м. Київ, 24 жовтня 2013 р

1

м. Київ, 24 жовтня 2013 р.

Соціально-економічні та демографічні наслідки

25 років епідемії ВІЛ в Україні

Ольга Миколаївна Балакірєва – завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», кандидат соціологічних наук

ІІ Національна науково-практична конференції

з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу

«За кожне життя разом»

Світ та Україна

УКРАИНА: ОЦЕНКИ ПО ВИЧ И СПИДу (2012) Количество людей, живущих с ВИЧ 230,000 [190,000 - 270,000] Показатель распространенности среди взрослых в возрасте 15–49 лет 0.9% [0.7% - 1.0%] Взрослые от 15 лет и старше, живущие с ВИЧ 230,000 [190,000 - 260,000] Женщины от 15 лет и старше, живущие с ВИЧ 95,000 [80,000 - 110,000] Случаи смерти вследствие СПИДа 18,000 [15,000 - 22,000]

Джерело: http://www.unaids.org/ru/resources

http://www.unaids.org/ru/resources



Взаємодія основних сфер суспільного

розвитку

МЕРЕЖІ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Економічна структура та процеси

Політико- правова система

таполітичні процеси

Культура, цінності,

норми

Соціо-статусна система

Демографічні процеси

Соціо-психологічний клімат

Глобалізаційно-інтеграційні процеси

Тривалість життя

Смертність

Народжуваність

Зовнішня міграція

Імміграція

Структура впливу епідемії ВІЛРівні впливу Індивідуальний Сімейний Спільноти Трудові колективи Галузевий Територіальний Регіональний Національний

Сфери впливу Демографічна ситуація Ринок праці Система охорони здоров’я Соціальна інфраструктура Система соціального захисту Система освіти Нормативно-правове поле (в т.ч. права людини) Культура, цінності,норми (в т.ч. толерантність,

соціальна згуртованість) Соціо-психологічний клімат (в т.ч. громадська думка) Адміністративно-управлінська (система влади та

управління)

Найближчі Середньої тривалості Довготривалі(швидкі прояви, безпосередній ефект) (довгостроковий вплив)

Н А С Л І Д К И

Соціальний капітал

Структурна динаміка

5

Наслідки епідеміїБезпосередній ефект

• Скорочення тривалості життя, зниження економічної активності, менша ефективність праці;

• Зростання смертності та непрацездатності;• Зміни в структурі економічно активного населення (залежно від

найбільш уражених статево-вікових груп);• Демографічний ефект через падіння народжуваності; • Проблема дітей - сиріт;• Зменшення податкових надходжень до бюджету, зростання

видатків на соціальну сферу та охорону здоров’я.

Довгостроковий вплив

• Скорочення збережень та інвестицій;• Падіння мотивації вкладати в людський капітал (освіта, здоров'я);• Зростання фінансових ризиків;• Зміни торговельного балансу.

Чому проблема ВІЛ/СНІДу є особливою для суспільства?

• ВІЛ/СНІД НЕ є медичною проблемою;• ВІЛ/СНІД має наслідки у багатьох сферах соціального

та економічного життя;• наслідки відчуваються всіма співучасниками

економічної діяльності – домогосподарствами, підприємствами, урядом;

• суспільству необхідно розуміти проблеми, пов’язані з ВІЛ та СНІДом;

• своєчасне планування та впровадження необхідних заходів (якомога раніше) - збереже ресурси та людські життя, мінімізує зусилля на долання та пом’якшення наслідків;

• поширення ВІЛ загрожує основній цінності – життю людини.

Досвід прогнозування розвитку епідемії ВІЛ в Україні та оцінок впливу

• 1996-1997 рр (Т.Барнет & А.Уайтсайд)

• 2002-2003 рр (до 2010 р, УІСД-British Council-DFID)

• 2005-2006 рр (до 2014 р, WB - Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні - МОЗ - ЮНЕЙДС)

• 2007 р (МОП, Мінпраці та соцполітики, GTZ)

• Щорічні оцінки: 2008, 2009, 2010, 2011, 2013

8

Як визначити обсяги проблеми? Як оцінити наслідки?

