конспект уроку. у пошуках гармонії (життя та творчість б. і. антонича)

Управління освіти Калуської міської ради

Міський методичний центр

Калуська загальноосвітня школи І-ІІІ ступенів № 7

Калуської міської ради

У пошуках гармонії

(Життя та творчість Богдана –

Ігоря Антонича)

Конспект уроку

Івашко Ірини

Володимирівни,

учителя української мови

та літератури

Калуш

2012

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Богдана-Ігоря

Антонича, обговорити особливість його світосприйняття та

специфіку поезій, поглибити знання учнів про міфологізм,

асоціативність, сюрреалізм, архетип, вивчити визначення

сфрагіди; розвивати асоціативне мислення, вміння сприймати і

розуміти естетику образного слова; висловлювати думки з

приводу прочитаного; сприяти розвитку мовлення

одинадцятикласників, навичок аналізу віршів, творчих

здібностей; виховувати почуття прекрасного, любов до

поетичного слова, прагнення до самовдосконалення та

гармонійних відносин із людьми й навколишнім світом.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, інтерактивний із

використанням ІКТ.

Обладнання: портрет Б.-І. Антонича, виставка творів, словник

літературознавчих термінів, тлумачний словник-довідник,

словник іншомовних слів, завдання на картках, мультимедійна

презентація.

ТЛ: сфрагіда, поглиблення поняття про асоціативність,

архетип, міфологізм, сюрреалізм.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Слово вчителя.

- Добрий день, діти!

Сьогодні в нас гості – і ми щиро вітаємо їх, сьогодні хороший день –

і нам радісно, сьогодні знову зустріч із поетичним словом – і ми

щасливі.

2. Учитель зачитує рядки:

Малі до щастя дверці:

захоплення та неба,

гармонії у серці –

нічого більш не треба.

- Як Ви розумієте цей вислів?

(Бо людині для щастя зовсім мало потрібно, наприклад…).

- А що потрібно авторові слів?

(Захоплення, неба та гармонії в серці).

- Гармонія в серці – це що?

(Це єдність людини і природи, людини і космосу).

- Якими дієсловами Ви зобразили б гармонію людини і

природи?

(Діти записують у зошитах на полях. Співіснувати, радіти,

милуватися, створювати, будувати, творити, досягати, мріяти…)

- Чому саме дієсловами? Мені згадалися слова

американської письменниці Гілман - Шарлотти Перкінс

«Життя – не іменник, а дієслово».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. – Чи доводилося Вам читати рядки поетів, які писали

про гармонію?

2. – Серед цієї когорти є той, який діяв, поспішав діяти,

той, який писав:

Віддати треба нам життю щомога,

а треба кожному, ще поки молодий.

А ще:

Життя звабливе і прекрасне

в одній хвилині пережить.

Поспішав творити, бо, мабуть, передбачав, що життя його – лише

спалах.

Він – Богдан-Ігор Антонич.

(Показую портрет на мультимедійній дошці).

3. - Сподіваюся, що Ви хочете довідатися про життя та

творчість такої людини.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку (на мультимедійній

дошці).

1. - Тема сьогоднішнього нашого уроку – «У пошуках

гармонії

(Життя та творчість Богдана – Ігоря Антонича)». (На МД,

діти переписують у зошити).

2. - Погляньте, будь ласка, на ці слова. Вони будуть

епіграфом уроку.

(На МД, діти переписують у зошити).





Б.-І. Антонич

3.– Мета уроку - ознайомитися із життєвим та

творчим шляхом поета, обговорити особливість його

світосприйняття, проаналізувати специфіку його

поезій, поглибити знання з теорії літератури, вивчити

нове визначення.

(На МД).

4. – Чи відчуваєте Ви потребу в цих знаннях?

5. - Чого очікуєте від уроку?

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

У плеяді найвизначніших поетів світу Богданові – Ігорю Антоничу

належить почесне місце. Його мистецтво слова, увібравши первісне

коріння індоєвропейської та праукраїнської міфологій, сягає

духовних світових й українських пластів культури. Переосмислені й

збагачені талантом поета, вони творять оригінальний, самобутній й

органічний художній світ. Творчий діапазон зацікавлень і захоплень

Антонича дуже широкий: тема мистецтва; проблема життя і смерті;

взаємозв’язки людини і Бога, космосу й національного світу, які

поет інтерпретував по-філософськи й художньо багатовимірно.

