у`номері

Випуск`4ГЕОГРФІЧНИЙ`ПОГЛЯД

16.12.2012

ЗМІСТ

ВІД РЕДАКТОРА

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИСКИ

Протиріччя Арабської весниДобиш Микола, Київ

ПОДОРОЖУЄМО РАЗОМТаємниці старого ДубноГлібова Юлія, Київ

Мандрівка ГаличиноюДобиш Микола, Київ

Оглядовий тур УкраїноюСайкевич Богдан, Київ

ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ

География новогодних игрушекСавенкова Светлана, Донецк

“Інтерпайп сталь” - завод як витвір мистецтваСамсонюк Катерина, Київ

“Деревянный Крым” (заповедание великовозрастных деревьев в Крыму) Логвиненко Евгений, Симферополь

Як виміряти щастя? Глібова Юлія, Київ

Порядок денний відновлювальної енергетики у ЄвропіСамсонюк Катерина, Київ

Природоохранная деятельность - вспышка в период застоя Логвиненко Евгений, Симферополь

Що таке турбулентність?Артеменко Анна, Київ

ФІЛЬМИ, ЯКІ ВАРТО ПОБАЧИТИ ГЕОГРАФУ

ЦІКАВІ ФАКТИ

ПОДІЇ

КОНТАКТИ

Молоді науковці - географічній науці

Прокляття американських президентів

3

4

7

8

11

13

14

16

1819

20

21

23

24

25

26

Від редактора

Дорогі друзі! Спільними зусиллями нам вдалося створиити ще один випуск електронного журналу “Географічний погляд”. Дякую всім хто долучився до цього клопіткого процесу та сподіваюся на подальшу співпрацю.

Географічна освіта, географічна думка, географічна наука сьогодні переживають не кращі свої часи, але ми є творцями майбутнього. Тож давайте разом працювати на благо інтелектуального розвитку. “Географічний погляд” створений заради обміну думками, ідеями, досвідом; заради творчого саморозвитку, просвітництва у рядах студентів.

Мистецтво оформити власні думки, письмово, усно чи графічно, потребує наполегливої праці, навчання та тренувань. Спробуйте стати вправними у цій царині разом з нами. Діліться своїми надбаннями, “витяніть за чуб свій творчий потенціал з болота буденності”.

“Географічний погляд” завжди відкритий, завжди радий допомогти, порадити і опублікувати. Чекаємо на співпрацю!!!

З повагою, Микола Добиш

Хвиля демонстрацій, протестів, масових народних виступів та збройного протистояння в Арабських країнах, умовно прийнято вважати, отримала імпульс після самоспалення Мохаммеда Боазізі у маленькому містечку в Тунісі 17 грудня 2010 року. У відносно короткий проміжок часу цей акт викликав масову солідарність та симпатію, що безпосередньо вилилося в повалення владного режиму в Тунісі, а згодом і усунення від влади єгипетського президента. Після цих подій масові заворушення та сум’яття швидкими темпами охопили всі арабські країни й продовжуються сьогодні.

Більшість аналітики, яку ми отримуємо з ЗМІ, зосереджується на історіографії; питанні демократії та захисту людських прав, ролі новітніх засобів комунікації в революційному процесі. В результаті нехтуються, опускаються основоположні характеристики цього феномену. Які я спробую вам розкрити, використовуючи теоретичні надбання світосистемного аналізу та зокрема ідеї Імануїла Валлерстайна. Ключовим твердженням вченого є те, що так-звана Арабська весна (до речі термін вперше вжитий Марком Лінчем в статті в журналі «Foreign Policy» 6 січня 2011 року) – це творіння двох доволі різних потоків(струменів), які прямують у радикально протилежних напрямках.

Перший струмінь вказує, що АВ це спадщина світової революції 1968 року. «Струмінь 1968 року» краще назвати – «Друга арабська революція». Її метою було отримання глобальної автономії арабського світу, тобто фактична те, чого прагнула досягнути і І Арабська революція (яка розпочалася в 1919 році). Але вона, попри здобуття незалежності арабськими країнами, частково провалилася, у першу чергу завдяки успішним діям Франції та Великої Британії, щодо її стримування, асиміляції та придушення.

Другий струмінь – це спроба усіма вагомими геополітичними акторами контролювати перший струмінь; кожен з яких діяв в цілях відхилення, відведення можливості консолідації та колективізації в Арабському світі, що сприяло відносним перевагам кожного з цих окремо взятих акторів. Геополітичні актори оцінюють «струмінь 1968» як небезпечний для них й відповідно зроблять все можливе, щоб відвести увагу від мети «струменю 1968».

Але минуле нікуди не зникає! Що Валлерстайн має на увазі під «струменем

1968»? Дві сутнісні ознаки світової революції 1968, які мають важливе значення і для сучасного світу. По-перше, революція 68го за своєю суттю була протистоянням проти недемократичної поведінки влади.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - АНАЛІТИЧНІ ЗАПИСКИ

ПРОТИРІЧЧЯ АРАБСЬКОЇ ВЕСНИДОБИШ МИКОЛА, КНУ імені Тараса Шевченка

Результати Арабської весни у регіональному розрізі

Протирічя Арабської Весни / 16.12.20124

5ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - АНАЛІТИЧНІ ЗАПИСКИ

Це була революція проти застосування (чи точніше – неправильного застосування) влади на всіх рівнях управління: світосистемі в цілому, національних та локальних урядів, на рівні недержавних інституцій.

Революціонери 68го були проти вертикальної системи прийняття рішень, надаючи превагу горизонтальній. Але що відрізняло революцію 68го з її сьогоднішнім проявом, це концепція ненасильницького опору, ідея сатьяграхи Махатми Ганді втілена в діях і Мартіна Лютера Кінга.

Під час Арабської весни «струмінь 1968» найяскравіше проявився у випадку Тунісу та Єгипту. Рух опору швидко охопив громадськість і водночас страшив тих, хто знаходився при владі, при чому в усіх без винятку арабських країнах; країнах «ззовні», які були активно присутніми на геополітичній арені регіону і навіть уряди віддалених країн.

Як уряди відповідають на цю загрозу? Фактично є 3 варіанти: 1) придушення 2)

поступки 3) ухилення (відволікання уваги). Всі три використовувалися і використовуються в арабських країнах і принесли певний успіх. Звісно внутрішньо політичне становище в кожній державі відмінне, а тому міра придушення, поступок та ухилення змінюється від країни до країни.

Однак, вирішальною, на думку Валлерстайна, є друга характеристика світової революції 68го. У великій мірі це була революція «забутих людей», тих хто залишився поза участю та відношенням до організації влади усіх політичних типів. «Забуті люди» показали, що вони мають значення і що вони невдоволенні!

Хто ці забуті люди 68го? Це жінки; це ті хто були визначені державою як «меншини»(концепт який у більшій мірі є соціальним). Існують й інші , які прикладали зусиль, щоб не бути забутими – сексуальні меншини, корінні народи, енвайронементалісти, пацифісти. Цей список продовжує рости, чим більше людей усвідомлюють себе як «забуті».

Якщо аналізувати арабську державу одну за одною, то ми побачимо, що список груп «забутих людей» у них буде різнитися і їх відношення до режиму влади також значною мірою буде відмінним. Звідси й витікає рівень поступок урядів у окремих конкретних випадках. Стійким залишається лише бажання будь-якого режиму залишитися при владі.

Отож, одним з варіантів для тих хто при владі є підтримка повстання, викинувши за борт відому особистість, якій «пощастило» бути президентом на користь псевдо нейтральних військових сил. Це те, що трапилося в Єгипті. Це про тих хто сьогодні окупував площу Тахрір і знову скаржиться.

В даному випадку проблемою для головних геополітичних акторів є те, що вони не впевнені в тому як краще відволікти увагу і «просунути» власні інтереси в процесі масових заворушень та сум’яття. Давайте розглянемо цих різних акторів і те наскільки вони були успішними. Тоді ми зможемо побачити, де проявляється «струмінь 1968» сьогодні і проявиться у близькому майбутньому.

Ми повинні почати цю історію з Великої Британії та Франції – зав’ялих колоніальних сил. Їх лідери як особистості мали персональну

Поширення анти авторитарної логіки. Уряди країн світу застосували значні зусилля, щоб зупинити прояв «струменю 1968». До цього вони не змогли вирішити цю проблему за десятиліття. Фактично, на противагу, струмінь «пробивався» у різних куточках світу від Гонконгу до Афін, Мадриду, Сантьяго, Йоганнесбургу, Нью-Йорка.

Виходячи з теорії світосистеми ми повинні розуміти зв’язки між цим подіями. Сильний імпульс протестів в арабських країнах отримав численні відголоски в різних куточках світу, з якими урядам боротися не так просто.

