місцевий розвиток за участі громад соцдослідж

МІСЦЕВИЙ РОЗВИТОК ЗА УЧАСТІ ГРОМАД

результати соціологічного дослідження

«Оцінка впливу підходу до місцевого розвитку за участі громад,реалізованого в Україні у проектах ПРООН, що фінансувалися

Європейським Союзом та іншими донорами»

Київ – 2011

АВТОРИ ТА ПОДЯКИ

Команда проектуВолодимир Паніотто, генеральний директор, КМІСНаталія Харченко, виконавчий директор, КМІСДмитро Хуткий, науковий співробітник, КМІСАнтон Грушецький, молодший науковий співробітник, КМІСВіталій Кісіль, молодший науковий співробітник, КМІСКатерина Скрипка, замісник завідувача відділу опитування, КМІСОльга Жихорук, молодший науковий співробітник, КМІСНаталія Сєвєкіна, завідувач відділу контролю, КМІСОлексій Горбачик, завідувач віддлу обробки даних, КМІСАндрій Андросюк, молодший науковий співробітник, КМІС

Автори звітуВолодимир Паніотто, генеральний директор, КМІСДмитро Хуткий, науковий співробітник, КМІСАнтон Грушецький, молодший науковий співробітник, КМІСВіталій Кісіль, молодший науковий співробітник, КМІС

Партнери та подякиМи б хотіли подякувати всім учасникам дослідження — членам громад, представникам

органів місцевого самоврядування, представникам місцевої та центральної влади, підприєм-цям та зовнішнім експертам.

Ми також хочемо висловити подяку експертам проектів ПРООН, які надавали цінні поради та консультації щодо методології підходу до місцевого розвитку із залученнямгромад та особливостей здійснення проектів ПРООН, а також сприяли організаційнійроботі на польовому етапі: Куртмоллі Абдулганієву, Дзвінці Качур, Ользі Осауленко, Оксані Ремізі, Галині Смірновій, Ірині Скалій, Тетяні Дієвій, Денису Полтавцю, ОленіРудич, Джейсінгху Саху та Ганні Яцюк. Також ми вдячні експертам з реалізації проектівПРООН, які надали важливі доповнення до звіту: Данилу Білаку, Антоніні Іщенко, ТетяніМатійчик та Айдеру Сейтосманову.

Це видання підготовано за фінансової підтримки Проекту «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду», який фінансується Європейським Союзом, співфінансується та впроваджуєтьсяПрограмою розвитку ООН в Україні.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і необов’язково відображають погляди міжнародних донорів Проекту. Читайте більше інформаціїпро діяльність Проекту на www.cba.org.ua.

ТЕРМІНИ ТА СКОРОЧЕННЯ

ГІ — Глибинне інтерв’юЄС — Європейський СоюзКМІС — Київський міжнародний інститут соціологіїКУП — Команда з управління проектомМР — Міська радаМРГ — Проект "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" (проект ПРООН)МРГП — Місцевий розвиток за участі громад (підхід до місцевого розвитку)МВП — Муніципальний відділ підтримкиМРСР — Муніципальна рада сталого розвиткуМПВСР — Муніципальна програма врядування та сталого розвиткуОГ — Організація громади 1OДA — Обласна державна адміністраціяОКР — Обласна координаційна радаОПВ — Обласний підрозділ з впровадження проектуOР — Обласна радаОСББ — Об’єднання співвласників багатоквартирних будинківОСН — Орган самоорганізації населенняПРГ — План розвитку громадиПРІК — Програма розвитку та інтеграції КримуПРООН — Програма розвитку Організації Об’єднаних НаційРДA — Районна державна адміністраціяРЕ — Регіональні експертиРР — Районна радаРРЦ — Районний ресурсний центрРЦГ — Ресурсний центр громадиСР — Сільська / селищна радаФГ — Фокус-групова дискусіяФМР — Форум місцевого розвиткуФМРСР — Форум муніципальної ради сталого розвиткуЧГ — Члени громадЧПВР — Чорнобильська програма відродження та розвитку

1 Відповідно до методичного посібника з МРГ, українське законодавство дозволяє жителям певної території зби-ратись і обговорювати питання розвитку, що стосуються їхньої громади (території). Вони можуть приймати рі-шення і оголошувати створення своєї організації шляхом протоколу. Така організація вважається ОГ. Жителіможуть зареєструвати дану ОГ в конкретному правовому полі (наприклад, ОСН, кооператив, ОСББ, НУО та ін.)і можуть отримати конкретну правову назву/визнання, як це визначено законом країни, але загалом це нази-вається ОГ.

ЗМІСТ

Інформація про дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6Стислий виклад результатів дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7Розділ 1. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

1.1. Методологія підходу до місцевого розвитку за участі громад....................111.2. Проекти ПРООН в Україні, у яких застосовано цей підхід .......................121.3. Очікувані результати ефективності та впливу підходу .............................151.4. Мета і завдання дослідження........................................................................161.5. Структура звіту................................................................................................16

Розділ 2. Методологія дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .182.1. Сфери та складові оцінювання ефективності та впливу підходу .............182.2. Фокус-групові дискусії із громадянами та представникамимісцевої влади.........................................................................................................192.3. Глибинні інтерв’ю з регіональними експертами.........................................202.4. Глибинні інтерв’ю з національними експертами........................................212.5. Опитування регіональних експертів ............................................................212.6. Опитування членів організацій громад .......................................................222.7. Методологія аналізу даних ............................................................................232.8. Операційні гіпотези дослідження .................................................................24

Розділ 3. Оцінка дієвості методології підходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .263.1. Залученість населення ...................................................................................263.2. Спосіб визначення пріоритетів......................................................................283.3. Ефективність схеми співфінансування ........................................................303.4. Висновки щодо дієвості методології підходу................................................32

Розділ 4. Оцінка впливу підходу на місцеве самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . .334.1. Відповідність створених організацій підтримки.........................................334.2. Рівень прозорості, підзвітності та рівності ...................................................414.3. Якість стратегічного планування, планування знизу-вгору .....................434.4. Доступ до інформації про діяльність місцевої влади..................................444.5. Роль місцевого бізнесу ....................................................................................464.6. Відносини громадян із владою ......................................................................464.7. Висновки щодо впливу підходу на місцеве самоврядування ....................53

Розділ 5. Оцінка впливу підходу на надання послуг у секторах, якіпідтримані проектами ПРООН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .54

5.1. Вартість створення чи відновлення послуг..................................................545.2. Вартість надання послуг ................................................................................54

5.3. Якість надання послуг....................................................................................555.4. Сталість створених громадських інфраструктур.........................................585.5. Висновки щодо надання послуг у секторах, які підтриманіпроектами ПРООН.................................................................................................58

Розділ 6. Оцінка впливу підходу на якість життя цільових груп . . . . . . . . . . . . .596.1. Зміни у матеріальних умовах життя ............................................................616.2. Зміни в економічному становищі ..................................................................626.3. Зміни у стані здоров’я .....................................................................................636.4. Зміни у психологічному самопочутті ............................................................636.5. Зміни у соціальній згуртованості ..................................................................646.6. Висновки щодо впливу підходу на якість життя цільових груп ...............67

Розділ 7. Оцінка поширення досвіду, чинників успішності підходу,можливостей удосконалення державної політики щодомісцевого розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68

7.1. Поширення набутого досвіду .........................................................................687.2. Чинники успішності впровадження підходу ...............................................687.3. Можливості вдосконалення державної політики щодо місцевогорозвитку...................................................................................................................737.4. Висновки щодо поширення досвіду, чинників успішності підходу,можливостей удосконалення державної політики щодо місцевогорозвитку...................................................................................................................75

Розділ 8. Висновки, рекомендації та дискусія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .768.1. Висновки...........................................................................................................768.2. Рекомендації щодо вдосконалення підходу та державної політикищодо місцевого розвитку........................................................................................78

Додаток А: Сфери та складові оцінювання ефективності та впливупідходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .80

Додаток Б: Детальна інформація щодо проведення дослідження . . . . . . . . . .82Додаток В: Керівництво для проведення фокус-групових дискусій . . . . . . . . .86Додаток Г: Керівництво для проведення глибинного інтерв’ю з

регіональними експертами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .90Додаток Д: Керівництво для проведення глибинного інтерв’ю з

національними експертами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93Додаток Е: Опитувальник для інтерв’ю з регіональними експертами . . . . . . .95Додаток Є: Опитувальник для інтерв’ю з членами громад . . . . . . . . . . . . . . . .99

6

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження «Оцінка впливу підходу домісцевого розвитку за участі громад, реалізо-ваного в Україні у проектах ПРООН, що фі-нансувалися Європейським Союзом та ін-шими донорами» було виконано Київськимміжнародним інститутом соціології на замов-лення Проекту ПРООН/ЄС «Місцевий розви-ток, орієнтований на громаду».

Метою дослідження було оцінити ефектив-ність та вплив підходу до місцевого розвиткуіз залученням громад, який був реалізованийу чотирьох проектах ПРООН в Україні: «Про-грама розвитку та інтеграції Криму», «Чор-нобильська програма відродження та роз-витку», «Муніципальна програма врядуваннята сталого розвитку» та «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду».

Для досягнення цієї мети було визначено-такі завдання:

– з’ясувати думки представників цільо-вих груп щодо дієвості методології під-ходу за участі громад, орієнтованого нагромаду;

– дізнатись думки представників цільо-вих груп щодо впливу підходу на місцевесамоврядування;

– виявити думки представників цільовихгруп щодо впливу підходу на надання по-слуг у секторах, які підтримані проек-тами;

– визначити думки представників цільо-вих груп щодо впливу підходу на якістьжиття цільових груп;

– виявити чинники результативності за-стосування підходу та сформулювати ре-комендації щодо поширення набутогодосвіду, вдосконалення підходу та полі-тичних ініціатив.

На початку було виконано огляд літера-тури, завдяки якому було сформовано кращерозуміння особливостей підходу та сформо-вано очікувані результати запровадження під-

ходу серед населення проектами ПРООН.Якісному проведенню дослідження сприялаконсультативна допомога експертів з проектівПРООН, які пояснювали специфіку роботипроектів, давали поради стосовно формуваннявибірок та допомагали в організації заходівна польовому етапі. Розроблена концепту-альна схема дослідження визначила струк-туру збору та аналізу соціологічних даних, атакож оцінки ефективності та впливу підходу.

Було проведено 11 фокус-групових дискусій,які висвітлили те, як різні зацікавлені сторонисприймають вплив підходу до місцевого роз-витку за участі громад. Здійснено 27 глибин-них інтерв’ю з регіональними експертами, якідали можливість покращити розуміння різнихаспектів та місцевих особливостей реалізаціїпідходу. Було опитано 206 регіональних екс-пертів, дані цього опитування є ре пре зен татив -ними стосовно представників місцевої владирайонного та обласного рівня, які сприяливпровадженню підходу у проектах МПВСРта МРГ. Проведено опитування 855 членіворганізацій громад, яке надало ключову ін-формацію щодо впливу підходу від прямихбенефіціаріїв проектів — самих громадян.Проведені 9 тематичних глибинних інтерв’юз національними експертами були незамін-ним джерелом інформації про поширення до-свіду, напрацьованого у цих проектахПРООН, цілісного бачення пропозицій щодовдосконалення підходу до місцевого розвиткуіз залученням громад та рекомендацій сто-совно бажаних політичних — законодавчихта виконавчих — ініціатив, які сприятимутьподальшому впровадженню підходу в Україні.

За результатами, отриманими кожним ме-тодом, були написані звіти із детальним ана-лізом реалізації підходу. Загальний звіт, деакумульовано та узагальнено основні резуль-тати дослідження та рекомендації, офор-млено у вигляді публікації.

7

СТИСЛИЙ ВИКЛАД РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ми маємо достатні підстави для того, щобстверджувати, що в цілому методологія під-ходу за участю громад для місцевого розвиткуможе бути оцінена як ефективна. Зацікавленісторони дотримуються вимог методології під-ходу і готові сприяти її поширенню.

Рівень залучення населення до діяльностігромадських організацій є високим.

Члени ОГ дійсно беруть участь у діяльностігромадських організацій у різні способи.Майже всі члени організацій громад (93,9%опитаних членів ОГ) брали участь у загаль-них зборах громади принаймні один раз.Більшість членів ОГ (86,8% опитаних членіворганізацій громад) беруть участь у процесіприйняття рішень в ОГ, що відбувається шля-хом досягнення консенсусу або шляхом голо-сування чи анкетування. Більшість членівОГ (88,5% опитаних членів ОГ) обізнані щододіяльності ОГ. Майже всі члени ОГ (від 95,1%до 100% опитаних членів організацій громадв залежності від проекту ПРООН) сплачуютьчленські внески. Більшість людей у громадах(76,6% опитаних членів ОГ) повідомляють провипадки, коли особи, що не є членами ОГ,брали участь у проектах громади, роблячидобровільний внесок у грошовій формі абошляхом виконання якоїсь роботи. 29,9% опи-таних членів ОГ також стверджують, щочлени ОГ добровільно роблять додатковівнески.

Пріоритети розвитку громад визначаютьсяз урахуванням інтересів більшості членів ор-ганізацій громад і переважно без впливу міс-цевої влади.

Більшість членів ОГ (63,2% опитаних рес-пондентів) вважають, що пріоритети було ви-значено виключно або переважно під впли-вом членів громад.

Партнери вважають існуючу схему співфі-нансування загалом ефективною, зацікавленісторони мають бажання — й іноді здійснюютьйого — вкладати більше за визначений мінімум.

Більшість учасників схеми співфінансу-вання визнають її достатньо або дуже ефек-тивною (75,7% регіональних експертів і 81,8%керівників громадських організацій). 71,4%регіональних експертів згадали такі випадки,

коли члени громади, місцеві підприємці абомісцева влада робили внески більші за ви-значений мінімум.

Було виявлено, що підхід до місцевого роз-витку за участю громад має виражений по-зитивний вплив на місцеве самоврядуванняу питаннях самоорганізації громад і місцевихорганів влади. Цей висновок підтверджуєтьсяфактами загальної відповідності створенихструктур підтримки поставленим цілям, їх-ньої прозорості, підзвітності та рівності, діє-вості стратегічного планування знизу-вгору,покращення доступу до інформації про діяль-ність місцевих органів влади, участі місцевогобізнесу в якості спонсорів і покращення від-носин громадян із місцевою владою.

Дослідження виявило, що створені струк-тури підтримки (МВП, МРСР, ОГ, ОКР,ОСББ, РЦ, ФМР, ФМРСР) повністю відпові-дають поставленим цілям. Іноді вони вико-нують навіть більше функцій.

Створені структури підтримки допомага-ють місцевому розвитку і співпраці між гро-мадянами та владою. 84,9% всіх опитаних ре-гіональних експертів оцінюють ефективністьгромадських організацій у процесі місцевогорозвитку як достатню або високу. У проектіМРГ 92,7% опитаних регіональних експертівМРГ оцінили форуми місцевого розвитку якдосить або дуже ефективні. РРЦ, ОРЦ й ОКРбули названі досить або дуже ефективнимищонайменше 80% опитаних експертів МРГ.У проекті МПВСР муніципальні відділи під-тримки було охарактеризовано як досить абодуже ефективні 91,1% опитаних регіональнихекспертів МПВСР, а форуми муніципальноїради сталого розвитку було оцінено як доситьабо дуже ефективні 73,3% опитаних регіо-нальних експертів МПВСР.

Організації громад покращують співпрацюміж громадами та місцевою владою: це ви-знають 92,7% всіх опитаних регіональних екс-пертів. ФМР, ОКР і ФМРСР було визнано до-сить або дуже ефективними відповідно 93,3%,85,3% й 69,6% регіональних експертів.

Ці організації широко використовуються йпоза проектами ПРООН. Структури під-тримки розповсюджують інформаційні мате-ріали, методологію підходу та здобутий досвід

8

серед громад. 70% усіх опитаних експертівзгадали випадки використання можливостейресурсних центрів громадами, які не бралиучасть у проектах ПРООН. Модель підходудо місцевого розвитку за участю громад від-творюється також в інших громадах. 75,4%опитаних регіональних експертів повідомилипро такі громади, що самоорганізувалися заприкладом громад-учасниць проектівПРООН. 86% опитаних членів ОГ говорять,що їхні ОГ втілюють свої ініціативи за ме-жами проектів ПРООН за власні кошти.71,4% ОГ подають заявки на інші гранти абоконкурси поза проектами ПРООН. 60% із тих,які подавали такі заявки, виграли принаймніодин грант або конкурс.

Зацікавлені сторони воліють підтримуватив майбутньому створені організації підтримкита дають позитивний прогноз їхній високійжиттєздатності. 70% усіх опитаних регіональ-них експертів прогнозують, що ці установиймовірно або найімовірніше функціонувати-муть і по закінченні співпраці з проектамиПРООН. Представники місцевих органіввлади та працівники проектів ПРООН вика-зали готовність сприяти їм особисто: 90% усіхопитаних регіональних експертів гадають, щодосить або дуже ймовірно вони підтримува-тимуть ОГ у майбутньому.

Спостерігається помітне зростання якостілюдських ресурсів і взаємне навчання лідерівгромад із представниками місцевої влади.Відбувається накопичення знань і застосу-вання умінь лідерами громад і посадовцями.Слід зазначити, що якнайменш 97% усіх опи-таних регіональних експертів повідомляютьпро покращення своїх знань щодо місцевоговрядування, а 98% — умінь співпраці з громадами.

Створені структури підтримки характери-зуються високим рівнем прозорості, підзвіт-ності та рівності діяльності.

Діяльність організацій громад практичнопрозора. Щонайменше 59% опитаних членівОГ досить або добре обізнані про тендерніпроцедури й аудит, принаймні 76,2% — провизначення пріоритетів, звіти про викорис-тання коштів ОГ, роботи на об’єктах, і 90% —про процес прийняття рішень. Лише 0,6–8,8%опитаних членів ОГ зовсім нічого не знаютьпро діяльність ОГ. Члени громад мають від-

носно рівний доступ до вигод, створених про-ектами громад. 95,7% опитаних членів орга-нізацій громад упевнені, що всі члени гро-мади мають потенційну можливістькористуватися створеними або поновленимипослугами.

Широкого поширення набула модель стра-тегічного планування з механізмом плану-вання знизу-вгору. Інтереси сільських громадвраховуються у стратегічних планах розвиткурайону, інтереси міських громад — у страте-гічних планах розвитку міст.

75,7% всіх опитаних регіональних експер-тів підтверджують, що пріоритети розвиткугромад більшою мірою або повністю врахову-ються в плані розвитку району або міста.Лише 1,5% експертів кажуть, що ці пріори-тети не беруться до уваги. 67,8% всіх опита-них регіональних експертів стверджують, щопріоритети розвитку громад знаходять точневтілення. Лише 2,5% зізнаються, що вони невтілюються в життя.

Помітно покращення доступу до інформа-ції про діяльність місцевої влади, що говоритьпро підвищення її прозорості.

Щонайменше 80% усіх опитаних регіо-нальних експертів помітили зростання кіль-кості та якості інформації про діяльність міс-цевої влади, що надається громадянам. Середчленів громад з основної групи (де було впро-ваджено проекти ПРООН) порівняно з кон-трольною групою (де не було впровадженопроектів ПРООН) на 26,5% більше тих, хтовизнав зростання доступності необхідної ін-формації про діяльність місцевої влади.Майже така ж різниця в обізнаності про ді-яльність місцевої влади — 25,4% на користьосновної групи.

Представники місцевого бізнесу виявилибажання спонсорувати місцевий розвиток іроблять внески у проекти організацій громад.

Спостерігається явне покращення демо-кратичності й ефективності співпраці між гро-мадянами та владою. В цілому результатомвпровадження підходу стало значне покра-щення стосунків між громадянами та орга-нами місцевої влади.

Помітна позитивна динаміка у прозоростідіяльності місцевої влади. Принаймні 89,8%всіх опитаних регіональних експертів відзна-чають деяке або значне зростання рівня до-

9

ступності представників місцевої влади і їх-ньої відкритості до діалогу. Водночас 50,6%членів громад з основної групи, порівняно з23,3% з контрольної групи, вважають, що від-критість до діалогу зросла деякою мірою абосуттєво. У своїй діяльності місцева владастала частіше враховувати думки громадян.Аж 91,7% всіх опитаних регіональних експер-тів відзначили деяке або значне покращенняуваги до думок громадян. Водночас 46,7%членів громад з основної групи, порівняно з20,8% з контрольної групи, вважають, що цяувага зросла досить або дуже сильно.

Існує помітна різниця у рівнях довіри гро-мадян до представників місцевої влади міжгромадами-учасницями проектів ПРООН ітими, які не беруть у них участі. За шкалоювід 0 («Зовсім не довіряю») до 10 («Довіряю по-вністю») рівень довіри до місцевої влади маєпоказники від 6,4 в основній групі до 4,9 уконтрольній групі. Спостерігається позитивнадинаміка довіри громадян до представниківмісцевої влади. У головній групі 41,2% людейвизнають, що їхня довіра до місцевої владидещо зросла або дуже виросла, тоді як у кон-трольній групі було отримано лише 20,8% та-ких відповідей. Є ще одна позитивна зміна уставленні до представників місцевої влади.71,3% керівників ОГ упевнено почуваються успілкуванні з ними, тоді як лише 7,4% бракуєвпевненості й довіри.

Є очевидне зростання співпраці між гро-мадами й місцевою владою. 53,8% членів гро-мад з основної групи, порівняно з 19,5% уконтрольній групі, помітили, що співпрацяміж громадянами та владою покращиласядосить або дуже сильно.

Слід відзначити позитивну динаміку і впитанні задоволеності громадян роботоюпредставників місцевої влади. 47,9% опи-таних членів громад в основній групі сталибільш задоволеними роботою місцевоївлади, порівняно з 20,9% в контрольнійгрупі. Аналогічно члени громад з основноїгрупи більше задоволені поточною роботоюмісцевої влади, ніж члени громад у кон-трольній групі.

З результатів дослідження можна зробитивисновок про зростання задоволеності якістюпослуг, що покривалися проектами. Ство-рення або відновлення послуг є рентабель-

ним. Окрім того, створені або відновлені ко-мунальні інфраструктури фактично й потен-ційно життєздатні.

Деякі національні експерти зазначають,що створення й надання послуг із застосу-ванням підходу за участю громад є дешевшимза надання цих послуг виключно місцевоювладою або іншими організаціями без залу-чення громади.

Проекти громад мають неоднозначнийвплив на відносну вартість надання послуг.З одного боку, вартість послуг є нижчою по-рівняно з громадами, де немає проектів гро-мад із застосуванням підходу за участю гро-мад. Деякі члени організацій громад бачатьзростання споживання енергії, інші бачатьйого зменшення. За твердженнями керівниц-тва ОГ, вони докладають зусиль, щоб еконо-мити газ (77,9%), тепло (84,7%) й електро -енергію (91%). 79,8% керівників ОГповідомили, що їхні громади намагаютьсяекономити воду.

Проекти громад безсумнівно підвищуютьякість комунальних послуг. Зростання якостіопалення спостерігають 65,2% опитаних чле-нів громад, де було впроваджено енергозбе-рігаючі проекти в теплопостачанні, порівняноз 36,3% у громадах з іншими проектами та39,2% в контрольній групі. Відповідні показ-ники дорівнюють 66,4% в порівнянні з 32,7%та 35% у проектах освітлення вулиць. Анало-гічне покращення спостерігається у водопос-тачанні. Покращення якості водопостачанняспостерігають 75,9% опитаних членів громад,у яких було впроваджено проекти водопоста-чання, порівняно з 38,6% у громадах з ін-шими проектами та 38,5% в контрольнійгрупі. Відповідні показники дорівнюють67,5%, в порівнянні з 45,8% та 36,9% у проек-тах утилізації сміття. Найбільшою є різницяв якості шкільного транспорту й охорони здо-ров’я. У шкільному транспорті різниця в32,6–37,7%. В охороні здоров’я вона сягає42–42,4%. Члени ОГ висловлюють бажанняй готовність підтримувати створені або від-новлені комунальні інфраструктури.

В результаті аналізу отриманих даних не-обхідно констатувати, що відбулося покра-щення економічних умов, психологічного са-мопочуття та суттєве посилення суспільноїєдності громад.

10

Позитивні зміни в житті за останні рокивизнаються 32,3% членів громад в основнійгрупі, порівняно з 22,3% в контрольнійгрупи. В результаті самоорганізації громадзросла впевненість у власних силах членівОГ, які займаються реалізацією проектів гро-мад. Існує суттєва різниця між основною таконтрольною групами в рівні довіри до своєїгромади. За шкалою від 0 («зовсім не довіряю»)до 10 («повністю довіряю») громадяни з ос-новної групи мають рівень довіри 7,7, а гро-мадяни з контрольної групи — 6,1. 50,9%членів громад-учасниць проектів ПРООНупевнені, що протягом останніх років єдністьїхніх громад посилилася, тоді як лише 18,8%у громадах, які не беруть участі у проектахПРООН, спостерігають таке покращення.

Члени громад в основній групі більш задо-волені соціальним життям у своєму селі абомісті порівняно з контрольною групою (за шка-лою від 1 («зовсім не задоволені») до 5 («повністю

задоволені») ця різниця виражається в показ-никах 3,3 порівняно з 2,6). Так само, члени гро-мад з основної групи більше задоволені пер-спективами розвитку громади порівняно зконтрольною групою (3,8 у порівнянні з 2,7).

Вплив підходу за участю громад не є од-наковим у чотирьох проектах ПРООН, що ви-являється у різних значеннях індикаторів ус-пішності реалізації підходу для різнихпроектів ПРООН. Можна припустити, що єдекілька факторів, які позитивно вплинулина результат.

Підхід до місцевого розвитку за участю гро-мад має сильніший позитивний вплив, якщомає місце: більша тривалість інституційноїпідтримки, більше залучення коштів і люд-ських ресурсів на одиницю території / однугромаду, інтенсивніше залучення місцевоївлади в якості партнерів, робота у сільськихгромадах, де спостерігалася більша єдністьчленів громад іще до проекту.

11

Відповідно до програмних документів про-ектів ПРООН, загальна мета підходу полягаєу створенні сприятливого середовища для за-безпечення довгострокового сталого соці-ально-економічного та суспільного розвиткуна місцевому рівні шляхом сприяння ініціа-тивам самоврядування і таким ініціативам,які втілюються місцевими громадами, які ро-битимуть внесок у загальний розвиток люд-ства й допомагатимуть досягненню УкраїноюЦілей Розвитку Тисячоліття.

Шляхом активізації участі людей у місце-вих обговореннях нагальних потреб своїх гро-мад і допомоги у знаходженні та втіленні рі-шень щодо розв’язання місцевих проблем,проекти ПРООН створюють довіру громадянта посилюють їхню роль у процесі прийняттярішень місцевою владою, сприяють діалогуміж громадянами та урядом. Мобілізація гро-мадських ресурсів, покращення порозумінняй співпраці між громадянами, їхніми органі-заціями і залученими спонсорами та місцевоювладою стають підґрунтям для плануваннядовгострокового розвитку.

Таким чином створюються можливості длязабезпечення послідовності й узгодженостіукраїнської національної політики щодо міс-цевого розвитку з тим, як ЄС втілює своювласну політику місцевого розвитку. ПРООНі ЄС відіграють значну роль у поширенні ме-тодів розвитку, орієнтованих на залученнягромад, саме в той в час, коли це особливо не-обхідно для (а) підтримки урядових зусиль воновленні підходів до розв’язання проблеммісцевого розвитку в спосіб, що відповідаєправилам ЄС; (б) підготовки основи для здійс-нення довгострокових проектів регіональногорозвитку завдяки моментальному отриманнюрезультатів.

