Довідник місцевих і територіальних громад

Довідник місцевих і територіальних

громад

1

Довідник місцевих і територіальних

громад

Під редакцією Бернара Дрейфюса

Перекладено з французької за виданнямVademecum des collectivités locales et territoriales. Réforme de la TP.

9e édition. 06/2010

2

Зміст

Місцевий адміністративний устрій

Основоположні принципи законодавстваАдміністративно-територіальній устрій ФранціїКомуна. Департамент. РегіонРегіониДепартаментиКомуниПорядок обрання муніципальних рад до 2014 р. МерРоль муніципальної радиЗаступники мераМіжкомунальні об'єднанняХарактеристика комун ФранціїРозподіл комун за населенням у 2007 р. Реформа територіального устрою 2010 р. Останні події

Бюджет. Податкова система

Загальні принципиФази виконання бюджету за видаткамиБюджет комуниІнструкція з формування бюджету та бухгалтерського обліку М14Місцеві податкиЗагальне фінансування місцевих органів (DGF)Звідки беруться гроші департаментів і регіонів?Показники фінансового стану комуни

Безпека. Допомога громадянам

Поліцейські повноваження мераАдміністративна поліціяЗагальна та спеціальна поліціяПовноваження мерів як особисті права й можливостіЗапобігання ризикамПротипожежна охорона, захист від аварій та стихіїМуніципальна поліціяСтан природного лиха

Державна служба

Загальний статус і три види державної службиСтруктура і принципи поділу на категоріїКар'єрний принципПрава і обов'язки чиновниківПорядок набору на державну службуХарактеристика статусуПаритетні органи і управління службоюПринципи оплати праці

3

Розподіл обов'язків між представницькими й виконавчими органуми

Освіта

Характеристика освітньої галузіХто за що відповідає?Комуни й шкільне навчанняТурбота про дітей меншого вікуКомуни й приватне початкове навчанняРегіони, департаменти та місцеві державні навчальні заклади (ліцеї, колежі)Перевезення школярівМісцева громада і безпекаВища освіта і професійно-технічне навчанняПолітика міста і освіта

Державне замовлення

Які договори можна укладати? Повноваження й порядок роботи тендерної комісіїВиконання державних замовленьУгоди про генеральний підряд і стосунки з замовникомПряме й непряме управління місцевими комунальними службамиУгоди про делегування комунальних послугКримінальна відповідальність і державні замовлення

Навколишнє середовище

ВодаЕнергоносіїВідходиПовітряШумПриродне середовище й ландшафтиПромислова діяльністьЩо повинен і може робити мер у питаннях охорони довкілляСталий розвиток

Соціальна сфера

Соціальний захист у ФранціїДержавна соціальна допомога і розподіл повноваженьЗахист осіб групи ризикуЗайнятість

Міське планування й будівництвоМісто. Житло

Загальні принципи містобудуванняМісцевий план містобудування і план землекористуванняСхема системного розвитку території (колишній Генплан)Операції національного масштабу і Плани загального призначенняДозволи на будівництво

4

Земельна політикаБлагоустрій містФінансування об'єктів соціальної та інженерної інфраструктуриКонсультації та опитування населенняПолітика міста. Житло

Партнери

ЄвропаСуміжні організації. Асоціації громадянПідприємства

Додатки

Статус місцевих обранцівВідповідальність місцевих обранцівМісцеві громади і транспортМісцеві громади та інформаційно-комунікаційні технологіїСкільки це коштує?Додатки до бюджету

5


Основоположні принципи законодавства

• Конституцією 1958 р. (а також і Статутом Ради Європи 1985 р., Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 р., схваленою законом від 10.07.06) утверджується принцип свободи управління місцевими громадами. Конституційною реформою від 28.03.03 закріплений "децентралізований устрій Республіки".

• Самостійність місцевих громад виражається в п'яти основних принципах: 1. Право на вільне управління, на свободу діяльності в рамках закону. 2. Фінансова самостійність (див. конституційну реформу від 28.03.03 і органічний

закон про фінансову самостійність від 29.07.04), яка не передбачає самостійності в питаннях оподаткування.

3. Демократичний характер керівних органів. 4. Право на виконання загального кола обов'язків (враховувати місцеві інтереси,

не порушуючи права держави та інших місцевих громад). Цей принцип відтепер закріплюється за комунами.

5. Контроль (законності, а також і звітності) із дотриманням принципу самостійності.

• Конституційна реформа від 28.03.03 доповнена іншими законодавчими актами:

- Органічний закон про експеримент (01.08.03).- Органічний закон про місцеві референдуми (01.08.03).- Органічний закон про фінансову самостійність (27.07.04).- Закон про місцеві свободи та відповідальність від 13.08.04 і проект закону про

реформу територіального устрою. До цього механізму входять також наступні акти: - Закон про мінімальний соціальний доход/мінімальний доход від діяльності від

18.12.03 і Закон про активну солідарність від 1.12.08.- Закон про цивільну безпеку (13.08.04), Закон про профілактику злочинності

(05.03.07) і Закон про посилення боротьби з рецидивом від 10.08.07, а також Програмний закон про внутрішню безпеку.

- Закон про самостійність літніх осіб від 30.06.04.- Закон про інвалідів від 11.02.05 і Закон про захист дитинства від 05.03.07.- Закон про соціальну консолідацію, Закон про національні житлові програми від

13.07.06, Закон про право на житло від 05.03.07 і Закон від 25.03.09 про мобілізацію дій для забезпечення житлом.

- Закон 2010 р. про територіальних радників (2014 р.) і про створення міських центрів, нових комун і посилення руху міжкомунальних об'єднань.

Після закріплення принципу самостійності судовою практикою були виділені інші основоположні принципи, яких повинні дотримуватися місцеві громади: - Принцип наступності служб і послуг колективного призначення. - Принцип незаконності загальних і абсолютних заборон. - Принцип відсутності зворотної сили. - Принцип свободи торгівлі та промисловості. - Принцип змагальності (поважання прав громадян).- Принцип спеціалізації (напр., державні заклади).

6


Адміністративно-територіальний устрій Франції

1. Від централізації до деконцентрації

Централізація ДеконцентраціяВся адміністративна діяльність держави

здійснюється з єдиного керівного центру, і тільки держава має статус юридичної особи.

Державні чиновники на місцевому рівні:- призначаються державними органуми;

- контролюються державою:→ вертикальна влада;

- є простими виконавцями, не мають свободи ініціативи;

- діють у рамках території. Адміністративні округи.

Все спускається з центру і все знову подається нагору.

Один із способів організації централізованої системи.

- Деконцентрація полягає в наданні права прийняття рішень службовим особам у адміністративних

округах, які не мають жодної правосуб'єктності. - Відбувається перерозподіл права прийняття рішень

через механізм делегування повноважень. - Проте службова особа наділена повноваженнями за

принципом деконцентрації:• завжди діє від імені держави;

• завжди підлягає контролю з боку керівних органів (вертикаль влади).

- Організація та діяльність державних служб були переглянуті згідно з декретами від 10.11.09 і 03.12.09

про нові напрямки розвитку держави.

Вертикаль влади Центральні органи Деконцентровані органи- Контроль керівника над підлеглим.- Контроль особи та її дій. - Контроль, що може здійснюватися попередньо, передбачати право розслідування, скасування актів, заміни службовця або його звільнення.

Органи, служби, повноваження яких поширюються на всю

територію країни:→ міністерства.

Призначені органи (у т.ч. префекти) місцевих служб

держави, повноваження яких обмежуються певною частиною

території країни:→ адміністративні округи.

У регіоні 8 великих управлінь. У департаменті 2-3 міжвідомчих

управління.

2. Децентралізація

Право вільного врядування, надане різним суб'єктам.Децентралізація передбачає передачу функцій держави органум, які юридично не є державними і які користуються під наглядом держави певною самостійністю управління.

Складові елементи децентралізації

Статут юридичної особи для

децентралізованого органу

Самостійність місцевих органів влади

Наявність місцевих справ

Контроль центральної влади

- Децентралізований орган повинен мати власний юридичний статус, відмінний від статусу держави. - Територіальні громади та їхні публічні заклади мають також статус юридичних осіб публічного права.

- Децентралізовані органи влади обираються

громадянами, яких вони представляють, а не

призначаються центральною владою.

- Децентралізований орган отримує

специфічні повноваження для

задоволення потреб території чи ділянки, якою він опікується.

- Децентралізація – це форма самостійності, а

не незалежності. - Децентралізовані

органи залишаються в складі державної

системи, і держава здійснює контроль

(контроль законності, а не відомчий контроль).

7


Адміністративно-територіальний устрій Франції

2-й етап децентралізації

Перший етап децентралізації розпочався з прийняттям закону від 2 березня 1982 р., яким скасовувався адміністративний і фінансовий нагляд префекта, а виконавчі повноваження передавалися від префекта головам Генеральної ради та Регіональної ради.

2-й етап був підготовлений доповідями Хоффеля і Монорі і, головно, дуже важливими законами "Жокса" 1992 р. і "Шевенмана" 1999 р. про міжкомунальні об'єднання.

Відповідно до територіальної децентралізації, територія набуває статусу юридичної особи, має свій бюджет і свій представницький орган, що обирається за загальним виборчим правом.

На 2-му етапі народжуються територіальні громади. Згідно з функціональною чи технічною децентралізацією, відповідні структури

набувають статусу юридичної особи. На 2-му етапі створюються публічні заклади.

Територіальні громади Публічні заклади

Територіальні громадиПризначення органів (представницький орган) на

загальних виборах.Територіальні громади мають загальні

повноваження. Регіони (22) (+ 4 заморські)

Регіональна рада: Голова Регіональної ради + консультативний орган – Економічна й соціальна

рада. Департаменти (96) (+ 5 заморських)

Генеральна рада: Голова Генеральної ради. Комуни (36682)

Муніципальна рада. Мер.

+ заморські комуни (Полінезія, Валіс і Футуна, Сен-П'єр і Мікелон, Сен-Мартен і Сен-Бартелемі),

заморські провінції (Нова Каледонія), Французькі південні й антарктичні землі.

Національні публічні заклади (підпорядковані державі: 1200) – Національний центр наукових досліджень, Національна школа

адміністрації. Університети, ЕДФ, ГДФ, Національна залізнична компанія.

Місцеві публічні закладиПризначення органуми влади (представницькими), обрання непрямими виборами або призначенням.

Публічні заклади мають спеціалізовані та обмежені повноваження (при одній чи декількох

територіальних громадах).Міжрегіональні угоди – змішані спілки (+ або

Об'єднання за колективними інтересами).- Місцеві публічні навчальні заклади, ліцеї, колежі.

- Комунальні центри соціальної допомоги. - Шкільні каси.

Департаментська служба пожежної охорони та рятування.

Публічні агентства соціального житла. Органи співпраці (профспілки, міські

співтовариства, співтовариства комун і агломерацій).

Процес перетворення територіальної громади на Майотті в департаментську

громаду був підтверджений Органічним законом від 03.08.09, а на Мартініці та в Гвіані після січневого референдуму 2010 р. розпочався процес створення регіонів типу "регіон-департамент".

Конституційна реформа від 28.03.03 містить положення щодо заморських територій, як от створення єдиного представницького органу замість Регіональної ради та Генеральної ради після консультацій з населенням. Крім того, були внесені зміни в статті 73 і 74 Конституції, для спрощення адаптування законів і декретів до місцевих реалій. Децентралізовані громади мають право ухвалювати нормативні акти, які мають прямий вплив на життя і економічний розвиток на заморських територіях. Згідно з Органічним законом від 21 лютого 2007 р. були створені заморські громади Сен-Бартелемі і Сен-Мартен.

8


Комуна. Департамент. Регіон

1. Однаковий правовий статус

Наявність двох керівних органів: - Представницький орган (рада), що обирається безпосередньо виборцями громади і керує

справами місцевого значення.- Виконавчий орган (мер або голова), який обирається представницьким органом, очолює

раду і наділений власними повноваженнями. Відмінності:

- У регіоні існує ще один орган без права прийняття рішень (економічна й соціальна рада → консультативний орган).

- У регіоні й департаменті створюється постійна комісія, яка є допоміжною структурою виконавчого органу і якій можуть делегуватися права представницького органу.

Передбачені також винятки для врахування місцевих особливостей, зокрема демографічного становища:

- Організація виборів залежно від кількості жителів. - Окрема структура для Парижа, Ліона і Марселя, яка характеризується подвійною схемою

управління (рівень комуни і "субкомунальний" рівень – округи або сектори).Париж: єдина територія департаменту й комуни одні й ті самі керівні органи. Корсика: одна адміністративна структура (колегіальний виконавчий орган, підзвітний представницькому органові) і специфічні повноваження. Іль-де-Франс: ширші повноваження префекта і специфіка оподаткування. Заморські департаменти й території: специфіка статусу і правил (напр., морський збір).

2. Реформи 1982-1983 рр.Передача повноважень

Нова інституціональна архітектура- Виконавча влада в регіоні й департаменті здійснюється органом, що обирається

колегіальним органом (голова генеральної або регіональної ради). - Регіон стає повноцінною територіальною громадою: обрання регіональної ради

прямими виборами. Запроваджені глибокі зміни в режим контролю актів територіальних громад

- Скасування адміністративного й бюджетного нагляду.- Тільки адміністративний суд має право скасовувати акти громади: йдеться про контроль

законності. Відповідно, префект втрачає право на скасування чи затвердження актів.

3. Реформи 2003-2004 рр.Конституційна реформа

- Передача повноважень повинна супроводжуватися передачею коштів і еквівалентних ресурсів.

- Власні ресурси становлять "визначальну" частину доходів (у 2010 р. коефіцієнт фінансової самостійності комун і міжкомунальних утворень 46,7; у департаментах 51,5; у регіонах 40,2. За 2005 р. ці показники складали, відповідно, 61,2; 66,4; 44,1).

- Принципи вирівнювання і проведення експериментів. - Принцип головної організації для регіону (схема економічного розвитку, транспортна

схема тощо).

9

Місцевий адміністративний устрійКомуна. Департамент. Регіон

Передача повноважень з 2004 р.

Можливі види передачі повноважень:а. Автоматична передача повноважень (персонал, шляхи тощо).б. Передача повноважень за поданням (порти, аеропорти тощо).в. Передача повноважень за принципом делегування (житло тощо). г. Експериментальна передача повноважень (доход активної солідарності: запроваджено в повному обсязі з 1.06.2009 р.). - Комуна: управління місцевими об'єктами (традиційні повноваження і передача повноважень з містобудування).- Департамент: виконання місії солідарності (основний суб'єкт передачі повноважень, зокрема в сфері соціальної допомоги за системою доходу активної солідарності, в питаннях самостійності літніх людей, забезпечення діяльності колежів, перевезення школярів, утримання шляхів). - Регіон: допомога на економіку й розвиток, освоєння території (різні схеми), освіта (ліцеї), залізничний транспорт, професійно-технічна освіта, структуруючі об'єкти (порти, аеропорти). За підсумками кількох доповідей (Баладюра, Варсмана, Белло) були розроблені чотири законопроекти, основними в яких є такі проекти:

- завершення складання карти міжкомунальних об'єднань;- зміна порядку виборів на користь схеми за законом про міста Париж, Марсель,

Ліон;- скасування в 2014 р. генеральних і регіональних рад та проведення виборів до

територіальних рад;- статус міських центрів із переведенням обов’язкових повноважень департаментів

(колежі, шляхи) і регіонів (ліцеї) в договірні;- реформа місцевого оподаткування, починаючи з професійного податку, та з

переоцінкою в майбутньою бази оподаткування.

Передача ресурсів

Фінансові засоби

Передача податків: частина внутрішнього акцизного збору на нафтопродукти і збори за страховими угодами для департаментів; передача внутрішнього акцизного збору на нафтопродукти і зборів за технічні паспорти та посвідчення водіїв для регіонів. Запровадження двох видів дотацій: Загальна дотація на децентралізацію/Загальна дотація на капітальне будівництво замість численних окремих субсидій з наданням права громадам на їхнє вільне використання. Зазначені дотації з 2004 р. об'єднані в системі загального фінансування діяльності місцевих публічних закладів.

Персонал

Подрібнення і переведення відповідних деконцентрованих служб держави через передачу повноважень (префектура, Департаментське санітарне управління, Департаментське управління капітального будівництва, Департаментське управління сільського господарства, технічний персонал освітніх закладів). Запровадження "єдиного" статусу територіальної публічної служби за зразком державної служби (Закон від 26.01.84 зі змінами від 19.02.07).

10


Місцеві депутати: вибори

Вибори Виборчий округ Виборча система Термін повноважень

Муніципальні Комуна

Менше 3500 жителів(1):мажоритарна система (з

можливістю для виборців заміни

кандидатів у списку), 2 тури.

Більше 3500 жителів(1): мажоритарна система в 2

тури (з часткою пропорційної системи).

6 років

Кантональні(2) Кантон Одномандатна мажоритарна система

3 роки на виборах 2011 р.

Регіональні(2) (прямі одномандатні вибори з

1986 р.) + реформа від 19 січня 1999 р. і від 9

квітня 2003 р.

Департамент і регіон

Мажоритарна система за регіональним списком із

департаментською пропорційною частиною, з наданням додаткових

місць списку, що переміг на виборах.

4 роки на виборах 2010 р.

(1) Ценз у 3500 жителів має вочевидь бути знижений до 1000 осіб згідно з нинішньою реформою. Відповідно, в 2014 р. на вибори виставлятимуться тільки повні списки з "паритетом" при населенні більше 1000 осіб. (2) У 2014 р. обиратимуться територіальні радники, які виконуватимуть свої повноваження протягом 6 років у своїх департаментах і в регіональних радах.

У комунах з населенням менше 2500 осіб вибори проводяться за системою без обов'язкових списків. Закон від 30 грудня 1985 р. яким суміщення мандатів обмежувалося двома виборними посадами, був підсилений законом від 5 квітня 2000 р. На місцеві й загальнодержавні вибори поширюються закони від 6 червня 2000 р. і від 31 січня 2007 р. про паритет чоловіків і жінок із запровадженням місця заступника для депутатів генеральних рад (кандидат і заступник мають біти різної статі). Норма про паритет і порядок виборів може бути змінена для громад з населенням від 1000 осіб.

Місцеві громади: керівні структуриКомуна

Муніципальна рада Мер• Муніципальна президія або нарада заступників

Може делегувати значні повноваження

Департамент Генеральна рада Постійна комісія дістає повноваження ради за

делегуванням• Голова: обирається на 3 роки

Може делегувати значні повноваження

Регіон• Регіональна рада• Постійна комісія дістає повноваження ради за

делегуванням• Голова: обирається на 6 років

11


Розподіл повноважень між місцевими громадами

Комуна і міжкомунальні утворення

Департамент Регіон

- Складання заявок і інструкцій.- Факультативні послуги (ясла,

дитсадки, притулок для бездомних тощо).

- Політика в сфері житла і розміщення студентів.

- Доход активної солідарності. - Допомога дитинству. - Допомога інвалідам.

- Допомога літнім людям.- Персоніфікована допомога на

самостійне життя. Фонд солідарності на житло. Фонд

допомоги молоді.- Профілактика санітарного стану.

- Забезпечення підготовки соціальних і працівників і допоміжного медичного

персоналу.- Можливість впровадження

регіональних програм охорони здоров'я і капітального

будівництва.

Культура- Муніципальний архів.- Муніципальні музеї.

- Муніципальні бібліотеки.- Училища культурної сфери.

- Власність на історичні пам'ятки.

- Департаментський архів.- Департаментські музеї.

- Департаментські бібліотеки.- Власність на історичні пам'ятки.

- Загальний опис державної власності.

- Регіональні музеї.- Фінансова підтримка художній

освіті. - Власність на історичні пам'ятки.

Економіка. Зайнятість. Туризм

- Додаткова допомога за угодами. - Додаткова допомога за угодами.

- Координація дій в економічній сфері (всі види допомоги за

дотримання критеріїв і граничних розмірів, визначених ЄС)

- Професійно-технічна освіта. - Освоєння території.

- Договори з державою. - Координація політики в сфері

туризму. Освіта

- Початкова і дошкільна освіта.

- Колежі (в т.ч. нежитловий фонд, технічний персонал, робітники

тощо). - Розподіл по секторах.

- Ліцеї (в т.ч. нежитловий фонд, технічний персонал, робітники).

- Спеціалізовані навчальні заклади.

- Розподіл по секторах.Навколишнє середовище

- Водопостачання. - Водовідведення.

- Збирання і обробка побутових відходів.

- Департаментський план утилізації відходів.

- Схема захисту довкілля. - План "Клімат/Енергоносії".

- Облік майна і об'єктів. - Регіональний природний парк.

Транспорт- Міський транспорт, якщо комуна

знаходиться в зоні міських перевезень (міжкомунальний

транспорт). - Аеродроми і стоянки для яхт.

- Міжміський транспорт. - Департаментський транспортний

план. - Перевезення школярів.

- Аеропорти й рибальські порти.

- Регіональна транспортна схема. - Регіональна залізниця.

- Торгові порти і аеропорти. Регіон Іль-де-Франс: забезпечення

перевезень школярів і Транспортне об'єднання Іль-де-

Франс.Містобудування

- План забудови. - Міжкомунальна схема забудови.

- Департаментський збір на зелені зони.

- Рада з питань архітектури, містобудування та довкілля.

Шляхове господарство- Комунальні шляхи. - Шляхи департаментського і

12

обласного значення.


Регіони

1. ВизначенняЗгідно з Законом від 2 березня 1982 р. (і, особливо, після виборів 1986 р.), регіон

більше не являє собою публічну установу, а є повноцінною територіальною громадою, так само, як департаменти і комуни. Франція поділена на 26 регіонів: 22 регіони в метрополії і 4 на заморських територіях: Гваделупа, Гвіана, Мартініка, Реюньйон.

2. Порядок виборів до 2014 р.Регіональні радникиПочинаючи з регіональних виборів 1986 р., регіональні радники обираються за

списками (голосування проводиться по департаментах за пропорційною системою в один тур) терміном на чотири роки згідно з порядком, визначеним Законом від 10.07.85 зі змінами 1999 р., квітня 2003 р. і січня 2010 р. Голосування проводиться за регіоналізованим принципом за департаментськими секціями.

Вибори в два тури являють собою вибори за списками за змішаною – пропорційно-мажоритарною – системою (список, що переміг, отримує додатково 25 % місць). Список може виходити на другий тур, якщо збере 10 % голосів на рівні регіону.

Постійна комісіяРегіональна рада обирає постійну комісію (за пропорційною системою), до

складу якої входять голова Регіональної ради, від чотирьох до п'ятнадцяти заступників голови (не більше 30 % складу Ради) і один або декілька інших членів.

Постійна комісія може отримати за принципом делегування повноваження в усіх сферах, що належать до компетенції регіону. Постійна комісія є дуже важливим керівним органом, і проводить свої засідання не публічно, але її акти оприлюднюються.

Президія Президія Регіональної ради існувала до 1992 р. і була замінена постійною

комісією. Президія ради в департаментах і комунах не має великого значення, хоча на

практиці цей орган існує. Президія стала знову "офіційним" органом для регіонів, і там, де вона існує, президія слугує своєрідним "штабом" для голови Регіональної ради.

3. Бюджет регіонуДив. розділ "Бюджет. Податкова система". Податкові ресурси регіонів являють собою складові фіксованого податку на

мережеві підприємства: рухомий склад, залізничні та розподільчі мережі, а також 25 % додаткового внеску на додану вартість, непрямі податки типу внутрішнього акцизного збору на нафтопродукти, технічні паспорти, посвідчення водіїв.

4. Сфери компетенціїЕкономічна сфераРегіон виступає координаційним органом і має офіційно отримати роль

"провідного органу". Заходи, що вживаються в регіоні, спрямовані на сприяння економічному розвиткові

шляхом надання допомоги підприємствам із дотриманням зонного принципу, граничних розмірів допомоги та критеріїв ЄС у рамках регіональної схеми економічного розвитку.

13

14


Регіони

Освоєння територіїРегіон є основним партнером держави у здійсненні договорів типу

"держава/регіон" і в освоєнні європейських коштів. Регіональні природні парки, транспортні схеми, регіональні схеми освоєння території.

Навчання "протягом усього життя"1. Освіта другого рівня: регіон відповідає за створення матеріальної бази та

забезпечення поточних видатків ліцеїв. 2. Професійно-технічна освіта від початкової до навчання протягом усього

життя (Асоціація професійного навчання дорослих – місцеве відділення, Бюро інформації та професійної орієнтації). Регіональний договірний план розвитку професіонально-технічної освіти (Закон від 14.10.2009 р.).

Інші сфери компетенціїКрім управління (обов'язкового) регіональним залізничним транспортом, регіон

має право нині діяти в таких сферах, як культура, охорона навколишнього середовища, наукові дослідження, туризм. Регіон забезпечує управління основними портами й аеропортами, якщо таке управління не беруть на себе інші громади. Нині розглядається проект складання переліку сфер виключної компетенції регіонів.

5. Окремі податкові надходженняПодаткові надходженняПісля реформування системи професійного податку в 2009 р. регіон фактично

позбавлений повноважень у сфері оподаткування (але отримує частину податку на додану вартість підприємств, що підпадають під фіксований податок на мережеві підприємства).

Регіональна рада ухвалює нині тільки такі показники: - збір за посвідчення водіїв;- збір за технічні паспорти автомобілів.

Окремі дотаціїПередача внутрішнього акцизного збору на нафтопродукти у вигляді дотацій – з

2007 р. виділяється певний відсоток з можливістю вмотивованих змін. Дотації й асигнування держави, що виділяються на допомогу з інвестування:

регіональна дотація на обладнання шкіл.

6. Регіональна економічна й соціальна радаРегіональна економічна й соціальна рада (а також з питань довкілля) являє

собою консультативний орган, до функцій якого входить: Обов'язкове узгодження1. Документів щодо виконання договорів планування. 2. Бюджетних документів та їхніх основних напрямків.Факультативне узгодженняГолова Регіональної ради може звернутися до економічної й соціальної ради з

поданням про надання висновків щодо проектів економічного, соціального і культурного змісту.

Непланове узгодженняВисновки щодо будь-яких питань, які належать до компетенції регіону.

15


Департаменти

1. Загальні принципиДепартаменти були створені в період Революції в рамках нового

територіального устрою, що мав на меті раціоналізацію адміністративного поділу території країни.

Франція поділена на 96 департаментів у метрополії і 4 заморські департаменти, до яких з 2011 р. додається Майотта.

Кожний департамент поділений на кантони, число яких може коливатися від 15 до 79.

Кантон утворює виборчий округ для виборів Генеральних рад. Починаючи з 2014 р., кожний департамент обиратиме як мінімум 15 територіальних радників.

2. Порядок виборівГенеральні радиЧлени Генеральних рад (генеральні радники) обиралися на шестирічний

термін, а з 2011 р. на трирічний термін, по кантонах за мажоритарною одномандатною системою в два тури.

Постійна комісіяДив. коментар про постійну комісію в регіонах.Генеральна рада обирає раз на три роки від чотирьох до десяти заступників голови,

а також, за потреби, одного чи декількох членів Постійної комісії. Генеральна рада може делегувати Постійній комісії значні повноваження (напр.,

надання субсидій, порядок управління власністю, що належить департаменту). Постійна комісія проводить свої засідання не публічно, але її акти

оприлюднюються. Голова Генеральної радиЗважаючи на оновлення складу Генеральної ради на половину раз на три роки,

голова Генеральної ради обирається лише на три роки.

3. Бюджет департаментуДив. розділи "Бюджет. Система оподаткування" та "Освіта".

4. Сфери компетенціїДо компетенції департаменту належать, в основному, такі галузі, як соціальна

допомога, освіта (колежі), транспорт (шляхи департаментського значення), допомога комунам.

Соціальна допомога і охорона здоров'яЗагальна соціальна допомога, соціальна допомога дитинству, багатодітним сім'ям,

інвалідам, літнім людям (персоніфікована допомога на самостійне життя), малозабезпеченим. Повноваження департаменту підсилені законами про допомогу інвалідам і про соціальну консолідацію.

Профілактика захворювань: вакцинації, захист материнства й дитинства. Соціальні служби забезпечують реалізацію політики соціальної допомоги і

проведення медико-соціальних заходів (служба соціальної допомоги і різноманітні "округи та бригади").

Забезпечення доходу активної солідарності (Закон від 01.12.08). Передача на рівень департаменту коштів фондів допомоги молоді та забезпечення

функціонування місцевих комітетів з інформації та консультування (визначення зон координації заходів геронтологічного спрямування).

16

Місцевий адміністративний устрійДепартаменти

Освіта Департамент відповідає за будівництво, оснащення та утримання колежів, а також

за політику в сфері перевезень (часто безплатних) школярів у заміській місцевості. ТранспортУтримання і ремонт шляхів сполучення в інфраструктурі: до відома департаментів

віднесені 360 тисяч кілометрів шляхів (невдовзі ця цифра збільшиться до 380 тисяч). Освоєння сільської території, фінансування укрупнення земельних ділянок. Пожежна охорона і рятувальні роботиНа департамент припадає головна частка фінансування департаментських служб

пожежної охорони та рятування. Допомога комунамБудівництво й ремонт адміністративних будинків соціального, культурного,

спортивного, освітнього призначення (бібліотеки, музеї) або приміщень захисту громадян і майна (субсидії департаментській службі пожежної охорони, будівництво приміщень для жандармерії).

Сприяння туризму і захист навколишнього середовища.Департаменти беруть дедалі активнішу участь у діяльності галузей, які не належать

до сфери їхньої офіційної компетенції (договори "держава-регіон"), університет 3-го тисячоліття, спільне фінансування європейських фондів, політика розвитку міст, великі містобудівні й транспортні проекти (великі міські проекти, план міських сполучень тощо).

5. Специфіка податкових надходженьПодаткові надходженняПрямі податки: департаментська частка за забудованими ділянками:

- 48,5 % відрахувань з доданої вартості підприємств;- Фіксований податок на мережеві підприємства (вітрові та інші електростанції).

Збори за страхові угоди; додаткові реєстраційні збори. Департаментські збори на вразливі природні зони, на Раду з питань архітектури, містобудування і навколишнього середовища. Спеціальні дотаціїДержава надає різноманітні дотації для допомоги кожному департаменту,

зокрема департаментську дотацію на оснащення колежів, загальну дотацію на децентралізацію, а також частку внутрішнього акцизного збору на нафтопродукти. Дотації на поточні витрати "змішані" в рамках реформи загального фінансування місцевих публічних закладів.

Комуни

Важко з точністю визначити повноваження комун: відповідно до статті 61 Закону від 5 квітня 1881 р., положення якої були включені в статтю L.2121-29 Загального кодексу територіальних громад, "Муніципальна рада керує справами комуни".

17


Комуни

Традиційні повноваження комуни

Неодмінні або традиційні обов'язки

Вид обов'язкових послуг Підстава (коментар)

Комунальні шляхи сполучення (Існує складний режим

"перетинання" для доріг департаментського і обласного

значення)

Будівництво і утримання шляхів, шляхової сигналізації; виділення

ділянок.

Ст. L.115-1 Кодексу шляхів автомобільного сполучення:

координація робіт із використання шляхів загального користування.

Цвинтарі Будівництво і утримання цвинтарів; виділення ділянок.

Ст. L.2223-1: "Кожна комуна виділяє одну або декілька ділянок

для захоронення померлих. Рішення про будівництво та

розширення цвинтаря ухвалюється Муніципальною радою". Щодо цвинтарів, які

влаштовуються або розширюються на відстані менше 35 метрів від житлових будинків у

міських комунах, рішення ухвалюється префектом. Див.

також ст. L.2223-13 щодо надання місць на цвинтарях.

Ритуальна служба Облаштування місця зберігання тіл, мінімальне забезпечення

(звичайна труна), перевезення тіла.

Ст. L.2223-19: у статті наводяться складові зовнішньої ритуальної

служби (перевезення тіл, організація похорону тощо) і зазначається, що "ці завдання

можуть виконуватися комуною безпосередньо або через

делегування послуги" без надання жодного виключного права на

здійснення цих послуг. Служба прибирання побутових

відходівРегулярне вивезення побутового сміття, забезпечення вивезення

зібраних обсягів сміття (звалища, контроль, спалення, подрібнення).

Ст. L.2224-13: "Комуни забезпечують вивезення відходів".Див. також L2224-14 (вивезення

інших відходів) і L.2224-16. Законом від серпня 2004 р. (ст. 45)

врегульовуються нові стосунки між комунами і між

комунальними утвореннями. Початкова освіта і дошкільні

закладиСтворення, облаштування і

утримання шкільних приміщень освіти першого ступеня або

дошкільних класів (за винятком утримання учителів, які є

службовцями держави). Надання житла вчителям або виплата

компенсації.

Закон від 22 липня 1983 р., ст. 13 і наст. (створення/розширення, забезпечення фінансування на капітальні витрати і поточне

функціонування). Ст. L.2121-30: "Муніципальна рада ухвалює

рішення про створення і розміщення класів і шкіл

початкової й дошкільної освіти державної системи освіти".

18

Місцевий адміністративний устрійКомуни




Комунальна служба соціальної допомоги

Розв'язання проблем осіб без коштів на існування, що

мешкають у комуні. Додаткове організація низки

послуг, спрямованих на: - дітей молодшого віку;

- літніх громадян;- інших категорій громадян.

L.123-4 - L.123-9: обов'язкова соціальна допомога (заяви про

надання), факультативна соціальна допомога; доповнення

заходів, що проводяться департаментами (ст. 33 від 22

липня 1983 р.).

Служба пожежної охорони Після передачі до відання департаментів (2001 р.) оплати праці, оснащення, утримання

техніки і приміщень мер комуни, як і раніше, відповідає за безпеку.

Згідно з Законом 96-639 від 3 травня 1996 р., існують

департаментські служби пожежної охорони та рятувальних робіт у формі публічних закладів (ст.

L.1424-1 і наст.). Статтями L.1424-35 і 36 визначається

порядок фінансової участі комун в утриманні цих служб. Законом

про місцеву демократію від лютого 2002 р. фіксуються

контингенти служб у комунах.Водопостачання Доступ до водних ресурсів

(закачування, зберігання), очищення води, водогони,

встановлення лічильників, подача води (маються на увазі питні

фонтанчики).

L.2224-8: "Комуни в обов'язковому порядку беруть на

себе витрати пов'язані з загальними системами

водовідведення і витрати на перевірку систем водовідведення

не загального користування". Див. також L.2224-10 щодо делімітації

зон водовідведення після публічного обговорення.

Публічні бойні Створення бойні, стандартне оснащення, управління бойнею.

L.2224-30: в статті йдеться тільки про зони боєнь і про ліквідацію, в разі їхнього створення, окремих

виробництв субпродуктів. Ринки та ярмарки Будівництво приміщень або

облаштування і оснащення відповідних місць та їхнє

утримання.

L.2224-18: "Режим збору за місце і стоянку на ринках визначається

згідно з технічними умовами або з регламентом, ухваленим

Муніципальною владою". L.2224-19: "Встановлення,

скасування і зміна дат і місця ярмарків і ринків худоби належать

до компетенції Муніципальної ради".

19

Місцевий адміністративний устрійКомуни




Громадський транспорт місцевого значення

Створення транспортної мережі та відповідного оснащення,

організація транспортного обслуговування.

Організація перевезення школярів для комун, територія яких входить

до "зони міського транспорту".Щодо решти питань – жодних

обов'язкових вимог. Автостоянки Організація стоянок на шляхах,

будівництво підземних і надземних паркінгів, управління

стоянками.

Обов'язкові вимоги відсутні, крім тих, що випливають зі статті

L.115-1 Кодексу шляхів автомобільного сполучення (див.

коментар до шляхів місцевого значення), за якими такі стоянки можуть вважатися службовими ділянками публічної частини

шляхів. Тепломережі Постачання тепла через

відповідну мережу, управління теплопостачанням.

Обов'язкові вимоги відсутні.

Житловий сектор Боротьба з антигігієнічними умовами та наявністю свинцю в

житлових будинках. Переведення на баланс комуни покинутих

будівель.

Великі агломерації отримують повноваження в сфері житлової політики за наявності місцевої

житлової програми.

Порядок обрання Муніципальних рад до 2014 р.

Кількість комун у країні: близько 37 тисяч. Три способи обрання Муніципальних рад.1. Кількісний склад Муніципальних рад

Комуни Число членів ради

Комуни Число членів ради

Менше 100 осібВід 100 до 499 осібВід 500 до 1499 осібВід 1500 до 2499 осібВід 2500 до 3499 осібВід 3500 до 4999 осібВід 5000 до 9999 осібВід 10000 до 19999 осібВід 20000 до 29999 осібВід 30000 до 39999 осіб

9111519232729333539

Від 40000 до 49999 осібВід 50000 до 59999 осібВід 60000 до 79999 осібВід 80000 до 99999 осібВід 100000 до 149999 осібВід 150000 до 199999 осібВід 200000 до 249999 осібВід 250000 до 299999 осібПонад 300000 осіб

434549535559616569

Починаючи з муніципальних виборів 2001 р.: 50 % жінок. У комунах із населенням понад 3500 мешканців, починаючи з виборів 2001 р. діє конституційна норма від 28 червня 1999 р. (принцип рівного доступу жінок і чоловіків до виборних посад; в подальшому цей поріг буде зменшений до 1000). Законом від 6 червня 2000 р. визначено, що в комунах з населенням понад 3500 мешканців на кожні 6 депутатів різниця між представниками обох статей не повинна перевищувати 1.

20


Порядок обрання Муніципальних рад до 2014 р.

Законом від 31 січня 2007 р. принцип паритетного представництва поширюється на місцеві виконавчі органи (комуни з населенням понад 3500 мешканців). За існуючим проектом цей поріг має бути зменшений до 1000 мешканців і обмежена можливість включення кандидатів одного списку в інший.

2. 36682 комуни: 3 способи обрання Муніципальних радКомуни менше 3500 осіб(1) Комуни більше 3500 осіб Париж. Ліон. Марсель

- Мажоритарна система в 2 тури. - Можливість включення

кандидатів одного списку в інший.

- Можливість викреслювання кандидатур.

- Можливість додання кандидатур.

Комуни менше 2500 осіб(1) - Можливість висувати окремі

кандидатури

- Багатомандатна система в 2 тури з пропорційним представництвом

і "бонусом". - Неможливість включення кандидатів одного списку в

інший.- Неможливість зміни списків.

- Багатомандатна система в 2 тури з пропорційним представництвом

і "бонусом". - Неможливість включення

кандидатів одного списку в інший.- Неможливість зміни списків.

(1) Система має бути змінена з 2014 р. Може бути запроваджена система "заблокованих" списків для комун від 1000 мешканців, а також принцип паритету.

3. Комуни з населенням 3500 осіб і більшеПорядок голосування

- Балотування кандидатів за списками в 2 тури (10 % голосів для виходу в 2-й тур). - Пропорційне представництво.- Неможливість включення кандидатів одного списку в інший та зміни порядку

включення в список. - Додаткова кількість місць для списку, що набере найбільше голосів.

1-й тур 2-й тур- Список, що дістає абсолютну більшість голосів,

отримує половину місць плюс одне. - Решта розподіляється пропорційно.

- Список, який набирає найбільше голосів, отримує половину місць плюс одне.

- Решта розподіляється пропорційно.

Діє правило присудження додаткових місць спискам, що наберуть найбільшу середню кількість голосів при прохідному бар'єрі в 5 %.

Принципи неможливості бути обраним та несумісності- Неможливість бути обраним не означає несумісність. Особа, що підпадає під

принцип неможливості бути обраною, не може бути обрана. Особа, що підпадає під принцип несумісності, може бути обрана, але після виборів повинна або відмовитись від мандату, або піти у відставку з посади, несумісної з представницькими функціями.

- Принцип неможливості бути обраним має два різновиди: Загальна неможливість бути обраним, яка поширюється на всі округи: особи, які не відповідають встановленим законом умовам, особи, позбавлені виборчого права, і медіатори, якщо вони вже не були обрані.

21

Місцевий адміністративний устрійПорядок обрання Муніципальних рад до 2014 р.

"Місцева" неможливість бути обраним, яка поширюється на округи, де окремі особи виконують або виконували певні функції: префект, супрефект, генеральний секретар, начальник управління, директор і керівник Генеральної ради і Регіональної ради, суддя або прокурор, поліцейський, військовий, а також керівники апаратів представницьких органів (щодо муніципальних виборів – ст. L.228 - L.231 Виборчого кодексу). Слід пам'ятати також і про неможливість бути обраним у разі неподання звіту про витрати на виборчу кампанію, декларації про майновий стан, а також у разі засудження в кримінальній справі.

- Загальний характер принципу несумісності. Принцип несумісності поширюється на всі округи. Кандидат може бути обраний, але він має вибрати для себе (ст. L.237 Виборчого кодексу): або мандат депутата, або свою роботу на посаді префекта, супрефекта, генерального секретаря префектури, керівника в Національній поліції, офіційного представника комунальних чи міжкомунальних закладів. Особі надається десять днів на прийняття рішення про отримання депутатського мандата або збереження посади.

- Не більше 2 депутатських мандатів: депутат парламенту (Національні збори і Європейський парламент), сенатор, депутат Регіональної і Генеральної ради, мер комуни з населенням понад 20 тисяч осіб, заступник мера комуни з населенням понад 100 тисяч осіб (обрані до 31.12.1985 р.).

- Число родичів, яким дозволяється бути депутатами одного й того органу, обмежене двома (ст. L.238) в комунах із населенням більше 500 мешканців (діти, брати, сестри).

- Окремі випадки: депутати, які мають помічників, або уклали договір із комуною.

4. Комуни з населенням менше 3500 осібПорядок голосування

- Мажоритарна система виборів у 2 тури. - Можливість включення в списки кандидатур з інших списків, а також

викреслювання і додання кандидатур у списки в межах наявних місць в органі. - Окремі кандидатури в комунах із населенням менше 2500 осіб.

1-й тур 2-й тур- Кандидати, які набрали абсолютну більшість

голосів: половина плюс один голос. - І ¼ голосів виборців, включених у списки.

- Кандидати згідно з кількістю отриманих кожним голосів та кількістю місць в органі.

- При рівній кількості голосів проходить старіший.

Хто може бути обраний до Муніципальної ради? - Всі виборці комуни, крім… маючи на увазі, що можна бути обраним тільки в

одній комуні. - Громадяни, внесені в списки прямого оподаткування, які відповідають

загальним вимогам. - Депутати парламенту в своєму департаменті. За винятком випадків

неможливості виконувати обов'язки місцевого депутата і за умови, що число так званих "виїзних" членів ради не перевищує чверть складу Муніципальної ради (чотирьох, якщо в раді 9 членів, п'яти, якщо в раді 11 членів).

22

Місцевий адміністративний устрійПорядок обрання Муніципальних рад до 2014 р.

Необхідність зв'язку з комуною Кандидат повинен відповідати одній із наступних вимог:

Мати комуну своїм місцезнаходженням: Місце основного підприємства кандидата:

- за місцем проживання кандидата;- за місцем його діяльності (див. ст. 102 Цивільного кодексу).

Мешкати в комуні:Не менше 6 місяців фактично і постійно:

- за цією вимогою вилучаються громадяни, які мають у комуні своє друге житло;- окремі випадки: призначені службовці, водники, ярмаркові торговці.

Сплачувати податки в комуні:- бути внесеним у списки платників прямих податків 5-й рік поспіль. Ця вимога стосується і подружжя. Для громадян, що облаштувалися за кордоном:

- можна обиратися в рідній комуні або в комуні останнього місця знаходження;- можна обиратися в комуні останнього проживання протягом не менше 6 місяців;- можна обиратися в комуні, де народився, внесений у списки платників податків чи

був внесений у них один із батьків;- можна обиратися в комуні, де внесений у списки платників податків один із дітей.

Мер

Мер

У комуні Представник держави Має власні повноваження

Мер – виконавчий орган Муніципальної ради , особа, що

має право делегувати повноваження.

Наділений правами з відання актами цивільного стану та

офіцера судової поліції, відповідає за дотримання законів і

нормативних актів Республіки (вибори).

- Нагляд за третіми особами.- Має повноваження щодо службовців комуни (керує

муніципальною адміністрацією).

Мер – посадова особа, якій делегуються повноваження ради

Дуже важливі положення містяться в статті L.2122-22 Загального кодексу територіальних громад, згідно з якими Муніципальна рада може делегувати мерові повністю або частково дуже широкі повноваження на термін дії його мандата. Мер звітує про свої дії за цими повноваженнями на кожному засіданні ради.

1. Суміщення1) Депутат парламенту або сенатор + тільки 1 мандат

- Мер (або депутат Муніципальної ради комуни з населенням 3500 осіб).- Голова Генеральної ради (або депутат Генеральної ради).- Голова Регіональної ради (або депутат Регіональної ради).

23

Місцевий адміністративний устрійМер

2) Депутат Європарламенту + тільки 1 можливий мандат- Депутат Муніципальної ради.- Депутат Генеральної ради. - Депутат Регіональної ради. Законом від 11 квітня 2003 р. знову дозволяється суміщати європейські мандати з місцевими виконавчими функціями.

3) Інші види представницьких органів: 2 можливі мандати- Депутат Муніципальної ради.- Депутат Генеральної ради.- Депутат Регіональної ради.

4) Несумісні між собою мандати- Мер / Голова Генеральної ради / Голова Регіональної ради.- Депутат парламенту або сенатор не може бути депутатом Європарламенту.

2. Мер у комуні

Мер

Організація роботиМуніципальної ради

Виконавчий органМуніципальної ради

Виконавчий органМер офіційно представляє

громаду

- Мер вивчає справи, які подаються на розгляд

Муніципальної ради, і складає бюджет.

- Визначає порядок денний ради. - Скликає раду.

- Головує в раді і має переважний голос у разі рівного поділу

голосів.

- Мер виконує рішення Муніципальної ради.

- Підписує угоди й контракти. - Зараховує надходження і

оплачує видатки. - Мер є розпорядником: може отримувати за делегуванням

Муніципальної ради повноваження в окремих сферах.

- Організує прийоми. - Здійснює потрібні акти.

- Забезпечує функціонування правоохоронних органів і

правосуддя. - Підтримує стосунки з органами

держави.

Мер і громадяни Мер ухвалює рішення відповідно

до ст. L.2132-22 і L.2132-23 Загального кодексу

територіальних громад і звітує про них на черговому засіданні

Муніципальної ради.

- Мер має право скасовувати акти та координувати їхнє прийняття в межах, визначених відповідними нормативними й законодавчими

положеннями.

Затверджується на посаді Муніципальною радою (обрання

мера може бути переглянуте тільки в разі відставки третини складу Муніципальної ради).

24

Місцевий адміністративний устрійМер

3. Мер як представник державиПотрібно вирізняти власні повноваження мера, здійснення яких підпадає під

перевірку законності з боку префекта, котрий може звертатися до Адміністративного суду та інших органів влади, від імені яких він має право ухвалювати рішення.

Діяльність мера під керівництвом прокурора РеспублікиПосадова особа, що відає актами цивільного

стану- Реєструє народження, смерть.

- Реєструє шлюби.

Офіцер судової поліції- Фіксує правопорушення.

- Має право виступати в суді як прокурор.

Мер як представник держави

Вибори Оприлюднення законів

і нормативних актівПерепис Інше

- Очолює виборчі дільниці.

- Організує проведення виборів

- Оприлюднює і забезпечує виконання законів і нормативних

актів.

- Проводить перепис населення.

- Приклад: засвідчення підпису.

Під керівництвом префекта

4. Власні повноваження мераМер наділений власними повноваженнями:

- щодо громадян:- адміністративний нагляд;- надійність і зручність шляхів пересування;- громадський спокій;- порядок у громадських місцях;- охорона здоров'я (запобігання отруєнню свинцем); гігієна харчових продуктів у

торгівлі;- заходи перестороги на випадок стихійного лиха та аварій;- тимчасові заходи щодо небезпечних душевнохворих;- запобігання залишенню тварин без нагляду.

- щодо адміністративного апарату:- мер керує адміністративним персоналом комуни;- мер призначає на посади;- мер оцінює працівників;- мер підвищує на посаді;- мер скасовує стягнення.

- під контролем судових органів за поданням префекта мер здійснює нагляд за громадянами чи їхніми об'єднаннями.

Роль Муніципальної ради

Муніципальна рада керує справами комуни через свої рішення:- керівництво здійснює Муніципальна рада, а не комісії;- Муніципальна рада, а не мер, за винятком окремих випадків, керує справами

комуни відповідно до точно визначеного порядку.

25

Місцевий адміністративний устрійРоль Муніципальної ради

1. Завдання Муніципальної ради: управляти комуноюУправляти й організовувати муніципальні служби

- Організувати функціонування служб.- Визначити стосунки між місцевими депутатами, городянами і адміністративним

персоналом. - Визначити цілі та засоби їхнього досягнення.

Ухвалювати складений мером бюджет- Передбачити видатки. - Визначити податки.- Ухвалити рішення про затвердження бюджету.- Ухвалити рішення за звітом інспектора зі збирання місцевих податків.- Ухвалювати рішення про надання допомоги та субсидій.

Управляти громадським майном і громадськими роботами- Затвердити план землекористування.- Створювати об'єкти колективного призначення: культурний центр, спортивний

центр. - Утримувати шляхи місцевого значення. - Організувати збирання побутового сміття, роботу служби водопостачання,

транспорт. - Надавати дозволи на користування об'єктами публічної власності.

Управляти майном приватного сектору державної власності- Купувати, відчужувати, приймати дарування і спадок комуни.- Укладати договори оренди на нерухомість приватного сектору державної

власності. - Ліси, пасовиська: оренда.

Представляти комуну в різних органах- Брати участь у правліннях міжкомунальних об'єднань, лікарень, контор управління

соціальним житлом, приватно-державних товариств. Організовувати громадське життя

- Заохочувати громадян до участі в громадському житті.- Сприяти діяльності об'єднань громадян і надавати їм допомогу.- Підтримувати культурне життя. - Започатковувати проекти з організації громадського життя. - Консультуватися з виборцями шляхом "референдумів".

2. Функціонування Муніципальної радиПеріодичність засідань

- Муніципальна рада скликається мером (ст. 2121-10 Загального кодексу територіальних громад) або в окремих випадках:

- На вимогу префекта: в 30-денний термін;- На вимогу половини складу Муніципальної ради;- Не рідше одного разу на квартал.

Місце проведення засідань- Засідання Муніципальної ради проводяться, як правило, в приміщенні мерії.

26


Порядок скликання Муніципальної ради- Повідомлення про скликання ради надсилаються за адресою депутатів за 3 повні

дні в комунах з населенням менше 3500 мешканців і за 5 повних днів в інших комунах. У повідомленні зазначаються питання, включені в порядок денний.

Оголошення про скликання Муніципальної ради- Оголошення про засідання Муніципальної ради.- У термінових випадках: за одну повну добу. Терміновість скликання оцінює сама

рада (ст. 2121-10 Загального кодексу територіальних громад). Засідання відкриті (ст. 2121-18)

За винятком випадків закритих засідань, які проводяться:- На вимогу мера;- На вимогу трьох депутатів, рішенням ради, яке ухвалюється більшістю голосів,

залежно від питань, які виносяться на розгляд. Кворум (ст. 2121-17)

Потрібна фактична присутність половини плюс один чинних депутатів Муніципальної ради:

- не лише при відкритті засідання, а при голосуванні з кожного питання;- за відсутності кворуму призначається нове засідання ради за 3 дні без

обов'язкового кворуму. Повноваження (ст. 2121-20)

Депутати, які не можуть брати участь у засіданні, мають право надати довіреність на участь у засіданні одному з інших депутатів, причому кожний депутат не може отримати більше однієї довіреності.

Публіка (ст. 2121-16)Присутні громадяни не мають право брати участь у дебатах. У разі втручання в засідання воно може бути припинене рішенням мера або більшості депутатів ради.

Голова засідання (ст. 2121-14)За загальним правилом, на засіданнях Муніципальної ради головує мер, але не завжди (див. коментар щодо звіту про діяльність мера). Мер забезпечує порядок під час дебатів і має право виведення тих чи інших депутатів із зали засідання. Мер керує і веде роботу ради та обговорення питань. Мер закриває обговорення і призначає голосування. У разі поділу голосів голос мера має перевагу.

Секретар засідання (ст. 2121-15)Секретар засідання обирається з числа присутніх депутатів.

Порядок голосування (ст. 2121-21)- Підняттям рук: відносна більшість.- Відкритим голосуванням: більшість поданих голосів.- Таємним голосуванням бюлетенями: при кожному призначенні на вимогу третини

депутатів. Законом від 13 серпня 2004 р. деякі процедури голосування спрощуються в разі згоди ради.

- При призначеннях: абсолютна більшість у 1-му чи 2-му турі; відносна більшість у 3-му турі.

- При затвердженні звітів: в присутності мера.- При затвердженні бюджету: по розділах.

27


"Особисті" справиРозглядаються в розділі "Втручання". Особа, про яку йдеться, не повинна брати участь у голосуванні, і їй рекомендується вийти з зали.

ДоповідачіПризначаються мером або згідно з внутрішнім регламентом.

Виклад справЯк мінімум один усний виклад (у комунах з населенням менше 3500 осіб) і письмовий виклад (у комунах з населенням понад 3500 осіб). Справи розглядаються згідно з внутрішніми регламентами і звичаями. При відносній неясності нормативних актів щодо порядку денного і порядку презентації проектів, ці питання висвітлені точніше в плані співвідношення між дебатами і ухваленням рішень. Статтями 2121-15, 2121-26, 2121-25, 2121-23 Загального кодексу територіальних громад передбачено:

- Ведення протоколу дебатів;- Складання звіту для інформування, а також для виконання рішень;- Ухвалення рішення: акт юридичного характеру;- Ведення журналу рішень: "пам'ять" Муніципальної ради.

Можливе продовження засідання Муніципальної ради (ст. 2121-25, 2131-1, 2122-21)Повідомлення префекта і оголошення: для можливого оскарження. Виконання ухвалених рішень: обов'язок для мера, але без визначення терміну. Виклад дебатів і рішень для громадян.

Законом про місцеву демократію від лютого 2002 р. посилюються засоби, що надаються опозиції (1/6 депутатів ради може зажадати обговорення питання про утворення тієї чи іншої комісії з оцінки), а Законом від 13 серпня 2004 р. спрощується впровадження нових інформаційних технологій і скорочується кількість актів, що підлягають подальшій передачі (декрет від 8 квітня 2005 р. про передачу даних на відстані).

Заступники мера

1. Визначення- Кількість заступників мера визначається Муніципальною радою і не може перевищувати 30 % її складу (ст. 2122-2). Законом від 27 лютого 2002 р. дозволяється призначати (в межах 10 % складу ради) заступників мера в мікрорайонах. Такі заступники виконують обов'язки з допомоги та заміщення мера. - Право мера делегувати повноваження заступникам в окремих сферах життєдіяльності комуни. - Перший заступник на законних підставах заміщає мера в разі його відсутності або неможливості виконання своїх обов'язків.

28

Місцевий адміністративний устрійЗаступники мера

2. Заступники допомагають мерові

Порядок обрання:аналогічний обранню мера

Заступники:

від 1 до 23, залежно відкількості населення комуни

Статус:

аналогічний статусові мера

Діяльність заступників

Мер делегує частину своїх

повноважень:- шляхом делегування;

- не загальне делегування;- письмовим наказом.

Виконують функції офіцера судової поліції.

Перший заступник заміщає мера в разі,

напр., хвороби: - шляхом тимчасового

виконання його обов'язків

Під контролем і під

відповідальність мераУправлінські завдання.

Делеговані повноваження

залишаються чинними

3. Статус місцевих депутатівСтатус місцевих депутатів був уперше визначений Законом від 03.02.92. В подальшому в нього були внесені зміни законами від 05.04.00 і від 27.02.02. Нині розглядається проект внесення нових змін у статус місцевих депутатів. Схематично статус місцевих депутатів може бути охарактеризований у такий спосіб:

- виплата службової компенсації;- можливість бути відсутнім на засіданнях і визначення максимальної тривалості

представницького часу;- гарантії щодо роботодавця;- право на відповідне навчання;- виплата соціальної допомоги в разі припинення професійної діяльності в зв'язку з

виконанням представницьких функцій;- обов'язковий пенсійний режим і додатковий (факультативний), внески за яким

робляться самим депутатом і громадою.Нинішнім законопроектом статут місцевих депутатів підсилюється (право на навчання, на відсутність на засіданнях тощо).

4. Апарат місцевих депутатівЧисло співробітників, яких може мати в своєму розпорядженні мер в його апараті, визначене декретом від 16.12.87. У комунах із населенням менше 20 тисяч осіб ця кількість становить одну одиницю, а в комунах із населенням від 85 до 150 тисяч мешканців у мера може бути чотири співробітники. Законом від 27.02.02 дозволяється надавати співробітникам мера службове житло в комунах із населенням понад 80 тисяч осіб.

29

Місцевий адміністративний устрійМіжкомунальні об'єднання

Характеристика комун Франції

Кількість місцевих громад у Франції

Місцеві громади 1999 р. 2010 р.Комуни:

у т.ч.: в метрополіїу заморських департаментах

на заморських територіяхкомуни з окремим статусом

36779365651144852

36682(1)

365701124852

Департаменти:у т.ч.: в метрополії

заморські департаменти (Майотта з 2011 р.)

100965

101965

Регіони:у т.ч.: в метрополії

територіальна громада Корсикизаморські департаменти

262114

262114

Заморські громади 6Громади з окремим статусом 1

Розподіл комун за населенням у 2007 р.

1. Кількість малих комун

Група населення Кількість комун Кількість мешканців0 – 699

700 – 19992000 – 49995000 – 9999

10000 – 1999920000 – 4999950000 – 99999

100000 – 299999понад 300000

Разом

2403876532957103446530177345

36564(1)

6 762 1518 852 8539 062 7537 106 5346 452 4949 089 0524 937 7315 226 0534 305 929

61 795 550(2)

22 396 комун налічують менше 1000 мешканців. (1) Без заморських територій (100). (2) Кількість населення за переписом 2009 р.: 64,6 млн. (для відома: 57,6 млн. у 1990 р.).

