Затверджую

Директор Коїмунального

вищого навчального закладу

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

СТУДЕНТІВ У КВНЗ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯВиховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі

зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. Дана концепція розроблена на реалізацію Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року . № 344, Концепції національно - патріотичного виховання дітей і молоді , затвердженої на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України від 27 березня 2015 року, наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» від 07.09.2000 № 439.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Сьогодні як ніколи національна ідея об'єднує й консолідує суспільство, сприяє виробленню активної життєвої позиції молодої людини, становленню її як особистості. Національний характер виховання полягає у формуванні людини як громадянина України незалежно від її етнічного та соціального походження, віросповідання та передбачає створення спільноти самодостатніх людей, які об'єднані національною ідеєю та оберігають свої цінності й свободи. Національне виховання має стати фундаментом становлення світогляду молодої людини, на якому формуються фахові знання та професійна відповідальність. Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому

потрібно враховувати, що Україна має давню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підгрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ КОЛЕДЖУ

2.1 .Національно-патріотичне виховання в коледжі - це комплексна системна і цілеспрямована діяльність педагогічного колективу, батьківської громадськості, органів студентського самоврядування щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно- патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання - складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

■утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

■виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

■ підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;

■усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

■ формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

■ культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи; поваги до батьків та родини;

■ створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина;

■ формування мовленнєвої культури;■ спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству,

аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.. сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я;задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

о виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

о формування позитивного образу України та плекання поваги до своєї alma mater

2.2 Принципи патріотичного вихованняПатріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи

виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

■ принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

■ принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у студентівсуб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

■ принцип йол і куль тур пості передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для нього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

■ принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;

■ принцип історичної і соціальної пам’яті, спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

3. ОСНОВНІ НАПРЯМ КИ Н АЦІОНАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ3.1. Формування національної самосвідомостя- формування у студентів поваги та любові до Батьківщини, її традицій

звичаїв, досягнень шляхом проведення тематичних виховних заходів;- максимальне сприяння вивченню студентами державної мови та

досконалому її володінню через залучення до участі в предметних олімпіадах, щорічних Шевченківських читаннях, Днях української мови та писемності тощо;

і - надання особливої уваги патріотичним аспектам при вивченні дисциплін суспільно-гуманітарного та українознавчого циклів (особливо таких, як історія України, всесвітня історія, художня культура (культурологія),

соціологія, філософія і релігієзнавство, українська мова та література, українська мова за професійним спрямуванням);

- формування у студентів любові до свого рідного краю шляхом організації екскурсійних днів з відвідуванням музеїв і пам’ятних місць м. Запоріжжя, Запорізької області;

- формування у студентів любові і поваги до свого навчального закладу шляхом залучення до пошуково-дослідницької роботи в музеї історії коледжу;

- забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку патріотично налаштованої, фізично і морально здорової особистості.

3.2 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ- розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;- виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до

застосування знань, умінь у практичній діяльності;- реалізація особистісного життєвого вибору та побудова професійної кар’єри

на основі здібностей і знань, умінь і навичок;- виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію;- проведення заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання

негативним наслідкам впливу інформаційної війни.- з метою підтримки обдарованої молоді впровадити творчий конкурс

«Обдарованість року».Цей напрям можливо реалізувати лише при постійному вдосконаленні і

підвищенні якості організації навчального процесу, коли у студента формується зацікавленість і стійка потреба в отриманні нових знань, бажання приймати участь в предметних олімпіадах, вікторинах, конференціях, «круглих столах», різноманітних інтелектуальних іграх тощо.

3.3 М ОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ- формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності,

працелюбності, самодисципліни;- формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм,

принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань;- становлення етики міжетнічних відносин та культури міжнаціональних

стосунків;- формування у студентів чіткого переконання, що висока моральність - це

завжди єдність слова і діла, чесність та порядність, сумлінне виконання людиною синівських, професійних, громадянських обов’язків, вірнеслужіння Україні, втілюєтьсяморальність у конкретних вчинках ідіях,незалежно від сфери їх прояву;

- організація бесід на моральну тематику, зустрічей з визначними людьми;- неухильне дотримання правил внутрішнього розпорядку коледжу;- розвиток у студентів глибокої зацікавленості, любові до обраної професії,

професійної самосвідомості, ерудиції та компетенції; здатності ставити творчі та ефективно вирішувати професійні завдання в обраній сфері професійної діяльності; готовності приймати нестандартні рішення;

- виховання студента як інтелігентної особистості, що має високий рівень культури спілкування та поведінки, ерудиції, критичного мислення.