Конкретні задачі підходу до місцевого роз-витку за участі громад є такими:

Розділ 1

ВСТУПВСТУП

1. Покращити умови життя у сільських,напівміських і міських громадах по всій Ук-раїні шляхом сприяння сталому відновленню,управлінню та забезпеченню роботи базовоїсоціальної та муніципальної інфраструктурита служб за рахунок муніципальних ініціативсамодопомоги.

Громадські організації, відповідні місцеві(сільські й міські), районні та регіональні ор-гани влади здійснюють відновлення базовоїсоціальної інфраструктури та муніципальнихслужб відповідно до пріоритетів, визначенихЦілями Розвитку Тисячоліття:

• Охорона здоров’я (мережа місцевихпунктів охорони здоров’я (ЦРТУ 4)

• Енергозабезпечення (заходи енергозбе-реження на місцевому рівні і т. ін.)(ЦРТУ 3)

• Охорона довкілля (ЦРТУ 3)• Водопостачання (ЦРТУ 3)• Місцеві транспортні системи (ЦРТУ 1)У процесі втілення проектів місцевих гро-

мад кожна громада-учасниця проводиться че-рез такі послідовні етапи розвитку з залучен-ням населення:

• Активізація та самооцінка громади• Створення громадських організацій • Планування розвитку громади• Визначення проекту, встановленняпріоритетів та втілення проекту

• Аналіз (встановлення такого механізмуоцінки поступу громади, щоб члени гро-мади могли структурувати досягненнясвоєї громади для полегшення подальшоїдіяльності в цьому напрямку)

2. Довести ефективність спільного місце-вого врядування та механізмів децентралізо-ваного управління на всій території Україниу наданні соціальних послуг шляхом просу-вання та підтримки партнерських громад-ських організацій, що діють за принципами

1.1. Методологія підходу до місцевого розвитку за участі громад

12

самоврядування та запроваджують ініціативисамодопомоги на засадах співпраці з місцевоювладою, приватним сектором та іншими за-цікавленими партнерами.

Формалізація діалогу між громадськимиорганізаціями та місцевою владою відбува-ється шляхом створення форумів місцевогорозвитку (ФМР) та подібних утворень. Доучасті в ФМР залучаються представники міс-цевої влади та громадських організацій;представники приватного сектору, представ-ники компаній, що надають комунальні по-слуги, представники місцевих недержавнихорганізацій.

3. Покращити відповідні професійнівміння та знання громадських організацій таорганів місцевої влади з метою започатку-вання та підтримки партнерської співпраціу процесі місцевого розвитку в справах соці-ально-економічного розвитку та надання со-ціальних послуг.

Проекти ПРООН сприяють розвиткові ін-ституційної спроможності громадських орга-нізацій та місцевої влади у визначенні потребта пріоритетів розвитку громад, управлінніта контролюванні процесу співпраці на міс-

цевому рівні задля сталого соціально-еконо-мічного розвитку та ефективного надання со-ціальних послуг. У рамках проектів ПРООНзабезпечується навчання та підтримка з ме-тою спрямування зусиль на виконання пла-нів розвитку громад. Створюються численнісільські, міські, районні та обласні ресурсніцентри для мобілізації громад.

Для надання громадам упевненості у влас-них силах і підвищення їхньої самооцінки під-хід ґрунтується на перенесенні та відтворенніу значній кількості населених пунктів у 24областях України та в Автономній республіціКрим попередніх позитивних здобутків, про-демонстрованих проектами ПРООН.

Відповідно до методології підходу, зацікав-лені громади на загальних зборах створюютьорганізації громад, які можуть набувати різ-них юридично-правових форм (неурядові гро-мадські організації, органи самоорганізаціїнаселення, організації співвласників багато -квартирних будинків тощо). До організаціїгромади мають увійти не менше 80% домогос-подарств відповідної громади. Демократич-ним шляхом (голосування або анкетування)формуються пріоритети розвитку громади.

Розділ 1. Вступ

1.2. Проекти ПРООН в Україні, у яких застосовано цей підхід

Для відповіді на гострі виклики, що по-стали перед Україною, з метою досягненнясталого місцевого розвитку ПРООН в Ук-раїні застосовує підхід до місцевого роз-витку із залученням громад. ПРООН під-тримує сталий соціальний, економічний таекологічний розвиток головним чином шля-хом запровадження в Україні чотирьох про-ектів в тісній співпраці з міжнародними ор-ганізаціями та агенціями з розвитку.Підхід до місцевого розвитку за участі гро-мад, мобілізує громади на прийняття від-повідальності за покращення свого влас-ного життя.

В Україні діють чотири проекти ПРООН,що використовують підхід до місцевого роз-витку за участі громад: Програма розвиткута інтеграції Криму (ПРІК); ЧорнобильськаПрограма відновлення та розвитку (ЧПВР);Муніципальна програма врядування та ста-лого розвитку (МПВСР) та Місцевий розви-ток, орієнтований на громаду (МРГ). Всі

вони застосовують цей підхід соціальної мо-білізації, але мають свої завдання, цільовуаудиторію та організаційну структуру.

Програма розвитку та інтеграції Криму єспільною ініціативою міжнародного донор-ського співтовариства: Канадської агенції зміжнародного розвитку (CIDA), урядів Данії,Греції, Нідерландів, Норвегії, Швейцарськоїагенції розвитку та співробітництва (SDC),Шведської агенції з міжнародного розвитку(SIDA) та Туреччини. Мета проекту — стій-кий соціально-економічний розвиток Кримуз урахуванням його національного та куль-турного розмаїття.

Реалізація цієї мети передбачала (1) спри-яння розвитку демократичного управління істимулювання членів багатоетнічних громаддо активної згуртованої участі у розв’язаннінаявних проблем при партнерстві з місцевоювладою. Для цього ПРІК спонукала селян дооб’єднання в органи самоорганізації насе-

13

лення (ОСН) — окрему правову форму орга-нізації громади, що визначають проблеми,розробляють і реалізовують проекти, спрямо-вані на подолання цих проблем. Причому на-голос робиться саме на тому, щоб самі меш-канці були ініціаторами змін. У процесіреалізації програми реалізується такий на-прям, як (2) економічний розвиток у сільськіймісцевості. Так, ПРІК стимулює формуваннясільськогосподарських кооперативів, аджетака форма самоорганізації селян уможлив-лює спільне розв’язання проблем. Іншим важ-ливим напрямом програми є і (3) підвищеннятолерантності та соціальної згуртованостікримського суспільства через освіту та куль-туру. Також реалізації поставленої метивключає (4) збільшення швидкості реагу-вання на потенційні зони конфлікту черезсистему моніторингу людської безпеки.

З 1995 року за бюджету 4,4 млн дол. в АРКрим підтримано 629 органів самоорганізаціїнаселення з 400 сіл (приблизно 200 тис. чле-нів організацій громад), у яких було реалізо-вано 419 проектів громад загальною вартістю11,9 млн дол. для 143 000 бенефіціаріїв. ДляПРІК внесок кожного учасника у проект гро-мади визначався в залежності від проектугромади. Етап створення та розвитку органі-зацій громад за підтримки ПРІК був завер-шений 2008 року.

Детальнішу інформацію про проект ПРІКможна отримати на сайті

http://www.undp.crimea.ua/

Чорнобильська програма відродження тарозвитку була ініційована ООН і реалізову-ється за допомоги донорів: Трастового фондуООН за безпеку людини, Канадської міжна-родної агенції розвитку (CIDA), Швейцарськоїагенції розвитку та співробітництва (SDC) тауряду Японії. Метою проекту є підтримка зу-силь Уряду України щодо подолання довго-термінових соціальних, економічних і еколо-гічних наслідків Чорнобильської катастрофи,створення сприятливіших умов життя та за-безпечення сталого людського розвитку в ре-гіонах, що постраждали внаслідок Чорно-бильської аварії.

Досягнення поставленої мети включалонаступні напрями. По-перше, сприяння вдос-коналенню державної політики. По-друге, до-

помога громадам у самоорганізації та само-управлінні, підвищенні їхнього потенціалустосовно визначення, розробки та реалізаціїпріоритетних програм соціального, економіч-ного, екологічного відродження та розвитку.По-третє, зміцнення потенціалу організаційта установ, що мають сприяти соціально-еко-номічному розвитку та екологічному відро -дженню Чорнобильських територій.

Програма діє з 2002 по 2010 рік у вибранихрайонах Київської, Житомирської, Чернігів-ської та Рівненської областей. За цей час наоснові бюджету в 6,6 млн грн у цих чотирьохобластях підтримано 279 організацій громаду 192 селах (більше 20 000 членів), у якихбуло реалізовано 190 проектів громад загаль-ною вартістю 18,5 млн грн для близько200 000 бенефіціаріїв. Для ЧПВР схема спів-фінансування є наступною: внесок місцевоївлади — 45%, ЧПВР — 40%, місцевого біз-несу — 10–15%, громади — приблизно 5%.

Детальнішу інформацію про проект ЧПВРможна отримати на сайті

http://www.crdp.org.ua/

Муніципальна програма врядування тасталого розвитку реалізовується ПРООН запідтримки донорів: Канадської агенції між-народного розвитку (CIDA), Швейцарськоїагенції розвитку та співробітництва (SDC) таПосольства Королівства Норвегії. Метою про-грами є розбудова спроможності місцевих гро-мад та муніципалітетів брати участь у процесіспільного прийняття рішень та використову-вати цю спроможність для багатосторонньоїспівпраці та заходів, спрямованих на зміц-нення місцевого соціально-економічного таекологічного врядування для сталого розвитку.

Реалізація поставленої мети передбачаєнаступні завдання. По-перше, розбудову по-тенціалу центральних органів влади стосовнофіскальної та адміністративної децентралі-зації на користь місцевих громад. По-друге,розбудову потенціалу органів місцевої владистосовно визначення, розробки та впрова -дження стратегій сталого місцевого розвитку.По-третє, підвищення спроможності громадшляхом самоорганізації покращувати місцевісоціальні, економічні та екологічні умови. Ос-новним підходом є соціальна мобілізація, яка


14

включає сприяння створенню місцевих орга-нізацій громад (Об’єднань співвласників ба-гатоквартирних будинків та їх асоціацій, гро-мадських організацій в школах та дитсадкахта їхніх мереж, обслуговуючих кооперативів).Ці організації засновуються за принципамисамодопомоги та ефективного врядування. Задопомогою інтервенцій Програми, інститу-ційна спроможність цих організацій розбудо-вується таким чином, аби вони були спромож-ними планувати, мобілізувати ресурси тавизначати пріоритети щодо вирішення своїхсоціальних, економічних та екологічних про-блем у сталий спосіб. Це відбувається за під-тримки відповідних міських рад та інших на-ціональних / міжнародних агенцій ізрозвитку.

Програма діє з 2004 року, на даний моменту 24 містах та 5 селищах з 12 областей України.За цей час на основі бюджету в 8,8 млн дол. увищезгаданих 29 містах було створено 550 організацій громад (більше 56 000 членіворганізацій громад) та підтримано реалізацію272 проектів громад загальною вартістю 30,8млн грн для близько 167 000 бенефіціаріїв.Для МПВСР схема співфінансування є на-ступною: внесок місцевої влади — 45%,МПВСР — 45%, частка громади — не менше10% (кожного року частка місцевої влади зрос-тає на 5%, а МПВСР — зменшується на 5%,якщо одна і та ж громада бере участь у про-грамі другий раз, то її частка зростає на 10%).

Детальнішу інформацію про проектМПВСР можна отримати на сайті

http://msdp.undp.org.ua/index.php

Місцевий розвиток, орієнтований на гро-маду, — це всеукраїнський проект, який реа-лізується в Україні на кошти ЄвропейськогоСоюзу та Програми розвитку ООН з метоюстворити сприятливе середовище для сталогосоціально-економічного розвитку на місце-вому рівні шляхом самоорганізації та соці-альної активізації громад, розроблення тавпровадження невеликих за обсягом громад-ських ініціатив у всіх областях України таАвтономній Республіці Крим.

Завдання проекту передбачають комплексзаходів, спрямованих на відновлення та ефек-тивну експлуатацію базових об’єктів місцевоїінфраструктури (насамперед у таких пріори-

тетних сферах, як охорона здоров’я, енерге-тика, навколишнє середовище, комунальневодопостачання, комунальний транспорт). Та-кож до завдань проекту входить «покращенняпрофесійних навичок і знань організацій гро-мад», а також — «посилення інституційноїспроможності самоврядних організацій гро-мади та місцевих органів влади». Акцент ро-биться на визначенні потреб і пріоритетів роз-витку громади, а також методів управліннямісцевого самоврядування через організаціїгромад. Основний принцип цього проекту по-лягає в безпосередній участі громади урозв’язання нагальних проблем, а також спи-рається на децентралізовані механізми на-дання громадських послуг. Адже передбача-ється, що самі громади найкраще можутьідентифікувати нагальні проблеми та пріо-ритети розвитку на побутовому рівні. Ключо-вим механізмом реалізації проекту є ство-рення мережі самодостатніх самовряднихмісцевих організацій громади, здатних іні-ціювати та імплементувати за участі місцевихорганів влади, приватного бізнесу та іншихзацікавлених осіб діяльність, спрямовану наполіпшення умов життя мешканців громади.Для цього у перебігу проекту спеціальносформовані команди фахівців допомагалигромадам мобілізуватися та самоорганізува-тися, проводили навчання активістів, допо-магали з розробкою та реалізацією планіврозвитку громади. Реалізація ініціатив про-водилася за участі самих громад, інших учас-ників проекту, а також за участі органіввлади. Ініціативи фінансувалася коштамипроекту, але водночас і самі громади такожробили власні грошові внески (не менше 5%від вартості певної ініціативи).

Програма діє з 2007 року у 209 районахусіх 24 областей України та АР Крим. За цейчас в усіх регіонах України було підтриманопонад 1151 організацій громад у 1125 селах(418 789 членів організацій громад), у якихбуло реалізовано 1310 проектів громад за-гальною вартістю 193,6 млн грн для близько1 209 069 бенефіціаріїв. Для МРГ схема спів-фінансування є наступною: 50% внесок МРГ,45% — місцевої влади, 5% — громади.

Детальнішу інформацію про проект МРГможна отримати на сайті

http://cba.org.ua/


15

Відповідно до завдань, визначених у ста-тутних проектах ПРООН, які застосовуютьпідхід до місцевого розвитку із залученнямгромад, ефективність підходу має виявлятисьу чітко визначених результатах.

Зокрема, підхід за участі громади вважа-ється «ефективним» при виконанні наступнихумов: значна частина громади має бути пред-ставлена на загальних зборах громади (міні-мум 80%); переважна більшість населеннямає бути залучена до процесу прийняття рі-шень з будь-яких питань стосовно власної гро-мади. Також має відбуватись широке пуб-лічне інформування членів організаційгромад про діяльність організацій громад.

Відповідно до вимог підходу, пріоритетирозвитку громад мають визначатись із ура-хуванням інтересів переважної більшості чле-

нів громад та незалежно від впливів з бокупредставників влади.

З точки зору внесків, усі члени організаційгромади мають вкладати членські внески.Якщо оцінювати наявну схему співфінансу-вання, більшість зацікавлених сторін (членигромад, місцева влада, місцевий бізнес таміжнародні донори) мають визнавати її зруч-ною та ефективною.

Для ефективної роботи проектів та сталостімісцевого розвитку створені організації під-тримки та структури (ОСН, ОГ, ОСББ, РЦ,МВП, ФМР, МРСР, ОКР, ОПВ) мають бутиадекватними та корисними для виконаннявизначених завдань для потреб місцевого роз-витку та для співпраці між громадянами тавладою. Зацікавлені сторони мають бути го-


Таблиця 1.2.1.Порівняльна статистика чотирьох проектів ПРООН

Проект ПРООН /ключова інформація ПРІК ЧПВР МПВСР МРГ

Рік початку 1995 2002 2004 2007

Бюджет проекту 4,4 млн. дол. 6,6 млн. дол. 8,8 млн. дол. 13,3 млн. євро

Географічний масштабпроекту АР Крим

Київська, Жито-мирська, Черні-гівська та Рів-

ненська області12 областей 24 області та АР

Крим

Створено організаційгромад 629 550 1151

Залучено населенихпунктів 400 192 29 1125

Кількість членів орга-нізацій громад 200,000 20,000 56,000 418,789

Відсоток жінок середчленів ОГ 54% 55,5% 52,2% 57,8%

Відсоток чоловіків се-ред членів ОГ 46% 44,5% 47,8% 42,2%

Кількість підтриманихпроектів 419 190 272 1310

Бюджет проектів гро-мад (загальна сума ін-вестицій від усіх заці-кавлених сторін)

11,9 млн. дол. 18,5 млн. грн. 30,8 млн. грн. 193,6 млн. грн.

Бенефіціарії 143,000 200,000 167,934 1,2 млн.

1.3. Очікувані результати ефективності та впливу підходу

16

тові підтримувати існування створених орга-нізацій у майбутньому.

Одним із напрямків впровадження підходубув розвиток людських ресурсів. Відповідномає відбутись зростання знань та викорис-тання навичок лідерами громад та представ-никами місцевої влади.

У своїй діяльності організації громад ма-ють бути прозорими та підзвітними громаді,а результатами діяльності мають можливістьскористатись усі члени громад, яким ство-рені чи відновлені послуги можуть бути ко-рисними.

Завдяки реалізації підходу вартість ство-рених чи відновлених послуг має бути ефек-

тивною з урахуванням вартості реалізаціїпроектів громад організаціями громад. Ана-логічно вартість надання цих послуг у гро-мадах з проектами має бути нижчою у порів-нянні з громадами, які не були охопленіпроектами громад. Також має відбуватисьекономія енергоресурсів.

Громадяни мають бути задоволені якістюотриманих послуг, підтриманих проектамигромад, і прагнути підтримувати створені абовідновлені об’єкти інфраструктури.

Внаслідок застосування підходу громадимають стати більш організованими, проявомчого має бути зростання соціальної згуртова-ності громад.


Для здійснення комплексної оцінкивпливу підходу до місцевого розвитку заучасті громад Київським міжнародним ін-ститутом соціології на замовлення ПроектуПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтова-ний на громаду» було здійснено дослі дження«Оцінка впливу підходу до місцевого роз-витку за участі громад, реалізованого у про-ектах ПРООН в Україні».

Метою дослідження було оцінити ефек-тивність та вплив підходу до місцевогорозвитку із залученням громад, який бувреалізований у чотирьох проектах ПРООНв Україні: «Програма розвитку та інтегра-ції Криму», «Чорнобильська програма від-родження та розвитку», «Муніципальнапрограма врядування та сталого розвитку»та «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду».

Для досягнення цієї мети були визначенітакі завдання:

– з’ясувати думки представників цільо-вих груп щодо дієвості методології під-ходу за участі громад;

– дізнатись думки представників цільо-вих груп щодо впливу підходу на міс-цеве самоврядування населення;

– виявити думки представників цільовихгруп щодо впливу підходу на надання по-слуг у секторах, які підтримані проектами;

– визначити думки представників цільо-вих груп щодо впливу підходу на якістьжиття цільових груп.

– виявити чинники результативності за-стосування підходу та сформулювати ре-комендації щодо поширення набутогодосвіду, вдосконалення підходу та полі-тичних ініціатив.

1.4. Мета і завдання дослідження

Для повноти розкриття методології, ре-зультатів та висновків із цього оцінкового до-слідження у звіті викладено низку змістовнихчастин.

У розділі про методологію дослідження де-тально пояснюються сфери оцінювання ефек-тивності та впливу підходу до місцевого роз-витку із залученням громад. Поруч такожописано методи, за допомогою яких було ви-конано це оцінювання. Наприкінці висува-ються дослідницькі гіпотези, у яких чітко ви-

значено, які саме результати отримані якимиметодами, мають свідчити про виконання чипро невиконання очікуваних результатіввпровадження підходу.

Розділ про оцінку дієвості методології під-ходу спрямовано на оцінювання дієвості ме-ханізмів реалізації підходу зацікавленимисторонами на локальному рівні, зокрема нарівні районів та окремих громад.

У наступному розділі висвітлено оцінкувпливу підходу на місцеву самоорганізацію

1.5. Структура звіту

17

населення. Відбувається комплексний роз-гляд створених організацій підтримки вструктурі місцевої влади, рівень їхньої про-зорості, підзвітності та рівності. Перевіряєтьсяякість стратегічного планування із застосу-ванням принципів планування знизу-вгору.Найбільше уваги приділяється відносинамгромадян із владою, зокрема щодо доступностіта відкритості влади до діалогу, ставленнягромадян та влади один до одного, змінам успівпраці між громадянами та владою та сто-совно задоволеності громадян роботою місце-вої влади. Додатково з’ясовується роль місце-вого бізнесу у процесах місцевого розвитку.

Далі розділ розкриває оцінку впливу під-ходу на надання послуг у секторах, які під-тримані проектами ПРООН, зокрема стосовновартості створення чи відновлення та на-дання послуг, якості надання цих послуг тасталості створених громадських інфраструк-

тур. Також створено розділ із викладомоцінки впливу підходу на якість життя цільо-вих груп — власне членів громад. Здійсненоцілісну оцінку змін у житті людей: зміни уматеріальних умовах життя, в економічномустановищі, у стані здоров’я, у психологічномусамопочутті та у соціальній згуртованості.

На основі експертних оцінок написано ок-ремий розділ, присвячений оцінкам поши-рення досвіду, пошукам чинників успішностіпідходу та виявленню можливостей вдоско-налення державної політики щодо місцевогорозвитку.

В останньому розділі сформульовано ви-сновки оцінки ефективності та впливу підходудо місцевого розвитку із залученням громад,пропонуються деякі рекомендації щодо вдос-коналення підходу та державної політики сто-совно місцевого розвитку. Автори відкриваютьдискусію щодо викладених результатів.


18

Відповідно до завдань цього дослідження,оцінка здійснювалась за чотирма сферамиоцінки: дієвість підходу за участі громад;вплив підходу на місцеве самоврядування;вплив підходу на надання послуг у секторах,які підтримані цими проектами; вплив під-ходу на якість життя цільових груп.

У кожній сфері було виокремлено складові,і кожна складова оцінювалась за одним абобільше критерієм.

У дієвості підходу за участі громад оціню-вались:

1) залученість населення, яка визначаласьтакими параметрами:

– особливості загальної участі насе-лення в ОГ;

– рівень участі представників громади взагальних зборах;

– рівень залученості населення до про-цесу прийняття рішень (з будь-яких пи-тань, включаючи планування);

– рівень участі членів ОГ у спільному фі-нансуванні проектів громад);

2) спосіб визначення пріоритетів (переві-рявся ступінь незалежності ОГ у визначенніпріоритетів проведення проектів громад);

та 3) ефективність схеми співфінансування(визначався рівень ефективності діючої схемиспівфінансування).

Оцінка впливу підходу на місцеве само-врядування включала шість складових:

1) відповідність створених на різних рівняхмісцевого самоврядування організацій під-тримки, які оцінювались за такими критеріями:

– відповідність, ефективність та корис-ність створених структур (ОКР, ФМР, ОГ,ОКР, ГРЦ) для процесів місцевого роз-витку та для співпраці між громадянамита місцевою владою;

– міра використання створених структурпоза межами проектів ПРООН;

Розділ 2

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯМЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

– рівень потенційної життєздатності ство-рених структур;

– якість розвитку людських ресурсів тавзаємного навчання лідерів громад тапредставників місцевої влади;

– ступінь залучення ОГ до заходів позамежами проектів ПРООН);

2) рівень прозорості, підзвітності та рів-ності, оцінений за такими ознаками:

– рівень прозорості та звітності в діях ОГ:у прийнятті рішень, визначенні пріори-тетів, регулярному звітуванню про вико-ристання коштів і фінансовихпротоколах, проведенні тендерів, громад-ському аудиті;

– рівність в отриманні користі серед ці-льової аудиторії проектів (членів громад);

3) якість стратегічного планування та пла-нування знизу-вгору (перевірялась якістьстратегічного планування, плануваннязнизу-вгору та застосування цих стратегічнихпланів);

4) доступ до інформації (вимірювався рі-вень доступності інформації про діяльністьмісцевої влади);

5) роль місцевого бізнесу (з’ясовувалась мо-тивація місцевого бізнесу здійснювати внескив ініціативи місцевого розвитку через спон-сорування проектів ОГ);

6) відносини громадян із владою, визна-чені за такими критеріями:

– зміни у рівні доступності до представни-ків влади та відкритість до діалогу;

– зміни у ставленні громадян до пред-ставників влади (включно зі змінами урівні довіри);

– зміни у співпраці між громадами тапредставниками влади (якісні та кіль-кісні);

– зміни у рівні задоволеності громадянроботою представників влади).

2.1. Сфери та складові оцінювання ефективності та впливу підходу

19

Оцінка впливу підходу на надання послугу секторах, які підтримані проектамиПРООН, здійснювалась шляхом оцінюваннячотирьох складових:

1) вартість створення чи відновлення по-слуг або соціальної чи спільнотної інфра -структури (визначалась ефективність стосовновартості реалізації проектів громад організа-ціями громад);

2) вартість надання послуг (дізнавалисьоцінки відносних змін вартості надання по-слуг до та після реалізації проектів громад);

3) якість надання послуг (вимірювалисьзміни у рівні задоволеності надання послуг:енергозбереження, водопостачання, на-вчання (шкільні автобуси), охорона здоров’я,охорона довкілля, соціальна сфера, прове-дення навчання, а також рівень економіїенергії);

4) сталість створених соціальних / громад-ських інфраструктур (визначалась міра цін-

ності створених чи відновлених соціальних /громадських інфраструктур та рівень їхньоїпотенційної життєздатності);

Важливим напрямком було оцінюваннявпливу підходу на якість життя цільовихгруп, який складається із п’яти компонентів:

1) зміни у матеріальних умовах життя (пе-ревірялись відносні зміни в умовах життя,комфорті та якості життя, відповідність пріо-ритетам проектів ПРООН);

2) зміни в економічному становищі (визна-чались прямі та непрямі відносні зміни в еко-номічних умовах);

3) зміни у стані здоров’я (респондентів за-питували про відносні зміни у здоров’ї);

4) зміни у психологічному самопочутті (зо -крема, виявляли відносні зміни в особистійвпевненості);

5) зміни у соціальній згуртованості (пере-вірялись відносні зміни у соціальній згурто-ваності).

Розділ 2. Методологія дослідження

Для успішного виконання такого масштаб-ного і складного оцінкового дослідження кри-тично важливо зібрати соціологічні дані задопомогою якісних методів дослідження. Зва-жаючи на те, що підхід запроваджують різнізацікавлені сторони, для того, щоб дізнатисьїхні думки та погляди, найбільш адекватнимметодом є фокус-групові дискусії. Цей методдає можливість виявити можливий спектр ду-мок про сприйняття процесів місцевого роз-витку, зокрема місцевого самоврядування, на-дання послуг та змін у якості життя громадян.Були отримані розгорнуті відповіді про те, яксаме впроваджуються проекти громад і якусаме користь отримують громадяни. Важли-вішими є дискусії між учасниками, які вияв-ляють незгоду та відмінні погляди на одні йті ж процеси місцевого розвитку.

Зручною нагодою для проведення фокус-груп були форуми місцевого розвитку, у якихбрали участь як представники громад, так іпредставники місцевої влади. Причому ціфоруми проводились у різних регіонах Ук-раїни, завдяки чому існувала можливість ви-бору серед областей та районів. Саме томурайони для опитування відбирались пере-важно серед тих, у яких на час проведення

польового етапу дослідження проходили фо-руми місцевого розвитку. Оскільки форумиу різних районах відбувались у різні місяцібез певної закономірності, логічно припус-тити, що форуми припали на час дослі -дження випадковим чином і сформована ви-бірка не є тенденційною.

