини технікум одержав пару коней і старень-кий автомобіль ГАЗ. Землі, що належали навчальному закла-ду, складали вже 69 га.

Під керівництвом викла-дачів студенти проходили практику у добре оснаще-ному господарстві радгоспу імені Калініна Артемівського району з висококваліфікова-ними спеціалістами. Збільшу-вався контингент студентів і колектив викладачів; покра-щувалась навчальна та мате-ріальна бази. Перший випуск спеціалістів відбувся 25 квітня 1945 року.

Суворов Петро Михайло-вич працював директором Красносільського сільськогос-подарського технікуму рільни-цтва до 1951 року. Згідно з на-казом Міністерства сільського господарства УРСР від 5 ве-ресня 1951 року №1222/к він був направлений у місто Дро-гобич Львівської області для організації Дрогобицької об-ласної школи щодо підготов-ки голів колгоспів. Обов’язки директора передав Курилу Павлу Павловичу. Приступив-ши до виконання обов’язків директора, Курило Павло Павлович намагався залучи-ти до навчання молодь, пере-важно з села, яка добре знала сільську працю та мала до-свід роботи як на землі, так і

на фермі. У 1952 році на базі технікуму було організовано заочне відділення, на якому готували агрономів-плодо-овочників без відриву від ви-робництва.

Згідно з наказом Міністер-ства сільського господарства УРСР від 25 липня 1957 року № 437 Красносільський сіль-ськогосподарський технікум був переведений у м. Костян-тинівка. Відповідно до поста-нови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зв’язок школи з життям» Красносільський сільськогосподарський техні-кум був переведений на нове місце – «Учгосп №4» міста Костянтинівка, колишню базу підготовки голів колгоспів До-нецької області. Навчальний заклад отримав нову назву – Костянтинівський сільсько-господарський технікум (далі КСГТ).

Спочатку КСГТ знаходив-ся у двоповерховій будівлі, в якій розташовувалися 12 аудиторій, бібліотека та гурто-житок на 120 осіб. Навчально- практичне тваринницьке гос-подарство включало ферму великої рогатої худоби на 250 голів, з них 60 – дійних корів; 350 свиней; 18 коней; птахо-ферму на 3 тис. голів; пасіку на 54 сімей. Щорічний прибу-ток у 1958–1960 рр. складав 50 тис. карбованців. У 1965 році було отримано найви-щий врожай: озимої пшениці – 70 ц/га, кукурудзи – 55 ц/га. Цього ж року почалося будів-ництво зрошувальної мережі площею 250 га та відкрито факультет «Гідромеліорація» з підготовки техніків-гідротех-ніків.

У 1966–1974 рр. посаду директора обіймав Несвіт Валентин Іванович. За цей період було введено в екс-

плуатацію новий навчальний корпус на 600 студентів, ла-бораторний корпус, гуртожи-ток та побутовий комбінат, в якому розташувалися їдальня на 150 місць, музичний салон, продовольчий і книжковий ма-газини.

У 1975–1977 рр. навчаль-ним закладом керував Сар-жевський Микола Олексійо-вич. За часи його керівництва популярність навчального закладу була на висоті. Кіль-кість абітурієнтів на 1 місце держзамовлення сягала до 6,7; пріоритет при вступі мала виключно сільська молодь.

На зміну Саржевському Миколі Олексійовичу прийшов Ковалівніч Володимир Григо-рович, який очолював КСГТ до 1996 року. У цей період ви-кладачі та службовці отрима-ли квартири у нових житлових будинках, було побудовано котельню та навчальний тир, газифіковано селище. Машин-но-тракторний парк складався з 20 одиниць: трактори, сіль-госпмашини, автомобілі, до-щувальні машини ДДН – 50, ДДА – 100МА та комбайни.

Виробничою базою для проходження практики студен-тів були колгоспи та радгоспи Донецької області, організа-ції треста «Донбасводбуд», кращі господарства області. У 1993 році була отримана ліцензія на підготовку молод-ших спеціалістів із спеціаль-ності «Землевпорядкування».

З 1996–2006 рр. директо-ром технікуму був Вервейко Віктор Сергійович. Це були важкі роки для технікуму, пері-од перебудови, період станов-лення нової держави – Украї-ни. Процеси змін відбувалися не тільки у загальноекономіч-ному плані, а й в освіті.

У липні 2006 р. з ініці-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 121

ЮВ

ІЛЕ

Й

ативи ректора Лугансько-го національного аграрного університету, підтриманої пе-дагогічним колективом, на-казом Міністерства аграрної політики України № 397 від 25.07.2006 р. технікум шля-хом приєднання реорганізова-но у Відокремлений підрозділ "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету".

З 2006 по 2014 роки на-вчальний заклад очолював Ільїн Андрій Вікторович. У цей період відбуваються значні зміни у роботі навчального за-кладу; проводиться політика омолодження колективу най-кращими випускниками. Пе-дагогічний колектив працює над пошуком інноваційних форм і методів як викладання, так і виховання. Відбувається значне оновлення матеріаль-но-технічної бази технікуму: створено та підключено до інтернету 2 комп’ютерних кла-си; проведений капітальний ремонт кімнати-музею «Світ-лиця», яка була заснована 5 березня 2000 року; придбані GPS навігатор, електронний тахеометр Sokkia 650, лазерні нівеліри. У навчальному про-цесі широко використовують-ся комп’ютерні технології та новітні методики як у теоре-тичному, так і у практичному навчанні. У 2010 році технікум отримав ліцензію на підготов-ку молодших спеціалістів за спеціальністю «Зелене будів-ництво», яка за новим пере-ліком отримала назву «Садо-во-паркове господарство».

8 серпня 2006 року на базі технікуму була створена мо-лодіжна громадська органі-зація спортивно-культурний клуб «Оберіг», яка виникла завдяки активній позиції іні-ціативної групи викладачів і

студентів. СКК «Оберіг» про-водить виховну роботу серед молоді району, міста та об-ласті. Основними напрямками роботи клубу є екологічне, па-тріотичне, трудове виховання та пропаганда здорового спо-собу життя і популяризація волейболу. СКК «Оберіг» має багатий досвід роботи у во-лонтерських і трудових за-гонах. Волейбольна команда клубу є багаторазовим пере-можцем щорічних турнірів різ-ного рівня.

Навесні 2010 року технікум став учасником польсько-ні-мецько-українського проекту «Євроавтобус – 3. Активізу-ючи громади. ЄС – Україні», що передбачало двотижневу подорож міжнародного екіпа-жу молоді в маленькі містеч-ка та села України. Цей про-ект створив платформу для близького міжкультурного спілкування молоді сільських населених пунктів з молодіж-ними лідерами країн ЄС.

Улітку 2011 року на базі технікуму був організова-ний табір відпочинку “Camp SLEM”. Ініціатором створення табору стала американська міжнародна волонтерська ор-ганізація “Peace Corps” (Кор-пус Миру), партнером якої у Донецькій області виступив наш навчальний заклад. Аме-риканські експерти разом з українськими колегами навча-ли молодь здоровому способу життя, позитивному мислен-ню та вмінню працювати в ко-манді.

З 2011 по 2012 р. у техні-кумі працював американський волонтер Марк Додсон. Во-лонтер разом з викладачами технікуму брав активну участь у навчальному та виховно-му процесі. Під керівництвом Марка Додсона ініціативною

групою викладачів був напи-саний та реалізований проект по реконструкції тренажерної зали, яка постійно оновлюєть-ся і підтримується у належно-му стані викладачами фізич-ного виховання.

У квітні 2012 року з метою виявлення та підтримки обда-рованої студентської молоді, підвищення якості підготов-ки фахівців на базі техніку-му проводився регіональний конкурс «Кращий за професі-єю» зі спеціальності "Земле-впорядкування". У творчому змаганні студентів 3-4 курсів взяли участь 13 навчальних закладів І - ІІ рівнів акредита-ції.

За керівництва Ільїна Ан-дрія Вікторовича відбувають-ся значні зміни і в організації роботи органів студентського самоврядування. Одним з прі-оритетних напрямків роботи технікуму стає підтримка соці-ального становлення молоді. Студентське життя вирує день у день. Повз уваги студентів не минає жодне свято, жодна подія. Для цього проводяться різні заходи: конференції, де-бати, концерти, КВК, поїздки, семінари. З 2008 року студен-ти є постійними учасниками зльотів лідерів АПК та конкур-сів «Студент року».

Змінювались географія розташування, профілі, викла-дачі, кілька разів відбувало-ся перейменування закладу, але незмінною залишається пам'ять: суворі воєнні роки, важка післявоєнна відбудова, здобутки та труднощі у шіст-десяті, сімдесяті, вісімдесяті і нелегкий період становлення незалежної України.

Сьогодні навчальний за-клад готує спеціалістів за спе-ціальностями:

192 «Будівництво та ци-

122

ЮВ

ІЛЕ

Й

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

вільна інженерія»;193 «Геодезія та землеу-

стрій»;201 «Агрономія»;206 «Садово-паркове гос-

подарство». Відкрито 6 робочих профе-

сій: плодоовочівник, оператор комп’ютерного набору, трак-торист-машиніст категорії А, замірник на топографо-геоде-зичних та маркшейдерських роботах, квітникар, муляр. З 2016 року очолює навчальний заклад в.о. директора Ворон-цова Олена Миколаївна.

Головна мета роботи пе-дагогічного колективу техніку- му – надати студентам сучасні знання, забезпечити високий професійний рівень, створити умови для гармонійного роз-витку особистості. Задля реа-лізації цієї мети створений вір-туальний навчальний заклад з можливістю роботи у додат-ках віртуальної платформи Google suite for education. Сту-денти та викладачі технікуму є постійними учасниками про-фесійних конференцій, семі-нарів, конкурсів; виступають тренерами, беруть участь у вебінарах. Найбільший показ-ник результативності – досяг-нення студентів. У 2018 році 2 студентки отримали атестат про повну середню освіту з золотою медаллю; студенти 3,4 курсу під керівництвом ви-кладачів зайняли ІІ, ІІІ місце у конкурсі «Geoweek 2018», 2 місце у регіональному кон-курсі знавців біологічних наук; ІІ та ІІІ місце у зональних зма-ганнях серед студентів аграр-них навчальних закладів з мі-ні-футболу та волейболу. (16)

За 75 років освітньої діяль-ності навчальним закладом було підготовлено більше 10 тисяч спеціалістів. Гордістю

технікуму є випускники та ви-кладачі, які досягли суспіль-ного визнання та найвищих рівнів у професійної діяльнос-ті. Серед них Беленець В. І. (голова райдержадміністрації Костянтинівського району), Панков В. М. (начальник Доне-цького обласного управління водними ресурсами), Штагер Д.О. (заступник начальника Головного управління Держ-геокадастру у Донецькій об-ласті), Зоц С.С. (заступник начальника відділу у Добро-пільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області), Луговой А.Л. (директор ТОВ «Донбас-геоземлеустрій»), Давиденко Л.М. (в.о. директора ДП «До-нецький науково-дослідний та проектний інститут земле-устрою»), Кутовой Р. В. (на-чальник Костянтинівського районного виробничого відді-лу ДРФ ДП «ЦДЗК»), Андрей-ко М.А. (начальник районного управління у Костянтинівсько-му районі та м. Торецьку Го-ловного управління Держгео-кадастру у Донецькій області), Черв’яков І. Г. (головний аг-роном ФК «Шахтар»), Білий А.В. (директор ОФГ «Білий»), Гарбуз А. М. ( в.о. директора СТОВ «Імпульс»), Ковальов О. О. (директор ФГ «Гром»), Єрмакова Л. М. (директор ПП «Часів’ярський вогнетривкий завод») і ще велика кількість голів фермерських госпо-дарств, директорів фірм ра-йону та області.

З днем народження, техні-куме! Хай завжди квітнуть твої лани, збагачується та онов-люється твоя база, виходять у світ працьовиті та гідні сту-денти!

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

АБАЗІЯ (ходін ня) – втрата здатності стояти або хо дити, порушення координації рухів ниж ніх кінцівок. Є наслідком захворювання нервової сис-теми.

АБСОЛЮТНИЙ СЛУХ (му-зичний слух) – висока здат-ність розрізняти і відтворю-вати на слух музичні звуки.

А. с. є істотною професій-ною властивістю для компо-зиторів, співаків, музикантів. Наявність А. с. у дітей є пе-редумовою обрання ними музичної чи вокальної про-фесії. А. с., як правило, є природже ним.

АБУЛІЯ (нерішу чість). Термін патопсихології, вживає ться на означення хворобливого ослаб лення або втрати волі. У практичній діяльності людини А. висту-пає як без вольність, незібра-ність, невміння спря мовувати свої психологічні зусилля в на прямі досягнення мети, не-здатність при ймати рішення і діяти. Незначні прояви А. мо-жуть переборюватися шля-хом тре нування, виховання у людини вольових якостей. Сильні прояви А. є симпто-мом хвороби, і людина, у якої вони помі чені, вимагає спеці-ального медико-психологіч-ного лікування. У дитячому віці А. може бути початком психічного захворювання.

АБСУРД ( безглуз дий) – у психології – безглузді твер-дження, вислови, позбавлені раціональ ного смислу. Мо-жуть виникати як на слідок розладів психіки, а також свідо мого, нарочитого відхо-ду від істини.

Психологічний словник за ред. В. І. Войтка

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 123

З Д

ОС

ВД

У Р

ОБ

ОТ

И

Практика професійної під-готовки майбутніх фахівців різ-них галузей діяльності свідчить, що сьогодні конкурентоздатним на ринку праці може стати не стільки відмінник-теоретик, скільки практико зорієнтований фахівець. Сучасна молода лю-дина має бути здатна і готова до успішної життєдіяльності в мінливих соціально-еконо-мічних умовах, самостійного і свідомого вирішення складних життєвих завдань, породжених інформаційними, економічними, соціальними, політичними, куль-турно-релігійними процесами третього тисячоліття. Тому од-ним із першочергових завдань освітян у наш час є формування життєвої компетентності осо-бистості, її здатності успішно вирішувати власні життєві про-блеми і брати активну участь у вирішенні суспільних проблем. Розвиток життєвої компетент-ності особистості виступає умо-вою як її успішної, гармонійної життєдіяльності, так і професій-ної компетентності, конструк-тивного перетворення і гармо-нійного розвитку суспільства. Саме цим обумовлений і ком-петентнісний підхід в освіті, зо-крема і в підготовці спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

Як відомо із психолого-пе-дагогічної літератури (І. Єр-маков, Н. Бібік, О. Пометун, О. Овчарук, Є.Сироватко та ін.) та аналізу різних підходів упрова-

дження компетентнісного під-ходу, що з’явилися незалежно один від одного в освіті різних країн, компетентнісний підхід скеровує освіту на формування низки компетентностей, які ма-ють опанувати студенти під час навчання у закладі вищої освіти [1].

Вивченням проблеми впро-вадження компетентнісного під-ходу в систему освіти займають-ся вітчизняні та зарубіжні вчені: А. Андрєєв, І. Болотнікова, В. Болотов, В. Лозовецька, Є. Бор-кач, П. Вербицька, О. Вознюк, Т. Козіна, В. Луговий, О. Митка, О.Пометун, О. Савченко, Р. Пе-трух, В. Хомич та ін. [2]. Орієнто-вана на знання освіта, на думку науковців і педагогів-практиків, стала відірваною від реально-го життя і проблем сьогодення. Але компетентнісний підхід, як відмічає Є. Боркач, не озна-чає відмову від орієнтованої на знання освіти, а доповнює її, акцентуючи увагу на розвитку здібностей фахівця виконува-ти професійні завдання, вико-ристовувати отримані знання для вирішення проблем, що виникають у реальному житті [3, с.125]. Результатом освіти мають бути не окремі знання,

уміння і навички, а здібність і го-товність людини до ефективної і продуктивної діяльності в різ-них ситуаціях.

Важливою складовою жит-тєвої компетентності людини є професійна компетентність, у структурі якої: професійні знан-ня і професійне мислення; від-повідні вміння і навички, прак-тичний досвід використання знань у конкретних ситуаціях; особистісні якості (професій-на творчість, зацікавленість у результатах своєї роботи, по-зитивна мотивація, ініціатива, прагнення до професійної са-мореалізації). Показником осві-ченості молодшого спеціаліста є не тільки засвоєння певного обсягу знань, а й здатність ви-користовувати їх у реальних умовах, аналізувати нову інфор-мацію, самостійно приймати рі-шення, виконувати певні профе-сійні й соціальні функції.

«Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» – пер-спективна спеціальність, яка дозволяє випускникам успіш-но конкурувати у сфері бізнесу та комерції, стати приватними підприємцями, мати престиж-ну освіту, роботу, впевненість у майбутньому. Україна потребує

ÊÎÌÏÅÒÅÍÒͲÑÍÈÉ Ï²ÄÕ²Ä Ó Ï²ÄÃÎÒÎÂÖ² ÌÎËÎÄØÈÕ ÑÏÅÖ²À˲ÑÒ²Â

Алла Заболотна, методист Світлана Березинець, викладач ВП НУБіП України «Ірпінський економічний коледж»

Êîìïåòåíòí³ñíèé ï³äõ³ä íå îçíà÷ຠâ³äìîâó â³ä îð³-ºíòîâàíî¿ íà çíàííÿ îñâ³òè, à äîïîâíþº ¿¿, àêöåíòóþ÷è óâàãó íà ðîçâèòêó çä³áíîñòåé ôàõ³âöÿ âèêîíóâàòè ïðî-ôåñ³éí³ çàâäàííÿ, âèêîðèñòîâóâàòè îòðèìàí³ çíàííÿ äëÿ âèð³øåííÿ ïðîáëåì, ùî âèíèêàþòü ó ðåàëüíîìó æèòò³.

124

З Д

ОС

ВД

У Р

ОБ

ОТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

професіоналів, які в змозі керу-вати та компетентно розвивати бізнес у сфері виробництва і торгівлі, надавати якісні послу-ги, здійснювати операції на бір-жах та в зовнішньоекономічній діяльності.

Компетентнісна модель фа-хівця з товарознавства роз-роблена науковцями на осно-ві галузевих стандартів вищої освіти. Необхідний (мінімаль-ний) рівень професійної ком-петентності його складається з комплексу: 1) базових управлін-ських компетенцій (професій-них, інтелектуальних, ситуатив-них, соціальних); 2) компетенцій ITQC грамотності (компетенцій у сфері інтернету, телекомуніка-цій, роботи з оргтехнікою тощо); 3) ключових комунікативних компетенцій (соціокультурна компетенція, знання правил ети-кету, володіння державною та щонайменше однією іноземною мовами тощо), тобто конкурен-тоспроможність спеціаліста з товарознавства значною мірою залежить від здатності накопи-чувати та користуватися компе-тенціями різного рівня, в різних умовах для виконання різнома-нітних професійних функцій (на-лагоджувати, підтримувати та розвивати ділові стосунки з за-рубіжними партнерами) [4, c.8].

«Впровадження компетент-нісного підходу у процесі під-готовки майбутніх фахівців ОКР

«молодший спеціаліст» – це методична проблема, над якою з 2016 року працює педагогіч-ний колектив ВП НУБіП Укра-їни «Ірпінський економічний коледж» і, зокрема, циклова ко-місія маркетингу і торгівлі, яка має свої традиції, досвід робо-ти. Усвідомлюючи, що протягом навчання студент має навчити-ся використовувати свої знан-ня у майбутній професійній ді-яльності, отримати навички, які допоможуть знаходити рішення проблем, що можуть виникати, викладачі спрямовують свою ді-яльність на формування у май-бутніх спеціалістів професійної впевненості та компетентності шляхом створення реальних си-туацій, проведення екскурсій на виробництво, конкурсів профе-сійної майстерності, закріплен-ня знань і вмінь, отриманих на лекційних заняттях, під час ви-конання завдань підприємств, фірм, з якими співпрацює наш навчальний заклад.

Щороку циклова комісія проводить міжвузівську науко-во-практичну конференцію до Всесвітнього дня захисту прав споживачів. Зокрема у 2018 році відбулася Х Міжвузівська студентська науково-практич-на конференція «Захист прав споживачів в умовах суспіль-них трансформацій». У конфе-ренції взяли участь викладачі і студенти коледжу, магістранти

Національного університу біо-ресурсів і прородокористування України, представники органів місцевого самоврядування, цен-тру з надання БВПД, торговель-них підприємств міста.

Члени циклової комісії мар-кетингу і торгівлі постійно ве-дуть пошук нетрадиційних форм і методів організації не тільки ау-диторної, але й позааудиторної роботи студентів для форму-вання професійної майстернос-ті, виховання громадянської по-зиції. З цією метою проводяться різноманітні позааудиторні за-ходи та відкриті заняття з вико-ристанням інформаційно-кому-нікаційних технологій. Зокрема: конкурс з професії товарозна-вець, майстер-клас «Дізнайся, споживачу!», «Конкурс профе-сійної майстерності – 2018», тренінг «QR-кодування – інтер-активний спосіб розповсюджен-ня та отримання інформації».

У формуванні у студентів життєво необхідних компетент-ностей, посиленні практичної та професійно орієнтованої спря-мованості освітньо-виховного процесу велику роль відіграє проведення навчальних екс-курсій, виїзних занять в умовах передових підприємств вироб-ництва, виставок-продажів то-варів тощо. Для реалізації пе-дагогічної творчості викладачі використовують потенціал роз-виваючого навчання, зокрема заняття-екскурсії. Регулярно проводяться лекції-екскурсії на Міжнародних виставках товарів народного споживання, у яких беруть участь представники то-варних ринків, найбільших тор-гових мереж, що підвищують якість життя українців шляхом просування на ринок якісних та екологічно чистих споживчих товарів. Наприклад, у рамках вивчення дисципліни «Товаро-знавство (продовольчі товари)» з метою ознайомлення з техно-логічними процесами виробни-цтва безалкогольних напоїв та пива студенти відвідали ПрАТ «ОБОЛОНЬ» – підприємство,

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 125

З Д

ОС

ВД

У Р

ОБ

ОТ

И

що є одним з найбільших ви-робників пива в Україні. Окрім хмільного напою, компанія ви-робляє безалкогольні та слабо-алкогольні напої, мінеральну та питну воду, снеки. Головне під-приємство в Києві – це найбіль-ша пивоварня в Європі. Під час перегляду відеофільму та екс-курсії студенти ознайомилися з технологією виробництва пива, починаючи з детального опису складників та закінчуючи розли-вом у пляшки. При цьому було акцентовано увагу студентів на суворому контролі сировини для виробництва напоїв, якості і безпечності готової продукції, асортименті усіх видів продукції, обсягах та перспективах експор-ту продукції підприємства тощо.

Під час екскурсії на Міжна-родну виставку продуктів хар-чування та напоїв «World Food Ukraine» студенти ознайоми-лися з новітніми технологіями виробництва, зберігання, паку-вання харчових продуктів, асор-тиментом харчових продуктів спеціального та функціонально-го призначення, продуктів здо-рового харчування вітчизняного і зарубіжного виробництва, а та-кож виконали індивідуальні за-вдання, знайшли матеріали для написання курсових і науково-дослідних робіт. Різноманітною була й інтерактивна програма кулінарних заходів у рамках ви-ставки, де студенти мали змо-гу спостерігати за учасниками чемпіонату шеф-кухарів України і взяти участь у дегустації нових страв.