2. Провал злиття комунФранцузький "виняток" у Європі

Країна Рік реформи До реформи Після реформиФранція

ВеликобританіяФРН

19711974-19751968-1970

37 7081 54924438

36 394522

8 414

30


Розподіл комун за населенням

Створення нових комун у 2010 р. Реформа територіального устрою 2010 р. має на меті дати новий поштовх

процесові шляхом створення "нових комун" замість старого механізму злиття, започаткованого законом "Марселена" 1971 р. Нові комуни мають створюватися на добровільних засадах сусідніми комунами в межах або поза межами певної спільноти чи шляхом перетворення об'єднання в нову комуну. В межах таких нових комун старі комуни можуть залишатися під назвою "делеговані комуни", якщо Муніципальна рада нової комуни не ухвалить іншого рішення.

3. Основоположні принципи французької моделі взаємодіїПринцип добровільності: За незначними винятками, комуни самі виступають з

ініціативою щодо створення чи розширення об'єднань. Префект має право затверджувати такі ініціативи на свій розсуд шляхом видання постанови.

Принцип спеціалізації: об'єднання комун не являють собою місцеві громади в розумінні статті 72 Конституції. Такі публічні заклади міжкомунальної взаємодії можуть здійснювати свою діяльність виключно в межах повноважень, делегованих їм комунами.

Принцип зверхності: між комунальні утворення стають над комунами, які втрачають, таким чином, делеговані ним повноваження. Цей принцип стосується також і системи оподаткування, в разі якщо об'єднання ухвалить власну систему за всіма чотирма податками або тільки за професійним податком. Законодавча база

Закон про державне управління на місцях від 06.02.92.Закон про посилення і спрощення міжкомунальної взаємодії від 12.07.99.

Кількість об'єднань на 1 січня 2010 р.Кількість об'єднань на 1 січня 1994 р. 1999 р. 2010 р.

Одноцільові міжкомунальні спілки (SIVU)Багатоцільові міжкомунальні спілки (SIVOM)

Змішані спілкиДистрикти(1)

Міські спільноти(1)

Комунальні спільноти(1)

Спілка нової агломерації (SAN)(1)

Спільнота агломерації(1)

Кількість об'єднань з власною податковою системоюКількість об'єднаних комун

Населення об'єднаних комун (млн. осіб)

143842362

-2909

5549-

866897322

148852165145430712

13489-

168119140

34

1100114413156

016

24095

18126113477357,9

(1) Суб'єкти з власною системою оподаткування.

Два основні типи взаємодіїВзаємодія в рамках асоціацій (спілок)

- Гнучкість створення і функціонування.- Дотримання суверенних прав комун (представництво комун, фінансова участь). - Переважання технічних обов'язків (водопостачання, каналізація, вивезення

побутового сміття, перевезення школярів, розміщення зон діяльності, шляхи тощо). - Найпоширеніший вид взаємодії: на нього припадає близько 18 тисяч спілок.

31


Розподіл комун за населенням

Взаємодія федеративного типу- Обов'язкові повноваження, визначені законом (повноваження різного ступеня).- Фінансова незалежність (власна система оподаткування).- Значне розширення з 1992 р. і після реформи 1999 р.

Реформа територіального устрою 2010 р.

До реформи Після реформиОдноцільові міжкомунальні спілки (1890) Одноцільові міжкомунальні спілки

Багатоцільові міжкомунальні спілки (1972) (+ ордонанс від січня 1959 р.)

Багатоцільові міжкомунальні спілки

Дистрикти (1959)(1) -Міські спільноти(1) Міські спільноти(1)

Спілки нової агломерації(1) Спілки нової агломерації(1)

Комунальні спільноти (1992)(1) Комунальні спільноти(1)

Міські спільноти (1992)(!) Спільноти агломерацій (1999)(1)

Змішані спілки (1955) Змішані спілки (1955)(1) Об'єднання з власною системою оподаткування: ухвалюють чотири додаткові ставки до прямих місцевих податків та/або єдиний або зональний професійний податок.

1. Органи міжкомунальної взаємодіїСтатус публічного закладу

- Статус юридичної особи (майно, персонал тощо) і фінансова самостійність (власний бюджет, позики).

- Переважні права комун-учасниць: члени керівного органу делегуються комунами.

- Адміністративний і фінансовий контроль: на публічні заклади міжкомунальної взаємодії поширюються норми державного обліку.

- Реформа спрямована на створення двох "юридичних" категорій:o з одного боку, публічні заклади міжкомунальної взаємодії для спілок комун

і спільнот (а також для спілок нової агломерації)o з другого боку, об'єднання громад: публічні заклади міжкомунальної

взаємодії, змішані спілки, а також різноманітні органи взаємодії (міждепартаментські та міжрегіональні).

Спеціалізація повноваженьВідмінність від комун, оскільки вони мають загальні повноваження.

- Повноваження, аналогічні повноваженням комун, за винятком обов'язків, що покладаються на мера державою (акти цивільного стану, забезпечення громадського порядку), хоча Закон від 13 серпня 2004 р. дозволяє відтепер "спільне" здійснення деяких повноважень із забезпечення громадського порядку.

- Повноваження обов'язково визначаються в статуті.

32



2. Одноцільові міжкомунальні спілки. Багатоцільові міжкомунальні спілки. Змішані спілки, Структура

Структура

Комітет

Складається з делегатів комун: якщо не передбачене інше, по два делегати від кожної комуни, незалежно від її населення. Делегати обираються Муніципальними радами за правилом абсолютної більшості на весь термін повноважень. Делегатами можуть обиратися громадяни не з числа місцевих депутатів (правила функціонування аналогічні правилам роботи Муніципальних рад).

Президія Голова і заступники голови: обираються комітетом.

Переваги

- Гнучкість статусу і вибору функцій (можливість створення спілки за власним вибором або збільшення одноцільових спілок чи створення багатоцільової спілки).- Комуна не зобов'язана інтегруватися в міжкомунальну структуру.- Пристосованість до технічних або обмежених сфер діяльності. - Гнучкість у виборі фізичних і податкових критеріїв при розподілі обов'язків.

Обмеження - Ризик збільшення числа спілок і, відповідно, проблем витрат коштів. - Орган, призначений тільки для управління послугами та комунальним господарством. - Ненадійна позиція спілки, оскільки вона не є хазяїном своїх ресурсів. - Відсутність загального фінансування державою. Включення у Фонд компенсації ПДВ за два роки після створення. Не надаються асигнування на розвиток села.

3. Чотири цілі реформи територіальних громад 2010 р.1) Реорганізувати територіальний адміністративний устрій навколо двох "полюсів": полюсу "департамент-регіон" і полюсу "комуни-міжкомунальні об'єднання".2) Спростити інституціональну систему шляхом охоплення міжкомунальними структурами всієї території країни та розширення рамок міжкомунальної взаємодії.3) Створити великі територіальні центри. 4) Уточнити компетенцію громад різних рівнів і врегулювати практику спільного фінансування.

4. Комунальні спільноти1) Освоєння територіального простору.2) Заходи з економічного розвитку на користь усієї спільноти. 3) Щонайменше один 3-й обов'язок з числа наступних 5 можливих груп:- охорона і освоєння навколишнього середовища, за потреби в рамках департаментських схем, а також підтримка заходів з енергозбереження;- житлова політика і політика в сфері середовища проживання;- будівництво, облаштування і утримання шляхів сполучення;- будівництво, утримання і забезпечення функціонування культурних і спортивних об'єктів, а також оснащення закладів дошкільної й початкової освіти;- Соціальна сфера у рамках спільноти. У разі здійснення цієї функції комунальна спільнота може доручити її повне або часткове виконання міжкомунальному центрові соціального захисту, створюваному відповідно до статті L.123-5 Кодексу законів про сім'ю й соціальну допомогу.

33



У рамках 3 блоків повноважень, що передаються, визначення переданих функцій (т.зв. заходів у інтересах спільноти) встановлюється кваліфікованою більшістю комун. 4) Функції, що виконувалися раніше спілками комун і дистриктами, які мають однакову з комунами зону дії: комунальні спільноти і комуни можуть створювати для себе фонди допомоги.

Спільноти агломерацій- Спільнота агломерацій здійснює на законних підставах замість комун-

учасниць такі функції:1) У питаннях економічного розвитку: створення, облаштування, утримання й управління зонами промислової, комерційної, невиробничої, кустарної, туристичної, портової та аеропортової діяльності які мають значення для спільноти; заходи з економічного розвитку в інтересах спільноти. 2) У питаннях освоєння території спільноти: генеральний план і галузеві плани; створення зон узгодженого впорядкування в інтересах спільноти; організація міського транспорту згідно з розд. ІІ част. ІІ Програмного закону № 82-1153 від 30.12.1982 р. про внутрішній транспорт, за умови дотримання положень ст. 46 цього закону. 3) У питаннях соціального балансу в забезпеченні житлом: місцева житлова програма, політика забезпечення житлом у масштабах спільноти, заходи та фінансова допомога забезпеченню житлом у масштабах спільноти, резерви вільних земель для реалізації політики соціального балансу в забезпеченні житлом у спільноті; заходи з забезпечення житлом незахищених верств населення, поліпшення житлового фонду, збудованого в інтересах спільноти. 4) У питаннях політики міста в спільноті: угоди з розвитку міст, з місцевого розвитку, з працевлаштування та профілактики в інтересах спільноти. Спільнота агломерацій має також здійснювати замість комун щонайменше три функції з шести наведених далі: 1) Будівництво, облаштування і утримання шляхів сполучення в масштабах спільноти, автомобільні стоянки в інтересах спільноти. 2) Каналізаційні мережі. 3) Водопостачання.4) Соціальна допомога в масштабах спільноти. 5) У питаннях охорони та освоєння навколишнього середовища і середовища проживання: боротьба з забрудненням повітря, боротьба зі шкідливим впливом шуму, підтримка заходів, спрямованих на енергозбереження, вивезення та утилізація побутового сміття або сміття, прирівняного до нього, або виконання частини цієї функції. 6) Будівництво, оснащення, утримання й управління культурними та спортивними об'єктами в масштабах спільноти.

34



Вибір цих функцій визначається рішенням Муніципальних рад відповідних комун, яке приймається кваліфікованою більшістю:

- якщо здійснення обов'язкових і факультативних функцій залежить від визнання їхнього загального інтересу для спільноти, причому таке рішення ухвалюється більшістю в дві третини ради спільноти агломерації;

- за угодою, укладеною з департаментом, спільнота агломерації може виконувати в інтересах департаменту всі або частину функцій соціальної допомоги, які департамент покладає на неї.

- спільнота агломерації та її комуни-учасниці можуть користуватися спільними фондами допомоги.

5. Міській центр і вузлові центри (законопроект, ухвалений Сенатом)Міський центр здійснює на законних підставах замість комун-учасниць функції в таких сферах: 1) Економічний, соціальний і культурний розвиток;2) Освоєння території міського центру;3) Реалізація місцевої житлової політики;4) Реалізація політики міста;5) Управління послугами колективного значення;6) Охорона і освоєння навколишнього середовища; реалізація політики середовища проживання.У випадках, коли виконання функцій, зазначених у п. 1), підпорядковане визнанню їхнього інтересу для центру, рішення про це ухвалюється більшістю в дві третини ради міського центру не пізніше ніж за два роки після набуття чинності декретом про передачу повноважень. За відсутності такого рішення міський центр виконує всі передані йому повноваження. Міський центр виконує на законних підставах на своїй території такі функції замість департаменту:1) Перевезення школярів;2) Управління шляхами, віднесеними до категорії департаментської власності. Передача цієї функції здійснюється на підставі постанови представника держави в департаменті. Таке рішення передбачає передачу міським центрам відповідних прав і обов'язків, а також віднесення переданих шляхів до публічної власності центру. Згідно з угодою, укладеною з департаментом на прохання міського центру, цей останній має право здійснювати в своїх кордонах такі функції замість департаменту:1) Всі або частину функцій, які в сфері соціальної допомоги закріплені за цією територіальною громадою відповідно до статей L.121 і L.121-2 Кодексу законів про сім'ю та соціальну допомогу.2) Функції в питаннях будівництва, оснащення, утримання і забезпечення функціонування колежів. У цьому плані громада забезпечує прийом, харчування, проживання, а також загальне й технічне утримання, за винятком навчальних і наглядових функцій щодо учнів у колежах, якими вона опікується. 3) Всі або частину функцій цієї територіальної громади в сфері економічного розвитку.

35



Вузлові центри (законопроект, прийнятий Сенатом)- "Вузлові центри" об'єднують публічні заклади міжкомунальної взаємодії з власною системою оподаткування, які охоплюють населення в понад 450 тис. громадян. Один із них повинен налічувати понад 200 тис. мешканців. Порядок його функціонування аналогічний функціонуванню змішаних спілок з реалізації заходів у масштабі суб'єкта у таких сферах, як економічний розвиток, охорона довкілля, освіта, сприяння інноваціям, освоєння території. Розвиток інфраструктури й транспортних послуг. Прим.: Законом від 13.08.04 скасована норма блокуючої меншості (1/3 комун-учасниць) у питаннях виходу з між комунального утворення (крім спільнот агломерації та міських спільнот): відтепер достатньо лише кваліфікованої більшості при створенні суб'єкта.

Новації 2010 р.Реформа територіального устрою передбачає впровадження системи "покажчиків", щоб наблизитися до виборів за прямим загальним виборчим правом, що застосовується в системі "ПЛМ" (Париж – Ліон – Марсель). Мета полягає в тому, щоб громадяни могли обирати одночасно Муніципальні ради і делегатів до спільнот з муніципальними списками в комунах із населенням понад 500 осіб. Реформа передбачає також визначення інтересу спільноти простою більшістю голосів тільки радою в комунальних спільнотах і спільнотах агломерації і ухвалення рішення про передачу функцій простою більшістю голосів з гарантійною граничною величиною для комун: 50 % комун, які представляють 50 % населення, а також скасування права вето центральної комуни.

6. Декілька визначень повторноПроблема фінансування служби вивезення побутового сміттяСлужба збирання та вивезення побутового сміття може фінансуватися трьома способами:

- за рахунок збору на вивезення побутового сміття;- за рахунок плати за вивезення побутового сміття;- за рахунок загального бюджету.

Збори і плата за вивезення побутового сміття можуть стягатися тільки комунами і міжкомунальними утвореннями. Щодо цих норм передбачені винятки стосовно публічних міжкомунальних утворень з власною системою оподаткування, які вступають до змішаної спілки, з тим, аби дати змогу спільнотам переказувати змішаній спілці кошти згаданих зборів і плати. Така схема залишається сприятливою для спільнот, оскільки збори або плата, що стягуються між комунальними утвореннями, входять у розрахунок комплексного коефіцієнта оподаткування, а це, своєю чергою, впливає на надання міжкомунальної дотації.

36



Розрахунок комплексного коефіцієнта оподаткування (CIF)Комплексний коефіцієнт оподаткування являє собою елемент розрахунку загального фінансування міжкомунальних суб'єктів, роль якого полягає в тому, щоб визначити величину податкових надходжень об'єднання по відношенню до загальної маси податків на всій території його діяльності. Чим вищим буде комплексний коефіцієнт оподаткування об'єднання, тим більшою вважатиметься його податкова інтеграція. Це значить, що об'єднання виконує численні функції. Що значнішим буде комплексний коефіцієнт оподаткування між комунального утворення, то більшим буде його внесок у загальне фінансування міжкомунальних суб'єктів. Навпаки, якщо міжкомунальне утворення втрачає частину своїх функцій, його комплексний коефіцієнт оподаткування зменшується. Згідно з Законом від 13.08.04, фонди допомоги більше не входять у розрахунок комплексного коефіцієнта оподаткування.

7. Реформа професійного податкуПрофесійний податок був скасований 1 січня 2010 р. і замінений Територіальним економічним внеском (СЕТ), який складається з двох елементів:

- відрахування підприємств за нерухомість (CFE), яке відповідає нинішній частці внеску за професійним податком на основі вартості нерухомості (будівлі й земельні ділянки без урахування оснащення і рухомого майна);

- відрахування підприємств за податком на додану вартість (CVAE) на основі виробленої доданої вартості та обороту підприємств (ці кошти розподіляються по території країни).

Відповідно, комуни й спільноти більше не отримують прямих надходжень за професійним податком, чим фактично скасовано Єдиний професійний податок, що був обов'язковим для спільнот агломерації, внаслідок чого між комунальні утворення перейшли на стягання Єдиного професійного податку за змішаною системою оподаткування.

- Комуни та їхні міжкомунальні утворення повинні отримувати відрахування підприємств за нерухомість у повному обсязі, а також частку відрахування за ПДВ (26,5 %); різниця по відношенню до надходжень 2010 р. гарантується компенсаційним фондом і державними дотаціями.

- Питання уніфікації комунальних і міжкомунальних податків за зразком Єдиного професійного податку залишається чинним щодо земельного податку громадян.

8. Міжкомунальна солідарність: обов'язкові солідарні заходи за "середнім" загальним фінансуванням міжкомунальних суб'єктів на 2010 р. Середні суми на одного мешканця визначені в такий спосіб:

- 20,05 євро для комунальних спільнот з додатковим оподаткуванням;- 24,48 євро для комунальних спільнот, що стягають єдиний професійний податок

(відрахування без боніфікації)- 34,06 євро для комунальних спільнот, що стягають єдиний професійний податок

(відрахування з боніфікацією);- 45,40 євро для спільнот агломерації;- 48,42 євро для міських спільнот.

Індивідуальний розмір фіксованого відрахування можна отримати на сайті Головного управління місцевих громад.

37



На шляху до "територіального" загального фінансування міжкомунальних суб'єктів?Можливість запроваджувати на добровільній основі т.зв. "територіальне" загальне фінансування міжкомунальних суб'єктів спрямована на об'єднання комунальних і міжкомунальних асигнувань. Рішення про запровадження такої системи потребує згоду ради спільноти і кваліфікованої більшості в дві третини Муніципальних рад, які представляють понад дві третини населення. Ця норма перегукується з можливістю комун і спільнот об'єднувати зусилля у вигляді надання їхніх послуг для виконання їхніх відповідних функцій.

9. Процес міжкомунального об'єднання і сталий розвиток територіїСтаттями 25 і 26 Закону від 25 червня 1999 р. визначається порядок визнання "країв" і "агломерацій" для укладання договорів з державою, регіонами і, за потреби, з департаментами в рамках планових договорів, які завершуються в 2006 р. Положення щодо країв були скориговані в Законі від 2 липня 2003 р. про містобудування і житлове забезпечення. Реформа територіального устрою передбачає обмежити "край" тільки тією територією, яка вже структурована в цій формі, і при цьому ставиться питання про договірну базу в сільській місцевості на користь великих об'єднань комун.

Схема територіальної консолідації, краї, агломерації, міські та вузлові центри: про яку консолідацію йдеться? Комуни можуть вступати і бути членами краю, агломерації або міського центру для укладення певного договору з державою, регіоном або департаментом. Вони повинні також впровадити схему територіальної консолідації, якщо не бажають підпадати під принцип обмеження забудови навколо агломерацій.

Як забезпечити взаємозв'язок цих трьох зон?- край може включати в свою зону агломерацію: потрібно укласти спеціальну угоду

для узгодження між собою статуту краю і договору агломерації;- край може мати таку саму зону, що й схема територіальної консолідації: у таких

випадках з'являється "схема територіальної консолідації – край";- територіальна реформа 2010 р. обмежує краї і спонукає до створення в сільській

місцевості великих спільнот, а в міському середовищі – міських та вузлових центрів. "Вузлові центри" об’єднують між комунальні утворення з власним оподаткуванням, утворюючи комплекс із населенням понад 450 тисяч осіб. Один із них повинен мати населення більше 200 тисяч мешканців. Порядок його функціонування аналогічний функціонуванню змішаних спілок з метою проведення заходів у масштабах міського центру в питаннях економічного розвитку, охорони довкілля, освіти, сприяння інноваціям, освоєння території, розвитку інфраструктури і транспортних послуг.

38



10. Завершення "карти" міжкомунальних об'єднань Значення Департаментської схеми міжкомунальної взаємодії

Департаментська схема міжкомунальної взаємодії є обов'язковою для кожного департаменту в новій формі, яка має бути затверджена не пізніше 31 грудня 2011 р. Схема встановлює цілковите заповнення департаменту спільнотами з урахуванням національних вимог щодо визначення зон відповідальності. Департаментська комісія міжкомунальної взаємодії може ухвалювати зміни більшістю в дві третини голосів, причому сама схема переглядається раз на 6 років.

Посилення повноважень префектаПрефект відповідає за реалізацію Департаментської схеми міжкомунальної взаємодії. Він має право подавати пропозиції щодо змін зони відповідальності за узгодженням із Департаментською комісією міжкомунальної взаємодії і має щодо цього власні права в питанні визначення зони (створення, розширення) на протязі двох років. З 1 січня 2014 р. префект набуває посилених повноважень з метою включення в міжкомунальні структури останніх комун і ліквідації можливих анклавів та розривів.

Останні події

Територіальна реформа: зміни графіку1) Проект акта про "уточнення повноважень департаментів і регіонів" не подаватиметься на розгляд навесні 2011 р. Відповідно, не буде складений "великий список повноважень". Буде прийняте мінімальне число норм і принципів розподілу повноважень. Слід мати на увазі, що "у тих питаннях, де наявні закони передбачають компетенцію департаменту, регіон повноважень не має, і навпаки". "У випадках, коли жодним актом не передбачене інше, ці громади зберігають свободу ініціативи". 2) У питанні обрання територіальних рад у 2014 р. уряд схиляється до принципу одномандатних мажоритарних виборів у два тури. 3) Міські центри: компетенція в економічних питаннях має належати їм на законних підставах. Обговорюється можливість передачі їм земельного податку в повному розмірі або частково.

39


Загальні принципи

1. Загальні дані про місцеві фінанси У 2010 р. розмір місцевих бюджетів склав понад 200 млрд. євро, тобто більше половини бюджету держави (285 млрд. євро – чисті видатки бюджету). Видатки територіальних громад і їхніх об'єднань фінансуються переважно за рахунок двох видів коштів: податкових надходжень на суму в понад 110 млрд. євро, в т.ч. 70 млрд. євро за прямими податками, і фінансової допомоги держави в розмірі понад 57 млрд. євро. Місцевий державний сектор відіграє важливу роль: територіальні громади та їхні об'єднання здійснили в 2009 капіталовкладень на майже 55 млрд. євро. Ця цифра становить загалом 73 % цивільних публічних інвестицій.

2. Бюджет місцевої громадиБюджет – це юридичний акт, який передбачає і надає дозвіл на всі видатки і всі доходи на відповідний календарний рік. Складання і прийняття бюджету становлять основний етап у процесі життєдіяльності будь-якої громади. Бюджет – це конкретизація політичних рішень громади, обраних з урахуванням певного числа важливих параметрів. Ці рішення впливають мало не на всі ділянки повсякденного життя. Бюджет оформляється документом, у якому зазначаються доходи й видатки, а в додатках до нього висвітлюються дані щодо власності, стану заборгованості, нормативних показників тощо. Прийняття бюджету – це:

- управлінський акт, яким розподіляються й узагальнюються планові показники видатків і доходів на майбутнє;

- акт, яким представницький орган дає дозвіл виконавчому органові на конкретне виконання бюджету в межах встановлених асигнувань.

Процедура прийняття бюджету суворо регламентується імперативними нормами, зокрема, стосовно термінів його прийняття.

3. Принципи бюджетного облікуБюджетний облік регулюється правилами, визначеними декретом від 29 грудня 1962 р. про загальний порядок державного обліку.Один із основних принципі бюджетного обліку базується на розподілі функцій між розпорядником коштів і бухгалтером. Дотримання цього принципу дає змогу максимально гарантувати безпеку використання державних коштів. Розпорядник: приймає рішення про доцільність видатків і розпоряджається виконанням видатків і доходів. У комуні розпорядником видатків і доходів є мер. Бухгалтер: контролює й виконує операції з виплати й зарахування коштів. Як службовець держави він єдиний має право зберігати й оперувати державними коштами. Бухгалтер несе особисту й матеріальну відповідальність за свої дії. Бухгалтера називають іще фінансовим інспектором, скарбником або касиром. Однак існують окремі винятки, зокрема, система комунального управління тією чи іншою службою, спрямована на спрощення отримання виручки готівкою або оплати термінових чи невеликих за розміром видатків. Такий спосіб прямого управління видатками та/або доходами базується на дозволі оперувати державними коштами, що надається відповідному працівникові.

40

Бюджет. Податкова системаЗагальні принципи

4. Основні принципи бюджету- Принцип річного терміну: бюджет ухвалюється на один календарний рік і повинен бути виконаний в межах року, на який його складено, тобто з 1 січня по 31 грудня. Згідно з цим принципом, невикористані кошти анулюються наприкінці року, оскільки бюджетне призначення діє тільки рік. Виняток: додатковий день. Як виняток до принципу річного терміну обліковий день 31 грудня подовжується – виключно для проведення поточних операцій – до 31 січня. Цей т.зв. додатковий день дає змогу продовжувати операції з поточних видатків і доходів минулого року. Спостерігається тенденція до поступової ліквідації цієї можливості, з тим, аби якомога раніше складати звітність. - Принцип єдності: цей принцип означає, що всі видатки і всі доходи повинні відображатися в одному бюджетному документі. Ведення обліку методом подвійного запису розпорядником і бухгалтером дає змогу наприкінці року скласти господарський і фінансовий звіти, які подаються на затвердження представницького органу громади. Виняток: приєднані бюджети, кількість яких обмежується законом. Приєднані бюджети відповідають специфічним видам діяльності, наприклад, промислового чи комерційного характеру, деяким соціальним або медично-соціальним службам, а також службам, діяльність яких підпадає під ПДВ. Приєднані бюджети забезпечують індивідуалізацію власних доходів і видатків відповідних організацій (транспорт, водопостачання, каналізація тощо), а також визначення тарифів. - Принцип сукупності: бюджет громади має включати в себе всі доходи і всі видатки без призначення і без жодного взаємозаліку чи скорочення між ними. Доходи повинні витрачатися на фінансування видатків. Державний бухгалтер не має права стягнути доход чи оплатити видаток, якщо вони не передбачені бюджетним документом. - Принцип попередності: бюджет має бути ухвалений до 1 січня року, на який його складено. Однак законодавець передбачив можливість ухвалення бюджету до 31 березня поточного року, якщо інформація, необхідна місцевим громадам для складання бюджету, може бути отримана тільки на початку року. Інформацію, потрібну для ухвалення бюджету, передають державні органи (дотації, база оподаткування тощо). - Правило збалансованості бюджету: ця норма належить до специфіки місцевого державного сектора. Збалансованість бюджету передбачає повне покриття видатків доходами. Збалансованість бюджету визначається дотриманням наступних умов:

- кожен із двох розділів (господарська діяльність і капітальні вкладення) ухвалюються збалансованими;

- розділ капіталовкладень повинен передбачати мінімальне самофінансування. Самофінансування складається з таких елементів:

- відрахування з доходів розділу господарської діяльності;- власні доходи за розділом капіталовкладень (без урахування податків);- надходження від амортизаційних відрахувань і відрахувань у резервні фонди.

Самофінансування повинне покривати як мінімум платежі за основним боргом фінансового року.

41

Бюджет. Податкова системаЗагальні принципи

Крім того, розрахунок видатків і доходів має бути достовірним і максимально точним, без будь-якого завищення чи заниження.

Фази виконання бюджету за видатками

Видатки можна здійснювати тільки за наявності відповідного дозволу. Дозвіл на здійснення видатків надається шляхом внесення в бюджет асигнувань на видатки в межах визначеної суми. Обов’язковою є процедура взяття зобов'язання, причому балансове зобов'язання береться раніше за юридичне. Облік виконаних видатків стосується всіх бюджетних операцій місцевої громади. У цьому процесі вирізняють відповідні етапи: 1) Балансове зобов'язання: операція, якою розпорядник резервує в бюджеті суму, що відповідає імовірному розмірові вартості майбутнього замовлення чи субсидії. Балансове зобов'язання являє собою внутрішню процедуру громади. 2) Юридичне зобов'язання: акт, яким громада бере чи реєструє зобов'язання, за яким виникає певний обов'язок. Це зобов'язання має залишатися в межах бюджетних призначень і має на меті створення для громади зобов'язання з оплати третій особі, яка виконує замовлену послугу. Юридичне зобов'язання передбачає точне визначення третьої особи і береться шляхом укладання контракту, угоди, договору, замовлення тощо. 3) Розрахунок: має на меті перевірку фактичної наявності боргу і визначити розмір видатку. При розрахунку розпорядник має упевнитися у виконанні послуги. 4) Розпорядження про оплату: адміністративний акт, яким надається розпорядження про сплату боргу громади. Цей акт здійснюється через платіжне доручення, яке являє собою документ про оплату, що його розпорядник передає бухгалтерові. 5) Оплата: здійснюється бухгалтером. Бухгалтер розраховується з кредиторами після перевірки підтвердних документів, переданих розпорядником, а також після певного контролю: бюджетна стаття, виконання послуги тощо. З березня 2001 р. Кодексом державних закупівель щодо робіт і закупівель передбачений загальний термін оплати, який охоплює час від дати надходження рахунку в громаду до дати, коли бухгалтер видає платіжне доручення на сплату відповідних коштів. Загальний термін оплати був скорочений з 45 до 40 днів на 1.01.09, потім до 35 днів на 1.01.10 і до 30 днів на 1.07.10 (на цю дату громада має не більше 20 днів для видачі розпорядження про сплату коштів. Термін контролю для бухгалтера, який входить у зазначений загальний термін, становить не більше 10 днів). Затримка платежу тягне за собою автоматичне нарахування мораторних відсотків на користь відповідного підприємства або субпідрядника, якому здійснюється пряма оплата.

42


Фази виконання бюджету за видатками

Цикл виконання видатків

Затвердження бюджетних асигнувань

Балансове зобов'язання

Юридичне зобов'язання

Виконання послуги

Контроль виконання послуги

Розрахунок

Розпорядження про оплату

Оплата бухгалтером

Господарська діяльність за програмою видатків і платіжними кредитами- Законом від 6 лютого 1992 р. передбачена можливість господарської діяльності за бюджетною програмою видатків і платіжними кредитами, ставлячи на меті забезпечення ефективішного дотримання принципу попереднього зобов'язання. З 1 січня 2006 р. всі громади можуть вдаватися до такого способу діяльності й обліку (крім субсидій асоціаціям). - Бюджетні програми видатків ухвалюються разом із терміном їхнього виконання і позначають граничні ліміти видатків, які можуть здійснюватися для фінансування інвестицій. Платіжні кредити являють собою граничні ліміти видатків, які можуть виконуватися протягом даного господарського року для покриття зобов'язань, узятих у рамках відповідної бюджетної програми. - Такий спосіб ведення господарської діяльності відповідає багаторічному принципу бюджетних видатків.

43


Бюджет комуни

Бюджетний процес місцевих громад31 грудня

N – 1- Закінчення господарського року N – 1.

- Граничний термін прийняття змін до бюджету N – 1 у розділі капіталовкладень.21 січня N - Гранична дата визначення асигнувань на поточні витрати, для оплати видатків,

започаткованих до 31 грудня і для внесення необхідних асигнувань для виконання розпорядних операцій між обома розділами попереднього бюджету.

31 січня N - Гранична дата розпорядження про поточні видатки, започатковані до 31 грудня (додатковий день).

31 березня N - Гранична дата ухвалення проекту бюджету після проведення обговорення бюджетної програми у 2-місячний термін до голосування бюджету. У разі якщо не вся потрібна інформація для ухвалення проекту бюджету буде надана державою, передбачається

додатковий 15-денний термін з дати надходження такої інформації. 15 квітня N - Гранична дата передачі бюджету префектові.

- Гранична дата ухвалення бюджету в рік переобрання представницьких органів. 1 травня N - Гранична дата передачі фінансового звіту Муніципальній раді в комунах, попередній

бюджет яких був виконаний і дозволений до виконання префектом. 1 червня N - Гранична дата передачі Муніципальній раді фінансового звіту за попередній рік.

- Гранична дата ухвалення господарського звіту за рік N-1 і проекту бюджету на рік N у комунах, попередній бюджет яких був виконаний і дозволений до виконання префектом.

15 червня N Гранична дата передачі префектові господарського звіту за рік N-1 і проекту бюджету на рік N у комунах, попередній бюджет яких був виконаний і дозволений до виконання

префектом.30 червня N - Гранична дата затвердження господарського звіту за рік N-1.15 липня N - Гранична дата передачі префектові господарського звіту за рів N-1.31 грудня N - Закриття господарського року.

Основні правила формування бюджету однакові для бюджетів усіх місцевих громад. Бюджетні операції розподілені по двох розділах.

1. Розділ поточних видатків У ньому відбиваються всі операції, які стосуються господарської діяльності, тобто поточної роботи служб. До нього, зокрема, заносяться: - видатки:

- видатки на утримання персоналу;- закупівля матеріальних цінностей і послуг;- виплачені трансферти (субсидії на поточні видатки);- фінансові витрати (оплата відсотків за боргом);

- доходи:- податкові надходження (прямі й непрямі податки);- державні дотації (загальне фінансування поточних витрат тощо);- прибуток від використання майнового комплексу.

2. Розділ інвестиційУ ньому відбиваються всі операції з капіталом, тобто операції з видатків і доходів, які збільшують чи зменшують вартість майнового комплексу. До нього заносяться: - видатки:

- прямі інвестиційні видатки (придбання, роботи тощо);- виплачені субсидії на капітальне будівництво;- погашення основної суми боргу;

44

Бюджет. Податкова системаБюджет комуни

- доходи:- валові заощадження на поточних видатках;- отримані субсидії на капітальне будівництво (загальне фінансування капітального

будівництва);- позики;- фонд компенсації ПДВ.

Зв'язок між двома розділами: у бюджеті доходи від поточної діяльності, як правило, перевищують видатки за цим розділом. Громада отримує в такий спосіб валові заощадження для фінансування інвестицій.

Обговорення бюджетної політики

- Відповідно до Закону від 6 лютого 1992 р., у двомісячний термін до ухвалення проекту бюджету у комунах з населенням понад 3500 мешканців, у департаментах і регіонах проводиться пленарне

засідання представницького органу з обговорення бюджетних напрямків. - Обговорення бюджетної політики має на меті дати змогу виконавчому органові громади

доповісти раді ще до розгляду й ухвалення бюджету про фінансовий стан, а також про основні напрямки фінансової складової і, зокрема, про інвестиційну політику. Обговорення слугує також засобом інформування опозиції й преси, а отже і громадян, які отримують, таким чином, точнішу

інформацію про становище громади (див. додатки до бюджету наприкінці довідника).

Субсидії асоціаціям

- Законом від 12 квітня 2000 р. встановлені нові правила щодо надання субсидій асоціаціям. Місцева громада, яка надає субсидію, повинна, в разі якщо субсидія перевищує річну суму 23 тис.

євро, укласти угоду з асоціацією, яка таку субсидію отримує, із визначенням цілей, розміру та умов використання виділеної субсидії.

Структура бюджету комуни має такий вигляд (середнє за бюджетами на 2009 р. у комунах із населенням понад 10 тисяч мешканців).

Управлінські видаткиВидатки Доходи

Заробітна плата

Утримання персоналу 53 %

Місцеві асоціації й громади

Виконані

трансферти 14 %

Податкові надходження 59 % Платники податків

Постачальники

ТовариЗовнішні послуги

Загальне управління 30 %

Банки Відсотки за боргом3 %

Державні дотації30 %

Держава

45

Бюджет. Податкова системаБюджет комуни

Валові заощадження

Прибуток від використання

майнового комплексу та інші

доходи10 %

Користувачі

Капіталовкладення Видатки Доходи

Банки Погашення

основної частини боргу18 %

Валові заощадження

Підприємства Придбання і

роботи75 %

Отримані субсидії та дотації

39 %

Держава, регіон, департамент;

Європейський СоюзДержава/департамен

тРегіон/інше

Інші капітальні видатки

Нові позики61 %

Банки

Інструкція з формування бюджету та бухгалтерського обліку М14

Реформа комунального бухгалтерського обліку, запроваджена в повному масштабі з 1 січня 1997 р., стала необхідною після оприлюднення Загального плану рахунків 1982 р. і різноманітних правил, зокрема за декретом від 29 грудня 1962 р., які зобов'язують місцеві громади дотримуватися Загального плану рахунків (чинна версія діє з 1999 р.). Інструкція з формування бюджету та бухгалтерського обліку М14, переглянута на 1 січня 2006 р., має на меті модернізувати бухгалтерський облік у комунах і міжкомунальних об'єднаннях. Майновий підхід і вичерпне відображення фінансових потоків забезпечуються застосуванням відповідної методики бухгалтерського обліку: амортизація, резерви і віднесення витрат і прибутку на господарський рік. Амортизація: фінансове відображення знецінення відновлюваного майна. Ця методика дає змогу виявити мінімальний рівень потрібного самофінансування, для покриття знецінення. Вона потребує ведення точного списку відновлюваних майнових об'єктів. Резерви: відображення зменшення вартості елементів активу, дія якого не вважається незворотною. Резерви являють собою необхідний чинник достовірності обліку. Резерви відповідають принципові обережності. Вони призначені для протистояння ризикам, які можуть виникати в наступні роки. Віднесення витрат і прибутку на господарський рік: дотримання принципу річного терміну бюджету і принципу незалежності господарських років. Віднесення стосується, з одного боку, поточних управлінських видатків, які були виділені, але не підтвердженні розпорядженням про сплату, щодо яких завдання були виконані до 31 грудня, і, з іншого боку, доходів за господарською діяльністю за звітний рік, дата надходження яких припадає на наступний рік. Віднесення витрат і прибутку на господарський рік стосується тільки розділу поточних управлінських видатків.

46

Бюджет. Податкова системаІнструкція з формування бюджету та бухгалтерського обліку М14

1. Нормативна база інструкції М14Класифікація інструкції повторює структуру Загального плану рахунків 1982 р. Для спрощення ухвалення й виконання бюджету він поділений на розділи, які, своєю чергою, діляться на статті. Основою для визначення розділу і бюджетної статті слугує план рахунків. Стаття: визначається як найнижчий рівень класифікації за характером (приклад: рахунок 2184 "Меблі загальної адміністрації" є статтею). Розділи: об'єднують статті, що починаються з двох однакових цифр (приклад: рахунок 2184 входить до розділу 21 "Матеріальні активи").Інструкцією М14 передбачено, що видатки й доходи класифікуються за двома критеріями: характером і призначенням. Облік за змістом: випливає безпосередньо з Загального плану рахунків 1982 р. Видатки й доходи класифікуються в ньому згідно з їхнім характером (економічним змістом): заробітна плата, податкові надходження тощо. Зміст відповідає, отже, балансовим рахункам (класи 1-5), рахунку результатів господарської діяльності (класи 6, 7) і спеціальним рахункам (клас 8). Облік за призначенням: базується на функціональній класифікації державних органів. Цей облік ділиться на три рівні: 10 функцій, 57 підфункцій і 24 рубрики. 10 основних функцій, які охоплюють основні галузі діяльності комун, показані далі:

Функція Назва Функція Назва0 Загальні послуги 5 Соціальна допомога і

охорона здоров'я1 Громадська безпека і

гігієна6 Сімейна політика

2 Загальна і професійно-технічна освіта

7 Житлова політика

3 Культура 8 Оснащення й міські служби, довкілля

4 Спорт і молодь 9 Економічні заходи

2. Порядок ухвалення бюджету

Величина комуни Ухвалення Муніципальною радою

Наслідки

Населення менше 3500 осіб Ухвалення тільки за змістом Асигнування ухвалюються на рівні бюджетного розділу.

Населення понад 3500 осіб Ухвалення за змістом з подальшою функціональною

кодифікацією

Населення понад 10000 осіб: 2 варіанти

Ухвалення за змістом з подальшою функціональною

кодифікацієюУхвалення за призначенням з подальшою кодифікацією за

змістом

Асигнування ухвалюються на рівні функції.

47


3. Інструкції з формування бюджету і бухгалтерського обліку М52 і М71Відповідаючи, за своїм духом, інструкції М14, реформа норм формування бюджету й бухгалтерського обліку для департаментів (М52) і для регіонів (М71) споріднена з принципами Загального плану рахунків 1999 р. і базується на майновій концепції з трьома частинами: амортизація, резерви і віднесення витрат і прибутків на фінансовий рік. Після проведеного в кількох департаментах експерименту Законом від 19.02.03 реформа була поширена на решту департаментів з 01.01.04.

Паралельно з цим з 01.01.05 у двадцяти регіонах країни протягом п'яти років проводилося експериментальне застосування інструкції М71. Ордонансом від 17.11.09 і постановою від 14.12.09 передбачене поширення реформи на всі регіони з 01.01.10.

Місцеві податки

1. Гарантія фінансової самостійності територіальних громадКонституційним законом від 28 березня 2003 р. про децентралізований устрій Республіки утверджений принцип фінансової самостійності територіальних громад. Відповідно до статті 72-2 Конституції, "податкові надходження та інші власні ресурси територіальних громад становлять для кожної категорії громад визначальну частку їхніх ресурсів". Органічний закон від 29 липня 2004 р. про фінансову самостійність територіальних громад визначає умови впровадження цієї нової норми, яка повинна гарантувати громадам дотримання їхньої фінансової самостійності. Законом передбачено, що податки, які передаються державою територіальним громадам, входитимуть у "визначальну частку" їхніх ресурсів. Мінімальна гранична величина власних ресурсів встановлена на рівні кінця 2003 р., який береться як база для обчислення визначальної частки.

2. Місцеві податкиІснують дві великі категорії податків: податки, які стягуються державою (прибутковий податок, ПДВ, податок на прибуток тощо) і місцеві податки, які стягуються місцевими громадами. Місцеві податки становлять основну частку ресурсів місцевих громад. Місцеві податки вирізняються базою, яка обчислюється державою і змінюється відповідно до закону, а також ставками, які затверджуються щорічно громадами. Пряме місцеве оподаткування ґрунтується, в основному на чотирьох податках: житловий податок, який сплачується мешканцями квартир, незалежно від того, чи є вони їхніми власниками, податок на нерухомість, сплачуваний власниками, податок на незабудовану землю і професійний податок, сплачуваний підприємствами. До цього слід додати ще податок на надані послуги: збори за вивезення побутового сміття, які стягуються на тих самих принципах, що й податок на нерухомість. Житловий податок сплачується за рік будь-якою особою (власником, наймачем або особою, яка займає житло безплатно), в розпорядженні якої на 1 січня перебуває приміщення, призначене для житла. Розрахунок податку: база оподаткування помножується (після вирахування знижок на основне житло) на ставку оподаткування, затверджену місцевою громадою.

48


Чиста база оподаткування дорівнює валовій вартості житла за вирахуванням знижок. Валова вартість житла відповідає розрахунковій вартості, яку можна отримати за оренду житла на звичайних тарифних умовах. В ній враховується житлова площа, рівень комфорту, стан квартири та її розташування. Вартість житла була встановлена початково, виходячи з орендної плати на 1 січня 1970 р. Вона щороку переглядається парламентом, який затверджує коефіцієнт підвищення вартості, визначений фіксованою цифрою в 1,012, тобто + 1,2 % на 2010 р. Вартість житла не залежить від реальної орендної плати і доходів мешканця.

49

Бюджет. Податкова системаМісцеві податки

ЗнижкиЗнижки надаються тільки на основне житло платника податків і можуть складатися між собою. Обов'язкова знижка на утриманців: на кожну з двох перших осіб, що перебувають на утриманні, надається знижка, еквівалентне 10 % середньої вартості житла, на кожну наступну особу надається знижка в розмірі 15 %. Зазначені цифри можуть будуть збільшені на 5 чи 10 пунктів за рішенням представницького органу громади. Спеціальна знижка з бази: надається громадянам зі скромними доходами. Ця знижка надається за ініціативою місцевих громад і може сягати 15 %. Значення цієї знижки обмежене нещодавнім запровадженням граничних розмірів оподаткування залежно від доходів. Загальна знижка з бази: також надається за ініціативою місцевих громад тільки на основне житло платників податків. Факультативні знижки встановлюються громадами в розмірі 5 %, 10 % або 15 % середньої вартості житла. Відповідно, за винятком особливих випадків, кожна громада встановлює знижки в такому розмірі:

- 10, 15 або 20 % на кожну з двох перших осіб на утриманні;- 15, 20 або 25 % на кожну особу на утриманні, починаючи з третьої;- 5, 10 або 15 % за загальною і спеціальною знижками.

Звільнення від податків і зниження податківЗвільнення від податків або зниження податків надаються тільки на основне житло, а також з урахуванням житлових умов і матеріального стану громадянина. Починаючи з 1997 р., від податків звільняються тільки ті платники, базовий дохід яких не перевищує граничну величину, встановлену законом про бюджет. Від податків звільняються: особи, розмір доходів яких у 2009 р. не перевищує 9876 євро за першою часткою середнього сукупного доходу на члена сім'ї, збільшеною на 2637 євро за кожну додаткову половину частки для таких осіб:

- віком понад 60 років,- непрацездатних, - інвалідів,- вдів.

Від податку на житло автоматично звільняються:- особи, які отримують мінімальну соціальну допомогу;- особи віком понад 60 років, які мешкають разом з повнолітніми дітьми, якщо вони

зареєстровані як особи, що шукають роботу і не мають доходів, які перевищують 9876 євро (або мінімальну соціальну допомогу).

Звільнення від податку надається адміністрацією автоматично, тобто без подання заяви громадянином. Часткове звільнення від оподаткування і встановлення граничної величини зборів З урахуванням матеріального становища громадян передбачені різні можливості часткового звільнення від оподаткування або встановлення граничних розмірів податків.Встановлення граничного розміру податків:

- застосовується до платників, розмір доходів яких за попередній рік не перевищує певної величини (переглядається щороку) яка визначається з урахуванням становища сім'ї відповідної особи;

50


- виражається у вигляді звільнення від сплати частки податку, яка перевищує 43 % оподатковуваного базового доходу з урахуванням знижки.

Для звільнення від податку на житло розмір базового оподатковуваного доходу за попередній рік не повинен перевищувати певну величину. Ця гранична величина щороку індексується так само, як і перша група шкали ставок прибуткового податку. Для території метрополії розмір базового доходу за 2009 р., який не має перевищуватися, встановлений у 23226 євро за першою часткою середнього доходу сім'ї, з додаванням 5426 євро на першу половину частки і 4270 євро на кожну додаткову половину частки після другої.

Територіальний економічний збір (СЕТ)Законом про бюджет на 2010 р. запроваджена реформа системи місцевих податків, згідно з якою професійний податок замінено на нові податкові ресурси, в т. ч. перерозподіл різних податків, які стягуються територіальними громадами та їхніми об'єднаннями. Професійний податок скасовано з 1 січня 2010 р. Основне положення базується на впровадженні територіального економічного збору (СЕТ), що складається з двох частин: платежі підприємств на нерухомість і платежі підприємств на додану вартість. Територіальний економічний збір встановлюється в розмірі 3 % доданої вартості, виробленої підприємством.

Механізм заміни професійного податку для територіальних громад і їхніх об'єднань

Професійний податок до реформи Механізм заміни професійного податкуПлатежі за загальним правом на базі двох часток: Територіальній економічний збір

- платежі на нерухомість (на основі вартості житла);

- основні фонди (16 % валової вартості)

Платежі підприємств на

нерухомістьПлатежі підприємств на

додану вартість+ Мінімальні платежі + Фіксований податок на мережеві підприємства

Фонди, передані державою

Територіальний економічний збір Платежі підприємств на нерухомість Платежі підприємств на додану вартість

- Громада встановлює ставку.- Знижка на 30 % бази оподаткування

нерухомості для промислових одиниць.

- Громада не встановлює ставку. - Прогресивна шкала для підприємств, але

застосування єдиної ставки 15 % для перерахування громадам.

- Визначення граничної величини в розмірі 80 % або 85 % обороту (1) .

- Зниження на 1000 євро на рік для малих підприємств з оборотом менше 2 млн. євро.

- Мінімальний податок у 250 євро для підприємств з оборотом понад 500 тис. євро.

Визначення граничної величини територіального економічного збору в 3 % доданої вартості.

(1) 80 % для малих підприємств з річним оборотом менше 7,6 млн.. євро і 85 % для решти.

51


Розподіл територіального економічного збору між громадами

Територіальний економічний збір

Платежі підприємств на нерухомість Платежі підприємств на додану вартість

Комуни Міжкомунальні

утворенняДепартаменти:

48,5 % Регіони: 25 %

Кожна громада отримуватиме відрахування від платежів підприємств на додану вартість на основі доданої вартості підприємств, розташованих на її території, оборот яких перевищує 152500 євро. 2010 – перехідний рікНовий механізм повної заміни професійного податку набув чинності з 1 січня 2010 р., але для громад діятиме тільки з 2011 р. На 2010 р. запроваджена "перехідна компенсація" для забезпечення стабільності ресурсів. Громади отримують найбільш вигідну компенсацію з двох варіантів:

- або сума надходжень за професійним податком за 2009 р. = база 2009 х ставка 2009;

- або "фіктивна" сума надходжень за 2010 р. = база 2010 х (ставка 2008 + 1 %). Починаючи з 2011 р., кожна громада користуватиметься довгостроковим механізмом гарантування ресурсів через національні фонди індивідуального гарантування. Ці фонди забезпечуватимуть, згідно з рівнем громади, компенсацію між неотриманою вигодою і надлишками ресурсів спричиненими переходом до нового механізму. На пропорційний розподіл припадає 25 % розподілу платежів на додану вартість у департаментах і регіонах: - у комунах платежі підприємств на додану вартість розподіляються залежно від місця прив'язки бази оподаткування, Щодо департаментів і регіонів, розподіл здійснюється на три чверті з урахуванням цього ж таки критерію, а на решту на основі репрезентативних критеріїв витрат кожної громади;- у департаментах враховується населення, кількість осіб, які отримують мінімальну соціальну допомогу і довжина департаментських шляхів сполучення;- у регіонах враховується населення, площа і кількість учнів у ліцеях і професійно-технічних училищах.

Фіксований податок на мережеві підприємстваФіксований податок, запроваджений на користь громад, стосується великих мережених підприємств (ЕДФ, ГДФ, залізниця, паризький міський транспорт, "Франс-Телеком" тощо). Податок поширюється також на вітрові та гідравлічні електростанції, атомні й теплові електростанції, фотогальванічні станції, трансформаторні станції, радіорелейні станції, рухомий склад для пасажирських перевезень та на основні телефонні підстанції.

52


Розподіл ресурсів між громадами

Комуни Міжкомунальні заклади

Департаменти Регіони

Податок на житло Податок на забудовані землі Податок на незабудовані землі Додатковий збір до податку на незабудовані землі

Платежі підприємств на нерухомість Платежі підприємств на додану вартість

(26,5 %) (48,5 %) (25 %)

Фіксований податок на мережеві підприємства

Фіксований податок на опори електропередачі

Шахтний збір Річний збір на вітрові електростанції, розташовані у внутрішніх водах та на морі

Збір за збирання побутового сміття Збір за прибирання вулиць Збір за продаж ділянок, які стали придатними для забудови

Збір за неосвоєні комерційні території Збір за торговельні площі Додатковий збір за реєстрацію та рекламу

Збір на функціонування рад з архітектури, містобудування і довкілля

: обов'язковий податок; : факультативний податок.

Режими звільнення від податківВсі випадки звільнення від професійного податку на законних підставах або за рішенням громади (зокрема, звільнення від податку в зонах реалізації міської політики або освоєння території) залишаються чинними і поширюються на платежі підприємств на нерухомість і на додану вартість. Податковий і фінансовий потенціалСкасування професійного податку змушує законодавця переглянути визначення цих показників, які часто враховуються в системах рівномірного розподілу ресурсів. Ці визначення мають зазнати змін з 2011 р.

Загальне фінансування місцевих органів (DGF)

Законом від 3 січня 1979 р. передбачене запровадження фінансування у вигляді дотації, спрямованої на забезпечення функціонування місцевих громад. Система дотації на загальне фінансування місцевих органів зазнала з того часу різних змін. До 2007 р. розмір фінансування змінювався згідно з комплексним індексом: прогнозована інфляція в рік фінансування, до якої додається 50 % зростання валового внутрішнього продукту за поточний рік.

53

Бюджет. Податкова системаЗагальне фінансування місцевих органів

Нині державні дотації переглядаються тільки на базі інфляції. На 2010 р. дотація на загальне фінансування місцевих органів збільшена на 0,6 % порівняно з 2009 р., що відповідає 50 % очікуваної інфляції (+1,2 %). У 2004 р. система державної фінансової допомоги була спрощена, оскільки її види з роками стали надто численними і складними. Найважливіший принцип стосується об'єднання більшості видів дотацій в розширеній дотації на загальне фінансування місцевих органів, яка включає в себе колишню загальну дотацію, 95 % загальної дотації на децентралізацію і велику частину податкових компенсацій. У 2004 р. була запроваджена нова частка для регіонів, які доти не отримували дотації на загальне фінансування місцевих органів. У 2009 р. набув чинності новий порядок обліку, що використовується для розрахунку дотації на загальне фінансування місцевих органів.

Структура дотації на загальне фінансування місцевих органівСума, передбачена бюджетом на 2010 р.: 41,09 млрд. євро

Комуни й об'єднання Департаменти РегіониФіксована дотаціяДотація на міжкомунальні об'єднання Дотація на освоєння території

Фіксована дотаціяКомпенсаційна дотація

Дотація на рівномірний розподіл ресурсів

Фіксована дотаціяДотація на рівномірний розподіл

ресурсів

Розподіл державних дотаційДотація на загальне фінансування органів комунДотація на загальне фінансування органів комун складається з двох часток:

- фіксована дотація;- дотація на благоустрій.

Фіксована дотація складається з чотирьох часток:- базова дотація для кожної комуни, яка обчислюється як добуток від множення

числа населення на суму, яка становила в 2010 р. від 64,45 до 128,92 євро залежно від величини комун;

базова дотація = населення х коефіцієнт/мешканці;- пропорційна дотація на площу, яка дорівнювала в 2010 р. 3,22 євро на гектар і

5,37 євро на гектар для комун гірської місцевості;- гарантійна дотація, зменшена як виняток на 2 % у 2010 р. для фінансування

непередбачених витрат на перепис населення, що підпадає під базову дотацію;- компенсація "частки на заробітну плату" професійного податку.

Фінансовий потенціал комун

- Для розрахунку фіксованої дотації з 2005 р. були запроваджені певні зміни. Податковий потенціал замінено на фінансовий, що дає змогу краще виміряти фактичне багатство комун.

- Фінансовий потенціал не обмежується прямими податками, а включає в себе також і фіксовану дотацію на фінансування місцевих органів за попередній рік.

фінансовий потенціал 2010 = = (база прямих податків населення х середня ставка по країні) + фіксована дотація 2009.

54


Дотація на благоустрій об'єднує в собі: - дотацію міської солідарності; (збільшується для комун з населенням понад 200 тис.

осіб за наявності вразливих міських зон і вільних міських зон);- дотацію сільської солідарності (+ дотація сільської солідарності для центральних

селищ із населенням не більше 10 тис. осіб);- національну дотацію рівномірного розподілу.

Розподіл наведених трьох дотацій розраховується на базі фінансового потенціалу. Дотації міської й сільської солідарності мають на меті сприяти поліпшенню умов життя у міських і сільських комунах, які мають недостатні ресурси і несуть підвищені витрати. Розподіл дотацій здійснюється із застосуванням двох коефіцієнтів:

- коефіцієнт, пропорційний частці населення, що мешкає у вразливій міській зоні;- коефіцієнт, пропорційний частці населення, що мешкає у вільній міській зоні.

Дотація на загальне фінансування органів об'єднаньРозподіл цієї міжкомунальної дотації здійснюється на базі податкового потенціалу, який залишається чинним показником для міжкомунальних об'єднань. Визначені чотири основні напрямки надання дотацій:

- підтримка міжкомунальних об'єднань у сільській місцевості (збільшення частки для спільнот комун);

- спрощення коефіцієнта об'єднання податків;- збільшення базової дотації;- запровадження гарантійної дотації.

Базова дотація об'єднань на 2010 р. розраховується на такій основі: - міські спільноти: 60 євро на душу населення;- спільноти агломерації: 45,40 євро на душу населення;- спільноти комун з додатковими податками: 20,05 євро на душу населення;- спільноти комун з субсидуванням єдиного професійного податку: 34,06 євро на

душу населення;- спільноти комун без субсидування єдиного професійного податку: 24,48 євро на

душу населення.

Дотація на загальне фінансування органів департаментівФіксована дотація складається з двох часток:

- базова дотація: добуток від множення числа населення на 74,02 євро на душу населення в 2010 р.;

- гарантійна дотація, призначена для компенсування збитків окремих департаментів з огляду на новий спосіб розрахунку. У 2010 р. базова дотація на душу населення, а також гарантійна дотація індексуються Комітетом місцевих фінансів за ставкою в 50 % темпів зростання дотації на загальне фінансування, тобто 1 %.

фіксована дотація 2010 = базова дотація 2010 (74,02 євро х населення 2010 х 1,01) + гарантійна дотація 2010 (гарантійна дотація 2009 х 1,01).

Компенсаційна дотація відповідає сумі, виплачуваній державою за скасування комунальної квоти на соціальну допомогу. Дотація на рівномірний розподіл складається з двох часток:

- міська дотація на рівномірний розподіл (для міських департаментів);- мінімальна дотація на фінансування органів.

55


Фінансовий потенціал департаментів- Для розрахунку міської дотації на рівномірний розподіл запроваджений фінансовий потенціал

департаментів, який дає змогу точніше виміряти їхнє фактичне багатство. - Фінансовий потенціал не обмежується прямими податками, а включає в себе також фіксовану

дотацію на фінансування місцевих органів, компенсаційну дотацію за попередній рік і середній розмір зборів на безплатне оформлення переходу прав власності за п'ять останніх років.

фінансовий потенціал 2010 = (база прямих податків з населення х середня ставка по країні) + фіксована дотація 2009 + компенсаційна дотація 2009 + середнє зборів на оформлення прав

власності за 5 останніх років.

Міська дотація на рівномірний розподіл надається департаментам, щільність населення яких перевищує 100 осіб на кв. км і рівень урбанізації яких перевищує 65 %, тобто третині департаментів. Щодо решти, дотація надається департаментам, фінансовий потенціал яких нижчий або дорівнює подвійному середньому міських департаментів. Для департаментів, які претендують на надання дотації, міська дотація на рівномірний розподіл розраховується на базі чотирьох критеріїв:

- фінансовий потенціал на душу населення;- кількість осіб, які отримують допомогу на житло;- кількість осіб, які отримують мінімальну соціальну допомогу;- середній дохід на душу населення.