Всього було проведено 11 фокус-груп —8 для проекту МРГ і 3 для проекту МПВСР.Оскільки перевагами цього методу є отри-мання розмаїття думок та проведення плід-них обговорень, оптимальною кількістюучасників є 8–12, у середньому було 10учасників.

Для проекту МРГ було проведено по 1 фо-кус-групі у кожному з 8 макрорегіонів Ук-раїни, специфічних для цього проекту. Ре-гіони, які, за експертною думкою двохнаціональних менеджерів проекту МРГ, єблизькими за характером реалізації проекту,були об’єднані у кластери — макрорегіони. Умежах кожного макрорегіону були обрані ок-ремі райони таким чином, щоб охопити до-слідженням райони різного ступеню ефектив-ності2. Серед учасників форумів місцевогорозвитку або (якщо на цей час форуми не про-водились) серед різних громад різних районів

2.2. Фокус-групові дискусії із громадянами та представниками місцевої влади

20

модератори відбирали учасників фокус-груптаким чином, щоб було представлено якнай-більше зацікавлених сторін. У фокус-групахвзяли участь представники різних громад,голови сільрад, представники райдержадмі-ністрацій, райрад, контактні особи з рай -держ адміністрацій та координатори відоблдерж адміністрацій. Представникам міс-цевого бізнесу планувалось задати одне роз-горнуте питання, тож замість запрошення надвогодинні фокус-групи вони були опитаніокремо.

Для програми МПВСР була розробленаякісна контрастна вибірка міст для прове-дення фокус-груп, завдяки чому були отри-мані думки представників зацікавлених сто-рін із 3 міст різного рівня успішності3. Дляучасті у фокус-групах муніципальні коорди-натори запрошували учасників за квотамитаким чином, щоб були і представники різнихгромад, і представники міської влади (пра-цівники міськрад, муніципальні координа-тори та працівники муніципальних відділівпідтримки).


2 Ступінь ефективності виконання районами проектів був визначений методом експертного анкетування облас-них координаторів від проекту за 7 критеріями. Для кожного району результуючою оцінкою була сума оцінок за7 критеріями, максимум 100 балів. Район був класифікований як високоуспішний, якщо його оцінка перевищу-вала оцінку медіанного району плюс середньоквадратичне відхилення. Район був класифікований як низько-успішний, якщо його оцінка була нижчою за оцінку медіанного району мінус середньоквадратичне відхилення.3 Спочатку було проведено експертне анкетування працівників проекту, за результатами якого 28 міст були про-ранжовані за рівнем ефективності реалізації проектів (29 місто — Вінниця, не було враховано через його відноснонедавню участь у проекті з квітня 2010 року). Для проведення фокус-груп були обрані 1 найбільш успішне, 1найменш успішне та 1 місто середньої успішності.4 Для проекту ПРІК було заплановано по 4 глибинних інтерв’ю у 3 випадково вибраних районах АР Крим. Зісписку районів, наданого представниками ПРІК, випадковим чином були обрані 3 райони. Для підвищення імо-вірності реалізації квот у першу чергу проводились інтерв’ю з представниками районних рад. У процесі реалізаціївибірки виявилось неможливим опитати представників деяких квот у вибраних районах, тому були доопитані1 представник громади і 1 працівник проекту у 4 випадково обраних районах.5 Експерт з ЧПВР разом із представником обрали 3 типових з погляду реалізації проектів громад райони.

Два інші проекти ПРООН — ПРІК таЧПВР — на момент проведення дослідженнябули майже завершені, через що ключовихучасників складно зібрати разом для участі уфокус-групах. З огляду на це, найзручнішимметодом для отримання якісної інформаціїпро діяльність цих проектів є проведення гли-бинних інтерв’ю з регіональними експертами.Перевагами цього методу є розповіді пред-ставників місцевого населення та місцевоївлади щодо реалій та особливостей впрова -дження проектів. Оскільки потенційні рес-понденти географічно розпорошені, найбільшресурсоефективним методом опитування вия-вились саме телефонні інтерв’ю. Загалом булопроведено 27 телефонних експертних струк-турованих глибинних інтерв’ю.

Для оцінки проекту ПРІК було опитано по3 представники кожної з 4 цільових груп рес-пондентів, всього 12 респондентів4. Щоб ді -

знатись про думки та погляди різних заці-кавлених сторін, інтерв’ю проводились ізпредставниками громад, головами сільрад,представниками районної влади та місце-вими працівниками проектів ПРООН.

Для оцінки проекту ЧПВР також булоопитано по 3 представники кожної з 4 цільо-вих груп респондентів, всього 12 респондентіву 3 типових районах серед охоплених проек-том5. Для цього проекту так само проводи-лись інтерв’ю із представниками громад, го-ловами сільрад, представниками районноївлади та місцевими працівниками проектівПРООН.

Для проведення глибинних інтерв’ю з ре-гіональними експертами стосовно проектуМПВСР були обрані ті ж 3 міста, що й дляфокус-груп. У кожному з обраних міст булипроведені експертні інтерв’ю з міськими го-ловами.

2.3. Глибинні інтерв’ю з регіональними експертами

21

Деякі аспекти впровадження підходу мо-жуть бути фахово оцінені саме представни-ками місцевої влади або працівниками про-ектів ПРООН, які мають досвід роботи нарівні району чи області. Тим більше, щовони є найбільш обізнані щодо ситуації увідповідних районах та областях, а отже, мо-жуть надати точну оцінку відповідності ство-рених структур підтримки та відносинамгромадян із владою. Зважаючи на це, булиопитані муніципальні, районні, обласні ко-ординатори від місцевої влади та праців-ники проекту МРГ.

Цілком підхожим та економним методомдля цих завдань є стандартизоване теле-фонне опитування за допомогою комп’ютера.Для оцінки проекту МРГ було опитано 150респондентів7, а для МПВСР — 56 респон-дентів8 за квотною вибіркою.

Отримані кількісні відповіді є репрезента-тивними для районних, муніципальних таобласних координаторів у проектах МРГ таМПВСР, тобто дають підстави робити ви-сновки про думки не тільки опитаних, а усіхкоординаторів на рівні значущості 0,05 із по-хибкою не більше 4%9.


Наприкінці дослідження було заплано-вано отримати узагальнену оцінку ефектив-ності та впливу проектів ПРООН, у яких за-стосовано підхід до місцевого розвитку заучасті громад. З цієї точки зору, у масштабіпроектів ПРООН у цілому найбільш обізна-ними та компетентними є національні екс-перти — які працювали або працюють ізцими проектами або на посадах топ-мене -джерів або на всеукраїнському рівні. Їхні уза-гальнені висновки щодо ефективності засто-сування та поширення методології підходу,місцевого самоврядування, державної полі-тики та стратегічного планування ґрунту-ються на власному тривалому управлін-ському досвіді. Такі думки є вирішальнимидля розуміння системних закономірностей

впровадження підходу до місцевого розвиткуза участі громад.

Для отримання професійних і водночасзважених оцінок були опитані 4 внутрішніексперти (по 1 серед керівництва кожного зоцінюваних проектів ПРООН) та 4 зовнішніексперти (які мають досвід роботи у проектіабо співпраці з проектом і представляють зов-нішню до відповідного проекту ПРООН орга-нізацію)6. Щоб виявити закономірності впро-вадження підходу в Україні в цілому (безспецифіки окремих проектів) було вирішенотакож опитати внутрішнього експерта з ке-рівництва ПРООН, яка була супервізоромусіх чотирьох проектів. Отже, загалом булопроведено 9 експертних тематичних глибин-них інтерв’ю з національними експертами.

2.4. Глибинні інтерв’ю з національними експертами

2.5. Опитування регіональних експертів

6 Внутрішні експерти були обрані за критеріями найбільшого досвіду участі у відповідному проекті (кількістьроків роботи у проекті) та найбільшого масштабу висновків (найвищий рівень управління). Зовнішні експертибули обрані серед партнерів проектів у неурядових організаціях або урядових установах за рекомендаціямивнутрішніх експертів.7 Для опитування експертів з проекту МРГ були визначені усі 25 регіонів України. Було заплановано опитатипо 1 працівнику проекту в кожній області (по 1 з 2 можливих), по 1 обласному координатору від ОДА чи ОДР (по1 єдино можливому, оскільки в одній області він відмовився, було вирішено опитати ще одного районного коор-динатора), по 4 районних координатори (по 4 з 8 можливих). Якщо потенційних респондентів було більше, ніжзавдання з вибірки, респонденти відбирались із визначеним кроком із наданого списку.8 Для опитування експертів з проекту МПВСР стояло завдання опитати представників усіх 28 міст. У кожномумісті завдання з вибірки складало 2 представники муніципального відділу підтримки. Оскільки респондентитакож визначались із визначеним кроком, муніципальні координатори могли потрапити, а могли і не потрапитидо вибірки. Якщо останнього респондента у якомусь місті було неможливо (через відсутність на робочому містічи відмову від участі) опитати, у таких випадках опитували міських голів.9 Див. стор. 22.

22

Оскільки безпосередню користь від проек-тів громад отримують саме мешканці відпо-відних громад, найточнішу інформацію щодореалій застосування та оцінку впливу підходуна якість життя населення можливо дізна-тись з опитування членів організацій громад.Тому для отримання кількісних даних, якідають підстави робити висновки про впливпідходу на цільові групи, було проведено опи-тування членів організацій громад методи-кою особистого інтерв’ю.

Для опитування ми провели певну стра-тифікацію громад і з кожної сукупності гро-мад вибрали найбільш типову громаду. Мивважаємо що такий підхід дає можливістьекстраполювати відповіді респондентів на всігромади відповідного проекту ПРООН10.

Для забезпечення достатньої кількості від-повідей було опитано 855 респондентів. Рі-вень досяжності склав 72%. Було опитано 111,112 та 106 респондентів для оцінки проектівПРІК, ЧПВР та МПВСР. Тоді як для МРГ,найбільш масштабного за регіональним охоп-ленням та залученням громад, було опитано

213 респондентів. Всього було опитано 542респонденти в якості основної групи.

З метою виявити ефект впливу проектів,було заплановано опитування контрольнихгруп11: для МРГ — 208 респондентів та дляМПВСР — 105 респондентів — всього 313 рес-пондентів контрольної групи. Оскільки дляПРІК та ЧПВСР було проведено попереднідослідження, які можливо використати якбазу для порівняння, для цих проектів опи-тування контрольних груп не проводилось.Таким чином, якщо припустити, що за усімазмінними ці громади були подібними, то усізміни у самоорганізації населення, якості от-риманих послуг та якості життя мають бутиспричинені саме участю у проекті ПРООН.

У підвибірці для проекту МРГ опитуванняпроводилось в усіх 8 макрорегіонах, у кожномуз яких було обрана типова область, у кожнійтиповій області — типовий район, у кожномутиповому районі — типове село (всього 16сіл)12. У підвибірці для проекту МПВСР булообрано 8 типових міст, а у кожному типовомумісті — типова громада (всього 8 громад)13.


2.6. Опитування членів організацій громад

9 Всі твердження у цьому звіті, які стосуються одномірних розподілів, ґрунтуються на статистичних закономірнос-тях, відповідно до яких — за умови реалізації простої випадкової вибірки — розподіли значень змінних та зв’язкиміж змінними, притаманні опитаним, спостерігатимуться й у генеральній сукупності (в цьому дослідженні — середчленів громад) з певною (тут — з 95%) ймовірністю та із зазначеною похибкою.10 Найбільш теоретично обґрунтованою схемою проведення оцінки впливу проектів на громади було б форму-вання для кожного з проектів двох репрезентативних вибірок — головної (для населення, що є об'єктом впливупроектів) та контрольної (для населення, на яке проект не розповсюджується) і проведення двох замірів — напочатку і наприкінці кожного з проектів. Але реалізація такого підходу у повній мірі була б занадто ресурсовит-ратною і співвідношення ресурсів на сам проект і на оцінку його ефективності було б неадекватним. Тому ми ви-користали деяку більш економічну модифікацію підходу до оцінки впливу проектів із застосуваннямконтрольних груп, яка, тем не менше, дозволяє оцінити найбільш суттєві результати проекту.11 Контрольні громади для опитування були запропоновані експертами — це були громади, максимально близькідо основних, зокрема, за чисельністю населення та господарським розвитком, але які не брали участі у проектахПРООН.12 У підвибірці для проекту МРГ на першому етапі формування вибірки були окреслені 8 макрорегіонів, типовихдля реалізації цього проекту, ті самі, що й для фокус-груп. У кожному з макрорегіонів національні менеджери,які виступали в якості експертів, обрали по 2 типові області. У кожній з обраних областей за рекомендацією екс-пертів — працівників проекту у відповідних областях — було обрано по 2 типових райони, а у кожному з обранихрайонів — по 1 селу для опитування (як правило, із типовим для цього району проектом). Для основної групипідвибірки для цього проекту були визначені 16 сіл. У кожному селі з основної групи за списком членів органі-зації громади відбирались потенційні респонденти за кроком із випадково визначеним базовим числом для опи-тування. Крок дорівнював кількості людей у списку, поділеній на кількість інтерв’ю, які мають бути проведенів цій громаді. А за допомогою базового числа визначався перший респондент у списку. Завдяки такій процедурівибірка респондентів у кожній громаді була випадкова. У селах з контрольної групи підвибірки відбір респон-дентів здійснювався маршрутним методом із випадково заданим базовим числом для відбору домогосподарствта респондентів у домогосподарствах.

23

У підвибірках для проектів ПРІК та ЧПВРбуло обрано по 8 типових районів та по 1 ти-

повому селу у кожному з типових районів(всього по 8 сіл)14.


Для роботи з відповідями учасників фо-кус-груп та глибинних інтерв’ю (якісних ме-тодів) на основі відео- та аудіозаписів булопідготовлено повні стенограми. У процесі про-читання стенограм відповіді учасників буликласифіковані за темами на основі концеп-туальної схеми дослідження. Після цього укожній темі були виокремлені типові відпо-віді, які наводяться у звіті. Окремі цитати,подані у звіті, обиралися з ілюстративною ме-тою, на підставі того, наскільки влучно вониілюструють зроблені дослідницькі висновки.

Аналіз відповідей респондентів в опиту-ваннях регіональних експертів та членів ор-ганізацій громад відбувався у певній послі-довності. Спочатку дослідники розглядалиодномірні розподіли відповідей на конкретнізапитання опитувальника, для коректностіпорівнянь усі розподіли відповідей у відсот-ках пораховані по відношенню до тих рес-пондентів, які відповіли на відповідне за-питання. Після цього відбувався пошук

статистично значущих відмінностей між під-групами (наприклад, між різними соціально-демографічними категоріями)15. Усі статис-тично незначущі результати не буливключені у висновки, оскільки вони знахо-дяться у межах похибки вибірки та можутьбути випадковими (а саме, у іншій вибірцівони можуть відрізнятись). Відповідно уцьому звіті усі твердження щодо виявленихвідмінностей означають, що відмінності невипадкові, а статистично значущі. Такожздійснювався пошук статистичних зв’язківміж ознаками (наприклад, між віком та по-кращенням знань та навичок)16.

Оптимальна послідовність аналізу була та-кою: виявлення типових проявів впрова -дження підходу за допомогою якісних методів(спектр можливих думок та оцінок) та пере-вірка кількісних розподілів відповідних думокчленів організацій громад та регіональнихекспертів (поширеність цих думок та оціноксеред цільових груп) за даними, зібраними

2.7. Методологія аналізу даних

13 У проекті МПВСР міста відрізняються за паттернами реалізації проекту, 2 найбільш успішних та 2 найменшуспішних було вилучено із генеральної сукупності як крайні випадки. Серед цих 24 міст 8 типових міст для опи-тування були визначені випадковим чином — шляхом генерації випадкових чисел у програмі SPSS. У кожномуз обраних міст експерти, муніципальні-координатори, визначили по 1 громаді для опитування (як правило, цебули ОСББ). Для основної групи підвибірки для цього проекту були визначені 8 міст/селищ міського типу. Укожній громаді з основної групи підвибірки за списком членів організації громади потенційні респонденти від-бирались випадковим чином за вищеописаною процедурою. Для контрольної групи підвибірки ті ж експертизапропонували для опитування 8 громад (як правило, ОСББ), аналогічні тим, які брали участь у проекті, алеякі не були задіяні у проектах ПРООН. Ми припускаємо, що вони не фінансувались згідно з моделлю, скопійо-ваною з проектів ПРООН. У громадах із контрольної групи підвибірки відбір респондентів здійснювався мар-шрутним методом із випадково заданим кроком відбору домогосподарств та респондентів у домогосподарствах.14 Проект ПРІК був реалізований тільки в АР Крим, тому 8 типових районів та типові села в обраних районахвизначались експертами-менеджерами програми. Оскільки ми застосовували типову вибірку для дослідженнячленів громади, процедура відбору районів та населених пунктів для проектів ПРІК та ЧПВР була, власне, ана-логічною процедурі для МРГ. Остаточне рішення щодо відбору району та населеного пункта приймалось внут-рішнім експертом та представником КМІС. У кожному селі за списком членів організації громади потенційніреспонденти відбирались випадковим чином за вищеописаною процедурою. Для проекту ЧПВР адекватнимикластерами були 4 області, у яких був реалізований проект. Експерт від ЧПВР спільно із експертом від КМІСобрав по 2 типових райони для кожної області, а у кожному з цих районів — по 1 селу для опитування. У кожномуселі вибірка респондентів у кожній громаді формувалась випадковим чином за вищеописаною процедурою.15 Усі твердження щодо виявлених відмінностей означають, що в межах довірчого інтервалу 0,95 не може бутивідхилена статистична гіпотеза про відмінність порівняних відсотків або середніх арифметичних. Гіпотези прозначущість різниці відсотків перевірялась за Х2-критерієм, а гіпотези про значущість різниці середніх – за t-тес-том Стьюдента.16 Перевірка гіпотез про наявність зв’язків відбувалась на основі коефіцієнту рангової кореляції Кендалла tau-b.

24

кількісними методами. Також порівнювалисьоцінки, отримані різними методами, наприк-

лад, відповіді в опитуваннях регіональнихекспертів та членів організацій громад.


Відповідно до завдань, визначених у ста-тутних проектах ПРООН, які застосовуютьпідхід до місцевого розвитку із залученнямгромад, ефективність підходу має виявлятисьу таких результатах17:

Ефективність підходу із залученням громад:• участь членів організацій громад в ор-ганізаціях громад (фактична участь чле-нів організацій громад у діяльностіорганізацій громад18);

• більшість членів організації громадипринаймні один раз беруть участь у за-гальних зборах (>80%);

• Залучення більшості членів організаціїгромади (>80%) до процесу прийняття рі-шень в організаціях громади на основізгоди, голосування чи анкетування;

• широке публічне інформування членіворганізацій громад (>80%) про діяльністьорганізацій громад;

• суцільна (100%) сплата членами органі-зацій громад членських внесків;

• участь не-членів організацій громад увиконанні проектів громад шляхом до-бровільних внесків у вигляді коштів абовиконання робіт (наявність випадківтакої участі);

• добровільне вкладення членами органі-зацій громад додаткових внесків (наяв-ність випадків додаткових внесків);

• визначення пріоритетів розвитку гро-мад з урахуванням інтересів більшостічленів організації громади та незалежновід впливів представників влади (перева-жання відсотку тих, хто визначає якефективну, над тими, хто визначає як не-ефективну);

• переважне визнання зацікавленимисторонами діючої схеми співфінансування

як ефективної (переважання відсотку тих,хто вважає, що була важлива переважнодумка членів громад, над тими, хто вва-жає, що була важлива переважно думкамісцевої влади);

• бажання місцевих зацікавлених сторін(не проектів ПРООН) вкладати внескибільші за визначену пропорцію (наяв-ність артикуляції такого бажання);

Вплив підходу на місцеве самоврядування:• виконання створеними інституціямипідтримки (МВП, МРСР, ОГ, ОКР, ОПВ,ОСББ, РЦ, ФМР, ФМРСР) визначенихзавдань для потреб місцевого розвитку тадля співпраці між громадянами та владою(переважання відсотку тих, хто характери-зує їх як ефективні, над тими, хто харак-теризує їх як неефективні);

• використання створених інституцій під-тримки (МВП, МРСР, ОГ, ОКР, ОПВ,ОСББ, РЦ, ФМР, ФМРСР) для поши-рення інформаційних матеріалів, методо-логії підходу та набутого досвіду дляінших громад (наявність випадків такогопоширення);

• готовність зацікавлених сторін підтри-мувати існування створених інституційпідтримки у майбутньому (переважаннявпевненості у роботі інституцій після за-вершення проектів ПРООН над думкою,що вони не працюватимуть);

• зростання знань та використання нави-чок лідерами громад та представникамимісцевої влади (наявність позитивної ди-наміки компетентності лідерів громад тапредставників місцевої влади);

• реалізація організаціями громад ініціа-тив поза проектами ПРООН за власнийкошт (наявність випадків таких ініціатив);

2.8. Операційні гіпотези дослідження

17 Детальна структура оцінки представлена у Додатку А.18 У проекті МРГ рівень участі членів громад у організаціях громад розраховувався на основі співвідношеннядомогосподарств до цільових домогосподарств громади. Проте цей критерій не прогнозувався, а тому і не засто-совувався у дослідженні. За нашими даними, частка унікальних домогосподарств складає від 94,6% до 100% длявибірки різних проектів ПРООН, у середньому 97,7%. Але оскільки ми достеменно не знаємо, як саме варіюєцей відсоток у різних запитаннях, розподіли наводяться відносно членів громад, а не домогосподарств громад.

25

• участь організацій громад в інших кон-курсах поза проектами ПРООН (наяв-ність випадків такої участі);

• значна прозорість діяльності організа-цій громад (поінформованість про діяль-ність >80% членів організацій громад);

• цільова аудиторія має однаковий до-ступ до отримання користі від проектівгромади (>80% членів організацій громадвпевнені, що доступ можливий);

• інтереси сільських громад враховані устратегічних планах розвитку районів, аінтереси міських громад — у стратегічнихпланах міського розвитку (наявність ви-падків складання таких планів за участігромад);

• зростання прозорості діяльності місце-вої влади (наявність позитивної динамікипрозорості діяльності місцевої влади);

• бажання представників місцевого біз-несу спонсорувати місцевий розвитокшляхом вкладання внесків у проекти ор-ганізацій громад (наявність артикуляціїтакого бажання);

• зростання рівня доступності представ-ників місцевої влади та рівня відкритостідо діалогу (наявність позитивної дина-міки прозорості діяльності місцевоївлади);

• покращення ставлення громадян допредставників місцевої влади (наявністьпозитивної динаміки довіри громадян допредставників місцевої влади);

• зростання задоволеності громадян робо-тою представників місцевої влади (наяв-ність позитивної динаміки такоїзадоволеності);

• зростання співпраці між громадами тапредставниками місцевої влади (наявністьпозитивної динаміки обсягів співпраці);

Вплив підходу на надання послуг у секто-рах, підтриманих цими проектами:

• ефективність вартості створення чи від-новлення послуг стосовно вартості реалі-зації проектів громад організаціямигромад (вища ефективність у порівнянніз проектами без залучення громад);

• зменшення відносної вартості наданняпослуг (нижча вартість послуг у порів-нянні з громадами, де не було проектівгромад за цим підходом);

• висока задоволеність якістю отриманихпослуг, підтриманих проектами громад(переважання відсотку задоволених рес-пондентів над незадоволеними);

• економія енергоресурсів (більша еконо-мія у порівнянні з громадами, де не булопроектів громад за цим підходом);

• бажання більшості (>50%) членів орга-нізацій громад підтримувати створені абовідновлені об’єкти інфраструктури;

Вплив підходу на якість життя цільовихгруп:

• відносні зміни у якості життя членівгромад (наявність позитивної динамікиякості життя — матеріальних умов, еко-номічного становища, стану здоров’я);

• відносні зміни у психологічному само-почутті членів громад (наявність пози-тивної динаміки впевненості у власнихсилах);

• відносні зміни у соціальній згуртова-ності громад (наявність позитивної дина-міки соціальної згуртованості).


26

Аналіз відповідей учасників фокус-групо-вих дискусій свідчить про те, що до проектудолучаються громади, які готові повірити увласні сили і докладати зусиль для того, щобзмінити життя своєї громади.

Можливо виокремити такі чинники, якіспонукають людей долучатись до участі в ді-яльності організацій громад, в тому числі й упроектах громад:

• переконання неформальних лідерівгромадської думки,

• підтримка представників місцевоївлади,

• інформація про успішний досвід іншихгромад.

Глибинні інтерв’ю та опитування регіо-нальних експертів дають можливість уточ-нити особливості цього процесу. Як свідчатьрозповіді деяких представників громад тамісцевої влади, при створенні організаційгромад і започаткуванні проектів громадінколи мали місце складнощі із залучен-ням мешканців, оскільки частина була на-лаштована скептично, а частина не моглаабо не бажала вкладати власні кошти упроекти громад. Співробітники проектів тамісцевої влади долали чимало зусиль дляпереконання громадян. Відповідно до ме-тодології підходу вони організовували зу-стрічі для роз’яснення того, як самооргані-зація громади повинна відбуватись,демонстрували освітні фільми, відеороликипо місцевому телебаченню, розповсюджу-вали інформаційну літературу. Різнома-нітні ресурсні центри виявились надзви-чайно корисними інструментами. Спочаткудіяльність ОГ рухали активісти, при цьомуінформували громадськість. Із часом та по-явою перших результатів, коли люди по-бачили, що організації громад дійсно пра-цюють і реалізувати проекти громад

Розділ 3

ОЦІНКА ДІЄВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ПІДХОДУ ЗА УЧАСТІ ГРОМАДОЦІНКА ДІЄВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ПІДХОДУ ЗА УЧАСТІ ГРОМАД

реально, вони активніше долучались до ді-яльності над проектами.

За даними опитування членів організаційгромад, кількість осіб, які перебувають напевних управлінських посадах в органіуправління організації громади (наприклад,голови, секретарі, скарбники, члени функ-ціональних груп чи груп моніторингу), зага-лом становить 18,7% (14,4–24,4% у різнихпроектах ПРООН), що є доволі високим по-казником і свідчить про демократичністьуправління організаціями громад.

Однією із передумов дійсної участі насе-лення у місцевому самоврядуванні є йогоучасть у формах прямої демократії, зокремау загальних зборах громади. Результати опи-тування членів організацій громад демон-струють неочікувано високий, як для укра-їнських реалій (відносно 50–70%, якіприпускались у вихідній гіпотезі), рівень уча-сті — загалом загальні збори громади відві-дують від 88,5% до 96,6% членів організаційгромад у різних проектах ПРООН, у серед-ньому 93,9% серед усіх респондентів. Модельтакого підходу в дійсності популяризує формууправління за активної участі громадськості.

Також варто відмітити, що однаково висо-кий рівень участі у загальних зборах просте-жується серед чоловіків і жінок, серед людейз різною освітою та серед людей, які прожи-вають в різних за заможністю домогоспо-дарствах. Відповідно до вимог методики,особлива увага приділялась залученню допроцесу різних за статусом, рівнем доходу тастаттю громадян.

Закономірно, що значна частина органі-зації громади брала участь у прийнятті рі-шень стосовно питань розвитку громади —від 71,2% до 95,5% у різних проектахПРООН, у середньому 86,8% серед усіх рес-пондентів, тобто безумовно переважна біль-

3.1. Залученість населення

27

шість. Рівень участі серед різних соціально-демографічних категорій респондентів є при-близно однаковим.

