28

УДК 316.334.55

Наталія БУРДА асистент кафедри менеджменту і права,

Луганський національний аграрний університет

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СЕЛА

У статті розглянуто сутність, особливості та тенденції розвитку інфраструктури села; проаналізовано сучасний стан та вивчені проблеми розвитку соціальної інфраструктури села Луганської області, знайдено ряд недоліків; визначено принципи поліпшення стану соціальної інфраструктури села.

Ключові слова: інфраструктура, соціальна інфраструктура села, аналіз.

© Надія Бурда, 2010

Однією з найважливіших передумов росту сільського господарства є функціонування та розвиток соціальної інфраструктури села. Вона не тільки дає можливість безпосередньо поліпшити якість життя селян, а й допоможе досягти іншої мети, яка поставлена перед сільським господарством. Соціальній інфраструктурі відведена роль задоволення загальнолюдських потреб, які пов’язані з життєдіяльністю, забезпеченням належних умов праці, відпочинку, культурно-освітнього рівня, рівня життя. Все ж в Україні, у тому числі і в Луганської області розвиток інфраструктури не задовольняє все більші потреби сільськогосподарського виробництва.

Проблема розвитку, а скоріш за все занепаду соціальної інфраструктури села дуже гостро стоїть на сьогоднішній день. Це також призводить до погіршення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, що позначається на зниженню якості сільськогосподарського виробництва.

Дослідженню різних аспектів територіального регулювання розвитку соціальної інфраструктури села присвячені праці вчених: О. Бородіна, О. Волкова, В. Месель-Веселяка, Л. Михайлова, А. Онищенка, В. Перебийніс, П. Саблука, В. Юрчишина, К. Якуби. [1-6; 8].

Метою статті є дослідження територіальних засад відносно регулювання розвитку соціальної інфраструктури села.

Людський і економічний розвиток у сільській місцевості неможливий за умов відсутності об’єктів соціальної інфраструктури необхідної якості. Основну частину соціальної економіки формує соціальна інфраструктура. Категорії «інфраструктура» і «соціальна інфраструктура» сформувалися в процесі виробництва та розвитку продуктивних сил суспільства, і вони тісно пов’язані. Соціальну інфраструктуру села складають: житлове та комунальне господарство, служба побуту, палаци культури (клуби), транспорт, що обслуговує населення, служба побуту, школи, дитячі дошкільні установи, лікарні, медпункти та ін. У найзагальнішому розумінні соціальна інфраструктура є системою елементів штучного місця існування, що виконує важливу соціальну функцію – забезпечення умов для відтворення населення. У такому тлумаченні соціальна інфраструктура не просто сфера обслуговування населення, покликана задовольняти ряд вагомих традиційних потреб населення, але і, ще більшою мірою, певний механізм, керівник розвитком наявних меж способу життя, які працюють на формування перспективних соціальних форм життєдіяльності суб’єктів.

Як відомо, від соціальних умов залежить розвиток і

ефективність сільськогосподарського виробництва і розвиток села. Сьогодні сільське населення послуги отримує в райцентрах і містах.

За останнє десятиліття в результаті різкого спаду сільськогосподарського виробництва і погіршення фінансового становища галузі, демонтажу старих організаційно-економічних механізмів розвитку соціальної інфраструктури села і соціального захисту населення, без заміни їх на нові, зумовило значне відставання сільських об’єктів соціальної інфраструктури від міських за рівнем і умовами життєдіяльності, наростання негативних змін в способі життя сільського населення і в цілому – кризовий стан соціальної інфраструктури села.

Соціальну інфраструктуру села формує житлове і комунальне господарство, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров’я, фізична культура, зайнятість і безробіття; служба побуту, транспорту і зв’язку в частині, яка пов’язана з обслуговуванням населення, інші галузі невиробничої сфери, а також торгівля і громадське харчування.

Аналізуючи таблицю 1, слід зазначити негативну тенденцію до скорочення об'єктів соціальної інфраструктури в селах Луганської області в 2008 р. відносно 1990 р., так кількість дитячих садків за аналізований період скоротилась на 132 од., припинили свою діяльність 51 бібліотека, а демонстраторів фільмів з 577 од. залишився лише один.