прогресивних поглядів та переконань, толерантності та поважного ставлення до людей іншої національності та інших поглядів та переконань.

3.4 ГРОМ АДЯНСЬКО-ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ- прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина;- виховання поваги до Конституції, Законів України, державних символів

України;- виховання громадянського обов'язку перед Україною, суспільством;- формування політичної та правової культури особистості;- вдосконалення правовоїосвіти, яка забезпечується викладанням правових

дисциплін, пропагандою чинного законодавства викладачами коледжу, організацієюзустрічейстудентів і співробітниківколеджу з працівниками правоохоронних органів, проведенням «круглих столів», вечорів запитань і відповідей, виставок тематичної літератури;

- створення атмосфери вимогливості щодо сумлінного виконання студентами своїх функціональнихобов’язків, дотримання положень і правил внутрішнього розпорядку коледжу, наказів директора, розпоряджень по коледжу тощо;

•;т залучення студентської молоді до участі у доброчинних акціях і розвитку волонтерського руху.

3.5 ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯОсновний вид праці студентів - навчання. Належним чином

організований навчальний процес спонукає студентів до цілеспрямованогонабуття знань і досвіду, сумлінного виконання своїх обов’язків, оволодінняобраною професією.- формування поваги та любові до праці і потреби в нійвідбувається також

через залучення студентів до іншихвидівдіяльності, зокрема громадсько- політичної, науково-дослідної, самоврядної, художньої самодіяльності, спортивних змагань, суспільно корисної праці;

- оволодіння знаннями та навиками роботи з людьми, психологічнаготовність працювати в ринкових умовах та відповідати за результати своєї роботи;

- формування любові і поваги до обраної професії;- формування почуття господарськоївідповідальності, розвиток умінь

самостійно та ефективно працювати.

3.6 ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯі|4 формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які грунтуються на

українських народних традиціях та кращих надбаннях світової культури;- вироблення умінь примножувати культурно-мистецькі надбання народу,

відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті;- залучення студентів до участі у художній самодіяльності, гуртках і студіях,

заходах, що проводяться в коледжі, естетичне оформлення результатів праці студентів, відвідуваннятеатрів, виставок, музеїв, зустрічі з діячамилітератури і мистецтва, проведення творчих вечорів, читання художньої літератури та поезії, слухання музики;

- виховання культури поведінки та спілкування, що пов’язане з сукупністю набутих, усталених морально-естетичних і соціально значущих якостей

f особистості, які проявляються в повсякденному житті та умінні співіснувати з іншими людьми і виявляються через зовнішній вигляд, імідж, стиль життя і спілкування;

- формування у студентів таких якостей, як гуманність, толерантність, уміння передбачати морально-психологічні наслідки своєї поведінки, здатність до компромісів.

3.7 ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ- формування основ глобального екологічного мислення та

екологічної культури,утвердження у свідомостістудентів знань про природу як єдину основу життя на Землі, переконань про необхідність гуманного ставлення до неї, особисту відповідальність за майбутнє, формування вмінняздійснюватидіяльність, дбайливо оберігаючидовкілля;

- оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування (на заняттях з екології, біології, безпеки життєдіяльності, при вивченні спеціальних дисциплін і проходженні практики на виробництві);

- виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, участь в екологічних акціях, суботниках на рівні коледжу, району і міста;

- виховання готовності до активної екологічної та природоохоронної діяльності, усвідомлення студентами потреби робити у процесі майбутньої професійноїдіяльності все від них залежне для забезпечення екологічно чистих умов виробництва.