Ухвалені рішення доносяться до відомагромади, у середньому 88,5% (78,9–92% у різ-них проектах ПРООН) членів організацій гро-мад поінформовані про них. Статистичнозначущі розбіжності у рівнях поінформова-ності різних соціально-демографічних групнаселення не простежуються.

Для успішної реалізації мікропроектівчлени організацій громади зобов’язані спла-чувати членські внески. У дослідженні буловиявлено, що від 95,1% до 100% респондентівсплачували внески з винятком у межах від0% до 4,9%. Отже, опитування членів органі-зацій громад у різних проектах ПРООН вия-вило від 0% до 4,9% респондентів, які ствер-джують, що вони не входять до організаціїгромади і не сплачують членські внески. Ос-кільки були опитані тільки члени організаційгромад за списками, можливі різні варіанти.Можливо, ці респонденти неправильно зрозу-міли запитання або вже вийшли з організаціїгромади. Ймовірно також, що вони створюютьнеформальні організації, які розвиваютьсяяк формальні організації на рівні населенихпунктів, а отже члени неформальних органі-

зацій стають асоційованими членами, і при-родно, що деякі з них можуть не платитивнесків. Крім них, усі інші респонденти вкла-дають кошти, незалежно від форми членствав організації громади.

З даних глибинних інтерв’ю з регіональ-ними експертами випливає, що члени орга-нізацій громад підтримували проекти у різніспособи:

• членськими внесками,• додатковими грошовими внесками,• добровільним і безоплатним виконан-ням робіт,

• управлінням діяльністю організаціїгромади.

Опитування членів організацій громадцілком підтвердило попередню гіпотезу до-слідників про те, що населення добровільновкладає більші за необхідний мінімум (усіреспонденти, які дали позитивну відповідь,особисто вкладають більше додаткового до-бровільного внеску, який вимагається відособи) внески — від 18% до 36% у різнихпроектах ПРООН, у середньому 29,9% середусіх респондентів. Цілком очікувано, щопредставники заможніших домогоспо-дарств, як правило, роблять більший вне-сок. Так, якщо серед респондентів, які про-

Розділ 3. Оцінка дієвості методології підходу за участі громад

Діаграма 3.1.1.Рівень участі населення до процесу ухвалення рішень

(Відсоток від основної групи, обсяги підвибірок n відповідей на кожне запитання)

28


Діаграма 3.1.2.Розповсюдженість вкладання більших, ніж потрібно, обсягів внесків

для реалізації проектів(Відсоток від основної групи, обсяги підвибірок n відповідей на кожне запитання)

19 У цьому дослідженні заможність домогосподарства вимірювалася за суб’єктивною оцінкою респондентів. Докатегорії «бідних» відносяться домогосподарства, яким «не вистачає грошей навіть на їжу» або «вистачає грошейна їжу, але купувати одяг чи взуття вже складно». До категорії «середньої заможності» – ті, яким «вистачає гро-шей на їжу, одяг, та які можуть щось відкладати, але цього недостатньо для покупки таких речей, як, наприклад,холодильник чи телевізор». До категорії «заможних» – ті, які «можуть купувати деякі дорогі речі (як, наприклад,телевізор чи холодильник), але не можуть дозволити собі все, чого бажають» та ті, які «можуть дозволити собівсе, чого бажають».

живають в бідних домогосподарствах19,23,7% інколи вкладають більшу, ніж по-трібно, суму, то серед опитаних із заможнихдомогосподарств — 45,3%.

Як було неодноразово відмічено у фокус-групах та глибинних інтерв’ю, громадяни ви-ражали свою готовність допомагати у реаліза-ції проектів громад виконанням певних робітнад проектами громад. Ця теза повністю під-тверджена опитуванням — більше половини(від 54,8% до 84,8% у різних проектах ПРООН,

у середньому 76,6% респондентів) допомагаливиконували роботи над проектами громад.

Доречно відмітити, що серед чоловіківбільше тих, хто виконував якісь роботи, —84,8% проти 73,5% серед жінок. Серед рес-пондентів із заможних домогосподарств та-кож дещо більше тих, хто надавав якусь до-помогу з виконання певних робіт, — 86,0%проти 72,9–75,6% серед респондентів з біднихдомогосподарства та домогосподарств серед-ньої заможності.

За методологією підходу, на загальних збо-рах її члени мали визначити пріоритети їїрозвитку — ранжовані за важливістю планиреалізації конкретних інфраструктурних про-ектів. За словами учасників фокус-груп (якпредставників громад, так і місцевої влади),у визначенні пріоритетів громад міг матимісце вплив як різноманітних зацікавлених

груп, так і голів сільрад, причому представ-ники влади вищого рівня не використовуваливажелі прямого впливу на визначення пріо-ритетів громад. Прийняття рішення громадибуло демократичним: під час загальних зборівгромади усі мали можливість і висловитивласні пропозиції та взяти участь у дискусії,і переважна більшість громади дійсно вислов-

3.2. Спосіб визначення пріоритетів

29

лювала пропозиції та брала участь у загаль-них зборах (або, принаймні, в анкетуваннічленів громади). Демократичність процедуривизначення пріоритетів гарантувала, що вонисправді відображають нагальні потреби біль-шості громади.

Аналогічно, проінтерв’юровані регіональніексперти відмічають, що пріоритети громадвизначались самими мешканцями шляхомобговорення і голосування або на загальнихзборах, або через опитування. І представникигромад, і представники місцевої влади ствер-джують, що пріоритети визначались грома-дою самостійно.

Відповідно до концепції підходу до місце-вого розвитку, із залученням громади повиннамати місце незалежність організацій громадвід місцевої влади у визначенні пріоритетівдля реалізації проектів громад. Однак у від-повідях на нейтральне запитання з різнимиваріантами сценаріїв визначення пріоритетівв опитуванні членів організацій громад вия-вилось, що представники місцевої владисправляють непрямий вплив на визначенняпріоритетів громад шляхом донесення влас-них думок: від 0,9% до 9,6% представників урізних проектах ПРООН, у середньому 4,1%респондентів відмітили, що думки влади були

найбільшою мірою чи виключно визначаль-ними для визначення пріоритетів громад.

Частково це може бути спричинено незнан-ням і наявністю стереотипів, позаяк чимбільше респонденти обізнані з діяльністю ор-ганізації громади, тим вони більш схильнівважати думку громади визначальною. Віро-гідно, що погляди з цього питанні дійснопов’язані з обізнаністю про діяльність орга-нізації — як виявив кореляційний аналіз,чим більш обізнаний респондент, тим більшімовірно він висловлював думку про провіднуроль членів організації у визначенні пріори-тетів громади20.

Хоча максимальний відсоток тих, хто вва-жає, що для прийняття рішення щодо пріо-ритетів мали значення виключно думкивлади, складає 3,8% в одному з проектівПРООН, це залишається проблемним питан-ням і відповідає реаліям часткової залежностігромад від співфінансування з місцевих бю -джетів та готовністю погодитись із авторитет-ною думкою керівництва. Незважаючи на це,від 58,7% до 71,2% у різних проектах ПРООН,у середньому 63,2% респондентів впевнені,що при визначенні пріоритетів були вирі-шальними найбільшою мірою або виключнодумки громади.


20 Коефіцієнт рангової кореляції Кендалла tau-b між поглядами стосовно того, хто грає провідну роль у визна-ченні пріоритетів громади, та обізнаністю з діяльністю громади (індекс, розрахований як середня арифметичнавідповідей на 6 запитань з блоку про знання) складає 0,264 (p<0,001).

Діаграма 3.2.1.Погляди респондентів стосовно того, чия думка є найбільш важливою

при визначенні пріоритетів розвитку громади(Відсоток від основної групи, обсяг підвибірки n=538)

30


Беручи до уваги висловлювання учасниківфокус-груп, у цілому всі зацікавлені сторониоцінюють схему співфінансування як вдалута дієву21.

Цей висновок підтверджується і вислов-люваннями регіональних експертів — у ці-лому схему фінансування вони оцінюють якефективну, респонденти переважно ствер-джують, що її варто залишити такою, як вонає. Головна цінність моделі фінансування усинергетичному ефекті — всі учасники отри-мують результат, який кожен окремо не змігби досягти. Інколи можуть бути складнощіпри застосуванні різних схем фінансування,наприклад, у співфінансуванні при переходівід схеми ПРІК до схеми МРГ в одній і тійсамій громаді.

Щоб заперечити або підтвердити якісні по-гляди окремих зацікавлених сторін, доцільноперевірити їх кількісними даними репрезен-тативного опитування експертів. Загальнадумка опитаних експертів полягає в тому, щозастосована схема співфінансування є в ці-лому ефективною: як скоріше або дуже ефек-тивну її характеризують 75,7% респондентів(67,9%–80% експертів у різних проектах

ПРООН), при цьому тільки 4,4% оцінюють їїяк скоріше або зовсім неефективну.

Тим не менше, в рамках дослідження деякірегіональні експерти вказали на ряд трудно-щів, що стосуються фінансування проектівгромади, а саме збір членських внесків з ор-ганізацій громади, пошук зовнішнього фінан-сування, затримки надходження грошей відцентральної влади та проектів ПРООН. Ціпитання вирішуються шляхом переговорів іззацікавленими сторонами.

Учасники фокус-груп інколи висловлю-вали пропозиції зменшити бюрократизм, при-швидшити процес оформлення документаціїта фінансування. Інше побажання полягає узбільшенні частки фінансового внескуПРООН, оскільки з об’єктивних причин нігромада, ні місцева влада не мають можли-вості значно збільшувати власну частку фі-нансування.

Ще одним джерелом інформації є опиту-вання членів організацій громад, у якомупредставникам органів управління організа-цій громад ставилось запитання про їхнюоцінку ефективності схеми співфінансування,адже саме вони, у порівнянні з простими чле-

3.3. Ефективність схеми співфінансування

21 Для МРГ схема фінансування виглядає таким чином — 50% коштів вкладає ПРООН/ЄС, 45% — місцева влада,5% — громада. Для МПВСР — 45%+45%+10% (причому кожного наступного року частка міської влади збільшу-ється на 5%, а громади — на 10%). Для ЧПВР частка місцевої влади — до 45%, ПРООН — до 40%, підприєм-ців — до 10–15%, громади — приблизно 5%. Для ПРІК співвідношення внесків різних сторін визначалося вкожному випадку окремо.

Діаграма 3.3.1.Оцінка ефективності діючої схеми співфінансування

(Відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг вибірки n=206)

31


22 Коефіцієнт рангової кореляції Кендалла tau-b складає 0,249 (p<0,05).

Діаграма 3.3.2.Оцінка ефективності діючої схеми співфінансування

(Відсоток респондентів, які належать до КУП у своїх громадах у основній групі,обсяг підвибірки n=99)

нами організацій громад, більш компетентніу цьому питанні. Як свідчать дані опиту-вання, незважаючи на випадки критики сто-совно наявної схеми співфінансування, лише3% респондентів оцінили її як скоріше не-ефективну чи зовсім неефективну, при цьому33,3% охарактеризували її як скоріше ефек-тивну, а 48,5% як дуже ефективну (загалом81,8% визначають її як скоріше ефективнуабо дуже ефективну, 77,9–86,7% у різних про-ектах ПРООН).

Був виявлений цікавий взаємозв’язок:оцінка ефективності співфінансування керів-никами організацій громад пов’язана з тим,наскільки такі респонденти впевнено почу-ваються з спілкуванні з представникамивлади — так, чим впевненіше почувають себереспонденти, тим вище вони оцінюють ефек-тивність запровадженої схеми співфінансу-вання22.

Якщо здійснити аналіз поглядів представ-ників різних цільових груп на основі данихглибинних інтерв’ю, стає очевидно, що їхніпогляди дещо відрізняються.

Деякі члени громад і голови сільрад від-мічають, що збирати кошти буває складно,тому що не всі члени можуть зробити навітьмінімальний внесок, хоча й усвідомлюютьнеобхідність внесків для реалізації проектівгромад. Дійсно, співробітники проекту очі-

кували, що внесення громадою навіть неве-ликої суми грошей для досягнення цільовогорівня потребуватиме деякого часу. Томуможлива інтерпретація може бути наступ-ною: об'єктивні труднощі та їх суб'єктивневідображення у формі вербалізованої три-воги виникають серед сімей з низькими до-ходами в ситуаціях невчасного виконаннявимог. Фінансуванню проектів громадсприяла участь меценатів, хоча в одному ок-ремому випадку спрацював людський фак-тор і голова сільради схилив представникамісцевого бізнесу вкласти кошти у проект громади.

Представники районної та міської владиявно зацікавлені у реалізації проектів гро-мад і прагнуть допомогти і фінансово, і ор-ганізаційно — вони сприяють в оформленнідокументації, у позитивному вирішенні пи-тань із керівництвом місцевої влади, у по-шуку меценатів. Природно, що представ-ники районної влади хотіли б отримуватифінансову допомогу, тобто у майбутньому незбільшити, а зменшити частку свого фінан-сового внеску, оскільки, за словами самихпредставників місцевої влади, у місцевихбюджетах коштів на співфінансування про-сто бракує. У деяких випадках обласна владапідтримала райони додатковим внеском збюджету.

32

З іншого боку, представники деяких гро-мад бажають зменшити свою частку, а нато-мість щоб місцева влада фінансувала більше.Громадяни вважають, що внесок громади всеодно буде значним за рахунок безоплатноговиконання робіт на об’єктах.

Однак навіть в суб'єктивно найгіршому ви-падку для членів спільноти — якщо часткафінансування громади зросте — для громадце все одно може бути вигідним, тому що ці-ною невеликого внеску вони отримують ре-зультат, вартість якого у декілька разів вищаза інвестовану.

Незважаючи на висловлені частиною рес-пондентів критичні судження щодо співфі-

нансування, більшість опитаних регіональ-них експертів повідомили про поширеністьдодаткових внесків з боку учасників (безПРООН) — 71,4% експертів (51,8–78,7% у різ-них проектах ПРООН). Це свідчать про по-тенційну готовність окремих місцевих пар-тнерів фінансувати в більших обсягах.

За даними проектів ПРООН, у цілому час-тка ПРООН зменшується, а частка місцевихпартнерів зростає. Тобто в цілому схема адек-ватна і працює, і у перспективі може бути щеефективнішою, якщо врахувати місцеві спро-можності та особливості та застосувати рі-шення, запропоновані опитаними експер-тами.


Діаграма 3.3.3.Чи відомі Вам випадки, коли мешканці громад, місцеві підприємціабо представники місцевої влади фінансували проекти у пропорції,

більшій за мінімальну?(Відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг вибірки n=206)

У цілому методологія підходу за участі гро-мад для місцевого розвитку може бути оці-нена як ефективна. Зацікавлені сторони до-тримуються вимог методології підходу,вбачають її корисність і готові сприяти її по-ширенню. Населення широко залучалось доучасті на етапах самоорганізації громади:проведення загальних зборів, створення ор-ганізації громади, визначення пріоритетів,обмін інформацією про події в організації гро-

мади, фінансування проектів громади, інвес-тиції у вигляді додаткової добровільної не -оплачуваної праці. Пріоритети обрані з якнай-ширшою участю населення шляхом прямогоголосуванням або опитування та відображаютьінтереси переважної більшості або майже всіхчленів громади. Наявна схема співфінансу-вання визнається сторонами як ефективна, ці-льові групи прагнуть й інколи можуть робитивнески більші, ніж передбачено.

3.4. Висновки щодо дієвості методології підходу

33

З відповідей учасників фокус-груп вигля-дає очевидним, що усі створені за методоло-гією підходу до місцевого розвитку структуривизнаються корисними і потрібними як насе-ленню, так і місцевій владі.

У ході опитування деякі регіональні екс-перти зазначили, що на початку вони буливимушені долати пасивність та зневіру у са-моорганізації громад, особливо якщо не буловизнаних лідерів. Шляхом широкого залу-чення населення, підготовки активних членівта лідерів, а також місцевих органів владивдалося створити дієві організації громад. Та-кож мали місце деякі труднощі з офіційноюреєстрацією громадських організацій в орга-нах місцевої влади. Вони були вирішені шля-хом переговорів та переконання. Для деякихреспондентів суб'єктивно складно писати всінеобхідні документи для проектів громади іфінансових звітів. Вони стверджують, що про-блема полягає у жорстких бюрократичних ви-могах зі сторони проектів ПРООН, хочаПРООН вимагає усі ці документи відповіднодо українського законодавства. Ця проблемадолається допомогою зовнішніх консультантіві самонавчанням у процесі роботи.

Для громадян, які вже пройшли етап ство-рення організацій громади та здійснення про-ектів громади, продовження діяльності цихорганізацій є реалістичною і прийнятноюформою вирішення спільних питань, а пред-ставникам місцевої влади набагато зручнішеспівпрацювати з організованими і досвідче-ними організаціями.

З одного боку, не всі члени громади знаютьпро існування сільських (менш поширених)чи районних ресурсних (більш поширених)ресурсних центрів, але ті, хто хоч раз кори-стувався їхніми послугами, залишаються за-доволеними як наданням матеріалів, так іпрофесійними консультаціями.

Розділ 4

ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДХОДУ НА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДХОДУ НА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Форуми місцевого розвитку виявились ко-рисним форматом обміну досвідом між різ-ними громадами та зав’язуванню перспек-тивних корисних контактів для вирішеннягромадських питань.

У цілому корисність створених структурпроявляється у таких аспектах:

• мобілізація громади до діяльності,• розвиток людських ресурсів,• покращення співпраці між громадя-нами та владою.

В інтерв’ю регіональні експерти також від-мітили, що створені у проектах структурипідтримки різних рівнів — від організаційгромад до районних ресурсних центрів та му-ніципальних відділів підтримки були цілкомадекватні для вирішення завдань місцевогорозвитку, хоча ефективність їхньої діяльностінапряму залежить від конкретних людей, якіпрацюють у них.

В опитуванні регіональних експертівключовий учасник процесу місцевого самовря-дування — організації громад — отримали до-волі високу оцінку ефективності, позаяк 84,9%експертів з обох проектів (МРГ та МПВСР) ви-значили їх як скоріше або дуже ефективні усприянні процесам місцевого розвитку, жоденне назвав їх зовсім неефективними, і тільки1,9% — скоріше неефективними.

У проекті МРГ дуже високу оцінку дісталифоруми місцевого розвитку, які 92,7% експер-тів визнали скоріше або дуже ефективнимиу сприянні процесам місцевого розвитку, —що було б неможливим, якби це були сутоформальні зустрічі. Отже, вони є справді діє-вою формою обміну досвідом. Усі створені ін-ституції підтримки (організації громад, ра -йонні та обласні ресурсні центри, форумимісцевого розвитку та обласні координаційніради) не менш ніж 80% експертів оцінили якскоріше або дуже ефективні.

4.1. Відповідність створених організацій підтримки

34

Обернено протилежний результат був ви-явлений у проекті МПВСР — найбільш ко-рисною структурою були визнані муніци-пальні відділи підтримки — як дужеефективні або скоріше ефективні їх охарак-теризували 91,1% експертів. При цьому ор-ганізації громад отримали оцінку як скорішеефективні або дуже ефективні від 73,3% екс-пертів, а форуми муніципальної ради сталогорозвитку тільки 62,5% респондентів. Оскількинемає підстав вважати, що представники мі-ської влади схильні завищувати ефективність

власних відділів та занижувати ефективністьорганізацій громад сильніше, ніж представ-ники районної чи обласної влади, це можебути відображенням дійсних відмінностейміж роботою проектів у місті (де взаємодіятиз громадами в межах одного населеногопункту легше) та у сільській місцевості (депрацівники районних ресурсних центрів ма-ють виїжджати у різні, інколи доволі відда-лені села).

Згідно з думкою регіональних експертів,роль організацій громад у налагодженні спів-

Розділ 4. Оцінка впливу підходу на місцеве самоврядування

Діаграма 4.1.1.Оцінка ефективності у сприянні процесам місцевого розвитку

організацій громад(Відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг вибірки n=206)

Таблиця 4.1.1.Ефективність у сприянні процесам місцевого розвитку наступних структур

(Відсоток від регіональних експертів23 МРГ, обсяг підвибірки n=150)

Дуже ефек-тивні

Скорішеефективні

Однаковоюмірою ефек-тивні і не-ефективні

Скоріше не-ефективні

Зовсім не-ефективні

ВАЖКОСКАЗАТИ /НЕ ЗНАЮ

5.1. Організаціїгромад 46,7% 42,7% 9,3% 0,7% 0,0% 0,7%

5.2. Районні ре-сурсні центри 40,3% 40,3% 11,4% 2,0% 0,0% 6,0%

5.3. Обласні ре-сурсні центри 54,7% 29,3% 6,7% 3,3% 0,7% 5,3%

5.4. Форуми міс-цевого розвитку 50,0% 42,7% 4,7% 0,7% 0,0% 2,0%

5.5. Обласні коор-динаційні ради 48,7% 38,7% 5,3% 3,3% 0,0% 4,0%

23 У тому числі відповідальних осіб і співробітників проекту. Детальний опис вибірки подано у розділі з методології.

35

праці між громадами та місцевою владою єнавіть сильнішою — скоріше або дуже ефек-тивними у цьому процесі організації громадвизнають 92,7% експертів. Так само усі ство-рені в обох проектах інституції підтримки от-римують вищу оцінку у сприянні співпраціміж громадами та місцевою владою.

Якщо аналізувати відповіді експертів МРГокремо, можна стверджувати, що найбільшефективними у співпраці між громадою тамісцевою владою є організації громад (93,4%опитаних експертів МРГ вважають їх дужеабо скоріше ефективними у співпраці між гро-мадою та місцевою владою) та форуми місце-

вого розвитку (93,3%). Обласні координаційніради вважають ефективними 85,3% опитанихрегіональних експертів МРГ.

Регіональні експерти МПВСР так самовважають організації громад найбільш ефек-тивними (91,1%). Форуми муніципальноїради сталого розвитку, на думку експертів,менш ефективні, хоча сам рівень ефектив-ності високий (69,6%). Необізнаність частиниреспондентів стосовно ФМРСР (19,6%) можепояснюватись тим, що ФМРСР створюютьсяу містах, які мають тривалий досвід застосу-вання підходу до місцевого розвитку за участігромад (у 6 з 29 міст).


Діаграма 4.1.2.Оцінка ефективності у співпраці між громадою та місцевою владою

(Відсоток від усіх експертів24, обсяг вибірки n=206)

Таблиця 4.1.2.Ефективність у сприянні процесам місцевого розвитку наступних структур

(Відсоток від регіональних експертів МПВСР, обсяг підвибірки n=56)








5.6. Муніципаль-ні відділи під-тримки

39,3% 51,8% 3,6% 0,0% 3,6% 1,8%

5.7. Форуми муні-ципальної радисталого розвитку

33,9% 28,6% 12,5% 3,6% 1,8% 19,6%

24 Регіональних МРГ та МПВСР експертів, тому числі відповідальних осіб і співробітників проекту. Детальнийопис вибірки подано у розділі з методології.

36

Міра використання створених структурпоза межами проектів

Методологією підходу до місцевого роз-витку за участі громад передбачено, що ство-

рені структури підтримки сприятимуть міс-цевому розвитку і поза діяльністю у проектахПРООН. Дійсно, регіональні експерти в ін-терв’ю відмічали, що і організації громад, і


Таблиця 4.1.3.Ефективність у співпраці між громадою та місцевою владою наступних структур

(Відсоток від регіональних експертів МРГ, обсяг підвибірки n=150)








6.2. Форуми міс-цевого розвитку 42,0% 51,3% 4,0% 0,7% 0,0% 2,0%

6.3. Обласні коор-динаційні ради 40,0% 45,3% 9,3% 1,3% 0,0% 4,0%

Таблиця 4.1.4.Ефективність у співпраці між громадою та місцевою владою наступних структур

(Відсоток від регіональних експертів МПВСР, обсяг підвибірки n=56)








6.4. Форуми муні-ципальної радисталого розвитку

35,7% 33,9% 8,9% 0,0% 1,8% 19,6%

Діаграма 4.1.3.Вплив створених інституцій на громади, які не залучені до проектів ПРООН


37

ресурсні центри (такі, як РРЦ та МВП) вияв-ляються корисними для проектної, грантовоїта іншої діяльності і поза межами проектів.

Перевірка цих тверджень методом кількіс-ного опитування регіональних експертів про-демонструвала: як мінімум 70% опитаних екс-пертів повідомили про випадки, колипредставники громад, які не беруть участь упроектах ПРООН, користувались можливос-тями ресурсних центрів різних видів, що свід-чить про потенційну інформаційну користьцих інституцій для ширшого кола громадян,яку варто розвивати. Більш показовим і стра-тегічно важливішим є відтворення моделі роз-витку громади, яка розроблена і запровад-

жена у цих проектах ПРООН, і випадки са-моорганізації за прикладом громад, які бе-руть участь у проектах ПРООН, змогли на-вести 75,4% експертів.

Потенційна життєздатність створенихструктур

Проінтерв’юровані регіональні експертивідмічають, що завдяки розумінню цінностістворених структур, і громадяни, і представ-ники місцевої влади зацікавлені у продов-женні їхньої діяльності. Хоча деякі експертивисловлюють побоювання, що після завер-шення проектів діяльність може занепасти.

Зважаючи на те, що проекти ПРООН ма-ють на меті створення життєздатних форм са-


Діаграма 4.1.4.Імовірність того, що організації громад працюватимуть після завершення проекту


Таблиця 4.1.5.Імовірність того, що наступні створені структури працюватимуть після

завершення проекту(Відсоток від регіональних експертів МРГ, обсяги підвибірок n відповідей на

кожне запитання)

Дуже імо-вірно

Скорішеімовірно

Однаковоюмірою імо-вірно і ма-лоймовірно

Скорішемалоймо-

вірно

Зовсім ма-лоймовір-

но


7.1. Організації громад(n=150) 52,0% 33,3% 11,3% 0,7% 0,7% 2,0%

7.2. Районні ресурсніцентри (n=148) 40,5% 41,9% 7,4% 2,7% 1,4% 6,1%

7.3. Обласні ресурсніцентри (n=150) 32,0% 44,7% 10,0% 2,7% 1,3% 9,3%

7.3. Форуми місцевогорозвитку (n=149) 25,5% 51,0% 10,1% 4,7% 0,7% 8,1%

7.5. Обласні координа-ційні ради (n=149) 25,5% 54,4% 7,4% 4,7% 3,4% 4,7%

38

моорганізації населення, існувала необхід-ність перевірки гіпотези про потенційну ста-лість організацій громад методом репрезен-тативного опитування регіональних експертів.І відповідно до його даних, позитивний про-гноз (те, що організації громад існуватимуть іпісля завершення проекту, є скоріше чи дужеімовірним) дали 86,9% експертів, при тому щонегативний прогноз — тільки 2%. Високу ймо-вірність потенційно сталого існування ство-рених у проектів МРГ інституцій зазначилине менше 70%, а у проекті МПВСР — неменше 60% респондентів.

Найбільш імовірними кандидатами на іс-нування після завершення проекту, на думкуекспертів МРГ, є організації громад (85,3%

вважають це скоріше чи дуже ймовірним).Щодо існування форумів місцевого розвитку,обласних ресурсних центрів та обласних ко-ординаційних рад після завершення проекту,впевнені 76,5%, 76,7% та 79,9% експертів МРГвідповідно.

Більшість експертів МПВСР також впев-нені в роботі організацій громад після завер-шення проекту (91%). Натомість, форуми му-ніципальної ради сталого розвитку, будутьіснувати після проекту на думку лише 62,5%експертів МПВСР.