Участь студентів і викладачів циклової комісії у таких вистав-ках, конкурсах професійної май-стерності, науково-практичних конференціях є актуальною, оскільки дає можливість підготу-вати висококваліфікованих фа-хівців не лише з теоретичними, а й практичними навичками, що в свою чергу позитивно впливає на подальше професійне зрос-тання майбутніх фахівців з това-рознавства та маркетингу. Для майбутнього фахівця важливим

є вміння працювати в коман-ді, координувати з іншими ви-рішення поставлених завдань, проблем, здатність в різних (навіть несприятливих) умовах знаходити раціональне рішення виниклої проблеми. Ріст ком-петентності пов'язаний із само-аналізом і самооцінкою особис-тості, які є внутрішнім стимулом професійного самовизначення [6, с. 26]. Для фахівців з товаро-знавства та маркетингу це має особливе значення. Тому викла-дачі в освітній діяльності приді-ляють значну увагу створенню студентами власних проектів, залученню їх до участі у конкур-сах, тренінгах, круглих столах, диспутах тощо. При цьому у студентів часто виникають про-блеми, пов'язані з відсутністю досвіду побудови власного ви-словлювання, ведення дебатів чи дискусії, оформлення науко-вої доповіді чи написання тези. Щоб уникнути помилок, особли-во на перших порах, педагоги проводять значну роботу по на-данню студентам консультатив-ної допомоги, працюють спільно з викладачами української мови (за професійним спрямуванням) над розвитком комунікативної та інших компетентностей сту-дентів. Серед студентів – май-бутніх фахівців із товарознав-ства, комерційної діяльності та маркетингу – багато здібних, об-дарованих, творчих особистос-тей. Вони беруть участь у робо-ті наукових студентських гуртків «Споживач» і «Юний підпри-ємець», що працюють на базі лабораторій якості та безпеки харчових продуктів і торговель-но-технологічного обладнання. Організація наукових об’єднань, предметних гуртків, наукових товариств, проведення пошуко-вих та наукових досліджень має велике значення, бо професій-на компетентність майбутнього спеціаліста формується "на за-садах теоретичних знань, прак-тичних умінь, значущих осо-бистісних якостей та життєвого досвіду, що зумовлює готовність

фахівця до виконання профе-сійних обов’язків та забезпечує високий рівень його самоорга-нізації" [5, с. 7]. Для розвитку у майбутніх спеціалістів профе-сійної креативності у коледжі практикується проведення фа-культативних курсів, організова-на робота наукових гуртків, де завдяки співпраці з викладача-ми та однокурсниками розкри-вається науково-дослідний по-тенціал студента. Результатом систематичної цілеспрямованої роботи педагогів є здобутки ко-лективу, досягнення окремих студентів. Так, наприклад, що-року члени наукових гуртків коледжу беруть участь у фести-валях студентської науки НУБіП України, де презентують резуль-тати науково-дослідної роботи. 15 травня 2018 року студенти ІІІ курсу Світельський Олексій та Сукач Євген представили результати досліджень і робо-ту гуртка «Споживач». З метою виявлення змін у якості молока, при навчальній лабораторії «До-слідження харчових продуктів» було проведено дослідження серії зразків молока коров’ячого питного українського виробника відповідно до Закону України № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням зако-нодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тварин-ного походження, здоров'я та благополуччя тварин».У першо-му етапі VІІ Фестивалю студент-ської науки – 2018 переможця-ми стали наукові гуртки нашого коледжу.

З метою виховання у сту-дентів професійної відпові-дальності за високу якість об-слуговування, винахідливості та ініціативності у прийнятті рішень, вдосконалення лідер-ських якостей, а також прагнен-ня до отримання нових знань і формування професійних ком-петентностей, у рамках декади циклової комісії маркетингу і торгівлі в навчальному закла-ді щороку проводиться конкурс професійної майстерності се-

126

З Д

ОС

ВД

У Р

ОБ

ОТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ред студентів ІІІ курсу. Учасники конкурсу формують команди, які змагаються у конкурсах: «Ві-зитівка», «Розминка», «Охарак-теризуйте товар так, щоб його купили», «Чи знаєте ви правила торгівлі?» та «Стимулювання збуту товарів». При цьому і се-ред вболівальників – студентів ІІ – ІІІ курсів – були проведені конкурси і вікторини. Залучення студентів до участі в подібних заходах сприяє розвитку кому-нікативної компетентності, про-фесійної креативності.

У сучасному світі однією з найважливіших компетентнос-тей фахівця у будь-якій галузі є вміння "керувати інформацією". Це означає здатність знайти, вибрати, оцінити інформацію з різних джерел. Необхідно на-вчити студента не тільки опра-цьовувати новий матеріал, а й пов'язувати його з іншою інфор-мацією і критично оцінювати його актуальність та якість. Щоб підібрати завдання, які будуть відповідати і навчальній програ-мі, і вимогам сьогодення, викла-дач має проявити креативність, ентузіазм. У цьому ми пере-конуємося, відвідуючи відкриті заняття й позааудиторні заходи колег. Члени циклової комісії практикують проведення семі-нарських і практичних занять у формі рольових і ділових ігор, вікторин, конференцій, конкур-сів, підготовка студентів до яких передбачає використання інтер-нет-ресурсів, різноманітних до-

кументів, інформації, отриманої шляхом спостережень за робо-тою торговельних підприємств та приватних підприємців. Це сприяє формуванню професій-ної компетентності майбутніх фахівців з товарознавства та маркетингу. Студенти мають можливість збирати та інтер-претувати відповідні дані, як правило, в межах своєї сфери навчання, обраної спеціальнос-ті. При цьому не всі і не завжди вміють виходити за межі кон-кретної теми. Тому вважаємо, що їм необхідно створювати власні проекти, беручи участь у різноманітних заходах як в на-вчальному закладі, так і за його межами.

У рамках профорієнтацій-них заходів нашого коледжу циклова комісія маркетингу і торгівлі, враховуючи викли-ки сьогодення, започаткувала профорієнтаційний проект «За-хисти свої права – створи своє майбутнє» для старшокласни-ків загальноосвітніх шкіл При-ірпіння. Стартовий етап проекту був проведений викладачами та старшокурсниками у Бучан-ському НВК «СЗОШ І – ІІІ ст.» №3. У ході заходу школярів по-інформували про спеціальності, за якими коледж готує молод-ших спеціалістів, актуальні про-блеми захисту прав споживачів, ознайомили з видами фальси-фікації харчових продуктів та методиками визначення фаль-сифікатів, які з легкістю можна

проводити в домашніх умовах. Зокрема, завідувач навчаль-ної лабораторії дослідження харчових продуктів, керівник гуртка «Споживач» к.с.-г.н. По-целуйко М.П. продемонстру-вав дослідження зразків меду бджолиного, який може бути сфальсифікований додаванням замінників, борошна, крейди тощо. Студентки ІІІ курсу озна-йомили школярів із способами виявлення фальсифікації у ков-басних виробах та плавлених сирах і запропонували взяти їх на озброєння для використання в домашніх умовах. Майстер-класи, проведені студентами за безпосередньої участі учнів, викликали у них особливу за-цікавленість. А студентам дали можливість закріпити свої знан-ня і вміння, набуті на заняттях, перевірити свою готовність до практичної роботи за обраною спеціальністю.

Проводячи цілеспрямова-ну роботу по формуванню у студентів загальнолюдських і професійних компетентностей, циклова комісія маркетингу і торгівлі ВП НУБіП України «Ір-пінський економічний коледж» використовує традиційні й інно-ваційні форми і методи робо-ти зі студентами. Ми прагнемо переконати кожного студента, що кар’єра в умовах ринку пра-ці – це успішний «продаж» своїх умінь та інтелекту, тому в їхніх інтересах зробити це вдало.

Список використаних джерел1. Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентніс-

ного підходу в українській освіті [Текст]/О.І.Пометун; за ред. О.В.Овчарук //Компетентнісний під-хід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи. – К., 2004.– 112 с.

2. Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу : стратегічні орієнтири міжнародної спіль-ноти / Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Біблі-отека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К. : «К.І.С», 2004.

3. Боркач Є. Проблеми впровадження компетентнісного підходу в підготовку майбутніх вчите-лів в Угорщині/ Євгеній Боркач // Нова пед. Думка. – 2012. – №1. – С.125 – 128.

4. Paechter M., Braun E. Assessing guality in higner education// International journal of psychology. Abstracts of the XXIX International Congress of Psychology. Berlin, Germany, juli 20 – 25, 2008. Psychology Press, p.751.

5. Нічуговська Л.І. Формування професійної компетентності в системі математичної підготовки студентів економічного профілю [Текст] /Л.І. Нічуговська // Дидактика математики : проблеми і дослідження : Міжнар. зб. наук. пр. – Донецьк, 2003. – Вип. 20. – С.3–12.

6. Морева Н.А. Педагогика среднего профессионального образования : учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / Н.А.Морева. – М. : Издательский центр»Академия», 2001. – 272 с.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 127

З Д

ОС

ВД

У Р

ОБ

ОТ

И

Одним із актуальних за-вдань вищої школи в сучасних умовах є підготовка не лише висококваліфікованого, а й творчого працівника, здатного продуктивно вирішувати склад-ні проблеми в житті і в професії. Виховання такої особистості у великій мірі залежить від про-фесійної майстерності та про-фесіоналізму викладачів, які здатні забезпечити результа-тивне засвоєння молодою лю-диною кращих надбань світової та вітчизняної медицини, а та-кож виховання у неї кращих рис людини і громадянина.

Викладачі нашого коледжу розуміють важливість змін, які відбуваються в сучасній педа-гогіці, тому одним з напрямків діяльності нашого навчально-го закладу є постійна творча співпраця викладачів та сту-дентів, як на заняттях так і в позанавчальний час. Викладач завжди повинен виступати як творча особистість, яка може стати привабливою та корис-ною для студентів.

В сумарній роботі інтереси викладачів та студентів співпа-дають. Викладачі підвищують свою професійну майстерність, а студенти набувають знань і навичок для своєї майбутньої професії. В цьому і виражаєть-ся творчий взаємозв’язок ви-кладачів та студентів, де чітко видно успіх обох сторін. Наш колектив впродовж багатьох років працює під девізом «Від

творчості викладача – до твор-чості студента».

Це стосується всіх напрямків роботи, особливо значну увагу викладачі коледжу приділяють гуманізації освітньо-виховного процесу.

Кожна циклова комісія в про-цесі професійної підготовки мо-лодих медичних фахівців має свої знахідки, напрацювання по втіленню в навчання освітніх сучасних технологій та гуманіс-тичних моделей.

ЦК гуманітарних та соціально-економічних

дисциплінЗ ЦК гуманітарних та соці-

ально-економічних дисциплін розпочинається освітньо-ви-ховний процес, тому ця комісія є основною базою формування творчих здібностей та мораль-них якостей студентів.

На відміну від інших точних професійних наук, дисципліни цього циклу виховують осо-бистість у цілому, закріплюють гуманні стосунки й людяність взагалі.

Досягти цієї мети можливо лише в співдружності виклада-чів і студентів. Основний на-прям роботи ЦК: «Через творчу співдружність викладачів і сту-

дентів – до високого професіо-налізму фахівця-медика».

Викладачі дають знання студентам з дисциплін у по-стійному зв’язку з медициною. Наприклад, обласний семінар «Майстер-клас з філософії та фармакології» просліджує перехід від філософської му-дрості до практичного втілення фармакологічних знань: "Треба лікувати не хворобу, а хворого" (Гіппократ).

У рамках тижня ЦК прово-дяться позакласні заходи: бліц-турніри, вікторини, ділові ігри, захисти-презентації творчих робіт студентів, психологічні тренінги. Основне досягнення і головний результат – коли сту-денти радіють і співпережива-ють один за одного.

Щоб лікувати людей, треба бути милосердним, мислячим, творчим фахівцем – ці поняття постійно виховують викладачі комісії.

ЦК Природничо-наукових дисциплін

Формування творчих зді-бностей – процес складний, довготривалий, безперервний. Більшість викладачів цієї ко-місії працюють з першокурс-никами, приймають прямо зі

ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÒÂÎÐ×ÈÕ ÇIJÁÍÎÑÒÅÉ ÑÒÓÄÅÍҲ – ÂÀÆËÈÂÀ ÑÊËÀÄÎÂÀ ϲÄÃÎÒÎÂÊÈ ÌÀÉÁÓÒÍ²Õ ÔÀÕ²ÂÖ²ÂОльга Прищепа,заступник директора з навчальної роботи Комунального закладу вищої освіти«Павлоградський медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради

Ñêàæè ìåí³ ³ ÿ ïî÷óþ! Ïîêàæè ìåí³ ³ ÿ çàïàì’ÿòàþ! Çàëó÷è ìåíå ³ ÿ çðîçóì³þ!

128

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

шкільної парти підлітків з усіма їх шкільними звичками, отже викладачі поряд з навчальною роботою вирішують і вихов-ні завдання, особливо піклу-ються про духовне збагачення студентів, розуміючи, що кож-не заняття повинно нести не тільки науково-інформаційне навантаження, але й викликати позитивні емоції, сприяти фор-муванню любові до прекрасно-го, духовних цінностей – спра-ведливості, доброзичливості, чуйності. Досягненню цієї мети сприяють нові педагогічні ідеї, оптимальне поєднання тради-ційних та нетрадиційних форм з інноваційними технологіями. Саме вони сприяють розкриттю унікальності особистості, фор-муванню в неї морально-етич-них переконань.

Проведення проблемних лекцій (з фармакології, фізіоло-гії, паталогічної анатомії, пата-логічної фізіології), лекцій-бесід (з медичної біології, медичної психології, медичної хімії) з елементами випереджального навчання передбачають актив-ну участь студентів. Студенти знаходять цікаву інформацію в інтернеті, медичних виданнях і з задоволенням використову-ють її в доповідях.

А як прикрашають будь-яке заняття (лекцію, семінар, ПЗ) вірші, уривки з художньої літе-ратури, міфи та легенди, стат-ті пізнавального характеру, пов’язані з темою! Такі прийоми сприяють етичному задоволен-ню, створюють атмосферу до-брозичливості, значно підвищу-ють інтерес студентів до теми і дисципліни взагалі.

Участь студентів у конкурсах формує важливі якості: колек-тивізм, активність, фантазія, творчість, толерантність у сто-сунках. Конкурсні інтерактивні завдання часто застосовують викладачі під час проведення семінарів, практичних занять. Наприклад, відкритий урок з фармакології у вигляді конкур-су з теми «Гормональні та віта-

мінні засоби» підготували і про-вели самі студенти.

Викладачі також велику ува-гу приділяють позааудиторній роботі. Були проведені цікаві заходи: лекція-бесіда серед студентів фельдшерського від-ділення на тему «Алкоголь та нікотин – фактори ризику у ви-никненні патології», конкурс плакатів «Я обираю здоровий спосіб життя»; конференція «Вплив ГМО на організм люди-ни – міфи та реальність»; кон-курс-презентація на тему «Моя Alma mater».

ЦК клінічних дисциплінРозвитком творчості й уза-

галі творчим процесом керува-ти важко. Тому члени циклової комісії клінічних дисциплін при підготовці та проведенні теоре-тичних, практичних занять, за-сідань гуртків, виховних годин враховують те, що працюючи над поставленим завданням, студенти мають відкривати для себе щось нове, досі їм невідо-ме. Навчальна новизна такого завдання є важливим стиму-лом діяльності, бо без глибоко-го інтересу до об'єкту навчання, праці неможлива творча діяль-ність людини. Саме інтерес ви-ступає важливим мотиваційним стимулом навчально-трудової діяльності.

Тому наші викладачі на всіх своїх заняттях і заходах широ-ко використовують інтерактивні технології навчання, такі як: ро-бота в парах, пошук інформації, мозковий штурм, імітаційні ігри-тренінги; елементи самовряду-вання, коли в ролі викладача та консультанта виступають сту-денти.

Студенти із великою заці-кавленістю і відповідальністю ставляться до таких завдань.

Викладачі інфекційних хво-роб, дерматовенерології бага-то тем розпочинають з читання уривків творів Чехова, Булгако-ва.

Творча співпраця простежу-ється і в підборі матеріалу для

створення різного ряду посіб-ників, альбомів, презентацій, відеороликів, які широко ви-користовуються на лекціях та практичних заняттях.

ЦК основ медсестринстваСьогодні професія медсе-

стри – одна з найчисельніших фахових ланок у системі охо-рони здоров’я. Суспільству потрібні такі фахівці, які по-єднують професійні знання з високими морально-етичними принципами. Моральні якості медичної сестри – складова се-стринської етики, серце профе-сії; вони тісно пов’язані з істо-ричним минулим і сьогоденням медицини.

Незаперечним є той факт, що серед професійно орі-єнтованих циклових комісій найбільше освітньо-виховне навантаження має циклова ко-місія основ медсестринства, оскільки на неї лягає весь тя-гар підготовчого, адаптаційного періоду перебування студентів у стінах медичного коледжу. Викладачі комісії не тільки на-вчають практичним основам фахової діяльності, але й фор-мують характер, поведінку пер-шокурсників, спостерігають за ними, щоб виявити їхні нахили і здібності, навчають самостій-ності, залучають до гурткової та науково-дослідної роботи. Для цього викладачі постійно ведуть пошук нетрадиційних форм та методів організації не тільки аудиторної, але і поза- аудиторної роботи. Результат такого пошуку – проведення тижнів циклової комісії.

У рамках тижня проведено інтелектуальну вікторину, мета якої – формування духовності в майбутньої медичної сестри. Проведення вікторини дуже ді-єве, тому що поруч із студента-ми знаходяться педагоги. Вони хвилюються – адже це іспит не тільки для студентів, а й для педагогів. Слід найповніше і до того ж в оригінальній формі виявити свій особистий потен-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 129

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

ціал. Та головне – це той ду-шевний стан, з яким виходять студенти після вікторини, адже багато хто з них відразу у ви-кладачах побачили людину, яка подала їм руку співпраці, пова-ги, шани.

Значне місце у вихованні духовності та творчого розви-тку має проведення відкритих заходів. Зразковою є виховна година, проведена до Все-світнього дня медичної сестри на тему «Все розпочинається з любові».

Студенти і викладачі ра-зом згадали історію розвитку медсестринства, перших сес-тер милосердя, а фінальним акордом цього заходу був гімн медичних працівників, який ви-кладачі та студенти проспівали разом. А це так зближує, єднає. І вже зовсім з іншим настроєм прийде студент на заняття до тих, хто брав участь у цих за-ходах.

Сценарій літературно-музичної композиції

«Все розпочинається з любові»

(присвячений медичній се-стрі, професія якої пов’язана з гуманністю, любов’ю та мило-сердям)

Все розпочинається з любо-ві – любові до рідної землі, до Батьківщини, до рідного бать-ківського дому, до жінки, яка продовжує життя, любові до своєї професії.

Ви своє життя вирішили при-святити великогуманній і само-відданній професії.

Ваш вибір гідний високої честі і великого благородства.

Не легковажність і суєтність, а щоденна праця, милосердя, гуманізм, любов до людини – ось Ваші життєві супутники.

Необхідно пам’ятати, що людські чесноти – душевність, співчутливість, тактовність, ми-лосердя, це не лише моральна окраса, але й необхідні профе-сійні риси.

Нехай же милосердя і добро завжди осявають Ваш нелегкий і почесний шлях у медицині.

1 студент: Професії бува-

ють дуже різні,Вони важливі всюди і за-

вжди,І кожна з них неначе дивна

пісня,Та найдивніша пісня медсе-

стри.

У ній звучать всі барви цього світу,

Вся сила, мужність, теплота душі,

Бо серце для людей її від-крите,

Чистіше від криничної води.Сестра з тобою в розпачі і в

горі,Вона з тобою, коли ти один.

Твій перший крик життя вона зустріне,

Триматиме за руку до кінця,В останнє очі хворому за-

криє,В турботі б’ються сестрин-

ські серця.

2 студент: Що означає сло-во медична сестра?

3 студент: Добро, уміння та співпереживання.

4 студент: Співчуття, лю-бов, турбота.

5 студент: Увага, віра та чуйність.

6 студент: Ти завжди у біло-му халаті,

Біла шапочка з хрестом на голові,

Турботлива ти, як рідна мати,

Мила, лагідна завжди.7 студент: І добром іскрять-

ся карі очі,Як біду свою приймаєш хво-

рих біль,Чари, силу і знання дівочіВіддавати людям – мило-

сердна ціль.

Слово викладача: Сьо-годні неможливо не згадати про основоположників медсе-

стринства Флоренс Найтінгейл і Дашу Севастопольську, і наші студенти підготували невели-кий екскурс в минуле.

1 студент: Біографія Флоренс Найтін-

гейл почалась дуже просто, як біографія багатьох англійських міс із заможніх сімей.

2 студент: Її батьки багато подорожува-

ли і тому Флоренс народилася в прекрасній Флоренсії, отри-мавши звідси своє ім’я. Це було 12 травня 1820 р.

3 студент: Дівчинка отримала прекрас-

ну освіту, здавалося що життя не дуже гарненької, але все ж таки миловидної, спокійної ді-вчини вже розписано на роки вперед.

4 студент: Якось вона відвідала один з

притулків для хворих бідняків на околиці Лондона, так званий «робочий будинок», і вжахну-лась усього побаченого. Хворі лежали по троє – четверо на одному ліжку, точніше, на ма-траці з брудної соломи, зараз-них не відокремлювали від не-заразних, лікарі бачили в них тільки піддослідних для медич-ної практики.

5 студент: Це перевернуло все її жит-

тя. Флоренс сказала батькам, що хоче навчатися професії медичної сестри і працювати в лікарні сиділкою.

6 студент: Вся благопристойна рід-

ня була збентежена, з матір’ю стався серцевий напад, а бать-ко вигнав Флоренс і позбавив спадку, над ними насміхався весь вищий світ Британської столиці.

7 студент: Але у Флоренс виявилась

залізна воля і вона впевнено йшла обраним шляхом. За три роки вона засвоїла усі навички професії медичної сестри і вне-сла в її діяльність багато ново-го.

130

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

8 студент: Флоренс Найтінгейл роз-

робила особистий метод, який був максимально простий та максимально ефективний: чи-стота, свіже повітря, гарний догляд, харчування. У тих па-латах, де використовувався метод Найтінгейл, смертність зменшилась удвічі.

9 студент: Все змінилось в 1854 році,

коли у Кримську війну втру-тились англійці. До Флоренс Найтінгейл звернувся особисто військовий міністр, котрий по-відомив, що на фронті помира-ють сотні поранених солдатів. Флоренс, зібравши загін жінок, вирушила на фронт. Кримська війна зробила Флоренс наці-ональною героїнею. Солдати, що повернулися з фронту, роз-повідали про неї легенди, нази-ваючи її «леді з світильником», тому що ночами, з лампою в руках, вона завжди обходила палати з хворими.

10 студент: Під час свого довгого та

насиченого життя Флоренс Найтінгейл встигла написати декілька книг по методиці се-стринського догляду, котрі по-тім стали класикою.

11 студент: У 1910 році Флоренс Най-

тінгейл померла у віці 90 років, і була похована на скромному сільському кладовищі, завчас-но відмовившись від того, щоб її смерть стала приводом наці-онального трауру. На могильно-му камені немає її титулів і під-писів.

5 патронажних сестер Това-риства Червоного Хреста Укра-їни були відзначені найпочесні-шою нагородою Руху Червоного Хреста/Червоного Півмісяця – Медаллю імені Флоренс Найтін-гейл за свій видатний внесок у справи милосердя та гуманізму. Ця почесна відзнака вручаєть-ся тим медичним сестрам, які проявили у воєнний чи мирний

час відчайдушну хоробрість та продемонстрували виключну відданість пораненим, хворим, калікам чи людям, чиє здоров’я було під загрозою. Українські патронажні сестри з м. Києва, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Київської областей впродовж свого тривалого слу-жіння заради надання допомоги найнужденнішім винесли лихо-ліття Великої Вітчизняної війни, Афганістану, тяжку роботу на Далекому Сході, Чорнобиль-ську катастрофу, пожежі, зсуви, вибухи на складах боєприпа-сів та щоденну нелегку працю в лікарнях, медико-соціальних центрах та на дому. Міжнарод-ний Комітет Червоного Хреста присуджує до 50 медалей імені Флоренс Найтінгейл раз на два роки. В СРСР всього 44 мед-сестри було нагороджено цією унікальною відзнакою. Тому особливо приємно, що цього року всі 5 номінантів від Товари-ства Червоного Хреста України: Валентина Плахотна (м. Київ), Раїса Бакуменко (м. Запоріжжя), Віра Герасимчук (м. Бориспіль, Київська область), Валентина Мамзіна (м. Донецьк), Марія Мережко (м. Дніпропетровськ) отримали ці почесні медалі.

12 травня, в день народжен-ня основоположниці сучасної сестринської справи Флоренс Найтінгейл сестри в усьому світі відзначають своє свято – Міжна-родний день медичної сестри.

12 студент: В той же час, коли в англій-

ських військах з’явилась Фло-ренс Найтінгейл, у російській армії, під час оборони Севасто-поля допомогу солдатам нада-вала перша сестра милосердя, яку в народі звали Дашою Се-вастопольською.

