Народ , який не знає свого минулого, приречений його повторювати.

Протягом останніх 5 років діти Солонянщини працюють над реалізацією проекту «Пам'ять ХХ століття». Ми дослідили і узагальнили історичні факти голодомору, життя односельчан у фашистській Німеччині, здобутки людей трудової слави.

Край, багатий на історію і людей, чимало може розказати про себе ставком на околиці, лісом за селом,

самотнім деревом на кручі Дніпра, у хвилях якого купають свої віти верби. І навіть маки десь на пагорбі хлюпотять рожевою

кров’ю пелюсток і нашіптують свої таємниці. Живі і промовисті вуста нашої землі говорять мовою сонця і повітря, стебла і квітки.

Та найбільше все – таки земля розповідає вустами людей.

« Іноді тут було страшніше, ніж у Сталінграді,» - говорив після війни заступник міністра оборони СРСР А. Варенніков .

На землях с. Військового земля залишила багряні від крові рови та пагорби, тисячі солдатів різних національностей, що тут віддали свої життя, братські могили та пам'ять тих, хто вижив.

Після війни у школу та сільську раду стали приходити листи, де рідні

шукали могили солдатів, що не повернулись додому. Виникла гостра

людська потреба вивчати історію битви, розпочинати пошукову

роботу, щоб зменшити кількість солдатів, що зникли безвісти в горнилі війни.

З 1985 року клуб «Пошук» знайшов місце поховання 32 односельців, встановив прізвища 35 учасників форсування Дніпра, записав 26 свідчень

учасників бойових дій, провів 93 зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Вже майже 55 років школа

с. Військового виховує своїх учнів

на прикладах героїв подій осені

1943 року.

Вшанування подвигу радянського солдата

Запрошуємо і Вас на екскурсію у минуле і сьогодення, щоб почути

промовисті вуста нашої землі, краще за які ніхто не скаже, чиї слова ви забути

не зможете ніколи.

Кладем мы цветы на гранитные плитыПрошло много лет, но ничто не забыто.Как сотни других стало место святоеРайон Солонянский село Войсковое….