Зважаючи на те, що створені інституції під-тримки не можуть існувати без активних дійз боку і громадян, і влади, для оцінки їхньоїпотенційної життєздатності важливо визна-


Таблиця 4.1.6.Імовірність того, що наступні створені структури працюватимуть після

завершення проекту(Підвибірка регіональних експертів МПВСР, обсяги підвибірок n відповідей на

кожне запитання)

Дуже імо-вірно

Скорішеімовірно

Однаковоюмірою імо-вірно і ма-лоймовірно

Скорішемалоймо-

вірно

Зовсім ма-лоймовір-

но


7.1. Організації громад(n=56) 58,9% 32,1% 3,6% 3,6% 0,0% 1,8%

7.6. Муніципальні від-діли підтримки (n=55) 54,5% 30,9% 9,1% 1,8% 0,0% 3,6%

7.7. Форуми муніци-пальної ради сталогорозвитку (n=56)

28,6% 33,9% 14,3% 0,0% 5,4% 17,9%

Діаграма 4.1.5.Імовірність того, що експерт зможе підтримувати діяльність організацій громад

поза межами цієї програми(Відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг вибірки n=206)

39

чити міру готовності представників влади під-тримувати ці інституції. Опитування виявиловисокий рівень їхньої впевненості у можли-вості підтримувати організації громад навітьпоза межами програми — загалом 90% екс-пертів вважають це скоріше або дуже імовір-ним (87–92% залежно від проекту ПРООН).

Якість розвитку людських ресурсів та вза-ємного навчання лідерів громад та представ-ників місцевої влади

Одним із вирішальних чинників під-тримки створених структур місцевого роз-витку є бажання їх підтримати з боку пред-ставників місцевої влади. За результатамиякісних відповідей регіональних експертів, вдеяких випадках початкова низька компе-тенція керівників громад могла б перешко -джати місцевому розвитку внаслідок декількохфакторів. По-перше, громадяни не повною мі-рою поінформовані про можливості та меха-нізми самоорганізації громади. По-друге,вони не мають відповідного досвіду і досте-менно не знають, як реалізовувати проектгромади. По-третє, вони не мають кваліфіка-ції в написанні офіційних документів та ви-рішенні технічних питань. Тому вони вислов-люють потребу в навчанні лідерів місцевихгромад. Хоча у проекті МРГ вдосконаленнянавичок представників влади не було проек-тним завданням, вони тим не менш повідом-ляють про таке збільшення. Регіональні екс-перти в інтерв’ю визнають, що досвід роботи,набутий у практичній співпраці над виконан-ням проектів підвищує компетентність пра-цівників місцевої влади, а громадяни, особ-ливо активісти громад, також набуваютьцінних навичок.

Ці твердження були перевірені за кількіс-ним опитуванням регіональних експертів.

Навіть якщо зважати на бажання представ-ників місцевої влади подати себе у кращомусвітлі, майже абсолютне (яке відмітили неменше 97% респондентів) зростання знаньпроцесів місцевого самоврядування явно є ві-дображенням масштабного процесу, наслідкиякого доцільно порівняти з відповідними на-слідками для представників місцевої владиу населених пунктах, які не охоплені проек-тами ПРООН. Ще важливішим є покращеннянавичок співпраці з громадами, яке відмітилине менше 98% опитаних респондентів. Ста-тистично значущий зв'язок між віком та по-кращенням знань та навичок підтверджуєвисловлену національними експертами гіпо-тезу про те, що молодші працівники місцевоївлади легше і швидше навчаються співпраціз громадами і можуть бути основою для впро-вадження нової моделі місцевого розвитку (заданими кореляційного аналізу).

Підвищення кваліфікації членів громадиі службовців ОГ вимірювалося непрямо і по-дається в інших частинах звіту.

Ступінь залучення організацій громад дозаходів поза межами проектів

Методологія підходу місцевого розвитку заучасті громад передбачає стимулювання та-кого рівня самоорганізації громади, щоб її ор-ганізація брала участь в інших ініціативах,зокрема конкурсах на фінансування власнихпроектів, аж до реалізації ініціатив власнимкоштом.

В опитуванні членів організацій громад рес-пондентам, які посідають управлінські посадиу своїх організаціях, ставилося запитання, чиїхні організації подавали заявки на іншігранти та конкурси поза проектами ПРООН.Якщо принаймні один з керівників організаціїгромади повідомляв, що згідно з його/її інфор-


Таблиця 4.1.7.Оцінка змін протягом останніх кількох років у професійних якостях експертів


Дужезросли

Скорішезросли

Не зміни-лась

Скорішезменши-

лись

Зовсімзменши-

лись


11.1. Знання процесівмісцевого самовряду-вання

58,3% 39,8% 1,9% 0,0% 0,0% 0,0%

11.2. Навички співпра-ці з громадами 71,8% 26,7% 1,0% 0,5% 0,0% 0,0%

40

мацією такі заявки подавалися, то ця громадавважалася такою, яка подавала заявки на кон-курси/гранти поза співпрацею з ПРООН. Та-ким чином, ми змогли отримати дані стосовнопоширеності позапроектних заходів серед гро-мад, в яких проводилося дослідження.

Дані опитування свідчать, що це завданняуспішно реалізовано, адже згідно з відпові-дями представників груп управління органі-зацій громад, 71,4% громад, охоплених опи-туванням, подавали заявки на інші грантиабо конкурси поза проектами ПРООН, при-чому 84% з тих, які подавали заявки, вигра-вали гранти або конкурси.

Якщо порівняти результати цього дослі -дження з попереднім, то виявляється, що серед

8 громад ПРІК, в яких проводилося опиту-вання, в 6 (або 75%) керівники організацій гро-мад повідомили про те, що громади подавализаявки на конкурси/гранти поза співпрацею зПРООН. А за даними іншого дослідження пооцінці проекту ПРІК 2009 року лише 35% гро-мад мали досвід реалізації інших проектів(втім, потрібно відмітити, що, з огляду на різ-ний дизайн досліджень, ми можемо порівню-вати ці дані тільки умовно).

В опитуванні всім членам громад такожставилося запитання про те, чи їхні органі-зації реалізовують інші ініціативи за власнийкошт. Згідно з результатами опитування, аб-солютна більшість респондентів 86%(71,8–96,4% у різних проектах ПРООН) пові-


Діаграма 4.1.6.Поширеність серед організацій громад досвіду подання заявок на інші гранти або

конкурси поза Програмою розвитку ООН і ЄС(Відсоток від громад, що беруть участь у проектах ПРООН, обсяг вибірки n=35;в громадах, що подають заявки на гранти або конкурси поза межами проектів

ПРООН (обсяг вибірки n = 25) — відсоток тих, хто виграв принаймні одингрант або конкурс)

Діаграма 4.1.7.Поширеність реалізації ініціатив поза співпрацею з ПРООН за власний кошт

(Відсоток від основної групи, обсяг підвибірки n=536)

41

домили, що їхні організації дійсно реалізову-ють додаткові ініціативи. Якщо ж провестирозрахунки стосовно поширеності серед гро-

мад, то вийде, що в кожній громаді є люди,які повідомили про проведення ініціатив позарамками проекту.


Діаграма 4.2.1.Ознайомленість респондентів з діяльністю організацій своїх громад

(Середнє значення за шкалою від 1 до 5 для основної групи, обсяги підвибірок nвідповідей на кожне запитання)

Рівень прозорості в діях організацій громадДля успішної реалізації поставлених зав-

дань (зокрема збору грошових внесків), орга-нізаціям громад та органам їхнього управ-ління мають довіряти члени громади — аотже, вони мають діяти прозоро. За словамипредставників громад на фокус-групах, інфор-мація про надходження і витрати коштів до-ступна для усіх охочих. З метою інформуваннягромади про хід робіт, створюються інформа-ційні стенди, видаються інформаційні бюле-тені. Окрім цього, люди бачать результати ро-боти — відремонтовані будівлі, налагодженеводопостачання тощо — що також демонструє,що кошти були витрачені за призначенням.

Суб’єктивні враження, висловлені окре-мими представниками зацікавлених, группотребують перевірки кількісними мето-дами, що забезпечує опитування членів ор-ганізацій громад.

Зважаючи на те, що тільки 0,6–8,8% рес-пондентів стверджують, що зовсім не озна -йомлені із різними аспектами діяльності ор-ганізацій своїх громад, а від 76,2% до 90%скоріше або повністю ознайомлені із визна-ченням пріоритетів діяльності, звітами провикористання коштів, виконанням робіт наоб’єктах та прийняттям рішень, в цілому ді-яльність організацій громад є доволі прозо-рою. Втім, обізнаність стосовно різних видівдіяльності є дещо відмінною. Так, найкращереспонденти обізнані із процесом прийняттярішень (90,0% повідомили, що вони скорішеабо повністю ознайомлені). А відносно най-гірше — із громадським аудитом (61,6%) тапроведенням тендерів (59,8%). Якщо такізначення для тендерів є закономірним, зва-жаючи на те, що це відноситься до компе-тенції керівництва організацій громад, товідносно менша обізнаність із громадським

4.2. Рівень прозорості, підзвітності та рівності

42

аудитом може означати, що вони не є мак-симально численними. З іншого боку,більше половини респондентів із ними оз-найомлені, що є прийнятним. Якщо ця ді-яльність є доцільною, вона повинна поши-рюватись і надалі.

Також відповіді на всі шість запитаньбули зведені в один індекс ознайомленостіреспондентів з діяльністю організацій своїхгромад. Для цього для кожного респондентабуло розраховано середнє значення за всімашістьома запитаннями. Таким чином, зна-чення індексу ознайомленості з діяльністюдля всіх респондентів варіюється від 1 (ті, хто

зовсім не ознайомлений з жодною діяль-ністю) до 5 (ті, хто повністю ознайомлені зусіма аспектами діяльності).

Якщо рахувати ознайомленість як зна-чення єдиного індексу, то для усіх респонден-тів воно дорівнює 4,1, тобто у середньомучлени організацій громад скоріше ознайом-лені з усіма аспектами діяльності організаційгромад, а для членів груп управління — 4,6тобто їхня обізнаність знаходиться посерединіміж позиціями «скоріше ознайомлений» та«повністю ознайомлений». Ця відмінність міжзначеннями індексу для підвибірок є статис-тично значущою на рівні 0,01.


Діаграма 4.2.2.Значення індексу ознайомленості з діяльністю організації своєї громади

(Середнє значення від основної групи, обсяги підвибірок n відповідей на кожне запитання)

Діаграма 4.2.3.Ознайомленість респондентів з діяльністю організацій своїх громад

(Середнє значення індексу для основної групи, обсяги підвибірок n відповідей накожне запитання)

43

Рівність в отриманні користі серед цільовоїаудиторії проектів

Підходом передбачено, що усі члени громадиповинні мати потенційну можливість користу-ватись послугами створених або відновленихоб’єктів інфраструктури. Майже усі опитанічлени організацій громад (95,7%) визнають, щоця умова виконується. Причому суттєві розбіж-

ності між програмами не простежуються. Щодотих 4,3%, які відповіли заперечно, неможливоточно сказати, чи вони відмічають дійсно на-явну локальну проблему нерівності доступу, чивони так інтерпретують те, що деякі послуги засвоєю функціональною метою призначенні дляокремих цільових груп (таких як, наприклад,батьки, стосовно шкіл та дитячих садочків).


Представники цільових груп на фокус-гру-пових дискусіях стверджували, що результа-тивна взаємодія громадян із місцевою владоюприводить до більш довгострокових наслідківу вигляді врахування пропозицій громад устратегічних планах розвитку міст, районівта областей, що дає суттєві гарантії фінансу-вання проектів громад місцевою владою умайбутньому.

Регіональні експерти в інтерв’ю підтвер-дили наявність випадків, коли цілі розвиткугромад були враховані у стратегічних планахмісцевого розвитку, і ці юридично закріпленіположення дають респондентам впевненістьу тому, що праця триватиме і в майбутньому.

З метою отримання точніших даних вартовзяти до уваги опитування регіональних

експертів. Позитивним результатом є пові-домлення експертів про те, що пріоритетирозвитку громад принаймні частково врахо-вані у плані розвитку району або міста, щопідтверджують 75,7% і заперечують лише1,5% експертів.

Поряд з простим врахуванням пріори-тетів розвитку громад, експерти також від-значили і їхню реалізованість. Важливо,що ці пріоритети вже принаймні частковореалізовані, що відмітили 67,8% регіо-нальних експертів, при тому що з цим непогодились тільки 2,5% респондентів. Цідані свідчать про те, що планування знизу-вгору та стратегічне планування дійсно пра-цюють на територіях, охоплених проектамиПРООН.

4.3. Якість стратегічного планування, планування знизу-вгору

Діаграма 4.3.1.Врахування пріоритетів розвитку громад у плані розвитку району/міста


44


Діаграма 4.3.2.Реалізованість пріоритетів розвитку громад, закріплених у плані розвитку

району/міста(Відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг підвибірки n=205)

Учасники фокус-груп визнали, що підви-щення професійної кваліфікації представни-ків влади та досвід плідної співпраці з гро-мадянами спонукає владу більш масштабнота якісно інформувати про свою діяльність,особливо на інформаційних дошках, через ви-світлення у засобах масової інформації та

шляхом безпосереднього спілкування на зус-трічах із громадянами.

Регіональні експерти-представники владив інтерв’ю переважно відмічають, що інфор-мування громадян стало більш інтенсивнимта якісним, найбільшою мірою через осо-бисті зустрічі, конференції, інформаційні

4.4. Доступ до інформації про діяльність місцевої влади

Таблиця 4.4.1.Зміни протягом останніх кількох років в обсягах і якості інформування

населення про діяльність місцевої влади(Відсоток від регіональних експертів, обсяги підвибірок n=150 для експертів

проекту МРГ та n=56 для експертів проекту МПВСР)

Дужезросло

Скорішезросло

Не змі-нилось


лось


лось


1.1. Інформування на дошкахоголошень та через інтернет(Всі експерти)

44,2% 44,7% 10,7% 0,0% 0,0% 0,5%

1.2. Інформування шляхомучасті у прес-конференціях тачерез засоби масової інформа-ції (Всі експерти)

49,0% 44,7% 5,8% 0,5% 0,0% 0,0%

1.3. Надання інформації черезресурсні центри (ЕкспертиМРГ)

43,9% 39,9% 9,5% 0,0% 0,7% 6,1%

1.4. Надання інформації черезМуніципальні відділи під-тримки (Експерти МПВСР)

46,4% 44,6% 5,4% 0,0% 0,0% 3,6%

45

дошки, газети, телебачення, але також і че-рез Інтернет.

Не менше 80% опитаних регіональнихекспертів спостерігали зростання обсягів таякості інформування населення про діяль-

ність місцевої влади, а якщо врахувати, щочастина відповідей «не змінилось» не від-биває зміни інформування у порівнянні зчасом до початку проекту, таке зростанняпрозорості та підзвітності дій влади є без-


Діаграма 4.4.1.Оцінка зміни доступності необхідної інформації від влади для громадян за

останні кілька років(Відсоток від опитаних членів організацій громади, обсяг підвибірки основної

групи n=542, обсяг підвибірки контрольної групи n=313)

Діаграма 4.4.2.Оцінка зміни поінформованості про діяльність органів місцевої влади за

останні кілька років(Відсоток від опитаних членів організацій громади, обсяг підвибірки основної

групи n=540, обсяг підвибірки контрольної групи n=313)

46

умовним успіхом реалізації проектівПРООН.

88,9% всіх експертів вважають, що інфор-мування на дошках оголошень та через Ін-тернет, а 93,7% — що також шляхом участі упрес-конференціях та через ЗМІ дуже чи ско-ріше зросло протягом останніх кількох років.

У процесі взаємодії громадян із владою по-кращується доступ громадян до інформації відвлади: як свідчить порівняння основної (дебули реалізовані проекти ПРООН) та кон-трольної груп (де не були реалізовані проектиПРООН), в основній групі на 26,5% більшетих, хто вважає, що доступність необхідної ін-

формації за останні декілька років (коли і від-бувалась участь у проектах ПРООН) скорішеабо дуже зросла. Це при тому, що у контроль-ній групі на 15,5% більше тих, хто відчувзменшення доступу до інформації від влади.Найбільший ефект у покращенні доступу гро-мадян до інформації від влади спостерігаєтьсяу проекті МРГ. Аналогічні висновки можливозробити і стосовно поінформованості про ді-яльність органів місцевої влади: в основнійгрупі на 25,4% більше ніж у контрольній тих,хто відмічає зростання такої поінформованості,причому статистично значущі відмінності ха-рактерні і для МРГ, і для МПВСР.


Були проведені інтерв’ю з меценатамипроекту МРГ з різних частин України (Пів-ночі, Півдня, Заходу, Сходу та Центру), яківиявили бажання і готовність фінансуватипроекти громад, і, як відомо зі слів обласнихкоординаторів, вони дійсно фінансують про-екти громад.

Цікавим є те, що меценати надають гро-шову підтримку найрізноманітнішим про-ектам: амбулаторним пунктам, школам,стадіонам, часто поза співпрацею з проек-тами ПРООН. Несподіваним було зізнанняодного мецената, що фактично він надававбільші суми, ніж здається на перший по-гляд, але проблема в тому, що надмірнаспонсорська діяльність привертає надто

пильну увагу державних органів, що можезашкодити бізнесу.

Підприємці висували різні пояснення влас-ної мотивації фінансування проектів: від про-стого бажання допомогти сусідам і зробити по-слугу голові сільраді до почуття патріотизмудо свого села. Були і відверто прагматичні по-яснення на зразок необхідності забезпеченнянормальних умов життя для працівників під-приємства, які є місцевими мешканцями,інакше довелось би привозити працівників ізсусіднього району, що економічно невигідно.

Важливим і перспективним досвідом є ви-падок залучення мецената до стратегічноїпрограми розвитку села, запланованої до2012 року.

4.5. Роль місцевого бізнесу

В експертних глибинних інтерв’ю пред-ставники місцевої влади цілком передбачу-вано позитивно відгукувались про покра-щення відносин із громадянами, хоча не всіреспонденти були настільки оптимістичні.Відносини залежать як від представниківвлади, яка може змінюватись, так і від яки-хось місцевих особливостей.

В основному найбільше побоювань і не-бажання було на початку створення проек-тів громад, а у процесі, коли співпраця ви-ходила успішною, і особливо наприкінці,коли були видні практичні результати ро-боти, люди ставали більш упевнені у ре-зультатах, більше довіряли один одному і

налагоджувались підвалини майбутньоїспівпраці.

На фокус-групах різні зацікавлені сторонипогодились у тому, що відносини громадян ізвладою покращуються у процесі спільноїпраці над проектами:

• спочатку вони починають розуміти, щотакий діалог можливий і він є продуктив-ним,

• далі досвід успішної співпраці посилюєдовіру громадян до місцевої влади,

• з іншого боку, представники місцевоївлади стають більш схильними врахову-вати думки громадян й ефективніше їмдопомагати.

4.6. Відносини громадян із владою

47

Як зазначили деякі регіональні екс-перти, підтримка місцевої влади може бутилише формальністю. Тому у цій співпрацікритично важливими є особисті зв’язки, якізалежать від лідерів громад та громадськихдіячів серед працівників проекту та місце-вої влади.

Якщо порівняти сприйняття експертів(в основному — представників місцевої влади)та громадян щодо змін у відносинах громадяніз місцевою владою, то експерти є як мінімумудвічі більш оптимістичні, ніж громадяни.Отже, позитивність відповідей експертівварто сприймати з урахуванням того, що це

явно тенденційна самооцінка. Тим не менше,як серед громадян, так і серед експертів (неменше 80%) більше тих, хто вважає, що від-носини між громадянами та місцевою владоюпокращились: на їхню думку, влада сталабільш відкритою, стала більше враховуватиінтереси і думки простих громадян, зросла якспівпраця між громадами та місцевою вла-дою, так і ефективність діяльності органівмісцевої влади загалом.

Зміни у рівні доступності до представниківвлади та відкритість до діалогу

Переважна більшість опитаних регіональ-них експертів вважають, що відкритість міс-


Таблиця 4.6.1.Оцінка змін протягом останніх кількох років у відносинах громадян із міс-

цевою владою(Відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг вибірки n=206)

Дужезросла

Скорішезросла

Не змі-нилась


лось


лось


2.1. Відкритість місцевої владидо діалогу з громадою 40,3% 49,5% 7,8% 1,0% 0,0% 1,5%

2.2. Врахування інтересів ідумки простих громадян у ді-яльності місцевої влади

35,4% 56,3% 6,3% 0,5% 0,0% 1,5%

2.3. Співпраця громади і міс-цевої влади 51,5% 42,2% 4,9% 1,0% 0,5% 0,0%

2.4. Ефективність діяльностіорганів місцевої влади 29,8% 56,6% 9,3% 1,5% 0,5% 2,4%

Діаграма 4.6.1.Оцінка зміни відкритості влади до діалогу з громадою


48

цевої влади до діалогу з громадою дуже чискоріше зросли (89,8% усіх експертів).

Результати опитування членів організаційгромад показують, що 50,6% респондентів зосновної групи вважають, що за останнікілька років дуже або скоріше зросла відкри-тість влади до діалогу з громадою. А серед

контрольної групи такої ж думки дотриму-ються лише 23,3% опитаних.

Іншим важливим аспектом є врахуванняінтересів і думок простих громадян у діяль-ності місцевої влади. Іще більша частка ре-гіональних експертів (91,7%) вважають, щодуже чи скоріше зросли врахування інтересів


Діаграма 4.6.2.Оцінка зміни відкритості влади до діалогу з громадою

(Відсоток опитаних членів організацій громади, обсяг підвибірки основної групиn=540, обсяг підвибірки контрольної групи n=313)

Діаграма 4.6.3.Оцінка зміни врахування думок простих громадян у діяльності місцевої влади


49

і думки простих громадян у діяльності місце-вої влади.

Опитування членів організацій громад уцілому підтверджують думки представниківмісцевої влади: як і в попередньому випадку,суттєво оптимістичніші погляди мають рес-понденти з основної групи. Якщо порівнюватидані, отримані в основній та контрольній гру-пах, серед представників основної групи46,7% вважають, що за останні кілька роківдуже або скоріше зросло врахування інтересіві думок простих громадян у діяльності місце-вої влади (проти 20,8% серед контрольноїгрупи).

Зміни у ставленні громадян до представ-ників влади

Ставлення громадян до представниківвлади є комплексним явищем, однак най-більш показовим індикатором ставлення є до-віра. В опитуванні членів організацій громадреспондентам було поставлено два запитанняпро оцінку їхньої довіри до місцевої та цен-тральної влади за шкалою від 0 («зовсім недовіряю») до 10 («повністю довіряю»).

Опитування населення підтвердило гіпо-тезу експертів про те, що результативна спів-праця з організаціями громади пов’язана із

(і найбільш імовірно, є причиною) зростаннядовіри до влади, особливо місцевої. За 10-бальною шкалою рівень довіри до органів міс-цевої влади у контрольній групі дорівнює 4,9,тоді як в основній — 6,4.

Варто відмітити, що в обох групах довірадо центральної влади є нижчою (хоча довірадо центральної влади знову серед основноїгрупи вища).

Іншим індикатором змін є суб’єктивнаоцінка респондентами динаміки довіри домісцевої влади за останні кілька років.

Як видно, крім відмінностей у стані довірина момент опитування, мають місце відмін-ності у зміні довіри за останні роки: в основнійгрупі на 21,1% більше, ніж у контрольній,тих, хто визнає зростання довіри до представ-ників місцевої влади (41,2% проти 20,8%).

Серед керівників організацій громад 71%впевнено почувається під час спілкування зпредставниками влади. Лише 7% почува-ються невпевнено.

Зміни у співпраці між представникамивлади та громадами

Якщо врахувати те, що взаємодія із владоює комплексним цілісним процесом, то зі зрос-танням відкритості влади до діалогу законо-


Діаграма 4.6.4.Оцінка зміни врахування інтересів і думки простих громадян у діяльності

місцевої влади(Відсоток опитаних членів організацій громади, обсяг підвибірки основної групи

n=540, обсяг підвибірки контрольної групи n=313)

50


Діаграма 4.6.6.Оцінка зміни довіри до представників місцевої влади

(Відсоток від опитаних членів організацій громади, обсяг підвибірки основноїгрупи n=541, обсяг підвибірки контрольної групи n=313)

Діаграма 4.6.5.Рівень довіри до органів місцевої та центральної влади

(Середнє значення для опитаних членів організацій громади, обсяги підвибірокn відповідей на кожне запитання)

51


Діаграма 4.6.7.Впевненість у спілкуванні з представниками влади

(Відсоток КУП у своїх громадах, обсяг підвибірки n=94)

Діаграма 4.6.8.Оцінка зміни співпраці громади і місцевої влади


мірно має відбуватись інтенсифікація та ре-зультативність співпраці громадян із місце-вою владою. І дані опитування членів орга-нізацій громад демонструють цю тенденцію:в основній групі на 34,3% більше, ніж у кон-трольній, тих, хто відмічає кількісне зростанняспівпраці між представниками влади та гро-

мадянами, і ця закономірність притаманнаяк МРГ, так і МПВСР.

Зміни у рівні задоволеності громадян ро-ботою представників влади

Загалом, 47,9% респондентів з основноїгрупи в опитуванні членів організацій громадвідмітили, що ефективність діяльності орга-

52

нів місцевої влади за останні кілька роківзросла. Лише 7,2% висловили думку, що, на-впаки, ефективність знизилася. Натомістьреспонденти з контрольної групи мають про-тилежні погляди — лише 20,9% вважає, щоефективність покращилася, і аж 24,4% вва-жають, що ефективність навіть знизилася.Отже, ці зміни визнають на 20% респондентівбільше в основній групі, ніж у контрольній, івони притаманні і для проекту МРГ, і дляпроекту МПВСР.

Закономірно, що, незважаючи на загаломкритичне ставлення до роботи влади, у гро-мадах, де у взаємодії із місцевою владою реа-лізовані проекти ПРООН, опитування членіворганізацій громад зафіксувало вищий рівеньзадоволеності роботою місцевої влади: 3,5 в ос-новній проти 2,8 у контрольній (де це значеннянавіть дещо менше за позицію «наскільки за-довольняє, настільки і не задовольняє») — зап’ятибальною шкалою, де 1 — «цілком не за-доволений», а 5 — «цілком задоволений».


Діаграма 4.6.10.Рівень задоволеності роботою місцевої влади

(Середнє значення для опитаних членів організацій громади, обсяг підвибіркиосновної групи n=510, обсяг підвибірки контрольної групи n=291)

Діаграма 4.6.9.Оцінка зміни ефективності діяльності органів місцевої влади


53


Дослідження демонструє, що створені ор-ганізації підтримки цілком відповідають по-ставленим завданням і навіть виконуютьбільше функцій. Вони покращують процесимісцевого розвитку та співпрацю між грома-дянами та владою. Структури підтримки ха-рактеризуються високим рівнем прозорості,підзвітності та рівності у власній діяльності.Організації громад, ресурсні центри, муніци-пальні відділи підтримки та форуми місцевогорозвитку сприяють процесам місцевого роз-витку та співпраці між громадами та місцевоювладою. Ці організації значною мірою вико-ристовуються поза межами проектів громадита розповсюджують модель підходу із залу-ченням громади. Зацікавлені сторони даютьпозитивний прогноз високої життєздатностістворених організацій підтримки, великою мі-рою тому, що вони самі прагнуть їх підтриму-вати. Відбувається розвиток людських ресур-сів — представників громад та місцевої влади.Відбувається поширення моделі стратегічного

планування з механізмом планування знизу-вгору. Відмічається помітне покращення до-ступу до інформації від місцевої влади, а та-кож покращення демократичності таефективності взаємодії громадян та влади.Місцевий бізнес має певний потенціал дляспонсорства проектів громад, тому лідери гро-мад повинні продемонструвати вигоди такогофінансування більш чітко і переконливо. Від-носини громадян з владою демонструють явнезростання: більша відкритість до діалогу, гро-мадяни відчувають себе більш впевнено вспілкуванні з місцевими органами влади, аотже, їхні інтереси беруться до уваги місцевоювладою частіше. З іншого боку, місцеві органивлади демонструють більше поваги до лідерівгромади і більше покладаються на них у реа-лізації місцевої політики. Природно, що є за-значене підвищення рівня довіри до місцевихорганів влади з боку громадян. У цілому, від-носини громадян з владою є більш позитив-ними і продуктивними.

