МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БУТ ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

УДК 332.133.23

ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНОГО

КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил регіональна економіка

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науковий керівник:

доктор економічних наук,

професор

Ґудзь Петро Васильович

Запоріжжя – 2016

2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ РОЗВИТКУ

МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ 13

1.1. Сучасні наукові підходи щодо соціально-економічного розвитку

регіону 13

1.2. Форми і способи діагностики розвитку економіки регіону 32

1.3. Алгоритм діагностування розвитку металургійного комплексу

регіону 45

Висновки до розділу 1 69

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТУВАННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ

МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ 72

2.1. Аналіз факторів мікро- та макросередовища діяльності

металургійного комплексу регіону 72

2.2. Вияв діагнозу стану розвитку металургійного комплексу регіону 93

2.3. Оцінка негативних екстерналіїв діяльності металургійного

комплексу регіону 113

Висновки до розділу 2 132

РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДІАГНОСТИКИ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

РЕГІОНУ 135

3.1. Удосконалення концепції галузево-просторової діагностики

розвитку металургійного комплексу регіону 135

3.2. Апробація економіко-метричної моделі діагностування впливу

металургійного комплексу на соціальний, економічний і екологічний

розвиток регіону 163

3.3. Обґрунтування зростання ринкової капіталізації металургійного

3

комплексу за результатами діагностування в контексті вартісно-

орієнтованого підходу 179

Висновки до розділу 3 194

ВИСНОВКИ 198

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 202

ДОДАТКИ 228

4

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГД – аналіз господарської діяльності

ВВП – валовий внутрішній продукт

ВРП – валовий регіональний продукт

ДСТУ – державний стандарт технічних умов

ЕВЦ – енерговиробничі цикли

ЄС – Європейський Союз

ЗНТУ – Запорізький національний технічний університет

ЗНУ – Запорізький національний університет

ЗТПП – Запорізька торгово-промислова палата

ЗОСППР – Запорізький обласний союз промисловців та підприємців

"Потенціал"

КПУ – Класичний приватний університет

МК – металургійний комплекс

НВО – науково-виробниче об’єднання

НДДКР – науково-дослідна та дослідно-конструкторська робота

НТП – науково-технічний прогрес

ТВК – територіально-виробничий комплекс

ін. – інші

коеф. - коефіцієнт

млн. грн. – мільйон гривень

ПАТ – публічне акціонерне товариство

ПрАТ – Приватне акціонерне товариство

рр. – роки

р. – рік

рис. – рисунок

табл. – таблиця

тис. грн. – тисяч гривень

5

ВСТУП

Актуальність теми. Відтворення продуктивних сил і виробничих

відносин на регіональному рівні потребує кардинальних змін, у тому числі в

межах господарського комплексу регіону та його підкомплексів, зокрема

металургійного. Ці зміни детерміновано сукупністю внутрішніх і зовнішніх

чинників, а саме інноваційними технологічними зрушеннями в традиційній

реальній економіці – перехід до електролізного способу виробництва металу,

використання нових композиційних матеріалів, широке розповсюдження

адитивного виробництва (промислового 3D друку). Внутрішні зміни в

економіці регіону викликані як потребами беззбиткового функціонування

металургійного комплексу, так і поглибленням адміністративно-територіальної

реформи, перерозподілом повноважень і коштів від центру до громад, що

актуалізує питання громадського контролю та відповідальності за місцевий

економічний розвиток. Для ефективності регіонального менеджменту вкрай

важливою є достовірна та своєчасна інформація, одним із джерел якої виступає

економічна діагностика.

За своїм змістом економічна діагностика регіону є інтегрованим методом

дослідження економічних явищ і процесів в економіці регіону, що охоплює

аналітичні підходи, оціночні методики, інструменти порівняльного аналізу для

встановлення діагнозу розвитку галузі, комплексу, підкомплексу з метою

подолання перешкод і покращення їх розвитку через механізм регіонального

менеджменту. Для промислових регіонів металургія виступає регіоноутворною

галуззю за ознаками масштабності розміщення виробництва та чисельності

працюючих, обсягами відрахувань до місцевих бюджетів, впливу на розвиток

соціальної, транспортної, рекреаційної інфраструктури регіону, благоустрою

міст, а за рахунок високої купівельної спроможності працівників і за розвитком

місцевого ринку товарів і послуг.

Дослідженню розвитку економіки регіону та промислових комплексів

присвячені наукові праці таких зарубіжних і вітчизняних учених, як:

6

В.Н. Амітан, О.І. Амоша, Є.М. Ахромкін, Е.Б. Бойченко, І.Р. Бузько,

Б.В. Буркинський, О.С. Власюк, О.Г. Гранберг, С.О. Іщук, Л.М. Кузьменко,

Б.С. Данилишин, С.І. Дорогунцов, О.В. Коломицева, А.М. Пилипенко,

Д.В. Солоха, О.Б. Борисенко, І.В. Заблодська, Т.М. Логутова, О.В. Христенко.

Вагомий внесок у питання методології діагностики продуктивних сил регіону

зробили такі українські вчені, як А.І. Благодарний, М.Г. Чумаченко,

В.М. Василенко, І.В. Гончаренко, Х.М. Притула, Л.Г. Червова, П.В. Ґудзь,

В.М. Лексін, Н.Д. Кононська. Втім, певні аспекти діагностики розвитку

металургійного комплексу регіону потребують подальшого дослідження. Так,

відсутні комплексні дослідження діагностики стану розвитку металургійного

комплексу регіону та його впливів на соціально-економічне і екологічне

середовище регіону.

Особливістю проведеного дослідження є те, що об’єкт діагностування як

розвиток металургійного комплексу регіону є динамічним, а не статичним

явищем. З іншого боку, металургійний комплекс діагностовано не тільки в

межах виробничої підсистеми, а і на етапах входу і виходу цієї підсистеми.

Тобто сам термін розвиток та його змістовне наповнення визначають

специфічний характер операційної діяльності підприємств важкої

промисловості, що утворюють металургійний комплекс на етапах: 1)

визначення та оцінки факторів впливу на його діяльність, 2) діяльності

підприємств металургійного комплексу. 3) визначення та оцінки наслідків

діяльності металургійного комплексу регіону. Тобто в межах системного

підходу один цикл розвитку розглядається як формування передумов діяльності

комплексу, операційна діяльність та наслідки діяльності, що з одного боку,

ускладнює мету і завдання дослідження, а з іншого, – більш реально відповідає

умовам діяльності у промисловому регіоні.

Необхідність розроблення теоретико-методологічних засад і практичного

інструментарію діагностики розвитку металургійного комплексу регіону

визначили вибір теми, мету, завдання, логіку, напрями дослідження та

структуру дисертаційної роботи.

7

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт

Запорізького національного технічного університету Міністерства освіти і

науки України. За темою "Трансформація економічного потенціалу

промислового регіону: проблеми, пріоритети, механізми реалізації" (номер

державної реєстрації ДР № 0112U005353, 2012-2014 рр.) автором розроблено

обґрунтування критеріїв діагностики розвитку металургійного комплексу

регіону залежно від стану розвитку підприємств металургійного комплексу у

територіально-галузевому вимірі. За темою "Формування механізму

функціонування неіндустріальних кластерів в промисловому регіоні" (номер

державної реєстрації 0112U005354, 2013-2014 рр.) здобувачем розроблено

науково-методичний супровід адаптації діагностики стану розвитку

металургійного комплексу регіону до специфіки підприємств неіндустріального

кластеру (довідка № 37 від 30.09.2015 р.).

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення

теоретичних засад та методичного забезпечення діагностики розвитку

металургійного комплексу регіону.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:

узагальнено й систематизовано наукові підходи щодо соціально-

економічного розвитку регіону та уточнено сутність поняття "діагностика

розвитку регіону";

розроблено алгоритм діагностики розвитку металургійного комплексу

регіону;

здійснено аналіз факторів мікро- та макросередовища діяльності

металургійного комплексу та встановлено діагноз стану розвитку

металургійного комплексу Запорізької області;

оцінено негативні екстерналії діяльності металургійного комплексу

промислового регіону;

вдосконалено концепцію галузево-просторової діагностики розвитку

металургійного комплексу регіону;

8

апробовано прикладе використання концепції діагностики впливу

металургійного комплексу на соціальний, економічний і екологічний розвиток

регіону та результатів діагностики з використанням моделі економічної доданої

вартості EVA.

Об’єктом дослідження є розвиток металургійного комплексу регіону.

Предмет дослідження становлять теоретичні, методичні й прикладні

аспекти діагностики розвитку металургійного комплексу регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність

способів наукового пізнання, загальнонаукових і спеціальних методів

дослідження. Теоретичною основою дисертації послугували фундаментальні

положення економічної теорії, регіональної економіки, стратегічного

менеджменту розвитку регіонів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених

щодо діагностики розвитку промислового і металургійного комплексу регіону.

Інформаційну базу дослідження становлять закони України та постанови

Кабінету Міністрів України у сфері регіональної політики, Державної служби

статистики України, законодавчі й нормативні акти, матеріали періодичних

видань та засобів масової інформації.

У процесі дослідження використано методи: діалектичної єдності

історичного і логічного (при дослідженні змісту діагностики); аналіз і синтез

(при обґрунтуванні й уточненні сутності понять "соціально-економічний

розвиток регіону", "діагностика розвитку економіки регіону"); структурно-

логічний аналіз (для встановлення діагнозу розвитку металургійного комплексу

регіону); спостереження й узагальнення (при характеристиці сучасного стану та

тенденцій розвитку металургійного комплексу регіону); процесний і системний

підходи (при розробленні методики діагностування розвитку металургійного

комплексу регіону); фінансово-економічного аналізу (при розробці показника

розвитку виробничої системи регіону); експертного оцінювання (при

оцінюванні впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на

діяльність металургійного комплексу); метод теорії функцій корисності (для

визначення узагальнених показників розвитку галузево-територіально-

9

просторової структури); факторний аналіз (при розрахунку узагальнюючого

коефіцієнта впливу мікро-, макро,- та факторів внутрішнього середовища

комплексу); кореляційно-регресійний аналіз (при визначенні впливу

металургійного комплексу за економічними, соціальними, екологічними,

бюджетними, інноваційними, інвестиційними критеріями і показниками на

розвиток регіону за параметрами ВРП, грошових доходів на одного мешканця

та обсягів роздрібного товарообороту).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий

результат дисертаційної роботи полягає у розробці принципових підходів до

діагностики розвитку металургійного комплексу регіону на основі

використання соціальної, економічної і екологічної бази критеріїв і показників

для діагностування стану і наслідків розвитку металургійного комплексу

регіону.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

удосконалено:

концептуальні засади діагностування розвитку металургійного комплексу

регіону на основі використання економетричної моделі регіону,

взаємозалежних показників розвитку виробничої, територіально-просторової та

економіко-екологічної підсистем та розрахунку узагальнюючого індексу стану

розвитку металургійного комплексу, що дозволяє відстежувати міжсекторальні

зв’язки й екстерналії розвитку металургійного комплексу в економіці регіону;

процедуру визначення на основі лінійної економетричної моделі та

методів кореляційного аналізу полікомпонентного впливу металургійного

комплексу за економічними, соціальними, екологічними, бюджетними,

інноваційними, інвестиційними критеріями і показниками на розвиток регіону

за параметрами ВРП, грошових доходів на одного мешканця та обсягів

роздрібного товарообороту, що утворює інформаційне підґрунтя для

забезпечення прийняття і/чи корекції прийнятих рішень в межах регіональної

промислової, екологічної та соціальної політики;

підхід до встановлення діагнозу розвитку металургійного комплексу

10

регіону на основі виробничої функції Кобба-Дугласа шляхом оцінювання

показників кінцевого продукту комплексу з наступним порівнянням показників

за параметрами промислового та металургійного комплексів Запорізького

регіону та України, що дозволяє інтерпретувати кількісну і якісну визначеність

стану функціонування поліпараметричних соціально-економічних систем;

дістали подальшого розвитку:

оцінювання негативних екстерналій діяльності металургійного комплексу

регіону з використанням кореляційного аналізу показників екологічних

наслідків його діяльності до стану здоров’я та захворювань населення, що

поглиблює розуміння об’єкту і розширює базу емпіричних досліджень

діагностики металургійного комплексу регіону не тільки як динамічної

виробничої підсистеми, а й соціальної та екологічної підсистем, що

перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності;

алгоритм діагностування розвитку металургійного комплексу на основі

використання аналітично-оцінювального методів на етапах: визначення цілей і

завдань; вибору показників та індикаторів; встановлення діагнозу на основі

компаративного порівняння результатів стосовно еталонного значення, що

дозволяє розширити уявлення про послідовний і причинно-наслідковий

характер дій в системі економічної діагностики регіональної економіки;

уточнено:

трактування поняття "економічна діагностика регіону" на основі

системного підходу як процесу аналітично-оцінювального розпізнавання й

визначення стану розвитку регіональних господарських комплексів та інших

утворень шляхом дослідження локальних змін і вияву перешкод, порівняння

отриманих показників із еталонним значенням – вищим по регіонах – та

встановленням діагнозу стану господарського комплексу регіону, що дає

можливість поглибити термінологічний апарат регіональної економіки.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати та

розроблені рекомендації становлять методичну базу щодо діагностики розвитку

металургійного комплексу регіону. До результатів, які мають найбільше

11

практичне значення, належать:

методика діагностування розвитку металургійного комплексу регіону;

модель прогнозування впливу металургійного комплексу регіону на його

соціальний, економічний і екологічний розвиток;

підхід до оцінювання впливу факторів зовнішнього та внутрішнього

середовища на діяльність металургійного комплексу;

підхід до оцінювання негативних екстерналій розвитку металургійного

комплексу регіону.

Розробки та рекомендації автора використано в практичній діяльності

Управління промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної

державної адміністрації (довідка № 08415/08-26 від 11.10.2015 р.); Запорізької

Торгово-промислової палати (довідка № 22.2/528 від 04.02.2015 р);

Запорізького союзу промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал"

(довідка № 84-Р від 03.06.2015 р); у навчальному процесі Запорізького

національного технічного університету Міністерства освіти і науки України

(довідка № 39 від 30.09.2015 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові розробки, положення, висновки та

рекомендації є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо

діагностики розвитку металургійного комплексу регіону. Особистий внесок

здобувача в колективно опубліковані праці визначено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження,

висновки та пропозиції обговорювалися й схвалені на Науково-практичній

конференції "Тиждень науки" (м. Запоріжжя, 2012 р.), ІІ Міжнародній науково-

практичній конференції "Логістика промислових регіонів" (м. Донецьк,

2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Форми і способи

забезпечення сталого розвитку приморських територій" (м. Бердянськ, 2012 р.),

Міжнародній науково-практичній конференції "Народ, держава, власність

ресурси, регіональний розвиток" (м. Київ, 2013 р.), ІІ Міжвузівській науково-

практичній конференції "Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегій

інноваційного розвитку: матеріали" (м. Полтава, 2013 р.), Міжнародній

12

науково-практичній конференції "Сучасні маркетингові технології в економіці

та управлінні" (м. Запоріжжя, 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній

конференції студентів і молодих учених "Актуальні проблеми використання

економічного потенціалу: держава, регіон, підприємство" (м. Донецьк, 2014 р.),

Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів

"Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки"

(м. Дніпропетровськ, 2014 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції

"Проблеми економіки та управління у промислових регіонах" (м. Запоріжжя,

2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Виробничо-

експортний потенціал національної економіки” (м. Ужгород, 2014 р.),

Міжнародній науково-практичній конференції з права і економіки "Always

ahead facing the unknown" (м. Базель (Швейцарія), 2014 р.), Міжнародному

науково-практичному конгресі з права і економіки "The Scientific Association of

Economists and Lawyers" (м. Загреб (Хорватія), 2014 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 26

наукових праць, серед яких: 1 колективна монографія, 8 статей у наукових

фахових виданнях, 1 стаття – у міжнародному науковому виданні, 16

публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій –

7,84 д.а., з яких особисто здобувачеві належить 7,67 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох

розділів і висновків, викладених на 201 сторінках машинописного тексту.

Матеріали дисертації містять 59 таблиць і 18 рисунків, які подано на 34

сторінках. Список використаних джерел із 258 найменувань уміщено на 26

сторінках, 6 додатків – на 36 сторінках.

13

РОЗДІЛ 1

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ

МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

1.1. Сучасні наукові підходи щодо соціально-економічного розвитку

регіону

Проблема соціально-економічного розвитку є фундаментальною з

теоретичної і практичної точок зору та актуальною протягом усього

історичного періоду існування людства. Адже завжди перед суспільством

стояла і стоїть проблема пошуку оптимальної моделі його соціально-

економічної організації, особливості якої зумовлені природно-ресурсними

перевагами окремих територій, економічними передумовами, що визначають

доцільність і напрями виробничої діяльності, специфікою соціального та

інфраструктурного розвитку з урахуванням зовнішніх впливів. Ця проблема є

багатоаспектною, включаючи широке коло питань ресурсного характеру,

відтворювального процесу на рівні регіону в межах єдиного економічного

простору, соціально-економічного розвитку регіонів як самодостатніх

регіональних систем.

Вивченню зазначеної тематики присвячені численні публікації відомих

науковців, зокрема В.М. Василенка, П.В Ґудзя, Б.М. Данилишина,

М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, А.О. Єпіфанової, А.С. Лисецького,

А.І. Мазура, Л.А Мармуль, В.П. Семиноженка, В.І. Пили, В.А. Поповкіна,

М.Ф. Тимчука, М.І. Фащевського, Л.Г. Чернюк та ін., які характеризуються

глибиною і широтою охоплення досліджуваних проблем. Їх розробки є

ґрунтовними, проте проблема регіонального розвитку, розбудови економічного

простору потребує подальшого дослідження діагностування та оцінювання

розвитку внутрішніх і зовнішніх умов функціонування господарства

регіональних систем, активізації економічних трансформацій. Отже, питання

наукових підходів щодо соціально-економічного розвитку регіону є на

14

сучасному етапі регіональних досліджень особливо актуальним.

В історичному плані варто зазначити, що перші регіональні концепції

виникли в рамках географічної науки, в якій були започатковані спроби

обґрунтування особливостей розміщення тих чи інших видів економічної

діяльності. Й.Г. Тюнен уперше ввів поняття економічного простору і

запропонував модель просторової організації сільського господарства, де

основним чинником розміщення сільського господарства визначав транспортні

витрати, формуючи за видами виробництва систему концентричних кілець

(кільця Тюнена). Для моделі В. Лаунгардта властиве розміщення продуктивних

сил – сировини, енергії, ринку збуту – у формі "локаційного трикутника".

Німецький економіст і соціолог А.Е. Шеффле в кінці ХІХ ст. розробив

просторову модель у формі гравітаційної, за якою великі міста притягують до

себе промислові підприємства із силою тяжіння, обернено пропорційною

квадрату відстані між ними (містами і підприємствами). А за основу

своєрідного тяжіння промисловості брав джерела сировини і палива.

Розвиток регіональної економіки в умовах розгортання інформаційної

економіки, регіоналізації відтворювального процесу, формування міжнародного

розподілу праці за інтелектуальним критерієм та інші процеси теоретичного й

практичного характеру вимагають уточнення сутності поняття регіону.

Ретроспективний екскурс у теорію просторової економіки та сутності регіону

показує, що регіоналістика як наука пройшла розвиток, ідентичний першим

економічним теоріям, починаючи від Адама Сміта, Уільяма Петті тощо.

Якщо А. Вебер розробив першу цілісну теорію розміщення промислового

виробництва, ввівши критерій оптимального розміщення – мінімізація

сумарних витрат на виробництво і збут продукції, то його учень В. Кристаллер

розробив теорію про функції і розміщення системи населених пунктів

(центральних місць) на основі критеріїв однорідності території, рівномірності

розселення людей, ієрархії центральних місць, яка отримала назву

кристаллерової (гексагональної) решітки. Далі модифікувати просторову

організацію господарства взявся його послідовник А. Льош, за поглядами якого

15

основним критерієм розміщення виробництва є не його оптимальність за

географічною складовою, а сфера збуту, тобто ринок і прибуток.

У середині та 70-х рр. ХХ ст. розвитку набули теорії просторової

організації господарства, пов’язані із науковими розробками, інноваціями в

різних сферах економіки, наприклад, теорія дифузії нововведень

Т. Хагерстранда, за якою сформовано механізм впливу НТР на розвиток і

розміщення господарства; теорію "продуктивно-виробничих циклів" ("циклу

життя продукту") Р. Вернона, С. Хірша, яка науково пояснювала на основі

аналізу витрат інноваційних компаній – на початкових етапах інноваційних

розміщення виробництва притаманне розвинутим країнам, а на етапах зріст

ості, стандартизації виробництва – країнам, що розвиваються, де дешева робоча

сила та інші ресурси.

Довгий час розвиток економіки регіонів у різних країнах базувався на

теоретичній основі "полюсів зростання" Ф. Перу, за якою розміщення

виробництва і розвиток регіонів відбувається на основі галузей-лідерів чи

виробництв-лідерів, які наділені властивостями протягування факторів

виробництва, що детермінує територіальну концентрацію виробництв. Заслуга

В. Айзарда в розвитку теорії просторової економіки полягала в тому, що ним

розроблено метод гравітаційних моделей регіонів, які використовувалися для

створення регіональних програм економічного розвитку, що перевело

теоретичні дискусії науковців у площину реальної економіки регіону.

Перш ніж перейти до вивчення сучасних теорій соціально-економічного

розвитку регіону, доцільним є уточнення понятійно-категоріального апарату,

що зумовлено як появою нових факторів, впливів, умов, наприклад,

інформаційних технологій, новітніх матеріалів, адитивного виробництва (3D)

тощо, так і потребою адаптації методологічної бази просторової економіки

західної економічної науки та регіональної економіки.

Доцільно почати з "регіону", як базового поняття для всіх економічних

наук, пов’язаних із просторовими, територіальними аспектами суспільного

відтворення, а не тільки для географії [154, с.193].

16

Колективом авторів – Ю. Денисовим, Л. Шевчук, Л. Савельєвим

розроблена схема досліджень змісту поняття "регіон" у різних сферах знань

(табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Міжгалузеві дослідження змісту поняття "регіон" 95, с.182

Галузі науки Зміст поняття регіон

Історія - територія із соціальною спадщиною, історичним досвідом,

традиціями мешканців;

Географія

- територія (геоторія) із сукупністю елементів, що насичують

її, котра відрізняється від інших територій і володіє єдністю,

взаємопов’язаністю складових елементів, цілісністю,

причому ця цілісність об’єктивна умова і закономірний

результат розвитку даної території;

Економіка

- сукупність різноманітних галузей економіки, культури, що

охоплюють виробництво, розподіл, обмін і споживання

матеріальних і духовних благ і послуг на визначеній

території;

- господарські території з визначеною структурою

господарювання, природними і трудовими ресурсами;

Політекономія

- сформований комплекс продуктивних сил і система

виробничих відносин, що утворилася під значним впливом

специфічних регіональних умов;

Регіональна

економіка

- сформована в межах певної природно-географічної

території соціально-економічна система із властивою їй

специфікою структури виробництва і господарства,

міжрегіональними і зовнішніми економічними, політичними і

культурними зв’язками, що має місцеві органи державної

влади й органи місцевого самоврядування;

Право - адміністративно-територіальне утворення;

- синонім термінів "область" і "район";

Політика

- групи сусідніх країн, близьких за національним складом і

культурою мешканців або однотипних за суспільно-

політичним устроєм.

Міжгалузеві дослідження змісту "регіон" дають можливість зрозуміти, що

при цьому всьому відсутні цільові орієнтири (розвиток регіону середовища) і

пріоритети розвитку (інноваційні).

З точки зору гносеології як наукового пізнання, то термін "регіон" з

латини означає країна, край, область. Існуючі наукові підходи щодо визначення

17

сутності та змісту поняття "регіон" можна представити таким чином. В

економічній теорії сформувався дуалістичний підхід до поняття "регіон": регіон

тільки як економічна система і регіон як соціально-економічна система [68,

с.10]. Сформований у 20-30-х роках підхід ґрунтувався на економічній політиці

створення важкої промисловості і передбачав розбудову індустріальних галузей

виробництва, досягнення планових обсягів виробництва без особливої уваги до

розбудови соціальної сфери, житлового сектора, безпеки виробництва. Що

власне і підтверджує економічна історія будівництва Дніпрогесу в

м. Запоріжжя, яка ідеально описує наведений теоретичний концепт.

Робота Р. Шульце підкреслює питання, згідно з яким територіальна

одиниця є регіоном, якщо вона має "історичні, соціально-економічні спільності,

щонайменше задатки власної регіональної ідентичності та власні політичні й

соціальні інституції, а тим самим має необхідність у самовизначенні потреб та

інтересів і може їх політично висловити та втілити" [258, с.111].

За результатами дослідження згруповано наукові підходи до трактування

поняття "регіон" (Додаток Б 1). За географічним підходом за основу взятий

такий критерій, як територія. Ознакою даного підходу є територіальні аспекти

механізму функціонування економіки регіону в складі господарського

комплексу країни, двосторонніх зв’язків з іншими регіонами. Представниками

даного напряму досліджень, а саме Саушкіним Ю.В., Баранським М.С. [202, с.

156], Алаєвим Е.Б. [3], поняття ”регіон” вживається як синонім термінів

"район", "економічний район" і наділено двома властивими ознаками та однією

методологічною. До притаманних однак автори відносять специфічність даної

території, єдність, взаємопов’язаність насичуючих територію об’єктів, що надає

їй цілісності, а до методологічної – це розгляд елементів території району

системно, комплексно [там же]. Оскільки науковці вважають особливістю

регіону єдність взаємозалежних складових елементів, цілісності, варто

зауважити, що цей критерій є недоліком даного підходу, оскільки вказує на

нерозуміння сутності ознак регіону та погіршення умов проживання населення.

Це стосується насамперед відставання в розвитку техногенного перевантаження

18

навколишнього середовища тощо. Така цілісність – об’єктивна умова та

закономірний результат даної території.

Інший підхід – галузевий – отримав більш широке розповсюдження [100,

с.129]. Він був розроблений досить ґрунтовно і мав значний вплив на прийняття

рішень. Проте в економічних роботах частіше за все приймаються до уваги такі

недоліки у визначенні терміну "регіон", а саме:

відсутність завжди достатньою мірою враховувати особливості

міжгалузевих зв’язків, які в сучасному суспільному виробництві набувають все

більшого значення;

ігнорування об’єктивного існування економіки регіону як цілісного

організму, де інтереси галузей і території тісно переплітаються, та ін. [100, с.

44; 202].

За наступним регіонально-економічним підходом науковці вбачають

регіон як об’єкт особливої уваги регіональної економіки, предметом вивчення

якої є сукупність економічних і соціальних факторів та явищ, які зумовлюють

розвиток продуктивних сил і соціальних процесів у регіональній системі країни

і в кожному регіоні.

Наведемо кілька трактувань поняття "регіон", принципових для

визначення його економічної суті з точки зору регіонально-економічного

підходу. Визначення регіону М.М. Некрасовим як категорії регіональної

економіки пов’язано з великою територію країни з більш-менш однорідними

природними умовами, а головним чином із характерною спрямованістю

розвитку продуктивних сил на основі поєднання комплексу природних ресурсів

із відповідною наявною і перспективною матеріально-технічною базою,

виробничою і соціальною структурами [171, с.40]. Як основна ознака регіону в

даному випадку виступає спільність народногосподарських завдань, що є

перевагою даного підходу.

Особливістю організаційно-управлінського підходу Амоша О.І.,

Вишневського В.П., Землянкіна А.І. [6] та Смирнягіна Л.В. є визначення

поняття регіону, як певної території з притаманними їй специфічними

19

природно-кліматичними, економіко-географічними, демографічними,

історичними, етнічними, соціально-побутовими та іншими особливостями, а

кордони регіону не завжди збігаються з кордонами офіційних територіальних

утворень, а інколи взагалі є розмитими, "примарними" [209].

Послідовники соціально-економічного підходу Єпіфанов А.О., Сало І.В.

[97, с.39], Михасюк І.В. і Побурка Я.Д. та Яцура В.В. визначають регіон як

"економічний район, який виділяється всередині країни своєю спеціалізацією та

структурою господарства, природними і трудовими ресурсами, соціальними та

економічними особливостями" [161, с. 15]. Соціально-економічний підхід

підтримував і Гранберг О.Г. [81], у якому зазначив, що регіон – це визначена

територія, що відрізняється від інших територій за низкою ознак і

характеризується певною цілісністю, взаємопов’язаністю її складових

елементів.

Узагальнення дослідження літературних джерел дають змогу визначити,

що соціально-економічний підхід до регіону з’явився у 70-х роках ХХ ст., але

не був реалізований. На думку Лексіна В.М. і Швецова А.М., "... найбільш

очевидною до цих пір і найменш врахованою ознакою територіального

розвитку є соціально-економічна орієнтація, тобто оцінка вектора і кількісних

параметрів регіональних ситуацій, насамперед тому, як вони впливають на

рівень і якість життя населення…" [142, с.43].

Перевагою соціально-економічного підходу є критерії, які пов’язані з

рівнем життєдіяльності регіону в його сучасному розвитку, а саме: гнучкості,

винахідливості і новаторству, ініціативності, диверсифікованості економіки,

тобто реалізує соціально-економічний підхід [68, с. 11]. Але недоліком даного

підходу варто вважати неможливість врахувати ці взаємопов’язані критерії, які

не підлягають практично уніфікації, унеможливлюють обґрунтування

напрямків дослідження та вибір кількісних і якісних параметрів за цими

напрямками. Іншими словами, виникає необхідність виробити сукупність

критеріїв, найважливіших для розвитку регіону. Це стосується насамперед

відставання в розвитку соціальної інфраструктури.

20

З урахуванням відмінних рис сучасного етапу розвитку економіки –

економіки знань, підґрунтям розвитку якої є знання, інноваційна активність

тощо, вважаємо за доцільне сукупність підходів щодо трактування поняття

"регіон" доповнити інноваційно-інвестиційним підходом. Особливістю

інноваційно-інвестиційного підходу є звернення посиленої уваги на інноваційні

технології у виробництві, безперебійний потік інвестиційних надходжень із

подальшим перспективним розвитком промисловості регіону, спроможністю

людського потенціалу забезпечити економічну доцільність взаємодії

економічних суб’єктів [42].

Отже, під регіоном варто розуміти трикомпонентну модель простору,

населення й господарства, які, під впливом системного управління складним

соціально-економічним об’єктом, враховують соціальні, економічні та

екологічні цілі розвитку території, базовий природно-ресурсний та людський

потенціал і внутрі- та міжрегіональні виробничі зв’язки і відносини суб’єктів

господарювання, здійснювані на інноваційній основі [47].

Перевагами даного підходу є розвиток регіону за допомогою

цілеспрямованої інноваційної діяльності, основного пріоритету в напрямі

розвитку залучення інвестицій, розробки заходів та реалізації програм

економічного, соціального, екологічного спрямування, застосування

ефективних механізмів регіонального регулювання функціонування

регіональної системи на основі принципів інновацій, інвестицій, екологічної

безпеки та сталого розвитку регіону.

Поняття розвитку розглядається в науці як вищий тип руху, зміни матерії

і свідомості; перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового,

тобто розвиток, являє собою не всяку зміну в структурі об’єкта, а тільки якісну

зміну, пов’язану з перетвореннями у внутрішній будівлі об’єкта, у його

структурі, що являє собою сукупність функціонально пов’язаних між собою

елементів, зв’язків і залежностей [128, с. 453].

Фролова І.Т. розглядає розвиток як закономірну, спрямовану якісну зміну

матеріальних та ідеальних об’єктів [244, с. 379]; Ожегов С.І., Шведова Н.Ю. під

21

розвитком розуміють процес закономірної зміни, переходу з одного стану в

інший, більш досконалий; перехід від старого якісного стану до нового, від

простого до складного, від нижчого до вищого [174, с. 643]. Більшість

дослідників, з якими ми солідарні, розглядають розвиток як якісну зміну або

сукупність змін матеріальних та ідеальних об’єктів протягом певного часу [129

с. 296], [244, с. 379], [174, с. 643], [128, с. 454], [108, с. 561].

Опрацювання нових літературних джерел [19, с.23] дають можливість

зосередитись на основних ознаках розвитку (рис. 1.1).

Вихідними положеннями такої систематизації виступили соціально-

економічні та регіональні прикмети.

Рис. 1.1.

Рис. 1.1. Основні ознаки поняття "розвиток" [розроблено автором]

Виссема Х. справедливо і принципово вказує, що на зміну старої

парадигми: "Спочатку збереження, потім розвиток" прийшла нова парадигма

"Збереження через розвиток", тому що, якщо постійно займатися

самозбереженням, не звертаючи увагу на навколишнє середовище і

покладатися на власне суб’єктивне сприйняття, може відбутися

Галузь

РОЗВИТОК

Вид розвитку Темп розвитку Етап розвитку Об’єкт розвитку

Поступальний

Революційний

Еволюційний

Науково-

технічний

Економічний

Соціальний

Прискорений Згасання

Функціонування

Зростання

Зародження

Країна

Регіон

Підприємство

Суб’єкт розвитку

Трудові

ресурси

Демографічний

потенціал

22

саморуйнування соціально-економічної системи [61, с. 6].

Дана теза є ключовою в тлумаченні поняття "розвиток регіону".

Безпосередньо поняття "соціально-економічний розвиток регіону" в

економічній літературі часто ототожнюють із поняттями "еволюція", "прогрес",

"модернізація" тощо, хоча між ним є суттєва відмінність.

Так, поняття "еволюція" пов’язується із такими соціальними змінами, що

генерують наступний новий стан об’єкта чи системи, чи процесу по

відношенню до попереднього етапу в більш якісному рівні і в кількісному

вимірі. А.С. Філіпенко наголошує, що еволюцію часто трактують як процес,

що закономірно здійснюється сам по собі і є, таким чином, синонімом

саморозвитку [243, с.31]. Намагаючись підкреслити відмінності між еволюцією

і розвитком, А.С. Філіпенко приводить такі доводи окремих авторів:

різниця між еволюцією та розвитком у тому, що перша відображає

переважно зовнішні впливи і дії поверхового характеру, а розвиток – внутрішні

зміни та процеси, що ведуть до глибинної функціональної перебудови об’єктів

та їх складових, а також самої природи окремих частин цілого;

еволюція базується на мінливості та випадковості, а розвиток – на

циклічній повторюваності, стійкості [243, с.31].

Зробимо узагальнення: еволюція – це така зміна стану територіальної

господарської системи, яка відбувається під впливом об’єктивних чинників, у

той час як розвиток є наслідком управлінських та інших дій суб’єктів

економіки регіону згідно з розробленими стратегіями, програмами, планами,

проектами.

Проведене дослідження сутності "розвиток" із позицій поглядів різних

науковців дає можливість зробити висновок, що не існує загальноприйнятої

думки стосовно визначення даного поняття, що вимагає подальшого розкриття

його природи. Запропоновано визначати розвиток регіону як процесу сукупних

змін у соціально-економічній системі регіону, який спрямований на його

перехід до нового якісно-кількісного стану під впливом факторів внутрішнього

й зовнішнього середовища, діючих у часі та просторі [48]. Разом з тим, між

23

поняттями "розвиток" і "економічний розвиток регіону" існує тісний зв’язок як

цілого і частина, загального і одиничного. У працях зарубіжних вчених

приділяється значна увага дослідження розвитку просторових соціально-

економічних систем. Саме врахування специфіки розвитку як процесу

дозволило американським вченим провести типологізацію регіонів: нові

регіони – господарсько та соціокультурно необжиті та неосвоєні території;

слаборозвинені території – з низьким доходом населення, недостатньою для

сучасної економічної діяльності щільністю структури, низькою

підприємницькою активністю населення та рівнем освіти і таке інше;

промислово-депресивні регіони – з високим рівнем безробіття, проблемами

конверсії, необхідністю реорганізації традиційної промисловості; регіони

надмірної концентрації виробництва і населення – в яких гостро постають

проблеми екології, соціального розвитку і таке інше [122].

У вітчизняній та зарубіжній літературі за рівнем соціально-

економічного розвитку пропонується виділяти п’ять соціальних типів регіонів:

регіони соціального лиха; регіони екологічної кризи; регіони застійної

бідності; регіони соціального напруження; регіони відносного соціального

благополуччя [156, с. 88].

Стецевич А. І. пропонує для оцінки розвитку регіонів взяти такі

критерії: культурний розвиток (освіта, культура, релігія, електорат, традиції,

воля, людська активність); економічний розвиток (технології, основний

капітал, економічна інфраструктура, спеціалізація регіону, комбінування та

кооперація); загальнодержавне значення регіону в суспільному житті країни

(унікальність, особливості тощо) [232, с. 309].

В основу запропонованої автором класифікації розвитку регіону

покладено критерій використання матеріальних ресурсів, що дозволило

ідентифікувати 7 типів регіонів (рис. 1.2).

Так, регіон низького рівня розвитку, першого, практично не впливає на

економічне життя суспільства і є свого роду "тягарем" для економічної

системи в цілому.

24

Рис.1.2. Типи розвитку регіону за ознакою використання матеріальних

ресурсів виробництва [розроблено автором]

Рівень освоєння та використання ресурсів знаходиться на початковому

етапі. Регіон середнього рівня розвитку, другий тип, характерним для нього є

загальні тенденції розвитку країни загалом та практично повна ідентичність

усіх загальнодержавних проблем розвитку. Третій рівень розвитку – регіон, що

інтенсивно розвивається. За темпами зростання регіони такого рівня значно

1) Регіон низького рівня розвитку – такий тип розвитку

характерний для слабо розвинених територій, котрі мають

незначний ресурсний потенціал та слабо розвинену

економічну інфраструктуру.

2) Регіон середнього рівня розвитку – рівень використання

ресурсів, соціально-економічний розвиток якого є

«стандартним» для країни в цілому.

3) Регіон, що інтенсивно розвивається – рівень

використання та освоєння матеріальних ресурсів значний,

при цьому властивий гострий дефіцит ресурсів,

(кваліфікованої робочої сили, капіталу, нових технологій

тощо).

4) Регіон – лідер. Даний тип розвитку регіону визначає

його лідерство в суспільному житті країни на основі

лідерських інновацій, які не носять системного характеру.

. 5) Депресивний регіон – такий регіон, який протягом

тривалого часу погіршує свій попередній економічний

стан, так і той регіон, який за якістю життя населення

стоїть нижче в порівнянні з більшістю регіонів.

6) Старопромисловий регіон – складова частина цілісного

національного простору, в якому функціонує переважно

система виробництв індустріального технологічного

укладу, реально існуючих економічних зв’язків, що

поступово скорочуються і недостатньо поглиблюються на

інноваційній основі.

Типи розвитку

регіону

7) Регіон-провайдер – є регіон інтелектуально-

інформаційної економіки з використанням галузей і

виробництв новітніх технологічних укладів, на

інноваційно-інвестиційних засадах, пріоритетах

людського капіталу і сфери послуг, що виступають

основою формування гармонійного до природи

середовища життєдіяльності.

25

випереджають народногосподарські показники. Для такого регіону

характерним є стрибкоподібне зростання (інвестиційної) активності.

Регіон – лідер, який є четвертим рівнем розвитку, визначає лідерство

регіону в суспільному житті країни, коли економічне зростання поєднується із

зрілістю громадянського суспільства в регіоні, регіонального соціуму та його

активності в політичній, культурній, соціальній сфері.

Наступний, п’ятий рівень розвитку регіону – депресивний регіон. Цей тип

розвитку означає, що за сукупністю зовнішніх чи форс-мажорних факторів

(воєнні дії, стихійні природні лиха тощо) або в силу економічного занепаду в

державі регіон може суттєво відставати в розвитку господарського комплексу,

уповільнювати виконання покладених на нього народногосподарських завдань.

Шостий – старопромисловий тип розвитку регіону. Зниження обсягів

промислового виробництва, високий рівень безробіття, зростання частки

населення з доходами нижче прожиткового мінімуму, негативні демографічні

процеси, складова екологічної обстановки, інерційність і консерватизм уявлень

регіональних лідерів зважаючи на високу залежність їх мислення від траєкторії

попереднього розвитку – ось далеко неповний перелік проблем, що виникають

у цих регіонах і характеризують феномен старопромислового регіону.

Сучасним, і допоки недосяжним українським регіонам, є тип розвитку

регіону регіон-провайдер, економіка якого формується на переважанні

інтелектуальних та інформаційних на інноваційно-інвестиційний технологічно-

фінансовій основі. Дана парадигма може вписуватися в розвиток ресурсних

регіонів на засадах використання інвестиційних та інноваційних механізмів

підтримки мінерально-сировинної бази, виснаженої багаторічною

експлуатацією природних та економічних промислових об’єктів.

У літературі представлено досить багато трактувань економічного

розвитку. Так, А.С. Філіпенко у монографії визначає увагу на тому, що «зміст

поняття – "економічний розвиток" можна розкрити, з одного боку, за

допомогою висвітлення різних аспектів власне даного процесу, з іншого, – на

26

основі його порівняння з близькими категоріями, такими як: прогрес, еволюція,

модернізація, зростання та іншими [243, с.30].

Габовіч Б., Кларке Г., Лук’яненко Д. акцентують увагу на найбільш

загальних закономірностях вказаного процесу, тобто на його циклічності, а

також на зв’язку процесу розвитку з прогресом і зростанням, еволюцією та

експансією. Інші науковці пов’язують розвиток з якісними змінами об’єктів,

появою нових суспільних форм, інновацій та нововведень, а також із

трансформацією внутрішніх і зовнішніх зв’язків цих об’єктів [115].

У науковій літературі також виділяється група авторів, котра пов’язує

економічний розвиток із зростанням добробуту, доходів на душу населення,

поліпшенням якості життя, підвищенням ступеня задоволення головних потреб

усіх членів суспільства [54 с.41].

Підводячи підсумки з трактуваннями різних тлумачень змісту поняття

"економічний розвиток" регіону, зазначимо, що його розгорнута

характеристика з точки зору призначення, функцій представлена більш

детально на рисунку 1.3. На підставі проведеного аналізу сформовано авторське

визначення економічного розвитку регіону, яке є більш повним, на відміну від

існуючих, та об’єктивно відображає сутність зазначеного поняття.

Отже, економічний розвиток регіону – це процес змін, що як

цілевизначення має зростання валового регіонального продукту, продукованого

з використанням традиційних факторів виробництва і засобів: інтелектуальних,

інформаційних, інвестиційних на основі інноваційного пріоритету, наслідками

яких є розширене відтворення продуктивних сил регіону та виробничих

відносин суб’єктів економіки регіону й екологічно сприятливе середовище для

життєдіяльності мешканців громади регіону.

Подальше дослідження вимагає необхідності проведення порівняльного

аналізу змісту "соціально-економічного розвитку регіону" (Додаток Б 2). Щодо

дослідження підходів до проблем соціально-економічного розвитку регіону

можна сказати, що воно (дослідження) найтісніше стосується проблем,

пов’язаних із категоріальною визначеністю економіки регіону, розділеною за

27

класифікаційними ознаками (Додаток Б 3).

Рис. 1.3. Трактування змісту поняття "економічний розвиток" через його

призначення (функції) [розроблено автором]

Зауважимо, що такі відмінності в класифікації регіону вимагають

безумовного врахування їх специфіки у виробленні та здійсненні стратегій і

програм соціально-економічного розвитку регіону [49].

Сучасні погляди на соціально-економічний розвиток регіону також

відрізняються різноманітним баченням. У межах управлінського підходу

Т. Л. Миронова і Н. А. Полонська розглядають соціально-економічний розвиток

регіону як збереження державного регулювання [162 с. 86-87]. Запоточний І. В.

і Захарченко В.І. [106] визнають державне регулювання регіонального розвитку

як цілеспрямовану діяльність держави в особі відповідних законодавчих і

контролюючих органів, які за допомогою системи різних підходів і методів

забезпечують досягнення поставленої мети і вирішення поставлених

Економічне зростання

Збільшення доходів на душу

населення

Розвиток територій через

податково-бюджетний

механізм

Розвиток продукції,

послуг

та ринків

Підвищення вартості

робочої сили за рахунок

інтелектуалізації робочої

сили та важливості

виробничих процесів

Зростання добробуту

Екологізація

виробництва та

природного

середовища

Відтворювання

продуктивних сил і

виробничих відносин

Розвиток факторів культури

виробництва та управління

Глибокі зміни в усіх

сферах суспільного

розвитку

(синергетичний ефект)

Поліпшення якості

життя

Економічний

розвиток

28

економічних і соціальних завдань, які відображають конкретний етап розвитку

регіональної економіки.

Регіональний менеджмент оперує системою засобів та інструментів для

регулювання, з одного боку, розвитку регіонального простору, господарської

системи відповідно до законів ринкової економіки, а з іншого боку, – регулює

систему відносин між суб’єктами господарської діяльності та органами влади

на основі прав, делегованих мешканцями територіальної громади. Це означає

що негативні впливи – екстерналії – діяльності промисловців і підприємців

мають контролюватися та дерегулюватися місцевою владою в інтересах

мешканців. Находження консенсусу в даному питанні для менеджера

регіонального рівня прирівнюється до ефективного менеджера, оскільки

стейкхолдери часто-густо не лише не проживають у межах певної

територіальної громади, де розміщено виробничі потужності підприємства, а й

є громадянами інших країн.

За природно-ресурсним підходом Семенова Ф. З., Борлакова З. А. [206]

визначають соціально-економічний розвиток регіону, перш за все, його станом

в період соціально-економічних перетворень і загальними для країни

макроекономічними тенденціями – наростанням техніко-економічних

диспропорцій, зниженням схильності до інвестування і заощаджень,

екстенсивним використанням робочої сили, наростанням негативних соціально-

демографічних процесів, посиленням соціальної та економічної напруженості і

падінням рівня життя. Крім того, дані особливості значною мірою

диференційовані об'єктивними факторами: природно-ресурсним і трудовим

потенціалом, географічним положенням, політичною та соціальною ситуацією,

орієнтацією на виконання певних соціальних функцій та ін.

Недоліком цього твердження є те, що дані тенденції загострюють

регіональні проблеми, а специфічні особливості конкретних регіонів

обумовлюють основні відмінності в проведенні соціально-економічних

перетворень. Підтримуємо думку науковців стосовно даного типу розвитку,

який обумовлений змістом і структурою самого регіону, складом його речово-

29

компонентної основи, його роллю і місцем у системі територіального розвитку і

інтегральної праці. Природним базисом соціально-економічної діяльності

території буде слугувати наявність її природно-ресурсного потенціалу [206].

Факторний підхід зарубіжних вчених у монографії Светунькова С. Г.,

Заграновської А. В., Светунькова І. С. [205, с. 48] до визначення "соціально-

економічного розвитку регіону" являє собою складний об’єкт для оцінки,

оскільки рівень цього розвитку є результатом дій багатьох факторів та умов, як

зовнішніх, так і внутрішніх. Якщо економічні показники регіонального

розвитку в основному визначаються особливостями регіональної економіки, то

стан соціальної сфери регіону визначається як економічними і соціальними

факторами самого регіону, так і діями уряду країни із гармонізації рівня

соціального захисту і підтримки населення країни незалежно від успіху роботи

чи неуспішності роботи регіональних влад.

За економічно-соціальним підходом Мурашко І. С., для визначення

"соціально-економічного розвитку регіону", дотримується єдності двох його

складових: економічної і соціальної [169, с.54]. Економічна складова включає

збільшення об’єму випуску продукції, зростання ефективності на виробництві

та внеску підприємств в економіку регіону і країни, соціальна – досягнення

повної зайнятості населення, відтворення людських ресурсів.

У визначенні напрямів поняття "соціально-економічного розвитку

регіону" важлива роль належить формуванню його цілей, а також

першочергових завдань, які потребують розв’язання.

Ресурсно-споживчий підхід до "соціально-економічного розвитку

регіону" висловлює, у свою чергу, академік Геєць В. М. [71], який вважає, що

модель економічного розвитку регіону, яка зводиться до стимулювання

платоспроможного попиту населення через бюджет, вичерпала себе. В її межах

підтримується не інвестиційний, а платоспроможний попит населення,

включаючи надходження від позик і трансфертів від остарбайтерів. Зокрема

державні позики спрямовуються на підвищення доходів найбідніших

прошарків населення, котрі витрачають ці кошти на придбання товарів першої

30

потреби, включаючи імпортні. У зв’язку з цим учений пропонує змінити модель

розвитку економіки й переорієнтувати її на спрямування залучених ресурсів зі

сфери споживання на інвестиційну діяльність [71].

Виробничий підхід досліджує Бурдун А. В. [25], який стверджує, що

"соціально-економічний розвиток регіону" – це така важко вимірна субстанція,

як культура життя населення. Позитивна динаміка економічного розвитку

регіону можлива лише за умови збагачення культурного життя населення

даного регіону. Це одна із умов ліберальної економічної доктрини, за якої

розвиток ринку базується на розвитку особистості, особистої свободи кожного,

у тому числі в економічній діяльності, захисту прав людини і споживача, а

також ефективній підтримці малого і середнього бізнесу, антимонопольних

заходах, забезпеченні реальної свободи переміщення робочої сили, капіталу

тощо.

Вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців дало

можливість побудувати комплексну класифікацію видових проявів соціально-

економічного розвитку регіону (Додаток Б 3). Така класифікація дозволяє

виділити ті з них, які є найбільш важливими для оцінки соціально-економічного

розвитку регіону і які варто відібрати для аналітичних розрахунків.

Сучасна регіональна наука оперує переважно чотирма парадигмами

розвитку, представленими О. Г. Гранбергом, що увібрали в себе принципи

теорії регіоналізму В. Айзарда, пов’язані із прагненням територій до політичної

та економічної самостійності:

регіон як квазідержава;

регіон як квазікорпорація;

регіон як ринок;

регіон як соціум.

Аналізуючи практику регіонального управління в європейських країнах,

можна стверджувати, що пріоритетною формою розвитку економіки регіонів є

кластерна концепція, яка пов’язана із роботами М. Портера про індустріальні і

регіональні кластери. Портер М. дає широковідоме визначення кластера:

31

"Кластер або промислова група – це група близьких, географічно

взаємозалежних компаній та пов'язаних з ними організацій, які спільно діють у

певному виді бізнесу, характеризуються спільністю напрямків діяльності та

взаємодоповнюють один одного" [191, с. 258].

Згідно з визначенням М. П. Войнаренка, кластер – це "територіально-

галузеве добровільне об'єднання підприємств, які тісно співробітничають із

науковими установами та органами місцевої влади з метою підвищення

конкурентоспроможності власної продукції та економічного зростання регіону"

[63, с. 23].

За своїм призначенням, регіональний промисловий кластер є

організаційно-правовою формою функціонування провідних галузей чи

виробництв економіки регіону, діяльність яких супроводжується інтеграційним

характером і синергетичним ефектом, оскільки має місце розвиток

регіональних міжгалузевих зв’язків, відносин, комплексів.

У промислових регіонах кластерна концепція має право на провідну

модель розвитку, оскільки: а) є критична кількість локально розташованих

підприємств, які прагнуть до інноваційного розвитку; б) вплив кооперації,

комбінування, тобто економічного партнерства та спеціалізації виробництва

перевершує ризики внутрігалузевої конкуренції між суб’єктами кластеру; в)

інфраструктурне, логістичне, кадрове, наукове, освітнє забезпечення кластеру

дає можливість отримувати позитивні екстерналії як частину вигод, які

стосуються виробництва чи реалізації промислової продукції.

Враховуючи вищевказане, можна визначити, що під трактування поняття

соціально-економічного розвитку регіону в контексті причинно-наслідкових

зв’язків і відносин, де на відміну від існуючих, економічна складова

представляється як поступальний і вимірювальний кількісними і якісними

параметрами екологічно орієнтований процес використання продуктивних сил

економіки регіону та виступає засобом, а соціальна складова – як процес

гармонізації добробуту, освітнього, культурного і здорового образу життя та

виступає метою розвитку економіки регіону, чим збагачується розвиток теорії

32

соціально орієнтованої економіки.

Для визначення стратегії і тактики соціально-економічного розвитку

регіону важливо перейти від теоретичних узагальнень і конструкцій до оцінки

реального стану господарської системи, факторів впливу, що передбачає

визначення форм та інструментів діагностики розвитку економіки регіону.

1.2. Форми та способи діагностики розвитку економіки регіону

Формування та розвиток нових підходів до реалізації європейських

стандартів вимагає необхідності проведення активної соціальної політики,

економічною базою якої є динамічний прогресивний розвиток регіону. А на

сучасному етапі управління кожним регіоном набуває досить важливого

значення, оскільки воно є запорукою успішного розвитку як окремого регіону,

так і держави в цілому. Звісно, що позитивні тенденції розвитку економіки

регіону набувають ознак сталості та неупередженості лише завдяки активізації

економіки та якісним структурним зрушенням. Таким чином, центр

актуальності регіональних досліджень переміщується на проблеми

узгодженості форм та інструментів діагностування розвитку економіки регіону

з метою вибору шляхів стабілізації розвитку.

Науковий і практичний стан досліджуваної проблеми зумовлює

необхідність дослідити зміст, суть і відмінні якості діагностики розвитку

економіки регіону на підставі нових теоретичних положень, розробки методів

діагностування розвитку регіону і врахування його результатів у процесі

коригування негативних тенденцій на основі сценарного прогнозування з

метою підвищення рівня його стійкості. У зв’язку і цим потребує уточнення

змістовне наповнення терміна "діагностика".

Результати дослідження численної літератури стосовно тлумачення

терміну "діагностика" свідчать, що дотепер тлумачення сутності та змісту

даного поняття серед науковців і практиків залишається досить дискусійним

33

(Додаток В 1). Трактуючи сутність даного поняття, кожен з науковців

адаптував зміст даного терміна до вирішення завдань власного дослідження з

метою найповнішого розкриття визначених проблем. Як зауважує німецький

професор Лутц Крушвіц, "... немає правильного чи неправильного визначення.

Терміни можна створити лише враховуючи цілі досліджень" [135]. Муравйов

А.І. акцентує увагу лише на аналізі і контролі відхилень від нормального

перебігу господарської діяльності підприємства [168, c.17]. Проте з окремими із

них можна погодитися лише частково. Зокрема, на нашу думку, визначення

діагностики А.І. Муравйовим не розкриває повністю зміст діагностики, її

потенційні можливості як сучасного управлінського інструменту. Подібними є

трактування діагностики і в інших авторів, зокрема Градов А. П., Кузін В. І.,

Данілочкіна Н. Г. [7, c. 24].

Окремі дослідники порівнюють діагностику з економічним або

фінансовим аналізом, і не пов’язують її з окремим етапом управління. Зокрема

Швиданенко Г. О. та Олексик О. І. вважають, що система діагностики базується

на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного

аналізу, тобто "економічна діагностика" та "економічний аналіз" є тотожними

поняттями [250, c. 25].

Фаріон І. Д. розглядає діагностику як метод аналізу: "Діагностика – це

метод аналізу стану внутрішнього середовища організації, встановлення

проблем та вузьких місць, які спричиняють відхилення та деформації об’єкта

від норми чи цілі, виявлення потенційно сильних та слабких сторін, що

впливають на формування та реалізацію ефективної стратегії організації" [241,

с. 8-9], що є спрощеним підходом. Погоджуємося з Вартановим А. С., котрий

вказує на істотні відмінності діагностики від аналізу: "на відміну від

економічного аналізу, який спрямований на вивчення динаміки економічних

показників, діагностика дає можливість ще й виявляти структуру зв’язків між

цими показниками, щільність та динаміку цих зв’язків" [52, c. 9].

Досить цікавою щодо визначення діагностики є думка таких дослідників

як Гетьман О. О. і Шаповал В. М.: "Діагностика як спосіб розпізнавання

34

соціально-економічної системи за допомогою реалізації комплексу

дослідницьких процедур і виявлення в них слабких ланок і "вузьких місць"

відноситься до методів непрямих досліджень" [70, с. 9]. Близькими є погляди

Короткова Е. М., Бєляєва А. А., Валового Д. В., які розуміють під діагностикою

визначення стану об’єкта, предмета явища або процесу управління через

реалізацію комплексу дослідницьких процедур, пошук у них слабких ланок та

"вузьких місць" [129, c. 146].

Дослідники Верба В. А. та Решетняк Т. І. [58, с. 27] розширюють межі

діагностики та акцентують увагу на виявленні головних аспектів взаємозв’язку

між проблемами, загальними цілями і результатами діяльності підприємства.

Наприклад, Гетьман О. О., Шаповал В. М. [70, c. 8] акцентують увагу на

існування підприємства в умовах досконалої конкуренції, приділяють основну

увагу вільній конкуренції, вільному, нерегульованому ринку.

Воронкова А. Є. [66, с. 42] розглядає діагностику через призму трьох

форм організаційного процесу встановлення діагнозу – аналітичну, експертну

та імітаційну.

Костирко Л. А. у власній монографії, виходячи із характеру призначення

діагностики, зазначає: "На сучасному етапі сформувалось чотири напрямки

концепції діагностики: аналітична, інформаційна, антикризова, консультаційно-

дорадча" [131, с. 8]. Хоча надалі розглядає ще два різновиди діагностики –

дослідницьку та управлінську.

Інші дослідники акцентують увагу на прогнозуванні майбутнього після

оцінювання стану діяльності підприємства, що вже відрізняє діагностику від

звичайного аналізу. Зокрема, на думку Євдокимова Н. М. та Кирієнка А. В.,

"підсумком діагностування є підготовка висновків про нинішній стан об’єкта і

прогноз його змін у майбутньому" [96, с. 13]. Вони розглядають шість

класифікаційних ознак економічної діагностики: рівень досліджуваного

об’єкта; часовий діапазон дослідження; періодичність проведення; тематика й

осяжність проблеми; цільова спрямованість; суб’єкти здійснення.

35

За результатами дослідження встановлено, що діагностику розглядають

вчені або як частину оцінки кризових ситуацій на підприємстві, або як етап

антикризового менеджменту поряд із маркетингом, антикризовим

прогнозуванням та плануванням, прийняттям та організацією виконання

антикризових процедур, а також контролем їх виконання та мотивацією і

регулюванням виконання рішень. Але діагностику стану виробництва пропонує

проводити з двох сторін Родіонова Н. В., а саме з фінансової та організаційної

задля уточнення тенденцій розвитку усіх видів діяльності суб’єкта

господарювання [200].

Подібну думку підтримує і зарубіжний дослідник Коласс Б., який

відзначає, що "... займатися діагностикою – це означає розглядати фінансовий

стан підприємства так, щоб виявити в динаміці симптоми явищ, які можуть

затримати досягнення поставленої мети і вирішення завдань, піддаючи

небезпеці плановану діяльність" [123, с. 43].

Логіка дослідження дозволяє зробити узагальнення щодо визначення

поняття "діагностика". Під "діагностикою" розуміємо процес визначення стану

регіону, направлений на виявлення потенційно сильних та слабких сторін, які

саме і дають можливість, при динамічних змінах, вивчити динаміку

економічних показників та виявити структуру зв’язків між цими показниками і

встановити відхилення від норм, тобто – це процес обґрунтування кількісних та

якісних змін розвитку в майбутньому [30].

Діагностика – це процес дослідження суб’єкта в певному просторово-

часовому розрізі із використанням комплексних методів системного аналізу,

оцінки та компаративних досліджень його стану до еталонного (планового)

порогу з метою виявлення відхилень і невідповідності діагностованого процесу,

явища чи об’єкта та розробки відповідних управлінських рішень з їх подолання

[36].

Передусім, варто зазначити, що існують певні відмінні риси діагностики

від інших елементів управління розвитком регіону, такі як аналіз, оцінка та

36

моніторинг (табл. 1.2). Кожен елемент має своє загальне значення, яке

передусім пов’язане з діагностикою.

Таблиця 1.2

Відмінні риси діагностики від інших елементів управління

розвитком регіону

Елемент

управління

Зміст або сутність Відмінні риси

1 2 3 Аналіз Розкриває загальні недоліки у розвитку

регіону, які не завжди дають можливість

досить точно й об’єктивно встановити

конкретні причини виникнення різних

негативних явищ, які знижують ефективність

діяльності регіону [159].

Не завжди дозволяє

визначити, які конкретні

заходи необхідно вжити

керівникам для забезпечення

сталого, ефективного

розвитку регіону.

Оцінка Це спосіб вартісного вимірювання

господарських засобів, джерел їх утворення

[135].

Узагальнення інформації

про різні господарські

процеси й економічні явища,

які відбуваються на

підприємстві.

Діагностика Розуміємо процес визначення стану регіону

за допомогою системи індикаторів,

спрямований на виявлення потенційно

сильних та слабких сторін, які саме і дають

можливість при динамічних змінах, вивчити

динаміку економічних показників та виявити

структуру зв’язків між цими показниками і

встановити відхилення від норм, тобто – це

процес обґрунтування кількісних та якісних

змін розвитку в майбутньому [визначення

автора].

Проводиться за допомогою

кількісних виразів,

порівнюючи розвиток стану

регіону в різні періоди,

використовуючи різні

методи аналізу, за

допомогою спостереження,

оцінки і прогнозу стану

розвитку регіону.

Моніторинг Спеціально організована і постійно діюча

система спостереження за станом,

тенденціями розвитку та гостроти

загальнорегіональних ситуацій і конкретних

регіональних проблем, інформаційне

обслуговування управління розвитком

економіки регіону з метою виявлення його

відповідності бажаному результату або

первісним припущенням – спостереження,

оцінка і прогноз стану розвитку регіону [72].

Попереджає про появу змін,

які становлять небезпеку, до

того як ситуація може стати

незворотною, тим самим

створюючи можливість

запобігти або мінімізувати

можливий деструктивний

розвиток подій.

Відмінність між аналізом, оцінкою та діагностикою полягає у такому:

оцінка та аналіз – це складові діагностики, її підґрунтя, але оскільки

діагностика дозволяє виявити проблеми, то аналіз не завжди дозволяє

визначити, які саме зв’язки, відносини, фактори впливу важливі для

37

забезпечення розвитку регіону, тобто однієї оцінки недостатньо. Економічна

діагностика є аналітично-оцінковою процедурою, результат виконання якої

дозволяє отримати достовірну інформацію, від якої залежить подальший

напрям дій суб’єкта господарювання через систему прийняття управлінських

рішень. Неправильний діагностичний висновок може звести нанівець усі

зусилля операційної системи підприємства.

