СВІТОВА МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ:

ІСТОРІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

© Олена Проців,

зав. відділом інформації

Тернопільської ОУНБ, тренер Тернопільського РТЦ

ПЛАН

1.Локальні та глобальні комп'ютерні мережі

2. Мережа Інтернет: історія і сучасність.

3. Особливості побудови мережі Інтернет. Ідентифікація комп'ютерів. Протоколи передачі даних.

4. Складові Інтернету. Поняття про веб.

5. Український сегмент Інтернету.

Комп'ютерна мережа — система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами.

Комп'ютерні мережі поділяють на локальні та глобальні.

У локальнній мережі користувачі не помічають наявність самого зв'язку між комп'ютерами, тобто локальна мережа має забезпечувати прозорий зв'язок.

Комп'ютери локальної мережі ніби об'єднують в один віртуальний комп'ютер, ресурси якого доступні всім абонентам мережі.

Глобальні мережі не обмежують кількість абонентів, тому вони можуть об'єднати комп'ютери, розміщені по всьому світу.

Вони дають змогу поєднати всі інформаційні ресурси людства та організувати доступ до них.

Інтернет – глобальна мережа, яка поєднує мільйони комп’ютерів в усьому світі.

Прорадителькою сучасного Інтернету є американська мережа комп'ютерів оборонних організацій ARPANet створена 2 січня 1969 р.

До 1972 р. сорок комп'ютерних центрів могли обмінюватися між собою електронною поштою, здійснювати сеанси роботи з віддаленими на кілька сотень і тисячі кілометрів машинами і передавати файли з даними.

Сьогодні мільйони людей щоденно використовують Інтернет для спілкування й отримання потрібної інформації.

Ідеологічною основою Інтернету є відсутність загального центру управління та повна самостійність кожного сегмента.

Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх комп'ютерних мереж.

Інформація в мережі зберігається як на комп'ютерах провайдера (організації, через яку рядові комп'ютери підключаються до глобальної мережі), так і на спеціальних інформаційних серверах (комп'ютерах, до яких підключаються інші комп'ютери)

СТРУКТУРА МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Об'єднання мереж різної архітектури та топології стало можливо завдяки протоколу IP та принципу маршрутизації пакетів даних.

Протокол IP — це набір правил і угод, що використовуються при передачі даних.

Основним протоколом в мережі Інтернет є транспортний протокол TCP/IP.

Інші протоколи, які за допомогою протоколу TCP/IP передають інформацію по мережі Інтернет:

HTTP (HyperText Transfer Protocol) — для передачі гіпертексту;

FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів;

SMTP (Simple Mail Transfer Protocol — простий протокол для передачі пошти.

Для того, щоб здійснювати обмін даними, кожний комп'ютер, підключений до Internet, повинен мати свою адресу.

В Internet використовуються два типи адрес: цифрові або IP-адреси і доменні.

У складі мережі Інтернет існує ряд сервісів або служб:

E-mail, WWW, FTP ICQ, Skype та ін)

В даний час найбільша частина трафіку (інформаційного потоку) в Інтернет припадає на службу World Wide Web (веб, всесвітнє павутиння). Яка містить мільйони сторінок різноманітної інформації.

Історія вітчизняного Інтернету починається восени 1990 року, коли сектор Юрія Янківського з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «Технософт» підключився до світової мережі Інтернет, ставши її першим українським абонентом.

На 6 жовтня 2010 року в Україні налічувалось 12 900 000 користувачів Інтернету.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!