УДК 303.725.37:021

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ДО МЕДІА-ПРОСТОРУ:

МОДЕЛЬНИЙ ПІДХІД

Грабар Наталя Григорівна, кандидат наук із соціальних комунікацій; доцент кафедри культурних універсалій; головний бібліограф Наукової бібліотеки; Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, Україна, Харків; e-mail: grabar-ng@ukr.net  Соколовська Тетяна Борисівна, провідний бібліотекар Наукової бібліотеки; Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, Україна, Харків; e-mail:skltb@ukr.net  

 

Розглядається модель дії компенсаторних процесів у інформаційно-

комунікаційному просторі, в якої пропонуються шляхи трансформації

функцій бібліотеки з метою гуманізації та демілітарізаціі цього простору.

Показано, яким чином недоліки глобального інформаційно-комунікаційного

простору можна компенсувати бібліотечними заходами, де популяризується

живе спілкування.

Ключові слова: бібліотека, компенсаторна модель, маніпулювання

свідомістю, спілкування, інформаційно-комунікаційний простір, ІКТ.

В даний час суть кризи бібліотек і одночасно її причина полягають у

тому, що традиційні цілі, зміст і характер бібліотечної діяльності перестали

відповідати реаліям сучасності. Для сучасного інформаційно-

комунікаційного простору характерно протиріччя між швидкими темпами

розвитку ІКТ та відставанням духовно-моральної культури. Як зазначає Е. П.

Семенюк, «Становлення ноосфери в значній мірі буде залежати від

поглиблення гуманістичної складової інформаційного простору – від того,

наскільки він пронизаний людинолюбством, справжньою любов’ю до

людей» [6]. У ХХ ст. технократичний шлях розвитку привів людське

суспільство до межі глобальної катастрофи. Для розвитку і виживання

людства у віртуальному середовищі необхідно стимулювати процеси

гуманізації цього середовища, щоб людина із засобу стала метою прогресу.

Дії в інформаційному просторі без урахування основних законів і

закономірностей протікання інформаційних процесів і принципів безпеки

життєдіяльності призводять до того, що цей простір стає ненадійним для

життя і діяльності людей. Нині відбувається закономірний процес переходу

людства в нову якість: від «людини розумної» до «людини духовної». Якщо в

будь-якій ситуації керуватися системою цінностей, заснованої на моральних

принципах, тоді можна знайти гармонію у відносинах з природою і з

оточуючими людьми.

Розуміння інформаційних процесів ґрунтується на розумінні, що

інформація – це хвильова функція енергії. Інформація невіддільна від енергії,

вона додає енергії спрямованості, формує енергетичний імпульс з певними

хвильовими характеристиками.

Наслідком закону збереження енергії є закон збереження інформації:

будь-яка інформація, створена людиною, не зникає, а безперервно

перетворюється в інформаційному середовищі [7]. Із закону збереження

інформації випливає, що інформацію знищити неможливо. Можна негативну,

агресивну інформацію нейтралізувати інформацією протилежної

спрямованості: утворюються стоячі хвилі. В такому випадку негативна

інформація не поширюється.

Важливим в розумінні інформаційних процесів є принцип збереження

рефлексії: якщо рефлексія зменшується в якихось інформаційних процесах,

то відбувається пропорційне збільшення рефлексії в інших інформаційних

процесах [9].

Звідси випливає, що спроби штучного блокування інформаційних

процесів не припиняють перебіг цих процесів, а лише викликають

збільшення рефлексії, що забезпечує нові умови функціонування таких

процесів. Щоб стати перспективною, бібліотеці треба усвідомити, що нині

змінюється система пріоритетів. Технократична парадигма відійшла в

минуле. Бібліотекам необхідно обирати такі напрями діяльності, які б

сприяли розвитку людини як особистості. На сьогодні у світовому вимірі є

потреба в креативних особистостях, активних, цілеспрямованих. Завдання

бібліотеки – допомогти формуванню такої особистості.

На основі загальнолюдських цінностей, бібліотечні фахівці

намагаються проводити культурно-виховні заходи, що утверджують ідею

національного виховання. Адже незважаючи на велике значення морально-

духовних цінностей в житті людей, вони ще не зайняли належного місця в

системі цінностей молодого покоління. Нині в студентському середовищі

зростає злочинність, озлобленість, нігілістичне ставлення до принципів

моралі: спостерігається крайній егоцентризм, низький рівень культури

спілкування, небажання покладати на себе відповідальність, недостатня

сформованість патріотизму.

