http://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

ВІВТОРОК,22 вересня

2009 р.№ 105(27936)

Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета

Заснована Заснована у січні у січні

1838 року1838 року������� ���� � ���������http://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.nethttp://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net ������� ���������� ���

19 вересня відбулися офі-ційні заходи – прийом де-легацій з міст-побратимів Чернігова. Цього року най-чисельнішою була делегація з німецького Меммінгема. У міській раді підписали уго-ду про співробітництво між

Черніговом і Меммінгемом. А на стадіоні імені Юрія Га-гаріна відбувся товариський футбольний матч за участю збірних команд обох міст.

А 20 вересня запам’я-талося культурно-роз ва-жальними заходами. Цен-

тральним місцем їх прове-дення стали Вал та Красна площа.

Урочистості розпочали-ся з покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шев-ченку та концерту лау-реатів Другого Всеукра-їнського огляду-конкурсу «Кобзарська юнь Украї-ни». На Валу працювала виставка загальноосвітніх навчальних закладів, під-приємств. Поблизу Спасо-Преображенського собору з

нагоди 985-річчя утворення Чернігівського князівства розгорнулося театралізова-не дійство: руські воїни, ли-царі, князі… Усе повертало в старовинну й святу епоху Київської Русі. Того ж дня в академічному обласному музично-драматичному те-атрі імені Тараса Шевченка відбувся урочистий вечір-концерт «Твоя велич і сла-ва, Чернігове!». Увечері ж на Красній площі був свят-ковий концерт за участю

зірок української естради й місцевих виконавців. А потім – традиційний фе-єрверк.

21 вересня – День визво-лення Чернігова від фа-шистських загарбників. Тому понеділок мав патрі-отичне спрямування. На Красній площі пройшов урочистий парад військо-вих частин Чернігівсько-го гарнізону. На Меморіа-лі Слави відбувся мітинг-реквієм.

У вихідні

Чернігів відсвяткував День міста

Цими вихідними чернігівці та гості міста свят-кували 66-ту річницю визволення Чернігова від фашистських загарбників. Традиційно в ці дні відзначали й День міста.

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

№ 105 (27936)22 вересня 2009 року2

Сюди зібралися колишні жінки-фронтовички, учас-ники Великої Вітчизняної

війни, ветерани праці, діти війни. Прийшли святково вдягнені, весе-лі, щоб відсвяткувати День міста та 66-ту річницю з дня визволен-ня Чернігова від фашистських за-гарбників, а то і просто поспілку-ватися. Серед присутніх багатьом за 80 років, двом – за 90, але вони життєрадісні й усміхнені.

З залі багато гостей – мер міс-та Олександр Соколов, який при-йшов з величезним букетом кві-тів, представники від депутата міської ради, спонсора і вірного друга клубу Олександра Шкурата із святковим дарунком кожному присутньому, від магазину «Ме-діан» із солодощами на святко-вий стіл, працівники преси, те-лебачення…

Відкриваючи свято, голова правління клубу Валентина Пе-трова, нагадала, яким було місто після його звільнення бійцями радянської армії, як його від-будовували, піднімали з руїн, і яким красенем воно стало сьо-годні. Недаремно туристи і гос-ті міста у захваті від побаченого. Вона привітала бабусь і присут-ніх гостей зі святом, побажала довгого віку і щастя, подякува-ла за їхні ратні подвиги і сум-лінну працю.

З теплими словами подяки і вітаннями до людей поважного віку, шановних ветеранів звер-

нулися мер міста Олександр Со-колов, голови обласної і міської жіночої організації Ірина Дорож-кіна, Людмила Канюка та інші гості клубу.

Веселий святковий настрій створили баян та загальновідо-мі пісні, які дружно співали усі присутні у залі.

Із задоволенням прослухали власні вірші учасників свята, переглянули виставку художніх вишиванок, дарів дач і городів. На святкових столах були стра-ви, приготовані вмілими руками

бабусь, гарні, смачні закуски, со-лодощі.

Члени клубу вшанували хви-линою мовчання тих солдатів, які боронили Вітчизну і не дожили до наших днів.

Кожній жінці вручили квіти, як знак глибокої поваги і подя-ки. В доброму настрої залишали кафе учасники свята і від душі щиро дякували організаторам, керівникам клубу «Ветеран» та спонсорам.

Павло МАРЧЕНКОФото Юрія ПАВЛЕНКА

Святкове

Були щирі привітання,музика, пісні і… квіти від мера

17 вересня людно було в жіночому клубі «Вете-ран» при міській органі-зації Спілки жінок Украї-ни, який 15-й рік щомісяця проводить свої засідання у привітному кафе учбово-методичного центру проф-спілок області.

Перевірка ЄС

Чи відповідає українське молоко євростандартам?Інспектори генерального ди-

ректорату Єврокомісії з охо-рони здоров’я та захисту прав споживачів Євросоюзу закін-чили перевірки молокопере-робних підприємств, які ба-жають експортувати продук-цію в ЄС.

За повідомленням прес-секретаря Держкомітету ветеринарної медицини Анато-лія Осадчого, перевірки розпочалися 7 вересня. Інспекто-ри побували на Канівському маслосирзаводі (корпорація «Клуб сира»), Роменському та Менському сирзаводах і в Недригайлівському цеху («Мілкіленд»).

Українських молокопереробників приваблює можли-вість постачання своєї продукції Євросоюз – другий за ємністю ринок у світі після США, де ціни на молочну продукцію в кілька разів вище, ніж в Україні.

До якості українських молочні вироби висловили пре-тензії в Держпотребстандарті.

– В Україні критичних масштабів досягла фальсифіка-ція згущеного молока, його виробники замість молочних жирів використовують пальмову, кокосову або соняшни-кову олію, – цитує повідомлення відомства дослідна ком-панія «Інфагро».

Крім того, Міністерство охорони здоров’я не контро-лює, чи є в продуктах небезпечні забруднення, такі як діоксан, бензапирен і трансизомери ненасичених жир-них кислот.

До уваги водіїв

«Листи щастя»поза законом?Генпрокуратура зробила припис начальнику ДАІ Украї-

ни Сергію Коломійцю з вимогою перестати штрафувати дорожніх порушників без їхнього відома. Тобто, згідно з приписом Генпрокуратури, даішники мають зупиняти водіїв і разом з ними складати протокол, а не просто фіксувати «Візирем» перевищення швидкості, виписувати штрафи і висилати поштою «листи щастя». Якщо припис не викона-но, – водій може звертатися до суду. Про це повідомив на-чальник прес-служби Генпрокуратури Юрій Бойченко.

ГПУ вважає, що використання «Візиру» лише для фік-сації порушення не відповідає конституційним правам, а також закону «Про міліцію», згідно з яким міліція має присікати адміністративні правопорушення.

Натомість заступник міністра внутрішніх справ Укра-їни Олександр Савченко запевнив, що Генпрокуратура не забороняла ДАІ використовувати «Візир» для фіксації пе-ревищення автомобільного швидкісного режиму. Мовляв, вона рекомендувала застосовувати його як допоміжний фіксуючий засіб для складання протоколів. А началь-ник прес-служби ДАІ Ніна Хмелевська повідомила, що зупиняти всіх порушників ПДР неможливо, адже на до-розі буде затор. Сьогодні «листів щастя» стали відсилати менше, але статистики в ДАІ не ведуть.

Наша освіта

84 відсотки випускників не вміють знаходити об’єм куліУкраїнський центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО)

заявляє про недостатній рівень знань випускників 2009 року. Про це йдеться в «Офіційному звіті про результати зовнішнього оцінювання знань випускників загальноос-вітніх навчальних закладів України 2009 р.».

Зокрема, привертають увагу результати з математики. Психометричний аналіз свідчить, що тест з математики був не складний. Однак лише 25 відсотків учнів виконали завдання з найпростішим тригонометричним рівнянням, 16% змогли знайти об’єм кулі, 9% розв’язали завдання на застосування властивостей функції, 8,6% – практичну за-дачу на обчислення витрат фарби для фарбування кімна-ти, що має форму прямого паралелепіпеда. Більше 70% учасників зовнішнього оцінювання не вміють на практиці застосовувати теореми косинусів, Фалеса та Піфагора.

