КРУГЛИЙ СТІЛ З НАГОДИ 400-ЛІТТЯ «ГРАМАТИКИ»

МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО 1619 РОКУ

5 грудня 2019 року в Інституті української мови НАН України відбувся

круглий стіл «Граматика Мелетія Смотрицького 1619 року в розвитку

мовознавчої думки та літературної мови в Україні», присвячений 400-

літньому ювілею видатної праці українського лінгвіста, якого справедливо

визнають основоположником слов’янської філології. Адже впродовж

наступних двох століть «Граматика» витримала велику кількість перевидань,

лягла в основу граматичних описів багатьох слов’янських мов (як східно-,

так і південнослов’янських) і не втрачала своєї наукової актуальності аж до

початку ХІХ ст. – часу появи праць Й. Добровського.

У роботі круглого столу взяли участь науковці Інституту української

мови НАН України, Київського національного університету ім. Т. Шевченка,

Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту

літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національного педагогічного

університету ім. М. П. Драгоманова, Київського національного економічного

університету ім. В. Гетьмана.

У привітальному слові учасникам круглого столу директор Інституту

української мови НАН України проф. П. Ю. Гриценко зауважив, що цей

захід покликаний не лише вшанувати постать Мелетія Смотрицького як

видатного українського суспільно-політичного, культурного та церковного

діяча, високоосвіченого письменника-полеміста, геніального філолога-

поліглота та ювілей появи його фундаментальної праці. Cьогодні перед

ученими стоїть більше завдання – сприяти рецепції цієї постаті сучасною

українською культурою, актуалізувати її в історичній пам’яті українського

народу як свідчення його видатної культурної ролі у слов’янському світі та

органічної присутності в загальноєвропейському інтелектуальному контексті.

Доповіді, виголошені під час круглого столу, порушили широке коло

тем і проблем.

Життя Мелетія Смотрицького як віддзеркалення викликів, перед якими

стояло середньовічне українське суспільство, – боротьба за національну

ідентичність та консолідацію в умовах значного тиску з боку інших культур,

мов і конфесій було висвітлене в доповідях доктора філологічних наук,

професора П. І. Білоусенка «Мелетій Смотрицький – гуманіст, учений,

патріот» та кандидата філологічних наук, доцента Г. В. Семеренко

«Мелетій Смотрицький – педагог».

Про роль праці М. Смотрицького у формуванні подальшої української

граматичної традиції та розвитку метамови лінгвістики йшлося в доповідях

кандидата філологічних наук М. П. Дем’янюк «Вплив «Граматики» Мелетія

Смотрицького на розвиток української граматичної думки другої половини

ХVІІІ ст.», кандидата філологічних наук, доцента І. А. Ярошевич

«Невідмінювані частини мови в «Граматиці» М. Смотрицького: поняттєво-

термінологічний аспект», кандидата філологічних наук Р. О. Коци

«Питання словотвору і морфеміки в «Граматиці» Мелетія Смотрицького».

Проблему основних параметрів «Граматики» М. Смотрицького як

староукраїнського наукового тексту, що став значним кроком уперед

порівняно з працею його попередника Л. Зизація, порушила доктор

філологічних наук, професор Г. М. Наєнко у доповіді «Граматики

Лаврентія Зизанія й Мелетія Смотрицького в контексті наукового

текстотворення староукраїнського періоду».

Про мовні явища, відображені в «Граматиці» Мелетія Смотрицького,

ішлося в доповідях доктора філологічних наук, професора Л. П. Гнатюк

«Акцентуаційні особливості «Граматики» Мелетія Смотрицького як

свідчення української редакції церковнослов’янської мови», кандидата

філологічних наук, доцента О. В. Прискоки «Спостереження за деякими

особливостями лексики в «Граматиці» Мелетія Смотрицького», кандидата

філологічних наук Н. В. Пуряєвої «Семантика сакральності та формальні

засоби її вираження в «Граматиці» Мелетія Смотрицького».

Аналіз мови окремих жанрів і пам’яток епохи М. Смотрицького був

здійснений у доповідях доктора філологічних наук, професора О. І. Ніки

«Нове видання казань проповідника ХVІІ ст. Антонія Радивиловського»,

кандидата філологічних наук, доцента О. О. Суховій «Українське

проповідництво ХVІІ ст.: Варлаам Ясинський», кандидата філологічних наук

Т. В. Сивокозової «Решетилівське учительне Євангеліє 1670 року в історії

української мови».

Проблеми опрацювання староукраїнських джерел в історичній

лексикографії та лінгвістичному джерелознавстві були присвячені доповіді

кандидата філологічних наук Н. В. Багнюк «Інформаційний потенціал

українських проповідей першої пол. ХVІІ ст. у контексті діахронної

лексикографії», кандидата філологічних наук Ю. В. Осінчука

«Церковнослов’янізми в староукраїнській мові ХVІ–ХVІІ ст. та проблема їх

відображення в історичному словнику», кандидата філологічних наук

Л. А. Москаленко «Правила видання пам’яток козацької доби».

Під час дискусії учасники конференції висловились про необхідність

підготовки і публікування метаграфованого перевидання «Граматики»

Мелетія Смотрицького 1619 року для уприступнення її широкому колу

читачів. Крім того, було наголошено на необхідності подальшого вивчення в

контексті української історичної лінгвістики церковнослов’янської мови

української редакції староукраїнського періоду та проблеми співвідношення

та взаємодії літературних мов староукраїнської епохи.