2. –Які батьки породили таку неординарну особистість,

соками якої землі він кормився, всотуючи в себе все

правічне, рідне, дороге, яка життєва дорога була

назначена йому Богом?

Відповісти на ці питання допоможуть мої асистенти Віталій та

Юля.

Мультимедійна презентація життєвого та творчого шляху

Богдана-Ігоря Антонича «Паралелізм ліричний герой – автор»

(додається).

(На слайді з’являється цитата з твору. Одна дитина її читає,

друга озвучує факт із біографії письменника. Звучить мелодія).

1. Він той, хто «під вільхами і сонцем народився». Він - «життя

звеличник – верховинець».

Народився Богдан-Ігор Антонич 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (тепер територія Польщі). Батько майбутнього поета був священиком греко-католицької церкви, перед народженням сина змінив своє прізвище Кіт на Антонич.

2. Він той, кого день привітав «окриленим найменням: Ігор».

Назвали хлопця подвійним іменем: Богдан-Ігор, бо вважали,

що дитина матиме більше ангелів-охоронців.

3. Він ріс, «мов кущ малини».

Рідне село Антоничів під час Першої світової війни опинилося

у колі воєнних дій, родина змушена була виїхати за кордон до

столиці Австро-Угорщини. Потім було повернення на

батьківщину, деякий час Антоничі жили на Львівщині.

4. Він ще хлоп’ям закрутив «червоним сонця веретеном».

Початкову освіту хлопчина здобув удома, готуючись

складати іспити до гімназії. З 1920 року навчався у польській

гімназії міста Сянок. 1928 року вступив до Львівського

університету. Освіті й самоосвіті приділяв надзвичайно

велику увагу: був членом гуртка україністів, товариства

«Прихильників освіти»; грав на скрипці, пробував писати

музику; мріяв стати композитором; захоплювався

малярством, що мало великий уплив на його живописання

словом; грав у драматичному гуртку, виготовляв сценічні

декорації; вивчав ряд мов – знав майже всі слов’янські, добре

володів грецькою і латинською, німецькою й англійською.

Філологічний факультет Львівського університету закінчив

1933 року.

5. Він той, голова якого піднеслася, «й слова прийшли до уст

зелені».

Його перші поетичні спроби писані польською мовою,

оскільки майже весь час перебував у польському оточенні. І

тільки українська інтелігенція, що складала велику частину

студентів Львівського університету, заохочувала його

писати українською мовою, допомагала молодому поетові

вивчити її.

6. Він той, який мав «дім, при домі сад, ліричні яблуні у

ньому».

Йому належать збірки «Привітання життя» (1931), «Велика

гармонія» (1932), «Три перстені» (1934), «Книга Лева» (1936),

«Зелена Євангелія» (1937), «Ротації» (1937). Виступав із

доповідями про українську літературу та про літературу

різних народів світу; перекладав; писав рецензії та статті,

сатиричні фейлетони та пародії. Редагував журнали

«Дажбог» та «Карби». Пробував свої сили у прозі й

драматургії. Писав лібрето до опери «Довбуш». На

сторінках преси під псевдонімом Зоїл сперечався на

політичні та громадянські теми.

7. Він – «господар саду – юний лірик…».

Збірка «Привітання життя» позначена енергією

віршованого експериментування.

8. Він той, який виходив у сад, слова зривав – «дерев

натхненних щедру дань».

Збірка «Три перстені» захоплює глибиною осмислення

єдності розмаїтого буття.

9. Він той, який «був хрущем і жив колись на вишнях, на

вишнях тих, що їх оспівував Шевченко».

Антонич називав себе малим хрущем на дереві нашої

національної поезії, яке виросло з шевченківських традицій,

тим самим підкресливши свою причетність до української

культури, історії, мистецьких здобутків.

10. Він – «звіря сумне і кучеряве». Він – «не людина», він –

«рослина, а часом мале листя». Він – «покірний терен».

Поет наполягав на тому, що людина – не цар довкілля, а

брат лисові, кущеві чи каменю.

11. Він – «весни розспіваної князь». Він – «поет весняного

похмілля».

Поет весни, оптиміст, життєлюб, сонцепоклонник.

12. Він – «закоханий в житті поганин».

Збірка «Зелена Євангелія» пройнята сонячною стихією

залюбленого в життя поганина.

