:Презентація на тему“ . Життя і творчість І

Багряного”

« — Моядуша від природи це душа ».( . )поета і митця І Багряний

Підготувала учениця 11-А класу Сердюк Поліна

Перші роки життя і навчання.Справжнє ім'я — Іван Павлович Лозов'яга (Лозов'ягін). 

 2 жовтня(19 вересня) 1906 р.

. Народився в с Куземин на ( ) Полтавщині тепер Сумська область

-у родині робітника( ).муляра будівельник

1912—1916 pp. Навчався в церковно-парафіяльній школі в Охтирці, згодом у вищій початковій школі та у Краснопільській художньо-керамічній

школі.  1922-1926 рр. Він викладав малювання, працював на

шахтах Донбасу.1924 р. Вступив до Охтирської філії організації

селянських письменників «Плуг».  1926—1930 pp. Навчався в Київському художньому

інституті.

В ув'язненні та на засланні.

16 квітня 1932 р.

Був заарештований у Харкові.

25 жовтня 1932 р.

його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу.

1936 р. Утік, переховувався між українцями Зеленого Клину на Далекому Сході.

16 червня 1938 р.

Був повторно арештований та відсидів у Харківській в'язниці УДБ-НКВС на Холодній горі.

26 березня

1939 р.

Вийшов акт про закінчення слідства з обвинуваченням письменника. Багряний не підписав його.

1 квітня

1940 р. Хворий, знесилений, повертається в Охтирку .

Під час війни. В еміграції.Смерть.Радянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці. Він одразу пішов в українське підпілля, передислокувався до Галичини.

1945 року Багряний емігрував до Німеччини.

Іван Багряний написав брошуру — програмний для нього памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?».

1948 року Багряний заснував УРДП. Був головою Виконавчого органу УНР і заступником президента УНР.

Письменник помер 25 серпня 1963 р. у санаторії Блазієн у Шварцвальді.  Похований у місті Новий Ульм на цвинтарі, при вулиці Ройттір. 

Деякі відомості про письменника.В дитинстві автор був здібним до науки. Вірші почав писати ще у 2-му класі. Через 3 роки, був редактором шкільного журналу «Надія». Інші псевдоніми :Полярний, Дон Кочерга.  Перша дружина Антоніна Зосімова, діти: Борис і Наталя. На еміграції одружився з Галиною Тригуб (родом із Тернопільщини). Їхні діти: Нестор і Роксолана.Тільки 1991 р. Івана Багряного реабілітовано, відтоді почала перевидаватися його творча спадщина. І. Багряний- поет, письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч .

Характеристика творчості.Етапи творчого шляху І.Багряного:

-1926 – 1932 рр. – початок літературного шляху до першого арешту;

-1932 – 1940 рр.– період ув’язнень і концтаборів; -1941 – 1945 рр.– період Другої світової війни й окупації України; -1945 – 1963 рр. – повоєнна доба і еміграція.

Теми творчості:-Викриття системи більшовицького терору. -Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів.-Розвінчання більшовицької системи господарювання і знущання з

людей.-Розповідь про страждання українського народу у більшовицькому

«раю».-Безкомпромісне і аргументоване викриття російського

великодержавного шовінізму.-Звернення до історії і боротьба проти Росії.-Змалювання долі української людини у вирі Другої світової війни.

-Віра в перемогу добра над злом.

Твори.Оповідання

«Етюд» (серпень 1921 р.)

«Міщаночка» (Охтирка, 1924)

«Мадонна» (Жмеринка, 1925)

«Заєць» (Ялта, 1925)

«Петро Каменяр» (Охтирка, 1925)

«З оповідань старого рибалки» (1927)

«В сутінках» (1927)

«Пацан» (1928)

«Рука» (1928)

Збірка оповідань «Крокви над табором» (Харків, 1931)

П'єси

«Бузок»

«Генерал» (1944)

«Морітурі» (1947)

ТвориПоеми

«Монголія» (1927)

«Собачий бенкет» (Київ, 1928)

«Вандея» (1928)

«Ave Maria» (Харків, 1929)

«Батіг» (1928—1930),

«Ґутенберґ» (1928—1930, зникла на початку 1930-тих років)

Сатирична епопея «Комета» (повністю не збереглась) (1928—1930)

«Гуляй-Поле» (Тернопіль, 1944)

Сатирична поема «Антон Біда — герой труда: повість про ДІ-ПІ» (Новий Ульм, 1947)

Цукроварня (Поема про чотирьох)

«Меченосці»

ТвориПоетичні збірки

«В поті чола» (1929) (заборонена до друку цензурою)

«До меж заказаних» (Київ, 1929)

«Золотий бумеранґ» (1946)

«Пісні» (авторські пісні І. Багряного різних років)

Романи

«Марево» (був заборонений до друку цензурою)

Роман у віршах «Скелька» (Харків, 1930)

«Тигролови»(Львів-Краків, 1944)

«Люба» (1944) (знищений власноруч).