Протирічя Арабської Весни / 16.12.2012

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - АНАЛІТИЧНІ ЗАПИСКИ

вигоду від диктаторських режимів в Тунісі та Єгипті. Вони відкрито не підтримували їх старання зупинити повстання, але активно консультували, як цього можна досягнути. В кінцевому результаті, але уже дуже пізно вони зрозуміли , яку велику політичну помилку допустили і почали шукати можливість, щоб окупити її. І вони її знайшли – у Лівії.

Каддафі як і Франція та Велика Британія, повністю підтримував Бен Алі та Хосні Мубарака. Він був по-справжньому наляканий подіями у сусідніх країнах. Валлерстайн стверджує, що в Лівії якраз не було прояву «струменю 1968» , але був широкий набір невдоволених груп. Коли вони почали революційні виступи, Каддафі вирішив їх жорстоко покарати. Велика Британія та Франція побачили тут можливість окупити політичні помилки. Не зважаючи на те, що ось уже 20 років ці дві країни були включені у прибутковий бізнес у Лівії. І тут раптово вони відкрили для себе, що Каддафі – жорстокий диктатор. Тому логічним способом самовиправдання було надання військової допомоги повстанцям, не зважаючи на те, що це розбійники.

Проте ці дві сили не були в змозі самотужки скинути Каддафі, вони потребували підтримки з боку США, найближчого демократичного союзника. Обама, в свою чергу, спочатку ставився до цього неохоче, але під тиском внутрішніх сил (задля збереження прав та свобод людей) він «кинув» військову й політичну підтримку тому, що зараз називається – зусилля НАТО.

Саудівська Аравія (ще один важливий геополітичний гравець регіону) була засмучена поваленням режиму Каддафі, як він у свій час був збентежений поваленням режиму Мубарака. Вона з підозрою відносилася до поведінки Заходу і вирішила переслідувати власну незалежну лінію – захисту статусу-кво.

Вони захистили його спочатку в себе «вдома», потім в Координаційній Раді Перської затоки, тоді в інших монархіях (Марокко, Йорданії),

тоді в інших країнах Арабського світу. У двох близьких країнах Ємені та Сирії, Саудівська Аравія використовує політику посередництва, яка передбачає зміну всього, не міняючи нічого.

Тепер, ще трохи геополітики… Новий Єгипетський режим, як і старий, ось уже з 60их років знаходиться під внутрішнім тиском, що проявляється у діях владних сил і відповідно в падінні фактично верховенства та авторитету Єгипту в Арабському світі. Це змушує Єгипет переглянути своє геополітичне становище, особливо у відношення до Ізраїлю. Таким чином, режим у Єгипті хоче тримати дистанцію в питання Ізраїлю, без загрози отримання фінансової допомоги з боку США. Він став активним захисником возз’єднання розділеного політичного світу Палестини, в надії, що це призведе до поступок зі сторони Ізраїлю й придушить прояви «струменю 1968» серед палестинських повстанців. Дві сусідні країни – Туреччина та Іран – намагаються отримати вигоду від неспокою в арабських країнах, щоб підсилити власну позицію в регіоні. Це не просте завдання для обох з них, з огляду на те, що ці країни також хвилює можливість прояву «струменю 68» на їх внутрішніх територіях.

А що Ізраїль? Ізраїль стурбований необхідністю делегітимізації в очах світової спільноти і зокрема Німеччини, США, Туреччини, Росії, Китаю, Єгипту. Варто зважати й на можливість обурення єврейського населення і всередині країни.

Поряд з цим геополітичним жонглюванням, Арабська весна стала одним з елементів масових обурень, які проявляються в різних частинах світу, які варто розуміти у витоках революції 1968 року. Демонстрації в Іспанії, Росії, протести студентів в Чилі, рух зайняття центральних вулиць міст у США, страйки в Китаї, демонстрації в Гонконгу. Попри придушення, попри поступки, попри відведення уваги хвиля 68го накриває світ.

6 Протирічя Арабської Весни / 16.12.2012

7ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ПОДОРОЖУЄМО РАЗОМ Таємниці Дубно / 16.12.2012

ТАЄМНИЦІ ДУБНОГЛІБОВА ЮЛІЯ, КНУ імені Тараса Шевченка

Зовсім несподівано випала мені нагода цього літа побувати в чудовому місті Дубно, що в Рівненській області. Звичайно, про містечко чула я багато, навіть далеких родичів там маю, але ніколи туди не добиралася. Зазвичай, коли вибираєш місто для подорожі, думаєш про великі міста, хочеться ж більше оглянути, зручніше добратися. І такі от маленькі містечка залишаються поза увагою.

Просто великі міста мають зазвичай більше атракцій для огляду. Тому, якщо тобі щось не сподобається, у тебе є альтернатива подивитися щось інше. Маленькі ж міста мають меншу кількість місць, що представляють інтерес для мандрівників, тому ж і ризик лишитися без позитивних вражень більший. Проте є справжні перлини, які дадуть фору багатьом навіть облцентрам. Такою перлиною і є місто Дубно.

Я потрапила туди через проект фонду Віктора Пінчука «zavtra.ua». Інакше, чесно скажу, мабуть, дісталася б туди зовсім не скоро. Проект «Заповідник» передбачає участь молоді (стипендіатів фонду) в облаштуванні території заповідників України. Чудово відчути себе потрібним і зробити хоча б маленьку справу на шляху покращення стану та популяризації заповідних територій. Мені хотілося б приїхати колись зі своїми дітьми до Дубенського замку, уже повністю відреставрованого та відомого і з гордістю сказати, що я хоч чимось була тут корисна, що я знайома з людьми, які творять нову історію замку.

Місто й околиці мене страшенно вразили. Дубно – місто стародавнє та особливе. Я була в багатьох невеличких містечках у Центральній та Східній Україні. Серед них є досить давні міста з історичним значенням. Але вони всі якісь одноманітні та неначе перебудовані по шаблону. Дубно ж зберегло свій колорит та неповторність.

Перше, що потрібно побачити – замок, відомий більшості тим, що саме тут розгортаються події повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Історія замку цікава. Почитайте, знайдете багато цікавого. Вразив ентузіазм працівників, які наполегливо і старанно працюють над перетворенням замку із залишків колишньої історії у справжню атракцію, цікаву різним людям із різними вподобаннями.

8 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ПОДОРОЖУЄМО РАЗОМ

Таке не часто зустрінеш, на жаль. Постійно створюються нові експозиції, проводиться реконструкція, прибирається територія, розробляються нові екскурсії. Я мала нагоду потрапити на 3 екскурсії у замку. Перша була щось на зразок огляду приміщень, розповідалося про історію замку та його мешканців. На другій дізналася багато нового про гроші, які ходили в обігу в Дубно. Нехай експозиція не така вже й багата, але я дізналася багато нового. Ну а третя екскурсія – це було справжнє театралізоване шоу! Історія катувань Дубенського замку. Усе дійство проходило в одному з підземель. Тут було все для найвибагливішого туриста: і цікава розповідь екскурсовода, і мультимедійні технології, і справжнісінька театралізована вистава з катом та демонстрацією тортур. Справляє враження, скажу вам. Надзвичайно атрактивно. Поринаєш в атмосферу.

Ще в місті можна оглянути колишній монастир кармеліток, колишню синагогу (хоча вона й у досить занедбаному стані), собор.

Мешканці дуже доброзичливі. Легко йшли на контакт, з радістю допомагали.

Але найбільше враження на мене справив Тараканівський форт, що знаходиться за містом. Це грандіозна інженерна споруда. Усе настільки продумано і як масштабно втілено у життя. Стільки ходів, рівнів, галерей. А найцікавіше те, що спитайте у пересічного українця, чи чув він про Тараканівський форт. Я думаю, ви здогадуєтеся, якою буде відповідь. Але ж це неперевершена пам’ятка військового будівництва. По враженнях із усього, що я бачила подібного, може зрівнятися хіба що колишній завод для ремонту та спорядження підводних човнів у Балаклаві (Севастополь).

Звичайно, дякую нашим провідникам-екскурсоводам, місцевим хлопцям, що цікавляться своєю історією. Добру годину мандруючи по темних тунелях та галереях підземель форту я вийшла страшенно вражена. Давно вже я не відкривала для себе настільки захопливих військових пам’яток.

Мене вразив форт і заворожив. Повністю темно. Ні душі. Закинуто. Недоступно. Небезпечно. Заплутано. І в цих усіх закинутих руїнах є своя особлива романтика. Я обов’язково ще приїду сюди, чого і вам усім бажаю! До зустрічей у Дубно!