3.8 ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ ЗДОРОВОГОСПОСОБУ ЖИТТЯ

- виховання відповідального ставлення до власного здоров'я, забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів, шляхом залучення до участі у спортивних секціях, організації змагань з різних видів спорту, спартакіад, Днів здоров’я тощо;

- формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам, роз'яснення шкідливості вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин, тютюнових виробів, проведення профілактичнихзаходів щодо попередження різноманітних захворювань;

- створення умов для психологічного комфорту студентів, доступність і можливість постійного зв’язку з психологічною службою, соціальним психологом;

- підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;

- створення умов для активного відпочинку студентів.

4. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ4.1 .Реалізація Концепції розрахована на 2015-2019 роки. Національно

патріотична виховна діяльність в Запорізькому педагогічному коледжі є складовою частиною цілісного навчально-виховного процесу і включається до

планів роботи структурних підрозділів, циклових комісій, а також конкретизується в діяльності класних керівників академічних груп, вихователів

І гуртожитку, органів студентського самоврядування.Усі напрями виховної діяльності реалізуються через конкретні оптимальні

форми та методи освітнього потенціалу (навчально-виховні програми та плани всіх структурних підрозділів; аудиторна робота; позааудиторна робота -

І створення умов для повноцінної життєдіяльності та творчості студентів) та скоординовану діяльність і співпрацю із навчальними, освітньо-культурними закладами, громадськими організаціями та органами влади. Важливим напрямом у виховній роботі є діяльність студентського самоврядування як важливого чинника підвищення ефективності навчально - виховного процесу.

Патріотичне виховання дітей та учнівської молоді - це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, с ім ’ї, навчального закладу, інших соціальних інститутів із формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

З цією метою в коледжі- здійснювати інноваційну освітню діяльність, направлнену на реалізацію

Концепції національно - патріотичного виховання студентів, громадян України, що забезпечує ґрунтовну мотивацію молоді до праці на користь України;

проводити відповідну інформаційно-освітню роботу та надавати методичну допомогу викладачам та класним керівникам, вихователям гуртожитку у впровадженні форм і методів національно-патріотичного виховання молоді у практику навчально-виховної роботи;

- проводити системну роботу з підготовки педагогічних кадрів до патріотичного виховання через участь у нарадах, тренінгах, семінарах- практикумах, конференціях;|! | -сприяти розширенню напрямів співробітництва коледжу та загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів із громадськими організаціями, соціальними інститутами з питань патріотичного виховання;

-вивчати, узагальнювати та пропагувати кращий досвід патріотичного виховання Циклових комісій та класних керівників груп.

4.2.Становлення студента як фахівця орієнтовано на розвиток:• глибокої зацікавленості, любові до вибраної професії, професійної

самосвідомості, ерудиції та компетенції;• усвідомлення професійного інтересу й відповідальності;• здатності ставити творчі та ефективно розв’язувати професійні завдання у

вибраній сфері професійної діяльності;• готовності приймати нестандартні рішення;• відкритості для нових досягнень науки, техніки і практики.4.3. Суб’єкти, що забезпечують реалізацію виховної роботи в коледжі• адміністрація коледжу• предметні циклові комісії• психологічна служба• методичне об ’єднання класних керівників

• профспілкова організація студентів• Студентський парламент коледжу• бібліотека;

Усі вищезазначені суб’єкти планують свою роботу, підводячи її підсумки в кінці навчального року з відповідними висновками подальшого поліпшення системи виховання в коледжі на наступний період.

З метою отримання знань про потреби та інтереси студентів, їх ціннісну орієнтацію, специфіку сприйняття процесів суспільного життя в коледжі проводяться соціологічні опитування студентів.

В організації та здійсненні процесу виховання широко використовуються можливості комп’ютерної техніки, в тому числі мережі Інтернет.

Контроль із метою отримання високих результатів виховної роботи, планування, реалізацію і координацію виховних заходів задля підвищення їх загальних підсумків покладені на заступника директора з виховної роботи.

4.4. Роль викладача у виховному процесіВиняткову роль у вихованні відіграє викладач.Ставлення викладацького складу коледжу до роботи, до оточуючих,

високий рівень професіоналізму, ерудиція, самодисципліна, прагнення до творчості сприяють розвитку подібних якостей і у студентському середовищі. Саме інтелігентність, комунікабельність, тактовність створюють таку атмосферу між викладачами і студентами, коли останні стають рівноправними суб’єктами одного процесу освіти і виховання, саморозвитку, соціокультурного визначення.