Новини підготувала Наталія ГАРБУЗ

• Н О В И Н И •

• Н О В И Н И • Н О В И Н И • Н О В И Н И • Н О В И Н И • Н О В И Н И •

Банки

В Україні 12 банків – у стадії ліквідаціїЧастка проблемних кредитів у сукупному обсязі нада-

них українськими банками позик, впродовж серпня 2009 року зросла на 0,6% і на 1 вересня досягла 6,8%.

З початку року проблемна заборгованість зросла май-же в 2,9 раза, або на 33,403 млрд. грн.

У серпні в Україні з’явилося два банки з іноземним капіталом. Нині їх 53.

У цілому, на 1 вересня в Україні працювало 184 фінус-танови з 198 зареєстрованих (12 – у стадії ліквідації).

Промвиробництво

Падіння – 29,6 відсоткаЗа даними Держкомстату, у січні-серпні 2009 року,

порівняно з аналогічним періодом 2008-го, падіння промислового виробництва становило 29,6%. У серп-ні проти липня цього року зафіксовано зменшення на рівні 0,9%.

У серпні цього року порівняно з серпнем 2008-го об-робна промисловість зазнала падіння на 26,9%, лег-ка – 21,9%, обробка деревини та вироби з неї – 22,3%, хімічна та нафтохімічна – 22,1%.

Пальне

Якими будуть ціни?Ціни на бензин не зростатимуть і навіть

зменшаться лише за умови збігу двох фак-торів. Перший – стабільність гривні й утри-мання курсу на рівні 8,5 грн. за долар США. Другий – вартість нафти має «застигнути» на позначці близько 70 доларів за барель. Такі прогнози озвучив генеральний директор УО «Укрнафтохімпереробка» Володимир Ємєлін.

Ринок цінних металів

МВФ поставив золото на місцеЗростання цін на золото зупинилося після того,

як Міжнародний валютний фонд (МВФ) пообі-цяв продати близько 1/8 своїх запасів цього металу.

Світові ціни на золото знизилися 21 верес-ня на 0,4-0,5% після рішення МВФ продати 403,3 тонни золота.

У той же час експерти не вважають, що це рішення дуже вплине на ринок.

№ 105 (27936)22 вересня 2009 року 3

Богдан Бенюк презентував Інтернет від «Київстар»у новому Центрі Обслуговування Абонентів!

Під час урочистостей лунало багато теплих слів та щирих вітань,

кращі з солдатів, сержантів та офіцерів отримали цінні подарунки, почесні відзнаки та грамоти. Як зазначалося, на всіх етапах історії нашої держави особовий склад час-тини надійно захищав Бать-ківщину від зовнішніх та внутрішніх ворогів, вірно служив своєму народові. Під час Великої Вітчизняної ві-йни підрозділ брав участь в обороні Чернігова, потім у героїчній обороні Києва під Калинівкою, де смертю хоро-брих полягло три чверті осо-бового складу. В післявоєнні роки воїни частини продо-вжували виконувати завдан-ня по конвоюванню підсуд-них та засуджених, охороні їх під час судових засідань та охороні місць виконання покарань, зокрема жіночої колонії ВК 44 (Чернігів) та ВК 91 (с.Макошино Менсько-го району). Вони не раз брали участь у гасінні пожеж, лік-відації наслідків стихійних лих, в інших надзвичайних обставинах, багато хто прой-шов випробування Афганіс-таном і Чорнобилем.

«І сьогодні військовослуж-бовцям нашої частини прита-манні високий професіоналізм, стійкість, мужність та вміння

долати труднощі, – наголосив командир батальйону Федір Євсєєнко. – Дехто, познайо-мившись із підрозділом під час проходження строкової, виявив бажання продовжува-ти кращі традиції на військо-вій службі за контрактом».

Серед таких старший стрілець-кулеметник Андрій Бондін, який 2 роки відслу-жив «строковиком» у баталь-йоні Внутрішніх військ у Сімферополі, а 3 місяці тому призвався за контрактом до чернігівского підрозділу. «Я – військовий у четвертому по-колінні – від прадіда, – з гор-дістю підкреслив він. – Мій батько віддав 17 років свого життя служінню у цьому роді військ, у 1988-1995 роках командував тут ротою. Вете-рани досі кажуть, що він був взірцем для багатьох. Тому я знав, куди йду, і служба мені подобається». За словами Фе-дора Євсєєнка, з-поміж двох сотень військовослужбовців батальйону усього 25 – «стро-ковики», решта – контрак-тники. З наступного року планується повністю перейти на контрактну основу.

Чимало зроблено для по-кращення умов служби. «Цьогоріч відремонтували спортзал, повністю перекри-ли дахи казарм, складів, боксів, – поінформував ко-мандир батальйону. – Побу-дували котельню з автоном-ним опаленням, закупили 2 котли. Торік отримали авто і БТР, цьогоріч – автомобіль для перевезення спецконтин-генту. Вирішується питання про виділення для особового складу квартир у новій бага-топоверхівці в Куликівці».

Наприкінці урочистостей для гостей влаштували пока-зові виступи із затримання злочинців та звільнення за-ручників, володіння прийо-мами рукопашного бою, за-стосування бронетехніки та службових собак. На спеці-альній виставці можна було побачити повсякденний та спеціальний одяг бійців під-розділу, а також стрілецьку зброю. Бажаючі мали наго-ду відчути смак солдатської каші з польової кухні.

Станіслав КЛОПОТУ бойовій готовності і в будні, і в свята

Внутрішні війська

Кращі традиції продовжують контрактники

18 вересня у третьому батальйоні внутрішніх військ МВС України, дислокованому в Чернігові, відзначали чергову річницю створення військової частини. На урочисті збори, що відбулися напередодні, при-були ветерани підрозділу, гості з управління МВС в області, облдер-жадміністрації, міської і Деснянської районної у місті ради, та інші.

Урочистості

«Неопалима купина» –у подарунок

Урочистості з нагоди професійного свята – Дня працівників цивільного захисту – відбулися у Головному управлінні Міністерства надзви-чайних ситуацій України у Чернігівській області.

Перерізавши червону стрічку, голова облдерж-адміністрації Володимир Хоменко і начальник

управління МНС Віктор Джунь відкрили новозбу-довані караульні приміщення частини спецтехні-ки. Подарувавши рятувальникам ікону Божої ма-тері «Неопалима купина», єпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Іларіон прочитав молебень і освятив особовий склад та техніку обласного управ-ління. Присутні вшанували пам’ять рятівників, що пішли з життя при виконанні службових обов’язків та померлих учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Під час урочистих зборів кращі рятівники отри-мали нагороди, відзнаки та Почесні грамоти. Разом із Володимиром Хоменком та Віктором Джунем їх вітали начальник Головного управління юстиції в Чернігівській області Олександр Карнабєда, заступ-ник начальника Чернігівського прикордонного заго-ну Костянтин Койда та інші гості.

Урочистості завершилися святковим концертом за участю виконавців із Військово-музичного центру Сухопутних Військ Збройних Сил України.

Станіслав КЛОПОТ

Подія

«Інтермеццо»в ЧерніговіНапередодні Дня міста в Чернігові відкрито

культурно-мистецький центр «Інтермеццо», назва якого перекладається як «музична пауза». Саме в цьому закладі, за словами голови обласної «Просвіти» Василя Чепурного, відвідувачі зможуть не лише відпочити за чашечкою кави та улюбле-ною книгою, а й помилувалися мистецтвом народ-них майстрів і придбати їх роботи.

Міський голова Олександр Соколов перерізав святкову стрічку та зазначив, що цей центр має стати оберегом української духовності, адже не-випадково, він знаходиться поруч з П’ятницькою церквою та чернігівським Валом.