Таємниці Дубно / 16.12.2012

МАНДРІВКА ГАЛИЧИНОЮДОБИШ МИКОЛА, КНУ імені Тараса Шевченка

Ти географ і тобі хочеться подорожувати - це природньо. Залишається лише подолати 4 виклики, які постануть перед тобою: компаньйони; час; гроші та місце. Сподіваюся друзів у вас багато; час - купуйте білети на потяг і ви уже будете прив’язані до подорожі, “не відвертетися”, і не відмовитеся; гроші - хочеться мінімізувати (запас їжі, дешеве житло і дешевий транспорт); місце - вибирайте самі, на нашій

планеті є багато прекрасних місць. Одне з них Галицький край.

Чотири веселих хлопці; 3 дні; 350 гривень і 6 міст та 2 національних природних природних парки. Жовто-багряні пагорби, архітектура Відродження, яка надихає та вражає естетикою та красою, масштаби і форми, давня історія, духовність та європейскість. Це все ви знайдете на Галичині.

9ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ПОДОРОЖУЄМО РАЗОМ Мандрівка Галичиною / 16.12.2012

Міста Галичини. Львів - це перлина Західної України. Але і поза Львовом у Галицькому краї є прекрасні, хоча й невеликі містечка з архітектурою вартою подиву, з вузькими брукованими вуличками, соборами. Прогулюючись ти відчуваєш силу людської уяви та розуму, яка втілилася у всіх цих витворах мистецтва. Це надихає, сповнює енергії та дає поштовх творити, щось прекрасне. Жовква - ідеальне місто ренесансу, резиденція польських королів, унікальна місцина, яка на жаль, потребує великих інвестицій та реставрації.

Самбір - відновлена центральна площа міста, там почуваєш себе комфортно і я навіть сказав би по-європейському. Адже архітектура містечок Галичини - це спільна культурна традиція всієї Центральної Європи.

Самбір

Дрогобич

Нічний Львів

Жовква

Маршрут подорожі та короткі відомості про віддвідані місця

109 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ПОДОРОЖУЄМО РАЗОМ Мандрівка Галичиною / 16.12.2012

Дрогобич

Яворівський національний природний парк

Тустань(Урицькі скелі)

Тустань

Тустань

Дрогобич - це місто-історія, культурний та духовний центр регіонального масштабу. Але архітектура, дуже “розірвана”, розбавлена радянською “прямолінійністю”. Є окремі прекрасні місця, але немає цілісної картини.

Містечка Галичини - сповнені натхнення, прояви краси людської уяви. Але, відреставровано тільки центральні зони, а численні пам’ятки архітектури та вузенькі вулиці залишаються знедоленими й чекають свого часу.

Церква, релігія та духовність панують на Галичині. Це те, що визначає не тільки світогляд та поведінку людей, а й насичує простір. Недільні служби та проповіді збирають усіх; милозвучні піснеспіви, гучні промови, величне мистецтво храмів тримають людей у покорі, але єднають і надихають їх.

Природа... Це край пагорбів Розточчя та Східних Бескидів, мішаних лісів, які восени набувають особливої жовто-багряної краси. Тустань - унікальна пам’ятка історії та природи. Величні скелі-останці, де можна відчути єдність з природою, з всесвітом, подумати і збагатитися енергією для нових звершень.

Завітайте на Галичину, тамтешні містечка та природа надихають, вони прекрасні не тільки восени, а й в будь-яку пору року.

Подорожуйте - задайте ритм свому життю!

ОГЛЯДОВИЙ ТУР ПО УКРАЇНІСАЙКЕВИЧ БОГДАН, КНУ імені Тараса Шевченка

11ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ПОДОРОЖУЄМО РАЗОМ Оглядовий тур по Україні / 16.12.2012

Хтось скаже, що оглядова практика нічим не відрізняється від інших. Але я не погоджусь. Адже коли ви ще зможете, прокинувшись у Києві, побувати у хаті Шевченка, прогулятися по величній та таємничій Софіївці, а ночувати на незнайомій базі поблизу Бугу в лісі? А потім дертися на круті скелі каньйону, відчути старовинний дух Ольвії, пройтись по Дерибасівській та їсти юшку на Дунаї? Але більше не буде страшних миколаївських гуртожитків, непрацюючих фунікулерів, екзаменів по етнографії в Моринцях, пісень під гітару на пляжі в Затоці, мобільних телефонів, що губляться у задніх кишенях, розмов з прикордонниками, недовареної кукурудзи і веселих рибалок на острові. Все це можна буде пригадати, але знову пережити - ніколи. Ці події вже відійшли в історію, котру я хочу розповісти.

Подорож розпочалась 17 липня, у вівторок. Надворі був чудовий ранок і вся група після довгого літнього відпочинку знову зібралась у стінах географічного факультету. Нашими керівниками були три чарівні викладачки: Оксана Миколаївна, Тетяна Миколаївна та Любов Миколаївна.

Першого дня ми відвідали батьківщину славетного українського поета Т. Г. Шевченка – село Моринці. Спершу ми зайшли до хати матері Тараса Григоровича: всередині небагато світла, інтер’єр ХІХ століття зберіг свою чарівність. Далі побували в будинку, де народився Шевченко, у кузні його батька та в церкві, що зведена поруч. Дехто спробував вишень з «садочка коло хати». У селі Шевченкове відвідали музей Тараса Григоровича. Загалом враження від батьківщини Шевченка дуже позитивні.

Далі ми вирушили до Умані і ввечері прогулялись по дендропарку «Софіївка». Екскурсовод розповіла нам про різноманітні мотиви в оформленні паркової композиції.

Першу ніч ми ночували у польових умовах – на студентській базі поблизу Бугу, на Вінничині. Дівчат трішки збентежили спартанські умови - старі дерев’яні будинки, відсутність душу, вода з криниці. Таким видався перший день практики – цікавим та насиченим.

Наступного дня ми прокинулись в чудовому сосновому лісі – сонячне проміння пробивалося крізь крони дерев, бадьоро щебетали птахи.

Виявилося, що ця база придатна не тільки для здичавіння студентів, а й для відпочинку на природі.

Цього дня наш маршрут пролягав через природне чудо України – Гранітно-степове Побужжя. По обіді ми були вже в Мигії. Зустрівши нас, екскурсовод у першу чергу повела нас до нацпарку «Бузький Гард». Ми заворожено дивилися на стрімку течію Бугу, величні гранітні валуни та шумні перекати. Нас познайомили з історією парку, химерними природними (скеля-диван) та рукотворними (млини) об’єктами на річці.

Спустившись вниз по течії ми вийшли до колишнього козацького гарду. Тут міцні кристалічні породи перетинають річку, стискаючи її русло. Це місце використовувалось козаками для переправи та рибальства. Зараз тут Мекка для рафтерів. За химерну форму течії цю ділянку річки називають «інтегралом». Дорогою до Миколаєва ми відвідали Южноукраїнськ – одне з наймолодших міст України.

На третій день подорожі у нас була автобусна екскурсія по Миколаєву. Ми їздили на розкопки в Дикий Сад – залишки одного з найстаріших міст в Європі. За словами екскурсовода, люди звідси мігрували в різних напрямках, заснувавши Шумер, Давню Індію, Аркадію, Фракію і т.д. На місці розкопок працювала група молодих археологів. На наших очах вони знайшли справжні артефакти (стародавні уламки глечика і пряльце для веретена).

З Миколаєва ми Вирушили до Ольвії. Давнє місто розташовувалось між двома морями – морем степу та Чорним. Тихий шепіт трав розповів нам про славетне минуле цього краю, назавжди поховане морем та розвіяне вітрами. Для туристів насправді відкрито мало пам’яток, однак атмосфера цього місця надовго залишиться в моєму серці.

За Ольвією ми відвідали Очаків, дорогою дивилися краєзнавчі фільми. Саме в Очакові нам вперше за весь маршрут вдалося скупалися у морі. Чистий пляж на піщаній косі, чудова вода – просто рай для студента.

Ввечері ми вже були в Одесі. Південна Пальміра зустріла нас нескінченними спальними масивами. Потім почалися транспортні розв’язки та блукання по темним вуличкам.

12 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ПОДОРОЖУЄМО РАЗОМ Оглядовий тур по Україні / 16.12.2012

Через півгодини ми нарешті добралися до гуртожитка.

На четвертий день експедиції ми вирушили на екскурсію по місту. Спочатку погостили у місцевого геолого-географічного факультету, а потім каталися вузенькими вуличками Одеси, схованими під вітами дерев. Відвідали кілька релігійних споруд, купили сувеніри. Потім вирушили через Дерибасівську до оперного театру, де якраз проходив Одеський кінофестиваль. Будь-яка екскурсія Одесою не може оминути Потьомкінських сходів та морвокзалу, і наша не стала виключенням. На початку шостої ми виїхали до Затоки, де і заночували.