13 студент: Дар’я Михайлова народи-

лася у селі Ключиці на Казані в сім'ї матроса. Мати її дуже рано померла, батько загинув під час битви.

14 студент: Під час оборони Севастопо-

ля, під вогнем ворога Дар'я Ми-хайлова надавала пораненим захисникам Севастополя ме-дичну допомогу, витягаючи їх з-під вогню в лазарет. Солдати знали лише ім’я своєї рятівниці, тому прозвали її Дашою Севас-топольською.

15 студент: Подвигами дочки матроса

був зворушений сам імператор Микола І, котрий нагородив її золотою медаллю за відвагу.

16 студент: У 1892 році вона поверну-

лась в рідне село, але нікого з рідних не залишилось. Подару-вавши місцевому храму ікону Миколи Чедотворця, яка була з нею в Севастополі, вона по-їхала в село Шаланги, та через півроку померла, її могила на кладовищі не збереглася.

17 студент: Сьогодні нагадують про неї

старовинна картина, на якій зображена Даша Севастополь-ська, яка перев’язує поранено-го, та бюст в панорамі оборони Севастополя. І хоча пам’ятника Даші Севастопольській немає, вона створила собі пам’ятник нерукотворний, і найкраще міс-це для нього – в пам’яті народу.

Хіба не з вашими рукамидитя з’являється на світ?В раю такого не буває,Лиш на землі свята ця мить.

Уклін вам, сестри милосердя,Уклін вам низький до землі,Із покоління в поколінняШанують вас старі й малі.

І за усе уклін вам низький,найкращі, лагідні слова.Спасибі, сестри милосердя,надія й віра в вас жива.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 131

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

Сучасний ринок праці вису-ває підвищені вимоги не тільки до фахової підготовки, але й до рівня особистісного розви-тку молодих фахівців. Тому на-вчальні заклади намагаються приділяти увагу не лише про-фесійному становленню своїх студентів, а й сприяти їх куль-турному, естетичному вихован-ню, організовувати дозвілля молоді.

У зв’язку з цим все більшої популярності набуває термін «позааудиторна робота». Ін-коли під нею розуміють всього лише самостійну підготовку сту-дентів до занять або виховну роботу куратора, але насправді це поняття набагато ширше.

Під позааудиторною ро-ботою розуміють будь-яку ді-яльність, яка сприяє навчанню поза межами аудиторії і яка безпосередньо не пов’язана з навчальною програмою. Так, наприклад, виробничу практику не слід відносити до позаауди-торної роботи, оскільки вона є складовою навчального проце-су. В той же час, наукові товари-ства, різні групи за інтересами, клуби, братства, подорожі мож-на вважати позааудиторною роботою, якщо ця діяльність не передбачена програмою курсу.

Позааудиторна діяльність відкриває великі можливості для самореалізації. Вона пе-редбачає досить великий сту-пінь свободи, завдяки чому

здійснюється більш тісне між-особистісне неформальне спіл-кування студентів, викладачів, адміністрації, відбувається культурне і духовне збагачення особистості, розвиток і погли-блення смаків тощо.

Загалом позааудиторну ро-боту можна поділити на профе-сійно та соціально спрямовану. До першої категорії відносять участь у наукових гуртках, сту-дентському науковому товари-стві, дослідницьких проектах, олімпіадах, конференціях. Така діяльність носить фаховий характер, об’єднує студентів подібних спеціальностей, про-ходить під керівництвом або наглядом викладача-куратора та вимагає від студентів чи-малих зусиль, послідовності, цілеспрямованості та вмотиво-ваності. Позааудиторна робота другої категорії носить більш загальний, виховний характер і може поєднувати студентів різних спеціальностей. До неї відносяться, наприклад, спор-тивні секції, театральні та тан-цювальні групи, екскурсії, від-відування виставок та музеїв тощо.

Для багатьох позааудиторна робота може починатися про-

сто як хобі, але згодом стати основою майбутньої кар’єри. У будь-якому випадку навички командної роботи, вміння зна-ходити спільну мову із оточу-ючими, задатки лідера будуть корисними у будь-якій галузі. Також участь у позааудитор-ній роботі значно знижує ри-зик алко- та наркозалежності, вчить відповідальності, виховує почуття самоповаги.

Позааудиторна робота сту-дентів − це процес, в якому домінує елемент самореаліза-ції. Вона дає змогу студентам гармонізувати внутрішні та зо-внішні фактори формування професійної культури, створює додаткові умови для реалізації внутрішнього потенціалу, задо-волення тих проблем, які в про-цесі аудиторної роботи не за-довольняються. Позаудиторна робота має бути орієнтована на особистість студента.

Традиційно визначають три головні відмінності позаауди-торної діяльності як форми організації навчання від інших форм самостійної діяльності:

1) добровільність прийняття участі в ній студентів;

2) проведення такої діяль-ності у вільний час;

ÏÎÇÀÀÓÄÈÒÎÐÍÀ ÐÎÁÎÒÀ Ç ÅÊÎÍÎ̲ÊÈ ßÊ ÇÀѲÁ ÀÊÒÈÂÀÖ²¯ ϲÇÍÀÂÀËÜÍίIJßËÜÍÎÑÒ² ÑÒÓÄÅÍÒ²ÂЛариса Бровко, Олена Стеценко,викладачі економічних дисциплін Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії

ϳä ïîçààóäèòîðíîþ ðîáîòîþ ðîçóì³þòü áóäü-ÿêó ä³ÿëüí³ñòü, ÿêà ñïðèÿº íàâ÷àííþ ïîçà ìåæàìè àóäè-òî𳿠³ ÿêà áåçïîñåðåäíüî íå ïîâ’ÿçàíà ç íàâ÷àëüíîþ ïðîãðàìîþ.

132

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

3) масовість. Тобто позааудиторна діяль-

ність, як специфічний вид ді-яльності, вимагає захопливої нестандартної її організації. Більш того, мають виконувати-ся вимоги щодо добровільної активності студентів в участі та самостійній організації різно-манітних заходів. Функція ви-кладачів при цьому зводиться лише до помічника, консуль-танта, який стежить за діяль-ністю студентів. Колективність та масовість – ще одна вимога до позааудиторної діяльності. Зростання ролі позааудиторної та самостійної роботи є однією з провідних ланок перебудови навчання − виховного процесу у вищій школі.

Самостійна позааудиторна робота − це не лише засіб зрос-тання інтелектуального потен-ціалу, професійної культури, а й платформа формування від-повідальності засобами само-актуалізації, самовиховання, самоосвіти.

У сучасній педагогічній лі-тературі майже не узагальне-но нові підходи до організації самостійної роботи студентів, різноманітних форм та видів позааудиторної роботи. Без самостійної роботи фахівець сформуватися не може.

Дуже важливо, щоб у коле-джі функціонували гуртки, про-водилися додаткові диспути, семінари, консультації. Добре, коли ці процеси мають устале-ний, організований характер, а студентське самоврядування значною мірою намагається ви-рішувати організаційно важливі питання.

До основних форм позаау-диторної роботи студентів на-лежать:

• виконання домашніх за-вдань

• науково-дослідна робота • участь у конференціях• участь у роботі гуртків • організація диспутів, кру-

глих столівКонтроль за самостійною

та позааудиторною роботою студентів може бути опосеред-кованим або органічно впи-саним у навчальний процес. До основних форм та засобів контролю можна віднести пе-редсемінарські консультації, семінарські заняття, колоквіу-ми, індивідуально-теоретичні співбесіди, письмові контроль-ні роботи, передекзаменаційні опитування студентів за допо-могою комп’ютера, державні іс-пити, вивчення основних інтер-есів, вад, настроїв студентів. Ефективність освітньо-вихов-ного процесу у навчальних за-кладах залежить від діяльності кураторів студентських груп.

Запропонована розробка позааудиторного заходу з еко-номічних дисциплін «Економіч-ний турнір» реалізована за до-помогою інтерактивних методів навчання. В основі цих методів лежить залучення учасників навчання до діяльності. Дове-дено, що людина найбільше вчиться і запам’ятовує в про-цесі своєї діяльності. Будь-яка діяльність протікає більш ефек-тивно і дає якісніші результати, якщо в людини є сильні, яскра-ві, глибокі мотиви, що виклика-ють бажання діяти активно, з повною віддачею сил, долати неминучі труднощі, несприят-ливі умови та інші обставини, наполегливо просуваючись до наміченої мети. З мотивацією діяльності найтіснішим чином пов'язане її стимулювання. Стимулювати − значить спону-кати, давати поштовх, імпульс до думки, почуття і дії.

Для реалізації мети захо-ду була використана бригадна форма роботи, яка передба-чає формування груп студентів для виконання поставлених за-вдань.

Педагогічний пошук постій-но спрямований на виявлення нових і вдосконалення раніше випробуваних ефективних ме-тодичних прийомів навчання, які активізували б мислення студентів, розвинули б у них

інтерес до економічних дисци-плін, сприяли розвитку їх твор-чої уяви. Виявлення подібних методів і прийомів сприяє удо-сконаленню системи навчання.

Педагогічними прийомами проведення заходу стали: де-шифратор, мульт-ерудит, бліц-турнір, чорна скринька, імпро-візація, відеозапитання та інші. Всі ці прийоми спрямовані на командне виконання завдань, які сприяють розвитку комуніка-тивних якостей студентів.

Метою заходу є узагальнен-ня і розширення знань з еко-номічних дисциплін, створення умов для творчого інтелекту-ального розвитку особистості, навичок співробітництва, фор-мування практичних навичок і світоглядних переконань.

Позааудиторний захід «ЕКОНОМІЧНИЙ ТУРНІР»

Інтелектуальна граМета заходу:• узагальнити і систематизу-

вати знання студентів з еконо-мічних дисциплін у формі інте-лектуальної гри;

• сприяти розвитку творчого та логічного мислення, ініціа-тиви, уміння обґрунтувати свої думки;

• розвивати інтерес до набу-тих економічних знань;

• сприяти розвитку аналі-тичних здібностей, вмінню са-мостійно приймати рішення та працювати в команді;

• виховувати культуру пове-дінки та вміння спілкуватися в колективі;

• формувати почуття відпові-дальності за прийняття рішень.

Очікуваний результат:Студенти повинні вміти за-

стосовувати набуті знання і вміння з дисципліни для по-яснення економічних термінів та відповідей на запитання; вміти пояснювати економічні процеси; розкривати економіч-ний зміст понять. Аналізувати, шляхом аналізу давати власну оцінку конкурентоспроможності товару на ринку та запропону-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 133

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

вати шляхи її підвищення.Обладнання: комп’ютер,

проектор, презентація до захо-ду, вислови про економіку, роз-друковані комплекти карток – завдань, бейджики для команд, чорний капелюх, повітряні куль-ки, таблиця оцінювання конкур-сів.

Форма проведення: еконо-мічний турнір – інтелектуальна гра

Хід заходуВедучий 1: Доброго дня,

шановні студенти та викладачі!Ведучий 2: Доброго дня,

шановні вболівальники та гості!Ведучий 1: Сьогодні у нас

незвичайна зустріч. Ми пропо-нуємо поринути у незвичайний світ економічних змагань.

Ведучий 2: Ласкаво проси-мо на конкурс інтелекту, розу-му, краси і молодості.

Ведучий 1: Сучасне сус-пільство перебуває на шляху соціально-економічних пере-творень. Нове суспільство че-кає приходу людей, які б були пристосовані до життя в умо-вах ринкових відносин.

Ведучий 2: На сьогодніш-ньому конкурсі поговоримо про те, якими якостями має бути наділена людина, щоб добре почувати себе в нинішньому суспільстві.

Ведучий 1: Це має бути іні-ціативний працівник, розумний господар, достойний громадя-

нин. А допоможе нам в цьому наука – Економіка.

Ведучий 2: Економіка – в перекладі з грецької мови озна-чає мистецтво ведення госпо-дарства. Ви повинні розуміти, що без економічних знань вам не обійтись.

Ведучий 1: В народі гово-рять: «Економіка – наука мо-лодих. Інакше не може бути. Заняття економікою – це така гімнастика розуму, для якої по-трібна вся гнучкість і вся витри-валість молодості».

Ведучий 2: Сьогодні ми не будемо розглядати довгих до-ведень та складних економіч-них задач. Ці змагання на вашу пам'ять, логічне мислення та перевірку вашого інтелекту. Щоб домогтися бажаного ре-зультату, слід докласти макси-мум зусиль.

Ведучий 1: Успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально викорис-товувати все найкраще із влас-них внутрішніх ресурсів.

Ведучий 2: Щастя й успіх – у ваших руках! Піднімемо на-стрій, збільшимо заряд енергії.

Ведучий 1: Життя розстав-ляє для нас перепони,

І щоб здолати їх, потрібна боротьба.

В економіці – свої закони,А «Турнір» – це всього лиш

гра.Ведучий 2: Турніри і в жит-

ті бувають,Коли фортуна, щастя обми-

нають,Бо не все так просто, як

здається,Хай же успіх в нашій грі

Вам усміхнеться!Ведучий 1: Сьогодні у нас

дві команди, які будуть змага-тися за перемогу у турнірі. Да-вайте оплесками привітаємо їх:

Команда «Золотий запас» Команда «Монополісти» Ведучий 2: А зараз запро-

шуємо зайняти свої місця, наші команди! Зустрічайте оплеска-ми тих, хто буде виборювати звання переможця гри

(звучить музика, на сцену виходять команди)

Ведучий 1: Вони знавці на-уки – молодці!

За всіх вас ми вболіваємо,Перемогу в боротьбіЗдобути бажаємо!Ведучий 2: Привітаємо та-

кож вболівальників та гостей нашого свята. І залишається тільки познайомити всіх із на-шим вельмишановним журі.

(оголошує членів журі)

Ведучий 1: Вони будуть оці-нювати ваші виступи та відпо-віді і узагальнять рахунок. Для спрощеної системи оцінювання пропонується оцінювати пра-вильні відповіді в один бал.

Ведучий 2: Ми вам всім ба-жаємо сьогодні лише перемоги.

Ведучий 1: Отже, якщо ви готові, то можемо починати.

Ведучий 2: Девіз нашого за-ходу:

Економіку щоб знати,Треба плідно працювати!Діяти активно,Думати оперативно,Сперечатись доказовоДля усіх обов’язково!

Раунд 1. Привітання ко-манд

Ведучий 1: Попередньо капітани команд отримали за-вдання презентувати себе та свою команду. Як це вийшло – зараз побачимо.

134

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Ведучий 2: Так як пре-зентація – це творчість, ви-нахідливість наших капітанів та їхніх команд, то пропонує-мо журі 1 раунд оцінювати за п’ятибальною шкалою.

Ведучий 1: Згідно з попере-днім жеребкуванням привітан-ня розпочинає команда мене-джерів «Золотий запас».

Ведучий 2: Для привітання запрошується команда еконо-містів «Монополісти»

Ведучий1: Молодці коман-ди, добре справилися з пер-шим завданням. Надаємо сло-во журі.

Раунд 2. Економічна роз-минка для капітанів

Ведучий 2: Другий раунд економічного турніру назива-ється «Економічна розминка для капітанів». Пропонуємо ка-пітанам команд вибрати катего-рію питань з дисципліни «Еко-номіка підприємства». Кожна категорія містить по 10 запи-тань. Кількість часу на обмірко-вування обмежена (5 секунд). У разі затримки – відповідь не зараховується. За кожну пра-вильну відповідь капітан коман-ди одержує 1 бал. Відповідати потрібно швидко і голосно.

Раунд 3. ДешифраторВедучий 2: Сьогодні ми

пропонуємо нашим командам побути в ролі розвідників та розшифрувати кодові економіч-ні терміни.

Кожна команда отримує по 3 повітряні кульки, які містять зашифровані цифрами еконо-мічні терміни та їх визначен-ня. Вам необхідно розшифру-вати термін, використовуючи кнопки мобільного телефону. За кожну правильну відповідь ви отримуєте один бал. Відпо-віді записуєте на аркуші, після чого передаєте журі, яке визна-чає кількість зароблених балів. Час на виконання завдання – 4 хвилини. Група вболівальників також отримує 3 кульки. Вболі-вальники отримані бали можуть

подарувати будь-якій із команд. Час на виконання завдання – 4 хв. Розпочинаємо.

(Після виконання завдання на екрані висвітлюються пра-вильні відповіді).

Ведучий 1: Давайте переві-римо правильність виконання поставленого завдання. Для команди «Золотий запас» – це були терміни……Для команди «Монополісти» – це були термі-ни……. Журі прошу підрахува-ти бали.

Раунд 4: Мульт-ерудитВедучий1: Хоч ми з вами

вже і дорослі, але залюбки пе-реглядаємо мультфільми. А чи замислювався хто з вас, що кожний мультфільм має свій життєвий сюжет? Зараз спро-буємо це зробити.

Вам необхідно уважно пере-глянути фрагмент мультфільму і дати відповідь на запитання, яке буде сформульоване після перегляду. Запорука успіху, в цьому раунді – це уважність.

Кожна команда по-черзі пе-реглядає по 3 фрагменти. Пра-вильна відповідь оцінюється в один бал. Якщо команда не має вірної відповіді, відповідає ко-манда суперників.

1. Фрагмент № 1Яке магічне заклинання щоб

уникнути економічної кризи, не знає керівництво нашої держа-ви? (Рекс,фекс,пекс)

2. Фрагмент № 2Про який продукт та

якої якості йдеться мова? (Золоте яйце)

3. Фрагмент №3Про які потреби йдеться

мова: базові чи першочергові? (Першочергові, житло)

4. Фрагмент №4 Про який вид грально-

го бізнесу йдеться мова? (Лотерея)

5. Фрагмент №5 За який вид діяльнос-

ті князь забрав золото? (Зберігання)

6. Фрагмент №6Яку валюту та якої країни

отримав селезень за виконану роботу? (Долар, США)

Ведучий 2: Журі прошу оці-нити конкурс.

Ведучий 1: Обмін, або бар-тер, – це слово всім знайоме. Міняєш те, чого у тебе багато, на те, чого немає, або на те, що потрібно. У бартера тисячоліт-ня історія. Був такий час, коли люди зовсім не знали грошей. Жили вони тоді племенами, які займалися полюванням і ско-тарством. Давайте і ми з вами подумки перенесемося на дале-кий мальовничий острів Бартер і поспостерігаємо за життям його мешканців. Ось хтось пропонує свіжу рибу за голки з нитками, хтось – банани за одяг, хтось – черепашки за скляні буси.

Входять актори і кри-чать.

Торговка 1. Кому полуни-цю? Міняю полуницю на курку! (Торговці 2.) Гей, господиня, пропоную обміняти твою курку на мою чудову полуницю.

Торговка 2. Ну ні, моя кур-ка коштує дорожче. Вона кожен день несе великі і смачні яйця. А потім, мені не потрібна полу-ниця. Мені потрібні три глечика і одна глиняна миска. Кому по-трібна курка? Міняю курку на глечики і миску! У кого є глиня-ний посуд?

Ведучий 2: Люди страж-дали від незручності бартеру. І чим більше з'являлося різних товарів, тим складніше було міняти їх один на одного. Ко-мандам необхідно бути дуже уважними і швидко провести бартерний обмін.

Раунд 5. Первісний бартерВ одному селі за 6 курок

можна було отримати одну сокиру, або 3 метри полотна, або 12 глиняних мисок.

Завдання для 1 командиСкільки метрів полотна мож-

на обміняти на 3 сокири? (9 ме-трів)

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018 135

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

Завдання для 2 командиНа скільки глиняних мисок

можна обміняти 1 метр полот-на? (4 глиняні миски).

Селянин міняв зайців на курей: брав за двох зайців три курки.

Скільки зайців потрібно зло-вити селянинові, якщо йому по-трібні 24 курки? (16 зайців.)

Ведучий 1: Дякуємо вам за відповіді. І звертаємось до журі за оцінками.

Раунд 6. Похід в магазинВедучий 2: В ході наступного

конкурсу ми дізнаємося, як ви вмієте користуватися грошима. До вашої уваги конкурс «Похід в магазин». В магазині пропо-нуємо вам певний асортимент товару. Вам необхідно швидко скупитися і порахувати вартість купленого товару.

Ведучий 2Поки команди виконують

завдання для вболівальників, пропонуємо «економічну» моз-кову розминку – ребуси. Хто

знає правильну відповідь, по-трібно швиденько підняти руку і озвучити її.

(Проводиться розв’язування ребусів із глядачами)

Отже, давайте підрахуємо, яка сума грошей вам потрібна, щоб зробити покупки в магази-ні. Слово журі…..

Раунд 7. РекламаВедучий 1: Розпочинаємо

конкурс-домашнє завдання «Реклама». Сьогодні рекламу-вання товарів увійшло в наше життя і стало невід’ємною час-тиною роботи засобів масової інформації. Тож наші учасни-ки, готуючись до наступного конкурсу, отримали своєрідне домашнє завдання – проре-кламувати певний товар. І цей товар – хліб.

Реклама товарів є також складовою професійної діяль-ності підприємців, від якої за-лежить результат їх бізнесу. Як команди зуміють продемон-струвати рекламу, зараз поба-чимо.

(Товар рекламує команда 1)

Ведучий 2: Молодці! Стара-лися. Тепер відпочиньте і поди-віться, як рекламує свій товар команда «2», їм слово.

(Товар рекламує команда 2)

Раунд 8. Економічна казка(відеозапитання)Ведучий 1: Наступний ра-

унд «Економічна казка». До вашої уваги відеозапитання. Будьте уважними і дайте відпо-відь на поставлене запитання.

Інсценізацію дивляться оби-дві команди і пропонують своє рішення цієї задачі, на обдуму-вання якої дається 10 хвилин.

На сцену виходить, спираю-чись на тростину, Батько, сідає на стілець, кашляє.

Батько. Іван, Петро, піді-йдіть до мене.

На сцену виходять Іван і Пе-тро.

Іван. Так, Батько, ти кликав нас?

Батько. Сини мої, ви знаєте, що я вже давно хворію, і прийде

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

136 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

день, коли я помру. Я все життя чесно працював і створив свою справу. І ось я вирішив залиши-ти свій спадок тому з вас, хто зуміє гідно її продовжити. І тому я хочу вас випробувати. (Дістає з кишені гроші). Я даю кожному з вас по тисячі гривень і відпус-каю на рік. Рівно через рік ви повинні прийти до мене і розпо-вісти, як використали ці гроші і чого досягли.

Іван і Петро беруть гроші і йдуть за куліси.

1 ведучий. Через рік сини постали перед батьком.

На сцену виходять Іван і Пе-тро.

Батько. Іван! Петро! Мої сини, як я радий знову бачити вас. Дайте ж я швидше вас обі-йму! Ну, тепер розповідайте, як жили, чого досягли.

Іван. Батько, я купив мебле-ву майстерню, став виготовля-ти ліжка. Мій бізнес був успіш-ним. За рік я заробив 10 тисяч гривень.

Батько. Добре, мій син. (Петрові.) Ну а ти чим займав-ся, Петре?

Петро. А я купив оранже-рею і за рік продав квітів на 5000 гривень.

Ведучий 1: Кому ж із братів Батько заповів свої гроші? За умови, що Іван за рік виготовив 5 ліжок, продавши кожне по 2000 гривень. Собівартість од-ного ліжка 1800 гривень. Петро ж виростив 1000 троянд, про-давши кожну по 5 гривень. Со-бівартість одної квітки 3 гривні.

(Команди обговорюють, по-тім дають свої варіанти відпо-відей).

(Спадкоємцем став Петро. Кожен з братів отримав прибу-ток від продажу однієї одиниці свого товару – ліжка і троянди. У Петра – 2 гривні, а у Івана – 200 гривень. За рік прибуток склав у Петра – 2000, а у Івана – 200 гривень).

Ведучий 2: Так що більші гроші заробляє не той, хто ро-бить більш дорогі товари, які і купити можуть не всі, а той,

кому вдалося випустити велику кількість товарів, нехай навіть і дешевих.

Батько. Петро, ти отрима-єш всю мою спадщину. Дору-чивши тобі мою справу, я можу бути впевнений, ти будеш діяти правильно.