Все це обумовлюється, в першу чергу, зменшенням доходів підприємств, які за рахунок своїх коштів утримували ці заклади; зниження чисельності сільського населення; погіршенням його вікової структури, а також розвитком відео- і аудіотехніки, що у свою чергу, змінює моральні і ціннісні орієнтири людей, особливо молоді. Що стосується спортивних залів, тренажерів і спортивних секцій у селах, то зараз вони зовсім відсутні.

У нашому дослідженні було проведено аналіз житлового фонду, забезпечення населення житлом, устаткування житлового фонду, благоустрій населених пунктів.

На рис. 1. подано динаміку розвитку більш суттєвої складової соціальної інфраструктури – житлового фонду, яка демонструє негативну тенденцію до зниження житлового фонду в сільській місцевості. Так в 2008 р. у порівнянні з 2000 р. він знизився на 0,1 млн. м2 загальної площі, тоді як міський житловий фонд навпаки зріс на 2,4 млн. м2 загальної площі. Благоустрій сільського житлового фонду значно відстає від рівня комфортабельності житла в місті.

Скорочення житлового фонду сільської місцевості має пряму залежність від демографічного чинника і

ISSN 1993-0259. ISSN 2219-4649. Економічний аналіз. 2010 рік. Випуск 7. 29

Таблиця 1. Функціонування соціальної інфраструктури в селах Луганської області за період 1990-2008 рр.

Назва об’єкту Роки

Відхилення 2008р. від 1990р.

1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 +, - %

Дошкільні заклади 300 322 207 183 187 186 168 -132 56

Заклади культури клубного типу 465 437 389 387 387 394 385 -80 82,8

Бібліотеки 423 405 376 368 373 372 372 -51 87,9

Демонстраторів фільмів 577 316 17 - 1 1 1 -576 0,2

*розраховано за даними Луганського обласного управління статистики [7].

46,9

7,9

47

7,9

48,9

7,9

48,9

7,9

47,3

7,9

47,4

7,8

47,6

7,8

0

10

20

30

40

50

2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008

роки

Міський житловий фонд, млн. м. кв. Сільський житловий фонд, млн. м.кв

* розраховано за даними Луганського обласного управління статистики [7].

Рис. 1. Динаміка розвитку житлового фонду в Луганській області за період 2000-2008 рр.

0

100

200

300

400

2000 2005 2006 2007 2008

роки

0

10

20

30

40

50

60

кіл

ькі

сть

насел

ених

пункт

ів

Водопровід

Газифіковані тільки природнім, а також природнім і розрідженим газом

Каналізація

* розраховано за даними Луганського обласного управління статистики [7].

Рис. 2. Динаміка благоустрою сільських населених пунктів в Луганській області за період 2000-2008 рр.

Назва об’єкту Роки

Відхилення 2008 р. в % до:

1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 1990 р. 2000 р.

Кількість лікувальних установ 197 199 175 180 179 175 172 87,3 98,3

Кількість лікувальних ліжок, тис. 40,8 35,8 25,8 25,7 25,5 25,2 24,6 60,3 95,3

Кількість лікувальних амбулаторно-поліклінічних закладів 318 326 317 398 396 405 343 107,9 108,2

Кількість лікарів усіх спеціальностей, тис. 11,0 11,2 10,7 10,3 10,2 10,0 10,2 92,7 95,3

Кількість середнього медичного персоналу 33,9 31,4 26,6 24,8 24,6 24,5 22,7 67,0 85,3

Таблиця 2. Рівень медичного обслуговування в Луганській області за період 1990-2008 рр.*

* розраховано за даними Луганського обласного управління статистики [7].

30

міграційних процесів. У структурі соціальних галузей домінуюче місце в забезпеченні відтворення сільського населення належить охороні здоров’я, фізичному розвитку і спорту. Саме ці сфери здійснюють найважливіший вплив на стан здоров’я сільських жителів.

У процесі дослідження виявлено, що мережа лікувальних закладів Луганської області зберігає тенденцію до скорочення (табл. 2).

Кількість лікувальних закладів в 2008 році знизилася на 12,7% порівняно з 1990 р. і на 1,7% порівняно з 2000 р., кількість лікарів всіх спеціальностей порівняно з 1990 р. знизилася на 7,3%, а з 2000 р. – на 4,7%.

