3-7 жовтня 2016 року ВП «Хмельницька АЕС» м. Нетішин

3-7 жовтня 2016 року

ВП «Хмельницька АЕС»

м. Нетішин, Україна

Організатори Конференції:

Навчальний центр з фізичного захисту, обліку та контролю

ядерного матеріалу імені Джорджа Кузмича


Спонсори Конференції:

Шведська агенція з радіаційної безпеки

Норвезьке агентство з радіаційного захисту

ДП «НАЕК «Енергоатом»

2

3

Організаційний комітет Конференції

Голова оргкомітету:

Кушка В.М. – Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Члени оргкомітету:

Делаліч Златан – Шведська агенція з радіаційної безпеки

Стріпер Чарльз - Норвезьке агентство з радіаційного захисту

Макаренко О.В. – ДП «НАЕК «Енергоатом»

Редзинець О.А. – ВП «Хмельницька АЕС»

Лопатін С.Д. – Держатомрегулювання України

Бойко А.В. – ВП «Хмельницька АЕС»

Щербінін К.Р. – ВП «Хмельницька АЕС»

Левіна О.О. – Навчальний центр імені Джорджа Кузмича

Гаврилюк-Буракова А.В. – Навчальний центр імені Джорджа Кузмича (секретар оргкомітету)

4

НЕТІШИН – місто обласного значення Хмельницької області України. Місто розташоване на річці Горинь, на межі Хмельницької та Рівненської областей, за 6 км від залізничної станції Кривин на лінії Шепетівка —Здолбунів. Поселення відоме з 1542 року. Статус міста з 1984 року, входило до Славутського району.

Місто обласного значення з 1993 року. Населення міста – 37000 мешканців Площа міста – 2466,93 гектара.

Нетішин - місто-супутник Хмельницької атомної електростанції. Хмельницька АЕС за проектом мала б бути чотириблочною. На електростанції

працює 2 ядерних

реактори ВВЕР-1000,

потужність кожної

1000 МВт. У січні 1981 року, як символічний початок будівництва атомної елекростанції, відбулось виймання першого ковша грунту під котлован для фундаменту першого енергоблока, а згодом, у жовтні, закладання першого кубометра бетону фундаментної плити під реактор. Наприкінці 1987 р. у промислову експлуатацію було введено перший енергоблок. Спорудження другого енергоблоку розпочалося у 1983 р. і наприкінці 1991 р. мав відбутися його енергопуск. Проте у 1990 році будівництво було зупинено в рамках мораторію на будівництво нових АЕС. Будівництво було завершено тільки в серпні 2004 року після того, як мораторій було скасовано. Хмельницька АЕС щорік виробляє близько 14—15 млрд квт·г електроенергії.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B1%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2

5

Список учасників ХІІІ Української конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів

№ ПІБ Організація Контактна інформація

1 Бурлаков

Володимир

Михайлович

ДП «НАЕК «Енергоатом»,

Директор Департаменту спеціальної безпеки – начальник відділу технічного та криптографічного захисту інформації

+38-044-277-78-68

vburlakov@direkcy.

atom.gov.ua

2 Арсеніна

Олена

Вікторівна


Провідний інженер відділу поводження з паливом Департаменту паливо використання та аналізу безпеки дирекції з ядерної та радіаційної безпеки науково-технічної підтримки

+38-044-277-78-08

e.arsenina@direkcy.

atom.gov.ua

3 Куницький

Ігор

Миколайович


Начальник відділу протидії актам ядерного тероризму, спеціальної перевірки та охорони об’єктів життєзабезпечення Департаменту фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів дирекції фізичного захисту та спеціальної безпеки

+38-044-277-78-79

i.kunitskiy@direkcy.

atom.gov.ua

4 Кушка

Віктор


Міненерговугілля України,

Заступник директора Департаменту - начальник відділу будівництва та експлуатації об’єктів ядерної енергетики Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу

+38-044-206-38-58

[email protected]

5 Клос

Наталія

Михайлівна

Міненерговугілля України,

Головний спеціаліст відділу фізичного захисту, анти-терористичної діяльності та

+38-044-206-38-71

[email protected]

6

диспетчерської служби Управління охорони праці, промислової безпеки, фізич-ного та цивільного захисту

6 Пащенко

Віктор

Петрович

Держатомрегулювання України,

Заступник начальника Управління з питань ядерної захищеності та гарантій – начальник відділу фізичного захисту ядерних установок – державний інспектор

+38-044-254-35-17

[email protected]

7 Черниш

Олена

Миколаївна

Держатомрегулювання України,

Головний спеціаліст – державний інспектор сектору гарантій Управління з питань ядерної захищеності та гарантій

+38-044-254-35-13

[email protected]

8 Вагін

Геннадій


ДНТЦ ЯРБ,

науковий співробітник Відділу ядерної захищеності та інформаційної безпеки

+38-044-422-49-56

[email protected]

9 Ставнічук

Катерина


ДНТЦ ЯРБ,

Помічник директора з зв’язків з громадськістю

+38-067-385-33-01

[email protected]

10 Конопльов

Сергій

Михайлович

ВП «Запорізька АЕС»,

Начальник відділу оперативного управління інженерно-технічними засобами системи фізичного захисту служби фізичного захисту

+38-06139-55-624

+38-06139-55-533

[email protected]

11 Скрипка

Юлія

Володимирівна

ВП «Запорізька АЕС»,

Провідний інженер-технолог групи ядерних матеріалів відділу ядерної безпеки

+38-06139-55-248

+38-06139-55-533

[email protected]

12 Свентий

Віталій

Васильович

ВП «Рівненська АЕС»,

Інженер-програміст І категорії служби фізичного захисту

+38-03636-62-892

+38-03636-62-496

[email protected]

7

13 Омельянов

Ігор

Володимирович

ВП «Рівненська АЕС»,

Провідний інженер-керівник групи гарантій лабораторії ЯП відділу ядерної безпеки

+38-03636-610-86

+38-03636-223-14

[email protected]

14 Козін

Максим


ВП «Хмельницька АЕС»,

Інженер-програміст служби фізичного захисту

+38-032842-636-65

[email protected]

15 Солоненко

Юлія

Сергіївна


Інженер-радіофізик лабораторії ядерного палива відділу ядерної безпеки

+38-03842-636-36

nikulin.sergiy@khnpp.

atom.ua

16 Мінчук

Андрій



Помічник генерального директора з міжнародного співробітництва

+38-03842-627-66

Minchuk.andriy@khnpp.

atom.ua

17 Томілін

Олександр

Юрійович

ВП «Южно-Українська АЕС»,

Інженер з фізичного захисту

+38-05136-426-98

[email protected]

18 Дмитраш

Володимир


ВП «Южно-Українська АЕС»,

Провідний інженер з обліку та контролю ядерних матеріалів ВЯБ

+38-05136-419-36

v_dmitrash@sunpp.

atom.gov.ua

19 Мартиненко

Валентин

Іванович

ДСП «Чорнобильська АЕС»,

Провідний інженер відділу режиму фізичного захисту

+38-04593-432-89

vimartynenko@chnpp.

gov.ua

20 Соловйов

Владислав


ДСП «Чорнобильська АЕС»,

Начальник лабораторії ядерних матеріалів і гарантій відділу ядерної безпеки

+38-04593-431-13

+38-04579-263-04

[email protected]

21 Кривенко

Олександр


Національна гвардія України,

Перший заступник командувача Національної гвардії України - начальник штабу

+38-044-249-40-67

[email protected]

8

22 Угольков

Ігор

Валерійович


Начальник відділу фізичного захисту управління з охорони важливих державних об’єктів штабу головного управління НГУ

+38-044-249-28-54

[email protected]

23 Вальдман

Іван



перший заступник командира військової частини 3045

+38-067-685-20-63

[email protected]

24 Вергелес

Сергій

Дмитрович


Заступник командира військової частини 3043

+38-067-586-86-05

[email protected]

25 Івченко

Віктор




+38-066-882-09-68

[email protected]

26 Солдатенко

Роман

Сергійович



+38-067-518-85-34

[email protected]

27 Сивка

В’ячеслав



Перший заступник командира військової частини 3041

+38-097-132-44-16

[email protected]

28 Овчаренко

Олег

Юрійович

ДСП «Київський ДМСК»,

Помічник керівника підприємства

+38-044-259-41-12

+38-067-404-45-87

29 Скрипник

Микола


ДСП «Харківський ДМСК»,

Начальник служби фізичного захисту

+38-050-986-45-11

[email protected]

30 Волочій

Ярослав

Ярославович

ДСП «Львівський ДМСК»,


+38-097-501-70-77

[email protected]

http://www.radon.net.ua/kyiv

http://www.radon.net.ua/kharkiv

http://www.radon.net.ua/lviv

9

31 Іванов

Руслан

Олександрович

ДСП «Одеський ДМСК»,


+38-063-397-82-29

[email protected]

32 Ігнатова

Олена


ДСП «Дніпропетровський ДМСК»,

Начальник відділу з фізичного захисту та техногенно-екологічної безпеки

+38-067-565-00-49

ignatova.dspddmsk@

gmail.com

33 Юрчишена

Світлана

Євгенівна

Хмельницький обласний онкодиспансер

Лікар-радіолог

+38-097-45-62-841

[email protected]

34 Мороз

Ольга

В’ячеславівна

Північно-західна державна інспекція з ЯРБ ДІЯРУ

Начальник відділу безпеки ДІВ

+38-0362-23-61-85 +38-096-250-88-50 +38-050-375-39-36 [email protected]

35 Бібік

Тимофій

Вікторович

НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

асистент

+38-067-302-27-95

[email protected]

36 Клевцов

Сергій

Валерійович

НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

асистент

+38-067-409-90-88

[email protected]

37 Маслов

Олег

Вікторович

Одеський національний політехнічний університет

Завідувач кафедри

+38-048-709-12-15

+38-048-705-85-22

+38-067-527-65-12

38 Кутній

Дмитро


ННЦ «ХФТІ» НАН України,

Керівник науково-технічної служби обліку та контролю ЯМ та експортного контролю – старший науковий співробітник

+38-050-628-06-31

d_kutniy@kipt.

kharkov.ua

39 Савченко

Андрій


ННЦ «ХФТІ» НАН України,

Начальник відділу інженерно-технічних засобів фізичного захисту та телекомунікацій

+38-068-609-70-88

savchenko@kipt.

kharkov.ua

40 Луданова

Тетяна

Георгіївна

ІЯД НАН України

Завідуюча служби обліку та контролю ядерного матеріалу та радіоактивних речовин

+38-044-525-39-22

+38-096-023-01-45

+38-099-460-28-00

[email protected]

http://www.radon.net.ua/odessa

http://www.radon.net.ua/dnipropetrovsk

http://www.radon.net.ua/dnipropetrovsk

10

41 Федотов

Геннадій


ІЯД НАН України

Начальник служби фізичного захисту ІЯД НАНУ

+38-044-525-44-55

[email protected]

42 Гаврилюк-Буракова

Анна


Навчальний центр з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу імені Джорджа Кузмича,

провідний інженер

+38-044-525-36-21

[email protected]

43 Драпей

Сергій

Станіславович



+38-044-525-36-21

[email protected]

44 Левіна

Олена

Олександрівна



+38-044-525-25-16

[email protected]

45 Романова

Олена

Петрівна


заступник керівника

+38-044-525-36-21

+38-044-525-14-02

[email protected]

46 Самсоненко

Альона




+38-044-525-36-21

[email protected]

47 Тодчук

Олег

В’ячеславович

TMC/Parsons,

співробітник

+38-050-352-71-90

[email protected]

11

Список учасників іноземних організацій, що беруть участь у Конференції

№ ПІБ Організація Контактна інформація

Представники Швеції

1 Delalic

Zlatan

Swedish Radiation Safety Authority

+46-8-799-41-04

+46-8-799-40-10

[email protected]

2 Söderman

Jan


+46-8-799-42-13

[email protected]

Представники Норвегії

3 Plyshevskaya

Daria

Nordisk Sikkerhet AS

+7-916-541-45-44

[email protected]

4 Mattsson

Håkan

Norwegian Radiation Protection Authority

+47-6-716-15-28

[email protected]

5 Streeper

Charles


+47-6-716-26-44

[email protected]

Представники США

6 Eng

Emily

DoE [email protected]

7 Lamarche

Craig Francis

ARES +38-044-351-23-71

mailto:[email protected]


12

Компанії, які беруть участь у виставці Конференції

1. Приватне підприємство «Науково-виробниче приватне підприємство «Спаринг-Віст Центр»

2. Компанія «Експертні системи»

3. Компанія Aspect Service

4. Компанія «BOSCH»

5. Компанія AxxonSoft

6. Компанія Smart Defense

7. Компанія Star Technology

13

ШАНОВНІ УЧАСНИКИ І ГОСТІ КОНФЕРЕНЦІЇ!

Ця Конференція є тринадцятою в низці українських конференцій з

фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів. Ці конференції стали

уже традиційними і є прекрасним місцем обміну передовим досвідом між

фахівцями України та набуття кращого закордонного досвіду в сфері фізичного

захисту, обліку та контролю ядерних та інших радіоактивних матеріалів.

За роки, що пройшли з часу проведення першої Конференції, загрози

ядерним та іншим радіоактивним матеріалам, пов’язаним з ними установкам в

усьому світі не знизились, а постійно зростають. Особливо це стосується нашої

країни враховуючи ті обставини, в яких вона знаходиться останні роки.

Саме виходячи з того, що Україна знаходиться в стані гібридної війни,

формувалась як тематика Конференції так і склад її учасників.

Серед учасників Конференції є представники ядерних установок,

представники Національної гвардії України, підрозділи якої охороняють ці

установки, представники всіх спецкомбінатів ДК «УкрДО «Радон», та

представники медичних закладів, представники вищих навчальних закладів

України, а також представники іноземних організацій.

Тематика конференції охоплює широке коло питань, пов'язаних з

забезпеченням фізичного захисту, обліку та контролю ядерних та інших

радіоактивних матеріалів. Обговорення питань, піднятих учасниками

Конференції, внесе значний вклад в забезпечення нашої національної безпеки та

поліпшить подальші шляхи прискорення впровадження в Україні режиму

фізичної ядерної безпеки.

Організаційний комітет Конференції

14

ТЕМАТИКА ХІІІ УКРАЇНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ,

ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

1. Фізичний захист ядерних установок в умовах гібридної війни

2. Роль підрозділів Національної гвардії України в забезпеченні фізичного

захисту ядерних установок

3. Облік та контроль ядерних матеріалів на установках та поза установками

4. Забезпечення інформаційної безпеки

5. Фізичний захист джерел іонізуючого випромінювання

6. Фізичний захист радіоактивних відходів

7. Синергізм культури захищеності та культури ядерної безпеки

8. Проблема підготовки кадрів з фізичної ядерної безпеки в Україні

15

ПРОГРАМА ХІІІ УКРАЇНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ,

ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

2 ЖОВТНЯ, НЕДІЛЯ

Прибуття учасників Конференції до м. Нетішин

3 ЖОВТНЯ, ПОНЕДІЛОК

9:30 – 10:30

РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ

ЗАСІДАННЯ ОРГКОМІТЕТУ КОНФЕРЕНЦІЇ

10:30 – 11:30

Відкриття Конференції

Кушка Віктор Миколайович Редзинець Олег Анатолійович Пащенко Віктор Петрович Делаліч Златан

11:30 – 11:45

Перерва на каву

11:45 – 12:00

Створення комісії з підготовки рішення Конференції та комісії з визначення кращих доповідей

12:00 Перша сесія

Головує Пащенко Віктор Петрович

12:00 – 12:30

Кушка Віктор Миколайович

Проблеми нормативно-правового регулювання у сфері фізичного захисту

12:30 – 12:50

Черниш Олена Миколаївна

Імплементація гарантії в Україні за період 2014-2016

12:50 – 13:10


13:10 Друга сесія

Головує Кушка Віктор Миколайович

13:10 – 13:40

Куницький Ігор Миколайович

Фізичний захист ядерних установок в умовах гібридної війни

13:40 – 14:10

Угольков Ігор Валерійович

Фізичний захист атомних електростанцій в умовах гібридної війни (війни керованого хаосу)

14:10 – 14:40

Мінчук Андрій Володимирович


14:40 – 15:00


16

15:00– 15:30

Конопльов Сергій Михайлович


15:30 – 16:00

Сивка В’ячеслав Васильович

Фізичний захист атомних електростанцій в умовах гібридної війни

16:30 Фуршет

4 ЖОВТНЯ, ВІВТОРОК

9:30 Третя сесія

Головує Редзинець Олег Анатолійович

9:30 – 10:00

Mattsson Håkan

IPPAS mission in Norway – experiences and follow-up

10:00 – 10:30

Томілін Олександр Юрійович


10:30 – 11:00


11:00 – 11:30

Бурлаков Володимир Михайлович

Забезпечення інформаційної безпеки

11:30 – 12:00

Драпей Сергій Станіславович

Формування нових завдань систем фізичного захисту ЯУ та ЯМ в світлі рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію кібербезпеки України»

12:00 – 12:30

Козін Максим Володимирович

Інформаційна безпека в системах фізичного захисту

12:30 Четверта сесія

Головує Клос Наталія Михайлівна

12:30 – 13:00

Клос Наталія Михайлівна (представляє доповідь Battistella Brunelle - WINS)