(Актори йдуть)Ведучий 1: Дякуємо за ці-

каві версії, ви дійсно винахідли-ві. А зараз журі просимо оголо-сити результати конкурсу.

Під час роботи команд гра з залом.

Ведучий 2: Шановні вболі-вальники. Спробуйте відгадати економічні загадки

Коли працював цілий рік,Буде кругленьким ... (дохід)

Він фінансовий факір,В банк запрошує ... (банкір)

Приносити доходи ставВ банку татів ... (капітал)

Як дитини немає без мами,Так і збуту нема без ... (ре-

клами)

Люди ходять на базар:Там дешевше весь ... (товар)

І лікарю, і акробату За працю видають... (зарп-

лату)

В банку для всіх висить про-кламація:

«Гроші в панчохах з'їдає ...» (інфляція)

Щоб партнерів не мучили спори,

Пишуть юристи для них ... (договори)

Скільки купили ви ковбаси,Стрілкою вам точно пока-

жуть... (ваги)За сметану, хліб і сирУ касі чек проб'є ... (касир)З якого апаратуВидається нам зарплата?

(банкомат)

Раунд 9. ІмпровізаціяВедучий 1: Життя – це гра,

а всі ми в ній актори. Відомий вислів. Для цього конкурсу про-понується обрати по два учас-ники з кожної команди. Ваше завдання – зобразити те, що написано у ваших картках, а ваша команда має вгадати що це. Якщо відповідь відсутня, відповідає команда суперників. Час на обговорення завдання – 30 хв. Час на виконання – 1 хв.

(Після виконання конкурсу на екрані висвітлюються пра-вильні відповіді).

Ведучий 2: Дякуємо за цікаві версії, ви дійсно винахідливі. А зараз журі просимо оголосити результати останнього конкурсу.

Ведучий 1: Ось і завер-шився останній конкурс нашої програми. Поки журі підбиває загальні підсумки, а також ви-значає хто ж таки став пере-можцем сьогоднішньої гри, ми хочемо вам, шановні учасни-ки, порадити. Якщо ви будете у складній життєвій чи профе-сійній ситуації, то не впадайте у відчай, а зібравши всі свої знан-ня і вміння, шукайте вихід.

Ведучий 2: Дякуємо всім учасникам нашого конкурсу. Добре, що ви маєте свої думки та вміло застосовуєте здобуті знання. Нам здається, що ви у складних ситуаціях зможете знайти правильний вихід. І ви сьогодні довели свою обізна-ність, інтелектуальність, твор-чість.

Ведучий 1: Той, хто хоче, робить більше, ніж той, хто може. Випадкових перемог не буває. Успіх приходить до тих, хто рухається вперед, до тих, хто розподіляє свої сили з розу-мом. Людина лише там чогось досягає, де сама вірить у свої сили. (Л.Фаєрбах)

Ведучий 2: Зараз для ого-лошення підсумків, визначення переможців, вручення призів ми запрошуємо до слова голо-ву журі.

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

137освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Підготовка кадрів завжди була ключовим напрямком розвитку будь-якої країни сві-ту. Найпоширенішою та най-милосерднішою професією в системі охорони здоров’я була і є професія медичної сестри.

Основу її діяльності незмін-но складав догляд за хворими людьми, яким вона має нада-ти допомогу, зробити те, чого вони не можуть зробити самі.

Однак під впливом швид-кого розвитку технологій та досягнень медицини сестрин-ська справа більшою мірою стала орієнтуватися на задо-волення потреб лікарів, які по-кладали на сестер все більше технічних медичних завдань. Вона розвивалася не як про-фесія, а формувалася за по-требою медицини. Видатний віденський хірург Теодор Біль-рот у 1881 році у посібнику «Домашній догляд за хворим» писав, що в системі підготовки сестер милосердя не має бути нічого такого, що спонукало б її «грати роль лікаря». Це те, що ми робили впродовж бага-тьох років.

Сьогодні незаперечним до-казом реформаційних про-цесів у сестринській справі є зміна усталених стереотипних уявлень про роль медсестри у системі охорони здоров’я,

переосмислення функції мед-сестри-лідера. Розвивається вища медсестринська освіта, здійснено перехід від медич-ної до медсестринської моделі підготовки медичних сестер, напрацьовуються стандарти медсестринської практики в Україні.

Висококваліфікована прак-тикуюча медсестра на сучас-ному етапі розвитку суспіль-ства повинна мати достатньо знань і навичок, а також впев-неності, щоб самостійно пла-нувати, здійснювати та оці-нювати догляд, що відповідає потребам окремого пацієнта. При цьому основний акцент припадає на унікальність зна-чення сестринського догляду у видужанні пацієнта.

Гуманізація – це процес одухотворення, олюднення усіх умов життя і праці, усьо-го змісту освітньо-виховної діяльності, всіх видів і форм стосунків, що складаються в освітянських закладах.

Що ж таке гуманізація ви-щої освіти? Це такий світо-

глядний і діяльний підхід до освіти, який не тільки визнає, але і стверджує цінність сту-дента як особистості, його право на якісну освіту, на сво-боду вибору, на розвиток і ви-явлення своїх здібностей, на визнання єдиним критерієм оцінки діяльності викладача − якість особистості спеціаліста. Виховання такої особистості, створення для цього відповід-них умов і має складати голо-вну мету гуманізації.

У сучасних умовах соці-ально-економічного розвитку нашої незалежної держави розширюється й оновлюється освітянський діапазон, ство-рюються принципово нові можливості для обрання та-ких засобів і технологій під-готовки медичних сестер, які б сприяли професійному й етичному становленню моло-дої людини, її гармонійному розвитку, формуванню належ-них громадянських і духовних пріоритетів, інтелектуальному вдосконаленню. Ще Флоренс Найтінгейл писала: «Догляд за

ÃÓÌÀͲÇÀÖ²ß ÏÐÎÖÅÑÓ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÌÅÄÈ×ÍÈÕ ÑÅÑÒÅÐ Ó Ñ²Ò˲ ÐÅÔÎÐÌÓ-ÂÀÍÍß ÑÅÑÒÐÈÍÑÜÊί ÎѲÒÈ

Людмила Хом’як, завідувач відділення Луцького базового медичного коледжу

Áàãàòî ñòâîðåíî òà íàïèñàíî ïðî òå, ùî êîæíà æ³íêà äîáðå ñåáå ïðîÿâëÿº â ÿêîñò³ ñåñòðè ìèëîñåðäÿ, ÿ æ, íàâïàêè, ââàæàþ, ùî ö³ îñíîâè äîãëÿäó ìàéæå íåâ³äîì³.

Ôëîðåíñ Íàéò³íãåéë

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

138 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

хворим − це таке ж мистецтво, як живопис і скульптура. Але яка різниця між роботою з ка-менем і полотном та роботою над живим організмом! Мисте-цтво догляду є найдовершені-шим з мистецтв…». Тому для справжнього педагога не ви-кликає сумнівів необхідність засвоєння істини, розуміння, що однобічна спрямованість освіти, особливо ігнорування її гуманізації, не дає можливос-ті молодій людині, зокрема й майбутній медсестрі, повністю реалізуватись, обмежує її роз-виток і врешті-решт впливає на якість підготовки будь-якого фахівця.

Медицина здавна розви-вається як наука, близька до філософії. Робота медсестри ґрунтується на філософських засадах, передусім принципах моралі та етики. Доброта, ви-сокі почуття обов’язку й сум-ління, самовідданість і самопо-жертва, подвижництво – основа професійної діяльності.

За пропозицією голланд-ського анатома Ніколаса ван Тульпа (XVI ст.), емблемою медиків стала палаюча свічка. Внутрішній зміст цього сим-волу висловлений у девізі: «Світячи іншим – згоряю сам», який якнайкраще відображає категорії обов’язку і сумління в медицині.

Починаючи з 1998 року, наш коледж проводить підготовку медсестер за сестринською моделлю.

Під час вивчення дисциплін професійно орієнтованого ци-клу особливу увагу приділя-ємо розвитку клінічного мис-лення та гуманізації кожного етапу сестринського процесу. Для цього викладачі успішно практикують використання ме-тодів активного навчання: си-туаційні задачі та рольові ігри,

нетрадиційні форми проведен-ня занять – заняття-диспути, заняття-прес-конференції, за-няття-консиліуми, де широко впроваджують основні принци-пи медичної етики. Проблем-ні лекції, навчальні дискусії, ефективна організація само-стійної роботи студентів як методу розвиваючого навчання; нетрадиційні заняття – один із напрямків роботи викладачів на відділенні. Адже професія медика стала насправді масо-вою, різні технічні методи і за-соби обстеження все глибше входять в безпосередні від-носини між пацієнтом і медсе-строю.

Актуальним є питання збе-реження в особистості медич-ної сестри тих особливостей, які поряд із професійними знан-нями впливають на успіх ліку-вання пацієнта. Мова йде про високу емоційну чуйність, не-байдужість до здоров’я і долі людини, доброту і співчуття. Недаремно Гете сказав: «Пе-ред великим розумом схиляю голову, перед великим серцем стаю на коліна».

Стандарти сестринського догляду за пацієнтами мають бути виваженими в науковому і практичному відношенні, до-ступними для медичних сестер

і зрозумілими для пацієнтів. Останнє є дуже важливим, бо хвора людина має право зна-ти все про свою недугу, пер-спективи видужання, спектр медичних послуг та дати зго-ду на обстеження, лікування, медсестринські втручання.

Етичний кодекс медичної сестри України є моральним ядром та основою незалеж-ності сестринської професії, а також важливим етапом ре-формування сестринської справи в Україні. В ньому ви-значено, що в житті і діяль-ності медичної сестри орга-нічно поєднуються: високий професіоналізм, гуманність та милосердя, глибоке поняття громадського значення своєї роботи, комплексний всебіч-ний догляд за пацієнтами і полегшення їхніх страждань, відновлення здоров'я і реабі-літація, сприяння зміцненню здоров'я і попередженню за-хворювань, готовність цілком віддати себе обраній профе-сії, навіть у найтяжчих умовах. Етичний кодекс висвітлює мо-ральний рівень медичної се-стри, її світогляд, покликаний підвищувати престиж і авто-ритет сестринської професії в суспільстві, сприяти розвитку сестринської справи в Україні.

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

139освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Волинські медичні сестри − спадкоємниці традицій відда-ного служіння людині сестер-милосердя та сестер-шариток. Водночас сучасна медсестра здатна працювати в умовах новітніх медичних технологій, опановувати бакалаврські та магістерські програми, надава-ти допомогу відповідно до на-ціональних і світових профе-сійних стандартів. З 2002 року Волинська сестринська спіль-нота об’єдналася в Асоціацію медичних сестер «Милосер-дя», яка налічує близько 5-ти тисяч членів. Саме асоціація на сьогодні є «голосом профе-сії», потужним регіональним медсестринським рухом.

Втілюючи концепцію гумані-зації сестринської освіти, ви-кладачі коледжу дотримують-ся таких принципів:

▪ навчання студентів само-стійно набувати знань і вмінь;

▪ заохочування активності та ініціативи майбутніх меди-ків;

▪ розвиток логічного, кри-тичного і творчого мислення студента, яке гарантує здат-ність до професійного вдоско-налення;

▪ формування вміння на-давати пацієнту психологічну підтримку і допомогу;

▪ уміння діагностувати про-блеми пацієнта і допомагати йому в їх вирішенні.

Професійно важливою властивістю медсестри є роз-винена емпатія, провідний чинник успіху в процесі ліку-вання. Це допомагає за умо-ви забезпечення довірливого спілкування проникати в ду-шевні переживання хворого, співчувати йому.

У професії медика любов до свого фаху проходить че-рез призму любові до хворої людини.

Першу у світі школу для підготовки сестер милосердя було відкрито півтора століт-тя тому − це зробила Флоренс Найтінгейл у червні 1860 року у Лондоні. Ця жінка прослави-лася під час Кримської війни, коли невтомно працювала у госпіталі, рятуючи поранених співвітчизників, за що отри-мала нагороду від королеви Британії. Теодор Більрот пи-

сав: «Книга відомої англійської шпитальної діячки включає дуже багато влучних спосте-режень і зауважень про осо-бливості багатьох хворих і про сестер милосердя. Я не зміг би висловити і співставити їх краще, ніж це зробила вона».

Самовідданість та благо-родство Флоренс Найтінгейл високо оцінили не лише у Бри-танії, а й у всьому світі: її день народження − 12 травня – став Міжнародним днем медичної сестри.

Раз у два роки в цей день Міжнародний Червоний Хрест вручає медалі імені Флоренс Найтінгейл. В центрі – зобра-ження жінки зі світильником як символ добра, світла, мило-сердя та надії. Лучанка Марія Василівна Чмут – одна із 24 українських жінок, відзначених

медаллю. Це найвища нагоро-да для медсестер, санінструк-торів за особливу відданість, високі моральні якості і винят-ковий професіоналізм.

На сьогодні людство не менше відчуває потребу в співчутті й милосерді. Як і ра-ніше, є найбільш нужденні в цьому: діти-сироти, особи з ін-валідністю, самотні літні люди, тяжкохворі.

У коледжі розроблено структуру соціального парт-нерства:

•ВОДТО «Червоний Хрест»,

•Мальтійська місія допо-моги,

•Будинок дитини, •Волинська обласна лікар-

ня «Хоспіс», •Міський центр соціальних

служб для дітей, сім’ї та моло-ді,

•Реабілітаційний центр для дітей-інвалідів.

Студенти за покликом сер-ця вступають в ряди волонте-рів і виховують в собі такі риси характеру, як цілеспрямова-ність, ініціативність, комуніка-бельність, віру в себе, здат-ності до прийняття рішень, доброти, співчуття, розуміння та терпимість.

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

140

Майбутні медики плідно співпрацюють з обласним від-діленням Товариства Черво-ного Хреста, беруть участь у проведенні традиційних бла-годійних акцій до державних та релігійних свят, Міжнарод-ного дня захисту дітей, лю-дей похилого віку та інвалідів, працюють над виконанням програми «СНІД» та «Тубер-кульоз». Допомогу дітям-інва-лідам, людям похилого віку і всім, хто її потребує, надають студенти гуртка «Милосердя», який створений на базі Маль-тійської місії допомоги. Гурт-ківці займаються оздоровчими вправами з дітьми, які мають фізичні вади здоров’я, допо-магають по господарству лю-дям похилого віку, організову-ють вечори відпочинку.

Студенти гуртка «Малят-ко» відвідують Будинок ди-тини, працюють за спеціаль-но розробленою програмою, здійснюючи догляд за дітьми різного віку, ведуть спостере-ження за фізичним та психіч-ним розвитком дітей. Вони є учасниками українсько-аме-риканського проекту, одним із питань якого є «Госпіталізм дітей, які виховуються в орга-нізованих дитячих притулках», та «Очі в очі».

Свій громадянський обо-в’язок та високу свідомість студенти проявляють під час проведення Дня донора. Вони добре усвідомлюють як май-бутні фахівці, що їхня кров – це чиєсь врятоване життя. Май-бутні медики ведуть вагому роз’яснювальну роботу серед населення з питань донорства. Неодноразово слова вдячності лунали на адресу наших ви-хованців від працівників об-ласної станції переливання крові та товариства Червоного

Хреста.В рамках Всеукраїнської ак-

ції «Моральний вчинок», яка покликана популяризувати духовні, моральні надбання, консолідувати зусилля, спря-мовані на моральний само-розвиток особистості, здатної забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі, сприяти формуванню громадянської позиції, соціально-правової активності студентської мо-лоді, проект Луцького базово-го медичного коледжу «П’ять кроків до мрії дитини» здобув у конкурсі перше місце.

На розгляд журі Всеукра-їнської акції «Моральний вчи-нок» надійшло 1606 робіт з усіх областей України. Технікуми та коледжі подали 97 проектів. Всі роботи були зареєстровані, розглянуті оргкомітетом, опра-цьовані експертами Інституту інноваційних технологій і зміс-ту освіти Міністерства освіти і науки України і розглянуті чле-нами журі.

Луцький базовий медичний коледж нагороджено дипло-мом Національної експертної комісії України з питань захис-ту суспільної моралі та Інсти-туту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.

Також одним із напрямів во-лонтерської діяльності в коле-джі є робота у гуртку паліатив-ної допомоги «Хоспіс».

«…Суспільство благоговіє перед появою на світ несвідо-мого здорового громадянина, але через силу повертаєть-ся до помираючого, котрий страждає від болю і знає про свою приреченість...».

Медична сестра має воло-діти знаннями, уміннями та на-вичками в обсязі паліативної допомоги, що дає змогу по-

мираючому полегшити страж-дання. Паліативна та хоспісна допомога сьогодні знаходить-ся на різних стадіях розвитку. Різні фактори, зокрема й еко-номічні, впливають на її якість та розвиток. Проте всі спеці-алізовані служби паліативної допомоги повинні мати у своє-му розпорядженні сестринські кадри, що отримали спеціаль-ну підготовку.

Медсестра має бути взі-рцем і уособленням кращих людських рис, постійним про-пагандистом здорового спосо-бу життя (тижні профілактики наркоманії, алкоголізму, тютю-нопаління, СНІДу, засідання круглого столу «Запобігання домашнього насильства над жінками»).

Отже, виховання меди-ків на ідеях добра, правди та краси зумовлює моральну під-готовку студента, сприяє ви-робленню професійних осо-бистих якостей. Посилення виховної спрямованості дис-циплін гуманітарного та соці-ально-економічного, особливо фундаментального та профе-сійно орієнтованого циклів, а також позааудиторної роботи, повинно забезпечити поряд із професійним становленням майбутнього медичного фахів-ця формування громадянина, патріота України.

Медик наближений до най-потаємніших граней людсько-го буття. Подібно до духовно-го пастиря, він своїм умінням повертає людині те, що було закладено Творцем. Свяще-ник повертає здоровий дух, а медик – здорове тіло. Вони обидва присутні у найсклад-ніші життєві хвилини і до них звертаються за допомогою. У цьому поєднанні є щось благо-родне і вічне.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

141освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Національно-патріотичне виховання є визначальним у формуванні духовних цін-ностей молоді, сьогодні воно актуальне як ніколи, врахову-ючи нові суспільно-політичні реалії в Україні. Адже саме духовність і високий рівень свідомості є основою майбут-нього політичного, економіч-ного та культурного розвитку нашої держави. І покликання навчального закладу полягає у тому, щоб крім міцних знань забезпечити у молодих людей формування духовно багато-го та національно свідомого світогляду. Найважливішим пріоритетом національно-па-тріотичного виховання є фор-мування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держа-ви, нації, до кожної людини.

Повністю підтримую дум-ку І. Д. Бех [2] про те, що па-тріотизм сьогодні є нагаль-ною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими гро-мадянами-патріотами, здат-ними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяль-нісною любов’ю до Батьківщи-ни прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збе-реження індивідуальності, і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток осо-

бистості, становлення її патрі-отичної самосвідомості здій-снювався на моральній основі.

Форми й методи національ-но-патріотичного виховання базуються на українських на-родних традиціях, кращих над-баннях національної га світо-вої педагогіки та психології.

Доцільно надавати пріо-ритет вихованню в студентів любові до України, її природи, рідного дому, училища, рід-ної мови шляхом складання і розв’язування самими студен-тами (або за допомогою ви-кладача) задач, в яких мова йде про їх рідний край. Це задачі, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому проживають студенти, тощо. Цікавими для студентів є задачі, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за неза-лежність, мову та культуру. Коли вміння розв’язувати за-дачу сплітається з історією, задача стає більш значимою і може стати дійсно цікавою кожному студенту.

Наприклад:1. У лісостеповій зоні листя-

ні ліси площею 1 га поглинають за рік 700–1000 кг шкідливих речовин. Яку кількість шкідли-вих речовин поглинають за рік ліси лісостепової зони, якщо їх площа становить 12,5 % від площі України (603,7 тис. кв. км)?

2. У XV – XVI столітті в Кра-ківському університеті одержа-ли освіту 800 українців. Серед них: із Львова – 108, Городка – 19, Кам’янця – 14, Дрогоби-ча – 15, Брод – 5. Який відсоток студентів Краківського універ-ситету становили мешканці ін-ших міст України?

На заняттях з математи-ки виховання патріотизму до-цільно здійснювати під час ви-вчення елементів статистики та опрацювання статистичних даних у вигляді різного роду діаграм. З цією метою слід ви-користовувати реальні досяг-нення українського народу.

Наприклад.За останні роки Україна

збільшила виробництво зер-нових, зокрема – пшениці, і вийшла на третє місце в сві-ті з експорту. Надаю числові дані та пропоную побудувати стовпчасту діаграму.

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎ-ÏÀÒвÎÒÈ×ÍÅ ÂÈÕÎÂÀÍÍß Ó ÏÐÎÖÅѲÂÈÂ×ÅÍÍß ÌÀÒÅÌÀÒÈÊÈ

Олена Троша,викладач Глухівськогомедичного училища – КЗСОР

Ôîðìè é ìåòîäè íàö³îíàëüíî-ïàòð³îòè÷íîãî âèõî-âàííÿ áàçóþòüñÿ íà óêðà¿íñüêèõ íàðîäíèõ òðàäèö³ÿõ, êðàùèõ íàäáàííÿõ íàö³îíàëüíî¿ ãà ñâ³òîâî¿ ïåäàãîã³-êè òà ïñèõîëî㳿.

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

142

Під час розв’язування задач доречно пропонувати студен-там коментувати виконання дій. Це сприятиме розвиткові усного мовлення, формуванню у студентів вмінь правильно і грамотно висловлювати свої думки українською мовою.

Можливим є розширення знання студентів про культу-ру українського народу за до-помогою різних українських орнаментів (вишиванок) в про-цесі вивчення геометричних перетворень.

Під час занять звертаю ува-гу студентів на те, що в Украї-ні відомий цілий цикл цікавих задач, у яких використано ма-тематичні поняття. У них ви-являється розум, кмітливість і спостережливість нашого народу, відображене його що-денне життя. Нерідко такі за-дачі, що прийшли до нас з гли-бини віків, прикрашені щирим народним гумором, забарвлені національним колоритом.

Пропоную такі задачі під час усного рахунку:

1. Як можна одним міш-ком пшениці, змоловши її, на-повнити два мішки, розміри яких такі ж, як і мішка, в якому знаходиться пшениця?

2. Гарбуз важить 2 кг та ще півгарбуза. Скільки важать два таких гарбузи?

Українські селяни зна-ли і основи геометрії. Зокре-ма, вони мали уявлення про просту та ламану лінію, про властивості мимобіжних пря-мих. Під час будівництва хат та виготовлення бондарських виробів використовували

властивості діагоналей прямо-кутника, обчислювали відно-шення довжини кола до діаме-тра. Бондарі та теслярі вміли користуватися циркулем. Роз-писуючи хати, побутові виро-би, селяни послуговувалися різними геометричними фігу-рами. Українцям відомі були оригінальні прийоми визна-чення відстані до недоступ-ного предмета, вимірювання площ ділянок різноманітних форм. Наведення таких при-кладів сприяє вихованню по-чуття гордості за свій народ та приналежності до нього.

Протягом усього часу на-вчання молодій людині необ-хідні зразки для наслідуван- ня – видатні особистості. Нагадую студентам слова Гри-горія Сковороди:

«Знамениті земляки є на-шими духовними орієнтира-ми, учителями, нашою духо-вною опорою і гордістю перед усім світом».

У процесі навчання звер-таю увагу студентів на пріз-вища українських математи-ків, на їхній внесок у розвиток математичної науки. Одне з таких прізвищ – М. П. Крав-чук, на пам’ятнику якому на-писано: «Моя любов – Україна і математика». Проводжу цикл усних журналів на тему «Ви-датні українські математики». Розповідаю студентам про життя, діяльність та здобутки видатних українців, пропоную розв’язувати задачі, складе-ні ними. Основне виховне за-вдання – прищеплення любо-ві до Батьківщини, відданості

своєму народу, гордості за його культурні надбання, вболіван-ня за його долю. Важливим є продовження ознайомлення студентів з іменами та біогра-фіями видатних українських математиків. Наприклад, про-ведено, як продовження низки усних журналів про видатних українських математиків, по-зааудиторний захід про одного з творців методу інтегрування – М.Остроградського. Студен-ти залучені до проектної ді-яльності, пов’язаної з вивчен-ням життя відомих українських математиків. Проведено пре-зентацію проекту на тему «Ви-датні українські математики», позааудиторний захід з цієї теми, епіграфом якого були слова Луї Пастера:

"Наука не має Батьківщи-ни, але не буває вченого без Батьківщини, і те значення, яке його праці можуть мати у світі, він повинен відносити до своєї Батьківщини".