Руслана ШИРАЙКульмінацією святкування стала урочиста презентація нової по-слуги, Інтернет – доступу від лі-

дера зв’язку України! Адже «Київстар» – це не лише високоякісний мобільний зв’язок, а й кращий доступ в Інтернет без обмежень. Коментуючи подію, Антон ДЗЮБЕНКО, заступник директора з пи-тань маркетингу Київського регіональ-ного управління компанії «Київстар» зазначив: «Ми усвідомлюємо власну відповідальність перед нашими або-нентами, саме тому постійно праг-немо відкривати нові можливості для спілкування між рідними, друзями, ко-легами – дарувати їм радість. Ось чому «Київстар» – це не лише лідер мобіль-ного зв’язку України, але і найкращий Інтернет – провайдер, що забезпечує

доступ до мережі, незалежно від міс-ця Вашого перебування». Кожен бажа-ючий зміг особисто протестувати новий Інтернет – доступ, отримати відповіді на запитання та всі необхідні консультації від фахівців компанії та переконатися у відмінній якості телекомунікаційних послуг компанії «Київстар».

Відомі люди нашого міста разом із ведучим свята, народним артистом України Богданом Бенюком також охо-че тестували нову корисну послугу та ділилися своїми враженнями. Богдан БЕНЮК: «Тепер я переконався в тому, що «Київстар» – це кращий мобільний зв’язок та кращий Інтернет! Підклю-чення займає якісь лічені хвилини. Ко-жен може обрати оптимальний та-риф для себе, ціни на Інтернет «Київ-

стар» доступні кожному. До того ж можна користуватися Інте рнетом всюди, де є покриття «Київстар», а це неабияка перевага та зручність. Тестування пройшло на відмінно. Ра-джу спробувати всім!».

До речі, це вже другий Центр обслу-говування абонентів «Київстар» в місті Чернігів, що безумовно пов’язано з по-стійним вдосконаленням якості обслу-говування клієнтів компанії, кількість яких незмінно зростає. Відтепер іще більше мешканців нашого міста змо-жуть оцінити переваги Національного мобільного оператора, отримавши до-даткові послуги та можливості. Зокре-ма, в новому центрі з 19 вересня до 19 жовтня буде працювати спеціально об-ладнана демонстраційна зона, де кожен бажаючий, перш ніж придбати пакет мобільного Інтернету, зможе власноруч провести тестування послуги «Інтернет від «Київстар». До того ж, в період акції будуть діяти знижки та бонуси для тих, хто вирішить підключитися до послуги «Мобільний Інтернет» від «Київстар».

Отож завітайте до центру обслуго-вування абонентів «Київстар» та особ-сто переконайтеся в тому, що «Київ-стар» – це кращий мобільний зв’язок та кращий Інтернет.

17 вересня на проспекті Перемоги, 95 міста Чернігів, уро-чисто відкрився новий Центр обслуговування абонентів ком-панії «Київстар». З цієї нагоди національний мобільний опе-ратор влаштував для мешканців міста чудове свято за участі народного артиста України Богдана Бенюка.

№ 105 (27936)22 вересня 2009 року4

Міжнародний товариський матч

Чернігів – Меммінгем

У заходах із наго-ди Дня Чернігова тра-диційно беруть участь німецькі друзі – пред-ставники громади міс-та Меммінгема. Нала-годження культурних стосунків розпочало-ся на початку 90-х ро-ків минулого століт-тя. Офіційна угода про спів працю між міста-ми була підписана у 1995 році. Біля вито-ків поглибленої співп-раці між українським та німецьким містами стояли обербургомістр Іво Хольцингер, відо-мий громадський діяч Баварії Герман Пфай-фер, Чернігівський

міський голова Віта-лій Косих, головний лікар міської лікарні №2 Володимир Фаль.

На початковому етапі німецька сторона була зацікавлена надати до-помогу дітям, що по-терпіли від наслідків аварії на ЧАЕС. Пред-ставники німецького міста-побратима допо-магали медичним об-ладнанням і машина-ми «швидкої допомоги», надавали гуманітарну допомогу чернігівським дітям, а також хворим на цукровий діабет.

Розширення і по-глиблення цих зв’язків сприяло втіленню у

життя низки культурно-мистецьких проектів. Особливе місце посіда-ють творчі контакти, які підтримують творчі колективи (хорові, тан-цювальні, оркестри). У Чернігові стало доброю традицією проведення музичного фестивалю імені Германа Пфайфе-ра, ініційованого місь-кою владою. У фестивалі зазвичай беруть участь творчі колективи міста та німецький культур-ний центр «Взаємодія».

Помітною культур-ною подією, зокре-ма, стала постановка фольк-опери «Блудний син» (композитор Ана-

толій Пашкевич, автор лібрето Герман Пфай-фер), прем’єри якої від-булися у Чернігові та Меммінгемі.

Дружні стосунки між обома містами поступо-во перейшли у площину безпосередніх контак-тів між чернігівськи-ми та меммінгемськи-ми родинами, громад-ськими організаціями, які організовують об-

міни групами школя-рів, творчими дитячими колективами. Дореч-но згадати і співпра-цю між чернігівським танцювальним колек-тивом «Слов’яни» та німецьким «Орхідея».

У творчому плані продовженням спів-праці є поглиблення зв’язків між Чернігів-ським камерним хором імені Д. Бортнянського

та камерним хором, ор-кестром музичної шко-ли і музичного колегіу-му м. Меммінгема.

Дуже важливою є допомога німецьких колег чернігівським професійно-технічним училищам. Зокрема, в окремих із них ство-рені сучасні навчальні майстерні за сприян-ня представників міста Мем мінгема.

«Дракони» на Стрижні

У рамках святкування Дня міста у Чернігові відбувся міжнародний това-риський футбольний матч між збірними командами міст-побратимів Чернігова і Меммінгема.

Незважаючи на неофіційний статус поєдинку, трибуни стадіона ім. Ю. Га-гаріна були заповнені, в основному за рахунок учнів місцевих шкіл.

Звичайно, перед жодною з команд не стояло завдання будь-що перемогти, та все ж попри товариський статус матчу,

перевага господарів була очевидною, і Чернігів переміг з рахунком 3:1. Два м’яча забив Артур Твардовський, один – Дмитро Рудницький. Гості забили «гол престижу» на останніх хвилинах зустрі-чі, реалізувавши пенальті.

Та переможених у цей день не було. Гравці обох команд отримали задово-лення і після фінального свистка радо фотографувалися на пам’ять.

Олександр ВОЛОЩУКФото Миколи ТИЩЕНКА

Цього року Чернігову випала висо-ка честь приймати у себе змагання з веслування на човнах «дракон», і від-критий чемпіонат міста фактично став неофіційним чемпіонатом України.

Драгонбот (така офіційна назва цього виду спорту) має давню історію, виник він на зорі нашої ери у Китаї. І з кож-ним роком здобуває нових прихильни-ків у Європі.

Участь у змаганнях брали як профе-сіонали (11 команд з 6 міст), так і ама-тори (6 чернігівських команд).

Змагання проходили у трьох класи-фікаціях: «Open» (винятково чоловіки), «Mix» (чоловіки і мінімум 8 жінок) та «Корпоратив» (аматори). Було дві дис-танції – 500 і 200 метрів.

У загальному заліку перемогу здобу-ла досвідчена команда «Кремінь» з Кре-менчуга, друге місце за дніпропетров-ським «Тамерланом», третім фінішував чернігівський «Kajak». У класифікації «Mix» вікторію святкував столичний DBC, а серед аматорів кращою вияви-лась команда банку «Демарк».

День Чернігова

Розділили свято з німецькими друзями

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

Фото Миколи ТИЩЕНКА

№ 105 (27936)22 вересня 2009 року 5

Не кожному актору це щастя дається відразу, приходить воно лише з роками. Та якщо навіть і щастить з самого почат-ку, то не завжди є усві-домлення цього щастя, тому що актор завжди у стані пошуку, устремління вперед, до кращих ролей. Театр для актора – це за-вжди щастя і вічне свято душі.