Відмінність між економічною діагностикою та економічним аналізом

полягає не тільки в загальнонаукових поняттях цілого та одиничного,

загального та особливого, а й у відмінностях за цілями, завданнями,

інструментарієм. Аналіз, як й оцінка, встановлює кількісне значення

параметрів, виявляє відхилення різних параметрів від норми. Але неможливим

є для аналізу відстеження точної інформації, і тоді виникає необхідність

застосовувати оцінку. Оцінка дає більш точний вираз об’єкта діагнозу, а стан

розвитку економіки регіону, який неможливо оцінити за допомогою

статистичних даних визначають за допомогою різних методів аналізу. Адже

діагностика зорієнтована на пізнання економічних суперечностей, факторів

впливу та оцінку їх ступеня і ваги впливу, а також на інтерпретацію отриманих

результатів як основу для розробки альтернатив розвитку чи сценаріїв розвитку

економіки регіону [11; 26].

Головна відмінність між діагностикою та моніторингом полягає у

принципах взаємодії з досліджуваним об’єктом. Моніторинг – це

спостереження лише видимих процесів збоку, а діагностика – активне

тестування із середини. Моніторинг покликаний виявити ті недоліки у розвитку

економіки регіону, які лежать на поверхні. А от діагностика дозволяє глибше

проникнути в проблему і зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок її появи.

Діагностика тривала у часі, а моніторинг багато часу не забирає. Обидва

елементи варто вважати для вивчення стану розвитку економіки регіону

важливими і взаємодоповнюючими. Як видно, функції кожного з елементів

управління різняться своїми метою і завданнями, але зрозумілим стає тісний

взаємозв’язок між ними.

38

Для дослідження практичний інтерес складають дефініції регіональної та

економічної діагностики, на розкриття змісту яких і звернемо свою увагу задля

формулювання означення діагностики розвитку економіки регіону.

Проф. Стеченко Д. М. зауважує, що "діагностика регіонального розвитку

передбачає виявлення регіональних диспропорцій, структурних деформацій і

недоліків у соціально-економічному розвитку регіону" [234, с.57]. За

твердженням Гладкого Ю. М. та Чистобаєва А. І., регіональна економічна

діагностика пов’язана із визначенням стану регіону – природних, економічних,

соціальних, екологічних та інших параметрів, і, відповідно, займається аналізом

господарської специфіки регіонів, визначенням їх економічного "здоров’я" –

"хвороб", "патологій" та ін. [86, с. 297]. Дмитрієва О. Г. також вбачає у

регіональній діагностиці визначення стану регіону, виявлення "регіональних

хвороб", "патологій", болючих точок і "вузьких місць" [91]. На думку

Дубницького В. І. та Лазебника Р. М., "регіональна діагностика є іманентною

складовою маркетингу, оскільки мета діагностики збігається з маркетинговою й

гармонізована із цілями регіональної економічної політики, і в цілому її зміст

визначається цілями та параметричним полем оцінки стану регіону" [95, с. 216].

Терещенко М. А. пропонує таке висловлювання: "економічна

діагностика" потенціалу розвитку та конкурентоспроможності підприємства є

складним процесом, що вимагає значних ресурсів, а саме: кваліфікованих

кадрів, інформаційного забезпечення, фінансових засобів; потребує дотримання

визначених принципів та інструментарію, що в підсумку дозволяє досягати

найбільшого ефекту від її застосування [237].

Економічна діагностика є системою методів для аналізу факторів

розвитку соціально-економічних процесів, оцінки стану й виявлення відхилень

від нормального розвитку та їх впливу на формування й функціонування

регіональних ринків [231, с,28].

Так, Коротков Е.М. пропонує визначення стану об’єкта, предмета, явища

чи процесу управління за допомогою реалізації комплексу дослідницьких

процедур, виявлення в них слабких ланок та "вузьких місць" [130, с.5].

39

Євдокимова Н. М. та Кирієнко А. В. підкреслюють: "економічне

діагностування має чіткі ознаки дослідницького, творчого процесу, що

потребують певного загального порядку в його проведенні" все ж важливо [96].

Автори вважають, що на початку встановлюється комплекс екзогенних та

ендогенних чинників, що визначають ситуацію з об’єктом дослідження, а далі

формулюється система показників та параметрів для оцінки стану об’єкта,

збирається й обробляється інформація, що має бути релевантною. Ми

дотримуємося тієї ж точки зору що і автори: встановлення діагнозу

визначається авторами як діагностична процедура зіставлення стану об’єкта за

встановленим колом характеристик із нормою, еталоном (аналогом) у межах

певної шкали [96]. Справедливості заради треба сказати про те, що це можливо

за умови наявності стандартних ознак, критеріїв, характеристик, які підлягають

упорядкуванню та систематизації.

Проте найбільш доцільним вважаємо надати перевагу твердженням

Лексіна В. М., який регіональну діагностику визначає як "сукупність

спеціальних інформаційно-аналітичних технологій, що дозволяють:

а) описати досліджувані регіональні ситуації і проблеми в системі

характерних для них ознак (параметрів, показників);

б) ідентифікувати ці проблеми, тобто "прив’язати" їх до відомих

типологічних груп;

в) надати кількісну і якісну оцінку цим ситуаціям і проблемам (поставити

остаточний діагноз);

г) установити й оцінити внутрішні й зовнішні причини продіагностованих

станів" [143, с.65].

Незважаючи на те, що серед існуючих тверджень сутності діагностики

розвитку регіону твердження Лексіна В. М. є найбільш змістовним, усе ж,

виходячи з авторського твердження поняття "діагностика", вважаємо його

недостатньо повним.

На нашу думку, сутність діагностики розвитку економіки регіону варто

розуміти як аналітично-оціночний процес розпізнавання й визначення стану

40

економіки регіону, спрямований на вияв динаміки соціально-економічних

кількісних і якісних показників, структури і характеру зв’язків між ними із

встановленням діагнозу розвитку та відхилення від еталонного значення [35].

Для дослідження процесу діагностики розвитку економіки регіону

необхідно визначити об’єкт діагностування, цілі і завдання діагностування,

критерії і показники діагностування, призначення діагнозу. Зміст діагностики

розвитку регіону як процесу зображено на рисунку 1.4.

Рис. 1.4. Зміст діагностики розвитку регіону як процесу [розроблено автором]

Центральне місце в процесі діагностування, як видно з рисунка 1.5,

відведено аналізу, оцінці, порівняльному аналізу оцінки до еталонного

значення, а доповнює загальну аналітично-оціночну методику дослідження

економіки регіону встановлення діагнозу.

Процес діагностики регіону– дослідницький, пошуковий,

показовий

Завдання діагностики регіону – розробка управлінських

рішень, спрямованих на покращення роботи всіх складових

елементів керованої підсистеми для усунення небажаних

відхилень та впливу негативних дій.

Мета діагностики регіону – підготовка інформації для

ухвалення управлінських рішень щодо розвитку економіки

регіону на основі системного вивчення усіх видів діяльності

регіону та узагальнення результатів.

Методи діагностики регіону:

– аналітичні, засновані на безконтактних методах за

допомогою статистичної інформації, комплексного

економічного аналізу;

– експертні, засновані на узагальненні оцінок та інформації,

представлених експертами;

– динамічне програмування – обчислювальний метод

вирішення завдань управління з використанням математичних

моделей;

– лінійне програмування – математичний метод, заснований на

оптимізації відповідних кількісних показників.

Об’єкт діагностики регіону – високоорганізована система або

елемент системи

41

вхідні дані вихідні результати

інформація діагностики

Рис. 1.5. Системний підхід до діагностування розвитку регіону

[розроблено автором]

Аналіз цілей діагностики розвитку економіки регіону (рис.1.6.) звертає

увагу дослідника на такий етап, як встановлення діагнозу стану розвитку

економіки регіону на основі порівняння з еталонним значенням, що неминуче

викликає питання про зміст еталонного значення.

Рис. 1.6. Цілі діагностики розвитку економіки регіону

[розроблено автором]

Визначивши сутність діагностики, відобразимо процес діагностування

схематично (рис. 1.5).

аналіз оцінка

діагноз порівняльний

аналіз

талонного

значення

створити інформаційне підгрунтя для прогнозування

результатів розвитку економіки регіону на основі

системного вивчення усіх видів діяльності регіону та

узагальнення результатів.

спрогнозувати основні тенденції розвитку економіки

регіону.

виявити зміни в стані розвитку економіки регіону в

просторово-тимчасовому розрізі;

установити основні фактори, що викликали зміни в стані

розвитку економіки регіону, та облік їхнього впливу;

установити діагноз стану розвитку економіки регіону на

основі порівняння з еталонним значенням;

Цілі діагностики

розвитку

економіки

регіону

забезпечити своєчасне прийняття ефективних

управлінських рішень для розвитку економіки регіону;

визначити характеристику розвитку економіки регіону і

порівняти її з характеристиками аналогічних регіонів або

нормативними значеннями;

надати об’єктивну оцінку результатам розвитку економіки

регіону через сукупність кількісних і якісних показників;

42

До прикладу, для соціально-економічного розвитку макрорегіонів та

окремих країн ООН визначає своєрідні стандарти якості здоров’я, тривалості

життя людини, забезпеченістю освітою на 1000 мешканців тощо. В Європі є

поширеними соціальні стандарти.

Для соціально-економічного розвитку регіонів еталонними значеннями

можуть бути такі, що відображають оціночні показники регіонів-лідерів за

порівняними критеріями, зарубіжні аналоги кращих практик управління

регіоном, або ж, за відсутності таких, отримані та прогнозовані розрахунки

дослідника на основі засобів економіко-математичного моделювання [21; 83-

84]. Таким чином, основна мета діагностики розвитку економіки регіону –

підготовка інформації для ухвалення управлінських рішень із підвищення

ефективності розвитку економіки регіону на основі системного вивчення усіх

видів діяльності регіону та узагальнення результатів.

Залежно від поставленої мети, завдань тощо, діагностику поділяють на

різноманітні форми, які можна класифікувати за видами згідно з критеріями

(рис. 1.7).

Аналіз запропонованих видів діагностики дозволяє зробити висновок, що,

залежно від цілей та складності об’єкта діагностування, можуть

використовуватися різні види діагностики єдиного цілевизначення. Так, для

діагностування розвитку металургійного комплексу регіону доцільно

використовувати:

залежно від динамічних завдань діагнозу – діагностику статистичного

стану,

за формою організації – аналітичну діагностику,

за типом – діагностику, що встановлює відхилення від норми,

за об’єктом діагнозу – діагностику галузево-територіально-просторової

структури,

за видовою ознакою – системну діагностику.

за функціональним призначенням – економічну діагностику.

43

Рис. 1.7. Класифікаційні види діагностики розвитку регіону за

різноманітними критеріями [розроблено автором]

Класифікаційні види діагностики розвитку регіону за різноманітними критеріями

Залежно від динамічних завдань

діагнозу

- Діагностика статистичного стану.

- Діагностика процесу.

за формою організації

- Аналітична діагностика.

- Експертна діагностика.

- Діагностика на моделі.

за типом

- Діагностика, що встановлює відхилення

від норми.

- Діагностика, що встановлює

приналежність до певної групи, класу, типу.

- Діагностика, що дозволяє оцінити

об’єкти на основі опису сполучення ознак.

за видовою ознакою - Експрес-діагностика.

- Загальна діагностика.

- Комплексна бізнес-діагностика.

- Системна діагностика.

за об’єктом діагнозу

- Діагностика підприємства.

- Діагностика галузевої функціональної,

територіальної структури регіону.

- Організаційна діагностика.

- Діагностика національної економіки.

за функціональним призначенням

- Діагностика природно-ресурсного

потенціалу.

- Демографічна діагностика і діагностика

ринку праці.

- Антикризова діагностика.

- Економічна діагностика.

- Фінансова діагностика.

- Соціальна діагностика.

- Екологічна діагностика.

- Діагностика вартості підприємства.

- Діагностика конкурентоспроможності

підприємства.

- Діагностика виробничого потенціалу

підприємства.

- Діагностика безпеки.

- Інші.

44

Діагностика, як вище наведено, є комплексним методом наукового

дослідження, яка охоплює різноманітні загально-наукові та емпіричні методи

наукового дослідження.

Аналіз існуючих переваг і недоліків наведених методів вказує на те, що

відомі методи оцінювання поки не охоплюють оцінювання рівня розвитку і

якості процесів у суспільному секторі економіки, що актуалізує їх сполучення,

поєднання, комбінацію для вирішення аналітично-оціночних завдань (Додаток

В 2).

Тому в подальших дослідженнях при розробленні методики

діагностування розвитку металургійного комплексу регіону потрібно

використовувати математико-статистичні методи для вивчення зв'язків між

об’єктами металургійного комплексу регіону, а саме кореляційний та

регресійний аналізи. Доцільно також використовувати економічні методи,

серед яких потрібно відзначити метод теорії виробничих функцій та функцій

корисності.

Таким чином, сутність діагностики розвитку економіки регіону варто

розуміти як аналітично-оціночний процес розпізнавання й визначення стану

економіки регіону, спрямований на вияв динаміки соціально-економічних

кількісних і якісних показників, структури і характеру зв’язків між ними із

установленням діагнозу розвитку та відхилення від еталонного значення.

За результатами дослідження встановлено, що класифікація видів

діагностики залежить від її цілевизначення і може поділятися за критеріями:

завдань діагнозу, форми організації, типу діагностики, об’єкта діагнозу, за

видовою ознакою та функціональним призначенням.

Питанням визначення робочого інструментарію економічної діагностики

металургійного комплексу регіону присвячено наступний етап дослідження.

45

1.3. Алгоритм діагностування розвитку металургійного комплексу регіону

У сучасних умовах господарювання саме розвиток металургійного

комплексу регіону забезпечує досягнення довготривалих конкурентних переваг

і, відповідно, ефективного функціонування металургійних підприємств у

довгостроковій перспективі.

Економічний енциклопедичний словник під редакцією A. M. Мочерного

розглядає визначення комплексу (від латинського complexus – зв'язок,

поєднання) так: 1) сукупність, поєднання об’єктів, предметів, дій, які щільно

пов’язані і взаємодіють між собою та формують цілісність; 2) групи

взаємопов’язаних галузей, підприємств, які виробляють однорідну продукцію

[165, с. 334].

Початок теоретичних досліджень у галузі промислового

комплексоутворення пов’язаний з ім’ям М. М. Колосовського, який вперше

визначив категорію "виробничо-територіальний комплекс" (ВТК) як

економічну комбінацію підприємств в одній точці або районі, за допомогою

чого досягається певний економічний ефект завдяки вдалому підбору

підприємств відповідно до природних та економічних умов району, його

транспорту та економіко-географічного розташування [125, с.138] та довів, що

виробничо-територіальні комплекси є основою районоутворювального

процесу.

За основу типології промислових комплексів М. М. Колосовський

запропонував енерговиробничий цикл як сукупність технологічно пов'язаних

виробництв різних галузей, які формуються навколо провідного виробничого

процесу на основі певного виду сировини та енергії. Він визначив вісім

енерговиробничих циклів: енерговиробничий цикл чорних металів;

енерговиробничий цикл кольорових металів; нафтоенергохімічний;

лісоенергетичний (лісоенергопромисловий); гідроенергопромисловий, обробної

промисловості, індустріально-аграрний; гідромеліоративний, індустріально-

аграрний [126, с. 262-264].

46

Значний внесок у розвиток теорії територіально-промислових комплексів

зробив А. Т. Хрущов, який вважає, що промисловий комплекс – це

взаємообумовлене поєднання органічно пов'язаних між собою підприємств на

певній території відповідно до особливостей економічних і природних ресурсів та

транспортно-географічного розташування, що забезпечує необхідний

економічний результат, тобто отримання заданого обсягу продукції за

мінімальних приведених витрат.

До основних ознак промислових комплексів А. Т. Хрущов відносить:

а) єдність і взаємодію підприємств; б) прив'язку підприємств до певної території;

в) загальну інфраструктуру; г) відповідність виробничо-територіального

об’єднання підприємств місцевим економічним і природним умовам; д)

досягнення необхідного ефекту за рахунок пропорційності структури

виробництва, планового підбору і раціонального компонування підприємств у

просторі [248, с. 360].

Бандман М. К. та представники його наукової школи вважають, що

районний промисловий комплекс є частиною промислового комплексу країни і до

його складу включають усі об'єкти, функціонально пов'язані в процесі

виробництва і транспортування промислової продукції. Справедливим є

твердження автора, що галузева структура регіонального промислового комплексу

і його міжрайонні функції взаємодії складаються внаслідок внутрішніх і зовнішніх

факторів, де внутрішніми чинниками формування регіональних промислових

комплексів є природні, трудові та сільськогосподарські ресурси, виробнича

інфраструктура, а спосіб виробництва, суспільні потреби, екологічні можливості,

науково-технічний прогрес є зовнішніми факторами [13, с. 23-24 ].

Бандман М. Н. та його послідовники переконані, що в ВТК реалізуються

переваги спеціалізації, кооперування, комбінування всіх елементів господарства,

раціонального використання всіх ресурсів і охорони середовища [14, с. 23].

У подальших дослідженнях у галузі промислового комплексоутворення

широко застосовують термін "територіально-виробничий комплекс" (ТВК) або

"територіально-промисловий комплекс" (ТПК). ТВК визначається як

47

взаємообумовлене і взаємопов’язане об’єднання підприємств різних галузей на

конкретній території або як економічно та соціально обґрунтоване

територіальне об’єднання виробництв, що мають зовнішню

народногосподарську спеціалізацію і певний рівень економічної цілісності

(комплексності) [13; 14; 284].

Фетісов Г. Г. та Орішин В. П. визначають ТПК як сукупність економічно і

технологічно взаємопов'язаних підприємств незалежно від їх форм власності та

відомчої підпорядкованості, що знаходяться на обмеженій території та

використовують її ресурси і загальну інфраструктуру. ТПК включає спеціалізовані

підприємства та виробництва, які забезпечують раціональне використання

трудових та інших ресурсів [242, с. 23].

Наразі ТВК трактують як взаємообумовлене і взаємо- пов’язане

об’єднання підриємств різних галузей на конкретній території або як

економічно та соціально обґрунтоване територіальне об’єднання виробництв,

що мають зовнішню народногосподарську спеціалізацію і певний рівень

економічної цілісності (комплексності) [187, с. 35].

У колишньому СРСР існувало не більше двох десятків класичних ТВК. В

Україні такий комплекс сформувався в районі м. Запоріжжя, де поєднані

виробництва гіроелектроенергетики, чорної та кольорової металургії.

Варто зазначити, що більшість сучасних ТВК не мають спільних

організаційних структур управління. Багато прикладів, коли в складі ТВК є

підприємства, що належать різним ФПГ.

Ефективність ТВК порівняно з результатами діяльності окремих

підприємств або груп спільно функціонуючих підприємств обумовлена

синергетичним ефектом і визначається підвищенням результативності всієї

системи у порівнянні з окремими господарюючими суб'єктами. Цей ефект

проявляється в зменшенні витрат на виробництво одиниці продукції внаслідок

більш раціонального використання наявних матеріальних, трудових, фінансових

та інших ресурсів, оптимізації виробничого процесу, використання

можливостей наявної інфраструктури і територіального розміщення.

48

Поглиблення галузевого, міжгалузевого і територіального розподілу

праці та зростання масштабів промислового виробництва супроводжуються

інтеграційними процесами, що сприяють формуванню міжгалузевих

комплексів. Міжгалузеві комплекси формуються внаслідок кооперації та

інтеграції підприємств, організацій, установ і галузей. Ядром міжгалузевого

комплексу є галузі та підприємства, що виконують його головні економічні та

соціальні функції [109; 151].

Паламарчук М. М. визначає два основних підходи до класифікації

міжгалузевих комплексів: цільовий і технологічний. При цільовому

підході міжгалузевий комплекс розглядають як групу галузей (підгалузей)

господарського комплексу або окремих виробництв, які поєднані спільною

програмою та єдиною метою розвитку. Технологічний підхід передбачає

групування галузей, які пов'язані між собою послідовністю переробки і

використання загального вихідного матеріалу та однаковим призначенням

продукції [187].

Визначення міжгалузевого промислового комплексу з позиції системного

підходу, що запропоноване С. І. Іщуком, розглядає МПК як систему економічно

пов’язаних галузей промисловості, що формується в конкретних соціально-

економічних умовах внаслідок кооперації та інтеграції підприємств галузі залежно

від просторових масштабів. Міжгалузеві комплекси за масштабами у просторі

визначаються як народногосподарські (в структурі господарства країни) та

територіальні (як підсистеми інтегральних промислових комплексів окремих

регіонів) [109, с. 19].

Міжгалузеві територіальні комплекси відрізняються від ТВК меншим

охопленням елементів, але щільнішими взаємозв’язками між ними.

Деякі дослідники [13; 14; 81; 103] погоджуються з позицією

новосибірської школи під керівництвом М. К. Бадмана, яка об'єднує в три

великі групи виробництво, інфраструктуру і місцеві ресурси та вважають, що

на ефективність функціонування комплексів безпосередньо впливають

особливості населення, природних ресурсів та інфраструктури.

49

Решта дослідників розглядають ТВК як об’єднання підприємств з єдиним

енерговиробничим циклом, що розташовані на певній території [111; 187 ].

Іщук С. І. вважає, що забезпеченість трудовими ресурсами, рівень

розвитку і впровадження досягнень науково-технічного прогресу на

підприємствах галузі, постійне покращення організації виробництва та

управління галузевими, міжгалузевими та інтегральними промисловими

утвореннями є найважливішою передумовою територіальної організації

промислових комплексів. [110, с. 49].

Промислові комплекси відрізняються за економічними та природними

умовами формування, транспортно-географічним положенням щодо джерел

сировини, паливо-енергетичними ресурсами та місцями споживання готової

продукції, масштабами, спеціалізацією і структурою виробництва, рівнем

розвитку та ступенем зрілості та особливостями територіальної організації

виробництва можна виділити ознаки, які класифікують ТВК.

Серед класифікаційних ознак ТВК щодо типологічних цілей є структура,

спеціалізація та територіальна організації виробництва. В основі структури

будь-якого промислового комплексу є відповідний енерговиробничий цикл.

Найбільш значною є структурна ознака, тому що промислові комплекси, що

схожі між собою за спеціалізацією, можуть відрізнятися за структурою

внаслідок широкого різноманіття локальних особливостей.

Місце промислових комплексів у господарській системі регіонального

економічного комплексу показано в таблиці 1.3.

Таким чином, промислові комплекси є частиною системи регіонального

економічного комплексу та мають усі ознаки складної, відкритої, динамічної

системи зі значною кількістю прямих та зворотних зв’язків.

Ефективність ТВК порівняно з результатами діяльності окремих

підприємств або груп спільно функціонуючих підприємств обумовлена

синергетичним ефектом і визначається підвищенням результативності всієї

системи у порівнянні з окремими господарюючими суб'єктами.

50

Таблиця 1.3

Місце промислових комплексів у господарській системі регіонального

економічного комплексу

Рівні

господар

ства

Господарська система

Характеристика рівня Функція Форма реалізації

Макро-

рівень

Народне господарство

країни

Забезпечення умов

відтворення

народонаселення і

суспільства країни

Валовий

національний продукт

у натуральному

або вартісному

вираженні

Мезо-

рівень

Народне господарство

підприємство – мезо-

господарство:

галузь, територіальні,

територіально-галузеві,

міжгалузеві і

міжрегіональні

комплекси

Відтворення

регіонального галузевого

або міжгалузевого

утворення за рахунок

ефективного

використання ресурсів і

забезпечення гомеостази

су території

Валовий внутрішній

продукт регіону,

міжгалузевих

комплексів,

представлений

номенклатурними

групами

Мікро-

рівень

Підприємства та їх

об’єднання, які

виробляють кінцевий

продукт у натуральному

або вартісному вигляді

Забезпечення виробництва

груп або видів товарів і

послуг для забезпечення

попиту споживачів

Товари в речовій формі

або послуги у всій їх

різноманітності

Цей ефект проявляється в зменшенні витрат на виробництво одиниці

продукції внаслідок більш раціонального використання наявних матеріальних,

трудових, фінансових та інших ресурсів, оптимізації виробничого процесу,

використання можливостей наявної інфраструктури і територіального

розміщення.

Чинники формування, функціонування та розвитку ТВК досліджено

багатьма вченими, але особливості оцінювання розвитку металургійного

комплексу регіону наразі практично не визначено.

До металургійного комплексу належить чорна та кольорова металургія,

яка охоплює усі стадії технологічних процесів:

добування і підготовка сировини до переробки (добування, збагачення,

агломерування та одержання необхідних концентратів тощо);

металургійна переробка – основний технологічний процес із виробництва

чавуну, сталі, прокату чорних та кольорових металів і труб тощо;

51

виробництво сплавів;

коксохімічне виробництво;

утилізація відходів основного виробництва та одержання із них

вторинних видів продукції.

Господарська діяльність у гірничо-металургійному комплексі традиційно

передбачає наявність трьох вертикальних рівнів:

сировинне забезпечення (І рівень);

металургійне виробництво (ІІ рівень);

реалізація продукції (ІІІ рівень).

Специфікою металургійного комплексу є дуже великий у порівнянні з

іншими галузями масштаб виробництва та складність технологічного циклу.

Для виробництва багатьох видів продукції необхідні 15-18 переділів,

починаючи від видобутку руди та інших видів сировини [163, с. 71].

В основу технологічного циклу металургійного комплексу покладено

пірометричний цикл чорних та кольорових металів.

Пірометричний цикл чорних металів складається із видобутку та

збагачення сировини і палива, металургійного переділу (чавун – сталь –

прокат), коксування вугілля із виробництвом бензолу, утилізацію коксового

газу для виробництва аміаку та ацетилену, а на їх основі азотних добрив

(аміачна селітра, карбамід) та різноманітної хімічної продукції (капролактам

тощо), виробництва будівельних матеріалів із доменних шлаків (цемент,

термозит), металомісткого машинобудування (рис. 1.8.) [248, с. 344].

Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці

(чавун – сталь – прокат), решта виробництв забезпечують основний

технологічний процес [103, с. 171].

Сучасні великі підприємства металургійного комплексу за характером

внутрішніх технологічних зв'язків є металургійно-енергохімічними

комбінатами. Найбільш поширеними супутниками металургійних підприємств

є підприємства теплоелектроенергетики, металомістке машинобудування

52

(металургійне і гірниче обладнання, важке верстатобудування), виробництво

металоконструкцій та металовиробів.

Головним фактором інтенсифікації галузей металургійного комплексу є

науково-технічний прогрес. Більшість підприємств металургійного комплексу є

містоутворюючими і значно впливають на соціально-економічний розвиток

регіону. Саме тому металургійні комплекси дуже негативно впливають на

екологічний стан регіону.

Якщо аналізувати металургійне виробництво, зокрема чорну металургію,

то їх частка екологічних викидів у загальному обсязі промислових підприємств

країни складає за:

викидами пилу – 20-25%;

окислами вуглецю – 25-30%;

окислами сірки – 52-56 %;

забруднення поверхневих вод – майже 20%.

Основні особливості функціонування металургійного комплексу:

а) регіональному металургійному комплексу притаманна цілісність

території;

б) регіональний металургійний комплекс є частиною національного

господарського комплексу;

в) відрізняється значним масштабом виробництва і складністю

технологічного циклу;

г) пріоритетне місце відводиться матеріально-виробничій функції, в

основу якої покладено господарські зв’язки між підприємствами;

д) завдає значної шкоди навколишньому середовищу;

ж) значно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.

За результатами аналізу відомих підходів щодо класифікації комплексів

та специфіки діяльності підприємств металургійної промисловості

запропонована їх класифікація за нижченаведеними ознаками (табл. 1.4).

У реальних умовах наведені вище класифікації металургійного комплексу

необхідно адаптувати до умов конкретного регіону.

53

Рис. 1.8 Пірометричний цикл чорних металів

доменний

газ Шлак

Сировинна база

Виробництво пластмас і хімічних

волокон

Виробництво азотних добрив Виробництво капролактаму

Виробництво аміаку та метанолу

Виробництво синтез-газу

Металомістке

машинобудування

Коксування вугілля Основний виробничий

процес

Металомістке

машинобудування

Металомістке

машинобудування

Виробництво

будматеріалів

Видобуток газу Видобуток

вугілля

Виробництво прокату

Виробництво сталі

Виробництво чавуну

Ви

до

бу

ток

заліз

но

ї р

уд

и

Ви

до

бу

ток

заліз

но

ї р

уд

и

Виробництво бензолу та інших

напівпродуктів

Видобуток

флюсів

Галузі господарства Паливно-енергетична база

Виробництво аміаку

чорна металургія;

паливна промисловість;

хімічна промисловість; послідовної переробки сировини;

машинобудування;

промисловість будматеріалів;

матеріально-технічні;

утилізація відходів;

комплексного використання сировини;

кам’яно-вугільна смола коксовий газ

Кокс

54

Таблиця 1.4

Класифікаційні ознаки металургійних комплексів

Класифікаційна ознака Тип комплексів

За двома підходами до групування цільовий комплекс; технологічний комплекс

за етапом життєвого циклу зрілий

за технологічною ознакою і

характером виробничих зв’язків

вертикально інтегровані

за територіальною ознакою регіональні; міжрегіональні;

транснаціональні або міжнародні

На основі виробничих зв'язків вузької спеціалізації

Залежно від характеру взаємного

поєднання галузей і

внутрішньогалузевих зв'язків

складні комплекси

за організаційною структурою "тверді"

за галузевою ознакою у металургійній промисловості

залежно від величини групового

обороту та розміру підприємств

великі

за типом сировини з використанням мінеральної сировини

за типом виробництва переробної промисловості

за структурою створені на базі великих підприємств

За ініціатором формування виробничі

за кількістю учасників складаються з невеликої кількості

підприємств (до 20)

за рівнем технологічного укладу ІІІ-IV технологічний уклад

за продуктним критерієм виробляють промислову продукцію (група

Б)

за видом виробництва індустріальні

за типом енерговиробничого циклу пірометалургійний цикл чорних металів;

пірометалургійний цикл кольорових металів

*систематизовано та доповнено автором на основі [13; 22; 109; 126; 163; 166; 242]

55

На практиці для діагностики розвитку металургійного комплексу можна

використовувати декілька різних типів, поєднуючи їх властивості та

особливості.

Таким чином, металургійний комплекс як базовий господарський

комплекс можна визначити, як сукупність видобувних та обробних галузей

промисловості, підприємства яких які послідовно здійснюють видобування,

збагачування, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних

металів та нерудної сировини для металургії, виробництво чавуну, сталі,

кольорових і дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку

вторинної сировини.

Виходячи із специфіки діяльності підприємств металургійної

промисловості, що утворюють металургійний комплекс, запропоновано

наступні критерії їх класифікації: технологічні ознака і характер виробничих

зв’язків; територіальний принцип; організаційна структура; етап життєвого

циклу організації; тип сировини і тип виробництва; рівень технологічного

укладу; продукт (сортамент), вид виробництва і тип енерговиробничого циклу.

Діагностика розвитку металургійного комплексу починається з

проведення аналізу всіх напрямків економічної діяльності підприємств

комплексу для розрахунку основних коефіцієнтів та показників, на основі яких

здійснюється оцінка стану та визначаються шляхи розвитку. Метою

діагностування розвитку металургійного комплексу регіону є реалізація

можливості отримання об’єктивної оцінки ситуації щодо забезпечення

ефективного розвитку металургійного комплексу.

Отже, розвиток, виступаючи як необхідний і безперервний у часі процес

адаптації системи до вимог зовнішнього середовища, є головною умовою

виживання металургійного комплексу в конкурентному оточенні. При цьому

оцінка процесу є характеристикою, яку отримано в результаті системного

дослідження показників, що відображають усі аспекти виробничої,

інвестиційної та фінансової діяльності виробничого об'єкта, і містить

узагальнюючи висновки про результати діяльності господарської системи.

56

Складність проблеми оцінки розвитку металургійного комплексу

визначається особливостями систем управління, складністю технологічних

процесів на підприємствах комплексу. Вирішення всіх цих проблем передбачає

створення системи показників, що характеризують ефективність використання

наявних і потенційних ресурсів. Таким чином, дослідження проблем оцінки

розвитку металургійного комплексу з метою підвищення ефективності його

функціонування є актуальною проблемою.

Серед проблем теоретичного забезпечення оцінки розвитку регіональних

галузевих комплексів можна назвати відсутність загальноприйнятої методики

комплексної оцінки розвитку регіональних галузевих комплексів, у тому числі і

металургійного, з урахуванням усіх оціночних критеріїв розвитку регіональних

галузевих комплексів.

У процесі вивчення та аналізу наукових публікацій про оцінки розвитку

великих господарських систем установлено, що всі запропоновані методики

оцінки соціально-економічного розвитку господарських систем складаються із

двох великих груп. А саме методик, що пропонують оцінку соціально-

економічного розвитку регіону та галузі або підприємства.

Заблоцький Б. Ф. [103, с. 112] вважає, що оцінку розвитку територіально-

економічнї системи можливо проводити, застосовуючи економічну (стосовно

окремого виробничого об’єкту) або територіально-економічну (стосовно

регіону) діагностику, якість якої залежить від вибору і використання системи

індикаторів [103, с. 112].

Згідно із А. Г. Гранбергом у методології економічних вимірювань

застосовують три основні підходи для відображення безлічі характеристик

регіональних рівнів розвитку добробуту:

виділення головного індикатора і фіксування (або регулювання) значень

інших суттєвих індикаторів у вигляді обмежувальних умов. Наприклад,

головним індикатором може бути обрана величина ВРП, а обмежувальними

умовами (у вигляді мінімально необхідних рівнів) можуть бути забезпечення

населення житлом та соціальною інфраструктурою, умови праці (з точки зору

57

комфортності, безпеки тощо), якість навколишнього середовища тощо;

багатоцільова оптимізація за декількома індикаторами як процедура

досягнення найкращого стану соціально-економічного розвитку з урахуванням

компромісу між цільовими індикаторами;

побудова інтегрованих (зведених) соціально-економічних індикаторів.

У методиках оцінки соціально-економічного розвитку регіону та держави

багато дослідників пропонують визначати темпи зростання найважливіших

синтетичних показників економічного і соціального розвитку в майбутньому

періоді щодо звітного [80, с. 115].

Єпіфанов А. О., Сало І. В. до показників оцінки регіонального розвитку

пропонують відносити темпи зростання населення, трудових ресурсів,

чисельності зайнятих у виробництві, основні виробничі фонди, капітальні

вкладення, валовий внутрішній продукт, вироблену продукцію, фонд

споживання і продуктивність праці та її фондоємність [97, с. 56].

У визначенні рівня економічного розвитку регіону та держави

Е. Г. Коваленко приділяє особливу увагу традиційним показникам, що

оцінюють рівень виробництва та споживання благ і зростання цього рівня в

розрахунку на душу населення: валовий національний дохід (ВНП), валовий

внутрішній продукт (ВВП), реальний ВНП на душу населення, темпи зростання

цих показників. Для оцінки динаміки розвитку доцільно використовувати

показники, що оцінюють темпи економічного зростання в регіоні, а саме: темпи

зростання доходу на одну особу, продуктивності праці, а також темпи

структурної трансформації виробництва і суспільства [120, с. 112].

Жук М. В. пропонує при оцінюванні рівня соціально-економічного

розвитку регіонів використовувати абсолютні значення і темпи зростання ВВП,

національного доходу та їх частки у ВВП, вартість основних фондів та обсяги

інвестицій тощо. Аналогічні показники пропонують визначати для галузей.

Зокрема показники валової, товарної, чистої продукції, кількості зайнятих та

вартості основних виробничих фондів [100, с. 169].

Альохін Е. В. переконує, що в соціально-економічному аналізі

58

комплексності господарства регіону доцільно виділяти аналіз розвитку галузей

промисловості регіону, а саме :

динаміку виробництва продукції як у натуральному визначенні, так і в

вартісній оцінці;

фінансовий стан підприємств конкретних галузей регіону;

використання трудового потенціалу промисловості регіону;

капітальні вкладення з перерозподілом витрат на технічне переозброєння,

реконструкцію і розширення цих підприємств, нове будівництво з урахуванням

джерел фінансування цих витрат;

забезпечення виробництва матеріально-сировинними ресурсами [5,

с. 107].

У методиках оцінки соціально-економічного розвитку підприємства

переважно пропонується визначати та пов’язувати результати виробничої

діяльності із фінансовими досягненнями.

Іщук С.О. вважає, що головними критеріями рівня розвитку кожного

промислового підприємства є прибутковість та ділова активність.

Прибутковість визначають, з одного боку, показниками рентабельності

діяльності (валової, операційної і чистої), а з іншого – показниками

рентабельності реалізованої продукції, активів і власних коштів підприємства.

До якісних, тобто неформалізованих, критеріїв оцінки ділової активності можна

віднести: обсяги і структуру ринків збуту, наявність експортних видів

продукції, мережу клієнтури підприємства та інші показники.

Кількісна оцінка ділової активності підприємства здійснюється за двома

основними напрямками:

рівнем ефективності використання ресурсів (виробничих і фінансових);

ступенем виконання виробничої програми за основними показниками, які

забезпечують задані темпи розвитку.

Для реалізації першого напрямку кількісної оцінки рівня ділової

активності підприємства доцільно застосовувати показники, які характеризують

ефективність використання виробничо-фінансових ресурсів (фондовіддача,

59

продуктивність праці, матеріаловіддача) і показники оборотності, зокрема

активів, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, власних коштів

підприємства.

Для реалізації другого напрямку аналізу ділової активності підприємства

доцільно враховувати порівняльну динаміку основних показників його

діяльності, тобто темпів зростання валового прибутку, обсягів реалізації

продукції і вартості активів [109, с. 107].

Клімаш Н. І. вважає, що розвиток підприємства є невід’ємним від

проблеми ефективного використання основних виробничих засобів,

ефективності оборотних активів, ефективності використання капіталу

підприємства, ефективності використання трудових ресурсів та залучення

інвестицій у виробничий процес [114, с. 80].

Наразі є загальновизначена точка зору, що показники розвитку

металургійного комплексу регіону можна оцінювати за такими методиками:

методика "зіставлення з базою"; методика зіставлення діяльності даного об’єкта

з результатами роботи інших аналогічних об’єктів управління; методика

зіставлення не з реальною, а з нормативною базою або із нормативом, що

науково обґрунтовано з урахуванням впливу зовнішнього середовища.

Останню методику вважають найперспективнішою [190].

Таким чином, узагальнюючи вищенаведене, можна зазначити, що для

кількісної оцінки необхідно розробити систему оптимальних критеріїв та

показників оцінювання розвитку металургійного комплексу регіону, які мають

комплексний характер оцінки всіх сфер діяльності металургійного комплексу

регіону.

Критерій (від грец. criterion – засіб для судження) є ознакою, за якою

оціннюють, визначають або класифікують дещо; мірило оцінки [207, с. 349].

В "Економічному енциклопедичному словнику" [165 с. 412] вказано, що

критерій – це показник, ознака, на підставі яких формується оцінка якості

економічного об’єкта, процесу, вимірник такої оцінки. Так, критерій

ефективності характеризує рівень ефективності системи, а критерій

60

оптимальності її наближення до оптимального стану.

Критерій оцінки розвитку металургійного комплексу регіону повинен

визначати мету господарської діяльності металургійного комплексу та умови її

досягнення.

Метою розвитку металургійного комплексу регіону є формування такої

структури, яка б відповідала наявному природно-ресурсному і виробничому

потенціалу, а також забезпечувала б потреби промисловості регіону та країни в

металургійній продукції.

Умови досягнення:

наявність значних природних ресурсів;

наявність інституціонального середовища для забезпечення розвитку

металургійного комплексу регіону.

До складу інституціонального середовища входять:

значна кількість інноваційно-активних підприємств у металургійній

промисловості регіону;

наявність мережі спеціалізованих науково-дослідних установ у галузі;

наявність спеціалізованих навчальних закладів, що готують необхідні кадри;

наявність розвиненої інформаційної, ринкової та адміністративної

інфраструктури.

Враховуючи вищенаведене, можна зазначити, що критерій оцінки

розвитку металургійного комплексу повинен відображати результати

економічної діяльності та фіксувати і вимірювати ступінь досягнення поставленої

мети.

Запропонована система вибору критерію оцінки розвитку металургійного

комплексу регіону уможливлює вибір показників, які найбільш системно

характеризують результати розвитку металургійного комплексу.

За результатами аналізу відомих підходів до оцінки розвитку господарських

систем різних рівнів можна зазначити, що оцінку розвитку металургійного

комплексу регіону варто проводити за критеріями, які відображають зміни

головних характеристик металургійного комплексу, а саме:

61

характеристики металургійного комплексу як економічної системи;

характеристики металургійного комплексу як території;

характеристики металургійного комплексу як економічного простору.

Крім того, потрібно зазначити, що при складанні методики оцінки

розвитку металургійного комплексу регіону важливо використовувати

елементи всіх перелічених методик, які найбільше підходять для аналізу

результативності діяльності даного структурного елементу системи (в нашому

випадку металургійного комплексу регіону). Однак для оцінки розвитку

металургійного комплексу варто визначити не тільки показники розвитку

досліджуваного комплексу, але й показники розвитку рівня регіону.

За результатами аналізу методів оцінки складних систем, які

використовують для оцінювання як підприємств, так і регіональних систем,

установлено, що всі відомі методи оцінки складних систем складаються із

кількісних та якісних або неформалізованих і формалізованих критеріїв.

До того ж якісні або неформалізовані методи ґрунтуються на описанні

аналітичних структур на логічному рівні, а не на суто аналітичних залежностях.

До цих методів відносяться такі: експертних оцінок, сценаріїв, психологічні,

порівняння, побудови систем показників тощо. Використання цих методів

пов’язано з певним суб'єктивізмом.

Основою кількісних або формалізованих методів є формалізовані

аналітичні залежності. Це традиційні методи економічної статистики: середніх і

відносних величин, угрупування, графічний, індексний, методи рядів динаміки.

Математико-статистичні методи вивчення зв'язків: кореляційний аналіз,

регресійний аналіз, аналіз чинника, метод головних компонент, кластерний

аналіз тощо. Економічні методи: матричні, гармонійний, спектральний аналіз,

метод теорії виробничих функцій і міжгалузевого балансу. Методи дослідження

операцій і теорії ухвалення рішень: теорії графів, метод дерева рішень, методи

мережевого планування та управління, теорія ігор тощо [189, с. 218].

Варто зазначити, що параметри розвитку виділених функціональних

елементів досліджуваної системи визначають, застосовуючи вищенаведені

62

моделі [37].

Таким чином, для оцінки металургійного комплексу регіону потрібно

визначити критерії та параметри оцінки розвитку і розробити методику

оцінювання його розвитку.

В економічній літературі виділяють два основних підходи до оцінки

функціонування та розвитку об’єкта: на основі використання системи

елементарних економічних показників та одного економічного показника.

Більшість науковців дотримуються думки, що складні явища, процеси

неправомірно характеризувати одним економічним показником, що потребує

побудови узагальнюючих показників – від 0 до 1 – на основі математичного

підходу [189, с. 218].

За результатами аналізу вищеперелічених методів дослідження

встановлено, що при діагностуванні розвитку металургійного комплексу

регіону необхідно враховувати такі моменти:

По перше – особливості металургійного комплексу регіону як складної

системи в структурі економіки регіону. При діагностуванні потрібно

враховувати такі риси металургійного комплексу як системи: складність

структури, комплексність, відкритий характер функціонування, динамізм,

невизначеність та імовірнісний характер.

По-друге – інформаційна база металургійної галузі представлена слабо,

безсистемно, відсутня методологія та методика статистичної оцінки. Це не дає

можливості зібрати повну та достовірну інформацію для діагностування. Тому

потрібно використовувати експертні оцінки.

До того ж запропоновано діагностувати розвиток металургійного

комплексу регіону за галузево-територіальною-просторовою структурою.

Варто зазначити, що всі галузі промисловості відрізняються за рівнем

матеріаломісткості, енергомісткості, фондомісткості, капіталомісткості і

трудомісткості своєї продукції. Для розвитку металургійної галузі особливого

значення набувають показники ефективного використання основних

виробничих засобів, капіталу підприємства та трудових ресурсів. Саме тому

63

для діагностики розвитку металургійного комплексу, як частини галузевої

структури регіонального господарського комплексу, запропоновано

використовувати показники зростання (коефіцієнти зростання) таких

параметрів: рентабельності продажу; фондовіддачі; фондомісткості; фондо-

рентабельності; фінансової продуктивності праці; зарплатовіддачі; коефіцієнта

фінансової незалежності; коефіцієнта фінансової стабільності; коефіцієнта

фінансового ризику.

Територіальна (регіональна) структура характеризується зосередженням

промислових підприємств на певній території (в межах мікрорайону, мезо, чи

макрорайону). Територіальну (регіональну) структуру промисловості

запропоновано оцінювати за коефіцієнтами міжрайонної товарності,

локалізації, спеціалізації та виробництва на одну особу, щільності економічного

простору, зв'язаності, розміщення і розвитку.

Металургійний комплекс регіону, як еколого-економічну складову

регіону, можна визначати показниками відходності виробництва та екологічної

небезпеки виробництва.

Для діагностики розвитку металургійного комплексу регіону

запропоновано використовувати узагальнюючі показники розвитку галузево-

просторової структури металургійного комплексу регіону :

просторово-територіального розвитку rР ;

показник економіко-екологічного розвитку ekР ;

показник розвитку виробничої системи регіону металургійного

комплексу регіону qР .

При цьому показники галузево-просторової структури металургійного

комплексу регіону запропоновано розраховувати, використовуючи функції

перетворень величин елементарних метричних ознак соціально-економічних

систем [289, с. 241]. Запропоновану систему критеріїв та показників оцінки

розвитку металургійного комплексу наведено в таблиці 1.5.

64

Таблиця 1.5

Система критеріїв та показників для діагностування розвитку металургійного комплексу регіону №

з/п Критерій

Ціль, зміст

критерію Показники Роль показника в оцінці Коди

1 Розвиток

виробничої

системи, qР

Відображає ступінь

використання

кожного ресурсу та

всіх ресурсів

одночасно за певний

проміжок часу

Рентабельності

фінансових ресурсів

характеризує розрахункову рентабельність, яка

враховує прибуток, що залишається у

розпорядженні підприємства

1К

Рентабельність власного

капіталу

характеризує ефективність

використання власного капіталу 2К

Рентабельність продажу показує, яку суму операційного

прибутку одержує підприємство з кожної гривні

проданої продукції

3К

Фондовіддачі визначає обсяг виробництва продукції на 1

гривню основних засобів 4К

Фондомісткості показує величину вартості основних фондів, що

припадає на одиницю продукці 5К

Фондорентабельності характеризує ефективність використання

основних фондів за величиною одержаного

доходу

6К

Фінансової

продуктивності праці

характеризує виробіток продукції у діючих цінах

на одного працюючого 7К

Зарплатовіддачі характеризує вартість виконаних робіт, що

припадає на 1 грн. фонду оплати праці 8К

Фінансової незалежністі характеризує частку власного капіталу в

загальній сумі коштів, авансованих у його

діяльність

9К

Фінансової стабільності визначає відношення власного капіталу до

залученого капіталу 10К

Фінансового ризику показує у скільки разів темпи приросту чистого

прибутку перевищують темпи приросту

валового прибутку

11К

65

Продовження табл. 1.5

№

з/п

Критерій Ціль, зміст

критерію

Показники Роль показника в оцінці Ін.

2 Просторово-

територіальний

аспект

розвитку, rР

Використовується

для кількісного

визначення рівня

розвитку та

спеціалізації

металургійного

комплексу та для

кількісних та

якісних вимірів

співвідношень

окремих

характеристик

економічного

простору

металургійного

комплексу

Спеціалізації визначає відношення питомої ваги регіону в

країні за даним видом економічної діяльності до

питомої ваги регіону у ВВП країни

12К

Виробництва на одну

особу

визначає відношення питомої ваги галузі

господарства району у відповідній структурі

галузі країни до питомої ваги населення району

в населенні країни

13К

Локалізації визначає відношення питомої ваги даної галузі в

структурі виробництва району до питомої ваги

тієї ж галузі в країні

14К

Міжрайонної товарності

визначає ступінь відкритості економіки регіону 15К

3 Економіко-

екологічний

аспект розвитку

ekР

Визначають вплив

металургійного

комплексу на регіон

Відходноємності

виробництва

розраховується як відношення обсягу (маси)

відходів, таких що не використовуються (з

урахуванням їх відносної агресивності) до

обсягу випущеної продукції

19К

Екологічної небезпеки

виробництва

визначає відношення фактичних екологічних

витрат до обсягу реалізації всієї випущеної

продукції

20К

66

Узагальнені показники розраховуються як вимірники Y

середньогеометричних значень окремих функцій перетворення ознак (1.1):

in

n

іyПY

1

(1.1)

де Y – вимірник;

n – кількість складових. Запропоновано діагностування розвитку

металургійного комплексу регіону проводити за такими етапами (рис. 1.10.):

Рис. 1.10. Блок-схема діагностування розвитку металургійного комплексу

Імітаційне

моделювання

Визначення цілей

діагностування металургійного

комплексу

Визначення завдань

діагностування металургійного

комплексу

Вибір форми організації

процесу діагностування

Визначення критеріїв та

параметрів для діагностування

Одержання результатів

Оцінювання результатів

Розробка прогнозів розвитку

Аналітична

Експертна

Діагностика на

моделі

Контактні методи:

експертних оціно,

соціологічних

досліджень

Безконтактні методи:

регіонального аналізу,

типологій, аналізу карт

Вхід

Вихід

67

вибір методів діагностування ;

визначення цілей діагностування розвитку;

постановка завдань діагностування;

визначення критеріїв та параметрів оцінювання;

одержання результатів;

оцінювання результатів;

розробка прогнозів подальшого розвитку [49].

Застосовуючи запропоновану методику, визначено основні цілі

діагностування розвитку металургійного комплексу регіону:

приведення потужностей виробництва у відповідність до вимог світового

і внутрішнього ринку як у кількісному, так і в якісному відношенні та

підвищення конкурентоспроможності виробництва металів внаслідок –

використання сучасних технологій, що збільшить попит на метал, у першу

чергу, на внутрішньому ринку;

збереження та розвиток оптимальних технологічних зв'язків, які дають

можливість ефективно використовувати наявний у металургійному комплексі

виробничий потенціал;

створення та розвиток конкурентного середовища;

залучення фінансових коштів для технічного переозброєння підприємств;

оздоровлення навколишнього середовища.

До основних завдань діагностування розвитку металургійного комплексу

регіону запропоновано включити:

визначення закономірностей і принципів розвитку металургійного

комплексу регіону;

визначення впливу металургійного комплексу на соціально-економічний

розвиток регіону;

прогнозування стану розвитку металургійного комплексу регіону.

Згідно з цілями діагностування розвитку металургійного комплексу

будується система критеріїв (характеристик розвитку) і показників, які

характеризують ці критерії [55].

68

За результатами аналізу запропонованих методів діагностувального

дослідження розвитку металургійного комплексу регіону або окремого

підприємства встановлено, що найбільш пріоритетними напрямками є

застосування багатовимірних математико-статистичних методів та методів

експертних оцінок.

Це зумовлено чисельністю об’єктів, об’єднаних в однорідні групи, по-

друге, істотним впливом випадкових факторів на економічний розвиток

металургійного комплексу регіону та набором показників, що характеризують

економічний розвиток металургійного комплексу регіону [38].

Багатовимірні математико-статистичні методи зводяться до

структурування даних і перетворення вихідного набору чинників, тобто їх

заміни деякими лінійними комбінаціями факторів, що мають низку корисних

властивостей, що сприяє зменшенню розмірності простору ознак без значної

втрати інформації. Цими методами вирішують наступні завдання економіко –

статистичного аналізу [189]:

стискування інформації шляхом описання явища, застосовуючи спільні

фактори або основні компоненти, число яких значно менше кількості часткових

змінних;

дослідження розвитку металургійного комплексу регіону шляхом

виявлення домінуючих взаємозв’язків, кореляційних параметрів і їх

інтерпретації;

виявлення прихованих (латентних), але об’єктивно існуючих

закономірностей, які формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх умов на

досліджуваний процес розвитку металургійного комплексу регіону;

аналіз і прогнозування розвитку металургійного комплексу регіону на

основі регресійних залежностей, розроблених за даними факторного та

компонентного аналізу [199].

За результатами аналізу цих досліджень установлено, що вибір критеріїв,

які максимально відповідатимуть поставленим завданням діагностування

розвитку та комплексно характеризуватимуть діяльність металургійного

69

комплексу, є найважливішим етапом оцінки ефективності та результативності

діяльності.

Висновки до розділу 1

1. Використання структурно-логічного підходу до вивчення основних

понять і категорій регіональної економіки дозволило упорядкувати сукупність

поглядів на регіон і розуміти його суть трикомпонентну модель (конструкцію)

простору, населення й господарства, які, під впливом системного управління

складним соціально-економічним об’єктом, враховують соціо-економіко-

екологічні цілі розвитку території, базовий природно-ресурсний та людський

потенціал та внутрішньо- і міжрегіональні виробничі зв’язки та відносини

суб’єктів господарювання, здійснювані на інноваційній основі.

2. Запропоновано визначення на основі системного підходу економічного

розвитку регіону як процесу змін, цілевизначенням яких є зростання валового

регіонального продукту, продукованого з використанням традиційних факторів

виробництва і засобів: інтелектуальних, інформаційних, інвестиційних на

основі інноваційного пріоритету, наслідками яких є розширене відтворення

продуктивних сил регіону, виробничих відносин суб’єктів економіки регіону,

екологічно сприятливого середовища для життєдіяльності мешканців громади

регіону.

3. Встановлено за результатами структурно-логічного аналізу сучасних

наукових підходів до соціально-економічного розвитку регіону, що кластерна

теорія у найбільшій мірі відповідає потребам соціально-економічного розвитку

регіону, оскільки вона відповідає критеріям:

а) критична кількість локально розташованих підприємств, які прагнуть

до інноваційного розвитку;

б) вплив кооперації, комбінування, тобто економічного партнерства та

спеціалізації виробництва перевершує ризики внутрігалузевої конкуренції між

суб’єктами кластеру;

70

в) інфраструктурне, логістичне, кадрове, наукове, освітнє забезпечення

кластеру уможливлює отримування позитивних екстерналій як частину вигод,

що стосуються виробництва реалізації промислової продукції.

4. Визначено на основі ретроспективного аналізу понятійного апарату

дослідження сутність діагностики розвитку економіки регіону як аналітично-

оціночного процесу розпізнавання й визначення стану економіки регіону через

вияв динаміки соціально-економічних кількісних і якісних показників,

структури і характеру зв’язків між ними із подальшим встановленням діагнозу

розвитку на основі відхилення показника від еталонного значення.

Обґрунтовано визначення критеріїв класифікації видів діагностики: ціле

визначення і завдань діагнозу, форми організації, типу діагностики, об’єкту

діагнозу, за видовою ознакою та функціональним призначенням.

5. За результатами аналізу теоретичних досліджень у галузі промислового

комплексоутворення встановлено, що промислові комплекси є частиною

системи регіональних економічних комплексів та мають усі ознаки складної

відкритої динамічної системи із значною кількістю прямих та зворотних

зв’язків.

6. За результатами аналізу методик і критеріїв комплексної оцінки

розвитку регіональних галузевих комплексів встановлено, що критерії оцінки

розвитку металургійного комплексу регіону мають визначати мету його

господарської діяльності і умови її досягнення та відображати результати

економічної діяльності, фіксувати і вимірювати ступень досягнення

поставленої мети. Саме тому, запропоновано оцінку розвитку металургійного

комплексу регіону проводити за такими критеріями: обсяги та динаміка

виробництва продукції; фінансовий стан підприємств галузі; використання

трудового потенціалу; забезпечення виробництва матеріально сировинними

ресурсами; рівень впливу на стан екологічного становища.

7. Обґрунтовано алгоритм діагностування розвитку металургійного

комплексу шляхом використання аналітично-оцінювальних процедур,

детермінованих критеріями: визначення цілей і завдань; вибору показників та

71

індикаторів; встановленням діагнозу на основі компаративного порівняння

результатів до еталонного значення, що дозволяє упорядкувати уявлення про

упорядкованість, послідовність та причинно-наслідковий характер дій в системі

економічної діагностики регіональної економіки

8. Для оцінювання виробничої, просторово-територіальної та економіко-

екологічної складової розвитку металургійного комплексу регіону

запропоновано застосовувати багатовимірні математико-статистичні методи,

зокрема функцію корисності, що дозволяє оцінювати взаємозв’язок між

підприємствами комплексу з позиції синхронізації виробництв, управління

ресурсними та продуктовими потоками.

Результати дослідження, що викладені у цьому розділі, опубліковані у

працях: статті [31; 38; 47; 49], матеріали конференцій [30; 34; 35; 37; 42; 48].

72

РОЗДІЛ 2

ДІАГНОСТУВАННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНОГО

КОМПЛЕКСУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Аналіз факторів мікро- та макрооточення діяльності

металургійного комплексу регіону

Металургійна галузь є ключовою для економіки більшості країн, у тому

числі України. Це зумовлено тим, що підприємства машинобудування та

металообробної промисловості залежать від виробництва металургійної галузі.

До того ж метал є важливою статтею експорту та основним джерелом

будівельних матеріалів [44].

У світовому рейтингу виробників сталі, за даними всесвітньої профільної

організації World Steel Association, Україна посідає десяту сходинку [175]. За

даними Державної служби статистики в 2014 році в Україні обсяг реалізованої

продукції металургійної галузі склав 234,4 млрд грн., що на 11,1% більше, ніж

у 2013 році [177].

Крім того, продукція металургійної галузі займає важливу частину в

експорті України і формує для країни значну частку валютних надходжень.

Відомо, що в 2014 р. сукупний обсяг експорту України становив 53,9 млрд.

дол. США. При цьому експорт чорних металів склав 12,93 млрд дол. США або

23,93% від загального обсягу експорту країни.

Металургійний комплекс України об’єднує понад 400 підприємств.

Підприємства чорної металургії є найбільшою групою підприємств у

металургійному комплексі. Це близько 350 українських підприємств, зокрема:

гірничо-збагачувальні комбінати, заводи з виробництва чорних металів,

коксохімічні та трубні заводи. У промисловості України частка чорної

металургії становить: виробництво товарної продукції 24, основні фонди 13,

кількість працівників 6,5, споживання енергії 15,6 та витрати палива 14,2 %

[186].

73

Металургійний комплекс Запорізького регіону, який за обсягами

виробництва посідає третю сходинку в Україні, відіграє провідну роль в

економіці області [44].

Запорізька область відноситься до найбільш економічно привабливих

регіонів України завдяки великому промисловому та аграрному потенціалу,

наявності природних багатств, власним енергоресурсам, високому науково-

технічному потенціалу, розвиненій транспортній інфраструктурі, розвиненій

банківській системі та доступності до ринків України, держав СНД, Європи та

Азії [28].

Основні соціально-економічні показники Запорізької області за 2010-2014

рр. надано в таблиці 2.1 [176].

Таблиця 2.1

Основні соціально-економічні показники Запорізької області

№

п/п

Основні показники

2010 2011 2012 2013 2014

1 Населення (млн.) 1,80 1,79 1,78 1,78 1,77

2 Населення (%) від України 3,9 3,9 3,9 3,9 3,9

3 ВРП (млн. грн.) 42736 49525 54828 54352 65968

4 ВРП на особу (грн.) 23657 27567 30656 30526 37251

5 Доля регіону у ВВП України (%) 3,9 3,8 3,8 3,6 4,2

6 Площа (кв.км) 27180 27180 27180 27180 27180

7 Площа (%) від України 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5

За результатами аналізу даних динаміки валового регіонального продукту

на душу населення з 2010 по 2014 рік установлено, що до 2012 року валовий

регіональний продукт Запорізькій області динамічно зростає, однак наявні

кризові тенденції спричинили скорочення валового регіонального продукту в

2013 році на 0,87 % у порівнянні з попереднім 2012 р. Проте у 2014 році в

Запорізькій області спостережено зростання цього показника на 17,6 %, у

порівнянні з 2013 р. [221-226].

Варто відзначити, що за показником валового регіонального продукту на

душу населення область посідає 10 сходинку серед регіонів. Виявлено, що серед

основних причин низької ефективності економіки регіону в 2010-2014 роках є

74

поглиблення наслідків фінансово-економічної кризи та висока залежність

підприємств області від економічної кон’юнктури внутрішніх та зовнішніх

ринків [221 – 226].

Загальний обсяг промислової продукції Запорізької області наведено в

таблиці 2.2 [221 – 226].

Таблиця 2.2

Промисловість Запорізької області 2007-2014 рр.

№

Показник Роки

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

1 Загальний обсяг

промислової продукції:

(у фактичних цінах),

млн. грн.

66969,6 53095,4 66917,3 81503,3 82505,7 788521,1 97799,6

2 у % до України 7,3 6,6 6,3 6,1 5,9 5,8 6,8

3 Середньорічна

кількість працівників у

промисловості, тис.

осіб

199,0 176,5 175,3 174,1 170,5 163,1 151,2

4 у % до України 6,2 6,2 6,1 6,2 6,1 6,1 6,6

5 Рентабельність

операційної діяльності

промислових

підприємств: %

3,9 4,2 6,0 4,9 5,9 9,2 11,6

6 Україна 4,9 1,8 3,5 4,7 3,4 3,0 1,6

Розраховано автором за даними [221–226; 227–230].

Після фінансово-економічної кризи в 2008–2009 роках та стрімкого падіння

економічних показників економіка Запорізької області впродовж 2010 – 2012

років демонструє позитивну динаміку зростання. Однак у 2013 році обсяг

промислового виробництва знизився на 3 % щодо 2012 року, але у 2014

збільшився на 19,6 % порівняно із 2013 роком.

При цьому питома вага галузей у загальному обсязі реалізації

промислової продукції області за 2014 р. така: металургія та оброблення металу

– 35,5; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – 22,8;

машинобудування – 15,9 та харчова промисловість – 9,2 %.

Комплекс чорної металургії Запорізького регіону сформувався у складі

аглодоменного, сталеплавильного, прокатного, метизного, коксохімічного

75

виробництв та виробництв вогнетривів. Провідними підприємствами галузі є

ПАТ МК "Запоріжсталь", який за виробництвом продукції посідає четверту

сходинку серед металургійних підприємств із повним циклом виробництва,

завод спеціальних сталей ПАТ "Дніпроспецсталь", феросплавний завод

ПАТ "Запорізький ЗФ", коксохімічний завод ПАТ "Запоріжкокс", завод із

виробництва вогнетривів ПАТ "Запоріжвогнетрив" та підприємство з

виробництва алюмінію ПАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" [180–185;

236].