4.7. Висновки щодо впливу підходу на місцеве самоврядування

54

Із висловлювань представників зацікавле-них сторін на фокус-групах можливо зробититакий узагальнений висновок: через те, щолюди виконують роботи для себе, вони праг-

Розділ 5

ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДХОДУ НА НАДАННЯ ПОСЛУГ У СЕКТОРАХ,ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДХОДУ НА НАДАННЯ ПОСЛУГ У СЕКТОРАХ,ЯКІ ПІДТРИМАНІ ПРОЕКТАМИЯКІ ПІДТРИМАНІ ПРОЕКТАМИ

нуть використовувати наявні кошти якнай -ефективніше, знаходять оптимальне співвід-ношення якості і ціни, частину робіт вико-нують добровільно і на громадських засадах.

5.1. Вартість створення чи відновлення послуг

Учасники фокус-груп усіх категорій прак-тично одностайні в тому, що проекти змен-шують витрати на комунальні та соціальніпослуги, що дозволяє заощаджувати коштизакладів громади і домогосподарств.

Регіональні експерти в інтерв’ю відмічали,що зменшення вартості послуг є реалістич-ним завдяки таким чинникам:

• можливості отримувати послуги у своємунаселеному пункті і не витрачати коштина подорож до інших населених пунктів,

• появи можливості вибору і контролю по-стачальника послуг,

• створенню можливості отримуватипільгове або безкоштовне обслуговуванняу власних інфраструктурних об’єктах.

В опитуванні членів організацій громадреспондентам, які перебувають на управлін-ських посадах в своїх громадах, ставилося за-питання про те, чи змінилося енергоспожи-вання в їхніх громадах протягом останніхкількох років. Згідно з результатами дослі -дження 31,3% респондентів заявили, що спо-живання значно або радше збільшилося,28,3% — що не змінилося, 23,3% — що значноабо скоріше зменшилося.

Керівникам організацій громад також булопоставлено запитання про те, чи намагаютьсявони зараз економити певні ресурси. Абсо-лютна більшість респондентів (77,9–91,0%)повідомили, що вони зараз намагаються еко-номити газ, тепло, електроенергію. Гіпоте-

5.2. Вартість надання послуг

Діаграма 5.2.1.Зміна енергоспоживання в громадах

(Відсоток КУП в своїх громадах, обсяг підвибірки n=99)

55

тично, тут можуть мати вплив принаймні двафактори: вони намагаються економити абоце логічний наслідок впливу проектів (зав-дяки більшій ефективності створеної/віднов-леної інфраструктури).

Також 79,8% керівників організацій гро-мад зазначили, що їхні громади зараз нама-гаються економити воду.

Дещо суперечливими виглядають формиенергозбереження: від 78% до 91% представ-ників груп управління організацій громад пе-реконують у тому, що намагаються економитивитрати різних комунальних ресурсів. Але заіншими питаннями виявилось більше тих, хтовизнає зростання енергоспоживання, ніж тих,хто відмічає зменшення енергоспоживання.

Розділ 5. Оцінка впливу підходу на надання послуг у секторах, які підтримані проектами

Учасники фокус-груп відмічали безумовнекомплексне покращення якості послуг. Ана-логічно, на думку регіональних експертів,першим результатом виконання проектів гро-мад є отримання населенням доступу до ра-ніше недоступних послуг та / або покращенняякості вже наявних послуг.

Для виявлення масштабу зміни у якостінадання послуг, в опитуванні членів органі-зацій громад порівнювались відповіді тихреспондентів, в чиїх громадах реалізовува-лася Програма розвитку ООН і ЄС, і тих рес-пондентів, в чиїх громадах проекти не прово-

дилися. Оскільки окремі проекти реалізову-валися не у всіх громадах, які брали участь впрограмах ООН і ЄС, ми порівняємо погляди1) респондентів, в чиїх громадах реалізову-валися певні проекти, 2) респондентів з кон-трольної групи, 3) респондентів з контрольноїгрупи і тих з основної, в чиїх громадах певнийпроект не здійснювався.

Енергозбереження. (тут мається на увазістворення інфраструктури, яка дає можли-вість економити споживання енергоносіїв). Удослідженні респондентам ставилися запи-тання про динаміку якості опалення та ву-

5.3. Якість надання послуг

Діаграма 5.2.2.Зусилля з економії води у громадах

(Відсоток КУП у своїх громадах, обсяг підвибірки n=99)

Таблиця 5.2.1.Чи намагаються громади економити газ, тепло, електроенергію

(Відсоток КУП у своїх громадах, обсяги підвибірок n відповідей на кожне запитання)

Економимо Не економимо ВАЖКО СКАЗАТИ

Газ (n=95) 77,9% 9,5% 12,6%

Електроенергія (n=100) 91,0% 6,0% 3,0%

Тепло (n=98) 84,7% 9,2% 6,1%

56

личного освітлення, що входять до проектів зрубрики «енергозбереження». 2/3 респонден-тів (65,2–66,4%), в чиїх громадах реалізову-валися проекти з енергозбереження, повідо-мили, що, на їхню думку, за останні кількароків якість опалення та вуличного освіт-лення змінилася на краще. Натомість і в кон-трольній групі (це респонденти, в чиїх гро-мадах не реалізовувався жоден проект), ісеред всіх респондентів, де не реалізовува-лися проекти з енергозбереження (тобто кон-трольна група плюс ті з основної групи, депроводилися якісь інші проекти), лише

32,7–39,2% відмічають позитивні зрушеннястосовно опалення та вуличного освітлення.

Комунальне водопостачання. Відповіднодо результатів опитування, 75,9% респонден-тів, в чиїх громадах реалізовувалися проектиз комунального водопостачання, вважають,що якість таких послуг за останні кілька роківпокращилася. Натомість серед двох інших ка-тегорій респондентів лише 38,5–38,6% вва-жають, що якість поліпшилася. Це харак-терно і для МПВСР, і для МРГ.

Шкільний транспорт. У цій царині в дея-ких програмах реалізовувалися проекти,


Таблиця 5.3.1.Суб’єктивна оцінка динаміки якості послуг зі сфери енергозбереження

(Відсоток від членів організацій громади відповідної категорії, які використовують відповідну послугу, обсяги підвибірок n відповідей на кожне

запитання вказані у наступній таблиці)

Проекти реалізовувалися(n=279, n=253)

Контрольна група (n=263,

n=234)

Всі респонденти, дене було проектів

«енергозбереження»(n=509, n=376)

Опалення(школа, садочок,

ФАП, будинок)

Якість покращилася 65,2% 39,2% 36,3%

Якість не змінилася 24,7% 43,0% 45,2%

Якість погіршилася 6,8% 13,3% 10,0%

ВАЖКО СКАЗАТИ 3,2% 4,6% 8,4%

Вуличнеосвітлення





Таблиця 5.3.2.Суб’єктивна оцінка динаміки якості послуг зі сфери комунального

водопостачання(Відсоток від членів організацій громади відповідної категорії, які

використовують відповідну послугу, обсяги підвибірок n відповідей на кожнезапитання вказані у наступній таблиці)

Проекти реалізовувалися

(n=290)Контрольна

група (n=231)

Всі респонденти, дене було проектів «ко-мунального водопос-

тачання» (n=414)Якість покращилася 75,9% 38,5% 38,6%




57

пов’язані із шкільними автобусами. Так, 85,6%респондентів, в чиїх громадах проводилисяпроекти, вважають, що за останні кілька роківу цьому напрямі відбулися позитивні зру-шення. Серед двох інших категорій респон-дентів кількість тих, хто вважає аналогічно,суттєво менша.

Охорона довкілля. Одним із проектів, якийреалізовувався за цим напрямом, було виве-зення сміття. 67,5% респондентів з громад, депроводилися такі проекти, вважають, що си-туація з цим покращилася. Як і в попередніхвипадках, в двох інших категоріях респон-дентів, позитивно оцінюють зміни суттєвоменше людей.

Охорона здоров’я. 61,1% респондентів з гро-мад, де проводилися ці проекти, вважають,

що якість медичного обслуговування покра-щилася за останні кілька років. Натомість се-ред двох інших категорій респондентів лише18,7–19,1% вважають, що якість покращиласяпротягом останніх років.

Стосовно усіх видів послуг, які були під-тримані проектами ПРООН, місцеві меш-канці відмічають зростання якості послуг.Найбільш значним є вплив проектів на енер-гозбереження (опалення та вуличного освіт-лення), де покращення якості визнають на26% і на 31,4% більше респондентів з основ-ної, ніж з контрольної груп. Закономірно, щорозподіли рівня задоволеності зміною якостіпослуг дуже подібні для контрольної групита для тієї частини основної, де відповідніпроекти не були реалізовані.


Таблиця 5.3.3.Суб’єктивна оцінка динаміки якості послуг зі сфери комунального

транспорту (шкільний автобус)(Відсоток від членів організацій громади відповідної категорії, які




група (n=163)


«шкільний транс-порт» (n=434)





Таблиця 5.3.4.Суб’єктивна оцінка динаміки якості послуг зі сфери охорони довкілля

(вивезення сміття)(Відсоток від членів організацій громади відповідної категорії, які




група (n=203)


«охорони довкілля»(n=428)





58


Таблиця 5.3.5.Суб’єктивна оцінка динаміки якості послуг зі сфери охорони здоров’я

(медичне обслуговування)(Відсоток від членів організацій громади відповідної категорії, які




група (n=305)


«охорони здоров’я»(n=742)





Учасники фокус-груп визнають, що люди,які вклали багато власних зусиль у створеннята відновлення послуг, зацікавлені у тому, щобдбати про збереження об’єктів інфраструктури.

Оскільки підтримання об’єктів інфраструк-тури потребує певних витрат, респондентирозказали, що вони розраховують на різніджерела фінансування у майбутньому:

• внески членів громади,• благодійні внески меценатів,• дотації з місцевого бюджету,• фінансування з боку аналогічних про-грам.

Як пояснили у глибинних інтерв’ю регіо-нальні експерти, особиста участь у реалізаціїпроектів громад створює почуття відповідаль-ності за плоди власної праці, внаслідок чогочлени громади дбатимуть про створені чи від-новлені об’єкти.

При цьому життєздатність об’єктів інфрас-труктури забезпечується:

• дбайливим ставленням до створенихчи відновлених у проектах громадоб’єктів,

• особистими зусиллями для охорони чиремонту об’єктів,

• готовністю громади вкладати коштидля забезпечення постійної роботи об’єк-тів інфраструктури,

• бажанням шукати підтримки від владита спонсорів у наданні коштів для підтри-мання роботи об’єктів,

• плануванням у місцевих бюджетах ви-трат на поточний ремонт, розвиток та від-новлення об’єктів,

• усвідомленням важливості існуванняінфраструктурних об’єктів для сталогофункціонування громади.

5.4. Сталість створених громадських інфраструктур

Згідно з результатами опитування, обґрун-товано стверджувати, що створення і віднов-лення комунальних послуг є економічно ефек-тивним. Громади, які застосовуються підхідмісцевого розвитку із залученням громади,споживають менше енергії, більше того, вони

економлять газ, тепло, електрику. Тому вико-ристання послуг стає більш економічним.Якість надання послуг, підтриманих проек-тами, збільшується. Як повідомили самі гро-мадяни, створена та відновлена комунальнаінфраструктура є потенційно життєздатною.

5.5. Висновки щодо надання послуг у секторах, які підтримані проектами ПРООН

59

Важливим результатом виконання про-ектів є позитивні зміни у якості життя насе-лення.

Результати опитування членів організаційгромад засвідчують, що серед респондентіврівень задоволеності життям знаходиться насередньому рівні — вони наскільки задово-лені нинішнім життям, настільки і незадово-лені. Але необхідно відмітити, що серед рес-пондентів, які брали участь у проектахПРООН, погляди є дещо відмінними. Так, завинятком стану здоров’я та ставлення з бокуоточення, для всіх інших сторін життя рес-

Розділ 6

ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДХОДУ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЦІЛЬОВИХ ГРУПОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДХОДУ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЦІЛЬОВИХ ГРУП

понденти, в чиїх громадах реалізовувалисяті чи інші проекти, більше ними задоволені.Так, якщо серед контрольної групи рівень за-доволеності життям у цілому складає 3,1 (зап’ятибальною шкалою, де 1 — «цілком не за-доволений», а 5 — «цілком задоволений»), тосеред основної — 3,4. Варто відмітити, що су-ттєві розбіжності простежуються для перспек-тив розвитку громади (3,8 серед основноїгрупи проти 2,7 серед контрольної), громадсь-кого життя (3,3 проти 2,6), впевненість у влас-них силах (3,8 проти 3,4). Також характерно,що здебільшого люди найменш задоволені

Діаграма 6.1.Задоволеність різними сторонами життя

(Середнє значення для членів організацій громади, обсяги підвибірок n відпові-дей на кожне запитання)

60

Розділ 6. Оцінка впливу підходу на якість життя цільових груп

Таблиця 6.1.Список змінних по вимірюванню задоволеності різними аспектами життя

Якою мірою Вас задовольняє або не задовольняє:

Впевненість у власних силах 1.1. Ваша впевненість у власних силахРівень матеріальної забезпеченості 1.2. Рівень Вашої матеріальної забезпеченостіСтан здоров'я 1.3. Стан Вашого здоров'яСтавлення оточуючих 1.4. Ставлення до Вас оточуючихСтан навколишнього середовища 1.5. Стан навколишнього середовища у Вашій місцевостіРівень захищеності від злочинців 1.6. Ваш рівень захищеності від злочинцівМожливості працевлаштування 1.7. Можливості працевлаштування у Вашій місцевостіГромадське життя у місті або селі 1.8. Громадське життя у Вашому місті або селіПерспективи розвитку громади 1.9. Перспективи розвитку Вашої громадиПоточна ситуація в Україні 1.11. Те, як ідуть зараз справи в Україні

Життя взагалі1.12. Скажіть, будь ласка, якою мірою Вас не задоволь-няє або задовольняє те, як складається зараз Ваше жит-тя в цілому

Діаграма 6.2.Оцінка зміни життя за останні кілька років

(Відсоток від членів організацій громади, обсяг підвибірки основної групи n=541,обсяг підвибірки контрольної групи n=310)

61

можливістю працевлаштуватися у своїй міс-цевості. Серед досліджуваних 4 проектівПРООН 3 не були уповноважені створюватиробочі місця і зменшувати масштаби бідності.За винятком невеликого компоненту роз-витку кооперативів в ПРІК, всі інші проектипобічно внесли свій внесок у це завдяки ве-личезним інвестиціям на низовому рівні.Втім, серед основної групи задоволеність всеодно трохи вища — 2,0 проти 1,6. Відмітимотакож, що респонденти з основної групибільш впевнені у собі (3,8 проти 3,4).

Для проекту ПРІК було виявлено, щокримські татари дещо більше задоволенісвоєю захищеністю від злочинців, ніжслов’яни (українці і росіяни) — рівень їхньоїзадоволеності захищеністю складає 3,8 проти3,5 серед росіян і українців — це є суто нау-ковим фактом, який не має на увазі жодноїінтерпретації щодо причин такої різниці.

Як відомо, для проекту ЧПВР Інститутомсоціології НАН України у 2006 році проводи-лося опитування членів організацій громад.Зокрема, ставилося запитання про оцінку ни-нішнього життя в цілому. За розрахованиміндексом (67,9 з 100,0) респонденти наблизи-лися до умовної позначки «не завжди справ-ляюсь з негараздами та труднощами». У 2010році була використана інша шкала, тому без-посереднє порівняння не є повністю корект-ним. Втім, ми можемо побачити деякі тен-денції. Так, для ЧПВР у 2010 році середнязадоволеність життям склала 3,2, або трохивище, ніж «наскільки задоволений, настількиі незадоволений». Загалом, порівняно з 2006роком оцінка дуже подібна, тобто, у цілому,задоволеність життя лишається на приблизнотакому ж рівні.

Іншим можливим порівнянням для ЧПВРможе слугувати задоволеність перспективоюрозвитку громади. За результати дослі -дження 2010 року середня задоволеністьсклала 3,7, що є дуже близьким до відмітки

«скоріше задоволений». У 2006 році розрахо-вувався індекс «оптимізму/песимізму» сто-совно змін у громаді. Зрозуміло, що наші двапоказники не збігаються, хоча, знову-таки,ми можемо простежити певні тенденції.Отже, у 2006 році значення індексу склало27,8 за шкалою від -100 до +100. Тобто, у ці-лому, це значення дещо вище за середнє зна-чення. У 2010 році значення більше набли-жено до позитивного полюсу, тобто миможемо говорити про те, що певна віра в май-бутнє громади таки зросла за останні кількароків.

Також у 2006 році був розрахований індексзадоволеності довкіллям, а у 2010 році стави-лося запитання про задоволеність навколиш-ніх середовищем. У 2006 році індекс склав41,5, що трохи нижче, ніж оцінка «посеред-ньо». У 2010 році за шкалою від 1 до 5 задово-леність склала 2,7, тобто теж трохи менше,ніж середній рівень. Тобто, у цілому, задово-леність навколишнім середовищем лиша-ється приблизно однаковою. Аналогічне по-рівняння можна провести для здоров’я. Індекс2006 року склав 40,4, або трохи менше, ніж«посередньо» задоволені. А у 2010 році — 2,9,або майже «наскільки задоволені, настількиі незадоволені». У цілому, можна відмітитидеякі позитивні зрушення, але не особливовеликі за величиною.

Окрім актуальної оцінки задоволеностіжиттям важливо також правильно оцінюватите, як змінювалося життя за останні кількароків. Результати дослідження показують, щоміж «основною» та «контрольною» групою про-стежуються певні відмінності, які, втім, не єдуже сильними. Так, серед основної групибільше тих, хто вважає, що протягом останніхроків їхнє життя покращилося, — 32,3% проти22,3% серед контрольної групи. Натомість се-ред контрольної групи (для проектів МРГ таМПВСР) дещо більше тих, хто вважає, що їхнєжиття погіршилося, — 33,9% проти 25,5%.


Непрямим результатом впровадженняпідходу є деяке (хоча і статистично незна-чуще) підвищення рівня матеріальногодобро буту громад, впровадження проектівгромад. Це може відбуватись за рахунок

створення нової інфраструктури, нових по-слуг, підвищення їхньої якості, а навіть на-дбання нових навичок, які можуть перево-дитись в економічну сферу. Слід зазначити,що вплив підходу до місцевого розвитку,

6.1. Зміни у матеріальних умовах життя

62

орієнтованого на громаду, є складним і сис-темним, тому будь-які позитивні зміни гро-мадських послуг, психологічного самопо-

чуття і самоорганізації також створюють пе-редумови для поліпшення матеріальногостановища.


Діаграма 6.1.1.Рівень матеріального добробуту

(Середнє значення для членів організацій громади, обсяг підвибірки основноїгрупи n=515, обсяг підвибірки контрольної групи n=311)

Аналіз відповідей на фокус-групах за-свідчує, що зменшення витрат на кому-нальні послуги дозволяє заощаджуватикошти закладам громади і домогосподар-ствам. Також завдяки додатковій господар-ській діяльності та створенням чи віднов-ленням послуг дехто отримує тимчасову чи

навіть постійну роботу. Наприклад, коливводиться шкільний транспорт, водій отри-мує нову роботу. Або створені об'єкти ін-фраструктури вимагають персоналу дляпідтримки їхнього функціонування — при-родно, що місцеві жителі наймаються на новостворені робочі місця.

6.2. Зміни в економічному становищі

Діаграма 6.2.1.Можливості отримання роботи


63


Як зауважують учасники фокус-груп, внас-лідок деяких створених чи відновлених у про-ектах громад послуг покращується здоров’я,чому сприяють поліпшені побутові умови, ме-дичне обладнання та відповідні санітарно-гі-гієнічні умови, гідні умови у навчальних закладах.

У свою чергу, регіональні експерти в ін-терв’ю надають таке пояснення: ремонт чистворення послуг, пов’язаних із гігієною, можезменшувати захворюваність серед дітей, аотже, підвищувати рівень їхнього здоров’я.

Це також відбувається завдяки покращеннюсистеми опалення в школах, дитячих садкахі лікарнях, а також через більш високу якістьводопостачання. Дійсно, рівень захворюва-ності загалом знизився у зв'язку із вищезга-даними заходами. У зв'язку з кращою систе-мою опалення та шкільного транспорту,відвідуваність школярів є вищою протягомзимового періоду порівняно з попередніми ро-ками, а якість навчання/викладання зросла.Різниця в стані здоров'я між основною і кон-трольною групами є статистично незначущою.

6.3. Зміни у стані здоров’я

Діаграма 6.3.1.Стан здоров’я


Учасники фокус-групових дискусій від-мічають, що змінюються не лише умовижиття людей, а й їхнє психологічне само-почуття:

• зростає чуття впевненості у власнихсилах,

• виникає чуття власної потрібності таважливості,

• люди відчувають відповідальність зарезультати своєї праці,

• виникає приємне відчуття задоволе-ності добре виконаної роботи,

• успішний досвід переконує їх бутибільш ініціативними.

Регіональні експерти-представники усіхцільових груп, хоч і по-різному, відмічаютьзміни у психологічному самопочутті членівгромад.

Зокрема, можливо виокремити такі типовізміни:

• учасники роботи над проектом стаютьбільш відповідальними і дисциплінова-ними,

• люди відчувають впевненість у власнихсилах, більше цінують себе,

• місцеві мешканці відчувають гордістьза зроблене, залученість до важливоїсправи,

6.4. Зміни у психологічному самопочутті

64

• виникає чуття самостійності і самоза-радності,

• з’являється переконання у реалістичностівирішення питань із місцевою владою,

• люди стають більш активними та іні-ціативними,

• місцеві жителі почуваються справ-жніми господарями у своєму населеномупункті,

• відчувають відповідальність за йогодолю,

• починають більше цінувати своє місточи село.

Деякі респонденти вказали на необхідністьучасті громад у фінансуванні проектів гро-мад, оскільки це є необхідною передумовоюїхньої активної участі і чуття відповідальностіза результати праці.

Характерним наслідком реалізації проек-тів громад під керівництвом проектів ПРООНє зростання психологічного оптимізму: опи-тані члени організацій громад відмічають по-кращення у власному житті — в основнійгрупі таких на 10% більше, ніж у контрольній,а тих, хто відмічає погіршення, — на 8,4%менше.


Діаграма 6.4.1.Рівень впевненості у власних силах


З відповідей учасників фокус-груп можназрозуміти, що згуртованість громади розви-вається поступово, але посилюється з кожнимкроком:

• люди усвідомлюють необхідність і мож-ливість спільної дії,

• створення організації громади, якезадає конкретну форму кооперації,

• спільне прийняття рішень, які сто-суються усіх мешканців,

• толока як безпосередня допомога привиконанні робіт.

Отже, можна спостерігати наступні ре-зультати:

• актуалізується взаємозалежність всієїгромади від послуг, які є необхідними

(наприклад, водопостачання, школа, мед-пункт і т.д.),

• з’являється взаємне розуміння завдякидіалогу, взаємодії і взаємній повазі,

• покращуються навички управлінняконфліктами протягом періоду проекту.

Регіональні експерти у глибинних інтерв’юдають таке пояснення: вкладання внесків упроект для усієї громади та участь у спільнійдіяльності посилювало чуття єдності у гро-маді. Внаслідок цього місцеве населеннястало більш активним та об’єднаним у пи-танні вирішення спільних проблем місцевогорозвитку

Ці твердження були перевірені результа-тами опитування членів організацій громад.

6.5. Зміни у соціальній згуртованості

65


Діаграма 6.5.1.Оцінка зміни згуртованості громади за останні кілька років

(Відсоток від членів організацій громади, обсяг підвибірки основної групи n=542,обсяг підвибірки контрольної групи n=313)

Діаграма 6.5.2.Рівень довіри до членів своєї громади

(Середні значення для членів організацій громади, обсяг підвибірки основноїгрупи n=522, обсяг підвибірки контрольної групи n=242)

66


Діаграма 6.5.3.Рівень довіри до різних соціальних категорій

(Середні значення для членів організацій громади, обсяги підвибірок n відповідей на кожне запитання)

Діаграма 6.5.4.Рівень соціальної згуртованості

(Середні значення для членів організацій громади, обсяги підвибірок n відповідей на кожне запитання)

67

Як виявилось, 50,9% респондентів, які бралиучасть у проектах ПРООН, вважають, що заостанні кілька років згуртованість, єдність їх-ньої громади зросла. Натомість серед респон-дентів з контрольної групи аналогічну думкувисловили лише 18,8% опитаних.

Причому цікава відмінність простежуєтьсядля громад ПРІК між слов’янами (українціта росіяни) та кримськими татарами. Так,більше слов’ян вважають, що за останнікілька років згуртованість зросла — 50,0%проти 36,0% серед кримських татар.

Заслуговує на увагу такий індикатор, якрівень довіри до членів своєї громади. Резуль-тати дослідження засвідчують, що рівень до-віри є доволі високим і складає 7,7 (за шкалоювід 0 — «зовсім не довіряю» до 10 — «повністюдовіряю») серед основної групи. Натомість се-ред контрольної групи рівень довіри суттєвонижчий — 6,1.

Доцільно порівняти рівні довіри до різнихкатегорій людей. Як видно на наступній ді-аграмі, найвищий рівень довіри простежу-

ється стосовно членів родини (9,4–9,5 середосновної та контрольної груп). Натомість най-нижчий рівень — стосовно незнайомців (3,3).Довіра до членів громади знаходиться посе-редині для контрольної групи, а для основ-ної — дещо навіть ближче до рівня довіри дочленів родини.

Доречно відмітити, що серед кримськихтатар, учасників ПРІК, довіра до членів ро-дини та членів громади дещо вища, ніж середслов’ян. Хоча при цьому необхідно відмітити,що обсяг вибірки замалий для визначеннястатистичної значущості розбіжностей.

Паралельно з цим у громадах, де реалізо-вані проекти ПРООН, рівень довіри до членівгромади більший, ніж у громадах, де немаєпроектів ПРООН (при тому, що рівень довіридо інших соціальних груп є приблизно одна-ковим). Ще більш показовим є зростання соці-альної згуртованості: зростання згуртованостігромади помічають на 32,1% більше в основнійгрупі, ніж у контрольній, причому одночаснозменшення цієї згуртованості на 19,3% менше.


Дослідження членів організацій громадивиявило без сумніву позитивні зміни вякості життя цільових груп. Внаслідок ана-лізу даних адекватно зробити висновок, щодеякою мірою покращуються матеріальніумови життя, економічне становище і здо-ров’я. Можливо відзначити покращенняпсихологічного самопочуття, а саме у суб'єк-тивному відчутті впевненості в собі і без-пеки. У результаті самоорганізації громади,взаємна довіра по відношенню до сусідів і

місцевої влади збільшується. Це призводитьдо значного збільшення соціальної єдностігромади і впевненості у майбутніх перспек-тивах розвитку громади. Загалом, грома-дяни більше задоволені різними аспектамисвого життя і життям в цілому. Більш зна-чимі відмінності спостерігаються у грома-дах, де була співпраця з проектом МРГ,хоча більша вибірка теоретично могла б по-казати більше відмінностей також і для ін-ших проектів.