Certification in nuclear security management

13:00 – 14:00

Обід

14:00 – 14:20

Бібік Тимофій Вікторович

Впровадження спеціалізації з фізичної ядерної безпеки в НТУУ «КПІ»

14:20 – 14:40

Маслов Олег Вікторович

Спеціалізація «Фізична ядерна безпека» як складова навчальної програми «Атомна енергетика». Вимоги чинного законодавства з

17

вищої освіти

14:40 П’ята сесія

Головує Романова Олена Петрівна

14:40 – 15:30

Söderman Jan

The link between organisational culture, security culture and insider prevention

15:30 – 16:00


16:00 – 16:20

Мартиненко Валентин Іванович

Синергія культури захищеності і культури безпеки

16:20 – 16:40

Івченко Віктор Миколайович

Синергізм культури захищеності та культури ядерної безпеки

16:40 – 17:00

Вагін Геннадій Миколайович

Якісне підвищення рівня безпеки експлуатації ядерних об’єктів на основі синергії ядерної безпеки та ядерної захищеності

5 ЖОВТНЯ, СЕРЕДА

9:30 Шоста сесія

Головує Черниш Олена Миколаївна

9:30 – 9:50

Арсеніна Олена Вікторівна

Перспективи розвитку систем обліку та контролю ядерного матеріалу на установках ДП «НАЕК «Енергоатом»

9:50 – 10:10

Мороз Ольга В’ячеславівна

Державний нагляд за джерелами іонізуючого випромінювання

10:10 – 10:30

Скрипка Юлія Володимирівна

Облік та контроль ядерного матеріалу на установках та в МПУ

10:30 – 11:00


11:00 – 11:20

Plyshevskaya Daria

Nordisk Sikkerhet’s technical assistance projects in Russia and Ukraine

11:20 – 11:40

Омельянов Ігор Володимирович

Виконання гарантій МАГАТЕ на Рівненській АЕС

11:40 – 12:00

Дмитраш Володимир Миколайович

Особливості ведення обліку і контролю ЯМ на ЮУАЕС при ремонті ТВЗ

12:00 – 12:20

Солоненко Юлія Сергіївна

Облік та контролю ядерних матеріалів на установках та поза

18

установками

12:20 – 12:40

Луданова Тетяна Георгіївна

Застосування гарантій, облік та контроль при переході ядерного реактора ВВР-М Інституту ядерних досліджень НАН України на низькозбагачене паливо

12:40 – 13:00

Кутній Дмитро Володимирович

Створення робочих еталонів для неруйнуючого аналізу урановміщуючих матеріалів різного складу та збагачення

13:00 – 14:00

Обід

14:00 – 17:00

15:30 – 16:00

Демонстрація ІТЗ СФЗ та спеціальних засобів (презентації фірм-постачальників)


6 ЖОВТНЯ, ЧЕТВЕР

9:30 Сьома сесія

Головує Бурлаков Володимир Михайлович

9:30 – 9:50

Клос Наталія Михайлівна

Ратифікація Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок в Україні: досвід та майбутні перспективи

9:50 – 10:10

Söderman Jan

New requirements for physical protection of high activity radioactive sources in Sweden

10:10 – 10:30

Свентий Віталій Васильович

Досвід Рівненської АЕС в підготовці до практичного впровадження сучасних біометричних методів ідентифікації особи в системі фізичного захисту об’єкту

10:30 – 11:00


11:00 – 11:20

Савченко Андрій Миколайович

Результати проведених проектів з модернізації та створення нового КІТЗ СФЗ в ННЦ ХФТІ

11:20 – 11:40

Вергелес Сергій Дмитрович

Роль підрозділів Національної гвардії України в забезпеченні фізичного захисту ядерних установок

11:40 – 12:00

Вальдман Іван Васильович

Роль підрозділів Національної гвардії України в забезпеченні фізичного захисту ядерної установки

19

12:00 Восьма сесія

Головує Делаліч Златан

12:00 – 12:20

Юрчишена Світлана Євгенівна

Фізичний захист джерел іонізуючого випромінювання в Хмельницькому обласному онкологічному диспансері

12:20 – 12:40

Соловйов Владислав Володимирович

Пошук ядерних матеріалів на території Чорнобильської АЕС та зони відчуження

12:40 – 13:00

Овчаренко Олег Юрійович

Система фізичного захисту ДСП «Київський державний міжобласний спеціальний комбінат»

13:00 – 14:00

Обід

14:00 – 14:20

Ігнатова Олена Вікторівна

Виконання ДСП «Дніпропетровський ДМСК» робіт з транспортування та прийому на зберігання джерел іонізуючого випромінювання з акціонерного товариства «Електрон-Газ» до ПЗРВ ДСП «Дніпропетровський ДМСК»

14:20 – 14:40

Волочій Ярослав Ярославович

Інформація про Державне спеціалізоване підприємство «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат»

14:40 – 15:00

Скрипнік Микола Васильович

Фізичний захист радіоактивних відходів

15:00 – 15:30


15:30 – 17:00

Круглий стіл

Проблема підготовки кадрів в сфері фізичної ядерної безпеки в Україні

Головує Маслов Олег Вікторович

7 ЖОВТНЯ, П’ЯТНИЦЯ

9:00 – 10:00

Обговорення чернетки Проекту рішення ХІІІ Конференції

10:00 – 10:30


10:30 – 13:00

Екскурсія до м. Острог

20

13:00 – 14:00

Обід

14:00 – 14:30

Результати конкурсу на кращі доповіді Конференції

Доповідає Арсеніна Олена Вікторівна

14:30 – 15:30

Прийняття рішення Конференції

Доповідає Голова комісії з розроблення рішення

15:30 – 16:00

ЗАКРИТТЯ ХІІІ КОНФЕРЕНЦІЇ

16:00 Перерва на каву

8 ЖОВТНЯ, СУБОТА

Від’їзд учасників Конференції з м. Нетішин

21

Правила проведення конкурсу на кращу доповідь

на ХІІІ Українській конференції з фізичного захисту,

обліку та контролю ядерних матеріалів

Організаційний комітет ХІІІ Української конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу проведе конкурс на кращу доповідь.

Мета конкурсу – додатково надихнути та мотивувати учасників Конференції підготувати та презентувати на Конференції найкращі доповіді.

Конкурс відкритий для всіх учасників Конференції, чиї тези були прийняті Організаційним комітетом ХІІІ Української конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

Конкурсна комісія Конференції відбере 3 доповіді відповідно до правил проведення конкурсу на кращу доповідь, що описані нижче.

Переможцям будуть надані рекомендації та всебічне сприяння для опублікування результатів в журналі «Ядерна фізика та енергетика», що видається в Інституті ядерних досліджень НАН України (якщо їх статті будуть відповідати вимогам редакції журналу). Переможцям будуть вручені пам’ятні призи.

Критерії оцінки конкурсу були розроблені Організаційним комітетом відповідно до правил, що використовувалися раніше на Українських конференціях. Під час доповідей члени Конкурсної комісії будуть присвоювати оцінки (1 як найнижча) з кожної з наступних категорій:

Актуальність доповіді (від 1 до 3);

Новизна (від 1 до 5);

Зміст (від 1 до 5);

Ясність викладення (від 1 до 3);

Якість презентації (від 1 до 5);

Чіткість та повнота відповідей на питання до доповіді (від 1 до 5).

Максимальна оцінка, яку може набрати кожен учасник – 26 балів.

Бланк форм оцінки наведений нижче та є частиною цих правил.

Рішення Конкурсної комісії являються остаточними.

Ці правила застосовні для проведення конкурсу на кращу доповідь на ХІІІ Українській конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

22

Форма оцінки доповідей XIIІ Української конференції з фізичного захисту,

обліку та контролю ядерних матеріалів

3-7 жовтня 2016 р., м. Нетішин, Хмельницька обл., Україна

Автор:

Назва доповіді:

Рецензент:

Дата:

Пункт, що оцінюється Бали

1 2 3 4 5

Актуальність доповіді

Значимість для ФЗ, ОтаКЯМ

X X

Новизна

Новий підхід

Нова ідея

Стара ідея з новим підходом

Зміст

Розглядаються насущні питання

Пропонується вирішення існуючих проблем

Ясність викладення X X

Якість презентації

Чітке слідування часовому графіку

Якість презентаційних матеріалів

Вміння використовувати презентаційні матеріали під час доповіді

Чіткість та повнота відповідей на питання до доповіді

Загальна оцінка:

Примітка:

Кожен пункт оцінюється за допомогою балів від 1 (найнижча оцінка) до 3 або 5 (найвища оцінка). Максимальна оцінка за доповідь – 26 балів.

23

ПЕРЕЛІК ТЕЗ ЗА ПРІЗВИЩЕМ ДОПОВІДАЧА

В АЛФАВІТНОМУ ПОРЯДКУ

№ ПІБ доповідача Назва доповіді Стор.

1 Battistella Brunelle Certification in Nuclear Security Management

41

2 Mattsson Håkan IPPAS mission in Norway – experiences and follow-up

35

3 Plyshevskaya Daria Nordisk Sikkerhet’s technical assistance projects in Russia and Ukraine

50

4 Soderman Jan The link between organisational culture, security culture and insider prevention

44

5 Soderman Jan New requirements for physical protection of high activity radioactive sources in Sweden

59

6 Арсеніна Олена Вікторівна

Перспективи розвитку систем обліку та контролю ядерного матеріалу на установках ДП «НАЕК «Енергоатом»

48

7 Бібік Тимофій Вікторович

Внедрение специализации по физической ядерной безопасности в НТУУ «КПИ»

43

8 Бурлаков Володимир Михайлович

Забезпечення інформаційної безпеки

37

9 Вагін

Геннадій Миколайович

Якісне підвищення рівня безпеки експлуатації ядерних об’єктів на основі синергії ядерної безпеки та ядерної захищеності

47

10 Вальдман Іван Васильович

Роль підрозділів Національної гвардії України в забезпеченні фізичного захисту ядерної установки

62

11 Вергелес Сергій Дмитрович

Роль підрозділів Національної гвардії України в забезпеченні фізичного захисту ядерних установок

61

24

12 Волочій Ярослав Ярославович

Інформація про Державне спеціалізоване підприємство «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат»

68

13 Дмитраш Володимир Миколайович

Особенности ведения учета и контроля ЯМ на ЮУАЭС при ремонте ТВС

52

14 Драпей Сергій Станіславович

Формування нових завдань систем фізичного захисту ЯУ та ЯМ в світлі рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію кібербезпеки України»

38

15 Івченко Віктор Миколайович

Синергізм культури захищеності та культури ядерної безпеки

46

16 Ігнатова Олена Вікторівна

Виконання ДСП «Дніпропетровський ДМСК» робіт з транспортування та прийому на зберігання джерел іонізуючого випромінювання з акціонерного товариства «Електрон-Газ» до ПЗРВ ДСП «Дніпропетровський ДМСК»

66

17 Клос Наталія Михайлівна

Ратифікація Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок в Україні: досвід та майбутні перспективи

57

18 Козін Максим Володимирович

Информационная безопасность в системах физической защиты

39

19 Конопльов Сергій Михайлович


33

20 Куницький Ігор Миколайович


28

21 Кутній Дмитро Володимирович

Создание рабочих эталонов для неразрушающего анализа урансодержащих материалов различного состава и обогащения

56

22 Кушка Віктор Миколайович

Проблеми нормативно-правового регулювання у сфері фізичного захисту

27

25

23 Луданова Тетяна Георгіївна

Применение гарантий, учет и контроль при переходе ядерного реактора ВВР-М Института ядерных исследований НАН Украины на низкообогащенное топливо

55

24 Мартиненко Валентин Іванович

Синергия культуры защищенности и культуры безопасности

45

25 Маслов Олег Вікторович

Спеціалізація «Фізична ядерна безпека» як складова навчальної програми «Атомна енергетика». Вимоги чинного законодавства з вищої освіти

43

26 Мінчук Андрій Володимирович


31

27 Мороз Ольга В’ячеславівна

Державний нагляд за джерелами

іонізуючого випромінювання 48

28 Овчаренко Олег Юрійович

Система фізичного захисту ДСП «Київський державний міжобласний спеціальний комбінат»

65

29 Омельянов Ігор Володимирович

Виконання гарантій МАГАТЕ на Рівненській АЕС

51

30 Савченко Андрій Миколайович

Результаты проведенных проектов по модернизации и создание нового КИТС СФЗ в ННЦ ХФТИ

60

31 Свентий Віталій Васильович

Досвід Рівненської АЕС в підготовці до практичного впровадження сучасних біометричних методів ідентифікації особи в системі фізичного захисту об’єкту

59

32 Сивка В’ячеслав Васильович

Фізичний захист атомних електро-станцій в умовах гібридної війни

34

33 Скрипка Юлія Володимирівна

Облік та контроль ядерного матеріалу на установках та в МПУ

50

34 Скрипнік Микола Васильович

Физическая защита радиоактивных отходов

68

35 Соловйов Владислав Володимирович

Поиск ядерных материалов на территории Чернобыльской АЭС и зоны отчуждения

64

26

36 Солоненко Юлія Сергіївна

Учет и контроль ядерных материалов на установках и вне установок

52

37 Томілін Олександр Юрійович

Физическая защита ядерных установок в условиях гибридной войны

36

38 Угольков Ігор Валерійович

Фізичний захист атомних електростанцій в умовах гібридної війни (війни керованого хаосу)

30

39 Черниш Олена Миколаївна

Імплементація гарантії в Україні за період 2014-2016

28

40 Юрчишена Світлана Євгенівна

Фізичний захист джерел іонізуючого випромінювання в Хмельницькому обласному онкологічному диспансері

63

27

ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

В.М. Кушка

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Забезпечення функціонування систем фізичного захисту ядерних

установок, ядерних матеріалів, та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, в умовах, що склалися в країні у період 2013-2016 років виявило низку прогалин, які потребують доопрацювання для удосконалення нормативно-правової бази України. Зокрема перегляд основних засад державної Проектної загрози. Удосконалення потребує постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки для надання фізичним особам допуску до виконання особливих робіт на ядерних установках з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання» від 25 грудня 1997 року № 1471. Також є проблеми в регулюванні вимог до систем фізичного захисту джерел іонізуючого випромінювання та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Крім того, на рівні держави потрібно визначити запроектні загрози ядерним установкам, ядерним матеріалам та радіоактивним відходам.

Враховуючи те, що Україна не була готова до ситуації, що склалась у зв’язку з анексією Криму та ведення бойових дій на сході України, а система фізичного захисту не враховувала такі сценарії розвитку подій, рішення щодо зміни функціонування системи фізичного захисту приймалися з аналізу тих чи інших подій та з урахуванням прогнозів щодо ймовірних дій як Російської Федерації, так і, так званих, самопроголошених республік.

У свою чергу аналіз нормативно-правового поля держави показав, що діючи нормативно-правові акти не враховували можливість виникнення «гібридної війни» та ймовірні дії супротивника, в тому числі захоплення ядерних установок та ядерних матеріалів. Як приклад, ситуація, що склалась з Національним севастопольським університетом ядерної енергії та промисловості.

В державі функціонує регулюючий орган у сфері забезпечення фізичного захисту, компетенція нагляду та контролю та нормативно-правового регулювання розділено між декількома центральними органами виконавчої влади, що в свою чергу не забезпечує повноту функціонування систем фізичного захисту та нормальну роботу держаної системи фізичного захисту.

Також потребує змін законодавча база з протидії терористичним актам та введення в законодавство України терміну та основних засад дій підрозділів територіальної оборони та державних, регіональних планів взаємодії на випадок вчинення диверсії.

Аналіз дій підрозділів з охорони ядерних установок та сил допомоги ззовні під час проведення навчань показав, що рівень взаємодії та забезпечення виконання завдань з протидії ймовірним загрозам вимагають, в першу чергу, законодавчого закріплення та розподілення основних

28

функцій та обов’язків між учасниками планів взаємодії для забезпечення належної співпраці.

Ще одна з прогалин, що потребує удосконалення – це визначення прав та обов’язків протиповітряної оборони для захисту ядерних установок та порядку реагування у випадку виявлення безпілотних літальних апаратів.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ГАРАНТІЇ В УКРАЇНІ ЗА ПЕРІОД 2014-2016

О.М. Черниш Держатомрегулювання

В доповіді буде представлено: – Застосування Додаткового протоколу в Україні. Діяльність органів

виконавчої влади щодо реалізації Додаткового протоколу. Додаткові доступи. Основні напрямки ядерної діяльності України, за якими надається інформація до МАГАТЕ. Інформаційні системи Держатомрегулювання для аналізу та підготовки декларацій України з Додаткового протоколу.

– Проблеми Криму та деяких регіонів Донецької та Луганської областей з точки зору обліку і контролю ЯМ. Проведення фізичної інвентаризації в 2014-2015 роках. Направлення до МАГАТЕ спеціальних звітів.