Ринкові стосунки поступово втручаються у сільську медицину, що виявляється в збільшенні числа платних послуг населенню. Але все таки кількісні показники розвитку медицини не супроводжуються якісними змінами. Скорочується кількість лікувальних ліжок і місткість амбулаторно-поліклінічних закладів. Негативна ситуація в сільській місцевості також пов'язана з тим, що амбулаторно-поліклінічний заклад розміщений у районному центрі і віддалені села не отримують своєчасно медичної допомоги.

Детальний аналіз ефективності функціонування закладів охорони здоров’я в селі дозволив сформулювати пріоритетні напрями його розвитку – зміцнення матеріальної бази первинної медико-санітарної допомоги, розвиток власних сільських медичних закладів, впровадження економічних і правових механізмів гарантування медичної допомоги в належному обсязі і необхідної якості в державних закладах охорони здоров’я. Через недостатній рівень забезпечення сільського населення медичними закладами особливо страждають жінки дітородного віку, що негативно впливає на виконання ними демогенеративної функції, а також селянки літнього віку, які через виробниче перевантаження впродовж свого життя (починаючи з раннього дитинства) мають гірше здоров’я, ніж жителі міст такого віку. Особливо погіршується репродуктивне здоров’я сільських жінок, змінюються їх погляди відносно бажаної кількості дітей в сім’ї.

Вихід з кризового стану, в якому опинилася соціальна сфера в селі, необхідно шукати в удосконаленні механізму фінансування діяльності об'єктів соціальної інфраструктури. У цілому вельми важливим є переведення їх на ринкові принципи діяльності, кооперація засобів місцевих бюджетів, підприємницьких структур і домогосподарств на соціальний розвиток, створення на регіональному рівні фондів соціального розвитку сільських територій. Враховуючи складність і важливість проблеми, необхідно провести дослідження у регіонах і виділити інвестиції на розвиток виробничої і соціальної інфраструктури для вимираючих сіл.

Список літератури 1. Бородіна, О. Сільський розвиток в Україні: проблеми

становлення [Текст] / О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. – 2009. - №4. – С. 74-85.

2. Волкова, О. В. Ринок праці [Текст] : навч. посібник / О. В. Волкова. – К.: ЦУЛ, 2007. – 624 с.

3. Михайлова, Л. І. Економічні основи формування людського капіталу в АПК [Текст] / Л. І. Михайлова. – Суми : Довкілля, 2003. – 326 с.

4. Онищенко, О. М. Сільський розвиток: основи методології та організації [Текст] / О. М. Онищенко, В. В. Юрчишина // Економіка України. – 2006. – №10. – С.4-5.

5. Перебийніс, В. І. Управління використанням трудових ресурсів на підприємствах [Текст] : монографія / В. І. Перебийніс, Т. П. Житник. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2008. – 332 с.

6. Саблук, П. Т. Розвиток сільських територій в контексті забезпечення економічної стабільності держави [Текст] /

П. Т. Саблук // Економіка АПК. – 2005. – №4. – С.6-7. 7. Статистичний щорічник Луганської області за 2008 рік /

Головне управління статистики у Луганській області [Текст] : за ред. С. Г. Пілієва. – Луганськ, 2009. – 382 с.

8. Якуба, К. І. Життєвий і трудовий потенціал сільського населення України. Теорія, методологія, практика [Текст] : монографія / К. І. Якуба. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 362 с.

РЕЗЮМЕ

Бурда Наталья Тенденции развития социальной инфраструктуры села В статье рассмотрена сущность, особенности и тенденции развития инфраструктуры, сел; проанализировано современное состояние и изученные проблемы развития социальной инфраструктуры села Луганской области, найден ряд недостатков; определены принципы улучшения состояния социальной инфраструктуры села.

RESUME

Burda Natalia Progress of social infrastructure of village trends In the article essence, features and progress of infrastructure trends, is considered this; the modern state and studied problems of development of social infrastructure of village of the Lugansk area is analysed, the row of failings is found; certainly principles of improvement of the state of social infrastructure of village.

Стаття надійшла до редакції 15.10.2010 р.