Презентація

з теми: “Михайль Семенко”

підготувала: Родькіна Анастасія

Михайль Семенко Поет, основоположник і

теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), невтомний організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив свіжі (навіть епатажні) образи й творив нові слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу.

Біографія Народився 31 грудня 1892 року в с.

Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Батько Михайла Семенка- Василь Леонтійович, мати- Марія Проскурівна. Поет мав 3 брата, та 2 сестри. У Хоролі Михайло вступив до реального училища, а закінчів його уже в Кременчуці. Далі- Петербург, психоневрологічний інститут, дітище В.П.Бехтерєва. Освіту перервала війна і мобілізація. 1914 він виїхав до Америки, але застряг у Владивостоці, прожив в ньому і його околицях три роки.Тут познайомився зі своєю майбутньою дружиною Л.Горенко. Поет був також одружений з українською актрисою Наталією Ужвій, з якою розлучився 1936 року.

Участь в громадському і суспільно-політичному житті

країни

У 1921 р. Семенко входив до складу делегації УРСР по підписанню Ризького мирного договору між РРФСР і УРСР. 1922 року працює в представництві УРСР в Москві. З 1924-го по 1927 р. Семенко — головний редактор Одеської кіностудії і ВУФКУ. В 1929 році Семенко подорожує у передгітлерівський Берлін. В 1929 р. Семенко був заступником голови Всеукраїнської асоціації революційного кіно, в 1930 р. — членом жюрі Міжнародного конкурсу на проект пам'ятника Т. Г. Шевченку (м. Харків). В 1931 р. здійснював загальну редакцію тритомника В. Маяковського (вид-во "Книгоспілка"), в 1932 р. був членом оргкомітету Єдиної спілки радянських письменників України. З 1933 р. входив до редколегії "Літературної газети", в 1934 р. одним із перших став членом Спілки письменників України.

Творчість

Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Поет стає впертим, енергійним ватажком «футуристичної революції» в українській літературі. Відколи М. Семенко став футуристом, він всіляко намагався форсувати ствердження в українській поезії образної стихії міста. В цьому вын послуговується аванградними прийомами: «телеграфний стиль», синтаксичний максималізм, введення розмовно-побутової лексики та науково-технічної термінології. Як імпресіоніст він відтворює звук і колір, динаміку міста, змальовує його в різні пори року.

М. Семенко «Кафе»

Скільки облич електричним сіяннямоплямлених

Скільки відблисків в зеркалах.Скільки рисок і виразів гостро випнутих

або зламленихІ де ж міститься безпретензійний жах?

І хто зрозуміє красунезграйного людського гомону

І хто зупинить свій зір на маленькій детальці?Легко грається промінь на склі.

Соломинка встромлена.Тонкі — блідої панни —

окреслені слоннокістно пальці.

Революційний футуризм

Семенкова поезія довго, набагато довше, аніж російських футуристів, «не приймала» революційної тематики. Переламними в його творчості стали ліро-епічні поезофільми «Весна», «Поема повстання» та «Степ». Злободенна тематика, екзальтовано-оптимістичний пафос, а відтак надуживання ультрареволюційною риторикою, оголнеа публіцистичність у поєднанні з тонким ліризмом- такі риси революційного футуризму.

Літературна діяльність

Паралельно М. Семенко й надалі розробляє футуристичну теорію. Ним були організовані групи «Кверо» (1914), «Фламінго» (1919), «Ударна група поетів-футуристів» (1921), «Аспанфут» (1921). Редагував літературно-мистецький тижневник «Мистецтво» та цілу серію одноденок («Бумеранг», «Семафор у майбутнє»).

Панфутуристична теорія

Панфутуристичною теорією, яку поет запропонував у 1922р., була зроблена спроба по-своєму інтерпретувати розвиток мистецтва. За М. Семенком, «мистецтво, досягнувши вершин академізму та класицизму, пішло деструктивним шляхом. Отже, міркував теоретик, потрібно не чекати, поки воно само по собі відімре,а «добивати» його, деструктувати,а бі «з уламків старого мистецтва зводити,конструювати нове»- »метамистецтво» (післямистецтво).

Панфутуристична теорія

Панфутуристичною теорією, яку поет запропонував у 1922р., була зроблена спроба по-своєму інтерпретувати розвиток мистецтва. За М. Семенком, «мистецтво, досягнувши вершин академізму та класицизму, пішло деструктивним шляхом. Отже, міркував теоретик, потрібно не чекати, поки воно само по собі відімре,а «добивати» його, деструктувати,а бі «з уламків старого мистецтва зводити,конструювати нове»- »метамистецтво» (післямистецтво).

Верлібр Михайлю Семенку належить заслуга

широкої розробки верлібру (вільного вірша).Верлібр став для поета справді вільним віршем, вільним од жорстоких норм класичної версифікації і вільним у трохи іншому значенні- значенні духовного розкріпачення, можливості вилитись без оглядки не лише на строго регламентовані віршові прийоми,а й прийоми їх обов'язкового для футуристичних прокламацій руйнування.

Збірки поета

Перша збірка «Prelude» (1913).

«П'єро задається», «П'єро кохає» і «Дев'ять поем»(1918)

«П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних», поему «Ліліт»(1919)

«Ревфутпоема»- «Тов. Сонце» та «Дві поезофільми»(1919)

«Альманах трьох»; (1920) «Проміння погроз»;

«Аспанфут» (1921)

Арешт і розстріл Ще за три дні до свого арешту, 23 квітня 1937 р.

Михайль Семенко провів у Києві творчий вечір.. Письменника звинуватили в тому, що він бере участь в Українській фашистській націоналістичній терористичній організації, якої насправді ніколи не існувало, а також у плануванні замаху на секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора. Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïні за допомогою німецьких фашистів. Надломлений морально та фізично Михайль Семенко, як свідчать протоколи допитів 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зізнався» у всіх звинуваченнях. Наступного дня Семенка було страчено разом з іншими українськими письменниками в одній з київських в'язниць, поховано в братській могилі в Биківнянському лісі. Михайль Семенко був реабілітований посмертно.

Вплив на сучасну українську літературу

Михайля Семенка штучно вилучено з історії літератури, тому він не мав впливу на наступне покоління, проте через покоління його прочитано й Семенків вплив позначився на творчості письменників сучасної української літератури. 2012 рік з ініціативи Любові Якимчук українськими поетами-авангардистами було оголошено Роком Семенка, який був відзначений низкою акцій, присвячених поетові.

Послідовники М. Семенка:Любов Якимчук та Ігор

калинець

Дякую за увагу!