Наступного дня ми відвідали Ізмаїл. Місто потопає у зелені, що дає рятівний прихисток від пекельної спеки. Спершу ми помочили ноги на міському пляжі і подивились на Румунію, що була навпроти. Звідти відправились до місцевої діорами, що розташована в приміщенні колишньої мечеті. Не зважаючи на те, що всі були втомлені, діорама нікого не залишила байдужим. Епічна робота розмірами 8 на 20 метрів, доповнена артефактами, зображує героїчні миті взяття Ізмаїльської фортеці Олександром Суворовим 1790 року. Чудовий екскурсовод захоплююче розповіла про ті події, а атмосфера цього місця допомогла нам переміститися на два століття назад і ніби пережити битву самим.

Після діорами ми проїжджали повз старовинне кладовище, монастир 11 століття та собор 19 ст., дзвони якого виплавлені з трофейних турецьких гармат.

Наша база розташувалась за 7 км від міста, у с. Стара Некрасівка. Дорогою ми відвідали початок дуги Струве – об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО. Обідали справжніми делікатесами місцевої кухні - варені коропи, картопля, вино, часниковий соус і рибний бульйон. По обіді ми відправились на теплохідну прогулянку по Дунаю. Через Кислицький рукав вийшли у Кілійське гирло, а по ньому – вниз по течії, повз прикордонний пост, до острова Татарук.

Ввечері ми купалися в Дунаї і готували їжу на вогні. За столом співали пісні та пригадували цікаві університетські історії.

Шостого дня ми відвідали Вилкове. Дорога до міста пролягає через Дунайський біосферний заповідник, де все, аж до самого горизонту, заросло очеретом.

Вилкове особливе не лише наявністю вулиць-каналів, а й своєю історією. Поселення Липованське було засноване втікачами-

старообрядцями. І до сьогодні більшість місцевих мешканців залишаються вірними традиціям своїх предків. Тут розташовано два чудових старовірських храми. Вони відрізняються від звичайних архітектурою та кольором.

Пройшовши до старої частини міста, ми опинилися серед каналів, що служать місцевим жителям вулицями. Звичайно, вони набагато менші, ніж у Венеції, однак виглядає це все доволі незвичайно та екзотично.

Дорогою назад ми звернули до таємничого села Кулєвча - подивитися на ікону з ліліями. Храм вразив ошатністю: великий іконостас, всюди позолота. Унікальність ікони полягає в тому, що раз на рік відбувається чудо і квіти розпускаються.

Приїхавши до Затоки на вже знайому базу ми швидко розклали речі і пішли на пляж. Під шум прибою грали на гітарі та співали пісні.

Понеділок 23 липня став заключним у нашій подорожі. Ввечері ми мали повернутися до Києва, багато встигнувши по дорозі.

Зранку ми побували на заводі «Шабо» і купили подарунків додому.

Потім швидко приїхали до Білгород-Дністровського, де відвідали фортецю.

Виїхавши з міста, ми вирушили далі. Ділянка шосе проходила територією Молдови, і нам довелося проїжджати контрольні митні пункти.

Повернувшись на територію України, ми проїжджали повз Нижньодністровський національний парк, більша частина якого вкрита комишем.

Останнім сюрпризом південної України став краєвид Хаджибейського лиману. Хвилі білими баранчиками весело бігали по поверхні води, заграючи з сонячним промінням. Все це складало незабутню картину, на яку варто подивитися.

За десять хвилин до опівночі, стомлені, але веселі, ми приїхали до Києва. Так закінчилась наша захоплююча експедиція.

Ця оповідь була написана одразу по приїзді. Проте навіть через півроку я з усмішкою на обличчі згадую усі миттєвості тієї подорожі, наче це було лише вчора. Попереду кожного з нас чекає цікаве майбутнє, сповнене хвилюючими подіями. Я ж бажаю всім, щоб ваші враження були такими ж світлими та позитивними, як і мої.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ Географмя новогодних игрушек/ 16.12.2012 13

САВЕНКОВА СВЕТЛАНА, Донецкая национальная академия строительства и архитектуры

Самые сказочные, добрые, светлые и волшебные праздники в году – это Рождество и Новый год. В эти дни все наполнено сказкой, надеждой любовью, ожиданием счастья и чудес. В независимости от возраста мы верим в исполнение желаний. И конечно, эти праздники невозможно себе представить без главного символа зимнего торжества - новогодней елки.

А создать атмосферу волшебства помогают новогодние украшения. Далеко не все из нас знают о том, откуда берут начало елочные игрушки, какие елочные украшения существуют в других странах, а ведь они представляют собой часть истории, отражая традиции социальной, культурной и семейной жизни разных стран и поколений.

По некоторым сведениям, первые ёлочные игрушки (стеклянные шары) появились в Саксонии в XVI веке. По другим источникам, первые стеклянные ёлочные шары были сделаны в 1848 году в местечке Лауша в Тюрингии - по той причине, что в этот год был неурожай яблок - а именно ими в основном украшали праздничное дерево, но стеклодувы пришли на выручку традиции и сделали стеклянные шары вместо яблок, затем их начали выдувать в Саксонии в середине XIX века. Позже появились сложные фигурки, птицы, виноградные гроздья. На Руси первые ёлочные игрушки делали из тряпок, соломы, цветных ленточек, а уже позднее из бумаги и фольги. Этим производством занимались специальные картонажные мастерские. Стеклянные украшения появились позднее.

Для росписи елочных игрушек использовалась серебряная и золотая пыль, каждая игрушка производилась вручную, а замысловатые росписи отличались одна от другой. В течение длительного времени все стеклянные елочные игрушки производились только в городе Лауш, а затем экспортировались в другие страны Европы, в том числе и в Россию. И только

в начале ХХ века елочные игрушки стали выпускать на мануфактурах и фабриках других стран – в Богемии, Японии, США и Польше, а потом производство блестящих красочных шаров наладилось во многих христианских государствах, где существовал обычай наряжать елку.

Мода на украшения менялась на глазах. Сперва считалось, что елка должна быть яркой и броской с красочными игрушками всех цветов и форм. Затем «минимализм» занял первые позиции, и шарики в строгих (в основном, серебристо-белых тонах) заменили красные и синие украшения.

Особенно отличились немецкие Дрезден и Лейпциг. Там мастера придумали игрушки в стиле «техно»: дирижабли, паровозики, машинки, экипажи, а также животные — слоны, олени, медведи, лягушки.

ЁЛОЧНЫЕ ИГРУШКИ В РАЗНЫХ СТРАНАХ

• В большинстве мексиканских домовпопулярным украшением считается композиции из фигурок, которые изображают сцену рождения Христа из Библии. • В Гренландию ёлки завозят, так как

собственные из-за холодного климата там не растут. Жители украшают «иностранок» свечами и яркими орнаментами.• Гватемальцы же украшают ёлку

фигурками из библейских сцен.• Новый год в Бразилии приходится на

лето, и тогда жители этой страны украшают ёлки маленькими комочками хлопка, как будто это падающий снег.• В Ирландии ёлки украшают цветными

фонариками, мишурой и безделушками.• ВШвецииукрашаютзвездами,игрушками

в виде солнца и снежинок, фигурками животных из соломы и дерева.

14 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ “Інтерпайп сталь” - завод як витвір мистецтва/ 16.12.2012

ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ

• Американка, проживающая в Москве, Ким Балашак,собрала самую большую в мире коллекцию исключительно русских ёлочных игрушек. Коллекция насчитывает 2500 предметов, сделанных в период с конца 19-го века до 1966 года. •Вомногихстранахмирасуществуетмоданановогодниеукрашения, причём она не менее замысловата, чем мода на одежду. Ежегодные выставки игрушек и елочных украшений проходят в Париже. Здесь показывают свое видение новогоднего убранства многие дизайнеры, компании и торговые дома, проводятся различные конкурсы.•Звезданавершинеберётначалоот традицииукрашатьвершину ёлки подобием шестиконечной Вифлеемской звезды, указавшей волхвам путь к новорождённому Иисусу. Помимо звезды верхушку иногда украшают фигуркой ангела.

“ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ” - ЗАВОД ЯК ВИТВІР МИСТЕЦТВАСАМСОНЮК КАТЕРИНА, КНУ імені Тараса Шевченка

4 жовтня у Дніпропетровську відбулося урочисте відкриття сталеливарного комплексу «Інтерпайп сталь» - першого металургійного підприємства, побудованого в Україні за останні 40 років. Подія стала найдорожчим інвестиційним проектом в історії незалежної України, загальна вартість якого складає більше 700 млн. дол. США.

За рівнем технологій, умов праці та екологічних стандартів це якісно новий виток у розвитку галузі. Мартенівське виробництво замінюється сучасним електроплавильним. За рік комплекс зможе виготовляти 1,32 млн. тон колісної та трубної продукції. Енергозатрати на тону виготовленої сталі будуть скорочені у 2,2 рази. Також буде скорочено викиди забруднюючих речовин в атмосферу у 2,5 рази, а споживання природного газу планується зменшити на 60 млн. м3 на рік. Завдяки сучасному обладнанню, яким оснащений завод, продуктивність праці буде підвищено у 4 рази, а приріст бюджетних надходжень складатиме 150 млн. гривень на рік. Реалізація проекту дозволила створити близько 600 нових робочих місць із середньою зарплатою одного працівника близько 5,5 тис. гривень.