Основні показники роботи підприємств металургійного виробництва та

виробництва готових металевих виробів Запорізької області [176; 222-226; 227-

230] надано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Основні показники роботи підприємств металургійного виробництва та

виробництва готових металевих виробів

№

з/п

Показники

2010 2011 2012 2013 2014

1 Обсяг реалізованої металургійної

продукції, млн.грн. 23036, 1 28697, 5 24974,4 23151, 4 34652,6

2 Питома вага реалізованої металургійної

продукції у загальному промисловому

обсязі, відсотків 34,4 35,2 30,3 29,5 35,4

3 Питома вага реалізованої металургійної

продукції у загальному промисловому

обсязі України, відсотків 11,5 11,8 11,2 11,1 14,6

4 Капітальні інвестиції, млн. грн. 468 749 737 831 1823

5 у відсотках до загального обсягу

промисловості 18,2 20,1 16,0 19,1 33,5

6 Основні засоби металургійної

промисловості (у фактичних цінах на

кінець року), млн. грн. 15350, 2 – 22489 30220 27974

7 у відсотках до загальної вартості

основних засобів промисловості 15,4 – 30,9 39,2 32,9

8 Ступень зносу основних засобів

металургійної промисловості, відсотків 74,4 – 51,1 53,7 38,7

76

Продовження табл. 2.3

№

з/п Показники

2010 2011 2012 2013 2014

9 Середньорічна кількість працівників

металургійної промисловості, тис. осіб 41,4 39,9 39,5 36,7 29,4

10 у відсотках до загальної кількості

працівників у промисловості 23,9 22,9 23,2 22,5 19,4

11 Середньомісячна номінальна заробітна

плата одного штатного працівника, грн. 2965 3877 4275 4762 5896

12 у відсотках до загальної кількості

працівників у промисловості 136 149 146 152 130

13 Фінансовий результат від звичайної

діяльності до оподаткування, млн. грн. 109,8 –828,8 –2792,6 –125,9 –1349,4

14 Рентабельність операційної діяльності,

відсотків 6,3 –0,4 –7,1 2,6

15 Чистий прибуток (збиток), млн. грн.

8440,4 –891,3 –2895,8 –199,5 –1519,1

16 Частка підприємств, які одержали збиток

від звичайної діяльності до

оподаткування, відсотків 39,5 37,0 39,4 33 34,4

17 Прямі іноземні інвестиції млн. дол. США

174 160 188 147 99,4

18 у відсотках до промисловості

18,8 16,8 19,0 17,6 13,2

У галузі металургії та оброблення металу в Запорізькій області в 2014 р.

вироблено 14,6 млн. грн. продукції, зайнято 11,9 штатних працівників та

зосереджено 18,5% основних засобів від загальнодержавного обсягу України

[176].

При цьому питома вага галузі в промисловому комплексі регіону за

обсягом виробництва у 2014 р. становила 35,4, за чисельністю штатних

працівників 19,4 та за наявністю основних засобів 32,9% [176; 230].

Обсяг реалізованої продукції металургійного виробництва та

виробництва готових металевих виробів у 2010–2014 рр. в Запорізькій області

наведено в таблиці 2.4.

За даними аналізу (табл. 2.4) виходить, що в структурі галузі з

показником 77,3% домінує чорна металургія. Питома вага кольорової

металургії становить близько 20, а металообробки 2,7%.

77

Таблиця 2.4

Обсяг реалізованої продукції металургійного виробництва та виробництва

готових металевих виробів у 2010-2014 рр. в Запорізькій області (млн. грн.)

Підгалузі металургійної

промисловості 2010 2011 2012 2013 2014

Металургійне виробництво,

виробництво готових металевих

виробів, крім машин та

устаткування 23036,1 28697,5 24974,4 23120,2

34966,9

Металургійне виробництво

у тому числі: 21776,9 27197,5 23623,7 22055,5 33832,3

виробництво чавуну, сталі та

феросплавів 19158,0 23740,6 20473,1 19866,1 31326,6

виробництво труб,

порожнистих профілів і фітингів

зі сталі 1,6 2,3 11,2 - 17,2

виробництво іншої продукції

первинного оброблення сталі 648,7 1138,6 957,1 73,2 88,2

виробництво дорогоцінних та

інших кольорових металів 1775,3 2021,2 1977,5 1961,8 2250,0

лиття металів 193,4 294,8 204,7 154,4 150,3

Виробництво готових металевих

виробів, крім машин та

устаткування

1259,2 1500,0 1350,8 1064,7 1134,6

Водночас у 2014 р частка чорної металургії області від

загальнодержавного обсягу України становить 13,5, кольорової 37,2, а

металообробки 5,1%. Варто зазначити, що комплекс кольорової металургії

регіону є найпотужнішим в Україні. Адже 76,5% обсягу виробництва становить

виробництво алюмінію, що складає 47,9% загальнодержавного обсягу України.

За виробництвом вторинної міді область також посідає першу сходинку (60,1%

загальнодержавного обсягу).

Для визначення просторового показника МК Запорізького регіону

запропоновано його оцінювати за коефіцієнтами міжрайонної товарності,

локалізації, спеціалізації та виробництва на одну особу .

Коефіцієнт міжрайонної товарності (Кмт) показує ступінь відкритості

економіки регіону та розраховується як відношення вивезеної з регіону

продукції до її виробництва в регіоні (2.1):

78

р

о

мтП

ВК (2.1).

де: Во – відношення вивезеної продукції;

Пр – обсяг виробництва в регіоні.

Коефіцієнт локалізації даного виробництва на території регіону (Кл)

розраховується як відношення питомої ваги даної галузі в структурі

виробництва регіону до питомої ваги тієї ж галузі в країні (2.2):

100:100 с

с

р

р

лП

О

П

ОК , (2.2)

де: Ор – галузь регіону;

Ос – галузь країни;

Пр – все промислове виробництво регіону;

Пс – все промислове виробництво країни.

Коефіцієнт виробництва на одну особу (КД) розраховується як

відношення питомої ваги галузі господарства регіону у відповідній структурі

галузі країни до питомої ваги населення регіону щодо населення країни (2.3):

100:100 с

с

с

р

ДН

Н

О

ОК , (2.3)

де: Oр – галузь регіону;

Ос – галузь країни;

Нр – населення регіону;

Нс – населення країни.

Для визначення ринкової спеціалізації галузей промисловості

використовують індексний метод, запропонований В.В. Кистановим (2.4) [75, с.

44; 81, с. 113; 100, с. 39-40; 100, с. 37; 119, с. 52-53; 164, с. 52]:

79

р

ос

У

УК , (2.4)

де: Кс – показник спеціалізації регіону у відповідній галузі;

Уо – питома вага району в країні по даній галузі промисловості;

Ур – питома вага району в країні по всій галузі промисловості.

При цьому, якщо показник спеціалізації регіону більше або дорівнює 1, то

галузь виступає як галузь ринкової спеціалізації [75, с. 44; 81, с. 113; 100, с. 39-

40; 100, с. 37; 119, с. 52-53; 164, с. 52].

Статистичні дані для оцінки металургійної галузі промисловості

Запорізького регіону в 2010–2014 рр. надано в табл. 2.5 [221-226; 227-230].

Таблиця 2.5

Статистичні дані для оцінки металургійної галузі Запорізького регіону в

2010-2014 рр.

№

з/п Показник

Роки

2010 2011 2012 2013 2014 1 Загальний обсяг реалізованої

промислової продукції України,

млн.грн. 1 065 850,5 1 331 887,6 1 400 680,2 1354130 1389141

2 Загальний обсяг реалізованої

промислової продукції Запорізької

області, млн.грн. 66917,3 81503,3 82505,7 78852,1 97799,6

3 Обсяги реалізованої продукції

металургійного виробництва,

виробництва готових металевих

виробів України, млн.грн. 200 635,8 242 525,9 223 832,5 208225 234388

4 Обсяги реалізованої продукції

металургійного виробництва,

виробництва готових металевих

виробів Запорізької області, млн.грн. 23036, 1 28697, 5 24974,4 23151, 4 34652,6

5 Кількість постійного населення (на

кінець року) України, млн.осіб. 45,60 45,6 45,5 45,4 45,2

6 Чисельність постійного населення

Запорізької області, млн осіб. 1,80 1,79 1,78 1,78 1,77

7 Валовий внутрішній продукт (у

фактичних цінах), млн.грн. 1120585 1349178 1459096 1522657

1586915

8 Валовий регіональний продукт,

млн.грн. 42736 49525 54828 54352 65968

Застосовуючи статистичні дані (табл. 2.5), розраховано територіальні

показники металургійної галузі Запорізького регіону (табл. 2.6).

80

За даними (табл. 2.6) виходить, що коефіцієнт локалізації змінювався від

1,83 у 2010 до 1,90 у 2014 році. Разом з тим установлено, що коефіцієнт

виробництва на одну особу коливався від 2,91 у 2010 до 1,84 у 2014 році.

Таблиця 2.6

Коефіцієнти міжрайонної товарності, локалізації, виробництва на одну

особу та спеціалізації Запорізького регіону в 2010-2014 рр.

№

з/п Коефіцієнти

2010

2011

2012

2013

2014

1 Коефіцієнт локалізації, (Кл) 1,83 1,93 1,89 1,93 1,90

2 Коефіцієнт виробництва на одну

особу,(Кд) 2,91 3,00 2,83 2,3 1,84

3 Коефіцієнт спеціалізації, (Кс) 2,99 2,98 2,71 2,46 2,42

4 Коефіцієнт міжрайонної товарності, (Кт) 6,44 6,97 6,80 6,95 7,05

До того ж виявлено, що коефіцієнт спеціалізації в 2010–2014 рр.,

відповідно, становить 2,99; 2,98; 2,71; 2,46 та 2,42, а міжрайонної товарності –

6,44; 6,97; 6,80; 6,95 та 7,05. Отже, за даними (табл. 2.6) виходить, що за весь

період з 2010 по 2014 рік коефіцієнти Кл, Кд, Кс та Кт мали значення більше за

одиницю. Насьогодні є різні думки щодо інтерпретації отриманих значень цих

коефіцієнтів. Відомі дослідники з кластерної тематики пропонують на основі

цих коефіцієнтів визначати потенціал кластеризації регіону та окремих галузей.

Потенціал кластеризації – це наявність конкурентних переваг галузей,

підприємств, інфраструктурних організацій, що знаходяться на території

регіону, та можливість об’єднання і використання цих переваг для підвищення

конкурентоспроможності регіону [60]. На часі не розроблена єдина методика

визначення оцінки потенціалу кластеризації. Але більшість дослідників

вважають що, коефіцієнти локалізації виробництва на одну особу та

спеціалізації галузей промисловості більші за одиницю і мають тенденцію до

зростання, то у певних галузях можливе створення кластерів. Бергман Е. та

Фізер Е. вважають, що про спеціалізацію регіону свідчить коефіцієнт

81

локалізації, який більше за 1,25, Вінокурова пропонує значення коефіцієнту

локалізації 1,0 [60; 256]. Таким, чином, можна зазначити, що для створення

кластеру підприємств металургійної галузі Запорізькій області є всі умови[64;

247; 256].

Застосовуючи методику, запропоновану низкою авторів [62; 76; 82; 89;

113; 199; 240], визначено характеристики показників металургійного комплексу

Запорізької області, які наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Характеристики металургійної галузі Запорізькій області у 2014 р.

№з/п Показник Характеристика

1 Розмір ринку 34652,6 млн. грн.

2 Масштаби конкуренції Підприємства та компанії України і світу

(макрорівень)

3 Темпи зростання ринку 2,2% за рік

4 Стадія життєвого циклу Зрілість

5 Кількість компаній у галузі 53 (великих – 6)

6 Споживачі Підприємства та компанії України і світу

7 Ступінь вертикальної

інтеграції

Деякі компанії об’єднуються у вертикально-

інтегровані холдинги із замкнутим циклом

виробництва та прагнуть, таким чином, забезпечити

стабільність у роботі завдяки стійкому завантаженню

потужностей і зменшенню впливу біржових цін

8 Технології та інновації Поступова зміна технологій

9 Легкість входження на

ринок та виходу з нього

Галузь є надзвичайно капіталомісткою, потребує

великих інвестиційних витрат

10 Характеристика продукції Чавун, металопрокат, інша металопродукція

11 Економія на масштабах

виробництва

Помірна, всі компанії мають практично однакові

виробничі витрати, але можлива економія на

транспортуванні великих партій продукції одному

клієнтові та на закупівлі партій сировини

12 Завантаженість

потужностей

90-100% від максимальної; при завантаженості менш

ніж 90% граничні витрати набагато нижчі

13 Прибутковість галузі Висока, галузь надзвичайно капіталомістка

Установлено, що стратегічною метою розвитку підприємств

металургійного комплексу Запорізької області є формування такої структури,

яка б відповідала наявному природно-ресурсному і виробничому потенціалу, а

також забезпечувала розвиток металургійного комплексу [46].

Завдання розвитку металургійного комплексу:

розвиток киснево-конвертерного та електросталеплавильного

82

виробництва зі збільшенням обсягів безперервного розливу сталі;

вилучення з експлуатації морально та фізично застарілих агрегатів та

нерентабельних виробництв;

завершення будівництва та реконструкції незакінчених об'єктів

металургійного комплексу;

підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом зменшення

енерго- та матеріалоємності продукції, трудових витрат та удосконалення

інфраструктури і впровадження досягнень науково-технічного прогресу [178;

186].

Крім того, варто зазначити, що на підприємства металургійного

комплексу значно впливають фактори макро- та мікрооточення. З боку

мікрооточення на особливу увагу заслуговують дослідження ринку праці, який

є постачальником трудових ресурсів, банківські установи, які є

постачальниками фінансових ресурсів, дії конкурентів та зміни запитів

підприємств-споживачів продукції комплексу (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Взаємозв’язки між основними елементами металургійного

комплексу та зовнішнім середовищем

ВИРОБНИЦТВО

ПРОКАТУ

↑

ВИРОБНИЦТВО

СТАЛІ

↑

ВИРОБНИЦТВО

ЧАВУНУ

ОСНОВНИЙ

ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС

ВИДОБУТОК ВУГІЛЛЯ→

ВИДОБУТОК ГАЗУ

ПАЛИВНО-

ЕНЕРГЕТИЧНА БАЗА

ВИДОБУТОК:

ЗАЛІЗНОЇ РУДИ,

МАНГАНОВОЇ РУДИ,

ФЛЮСОВ

СИРОВИННА БАЗА

КОКСУВАННЯ ВУГІЛЛЯ ІЗ ВИРОБНИЦТВОМ БЕНЗОЛУ, ВИРОБНИЦТВО АМІАКУ,

АЦЕТИЛЕНУ, АЗОТНИХ ДОБРИВ, РІЗНОМАНІТНОЇ ХІМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, МЕТАЛОМІСТКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

ВИРОБНИЦТВА ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОСНОВНИЙ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС

Km1

Вплив факторів мікросередовища:

постачальників трудових,

фінансових, матеріальних та інших

ресурсів, конкурентів, споживачів -

Km2

Вплив факторів макросередовища:

політичних, економічних,

соціальних, технологічних,

міжнародного оточення - Кm3

83

Відомо [62], що на фінансові показники роботи підприємств

металургійного комплексу значно впливають економічні, політичні,

технологічні компоненти макрооточення. Саме тому для визначення впливу

факторів зовнішнього середовища запропоновано кількісно оцінювати їх вплив

цих факторів на підприємства металургійного комплексу.

Для проведення факторного аналізу впливу складових внутрішнього та

зовнішнього середовища на розвиток металургійного комплексу запропоновано

застосовувати узагальнюючі показники, які є коефіцієнтами впливу факторів

внутрішнього, макро- та мікросередовища на діяльність підприємств

металургійного комплексу (рис. 2.2).

Середовище

Непрямого впливу

(макрооточення), 1mК

Прямого впливу

(мікрооточення), 2mК

Внутрішнє (Стан

металургійного

комплексу), 3mК

;К 1

m

11

1 n

СВn

iimim

;К 1

m

22

2 n

СВn

iimim

;К 1m

33

3 n

СВn

iimim

де: 1,2,3mК – коефіцієнт впливу факторів внутрішнього, макро та мікро

середовища на функціонування підприємств металургійного комплексу;

і1,2,3mВ – експертна оцінка важливості кожного фактору;

і1,2,3mС – експертна оцінка ваги кожного фактору.

Значення коефіцієнтів впливу факторів внутрішнього, макро та мікро

середовища на функціонування підприємств металургійного комплексу

запропоновано визначати за такою шкалою значень коефіцієнта.

Якщо значення коефіцієнта впливу

додатне:

від 0 до 0,25 – малий вплив,

від 0,25 до 0,50 – помірний вплив;

від 0,50 – до 0,75 – значний вплив;

від 0,75 до 1,00 – дуже значний

вплив.

Якщо значення коефіцієнта впливу

від’ємне:

від 0 до 0,25 – негативний вплив;

від 0 до 0,50 – критичний вплив;

від 0,50 – до 0,75 – загрожуючий вплив;

від 0,75 до 1,00 – знищуючий вплив.

Рис. 2.2. Коефіцієнти впливу факторів внутрішнього, макро- та

мікросередовища

Пріоритетність факторів впливу була визначена методом експертного

оцінювання. До складу респондентів входили керівники структурних

84

підрозділів металургійних підприємств Запорізького регіону по 5-6 осіб від

кожного підприємства, дало можливість підійти до оцінки запропонованих

показників з позиції представництва різних професійних функцій. Керівному

складу досліджуваних підприємств було представлено анкету з переліком

факторів впливу і пропонувалося відібрати за критерієм важливості для

проведення факторного аналізу впливу складових внутрішнього та зовнішнього

середовища на розвиток металургійного комплексу.

Оцінка факторів впливу внутрішнього середовища підприємств на

функціонування металургійного комплексу надана в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Оцінка впливу складових внутрішнього середовища підприємств на

функціонування металургійного комплексу

Склад

ові №

з/п

Складові внутрішнього середовища

Оцінка

фактора,

М

(0±10)

Вага

фактора,

Р

(0-1)

Оцінка

впливу,

М*Р

Ви

роб

ни

цтв

о

1 Існуючі технології виробництва -3 1 -3

2 Основні засоби 7 0,9 6,3

3 Знос основних засобів -2 0,9 -1,8

4 Необхідність заміни застарілого та морально

зношеного устаткування -3 0,6

-1,8

5 НДДКР 8 0,9 7,2

6 Система постачання 7 0,9 6,3

7 Ресурсозбереження -2 0,6 -1,4

8 Значні витрати на виробництво -2 0,7 -1,4

9 Неповне використання виробничих потужностей

-3 0,5 -1,5

10 Поліпшення якості металопродукції

9 1 9

11 Підвищення ефективності виробництва

7 0,9 6,3

12 Скорочення шкідливого впливу на навколишнє

середовище

-2 0,7 -1,4

13 Впровадження системи екологічного менеджменту 9 0,8 7,2

14 Наявність коопераційних та інтеграційних зв’язків

між підприємствами комплексу 8 0,9

7,2

15 Наявність викидів в атмосферу та відходів -6 0,5 -3,0

85

Продовження табл. 2.8 Ф

інан

си

16 Фінансове становище 7 0,9 6,3

17 Управління витратами -4 0,4 -1,6

18 Фінансовий менеджмент 7 0,8 53,6

19 Недостатність фінансування розвитку -5 0,7 -3,5

20 Інвестиції в основні засоби 8 0,8 6,4

21 Зростання прибутку -2 0,7 -1,4

Пер

сон

ал

22 Кадрова политика 9 0,8 7,2

23 Мінливість кадрів і дисципліна 8 0,7 5,6

24 Співвідношення чисельності виконавчого і

управлінського персоналу 9 0,8

6,4

25 Умови праці -1 0,4 -0,4

26 Мотивація 9 0,9 8,1

27 Забезпечення соціального захисту працівників

8 0,6 4,8

28 Зростання заробітної плати 8 0,8 6,4

КК

29 Бюрократичний тип корпоративної культури -3 0,4 -1,2

30 Рівень впливу на металургійний комплекс -2 0,5 -1,0

Мар

кет

ин

г

31 Імідж підприємств комплекса 8 0,8 6,4

32 Асортимент 8 0,8 6,4

33 Реагування на зміни попиту з боку споживачів 9 0,9 8,1

34 Збереження і розширення ринків збуту 9 0,9 8,1

35 Зростання експорту 10 1 10

36 Маркетингові дослідження 8 0,8 6,4

37 Використання сучасних засобів стимулювання

споживачів 7 0,8

5,6

38 Наявність відділів маркетингу на підприємствах

комплексу 8 0,9

7,2

39 Політика ціноутворення 8 0,8 6,4

40 Збутова діяльність 7 0,9 6,3

41 Комунікаційна діяльність 8 0,9 7,2

Разом за факторами внутрішнього середовища 208,0

Склад

ові №

з/п

Складові внутрішнього середовища

Оцінка

фактора,

М

(0±10)

Вага

фактора,

Р

(0-1)

Оцінка

впливу,

М*Р

86

Встановлено, що коефіцієнт впливу факторів внутрішнього середовища

дорівнює 0,51. Це свідчить про їх значний вплив на функціонування

металургійного комплексу.

Зовнішнє середовище підприємств металургійного комплексу

Запорізького регіону складається з мікро-, макро- і навколишнього середовища,

які забезпечують стабільність їх функціонування та визначають перспективи

розвитку.

Для аналізу макрооточення більшість фахівців із стратегічного

управління рекомендують досліджувати такі фактори впливу: політичні,

економічні, соціокультурні, технологічні та міжнародного оточення [62; 76; 82;

89; 113; 199; 240].

Вплив макросередовища на функціонування металургійного комплексу

показано в (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Оцінка впливу макросередовища на функціонування металургійного

комплексу

Склад

ові №

з/п Складові макросередовища

Оцінка

фактора,

М

(0±10)

Вага

фактора,

Р

(0-1)

Оцінка

впливу,

М*Р

Екон

ом

ічн

а

1 Темп інфляції -6 0,7 -4,2

2 Рівень безробіття -4 0,3 -1,2

3 Процентна ставка 8 0,6 4,8

4 Продуктивність праці 7 0,5 3,5

5 Норми оподаткування -2 0,7 -1,4

6 Рівень економічного розвитку 7 0,8 5,6

7 Наявність природних ресурсів 10 0,9 9

8 Інвестиційний клімат 7 0,9 6,3

9 Падіння темпів виробництва -2 0,7 -1,4

10 Розмір ВВП 8 0,7 5,6

Політ

ичн

а

11 Політична стабільність -4 0,6 -2,4

12 Особливості законодавства -5 0,7 -3,5

13 Правове регулювання -4 0,7 -2,8

87

Продовження табл. 2.9 П

оліт

ичн

і 14 Вплив лобіюючих групувань -4 0,3 -1,2

15 Державні програми розвитку металургійнох галузі 8 0,9 7,2

16 Перехід на інноваційну модель розвитку 10 1 10

17 Наслідки фінансово-економічної кризи -5 0,7 -3,5

18 Вступ у ЄС 10 1 10

Соц

іальн

а

19 Демографічна структура суспільства -2 0,6 -1,2

20 Зростання населення -2 0,5 -1

21 Рівень освіченості робочої сили 9 0,9 8,1

22 Наявність робочої сили в регіоні 10 1 10

23 Значне зниження народжуваності -4 0,8 -3,2

23

4

Значна мобільність населення 9 0,8

7,2

Тех

ноло

гічн

а

25 Перехід на конвертерний та сталеплавильні технології

виробництва -3 0,7

-2,1

26 Впровадження природозберігаючих технологій -4 0,7 -2,8

27 Значна кількість інновацій у металургійній галузі 10 1 10

Між

нар

одн

а 28 Обмеження вільної торгівлі (антидемпінгові мита в

країнах Індонезія, Таїланд, Аргентина, США,

Мексика, Канада, ввізне мито на прокат з Туреччини)

-3 0,7

-2,1

29 Перевиробництво металопродукції в Китаї -4 0,7 -2,8

30 Зростання світового попиту на метал 10 1 10

Разом за факторами макрооточення 91,6

За даними (табл. 2.9) встановлено, що на підприємства металургійного

комплексу найбільше впливають такі фактори макрооточення: економічні,

міжнародного оточення та науково-технічного прогресу, зокрема:

проекти та накази керiвництва країни з приводу збiльшення податкiв та

введення додаткових зборiв;

значнi коливання валютного курсу можуть iстотно впливати на доходи i

витрати пiдприємства, оскільки частина продукції підприємства йде на експорт,

а деяка сировина, яку пiдприємство використовує у виробництвi, є iмпортною.

До того ж вiдпускнi цiни iснуючих постачальникiв на внутрiшньому ринку

можуть бути прив'язанi до курсу iноземних валют, а також взаємозв'язок курсу

iноземних валют та iнфляцiйних процесiв в економiцi нашої держави,

Склад

ові №

з/п Складові макросередовища

Оцінка

фактора,

М

(0±10)

Вага

фактора,

Р

(0-1)

Оцінка

впливу,

М*Р

88

пiдвищення курсу iноземних валют щодо до нацiональної валюти може

спричинити зростання собiвартостi виробленої пiдприємством продукцiї, а

отже, призведе до зменшення прибутку пiдприємства;

зростання інфляції впливає на фiнансовi результати діяльності

підприємства неоднозначно. Це може сприяти вартісному збільшенню витрат

підприємства ( за рахунок зростання цін на сировину, матеріали ) i, як наслідок,

падінню прибутку підприємства i, відповідно, рентабельності виробництва.

Постійне підвищення, останніми роками (неодноразово протягом року) цін на

сировину, паливо, електроенергію, тарифів на залізничні перевезення, сприяє

збільшенню собівартості металургійної продукції і призводить до значного її

подорожчання для споживачів на внутрішньому ринку та

неконкурентоспроможності на зовнішніх ринках;

залежність фінансових результатів підприємств від кон’юнктури

зовнішніх ринків. Зокрема, встановлено, що ПАТ "Запоріжсталь" найменше

залежить від кон’юнктури зовнішніх ринків, тому що у 2014 році завод

збільшив продаж своєї продукції на внутрішньому ринку до 33 %, а за

окремими її видами (жерсть, гнуті профілі) до 50 %. Разом з тим,

ПАТ "Дніпроспецсталь" близько 75 % власної продукції реалізує на зовнішніх

ринках, тому що колишні основні споживачі спеціальних сталей –

машинобудівні підприємства України, Росії та Білорусії стрімко знизили їх

споживання;

проблема непогашення підприємствам експортного ПДВ. Адже

ПАТ "Запоріжсталь" щомісячно експортує продукцію на суму понад 400 млн.

грн., тому невідшкодування ПДВ призводить до значного зменшення обігових

коштів. Водночас для ПАТ "Дніпроспецсталь" непогашення експортного ПДВ

також є значною проблемою [50].

До техніко-технологічних факторів, що впливають на розвиток

металургійного комплексу Запорізького регіону, належать:

технічне переозброєння підприємств із впровадженням енерго-

ресурсозберігаючих технологій, насамперед у доменному та сталеплавильному

89

виробництвах;

розвиток киснево-конвертерного способу та виплавки сталі в

електропечах. Збільшення обсягів розливання сталі на МБЛЗ, насамперед за

рахунок будівництва нових установок та пришвидшеними темпами розвиток

прогресивних технологій позапічного оброблення сталі, збільшення кількості

установок типу "піч-ківш" та вакууматорів. На комбінаті ПАТ "Запоріжсталь"

запланована поетапна корінна реконструкція основних агрегатів й потужностей

всього металургійного й прокатного переділу. Наймаштабнішим проектом є

будівництво конвертерного цеху з безперервним розливом сталі в об'ємі 5,0

млн. тон литих слябів на рік та двох ливарно-прокатних модулів;

підвищення питомої продуктивності плавильних агрегатів і машин

безперервно литої заготівлі в сукупності із забезпеченням високого рівня її

якості (ринок безперервно литої заготівлі досить швидко розширюється, а

вимоги до якості постійно зростають) [43].

Аналіз даних (табл. 2.9) показав, що значення коефіцієнта впливу

факторів макросередовища – (0,31), отже фактори макросередовища помірно

впливають на металургійний комплекс.

Для аналізу впливу безпосереднього оточення на функціонування

металургійного комплексу є значна кількість методів та моделей. Вони

пропонують оцінювати вплив споживачів, конкурентів та постачальників на

діяльність господарської системи [20; 62; 76; 82; 89; 113; 199; 240].

Оцінка впливу безпосереднього оточення на функціонування

металургійного комплексу надана в таблиці 2.10.

За результатами аналізу даних (табл. 2.10) визначено, що значення

коефіцієнта впливу безпосереднього оточення – (0,36). Отже, фактори

мікросередовища також помірно впливають на металургійний комплекс.

Для комплексної оцінки впливу зовнішнього та внутрішнього середовища

на металургійний комплекс Запорізького регіону використано SWOT-аналіз,

застосовуючи коефіцієнти впливу полів матриці SWOT-аналізу на нього (рис.

2.3).

90

Таблиця 2.10

Оцінка впливу безпосереднього оточення на функціонування

металургійного комплексу

Склад

ові

№

з/п

Складові мікросередовища Оцінка

фактора,

М (1-10)

Вага

фактору,

Р (0-1)

Оцінка

впливу,

М*Р

Сп

ож

ивач

і

1 Значна кількість споживачів за кордоном 10 1 10

2 Зменшення постачання в країни СНД -4 0,4 -1,6

3 Зростання світового попиту на метал у 2016 р 10 1 10

4 Галузева структура споживачів 9 0,9 8,1

5 Географічне розташування споживачів 9 0,8 7,2

6 Зменшення попиту на внутрішньому ринку -4 0,3 -1,2

Пост

ачал

ьн

ики

7 Наявність вертикальної інтеграції «назад» 9 0,9 8,1

8 Збільшення цін на енергоресурси -4 0,5 -2

9 Географічне розташування 10 1 10

10 Збільшення цін на сировину та обладнання -4 0,5 -2

11 Якість постачання 8 0,9 7,2

12 Обмеження з постачання сировини з АР Крим

та Донецької області

-3 0,4 -1,2

13 Умови постачання 9 0,9 8,1

14 Обмежена кількість постачальників -2 0,3 -0,6

Кон

курен

ти

15 Значна кількість конкурентів на зовнішніх

ринках

-5 0,4 -2

16 Наявність сучасних технологій у конкурентів 3 0,6 1,8

17 Наявність вхідного бар’єру для нових

конкурентів

9 0,9 8,1

18 Можливість появи нових конкурентів -2 0,3 -0,6

19 Зростання конкурентної боротьби на

внутрішньому ринку

-4 0,6 -2,4

20 Зменшення кількості конкурентів 8 0,9 7,2

Разом за факторами мікросередовища 72,2

Оцінку функціонування підприємств металургійного комплексу за

коефіцієнтами впливу полів матриці SWOT-аналізу запропоновано проводити

за шкалою, показаною на рисунку 2.3.

За результатами аналізу коефіцієнтів впливу полів матриці SWOT-аналізу

(табл. 2.11) на комплекс металургійних підприємств Запорізького регіону

встановлено:

що рівень впливу: сильних сторін діяльності комплексу та можливостей з

боку макрооточення дуже значний;

91

Зовнішнє ередовище

Макрооточення, mаc Мікрооточення, mic

Можливості, O Загрози, T Можливості, O Загрози, T

Ста

н м

етал

ур

гій

но

го

ко

мп

лек

су

Си

льн

і

сто

ро

ни

,S

1

1

3311

somacK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

2

1

3311

STmacK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

5

1

2211

SOmicK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

6

1

2211

STmicK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

С

лаб

кі

сто

ро

ни

,W

3

1

3311

swmacK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

4

1

3311

WTmacK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

7

1

2211

WOmicK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

8

1

2211

WTmicK

l

CBCBm

i

mmmm iiii

m acsoK – коефіцієнт впливу поля SO на металургійний комплекс, який утворено сильними сторонами і можливостями з боку макрооточення

m acSTK – коефіцієнт впливу поля ST на металургійний комплекс, який утворено сильними сторонами і можливостями з боку макрооточення

macSWK – коефіцієнт впливу поля SW на металургійний комплекс, який утворено слабкими сторонами і можливостями з боку макрооточення

macWTK – коефіцієнт впливу поля WT на металургійний комплекс, який утворено слабкими сторонами і можливостями з боку макрооточення

m icSOK – коефіцієнт впливу поля SO на металургійний комплекс, який утворено сильними сторонами та загрозами з боку мікрооточення

m icSTK – коефіцієнт впливу поля ST на металургійний комплекс, який утворено сильними сторонами та загрозами з боку мікрооточення

micWOK – коефіцієнт впливу поля WO на металургійний комплекс, який утворено сильними сторонами та загрозами з боку мікрооточення

micWTK – коефіцієнт впливу поля WT на металургійний комплекс, який утворено сильними сторонами та загрозами з боку мікрооточення

il – кількість комірок одного поля матриці SWOT-аналізу металургійного комплексу

Якщо значення коефіцієнта впливу додатне:

– від 0 до 0,25 – малий вплив;

– від 0,25 до 0,50 – помірний вплив;

– від 0,50 – до 0,75 значний вплив;

– від 0,75 до 1,00 – дуже значний вплив.

Якщо значення коефіцієнта впливу від’ємне:

– від 0 до 0,25 – негативний вплив;

– від 0 до 0,50 – критичний вплив;

– від 0,50 – до 0,75 загрожуючий вплив;

– від 0,75 до 1,00 – знищуючий вплив.

Рис. 2.3. Визначення коефіцієнтів впливу полів матриці SWOT-аналізу на металургійний комплекс

92

сильних сторін діяльності комплексу та можливостей з боку

мікрооточення – малий;

слабких сторін діяльності комплексу та можливостей з боку

макрооточення – значний;

слабких сторін діяльності комплексу та можливостей з боку

мікрооточення – значний;

сильних сторін діяльності комплексу та загроз з боку макрооточення –

помірний;

сильних сторін діяльності комплексу та загроз з боку мкрооточення –

помірний;

слабких сторін діяльності комплексу та загроз з боку макрооточення –

негативний;

слабких сторін діяльності комплексу та загроз з боку мікрооточення –

негативний.

Таблиця. 2.11

Значення результату SWOT-аналізу

Макрооточення, mаc Мікрооточення, mіc

Можливості, O Загрози, T Можливості, O Загрози, T

Си

льн

і

стор

он

и,S

0,72 0,29 0,56 0,27

Слаб

кі

стор

он

и,W

0,30 -0,26 0,24 -0,16

Це свідчить про низький рівень використання можливостей з боку

мікросередовища та потенціалу сильних сторін підприємств комплексу.

Таким чином, виявлено, що рівень впливу сильних сторін діяльності

комплексу та можливостей з боку макрооточення дуже низький, сильних сторін

діяльності комплексу та можливостей з боку мікрооточення – малий, слабких

сторін діяльності комплексу та можливостей з боку макрооточення – значний,

слабких сторін діяльності комплексу та можливостей з боку мікрооточення –

93

значний, сильних сторін діяльності комплексу та загроз з боку макрооточення –

помірний, сильних сторін діяльності комплексу та загроз з боку мікрооточення

– помірний, слабких сторін діяльності комплексу та загроз з боку

макрооточення і мікрооточення – негативний. Це свідчить про низький рівень

використання можливостей з боку мікросередовища та потенціалу сильних

сторін підприємств металургійного комплексу.

2.2. Вияв діагнозу стану розвитку металургійного комплексу регіону

В українській металургійній галузі є значні тенденції до розвитку, тому

що World Steel Association прогнозує зростання світового споживання сталі на

2% в 2014 та 2015 роках [175]. Це позитивна тенденція, тому що чорна

металургія України має надлишок виробничих потужностей, які наразі не

працюють. Зокрема в металургійній галузі експлуатується тільки 30 із 48

доменних печей, 14 із 19 кисневих конвертерів та 41 із 54 мартенівських печей.

Рівень зношування основних виробничих фондів українських металургійних

підприємств становить 65%, що вдвічі більший, ніж за європейські. До того ж

половину металопродукції в Україні виробляють на обладнанні, яке

відпрацювало свій нормативний термін експлуатації [177].

За останні роки збільшилися витрати енергоресурсів на виробництво

металопродукції. Зокрема, енерговитрати на виробництво однієї тонни сталі в

Україні в 2,2 рази більші, ніж у Російській Федерації; в 4,8 разів, ніж у Польщі;

в 9 разів, ніж у Туреччині; та в 11-12 разів, ніж у Сполучених Штатах. Так, у

США в розрахунку на одиницю ВВП енергоспоживання становить 0,2 – 0,5 кВт

годин, а в Україні 1,8 – 2,0, що в 4,9 рази більше [177; 178]. Це зумовлено

низьким технологічним рівнем металургії в Україні внаслідок застосування

застарілих технологій та агрегатів. Аналіз розвитку металургії у світі показав,

що на сьогодні є два прогресивних способи виробництва сталі: конвертерний та

електросталеплавильний. При цьому електросталеплавильний спосіб є

94

інтенсивніший, ніж конвертерний. Тільки в Індії, Росії та України залишилося

виробництво сталі мартенівським способом. Частка мартенівської сталі в Індії

становить 3,9, в Росії 22,1, а в Україні 43,4 % від загального обсягу її

виробництва [178]. Перехід від мартенівського способу виробництва сталі до

киснево-конвертерного дає можливість економити значну кількість

енергоресурсів і суттєво знизити навантаження на навколишнє середовище.

Енерговитрати на 1 т мартенівської сталі у 6 разів вищі, ніж на конвертерну.

Вищенаведена статистика переконує, що в найближчі роки

металургійним підприємствам України варто пришвидшити виведення із

експлуатації мартенівських цехів і замінити виробництво мартенівської сталі на

киснево-конвертерну, що сприятиме переходу галузі на інноваційний шлях

розвитку.

Разом з тим слід відзначити, що впровадженню інноваційної моделі

розвитку в діяльність підприємств металургійного комплексу Запорізького

регіону перешкоджають наступні фактори:

не досить ефективно запроваджуються прогресивні процеси розливання і

позапічного оброблення сталі. Адже на ПАТ "Запоріжсталь" 100% сталі

виплавляється мартенівським способом, оскільки немає установок

безперервного розливання та позапічного оброблення;

високий рівень зносу основних засобів, оскільки у 2014 р. цей показник

становив 38,7%;

недостатні обсяги інвестицій в основний капітал для радикального

технічного оновлення і запровадження передових технологічних процесів на

підприємствах металургійного комплексу;

постійне підвищення останніми роками (і неодноразове протягом року)

цін на паливо, електроенергію, тарифів на залізничні перевезення, що сприяє

збільшенню собівартості металургійної продукції і призводить до значного її

подорожчання для споживачів на внутрішньому ринку та

неконкурентоспроможності на зовнішніх ринках;

залежність фінансових результатів металургійних підприємств від

95

кон’юнктури зовнішніх ринків, тому що більшість підприємств металургійного

комплексу є експортно-орієнтованими. Найменше відчуває цю проблему

ПАТ "Запоріжсталь", оскільки в 2014 році збільшено загальну частку продажу

своєї продукції на внутрішньому ринку до 32%, а за окремими її видами

(жерсть, гнуті профілі) – до 50%.

ПАТ "Дніпроспецсталь" близько 70 % власної продукції реалізує на

зовнішніх ринках, адже колишні основні споживачі спеціальних сталей –

машинобудівні підприємства Росії, Білорусії – стрімко скоротили їх

споживання [176; 180; 183].

Це свідчить про об'єктивну необхідність пошуку ефективних механізмів

інноваційного управління, спрямованих на подолання вищезгаданих проблем

як на рівні регіону, так і для розробки загальнодержавної програми підтримки

підприємств чорної металургії.

Варто зазначити, що потенціал розвитку металургійного комплексу

Запорізького регіону безпосередньо пов’язаний з інвестиційною діяльністю

підприємств. Перш за все, інвестиції направляють на створення, розширення та

технічне переозброєння основного капіталу підприємств, створюючи передумови

для ефективного впровадження інновацій.

З метою залучення інвестицій в економіку Запорізької області та

реалізації її інвестиційного потенціалу облдержадміністрацією створено

програму "Стратегія залучення інвестицій в економіку Запорізької області на

2009-2015 роки" та інтернет-портал "Запорізька область – регіон можливостей".

Але аналіз інвестиційного потенціалу Запорізького регіону в 2014

свідчить про те, що він ґрунтується на технологічному способі виробництва

(табл. 2.12) [221-226].

За даними таблиці 2.12 виходить, що за 2014 р. капітальні інвестиції в

підприємства третього технологічного укладу становлять 60,5 % від їх

загального обсягу в промисловість Запорізького регіону.

96

Таблиця 2.12

Технологічні уклади за видами промислової діяльності Запорізького регіону в 2010-2014рр., млн.грн.

Т.У.

Вид промислової діяльності

Освоєння капітальних інвестицій 2010 % 2011 % 2012 % 2013 % 2014 %

Ни

зьки

й

Промисловість 2568 100 3722 100 4612 100 4348 100 5447 100

Добувна промисловість 167 7 253 7 314 7 304 7 330 6

виробництво металургійне та готових

металевих виробів

468 18 749 20 737 16 831 19 1823 33

виробництво та розподілення

електроенергії, газу і води

371 14 781 21 825 18 1075 25 1150 21

Разом 1006 39 1783 48 1876 41 2210 51 3304 61

Сер

едн

ій

Виробництво харчових продуктів,

напоїв та тютюнових виробів

614 24 516 14 483 10 368 8 594 11

легка промисловість 2 0 3 0 2 0 1 0 3 0

целюлозно-паперове виробництво;

видавнича діяльність

3 0 6 0 15 0 4 0 10 0

виробництво коксу, продуктів

нафтопереробки

51 2 77 2 32 1 34 1 67 1

хімічна та нафтохімічна промисловість 18 1 12 0 829 18 435 10 110 2

виробництво іншої неметалевої

мінеральної продукції

51 2 99 3 82 2 44 1 72 1

машинобудування 633 25 995 27 1020 22 971 22 1039 19

інші 167 7 215 6 191 4 249 6 236 4

Разом 1539 60 1923 52 2654 58 2106 49 2131 39

Ви

соки

й Виробництво електронного та

оптичного устаткування

23 1 16 0 82 2 32 1 13 0

Разом

23 1 16 0 82 2 32 1 13 0

Розраховано автором за данними [222-226]

97

Разом з тим, у підприємства, четвертого технологічного укладу

інвестовано лише 39,5 % капітальних інвестицій від загального обсягу в

промисловість Запорізької області.

Отже, на п’ятий технологічний уклад припадає лише 0,5 % капітальних

інвестицій у промисловість області [45].

Водночас варто відзначити, що вподовж 2012-2014 років спостережено

зростання обсягів капітальних інвестицій у підприємства третього

технологічного укладу протягом 2012-2014 років, з 41 у 2012 до 60,5 % у 2014

році.

Це свідчить про відсутність переходу на інноваційну модель розвитку

більшості підприємств промислового комплексу Запорізького регіону [44].

Для діагностування розвитку промислових комплексів Запорізького

регіону та України запропоновано виробничу функцію Кобба-Дугласа, яку

традиційо використовують для описання економічних процесів у

господарських системах [105; 116; 189].

Функція Кобба-Дугласа описує співвідношення між використаними у

виробництві ресурсами (X) та продукцією, що виробляється (Y). Це

співвідношення розраховують за формулою (2.5):

)A,X(FY , (2.5)

де: p21 a,...a,aA –– вектор параметрів виробничої функції.

Схематично це показано на рис. 2.4.

Вектор ресурсів Х Вектор продукції Y

Рис. 2.4. Схема виробничого процесу

Виробництво

98

Складовими вектора ресурсів для промислового комплексу є основні

засоби та кількість працівників.

Статистичні дані промислового комплексу Запорізького регіону наведено

в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13

Статистичні дані промислового комплексу Запорізького регіону

№

з/п

Роки Середньорічна

кількість

працівників,

тис. осіб

Основні засоби

промисловості (у

фактичних цінах на кінець

року), млн. грн.

Обсяг реалізованої

промислової продукції,

млн. грн.

1 2007 204 60272 54438

2 2008 199 65242 66970

3 2009 177 72544 53095

4 2010 175 99557 66917

5 2011 174 86126 81503

6 2012 170 72694 82506

7 2013 163 77041 78852

8 2014 151 85080 97800

За результатами розрахунків стану розвитку промислового комплексу

Запорізького регіону, використовуючи статистичні дані табл. 2.13, створено для

нього модель Кобба-Дугласа:

043,0

2

695,1

1

81038,7 XXY

Ефективність виробництва розраховано як зважене середньогеометричне

значення темпів зростання ресурсів. Обсяг реалізовної промислової продукції,

яку вимірюють в млн. грн., з 2007 по 2014 р. збільшився в 8,154438

97800 ( 8,1

~Y ),

основні засоби промисловості в 41,160272

8,85079 рази ( 41,1

~2 X ). Разом з тим,

чисельність зайнятих у виробництві зменшилась в 74,0204

151 рази ( 74,0

~1X ).

Розрахунок відносних еластичностей та часткових ефективностей

ресурсів наведено в таблиці 2.14.

99

Таблиця 2.14

Розрахунок відносних еластичностей та часткових ефективностей ресурсів

Розрахунок

відносних еластичностей часткових ефективностей ресурсів

Формула Значення Формула Значення

321

11

~

-0,975

Y

XE ~

~1

1 0,41

321

22

~

0,025

Y

XE ~

~2

2 0,78

За результатами розрахунків узагальнюючий показник ефективності, як

зважене середньо геометричне значення часткових показників становить:

417,078,041,0 025,0975,0~

2

~

121

EEE

При цьому зважене середньогеометричне значення темпів зростання

ресурсів визначається залежністю:

752,041,174,0~~~ 025,0975,0~

3

~

2

~

1321

XXXM

Статистичні дані для промислового комплексу України наведено у

таблиці 2.15.

Таблиця 2.15

Статистичні дані для промислового комплексу України

№

з/п

Роки Середньорічна

кількість

працівників, осіб

Основні засоби

промисловості

(у фактичних цінах на

кінець року),

млн. грн.

Обсяг реалізованої

промислової

продукції,

млн. грн.

Х1 Х3 У

1 2007 3287 660369 717077

2 2008 3188 760194 917036

3 2009 3031 970942 806346

4 2010 2860 1101199 1065851

5 2011 2828 1116367 1331888

6 2012 2804 1603646 1400680

7 2013 2673 1749110 1354130

8 2014 2297 1937821 1389141

100

За результатами розрахунків стану розвитку промислового комплексу

України, використовуючи статистичні дані таблиці 2.15, створено для нього

модель Кобба-Дугласа:

636,0

2

104,0

156,65 XXY

Результати відносних еластичностей та часткових ефективностей ресурсів

наведено в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16

Розрахунок відносних еластичностей та часткових ефективностей

ресурсів

Розрахунок

відносних еластичностей часткових ефективностей ресурсів

Формула Значення Формула Значення

321

11

~

0,14

Y

XE ~

~1

1 0,36

321

22

~

0,858

Y

XE ~

~2

2 1,51

За даними таблиці 2.15 виявлено, що в 2007–2014 рр. обсяги реалізованої

промислової продукції, яку вимірюють в млн. грн., зросли в 1,94 ( 94,1~Y ), а

основні засоби промисловості – в 2,93 рази ( 93,2~

3X ).

Разом з тим, кількість зайнятих у виробництві зменшилася в 0,7 рази

( 7,0~

1 X ). Застосовуючи ці дані, розраховано ефективність виробництва, як

зважене середньогеометричне значення темпів зростання ресурсів. За

результатами розрахунків установлено, що узагальнюючий показник

ефективності як зважене значення середньо геометричне значення часткових

показників становить:

234,151,136,0 858,014,0~

2

~

121

EEE

Водночас визначено, що середньогеометричне значення темпів зростання

ресурсів становить:

101

393,293,27,0~~ 858,014,0~

2

~

121

XXM

За результатами оцінки розвитку промислових комплексів Запорізького

регіону та України, використовуючи функції Кобба-Дугласа, встановлено, що

ці показники розвитку регіону і України зростають, тому що значення зважених

середньогеометричних значень темпів зростання ресурсів більші за одиницю.

Однак виявлено, що показник зваженого середньогеометричного значення

темпів зростання ресурсів для України на 314 % вищий, ніж для Запорізького

регіону.

Статистичні дані для розрахунків стану розвитку металургійного

комплексу Запорізького регіону [213-218] наведено в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17

Статистичні дані металургійного комплексу Запорізького регіону

№ Роки Середньорічна

кількість

працівників,

тис. осіб

Основні засоби

промисловості (у

фактичних цінах на кінець

року), млн. грн.

Обсяг реалізованої

промислової продукції,

млн. грн.

Х1 Х3 У

1 2007 50 15202 18810

2 2008 48 15091 23120

3 2009 42 15313 15164

4 2010 4 15350 23080

5 2011 40 18920 28724

6 2012 40 22489 24974

7 2013 37 30220 23151

8 2014 29 27974 34653

За результатами розрахунків стану розвитку металургійного комплексу

Запорізького регіону, використовуючи статистичні дані (табл. 2.17), створено

для нього модель Кобба-Дугласа:

551,0

2

066,0

194,126 XXY

Ефективність виробництва розраховано як зважене середньо геометричне

значення темпів зростання ресурсів.

102

Обсяг реалізованої промислової продукції, що вимірюють в млн грн., з

2007 по 2014 рік збільшився 84,118810

34653 ( 84,1

~Y ), основні засоби промисловості

в 84,115202

27974 рази ( 84,1

~3 X ), водночас виявлено, що чисельність зайнятих у

виробництві зменшилася в 58,050

29 разів ( 58,0

~1 X ).

Розрахунок відносних еластичностей та часткових ефективностей

ресурсів наведено в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18

Розрахунок відносних еластичностей та часткових ефективностей ресурсів

Розрахунок

відносних еластичностей часткових ефективностей ресурсів

Формула Значення Формула Значення

321

11

~

-0,136

Y

XE ~

~1

1 0,32

321

22

~

1,136

Y

XE ~

~2

2 1,0

За результатами розрахунків стану розвитку металургійного комплексу

Запорізького регіону узагальнюючий показник ефективності як зважене

значення середньогеометричне значення часткових показників становить:

168,1132,0 136,1136,0~

2

~

121

EEE

При цьому зважене середньогеометричне значення темпів зростання

ресурсів визначено залежністю:

153,284,158,0~~ 136,1136,0~

2

~

121

XXM

Статистичні дані для металургійного комплексу України наведено в

таблиці 2.19.

103

Таблиця 2.19

Статистичні дані для металургійного комплексу України

№

з/п

Роки Середньорічна

кількість

працівників, осіб

Основні засоби

промисловості

(у фактичних цінах на

кінець року),

млн. грн.

Обсяг реалізованої

промислової

продукції,

млн. грн.

Х1 Х3 У

1 2007 420 80206 157451

2 2008 407 103271 202035

3 2009 355 132570 141111

4 2010 339 138210 200636

5 2011 342 254009 242526

6 2012 331 91563 223833

7 2013 313 181908 208225

8 2014 272 196804 234388

За результатами розрахунків стану розвитку металургійного комплексу

України, використовуючи статистичні дані (табл. 2.19), створено для нього

модель Кобба-Дугласа:

131,0

2

52,0

1

51083,8 XXY

У 2007–2014 рр. обсяги реалізованої промислової продукції, яку

вимірюють в млн. грн., зросли в 1,49 ( 49,1~Y ), а основні засоби промисловості

в 2,45 разів ( 45,2~

3X ). Разом з тим, кількість зайнятих у виробництві

зменшилася в 1,05 разів ( 05,1~

1 X ).

Застосовуючи ці дані, розраховано ефективність виробництва як зважене

середньогеометричне значення темпів зростання ресурсів. Результати

відносних еластичностей та часткових ефективностей ресурсів наведено в

таблиці 2.20.

За результатами розрахунків стану розвитку металургійного комплексу

України встановлено, що узагальнюючий показник ефективності як зважене

середньо геометричне значення часткових показників становить:

282,064,144,0 337,0337,1~

2

~

121

EEE

104

Таблиця 2.20

Розрахунок відносних еластичностей та часткових ефективностей

ресурсів

Розрахунок

відносних еластичностей часткових ефективностей ресурсів

Формула Значення Формула Значення

321

11

~

1,337

Y

XE ~

~1

1 0,44

321

22

~

-0,337

Y

XE ~

~2

2 0,64

Водночас визначено, що середньогеометричне значення темпів зростання

ресурсів становить:

416,045,265,0~~ 337,0337,1~

2

~

121

XXM

За результатами оцінки розвитку металургійних комплексів Запорізького

регіону та України, використовуючи функції Кобба-Дугласа, встановлено, що

показник зваженого середньогеометричного значення темпів зростання

ресурсів для металургійного комплексу Запорізького регіону на 510,5 %,

більший, ніж по Україні в цілому [43].

За п’ятибальною шкалою оцінювання станів розвитку промислових і

металургійних комплексів Запорізького регіону та України, згідно з даними

таблиці 2.21, стан розвитку металургійного комплексу Запорізького регіону

визначено як "добрий" (табл. 2.21).

Подальший розвиток підприємств металургійного комплексу залежить

від розвитку їх виробничого, фінансового та кадрового потенціалу. Ефективне

використання основних виробничих засобів, капіталу та трудових ресурсів

підприємств металургійного комплексу сприятиме їх подальшому розвитку.

Розглянемо показники використання основних виробничих засобів,

капіталу та трудових ресурсів провідними підприємствами металургійного

комплексу Запорізького регіону, зокрема ПАТ "Запоріжсталь",

105

Таблиця 2.21

Темпи зростання ресурсів промислових і металургійних комплексів

Запорізького регіону та України за 2007-2014 рр.

№

з/п Територіальний

комплекс Функція Кобба-Дугласа

Зважене

середньогеометричне

значення темпів зростання

ресурсів

1 Промисловий

комплекс України

636,0

2

104,0

156,65 XXY 2,393

2 Металургійний

комплекс Запорізького

регіону

551,0

2

066,0

194,126 XXY 2,153

3 Промисловий

комплекс Запорізького

регіону

043,0

2

695,1

1

81038,7 XXY 0,752

4 Металургійний

комплекс України

131,0

2

52,0

1

51083,8 XXY 0,416

ПАТ "Дніпроспецсталь", феросплавний завод ПАТ "Запорізький ЗФ",

коксохімічний завод ПАТ "Запоріжкокс", завод із виробництва вогнетривів

ПАТ "Запоріжвогнетрив" та підприємство з виробництва алюмінію ПАТ

"Запорізький алюмінієвий комбінат". Фінансово-економічні показники

діяльності провідних підприємств металургійного комплексу надано в таблиці

2.22.

За даними таблиці 2.22 виходить, що впродовж 2011-2014 рр. діяльність

провідних підприємств металургійного комплексу Запорізького регіону була

збитковою, оскільки чистий прибуток мав від’ємне значення. Це зумовлено

збитковою діяльністю більшості підприємств комплексу та зупинкою

виробництва на ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат".

Разом з тим у 2014 році деякі підприємства збільшили обсяги

виробництва, зокрема на ПАТ "Запорізький завод феросплавів" у 1,3 рази

збільшилося виробництво феросплавів, на ПАТ "Дніпроспецсталь" на 1,3 та

0,05%, відповідно, зросло виробництво сталі і прокату, а на ПАТ

"Запоріжсталь" та ПАТ "Запоріжкокс" виробництво продукції зросло на 45,2 та

70%, відповідно.

106

Таблиця 2.22

Фінансово-економічні показники діяльності провідних підприємств

металургійного комплексу

Роки Кількість

працівників,

осіб

Матеріальні витрати,

млн. грн.

.

Витрати на оплату праці,

млн. грн.

Витрати на

збут,

млн. грн

Собівартість реалізації продукції

(товарів, робіт,

послуг),млн. грн

Основні засоби,

млн грн.

Чистий доход (виручка) від

реалізації продукції

(товарів, робіт,

послуг), млн. грн.

Валовий прибуток:

(збиток),

млн. грн.

Чистий прибуток

(збиток),

млн. грн.

Активи,

млн. грн

ПАТ "Запоріжсталь"

2007 20222,0 7404,6 642,8 395,3 8417,7 2503,7 9746,5 1328,8 553,8 13697,9

2008 20076,0 103242 784,2 455,4 11299,4 2314,7 12554,5 1255,1 47,6 13697,9

2009 19401,0 7456,4 708,4 388,8 8506,1 2264,7 8963,1 457,0 -290,5 9841,7

2010 18908,0 11253,9 829,2 496,0 12191,1 2050,2 13197,9 1006,8 241,2 10417,4

2011 18440,0 15855,7 1067,7 638,8 17037,4 2237,2 17906,2 868,8 -124,1 11344,1

2012 18214,0 13274,8 1156,4 653,9 14881,9 7843,5 15560,4 678,5 -1487,8 13697,9

2013 18169,0 9459,8 1192,0 790,4 12284,9 7349,0 13579,2 1294,3 8,2 14405,6

2014 14387,0 14884,8 1084, 1164,8 16272,6 12816, 22110,0 5837,9 1120,6 22755,6

ПАТ "Дніпроспецсталь"

2007 7976,0 2734,5 213,9 81,5 2978,9 445,1 3740,9 762,0 344,7 1880,9

2008 7947,0 2705,1 265,7 110,1 3014,8 440,0 3608,9 594,1 -165,6 1880,9

2009 6762,0 1558,6 201,3 67,0 1871,2 439,3 2149,0 277,7 -117,3 1872,7

2010 6505,0 3293,5 259,7 90,3 3473,6 410,3 4014,4 540,7 57,4 2311,9

2011 6973,0 4706,0 344,1 130,0 5126,5 400,2 5677,4 550,9 6,4 2194,5

2012 6605,0 3490,2 316,3 123,7 3984,2 1234,1 4128,7 144,5 -176,2 2415,0

2013 6369,0 2889,9 305,7 93,7 3330,6 1434,0 3681,4 350,8 7,5 2298,2

2014 5744,0 3771,6 286,8 133,9 4077,7 2365,0 4871,8 794,1 7,5 4072,1

ПАТ "Запорізький ЗФ"

2007 3658,0 1778,2 90,9 38,9 1867,3 461,9 2244,0 376,7 98,0 1446,2

2008 3525,0 2397,4 103,8 52,5 2566,4 485,2 3341,9 775,4 197,3 2418,7

2009 3289,0 1607,1 92,3 41,4 1758,1 484,8 1815,8 57,7 -153,6 2116,7

2010 3454,0 2081,7 139,6 52,87 2500,6 499,8 3001,7 501,1 106,7 4461,9

2011 2920,0 1860,1 131,3 44,65 2029,6 1076,0 1568,2 -461,4 -798,0 3208,0

2012 2187,0 1716,0 107,4 34,92 1940,6 1095,4 1485,1 -455,5 -144,8 2132,7

2013 2056,0 2029,1 159,0 44,34 2140,7 1063,7 2251,1 110,3 -126,9 2323,8

2014 3515,0 2435,4 169,0 54,72 2886,0 1063,5 3914,1 1028,1 69,7 2573,0

Коксохімічний завод ПАТ "Запоріжкокс"

2007 2835,0 1726,4 67,6 16,3 1819,1 121,0 1921,7 102,6 35,9 728,8

2008 2619,0 2611,86 75,2 20,6 2716,3 211,2 2833,5 117,2 33,1 1206,2

2009 2224,0 1531,6 76,9 22,1 1752,3 603,5 1719,5 -32,8 -55,2 1267,6

2010 1874,0 247113 81,4 18,9 2674,5 597,7 2870,4 1965,0 152,4 1724,9

2011 1812,0 3476,0 86,9 25,0 3701,6 536,6 3514,8 -186,9 -227,4 1623,0

2012 1769,0 2965,5 88,1 29,2 3169,2 521,9 3226,1 56,9 -18,0 1197,3

2013 1734,0 2454,3 96,4 23,6 2747,9 960,6 2778,0 30,1 -52,6 1660,6

2014 1659,0 3003,7 111,1 29,0 3306,3 1035,3 3721,5 415,2 -3,01 3192,0

ПАТ "Запоріжвогнетрив"

2007 2385,0 247,8 55,2 7,7 322,9 176,3 385,2436 62,3 14,4 345,6

2008 2285,0 287,1 59,2 8,1 350,6 189,1 413,997 63,4 - 31,7 392,6

2009 1960,0 272,1 49,3 8,5 321,6 203,6 405,028 83,4 20,1 392,9

2010 1947,0 390,0 71,1 8,4 479,4 178,9 592,014 112,6 29,5 373,3

2011 1975,0 455,79 76,5 9,2 505,1 176,5 601,306 96,2 24,1 460,2

2012 1901,0 397,9 77,5 16,0 496,9 155,5 583,187 86,2 6,1 414,0

2013 1956,0 346,8 79,7 11,7 447,2 148,6 515,08 67,9 - 0,9 395,8

2014 1716,0 443,5 97,7 21,1 546,4 185,3 650,53 104,1 -64,5 452,5

ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

2007 5034,0 1259,2 125,6 11,5 1353,3 381,4 1591,8 238,5 75,6 1066,5

2008 3175,0 1599,7 97,1 12,6 1654,4 367,5 1594,4 -60,0 -356,6 1357,5

2009 1844,0 879,3 65,9 11,1 983,1 335,2 673,5 -309,7 -487,4 1173,7

2010 990,0 647,0 36,7 1,9 780,2 322,2 658,3 -121,9 -273,8 1039,5

2011 785,0 433,3 41,1 2,0 510,2 315,1 529,9 19,7 -131,2 1009,9

2012 378,0 288,1 22,0 3,7 360,2 193,2 389,5 29,3 -455,8 545,4

2013 325,0 306,9 18,1 2,6 415,9 164,9 458,5 42,6 91,4 437,2

2014 191,0 177,4 17,3 1,6 328,1 138,2 396,9 68,7 -1921,0 263,6

МК

2007 42110,0 15150,1 1195,9 551,2 16759,2 4140,3 19630,1 2871,0 1063,3 19166,0

2008 39627,0 19925,1 1385,2 659,3 21602,0 4007,8 24347,2 2745,2 -275,9 20953,8

2009 35480,0 13304,7 1194,2 538,8 15192,4 4331,2 15726,0 533,6 -1083,8 16665,4

2010 33678,0 20137,5 1417,6 668,5 22099,3 4059,1 24334,7 2235,3 313,3 20328,0

2011 32905,0 26787,0 1747,7 849,7 28910,4 4752,6 29797,8 887,4 -1211,1 19839,6

2012 31054,0 22132,8 1767,7 861,5 24833,0 11043,6 25373,0 540,0 -2276,5 20402,3

2013 30609,0 17487,1 1851,0 966,4 21367,2 11120,7 23263,3 1896,1 -73,3 21521,1

2014 27212,0 24716,6 1765,9 1405,0 27417,2 17603,3 35664,8 8248,2 -841,8 33308,8

107

Працюючи в умовах світової кризи і дефіциту оборотних коштів,

підприємства комплексу, для стабілізації та покращення фінансового

становища, продовжують впроваджувати заходи щодо посиленої економії всіх

витрат на енергозабезпечення та ведуть переговори з реструктуризації

фінансових зобов'язань перед кредиторами.

