Танцюра Ліна Олександрівнапрактичний психолог

Смілянської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 5

Соціально-психологічний театр як засіб формування ціннісних орієнтацій молоді, утвердження здорового

способу життя.

Важливе місце у вихованні особистості належить інноваційним формам

роботи, однією з яких є діяльність соціально - психологічного театру.

Соціально – психологічний театр є одним із способів самопрезентації,

самовияву та самоактуалізації учнів. Під час колективного та

індивідуального процесу відбувається розвиток та формування навичок

самоконтролю, саморегуляції, відповідальної поведінки, комунікації,

позитивного образу «Я». Психологічний театр дає глядачу шанс за

допомогою творчого діалогу з однолітками – акторами осмислити

ставлення дітей до оточення, соціальних подій, фактів і всього того, що є

для підлітків вагомим, значущим, цінним. Сила емоційно – почуттєвого

та ідейно – психологічного впливу театральної гри робить її одним із

найефективніших психолого - педагогічних засобів формування

ціннісних орієнтацій підлітків, утвердження здорового способу життя.

Соціально-психологічний театр – це інтерактивна виховна технологія, що

використовує принцип послідовності й наступності, передбачає підбір

театрального колективу, залучення до участі в театрі учнів із «групи ризику»,

це система роботи з акторами, створення «ситуації успіху».

Важливою умовою роботи театру як засобу формування ціннісних

орієнтацій, утвердження здорового способу життя є вдосконалення змісту

діяльності театру, створення нових програм відповідно до проблем

молодіжного середовища, їхнього світосприйняття і переживання життєвих

реалій.

Принципами діяльності соціально-психологічного театру є:

- цілеспрямоване створення емоційно-збагачених виховних ситуацій;

- особистісно-розвивальне спілкування;

- використання співпереживання, що передбачає розвиток у підлітків

емоцій і почуттів;

- систематичний аналіз власних та чуттєвих вчинків.

Співпраця, що ґрунтується на довірі до юних акторів, вірі в їхні творчі

сили, акторські здібності, можливості, є умовою діяльності соціально-

психологічного театру. Також важлива спільна робота керівника театру,

консультанта й учасників театру з визначення провідних ідей програми,

їхньої значущості як для кожного актора, так і глядачів, урахування думок

підлітків під час створення програми, сценічних образів, написання

сценарію, пошук виражальних засобів, музичне оформлення.

Кожного разу, підбираючи репертуар для сценічних постановок, ми

намагаємось порушити соціальні, психологічні, молодіжні проблеми, даючи

змогу включити підлітків у процес активного пізнання та засвоєння

цінностей, стимулюємо бажання берегти себе і своє життя. Вважаємо, що

програми мають бути такими, що дають підліткам нагоду висловлювати свої

думки, аналізувати, визначати власну позицію, проектувати моделі життя і

допомагати іншим у цьому. Соціально-психологічний театр, розвиваючи

емоції та почуття юних акторів, має спиратися на їхній власний досвід

переживань. Багаторазові емоційні переживання узагальнюються і

пов'язуються вже не з конкретною ситуацією, а зі способом моральної дії, що

закріплюється у відповідне етичне поняття, формує ціннісні орієнтації.

Соціально-психологічний театр «Оберіг» Смілянської спеціалізованої

школи І-ІІІ ступенів № 5 було створено у 2006 році. Нами було підготовлено

постановки на теми: «Всьому початком є любов…», «Подорож у пошуках

себе», «Жити поруч»(про людей які живуть з ВІЛ-інфекцією),

«Самотність…» та інші. Кожного року наш театр є учасником фестивалю

соціально-психологічних театрів шкіл міста. Маємо багато дипломів, зокрема

у номінаціях: «Сценічна виразність», «Акторська майстерність», «За

згуртованість та єдність команди», «Кращий театр року». Ми презентуємо

свої виступи перед батьківською та учнівською громадами, педагогічним

колективом школи.

Учні – актори соціально-психологічного театру про наш театр говорять

так: «Для нас театр «Оберіг» - це можливість прожити за кілька хвилин ціле

життя, набути життєвої і професійної мудрості в спільній роботі, а також

презентувати, які ми багатогранні та творчі, головне, не просто мріяти про

це, а зуміти зробити!»

Дійсно, засобами театрального мистецтва ми прагнемо формувати зрілу,

здорову, соціально активну, психологічно врівноважену, толерантну,

розвинену, гармонійну, творчу особистість.