Цікаво, що середній вік працівників складає 31 рік, а 76% із них мають вищу освіту. Більшість працівників заводу пройшли навчання за кордоном. На підприємстві заборонено курити, а при вході встановлено алкотестер. Прийшов у нетверезому стані – шукай нову роботу.

«Інтерпайп сталь» виглядає у кращих традиціях індустріальних парків Європи та США: тут чисто та зелено, а сам простір організований так акуратно, що є візуально ефектним. Щоб зробити

Інсталяція “Dnepropetrovsk Sunrise” – новий символ міста

15

образ комплексу завершеним, компанія запросила до співпраці сучасного художника зі світовим ім’ям – Олафура Еліасона. Разом із заводом у міста з’явився новий символ - “Dnepropetrovsk Sunrise”, що включає у себе 5 об’єктів сучасного мистецтва. Центральне місце тут посідає штучне, підняте на висоту 60 м сонце. Його видно майже із будь-якої точки Дніпропетровська, воно освічене прожекторами у час світанку та сутінок. При цьому «Дніпропетровський світанок» - не просто плід фантазії митця, а метафора індустріального відродження України.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ “Інтерпайп сталь” - завод як витвір мистецтва/ 16.12.2012

Усі транспортні потоки будуть проходити через інсталяцію «Тунель часу» - серію арок, що є головними воротами, які дозволяють проїхати двом вантажівкам одночасно. Арки створені із труб, вироблених на інших заводах компанії.

«Вогняний візерунок» - група гігантських зображень на фасаді підприємства, що символізує невидиме тепло, що продукується у процесі виробництва.

У коридорі, що з’єднує адміністративні приміщення з виробничим цехом знайшла місце робота «Міст роздумів», де кожен працівник бачить незліченну кількість своїх відображень на стінах й стелі облицьованого дзеркалами переходу. Композиція символізує те, що найголовнішим для компанії є люди, що тут працюють.

У головному виробничому цеху заводу знаходиться інсталяція «Матеріал – це рух», що символізує краплі металу.

Засновник компанії Інтерпайп Віктор Пінчук на відкритті заводу зазначив: «Ми створили завод, в якому інноваційні технології і культура виробництва об’єднані з сучасним мистецтвом. Це - перший і єдиний у своєму роді завод, побудований для працівників, для міста, для суспільства. Багато хто думає, що металургія - це стара індустрія, не зовсім сучасна і не дуже модна. Але я вважаю по-іншому. Металургія може бути сучасною, дружньої до навколишнього середовища, до працівників.

В ідеалі в мене є мрія, щоб працівники ходили в світлій, стильній формі. Тут також закладений символ того, що модернізація України може починатися з заводу. Я вважаю, що сучасне мистецтво - одна із самих революційних сил, що змінюють свідомість. З’єднання індустрії з мистецтвом - це символ модернізації та оновлення ».

16 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ “Деревянный Крым” / 16.12.2012

«ДЕРЕВЯННЫЙ» КРЫМ (заповедание великовозрастных деревьев в Крыму)

ЛОГВИНЕНКО ЕВГЕНИЙ, ТНУ имени В.И. Вернадского

Старовозрастные деревья (или древние, деревья-долгожители, деревья-патриархи) представляют большую биологическую, научную, культурную, историческую, эстетическую ценность. Они являются уникальными памятниками природы, свидетелями прошлых исторических эпох, самые выдающиеся из них требуют опеки и охраны. Заповедание таких деревьев может осуществляться на национальном (для деревьев около и более 1000 лет) и местном уровне через придание им статуса ботанического памятника природы. Так, в Великобритании под охрану (государственную и общественную) взято уже около 100 тыс. древних деревьев (для сравнения, в Украине – всего чуть более 2600 деревьев).

В рамках Всеукраинской переписи самых старых деревьев, которую Киевский эколого-культурный центр (директор – В.Е. Борейко) проводит совместно с Госслужбой заповедного дела Украины (теперь департамент Минприроды Украины), наша организация – Дружина охраны природы «Зелёная Таврида» присоединилась к данной программе в 2010 году. Совместно с Киевским эколого-культурным центром проведен ряд экспедиций по поиску, научному описанию, лечению, подготовке материалов для заповедания. Только в середине октября 2010 года мы нашли в Крыму 33 древних дерева, возраст которых составляет 1000 и более лет. Среди самых старых деревьев Крыма – одна олива, два земляничника, 3 фисташки, 7 тисов ягодных и 20 можжевельников высоких. Наиболее древний возраст имеет олива, растущая в Никитском ботсаду, ей, по мнению директора Центра Владимира Борейко, около 2 тысяч лет. Это, скорей всего, самое старое дерево в Украине.

Исследованием старовозрастных деревьев в Крыму занимаются уже более века. Первая сводка об охране вековых деревьев на территории современной Украины касалась крымских деревьев и была опубликована О. Накропиным в 1883 году. В 1950-60-х годах вопросы охраны уникальных старых деревьев активно поднимал д.б.н. Алексей Лаврентьевич Лыпа, а крымским деревьям посвятил свою книгу «Достопримечательные деревья Крыма», 1967.

Всеукраинская инвентаризация старых

деревьев, проводившаяся в 1971-72 гг., выявила сотни уникальных деревьев, которые были вскоре заповеданы. В Крыму таких деревьев оказалось только два: дуб «Богатырь Тавриды» в Детском парке г. Симферополя и пятиствольный каштан, посаженный врачом Ф.К. Мильгаузеном в 1829 г. в своей усадьбе (сейчас на ул. Киевская, 24) в Симферополе (решение Крымского облисполкома от 22.02.1972 г. № 97).

Только в середине 90-х годов внимание к деревьям-долгожителям опять возросло. Третьим и последним из пока заповеданных стал «Суворовский дуб» в саду в окрестностях с. Яблочное (Белогорский район) – решение принято постановлением Верховной Рады АРК от 21.05.1997 г. №1170-1.

Интересные юннатские исследовательские работы по поиску уникальных и старовозрастных деревьев проводила руководитель Ялтинского эколого-натуралистического центра учащихся ДЭЭК «Солярис» Ирина Константиновна Голубицкая. В 1996 г. вышла книга В.Е. Борейко «Охрана вековых деревьев» (второе издание в 2002 г.) [1], в 2001 г. книга Ивана Коваленко «Священная природа Крыма», где есть глава о священных деревьях, а в 2004 г. – отдельная книга И. М. Коваленко «Достопримечательные деревья Крыма».

По инициативе Киевского эколого-культурного центра в 2009 г. Минприроды Украины издало приказ «Про збереження вікових дерев» (от 05.10.2009 г. № 522), которым был определен перечень первоочередных мер по охране вековых деревьев, а также начат Всеукраинский конкурс «Выдающиеся деревья Украины». Приказом Минприроды Украины № 274 от 06.07.2010 г. были подведены итоги этого конкурса и названы «Национальные деревья Украины». Среди 15 номинантов – 4 крымских: 2000-летняя маслина (самое старое дерево Украины), 1700-летняя фисташка – обе в Никитском ботсаду, 200-летний миндаль «Героическая оборона Севастополя» на Малаховом кургане, 1300-летний земляничник В.Г. Ены (гора Ай-Никола, пгт Ореанда).

24 мая 2011 г. в Симферополе состоялась презентация новой книги КЭКЦ «500 выдающихся деревьев Украины» (авторы – С. Шнайдер, В. Борейко, Н. Стеценко) и круглый

17ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ “Деревянный Крым” / 16.12.2012

стол «Проблемы охраны вековых деревьев Крыма». Книга знакомит читателя с 500-ми выдающимися (древними, мемориальными, историческими, эстетически ценными) деревьями Украины.

Приведены советы по заповеданию деревьев, их лечению и опеке над ними. Книга прекрасно иллюстрирована, в ней имеется более 500 цветных фотографий, прочитать её можно и в Интернете: http://ecoethics.ru/500-vyidayuschih-sya-derevev-ukrainyi/.

В результате совместных с КЭКЦ исследований было выявлено, что Крым является настоящей сокровищницей древних деревьев (из 500 выдающихся деревьев 220 растут в Крыму). Из 41 дерева, имеющих возраст 1000 лет, – 32 дерева растут в Крыму. Все два дерева Украины, имеющие возраст 2 тысячи лет – олива в Никитском ботсаду и можжевельник на мысе Сарыч (обхватом 4,7 м) растут тоже в Крыму. Вместе с тем на сегодняшний день в Крыму заповедано только 3 старых дерева (в то время как в Киеве – 260 деревьев, во Львовской области – 200 деревьев).