Після пожвавлення світової економіки, виходу з фінансової кризи та

збільшення попиту на металопродукцію на зовнішньому та внутрішньому

ринках у підприємств з’явиться можливість покращити власні фінансові

показники.

Зробимо детальніший аналіз показників ефективного використання

основних виробничих засобів, зокрема фондовіддачі, фондомісткості та

фондорентабельності. Розрахунки показників для цих підприємств

металургійного комплексу Запорізької області наведено у (Додатку Е).

Фондовіддача встановлює виробничі відносини щодо економічної

ефективності використання засобів виробництва. Якісний аспект цих відносин

відображає критерій економічної ефективності – одержання максимального

ефекту за більших або менших ресурсів. Кількісно фондовіддача визначається

як відношення обсягів реалізованої продукції металургійного комплексу до

обсягу виробничих засобів [165, с. 516-517; 252, с. 187; 257].

Результати аналізу показників ефективності використання основних

засобів підприємствами металургійного комплексу в 2010–2014 рр. наведено у

таблиці 2.23 [38].

За результатами розрахунків показників ефективності використання

основних засобів встановлено, що показник фондовіддачі підприємств

металургійного комплексу має не стабільне значення.

Це зумовлено впливом двох чинників, зокрема зростанням вартості

обсягу виробленої продукції та недостатньо високими темпами введення нових

основних виробничих фондів.

Водночас запропонований металургійному виробництву Міністерством

економічного розвитку і торгівлі України показник фондовіддачі для

108

визначення розмірів концесійних платежів у 2014 році (1,045) [179] свідчить

про ефективне використання основних фондів та вдосконалення технології

виробництва металургійної продукції.

Таблиця 2.23

Результати аналізу показників ефективності використання основних

засобів підприємствами металургійного комплексу в 2010-2014 рр.

Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Фон

довід

дач

а,

грн

./гр

н.

Фон

дом

істк

ість

,

грн

./гр

н.

Фон

до

-

рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть),

%

Фон

довід

дач

а

Фон

дом

істк

ість

Фон

до

-

рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

Фон

довід

дач

а

Фон

дом

істк

ість

Фон

до

-

рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

2010 1,62 0,62 2,09 – – – – – –

2011 1,64 0,61 -6,68 0,02 -0,01 -8,77 1,01 0,98 -3,20

2012 1,16 0,86 -10,44 -0,48 0,25 -3,76 0,71 1,41 1,56

2013 1,04 0,96 -1,14 -0,12 0,1 9,3 0,90 1,12 0,11

2014 1,40 0,71 -3,00 0,36 -0,25 -1,17 1,35 0,74 -1,17

Саме тому, ситуація на підприємствах металургійного комплексу є

оптимістичною.

Фондомісткість є оберненим показником до фондовіддачі, тому

випереджальне зростання виробництва продукції щодо зростання вартості

основних засобів характеризує відносне зниження фондомісткості і підвищення

фондовіддачі. Це свідчить про ефективність виробництва.

Варто зазначити, що чистий збиток, отриманий підприємствами

металургійного комплексу за аналізований період, рентабельність їх продажів

та обсяги реалізованої продукції визначають від’ємні показники

фондорентабельності.

Фінансовий стан підприємств металургійного комплексу залежить від

ефективного використання ними основних засобів та виробничих потужностей.

Адже це сприятиме зниженню потреб у введенні в експлуатацію нових

виробничих потужностей та збільшення обсягів виробництва продукції. Разом з

109

тим, ефективне використання основних засобів також сприяє зростанню

вартості підприємств.

Раціональність використання праці людей та економічний результат від

цього оцінюють за результатами дослідження ефективності використання

трудових ресурсів [40].

Шегда А. В. вважає, що зростання продуктивності праці є безперечною

умовою прогресу і розвитку виробництва [252]. З метою діагностування рівня

ефективності використання трудових ресурсів необхідно визначити показники

зарплатовіддачі та фінансової продуктивності праці. Крім того, ці показники

характеризують економічний, науковий та інформаційний розвиток

суспільства. Основні показники ефективності використання трудових ресурсів

підприємствами металургійного комплексу наведено в таблиці 2.24.

Таблиця 2.24

Результати аналізу показників ефективності використання трудових

ресурсів в 2010-2014 рр.

Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Фін

ансо

ва

прод

укти

в-

ніс

ть п

рац

і,

тис

грн

/осо

бу

Зар

плат

овід

-

дач

а, г

рн

./гр

н.

Фін

ансо

ва

прод

укти

в-

ніс

ть п

рац

і

Зар

плат

овід

-

дач

а

Фін

ансо

ва

прод

укти

в-

ніс

ть п

рац

і

Зар

плат

овід

-

дач

а 2010 722,57 19,40 – – – –

2011 905,57 18,94 183 -0,46 1,25 0,98

2012 817,06 15,38 -88,51 -3,56 0,9 0,81

2013 760,02 14,30 -57,04 -1,08 0,93 0,93

2014 1310,65 16,58 550,63 2,28 1,72 1,16

За результатами розрахунків ефективності використання трудових

ресурсів підприємствами металургійного комплексу встановлено, що

абсолютне відхилення від попереднього року фінансової продуктивністі праці

за 2014 р. має додатнє значення. Крім того, на підприємствах металургійного

комплексу спостережено коливання абсолютного відхилення фінансової

продуктивністі праці від (–88,51) до 550,63. Це пов’язано зі скороченням

персоналу на 1,4% та зростанням середнього рівня заробітної плати майже в 2

110

рази на підприємствах металургійного комплексу за аналізований період з 2010

по 2014 роки.

Частка виробленої продукції на одну гривню фонду оплати праці на

підприємстві називається зарплатовіддачею. Установлено, що впродовж

чотирьох років з 2010 по 2013 спостерігалося зменшення цього показника, але в

2014 році він збільшився на 2,28, тому що на підприємствах металургійного

комплексу скоротилася кількість працюючих.

Зростання вартості підприємств металургійного комплексу Запорізького

регіону можливе лише за наявності капіталу, який визначається як сукупність

матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових вкладень і витрат на

придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення господарської

діяльності [188, с. 228].

Крім того, варто зазначити, що зростання вартості підприємств

металургійного комплексу свідчить про значний рівень кваліфікації та

наявність вартісного мислення у керівництва підприємств комплексу.

Основні показники ефективності формування і використання капіталу

підприємствами металургійного комплексу наведено в таблицях 2.25 та 2.26.

Таблиця 2.25

Результати аналізу ефективності формування капіталу підприємствами

металургійного комплексу в 2010-2014 рр.

Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вої

нез

алеж

ност

і

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вої

стаб

ільн

ост

і

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вого

ри

зику

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вої

нез

алеж

ност

і

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вої

стаб

ільн

ост

і

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вого

ри

зику

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вої

нез

алеж

ност

і

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вої

стаб

ільн

ост

і

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

вого

ри

зику

2010 0,45 0,60 1,67 – – – – – –

2011 0,41 0,53 1,89 -0,04 -0,07 0,22 0,91 0,88 1,13

2012 0,42 0,54 1,85 0,01 0,01 -0,04 1,02 1,02 0,98

2013 0,27 0,37 2,69 -0,15 -0,17 0,84 0,64 0,69 1,45

2014 0,28 0,32 3,13 0,01 -0,05 0,44 1,04 0,86 1,16

Ефективність формування капіталу проаналізовано за коефіцієнтами

111

фінансової незалежності (автономії), фінансової стабільності та фінансових

ризиків.

Коефіцієнт фінансової незалежності показує можливість підприємства

виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів та його

незалежність від позикових джерел [18; 255]. Критичне значення коефіцієнта

автономії становить 0,5.

Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів у 2014 році

становить 0,32, що на 0,05 менше, ніж 2013 році. Разом з тим коефіцієнт

автономії становить 0,28, що свідчить що його зростання на 0,01 впродовж

року. Однак слід зазначити, що впродовж чотирьох років він знизився від 0,45

до 0,32. Така тенденція свідчить про зменшення частки власних активів та

збільшення позикових коштів у структурі капіталу підприємств комплексу. Це

ставить підприємства комплексу у значну залежність від зовнішніх інвесторів

та кредиторів.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує забезпеченість

заборгованості підприємства власними коштами. Перевищення власних коштів

над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства. Вона зростає,

якщо нормативне значення коефіцієнта більше за одиницю [188].

Але на підприємствах металургійного комплексу спостерігається

тенденція до зменшення цього показника, що свідчить про зменшення

фінансової стабільності, і як наслідок – фінансової стійкості підприємств

комплексу.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів

і власного капіталу [18; 188]. Це співвідношення характеризується фінансовим

важелем, однією із складових якого є його плече, яке розраховують як

відношення позикового капіталу до власного. Збільшуючи або зменшуючи

плече важеля, залежно від наявних умов, впливають на прибуток і

прибутковість власного капіталу [18; 188]. Оптимальне значення цього

коефіцієнта 0,5, а критичне значення – один.

Установлено, що значення коефіцієнта фінансового ризику підприємств

112

комплексу не відповідає нормативному та перевищує критичне значення. Крім

того, спостерігається зростання цього показника протягом досліджуваних років.

Така тенденція є загрозливою для підприємств комплексу, тому що збільшення

фінансового ризику значно зменшує фінансову стійкість підприємств.

Стабільна прибутковість підприємства свідчить про ефективне та якісне

використання капіталу і забезпечення його платоспроможності. Тому

обґрунтованим є рішення про аналіз показників рентабельності, які якісно

характеризують ефективність (табл. 2.27).

Таблиця 2.27

Результати аналізу ефективності використання капіталу

підприємствами металургійного комплексу на основі показників

рентабельності

Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х р

есурсі

в,

%

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

ного

кап

італ

у, %

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

прод

ажу, %

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х р

есурсі

в

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

ного

кап

італ

у

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

прод

ажу

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х р

есурсі

в

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

ного

кап

італ

у

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

прод

ажу

2010 1,49 4,29 8,23 – – – – – –

2011 -5,76 -17,19 -2,70 -7,25 -21,48 -3,87 -3,87 -4,01 -0,33

2012 -10,83 -34,44 -1,96 -5,07 -17,25 1,88 1,88 2,00 0,73

2013 -1,22 -4,34 -7,31 9,61 30,1 0,11 0,11 0,13 3,73

2014 -2,53 -10,79 -2,36 0,15 -40,1 0,87 0,87 10,23 0,32

Від’ємне значення рентабельності, яку оцінювали за двома показниками,

свідчить про збиткову діяльність підприємств комплексу.

Загальна оцінка розвитку підприємств металургійного комплексу за

досліджуваний період свідчить, що показники господарської діяльності

підприємств металургійного комплексу мають нестабільний характер. Це

визначається впливом факторів зовнішнього середовища, особливо з боку

макросередовища, та неефективним менеджментом керівництва підприємств

комплексу.

113

Проведене діагностування розвитку металургійного комплексу за

досліджуваний період переконує у відсутності розвитку більшості його

підприємств, крім ПАТ "Запоріжсталь", ПАТ "Дніпроспецсталь" та

ПАТ "Запорізький завод феросплавів".

З метою підвищення показників розвитку підприємств металургійного

комплексу Запорізького регіону потрібно:

підприємства металургійного комплексу перевести на інноваційну модель

розвитку через перехід від мартенівського способу виробництва сталі на

киснево-конверторний;

формування вартісного типу мислення у менеджерів усіх ланок на

підприємствах комплексу;

своєчасне адаптування господарської діяльності підприємств комплексу

на зміни макросередовища.

Крім того, варто відзначити, що виробничі потужності підприємств

металургійної промисловості на сьогодні залишаються не завантаженими, що

свідчить про наявність резервів до їх подальшого зростання.

2.3. Оцінка негативних екстерналіїв діяльності металургійного

комплексу регіону

Однією із глобальних проблем сучасності, які вийшли за межі

національних господарств окремих країн, є прогресуюче погіршення здоров’я

населення, пов’язане із промисловим забрудненням навколишнього

середовища. Особливо ця проблема стосується впливу металургійного

комплексу на погіршення здоров’я населення Запорізького регіону. Тому для

всебічної оцінки впливу металургійного комплексу на розвиток промислового

міста необхідно звернути увагу на його вплив на екологію області. При цьому

до негативних моментів, зумовлених впливом металургійного комплексу,

потрібно віднести: екологічну ситуацію в регіоні, соціальний стан розвитку

регіону, рівень смертності тощо [29]. Про стан екологічної ситуації в регіоні

114

свідчить динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (табл.

2.28).

Таблиця 2.28

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Запорізької області (без вуглецю діоксиду) стаціонарними джерелами

забруднення за видами промислової діяльності в 2010-2014 рр.

Показник Викиди в атмосферне повітря (без

вуглецю діоксиду), тис. т

Розподіл викидів, %

Роки Роки

2010 2011 2012 2013 2014 2010 2011 2012 2013 2014

Усього 215,3 227,0 205,1 206,7 100 100 100 100 100

Добувна

промисловість

1,1 1,1 1,1 0,9 0,8 0,5 0,5 0,5 0,4

Переробна

промисловість

110,5 117,9 93,0 95,1 88,1 51,4 52,2 44,8 42,6

у т.ч. металургійне

виробництво та

виробництво

готових металевих

виробів 97,6 104,9 80,5 83, 8 77,3

45,8 46,4

38,8 34,1 37,4

Показник

Викиди в атмосферне повітря

вуглецю діоксиду, тис. т

Розподіл викидів, %

Роки Роки

2010 2011 2012 2013 2014 2010 2011 2012 2013 2014

Усього 14063,5 13560,1 12568,6 13248,

6

12976,9 100 100 100 100 100

Добувна

промисловість

21,8 23,8

17,7

13,8 16,2 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1

Переробна

промисловість

8551,8 7962,7 7267,1 6973,9 7168,0 60,8 58,7 52,6 52,7 55,2

у т.ч. металургійне

виробництво та

виробництво

готових металевих

виробів 7465,9 6977,0 6290,4 6099,9 6322,7

53,0 51,5

50,0 46,0 48,7

За даними (табл. 2.28) встановлено, що видобувна промисловість є однією

із галузей, що найменше забруднює повітря шкідливими речовинами (0,5 %).

Разом з тим, переробна (52,2 %) та металургійна (46,4 %) галузі лідирують у

цьому процесі [214-218; 222-226].

Отже, вони безпосередньо впливають на соціально-економічний розвиток

регіону, оскільки забруднене навколишнє середовище сприяє зниженню

середньої тривалості життя населення регіону, підвищенню захворюваності та

115

смертності населення працездатного віку, призводить до перевищення

смертності над народжуваністю майже вдвічі та, врешті-решт, позначається на

працездатності кадрів [41]. Регіон має стабільно від’ємний природний приріст

мешканців, тому що кількість померлих значно перевищує кількість

народжених. Це зумовлено тим, що окремих захворювань населення в

Запорізькій області значно більше, ніж в Україні в цілому. Зокрема за період

2010–2014 рр. в області, в середньому, захворювань на злоякісні утворювання

на 12,86; шкіри на 30,69; молочної залози на 11,61; трахеї, бронхів і легенів на

25,05 % більше, ніж у країні разом (табл. 2.29) [222-226].

Таблиця 2.29

Порівняльна характеристика окремих захворювань, на 100000 населення

Роки Запорізька область Україна

Абсолютне

відхилення, (+,-) Відносне

відхилення, % (+,-)

Запорізька область до України

Захворюваність на злоякісні утворення

2010 384 341,9 -42,1 -11,0

2011 394 349,3 -44,7 -11,3

2012 412 348,4 -63,6 -15,4

2013 402,2 360,8 -41,4 -10,3

2014 362,5 303,6 -58,9 -16,2

Шкіри

2010 65,6 47,5 -18,1 -27,6

2011 74 48,7 -25,3 -34,2

2012 78 51,4 -26,6 -34,1

2013 71,2 52,4 -18,8 -26,4

2014 67,7 46,6 -21,1 -31,2

Молочної залози

2010 38,9 35,3 -3,6 -9,3

2011 38,6 36 -2,6 -6,7

2012 44 36,5 -7,5 -17,0

2013 40,4 36,9 -3,5 -8,7

2014 70,3 58,8 -11,5 -16,4

Трахеї, бронхів, легенів

2010 44,5 36 -8,5 -19,1

2011 46,1 36,2 -9,9 -21,5

2012 47,7 36,4 -11,3 -23,7

2013 48 36,2 -11,8 -24,6

2014 17,3 11 -6,3 -36,4

Кількість хворих, що перебуває в медичних закладах, на психічні розлади

2010 2576 2563 -13 -0,5

2011 2628 2561 -67 -2,5

2012 2682 2559 -123 -4,6

2013 2669 2561 -108 -4,0

2014 2700 2287 -413 -15,3

116

До того ж за даними (табл. 2.29) за цей період часу в області виявлено

хворих на психічні розлади на 5,4 % більше, ніж в Україні в цілому.

Таку статистику зумовлено інтенсивними викидами забруднюючих

речовин підприємствами м. Запоріжжя, зокрема ПАТ "Запоріжсталь",

ПАТ "Дніпроспецсталь", ПАТ "Запорізький ЗФ", ПАТ "Запоріжкокс",

ПАТ "Запоріжвогнетрив” та ПАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" (табл.

2.30) [180-185].

Таблиця 2.30

Викиди забруднюючих речовин підприємствами м. Запоріжжя

Роки

Мет

али

та

їх

сполуки

, т

Реч

ови

ни

у в

игл

яд

і

Сусп

енд

ован

их

твер

ди

х

час

тин

ок, т

Сп

олуки

азо

ту, т

Діо

кси

д т

а ін

ші

сполуки

сір

ки

, т

Окси

д в

угл

ецю

, т

НМ

ЛО

С, т

Мет

ан, т

Діо

кси

д в

угл

ецю

, ти

с. т

ПАТ "Запоріжсталь"

2010 647,9 5034,4 5027,5 4563,0 54672,2 19,3 10,1 6529,6

2011 751,5 5585,6 5669,8 4998,9 60836,0 17,05 11,4 7048,6

2012 64,9 4526,5 3349,0 4567,6 43280,5 15,9 12,9 5876,9

2013 65,6 4290,2 3399,3 4723,6 47418,0 15,1 10,7 5767,2

2014 66,6 4270,4 3589,0 4558,5 46787,0 15,2 10,8 6115,5

ПАТ "Дніпроспецсталь"

2010 53,5 816,0 386,4 104,9 1005,1 4,5 3,4 333,0

2011 58,7 897,7 412,2 116,8 1097,0 4,9 3,6 344,0

2012 31,2 518,1 306,4 82,3 682,5 6,0 3,1 288,4

2013 19,9 283,1 250,2 50,2 460,9 13,4 2,7 243,0

2014 17,5 137,5 177,1 7,0 339,0 4,2 0,5 129,4

ПАТ "Запорізький ЗФ"

2010 167,5 861,7 872,4 1555,7 18752,6 1,3 0,0 37,7

2011 67,0 587,9 841,2 1182,8 19279,3 1,3 0,0 33,9

2012 64,7 557,9 854,7 1187,8 18347,2 0,3 0,0 41,0

2013 63,9 626,8 906,6 1519,0 17828,1 1,13 0,0 39,9

2014 47,6 557,9 368,0 1241,4 13492,9 1,1 0,0 30,4

Коксохімічний завод ПАТ "Запоріжкокс"

2010 1,0 255,2 1038,2 336,1 1329,4 20,0 41,3 339,3

2011 1,0 272,7 1070,1 124,4 1380,1 19,6 42,9 365,1

2012 1,1 348,2 1164,7 130,6 1418,0 22,9 42,4 360,1

2013 1,1 341,0 1159,4 121,9 1417,0 22,7 44,9 333,8

117

Продовження табл. 2.30

Роки М

етал

и т

а їх

сполуки

, т

Реч

ови

ни

у в

игл

яд

і

Сусп

енд

ован

их т

вер

ди

х

час

тин

ок, т

Сп

олуки

азо

ту, т

Діо

кси

д т

а ін

ші

сполуки

сір

ки

, т

Окси

д в

угл

ецю

, т

НМ

ЛО

С, т

Мет

ан, т

Діо

кси

д в

угл

ецю

, ти

с. т

2014 0,2 333,6 1060,7 201,0 1330,8 20,9 45,8 336,5

ПАТ "Запоріжвогнетрив"

2010 96,5 125,8 88,9 156,4 130,4 1,0 0,1 303,4

2011 97,7 128,5 91,7 149,2 133,2 0,9 0,1 341,8

2012 92,4 115,3 75,5 71,9 111,3 0,9 0,1 255,5

2013 64,6 87,0 58,0 64,6 89,1 0,9 0,1 175,9

2014 66,9 88,4 57,5 62,1 89,1 1,0 0,1 165,4

ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

2010 434,9 6,0 26,7 44,3 782,8 14,6 0,9 53,6

2011 182,7 4,6 13,0 67,2 262,6 19,2 0,4 16,1

2012 1,5 1,0 4,9 0 2,4 0,4 0,0 0,8

2013 1,4 0,3 4,4 0 2,0 0,2 0,0 0,7

2014 0,7 - 2,5 0 1,2 0,1 0,0 0,6

Металургійний комплекс

2010 1401,3 7099,1 7440,1 6760,4 76672,5 60,7 55,8 7596,6

2011 1158,6 7477 8098 6639,3 82988,2 62,95 58,6 7477

2012 255,8 6067 5755,2 6040,2 63841,9 46,4 58,5 6822,7

2013 216,5 5628,4 5777,9 6479,3 67215,1 53,43 58,4 6560,5

2014 199,5 5387,8 5254,8 6070 62040 42,5 57,2 6777,8

Зокрема викиди сполук азоту підприємствами металургійного комплексу

області коливаються від 8098 т у 2011 до 5254,8 т у 2014 році. Це становить

близько 17 % від усіх викидів сполук азоту в області. При цьому варто

відзначити, що ці сполуки є потенційними подразниками, здатними

збільшувати ризики хронічних легеневих захворювань. Їм також сприяють

діоксид сірки та інші її сполуки. При цьому за даними (табл. 2.30) виявлено що

за 2010–2014 рр. викиди цих сполук металургійними підприємствами міста

становлять 7,66 % від загальних викидів в області.

Серед підприємств більше інших забруднювали повітряний басейн ПАТ

"Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та ПАТ "Запорізький

завод феросплавів". Їх частка в загальному обсязі викидів області становить та

118

7,6 %, відповідно. Варто зазначити, що саме від ПАТ "Запорізький

металургійний комбінат "Запоріжсталь" та від ПАТ "Запорізький завод

феросплавів" надійшло у повітряний басейн області 71,1 % та 20,5 % загального

обсягу викидів оксиду вуглецю. Крім того, підприємством ПАТ "Запорізький

металургійний комбінат "Запоріжсталь" було викинуто в атмосферне повітря

області 9,3 % сполук азоту, 5,5 % – діоксиду та інших сполук сірки і 47,1 % –

вуглецю діоксиду.

Разом з тим потрібно слід відзначити, що утворення відходів I-IV класів

небезпеки та забруднення води в р. Дніпро металургійними підприємствами

заслуговує на особливу увагу.

Для діагностування впливу металургійного комплексу регіону на

довкілля використано коефіцієнти відходності виробництва та екологічної

небезпеки технології. Коефіцієнт відходності (відходоємності) виробництва

продукції розраховується як відношення обсягу (маси) відходів, таких що не

використовуються (з урахуванням їх відносної агресивності), до обсягу

випущеної продукції [59, c. 62] (табл. 2.31). Коефіцієнт екологічної небезпеки

технології (виробництва) розраховують як відношення фактичних екологічних

витрат до обсягу реалізації всієї випущеної продукції. Якщо його величина

більше за одиницю, то економічний збиток від негативної дії на навколишнє

середовище перевищує рівень екологічних витрат, пов'язаних із даною

технологією (виробництвом), і її застосування (здійснення) недоцільне [59, c.

62] (табл. 2.31) [211; 212].

Відомо, що відходи I-III класу небезпеки є особливо небезпечними для

навколишнього середовища. При цьому за 2014 рік на підприємствах області

утворилось 16,6 тис. т цих відходів. Значна кількість відходів I–III класів

небезпеки була утворена внаслідок виробничої діяльності ПАТ "Запорізький

металургійний комбінат "Запоріжсталь" (0,8 тис. т або 5,0 %).

У загальній кількості наявних небезпечних відходів 7686,5 тис. т

належали до III класу небезпеки, 2,6 т – до II класу, а 59,7 т – до I класу

небезпеки.

119

Таблиця 2.31

Основні показники утворення відходів I-IV класів небезпеки

Роки

Накопичено

відходів

станом на

01.01.тис.т

Фактично

утворилось відходів

підприємства

за рік (звітний), тис.т

Коефіцієнт

відходоємності

виробництва,

Квід І-ІV класів

небезпеки

у тому числі І-

ІІІ класів

небезпеки

І-ІV класів

небезпеки

І-ІІІ класів

небезпеки

ПАТ "Запоріжсталь"

2010 72473,49 226,48 3245,69 2,67 0,36

2011 74180,02 227,15 3569,97 2,15 0,36

2012 75471,66 227,25 3571,60 1,99 0,35

2013 76638,47 227,43 2140,76 0,82 0,21

2014 74638,03 227,32 2753,40 0,79 0,25

ПАТ "Дніпроспецсталь"

2010 5546,82 65,99 164,63 11,23 0,66

2011 5835,20 5,24 180,98 3,95 0,65

2012 5867,23 5,26 135,53 0,10 0,63

2013 5915,67 5,24 108,32 0,13 0,63

2014 6024,22 5,24 109,88 0,07 0,64

ПАТ "Запорізький ЗФ"

2010 11465,33 543,74 299,82 43,7 0,79

2011 11549,56 543,74 223,29 10,2 0,67

2012 11650,69 543,74 102,37 9,1 0,52

2013 11739,77 543,74 90,54 18,3 0,31

2014 11831,11 543,74 94,89 38,5 0,27

ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

2010 6475,19 6475,19 3,25 1,81 0,13

2011 6475,19 6475,19 1,82 1,08 0,15

2012 6475,20 6475,20 0,59 0,29 0,04

2013 6475,21 6475,20 0,37 0,09 0,02

2014 6475,06 6475,06 0,04 0,02 0,01

Металургійний комплекс

2010 9596,08 7905,41 3713,40 15,76 0,38

2011 98040,00 7251,32 3976,01 7,18 0,37

2012 99432,75 7251,44 3810,10 2,3 0,36

2013 90203,32 7251,62 2340,00 1,06 0,22

2014 98968,43 7251,37 2958,22 0,92 0,26

Треба зазначити, що на кінець 2014 р. 85,0 % обласного обсягу наявних

відходів I–III класів небезпеки було зосереджено на ПАТ "Запорізький

виробничий алюмінієвий комбінат".

120

При цьому впродовж 2014 р. до фондів охорони навколишнього

природного середовища від підприємств металургійного комплексу було

перераховано 1728,9 млн. грн.

Варто сказати, що ПАТ "Запоріжсталь" за цим показником є абсолютним

лідером серед підприємств металургійного комплексу (табл. 2.31). Разом з тим

потрібно відзначити, що воно також лідирує серед підприємств галузі за

витратами коштів на охорону атмосферного повітря і клімату. Крім того, цей

показник суттєво зростає від 70429,0 у 2010 до 177944,6 тис. грн. у 2014 році

(табл. 2.31) [211; 212].

Проте решта підприємств металургійного комплексу Запоріжжя не так

активно вкладає кошти на ці заходи. Тому загальні витрати металургійного

комплексу в області на охорону атмосферного повітря зростають від 227834,6 у

2010 до 381338,6 тис. грн. у 2014 році (табл. 2.32). Це дало можливість знизити

кількість хронічних захворювань легенів у населення області від 44,5 на 100000

мешканців у 2010 до 17,3 у 2014 році (табл. 2.26). Однак це в 1,57 рази більше,

ніж в Україні в цілому.

Узагальнюючи вищенаведене, можна зазначити, що для приведення

показників хронічних захворювань серед мешканців регіону до

загальноукраїнських таким підприємствам, як ПАТ "Дніпроспецсталь",

ПАТ "Запорізький ЗФ", ПАТ "Запоріжкокс", ПАТ "Запоріжвогнетрив"

необхідно збільшити витрати на охорону атмосферного повітря і клімату. Крім

того, аналіз даних (табл. 2.32) показав, що ПАТ ”Запоріжсталь” також не

достатньо виділяє коштів на охорону атмосферного повітря, оскільки завод

набагато більше його забруднює діоксином і оксидом вуглецю, ніж

вищеперелічені підприємства металургійного комплексу міста.

Адже токсичний оксид вуглецю витісняє кисень із гемоглобіну крові, що

негативно впливає на нервову систему людини в цілому.

Саме впливом оксиду і діоксиду вуглецю на мешканців області зумовлено

більшу кількість психічних розкладів, ніж в Україні в цілому. До того ж, якщо в

країні кількість населення, що хворіє на психічні розклади не зростає, а в 2014

121

році навіть знижується, то в Запорізькому регіоні постійно зростає від 2576

хворих на 100000 мешканців у 2010 до 2700 у 2014 році (табл. 2.29).

Таблиця 2. 32

Екологічні витрати провідних підприємств металургійного комплексу

регіону, тис. грн.

Роки

Капітальні інвестиції та поточни витрати

Еко

ло

гіч

ни

й

по

дат

ок

під

пр

иєм

ствам

и

Штр

афн

і с

анкц

ії

за

пр

аво

по

ру

шен

ня

зако

но

дав

ства

Раз

ом

Ко

ефіц

ієн

т ек

оло

гіч

но

ї

неб

езп

еки

ви

ро

бн

иц

тва,

Кек

Ви

трат

и

на

ох

оро

ну

нав

ко

ли

шн

ьо

го

пр

ир

од

но

го

сер

едо

ви

ща

На

ох

оро

ну

атм

осф

ерн

ого

по

віт

ря

і к

лім

ату

По

во

дж

енн

я

з

від

хо

дам

и

ПАТ "Запоріжсталь"

2010 102758,0 70429,0 14759,3 23562,9 4,8 211514 0,02

2011 180234,2 138534,3 12697,0 28804,4 1,6 360271,5 0,02

2012 268355,4 178763,6 31152,7 28669,6 1,5 506942,8 0,03

2013 288244,9 199390,0 36373,2 35111,0 2,0 559121,1 0,04

2014 900999,5 177944,6 47130,6 50839,0 – 1176913,7 0,05

ПАТ "Дніпроспецсталь"

2010 76062,5 38066,2 13155,6 2542,8 4,4 129831,5 0,03

2011 123300,3 77313,7 14941,8 3173,6 – 218729,4 0,04

2012 101390,5 50892,6 13683,2 2418,4 – 168384,7 0,04

2013 97737,8 59387,4 8230,8 2363,4 – 167719,4 0,05

2014 94086,7 48170,5 12197,2 3477,7 – 157932,1 0,03

ПАТ "Запорізький ЗФ"

2010 105398,4 68334,9 23545,0 3912,3 – 201190,6 0,07

2011 101173,8 72326,0 19321,3 3383,2 – 196204,3 0,13

2012 72962,0 46884,7 11120,2 3658,6 – 134625,5 0,09

2013 142835,2 105982,4 13652,9 4651,0 – 267121,5 0,12

2014 152615,2 113983,4 19146,0 6476,5 – 292221,1 0,07

Коксохімічний завод ПАТ "Запоріжкокс"

2010 48705,5 39438,2 211,0 1119,9 2,9 89477,5 0,03

2011 56092,4 42541,9 481,3 1101,6 – 100217,2 0,02

2012 30347,6 10712,1 1676,9 1102,2 – 43838,8 0,01

2013 37778,0 15327,6 653,1 1455,6 – 55214,3 0,02

2014 62031,5 19312,1 1050,9 2289,8 – 84684,3 0,02

ПАТ "Запоріжвогнетрив"

2010 4129,7 1925,2 44,8 271,6 – 6371,3 0,01

2011 5580,7 2884,1 178,9 361,3 816,1 9821,1 0,02

2012 4924,0 2157,9 61,0 284,6 – 7427,5 0,01

122

Продовження табл. 2.32

Роки

Капітальні інвестиції та поточни витрати

Еко

ло

гіч

ни

й

по

дат

ок

під

пр

иєм

ствам

и

Штр

афн

і с

анкц

ії

за

пр

аво

по

ру

шен

ня

зако

но

дав

ства

Раз

ом

Ко

ефіц

ієн

т

еко

ло

гіч

но

ї

неб

езп

еки

ви

ро

бн

иц

тва,

Кек

Ви

трат

и

на

ох

оро

ну

нав

ко

ли

шн

ьо

го

пр

ир

од

но

го

сер

едо

ви

ща

На

ох

оро

ну

атм

осф

ерн

ого

по

віт

ря

і

клім

ату

По

во

дж

енн

я

з

від

хо

дам

и

2013 4189,5 1251,2 129,7 378,0 – 5948,4 0,01

2014 5373,2 2195,8 70,5 470,5 – 8110 0,01

ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

2010 10281,4 9641,1 640,3 1694,6 – 22257,4 0,03

2011 11181,8 3881,2 7300,6 662,3 – 23025,9 0,04

2012 9615,0 – 9615,0 35,1 – 19265,1 0,05

2013 4453,7 – 4453,7 21,9 – 8929,3 0,02

2014 4499,0 – 4499,0 23,0 – 9021 0,02

Металургійний комплекс

2010 347335,5 227834,6 52356 33104,1 12,1 660642,3 0,03

2011 477563,2 337481,2 54920,9 37486,4 817,7 908269,4 0,03

2012 487594,5 289410,9 67309 36168,5 1,5 880484,4 0,03

2013 575239,1 381338,6 63493,4 43980,9 2,0 1064054 0,05

2014 1219605 361606,4 84094,2 63576,5 – 1728882 0,05

Речовини у вигляді суспендованих твердих часток, зокрема сажа, азбест

та інші також сприяють захворюванню верхніх дихальних шляхів, органів

дихання та травлення. До того ж, деякі викиди сажі можуть викликати

утворення на шкірі злоякісних пухлин. Найвірогідніше, саме тому в області не

спостережено зниження хворих на злоякісні утворення та захворювання шкіри,

які, в середньому, за 2010-2014 рр. на 12,87 і 30,69 %, відповідно, більші, ніж в

Україні в цілому (табл. 2.29). Варто відзначити, що ПАТ "Запоріжсталь" і за

цим показником є безперечним лідером металургійного комплексу регіону. При

цьому забруднення навколишнього середовища області від речовин у вигляді

суспензованих твердих частинок дещо знижується, але не так інтенсивно (табл.

2.27). Адже за даними цієї таблиці для металургійних підприємств області цей

показник знижується від 7099,1 у 2010 до 5387,8 т у 2014 році.

За результатами аналізу даних (табл. 2.32) можна зазначити, що кількість

викидів металів та їх сполук підприємствами металургійного комплексу в

навколишнє середовище суттєво знизилася – від 1401,3 у 2010 до 199,5 т у

123

2014 році. При цьому за інтенсивністю зниження цього показника лідирує ПАТ

"Запоріжсталь", оскільки він знизив цей показник від 647,9 у 2010 до 66,6 т у

2014 році. Це дуже позитивна тенденція, оскільки метали, зокрема фтор, натрій,

барій, свинець, мідь тощо є дуже шкідливими речовинами, які погано

виводяться з організму людини та сприяють важким онкологічним

захворюванням. Найвірогідніше, суттєве збільшення заводами металургійного

комплексу регіону витрат на охорону навколишнього природного середовища у

2013 та 2014 році (табл. 2.28) значно не вплинуло на кількість онкохворих в

області. Це зумовлено можливістю важких металів накопичуватися в організмі

людини та сприяти цим захворюванням навіть якщо показники екологічного

стану довкілля середовища покращилися. Отже, для зниження кількості

онкохворих в області потрібен час та подальше зниження викидів в атмосферу

важких металів.

Взагалі за даними (табл. 2.29) ситуація з хронічними захворюваннями, які

пов’язано зі впливом забруднюючих речовин на людей (табл. 2.30), є

критичною, що зумовлено недостатністю заходів на покращення екологічної

ситуації, які забезпечують дотримання сучасних гігієнічних нормативів.

Крім того, відомо, що якість стоків після шламонакопичувача

ПАТ "Запоріжсталь" ("червона вода") не відповідає санітарним вимогам, а

зливові стоки з території міста практично не очищуються. Разом з тим об’єм

скиданих оборотних вод заводом у 2014 році склав 70,2 млн м3. Це зумовлено

тим, що очисні споруди підприємства уловлюють, в основному, тільки пил, у

той час як найбільш шкідливі з’єднання – аерозолі важких металів, акролеїн,

окисли азоту, вуглецю, фенол, сірчані і фтористі сполуки та інші викидаються

практично без очищення. Ситуацію загострює перехід підприємства на

неекологічне пальне, оскільки неритмічна робота технологічного устаткування

є джерелом додаткового забруднення атмосферного повітря.

Методом кореляційного аналізу розроблено математичну модель між

кількістю захворювань на злоякісні утворення шкіри (Y) та викидами в

атмосферне повітря (без вуглецю діоксину (Х1), викидами в атмосферне повітря

124

вуглецю діоксину (Х2) і наявністю відходів за видами економічної діяльності І-

ІV класів небезпеки на кінець року (табл. 2.33, 2.34).

Таблиця 2.33

Дані про забруднення довкілля Запорізького регіону протягом

2010-2014 рр.

Ко-

ди Показники 2010 2011 2012 2013 2014

Х1 Викиди в атмосферне повітря (без

вуглецю діоксиду), тис. т 97,6 104,9 80,5 83, 8 77,3

Х2 Викиди в атмосферне повітря вуг-

лецю діоксиду, тис. т 7465,9 6977,0 6290,4 6099,9 6322,7

Х3

Наявність відходів за видами еко-

номічної діяльності I–IV класів

небезпеки, на кінець року, тис. т

96202,5 98182,0 99713,5 101067,7 98968,4

Визначимо оцінки параметрів багатофакторної регресійної моделі і дамо

їм економічну інтерпретацію. Ця економетрична модель є лінійною.

За вихідними даними встановлено належність змінних до груп

незалежних (екзогенних) та залежних (ендогенних) показників.

Таблиця 2.34

Дані захворюваності на злоякісні утворення шкіри на 100000 населення

протягом 2010-2014 рр.

Код Показники Періоди

2010 2011 2012 2013 2014

Y

Захворюваність на злоякісні

утворення шкіри на 100000

населення 65,6 74 78 71,2 67,7

За незалежні змінні приймаються показники:

викиди в атмосферне повітря (без вуглецю діоксиду), тис. тонн (Х1);

викиди в атмосферне повітря вуглецю діоксиду, тис. тонн (Х2);

наявність відходів за видами економічної діяльності І-ІV класів

небезпеки, на кінець року, тис. тонн (Х3).

125

3322110 xxxy , (2.6)

де: 3210 ,,, – параметри функції;

– стохастична складова.

При цьому слід відзначити, що стохастична складова (залишки) має

нульове математичне сподівання та постійну дисперсію, то параметри моделі

можна оцінити на основі звичайного методу найменших квадратів (МНК).

В основі методу 1МНК лежить принцип мінімізації суми квадратів

залишків моделі. Вважається, що економетрична модель дослідження є

лінійною, та має вигляд:

exbxbxbby 3322110 . (2.7)

де b0, b1, b2 – оцінки параметрів 210 ,, багатофакторної лінійної

регресії;

е – оцінка стохастичної складової.

Оператор оцінювання на основі МНК:

3

2

1

0

1

b

b

b

b

YXXXB (2.8)

У даному операторі матриця X характеризує всі незалежні змінні моделі.

Оскільки економетрична модель має вільний член b0, для якого всі хі=1, то

матрицю X треба доповнити першим стовпцем, в якому всі 5 членів є

одиницями. X – матриця, транспонована до матриці Х, а вектор Y – вектор

залежної змінної.

Після виконання математичних перетворень матриці 1XX та YX , для

трьохфакторної лінійної регресії, приймуть вигляд:

126

n

i

i

n

i

ii

n

i

ii

n

i

i

n

i

ii

n

i

i

n

i

ii

n

i

i

n

i

ii

n

i

ii

n

i

i

n

i

i

n

i

i

n

i

i

n

i

i

xxxxxx

xxxxxx

xxxxxx

xxxn

XX

1

2

3

1

23

1

13

1

3

1

32

1

2

2

1

12

1

2

1

31

1

21

1

2

1

1

1

1

3

1

2

1

1

n

i

ii

n

i

ii

n

i

ii

n

i

i

yx

yx

yx

y

YX

1

3

1

2

1

1

1

……(2.9)

За залежну (результативну) змінну – захворюваність на злоякісні

утворення шкіри на 100000 населення (Y).

Рівняння лінійної регресії має вигляд:

Y= 243,02+0,39434Х1 – 0,01388Х2 – 0,00116Х3

З аналізу рівняння множинної регресії (2.16) виходить, що, якщо значення

Х1, Х2 і Х3 дорівнюватимуть нулю, то на злоякісні утворення шкіри хворітимуть

243 людини на 100000 населення. Разом з тим коефіцієнт b1 рівняння (2.6)

показує, що кількість захворювань на цю хворобу зросте на 0,39434 особи зі

збільшенням викидів в атмосферне повітря (без вуглецю діоксину на 1 тонну).

Однак зростання викидів в атмосферне повітря вуглецю діоксиду та відходів за

видами економічної діяльності І-ІV класів небезпеки на кінець року на 1 т

сприятиме зниженню захворювання на злоякісні утворювання на 0,01388 та

0,00116 осіб на 100000 населення. Таким чином, можна зазначити, що лише

викиди в атмосферне повітря без вуглецю діоксиду несуть небезпеку

захворювань на злоякісні утворення шкіри. Потрібно підкреслити, що цей

висновок адекватній та невипадковий, оскільки значущість коефіцієнтів

математичної моделі (2.16) оцінено за F-критерієм Фішера.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз залежності захворюваності

на злоякісні утворення органів дихання та молочної залози на 100 000

населення від обсягів викидів в атмосферне повітря (без вуглецю діоксиду),

127

викидів в атмосферне повітря вуглецю діоксиду та наявності відходів за видами

економічної діяльності І-ІV класів небезпеки на кінець року не встановив

залежність між ціми естерналіями та злоякісними утворення органів дихання та

молочної залози на 100000 населення, оскільки значимість розрахованих F-

критерію Фішера та t-критерію Стюдента для цієї регресійної моделі >5 %.

Разом з тим варто зазначити, що металургійний комплекс формує бюджет

Запорізького регіону. Через це виникає необхідність підтримки розвитку цієї

галузі з боку державної політики, що сприятиме зростанню якості рівня життя

населення та екологічному покращенню ситуації в регіоні.

З метою забезпечення стабільної роботи металургійного комплексу

області за активного сприяння облдержадміністрації зроблено:

на центральному рівні врегульовано питання щодо встановлення

пільгового тарифу на електроенергію для ПАТ "Запорізький завод

феросплавів", що дало можливість з 01.03.2013 р. відновити роботу

підприємства. У рамках виконання Меморандуму про порозуміння на 2013 рік,

укладеного між Кабінетом Міністрів України та електрометалургійними

підприємствами 05.02.2013 р., у ПАТ "Запорізький завод феросплавів" на

01.01.2014 р. інвестовано на технічне переоснащення та модернізацію

виробництва 128,7 млн. грн., що становить 93,5 % від загальної суми

запланованих інвестицій, відновлено 1088 робочих місць. З 27.12.2013 р. дію

Меморандуму продовжено на 2014 рік, а в рамках його заплановано

інвестувати на модернізацію виробництва ПАТ "Запорізький завод

феросплавів" 130 млн грн;

видано два доручення Кабінету Міністрів України щодо вирішення

проблемних питань ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат": від

15.03.2013 р. № 4994/14/1-13 зі створення міжвідомчої комісії з вивчення

ситуації на підприємстві та від 21.05.2013 р. № 30727/159/1-12 з підготовки

комплексного плану дій для вирішення проблемних питань комбінату [196];

З початку 2014 року ПАТ "Запорізький металургійний комбінат

"Запоріжсталь", ПАТ "Запорізький завод феросплавів", ПАТ "Запоріжкокс" та ДП

128

"Запорізький титано-магнієвий комбінат" за власні кошти виконали 11

повітроохоронних заходів на суму 8,07 млн. грн.

Зокрема виконано такі природоохоронні заходи:

а) будівництво газоочисної установки для агломашини № 2 (введено в

експлуатацію обладнання агломашини № 2 з новою газоочисною установкою);

б) будівництво аспіраційних установок від шихтоподачі і ливарного

двору ДП-4 (на ДП-4 введено в експлуатацію нову аспіраційну установку від

шихтоподачі і ливарного двору);

в) будівництво травильного відділення з переводом на солянокисле

травлення з установкою регенерації відпрацьованих травильних розчинів.

Варто зазначити, що реалізація проекту "ДП-4. Відновлювальний ремонт"

дасть можливість забезпечити заданий рівень виробництва чавуну і продукції

подальшого переділу, відновити основні фонди та проектну продуктивність

печі (1112 тис. тонн чавуну на рік), значно знизити витрати на паливно-

енергетичні ресурси, а також знизити шкідливі викиди в навколишнє

середовище.

Разом з тим, реалізація проекту "Реконструкція газоочистки агломашини

№ 2" дасть можливість зменшити шкідливі викиди агломераційного

виробництва до норм, установлених наказом № 309 Міністерства екології

України, зокрема: пилу не більше 50 мг/ м3, сірчаного ангідриду не більше 400

мг/ м3.

Крім стратегічних, на комбінаті реалізовують низку інших проектів,

зокрема: проекти операційної ефективності, спрямовані на скорочення витрат

виробництва, поліпшення якості продукції та збільшення обсягів виробництва.

Так, у 2014 р. на реалізацію цих проектів витрачено 1823,3 тис. доларів США.

Проекти підтримування спрямовані на досягнення цільових обсягів

виробництва в межах існуючої промислової потужності підприємства шляхом

придбання, будівництва, реконструкції, модернізації об’єктів основних засобів

(обладнання, будівель, споруд). У 2014 р. витрати на реалізацію проектів

підтримування склали 4053,6 тис. доларів США. Разом з тим, на проекти

129

відповідності в 2014 р. витрачено 781,6 тис. доларів США. Варто зазначити, що

на функціональні проекти ІТ у 2014 р. витрачено 1531,7 тис. доларів США. При

цьому на функціональні проекти безпеки (капітальні витрати, пов’язані із

забезпеченням безпеки і контролю доступу до виробничих та адміністративних

об’єктів, а також інформаційної інфраструктури) у 2014 р. витрачено 832,3 тис.

доларів США, нефункціональні проекти соціальної сфери (капітальні витрати,

пов’язані із придбанням, будівництвом, підтримуванням, розвитком об’єктів

соціальної сфери, санітарно-побутових виробничих приміщень, столових та

інших невиробничих об’єктів) – 534,2 тис. доларів США. Узагальнюючи

вищенаведене, можна визначити, що загальні витрати на реалізацію програми

капітальних інвестицій у 2014 р. (з урахуванням капіталізованих капітальних

ремонтів) склали 78958,6 тис. доларів США. При цьому джерелами витрат є

власні кошти підприємства.

З метою виконання тристоронньої Угоди між комбінатом, Запорізькою

обласною Радою та Міністерством охорони навколишнього середовища

України концепцією технологічної стратегії ПАТ "Запоріжсталь" до 2018 року

передбачено заміну мартенівського способу виробництва сталі на більш

екологічно чистий – конвертерний. Реалізація проекту "Будівництво комплексу

з виробництва гарячекатаних рулонів у складі конвертерного відділення,

відділення ливарно-прокатних модулів (ЛПМ) та допоміжних виробництв"

дасть можливість збільшити обсяг випуску готової продукції на 1,8 млн т

гарячекатаних рулонів. У рамках Програми капітальних інвестицій у 2015 р.

передбачено витрати на проектні роботи з бюджетом 5200 тис. доларів США.

Наступним етапом покращення екологічної ситуації у місті є реалізація

проектів "Реконструкція газоочисток агломашин №№ 3-4". Це дасть

можливість зменшити шкідливі викиди агломераційного виробництва до норм,

установлених наказом № 309 Міністерства екології України, зокрема: пилу не

більше 50 мг/м3; сірчастого ангідриду не більше 400 мг/м

3. Загальний бюджет

проектів становить 28000 тис. доларів США. Варто зазначити, що розпочата

"Реконструкція ДП-3" дасть можливість забезпечити заданий рівень

130

виробництва чавуну і продукції подальшого переділу, відновити основні фонди

та проектну продуктивність печі – 1050 тис. тонн чавуну на рік, значно знизити

витрату паливно-енергетичних ресурсів, а також знизити шкідливі викиди в

навколишнє середовище. Загальний бюджет проекту становить 72000 тис.

доларів США [183; 196; 233].

Водночас, крім екологічних проектів, ПАТ "Запоріжсталь" надає

благодійну допомогу щодо реформування медичної галузі регіону. Зокрема

комбінатом виділено коштів на суму 12 млн. грн. на створення централізованої

диспетчерської.

До того ж завод надає організаційну та фінансову підтримку громадській

екологічній ініціативі "Врятуємо Дніпро разом!", яку висунули громадські

організації, установи та просто небайдужі мешканці Запорізької області, готові

зробити свій внесок у покращення навколишнього середовища. Метою проекту

є очищення річки Дніпро, прибережної території, озеленення і відновлення

живих ресурсів водойм, а також реалізація інших креативних ідей учасників

руху.

Про системну роботу в цьому напрямку свідчить перемога комбінату на

Всеукраїнському конкурсі "Екологічна якість та безпека" в номінації

"Системний підхід до управління та впровадження чистих технологій

виробництва" в рамках III Міжнародного форуму GREEN MIND, який

проходив у Києві з 8 по 9 жовтня 2014 року.

Також варто нагадати, що 5 квітня 2014 р. ПАТ МК "Запоріжсталь"

оголосив про конкурс "Ми – це місто" на найкращі соціальні проекти серед

громадських організацій, муніципальних установ і мешканців міста з обсягом

фінансування 1 млн грн. [183].

Інше найпотужніше металургійне підприємство міста

ПАТ "Дніпроспецсталь" у складі Опікунської ради Обласної дитячої клінічної

лікарні (особлива увага приділяється гематологічному відділенню) бере

шефство над Запорізькою спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом

для дітей №2. На сьогодні на ПАТ "Дніпроспецсталь" у повному обсязі

131

виконано водоохоронні заходи згідно з екологічною Програмою Запорізької

обласної ради. У прокатному цеху введено в експлуатацію фільтр доочистки

"AMIAD". Завдяки йому скидання відпрацьованої технічної води в

шламонакопичувач зменшилися на 1 млн. м3 / рік. Побудовані і запущені в

експлуатацію насосні системи повернення технічної води в оборотну систему

заводу від СПЦ-1 і калібрувального цеху. Це дає можливість скоротити

використання чистої води на 500 тис. м3 / рік.

Крім того, ПАТ "Дніпроспецсталь" є учасником державних національних

програм:

Програми Екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро та поліпшення

якості питної води;

Програми проведення моніторингу навколишнього середовища.

У рамках цих програм проводиться комплекс заходів, спрямованих на

покращення загального екологічного стану водних ресурсів р. Дніпро і

комплексні еколого-геологічні дослідження полігонів промислових відходів

балки Середня.

Разом з тим, завод бере активну участь у таких регіональних екологічних

програмах:

Програма поводження з токсичними відходами в Запорізькій області;

Програма охорони навколишнього середовища, раціонального

використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Головною подією 2014 року, в рамках заводської природоохоронної

програми, стало завершення будівництва і пуск сучасної пилогазоочисної

споруди потужністю 1200 тис. м3/год для СПЦ-3 вартістю понад 80 мільйонів

гривень. У результаті реалізації проекту забезпечено загальний рівень викидів в

атмосферу зважених твердих часток, недиференційованих за складом, на рівні

менше 20 мг / нм3. Зокрема, якщо до початку роботи нових газоочисних споруд

джерела СПЦ-3 викидали в повітря 1676,38 т забруднюючих речовин, у т.ч.

твердих 703,06 та газоподібних 973,33 т, то після введення в експлуатацію

132

пилогазоочисного обладнання – 571,61 т., в т.ч. твердих 12,92 та газоподібних

558,69 т [180].

Варто вказати, що ПАТ "Запорізький феросплавний завод" також є

екологічно небезпечним підприємством, тому в рамках виконання

Меморандуму про порозуміння між Кабінетом Міністрів України та

електрометалургійними підприємствами передбачено інвестувати 130,9 млн.

грн. на впровадження енергозберігаючих технологій, екологічних заходів та

модернізацію обладнання [185].

Перелічені проблеми значно погіршують демографічний стан у

Запорізькому регіоні, зокрема: збільшується частка онкозахворюваних, зростає

рівень смертності та погіршується стан здоров’я мешканців регіону.

Таким чином, високий ступінь індустріалізації регіону є одним із

визначальних чинників незадовільної екологічної та медико-демографічної

ситуації в області, яка супроводжується зростанням хвороб.

Висновки до розділу 2

1. За результатами аналізу існуючих методологій діагностики соціально-

економічного розвитку регіонів запропоновано потенціал розвитку

металургійного комплексу оцінювати за коефіцієнтами міжрайонної товарності,

локалізації, спеціалізації та виробництва на одну особу. Встановлено, що за

2010–2014 рр. коефіцієнти локалізації, виробництва на одну особу, спеціалізації

та міжрайонної товарності металургійної галузі Запорізького регіону були

більші за одиницю. Це свідчить про можливість утворення кластеру з

металургійних підприємств області.

2. Аналіз отриманих у результаті дослідження коефіцієнтів (0,31 та 0,36)

впливу факторів макро-, мікросередовища на металургійний комплекс

Запорізької області показав, що ступінь їх впливу носить помірний характер, а

саме: підприємства металургійного комплексу регіону використовують тільки

133

третину можливостей, що формуються зовнішнім середовищем. Водночас,

внутрішнє середовище істотно впливає на розвиток металургійного комплексу

регіону (відповідний узагальнюючий коефіцієнт впливу становить 0,51).

3. Запропоновано стан розвитку господарських систем Запорізького

регіону та України діагностувати, застосовуючи функцію Кобба-Дугласа. З

метою діагностування стану розвитку металургійного комплексу регіону,

зокрема виробничої складової його розвитку, запропоновано підхід до

встановлення діагнозу його функціонування на основі виробничої функції

Кобба-Дугласа шляхом оцінювання показників випуску продукції підприємств

комплексу Y з факторами праці X1 та капіталу X2. На підставі цієї функції

побудовано математичну модель для промислового та металургійного

комплексів Запорізького регіону та України, а порівняння числових результатів

моделювання дозволили визначити кількісний і якісний стан функціонування

металургійного комплексу як поліпараметричних соціально-економічної

підсистеми економіки регіону.

4. За результатами оцінювання розвитку металургійних комплексів

Запорізького регіону та України, застосовуючи функцію Кобба-Дугласа,

визначено, що економічне становище металургійного комплексу Запорізької

області майже в п’ять разів перевищує галузеві показники внаслідок

проведення модернізації основних виробничих засобів, капіталізації

металургійних підприємств за рахунок інноваційної складової та виходом на

нові міжнародні ринки.

5. Встановлено, що за період 2010-2014 рр. середня кількість

захворювань на злоякісні утворювання на 12,86; шкіри на 30,69; молочної

залози на 11,6; трахеїв, бронхів і легень на 25,05% більше, ніж у країні в

цілому. Це зумовлено впливом інтенсивних викидів забруднюючих речовин

підприємствами металургійного комплексу м. Запоріжжя, зокрема

ПАТ "Запоріжсталь", ПАТ "Дніпроспецсталь", ПАТ "Запорізький ЗФ",

ПАТ "Запоріжкокс", ПАТ "Запоріжвогнетрив" та ПАТ "Запорізький

алюмінієвий комбінат". Адже на їх частину приходиться 17% викидів сполук

134

азоту в області, які здатні збільшувати хронічні легеневі захворювання, а

аерозолі вапняних металів, акролеїн, окиси азоту, вуглецю, фенолу, сірчані та

фтористі сполуки, що викидаються в атмосферу майже без очищення, сприяють

злоякісним захворюванням, хворобам шкіри, дихальних шляхів та молочної

залози.

6. Показано, що ПАТ "Запоріжсталь" серед підприємств металургійного

комплексу області найбільше витрачає коштів на охорону повітря та клімату.

Зокрема, цей показник заводу інтенсивно зростає від 70429,0 у 2010 до 177944,6

тис. грн. у 2014 р. Разом з тим встановлено, що решта підприємств комплексу

не так активно вкладає кошти на ці заходи. Це сприяє тому, що загальні

витрати підприємств металургійного комплексу області на охорону

атмосферного повітря повільніше зростають від 227834,6 у 2010 до 381338,6

тис. грн. у 2014 році. Це дало можливість знизити кількість хронічних

захворювань легенів у населення області від 44,5 на 100000 мешканців у 2010

до 17,3 у 2014 році. Однак, цих захворювань все ж у 1,57 разів більше, ніж у

країні в цілому. Це свідчить, що на охорону атмосферного повітря недостатньо

витрачається коштів, перш за все, рештою підприємств металургійного

комплексу м. Запоріжжя.

Результати дослідження, що викладені у цьому розділі, опубліковані у

працях: статті [41; 43; 50], матеріали конференцій [28; 29; 40; 45; 48].

135

РОЗДІЛ 3

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІАГНОСТИКИ РОЗВИТКУ

МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

3.1. Удосконалення концепції галузево-просторової діагностики розвитку

металургійного комплексу регіону

Для вдосконалення економічного діагностування металургійного

комплексу регіону в контексті підвищення достовірності та спрощення

методичного інструментарію важливо визначити критерії його оцінки та

вихідні показники, які визначають основні аспекти його функціонування.

Критеріями економічного діагностування металургійного комплексу регіону є

ознаки, за якими формують показники оцінювання рівня розвитку регіону та

прогнозують його майбутній розвиток.

Металургійний комплекс регіону є складовою регіональної економічної

системи вищого рівня. Тому найбільш загальні ознаки, критерії, функції та

структура цієї системи одночасно є ознаками, критеріями, функціями і

структурою для економічної системи вищого рівня за ієрархією. Але їх

компоненти мають свої особливості.

Металургійний комплекс Запорізького регіону є системоутворюючим

елементом його економіки регіону, що суттєво впливає на його спеціалізацію як

базової галузі. Це є найбільш загальною ознакою регіону. На відміну від інших

галузевих промислових комплексів чорна металургія визначається кількістю і

високим ступенем концентрації та кооперації виробництва, тісною взаємодією

всіх виробничих ланцюгів та широкою утилізацією відходів.

Металургійний комплекс Запорізького регіону суттєво впливає на його

виробничу і соціальну інфраструктуру, життєзабезпечення населення та

формування регіонального бюджету.

Функціонування металургійного комплексу регіону на конкретній

території дає можливість знаходити необхідні джерела для його розвитку і

136

забезпечувати територіальний розвиток через позитивну динаміку параметрів

економічного потенціалу цієї території.

Саме тому економічне діагностування металургійного комплексу регіону

необхідно проводити за такими напрямками:

по-перше, діагностувати металургійний комплексу регіону як окрему

територію, де здійснюється залучення факторів виробництва у суспільне

виробництво;

по-друге, як економічну систему, яка забезпечує взаємодію підприємств

комплексу між собою та зберігає певну цілісність і єдність (через об’єднання

деяких підсистем);

по-третє, як особливий простір, що зберігає загальні економічні умови

існування.

Автори наукових праць дослідники економіки [54; 55; 154;158] вважають,

що серед досліджуваних складових металургійного комплексу регіону,

елементи економічного простору найменше вивчені. Отже, детальне

дослідження характеристик економічного простору є обґрунтованим кроком.

Теоретичний аналіз визначення ”економічний простір” уможливлює

відокремлення найспецифічніших ознак його. Наприклад, А.Г. Гранберг

вважає, що "економічний простір – це насичена територія з великою кількістю

об'єктів і зв'язків між ними: населені пункти, промислові підприємства,

господарчо-опрацьовані рекреаційні площі, транспортні та інженерні мережі

тощо. Кожен регіон має свій внутрішній простір і зв'язки із зовнішнім

простором" [81, с. 25].

Водночас вчені РВПС України НАН України вважають, що "економічний

простір – це об'єднана за економічними інтересами сукупність об'єктів і

суб'єктів господарювання визначеної території, взаємодія і просторова

організація яких спрямована (через систему відносин і відповідні механізми) на

вирішення завдань економічного і соціального розвитку, підвищення

конкурентоспроможності економіки регіонів і країни в цілому та збереження

сприятливого середовища життєдіяльності населення" [87, с. 9]. При цьому

137

акцентується увага на наявності визначеної сукупності об'єктів і суб'єктів

господарювання, а також суспільних та власних інтересів, що виникають під

час їх організації у просторі.

Біяков О.А. вважає, що під економічним простором варто розуміти

"відношення між економічними процесами суб'єктів господарювання і

сукупним економічним процесом (V-процесом) та формування можливих

результатів економічної діяльності" [17, с. 104]. Отже, домінантою цього

визначення є система господарювання. Таким чином, економічний простір

потрібно розглядати не лише як місце концентрації суб'єктів економіки та їх

інтересів, але й як сферу реалізації економічних відносин, які надають

економічній взаємодії визначені форми

Василенко В.М. розглядає структуру економічного простору в

трьохмірному вимірі (територія, населення, господарство), архітектоніка

(побудова) якого дає можливість упорядковувати знання про організаційні

форми взаємодії матеріальних об'єктів або елементів продуктивних сил. При

цьому організаційні форми можуть утворювати будь-які конфігурації та

розміри, наприклад: міждержавні економічні союзи та об'єднання,

міжрегіональні утворення (економічні райони), внутрішньорегіональні

об'єднання (кластери або мережі), міжгалузеві структури (вертикально або

горизонтально інтегровані компанії) тощо [54; 56;57].

Таким чином, економічний простір можна представити трьохмірним

простором, що уможливлює бачення принципових взаємозв'язків його частин.

Архітектоніка регіонального економічного простору уможливлює

упорядкувати згадані елементи і виявити найсуттєвіші зв'язки між ними.