Студентам запропоновано такі теми для створення проек-тів: «Премії НАН України імені видатних українських учених», «Пам’ятники українським ма-тематикам», «Українські істо-ричні задачі».

Отже, проведені заходи за-безпечують у студентів фор-мування духовно багатого та національно свідомого світо-гляду, допомагають форму-ванню ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держа-ви, нації, до кожної людини.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Список використаних джерел1. Бевз В. Г. Практикум з історії математики : навч. посіб. для студентів фіз.-мат. ф-тів / В. Г.

Бевз – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 312 с. 2. Бех І. Д. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді/ І. Д.

Бех, К. І. Чорна. – Київ, 2014. – 29 с. 3. Качур М. М. Поняття «патріотизм» в українській науковій педагогічній думці/М. М. Качур //

Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 6 (32) – Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка. – С. 54 – 61.

4. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015 – 2019 рр. [Елек-тронний ресурс] – режим доступу http://ippo.kubg.edu.ua/archives/6436

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

143освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

У цьому навчальному році виповнюється десять років з часу проведення першого об-ласного конкурсу студент-ських робіт з краєзнавства «Історія – це поруч…» серед студентів технікумів та коле-джів. Ініціаторами цього змаган-ня стали викладачі історії та со-ціальних дисциплін навчальних закладів Сумської області. Ме-тою проведення конкурсу є по-пуляризація історичних знань, привернення уваги молоді до історії рідного краю, зокрема до малодосліджених її сторінок, сприяння громадянському ви-хованню молоді, формуванню почуття гордості за героїчне ми-нуле нашої Батьківщини. Кон-курс проходить у два етапи: за-гальноколеджний та обласний.

Чому саме краєзнавство як позааудиторна форма роботи з молоддю?

Актуальною проблемою в сучасній освіті є використання в навчальній діяльності істо-ричного краєзнавства як засобу формування громадянськості й патріотизму, що дозволяє об-говорювати питання про статус особистості в рамках історії країни та регіону, про проблеми національної самосвідомості та толерантності.

Історичним краєзнавством є системне та комплексне ви-вчення історії окремо взятого регіону, побудоване на локаль-ному ознайомленні з історич-ними подіями та дійовими осо-бами, але в контексті загальної історії країни. Воно базується на взаємозв'язку історії країни

та краю, з урахуванням історич-но сформованих особливостей того чи іншого регіону.

Регіон, у якому живе люди-на – це не тільки географіч-не і політичне утворення. Це, насамперед, люди, об’єднані єдиними цілями і проблемами. Збір і вивчення краєзнавчої ін-формації дозволяє зрозуміти значущість регіону для країни в цілому, а значить і значущість окремо взятої людини, що живе в ньому. Регіональна історія знайомить не з абстрактними подіями, а з конкретною люди-ною, що живе тут і зараз, з кон-кретними діями, у яких брали участь його попередники. Це дозволяє краще осмислити по-дії, що відбувалися в країні, зро-зуміти їхній справжній зміст.

Сьогодні інтерес до історич-ного краєзнавства посилюєть-ся. Активізується дослідниць-ка діяльність, спрямована на відновлення історії невеликих селищ, міст, сіл. Велика увага приділяється усним джерелам, збереженню народних тради-цій і звичаїв, знайомству з кон-кретними долями «близьких» людей – земляків і членів сім'ї. Це сприяє усвідомленню того, що коріння кожної людини йде в історичне минуле, у традиції родини, народу, країни. Знання людей епохи, їхніх поглядів, по-мислів, ідеалів призводить до

розуміння самої епохи, самої історії. Завдяки цьому з поко-ління в покоління передаються вічні цінності: працьовитість, чесність, справедливість, со-вісність, почуття національної гідності, дружби між народами, повага до старших.

Аналіз наукової літератури, досвід практичної історико-кра-єзнавчої діяльності показали необхідність організації роботи з урахуванням двох найголовні-ших принципів: принципу опори на українські духовні традиції та культурні цінності, що перед-бачає вивчення певного набору моральних орієнтирів, які істо-рично склалися в результаті вза-ємодії народів, що населяють Україну, та принципу соціальної актуальності, тобто виділення як соціально пріоритетних у су-часних умовах напрямків діяль-ності, що дозволяють практично вирішувати питання громадян-ського виховання.

Як показує практика, се-ред різноманітних напрямків роботи найбільш доцільними є наступні види краєзнавчих ро-біт: вивчення регіональної істо-рії в контексті загальної історії країни з опорою на історію по-всякденності, виявлення неопу-блікованих архівних матеріалів, які розкривають особливості розвитку регіону; збір та збері-гання інформації про народні

²ÑÒÎÐ²ß – ÖÅ ÏÎÐÓ×…

Оксана Якущенко,старший викладач Машинобудівного коледжу Сумського державного університету

Àêòóàëüíîþ ïðîáëåìîþ â ñó÷àñí³é îñâ³ò³ º âèêîðèñ-òàííÿ â íàâ÷àëüí³é ä³ÿëüíîñò³ ³ñòîðè÷íîãî êðàºçíàâñòâà ÿê çàñîáó ôîðìóâàííÿ ãðîìàäÿíñüêîñò³ é ïàòð³îòèçìó.

З Д

ОС

ВІД

У Р

ОБ

ОТ

И

144 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

традиції та звичаї; організація зустрічей з ветеранами війни та праці й надання їм посильної допомоги; участь у загально-українських, регіональних, місь-ких краєзнавчих конференціях, форумах, конкурсах тощо; про-ведення екскурсій до музею, лі-тературно-музичних вечорів, ві-кторин, бесід, пізнавальних ігор тощо.

Особливою популярністю користуються позааудиторні заходи, побудовані на діалозі між студентами та ветеранами локальних війн. Це дозволяє на основі спогадів очевидців та історичних фактів сформувати розуміння тих моральних цін-ностей, якими керувалися за-хисники країни. Історія завдяки таким зустрічам набуває облич-чя людини, яка була безпосе-реднім учасником події, що дає можливість зрозуміти – історію творять люди.

Одним з напрямків, що до-зволяють ближче познайоми-тися з культурною спадщиною наших предків, сформувати то-лерантне ставлення до різних народів, що населяють нашу країну, є знайомство з етногра-фією рідного краю. Вона ха-рактеризується конкретністю, наочністю, предметністю, що викликає інтерес і сприяє більш міцному й легкому засвоєнню, відкриваючи величезний про-стір для творчості.

Історичне краєзнавство до-зволяє: відновити багато про-галин регіональної історії; під-вищити значимість історичної науки; реалізувати соціокуль-турний підхід у вивченні істо-рії; додати історії країни нове звучання, багатогранність і глибину сприйняття минулого; сформувати історичну культу-ру, засновану на достовірних фактах; відновити і підвищити інтерес до історії родини, тим самим зміцнити родинні зв’язки; зміцнити взаємозв'язок Батьків-щини та сім'ї за допомогою ви-вчення впливу історії України на життя окремо взятої людини. Більш повне знання історії до-поможе надалі уникнути бага-тьох помилок при прийнятті по-літичних рішень.

У Машинобудівному ко-

леджі СумДУ на початку на-вчального року викладачі істо-рії об’єднують студентів, які не байдужі до історії рідного краю, у гуртки відповідного напрямку. Саме такі студенти і є основою загальноколеджного етапу кон-курсу. З вересня до листопада студентів знайомлять з осно-вами краєзнавства, цікавими сторінками історії та видатними людьми Сумщини. А з грудня гуртківці разом із викладачами визначають теми власних до-сліджень, етапи підготовки на-писання роботи.

Інтерес до вивчення малої Батьківщини з кожним роком зростає, а отже, й наші студен-ти за основу дослідження бе-руть історію населених пунктів, де вони народилися або довгий час проживала родина. Серед робіт, які були представлені на коледжному рівні, можна ви-ділити дослідження історії с. Нижня Сироватка, с. Стецьків-ка, с. Білка та ін. Робота сту-дентки Теницької Дарії «Мухо-падове диво» зайняла ІІІ місце на обласному етапі в 2013 році. Дослідження розкривало та-ємниці посадженого вчителем біології дендропарку в рідному селі.

Для молодого покоління важливо вивчення історії на прикладах видатних постатей, що допомагає віднайти своє коріння, не розірвати зв’язок з духовною спадщиною рідного народу, сприяє формуванню ві-чних, істинних цінностей.

Студенти Бабиніна А. та Холод Т. Машинобудівного коледжу СумДУ в 2010/11н.р. представили проект «Дмитро Ростовський – видатна постать української культури». Це одна з найвидатніших постатей в укра-їнській культурі та літературі, видатний громадський та релі-гійний діяч, який певний період свого життя провів на Сумщині, де була написана найвідоміша його праця «Четьї-Мінеї» (тоб-то «читання щомісяця»). Саме ця робота і здобула І місце на обласному етапі. Результатом ретельної пошукової роботи, вивчення архівних та музейних матеріалів стало відтворення ролі Михайла Лушпи в розвитку

м. Суми у дослідженні Понома-ренка Дениса, який став у 2014 році переможцем ІІ етапу. Май-бутній програміст Гураль Надія вивчала роль сум’ян польського походження в соціально-еконо-мічному розвитку міста в ХІХ ст. Розвідка посіла ІІІ місце на об-ласному конкурсі в 2016 році.

Не залишаються байдужими студенти до вивчення славних та героїчних сторінок боротьби українського народу проти ні-мецької окупації. Кожного року студенти демонструють свої краєзнавчі проекти «Ваш по-двиг, ветерани, вічно житиме в наших серцях!». Краєзнавчий проект з військової тематики Потапова Дмитра, Столяра Ми-коли та Шепелєва Дмитра в 2015 р. посів ІІ місце на облас-ному етапі. Присутніх на захисті захопили пісні того часу, ціка-ві факти, які до цього часу не озвучувалися.

Посилення студентського ін-тересу до історичного краєзнав-ства вказує на необхідність про-довження подібних конкурсів, розширення кількісного складу дослідників, залучення до по-шукової роботи нових учас-ників, тому що знайомлячись з дослідницькою діяльністю, студенти отримують навички логічного мислення, навчають-ся здобувати інформацію з на-явних джерел. Краєзнавство є потужним стимулом і нескін-ченним полем для дослідника. Дослідження формують світо-гляд, прищеплюють культуру розумової праці, підвищують свідомість і міцність засвоєння знань.

Завдяки аналітичним зді-бностям, спостережливості, уважності і на основі отрима-них даних виводяться певні нові положення, відновлюється хід історичної дії. Таким чином, краєзнавче дослідження підси-лює прагнення пізнати світ на основі певних правил за допо-могою різних джерел і літера-тури, поглиблюючи знання про соціально-економічні, суспіль-но-політичні, моральні, культур-ні аспекти життєдіяльності сус-пільства в цілому.

ФО

РМ

УЄ

МО

ОС

ОБ

ИС

ТІС

ТЬ

145освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

У кожного студента має бути мотивація до навчання. Мотивація – це не ціль, це ба-жання, натхнення, вміння ба-чити в собі фахівця. Мотивація формується у дитини батька-ми, вихователями дитячого са-дочка, вчителями школи. Тому можна вважати, що відсутність мотивації до навчання – це проблема сучасної школи, су-часного виховання.

У процесі виховання осо-бистості втрачена спрямова-ність на творчий процес і сві-тогляд, відсутнє бажання бути щасливим. Всі зусилля вчите-лів спрямовані на виконання програмних занять, але не звертається увага на виховний аспект кожної людини. Щоб досягнути успіху, займатися улюбленою справою, у люди-ни мотив до навчання повинен стати провідною зіркою. Кожна людина в житті повинна бути мотиваційно спрямована, тоді соціальна адаптація буде від-буватися без напруження, лег-ко.

Сьогоднішнє життя вимагає від нас нових методів спілку-вання з молоддю. Чому? Чому не працює зараз метод «кнута та пряника»? Прийшли в жит-тя люди, сьогодні вони діти, які відрізняються від нас рівнем свідомості, рівень якої більш

високий. Ніхто не буде запере-чувати, що ваші діти розумніші та мудріші від вас. Вони швид-ше сприймають великий об’єм інформації, більш активні, їх зусилля спрямовані на розви-ток творчості.

Але покоління 1997–1998 років сприймають світ як спо-живачі. Люди не замислюють-ся про наслідки свого вихован-ня, навчання. Молода людина може дозволити кинути сміття собі під ноги, не задумуючись, що не можна цього робити. Це культура. Коли хочуть зни-щити народ, в першу чергу знищують культуру, духовні надбання. Ніхто не вчить ді-тей духовності, духовній куль-турі, законам Космосу. Закони Космосу існують незалежно від того, знаємо ми їх або ні. Всесвіт існує поза цими за-конами. Не визнаючи Законів існування на Землі, людина порушує загальну гармонію зі світом. Всі знають таке по-няття, як менталітет, але жод-на із програм сучасної школи не формує менталітет дитини. Чому відсутня ланка духовної

культури в нашій освіті? Чому не закладаються основи існу-вання людини у Всесвіті? Ми байдужі до свого майбутнього. Ніхто сьогодні не замислюєть-ся, яке майбутнє ми приготу-вали своїм дітям. Зруйнована така система цінностей, як со-ціалізм. Але свобода не при-несла нової системи. Існує свобода вибору. Кожного дня ми робимо вибір – бути щас-ливими чи страждати і чекати, коли хтось зробить нас щасли-вими. Щастя – це поняття, яке виходить із думок, відчуттів, переконань будь-якої людини. Діти копіюють поведінку до-рослих. Викладач для студен-та є зразком поведінки та на-буття досвіду. Що робити? Як тут бути?

Ми нині існуємо у світі ре-форм, політичних змін, що за-важає кожній людині залиша-тися спокійною, гармонійною, займатися розвитком своєї свідомості, своєї особистості. Що відчувають діти, які зараз здобувають професію? А на-віщо вчитися, якщо зарплат-ня незначна, професія не має

ÌÎÒÈÂÀÖ²ÉÍÀ ÀÄÀÏÒÀÖ²ß ÑÒÓÄÅÍÒÀ ÄÎ ÏÐÎÖÅÑÓÍÀÂ×ÀÍÍß

Лариса Тригубова,викладач Кіровоградського медичного коледжу імені Є.Й. Мухіна

Ó÷åíü – öå íå ïîñóäèíà, ÿêó ïîòð³áíî çàïîâíèòè, ó÷åíü – öå ôàêåë, ÿêèé òðåáà çàïàëèòè.

Ñòàðîäàâíÿ ìóäð³ñòü

ФО

РМ

УЄ

МО

ОС

ОБ

ИС

ТІС

ТЬ

146 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

значимості. Але діти йдуть до медичного коледжу цілеспря-мовано, багато з них відчува-ють своє призначення.

Яка потреба є найваж-ливішою у студента під час навчання? Найперше – це самоствердження, самоутвер-дження у колективі, у соціумі. Для студента дуже важливо його визнання як індивіда, як особистості. Що може цьому сприяти? Це успішність у на-вчанні та повага оточення з визнанням кращих особистих рис.

Якщо такого не відбува-ється, студент самостверджу-ється, використовуючи свої недоліки, залежності (тютюно-паління, вживання алкоголю, наркотиків, ігрова залежність), що призводить до негативних ситуацій, формування потре-би в реабілітації свідомості. На сьогодні виховання у сім’ї та школа не дають належного статуту людині і більш того, не дають поняття мотиваційної необхідності самостверджен-ня.

Головне в житті кожно-го студента – стати хорошим спеціалістом. Виховання осо-бистості має бути спрямоване на донесення основних життє-здатних принципів світогляду, що створює у кожного стан від-чуття визначеності у соціумі, відчуття потрібності професій-ної спрямованості. З раннього дитинства треба розвивати по-шук сенсу життя. Для кожного важливо бути цілеспрямова-ним на здобуття знань як схо-динки у велике життя, де його чекає творча, цікава професія. Якщо людині з ще не сфор-мованою свідомістю пояснити сенс будь-якої професії і її не-обхідність у суспільному житті, то це буде початок формуван-ня життєвих цінностей. Так у людини з’являються мотиви

для особистісної самоактуалі-зації, самореалізації та само-здійснення особистості.

Мотивація з’являється тоді, коли є сенс життя. В чому він полягає? Це самостверджен-ня, розкриття свого творчого потенціалу. Кожна людина мріє бути щасливою. Але кожен ду-має, що це відбудеться, коли закінчиться навчання, здобу-деться професійний досвід. Кожен чекає майбутнього, щоб стати щасливим. Але треба навчити бути професіоналом вже сьогодні.Слід вчитися і од-ночасно мріяти про професійні здобуття. І наступна помилка у свідомості кожного – це те, що його щасливим має зробити хтось. Але кожен повинен зна-ти, що він вже може бути щас-ливим, якщо він мотивований. Що дає студенту мотивацію? Внутрішній поштовх до успіху, бажання бути професіоналом. Що заважає сьогодні бути мо-тивованим до навчання? Від-сутність сенсу життя.

Отже, сенс життя не існує десь ззовні, поза людиною. Сенс життя здобувається у сві-домому творенні свого життя, а саме: творення себе згідно з людським образом щасливої особистості та творенні люд-ських стосунків в навколиш-ньому середовищі.

30% студентів взагалі не мають уявлення про цінності життя: які поняття, які кате-горії життя до них належать. Студенти знають, що треба вчитися, а навіщо – не зна-ють! Тому в навчанні відсутні старанність, дисципліна. Діти живуть, як стадо. Всі вчаться і мені теж потрібно. Хто має вчити дитину вчитися? Я так розумію: якщо студента ще не навчили на попередніх курсах та в школі, то треба самому ви-кладачу братися до навчання. По-перше, самому необхідно

з’ясувати, які у тебе цінності, які пріоритети в житті. Викла-дач для студента – зразок по-ведінки, стверджень, установ до життя.

Багато вчителів у навчаль-них закладів усіх рівнів були професійно спрямовані у часи соціалізму. Працювала сис-тема цінностей «треба». Ви-ховувалось почуття відпові-дальності, суворої дисципліни і страху покарання. Система дбала про кожного, щоб лю-дина була вивчена, працевла-штована, тобто задоволена життям. Людині не треба було шукати сенс життя. Про все дбала Система. Але часи змі-нилися. Системи немає. Люди-на залишилась на самоті при вирішенні питань професійної зайнятості. Це є та свобода, про яку більшість мріяла. Але відсутність ланки виховання духовного аспекту, спрямова-ного на віру, на світогляд, на відповідальність, виховання у кожного добродійності, при-звела до байдужості, до лінос-ті розуму, відсутності відпові-дальності за свої вчинки.

Коли дитина виховується у сім'ї, дитячому садочку, школі, вона бере приклад з тих, хто її оточує. Їх поведінка, прин-ципи життя, спрямованість на творчість надихають дитину. Вона успадковує кращі прин-ципи. Але коли мало прикла-дів для набуття досвіду, то дитина в принципі виховуєть-ся, як бур’ян. Тільки пізнав-ши свої свідомі надбання, їх силу у становленні свідомості, можна чітко донести людині ці речі. У молодого покоління за-раз дуже мало прикладів для наслідування. Немає взагалі стандарту поведінки. Тому не-має і авторитетів.

Вся мотивація студента вибудовується на відчуттях. Тобто дуже важливо знати, що

ФО

РМ

УЄ

МО

ОС

ОБ

ИС

ТІС

ТЬ

147освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

відчуває людина, у якої труд-нощі в спілкуванні, в навчанні. Що бентежить зараз студента? Якщо це страх – треба розві-яти його силу переконанням. Якщо це хвороба фізичного тіла – треба надати рекомен-дації, відправити до фахів-ця, одним словом – допомог-ти вилікувати. Якщо хвороба хронічна – треба допомогти усвідомити її значення в житті людини, тобто вказати на пси-хосоматичний аспект недуги. Дуже важко працювати зі сту-дентами, якщо вони перебу-вають в депресії. Їм непросто пояснити своє ставлення до життя. Вони не шукають відпо-відей або допомоги. Вони про-сто стверджуються за рахунок своїх негативних рис: тютюно-паління, алкоголізму, брехні, агресивності. Треба допомогти студенту відчути свій стан. З ним треба розмовляти. Якщо дитина відчує довіру – вона відкриється. Коли людина від-кривається – їй можна допо-могти.

20% студентів вважають головною цінністю свою сім’ю. Такі діти вчаться заради бать-ків, намагаються догодити їм. В таких сім’ях дітям не закла-даються у свідомість пріорите-

ти. Є авторитет – батьки і біль-ше нікого. Для студента батьки сьогодні є все. Це і гроші, і за-хист. Діти дуже чутливі до брех-ні. Тому і цінність – батьки. У мене в групі є дві студентки, які не можуть вчитися, їм зава-жає все, їх важко знайти, вони дуже зайняті власними про-блемами. У них немає цінності навчання, але є інша цінність – гроші. Однак проблема в тому, що це дуже розумні, мудрі ді-вчата. Обидві мають внутріш-ній, душевний біль, який бло-кує шлях до самореалізації. Вони стверджуються за раху-нок образи на матір і брехні.

Студент має чітко розуміти і відчувати необхідність профе-сійної освіти як необхідність у наш нелегкий час знайти своє місце в суспільстві. Людина має дуже любити свою профе-сію і бачити перспективу в роз-витку подій, щоб спрямувати свої думки в позитивне русло. Людина повинна розуміти, що доля – це не є вирок, який не можна змінити. Долю створює-мо ми самі, коли беремо відпо-відальність за свої вчинки, за розвиток особистості на себе. Кожна людина є творцем свого життя і вибудовує свою систе-му цінностей, яка б допома-

гала якісно виконувати будь- яку роботу, робити правильні вчинки, висновки. Таку життє-ву позицію повинні закладати у свідомість своїх дітей перш за все батьки.

В основі свого життя люди-на повинна мати опору, стер-жень, який підказує щоразу, на що треба сьогодні звернути увагу. Внутрішня сила форму-ється системою цінностей. І кожна людина з дитинства по-винна знати, що вона дитя жит-тя, яке є творінням Божествен-ного Світу. Якщо люди будуть сприймати себе творцями сво-го життя, вони будуть вільні від думки оточення, вільні від за-лежності від інших. Така люди-на буде знати чого вона хоче, і її не треба буде умовляти від-відати заняття.

І ще мені хотілося б сказа-ти, що коли людина не бачить цінностей і їй важко їх визначи-ти, можна почати зі звичайної мрії. Але, на жаль, мрії не бу-ває простої. Мрія завжди біль-ша за ціль, трохи недосяжна, хоча реальна. Хай вона буде для людини, яка зневірилася в собі, в людях, – як провідна зірка, завжди буде у свідомос-ті, як світло в тунелі, мотиваці-єю до життя, до навчання.

ГЕН

ДЕ

РН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ

148 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

«Нова доба нового прагне слова» – ці проникливі рядки М. Рильського досить влучно визначають суть нашого сього-дення: гендерна рівність.

Однією з найважливіших рис гендерної демократії як реальності є принцип рівної й рівноцінної громадянської гід-ності чоловіків і жінок, відпо-відно до якої стосовно кожного має бути встановлена соці-альна справедливість, забез-печені людські і громадянські права.

Рівність чоловіка і жінки не означає їх однаковість. Якщо ми зрозуміємо походження відмінностей, то нам не тіль-ки стане легше жити, але й ми зможемо належним чином їх оцінити, використовувати свої переваги і знаходити в них свою красу. І, можливо, пере-станемо бути “чоловіками з Марсу” та “жінками з Венери”.

Як багато можна сказати про людські стосунки! І май-же ніколи не буде знайдений компроміс, адже ми всі різні, у всіх різний досвід і точки зору. Ми живемо і наживаємо дум-ки, стереотипи, мораль, через призму яких оцінюємо інших. Та лиш варто відсторонитися, і відкривається дуже багато. Хто ми? Ми – люди. Розділені на жінок і чоловіків, на профе-сії та ролі, етноси та релігії. Та всі ми – одне суспільство, «па-сажири одного корабля».