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК В УМОВАХ ГІБРІДНОЇ ВІЙНИ

О.В. Макаренко, І.М. Куницький,

ДП «НАЕК «Енергоатом»

ДП «НАЕК «Енергоатом» протягом 2014 – 2016 років організовує та виконує заходи з фізичного захисту атомних електростанцій (далі – АЕС) в умовах проявлення реальних загроз, викликаних агресією Російської Федерації на сході України, диверсійними та терористичними актами бойовиків «ЛНР» і «ДПР» у різних регіонах України та значним загостренням соціально-політичної обстановки у державі.

У цих умовах, для забезпечення сталого функціонування об’єктів атомної енергетики та безперебійного електропостачання споживачів, значні зусилля були направлені на посилення фізичного захисту, охорони та оборони, внутрішньооб’єктового режиму та практичного відпрацювання антитерористичних і протидиверсійних заходів АЕС, а також проведення системного моніторингу кризових ситуацій і формування нових підходів до організації захисту ядерних об’єктів в умовах «гібридної війни».

Військові експерти визначають, що «Гібридна війна» (англ. Hybrid warfare) – це військова стратегія, яка об’єднує звичайну війну, малу й кібервійну.

29

Такий термін використовується для опису атак із застосуванням ядерної, біологічної та хімічної зброї, саморобних вибухових пристроїв та інформаційної війни. Такий підхід до ведення конфліктів є потужним і складним різновидом війни. Також цей термін застосовують тоді, коли потрібно охарактеризувати гнучку й складну динаміку бойового простору (англ. Battlespace), що передбачає гнучку реакцію, легко адаптується.

Враховуючи вищенаведене, Компанія реагує, в рамках компетенції та діючого законодавства, на сучасні загрози та отриману інформацію, що надходить від суб’єктів боротьби з тероризмом, Держатомрегулювання та Міненерговугілля України.

Дирекцією Компанії спільно з АЕС вживається низка практичних і організаційних заходів щодо протидії диверсіям та терористичним актам.

Існуюча у ВП АЕС система заходів щодо забезпечення антитерористичної та протидиверсійної захищеності ядерних установок і ядерних матеріалів, а також інших об’єктів АЕС створена та функціонує у рамках чинної законодавчо-нормативної бази.

Вказана система заходів реалізуються у відповідності з положеннями програм і планів підвищення ефективності та надійного захисту об’єктів паливно-енергетичного комплексу, уразливих у терористичному відношенні. Так, у ВП АЕС система протидії терористичним та диверсійним спрямуванням складається із зони попереднього виявлення і реагування (на підступах до зон обмеження доступу за рахунок постів варт загонів відомчої воєнізованої охорони (далі – ЗВВО) і зони безпосереднього виявлення, переривання та припинення дій правопорушників. З метою своєчасного виявлення можливих загроз, які можуть негативно вплинути на антитерористичну та протидиверсійну захищеність атомних електростанцій України, підрозділами ВВО у взаємодії з відділами УСБУ і УМВС у містах-супутниках АЕС здійснюється постійний моніторинг оперативної і криміногенної обстановки на об’єктах життєзабезпечення та підступах до них, які розміщені в оточенні промислового майданчика АЕС.

Дирекцією з фізичного захисту та спеціальної безпеки Компанії спільно з АЕС, СБУ, НГУ та іншими правоохоронними органами влади організуються та проводяться робочі наради щодо організації, підготовки і проведення навчань учасників об’єктових планів, надається методична і практична допомога адміністраціям АЕС у підготовці і проведенні вказаних заходів.

В ході вказаних командно-штабних навчань отримано певний позитивний досвід у діях з припинення диверсійних та терористичних спрямувань щодо ядерних установок та ядерних матеріалів, відпрацьовані алгоритми дій підрозділів фізичного захисту та персоналу АЕС в нестандартних ситуаціях і кризових ситуаціях. В цілому навчання і тренування показали достатню підготовленість всіх підрозділів, задіяних у фізичному захисті АЕС та достатню стійкість систем ФЗ атомних станцій.

Крім навчань за об’єктовими планами взаємодії, персонал підрозділів ФЗ приймав участь у загальностанційних протиаварійних тренуваннях в ході яких відпрацьовувались питання забезпечення фізичного захисту під час надзвичайних ситуацій.

Охорону та оборону атомних електростанцій України, охорону під час перевезення свіжого і відпрацьованого ядерного палива, у відповідності з законодавством, здійснюють підрозділи НГУ. Організація і несення бойової

30

служби вартами військових частин з охорони АЕС здійснюється згідно з Актами міжвідомчих комісій та Статуту бойової служби ВВ МВС України. Випадків крадіжок ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання не допущено.

Забезпечено можливість протидії нападу ззовні. Охорона ВП АЕС посилена у відповідності з положеннями Актів міжвідомчих комісій з організації охорони ЯУ, ЯМ, РАВ, інших ДІВ, переглянутих у 2014 році. Крім цього, у 2015 році спільно із зацікавленими міністерствами та відомствами розроблені Акти МВК з охорони і оборони АЕС в особливий період.

У зв’язку з диверсійними та терористичними актами бойовиків «ЛНР» і «ДНР» у різних регіонах України та значним загостренням соціально-політичної обстановки у державі, охорона АЕС була переведена на посилений варіант несення бойової служби. Крім цього були розроблені і введені в дію на всіх ВП АЕС нові «Об’єктові плани взаємодії у разі вчинення диверсії щодо АЕС» і «Порядки дій учасників об’єктового плану взаємодії, які знаходяться на майданчику ВП АЕС, при виникненні кризових ситуацій».

Виконуються вимоги спеціальної перевірки та надання допуску до особливих робіт.

Враховуючи вищенаведене, необхідно підкреслити, що функціональні обов’язки, покладені на підрозділи фізичного захисту ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо забезпечення безперервності функціонування систем ФЗ ВП АЕС, можливості протидії нападу ззовні та протидії диверсійно-терористичним актам відповідно до положень об’єктових проектних загроз, вимог спеціальної перевірки та надання допуску до особливих робіт, охорони об’єктів життєзабезпечення ВП АЕС, захисту циркуляції таємної інформації, захисту конфіденційної інформації у сфері фізичного захисту, яка є власністю держави у умовах сучасної гібридної війни виконуються у повному обсязі.

Слід зауважити на те, що ефективне збройне реагування на інциденти, пов’язані з фізичним захистом АЕС, має базуватися на розвинутому партнерстві сил охорони об’єкту та зовнішніх сил збройного реагування. Таке партнерство необхідно розбудовувати, починаючи з досягнення спільного усвідомлення загроз та ризиків ядерного тероризму через налагодження ефективної взаємодії та обміну інформацією. Реагування на сучасні загрози потребує ретельної спільної підготовки, чіткого розподілу ролей та відповідальності, в т.ч. щодо застосування зброї.

Ефективне реагування можна забезпечити лише тоді, коли можливості сил реагування є адекватними рівню загроз атомним електростанціям та інших ядерним установкам.

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ (ВІЙНИ КЕРОВАНОГО ХАОСУ)

І.В. Угольков

Головне управління Національної гвардії України Війна нового типу. Держави-жертви та держави-замовники. Війна керованого хаосу. Передбачає наступні стадії:

31

1. Розгойдування ситуації і через кризу інспірування внутрішньодержавного конфлікту в країні-жертві.

2. Деградація, розорення і розпад країни з перетворенням її в так звану «недієздатну» державу.

Перша стадія війни керованого хаосу є найскладнішою і неоднозначною. Від її результату багато в чому залежить доля держави-жертви. Головний удар наноситься по стабільності в державі. При цьому ситуація в країні розвивається за єдиним загальним сценарієм:

- у суспільстві формуються настрої невдоволення будь-якого типу; - формується політична опозиція; - виникає внутрішньополітична криза; - опозиція переходить до повстання; - виникає внутрішньодержавний конфлікт, що переростає в

громадянську війну; - в країні панує хаос. Ядерний тероризм. Загрози ядерним установкам та ядерним матеріалам. Система фізичного захисту ядерних установок. Оцінка стану системи фізичного захисту ядерної установки. Об’єктовий план взаємодії у разі вчинення диверсії. Підрозділ з охорони, його завдання.

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

А.В. Мінчук


Одним з найбільш важливіших елементів «гібридної війни», що наглядно продемонструвала російська агресія на сході України, є вплив на життєдіяльність суспільства. При цьому енергетична інфраструктура стала предметом особливої уваги зі сторони агресора, оскільки її захоплення (чи знищення) не тільки наносить значні економічні збитки, алей загрожує стійкому функціонуванню життєзабезпечення суспільства в цілому.

Слід зазначити, що про використання потенціалу енергетики як «енергетичної зброї» було відкрито проголошено ще у 2003 році у енергетичній стратегії РФ до 2020 р.: у документі відзначалось, що потужний паливно-енергетичний комплекс Росії є базою розвитку економіки, інструментом проведення внутрішньої та зовнішньої політики. І це не лише декларація намірів, а реальний інструмент впливу, який Росія неодноразово використовувала у власних інтересах (у т.ч. через послаблення усіма способами енергетичної інфраструктури потенційних противників).

Як приклад, підрив енергетичної інфраструктури, які зупинили поставки природного газу та електроенергії у Грузію у січні 2006 року, що стало елементом подальшого тиску на Грузію, підрив газопроводу у Туркменістані у квітні 2009 допоміг призупинити дію незручного для РФ

32

договору з Туркменістаном та фактично усунула конкурента з європейського ринку.

Враховуюче стрімке розповсюдження міжнародного тероризму, а також наближеність атомноенергетичних об’єктів до зони проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей, аварії на АЕС можуть стати наслідком протиправних дій з метою залякування або вирішення геополітичних питань з боку агресора.

Завдання по формування системи аналізу загроз та захисту критично важливої інфраструктури (особливо у зоні наближеної до АТО) повинно стати одним з пріоритетів для держави. Враховуючи важливість енергетичної інфраструктури для життєдіяльності суспільства, її система захисту повинна мати належний рівень.

Водночас, російська агресія по відношенню до України підриває довіру неядерних держав до режиму нерозповсюдження ядерної зброї і створює загрозу повторення атомної катастрофи на території нашої держави. Зважаючи на це, вітчизняний атомно-енергетичний сектор підняв заходи безпеки на ядерних установках до найвищого рівня, захищаючи українські АЕС від ймовірних атак зі сторони терористичних диверсійних груп у гібридній війні.

Криза, пов’язана із російською агресією по відношенню до України, що призвела до різкого падіння потенціалу української економіки, створює перешкоди для фінансування проектів на базі ЧАЕС зі сторони української влади, адже всі ресурси йдуть на стримування незаконних збройних формувань на сході країни. У зв’язку з цим, існує критична важливість для надання додаткового фінансування проектів зі сторони світових країн-лідерів та міжнародних фінансових інституцій.

Україна, у свою чергу, докладає максимальних зусиль для підвищення рівня безпеки у атомній галузі. Одним з таких кроків можна вважати підписання в листопаді 2015 року французькою Areva і НАЕК «Енергоатом» Меморандуму про партнерство, який спрямований на зміцнення співпраці між двома компаніями з метою підвищення безпеки існуючих атомних станцій, продовження терміну їх експлуатації, а також оптимізації продуктивності.

Угода передбачає спільну участь у вирішенні питань глобальної ядерної безпеки, в тому числі, у контексті здійснення «постфукусімських» заходів на українських та світових АЕС, а також парламентське партнерство в сфері атомної енергетики з метою вивчення досвіду Франції з імплементації директив ЄС та французького законодавства в сфері атомної енергетики.

При цьому, обидві сторони погоджуються з тим, що посилення взаємодії між Україною та Францією в атомній галузі позитивно вплине на скорочення присутності Російської Федерації в Україні.

Довідково. Україна та Франція є європейськими лідерами за часткою атомної енергетики у виробництві електроенергії. У 2015 році частка АЕС у вітчизняному виробництві електроенергії становить більше 55%. Це другий показник після Франції, де атомна генерація складає 75%.

Зокрема, протягом 2014-2015 р.р. на Рівненській та Хмельницькій АЕС Московським центром ВАО АЕС проведено Партнерські перевірки, результати яких в черговий раз підтвердили високий рівень радіаційного

33

захисту та аварійної готовності, а також високий професіоналізм персоналу та керівництва.

Незважаючи на агресивні дії Росії та на тлі загострення «газового» протистояння з сусідньою країною відзначається збільшення частки атомної енергетики в енергетичному балансі країни з 49% до 56% протягом останнього року.

Особливої уваги заслуговує запуск лінії електропередач Рівненська АЕС – підстанція Київська, який не лише здешевив електроенергію та зробив українську енергетику більш конкурентоздатною, але дозволив зменшити споживання дорого енергетичного вугілля.

Крім того, введення в експлуатацію нової енерготранспортної магістралі, а також постійні кроки у напрямку реалізації планів з добудови 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС може призвести до зміни ситуації на ринку вітчизняної електроенергії.

Дані об’єкти будуть спрямовані на посилення економічного потенціалу України, в тому числі що стосується збільшення експорту електроенергії, та створить нові можливості до ширшої співпраці з Європейським Союзом на ринку електроенергії.

Організація охорони АЕС є важливим етапом діяльності відповідних керівників та начальників стосовно умов, спрямованих на недопущення вчинення диверсій на станції та зведення до мінімуму можливості несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів. Система охорони є складовою частиною системи фізичного захисту та відіграє головну роль щодо протидії актам зовнішнього вторгнення на АЕС.

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

В.М. Бедюх, С.М. Конопльов

ВП «Запорізька АЕС»

В контексті запропонованої теми будуть розглянуті наступні питання: – гібридна війна: визначення, вплив, загрози; – актуальність цілі фізичного захисту згідно до законодавства ( з

урахуванням ведення гібридної війни); – досягнення цілей ФЗ та дії підрозділу фізичного захисту в умовах

гібридної війни: реагування, запобігання, інформаційний спротив, проблеми;

– значення підготовки (навченості) персоналу підрозділу фізичного захисту, підрозділу охорони, персоналу ядерної установки в умовах гібридної війни;

– роль розвитку та підтримання на високому рівні культури захищеності в умовах гібридної війни;

– проблемні питання протидії загрозам гібридної війни в умовах конкретної ядерної установки.

34

На підставі вище наведених питань буде зроблено аналіз в яких умовах знаходяться підрозділи фізичного захисту та охорони, які передумови та які дії необхідні для якісного виконання покладених обов’язків.

Надання обґрунтування для розуміння персоналу ЯУ до чого може привести та чи інша протиправна дія.

Виходячи з цілей, покладених на підрозділ фізичного захисту а саме: створення умов для мінімізації можливості вчинення диверсії, крадіжки

або будь-якого іншого неправомірного вилучення ЯМ, РАВ, інших ДІВ, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;

сприяння здійсненню заходів з розшуку та повернення зниклих ЯМ, РАВ, інших ДІВ та зведення до мінімуму радіологічних наслідків диверсії, наявні прояви диверсії за рахунок впливу на свідомість персоналу інформаційної агресії, а також зростання кількості потенційних внутрішніх та зовнішніх правопорушників.

Впливу інформаційної агресії можуть бути піддані не тільки робітники, а також представники керівного складу ЯУ.

Проблеми інформаційного спротиву полягають не тільки у вирішенні їх на самій ядерній установці, а вирішення їх на рівні Держави, у виробленні конкретних дій протидії та впровадженні їх на всіх рівнях та ЯУ зокрема.

Навчання персоналу фізичного захисту, персоналу охорони та персоналу ЯУ основам протидії інформаційній агресії, правилами поводження з підозрілими предметами, дії у випадку, коли людина стала випадковим свідком протиправних дій щодо ЯУ, ЯМ, РАВ, ДІВ.

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

В.В. Сивка

Військова частина 3041 Національної гвардії України

Гібридна війна – це війна із поєднанням принципово різних типів і способів ведення війни.

Росія застосувала проти України концепцію «гібридної війни», яка багато в чому є унікальною зі структурно-функціонального погляду: за формою вона «гібридна», а за змістом — «асиметрична». Найчіткіше характер нового типу війни продемонстрували спочатку анексія РФ навесні 2014 р. території Автономної Республіки Крим, а потім — підтримка місцевих радикальних елементів та повномасштабне вторгнення російських підрозділів до східних областей України.

Спікер парламенту Сергій Наришкін призвав європейців разом з Росією попіклуватися про безпеку ядерних об’єктів України.

Які заходи треба впровадити для підрозділів охорони для забезпечення належного фізичного захисту атомних електростанцій в умовах теперішньої ситуації в Україні.

35

IMPLEMENTATION OF THE MOST RECENT IPPAS SUGGESTIONS AND RECOMMENDATIONS IN NORWAY

Mattsson Håkan


In order to get an international independent evaluation of the measures to secure the Norwegian nuclear material and the nuclear facilities, IAEA was invited to perform an IPPAS mission in Norway in 2015. This evaluation was a part of the tasks Norway had committed itself to under the Nuclear Security Summits in 2012, 2014 (and 2016). This is the second IPPAS mission in Norway, the first was conducted in 2003. The Norwegian Radiation Protection Authority (NRPA) is the national regulatory body for radiation protection and nuclear safety in Norway, and was responsible for hosting both IPPAS missions.

The need to strengthen the nuclear security regime was triggered by the terror attack in Oslo and Utøya 22 July 2011, where the terrorist had published a manifesto where the nuclear facilities in Norway were mentioned as possible targets.