Сьогодні розмова з про-відним майстром сцени, артистом Чернігівського

обласного академічного україн-ського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Ана-толієм Ковальським. Рада при-вітати його з творчим ювілеєм – 40-річчям роботи на черні-гівській сцені. Знаю його з того часу, як прийшов він до театру після закінчення акторського факультету Київського інсти-туту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Знаю, і не перестаю дивуватися неви-черпності його таланту і життє-дайної творчої енергії, його ви-буховому темпераменту і вічно молодому завзяттю на сцені. Здається, час і роки – не зава-да, додають лише виваженості і мудрості, та трохи сивини... Літа, нічого не вдієш!

Анатолій Ковальський до-бре відомий чернігівцям сво-їми ролями, як Солопій Че-ревик («Сорочинський яр-марок»), Омелько («Жіночі пристрасті»), Возний («На-талка Полтавка»), Каленик («Майська ніч»), Сірко («Дам-ських справ майстер»), Прокіп («Сватання на Гончарівці»), Кайдаш («Кайдашева сім’я»), і це лише з репертуару теа-тру останніх років. А взага-лі на його рахунку близько сотні різнопланових ролей, серед яких Гатинь («Вій, ві-терець!»), Панасик («Циган-ка Аза»), Стецько («Сватан-ня на Гончарівці»), Арсен

(«Чужий»), Терешко («Суєта»), Савка («Сто тисяч») і бага-то інших.

– Анатолію Петровичу! Огля-даючись назад, скажіть: чим є для Вас театр – щастям чи жит-тєвою суттю? Чи здійснилися Ваші надії і сподівання?

– Звичайно, щастям! Я вдяч-ний Богові за такий дарунок долі, що театр є у моєму житті. Нам усім пощастило! Це ми, ак-тори, повинні платити театру, а не театр нам, за те задоволення, яке ми отримуємо від своєї ро-боти. Жартую, звичайно. А що стосується сподівань, то актору завжди хочеться чогось біль-шого, така вже наша сутність.

– Які стежки-доріжки при-вели звичайного сільського хлопця з Уманьщини до те-атру?

– У кожного, як казав Тарас, «своя доля і свій шлях широ-кий». Я не випадково навів його слова, тому що саме від нього, вірніше, від пам я́тника Шев-ченку на Чернечій горі у Кане-ві, і бере початок моя історія. Навчаючись після десятирічки у Канівському культосвітньо-му технікумі, я часто ходив до Тараса на Чернечу гору, і подумав: «А давай спробую зійти на цю гору на руках. А там же 300 з лишком сходи-нок! І я почав тренуватися. Іду на руках, перепочиваю на поворотах на лавці, і далі йду. Важко, звичайно, але я поста-вив собі за мету – дійти! Хоча до кінця так і не дійшов. І ось одного разу за цим заняттям мене побачили викладачі Ки-ївського театрального інсти-туту Л. Олійник і О. Фомін, які приїхали на екскурсію. Познайомилися, розговорили-ся, і вони запропонували мені вступати до інституту. Дали адресу, номер телефона... Вирі-шив – поїду! Але я ж не знав, коли іспити, і приїхав уже під кінець набору студентів. Сиджу на східцях, і не знаю, що робити. Аж тут іде Фомін: «Чого сидиш? Ходімо, будемо тебе прослуховувати!». Зібрав якийсь форум викладачів для перегляду, я їм читав, співав, танцював... Одне слово, написав

заяву, автобіографію, провели зі мною співбесіду, дали гро-шей на дорогу і кажуть: «Їдь додому, і чекай на виклик». Я сам собі не вірив, адже тоді на одне місце на акторський фа-культет було 52 претенденти! І диво сталося – надійшов ви-клик! Закінчив у 1964 році. Ра-зом зі мною навчалися відомі нині люди – Сергій Данченко, Степан Олексенко, майбутній міністр культури України Юрій Олененко, Герой України Ана-толій Паламаренко, Раїса Не-дашківська, Іван Миколайчук, Броніслав Брондуков. Після закінчення навчання отримав направлення у Рівненський об-ласний театр, де працював два з лишнім роки.

– А де Ви познайомилися зі своєю дружиною, уже в Чер-нігові?

– Ні, ще в Рівному. Саме там я зустрів мою голубку, з якою щасливо живу все жит-тя. Їй тоді було лише шістнад-цять років, вона навчалася у театральній студії при театрі, якою керував Володимир Гри-горович Грипич. Але тут тра-пилося непередбачене: батька Валентини перевели до Черні-гова на службу, адже він був військовий. Ну хіба я міг за-лишатися у Рівному?

– І Ви, звичайно ж, поїхали за нею до Чернігова?

– Так, але я не знав, чи зна-йдеться мені місце у Чернігів-ському театрі, тому по дорозі подумав, дай заїду до Києва, все ж ближче буде до Черні-гова! Пішов до Бориса Григо-ровича Шарварка, в театр му-зичної комедії, де він був ди-ректором. Раніше я був з ним знайомий, колись він кликав мене до себе ще в Житомир-ський театр. Він запропонував мені роботу в театрі, домовили-ся з ним про кімнату в гурто-житку, а поки що запросив пе-реглянути виставу свого театру «Голий президент», яку саме дивилося керівництво Чернігів-ського театру. Після вистави я зайшов до його кабінету, а там Віталій Васильович Рудниць-кий, тодішній головний режи-сер театру, Юра Табурянський,

режисер, якого я знав ще по інституту, і вони «засватали» мене у свій театр, чому я був безмежно радий. Я поспіхом зі-брав свої речі з кабінету Шар-варка, вибачився, подякував за гостинність, і в дві години ночі театральним автобусом поїхав до Чернігова.

Ось такий збіг обставин, який вирішив мою і акторську, і сімейну долю. Уже працюючи в театрі, продовжував зустрі-чатися з Валентиною, а через кілька років ми одружилися. У нас народився син Ігор, яким дуже пишаємося. Після на-вчання у Санкт-Петербурзі, він повернувся до Чернігова. Тепер він і його дружина є військо-вослужбовцями. Подарували нам онучку і внука... До речі, Валентина Олексіївна, дружи-на, деякий час працювала в те-атрі актрисою, а потім багато років – помічником режисера.

– Справді, всі шляхи-дороги вели Вас саме сюди, до нашо-го театру, якому віддали сорок років. Це майже половина всієї історії театру від дня його за-снування. Можна вважати, що цей театр – єдиний у Вашому житті, а все, що було до нього, лише вибір вірного шляху. За це Вам, Анатолію Петровичу, честь і хвала. Шкода лише, що держа-ва не оцінила Вашого творчого внеску у розвиток українського театрального мистецтва...

– Ви маєте на увазі звання? Воно для мене не головне, осо-бливо нині. Я вважаю, що гля-дач повинен ходити в театр не на звання, а на ім’я, бо коли людина має звання чи інші регалії, а її творчість залишає усіх байдужими, то грош їм ціна. Хто любить цю справу, тому творчість – у радість. А я належу саме до таких.

– Дякую, Анатолію Петрови-чу, за щиру розмову і відвер-тість. Ще раз від імені колег і ваших шанувальників вітаю Вас з поважним творчим юві-леєм і бажаю нових ролей, та-кої ж любові глядача, великих успіхів і натхнення!

Розмову велаОльга ЗЕЛЕНСЬКА,

театрознавець

Театр

Акторське щастя Анатолія Ковальського

«Вій, вітерець!», Гатинь

«Наталка-Полтавка», Возний

«Сватання на Гончарівці», Прокіп

В організації заходу брали участь міська рада, управ-ління культури міської ради

та дитяча художня школа.Учасники конкурсу – провідні

дитячі художні школи з різних регіонів України.

У програмі конкурсу – озна-йомлення з історико-архітек-турними пам’ятками міста, зустрі-

чі з митцями, відвідування музеїв та художніх майстерень, участь у святкуванні Дня міста тощо.