Бібліотека, використовуючи ІКТ, не запозичує з системи масових

комунікацій ні систему цілей, ні систему цінностей. Впровадження ІКТ і

формування інформаційно-комунікаційного середовища бібліотек включає в

себе систему трансформаційних процесів, так як це середовище формується

за принципом метаморфізму по відношенню до глобального інформаційно-

комунікаційного простору [2].

На наш погляд, недоліком сучасного інформаційно-комунікаційного

простору, який формують ЗМІ та телебачення, є те, що ІКТ

використовуються головним чином в цілях маніпулювання свідомістю

людей. До засобів, що використовуються при реалізації методів маніпуляції

людською свідомістю, відносять:

Засоби масової інформації (радіо, преса, телебачення, Інтернет);

агітаційно-пропагандистські та навчальні матеріали (відеокасети,

електронні та друковані підручники, енциклопедії, наочні приладдя,

рекламна продукція тощо);

здобутки літератури (художньої, науково-технічної, суспільно-

політичної, публіцистичної, спеціальної) і мистецтва (у тому числі різних

напрямків масової культури);

енергоінформаційні засоби (спеціальні генератори, пристрої та

випромінювачі, що передають хвилі та імпульси, різного походження

(електромагнітні, звукові тощо), радіоелектронні прилади та ін.);

лінгвістичні засоби (мовні одиниці, «спеціальна» термінологія,

що мають семантичну неоднозначність при перекладі на інші мови);

психотропні засоби (особливим чином структуровані ліки,

психофармакологічні та психодислептичні препарати, транквілізатори,

антидепресанти, галюциногени, наркотики, алкоголь тощо);

особисте, індивідуальне та групове спілкування (навчальне,

професійне, ділове, родинне, повсякденне тощо).

Застосовується мова ненависті, яка є інструментом протиставлення

одних соціальних груп іншим. Подібним цілям бібліотека протиставляє

систему морально-етичних цінностей. Головною цінністю є особистість

людини, її творчий, духовний розвиток. Врахаовуючи це, бібліотека нічого

не нав’язує, вона створює для користувачів поле вибору інформації,

організує інформаційно-комунікаційне середовище, що сприяє творчому

розвитку людини.

Бібліотека теж використовує Інтернет та інші засоби масової

комунікації, але з позиції популяризації гуманістичних цінностей

спілкування. 

Зазначене спонукало нас розробити компенсаторну модель, де

показати, як у бібліотечно-інформаційному просторі можна створити умови

для надання достовірної інформації на противагу тому, що пропонується в

сучасному інформаційно-комунікаційному просторі і показати, яким чином

вищезазначені недоліки можна компенсувати, зокрема бібліотечними

заходами, де популяризується живе спілкування (рис. 1).

Нинішній стан інформаційно-комунікаційного простору висуває на

перший план завдання протидії використанню інформації як засобу ведення

інформаційної війни. Тому в даній моделі ми пропонуємо шляхи

трансформації функцій бібліотеки з метою гуманізації та демілітарізаціі

інформаційно-комунікаційного простору.

Рис.1 Модель дії компенсаторних процесів у інформаційно-

комунікаційному просторі.

Виконанню таких завдань сприяє формування інформаційно-

комунікаційного простору бібліотеки у відповідності з морально-етичними

нормами і принципами безпеки життєдіяльності.

У першому блоці звернемо увагу на таку проблему, як маніпулювання

свідомістю. Природні форми поведінки людини, її діяльності та спілкування

потрапляють під вплив високих технологій, в результаті чого людина стає як

сама для себе, так і для інших об’єктом технологічних маніпуляцій.

Пропонуються все більш досконалі засоби для такого маніпулювання.

Наслідки такого втручання досить непередбачувані, оскільки здійснювані дії

докорінно змінюють екзистенціальну сутність людини, породжують нові,

специфічні проблеми соціокультурного, психологічного, духовного і

морального плану [1].

Завдяки бібліотечним заходам, де відбувається живе спілкування є

можливість компенсувати «замкнутий» образ життя. Саме тому відчувається

особлива потреба в діалоговому спілкуванні. Основою діалогічного

спілкування є взаємоповага, довіра. Гуманні відносини оптимізують

досягнення таких цілей взаємодії бібліотекарів і читача, як: ефективна

передача інформації, знання, формування позитивних відносин, вплив на

читацьку поведінку.

Вищезазначене потребує роз’яснення другого блоку, який розкриває

основні проблеми, що пов’язані із поширенням через ІКТ недостовірної

інформації.