The process to conduct the IPPAS mission started in September 2013 when Norway sent a formal request to the IAEA to perform an IPPAS mission. In November 2013 IAEA committed to organize the mission in 2015. In February 2015 a preparatory meeting and a workshop were conducted in Oslo. The IPPAS mission itself took place 5-16 October 2015.

An IPPAS mission may cover different topics. The topics of the mission in Norway covered four of the five IPPAS modules, including the nuclear security legislation, transport of nuclear material, and information and computer security. The module on the security of radioactive sources was not included. In addition, the scope of the mission also covered an evaluation of the physical protection systems in place at the two research reactor facilities, including laboratories and storages for fresh and spent fuel.

All relevant authorities involved in response to a nuclear security event were involved in the mission; the National Security Authority (NSM), the Security Police (PST), the Police Department (POD) and the local police offices.

The IPPAS team was made up of seven experts on nuclear security from different countries. The team was assisted by one official from the IAEA and a technical writer. During the IPPAS mission the team assessed the Norwegian legislation and organization system, interviewed representatives from the NRPA, the operator and other relevant organizations, went on walk down rounds and checked that the systems were performing as described.

The final report was sent to NRPA in February 2016. The recommendations from the team includes among other things, physical protection of the nuclear facilities, transport of nuclear material, cyber security, and insider threats. It was also recommended to improve the regulatory framework to be consistent with NSS 13. The role of the NRPA as an independent regulatory authority responsible for nuclear security was also addressed. The organization of the response forces was commented upon, and it was recommended to establish better co-operation between authorities.

Norway’s experiences with hosting an IPPAS mission, as well as the follow-up actions resulting from the IPPAS mission will be presented.

36

ФИЗИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА ЯДЕРНЫХ УСТАНОВОК В УСЛОВИЯХ ГИБРИДНОЙ ВОЙНЫ

А.Ю. Томилин

ОП «Южно-Украинская АЭС»

Уже более двух лет Украина находится в состоянии военного противостояния террористическим войскам на востоке страны в форме гибридной войны. За это время наше государство столкнулось со всеми ее ключевыми формами — прямая военная агрессия, использование диверсионно-разведовательных групп, противостояние местного ополчения, постоянная подпитка сепаратистских движений по всей Украине, экономическое и дипломатическое давление на всех уровнях, перманентная информационно-психологическая война и кибернетические атаки на объекты инфраструктуры Украины.

Цели противника по отношению к нашему государству заключаются в создании внутри страны неконтролируемой украинским правительством территории, общая дестабилизация общественно-политической ситуации, экономическое истощение Украины, оттягивание украинских ресурсов от решения текущих проблем, блокирование евроинтеграционных процессов.

Специфика гибридных войн заключается в том, что обыватель не понимает сути происходящего: откуда, от кого исходит угроза, как она проявляется, чем и как противостоять ей. Начинаются гибридные войны с организацией массированных информационных вбросов в социальные сети, в которых дискредитируются органы власти той страны, против которой ведется война, их внешнеполитический и экономический курс, социальная политика, затем раскачивается социально-политическая ситуация.

Гибридный конфликт, несколько упрощая, также можно охарактеризовать как одновременное использование традиционных средств ведения войны с нетрадиционными. Это сочетание классического вооруженного конфликта с партизанской тактикой войны, террористическими актами, направленными против множества целей, в том числе против гражданского населения для его устрашения, использование бандитских формирований для дестабилизации общества, а также психологических и все более опасных кибернетических атак.

Приведу несколько распространенных определений, касающихся информационной войны как неотъемлемой составляющей гибридной войны:

Информационная война — целенаправленные действия с целью обеспечения информационного превосходства путем нанесения ущерба информации, информационным процессам и информационным системам противника с одновременным обеспечением защиты собственной информации, информационных процессов и информационных систем.

Составными частями информационной войны является «информационно—психологическая» и «кибернетическая война».

На сегодняшний день на объекте атомной энергетики - ЮУ АЭС понятие кибернетической безопасности является одной из составляющей системы физической защиты. При этом особое внимание следует уделять подбору и изучению инженерного персонала атомной станции, который

37

имеет или будет иметь доступ к информационным массивам и компьютерным системам управления технологическими процессами на АЭС, которые в той или иной степени могут повлиять на безопасную эксплуатацию атомной электростанции в целом.

Отдельное внимание следует уделить проведению специальных проверок при подборе персонала. Деятельность, связанная с проведением специальных проверок для предоставления физическим лицам допуска к проведению особых работ на ядерных установках с ядерными материалами, в законодательном поле в основном регламентируется Законом Украины «Об использовании ядерной энергии и радиационной безопасности» (1995г), а также постановлением Кабинета Министров Украины № 1471 (1997г.) (далее по тексту ПКМУ №1471).

В тоже время, в условиях сложного военного положения, в котором сейчас находится наше государство, крайне необходимо обеспечить усиление мер безопасности и физической защиты объектов атомной энергетики. С этой целью специалистами предлагается внесение определенных изменений в нормативно-правовые акты, регламентирующие деятельность в сфере предоставления физическим лицам допуска к выполнению особых работ на ядерных установках с ядерными материалами.

Так, понятия первая, вторая, третья категории допусков к выполнению особых работ, необходимо заменить на понятие просто допуск к выполнению особых работ, а срок действия такого допуска должен составлять 3 – 5 года. При этом сам по себе допуск к особым работам с учетом зоны ограничения доступа к ядерным материалам остается таким же, как указано в постановлении КМУ № 1471 (с учетом работы инженерно-технических средств (ИТС) физической защиты АЭС, лицо будет допускаться только в те зоны, куда у него имеется наряд-допуск, а также соответствующее разрешение на проход, запрограммированное в электронном пропуске). Сокращение срока действия допуска до3 – 5 лет и соответственно учащение проведения специальных проверок физических лиц, позволит более эффективнее вести работу по выявлению т.н. «внутреннего нарушителя» на объекте и изучению его возможных склонностей к совершению противоправных действий, в том числе и террористического характера.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

В.М. Бурлаков ДП «НАЕК «Енергоатом»

Забезпечення інформаційної безпеки АЕС містить в собі три основні

складові: - технічний захист інформації з обмеженим доступом, що обробляється

на об’єктах інформаційної діяльності (включаючи захист персональних даних);

- криптографічний захист інформації, що передається каналами телекомунікаційних систем, які виходять за межі контрольованих зон;

38

- забезпечення безпеки інформації на об’єктах критичної інфраструктури. функціонування.

1. Технічний захист інформації з обмеженим доступом забезпечується безумовним виконанням вимог Указу Президента України від 27.09.1999р. № 1229/99 «Про Положення про технічний захист інформації в Україні», закону України «Про захист інформації в ІТС», постанов Кабінету Міністрів України та нормативно-правових документів ДССЗЗІ.

2. Криптографічний захист інформації, що передається каналами телекомунікаційних систем здійснюється за виконанням спеціальних нормативно-правових документів ДССЗЗІ.

3. Завдання забезпечення інформаційної безпеки АЕС, випливають з вимог Указу Президента України від 27 січня 2016 року «Про стратегію кібербезпеки України» та Указу Президента України від 7 червня 2016 року «Про Національний координаційний центр кібербезпеки», а саме: визначення об’єктів критичної інфраструктури у атомній

енергетичній галузі; створення та забезпечення функціонування власниками

(розпорядниками) об’єктів критичної інфраструктури підрозділів кіберзахисту;

розробка організаційно-розпорядчих документів (положень, посадових інструкцій тощо) для зазначених підрозділів;

забезпечення підрозділів кіберзахисту необхідними матеріально-технічними засобами та фінансовим забезпеченням;

здійснення захисту технологічних процесів на об’єктах критичної інфраструктури, в яких управління або моніторинг здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій, від несанкціонованого втручання в їх роботу;

організація системи підготовки кадрів для підрозділів кіберзахисту.

ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗАВДАНЬ СИСТЕМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯУ ТА ЯМ В СВІТЛІ РІШЕННЯ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І

ОБОРОНИ УКРАЇНИ «ПРО СТРАТЕГІЮ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ»

С.С. Драпей

ІЯД НАН України, НЦДК

Комп’ютерні технологія усе більш широко використовується для реалізації багатьох життєво важливих функцій на ядерних установках. Ця обставина обумовлює численні вигоди в плані експлуатаційної безпеки й ефективності систем захисту.

39

Разом з тим, переваги та розвиток інформаційних технологій обумовили виникнення нових загроз безпеці критичної інфраструктури. Поряд із інцидентами ненавмисного походження зростає кількість та потужність кібератак, мотивованих інтересами окремих держав, організацій та груп осіб.

Саме з цих причин відповідно до Стратегії кібербезпеки України: «Мають бути створені умови для залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність у сфері електронних комунікацій, захисту інформації та/або є власниками (розпорядниками) об’єктів критичної інфраструктури, до забезпечення кібербезпеки України. Зокрема, мають бути врегульовані питання щодо обов’язковості вжиття ними заходів із забезпечення захисту інформації та кіберзахисту відповідно до вимог законодавства, а також щодо сприяння ними державним органам у виконанні завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту».

Тобто, нові загрози викличуть необхідність формування нових вимог та завдань щодо системи фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів на основі державного та міжнародного законодавства.

ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ В СИСТЕМАХ ФИЗИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ

М.В. Козин

ВП «Хмельницкая АЭС»

1. Основные понятия информационной безопасности. Согласно статьи 1 Закона Украины «Про інформацію»:

информация – любые сведения либо данные, которые могут быть сохранены на материальных носителях либо отображены в электронном виде;

защита информации – совокупность правовых административных, организационных, технических и других мер, которые обеспечивают целостность информации и соответствующий порядок доступа к ней.

В статье 10 этого Закона предусмотрен порядок классификации информации по содержанию и порядку доступа.

В качестве стандартной модели безопасности часто приводят модель из трёх категорий:

Конфиденциальность – состояние информации, при котором доступ к ней осуществляют только субъекты, имеющие на него право;

Целостность – избежание несанкционированной модификации информации;

Доступность – избежание временного или постоянного сокрытия информации от пользователей, получивших права доступа.

Действия, которые могут нанести ущерб информационной безопасности, можно разделить на несколько категорий:

Действия, осуществляемые авторизованными пользователями. «Электронные» методы воздействия, осуществляемые хакерами.

40

Компьютерные вирусы. Спам. «Естественные» угрозы.

Таким образом, в современных условиях наличие системы информационной безопасности становится одним из важнейших условий для нормального функционирования компьютерных систем.

Анализ состояния дел в сфере защиты информации показывает, что уже сложилась вполне сформировавшаяся концепция и структура защиты.

И, тем не менее, как свидетельствует отечественная и зарубежная печать, злоумышленные действия над информацией не только не уменьшаются, но и имеют достаточно устойчивую тенденцию к росту. 2. Функционирование системы физической защиты (СФЗ) как автоматизированной системы (АС), обрабатывающей информацию, с точки зрения информационной безопасности. К свойствам СФЗ относятся:

наличие информации конфиденциального характера о различных аспектах функционирования СФЗ и непосредственно АЭС

наличие служебной информации системы защиты информации от несанкционированных действий в СФЗ, требующее обеспечения ее конфиденциальности и целостности;

наличие информации о территориальном размещении компонентов СФЗ;

наличие информации о разделении функциональных обязанностей, распределении полномочий и прав на выполнение регламентных действий между персоналом СФЗ;

относительное постоянство используемых штатных программных средств и узкая функциональная специализация СФЗ в отличие от автоматизированных систем общего назначения;

наличие информации о правах доступа персонала в зоны ограничения доступа

Последствия кибератак на СФЗ: потеря контроля над инженерно-техническими средствами ФЗ; потеря контроля над СКУД (искажение либо отсутствие информации о

персонале, находящемся в зонах ограничения доступа); потеря контроля над СТКН (искажение либо отсутствие информации

от системы оценки ситуации); искажение либо отсутствие информации от системы охранной

сигнализации; утечка информации, содержащей сведения технического и

организационного характера связанной с работой СФЗ. Требования по защите информации в СФЗ могут быть эффективно выполнены только при наличии функциональной системы защиты информации, которая является необходимым компонентом СФЗ как АС. 3. Обеспечение информационной безопасности.

Соотношение внешних и внутренних угроз на усредненном уровне можно охарактеризовать так:

• 80% угроз совершается собственными сотрудниками фирмы либо при их прямом или опосредованном участии;

• 20% угроз совершается извне - внешние угрозы.

41

На сегодняшний день существует большой арсенал методов обеспечения информационной безопасности.

Согласно рекомендациям МАГАТЭ «Компьютерная безопасность на ядерных установках»: Безопасность компьютерных систем должна основываться на дифференцированном подходе, при котором меры безопасности применяются пропорционально потенциальным последствиям атаки. Одна из практических реализаций дифференцированного подхода заключается в разбиении компьютерных систем на зоны, причем дифференцированные принципы защиты применяются для каждой зоны на основе уровня требований физической безопасности, присвоенного этой зоне.

Зоны отражают логическое и физическое группирование компьютерных систем, в то время как уровни представляют степень требуемой защиты.

Также одним из основных методов защиты от потери данных – резервное копирование данных с четким соблюдением установленных процедур.

В современных условиях безопасность информационных ресурсов может быть обеспечена только комплексной системой защиты информации, состоящей из организационных, организационно-технических и технических мероприятий.

Основными целями защиты информации являются обеспечение конфиденциальности, целостности, полноты и доступности информационных ресурсов.

Многообразие условий, способствующих неправомерному овладению информацией, вызывает необходимость использования не менее многообразных способов, сил и средств для обеспечения информационной безопасности.

Способы обеспечения информационной безопасности должны быть ориентированы на упреждающий характер действий, направляемых на заблаговременные меры предупреждения возможных угроз.

CERTIFICATION IN NUCLEAR SECURITY MANAGEMENT

B. Battistella, D. Johnson World Institute for Nuclear Security

The World Institute for Nuclear Security (WINS) is a professional institute

established in 2008 on the margins of the IAEA General Conference to provide a platform for personnel and managers with nuclear security accountabilities to share and promote best practices in nuclear security management. Since its launch, WINS has worked with subject matter experts and published 36 best practice guides on a variety of topics as well as conducted 72 international best practice workshops in over 20 countries.

At the March 2012 Nuclear Industry Summit in Seoul, WINS proposed an idea to develop an international certification programme for nuclear security, similar to the kinds of certification programmes that exist for a variety of professions such as

42

IT security, aviation security, and maritime shipping security. The idea took form at the March 2014 Nuclear Industry Summit in Amsterdam, when WINS announced the launch of the WINS Academy Nuclear Security Management Certification Programme.

The certification programme is based on a series of peer-reviewed Modules that use a problem-based approach to learning that is practitioner-focused, hands-on, cross-functional and immediately useful. It sets out security as a strategic, operational activity to be implemented across the organization and as a fundamental aspect of risk management and corporate reputation. The programme has already attracted over 700 individuals from 77 countries and, as of May 31, 2016, WINS has issued over 340 certificates to more than 200 graduates.

Thanks to sponsors’ support, WINS offers scholarships to selected practitioners from Ukraine to complete the Academy programme free of charge. Successful participants will be certified by WINS as Certified Nuclear Security Professionals (CNSP) and join the WINS Academy Alumni Network, where they will benefit from continued professional development.

The overall objective of certification is to demonstrate that practitioners meet the necessary educational and vocational standards required by their professional bodies to perform their jobs. Through the WINS Academy certification programme, we aim to provide the most current and relevant security management practices that will result in WINS CNSPs having different attitudes and approaches to security. Some of the potential benefits of becoming a WINS CNSP include:

Mastery of nuclear security principles and best practices Better job performance Recognition of growth, professional development and competencies Recognition by peers, employers and recruiters Professional networking opportunities Improved employment opportunities

Political support for the Academy programme has been strong and funding States have coalesced on the delivery of a “Gift Basket” at the final 2016 Nuclear Security Summit in Washington D.C. The Gift Basket highlights the WINS Academy and the associated best practices that support INFCIRC 869 (Joint Statement on Strengthening Nuclear Security Implementation). It has been signed by 12 countries, including Canada, Finland, Hungary, Indonesia, Kazakhstan, Mexico, the Netherlands, New Zealand, Norway, Thailand, the United Kingdom, and the United States.

The goal of this presentation is to introduce participants to WINS’ activities and to the benefits of certified professional development to strengthen nuclear security implementation worldwide.