– Учні побували на Замковій горі та печерах Любеча, малюва-ли схили берегів Десни з плоту. Особливу увагу дітей привернули легенди та міфи Валу, Антонієвих печер та Єлецького монастиря, – розповіла директор Чернігівської

дитячої художньої школи Тамара Пільчевська.

Кожен конкурсант виконав 4-5 робіт. Журі, яке очолював заслу-жений художник України Олексій Какало, визначило переможців у двох номінаціях: робота з натури та композиційна робота.

Виставка творів конкурсантів та нагородження переможців від-

булися в міській раді. Дітей радо привітав міський голова Олек-сандр Соколов.

Назвемо імена найкращих: во-лодарем гран-прі стала Соломія Ясків зі Львова, лауреатами кон-курсу – Дар’я Овчаренко з Києва та Наталія Бонюк з Луцька, ста-тус дипломанта отримала Карі-на Проненко з міста Ровеньки, а призером глядацьких симпатій оголосили Марію Фургайлову з Чернігова. Учасники конкур-су отримали цінні подарунки та призи.

Тетяна ЗОЛОТАРЕНКО

Дитяча творчість

У тридцятиріччя – другий міжрегіональнийдругий міжрегіональний

Фургайлова Марія, Чернігів, 12 років (акварель)

Чернігівська дитяча художня школа відзначила 30-ту річницю заснування, і провела ІІ між-регіональний конкурс-пленер дитячого малюнка «Легенди та міфи Чернігова». Цей захід при-свячено Дню міста та річниці його визволення від фашистських загарбників. Конкурс тривав з 17 по 22 вересня.

№ 105 (27936)22 вересня 2009 року6

Вперше я почув ім’я Жабинського у воєн-ному сорок четвер-

тому, коли неповнолітнім тільки оволодівав азами нелегкої армійської служби. Якось у казармі, пам’ятаю, гучномовець доніс до нас, солдатів, звістку: указом Президії Верховної Ради СРСР групі найбільш від-важних воїнів присвоєне звання Героїв. Серед удосто-єних цієї високої нагороди називалось й ім’я Жабин-ського Дмитра Івановича. Уточнювалося – з Чернігова. Хвилюючою, радісною для мене була та звістка: це ж мій земляк – Герой. Як хо-тілося тоді нам, салагам, хоч чимось бути схожими на нього! Старалися!..

Вдруге ім’я Д.І. Жабинсь-кого увійшло в моє життя через багато років після закінчення Великої Ві-тчизняної, коли, вже здо-бувши фах журналіста, почав працювати в об-

ласній газеті «Деснянська правда», висвітлювати на її шпальтах проблеми військово-патріотичного виховання молоді. Споми-ни про ті далекі армійські дні, про перше «знайом-ство» по радіо з відважним земляком, нові, здобуті в Чернігові, факти з його життя лягли невеличкими начерками до мого журна-лістського блокнота. Спо-дівався з часом переклас-ти їх на сторінки газети. Шкодую: не вийшло тоді. Щось, видно, завадило ре-алізувати задум.

Та він не згас. Посилив його одержаний від колек-ціонерів у дарунок рідкіс-ний поштовий конверт (на знімку).

– Погляньте на нього, – писав колега по захоплен-ню. – Думаю, зацікавитесь. На ньому ж портрет вашо-го відважного земляка…

Справді, з портрета, тро-хи примружившись, ди-

вилася на нас військова людина із чотирма капі-танськими зірочками на погонах і великою Зіркою Героя на грудях. Герой ніби промовляв: такими ми були, такими і зали-шаємось.

Швиденько віднаходжу свій давній, пожовклий вже від часу, журналіст-ський блокнот. Перечитую написане. І подумалося: нам, людям старшого по-коління, добре відоме ім’я цієї молодої людини. Лю-дини, яка у тяжку годи-ну священної битви з фа-шистськими поневолюва-чами свідомо віддала своє життя за честь і свободу рідної Вітчизни, повторила подвиг легендарного біло-руського льотчика Миколи Гастелло.

Про таких героїв, справж ніх патріотів ми, повторюю, знаємо багато. Знаємо. Пам’ятаємо. Ша-нуємо. А нинішня молодь?

На жаль, ствердної відпо-віді на це нема. Сьогодніш-ня молодь мало обізнана з героїчними сторінками нашої історії, з її творця-ми. У духовно збіднілих душах наших юнаків і ді-вчат імена Героїв Великої Вітчизняної не залиша-ють особливої синівської вдячності, не виклика-ють почуттів гордості за своїх хоробрих земляків. І вина в цьому, показу-ють нові часи, не стільки молодих, скільки тих но-воявлених політиків, які руйнують юні душі, які у перші ряди борців за сво-боду і незалежність Укра-їни ставлять фашистських запроданців – вояків УПА і їм подібних. Справжніх же героїв, які ціною сво-го життя відстояли рідну землю від поневолення, такі горе-політики всіляко намагаються відкинути на задній план, у забуття. На-магання марні. Справжні

герої залишаться Героями вічно. І нікому не вдасться вирвати їх з наших сер-дець. Як не вдасться при-меншити подвиг і молодо-го чернігівця Дмитра Жа-бинського.

Подвиг його – усе корот-ке, як спалах зірки, сві-доме життя. Подам лише деякі штрихи того жит-тя. Як у всіх – школа. Потяг до знань. Мрія – небо. Ще до війни вона й привела хлопця у Воль-ське авіаційне училище. Здобуто перший бажаний фах – авіатехнік. Профе-сія – одна з найважливі-ших у підготовці машин до польоту. Завжди: і в мирний час, і особливо у воєнний. Майстерність, до-питливість молодого авіа-техніка невдовзі відзначені орденом Червоної Зірки.

З початком війни небо все більше і більше кли-кало юнака до себе. Хо-тілося літати, допомагати своїм бити ворога. У льот-ній школі, куди направили за власним бажанням, до-сконало оволодів бойовим штурмовиком «Іл-2».

Далі – фронт. Числен-ні сутички з хижими фа-шистськими яструбами. Набувався бойовий до-свід. Гартувалася заліз-на витримка при зустрічі у небі з противником. У результаті – перемоги, пе-ремоги. Стрімко зростав їх рахунок. Лише за один рік знищено десятки во-рожих танків, артилерій-ських установок, зенітних і мінометних батарей, за-лізничних ешелонів з вій-ськовою технікою і живою силою противника. Один за одним на землю пада-ли підбиті асом літаки з чорними хрестами. У по-служному списку нашого земляка їх вже значилося більше десяти…

На різних фронтах діяв сміливець: на Західно-му, Південно-Західному,

Сталінградському, Півден-ному, 4-му українсько-му. Відважні дії молодого льотчика не залишили-ся непоміченими. До чис-ленних бойових нагород додалася найвища – Зо-лота Зірка Героя. В указі говорилося: «За мужність і відвагу».

Висока відзнака клика-ла до нових подвигів. Не судилося. Судилося здій-снити лише один. Остан-ній, найбільш вражаю-чий своєю мужністю, у день свого народження – 15 лютого 1945 року Дми-тро Жабинський загинув. Загинув під час важливої операції зі знищення воро-жого аеродрому, на якому було зосереджено велике скупчення хрестатих ма-шин, готових до вильоту. Випередити їх, не дати їм піднятись у небо, вберегти своїх від можливих руй-нувань, втрат – така дум-ка блискавкою пронизала пілота. Не встиг. У мотор літака врізався снаряд во-рожої зенітки. Машина спалахнула. В останню хвилину життя, мабуть, згадавши подвиг Миколи Гастелло, Герой приймає єдине рішення: і мертвим вдарити по ворогу. Твердою рукою спрямовує охопле-ний вогнем свій «Іл-2» у скупчення фашистів.

Герой загинув. Його вже давно нема серед нас. Але він із нами і сьогодні. Черні-гівці пам’ятають, вшанову-ють свого славного земляка. Ім’я його навічно вписане у назву однієї з вулиць міста. Мешканцям її про муж-ність земляка нагадують і одержувані ними листи. Адреса ж на них: вулиця імені Дмитра Жабинського. Під іменем нашого земля-ка ходить у далекі рейси й одне з торгових суден Бал-тійського пароходства.