В 2010-2011 гг. проведено лечение (очищены от гнили, запломбированы дупла, поставлены подпорки под крупные ветви) нескольких деревьев: грецкого ореха Ю. Никулина под горой Демирджи, платана в Алуште, «пушкинского» дуба в Гурзуфе. Была проведена работа по подготовке документов на заповедание старых деревьев с руководством ряда поселковых советов Крыма, землепользователями. На каждое дерево составлена Карточка регистрации и учёта деревьев, требующих заповедания:

1. План описания объекта.2. Местное и научное название.3. Точное местонахождение с привязкой на

карте, координаты по GPS.4. Размеры дерева: а) обхват ствола; б) высота

дерева; в) диаметр кроны; г) возраст.5. Биологическое описание дерева, его

физиологическое состояние.6. Землепользователь территории, на которой

растёт дерево.7. Рекомендуемые и предпринятые меры по

сохранению дерева.8. Дата.9. Автор описания.

В результате совместно с КЭКЦ и Рескомприроды АРК был составлен примерный перечень деревьев, которые пойдут на заповедание в Верховную Раду АРК:

1. Шелковица Гиреев, Ханский Дворец, Бахчисарай

2. Священные дубы караимов (роща Балта-Тиймез), Бахчисарай

3. Тис «Непокоренный», санаторий «Утес», Маломаякский сельсовет

4. 1000-летний самшит, санаторий «Утес», Маломаякский сельсовет

5. Платан, санаторий «Утес», Маломаякский сельсовет

6. Маслина Геродота, Никитский ботсад, Массандровский поссовет

7. Фисташка Биберштейна, Никитский ботсад, Массандровский поссовет

8. Орех Пузанова, с. Верхоречье, Верхореченский сельсовет

9. Орех Ю.Никулина, Демирджи, Лучистовский поссовет

10. Фисташка А.Л. Липы, Нижнемассандровский парк, Массандровский поссовет

11. Земляничник В.Г. Ены, Ай-Никола, Ливадийский поссовет

12. Земляничник Х.Х. Стевена, Никитский ботсад, Массандровский поссовет

13. Тис Леси Украинки, Нижнемассандровский парк, Массандровский поссовет

14.Фисташка Юстиниана, Ай-Тодор, Гаспринский поссовет

15. Два платана, парк «Салгирка», Симферопольский горсовет

16. Дуб А.И. Дулицкого, Детский парк Симферополя, Симферопольский горсовет

17. Дуб-реликт бельбекских дубрав, Куйбышевский лесхоз, Куйбышевский поссовет.

18. Орех Розанова, Малореченский сельсоветПосле этого Постановлением ВР АРК № 643-

6/11 от 21.12.2011 было с этого списка заповедано 14 деревьев!

18 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ

ЯК ВИМІРЯТИ ЩАСТЯ?

ГЛІБОВА ЮЛІЯ, КНУ імені Тараса Шевченка

Що таке щастя і як його виміряти? Хто є найщасливішими мешканцями Землі, а хто навпаки? Я впевнена, що кожен не раз задавався цим питанням.

За це вже взялися й вчені. Новий випуск Всесвітнього барометра щастя показав, що на даний момент 53% людей у світі вважають себе щасливими. Не все так погано, виявляється. Святкуйте, панове оптимісти!

Щорічне опитування щодо відчуття щастя мешканцями Землі проводиться компанією WIN-Gallup International у 58 країнах світу. Такі дослідження проводяться з 1977 року. 2011 року вдалося опитати 45 тисяч чоловік.

Зазначена компанія вираховує індекс щастя, що визначається як різниця між процентом щасливих та нещасливих людей у країні.

Найщасливішими у світі виявилися мешканці Фіджі. Тут 89% населення вважає себе щасливими. Чи не диво? Відчуття щастя, насправді, мало пов’язані з економічними очікуваннями. Крім того до числа найщасливіших людей світу потрапили мешканці Нігерії, Гани, Нідерландів та Швейцарії.

Країнами з найнещаднішими мешканцями виявилися Румунія, Грузія, Єгипет, Палестина, Сербія, Литва та Ірак. Найнещаднішими представниками Західної Європи стали Ірландці. І ця проблема стала однією з найдискусійніших у місцевій пресі.

Цікавим виявилося й те, що люди середнього віку менш щасливі, ніж молодь та пенсіонери.

Також щасливішими виявилися віруючі люди, ніж ті, які не відносять себе до жодної з релігійних організацій. При чому найщасливіші з віруючих – католики та мусульмани.

Різниця між часткою щасливих та нещасних українців – 30. це приблизно такий же показник як у Афганістану, Гонконгу, Італії, Молдови, Пакистану, Росії, Південної Африки, Туреччини, Сполучених Штатів.

Цікаво, що отримані результати зовсім не співпадають з рівнем економічного розвитку країн. У чому ж справжнє щастя? Питання залишається відкритим.

Рівень щастя у країнах світу за Міжнародним індексом щастя

НайнищийНайвищий

Як виміряти щастя / 16.12.2012

19ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ Порядок денний відновлювальної енергетики у Європі/ 16.12.2012

ПОРЯДОК ДЕННИЙ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ У ЄВРОПІ

САМСОНЮК КАТЕРИНА, КНУ імені Тараса Шевченка

Задля підвищення стійкості європейської енергосистеми запропоновано прокласти кабель дном Атлантичного океану від Ісландії до Британії. Так, остання зможе отримувати екологічно чисту геотермальну енергію. Дві країни уже підписали угоду про співпрацю, у якій, зокрема, йшлося і про подальшу розробку газових та нафтових ресурсів і подальшу можливість об’єднання енергосистем держав.

З ростом виробництва електроенергії з альтернативних джерел стійкість енергетики повинна падати, адже Сонце і вітер не завжди дотримуються плану, і це змушує Європу створювати єдину енергосистему, не менш інтегровану, ніж колись в СРСР. Ось чому таке важливе «підключення» Ісландії до континенту: ця країна не відчуває труднощів з виробленням енергії, тому що її геотермальні води завжди гарячі. Німеччина і Велика Британія вже висловили бажання фінансувати проект, ставши основними одержувачами ісландської енергії. У прокладки кабелю є два сценарії: короткий, до Шотландії, в 1198 км, і довгий, до Норвегії, в 1500 км. Заплановані 500 кВ забезпечать рівень втрат не більше 4-5% (без урахування втрат на підвищення і пониження вольтажу).

Розробки ведуться у рамках проекту DESERTEC, що крім геотермальної передбачає використання енергії вітру та хвиль із Північної Європи, сонячної енергії із Південної Європи та Північної Африки задля забезпечення Європи екологічно чистою енергією та зменшення споживання корисних копалин.

Великобританія зажди була спроможна самостійно задовольняти свої енергетичні потреби, але з огляду на зменшення ресурсів Північного моря та заборону використання вугілля, реалізація проекту є надзвичайно важливою.

Проте, Британія має достатньо геотермальних ресурсів, аби забезпечити свої потреби в електриці на 20%. Саме тому геотермальний сектор в Британії побоюється, що нова угода з Ісландією означає, що їм не дістанеться фінансування, яке потрібно на розробку технології в країні.

За попередніми підрахунками за допомогою нових труб до Великобританії буде надходити третина споживаної електроенергії. До 2019 року між Норвегією та Великою Британією повинна бути побудована900-кілометровая труба, яка дозволить зайвій енергії вітру закачувати воду в сховища над фіордами. Коли виникне необхідність в електриці, ворота шлюзу будуть відкриватися, і вода буде повертатися, проходячи через турбіни.

Прогнозована система відновлюваної енергетики у Європі (джерело -www.desertec.org)

20

При цьому втрати електроенергії вважаються мінімальними, як при закачуванні води, так і при її подачі через труби. Ще одна мережа труб повинна бути прокладена між Англією і островом Олдерні, де потужні припливи могли б виробляти 4 гігавата електроенергії.

Труби прокладаються досить швидко - зі швидкістю 30 кілометрів на годину, але їх виробництво є більш затратним процесом, так як на кожен кілометр йде 800 тонн міді. До всього, потрібна ретельна підготовка «приймаючих» майданчиків і стовпів, здатних розподіляти величезну кількість «прихожої» електроенергії.

Незважаючи на те, що прокладання труб потребує серйозних капіталовкладень (так, здійснення прокладки труб між Великобританією і Голландією в 2011 році

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ Природоохранная деятельность - всПышка и Период застоя! / 16.12.2012

обійшлося в 500 мільйонів фунтів стерлінгів), Грінпіс підтримує ідею, стверджуючи, що це найдешевший спосіб одержання екологічно чистої енергії.