43

ВНЕДРЕНИЕ СПЕЦИАЛИЗАЦИИ ПО ФИЗИЧЕСКОЙ ЯДЕРНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В НТУУ «КПИ»

Т.В. Бибик, С.В. Клевцов

НТУУ «Киевский политехнический институт»

Рассмотрены вопросы, связанные с выбором Национального технического университета Украины «Киевский политехнический институт» в качестве высшего учебного заведения для введения специализации «Физическая ядерная безопасность» и практическими шагами по её внедрению на базе существующей специализации «Атомные электрические станции» кафедры атомных электрических станций и инженерной теплофизики:

формулировка концепции высшего образования по ФЯБ; определение потребностей в специалистах по ФЯБ; обучение преподавательского состава; разработка учебных планов, программ, учебных и методических

материалов; создание материальной базы для обучения; реклама новой специализации для привлечения абитуриентов. Также, представлено для обсуждения текущее состояние, проблематика

и первые результаты по подготовке новой специализации.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ «ФІЗИЧНА ЯДЕРНА БЕЗПЕКА» ЯК СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА». ВИМОГИ

ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ВИЩОЇ ОСВІТИ

О.В. Маслов, В.П. Кравченко Одеський національний політехнічний університет

Чинний Закон України «Про вищу освіту» та пов’язані з ним інші

нормативні акти передбачають підготовку фахівців виключно за спеціальністю «143 Атомна енергетика» на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях. Для більш повного задоволення вимог галузі (ринку праці) є можливість вводити спеціалізації з метою реалізації профільної спеціалізованої освітньо-професійної програми підготовки здобувачів вищої освіти. Таким чином, нами пропонується спеціалізація «Фізична ядерна безпека». Навчальна програма спеціалізації може відрізнятися не більше ніж на 25% від основної навчальної програми. Нові дисципліни, 6-8 дисциплін, як правило, вводяться з 5-го семестру. Вибір дисциплін базується на «IAEA Nuclear Security Series No. 12 Educational programme in nuclear security» та навчальних матеріалах INSEN. Також враховувалося обмеження з огляду того, що університет є членом ENEN (European Nuclear Education Network). Професійна підготовка на першому освітньо-кваліфікаційному рівні (бакалавр) базується на наступних блоках дисциплін: ядерно-фізичний цикл;

44

теплообмін в ядерних реакторах; обладнання АЕС; експлуатація АЕС і технологічні системи АЕС; безпека АЕС; фізична ядерна безпека («Фізична ядерна безпека», «Проектування систем фізичного захисту», «Неруйнівні методи контролю ядерних матеріалів», «Аналіз і моделювання систем фізичного захисту»). Крім того, на третьому освітньо-кваліфікаційному рівні (аспірантура, підготовка PhD) вперше вводиться дисципліна «Фізична ядерна безпека». Детально особливості програм будуть представлені у доповіді.

Впровадження нової системи адресності розміщення державного замовлення на підготовку фахівців ступеня бакалавра вимагає забезпечення конкурентоспроможності майбутнього випускника на ринку праці. Тобто, чим більше попит на рівні поданих заяв до вишу, тим більше буде обсяг державного замовлення. Очевидно, основна спеціальність «Атомна енергетика» буде більш привабливою. Для підвищення конкурентоспроможності майбутнього випускника пропонується робити акцент на методології системного аналізу систем ЯЕУ. Тому було сформульовано таке основне завдання навчання - освоєння методології системного аналізу ефективності, безпеки та надійності систем фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів, а також систем ЯЕУ.

THE LINK BETWEEN ORGANISATIONAL CULTURE, SECURITY CULTURE AND INSIDER PREVENTION

Jan Söderman


Regardless of any well planned security measures there is a risk that they only give a false sense of security if there is an insider, therefore it is important to prevent and, where appropriate, detect insiders.

Basic is carrying out a risk analysis to identify those individuals who may come into contact with information that could directly or indirectly have a negative impact on the business, if it comes to unauthorized knowledge. - And based on that, before hiring anyone, go through with relevant background checks.

Then design the security system so that information and knowledge is not unnecessarily communicated to unauthorized persons. The system can consist of both technical and organizational measures

A challenge in the process to prevent insiders is getting all staff involved and to have them to follow and respect rules and policies. Often, these can be both clear and compelling, with clear consequences if not followed which can make the most of this work is quite easy.

The big challenge is to get everyone involved to understand the intent of the action and thus draw attention to discrepancies that may not be clearly regulated but are equally relevant. Consequently, it set the mode to first work with the organizational culture and then implement a security culture that makes the whole organization is aware of the challenge of insiders.

45

The really big challenge is to create a security culture where all employees feel responsible for reporting vulnerabilities, both technical and organizational, and risks at individual level.

- Without creating a sense of betrayal culture, which can be very counterproductive.

СИНЕРГИЯ КУЛЬТУРЫ ЗАЩИЩЕННОСТИ И КУЛЬТУРЫ БЕЗОПАСНОСТИ

В.И. Мартыненко

ГСП «Чернобыльская АЭС»

В докладе рассматриваются подходы в управлении информацией процесса взаимодействия культуры защищенности и культуры безопасности для обеспечения снижения рисков.

Культура безопасности и культура защищенности определяют отношение и поведение отдельных людей и должны быть неотъемлемой частью системы управления. Эти два понятия «культуры» взаимодействуя между собой должны, укреплять друг друга, поскольку они имеют общую задачу: уменьшение рисков. Однако есть элементы, индивидуальные для каждой культуры. Одним из основных различий между двумя культурами, является отношение к управлению информацией. В области физической защиты передача информации обычно ограничена небольшой избранной группой лиц, для предотвращения попадания к нарушителям информации с ограниченным доступом, касающейся мер защиты или слабых мест установки. Далее, также важно принять меры, чтобы гарантировать, что знание о злонамеренных действиях не вызовет подобных событий снова. Главное правило в области ядерной безопасности, наоборот, обеспечивать прозрачность. Например, может быть особенно важным обмен информацией или опытом, и таким образом предотвращение повторения инцидентов или аварий, произошедших на одной атомной станции, на других, как описано в документе ИНСАГ-23.

Существует несколько подходов к управлению информацией. Традиционный подход к управлению информацией «кому положено, тот знает», основан на предположении, что возможно знать заранее, кому понадобится информация, и что риски неумышленного раскрытия содержания информации перевешивают выгоды от более широкого обмена информацией. Следующий подход «надо делиться», более эффективный, он предполагает разумный выбор между риском злоумышленного или ненамеренного раскрытия информации и риском не поделиться информацией, которая могла бы предотвратить угрозу или нежелательное происшествие.

В докладе будет произведено сравнение подходов МАГАТЭ к управлению информацией и их соответствие нормативно правовым актам Украины, анализ необходимости и целесообразности их введения в практику украинского законодательства.

46

СИНЕРГІЗМ КУЛЬТУРИ ЗАХИЩЕНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ

В.М. Івченко


Синергія – комбінований вплив факторів, що характеризується тим, що їх поєднана дія істотно перевищує ефект кожного окремо взятого компонента і їх простої суми.

Синергія між ядерною безпекою та ядерною захищеністю дуже значна, хоча на стадіях проектування і багатовікової експлуатації АЕС ці поняття (області діяльності) розглядалися окремо.

Культура безпеки – сукупність характеристик і особливостей діяльності організацій та поведінки окремих осіб, який встановлює, що проблемами захисту і безпеки, яка володіє вищим пріоритетом, приділяється увага, визначаючи їх значущість.

Культура ядерної захищеності - сукупність характеристик відношення до діяльності і поведінки людей, організацій та установ, що служить засобом підтримання та підвищення ядерної захищеності.

Ядерна безпека (ЯБ) і ядерна захищеність (ЯЗ) мають багато спільних елементів і, в кінцевому результаті, спрямовані на захист людей і навколишнього середовища.

Як ЯБ, так і ЯЗ керуються принципом глибокоешелонованого захисту. Наступним принципом, якому слідує ЯБ, являється принцип оптимізації захисту та принцип диференційованого підходу.

У фізичному захисті, як і у ЯБ, застосовується модифікований принцип диференційного підходу. Ризики в області ЯЗ визначаються переважно детерміністичними методами, в меншій мірі - імовірними. Застосування імовірних методів розглядається як перспективний напрямок оцінки ЯЗ. Синергія між ЯБ і ЯЗ має місце в системі управління, котра повинна бути направлена на створення високої культури безпеки.

Метою культури ЯЗ є забезпечення уваги до заходів ЯЗ відповідно їх значимості. Визначення культури ЯЗ по суті збігається з визначенням культури ЯБ, але є і відмінності: подібності - встановлення пріоритету безпеки; суворе дотримання дисципліни при чіткому розподілі повноважень і персональної відповідальності керівників і безпосередніх виконавців; точне виконання процедур; відкритий двосторонній зв’язок; навчання та підвищення кваліфікації; забезпечення якості; самооцінка; відмінності - ЯЗ враховує умисні дії; ступінь конфіденційності інформації розрізняється; в ЯЗ застосовується стримування шляхом залякування; включає в себе більш широке коло організацій.

Іноді (в аварійній ситуації) дві «культури» можуть «конфліктувати». До важливих відносяться відмінності в підходах до обміну і обробці інформації. В цілях ядерної безпеки керуються принципом резервування систем, тобто в разі виходу з ладу одного комплекту обладнання функція безпеки буде виконана. Іншими прикладами синергії між ЯБ і ЯЗ може бути використання пасивних систем, щоб уникнути випадкових або навмисних помилок персоналу, а також створення фізичних бар’єрів (наприклад, установка металевих перешкод чи інше).

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B8%D1%8F

47

Синергія між ЯБ і ЯЗ важлива також в процесі нормальної експлуатації і, особливо, в аварійних ситуаціях. Особлива увага має бути приділена ЯБ і ЯЗ в умовах повного знеструмлення: бар’єри ЯЗ повинні забезпечити доступ аварійного персоналу при втраті електропостачання.

Висновки. Забезпечення ядерної захищеності та ядерної безпеки пов’язані однією спільною метою – захист людей і навколишнього середовища від радіаційного впливу. Тому заходи для забезпечення ядерної захищеності та ядерної безпеки повинні розроблятися у комплексі для досягнення синергії між цими областями діяльності.

ЯКІСНЕ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ЯДЕРНИХ ОБ’ЄКТІВ НА ОСНОВІ СИНЕРГІЇ ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЯДЕРНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ

Г.М. Вагін ДНТЦ ЯРБ

В умовах наявності озброєного конфлікту на території України, де

експлуатується велика кількість ядерних та радіаційно-небезпечних об’єктів, якісне підвищення рівня забезпечення безпеки населення від наслідків можливих терористичних, диверсійних та інших злочинних дій, в тому числі - протидія деяким позапроектним загрозам можлива в разі інтеграції питань ядерної безпеки та ядерної захищеності ядерних установок та матеріалів в процесі їх використання.

Поняття ядерної захищеності, синергії, що рекомендуються МАГАТЕ для посилення національних режимів фізичного захисту ядерних матеріалів та установок для України є відносно новим. Тому застосування цих рекомендацій МАГАТЕ в практичної діяльності має певні складнощі. В тому числі з причини відсутності нормативно-правової бази по цьому напрямку. Розробку НПА з ядерної захищеності здійснює Держатомрегулювання, яким й було поставлено перед ДНТЦ ЯРБ задачу узагальнити досвід забезпечення ядерної безпеки в специфічних секторах, де заходи ядерної безпеки та захищеності перекриваються та розробити рекомендації з синергії для всіх підприємств та організацій, що здійснюють діяльність в сфері використання ядерної енергії.

Згідно рекомендацій МАГАТЕ, Плану з фізичної ядерної безпеки на 2014-17 роки (GOV/2013/42-GC(57)/19), за участю та допомоги іноземних партнерів (Брукхевенська національна лабораторія США) розпочато роботу по створенню національних технічних керівництв та рекомендацій з даної тематики. Перша редакція НПА «Методичні рекомендації з забезпеченню взаємодії безпеки та захищеності в сфері використання ядерної енергії» пройшла попереднє обговорення та пропонується до уваги учасників конференції.

В Керівництві представлені рекомендації з питань взаємного врахування принципів ядерної безпеки та захищеності в наступних питаннях:

- В процесі вибору майданчику та проектування ядерних об’єктів;

48

- При розгляді питань взаємної інтеграції комп’ютерної та фізичної безпеки ядерних об’єктів;

- В разі аварійного реагування у випадку диверсії або протиправних дії зловмисників з метою заволодінням ядерними чи радіоактивними матеріалами.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ НА УСТАНОВКАХ ДП «НАЕК

«ЕНЕРГОАТОМ»

О.В. Арсеніна ДП «НАЕК «Енергоатом»

ДП «НАЕК «Енергоатом» заплановано зміни щодо схеми поводження з

ядерним паливом на українських атомних електростанціях з реакторами типу ВВЕР з урахуванням можливих напрямків розвитку ядерно-паливного циклу, визначення заключної стадії ядерно-паливного циклу, обрання технології безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом після завершення його зберігання у басейнах витримки, обрання технології безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом після завершення періоду його тривалого зберігання.

Метою презентації є ознайомлення учасників конференції з стратегічними напрямками поводження з ядерним паливом атомних електростанцій України з реакторами типу ВВЕР на період до 2030 року та з поточними і запланованими діями із забезпечення гарантій МАГАТЕ на атомних електростанцій України відповідно до міжнародних угод та нормативних актів України, подальшому розвитку систем ведення обліку та контролю ЯМ.

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

О.В. Мороз

Північно-західна ДІЯРБ Держатомрегуювання

В доповіді буде викладено основні напрямки та завдання за дотриманням та забезпеченням державного нагляду за джерелами іонізуючого випромінювання на сьогоднішній день в Україні.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. №824 затверджений Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки далі (Порядок).

49

Цей Порядок визначає умови та встановлює основні форми і процедури державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Термін - державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (далі – державний нагляд), визначено як: діяльність Держатомрегулювання та її територіальних органів щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки (крім медичних вимог безпеки), умов, визначених у документах дозвільного характеру, вимог до фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання та застосування примусових заходів з метою запобігання, виявлення та усунення порушень у сфері використання ядерної енергії.

Основні принципи державного нагляду згідно Порядку визначені як: пріоритетність забезпечення ядерної та радіаційної безпеки; відкритість, прозорість, плановість і системність здійснення заходів

державного нагляду; об’єктивність та неупередженість вимог державних інспекторів; відповідність примусових заходів та розміру фінансових санкцій

характеру вчинених порушень та рівню їх впливу на стан ядерної та радіаційної безпеки;

планування та здійснення заходів державного нагляду з урахуванням рівня потенційної небезпеки об’єктів державного нагляду (ризик-інформований підхід), ступеня ризику від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії відповідно до пунктів 15 та 16 цього Порядку;

спрямованість примусових заходів на попередження скоєння правопорушень;

неприпустимість втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об’єднань у здійснення заходів державного нагляду, крім передбачених законом випадків.

Протягом доповіді також будуть розглянуті питання: державної системи реєстру джерел іонізуючого випромінювання у

Державному регістрі джерел іонізуючого випромінювання; особливості здійснення державного нагляду згідно визначених

критеріїв за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії;

особливості здійснення державного нагляду за джерелами іонізуючого випромінювання, які перебувають у незаконному обігу.

50

ОБЛІК ТА КОНТОЛЬ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ НА УСТАНОВКАХ ТА В МПУ

Ю.В. Скрипка

ВП «Запорізька АЕС» Доповідь стисло надає слухачеві загальну інформацію щодо

функціонування системи обліку та контролю ЯМ на установках та в місцях поза установками Запорізької АЕС, а саме:

опис існуючих зон балансу матеріалу (ключових точок вимірювання кількості, облікових одиниць);

опис потоку ЯМ між зонами балансу матеріалу (ключових точок вимірювання потоку);

опис місць поза установками (місць розміщення, облікових одиниць); базові та ключові аспекти обліку та контролю ЯМ, включаючи

невизначені та проблемні моменти (окремо для установок та МПУ). Окрема увага надається: аналізу окремих вимог нормативних документів, діючих у сфері обліку

та контролю ЯМ; застосуванню інтегрованих гарантій МАГАТЕ (інспекційній

діяльності).

NORDISK SIKKERHET’S TECHNICAL ASSISTANCE PROJECTS IN RUSSIA AND UKRAINE

D. Plyshevskaya, P. Tishakov

Nordisk Sikkerhet AS

Since 2002 the “Group of Eight” (G8), Norway, and a twelve of other donor countries has participated in the Global Partnership Program against the Spread of Weapons and Materials of Mass Destruction. Over this time $20 billion worth of nonproliferation projects were implemented mainly in Russia.

Norway has contributed to several important nuclear safety and security projects in Northwest Russia: remediation of former military base at Andreeva Bay, decommissioning of the nuclear waste storage ship “Lepse”, a range of safety and security improvements at FSUE “Atomflot”, Kola and Leningrad NPPs, dismantlement of five nuclear powered submarines, development of new regulations in cooperation with state supervision authorities, numerous monitoring expeditions to nuclear submarines (K-159, K-27, K-278) sank in the Arctic Ocean. These are the best examples of the technical assistance projects supported by the Norwegian government.

During the G8 summit in Deauville, France, in 2011 it was decided to renew the Global Partnership Program and expend the partnership to additional states beyond Russia. This gave an impulse to addressing new nuclear and radiological challenges in the FSU countries with a special focus on Ukraine. The Norwegian Government is taking steps in the same direction towards supporting a number of

51

projects in this country. During the Nuclear Security Summit in The Hague in March 2014, Norway offered a long-term cooperation to Ukraine on nuclear security matters in relation to nuclear power plants, radioactive sources, and prevention of trafficking of nuclear and radiological materials. These commitments to Ukraine were reiterated by the Norwegian government during the Nuclear Security Summit in Washington DC in April 2016.