Робота по становленню громадянської і соціально-професійної позиції дає дієвий результат у тому випадку, коли вона проводиться не в повчальній раціоналізованій формі, а здійснюється ніби поступово, невимушено складає певну тональність в емоційному та моральному планах стосунків викладача і студентів. Тільки відповідним чином професійно й ідейно підготовлений та морально вихований викладач може зрозуміти всю масштабність завдань виховання майбутнього спеціаліста, проявити себе в якості справжнього педагога.

Викладач коледжу завжди був вихователем, але сьогодні виховання може і мусить розумітися не як одночасна передача знань і оціночних суджень від старшого покоління до молодшого, але і як взаємодія та співробітництво викладачів і студентів у сфері їх спільного буття.

Авторитет викладача - інтегральна характеристика його професійної, педагогічної та особисгісної позиції в колективі, яка проявляється в процесі взаємостосунків з колегами, студентами і здійснює вплив на успішність навчально-виховного процесу.

Авторитет викладача складається з двох компонентів: авторитету професійного й авторитету особистості. Зараз на перше місце виходить особистість викладача, його яскрава, неповторна індивідуальність, яка здійснює на студентів виховний (педагогічний) та психотерапевтичний вплив.

Авторитет викладача формується із достатньо високого рівня розвитку трьох видів педагогічних умінь: «предметних» (наукові знання);

«комунікативних» (знання про своїх студентів і колег); «гностичних» (знання самого себе та вміння корегувати свою поведінку).

Можна диференціювати основні компоненти в діяльності викладача:1. Конструктивна діяльність пов’язана з відбором, умінням будувати

навчально-виховний матеріал та проектувати розвиток індивідуальності студента.

2. Організаційна діяльність включає організацію своєї поведінки (педагогічні дії в реальних умовах діяльності) на заняттях і поза ними; зворотний зв ’язок зі студентами (точка зору, знання, інтерес).

3. Комунікативна діяльність - це спільна діяльність педагога та студента, побудова міжособистісної взаємодії (сприйняття і розуміння людьми один одного) і стосунків у процесі педагогічної діяльності, процес педагогічного спілкування.

4. Рефлексивна діяльність - уміння педагога аналізувати й адекватно оцінювати свою педагогічну діяльність, розвивати самосвідомість, яка проявляється в самопізнанні, самооцінці та саморегулюванні поведінки; прагнення до особистіш ого росту, самореалізації та саморегуляції.

Саме ці принципи повинні намагатися реалізовувати у своїй професійній діяльності викладачі коледжу, здійснюючи не лише освітній процес, але й виховний.

4.5. Роль класного керівника з організації патріотичного виховання студентів ЗПК

Становлення особистості як громадянина та патріота - актуальна проблема сьогодення. Цей процес відбувається під час виховання та представляє цілий комплекс заходів, спрямованих на формування студента як особистості. Провідна роль у цьому процесі належить класному керівнику групи

Ефективність патріотичного виховання в системі виховної роботи класного колективу значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації.

Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри- драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів і моделей стилів поведінки.

Під час організації виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

Для забезпечення завдань національно - патріотичного виховання в планах виховної роботи класних керівників необхідно передбачити такі виховні справи:

- найважливішим завданням роботи куратора є допомога студентам в організації таких заходів, які дозволили б глибоко усвідомити, зрозуміти, відчути і прийняти традиції коледжу , його ціннісні орієнтації, ті стосунки і норми, які традиційно лежать в основі відносин і взаємодій у цьому

■ навчальному закладі та за його межами ; допомога у формуванні в студентській групі клімату дружби, доброзичливості, згуртованості та взаємної підтримки, в усвідомленні причетності її до коледжного співтовариства викладачів і співробітників, об ’єднаних однією організаційною культурою, системою поглядів і цінностей;

- «патріотичні години» у навчальних закладах, зустрічі учнівської молоді з учасниками АТО;