Андрій ФОМІЧОВм. Чернігів

Стався з Ганною Ро-манівною такий випадок. Партиза-

ни зайшли в село і на-штовхнулися на німців. Зав’язався бій, під час якого один з партизанів був поранений. Ризику-ючи життям, Галя допо-могла йому, взявши під

руки, і відвела до своєї хати. Юна підпільниця розуміла, що німецькі солдати будуть шукати його і тому сховала пора-неного на горищі. Невдов-зі так і сталося. Глядь, а німці уже на порозі. За-йшли до хати і почали обшук, потім один з них

поліз на горище. Німець-кою Галя сказала йому, що там нікого нема. Не-відомо чому, але... він їй повірив. Ось так Ганна Гусєва врятувала життя партизану. І своє. Не за-буває вона і про парти-занський загін: «З дівчат нас було двоє: я і Шура.

Пам’ятаю один бій. Вико-навши завдання, вже бі-гли до своїх. Я бігла пер-

шою. Озирнулась подиви-тися, де Шура, і побачила, що вона падає...»

Багато крові і смертей бачила Ганна Романівна під час війни. Згадує вона й таке. Сусідньому парти-занському загону термі-ново потрібні були меди-каменти. Тож навішали на дівчину пакунків з лі-карськими препаратами, і вона рушила в сусіднє село. У такі походи Ганна Романівна ходила кілька разів. Така медична допо-мога врятувала тоді життя багатьом партизанам.

Ганні Романівні Гусе-вій багато довелося пере-жити, адже був її жит-тєвий шлях тернистим та складним. Нинішнього року святкує вона своє 86-річчя. Роки та й буремна молодість, обпалена ві-йною, даються взнаки, по-требує вона вже сторон-ньої уваги і турботи...

Ми не маємо забувати таких людей, їх подвиг і ту страшну Велику Ві-тчизняну війну. Адже, за-вдячуючи таким, як Ган-на Романівна, ми живемо на нашій рідній землі, під мирним небом.

Іван ПРОСЯНИК Бахмацький район

Зла доля відвела йому лише 25 ро-ків життя. Мало. Але для чернігівця Дмитра Жабинського то були роки красивих юнацьких мрій і надій, роки високого духовного польоту у своє майбутнє. У 23 роки на його грудях вже сяяла Золота Зірка Героя Радян-ського Союзу. Її він, гвардії капітан, командир бойової ескадрильї штур-мовиків 75-го гвардійського полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної Ста-лінградської Червонопрапорної дивізії удостоївся за мужність і відвагу в боях із фашистськими загарбниками.

і Д ій Н ї і

єх-

н,--ї

а-зії ях

У далекому 1923 році народилась добра душею і щира серцем лю-дина – Ганна Романівна Гусєва. З дитинства прагнула вчитися чогось нового. Тож після закінчення 8-річної школи вступила до Бобровиць-кого зоотехнікуму, але закінчити його не вдалося – почалася Велика Вітчизняна війна. Під час окупації проживала у рідному селі. Змири-тися з тим, що рідну землю топчуть окупанти, Галя не могла. Тож до-помагала підпільникам, а згодом і партизанам. Стало в нагоді і знання німецької мови.

Незважаючи на свій вік, Ганна Романівна розповідає чітко, з подро-бицями, мені навіть на якусь мить вдалося відчути, що таке війна...

З журналістського блокнота

Герої залишаються Герої залишаються з намиз нами

Пам’ять

Стало в нагоді Стало в нагоді і знання німецькоїі знання німецької

№ 105 (27936)22 вересня 2009 року 7

Чернігівський державний інститут економіки і управління

ОГОЛОШУЄ КОНКУРСна заміщення вакантних посад

науково-педагогічних працівників:– Професор кафедри «Промислового і цивільного будів-

ництва» (доктор наук, професор)– 1

– Доцент кафедри «Фінансів» (кандидат наук, доцент) – 1– Доцент кафедри «Банківської справи» (кандидат наук,

доцент)– 1

– Доцент кафедри «Обліку і аудиту» (кандидат наук, до-цент)

– 1

– Доцент кафедри «Маркетингу» (кандидат наук, доцент) – 1– Доцент кафедри «Соціальної роботи» (кандидат наук,

доцент)– 1

– Старший викладач кафедри «Цивільного і господар-ського права»(стаж роботи за фахом не менш ніж чотири роки)

– 1

– Старший викладач кафедри «Обліку і аудиту»(стаж роботи за фахом не менш ніж чотири роки)

– 2

– Старший викладач кафедри «Геодезії, картографії та землеустрою»(стаж роботи за фахом не менш ніж чотири роки)

– 1

– Викладач кафедри «Геодезії, картографії та землеу-строю»

– 1

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють українською мовою.

Термін подачі заяв – місяць з дня опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають такі до-кументи: заяву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографію, копію документів про вищу освіту, наукові сту-пені і вчені звання, список друкованих праць і винаходів, заві-рених у встановленому порядку.

З умовами конкурсу можна ознайомитись у відділі кадрів інституту. Документи надсилати на адресу: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

Телефони для довідок: 5-34-45, 5-61-60, факс (04622) 5-90-72.

Колектив апеляційного суду Чер-нігівської області висловлює глибоке співчуття голові ради суддів області, судді апеляційного суду Бойко О.В. та її родині з приводу тяжкої втра-ти – смерті батька

Василя Івановича ЛАПКА.

Державна податкова адміністра-ція в Чернігівській області вислов-лює глибоке співчуття провідно-му спеціалісту адміністративно-господарського відділу Гойсі Світлані Павлівні з приводу тяжкої втрати – смерті батька

Павла Івановича КИРИЛЕНКА.

Трудові колективи територіаль-ного управління Держгірпромна-гляду по Чернігівській області та державного підприємства «Черні-гівський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» глибоко сумують з приводу передчасної смерті голов-ного державного інспектора з охо-рони праці

Степана Михайловича ФУРСИі висловлюють співчуття рідним

та близьким.

Відділ з питань фізкультури та спорту облдержадміністрації та об-ласний осередок НОК України ви-словлює глибоке співчуття директо-ру школи вищої спортивної майстер-ності Маневичу Олексію Робертовичу з приводу тяжкої втрати – смерті матеріАлли Миколаївни ШАПОВАЛОВОЇ.

ТОВ ВКП «АГРО»ТОВ ВКП «АГРО»Сіль для тварин брикетована

та в мішках 50 кг,вапно, крейда, відра оцинковані, цепи 3-кінцеві

та ще2 000 НАЙМЕНУВАНЬ

будівельних та господарських товарів.

Доставка.м. Чернігів, вул. Попова, 63.

Тел.: 667-366, 662-621.

Сіль

вапноцин

2 00

г

м. Чм. ЧТТ

Телефон рекламного

відділу газети «Деснянська

правда» –

4-40-07

ЗДАЮТЬСЯВ ОРЕНДУ

Тел.: 975-146, 8-050-413-18-85

офісні та складські

приміщення

Виклик до суду

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судо-ве засідання у цивільній справі за позовом ВАТ «Укртелеком» до Бондарець Ірини Олександрівни про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, відкладено на 23 вересня 2009 року на 11 год. 00 хв. Відповідачу потрібно з’явитися в судове за-сідання. У разі неявки відповідача у судове засідання без поваж-них причин або неповідомлення про причину неявки, з’ясування обставин у справі буде проведено без його участі та на підставі до-казів про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання.

Судове засідання відбудеться в приміщенні суду за адресою: м. Чер-нігів, вул. Мстиславська, 17 під головуванням судді Н.В. Маслюк.

®

Про реєстрацію1 вересня 2009 року Головне управління юстиції у Чер-

нігівській області зареєструвало Чернігівську обласну пар-тійну організацію політичної партії «Всеукраїнська партія «Дітей війни» (свідоцтво №186).