Гранберг А.Г. вважає, що найважливіші структуроутворюючі властивості

економічного простору складаються з якісно-кількісних характеристик

щільності, розташування та зв'язаності:

щільність, яка може бути виміряна показниками чисельності населення,

обсягом ВРП, величиною основного капіталу, природними ресурсами в

розрахунку до одиниці площі простору;

138

розміщення, що характеризується показниками рівномірності,

диференціації, концентрації, розподілу населення та економічної діяльності, в

тому числі існування господарчо-освоєних і неосвоєних територій;

зв'язаність, що відображає інтенсивність економічних зв'язків між

частинами та елементами простору, умови мобільності товарів, послуг, людей і

капіталу, що визначаються розвитком промислової інфраструктури і

комунікаційних мереж [81].

Подальші дослідження структуроутворюючих властивостей економічного

простору, зазначених А. Г. Гранбергом, знайшли розвиток у роботах

Василенка В. Н., Ґудзя П. В та інших; [54; 55; 57].

Василенко В.Н. пропонує основні параметри регіонального економічного

простору визначати за кількістю та якістю. Кількісними характеристиками є

розміри території, кількість матеріальних об'єктів та суб'єктів господарювання,

чисельність населення, кількість населених пунктів та ін., а якісними –

щільність, розміщення і зв'язаність регіонального економічного простору.

Методика розрахунку цих показників надана на табл. у табл. 3.1 [55-57].

Ґудзь П. В. пропонує розглядати показники економічного простору для

промисловості як насиченість його визначеною кількістю його елементів

(промислових підприємств), обсягом реалізованої продукції та вартістю

основних засобів на одиницю площі визначеної території. Розташування

характеризується коефіцієнтами диференціації, концентрації, розподілу

промислової діяльності, а зв'язаність визначається обсягом та інтенсивністю

економічних зв'язків між суб'єктами (учасниками) внутрішньорегіональних,

міжрегіональних і зовнішньоекономічних [55, с. 229].

Для дослідження економічного простору Трісеєва Л. А. пропонує

показник розвитку (трансформації), який визначає як мету – забезпечення його

однорідності та здатності перетворюватися, зберігаючи при цьому цілісність і

єдність [54; 55, с. 70].

139

Таблиця 3.1

Показники складових економічного простору

№ Визначення Формула

1 Під щільністю економічного простору розуміють ступінь насиченості

або зосередженості на даній території матеріальних об'єктів або

елементів продуктивних сил або питома щільність досліджуваного

явища або процесу. Ці показники обчислюються відносно одиниці

площі відповідної території (наприклад, щільність населення,

щільність економічної діяльності, щільність основних засобів та ін.)

[55, с. 9]

,'

територія

язкизвнаселеннявгосподарстЕПп

2 Під засвоєнням економічного простору розуміють ступінь

забезпечення матеріальними об'єктами або елементами продуктивних

сил населення, яке мешкає на даній території або відносна озброєність

та ємність суспільної праці. Ці показники обчислюються відносно

числа мешканців на даній території (наприклад, у розрахунку на душу

населення, на зайняте населення, на економічно активне населення

тощо) за формулою [55, с. 9].

,'

населення

язкизвтериторіявгосподарстЕПо

3 Під міцністю або зв'язаністю економічного простору розуміють ступінь

інтенсивності протікання економічних процесів (здійснення

господарчих зв'язків), ступінь мобільності (переміщення) основних

факторів як у межах окремої території, так і між різними територіями

або швидкість (інтенсивність) і напрямок руху відповідних зв'язків або

факторів.

,*'

'час

язкизв

язкизвЕПз

140

У роботі І. В. Мітрофанової відзначено такі властивості економічного

простору, як організованість, керованість, конкурентоздатність та ін. [160], а в

дослідженнях О. А. Біякова виокремлено три основні властивості економічного

простору, притаманні синергетичним системам: фрактальність, неоднорідність

та самоорганізація [17, с. 107].

Щільність, відстань та роз'єднаність, згідно з матеріалами Світового

банку, найсуттєвіше впливають на перетворювальну здатність економічного

простору [17; 54; 55; 57; 81; 87; 157;158; 160].

За результатами аналізу даних відомих дослідників регіональної

економіки [54; 55; 56] при обранні критеріїв і показників для економічної

діагностики металургійного комплексу Запорізького регіону запропоновано

детальніше проаналізувати такі характеристики економічного простору, як:

насиченість, розміщення і зв'язаність. Дані для розрахунку показників

насиченості металургійного комплексу Запорізького регіону в 2007-2014 рр.

наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Дані для розрахунку показників насиченості металургійного комплексу

Запорізького регіону в 2007-2014 рр.

Роки Площа території

комплексу, км

Кількість

підприємств

Чистий дохід

(виручка) від

реалізації

продукції

(товарів, робіт,

послуг), млн. грн.

Основні

засоби,

млн. грн.

2007 15,85 6 19630,1 4140,3

2008 15,85 6 24347,2 4007,8

2009 15,85 6 15726,0 4331,2

2010 15,85 6 24334,7 4059,1

2011 15,85 6 29797,8 4752,6

2012 15,85 6 25373,0 11043,6

2013 15,85 6 23263,3 11120,7

2014 15,85 6 35664,8 17603,3

Значення розрахованих показників насиченості металургійного

141

комплексу Запорізького регіону в 2007-2014 рр. надано в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Показники насиченості металургійного комплексу Запорізького регіону в

2007-2014 рр.

Роки

Кількість підприємств

на одиницю території,

од./км

Обсяг

реалізованої

продукції на

одиницю

території,

млн. грн./км

Вартість основних

засобів на одиницю

території, млн. грн./км

2007 0,38 1238,49 261,21

2008 0,38 1536,10 252,86

2009 0,38 2621,00 273,26

2010 0,38 1535,31 256,09

2011 0,38 1879,99 299,84

2012 0,38 1600,82 696,75

2013 0,38 1467,72 701,62

2014 0,38 2250,15 1110,61

Для визначення показника розміщення розраховано коефіцієнти

концентрації та індекси Херфінадаля-Хіршмана (HHI) для провідних

підприємств галузі щодо виробництва сталей.

Коефіцієнт концентрації (CR) відображає нерівність на ринку,

підкреслюючи позицію найбільших фірм, і вимірює додаток ринкових часток k

найбільших фірм на ринку:

,1

k

i

iYCR (3.1)

де: Yi – розмір фірми (наприклад, ринкова частка);

k - кількість фірм, для яких розраховується показник.

Цей показник застосовують грубий індикатор, який характеризує

наявність на ринку невеликої кількості домінуючих фірм.

Індекс Херфінадаля-Хіршмана (HHI) є найвідомішим узагальнюючим

142

показником, який враховує як чисельність фірм, так і нерівність їх становища

на ринку. Індекс Херфінадаля-Хіршмана визначають як додаток квадратів

часток усіх фірм, що працюють на ринку:

n

i

iYHHI1

2

, (3.2)

де: n - кількість фірм на ринку.

Розраховані коефіцієнти концентрації та Херфінадаля-Хіршмана (HHI)

для ПАТ "Запоріжсталь" та ПАТ "Дніпроспецсталь" надано в таблицях 3.4 і 3.5.

Таблиця 3.4

Коефіціенти концентрації для ПАТ "Запоріжсталь" та

ПАТ "Дніпроспецсталь" у 2007-2014 рр.

Коефіцієнти концентрації Роки

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

ПАТ "Запоріжсталь" 8,46 8,43 9,68 7,18 8,01 7,48 6,6 9,3

ПАТ "Дніпроспецсталь" 3,25 2,42 2,32 2,19 2,35 1,85 1,80 2,1

Разом 11,71 10,85 12 9,37 10,36 9,33 8,4 11,4

Зв'язаність економічного простору металургійного комплексу необхідно

досліджувати на рівні його зовнішніх та внутрішньокомплексних зв'язків,

враховуючи фактори, які її визначають.

Таблиця 3.5

Індекси Херфінадаля-Хіршмана (HHI) для ПАТ "Запоріжсталь" та

ПАТ "Дніпроспецсталь" у 2007-2014 рр.

Індекс Херфінадаля-

Хіршмана

Роки

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

ПАТ "Запоріжсталь" 71,57 70,99 93,72 52 64,17 55,90 42,1 86,75

ПАТ "Дніпроспецсталь" 10,54 5,87 5,39 5,0 5,51 3,44 3,1 4,2

Разом 82,11 76,86 99,11 57 69,68 59,34 45,2 90,95

Отже, всі зв'язки металургійного комплексу поділяються на внутрішні і

143

зовнішні.

Внутрішні – це зв'язки між підприємствами, які пов’язані загальною

інфраструктурою і зв'язки щодо кооперації між окремими підприємствами, які

спільно виробляють продукцію, тобто – це виробничі зв'язки між видобуванням

залізної руди, виробництвом коксу, чавуну, сталі, прокату тощо.

При цьому центральним ланцюгом комплексу є виробництво чавуну, сталі

та прокату. Решта виробництв є супутніми (рис. 1.8).

Центральним ланцюгом металургійного комплексу Запорізького регіону є

ПАТ "Запоріжсталь", ПАТ "Дніпроспецсталь" та ПАТ "Запорізький виробничий

алюмінієвий комбінат", діяльність яких забезпечують ПАТ "Запоріжкокс",

ПАТ "Запоріжвогнетрив" та ПАТ "Запорізький завод феросплавів".

Типи виробничих зв’язків металургійного комплексу наведено в таблиці

3.6.

Таблиця 3.6

Типи виробничих зв’язків металургійного комплексу

№ Форми організації Вид зв’язку

1 По відношенню до комплексу. Зовнішні, внутрішні.

2 По відношенню до галузі. Внутрішньогалузеві, міжгалузеві.

3 За обсягом внутрішньогалузевого

обороту, характером та

інтенсивністю.

Галузь з великою часткою

внутрішньогалузевого обороту і відносно

вузьким колом постачальників.

4 За енерговиробничим циклом

(пірометалургійний цикл).

Виробничо-технологічні; виробничо-

економічні; постачальницько-збутові.

5 Внутрішньоциклові зв'язки. Зв'язки на основі послідовної обробки

сировини. Зв'язки при комплексному

використанні сировини. Зв'язки при утилізації

відходів промислового виробництва.

Матеріально-технічні зв'язки, що розвиваються

з метою забезпечення виробничого циклу

сировиною, напівфабрикатами, реагентами,

машинами, устаткуванням.

[розробка автора]

При цьому науково-дослідний сектор комплексу металургії

представляють Державний науково-дослідний та проектний інститут титану,

Український державний науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів

144

та феросплавів.

Разом з тим, Запорізький національний університет (ЗНУ), Запорізький

національний технічний університет (ЗНТУ), Класичний приватний

університет (КПУ) та Запорізька державна інженерна академія (ЗДІА)

забезпечують підприємства комплексу кваліфікованими спеціалістами.

Результати аналізу внутрішньокомплексних зв’язків переконують

(табл. 3.5), що за своєю природою вони інтеграційні, а зовнішньокомплексові, в

основному, коопераційні. Інтеграційні – це фінансово-економічні і (або)

виробничо-технічні зв’язки між суб’єктами господарювання, які здійснюють

спільну підприємницьку діяльність на основі договірних відносин або відносин

прав власності з метою підвищення ефективності функціонування та

подальшого розвитку бізнесу.

Термін "промислова кооперація" використовують у вузькому і в

широкому його розумінні. Вузьке значення складається лише з кооперації

виробничої діяльності, а широке із різних сфер господарської діяльності

підприємств. Зокрема, наукових досліджень, матеріально-технічного

забезпечення, процесу виробництва, збуту продукції та управління

підприємством [92, с. 151].

Для металургійного комплексу Запорізького регіону – це прямі відносини

підприємств, які є його ядром з постачальниками деталей, вузлів, комплектуючих

виробів та напівфабрикатів за встановленими договорами в межах графіків

виробництва та виробничих потужностей з метою збалансування цілей усіх

учасників таких тривалих довгострокових партнерських зв’язків.

Аналіз механізмів інтеграції підприємств металургійного комплексу

Запорізького регіону показав, що до основних способів консолідації їх капіталу

належить:

взаємне володіння акціями учасників інтеграційного об’єднання

підприємств;

холдингова форма управління акціонерним капіталом групи.

145

Саме холдингова форма управління акціонерним капіталом дає

можливість головному підприємству ПАТ "Запоріжсталь" контролювати

забезпечення виробництва сировинними ресурсами, збільшуючи свою

присутність у корпоративних правах підприємств, які поставляють

металобрухт, кокс, залізну руду, вогнетривкі вироби та глини. Зокрема

доменним коксом компанію забезпечує ПАТ "Запоріжкокс" (42% акцій

придбано ПАТ "Запоріжсталь" у 2002 р.). До того ж у структурі відвантаження

ПАТ "Запоріжкокс" саме ПАТ "Запоріжсталь" займає 100% виробленого коксу.

Разом з тим, 90% потреби коксу ПАТ "Запоріжсталь" забезпечує кокс

виробництва ПАТ "Запоріжкокс". При цьому частка коксу в собівартості

чавуну складає близько 60%.

Запорізький залізорудний комбінат (30% акцій володіє

ПАТ "Запоріжсталь") забезпечує потребу комбінату в аглоруді для

мартенівського та доменного виробництва. Водночас близько 10% потреби в

металобрухті компанія забезпечує власними вторметами

(ПАТ Костянтинівський, Волинський і Полтавський) та близько 50%

вогнетривкої продукції поставками ПАТ "Запоріжвогнетрив" (комбінат володіє

87,1% акцій). При цьому варто зазначити, що 30-35% продукції

ПАТ "Запоріжвогнетрив" постачається ПАТ "Запоріжсталь". Разом з тим,

потребу комбінату в залізорудному концентраті забезпечує ПАТ "ІнГОК".

Однак цей контроль має переважно стратегічний характер, а механізми

узгодження інтересів учасників холдингу визначають такі юридичні документи:

угода про фінансові питання, яка регулює інвестиційну і дивідендну

політику підприємств на наступний фінансовий рік;

договір про єдине управління, який чітко визначає, які функції

делегуються керівництву головного підприємства, тобто централізуються, а які

виконуються децентралізовано, тобто кожним учасником самостійно.

Матеріально-технічною основою функціонування металургійного

комплексу є пірометалургійні цикли чорних та кольорових металів.

Взаємозв'язок виробництв, що входять до складу енерговиробничого циклу,

146

можна проаналізувати на основі виявлення внутрішньоциклових зв'язків, які

мають вертикальний характер (рис. 1.8).

В основному виробничому процесі (стрижні циклу) та у бічних

відгалуженнях (вертикальних гілках виробництв) він найрозвинутіший.

У кожній групі енерговиробничих циклів вирізняють три типи зв'язків:

а) виробничо-технологічні;

б) виробничо-економічні;

в) постачальницько-збутові.

Виробничо-технологічні зв'язки розвиваються через комбінування і

кооперування під час спільного виготовлення продукції. Виробничо-економічні

поділяються на ресурсно-сировинні, обслуговуючі та підсобні. Ресурсно-

сировинні зв'язки встановлюють пропорції між сировинними базами (запасами

сировинних ресурсів) і потужністю видобувних підприємств, а також обсягами

споживання сировини. Обслуговуючі утворюються між виробниками і

транспортними організаціями, проектно-конструкторськими закладами,

геологічними установами, що займаються розвідкою мінерально-сировинних

ресурсів промислового призначення. Постачальницько-збутові зв'язки

охоплюють міжцикловий обмін продуктами, напівфабрикатами і відходами

[109].

На рисунку 3.1 представлено систему забезпечення сировиною і

матеріалами виробництва ПАТ "Запоріжсталь", за якого можна скласти перелік

матеріалів, що використовують на підприємстві.

За результатами АВС-аналізу [237; 257] переліку сировини і матеріалів,

забезпечуючих виробництво, виходить, що близько 80% вартості матеріалів

належить eсього трьом позиціям: кокс, концентрат та металобрухт – ці позиції

відносяться до групи А і потребують посиленого контролю (рис. 3.2).

Водночас 15% вартості матеріалів складають окатиші, вогнетриви,

феросплави, аглоруда, магнетизний порошок, які відносяться до групи В. Решта

матеріалів не потребує жорсткого контролю і відноситься до групи С.

147

Рис. 3.1 Структура постачання типового металургійного виробництва

Рис. 3.2 Графічне зображення частки матеріалів у структурі вартості

наростаючої схеми (типового металургійного виробництва)

*[розраховано за даними ПАТ "Запоріжсталь"]

Рівень забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами, який

визначається порівнянням фактичної кількості сировини, що закуповується, і

матеріалів до їх планової потреби, важливий для забезпечення потоку

матеріальних ресурсів. Тому забезпеченість необхідними матеріальними

ресурсами виробництва, договорами на їх постачання і контроль фактичного їх

Агломераційне

виробництво

Доменне

виробництво

Сталеплавильний

цех

Мартенівське виробництво

Аглоруда,

штіби,

метало-

добавки,

кокс, вапно,

торф

Аглоруда,

концентрат,

домна руда,шлак,

силікомарганець,

вапно, окатиші,

магній,

вогнетриви

Вапняк, ферофосфор,

феромагній, феросиліцій,

ферохром,

феромолібден,

феротитан,

укрбіліт, нікель,

металобрухт,

магнезитний порошок

Мартенівська руда, вапно,

доломіт сирий, ферофосфор,

феромарганець, феросиліцій,

ферохром, силікомарганець,

феротитан, зольно-графітний

склад, алюміній, нікель,

брухт міді,

металомагнетизний порошок

ЦЕХИ

148

виконання потребують регулярної перевірки.

Дані для аналізу забезпеченості договорами на постачання матеріальних

ресурсів типового металургійного підприємства і фактичне їх виконання

представлено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Забезпечення потреби в матеріальних ресурсах типового металургійного

підприємства*

Вид матеріалу

Планова

потреба П,

т

Складено

договорів Д, т

Забезпечення

потреби

договорами

К об.пл, %

Отримали від

постачаль-

ників. факт, т

Виконання

договорів

Коб.факт, %

Концентрат 3730230,0 3850000 1,03 3775274,0 0,98

Кокс 1809744,1 2000000 1,10 1731274,4 0,86

Вапняк 1337278,5 1430000 1,06 1250931,0 0,87

Аглоруда 1048673,5 1200000 1,14 1055299,0 0,88

Металобрухт 844060,3 880500 1,04 854424,6 0,97

Окатиші 503793,0 490000 0,97 502927,0 1,02

Вугілля-штиб 163620,1 148644 0,90 204761,0 1,38

Вапно 241420,8 230600 0,95 199310,0 0,86

Руда 101115,3 100000 0,98 95998,0 0,96

Доломіт 99268,3 90000 0,91 74754,0 0,83

Магнезитовий

порошок 74377,2 82500 1,10 71490,8 0,87

Шлак SiMn 68839,5 66000 0,95 65438,0 0,99

Феросплави 33130,2 38000 1,14 30193,9 0,79

Коксова дрібниця 4981,1 5300 1,06 3275,2 0,62

*[Розраховано за даними ПАТ "Запоріжсталь"]

Коефіцієнт забезпечення потреби джерелами покриття за планом

розраховують за формулою:

Коб.пл = Д / П , (3.3)

де: Д – складено договорів на постачання матеріалів за вагою, т;

149

П – планова потреба в матеріальних ресурсів, т.

Коефіцієнт виконання договору визначають за формулою:

К об.факт = Факт / Д, (3.4)

де: Факт – фактично отримані матеріали від постачальників за

договорами, т.

За результатами аналізу даних (табл. 3.7) виходить, що підприємство

забезпечене договорами на всі матеріали, а невиконання постачальниками своїх

зобов'язань пояснюється резервною кількістю матеріалів у договорах, врахуючи

можливі непланові потреби в матеріалах.

Зв'язки з постачальниками аналізують на основі зіставлення матеріальних

витрат у собівартості продукції галузі. Аналізом структури матеріальних витрат

(витрати на сировину і напівфабрикати, що спрямовуються на виробництво

продукції) конкретизують постачальницько-збутові зв'язки.

На підставі звітних даних про операційні витрати підприємств МК України

зроблено аналіз рівня їх інтеграційних взаємозв’язків, застосовуючи показник

доданих витрат. Він розраховується за різницею між операційними та прямими

матеріальними витратами на сировину і на матеріали металургійних

підприємств (табл. 3.8) [98; 188; 257].

Зокрема, чим менший показник доданих витрат, тим менше розвинуті

інтеграційні зв’язки підприємства з постачальниками вихідної сировини.

Варто зазначити, що ПАТ "Запоріжсталь" та ПАТ "Дніпроспецсталь"

мають найрозвинутіші інтеграційні зв’язки (Додаток К).

Разом з тим, ПАТ "Запоріжсталь" має міцні ділові відносини з

найбільшими в Україні підприємствами трубної промисловості,

сільськогосподарського та транспортного машинобудування і споживачами з

більш ніж 50 країн світу (Туреччина, Нігерія, Ефіопія, Ірак, Єгипет, ОАЕ,

Ізраїль, Гана, Індія, Туніс тощо).

150

Таблиця 3.8

Оцінка рівня інтеграційних зв’язків металургійних підприємств

комплексу з підприємствами-постачальниками в 2007-2014 рр.

Роки

Вар

тіст

ь

ви

роб

лен

ої

прод

укц

ії,

млн

.

грн

.

Оп

ерац

ійн

і

ви

трат

и,

млн

. гр

н.

Мат

еріа

льн

і ви

трат

и,

млн

. гр

н.

Дод

ана

вар

тіст

ь,

млн

. гр

н.

Час

тка

дод

аної

вар

тост

і у

оп

ерац

ійн

их

ви

трат

ах, %

Від

нош

енн

я д

од

аної

вар

тост

і д

о в

арто

сті

ви

роб

лен

ої

прод

укц

ії,

%

Оц

інка

рів

ня

інте

грован

ост

і

мет

алургі

йн

их

під

при

ємст

в

Украї

ни

2007 16759,16 18973,73 15150,14 3823,59 20,15% 22,81%

Інтегровані

поставки

2008 21601,78 24703,08 19925,11 4777,97 19,34% 22,12%

Інтегровані

поставки

2009 15192,43 16613,08 13304,71 3308,37 19,91% 21,78%

Інтегровані

поставки

2010 22099,34 24513,14 20137,52 4375,62 17,85% 19,80%

Інтегровані

поставки

2011 28910,37 31150,69 26786,96 4363,73 14,01% 15,09%

Інтегровані

поставки

2012 24833,01 27493,43 22132,79 5360,64 19,50% 21,59%

Інтегровані

поставки

2013 21367,19 24485,28 17487,11 6998,17 20,15% 32,75%

Інтегровані

поставки

2014 27417,2 31750,2 24716,6 7033,6 0,22153 25,65% Інтегровані

поставки

В основному продукцію комбінату споживають виробники зварних труб,

підприємства автомобільного, сільськогосподарського, транспортного

машинобудування, виробники побутової техніки та інші (ПАТ

"Новомосковський трубний завод"; ПАТ "Дніпропетровський трубний завод";

ПАТ "Запорізький автомобільний завод"; ДП "Укрзалізниця";

ПАТ "Дніпротяжмаш"; ПАТ "Мотор-Сiч" тощо).

Крім того, варто відзначити, що ВАТ "АвтоВАЗ" (Росія),

ТОВ "Интерсфера" (Росія), ЗАТ "Белгородметаллоснаб" (Росія), Profile Metal

(Турція), KIBAR HOLDIND (Турція), TRADE TRANS FORWARDING CO. LTD

(Польща), "METIMEX Limited" (Англія), Crompton Greaves Ltd (Індія), Activ

Solar GmbH (Австрія), Nabavi Raisins Industries (Іран), ТОД "Интерком Групп"

(Болгарія), "PRIMETRAGE AG" (Швейцарія) та інші є основними споживачами

151

продукції ПАТ "Запоріжсталь" за кордоном.

Структуру споживачів металопродукції виробництва ПАТ

"Запоріжсталь" на внутрішньому ринку за 2014 рік надано в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9

Розподіл споживачів на внутрішньому ринку за галузями виробництва

Галузь виробництва Частка споживання

1 2

Трубні підприємства 40,97%

Металосервісні центри 29,63%

Комерційні підприємства 11,39%

Виробництво меблів 6,66%

Машинобудування 2,78%

Виробництво металевих виробів 1,79%

Металургійні підприємства 1,72%

Будівництво 1,43%

Хімічна промисловість 1,20%

Техніка залізничного транспорту 0,84%

Енергетика 0,61%

Сільськогосподарська техніка 0,25%

Агропромисловий комплекс 0,23%

Легка промисловість 0,15%

Деревообробна промисловість 0,11%

Автомобілебудування 0,08%

Добувна промисловість 0,06%

Приладобудування 0,03%

Інші 0,08%

За даними (табл. 3.9) найбільшими споживачами металопродукції

виробництва ПАТ "Запоріжсталь" на внутрішньому ринку є трубні і комерційні

підприємства та металосервісні центри, а найменшими – галузі

сільскогосподарської техніки, енергетики, автомобілебудування та

підприємства деревообробної та приладобудівної промисловості.

152

Структуру постачання металопродукції виробництва ПАТ "Запоріжсталь"

в Україні за 2014 рік наведено в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10

Структура постачання металопродукції за регіонами

Область Частка постачання

1 2

Дніпропетровська 48,49%

Київська 13,09%

Запорізька 11,48%

Харківська 5,29%

Житомирська 4,06%

Луганська 3,35%

Полтавська 2,17%

Волинська 2,48%

Донецька 1,89%

Одеська 1,48%

Хмельницька 2,17%

Тернопільська 0,93%

Вінницька 0,84%

АРК Крим 0,42%

Львівська 0,42%

Миколаївська 0,34%

Інші 0,35%

За даними (табл. 3.10) найбільшими споживачами металопродукції

виробництва ПАТ "Запоріжсталь" є Дніпропетровська, Луганська, Київська,

Запорізька та Харківська області, а найменшими – Львівська, Миколаївська,

Тернопільська, Вінницька, Івано-Франківська та Хмельницька. До того ж варто

відзначити, що обсяги постачання металопродукції комбінату в

Дніпропетровську область майже уп’ятеро більші, ніж у Київську та Запорізьку.

Це зумовлено тим, що в Дніпропетровській області розташовано основні трубні

виробництва України, які споживають 38,8 % металопродукції

153

ПАТ "Запоріжсталь".

Критерієм ефективної коопераційної взаємодії є синергетичний ефект,

який забезпечує домінування ефекту спільного функціонування об’єктів над

додатком ефектів їх автономної діяльності:

C

n

i

i EE 1

, (3.5)

де: i – індекс промислового підприємства;

n – число промислових підприємств, що беруть участь у коопераційній

взаємодії;

Еі – ефекти автономного функціонування підприємств;

ЕС – ефект від спільної діяльності підприємств [90, с. 196].

При аналізі ефективності коопераційних зв’язків підприємств доцільно

використовувати такі основні індикатори: доход і витрати. Решту показників

(наприклад, зниження потреби в інвестиціях, фондовіддача, зменшення часу

для досягнення цілей) можна інтерпретувати як отримання додаткового доходу

або як зниження витрат. Саме тому, ефект (Еі), зазвичай, вимірюють за

показником прибутку.

Синергетичний ефект (С) визначають за формулою (3.6):

n

i

is EES

1

, (3.6)

Вважають [91], що взаємодія між підприємствами ефективна, якщо

синергетичний ефект С 0. Це сприяє їх прагненню до співпраці. До того ж,

чим більший синергетичний ефект, тим міцніша їх співпраця. Разом з тим,

коопераційні зв’язки неефективні, а підприємства найвірогідніше їх розірвуть,

якщо С < 0.

Варто зазначити, що загальний ефект від об’єднання підприємств у

154

комплекс повинен розподілятися між ними і складатися з отриманих ефектів

(Сi) для кожного підприємства. Адже будь-яке підприємство прагнутиме

збереження автономного функціонування, якщо Сi< 0.

Для кожної величини Сi необхідно провести структурний аналіз. Зокрема,

взаємодія між промисловими підприємствами сприяє додатковим витратам Вi,

що пов’язані з коопераційними зв’язками. Разом з тим, підприємства

отримують додаткову вигоду у вигляді доходу Дi. Таким чином, синергетичний

ефект від об’єднання підприємств у комплекс можна розрахувати за формулою:

n

i

ii ВДС1

, (3.7)

Для комплексної оцінки ефективності коопераційних зв’язків

підприємств МК запропоновано використовувати економічний, соціальний

критерій та критерій розвитку підприємства [41; 90].

Зазвичай показники соціального критерію важко оцінити кількісно, тому

підприємства МК їх оцінюють якісно. Далі ситуацію аналізують в цілому,

застосовуючи експертний підхід, який дає можливість використати рейтингову

систему оцінки ефективності коопераційних зв’язків підприємств МК.

Експертами виступали керівники структурних підрозділів металургійних

підприємств Запорізького регіону по 5-6 осіб від кожного підприємства.

Водночас здійснюють ранжирування критеріїв ефективності за їх важливістю

для кожного учасника МК.

Експертну оцінку здійснюють за 100-бальною шкалою, яка складається з

декількох рівнів:

0 – 0,25 низький;

0,25 – 0,50 – задовільний;

0,50 – 0,75 – добрий;

0,75 –1 – високий (табл. 3.11).

155

Таблиця 3.11

Експертна оцінка коопераційних зв’язків підприємств металургійного

комплексу Запорізького регіону в 2008-2014рр.

Показник Роки

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Зростання доходів 0,78 0,71 0,74 0,75 0,81 0,78 0,79

Зростання прибутку 0,77 0,72 0,78 0,79 0,79 0,8 0,8

Зниження собівартості 0,78 0,72 0,75 0,78 0,78 0,78 0,78

Зниження витрат на 1 грн.

готової продукції

0,76 0,75 0,76 0,79 0,81 0,79 0,8

Фондовіддача 0,79 0,74 0,78 0,79 0,82 0,77 0,79

Зростання показників

продуктивності праці

0,79 0,74 0,76 0,78 0,8 0,79 0,79

Рентабельність виробництва і

продажів

0,79 0,75 0,76 0,76 0,79 0,78 0,8

Зростання обсягів продажів 0,79 0,76 0,78 0,78 0,81 0,77 0,8

Зниження трансакційних витрат 0,77 0,76 0,78 0,79 0,8 0,77 0,79

Зниження ризиків 0,77 0,74 0,77 0,78 0,8 0,8 0,8

Зростання задоволеності

замовників

0,77 0,75 0,77 0,74 0,8 0,79 0,76

Зростання задоволеності

партнерів

0,77 0,76 0,77 0,76 0,81 0,8 0,8

Зростання задоволеності

співробітників

0,79 0,75 0,78 0,79 0,78 0,78 0,8

Зростання задоволеності

акціонерів

0,79 0,75 0,77 0,78 0,79 0,8 0,8

Зростання задоволеності

керівництва підприємств

0,79 0,75 0,78 0,79 0,81 0,76 0,79

Наявність стратегії розвитку

підприємств

0,76 0,76 0,74 0,78 0,8 0,8 0,8

Зміцнення іміджу підприємств

комплексу

0,77 0,75 0,77 0,77 0,8 0,8 0,8

Досягнення стійкого стану на

ринку

0,76 0,75 0,78 0,79 0,8 0,8 0,8

Досягнення сталого розвитку

підприємств

0,79 0,74 0,77 0,79 0,8 0,8 0,8

Розширення існуючих ринків

збуту продукції

0,77 0,73 0,75 0,79 0,81 0,78 0,79

Вихід на нові ринку збуту

продукції

0,79 0,74 0,75 0,77 0,81 0,78 0,8

Середнє значення 0,78 0,74 0,77 0,78 0,80 0,79 0,79

[розробка автора]

За даними (табл. 3.11) встановлено, що середнє значення інтенсивності

коопераційних зв’язків МК Запорізького регіону в 2008-2014 рр. становить

75,2%. Це переконує, що стратегію економічного розвитку МК, яка формується

на коопераційних зв’язках, визначено правильно.

При цьому запропонована комплексна оцінка інтенсивності

156

коопераційних зв’язків підприємств комплексу за економічним, соціальним

критеріями та критерієм розвитку дає їм можливість оцінювати наявні

коопераційні зв’язки та планувати їх розвиток.

Показники складових просторового критерію металургійного комплексу

Запорізького регіону в 2008-2014 рр. наведено в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12.

Показники складових просторового критерію металургійного комплексу

Запорізького регіону в 2008-2014 рр.

Показ

ни

к

Складові показника

Роки

2008 2009 2010 2011 2012 2013

2014

Нас

ичен

ост

і (щ

ільн

ост

і) Кількість підприємств на

одиницю території,

од /км²

0,38

0,38

0,38

0,38

0,38

0,38

0,38

Обсяг реалізованої

продукції на одиницю

території, млн. грн. /км²

1384,37

1741,00

1119,445

1712,82

2073,123

1740,15

1636,83

Вартість основних

засобів на одиницю

території, млн. грн. /км²

261,22

252,86

273,26

256,09

299,85

696,76

701,62

Розм

іщен

ня

Коефіцієнт концентрації 10,85 12 9,37 10,36 9,33 8,4 11,4

Коефіцієнт

Херфінадаля-Хіршмана 76,86 99,11 57 69,68 59,34 45,2 90,95

Зв'я

зан

ост

і

Оцінка рівня

інтеграційних зв’язків, %

22,81 22,12 21,78 19,80 15,10 21,59 32,75

Інтенсивність

коопераційних зв’язків,

%

78

74

77

78

80

79

79

Для визначення просторового критерію МК Запорізького регіону в 2008-

2014 рр. запропоновано інтегральний показник, який уможливлює визначення

рівня його однорідності. При цьому запропоновано просторовий критерій

визначати, застосовуючи узагальнюючу функцію перетворення (3.8) [189, с.

228]:

157

r

r

i

ridD

1

,

iry

i

e

r ed

, (3.8)

де:

r – число показників, які використовують для визначення просторового

критерію;

ird – часткова функція, яка визначена за шкалою Харрінгтона;

iry – показник просторового критерію в безрозмірному вигляді.

У таблиці 3.13 надано натуральні значення показників складових

просторового критерію МК Запорізького регіону в 2008-2014 рр.

Таблиця 3.13.

Натуральні значення показників складових просторового критерію МК

Запорізького регіону в 2008-2014 рр.

Показники

Роки

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

r1 2,73 2,17 3,38 2,21 1,83 2,18 ,31

r2 29,86 29,27 28,18 30,46 26,68 10,76 11,26

r3 0,31 0,29 0,32 0,34 0,40 0,32 0,38

r4 2,17 2,03 2,62 2,49 2,67 2,29 2,72

r5 0,60 0,58 0,58 0,52 0,40 0,57 0,87

Розраховані безрозмірні показники просторового критерію МК

Запорізького регіону в 2008-2014 рр. наведено у таблиці 3.14.

Розраховані часткові функції за 2008-2014 рр. просторового критерію МК

Запорізького регіону в 2008–2014 рр. наведено у таблиці 3.15.

За шкалою оцінювання узагальнюючої функції корисності значення

отриманих показників можуть змінюватися від 0 до 1. При цьому, якщо

значення показника змінюється від 0 до 0,37, то він незадовільний, від 0,37 до

0,63 – задовільний, від 0,63 до 0,80 – добрий, від 0,80 до 1,0 – відмінний.

158

Таблиця 3.14.

Розраховані безрозмірні показники просторового критерію МК

Запорізького регіону в 2008-2014 рр.

Показники

Роки

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Yr1 1,14 0,91 1,41 0,92 0,76 0,91 0,96

Yr2 1,26 1,23 1,18 1,28 1,12 0,45 0,47

Yr3 0,92 0,85 0,95 1,00 1,19 0,95 1,13

Yr4 0,89 0,84 1,08 1,02 1,10 0,95 1,12

Yr5 1,02 0,99 0,98 0,89 0,68 0,97 1,47

Таблиця 3.15.

Часткові функції за 2008-2014 рр. просторового критерію МК

Запорізького регіону

Показники

Роки

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

d1 0,73 0,67 0,78 0,67 0,63 0,67 0,68

d2 0,75 0,75 0,74 0,76 0,72 0,53 0,54

d3 0,67 0,65 0,68 0,69 0,74 0,68 0,72

d4 0,66 0,65 0,71 0,70 0,72 0,68 0,72

d5 0,70 0,69 0,69 0,66 0,60 0,68 0,79

Використовуючи узагальнену функцію корисності, розраховано

інтегральні показники просторового критерію МК Запорізького регіону в 2008-

2014 рр., які наведено в таблиці 3.16.

Таблиця 3.16.

Значення просторового критерію металургійного комплексу Запорізького

регіону 2008-2014 рр.

Роки 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Значення 0,71 0,68 0,72 0,70 0,68 0,64 0,69

За результатами вищенаведених розрахунків встановлено, що за сім років

середнє значення інтегрального показника просторового критерію МК

159

Запорізького регіону становить 0,69. Це свідчить про "добру" однорідність

економічного простору металургійного комплексу Запорізького регіону.

Таким чином, просторовий критерій та його складові, зокрема показники

насиченості, розміщення та зв'язаності економічного простору доповнюють

відомі територіальні показники локалізації, виробництва на одну особу

спеціалізації, міжрайонної товарності, які було обґрунтовано та визначено у

першому та другому розділі дисертаційної роботи для діагностування розвитку

металургійного комплексу. Тому всі запропоновані показники для

діагностування регіонального критерію зведено в таблиці 3.17.

Таблиця 3.17.

Показники складових регіонального критерію металургійного комплексу

Запорізького регіону в 2008-2014 рр.

Показ

н

ик

Складові показника

Роки

2008 2009 2010 2011 2012 2013

2014

Кількість підприємств

на одиницю території,

од /км²

0,38

0,38

0,38

0,38

0,38

0,38

0,38

Нас

ичен

ост

і

(щіл

ьност

і) Обсяг реалізованої

продукції на одиницю

території, млн. грн. /км²

1384,37

1741,00

1119,44

1712,82

2073,12

1740,15

1636,83

Вартість основних

засобів на одиницю

території, млн. грн. /км²

261,22

252,86

273,26

256,09

299,85

696,76

701,62

Розм

іщен

ня

Коефіцієнт концен-

трації 10,85 12 9,37 10,36 9,33 8,4 11,4

Коефіцієнт

Херфінадаля-Хіршмана 76,86 99,11 57 69,68 59,34 45,2 90,95

Зв'я

зан

ост

і

Оцінка рівня

інтеграційних зв’язків,

%

22,81

22,12

21,78

19,80

15,10

21,59

32,75

Інтенсивність

коопераційних зв’язків,

%

78

74

77

78

80

79

79

Коефіцієнт локалізації (Кл) 1,83 1,93 1,83 1,93 1,89 1,93 1,90

Коефіцієнт виробництва на

одну особу (Кд) 2,91 3,00 2,91 3,00 2,83 2,3 1,84

Коефіцієнт спеціалізації, (Кс) 2,99 2,98 2,99 2,98 2,71 2,46 2,42

Коефіцієнт міжрайонної товарності

(Кт) 6,44 6,97 6,44 6,97 6,80 6,95 7,05

160

Діагностування економічного простору уможливлює визначення

напрямку взаємодії суб'єктів, його причин і наслідків, що формує інформаційну

базу для обґрунтування розвитку МК регіону з урахуванням проаналізованих

властивостей економічного простору.

Для визначення регіонального критерію розвитку МК Запорізького

регіону в 2008-2014 рр. запропоновано інтегральний показник rР , який

уможливлює визначення рівня його однорідності (табл. 3.18). При цьому

запропоновано інтегральний критерій розвитку визначати, застосовуючи

узагальнюючу функцію корисності (або шкалу Харрінгтона) [189, с. 228].

Таблиця 3.18.

Значення регіонального критерію розвитку металургійного комплексу

Запорізького регіону 2008-2014 рр.

Роки 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Значення 0,71 0,68 0,72 0,70 0,68 0,64 0,69

Для комплексної діагностики розвитку металургійного комплексу регіону

запропоновано критерій mkP , який відображає швидкість змін показників

регіонального розвитку залежно від показників розвитку підприємств

металургійного комплексу на галузевому рівні. Для цього розроблено

концептуальну модель діагностики галузево-просторової структури

металургійного комплексу регіону з урахуванням екологічної підсистеми,

складові якої розраховують, застосовуючи функцію корисності Харрінгтона

(рис. 3.3).

Таким чином, визначено основні параметри для діагностування розвитку

металургійного комплексу регіону, застосовуючи критерії, які показують зміни

його основних характеристик, зокрема виробничої, регіональної

(територіально-просторової) та економіко-екологічної систем.

Часткові функції за 2008-2014 рр. критерію розвитку виробничої системи,

розраховані за допомогою функції корисності Харрінгтона, надано в таблиці

3.19.

161

Регіональний аспект розвитку, rР

Показники

Сп

еціа

ліз

ації

Ви

ро

бн

иц

тва

на

од

ну

осо

бу

Ло

кал

ізац

ії

Між

рай

он

ної

товар

но

сті

Нас

ич

ено

сті

Ро

зміщ

енн

я

Зв’я

зан

ост

і

К12 К13 К14 К15 К16 К17 К18

Ви

ро

бн

ич

ий

асп

ект

ро

зви

тку

,

qР

По

каз

ни

ки

Рентабельності фінансових

ресурсів К1

3

mk **P ekgr PPP

Рентабельності власного капіталу К2

Рентабельності продажу К3

Фондовіддачі К4

Фондомісткості К5

Фондорентабельності К6

Фінансової продуктивності праці К7

Зарплатовіддачі К

Фінансової незалежності К9

Фінансової стабільності К10

Фінансового ризику К11

К19 К20

Відходоємності

виробництва

Екологічної небезпеки

виробництва

Показники

Економіко-екологічний аспект розвитку, ekР

Рис. 3.3. Концептуальна модель діагностики галузево-просторової

структури металургійного комплексу регіону

Таблиця 3.19.

Часткові функції за 2008-2014 рр. критерію розвитку виробничої системи

№

з/п Показники

Роки

2010 2011 2012 2013 2014

1 Рентабельності

фінансових ресурсів 0,22 0,82 0,96 0,49 0,50

2 Рентабельності

власного капіталу 0,22 0,83 0,96 0,52 0,38

3 Рентабельності продажу 0,83 0,56 0,51 0,80 0,67

4 Фондовіддачі 0,75 0,75 0,66 0,63 0,66

5 Фондомісткості 0,63 0,63 0,71 0,74 0,73

6 Фондорентабельності 0,16 0,86 0,95 0,48 0,52

7 Фінансова продуктивність праці 0,70 0,60 0,61 0,78 0,74

8 Зарплатовіддачі 0,74 0,73 0,68 0,66 0,65

9 Коефіцієнт фінансової незалежності 0,74 0,72 0,72 0,62 0,65

10 Коефіцієнт фінансової стабільності 0,74 0,71 0,72 0,62 0,66

11 Коефіцієнт фінансового ризику 0,63 0,66 0,66 0,75 0,74

162

Часткові функції за 2008-2014 рр. критерію економіко-екологічного

розвитку, розраховані за допомогою функції корисності Харрінгтона надано в

таблиці 3.20.

Таблиця 3.20.

Часткові функції за 2008-2014 рр. критерію економіко-екологічного

розвитку

Коефіцієнти

Роки

2010 2011 2012 2013 2014

Коефіцієнт

відходоємності

виробництва 0,73 0,73 0,73 0,61 0,64

Коефіцієнт екологічної

небезпеки виробництва 0,62 0,64 0,67 0,75 0,76

Результати розрахунків інтегральних критеріїв розвитку qР , rР , ekР та mkP

наведено в (табл. 3.21).

Таблиця 3.21.

Результати діагностування розвитку металургійного комплексу

регіону в 2011-2014 рр.

Роки

Розвитку

виробничої

системи, qР

Просторово-

територіального

розвитку, rР

Економіко-

екологічного

розвитку, ekР

Середньогеомет-

ричне,

mkP

2010 0,51 0,70 0,66 0,62

2011 0,71 0,70 0,69 0,70

2012 0,73 0,68 0,67 0,69

2013 0,64 0,66 0,73 0,68

2014 0,62 0,70 0,71 0,68

Застосування розробленої моделі до реальних умов економіки Запорізької

області дали можливість отримати узагальнюючі показники діагностування

розвитку складових металургійного комплексу регіону, аналіз яких відображає

реальний стан розвитку та оцінюється як "добрий".

Але тенденція до зниження узагальнюючого показника розвитку mkP є

ознакою погіршення стану розвитку металургійного комплексу регіону

комплексу як системи (табл. 3.21).

163

Аналіз критеріїв та показників, за якими діагностували МК регіону,

свідчить про багатогранність та різноплановість оцінки його економічного

розвитку. Саме тому, вибір критеріїв, які максимально відповідають

поставленим завданням та комплексно характеризують діяльність МК регіону,

є дуже важливим аспектом. Разом з тим запропонована система критеріїв та

показників економічної діагностики МК регіону може бути використана

підприємствами регіональних та національних промислових комплексів для

економічної діагностики.

3.2. Адаптація економіко-метричної моделі діагностування впливу

металургійного комплексу на соціальний, економічний і екологічний розвиток

регіону

Аналіз соціально-економічного розвитку регіону проводять з метою

визначення об'єктивного діагнозу, на підставі якого повинна ґрунтуватися

стратегія і тактика регіонального розвитку. При здійсненні аналізу соціально -

економічного розвитку Запорізького регіону враховують основні положення

Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм

економічного і соціального розвитку України" від 23.03.2000 р. № 1602-ІІІ [1],

постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження оцінки

міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально-

економічного розвитку регіонів" від 20 травня 2009 р. № 476, де надається

методика оцінки міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації

соціально-економічного розвитку регіонів [2], основні завдання Стратегії

регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020 р. [235], річні

програми соціально-економічного та культурного розвитку Запорізької області

[182-196].

На регіональному рівні узагальнюючим показником, який характеризує

рівень розвитку економіки регіону, є валовий регіональний продукт (ВРП).

Валовий регіональний продукт у ринкових цінах визначається як сума валової

164

доданої вартості усіх видів економічної діяльності в основних цінах,

включаючи чисті податки на продукти [176; 213-218].

Показники, що характеризують середній рівень середньодушових

еквівалентних грошових доходів та роздрібний товарообіг регіону, також

допомагають оцінити потенціал розвитку регіональної економіки. Саме

роздрібний товарооборот відіграє ключову роль у забезпеченні безперервності

процесу відтворення. Він характеризує величину продажу, обсяг і структуру

споживання, середньодушове споживання, забезпеченість житлом, дитячими

закладами і лікувальними установами, культурний та освітній рівень людей,

стан соціального забезпечення і медичного обслуговування, тривалість життя,

умови праці та відпочинку [176]. А на підставі середнього рівня

середньодушових еквівалентних грошових доходів можна робити висновки про

рівень розвитку та задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Саме

тому ці показники відображають якість рівня життя населення регіону.

Динаміку показників соціально-економічного розвитку Запорізького

регіону надано в таблиці 3.22.

Таблиця 3.22

Показники соціально-економічного розвитку Запорізького регіону

Показник Періоди

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Валовий

регіональнийпродукт

(у фактичних цінах),

млн. грн. 33158 42445 37446 42736 49525 54828 54352 54364

Середній рівень

середньо-душових

еквівалентних грошових

доходів, за місяць (грн.) 893,54 935,57

1019,65 1291,92 1710,40 1827,53 1892,42 1967,87

Роздрібний

товарооборот

підприємств, млн. грн. 6782 9301

8433 10734 13378 15995 17080 19676

165

Показники, які характеризують зовнішньоекономічну діяльність та

міжрегіональне співробітництво, також допомагають оцінити потенціал

розвитку регіональної економіки. Запорізька область входить до п`ятірки

лідерів серед українських регіонів за обсягами зовнішньої торгівлі.

Зокрема впродовж 2012-2014 років зовнішньоторговельні

взаємовідносини підприємств області підтримувалися з партнерами із 142 країн

світу. Статистичні дані (табл. 3.23) про обсяги експорту підприємствами

Запорізької області свідчать, що вони значно більші за обсяги імпортних

закупівель, тому область є чітко означеним експортно-орієнтованим регіоном

[44; 219-230].

Таблиця 3.23

Показники зовнішньої торгівлі товарами та послугами

за період 2011-2014 рр.

№

з/п

Показники зовнішньої торгівлі 2011 2012 2013 2014

1 Обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами, млрд. дол. 4,15 4,00 3,68 3,7

2 Обсяг імпорту зовнішньої торгівлі товарами, млрд. дол. 2,27 2,01 1,76 1,6

3 Сальдо, млрд. дол. 1,88 1,99 1,91 2,2

4 Обсяг експорту послуг, млрд. дол. 0,242 0,276 0,227 0,373

5 Обсяг імпорту послуг, млрд. дол. 0,094 0,083 0,118 0,157

6 Сальдо, млрд. дол. 0,148 0,192 0,125 0,216

За даними (табл. 3.23) виходить, що обсяг експорту в зовнішній торгівлі

товарами в 2012 році становить 96,4 % від 2011 р. та за 2013 рік 92% від

2012 р., а за 2014 рік 100 % у порівнянні з 2013 р.; імпорту за 2012 рік 88,5% – з

2011 р.; за 2013 р. 87,5% – з 2012 р. та у 2014 році 91% – з 2013 р.

Водночас виявлено, що обсяг експорту послуг за 2012 р. становить

113,7% у порівнянні з 2011 р., за 2013 рік 82,5% – з 2012 р., за 2014 рік 164,3% –

з 2013 р.; імпорту за 2012 р. 88,7% - з 2011 р., за 2013 р. 141,8% – з 2012 р., а за

2014 р. 133% – з 2013 р.

166

Результати аналізу вищенаведеної інформації свідчать, що за 2014 рік

позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становить 2,2, а послугами 216

млн. дол. США [213-218].

Узагальнюючи вищезгадане, можна зазначити, що останніми роками

динаміка зростання торгівлі послугами більша, ніж товарами. Це підтверджує

загальну тенденцію до розвитку територій в умовах глобалізації.

Детальніший аналіз товарної структури експорту області в 2014 році

показав, що експорт чорних металів становить 45,1% (1,67 млрд. дол. США), а

машин та обладнання – 26,0% (0,96 млрд. дол. США). Отже, дві групи товарів

становлять 71,1% від загального експорту регіону. При цьому слід зазначити,

що значна частина експорту Запорізької області є товарами з низьким ступенем

оброблення. Це є причиною того, що виробництво та економічний розвиток

регіону значно залежать від зовнішньої кон’юнктури та попиту продукції на

світових ринках [42; 213-218].

Упродовж 2014 року іноземними інвесторами в економіку області

вкладено 88,5 млн.дол. США, що майже на 21% менше, ніж за минулий рік.

При цьому в розрахунку на одну особу іноземні інвестиції становлять 631,9 дол.

США. Треба зазначити, що абсолютний показник залучення інвестицій в

економіку області, у порівнянні з інвестиціями в іноземні країни та в порівнянні

з іншими регіонами України, невисокий [176].

При цьому 411 підприємств області отримали іноземні інвестиції.

Зокрема в підприємства промисловості вкладено 716,7 (73,7%), у т.ч. переробної

615,6 та добувної 21,3; із постачання електроенергії, газу, пари та

кондиційованого повітря 79,1, із них у виробництво харчових продуктів та

напоїв 245,4, машинобудування 158,1 та металургійне виробництво 94,4

млн. дол. США [176].

Але переважна більшість сировини в експорті продукції та низький рівень

валового регіонального продукту на душу населення є ознакою того, що

економіка області перебуває на стадії переходу від факторної орієнтованості до

орієнтованості на ефективність виробництва. На цьому етапі в економіку

167

області необхідне впровадження ефективніших виробничих процесів та

покращення якості продукції. Особливо це стосується підприємств

металургійного комплексу Запорізького регіону, тому що він є

містоутворюючим. Це створює значну кількість робочих місць. Разом з тим

варто зазначити, що питома вага реалізованої продукції металургійного

виробництва у загальному промисловому обсязі за 2014 р. складає 34,4 %, що

забезпечує 11,8 % щорічних податкових надходжень до місцевого бюджету.

Таким чином, зорієнтований на експорт сектор металургійної промисловості

продовжує відігравати вирішальну роль у промисловому зростанні регіону. У

цьому переконує аналіз показників впливу з боку економічної, соціальної,

інвестиційної, науково-технічної, бюджетної та інших складових соціально-

економічного розвитку регіону (табл. 3.24) [27; 33].

За даними (табл. 3.24) встановлено, що з 2013 по 2014 рік обсяги

реалізованої металургійної продукції зросли на 33 %. Це зумовлено збільшенням

обсягів виробництва на деяких провідних підприємствах, зокрема на ПАТ

"Запорізький завод феросплавів" випуск феросплавів збільшився в 1,3 рази, на ПАТ

"Дніпроспецсталь" виробництво сталі зросло на 1,3 %, а прокату – на 0,05 %, на

ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" обсяги виробництва

збільшилися на 45,2 %, а на ПАТ "Запоріжкокс" – в 1,7 рази [180-185].

У 2007-2014 рр., не зважаючи на значну підтримку підприємств

металургійного комплексу з боку держадміністрації, скорочено персонал на

1,5%. Крім того, враховуючи економічний стан, підприємства металургійного

комплексу вимушені переводити своїх працівників на неповний робочий день

та примусово відправляти у відпустки без збереження заробітної плати на

період припинення виконання робіт.

Це значно впливає на рівень соціальної напруженості у суспільстві, тому

що в 2014 р. чисельність населення, зайнятого в металургійній промисловості,

становила 19,4 %. Про це свідчать дані, що отримані за результатами аналізу

динаміки зайнятих осіб у промисловості Запорізької області в 2007-2014 рр.

(табл. 3.24) [39].

168

Таблиця 3.24

Показники впливу металургійного комплексу на розвиток регіону №п/п Показники Роки

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 1. Економічний вплив

1.1 Обсяг реалізованої металургійної продукції, млн. грн. 18810,2 23119,8 15163,7 23036, 1 28697, 5 24974,4 23151, 4 34652,6 1.2 Питома вага реалізованої продукції металургійного виробництва у

загальному промисловому обсязі, відсотків 34,5 34,5 28,5 34,4 35,2 30,3 29,5 35,4 2. Соціальний вплив

2.1 Середньорічна кількість працівників металургійної промисловості,

тис. осіб 50,0 47,5 41,9 41,4 39,9 39,5 36,7 29,4 2.2 Питома вага кількості працівників металургійного виробництва у

відсотках до загальної кількості працівників у промисловості 24,5 23,9 23,7 23,9 22,9 23,2 22,5 19,4 2.3 Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного

працівника, грн. 2149 2613 2432 2965 3877 4275 4762 5896 2.4 У відсотках до середньомісячної номінальної заробітної плати

одного штатного працівника у промисловості 121 114,9 106,2 136 149 146 152 130 3. Інвестиційний вплив

3.1 Прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США

144 166 176 174 160 188 147 99,4 3.2

У відсотках до загального обсягу промисловості 23,5 28,4 20,8 18,8 16,8 19,0 17,6 13,2 3.3

Капітальні інвестиції в металургійне виробництво млн. грн. 1101 952 952 468 749 737 831 1823,1 3.4

У відсотках до загального обсягу промисловості 30,4 24,6 15,9 18,2 20,1 16,0 19,1 33,5 4. Інноваційний вплив

4.1 Загальна величина інноваційних витрат у металургійне виробництво,

млн. грн. 49,1 21,2 28,9 3,5 294,8 11,3 22,0 5,3

4.2 Загальна величина інноваційних витрат у металургійне виробництво

у відсотках до загального обсягу промисловості 30,66 10,46

17,1

0,02 5,8 10,3 63,2 1,5 5. Бюджетний вплив

5.1 Податкові надходження до місцевого бюджету, млн грн. 203,7 204,5 199,6 206,1 273,0 353,0 371,0 369,0

5.2 До загальних податкових доходів місцевого бюджету, відсотків 11,2 11,5 1,1 11,4 11,7 11,1 11,6 11,8

7. Екологічний вплив

5.1 Наявність відходів за видами економічної

діяльності I–IV класів небезпеки на кінець року, тис. т 96202,5 96202,5 96202,5 96202,5 98182,0 99713,5 101067,7 98968,4 5.2 Наявність відходів за видами економічної

діяльності I–IV класів небезпеки, у відсотках до загального обсягу

промисловості 64,9 65,1 65,2 65,0 64,7 64,4 64,0 63,3 5.1

Викиди в атмосферне повітря, тис. т 82,7 83,3 84,0 97,6 104,9 80,5 83, 8 77,3 5.2 Викиди в атмосферне повітря у відсотках до загального обсягу

промисловості 44,2 45,3 44,7 45,8 46,4

38,8 34,1 37,4

Розраховано автором за даними [211-212; 213-218; 219-226]

169

Показники середньомісячної заробітної плати одного штатного

працівника металургійного виробництва серед переробної промисловості є

найвищими та становлять 5896 грн. Це значно впливає на життєвий рівень

населення, тому що на підприємствах металургійного комплексу працює майже

чверть усіх працівників міста Запоріжжя. Крім того, металургійні підприємства

роблять значний внесок у розвиток інфраструктури міста та області, об'єктів

культури і спорту, надають підтримку громадським об'єднанням, проводять

культурні та спортивні заходи. Так, найбільш відомі будинки культури міста

Запоріжжя належать підприємствам металургійного комплексу [41].

За результатами аналізу впливу металургійної галузі на розвиток

промислового регіону варто зазначити, що, незважаючи на зростання цін на

продукцію і високий рівень обсягу її реалізації та зниження зайнятості в

металургійній галузі, потрібні реконструкція та технічне переобладнання

металургійних технологій, тому що продукція галузі є

неконкурентоспроможною на ринку [33].

До того ж продукція металургійного комплексу не відповідає світовим

стандартам, що є небезпечним для розвитку металургійної галузі. Це

зумовлено, перш за все, високим рівнем зношеності основних фондів та

низькими темпами технічного і технологічного оновлення, невідповідністю

технічного і технологічного рівня підприємств промислових галузей світовим

стандартам, зростанням матеріало- та енергоємності продукції, низькою

наукоємністю продукції, що виробляється в промисловому регіоні, низьким

науково-технологічним потенціалом металургійної галузі, дефіцитом коштів на

придбання новітніх технологій, застарілим обладнанням, яке унеможливлює

впровадження інновацій та нових видів інноваційної продукції [43; 44].

Про це свідчить значне коливання загальної величини інноваційних

витрат у металургійне виробництво – від 0,02 у 2010 до 62% у 2013 році від

загального обсягу інноваційних витрат промисловості [214-218].

170

На підприємствах області продовжено технічну та технологічну

модернізацію, реконструкцію наявних потужностей та освоєння нових видів

продукції, зокрема на:

ПАТ "Дніпроспецсталь" завершено роботу щодо виведення на повну

потужність ділянки з виробництва феромолібдену (вартість проекту понад 3

млн. дол. США). Підприємством на модернізацію виробництва витрачено понад

7,4 млн. грн. (без ПДВ) власних коштів;

ПАТ "Запоріжвогнетрив" відкрито першу в України лінію з виробництва

вогнетривких бетонів та сумішей (загальний обсяг інвестицій – 48,5 млн. грн.);

ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" у рамках Програми технічного

переобладнання основних фондів до 2017 року продовжено проведення робіт з

реконструкції газоочистки агломашини № 2 (вкладено 23,4 млн. грн. власних

коштів), будівництва комплексу з виробництва гарячекатаних рулонів – (667,1

млн. грн.) та лінії солянокислого травлення (189,7 млн. грн.), завершено

реконструкцію доменної печі – 4 (268,2 млн. грн.);

ПАТ "Запорізький феросплавний завод" у рамках виконання

Меморандуму про порозуміння між Кабінетом Міністрів України та

електрометалургійними підприємствами інвестовано 38,1 млн. грн. [185].

Відтак на часі актуальним залишається питання інвестиційного

забезпечення металургійної галузі. За даними (табл. 3.24) виходить, що за

2014 р. обсяги капітальних інвестицій у металургійну промисловість

збільшилися майже на 55 %, у порівнянні з 2013 р., але прямі іноземні

інвестиції за цей період зменшилися на 35%. Крім того, згідно з даними табл.

3.18, капітальні інвестиції в металургійну промисловість вкладаються у

технології третього технологічного укладу. Тому для залучення інвестицій

металургійним підприємствам варто враховувати низку чинників, які не лише

на рівні підприємства, але й на мікро- та макрорівнях впливатимуть на їх

діяльність. Досвід зарубіжних країн переконує, що саме в цю галузь

промисловості необхідно вкладати кошти, тому що це вигідніше інвестору та

підприємству, в яке вкладаються кошти [50]. При цьому, реалізуючи

171

інвестиційний проект, металургійне підприємство досить тривалий час має

бути платоспроможним і ліквідним, щоб вкладені кошти не були використані, в

першу чергу, для погашення всіх заборгованостей на відтворення матеріально-

технічної бази [42].

Незважаючи на збільшення обсягів виробництва металургійної продукції,

зменшення іноземних інвестицій у металургійну галузь сприятиме

уповільненню темпів відновлення основного капіталу підприємств [41]. Деякі із

причин такої тенденції зумовлені застосуванням застарілих технологій

виробництва продукції в промислових галузях, що не відповідає світовим

стандартам за технічними характеристиками. Стимулювання розвитку

металургійної галузі в цих напрямках дасть можливість не лише реалізувати

конкурентні переваги внутрішнього ринку, але й матиме значний кумулятивний

вплив на розвиток інших секторів економіки регіону, які дадуть можливість

реалізувати конкурентні переваги Запорізького регіону на зовнішньому ринку.

Під час розвитку металургійного комплексу Запорізького регіону передбачають

зміни в структурі експорту та імпорту товарів. На сьогодні зменшення питомої

ваги експортної частки металургійної продукції зумовлено зростанням темпів

експорту механічного обладнання, машин і механізмів, електрообладнання та їх

частин. У цих підприємств-експортерів, у тому числі й металургійних, є

проблема великих виробничих витрат, які сприяють економічній

неконкурентоспроможності продукції. Це, у свою чергу, спонукає до зниження

експортних цін та модернізації товарного асортименту [43; 44; 50]. Ці проблеми

традиційно розв’язують модернізацією виробничих потужностей. Однак

українські банки та вітчизняні інвестори не мають відповідних програм до

розв’язання цих проблем. Комплекс проблем реалізації експортних та

імпортних операцій вітчизняних підприємств, структурних змін у товарному

експорті та імпорті, а також в експорті та імпорті послуг необхідно

розв’язувати за програмою розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону,

яка, у свою чергу, має бути частиною державної програми. Адже значна частка

податків підприємств регіону йде до державного бюджету, який повинен

172

фінансувати модернізацію регіональних підприємств-експортерів, а запорізькі

підприємства-експортери є одними з основних постачальників валютних

надходжень до держави [192-196]. Саме тому, держава має впливати на

конкурентоспроможність металургійного виробництва, забезпечуючи умови

для його всебічного розвитку.