Також, у рамках вже згадуваного проекту цього року має розпочатися будівництво сонячної електростанції в Марокко (€ 400 млн / 160 МВт потужності), а в 2014-му - двухгігаваттної (найбільшої в світі) електростанції на півдні Тунісу. А взагалі DESERTEC ставить своєю метою спорудження до 2050 року в Сахарі на території в 125 × 125 км фотоконцетріруючих електростанцій з річним виробництвом, рівним споживанню ЄС та країн Північної Африки. На настільки глобальний проект планується витратити сміховинні $ 500 млрд. Цю енергосистему повинні будуть пов’язати воєдино підводні кабелі ще в семи місцях.

ПРИРОДООХРАННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ - ВСПЫШКА И ПЕРИОД ЗАСТОЯ!

Командир ДОП «Зелёная Таврида» ЛОГВИНЕНКО ЕВГЕНИЙ, ТНУ имени В.И. Вернадского

Добрый день, дорогие друзья!Хотел бы представить Вашему вниманию краткий очерк

жизни, которая несёт в себе частичку природоохранной деятельности. Я с этим столкнулся в середине 2 курса, когда к нам пожаловали люди, которые уже десятки лет оберегают, защищают, и уважают всё живое на Земле. После их рассказов, у нас на факультете Таврического Национального университета в городе Симферополе образовалась-возродилась Дружина Охраны Природы, под названием «Зелёная Таврида» (просто в конце 2000-х годов существовала Дружина в ТНУ под названием «Цикламен»). Это было ещё в далёком конце 2009 года.

В состав Дружины вошли студенты со многих ВУЗов Симферополя. За время существования Дружины (сейчас она тоже формально существует, но безфункционально) было сделано очень много. Было проведено ряд рейдов, связанных с продажей краснокнижных растений, борьба с «первоцветом», операция «Сосна», зоозащитные действия, выявление и заповедание различных деревьев (что примечательно, что благодаря ДОП, а также партнёрам с Киева на территории Крыма было заповедано 14 деревьев, до этого времени цифра составляла 3 дерева). В Москве в 2010 году Дружине дали статус Международной, а до этого она была ешё и Всеукраинской! Также были поездки в Киев на Заповедные школы.

На данном этапе, после 2 лет плодотворной работы, пришёл период застоя! Но я уверен, всё в жизни временно, так что после периода застоя, будет опять плодотворный период!)

21ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ Що таке турбулентність/ 16.12.2012

ЩО ТАКЕ ТУРБУЛЕНТНІСТЬ?

АРТЕМЕНКО АННА, КНУ імені Тараса Шевченка

Всі ми чули термін “турбулентність”, та не всі мають уявлення що воно таке насправді. Багатьом зразу спаде на думку бовтанка в літаках і вони матимуть рацію, але тільки на половину. Адже турбулентність дуже складне явище і не лише заважає нам комфортно літати у літаках, а й має величезний вплив на атмосферні процеси, не кажучи про те, що в деяких місцях тільки нею і визнається режим погоди.

Турбулентність - дуже складний атмосферний процес. Як про неї писав вчений Г. Ламба у 1932 р.: «Я літня людина, і коли, скінчивши життєвий шлях, опинюся на небі, то запитаю у Всевишнього про дві речі: що то є квантова електродинаміка та що то є турбулентність. Відносно першого я налаштований більш оптимістично».

Турбулентний рух в’язкої рідини, на відміну від ламінарного, характеризується непостійним полем швидкостей, наявністю неоднорідностей, або так званих турбулентних вихорів, що призводять до перемішування течій.

Багато вчених займались турбулентністю і відповідно давали визначення цьому поняттю. Схоже, що турбулентність вже була визнана в якості окремої поведінки рідини щонайменше, 500 років тому (і є навіть посилання на турбулентність в Старому Завіті). На наступному малюнку зображений ескіз, знайдений в книзі да Вінчі, поряд з напрочуд сучасним описом: “. . . найменші вихори майже незліченні, і великі речі обертаються тільки великими вихорами, а не маленькими, а малі речі обертаються як на невеликих вихорах, так і великих “. Такі явища були названі “turbolenza” Леонардо Да Вінчі, і, отже, відображають походження наших сучасних слів для цього типу руху рідини.

Часто стверджують, що немає хорошого визначення турбулентності і багато дослідників схильні відмовитися від формального визначення на користь інтуїтивної характеристики. Одне з кращих відомих визначень пов’язане з Річардсоном, в 1922 році: “Завихрення мають маленькі завихрення, які живляться від швидкості їх руху; і маленькі завихрення мають менші завихрення, і так до в’язкості(в значенні нескінченності).” Це відображає фізичне поняття, що механічна енергія вводиться в рідину, як правило, на достатньо великих масштабах довжини і часу, але ця енергія

проходить “каскад”, в якому вона передається послідовно, до менших масштабів, поки вона, нарешті, не розсіюється (у перерахунку на теплову енергію) на молекулярному масштабі. Цей опис підкреслює другий фізичний феномен, пов’язаний з турбулентністю (нагадаємо, що перший - дифузія): дисипація кінетичної енергії.

T. von K´arm´an пропонує наступне визначення турбулентності: “Турбулентність є нерегулярний рух, який в цілому робить його появу в рідинах, газоподібних або рідких, коли вони протікають біля твердої поверхні або навіть коли сусідні потоки однієї і тієї ж рідини пропливають повз один одного або один над одним “.

Hinze пропонує ще одне визначення: “Турбулентний рух рідини - це нерегулярний стан потоку, в якому різні величини показують випадкові варіації в часі і в просторових координатах, так що статистично різні значення можуть бути розпізнані”.

Неважко побачити, що жодне з цих визначень не пропонує ніяких точних характеристик турбулентної течії в сенсі передбачення, апріорі, виходячи з конкретних умов потоку, коли турбулентність буде чи не буде наявна, або які будуть її масштаби та інтенсивність. Цілком імовірно, що ця неточність має принаймні в деякій мірі сприяти нездатності вирішити проблему турбулентності: якщо один не знає, що таке турбулентність, і за яких обставин вона виникає, це, швидше, малоймовірно, що можна сказати багато всього про це в кількісному відношенні.

Chapman і Tobak описали еволюцію наших уявлень про турбулентності в умовах трьох пересічних епох: а) статистична, б) структурна і

22в) детермінована.

Більш точне визначення турбулентності можливо в контексті ідей від детермінованої епохи. А саме, “Турбулентність є будь яке хаотичне рішення 3-D рівнянь Нав’є-Стокса, яке чутливе до початкових даних і яке виникає в результаті послідовної нестійкості ламінарних потоків, як біфуркація параметрів в збільшенні через послідовність цінностей”.

Згідно з отриманою інформацією наводиться список фізичних характеристик турбулентності, який здебільшого узагальнює попередні обговорення і які практично завжди згадуються в описах турбулентного потоку. Зокрема, турбулентний потік можна очікувати, коли проявляють наступні характеристики:

1. неорганізована, хаотична, здавалося б, випадкова поведінка;

2. тобто чутливість до початкових умов;3. надзвичайно великий діапазон масштабів

довжини і часу;4. прискорена дифузія (перемішування) та

дисипація (обидва з яких опосередковується в’язкістю на молекулярному рівні);

5. тривимірність, залежність від часу і обертання;6. перемежаемость в просторі і в часі. Немає визначення що до турбулентного потоку,

але він має ряд характерних ознак, таких як:1. Непостійність. Турбулентний потік

нерегулярний, випадковий і хаотичний. Потік складається із спектру різних масштабів (вихрові розмірах), де найбільші вихори порядку потоку геометрії (тобто пограничний шар товщиною, шириною струменя і т.д.). На іншому кінці спектру ми маємо найменші вихори які по силам в’язкості (підкреслюється) розсіюється у внутрішню енергію. Незважаючи на хаотичність турбулентності вона детермінована і описується рівняннями Нав’є-Стокса.

2. Дифузійність. У турбулентному потоці коефіцієнт дифузії збільшується. Це означає, що швидкість поширення граничних шарів, струменів і т.д. збільшується разом з тим, як потік стає турбулентним. Турбулентність збільшує обмін імпульсом у наприклад, граничних шарах і знижує або сповільнює тим самим поділяючись на погано обтікаємі тіла, такі як циліндри, аеродинамічні поверхні і автомобілів. Збільшення коефіцієнта дифузії також підвищує стійкість (тертя об стінки) у внутрішніх потоках, наприклад, в каналах і трубах.

3. Великі числа Рейнольдса. Турбулентні потоки завжди при високих числах Рейнольдса. Атмосфера завжди турбулізована.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ Що таке турбулентність/ 16.12.2012

4. Тривимірність. Турбулентні потоки завжди тривимірні. Однак, коли рівняння осереднене по часу ми можемо розглядати потік як двовимірний.