«Сад Гетсиманський» (Новий Ульм, 1950)

«Маруся Богуславка» — перша книга роману «Буйний вітер» (Мюнхен, 1957)

«Людина біжить над прірвою» (посмертно, Новий Ульм — Нью-Йорк, 1965)

ТвориПовісті

«Огненне коло» (Новий Ульм, 1953)Повість-вертеп «Розгром» (1948)

Статті«Україна біля Тихого океану» (1944)«На новий шлях» (1946)Памфлет «Чому я не хочу вертати на «родіну»?»(інша

назва «Чому я не хочу вертатись до СРСР?») (1946)«Народження книги» (1956)

Дитячі твори«Казка про лелек та Павлика-мандрівника» (1943)«Колискова» (1955)«Телефон» (1956)

“ Людина біжить над прірвою”(1965р)

Жанр: роман

Тема:Розповідь про молодого українця Максима Колота, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, тобто між двома смертями, між двома воюючими арміями. Ці фронти — фашистський і радянський — мовби сталеві лещата, захоплюють у своє немилосердно стискуюче коло піщинку на полі жорстокої історії, намагаючись її стерти з лиця життя, а вона підхоплюється, зривається силою своєї віри в незнищенність свого маленького,

але власного «я» і перемагає. Головна думка:Тільки в боротьбі проти сил зла виявляються кращі риси характеру людини.

“Тигролови”(1944 р.)

Жанр: авантюрно-пригодницький роман. Сюжет захоплюючий та динамічний. Автор постійно тримає читача в емоційний напрузі.Тема : Боротьба людини проте безжальної системи, збереження, незважаючи на страшні страждання, людської гідності та честі. Сюжет побудований на історії «полювання»  майора НКВС Медвина  на Григорія Многогрішного, не прирученого тоталітарною системою молодого хлопця з України. Втікаючи з потягу, що везе в’язнів до таборів, він опинається у тайзі, де неочікувано зустрічає  земляків, друзів та кохання.Проблематика роману «Тигролови» - це  питання співвідношення добра й зла, морального вибору; збереження людяності, справедливості, патріотизму; взаємини особистості з владою.

“ Сад Гетсиманський ”(1950 р.)«Великий, вопіющий і страшний

документ»(В.Винниченко) Оснований на фактах майже дворічного перебування автора під слідством в харківських тюрмах.

Тема: Розповідь про трагічну долю сім'ї сільського коваля Якова Чумака, зокрема, його наймолодшого сина

Андрія.Детальний опис тюремного

побуту, допитів, тортур. Є гімном людській гідності на межі буття і смерті, а одночасно і гнівним вироком тоталітарному сталінському режиму, який нищив мільйони людей без слідства і

суду, а головне — без вини винуватих.

Вшанування пам’яті.

23 вересня 1996 року Кабінет Міністрів України видав постанову «Про 90-річчя від дня народження І. П. Багряного»..1996 року засновано Фундацію імені Івана Багряного.1996 року, з нагоди 90-річчя з дня народження письменника, засновано премію імені Івана Багряного. 15 вересня 2006 року Президент України Віктор Ющенко видав Указ «Про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного».25 вересня 2007 року введено в обіг ювілейну монету «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, тираж — 35 000 штук у капсулах.

Використана літератураЗагребельний П. Багряний Іван // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 108.Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989. Словникова частина. — Т. 1. — С. 81.Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 33. — ISBN 5-88500-071-9.Шугай О. В. Багряний Іван // Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — К., 2003. — С. 65—66.Шевченко Л. А. Багряний Іван Павлович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. — Київ: Наукова думка, 2003. — Т.1 — С. 162.Шевченківські лауреати 1962—2001:Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 29—31.Жив у Кам'янці поет // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1990. — 18 серпня. — С. 4.Шугай О. Через терни Гетсиманського саду // Літературна Україна. — 1990. — 6 вересня. — С. 6.Шугай О. Через терни Гетсиманського саду: Нове з біографії Івана Багряного // Україна. — 1991. — № 18. — С.  30—35, 3—4 вкладки.Гаврильченко О., Коваленко А. Штрихи до літературного портрета Івана Багряного // Багряний І. Сад Гетсиманський. — К., 1992. — С. 3—18.Череватенко Л. «Ходи тільки по лінії найбільшого опору — і ти пізнаєш світ» // Багряний І. Людина біжить над прірвою. — К., 1992. — С. 293—319.Дзюба І. Публіцистика Івана Багряного // Сучасність. — 1992. — № 4. — С. 64—70.Шугай Олександр. Іван Багряний (1906—1963), письменник, громадський діяч // 100 найвідоміших українців. — К., 2005. — С. 564—571.Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.