Узагальнюючи вищенаведене, можна зазначити, що розвиток

металургійної галузі значно впливає на розвиток регіону. Зокрема до

позитивних моментів на які впливає розвиток металургійної галузі, варто

віднести: забезпечення населення регіону робочими місцями; розвиток

зовнішньоекономічних зв’язків; збільшення обсягів експорту; збільшення

валового регіонального продукту тощо.

З метою прогнозування впливу металургійного комплексу на соціально-

економічний розвиток Запорізького регіону розроблено математичну модель,

яка описує вплив обсягів реалізованої металургійної продукції,

середньомісячної кількості працівників металургійної промисловості,

податкових надходжень до місцевого бюджету, середньомісячної номінальної

заробітної плати одного штатного працівника галузі, прямих іноземних

інвестицій, наявності відходів за видами економічної діяльності I – IV класів

небезпеки, викидів в атмосферне повітря, капітальних інвестицій в

металургійне виробництво на показники соціально-економічного розвитку

Запорізького регіону (табл. 3.25).

Критерієм оцінки соціально-економічного розвитку Запорізького регіону

запропоновано застосовувати показники, що допомагають оцінити потенціал

розвитку регіональної економіки, а саме ВРП, середній рівень середньо-

душових еквівалентних грошових доходів та роздрібний товарообіг регіону.

Застосовуючи коефіцієнт детермінації, перевірено адекватність

побудованої моделі для середнього рівня середньодушових еквівалентних

грошових доходів Запорізького регіону за місяць та визначено, яка частка

результативного показника визначається факторами цієї моделі.

173

Таблиця 3.25

Вплив складових металургійного комплексу Запорізького регіону на

показники соціально-економічного розвитку

Запорізької області за 2007-2014 роки

№

Показники Залежності множинної лінійної регресії

Коефіцієнти

детермінації еластич-

ності,

Е1-Е8

1

ВРП, 1Y

821,18783,21664,21551,13423,90358,5105,194,107581

xxxxxxxY

1

0,55;

-0,35;

0,31;

-0,29;

0,03;

-0,13;

,04

2

Роздрібний

товарооборот,

2Y

894,8763,14674,6506,2482,3306,1129,069,91162

xxxxxxxY

1

0,56;

-0,24;

0,05;

-0,15;

-0,03;

-0,31;

0,07

3 Середній рівень

середньодушов

их

еквівалентних

грошових

доходів

населення, 3Y

;847,07764,56014,15652,04687,03126,01004,026,1567ˆ xxxxxxxy

1 0,01;

-0,25;

0,08;

-0,43;

0,04;

1,09;

0,03

Визначимо коефіцієнт детермінації за формулою (3.9) [145; 170].

n

j j

n

j j

yy

yyR

1

2_

1

2__

2

)(

)( (3.9)

Установлено, що коефіцієнт детермінації 12 R . Це свідчить, що модель

адекватна та придатна для аналізу. Значення 12 R показує, що 100% середній

рівень середньодушових еквівалентних грошових доходів Запорізького регіону

за місяць залежить від обсягів реалізованої металургійної продукції,

середньомісячної номінальної заробітної плати одного штатного працівника,

прямих іноземних інвестицій, капітальних інвестицій у металургійне

174

виробництво, загальної величини інноваційних витрат у металургійне

виробництво, податкових надходжень до місцевого бюджету та наявності

відходів за видами економічної діяльності I–IV класів небезпеки на кінець року.

Разом з тим виявлено, що від середньорічної кількості працівників

металургійної промисловості та викидів в атмосферне повітря середній рівень

середньодушових еквівалентних грошових доходів Запорізького регіону за

місяць не залежить, оскільки коефіцієнти у рівнянні регресії при відповідних

змінних дорівнюють нулю.

Застосовуючи коефіцієнт кореляції, перевірено тісноту зв’язку між

середнім рівнем середньодушових еквівалентних грошових доходів

Запорізького регіону за місяць та вищезазначеними факторами.

Визначимо коефіцієнт кореляції за формулою (3.10) [145; 170]:

.2Rr , (3.10)

Встановлено, що коефіцієнт кореляції r =1>0,9, що свідчить про наявність

щільного прямого зв’язку між факторами та результативною ознакою за

шкалою Чеддока [145; 170].

Обчислимо коефіцієнти еластичності для кожного із показників за

формулою (3.11):

_

__

y

xbE

j

jj , (3.11)

Значення коефіцієнта еластичності показує, на скільки відсотків

зміниться залежна змінна y зі зміною незалежної змінної jx на один відсоток.

З аналізу коефіцієнтів еластичності, можна виділити найвагоміші

чинники, що впливають на середній рівень середньодушових еквівалентних

грошових доходів Запорізького регіону за місяць.

175

Зокрема збільшення обсягів реалізованої металургійної продукції на 1 %

сприятиме збільшенню середнього рівня середньодушових еквівалентних

грошових доходів Запорізького регіону за місяць на 0,01 %. Збільшення

середньомісячної номінальної заробітної плати одного штатного працівника на

1 % призведе до зменшення середнього рівня середньодушових еквівалентних

грошових доходів Запорізького регіону за місяць на 0,25 %. Збільшення прямих

іноземних інвестицій на 1 % сприятиме збільшенню середнього рівня

середньодушових еквівалентних грошових доходів Запорізького регіону за

місяць на 0,08 %. Разом з тим, збільшення капітальних інвестицій в

металургійне виробництво на 1 % призведе до зменшення середнього рівня

середньодушових еквівалентних грошових доходів Запорізького регіону за

місяць на 0,43 %.

Водночас збільшення загальної величини інноваційних витрат у

металургійне виробництво на 1 % сприятиме збільшенню середнього рівня

середньодушових еквівалентних грошових доходів Запорізького регіону за

місяць на 0,04 %. Збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету на

1 % призведе до збільшення середнього рівня середньодушових еквівалентних

грошових доходів Запорізького регіону за місяць на 1,09 % [45].

До того ж збільшення наявності відходів за видами економічної

діяльності I–IV класів небезпеки на кінець року на 1 % призведе до збільшення

середнього рівня середньодушових еквівалентних грошових доходів

Запорізького регіону за місяць на 0,03 %.

Для визначення впливу вищенаведених факторів (табл. 3.24) на валовий

регіональний продукт (табл. 3.25) побудована багатофакторна модель та,

застосовуючи коефіцієнт детермінації, перевірено адекватність побудованої

моделі для валового регіонального продукту і визначено, яка частка

результативного показника визначається факторами цієї моделі.

Установлено, що коефіцієнт детермінації 12 R . Це свідчить, що модель є

адекватною та придатною для аналізу. Значення 12 R показує, що 100 %

валовий регіональний продукт Запорізького регіону (у фактичних цінах)

176

залежить від обсягів реалізованої металургійної продукції, середньомісячної

номінальної заробітної плати одного штатного працівника, прямих іноземних

інвестицій, капітальних інвестицій у металургійне виробництво, загальної

величини інноваційних витрат у металургійне виробництво, податкових

надходжень до місцевого бюджету та наявності відходів за видами економічної

діяльності I–IV класів небезпеки на кінець року.

Разом з тим установлено, що середньорічна кількість працівників

металургійної промисловості та викиди в атмосферне повітря не впливають на

валовий регіональний продукт Запорізького регіону, оскільки коефіцієнти у

рівнянні регресії при відповідних змінних дорівнюють нулю.

За коефіцієнтом кореляції перевірено тісноту зв’язку між валовим

регіональним продуктом Запорізького регіону та вищезазначеними факторами.

Установлено, що коефіцієнт кореляції r =1>0,9, що свідчить про наявність

щільного прямого зв’язку між факторами та результативною ознакою за

шкалою Чеддока [145; 170].

З аналізу коефіцієнтів еластичності (табл. 3. 25) можна виділити

найвагоміші чинники, що впливають на валовий регіональний продукт

Запорізького регіону. Зокрема збільшення обсягу реалізованої металургійної

продукції на 1 % призведе до збільшення валового регіонального продукту

Запорізького регіону на 0,55 %. При цьому збільшення середньомісячної

номінальної заробітної плати одного штатного працівника на 1 % сприятиме

зменшенню валового регіонального продукту Запорізького регіону на 0,35 %.

Разом з тим збільшення прямих іноземних інвестицій на 1 % призведе до

збільшення валового регіонального продукту Запорізького регіону на 0,31 %.

Збільшення капітальних інвестицій в металургійне виробництво на 1 %

призведе до зменшення валового регіонального продукту Запорізького регіону

на 0,29 %. Водночас збільшення загальної величини інноваційних витрат у

металургійне виробництво на 1 % сприятиме зменшенню валового

регіонального продукту Запорізького регіону на 0,03 %.

Збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету на 1 %

177

призведе до зменшення валового регіонального продукту Запорізького регіону

на 0,13 %. Крім того, збільшення наявності відходів за видами економічної

діяльності I–IV класів небезпеки на кінець року на 1 % сприятиме збільшенню

валового регіонального продукту Запорізького регіону на 0,04 %.

Для визначення впливу факторів, які наведено в таблиці 3.24, на

роздрібний товарооборот підприємств Запорізького регіону (табл. 3.25)

побудовано багатофакторну модель. Застосовуючи коефіцієнт детермінації,

перевірено адекватність побудованої моделі та визначено, яка частка

результативного показника визначається факторами цієї моделі.

Установлено, що коефіцієнт детермінації 12 R . Це свідчить, що модель є

адекватною та придатною для аналізу. Значення 12 R показує, що 100%

роздрібний товарооборот підприємств Запорізького регіону залежить від обсягу

реалізованої металургійної продукції, середньомісячної номінальної заробітної

плати одного штатного працівника, прямих іноземних інвестицій, капітальних

інвестицій у металургійне виробництво, загальної величини інноваційних

витрат у металургійне виробництво, податкових надходжень до місцевого

бюджету та наявності відходів за видами економічної діяльності I–IV класів

небезпеки на кінець року. Разом з тим, встановлено, що середньорічна кількість

працівників металургійної промисловості та викиди в атмосферне повітря не

впливають на середній роздрібний товарооборот підприємств Запорізького

регіону, оскільки коефіцієнти у рівнянні регресії при відповідних змінних

дорівнюють нулю.

За коефіцієнтом кореляції перевірено тісноту зв’язку між середнім

роздрібним товарооборотом підприємств Запорізького регіону та зазначеними

факторами.

Установлено, що коефіцієнт кореляції r =1>0,9, що свідчить про наявність

щільного прямого зв’язку між факторами та результативною ознакою за

шкалою Чеддока.

Значення коефіцієнта еластичності показує, на скільки відсотків

зміниться залежна змінна y при зміні незалежної змінної jx на один відсоток.

178

За результатами аналізу коефіцієнтів еластичності (табл. 3.20) можна

виділити найвагоміші чинники, що впливають на роздрібний товарооборот

підприємств Запорізького регіону. Зокрема, збільшення обсягу реалізованої

металургійної продукції на 1 % призведе до збільшення роздрібного

товарообороту підприємств Запорізького регіону на 0,56 %. Разом з тим

збільшення середньомісячної номінальної заробітної плати одного штатного

працівника на 1 % сприятиме зменшенню роздрібного товарообороту

підприємств Запорізького регіону на 0,24 %. Проте збільшення прямих

іноземних інвестицій на 1 % призведе до збільшення роздрібного

товарообороту підприємств Запорізького регіону на 0,05 %. Водночас

збільшення капітальних інвестицій в металургійне виробництво на 1 %

сприятиме зменшенню роздрібного товарообороту підприємств Запорізького

регіону на 0,15 %. Збільшення загальної величини інноваційних витрат у

металургійне виробництво на 1 % призведе до зменшення роздрібного

товарообороту підприємств Запорізького регіону на 0,03 %. Зростання

податкових надходжень до місцевого бюджету на 1 % сприятиме зменшенню

роздрібного товарообороту підприємств Запорізького регіону на 0,31 %. Зі

зростанням наявності відходів за видами економічної діяльності I–IV класів

небезпеки на кінець року на 1 % збільшиться роздрібний товарооборот

підприємств Запорізького регіону на 0,07 %.

Таким чином, виходячи з отриманих коефіцієнтів еластичності, можна

виділити найвагоміші чинники, що впливають на роздрібний товарооборот

підприємств Запорізького регіону.

Узагальнюючи вищенаведене, можна зазначити, що розроблена

математична модель придатна для прогнозування впливу металургійного

комплексу регіону на його соціально-економічний розвиток.

179

3.3. Обґрунтування зростання ринкової капіталізації металургійного

комплексу за результатами діагностування в контексті вартісно-орієнтованого

підходу

За результатами аналізу стану українського бізнесу виявлено, що на

сьогодні він зазнав значних змін. Саме тому розробки систем управління ним

потребують нових принципів та підходів. Зокрема великі металургійні компанії

потребують впровадження нових методів управління, спрямованих на

поєднання їх стратегічних цілей з оперативними завданнями, враховуючи вплив

факторів зовнішнього середовища [51]. Це сприятиме забезпеченню умов їх

стабільної переваги на ринках металопродукції.

Основним стратегічним завданням менеджменту є збільшення вартості

бізнесу. Успішна реалізація концепції управління вартістю компанії (Value-

Based Management) передбачає кардинальні зміни системи мислення

менеджменту компанії, відхід від традиційної системи управління низкою

розрізнених показників (прибуток, маржа, витрати, питомі витрати тощо) до

практики управління одним показником, вартістю компанії, шляхом впливу на

окремі важелі вартості бізнесу. Це сприяє тому, що капіталізація стає

індикатором позитивної інвестиційної привабливості підприємств.

Вартість підприємства є комплексним показником і характеризує його

внутрішній стан та вплив на нього зовнішніх чинників. Тому цей показник

можна використовувати для діагностування економічного стану підприємства.

Сутність концепції управління вартістю компанії полягає в тому, що

управління має бути спрямовано на забезпечення зростання ринкової вартості

компанії та її акцій [77; 251]. Саме управлінські рішення забезпечують

зростання вартості бізнесу.

Як зазначає Брезіцька О.В., спрямованість на підвищення вартості є

американською традицією практики господарювання. Нездатність менеджерів

збільшувати ринкову вартість компанії вважається акціонерами професійною

некомпетентністю, що завдає їм збитків і може призвести до втрати здійснених

180

інвестицій при ворожому поглинанні чи падінні ринку цінних паперів [23].

Разом з тим варто відзначити, що визначення ринкової вартості

підприємств є трудомістким процесом на який впливає багато фінансових та

інших чинників. Левчак І.Я. виділяє внутрішні (ендогенні) та зовнішні

(екзогенні) фактори вартості підприємства. Зовнішні фактори це ті, що діють

незалежно від менеджменту підприємства: попит, обмеження, накладені на

бізнес обмеження (наприклад, накладені державою обмеження щодо

ціноутворення), співвідношення попиту та пропозиції, рівень фінансових,

виробничих, маркетингових та інших видів ризиків, політичні чинники,

конкуренція тощо. Внутрішні фактори підприємства пов’язані з діями

менеджменту, галузевою специфікою самого підприємства: темпи зростання

продажів, чистого прибутку, ступінь ліквідності майна компанії, загальний

фінансовий стан компанії, наявність нематеріальних активів, ділова репутація,

кваліфікація персоналу тощо [141].

Загальну схему факторів впливу на створення вартості компанії

представлено на рисунку 3.3.

Серед основних факторів, що впливають на вартість компанії, можна

виділити такі:

величина інвестованого капіталу компанії;

вартість капіталу, який уже використовується;

дохідність, яка створюється компанією на основі капіталу;

наявність у компанії потенціалу та можливостей для зростання.

Фактори впливу на створення вартості компанії представлено на рис. 3.4.

Базові фактори дають можливість стверджувати, що додана вартість буде

утворюватися у випадку, якщо вкладення в проект, з урахуванням витрат на

залучення капіталу, будуть покриватися надходженнями від проекту.

Потрібно зазначити, що управлінські рішення впливають на вартість

підприємств. Про це свідчать результати діагностування господарської

діяльності підприємств методами АГД. До того ж варто відзначити, що під час

діагностування експерти взаємодіють з керівниками підприємств в оцінці

181

вартості підприємства, застосовуючи інноваційний інструментарій. Зокрема

впроваджують прогресивні методи управління та інвестиційні проекти тощо.

Рис. 3.4. Фактори впливу на створення вартості компанії

Для ефективної роботи підприємств потрібні технології, що дають

можливість управляти їх вартістю. Ці технології ґрунтуються на показниках,

які характеризують зростання їх вартості. Це дає можливість власникам

оцінити свої доходи, а інвесторам – привабливість підприємства. До того ж

діагностика вартості підприємств дає дані для аналізу ефективності управління

ними. Найчастіше методи фінансового аналізу підприємств ґрунтуються на їх

бухгалтерській звітності та на розрахованих фінансових коефіцієнтах. Однак

для об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств потрібно враховувати

інформацію, що характеризує її роботу в умовах регіону, галузі та економіки

України в цілому.

Для управління підприємствами, яке спрямоване на збільшення їх

вартості, потрібні ефективні методи економічної діагностики. Ці методи

ґрунтуються на вибраних критеріях їх вартості. При цьому, залежно від

СПОЖИВАЧІ

ВАРТІСТЬ (МЕНЕДЖМЕНТ

КОМПАНІЇ)

)

ІНВЕСТОРИ

АКЦІОНЕРИ

ПОСТАЧАЛЬНИКИ

ЗАКОНОДАВЧА

БАЗА

КОНКУРЕНТНЕ

СЕРЕДОВИЩЕ

182

поставленої мети управління та кваліфікації експертів керівники підприємства

вибирають найоптимальніші критерії.

На сьогодні використовують багато показників як критерій оцінки

вартості підприємства. Зокрема додану ринкову вартість (MVA), додану

економічну вартість (EVA), додану вартість власного капіталу (SVA), модель

Едварда Белла Ольсона (EBO), збалансовану система показників (Balanced

Scorecard – BSC), показник сукупної акціонерної дохідності (TSR),

дисконтований грошовий потік (DCF), грошовий потік віддачі на інвестований

капітал (CFROI) тощо [73; 74; 172].

За результатами аналізу цих критеріїв установлено, що показник ЕVA

синтезує результати фінансової та операційної діяльності, враховуючи вплив

зовнішніх факторів. Саме тому його запропоновано застосовувати для

визначення цільового критерію вартості підприємств у довгостроковій

перспективі. Разом з тим варто зазначити, що цей критерій застосовують як

узагальнюючий показник для оцінки поточної діяльності підприємств.

Метод оцінки та управління вартістю EVA (Economic Value Added),

запропонований Альфредом Маршаллом, ґрунтується на концепції остаточного

доходу, яка, завдяки актуалізації максимального доходу для акціонерів з боку

інвесторів, отримала широке розповсюдження. Розробником концепції є Стерн

Стюарт, а активним впровадженням і реалізацією концепції займається Stern

Stewart & Co.

Водночас показник EVA є не тільки показником діяльності компанії, який

констатує зміни, що відбулися, оскільки його використовують як ефективний

інструмент управління. Це запобігає багатьом помилковим управлінським

рішенням, які можуть бути прийняті, використовуючи традиційні системи

показників.

Саме тому завданням ефективного управління EVA є забезпечення

стабільного додатного значення цього показника. Позитивна динаміка

показника свідчить, що бізнес компанії розвивається ефективніше, ніж ринок у

цілому. Відтак, з ростом EVA збільшується інвестиційна привабливість

183

компанії. Разом з тим, якщо спостерігається тривка динаміка до зниження

показника EVA, то зменшується ринкова вартість підприємства і падає до неї

зацікавленість інвесторів.

Таким чином, показник EVA є важливим елементом комплексної оцінки

ефективності діяльності компанії та її інвестиційної привабливості. Однак

визначення цього показника потребує значної кількості релевантної інформації

і відповідного рівня професіоналізму фахівців, які розраховують даний

показник.

За результатами розрахунку показника EVA є три варіанти інтерпретації

отриманого значення:

якщо EVA= 0, то ринкова вартість підприємства дорівнює балансовій

вартості чистих активів. У цьому випадку додатковий дохід власників

підприємства при вкладанні коштів в дане підприємство дорівнює нулю;

якщо EVA>0, то ц свідчить про збільшення ринкової вартості

підприємства над балансовою вартістю чистих активів, що стимулює власників

до подальшого вкладення коштів у підприємство та забезпечує його розвиток;

якщо значення EVA <0, це свідчить про зменшення ринкової вартості

підприємства. Підприємстао не отримало не тільки додаткового доходу, але й

норми повернення. Така ситуація свідчить про неефективне управління як

власними, так і позиковими фінансовими ресурсами [73; 114; 141, 251].

Таким чином, застосування методики оцінки вартості підприємств

металургійного комплексу Запорізького регіону за критерієм економічної

доданої вартості (EVA) дає можливість акціонерам та потенційним інвесторам

об’єктивно визначати їх ринкову вартість та інвестиційну привабливість.

Запропоновано алгоритм діагностики металургійного комплексу

Запорізького регіону на основі показника ЕVА, який ґрунтується на вартісно-

орієнтованому підході та складається із взаємопов’язаних послідовних і

логічних станів націлених на покращення результатів господарювання

підприємств металургійного комплексу як у найближчій, так і в довгостроковій

перспективі (рис. 3.5).

184

Рис. 3.5. Алгоритм діагностики металургійного комплексу на основі показника

ЕVА (розробка автора)

Вхід

Мета діагностики – визначення напрямків максимізації ЕVА

Збір релевантної інформації

Обгрунтування складових ЕVА

Модіфікація фінансової звітності

підприємств МК для розрахунку ЕVА

Розрахунок

ЕVА

Визначення факторів впливу на ЕVА

Визначення напрямків зміни ЕVА

Обґрунтування

напрямків

розвитку МК

Вихід

ні

так

ні так

185

Показник EVA розраховують за класичною формулою, запропонованою

Стюартом і Штерном (3.15):

EVA =NOPAT – (WACC Ч CE), (3.15)

де: NOPAT (Net Operating Profit After Tax) – післяоподаткований

операційний прибуток без урахування нарахованих процентів за кредитами та

отриманими запозиченнями, грн.;

CE (Capital Employed) – інвестований (вкладений) капітал, грн.;

WACC (Weighted Average Cost of Capital) – середньовиважена вартість

капіталу, % на рік, яка обчислюється за формулою:

,)*()*(

CE

OCrLCrWACC OCLC

(3.16)

де: rLC – середня вартість заємного капіталу, % на рік;

LC (Loan Capital) – заємний капітал або капітал, що отримано у вигляді

боргових зобов’язань, грн.;

OC (Own Capital) – приватний капітал, інвестований засновниками у

підприємство, грн.;

rOC – вартість власного капіталу, % на рік. Визначається акціонерами і

показує той мінімальний рівень дохідності, який вони розраховують отримати

на вкладені кошти [73; 114; 141, 251].

Розрахунок показника EVA можна проводити також за формулою (3.17):

EVA=(ROCE-WACC)∙ CE, (3.17)

де: ROCE (Return on Capital Employed) – дохідність на інвестований

капітал (визначають як відношення прибутку до сплати відсотків і податків

(EBIT) до різниці між сукупними активами та поточними зобов’язаннями)

[251].

186

Показник ЕVA свідчить про ефективність господарювання підприємств

щодо їх доходності у порівнянні з альтернативними вкладеннями коштів. Це

пояснює чому при його розрахунку в додатку операційного прибутку

враховують плату за користування власним і позиковим До того ж показник

ЕVA сприяє отриманню кориснішої інформації про цінність фінансово-

економічних операцій, ніж показники і прибуток, рентабельність капіталу або

термін зростання прибутку із розрахунку на одну акцію. Саме тому цей

показник використовують для оцінки ефективності діяльності підприємств.

Таким чином, результати діагностування виробничої підсистеми

металургійного комплексу регіону можуть знайти своє застосування як

цільовий критерій оцінки вартості підприємств металургійного комплексу

Запорізького регіону на основі критерію економічної доданої вартості (EVA).

Розрахунок ринкової вартості підприємства на основі концепції EVA можна

здійснювати за формулою [251, с . 421]:

,)1()1(

1

1t

tn

tt

t

WACC

EVA

WACC

EVAСЕV

(3.18)

де: СЕ – інвестований капітал.

За даними аналізу залежності (3.18) виходить, що для інвестування

акціонерами підприємств їм необхідно планувати свою економічну додану

вартість наперед. Адже заплановане збільшення значення EVA сприяє

очікуванню зростання ціни акцій підприємств. При цьому ціна акцій буде

нестійкою, якщо ці очікування будуть суперечливими між потенційними

інвесторами та їх покупцями. Саме тому перед менеджерами підприємств

стоїть завдання планувати стійкий прибуток підприємств, структуру та вартість

капіталу. Водночас необхідно відзначити, що чим професійніші керівники

підприємства, то точніше значення прогнозованих EVA. До того ж, варто

зазначити, що враховуючи вищенаведене, в західних компаніях цю концепцію

вважають досконалішою при оцінці ефективності бізнесу, ніж чистий прибуток.

Це зумовлено тим, що показник EVA дає можливість оцінити кінцевий

результат роботи, враховуючи витрачені на це кошти.

187

Андруцький Р.А. вважає, що показник (EVA) має переваги серед інших

показників, оскільки концепція економічної доданої вартості має більш

практичну цінність. Це дає можливість застосувати її для:

формулювання цілей компанії;

вимірювання результатів досягнення поставлених цілей;

зміцнення ролі акціонерів компанії;

зміни мислення персоналу компанії;

формування системи преміювання і мотивації менеджерів компанії,

орієнтованої на зростання результатів;

оцінки управлінських рішень;

оцінки акціонерної вартості компанії [8].

Для металургійного комплексу Запорізького регіону використання

показника економічної доданої вартості EVA для оцінювання вартості

підприємств дає такі переваги:

визначає напрямки підвищення рівня їх капіталізації;

дає можливість прогнозувати зростання вартості бізнесу;

синтезує результати фінансової та операційної діяльності у вигляді

синергетичного ефекту;

сприяє формуванню вартісного мислення в керівників усіх рівнів

управління;

є інструментом оцінювання якості управлінських рішень;

забезпечує інвестиційну привабливість підприємств;

сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств МК як у

короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі;

дає можливість порівнювати результати діяльності підприємств

комплексу з позиції вартісного підходу;

сприяє створенню та розвитку позитивного іміджу підприємств

комплексу;

сприяє зростанню дивідендів на акції.

188

Модифікація внутрішньої фінансової звітності з метою розрахунку

показника ЕVA є важливим аспектом для управління вартістю підприємств.

Однак у фінансовій звітності на вітчизняних підприємствах немає показників

для прямих розрахунків показника ЕVA. Саме тому внутрішня фінансова

звітність підприємств МК, з урахуванням рекомендацій Прокопшиної О.В.,

модифікована для розрахунку цього показника (табл. 3.26) [197].

Таблиця 3.26

Модифікація внутрішньої фінансової звітності підприємств МК до умов

розрахунку EVA

Показник Складові розрахунку Інформаційна база розрахунку

EV

A

NOPAT Прибуток від

операційної

діяльності

Звіт про фінансові результати (ф. № 2), рядок №

2190 "Фінансовий результат від операційної

діяльності (прибуток)"

Податок на прибуток Звіт про фінансові результати (ф. № 2), рядок №

2300 "Витрати (дохід) з податку на прибуток"

СЕ Балансова вартість

активів

Баланс (ф. № 1), рядок № 1300 "Баланс"

Безвідсоткові поточні

зобов’язання

Баланс (ф. № 1), рядки № 1615 – 1660 "

Кредиторська заборгованість за товари, роботи,

послуги", "Поточні зобов’язання за

розрахунками", "Інші поточні зобов'язання"

WACC Вартість залучення

власного капіталу

Звіт про власний капітал (ф. № 4), рядок № 4200 "

Виплати власникам (дивіденди)"

Власний капітал Баланс (ф. № 1), рядок № 1495 "Усього за

розділом І " Власний капітал"

Вартість залучення

запозичених коштів

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5),

рядок № 540 " Проценти"

Сума отриманих

кредитів

Баланс (ф. № 1), рядки № 1500-1515, 1600, 1610

"Довгострокові зобов’язання",

"Короткострокові кредити банків", "Поточна

заборгованість за довгостроковими

зобов’язаннями"

Варто зазначити, що показник ЕVA застосовують для коригування витрат

на інновації, інвестиції у створення і просування торгової марки, операційної

оренди, реорганізації підприємства, навчання персоналу тощо.

Ці ресурси є елементами капіталу, але вони не визначаються активами

згідно зі Стандартами національного обліку. Однак їх потрібно враховувати для

визначення реально використовуваного капіталу.

189

Разом з тим, цей показник поєднує простоту розрахунку та можливість

визначення вартості підприємств МК та уможливлює оцінювання ефективності

як окремих підприємств, так і комплексу в цілому. Таким чином, EVA є

індикатором якості управлінських рішень керівників підприємств МК.

Основною метою впровадження концепції EVA в МК Запорізького регіону є

побудова ефективнішої системі управління. Саме в цьому є потенціал цієї

концепції удосконалення управління підприємствами МК Запорізького регіону

з метою зростання їх вартості.

Розрахунок показника економічної доданої вартості підприємств МК

Запорізького регіону 2010-2014 рр. надано в таблиці 3.27.

Таблиця 3.27

Розрахунок показника економічної доданої вартості підприємств МК

Запорізького регіону 2010-2014 рр.

Роки

Фінансовий

результат від

операційної

діяльності з

вирахуванням

податків (NOPAT)

тис. грн.

Інвестований

капітал (СЕ),

тис. грн.

Середньозважена

вартість капіталу

підприємства

(WACC), %

Економічна

додана вартість

(EVA), тис. грн.

EVA

2010 462837 15117383 10,47 -1119953

2011 -329365 14114687 1,07 -480674,44

2012 -1437855 12863104 0,97 - 1562627,1

2013 416423 13291152 1,44 225030,42

2014 4469974 14801237 3,63 3932689,1

За даними (табл. 3.27) у 2010-2012 рр. показник EVA підприємств МК

Запорізького регіону мав від’ємне значення. Це свідчить про зниження їх

ринкової вартості. Проте в 2013 і 2014 роках спостережено додатне значення

цього показника для підприємств МК Запорізького регіону. Отже, в цьому

періоді вони розвивалися внаслідок ефективного використання як власного, так

і позикового капіталу. До того ж це забезпечило норму повернення та

отримання додаткового доходу.

У процесі управління підприємством важливим аспектом є визначення

факторів прямої дії на показник EVA, оскільки економічна додана вартість є

190

інтегральним показником. Отже, управлінцям необхідно чітко усвідомлювати

механізми його формування та вплив факторів, які характеризують його

функціональну залежність.

Зокрема в 2010 році показник NOPAT мав додатне значення і був навіть

більший, ніж у 2013 році (табл. 3.27). Однак у 2013 р. критерій EVA мав

додатне, а в 2010 році – від’ємне значення. Це зумовлено тим, що в 2010 році

середньозважена вартість капіталу підприємств комплексу (WACC) була в 7,27

разів більша, ніж у 2013 році. При цьому варто зазначити, що в 2010 році

інвестований капітал у підприємства МК Запорізького регіону був на 46416

тис. грн. більший, ніж у 2013 році. Отже, за результатами аналізу (табл. 3.28)

виходить, що цю тенденцію зумовлено тим, що в 2010 році середня вартість

заємного капіталу та мінімальний рівень дохідності акціонерів, який вони

розраховували отримати від вкладених у підприємства коштів, був у 7,27 разів

більший, ніж у 2013 році. Разом з тим варто відзначити, що в 2014 році

критерій EVA підприємств комплексу мав додатне значення та в 17, 48 разів

був більший, ніж у 2013 році. Це пов’язано, в першу чергу, з тим, що в 2014

році їх післяоподаткований операційний прибуток був у 10,43 рази більший,

ніж у 2013 році. Адже в 2014 році інвестований капітал у підприємства МК

Запорізького регіону був лише на 1510085 тис. грн. більший, ніж у 2013 році.

Слід зазначити, що в 2014 році середньозважена вартість капіталу підприємств

комплексу(WACC) була в 2,52 рази більша, ніж у 2013 році. Однак вплив

показника NOPAT на економічну додану вартість підприємств МК був

суттєвішим, ніж показника (WACC). Це, враховуючи вищезгадану динаміку

впливу показників NOPAT, СЕ і WACC на критерій EVA, переконує в тому, що

топ-менеджмент підприємств МК дуже ефективно спрацював у 2014 році.

Таким чином, на підставі оцінки економічної доданої вартості

досліджуваних металургійних підприємств встановлено, що протягом 2010-

2012 рр. їх ринкова вартість була низькою, що відображає від’ємне значення

показника ЕVA. Дана ситуація пояснюється згубними як внутрішніми

причинами, що привели до скорочення фінансового результаті від операційної

191

діяльності, так і згубними наслідками світової фінансово-економічної кризи.

Проте, з 2013-2014 рр. відбувається підвищення ефективності менеджменту та

нарощування інвестиційної активності, що дозволило більш продуктивно

використали власний і позиковий капітал, що і відобразилось на позитивній

динаміці показника доданої вартості ЕVA підприємств металургійного

комплексу Запорізької області.

З аналізу показників ЕVA (табл. 3.27) виходить, що їх можна підвищити

такими заходами:

вести виважену фінансову політику, шукати недорогі джерела

фінансування та знижувати середньозважену вартість капіталу підприємств;

оптимізувати витрати та управляти ними для підвищення ефективності

господарської діяльності підприємств;

збільшувати дохід підприємств, застосовуючи диверсифікацію

виробництва (випадок нових видів продукції та зростання частки ринку);

інвестувати кошти в проекти, рентабельність яких вища за витрати на

капітал;

збільшувати ефективність управління активами, продаючи збиткові та

скорочуючи терміни оборотності капіталу;

оптимізувати структуру капіталу за визначеними критеріями.

Збільшення прибутку підприємств МК без збільшення існуючих обсягів

капіталу здійснюється через освоєння нових видів продукції, нових ринків

(нових сегментів ринку) та впровадження рентабельніших способів

виробництва сталі.

Заходи, спрямовані на підвищення вартості підприємств МК, надано в

табл. 3.28 [72].

Окреслені шляхи підвищення EVA реалізуються в конкретних заходах.

Якщо показник EVA обраний підприємством у якості критерію оцінки

ефективності діяльності, то завдання полягає в тому, щоб підвищити значення

цього критерію. Таке підвищення відбувається як у рамках реорганізації

підприємства (табл. 3.27), так і в рамках поточної управлінської діяльності [72].

192

Таблиця 3.28

Заходи, cпрямовані на підвищення вартості підприємств МК

Критерій

оцінки

ефектив-

ності

Цілі перетворень Основні види організаційних перетворень

Зрост

анн

я E

VA

1. Збільшення прибутку при

використанні попередніх

обсягів капіталу

a) Освоєння нових видів продукції (робіт,

послуг);

b) Освоєння нових ринків (нових сегментів

ринку);

c) Освоєння рентабельніших суміжних

елементів виробничо-технологічного ланцюгу.

2. Змінення обсягів капіталу,

що використовується при

збереженні прибутку на

попередньому рівні

Ліквідація збиткових або недостатньо

прибуткових сфер діяльності (в т.ч. ліквідація

підприємства)

3. Зменшення расходів на

залучення капіталу Зміна структури капіталу підприємства

Отже, металургійним підприємствам України необхідно якнайшвидше

пришвидшити виведення із експлуатації мартенівських цехів і замінити

виробництво мартенівської сталі на киснево-конвертерну, що сприятиме

переходу галузі на інноваційний шлях розвитку.

Зокрема, частка мартенівської сталі в Індії становить 3,9, в Росії 22,1, а в

Україні 43,4 % від загального обсягу виробництва сталі. Перехід від

мартенівського способу виробництва сталі до киснево-конвертерного дає

можливість економити значну кількість енергоресурсів і суттєво знизити

навантаження на навколишнє середовище. Адже енерговитрати на виробництво

1 т. мартенівської сталі у 6 разів більші за конверторну.

Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у межах комплексної

програми модернізації виробництва починає перехід з мартенівського на

конвертерне виробництво сталі. Вартість проекту реконструкції

сталеплавильного виробництва із переходом на конверторний спосіб виплавки

сталі становить 1300 млн. дол. США зі строком окупності вісім років. Новий

конвертерний цех запроектовано за участю ДП "УКРДІПРОМЕЗ". До складу

устаткування цеху увійдуть дві установки десульфації чавуну, два конвертери

по 250 тон з комбінованим продуванням, дві двопозиційні установки піч-ківш,

193

вакууматор ківшевого типу і дві товстослябові двострумкові машини

безперервного розливання сталі (МБРЗ).

Реконструкція сталеплавильного виробництва уможливить:

створити сучасний сталеплавильний комплекс та здійснити його

будівництво в стислі терміни, що не перешкоджатиме роботі комбінату;

відмовитися від малоефективного мартенівського виробництва;

забезпечити виплавку сталі з меншим вмістом шкідливих елементів,

поліпшити якість поверхні прокату та однорідність структури;

значно розширити марочний сортамент виплавлюваних сталей, зокрема

трубних, якісних конструкційних, підвищеної міцності, для штампування та

автомобілебудування;

забезпечити відповідність якості сталі вимогам міжнародних стандартів;

одержати високоякісний дорогий товарний гарячевальцований прокат та

прокат для виготовлення високоякісного холодновальцованого листа,

включаючи продукцію четвертого переділу (виробництво оцинкованого листа

та листа з полімерним покриттям);

знизити втрати металу в обрізках на 110 кг/т.;

знизити чисельність персоналу на 303 осіб;

знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Зокрема, знизити валові

викиди на 13,1 тис. тон на рік;

знизити споживання природного газу на 330 млн. кубічних метрів на

рік.

Слід зазначити, що запланована проектна потужність комплексу

становить 4,7 млн. тон конвертерної сталі на рік. При цьому у 2014 р. мартени

комбінату виплавили 3,3, а в 2013 р. 3,7 млн. тон сталі.

З введенням комплексу конвертерного виробництва сталі на підприємстві

сподіваються зміцнити свої ринкові позиції внаслідок зниження собівартості

виробництва (відмова від колишніх масштабів використання газу), розширення

марочного складу сталі і підвищення її якісних фізико-хімічних характеристик.

194

Таким чином, узагальнюючи вищевказане, слід зазначити, що

запропонований цільовий критерій вартості підприємства (EVA) уможливить

вирішення цього завдання, оскільки він синтезує результати фінансової та

операційної діяльності підприємств. До того ж запропонована методика

оцінювання фінансово-економічної діяльності підприємств МК Запорізького

регіону уможливила визначення пріоритетних напрямків їх управління, що

забезпечують досягнення максимального результату щодо збільшення критерію

EVA. Це сприятиме зростанню акціонерної вартості, а отже й задоволенню

сподівань акціонерів.

Крім того, використання показника EVA як оціночного критерію для

діагностування розвитку металургійного комплексу Запорізького регіону

сприяє його подальшому розвитку під впливом, як зовнішнього середовища так

із через розвиток внутрішнього потенціалу підприємств комплексу. Таким

чином з боку зовнішнього середовища збільшення вартості бізнесу дозволяє

підвищити інвестиційну привабливість підприємств комплексу та регіону в

цілому. З внутрішньої сторони даний критерій дозволяє удосконалити

мотиваційну складову в управлінні і перейди на вартісний тип мислення

працівників металургійних компаній. Для цього необхідно використовувати

інструменти психології управління.

Висновки до розділу 3

1. Запропоновано економічний, соціальний критерій та критерій розвитку

підприємства використовувати для комплексної оцінки ефективності

коопераційних зв’язків підприємств металургійного комплексу, оскільки вони

уможливлюють оцінювання наявних коопераційних зв’язків та планувати їх

розвиток.

2. Доведено, що стратегію економічного розвитку металургійного

комплексу Запорізького регіону, яка формується на коопераційних зв’язках,

195

установлено правильно, оскільки розраховане середнє значення його

коопераційних зв’язків у 2008-2014 рр. становить 75,2.

3. Для діагностування розвитку регіональної підсистеми запропоновано

використовувати комплексний просторовий критерій, який містить показники

насиченості, розміщення та зв'язаності економічного простору та уможливлює

визначення рівня його однорідності. Цей критерій доповнює відомі

територіальні показники локалізації, виробництва на одну особу, спеціалізації

та міжрайонної товарності. Використовуючи узагальнену функцію корисності,

розраховано інтегральні показники просторового критерію металургійного

комплексу Запорізького регіону, які свідчать про «добру» однорідність

економічного простору, оскільки середнє значення цих показників за останні

шість років становить 0,69.

4. Аналіз критеріїв та показників, за якими діагностували металургійний

комплекс Запорізького регіону, показав багатогранність та різноплановість

оцінки його економічного розвитку, оскільки вони відповідають принципам

логічності, системності та об’єктивності.

5.Розроблено багатофакторну математичну модель, яка показує

взаємозв’язок між валовим регіональним продуктом, який є показником

соціально-економічного розвитку Запорізького регіону, та показниками роботи

його підприємств металургійного комплексу. Зокрема встановлено, що

збільшення обсягів реалізованої металургійної продукції на 1 % сприятиме

зростанню валового регіонального продукту на 0,55%, збільшення

середньомісячної номінальної заробітної плати одного працівника на 1 %

призведе до зменшення валового регіонального продукту на 0,35%, зростання

прямих іноземний інвестицій на 1% призведе до збільшення валового

регіонального продукту на 0,31%, збільшення капітальних інвестицій у

металургійне виробництво на 1% призведе до зниження цього критерію на

0,29%, зростання загальної величини інноваційних витрат у металургійне

виробництво на 1% призведе до зменшення вищенаведеного критерію на

0,03%, разом з тим, збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету

196

на 1% сприятиме зниженню валового регіонального продукту на 0,13%. Однак

зростання наявності відходів за видами економічної діяльності І-ІV класу

небезпеки на кінець року на 1% сприятиме збільшенню цього критерію на

0,04%.

6. Розроблено багатофакторну математичну модель, яка регламентує

взаємозв’язок між середнім рівнем середньодушових еквівалентних грошових

доходів та показниками роботи підприємств металургійного комплексу.

Зокрема встановлено, що цей показник соціально-економічного розвитку

Запорізької області зростає на 0,01; 0,08; 0,04; 1,09 та 0,03% відповідно до

збільшення обсягів реалізованої продукції, прямих іноземних інвестицій,

загальної величини інноваційних витрат у металургійне виробництво,

податкових надходжень до місцевого бюджету і наявності відходів економічної

діяльності І – ІV класу небезпеки на кінець року на 1%.

Разом з тим, виявлено, що зростання середньомісячної номінальної

заробітної плати одного працівника та капітальних інвестицій у металургійне

виробництво на 1% сприятиме зниженню середнього рівня середньодушових

еквівалентних грошових доходів на 0,25 та 0,43% відповідно.

7. Розроблено багатофакторну математичну модель, яка встановлює

взаємозв’язок між роздрібним товарооборотом підприємств, який є соціально-

економічним показником розвитку Запорізької області, та показниками роботи

підприємств її металургійного комплексу. Зокрема встановлено, що роздрібний

товарооборот підприємств металургійного комплексу області зростає на 0,56;

0,05; 0,07 % відповідно до збільшення обсягу реалізованої металургійної

продукції, прямих іноземних інвестицій та наявності відходів за видами

економічної діяльності І – ІV класу небезпеки на кінець року на 1 %. Водночас

цей показник соціально-економічного розвитку регіону знижується на 0,24;

0,15; 0,03 та 0,31% відповідно до зростання середньомісячної номінальної

заробітної плати одного працівника, капітальних інвестицій у металургійне

виробництво, загальної величини інноваційних витрат у металургійне

виробництво та податкових надходжень до місцевого бюджету на 1%. Таким

197

чином, виявлено, що найсуттєвіше впливають на роздрібний товарооборот

підприємств податкові надходження до місцевого бюджету та прямі іноземні

інвестиції. Разом з тим, найменше впливають на цей показник середньомісячна

номінальна заробітна плата одного штатного працівника та загальна величина

інноваційних витрат у металургійне виробництво.

8. За результатами аналізу критеріїв оцінки вартості підприємств

обґрунтовано і запропоновано показник економічної доданої вартості (EVA)

застосовувати як цільовий критерій оцінки вартості підприємств МК

Запорізького регіону, оскільки він синтезує результати фінансової та

операційної діяльності.

9. За результатами розрахунків установлено, що в 2010-2012 рр. критерій

EVA підприємств МК Запорізького регіону мав від’ємне значення, що свідчить

про зниження їх ринкової вартості. Це зумовлено високою середньозваженою

вартістю капіталу в 2010 році та від’ємним значенням фінансових результатів

від операційної діяльності в 2011 і 2012 роках.

10. Виявлено, що зниження середньозваженої вартості капіталу

підприємств МК в 2013 щодо його значення в 2010 році та значне збільшення

фінансових результатів від операційної їх діяльності в 2014 р. щодо їх значення

в 2010 році призвело до суттєвого зростання критерію EVA. До того ж додатне

його значення свідчить, що за цей період часу підприємства МК ефективно

використали як власний, так і позиковий капітал і значно зросли у вартості.

11. За результатами аналізу критеріїв EVA, розрахованих для підприємств

МК Запорізького регіону, запропоновано такі способи їх підвищення:

збільшення доходів підприємств через диверсифікацію виробництва, випуск

нових видів металопродукції та збільшення частки ринку, оптимізація та

управління витратами, виважена фінансова політика, оптимізація структури

капіталу, зростання ефективності управління активами тощо.

Результати дослідження, що викладені у цьому розділі, опубліковані у

працях: статті [27; 39; 41; 43; 44; 50; 51], матеріали конференцій [32; 44; 46].

198

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі за результатами проведеного дослідження

сформовано теоретико-методичні засади діагностування розвитку

металургійного комплексу регіону на основі використання соціальної,

економічної і екологічної бази критеріїв і показників для діагностування стану і

наслідків розвитку металургійного комплексу регіону.

1. Встановлено за результатами аналізу сучасних наукових підходів до

соціально-економічного розвитку регіону, що у промисловому регіоні

кластерна теорія у найбільшій мірі відповідає потребам соціально-економічного

розвитку регіону, оскільки задовольняє наступним передумовам: а) передбачає

критичну кількість локально розташованих підприємств, які прагнуть до

інноваційного розвитку; б) вплив кооперації, комбінування, тобто економічного

партнерства та спеціалізації виробництва перевершує ризики внутрігалузевої

конкуренції між суб’єктами кластеру; в) інфраструктурне, логістичне, кадрове,

наукове, освітнє забезпечення кластеру дає можливість отримувати позитивні

екстерналії як частину вигод, які стосуються виробництва і реалізації

промислової продукції.

На основі аналізу понятійного апарату дослідження визначено сутність

діагностики розвитку економіки регіону як аналітично-оцінювального процесу

розпізнавання й визначення стану економіки регіону, спрямованого на вияв

динаміки соціально-економічних кількісних і якісних показників, структури і

характеру зв’язків між ними із встановленням діагнозу розвитку за

урахуванням відхилення від показників еталонного значення.

2. Запропоновано алгоритм діагностики розвитку металургійного

комплексу регіону, який вміщує такі етапи: визначення цілей діагностування

розвитку, постановка завдань діагностування, визначення критеріїв та

параметрів оцінювання, вибір методів діагностування, одержання результатів,

оцінювання результатів та розробка подальшого розвитку. Запропоновано

систему критеріїв та показників діагностування розвитку металургійного

199

комплексу регіону за його підсистемами, зокрема, для виробничої підсистеми –

це показники: фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність, коефіцієнт

фінансової незалежності, рентабельність власного капіталу, рентабельність

фінансових ресурсів, рентабельність продажів, зарплатовіддача та фінансова

продуктивність праці; для територіально-просторової підсистеми: коефіцієнти

міжрайонної товарності, локалізації, виробництва на одну особу, спеціалізації,

щільності економічного простору, розміщення економічного простору та

зв’язаності економічного простору; для економіко-екологічної підсистеми:

коефіцієнт відходності виробництва та екологічної небезпеки виробництва.

3. Визначено критерій діагностування впливу факторів макро- та

мікросередовища на функціонування підприємств металургійного комплексу,

який розраховується з урахуванням важливості та ваги кожного фактору

зовнішнього середовища. За результатами діагностування металургійного

комплексу Запорізького регіону вплив факторів макросередовища/

мікросередовища оцінено як помірний, відповідно із значеннями 0,31/0,36. Для

діагностування стану функціонування виробничої підсистеми комплексу

запропоновано використовувати виробничу функцію Кобба-Дугласа, яка

кількісно описує зв’язок результатів діяльності виробничої підсистеми

комплексу з факторами праці та капіталу. Встановлено, що показник зваженого

середньогеометричного значення темпів зростання ресурсів для металургійного

комплексу Запорізького регіону у 5,1 перевищує загальноукраїнське значення.

Встановлений діагноз стану розвитку металургійних комплексу Запорізького

регіону оцінено як "добре", що характеризує стійкість розвитку виробничої

підсистеми комплексу.

4. З метою оцінювання наслідків діяльності металургійного комплексу

промислового регіону розроблено багатофакторну математичну модель, яка

встановлює взаємозв’язок між розвитком металургійного комплексу регіону та

показниками стану здоров’я громадян, зокрема захворюваністю на злоякісні

утворення шкіри, органів дихання, молочної залози. Встановлено, зокрема, за

показниками злоякісних утворень шкіри, що із збільшенням викидів в

200

атмосферне повітря (без вуглецю диоксиду) на кожну 1т, рівень

захворюваністю на злоякісні утворення шкіри зростає на 0,39.

5. За результатами аналізу підходів до оцінювання розвитку господарських

систем різних рівнів встановлено, що металургійний комплекс регіону слід

діагностувати за критеріями, які відображають зміну основних характеристик

металургійного комплексу, зокрема виробничої, територіальної та економіко-

екологічної систем комплексу. Це дало можливість розробити узагальнюючі

показники розвитку виробничої структури ( qР ), територіально-просторової ( rР )

та економіко-екологічної складової металургійного комплексу регіону ( ekР ),

використовуючи функцію корисності Харрінгтона. Встановлено, що

узагальнюючий критерій розвитку металургійного комплексу Запорізької

області, який визначають як середньогеометричне значення критеріїв розвитку

виробничої, просторово-територіальної та економіко-екологічної систем, в

2010-2014 рр. становить, відповідно, 0,62; 0,70; 0,69; 0,68; 0,68, що дозволяє

характеризувати стан розвитку металургійного комплексу Запорізького регіону

як "добрий" за цей період.

6. Апробовано економіко-математичну модель діагностування впливу

металургійного комплексу на соціально-економічний розвиток Запорізького

регіону, яка встановлює залежність між економічною, соціальною,

інвестиційною, науково-технічною, бюджетною та іншими складовими

металургійного комплексу та показниками його соціально-економічного

розвитку, зокрема валовим регіональним продуктом, середнім рівнем

середньодушових еквівалентних грошових доходів та роздрібним

товарооборотом. Виявлено, що вищенаведені показники роботи підприємств

металургійного виробництва найбільше впливають на валовий регіональний

продукт, а найменше – на середній рівень середньодушових еквівалентних

грошових доходів. Водночас за результатами аналізу розробленої математичної

моделі, встановлено, що темпи росту ВРП на 0,55%; 0,31%; 0,04%, відповідно,

корелюються до збільшення обсягу реалізованої металургійної продукції,

прямих іноземних інвестицій та наявності відходів за видами економічної

201

діяльності І – ІV класу небезпеки на кінець року на 1%. Разом з тим, ВРП

знижується на 0,35; 0,29; 0,03 та 0,13 %, відповідно, з ростом середньомісячної

номінальної заробітної плати одного працівника, капітальних інвестицій в

металургійне виробництво, загальної величини інноваційних витрат у

металургійне виробництво та податкових надходжень до місцевого бюджету на

1 %.

7. Обґрунтовано, що результати діагностики металургійного комплексу

Запорізького регіону можуть бути використано для підвищення рівня

капіталізації підприємств металургійного комплексу регіону за допомогою

показника економічної доданої вартості EVA. Показано, що протягом 2010-

2012 рр. EVA підприємств металургійного комплексу Запорізького регіону

мало від’ємне значення, що відображало зниження їх ринкової вартості,

скорочення фінансових результатів від операційної діяльності, зумовлених

наслідками світової кризи 2009-2011 рр., а з 2013 р. відбувається підвищення

ефективності менеджменту та нарощування інвестиційної активності, що

дозволило більш продуктивно використати власний і позиковий капітал.

Таким чином, у роботі розв’язано важливе науково-практичне завдання

щодо формування теоретико-методологічних засад діагностики металургійного

комплексу регіону на основі вдосконалення категоріально-понятійного апарату

та формування інструментарію діагностики із урахуванням впливу

металургійного комплексу регіону на екологічний стан і здоров’я мешканців

області.

202

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм

економічного і соціального розвитку України" № 1602-III від 23.03.2000 //

Відомості Верховної Ради. –– 2000. –– № 25. –– 195 с.

2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про запровадження оцінки

міжрегіональної та внутрішньо регіональної диференціації соціально-

економічного розвитку регіонів": станом на 20 травня 2009 р., № 476

[Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України –– Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/476-2009-п.

3. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-

терминологический словарь / Э. Б. Алаев. — М.: Мысль, 1983. — 350 с.

4. Алампиев П. М. Экономическое районирование СССР / П. М. Алампиев.

— Кн.2, М.: Изд-во экон. литературы, 1963. — 248 с.

5. Алехин Э. В., Региональная экономика и управление: [учебное пособие]

/ Э. В. Алехин. — Пенза, 2007. — 97 с.

6. Амоша О. І. Регулювання регіонального розвитку в Україні /

О. І. Амоша, В. П. Вишневський, А. І. Землянкін // Економіка України. — 2006.

— №1–2. — С. 45–58, 51–66.

7. Ананькина Е. А. Контроллинг как инструмент управления предприятием

/ Е. А. Ананькина, С. В. Данилочкин, Н. Г. Данилочкина и др.; [под ред.

Н.Г. Данилочкиной]. — М.: ЮНИТИ, 1999. — 280 с.

8. Андруцкий Р. В. Компания, ориентированная на акционеров в свете

стратегии EVA / Р. А. Андруцкий // Учет и финансы. — 2008. — № 7. — С.4–10.

9. Ахромкин Е. М. Инновационный механизм управления экономическими

ресурсами региона: [монография] / Е. М. Ахромкин; НАН Украины, Ин-т экон.-

прав. исслед., Луган. фил. –– Донецк; Луганск, Ноулидж, 2010. –– 376 с.

10. Бакланов П. Я. Дальневосточный регион России: проблемы и

предпосылки устойчивого развития П. Я. Бакланов — Владивосток: Дальнаука,

2001. — 144 с.

203

11. Бакланов П. Я. Территориальные структуры хозяйства в региональном

управлении: [учебник] / П. Я. Бакланов — М.: Наука, 2007. — 239 с.

12. Балабанов Г. В. Територіальний соціально-економічний моніторинг в

Україні / Г. В. Балабанов, В. В. Вишневський. — К.: Нора-Друк, 2001. — 58 с.

13. Бандман М. К. Моделирование формирования территориально-

производственных комплексов / М. К. Бандман; ИЭОПП СО АН СССР. —

Новосибирск: Наука. Сиб. отд-е, 1976. — 338 с.

14. Бандман М. К. Территориально-производственные комплексы: теория

и практика предплановых исследований / М. К. Бандман. — Новосибирск:

Наука. Сиб. отд-ние, 1980. — 256 с.

15. Бандур С. І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика

держави: теорія, методологія, практика / С. І. Бандур, Т. А. Заяць, І. В. Терон —

К.: НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України, 2002. — 250 с.

16. Беседин В. Ф. Региональная экономика: планирование,

прогнозирование, управление / В. Ф. Беседин. — К.: Наукова думка, 1989. —

272 с.

17. Бияков О. А. Экономическое пространство: сущность, функции,

свойства / О. А. Бияков // Вестник Кузбасского государственного технического

университета. — 2004. — № 2. — С. 101–108.

18. Білик М. Д. Фінансовий аналіз. навч.посіб. / М. Д. Білик,

О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. — К.: КНЕУ, 2005. —

592 с.

19. Богашко О. С. Науково-методичні засади стратегії економічного

розвитку регіону: дис… канд. екон. наук: 08.10.01 / О. С. Богашко. –– Умань,

2005. –– 206 с.

20. Бодманн Д. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в

рыночной экономике / Д. Бодманн, Л. Воротина, Р. Федерманн. –– Гамбург:

S+W, 1992. –– 906 с.

21. Бойченко Е. Б. Діагностика відтворення продуктивних сил в контексті

розвитку регіонального соціуму: автореф. дис. доктора екон. наук: спец. 08.00.05

204

"Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка" / Е. Б. Бойченко. –

Сєвєродонецьк, 2016. –– с. 39.

22. Бондар О. М. Сучасний промисловий регіон: Загальна характеристика,

особливості, соціально-екологічні проблеми / О. М. Бондар // Соціальні

технології. Проблеми сучасного суспільства. –– 2011. –– № 50. –– С. 74–82.

23. Брезіцька О. В. Управління вартістю: фактори формування вартості

підприємства [Електронний ресурс] / О. В. Брезіцька // Проблеми підвищення

ефективності інфраструктури (економічні науки). Збірник наукових праць. ––

2011. –– №31. –– Режим доступу:

http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/346/335.

24. Бузько И. Р. Методология анализа и оценки экономического риска в

инновационных процессах: дис. доктора экон. наук: 08.02.02 / Бузько Ирина

Романовна. –– Луганск, 1996. –– 428с.

25. Бурдун А. В., Цілі та критерії соціально-економічного розвитку регіону

/ А. В. Бурдун // [Електронний ресурс]. –– Режим доступу:

http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2008-1/doc/2/14.pdf.

26. Бусень Л. Діагностика в антикризовому управлінні / Л. Бусень //

Антикризовий менеджмент. –– 2005. -№11. –– С.14–24.

27. Бут Т. В. Аналіз стану зовнішньоекономічної діяльності

металургійного комплексу регіону / Т. В. Бут // Научно-практический журнал

"Экономика Крыма". – Симферополь. –– 2013. –– № 1(42). –– С. 407–411.

28. Бут Т. В. Аналіз стану розвитку галузей промисловості Запорізького

регіону / Т. В. Бут // Народ, держава, власність ресурси, регіональний розвиток:

матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., 21-22 грудня 2012 р. –– Ч. 1 –– Київ:

НДЗ "Ресурси", 2013. –– С. 19–21.

29. Бут Т. В. Аналіз факторів економічного зростання металургійного

комплексу міста Запоріжжя / Т. В. Бут // Форми і способи забезпечення сталого

розвитку Приморських територій: матеріали доповідей сучасн. Всеукр. наук-

практ. конф., 31.05-02.06.2012 р. –– Бердянськ: БДПУ, 2012. –– С.81–83.

205

30. Бут Т. В. Вибір методів діагностики розвитку економіки регіону /

Т. В. Бут // Проблеми економіки та управління у промислових регіонах:

матеріали Міжвуз. наук.-практ. конф. 15.05-16.05.2014 р. –– Запоріжжя: ЗНТУ,

2014. –– С. 446–450.

31. Бут Т. В. Вибір методів діагностування розвитку економіки регіону /

Т. В. Бут // Державне будівництво [Електронне фахове видання]. –– 2014. –– № 1.

–– Режим доступу до журналу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2014_1_15.

32. Бут Т. В. Визначення впливу металургійного комплексу на соціально-

економічний розвиток регіону / Т. В. Бут // Тиждень науки: матеріали наук.-

практ. конф., 13–17 квітня 2015 р. –– Запоріжжя: ЗНТУ, 2015. –– С. 341–342.

33. Бут Т. В. Вияв факторів впливу базових галузей на економічний

розвиток міста Запоріжжя / Т. В. Бут // Логістика промислових регіонів:

матеріали ІІ Міжнар. наук-практ. конф., 23-25 квітня 2012 р. –– Донецьк: ДААП

ПДТУ ЛАНДОН ХХІ, 2012. –– С.23–25.

34. Бут Т. В. Генерування управлінських рішень з ефективної

трансформації економічного потенціалу регіону / Т. В. Бут // The Scientific

Association of Economists and Lawyers "Fundacio" Zagreb’s – International

Conference on Law and Social Sciences ––– December, 5th, 2014, Zagreb, Croatia

,2014. –– pp. 34–38.

35. Бут Т. В. Дефініція поняття "діагностика розвитку економіки регіону" /

Т. В. Бут // Євроінтеграійний вибір України та проблеми макроекономіки:

матеріали ХVI Міжнародн. наук.-практ. конф. молодих вчених та студ.

26.03.2014 р. –– Дніпропетровськ, ТОВ "Роял Принт", 2014. – С. 27–29.

36. Бут Т. В. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності

металургійного комплексу регіону / Т. В. Бут // Тиждень науки: матеріали наук.-

практ. конф., 15–19 квітня 2013 р. –– Запоріжжя: ЗНТУ, 2013. –– С. 135–137.

37. Бут Т. В. Когнітивне моделювання, як механізм вирішення проблемних

ситуацій металургійного комплексу регіону / Т. В. Бут // Always ahead facing the

unknown, The International Scientific and Practical Congress of Economists and

Lawyers professional scientific publication, ed.dep: Geneva (Switzerland), Minsk

206

(Republic of Belarus), Odessa (Ukraine), St. Petersburg (Russian Federation), 2014

October 9 – Basel, Switzerland 2014. –– pp. 89–92.

38. Бут Т. В. Модель оценки экономической эффективности

металлургического комплекса региона. / Т. В. Бут // Научный институт

глобальной и региональной экономики (НИГРЭ), — 2014. — № 1(2). Ч. 1.

Новосибирск. С. 113–120.

39. Бут Т. В. Обґрунтування впливу металургійного комплексу на

соціально-економічний розвиток регіону / Т. В. Бут // Ефективна економіка

[Електронне наукове фахове видання]. –– 2015. –– № 7. –– Режим доступу до

журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/.

40. Бут Т. В. Обґрунтування підвищення ефективності та зниження

виробничих витрат металургійного комплексу / Т. В Бут // Сучасні маркетингові

технології в економіці та управлінні: матеріали учасників Міжнар. наук-практ.