Мета діяльності – участь у виробленні державної по-літики у сфері соціального захисту дітей війни, розбудо-ва суверенної, правової, соціально-орієнтовної держави, утвердження умов розвитку особистості, захисту прав і свобод людини.

Юридична адреса: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 16, оф. 23.

Керівник – Родимченко Зінаїда Миколаївна.

3 вересня 2009 року Головне управління юстиції у Чер-нігівській області зареєструвало Чернігівську обласну ор-ганізацію Партії «Київська Русь» (свідоцтво №187).

Мета діяльності – сприяння розвитку та утвердження суверенітету і незалежності України, її процвітанню, до-триманню загальноприйнятих прав і свобод українських громадян.

Юридична адреса: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 191, кв. 84.

Керівник – Матвієнко Тетяна Юріївна.

4 вересня 2009 року Головне управління юстиції у Чер-нігівській області зареєструвало Чернігівську обласну ор-ганізацію політичної партії «Україна Майбутнього» (сві-доцтво №188).

Мета діяльності – сприяння вираженню політичної волі громадян, спрямованої на побудову сильної незалежної дер-жави Україна на принципах верховенства права, соціально-економічної самостійності громадян, становлення громадян-ського суспільства, створення та забезпечення умов для роз-витку кожної особистості, розвитку регіональної політики, місцевого самоврядування, реалізації загальнонаціональних програм, спрямованих на розширення та забезпечення прав і соціальних гарантій, що надаються дітям, молоді, сім’ям з дітьми, захисту материнства і дитинства, реформування системи охорони здоров’я, комунально-побутової, соціаль-ної та інших сфер для забезпечення реальних позитивних змін у суспільстві і покращення життя людей, як умов для забезпечення вільного, всебічного розвитку підроста-ючого покоління, тобто майбутнього України, яку Партія зобов’язується реалізувати в межах чинного законодавства за умов обрання до представницьких органів влади, участі у виборах, у діяльності органів влади різних рівнів, інших політичних заходах тощо.

Юридична адреса: м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, буд. 6-а, оф. 2.

Керівник – Коваленко Оксана Володимирівна.

Увага: розшук!

Допоможіть знайтиМіністерство внутрішніх справ

України вживає заходи з вста-новлення місцезнаходження та затримання ЛОЗИНСЬКОГО Ві-ктора Олександровича, 1963 року народження, уродженця смт Голо-ванівськ Голованівського району Кіровоградської області, громадя-нина України, раніше не засудже-ного, позбавленого депутатської

недоторканності рішенням Верховної Ради України від 03.07.2009р., обвинуваченого в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Кримінальна справа знаходиться в провадженні Генеральної про-куратури України. Запобіжний захід – затримання і доставка в суд під вартою.

Усім, хто має інформацію про місце знаходжен-ня розшукуваного, слід звертатися до найближчого органу внутрішніх справ, або в управління карного розшуку УМВС України в Чернігівській області за телефонами у Чернігові: 619-219, 619-412.

Відділ зв’язків із громадськістю УМВС Українив області

В листопаді минулого року до чергової частини Чернігів-ського райвідділу міліції

надійшло повідомлення про напад на 62-річного охоронця одного з господарств у селі Черниш. Роз-крити злочин по «гарячих слідах» тоді не вдалося.

А через кілька місяців заступ-ник начальника карного розшуку Дмитро Зубок та оперуповноваже-ний Михайло Радченко затрима-ли злочинців.

Якось 30-річний житель Уля-нівки, що на Кіровоградщині, зустрівся зі своїми вінницьким знайомими і розповів їм, що коли працював на Чернігівщині, то по-бачив у тому господарстві елек-трокару. Якщо друзі допоможуть, то механізм можна вигідно «штов-хнути». Оскільки ніхто з чолові-ків ніде не працював, всі не ва-гаючись погодилися.

Не відкладаючи справу, на МАЗі утрьох вирушили у подо-рож на Чернігівщину. Приїхав-ши в Черниш, зупинилися не-

далеко від одного з господарств та пішли у «розвідку» до склад-ських приміщень. Впевнившись, що ні охоронця, ні освітлення на території немає, під’їхали ближ-че. Ножицями перекусили замки, відкрили ворота, вигнали зі скла-ду навантажувач та помістили на вантажівку. Понишпоривши по інших приміщеннях, знайшли ще пластикові каністри та ящи-ки з засобами захисту рослин, які теж поцупили.

Поки двоє завантажували речі, третій співучасник стояв «на шу-хері». Він і зустрівся з охоронцем, який, почувши гомін, вийшов зі сторожки. Побачивши незна-йомого чоловіка, охоронець не встиг навіть нічого запитати, як той заштовхнув його назад. Діс-тавши пістолет, незнайомець хо-тів налякати охоронця, але той кинувся захищатися. У запалі боротьби крадій сам собі про-стрелив ногу.

Незважаючи на біль, зловмис-ник зв’язав охоронця скотчем, за-

клеїв рота і кинув його на ліжко, щоб не заважав «працювати». Охо-ронець зміг звільнитися та зате-лефонувати до міліції лише тоді, коли незнайомці були вже далеко.

Злодії, закінчивши свою справу, попрямували до столиці, де в одно-му з гаражів Києва сховали засоби захисту рослин, які потім частина-ми перевозили до Кіровоградської області для продажу, отримавши за це майже 70 тис. грн.

Навантажувач також «поїхав» до Кіровоградської області, де че-кав «нового господаря», а в люто-му один з підприємців виложив за нього 50 тис. грн.

Відчувши смак легких грошей, друзі продовжили свою «діяльність» у Київській та Кіровоградській областях, де обікрали ще кілька складських приміщень, спричи-нивши господарям великі збитки. Чоловіки з великим «кримінальним досвідом» навіть і не підозрювали, що вже в серпні їм доведеться від-повідати за скоєні злочини та по-вертати «придбані» речі.

Наразі зловмисники затримані, проти них порушено кримінальну справу. Злодіїв перевіряють на причетність до скоєння злочинів в інших областях України. Три-ває слідство.

Галина ПИРІГ,помічник начальника

Чернігівського райвідділу УМВС України в області

Кримінал

На гастролі –за електрокарою

№ 105 (27936)22 вересня 2009 рокуОстання сторінкаОстання сторінка8

•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••

Співзасновники:Чернігівська обласна рада,

облдержадміністрація,первинна організаціяжурналістів редакції

•Головний редактор

Лариса МІЛОВА•

Перший заступникголовного редактора

Леся КОШЕЛЬТел. 678-200

•Відповідальний секретар

Віталій АДРУГТел. 4-21-92

•Телефони відділів редакції:

суспільно-політичних питань4-44-42, 4-22-71;

економіки4-41-36;

соціальних питань4-44-12;

гуманітарної сфери4-44-12;реклами4-40-07.

•Факс

4-21-92, 4-40-07.•

Комп’ютерний набірЛюдмила ШЕВЧЕНКО

•Комп’ютерна верстка та дизайн

Олександр БОЖОК,Ганна ЗЕВКО,

Світлана КУЗЬМЕНКО•

КоректориАльона ШЕВЧЕНКО,

Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ•

Відповідальна за випускНаталія ГАРБУЗ

•Веб-сайт:

www.dponline.cn.ua•

Електронна пошта: despravda@ukr.net

•Реєстраційне свідоцтво

ЧГ № 230 від 10.11.2000 р.Видавець – ТОВ «Редакція

газети «Деснянська правда»•

Віддруковано в редакційно-видавничому комплексі «Деснянська правда»,

14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.

•Газета виходить

тричі на тиждень(вівторок, четвер, субота).

•Тираж тижня – 36869

•Розповсюджується

по передплаті•

Передплатні індекси:для індивідуальних передплатників –

61651,для підприємств, організацій –

94530,четверговий випуск –

94531.•

Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.

•Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори та рекламодавці.

Знаком позначені матеріали рекламного змісту.