Саме культура і цивілізація сприяють утвердженню соці-альної рівності, високогуман-них норм моралі.

Сучасне розуміння генде-ру співвідноситься з поняттям свободи. Тобто суспільство не має нав’язувати окремому індивіду, які ролі йому викону-вати.

Сьогодні практично стерли-ся грані між роллю чоловіка і жінки. Все, що робить жінка, може робити й чоловік. І все, що робить чоловік, може ро-бити й жінка. Гендер – це сво-бода бути собою, займатися тим, до чого прагне твоя душа. Тому важливість реалізації ідеї гендерної рівності не ви-кликає сумнівів.

Організація гендерної осві-ти і виховання студентства в навчальному закладі – одна із складових частин загальної системи виховання. В робо-ті керуємося Законом Украї-ни «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Державною цільо-вою соціальною програмою "Молодь України" на 2016–2020 роки, Державною програ-мою «Репродуктивне здоров’я нації», обласною комплексною

програмою підтримки сім’ї, запобігання домашньому на-сильству, забезпечення рів-них прав і можливостей жінок та чоловіків та попередження торгівлі людьми на період до 2021 року.

Згідно з Державною цільо-вою соціальною програмою "Молодь України" Вінницький технічний коледж співпрацює з державними структурами, громадськими організаціями та фондами, що дає гарні по-зитивні результати.

Активне залучення молоді до соціальної діяльності спри-яє набуттю молодими людьми позитивного життєвого досві-ду, забезпечує теоретичну та практичну реалізацію заходів, спрямованих на формування успішної особистості з актив-ною життєвою позицією, запо-бігає росту негативних проявів у молодіжному середовищі, відсутності злочинності серед студентської молоді коледжу протягом останнього десяти-ліття.

Але дискусії довкола рівно-сті прав обох статей точаться постійно. Одна з причин існу-вання в нашому суспільстві проблем нерівності і стерео-

ÏÑÈÕÎËÎÃÎ-ÏÅÄÀÃÎò×Ͳ ÀÑÏÅÊÒÈ ÃÅÍÄÅÐÍÎÃÎ ÂÈÕÎÂÀÍÍß Â ÓÌÎÂÀÕ ÍÀÂ×ÀËÜÍÎÃÎ ÇÀÊËÀÄÓ

Шевчук Н.І., заступник директора з виховної роботи Паламарчук Н.М., викладачВласюк І.І., вихователь, завідувач культурно-мистецького молодіжного центру Вінницького технічного коледжу

Ñó÷àñíå ðîçóì³ííÿ ãåíäåðó ñï³ââ³äíîñèòüñÿ ç ïî-íÿòòÿì ñâîáîäè. Òîáòî ñóñï³ëüñòâî íå ìຠíàâ’ÿçóâàòè îêðåìîìó ³íäèâ³äó, ÿê³ ðîë³ éîìó âèêîíóâàòè.

ГЕН

ДЕ

РН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ

149освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

типів – це відсутність інфор-мації. Тож надавати студентам можливість отримати таку ін-формацію і є нашим головним завданням.

Студенти коледжу стають учасниками різних соціально-проектних заходів. Створено потужний волонтерський за-гін, який проводить інформа-ційно-просвітницьку роботу з питань гендерної рівності як серед студентів навчального закладу, так і за його межами. Діє студентський соціальний інтерактивний театр.

У позанавчальний час в ко-леджі проводимо численні за-ходи, які відповідають духові часу, сприяють розвиткові ці-лісної особистості, збагаченню духовності студентської моло-ді, утверджують значущість і дівчини, і юнака у суспільному, громадському житті, спонука-ють до активності, творчості, розуміння своєї ролі в групі, коледжі, державі.

Упродовж багатьох років в стінах коледжу реалізовується чимало проектів. Улюблени-ми серед студентської молоді стали пізнавально-розважаль-ні конкурси «Дівчина-лідер» та «Лицар коледжу», які спря-мовані на життєву і професій-ну компетенцію, виховання конструктивних і позитивних лідерських якостей, діловий етикет, дівочу чарівність, еле-гантність, юнацьку толерант-ність, формування активної громадянської позиції. А ще дівчина – берегиня, мати, а юнак – лицар: благородний, сильний, мужній, звитяжний.

Такі пізнавально-розва-жальні конкурси з прикладами реального життя переконують студентську молодь у тому, що сучасна жінка і чоловік займа-ють кожен своє вагоме місце у сьогоденні і впевнено кроку-ють до оновлення.

Для забезпечення ефектив-ної волонтерської діяльності організовуємо тренінги-на-вчання, які готують студентів

до проведення подібних за-нять з однолітками за прин-ципом «рівний – рівному». В результаті студенти-волонте-ри засвоюють необхідну ін-формацію, їх знання стають переконаннями. Молоді люди набувають комунікативних та професійних навичок, необхід-них для реалізації себе в май-бутньому. Наступним кроком є включення волонтерів у вико-нання конкретних програм та проектів. Зокрема волонтери коледжу як партнери брали участь у реалізації проекту гендерної рівності за співпра-ці з Вінницькою громадською організацією «Інформаційно- просвітницький центр «ВІСЬ». В межах проекту гендерної рівності проводили тренінго-ві заняття на теми: «Гендер та суспільство», «Сексизм», «Аспекти гендерного насиль-ства», «Протидія насильству та торгівлі людьми», «Відпові-дальне батьківство».

Результатом роботи є виокремлення різних волон-терських напрямків: «волон-тери-менеджери», які можуть допомагати у роботі з суспіль-ством, брати участь в органі-зації акцій, дебатів, наборі но-вих волонтерів, продукуванні нових ідей; «волонтери-коор-динатори», які організовують явку студентів для репетицій соціально-інтерактивного теа-тру, фотографування заходів та розміщення інформації на сайті навчального закладу, є зв’язуючою ланкою між гро-мадськими організаціями та волонтерами коледжу щодо реалізації проектів тощо. «Во-лонтери-помічники», які вчать-ся працювати в команді, пере-ймають досвід координаторів волонтерського руху, та «во-лонтери прямої допомоги».

Досягнувши під час тре-нінгів розуміння проблем ген-дерної рівності, набуваючи гендерної компетентності, як складової життєвої та профе-сійної компетентності, волон-

тери долучаються до участі в дебатах на гендерну тематику, де формується гендерна та комунікативна культура. Адже показником гендерної куль-тури є дотримання принципів рівності статей у соціальній, економічній, політичній та по-бутовій сферах.

Якщо брати до уваги, що першим потужним агентом со-ціалізації, зокрема і гендерної, є сім’я, а молодь – це та со-ціально-демографічна група, яка сама зазнає шлюбно-сі-мейної адаптації, то стержнем як наукового інтересу, зокрема, сучасної гендерної соціології, так і волонтерської діяльності, є проблематика, яка раніше вважалася другорядною: сфе-ра сімейно-побутова, сфера повсякденного, інтимного (ген-дерні ролі, домашні обов'язки, шлюб, сімейне насильство та ін.)

Волонтерський рух є вті-ленням не лише реалізації програми гендерної рівності, але й паралельно програм ре-продуктивного здоров’я, адже суттєва відмінність у доходах, стартових можливостях жінок і чоловіків, гендерна нерівність у сфері економіки та побуту є передумовами насильства взагалі й між статями зокре-ма. В повсякденному житті поширені такі форми насиль-ства проти жінок, як домашнє, сексуальні домагання на робо-чому місці, зґвалтування, при-мушення до заняття проститу-цією, торгівля жінками.

З метою комплексної під-готовки волонтерів у коледжі вибудувались партнерські сто-сунки з Клінікою, дружньою до молоді. Тісна співпраця реалі-зується у форматі відвідуван-ня самої клініки та знайомства з її діяльністю, семінарів-тренінгів волонтерських груп коледжу, в результаті яких волонтери дізнаються про ген-дерні репродуктивні права. У молоді формується відпові-дальне ставлення до власного

ГЕН

ДЕ

РН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ

150

здоров’я та репродуктивно-го здоров’я зокрема, а також відбувається усвідомлення необхідності партнерських стосунків та взаємної відпові-дальності чоловіка і жінки.

Наслідком такої покрокової спільної праці став студент-ський соціальний інтерактив-ний театр, який має в реперту-арі соціальні спектаклі «Голка» щодо пропаганди здорового способу життя, «Маю право», де розкриваються питання готовності молоді до шлюб-но-сімейних відносин, роз-поділу побутових обов’язків, гендерної рівності, а також гендерні мініатюри, написані самими студентами – учас-никами волонтерського руху. Мініатюри, що акцентують ува-гу на гендерній нерівності в сі-мейних відносинах: «Життя за п’ятнадцять хвилин», на про-блемах експлуатації жінки в побуті за гендерною ознакою «Домогосподарка – це не ро-бота», гендерна нерівність в дозвіллі «Мамо, чому я ходив на балет?» та професії «1 ве-ресня».

Студентський соціальний інтерактивний театр презен-тував свою роботу в коледжі, навчальних закладах міста і області за підтримки Вінниць-кого громадського «інформа-ційно-просвітницького центру «ВІСЬ», обласної і районних соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, пропа-гуючи гендерну рівність серед студентів старшокласників загальноосвітніх шкіл, меш-канців будинків-інтернатів та таборів відпочинку для дітей із будинків сімейного типу. Во-лонтери не просто пропону-вали перегляд спектаклю та гендерних мініатюр, а включа-лись як медіатори в інтерак-тивне обговорення побаченого з глядачами.

На сьогодні студентський соціальний інтерактивний те-атр пропагує ефективну форму реалізації проекту гендерної рівності на обласних методич-них об’єднаннях соціальних педагогів та практичних пси-хологів, на курсах підвищення кваліфікації в інституті після-

дипломної освіти педагогічних працівників для соціальних педагогів та практичних психо-логів загальноосвітніх шкіл та методичному об’єднанні со-ціальних працівників обласної та районних соціальних служб у справах сім’ї, дітей та моло-ді.

В контексті гендерних ас-пектів волонтерський рух ко-леджу та студентський соці-альний інтерактивний театр дають можливість молоді усвідомити не лише комплекс взаємопов’язаних проблем, але й сформувати своє став-лення до гендерної нерівності, здобути навички пошуку шля-хів вирішення проблем, адже за словами А. Боаля «Театр – це форма знань: він повинен і може бути засобом транс-формування суспільства», а послаблення гендерних сте-реотипів і запровадження ген-дерної рівності слід починати з себе – це розширює можли-вості індивідуального самови-бору, внаслідок чого виграють і чоловіки, і жінки, і суспільство.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПРОСТО ЦИТАТА

Г.С. Нікіфоров“Здоров’я – це головна людська цінність, зберігання і примноження якої стає найпершим

обов’язком людини. Здоров’я – справа не тільки приватна, а й суспільна. У людини має бути сформоване ставлення до свого здоров’я як до приватної власності, від зберігання якої зале-жить все її благополуччя і саме життя. Не повинно бути людини, байдужої до самого себе.

Люди повинні навчитися правильно планувати своє трудове, сімейне та особисте життя, не-сти відповідальність за все, включаючи власне здоров’я. Кожен повинен сам у собі подолати психологічний стереотип “споживача свого здоров’я” і почати піклуватися про себе.

Здоров’я – це необхідна умова активної і нормальної життєдіяльності людини. Серйозні по-рушення в цій сфері спричиняють зміни у звичному способі життя, у стосунках з навколишнім світом, можливу втрату професійної дієздатності, а в цілому – вимушену корекцію планів на майбутнє.

Відповідаючи на запитання “Яке здоров’я треба оберігати в першу чергу – духовне чи фізич-не?”, багато провідних фахівців у галузі медицини вважають – духовне. Сучасна офіційна ме-дицина відносить до психосоматичних, тобто що беруть початок у психічній дисгармонії, близько 80% усіх захворювань.

Крок за кроком сходинками здоров’язбереження. Путівник-порадник : навч.-метод. посіб. / Снісаренко О. С., Іщенко Т.Д., Жуковська С.А., Мельничук І.П., Пушкар Н.В. – Київ :

НМЦ "Агроосвіта", 2018. – 424 с.

ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

І А

СП

ЕК

ТИ

151освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Формально створюючи ака-демічні групи, поєднуючи в них студентів лише за випадковим принципом, адміністрація на-вчального закладу несвідомо закладає умови для певного рівня успішності їх навчання.

Зв’язок навчальної успіш-ності, соціометричного статусу студента та згуртованості гру-пи є предметом багатьох до-сліджень.

Так як спеціальність медич-ної сестри протягом навчання вимагає потреби спілкування не тільки з одногрупниками та педагогами, а й з хворими, то ми вирішили відстежити зв’язок навчальної успішності, соціометричного статусу сту-дента та згуртованості групи студентів спеціалізації «Се-стринська справа» віком 17–19 років груп А і Б (відповідно 25 та 22 особи).

Вступаючи до вищого на-вчального закладу, кожен сту-дент проходить період адапта-ції. Адаптуючись до закладу, він в першу чергу адаптується до академічної групи.

Група є одним із найбільш вирішальних мікросоціальних факторів формування особис-тості. Саме особистісні сто-сунки – один із найважливіших факторів емоційного клімату групи, «емоційного благопо-

луччя» її членів. Кожен студент займає в колективі певне міс-це не лише в системі ділових, але й особистісних стосунків і набуває певного особистого (соціометричного) статусу.

Які ж психологічні і соці-альні чинники впливають на статус студента? Серед най-важливіших потрібно назвати зовнішній вигляд, успіхи у про-відній діяльності (навчання, спілкування, особисті якості), розумова обдарованість, де-які властивості темпераменту (товариськість, низька тривож-ність, стабільність-стійкість нервової системи).

Соціометричний статус студента – це його становище у групі, яке визначається став-ленням до нього інших членів групи.

Становище студента може бути благополучним: прийнят-ність в колективі, відчуття сим-патії зі сторони одногрупників, власна зустрічна симпатія тощо.

Існує зв'язок між навчаль-ною успішністю студента, ве-личиною особистого статусу та згуртованістю навчальної групи. Студенти, що мають ви-сокий статус, найчастіше ви-ступають у ролі «організато-рів» у масових заходах. Вони

ÂÏËÈ ÎÑÎÁÈÑÒÎÃÎ ÑÒÀÒÓÑÓ ÑÒÓÄÅÍÒÀ ÍÀ вÂÅÍÜ ÍÀÂ×ÀËÜÍί ÓÑϲØÍÎÑÒ² ÒÀ ÇÃÓÐÒÎÂÀÍÎÑÒ² ÃÐÓÏÈ

Оксана Коблевська,практичний психологНовгород-Сіверського медичного училища

Ãðóïà º îäíèì ³ç íàéá³ëüø âèð³øàëüíèõ ì³êðîñîö³-àëüíèõ ôàêòîð³â ôîðìóâàííÿ îñîáèñòîñò³.

ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

І А

СП

ЕК

ТИ

152 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

мають більший авторитет у науково-дослідній і суспіль-ній діяльності, ніж студенти з низьким статусом. Також сту-денти з високою успішністю займають провідне положення в системі міжособистісних сто-сунків у групі.

Зв’язок соціометричного статусу, згуртованості групи та успішності навчальної ді-яльності студентів вивчали у своїх роботах такі дослідники, як Нємов Р.С., Голубєва Н.В., Петровський А.В., Лутошкін В.М., Козаков В.А., Семиченко В.А. та інші.

Досліджували соціально-психологічні явища в акаде-мічній групі та закономірності її функціонування, формування у студентської молоді певних культурних якостей і вмінь С. Вітвицька, К. Вітек, Т. Говорун, Т. Демидова, І. Денисенко, Л. Долинська, А. Карасевич, А. Бондарчук, О. Кікінежді, В. Кравець, Б. Ананьєв, І. Вол-ков, Л. Жалдак, Н. Кузьміна, В. Лісовський, О. Марін, П. Лузан, Л. Подоляк, В. Семиченко, В. Юрченко та ін.

На сьогодні доведено, що відносини між студен-том та навчальною групою відіграють важливу роль у навчальній діяльності та професійній підготовці у цілому, адже професійно спрямована навчальна група здатна коригувати індивідуальні цілі, плани, наміри окремих студентів.

Неблагополуччя у взаємовідносинах з ро-весниками в колективі, переживання власно-го відторгнення від гру-пи може бути причиною ускладнень у розвитку особистості. Стан психо-логічної ізоляції негативно

впливає на формування осо-бистості та ефективність її на-вчання. Тому такі студенти мо-жуть погано вчитись.

Для аналізу структури ака-демічної студентської групи ми використали метод соціо-метрії Дж. Морено, який базу-ється на техніці виявлення та фіксування емоційних переваг і дозволяє кількісно оцінити характер та ступінь переваги, байдужості або неприйняття (аж до відторгнення) між чле-нами групи у процесі їх між-особистісної взаємодії.

Вивчення статусного розпо-ділу в академічній групі за до-помогою соціометричного ме-тоду дало можливість виділити чотири позиції студентів, які відповідають ступеню їх попу-лярності у групі: “зірки”, “визна-ні”, “прийняті” та “ізольовані”.

Індекс групової згуртова-ності груп ми визначали за формулою:

КВ =R1/R, де КВ – коефіцієнт взаєм-

ності; R1 – кількість взаємних по-

зитивних виборів; R – загальна кількість пози-

тивних виборів у групіРівень групової згуртова-

ності визначали на основі та-ких показників:

0 – 0,49 Низький 0,5 – 0,59 Нижче серед-

нього 0,6 – 0,69 Середній 0,7 – 0,85 Вище серед-

нього 0, 85 – 1 Високий

Додатково розраховувався середній бал успішності кож-ного студента за минулий на-вчальний рік.

Результати дослідження по-казали, що в групі А є дві «зір-ки», успішність яких за 5-баль-

Соціоме-тричний статус у

групі

Кількість сту-дентів з певним

статусом

Середній бал успішності за минулий рік

Рівень згурто-ваності групи

Група А – 25 респондентів

«Зірки» 2 (8%) 4,3; 3,8

0,51«Визнані» 11 (44%) 4,2-3,2

«Прийняті» 10 (40%) 4,0-3,1

«Ізольовані» 2 (8%) 3,2; 3,0

Група Б – 25 респондентів

«Зірки» 3 (13,7%) 4,2-4,0

0,6«Визнані» 5 (22,7%) 5,0-3,9

«Прийняті» 13 (59,1%) 4,8-3,0

«Ізольовані» 1 (4,5%) 3,0

Всі результати досліджень ми занесли в нижченаведену таблицю

ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

І А

СП

ЕК

ТИ

153освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ною шкалою 4,3 та 3,8. Але серед «визнаних» також при-сутні студенти, середній бал яких 4,2–3,8 – тобто не ниж-чий, ніж бал «зірок». Середній бал 4,0 отримала студентка зі ступенем «прийнятої». Се-ред «прийнятих» теж присут-ні двоє опитаних, середній бал у яких 4,0. В той же час є і два респонденти зі статусом «ізольовані» і середнім балом успішності 3,2; 3,0.

В групі Б є три «зірки». Се-редній бал «зірок» 4,2–4,0, в «ізольованої» відповідно се-редній бал 3,0. Та серед «ви-знаних» і «прийнятих» присут-ні студенти, середній бал яких відповідно 5,0 та 4,8.

Отже, чіткої межі середньо-го балу між «зірками», «ви-знаними» та «прийнятими» немає, адже серед «зірок» присутні студенти з такою ж успішністю, як і у «визнаних», і навіть у прийнятих. Але все-таки з таблиці можна зробити висновок, що студенти з низь-кою успішністю отримують ста-тус «ізольований».

Рівень згуртованості група Б отримала середній, а група А – нижче середнього. Тобто в групі Б згуртованість вища, ніж в А.

Якщо порівняти групи між собою, то бачимо, що в групі А «зірок» 8%, а в групі Б – 13,7%, «визнаних» та «прийнятих» в групі А 84%, в Б групі їх мен- ше – 81,8%. Але «ізольова-них» студентів у групі Б мен- ше – 4,5% на відміну від групи А – 8%.

Отже, згуртованість групи впливає на кількість студентів зі статусом «зірка» та «ізольо-вані», тобто що вище рівень згуртованості, то більше у гру-пі «зірок» і менше «ізольова-них».

Аналіз отриманих даних

дозволяє зробити висновок, що всі соціально-психологіч-ні параметри, які досліджува-лись, в більшій чи меншій мірі взаємопов’язані між собою. Причиною низьких балів «ізо-льованих» є, мабуть, те, що вони слабо зацікавлені у до-сягненнях у тому соціальному середовищі, яке їх не приймає, і задовольняють свої дома-гання за межами академічної групи в інших видах діяльнос-ті. Але особистий статус сту-дента у групі не є основним показником, який впливає на навчальну успішність та згур-тованість групи, хоча, вважає-мо, що доцільним буде підви-щення статусу «ізольованого».

Для підвищення статусу ізольованого члена групи про-понуємо використовувати при-йом під назвою "відсвіт від зір-ки". Суть його полягає в тому, що високостатусному члену групи доручається у співпра-ці з низькостатусним викона-ти важливу для групи роботу. Звичайно, велика частина успіху дістається "зірці", але відсвіт її слави впаде і на по-мічника, чий статус у групі піс-ля цього може змінитися.

Також підвищенню статусу члена групи можуть сприяти і його успіхи в якій-небудь не-навчальній (непрофесійній) діяльності (наприклад, спорт, музика, танці, написання ві-ршів тощо).

Отже, організація навчан-ня, що забезпечить управлін-ня соціально-психологічними процесами в академічній групі, в деякій мірі забезпечить під-вищення навчальної успішнос-ті студентів.

ПЕДАГОГІЧНИЙСЛОВНИК

Здорове суспільство ‒ це ефективне, відповідно до кінцевих критерій оцінки його життєдіяльності, суспільство.

Здоров’я – це такий стан людини, за якого не лише відсутні хвороби або фізичні дефекти, а й присутнє повне фізичне, духовне і соціальне благополуччя.

Здоровий спосіб жит- тя – концентроване ви-раження взаємозв’язку: способу життя і здоров’я лю-дини. Здоровий спосіб життя об’єднує все, що сприяє ви-конанню людиною професій-них, суспільних і побутових функцій в оптимальних для здоров’я і розвитку умовах. Він виражає певну орієнто-ваність діяльності особи у напрямі зміцнення і розвитку особистого (індивідуального) і суспільного здоров’я.

Клімат соціально-пси-хологічний – загальна со-ціально-психологічна харак-теристика стану малої групи, особливості сформованих у ній міжособистісних стосун-ків.

Конфлікт – найбільш го-стрий спосіб усунення проти-річ в інтересах, цілях, погля-дах, що виникають у процесі соціальної взаємодії, що по-лягає в протидії учасників цієї взаємодії, і звичайно су-проводжується негативними емоціями, що виходять за рамки правил і норм. Кон-флікти є предметом вивчен-ня науки конфліктології.

Крок за кроком сходин-ками здоров’язбереження. Путівник-порадник : навч.-метод. посіб. / Снісаренко О. С., Іщенко Т.Д., Жуковська С.А., Мельничук І.П., Пушкар Н.В. – Київ : НМЦ "Агроосві-та", 2018. – 424 с.

ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

І А

СП

ЕК

ТИ

154 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Сучасна сім’я є головною ланкою у вихованні, оскільки саме в родині створюються передумови для інтелектуаль-ного, фізичного, морального та духовного розвитку людини.

Безпосередній тісний кон-такт з батьками педагогічного колективу важко переоцінити. Він дає викладачам знання про особистісні якості студентів: фізичне й психічне здоров’я, стійкість нервової системи, реакції на різні подразники, ін-тереси та можливості тощо. У період навчання важливо по-єднувати елементи наукової педагогіки та родинно-націо-нальні традиції виховання під-ростаючого покоління.

Встановлення контактів із сім’єю, батьками студен-тів, вміла організація роботи з ними – це запорука всіх по-чинань. Це складна і важлива справа, бо потребує високого рівня психолого-педагогічної підготовки, вміння різними способами впливати на сту-дентів і їхніх батьків. Відомий письменник М. Карамзін зазна-чав: «Без гарних батьків нема доброго виховання, незважа-ючи на всі школи, інститути й пансіони». Ці слова є достат-ньо актуальними і в наш час, однак у важливому і складно-му виховному процесі необхід-

на взаємодія сім’ї та закладів освіти.