13. Він той, для кого «поетику складає сам Бог».

Збірка «Книга Лева» пройнята духом християнського ясно-

бачення.

14. Він той, у кого, «мов зонд у рану, розпач грузне» в душі.

Збірка «Ротації» пройнята фантастичними видіннями

сучасного міста, де прекрасне й потворне сприймаються як

рівнозначні поняття.

15. Він той, якому «до щастя треба мало: гармонії».

«Велика гармонія» - збірка релігійної лірики, яку поет не

опублікував.

16. Він – «все п’яний дітвак із сонцем у кишені».

Рання смерть обірвала життя великого поета. Помер на

28 році життя 6 липня 1937 року. Немов метеорит, сяйнуло воно

на літературному небозводі, залишивши на ньому помітний слід.

17. Він той, ім’я якого – «людина».

18. Він - Богдан-Ігор Антонич.

На слайді портрет Б.-І. Антонича.

- Дякуємо. Ви творчо підійшли до розкриття

письменницької долі Б.-І. Антонича, неординарно

відтворили його життєвий шлях, використавши прийом

паралелізму «Ліричний герой – автор».

- Як Ви оцінюєте свою роботу?

- Як ми оцінимо роботу Юлі та Віталія?

3. Висновок учителя.

- Як ми почули, прожив Б.-І. Антонич неповних 28 років, але

залишив по собі праці і в поезії, і в драматургії, і в музиці, і в

образотворчому мистецтві, і в перекладах. Його поетичні твори із

великим захопленням читала молодь, він був співцем, за словами

Степана Тудора, «що носив монети зір, як хлоп’я ґудзики в

кишенях, і купував за них ночами хвилини натхнення…». Трагізм

його долі виявився у повному замовчуванні поета, яке тривало

більше, ніж він прожив.

4. Аналіз поезій Б.-І. Антонича.

А. Слово вчителя.

Безперечно, Б.-І. Антонич - це один з українських модерних

поетичних геніїв ХХ століття, який випробував свій неординарний

талант у багатьох тогочасних течіях, зокрема в сюрреалізмі.

- Пригадаймо визначення сюрреалізму.

ТЛ. Сюрреалізм – авангардистська течія, що ґрунтується на вченні

про несвідоме, на сновидіннях.

(На МД).

Та поет не узалежнився від жодної з течій.

Його метафори ведуть до усвідомлення духовного, вищого й

незбагненного начала в людині, а саме осмислене буття він малює

як пробуджувану таємним провидінням волю до творчості.

Художній світ митець творить на взаємозв’язку, гармонії

протилежних явищ і процесів, часів і просторів – вічного й

скороминучого, свідомого й підсвідомого, матеріального й

духовного. Це ми побачимо, проаналізувавши кілька його поезій.

Б. - Пригадаємо, які знаємо види аналізу ліричного твору?

(Пообразний, ідейно-художній, проблемно-тематичний,

компаративний, структурний, контекстуальний, інтертекстуальний,

категоріальний, біографічний, генетичний).

(На МД записано види аналізу).

В. Робота в групах.

- Отож сформуйте, будь ласка, групи. Вам було

запропоновано випереджувальні завдання. Кожна група

для аналізу мала конкретну поезію, яку потрібно виразно

прочитати, вказати, до якої збірки вона входить,

мотивувати вибір типу аналізу, узагальнити відповідь у

вигляді таблиці.

- А ще роздаю Вам картки із завданням «Ми – Ви – усі

разом» із текстами поезій Б.-І. Антонича, які

аналізуватимемо. Під час прослуховування звітів груп

записуйте на картках Ваші враження від віршів. Згодом

ми їх прочитаємо.

Г. – Запрошую до презентації І групу.

- Слухаємо уважно, можливо, у Вас виникнуть якісь

питання або будуть доповнення.

І група виконувала аналіз поезії

Б.-І. Антонича «Вишні».

(Поезія на МД).

Завдання.

1. Виразно прочитати поезію.

2. До якої збірки входить вірш?

3. Мотивація типу аналізу.

4. Узагальнення відповіді у вигляді таблиці.

(Завдання на МД).

(Презентація І групи додається).

ТЛ. Архетипи – образи, які закорінені в глибинах колективної

свідомості.

(На МД).

- Чи виникли у Вас питання? (До учнів).

- Чи є доповнення?