6.6. Висновки щодо впливу підходу на якість життя цільових груп

68

Деякі експерти зазначають, що через браккоштів поширюється не вся потрібна інфор-мація. У горизонтальному вимірі варто по-ширювати досвід не тільки для громад, а ідля інших громадських організацій. Для біль-шої зацікавленості підходом із залученнямгромади та поширення досвіду підходу вирі-шальним є подання історій успіху — вони єнайкращим аргументом.

Крім вузьких цільових груп, також є сенсінформувати ширшу громадськість. За-вдяки цьому ми можемо створити родючийґрунт: цільова аудиторія буде краще підго-товленою до запровадження підходу у біль-шому масштабі. Ключову роль в інформу-

Розділ 7

ОЦІНКА ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ, ЧИННИКІВ УСПІШНОСТІОЦІНКА ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ, ЧИННИКІВ УСПІШНОСТІПІДХОДУ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇПІДХОДУ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ

ПОЛІТИКИ ЩОДО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУПОЛІТИКИ ЩОДО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ

ванні мають відігравати засоби масової ко-мунікації.

Безперечним позитивом, щодо якого екс-перти одностайні, є те, що на організаційномурівні досвід більш ранніх проектів ПРООНуже застосовується у більш пізніших про-ектах. Методологія інформування має врахо-вувати потреби цільових груп, бути зрозумілонаписаною та адресною. Спочатку в районнихцентрах, а потім і в кожному населеномупункті має бути комп’ютерний центр із досту-пом до Інтернету, а також центри підтримки(можливо на основі вже створених ресурснихцентрів), де людині можуть порадити, де шу-кати і куди звернутись.

7.1. Поширення набутого досвіду

Вихідною передумовою успішної реалізаціїпідходу із залученням громади є фактичне, ане формальне дотримання процедур підходу.

Зокрема, мають бути витримані процедурита залучені мешканці до:

• створення організації громади за участіусієї або майже усієї громади,

• обрання дійсних лідерів на керівні по-сади в організації громади,

• встановлення норм належного уряду-вання (прозорості, звітності, рівності),

• визначення пріоритетів розвитку гро-мади з урахуванням думок переважноїбільшості,

• написання якісної проектної заявки,• вибір ресурсів та підрядників з опти-мальним співвідношенням ціни та якості,

• проведення якісного тендерного про-цесу

• проведення адекватного громадськогоаудиту.

Завдяки залученості населення на всіх ета-пах виконання проекту громади члени гро-

мади відчувають, що у пріоритетах розвиткувраховані їхні інтереси, що це спільна справа,знають процес реалізації зсередини та ціну-ють результат. Обрані керівники мають бутисправжніми представниками інтересів усієїгромади, і довіра до них зростає мірою реалі-зації проекту, звітування та через механізмротації керівництва. Як зазначають окреміексперти, ті громади, які пройшли увесь шляхвиконання проектів громад, якраз і є тими,які дотримувались методології підходу, особ-ливо у частині залученості населення. Безналежного дотримання методології дослі -дження вони навряд чи будуть успішними вдоопрацюванні проекту громади, отже, гро-мади, які залишаються, є успішними.

Важливо, що деякі громади вірили в мож-ливість змін завдяки своїй участі у проектіПРООН від самого початку. Далі у процесі ви-конання проекту люди переконуються, щозміни можливі і стають впевненими в успіху.Тобто довіра може бути одночасно і передумо-вою, і наслідком успішного виконання проекту.

7.2. Чинники успішності впровадження підходу

69

Аналогічним чином успішному виконаннюпроектів громад сприяє налагоджена кому-нікація всередині громади, і у процесі вико-нання цих проектів ця комунікація покращу-ється. Без спілкування їхня ефективністьбула б меншою. Розвинена комунікація є ре-сурсом, який може бути використаний дляпоширення корисної інформації та для по-дальшої спільної діяльності громад.

Стосовно схеми співфінансування, сторонизагалом підтримують встановлені пропорції,однак бажали б отримувати більші обсяги фі-нансування з боку місцевої влади та міжна-родних організацій.

Результативність створення організаційгромад залежить від низки умов, які є різ-ними. На самоорганізацію населення можутьнегативно впливати такі чинники: фаталізмабо небажання щось змінювати у житті гро-мади, а також практика маніпулювання на-селенням. Один з експертів зауважив, щоякщо не створити сприятливі умови до само-організації населення, під питанням можебути подальший місцевий розвиток у всеук-раїнському масштабі.

Експертами були вирізнені і чинники, якісприяють успішності розвитку активних ор-ганізацій громад, це:

• соціальна однорідність (в етнічному ас-пекті),

• наявність різних вікових груп, особливомолодого та середнього віку,

• наявність досвіду, традицій, соціальнихнорм колективної діяльності громади,

• робота місцевих лідерів (громадськоїдумки та практиків),

• відбір найкращих громад з-поміж тих,які висловили бажання взяти участь,

• якісна робота з навчання представниківгромад.

Практика запровадження підходу свідчитьпро те, що створені організації громади (в томучислі ОСН, ОСББ та НУО) є ефективнимимеханізмами місцевого самоврядування. Ре-зультати чітко прослідковуються у середньо -строковій перспективі (орієнтовно п’яти років),коли стає помітною активна позиція громад,які приймають колективні рішення, пода-ються на різні гранти, виграють їх та реалізо-вують принципово нові ініціативи, навіть непередбачені у напрямках проектів ПРООН.

Створені ресурсні центри в цілому проде-монстрували свою успішність, однак вона за-лежить від кількох параметрів. Організа-ційна і територіальна близькість інституціїдо громади є кращою за віддаленість, але чис-ленні ресурсні центри є ресурсовитратними.Питання полягає у пошуку компромісу міжресурсоефективністю та якістю роботи, робо-чим рішенням є створення ресурсних центрівпри місцевих органах влади.

Корисними виявились і форуми місцевогорозвитку (районного та обласного рівнів), іасоціації громадських організацій. Така го-ризонтальна співпраця є виграшною з точкизору обміну інформації, досвіду та спільноїдії. Особливо вагомими є акції асоціацій, якімають значний потенціал впливу на всеук-раїнському рівні.

Деякі експерти відмічали критичну важ-ливість одиниць підтримки від проектівПРООН, які виконують роль каталізаторів ів якомусь сенсі супервізорів та скеровувачівпроцесів місцевого розвитку із залученнямгромад. Фахові працівники проектів ПРООНє і повинні бути: відданими своїй роботі тагромадянам, заради яких працюють, патріо-тичними, працьовитими, переконаними у діє-вості методології, послідовними та професій-ними у її впровадженні.

Засновані інституції підтримки маютьзначний потенціал сприяння місцевому роз-витку шляхом надання інформаційних мате-ріалів, передачі досвіду, консультацій фахів-ців та використання налагоджених зв’язківспівпраці між усіма зацікавленими сторо-нами для допомоги громад у поданні на різніконкурси та гранти, у розбудові місцевого са-моврядування та підприємницької актив-ності, проведення тренінгів для лідерів гро-мад та місцевої влади.

Життєздатність кожного типу створенихструктур залежить від різних чинників: ор-ганізацій громад — від залученості населеннядо його діяльності, зацікавленості, наявностіспільних інтересів, успіхів у результатах ро-боти; ресурсних центрів — від розуміння міс-цевою владою їхньої користі для громад тавлади; форумів місцевого розвитку — від сти-мулювання з боку місцевої влади або міжна-родних організацій. Експерти зазначаютьрізні сценарії розвитку інституцій підтримки:

Розділ 6. Оцінка поширення досвіду, чинників успішності підходу та можливостей удосконалення державної політики щодо місцевого розвитку

70

від песимістичних у сенсі припинення їхньоїдіяльності після завершення проектівПРООН та без системної підтримки з бокувлади у всеукраїнському масштабі — до оп-тимістичних завдяки ентузіазму та професіо-налізму, який залежатиме від окремих лю-дей. В одному експерти одностайні: длясистемних і масштабних процесів місцевогорозвитку потрібна підтримка з боку тих жеглобальних інституцій — міжнародних та ук-раїнської влади.

Безперечно, для застосування підходу іззалученням громади ключовими є людськіресурси. Найкраще, якщо у громадах вже єлідери, які мають авторитет і здатність вестигромаду, і при цьому переконані у можливостізмін і потенційній ефективності підходу.Якщо лідерів немає, їх можливо виявити іпідготувати у процесі роботи над проектамигромад. У будь-якому разі є сенс проводитинавчання з методології підходу орієнтованогона громаду для лідерів громад незалежно відїхнього досвіду та навичок.

Декілька опитаних експертів розкрили двацікавих кар’єрних шляхи лідерів громад: зав-дяки попереднім заслугам вони можуть вжепрацювати в органах місцевого самовряду-вання, місцевої або центральної влади; алетакож завдяки досвіду реалізації проектівгромад можуть переходити з організацій гро-мад у владу. З одного боку, громади втрача-ють фахівців, і це можна розглядатись як не-долік, а з іншого боку, такі люди розуміютьпроцес самоврядування зсередини, мають від-повідні погляди і можуть сприяти роботі під-ходу вже у статусі представників влади, що єбезумовним позитивом. Будь-який аналіз ре-зультатів виборів був би політично некорек-тним у даному оцінковому дослідженні.

Також потрібним є продовження і розши-рення навчання представників органів міс-цевого самоврядування та органів місцевоївлади, як через центри підвищення кваліфі-кації держслужбовців і шляхом викладанняу вищих навчальних закладах, яке вартодоповнювати взаємним навчанням на ло-кальному, макрорегіональному та все -українському рівнях. Експерти пропонуютьширокий спектр масштабів навчання: від під-готовки найбільш вмотивованих до тоталь-ного навчання представників місцевої влади.

Рекомендуються і затверджені тренінги, з фі-нансуванням від місцевих бюджетів, і новіпрограми, із зовнішнім фінансуванням. Па-ралельно потрібен комплексний моніторингта оцінка результативності навчання. На-вчання представників місцевої влади маєпринаймні дві переваги: це підвищення ком-петентності цільових груп, які безпосередньопрацюють для місцевого розвитку та ство-рення цілої категорії людей у владі, які розу-міють підхід і мають навички для його засто-сування, що дає потенційну можливістьздійснювати системні зміни на всеукраїн-ському рівні.

Зазначається, що організації громад берутьучасть в інших проектах, конкурсах та здійс-нюють власні ініціативи.

Через те, що члени організацій громадточно дотримуються процедур звітності, мо-ніторингу та аудиту, завдяки прагненню усіхзацікавлених сторін контролювати якість ви-конання проектів громад, а також репутаціїта стандартам міжнародних організацій, удіяльності організацій громад та інших ін-ституцій стає неодмінною прозорість та під-звітність.

Цінним напрацюванням проектів ПРООНє сприяння стратегічному плануванню у дея-ких містах та районах, яке є продуктом неформального, а справжнього узгодження ін-тересів громад, місцевої влади та бізнесу. Увідповідних документах відбиті плани роз-витку разом із конкретними кроками їхньоговтілення. Їх рекомендуємо поширювати убільших масштабах, наскільки це можливо.

Стратегічне планування із застосуванняммеханізму планування знизу-вгору має де-кілька інших переваг: воно убезпечує грома-дян, інтереси яких враховані і закріплені до-кументально й узгоджені із владою, такождає певні гарантії місцевому чи іноземномубізнесу. Для представників влади участь гро-мадян у прийнятті рішень стосовно перспек-тив розвитку їхнього населеного пункту ви-гідна в тому, що це передача частинивідповідальності за рішення стосовно місце-вості від влади до громадян, а також необ-хідна передумова підтримки політиків насе-ленням, в першу чергу на місцевих виборах.Донесення цих переваг до представниківвлади в інших населених пунктах шляхом


71

обмінних візитів має більше поширити цюпрактику.

Відповідно до міжнародних та державнихпринципів роботи представники влади маютьбути прозорими у своїй діяльності, на прак-тиці ж рівень прозорості сильно варіює. У на-селених пунктах, де працюють проектиПРООН, влада ширше та інтенсивніше за-стосовує різні шляхи інформування насе-лення про свою роботу, порадою є викорис-тання більшої кількості джерелінформування та більша регулярність. У дея-ких випадках прозорості роботи влади сприяєзапровадження міжнародних стандартів на-дання послуг ISO та створення єдиного цен-тру надання послуг громадянам.

Перспективним і водночас реалістичнимджерелом фінансування є залучення бізнесу.

Зі слів експертів стає зрозуміло, що місцевіпідприємці можуть бути зацікавлені:

• зробити щось корисне для свого населе-ного пункту,

• здобути вдячність та повагу від гро-мади,

• позбутися тиску чиновників,• перейти на більш прозорі механізмиучасті у місцевому розвитку,

• вкласти певні інвестиції,• взяти участь у місцевій політиці.Як справедливо зазначають деякі екс-

перти, найбільше залучення місцевого бізнесудо спонсорування проектів громад відбува-ється протягом місцевих виборів.

Також існує можливість залучення не лишемісцевого, а й великого, загальноукраїнськогобізнесу. Крім українського бізнесу, окремі екс-перти звертають увагу на потенціал інозем-ного капіталу, який можливо залучити до спів-фінансування проектів: як від донорськихорганізацій у формі допомоги, так і з боку за-кордонного бізнесу у вигляді інвестицій.

Були виокремлені такі передумови успіш-ності залучення бізнесу:

• для забезпечення потрібного резуль-тату покладатись на силу соціальнихнорм шляхом залучення мешканців гро-мади або попередніх партнерів,

• забезпечити правову компетентністьучасників,

• усі умови участі, права та обов’язки сто-рін закріпити документально,

• викласти в угоді усі типові випадки, якіможуть мати місце при виконанні,

• надати інвесторам право на оренду ство-реної або відновленої інфраструктури,

• забезпечити правові та договірні гаран-тії виконання сторонами своїх зо-бов’язань.

Місцевості з низьким економічним розвит-ком потребують державної політики та зусильбагатьох сторін для створення та зміцненнямісцевого підприємництва.

Роль громадських організацій у місцевомурозвитку полягає в тому, щоб надавати ін-формаційну та навчальну підтримку (мате-ріали, тренінги, програми навчання), а такожбрати безпосередню участь у проектах, які ви-гідні для місцевого розвитку.

Засоби масової комунікації мають дово-дити до відома громадян успішний досвід реа-лізації проектів, наявні можливості, діяль-ність організацій громади та місцевої влади.

Експерти відмічають, що підтримка місце-вої влади є важливою для успіху проектів гро-мад. Однак налагодженню демократичнихпартнерських відносин між громадянами тавладою спочатку часто заважає незнанняпредставниками інтересів громадян, неба-жання їх реалізовувати та несприйняття мо-делі управління знизу-вгору.

Щоб змінити ставлення та відносини, по-трібен цілий комплекс заходів:

• переконати представників місцевоївлади у тому, що залучати громадян доприйняття рішень та власне місцевогорозвитку корисно, оскільки вони допома-гають вирішувати місцеві проблеми;

• налагодити діалог громадян із владою,щоб існувала можливість почути один од-ного та побачити спільні цілі діяльності,чому сприяють неформальні зустрічі тафоруми місцевого розвитку;

• щоб трансформувати роботу ентузіастівна громадських засадах на масштабну,системну і тривалу працю, потрібно зро-бити її основною діяльністю для окремихдержслужбовців;

• створити можливості участі громад івлади у спільних проектах місцевого само-врядування шляхом заснування загально-українських і міжнародних програмнадання грантів і конкурсів;


72

• розробити і запровадити системнийплан підготовки спеціалістів з місцевогорозвитку із використанням вже напра-цьованих методичних матеріалів для фа-хівців.

Коли громада набуває досвіду роботи, вонастає більш кваліфікованою і вправною увідносинах із владою:

• представники громади знають своїправа,

• розуміють юридичні механізми відстою-вання своїх прав,

• знають, де знайти потрібну інформацію,• куди звернутись по юридичну допомогу,• можуть аргументовано вести діалог ізпредставниками місцевої влади,

• вміють переконати представниківвлади у необхідності певних дій,

• можуть впливати через звернення довищих інстанцій, судів,

• обирати або не обирати представниківвлади на місцевих виборах,

• громадяни стають партнерами, спосте-рігачами і контролерами дій влади.

Важливо підготувати критичну чисель-ність активних громадян, які можуть квалі-фіковано спілкуватись із представникамивлади на рівних. Часто достатньо готовностігромадян бути активними співучасникамипроцесів місцевого розвитку і знання місцевоївлади про цю готовність, щоб перейти від мо-делі маніпуляції населенням (яка іноді за-стосовується владою чи зацікавленими гру-пами) до моделі рівноправної кооперації(бажаної моделі).

Тим не менше, у процесі реалізації проек-тів громадяни і місцева влада навчаються ізвикають вирішувати питання місцевого роз-витку разом. При цьому змінюється їхнє став-лення один до одного: громадяни і місцевавлада більше поважають та довіряють одинодному. Причому чим ближчий рівень владидо громадян, тим сильніша довіра, тим кращіробочі стосунки складаються.

При цьому зростає якість надання послугпредставниками місцевої влади:

• підвищується професіоналізм,• відбувається реструктуризація механіз-мів роботи,

• запроваджуються міжнародні стан-дарти надання послуг ISO,

• громадяни отримують типову та пов -нішу інформацію,

• спрощуються процедури прийняттярішень,

• зменшується корупція влади,• влада готова докладати додаткових зу-силь для того, щоб знайти фінансуванняпроектів громад.

У взаємодії громадян із владою та із тре-тіми сторонами (українськими та міжнарод-ними неурядовими громадськими організа-ціями, освітніми закладами, місцевимбізнесом) мають бути створені та узгодженіспільні норми діяльності. Такі норми та від-повідні відносини будуються у процесі діа-логу, співпраці, взаєморозуміння та узго -дження дій.

Стосовно отриманих послуг, підхід із за-лученням громади дійсно інтенсифікує зу-силля з покращення послуг, і вони хоч і по-ступово, але покращуються. Тим не менше, єособливості: один з експертів зауважив, щопередача будинку на баланс ОСББ є позити-вом, але до передачі будинок має бути відре-монтований.

Безумовною перевагою роботи організаційгромад є якість роботи: якість матеріалів, про-фесіоналізм підрядників, контроль якості ви-конання робіт, дбайливе ставлення, готов-ність вкладати кошти у ремонт об’єктів. Тут єдекілька причин: коли інфраструктура стаєвласністю самих мешканців, вони більше дба-ють за неї, тому що, з одного боку, хочуть зро-бити краще для себе, а з іншого боку, розумі-ють, що ніхто, крім них, про неї не дбатиме.Це не працює у всіх випадках, але таким єбажаний формат.

Залежно від виконаних проектів, зміню-ється якість життя цільових груп:

• покращуються побутові умови життя,• стає можливим заощаджувати на жит-лово-комунальних послугах,

• мешканці збільшують вартість власногонерухомого майна,

• стають кращими умови навчання,• люди стають здоровішими.У психологічному плані існує комплекс різ-

них проблем, над якими потрібно працю-вати — особливо у селах та на забрудненихтериторіях. На базовому рівні коли люди ви-рішують певні побутові умови свого життя,


73

вони почуваються більш спокійними, убезпе-ченими та впевненими. У процесі виконанняпроектів громад вони відчувають можливістькерувати власним життям, покращуватиумови життя у своєму місті чи селі. Згідно здумками деяких експертів, глибші зміни ви-являються в тому, що з розвитком рідного на-селеного пункту у його мешканців з’являєтьсянадія на якісь перспективи, зокрема, що мо-

лодь залишатиметься і село буде розвиватись.Молодь дійсно налаштована оптимістично іготова працювати.

Наслідком здійснення проектів громад єтісніші та інтенсивніші стосунки у громаді.Люди почуваються відповідальними за долюсвоєї громади, дізнаються та враховують ін-тереси один одного і, що особливо важливо,працюють на спільними цілями.


Частина експертів пропонувала специфічнізаконодавчі ініціативи, зокрема про переглядстатусу забруднених територій у проектіЧПВР. Перегляд статусу територій має змен-шити дотації у короткостроковій перспективі,але й дати можливість стратегічного еконо-мічного розвитку територій. Для переконаннянаселення потрібна активна інформаційнаробота і використання успішного досвіду вякості прикладу.

Також відмічалась необхідність впрова -дження адміністративно-територіальної ре-форми у державі. При цьому в оцінці щодореалістичності її проведення експерт був скеп-тичним і вбачав проблему в тому, що інтересивеликого бізнесу можуть суперечити інте -ресам місцевих громад, а у центральній владіпредставлений саме великий бізнес.

Деякі опитані експерти висловлюваликритику щодо недостатнього державногофінансування місцевого розвитку. Прицьому недостатнє фінансування може при-ховуватись показною увагою до проблем,відрядженням чиновників, або популіст-ськими деклараціями без фактичного збіль-шення фінансування. Безумовно, частковопроблема полягала в економічній кризі.Отже, однією із найзагальніших рекомен-дацій є збільшення державного фінансу-вання на реалізацію проектів громад із за-стосуванням підходу, орієнтованого нагромаду. Це потребує відповідних змін убюджетному кодексі.

Експерти радять звернути увагу на те, щоу проектах громад, де реалізований цей під-хід, кошти використовуються дуже ефек-тивно, оскільки мешканці громад:

• завдяки співфінансуванню залучаютьзовнішні кошти місцевого бізнесу та за-

кордонної допомоги та самі вкладаютьсвої кошти,

• закуповують найкращі ресурси та за-прошують оптимальних підрядників зточки зору співвідношення ціни та якості,

• здійснюють безоплатні роботи наоб’єкті,

• дбайливо ставляться до створених абовідновлених об’єктів,

• готові вкладати кошти у їхнє функціо-нування та ремонт.

Відповідно до думки частини національ-них експертів, внаслідок цього виконанняпроектів та створення і надання послуг ін-фраструктури відбувається у декілька разівдешевше у порівнянні з роботами, які здійс-нюються виключно місцевою владою або ін-шими організаціями без залучення громади.

Відповідно, пропонується направляти час-тину бюджетних коштів саме на адресну під-тримку проектів громад. У чорнобильськійзоні пропонується змінити підхід до викорис-тання коштів, зокрема, замість надання суб-сидій у розмірі 2 гривень на місяць на 1 лю-дину спрямувати ці кошти на розбудовумісцевої інфраструктури. У тих місцевостях,де одні громади є більш перспективними заінші, для досягнення кращого ефекту до-цільно акцентовано розвивати інфраструк-турні об’єкти перспективніших громад.

Змотивувати представників влади створю-вати умови для розвитку громад може пере-конання у вигоді для держави та особистодля них у таких аспектах:

• вирішення частини питань на місце-вому рівні звільняє представників владивід частини клопоту,

• держслужбовці отримують доступ доточної інформації про місцевий розвиток

7.3. Можливості вдосконалення державної політики щодо місцевого розвитку

74

і знають, куди можна спрямувати коштидля ефективного вирішення питань,

• політики, які запроваджують підхід іззалученням громади, здобувають під-тримку виборців на всеукраїнськомурівні.

Фінансові ресурси для підтримки місце-вого розвитку деякі з експертів рекомендуютьотримувати із місцевих податків, надхо -дження від частини з яких варто спрямуватиодразу в місцеві бюджети. Зокрема, це по-датки на нерухомість та на доходи громадян,а також доходи від ліцензування.

Опитані експерти наполягають на необ-хідності зміни у чинних нормативно-правовихактах, які окреслюють правове поле органі-зацій громади. Рекомендації описані нижче.

Найбільш фундаментальним є завданнядецентралізації влади. Проблема в тому, щоінколи представники влади не знайомі із під-ходом до місцевого розвитку із залученнямгромади. А деякі представники центральноївлади, незважаючи на декларовану готов-ність до децентралізації владних повнова-жень та державних коштів, можуть ставитисьдо такої ідеї негативно через побоюваннявтрати влади та ресурсів. Крім того, далеконе всі громадяни мають психологічну готов-ність на відповідні навички здійснення де-легованої їм влади. Отже, потрібен системнийпідхід, спрямований на покращення навичокгромадян до самоврядування та на переко-нання представників влади передати частинуповноважень на локальний рівень.

З боку реформ в органах влади масштаб-ним і системним рішенням було б запрова -дження штатних одиниць, які відповідальніза розвиток місцевого самоврядування на міс-цевому рівні, рішенням Кабінету МіністрівУкраїни. Доцільність таких змін адекватноаргументувати успішним досвідом таких ор-ганізаційних реформ у муніципалітетах.

Найбільшим стимулом до розвитку само-врядування є запровадження елементів пря-мої демократії у врядування на місцевомурівні. У статуті організацій громади його ме-ханізми можуть включати: збори громадян,

прийняття рішень на таких зборах, референ-думи та опитування. Відповідно, одна із за-конодавчих пропозицій — це ініціювати роз-гляд і прийняти закон про загальні зборигромадян, з метою законодавчого закріпленнята захисту правил їхнього проведення, легі-тимності та впливовості. Зокрема, пропону-ється чітко прописати можливість і порядокучасті організацій громади у державних про-грамах підтримки місцевого самоврядування,щоб вони могли у встановленому порядкупретендувати на кошти з державного бю -джету. Уточнення правового статусу потребу-ють і організації громад, і інші об’єднаннягромадян, зокрема ОСББ.

Експерти також відмічають важливість оп-рацювання досвіду і надання рекомендаційщодо вирішення процедурних проблем. При-чому, принаймні за словами одного з експер-тів від центральної влади, влада зацікавленаотримати конкретні зауваження про типовіпроблеми із пропозиціями їх вирішення, ізнаступними законодавчими ініціативами.Зокрема, мова йшла про готовність розгля-нути пропозиції від Міжнародного експер-тного центру у структурі ПРООН.

Експерти відмічають, що ініціаторами за-конодавчих ініціатив можуть бути самі гро-мади, організації громад, інші громадські ор-ганізації, представники органів місцевогосамоврядування, міжнародні організації, інайбільш ефективною будуть ініціативи, якіпідтримані різними сторонами та якізнайшли підтримку у центральних органахвлади. Необхідно, щоб звернення були спря-мовані адресно, саме до тих міністерств тацентрів прийняття рішень, які вповноваженіїх приймати.

Для запровадження підходу місцевого роз-витку із залученням громади потрібен сис-темний підхід: із активізацією громад, моти-вацією органів місцевого самоврядування,органів місцевої та центральної влади, комп -лексних законодавчих, політичних та органі-заційних змін, узгодження соціальної по-літики, фінансування, навчання та інформування.


75


Вихідною передумовою успішної реалізаціїпідходу із залученням громади є фактичне, ане формальне дотримання процедур підходу.Стосовно схеми співфінансування, сторонизагалом підтримують встановлені пропорції,однак представники громад бажали б отри-мувати більші обсяги фінансування з бокумісцевої влади та міжнародних організацій.

Засновані інституції підтримки мають знач-ний потенціал сприяння місцевому розвиткушляхом надання інформаційних матеріалів,передачі досвіду, консультацій фахівців та ви-користання налагоджених зв’язків співпраціміж усіма зацікавленими сторонами для до-помоги громад у поданні на різні конкурси тагранти, у розбудові місцевого самоврядуваннята підприємницької активності, проведеннятренінгів для лідерів громад та місцевої влади.Критично важливою є підтримка одиниць під-тримки від проектів ПРООН, які виконуютьроль каталізаторів і в якомусь сенсі супервізо-рів та скеровувачів процесів місцевого роз-витку із залученням громад. Безперечно, длязастосування підходу із залученням громадиключовими є людські ресурси.