Вистава на тему: «Жити поруч»

Сценарій програми-роздуму на тему: «Самотність…»соціально-психологічного театру «Оберіг»

Смілянської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 5

Соціально-психологічна проблема: Пошук себе як особистості, проблема самотності, пошук відповідей на запитання: «Самотність – що це?», шлях до самовдосконалення, самовизначення, самовиховання.Мета програми:

1. Показати глядачеві проблему самотності, пошуку і знаходження себе у цьому житті

2. Формувати бажання молоді до самопізнання, самовдосконалення.3. Засобами акторської гри передати глядачам проблему самотності,

змусити глядачів замислитися «Яка картина твого життя?».4. Допомогти учням-акторам розкрити свій внутрішній потенціал, творчі

здібності, акторську майстерність.

Сцена 1.

(Головна героїня виходить на сцену з залу, в руках тримає білий аркуш паперу, на сцені з'являються 4 герої. Постаті зображують манекенів, стають по 2 особи з різних сторін, в руках тримають рамки сірого кольору. Обличчя героїв затоновано, очі закриті вуаллю, вони символізують безликість, байдужість)

Головна героїня.Мені холодно - прошу вас, допоможіть!Мені холодно – бо зовсім я одна!В душі залишився відбиток Від сліз, зневаги, нелюбові.Немає сил терпіти й бути наготовіДо того, що відчую знову біль.Від нового удару в душуСховатися не вистачає сил.Свій світ назавжди зруйнувати мушу!

Сцена 2. (Звучить музика. Виконання групи «TOL»-«Odinochestvo». Одна з постатей манекенів, тримаючи в руках рамку, робить крок до героїні. Героїня, дивлячись в рамку, промовляє слова)

Головна героїня.Люди, що поруч мене не бачать.(зав'язує собі очі, зв'язує руки)Наче і рідні, а серце плаче.Фарбою сірою почуття зафарбую,Павутину самотності сплету й подарую.(бере клубок сірих ниток, обмотує манекенів, плете павутину)Є, чи нема мене, їм всім байдуже!Самотність в куточку найкраща, мій друже!

(постать стає на місце)

Сцена 3. (Звучить музика Вагнера з кінофільму «Реквием по мечте», героїня виконує різні імпульсивні рухи, зображуючи біль, самотність, схвилювання, переводить погляд до 2-х постатей , але вони її не бачать. Друга з постатей манекенів робить крок до героїні, також тримає в руках рамку сірого кольору. Героїня дивлячись в рамку промовляє слова)

Головна героїня:Ось друзі пихаті, багатство і гроші,Круті телефони, примхи і сльози!Гонитва за балом високим, а душі?Пусті, безнадійно черстві і байдужі!І цю я картину фарбую у сіре.Самотність для мене - спасіння й надія!

Сцена 4.

(Звучать фрагменти пісні «Одиночество» в виконанні Слави. Героїня виконує імпульсивні рухи, підходить до 2-х других постатей, але вони її теж не бачать. Музика різко припиняється. Героїня сидить на підлозі, голову закриває руками. Їй самотньо, страшно, навколо нерозуміння і безнадія, тиша. Раптом лунає дзвін – героїня прислухається, поступово піднімається, різким рухом звільняє руки, зриває пов'язку з очей, дивиться навколо, бере аркуш білого паперу і починає малювати різнобарвними фарбами картину, промовляючи слова)

Головна героїня:Самотності страх не дає вільно жити,І так, як хотілось би вільно творити,Бажати, прагнути і добиватись,З ним все життя доведеться стикатись.Якщо ти слабак і не маєш мети,Віриш у те, що нема куди йти,Заглянь в свою душу хоч на хвилину -І там побач повноцінну картину! (Героїня підходить ближче до глядачів, дорослих, зупиняється, постаті - манекени стоять поруч, говорить фінальні слова)

Головна героїня:

Не заганяй себе в глухий кут!Пам'ятай, що кожна людина творець своєї долі!Зрозумій, що лише від тебе залежить вибір кольорів!Заглянь в свою душу: « ЯКА КАРТИНА ТВОГО ЖИТТЯ?»

(Героїня піднімає вгору яскраво намальовану картину, постаті - манекени перевертають сірі рамки, з іншої сторони рамки розфарбовані різнобарвними кольорами.Звучить фінальна мелодія, діти роздають глядачам інформаційні буклети)

Список використаних джерел:1. Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: Аспект-Пресс, 19982. Осипова А.А. Общая психокорекция. – М.: П.Ц. «Сфера», 20013. Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості. –

Тернопіль: Економічна думка, 20004. Сергієнко І.М. Методика соціально-психологічних театрів. – Черкаси,

2002