У Законі України «Про осві-ту» підкреслюється відпові-дальність батьків за розвиток і виховання власної дитини. Відповідно до Закону Украї-ни «Про позашкільну освіту» батьки є учасниками навчаль-но-виховного процесу, спря-мованого на розкриття можли-востей і здібностей дитини й формування її як творчої осо-бистості.

Підростаюче покоління ра-зом з батьками обирає своїм життєвим орієнтиром колектив якогось навчального закла-ду в надії обрати там напрям професійного становлення, підготуватися до професійної діяльності, до дорослого жит-тя, засвоїти основи науки, які є базовими для майбутньої професійної діяльності. А та-кож знайти взаєморозуміння, відшукати життєві орієнтири. Коли вчорашні школярі отри-мують новий статус і почесне звання студента, вони разом зі своїми сім’ями та близькими стають повноправними члена-

ми великої родини навчально-го закладу.

Співпраця з батьками у на-шому училищі за всіма напря-мами освітньо-виховного про-цесу є результативною, тому що вона має не стихійний, а продуманий, системний і ціле-спрямований характер.

Керівники всіх підрозділів (заступник директора з ви-ховної роботи, завідуючі відді-леннями, керівники груп, прак-тичний психолог, вихователь гуртожитку) складають плани виховної роботи, складовою частиною яких є розділ, у яко-му відображено заходи, скеро-вані на підвищення психолого-педагогічної культури батьків, розширення зв’язків із сім’єю і суспільством.

Співробітництво училища і батьків є не сумою окремих за-ходів і методичних прийомів, а процесом безперервної, ціле-спрямованої роботи.

Специфікою училища є те, що переважна кількість сту-дентів із сільської місцевості, і проблема психологічного про-цесу адаптації першокурсників

ÔÎÐÌÈ ² ÌÅÒÎÄÈÐÎÁÎÒÈ Ç ÁÀÒÜÊÀÌÈ

Ніна Тарапон,завідувач відділення «Лікувальна справа»Новгород-Сіверського медичного училища

Ëþäèíó ìè ñòâîðþºìî ëþáîâ’þ: ëþáîâ’þ ìàòåð³ ³ áàòüêà äî ëþäåé, ãëèáîêîþ â³ðîþ â êðàñó òà ã³äí³ñòü ëþäèíè...

Â. Ñóõîìëèíñüêèé

ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

І А

СП

ЕК

ТИ

155освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

до міста, нового колективу, самостійного життя дуже акту-альна.

Студенти, які приходять в училище навчатися, майже повністю сформовані. Най-більший вклад у виховання дитини належить батькам і вони залишаються для бага-тьох із них найбільшим авто-ритетом. Але часто буває, що дійсність набагато складніша. Часто батькам не вдається до-сягти поставлених цілей у ви-хованні молодої людини, збе-регти родинні традиції, жити за нормами народної і загаль-нолюдської моралі. Тому наші керівники груп, педагоги тісно співпрацюють з батьками і їх дітьми.

Необхідною умовою є зна-йомство з сім'єю. А це озна-чає вміння оцінити характер її впливу на особистість, вияви-ти тенденції розвитку, які вона створює як первинна ланка, знайти психологічні основи встановлення контактів. Саме тому велика увага приділя-ється плануванню роботи з батьками студентів. Першим кроком у цьому напрямку є знайомство з майбутніми сту-дентами, коли вони ще є слу-хачами підготовчих курсів. У серпні після зарахування абі-турієнтів на навчання відбува-ється знайомство з родинами, в яких виховуються діти.

На основі аналізу анкету-вання складається соціальний портрет студента, відповідно до якого надалі будуються сто-сунки викладачів з студентами. Соціальний портрет студента містить інформацію про склад сім'ї, в якій живе студент, кіль-кість дітей, фах і місце роботи батька і матері, матеріальні й побутові умови сім'ї, моральне обличчя батьків.

Саме керівники груп що-

дня спілкуються зі студента-ми, вивчають їх проблеми та потреби, добре знають рівень їх успішності, відвідуваності занять та інші справи. Тому до обов'язків керівника груп вхо-дить:

• обов'язкове знайомство з батьками студента;

• обмін контактами;• регулярне інформування

батьків відносно навчання, по-ведінки та життєдіяльності сту-дента в училищі.

Індивідуальна робота. Без-посереднє спілкування керів-ника груп з батьками сприяє ефективному виховному про-цесу в училищі на рівні акаде-мічної групи. Слід зауважити, що найефективнішим є метод спілкування у формі невиму-шеної розмови, спокійної бесі-ди, діалогу однодумців.

В індивідуальній співрозмо-ві можна виявити батьківські способи і методи розуміння характеру того чи іншого сту-дента і важелі впливу на них. Знання особливих проявів ха-рактеру, соціального стану, захоплення, стан здоров'я, особливості поведінки, навіть враження про школу – про все це треба розпитати у батьків. Звичайно, це ще не об’єктивна оцінка, але допомога запобігти помилок у майбутньому.

Наголошуємо батькам, що викладачі, взявши на себе певні обов'язки з опіки та ви-ховання дітей, не звільняють їх від прямих обов'язків:

• контролювати і цікавитись (у керівника групи) процесом навчання;

• попереджати про хворобу (у першу чергу керівника гру-пи);

• забезпечити нормальні умови проживання (консульту-ючись із керівником групи);

• мати постійний контакт із

студентом (і керівником групи).Цим самим позбуваємось

так званого батьківського «по-гляду збоку».

Індивідуальна педагогіч-на робота. Головне завдання цієї роботи – допомогти бать-кам зрозуміти значення сімей-ної педагогіки. Це перевірений віками досвід виховання дітей в умовах сім'ї.

Так, родинна педагогіка за-вжди була спрямована на під-готовку дітей до самостійного життя, їх адаптацію у природ-ному та суспільному довкіл-лі, еволюційним шляхом ви-робила оригінальні форми і методи впливу на особистість підлітка. Але, за спостережен-нями, багато батьків не мають конкретного уявлення про свої завдання і можливості у розви-тку дитини. З урахуванням усіх обставин і труднощів нашого суперечливого часу сучасна сім'я потребує педагогічної, психологічної та культуроло-гічної допомоги родинно-наці-ональної педагогіки з елемен-тами наукової. Пріоритетним напрямком роботи з батьками є просвітницька навчальна ді-яльність нашого закладу.

Робота практичного пси-холога. Проводяться виступи на батьківських зборах та ін-дивідуальні бесіди з батьками з тем:

• психологічні особливості підлітків і їх роль у взаєминах батьків і дітей у родині;

• спільна робота педагогів і родини в професійному на-прямку підготовки майбутніх фахівців;

• роль сім’ї у вихованні мо-лоді;

• авторитет батьків.Також проводиться анкету-

вання з батьками на теми:- «Чи знаєте ви своїх ді-

тей?»

ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

І А

СП

ЕК

ТИ

156

- «Чи достатньо ви цікави-теся своїми дітьми?»

- «Особливості сімейного виховання!»

- «Ми і наші діти»Сім'я – це природне місце

найглибших людських почут-тів, де дитина швидше засво-ює основні моральні принципи. Також важливо пояснити бать-кам, що не можна переносити свій поганий настрій на дітей, застосовувати покарання, бо це призводить до відчуження дітей і батьків, робить дітей жорстокими. Батькам не зава-дить ще раз згадати про атмос-феру любові і дружби у сім’ї, спільні духовні інтереси, пра-цю і відпочинок, чистосердеч-ні розмови. У цьому напрямку працює практичний психолог училища та керівники груп.

З опікунами студентів, батьки яких позбавлені бать-ківського піклування, ведеться цілеспрямована і кропітка ро-бота. Опікуни запрошуються до училища для бесід з адмі-ністрацією, психологом тощо. Під час таких зустрічей спільно вирішуються проблеми різного характеру. Також з'ясовуються житлово-побутові умови сту-дентів, які живуть в сім'ї опіку-на.

Батьківські збори. Саме вони сприяють зміцнен-ню співпраці навчального закладу, сім'ї та громадськості.

Велике значення роботі з батьками в училищі надається з першого дня навчання. Зна-йомство з батьками почина-ється 1 вересня на урочистій частині, пізніше – на перших батьківських зборах. Керівни-ки групи, як правило, знайом-ляться з батьками, складають соціальний паспорт групи, ви-значають актив батьківського комітету.

Під час підготовки та про-

ведення батьківських зборів враховується низка важливих моментів:

- атмосфера співробітни-цтва училища та сім’ї щодо реалізації програми посилен-ня «плюсів» та ліквідації «мі-нусів» у характері та поведінці студента;

- інтонація зборів: радимо та роздумуємо разом;

- професіоналізм виклада-чів – знання, компетентність (про життя кожного студента не лише в навчальному за-кладі, а й за його межами, уяв-лення про рівень їх вимог, стан здоров’я);

- добрі, довірливі сто-сунки.

Головні показники ефектив-ності батьківських зборів – це:

а) активна участь батьків;б) атмосфера активного об-

говорення питань;в) обмін досвідом;г) відповіді на питання, по-

ради та рекомендації.Тематика зборів різнома-

нітна і залежить від курсу та сформованого мікроклімату в групі.

В училищі відпрацьована тематика батьківських збо-рів у групах нового набору:

«Знайомство з батьками, анкетування студентів і бать-ків, розробка соціального пас-порту групи»;

«Правила внутрішнього розпорядку в училищі»;

«Правила проживання на квартирах, в гуртожитку»;

«Адаптація студентів пер-шого року навчання – форму-вання навичок розподілу часу, культури поведінки».

«Спільна робота сім'ї і пе-дагогічного колективу щодо проблем виховання молоді»

«Ознайомлення з освітньо-виховним процесом»;

«Здоров’я як важливий

фактор успішного навчання»;«Питання охорони праці».У всіх академічних групах:• «Актуальні проблеми ви-

ховання молоді на сучасному етапі»;

• «Результати успішності і поведінки студентів та шляхи їх поліпшення»;

• «Рейтингова оцінка сту-дентів»;

• «Про підготовку до прохо-дження виробничої практики і завдання, які стоять перед студентами і їх батьками»;

• «Про готовність до дер-жавних іспитів і захисту ви-робничих та переддипломної практик»;

• «Про готовність до ліцен-зійного «Крок М».

Методика проведення батьківських зборів.

Адміністрація училища складає графік проведення батьківських зборів, роблять оголошення в групах. Керівни-ки груп видруковують запро-шення, листи успішності за встановленим зразком і харак-теристику поведінки студентів.

Батьківські збори проходять в два етапи: загальноучилищні та по групах.

У роботі загальноучилищ-них батьківських зборів беруть участь:

• директор;• заступник директора з на-

вчальної роботи;• заступник директора з ви-

ховної роботи;• завідуючі відділеннями,

керівники груп;• практичний психолог;• юрисконсульт;• представники правоохо-

ронних органів;• представники органів міс-

цевого самоврядування.Обов'язково виноситься по-

дяка батькам активних студен-тів. Зауваження щодо невсти-

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

І А

СП

ЕК

ТИ

157освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

гаючих студентів робляться в індивідуальному порядку. На зборах батьки ознайомлюють-ся з документами про основні напрями, завдання та підсум-ки роботи навчального за-кладу, обговорюються завдан-ня навчально-виховної роботи групи, окреслюються шляхи найтіснішого співробітництва сім’ї з навчальним закладом, підводяться підсумки роботи за певний проміжок часу.

Під час підготовки та про-ведення батьківських зборів враховується низка важливих положень:

• знання, компетентність (знати життя кожної дитини не тільки у навчальному закладі, але й поза ним, мати уявлення про рівень потреб студентів, стан їхнього здоров'я, стосун-ки в колективі);

• атмосфера зборів направ-лена на співробітництво між училищем і кожною родиною.

День відкритих дверей. Важливим є спілкування з батьками та абітурієнтами в дні відкритих дверей, що про-водяться кожної п’ятниці, по-чинаючи з жовтня місяця. Виготовляються профорієнта-ційні листівки, в яких міститься основна інформація про фор-му навчання, терміни навчан-ня, відділення, контактні теле-фони. Головна мета – показати роботу навчального закладу, привернути увагу батьків до проблем виховання. Заключний етап такого заходу – концертна програма та екскурсія по учили-щу.

Відвідування батьків вдо-ма (квартири, гуртожиток). Це сприяє налагодженню кон-тактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної куль-тури, умов життя студента, консультуванню щодо єдиних

вимог до підлітка, обговорен-ню відхилень у його поведін-ці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залучен-ню батьків до участі в роботі навчального закладу тощо. Відвідувати батьків студентів можна, маючи запрошення від них або домовившись зазда-легідь. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в студентові, тактовно звернути увагу на недоліки, разом по-міркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити ат-мосферу довіри і доброзичли-вості. Також відбувається бе-сіда з батьками по телефону (після відвідування гуртожитку та квартир).

Запрошення батьків до навчального закладу.

Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про проблеми студента (по-гана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу до-віри. Викладач висловлює свої міркування, відповідає на за-питання батьків, надає корисні поради. Необхідно пам'ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки студента викликає в батьків неприязнь, насторо-гу, навіть якщо викладач має рацію.Необхідна також бесіда та консультація з практичним психологом.

Листування. Передбачає періодичні надсилання бать-кам листів про успіхи студен-та в навчанні, старанність, уважність і відповідальність за доручення. Можна повідо-мити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за ви-ховання підлітка. Лист переда-ють батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши їх зі

змістом або ж поштою.Батьківський комітет. По-

стійно відбуваються засідан-ня, на яких розглядаються такі питання:

• проведення безпосеред-ньої роботи з дітьми: індиві-дуальної (наставництво, шеф-ство), групової (керівництво гуртком за інтересами);

• надання організаційної допомоги викладачу: сприян-ня в проведенні екскурсій, ор-ганізація зустрічей з цікавими людьми, комплектування на-вчальної бібліотеки;

• участь у зміцненні ма-теріальної бази навчального закладу, вирішенні господар-ських питань (допомога в об-ладнанні кабінетів, виготов-лення обладнання, ремонт приміщень училища тощо).

В училищі проводяться спільно з батьками такі тра-диційні і культурно-масові за-ходи:

• День знань;• посвята в студенти;• День відкритих дверей;• різдвяні та новорічні свя-

та;• випускний вечір.Всі вищезазначені захо-

ди спрямовані на підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків, зміцнення взаємодії навчального закла-ду та сім’ї, посилення її вихов-ного потенціалу, а також залу-чення батьків до виховання у студентів любові до обраної спеціальності.

Можна стверджувати, що спрямування роботи нашого навчального закладу на вза-ємодію з батьками у вихованні особистості студента сприяти-ме результативності у досяг-ненні спільних цілей, оптимі-зації освітнього і виховного процесів.

УВ

АГА

! О

БД

АР

ОВ

АН

А Д

ИТ

ИН

А!

158 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Проблема обдарованос-ті в наш час стає все більш актуальною. Це насамперед пов’язано з потребою суспіль-ства в неординарних творчих особистостях. Раннє виявлен-ня, навчання і виховання обда-рованих дітей є одним із голо-вних завдань удосконалення системи освіти. Численні пу-блікації в психолого-педагогіч-ній пресі свідчать про зростан-ня інтересу до цієї проблеми.

Суттєвий внесок у вивчен-ня психіки обдарованих дітей, розробку важливих психо-логічних принципів розвитку творчих здібностей, побудову психологічних моделей обда-рованості, виявлення природи обдарованості зроблено ві-тчизняними та російськими до-слідниками Ю. Гільбухом, О.І. Кульчицькою, Н. Лейтесом, О. Матюшкіним, В.О. Моляко, О.Л. Музикою, М. Под’яковим, В.В. Рибалком, Д. Узнадзе та іншими, а також західними вченими, зокрема Дж. Гілфор-дом, Дж. Рензуллі, П. Торрен-сом та іншими. Однак це лише початок довгої і наполегливої праці дослідників на шляху ре-алізації поставлених завдань.

Метою написання статті є аналіз дослідження пробле-ми дитячої обдарованості та її психологічних проявів, осо-бливості навчання та вихован-ня обдарованих дітей в Украї-ні.

Автор концепції творчої об-дарованості О.М. Матюшкін

вважає, що можна розгляда-ти обдарованість як загальну передумову творчості в будь-якій професії, у науці і в мис-тецтві [1]. Від рівня розвитку та сформованості особистості залежить еволюція обдаро-ваності. Відомий у психології факт втрати яскравих здібнос-тей до моменту дорослішання вчені пов'язують і з особли-востями особистісного роз-витку. Важливо не пропустити той момент, коли педагогічний вплив на індивіда буде най-більш сприятливим.

Обдарованість – це висо-кий рівень задатків, схильнос-тей. Обдарованість є резуль-татом і свідченням високого рівня інтелектуального роз-витку індивіда [3]. Науковці акцентують увагу на таких ха-рактеристиках обдарованих дітей: прискорений фізичний та психічний розвиток, почут-тя гумору, високий рівень чут-ливості та афективна реакція, відмова від правил та умов-ностей суспільства, надання переваги спілкуванню з більш дорослими.

У ході дослідження з'ясовано, що обдаровані діти мають також такі психологічні особливості: перебувають у стані великого ризику соціаль-

ної ізоляції і відкидання з боку ровесників; реальний рівень здібностей не сприймається навколишніми й нормальний для такої дитини процес роз-витку розглядається як ано-мальна непристосованість до життя в суспільстві; наяв-ність труднощів у знаходжен-ні близьких за духом друзів, з'являються проблеми участі в іграх однолітків, які їм не ціка-ві; випереджають інших у кіль-кості та силі сприйняття на-вколишніх подій і явищ: вони більше вловлюють і розуміють, більше бачать, чують і почува-ють, ніж інші в тих же умовах.

Згідно з педагогічними та психологічними досліджен-нями, розрізняють такі види обдарованості: технічну, на-укову (зокрема, математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та інші [6]. Окрес-лимо основні типи обдарова-ності: академічну, інтелекту-альну та творчу. Академічна обдарованість є яскраво ви-раженою здатністю вчитися. Саме тому володарі такого типу обдарованості завжди улюблені в школі учні. Ця об-дарованість допомагає згодом стати кваліфікованим фахів-цем. Як приклад академічної обдарованості можна назвати

ÏÐÎÁËÅÌÈ ÍÀÂ×ÀÍÍß ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß ÎÁÄÀÐÎÂÀÍÈÕ Ä²ÒÅÉ: ÑÓÒͲÑÒÜ, ÑÒÐÓÊÒÓÐÀ, ÏÅÐÑÏÅÊÒÈÂÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ

Надія Вороніна,викладач-методист Машинобудівного коледжу Сумського державного університету

Îáäàðîâàí³ñòü – öå âèñîêèé ð³âåíü çàäàòê³â, ñõèëü-íîñòåé. Îáäàðîâàí³ñòü º ðåçóëüòàòîì ³ ñâ³ä÷åííÿì âè-ñîêîãî ð³âíÿ ³íòåëåêòóàëüíîãî ðîçâèòêó ³íäèâ³äà.

УВ

АГА

! О

БД

АР

ОВ

АН

А Д

ИТ

ИН

А!

159освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

широко відому математичну обдарованість. Академічна обдарованість визначається успішністю навчання. Для ви-явлення дітей, які володіють високими здібностями в оволо-дінні основними навчальними дисциплінами (математикою, природознавством та ін.), ви-користовують стандартизовані тести досягнень.

Психолог В.А. Крутецький всебічно вивчав дітей з мате-матичним видом обдарова-ності та виявив структуру ма-тематичних здібностей. До неї увійшли наступні компоненти:

1. Отримання математич-ної інформації: здібність до логічного мислення, числової і знакової символіки; здатність мислити математичними сим-волами, до швидкого та ши-рокого узагальнення матема-тичних об'єктів, відносин і дій, до згортання процесу матема-тичного міркування і системи відповідних дій, прагнення до ясності, простоти, економнос-ті та раціональності рішень, здатність до швидкої та віль-ної перебудови спрямованості розумового процесу, переми-кання з прямого на зворотний хід думки.

2. Зберігання математич-ної інформації. Математична пам'ять – узагальнена пам'ять на математичні відносини, ти-пові характеристики, схеми міркувань і доказів, методи вирішення завдань і принципи підходу до них.

3. Загальний синтетичний компонент. Математична спря-мованість розуму.

Інтелектуальна обдаро-ваність – це уміння думати, аналізувати, зіставляти факти, тобто виконувати складну ін-телектуальну роботу. Волода-рі такої обдарованості вчаться іноді блискуче, іноді непогано, іноді прекрасно з одних пред-метів і погано з інших – усе за-лежить від їхнього ставлення до предмету і до викладача. Медалісти з них теж виходять, але рідко.

Творча обдарованість – це те, що проявляється в не-стандартному баченні світу, у нешаблонному мисленні і що суспільством, зрештою, ціну-ється найвище. Медаліста-ми в теорії вони теж можуть бути, але це буває рідко. Їхні проблеми починаються ще в школі, де ці діти завжди всіх дратують, не зважаючи на без-перервні заклику до творчості.

Важливою проблемою для педагогів, психологів, батьків є виявлення, розпізнавання ве-ликих потенційних можливос-тей розвитку дитини в майбут-ньому. Задля вирішення цієї проблеми потрібно зважати на багато чинників. Л. Холлін-гуорт виділяє такі проблеми, які виникають протягом їхньо-го життя: ворожість до школи, відкидання стандартних вимог, занурення у філософські про-блеми, невідповідність між фі-зичним, інтелектуальним і со-ціальним розвитком [5].

На нашу думку, першочер-говий вплив на розвиток об-дарованої дитини здійснює родина. Важливим для ста-новлення обдарованої дитини є підвищена увага батьків до неї, гармонійні стосунки між дітьми та батьками. Порушен-ня гармонійності цих стосунків сприяють розвиткові байду-жості дитини до психологічних конфліктів, що виникають у ро-дині, вони стають аутичними, зануреними у свій внутрішній світ; по-друге – може розвину-тись підвищена тривожність та чутливість, а по-третє – зави-щена самооцінка.

Переконані, що мета ро-боти з обдарованими дітьми – виявлення таких дітей та створення умов для їхнього оптимального розвитку. У на-вчальній діяльності робота з обдарованими дітьми ґрунту-ється на диференційованому підході, що сприяє розширен-ню й поглибленню освітнього простору предмета. Завдан-ня навчального закладу – не лише дати студентам (учням)

певний обсяг інформації, а й озброїти їх навичками са-мостійного здобуття знань. Сьогодні перед навчальним закладом стоїть завдання сформувати особистість, яка здатна мислити, самостійно приймати рішення, адаптува-тися в будь-яких умовах.

Педагоги, які працюють з цією категорією, мають: бути компетентними в контексті ви-явлення, підтримки та розви-тку творчих здібностей обда-рованої особистості; не лише глибоко розуміти сутність проблеми обдарованості на теоретичному рівні, а й умі-ти розв’язувати її практично, створюючи оптимальні умови для ефективного розвитку об-дарованих дітей та використо-вуючи різні підходи, технології, методи залежно від конкрет-ної ситуації та індивідуальних особливостей студента (учня).

Професійна готовність педагогічних працівників до роботи з обдарованими сту-дентами (учнями) передбачає сформованість у педагогів на-ступних спеціальних компетен-цій: володіння нормативно-за-конодавчою базою, уміння розробляти та впроваджувати стратегії розвитку, навчання та виховання обдарованих дітей на основі індивідуальних ознак обдарованості, здатність пе-дагога до самовдосконалення, саморозвитку та творчості, на-явність певних особистісних, професійних якостей, які б за-довольняли розкриття потен-ціалу обдарованого студента (учня).

Вважаємо, що основними завданнями роботи з обда-рованими дітьми є: розвиток цілісної картини світу в уяв-леннях дитини, розвиток твор-чого критичного й абстрактно-логічного мислення, розвиток здатності самостійно навча-тися, розвиток здатностей до самопізнання й саморозумін-ня, формування позитивної «Я-концепції».

УВ

АГА

! О

БД

АР

ОВ

АН

А Д

ИТ

ИН

А!