Nordisk Sikkerhet AS, a consultancy and project management organization in Norway, currently implements two international technical assistance projects in Russia and Ukraine supported by the Norwegian government. The project in Russia aims to improve the elements of a physical protection system at FSUE «Atomflot» in anticipation of active work to implement the commitments of the Russian Federation for the removal of spent nuclear fuel from Andreeva Bay.

The aim of the Ukrainian project is to strengthen the State Border Guard Service (SBGS) of Ukraine, particularly, its Mukachevskiy border detachment located on the Ukrainian-Hungarian border, with technical means and training for radiological and nuclear materials control.

In addition to SBGS, Nordisk Sikkerhet is cooperating with a number of organizations in Ukraine, e.g. with the State Agency on Exclusion Zone Management, Rivne and Chernobyl NPPs, as well as with partner organizations from the donor countries, for the purpose of developing additional technical assistance projects, which can be supported and jointly implemented in the future.

ВИКОНАННЯ ГАРАНТІЙ МАГАТЕ НА РІВНЕНСЬКІЙ АЕС

І.В. Омельянов ВП «Рівненська АЕС»

1. Проведення оцінки стану системи обліку та контролю ядерних

матеріалів. В доповіді буде представлена інформація про проведення оцінки стану

системи обліку та контролю ЯМ на Рівненській АЕС в 2015 році поетапно, підготовка, проведення, результати.

2. Вимоги і рекомендації МАГАТЕ щодо забезпечення гарантій МАГАТЕ, обумовлених створенням ЦСВЯП, з урахуванням технології Холтек Інтернешнл

2.1 Загальні положення; 2.2 Розміщення обладнання МАГАТЕ; 2.3 Дистанційний контроль МАГАТЕ.

3. Функціонування інтегрованих Гарантій. 4. ДСОК та фізичний захист.

52

ОСОБЕННОСТИ ВЕДЕНИЯ УЧЁТА И КОНТРОЛЯ ЯМ НА ЮУАЭС ПРИ РЕМОНТЕ ТВС

В.Н. Дмитраш

ОП «Южно-Украинская АЭС»

1 ВВЕДЕНИЕ. 1.1 Этапы внедрения Проекта Квалификации Ядерного Топлива для

Украины (ПКЯТУ). 1.2 Причины запрета на загрузку «свежих» ТВС-W в 2012 году. 1.3 Перегрузочная партия усовершенствованной конструкции ТВС-WR

на ЮУАЭС-3.Конструктивные особенности ТВС-WR. 1.4 Используемые на ЮУАЭС типы топлива. 2 КОНТРОЛЬ ГЕРМЕТИЧНОСТИ ОБОЛОЧЕК ТВЭЛ НА ЮУАЭС. 2.1 Виды контроля герметичности оболочек твэл на ЮУАЭС. 2.2 Критерии отбраковки ТВС. 3 СТЕНД ИНСПЕКЦИИ И РЕМОНТА ТВС 3.1 Перечень работ, проводимых с помощью стенда инспекции и

ремонта. 3.2 Корзина СИРТ с негерметичными твэл - как отдельная учётная

единица при учёте и контроле ЯМ. 3.3 Порядок разборки ТВС-W/WR и извлечение твэл. 3.4 Виды контроля по определению негерметичного твэл в ТВС-

W/WR. 4. БАЗА ДАННЫХ ПО УК ЯМ 4.1 Проблемы с использованием программы «STAR» в случаях

извлечения твэл из топливной сборки. Функция – REBATCHING. 4.2 Пути решения задач по учёту и контролю ЯМ и подготовки отчётов

при извлечении твэл из топливной сборки. 4.3 Пример подготовки электронного отчёта по инвентарным

изменениям в случае ремонта ТВС-W/WR.

УЧЕТ И КОНТРОЛЬ ЯДЕРНЫХ МАТЕРИАЛОВ НА УСТАНОВКАХ

И ВНЕ УСТАНОВОК

Ю.С. Солоненко ОП «Хмельницкая АЭС»

Хмельницкая АЭС является структурным подразделением ГП «НАЭК

«Энергоатом». Проект Хмельницкой АЭС предусматривал сооружение 4-х серийных энергоблоков с реакторами ВВЭР общей мощностью 4 тыс. МВт,

53

тип реакторов ВВЭР-1000. На сегодняшний день в эксплуатации находятся энергоблоки №1 и 2. Есть планы по достройке энергоблоков №3, 4.

Первые шаги в части учета ядерных материалов были сделаны Международным агентством по атомной энергии (МАГАТЭ), являющимся международной организацией, которая совместно с государствами, принявшими соглашение о мирном использовании ядерного материала, разработала и объединила в единые документы (INFCIRC/550, INFCIRC/540 и др.) основные положения и рекомендации по нераспространению ядерного оружия и исключения возможности переключения ЯМ на изготовление ядерного оружия, т.е. использования его не в мирных целях.

Основными нормативными документами в сфере использования ЯМ являются:

Закон Украины «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» является основополагающим в ядерном законодательстве Украины» №40/95-ВР от 21.03.1995;

Закон Украины «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» №1370-XIV от 19.06.2003;

«Договор о нераспространении ядерного оружия (ДНЯО)»; «Правила ведения учета и контроля ядерных материалов»; «Техническая эксплуатация электрических станций и сетей.

Правила» ГКД 34.20.507-2003. Документ устанавливает необходимость 100% учета ядерного топлива и его движения (перемещения) в пределах АЭС (раздел 10).

В рамках требований Закона и других нормативно технических документов нашим государством была создана система учета и контроля за всем ЯМ, подлежащим гарантиям (требования п.7 INFCIRC/153).

Ведение системы учета и контроля ЯМ в зоне баланса обеспечивается: – созданием и поддержанием функционирования системы учета

и контроля ЯМ; – назначением ответственного лица, которое будет вести учет и

контроль ЯМ на установке; – выполнением требований законодательства при выполнении

процедур учета; – обеспечением работоспособности системы измерения ЯМ и

выполнения программы измерений ЯМ; – обеспечением инспекционной деятельности инспекторов

МАГАТЭ; – осуществлением оценки уязвимости системы учета и контроля

ЯМ; – организацией взаимодействия системы учета и контроля ЯМ с

системой физической физзащиты; – обеспечением работоспособности наблюдения и контролем

средств сохранения; – анализом нарушений и принятием мер.

Согласно документов «Информация о конструкции» ГИЯРУ в ОП ХАЭС имеются 4 зоны баланса ядерного материала:

ЯМ III категории (ядерное топливо) – ЗБМ RKH0, RKH1, RKH2; ЯМ IV категории (малые количества) – ЗБМ RKQ

54

В каждой зоне баланса ОП ХАЭС установлены ключевые точки измерения, а также определены потоки движения ядерного материала.

Физическая инвентаризация проводится с целью определения фактически наличного количества ЯМ, находящегося на установке, и его соответствия учетной документации.

Документом «Гарантии МАГАТЭ. Осуществление на установке. Временная типовая инструкция оператора» разделом 9 п.9.1.2 установлена необходимость проведения физической инвентаризации на установке не реже один раз в год, при этом период между предыдущей и последующей инвентаризациями не должен превышать 14 месяцев.

При проведении ФИ или сразу после нее инспекторы МАГАТЭ, при участии государственного инспектора, осуществляют проверку предоставленных ОП ХАЭС в ГИЯРУ данных путем проведения подсчетов и независимых измерений.

Учет количества ЯМ, используемых в ОП ХАЭС ведется персоналом лаборатории топлива отдела ядерной безопасности с помощью компьютерной программы «KHM-Star», предоставленной АЭС шведским инспекторатом через ГИЯРУ Украине.

Основной целью программы является ведение базы данных по ЯМ, формирование отчетов, контроль и корректировка вводимой информации, защита доступа к информации.

Исходя из того, что информация по количеству и местоположению ЯМ, согласно раздела 2 (п.2.1.1, п.2.1.2, 2.1.7) «Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію ДП НАЭК “Энергоатом”« №ПР-Д.0.09.393-08 является конфиденциальной, в качестве мер защиты от утечки информации применяются меры защиты.

Для ведения системы учета и контроля ЯМ для IV категории используются эксплуатационные и отчетные документы, содержащие информацию о количестве, категории, форме и составе ЯМ, их местонахождении и данные об изменении их инвентарного количества. Ведение учета осуществляется путем обязательной и своевременной регистрации каждого получения, отправления или перемещения, а также любого другого изменения инвентарного количества ЯМ.

Передача в МАГАТЭ информации и отчетов, связанных с выполнением Соглашения (INFCIRC/550), осуществляется через Госатомрегулирования.

В случае выявления нарушений персоналом ядерной установки требований системы учета и контроля ЯМ выполняются мероприятия, предусмотренные правилами и инструкциями по учету и контролю, включающие проведение расследования и направление в Госатомрегулирования специального отчета, разрабатываются мероприятия по предотвращению подобных нарушений.

Решение задач по порядку и контролю доступа к местам размещения ЯМ отражено в инструкциях Хмельницкой АЭС, разработанных с учетом действующих нормативно-технических документов верхнего уровня:

-«Інструкція по забезпеченню фізичного захисту ядерного матеріалу» №0.ОФ.5012.ИЭ-15

-«Витяг з інструкції з організації пропускного, внутрішньооб’єктового режимів і роботи бюро перепусток у ВП «Хмельницька АЕС» №0.ФЗ.6958.ИН-13.

55

ПРИМЕНЕНИЕ ГАРАНТИЙ, УЧЕТ И КОНТРОЛЬ ПРИ ПЕРЕХОДЕ ЯДЕРНОГО РЕАКТОРА ВВР-М ИНСТИТУТА ЯДЕРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ НАН УКРАИНЫ

НА НИЗКООБОГАЩЕННОЕ ТОПЛИВО

Т. Г. Луданова ИЯД НАН Украины

Исследовательский ядерный реактор ВВР-М Института ядерных

исследований НАН Украины используется как источник тепловых нейтронов для исследований в различных областях науки, разработок и апробаций радиационных технологий, производства радиоизотопов и других работ.

Реактор бассейнового типа с бериллиевым отражателем. Его номинальная мощность 10 МВт, максимальная плотность потока нейтронов в активной зоне 1.2х1014 н/см2 с. На реакторе использовалось топливо с 36% обогащением по 235U (ТВС типа ВВР-М2),.

Учитывая тенденции мирового сообщества к использованию на исследовательских ядерных реакторах низкообогащенного топлива, в Институте ядерных исследований было принято решение о проведении анализа безопасности работы реактора с данным видом топлива.

Для проведения такой работы, благодаря содействию Министерства энергетики США, был заключен контракт с Аргонской национальной лабораторией.

По данному контракту с американской стороной специалистами исследовательского ядерного реактора был проведен анализ безопасности реактора при использовании ТВС типа ВВР-М2 (19,75%): расчет нейтронно-физических и теплогидравлических характеристик активной зоны реактора ВВР-М, анализ аварийных ситуаций. Они оценили радиационную обстановку и расчет доз для населения, безопасность хранения ТВС типа ВВР-М2 (19,75%) в хранилищах «свежего» и отработанного топлива.

На основании рассмотренных документов, а также результатов проведенных экспериментов по переходу реактора на низкообогащенное топливо пришли к выводу, что лучше использовать трубчатые ТВС типа ВВР-М2 обогащенным до 19,75% по U235 российского производства.

Как известно, на Новосибирском заводе химконцентратов была изготовлена исследовательская партия ТВС типа ВВР-М2 с обогащением до 20%, идентичные объему урана ТВС ВВР-М2 (36%), которые ранее использовались на реакторе Института ядерных исследований НАНУ.

Институтом ядерных исследований НАНУ была получена партия ТВС типа ВВР-М2 (19,75%).

Дальнейшее выполнение перечисленных работ позволит надежно и безопасно эксплуатировать исследовательский реактор и поддерживать развитие инфраструктуры ядерной науки и энергетики, а также решать проблемные вопросы этой отрасли.

Система учёта и контроля ядерных материалов в ИЯИ НАНУ разработана в соответствии с требованиями Положения о государственной системе учёта и контроля ядерных материалов.

Учёт и контроль ядерных материалов на установке осуществляет служба учёта и контроля ядерных материалов и радиоактивных веществ.

56

Все поступающие в институт ядерные материалы учитываются в приходно-расходных журналах установленной формы. Выдача свежих ТВС и других ядерных материалов для использования на реакторе производится по требованиям установленной формы и регистрируется в журналах.

В службе учёта и контроля ядерных материалов ведётся «Главный журнал», который используется для подсчёта и фиксирования зарегистрированного инвентарного количества ядерного материала в целом по зоне баланса материала. Исходными данными для «Главного журнала» являются суммарные данные всех предыдущих документов.

Зарегистрированное инвентарное количество ядерного материала в данном журнале проверяется в ходе проведения инвентаризации, а также при инспекциях МАГАТЭ.

СОЗДАНИЕ РАБОЧИХ ЭТАЛОНОВ ДЛЯ НЕРАЗРУШАЮЩЕГО АНАЛИЗА УРАНСОДЕРЖАЩИХ МАТЕРИАЛОВ РАЗЛИЧНОГО

СОСТАВА И ОБОГАЩЕНИЯ

Д.В. Кутний, В.А. Михайлов ННЦ «ХФТИ» НАН Украины

Режим обеспечения гарантий нераспространения ядерных материалов

в значительной мере обеспечивается с помощью измерений и анализа их ионизирующих излучений. С точки зрения физической ядерной безопасности приборы и методы измерений ядерных материалов обеспечивают возможность своевременного их обнаружения и контроля, а также являются основным инструментом ядерной криминалистической экспертизы.

Большинство аналитических методов анализа базируются на использовании калибровочных эталонов. С помощью качественной калибровки можно установить абсолютную или относительную зависимость между откликом детектора и, например, обогащением урансодержащего материала по изотопу 235U. В данном случае при построении калибровочной кривой учитываются такие факторы, как эффективность детектора, наличие коллиматора и других поглощающих материалов, которые могут влиять на отклик детектора. Таким образом, эталонные образцы являются критической частью для любых аналитических методов, независимо от их количества и разнообразия.

Концепция рабочих эталонов ННЦ «ХФТИ» базировалась на идее создания образцов урансодержащих материалов различного состава и обогащения, представляющих собой аналоги свежего ядерного топлива для различных атомных энергетических установок на территории бывшего СССР.

Работы выполнялись в соответствии с ТЗ «Разработка и создание рабочих эталонных радионуклидных источников специального назначения для неразрушающего анализа урансодержащих материалов», которое получило положительную оценку государственной экспертизы по ядерной и радиационной безопасности в ГП «ГНТЦ ЯРБ».

57

В результате было изготовлено три комплекта рабочих эталонов, каждый из которых состоит из 12 образцов. Интервал обогащений по изотопу 235U составляет 0,4…19,7 %. Рабочие эталоны характеризуются различными химическими составами (оксиды урана, уран металлический и его сплавы) и физическими формами.

Разработана программа и методика метрологической аттестации рабочих эталонов, выполнена их аттестация и получены свидетельства об аттестации.

РАТИФІКАЦІЯ ПОПРАВКИ ДО КОНВЕНЦІЇ ПРО ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК В

УКРАЇНІ: ДОСВІД ТА МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Н.М. Клос Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Розуміючи свою відповідальність за збереженість ядерних матеріалів та

використання ядерної енергії в мирних цілях Україна, після прийняття рішення про ядерне роззброєння з 1993 року приєдналася до Конвенції про фізичний захист ядерних матеріалів.

У 2000 році Верховною радою України затверджено Закон України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання». Як ми можемо бачити, українськими фахівцями розглядалися загрози не тільки ядерному матеріалу, але і ядерним установкам, радіоактивним відходам, іншим джерелам іонізуючого випромінювання, які можуть бути використані із злочинною метою.

3 вересня 2008 року Україна ратифікувала Поправку до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, чим ще раз підтвердила свою прихильність принципам попередження та припинення диверсій, крадіжки або будь-якого іншого незаконного вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

Імплементація Поправки до Конвенції відбулася у 2009 році шляхом внесення змін до основних законів України: Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку та Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання де і було відображено основоположні принципи забезпечення фізичного захисту.

Взяті зобов’язання потребували від України формування виваженого підходу до упровадження та підтримання режиму фізичного захисту, з чим успішно справляється і до сьогодні.

Протягом останніх років розроблено ряд організаційно-правових та інженерно-технічних заходів з вдосконалення заходів з фізичного захисту:

• Затверджено Проектну загрозу для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого

58

випромінювання. Проведено оцінку вразливості ядерних установок та ефективності систем фізичного захисту;

• Затверджено Порядок функціонування державної системи фізичного захисту;

• Затверджено Загальні вимоги до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів;

• Затверджено Порядок формування та розвитку культури захищеності ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, та Інструкції з проведення оцінки стану культури захищеності ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання;

• Затверджено Вимоги до комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та багато інших нормативно-правових актів.