5. Розсіювання. Турбулентний потік дисипативний, що означає, що кінетична енергія в малих (дисипативних) вихорах перетворюється у внутрішню енергію. Невеликі вихори отримують кінетичну енергію від трохи більших вихорів. Трохи більші, вихори отримують енергію від великих вихорів і так далі. Найбільші вихори витягають енергію із серединної течії. Цей процес передачі енергії від великих турбулентних молів (вихорів) до найменших називається каскадним процесом.

6. Суцільність середовища. Хоча у нас є невеликі турбулентні масштаби в потоці вони набагато більші, ніж в молекулярному масштабі, і ми можемо розглядати потік, як суцільне середовище.

Основними причинами турбулізації повітряних течій в атмосфері являються контрасти, що виникають з тих чи інших причин, в полях температури і швидкості вітру. До атмосферних процесів, що формують ці контрасти, відносяться:

а) тертя повітряного потоку об поверхню землі і утворення в нижній його частині профілю швидкості вітру з великими вертикальними градієнтами;

б) неоднакове нагрівання різних ділянок підстильної поверхні землі і зв’язаний з цим розвиток термічної конвекції;

в) процеси хмароутворення, при яких проходить виділення тепла конденсації і кристалізації і зміна характеру поля температури і швидкості вітру;

г) зближення і взаємодія мас повітря з різними характеристиками поблизу атмосферних фронтів і висотних фронтальних зон, де великі горизонтальні контрасти температури і швидкості вітру;

д) втрата стійкості хвилями, що виникають в інверсійних шарах, на тропопаузі і поблизу інших атмосферних поверхонь розділу;

е) деформація повітряних течій гірськими перепонами і виникнення хвильових збурень і роторних рухів на підвітряній їх стороні.

Вказані процеси можуть протікати одночасно, посилюючи чи послаблюючи один одного, а тим самим і турбулізацію повітряного потоку.

Турбулентна енергія, що витрачається в турбулізованому приземному шарі повітря на висоті 1м, може нагріти повітря приблизно на 0,36°С/год.

1. An Introduction to Turbulence Models, Lars Davidson2. «Определение турбулентных характеристик в зонах

опасных атмосферных явлений по спутниковым данным», Е.К. Крамчанинова, , А.Ф. Нерушев

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ФІЛЬМИ, ЯКІ ВАРТО ПОБАЧИТИ ГЕОГРАФУ

ЩОДЕННИКИ МОТОЦИКЛІСТА / ДНЕВНИКИ МОТОЦИКЛИСТА / DIARIOS DE MOTOCICLETA

Це не легенда про героїчні подвиги. Це історія з життя двох людей, в яких певний час була одна дорога на двох і надихала їх спільна мета, надія і мрія.

Ернесто Гевара де ла Серна, 1952 рік

Рік: 2004Режисер: Уолтер СаллесКраїна: США, Німеччина, Франція, Бразилія, Велика Британія, Перу, Аргентина, ЧіліЖанр: драма, біографія, пригоди

Слоган: Let the world change you… and you can change the worldЛатинська Америка… 12 тисяч кілометрів… місяці в дорозі… імпровізація… Ернесто Гевара та

Альберто Гранадас. Чуттєве пізнання навколишнього світу, природа і люди, кохання й розлука, політичні кордони, соціальні розмежування, хворі й здорові. В цьому світі є несправедливість і ми повинні з нею боротися. Щоб зрозуміти потрібно відчути, потрібно побачити, потрібно осмислити.

Че Гевара – ви бачили, ви чули. Але треба спробувати зрозуміти і не просто побачити людину, честь, мужність, справедливість, а спробувати осягнути її ідею, ідею її життя. Вона не загубилася в десятках сантиметрів часового пилу, а жевріє в душах людей, в їх співчутті та взаєморозумінні й сьогодні. Так далеко в просторі, але так близько в серці. Він вчить нас бути сильними, він вчить нас бути людяними… боротися, адже життя це боротьба.

Фільм про становлення особистості, про пізнання світу, про формування ідеї. Буденність та розважливість, матеріальне та духовне. Глибоко, вдумливо, зворушливо… Це варто побачити, над цим варто задуматися, це може змінити ваше життя!!!

“Только о двух вещах мы будем жалеть на смертном одре - что мало любили и мало путешествовали” (Марк Твен)

Живите, любите и путешествуйте…

КАК ВЫЙТИ ЗАМУЖ ЗА 3 ДНЯ / LEAP YEAR (ВИСОКОСНЫЙ ГОД)

Год: 2010Страна: США, ИрландияРежиссер: Ананд ТакерЖанр: мелодрама, комедия

В Ирландии существует древний и очень интересный обычай. 29 февраля в Ирландии прекрасному полу представляется уникальная возможность изменить свою судьбу: любая жен-щина имеет право сама сделать предложение тому, кого хотела бы видеть своим мужем. И вот чопорная дама едет в Дублин, чтобы именно в этот день попробовать сделать предложение своему бойфренду. Но погода меняет её планы, и чтобы осуществить задуманное, ей приходится прибегнуть к помощи ворчливого ирландца — хозяина гостиницы. Вместе с ним героиня вынуждена путешествовать через всю страну, чтобы успеть вовремя сделать предложение. Фильм радует красотой ирландских пейзажей. Вы увидите открытую , и в тоже время загадочную страну, полную обаяния земной природы, в тоже время пытающей скрыть от простого путешественника свои тайны. Страна, где холмы и горы чередуются с низинами и болотами, где погода не балует обывателей и в тоже время манит своей красотой, и, как это ни покажется странным, суровостью и загадкой.

23

24 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ЦІКАВІ ФАКТИ Прокляття американських президентів

ПРОКЛЯТТЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ПРЕЗИДЕНТІВ

ДОБИШ МИКОЛА, КНУ імені Тараса Шевченка

Прокляття американських президентів, також відоме як прокляття Текумсе (Tecumseh’s curse) – це серія смертей президентів США під час проходження свого президентського сроку з 1840 до 1960 року, які вступили на свій пост у рік, який націло ділиться на 20.

Легенда про прокляття говорить, що його наклав помираючий індіанський вождь племені шауні Текумсе за порушення білими договору. Суть виголошених вождем слів зводилася до того, що кожен американський президент, який вступить на свій пост у рік, який націло буде ділитися на 20 помре чи буде вбитий під час свого перебування на посту президента. За окремими джерелами прокляття дійсні до сьомого коліна. А тепер розглянемо історію президентів США та їх долю.

Уільям Генрі ГарісонВибраний президентом у 1840Помер у 1841 від запалення легенів

Авраам Лінколь1860, 1864 (перевибраний)Вбитий у 1865 (кульове поранення в голову)

Джеймс Абрам Гарфілд1880Помер у 1881 році (пульове поранення + неправильне лікування

Уільям Мак-Кінлі1900Убитий в 1901 році (пульове пораненння + гангрена)

Уоррен Гардінг1920Помер в 1923 році від серцевого приступу

Франклін Делано Рузвельт1932, 1936, 1940, 1944Помер у 1945 році від крововиливу в мозок

Джон Фіцджеральд Кеннеді1960Вбитий у 1963 році(Сьоме коліно прокляття)

25ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - ПОДІЇ

МОЛОДІ НАУКОВЦІ - ГЕОГРАФІЧНІЙ НАУЦІ

ДОБИШ МИКОЛА, КНУ імені Тараса Шевченка

22-23 листопада 2012 року на географічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка відбулася VIIІ міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “МОЛОДІ НАУКОВЦІ - ГЕОГРАФІЧНІЙ НАУЦІ”. Пропоную до вашої уваги коротеньку інфографіку цієї подї.

26 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД - КОНТАКТИ

“Географічний погляд” - електронний журнал, який ви можете завантажити у форматі “.pdf” або ж переглянути онлайн на сайті http://issuu.com/mpetrovych

Також “Вконтакте” функціонує група “Географічний погляд” (http://vk.com/club35056212). Долучившись ви можете отримувати не тільки випуски журналу, а й посилання на інші цікаві джерела, новини, події. А також ділитися інформацією, яка на вашу думку є важливою для кожного географа.

Якщо ви хочете, щоб нові випуски журналу та інформаційні листи приходили вам на електронну пошту, тоді надішлть повідомлення з темою “Географічний погляд” на адресу Mpetrovych@gmail.com

Ви бажаєте долучитися до створення новго випуску журналу, тоді надсилайте свої матеріали на електронну адресу Mpetrovych@gmail.com. Журнал виходить по мірі наявності матеріалу для нового випуску. Тож не зволікайте, пишіть, розвивайте власні думки. Чекаємо на співпрацю!!!

КОНТАКТИ

Open your mi

nd!

Редакція не несе відповідальності за інформацію подану в статтяхГоловний редактор: Добиш Микола