Бібліотечні фахівці неодноразово стикаються із такими фактами, коли

в процесі передачі інформація і втрачається і перекручується. На думку

науковців, відмінною особливістю електронної комунікації є те, що

регламентується не тільки зовнішня форма проходження інформації в

суспільстві, але і її зміст.

Зазначимо, що соціальні мережі, ЗМІ та телебачення зачасти подають

фейкову інформацію. Це зумовлено тим, що величезний потік інформації не

фільтрується ані модераторами соціальних спільнот, ані споживачами цієї

інформації. Крім того, у щільному інформаційному потоці важко помітити,

де фейк, а де правдива інформація. З огляду на це, важливо сформувати

стратегію протистояння інформаційній війні через недопущення

оприлюднення фейкової інформації та спростування вжео публікованої,

вважає М. О. Кіца [5].

Процеси глобалізації стимулюють партнерські відносини, кооперацію

між бібліотеками. Єдина для різних бібліотек система морально-етичних

цінностей дозволяє сформувати безпечне і надійне для розвитку людської

особистості інформаційно-комунікаційне середовище як ціннісноорієнтовану

єдину систему. Такі процеси сприятимуть нейтралізації негативних явищ

позабібліотечного простору: агресії, придушення людської особистості,

формування помилкових уявлень про світ [4].

Компенсація зазначених фактів у бібліотеці відбувається завдяки

перевіреним інформаційним ресурсам. Навідміну від Інтернет-простору, в

якому часто публікуються неперевірені дані, бібліотеки можуть надати

користувачам достовірну інформацію:

публікації, які пройшли редакційно-видавниче опрацювання;

дані архівів;

інформацію про діяльність установи, в яку входить бібліотека [4].

Відзначимо ще одну закономірність: обсяг інформації, що передається

по каналах спілкування із-за змістовної перенасиченості і великої кількості

діючих засобів комунікації не засвоюється особистістю в повній мірі, в

суспільстві не відбувається стрімкого зростання духовної культури

безпосередньо слідом за збільшенням обсягу інформації та розширенням

сфери спілкування. У цьому зв’язку постає питання про усунення цього

протиріччя, тобто вихованні особистості, здатної в системі самоосвіти,

самовиховання, творчості знаходити інформацію, що дозволяє

удосконалювати духовну культуру.

У наступному блоці виокремимо неоднозначність впливу на людину

віртуального спілкування. Надмірне захоплення «віртуальним простором»

призводить до відриву від реального життя та зменшення життєвого досвіду.

Опосередковані форми спілкування мають такі особливості: 1) анонімність;

2) наявність психологічних бар’єрів; 3) дистанційні умови.

Бібліотекарі намагаються пропонувати читачам звільнитися від

постійно діючого віртуального спілкування і доповнити його звичайним,

традиційним. Безперечно, бібліотекарі намагаються створити всі умови, щоб

у бібліотечному середовищі відвідувачі мали змогу і бажання спілкуватися,

насамперед: в клубах, гуртках, самодіяльних аматорських колективах тощо.

За свідченням практиків, інтерактивні форми спілкування наближають

бібліотеку до молодих читачів, в якійсь мірі роблять її «своєю».

На нашу думку, в бібліотечному просторі ІКТ вирішують проблему

компенсації цілей застосування, що показано в четвертому блоці. Але

необхідно пам’ятати, що простір віртуальний, а користувач – реальний, і

працювати потрібно з ним. Часто колеги сприймають Інтернет тільки як

інформаційний ресурс. Нині формується співдружність інтернет-читачів. Не

виникає заперечень на рахунок віртуального читання, але у віртуальних

користувачів є бажання прочитане обговорювати реально. Тому

найважливішим завданням практики вважають появу на фізичній площадці

бібліотеки літературних клубів. (Н. В. Амбросова). Тим паче, що такий

предмет для обговорення, як книга (в недалекому майбутньому і електронна)

у бібліотеці можна взяти безкоштовно. Бібліотека тим і відрізняється від

нелигітивного Інтернету і інтернет-магазинів (К. О. Шибаєва) [8].

Отже, використання ІКТ приводить до зростання обсягу нових знань і

до розвитку уміння критичного аналізу інформації, розвивається здатність

ефективно взаємодіяти у віртуальній і реальній міжкультурній комунікації.

Необхідно продовжувати пошук продуктивніших шляхів до підтримки

читання й використання інформаційних інтересів, зокрема для бібліотек ВНЗ

це надзвичайно актуально. Звідси, надамо характеристику п’ятого

блоку:формування знань.