Що визначає розвиток епідемії та прогнозні оцінки?• Рівень поширеності ВІЛ

– розмір груп ризику (СІН, РКС, ЧСЧ)– рівень ВІЛ-інфікування серед груп ризику– поведінка в групах ризику – кількість сексуальних партнерів ГР, поведінка– Розмір груп середнього рівня ризику (сексуальні партнери, клієнти ЖКС)

• Показник по передачі ВІЛ від матері до дитини• Доступність АРТ (доступність ДКТ)

Стан епідемії Наслідки епідемії

Відсутність повної інформації, кількісних показників зумовлюють необхідність оцінки сучасного стану та прогнозних оцінок розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу.

Програма Spectrum — це набір простих моделей, які виступають допоміжним інструментом для аналізу та прийняття рішень.

Демографічні дані

Програмна статистика

Епідемічені модели

Дані епіднагляду та досліджень

Демографічні та епідемічні розрахунки

• Передача від матері до дитини

• Модель для дітей• Модель для

дорослих

Тенденції поширеності / захворюваності

Результати

• Кількість ВІЛ+• Нові інфекції

• Смерті від СНІД• Потреба у АРТ

• Потреба в ППМД

Модель впливу СНІД (AIM)

10

Демографічна ситуація в Україні та 25 років епідемії ВІЛ

Чисельність населення в Україні у 1989-2010 рр.(млн. осіб)

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

42

44

46

48

50

52

54

51.7 51.8 51.9 52.1 52.2 52.151.7

51.350.8

50.449.9

49.448.9

48.448.0

47.6 47.346.9 46.6 46.4 46.1 45.9 45.8 45.6 45.6

* 2013 р. – дані за січень–серпень.

Протягом 1993-2013 років кількість населення в Україні зменшилася на 6,6 мільйона.

Коефіцієнти природного руху населення, на 1000 осіб

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

0

2

4

6

8

10

12

14

16

18

Народжуваність


* 2013 р. – дані за січень–серпень.

Кількість смертей перевищує кількість народжень.

За розрахунками ІДСД НАНУ середній вік смерті від інфекційних та паразитарних хвороб в Україні: 43,0 – чоловіки; 40,3 – жінки.Від хвороб зумовлених ВІЛ/СНІД: 37,1 – чоловіки; 36,5 – жінки.

Вплив та наслідки епідемії

Структура та здоров’я населення

Зменшення кількості


Тривалість життя

Погіршення здоров’я

Структура та якість РС

Зниження темпів економічного зростання

Витрати бюджету

‘Недоотримання’ бюджету

Зменшення заощаджень

Скорочення інвестицій

Система здоров’я

Система соц. забезпечення

Система освіти

Пенсійна система

Діти-сироти

Рівень життя

Напруженість

Нестабільність

Падіння рівня довіри до влади

Загроза демократії

Політичні спекуляції

Еміграційні настрої

Трудові ресурси

Стан економіки

Демографічні Економічні Соціальні Політичні

Додаткові видатки

Наслідки

Макроекономічні

Падіння рівня ВВП

Падіння загального добробуту

Зменшення рівня інвестицій

Зменшення загального експорту

Баланс ‘імпорт-експорт’

Вплив

Поглиблення бідності

Вплив епідемії на трудові ресурси• Скорочення кількості робочої сили;• Зниження конкурентоспроможності трудового потенціалу;• Втрата кваліфікованих кадрів та запит на підготовку кадрового резерву• Погіршення структури потенціалу трудових ресурсів;• Дефіцит РС в галузях з високою інтенсивністю використання праці;• Зменшення продуктивності праці;• Втрати робочого часу (прямі та побічні);• Зміна структури та якості робочої сили;• Нерівномірності у географічному розташуванні ТР;• Трудові міграції (легальні та нелегальні);• Перерозподіл робочої сили між секторами. Зростаючи потреби у

працівниках певних галузей (у спеціалізованому медичному персоналі, спеціалізованих психологах та соціальних працівниках, прийомних сім’ях тощо);

• Обмеження працездатності частини робочої сили;• Запит на профілактичні заходи на робочому місті.