Дотація на загальне фінансування органів регіонівФіксована дотація, до складу якої входить:

- компенсація за скасування "частки на заробітну плату" професійного податку, податку на житло і зборів за платне оформлення прав власності;

- 95 % загальної дотації на децентралізацію. Прим.: індексація цієї загальної суми коливається від 60 до 90 % коефіцієнта зміни дотації на загальне фінансування місцевих органів (84 % у 2010 р.). Дотація на рівномірний розподіл, яка складається з колишнього фонду виправлення регіонального дисбалансу.

Звідки беруться гроші департаментів і регіонів?

У загальному плані, ресурси департаментів і регіонів забезпечуються податками платників податків, трансфертами від держави і позиками.

56


Департаменти РегіониПрямі податки

Ставку податку на забудовані землі можуть вільно ухвалювати тільки департаменти. - Податок на забудовані землі.- Платежі підприємств на додану вартість.- Фіксований податок на мережеві підприємства

- Платежі підприємств на додану вартість- Фіксований податок на мережеві підприємства

Непрямі податкиНепрямі податки надані державою, в основному, для компенсування витрат на передані функції.

- Збір за оформлення прав власності.- Збір за страхові договори ( з 2005 р.).

- Збір за видачу технічних паспортів на автомобілі. - Збір за видачу водійських посвідчень.

Державні дотації Дотації на фінансування місцевих органів- Загальна дотація на фінансування місцевих органів. - Дотація за внутрішнім податком на нафтопродукти.

Дотації на фінансування місцевих органів - Загальна дотація на фінансування місцевих органів. - Дотація за внутрішнім податком на нафтопродукти

Капітальні дотації - Компенсаційний фонд ПДВ.- Загальна дотація на капітальне будівництво.- Департаментська дотація на оснащення колежів.

Капітальні дотації- Компенсаційний фонд ПДВ. - Регіональна дотація на оснащення шкіл.

ПозикиПозики являють собою єдиний не самофінансований ресурс, який використовують місцеві громади. Позики

укладаються виходячи з фінансової політики громади. Місцеві громади мають повну свободу в питаннях укладання позик.

Показники фінансового стану комуни

Аналіз фінансового стану комуни потребує дослідження різноманітних базових показників, причому за декілька років (не менше трьох), щоб отримати річні результати і мати змогу визначити тенденцію за розглянутий період.

1. Динаміка фактичних доходів і видатків на поточну діяльністьПрискорені темпи управлінських видатків, які перевищують темпи надходжень, сприяють зменшенню здатності комуни до самофінансування.

2. Норма поточного самофінансуванняЦей показник (його називають іще також "наявні заощадження") вважається основним, оскільки він виявляє наявні кошти на самофінансування після погашення основної суми боргу для фінансування інвестицій.

3. Здатність до накопичення коштівНезалежно від категорії місцевої громади, здатність до накопичення коштів (або валова норма заощаджень) являє собою необхідній показник, який дає змогу переконатися, що виплата періодичних платежів за позиками здійснюється і, що частина інвестицій може бути профінансована. Здатність до накопичення = валові заощадження/фактичні поточні доходи.

57

Бюджет. Податкова системаПоказники фінансового стану комуни

Для кожної категорії громад визначений такий середній розмір:- комуни (понад 10 тисяч мешканців): 14,6 %;- комуни (менше 10 тисяч мешканців): 22,8;- департаменти: 16,8 %;- регіони: 28,5 %.

4. Здатність до погашення заборгованостіЦей показник дає змогу виміряти здатність місцевої громади забезпечувати обслуговування свого боргу. Для оцінки рівня заборгованості потрібно мати змогу визначити, за скільки років громада може погасити весь основний борг, якщо використовуватиме на це всі свої валові заощадження (різниця між доходами і фактичними поточними видатками). Результат виражається в роках. Здатність до погашення заборгованості = непогашена заборгованість на 31.12/валові заощадження. Для кожної категорії громад визначений такий середній розмір:

- комуни (понад 10 тисяч мешканців): 5,3 року;- комуни (менше 10 тисяч мешканців): 3,4 року;- департаменти: 2,4 року;- регіони: 2,3 року.

Показники за статтею L.2313-1 Загального кодексу територіальних громад

В середньому по країні< 10000

В середньому по країні від

10000 до 20000

В середньому по країні >

100000Фактичні управлінські видатки, крім управління підприємствами (євро на душу населення)

685 1057 1125

Надходження від прямих податків/населення (євро на душу населення)

319 457 485

Фактичні управлінські доходи/населення (євро на душу населення)

890 1255 1325

Валові видатки на капітальне будівництво/населення (євро на душу населення)

376 355 301

Непогашена заборгованість на 31.12/населення (євро на душу населення)

706 915 960

Загальна дотація на фінансування місцевих органів/населення (євро на душу населення)

205 254 276

Утримання персоналу/фактичні управлінські видатки (у відсотках)

46,4 55,8 53,9

Коефіцієнт залучення розширеного фінансового потенціалу, у % (комуни + об'єднання)

87,4 108,8 116,8

Фактичні управлінські видатки – погашення боргу/фактичні управлінські доходи (у відсотках)

85,9 92,0 92,9

Валові видатки на капітальне будівництво/ фактичні управлінські доходи (у відсотках)

42,3 28,3 22,7

Непогашена заборгованість на 31.12/фактичні управлінські доходи (у відсотках)

79,0 73,0 72,0

Здатність до погашення заборгованості (в роках) 3,4 4,6 4,8

58

Безпека. Допомога громадянам

Поліцейські повноваження мера

Мер здійснює два види поліцейських повноважень відповідно до свого подвійного статусу. 1. Мер як представник комуни

Адміністративний нагляд переважно з метою профілактики

Вжиття юридичних заходів:- для адаптування національних норм і правил;- або для врахування місцевих реалій; приклад: постанови мера

Використання матеріальних засобів: Приклади:

- наявність працівників муніципальної поліції;- встановлення бар'єрів або інформаційних щитів.

Адміністративний нагляд включає в себе

Загальний адміністративний нагляд:- стосується всіх видів діяльності громадян;- має на меті забезпечити підтримання спокою, безпеки, моральності та гігієни. (Стаття L2212-2 Загального кодексу територіальних громад).

Спеціальний адміністративний нагляд:- регулює конкретний вид діяльності чи ситуацію; приклад: торгові точки з продажу алкогольних накоїв, пляжі, будинки в аварійному стані, цвинтарі тощо;- має іншу мету крім підтримання спокою, безпеки та гігієни; приклад: нагляд за полюванням для недопущення безладного знищення дичини та її зникнення.

2. Мер як представник держави

Функції судової поліції переважно репресивного характеру

Фіксувати правопорушення.

Збирати докази.Розшукувати правопорушників.

Складати протоколи.Реєструвати заяви громадян.

Збирати дані про правопорушників.

Залучати жандармерію або поліцію.

Офіцери судової поліції: мери, заступники мерів, окремі жандарми й поліцейські.

Працівники судової поліції: жандарми й окремі працівники

поліції.Заступники працівників судової

поліції:муніципальні поліцейські, працівники поліції, які не є

працівниками судової поліції.Сільські поліцейські.Нагляд за офіцерами й

працівниками судової поліції здійснює прокурор Республіки.

59

Безпека. Допомога громадянамПоліцейські повноваження мера

Виконуючи функції судової поліції, мер (у випадках, коли він висловлює бажання виконувати ці обов'язки) здійснює їх від імені держави. Терміном "судова поліція" позначається не тільки певний вид діяльності, але також і сукупність органів влади і працівників, до обов'язків яких належить виконання цих обов'язків. У рамках цих функцій мер:

- стежить за дотриманням законів і норм, ухвалених вищими органами;- стежить за дотриманням і виконанням своїх власних постанов шляхом залучення відповідного персоналу поліції для складання протоколів про правопорушення (як офіцер судової поліції мер має право самостійно складати протоколи).

Адміністративна поліція

Адміністративна поліція являє собою комплекс юридичних і матеріальних засобів, які мають на меті забезпечення підтримання громадського спокою, безпеки та гігієни. Профілактика правопорушень – це не лише обережна позиція: це – обов'язок, передбачений законом. Суди можуть ухвалювати рішення про відповідальність комуни в разі нещасних випадків. Відтак комуна повинна довести, що нею були вжиті всі заходи для запобігання нещасному випадку. Заходи, яких слід вживати, неможливо перерахувати, оскільки вони можуть бути різними в залежності від обставин часу й місця. Такі заходи повинні бути адекватними і пропорційними подіям.Мер повинен оцінити ситуацію. Мер має виявляти здоровий глузд.

Органи адміністративної поліціїПрефектСпеціальні наглядові повноваження в окремих сферах (заповідні об'єкти, вокзали тощо). Повноваження загального нагляду для забезпечення гігієни, громадської безпеки й спокою на території департаменту. Префект має право заміняти мера в разі його відсутності (ст. L.2215-1 Загального кодексу територіальних громад). У таких випадках префект діє від імені комуни. Після прийняття Закону про внутрішню безпеку від 18 березня 2003 р. роль префекта в питаннях координації та управління діями Національної поліції й Національної жандармерії була підсилена в питаннях громадського порядку та адміністративної поліції.

Голова Генеральної радиГолова Генеральної ради опікується майновим комплексом департаменту. Він наділений відповідними повноваженнями нагляду: голова генеральної ради має право встановлювати своїми постановами порядок пересування шляхами департаментського значення (крім шляхів, віднесених до категорії великого руху). Можна вважати, що голова Генеральної ради починає користуватися повноваженнями нагляду в соціальних питаннях.

60

Безпека. Допомога громадянамАдміністративна поліція

МерМер здійснює свої повноваження в рамках адміністративної поліції (загальної чи спеціальної) незалежно від муніципальної ради. Мер має право делегувати ці повноваження своєму заступникові під свою відповідальність та за умови відповідного контролю.

Питання, що їх має ставити собі мер- Чи маю я достатню кваліфікацію, щоб діяти в цій сфері?

- Якщо ні, то який орган є компетентним? - Якщо так, то на підставі яких актів і якими за формою мають бути мої дії (приписи,

постанови, виконання за обов'язком)?- Чи "вищі" органи вже вживали заходів у цих питаннях?- Які формальні дії з інформування я маю виконувати?

Загальна та спеціальна поліція

1. Загальний адміністративний нагляд

Діяльність, яка не регулюється спеціальними актами, на території комуни підпадає під нагляд мера згідно з його функціями загальної поліції (крім випадків, коли ці повноваження здійснює префект).

Три складові громадського порядкуБезпека: запобігання небезпеці, яка може загрожувати громаді або громадянам (пр.: постанови про заборону певних видів діяльності в певних місцях). Спокій: запобігання певним діям, які виходять за межі нормальних незручностей суспільного життя (пр.: постанови про заборону жебрацтва на певних вулицях і в певний час). Гігієна й санітарія: врахування завдань, пов'язаних із гігієною та охороною здоров'я в широкому сенсі.

Межі повноважень мера в питаннях загальної поліціїПраво Французької Республіки базується на принципах (що іменуються громадськими свободами), які надають конституційного характеру окремим основним свободам. Це, зокрема, особисті свободи, приватне життя, свобода пересування, свобода поглядів і висловлювання думки, свобода зібрань чи об'єднань, свобода вибору роботи, торгової та промислової діяльності.Основна складність для мера полягає в тому, щоб визначити, з якого часу діяльність, яка відповідає одній із зазначених основних свобод, може чи повинна регламентуватися, з тим, аби уникнути, щоб у якийсь час:

- вона спричинила порушення громадського порядку;- вона зачепила інші свободи та права громадян.

Порушення громадського порядку, спричинене (або таке, що може бути спричинене) тим чи іншим видом діяльності (аварії, завдання шкоди, незручності для населення тощо) є підставою для втручання мера, щоб регламентувати таку діяльність в межах його повноважень у питаннях загальної поліції.

61

Безпека. Допомога громадянамЗагальна та спеціальна поліція

Статтею L.2212-5 Загального кодексу територіальних громад міжкомунальним утворенням дозволяється наймати працівників поліції, з тим, аби надавати їх у розпорядження зацікавлених комун: на час виконання своїх обов'язків на території комуни працівники поліції підпорядковуються мерові комуни.

2. Спеціальний адміністративний наглядЧисленні види діяльності або специфічні ситуації (заповідні об'єкти, аварійні будівлі, торгівля алкогольними напоями тощо) регулюються спеціальними актами, в яких точно зазначається:

- орган, компетентний щодо вжиття адекватних поліцейських заходів;- порядок (вимога заяви, надання дозволу, попередження перед виконанням

законних дій) набуття чинності такими заходами.

Функції загального нагляду, віднесені до компетенції мера

- Душевнохворі (у термінових випадках – ст. L3213-2 Кодексу законів про охорону здоров'я).- Небезпечні собаки і бездомні тварини (ст. L211-1 Загального кодексу територіальних громад,

ст. L211-1 Кодексу законів про сільське господарство). - Пляжі та водні розваги із застосуванням пляжних засобів (ст. L2213-23 Загального кодексу

територіальних громад).- Боротьба з шумом (декрет від 31.08.2006 р.).

- Цвинтарі (ст. L2223-1 Загального кодексу територіальних громад).- Дорожній рух (ст. L2213-2, -3, -4, -5 Загального кодексу територіальних громад).

- Збереження громадського комунального майнового комплексу: шляхи (ст. L116-1 і наст. Кодексу законів про шляхи сполучення).

- Серйозна безпосередня небезпека на об'єктах приватної і неприватної власності (ст. L2212-4 Загального кодексу територіальних громад).

- Тимчасова торгівля алкогольними напоями (ст. L2212-2-4 Загального кодексу територіальних громад).

- Відходи і несанкціоновані звалища (Закон від 15 липня 1975 р., ст. L2212-2-5).- Харчові продукти (ст. L2212-2-4 Загального кодексу територіальних громад).

- Заклади , що відвідуються громадянами (ст. R.123-46 Кодексу законів про будівництво і житло).- Аварійні будівлі (ст. L511-1 – 4 Кодексу законів про будівництво і житло).

- Робота торговельних підприємств у неділю (ст. L3132-25 Кодексу законів про працю). - Реклама (Закон від 29 грудня 1979 р.). Префект, а також мер мають право видавати приписи про

приведення у відповідність до вимог або про ліквідацію незаконно встановленої реклами. - Виставки, естрадні концерти та ярмаркові вистави (ст. 1, 6, 13 ордонансу від 13 жовтня 1945 р.).

- Платна стоянка у місцях загального користування (ст. L2213-6 Загального кодексу територіальних громад).

- Таксі (декрет від 2 березня 1973 р.). - Збирання винограду (ст. L2213-20 Загального кодексу територіальних громад):

- прямий продаж громадянам (ст. L121-34 Споживчого кодексу);- продаж з лотків (Закон від 30 грудня 1906 р.).

Заявки на проведення техновечорів: Законом від 15.11.2002 р. передбачене обов'язкове подання попередньої заявки на проведення техновечорів префектові із зазначенням заходів, вжитих для забезпечення гігієни й спокою, а також дозволу власника ділянки. Новий порядок виселення кочівників у разі їхнього незаконного поселення за наявності виділеного для них місця ("внутрішній циркуляр від 10.07.2007 р.).

62


Функції спеціального нагляду, віднесені до компетенції префекта

- Аеродроми (ст. L213-2 Кодексу законів про цивільну авіацію). - Душевнохворі (ст. L3213-1 Кодексу законів про охорону здоров'я).

Мер має право на відповідні дії в термінових випадках (вжиття тимчасових заходів). - Полювання (ст. L214-10 Кодексу законів про сільське господарство). Мер має право,

наприклад, заборонити полювання в період, дозволений префектом, з огляду на громадську безпеку (збирання винограду).

- Залізниця (декрет від 22 березня 1942 р.). - Надзвичайні автомобільні перевезення (ст. R.411-12 Правил дорожнього руху).

- Водойми, що не належать до майнового комплексу (утримання) (ст. 114 Кодексу законів про сільське господарство).

- Торгівля алкогольними напоями (Кодекс законів про охорону здоров'я). Мер має право тільки визначати час роботи торгових закладів, якщо він не визначений префектом.

- Спортивні змагання на шляхах (R.411-12 Правил дорожнього руху). Потрібна згода мера, якщо маршрут змагань пролягає комунальними шляхами.

- Заповідні об'єкти (Закон від 19 липня 1976 р.).Автовокзали (ст. 31 Ордонансу від 24 жовтня 1945 р.). У цьому питанні префект може

делегувати свої повноваження мерові. - Будівлі в поганому санітарному стані (ст. L1331-26 Кодексу законів про охорону здоров'я).

- Боротьба з лісовими пожежами (вирубка чагарників) (ст. L322-1, R322-1, 322-2 Лісового кодексу).

- Шахти й кар'єри (Закон від 26 травня 1955 р. і декрет від 9 травня 1995 р.). - Історичні пам'яткі та природні об'єкти (Закон від 31 грудня 1913 р. і від 2 травня 1930 р.).

Мер має право, наприклад, діяти з огляду на громадську безпеку (охорона пам'ятників). - Плавання по водоймах ( декрет від 21 вересня 1973 р.).

- Реклама (Закон від 29 грудня 1979 р.). Префект, так само, як і мер, має право видавати приписи про приведення у відповідність до вимог або про ліквідацію незаконно встановленої реклами. Прим.: у термінових випадках або якщо цього потребує підтримання громадського

порядку, мер має право, згідно зі своїми повноваженнями загального нагляду, посилити санкції, ухвалені префектом згідно з його повноваженнями зі спеціального нагляду (за

винятком випадків, коли це не передбачено законом. Приклад: право префекта здійснювати нагляд за аеродромами).

Порівняльні повноваження з загального і спеціального нагляду Повноваження з загального нагляду

- Кожний орган має право тільки посилити санкції, вжиті вищим органом, якщо цього потребує ситуація на місці.

Порівняння між повноваженнями з загального і спеціального нагляду- Об'єднання повноважень між органом спеціального нагляду і органом загального

нагляду виглядає більш складним. - Принцип: орган загального нагляду має право діяти в сфері спеціального нагляду.

Випадки повного припинення повноважень муніципального органу владиМер повністю позбавляється своїх повноважень з загального нагляду (навіть у випадках безпосередньої небезпеки та в термінових випадках) на користь окремих сфер спеціального нагляду, як от:

- залізниці (вокзали, перони, колії, переїзди);- автовокзали;- аеродроми;- повітряне судноплавство.

63


У разі серйозної й безпосередньої небезпеки мер має право здійснювати повноваження зі спеціального нагляду (пр.: заповідні об'єкти).

ІншеМожна навести низку сфер, в яких практика взаємодії є "обов'язковою":

- національний план ліквідації наслідків спеки (циркуляр від травня 2009 р.), за яким встановлюється режим спостереження з 1 червня по 31 серпня кожного року;

- розвиток зв'язків між Національною поліцією й муніципальною поліцією згідно з відповідними угодами;

- видача з 1 січня 2010 р. мером дозволів власникам небезпечних собак;- нагляд префекта за пам'ятками і спеціальний нагляд мера за прибиранням відходів

(ст. L2212-2 і L2124-7 Загального кодексу територіальних громад);- санітарний нагляд у разі небезпеки епідемії (вірус H5N1: птахи, перепис пташиних

господарств; або H1N1: центри вакцинації).

Повноваження мерів як особисті права й можливості

1. Муніципальна рада не має права встановлювати правила в питаннях нагляду, за таким винятком:

- комунальні правила санітарії та гігієни;- правила стоянки житлових автофургонів (ст. R.443-10 Кодексу містобудування).

2. Обов'язки з нагляду не можуть делегуватися чи передаватися приватним особам. Комуна не має права укладати угоди з приватними компаніями спостереження в питаннях, які стосуються здійснення загального нагляду. Проте комуна має право укладати договори з охоронними фірмами для забезпечення безпеки майна комуни. 3. Законом передбачена можливість делегування повноважень з нагляду заступникові мера або, за його відсутності, одному з членів Муніципальної ради (ст. L.2122-18 Загального кодексу територіальних громад). Як виняток мер має право здійснювати нагляд на приватній власності:

- для заборони доступу до аварійних будівель;- для регламентування руху на приватних шляхах, відкритих для загального руху.

Мер здійснює свої повноваження з нагляду тільки, якщо це передбачено відповідними актами (ст. L.2212-1 і 2 Загального кодексу територіальних громад або окремі акти щодо повноважень зі спеціального нагляду). Мер здійснює свої повноваження із дотриманням вищих правових норм (міжнародне право, національне законодавство, акти префекта). Мер має право тільки посилювати існуючі норми.

1. Повноваження префекта в комунах із державною охороною порядкуРежим державної поліції може запроваджуватися в комунах відповідно до їхніх потреб у сфері безпеки. Декретом № 96-827 від 19 вересня 1996 передбачено таке:

- комуни, які є центрами департаментів, підлягають запровадженню режиму державної поліції;

- такий режим може бути запроваджений у комунах (або в міських комплексах) у таких випадках:

o якщо населення комуни (з урахуванням сезонної міграції) перевищує 20 тисяч мешканців;

o якщо злочинність має характер міської.

64

Безпека. Допомога громадянамПовноваження мерів як особисті права й можливості

2. Режим державної поліціїЧастина повноважень муніципальної поліції (яка належала мерові) надається префектові. Персонал поліції є державним персоналом, але він може співіснувати з муніципальним персоналом, який забезпечує присутність поліції на місцях і, зокрема, стежить за виконанням постанов мера. За винятком особливих випадків (аеропорт, вокзал тощо) або серйозних чи надзвичайних подій, працівники Національної поліції самостійно забезпечують виконання завдань з безпеки та підтримання громадського спокою.

3. Сфери дій мераПовноваження з нагляду, визначені в статтях L.2212-2 (порядок, безпека, гігієна), L.2212-3 (функції муніципальної поліції в приморських комунах) і L. 2213-9 Загального кодексу територіальних громад (перевезення померлих, підтримання порядку на цвинтарях, поховання і ексгумація), здійснюються мером.

Сфери дії мера в комунах із державною охороною порядку

Повноваження мера Повноваження префекта- Перевезення померлих, цвинтарі.

- Аварії та природні лиха.- Порядок у громадських місцях.

- Зручність і безпека пересування вулицями.- Санітарний стан харчових продуктів.

- Душевнохворі. - Небезпечні тварини.

- Координація політики з профілактики злочинності. - Боротьба з шумом.

- Забезпечення порядку під час масових акцій.

- Боротьба з порушеннями громадського спокою, крім боротьби з шумом.

Угода про координацію. Декрет від 24 березня 2000 р.

Мета

- Визначає порядок, за яким муніципальна поліція координує свої дії з Національною поліцією або Національною жандармерією.

- Передбачає способи зв'язку з офіцерами судової поліції в рамках процедури встановлення особи та виявлення водіїв у стані сп'яніння.

- Визначає характер і об'єкти дій працівників муніципальної поліції. Учасники - Угода підписується префектом і мером за узгодженням із прокурором

Республіки щодо порядку передачі рапортів і протоколів.

Вимога щодо ухвалення- Угода є обов'язковою для кожної служби, яка складається щонайменше з 5

працівників муніципальної поліції, що дає змогу створювати бригадну структуру.

Результат Наявність угоди створює такі наслідки:- працівники муніципальної поліції не несуть нічну службу (з 23-00 до 6-00);

- працівники муніципальної поліції не мають права на носіння зброї.

Угода про координацію дії муніципальної та Національної поліції і Національної жандармерії за декретом від 24 березня 2000 р. має бути підсилена майбутнім Програмним законом про внутрішню безпеку.

65

Безпека. Допомога громадянамЗапобігання ризикам

1. Запобігання ризикамУ питаннях запобігання ризикам вирізняють природні й техногенні ризики. Мета цих заходів полягає в реалізації політики зонування, яка визначає або заборони, або нормативні вимоги, або заходи з профілактики, охорони й захисту. У департаментах складається департаментський план основних ризиків, на базі якого розробляється узагальнений план для комун. У кожному департаменті створюється бюро аналізу ризиків і запобіжної інформації. Розробляються конкретні плани дій для об'єктів, які являють собою особливі ризики (декрет від 13 вересня 2005 р.).

2. Запобігання повенямЗаконом від 22 червня 1987 зі змінами за Законом від 13 серпня 2004 р. про модернізацію системи безпеки на випадок надзвичайних ситуацій передбачена обов'язкова розробка державними органами плану запобігання ризикам. Закон торкається і природних, і техногенних ризиків. Вважається, що такий план повинні мати 10 тисяч комун, а понад 17 тисяч комун перебувають під потенційною загрозою одного або декількох природних ризиків. За повенями (які зачіпають майже кожну третю комуну) йдуть зсуви ґрунту, землетруси, які загрожують майже 5 тисячам комун. Закон 2004 р. про модернізацію системи безпеки на випадок надзвичайних ситуацій покладає на мерів завдання зі здійснення плану захисту комуни. Такий план є обов'язковим для комун, включених у затверджений план запобігання природним ризикам або в спеціальний план дій у надзвичайних ситуаціях. Мер повинен забезпечити оптимальну організацію дій з інформування громадян, з надання допомоги чи супроводу населення в разі аварій чи стихійного лиха. В Офіційному бюлетені за 14 вересня 2005 р. опубліковані декрети з роз'ясненнями порядку розробки планів захисту комун і спеціальних планів дій у надзвичайних ситуаціях. Постановою від 5 січня 2006 р. визначається порядок інформування населення.

Правова база запобігання на прикладі повенейВ містобудівній документації повинні бути зазначені ризики повеней для запобігання можливим новим лихам. Документація спрямована на заборону нового будівництва у зонах найбільшого ризику стихійного лиха (повені, зсуви, землетруси, снігові лавини) і регламентує нове будівництво і господарську діяльність в найбільш ризикованих зонах. План запобігання ризиків повинен додаватися до місцевого плану забудови як сервітут громадської користі. Декретами від 7 лютого 2005 р. доповнено Закон від 30 липня 2003 р. в питаннях створення сервітутів для розміщення центрів тимчасового утримання.

3. План для комуниНормативна база планів рятувальних робіт і генеральних планівІнформаційний бюлетень комуни про основні ризики складається мером на основі узагальненого плану для комун, який доводиться до відома мера постановою префекта і являє собою частину департаментського плану основних ризиків. Комунальний план захисту розробляється згідно з Законом від 13 серпня 2004 р. і слугує робочим знаряддям мера для розв'язання завдань цивільної безпеки. Цей план визначає організацію дій комуни для інформування, захисту й підтримки населення стосовно відомих ризиків. В ньому наводиться перелік і аналіз ризиків у масштабі комуни. План має включати в себе прогноз ризиків, дії з захисту і підтримки населення (робочий довідник і порядок використання засобів оповіщення; див. також декрет від 22.08.08).

66

Безпека. Допомога громадянамЗапобігання ризикам

4. Техно генні ризики Заходи з профілактики розвивалися в двох напрямках: врахування зменшення небезпеки в її джерелах і розширення роботи за межі комуни. Закон про ризики від 30.07.03 спрямований на скорочення забудови в зонах ризику (промислового ризику) із розробкою планів запобігання техногенним ризикам навколо 622 підприємств, віднесених до категорії "СЕВЕКО", в т.ч. 421 приоритетні і 124 підвищеної пріоритетності, завдяки яким комуни та їхні об'єднання зможуть викупати або експропріювати ділянки з найвищим ступенем ризику. Фінансування таких заходів пов'язане з укладанням факультативних угод між державою, громадами і підприємствами. Крім того, префект повинен створити місцевий комітет інформування й аналізу промислових ризиків. Мери зобов'язані інформувати населення. Законом посилюється відкритий характер громадських слухань. Декретами від 01.02.05 і від 07.07.08 визначається порядок створення і завдання місцевих комітетів інформування й аналізу промислових ризиків. Запобіжну інформацію надають префекти, мери відповідних комун, а також підприємства, віднесені до категорії ризику "СЕВЕКО". Така інформація формується на базі двох нормативних актів: департаментського плану основних ризиків і узагальненого плану для комун, в якому зазначаються ризики для населення.

Контроль забудовиЗакон від 22 липня 1987 р. зобов'язує місцеві громади враховувати в своїй документації на забудову технологічні ризики, наявні на їхній території. У разі якщо мер не втручається в план місцевої забудови, префект має право запровадити процедуру "колективного інтересу". З 622 підприємств, віднесених до категорії "СЕВЕКО" Міністерством охорони навколишнього середовища на початок 1997 р., майже 450 були включені в інформаційні бюлетені, а щодо 250 були змінені плани місцевої забудови.

Протипожежна охорона, захист від аварій та стихії

1. Служби протипожежної охорони і рятуванняЗакон зобов'язує мерів запобігати пожежам та ліквідовувати їх. Зокрема, мер повинен забезпечити захист від ризиків пожежі й паніки в громадських місцях. Мер видає припис про чистку печей і димоходів житлових і виробничих приміщень щонайменше раз на рік. Префект відповідає за організацію рятувальних робіт, які виходять за межі комуни. Він також має повноваження в питаннях розробки механізму організації рятувальних робіт. Загальна схема цього механізму зазнала змін після ухвалення в травні 1996 р. закону про розподіл функцій між комунами й департаментами. Департаментська служба протипожежної охорони й рятування складається з пожежних підрозділів. Заявки про проведення рятувальних робіт з усього департаменту надходять у єдиний оперативний центр. Департаментський оперативний центр протипожежної охорони й рятування являє собою єдиний координаційний орган служб протипожежної охорони й рятування.

67

Безпека. Допомога громадянамПротипожежна охорона, захист від аварій та стихії

Згідно з декретом від 26 грудня 1997 р. Центри протипожежної охорони й рятування діляться за такою схемою:

- центри перший дій;- рятувальні центри;- головні рятувальні центри.

У статті 39 наведеного вище декрету визначаються оперативні можливості кожної категорії центрів. Штатний склад центрів визначається Департаментською схемою аналізу ризиків і захисту від них.Мери здійснюють керівництво рятувальними операціями в рамках своїх повноважень із загального нагляду, оскільки начальник департаментського управління службами протипожежної охорони і рятування, який, зокрема, керує самими рятувальними операціями, підпорядкований мерові або префектові.

Боротьба з пожежами. Порядок дійПовітряні засобі

Наказ про залученняОперативний центр

міжвідомчого управління

Міністерство внутрішніх справ.

Управління цивільної оборони й безпеки

Зональний

оперативний центр

Зона оборони

Департаментські служби протипожежної охорони й рятування

Наказ про залучення

Оперативний департаментський

центр протипожежної охорони й рятування

Департамент

Аварійний сигнал

2. Аварійні будівліУ разі серйозної або безпосередньої небезпеки, як от природні лиха, мер видає наказ про вжиття заходів безпеки відповідно до ситуації. Мер видає припис про ремонт або знесення стін, будинків або будівель в аварійному стані за порядком, передбаченим статтями L.511-1 – L.511-4 Кодексу законів про будівництво і житло. У разі якщо на дату, зазначену в постанові, роботи з приведення в належний порядок відповідної ділянки не буде виконано, мер має право провести їх за рахунок власника чи його правонаступників.

3 . Безпека зимових видів спорту Мер зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання нещасним випадкам на базах лижного відпочинку й спорту. Зокрема, згідно зі статтею L.2212-2 Загального кодексу територіальних громад, мер має право регламентувати заняття лижним спортом в інтересах безпеки лижників.

4. Нагляд за пляжами і місцями купанняМер здійснює нагляд за місцями купання і водного відпочинку, де використовується пляжне знаряддя і незареєстровані плавучі засоби. Такий нагляд здійснюється на морі до відстані 300 метрів від водної межі.

68


Мер визначає одну або декілька зон нагляду на тих частинах узбережжя, які забезпечують достатню гарантію безпеки купання і водного відпочинку. Мер визначає також періоди нагляду. Мер повинен сповіщати про небезпеку. Він має тільки попереджати про незвичайні ризики та про неявну небезпеку, на яку можуть наразитися за звичайної обережної поведінки люди в воді або на прогулянці. Мер повинен вживати превентивних заходів, необхідних для організації рятувальних робіт у разі виникнення аварій чи нещасних випадків. Зокрема, мають вживатися заходи нагляду в необладнаних місцях купання з вільним доступом. Такі заходи мають бути пропорційні можливим ризикам.

5. Громадські місцяУ статті R.123-2 Кодексу законів про будівництво і житло визначаються установи й заклади, які відвідують громадяни. Це визначення поширюється також на висотні будинки та споруди для проведення спортивних змагань, а також на кемпінги. Стосовно всіх об'єктів, де можуть перебувати люди, дозвіл на будівництво та на експлуатацію надається тільки, якщо такі споруди чи об'єкти відповідають нормам безпеки. Правила безпеки (постанова міністра внутрішніх справ від 25.06.80) містять роз’яснення щодо порядку їхнього застосування. Стосовно об'єктів масового відвідання діє декрет від 08.03.95 про департаментські консультативні комісії з безпеки та доступу до громадських місць. Висновки комісії мають бути позитивними або негативними. Вони не є обов'язковими для мера і не впливають на його право приймати рішення. Мер може тільки частково врахувати висновки комісії або навіть не враховувати їх зовсім. Мер повинен враховувати всі фактори в комплексі, а також оцінювати ступінь серйозності виявлених порушень. Мер має право зажадати закриття об'єктів масового відвідання, якщо на них виявлені порушення встановлених норм безпеки. Рішення мера ухвалюється за узгодженням із комісією з безпеки. У постанові мера зазначається, за потреби, характер потрібних змін і робіт, а також терміни їхнього виконання. Департаментські консультативні комісії з безпеки та доступу до громадських місць очолюються префектом. Залежно від питань, що розглядаються, до їхнього складу входить мер відповідної комуни або його заступник (членом комісії може бути працівник органів комуни). Мер відіграє важливу роль (з огляду на вимоги щодо кворуму), оскільки його відсутність може призвести до блокування засідання.

6. Спортивні об'єктиДекрет від 4 червня 1996 р., включений до Кодексу законів про спорт (R.322.9) визначає вимоги з безпеки, яким повинні відповідати відкриті й закриті спортивні споруди (спортивні зали й майданчики, шкільні спортивні об'єкти та інші громадські місця). Здійснюється не лише контроль при початку діяльності об'єкта, але проводяться також періодичні перевірки як муніципальними органами, так і зовнішніми організаціями. Крім такої перевірки, обов'язок утримання об'єкта в належному стані передбачає також і ведення журналу, в якому фіксуються дати і результати випробувань. Рекомендується призначати відповідальну посадову особу для проведення регулярних технічних перевірок об'єктів із складанням паспорта на кожний об'єкт.

69


7. Боротьба зі злочинністю: нова роль мерівЗакон про профілактику злочинності від 05.03.2007 р. наділяє мерів функцією координатора профілактичних заходів. Мер отримує інформацію про всі правопорушення, які ставлять під загрозу громадський порядок. Передбачене створення місцевих рад з безпеки й профілактики злочинності. Такі ради є обов'язковими в комунах із населенням понад 10 тисяч осіб. Акції в рамках т.зв. "Міських угод про суспільну консолідацію" фінансуються з міжвідомчого фонду. Посилюється механізм інформування мерів і соціальних працівників, а також підсилюються заклики до дотримання порядку. Надано нового імпульсу системам відеоспостереження, яке ведеться, однак, під контролем прокурора і Національної комісії з інформатики та свобод. Планується розробка "територіальної стратегії" терміном на три роки, яка має узгоджуватися з департаментськими планами профілактики злочинності.

Муніципальна поліція

У 2009 р. служби муніципальної поліції діяли в 3500 комунах, що становить близько 9 % числа комун. Муніципальна поліція налічувала 17 тисяч працівників.

1. Угода про координацію дій. Декрет від 24 березня 2000 р. Угода визначає порядок, за яким муніципальна поліція координує свої дії з двома іншими державними правоохоронними структурами – Національною поліцією й Національною жандармерією. Відсутність такої угоди, незалежно від чисельного складу муніципальної поліції, тягне за собою два наслідки:

- працівники муніципальної поліції позбавляються можливості нести службу в нічний час (від 23 до 6 години);

- працівники муніципальної поліції втрачають право на носіння зброї.

2. Розширення прав муніципальної поліції щодо складання протоколів Відповідно до Закону від 13 квітня 1999 р., законів від 15.11.01, від 18.03.03 і циркуляру від 26.05.03, працівники муніципальної поліції мають такі права:

- складати протоколи за порушення постанов, за порушення правил збереження шляхового господарства і деяких правил дорожнього руху (ст. L.2212 Загального кодексу територіальних громад). Згідно зі статтею 86 Закону від 18 березня 2003 р., "помічникам працівників судової поліції забезпечується доступ до баз даних реєстрації автомобілів і водійських посвідчень". Проектом програмного закону про внутрішню безпеку передбачається надати статус працівника судової поліції начальникам муніципальної поліції (40 осіб), а також надати право працівникам муніципальної поліції проводити профілактичні перевірки на вміст алкоголю в крові водіїв і перевіряти особу під контролем офіцера судової поліції;

- встановлювати особу правопорушників. Це право дає змогу працівникам муніципальної поліції вимагати від правопорушника пред'явлення посвідчення особи і робити з нього виписки, проте без права перевіряти справжність пред'явленого посвідчення. У разі якщо правопорушник не може або відмовляється підтвердити свою особу, працівник муніципальної поліції повинен негайно повідомити офіцера судової поліції від Національної поліції або Національної жандармерії, який приймає остаточне рішення;

70

Безпека. Допомога громадянамМуніципальна поліція

- здійснювати перевірку алкоголю в крові водіїв, а також повідомляти офіцерам судової поліції від Національної поліції чи Національної жандармерії про виявлені ними злочини й правопорушення;

- вивозити автомобілі на штрафні майданчики (декрет від 06.09.2005 р.). Закон про "рівність шансів", оприлюднений 2 квітня 2006 р. посилює права мерів у боротьбі з грубою поведінкою, а також права муніципальної поліції щодо фіксації окремих видів правопорушень. Урядом виданий декрет про застосування працівниками муніципальної поліції тазерів (22.9.2008 р.) і декрет про реорганізацію відеоспостереження (22.1.2009 р.).

Комплектування і статус працівників муніципальної поліції

Комплектування і статус

- Забороняється наймати працівників за трудовою угодою та допоміжних працівників.

- Згідно зі ст. L2212-5 Загального кодексу територіальних громад, працівники муніципальної поліції призначаються мером або керівником між комунального

утворення.Керівництво

Декрет від 24 серпня 1994 р.

- Керівництво працівниками муніципальної поліції можуть забезпечувати тільки начальники поліції й командири відділень. Вони здійснюють управління муніципальною поліцією в адміністративних, технічних і оперативних

питаннях.Подвійне затвердження - Затвердження на посаді здійснюється представником держави в департаменті

й прокурором Республіки, після чого працівники муніципальної поліції складають присягу. Затвердження може бути відкликане представником

держави в департаменті і прокурором Республіки за узгодженням із мером або керівником між комунального утворення.

Підвищення кваліфікації

- Підвищення кваліфікації працівників муніципальної поліції є обов'язковим згідно з законом.

ОзброєнняДекрет від 24 березня

2000 р. Наказ від 6 квітня 2000 р.

- Префект затверджує іменний список працівників муніципальної поліції, яким надається дозвіл на носіння зброї.

- Дозвіл надається за вмотивованим поданням мера. - Префект надає дозвіл на носіння зброї на власний розсуд.

- Дозвіл на носіння зброї надається на підставі дотримання двох вимог: наявність угоди про координацію дій з Національною поліцією чи

жандармерією; обґрунтування потреби в зброї з огляду на характер чи обставини практичних дій.

3. Від місцевих угод з безпеки до "територіальної стратегії" Закон від 15.11.2001 р. створює законодавчу базу для місцевих угод з безпеки і залучає мера до заходів з безпеки (угода про визначення заходів і про досягнуті результати) Місцеві угоди з безпеки – це робочий інструмент місцевої ради з безпеки і профілактики злочинності, які обов'язково укладаються в комунах із населенням понад 10 тисяч осіб. Складанню плану дій передує т.зв. місцевий діагноз стану безпеки. Цей механізм ще більше підсилений положеннями наказу від 04.12.2006 р., зокрема вимагається узгодження з Міськими угодами про суспільну консолідацію. Порядок створення місцевої ради з безпеки й профілактики злочинності визначений декретом від 23.07.2007 р. Місцеві угоди з безпеки повинні перетворитися на територіальну стратегію, узгоджену з департаментськими планами з безпеки. Зазначимо, що декретом від 22.01.09 переглянутий порядок забезпечення відеоспостереження.

71

Безпека. Допомога громадянамСтан природного лиха

Див. Закон від 13 липня 1982 р., а також закони від липня 1987 р., лютого 1995 р., лютого 2002 р. і серпня 2004 р. У разі оголошення стану природного лиха в дію приводиться систему гарантій, що базується на страхуванні ризиків на основі взаємності, на гарантійних фондах і фондах страхування, які поповнюються за рахунок додаткових внесків до всіх страхових угод.

- Матеріали для оголошення стану природного лиха готуються префектом на місцевому рівні. - Ситуація по кожній із комун вивчається спеціальною комісією.

- На рівні уряду ухвалюється міжвідомча постанова про оголошення стану природного лиха, в якій визначаються зони і час дії лиха.

- Постанова публікується в Офіційному бюлетені. Мер інформує громадян про те, що вони повинні задекларувати збитки своїм страховим компаніям, і веде облік збитків, завданих у комуні. - Матеріали передаються до префектури, яка надсилає їх у міністерство у місячний термін.

- Фонд допомоги потерпілим від лиха, яким порядкує Міністерство внутрішніх справ, приступає до відшкодування збитків.

Державна службаЗагальний статус і три види державної служби

Державна служба. Закон від 13 липня 1983 р. (частина І)

Державна адміністраціяЗакон від 11 січня 1984 р.

(частина ІІ)

Місцева публічна службаЗакон від 26 січня 1984 р.

(частина ІІІ)

Лікарняна адміністраціяЗакон від 9 лютого 1986 р.

(частина IV)

У частині І Закону визначаються права і обов'язки, а також принципи проходження служби, спільні для 3 видів публічної (державної) служби. Частина 3 була доповнена Законом 84-594 від 12.07.1094 р. про формування місцевої публічної служби. Значні зміни щодо мобільності штатів були внесені в законодавство Законом від 3 серпня 2009 р.

Законами про децентралізацію утверджується принцип паритету між видами публічної (державної) служби, що дає змогу уніфікувати статус службовців, їхні права й обов'язки. Закон від 3.08.2009 р. про мобільність штатів і кар'єру на публічній службі спрощує можливості переходу на посади і зміцнює спільну базу трьох видів публічної служби.

Ключові етапи в історії місцевої публічної служби (до децентралізації)1884 р.: адміністративний штат комун регулюється приватним правом: "мер має право відстороняти від виконання обов'язків і звільняти працівників".1889: постанова Державної ради: з огляду на участь службовців у роботі органів державного апарату вони підпадають під норми публічного права. 1952 р.: перший статус адміністративного штату комун. 1972 р.: створення Центру підготовки штатів комун.

Кожний службовець має чин, а не місце. Чини діляться за штатними структурами. Штатна структура включає в себе службовців з однаковим "особливим статусом", які мають чин, що дає їм змогу обіймати певні види посад.

72

Державна службаСтруктура і принципи поділу на категорії

Штатні структури діляться на три категорії: - категорія А: виконання концептуальних і керівних функцій;- категорія В: середня керівна ланка і виконання функцій з застосування норм і

правил;- категорія С: виконавці.

Ієрархічна вертикаль місцевої публічної служби має такий вигляд:

Приклад адміністративної сфери

Категорія А- Штатна структура керівних адміністративних працівників: 2 чини

- Штатна структура референтів: 3 чини- Штатна структура секретарів мера: 1 чин

Категорія В - Штатна структура діловодів: 3 чиниКатегорія С - Штатна структура помічників: 4 чини

Наведена піраміда зберігається в кожному з 8 секторів місцевої територіальної служби, де сектор відповідає сукупності видів діяльності, що належать до однієї спеціальності та/або однієї галузі (плюс специфічний сектор технічних і робочих кадрів). Прим.: Поняття сектора не є юридичним. Воно більше відбиває функціональну структуру штатів. На цей час 55 штатів розподілені таким чином:

Адміністративний штат5 видів штатної структури

Категорія А - Керівні адміністративні працівники. – Референти. – Секретарі мераКатегорія В - ДіловодиКатегорія С - Адміністративні помічники

Технічний персонал6 видів штатної структури

Категорія А - ІнженериКатегорія В - Старші техніки. – Контролери робітКатегорія С - Майстри. – Технічні помічники. – Технічні помічники з освіти

Персонал сфери культури11 видів штатної структури

Майновий комплекс і бібліотекиКатегорія А - Хранителі майнового комплексу. – Хранителі бібліотек. – Референти зі

збереження майнового комплексу. – БібліотекаріКатегорія В - Кваліфіковані асистенти зі збереження майнового комплексу і бібліотек.

– Асистенти зі збереження майнового комплексу і бібліотекКатегорія С - Помічники зі збереження майнового комплексу

Художня освітаКатегорія А - Директори закладів художньої освіти. – Викладачі з художньої освітиКатегорія В - Спеціалізовані асистенти з художньої освіти. – Асистенти з художньої освіти

73

Державна службаСтруктура і принципи поділу на категорії

Персонал сфери спорту3 види штатної структури

Категорія А - Радники з питань фізичної культури й спортуКатегорія В - Вихователі фізкультури й спортуКатегорія С - Інструктори фізкультури й спорту

Персонал організації колективного життяКатегорія А - ОрганізаториКатегорія В - Помічники організаторів

Медичний і соціальний персонал18 видів штатної структуриМедико-соціальний сектор

Категорія А - Лікарі. – Акушерки. – Психологи. – Патронажні медичні сестри з числа керівного складу територіальних органів охорони здоров'я. – Місцеві кадри

охорони здоров'я: санітари, фізіотерапевти, медико-технічні асистенти. – Місцеві патронажні медичні сестри

Категорія В - Санітари. – ФізіотерапевтиКатегорія С - Допоміжний персонал патронажних медсестер. – Допоміжний персонал з

догляду за хворими Медико-технічний сектор

Категорія А - Біологи, ветеринари, фармацевтиКатегорія В - Місцеві медико-технічні асистенти

Соціальний секторКатегорія А - Радники з соціально-виховних питаньКатегорія В - Асистенти з соціально-виховних питань. – Вихователі дітей раннього віку.

– Інструктори-вихователі.Категорія С - Територіальні працівники – спеціалісти з дошкільних закладів. – Соціальні

працівникиПерсонал муніципальної поліції

Категорія А - Начальник муніципальної поліціїКатегорія В - Начальник служби муніципальної поліціїКатегорія С - Працівники муніципальної поліції. – Сільські поліцейські

Професійні пожежніКатегорія А - Капітани, майори, підполковники, полковники. – Лікарі й фармацевти. – Старші

санітариКатегорія В - Прапорщики та лейтенанти. – СанітариКатегорія С - Професійні пожежні не офіцерського складу

Кар'єрний принцип

Принцип проходження кар'єри на державній (публічній) службі ґрунтується на відділенні чина від місця. Чиновник має чин і дістає підвищення по службі, яке виражається в поступовому й регулярному зростанні його заробітної плати. Чиновник посідає посаду, яка відповідає його чинові. Службові сходи відображають кар'єрне зростання і складаються зі сходинок, які відповідають рівням оплати праці за одним і тим самим чином. Сходинка відповідає становищу чиновника в даний час його кар'єри і прив'язується до індексу оплати праці. Підвищений індекс складається з певного числа балів, що помножуються на величину бала, визначену декретом, і дають право на базову ставку оплати праці чиновника (його оклад).

74

Державна службаКар'єрний принцип

Просування по службіМінімальне підвищення: просування, отримане за найкоротший час, передбачений окремим статусом штату, щоб перейти з однієї сходинки на іншу, а отже і на наступний індекс оплати праці. Максимальне підвищення: просування, яке обов'язково забезпечується по завершенні максимального часу, передбаченого статусом відповідної сходинки. Максимальне підвищення є правом. Мінімальне підвищення пов'язане з професійними якостями, які відтепер оцінюються шляхом співбесіди замість атестації (експеримент 2008-2010 рр.).

Підвищення в чині Підвищення в чині відбувається залежно від наявних посад на основі коефіцієнтів (% підвищених стосовно чиновників, які можуть бути підвищені) і спирається на оцінку професійного досвіду. Підвищений працівник повинен обіймати посаду, яка відповідає його новому чинові: відповідно, підвищення може обумовлюватися зміною посади.

Права і обов'язки чиновників

Права і обов'язки чиновників поширюються на всіх працівників державних органів: штатних чиновників і стажистів, нештатних (допоміжний персонал і контрактники). Кожен із працівників забезпечує наступність, рівність і адаптованість публічної служби.

Права Обов'язки - Кар'єрне зростання і мобільність (тільки для чиновників). – Оплата за виконану роботу. –

Свобода думки. – Свобода спілок і участі в спілках. – Право на страйк. – Право на навчання. – Право на

захист від загроз і насильства та від сексуальних домагань і морального знущання. – Право на

соціальний захист. – Рівність чоловіків і жінок. – Доступ інвалідів до державної служби. – Право обіймати політичну посаду. – Право на безпеку

праці.

- Служба в загальних інтересах, незалежна від приватних. – Ієрархічне підпорядкування. –

Стриманість, нейтральність, дотримання таємниці щодо фактів та документів, які стають відомими

працівникам при виконанні їхніх службових обов'язків. – Задоволення вимог громадян про

надання інформації. – Заборона на суміщення посад.

НаслідкиУ разі недотримання наведених прав і обов'язків можуть вживатися дисциплінарні санкції, а винні

працівники можуть також притягатися до кримінальної або цивільної відповідальності.

Порядок набору на державну службу

1. Умови прийняття на місцеву публічну службу

Шляхи доступу на службу Загальні вимоги- Основний шлях: зовнішній, внутрішній конкурс, 3 конкурси.- Новий шлях: пряме прийняття за правилом мобільності з іншої публічної служби.- Винятки: пряме прийняття до категорії С згідно з окремим статусом та коли початковий чин штату відповідає найнижчій шкалі публічної служби (адміністративний помічник 2-го класу, технічний помічник 2-го класу, помічник зі збереження майна 2-го класу); особи, визнані інвалідами.

- Мати французьке громадянство чи бути громадянином країни європейської спільноти.- Бути правоздатним. – Не мати судимостей, несумісних зі службою. – Не мати зауважень щодо проходження обов'язкової державної служби. – Відповідати вимогам щодо фізичного стану для роботи на даній посаді. – Інші особливі вимоги залежно від конкретного штату. (Віковий ценз повністю скасовано за Законом від 3 серпня 2009 р.).

75

Державна службаПорядок набору на державну службу

2. Прийняття на службу до місцевої громади

Головне правилоПріоритет надається службовцям, які працюють повний або неповний робочий час

- Конкурс (список придатності).- Переведення службовця з іншої громади (максимальний термін 3 місяці).

- Відкомандирування або пряме прийняття після відкомандирування службовця з іншої публічної служби.

- Відкомандирування службовця з іншого органу. - Пряме прийняття без конкурсу щодо деяких чинів (1-й чин) і щодо осіб, визнаних інвалідами.

ВинятокЗалучення позаштатних службовців (стаття 3 Закону від 26.01.1984 р., декрет від 15.02.1988

р.).- Контракт або наказ про прийняття як нештатного службовця.

3. Порядок набору позаштатних службовців Закон від 26 січня 1984 р. (ст. 3, 38, 47, 110).

Підстави прийняття Посади Порядок прийняття- Тимчасова заміна штатних

службовців:- які працюють неповний робочий

час, - перебувають у відпустці за

хворобою,- перебувають у відпустці за

вагітністю,- перебувають у відпустці з

догляду за дітьми,- перебувають на обов'язковій

державній службі або на військових зборах,

- перебувають на альтернативній службі,

- залучені до оперативного резерву цивільної безпеки,

- залучені до санітарного резерву.

Посади категорій А, В і С Контракт або наказ про прийняття на період відсутності штатного

працівника.

- Тимчасово вакантна посада Посади категорій А, В і С - Контракт або наказ.Максимальний термін 1 рік.

- Відсутність штату службовців, який відповідає потрібним

функціям (нині рідкісні випадки)Посади категорій А, В і С

- Договір на визначений термін. – Не більше 3 років, з можливістю

поновлення в межах 6 років і далі, якщо особа поновлюється на цій

посаді за договором на невизначений термін.

- Для посад категорії А:"якщо це виправдано характером роботи або потребами служби".

Посади категорії А- Договір на визначений термін. – Не більше 3 років, з можливістю



76

Державна службаПорядок набору на державну службу

- Для заміщення посад на неповний робочий час:

який не перевищують половину робочого часу в комунах із

населенням менше 1000 осіб.

- Договір на визначений термін.- Без визначення 3-річного

терміну, з можливістю поновлення в 6 років і далі, якщо особа поновлюється на цій посаді

за договором на невизначений термін.

- Для заміщення керівних посад:Прямий набір на деякі

функціональні посади (ст. 47 Закону від 26.01.84)

- Начальники і заступники начальників управлінь у

департаментах і регіонах. - Начальники місцевих служб у комунах із населенням понад

80000 осіб. - Генеральні директори публічних закладів, характер і значення яких

цього потребують (декрет Державної ради).

- Договір.- Без уточнення терміну.

- Для комун із населенням менше 2000 осіб і об'єднань комун із населенням менше

10000 осіб:

- У випадках коли створення чи скасування посади залежить від рішення, яке комуна змушена

ухвалити (створення, зміна сфери дії чи скасування певного виду

колективних послуг).

- Договір на визначений термін. – Не більше 3 років, з можливістю



- Для формування апарату місцевих органів влади (ст. 110

Закону від 28.01.1984 р.)- Співробітники апарату

- Термін найму не може перевищувати термін мандату

мера чи голови.- Сезонні потреби Посади категорій А,В, С - Договір або рішення.

- Не більше 6 місяців на рік.- Непередбачені потреби Посади категорій А,В, С - Договір на визначений термін.

- Не більше 3 місяців з можливістю разового подовження.

Статус нештатних працівників регулюється декретом від 15.02.88 і становить своєрідний "міні-статус" (див. декрет від лютого 2007 р.). Статус інвалідів див. ст. 38 Закону від 26.01.84 зі змінами.

Порядок прийняття на постійну посаду

Нова посада Вакантна посада (вихід на пенсію, переведення, відставка)

Рішення керівного органу- Про створення нової посади в

штатному розписі. - Про доцільність найму за

договором (причини і рівень оплати(1))

- Можлива зміна посади (за процедурою, аналогічною створенню нової посади).

Повідомлення про вакантні місця і призначення на посаду

- До відповідного Центру управління місцевою публічною службою. - Набір має бути здійснений в 4-місячний термін після повідомлення, по завершенні якого кандидат має бути обов'язково зарахований за

списком придатності в разі проведення конкурсу.

Порядок набору- Постанова про прийняття для чиновників (переведення,

відкомандирування)- За договором (2) (див підстави набору нештатних працівників);

контроль законності. (1) Рівень оплати працівника за договором визначається виходячи з певного індексного рівня і не дає права на кар'єрне зростання. (2) Підстави найму працівника за договором переглядаються по закінченні терміну найму.


77

Характеристика статусу

1. Дійсна службаВважається таким, що перебуває на дійсній службі, чиновник, який здійснює свою діяльність повний або неповний робочий час відповідно до свого чину (річні відпустки, відпустки за хворобою, навчання прирівнюються до дійсної служби). Виведення в резерв є одним із видів дійсної служби.

2. Інші види службового стануЧиновник перебуває поза межами своєї штатної структури або громади.

ВідкомандируванняРішення про відкомандирування ухвалюється за заявою працівника. За ним може бути ухвалене рішення про включення до штату. Є законним щодо чиновника, який повинен

виконувати фактичні обов'язки або призначений стажистом. - Чиновник відкомандирується зі своєї штатної структури для роботи в іншому адміністративному

органі чи публічному закладі. - Відкомандирування на тривалий термін для "переведеного" державного персоналу.

- Оплата праці за місцем служби. - Кар'єрний облік ведеться попередньою структурою, яка має враховувати просування наприкінці

терміну відкомандирування.Включення до штату.

- Максимальний термін: п'ять років з можливістю подовження.- Зарахування до іншої адміністрації або до подібної іншої штатної структури. Відкомандирування

не є необхідною умовою для зарахування. Нові гарантії кар'єри. Виведення за штат

- Практикується щодо чиновників, які мають 15-річний стаж і відповідають вимогам до відкомандирування.

- Практикується для призначення на державні підприємства, в міжнародні організації та органи із призупиненням кар'єрного зростання і права на пенсію.

Передача в розпорядженняПередбачає добровільне бажання працівника, крім випадків передачі функцій у поточних

проектах. - Працівник отримує зарплату з попереднього органу, але передається в розпорядження іншого. – Облік

кар'єри здійснюється першим органом. Переведення(між комунами)

- Здійснюється автоматично в разі передачі функцій (Закон від 17.02.02), якщо працівник виконує свої обов'язки повністю за переданими функціями.Перекваліфікація європейських чиновників

- Умови перекваліфікації або прийняття у відкомандирування чиновників інших країн членів Європейської спільноти визначені декретами від 22.07.03.

Виведення в резерв на законних підставах- Для виховання дитини віком менше 8 років або дитини-інваліда чи для догляду за подружжям. Догляд за літніми батьками. Цей статус надається на 3 роком з правом подовження в межах 8 років чи часу хвороби. - Для виїзду за місцем роботи подружжя: 3 роки з правом подовження без обмежень. - Для догляду за подружжям, дітьми, батьками: 9 років частками по 3 роки з правом подовження. - У разі непоновлення на посаді по завершенні терміну виведення в резерв працівник отримує допомогу за соціальним страхуванням.


78

Характеристика статусу

Виведення в резерв за умови дотримання потреб служби- За особистими обставинами: 3 роки з правом подовження в межах 10 років кар'єри.- З метою навчання або наукової роботи загального інтересу: 3 роки з правом подовження один раз. - Для створення підприємства: 2 роки.

Адміністративне виведення в резерв- Рішення ухвалюється адміністрацією, зокрема, після вичерпання прав на відпустку за хворобою: 1 рік з правом на подовження 2 рази. - Виведений у резерв працівник не отримує заробітну плату. За ним зберігаються (без просування по службі) права, набуті ним з огляду на стаж і на рівень оплати, при поверненні на роботу. Поновлення на роботі не є правом, за винятком виведення в резерв на законних підставах з сімейних причин або в адміністративному порядку через хворобу. - У разі непоновлення на посаді: працівник береться на облік Національним центром місцевої публічної служби (окремі керівні працівники категорії А+) або Центром обліку (категорії А, В і С). - В інших випадках за працівником зберігається його стан і він дістає право на допомогу за безробіттям.