Цінним напрацюванням проектів ПРООНє сприяння стратегічному плануванню у дея-ких містах та районах, яке є продуктом не фор-мального, а справжнього узгодження інтересівгромад, місцевої влади та бізнесу. У відповід-них документах відбиті плани розвитку разоміз конкретними кроками їх втілення.

Перспективним і водночас реалістичнимджерелом фінансування є залучення бізнесу.Також існує можливість залучення не лишемісцевого, а й великого, загальноукраїнськогобізнесу. У місцевостях з низьким економічнимрозвитком потрібні заходи зі створення під-приємництва.

Підтримка місцевої влади є важливою дляуспіху проектів громад. У процесі реалізаціїпроектів громадяни і місцева влада навча-ються і звикають вирішувати питання місце-вого розвитку разом. При цьому змінюєтьсяїхнє ставлення один до одного: громадяни імісцева влада більше поважають та довіря-ють один одному. Причому, чим ближчий рі-вень влади до громадян, тим сильніша довіра,тим кращі робочі стосунки складаються.

Необхідне впровадження адміністративно-територіальної реформи у державі. Однією ізнайзагальніших рекомендацій є збільшеннядержавного фінансування на реалізацію про-ектів громад із застосуванням підходу, орієн-тованого на громаду, тому що у проектах гро-мад, де реалізований цей підхід, коштивикористовуються дуже ефективно. Відпо-відно, пропонується направляти частину бю -джетних коштів саме на адресну підтримкупроектів громад.

З боку реформ в органах влади масштаб-ним і системним рішенням було б запровад-ження штатних одиниць, які відповідальніза розвиток місцевого самоврядування намісцевому рівні, у першу чергу за реаліза-цію підходу до місцевого розвитку за участігромад.

Необхідні зміни у чинних нормативно-пра-вових актах, які окреслюють правове поле ді-яльності організацій громад населення.

Найбільш фундаментальним є завданнядецентралізації влади. Найбільшим стиму-лом до розвитку самоврядування є запрова -дження елементів прямої демократії у вря-дування на місцевому рівні, механізмами якоїможуть бути збори громадян, прийняття рі-шень на таких зборах, референдуми та опи-тування.

7.4. Висновки щодо поширення досвіду, чинників успішності підходу таможливостей удосконалення державної політики щодо місцевого розвитку

76

Дослідження «Оцінка впливу підходу домісцевого розвитку за участю громад, реалі-зованого у проектах ПРООН в Україні», про-ведене із застосуванням методів фокус-гру-пових дискусій, глибинних інтерв’ю ізрегіональними та національними експер-тами, репрезентативного опитування регіо-нальних експертів та населення, дає підставиконстатувати, що підхід до місцевого роз-витку за участі громад є ефективним, вінзміцнює місцеве самоврядування, сприяє по-кращенню умов надання послуг та створюєсприятливе середовище для підвищення яко-сті життя населення.

Підхід є ефективним в активізації та об’єд-нанні зусиль місцевих громад, місцевих ор-ганів державної влади та органів місцевогосамоврядування, приватного сектору дляспільного визначення пріоритетів розвиткунаселеного пункту та спільної реалізації іні-ціатив з покращення умов проживання.

Об’єднані спільною метою розвитку своїхгромад, місцеві мешканці стають активнимі дієвим партнером органів влади / місцевогосамоврядування та одним з чинників ста-лого місцевого розвитку. Свою діяльністьмешканці здійснюють через юридично за-реєстровані організації — так звані органі-зації громад.

У діяльності цих організацій, зокрема уприйнятті рішень, дійсно бере участь пере-важна більшість мешканців цих громад, зо-крема шляхом участі у регулярних загальнихзборах, процедурах прийняття рішень.

Майже всі члени організацій громад спла-чують членські внески на виконання спільнихініціатив та функціонування організацій гро-мад. Значна частина членів організацій гро-мад сплачують більше за встановленийчленський внесок, крім того, мешканці, які невходять до організацій громад, також роблять

Розділ 8

ВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ДИСКУСІЯВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ДИСКУСІЯ

добровільні внески на виконання проектів гро-мад. Таким чином, мешканці громад відчу-вають більшу відповідальність за громадськіінфраструктурні об’єкти та краще усвідомлю-ють свою роль у розвитку своїх громад.

Організації громад мають високий рівеньдовіри серед мешканців, і їхня діяльність єпрозорою та характеризується високим рів-нем підзвітності. Актив організацій громадрегулярно та у повній мірі інформує мешкан-ців про всі кроки своєї діяльності та звітуютьпро використання коштів. Організації громадкеруються принципом рівності: всі мешканці,незалежно від економічного та соціальногостатусу, мають потенційну можливість кори-стуватися створеними або покращеними по-слугами.

Залучення громад до процесу визначенняпріоритетів місцевого розвитку має позитив-ний вплив на процеси місцевого розвитку, ос-кільки мешканці відчувають свою причет-ність до цих процесів, а місцева влада у своїйдіяльності має змогу спиратись на пріоритети/ потреби місцевих мешканців.

Пріоритети розвитку громад визначаютьсяз урахуванням інтересів більшості членів ор-ганізацій громад і переважно без впливу міс-цевої влади.

Широкого поширення набула модель стра-тегічного планування з механізмом плану-вання знизу-вгору: інтереси сільських громадвраховуються у роботі сільських і селищнихрад та включені до стратегічних планів роз-витку районів; а інтереси міських громад до-кументально закріплені у стратегічних пла-нах розвитку міст.

Спільна розробка, фінансування та впро-вадження ініціатив визнається ефективноюмісцевими громадами, владою та бізнесом.

Партнери вважають запропоновану мето-дологією схему співфінансування загалом

8.1. Висновки

77

ефективною. За цією схемою частина коштівна втілення проекту громади надходить відміжнародних донорів, частина від місцевихбюджетів, також свій внесок робить сама гро-мада та місцевий бізнес. Партнери мають ба-жання вкладати у спільні проекти більше кош-тів, ніж узгоджений мінімум, і частина з нихдійсно здійснюють додаткове фінансування.

Значна частина членів організацій громадздійснюють додаткові внески шляхом вико-нання робіт на громадських об’єктах.

Члени організацій громад висловлюютьбажання й готовність підтримувати створеніабо відновлені комунальні інфраструктури.

Представники місцевого бізнесу виявляютьбажання спонсорувати місцевий розвиток іроблять внески у проекти організацій громад.

Реалізована методологія підходу сприяєякісному покращенню місцевого врядування,зростанню довіри до влади та налагодженнюефективної співпраці між громадами та вла-дою. Ключовими інструментами є створеніструктури, які забезпечують регулярний діа-лог щодо спільного прийняття рішень.

Обласні координаційні ради, районні фо-руми місцевого розвитку, форуми муніци-пальної ради сталого розвитку є платформоюдля обговорення пріоритетів та узгодженнядій громад, влади і бізнесу як партнерів ізвпровадження проекту.

Обласні та районні ресурсні центри гро-мад, муніципальні відділи підтримки на-дають цінну інформаційну підтримку грома-дам, що бажають самоорганізуватись тазнайти партнерів для спільного виконанняініціатив, акумулюють набутий досвід, інфор-мацію про потенційних донорів, допомагаютьгромадам виконувати інші ініціативи позарамками проектів ПРООН. Ці організаціїсприяють відтворенню моделі підходу до міс-цевого розвитку за участі громад у громадах,які не беруть участі у проектах ПРООН.

Як громади, так і влада високо оцінюютьрезультативність цих структур, воліють під -тримувати їхню діяльність у майбутньому тадають позитивний прогноз їхній високій жит-тєздатності.

Внаслідок партнерства за методологієюпідходу до місцевого розвитку за участі гро-мад спостерігається якісне покращення від-носин влади та громад.

Помітне збільшення в обсягах та якості ін-формування населення про діяльність місце-вої влади, що свідчить про підвищення її про-зорості. Зростає відкритість влади до діалогуз громадами.

Відбувається покращення співпраці міжгромадами й місцевою владою. Запропонованіметодологією механізми співпраці дозволилиефективніше враховувати думки та інтересимешканців у діяльності місцевої влади, внас-лідок чого її діяльність оцінюється громадя-нами як така, що зростає.

Зростає довіра громадян до представниківмісцевої влади і спостерігається позитивнадинаміка у задоволеності громадян роботоюпредставників місцевої влади. Також збіль-шується впевненість громадян у спілкуванніз представниками влади.

Спостерігається помітне зростання якостілюдських ресурсів і взаємне навчання лідерівгромад із представниками місцевої влади.Відбувається накопичення знань і застосу-вання умінь лідерами громад і посадовцями.

З результатів дослідження можна зробитивисновок про зростання задоволеності якістюпослуг, що покривалися проектами. Ство-рення, відновлення послуг або покращенняумов їх надання із залученням громад є еко-номічно вигіднішим. Окрім того, створені абовідновлені комунальні інфраструктури фак-тично й потенційно життєздатні.

Проекти громад безсумнівно підвищуютьякість громадських комунальних послуг, і на-селення задоволене якістю цих покращенихпослуг. Члени громад докладають зусиль,щоб економніше споживати ресурси (електро-енергія, газ, вода) у домогосподарствах.

В результаті аналізу отриманих данихможна зробити висновок, що відбулося покра-щення економічних умов, психологічного са-мопочуття та суттєве посилення суспільноїєдності громад.

В результаті самоорганізації громад від-булось покращення якості життя населення івони позитивно оцінюють перспективи роз-витку громади. При цьому зросла впевненістьу власних силах членів організацій громад,які займаються реалізацією проектів громад.

Підхід до місцевого розвитку за участі гро-мад має сильніший позитивний вплив, якщомає місце: більша тривалість інституційної

Розділ 8. Висновки, рекомендації та дискусія

78

підтримки, більше залучення коштів і людсь-ких ресурсів на одиницю території / одну гро-маду, інтенсивніше залучення місцевої влади

в якості партнерів, робота у сільських грома-дах, де спостерігалася більша згуртованістьіще до проекту.


Підхід до місцевого розвитку за участі гро-мад, запроваджений у чотирьох проектахПРООН, довів, що члени громад та місцевавлада можуть бути ефективно залучені доспільного управління та сталого місцевого роз-витку. Структури, такі як організації громад,форуми місцевого розвитку, форуми муніци-пальної ради сталого розвитку, ресурсні цен-три громад і координаційні ради є ціннимиактивами, які варто розвивати. Створені пе-редумови можуть бути використані для по-дальшого використання та розповсюдженняпідходу до місцевого розвитку за участі громад,

Зокрема, доцільно сформулювати такі ре-комендації для агенцій, що застосовують цейпідхід та для центральних, регіональних тамісцевих органів влади.

Рекомендації для ПРООН:• У рамках методології підходу до місце-вого розвитку за участі громад були ство-рені ефективні робочі механізми. Їхпотрібно широко розвивати через висвіт-лення у засобах масової інформації, ло-біювання та пропагування.

• Потенціал створених організацій гро-мад має бути надалі розвинений так, щобвони могли приймати незалежні рішеннята зберегти свій статус як рівноправногопартнера з місцевою владою.

• Створені районні ресурсні центримають значний потенціал для того, щобперетворитись на сильні структури дляпідтримки, інформування та втіленняініціатив місцевого розвитку, а також по-ширення набутого досвіду. Спроможностіцих ресурсних центрів та залучений штатмають бути розвинені шляхом наданнявідповідної технічної та організаційноїпідтримки.

• Потрібна підтримка у створенні функ -ціональної мережі ресурсних центрів,щоб уможливити обмін досвідом та успіш-ними практиками.

• Необхідно консолідувати інформаціюпро інноваційні технології, особливо про

нові технології енергозбереження й аль-тернативні джерела енергії, та поширитиїї серед громад та ресурсних центрів.

• Недооціненою залишається роль при-ватного сектору у процесі місцевого роз-витку. Потрібно розвивати співпрацю змісцевим бізнесом для залучення їх по-тенціалу для підтримки ініціатив самодо-помоги місцевих громад.

• Рекомендується інтегрувати знання тадосвід про місцевий розвиток у навчальніплани вищих навчальних закладів. Цебуде кроком у напрямку до запрова -дження сталого розвитку за участі громад.

Рекомендації для центральних, регіональ-них та місцевих органів влади

• Методологія підходу до місцевого роз-витку за участі громад довела свою ефек-тивність для усіх залучених сторін та маєзначну цінність у довгостроковій пер-спективі. Тому органи місцевої владимають розвивати її за допомогою створе-них ресурсних центрів громад та череззалучення місцевих засобів масової ін-формації. Організації громад можутьбути заохочені ділитись своїм досвідом уформі історій успіху, бюлетенів та на-вчальних візитів.

• Пілотні території (райони та місцевіради), які практикують спільне управ-ління із залученням організацій громад,мають більш ефективну процедуру при-йняття рішень, втілення проектів громаді більш динамічного місцевого розвитку.Населені пункти з мобілізованими грома-дами демонструють початкове зростанняекономічного розвитку, покращення у на-данні послуг, високу якість стратегічногопланування та безкорупційне викорис-тання коштів у втіленні місцевих проек-тів. Ці явища та їхні причини мають бутидосліджені, оцінені та узагальнені місце-вою владою. Цей процес має бути стан-дартизований та підготовлений доприйняття у непілотних територіях.

8.2. Рекомендації щодо вдосконалення підходу та державної політики

79

• Форуми місцевого розвитку та муніци-пальні ради сталого розвитку, так само які ресурсні центри громад, мають значнийпотенціал для продовження викорис-тання підходу до місцевого розвитку заучасті громад. Діяльність цих структурзаконодавчо не врегульована, їхнє ство-рення та діяльність унормовується спеці-альними рішеннями органів влади тамісцевого самоврядування. Для роз-криття та розвитку потенціалу зі спів-праці з місцевими громадами місцевавлада має формалізувати ці структури тазабезпечити їх відповідним технічними талюдськими ресурсами. Запровадженняцієї практики у загальнонаціональномумасштабі може бути розглянути і підтри-мано органами центральної влади.

• У довгостроковій перспективі необхідноакумулювати місцеві ресурси для фінан-сування ініціатив громад, а також дляпідтримки сталості цих ініціатив. Такі ре-сурси мають бути мобілізовані організа-ціями громад у формі фондів розвиткугромад або фондів підтримки життєдіяль-ності об’єкту. Для того, щоб зробити мож-ливим залучення соціальних груп знизькими доходами, ці кошти потрібнозбирати поступово. Однак створення і ді-яльність таких фондів потребує юридич-ного забезпечення.

• Зареєстровані організації громад про-понують місцевому бізнесу легальні тапрозорі способи вкладання їхніх коштівдля підтримки ініціатив громад. Потен-

ційно вони також можуть отримуватифінансування з місцевих бюджетів длявиконання ініціатив громад спільно з міс-цевою владою. Тим не менше, сучасне зако-нодавче забезпечення створює складнощідля повного використання цієї можли-вості, тому необхідно запровадити від-повідне законодавче забезпечення,відповідні зміни мають бути внесені дозаконодавства.

• Стратегічне планування за участі мобі-лізованих громад виявилось ефективним,і має бути підтримане і ширше викорис-товуватись у практиці органів влади тамісцевого самоврядування.

• Більш ніж 4000 людей в Україні здо-були знання із застосування методологіїпідходу до місцевого розвитку за участігромад на місцевому рівні. Застосуванняметодології підходу до місцевого роз-витку, ініційований організаціями, якізастосовують цю методологію, створивсприятливі умови для розкриття потен-ціалу природжених лідерів. Їхній потен-ціал може бути і надалі використаний умісцевому самоврядуванні.

• Для практичного поширення методоло-гії підходу до місцевого розвитку за участігромад на місцевому рівні було створенодекілька демонстраційних територій.Цим майданчиком для навчання можутьскористатись представники органів цен-тральної та місцевої влади, які мають ба-жання запровадити підхід до місцевогорозвитку за участі громад.


80

Додаток А

СФЕРИ ТА СКЛАДОВІ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ВПЛИВУСФЕРИ ТА СКЛАДОВІ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ВПЛИВУПІДХОДУПІДХОДУ

Основні сфери оцінки

Складові сфериоцінки Об’єкти оцінки

ДІЄ

ВІСТ

Ь П

ІДХО

ДУ

ЗАУЧ

АСТІ

ГРО

МАД Залученість

населення

Особливості загальної участі населення в ОГРівень участі представників громади в загальних зборахРівень залученості населення до процесу прийняття рішень(з будь-яких питань, включаючи планування)Рівень участі членів ОГ у спільному фінансуванні проектівгромад

Спосіб визначенняпріоритетів

Ступінь незалежності ОГ у визначенні пріоритетів проведенняпроектів громад

Ефективність схемиспівфінансування Рівень ефективності діючої схеми співфінансування

ВПЛ

ИВ

ПІД

ХОД

У Н

А М

ІСЦ

ЕВЕ

САМ

ОВР

ЯДУВ

АНН

Я

Відповідність ство-рених на різних рів-нях місцевого само-врядування органі-

зацій підтримки(організацій гро-

мад, форумів місце-вого розвитку, коор-динаційних рад, ре-

сурсних центрів)

Відповідність, ефективність та корисність створених структур(МВП, МРСР, ОГ, ОКР, ОПВ, ОСББ, РЦ, ФМР, ФМРСР) дляпроцесів місцевого розвитку та для співпраці між громадяна-ми та місцевою владоюМіра використання створених структур поза межами проектівПРООНРівень потенційної життєздатності створених структур Якість розвитку людських ресурсів та взаємного навчання лі-дерів громад та представників місцевої влади Ступінь залучення ОГ до заходів поза межами проектів ПРООН

Рівень прозорості,підзвітності та

рівності

Рівень прозорості в діях ОГ: у прийнятті рішень, визначенніпріоритетів, регулярному звітуванню про використання коштіві фінансових протоколах, проведенні тендерів, громадськомуаудитіРівність в отриманні користі серед цільової аудиторії проектів

Якість стратегічногопланування, плану-вання знизу-вгору

Якість стратегічного планування, планування знизу-вгору тазастосування цих стратегічних планів

Доступ до інформації Рівень доступності інформації про діяльність місцевої владиРоль місцевого

бізнесу (меценатів,спонсорів)

Мотивація місцевого бізнесу здійснювати внески в ініціативимісцевого розвитку через спонсорування проектів ОГ

Відносини громадян із владою

Зміни у рівні доступності до представників влади та відкри-тість до діалогуЗміни у ставленні громадян до представників влади (включнозі змінами у рівні довіри)Зміни у співпраці між громадами та представниками влади(якісні та кількісні)Зміни у рівні задоволеності громадян роботою представниківвлади

81

Основні сфери оцінки

Складові сфериоцінки Об’єкти оцінки

ВПЛ

ИВ

ПІД

ХОД

У Н

А Н

АДАН

НЯ

ПО

СЛУГ

У С

ЕКТО

РАХ,

ЯКІ

ПІД

ТРИ

МАН

І ЦИ

МИ

ПРО

ЕКТА

МИ

Вартість створення /відновлення послуг

(соціальної / спільнотної

інфраструктури)

Ефективність стосовно вартості реалізації проектів громад організаціями громад

Вартість наданняпослуг

Відносні зміни вартості надання послуг до та після реалізаціїпроектів громад

Якість надання послуг

Зміни у рівні задоволеності надання послуг: енергозбереження,водопостачання, навчання (шкільні автобуси), охорона здоров’я,охорона довкілля, соціальна сфера, проведення навчанняРівень економії енергії

Сталість створенихсоціальних / громад-ських інфраструктур

Міра цінності створених чи відновлених соціальних / громадських інфраструктур та рівень їхньої потенційної життєздатності

ВПЛ

ИВ

ПІД

ХОД

У Н

АЯК

ІСТЬ

ЖИ

ТТЯ

ЦІЛ

ЬОВИ

Х ГР

УП

Зміни у матеріаль-них умовах життя

Відносні зміни в умовах життя, комфорті та якості життя, відповідність пріоритетам проектів ПРООН

Зміни в економічно-му становищі Відносні зміни в економічних умовах (прямі та непрямі)

Зміни у стані здоров’я Відносні зміни у здоров’ї

Зміни у психологіч-ному самопочутті Відносні зміни в особистій впевненості

Зміни у соціальнійзгуртованості Відносні зміни у соціальній згуртованості

Продовження таблиці.

82

Додаток Б

ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Таблиця 1.Територіальний розподіл фокус-груп з громадянами та представниками

місцевої влади для проекту МРГ

№ ПрограмаПРООН Макрорегіон Регіон Район

ФГ1 МРГЗахідний(Івано-Франківська, Хмельницька, Рівненська,Тернопільська, Волинська області)

Хмельницькаобласть

Красилів-ський район

ФГ2 МРГ Прикордонно-Західний(Чернівецька, Львівська, Закарпатська області)

Закарпатськаобласть

Берегівськийрайон

ФГ3 МРГ Крим(АР Крим) АР Крим Красногвардій-

ський район

ФГ4 МРГ Київський(Київська область без м. Києва)

Київська область

Кагарлицькийрайон

ФГ5 МРГСхідний(Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська області)

Луганська область

Антрацитів-ський район

ФГ6 МРГ Північний(Житомирська, Чернігівська, Сумська області)

Житомирськаобласть

Червоноармій-ський район

ФГ7 МРГЦентральний(Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька області)

Черкаська область

Кам’янськийта Шполян-

ський райони

ФГ8 МРГПівденний(Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька області)

Херсонська область

Великолепе-тиський район

Таблиця 2.Склад учасників фокус-груп з громадянами та представниками місцевої

влади для проекту МРГ

Макро- регіони /

Квоти

Цільові групи

Всього

Пре

дста

вни-

ки гр

омад

(вкл

ючно

зчл

енам

и та

голо

вами

ор-

гані

заці

йгр

омад

)

Голо

ви сіл

ьрад

Пре

дста

вни-

ки р

айде

рж-

адмі

ніст

раці

ї

Пре

дста

вни-

ки р

айра

д

Конт

актн

іос

оби

з рай

-де

ржад

міні

с-тр

ацій

тара

йрад

Коор

дина

то-

ри в

ід об

-лд

ерж

адмі

-ні

стра

цій

таоб

лрад

(Н

Е пр

ацівн

и-ки

прое

кту)

Київський 3 2 1 1 1 1 9Центральний 3 4 0 1 1 1 10Північний 4 3 1 0 1 1 10Прикордонно-західний 5 2 1 0 1 1 10

Західний 3 3 1 1 1 1 10Південний 4 4 2 0 1 0 11Крим 3 2 2 1 1 1 10Східний 3 2 1 0 1 1 10

Всього 28 20 9 4 8 7 80

83

Таблиця 3.Територіальний розподіл фокус-груп д з громадянами та представниками

місцевої влади ля проекту МПВСР

№ ПрограмаПРООН Макрорегіон Регіон Місто

ФГ9 МПВСР Крим АР Крим м. БахчисарайФГ10 МПВСР Київський Київська область м. КагарликФГ11 МПВСР Північний Житомирська область м. Новоград-Волинський



Категорії міст /Квоти

Цільові групи

ВсьогоПредставники громад(включно з членами

та головами організа-цій громад)

Представникиміськради

Муніципальні координа-тори проекту

(включно з працівникамимуніципального відділу

підтримки)Дуже успішне 6 2 1 9Середньоуспішне 4 2 1 7Не дуже успішне 5 2 1 8

Всього 15 6 3 24

Таблиця 5.Територіальний розподіл глибинних інтерв’ю з регіональними експертами

для проекту ПРІК

№ ПроектПРООН Регіон Район

ГІ4-6 ПРІК АР Крим Бахчисарайський районГІ7-10 ПРІК АР Крим Красногвардійський районГІ11-13 ПРІК АР Крим Первомайський районГІ14-15 ПРІК АР Крим Сакський район



Райони / КвотиЦільові групи

ВсьогоПредставникигромад (активісти

громад)Головисільрад

Представ-ники район-

ної владиПрацівники

проекту

Бахчисарайський район 1 1 1 3Красногвардійський район 1 1 1 1 4Первомайський район 1 1 1 3Сакський район 1 1 2

Всього 3 3 3 3 12

84


для проекту ЧПВР

№ ПроектПРООН Регіон Район

ГІ16-19 ЧПВР Київська область Іванківський районГІ20-23 ЧПВР Рівненська область Рокитнянський районГІ24-27 ЧПВР Чернігівська область Ріпкінський район

Таблиця 8.Склад учасників глибинних інтерв’ю з регіональними експертами для

проекту ЧПВР

Райони / КвотиЦільові групи

ВсьогоПредставникигромад (активісти

громад)Головисільрад

Представ-ники район-

ної владиПрацівники

проекту

Іванківський район 1 1 1 1 3Рокитнянський район 1 1 1 1 3Ріпкінський район 1 1 1 1 3

Всього 3 3 3 3 12


для проекту МПВСР

№ ПроектПРООН Макрорегіон Регіон Місто

ГІ1 МПВСР Крим АР Крим м. БахчисарайГІ2 МПВСР Київський Київська область м. КагарликГІ3 МПВСР Північний Житомирська область м. Новоград-Волинський

Таблиця 10.Склад учасників глибинних інтерв’ю з національними експертами

ПроектиКількість інтерв’ю

ВсьогоВнутрішніексперти

Зовнішніексперти

МРГ 1 1 2МПВСР 1 1 2ПРІК 1 1 2ЧПВР 1 1 2Усі чотири проекти ПРООН 1 1

Всього 5 4 9

85

Таблиця 11.Розподіл проведених інтерв’ю з регіональними експертами для різних

проектів ПРООН

ПроектиЦільові групи

ВсьогоПрацівникипроекту

Обласні координатори

Районні координатори

Муніципальнікоординатори

МРГ 25 24 101 150МПВСР 56 56Всього 25 24 101 56 206

Таблиця 12.Розподіл проведених інтерв’ю з членами громад для різних проектів

ПРООН

Проекти Кількість насе-лених пунктів

Кількість інтерв’юВсьогоВ основній

групіУ контроль-

ній групі

МРГ 32 213 208 421МПВСР 16 106 105 211

ПРІК 8 111 111ЧПВР 8 112 112Всього 32–64 542 313 855

86

Додаток В

КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФОКУС-ГРУПОВИХ ДИСКУСІЙКЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФОКУС-ГРУПОВИХ ДИСКУСІЙ

87

88

89

90

Додаток Г

КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГЛИБИННОГО ІНТЕРВ’Ю ЗКЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГЛИБИННОГО ІНТЕРВ’Ю ЗРЕГІОНАЛЬНИМИ ЕКСПЕРТАМИРЕГІОНАЛЬНИМИ ЕКСПЕРТАМИ

91

92

93

Додаток Д

КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГЛИБИННОГО ІНТЕРВ’Ю ЗКЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГЛИБИННОГО ІНТЕРВ’Ю ЗНАЦІОНАЛЬНИМИ ЕКСПЕРТАМИНАЦІОНАЛЬНИМИ ЕКСПЕРТАМИ

94

95

Додаток Е

ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ІНТЕРВ’Ю З РЕГІОНАЛЬНИМИ ЕКСПЕРТАМИОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ІНТЕРВ’Ю З РЕГІОНАЛЬНИМИ ЕКСПЕРТАМИ

96

97

98

99

Додаток Є

ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ІНТЕРВ’Ю З ЧЛЕНАМИ ГРОМАДОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ІНТЕРВ’Ю З ЧЛЕНАМИ ГРОМАД

100

101

102

103

104

105

106

Нотатки

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

107

Нотатки

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

108

Нотатки

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Documents

місцевий розвиток за участі громад соцдослідж