Загалом на сьогодні існує близько 50-ти законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють діяльність з фізичного захисту в України. Таке розгалужене законодавство потребує постійного вдосконалення та доопрацювання із врахуванням загроз, що і планується здійснити у найближчій перспективі, із врахування рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії

Уроки, які почерпнуто українськими фахівцями у процесі імплементації Поправки до Конвенції стосуються таких питань: зміни відбуваються повільно, відповідно потрібно більше часу для формування нових поглядів та реалізації рішень на їх основі; жорсткіші вимоги до забезпечення фізичного захисту допомагають налагодити взаємодію з компетентними органами та вищим керівництвом; важливо формувати склад кваліфікованих фахівців, передавати отриманий досвід;

Також немаловажним залишається факт повсюдного використання терміну «фізична ядерна безпека», який на сьогодні майже повністю підмінив собою термін «фізичний захист» та змістивши його на рівень ліцензіата, але не може його повністю замінити, так як поєднує в собі: як фізичний захист, так і облік та контроль ядерних матеріалів, експортний контроль, ядерну криміналістику, комп’ютерну та інформаційну безпеку. В контексті сказаного автоматична заміна «nuclear security» на «фізичний захист» є некоректною, хоча й найближчою до повноти змістовного наповнення.

Так, Міжнародним агентством з атомної енергії розроблено публікацію №20 «Objective and Essential Elements of a State’s Nuclear Security Regime», хоча будь-якого міжнародного нормативно-правового акту, який би визначав зобов’язання держави щодо дотримання такого режиму не існує.

Вводити поняття «фізична ядерна безпека» в українське законодавство – це питання детального обговорення, яке ще має бути вирішене українськими фахівцями.

Однозначно можна заявити, що Україна володіє достатнім досвідом та фахівцями у сфері формування та розвитку фізичного захисту.

59

NEW REQUIREMENTS FOR PHYSICAL PROTECTION OF HIGH ACTIVITY RADIOACTIVE SOURCES IN SWEDEN

Jan Söderman

Swedish Radiation Safety Authority In Sweden, we have identified the need to systematically regulate the

physical protection of HASS. As we currently do not have any regulations concerning the physical

protection of HASS, and it takes a long time to achieve such we decided to regulate the design of the physical protection systems with the license conditions.

The material that we started with was the Cs-137, 2 TBq or more, which is usually found in hospitals and universities.

Because we are a small organization, we looked around for a solution used in the rest of society/industry because we thereby could point to accepted standards and that the licensees would be able to use the information from the Swedish Theft Prevention Association. The licensees could then use the same security experts such as banks, jewellers, etc.

The conditions formulated by the Swedish Theft Prevention Association is based on EU standards, which is slightly modified

ДОСВІД РІВНЕНСЬКОЇ АЕС В ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ БІОМЕТРИЧНИХ МЕТОДІВ

ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТУ

В.В. Свентий

ВП «Рівненська АЕС»

В сьогоднішньому світі постійно росте зацікавленість до використання біометричних параметрів (індивідуальних фізичних ознак, таких, як відбитки пальців, геометрія обличчя, голос, райдужна оболонка ока, геометрія руки, малюнок вен руки та ін.) для ідентифікації людини, вони все частіше застосовуються в сучасних системах безпеки.

За останні роки біометрія як дисципліна набула зрілості, її методи стали досконалішими, суспільство поступово починає розуміти її користь. З розширенням сфери застосування біометричні технології трансформувались з простої альтернативи паролям в повноцінний компонент систем безпеки, інтеграція якого потребує продуманого підходу.

Необхідність впровадження біометричної ідентифікації особи на пунктах контролю доступу системи фізичного захисту зумовлена не лише діючим законодавством (на підставі «Вимог до комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», затверджених наказом ДІЯРУ від 05.12.2011 р. №176), а й через наявність ряду загроз, які виникли в умовах гібридної війни.

60

У доповіді коротко дано визначення біометричній автентифікації, наведено результати аналізу сучасних біометричних систем та вказано на особливості, які варто враховувати під час інтеграції такої системи в систему фізичного захисту ядерного об’єкту.

В роботі представлено практичний досвід Рівненської АЕС в питанні впровадження одного із біометричних методів ідентифікації особи. Особливу увагу приділено питанню забезпечення необхідного рівня інформаційної безпеки під час інтеграції та експлуатації біометричної підсистеми в автоматизованому інформаційно-управляючому комплексі технічних засобів системи фізичного захисту об’єкту.

РЕЗУЛЬТАТЫ ПРОВЕДЕННЫХ ПРОЕКТОВ ПО МОДЕРНИЗАЦИИ И СОЗДАНИЕ НОВОГО КИТС СФЗ В ННЦ ХФТИ

А.Н. Савченко

ННЦ «ХФТИ» НАН Украины

Целью разработки проекта «техническое переоснащение комплекса инженерно-технических средств системы физической защиты ННЦ ХФТИ» и дальнейшей его реализации — является улучшение эффективности работы технических и программных средств физической защиты, а также внесение изменений в проект, который прошел в ННЦ ХФТИ при поддержке Швеции в 2000 году.

За время эксплуатации инженерно-технических средств системы физической защиты отдельные оборудование и элементы вышли из строя вследствие длительной эксплуатации. Замена вышедшего из строя оборудования, оказалась невозможной из-за отсутствия запасных частей и перехода фирм-производителей на выпуск более совершенных видов оборудования и снятия с производства устаревших образцов.

В связи с этим был разработан проект, который включал следующие этапы работ:

– замена устаревших и вышедших из строя инженерно-технических и программных средств физической защиты на более современные;

– усиление контроля доступа на территорию путем замены людского и транспортного КПП.(с усилением противотаранных функций в условиях новых угроз);

– переоснащение серверного оборудования (подсистем телевизионного наблюдения, охранной сигнализации и контроля доступа) и их программного обеспечения;

– переоснащение подсистемы изготовления пропусков; – модернизация технических элементов телевизионного наблюдения,

датчиков выявления периметра; – замена устаревших линий связи охранной сигнализации и контроля

доступа; – модернизация элементов освещения. ГИЯРУ согласовало проект с двумя требованиями:

61

– обеспечить проверку серверного оборудование на наличие закладных устройств в них;

– обеспечить при проведении работ компенсационные мероприятия для обеспечения безопасности.

В докладе будут рассмотрены трудности, с которыми столкнулось ННЦ ХФТИ в ходе реализации проекта. Одними из таких проблемных вопросов является кризис казначейских платежей в период проведения закупок, а также трудности с закупкой сертифицированных противотаранных барьеров.

Результаты проведенных работ дают право говорить о значительном улучшении работоспособности комплекса инженерно-технических средств системы физической защиты в условиях ограниченного финансирования. Остается ряд задач требующих улучшения качества роботы КИТС физической защиты.

Также в докладе будут отражены отдельные вопросы реализации требований физической защиты при строительстве ЯПУ ИН на территории ННЦ ХФТИ.

РОЛЬ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК

С.Д. Вергелес


Сучасний період для України характерний тим, що соціально-економічні та політичні перетворення в країні відбуваються в складних умовах. Поряд з позитивними моментами, мають місце факти, які створюють загрозу для держави, в тому числі в галузі атомної енергетики.

Забезпечення безпеки експлуатації АЕС - складна, багатопланова проблема, для якої одним з найважливіших аспектів є створення системи фізичного захисту, спрямованої на запобігання несанкціонованим діям, які можуть спричинити радіаційну аварію і інші небажані наслідки.

Однією із умов забезпечення ядерної безпеки та створення надійного фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерної установки є ефективна протидія будь - яким посяганням, яка ґрунтується на взаємодії заходів державного рівня з заходами експлуатуючої організації.

Вирішення даної проблеми має враховувати позицію світової спільноти в області забезпечення збереження ядерних матеріалів. В даний час забезпечення безпечної експлуатації АЕС, з позиції їх фізичного захисту, ґрунтується на певному досвіді, напрацьованому в галузі захисту особливо важливих і режимних об’єктів. Зокрема, за окремими напрямами фізичного захисту розроблена нормативно методична та розпорядча бази, створені і, експлуатуються різноманітні інженерно – технічні засоби, здійснюється взаємодія з силовими структурами.

До одного із основних суб’єктів державної системи фізичного захисту належить підрозділ Національної гвардії України, який згідно із законодавством виконує завдання з охорони ядерних установок, ядерних

62

матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Отже метою даної доповіді безпосередньо є: обговорення діючої нормативно – правової бази та понятійного

апарату з питань фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, що діє в Україні;

надання слухачам знань щодо завдань та функцій, які покладаються на підрозділ з охорони в системі фізичного захисту;

висвітлення ролі та місця військових частин та підрозділів Національної гвардії України в системі фізичного захисту ядерних установок;

розвиток у слухачів високого рівня культури захищеності тощо.

РОЛЬ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНОЇ УСТАНОВКИ

І.В. Вальдман


Охорона, як вид діяльності у сфері використання ядерної енергії, є одним із основних елементів системи фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів.

Національна гвардія України, як суб’єкт державної системи в межах наданих їй повноважень бере участь у: – Реалізації державної політики щодо фізичного захисту об’єктів системи; – Проведенні оцінки загрози вчинення протиправних дій щодо об’єктів

системи; – Визначенні та супроводженні проектної загрози; – Розробленні та виконанні державних програм щодо забезпечення

фізичного захисту об’єктів системи; – Створенні та забезпеченні функціонування єдиної системи захищеного

зв’язку; – Створенні та забезпеченні функціонування державної системи

підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;

– Проведенні випробувань інженерно – технічних засобів системи фізичного захисту об’єктів системи, що ними охороняються;

– Ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах системи, що ними охороняються;

– Організовує діяльність з проведення спеціальної перевірки щодо надання допуску до виконання особливих робіт особовому складу підрозділів НГУ з охорони об’єктів системи;

– Бере об’єкти системи під охорону відповідно до законодавства; – Здійснює пропускний режим на об’єктах, що нею охороняються; – Забезпечує участь підрозділів з охорони, військових частин у виконанні

об’єктових і регіональних планів взаємодії; – Здійснює охорону та оборону визначених законодавством об’єктів

системи від загроз, рівень яких не перевищує рівень проектної загрози;

63

– Забезпечує готовність сил і засобів до виконання завдань з охорони і оборони об’єктів, що нею охороняються;

– Вивчає міжнародний досвід з фізичного захисту та здійснюють заходи з впровадження кращої практики під час виконання завдань з охорони об’єктів. Охороні підлягають:

– Периметри зон обмеження доступу. – Контрольно-пропускні пункти на периметрах зон. – Життєво важливі місця. – Режимні приміщення.

Основними напрямками охоронної діяльності підрозділів охорони є: – Постійна їх готовність до виконання покладених завдань; – Рішучість й активність при виконанні службових завдань; – Постійне знання обстановки на майданчиках, що охороняються; – Безперервність забезпечення охорони ЯУ; – Підтримка безперервної взаємодії, узгодження зусиль з органами

Національної поліції, СБУ, адміністрацією та режимними органами підприємств, іншими органами виконавчої влади;

– Матеріальне та технічне забезпечення підрозділів охорони при виконанні покладених завдань. Варта з охорони ядерної установки зобов’язана:

– Забезпечити надійну охорону ЯУ; – Зберігати в таємниці відомості щодо ФЗ ЯУ та ЯМ; – Затримувати порушників, які намагаються проникнути до ЯУ та ЯМ; – Відбивати збройні напади правопорушників; – Виконувати правила інструкції з пропускного режиму; – Брати участь у ліквідації наслідків аварій, вибухів, пожеж, що сталися на

майданчику, що охороняється; – Суворо дотримуватися вимог чинного законодавства України під час

виконання завдання з охорони ЯУ та ЯМ.

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ВХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ОБЛАСНОМУ

ОНКОЛОГІЧНОМУ ДИСПАНСЕРІ

С.Є. Юрчишена Хмельницький обласний онкологічний диспансер

1. Інформація про заклади охорони здоров’я в Україні, де

використовуються ДІВ. 2. Хмельницький обласний онкологічний диспансер (ХООД). Відділення,

в яких використовуються ДІВ; типи ДІВ; установки, що містять ДІВ. 3. Елементи фізичного захисту, що практично використовуються в

ХООД. 4. Проблеми фізичного захисту ДІВ: – застаріле обладнання, що містить ДІВ в державних лікувальних

закладах України.

64

– нестача спеціалістів, та відсутність системи навчання медичних фізиків, та інших інженерно-технічних кадрів для роботи з ДІВ в лікувальних закладах України.

– недостатнє фінансування технічного обслуговування апаратури з ДІВ, та низька тарифікація зарплат інженерно-технічного персоналу в державних закладах охорони здоров’я України, що не сприяє залученню необхідних фахівців.

ПОИСК ЯДЕРНЫХ МАТЕРИАЛОВ НА ТЕРРИТОРИИ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС И ЗОНЫ ОТЧУЖДЕНИЯ

В.В. Соловьев1, А.М. Максименко2,

1ГСП «Чернобыльская АЭС», 2ГНИУ «Чернобыльский центр»

В ходе ликвидации последствий аварии 1986г. на Чернобыльской АЭС образовавшиеся вследствие аварии радиоактивные отходы (РАО) захоранивались как на площадке станции, так и за её пределами. РАО за пределами площадки ЧАЭС захоранивали в специально организованных для этих целей местах (к примеру, ПЗРО «Буряковка») так и в неорганизованных местах, так называемые бурты и траншеи.

Точная информация о физическом и химическом составе РАО в буртах и траншеях отсутствует и на сегодняшний день. Поэтому, с целью подтверждения отсутствия наличия ядерного материала (ЯМ) в РАО, находящихся в буртах и траншеях, были выполнены следующие работы:

− площадная гамма-съемка объектов; − магнитометрические и георадарные обследования мест

захоронения РАО с возможным наличием ЯМ (бурт «300 м от объекта «Укрытие» и ПЗРО «Третья очередь ЧАЭС»);

− бурение скважин, на основании результатов магнитометрического и георадарного обследования;

− отбор проб и лабораторный анализ образцов (гамма-спектрометрия, радиохимический анализ и масс-спектрометрические измерения);

− измерения характеристик поля нейтронного и гамма-излучения в пробуренных скважинах.

Для измерения характеристик поля нейтронного и гамма-излучения в пробуренных скважинах применялось устройство детектирования нейтронов и гамма-излучения CRAD, разработанное и изготовленное в Лос-Аламосской национальной лаборатории. Метрологические характеристики CRAD были исследованы в Национальном научном центре «Институт метрологии». CRAD состоит из двух 3He трубок с предварительными усилителями для регистрации нейтронов и одной ионизационной камеры для детектирования гамма-излучения. Конструкция CRAD позволяет измерять плотность потока нейтронов и их направленность. Информация о направленности потока нейтронов позволяет судить о месте расположении источника нейтронов - ЯМ.

65

Комплекс современных лабораторных аналитических методов использованных в работе позволил получить результаты о содержании в отобранных образцах 234U, 235U, 236U, 238U, 238Pu, 239Pu, 240Pu, 241Pu, 242Pu, 241Am.

По результатам выполненных измерений были сделаны выводы об отсутствии ЯМ в бурте «300м от объекта «Укрытие», работы по определению наличия ЯМ на ПЗРО «Третья очередь ЧАЭС» продолжаются.

Данные работы Чернобыльская АЭС проводила совместно с ГНИУ «Чернобыльский центр» и ГСП «ЦПОРО».

СИСТЕМА ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ДСП «КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМБІНАТ

О.Ю. Овчаренко

ДСП «Київський ДМСК» ДК «УкрДО «Радон» Київський ДМСК – спеціалізоване підприємство з поводження з

радіоактивними відходами (РАВ). Здійснює діяльність згідно дозвільних документів, виданих органами державного регулювання радіаційної безпеки України.

Діяльність Київського ДМСК входить: • збір, переробка та зберігання РАВ в тому числі і ядерного матеріалу,

що міститься в ньому; • транспортування РАВ та радіоактивних речовин (РР); • роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ); • дезактивація спецодягу та засобів індивідуального захисту; • участь в ліквідації радіаційних аварій. Одним з найважливіших інструментів забезпечення міжнародного

режиму нерозповсюдження ядерної зброї, а також зменшення загрози ядерного тероризму є фізичний захист не тільки ядерних матеріалів і ядерних установок, а так же джерел ІІ, в тому числі РАВ.

Правовий статус забезпечення функціонування державної системи фізичного захисту визначається Законом України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» (ЗУ «Про фізичний захист») та здійснюється згідно з постановою КМУ від 21.12.2011 № 1337 «Про затвердження Порядку функціонування державної системи фізичного захисту» (Порядок), іншими нормативно-правовими актами.

Фізичний захист РАВ разом з їх обліком і контролем, попередження та недопущення незаконного обігу радіоактивних матеріалів повинні забезпечувати фізичну безпеку ДІВ, захист від несанкціонованих або злочинних дій.

Система фізичного захисту підприємства – це сукупність правових, організаційних та інженерно-технічних заходів призначених для створення умов, які б унеможливлювали несанкціоноване вилучення і викрадення радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання, а також забезпечували б умови для нерозповсюдження ядерної зброї і ядерного тероризму.

66

Ефективність системи фізичного захисту РАВ в значній мірі визначається складом і якістю інженерно-технічних засобів фізичного захисту.

Для забезпечення ФЗ РАВ в процесі зберігання та транспортування на комбінаті використовується спеціальне обладнання, комплексні інженерно-технічні засоби, які застосовуються, в контрольованих зонах, спорудах і на контрольно-пропускних пунктах. Інженерно-технічні засоби ФЗ є складовою частиною системи фізичного захисту РАВ, що зберігаються на ПЗРВ комбінату.