конф., 18.04-19.04.2013 р., – Запоріжжя: ЗНТУ, 2013. – С. 126–128.

41. Бут Т. В. Оцінка впливу металургійного комплексу на розвиток

промислового регіону / Т. В. Бут // Сталий розвиток економіки –– 2013. –– № 2 –

– С. 167–172.

42. Бут Т. В. Оцінка ефективності інвестиційного забезпечення

металургійного комплексу промислового регіону / Т. В. Бут // Актуальні питання

розвитку економіки в умовах сучасної нестабільності: матеріали Міжнар. наук-

практ. конф., 22-23.02.2013 р. –– Ч.1 –– Київ: ГО "Київський економічний

науковий центр", 2013. –– С. 98–100.

43. Бут Т. В. Оцінювання стану розвитку металургійного комплексу

регіону / Т. В. Бут // Науковий Вісник НЛТУ. Зб. наук-техн. праць. Вип. 25,3. ––

Львів: РВВНЛТУ України, 2015. –– С. 230–237.

44. Бут Т. В. Проблеми забезпечення підвищення якості продукції

металургійного комплексу на конкурентоспроможному ринку / Т. В. Бут //

Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегій інноваційного розвитку:

матеріали ІІ Міжвуз. наук-практ. конф., 4.04-5.04.2013 р. –– Ч.І. –– Полтава:

ПолтНТУ, 2013. –– С. 233–235.

207

45. Бут Т. В. Проблеми та перспективи інноваційного розвитку

металургійного комплексу регіону / Т. В. Бут // Виробничо-експортний потенціал

національної економіки: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 3-4 жовтня 2014 р. –

– Ужгород: Вид. дім "Гельветика", 2014. –– С. 143–145.

46. Бут Т. В. Проблеми та перспективи розвитку металургійного

комплексу міста Запоріжжя / Т. В. Бут // Тиждень науки: матеріали наук.-практ.

конф., 9-13 квітня 2012 р. –– Т. 4. –– Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. –– С. 38–41.

47. Бут Т. В. Соціально-економічний розвиток регіону: поняття і зміст. /

Т.В. Бут // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія:

Економічні науки. –– 2014. –– № 6. Ч. 4. –– С. 19–23.

48. Бут Т. В. Сучасні наукові підходи щодо соціально-економічного

розвитку регіону / Т. В. Бут // Тиждень науки: матеріали наук.-практ. конф. серед

викладачів, науковців, молодих учених, аспірантів і студентів ЗНТУ, 14–18

квітня 2014 р. –– Т.4 –– Запоріжжя: ЗНТУ, 2014. –– С. 348–349.

49. Бут Т. В. Сучасні підходи до оцінки та прогнозування розвитку

металургійного комплексу регіону / Т. В. Бут // Економічний простір. Зб. наук.

праць –– Вип. 93. –– Дніпропетровськ: ПДАБА, 2015. –– С.73–80.

50. Бут Т. В. Товарно-географічна збалансованість імпорту металургійного

комплексу як фактор економічної безпеки регіону / П. В. Гудзь, Т. В. Бут //

Економіка та управління. –– 2013. –– № 3. –– С.18–23.

51. Бут Т. В. Формування управлінських рішень щодо економічного

потенціалу регіону з використанням моделей статистичного забезпечення

виробництва металопродукції / П. В. Гудзь, Т. В. Бут // Трансформація

економічного потенціалу промислового регіону: проблеми, пріоритети,

механізми реалізації [монографія] / за ред. д-ра экон. наук, проф. Гудзя П. В. ––

Запоріжжя: ЗНТУ, 2015. –– 346 с –– С. 111–118.

52. Вартанов А. С. Економічна діагностика діяльності підприємства:

організація і методологія / А. С. Вартанов. –– М.: Вид-во "Фінанси і статистика",

–– 1991. –– 81 с.

208

53. Василенко В. А. Система діагностики стійкого розвитку підприємств /

В.А. Василенко // [Електронний ресурс] –– Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp66/knp66_134-142.pdf.

54. Василенко В. Н. Архитектура регионального экономического

пространства / В. Н. Василенко –– Донецк: ООО "Юго–Восток, Лтд", 2006. ––

311 с.

55. Василенко В. Н. Диагностика развития регионов: структура, границы,

методы: [монография] / Василенко В. Н.; [под науч.ред. В. Н. Василенко]. ––

Донецк: ООО "Юго–Восток, Лтд", 2009. –– 286 с.

56. Василенко В. Н. Пространственные особенности межрегиональных

измерений структурных изменений в экономическом развитии / В. Н. Василенко

// Вісник ІЕПД НАН України. –– 2011. –– № 1. –– С. 5–13.

57. Василенко В. Н. Экономико–правовые проблемы развития

территориальных систем / В. Н. Василенко // Экономика и право. –– 2009. –– №

2. –– С. 5–10.

58. Верба В. А. Організація консалтингової діяльності: [навч. посібник] /

В. А. Верба, Т. І. Решетняк. –– К.: Вид-во КНЕУ, 2000. –– 242 с.

59. Верещак В.С. Економіка природокористування: [навч. посібник з

грифом МОНУ] / [В. С. Верещак, Е.М. Мамон, К. Є. Фрідман, Л. М. Проха,

О. В. Хохлова. –– Дніпропетровськ: Журфонд, 2009. –– 226 с.

60. Винокурова М. В. Конкурентоспособность и потенциал кластеризации

отраслей Иркутской области / М. В. Винокурова // Эко. — 2006. — № 12. —

С. 73–93.

61. Виссема Х. Стратегический менежмент и предпринимательство:

возможности для будущего процветания: [пер. с англ.] / Х. Виссема. –– М:

ФИНПРЕСС, 2000. –– 272 с.

62. Виханский О. С. Стратегическое управление: [учебник] /

О. С. Виханский. –– [2-е изд., перераб. и доп.]. –– М.: Гардарики, 2002. –– 296 с.

209

63. Войнаренко М. П. Кластери як полюси зростання

конкурентоспроможності регіонів / М. П. Войнаренко // Економіст. –– 2008. ––

Вип. 10. –– С. 27–30.

64. Войцицький А. П. Техноекологія: [підручник] / А.П. Войцицький,

В. П. Дубровський, В. М. Боголюбов; [за ред. В. М Боголюбова]. –– К.: Аграрна

освіта, 2009. –– 533 с.

65. Волков В. П. Управління виробничим та інфраструктурним розвитком

економічного потенціалу України: [монографія] / В. П. Волков. –– Запоріжжя:

ЗНУ, 2012. –– 500 с.

66. Воронкова А. Е. Діагностика стану підприємства: теорія і практика:

[монографія] / А. Е. Воронкова; [за заг. ред. А. Е. Воронкової]. –– Харків: ВД

"Інжек", 2006. –– 448 с.

67. Гапоненко А. Л. Стратегическое управление: [учеб. для вузов,

обучающихся по специальности 061100 "Менеджмент организаций"] /

А. Л. Гапоненко, А. П. Панкрухин. — 2-е изд., стер. — М.: Издательство

ОМЕГА–Л, 2006. — 464 с.

68. Гасанов М. Н. Соціально-економічні особливості різних типів регіонів:

інноваційний аспект / М. Н. Гасанов // Регіональна інвестиційна система — 2004.

– № 10. — С. 9–15.

69. Герасимчук З. В. Еколого-економічні основи формування та реалізації

регіональної політики сталого розвитку (питання методології та методики):

автореф. дис. доктора екон. наук: спец. 08.10.01 "Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка" / З. В. Герасимчук –– Львів, 2002. –– 40 с.

70. Гетьман О. О. Економічна діагностика: [навч. посібник для студ. ВНЗ] /

О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. –– К.: Центр навч. літ-ри, 2007. –– 307 с.

71. Геэць В. М. Пріоритети національного економічного розвитку в

контексті глобалізаційних викликів: [монографія] / В. М Геєць, А. А. Мазаракі. –

– К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. –– 389 с.

72. Гладченко Т. Н. Мониторинг социально-экономического развития

региона / Т. Н. Гладченко //Управління інноваційними проектами та об’єктами

210

інтелектуальної власності: [зб. наук. праць]. –– Донецьк: ДонДУУ, 2009. –– Т.10.

– Вип.121. –– С. 44–54.

73. Глазунов Я. И. Возможность управления на основе концепции

экономической добавленной стоимости / Я. И. Глазунов // Молодёжь и наука: сб.

мат. VIII Всер. научн-техн. конф. студентов, аспирантов и молодых учёных,

посвященной 155-летию со дня рождения К. Э. Циолковского [Электронный

ресурс]. –– Красноярск: Сибирский федеральный ун-т, 2012. –– Режим доступа:

http://conf.sfu-kras.ru/sites/mn2012/section05.html.

74. Говорушко Т. А. Управління ефективністю діяльності підприємств на

основі вартісно- орієнтованого підходу: [монографія] / Т. А. Говорушко,

Н.І. Климаш. –– К.: Логос, 2013. –– 204 с.

75. Голіков А. П. Регіональна економіка та природокористування /

[А. П. Голіков, О. Г. Дейнека, Л. О. Позднякова, П. О. Черномаз] / [за ред.

А. П. Голіков]: [навч. посібник]. –– К.: Центр навчальної літератури, 2009. ––

352 с.

76. Головко Т. В. Стратегічний аналіз: [навч.-метод. посібник для самост.

вивч. дисц]. / Т. В. Головко, С.В. Сагова. – [за ред. д-ра екон. наук, проф.

М. В. Кужельного]. –– К.: КНЕУ, 2002. –– 198 с.

77. Гончарук А. Г. Методические основы оценки и управления

эффективностью предприятия / А. Г. Гончарук. –– Одеса: "Астропринт", 2008. ––

288 с.

78. Гранберг А. Г. Валовой региональный продукт как индикатор

дифференциации экономического развития регионов / А. Г. Гранберг,

И. Д. Масакова, Ю. С. Зайцева // Вопросы статистики. –– 1998. –– №9. –– С. 3–

11.

79. Гранберг А. Г. Оптимізація територіальних пропорцій народного

господарства / А. Г. Гранберг. –– М.: Економіка, 1973. –– 248 с.

80. Гранберг А. Г. Основи регіональної економіки / А. Г. Гранберг. –– М.: –

– ГУВШЕ, 2000. –– 495 с.

211

81. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики / А. Г. Гранберг. –– 3–

е изд. –– М.: ГУ ВШЭ, 2003. –– 495 с.

82. Грант Р. М. Современный стратегический анализ / Р. М. Грант; пер. с

англ.; [под ред. В. Н. Фунтова].–– Изд. 5-е. –– СПб.: Питер, 2008. –– 560 с.

83. Гудзь П. В. Програмно-цільовий підхід в управлінні інвестиційним

розвитком металургійного підприємства: [монографія] / П. В. Ґудзь. ––

Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. –– 102 с.

84. Гудзь П. В. Сучасні технології управління промисловими ринками та

підприємствами: [монографія] / [за ред. проф. П. В. Гудзя, Л. О. Кримської]. ––

Запоріжжя: ЗНТУ. –– 2012. –– 208 c.

85. Гуменюк П. Д. Теоретичні основи розвитку регіонів / П. Д. Гуменюк //

Вільна економічна зона – як форма регіонального розвитку: матеріали Міжн.

наук-практ. конф. Ч. 1., 5.04-7.04.1994 р. –– Чернівці, 1994. –– 95 с.

86. Ґладкий Ю. Н. Основы региональной политики / Ю.Н. Гладкий,

А.И. Чистобаев. –– [учебник]. –– СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 1998. –– 659 с.

87. Данилишин Б. М. Економічний простір і динаміка розвитку

продуктивних сил України: теоретико–методологічні основи дослідження /

[Б. М. Данилишин, С. І. Бандур, А. С. Лисецький, В. С. Міщенко, Л. Г. Чернюк];

[за ред. Б. М. Данилишин]. –– К.: РВПС України, 2008. –– 220 с.

88. Денисов Ю. Регіональний дискурс: сутність, еволюція, сучасні

уявлення, перспективи розвитку / Ю. Денисов, Л. Савельєв, Л. Шевчук //

Регіональна економіка. –– 2003. –– №1. –– С. 179–185.

89. Дженстер П. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение

стратегических возможностей / П. Дженстер, Дэвид Хасси; [пер. с англ]. –– М.:

Издательский дом "Вильямс", 2004. –– 368 с.

90. Дмитришин О. В. Синергетичний підхід до здійснення

підприємницької діяльності / О. В. Дмитришин, В. В. Яцура // Науковий вісник

НЛТУ України –– 2011. –– Вип. 21.10. –– С. 194–199.

91. Дмитрієва Н. А. Визначення економічної ефективності на макро- і

мікрорівні / Н.А. Дмитрієва // Фінанси України. –– 2000. –– № 9. –– С. 68–72.

212

92. Добринь С. В. Теоретична розробка інструментарію вибору форм

коопераційних зв’язків підприємств України / С. В. Добринь // Актуальні

проблеми розвитку економіки регіону: [наук. збірник]; [за ред. І. Г. Ткачук]. –

Івано–Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету

ім. В. Стефаника, 2008. – Вип. IV. –– Т.1. –– С. 146–152.

93. Долгушева А. В. Региональная экономика и управление: [учебно-

методическое пособие] / А. В. Долгушева. –– Благовещенск: Изд-во АмГУ, 2010.

–– 156 с.

94. Дорогунцов С. І. Розміщення продуктивних сил і регіональна

економіка: [підручник] / С. І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін.; [за

ред. С. І. Дорогунцова]. –– Вид. 2-ге, без змін. –– К.: КНЕу, 2007. –– 922 с.

95. Дубницький В.І. Регіональна діагностика як іманентна складова

маркетингу території / В.І. Дубницький, Р.М. Лазебник // Регіональна економіка.

– 2006. –– № 2. –– С. 212–216.

96. Євдокимова Н. М. Економічна діагностика: [навч. посібник] /

Н.М. Євдокимова, А. В. Кірієнко, –– К.: Вид-во КНЕУ, 2005. –– 110 с.

97. Єпіфанов А. О. Регіональна економіка: [навч. посібник] /

А. О. Єпіфанов, І. В. Сало. –– Київ: Наукова думка, 2000. –– 344 с.

98. Жандаров А. Мониторинг социально-экономического положения в

России: 1995 год / А. Жандаров, Ф. Шиллер // Вопросы статистики. – 1996. ––

№3. –– С. 47–49.

99. Жданов С. А. Основы теории экономического управления

предприятием: [учебник] / С. А. Жданов. –– М.: Издательство "Финпресс",

2000.–– 384 с.

100. Жук М. В. Регіональна економіка: [підручник] / М. В. Жук. –– К.: ВЦ

"Академія", 2008. –– 416 с.

101. Заблодська І. В. Сучасні проблеми в металургії: руйонування

виробничих зв’язків / І. В. Заблодська // Ефективна економіка [Електронне

наукове фахове видання]. –– 2015. –– № 3. –– Режим доступу до журналу:

http://www.iepd.dn.ua/?p=1849

213

102. Заблодська І. В. Форсайт як інструмент діагностики розвитку

металургійного комплексу східних регіонів України / І. В. Заблодська,

Е.А. Івченко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені

Володимира Даля. –– 2015. –– № 6(223). –– С. 39–42.

103. Заблоцький Б. Ф. Регіональна економіка: [навч. посібник] /

Б. Ф. Заблоцький. ––Львів: Новий світ, 2000, 2008. –– 546 с.

104. Забродська Л. Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: [навч.

посібник для студ. екон. спец]. / Л. Д. Забродська — Харків: Консул, 2004. — 208

с.

105. Замков О. О. Математические методы в экономике: [учебник] /

О. О. Замков, А. В. Толстопятенко, Ю.Н. Черемных; под ред. А.В. Сидоровича. –

– 3-е изд., перераб. –– М.: Дело и Сервис, 2001. –– 368 с.

106. Запоточний І. В. Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку:

[зб. наук. роб]. / І. В. Запоточний, В. І. Захарченко. –– О.: ЦЕДР, 2012. Ч.1. –– 128

с.

107. Зюзін В. О. Екологічні проблеми промислових міст та шляхи їх

покращення / [Зюзін В. О., Шаповал В. Ф., Зінченко Т. М., Ковган М. І.] //

Наукові праці. Науково-методичний журнал. –– Т. 107, Вип. 94. Екологія. –

Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, –– 2009. –– С. 80–82.

108. Ильичев Л. Ф. Философский энциклопедический словарь /

Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов –– М.: Сов.–

Энциклопедия, 1983. –– 840 с.

109. Іщук С. І. Промислові комплекси України Наукові основи

територіальної організації/ С. І. Іщук. –– К.: Вид. Паливода А. А., 2003. – 248 с.

110. Іщук С. І. Роміщення продуктивних сил (Теорія, методи практика) /

С. І. Іщук. –– Вид. 4-е, доп. –– К.: Європ. Ун-т, 2002. –– 216 с.

111. Іщук С. І. Територіально-виробничі комплекси, економічне

районування: Методологія, теорія / С. І. Іщук. –– К. ––1996. –– 244 с.

214

112. Іщук С. О. Оцінка тенденцій розвитку промислових територіальних

систем регіону: [монографія]; [наук. ред. С. О. Іщук]. / С.О. Іщук. – Львів: НАН

України. Ін-т регіональних досліджень, 2008. –– 188 с.

113. Кіндрацька Г. І. Стратегічний менеджмент: [навч. посібник]. /

Г. І. Кіндрацька. –– К.: Знання, 2006. –– 366 с.

114. Климаш Н. І. Управління ефективністю діяльності підприємств

кондитерської промисловості з позиції вартісно-орієнтованого підходу: дис.

канд. екон. наук: 08.00.04 / Климаш Наталія Іванівна. –– НУХТ. –– К., 2012. ––

174 с.

115. Климко Г. Н. Основы экономической теории. Политэкономический

аспект [Текст]: [учеб. для студ. экон. спец. Вузов] / Г. Н. Климко [и др.]; [отв.

ред. Г. Н. Климко]. –– 3. изд., перераб. и доп. –– К.: Знання-Прес, 2001. –– 646 с.

116. Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента / Г. Д. Ковалев –

– М.: Юнити-Дана,1999. –– 208 с.

117. Ковалевський В. В. Розміщення продуктивних сил і регіональна

економіка: підручник / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. ––

6-те вид., випр. –– К.: Т-во "Знання", КОО, –– 2004 –– 305 с.

118. Ковалевський В. В. Розміщення продуктивних сил і регіональна

економіка / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. [підручник].––

7-ме вид., сер. –– К.: Знання, 2005. –– 350 с.

119. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил: [підручник] /

В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін. [за ред.

О.Л. Ковалевського]. –– К.: Тов."Знання", КОО, 1998. –– 546 с.

120. Коваленко Е.Г. Региональная экономика и управление /

[Е.Г. Коваленко, Г.М. Зинчук, С.А. Кочеткова, С.И. Маслова и др.]. –– Издатель:

Питер, 2007. –– 288 с.

121. Ковальчук О. О. Особливості застосування показників доданої

економічної вартості і рентабельності капіталу на основі моделей EVA та

RAROC / О. О. Ковальчук // Економічний аналіз. –– 2011. –– Вип.8. Ч.1. –– С.

377–381.

215

122. Коврига А. В. Дослідження нормативного контексту і нових підходів

до управління регіональним економічним розвитком / А. В. Коврига. –– Харків,

1996.

123. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия.

Проблемы, концепции и методы: [учебное пособие] / [пер. с франц. под ред.

проф. Я. В. Соколова]. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. –– 576с.

124. Коломицева О. В. Сутність і значення структури економіки та

структурних зрушень в регулюванні розвитку соціально-економічних систем /

О. В. Коломицева, А. О. Коломицев // Зб. наук. праць ЧДТУ. сер.: Економічні

науки. –– 2012. –– Вип. 32(1). –– С. 42–45.

125. Колосовский Н. Н. Производственно-территориальное сочетание

(комплекс) в советской экономической географии. / Н. Н. Колосовский. ––

Вопросы географии. № 6. –– М.: Географгиз, 1947. –– С. 133–168.

126. Колосовский Н. Н. Теория экономического районирования /

Н .Н. Колосовский. –– М.: Мысль, 1958. –– 336 с.

127. Комарницький І. М. Організаційно-економічні механізми розвитку

підприємництва / І. М Комарницький. –– Ужгород: Вид-во "Патент", 2000. ––

224 с.

128. Константинов Ф. В. Философская энциклопедия. / Ф.В. Константинов;

[под ред. Ф. В. Константинова]. –– Т.4 " Наука–логики" –– Сигети. –– М.:

"Советская энциклопедия", 1967. –– 592 с.

129. Коротков Е. М. Антикризове управління: [підручник для студ. ВНЗ] /

Е. М. Коротков, А. А. Бєляєв, Д. В. Валовий та ін. / [під ред. Е.М. Короткова]. ––

М.: Вид-во ІНФРА-М, 2003. –– 431 с.

130. Коротков Э.М. Концепция менеджмента / Э. М. Коротков. –– М.:

Дека, 1997. –– 304 с.

131. Костирко Л. А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної

стійкості підприємства: [монографія] / Л. А. Костирко. –– Луганськ: Вид.: СНУ

ім. В. Даля, 2004. –– 240 с.

216

132. Кохановский В. П. Современная философия [Текст]: словарь и

хрестоматия / В. П. Кохановський, Л. В. Жаров [и др.]; [отв. ред.

В. П. Кохановский]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 511 с.

133. Кремер Н. Ш. Эконометрика: [учебник для вузов] / Н. Ш. Кремер,

Б. А. Путко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. –– 311 с.

134. Криниця С. О. Формування бюджетів розвитку в регіонах України /

С. О. Криниця // Фінанси України. –– 2000. –– №11. –– С.9–17.

135. Крушвиц Л. Инвестиционные расчеты / [пер. с нім. під загальн. ред.

В.В. Ковальова та З.А. Сабова] / Л. Крушвиц. – СПб.: Питер. –– 2011. –– С. 22–

28.

136. Кудріна О. Ю. Промисловий потенціал регіону: формування, оцінка

та стратегія: [монографія] / О. Ю. Кудріна; Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка,

НАН України, Ін-т екон.-прав. дослідж., Луган. філ. –– Луганськ: Ноулідж, 2014.

–– 455 с.

137. Кудров В. Сопоставление макроэкономических показателей СССР и

США в работах Западных советологов / В. Кудров, В. Тремль // Вопросы

статистики. –– 1998. –– №10. –– С. 20–29.

138. Купалова Г. І. Теорія економічного аналізу: [навч. посібник] /

Г. І. Купалова. –– К., Знання. 2008. –– 639 с.

139. Куреда Н. М. Оцінювання ефективності зовнішньоекономічної

діяльності підприємств Запорізького регіону / Н. М. Куреда, О. О. Головань //

Економіка та підприємництво. Держава та регіони. –– 2009. –– № 3. –– С. 82–86.

140. Куценко В. І. Соціальні наслідки економічних трансформацій в

Україні / В. І. Куценко, Л. Г. Богуш, І. В. Опалова. –– К.: РВПС НАН України,

1998. –– 49 с.

141. Левчак І. Я. Вартість підприємства як критерій ефективності

управління [Електронний ресурс] / І. Я. Левчак // Науковий вісник

Ужгородського університету 2014. Серія Економіка. Випуск 1 (42). –– Режим

доступу: file:///C:/Users/star/Downloads/Nvuuec_2014_1_21.pdf.

217

142. Лексін В. Н. Регіональні бюджетно-налогові системи / В. Н. Лексін,

А. Н. Швецов // Рос. Екон. журн. – 1993. –– № 12. –– С. 42–45.

143. Лексін В. М. Регіональна діагностика: сутність, предмет і метод,

специфіка застосування у сучасній Росії / В. М. Лексін // Російський економічний

журнал. –– 2003. –– №9-10. –– С.64–86.

144. Лищенко О. Г. Планування та прогнозування витрат на підприємствах

металургійної галузі / О. Г. Лищенко // Держава та регіони, Серія: Економіка та

підприємництво 2009 р., № 2, с. 121–124.

145. Лугунін О. Є. Економетрія: [навч. посібник] / О. Є. Лугунін,

С. В. Білоусова, О. М. Білоусов. –– Київ: Центр навч. літ., –– 2005. –– 252 с.

146. Лучик В. Є. Особливості регіонального маркетингу / В. Є. Лучик //

Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. Вип. –– 113. Харків: ХНТУСГ –– 2011 р. ––

505 с.

147. Маергойз И. М. Методика мелкомасштабных экономико-

географических исследований / И. М. Маергойз. –– М.: Изд-во МГУ, 1981. ––

137 с.

148. Маергойз И. М. Территориальная структура хозяйства /

И. М. Маергойз. –– Новосибирск: Наука, Сиб. отд. –– 1986 р. –– 304 с.

149. Мазур А. Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення і

управління / А. Г. Мазур. –– Вінниця: Колос, 2000. –– 262 с.

150. Мазур Н. А. Вартість підприємства як важливий критерій оцінки

ефективності підприємства / Н. А. Мазур // Актуальні проблеми розвитку

економіки регіону: [зб. наук. пр.] / Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника,

Прикарпат. наук.-аналіт. центр. –– Івано-Франківськ: 2005. –– C. 13–21.

151. Манів З. О. Регіональна економіка. [навч. посібник] / З. О. Манів,

І. М. Луцький, С. З. Манів; М-во освіти і науки України, Івано-Франків. ун-т

права ім. короля Д. Галицького. –– Львів: Магнолія 2006. –– 640 c.

152. Маркіна І. А. Методологічні питання ефективності управління /

І. А. Маркіна // Фінанси України. –– 2000.-№6. –– С. 24–32.

218

153. Марцин B. C. Економіка торгівлі: [підручник] / В. С. Марцин — 2-ге

вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2008. —603 с.

154. Маршалова А. С. Управление экономикой региона: [учеб. пособие] /

А. С. Маршалова, А. С. Новосёлов / ИЭОПП СО РАН. – Новосибирск:

Сибирское соглашение, 2001. –– 404 с.

155. Мельник С. А. Управління регіональною економікою: [навч.

посібник] / С. А. Мельник. –– К.: КНЕУ, 2000. –– 124 с.

156. Мильнер Г. В. Регионы и рынок. Социальные аспекты / Г. В.

Мильнер, Э. Б. Гименская // Регионология. 1998. –– №3. –– С. 88.

157. Минакир П. А. Пространственная экономика: эволюция подходов и

методология / П. А. Минакир, А. Н. Демьяненко // Пространственная экономика.

–– 2010. –– №2. –– С. 6–32.

158. Минакир П. А. Пространственные трансформации экономики:

[монография] / П. А. Минакир. –– Владивосток: Дальнаука, 2001. –– 415 с.

159. Миргородська А. П. Економічна діагностика факторів формування

підприємницького потенціалу / А. П. Миргородська // Економіка і управління №

6 –– 2011р. С. 131–135.

160. Митрофанова И. В. К Вопросу о сущности экономического

пространства / И. В. Митрофанова // Региональная экономика: теория и

практика. 2008. –– №8. –– С. 2–10.

161. Михасюк І. Р. Основи регулювання економічного і соціального

розвитку регіонів / Михасюк І. Р., Побурко Я. О., Яцур В. В. –– К.: ІСДО, 1995. –

– 232 с.

162. Міронова Т.Л. Механізм управління соціально-економічним

розвитком регіону // Т. Л. Міронова, Н. А. Полонська Економіка Криму. –– 2006.

–– № 16. –– С. 86–87.

163. Морозова Т. Г. Региональная экономика [Текст]: [учебник] /

Т.Г. Морозова [и др.]; под. ред. проф. Т. Г. Морозовой. –– 4-е изд., перераб. и

доп. –– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. –– 526 с.

219

164. Морозова Т. Г. Региональная экономика: [уч. для вузов] /

Т. Г. Морозова, М. П. Победина, Г. Б. Поляк и др.; [под ред. проф.

Т. Г. Морозовой]. –– 2-е изд., перераб. и доп. –– М.: ЮНИТИ, 2001. –– 472 с.

165. Мочерний С. В. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т., Т 2 /

[С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, О. А. Устенко, С. І. Юрій; за ред.

С. В. Мочерного] –– Львів: Світ, 2006. –– 568 с.

166. Мошков А. В. Територіально-виробниче комплексоутворення на

Дальньому Сході / А. В. Мошков. –– Владивосток: Дальнаука, –– 2001. –– 156 с.

167. Мукін С. В. Діагностика основних питань управлінні регіоном. //

С. В. Мукін / Вісник Тамбовського університету. –– 2007. –– № 10. –– С. 282–

288.

168. Муравйов А. І. Теорія економічного аналізу: проблеми і рішення /

А. І. Муравйов. –– М.: Вид-во "Фінанси і статистика", 1998. –– 144 с.

169. Мурашко І. С. Складові та принципи стійкого розвитку підприємства

[Текст] / І. С. Мурашко // Кримський економічний вісник. –– Наук. журн. –– Ч.2.

– 2013 –– № 03. –– С. 52–55.

170. Наконечний С. І. Економетрія: [підручник] / С.І. Наконечний,

Т. О. Терещенко, Т. П. Романюк. –– Вид. 3-тє,. Київ: –– КНЕУ, 2004. –– 520 с.

171. Некрасов Н. Н. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы /

Н. Н. Некрасов. –– 2 – е изд. –– М.: Экономика, 1978 –– 344 с.

172. Нелюбова Н. Н. Анализ показателей оценки стоимости компании /

Н. Н. Нелюбова, В. С. Фарафонов // Вестник ВолГУ. –– 2005. –– Серия 9. Вып. 4.

– С. 99–105.

173. Новікова О.Ф. Сталий розвиток промислового регіону: соціальні

аспекти: [монографія] / О. Ф. Новікова, А. І. Амоша, В. П. Антонюк –– Донецьк:

НАН України, Ін-т економіки пром-ті, 2012. –– 534 с.

174. Ожегов М. И. Толковый словарь русского языка / М. И. Ожегов,

Н. Ю. Шведова. –– Русская академия наук. –– М.: Азбуковник, 1998. –– 944 с.

175. Офіційний сайт World Steel Associationhttp: [Електронний ресурс]. ––

Режим доступу: http://www. worldsteel.org/

220

176. Офіційний сайт Головного управління статистики в Запорізькій

області [Електронний ресурс]. –– Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

177. Офіційний сайт Держкомстату [Електронний ресурс]. –– Режим

доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. http://www.ukrstat.gov.ua/.

178. Офіційний сайт обєднання підприємств Металургпром [Електронний

ресурс]. –– Режим доступу: http://metallurgprom.org/

179. Офіційний сайт підприємства Міністерства економічного розвитку і

торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=32818.

180. Офіційний сайт підприємства ПАТ "Дніпроспецсталь" [Електронний

ресурс]. –– Режим доступу: http://www.dss-ua.com/rus/index.wbp.

181. Офіційний сайт підприємства ПАТ "Запоріжвогнетрив" [Електронний

ресурс]. –– Режим доступу: http://www.zaporozhogneupor.com/.

182. Офіційний сайт підприємства ПАТ "Запоріжкокс" [Електронний

ресурс]. –– Режим доступу: http://www.zaporozhcoke.com/.

183. Офіційний сайт підприємства ПАТ "Запоріжсталь" [Електронний

ресурс]. –– Режим доступу: http://www.zaporizhstal.com/uk/.

184. Офіційний сайт підприємства ПАТ "Запорізький алюмінієвий

комбінат" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zalk.pat.ua/.

185. Офіційний сайт підприємства ПАТ "ЗЗФ" [Електронний ресурс]. ––

Режим доступу: http://www.zfz.com.ua/.

186. Офіційний сайт Украинская ассоциация сталеплавильщиков (УАС). –

– Режим доступу: http://www. http://uas.su/allmet/allmet.php.

187. Паламарчук М.М. Економічна і соціальна географія України з

основами теорії: [посібник для викладачів економічних і географічних

факультетів вузів, наукових працівників, аспірантів] / М. М. Паламарчук,

О. М. Паламарчук. –– К.: Знання, 1998. –– 416 с.

188. Поддєрьогін А. М. Фінансовий менеджмент: [підручник] /

[Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Невмержицька Н. Ю.]. – К.; КНЕУ,

2005. – 535 с.

221

189. Пономаренко В. С. Аналіз даних у дослідженнях соціально-

економічних систем: монографія / В. С. Пономаренко, Л. М. Малярець. – Харків:

ВД "ІНЖЕК", 2009. – 432 с.

190. Портер М. Конкуренция / М. Портер.: [пер. с англ.]. –– М.:

Издательский дом "Вильямс", 2005. –– 608 с.

191. Портер М. Міжнародна конкуренція: пер. з англ. / М. Портер [під ред.

і з передмовою В.Д. Щетініна] / М. Портер. –– М.: Міжнародні відносини, 1993.

–– 896 с.

192. Програма соціально-економічного та культурного розвитку

Запорізької області на 2009 рік –– Запоріжжя: Запорізька обласна державна

адміністрація, 2010. –– 66 с.

193. Програма соціально-економічного та культурного розвитку

Запорізької області на 2011 рік –– Запоріжжя: Запорізька обласна державна

адміністрація, 2011. –– 71 с.

194. Програма соціально-економічного та культурного розвитку

Запорізької області на 2013 рік –– Запоріжжя: Запорізька обласна державна

адміністрація, 2013. –– 80 с.

195. Програма соціально-економічного та культурного розвитку

Запорізької області на 2014 рік –– Запоріжжя: Запорізька обласна державна

адміністрація, 2014. –– 72 с.

196. Програма соціально-економічного та культурного розвитку

Запорізької області на 2015 рік –– Запоріжжя: Запорізька обласна державна

адміністрація, 2015. –– 72 с.

197. Прокопішина О. В. Фінансовий та управлінський облік прибутку

підприємств туристичної галузі / О. В. Прокопішина, Н. В. Козубова //

Бізнесінформ. –– 2012. –– № 8. С. 151–154.

198. Пути кластеризации экономики с целью повышения

конкурентоспособности Запорожской области / Международная Фундация

содействия рынку (МФСР). – К.: ОАО "Укримпэкс", 2010. –– 162 с.

222

199. Редченко К. І. Стратегічний аналіз у бізнесі: [навч. посібник]. /

К. І. Редченко. –– Вид. 2-ге, доповнене. –– Львів: "Новий Світ-2000", "Альтаїр-

2002", 2003. –– 272 с.

200. Родіонова Н. В. Антикризовий менеджмент / Н. В. Родіонова. –– М.:

Вид. об. "ЮНІТІ-ДАНА", 2001. –– 223 с.

201. Руднєва О. Ю. Регулювання екологічних наслідків діяльності

промислового підприємства: дис. … кандидата екон. наук: 08.00.04 / Руднєва

Олена Юріївна. –– Донецьк, 2010. –– 198 с.

202. Саушкин Ю. Г. Экономическая и социальная география в СССР:

История и современное развитие: [книга для учителя] / Ю. Г. Саушкин,

Н. Н. Баранский. –– Москва: Просвещение, 1987. –– С. 218–235.

203. Саушкін Ю. Г. Географічна наука у минулому, сьогоденні,

майбутньому / Ю. Г. Саушкін. –– М.: Просвітництво, 1980. –– 269 с.

204. Саушкін Ю. Г. Економічна географія: історія, теорія, методи,

практика / Ю. Г. Саушкін. –– М.: Думка, 1973. –– 559 с.

205. Светуньков С. Г. Комплекснозначный анализ и моделирование

неравномерности социально-экономического развития регионов России:

[монография] / С. Г. Светуньков, А. В. Заграновская, И. С. Светуньков. –– СПб.:

2012. –– 129 с.

206. Семенова Ф. З. Основные факторы социально-экономического

развития региона / Ф. З. Семенова, З. А. Борлакова // Современные научные

исследования –– 2013 –– С. 15–20.

207. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут

мовознавства; [за ред. І. К. Білодіда]. — К.: Наукова думка, 1970–1980. — Т. 4.

— 349 с.

208. Смирнягин Л. В. Ключевые вопросы районирования общества /

Л. В. Смирнягин // Известия РАН, серия географическая, 2005. –– №1. –– С. 5–

16.

209. Смирнягин Л. В. Районирование общества: теория, методология,

практика (на материалах США) / Л. В. Смирнягин. М.: –– ИГАН, 2005.

223

210. Солоха Д. В. Управління ефективним розвитком промислових

підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Д. В. Солоха; Східноукр.

нац. ун-т ім. В. Даля. –– Луганськ, 2005. –– 21 c.

211. Статистичний збірник "Забруднення довкілля Запорізької області в

розрізі окремих підприємств" [ред. В. П. Головешко]. – Запоріжжя: Головне

управління статистики у Зап. обл., 2014. –– 83 с.

212. Статистичний збірник "Забруднення довкілля Запорізької області в

розрізі окремих підприємств" [ред. В. П. Головешко]. – Запоріжжя: Головне

управління статистики у Зап. обл., 2013. – 88 c.

213. Статистичний збірник "Промисловість Запорізької області в 2009 р.".

– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл., 2010. – 168 c.

214. Статистичний збірник "Промисловість Запорізької області в 2010 р." –

Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл., 2011. – 173 c.

215. Статистичний збірник "Промисловість Запорізької області в 2011 р." –

Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл., 2012. – 153 c.

216. Статистичний збірник "Промисловість Запорізької області в 2012 р." –

Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл., 2013. – 116 c.

217. Статистичний збірник "Промисловість Запорізької області в 2013 р." –

Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл., 2014. – 101 c.

218. Статистичний збірник "Промисловість Запорізької області в 2014 р." –

– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл., 2015. –– 101 c.

219. Статистичний щорічник Запорізької області за 2007 рік [ред.

В. П. Головешко]. –– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл.,

2008 –– 478 с.

220. Статистичний щорічник Запорізької області за 2008 рік [ред.

В. П. Головешко]. –– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл.,

2009. –– 501 с.

221. Статистичний щорічник Запорізької області за 2009 рік [ред.

В. П. Головешко]. – Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл., 2010.

– 510 с.

224

222. Статистичний щорічник Запорізької області за 2010 рік [ред.

В. П. Головешко]. –– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл.,

2011. –– 492 с.

223. Статистичний щорічник Запорізької області за 2011 рік [ред.

В. П. Головешко]. –– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл.,

2012. –– 501 с.

224. Статистичний щорічник Запорізької області за 2012 рік [ред.

В. П. Головешко] –– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл.,

2013. –– 482 с.

225. Статистичний щорічник Запорізької області за 2013 рік [ред.

В. П. Головешко]. –– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл.,

2014. –– 473 с.

226. Статистичний щорічник Запорізької області за 2014 рік [ред.

В. П. Головешко]. –– Запоріжжя: Головне управління статистики у Зап. обл.,

2015. –– 459 с.

227. Статистичний щорічник України за 2011 р. [ред. О. Г. Осауленко] ––

К.: Консультант, 2012. –– с. 543 с.

228. Статистичний щорічник України за 2012 р. [ред. О.Г. Осауленко]. ––

К.: Консультант, 2013. –– 562 с.

229. Статистичний щорічник України за 2013 р. [ред. О.Г. Осауленко]. ––

К.: Консультант, 2014. –– 534 с.

230. Статистичний щорічник України за 2014 р. [ред. О.Г. Осауленко]. ––

К.: Консультант, 2015. –– 586 с.

231. Степанов Ю. В. Анализ и прогнозирование региональных

экономических процессов / Ю.В. Степанов [и др.] // Деньги и кредит. –– 2006. ––

№ 12. –– С.27–34.

232. Стецевич А. І. Регіональні особливості оцінки інвестиційної

привабливості (теоретико-методологічні аспекти на прикладі Івано-Франківської

області) // Збірник наукових праць. За матеріалами доповідей міжнародної

225

науково-практичної конференції. Чернівці, 4-6 квітня 2000 р. (В двох частинах).

Частина 1. –– 331 с.

233. Стеценко М. Типова методика визначення питомих викидів від

основних виробництв по галузях промисловості. Основні положення.

Затверджена Заступником Міністра екології та природних ресурсів України

М. Стеценко 25.12.2000 р. / М. Стеценко. –– Донецьк: Український науковий

центр технічної екології, 'ВАТ "УкрНТЕК", 2000. –– 18 с.

234. Стеченко Д. М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика:

[підручник] / Д.М. Стеченко. –– К.: Вікар, 2006. –– 396 с.

235. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до

2020 р. – Запоріжжя: Запорізька обласна державна адміністрація, 2014. –– 96 с.

236. Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Запорізької

області на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – 203 с.

237. Терещенко, О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання:

[навч. посібник] / О.О. Терещенко. К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.

238. Титов Д. Быстрее еще быстрее / Д. Титов // Экономика и жизнь. ––

2007. –– №29. –– С.3.

239. Толбатов Ю. А. Економетрика: [підручник для студентів екон.

спеціальн. вищ. навч. закл]. / Ю. А. Толбатов. –– К.: Четверта хвиля, 1997. ––

320 с.

240. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и

реализации стратегии: учебник для вузов / А. А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд;

[пер. с англ.]; под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. –– М.: Банки и биржи,

ЮНИТИ, 1998. –– 576 с.

241. Фаріон І. Д. Діагностика і економічний аналіз в сфері послуг: [курс

лекцій] / І. Д. Фаріон, Л. І. Савчук, С. М. Жукевич; за редакцією д.е.н., проф.

І. Д. Фаріона. –– Т.: Економічна думка, 2005. –– 260 с.

242. Фетисов Г. Г. Региональная экономика и управление: [учебник] /

Г. Г. Фетисов, В. П. Орешин. –– М.: ИНФРА-М, 2006. –– 416 с.

226

243. Філіпенко А. С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку /

А. С. Філіпенко. –– К.: Знання України, 2002. –– 190 с.

244. Фролова І. Т. Философский словарь / [под ред. И.Т. Фролова]. –– 6–е

изд., перераб. и доп. –– М.: Политиздат, 1991. –– 560 с.

245. Хвесик М. А. Розміщення продуктивних сил тарегіональна економіка:

[навч. посібник для вузів] / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач, П. П. Пастушенко. –– К.:

Кондор, 2005. –– 342 с.

246. Христенко О. В. Діагностика та моніторинг розвитку господарського

комплексу регіону: інноваційний аспект / О. В. Христенко, О. В. Комеліна //

Економіка і регіон. –– 2016. –– № 1. –– С. 120–129.

247. Христенко О. В. Оцінка передумов створення кластеру на базі

металургійного комплексу регіону / О. В. Христенко, Т. В. Пуліна // Ефективна

економіка [Електронне наукове фахове видання]. –– 2015. –– № 7. –– Режим

доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/.

248. Хрущев А. Т. Экономика природопользования СССР / А. Т. Хрущев. –

– М,: Мысль, 1979. –– 436 с.

249. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: [підручник] / В. Г. Швець.

–– К.: Знання, 2004. –– 447 с.

250. Швиданенко Г. О. Сучасна технологія діагностики фінансово-

економічної діяльності підприємства: [монографія] / Г. О. Швиданенко,

О. І. Олексик. –– К.: Вид-во КНЕУ, 2002. –– 192 с.

251. Швиданенко Г. О. Управління капіталом підприємства: [навч.

посібник] / Г. О. Швиданенко, Н. В. Шевчук. ― Державний вищий навчальний

заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана". –– К.:

КНЕУ, 2007. –– 440 с.

252. Шегда А. В. Економіка підприємства: [навч. посібник] / А. В. Шегда,

Т. М. Литвиненко, М. П. Нахаба та ін. –– К.: Знання, 2005. –– 431 с.

253. Шувалов В. Є. Районний підхід до вивчення соціально-економічного

простору Росії / В. Є. Шувалов // Географія соціально-економічного розвитку. –

М.: ІД "Городець", 2004. –– С. 481–495.

227

254. Якобсон А. Я. Територіальна організація регіональної економіки /

А. Я. Якобсон. – Новосибірськ. –– 1994. –– 183 с.

255. Ярошевич Н. Б. Фінанси підприємств: [навч. посібник]./

Н. Б. Ярошевич. -К.: Знання, 2011. –– 341 с.

256. Bergman E. M. Industrial and Regional Clusters: Concepts and

Comparative Applications [Електронний ресурс] / Е.М. Bergman, E. J. Feser. –

Regional Research Institute, WVU, 1999. –– Режим доступу:

http://www.rri.wvu.edu/WebBook/Bergman-Feser/chapter3.htm

257. Roztocki N. Integrating activity-based costing and economic value added in

manufacturing / N. Roztocki, K. Needy // Engineering Management Journal. –– 1999.

–– Vol. 11 No. 2 (June). –– Рp. 17–22.

258. Schultze, Rainer-Olaf: Ungleiche Entwicklung und Regionalpolitik in

Kanada: Gibt es Alternativen, in: Vogelsang, Roland (Hrsg.): Kanada im

Spannungsfeld regionaler Gegensдtze, Bochum 1990, S.80-131,hier S.lll.

228

ДОДАТКИ

229

ДОДАТОК А

230

231

232

233

234

ДОДАТОК Б

Таблиця Б. 1

Підходи до трактування поняття "регіону"

Дослідник Підхід Визначення поняття

Саушкін Ю.В.,

Баранський М.С.

[202, с.156];

Алаєв А.Б. [3].

Географічний

підхід

Регіон (район) розглядається як

територія, яка є сукупністю елементів,

що її наповнюють, відрізняється від

інших територій і володіє єдністю,

взаємопов’язаністю та цілісністю

складових елементів

Жук М.В

[100, с.129]

Галузевий підхід Регіон розглядається "як сукупність

різних галузей господарської території,

яка охоплює виробництво, розподіл,

обмін і споживання матеріальних благ

і послуг"

Некрасов М.М.

[171, с.40].

Регіонально-

економічний

підхід

Під регіоном розуміють велику

територію країни з більш або менш

однорідними природними умовами, а

головним чином із характерною

спрямованістю розвитку продуктивних

сил на основі поєднання комплексу

природних ресурсів із відповідною

наявною і перспективною матеріально-

технічною базою, виробничою і

соціальною структурами.

Амоша О.І.,

Вишневський

В.П., [6];

Смирнягін Л.В.

[208]

Організаційно-

управлінський

Регіон – частина території держави, що

виділена за сукупністю різних ознак в

адміністративну одиницю, яка свідомо

спрямовується й координується для

досягнення цілей суспільного розвитку

та запобігання дії руйнівних сил або

негативних зовнішніх сил

235

Продовження табл. Б. 1

Дослідник Підхід Визначення поняття

Єпифанов А.О.,

Сало І.В.

[97, с.39];

Лексін В.М. і

Швецов А.М.

[142, с.43];

Гранберг О.Г.

[80];

Михасюк І.В.,

Побурко Я.Д. та

Яцур В. В. [161].

Соціально-

економічний

Визначають регіон як "економічний

район, який виділяється всередині

країни своєю спеціалізацією та

структурою господарства, природними

і трудовими ресурсами, соціальними та

економічними особливостями" або

сутнісною ознакою є здійснення в

нерозривному зв'язку цілого ланцюга

процесу відтворення суспільного

продукту, робочої сили і природного

середовища.

Богашко О.Л.

[19, с. 21]

Адміністративно-

територіальний

Регіон – це адміністративно-окреслена,

територіально цілісна частина країни,

яка має характерний комплекс

природних, трудових, матеріальних,

інформаційних та інших ресурсів, що

визначають її спеціалізацію і

економічні зв’язки та напрям

господарської діяльності в системі

державного господарства,

забезпечують відтворювальний процес

розвитку, сприяють економічній

самостійності у вирішенні внутрішніх

питань життєдіяльності.

Бут Т.В. Інноваційно-

інвестиційний

підхід

Під регіоном слід розуміти

трикомпонентну модель простору,

населення й господарства, які, під

впливом системного управління

складним соціально-економічним

об’єктом, враховують соціальні,

економічні та екологічні цілі розвитку

території, базовий природно-ресурсний

та людський потенціал і внутрі- та

міжрегіональні виробничі зв’язки і

відносини суб’єктів господарювання,

здійснювані на інноваційній основі.

236

Таблиця Б. 2

Підходи до трактування поняття "соціально-економічний розвиток

регіону" [розробка автора]

Дослідник Підхід Визначення поняття

Міронова Т.Л.

і. Полонської

Н.А. [163, с.

86-87]

Управлінський

підхід

Соціально-економічний розвиток регіону

розглядається як збереження державного

регулювання.

Запоточний

І.В. і

Захарченко

В.І. [116]

Управлінський

підхід

Соціально-економічний розвиток регіону

розглядається як цілеспрямована діяльність

держави в особі відповідних законодавчих і

контролюючих органів, які за допомогою

системи різних підходів і методів

забезпечують досягнення поставленої мети і

рішення поставлених економічних і

соціальних задач, які відображають

конкретний етап розвитку регіональної

економіки.

Семенова

Ф.З.,

Борлакова

З.А. [208]

Природно-

ресурсний підхід

Соціально-економічний розвиток регіону

визначають, перш за все. його станом в

період соціально-економічних перетворень і

загальними для країни макроекономічними

тенденціями – наростанням техніко-

економічних диспропорцій. зниженням

схильності до інвестування і заощадженням,

екстенсивним використанням робочої сили,

наростанням негативних соціально-

демографічних процесів, посиленням

соціальної та економічної напруженості і

падінням рівня життя.

Светунькова

С.Г.,

Заграновська

А.В.,

Светунькова

І.С. [207,

с. 48]

Факторний

підхід

Соціально-економічний розвиток регіону

представляє собою складний об’єкт для

оцінки, оскільки рівень цього розвитку є

результатом дій багатьох факторів і умов, як

зовнішніх так і внутрішніх.

237

Продовження табл. Б. 2

Дослідник Підхід Визначення поняття Мурашко І.С.

[169, с.54]

Економічно-

соціальний

підхід

Соціально-економічний розвиток регіону

дотримується єдності двох його складових:

економічної, соціальної. Економічна

складова включає збільшення об’єму випуску

продукції, зростання ефективності на

виробництві та внеску підприємств в

економіку регіону та країни, соціальна –

досягнення повної зайнятості населення,

відтворення людських ресурсів.

Тітов Д. [238] Соціально-

економічний

підхід

Соціально-економічний розвиток регіону

вказує на вплив показників, які відображають

рівень життя, досягнутий у розвинутих

країнах. Геєць

В.М. [71]

Ресурсно-

споживчий

підхід

Cоціально-економічний розвиток регіону

розглядається як модель економічного

розвитку регіону, в межах якої підтримується

не інвестиційний, а платоспроможний попит

населення, включаючи надходження від

позик і трансфертів від остарбайтерів.

й переорієнтувати її на спрямування

залучених ресурсів зі сфери споживання на

інвестиційну діяльність.

Бурдун А.В.

[25]

Виробничий

підхід

Соціально-економічний розвиток регіон

розглядається як важко вимірна субстанція,

як культура життя населення.

Бут Т.В. Інноваційно-

інвестиційний

підхід

Соціально-економічний розвиток регіону, в

контексті причинно-наслідкових зв’язків і

відносин – це економічна складова, яка

представляється як поступальний і

вимірювальний кількісними і якісними

параметрами екологічно орієнтований процес

використання продуктивних сил економіки

регіону та виступає засобом, а соціальна

складова – як процес гармонізації добробуту,

освітнього, культурного і здорового образу

життя та виступає метою розвитку економіки

регіону, чим збагачується розвиток теорії

соціально орієнтованої економіки.

238

Таблиця Б. 3

Класифікація видових проявів соціально-економічного розвитку регіону [розробка автора]

№ з/п Класифікаційна ознака Видові прояви Коротка характеристика

1 За масштабом змін у

соціально-

економічній системі

регіону

Загально-корпоративний

розвиток

Сукупність змін, що відбуваються у соціально-економічній системі регіону

внаслідок загальносистемних процесів; слід наголосити, що характер та

інтенсивність розвитку окремих елементів системи не визначає розвиток усієї

системи.

Внутрішньо-

корпоративний

(локальний) розвиток

Сукупність змін, які відбуваються у соціально-економічній, структурно-

функціональній та організаційно-функціональній складових:

розвиток структурних одиниць; розвиток бізнес-процесів (бізнес-функцій).

2 За якістю змін у

соціально-

економічній системі

регіону

2.1 Прогресивний

розвиток

Процеси, які забезпечують підвищення ефективності функціонування виробничо-

комерційної системи регіону, підвищення якості її діяльності; розвиток «від

нижчого до вищого».

2.2 Регресивний

розвиток

Процеси, які призводять до погіршення чи незмінності ефективності

функціонування виробничо-комерційної системи регіону, зниження (фіксації)

якості її діяльності; розвиток «від вищого до нижчого»

3 Залежно від об’єкту

змін у соціально-

економічній системі

регіону

3.1 Організаційний

розвиток

Сукупність змін, які призводять до удосконалення (погіршення) системи

управління регіону:

структурний розвиток;

функціональний розвиток.

3.2 Техніко-

технологічний розвиток

Зміни техніко-технологічної системи регіону, що призводять до підвищення

(пониження) рівня прогресивності технологічних процесів, рівня технічної

ефективності функціонування виробництва.

3.3 Соціальний розвиток Сукупність змін, які зумовлюють покращання (погіршення) соціально-

психологічного клімату у регіоні, а також його перехід на якісно новий рівень.

3.4 Економічний

розвиток

Сукупність безперервних змін, які призводять до удосконалення (погіршення)

методів, способів, форм економічних розрахунків та економічної роботи в цілому.

4 Залежно від характеру

змін

4.1 Спрямований

розвиток

Сукупність змін, що виникають та впливають на соціально-економічну систему

регіону у одному напрямку (однаковим чином)

4.2 Циклічний розвиток Безперервно повторювана послідовність змін, що характеризуються коливанням,

розміру витрат та інших показників соціально-економічного розвитку регіону.

239

Продовження табл. Б. 3

№ з/п Класифікаційна ознака Видові прояви Коротка характеристика

4.3 Спіральний розвиток Безперервно повторювана послідовність змін, що характеризується не тільки

циклічними коливаннями показників (параметрів) соціально-економічного

розвитку регіону, але й їх переходом на якісно новий рівень.

5 Залежно від типу

тренду

5.1. Лінійний розвиток Сукупність змін, загальний напрямок яких може бути апроксимований у лінійну

функцію

5.2. Нелінійний розвиток Сукупність змін, загальний напрямок яких не може бути апроксимований у

лінійну функцію 6 Залежно від динаміки

змін у соціально-

економічній системі

регіону

6.1. Рівномірний

розвиток (еволюційний)

Зміни у соціально-економічній системі регіону, що відбуваються з однаковою

швидкістю, або з однаковим прискоренням:

рівноприскорений розвиток;

рівноуповільнений розвиток.

6.2. Нерівномірний

розвиток (революційний)

Зміни у соціально-економічній системі регіону, що відбуваються зі змінною

швидкістю або зі змінним прискоренням:

нерівномірно прогресуючий розвиток;

стрибкоподібний розвиток інше.

7 За природою

ключового критерію

7.1. Абсолютний

розвиток

Сукупність змін у соціально-економічній системі регіону, що можуть бути

виміряні у вартісних, натуральних чи умовних одиницях та призводять до

абсолютного зростання чи зменшення показників (зв’язків, параметрів)

7.2. Відносний розвиток Сукупність змін у соціально-економічній системі регіону, що можуть бути

виміряні відносно інших економічних показників, їх зростання чи зменшення

показників (зв’язків, параметрів)

8 Залежно від рівня

невизначеності

процесів

8.1. Прогнозований

(достовірний) розвиток

Зміни у соціально-економічній системі регіону, що можуть бути передбачені

керівництвом регіону з достатньою ймовірністю.

8.2. Випадковий

розвиток

Зміни у соціально-економічній системі регіону, що не можуть бути передбачені

керівництвом регіону з достатньою ймовірністю.

9 Залежно від основи

змін у соціально-

економічній системі

регіону

9.1. Екстенсивний

(кількісний) розвиток

Зміни у соціально-економічній системі регіону та ефективності її функціонування,

що досягаються за рахунок кількісного збільшення (зменшення) обсягів факторів

виробництва

240

Продовження табл. Б. 3

№ з/п Класифікаційна ознака Видові прояви Коротка характеристика

9.2. Інтенсивний

(якісний) розвиток

Зміни у соціально-економічній системі регіону та ефективності його

функціонування, що досягаються за рахунок якісного покращання (погіршення)

способів, методів чи технології використання факторів виробництва (підвищення

їх якісного рівня)

10 Залежно від

можливості

управління змінами

10.1. Керований

розвиток

Зміни у соціально-економічній системі регіону, які відбуваються під впливом

осмислених дій менеджерів регіону чи спеціально створених зв’язків.

10.2. Спонтанний

розвиток

Зміни у соціально-економічній системі підприємства, які не є результатом

осмислених дій менеджерів підприємства, а виникають випадковим чином

11 Залежно від

корпоративної

стратегії

11.1 Адаптивний

розвиток

Зміни, які мають на меті пристосування характеру функціонування регіону до

поточних умов розвитку (внутрішнього та зовнішнього характеру)

1.2 Реактивний розвиток Зміни, що відбуваються у соціально-економічній системі регіону і мають своєю

причиною зміни першого рівня аналізу.

1.3 Випереджаючий

розвиток

Зміни соціально-економічної системи регіону, що передують іншим змінам

другого рівня аналізу.

12 Залежно від складності

змін у соціально-

економічній системі

регіону

12.1 Елементний

розвиток

Зміни, які виникають та протікають в рамках одного структурного елементу,

бізнес-процесу і т.д. та не справляють істотний вплив на інші характеристики

соціально-економічної системи регіону

12.2 Інтегральний

розвиток

Сукупність змін, які виникають, протікають та впливають на декілька структурних

елементів, бізнес-процесів і т.д., впливаючи на аналогічні процеси

12.3 Системний розвиток Зміни, які виникають, протікають та впливають на декілька структурних

елементів, бізнес-процесів і т.д. та справляють істотний вплив на усі

характеристики соціально-економічної системи регіону

13 Залежно від мети змін 13.1 Простий розвиток Зміни, які не забезпечують перехід соціально-економічної системи регіону на

якісно новий рівень функціонування

13.2 Розширений

розвиток

Зміни, які забезпечують перехід соціально-економічної системи регіону на якісно

новий рівень функціонування

241

ДОДАТОК В

Таблиця В.1

Порівняльна характеристика визначення поняття "діагностика"

Автор і джерело Зміст поняття

Муравйов А.І.

[168, с. 17]

Діагностика – спосіб встановлення характеру збоїв

нормального перебігу господарського процесу на підставі

типових ознак, властивих тільки цьому

Швиданенко Г.О.

та Олексик О.І.

[250, c. 25]

Діагностику (у їхньому трактуванні "фінансова

діагностика") визначають як фінансово-економічний аналіз

діяльності підприємства, з використанням алгоритмів,

технологій, методів і показників економічного аналізу,

тобто "економічна діагностика" та "економічний аналіз" є

тотожними поняттями.

Гетьман О.О. і

Шаповал В.М.

[70, с. 9].

Діагностика – спосіб розпізнавання соціально-економічної

системи за допомогою реалізації комплексу дослідницьких

процедур і виявлення в них слабких ланок і "вузьких

місць" відноситься до методів "непрямих досліджень".

Коротков Е.М.,

Бєляєв А.А.,

Валовий Д.В.

[129, c. 146].

Діагностика – визначення стану об'єкта, предмету явища

або процесу управління через реалізацію комплексу

дослідницьких процедур, пошук у них слабких ланок та

"вузьких місць".

Фаріон І.Д.

[241, с. 8-9].

Діагностика – це метод аналізу стану внутрішнього

середовища організації, встановлення проблем та вузьких

місць, які спричиняють відхилення та деформації об’єкта

від норми чи цілі, виявлення потенційно сильних та

слабких сторін, що впливають на формування та

реалізацію ефективної стратегії організації.

Вартанов А.С.,

Сокиринська І.Г.

та

Соколовська З.Н.

[52, c. 9]

Діагностика, зокрема економічна, дає змогу не тільки

всебічно оцінювати стан об’єкта в умовах неповної

інформації, але і виявляти проблеми його функціонування,

а також визначати шляхи їх вирішення, враховуючи зміни

параметрів системи.

Верба В.А. та

Решетняк Т.І.

[58, с. 27].

Діагностика – «процес детального та поглибленого аналізу

проблем, виявлення факторів, що впливають на них,

підготовки всієї необхідної інформації для прийняття

рішення, а також виявлення головних аспектів

взаємозв’язку між проблемами, загальними цілями та

результатами діяльності підприємства".

242

Продовження табл. В. 1

Автор і джерело Зміст поняття

Воронкова А.Є.

[66, с. 42].

Діагностика – діяльність підприємства, яка спрямована

"на встановлення й вивчення ознак, оцінки стану

організаційної системи й виявлення проблем ефективного

функціонування й розвитку організації, формування

шляхів її рішення".

Костирко Л.А.

[131, с. 8].

Діагностика – формування чотирьох напрямків концепції

– аналітична, інформаційна, антикризова, консультаційно-

дорадча, а також ще два різновиди діагностики –

дослідницька та управлінська.

Євдокимова Н.М.

та Кирієнко А.В.

[96 с. 13]

Діагностика – підготовка висновків про нинішній стан

об’єкта і прогноз його змін у майбутньому, за якою

ключовими факторами економічної діагностики є шість

класифікаційних ознак, таких як періодичність

проведення; тематика й осяжність проблеми; цільова

спрямованість; суб'єкти здійснення.

Коласс Б. [123,

с. 43].

Діагностика – це такий фінансовий стан підприємства,

який виявляє в динаміці симптоми явищ, які можуть

затримати досягнення поставленої мети і вирішення

завдань, піддаючи небезпеці плановану діяльність.

Родіонова Н.В.

[200, c. 42].

Діагностика – це стан виробництва, який проводиться з

двох сторін

1) фінансове та техніко-економічне діагностування з

економічного погляду, що передбачає періодичне

дослідження відповідних аспектів стану підприємства з

метою уточнення тенденцій розвитку всіх видів

діяльності, положення в траєкторії життєвого циклу і

потім прийняття економічно і соціально обґрунтованих

рішень для корегування;

2) організаційне діагностування як система методів,

прийомів і методик виконання досліджень для визначення

цілей функціонування суб'єкта господарювання, способу

їх досягнення, виявлення проблем і вибору варіанта їх

вирішення.

Т.В. Бут Діагностика – це процес визначення стану регіону,

направлений на виявлення потенційно сильних та слабких

сторін, які саме і дають можливість, при динамічних

змінах, вивчити динаміку економічних показників та

виявити структуру зв’язків між цими показниками і

встановити відхилення від норм, тобто – це процес

обґрунтування кількісних та якісних змін розвитку в

майбутньому.