- години спілкування «Кольори, що дають надію», «Виховання поваги до державної символіки - важливий елемент виховання патріотизму», «Ми всі - українці, єдина сім ’я»;

-тематичні лекції патріотичного спрямування «Ми - діти незалежної України», «Минуле та сучасне ідуть поруч»;

- круглий стіл «Я і соціум: проблеми самореалізації» (спільно з практичним психологом), «Що значить бути патріотом?», «Ми - європейці: реальність і перспективи»;

-марафон ерудитів «Моя держава - Україна», «Моя Україна. Страна одна»;

-дебати «Україна - ЄС. Україна - НАТО. За та проти» (із запрошенням ЗМІ), «Що означає для тебе бути патріотом своєї держави?»;

-уроки мужності: «Пам’ять серця», «Є пам’ять, якій не буде кінця», «Ваш світлий Подвиг незабутній», «Захист Вітчизни -о б о в ’язок громадянина», «Що означає бути патріотом?»;

- віртуальні мандрівки «Я живу в Україні»;-тематична книжкова виставка «Краса та велич символів державних»;- загальношкільні акції «Лінійка у вишиванках», «Незабудка пам’яті»;- свято «Тобі,Україно», «Україно! Ти - моя молитва»;-патріотичні флеш-моби «За єдину Україну!», «Вибрати не можна тільки

Батьківщину», «Діти за мир у всьому світі!», «Сила дружби».Запропоновані виховні справи мають стати поштовхом до подальшої

роботи з об ’єднання студентів, педагогів, батьків довкола спільної цінності - територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу.

4.6. Розвиток студентського самоврядування як фактор удосконалення виховного процесу

Дана форма є особливою формою самостійної громадської діяльності студентів і аспірантів у реалізації функцій управління життям студентського колективу у відповідності до цілей та завдань, які постають перед ними. Воно є елементом загальної системи управління виховним процесом у коледжі та передбачає максимальне врахування інтересів та потреб студентів на основі вивчення громадської думки і конкретних ініціатив.Ці Основні завдання студентського самоврядування:

• формування у студентів відповідального і творчого ставлення до навчання, громадської діяльності та суспільно корисної праці;

• сприяння оволодінню кожним студентом навичками продуктивної самостійної роботи і наукової організації праці, всебічному розвитку особистості шляхом включення в.різні види діяльності;

• забезпечення принциповості, об ’єктивності та компетентності в реалізації прав студентів;

• формування у членів колективу на основі самостійності навичок прийняття рішень із питань студентського життя, активної життєвої позиції, навичок управління державними і громадськими справами;

• виховання у студентів почуття господаря у своєму навчальному закладі, поваги до закону, норм моралі та правил спільного проживання;

• створення умов нетерпимості до правопорушників, пияцтва та інших антисуспільних проявів;

• надання допомоги адміністрації, професорсько-викладацькому складу в І організації та удосконаленні навчально-виховного процесу (через своєчасний

всебічний аналіз якості знань студентів, причин низької успішності тощо);• пошук і організація ефективних форм самостійної роботи студентів;• активізація діяльності громадських організацій у ВНЗ, надання

І допомоги в реалізації її статутних цілей і завдань;• організація вільного часу студентів, сприяння всебічному розвитку

особистості кожного члена студентського колективу;• організація системи вивчення громадської думки студентів з

найважливіших питань життя ВНЗ та створення умов, за яких забезпечується участь кожного зацікавленого студента в обговоренні проблем, прийнятті та виконанні рішень;

• збереження бібліотечного, аудиторного, фонду гуртожитку, спортивних споруджень та інвентарю тощо;

• установлення та підтримка контактів з молодіжними організаціями різних ВНЗ України та інших країн.

-залучати дитячі і молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;

-налагоджувати співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури й освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

-сприяти створенню та діяльності військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних і туристських клубів.

№7 ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:.,т- забезпечення у студентів коледжу розвинутої патріотичної свідомості і

відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам'яті; виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту

І національних інтересів та незалежності України з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;

- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;

> створення у коледжі ефективної виховної системи національно- патріотичного виховання студентів;

формування потреби у безпечній поведінці, зацікавленість здорового способу життя, запобігання негативним звичкам.

веденні