•Листування

з читачами – тільки на сторінках газети.

ВДЕНЬВНОЧІ 22.09 23.09 24.09

Хмарність

Опади

Температура, °C 19 ... 24 7 ... 12 19 ... 24 7 ... 12 17 ... 22Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн–Зах, 5–10 Зах 5–10 Зах 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Чернігів 11Ніжин 12 Покошичі 12 Семенівка 9Остер 13 Прилуки 14 Щорс 10

Несприятливі дні у вересні 24

Температура води у Десні, °C 18,4 За даними облгідрометцентру

Цими дняминародилися

22.09

Англійський фізик і хімік Майкл Фарадей (1791), український і росій-ський філолог Олександр Потебня (1835), литов-ський художник і компо-зитор Мікалоос Чюрлйо-ніс (1875), американський співак Дін Рід (1938).

23.09

Українська оперна спі-вачка Соломія Крушель-ницька (1873), німецький фельдмаршал Фрідріх фон Паулюс (1890), росій-ський драматург і публі-цист Едвард Радзінський (1936), іспанський співак Хуліо Іглесіас (1943).

За релігійним календарем сьогодні – Післясвято Різд-ва Пресвятої Богородиці. Праведників Богоотців Іоакима і Анни. Знайдення і перенесення мощей святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. Пам’ять Третього Вселенсько-го Собору (431).

Завтра – мучениць Минодори, Митродори і Німфодори. Пре-подобного павла Послушливого, Печерського. Преподобного князя Андрія, у чернецтві Іоасафа, Спасокубенського. Апос-толів від 70-ти: Апелія, Лукія та Климента. День пісний.

Іменинниками будуть: сьогодні – Ганна, Харитон, Феофан, Яким, Йосип, Микита, Захар; завтра – Петро, Павло, Німфо-дора, Минодора, Андрій.

Новий місяць 18.09Схід 6:44Захід 18:56Тривалість 12:12

Проте вони подарували нам справжню літню погоду. Якби не дефіцит вологи у

грунті, її можна було б вважати ідеальною, насамперед для того, що росте на землі. Натомість ма-ємо протилежне: затяжна посу-ха прискорила листопад. Більше того, з кленів осипалося… ще зелене листя. Ось такі витівки небесної канцелярії!

У перші дві вересневі декади північ і південь ніби поміняли-

ся місцями. Були дні, коли тем-пература повітря на території України перевищувала показ-ники метеостанцій… Іспанії. У нас сонячно, ні краплини дощу, а Стамбул, західна частина Ту-реччини, наша Феодосія і гру-зинське Батумі просто потопа-ли від затяжних злив.

Особливо теплим виявився нинішній тиждень. В окремі дні на метеостанціях в Острі Козе-лецького району та у Прилуках

було зафіксовано плюс 29 гра-дусів за Цельсієм. А минулого четверга у Чернігові перевище-но денний максимум темпера-тури за післявоєнний період.

Та все колись закінчується. І літній характер погоди – також. На вихідні відчутно похолодало, хоча й не настільки, як обіцяли синоптики. Вночі – до заморозків. Що ж, будемо гартуватися!

Лесь ГОМІНФото автора

Із календарним ми попрощалися першого вересня. Теплим воно видалося, особливо в липні, коли середньомісячна температура перевищила середні значення за післявоєн-ний період. Минулий же місяць за температурним режимом не багато поступався нормі. Правда, скупим був на опади, як і перші дві декади вересня.

Пори року

Прощання з літом...Прощання з літом...

ХХІ літні Дефлімпійські ігри

Сила в кожному із нихУпродовж одинадцяти днів у Тайпеї, столиці китайської автономії, тривали

ХХІ літні Дефлімпійські ігри (для людей з вадами слуху). За нагороди у 14 дис-циплінах змагалися понад 5 тисяч спортсменів, серед них – і 147 українців.

Наша збірна здобула аж 67 медалей (20 золотих, 22 срібні, 25

бронзових), посівши у ко-мандному заліку другу по-зицію. Попереду лише ро-сіяни (29+41+28), а третіми стали корейці (14+13+7).

Вагомий здобуток у ко-пилку української дружи-ни зробили чернігівські спортсмени.

Несподіванкою став за-плив в естафеті 4х100 м. Українські плавці поліп-шили свій же чемпіон-ський результат 2007 року на 7 секунд, але, на жаль, завоювали срібло. За ко-манду виступали, разом із чернігівцем Денисом Би-стревським, Олексій Висо-цький, Владислав Лопата та Володимир Натальчук. Наших спортсменів обі-йшла четвірка росіян. За коментарем чернігівського тренера Дмитра Гунька, який опікується Денисом Бистревським, результат нашої естафетної четвірки

– гідний похвали, адже у першій половині естафети вони лідирували, лише на третьому етапі поступи-лись першістю.

Завоював медаль Денис Бистревський і в естафеті 4х200 метрів, але бронзову. Партнерами у нього були ті ж самі спортсмени, лише замість Владислава Ло-пати виступав Олександр Рибкін.

Двічі українські гравці настільного тенісу завойо-вували срібні медалі. У ко-мандних змаганнях наші Андрій Гнатюк, Ігор Чер-няк, Дмитро Кокоша ра-зом із полтавчанином Ген-надієм Закладним впев-нено обі грали італійців, латвійців, корейців, дуже сильних китайців і лише у фіналі поступилися гос-подарям.

Парні тенісні змагання також принесли нам ра-дість перемоги. Нагороди отримали Андрій Гнатюк та Геннадій Закладний,

які опинилися на друго-му місці. Трохи не дотягли до медалей Ігор Черняк з Дмитром Кокошею. У них четверта позиція. До речі, всі чернігівці – вихован-ці заслуженого тренера України Василя Кирієн-ка і навчалися у міській школі для дітей з вада-ми слуху.

Після повернення додо-му, у неділю, 20 вересня, з дефлімпійцями зустрівся Президент України Віктор Ющенко. Він відзначив членів збірної і нагородив їх високими нагородами. Орден «За мужність» дру-гого ступеня отримали Ігор Черняк та Андрій Гнатюк, а орден «За мужність» третього ступеня – Денис Бистревський та Дмитро Кокоша. Тренер Дмитро Гунько удостоєний зван-ня «Заслужений праців-ник фізичної культури та спорту України».

Віктор БЕРЕГОВИЙ

Людмила ШЕВЧЕН•

Комп’ютерна верстка тОлександр БОЖО

Берізчина зачіскаБерізчина зачіска

•• С П О Р Т С П О Р Т •• С П О Р Т С П О Р Т • • С П О Р Т С П О Р Т • • С П О Р Т С П О Р Т ••

Жіночий футболНевже Анатолій Куцев зібрався йти?

Польща – Україна – 4:119 вересня. Відбірковий етап Чемпіонату світу-2011.

Боснія і Герцеговина – Угорщина – 0:2.

Зазвичай після таких провалів головний тренер пише заяву про звільнення. А провалів за

останній місяць у нашої головної ко-манди більше, ніж достатньо. Невда-лий виступ на Євро-2009, і ось нове розчарування. Наші футболістки програли команді, яка не входить до еліти європейського футболу. Причо-му програли крупно.

Вже на сьомій хвилині Агнешка Вінчо забиває Надії Барановій гол, потім ще (30 хв.), потім – До-ната Лєснік (38 хв.), знову Агнешка Вінчо (55 хв.). Гра зроблена. Дарма, що за сім хвилин до закін-чення гри одного м’яча Людмила Пекур відквитала.

Слабка втіха.Головний ко-

зир Анатолія Куцева – міц-ний захист. Але він зовсім не є таким. Особли-во тепер, коли ряди збірної за-лишила її капі-тан Олена Ма-

зуренко. Взагалі, збірна нині як ніколи розбалансована....

Наступний матч наші дівчата зіграють 25 жовт-ня. Зі збірною Боснії і Герцеговини. Можливо, в Чернігові....

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

Агнешка Вінчо

Черговий гол в наші ворота