243

Таблиця В. 2

Характеристика методів діагностики розвитку економіки регіону

[розробка автора] Мета Переваги Недоліки

Аналітичні методи

Аналіз Парето

Виявити проблеми,

що підлягають

першочерговому

вирішенню.

- Простота і наочність, які роблять

можливим використання діаграми

Парето фахівцями, що не мають

особливої підготовки.

- Описання ситуації до і після

проведення покращених заходів,

дозволяють отримати кількісну

оцінку виграшу від цих заходів.

- Ухвалення рішення на підставі

аналізу діаграми Парето.

- Можливі

неправильні висновки

при побудові складної.

- Не завжди чітко

структурована

діаграма.

Бенчмаркінг

Вивчити стан справ з

якістю та

ефективністю бізнесу

партнерів і

використання їх

передових прийомів і

практичних методів в

конкурентній боротьбі

для досягнення

комерційних успіхів

на підприємствах.

- Забезпечує конкурентну перевагу;

- безперервний процес, а не

разовий захід;

- процес, що приносить користь і він

вимагає правильного застосування.

- закритість компаній

і власний комплекс

"засекреченості".

- існуючі системи

фінансового обліку не

завжди дозволяють

отримати реальні дані

по тим чи іншим

показникам.

Причинно-наслідкова діаграма (Діаграма Ісікави)

Дозволяє виявити і

всебічно оцінити всі

можливі причини

проблеми.

– дозволяє графічно відобразити

взаємозв’язок досліджуваної

проблеми й причин, що впливають

на цю проблему;

– дає можливість провести

змістовний аналіз ланцюжка

взаємозалежних причин, що

впливають на проблему;

– зручна й проста для застосування

й розуміння персоналом. Для

роботи з діаграмою не потрібна

висока кваліфікація співробітників,

і немає необхідності проводити

тривале навчання.

- складність правильного

визначення

взаємозв’язку

досліджуваної

проблеми й причин у

випадку, якщо

досліджувана проблема

є комплексною,

- обмежений простір

для побудови й

промальовування на

папері всього

ланцюжка причин

розглянутої проблеми.

244

Продовження табл. В. 2

Мета Переваги Недоліки

SWOT- аналіз

Оцінити поточний

стан розвитку

економіки регіону.

Визначає сильні та

слабкі сторони

регіону, а також

можливості та

загрози, що

впливають на його

діяльність.

- можливість рекомендувати

стратегічні напрями поліпшення

стану розвитку економіки регіону з

метою повного використання його

сильних сторін і можливостей, тому

цей метод слід вважати

перспективним.

- не завжди точна

оцінка конкурентних

переваг підприємства.

Метод аналізу ієрархій (МАІ)

Розглядається

проблема на більш

прості складові

частини і

відбувається

подальша обробка

послідовності оцінок

сформованих

дослідником, на

основі їх попарного

порівняння.

- розглядає проблеми конфліктів у

групі, має спільні цілі, між

конкуруючими організаціями і

навіть між різними країнами (із

залученням посередника),

- успішно застосовується в багатьох

галузях.

- може бути неправильно

використаний у тих

випадках, коли

обробляються

твердження, засновані

на упереджених

поглядах експертів;

- необхідна наявність

незалежних експертів.

Метод експертних оцінок

Індивідуальний експертний метод інтерв’ю

Організувати

співбесіду аналітика

з експертом.

- експерт дає відповіді на запитання

аналітика щодо факторів впливу на

досліджуваний об’єкт, очікуваних

результатів господарювання,

невикористаних резервів, шляхів

виходу з кризи, напрямів підвищення

ефективності виробництва.

- обмеженням

застосування цього

методу виступає

обмеженість знань,

інформації експерта з

суміжних сфер

діяльності.

Метод анкетування

Надання експертом

письмових відповідей

на запитання анкети.

- простота організації обстеження,

зрозумілість, врахування і

використання набутих знань і

досвіду кожного експерта.

- експерт може не

зрозуміти запитання

анкети, проявити

суб'єктивізм,

небажання

критикувати

керівництво і

залишати свою

письмову відповідь

тощо.

245

Продовження табл. В. 2

Мета Переваги Недоліки

Метод комісії

Виробити експертами

кращого варіанта

досягнення

поставленої мети з

урахуванням усіх

висловлених на

нараді пропозицій,

ідей.

- можливість залучення для

експертизи фахівців з широким

діапазоном знань із суміжних

областей науки та практики.

-можливий

суб’єктивізм, наявні

стереотипи мислення,

що склалися в

експертів, їх

схильність до

компромісу.

Метод Дельфі

Удосконалити

груповий підхід до

вирішення завдання

розробки прогнозу,

оцінки за рахунок

взаємної критики

поглядів окремих

спеціалістів,

висловлюваних без

безпосередніх

контактів між ними

та при збереженні

анонімності думок чи

аргументів на їх

захист.

- успішно застосовується у

маркетингу;

- робиться експертне прогнозування

шляхом організації системи

збирання та математичної обробки

експертних оцінок.

- потребує певного часу.

Метод відстороненого оцінювання

Вибрати оптимальне

незалежне рішення із

числа висловлених

експертами на нараді

- висунення ідей ;

- критичний аналіз ідей.

- не завжди вирішують

поставлені задачі.

Методи імітаційних моделей

Одержати

інформацію про

об’єкт шляхом

імітаційного

моделювання

- служить як засіб для аналізу

поводження системи в умовах, що

визначаються експериментатором.

- не здатні формувати

своє власне рішення в

тім виді, у якому це має

місце в аналітичних

моделях,

Математичне моделювання

Метод когнітивного моделювання

Дозволяє дати

формальний опис

економічній ситуації,

виявити можливі

загрози, приймати

адекватні управлінські

рішення.

- дає можливість оцінити ситуації та

їх розвиток з урахуванням значної

кількості чинників та множини

факторів.

- когнітивні карти не

відображають усіх

суттєвих факторів та

можливих взаємозв’язків

між ними, вони є

концептуальною

моделлю.

246

ДОДАТОК Г

Таблиця Г.1

SWOT-аналіз МК Запорізького регіону МОЖЛИВОСТІ МАКРОСЕРЕДОВИЩА

Процен

тна

став

ка

Продукт

ивн

ість

прац

і

Рів

ень

економ

ічного

розв

итк

у

Ная

вніс

ть п

риродн

их

рес

урсі

в

Інве

стицій

ний к

лім

ат

Розм

ір В

ВП

Дер

жав

ні

пр

огр

ами

ро

зви

тку

мет

алур

гій

но

ї га

лу

зі

Пер

ехід

на

інн

овац

ійн

у м

од

ель

ро

зви

тку

Вст

уп

в Е

С

Рів

ень

осв

ічен

ост

і

ро

боч

ої

сили

Ная

вніс

ть р

обочої с

или

в рег

іоне

Зн

ачн

а м

обіл

ьніс

ть

Пер

ехід

на

конве

рте

рний т

а

стал

епла

виль

ні

техноло

гії в

иробницива

Впрова

дж

ення

природозб

еріг

аючих

техноло

гій

Зн

ачн

а кіл

ькіс

ть

інн

овац

ій в

мет

алур

гій

но

ї га

лу

зі

Зро

стан

ня с

віт

ового

по

пи

ту н

а м

етал

СИ

ЛЬ

НІ

СТ

ОР

ОН

И

№ Опис сильних та слабих сторін

4,8

3,5

5,6

9

6,3

5,6

7,2

10

10

8,1

10

7,2

10

8,1

8,1

10

1 Опис сильних та слабих сторін 11,1 9,8 11,9 15,3 12,6 11,9 13,5 16,3 16,3 14,4 16,3 13,5 16,3 14,4 14,4 16,3

2 Основні засоби 12 10,7 12,8 16,2 13,5 12,8 14,4 17,2 17,2 15,3 17,2 14,4 17,2 15,3 15,3 17,2

3 НДДКР 11,1 9,8 11,9 15,3 12,6 11,9 13,5 16,3 16,3 14,4 16,3 13,5 16,3 14,4 14,4 16,3

4 Система постачання 13,8 12,5 14,6 18 15,3 14,6 16,2 19 19 17,1 19 16,2 19 17,1 17,1 19

5 Поліпшення якості металопродукції 11,1 9,8 11,9 15,3 12,6 11,9 13,5 16,3 16,3 14,4 16,3 13,5 16,3 14,4 14,4 16,3

6 Підвищення ефективності виробництва 12 10,7 12,8 16,2 13,5 12,8 14,4 17,2 17,2 15,3 17,2 14,4 17,2 15,3 15,3 17,2

7 Впровадження системи екологічного мен-ту

12 10,7 12,8 16,2 13,5 12,8 14,4 17,2 17,2 15,3 17,2 14,4 17,2 15,3 15,3 17,2

8 Наявність коопераційних та

інтеграційних зв’язків

11,1 9,8 11,9 15,3 12,6 11,9 13,5 16,3 16,3 14,4 16,3 13,5 16,3 14,4 14,4 16,3

9 Фінансове становище 10,4 9,1 11,2 14,6 11,9 11,2 12,8 15,6 15,6 13,7 15,6 12,8 15,6 13,7 13,7 15,6

10 Фінансовий менеджмент 11,2 9,9 12 15,4 12,7 12 13,6 16,4 16,4 14,5 16,4 13,6 16,4 14,5 14,5 16,4

11 Інвестиції в основні засоби 12 10,7 12,8 16,2 13,5 12,8 14,4 17,2 17,2 15,3 17,2 14,4 17,2 15,3 15,3 17,2

12 Кадровая политика 10,4 9,1 11,2 14,6 11,9 11,2 12,8 15,6 15,6 13,7 15,6 12,8 15,6 13,7 13,7 15,6

13 Мінливість кадрів і дисципліна 12 10,7 12,8 16,2 13,5 12,8 14,4 17,2 17,2 15,3 17,2 14,4 17,2 15,3 15,3 17,2

14 Співвідношення чисельності

виконавського і управлінського перс.налу

12,9 11,6 13,7 17,1 14,4 13,7 15,3 18,1 18,1 16,2 18,1 15,3 18,1 16,2 16,2 18,1

15 Мотивація 9,6 8,3 10,4 13,8 11,1 10,4 12 14,8 14,8 12,9 14,8 12 14,8 12,9 12,9 14,8

16 Забезпечення соціального захисту працівників

11,2 9,9 12 15,4 12,7 12 13,6 16,4 16,4 14,5 16,4 13,6 16,4 14,5 14,5 16,4

17 Зростання заробітної плати 11,2 9,9 12 15,4 12,7 12 13,6 16,4 16,4 14,5 16,4 13,6 16,4 14,5 14,5 16,4

18 Імідж підприємств комплекса 11,2 9,9 12 15,4 12,7 12 13,6 16,4 16,4 14,5 16,4 13,6 16,4 14,5 14,5 16,4

19 Асортимент 12,9 11,6 13,7 17,1 14,4 13,7 15,3 18,1 18,1 16,2 18,1 15,3 18,1 16,2 16,2 18,1

20 Реагування на зміни попиту з боку споживачів

12,9 11,6 13,7 17,1 14,4 13,7 15,3 18,1 18,1 16,2 18,1 15,3 18,1 16,2 16,2 18,1

21 Збереження і розширення ринків збуту 14,8 13,5 15,6 19 16,3 15,6 17,2 20 20 18,1 20 17,2 20 18,1 18,1 20

22 Зростання експорту 11,2 9,9 12 15,4 12,7 12 13,6 16,4 16,4 14,5 16,4 13,6 16,4 14,5 14,5 16,4

23 Маркетингові дослідження 10,4 9,1 11,2 14,6 11,9 11,2 12,8 15,6 15,6 13,7 15,6 12,8 15,6 13,7 13,7 15,6

247

Продовження табл. Г.1 МОЖЛИВОСТІ МАКРОСЕРЕДОВИЩА

Процен

тна

став

ка

Продукт

ивн

ість

прац

і

Рів

ень

економ

ічного

розв

итк

у

Ная

вніс

ть п

риродн

их

рес

урсі

в

Інве

стицій

ний к

лім

ат

Розм

ір В

ВП

Дер

жав

ні

пр

огр

ами

ро

зви

тку

мет

алур

гій

но

ї га

лу

зі

Пер

ехід

на

інн

овац

ійн

у м

од

ель

ро

зви

тку

Вст

уп

в Е

С

Рів

ень

осв

ічен

ост

і

ро

боч

ої

сили

Ная

вніс

ть р

обочої с

или

в рег

іоне

Зн

ачн

а м

обіл

ьніс

ть

Пер

ехід

на

конве

рте

рний т

а

стал

епла

виль

ні

техноло

гії в

иробницива

Впрова

дж

ення

природозб

еріг

аючих

техноло

гій

Зн

ачн

а кіл

ькіс

ть

інн

овац

ій в

мет

алур

гій

но

ї га

лу

зі

Зро

стан

ня с

віт

ового

по

пи

ту н

а м

етал

24 Використання сучасних засобів

стимулювання споживачів

12 10,7 12,8 16,2 13,5 12,8 14,4 17,2 17,2 15,3 17,2 14,4 17,2 15,3 15,3 17,2

25 Наявність відділів маркетингу на

підприємствах

11,2 9,9 12 15,4 12,7 12 13,6 16,4 16,4 14,5 16,4 13,6 16,4 14,5 14,5 16,4

26 Політика ціноутворення 11,1 9,8 11,9 15,3 12,6 11,9 13,5 16,3 16,3 14,4 16,3 13,5 16,3 14,4 14,4 16,3

СЛ

АБ

КІ

СТ

ОР

ОН

И

1 Існуючи технології виробництва -3 1,8 0,5 2,6 6 3,3 2,6 4,2 7 7 5,1 7 4,2 7 5,1 5,1

2 Знос основних засобів -1,8 3 1,7 3,8 7,2 4,5 3,8 5,4 8,2 8,2 6,3 8,2 5,4 8,2 6,3 6,3

3 Необхідність заміни застарілого та морально зношеного устаткування

-1,8 3 1,7 3,8 7,2 4,5 3,8 5,4 8,2 8,2 6,3 8,2 5,4 8,2 6,3 6,3

4 Ресурсозбереження -1,2 3,6 2,3 4,4 7,8 5,1 4,4 6 8,8 8,8 6,9 8,8 6 8,8 6,9 6,9

5 Значні витрати на виробництво -1,4 3,4 2,1 4,2 7,6 4,9 4,2 5,8 8,6 8,6 6,7 8,6 5,8 8,6 6,7 6,7

6 Неповне використання виробничих

потужностей

-1,5 3,3 2 4,1 7,5 4,8 4,1 5,7 8,5 8,5 6,6 8,5 5,7 8,5 6,6 6,6

7 Скорочення шкідливого впливу на

навколишнє середовище

-1,4 3,4 2,1 4,2 7,6 4,9 4,2 5,8 8,6 8,6 6,7 8,6 5,8 8,6 6,7 6,7

8 Наявність викидів в атмосферу та

відходів

-3 1,8 0,5 2,6 6 3,3 2,6 4,2 7 7 5,1 7 4,2 7 5,1 5,1

9 Управління витратами -1,6 3,2 1,9 4 7,4 4,7 4 5,6 8,4 8,4 6,5 8,4 5,6 8,4 6,5 6,5

10 Недостатність фінансування розвитку -3,5 1,3 0 2,1 5,5 2,8 2,1 3,7 6,5 6,5 4,6 6,5 3,7 6,5 4,6 4,6

11 Зростання прибутку -1,4 3,4 2,1 4,2 7,6 4,9 4,2 5,8 8,6 8,6 6,7 8,6 5,8 8,6 6,7 6,7

12 Умови праці -0,4 4,4 3,1 5,2 8,6 5,9 5,2 6,8 9,6 9,6 7,7 9,6 6,8 9,6 7,7 7,7

13 Бюрократичний тип корпоративної культури

-1,2 3,6 2,3 4,4 7,8 5,1 4,4 6 8,8 8,8 6,9 8,8 6 8,8 6,9 6,9

14 Рівень впливу на металургійний

комплекс

-1 3,8 2,5 4,6 8 5,3 4,6 6,2 9 9 7,1 9 6,2 9 7,1 7,1

248

Продовження табл. Г.1 ЗАГРОЗИ МАКРОСЕРЕДОВИЩА

№

з/п/

Тем

п інф

ляції

Рів

ень

без

робіт

тя

Норм

и о

подат

кува

ння

Пад

інн

я т

емп

ів

ви

ро

бн

иц

тва

Полі

тична

стаб

ільн

ість

Осо

бли

вост

і

закон

одав

ства

Пр

авове

рег

улю

ван

ня

Вп

ли

в л

об

бію

чи

х

гру

пу

ван

ь

Нас

лід

ки

фін

ансо

во

-

еко

но

міч

ної

кри

зи

Дем

огр

афіч

на

стру

кту

ра

сусп

ільст

ва

Зро

стан

ня н

асел

енн

я

Зн

ачн

е зн

иж

енн

я

нар

од

жу

ван

ост

і

Об

меж

енн

я віл

ьн

ої

торгі

влі

Пер

еви

роб

ни

цтв

о

мет

ало

про

дукц

ії в

Ки

таї

СИ

ЛЬ

НІ

СТ

ОР

ОН

И

Опис сильних та слабих сторін

-4,2

-1,2

-1,4

-1,4

-2,4

-3,5

-2,8

-1,2

-3,5

-1,2

-1

-3,2

-2,1

-2,8

1 Опис сильних та слабих сторін 2,1 5,1 4,9 4,9 3,9 2,8 3,5 5,1 2,8 5,1 5,3 3,1 4,2 3,5

2 Основні засоби 3 6 5,8 5,8 4,8 3,7 4,4 6 3,7 6 6,2 4 5,1 4,4

3 НДДКР 2,1 5,1 4,9 4,9 3,9 2,8 3,5 5,1 2,8 5,1 5,3 3,1 4,2 3,5

4 Система постачання 4,8 7,8 7,6 7,6 6,6 5,5 6,2 7,8 5,5 7,8 8 5,8 6,9 6,2

5 Поліпшення якості металопродукції 2,1 5,1 4,9 4,9 3,9 2,8 3,5 5,1 2,8 5,1 5,3 3,1 4,2 3,5

6 Підвищення ефективності виробництва 3 6 5,8 5,8 4,8 3,7 4,4 6 3,7 6 6,2 4 5,1 4,4

7 Впровадження системи екологічного мен-ту 3 6 5,8 5,8 4,8 3,7 4,4 6 3,7 6 6,2 4 5,1 4,4

8 Наявність коопераційних та інтеграційних зв’язків

2,1 5,1 4,9 4,9 3,9 2,8 3,5 5,1 2,8 5,1 5,3 3,1 4,2 3,5

9 Фінансове становище 1,4 4,4 4,2 4,2 3,2 2,1 2,8 4,4 2,1 4,4 4,6 2,4 3,5 2,8

10 Фінансовий менеджмент 2,2 5,2 5 5 4 2,9 3,6 5,2 2,9 5,2 5,4 3,2 4,3 3,6

11 Інвестиції в основні засоби 3 6 5,8 5,8 4,8 3,7 4,4 6 3,7 6 6,2 4 5,1 4,4

12 Кадровая политика 1,4 4,4 4,2 4,2 3,2 2,1 2,8 4,4 2,1 4,4 4,6 2,4 3,5 2,8

13 Мінливість кадрів і дисципліна 3 6 5,8 5,8 4,8 3,7 4,4 6 3,7 6 6,2 4 5,1 4,4

14 Співвідношення чисельності виконавського і

управлінського перс.налу

3,9 6,9 6,7 6,7 5,7 4,6 5,3 6,9 4,6 6,9 7,1 4,9 6 5,3

15 Мотивація 0,6 3,6 3,4 3,4 2,4 1,3 2 3,6 1,3 3,6 3,8 1,6 2,7 2

16 Забезпечення соціального захисту працівників

2,2 5,2 5 5 4 2,9 3,6 5,2 2,9 5,2 5,4 3,2 4,3 3,6

17 Зростання заробітної плати 2,2 5,2 5 5 4 2,9 3,6 5,2 2,9 5,2 5,4 3,2 4,3 3,6

18 Імідж підприємств комплекса 2,2 5,2 5 5 4 2,9 3,6 5,2 2,9 5,2 5,4 3,2 4,3 3,6

19 Асортимент 3,9 6,9 6,7 6,7 5,7 4,6 5,3 6,9 4,6 6,9 7,1 4,9 6 5,3

20 Реагування на зміни попиту з боку споживачів

3,9 6,9 6,7 6,7 5,7 4,6 5,3 6,9 4,6 6,9 7,1 4,9 6 5,3

21 Збереження і розширення ринків збуту 5,8 8,8 8,6 8,6 7,6 6,5 7,2 8,8 6,5 8,8 9 6,8 7,9 7,2

22 Зростання експорту 2,2 5,2 5 5 4 2,9 3,6 5,2 2,9 5,2 5,4 3,2 4,3 3,6

23 Маркетингові дослідження 1,4 4,4 4,2 4,2 3,2 2,1 2,8 4,4 2,1 4,4 4,6 2,4 3,5 2,8

24 Використання сучасних засобів стимулювання споживачів

3 6 5,8 5,8 4,8 3,7 4,4 6 3,7 6 6,2 4 5,1 4,4

25 Наявність відділів маркетингу на

підприємствах

2,2 5,2 5 5 4 2,9 3,6 5,2 2,9 5,2 5,4 3,2 4,3 3,6

26 Політика ціноутворення 2,1 5,1 4,9 4,9 3,9 2,8 3,5 5,1 2,8 5,1 5,3 3,1 4,2 3,5

27 Збутова діяльність 3 6 5,8 5,8 4,8 3,7 4,4 6 3,7 6 6,2 4 5,1 4,4

249

Продовження табл. Г.1 ЗАГРОЗИ МАКРОСЕРЕДОВИЩА

Тем

п інф

ляції

Рів

ень

без

робіт

тя

Норм

и

оподат

кува

ння

Пад

інн

я т

емп

ів

ви

ро

бн

иц

тва

Полі

тичн

а

стаб

ільн

ість

Осо

бли

во

сті

зако

но

дав

ства

Пр

аво

ве

рег

улю

ван

ня

Вп

ли

в л

об

бію

чи

х

гру

пу

ван

ь

Нас

лід

ки

фін

ансо

во

-

еко

но

міч

но

ї кр

изи

Д

емогр

афіч

на

стру

кту

ра

сусп

ільст

ва

Зр

ост

анн

я

нас

елен

ня

Зн

ачн

е зн

иж

енн

я

нар

од

жу

ван

ост

і

Об

меж

енн

я в

ільн

ої

тор

гівлі

Пер

еви

ро

бн

иц

тво

мет

ало

пр

од

укц

ії в

Ки

таї

СЛ

АБ

КІ

СТ

ОР

ОН

И

1

Існуючи технології виробництва

-7,2 -4,2 -4,4 -4,4 -5,4 -6,5 -5,8 -4,2 -6,5 -4,2 -4 -6,2 -5,1 -5,8

2 Знос основних засобів -6 -3 -3,2 -3,2 -4,2 -5,3 -4,6 -3 -5,3 -3 -2,8 -5 -3,9 -4,6

3 Необхідність заміни застарілого та

морально зношеного устаткування

-6 -3 -3,2 -3,2 -4,2 -5,3 -4,6 -3 -5,3 -3 -2,8 -5 -3,9 -4,6

4 Ресурсозбереження -5,4 -2,4 -2,6 -2,6 -3,6 -4,7 -4 -2,4 -4,7 -2,4 -2,2 -4,4 -3,3 -4

5 Значні витрати на виробництво -5,6 -2,6 -2,8 -2,8 -3,8 -4,9 -4,2 -2,6 -4,9 -2,6 -2,4 -4,6 -3,5 -4,2

6 Неповне використання виробничих

потужностей

-5,7 -2,7 -2,9 -2,9 -3,9 -5 -4,3 -2,7 -5 -2,7 -2,5 -4,7 -3,6 -4,3

7 Скорочення шкідливого впливу на

навколишнє середовище

-5,6 -2,6 -2,8 -2,8 -3,8 -4,9 -4,2 -2,6 -4,9 -2,6 -2,4 -4,6 -3,5 -4,2

8 Наявність викидів в атмосферу та

відходів

-7,2 -4,2 -4,4 -4,4 -5,4 -6,5 -5,8 -4,2 -6,5 -4,2 -4 -6,2 -5,1 -5,8

9 Управління витратами -5,8 -2,8 -3 -3 -4 -5,1 -4,4 -2,8 -5,1 -2,8 -2,6 -4,8 -3,7 -4,4

10 Недостатність фінансування розвитку -7,7 -4,7 -4,9 -4,9 -5,9 -7 -6,3 -4,7 -7 -4,7 -4,5 -6,7 -5,6 -6,3

11 Зростання прибутку -5,6 -2,6 -2,8 -2,8 -3,8 -4,9 -4,2 -2,6 -4,9 -2,6 -2,4 -4,6 -3,5 -4,2

12 Умови праці -4,6 -1,6 -1,8 -1,8 -2,8 -3,9 -3,2 -1,6 -3,9 -1,6 -1,4 -3,6 -2,5 -3,2

13 Бюрократичний тип корпоративної

культури

-5,4 -2,4 -2,6 -2,6 -3,6 -4,7 -4 -2,4 -4,7 -2,4 -2,2 -4,4 -3,3 -4

14 Рівень впливу на металургійний

комплекс

-5,2 -2,2 -2,4 -2,4 -3,4 -4,5 -3,8 -2,2 -4,5 -2,2 -2 -4,2 -3,1 -3,8

250

Продовження табл. Г.1 МОЖЛИВОСТІ МІКРОСЕРЕДОВИЩА

Зн

ачн

а кіл

ькіс

ть

спо

жи

вач

ів

зако

рд

он

ом

Зр

ост

анн

я св

іто

во

го

по

пи

ту н

а м

етал

в

20

16

ро

ці

Гал

узе

ва

стр

укту

ра

спо

жи

вач

ів

Гео

граф

ічн

е

ро

зташ

уван

ня

спо

жи

вач

ів

Ная

вн

ість

вер

тикал

ьной

інте

грац

ії «

наз

ад»

Гео

граф

ічн

е

ро

зташ

уван

ня

Якіс

ть п

ост

ачан

ня

Ум

ови

по

стач

анн

я

Ная

вн

ість

су

час

ни

х

тех

но

ло

гій

у

ко

нку

рен

тів

Ная

вн

іть в

хід

но

го

бар

’єр

у д

ля н

ови

х

ко

нку

рен

тів

Зм

енш

енн

я к

ілько

сті

ко

нку

рен

тів

СИ

ЛЬ

НІ

СТ

ОР

ОН

И

№ Опис сильних та слабих сторін

10

10

8,1

7,2

8,1

10

7,2

8,1

1,8

8,1

7,2

1 Опис сильних та слабих сторін 16,3 16,3 14,4 13,5 14,4 16,3 13,5 14,4 8,1 14,4 13,5

2 Основні засоби 17,2 17,2 15,3 14,4 15,3 17,2 14,4 15,3 9 15,3 14,4

3 НДДКР 16,3 16,3 14,4 13,5 14,4 16,3 13,5 14,4 8,1 14,4 13,5

4 Система постачання 19 19 17,1 16,2 17,1 19 16,2 17,1 10,8 17,1 16,2

5 Поліпшення якості металопродукції 16,3 16,3 14,4 13,5 14,4 16,3 13,5 14,4 8,1 14,4 13,5

6 Підвищення ефективності виробництва 17,2 17,2 15,3 14,4 15,3 17,2 14,4 15,3 9 15,3 14,4

7 Впровадження системи екологічного мен-ту 17,2 17,2 15,3 14,4 15,3 17,2 14,4 15,3 9 15,3 14,4

8 Наявність коопераційних та інтеграційних зв’язків 16,3 16,3 14,4 13,5 14,4 16,3 13,5 14,4 8,1 14,4 13,5

9 Фінансове становище 15,6 15,6 13,7 12,8 13,7 15,6 12,8 13,7 7,4 13,7 12,8

10 Фінансовий менеджмент 16,4 16,4 14,5 13,6 14,5 16,4 13,6 14,5 8,2 14,5 13,6

11 Інвестиції в основні засоби 17,2 17,2 15,3 14,4 15,3 17,2 14,4 15,3 9 15,3 14,4

12 Кадровая политика 15,6 15,6 13,7 12,8 13,7 15,6 12,8 13,7 7,4 13,7 12,8

13 Мінливість кадрів і дисципліна 17,2 17,2 15,3 14,4 15,3 17,2 14,4 15,3 9 15,3 14,4

14 Співвідношення чисельності виконавського і

управлінського перс.налу

18,1 18,1 16,2 15,3 16,2 18,1 15,3 16,2 9,9 16,2 15,3

15 Мотивація 14,8 14,8 12,9 12 12,9 14,8 12 12,9 6,6 12,9 12

16 Забезпечення соціального захисту працівників 16,4 16,4 14,5 13,6 14,5 16,4 13,6 14,5 8,2 14,5 13,6

17 Зростання заробітної плати 16,4 16,4 14,5 13,6 14,5 16,4 13,6 14,5 8,2 14,5 13,6

18 Імідж підприємств комплекса 16,4 16,4 14,5 13,6 14,5 16,4 13,6 14,5 8,2 14,5 13,6

19 Асортимент 18,1 18,1 16,2 15,3 16,2 18,1 15,3 16,2 9,9 16,2 15,3

20 Реагування на зміни попиту з боку споживачів 18,1 18,1 16,2 15,3 16,2 18,1 15,3 16,2 9,9 16,2 15,3

21 Збереження і розширення ринків збуту 20 20 18,1 17,2 18,1 20 17,2 18,1 11,8 18,1 17,2

22 Зростання експорту 16,4 16,4 14,5 13,6 14,5 16,4 13,6 14,5 8,2 14,5 13,6

23 Маркетингові дослідження 15,6 15,6 13,7 12,8 13,7 15,6 12,8 13,7 7,4 13,7 12,8

24 Використання сучасних засобів стимулювання

споживачів

17,2 17,2 15,3 14,4 15,3 17,2 14,4 15,3 9 15,3 14,4

25 Наявність відділів маркетингу на підприємствах 16,4 16,4 14,5 13,6 14,5 16,4 13,6 14,5 8,2 14,5 13,6

26 Політика ціноутворення 16,3 16,3 14,4 13,5 14,4 16,3 13,5 14,4 8,1 14,4 13,5

27 Збутова діяльність 17,2 17,2 15,3 14,4 15,3 17,2 14,4 15,3 9 15,3 14,4

251

Продовження табл. Г 1 МОЖЛИВОСТІ МІКРОСЕРЕДОВИЩА

Зн

ачн

а кіл

ькіс

ть

спо

жи

вач

ів

зако

рд

он

ом

Зр

ост

анн

я св

іто

во

го

по

пи

ту н

а м

етал

в

20

16

ро

ці

Гал

узе

ва

стр

укту

ра

спо

жи

вач

ів

Гео

граф

ічн

е

ро

зташ

уван

ня

спо

жи

вач

ів

Ная

вн

ість

вер

тикал

ьн

ой

інте

грац

ії «

наз

ад»

Гео

граф

ічн

е

ро

зташ

уван

ня

Якіс

ть п

ост

ачан

ня

Ум

ови

по

стач

анн

я

Ная

вн

ість

су

час

ни

х

тех

но

ло

гій

у

ко

нку

рен

тів

Ная

вн

іть в

хід

но

го

бар

’єр

у д

ля н

ови

х

ко

нку

рен

тів

Зм

енш

енн

я

кіл

ько

сті

ко

нку

рен

тів

СЛ

АБ

КІ

СТ

ОР

ОН

И

1

Існуючи технології виробництва

7 7 5,1 4,2 5,1 7 4,2 5,1 -1,2 5,1 4,2

2 Знос основних засобів 8,2 8,2 6,3 5,4 6,3 8,2 5,4 6,3 0 6,3 5,4

3 Необхідність заміни застарілого та морально зношеного

устаткування

8,2 8,2 6,3 5,4 6,3 8,2 5,4 6,3 0 6,3 5,4

4 Ресурсозбереження 8,8 8,8 6,9 6 6,9 8,8 6 6,9 0,6 6,9 6

5 Значні витрати на виробництво 8,6 8,6 6,7 5,8 6,7 8,6 5,8 6,7 0,4 6,7 5,8

6 Неповне використання виробничих потужностей 8,5 8,5 6,6 5,7 6,6 8,5 5,7 6,6 0,3 6,6 5,7

7 Скорочення шкідливого впливу на навколишнє

середовище

8,6 8,6 6,7 5,8 6,7 8,6 5,8 6,7 0,4 6,7 5,8

8 Наявність викидів в атмосферу та відходів 7 7 5,1 4,2 5,1 7 4,2 5,1 -1,2 5,1 4,2

9 Управління витратами 8,4 8,4 6,5 5,6 6,5 8,4 5,6 6,5 0,2 6,5 5,6

10 Недостатність фінансування розвитку 6,5 6,5 4,6 3,7 4,6 6,5 3,7 4,6 -1,7 4,6 3,7

11 Зростання прибутку 8,6 8,6 6,7 5,8 6,7 8,6 5,8 6,7 0,4 6,7 5,8

12 Умови праці 9,6 9,6 7,7 6,8 7,7 9,6 6,8 7,7 1,4 7,7 6,8

13 Бюрократичний тип корпоративної культури 8,8 8,8 6,9 6 6,9 8,8 6 6,9 0,6 6,9 6

14 Рівень впливу на металургійний комплекс 9 9 7,1 6,2 7,1 9 6,2 7,1 0,8 7,1 6,2

252

Продовження табл. Г.1 ЗАГРОЗИ МІКРОСЕРЕДОВИЩА

Зм

енш

енн

я

по

стач

анн

я в

кр

аїн

и С

НД

Зм

енш

енн

я п

оп

иту

на

вн

утр

ішн

ьо

му

ри

нку

Зб

ільш

ен

ня ц

ін н

а

енер

гор

есу

рси

Збіл

ьшен

ня

цін

на

сирови

ну т

а

облад

нан

ня;

Об

меж

енн

я з

по

стач

анн

я

сир

ови

ни

з А

Р

Кр

им

та

До

нец

ько

ї

об

лас

ті

Об

меж

ена

кіл

ькіс

ть

по

стач

альн

иків

Зн

ачн

а кіл

ькіс

ть

ко

нку

рен

тів н

а

зовн

ішн

іх р

ин

ках

Мо

жл

ивіс

ть п

ояви

но

ви

х к

он

ку

рен

тів

Зр

ост

анн

я

ко

нку

рен

тно

ї

бо

ро

тьб

и н

а

вн

утр

ішн

ьо

му

ри

нку

СИ

ЛЬ

НІ

СТ

ОР

ОН

И

№ Опис сильних та слабих сторін

-1,6

-1,2

-2

-2

-1,2

-0,6

-2

-0,6

-2,4

1 Опис сильних та слабих сторін 4,7 5,1 4,3 4,3 5,1 5,7 4,3 5,7 3,9

2 Основні засоби 5,6 6 5,2 5,2 6 6,6 5,2 6,6 4,8

3 НДДКР 4,7 5,1 4,3 4,3 5,1 5,7 4,3 5,7 3,9

4 Система постачання 7,4 7,8 7 7 7,8 8,4 7 8,4 6,6

5 Поліпшення якості металопродукції 4,7 5,1 4,3 4,3 5,1 5,7 4,3 5,7 3,9

6 Підвищення ефективності виробництва 5,6 6 5,2 5,2 6 6,6 5,2 6,6 4,8

7 Впровадження системи екологічного мен-ту 5,6 6 5,2 5,2 6 6,6 5,2 6,6 4,8

8 Наявність коопераційних та інтеграційних зв’язків 4,7 5,1 4,3 4,3 5,1 5,7 4,3 5,7 3,9

9 Фінансове становище 4 4,4 3,6 3,6 4,4 5 3,6 5 3,2

10 Фінансовий менеджмент 4,8 5,2 4,4 4,4 5,2 5,8 4,4 5,8 4

11 Інвестиції в основні засоби 5,6 6 5,2 5,2 6 6,6 5,2 6,6 4,8

12 Кадровая политика 4 4,4 3,6 3,6 4,4 5 3,6 5 3,2

13 Мінливість кадрів і дисципліна 5,6 6 5,2 5,2 6 6,6 5,2 6,6 4,8

14 Співвідношення чисельності виконавського і управлінського

перс.налу

6,5 6,9 6,1 6,1 6,9 7,5 6,1 7,5 5,7

15 Мотивація 3,2 3,6 2,8 2,8 3,6 4,2 2,8 4,2 2,4

16 Забезпечення соціального захисту працівників 4,8 5,2 4,4 4,4 5,2 5,8 4,4 5,8 4

17 Зростання заробітної плати 4,8 5,2 4,4 4,4 5,2 5,8 4,4 5,8 4

18 Імідж підприємств комплекса 4,8 5,2 4,4 4,4 5,2 5,8 4,4 5,8 4

19 Асортимент 6,5 6,9 6,1 6,1 6,9 7,5 6,1 7,5 5,7

20 Реагування на зміни попиту з боку споживачів 6,5 6,9 6,1 6,1 6,9 7,5 6,1 7,5 5,7

21 Збереження і розширення ринків збуту 8,4 8,8 8 8 8,8 9,4 8 9,4 7,6

22 Зростання експорту 4,8 5,2 4,4 4,4 5,2 5,8 4,4 5,8 4

23 Маркетингові дослідження 4 4,4 3,6 3,6 4,4 5 3,6 5 3,2

24 Використання сучасних засобів стимулювання споживачів 5,6 6 5,2 5,2 6 6,6 5,2 6,6 4,8

25 Наявність відділів маркетингу на підприємствах 4,8 5,2 4,4 4,4 5,2 5,8 4,4 5,8 4

26 Політика ціноутворення 4,7 5,1 4,3 4,3 5,1 5,7 4,3 5,7 3,9

27 Збутова діяльність 5,6 6 5,2 5,2 6 6,6 5,2 6,6 4,8

253

Продовження табл. Г.1 ЗАКРОЗИ МІКРОСЕРЕДОВИЩА

Зм

енш

енн

я

по

стач

анн

я в

кр

аїн

и С

НД

Зм

енш

енн

я п

оп

иту

на

вн

утр

ішн

ьо

му

ри

нку

Зб

ільш

енн

я ц

ін н

а

енер

гор

есу

рси

Збіл

ьш

енн

я ц

ін н

а

сирови

ну т

а

облад

нан

ня;

Об

меж

енн

я з

по

стач

анн

я

сир

ови

ни

з А

Р

Кр

им

та

До

нец

ько

ї

об

лас

ті

Об

меж

ена

кіл

ькіс

ть

по

стач

альн

иків

Зн

ачн

а кіл

ькіс

ть

ко

нку

рен

тів н

а

зовн

ішн

іх р

ин

ках

Мо

жли

віс

ть п

ояви

но

ви

х к

он

ку

рен

тів

Зр

ост

анн

я

ко

нку

рен

тно

ї

бо

ро

тьб

и н

а

вн

утр

ішн

ьо

му

ри

нку

СЛ

АБ

КІ

СТ

ОР

ОН

И

1

Існуючи технології виробництва

-4,6 -4,2 -5 -5 -4,2 -3,6 -5 -3,6 -5,4

2 Знос основних засобів -3,4 -3 -3,8 -3,8 -3 -2,4 -3,8 -2,4 -4,2

3 Необхідність заміни застарілого та морально зношеного

устаткування

-3,4 -3 -3,8 -3,8 -3 -2,4 -3,8 -2,4 -4,2

4 Ресурсозбереження -2,8 -2,4 -3,2 -3,2 -2,4 -1,8 -3,2 -1,8 -3,6

5 Значні витрати на виробництво -3 -2,6 -3,4 -3,4 -2,6 -2 -3,4 -2 -3,8

6 Неповне використання виробничих потужностей -3,1 -2,7 -3,5 -3,5 -2,7 -2,1 -3,5 -2,1 -3,9

7 Скорочення шкідливого впливу на навколишнє

середовище

-3 -2,6 -3,4 -3,4 -2,6 -2 -3,4 -2 -3,8

8 Наявність викидів в атмосферу та відходів -4,6 -4,2 -5 -5 -4,2 -3,6 -5 -3,6 -5,4

9 Управління витратами -3,2 -2,8 -3,6 -3,6 -2,8 -2,2 -3,6 -2,2 -4

10 Недостатність фінансування розвитку -5,1 -4,7 -5,5 -5,5 -4,7 -4,1 -5,5 -4,1 -5,9

11 Зростання прибутку -3 -2,6 -3,4 -3,4 -2,6 -2 -3,4 -2 -3,8

12 Умови праці -2 -1,6 -2,4 -2,4 -1,6 -1 -2,4 -1 -2,8

13 Бюрократичний тип корпоративної культури -2,8 -2,4 -3,2 -3,2 -2,4 -1,8 -3,2 -1,8 -3,6

14 Рівень впливу на металургійний комплекс -2,6 -2,2 -3 -3 -2,2 -1,6 -3 -1,6 -3,4

254

ДОДАТОК Д

Таблиця Д.1

Результати аналізу показників ефективності використання основних засобів підприємствами металургійного

комплексу в 2010-2014 рр.

Підприємство Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Фо

нд

овід

дач

а,

грн

./гр

н.

Фо

нд

ом

істк

ість

,

грн

./гр

н.

Фо

нд

ор

ента

бел

ь-

ніс

ть

(зб

итк

овіс

ть),

%

Фо

нд

овід

дач

а

Фо

нд

ом

істк

ість

Фо

нд

ор

ента

бел

ь-

ніс

ть

(зб

итк

овіс

ть)

Фо

нд

овід

дач

а

Фо

нд

ом

істк

ість

Фо

нд

ор

ента

бел

ь-

ніс

ть

(зб

итк

овіс

ть)

ПАТ "Запоріжсталь"

2010 2,55 0,39 4,66 – – – – – –

2011 3,38 0,30 -2,34 0,83 -0,09 -7,00 1,33 0,77 -0,50

2012 2,04 0,49 -19,51 -1,34 0,19 -17,17 0,60 1,63 8,34

2013 1,69 0,59 0,11 -0,35 0,10 19,61 0,83 1,20 -0,01

2014 2,10 0,47 10,6 0,41 -0,12 10,49 1,24 0,8 96,36

ПАТ

"Дніпроспецсталь"

2010 1,53 0,65 2,18 – – – – – –

2011 2,15 0,47 0,24 0,62 -0,18 -1,94 1,41 0,72 0,11

2012 3,07 0,33 -13,13 0,92 -0,14 -13,37 1,43 0,70 -54,71

2013 2,59 0,39 0,53 -0,48 0,06 13,66 0,84 1,18 -0,04

2014 2,55 0,39 0,39 -0,04 0 -0,14 0,98 1 0,74

255

Продовження табл. Д. 1

Підприємство Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Фо

нд

овід

дач

а,

грн

./гр

н.

Фо

нд

ом

істк

ість

,

грн

./гр

н.

Фо

нд

ор

ента

бел

ь-

ніс

ть

(зб

итк

овіс

ть),

%

Фо

нд

овід

дач

а

Фо

нд

ом

істк

ість

Фо

нд

ор

ента

бел

ь-

ніс

ть

(зб

итк

овіс

ть)

Фо

нд

овід

дач

а

Фо

нд

ом

істк

ість

Фо

нд

ор

ента

бел

ь-

ніс

ть

(зб

итк

овіс

ть)

ПАТ "Запорізький

завод феросплавів"

2010 0,57 1,74 2,04 – – – – – –

2011 0,19 5,20 -9,30 -0,38 3,46 -11,34 0,33 2,99 -4,56

2012 0,13 7,47 -1,30 -0,06 2,27 8 0,68 1,44 0,14

2013 0,20 4,93 -1,14 0,07 -2,54 0,16 1,54 0,66 0,88

2014 0,35 2,86 0,63 0,15 -2,07 -0,51 1,75 0,58 -0,55

ПАТ "Запоріжкокс"

2010 3,69 0,27 19,58 – – – – – –

2011 4,21 0,24 -27,23 0,52 -0,03 -46,81 1,14 0,89 -1,39

2012 3,65 0,27 -2,04 -0,56 0,03 25,19 0,87 1,13 0,07

2013 2,65 0,38 -5,01 -1,00 0,11 -2,97 0,73 1,41 2,46

2014 3,42 0,29 -0,28 0,77 -0,09 -5,29 1,29 0,76 0,06

ПАТ

"Запоріжвогнетрив"

2010 1,57 0,64 7,82 – – – – – –

2011 1,61 0,62 6,44 0,04 -0,02 -1,38 1,03 0,97 0,82

2012 2,21 0,45 2,33 0,6 -0,17 -4,11 1,37 0,73 0,36

2013 1,93 0,52 -0,35 -0,28 0,07 -2,68 0,87 1,16 -0,15

2014 2,23 0,45 -22,14 0,3 -0,07 -22,49 1,16 0,87 63,26

ПАТ "ЗАлК"

2010 0,80 1,24 -33,44 – – – – – –

2011 0,65 1,55 -16,01 -0,15 0,31 17,43 0,81 1,25 0,48

2012 0,67 1,50 -78,22 0,02 -0,05 -62,21 1,03 0,97 4,89

2013 0,80 1,25 -15,93 0,13 -0,25 62,29 1,19 0,83 0,20

2014 0,69 1,45 -344,12 -0,11 0,2 360,05 0,86 1,16 21,6

256

Таблиця Д. 2

Результати аналізу з показників ефективності використання трудових ресурсів в 2010-2014рр.

Підприємство Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Фін

ансо

ва

пр

од

укти

в-

ніс

ть п

рац

і, т

ис.

грн

./о

соб

у

Зар

плат

овід

дач

а,

грн

./гр

н.

Пр

од

укти

вн

ість

пр

аці

Зар

плат

овід

дач

а

Пр

од

укти

вн

ість

пр

аці,

Зар

пл

ато

від

дач

а

ПАТ "Запоріжсталь"

2010 698,01 17,33 – – – –

2011 971,05 18,15 273,04 0,82 1,39 1,05

2012 854,31 14,50 -116,74 -3,65 0,88 0,80

2013 747,38 12,40 -106,93 -2,1 0,87 0,86

2014 1536,84 16,66 789,46 2,61 2,06 1,21

ПАТ

"Дніпроспецсталь"

2010 617,12 17,13 - – - –

2011 814,20 17,99 197,08 0,86 1,32 1,05

2012 625,09 11,81 -189,11 -6,18 0,77 0,66

2013 578,02 11,67 -47,07 -0,14 0,92 0,99

2014 848,15 12,53 270,13 0,86 1,47 1,07

ПАТ "Запорізький

завод феросплавів"

2010 869,04 25,92 - – - –

2011 537,05 14,27 -331,99 -11,65 0,62 0,55

2012 679,04 16,78 141,99 2,51 1,26 1,18

2013 1094,88 25,68 415,84 8,9 1,61 1,53

2014 1113,53 18,73 19,65 0,73 1,02 0,73

257

Продовження табл. Д. 2

Підприємство Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Фін

ансо

ва

пр

од

укти

в-

ніс

ть п

рац

і, т

ис.

грн

./о

соб

у

Зар

плат

овід

дач

а,

грн

./гр

н.

Пр

од

укти

вн

ість

пр

аці

Зар

плат

овід

дач

а

Пр

од

укти

вн

ість

пр

аці,

Зар

плат

овід

дач

а

ПАТ "Запоріжкокс"

2010 1531,68 45.70 - – - –

2011 1939,71 50,60 408,03 4,9 1,27 1,11

2012 1823,66 43,70 -116,05 -6,9 0,94 0,86

2013 1602,09 40,09 -221,57 -3,61 0,86 0,92

2014 2243,23 33,51 641,14 -6,58 1,4 0,84

.ПАТ

"Запоріжвогнетрив"

2010 304,064 9,98 - – - –

2011 304,458 9,47 0,39 -0,51 1 0,95

2012 306,77 8,92 2,31 -0,55 1,01 0,94

2013 263,33 7,77 -43,44 -1,15 0,86 0,87

2014 379,09 6,66 115,76 115,76 -1,11 0,86

ПАТ "ЗАлК"

2010 664,99 22,41 - – - –

2011 675,03 15,53 10,04 -6,88 10,01 0,69

2012 1030,52 21,60 355,49 6,07 335,49 1,39

2013 1410,79 29,76 380,27 8,16 380,27 1,38

2014 2077,93 22,92 667,14 -6,84 1,47 0,77

258

Таблиця Д. 3

Результати аналізу ефективності формування капіталу підприємствами металургійного

комплексу в 2010-2014 рр.

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Підприємство Роки

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

нез

алеж

но

сті

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

стаб

ільн

ост

і

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

го

ри

зику

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

нез

алеж

но

сті

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

стаб

ільн

ост

і

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

го

ри

зику

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

нез

алеж

но

сті

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

стаб

ільн

ост

і

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

го

ри

зику

ПАТ "

"Запоріжсталь"

2010 0,59 1,45 0,69 – – – – – –

2011 0,58 1,14 0,88 -0,01 -0,31 0,19 0,98 0,79 1,28

2012 0,68 1,07 0,94 0,1 -0,07 0,06 1,17 0,94 1,07

2013 0,43 0,76 1,31 -0,25 -0,31 0,37 0,63 0,71 1,39

2014 0,47 0,89 1,13 0,04 0,13 -0,18 1,09 1,17 0,86

ПАТ

"Дніпроспецсталь"

2010 0,10 0,12 8,51 – – – – – –

2011 0,12 0,13 7,64 0,02 0,01 -0,87 1,20 1,08 0,90

2012 0,08 0,09 11,01 -0,04 -0,04 3,37 0,67 0,69 1,44

2013 0,02 0,02 44,66 -0,06 -0,07 33,65 0,25 0,22 4,06

2014 0,07 0,07 14,3 0,05 0,05 -30,36 3,5 3,5 0,32

ПАТ "Запорізький

завод феросплавів"

2010 0,26 0,14 7,11 – – – – – –

2011 0,11 0,08 12,16 -0,15 -0,06 5,05 0,42 0,57 1,71

2012 0,07 0,07 13,96 -0,04 -0,01 1,8 0,64 0,88 1,15

2013 -0,02 -0,02 -54,89 -0,09 -0,09 -68,85 -0,29 -0,29 -3,93

2014 0,06 0,07 14,77 0,08 0,09 69,66 -3 -3,5 -0,27

259

Продовження табл. Д. 3

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Підприємство Роки

Коеф

іціє

нт

фін

ансо

во

ї

нез

алеж

но

сті

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

стаб

ільн

ост

і

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

го

ри

зику

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

нез

алеж

но

сті

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

стаб

ільн

ост

і

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

го

ри

зику

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

нез

алеж

но

сті

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

ї

стаб

ільн

ост

і

Ко

ефіц

ієн

т

фін

ансо

во

го

ри

зику

ПАТ "Запоріжкокс"

2010 0,85 1,46 0,69 – – – – – –

2011 0,66 0,95 1,06 -0,19 -0,51 0,37 0,78 0,65 1,54

2012 0,64 1,82 0,55 -0,02 0,87 -0,51 0,97 1,92 0,52

2013 0,54 1,19 0,84 -0,1 -0,63 0,29 0,84 0,65 1,53

2014 0,34 0,51 1,96 -0,2 -0,68 1,12 0,63 0,43 2,33

.ПАТ

"Запоріжвогнетрив"

2010 0,61 2,12 0,47 – – – – – –

2011 0,67 1,53 0,65 0,06 -0,59 0,18 1,10 0,72 1,38

2012 0,64 1,80 0,56 -0,03 0,27 -0,09 0,96 1,18 0,86

2013 1,84 1,24 0,81 1,2 -0,56 0,25 2,88 0,69 1,45

2014 0,33 0,50 1,99 -1,51 -0,74 1,18 0,18 0,4 2,46

ПАТ "ЗАлК"

2010 -1,14 -0,37 -2,67 – – – – – –

2011 -1,38 -0,43 -2,34 -0,24 -0,06 0,33 1,21 1,16 0,88

2012 -2,37 -0,70 -1,42 -0,99 -0,27 0,92 1,72 1,63 0,61

2013 -3,49 -0,78 -1,29 -1,12 -0,08 0,13 1,47 1,11 0,91

2014 -13,8 -0,93 -1,07 -10,31 -0,15 0,22 3,95 1,19 0,83

260

Таблиця Д. 4

Результати аналізу ефективності використання капіталу підприємствами металургійного комплексу

на основі показників рентабельності

Підприємство Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х

рес

ур

сів, %

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

но

го к

апіт

алу

,

%

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

пр

од

ажу

, %

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х

рес

ур

сів

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

но

го к

апіт

алу

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

пр

од

ажу

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х

рес

ур

сів

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

но

го к

апіт

алу

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

пр

од

ажу

ПАТ "Запоріжсталь"

2010 1,83 4,03 7,01 – – – – – –

2011 -0,94 -2,06 4,48 -2,77 -6,09 -2,53 -0,51 -0,51 0,64

2012 -11,27 -23,32 4,06 -10,33 -21,26 -0,42 11,99 11,32 0,91

2013 0,06 0,13 8,75 11,33 23,45 4,69 -0,01 -0,01 2,16

2014 4,92 10,47 5,07 4,86 10,34 -3,68 82 80,54 0,58

ПАТ "

Дніпроспецсталь"

2010 2,27 28,23 12,37 – – – – – –

2011 0,25 2,71 8,97 -2,02 -25,52 -3,4 0,11 0,10 0,73

2012 -6,98 -67,15 3,49 -7,23 -69,86 -5,48 -27,92 -24,78 0,39

2013 0,32 10,12 8,89 7,3 77,27 5,4 -0,05 -0,15 2,55

2014 0,18 2,82 0,15 -0,14 -7,3 -8,74 0,56 0,28 0,02

ПАТ "Запорізький

завод феросплавів"

2010 4,00 21,06 14,40 – – – – – –

2011 -28,43 -198,20 -25,52 -2,02 -25,52 -3,4 -7,11 -9,41 -1,77

2012 -5,43 -87,76 -25,71 -7,23 -69,86 -5,48 0,19 0,44 1,01

2013 -5,64 -614,45 4,49 7,3 77,27 5,4 1,04 7,00 -0,17

2014 2,71 42,69 1,78 -2,93 -571,76 -2,71 -0,48 -0,07 0,4

261

Продовження табл. Д. 4

Підприємство Роки

Показники Абсолютне відхилення від

попереднього року Коефіцієнт зростання

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х

рес

ур

сів, %

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

но

го к

апіт

алу

,

%

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

пр

од

ажу

, %

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х

рес

ур

сів

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

но

го к

апіт

алу

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

пр

од

ажу

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

фін

ансо

ви

х

рес

ур

сів

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

влас

но

го к

апіт

алу

Рен

таб

ельн

ість

(зб

итк

овіс

ть)

пр

од

ажу

ПАТ "Запоріжкокс"

2010 10,80 17,81 5,72 – – – – – –

2011 -16,13 -27,80 -4,46 -26,93 -45,61 -10,18 -1,49 -1,56 -0,78

2012 -1,28 -2,59 -1,49

2013 -3,68 -6,73 -0,84 -2,4 -4,14 -0,65 2,88 2,60 0,56

2014 -0,09 -0,48 -0,08 -3,77 -7,21 -0,92 0,02 0,07 0,1

.ПАТ

"Запоріжвогнетрив"

2010 6,89 12,15 16,13 – – – – – –

2011 5,63 9,24 13,58 -1,26 -2,91 -2,55 0,82 0,76 0,84

2012 1,43 2,74 12,68 -4,2 -6,5 -0,9 0,25 0,30 0,93

2013 -0,23 -0,41 -10,99 -1,66 -3,15 -1,69 -0,16 -0,15 0,87

2014 -14,26 -42,65 -9,92 -14,49 -43,06 -20,91 62 104,02 0,9

ПАТ "ЗалК"

2010 -34,88 -56,08 -15,16 – – – – – –

2011 -16,72 -19,01 -3,09 -51,6 -75,09 -18,25 0,48 0,34 0,2

2012 -58,08 -40,88 -6,35 -74,8 -59,89 -9,44 3,47 2,15 2,06

2013 -18,60 -6,22 -7,79 -76,68 47,1 -14,14 0,32 0,15 1,23

2014 -748,07 47,97 -496,86 -766,67 41,75 -504,65 40,22 -7,71 63,78

262

ДОДАТОК Е

Таблиця Е.1

Оцінка рівня інтеграційних зв’язків металургійних підприємств

комплексу з підприємствами-постачальниками матеріальних

ресурсів в 2007-2014 рр.

Ро

ки

Вар

тіст

ь в

ир

об

лен

ої

пр

од

укц

ії,

млн

. гр

н

Оп

ерац

ійн

і ви

трат

и,

млн

.

грн

Мат

еріа

льн

і ви

трат

и,

млн

.

грн

До

дан

а вар

тіст

ь,

млн

. гр

н

Час

тка

до

дан

ої

вар

тост

і у

оп

ерац

ійн

их

ви

трат

ах, %

Від

но

шен

ня д

од

ано

ї

вар

тост

і д

о в

арто

сті

ви

ро

блен

ої

пр

оду

кц

ії,

%

Оц

інка

рів

ня

інте

гро

ван

ост

і

мет

алу

ргі

йн

их

під

пр

иєм

ств

ПАТ "Запоріжсталь"

2007 8417,7 9080,8

7404 1676,8 18,47 19,92

Інтегровані

поставки

2008 11299,4 13375,2

10324 3051,2 22,81 27,00

Інтегровані

поставки

2009 8506,1 9481,3

7456 2025,3 21,36 23,81

Інтегровані

поставки

2010 12191,1

13507,6

11254

2253,6 16,68 18,49

Інтегровані

поставки

2011 17037,4

18399,3

15856

2543,3 13,82 14,93

Інтегровані

поставки

2012 14881,9

16671,8

13275

3396,8 20,37 22,83

Інтегровані

поставки

2013 12284,9

14770,3

9460

5310,3 35,95 43,23

Інтегровані

поставки

2014 16272,6

19670,2

14885

4785,2 24,33 29,41

Інтегровані

поставки

ПАТ "Дніпроспецсталь"

2007 2978,8

3280,0 2734,4

545,6 16,63 18,32

Інтегровані

поставки

2008 3014,8

3430,3 2705,0

725,3 21,14 24,06

Інтегровані

поставки

2009 1871,1

2081,1

1558,5

522,6 25,11 27,93

Інтегровані

поставки

2010 3473,6

3948,9

3293,5

655,4 16,60 18,87

Інтегровані

поставки

2011 5126,5

4705,9

4243,7

462,2 10,89 9,02

Інтегровані

поставки

2012 3984,2

3557,2

3490,2

67 1,88 1,68

Інтегровані

поставки

2013 3330,5

3476,7

2889,9

586,8 16,88 17,62

Інтегровані

поставки

2014 4077,6

4703,5

3771,5 932 19,82 22,86

Інтегровані

поставки

ПАТ "Запорізький ЗФ"

2007 1867,3 2160,3

1778,2 382,1 17,69 20,46

Інтегровані

поставки

2008 2566,4 2789,6

2397,4 392,2 14,06 15,28

Інтегровані

поставки

2009 1758,1 1877,6

1607,0

270,6 14,41 15,39

Інтегровані

поставки

2010 2500,5

2487,1

2081,7

405,4 16,30 16,21

Інтегровані

поставки

263

Продовження табл. Е 1

Ро

ки

Вар

тіст

ь

ви

ро

блен

ої

пр

од

укц

ії,

млн

. гр

н

Оп

ерац

ійн

і

ви

трат

и,

млн

.

грн

Мат

еріа

льн

і

ви

трат

и,

млн

.

грн

До

дан

а

вар

тіст

ь,

млн

.

грн

Час

тка

до

дан

ої

вар

тост

і у

оп

ерац

ійн

их

ви

трат

ах,

%

Від

нош

енн

я

до

дан

ої

вар

тост

і до

вар

тост

і

ви

ро

блен

ої

про

дукц

ії,

%

Оц

інка

рів

ня

інте

гро

ван

ост

і

мет

алу

ргі

йн

и

х п

ідп

ри

ємст

в

2011 2029,5

2197,3

1860,1

337,2 15,35 16,61

Інтегровані

поставки

2012 1940,5

2029,7

1716,0

313,7 15,46 16,17

Інтегровані

поставки

2013 2140,7

3489,8

2029,1

1460,7 41,86 68,23

Інтегровані

поставки

2014 2886,0

2436,8

2435,3 1,5 0,06 0,05

Коксохімічний завод ПАТ "Запоріжкокс"

2007 1819,0

1877,0 1726,4

150,6 8,02 8,28

Інтегровані

поставки

2008 2716,3

2773,4 2611,7

161,7 5,83 5,95

Інтегровані

поставки

2009 1752,3

1810,1

1531,5

278,6 15,39 15,90

Інтегровані

поставки

2010 2674,4

2730,0

2471,3

258,7 9,48 9,67

Інтегровані

поставки

2011 3701,6

3810,9

3475,9

335 8,79 9,05

Інтегровані

поставки

2012 3169,1

3271,8

2965,5

306,3 9,36 9,67

Інтегровані

поставки

2013 2747,8

2820,2

2454,3

365,9 12,97 13,32

Інтегровані

поставки

2014 3306,3

3800,8

3003,7

797,1 20,97 24,11

Інтегровані

поставки

ПАТ"Запоріжвогнетрив"

2007 322,91 362,2

247,8148 114,4 31,58 35,43

Інтегровані

поставки

2008 350,5 449,5

287,1 162,4 36,13 46,33

Інтегровані

поставки

2009 321,5 406,6

272,1

134,5 33,08 41,84

Інтегровані

поставки

2010 479,3

529,1

389,9

139,2 26,31 29,04

Інтегровані

поставки

2011 505,0

599,2

455,6

143,6 23,97 28,44

Інтегровані

поставки

2012 496,9

546,3

397,9

148,4 27,16 29,87

Інтегровані

поставки

2013 447,1

490,3

346,8

143,5 29,27 32,10

Інтегровані

поставки

2014 546,4

728,8

443,4

285,4 39,16 52,23

Інтегровані

поставки

ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

2007 1353,3

1536,7 1259,2

277,5 18,06 20,51

Інтегровані

поставки

2008 1654,4

1927,7 1599,7

328 17,02 19,83

Інтегровані

поставки

2009 983,1

879,3

768,3

111 14,45 11,29

Інтегровані

поставки

2010 780,2

1083,3

647,0

436,3 40,28 55,92

Інтегровані

поставки

2011 510,1

575,8

433,2

142,6 24,77 27,96

Інтегровані

поставки

2012 360,1

733,8

288,0

445,8 60,75 123,80

Інтегровані

поставки

2013 415,9

656,0

306,9

349,1 53,22 83,94

Інтегровані

поставки

2014 328,1

410,1

177,4

232,7 56,74 70,92

Інтегровані

поставки