Паритетні органи та управління службою

Паритетні органи мають на меті сприяти соціальному діалогові на місцевому рівні. Вони відіграють консультативну роль (висловлюють думку, яка не є обов'язковою для адміністрації). Паритетні органи складаються на паритетних засадах з представників територіальної влади і персоналу.

1. Місцеві паритетні органи- Місцеві паритетні органи створюються при громаді або при Центрі управління персоналом. - Громади, в яких працює менше 350 чиновників, зобов'язані реєструватися в територіальному Центрі управління персоналом. Інші громади вирішують це питання на власний розсуд.

Характеристика й функції місцевих паритетних органівСтворення на базі

виборів представників персоналу

Організація роботиПитання обов'язкового

узгодження

Паритетна адміністративна

комісіяПитання штатних

працівників і стажистів

- Створюється в громаді (або)

- Створюється при Центрі управління персоналом в разі

прикріплення громади до нього

- Одна паритетна адміністративна комісія

на кожну категорію чиновників (А, В і С).

Не менше 2 засідань на рік.

- Кар'єра.- Службовий стан.

- Відмова зарахування в штат.

- Санкції (комісія діє як дисциплінарна і

очолюється суддею).

79

Державна службаПаритетні органи та управління службою

Технічний паритетний комітет

Питання всіх працівників

- Створюється в громаді, якщо в ній працюють понад 50 чиновників.- В інших випадках

створюється при Центрі управління персоналом.


1. Розгляд звітів про стан громади не менше разу

на 2 роки: штати, комплектування,

підвищення, навчання, неповний робочий час,

відпустка перед звільненням і відпустка

на профспілкову діяльність.

2. Висновки щодо рішень про ліквідацію

робочих місць.3. Гігієна і безпека.

Комітет з питань гігієни й безпеки праці

Питання всіх працівників

- Створюється в громаді, де працює понад 200

чиновників.- В інших комунах діє в

рамках Технічного паритетного комітету


- Розгляд заходів гігієни щодо службових

приміщень і санітарного захисту працівників. - Розгляд звітів про

роботу інвалідів, про нещасні випадки на

виробництві.

2. Національні паритетні органи

Характеристика й функціїВища рада місцевої публічної

служби- Консультативні та інформаційні функції.

- Вироблення думки щодо проектів законів і декретів, які стосуються місцевої публічної служби.

Національний центр місцевої публічної служби

- Фінансується громадами в розмірі 1 % фонду заробітної плати (додаткові внески на утримання місцевих житлових контор і

пожежних частин).- Завдання: організація конкурсів Національного інституту територіальних досліджень; базова підготовка спеціалістів і

підвищення кваліфікації; забезпечення індивідуального права на навчання.

3. Центри управління

Завдання Центрів управління місцевою публічною службоюЗакон № 94-53 від 26 січня 1984 р. зі змінами

Комплектування КатегоріїОрганізація конкурсів і професійних іспитів А, В, С (крім А+)

Участь у конкурсних і екзаменаційних комісіях (!) А, В, СОголошення про новостворені й вакантні робочі місця А, В, С

Складання списків резерву (внутрішнє просування по службі) А, В, СОприлюднення списків резерву (внутрішнє просування по службі) А, В, С

Оприлюднення списків на підвищення на посаді А, В, С

80

Державна службаПаритетні органи та управління службою

Управління кар'єрою Категорії Функціонування Паритетних адміністративних комісій і дисциплінарних рад.

Апеляційна дисциплінарна рада.А, В, С

Взяття на облік чиновників, що залишилися без місця після року утримання в перевищених штатах внаслідок:

- ліквідації робочих місць,- довгострокового відкомандирування,

- автоматичної передачі в розпорядження по завершенні нормативних відпусток за хворобою та за сімейними обставинами.

А, В, С

Профспілкове право КатегоріїПрофспілкова допомога

Розрахунок і фінансування дозволеної відсутності на роботі (декрет від 3 квітня 1985 р.)

А, В, С

Функціонування Технічного паритетного комітетуВ громадах із числом працівників менше 50.

(1) Комуни можуть самостійно проводити окремі конкурси, а також складати списки внутрішнього просування по службі, забезпечувати функціонування Адміністративних паритетних комісій і фінансування дозволеної відсутності на роботі.

Залежно від того, чи громада приписана до Центру управління місцевою публічною службою, деякі норми можуть мінятися. У разі добровільної реєстрації в Центрі управління громада може при реєстрації залишити за собою право самостійно забезпечувати функціонування комісій і складати списки на внутрішнє просування по службі.

Принципи оплати праці

Фіксована складова. Базовий окладОклад на основі індексів Залежить від щабля (індекс).

Квартирні Залежно від територіального розташування громади (зони 1, 2, 3).

Сімейна допомога Залежно від кількості дітей (1 допомога на сім'ю)Доплата на основі індексів

Нова боніфікація за індексом

Передбачена декретами для окремих видів роботи, діяльності, обмежень чи специфічних ризиків.

Нараховується певна кількість додаткових балів для врахування пропозицій або обов'язків працівника. За

цими балами здійснюються відрахування в пенсійний фонд.

Змінна складова: премії та допомогаПринципи КонкретизаціяПринципи

Рішення представницького органу згідно з принципом паритету: вільне запровадження режиму оплати праці в межах режиму, що діє для державних

служб з аналогічними функціями. Типологія

Відсутність простої класифікації:- премії за чин;

- премії за особливі умови роботи.Надання премій

Рішення місцевого органу влади згідно з критеріями його ухвалення.

- Встановлення відповідності між місцевими чинами і чинами державної публічної служби (декрет від 6.9.09). Не підпадають під дію декрету: поліція, сільські поліцейські, окремі керівні працівники

медико-соціальної сфери, пожежні, особливі спеціальності, співробітники апаратів.

- Рішення з визначення премій, відкритих кредитів, одержувачів і порядку розподілу.

- Приклад: спеціальна доплата за службу, доплата за чергування, доплата за небезпечні й шкідливі умови

праці. - Індивідуальні рішення.

81

Державна службаПринципи оплати праці

Робочий часЗ 1 січня 2005 р. максимальна тривалість робочого часу в місцевих громадах встановлена в 1607 годин на рік за умови прийняття рішення представницького органу та із дотриманням принципу паритетності з державною публічною службою.

Розподіл обов'язків між представницькими та виконавчими органами

Муніципальна рада Мер Створює робочі місця:

- характер роботи;- рівень чинів, а також рівень місця роботи для

забезпечення найму нештатних працівників;- рівень оплати праці.

Всі робочі місця в громаді зафіксовані в штатному розписі постійних робочих місць, що додається до

бюджету.

- Набирає персонал на робочі місця, створені Муніципальною радою.

- Організує порядок набору персоналу. - Проводить відбір серед кандидатів.

Прим.: При наборі персоналу громада зобов'язана задекларувати наявність вакансій у Центр

управління місцевою публічною службою.

Визначає умови праці- Визначає індивідуальний час роботи (зміни,

перерви тощо). - Надає дозвіл на роботу неповний робочий час.

Ухвалює порядок і умови надання допомоги. Визначає співвідношення між підвищеними

працівниками та тими, що можуть бути підвищені, а також критерії підвищення за

узгодженням із Технічним паритетним комітетом

- Приймає рішення про виплату премій в межах бюджету, ухваленого представницьким органом, та

згідно з регламентом в межах граничних сум, передбачених для кожної штатної структури.

- Приймає рішення про індивідуальне підвищення за поданням керівництва служб та за підсумками

оціночної співбесіди і за узгодженням із Адміністративною паритетною комісією.

НовинкиЗакон від лютого 2007 р. "стабілізує" розподіл функцій між Національним центром місцевої публічної служби та Центром управління публічною службою. Законом посилюється обов'язок щодо навчання працівників та індивідуальне право на навчання (20 годин на рік). Закон дозволяє надання соціальної допомоги працівникам за певних умов. Закон від 03.08.2009 р. сприяє збільшенню мобільності між місцевою публічною службою та іншими видами публічної служби, удосконалює контроль за перекваліфікацією працівників, що втратили своє місце, пом'якшує правила суміщення посад, дозволяє запровадження тимчасового заміщення посад за дотримання певних обмежувальних умов.

Освіта

Характеристика освітньої галузі

Галузь освіти у Франції – це майже 15 мільйонів учнів, у т.ч. 6,6 млн. у навчальних закладах першого ступеня, 3 млн. в колежах, 2,2 млн. в ліцеях, а також близько 2,3 млн. студентів. До цієї цифри слід додати 1 мільйон викладацького й технічного складу. Внутрішні витрати на освіту становлять: 37,8 млрд. євро на 1-й ступінь (29 %), 54,3 млрд. євро на другий ступінь (42 %) і 24,9 млрд. євро на вищу освіту (19,2 %).

82

ОсвітаХарактеристика освітньої галузі

Частка місцевих громад у фінансуванні освіти збільшилася з 14,2 % у 1980 р. до 23,8 % у 2007 р. (частка держави зменшилася з 69 % до 60 %). Комуни витрачають в середньому 2000 євро на школяра, департаменти – 1200 євро на учня колежу і регіони 1500 євро на учня ліцею.

Структура кінцевого фінансування за 2007 р.Витрати державного

сектораЗагальні витрати на

освіту 1 ступеняЗагальні витрати на

освіту 2 ступеняЗагальні витрати на

вищу освітуДержава 52,9 % 69,7 % 72,9 %Громади 40,4 % 18,2 % 10,7 %

Інші державні органи 1,7 % 2 % 1,5 %Підприємства 0 % 1,9 % 5,9 %

Населення 5 % 8,2 % 9 %

Нині витрати на освіту майже зрівнялися з витратами на охорону здоров'я на душу населення (2020 євро), якщо привести їх до 7780 євро на студента чи учня за весь період навчання (5600 євро на 1 ступінь, 9100 євро на другий ступінь і 10800 євро на вищий ступінь).

Хто за що відповідає?

Освіта належить до національної публічної служби, організація й функціонування якої забезпечуються державою, за наявності певних повноважень, переданих за законом територіальним громадам з метою їхнього доручення до розвитку цієї галузі. Держава визначає шляхи навчання, національні програми, організацію й зміст навчання, забезпечує визначення й видачу національних дипломів, набір і роботу кадрів, які належать до її відома, забезпечує рівність доступу до даної послуги, здійснює контроль і оцінку освітньої політики з метою забезпечення загальної узгодженості освітньої системи. Повноваження територіальних громад передбачають переважно забезпечення матеріальних умов для навчання (приміщення, оснащення, поточні витрати), а також – у регіонах – складання програм і фінансування професійного навчання. Слід мати на увазі, що закони про децентралізацію не торкаються приватної освіти.

Розподіл обов'язківРегіональна рада

Ст. L214-1 Кодексу законів про освіту. Планова схема видів навчання:

за згодою департаменту; за узгодженням з представником держави.Колежі Ліцеї

Генеральна радаСт. L213-1 Кодексу законів про освіту.

Планова програма інвестицій за згодою комуни або міжкомунального об'єднання.

Регіональна радаПланова програма інвестицій за згодою зацікавлених

місцевих громад.

ПрефектЗатверджує річний перелік заходів (зобов'язання держави надати персонал) за узгодженням із комуною за

місцем знаходження навчальних закладів і відповідної громади. Ректор навчального округу

Визначає структуру викладацького складу навчальних закладів другого ступеня

83

ОсвітаХто за що відповідає?

Схема видів навчання

Планова програма інвестиційЛіцеї Колежі

Структура викладацького

складу

Річний перелік заходів

Комуна розташування

Згода Згода Згода

Департамент Згода Згода Розробка Згода щодо колежів

Регіон Розробка РозробкаЗгода щодо

ліцеїв і прирівняних до

них закладівДержава Розробка Розробка

Закон від 13 серпня 2004 р. про обов'язки місцевих органів передбачає таке: - регіони й департаменти відповідають за технічний персонал ліцеїв і колежів, а

також за харчування учнів;- департаменти затверджують схему секторів набору до колежів, при цьому держава

зберігає право на розподіл кадрів;- рішення про відкриття й закриття секцій початкового професійного навчання

приймаються спільно державою й регіонами;- у питаннях освіти 1-го ступеня мер діє не від імені держави стосовно розподілу

шкіл за секторами, а від імені комуни (Муніципальна рада або публічний заклад міжкомунальної взаємодії);

- збільшується участь комун у витратах згідно з законом від 28 жовтня 2009 р.

1. Навчальний округ (Академія)Ректор навчального округу призначається декретом Президента Республіки і виконує такі обов'язки: - відповідає за функціонування всієї публічної служби освіти в окрузі, а також має певні повноваження стосовно приватної освіти за договором;- ухвалює рішення в таких питаннях:

- організація й функціонування системи освіти;- адміністративний і фінансовий контроль колежів і ліцеїв;- розподіл ресурсів на викладацький корпус;

- є ректором університетів і адміністратором вищої освіти.

Інспектори академії – регіональні педагогічні інспекториОцінюють, консультують і організують роботу освітнього персоналу за навчальними дисциплінами другого ступеня.

2. ДепартаментРекторові навчального округу підпорядкований інспектор академії, який є також директором департаментських служб освіти.

84

ОсвітаХто за що відповідає?

Інспектор академії виконує такі обов'язки:- Відповідає за освіту першого ступеня.

- Відповідає за управління кар'єрою викладачів.- Видає накази про переведення викладачів (за узгодженням із Адміністративною паритетною комісією).

- Видає накази про створення чи ліквідацію посад викладачів у дошкільних закладах і початкових школах за узгодженням із Департаментським технічним паритетним комітетом і з Департаментською радою освіти.

- Інспектор академії має в своєму розпорядженні для надання йому допомоги інспекторів освіти й технічних радників (інспекторів технічної освіти та інспекторів з питань інформування орієнтації).

Інспектори освіти закріпляються за округом:- Інспектори освіти підпорядковуються безпосередньо Інспекторові академії.

- Інспектори освіти забезпечують координацію освітньої діяльності на місцях шляхом участі в запровадженні договорів про планування шкільного часу і шкільних проектів.

- Інспектори освіти взаємодіють із муніципалітетами в питаннях розвитку освітньої системи. - Інспектують дошкільні навчальні заклади й початкові школи (державні та приватні).

- Оглядають приміщення, які комуна має надати перед відкриттям державної школи та в рамках проектів будівництва шкіл.

- Мають у своєму розпорядженні педагогічних радників.

Директор колежу чи ліцею є керівником навчального закладу, якому підпорядковується весь його персонал. Директор очолює правління, виконує бюджет закладу і укладає договори від його імені. Директор формує й виконує план роботи закладу. Директор школи не є керівником закладу, і йому не підпорядковуються інші вчителі. Він забезпечує нормальну роботу школи і представляє її в органах комуни. Для виконання цих обов'язків директор школи може бути повністю чи частково звільнений від викладацької роботи. Директор формує й виконує план роботи школи.

3. Консультативні органиТериторіальна рада з освітиСтатті L239-1 і R239-1-14 Кодексу законів про освіту. Розглядає питання, які цікавлять територіальні громади в сфері освіти. Виробляє рекомендації з метою сприяння забезпеченню рівних прав громадян у сфері освіти. Окружна рада з питань освітиСтаття L234-3 Кодексу законів про освіту. Рішення ради можуть бути оскаржені у Вищій раді освіти. Департаментська ради з питань освітиСтаття L235-1 Кодексу законів про освіту. Рада має повноваження в питаннях організації адміністративних служб і навчальних закладів стосовно розподілу ресурсів. Рада розглядає питання, які стосуються навчання в закладах першого й другого ступеня.

Мер здійснює контроль дотримання закону про обов'язкову освіту. Стаття l212-4 Кодексу законів про освіту передбачає, що комуна відповідає за школи. Комуна є власником шкільних приміщень і забезпечує їхнє будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, оснащення й функціонування. Декретом від 14 лютого 2008 р. уточнюється порядок створення бази даних школярів у разі потреби.

85

ОсвітаКомуни і шкільне навчання

1. Обов'язкові витратиФінансові видатки комун на освітуУтримання шкіл (опалення, освітлення, прибирання приміщень), дрібний і капітальний ремонт. Оплата праці працівників і, зокрема, спеціалізованих територіальних працівників дошкільних навчальних закладів (понад 52000 осіб у Франції); обов'язкова наявність одного такого працівника на заклад. Забезпечення шкільним приладдям колективного користування. Оплата за понаднормову працю вчителів за проведення понаднормових занять, позакласових занять і нагляд за дітьми на вимогу комуни. Забезпечення житлом учителів початкових шкіл або в інших випадках виплата відповідної допомоги (викладачам шкіл житло від комуни не надається). Законом від 20 серпня 2008 р. встановлене право на доступ учнів до школи в разі страйку.

Створення шкілСтаття L.2121-3 Загального кодексу територіальних громад передбачає, що "Муніципальна рада ухвалює рішення про створення й розміщення шкіл і класів початкової школи та дошкільних закладів за узгодженням із представником держави".Циркуляром від 3 липня 2003 р. роз'яснюється процедура складання плану шкіл, а також порядок проведення потрібних узгоджень. Циркуляром від 21.12.2004 р. подається додаткова інформація про розподіл шкіл за секторами.

Шкільний тижденьДекретом від 15.05.08 скасовуються ранкові навчання в школі по суботах. Це означає зменшення часу навчання і запровадження 2 годин персоналізованої допомоги. Новий тиждень ділиться на 4 дні або навіть на 4,5 дня з урахуванням ранкових занять у середу, якщо рада школи ухвалить таке рішення за узгодженням із мером.

Визначення часу початку й закінчення занять у шкільних закладахЦе питання врегульоване статтею L.521-3 Кодексу законів про освіту. За загальним правилом, час початку й закінчення занять встановлюється інспектором академії. З урахуванням місцевих умов мер може змінювати час початку й закінчення занять у школах, розміщених на території комуни, із дотриманням певної процедури узгодження. Практичний порядок визначення часу початку й закінчення занять визначений наказом Міністерства освіти від 13 листопада 1985 р.

2. Факультативні витратиШкільні підручники та індивідуальне шкільне приладдя. Фінансування в повному чи частковому обсязі виїзду шкільних груп (на море, на лижні бази, на природу тощо). Організація шкільних екскурсій (перевезення учнів, відвідання об'єктів). Організація позашкільної діяльності (по середах, у вихідні дні, зимові й літні канікули): факультативно.

86

Освіта Комуни й шкільне навчання

Шкільне харчування: 73 % учнів

Витрати на харчування є факультативними- Витрати на харчування в школах першого ступеня бере на себе муніципалітет разом із

батьками. - Закон про територіальний устрій Республіки від 6

лютого 1992 р. (ст. 26) і Закон від 17.02.02.

Шкільні їдальні в комунах із населенням понад 3500 осіб повинні мати консультативну комісію. Комісія

очолюється мером або його відповідним заступником і складається з представників батьків учнів. Комісія може бути окремою або об'єднуватися з комісіями

інших аналогічних служб. Склад комісії визначається Муніципальною радою. Передбачено, що до 2012 р. 20 % продуктів харчування складатимуть "біо"-продукти.

8,5 євро: середня вартість шкільного обіду, 36 % якої оплачують батьки.

Питання, що можуть виникати- Який спосіб управління обрати: прямий чи делегований?- Яку технологію приготування та роздачі обідів обрати?- Якою має бути фінансова участь батьків?

- Як забезпечити догляд за дітьми на перервах?- Який персонал комуни залучити?

- Як упорядкувати приміщення й двори шкіл?

Попри те, що харчування не належить до обов'язкових витрат, воно стало обов'язковим фактично і було посилене внаслідок передачв повноважень згідно з законом від 13.08.2004 р. Крім того, з 2006 р. громади можуть вільно встановлювати тарифи.

3. Використання шкільних приміщень за ініціативою комун Комуни можуть організовувати для учнів під час занять додаткові види діяльності. Поза межами шкільного часу вони можуть використовувати безпосередньо або через фізичних або юридичних осіб шкільні приміщення для культурних, спортивних, суспільних та виховних заходів. Приміщення можуть використовуватися також у порядку офіційної реквізиції (під час виборів).

Використання шкільних приміщень для додаткових занять у шкільний час Додаткові види діяльності регламентуються статтею 26 Закону від 22.07.83, а також наказом Міністерства від 08.08.85 – ст. L.212-15 Кодексу законів про освіту:

- такі заняття можуть бути виховними, спортивними й культурними і повинні відповідати публічній і світській місії шкільного закладу;

- такі заняття не можуть підміняти собою або порушувати заняття, встановлені державою;

- додаткові заняття повинні проводитися за таких фінансових умов, які дають змогу брати в них участь усім учням, які того бажають;

- - додаткові заняття є факультативними, але про них повинні бути поінформовані учні та їхні батьки.

Видатки на оснащення й проведення, які відповідають додатковим заняттям, бере на себе структура, що їх організує, включно із оплатою праці державного персоналу, який виділяється на проведення занять. Держава може виділяти субсидії громаді (наприклад, на виховні заходи).

87


Використання шкільних приміщень поза межами шкільного часуДо шкільних приміщень належать приміщення шкіл, колежів, ліцеїв, в т.ч. спортивні об'єкти, які є частиною цих закладів або приписані до них. Заняття, які в них проводяться, не повинні мати на меті одержання вигоди. Це можуть бути заходи культурного, спортивного, суспільного чи виховного характеру. Заняття повинні відповідати характерові й оснащенню приміщень. Організатором додаткових занять може виступати комуна або будь-яка фізична чи юридична особа державної чи приватної форми власності. Тільки мер може надавити дозвіл на проведення додаткових занять за узгодженням зі шкільною радою чи адміністрацією (думка яких не є обов'язковою для мера) та за згоди громади, яка є власником чи користувачем приміщень. Комуна може укласти угоду з власником, керівником шкільного закладу і організатором заходу. За відсутності такої угоди комуна несе відповідальність за будь-яку завдану шкоду, якщо не буде встановлена відповідальність третіх осіб.

4. Прийом до школиОбов’язки мера з прийому дітей до школи є лише обов'язками з реєстрації, а не правом приймати рішення. Мер контролює дотримання закону про обов'язкову освіту і запис дітей до школі. Згідно зі статтею 80 Закону про місцеві свободи й обов'язки, не мер, а Муніципальна рада визначає сектори набору дітей до державних шкіл, розташовані на території комуни.

5. Шкільна рада Декрет від 28 грудня 1976 р. зі змінами за декретом від 13 травня 1985 р. і за декретом від 6 вересня 1990 р. Шкільна рада існує при кожній школі. До складу ради входять директор школи (голова ради), мер, представник Муніципальної ради, учителі кожного класу, представники батьків учнів, уповноважений департаменту з освіти, який перевіряє школу, інспектор освіти, члени мережі допомоги і територіальний працівник сфери дошкільних закладів. Шкільна рада збирається щонайменше раз на квартал для затвердження внутрішнього розпорядку школу, для вироблення пропозицій і думки щодо функціонування школи, для узгодження проведення додаткових виховних заходів.

6. Розподіл між комунами витрат на школиЗакон від 28.10.09 гарантує паритетне фінансування між початковими державними й приватними школами, якщо вони приймають учнів, що мешкають не за місцем розташування школи. Фінансування є обов'язковим, якщо комуна школи або міжкомунальне шкільне об'єднання не має достатніх можливостей для прийняття учня до своєї державної школи або якщо відвідання школи, розташованої в іншій комуні, пояснюється такими обставинами:

- специфічні умови роботи батьків, коли вони мешкають у комуні, яка не забезпечує безпосередньо чи опосередковано харчування дітей і догляд за ними;

- якщо школу комуни відвідує брат чи сестра дитини;- причини, пов'язані зі здоров'ям дитини.

При розрахунку частки фінансування враховуються можливості комуни проживання, кількість учнів цієї комуни, які відвідують школу в іншій комуні, і середня вартість на учня, обчислена на основі поточних витрат всіх державних шкіл іншої комуни, причому розмір частки на учня не може бути вищим за витрати на учня в комуні проживання.

88


У разі незгоди, якщо частка фінансування є обов'язковою, вона визначається префектом у тримісячний термін.

7. Право на перебування в шкільному закладіЗакон від 20 серпня 2008 р. визначає принцип, згідно з яким вихованці дошкільних закладів і учні початкових шкіл повинні допускатися в заклад у разі відсутності їхніх вчителів (якщо понад 25 % із них оголосили страйк). Мер веде облік осіб, які мають необхідну кваліфікацію. Цей список затверджується шкільною радою. Держава оплачує таку працю з розрахунку 110 євро за групу з 15 учнів.

8. Територіальні спеціалізовані працівники дошкільних закладів Відкриття дошкільного закладу або дитячого садка відбувається за наявності спеціалізованого працівника дошкільних закладів, який за певних обставин може працювати неповний робочий час. Вважається достатнім наявність одного такого працівника на дві групи (крім груп категорії 2). Працівники дошкільних закладів належать до персоналу комуни і мають статус місцевої публічної служби (категорія С з прийняттям на роботу за конкурсом у разі наявності диплому на роботу з дітьми дошкільного віку або зі складанням іспиту).Працівник, найнятий на повний робочий час працює 35 годин на тиждень. Розподіл його, робочого часу на шкільний і позашкільний здійснюється мером.

9. Заняття під наглядом і контролем Міністерство освіти наголошує на важливості занять як факторові успішного навчання дітей. У наказі Міністерства вирізняються заняття, що організуються й фінансуються комунами та об'єднаннями, і заняття під керівництвом педагогів, які є додатковими. Фінансування таких занять становить проблему для місцевих депутатів, оскільки вони не мають права вимагати фінансової участі в них від батьків, а також встановлювати оплату за них педагогам, оскільки вона щороку визначається Міністерством освіти. Наказом від 22.06.2000 р. запроваджується єдиний механізм: місцевий контракт шкільного супроводу (організація виховання дітей дошкільного віку, мережа солідарності, місцевий контракт шкільного супроводу). Комуна самостійно організує позашкільні заняття під наглядом і позашкільну діяльність за рахунок власного персоналу.

10. Групи подовженого дня і центри дозвілля

Потреби в нагляді за дітьми до початку шкільного дня чи після його закінчення та по середах (вихідний день для навчальних закладів) змусили багато муніципалітетів забезпечувати такий вид послуг. Держава не бере участі в їхньому фінансуванні, але фонди сімейної допомоги, які визнали нагляд за дітьми та їхнє дозвілля пріоритетним завданням, надають допомогу закладам, які працюють по середах, - т.зв. денним центрам дозвілля. Декрет № 2002-883 від 03.05.2002 р. визначає норми забезпечення вихователями (один вихователь на десять дітей віком до шести років або один працівник на чотирнадцять дітей віком від шести років).

89


11. Технології (інформаційно-комунікаційні технології) Відтепер усі місцеві громади інвестують більшою або меншою мірою в сферу інформаційно-комунікаційних технологій замість держави та без компенсації.

Видатки на освіту, що залишаються за державою після 1 січня 1986 р. (декрет від 25 лютого 1985 р.)

Капітальні витрати

- Комп'ютерна техніка.- Оргтехніка і засоби

автоматизації.- Електронні засоби

- Засоби телеінформатики й аудіовізуальні засоби.

- Оснащення спеціалізованих кабінетів колежів

- Надається в розпорядження колежів і ліцеїв державою.

Поточні витрати - Забезпечення шкільними підручниками колежів і окремими видами педагогічної літератури для ліцеїв

професійного навчання. - Науково-дослідна й експериментальна робота педагогів.

- Обслуговування технічних засобів. .

Фінансування початкових шкіл і дошкільних закладів

Пряме управління Делеговане управлінняВідсутність у школи юридичної й

фінансової правосуб'єктності- Муніципальна служба закупівель.- Кошти виділяються на учня та на

шкільну групу безпосередньо в муніципальному бюджеті.

- Дає змогу заощаджувати на масштабах і здійснювати закупівлю в рамках державного замовлення. - Призначення директора школи

відповідальним за видатки комуни.

Шкільний кооперативЦентральне агентство шкільної кооперації (Закон 1901 р.).

- Місцева секція в кожній школі. - Учнівському кооперативу надають допомогу вчителі й інспектор

початкових шкіл. - Президія в складі трьох учнів, які обираються загальними

зборами. - Мета: сприяти розвиткові серед учнів духу взаємодопомоги й

солідарності, проведенню культурних і виховних заходів, доглядати за шкільними приміщеннями, вести шкільну бібліотеку і доглядати за спортивним приладдям і аудіовізуальними засобами,

організовувати колективні заходи й екскурсії. - Кооператив може заробляти власні кошти й отримувати дотації

від муніципалітету. - Внески батьків не обов'язкові і мають визначатися загальними

зборами. - Проблема дотримання норм "фактичного управління". Шкільні каси

- Обов'язковий публічний заклад комуни (закон від 28 березня 1982 р.). Згідно зі статтею 23 Закону від 17.07.2001 передбачена можливість ліквідації кас.

- Заохочують і сприяють навчанню в початкових державних школах шляхом безплатного забезпечення підручниками й шкільним приладдям малозабезпечених сімей. - Можуть управляти шкільними їдальнями, базами відпочинку.

- Закон "Про суспільну згуртованість" розширює їхні повноваження і дає змогу запроваджувати виховні механізми успішного навчання (супровід).

- Шкільні каси не мають власних коштів, а отримують дотації від комуни.

90


Відповідальність комуни в разі нещасних випадків

- Безпека приміщень, устаткування і місць перебування учнів. - Безпека шляхів перед школою, облаштування стоянок шкільних автобусів і приватних автомобілів.

- Протипожежна безпека: дотримання норм у приміщеннях та в інших місцях. - Використання персоналу комуни в шкільних і позашкільних заходах.

- Шкільні екскурсії: організація транспорту.

12. Шкільні екскурсії

Мінімальні норми забезпечення виховательськими кадрами залежно від видів колективних заходів

Склад вихователівКількість Кваліфікація

1. Планові заходиДошкільний заклад або

початкова школа з секцією дітей

молодшого віку

- Не менше 2 дорослих, незалежно від величини групи.

- Якщо в групі більше 16 дітей, ще один дорослий на 8 дітей.

- Класний вихователь + працівник дошкільних закладів.

- + інші дорослі залежно від величини групи.

Початкова школа

- Не менше 2 дорослих незалежно від величини групи, крім випадків пішої прогулянки на короткий час поблизу

шкільної території. - Якщо в групі більше 20 учнів, ще один

дорослий на 15 дітей.

- Класний вихователь + працівник

дошкільних закладів. - + інші дорослі залежно від

величини групи. 2. Непланові заходи

Дошкільний заклад або початкова школа з

секцією дітей молодшого віку





- Не менше 2 дорослих незалежно від величини групи, крім випадків пішої прогулянки на короткий час поблизу

шкільної території. - Якщо в групі більше 20 учнів, ще один

дорослий на 15 дітей.



3. Захід із ночівлею Дошкільний заклад або

початкова школа з секцією дітей

молодшого віку



- Класний вихователь + працівник дошкільних закладів або спеціаліст з культмасової

роботи. - Спеціаліст (спеціалісти) з

культмасової роботи, залежно від величини групи.




- Класний вихователь + працівник дошкільних закладів або спеціаліст з культмасової

роботи. - Спеціаліст (спеціалісти) з

культмасової роботи, залежно від величини групи.

Увага: Територіальні працівники дошкільних закладів повинні мати спеціальний дозвіл

91

роботодавця, як і будь-який муніципальний працівник, принаймні на виїзд за межі комуни (в кращому випадку командировочне посвідчення).


У наказі від 23.09.99 зазначено, що батьки дітей мають бути обов'язково поінформовані про екскурсію з ночівлею. Підтверджено принцип безплатних обов'язкових екскурсій. Хворі діти та діти інваліди залучаються до екскурсій у міру можливого на тих самих підставах, що й інші.

Турбота про дітей меншого віку

Середній рівень охоплення дітей у дворічному віці дошкільними закладами становить близько 36 %. Законодавство не зобов'язує батьків віддавати дітей у такі заклади. Слід вважати на факультативний характер охоплення шкільним навчанням дітей до 3 років, не рахуючи Зон пріоритетної освіти та за умови наявності місць для дітей комуни віком 2-3 роки. Заклади для дітей віком до 6 років, де вони перебувають без своїх батьків, повинні мати ліцензію (Закон від 18.12.89 і декрет від 06.08.92, декрети від 01.08.00 і від 03.05.02). У 2004 р. була запроваджена допомога на прийняття дітей молодшого віку. Ця допомога надається на дітей, народжених після 01.01.04, і складається з допомоги на народження, базової допомоги, додаткової допомоги на вільний вибір догляду за дитиною, додаткової допомоги на вільний вибір діяльності. Запроваджена Єдина дотація дошкільним закладам, яка з 01.01.05 надається Касою допомоги на дітей та її партнерами.

Колективний догляд за дітьмиКолективні ясла: приймають дітей віком від 3 місяців до 3 років. Ясла регулюються дуже чіткими вимогами, як і всі інші способи колективного догляду за дітьми, і очолюються патронажною медичною сестрою, якій підпорядковується кваліфікований персонал (помічники патронажних сестер, вихователі дітей дошкільного віку) і технічні працівники (кухарі, прибиральниці). Ясла регулярно обстежуються лікарем. (Собівартість одного місця в розрахунку на рік: 15000 євро). Сімейні ясла: мережа акредитованих материнських помічниць, які доглядають за дітьми віком від 3 місяців до 3 років у себе вдома і щодо яких запроваджений нагляд спеціалістів (патронажна сестра, вихователька, позаштатний лікар). Батьківські ясла: колективні міні-ясла, розраховані максимум на 16 дітей, які обслуговують в рамках асоціації самі батьки, беручи участь, як правило, півдня на тиждень, в догляді за дітьми разом із кваліфікованими спеціалістами. Дитячі кімнати: приймають дітей від 2 місяців до 6 років на нерегулярній основі на різний час (від 1 години до кількох разів по півдня на тиждень). Дитячою кімнатою завідує вихователька, яка пропонує дітям заняття та ігри відповідно до їхнього віку. У разі прийняття рішення про створення структури для догляду за дітьми віком до 6 років комуна повинна подбати про місце для прийому їжі, для сну, для сповивання, для ігор, за можливості, розмістити таку структуру в зеленому садку. Декретом від 01.08.00 і від 20.02.07 посилені норми щодо догляду за дітьми та забезпечення відповідних закладів спеціалістами.

92

Освіта

Комуни й приватне початкове навчання

Слід мати на увазі, що кожний п'ятий учень навчається в приватному навчальному закладі, і понад 90 % таких закладів уклали договори з державою.

1. Дотації приватним школамЗаконом Дебре (21.12.1959 р.) запроваджена система договорів про взаємодію приватних навчальних закладів із державою: договори про асоціацію та прості договори. Згідно з цим законом, включеним до Кодексу законів про освіту, для шкіл, що функціонують за договором про асоціацію, запроваджується принцип паритетного фінансування меж державними й приватними навчальними закладами. "Поточні витрати шкіл, що мають договори про асоціацію, забезпечуються на тих самих умовах, що й витрати відповідних державних шкіл" (Кодекс законів про освіту, L.44265). Таким чином, держава, регіональні й департаментські ради та комуни (кожний відповідно до ступеня освіти, за яку він відповідає) забезпечують функціонування шкіл, що мають договір про асоціацію, на базі вартості навчання одного учня в державній школі.

2. Капітальні дотаціїОсновні законодавчі акти: - Закон від 15 березня 1850 р. ("Закон Фаллу"), в статті 69 якого зазначається: "вільні навчальні заклади можуть отримувати від комун, департаментів чи держави приміщення й дотації, розмір яких не повинен перевищувати десяту частину річних витрат закладу". - Закон від 30 жовтня 1886 р. (L. 151-3 Кодексу законів про освіту) – т.зв. "Закон Гобле" – про організацію початкової освіти не дозволяє надавати пряму допомогу на інвестиції з боку місцевих громад приватним школам (рішення Державної ради 1888 р.).- Закон від 25 липня 1919 р. ("Закон Астьє") про організацію промислової й комерційної технічної освіти і Закон від 31.12.1984 р. ("Закон Рокара") про реформування стосунків між державою й приватними закладами сільськогосподарської освіти надають більшу свободу публічним органам щодо відповідних приватних закладів, зокрема щодо допомоги на інвестиції.

3. Мер і приватні школиФінансове забезпечення поточних витрат початкових шкіл, що мають договір про асоціацію або фіксована допомога комуни є обов'язковим для шкіл, у яких навчаються учні, що мешкають на території комуни.

Закон від 28 жовтня 2009 р. гарантує паритетне фінансування державних початкових шкіл і приватних шкіл, що мають договори про асоціацію, якщо в них навчаються учні не з комуни розташування школи. Зауважимо, що комуна школи зобов'язана фінансувати навчання учнів у приватний школі за межами своєї території тільки, якщо законом передбачається, що ці витрати є також обов'язковими для учнів державної школи. За наявності відповідних повноважень міжкомунальне утворення бере на себе функції комун щодо їхніх прав і обов'язків стосовно приватних шкіл, які мають договір про асоціацію. Фінансове забезпечення є обов'язковим для дошкільних закладів, якщо комуна попередньо висловилася за укладання ними договорів про асоціацію. Фіксована допомога комуни може надаватися у вигляді субсидій або в натуральному вигляді (паливо, шкільне приладдя тощо).

93

Освіта Комуни й приватне початкове навчання

Щодо шкіл, які мають "простий договір", (яких стає дедалі менше), участь комун у забезпеченні їхнього функціонування є факультативною і визначається угодою. Комуна не зобов'язана дотримуватися принципу паритетності і не може перевищувати витрати в розмірі вартості навчання одного учня в державній системі освіти.

4. Інші види допомогиКомуни можуть вживати заходів соціального характеру щодо всіх дітей, незалежно від навчальних закладів, які ті відвідують (шкільні їдальні, догляд, шкільне приладдя, екскурсії, виїзд на природу тощо). Комуни можуть проводити додаткові заходи в приватних школах за умови, що допомога, яка надається школам, що мають договір, не перевищує за розміром їхню допомогу державним школам. Така допомога базується на принципі рівного ставлення до всіх дітей комуни.

Регіони, департаменти й місцеві державні навчальні заклади (ліцеї, колежі)

Фінансове забезпечення ліцеїв чи колежів покладене на регіони й департаменти. Департаменти відповідають за колежі, а регіони за ліцеї та заклади спеціальної освіти. Вони забезпечують будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, оснащення й функціонування, за винятком частини витрат на шкільне приладдя, які бере на себе держава згідно з відповідним декретом, а також витрат на утримання персоналу (Закон № 83-663 від 22.07.1983 р. зі змінами за Законом № 85-97 від 25.01.1985 р.). Відповідно до закону, департаменти й регіони відіграють роль власників приміщень, а місцеві публічні заклади освіти являють собою дещо особливих "наймачів", оскільки не платять орендної плати, а поточні витрати, які можна було б прирівняти до орендної плати, також лягають на регіон чи департамент. Попри те що, департамент і регіон платять за все, вирішують вони не все. Частина видатків місцевих публічних закладів освіти здійснюється за рішенням їхнього правління – згідно з принципом самоврядування місцевих публічних закладів освіти. З закону випливає, що повноваження місцевого публічного закладу освіти в бюджетних, а отже в адміністративних питаннях торкаються тільки оснащення й матеріального функціонування, звичайно, в рамках самостійності закладу в питаннях навчання й виховання. У випадках, коли місцева громада вирішує взяти на себе координацію дій щодо функціонування кількох закладів освіти, вона повинна отримати попередню згоду правління цих закладів: - комуна місця розташування закладу представлена в правліннях колежів і ліцеїв;- департаменти й регіони отримують компенсацію за передачу їм повноважень із забезпечення функціонування колежів і ліцеїв у вигляді загальної дотації на децентралізацію. Що стосується компенсації за інвестиційні витрати, департамент отримує департаментську дотацію на оснащення колежів, а регіон – регіональну дотацію на оснащення освітніх закладів. Закон про свободи та обов'язки місцевих органів покладає набір кадрів і управління інженерно-технічним і обслуговуючим персоналом у колежах і ліцеях на департаменти й регіони. Була запроваджена відповідна штатна структура в технічній сфері, і більшість працівників бажають отримати статус місцевої публічної служби.

94

Освіта

Перевезення школярів

Закон 82-1153 від 31.12.1982 р. (ст. 29) покладає на департамент організацію регулярного позаміського автотранспортного обслуговування громадян. У статті 29 Закону 83-663 від 22.07.1983 перевезення школярів прирівнюється до регулярного обслуговування населення, і зазначається, що департаменти відповідають за організацію та функціонування таких перевезень. Рівень фінансового забезпечення визначається генеральними радами департаментів і коливається нині від 72 % до 100 %, причому 27 департаментів забезпечують повністю безплатне перевезення. Департаменти визначили умови фінансового забезпечення перевезення на базі відстані в три кілометри від місця проживання до школи (за умови дотримання схеми розташування шкіл).В зонах міського транспорту цей обов'язок покладається на орган, що відповідає за організацію міських перевезень. Генеральна рада департаменту або орган, відповідальний за організацію міських перевезень може передавати за угодою організацію перевезень школярів у повному обсязі чи частково комунам, об'єднанням комун, навчальним закладам, асоціаціям батьків учнів і асоціаціям сімей. Понад 2 мільйони учнів перевозяться централізовано. Середня вартість перевезення в розрахунку на одного учня становить близько 600 – 800 євро, залежно від того, чи це спеціальне або регулярне обслуговування. На перевезення школярів припадає понад 30 % обсягу діяльності автобусних компаній. Оскільки організація перевезень повинна оформлятися угодою між громадами, мер зберігає свої повноваження з нагляду і вживає заходів безпеки на під'їздах до шкіл.

Місцева громада і безпека

Див. розділ "поліцейські повноваження мера". Мер дотримується основних напрямків плану профілактики злочинності, в якому передбачені заходи проти шкільних прогулів.

Вища освіта й професійно-технічне навчання

Відповідно до Закону від 22.07.1983 р., Регіональна рада складає планову схему спеціалізації колежів, ліцеїв і прирівняних до них закладів (морські школи розведення водних організмів, регіональні заклади адаптованої освіти) як державної, так і приватної форми власності. Законом 2004 р. підсилюється вже запланована схема, яка охоплює ступені від професійного навчання до продовження навчання на протязі життя. Схема має на меті визначити середньострокові напрямки в сфері навчання: напрямки, що базуються на попередньому аналізі потреб у навчанні молоді регіону і перспектив розвитку ринку праці та кваліфікацій з огляду на весь комплекс професійної освіти.

95

Освіта Вища освіта й професійно-технічне навчання

Участь регіонів у системі вищої освіти проглядається в планових договорах держави й регіонів. В середньому вже понад десять років регіони забезпечують близько 25 % фінансування відповідних інвестицій. Значна кількість законодавчих актів ("Закон Вуане", Закон від серпня 2004 р.) спонукають до розробки різноманітних схем. З точки зору бюджету вони відображаються в т.зв. планах U3M – "Університети 3-го тисячоліття" або в планових договорах "держава-регіон". Стосовно професійно-технічного навчання, Законом 93-1313 від 20.12.1993 р. про працю, зайнятість і професійне навчання розширені повноваження регіонів у цій сфері. Закон від 24.11.09 про професійну орієнтацію і професійне навчання на протязі життя передбачає перетворення регіонального плану розвитку професійного навчання у регіональний плановий договір розвитку.

Політика міста і освіта

Варто мати на увазі три типи програм.

1. Зона пріоритетної освітиУ 1999 р. була складена карта зон пріоритетної освіти (переглянута в 2005 р.). Близько 6500 закладів і в т.ч. 800 колежів і 150 ліцеїв користуються можливостями, передбаченими цим статусом (асигнування на наочні посібники, додаткові заняття, спеціальні надбавки викладачам тощо). В числі цих закладів 249 колежів і 1600 шкіл їхніх секторів утворюють нині 249 мереж під назвою "Прагнення успіху".

2. Місцевий освітній контракт Місцевий освітній контракт має на меті насамперед врегулювати темпи навчального процесу й позашкільної діяльності. Його зміст базується на думці, що використання позашкільного часу впливає на успіхи в навчанні. Контракт спрямований переважно на позашкільні заходи і укладається з комуною, Касою допомоги на дітей та іншими партнерами. Принцип цього контракту поширений і на колежі. Місцеві проекти дозвілля й спорту для молоді ґрунтуються на аналізі місцевої обстановки з урахуванням потреб молоді. Вони містять заходи зі сприяння організації колективних канікул, дозвілля, зокрема в сільській місцевості. Контракти "Лазер" (місцеві контракти з організації дозвілля, спорту, висловлення й відповідальності) або контракти для дітей і молоді можуть сприяти отриманню місць у Фондах взаємодії молоді й народної освіти, які фінансуються спільно з державою для оплати праці постійних працівників асоціацій. Асоціації-роботодавці зобов'язуються забезпечити фінансування необхідних додаткових витрат, залучаючи до нього, в разі потреби інші організації (зокрема, місцеві громади).

3. Створення мереж пріоритетної освітиМережа пріоритетної освіти об'єднує заклади й школи, розташовані в несприятливих зонах з огляду на соціальне, економічне й культурне середовище. Мережа пріоритетної освіти дає змогу розділити надто великі зони пріоритетної освіти на мережі прийнятної величини. Така мережа пом'якшує "ефект зони", включаючи в себе школи й колежі, які потребують такого динамічного імпульсу.

96

ОсвітаПолітика міста і освіта

Місцевий проект успішного навчання розробляється під керівництвом мера в структурах з багатьма партнерами (аналіз ситуації, схеми досягнення успіху в навчанні, групи підтримки, в т.ч. і в позашкільний час). Мета – об'єднати всі наявні механізми (місцевий освітній контракт, контракт вільного часу, контракт для дітей, семінари "здоров'я й місто") в рамках місцевого контракту підтримки шкіл.

4. Освітній розділ міських контрактів соціальної консолідації У циркулярі від 11.12.2006 р. визначаються пріоритетні завдання, нові інструменти успішного навчання і роль партнерів. Зокрема Місцевий освітній контракт і Місцевий контракт безпеки повинні бути взаємозв'язані в загальному багаторічному контракті. Єдиний документ включає в себе наявні механізми, які досі подавалися по окремості структурам, що забезпечують фінансування, і має бути включений з часом у територіальну стратегію.

5. Безпека шкільних закладівДив. циркуляр від вересня 2009 р.

97


Які договори можна укладати?

1. Державні закупівліЙдеться про договори, за якими приватне підприємство або юридична особи публічного права постачає адміністрації товари виконує роботи або надає послуги за відповідну плату, яка здійснюється безпосередньо чи опосередковано. Згідно з такими договорами, постачальник вступає в стосунки з адміністрацією, яка оплачує його послуги, і не надає послуг конкретному користувачеві. Гласність державних закупівель регламентується з суми угоди 90 тисяч євро. Проте вже з першого витраченого євро потрібно запроваджувати "гласність адекватного ступеня", тобто процедури (оголошення, інформація через Інтернет тощо), з тим, аби на пропозицію мали змогу відповісти декілька потенційних постачальників. Тільки угоди на суму менше 4 тисяч євро звільняються від будь-якої процедури оприлюднення та попереднього конкурсу.

2. Угоди про делегування послуг колективного призначенняЙдеться про договори, за якими адміністрація покладає на підприємство надання певної комунальної послуги. Підприємство перебуває в прямих стосунках зі споживачами послуги. Значна частка його оплати (понад 30 % загальної суми) має забезпечуватися через надання послуги, тобто через оплату від користувачів, а також, залежно від виду послуги, через інші джерела, як от доходи від реклами чи оренда місць. До основних категорій угод про делегування послуг колективного призначення належать концесії (на виконання робіт та/або надання комунальних послуг), оренда, управління. Укладення таких угод здійснюється з 1993 р. на умовах гласності й проведення конкурсу.

3. Угод и про використання об'єктів колективної власності Йдеться про угоди, за якими державний суб'єкт надає дозвіл окремій особі чи підприємству на тимчасове використання його колективної власності. Для забезпечення мінімальної гласності рекомендується вдаватися до простої процедури інформування перш ніж укладати угоду. Наймач здійснює на цьому місці свою власну діяльність, найчастіше комерційну, і сплачує громаді відповідну плату.

4. Інші договориКрім уже наведених договорів, можна згадати договори про благоустрій (договори, за якими адміністрація доручає виконання проектних і практичних робіт з благоустрою суб'єктові публічного чи приватного права), які з липня 2005 р. укладаються згідно з процедурою гласності та проведення конкурсів. Існують також договори у сфері державної допомоги (пряма й непряма фінансова допомога підприємствам) або договори між державними органами (планові договори, договори про партнерство тощо).

Схема укладання договорів

Тендер

Відкритий тендер (ст. 35, 57-59)

Обмежений тендер (ст. 33, 60-64)

Тендер з конкурсом (ст. 38, 70)

Конкурентний діалог (ст.. 36, 67)

98

Державне замовленняЯкі договори можна укладати?

Договірна угодаДоговірні угоди після

попереднього оголошення й конкурсу (ст. 35-І)

Договірні угоди без попереднього оголошення і без конкурсу(ст. 35-ІІ)

- Після безрезультатного тендерного запиту через

неправильні чи неприйнятні заявки.

- Угоди й рамкові договори про послуги, специфікації яких важко

визначити. - Угоди й рамкові договори про

роботи, укладені з метою наукових досліджень,

випробувань, експериментів чи доопрацювання без негайної

комерційної цілі. - Угоди про виконання робіт, постачання товарів і надання послуг, за якими неможливо

попередньо визначити загальну ціну.

- Останній варіант скасований декретом № 2008-1355 від 19

грудня 2008 р.

- У разі нагальної терміновості, що викликана непередбачуваними обставинами.

– Угоди й рамкові договори про постачання виробів, призначених для наукових досліджень, випробувань, експериментів та доопрацювання

без зазначення цілі окупності. - Після тендерного запиту, якщо не було подано жодної заявки, якщо заявки не відповідають меті тендеру за умови збереження попередніх

цілей тендера. - Додаткові угоди на надання послуг чи виконання робіт, які не були

спочатку передбачені в договорі, але в подальшому виявилися необхідними.

- Додаткові угоди на надання послуг чи виконання робіт, що мають ту саму мету, і які виконує той самий виконавець, з яким було укладено

попередній договір на конкурсних засадах. - Угоди й рамкові договори на надання послуг, укладені з кількома

переможцями конкурсу. Угоди й рамкові договори, які можна укладати тільки з конкретним

виконавцем. - Угоди й рамкові договори на закупівлю сировини на біржі.

Угоди й рамкові договори на постачання товарів на дуже вигідних умовах (постачальник закривається, або ліквідується через

банкрутство). Для сум менше 193 тисяч євро за постачанням товарів і наданням послуг і менше 4 845 тисяч євро за

виконанням робіт угоди укладаються за спеціальною процедурою (ст. 28 Кодексу законів про державні закупівлі), причому кожна громада має визначити власний порядок публікації й забезпечення конкуренції.

Для сум більше 90 тисяч євро передбачена тільки друкована публікація.

Порядок публікації інформації та укладання угод

На національному рівні На рівні ЄСПрийнята процедура

Граничний розмір Орган публікації Граничний розмір Орган публікації

Тендер Обов'язкове оприлюднення при

розмірі угоди більше 193 тис.

євро на постачання товарів і послуг та більше 4 845 тис. євро на виконання

робіт

Офіційний бюлетень

оголошень про державні закупівлі.

Угоди про виконання робіт на суму менше 4845

тис. євро: Оф. бюл. оголошень про

держзакупівлі або Журнал офіційних

оголошень. За потреби –

спеціалізована публікація.

Більше 193 тис. євро на постачання товарів і послуг та більше 4 845 тис. євро на виконання

робіт

Офіційний бюлетень

Європейського Союзу

Договірна угода - Більше 193 тис. євро на постачання товарів і послуг; більше 4845 євро на виконання робіт: Оф. бюл. оголошень про держзакупівлі та Оф. бюл. Євросоюзу.

- Від 90 тис. до 193 тис.: Оф. бюл. оголошень про держзакупівлі або Журнал офіційних оголошень.

99


Перенесення у внутрішнє законодавство директив ЄС про державні закупівлі

Документ ЄС Нормативний акт про імплементацію

Законодавчий акт про імплементацію

Директиви 2004/17/СЕ і 2004/18/СЕ від 31 березня 2004 р.

Декрет № 2006-975 від 1 серпня 2006 р. про Кодекс державних

закупівельДиректива про постачання від 22

березня 1988 р. і 14 червня 1993 р.Декрет від 17 квітня 1999 р. Закон від 22 січня 1997 р.

Директива про виконання робіт від 18 липня 1989 р. і 14 червня

1993 р.

Декрет від 18.09.1990 р. Декрет від 31 березня 1992 р. зі

змінами за декретом від 27 лютого 1998 р.

Закон від 3 січня 1991 р.Закон від 22 січня 1997 р.

Директива про послуги від 18 червня 1992 р.

Декрет від 27 лютого 1998 р. (зі змінами за декретом від 19 липня

1999 р.)

Закон від 22 січня 1997 р.

Директива про виключені галузі від 17 вересня 1990 р. (роботи й

постачання). Директива від 14 червня 1993 р.

Декрет від 3 серпня 1993 р. зі змінами за декретом від 27 лютого

1998 р.

Скасований ордонансом № 2005-649 від 6.06.05 про угоди, укладені окремими суб'єктами

публічного або приватного права, які не підпадають під дію Кодексу

державних закупівельДиректива про оскарження (для

звичайних галузей) від 21 грудня 1989 р.

Декрет від 7 вересня 1992 р. (новий Цивільно-процесуальний кодекс, Кодекс адміністративних

судів і апеляційних адміністративних судів)

Закон від 4 січня 1992 р.

Директива про оскарження для виключених галузей від 25 лютого

1992 р.

Закон від 29 грудня 1993 р.

31.03.04 були ухвалені нові директиви: директива 2004/17/СЕ про координацію укладення угод в галузях водопостачання, енергопостачання, транспорту та поштових послуг і директива 2004/18/СЕ про координацію процедур укладення угод на виконання робіт, постачання товарів і послуги. Нові директиви перенесені у законодавство Франції згідно з декретом від 01.08.06 про новий Кодекс державних закупівель. Кодекс набув чинності з 01.09.06. Нова директива про оскарження була ухвалена 11.12.07: директива 2007/66/СЕ про внесення змін до директив про оскарження від 21.12.89 і 25.02.92 щодо вдосконалення процедур оскарження в питаннях укладення угод про державні закупівлі. Нова директива перенесена в законодавство Франції згідно з ордонансом від 07.05.09 № 2009-515 про порядок оскарження стосовно договорів на державне замовлення.

Місцеві державні закупівлі. Роль різних суб'єктів

Представницький орган

Досить єдиного рішення для початку процедури укладення договору: в ньому мають бути визначені потреби, а також орієнтовна сума угоди

(ст. L.2122-21 Загального кодексу територіальних громад) (крім угод на суму менше 193 тис. євро, щодо яких представницький орган делегував

повноваження місцевій виконавчій владі).

Присуджує підряд на основі конкурсу

100


Виконавчий орган

Надає підряди за адаптованою процедурою.

Надає підряди без проведення конкурсу

Обирає переможців конкурсу, що проводиться з метою укладання

угоди.

Тендерна комісія

Склад для комун із населенням 3500 осіб і більше- Мер (голова) або його представник і п'ятеро членів Муніципальної

ради, обрані за пропорційним принципом.- У засіданнях можуть брати участь із правом дорадчого голосу: збирач

муніципальних податків, представник департаментського управління конкуренції, споживання і боротьби зі зловживаннями, представник

відповідної технічної служби (у питаннях підрядів на виконання робіт), компетентні спеціалісти (можуть призначатися головою комісії).

Склад для комун із населенням менше 3500 осіб- Мер (голова) або його представник і троє членів Муніципальної ради,

обрані за пропорційним принципом. - Наведені вище члени комісії з дорадчим голосом.

Присудження - Тендерна комісія присуджує

підряди, проведені за конкурсною процедурою і за процедурою

конкурентної співбесіди. Комісія висловлюється щодо укладення

додаткових угод у разі збільшення початкової суми

більше ніж на 5 %. - Комісія присуджує підряди на

договірних засадах, окрім генерального підряду і підрядів за

конкурсною процедурою.

Журі

Склад- Аналогічний складові тендерної комісії і, крім того:

Не менше 1/3 спеціалістів, призначених виконавчим органом, якщо для участі в конкурсі потрібна особлива спеціалізація.

За потреби, не більше 5 фахівців, участь яких становить особливий інтерес з огляду на предмет конкурсу.

Присудження Журі лише висловлює свій

висновок, за винятком процедури конкурентної співбесіди, коли

журі (тобто комісія) обирає переможця.

Повноваження і порядок роботи тендерної комісії1. Правила скликання і кворумВсі члени комісії мають бути повідомлені про засідання комісії за 5 повних днів до його проведення. Кворум вважається досягнутим, якщо на засіданні присутні половина членів плюс один, які мають ухвальний голос. За відсутності кворуму комісія скликається повторно без дотримання вимоги щодо кворуму. В комісію обирають за аналогічним порядком однакову кількість постійних членів і кандидатів у члени комісії. У разі якщо один із постійних членів комісії зацікавлений у певній угоді, він не має права брати участь у роботі комісії під страхом визнання її рішень незаконними. Крім того, такий член комісії може бути притягнутий до відповідальності за незаконне набуття вигоди.

2. Повноваження тендерної комісіїТендерна комісія – орган, що має право на ухвалення рішення Комісія обирає переможця конкурсу, визначаючи найбільш економічно вигідну пропозицію. Комісія ґрунтується при цьому на змінних критеріях відповідно до предмета угоди, як от:

101

Державне замовленняПовноваження і порядок роботи тендерної комісії

- технічна цінність пропозиції;- термін виконання;- експлуатаційна вартість;- ціна;- рентабельність;- естетичні якості.

У разі якщо з огляду на предмет угоди суб'єкт публічного права обиратиме тільки один критерій, цим критерієм має бути ціна. У критерії для визначення переможця можуть бути за певних умов включені міркування охорони навколишнього середовища й соціальні міркування. Критерії повинні бути вказані й зважені або ж розташовані в порядку значимості в повідомленні про проведення конкурсу та в його регламенті.