Вплив на соціальну структуру сучасного суспільства

Соціальна структура сучасного суспільства більш фрагментарна та диференційована

Фактор здоров'я та ставлення до здоров'я стає структуроутворюючим

Наявність/відсутність окремих захворювань може бути основою для соціальної диференціації

Ризик ВІЛ-інфікування також впливає на виокремлення груп ризику: високого, середнього, низького

ВІЛ виокремив ЛЖВ в самостійну соціальну спільноту сучасного українського суспільства

Оцінки кількості ЛЖВ в УкраїніСтаном на кінець 2005 р. – 377 600 осіб на кінець 2008 р. – 340 000 осіб на кінець 2009 р. – 350 000 осіб на кінець 2010 р. – 360 000 осіб на кінець 2011 р. – 230 000 осіб на початок 2013 р. – 237 903 осібДжерела: • Звіт щодо Узгодженої національної оцінки ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на кінець 2005 року. Український центр

профілактики і боротьби зі СНІДом; Міністерство охорони здоров’я України; Всесвітня організація охорони здоров’я; Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу. – Київ, 2006)

• Звіт про узгоджену національну оцінку ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на кінець 2007 року. Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом; Міністерство охорони здоров’я України; Всесвітня організація охорони здоров’я; Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу. – Київ, 2008;

• Звіт про узгоджену національну оцінку ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2009 року. Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом; Міністерство охорони здоров’я України; Всесвітня організація охорони здоров’я; Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу. – Київ, 2009.

• Міністерство охорони здоров’я України, Європейське бюро ВООЗ, ЮНЕЙДС Україна, Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, 2012 р. Національна оцінка ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2012 р., - Київ, 2012;

• Національна оцінка ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2013 року (робоча версія): вересень 2013 р. (Державна установа «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України»; Державна установа «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України»; МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС); Бюро Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) в Україні; Центр контролю та профілактики захворювань Департаменту охорони здоров’я США (CDC)).

Вплив на систему охорони здоров’я

Система охорони здоров’я першою серед інших галузей відчуває вплив епідемії ВІЛ:

– зростає потреба у медичних послугах. Медичної допомоги потребуватиме все більша кількість людей працездатного віку, ті, хто при відсутності епідемії не був активним споживачем медичних послуг – зростають витрати на: діагностування, лікування й утримання ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, лікування ТБ та інших опортуністичних хвороб, профілактику вертикальної трансмісії , замісну терапію– зростають потреби у спеціалізованому медичному персоналі, лабораторному устаткуванні, центрах тестування, тест-системах, анонімних кабінетах, лікарнях, ліжках тощо

17

Додаткове навантаження на соціальну сферу та систему соціального забезпечення

• Посилення значущості інституту соціальної роботи

• Зростає кількість інфікованих дорослих і дітей, а також кількість сиріт внаслідок СНІДу

• Підтримка цих груп, соціальний супровід сімей, у складі яких є ВІЛ-позитивні члени, вимагають додаткових ресурсів

• Зростають потреби у соціальному супроводі та догляді, соціальних службах, службах психологічної допомоги та реабілітації, соціальних працівниках, психологах тощо

• Втрата годувальника потребує збільшення витрат держави на утримання таких сімей

• З’являються сім’ї, що складаються лише з непрацездатних• Перерозподіл ресурсів на соціальні програми

Впливи та виклики (1)• Вдосконалення та зміна нормативно-законодавчої бази• Боротьба з ВІЛ/СНІД сприяла становленню громадянського

суспільства та його інститутів• Розвиток та необхідність державної підтримки ВІЛ-

сервісних організацій• Формування громадської думки та толерантного ставлення

широких верст населення• Інформаційно-освітні програми для широкого кола

фахівців різних сфер та секторів, населення, молоді• Зміни навчальних програм (особливо шкільних)• Розвиток системи МіО та необхідних досліджень• Перерозподіл ресурсів між секторами• Додаткова потреба у ресурсах (в т.ч. фінансових) • Трансформація структури витрат домогосподарств

Впливи та виклики (2)

• Зміни у позиціях церков, розбудова соціального партнерства

• СНІД як соціальний феномен сприяв перегляду традиційних міжособистісних стосунків, перш за все – сексуальних

• Відбувається актуалізація сексуальної освіти та формування сексуальної культури