Насамперед відзначимо, що інформаційно-комунікаційний простір

пропонує знання на основі споживчих стандартів. Бібліотекарі намагаються

компенсувати існуючий інформаційний простір, через по-перше, ціннісний

відбір інформації, по-друге, надання користувачам достовірної інформації,

по-третє, завдяки популяризації документних джерел, які сприяють

одухотворенню свідомості молоді.

Таким чином, бібліотекарі активізують перспективні функції –

соціалізуючу, комунікаційну, компенсаторну. Певним чином вони націлені

на взаємодію, спілкування, знайомство, знаходження друзів під час

проведення бібліотечних заходів, участі у роботі аматорських об’єднань.

Завдяки технологіям в обслуговуванні досягнуто багато, встановлено

зворотній зв’язок, партнерство тощо. І все ж потреба у живому спілкуванні

не зникає, а стає більш необхідною та бажаною [3].

Бібліотеки матимуть перспективу розвитку в трансформації їх функцій

в напрямку компенсації зменшення суб’єктивного фактора, в зв’язку з

розвитком опосередкованого спілкування в сучасному суспільстві. Нами

запропонована модель здійснення компенсаторної функції бібліотек у

зв’язку з необхідністю гуманізації та демілітарізаціі інформаційно-

комунікаційного простору, як однієї з основних функцій, крім традиційних:

інформаційної та комунікаційної.

Список використаних джерел

1. Алексеенко А. П. «Болезнь духа» современного технологизированного

человека / А. П. Алексеенко // Соціально-гуманітарні вектори педагогіки

вищої школи:сьома Міжнародна наук.-практ. конф., 28 квітня 2016 р. –

Харків, 2016. – С. 26–35.

2. Берестова Т. Ф. Общедоступная библиотека как часть информационного

пространства: теоретико-методологические основания : автореф… д-ра

пед. наук. – М., 2005. – 51 с.

3. Грабар Н. Г. Спілкування в бібліотеці: теоретико-методологічний аналіз [Електронний ресурс] : монографія / Н. Г. Грабар. – Харків : Майдан, 2015. – 354 с. – Режим доступу: http://books.khntusg.com.ua/sites/default/files/Grabar_monografiya.pdf.

4. Грабарь Н. Г. Формирование информационно-коммуникационного

пространства библиотеки на современном этапе / Н. Г. Грабарь, Т.Б.

Соколовская // Научно-техническая информация. Сер. 1. – 2017. – № 6.

5. Кіца М. О. Фейкова інформація в українських соціальних медіа: поняття,

види, вплив на аудиторію [Електронний ресурс] / М. О. Кіца. – Режим

доступу: http://nz.uad.lviv.ua/static/media/1–52/36.pdf.

6. Семенюк Э. П. Глобализация информационного пространства и

человечество / Э. П. Семенюк // Научно-техническая информация. Сер. 1.

– 2015. – №1. – С. 1–13.

7. Скобло Ю. С. Безпека життєдіяльності : навч. посіб./ Ю. С. Скобло,

Т. Б. Соколовська, Д.І. Мазоренко, М. М. Троянов. – Київ:

Кондор, 2006. – 424 с.

8. Социальные медиа vs реальные библиотеки? Материалы дискуссий

круглых столов, организованных журналами «Современная библиотека» и

«Университетская книга» // Современная б–ка. – 2013. – № 1. – С. 26–33.

9. Шрейдер Ю. А. Взаимодействие ученого с информационной средой /

Ю. А. Шрейдер, Т. Б. Соколовская. – Харьков, 1981. – Деп. в

ВИНИТИ Рос. акад. наук, № 245082. – 80 с.

Рассматривается модель действия компенсаторных процессов в

информационно-коммуникационном пространстве, в которой предлагаются

пути трансформации функций библиотеки с целью гуманизации и

демилитаризации этого пространства. Показано, каким образом недостатки

глобального информационно-коммуникационного пространства можно

компенсировать библиотечными мероприятиями, где популяризируется

живое общение.

Ключевые слова: библиотека, компенсаторная модель,

манипулирование сознанием, общение, информационно-коммуникационное

пространство, ИКТ.

The model of the action of compensatory processes in the information and

communication space is considered, which suggests ways of transforming the

functions of the library with the aim of humanizing and demilitarizing this space.

It shows how the deficiencies of the global information and communication space

can be compensated for library activities, which popularized live communication.

Key words: library, compensatory model, manipulation of consciousness,

communication, information and communication space, ICTs.