Тендерна комісія як консультативний органТендерна комісія має подати свої висновки щодо проектів додаткових угод вартістю понад 5 % загальної вартості угоди. Якщо тендерна комісія збирається в статусі журі, її думка має чисто консультативний характер. У даному випадку вона не визначає переможця. Остаточного підрядника за угодою визначає представницький орган.

Склад тендерної заявки (подається в одному конверті при відкритому тендері)- Довідки податкової адміністрації або річна виписка податкових сертифікатів (видається казначейством); форма DC7; учасники тендера можуть зобов'язатися подати довідки в разі перемоги в тендері.- Заява учасника: форми DC5 i DC6.- Лист з пропозицією своєї кандидатури: форма DC4.- Довідка органів соціального забезпечення: довідка про сплату внесків на соціальне забезпечення і довідка про оплачувані відпустки (достатньо письмової декларації).- Довідка про виробничу дієздатність (довідка про виконані роботи). - У разі зовнішнього управління: копія рішення суду. - Заява про відсутність засудження за нелегальну працю. Увага: учасники повинні бути в змозі підтвердити свою придатність будь-яким іншим документом, який вважається еквівалентним. Прим. Кодекс державних закупівель передбачає можливість додаткового оформлення документів для учасників, які припустилися матеріальної помилки або забули подати той чи інший документ на стадії подання заявок. - Акт зобов'язання (заповнений і підписаний). - Відомість цін за одиницю продукції (заповнену й підписану) відповідно до угод. - Адміністративні вимоги.- Технічні умови. - Інші документи (плани тощо) відповідно до регламенту тендера.

Проведення відкритого тендера місцевою громадою. Обов'язкова процедура 1 Попереднє визначення потреб

2 Рішення представницького органу про проведення тендера 3 Обов'язкова публікація в Офіційному бюлетені державних закупівель і в

Офіційному бюлетені ЄС для угод на суму більше 193 тис. євро (постачання товарів і послуг) і для угод на суму більше 4845 тис. євро (виконання робіт)

102

Державне замовленняПовноваження і порядок роботи тендерної комісії

4 А: 52 дні незалежно від предмета угоди (можливе скорочення терміну в разі надсилання повідомлення електронним шляхом).В: 22 дні в разі публікації попереднього інформаційного повідомлення або якщо сума угоди на виконання робіт менше 4845 тис. євро.

5 Прийняття заявок і розпечатування громадою. 6 Вивчення заявок компетентними службами. 7 Присудження підряду тендерною комісією. 8 Оформлення результатів тендера і передача на контроль законності. 9 Підписання угоди виконавчим органом. 10 Повідомлення про укладення угоди. 11 Публікація повідомлення про присудження підряду.

Виконання державних замовлень

1. Характер договірних відносинНеобхідно дотримуватися основоположних норм договірного права, визначених ст. 1134 Цивільно кодексу, згідно з яким "законно оформлені угоди є законом для осіб, які їх уклали". Однак у питаннях договорів, що регламентуються нормами публічного права, адміністрація має особливі прерогативи: право керівництва й контролю; право на санкції. Адміністрація має право накладати фінансові санкції (пеня за несвоєчасне виконання) або вживати більш примусових заходів (якщо є загроза зупинки виконання договору). У таких випадках адміністрація може замінити собою контрагента (переведення об'єкта в безпосереднє управління) або ж призначити замість нього третю особу, звичайно, за рахунок партнера, який не виконав своїх обов'язків. У разі особливо серйозних порушень умов договору адміністрація має право розірвати угоду з вини контрагента після його попередження. У сфері делегування комунальних послуг таке рішення має назву позбавлення права на надання послуги.

Право адміністрації на односторонні зміни угодиУ разі укладання договорів у колективних інтересах адміністрація може в односторонньому порядку вносити зміни в умови договору. Контрагент отримує право на фінансову компенсацію в разі виникнення для нього додаткових витрат. У разі цілковитого порушення балансу договору партнер адміністрації може зажадати його розірвання.

2. Обов'язки підрядникаВиконувати угоду із дотриманням договірних зобов'язаньЗа певних умов обов'язки можуть адаптуватися під час виконання угоди, наприклад, шляхом ухвалення додатків (ст. 20). Додатки не повинні порушувати початкову економіку угоди або змінювати її предмет. Проте в разі виникнення непередбаченої технічної потреби не з причини тієї чи іншої сторони додатки, передбачені ст. 20 Кодексу можуть ухвалюватися незалежно від суми витрат за змінами (ст. 34 декрету № 2008-1355 від 19.12.08). Особисто виконувати угодуПідряд повинен виконуватися тим, кому його присуджено. Як виняток деякі частини підряду можуть віддаватися на субпідряд (Закон від 31.12.1975 р.). На суми понад 600 євро субпідрядник має право на пряму оплату з боку суб'єкта публічного права за умови попередньої згоди цього останнього на залучення даного субпідрядника.

103

Державне замовленняВиконання державних замовлень

Субпідряд слід відрізняти від співвиконання, коли декілька підприємств об'єднуються для виконання замовлення і розподіляють між собою лоти підряду. Такі тимчасові об'єднання підприємств можуть бути або спільними, коли учасники відповідають тільки за свою роботу, або солідарними, коли кожний учасник відповідає за весь підряд.

3. Фінансові гарантії від підприємствЗастава дає змогу третій особі (фінансовій установі) взяти на себе зобов'язання щодо кредитора (суб'єкта публічного права) на виконання обов'язків боржника (підрядника). Застава повертається після виконання підрядником своїх зобов'язань. Гарантійна сума: подібно до застави, ця сума є гарантією кредитора (громади) щодо підрядника – в даному разі боржника. Але при цьому в дію не вступає третя особа, а лише вираховується певна сума (не більше 5 %) з оплати послуг, виконаних підрядником. Гарантія на першу вимогу: механізм, який можна порівняти з заставою, оскільки до нього залучається третя особа (фінансова установа). Особливість цього механізму полягає в його автоматичному характері: гарант має здійснити оплату на першу вимогу, навіть якщо терміновий борг не підлягає виплаті.

4. Оплата підрядниківРозрахунки: розподіл функцій між розпорядниками і бухгалтерамиРозпорядник (місцева виконавча влада або делегований нею представник) здійснює видатки (підписує угоду), розраховує видатки (точний розрахунок) і дає розпорядження бухгалтеру оплатити їх. Згідно з новим Кодексом державних закупівель, суб'єкти публічного права повинні брати на себе зобов'язання щодо загального терміну оплати (розпорядження + оплата). Для комун цей термін визначений у 35 днів (з 1.07.10 він становить 30 днів). У разі недотримання нараховуються мораторні відсотки.

Винятки з правила про оплату виконаного замовленняПередоплата: система передоплати змінена декретом № 2008-1355 від 19.12.08. Принциповою нормою залишається обов'язкова передоплата за угодами, які перевищують 50 тис. євро зі строком виконання понад два місяці. Авансові платежі: на відміну від передоплати, яка здійснюється до початку виконання замовлення, авансові платежі відповідають розрахункам, що здійснюються під час виконання замовлення. Їхній розмір не може перевищувати вартості робіт чи послуг, яких вони стосуються.

5. Гарантії на післядоговірний період Гарантія бездоганного завершенняЦя гарантія відповідає річному періодові з дати прийняття робіт чи послуг. Під час цього періоду підрядник повинен виправити можливі дефекти, вказані громадою (зокрема в рамках "застережень", здійснених при прийомці). Гарантія справної роботиЦе – гарантія на післядоговірний період терміном 2 роки, яка поширюється на окремі частини оснащення споруди чи об'єкта, виконані підрядником. Такі елементи не є "невід'ємними" від будинку чи об'єкту.

104


Десятирічна гарантія

Гарантія терміном на 10 років має на меті убезпечити громаду від наслідків недоліків, не помічених під час прийомки, з причини яких споруда або об'єкт не відповідають своєму призначенню.

6. Спори з питань укладення угод і делегування послуг колективного призначенняСпори, що виникають з питань державних замовлень вирізняються особливою складністю. Нижче подається лише класифікація спорів за характером. Відповідно до Закону від 11.12.01, угоди, укладені згідно з Кодексом державних закупівель, являють собою адміністративні договори і розглядаються в разі спору адміністративним судом. Контроль з боку адміністративних органівЗгідно з обов'язком місцевих громад передавати представникам держави акти, укладені в сфері державних закупівель, префект здійснює наступний контроль законності місцевого державного замовлення. Префект має право порушити в двомісячний термін провадження в адміністративному суді щодо актів (як окремих, так і самого договору), які він вважає такими, що суперечать законодавчим або нормативним актам. Треті особи теж мають право подавати префектові заяву про порушення провадження в таких справах, причому префект самостійно вирішує питання про доцільність звернення до суду. Розгляд справ у невідкладному порядку до підписання договору (ст. L.551.1 Адміністративного кодексу)Адміністративний суддя в невідкладних справах до підписання договору може приймати заяви тільки до підписання договору. Суддя має широкі повноваження з припису, призупинення та скасування актів. На вимогу заявників суддя має право ухвалити рішення про призупинення процедури підписання договору на максимальний термін у 20 днів. Суддя не може ухвалювати рішення раніше ніж на 16-й день з дати надсилання рішення про присудження підряду підприємствам, які висували кандидатури чи подавали свої пропозиції. Розгляд справ у невідкладному порядку після підписання договору (ст. L.551.-13 Адміністративного кодексу)У разі якщо процедура розгляду справи до підписання договору не відбулася, справа в адміністративному суді може бути порушена після його підписання. Суддя має широкі повноваження щодо призупинення, скасування чи розірвання договору. Суддя має також право скоротити термін виконання угоди або накласти фінансові санкції. У разі порушення справи після підписання договору "заява до суду подається не пізніше ніж на тридцять перший день з дати оприлюднення повідомлення про присудження підряду", а у випадку угод за рамковим договором "після повідомлення про укладення договору". За відсутності публікації чи повідомлення на звернення до суду дається шестимісячний термін.

105


Оскарження на підставі зловживання владою (ст. R.421-1 Адміністративного кодексу)Будь-яка зацікавлена особа, тобто, найчастіше, кандидати, що програли конкурс, професійні об'єднання, члени представницьких органів, місцеві платники податків мають право подати до адміністративного суду в двомісячний термін після повідомлення про угоду чи її оприлюднення заяву про скасування одностороннього адміністративного акта (на заперечення самого договору), яким заявникові завдано шкоду через укладення договору (рішення представницького органу чи тендерної комісії). Оскарження дій адміністративних органів щодо підписаного договоруНа підставі постанови від 16.07.07 Державна рада дає змогу кожному кандидатові, відхиленому в результаті тендера, оскаржити в суді законність договору чи його окремих умов і подати позов про відшкодування збитків.

Угоди про генеральний підряд і стосунки з гензамовником

У разі замовлень на суму менше 193 тис. євро угоди про генеральний підряд укладаються за узгодженою процедурою, причому письмове оголошення є обов'язковим починаючи з суми 90 тис. євро (ст. 74). У разі замовлень на суму понад 193 тис. євро та за відсутності винятків (наприклад, роботи з повторного використання чи ремонту об'єктів) угода про генеральний підряд укладається згідно з формальною конкурсною процедурою, передбаченою ст. 70 Кодексу. Конкурс може бути відкритим або обмеженим, і журі оцінює пропозиції, може ставити запитання учасникам і пропонує розподілити їх по місцях. Компетентний орган обирає переможця конкурсу після отримання висновків журі.

1. Державний замовник (Закон від 12 липня 1985 р.)Обов'язкові функції державного замовника- Переконатися в можливості здійснення та доцільності проекту. - Визначити програму виконання проекту. - Визначити місце виконання проекту. - Затвердити орієнтовну фінансову вартість проекту. - Забезпечити фінансування операції. - Вибрати технологію зведення об'єкта. - Укласти з генпідрядниками й підрядниками договори на проектування й виконання робіт.

2. Договори про допомогу гензамовниковіВиконання операції (ст. 6 Закону про державних гензамовників) Послуги з допомоги, зокрема технічної, що надаються структурами, які не належать до замовника.

Допомога гензамовниковіПослуги з допомоги (допомога в економічних, юридичних, технічних, фінансових питаннях тощо).

106

Державне замовленняУгоди про генеральний підряд і стосунки з гензамовником

Технічний контроль (Закон від 4 січня 1978 р.): планування, координація, керуванняВсі ці контракти слід відрізняти від завдань гензамовника, які регулюються спеціальними нормами. Ці контракти належать до категорії угод про проектування і повинні укладатися на спрощених конкурсних засадах, якщо їхня вартість не перевищує 206 тис. євро.

Процедури встановлення партнерства між суб'єктами публічного й приватного права

• Програмний закон 2002-1094 про внутрішню безпеку від 29.08.2003 р. і Програмний закон 2002-1138 про правосуддя від 9.09.2002 р. запровадили систему загальних контрактів, що містять завдання з

проектування, з будівництва, з експлуатації й фінансування об'єктів державної власті, з метою будівництва приміщень для жандармерії, поліції та пенітенціарних закладів. • Система загальних контрактів містить

відхилення від Закону 85-704 від 12.07.1985 р. про державних гензамовників та їхні стосунки з приватними генпідрядниками, яким обмежується можливість вдаватися до контрактів, в яких об'єднуються

завдання з проектування і реалізації. • Законом 2003-591 від 12.07.2003 р. про спрощення правової системи використання таких контрактів було розширене, а Уряд дістав можливість видавати ордонанси для

реалізації таких контрактів у різних галузях (лікарні, університети, транспортна інфраструктура тощо). • Щодо фінансування операцій за такими контрактами, держава й відповідні суб'єкти публічного права мають змогу використовувати практику лізингу, оренди з викупом або довгострокової оренди з передачею

речового права. • У своїх рішеннях стосовно наведених законів (див. рішення від 26.06.2003 р.) Конституційна рада зазначила, тим не менше, що використання контрактів такого типу не може бути

загальним, щоб "не позбавляти законних гарантій, конституційних вимог щодо рівних прав на державне замовлення, захисту державної власності та правильного використання державних коштів". • На думку

Конституційної ради, контракти цього типу можуть використовуватися тільки в термінових випадках, коли виникає необхідність з огляду на особливі чи місцеві обставини надолужити збиткові

затримки або існує нагальна потреба врахувати технічні, функціональні чи економічні особливості конкретного об'єкта чи служби. • На цей час були видані два ордонанси: 2003-850 від 4.09.03 про

спрощення організації й функціонування системи охорони здоров'я, а також процедур створення соціальних та медико-соціальних закладів і служб, які потребують отримання дозволів, а також ордонанс 2004-559 від 17.06.04 про договори партнерства. • У рамках першого ордонансу заклади охорони здоров'я та санітарні

заклади мають змогу використовувати довгострокову оренду з передачею речового права згідно зі ст. L.451-1 Сільськогосподарського кодексу. Фінансування будівництва на основі довгострокової оренди з передачею речового права може матеріалізуватися укладанням договорів лізингу. • Другий ордонанс

визначачає загальний правовий режим (визначення, укладення, виконання) всіх договорів партнерства, крім тих, що підпадають під дію спеціальних зазначених вище актів. Своїм рішенням від 29.10.2004 р. Державна рада затвердила цей ордонанс і, зокрема, порядок використання договорів партнерства (із запровадженням достатніх гарантій надійності й об'єктивності) і порядок укладання (оголошення і проведення конкурсів), причому передбачаються такі процедури, як тендер або конкурентна співбесіда. • Закон № 2008-735 від

28.07.08 про договори партнерства передбачає іще одну можливість використання таких договорів у випадках сприятливішого співвідношення між вигодами й недоліками в порівнянні з іншими договорами

(контрактами) на державне замовлення з урахуванням особливостей проекту або вимог щодо послуг колективного призначення, або ще з огляду на недоліки й складності, виявлені під час реалізації подібних проектів. При цьому залишається вимога щодо доведення складності. Законом уточнюється також режим договору про партнерство. • Декрети № 2009-242-243-244, а також постанова від 02.03.09 запроваджують

реформу договорів про партнерство, започатковану Законом від 28.07.08.

Пряме й непряме управління місцевими комунальними службами

1. Складові прийняття рішення про спосіб управлінняОсновні поняттяПряме управління• Просте пряме управління: експлуатація служби самою громадою за допомогою її власних людських і фінансових ресурсів. Це може бути тільки адміністративна служба колективного призначення.

107

Державне замовленняПряме й непряме управління місцевими комунальними службами

• Пряме управління з фінансовою самостійністю: експлуатація служби громадою. Цей спосіб управління особливо пристосований до промислових і комерційних служб (ст. L.2221-1 Загального кодексу територіальних громад), які мають тільки фінансову самостійність – додатковий бюджет. • Пряме індивідуалізоване управління: управління комунальною службою, здійснюване організацією, яка має статус юридичної особи і є фінансово самостійною. • Див. щодо цих правил: декрет № 2001-184 від 23.02.01.

Непряме управління• Договірна передача комунальної служби (угоди про делеговане управління, ст. 1411-1 Загального кодексу територіальних громад).• Види угод: концесія на виконання робіт та/або комунальну послугу; оренда; управління службою з оплатою за результатами; оперативне управління; договори без назви, які можуть мати спільні характеристики з наведеними категоріями. Головним є те, що учасник угоди достатньо незалежний від громади і що він отримає достатню оплату за експлуатацію служби.

Критерії виборуКомпетентність• Значна кількість галузей, в яких можуть укладатися угоди про делеговане управління комунальними службами, вимагають значної спеціалізації. Ця вимога стосується водопостачання і водовідведення, оскільки в цій галузі нормативна база, зокрема європейська, зазнає великих змін і стає дедалі жорсткішою (норми щодо гігієни). Фінансування• Перевага делегованого управління полягає у використанні приватного фінансування об'єктів громади: підприємство – учасник угоди забезпечує фінансування і бере на себе відповідні ризики. Прозорість• Фінансова прозорість: делеговане управління може мати переваги, які виражаються, зокрема, в реальному знанні вартості послуги, в амортизації об'єктів і в фінансовій незалежності від громади (яка може бути сумнівною в разі додаткових бюджетів). Ця прозорість була підсилена нормативними актами. • Орган делегованого управління подає щороку до 1 червня громаді звіт про операції, пов'язані з управлінням службою, і аналіз якості послуги. До звіту додається додаток, який дає змогу визначити умови експлуатації служби. Можна вважати, що йдеться про прозорість стосовно місцевих депутатів. • В угоді про делегування управління зазначається, що тарифи оплачують користувачі. • Сплата організацією, якій делеговане право управління, внеску за вихід на ринок забороняється у сфері водопостачання, водовідведення та вивезення сміття. • Положення, якими підрядник бере на себе виконання послуг, або зобов'язується здійснювати платежі, що не стосуються виконання предмета угоди, включати в неї забороняється. • У комунах із населенням 3500 осіб і більше акти про делегування комунальної послуги є відкритими для громадян.

108

Державне замовленняПряме й непряме управління місцевими комунальними службами

• У кожному договорі делегування потрібно якомога ясніше й докладніше викладати такі положення:

- обсяг завдань підрядника;- механізми контролю діяльності підрядника місцевою владою;- засоби примусу підрядника з боки місцевої влади;- за потреби, положення щодо позасудового врегулювання спорів.

Що чіткіше будуть викладені такі положення, то більшою буде правова забезпеченість договору, зокрема для громади, яка в будь-якому разі повинна залишатися хазяїном делегованої комунальної послуги.

2. Делегування комунальних послуг: деякі нормативні положенняЗакон "Сапена" від 29 січня 1993 р.• Публічне оголошення про конкурс претендентів перед укладанням договору.• Розгляд пропозицій комісією, відкритою для опозиції. • Рішення представницького органу щодо принципу делегування і змісту угоди. • Збереження вільного вибору концесіонера.• Скасування принципу мовчазного подовження договору і обмеження терміну дії договору терміном амортизації об'єктів.

Закон від 8 лютого 1995 р. • Дозвіл на подовження угоди в разі здійснення підрядником матеріальних інвестицій. • Спрощення процедури (конкурс претендентів і відбір проводяться однією комісією) щодо договорів на суму ≤107000 євро або ≤68000 євро на рік для договорів на термін до 3 років. • Обов'язкове зазначення тарифів і порядку їхнього обчислення в договорі. • Кожний проект додаткової угоди на суму понад 5 % загальної суми договору повинен узгоджуватися з комісією (доводитися до відома представницького органу). • Річний звіт підрядника і додаток до звіту про виконання послуги до 1 червня (підлягає контролю Регіональною рахунковою палатою). • Річний звіт про господарську діяльність повинен відповідати положенням декрету від 14.03.05.

Закон від 11 грудня 2001 р. • Визначає угоди про делегування послуг колективного призначення і повертається до критеріїв судової практики (зокрема про те, що оплата підрядника повинна бути істотно пов'язана з результатами експлуатації служби). • Комісія складає список претендентів, допущених до подачі заявок.

Закон від 27 лютого 2002 р. • Консультативна комісія місцевих комунальних служб створюється в регіонах, департаментах, комунах із населенням понад 10 тисяч осіб, у публічних закладах міжкомунальної взаємодії з населенням понад 50 тисяч осіб і в змішаних спілках, до складу яких входить принаймні одна комуна з населенням понад 10 тисяч осіб. Висновки комісії щодо принципу будь-якого делегування комунальної послуги є обов'язковими. Комісія дає свої висновки до розгляду питання представницьким органом, який повинен сам визначитися щодо цього принципу. Зазначений механізм підсилений Законом від 13 серпня 2004 р.

109


Угоди про делегування комунальних послуг

Процедура укладання угоди (ст. L.1411-1 і наст. Загального кодексу територіальних громад). 1. Висновки технічного паритетного комітету і консультативної комісії місцевих комунальних служб (для окремих громад). 2. Розгляд питання радою місцевих депутатів, яка визначається щодо принципу делегування. Рішення ухвалюється на основі доповіді й документа, що містить характеристики послуг, які має забезпечити підрядник. 3. Оголошення в бюлетені офіційних оголошень і у відповідному спеціалізованому галузевому журналі.4. Вивчення пропозиції претендентами (термін: 1 місяць). 5. Надходження заявок до громади, яка складає список претендентів, допущених до конкурсу, і надсилає їм конкурсну документацію. 6. Вивчення пропозицій підприємствами. 7. Отримання пропозицій і відкриття консультативною комісією (аналогічною тендерній комісії в державних закупівлях). Розгляд пропозицій комісією, яка складає доповідь із аналізом пропозицій і дає свої висновки щодо підприємств, з якими можна вести переговори. 8. Початок переговорів виконавчим органом громади з підприємствами за його вибором. Ухвалення рішення щодо остаточного обраного підприємства. 9. Не менше ніж за два місяці після розгляду справи консультативною комісією розгляд представницьким органом, який ухвалює рішення щодо вибору підрядника і договору про делегування послуги.

Кримінальна відповідальність і державні замовлення

Державні закупівлі та делегування комунальних послуг дедалі більше стають предметом порушення кримінальних справ. Можливі правопорушення:

- правопорушення, характерні для державних закупівель і делегування комунальних послуг;

- не характерні правопорушення, але такі що часто мають місце з цієї нагоди.

1. Характерні правопорушенняПасивна корупція і зловживання владою з боку посадових осіб: Статтею 432-11 Кримінального кодексу передбачено таке: "Посадова особа або особа, наділена виборним мандатом, винна у вимаганні або в прийнятті прямо чи опосередковано пропозицій, обіцянок, дарів, подарунків або будь-яких вигод за здійснення чи за нездійснення тих чи інших дій або за зловживання своїм реальним чи можливим впливом з метою забезпечити отримання від органу влади нагороди, робочі місця, контракти чи будь-яке інше сприятливе рішення, скоює злочин, який карається позбавленням волі терміном на десять років і штрафом у розмірі 150 тисяч євро". Крім покарання корупціонера, Кримінальний кодекс передбачає також, зрозуміло, і покарання хабародавця. Два види правопорушень визнані особливо характерними для державних закупівель і делегування послуг.

110

Державне замовленняКримінальна відповідальність і державні замовлення

Незаконне набуття вигодиСтаттею 432-12 Кримінального кодексу (стаття про злочини "втручання") передбачено таке: "Посадова особа або особа, наділена виборним мандатом, винна в отриманні, взятті чи збереженні прямо або непрямо будь-якої вигоди в підприємстві чи в операції, яку вона має в повному обсязі або частково контролювати, здійснювати за нею розрахунки чи платежі, карається позбавленням волі на строк у п'ять років і штрафом у розмірі 75 тисяч євро". Враховуючи особистості економічної діяльності в маленьких комунах, статтею 432-12 передбачається для комун із населенням менше 3500 осіб можливість для мерів, заступників мерів і уповноважених депутатів Муніципальної ради укладати угоди з комуною в межах річної суми в 16 тисяч євро. За певних умов вони мають також право купувати нерухомість, яка належить комуні.

ФаворитизмЦей злочин полягає в порушенні свободи доступу й рівноправності претендентів стосовно державних замовлень і делегування послуг. Законами від 03.01.1991 р. і від 8.02.1995 р. передбачено: "Посадова особа або особа, наділена повноваженнями з виконання послуг колективного призначення, або особа, наділена виборним мандатом, або особа, яка здійснює функції представника, адміністратора чи працівника державних органів, територіальних громад, державних закладів, змішаних товариств чи компаній національного значення, винна в наданні чи в намаганні надати іншим особам необґрунтовані переваги шляхом дій, які суперечать законодавчим і нормативним положенням, що мають на меті гарантувати свободу, рівноправність претендентів у державних замовленнях і в делегуванні комунальних послуг, карається позбавленням волі на два роки і штрафом у розмірі 30 тисяч євро" (ст. 432-14 Кримінального кодексу). Увагу місцевого керівництва слід привертати до тощо, що будь-яке порушення Кодексу державних закупівель надає необґрунтовану перевагу тому чи іншому підприємству і може призвести до притягнення до відповідальності такого керівника. Умисел, тобто навмисне порушення законодавчих і нормативних актів, трактується в його звичайному розумінні.

2. Нехарактерні правопорушенняПри виконанні державних замовлень чи закупівель можуть бути скоєні різноманітні інші види правопорушень, як от зловживання громадським майном, зловживання довірою, фальсифікація. Найчастіше оплата корупційних дій потребує використання майна компанії. Відповідно до судової практики, корупційні дії, які дають змогу отримати замовлення, ніколи не можуть вважатися такими, що відповідають інтересам компанії з огляду на ненормальний ризик, на який компанія наражається. Прим. Всі наведені вище правопорушення разом із активними й пасивними корупційними діями, можуть тягнути за собою покарання як для осіб, які вчиняють такі дії, так і для спільників. З огляду на ризики й обмеження в сфері укладання договорів на державні закупівлі та на делегування послуг, дедалі частіше місцеві громади створюють повноправні служби державних закупівель у складі кваліфікованих спеціалістів. Таким чином, народжується справжня професія державного закупника, причому деякі громади отримують навіть для таких служб сертифікати відповідності ISO.

111


Вода

"Попит на водні ресурси зростає дедалі більше. Ми не зможемо задовольнити його й підвищити рівень життя, якщо кожен з нас не навчиться ставитися до води як до дорогоцінного продукту,

який слід берегти і використовувати раціонально".Європейська хартія води Ради Європи.

1. ВодопостачанняЗони захисту джерел

(близько 34000 = 48 % населення, яке споживає підземну воду)• Зона безпосереднього захисту: виключається будь-яка можливість забруднення водозабору.

• Зона наближеного захисту, в межах якої забороняється діяльність або складування речовин, які можуть призвести до забруднення.

• Зона віддаленого захисту, в межах якої регулюється діяльність, яка містить небезпеку забруднення.

Порядок видачі дозволу на відкриття нового водозабору• Подача заявки про розвідку джерел згідно з Законом про воду.

• Розвідувальне буріння, аналіз навколишнього середовища і впливу на нього, попередній висновок гідрогеологічної служби, остаточний проект буріння.

• Буріння експлуатаційної свердловини і подача повної заявки на дозвіл експлуатації. • Розгляд заявки місцевою владою, передача Департаментській раді гігієни, опитування населення

і видання постанови префекта. • Забезпечення охорони водозабору, внесення до реєстру сервітутів.

Вода, призначена для споживання, ділиться на мінеральну й не мінеральну, що подається водогоном або розливається в пляшки (джерельна вода), воду, що використовується підприємствами харчової промисловості.

Аналіз1 тип: повний аналіз• Бактеріологічний аналіз: кількісний вимір мікробів. • Фізичний аналіз: температура, питомий опір, колір, запах. • Хімічний аналіз: катіони й аніони. 2 тип: спрощений контрольний аналіз• Бактеріологічний аналіз.• Фізичний аналіз.3 тип: скорочений контрольний аналіз• Бактеріологічний аналіз.

ЯкістьВода, призначена для споживання:

- не повинна мати неприємного запаху;- не повинна містити в собі кишкових паличок і стрептококів фекального

походження;- не повинна містити нітратів більше ніж 50 мг/л.

112

Навколишнє середовищеВода

Ціна води• Ціна водогінної води включає в себе (середній тариф 3,40 євро/м³):

- плату за питну воду: виробництво і постачання: 50 %;- плату за відведення стічних вод: 40 %;- плата водним компаніям (водозабір і очищення): 5 %;- податки: ПДВ;- збір у Національний фонд розвитку водогонів: до 1 %. Цей фонд, створений у 1954

р., надає допомогу сільським комунам у створенні їхніх комунальних служб з постачання питної води. У 1979 р. сфера дії фонду була поширена на водовідведення, а з 1997 р. на боротьбу із забрудненням сільськогосподарського походження.

Нормативна база• Європейська директива "Питна вода" від 03.11.1998 р. зобов'язує держави-члени здійснювати нагляд і контроль якості питної води та вживати заходів на дотримання встановлених норм. Найважливіша з них стосується вмісту свинцю в питній воді, який має бути зменшений з 30 до 25 мікрограмів і доведений до 10 мікрограмів тільки в 2013 р. • З 1995 р. складається річний баланс нагляду за вмістом пестицидів у поверхневих і підземних водах.

Обов'язкиЩороку Муніципальній раді має подаватися звіт про ціну і якість комунальної послуги з водопостачання. В рахунках за воду комун із населенням понад 10 тисяч осіб зазначаються складові ціни.

2. Водовідведення• Мери як відповідальні за громадську гігієну можуть або повинні, відповідно до своїх повноважень, вживати всіх заходів, необхідних для забезпечення якості води (Загальний кодекс територіальних громад, ст. L.2212-2). • Комуни зобов'язані створювати комунальну службу нецентралізованого водовідведення, яка забезпечує контроль проектування і функціонування нецентралізованих каналізаційних систем. Особи, чиї нецентралізовані каналізаційні системи не відповідають чинним вимогам, повинні привести їх у відповідність з нормами в чотирирічний термін після контролю. Зазначена служба являє собою промислову й комерційну службу, яка може функціонувати на засадах делегування.

Очищення стічних вод 1. Каналізаційна мережа. Централізоване водовідведення

• Створення водоочисних басейнів: передбачене для сільських і туристичних комун (значні коливання населення влітку і взимку); 2 басейни: 1 басейн на 5-7 м³/г.; 2-й басейн на 3-5 м³/г.; витримка води 3 місяці. • Водоочисні станції (БПК – біологічна потреба в кисні): потужність менше 12 кг БПК5/день → станція без

обов'язкової декларації; потужність 12-120 БПК5/день → подання декларації; потужність від 120 БПК5/день → обов'язковий дозвіл префектури. Очищення води здійснюється біологічним способом (за

допомогою мікроорганізмів, які живляться органічними речовинами) або фізико-хімічним способом (осадження органічних речовин за допомогою фізико-хімічної реакції). В обох випадках передбачається

додаткове очищення осадженням для відділення мулу від очищеної води.

113


Очищення стічних вод 2. Відсутність каналізаційної мережі. Індивідуальне водовідведення

За відсутності централізованої каналізаційної мережі власник житла самостійно обирає спосіб асенізації з урахуванням характеру ґрунтів і виконує проектні роботи. Власник відповідає за стан і функціонування

своєї асенізаційної системи, документацію на яку він повинен подати до мерії. До складу документів входять також генеральний план садиби, схеми розміщення й додатки.

Управління соціальної консолідації здійснює контроль документації на асенізаційну систему і подає свій звіт до громади. Виконання робіт контролюється під час їхнього проведення, і на них видається

комунальний сертифікат відповідності. Індивідуальна асенізаційна система включає в себе: стічну яму; підземний відстійник невеликої

глибини. Для ґрунтів, непридатних для влаштування класичних відстійників з огляду на їхню водонепроникність або на надто високу водопроникність, пропонуються варіанти заміни (фільтрувальні

насипи, вертикальний дренаж на фільтрувальній підкладці тощо).

Обов'язкові вимоги

Населення Обов'язкові вимогиКомуни понад 1500 осіб 1. Будівництво системи збирання стічних вод.

2. Біологічне очищення з вторинним відстоєм. Комуни від 2000 до 15000 осіб 1. Будівництво системи збирання стічних вод.

2. Біологічне очищення з вторинним відстоєм для викидів у річку чи в море.

Комуни у вразливих зонах і з населенням понад 10000 осіб

1. Будівництво системи збирання стічних вод. 2. Біологічне очищення з вторинним відстоєм.

3. Схеми автоматичного контролю викидів.Комуни до 10000 осіб Очищення стічних вод.

Всі комуни Заборона скидати мул у водне середовище. Мул Річний вихід мулу з очисних станцій складає близько 2 мільйонів тонн. Мул може повторно очищатися перед знищенням такими способами, як мінералізація, концентрація, дегідратація. Після цього мул вивозиться на звалище (15-20 %) або спалюється чи використовується в сільському господарстві (66 % мулу використовуються на 3 % сільськогосподарських площ). У цьому випадку його використання регламентується керівними документами з нагляду за водними ресурсами та заповідними об'єктами. Створений фонд гарантування ризиків, пов'язаних із використанням у сільському господарстві мулу міського чи промислового походження, з метою відшкодування сільськогосподарських виробників і власників сільськогосподарських і лісових угідь, якщо їхні землі виявляться повністю або частково непридатними для обробітку. Фонд поповнюється за рахунок зборів, сплачуваних виробниками мулу, розмір яких встановлюється Державною радою в межах граничної величини 0,5 євро за тонну сухої речовини.

Способи управління Служби водопостачання й водовідведення функціонують у фінансовому плані як організації промислово-комерційного характеру. Бюджети таких організацій мають бути збалансованими (ст. L.2224 і L.2221.1 Загального кодексу територіальних громад).

114


Мер Способи управління

Обирає спосіб управління. Гарантує надійну роботу

служби. Визначає ціну.

Пряме управління: комуна безпосередньо управляє службою і укладає договори субпідряду. Комуна укладає договір делегування послуги, який

визначає: - умови надання послуги;

- умови оплати підрядника;- термін дії угоди, який не може перевищувати 20 років;

- ціну для населення. Делеговане управління через концесію: концесіонер здійснює інвестиції. Делеговане управління через оренду: інвестиції фінансуються громадою.

Бюджет служб водопостачання й водовідведення

Можливість фінансувати бюджет М49 з бюджету М14

Можливість об'єднати бюджети водопостачання й

водовідведенняКомуни мене 500 мешканців Можливість не складати бюджет М49 та фінансувати ці служби з

загального бюджету.Комуни від 501 до 3000 мешканців. Об'єднання комун менше 3000 мешканців за відсутності жодної комуни з населенням 3000 осіб.

Так

Об'єднання комун із населенням 3000 осіб чи більше за

відсутності жодної комуни з населенням 3000 осіб.

Так Так, згідно з законом від 30 грудня 2006 р.

Комуни більше 3000 мешканців. Об'єднання комун з принаймні

однією комуною більше 3000 мешканців

Ні, якщо можливість відхилення від цієї норми не передбачена.

3. Схема впорядкування і управління водними ресурсамиЦей документ визначає загальні завдання з використання, освоєння і кількісного та якісного захисту запасів поверхневих і підземних вод по кожній водозбірній площі. Передбачено, що префект – координатор водозбірної площі складає генеральну схему прогнозування паводків для кожного гідрографічного басейну. Може створюватися територіальний басейновий державний заклад для сприяння запобіганню повеней та збалансованого використання водних запасів.

Офіційні повноваження Територіальних басейнових

закладів

Повноваження Територіальних басейнових закладів за новими законопроектами

НапрямкиЗахист від повеней.

Збалансоване використання водних запасів.

Захист і управління вологими зонами. Попереднє проектування, впровадження і

моніторинг схем упорядкування й управління водними ресурсами.

Завдання

Висновки за проектами схем упорядкування й управління

водними ресурсами. У питаннях запобігання повеням і

збалансованого використання водних запасів: аналізи, статус

гензамовника на виконання робіт.

Участь у роботі Місцевої водної комісії для розробки, перегляду і контролю схем

упорядкування й управління водними ресурсами. Проектування, виконання функцій замовника робіт

і організація заходів з захисту й управління вологими зонами і водними ресурсами.

Висновки щодо окремих проектів згідно зі ст. L.211-7 Кодексу навколишнього середовища.

115


Розробка схеми впорядкування і управління водними ресурсамиСхему розробляє Місцева водна комісія. У схемі враховуються принципи захисту водного середовища і рибницьких господарств. Доповідь про схеми впорядкування і управління водними ресурсами включає в себе:

- план упорядкування і сталого управління водними ресурсами та водним середовищем;

- регламент Схеми. Затвердження, перегляд і внесення змін до схеми впорядкування і управління водними ресурсамиУхвалений Місцевою водною комісією проект подається зацікавленим комунам, радам регіонів і департаментів, а також на громадське обговорення. Перегляд і внесення змін до схеми здійснюються в тому самому порядку, як і її розробка. Національне агентство води й природних середовищ (ONEMA) проводить і підтримує заходи зі сприяння загальному сталому й збалансованому управлінню водними запасами, екосистемами та рибними запасами. Відповідними угодами визначається порядок взаємодії з Регіональними управліннями навколишнього середовища, водними агентствами і службами нагляду за водними ресурсами.

Енергоносії

Комуна – це орган, який організує, а часто й передає в концесію послугу з постачання газу й електрики. Після ліквідації монополії компанії ЕДФ на виробництво електроенергії комуни можуть самі виробляти її на нових установках (власне споживання, перепродаж тощо). Комуна споживає енергію, а отже повинна дбати про скорочення власного споживання.

Відходи

Програмний закон про впровадження рекомендацій форуму "Гренель – довкілля" визначає конкретні завдання в масштабах держави у сфері менеджменту відходів: зменшити обсяги побутового і прирівняного до нього сміття на 7 % на душу населення протягом п'яти наступних років; збільшити обсяги утилізації матеріалів і органічних речовин, з тим, аби спрямувати на ці напрямки 35 % побутового сміття в 2012 р. і 45 % в 2015 р. проти 24 % у 2004 р., причому ця цифра має досягти 75 % у 2012 р. щодо відходів побутових упаковок і звичайних відходів підприємств (крім будівельної галузі, сільського господарства, харчової промисловості та окремих специфічних видів діяльності). Паралельно з цим обсяги відходів, призначених для спалювання та вивезення на звалища, мають бути зменшені в цілому з метою збереження ресурсів і запобігання забрудненню. На 2012 р. передбачене зменшення обсягу цих відходів на 15 %.

1. КласифікаціяМуніципальні відходи Муніципальні відходи складаються з відходів, вивезення яких належить до компетенції комун.

116

Навколишнє середовищеВідходи

Дані за 2006 р., розраховані в млн. тГромади Населення Підприємства Сільське й

лісове господарство

Охорона здоров'я

Шахти, будівництво,

кар'єри14 31 90 374 0,2 359

У 2007 р. комунальними службами було вивезено 37,8 млн. т. відходів Залишкове побутове сміття: 20,1 млн.т. Вибіркове вивезення громіздких речей: 0,98 млн. т.

Вибіркове вивезення біовідходів і "зелених" відходів: 1,15 млн. т. Вибіркове вивезення сухих матеріалів: 2,90 млн. т. Вибіркове вивезення скла: 1,82 млн. т.

Пункти збирання утилю: 10,82 млн. т.

В середньому 354 кг на душу населення в 2006 р.

Доля 37,8 млн. т відходів, зібраних комунальними службамиЗахоронення

безпечних відходівЗахоронення

інертних відходівТермічна обробка Утилізація

матеріалівБіологічний менеджмент

11,8 млн. т 1,64 млн. т 10,55 млн. т 7,63 млн. т 5,16 млн. т

Спалювання 128 одиниць спалювання побутового сміття призводить до викиду в атмосферу 5 млн. т. СО2 на рік.

Сільськогосподарські відходи Сільськогосподарські відходи не регулюються спеціальними нормами. Упаковки добрив і хімікатів, а також трупи тварин належать до категорії специфічних відходів. Збирання забруднених упаковок здійснюється за порядком, передбаченим для спеціальних промислових відходів. Збирання і знищення трупів тварин належать до завдань комунальної служби патрання туш. Використання відходів у сільському господарстві визначається планами розміщення відстійників.

Промислові відходиДо промислових відходів належать відходи, які являють собою небезпеку з огляду на їхній склад. Це так звані спеціальні промислові відходи. Об'єкти, на які вивозяться спеціальні промислові відходи регулюються нормами для заповідних об'єктів. Медичні відходи, відходи лікарень та заражені відходи належать також до цієї категорії і знищуються за відповідними правилами. Знищення таких відходів має забезпечити організація, з якої вони походять.

2. Збирання відходівВивезення побутового сміття забезпечується комунами (Закон від 15 липня 1975 р.). Збирання сміття має забезпечуватися від будинків не менше одного разу на тиждень у компактних районах, де постійно мешкають понад п'ятсот осіб. В інших комунах збирання сміття може здійснюватися шляхом влаштування відповідним чином обладнаних сміттєзбиральних пунктів. Мер або керівник міжкомунальної структури, яка забезпечує збирання сміття, подає публічний річний звіт про ціну і якість послуги з вивезення і знищення сміття.

3. Сортування і вибіркове збирання сміття й відходівСортування відходів дає змогу їх утилізувати або використовувати повторно. Сортування й розподіл відходів можуть здійснюватися:

- в місцях проживання шляхом "вибіркового" збирання сміття від будинків;

117


- на обладнаних майданчиках – пунктах збирання утилю;- в спеціальних контейнерах.

Директивою 2004/12/СЕ Європейського парламенту і Ради від 11.02.04 про внесення змін до директиви 94/62/СЕ встановлюються на кінець 2008 р. такі мінімальні завдання з утилізації матеріалів, що містяться у пакувальних відходах:

- 60 % на скло і картон;- 50 % на метал;- 22,5 % на пластик;- 15 % на деревину.

За 2008 р. процент утилізації паперу й картону склав 63,5 %, скла – 61 %. Було утилізовано 218 тисяч тонн побутового пластику. З 31 грудня 2006 р. налагоджене вибіркове збирання відходів електричного й електронного устаткування. У 2008 р. було перероблено 153 600 тонн таких побутових відходів і 12 600 тонн цих відходів промислового походження. Було утилізовано 125 748 тонн електричних і електронних відходів, у т.ч. 118 440 тонн побутових (або 84 % всіх зібраних побутових відходів електричної й електронної техніки) і 7 308 тонн відходів промислового походження (або 58 % перероблених відходів). З 13 серпня 2005 р. на товарах проставляється спеціальний знак, яким забороняється викидати такі речі разом із побутовим сміттям. Координація дій щодо відходів електричного й електронного устаткування здійснюється агентством OCAD3E, яке є водночас спільною філією чотирьох екологічних організацій, акредитованих державою: "Еколожік", "Еко-систем", ЕРП – для всіх електричних і електронних відходів, крім ламп, і "Ресіклум" для використаних ламп. Зібравши в 2008 р. 3 849 тонн відходів, що становить 6,7 кг на душу населення в перерахунку на відносну вагу, сектор набагато перевищив загальнодержавне завдання, визначене в 4 кг на душу населення. На лампи, що надходять на реалізацію з 1.01.09, встановлений екологічний збір у розмірі 0,15 євро.

4. Переробка Комуни та їхні об'єднання зобов'язані забезпечувати вивезення муніципальних відходів без завдання шкоди навколишньому середовищу та здоров'ю людей. Завдання департаментських планів менеджменту побутових відходів передбачають модернізацію цього процесу, скорочення вартості вивезення відходів і включають в себе такі заходи:

- запобігання шкідливій дії відходів та зменшення обсягів відходів та їхньої шкідливості;

- утилізація відходів відповідними способами для отримання матеріалів повторного використання;

- переробка відходів для виробництва енергії;- переробка відходів із дотриманням природоохоронних норм із сортуванням на

придатні й непридатні до утилізації. Існують 3 типи центрів розміщення кінцевих відходів:

- Тип 1: центри розміщення небезпечних промислових відходів.- Тип 2: центри розміщення побутових і прирівняних до них відходів.- Тип 3: центри розміщення інертних відходів.

118


5. ВартістьУ 2006 р. Інститут навколишнього середовища (нині Служба спостереження і статистики при Генеральному комісаріаті сталого розвитку) оцінював у 11,6 млрд. євро витрати на управління відходами. Частка витрат державних адміністративних органів на муніципальні відходи сягає 5 849 млн. євро (60 %), частка підприємств становить 3 579 млн. євро (37 %), на населення припадає 284 млн. євро (3 %).Вартість загального вивезення побутового сміття громадами або вартість "з допомогою" (після вирахування промислової виручки, субсидій та інших видів допомоги) становить від 58 до 114 євро на душу населення на рік. Технічна вартість (до вирахування субсидій і допомоги) становить від 84 до 130 євро на душу населення на рік.

6. Організація комунальної службиЗаконом від 2 липня 1999 р. уточнений порядок організації роботи служби з ліквідації побутових відходів, зокрема, в тому що стосується розподілу різних складових (збирання, сортування, переробка тощо) процесу між комунами і публічними закладами міжкомунальної взаємодії. Комуни можуть передавати міжкомунальним утворенням послугу з вилучення й утилізації побутових відходів у повному обсязі або частину цієї послуги, яка включає в себе переробку, вивезення на звалище кінцевих відходів, а також відповідні операції з транспортування, сортування чи захоронення. Законом про бюджет 2004 р. пом'якшені правила розподілу функцій у питаннях транспортування, сортування і розміщення відходів. Міжкомунальні утворення або комуни, які виконують функцію "збирання", можуть здійснювати операції з транспортування, сортування і розміщення. Раніше між комунальні утворення не мали права делегувати функцію сортування.

Фінансування комунальної службиЗбір за вивезення побутового сміттяКомуни або їхні об'єднання віддають перевагу сплаті збору за вивезення побутового сміття. Цей збір є факультативним збором, що стягується додатково до податку на забудовані ділянки на аналогічній базі. Збір визначається і стягується податковими органами. Для покриття всіх видатків дозволяється використовувати загальний бюджет комуни. Плата за вивезення побутового сміття запроваджена Законом про бюджет 1974 р. і являє собою плату за надану послугу. Вона полягає в тому, що користувачі комунальної послуги з вивезення побутового сміття оплачують її залежно від кількості їхнього сміття і якості послуги. Ця плата повинна покривати всі інвестиційні й поточні витрати служби за принципом збалансованості. Запровадження цієї плати тягне за собою скасування збору за вивезення сміття. Збір за вивезення побутового сміття і плата за вивезення побутового сміття можуть запроваджуватися тільки комуною або міжкомунальним утворенням, які фактично надають послугу з вивезення побутового сміття.

119


Спеціальна платаЗапровадження спеціальної плати за непобутові відходи стало обов'язковим з 01.01.1993 р., коли громади почали забезпечувати вивезення непобутових відходів, не запроваджуючи плату за вивезення побутового сміття.

Порядок фінансування

Законодавча база Можливість об'єднанняЗагальний бюджет Обов'язкове об'єднання з платою.

Плата за надану послугу

Ст. L.2333-76 Кодексу місцевих громад.

Не допускається об'єднання зі збором за вивезення побутового сміття.

Не допускається об'єднання зі спеціальною платою.Врахування наявності фіксованих витрат для

визначення рівня. Спрощення для окремих комун – членів змішаної

спілки. Вирівнювання режиму плати, що діє для спілок, за режимом між комунальних утворень, заснованих за

аналогічною схемою.

Збір за вивезення побутового сміття

Ст. 1520-1526 Загального податкового кодексу. Ст. L2333-76 Кодексу

місцевих громад.

Не допускається об'єднання з платою за надану послугу.

Обов'язкове об'єднання зі спеціальною платою в разі надання специфічних послуг.

Ліквідація "автоматичного" звільнення від плати з приміщень, розташованих на території, що не

обслуговується. Поліпшення інформування населення про фактичну

вартість послуги. Спеціальна плата Ст. L2333-78 Кодексу

місцевих громад.Не допускається об'єднання з платою за надану

послугу. Обов'язкове об'єднання зі збором за вивезення побутового сміття в разі надання специфічних послуг.

7. Загальний збір за забруднення Загальний збір за діяльність, що веде до забруднення довкілля був запроваджений у 1999 р. замість п'яти неподаткових зборів. Цей збір поширюється:

- на розміщення побутових і прирівняних до них відходів, а також відходів від переробки;

- на вивезення спеціальних промислових відходів. Розміщення: побутові й прирівняні до них відходи: 20 євро/т і 17 євро/т для звалищ, атестованих за стандартом ISO 14000. З 2015 р. збір встановлюється в розмірі 40 євро/т. Законом про бюджет 2009 р. запроваджений збір за спалювання сміття. Збір становить 3,5-4 євро/т і може бути підвищений до 14 євро/т в 2013 р. з урахуванням енергетичних і екологічних показників сміттєспалювальних заводів.

Види діяльності Графік декларуванняРозміщення відходів ≤ 20000 т/рік До останнього дня 3-го місяця після завершення

кожного кварталу діяльності.Розміщення відходів > 20000 т/рік До 30 квітня календарного року.

120


8. Агентство навколишнього середовища та раціонального використання енергії Передбачене надання фінансової допомоги для заохочення зразкових операторів, а також програми пріоритетних інвестицій, які визначаються спільно з територіальними громадами в рамках регіональних і департаментських угод. Заявки на допомогу подаються до регіональних управлінь Агентства навколишнього середовища та раціонального використання енергії (ADEME).

9. Компанії "Еко-Амбалаж" і "Адельф"Ці дві компанії, акредитовані державними органами, пропонують виробникам упаковок послуги з виконання їхніх зобов'язань згідно з декретом № 92-377 від 01.04.1992 р. Компанії отримують плату від підприємств, які випускають фасовану продукцію для населення, і перерозподіляють цю плату між громадами, які запроваджують фракціонування відходів і сортування відходів побутових упаковок.

Повітря

1. Причини забруднення На глобальне потепління впливають шість газів: вуглекислий газ (СО), метан (СН4), окис азоту (NO) і три фтористі гази: HFC, PFC i SF6. Викиди цих газів з парниковим ефектом становили в 2002 у Франції 554 млн. тонн у перерахунку на СО2. У період з 1990 по 2002 г. кількість викидів зменшилася на 1,9 %. Основні джерела викидів газів:

- промисловість: двоокис сірки, сірководень, вуглеводні, фтор і фтористі сполуки, діоксини, фурони, леткі органічні сполуки;

- транспортні засоби: двоокис сірки, моноксид вуглецю, вуглеводні, окис азоту, свинець, частки;

- опалювальні установки: двоокис сірки, моноксид вуглецю, окис азоту, частки.

2. Нагляд за якістю повітряРегіональні плани якості повітря. Плани захисту атмосфериЗаконом від 20 грудня 1996 р. про повітря й раціональне використання енергії передбачені заходи з метою регулювання на місцях проблем атмосферного забруднення. Розробку регіональних планів якості повітря покладено на Регіональні ради згідно з законом про наближену демократію (2002 р.). На додаток до регіональних планів якості повітря і як мінімум у населених пунктах з населенням понад 250 000 мешканців префектура розробляє плани захисту атмосфери. Мета цих планів – довести вміст забруднюючих речовин у атмосфері до рівня нижче граничних величин. У 2005-2010 рр. були затверджені 25 планів захисту атмосфери. Передбачаються термінові заходи, які включають у себе механізми обмеження чи призупинення видів діяльності, які впливають на досягнення пікових величин забруднення (повідомлення про початок і кінець критичного стану організаціям, які експлуатують постійні джерела). Плани оцінюються раз на п'ять років і змінюються в разі потреби.

121

Навколишнє середовищеПовітря

Міські транспортні схемиСхеми, що розробляються за ініціативою відповідних територіальних органів для організації міського транспорту. Проект схеми подається на обговорення громадськості. Законом від 30 грудня 1996 р. ці схеми визначені обов'язковими для агломерацій. Міські транспортні схеми мають на меті сприяти розвиткові альтернативних видів транспорту. В них передбачаються також потрібні заходи з облаштування та експлуатації. Такі схеми повинні узгоджуватися з напрямками генеральних планів і координуватися з місцевими житловими програмами і схемами територіальної консолідації.

3. Боротьба з кліматичними змінамиБоротьба з кліматичними змінами конкретизується трьома пріоритетами і відповідною схемою. Теплоізоляція існуючих будинків: це завдання полягає в систематичному ремонті адміністративних будинків, фонду соціального житла, квартир, що стоять на обліку в Національному агентстві оновлення міст, а також – з часом – приватних будинків. Транспорт: заходи з розвитку інфраструктури (розширення залізничного сполучення, будівництво портів, каналів тощо). Мобільність і пересування шляхом надання допомоги комунальному транспорту, кращого взаємозв'язку між містобудуванням і транспортом, а також шляхом надання допомоги екологічному транспорту. Розвиток відновлюваної енергетики через надання допомоги на альтернативне виробництво електроенергії й тепла з "теплового фонду", яким опікується Агентство навколишнього середовища і раціонального використання енергії. Боротьба з викидами газів з парниковим ефектом, яка ведеться паралельно з підвищенням якості повітря. Зазначені узгоджені дії забезпечуються спеціальним документом, у якому визначаються завдання і плани дій. Це – Регіональна схема клімату, повітря, енергії (SRCAE). У "Територіальних кліматичних планах" визначаються заходи, які проводяться узгоджено із заходами Регіональних схем.

Шум

1. ВизначенняОдиницею виміру шуму прийнятий децибел (дБ). Для вимірювання впливу шуму на слух людини використовують одиницю "акустичний децибел" (дБа). Саме це поняття враховується законодавцем. Шкала децибелів має логарифмічну форму. Збільшення шуму на 3 дБа відповідає подвоєній потужності звуку, а збільшення шуму на 10 дБа відповідає його десятиразовому зростанню. Шум у 50 дБа вдесятеро сильніший за шум у 40 дБа.

2. Шкала шуму

Спокійне відчуття 30 дБа Квартира в тихому районі.Розмова пошепки.

Звичайний шум 50 дБа Спокійний ресторан.Розмова звичайним голосом.

Сильний шум 70 дБа Інтенсивний дорожній рух.Голосна розмова.

Шум, який важко терпіти 85 дБа Рух потягу метро. Розмова, яку важко почути.

Нестерпний шум 110 дБа Рух потягу на станції.

122

Потреба кричати, щоб бути почутим.

Навколишнє середовищеШум

3. Інструментарій: схеми звукової класифікаціїСтратегічні схеми шуму в містах. Плани дій для ліквідації небезпечних місць за шумом складаються на основі висновків спеціальних спостережних організацій. Зони, що потерпають від шуму, а також вимоги щодо звукової ізоляції повинні додаватися до Місцевого плану благоустрою, з яким громадяни мають змогу ознайомитися в мерії. Плани запобігання шумові в навколишньому середовищі базуються на результатах схем шуму і складаються для найважливіших зон, визначених у таких схемах. Захист тихих зон являє собою цілісний захід у рамках планів запобігання шумові.

4. Роль мераШум створюється різними джерелами. За рівень шуму відповідають компетентні адміністративні органи залежно від його джерела. Мер може видавати постанови, якими регламентуються або забороняються шумні види діяльності на території комуни. Він має право також залучати спеціальних працівників для боротьби з порушенням закону про шум. Такі працівники проходять спеціальну підготовку, яку забезпечує, наприклад, Центр інформування й документації про шум: 12, rue Jules Bourdais, 75017, Paris. Дії мера щодо окремих джерел шуму:

- шум від дорожнього руху: мер звертається до Департаментського управління капітального будівництва, якщо шум надходить від шляхів державного значення, до Генеральної ради департаменту, якщо шум надходить від шляхів департаментського значення, і вживає заходів самостійно щодо шляхів комунального значення;

- шум від аеродрому: мер може зажадати від префекта створення консультативної комісії з навколишнього середовища;

- шум від промислових об'єктів: префектура і Регіональна дирекція промисловості, науки і навколишнього середовища перевіряють роботи, які здійснюються на об'єкті, і його відповідність чинним нормам;

- шум від торгових, кустарних і розважальних об'єктів: мер може видати розпорядження про обмеження роботи таких закладів;

- шум від будівництва: мер має право перевіряти відповідність будівельних механізмів чинним нормам і обмежувати час роботи;

- шум від сусідів: мер, Департаментське управління соціальних справ і санітарії, правоохоронні органи мають право забороняти дії, які створюють незручності для сусідів.

5. ПерспективиРозробка до 30 червня 2012 р. стратегічних карт шуму, які мають бути поширені на населені пункти чисельністю понад 100 тисяч мешканців, а також на місцевість, що прилягає до шляхів потужністю понад 3 млн. автомобілів на рік і до залізничної інфраструктури потужністю понад 30 тисяч потягів на рік. Запровадження Планів запобігання шумові в навколишньому середовищі до липня 2013 р. Департаментські комітети спостереження за шумом наземного транспорту (очолювані префектами) отримали додаткові повноваження щодо спостереження за повітряним транспортом відповідно до директиви 2002/49/СЕ.

123

Проект створення комітетів спостереження за шумом у великих містах. Збір на шкідливий шум аеропортів буде поширений за межі 10 великих цивільних аеропортів. У 2008 р. загальна сума цього збору склала 61 млн. євро.


Природні зони й ландшафти

Охорона природи становить загальний інтерес. Землі, ресурси, природні середовища, заповідники і ландшафти, тваринні й рослинні види, біологічне різноманіття і рівновага належать до спільного спадку нації. Їхня охорона і порядкування ними, маючи на увазі досягнення цілей зі сталого розвитку, повинні вестися так, щоб не підірвати їхню здатність забезпечувати потреби майбутніх поколінь. Закон "Гренель-2" передбачає покласти на територіальні громади такі завдання, що мають вирішуватися у взаємодії з державою:

- розробка Регіональних схем екологічної відповідності як місцевих інструментів реалізації проекту "Зелена й синя нитка життя";

- розробка Територіальних директив благоустрою й сталого розвитку, якими визначаються цілі й напрямки держави в питаннях збереження природних, сільськогосподарських і лісових площ, заповідників і ландшафтів, а також у питаннях екологічної наступності на територіях національного значення.