• Новий погляд на низку усталених понять суспільного життя: права людини, гуманізм, безпека

• Додаткова увага до гендерної проблематики

Соціальне самопочуття та суспільні настрої

2002 2004 2005 2006 2008 2010 20120

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

40.6 43

32.9

38.3 39.2

37.3 34.5

Зупинки підприємств

Зараження ТБ, СНІД тощо

Наслідків катастрофи на ЧАЕС

Масових вуличних безпорядків

Міжнацональних конфліктів

Як Ви вважаєте, чого люди бояться зараз найбільше?, % (ИС НАНУ)(Можливість обрати кілька відповідей з 19 запропонованих)

Лідери: зростання цін – 80,6%; безробіття – 79,4%; невиплати зарплат/пенсій – 65,8%; зростання злочинності – 45,5%; голод – 37,3%.

Загальна кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед населення віком 15-49 рр., осіб

19

87

19

88

19

89

19

90

19

91

19

92

19

93

19

94

19

95

19

96

19

97

19

98

19

99

20

00

20

01

20

02

20

03

20

04

20

05

20

06

20

07

20

08

20

09

20

10

20

11

20

12

20

13

0

5,000

10,000

15,000

20,000

25,000

30,000

35,000

40,000

45,000

50,000

Goals

IDUs MSM Clients FSW GEN POP

Обґрунтування вартості відповіді на епідемію• “Гоулз” – це комп’ютерна модель, яка пов’язує цілі і фінансування програми

та допомагає визначити: – a) яке фінансування необхідне для забезпечення досягнення цілей

програми; – б) яких цілей можна досягнути з наявними ресурсами; – в) як різні сценарії фінансування впливають на досягнення цілей

програми

• Розроблена Ф’ючерс Груп, США

• Використана в Україні 2008 року для обґрунтування витрат на Загальнодержавну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009 – 2013 роки

• Застосована USAID| Проектом політики в охороні здоров'я (Health Policy Project – HPP) в Україні та Інститутом економіки та прогнозування НАН України у 2013 році в рамках допомоги Держслужбі України соцзахворювань забезпечити прийняття і фінансування Національної програми на 2014–2018 роки

• Cценарії для України: GOALS-Ukr (2013)

• на період 2014-2018

Охоплення послугами на рівні 2013 р.

Охоплення послугами на рівні передбаченому проектом НПС 2014-2018

Охоплення послугами на рівні цілей універсального доступу

Оцінка ризиків: Відсутність державного фінансування послуг з профілактики та АРВ лікування після 2016 року, що фінансуються за кошти ГФСТМ

Сценарії моделювання

Нові випадки інфікування ВІЛ, 2014 - 2018 рр.

2013 2014 2015 2016 2017 20180

2,000

4,000

6,000

8,000

10,000

12,000

14,000

New HIV Infections

1. Constant 2012 Coverage

2. National AIDS Programme (NAP)

3. NAP with Universal Access

4. Global Fund Risk Assessment

Num

ber o

f per

sons

Постійне охоплення 2013

НПС з універсальним доступом

Національна програма СНІД

Оцінка ризику (без ГФ)

Нові випадки інфікування ВІЛ, кумулятивні розрахунки, осіб

СЦЕНАРІЇ Кількість, 2014-2018 Порівняння Порівняння

1. Охоплення на рівні 2013 59081 Базове

2. Національна програма ВІЛ/СНІД 41324 -17 757 Базове

3. НПС з універсальним доступом

29204 -29 877 - 12 120

4. Оцінка ризику (без ГФ) 47436 + 6 112

Смертність від СНІД, 2014 - 2018 рр.