Інженерно-технічні засоби охорони складаються з інженерних споруд, загороджень, а також технічних засобів і пристроїв, які застосовуються в системі охорони об’єкта, з метою підвищення надійності охорони і створення необхідних умов для особового складу охорони у виконанні службових завдань та для забезпечення своєчасного попередження органів державного контролю та сил оперативного реагування у випадку скоєння правопорушення або надзвичайної ситуації.

В доповіді буде розглянуто приклад реалізації оптимальної СФЗ, а саме інженерних рішень охоронної сигналізації, системи відео спостереження та інших елементів фізичного захисту ДСП «Київський ДМСК» в рамках розробленого, з урахуванням вимог сучасності, Технічного завдання.

ВИКОНАННЯ ДСП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДМСК» РОБІТ З ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ПРИЙОМУ НА ЗБЕРІГАННЯ ДЖЕРЕЛ

ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ З АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕЛЕКТРОН-ГАЗ» ДО ПЗРВ ДСП

«ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДМСК»

О.В. Ігнатова ДСП «Дніпропетровський ДМСК» ДК «УкрДО «Радон»

Міжнародна програма зниження радіологічної загрози (МПЗРЗ), що

втілюється Національною адміністрацією ядерної безпеки (НАЯБ) Міністерства енергетики Сполучених Штатів Америки, передбачає заходи зі зниження загрози аварій, пов’язаних з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ). Радіоактивні джерела широко застосовуються в багатьох медичних, промислових, сільськогосподарських і дослідних умовах. Вони, безумовно, є і на ядерних об’єктах. Контроль і відповідальність за ці джерела у першу чергу потрібні для цілей охорони праці й охорони здоров’я, а не з огляду на потреби безпеки, що є загальноприйнятними у галузі контролю та відповідальності за спеціальні ядерні матеріали. Дедалі більше зростає занепокоєння можливістю того, що терористичні угруповання здобудуть доступ до радіоактивних джерел і спланують напади на країни у всьому світі. Виявлення, згрупування й убезпечення радіоактивних джерел є в інтересах України та Сполучених Штатів.

Метою вищезазначеної програми є, в тому числі, виконання підготовчих робіт та забезпечення безпечного зберігання невикористовуваних

67

радіологічних джерел високої потужності, що знаходяться у відкритому акціонерному товаристві «Електрон-Газ» (ВАТ–ЕГ) без потреби для ВАТ-ЕГ. Джерела повинні бути перевезені для зберігання до Дніпропетровського державного міжобласного спеціального комбінату ДК «УкрДО «Радон» (ДДМСК).

Роботи по програмі також були передбачені Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами, Завдання 5 — Переоснащення та перепрофілювання спецкомбінатів ДК «УкрДО «Радон»; Захід 11 — Поводження з радіоактивними відходами, які вилучені з ВАТ «Електрон-Газ».

Для виконання цих робіт Міністерством енергетики США був визначений Генеральний підрядник — ТОВ ОДЕСЕМ. ТОВ ОДЕСЕМ у свою чергу для виконання частини робіт Плану, що відносяться до компетенції та можливостей ДСП «Дніпропетровський ДМСК», а саме: транспортування та приймання на зберігання невикористовуваних радіологічних джерел високої потужності від ВАТ-ЕГ, уклало договір з ДСП «Дніпропетровський ДМСК» за №41-10 від 17.05.2010.

Діяльність, що передбачена договором, здійснювалася у відповідності до вимог таких державних нормативних актів та нормативно-технічних документів ДСП «Дніпропетровський ДМСК»:

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97); Основні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ-

2005); Правила ядерної й радіаційної безпеки України під час

перевезення радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006); Критерії прийому радіоактивних відходів на зберігання на ПЗРВ

ДСП «Дніпропетровський ДМСК»; Технологічна інструкція з тимчасового зберігання твердих

радіоактивних відходів на Дніпропетровському ДСП «Дніпропетровський ДМСК»;

Інструкція з радіаційної безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів спецавтотранспортом Дніпропетровського ДСП «Дніпропетровський ДМСК»;

Інструкція з радіаційної безпеки на ПЗРВ ДСП «Дніпропетровський ДМСК».

Положення про службу радіаційної безпеки ДСП «Дніпропетровський ДМСК».

План заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів ДСП «Дніпропетровський ДМСК»

Аварійний план ДСП «Дніпропетровський ДМСК» Ліцензія серії ОВ № 000701 на право здійснення діяльності по

переробці, зберіганню й захороненню РАО; Ліцензія серії ОВ № 000774 на право здійснення діяльності по

перевезенню РМ.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО

68

«ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»

Я.Я. Волочій

ДСП «Львівський ДМСК» ДК «УкрДО «Радон»

Зона обслуговування Львівського державного міжобласного спецкомбінату – сім областей Західної України: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька.

ДСП «Львівський ДМСК» відповідно до Статуту підприємства та наявних ліцензій здійснює наступні види діяльності:

- збір, транспортування та зберігання твердих радіоактивних відходів (РАВ) і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) в межах закріпленої зони обслуговування;

- транспортування радіоактивних речовин (ізотопів) з аеропортів, залізничних станцій до підприємств - споживачів;

- дезактивація спецодягу та засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), забруднених РАВ, отриманих від підприємств та медичних закладів.

Основні завданнями діяльності спец комбінату: - забезпечення радіаційної безпеки в зоні обслуговування, - ізоляція РАВ та забезпечення надійної їх охорони при зберіганні, - недопущення негативного впливу іонізуючого випромінювання на

населення та довкілля. У складі ДСП «Львівський ДМСК» є декілька основних підрозділів,

зокрема станція дезактивації (СД), служба радіаційної безпеки (СРБ), служба фізичного захисту(СФЗ), регіональний центр обліку РАВ (РЦОР) та пункт захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ).

ФИЗИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА РАДИОАКТИВНЫХ ОТХОДОВ

Н.В. Скрипник, В.П. Пирлик

ГСП «Харьковский ГМСК» ГК «УкрГО «Радон»

В докладе рассматриваются следующие вопросы: – практическая деятельность ГСП «Харьковский ГМСК» в вопросах

обращения с РАО, виды РАО, хранящиеся на предприятии; – физическая защита при хранении и обращении с РАО на ПЗРВ ГСП

«Харьковский ГМСК» и при перемещении (транспортировке) РАО на СОПС ТРВ КП «Вектор»;

– некоторые недостатки (проблемы) в системе физической защиты РАО, которые остаются нерешенными на ПЗРВ ГСП «Харьковский ГМСК».

69

Коротка інформація про учасників виставки

70

Приватне підприємство «Науково-виробниче приватне підприємство «Спаринг-Віст Центр»

Науково-виробниче приватне підприємство «Спаринг-Віст Центр» – відомий в Україні та світі розробник та виробник приладів і систем радіаційного контролю торгової марки «ЕКОТЕСТ». Понад 30 засобів і систем радіаційного контролю Ми пропонуємо цілий спектр засобів для вирішення різноманітних задач з радіаційного контролю – від персональних та портативних дозиметрів і радіометрів, до стаціонарних систем, більшість з яких пройшли сертифікацію та внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки України та інших країн світу. Програми міжнародної технічної допомоги Наше підприємство має досвід участі в програмах міжнародної технічної допомоги, в тому числі в програмі оснащення Другої Лінії Оборони. За цими програмами з 2002 року продукція ТМ «ЕКОТЕСТ» поставлялась для Прикордонної служби України, Внутрішніх військ, МВС України, МНС України, Прикордонної служби Республіки Казахстан та Прикордонної служби Республіки Узбекистан. Під час виконання цих програм підприємство набуло досвід у співпраці з міжнародними відділами відповідних служб. Ми виконуємо замовлення багатьох міністерств та відомств Серед замовників продукції ТМ «ЕКОТЕСТ» є: Міністерство оборони України, МНС України, Прикордонна служба України, Міністерство екології та природних ресурсів України, СБ України, МВС України, Міністерство охорони здоров’я України, Державна служба охорони, Прикордонна служба Республіки Казахстан та Прикордонна служба Республіки Узбекистан. Сертифікат відповідності стандарту ISO 9001-2008 З 2006 року підприємство «Спаринг-Віст Центр» працює в умовах впровадженої та сертифікованої системи управління якістю, про що свідчить сертифікат відповідності стандарту ISO 9001-2008, виданий Міжнародним товариством «BUREAU VERITAS». Система управління якістю, яка функціонує на підприємстві, є гарантією стабільної якості продукції, включно з процесами розробки приладів, їх виготовлення, постачання замовнику, а також гарантійного (2 роки) та післягарантійного обслуговування.

Контактна інформація Головний офіс вул. Володимира Великого, 33 м. Львів, 79026 Україна Телефон +380 32 242 15 15; +380 32 242 21 15 Факс +380 32 242 20 15 [email protected] http://ecotest.ua Офіс у м. Києві вул. Георгія Кірпи, 2а (колишня Петрозаводська), офіс 513 м. Київ, 03035, Україна Телефон +380 44 246 10 22


http://ecotest.ua/

71

Компанія Експертні системи

Наша компанія більше 15 років здійснює виробництво і постачання експертно-

криміналістичного обладнання та програмного забезпечення в підрозділи МВС,

МНС, СБУ, Міністерство юстиції, Прикордонну службу України та інші державні

установи України та країн СНД.

Ми співпрацюємо з такими всесвітньо відомими фірмами, що спеціалізуються на

криміналістичної техніці і спеціальному програмному забезпеченні, як Regula,

Sirchie, Foster + Freeman, Todes, Папилон, IDenta, Inventure, TAR Ideal Concepts,

X-Test, ET Engineering та ін.

Наша компанія є виробником і постачальником:

- Криміналістичних валіз;

- Лабораторних ціаноакрілатових камер;

- Приладів для технічної експертизи документів;

- Дактилоскопічного обладнання та витратних матеріалів;

- Біометричних систем ідентифікації особи та контролю доступу.

Контактна інформація

м. Київ, вул. Освіти, 3а, 55 Офіс Телефони +380 44 288-40-50; +380 44 288-40-05; +380 50 411-71-19 [email protected] [email protected] http://expert-market.kiev.ua



http://expert-market.kiev.ua/

72

КОМПАНИЯ «АСПЕКТ-СЕРВИС»

Компания «Аспект-Сервис» появилась на рынке Украины 7 лет назад и

практически сразу вышла на передовые роли в области обеспечения комплексных решений по радиационной безопасности на территории Украины. «Аспект-Сервис» сотрудничает с компаниями, которые занимают лидирующие позиции в области разработки и производства современной профессиональной спектрометрической, радиометрической и дозиметрической аппаратуры не только в странах СНГ, но и на мировом рынке, такими как: Polimaster (Республика Белорусь), Environics Oy (Финляндия).

На сегодняшний день, благодаря диверсификации основных видов деятельности, компания «Аспект-Сервис» является лидером на рынке Украины по разработке комплексных решений защиты от незаконного перемещения радиационных материалов. И это неудивительно, так как главными векторами деятельности Компании являются постоянные инновационные разработки в решениях, обеспечение надежности поставок, а также постгарантийное обслуживание.

По состоянию на сегодня ООО «Аспект-Сервис» имеет статус национального производителя Мобильной Лаборатории Радиационного Контроля (МЛРК) и Радиационного Стационарного Монитора (РСМ), что подтверждается экспертным выводом Киевской Торгово-Промышленной Палаты.

Контактная информация

Адрес: г. Киев ул. Кропивницкого 14, оф. 9 Телефон: +38(044)537-01-55 , Телефон/Факс: +38(044)537-01-54 [email protected] http://aspect-service.com.ua


http://aspect-service.com.ua/

73

BOSCH SECURITY SYSTEMS

Bosch Системы Безопасности - мировой поставщик систем

безопасности, коммуникационных продуктов и услуг. Мы предлагаем широкий ассортимент инновационной продукции и бизнес-программ для своих партнеров - проектировщиков, системных интеграторов, установщиков, оптовых продавцов и производителей оригинального оборудования. Компания Bosch всегда гарантирует высокий уровень обслуживания по всему миру.

Международные бизнес-продукты Bosch Системы Безопасности производит системы и компоненты для самых различных областей применения:

Жилые дома Коммерческие и общественные учреждения Промышленные объекты Учреждения закрытого типа Сфера образования Транспорт, аэропорты, железнодорожные вокзалы

Ассортимент изделий

Системы видеонаблюдения, включающие в себя самые современные IP-решения, видео для использования в экстремальных условиях

Системы охранной сигнализации Системы пожарной сигнализации СКУД и системы интеграции Системы речевого оповещения и музыкальной трансляции Конференц-системы

Контактная информация

02660, Киев ул. Крайняя, 1 Тел.: +38(044) 490-59-90 Факс.: +38(044) 490-25-07 [email protected] https://ua.boschsecurity.com


https://ua.boschsecurity.com/

74

КОМПАНІЯ AxxonSoft

Компанія AxxonSoft - це український розробник програмного забезпечення для систем безпеки і відеоспостереження. Розробляючи продукти, ми ставимо перед собою мету - створити надійний фундамент для розвитку бізнесу наших партнерів і клієнтів. Для цього ми постійно вивчаємо найбільш критичні завдання, що стоять перед користувачами наших систем, щоб знайти реальні, надійні і доступні рішення, які допоможуть їм максимально ефективно досягти мети.

Наше бачення сучасної професійної системи безпеки - відкрита

інформаційна платформа, побудована за принципом операційної системи, з

набором додатків для вирішення найрізноманітніших завдань. Ми розглядаємо

систему безпеки як інфраструктуру, яка об’єднує все обладнання в єдиний

організм і забезпечує його злагоджену роботу, використовуючи новітні алгоритми

інтелектуальної обробки інформації.

У лінійці продуктів AxxonSoft є як професійні системи для підприємств

великого масштабу, що використовують принцип відкритої платформи, так і

коробкові рішення для невеликих офісів і навіть для домашнього використання.

Ми подбали про те, щоб наші партнери могли зробити вигідну пропозицію будь-

якому користувачеві, а користувач знайшов серед наших продуктів рішення,

максимально відповідає його вимогам і фінансовим можливостям.

Продукти:

Axxon Next Інтелект


01054, Київ 22A, вул. Львівська Телефон: +38 (044) 409-30-34 факс: +38 (044) 482-19-91 [email protected] http://www.axxonsoft.com


http://www.axxonsoft.com/

75

КОМПАНІЯ ТОВ «СМАРТ ДІФЕНС»

Компанія ТОВ «Смарт Діфенс» була заснована 2008 року, і відразу ж

зарекомендувала себе як надійний та стабільний партнер у сфері комплексних

рішень в питаннях безпеки.

Висококваліфіковані фахівці компанії забезпечують повну консультативну

та технічну підтримку, а також керуються одним із найважливіших принципів

компанії - індивідуальний підхід, згідно з яким, у роботі з клієнтами

враховуються індивідуальні особливості не тільки бізнесу клієнта, а й

індивідуальні особливості кожної людини, яка спілкується з нашою компанією.

Наше завдання - забезпечити ринок кращою по функціональності та вартості

продукцією в галузі безпеки кордонів, поліції, а також глобальної безпеки.

За роки роботи на ринку компанія завоювала репутацію відповідального та

надійного партнера щодо забезпечення і обслуговування систем

відеоспостереження, засобів зв’язку, тепловізійного обладнання, а також

мобільних радіаційних комплексів.


01014, м. Київ, вул. Командарма Каменева, 4а, офіс 12 Телефони: +38 044 223-84-12 (тел./факс) [email protected] http://www.smartdefense.company


http://www.smartdefense.company/

76

КОМПАНІЯ «СТАР ТЕХНОЛОДЖІ»

Компанія «Стар Технолоджі» - сучасна, інноваційна швидкорозвиваюча компанія, заснована в 2012 році.

Основним напрямом діяльності компанії є забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного та ядерної (ХБРЯ) безпеки.

Тісна співпраця з провідними вітчизняними та зарубіжними компаніями дозволяє оперативно надавати нашим Клієнтам і Партнерам найбільш оптимальні та економічно обґрунтовані варіанти рішень щодо захисту об’єктів різної категорії складності.

Ми відстежуємо тенденції розвитку ринку безпеки і впроваджуємо сучасні високотехнологічні рішення.

ТОВ «Стар Технолоджі» є офіційним та уповноваженим партнером світових лідерів у сфері безпеки:

ТОВ «Полімастер» (www.polimaster.ru) Environics Oy (www.environics.fi) WONWOO Engineering Co., Ltd (www.wonwoo.com) Blücher GmbH (www.bluecher.com), Raytec (www.rayteccctv.com)

01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 9А, оф. 108 Телефони: +38(044) 537-10-94; +38(094) 837-10-94 [email protected] [email protected] http://star-tech.com.ua

http://www.polimaster.ru/

http://www.environics.fi/

http://www.wonwoo.com/

http://www.bluecher.com/

http://www.rayteccctv.com/



http://star-tech.com.ua/

Documents

3-7 жовтня 2016 року ВП «Хмельницька АЕС» м. Нетішин