1. Основні етапи передачі повноважень громадам

Регіон Департамент Комуна або об'єднання комун

Закон про ландшафти

Підсилює роль регіону в створені регіональних

природних парківЗакон про наближену демократію

Створення і управління регіональними природними

заповідниками

Закон про впровадження

принципів благоустрою

Інструмент землевпорядкування

(переважне право придбання землі).

Фінансовий інструмент (департаментський збір на критичні природні

зони)Закон про

солідарність і відновлення міст

Вихідний стан Проекту благоустрою й сталого розвитку та оцінка його

впливуЗакон при гірську й

приморську місцевість

Підсилює роль громад в охороні цих зон

Закон про розвиток сільських територій

Приміські сільськогосподарські й

природні зониУчасть у розробці завдань по природних зонах "Natura 2000"

124

Навколишнє середовищеПриродні зони й ландшафти

2. Основні інструменти охорони природи

Централізовані та місцеві інструменти

Зареєстровані/Внесені в реєстри зони. Зони охорони архітектурної, міської та ландшафтної спадщини. Захищені ліси. Директива про ландшафти. Національні природні заповідники. Зони "Natura 2000". Національні парки. Морські національні парки. Природні зони

екологічного значення. Постанова про захист біотопів.

Децентралізовані інструменти Регіональна наукова рада природної спадщини. Схема територіальної цілісності. Вразлива

природна зона. Зареєстрована озеленена зона. Регіональний природний заповідник. Регіональний природний парк. Місцевий план дій 21. Агентство охорони природних зон.

Місцевий план землекористування

3. Інструменти раціонального використання земельних ресурсів

Регіон Департамент Комуна

Державний заклад землекористування

Вразливі природні зони. Зони охорони й освоєння

приміських сільськогосподарських і

природних площ

Переважне право купівлі. Зони захисту водоносних площ

4. Функції міжкомунальних утворень у галузі охорони природи

Об'єднання комун Місто з передмістям МістоОбов'язкові функції Благоустрій зони і заходи

економічного розвиткуБлагоустрій загальної

зониЗахист і освоєння навколишнього

середовища, політика середовища проживання

Факультативні функції

Захист і освоєння навколишнього середовища

5. Аналіз зовнішнього впливуПопередній аналіз заходів з благоустрою чи будівництва публічних та приватних об'єктів, здатних своїми розмірами чи функціонуванням порушити природне середовище, повинен містити аналіз їхніх можливих наслідків. Фінансова гранична величина визначена в 1,9 млн. євро.

6. Фактор ландшафту при видачі дозволів на будівництвоУ відповідній частині дозволу на будівництво повинен бути описаний ландшафт існуючого середовища і обґрунтовані заході, передбачені для розміщення в цьому ландшафті об'єктів і під'їздів до них.

7. Природні ризикиДив. розділ "Аварійно-рятувальні служби".

125


Промислова діяльність

Законодавство про зареєстровані об'єкти дає змогу ставити під нагляд держави об'єкти, які містять загрозу для навколишнього середовища. Існує 4 рівні класифікації:

- об'єкти, що підлягають декларуванню;- об'єкти, що підлягають декларуванню з періодичним контролем;- об'єкти, що підлягають видачі дозволу;- об'єкти, що підлягають дозволу з сервітутом колективної користі.

1. ПроцедуриДекларуванняБудь-який об'єкт, що експлуатується або перебуває у власності фізичної чи юридичної особи, чия діяльність регулюється публічним або приватним правом, який може являти собою небезпеку для навколишнього середовища або для здоров'я чи безпеки населення, повинен буди задекларований з дотриманням також відповідних правил щодо оголошення про нього в засобах інформації та в мерії.

РеєстраціяРеєстрація являє собою спрощений порядок дозволу, проміжний між видачею дозволу як такого (складна процедура, передбачена для закладів певного розміру) і декларуванням (дуже проста процедура без можливості заперечення державою).

ДозвілПромислові об'єкти певного розміру повинні з метою захисту навколишнього середовища ще до початку експлуатації отримати дозвіл у вигляді постанови префектури, якою визначаються вимоги, що їх має дотримуватися організація, щоб забезпечити такий захист. Заявка може містити аналіз впливу об'єкта на довкілля і стати предметом вивчення суспільної користі та громадського обговорення.

2. СанкціїАдміністративна відповідальність Префект надсилає організації припис про приведення її у відповість із чинними нормами. Префект має право водночас призупинити діяльність об'єкта. У разі невиконання припису префект має право закрити або ліквідували об'єкт.

Кримінальна відповідальністьОсоба, яка експлуатує об'єкт без потрібного дозволу, може бути покарана штрафом.

3. Європейські директивиДиректива про комплексне запобігання і контроль забруднення (ІРРС)Директивою впроваджується принцип, згідно з яким забруднюючі об'єкти повинні отримувати дозволі, спрямовані на зменшення викидів у воду, грунт і повітря, включно з відходами. Запроваджуються запобіжні заходи на основі інноваційних технологій, заходи зі зменшення й утилізації відходів та з раціонального використання енергії. (Директива № 96/61/СЕ від 24.09.1996 р.

126

Навколишнє середовищеПромислова діяльність

Директива "СЕВЕЗО"Деякі зареєстровані об'єкти являють собою серйозні ризики забруднення навколишнього середовища. Дві директиви стосуються ризиків тяжких аварій:

- директива № 82/501/СЕ від 24.06.1981 р. – "СЕВЕЗО І";- директива № 96/82/СЕ від 09.12.1996 р. – "СЕВЕЗО ІІ".

Принципи директиви "СЕВЕЗО ІІ", ухваленої замість директиви "СЕВЕЗО І", визначають способи контролю небезпеки, пов'язаної із тяжкими аваріями з небезпечними матеріалами. Захист населення і навколишнього середовища передбачає можливість зобов'язати експлуатуючу організацію розробити внутрішній план дій, в якому визначаються методи і способи захисту об'єкта, населення і навколишнього середовища в разі аварії. Префект має право запроваджувати спеціальний план аварійних дій, яким передбачаються способи і заходи, що вживаються в разі аварії для надання допомоги навколишнім мешканцям. Національний кодекс попередження визначає обов'язки власників інформаційних засобів з інформування за будь-яких обставин населення про загрозу лиха чи тяжкої аварії.Після аварії на тулузькому азотному комбінаті Парламент прийняв 30.07.2003 р. закон, який передбачає:

- обов'язкову розробку планів запобігання техногенним ризикам з метою зменшити наслідки аварій, які можуть статися на промислових об'єктах (обмеження можливостей забудови, придбання ділянок, експропріація тощо);

- створення місцевих комітетів інформування й узгодження, які держава забезпечує засобами функціонування;

- проведення інформаційно-консультативних зустрічей з населенням на вимогу мера комуни, де розташоване підприємство, або голови між комунального утворення, що відповідає за забудову міст і сталий розвиток;

- обмеження колективної користі і переважне право купівлі; до цього механізму додаються підсилені вимоги щодо забруднених площ.

Список об'єктів, класифікованих як об'єкти "СЕВЕЗО": відповідні підприємства повинні інформувати навколишнє населення.

Що повинен і може робити мер у питаннях охорони довкілля

1. ВодаЩорічний звіт Муніципальній раді про ціну і якість комунальних послуг з водопостачання і водовідведення (у комунах з населенням понад 3500 осіб звіт вивішується в мерії). Звіт візується префектурою і передається до Консультативної комісії місцевих комунальних служб. Розробка і затвердження муніципальних схем каналізації та вичерпної схеми мережі (перевірка запасів води, необхідних для живлення пожежних гідрантів, щільності мережі, нормального функціонування систем водоочищення). У питаннях боротьби з аваріями, повенями, забрудненням мер має право регламентувати скидання дощової води на шляхи загального користування. Мер повинен дбати про санітарний стан водоймищ, ставків, ручаїв і річок.

127

Навколишнє середовищеЩо повинен і може робити мер у питаннях охорони довкілля

2. ВідходиПобутове сміття вивозиться з метою недопущення виникнення шкідливої дії та забруднення середовища в рамках департаментської або міждепартаментської схеми ліквідації відходів. Громіздкі відходи вивозяться у визначені дні або ж повинні зноситися в призначені для цього пункти. У разі скидання сміття й відходів у заборонених місцях мер має право зробити попередження і вивезти сміття за рахунок винної особи. Ця норма діє також і щодо кузовів автомобілів у рамках боротьби з охороною ландшафтів і природного середовища.

3. ШумМер повинен вживати відповідних заходів для недопущення надмірного шуму, який може порушувати відпочинок і спокій громадян. Мер має право видавати постанови відповідно до своїх спеціальних повноважень з нагляду за дорожнім рухом. Шум у громадських місцях (ярмарки, ринки, концерти тощо) може регламентуватися постановами (ст. L.2212-3 Загального кодексу територіальних громад). При плануванні забудови міста аналізуються місця проведення шумних заходів.

Сталий розвиток

Сталий або "підтримуваний" розвиток можна визначити як спосіб розвитку, який відповідає потребам теперішнього часу, не порушуючи здатність майбутніх поколінь задовольняти їхні власні потреби (доповідь Брундтланда, ООН, 1987 р.).

1. Окремі концепції кінця ХХ ст.Розвиток не обмежується зростанням ВВП: розвиток країн Третього світу має на меті охорону здоров'я, освіту, самодостатнє виробництво. Розвиток національної території передбачає розвиток усього комплексу міських і сільських територій країни. Ресурси, потрібні для майбутнього розвитку, не будуть забезпечені, якщо обмежуватися політикою оборонного типу, щоб захищати навколишнє середовище (створення національних парків, заповідників тощо), або політикою виправлення (утилізація забруднюючих речовин тощо). Проблеми, що стоять перед суспільством, мають горизонтальний характер: зміни клімату, зменшення біологічного різноманіття. Потрібно зуміти відокремити економічне зростання від збільшення шкідливих факторів і споживання ресурсів, які завжди були пропорційні зростанню.

2. Пропозиції або програми на ХХІ ст. У 1992 р. у Ріо-де-Жанейро були прийняті: - декларація про навколишнє середовище і розвиток;- список пропозицій під назвою "Програма дій на ХХІ ст." Серед цих пропозицій слід звернути увагу на відповідальність "місцевої влади": "Необхідно, щоб усі місцеві громади вели діалог з мешканцями, місцевими організаціями й приватними підприємствами для прийняття "Програми дій 21" у масштабі громади. Обговорення і пошук консенсусу дасть змогу місцевим громадам навчатися в контакті з мешканцями і місцевими асоціаціями громадянського, комерційного і промислового характеру та отримувати інформацію, необхідну для вироблення найбільш адекватної стратегії". Стратегія дій громади, спрямована на сталий місцевий розвиток, утворює "Місцеву програму дій 21".

128

Навколишнє середовищеСталий розвиток

3. Доцільність Місцевої програми дій 21Реальне бачення майбутнього територіїПрограма дій 21 може стати генеральним напрямком політики, яку громада проводитиме, з тим, аби її територія могла розвиватися в довгостроковій перспективі. За формою це може бути окремий документ або частина стратегії громади, як, наприклад, план розвитку агломерації.

Прогнозування фінансового становищаЗ фінансової точки зору, громади, які враховуватимуть проблеми сталого розвитку в комплексній політиці, легше отримуватимуть підтримку держави та Європейського Союзу, які дедалі більше включають саме цей чинник у свої програми фінансування. Кодекс державних закупівель дає змогу державним закупникам включати врахування сталого розвитку на всіх етапах процедури: ст. 5 – визначення потреб; ст. 6 – технічні вимоги; ст. 45 – процес купівлі; ст. 14 – виконання угоди.

4. Зміст стратегії сталого розвиткуЙоханезбурзька декларація (п. 5), підписана главою держави: "… Виходячи з цього, ми беремо на себе колективну відповідальність за підсилення й зміцнення взаємозв'язаних і таких, що підпирають одна одну, підвалин сталого розвитку – економічного розвитку, соціального розвитку й охорони навколишнього середовища – на місцевому, національному, регіональному й глобальному рівнях".

Основи сталого розвиткуНавколишнє середовище Економіка Соціальна сфера

Приклад: уникати надмірної розробки ресурсів

Приклад: включати довгостроковий фактор у

розрахунок вартості

Приклад: більше мобілізовувати робочу силу

Крім того, сталий розвиток спирається також і на питання території й культури. Розвиток одних не повинен зменшувати можливості розвитку інших: інших культур, інших територій. Приклад: включати в аналіз фактор "місто – село". Подібно до європейської стратегії сталого розвитку, затвердженої в червні 2001 р. у Ґетеборгу, або до національної стратегії Франції, затвердженої в квітні 2003 р., наведені основи сталого розвитку можуть ділитися за горизонтальною тематикою: управління природними ресурсами, людські ресурси, кліматичні зміни, охорона здоров'я, біологічне різноманіття, ризики, приморські зони, відходи, якість життя тощо, а також реалізуватися в рамках галузевого підходу: транспортна, енергетична політика, туризм, сільське господарство, промисловість тощо. Зокрема, Франція планує виробляти 20 млн. т нафтового еквіваленту додаткової відновлюваної енергії до 2020 р., тобто довести до 23 % частку відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні.

5. Методика роботиВироблення глобальної довгострокової стратегії розвитку для певної території, звичайно, складніше, ніж вироблення політики, спрямованої на розв'язання якоїсь однієї задачі. Цим пояснюється відсутність консенсусу щодо того, якою саме має бути "Програма дій 21". Відповідно, багато перших спроб обмежуються заданим галузевим колом.

129


Окремі невдачі спонукають, однак, наголосити на методиці. Численні організації, що спеціалізуються на сталому розвиткові (асоціації, центри ресурсів, аналітичні бюро) пропонують розроблену ними методику. Ось кілька корисних відправних точок:

1. Ініціатива Немає значення, звідки вона надходить – від асоціацій чи від інших сторін на території.

2. Взяття на себе організаційних

функцій

Це –роль громади: необхідне рішення керівника виконавчого органу для втілення ідей у політику.

3. Залучення учасників,

роз'яснення цілей

Прищепити спільну культуру, досягти спільної мови всіх, перш ніж почати працювати разом (починаючи з депутатів і адміністративного й технічного

керівництва громади).4. Участь сторін Висловлення потреб сторін (= підприємства, громадяни, асоціації)(1).

5. Спільне розуміння діагнозу

Узагальнене формулювання цілей, становища і потреб.

6. Затверджені завдання

Стратегія громади – дороговказ щодо потрібної політики, відправна база = місцева "Програма дій 21" (передбачити показники результатів).

7. Рішення

Переведення програми дій у плани дій: рішення громади і зобов'язання інших сторін. Приклад: рішення муніципалітету щодо конкретної політики,

відображення частини, яка стосується фізичного простору, у вигляді документу забудови, укладання контрактів щодо практичних дій (контракти на країни, на

агломерацію).

8. МоніторингМоніторинг показників результатів щодо досягнення (чи ні) поставлених задач,

порівняння з іншими громадами подібних територій, використання опорних показників і навіть систем рейтингу соціальної сфери й навколишнього

середовища, що розробляються нині за аналогією з фінансовим рейтингом. (1) Це – більше ніж інформування, опитування сторін (збирання їхньої думки) і більше ніж консультація зі сторонами (обговорення проекту для визначення найкращого рішення). Йдеться про те, щоб залучити їх до розробки проекту (щоб скористатися їхніми ідеями… а надалі й їхніми інвестиціями в реалізацію проекту).

Спрощена схема

МобілізаціяРазом зі сторонами

Роз'яснення

Початковий аналіз

становища з подальшим уточненням

Завдання (і показники

результатів)

Майбутня задача

Для сторін

Програма дій

Рішення

Політичний вибір

130


Увага! Наведена методика має лише індикативний характер і повинна адаптуватися до ситуації на місці. Приклад: Об'єднання комун може спиратися на хартію своєї країни, щоб дуже швидко вийти на етап прийняття рішення, або, навпаки, країна може спиратися на дії спільнот, з яких вона складається, щоб визначити загальну перспективу. Прим. Часові рамки не визначаються, оскільки депутати, підприємці та громадяни міркують у різних масштабах. Потрібно, отже, адаптуватися до кожного конкретного випадку. Щодо зони дій, то необхідно розробити карти, в яких враховується ситуація навколо території реалізації програми.

6. Перенесення на території заходів з охорони навколишнього середовищаТериторіальна політика в сфері охорони навколишнього середовища може бути поділена на п'ять основних тем: Боротьба з кліматичними змінами. Містобудування із завданнями щодо міст і більш щільних міських районів, відновлення центрів міст, що перебувають у занепаді, і підсилений наголос на збереженні ландшафтів. Природні середовища і біорізноманіття через залучення нових фінансових (придбання вологих зон, сільськогосподарські та природоохоронні заходи) і нормативних інструментів (приведення об'єктів у відповідність із нормами, регулювання водозаборів) для досягнення нормального стану водних ресурсів на двох третинах площ до 2015 р.; визначення завдань у програмі "NATURA 2000"; освоєння узбережжя морського середовища і захист водозаборів. Відходи: зменшення виробництва відходів, утилізація (фракціонування, переробка, отримання добрив і газу), підвищення якості переробних підприємств. Запобігання ризикам шляхом розробки регіональних планів охорони довкілля (напр., зменшення ризиків повеней для населення). Державні органи повинні пропонувати інструменти, виходячи з "регіонального профілю навколишнього середовища". Відтак планується прийняття нових документів, як от: Регіональна схема повітря й енергетики. Регіональна схема екологічної цілісності (переведення загальних природоохоронних концепцій на регіональний рівень). Міждепартаментська схема управління відходами будівельних майданчиків. Територіальні кліматичні схеми, які на основі місцевого діагнозу сприятимуть визначенню плану дій у сфері енергетики й клімату (нині розробляється посібник з розробки таких планів).

131


Соціальний захист у Франції

Соціальний захист у Франції має такий схематичний вигляд:

Соціальний захист

Обов'язковий Не обов'язковий

Передбачений законом Договірний Соціальне страхування

Загальний режим: 80 % населення.Сільськогосподарський режим. Спеціальні й окремі режими.

Режим для ненайманих працівників. Режим для

несільськогосподарських працівників.

Додаткові режими.Асоціація зайнятості в

промисловості й торгівлі.

Компанії взаємного страхування.Добровільне страхування.

Пенсія за додатковим режимом.

Держава ДержаваСоціальна допомога.

Безробіття.Департаменти Департаменти

Соціальна допомога, встановлена законом

Факультативна соціальна допомога

Комуни КомуниБеруть участь у розгляді заяв про надання встановленої законом

соціальної допомоги.Факультативна соціальна

допомога

Що таке Національна каса солідарності для самостійності (CNSA)Національна каса солідарності для самостійності – важливий учасник медико-соціальної

сфери. З її бюджету (18,5 млрд. євро) виділяється 8 млрд. євро на допомогу інвалідам і майже стільки на

допомогу літнім людям.

Що таке Регіональний план організації санітарних заходів (SROS)Регіональний план організації санітарних заходів містить глобальні принципи охорони здоров'я

з урахуванням потреб пацієнтів. Він визначає регіональні пріоритети, і в ньому оцінюються результати його виконання, виходячи з завдань (реорганізація лікарень, об'єднання майданчиків,

партнерство).

Що таке Регіональне агентство охорони здоров'я (АRS)Регіональне агентство охорони здоров'я має стати єдиним партнером лікарень, що матиме

посилені засоби і власний персонал. Агентству підпорядковуватиметься також і міська медицина, медичне страхування, профілактика і медико-санітарний сектор. До складу територіальних

конференцій входитимуть місцеві депутати (для узгодження національних і місцевих проектів).

132

Соціальна сфераСоціальний захист у Франції

Структурна схема загального режиму соціального страхуванняНаціональний рівень Регіональний рівень Місцевий рівень

Наглядовий орган Наглядовий органМіністерство

фінансівМіністерство соціального

забезпечення

Регіональне управління охорони здоров'я і

соціального забезпечення

Органи управління Органи управління Органи управління

Національна каса медичного страхування

Регіональні каси

медичного страхування – Регіональні спілки кас медичного страхування

Первинні каси

медичного страхування

Національна каса

страхування за старістю Регіональна каса

Національна каса допомоги багатодітним сім'ям

Каси допомоги багатодітним сім'ям

Центральне агентство органів соціального

страхування

Спілка стягання внесків на соціальне

страхування і допомогу багатодітним сім'ям

Спілка національних кас соціального страхування

Мінімальні рівні соціальної допомогиІснують певні мінімальні рівні соціальної допомоги, одні з яких мають контрибуційний характер (фінансуються шляхом відрахувань), а інші фінансуються за принципом національної солідарності. Соціальна допомога ділиться на дві основні категорії: диференційна допомога, яка має на меті поповнити доходи громадянина, щоб дати йому змогу досягти певного рівня ресурсів, і фіксована допомога, розмір якої однаковий для всіх, з огляду на те, що ресурси не повинні перевищувати визначену граничну величину. З 6 липня 2009 р. запроваджено Допомогу активної солідарності (RSA).

1. Мінімальна допомога за старістюЦей вид допомоги існує з 1956 р. і був спрощений у 2006 р., набувши вигляду єдиної допомоги літнім людям (АSPA). Ця допомога надається особам віком старше 65 років, доходи яких нижчі за граничну величину ресурсів. Цей вид допомоги належить до категорії диференційної допомоги і виплачується 588 тисяч осіб. Місячний розмір: 677,13 євро на самотню особу; 1147,14 євро на сім'ю.

2. Допомога дорослим інвалідамФіксована допомога, запроваджена в 1975 р., фінансується державою. У 2009 р. цю допомогу отримали 850 тисяч осіб (з них 165 тисяч працюють). Місячний розмір: 711,95 євро на 01.03.10.

3. Додаткова допомога за непрацездатністюДиференційна допомога, запроваджена в 1930 р., фінансується Національної касою медичного страхування і державою. Місячний розмір: 621,58 євро (на сім'ю). Цей механізм переглядається з огляду на поступове запровадження Додаткової допомоги за інвалідністю (близько 100 тисяч осіб).

133

Соціальна сфераСоціальний захист у Франції

4. Допомога вдові застрахованогоТимчасова допомога з урахуванням граничної величини доходів, призначена вдовам і вдівцям віком менше 55 років, квартальний дохід яких не перевищує 2 тисячі євро. Ця допомога, запроваджена в 1980 р., забезпечується касами страхування за старістю і фінансується за рахунок внесків на відповідне страхування (0,1 %). Кількість одержувачів: 5500 осіб. Місячний розмір у перший рік: 565,13 євро.

5. Допомога на період пошуку роботиДопомога надається протягом 12 місяців за умови відповідності критерію граничного розміру доходів. Цей вид допомоги запроваджений у 1984 р. у рамках системи страхування на випадок безробіття і фінансується з Фонду солідарності за безробіттям (держава і внески в розмірі 1 % державних службовців і працівників державних органів). Кількість одержувачів: 22 тисячі осіб. Перейменована у "Тимчасову допомогу за очікуванням роботи" з 16.11.06. Розмір допомоги: 10,67 євро за день.

6. Компенсаційна допомога солідарності Цей вид допомоги запроваджений у 1984 р. у рамках системи страхування на випадок безробіття і фінансується з Фонду солідарності за безробіттям. Кількість одержувачів: понад 350 тисяч осіб. Розмір: 15,14 євро/день, а також підвищений розмір 21,74 євро/день.

7. Допомога активної солідарності (RSA)Диференційна допомога для осіб віком від 25 років, доходи яких менше граничного рівня (для осіб віком менше 25 років, якщо вони утримують сім'ю, згідно з певними умовами на 1.10.2010 р.). Розмір допомоги самотнім особам без роботи: 460,09 євро/місяць; сім'ям: 690,14 євро/місяць; працюючим самотнім: 152,45 євро/місяць; працюючим сім'ям: 228,67 євро/місяць. Декретом від 16 квітня 2009 р. визначена шкала і умови надання допомоги, яка призначається для осіб із найнижчою зарплатою, при цьому перевага надається особам, які шукають роботу.

8. Еквівалентна пенсійна допомогаБлизько 68 тисяч одержувачів. Розмір: 980 євро/місяць.

9. Загальна допомога за хворобою (CMU)Цей вид допомоги запроваджений з 1.01.10 замість "Державної допомоги на лікування". Допомога фінансується державою і надається через первинні каси медичного страхування. Нині нараховується 4,4 млн. одержувачів додаткової загальної допомоги за хворобою (у т.ч. 1,5 млн. одержувачів базової допомоги); граничний розмір оподаткованого доходу для отримання допомоги: 8774 євро.

Державна соціальна допомога і розподіл повноважень

Соціальна допомога передбачає для особи, яка її одержує: - право на утримання (аліментне право)(1);- суб'єктивне право.

(1) Обов'язок з утримання втратив своє абсолютне значення щодо літніх осіб за інвалідністю та за охороною дитинства.

134

Соціальна сфераДержавна соціальна допомога і розподіл повноважень

1. Право на соціальну допомогу – право на утримання (аліментне право)Це значить, що одержувач має перебувати в стані нужди. Стан нужди визначається обстеженням. Потреби громадянина задовольняються шляхом догляду, допомоги в натуральній формі (житло, одяг, правосуддя, освіта, лікування тощо) або наданням грошової допомоги. Характер аліментного права передбачає також щодо багатьох видів допомоги підтвердження стосунків спорідненості чи шлюбу для прийняття рішення про надання допомоги.

2. Право на соціальну допомогу – суб'єктивне правоЦе значить, головно, що розглядається справа кожного одержувача, і кожна ситуація може розв'язуватися шляхом застосування відповідного режиму. Соціальна допомога передбачає також і два інші принципи:

- спеціалізація форм соціальної допомоги: соціальна допомога дитинству, літнім людям, інвалідам, сім'ям, а також допомога в працевлаштуванні й соціальному розвитку, сприяння охороні здоров'я та отриманні житла;

- соціальна допомога має допоміжний характер і може бути відшкодована: схематично можна сказати, що соціальна допомога надається тільки, якщо немає інших державних, договірних або сімейних можливостей допомоги конкретній особі.

Відшкодування допомоги значить, що в разі відновлення достатку від громадянина можуть зажадати повернення отриманої допомоги. Аналогічний принцип діє щодо осіб, які отримували допомогу утримання, і щодо успадкування. Законами про децентралізацію і, зокрема, Законом від 23 липня 1983 р. департаменти були наділені загальними повноваженнями, а держава зберегла виключні повноваження в питаннях соціальної допомоги. Комуна, попри те, що вона являє собою базовий рівень, має, відповідно до закону, єдине право, а саме проведення соціального обстеження на своїй території і передача його результатів компетентним органам, зокрема, відповідним органам департаменту.

Основні офіційні повноваження в соціальній і медико-соціальній сферіДержава

Дитинство. Сім'я. Встановлює тарифи і контролює заклади для дітей-інвалідів. Веде боротьбу з токсикоманією. Забезпечує судовий захист молоді. Опікується дітьми, що перебувають на державному

утриманні. Фінансує допомогу на освіту дітей-інвалідів. Фінансує додаткові види допомоги. Інші інваліди Фінансує допомогу дорослим інвалідам і компенсаційну допомогу інвалідам. Забезпечує

кошти для працівників-інвалідів. Надає дозволи і фінансує Центри допомоги через працю та захищені майстерні. Встановлює тарифи і контролює лікування за рахунок медичного страхування.

Літні особи Встановлює тарифи і контролює медичне обслуговування, що фінансується системою медичного страхування.

Працевлаштування і соціальний розвиток Керує діями з боротьби з незахищеністю й бідністю. Надає дозволи й фінансує центри притулку і соціальної реабілітації.

Профілактика і поліпшення здоров'я Керує профілактичними кампаніями боротьби з токсикоманією й СНІДом. Забезпечує вакцинацію громадян. Фінансує й керує заходами з профілактики та виявлення

хвороб у різних галузях. Держава завжди має право нагляду й контролю у випадках погіршення здоров'я й безпеки громадян у

відповідних закладах.

135


Генеральна радаДитинство. Сім'я. Надає дозвіл на роботу годувальницям. Надає дозвіл на відкриття, контролює і бере

участь в інвестиційних витратах закладів для дітей молодшого віку. Забезпечує профілактичні заходи і впроваджує систему боротьби з поганим ставленням до дітей і старих. Забезпечує проведення соціальних заходів і заходів охорони материнства й дитинства. Відповідає за систему соціальної допомоги дитинству. Надає дозволи й фінансує заклади та хатніх помічниць, які опікуються дітьми в системі соціальної допомоги дитинству, і забезпечує контроль виховання дітей. Управляє фондами допомоги молоді.

Дорослі інваліди Відповідає за соціальну допомогу інвалідам: компенсаційна допомога, хатня допомога, соціальна допомога на житло. Виплачує компенсаційну допомогу за інвалідністю, яка призначається комісією з прав і самостійності інвалідів. Надає дозвіл, фінансує і контролює будинки для інвалідів,

осередки професійних занять і житлову частину санітарних притулків. Голова Генеральної ради очолює Департаментський будинок інвалідів.

Літні особи. Відповідає за соціальну допомогу літнім людям: допомога на проживання вдома (індивідуальна допомога на самостійність, хатня допомога, колективне харчування, осередки-їдальні, виклик допомоги) і допомога на забезпечення житла. Надає дозвіл, фінансує й контролює заклади

проживання (дома для престарілих, центри тривалого перебування). призначає й виплачує індивідуальну допомогу на самостійне проживання вдома та в спеціалізованих закладах. Геронтологічна система. Працевлаштування і соціальний розвиток Призначає виплату допомоги активної солідарності та

організує заходи з працевлаштування. Управляє Фондом солідарності з забезпечення житлом. Управляє планами промислового розвитку і Департаментськими планами дій з забезпечення житлом незахищених

верств населення. Забезпечує діяльність соціальних служб. Бере участь у реалізації політики міста, яка належить до її компетенції. Проводить акції здорового способу життя.

Департаментський будинок інвалідів і Комісія з прав і самостійності інвалідів Публічне об'єднання за участю департаменту (50 %), держави і органів соціального захисту (25 %) та

асоціацій інвалідів (25 %). Діти-інваліди Призначення допомоги на навчання дітей-інвалідів. Заходи соціальної та шкільної

реабілітації. Рішення про направлення до спеціалізованих закладів. Дорослі інваліди Призначення допомоги дорослим інвалідам. Призначення компенсаційної допомоги за інвалідністю. Рішення про направлення до спеціалізованих закладів. Заходи з професійної та соціальної

реабілітації. Видача картки інваліда.

КомунаДитинство. Сім'я Бере участь у профілактичних заходах. Бере участь у реалізації політики міста та в

заходах соціального розвитку в містах. Фінансує об'єкти й послуги для молоді й сімей.Дорослі інваліди Сприяє доступові до громадських місць.

Літні особи Бере участь у фінансуванні соціальної допомоги літнім людям (факультативна допомога). Забезпечує проведення комунальних соціальних заходів. Розвиває роботу з літніми людьми. Управляє

комунальними будинками престарілих.Працевлаштування і соціальний розвиток Бере участь у заходах, пов'язаних із наданням допомоги

активної солідарності та в розгляді заяв. Бере участь у реалізації політики міста.Аналіз соціальних потреб + план роботи на зиму + Центри притулку й соціальної реабілітації.

Основні функції в соціальній і медико-соціальній сферахКаса сімейної допомоги

Дитинство. Сім'ї Завідує й виплачує сімейну допомогу. Субсидує служби сімейних помічників. Фінансує об'єкти та різні види догляду за дітьми молодшого віку.

Дорослі інваліди Виплачує допомогу дорослим інвалідам. Виплачує допомогу на житло.Житло і літні особи Виплачує допомогу на житло.

Працевлаштування і соціальний розвиток Забезпечує виплату допомогу активної солідарності за департаменти. Завідує в багатьох випадках комісіями допомоги Фонду солідарності житла.

136


Первинна каса медичного страхуванняДіти-інваліди Фінансування служб спеціального навчання і догляду вдома. Фінансування

спеціалізованих закладів. Дорослі інваліди Фінансування, призначення і виплата пенсії за інвалідністю та пенсії за нещасним

випадком на виробництві. Фінансування догляду вдома. Фінансування в повному обсязі спеціалізованих будинків. Фінансування в частковому обсязі лікування в притулках з медичним обслуговуванням.

Літні особи Оплата догляду вдома. Оплата медичних послуг у лікарні та в будинках для престарілих. Працевлаштування і соціальний розвиток Сприяння доступу до обслуговування найменш захищених

верств і участь у оплаті загальної медичної страховки. Профілактика і популяризація здорового способу життя Заходи з популяризації та медичних оглядів.

Дві третини поточних видатків Генеральних рад департаментів спрямовуються на соціальні витрати (28 млрд. євро). У 2008 р. на виплату мінімальної соціальної допомоги було спрямовано 6,4 млрд. євро, і близько 5 млрд. євро на виплати за страхуванням аліментів. 6 млрд. євро було виплачено на допомогу дитинству і 4,7 млрд. євро на допомогу інвалідам.

Комунальний центр соціальної допомоги (CCАS)Комунальний центр соціальної допомоги залишається основним інструментом політики солідарності на місцях. Бюро соціальної допомоги, створені за декретом від 29.11.1953 р., увібрали в себе бюро благодійності, які опікувалися факультативною соціальною допомогою, і бюро допомоги, які надавали обов'язкову соціальну допомогу. У 1978 р. бюро соціальної допомоги були перейменовані у Комунальні центри соціальної допомоги (які мають юридичну та фінансову самостійність і керівний орган у формі правління). У 1995 р. завдання і структура центрів були визначені декретом. Паралельно з ними розвиваються і Міжкомунальні центри соціальної допомоги (статус, яких підсилений Законом від серпня 2004 р.). Комунальні центри соціальної допомоги організують загальну діяльність з профілактики і соціального розвитку комуни. Центри мають обов'язкові й факультативні функції. Вони беруть участь у розгляді заяв на надання державної соціальної допомоги, соціальної допомоги дитинству, літнім людям, інвалідам. Центри передають заяви для розгляду в департаменти.

Обов'язкові функціїдержавна соціальна допомога, обстеження, розгляд заявКомунальний центр соціальної допомоги може в разі необхідно виконувати функції, які Генеральна рада делегувала комуні. Факультативні функції:соціальна допомога з профілактики й соціального розвиткуКомунальний центр соціальної допомоги повинен кожного року проводити аналіз соціальних потреб усього населення і, зокрема, потреб сімей, молоді, літних осіб, інвалідів. Проте законодавством не визначається зміст і форми такого аналізу. Способи дій Комунальних центрів соціальної допомогиВиплати допомогиКомунальний центр соціальної допомоги може здійснювати свої функції в різних формах:

- виплати, що підлягають або не підлягають поверненню;- допомога в натуральному вигляді.

137


ЗакладиКомунальний центр соціальної допомоги може створювати й розвивати різноманітні соціальні й медико-соціальні служби:

- служби медичної консультації;- диспансери;- дитячі ясла;- заклади для літніх людей;- осередки харчування і служби допомоги вдома;- чергові соціальні служби.

Координація діяльності комуни з взаємодопомогиКомунальні центри соціальної допомоги поширили сферу дій на інші форми місцевої солідарності у взаємодії з публічними службами і приватними організаціями з метою боротьби з соціальним виключенням і бідністю, а також для реалізації "планів боротьби зі спекою". Адміністративні функції Комунальних центрів соціальної допомогиКомунальні центри соціальної допомоги складають і ведуть базу даних про осіб, які отримають виплати за соціальною допомогою або користуються державною чи факультативною медичною допомогою, що мешкають на території комуни, а також списки осіб, яким потрібна допомога в разі літньої спеки. Комунальні центри соціальні допомоги і Допомога активної солідарностіКомунальні центри соціальної допомоги належать до органів, які отримують заяви про надання допомоги активної солідарності, розглядають заяви і передають до департаменту (фактично найчастіше до Каси сімейної допомоги). Такі заяви можуть також надходити до органів соціальної допомоги департаментів та до акредитованих асоціацій.

3. Соціальні центриЦиркуляр Національної каси сімейної допомоги (№ 95/56 від 31 жовтня 1995 р.) про соціальні центри дає змогу краще познайомитися з цими органами реалізації політики соціальної допомоги. Соціальний центр – це:

- місцевий орган загального соціального призначення;- орган сімейного й багатоцільового призначення;- місце організації соціального життя;- місце надання соціальної допомоги.

Соціальний центр виконує різноманітні функції: функцію підтримки організації заходів; функцію органу координації та обговорення; функцію обміну ідеями щодо соціальної сфери; функцію пропозиції послуг; функцію роботи з жінками іноземного походження. В країні налічується близько 1600 соціальних центрів (понад 1000 утримуються об'єднаннями громадян, 250 утримуються спільно з Касами сімейної допомоги і ще 150 утримуються містами). Отже, містам знайома ця форма роботи, оскільки вони широко субсидують її. Сфери діяльності центрів пов'язані переважно з доглядом за дітьми молодшого віку, супроводом шкільних занять, дозвіллям найчастіше без поселення. Соціальні центри дуже часто і широко субсидуються департаментами в рамках їхньої соціально-культурної політики, а також різними об'єднаннями громадян у рамках політики міста.

138


Захист осіб групи ризику

1. Три схеми захистуЗаконом від 05.03.2007 р. визначено, що повнолітні особи, які отримують матеріальну допомогу, і яким важко порядкувати своїми коштами, можуть користуватися з 1.01.2009 р. заходами індивідуального соціального супроводу (договір з департаментом). У разі неможливості забезпечення заходів індивідуального соціального супроводу справа подається до прокурора Республіки, який може ухвалити такі рішення: 1) Охорона прав тимчасово недієздатних осібНайпростішим і найлегшим практичним засобом вважається охорона прав тимчасово недієздатних. Це – тимчасовий захід, який застосовується щодо осіб із тимчасовим розладом розумових здібностей унаслідок, наприклад, нещасного випадку, повернення яких до нормального стану передбачається в короткий час. За особою зберігається можливість діяти самостійно, але при цьому можна зменшувати обсяг дій чи анулювати надмірні акти особи. З 1.01.09 запроваджується новий захід у вигляді примусового нагляду призначеною особою.

2) КураторствоКураторство являє собою ще одну форму захисту осіб. Цей захід допомоги залишає за особою право вільно діяти в повсякденному житті, але передбачає консультування і контроль з боку третьої особи – куратора – щодо всіх важливих актів, які стосуються майна особи (продаж, дарування тощо). Кураторство застосовується не тільки у випадках розумової відсталості, а може застосовується також і для захисту окремих осіб, що потерпають від життєвих обставин.

3) ОпікаОпіка являє собою, безперечно, найбільш ефективний засіб захисту, який є також і найбільш серйозним і обмежувальним засобом, оскільки особа позбавляється будь-якої самостійності: вона не може порядкувати своїм майном, складати заповіт і навіть голосувати на виборах.

4) Індивідуальний соціальний супровід запроваджений з 1.01.2009 р. Цей механізм, наданий у розпорядження Генеральних рад департаментів, дає змогу обмежити застосування цивільноправових заходів щодо відповідних осіб.

2. Останні заходи солідарності 1) Індивідуальна допомога на самостійність (закон від 20.07.2001 р.). Цей вид допомоги запроваджений замість спеціальної допомоги за залежністю. Самостійність особи класифікується за спеціальною шкалою від 1 до 6 балів. Особи, що класифікуються за цією шкалою на рівні 1-4, мають право на отримання допомоги (вдома чи в спеціалізованому закладі). Індивідуальна допомога на самостійність не підпадає під правову базу для повнолітніх осіб, що потребують захисту. У даному разі йдеться про універсальне право, яким забезпечуються залежні особи (понад 1 млн. 100 тисяч одержувачів). Індивідуальна допомога на самостійність: максимальний розмір допомоги вдома залежно від категорії – І = 1224,63 євро; ІІ = 1049,68 євро; ІІІ = 787,26 євро; IV = 524,84 євро. Особи з доходом до 612,32 євро звільняються від сплати внесків на цей вид допомоги. Фіксований розмір допомоги в термінових випадках: 612,32 євро.

139

Соціальна сфераЗахист осіб групи ризику

2) Компенсаційна допомога за інвалідністю (РСН)Законом від 11.02.2005 р. передбачено, що департаменти надають компенсаційну допомогу за інвалідністю не тільки з огляду на саму інвалідність, а й з урахуванням життєвого проекту особи. З цією метою департаменти отримують дотацію від Національної каси солідарності й самостійності, кошти якої надходять, зокрема, від Дня солідарності (замість неробочого дня Трійці). Індивідуальна допомога на самостійність фінансується в аналогічний спосіб. Закон від 11.02.2005 р. передбачає створення єдиного місця для спрощення прийому заяв інвалідів – Департаментського будинку інвалідів, який забезпечує в кожному спеціалізованому закладі уніфікований доступ до прав і допомоги, передбачених для інвалідів (за винятком виплат за медичним страхуванням, як от пенсія за інвалідністю). Департаментський будинок інвалідів забезпечує створення Комісії з прав і самостійності інвалідів. Департаментський будинок інвалідів являє собою об'єднання, очолюване головою Генеральної ради департаменту, який призначає директора будинку. Будинок інвалідів функціонує за рахунок матеріальних, людських, інформаційних та інших ресурсів, які надаються в його розпорядження партнерами – в основному, департаментом і державою.

3) Допомога активної солідарності на 6.07.2009 р. Залежно від конкретної ситуації, надаються різні види допомоги активної солідарності, як от "Базова допомога активної солідарності", яка поповнює доходи сім'ї до фіксованої величини; "Допомога активної солідарності на професійну діяльність" – це додаток до доходів від роботи, який фінансується державою; "Базова допомога об'єднана з допомогою на професійну діяльність": надається за наявності доходів від професійної діяльності, якщо загальний розмір доходів менший за фіксований; "Допомога тільки на професійну діяльність": надається, якщо доходи від професійної діяльності низькі, але загальна сума доходів перевищує фіксований розмір.

Зайнятість

1. Багаторічний місцевий план працевлаштування й зайнятості (PLPIE)Законом від 29 липня 1998 р. про боротьбу з соціальним виключенням посилений механізм місцевого плану працевлаштування й зайнятості шляхом перетворення його на багаторічний план. Закон наголошує на провідній роли комун і їхніх об'єднань, які "можуть розробляти багаторічні місцеві плани працевлаштування й зайнятості на своїх територіях, маючи на увазі якомога ефективніше задоволення місцевих потреб". Вироблення цих планів залишається факультативним, причому поповнення коштів, виділених місцевою громадою на реалізацію плану, за рахунок асигнувань Європейського соціального фонду, становить значний стимул для реалізації нових планів". З огляду на реформу системи допомоги активної солідарності, можна зазначити, що голова Генеральної ради департаменту забезпечує загальне управління цим механізмом і приймає у взаємодії з Центром зайнятості та Касами сімейної допомоги рішення щодо надання допомоги (призначення, поновлення, повернення переплачених коштів, призупинення виплат тощо), за винятком сум, встановлених на національному рівні. Цей механізм доповнюється регіональними ініціативами і регіональними радами з тимчасової зайнятості. Відповідні місцеві органи разом з постійними службами прийому, інформування та орієнтації забезпечують супровід молоді віком від 16 до 25 років та інших осіб, що мають договори про допомогу.

140

Соціальна сфера Зайнятість

2. План соціальної консолідації (PCS)Програмний закон про соціальну консолідацію від 18.01.2005 р. стимулює створення Будинків зайнятості. Цей інструмент дає змогу об'єднувати структури й ініціативи в сфері працевлаштування, зайнятості, професійного навчання. Його мета – покращити координацію політики зайнятості та мобілізувати зацікавлених партнерів на узгоджені дії в одному органі та за єдиним пакетом документів особи, яка шукає роботу. Будинки зайнятості укладають з державою багаторічну цільову угоду і отримують від держави фінансову допомогу. Такі будинки обов'язково об'єднують територіальні громади, державні органи, Центр зайнятості, Генеральну раду і Регіональну раду. Багаторічні місцеві плани працевлаштування й зайнятості, в рамках яких здійснюється супровід дорослого населення при пошуках роботи, місцеві місії, які забезпечують супровід молоді віком від 15 до 25 років, також беруть участь у роботі Будинків зайнятості.

3. Закон від 21.07.200 р. про реформування лікареньДо прийняття зазначеного закону мер очолював правління державної лікарні, але відтепер його роль зазнала змін. Управління лікарнею віднині здійснюється трьома органами: дирекцією, медичною комісією і наглядовою радою, запровадженою замість правління, і мер більше автоматично не очолює її.


Загальні принципи містобудування

Законодавство про містобудування досить молоде в своїй кодифікованій формі. Проте воно базується на правилах, що апробувалися на місцях століттями. Закон від 14.03.1919 р. зобов'язував комуни з населенням понад 10 тисяч осіб розробляти плани облаштування, благоустрою й розширення. Однак головно після 1967 р. починають створюватися нинішні нормативні й робочі інструменти містобудування. Закон про солідарність і оновлення міст від 13.12.2000 р. вніс глибокі зміни в існуючі механізми, які, проте, були пом'якшені Законом про містобудування й житло від 2.07.2003 р. До законодавства про землекористування, яке стосується всієї території країни, додаються окремі норми щодо операцій з облаштування. Такі операції спрямовані на створення чи кардинальну перебудову міських районів. До найвідоміших із них належать операції в "зонах скоординованого планування" і розподіл на ділянки. Найпоширенішу ситуацію можна охарактеризувати в такий спосіб:

- планування агломерації передбачається в Плані територіальної консолідації – колишньому генеральному плані;

- призначення земель регламентується Місцевим планом містобудування, який має відповідати Планові територіальної консолідації;

- Місцевий план містобудування дає змогу видавати дозволи на будівництво. Такий комплекс норм і приписів забезпечує контроль над новим будівництвом і планами благоустрою, але утруднює проведення операцій з перебудови існуючих будинків і незабудованих ділянок. Звідси випливають нещодавні юридичні новації, запроваджені для іоналізації дозволів на будівництво і попередніх декларацій.

141



Гостро постає земельне питання (ціна і наявність ділянок для будівництва і благоустрою).З огляду на складність і нестабільність норм містобудування, місцеві процедури й правила не встигають за законодавством і нормативною базою, і їм важко досягти балансу та правової забезпеченості. Містобудування і підйом економіки: Закон про "мобілізацію в питаннях житла" від 27.03.2009 р. запроваджує спрощений порядок складання Місцевих планів містобудування, дає змогу перевищувати норми щодо висоти будівель, ділянок відведення і коефіцієнта землекористування. Закон створює новий інструмент – Міський партнерський проект, який дає змогу через укладання "договору" між державними й приватними організаціями узгоджувати програму благоустрою, а також підсилює Місцеві житлові програми.

Законодавчі й нормативні акти з містобудування

Закони й окремі інструкції національного значення

Регіональні директиви й плани Окремі робочі вимоги

Гірські райони. Приморські райони. Водопостачання. В'їзди в місто. Повітря. Ландшафт. Зони шуму

аеродромів. Інші закони про благоустрій і містобудування. Закони про торгівлю. Охорона

природи. Гірничий кодекс. Зареєстровані об'єкти. Ліси. Цивільний будівельний кодекс і

природоохоронний кодекс.

1. Територіальні директиви з планування

Шість затверджених директив. Можлива заміна на

Територіальні директиви з планування і сталого розвитку.

2. Ландшафтні директиви (держава)

Ст. L.350-1 Природоохоронного кодексу.

2. Окремі схеми регіонального планування

План регіонального розвитку Іль-де-Франс (ст. L.141-1 Кодексу

містобудування. Схема планування Корсики. 3. Колективні плани комунальних послуг

Транспорт і інфраструктура. Університети й науково-

дослідницькі центри. Культура. Енергопостачання. Нові

технології. Охорона здоров'я. Охорона навколишнього середовища і середовище

проживання.

142



Правила землекористування

Схеми. Плани. Регламенти. Процедури

Документи, які мають відповідати схемам, планам і регламентам.

План територіальної консолідації

За потреби – дільнична схема Плану територіальної консолідації

Хартії регіональних природних парків. План міського

сполучення. Місцева житлова програма. Генеральний план торговельного господарства.

Місцевий план містобудуванняПроцедури планування земельних

ресурсів (розподіл, освоєння ділянок). Зони узгодженого

планування. Поділ на ділянки

Дозвіл на будівництво

1. Національні норми містобудуванняКількість комун, які мають Місцеві плани містобудування (або план землекористування), становить близько половини загального числа: майже 17 тисяч. Це, звичайно, найбільш населені комуни, тобто дев'яносто відсотків населення країни мешкають у комунах, які мають свій план містобудування. За відсутності Місцевого плану містобудування (чи плану землекористування) застосовуються Національні норми містобудування, визначені в І книзі Кодексу містобудування. Можливість забудови обмежується в них уже забудованими зонами. У таких випадках державні органи розглядають заявки на видачу дозволів на будівництво чи благоустрій відповідно до національних норм містобудування.

2. Комунальна картаКомуни, які не мають Місцевого плану містобудування можуть, тим не менше, складати комунальну карту, яка затверджується префектом і виноситься на громадське обговорення. Цей документ визначає зони, в яких будівництво дозволяється або не дозволяється, за винятком пристосування, ремонту чи розширення існуючих споруд. У комунах, які затвердили комунальну карту, заявки на дозвіл на будівництво розглядаються і дозвіл видається від імені мера. При затвердженні комунальної карти Муніципальна рада може ухвалити рішення про видачу дозволів на будівництво від імені держави.

Місцевий план містобудування і план землекористування

Місцевий план містобудування – документ комуни. Місцевий план містобудування був запроваджений законом 2000 р. про солідарність і відновлення міст замість плану землекористування. Проте за відсутності Місцевого плану містобудування існуючі плани землекористування застосовуються без обмеження в часі. Від 31 грудня 2009 р. забороняється вносити зміни в ці плани або переглядати їх. Оскільки вироблення нового документа потребує значного часу, багато комун іще користуються планом землекористування старого зразка, і, відповідно, продовжують частково застосовувати деякі положення кодексу містобудування, прийняті до 2000 р. Статтями Кодексу містобудування, які регулюють Місцевий план містобудування, відкриваються різноманітні інноваційні можливості в порівнянні з планом землекористування.

143



Зокрема, комуни в більшості випадків зберегли структуру попереднього документа. Тож ми подаємо тут найбільш поширену структуру Місцевого плану містобудування, відмічаючи основні відмінності від старого плану землекористування. Слід зауважити, що в деяких комунах Місцевий план містобудування значно відрізняється від поширеної моделі.

1. Стислий зміст Місцевого плану містобудування(Ст. L.123-1 і наст. Кодексу містобудування).Місцевий план містобудування (МПМ) визначає правила містобудування для всієї території комуни (План землекористування міг бути частковим). МПМ ставить за мету робоче планування, чого не мав План землекористування). До складу Місцевого плану містобудування входять такі документи: - загальна характеристика (діагноз, стан навколишнього середовища, основні напрямки плану); декретом від 22 березня 2010 р. посилені вимогу до цієї частини плану (житло, особливості соціального складу населення тощо);- план упорядкування і сталого розвитку, якого не було в плані землекористування. Цей план визначає проект комуни в питаннях економічного і соціального розвитку, навколишнього середовища і містобудування. Це – простий документ, який не можна протиставляти напряму заявкам на забудову. Проте інші частини Місцевого плану містобудування повинні узгоджуватися з планом упорядкування і сталого розвитку;- напрямки впорядкування, які мають факультативний характер і визначають місце і зміст майбутніх операцій; - регламент, доданий до планів зонування, який визначає правила будівництва і охорони по зонах. Регламент може передбачати місця для об'єктів колективного призначення, міські проекти, соціальне житло тощо. В ньому можуть деталізуватися архітектурні й ландшафтні рекомендації. Регламент може бути спрощеним; - інформаційні додатки: як правило, схема сервітутів колективного призначення, схеми мереж водопостачання і водовідведення, приписи щодо рівня шуму та реклами, заходи з запобігання природним ризикам, висновки організацій і осіб, з якими проводилися консультації. Згідно з угодами "Гренель 2", планується внести зміни до Кодексу для збільшення обов'язків у питаннях сталого розвитку (план "енергетика/клімат"). Місцевий план містобудування повинен бути сумісним з планами, які виходять за межі території комуни, за їхньої наявності: закони про впорядкування і містобудування, територіальна директива про впорядкування, План консолідації території, Проект загальної користі, Місцева житлова програма, План міських сполучень, хартія регіонального природного парку тощо. У найбільш урбанізованих регіонах (менше 15 км агломерації або понад 50 тисяч мешканців) Місцевий план містобудування не може передбачати створення нових міських зон, якщо вони вже не заплановані в Плані консолідації території. Регламенти зон узгодженого впорядкування включаються до складу Місцевого плану містобудування.

2) Розробка Місцевого плану містобудуванняМісцевий план містобудування складається за ініціативою комуни, яка може залучати конструкторські бюро або служби міжкомунальних об'єднань, або ще звертатися до компетентних державних органів.

144



Муніципальна рада приймає рішення про складання Місцевого плану містобудування, потім затверджує основні напрямки проекту впорядкування і сталого розвитку, а також проект самого плану, який виноситься на громадське обговорення і подається на розгляд компетентних служб. Місцевий план містобудування затверджується Муніципальною радою. Місцевий план містобудування може змінюватися (шляхом внесення незначних змін) або переглядатися. Процедура перегляду плану не менш громіздка, ніж саме його складання. Перегляд може бути частковим (тобто торкатися лиши частини комуни) або спрощеним, зокрема для забезпечення створення зони узгодженого впорядкування і проектів загальної користі.

3. Зонування

Поширені види зонування В плані землекористування

В Міському плані містобудування

Центральні райони міста – щільні й цілісні UA UПереважно житлові райони – менш щільні UB – UD U

Спеціалізовані зони (залізничні, військові, портові, туристичні тощо)

UF, UM U

Зони наукової діяльності або зони послуг UX – UZ UЗона майбутньої забудови: потребує робіт з

упорядкуванняNA AU

Майбутня природна зона: потребує робіт з упорядкування

NA AU

Природна зона: мало оснащена (обмеження обсягів і щільності забудови)

NB Вилучена

Сільськогосподарська зона NC AПриродна зона, що підлягає охороні, або зона ризику ND N

Зареєстровані зелені зони EBC N

На об'єктах виняткового історико-культурного значення не існує "охоронних секторів" і зон захисту архітектурної, міської й ландшафтної спадщини, які регламентуються спеціальними документами.

4. Регламент зон Плану землекористування і Місцевого плану містобудуванняВ останніх місцевих планах містобудування повторюється, в основному, схема планів землекористування, хоча вони мають широку свободу для інновацій. Кожна визначена зона має свій регламент, а також, у разі необхідності, і графічний документ, який поширюється на кожну земельну одиницю, тобто на всі цілісні ділянки, що належать одному власникові. Такий регламент містить, як правило, 14 статей. В ньому зафіксовані такі основні питання:

- розміщення будівель відносно шляхів сполучення, меж ділянок або між ними;- види рекомендованих і заборонених будівель, їхня висота, смуга відведення,

щільність і т. ін. Чим менш щільною є зона, тим менш детальним буде регламент. У міських зонах регламент часто доповнюється схемами, навіть "генеральним планом" дозволених будівель.

145



5. Межі міського будівництва: приклад приморських районівОкрім Плану землекористування та Місцевого плану містобудування, існують інші законодавчі акти, які обмежують урбанізацію й будівництво. До них належать, зокрема, закони про гірські та приморські райони. Стаття L.146-4.ІІІ Кодексу містобудування містить заборону на будівництво в 100-метровій прибережній смузі від верхньої межі берега, за винятком випадків, коли ця зона вже забудована, або її забудова дозволена регіональним планом упорядкування. Згідно з цієї статтею, заборона не поширюється на будівлі та об'єкти, необхідні для забезпечення комунальних послуг або господарської діяльності, яка має здійснюватися в безпосередній близькості до води.

6. Контроль щільностіНорми, що наводяться нижче, стосуються об'єктів власності, на яких відбувається будівництво (а отже, земельної цілісності). Ці норми мають факультативний характер, але застосовуються дуже часто (див. декрет від 22.09.2010 р., яким підсилюються наступні питання).

Коефіцієнт землекористуванняВідношення "загальна площа забудови/площа ділянки" (див. ст. R.123-10 і R.112-2 Кодексу містобудування).

Мінімальна відстань між об'єктами: Мінімальна відстань до вулиці: відстань, яку слід витримати між будівлею і протилежною лінією іншого боку шляху. Ця відстань враховує висоту фасадів. Відстань до роздільних меж: відстань між фасадом і роздільними межами ділянки з урахуванням висоти фасаду. Відстань між сусідніми будинками: відстань між двома будинками, що стоять один навпроти іншого з урахуванням їхньої висоти. Відстань між об'єктами виражається відношенням між висотою фасаду і відстанями по землі або схемами. Зазначені відстані обмежують висоту фасаду і забезпечують краєвид і сонячне освітлення.

Висота і розмір помешканьВ регламентах міської зони часто встановлюється максимальна висота споруд, розрахована по верхівці або по даховому водостоку. Декретом від 22.09.2010 р. дозволяється регулювати максимальний розмір помешкань.

Площа відведенняВідношення між площею будівель і площею ділянки (із забезпеченням місця для зелених насаджень).

Схема системного розвитку території (колишній Генплан)

Схема системного розвитку території (SCOT) являє собою довгостроковий плановий документ (без встановленого законом терміну) для агломерації, що прийшов на заміну генеральним планам.

146


Схема системного розвитку території

Процедура вироблення схеми дуже повільна. На кінець 2009 р. було затверджено 80 таких схем і 250 перебували в стадії складання.

1. Мета і зміст Схеми системного розвитку територіїСхема системного розвитку території ставить більш сміливі завдання, ніж попередні документи:

- схема складається на цілісну територію навколо агломерації, не порушуючи при цьому зони існуючих між комунальних утворень;

- схема обов'язково включає в себе дуже широкий спектр завдань (навколишнє середовище, господарська діяльність і економічний розвиток, житло, сполучення, торгівля, робочі місця, автостоянки, об'єкти колективного призначення для різних категорій населення);

- схема не обов'язково містить карту загального призначення землі. Вона скоріше визначає охоронні зони, сектори розвитку (міські проекти), мережі об'єктів колективного призначення тощо. На практиці, спираючись на ці завдання, складають карту призначення землі.