2013 2014 2015 2016 2017 20180

2,000

4,000

6,000

8,000

10,000

12,000

14,000

16,000

AIDS Deaths





Num

ber o

f dea

ths





Смертність від СНІД, кумулятивні розрахунки, осіб

СЦЕНАРІЇ Кількість, 2014-2018 Порівняння

1. Охоплення на рівні 2013 70311 Базове

2. Національна програма ВІЛ/СНІД 30989 -39 322

3. НПС з універсальним доступом 31109 -39 202

Порівняння результатів Програми при поточному та запропонованому рівнях фінансування (за підсумками моделювання з Гоулз)

Обмежене фінансування на рівні 2013 року та цілі охоплення

Запропоноване фінансування Нацпрограми на 2014-2018 роки та цілі охоплення

Вартість Програми у цінах (грн.) станом на вересень 2013 року

Загальний бюджет на програму 2014-2018 рр. (тис. грн.) 3 681 815 157 6 380 148 422

Результати за 2014-2018 рокиНові випадки ВІЛ-інфікування (одиниці)

59 081 41 324

Відвернені випадки ВІЛ-інфікування (одиниці)17 757

Не відвернені випадки смертності 70 311 30 989Збережені життя (особи) 39 322

Щорічна захворюваність (кількість нових випадків інфікування) в 2018 році порівняно з 2013 роком

+ 22,5% - 26,5%

Охоплення профілактикою і лікуванням у 2018 роціНаселення ДКТ 11.8% 7.9%Споживачі ін’єкційних наркотиків 46% 53.4%Замісна терапія для СІН 2.9% 8.8%Працівники комерційного сексу 35% 46.6%Діти вулиці 23% 41.5%ЧСЧ 10.9% 28.3%Антиретровірусна терапія 41.4% 82.75%

Рівень поширеності ВІЛ серед дорослого населення, 2014-2018 рр.

2013 2014 2015 2016 2017 20180.76

0.78

0.8

0.82

0.84

0.86

0.88

0.9

0.92

0.94

0.96

Adult HIV Prevalence





Perc

ent (

%)





ВИСНОВОК

Ефективна реалізація Програми та досягнення її цілей вимагає щонайменше 6 380 148 420 грн. (близько 779,6 мільйона доларів США) з різних джерел.

Забезпечення повноцінного фінансування Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки в Україні дозволить майже 18 000 осіб уникнути інфікування ВІЛ та зберегти життя понад 39 000 людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ).

ЗУПИТЯТИСЯ НЕ МОЖНА !

РЕКОМЕНДАЦІЇ (1)

• визнати, що реальні потреби фінансування Програми на 2014-2018 рр. сягають мінімум 6 380 148 420 грн.;

• досягти згоди щодо оцінки реальних необхідних коштів на національному та місцевому рівнях з урахуванням рівня інфляції та зростання цін, а також використовувати цю оцінку при стратегічному плануванні;

• затвердити Програму та фінансування її заходів на 2014 рік у розмірі мінімум 927 млн. грн. (з різних джерел);

• передбачити щорічний перегляд Верховною Радою України стану виконання Програми і на підставі уточненої інформації планувати її фінансування в обсязі, необхідному для її повного та ефективного впровадження;

РЕКОМЕНДАЦІЇ (2)

• докласти максимальних зусиль для залучення коштів від міжнародних донорів, бізнесу та приватного сектору тощо на виконання Програми;

• посилити системи управління та координації національної відповіді на епідемію з метою забезпечення ефективного використання наявних ресурсів.

34

Висновки

• Епідемія ВІЛ/СНІД залишається однією з актуальних соціальних проблем сучасного українського суспільства.

• Адекватне усвідомлення та належний аналіз макроекономічних і соціально-демографічних наслідків створює основу для запровадження ефективних заходів з метою пом’якшення цих наслідків та протистояння розвиткові епідемії ВІЛ/СНІДу.

• Необхідні конкретні консолідовані кроки з боку всього суспільства.

• Проблема є комплексною і повинна вирішуватися комплексно на засадах міжсекторального підходу, спільними зусиллями держави, громадськості та приватного сектора.

Ре-концептуалізація проблеми СНІД• Багаторівневий підхід до протидії епідемії• Посилення відповідальність на рівні індивідів та

громади• Формування стійкої до проблеми СНІД, компетентної

громади• Формування сприятливого для здоров'я соціально-

економічного оточення• Інтеграція діяльності громадських організацій до

регіональних програм • Групова солідарність, взаємодія всіх секторів

суспільства• Укріплення політичної волі на національному та

регіональному рівнях

Дякую за увагу!

36

Documents

м. Київ, 24 жовтня 2013 р