160

І навчальний заклад, і бать-ки обдарованих дітей потребу-ють допомоги людей, які воло-діють спеціальними знаннями й навичками у сфері роботи з такими дітьми. У роботі з об-дарованими дітьми наставник має бути: талановитим, здат-ним до експериментальної й творчої діяльності, професійно грамотним, інтелігентним, мо-ральним і ерудованим, воло-діти сучасними педагогічними технологіями, мати позитив-ну «Я-концепцію», бути ціле-спрямованим, наполегливим, емоційно стабільним, умілим організатором навчально-ви-ховного процесу, психологом. Завдання педагогів полягає в тому, щоб створити умови, в яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мисли-ти самостійно, нестандартно. Цей шлях вважаємо шляхом самовдосконалення дитини в умовах освітнього процесу.

Окреслимо такі форми роботи вчителя-предметни-ка з обдарованими дітьми: розв'язання нестандартних завдань на заняттях, індиві-дуальна й диференційована робота, ділові гри, інтерактив-ні методи навчання, участь у конкурсах різних рівнів, участь у предметних олімпіадах різ-них рівнів. Усі форми роботи з обдарованими дітьми (розви-ваючі ігри, навчання, консуль-тування, тренінг та ін.) мають повною мірою враховувати особистісні особливості обда-рованої дитини і орієнтуватися на ефективну допомогу у вирі-шенні її проблем.

Необхідність особливого підходу до навчання обдаро-ваних дітей викликана тим, що такі діти мають прискорене мислення, швидше засвоюють новий матеріал, їм непотрібно значної уваги і контролю до-рослого під час навчання [9]. В основу роботи з обдарова-ними дітьми вкладаємо такі принципи: орієнтація на вищі кінцеві результати, безперерв-

на передача знань, співпраця й товариська взаємодопомога, різноманітність завдань, на-вчання за здібностями. Важ-ливими визначаємо принципи розробки програм для обдаро-ваних дітей: визначення силь-них і слабких сторін кожного учня, індивідуальна програма має складатися з різноманіт-ного навчального матеріалу, що відповідає інтересам об-дарованої дитини, індивіду-альна програма має перед-бачати принципи поступовості і послідовності, чітка система оцінювання. Навчальні про-грами для обдарованих мають відрізнятися від звичайних за змістом, процесом, необхід-ним результатом, середови-щем навчання.

Збагачення навчання може бути спеціально направлене на розвиток творчого мислен-ня. Сюди можуть входити за-няття за рішенням проблем із застосуванням такої відомої техніки, як мозковий штурм у всіх варіантах і так далі. За-няття, орієнтовані на розвиток особистих характеристик твор-ців, можуть включати вправи на релаксацію, медитацію, ві-зуалізацію і тому подібне.

Організація роботи з об-дарованими дітьми, на нашу думку, має включати в себе: вивчення характерних осо-бливостей дітей та специфіки роботи з ними, створення інди-відуальних програм та планів роботи, навчання з психологом школи, розгляд питання робо-ти з обдарованими дітьми на педрадах та засіданнях мето-дичних об’єднань, організація роботи спецкурсів, факульта-тивів, проведення предметних тижнів, організація і проведен-ня предметних олімпіад з ба-зових дисциплін, проведення систематичної підготовки ді-тей до участі у міських та об-ласних олімпіадах з базових дисциплін.

Робота педагогів з обдаро-ваними учнями здійснюєть-ся за такими напрямами: на

уроках – індивідуальна дифе-ренційована робота, гуртко-ва робота, позакласні заходи у межах предметних тижнів, участь в олімпіадах, участь у творчих конкурсах різного рів-ня. Така робота сприяє підви-щенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з пе-дагогами й кропіткій роботі із самовдосконалення.

Науковці в роботі з обдаро-ваними виділяють такі етапи: підготовчий, основний та уза-гальнення [8]. Підготовчий – виявлення обдарованих учнів; складання діагностичних карт; розроблення нормативних до-кументів, робочих програм ро-боти з обдарованими учнями. Основний (практичний) – упро-вадження інтерактивних мето-дів навчання, що розвивають в учнів творче й дослідниць-ке мислення; активна участь в інтелектуальних і творчих конкурсах різних рівнів. Уза-гальнення – аналіз досягнутих результатів; співвідношення результатів реалізації програ-ми з поставленими метою й завданнями; визначення пер-спектив і шляхів подальшої роботи з обдарованими учня-ми.

У період підготовки до олімпіад звертається увага на вміння володіти собою, вміло користуватися здобутими зна-ннями в умовах конкуренції, стресу. Враховується вміння не тільки приймати перемогу, уникаючи «зіркової хвороби», а й витримувати невдачу, за будь-яких умов поважати одно-літків-конкурентів. Важливим аспектом у підготовці олім-пійця є виховання поряднос-ті, формування переконання: найцінніша перемога – та, що здобута чесно, своїми силами.

У своїй роботі намагаємо-ся організувати навчання та-ким чином, щоб розвивати в студентів творчі здібності та готовність до науково-дослід-ницької діяльності. У ході ро-боти з обдарованими виокрем-люємо чотири етапи.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

УВ

АГА

! О

БД

АР

ОВ

АН

А Д

ИТ

ИН

А!

161освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

1 етап – виявлення обда-рованих учнів (на цьому етапі проводимо анкетування, тес-тування, бесіди з дітьми, їхні-ми батьками, викладачами);

2 етап – створення умов для розкриття їхніх потенцій-них можливостей на заняттях (на цьому етапі значну увагу приділяємо позанавчальній роботі, адже зазвичай такі сту-денти вже засвоїли навчальну програму, тому доцільним вва-жаємо пропонувати їм індиві-дуальну програму, творчі за-дачі);

3 етап – індивідуаль-на підготовка (на цьому етапі (який може тривати до року) проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу і психологічних особливостей кожної дитини);

4 етап – участь в олім-піадах (етап починається за умови виявлення студентів з оригінальним мисленням, ве-ликим обсягом знань; якщо студенти показують, що хотіли б продовжувати поглиблювати свої знання, а головне, бажа-ють брати участь в олімпіадах, необхідно починати з ними ак-тивну позааудиторну роботу).

Плануючи самостійну ді-яльність студента, вважаємо за доцільне націлювати його на роботу з наступними мате-ріалами: матеріалами олімпі-ад різного рівня, підручниками,

спеціалізованою літературою.Узагальнюючи власний до-

свід, можна виділити такі під-ходи в роботі з обдарованими: підтримка постійного інтересу до предмета шляхом пропо-зиції для розв’язання нестан-дартних завдань і заохочення інтересу до вивчення поза-програмового матеріалу; інди-відуальний підхід до кожного учасника олімпіади, допомога в самовизначенні й розвитку особистості учасника олімпіа-ди.

Результатом такої цілеспря-мованої, системної роботи є участь і перемоги студен-тів Машинобудівного коледжу СумДУ у ІІ і ІІІ етапах всеукра-їнських олімпіад.

Отже, обдарована дитина – прекрасна загадка природи, шанс вижити і зробити черго-вий стрибок у розвитку нашої цивілізації. Задатки таланту є в кожної дитини, тому дуже важливо ставитися до неї як до майбутнього генія. Діти тим талановитіші та розумніші, чим більше можливостей бути талановитими й розумними ми їм надамо.

Незвичайні здібності дітей невіддільні від віку, вони обу-мовлені темпом дозрівання ор-ганізму і його віковими зміна-ми. Здібності та обдарованість у цілому є індивідуальними особливостями особистості.

Дитина від природи наділена загальними здібностями, на основі яких розвиваються в ді-яльності спеціальні здібності.

Більш визнаними та поши-реними методами навчання обдарованих дітей вважаємо такі: прискорення, збагачення та поглиблення. Ці загально-прийнятні методи можуть вико-ристовуватися одночасно або окремо: прискорення перед-бачає слідування за інтелек-туальним розвитком дитини; збагачення надає обдарованій дитині більш широкого досту-пу до інформації; поглиблення полягає в більш повному ви-вченні програми.

Розвиток обдарованості учнів залежить від професій-ного рівня педагогів та вико-ристання креативних методів навчання. У практиці педа-гогічної діяльності слід вико-ристовувати нові технології навчання, які сприятимуть роз-витку інтелектуальної, твор-чої, предметної або лідерської обдарованості.

Досвід роботи з обдаро-ваними дітьми свідчить, що потенціал обдарованості є найціннішим результатом ду-ховного й матеріального роз-витку людства. Тому його, як і будь-який ресурс, важливо вчасно виявити і розумно ви-користовувати.

Список використаних джерел1. Виготський Л.С. Уява і творчість у дитячому віці / Л.С. Виготський. – СПб.: СОЮЗ, 1997. – 236 с.2. Еремкин А.И. Школа одаренности / А.И. Еремкин. – М., 2003. – 134 с.3. Лейтес Н.С. Що означає «обдарована дитина»? / Н.С. Лейтес // Мистецтво в школі. – 2003.

– №3. – С.3–7. 4. Матюшкин А.М. Загадки одаренности: проблемы практической диагностики / А.М. Матюш-

кин. – М. : Школа-Пресс, 1993. – 375 с.5. Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности / А.М. Матюшкин//Вопросы психологии.

– 1989. – №6. – С. 29–33.6. Матюшкин А.М. Одаренность и возраст. Развитие творческого потенциала одаренных де-

тей: обучение, помощь / А.М. Матюшкин. – М. : Изд-во МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2004. – 192 с. 7. Матюшин М.А. Одаренные дети: выявление, обучение, развитие/ А.М. Матюшин, В.И. Па-

нов, Н.С. Лейтес// Открытый урок. – 2002. – № 13−14. – С. 13–16.8. Шемуда М. Г. Професійна підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми / М. Г. Ше-

муда // Вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – 2009. – С. 5.

9. Шумакова Н.Б. Обучение и развитие одаренных детей / Н.Б. Шумакова. – М. : Изд-во МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2004. – 334 с.

ФІЗ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

СТ

УДЕ

НТ

ІВ

162 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018

Як відомо, процес навчан-ня у закладах вищої освіти характеризується високою ро-зумовою та психічною напру-женістю студентів. Запобігти її негативному впливу допо-магає раціональне чергування розумових та фізичних наван-тажень.

Щоб запобігти та подолати ці непотрібні наслідки, велике значення надається фізичним вправам, особливо тим, котрі мають професійно-прикладну значимість. Під ППФП розу-міється підсистема фізичного виховання, яка найкращим чи-ном забезпечує формування якостей особистості, що мають істотне значення для конкрет-ної професійної діяльності.

Спеціальні задачі ППФП полягають в тому, щоб забез-печити:

▪ розвиток у студентів фі-зичних якостей, відповідних специфічним вимогам вибра-ної професійної діяльності;

▪ формування та вдоскона-лення в них рухових навичок, які застосовуються в обраній професії або допомагають в її освоєнні;

▪ підвищення стійкості ор-ганізму до негативного впливу специфічних умов професійної діяльності;

▪ розвиток у студентів во-льових та інших якостей, необ-хідних для обраної професії, засобами фізичного виховання.

Ефективність виконання працівником багатьох вироб-ничих операцій залежить від

розвитку та успішного функці-онування його організму, від підготовленості його до трудо-вої діяльності. Без всебічного глибокого знання вимог, які ви-суває та чи інша професія до підготовленості спеціалістів неможливо встановити задачі ППФП.

У класифікації професій, які розроблені науково-дослідним інститутом професійно-техніч-ної освіти, виділено 5 загаль-них груп професій :

1. Професії автоматизо-ваної праці, для яких характер-ні збільшена увага, швидкість прийняття рішень та загальна гіподинамія.

2. Професії механізова-ної праці та ремонту, які потре-бують особливої координації рухів, характерні перебуван-ням у вимушених позиціях.

3. Професії ручної фізич-ної праці, які потребують від робітника фізичної сили, ви-тривалості та координації.

4. Професії тонких та точ-них робіт, які потребують над-мірної точності та високої ко-ординації мікрорухів.

5. Професії обсяжної функціональної праці з голо-вними вимогами до психічної рівноваги, уваги та загальної витривалості.

Основними факторами, від

яких залежить зміст ППФП студентів різних технічних на-вчальних закладів, є: сфера діяльності, зміст і умова праці, психофізіологічні особливості діяльності фахівця.

Кожний з цих показників ви-магає певних фізичних і пси-хічних якостей, навичок. Так, робота, яка пов'язана з керу-ванням автоматами у техніч-них системах (операторська, диспетчерська діяльність), ви-магає високого рівня розвитку різних видів рухової реакції, спостережливості, уваги, опе-ративного мислення, емоцій-ної стійкості. Інженерна діяль-ність типу "спостереження", "контроль" (зчитування показ-ників приладів, спостереження й т.д.) висуває високі вимоги до обсягу, розподілу, стійкос-ті уваги, припускає наявність гарної реакції спостереження. "Монтаж", "збірка", "ремонт" –вимагають швидкої дії, загаль-ної спритності та координації рухів, спеціальної м'язової ви-тривалості. При широкому ви-користанні в роботі малих об-числювальних машин необхідна тонка координація пальців рук. Колективна робота обумовлює необхідність розвитку комуніка-тивних здібностей, посада ке-рівника вимагає добрих органі-заторських навичок і т.д.

ÏÐÎÔÅѲÉÍÎ-ÏÐÈÊËÀÄÍÀ Ô²ÇÈ×ÍÀ ϲÄÃÎÒÎÂÊÀ ÑÒÓÄÅÍҲ ÊÎËÅÄÆÓ

Олег Копоть,викладач фізичного вихованняНікопольського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету

Åôåêòèâí³ñòü âèêîíàííÿ ïðàö³âíèêîì áàãàòüîõ âè-ðîáíè÷èõ îïåðàö³é çàëåæèòü â³ä ðîçâèòêó òà óñï³øíî-ãî ôóíêö³îíóâàííÿ éîãî îðãàí³çìó, â³ä ï³äãîòîâëåíîñò³ éîãî äî òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³.

ФІЗ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

СТ

УДЕ

НТ

ІВ

163

Для рішення задач ППФП у технікумахта коледжах рівнів акредитації для спеціалістів аграрних професій у програму фізичного виховання вводять такі види спорту, як гімнастика, атлетична гімнастика, легка атлетика, лижний спорт, пла-вання, туризм, спортивні ігри.

1. ГімнастикаОздоровче, загальнороз-

вивальне та професіональ-но-прикладне значення гім-настики полягає в тому, що її вправами виховують такі фі-зичні якості, як м’язова сила, гнучкість, спритність та інші; формуються естетичні про-порційні форми тіла, вміння володіти своїм тілом у про-сторі, тримати та підтримува-ти рівновагу при різноманітно мінливій опорі, виконувати точні рухи окремими частина-ми тіла; виховуються мораль-но-вольові якості – сміливість, витримка, рішучість.

2. Атлетична гімнастикаЯк різновид оздоровчої

гімнастики, використовується для розвитку сили та силової витривалості. Вправи з обтя-женням штангою, гантелями, амортизаторами, спеціаль-ними тренажерами дозволя-ють зміцнити або відновити здоров’я, підвищити трудову активність, відчути почуття бадьорості та вдосконалити свою статуру. В одному тре-нувальному комплексі поєдну-ється ціла низка навантажень, що забезпечує ефективний вплив на всі органи та системи організму.

3. Легка атлетикаВправи легкої атлети-

ки основані на елементар-них рухах людини – ходьба, біг, стрибки та кидання. Вони сприяють вдосконаленню цих життєво важливих вмінь та на-вичок. Крім того, вони збіль-шують функціональні можли-вості всіх органів та систем, в тому числі: нервово-м’язової, серцево-судинної системи, дихальної, тих систем, які у найбільшому ступені забезпе-чують успіх у будь-якому виді фізичної діяльності.

Різні вправи легкої атлети-

ки виховують у людини такі важливі фізичні якості, як швидкість та витривалість, спритність та силу, а також мо-рально-вольові якості – напо-легливість у досягненні мети, вміння долати труднощі, силу волі та інше. Найвищу при-кладну значимість ці вправи мають у професії геологів, аг-рономів, землевпорядників, зоотехніків.

4. Лижний спорт (за наяв-ності відповідних умов)

Навички пересування на лижах широко застосовують-ся як засіб фізичного вихован-ня. Фізичні якості, які вихову-ються людиною у ході занять цим спортом, сприяють успіш-ному виконанню таких справ, в котрих людині потрібні ви-тривалість та загартованість до холоду, швидкість пересу-вання на місцевості в умовах бездоріжжя, рішучість дій.

5. ПлаванняЯк важливо вміти плавати

– знає кожен. Є велика кіль-кість професій, яка пов’язана з роботою у воді, на воді, біля води. Плавання, як засіб фі-зичного виховання, сприяє зміцненню організму в цілому. Розвиває дихальну систему, виховує витривалість, силу м’язів спини, верхніх та нижніх кінцівок. Введення плавання у програму фізичного виховання дає можливість зняти наванта-ження з опорно-рухового апа-рату, а також емоційно-психіч-не напруження.

6. ТуризмВін має велике прикладне

значення. Вміння орієнтува-тися на місцевості з картою й компасом, за природними орі-єнтирами та місцевими пред-метами, за народними прикме-тами, має велике значення у військовій справі та в мирній праці спеціалістів багатьох професій. Особливо важливо це для геологів, землевпоряд-ників, зоотехніків. Спритність, фізична витривалість, яка ви-ховується туристичними похо-дами, знаходять застосуван-ня практично всюди. Якщо до цього ще додати, що туризм є незамінним засобом активного

відпочинку для людей напру-женої розумової праці, то буде зрозумілим його прикладне значення.

7. Спортивні ігри У ході занять спортивни-

ми іграми виховуються опти-мальні рухливі реакції на різні подразники – світлові, звуко-ві, тактильні. Це має велике значення для пристосування людини до праці на сучасних машинах та механізмах, так як техніка вимагає швидкості реакції та точності рухів спе-ціалістів, які обслуговують цю техніку. Спортивні ігри також виховують загальну витрива-лість до фізичних наванта-жень та емоційно-психічного напруження.

Крім перерахованих фі-зичних вправ, для низки про-фесій є спеціальні прикладні види спорту. Найважливіші з них входять до програми спар-такіад навчальних закладів, змагань, які проводяться для працівників своєї спеціалізації.

Праця спеціалістів сіль-ського господарства, зокрема агрономів та зоотехніків, ха-рактеризується такими осо-бливостями: значна тривалість робочої доби та недостатність перерв для відпочинку, постій-на висока рухова активність, сезонна нерівномірність за-гального робочого та рухового навантаження упродовж року, праця у польових та змішаних умовах, використання різно-манітних засобів пересуван-ня (пішки, на коні, на машині, на мотоциклі), велике наван-таження на опорно-руховий апарат, значна фізична та ро-зумово-емоційна втома до кін-ця робочої доби, робота будь-яких метеорологічних умов.

Такий характер праці ви-магає від спеціалістів знань раціонального режиму праці та відпочинку, техніки безпеки при використанні різноманіт-них машин та механізмів, за-собів пересування, загальних засобів загартування, засо-бів зміцнення нижніх кінцівок. Вміти використовувати засоби фізичної культури і спорту для боротьби з виробничою вто-

ФІЗ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

СТ

УДЕ

НТ

ІВ

164

мою, для активного відпочинку працівників. Крім теоретичних знань, спеціалісту сільського господарства необхідна за-гальна витривалість, розви-неність м’язів нижніх кінцівок, а також вміння орієнтуватися на місцевості, організовувати режим роботи та відпочинку у польових умовах.

Для рішення завдань ППФП у нашому закладі широко за-стосовуються вправи легкої атлетики, які сприяють розви-тку необхідних якостей, вмінь та навичок, що відповідають умовам майбутньої трудової діяльності.

Фізична культура і спорт є важливим чинником збільшен-ня економічної ефективності сучасного підприємства та со-ціального розвитку трудових колективів. Тому сучасний фа-хівець повинен володіти пев-ним обсягом знань, навичок, умінь, звичок в галузі фізичної культури і спорту для рішення економічних завдань. Сьогодні вже не достатньо, якщо спе-ціаліст, який закінчив заклад вищої освіти, сам займається спортом. Дуже важливо, щоб він вмів організовувати в ко-лективі фізкультурні заходи під час і після робочого дня, спонукав до раціональної ор-ганізації праці і відпочинку своїх співробітників.

Важливе значення для успішної професійної діяль-ності механіка має стан, в пер-шу чергу, його серцево-судин-ної та центральної нервової систем, які найчастіше «вихо-дять з ладу», що веде до цілої низки захворювань.

Одним із ефективних ме-тодів для фізичного вдоскона-лення майбутніх механіків на заняттях з фізичного виховання є проведення занять з атлетич-ної гімнастики. Додам ще, що вправи з гантелями, штангою, з власною вагою, на спеціальних тренажерах сприяють досяг-ненню високого рівня сили, роз-витку витривалості, зміцненню нервової системи, виключенню або різкому зниженню шкідли-вого впливу на організм так зва-них факторів ризику.

Широко використовуємо метод колового тренування. Підбір вправ професійно-при-кладної спрямованості на станціях колового тренування створює умови для гармоній-ного та всебічного розвитку як фізичних, так і психологіч-них навичок студентів, а також вміння використовувати теоре-тичні знання на практиці.

Ще одним з ефективних методів вдосконалення фізич-них можливостей студентів є самостійні заняття фізичними вправами. Для кожної спеці-альності викладачі фізичного виховання надають під час ау-диторних занять рекомендації для самостійних занять, вклю-чаючи в комплекси вправи прикладного характеру.

Орієнтовні комплекси вправ для основної частини самостійних занять

Для юнаків1. Пружні погойдування (у

випаді).2. Підтягування до підбо-

ріддя хватом знизу (зверху).3. Кут у висі (розмахування

у висі).4. Стійка на голові й на ру-

ках.5. Сидячи на стільці (ноги

закріпити), нахили назад, руки на пояс, за голову, в сторони і вгору.

6. З положення нахил упе-ред швидкі повороти тулуба, торкаючись рукою ступнів. Згодом можна брати в руки гантелі або інше обтяження вагою 0,5–1 кг.

7. Лежачи на табуретці (на підлозі) обличчям униз, ноги закріплені, прогнутися, по-вернутися у в.п. На останніх заняттях фіксувати прогин. Руки спершу – на пояс, потім – за голову, в подальшому – в сторони, вгору.

8. Згинання й розгинання рук в упорі лежачи.

9. Лежачи на спині, підняти прямі ноги з наступним тор-канням носками підлоги за го-ловою.

10. Кут в упорі (на сидінні стільця, табуретки, без фікса-ції в горизонтальному поло-женні).

11. Присідання на одній нозі («пістолет»).

12. Стійка на руках, спершу з опорою об стіну.

13. Стрибки з місця через невисоку перешкоду на одній і на обох ногах.

Для дівчат1. «Міст» з положення ле-

жачи на спині або зі стійки ноги нарізно, нахиляючись назад і перебираючи руками по стінці.

2. Стійка на лопатках.3. Сидячи на табуретці, на

підлозі (ноги закріплені), на-хил назад.

4. Із стійки ноги на ширині плечей, руки в сторони, пово-рот тулуба праворуч; нахиля-ючись торкнутися лівою рукою правої ноги.

Те саме в інший бік.5. «Шпагат» (спочатку з

опорою руками на сидіння стільців).

6. Лежачи на спині, підняти прямі ноги з наступним тор-канням підлоги за головою.

7. Рівновага на одній нозі, спочатку з додатковою опо-рою.

8. Присідання на правій, лі-вій нозі («пістолет») з додатко-вою опорою.

9. Стійка на руках з опорою об стіну.

10. Лежачи на табуретці (на підлозі) обличчям униз, ноги закріплені, прогнутися, повер-нутися у в.п. Руки спочатку на поясі, потім – за голову, далі – в сторони, вгору.

Є значна різниця в умовах праці спеціалістів різних про-фесій. Однак для всіх праців-ників необхідно мати міцне здоров’я, високий рівень фі-зичного розвитку. Належна фізична підготовка студентів будь-якого профілю надає можливість на довший час зберегти функціональні мож-ливості організму людини, підтримувати здоров'я для трудової діяльності та бути ко-рисним для своєї родини, краї-ни, суспільства.

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (46)’2018