Складові Схеми системного розвитку території: - загальна характеристика схеми з комплексним аналізом і даними про стан

навколишнього середовища;- проект упорядкування і сталого розвитку;- програмний документ.

2. Сфера дії Схеми системного розвитку територіїСхема системного розвитку території є керівним документом для Міських планів містобудування, операцій з упорядкування та інших документів місцевого планування (плани міського сполучення, житло). Проте вона не може бути протиставлена третім особам. За відсутності Схеми системного розвитку території в радіусі 15 км від міської межі агломерації з населенням понад 50 тисяч осіб і на узбережжі застосовується норма обмеження можливості забудови забудованими зонами або зонами, виділеними під забудову до 1 липня 2002 р. Префект має право надавати дозвіл на відхилення від цієї норми.

3. Етапи складання Схеми системного розвитку територіїКомуни й міжкомунальні об'єднання подають префектові пропозиції щодо периметру Схеми системного розвитку території (ухвалюються кваліфікованою більшістю, узгоджуються з Генеральною радою департаменту). Префект не визначає периметр, але стежить за його цілісністю. Розробку Схеми системного розвитку території здійснює існуюче або спеціальне міжкомунальне утворення. Після створення ця структура надає дозвіл на відхилення від норми можливої забудови до затвердження Схеми. Процедура затвердження подібна до затвердження Міського плану містобудування: ухвалення проекту радою публічного закладу міжкомунальної взаємодії, що відповідає за Схему; ухвалення комунами та їхні висновки, узгодження з префектам і компетентними органами, громадське обговорення; остаточне затвердження. Кодекс містобудування передбачає лише повний розгляд матеріалів Схеми зазначеними органами. На практиці проміжні висновки найчастіше надаються на кожній стадії розробки Схеми.

147


Схема системного розвитку території

Схема системного розвитку території може бути переглянута за аналогічною процедурою. Необхідність її перегляду повинна розглядатися не менше разу на десять років. До схеми можуть також вноситися зміни рішенням публічного закладу міжкомунальної взаємодії після громадського обговорення, якщо зміни не зашкоджують загальній економіці проекту впорядкування і сталого розвитку.

Операції національного масштабу і Плани загального призначення

Кодекс містобудування передбачає виняткові зони дій, які раніше відносилися до великих державних проектів, а нині відкриті для місцевої ініціативи. Операції національного масштабу (OIN) включені в обмежувальний перелік (ст. R.121-4-1 Кодексу містобудування). До "історичних" операцій такого типу належить створення нових міст і деякі широкомасштабні проекти держави (оборона, район "Євросередземномор'я" в Марселі). Після прийняття закону про державні зобов'язання в житловій сфері (2006 р.) було збільшене число нових зон під операції національного масштабу у великих містах і навколо них. "Історичні" операції національного масштабу користувалися спочатку правом відхилення від норм (зокрема, відсутній регламент на об'єкти оборони) і мали особливу структуру – "державний заклад з упорядкування". Нові операції національного масштабу регулюються "звичайним" правом, але теж мають державний заклад з упорядкування, який координує проектні розробки і може напряму здійснювати операції з упорядкування й благоустрою. Плани загального призначення являли собою зони проектування і операцій згідно з генеральним планом, затверджуваним державою. Приклади: містечко розваг "Дісней-Париж" або міжнародний аеропорт Мюлуза-Базель. Відтепер рішення про складання планів загального призначення можуть приймати громади.

Дозволи на будівництво

В ордонансі від 8 грудня 2005 р. і наступних декретах адміністративні дозволи щодо містобудування поділені на три категорії:

- дозволи на будівництво;- дозволи на впорядкування;- дозволи на знесення споруд.

У кожному разі ці акти, зокрема декрет від 05.01.2007 р., визначають роботи, які потребують дозволу, простої попередньої заяви або звільняються від формальностей. Порядок і терміни подачі й розгляду заяв уніфіковані.

1. Висновок про можливість будівельних робітНа кожну частину ділянки у мерії можна отримати висновок про можливість ведення будівельних робіт. У висновку зазначається:

- чинні норми містобудування, збори й потрібні внески;- висновок про можливість проведення на ділянці заявлених робіт (призначення

будівлі);- висновок не є затвердженням проекту.

148



2. Дозвіл на будівництвоНа початку цей документ мав на меті насамперед завадити займати об'єктом, що будується, місця громадського користування. В подальшому були встановлені інші попередні дозволи. Програмний земельний закон від 30.12.1967 р. відрізняє дозвіл на будівництво (Кодекс містобудування) від технічного контролю будівництва (Будівельно-житловий кодекс). "На споруди, навіть, якщо вони не мають фундаменту, повинен бути виданий дозвіл на будівництво" (ст. L.421-1 Кодексу містобудування). Дозвіл видається терміном на 2 роки до початку робіт. У дозволі не може бути відмовлено, якщо заявка відповідає чинним правилам і в ній враховані сервітути на ділянку. Дозвіл на будівництво видається на такі заявки: нові будівлі площею понад 20 кв. м; перебудова існуючих будівель зі зміною призначення; окремі проекти, зокрема в охоронних зонах і на зареєстрованих об'єктах. Для ведення інших будівельних робіт потрібна лише заява.

СервітутиСервітут – це обмеження, що накладається на об'єкт нерухомості. Вирізняють, зокрема, такі види сервітуту:

- приватноправовий сервітут;- сервітути, встановлені законом, і договірні сервітути;- сервітут громадської користі;- сервітут на лінії електропередачі.

Дозвіл на будівництво може бути скасований, якщо в ньому не врахований сервітут громадської користі. Відповідно, потрібно постійно мати перелік таких сервітутів.

3. Дозвіл на знесення будівліЗ 2007 р. потрібно отримувати дозвіл тільки на знесення будинків, що перебувають під охороню держави або знаходяться в захищених зонах, зонах охорони архітектурної, міської й ландшафтної спадщини, зонах охорони історичних пам'яток. В Місцевих планах містозабудови можуть визначатися райони, сектори і навіть окремі будинки, для знесення яких потрібно отримати дозвіл. Знесення інших будівель потребує лише попередньої заяви. Знесення деяких будівель може бути дозволене безпосередньо в дозволі на будівництво чи впорядкування, якщо це потрібно для виконання подальших робіт.

4. Дозвіл на впорядкування територіїДозвіл на впорядкування потрібен на визначений перелік операцій, до яких, зокрема, належать:

- розподіл землі на понад дві ділянки, яким передбачається влаштування шляхів або місць колективного використання;

- влаштування кемпінгів, спортивних майданчиків, полів для гольфу, автомобільних стоянок тощо більше дозволеного мінімального розміру.

149



Ще один перелік застосовується до операцій з упорядкування, які підлягають попередньому декларуванню. Зони узгодженого впорядкування не потребують отримання дозволу. Такий дозвіл не потрібен у разі якщо наявний пакет дозволів на будівництво дає змогу повністю оцінити майбутню конфігурацію даної зони.

5. Заява про наміриПо суті, це заява про надання дозволу на будівництво, впорядкування чи знесення, яка подається в простих ситуаціях.

6. Розгляд заявЧинний порядок розгляду поширюється на всі комуни і на всі заяви про видачу дозволу чи заяви про наміри. Заяви подаються в мерію на спеціальних бланках. Мер (відповідна служба) реєструє номер справи і видає розписку про отримання заяви, в якій зазначається "базовий термін" розгляду, а саме:

- 1 місяць для заяв про наміри;- 2 місяці для заяв про дозвіл на будівництво індивідуальних будинків або на

знесення;- 3 місяці для інших видів дозволів.

У комунах, які мають Місцевий план містобудування, розгляд заяв покладається на технічні служби даної комуни або територіальної громади, з якою існує відповідна угода, або ще на Департаментське управління з питань території в разі наявності відповідної угоди між державою й комуною. У комунах, які не мають Місцевого плану містобудування, заяви розглядаються державним органом (Департаментським управлінням з питань території), який відповідає за питання містобудування в департаменті. Мер подає разом з документами свій висновок щодо справи, і, в разі негативного висновку, державний орган повідомляє про нього префекта. У місячний термін орган, який розглядає заяву може повідомити заявника:

- про необхідність подати документи, яких бракує у справі; - про подовження терміну розгляду заяви в разі проведення необхідних консультацій (наприклад, з архітектурною службою Франції, з комісією з безпеки тощо).

У разі неподання потрібних документів термін розгляду починається тільки з дати отримання всіх документів. За заявами про надання дозволу в мерії вивішується повідомлення про подання заяви в п'ятнадцятиденний термін з дати отримання, причому це повідомлення залишається на весь період розгляду заяви.

7. Мовчазний дозвілПо закінченні терміну розгляду в разі якщо від компетентного органу не надходить відповідь, вважається, що заявник отримав мовчазний дозвіл або мовчазну позитивну відповідь на свою заяву про наміри. Однак у дію вступає протилежне правило, якщо заява про надання дозволу на будівництво підпадає під положення ст. R.424-2 Кодексу містобудування (зареєстровані, охоронні зони тощо), і в даному випадку відсутність відповіді дорівнює відхиленню заяви. Досі мовчазна згода у Франції вважалася винятковою, але нинішня реформа має зробити цей порядок більш широким з метою розвантажити компетентні органи в справах про дрібні операції.

150


Земельна політика1. Резерв вільних земельКомуни мають право купувати нерухомість для створення резерву вільних земель з метою здійснення заходів з упорядкування (зони узгодженого впорядкування, відновлення, поділ на ділянки). Ділянки можуть купуватися за обопільною згодою або, за потреби, шляхом експропріації чи за переважним правом купівлі. Комуна повинна обґрунтувати свої дії, а також дотримуватися формальних, суттєвих норм і правил використання, визначених законом. За наявності Схеми системного розвитку території їй має відповідати резерв вільних земель площею понад 5 га. Співвідношення між плановими потребами в землі для реалізації проектів комуни і площею резерву вільних земель може перевірятися судовими органами. Виведені в резерв об'єкти можуть продаватися тільки суб'єктам публічного права (або концесіонерам) або ж на них видаються тимчасові дозволи на користування. Резерви вільних земель повинні дістати конкретне призначення, яке має відповідати операції, заради якої була викуплена земля.

2. Переважне право купівліГромада може купувати землі в різний спосіб: за угодою з власником; шляхом експропріації з огляду на колективну потребу; за переважним правом купівлі; за "правом відмови" власника, який може вимагати, за певних обставин, щоб громада придбала його майно. Залежно від процедури придбання, власник користується або не користується "правом переуступки", якщо покупець у особі публічноправового суб'єкта не реалізує проект, на підставі якого був здійснений продаж. Переважне право купівлі дає змогу громадам купувати нерухомість, що виставляється на продаж власниками, для реалізації капітального будівництва або операцій з упорядкування. Це право застосовується:

- у зонах дії міського переважного права купівлі, встановлених комуною. На практиці існують різноманітні способи обґрунтування таких зон;

- у зонах відкладеного впорядкування, які відносяться здебільшого до мало забудованих територій і створюються префектом на пропозицію чи за узгодженням із зацікавленою громадою. Це право надається, як правило, земельному органові або органові впорядкування.

У рішенні про застосування переважного права купівлі зазначається мета, з якою це право здійснюється. У разі якщо власник бажає продати своє майно в зоні переважного права купівлі, він подає заяву про намір відчуження до мерії в чотирьох примірниках рекомендованим листом. У заяві зазначається ціна, умови відчуження, реквізити власника або його повіреного і назва майна. Мер може передати заяву про намір до служби управління приватним майном держави для відома або для отримання висновку щодо ціни. Власник переважного права купівлі повинен підтвердити свій намір щодо купівлі в двомісячний термін. Спираючись на висновок служби управління майном держави або самостійно він може погодитися з ціною, запропонованою продавцем, або ж запропонувати меншу ціну. У цьому випадку, якщо власник відхиляє запропоновану йому ціну, не відмовляючись від наміру продати майно, рішення ухвалює суддя в справах експропріації.

151


Земельна політика

Паралельно з переважним правом купівлі Законом від 13.07.2006 р. про національні зобов'язання в житловій сфері визначене ще й "пріоритетне" право комун в разі продажу державної власності і державних підприємств (типу залізниці, залізничних мереж, електричної компанії тощо). Практична реалізація цього права виглядає складною.

3. Публічні земельні закладиКомуни або об'єднання комун можуть делегувати здійснення своїх земельних операцій повністю або частково публічним земельним закладам (державним регіональним або місцевим), які набули останніми роками значного розвитку. Ці заклади мають право діяти самостійно відповідно до плану купівлі, що передбачає попередню згоду громад. Вони можуть купувати нерухомість також і для громад, залишаючись при цьому власником майна протягом кількох років у рамках конкретних угод. Ці заклади фінансуються шляхом бюджетних асигнувань або за рахунок додаткового місцевого збору. У період різкого підйому цін на землю найбільша складність для них полягає у можливості знайти потрібні кошти.

Спосіб придбання Процедура Наслідки щодо власників

Переважне право купівлі

Міське переважне право купівлі Заява про намір відчуження: право переуступки (10 років).

Зона відкладеного впорядкування Заява про намір відчуження або пропозиція власника. Переважне право

купівлі втрачає силу, якщо його не використали за першою заявою про намір відчуження чи пропозицією.

Вразливі природні зони Ті самі наслідки, що й для переважного права купівлі.

Товариство земельного впорядкування і сільського облаштування: програмний

закон від 5.08.60 і від 8.08.62

Заява про намір відчуження: сільськогосподарські землі.

Відмова власника

Резерв під капітальне будівництво чи зону проекту за Місцевим планом

містобудування

Земля, непридатна для будівництва, за винятком тимчасових споруд. Відсутнє право переуступки.

Зона системного розвитку території Можливість вимагати купівлі після створення зони системного розвитку

території. Відсутнє право переуступки.

Оголошення публічної користі Можливість вимагати купівлі за 1 рік після оголошення публічної користі

Експропріація

На підставі публічної користі Землі, непридатні для забудови: після публікації оголошення публічної

користі.Можлива відстрочка рішення в разі

публічного обговорення; право відмови.Може стосуватися зони системного

розвитку території (не завжди), резерв за Місцевим планом містобудування, зона

громадських робіт

Право переуступки (30 років)

Резерв вільних земель для ведення операцій з упорядкування

Право переуступки (30 років)

152


Земельна політика

Виділення ділянок для будівництва

об'єктів загального користування

Сервітут публічної користі Сервітут "червоної лінії" на забудованих ділянках

Уступка землі

Безплатна уступка землі Передача власності на підставі дозволу на будівництво чи впорядкування

Уступка зелених насаджень, що перебувають під наглядом

Взаємозалік між зеленою зоною і ділянкою під забудову.

Дозвіл на будівництву за уступку

Благоустрій міст

1. Житлові комплекси Створення житлового комплексу передбачає насамперед розподіл об'єкта земельної власності з метою розміщення на ній будівель, в результаті чого на період до десяти років кількість ділянок, що вийшли з цього об'єкта, становить більше двох. Будівництво на ділянках здійснюється за чинними нормами, зокрема, за Місцевим планом містобудування в разі його наявності. Торговець ділянками здійснює роботи, необхідні для життєдіяльності й оснащення майбутнього селища (шляхи, водопостачання, газопостачання, енергопостачання, мережі зв'язку, очищення стічних вод, освітлення, стоянки, місця колективного використання, ігрові майданчики, зелені насадження). Ділянки продаються забудовникам з технічними умовами, які передбачають дотримання спеціальних вимог, як от ведення будівельних робіт і огородження території. Комплекс має також свій внутрішній регламент для забезпечення правильного використання об'єктів колективного призначення. На комплекс потрібно отримати дозвіл на впорядкування, якщо на ньому передбачене влаштування шляхів і зон колективного користування. В іншому разі достатньо подати заяву про наміри.

2. Зона системного розвитку територіїСтатус зони системного розвитку території дає змогу здійснювати операції з упорядкування: нове будівництво, відновлення, колективні об'єкти обслуговування, житлові площі й об'єкти професійної діяльності. Ділянка купується, оснащується і перепродається забудовникам як ділянка під забудову. Створення зони системного розвитку території відбувається за ініціативою комуни або міжкомунального об'єднання, якому було надане право на впорядкування. Міські спільноти створюють всі зони системного розвитку на своїй території, а спільноти агломерацій – тільки зони професійної діяльності. Процедура створення зони системного розвитку території складається з 3 етапів:

- попередні консультації;- складання пакету документів на створення зони (заява про намір) із зазначенням

периметру, загальної програми, податкових норм, способу реалізації, аналізу впливу на навколишнє середовище;

- складання робочої документації: детальна програма із планом фінансування соціальної інфраструктури та графіком виконання робіт.

План і регламент зони включаються в Місцевий план містобудування, за потреби, шляхом внесення в нього змін чи спрощеного перегляду.

153


Благоустрій міст

Порядок створення зони системного розвитку територіїЗона системного розвитку може бути реалізована в такий спосіб:

- шляхом прямого управління (забезпечується громадою, яка висунула цю ініціативу, і може, за необхідності, призначити довірену особу для управління), що трапляється досить рідко;

- шляхом передачі в концесію підприємству на конкурсній основі (закон від 20.07.2005 р., декрет від 31.07.2006 р.). За чинними правилами передачі в концесію, змішані державно-приватні компанії та публічні заклади впорядкування (що утворюються для реалізації операцій національного масштабу) не можуть обиратися для проведення впорядкування не на конкурсній основі.

Умови конкурсного відбору організацій з упорядкування залишається нечіткими. Зокрема, конкурс можна проводити тільки після створення зони системного розвитку, тобто за проектом, який уже давно розроблявся громадою. Призначення генерального підрядника відбувається за іншою процедурою. Організація з упорядкування може бути обрана без проведення конкурсу, якщо вона контролюється концесієдавцем як його власна служба. З цією метою законом 2006 р. про національні зобов'язання в житловій сфері запроваджені місцеві публічні компанії з упорядкування. Це – акціонерні товариства (не менше 3 акціонерів) з повністю державним капіталом. Вони більше призначені для значних і складних операцій. Розроблюваний нині законопроект спрямований на розширення предмета їхньої діяльності та на стабілізацію правил функціонування. Різні способи реалізації зон системного розвитку мають різні фінансові наслідки:

- зона прямого управління: всі зобов'язання за доцільністю і всі фінансові ризики лягають на громаду;

- передача реалізації зони в концесію: ризики балансу, затвердженого концесієдавцем, лягають на організацію-виконавця. Для того, щоб ця вимога по-справжньому дотримувалася, потрібно, аби організація-виконавець мала солідний власний капітал. Для зменшення дефіциту й ризиків практикують вилучення соціальної інфраструктури з балансу і з процесу оформлення концесії. Таким чином, громади можуть без проблем повертати ПДВ через фонд компенсації.

Фінансова збалансованість зони системного розвитку територіїПо зоні системного розвитку складається баланс: у доходи заноситься виручка від продажу облаштованих ділянок, внески місцевих громад на спорудження соціальної інфраструктури; у видатки зараховуються придбання землі, роботи з упорядкування, участь у спорудженні соціальної інфраструктури, оплата проектів, фінансові видатки тощо. Вартість попередніх проектних робіт може бути включена в бюджет інвестицій громади, а отже, компенсуватися з фонду компенсації ПДВ.

Фінансування об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури

Для фінансування об'єктів інфраструктури, необхідних для ведення будівництва, забудовники сплачують збори і роблять фінансові внески. Ці вимоги рідко поширюються на зони системного розвитку, щодо яких застосовується спеціальний механізм фінансової участі. Нижче наводяться найпоширеніші види фінансових внесків (деякі з них встановлюються громадами і, відповідно, є змінними й факультативними):

- місцевий податок на капітальне будівництво;- комплексна програма впорядкування;- міський партнерський проект;

154



- участь у фінансування шляхів і мереж;- департаментський податок на вразливі природні зони (за його наявності);- департаментський податок на раду архітектури, містобудування й навколишнього

середовища;- внески на під'єднання до каналізації;- внески на необлаштування стоянки.

1. Місцевий податок на капітальне будівництвоЦей податок стягується комунами при видачі дозволів на будівництво з метою фінансування комунальної інфраструктури. Податок зараховується в бюджет як надзвичайний дохід у розділ інвестиційних доходів. Ставку податку визначає виключно Муніципальна рада по кожній категорії будівництва на додаток до звичайного податку. Податок на капітальне будівництво обчислюється множенням його ставки на вартість комплексу нерухомості, яка, своєю чергою, визначається загальною площею, помноженою на фіксоване число, визначене Кодексом містобудування з урахуванням категорії нерухомості.

2. Комплексна програма впорядкуванняФінансовий інструмент для участі забудовників у фінансуванні комунальної інфраструктури. Режим участі, що поширюється на всі операції, визначається Муніципальною радою. У рішенні Муніципальної ради обов'язково зазначається:

- периметр сектору; - характер комунальної інфраструктури;

- орієнтовна вартість;- термін реалізації програми;- частка витрат, що припадає на забудовників;- критерії розподілу між різними категоріями споруд і забудовників.

Прим. Оплата здійснюється після отримання дозволів на будівництво. Відповідно, громада попередньо фінансує зведення об'єктів інфраструктури. Ця причина пояснює дуже невелику кількість комплексних програм упорядкування.

Участь у фінансування шляхів і мережКомуна може забезпечити оплату прокладення шляху і відповідних мереж власниками суміжних земель. Їхня фінансова участь обчислюється пропорційно площі їхніх ділянок. Оплата здійснюється тільки в разі будівництва власником дозволу.

3. Міський партнерський проектЗапроваджений законом "Бутона" від 25.03.2009 р., міський партнерський проект дає змогу комунам і компетентним публічним закладам укладати угоди з власниками ділянок, на яких плануються роботи з упорядкування, з організаціями, що здійснюють такі операції, або з забудовниками. В проекті визначається програма зведення інфраструктури для потреб операції, а також умови оплати. Поки ще зарано оцінювати практичне застосування цього дуже гнучкого механізму. Його можна вважати своєрідним "конкурентом" зон системного розвитку і комплексних програм упорядкування. Основна перешкода для його широкого впровадження може міститися в його власному характері: ініціатива має виходити від власників земель, тоді як за процедурою зони системного розвитку ініціативу беруть на себе інші органи.

155



4. Участь у фінансування шляхів і мережФінансовий інструмент організації участі забудовників у фінансуванні комунальної інфраструктури. Режим участі, що поширюється на всі операції, визначається рішенням Муніципальної ради.

Містобудівний внесок. Режим забудовниківНорма Можливі варіанти

(без об'єднання)Податки в департаменті

ШляхиВодогін

ЕлектромережаЛінії зв'язку

Відведення дощової водиОсвітлення

АвтостоянкиЗони колективного користування

Ігрові майданчикиЗелені зони

Місцевий податок на капітальне будівництво

Комплексна програма впорядкування

Участь у фінансуванні шляхів і мереж

Міський партнерський проект

Податок на раду архітектури, містобудування й навколишнього

середовищаПодаток на вразливі природні

зони

Інші можливі податкиЗбір за під'єднання до каналізації

Збір на автостоянкиЗбір на виняткові об'єкти

соціальної інфраструктури

Консультації та опитування населення

Розробка нормативної та робочої містобудівної документації передбачає проведення консультацій та/або громадського опитування.

1. КонсультаціїМіські проекти певного масштабу потребують проведення попередніх консультацій (ст. L.300-2 Кодексу містобудування і R.300-1). Ця норма стосується розробки та перегляду місцевого плану містобудування або схеми системного розвитку території для зон системного розвитку і, в більш загальному плані, для операцій і робіт, наведених у зазначених вище статтях Кодексу містобудування (понад 5 млн. кв. м, понад 1,8 млн. євро). Консультація відбувається в два етапи:

- відкриття консультації (визначається порядок проведення консультації);- закриття консультації (підбиття підсумків).

Порядок проведення консультації визначається рішенням Муніципальної ради або компетентного міжкомунального органу (громадські збори, виставки, реклама, інформування через муніципальний бюлетень, журнал зауважень тощо). Програма консультацій вочевидь залежить від масштабу й характеру проекту. За результатами консультацій мер або керівник компетентного органу подає їхні підсумки раді для прийняття рішення. Підсумки консультації повинні обговорюватися на відкритому засіданні, після якого рада ухвалює своє рішення.

156


Консультації та опитування населення

2. Громадське опитування Цей захід відомий як попереднє опитування перед оголошенням про громадську користь робіт чи об'єктів. Кожному актові експропріації повинне обов'язково передувати таке опитування. Проведення опитувань покладається на державні органи, а сама експропріація належить до повністю централізованих повноважень, при цьому мери мають надавати допомогу в проведенні опитування. При проведенні опитування щодо громадської користі робіт чи об'єктів мери повинні надавати в розпорядження громадян приміщення мерії, де вони матимуть змогу ознайомитися з документацією та висловити свої зауваження в спеціальних журналах опитування (ст. R.11-7, R.11-13, R.11-14-8 Кодексу законів про експропріацію). Громадське опитування проводиться при реалізації різноманітних заходів:

- розробка, зміна чи перегляд Місцевого плану містобудування чи Схеми системного розвитку території;

- дозвіл на використання землі для деяких житлових комплексів;- віднесення шляхів до категорії публічного майна чи їхнє списання;- надання зеленим масивам статусу "лісу під охороною";- розробка планів можливих ризиків;- створення об'єкта, що підлягає нагляду і видачі дозволу;- надання дозволів згідно з законом про воду тощо.

Таким чином, один і той проект упорядкування може бути предметом кількох опитувань по його окремих частинах. Рекомендується проводити такі опитування одночасно, щоб не заплутувати громадян.

3. Публічне обговорення великих проектівЗакон від 27.02.2002 р. визначає порядок участі громадян у розробці деяких великих проектів впорядкування чи капітального будівництва, які мають значний вплив на навколишнє середовище. До таких належать проекти будівництва автомобільних доріг і автострад, залізничних ліній, аеродромних смуг, портової інфраструктури, ліній електропередачі, газопроводів, нафтопроводів, ядерних об'єктів, гребель, об'єктів культури, спортивних, наукових і туристичних об'єктів, промислових виробництв, проекти вартість яких перевищує 300 млн. євро, а довжина об'єктів перевищує 40 км. Декретами від 22.10.2002 р. посилюються права Національної комісії з публічних обговорень. Мери зобов'язані вивішувати оголошення про початок опитування, а також засвідчувати факт проведення опитування.

Політика міста. Житло

Від 22 пріоритетних мікрорайонів, визначених на початку 1980-х рр., 11-й план уже перейшов до 1300 мікрорайонів, а потім і до 1500 пріоритетних мікрорайонів згідно з 247 міськими угодами на період 2000-2006 рр. Визначені вже 2493 мікрорайони на нові Міські угоди соціальної консолідації в рамках уже укладених 440 договорів.

157



Починаючи з 1977 р. здійснюються акції "житло і соціальне життя", обмежені ремонтом соціального житла. У 1980-ті рр. розпочинається процес "соціального розвитку мікрорайонів". У 1990 р. набуває конкретної форми соціальний підхід із прийняттям закону "Бессона" про забезпечення житлом найбідніших верств населення. У 1991 р. був прийнятий програмний закон про міста. Програмний закон про впорядкування території, яким встановлюється класифікація вразливих міських зон, прийнятий у лютому 1995 р., а також т.зв. закон про "Пакт підйому міст" від листопада 1996 р. підсилили існуючі механізми. Закон від 13.12.2000 р. містить велику частину, присвячену соціальному житлу. Закон про "оновлення міст" від 01.08.2003 р. запроваджує нові юридичні інструменти для вразливих міських зон (751 мікрорайон на територіях, що перебувають під наглядом) і нові засоби боротьби з руйнуванням житла. Закон про "соціальну консолідацію" від 18.01.2005 р., Закон про національні зобов'язання в житловій сфері від 13.07.2006 р. і Закон від 5.03.2007 р. підсилюють наявні механізми і забезпечення коштами Національного агентства оновлення міст. Мери отримали більш серйозні повноваження щодо власників, які не забезпечують догляд за будинками та квартирами (ст. L.129 Кодексу законів про будівництво і житло).

Приблизний графік розробки проекту міста

Політичне рішення

Діагноз Принципи консультацій

Якісний аналіз міста. Залучення громадськості. Вироблення нефункціоналістського погляду на місто. Прогнозування. Вироблення загального підходу.

Етапи-орієнтири Попередній або інтуїтивний діагноз. Обговорення з провідниками громадської думки. Внутрішні

консультації. Опитування населення. Аналіз картини міста в пресі.Потенціал

Економічний потенціал. Транспорт і мережі. Життєве середовище. Людський потенціал. Житло і урбанізація. Свобода маневру. Культурний потенціал. Комунікація та імідж.

Стратегічні питанняСценарії реалізації (порівняння вартості)

Політичний вибірДеталізація обраного сценарію

Цілі. Практичні діїНовий договір. Проект міста. Політичне обґрунтування

Оцінка

1. Від плану підйому грудня 1999 р. до закону від 05.03.2007 р. про обов'язкове право на житлоТри основні напрямки: реконструкція міст, підтримка економічного розвитку й зайнятості, посилення комунальних служб у передмістях. Реконструкція містСтворення 50 "великих проектів міст", у т.ч. 17 у регіоні Іль-де-Франс, стало пілотним заходом.

158



На 14 великих міських проектів, започаткованих у 1993 р. і великі проекти міст витрачена значна частина асигнувань, виділених на знесення занепалих будинків. Підприємства, які розмістилися в міських зонах відродження або у вільних міських зонах звільняються від частини професійного податку. Підприємства в одній із 751 вразливих міських зон можуть бути звільнені від професійного податку. Така пільга надається за ініціативою місцевих громад і не компенсується державою.

Вразливі міські зониЗапровадження заходів довіри, місцевий план житла і комунальна конференція з забезпечення житлом. Звільнення від додаткової плати за квартиру. Зона переважного найму з компенсацією роботодавцям. Збільшення дотації міської солідарності в загальній дотації на поточні витрати (800 комун з населенням понад 5 тисяч осіб).

Міські зони відродженняТой самий механізм, що й для вразливих міських зон, і, крім того, податкові пільги на створення й підтримання об'єктів господарської діяльності в мікрорайоні.

Вільні міські зониТой самий механізм, що й для вразливих міських зон і міських зон відродження, з наданням податкових пільг на 5 років. Декретом від 14.03.2004 р. визначені функції комітету з орієнтації й нагляду, який складає річний звіт для передачі в Агентство з нагляду за вразливими міськими зонами. Для отримання державної допомоги у вільній міській зоні потрібно забезпечити 1/3 робочих місць для мешканців зони.

2. Від Закону про оновлення міст (серпень 2003 р.) до Закону про соціальну консолідацію від січня 2005 р. і Закону про національні зобов'язання в житловій сфері (липень 2006 р.) та Закону про право на житло (березень 2009 р.)У 2000-ті рр. започаткована масштабна програма оновлення міст: 250 000 соціальних квартир, 400 000 об'єктів капітального ремонту, 250 000 старих будинків під знесення. До виділених на ці цілі кошти додаються кошти місцевих громад, їхніх об'єднань, європейські кредити, кошти Депозитної каси, Спілки соціальної економіки житла (1 % житла) і організацій соціального житла. Нині в стадії підготовки перебувають перелік пріоритетних мікрорайонів і нова "карта" вразливих міських зон, а декретом від 31.12.2009 р. визначений список у 40 мікрорайонів, на які поширюються заходи національної програми реконструкції старих мікрорайонів. Законом 2003 р. було створене Національне агентство оновлення міст з відповідними фінансовими можливостями для знесення старих будівель і реконструкції пріоритетних зон. В Агентстві зосереджені інвестиційні кошти (єдине віконце), і воно надає субсидії на операції зі знесення будинків, ремонту на підставі багаторічних угод. З 557 можливих мікрорайонів уже понад 440 стали учасниками програми дій Агентства. Воно також взяло на себе здійснення програми оновлення старих мікрорайонів.

159



1. Склад житлового фонду

Тисяч одиниць 1984 р. 1992 р. 2002 р. 2009 р.Основні помешкання

Другі помешканняВільні квартириРазом квартир

20 3642 2931 91924 576

22 1312 8481 99726 976

24 525 0002 961 0002 008 00029 495 000

27 8583 1782 01333 049

Дані обстеження Інституту статистики.

Орендний житловий фонд: розподіл помешкань за категоріями орендодавців

Тисяч одиниць 1984 р. 1992 р. 2002 р.Юридичні особи 999 12,6 % 503 6,0 % 518 5,77 %Приватні особи 3 955 49,9 % 4 058 48,7 % 4 742 50,96 %

Соціальні орендодавці 2 978 37,5 % 3 775 45,3 % 4 026 43,27 %Разом 7 932 8 336 9 306

У тисячах сімей і у %. Дані обстеження Інституту статистики.

4. Соціальне житло: два типи помешканьОрендне соціальне житло: належить до сфери діяльності державних агентств соціального житла, акціонерних товариств соціального житла, а також і змішаних державно-приватних товариств. За реформою 1977 р., якою була змінена система державного фінансування житла, основним засобом фінансування орендного соціального житла був субсидований кредит на будівництво орендного житла. Для організацій, які уклали угоди з державою, квартиронаймачі можуть отримувати індивідуальну допомогу на житло. Декретом від 03.12.09 про угоди соціальної користі визначається зміст зобов'язань і завдання організацій соціального житла (разом із стратегічним планом розвитку майнового комплексу) за умови об'єднання з громадами. З 01.01.2000 р. основним джерелом фінансування орендного соціального житла став кредит на будівництво житла соціального призначення.

Кредит на будівництво житла соціального призначенняЦей кредит являє собою інструмент звичайного фінансування соціального житла, запроваджений на заміну 4 категорій субсидованого кредиту на будівництво орендного житла. Кредит на будівництво житла соціального призначення дає змогу здійснювати операції, які забезпечують простішу фінансову збалансованість завдяки таким чинникам, як:

- зменшення ставки за кредитом;- надання 5-відсоткової субсидії на нове будівництво і 10-відсоткової субсидії на

операції з купівлі й ремонту при збереженні ПДВ на рівні 5,5 %;- подовження з 32 до 50 років терміну кредитів Депозитної каси на купівлю

нерухомості при новому будівництві і на придбання при здійсненні операцій з купівлі й ремонту.

Компенсація за ці заходи: - орендна плата встановлюється не вище 90 % класичної плати за субсидованим

кредитом на житло;- в угодах необхідно передбачати не менше 30 % наймачів, доходи яких менші за 60

% від граничної величини доходів, що дають право на соціальне житло.

160



Місцева житлова програмаМісцева житлова програма має на меті спланувати на 5-річний термін динаміку місцевого попиту на житло і організувати відповідну пропозицію потрібних помешкань. Розробка місцевої житлової програми дає змогу громаді:

- скласти діагноз нинішнього стану і вивести динаміку місцевого ринку житла;- визначити стратегічні напрямки будівництва й ремонту житлового фонду;- укласти з державою договори на кредитування нового будівництва й ремонту.

Закон від 25.03.09 підсилює зміст місцевих житлових програм і визначає керівну роль агломерацій. План є обов'язковим для громад від 20 тисяч мешканців. Обов'язки сторін за цим планом визначені у декреті від 30.12.2009 р.

Департаментський план дій для забезпечення житлом незахищених верств населенняЦей план, запроваджений законом "Бессона" від 31.05.1990 р., має на меті реалізацію житлової політики для найменш забезпечених громадян шляхом координації заходів на місцях та здійснення нових ініціатив. Плани розробляються спільно державою і Генеральними радами департаментів. Інші місцеві громади, комуни, об'єднання комун повинні залучатися до розробки планів разом із зацікавленими місцевими партнерами. Закон зобов'язує створювати фонд солідарності й житла, який фінансується департаментом за можливої участі інших партнерів (комуни, між комунальні утворення, каса сімейної допомоги тощо). Фонд використовується для сприяння доступу до житла (застави) та для збереження житла (плани погашення боргів, у т.ч. щодо об'єктів спільної власності). Законом від 13.08.04 посилений принцип децентралізації функцій з житлового забезпечення, а фонди солідарності й житла передані у департаменти.

Планові операції поліпшення житлаСоціальний характер планових операцій поліпшення житла підтверджений програмним законом про міста від 13.07.1991 р. Планові операції поліпшення житла дають змогу організувати ремонт приватного житлового фонду. Вони спрямовані на поліпшення пропозиції житла, зокрема орендного, а також на збереження чи розвиток побутових послуг із дотриманням соціальних балансів і прав наймачів. Такі операції проводяться на підставі тристоронньої угоди між комуною або міжкомунальною структурою, Національним агентством поліпшення житла і державою. Циркуляром від 8.11.2002 р. система планових операцій поліпшення житла була оновлена. Зокрема щодо планів оновлення міст і відродження села терміном на 5 років, передбачається активізація їхньої реалізації та поліпшені умови субсидування.

Наявне фінансування для соціального житла Операції здійснюються органами соціального житла – агентствами або акціонерними товариствами, або ще змішаними державно-приватними компаніями в рамках планів, затверджених державою. Спільні риси:

- органи соціального житла широко користуються державними коштами;- органи соціального житла виступають одночасно як забудовники і як

експлуатаційні організації;

161



- принцип їхньої діяльності – неприбутковість: мета будівництва соціального житла полягає не в отриманні з нього доходів.

1) Органи соціального житла самостійні в своїй роботі. Вони ведуть власний бухгалтерський облік, виконують функції генерального замовника, надають квартири. 2) Акціонерні товариства органів соціального житла перебувають під контролем акціонерів – великих підприємств, державних підприємств (Пошта, Залізниця, ЕДФ тощо), благодійних організацій, фінансових груп і будівельних компаній. Ордонансом № 2007-137 від 01.02.2007 р. внесені глибокі зміни в статут державних агентств соціального житла і державних агентств упорядкування й будівництва. Ці органи об'єднані відтепер під назвою і організаційно-правовою формою "державних житлових агентств". Житлові агентства трансформуються в публічні промислово-комерційні заклади для ведення будівництва з метою здачі житла в оренду та його експлуатації, для здійснення операцій з нерухомістю та з благоустрою. 3) Закон від 25.03.09 частково реформує принцип "1 % на житло" (внесок роботодавців на житло) і запроваджує систему допомоги на придбання житла. Національне житлове агентство, яке користується значною мірою відрахуваннями роботодавців у розмірі 1 % назване відтепер "озброєною рукою держави".

5. Національне агентство соціальної консолідації та рівних шансів Агентство було створене за Законом "про рівні шанси" від 31.03.2006 р. з такими основними завданнями:

- соціальна інтеграція і боротьба з дискримінацією (у рамках Фонду допомоги й підтримки інтеграції та боротьби з дискримінацією), окрім прийому іммігрантів;

- заходи на місцях на користь мешканців "пріоритетних" мікрорайонів;- боротьба з неписьменністю;- добровільна цивільна служба (мета – 50 тисяч молодих людей) за згодою

організацій. Разом із Національним агентством оновлення міст Національне агентство соціальної консолідації та рівних шансів є одним із операторів міжвідомчого комітету міст.

6. Від програми "Palulos" до системи екологічних кредитів Депозитної каси Програма "Palulos" відновлення соціального житлового фонду невдовзі буде припинена. У бюджеті 2010 р. вже не передбачені кошти на допомогу цього типу. Уряд сподівався, що програма фінансуватиметься за рахунок коштів органів соціального житла, проте вони інвестують недостатньо. Відтепер у питаннях реконструкції й перекваліфікації житла потрібно буде звертатися до Національного агентства поліпшення житла. Декрети від 24 грудня 2009 р. надають Агентству нових повноважень (у питаннях непристосованого житла), а також передбачають звернення до Депозитної каси по кредити за ставкою 1,9 % для відновлення фонду орендного соціального житла.

7. Допомога громадянамІснують три основні види допомоги на житло: Індивідуальна допомога на житлоУмови наданняБути наймачем нового чи старого помешкання, щодо якого існує угода між власником і державою.

162



Отримувати субсидовану допомогу на придбання власності або договірний кредит на купівлю квартири і, в окремих випадках, на її поліпшення. Допомога надається за критерієм доходів залежно від складу сім'ї та витрат на житло (квартплата і погашення кредитів).

Допомога на соціальне житлоЦя допомога надається власникові або наймачеві. Допомога надається з урахуванням витрат на квартиру, доходів сім'ї та кількості осіб і дітей на утриманні.

Допомога на сімейну квартируЦя допомога надається наймачеві або власникові. Допомога надається з урахуванням матеріального стану:

- особам які оплачують помешкання;- літнім громадянам, безробітним, особам, які одержують мінімальний соціальній

дохід, молодим працівникам, студентам. Допомога на житло, що надається Касою сімейної допомогиЦей вид допомоги надається на основне помешкання, в якому особа повинна жити не менше 8 місяців на рік.

Індивідуальна допомога на житло

Сімейна допомога на житло Соціальна допомога на житло

Умови проживанняДопомога на житло, щодо якого укладена угода між власником і

державою. Угодою визначаються певні умови, зокрема норми

комфорту. Власник зобов'язується здавати

квартиру особам, доходи яких не перевищують певної величини, що визначається з урахуванням

їхнього становища.

Помешкання може бути гуртожитком, студентським гуртожитком, мебльованим або ні, готелем.

Помешкання повинне відповідати умовам проживання (декрет від 30.01.02): висота приміщення 2,20 м.

Помешкання повинне відповідати умовам гігієни: - наявність водогону й каналізації;

- наявність опалювального приладу;- наявність туалету, який, проте, може знаходитися назовні (але тільки

на поверсі чи між поверхами.Якщо помешкання не відповідає умовам проживання чи гігієни, особа

повинна подати в мерю заяву про переселення. Не рекомендується наймати помешкання, власники якого є родичами.

Умови надання

Наймати помешкання, на яке існує угода про індивідуальну

допомогу на житло.

Не отримувати індивідуальну допомогу на житло.

Бути наймачем (або піднаймачем) квартири або погасити кредит на придбання власності на квартиру,

яку особа нині займає. Бути сімейною парою, яка

перебуває в шлюбі менше 5 років або мати на утриманні дитину чи хворих батьків, або бути вагітною і отримувати допомогу на дитину

молодшого віку.

Допомога не надається потенційним одержувачам

індивідуальної або сімейної допомоги на житло.

Допомога надається наймачеві (або піднаймачеві) квартири, або

особам які погасили кредит на придбання власності на квартиру,

яку вони фактично займають.

163



Таблиця видів кредитів, що надаються Депозитною касою на житло

Тип кредиту Ставка на 1.08.09 Індикативний термін Можливість надання місцевій громаді

Житловий кредит соціального

призначення 1,85 %

До 40 років. До 50 років на нерухомість

Ні (так у випадку придбання й поліпшення)

Житловий кредит соціального

призначення на будівництво і знесення

1,85 % До 40 років Ні

Соціальний житловий кредит

Стаття 55 Закону про солідарність і оновлення міст дозволяє враховувати в 20-відсотковій квоті основних помешкань квартири, що фінансуються із

залученням соціального житлового кредиту (2,41). Житловий кредит на

інтеграцію1,05 % До 40 років Так

Додатковий кредит і кредит на поліпшення

умов2,30 % Від 15 до 25 років Так

Проміжний житловий кредит

Від 2,70 % Від 15 до 25 років Ні

Малі міські проекти 1,95 % 15 років (до 25 років на масштабні операції)

Так (у рамках пріоритетних зон політики міста)

Кредит на оновлення міста

1,85 % Від 15 до 40 років. 50 років на нерухомість

Так

Кредит за ставкою 0 % для громадян: запроваджений у 1995 р., змінений для надання йому більш "сімейного" характеру і можливості купувати в старому житловому фонді. Поліпшені критерії граничного розміру доходів.

8. Соціальне житло. Обов'язки комунПакт підйому міст зобов'язував комуни з вразливими міськими зонами (визначеними законом від 04.02.1995 р.) розробити в трирічний термін Місцеву житлову програму. Цей обов'язок підсилений законом від березня 2009 р. Нині вже прийнято близько 600 Місцевих житлових програм, які охоплюють 8 тисяч комун. Закон зобов'язує такі комуни скликати міжкомунальну конференцію з питань житла, яка має ухвалити "хартію надання житла". За відсутності Місцевої житлової програми повноваження в питаннях житла не делегуються. Законом від 25.03.09 визначені нові правила й обов'язкові терміни. Комуни з населенням від 3500 осіб зобов'язані будувати соціальне житло. (Таких комун 1500 у регіоні Іль-де-Франс). Йдеться про комуни, розташовані в агломераціях із населенням понад 50 тисяч мешканців, якщо такі помешкання складають менше 20 % основних. Запроваджене відрахування за кожну квартиру, якої бракує. Комуна або міжкомунальне об'єднання повинні визначити завдання з орендного соціального житла. У Місцевій житловій програмі зазначається графік і умови виконання цих завдань. Раз на три роки складається звіт. Законом від 05.03.2007 вимоги поширені на комуни в складі об'єднань.

164



Після подачі заяви про надання соціального орендного житла заявникові повідомляють реєстраційний номер його заяви в місячний термін з дня подачі незалежно від місця, в якому була подана заява, тобто і в разі подачі заяви до мерії (закон від 29.07.1998 р.). Закони про соціальну консолідацію від 18.01.2005 р. і про зобов'язання держави в житловій сфері від 13.07.2006 р. посилюють заходи боротьби з антисанітарними умовами проживання і підсилюють поняття негідного і неприйнятного житла. Слід мати на увазі, що префект через Управління соціальної консолідації займається питаннями антисанітарних умов проживання, а мер – питаннями помешкань у аварійному стані. Декретом від 08.11.2006 р. підсилюється роль мера в питаннях безпеки багатоквартирних будинків.

9) Повноваження мера в житлових питанняхПомешкання "у власності" комуниКомуна може побудувати або придбати місцеві майнові комплекси за власні кошти. Єдине обмеження в цьому питанні торкається дотримання принципу приватної ініціативи: дії комуни не повинні заважати реалізації приватної ініціативи щодо будівництва житла на її території. Експлуатація таких помешкань належить виключно до компетенції мера, якщо щодо них не укладені угоди про індивідуальну допомогу на житло і якщо вони не експлуатуються органом соціального житла. У кожному разі потрібно дотримуватися принципу рівного доступу громадян до комунальних послуг.

Помешкання, що фінансуються державоюМер має певні повноваження щодо соціальних помешкань, які фінансуються із залученням державної допомоги. Ці повноваження стосуються як критеріїв надання житла, так і самого порядку його надання. Держава залишає за собою (за винятком випадків делегування згідно з законом від 13.08.2004 р.) повноваження з визначення критеріїв надання соціального житла, яке вона фінансувала. Ці критерії можуть уточнюватися з урахуванням місцевих особливостей шляхом укладання Протоколів використання соціального майна. Місцева житлова програма як рамковий довгостроковий документ може стати іншим засобом впливу на надання житла, оскільки в ній визначаються принципи забезпечення різноманітності житла і збалансований розподіл різних його видів. Закон від 18.07.1985 р. визначив принципи консультації з мерами у питаннях соціального житла. Органи соціального житла повинні принаймні раз на рік консультуватися з мером відповідної комуни. Цей механізм був змінений законом від 29.07.1998 р. і відтепер інформація передається орендодавцями соціального житла: відомості про помешкання, зарезервовані згідно з угодами, річний звіт про результати, досягнуті відповідно до кількісних завдань, поставлених у департаментській колективній угоді. Остаточне рішення про надання житла належить до виключної компетенції житлової комісії кожного орендодавця, до складу якої за посадою входить мер з правом вирішального голосу (ст. L.441-2 Кодексу законів про будівництво і житло).

165



Крім того, що мер бере участь у засіданнях житлової комісії, він також має право вносити пропозиції щодо квоти помешкань, зарезервованих за комуною. Якщо комуна бере участь у фінансуванні будівництва соціального житла, вона має відповідну квоту помешкань, яка не повинна перевищувати 20 % кількості помешкань згідно з програмою.

Вимога пристойності житлаДекрет від 30.01.02 визначає ознаки пристойності помешкання.Основні вимоги:

- відсутність очевидних ризиків для безпеки;- відсутність очевидних ризиків для здоров'я;- наявність звичайного обладнання, яке дає змогу жити в помешканні.

Спори з питань пристойності житла належать до компетенції суду першої інстанції.

Негідне житло і відповідні адміністративні процедуриПовноваження мера Повноваження префекта

Постанова про небезпеку Постанова про антисанітарний станПостанова про приведення у відповідність нормам безпеки обладнання колективного користування в

багатоквартирних будинках

Термінове усунення можливої санітарної небезпеки.Постанова про приміщення, непридатні для

проживання за своїм характером. Постанова про перенаселені приміщення.

Нагляд за помешканнями й будинками, де існує ризик потрапляння під дію свинцю.

Дії в разі недотримання вимогПовноваження мера Погоджувальна комісія Повноваження суду першої

інстанціїПостанови з питань санітарного

стану й безпекиМає на меті примирити власника з

квартиронаймачемУхвалює рішення про

відповідність помешкання вимогам пристойності

У разі непримирення

10. Житлове питання і децентралізація У разі якщо комуна належить до об'єднання, яке має право складати Місцеву житлову програма, і якщо вона зобов'язана побудувати 20 % соціального житла, завдання з будівництва цього житла встановлюються Місцевою житловою програмою по всіх комунах об'єднання. Крім того, з бюджету комун можуть здійснюватися вирахування на користь міжкомунального об'єднання чи органу землевпорядкування. Законом від 13.08.2004 р. (ст. 61) вносяться зміни в житлову політику шляхом надання права агломераціям і департаментам делегування повноважень з надання субсидій на будівництво житла в разі наявності Місцевої житлової програми, а також права на надання житла за наявності угоди про завдання в сфері житла, укладеної з префектом. В разі делегування повноважень можуть укладатися загальні майнові угоди з органами соціального житла терміном на шість років. Закон про зобов'язання держави в житловій сфері від 13.07.2006 р. дає змогу комунам адаптувати їхній Місцевий план містобудування з метою спрямування будівництва соціального житла та боротьби з утриманням земельної власності. Закон від 06.03.2007 р. повертає право на отримання житла через суд. Право на житло гарантується державою для шести "більш пріоритетних" категорій громадян з 2.12.2008 р., і далі з 1.01.2012 р.

166



Для мерів це значить необхідність термінового забезпечення житлом (1 місце на 2000 мешканців). Законом від 25.03.2009 підсилюються соціальні заходи в питаннях водо- і енергопостачання. Разом зі зростаючою роллю міжкомунальних об'єднань слід констатувати й активізацію у вирішенні житлового питання з боку департаментів і навіть регіонів (департаментські плани дій з забезпечення житлом незахищених верств населення, фонди солідарності на житло, делегування повноважень, субсидії). У цьому процесі беруть участь також держава, агентства, Депозитна каса та ін. Щодо мерів, то їхні повноваження підсилені в питаннях боротьби з неприйнятним житлом, з антисанітарними та небезпечними умовами проживання.

167

Партнери

Європа

1957 р.: Римський договір: накреслення регіональної політики.1957 р.: Європейський соціальний фонд.1962 р.: Європейський фонд орієнтації й гарантування сільського господарства. 1967 р.: Створення Генеральної дирекції регіональної політики. 1975 р.: Європейський фонд регіонального розвитку. 1986 р.: Єдиний акт: офіційне утвердження регіональної політики як загальноєвропейської політики (економічна й соціальна консолідація).1988 р.: Європейська рада (Брюссель): ухвалення Фінансових перспектив на 1988-1992 рр. (Пакет Делора І).1988 р.: Реформа структурних фондів ЄЕС: об'єднання трьох фондів і вироблення принципів планування. 1989-1993 рр.: Перша програма Структурних фондів ЄЕС.1992 р.: Маастрихтський договір: економічна й соціальна консолідація стає пріоритетним завданням Європейського Союзу. 1992 р.: Європейська рада (Единбург): Нові Фінансові перспективи на 1993-1999 рр. (Пакет Делора ІІ). 1993 р.: Реформа регламентів Структурних фондів ЄС. 1994-1999 рр.: Друга програма Структурних фондів ЄС.1994 р.: Фінансовий інструмент орієнтації риболовлі. 1994 р.: Консолідаційний фонд, кошти якого надаються Ірландії, Греції, Іспанії й Португалії. 1997 р.: Амстердамський договір і оприлюднення повідомлення про план дій "Agenda 2000".1999 р.: Прийняття Схеми розвитку простору Спільноти на Потсдамській неформальній зустрічі міністрів освоєння території (зачаток спільної політики з освоєння території). Європейська рада (Берлін): пропозиція реформування регіональної політики на 2000-2006 рр. і прийняття регламентів Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського фонду орієнтації й гарантування сільського господарства, Європейського соціального фонду, Фінансового інструменту орієнтації риболовлі; запровадження допомоги кандидатам на вступ у ЄС і новим державам-членам (розширення ЄС з 2003 р.). 2000-2006 рр.: Третій період планування: план дій "Agenda 2000".2000-2001 рр.: Лісабонська стратегія і Рада Європи в Ґетеборгу. 2001 р.: Ніцца: Міжурядова конференція з питань функціонування Союзу після розширення. 2001 р.: Європейський самміт у Лакені (Брюссель): угода про реформування інституцій. 2002 р.: Проект договору про Європейську конституцію (18.07.2003 р.) (принципи економічної, соціальної й територіальної консолідації).2003 р.: Оцінка діяльності європейських фондів. 2004 р.: Прийняття 10 нових держав. Проект чотирьох регламентів для наступного покоління структурних фондів. 2005 р.: Угода про бюджет Союзу на 2007-2013 рр. 2006 р.: Оприлюднення нових регламентів управління структурними фондами (1080-81-82-83-84/2006 і 1828/2006). 1.1.2007 р.: Дата зворотної дії для нових програм.

168

ПартнериЄвропа

2009 р.: Оприлюднення регламентів спрощення процедур №№ 396 і 397/2009. 2009 р.: Ратифікація Лісабонського договору і призначення Голови ради міністрів. 2010 р.: Перегляд бюджету Союзу і Лісабонської стратегії: нова стратегія Європи.

1. Пріоритетні цілі для трьох типів дій

2000-2006 рр. 2007-2013 рр.

Мета 1: допомога регіонам, що відстають у розвитку

Мета зближення: зближення держав (ВНД < 90 % від середнього) і регіонів (регіональний ВВП < 75 % від

середнього) і регіонів, щодо яких діє ефект статистики , тобто 33 % населення Союзу.

Мета 2: зони реструктуризації. Чотири напрямки: промисловість, село, місто,

риболовля. Національна мета (без урахування Мети 1).

Мета конкурентноздатності й занятості: збільшити привабливість і забезпечити прогнозування соціально-

економічних змін в інших регіонах, без союзного поділення на зони.

Мета 3: зайнятість, освіта і професійне навчання

Мета європейської територіальної взаємодії: транскордонна, транснаціональна й міжрегіональна співпраця.

2. Ключові цифриБюджетні ресурси зосереджуються на тих, хто має в них найбільшу потребу (бюджетна концентрація): 78,54 % на зближення: - менш розвинуті регіони;- менш розвинуті держави;- регіони, щодо яких діє ефект статистики, пов'язаний із розширенням ЄС (зниження ВВП на душу населення). 17,22 % на забезпечення регіональної конкурентоздатності й занятості. 3,94 % на транскордонне і транснаціональне співробітництво. Програми зосереджуються на пріоритетах, визначених у Лісабоні й Ґетеборгу (тематична концентрація). Франція (2007-2013 рр.): скорочення асигнувань від 5 до 30 % залежно від регіону.

3. Нові принципи на 2007-2013 рр.Переорієнтація політики консолідації на пріоритети Союзу (рішення Лісабона й Ґетеборга). Діяльність на основі трьох головних принципів сталого розвитку:

- конкурентоздатність (технологічні інновації, наука, освіта) і можливість доступу;- зайнятість і соціальна інтеграція;- навколишнє середовище і запобігання ризикам.

3 фонди замість 6: Європейський фонд регіонального розвитку, Фонд консолідації, Європейський соціальний фонд.Один фонд на програму. Планування й управління фінансами з урахуванням пріоритетів, а не окремих заходів. Національні, а не загальноєвропейські правила прийнятності видатків. У Франції: кожна префектура регіону веде дві робочі програми: одну в рамках Європейського фонду регіонального розвитку, а другу в рамках Європейського соціального фонду.

169


Слід мати на увазі, що префектура здійснює управління Європейським сільськогосподарським фондом розвитку села як другий головний чинник Спільної сільськогосподарської політики. Децентралізація враховується шляхом надання загальних субсидій радам регіонів і департаментів згідно з їхніми повноваженнями. Враховується також і специфіка території: для вирішення міських проблем передбачена можливість субделегування міській владі загальної субсидії. Збереження й загальне застосування правила n + 2: асигнування, виділені за програмами й пріоритетами повинні бути реально використані на кінець другого року.

4. Програми спільних ініціатив

1994-1999 рр.(9 % фондів)

2000-2006 рр.(5 % фондів)

Interreg II (Транскордонне співробітництво)

Leаder II (Взаємодія у заходах із розвитку села)

Regis II (Окремі регіони)РМЕ (Малі й середні

підприємства)Urban (Розвиток міських зон)

Pesca (Риболовля)Rechar (Вугільна галузь)

Resider (Чорна металургія)Konver (Оборона)

Adapt (Адаптування до кліматичних змін)

Зайнятість: - Youthstart (зайнятість/навчання

молоді до 20 років)NOW (Нові можливості для

жінок)- Horizon (Інваліди)

- Integra (малозабезпечені, боротьба з расизмом і

ксенофобією, особи без постійного житла)

Interreg (Транскордонне, транснаціональне і

міжрегіональне співробітництво).Leаder (Розвиток села)

Equal (Боротьба з соціальною дискримінацією)

Urban (Розвиток міських зон)

Програми спільних ініціатив не включаються в нові фінансові перспективи, але "інтегруються" в загальну політику.

5. Структурні фонди ЄСФондами керують держави-члени (в особі префектів регіонів у Франції). Регіон Ельзас став "органом управління" з 01.01.2003 р. Можливостями програми Urban у Франції скористалися 9 об'єктів, кожен з яких функціонує як орган управління, а платіжним органом виступає Депозитна каса. Програма Leader + була покладена у формі "загальної субсидії" на Національний центр упорядкування структур сільських господарств (CNASEA); 140 об'єднань місцевої дії отримують "загальну субсидію" за 1 частиною програми, а 2 частина програми поширюється на міжтериторіальне й транснаціональне співробітництво. На 2007-2013 рр. програма LEADER стає частиною програми FEADER (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку села) і реалізовуватиметься через проведення регіональних конкурсів у 2007-2008 рр. Пілотні акції й проекти розподілені за тендерами ЄС, оголошення про які публікується в Офіційному бюлетені ЄС.Європейська комісія має, крім того, внутрішні союзні й політичні програми, які розподіляються серед держав-членів за тендерами ЄС, оголошення про які публікується в Офіційному бюлетені ЄС.

170


Ключові органі й основні документи

Органи Роль Документи Європейська комісія

Ген. дирекція зайнятості: Європейський соціальний фонд.

Ген. дирекція сільського господарства й розвитку села:

Європейський сільськогосподарський фонд

розвитку села.Ген. дирекція регіонів:

Європейський фонд регіонального розвитку і Фонди консолідації

Визначати основні засади. Затверджувати програмні

документи. Оголошувати конкурс

пропозицій. Забезпечувати оцінку європейських програм. Відстежувати вплив європейських фондів. Проводити контроль.

Регламенти ЄС. Робочі програми (РО). Офіційний бюлетень ЄС. Оціночні доповіді. Річні підсумки.

Європейський парламентУчасть у визначенні основних

засад. Відстежувати діяльність комісії.

Регламенти ЄС.

Комітет регіонів Надавати допомогу Парламенту. Спрямовувати діяльність

європейських фондів. Висновки.

Генеральний секретаріат європейських справ і Постійне

представництво в Брюсселі

Представляти Францію на переговорах у Брюсселі Циркуляри прем'єр-міністра

Міжвідомча комісія координації контролю

Координувати контроль на міжвідомчому рівні

Системні аудити

Міжвідомче управління впорядкування території (і

Міністерство зайнятості – щодо питань Європейського

соціального фонду)

Координувати використання європейських фондів у Франції

Циркуляри Міністерства освоєння території

Префект регіону – Генеральний секретар у регіональних

справах

Відповідає за використання фондів Фінансові угоди. Довідники

Деконцентрований фінансовий контроль

Візування виділення європейських асигнувань

Візування окремих документів. Таблиці загального розгляду.

Регіональна Генеральна рада Участь у плануванні. Участь у фінансуванні європейських проектів

Рішення

Інші громади(генеральні ради, великі міста,

міжкомунальні об'єднання)

Участь у роботі комітетів з відбору.

Забезпечення участі в спільному фінансуванні.

Рішення

Основні принципи функціонування фондів

Принципи Наслідки

Додатковий характер

Держави-члени відповідають за використання фондів. Комісія зосереджується на визначенні рамок дій через регламенти і на

контролю та оцінці використання фондів. У Франції відповідальність за використання фондів покладена на префектів

регіонів і генеральних секретарів у регіональних справах. Виплати здійснюються Казначейством.

171


Планування програм і оцінка

Фонди плануються на кілька років на основі робочої програми. Планування програм оцінюється перед і після реалізації програми, а також,

за потреби, під час її виконання. Взаємодоповнюваність По кожній програмі й по кожному проекту необхідно показати отримання

"доданої вартості для ЄС". Європейські фонди доповнюють національні еквіваленти і не можуть

замінювати державні структурні витрати. Партнерство Органи, відповідальні за управління, повинні реалізовувати програми,

залучаючи до них основних учасників фінансування, соціально-економічних партнерів, партнерів у галузі охорони довкілля та асоціації, що борються з

дискримінацією.Сумісність Операції, що фінансуються Європою, здійснюються з дотриманням правил і

політики ЄС, зокрема в питаннях конкуренції.

6. Типова схема проходження заявки на європейські кошти в регіоні

Етап Мета

Проект Вибір генерального замовника. Розробка плану фінансування.

Визначення графіка та умов виконання. Подача Реєстрація заявки (префектура або Регіональна рада).

Можливість розпочинати роботи (витрати заднім числом).

Розгляд Призначення служби, відповідальної за вивчення заявки (державна служба

або служба громади). Розгляд технічним комітетом можливості прийняття заявки і поданих

витрат.

Планування Затвердження плану фінансування і розгляд графіка виконання. Рішення планового комітету про доцільність планування наявних

асигнувань. Укладання угоди Виділення асигнувань за висновком органу фінансового контролю.

Перерахування першого траншу. Оплата і залишки Засвідчення поданих рахунків і моніторинг виконання проекту.

Оцінка і контроль

Перевірка дотримання фінансових зобов'язань і визначення дієвості проекту за допомогою показників результативності.

Річне підбиття підсумків комітетом з моніторингу. Дії Ген. дирекції контролю. Європейське агентство боротьби зі

зловживаннями. Європейська рахункова палати, Регіональна рахункова палата.

7. Прийнятні проектиЗалежно від програми, тип проекту, що фінансується Європою, визначається регламентом кожного фонду.

Європейський фонд регіонального розвитку Інвестиції в реальний сектор економіки, які дають змогу створювати та зберігати робочі місця на тривалий час. Інвестиції в інфраструктури зі змінним полем застосування залежно від цілей. Ендогенний розвиток: розвиток на місцях і створення малих і середніх підприємств.

Європейський сільськогосподарський фонд розвитку села Сільськогосподарські заходи. Заходи з розвитку сільського господарства і захисту довкілля. Переробка й реалізація сільськогосподарської продукції.

172


Розвиток і освоєння лісів. Заходи з адаптування й розвитку сільських зон.

Європейський соціальний фонд Загальна й професійна освіта, допомога на пошук роботи.

Фінансовий інструмент орієнтування риболовлі Коригування риболовлі й сільського господарства. Модернізація риболовного флоту.

8. Прийнятні видатки За кожним проектом прийнятні видатки визначаються органами, які вивчають заявки, призначеними органом, що відповідає за реалізацію програми. Декретом № 2007/1303 від 03.09.07 встановлені національні норми прийнятності видатків за програмами, які фінансуються спільно зі структурними фондами, на період 2007-2013 рр.

9. Спрощення управління структурними фондами з 2002 р. Застосування принципу автоматичного позбавлення коштів (можлива втрата європейських коштів регіонами і органами управління, які неспроможні підтвердити в 2-річний термін освоєння європейських асигнувань на рівні річного зобов'язання). Оптимізація європейського фінансування: З метою спрощення рекомендується раціонально використовувати фінансування, обмежувати обсяги спільного фінансування і досягати максимального ефекту від використання європейських фондів у проектах. Виділення нових загальних субсидій на 50 % асигнувань: заохочується надання нових загальних субсидій або збільшення вже наданих загальних субсидій у масштабі міських територій. Прийняття заяв про наміри на стадії планування і фінансового зобов'язання. Скасування вимоги про надання характеристики з боку банківських установ. Адаптування фінансового контролю: щодо заявок на субсидії до 23 тисяч євро і понад 23 тисячі євро. Норми декрету № 99-1060 від 16.12.1999 р. про державні субсидії на інвестиційні проекти не поширюються на європейські субсидії. Збільшення розміру авансування за європейськими субсидіями. Посилення організаційних заходів. Експериментальне впровадження "децентралізованого" управління програмами ЄС (Регіональна рада Ельзасу стала органом управління "Метою 2" з 01.01.2003 р. З грудня 2008 р. всі держави-члени і регіони ЄС отримують фінансування з Європейського фонду регіонального розвитку (FEDER) з метою підвищення рівня енергозбереження в житловому секторі. Запровадження Європейським Союзом фіксованих платежів за непрямими видатками в межах 50 тисяч євро.

173

Партнери

Суміжні організації. Асоціації громадян

Для аналізу й розуміння всього комплексу бюджетних заходів і цілей не можна обмежуватися тільки розглядом бюджету. Необхідно розглянути насамперед обов'язкові додатки до бюджету на засіданні представницького органу. І проте ці обов'язкові додатки не відображають повністю практичні наслідки виконання бюджету для громади.

1. Знання суміжних організацій Комунальні публічні закладиТакі заклади є юридичними особами і мають фінансову самостійність. Їхні правління очолює мер.

- Комунальний центр соціальної допомоги;- шкільні каси. У Франції налічується 8 тисяч шкільних кас, які опікуються

їдальнями в літніх таборах відпочинку або позашкільною діяльністю.

Приєднаний бюджетВраховуючи оплату певних місцевих послуг громадянами в рамках здійснення промислових і комерційних публічних послуг, існують приєднані бюджети. Такі бюджети є обов'язковими в сфері водопостачання і водовідведення, а також дуже часто і в сфері прибирання відходів. Закон зобов'язує комуни складати приєднані бюджети для двох типів послуг: публічних послуг промислового й комерційного характеру, коли вони здійснюються за методом прямого управління або тільки на основі фінансової самостійності; послуг, на які поширюється ПДВ. Окрім наведених випадків, не передбачені інші відхилення від закону, які давали б змогу комунам формувати такі бюджети.

Спілки й утворення, до яких вступає громада Згідно з законом, партнери громади повинні подавати їй річний звіт.

Змішані компанії У Франції існує близько 1300 змішаних компаній, які діють переважно в таких галузях, як упорядкування території, економічний розвиток і нерухомість. Місцева змішана компанія являє собою акціонерне товариство, засноване територіальними громадами і приватними партнерами для здійснення функцій загального інтересу. Місцеві територіальні громади мають мажоритарний пакет акцій у межах 85 %. Приватні партнери мають не менше 15 % капіталу:

- публічні заклади і заклади, пов'язані з публічним сектором, палати торгових судів;- приватні підприємства, асоціації тощо.

Вимоги до змішаних компаній закріплені в законі від 02.01.2002 р.

Основні юридичні й фінансові способи дій Угода або доручення (діяльність Місцевої змішаної компанії від імені громади). Не забуваймо про можливе

проведення конкурсу. Договір на надання послуги.

Власні операції.

174

ПартнериСуміжні організації. Асоціації громадян

Вигоди місцевої змішаної економіки

Гнучкість реалізації й управління (приватноправовий статус). Надання громаді "ноу-хау" й досвіду. Ризики місцевої змішаної економіки

Інколи невеликий капітал. Часто дуже значні інвестиції, які несуть у собі подекуди й ризики.

Недостатня прозорість.

АсоціаціїУ 2006 р. у Франції налічувалося понад 1 мільйон асоціацій, у т.ч. 170 тисяч асоціацій роботодавців. До складу асоціацій входять 1,9 млн. найманих працівників, 15 млн. добровольців. В асоціаціях працюють близько 1 млн. осіб повний робочий час, зокрема в соціальній сфері, в освіті, культурі, спорті й секторі дозвілля. Бюджет сектора асоціацій складає 3,5 % ВВП, а державні кошти покривають близько 70 % цього бюджету.

Стаття L.2313-1 Загального кодексу територіальних громадЗазначена стаття містить норму про обов'язкове оприлюднення зобов'язань комун щодо суміжних організацій:

- скорочена довідка про результати виконання основного й приєднаних бюджетів;- довідка про участь у міжкомунальних структурах і зведена таблиця виконання

їхнього бюджету за останній фінансовий рік;- довідка про позабюджетні зобов'язання (напр., непогашена заборгованість за

гарантіями позик);- інформація про суміжні організації: список видів допомоги, наданої асоціаціям,

засвідчений баланс організацій, у яких комуна має значну частку капіталу, яким надана гарантія комуни на кредит або які отримали субсидію (згідно з декретом від 17.07.2006 р., комуни з населенням понад 3 500 мешканців повинні надавати доступ до переліку наданих субсидій через інформаційний сайт);

- відображення позик, не включених у консолідовану звітність, на які надається гарантія комуни в розділі позабалансових зобов'язань.

У бюджетній звітності (комуни з населенням понад 3 500 осіб) департаментів і регіонів завжди міститься така інформація:

- зведені бюджети (приєднані й основні);- таблиця рад міжкомунальних закладів, членом яких є комуна або громада;- засвідчений баланс за останній відомий фінансовий рік організацій, у яких комуна має частку капіталу (33 %), надала гарантії на позику, надала субсидію більше 75 тисяч євро або на які припадає понад 50 % виручки організацій, яким передана комунальна послуга.

2. Ризики суміжних організацій Неприйнятні ризики1) Незаконний характер допомоги громади з наступних причин:

- сфера компетенції, яка не передбачає права на надання субсидій;- невигідність діяльності суміжної організації для громади;- юридична перекваліфікація договорів чи субсидій.

2) Значна можливість фактичного управління через кумулятивну дію різних факторів, які змушують оголосити асоціацію прозорою (законна або фактична більшість громади в керівництві організації, більша частка громадських коштів, діяльність, яка входить до сфери прямої компетенції громади).

175


Значні ризикиЗначною мірою недостовірна фінансова звітність. Тенденція до значного скорочення діяльності за останні роки. Наявність таких структурних надлишків обігових коштів, які викликають запитання про фактичну ефективність допомоги, яка надається. Значна фінансова залежність організації від громади. Значне представництво громади (депутати або чиновники) в керівних органах організації. Зарахування організацією виручки від державних тарифів чи державних послуг. Недотримання організацією зобов'язань щодо громади.

3. Таблиця ризиків

Ризики Типи ризиків

Пов'язані з діяльністю суміжної організації

Для громадян: фізична безпека будівель, перевезення дітей. Персонал: майстри, персонал з догляду за хворими.

Для клієнтів: недотримання термінів постачання чи виконання робіт. Галузі: нестабільна діяльність, джерело фінансового дефіциту.

Пов'язані з податковими нормами

Стягання ПДВ. Діяльність, що вважається конкурентною. Недотримання податкового законодавства

Пов'язані із соціальними нормами

Недотримання норм соціального законодавства. Спори й вимоги працівників.

Недотримання норм щодо представництва працівників.Пов’язані з нормами

ведення обліку Недотримання правил бухгалтерського обліку.

Недотримання норм законодавства. Фінансові ризики Ризик фінансових порушень.

Ризик, пов'язаний із гарантіями, наданими громадою.

Ризики, пов'язані з нормами публічного

права

Ризик фактичного управління. Недотримання статусу публічної служби.

Недотримання правил державних закупівель і делегування комунальних послуг.

Ризик незаконних рішень представницького органу громади за участю депутата, зацікавленого у справі згідно зі статтею L.2131-11 Загального

кодексу територіальних громад. Зловживання владою, корупція, підкуп, підробка довідок.

4. Обов'язки асоціацій, які отримують субсидіїПрозорістьВідповідно до декрету-закону від 30.10.1935 р., включеного до статті L.1611-4 Загального кодексу територіальних громад, будь-яка асоціація чи підприємство, яка отримує субсидії, підлягає контролю з боку уповноважених громади, що надала субсидію. Об'єднання, асоціації, приватні підприємства, які отримали протягом поточного року одну або декілька субсидій, повинні надати органові, який виділів субсидію, засвідчену копію своїх бюджетів і звітів за минулий господарський рік, а також усі документи, що відображають результати їхньої діяльності. Декрет від 02.05.1938 р. передбачає, що від асоціації можуть зажадати подання підтвердних документів на витрати та всіх інших документів, які вважаються потрібними. Ці обов'язки підсилені Законом від 12.04.2000 р. і конкретизовані декретом від 21.03.06 в статті 5 ордонансу від 28.07.05: асоціації, які отримали протягом року від адміністративних органів згідно зі ст. 1 Закону від 12.04.2000 р. або від публічних закладів промислово-комерційного характеру одну або декілька субсидій, загальний обсяг яких перевищує встановлену декретом граничну величину, повинні скласти річний звіт, баланс, звіт про фінансові результати і додаток.

176


Циркуляр від 16.01.07 наголошує на важливості використання спільної документації, багаторічних угод.

Засвідчення звітних і фінансових документівСтаття L.2313-1 Загального кодексу територіальних громад від 06.02.1992 р. зобов'язує територіальні громади (з населенням понад 3 500 осіб) додавати до бюджетної звітності довідку про надану допомогу, а також засвідчений баланс (за останній відомий господарський рік) організацій, яким були надані гарантії на позики або субсидії більше 150 тисяч євро чи на суму понад 50 % бюджету організації.

Частка субсидії у ресурсах

Розмір субсидіїМенше 75 000 євро 75000 – 150000 євро Більше 150 000 євро

Менше 50 % Без засвідчення Засвідчення головою асоціації

Засвідчення ревізором

Більше 50 % Засвідчення головою асоціації

Засвідчення головою асоціації

Засвідчення ревізором

УгодаВ угоді визначаються завдання, що їх ставить собі асоціація, засоби, надані громадою, а також характер контролю з боку громади для перевірки використання субсидій. Угода укладається в обов'язковому порядку щодо субсидій понад 23 тисячі євро. Законом від 12.04.2000 р. визначені обов'язкові умови угоди (декрети від 6.06.2001 р. і від 14.05.2009 р.).

Умови, які обов'язково включаються в угоду Чітке визначення загального предмета діяльності асоціації.

Визначення засобів у розпорядженні асоціації (зокрема, персонал). Розмір субсидії та коштів, що надаються в розпорядження. Загальний розмір бюджету. Порядок перерахування субсидії.

Порядок передачі річної звітності і характер документів, що мають складатися. За необхідності (якщо загальна сума коштів, отриманих від публічних органів досягає 150 тисяч євро),

призначення ревізора. Порядок контролю використання субсидій з боку громади. Термін дії угоди. Порядок розірвання угоди.

Вимоги щодо стосунків органів державної влади та асоціацій викладені в циркулярі від 18.01.10.

177


Фактичне у правління і прозорість

Аналіз статусу Аналіз статусу і рішень загальних зборів Аналіз бюджету і річних звітів

Представники громади мають

більшість на загальних зборах


більшість у правлінні

Субсидія на понад

50 % ресурсів асоціації

Фактичне

управління за видатками

Субсидія на менше


Високий ризик

фактичного управління за

видатками

Представники громади в меншості у

правлінні





видатками



Показник

самостійності асоціації

Аналіз статусу Аналіз статусу і рішень загальних зборів Аналіз бюджету і річних звітів

Представники громади в

меншості на загальних зборах


більшість у правлінні





видатками



Показник


Представники громади в меншості у

правлінні





видатками



Показник


У кожному разі слід враховувати статут, функції асоціації і, головне, умови угоди.

Фактичне управлінняЦей вид управління не є правопорушенням у кримінальному значенні. Йдеться про процедуру, яка має на меті відновити основоположний принцип державного бухгалтерського обліку: розділ між функціями розпорядника (який видає розпорядження про здійснення операцій за видатками і доходами відповідно до прийнятого бюджету) і державного бухгалтера (який зараховує надходження і оплачує видатки). Розпорядник має обирати між своєю посадою і своїм представницьким мандатом у асоціації, адже в іншому разі він буде визнаний фактичним керівником.

ПрозорістьАсоціація може вважатися прозорою, якщо її керівні органи складаються в більшості з представників громади, якщо її діяльність відповідає сферам діяльності громади і якщо в своїй діяльності вона залежить переважно від фінансових і матеріальних ресурсів громади та відповідає вимогам закону від 01.08.2003 р.

178


Відповідальність керівниківАсоціація, як і будь-яка юридична особа, може бути визнана фактичним керівником так само, як і фізична особа. Залежно від ситуації, процедура стосуватиметься юридичної особи, особисто керівника чи керівників або ту й інших. Слід мати на увазі, що процедура стосується не тільки офіційних, але й фактичних керівників, тобто місцевого депутата або місцевого чиновника, який не має офіційної чи статутної посади, але сам порядкує коштами асоціації. У разі якщо участь керівників перевищує їхні статутні повноваження при здійсненні незаконних операцій, вони можуть бути визнані винними у фактичному керівництві.

Незаконне набуття вигодиДепутати – члени асоціації або її правління можуть бути визнані зацікавленими особами і підпадати під дію статті 432-12 Кримінального кодексу, якщо вони самі або через довірених осіб брали участь у прийнятті рішень Муніципальної ради щодо цієї асоціації (надання субсидії, затвердження угоди з містом тощо). Стаття 432-12 Кримінального кодексу визначає дві умови щодо правопорушення, пов'язаного із незаконним набуттям вигоди, а саме: підпадають під її дію особи, які представляють орган влади чи здійснюють діяльність з надання публічних послуг або є членами представницького органу і при цьому здійснюють нагляд, керують, ліквідують чи оплачують діяльність у справі, що розглядається. Мотиви "набуття вигоди" не беруться до уваги: це може бути матеріальна або моральна вигода, пряма і непряма вигода (згідно з практикою Касаційного суду). У постанові Касаційного суду № 2196 від 03.04.2007 р. значно розширене коло осіб, яким може бути інкриміноване це правопорушення: умова щодо службового стану особи, яка здійснює діяльність з надання публічних послуг, зберігається, якщо така особа здійснює акти з метою задовольнити колективні потреби. Фактично ця умова може застосовуватися щодо керівників асоціацій, які не є депутатами.

Недійсність рішеньУчасть місцевих депутатів у прийняття рішень стосовно асоціацій, членами яких вони є, може призвести до визнання таких рішень недійсними (Загальний кодекс територіальних громад, ст. 2131-11). Незаконність таких рішень може бути визнана в разі наявності вигоди з боку даної особи та її участі в ухваленні рішень. З судової практики випливає, що наявність вигоди може бути виявлена, якщо вона не збігається з вигодою всіх мешканців комуни. Згідно з судовою практикою, участь у прийнятті рішень повинна мати реальний вплив на їхнє прийняття, а не стосується лише участі в голосуванні, і може проявлятися в участі зацікавленого депутата в дебатах, в його присутності на засіданні або в підготовчій роботі з прийняття рішення.

5. Комуна та асоціаціїПриклад спортивних об'єктівЯкщо не брати до уваги соціальну й культурну сфери, то найчастіше мери мають справу з асоціаціями в галузі спорту. Окрім субсидії, що надається асоціації, до комуни часто звертаються з проханням надати в розпорядження асоціації той чи інший об'єкт. У цих питаннях майже систематично діють певні правила.

179


Свобода доступуВ угоді між комуною та асоціацією слід зазначати, що доступ до заходів з фізичної культури й спорту являє собою право, і такий доступ є вільним і рівним для всіх (Закон від 16.07.1984 р.). Тим не менше, доступ може бути заборонений окремим особам (особи в стані сп'яніння, особи з забороненими предметами тощо). Але в цілому мер повинен дбати про забезпечення рівного доступу до об'єктів для різних асоціацій, причому виключне право користування не може надаватися якійсь одній асоціації.

Свобода користувачівКомуна має забезпечити таке ж саме ставлення і до всіх користувачів об'єктів. Дозвіл на стягання плати за користування об'єктами та визначення її розміру належать до виключної компетенції Муніципальної ради. Різниця в тарифах повинна відповідати тільки широким категоріям користувачів (особи з мінімальним соціальним доходом, студенти, багатодітні, мешканці інших комун тощо). У Законі про боротьбу з виключенням (ст. 147) зазначається, що тарифи на адміністративні публічні послуги можуть визначатися з урахуванням рівня доходів користувачів і кількості осіб у сім'ї. Встановлені в такий спосіб найвищі тарифи не повинні перевищувати вартість відповідної послуги на користувача. Ухвалені за таким принципом тарифи не перешкоджають доступові всіх користувачів до послуги.

Безпека користувачівВ угоді необхідно зазначити наявність внутрішнього розпорядку об'єкта, а також рекомендується ознайомитися з законом від 16.07.1984 р. (зі змінами від 13.07.1992 р.), де наводиться перелік важливих матеріальних заходів, заходів зі спостереження й сигналізації, яких належить ужити громаді.

Використання об'єкта Об'єкт колективного призначення може використовуватися тільки тимчасово. Нормою передбачене використання протягом року з правом подовження цього терміну із зазначенням тимчасового характеру надання об'єкта у користування. Рекомендується чітко зазначати в угоді графік і періоди використання об'єкта, а також його страхування.

ПДВКомуни не підлягають сплаті ПДВ у рамках своїх специфічних послуг. Таким чином, наприклад, плата за користування басейнами й ковзанками стягається без ПДВ. Правилом для податкових органів є наявність чи відсутність конкуренції з іншими партнерами. Циркуляром від 16.01.07 підсилюється оцінка ефекту допомоги, що її надає держава асоціаціям, і пропонується територіальним громадам теж проводити таку оцінку.

Податкові норми щодо асоціаційЗастосування "принципу 4 Р" – продукт, публіка, ціна, реклама – (чи можна порівняти його з приватною конкуренцією?) відрізняє асоціацію від підприємства, якщо вдатися до такого запитання. Інструкціями від 19.02.1999 р. і 18.12.2006 р. були приведені у відповідність до сучасних вимог і уточнені податкові норми, які діють щодо асоціацій. Підкреслено, що звільнення від промислових податків залишається загальним принципом, який застосовується до асоціацій, а стягання таких податків має винятковий характер.

180


Принцип цього податкового режиму полягає у звільненні від комерційних податків до 60 тисяч євро (стаття 261 Загального податкового кодексу). Асоціація мусить сплачувати комерційні податки лише в тому разі, якщо в ній має місце зацікавлене управління, а саме:

- якщо керівникам або третім особам виплачується платня або надаються суттєві пільги;

- якщо асоціація розвиває діяльність, яку здійснює приватне підприємство і в умовах, подібних до тих, у яких діє підприємство щодо пропонованої продукції, кінцевого споживача, встановлюваних цін і реклами.

Закон № 2003-709 про меценатство, асоціації та фонди передбачає різноманітні заходи сприяння асоціаціям і фондам у питаннях оподаткування. Крім того, закон про участь волонтерів у роботі асоціацій запроваджує спеціальний договір для таких волонтерів. Такий договір укладається, зокрема, на відхилення від Кодексу законів про працю терміном на два роки і надає право на допомогу, розмір якої встановлюється декретом, на повне соціальне страхування та на пенсію. В законі також уточнюється правовий статус тимчасових вихователів і педагогів таборів відпочинку і центрів дозвілля без проживання (фіксована поденна оплата).

Підприємства

1. Економічне втручання місцевих громад Право місцевих громад на економічне втручання, вироблене у 1980-х рр., у певний момент більше не відповідало правилам регулювання економіки, що діяли в ЄС. Протягом кількох років велися розмови про новий закон. Міністерство внутрішніх справ намагається створити правову базу для стосунків місцевих громад із підприємствами.

2. Класична правова базаПравова база стосунків громад із підприємствами викладена в Загальному кодексі територіальних громад (L.1511). В ній вирізняється пряма й непряма допомога, а також наголошується на необхідності укладання угод із державою.

3. Судова практикаНе торкаючись деталей, судову практику можна охарактеризувати в такий спосіб:

- суди стримано ставляться до надання дозволу на допомогу підприємствам, які перебувають у складному становищі;

- суди полегшують таке втручання місцевих громад у разі неспроможності приватного сектора або з метою збереження комунальних послуг у сільській місцевості, проте за умови наявності режиму допомоги, доведеного до відома Брюсселя, або відповідного регламенту ЄС.

4. Правова база ЄСДержавна допомога підприємствам (Договір ЄС не вирізняє пряму й непряму допомогу, а запроваджує поняття державної допомоги) повинна надаватися відповідно до принципів загальноєвропейського права конкуренції і, зокрема, статей 87 і 88.

181

ПартнериПідприємства

За правилами ЄС, допомога дозволяється в таких випадках: - якщо допомога надається за заявленим режимом допомоги;- якщо допомога надається за режимом звільнення;- якщо йдеться про цільову регіональну допомогу.

Варто звернути увагу на три важливі елементи:- відсоток допомоги, яка дозволяється по галузях, збільшений на 10 % у зоні

субсидій на впорядкування території, а звідси й важливість зонального поділу і збереження в майбутньому цільової регіональної допомоги;

- допомога зменшеного розміру підпадає під особливий режим, якщо вона не перевищує за 3-річний період і на кожного одержувача 200 тисяч євро. Це – т.зв. режим "мінімуму". 22.01.09 Єврокомісія тимчасово підвищила цю величину до 500 тисяч євро для державної допомоги, яка надається з метою сприяти доступові до фінансування в контексті нинішньої фінансово-економічної кризи;

- допомога на послуги загального економічного значення також користується спеціальним режимом згідно з рішенням Єврокомісії від 25.11.2005 р. та визнанням її особливого статусу в спрощеному проекті Договору, прийнятому в Брюсселі в червні 2007 р. (із доданням протоколу № 9 про послуги загального економічного значення).

Європейський Союз ухвалив Загальний регламент звільнення (від санкцій) під № 800/2008 від 06.08.08. Цей регламент разом із довідником режимів дає змогу відновити і забезпечити більшу частину допомоги громадам. Питання послуг загального значення і соціальних послуг загального значення розглянуте в 2010 р. з урахуванням прийняття Лісабонського договору, який надає Єврокомісії нові повноваження в питаннях державної допомоги.

5. Нові види цільової регіональної допомогиЗонування схеми цільової регіональної допомоги у Франції на період 2007-2013 рр., затверджене Європейською комісією 07.03.07, було опубліковане в Офіційному бюлетені Європейського союзу 28 квітня 2007 р. Ця схема прийнята замість "Плану промислового впорядкування території", термін дії якого завершився 31.12.2006 р., для визначення рівня допомоги на інвестиції підприємствам. Розмір державної допомоги залежить від вразливості територій відповідно до загальноєвропейських норм:

- 10-15 % вартості інвестицій у реальну економіку для великих підприємств у зонах цільової регіональної допомоги;

- 50-60 % вартості інвестицій у реальну економіку для великих підприємств у заморських департаментах;

- передбачені пільги для малих і середніх підприємств у цих зонах (+ 10 пунктів для середніх підприємств і +20 пунктів для малих підприємств).

Зони цільової регіональної допомоги визначаються на перехідний період 2007-2008 рр. або на постійній основі до 31.12.2013 р. Деякі комуни можуть претендувати на часткову допомогу, іншим допомога надається тільки в рамках сприяння малим і середнім підприємствам згідно з новими правилами ЄС. Прим. Декретом № 2009-333 від 26.03.09 про внесення змін до декрету № 2007-809 від 11.05.07 про субсидії на освоєння території для промислових підприємств і сфери послуг змінені граничні величини субсидій.

182

ПартнериПідприємства

6. Режим звільнення від санкційСтосовно малих і середніх підприємств, встановлення і запровадження режимів звільнення від санкцій визначені відповідним Регламентом ЄС. Поза межами цих режимів прямої дії потрібно застосовувати або режим допомоги, заявлений Францією у Єврокомісії, або подавати індивідуальну заявку на відхилення від чинних правил. Будь-яке недотримання законодавства ЄС (прямої дії) може тлумачитися як наявність зловживань у вигляді фаворитизму.

183

Додатки

Статус місцевих обранців

1. Розмір місячної платні мерів без урахування податків (на 1.09.09)

Населення (осіб) ПлатняМер Заступники мера

Менше 500500-999

1000-34993500-9999

10000-1999920000-4999950000-99999

100000 і більше (у т.ч. Париж, Марсель, Ліон)

643,041172,591626,502.080,412458,663404,304160,825484,71

249,65312,06624,12832,161040,201248,241664,332496,49

2. Оплата членів Муніципальної радиУ містах із населенням понад 10 тисяч осіб члени Муніципальної ради можуть отримувати платню, еквівалентну 6 % відповідного індексу заробітної плати 1015.

3. Індекс зарплати 1015Індекс зарплати 1015 без урахування податків на 01.10.2009 відповідає 3,782,56 євро. Для отримання розміру платні необхідно обчислити процент від цього числа. Відповідно оплата місцевих обранців коливається, в цілому, від близько 640 євро до 5400 євро на місяць.

4. Умови виконання обов'язків місцевих депутатівКожний місцевий депутат, незалежно від своєї професійної діяльності чи соціального стану, повинен мати змогу вільно і повною мірою виконувати обов'язки за мандатом, отриманим ним від співгромадян. Закон від 03.02.1992 р., закон від 05.04.2000 р. і закон від 27.02.2003 р. закріплюють з цією метою різноманітні гарантії, що надаються місцевим депутатам і частково включені в Загальний кодекс територіальних громад. До таких гарантій належать, зокрема:

- дозвіл на відсутність на основній роботі;- максимальна тривалість представницького часу;- можливість навчання.

Декретом від 01.09.2003 р. підсилюється право на максимальну тривалість представницького часу для депутатів – найманих працівників, а також визначається порядок компенсації втраченого доходу.

Дозвіл на відсутність на основній роботіУчасть у засіданнях представницького органу (ст. L.2123-1 Загального кодексу територіальних громад):

- пленарні засідання;- засідання комісій;- засідання загальних зборів і президій органів.

Інформування роботодавця (ст. R.2123-1 Загального кодексу територіальних громад). У циркулярі від 13.01.2005 р. зазначено, що на чиновників поширюються загальноправові норми.

184

ДодаткиСтатус місцевих обранців

Фінансова компенсація (ст. L.2123-2 Загального кодексу територіальних громад).

Максимальна тривалість представницького часуОсоби, на яких поширюється ця норма:Мери й заступники мерів усіх комун, а також члени Муніципальної ради міст із населенням понад 3500 осіб, члени генеральних і регіональних рад, голови, заступники голів і члени міжкомунальних об'єднань.

Визначення максимальної тривалості представницького часу (ст. R.2123-6 Загального кодексу територіальних громад)У фіксованій квартальній тривалості представницького часу (без права перенесення з одного кварталу на інший) враховується кількість мешканців комуни і обов'язки депутата. Тривалість представницького часу (ст. R.2123-6 Загального кодексу територіальних громад):140 годин для мерів міст із населенням понад 10 тисяч осіб, для заступників мерів міст із населенням понад 30 тисяч осіб. 105 годин для мерів комун із населенням менше 10 тисяч осіб, для заступників мерів комун із населенням від 10 тисяч до 29 999 мешканців. 52 години 30 хв. для заступників мерів комун із населенням менше 10 тисяч осіб, для членів Муніципальної ради комун із населенням 100 тисяч осіб і більше. Від 10 годин 30 хв. до 35 годин для членів Муніципальної ради комун із населенням від 3500 до 99 999 мешканців.

Навчання місцевих депутатівНавчання стосується всіх місцевих депутатів, незалежно від місцевої громади, до якої вони належать, а також незалежно від того, чи вони перебувають в складі більшості чи в опозиції. Депутат вільно обирає спосіб навчання без жодних обмежень щодо його тривалості та навчальної організації, якщо ця остання затверджена Міністерством внутрішніх справ. Витрати на навчання належать до обов'язкових витрат. Розмір витрат на навчання не повинен перевищувати 20 % загальної суми асигнувань, що виділяються на оплату депутатів. У листопаді 2003 р. Асоціація мерів Франції видала дуже змістовний довідник.

Відповідальність місцевих обранців

1. Можливі правопорушення з боку місцевих депутатів при виконанні їхніх представницьких обов'язківДив. також розділи "Державне замовлення" і "Партнери".

Злочини проти громадської безпекиНеумисне вбивство (ст. 221-6 Кримінального кодексу): ненавмисні дії, що призвели до смерті особи через необережність, недбалість, необачність або недотримання правил безпеки та обережності, встановлених законом чи іншими нормами. Максимальне покарання: 3 роки ув'язнення і штраф у розмірі 75 тисяч євро.

185

ДодаткиВідповідальність місцевих обранців

Неумисне посягання на фізичну недоторканість особи (ст. 222-19-20 Кримінального кодексу): злочин, аналогічний попередньому, наслідком якого стало завдання ушкоджень особі. Максимальне покарання: 3 роки ув'язнення і штраф у розмірі 45 тисяч євро. Створення небезпеки для життя особи (ст. 223-1 Кримінального кодексу): дії, внаслідок яких особа наражається на серйозний ризик через свідоме порушення правил безпеки чи обережності, встановлених законом та іншими нормами. Максимальне покарання: 1 рік ув'язнення і штраф у розмірі 15 тисяч євро. Злочини проти громадського порядкуДискримінація (ст. 225-1-2-3 Кримінального кодексу): дії, якими постачання товару, послуг, надання роботи чи інша послуга підпорядковується умовам щодо статі, походження, сімейного стану, стану здоров'я, політичних чи релігійних уподобань, національності. Максимальне покарання: 2 роки ув'язнення і штраф у розмірі 30 тисяч євро, а також заборона обіймати виборні посади. Порушення прав осіб шляхом використання баз даних та комп'ютерної обробки особистих даних (ст. 226-16 і наст. Кримінального кодексу): недотримання вимог закону й нормативних актів щодо ведення іменних баз даних. Неповідомлення про злочин або про погане поводження з неповнолітніми (ст. 434-1-2-3). Максимальне покарання: 3 роки ув'язнення і штраф у розмірі 45 тисяч євро.Публічна дифамація (ст. 29 і наст. Закону від 29 липня 1881 р. про пресу): дії з публічного посягання на честь і гідність особи.

Зловживання довірою громадиПравопорушення, пов'язані з активними й пасивними корупційними діями, незаконним набуттям вигоди, фаворитизмом, приховуванням, співучастю у розкраданні суспільного майна й коштів.

2. Закон "Фошона" від 10.07.2000 р. про визначення неумисних правопорушеньДеякі публічні керівники, зокрема, мери були засуджені останніми роками за статтями Кримінального кодексу, які залишаються для багатьох незрозумілими. Зважаючи на такі обставини, 10.07.2000 р. був ухвалений закон, в якому уточнюється визначення неумисних правопорушень. Цим законом доповнюється стаття 121-3 Кримінального кодексу щодо принципів кримінальної відповідальності (частини 3 і 4). З вини працівника завдана пряма шкода потерпілим: у таких випадках виникає кримінальна відповідальність працівника незалежно від тяжкості провини. Провина працівника стала непрямою причиною завданої шкоди: у таких випадках можливі два варіанти:

- у разі нетяжкого кримінального проступку частиною 4 статті 121-3 передбачена дискваліфікація дії;

- у разі тяжкої провини настає кримінальна відповідальність. На практиці ця відмінність може призводити до проблем із застосуванням норми. Поняття "вочевидь свідомого порушення обов'язку щодо обережності чи безпеки" або поняття "характерної провини, внаслідок якої інші особи наражаються на особливо значний ризик" важко піддаються визначенню, і оцінюються судом залежно від конкретного випадку.

186

Додатки

Місцеві громади і транспорт

Закон № 82-1153 про організацію внутрішніх перевезень (30 грудня 1982 р.) визначає порядок перевезень пасажирів і вантажів на території країни, крім регіону Іль-де-Франс, для якого запроваджений окремий режим (ордонанс від 1959 р.).

1. Хто і що робить? Пасажирські перевезення являють собою послугу громадського призначення комерційно-промислового характеру (а отже відображаються в приєднаному бюджеті). Міський громадський транспорт, у т. ч. перевезення школярів належить до компетенції органів, які забезпечують міські перевезення в межах зони міського транспорту, що відповідає території комуни або публічного закладу, який організує транспорт. Позаміські автомобільні пасажирські перевезення належать до компетенції департаменту на його території, виключаючи зони міських перевезень. Вони включають у себе регулярні перевезення, обслуговування шкіл і перевезення на замовлення. Ці транспортні послуги є частиною департаментського плану перевезень, в якому зазначаються також і зони міського транспорту. З 1.01.2002 р. регіони визначені органами, які організують регіональний громадський транспорт:

- регіональні пасажирські залізничні перевезення;- автомобільні перевезення у випадках заміни залізничного транспорту;- автомобільні перевезення регіонального значення.

Декретом від 27.11.2000 р. визначений порядок передачі повноважень з організації колективних перевезень регіонального значення. У регіоні Іль-де-Франс органом, що організує перевезення, є Транспортна спілка Іль-де-Франс (STIF), діяльність якою регулюється ордонансом від 07.01.59 про організацію пасажирських перевезень у регіоні Іль-де-Франс зі змінами за Законом № 2004-809 від 13.08.04 і за Законом № 2006-438 від 14.04.06. Відтак, цей орган діє з 2004 р. як публічний заклад, до складу якого входять територіальні громади регіону. Закон № 2009-1503 від 08.12.09 про організацію й регулювання залізничних перевезень уточнює повноваження і склад майнового комплексу Транспортної спілки і Незалежного управління паризького транспорту (RATP). Транспортна спілка організує транспортні послуги, визначає транспортні маршрути і транспортні організації, а також стежить за узгодженістю інвестиційних програм. Незалежне управління паризького транспорту управляє інфраструктурою мережі метро, призначеної для пасажирських перевезень у регіоні Іль-де-Франс, а також лініями регіональної швидкісної мережі (RER), експлуатація яких нею мала закінчитися до 1 січня 2010 р. Закон встановлює обов'язкове проведення конкурсів на експлуатацію пасажирських транспортних ліній у регіоні Іль-де-Франс. Громадський пасажирський транспорт функціонує переважно на засадах делегованого управління (95 %). Делегування комунальних послуг являє собою найпоширеніший спосіб управління, який невпинно набуває дедалі більшого розмаху, в т. ч. і в департаментах, де управління на засадах державного замовлення по кожній лінії переходять до більш загального управління шляхом делегування комунальних послуг. Щодо регіональних залізничних перевезень, то з огляду на монопольне становище залізничної компанії СНСФ на території країни, регіони зобов'язані укладати з нею угоди. Договори про транспортне обслуговування характеризуються оплатою за рахунок виручки та визначеної в договорі фіксованої суми, яку вносить орган, відповідальний за транспорт.

187

ДодаткиМісцеві громади і транспорт

Інвестиції здійснюються й фінансуються органами, відповідальними за міський транспорт, підприємствами, які здійснюють міжміські автомобільні перевезення, через тарифи, оплачувані пасажирами, і договірні тарифи місцевих громад. Інвестиції в регіональний залізничний транспорт здійснюються компанією СНСФ і на 100 % субсидуються регіонами.

2. ТарифиТарифи на громадський транспорт встановлюються або затверджуються органом, відповідальним за транспорт. Міський громадський транспорт був єдиною місцевою комунальною послугою разом зі шкільними їдальнями, тарифи на яку регулювалися державою (декрет від 16.07.1987 р.). Згідно з декретом від 31.10.2000 р., відповідальні органи дістали змогу встановлювати тарифи поза межами регулювання. Закон про солідарність і оновлення міст зобов'язує органи, відповідальні за міський транспорт, надавати скидки в розмірі не менше 50 % особам, доходи яких дорівнюють або менші за граничну величину, встановлену органами соціального страхування, незалежно від їхнього місця проживання. Тарифи на міжміські автомобільні перевезення є вільними. Дедалі більше департаментів визначають єдину тарифікацію на території, незалежно від експлуатуючої організації та від маршруту. Тарифікація міжміських перевезень базується загалом на ціні за кілометр. Проте численні департаменти пропонують нині запровадити або єдину тарифікацію, або тарифікацію по зонах. Регіон як відповідальний орган стикається з серйозною складністю щодо тарифікації залізничних регіональних перевезень, а саме з необхідністю дотримуватися принципів національної тарифної системи, визначеної державою і викладеної в обов'язкових умовах для компанії СНСФ. Крім того, регіональні пасажирські перевезення підпадають від вимогу застосування національних соціальних тарифів, визначених державою. Програмний закон про внутрішній транспорт дає змогу органам, відповідальним за транспорт, надавати пільги малозабезпеченим верствам населення.

3. Хто за що платитьФінансування міського громадського транспорту в 2008 р.:

- пасажири: 20 %;- транспортний податок: 44,6 %;- місцеві громади: 33,6 %;- держава: 1,8 %.

Транспортний податок стягується з фонду заробітної плати підприємств з кількістю працівників понад 9 осіб, розташованих у зоні міських перевезень. Ставка податку визначається органом, відповідальним за організацію перевезень (крім регіону Іль-де-Франс) у межах таких граничних величин:

- 0,55 % у містах із населенням від 10 000 до 100 000 мешканців;- 1 % у містах із населенням більше 100 000 мешканців; - 1,75 % у агломераціях із населенням більше 100 000 мешканців, які планують

побудувати інфраструктуру громадського транспорту і отримали офіційне зобов'язання держави щодо субсидування відповідних інвестицій.

Спільнотам або спілкам, до складу яких входять спільноти, надається надбавка в розмірі 0,5 % до граничної величини ставки.

188

ДодаткиМісцеві громади і транспорт

Закон про місцеву демократію від 27.02.2002 р. встановлює статтею 55 норму, згідно з якою в разі розширення зони міських перевезень внаслідок створення чи розширення зони міжкомунального об'єднання, наділеного правом встановлювати власні податки, податок, що стягується на території комун, які увійшли до об'єднання, може бути зменшений рішенням представницького органу на максимальний термін у 5 років по відношенню до податку, який стягується на території інших комун (згладжування транспортного податку за 5 років). Законом про внесення змін до бюджету від 30.12.2002 р. (ст. 33) цей механізм доповнений на випадок розширення функцій міського транспорту вже після створення міжкомунального об'єднання. У проекті закону про бюджет на 2004 р. (ст. 77) пропонується збільшити граничні ставки транспортного податку з січня 2004 р., відповідно, встановивши їх на рівні 0,7 % 1,2 % і 2 % для органів, відповідальних за організацію перевезень у сільській місцевості. Місцеві громади можуть брати участь у фінансуванні міського транспорту, виділяючи на це певну частку міських податків (субсидія загального бюджету або відрахування зі спілок). Департаменти отримують на перевезення школярів загальну державну дотацію на децентралізацію і беруть участь у фінансуванні ухвалених ними тарифних пільг. У сфері регіональних залізничних перевезень держава передала в регіони загальну дотацію на децентралізацію, яка розподіляється в такий спосіб:

- субсидія на експлуатаційні видатки за переданими в регіон послугами; - додаткова дотація, необхідна для оновлення рухомого складу;

- компенсаційна дотація на соціальні тарифи, запроваджені на вимогу держави.

Місцеві громади та інформаційно-комунікаційні технології

Термін "інформаційно-комунікаційні технології" охоплює різноманітні можливості, що їх надають системи зв’язку, доступ до Інтернету та мультимедійні системи. Стосовно інформаційно-комунікаційних технологій слід брати до уваги такі їхні аспекти, як мережі, послуги, використання.

1. Мережі та інфраструктураМережі складаються з дротових або радіорелейних, наземних та супутникових ліній зв'язку, які дають змогу передавати інформацію. Мережі включають у себе пристрої, що забезпечують з'єднання між різними напрямками. Інформація в мережах передається у цифровій формі. Цифрова передача дає змогу підвищити якість мереж, оскільки інформація кодується і опрацьовується так само, як і дані, якими обмінюються між собою комп'ютери. Розвиток технологій забезпечує збільшення швидкості передачі даних. Оператори систем зв'язку, які експлуатують мережі, більше не повинні отримувати офіційний дозвіл, оскільки з липня 2003 р. запроваджений простий порядок подачі декларації до Органу регулювання електронного зв'язку й пошти. Кабельні мережі складаються з кабелепроводів, оптоволоконних кабелів і відповідного устаткування, яким управляє оператор.

189

Додатки Місцеві громади та інформаційно-комунікаційні технології

З 2004 р. будівництво і експлуатація мереж дозволені для місцевих громад, які раніше могли лише розвивати допоміжну інфраструктуру. Статтею L.1425-1 Загального кодексу територіальних громад, викладеною у відповідності із Законом про цифрову економіку, громадам надані нові повноваження, за якими вони мають право надавати місцеву комунальну послугу зі швидкісної передачі даних і реалізовувати цифрове "освоєння" своєї території. Така кваліфікація комунальної послуги була підтверджена в листопаді 2004 р. Європейською Комісією, яка затвердила ініціативу громад у питаннях відкритих мереж спільного користування як послугу загального економічного значення. Загалом розвиток інформаційно-комунікаційних технологій відповідає глобальній концепції збалансованого розвитку території та цифрових технологій. Цей процес базується на стратегії, яка охоплює також послуги і користування, виходячи з принципів конвергенції телекомунікацій і мультимедійної сфери. Закон № 2009-1572 від 17.12.09 про боротьбу з розривом у доступі до цифрових технологій має дві конкретні цілі: полегшити перехід до цифрового телебачення; запобігти виникненню нерівності в доступі до надшвидкісних систем передачі даних. Закон передбачає, зокрема, спільне використання місцевої надшвидкісної мережі; розробка територіальних генеральних планів "цифрового освоєння" території; можливість для громади прокладати оптоволоконні кабелі під час проведення траншейних робіт на територіях, що належать громаді або державі. З "Великої позики" виділяється 4,5 млрд. євро на скорочення розриву в доступі до цифрових технологій і на супровід проектів місцевих громад.

2. Послуги мережі Інтернету та її використанняПослуги через Інтернет розвиваються з метою надання практичної користі користувачам – підприємствам, громадянам, адміністративним органам. Стосовно громадян, розвиток інтерактивних Інтернет-сайтів, які пропонують послуги в режимі "онлайн" з боку громад, став першим напрямком у пропозиції послуг населенню. Електронне адміністрування з дематеріалізацією обмінів, проведенням державних закупівель через Інтернет, послуги з освіти й охорони здоров'я являють собою сфери розвитку нових видів послуг для державних органів. Такі послуги призначені, з одного боку, для громадян, а з іншого боку мають на меті сприяти оптимізації адміністративних служб, виходячи з загального принципу поліпшення обслуговування населення та взаємодоповнюваності з іншими засобами доступу до послуг (фізичний прийом громадян, контактні центри).

3. Користування і пропускна спроможністьПитання полягає в освоєнні інформаційно-комунікаційних технологій і, головне, в доступі до Інтернету. "Кіберплощі" – це місця доступу до Інтернету для приватних осіб (Інтернет-кафе) або публічні місця доступу з відповідними цифровими публічними просторами для широкого загалу або підприємств, які являють собою центри доступу до послуг на відстані. З виникненням нових послуг на існуючих мережах можуть розвиватися й нові види використання. Мережі потрібно адаптувати з огляду на необхідність забезпечувати дедалі більші потоки інформації. Вважається, що широкосмуговий доступ починається з 2 Мбіт/с, а потреби приватних користувачів визначаються в 10 Мбіт/с на короткострокову перспективу (потреби підприємств – 100 Мбіт/с). Питання користування та обслуговування пов'язане з проблематикою мереж і освоєння цифрових технологій. До актуальних завдань належить підключення кінцевих користувачів (підприємств і населення) до мережі через волоконно-оптичні кабелі. Нині місцевими громадами розробляються і реалізуються різноманітні проекти.

190


4. ТермінологіяМісцевий контур – частина мережі, розташована між терміналом користувача і розподільчою станцією оператора. Він може складатися з дротової пари телефонної мережі (носій Інтернету за технологією DSL) або з кабельних та радіорелейних мереж, а також використовувати технологію PLС. Кабельні мережі – споруджувалися спочатку для телебачення. Такі мережі утворюють місцевий контур як альтернативу телефонній дротовій мережі. Споруджуються переважно в міських зонах і відтепер адаптовані для надання телекомунікаційних послуг, зокрема доступу до Інтернету, а також надання т.зв. "потрійної послуги": Інтернет, телебачення і телефон. Зв'язок по ЛЕП (PLC) – полягає у використанні ліній електропередачі для передачі потоків даних. Ця технологія впроваджується здебільшого для внутрішніх мереж у будинках і залишається потенційною альтернативою для дротових телефонних мереж. Супутниковий зв'язок – передача даних через супутник дає змогу зв'язувати між собою об'єкти через наземні й супутникові станції. Розміщення супутникових станцій зв'язку особливо обґрунтоване в зонах, які не обслуговуються іншими технологіями широкосмугового доступу до Інтернету. На практиці цей засіб використовується переважно для передачі телевізійних програм, а також для забезпечення зв'язку для потреб підприємств. Розділення місцевого контуру – полягає в доступі конкурентів історичного оператора до місцевого контуру дротової телефонної мережі з метою надання доступу до телефонного зв'язку та/або до Інтернету шляхом оснащення мережі кінцевим устаткуванням (технологія DSL). Ця технологія використовується також і компанією "Франс Телеком" для надання доступу до Інтернету через її мережу. Розділення місцевих контурів заохочується на європейському рівні як спосіб забезпечення конкуренції з пропозиції. Технології DSL. Розділення місцевих контурів може бути доцільним за наявності технологій, які дають змогу здійснювати швидкіший обмін даними в Інтернеті. В лінійці технологій DSL технологія ADSL являє собою базову технологію для надання доступу до швидкісного Інтернету з помешкань. Інші аналогічні технології (VDSL, SDSL тощо) поліпшують продуктивність устаткування на базі технології DSL, зокрема завдяки симетричним вихідним і вхідним потокам. Фіксований радіозв'язок – спосіб забезпечити зв'язок однієї точки з іншою або з багатьма іншими за допомогою радіочастот. У даному випадку йдеться про радіорелейні лінії або місцеві радіоконтури, а також про системи зв'язку на основі нових технологій: WiFi та WiMax. Технології радіозв'язку доповнюють дротовий зв'язок без здійснення значних будівельних робіт, але залежать при цьому від наявних радіочастот. Місцевий радіоконтур – альтернатива дротовому зв'язку через використання фіксованого радіозв'язку, Дає змогу надати широкосмуговий доступ до Інтернету, зокрема підприємствам, шляхом встановлення антен на будівлях користувачів. Мобільна радіотелефонія. Послуги трьох акредитованих операторів у Франції – "Оранж" (група "Франс Телеком"), SFR (група "Сежетель"), "Буїг Телеком" – забезпечують телефонний зв'язок з мобільними терміналами, які функціонують на основі європейського стандарту GSM. У 2004 р. був запроваджений стандарт 3G або UMTS з новими мультимедійними програмами і швидшим доступом до Інтернету, ніж за стандартом GSM.WiFi – міжнародний стандарт бездротової мережі, який дає змогу створювати місцеві бездротові широкосмугові мережі. На практиці технологія WiFi забезпечує підключення портативних і стаціонарних комп'ютерів, кишенькових персональних комп'ютерів, комунікаторів і навіть периферійного устаткування до швидкісної лінії в радіусі кількох десятків метрів у приміщенні (як правило, від двадцяти до п'ятдесяти метрів). Постачальники доступу до Інтернету заповнюють зони з високою концентрацією користувачів (вокзали, аеропорти, готелі, поїзди тощо) бездротовими мережами, під'єднаними до Інтернету. Ці зони називають точками доступу до WiFi.

191


WiMAX – комплекс стандартів, окремі з яких іще розробляються, котрими визначається телекомунікаційна технологія надання бездротового зв'язку. WiMAX базується на технологіях радіозв'язку, призначених переважно для архітектури типу "точка – багато точок", коли від центральної антени забезпечується зв'язок з багатьма терміналами. Ця технологія забезпечує швидкість обміну в кілька десятків Мбіт/с у радіусі кількох десятків кілометрів.

5. Вартість будівництва інфраструктуриСистеми зв'язку на далекі відстаніСтворення інфраструктури: механізовані земляні роботи від 80 євро/м і до кількох сотень євро за метр, залежно від конкретних умов території.

Система місцевих контурівСтворення інфраструктури: звичайні земляні роботи вартістю 50-80 євро/м. Нормативна база: ст. R20-45 і наст. Кодексу законів про пошту і зв'язок, викладені на основі декрету № 97-683 від 30 травня 1997 р.

Практична порада: використання об'єктів державної та приватної власності Інфраструктура телекомунікаційних мереж потребує використання об'єктів державної та приватної

власності громад. Їхнє використання здійснюється на підставі дозволу, в якому громада може відмовити тільки з міркувань охорони довкілля або виходячи з естетичних вимог. Стосовно об'єктів державної

власності, дозволи надаються за плату, фінансовий розмір якої визначається декретом про дорожні об'єкти державної власності. Розмір цього збору щодо недержавних дорожніх об'єктів визначається громадою, яка при цьому намагається зробити його більш або менш привабливим для операторів. Аналогічний порядок застосовується щодо приватної власності. Слід мати на увазі, що оператори мереж зв'язку мають право

проходу або користуються сервітутом. Видача дозволів має стати нагодою для громади, до відома якої належать відповідні об'єкти, для складання схем інфраструктури на своїй території, маючи на увазі, що така схема буде корисною при розгляді питання

про розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.

Скільки це коштує?

1 кілометр нових шляхів з інженерними спорудами коштує від 1,5 до 3 млн. євро. 1 кубометр питної води (в т.ч. водовідведення) коштує в середньому 2,3 – 6 євро.

На одного мешканця припадає в середньому 1,2 кг відходів на день. Вартість обстановки класу в колежі становить 6 800 євро (близько 5 300 євро на клас

дошкільного закладу). Знесення квартири коштує в середньому 20 000 євро.

Вартість створення студії для позашкільних занять площею 100 м²: 40 000 євро. Вартість одного дня перебування в соціальному будинку для дітей: понад 120 євро.

Перехрестя з круговим рухом: 250 000 - 450 000 євро. 1 кілометр гравійного покриття: 45 000 євро.

Собівартість дня перебування дитини в муніципальних яслах: 50-60 євро. Собівартість обіду в шкільній їдальні: 4,7 – 7 євро. Вуличне освітлення: 4 600 євро на одну точку. Лавки в громадських місцях: 350 - 750 євро. Догляд за зеленими зонами: 5,6 євро/м².

192

Додатки

Додатки до бюджету

1. Дані за деякими статтями балансу Стан заборгованості. Стан розподілу витрат. Стан наявних резервів. Стан обігових коштів.

Стан основних фондів (комуни від 3 500 мешканців).

2. Відомості про позабалансові зобов'язання Стан позик під гарантії.

Стан даних зобов'язань і операцій з лізингу. Стан отриманих зобов'язань

3. Інші додатки Штатний розклад.

Стан надходжень цільового призначення.

4. Відомості згідно зі ст. L.2313-1 Загального кодексу територіальних громад для комун із населенням понад 3500 мешканців

Відомості про допомогу, надану комуною асоціаціям у натуральній формі та субсидіями. Консолідований баланс останнього фінансового року за основним і приєднаними бюджетами

комуни. Зведена таблиця виконання бюджету міжкомунальних об'єднань, до складу яких входить комуна. Засвідчений баланс за останній господарський рік організацій, у яких комуна володіє часткою

капіталу, яким надавала гарантію на позики, субсидії в розмірі понад 75 тисяч євро чи понад 50 % бюджету організації.

Відомість про придбання і продаж нерухомості згідно з п. с) ст. L.1523-3 Загального кодексу територіальних громад.

5. Звіт про ухвалені ставки податків, кінцевий розрахунок бюджету.

6. Послуги, за якими стягується ПДВ.

193

Documents

Довідник місцевих і територіальних громад