(Доповнює учениця, яка готувалася до олімпіади і вивчила новий

термін сфрагіда, який підходить до генетичного аналізу цієї поезії).

ТЛ. Сфрагіда – уживання імені чи прізвища автора у написаному

ним творі.

(На МД).

- Як Ви оцінили свою роботу? Хто був найбільш корисним?

- Чи підтвердимо оцінки товаришів?

- Дякую.

Д. Висновок учителя.

- Зауважте, Б.-І. Антонич уважав себе рівновеликим будь-якій

істоті чи рослині, був позбавлений амбітних уявлень про людину як

«царя природи». І все ж не випадкове його «перевтілення» в

«хруща», адже йдеться про входження у всесвіт шевченківської

лірики, в якій Антонич посідає скромне місце, за власною оцінкою.

- Як Ви, мабуть, помітили, більшість образів поезії викликають

певні асоціації.

- Що таке асоціативність? Пригадаємо.

ТЛ. Асоціативність - це зв'язок уявлень чи відчуттів, коли одне з них

викликає у свідомості низку інших, подекуди суб’єктивних.

( На МД).

Е. Просимо поділитися своїм дослідженням ІІ групу.

ІІ група виконувала аналіз поезії «Різдво».


1. Виразно прочитайте поезію.

2. До якої збірки входить вірш?



(Презентація ІІ групи додається).

- Дякую.

- Чи виникли питання до ІІ групи?


- Як Ви оцінили свою роботу?

- Чи погодимося ми?

Є. –Чи відомо Вам, що Лариса Кузьменко написала музику

до поезії «Різдво»? Полинемо і світ мелодії, щоб потім

поділитися асоціаціями, які виникли після її

прослуховування.

(Звучить пісня).

5.Фізкультхвилинка.

- Після ліричної хвилинки – фізкультхвилинка.

- Тетянко, чим Ти нас сьогодні здивуєш?

Шумить життя журливе жовте жито,

подій хитає повні колоски.

додолу вітер гне плоди важкі,

як спіє зерно людських мрій налите.

Б.-І. Антонич, «Кода»

Ж. Мені дуже подобається ідейно-художній аналіз поезії.

Маю надію, що якась група це врахувала.

ІІІ група виконувала аналіз поезії

Б.-І. Антонича «Зелена Євангелія».

(Вірш на МД).


2. До якої збірки належить вірш «Зелена Євангелія»?



- Чи виникли питання до цієї групи?


- Пригадаймо, що таке міфологізм.

ТЛ. Міфологізм – те, що має стосунок до міфології, науки про міфи

(легенди, сказання, в основі яких лежать вірування давніх народів

про походження Землі, Всесвіту, явищ природи; про богів тощо).

(На МД).

З. Висновок учителя.

Мабуть, важко не погодитися, що вірш «Зелена Євангелія»

- це гімн природі, весні, землі, де все гармонійно поєдналося.

Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені

автором. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів

(морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває

червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити

сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Опис

краси рідного мальовничого гірського поетового села Новиця,

яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша.



- Дякую.

І. Сподіваюся, ІV група здивує нас ще чимось оригінальним.

IV група виконувала аналіз поезії «Автопортрет».



2. Вказати, до якої збірки належить поезія.



- Чи виникли питання до цієї групи?




- Дякую.

Ї. Висновок учителя. Погодьтеся, що недарма епіграфом до

поезії «Автопортрет» Антонич узяв слова з вірша

«Автобіографія» (з першої збірки «Привітання життя») «Я все

п’яний дітвак із сонцем у кишені», «Я закоханий в житті

поганин». Така самохарактеристика мала для нього

принципове значення. Цю тезу він продовжив в

«Автопортреті».

А ще у вірші важко не відчути захоплення ліричного героя

світом краси, що його оточує, не перейнятися радістю, що дає

сонце, весна, важко не відчути бажання злитися з простором,

розчинитися в ньому, згармоніюватися з ним.

Групам потрібно було заповнити картки оцінювання та

самооцінювання.

Критерії Самооцінка Оцінка членів групи

Загальна оцінка

Я висловлював нові ідеї

Я допомагав членам своєї групи

Я вдало узагальнював думки інших

6.Завдання «Ми – ви – всі разом».

- Знайдіть, будь ласка, картки із написом «Ми – Ви – усі

разом». Якщо ще не дописані Ваші враження від творів, даю

хвилинку для завершення думок.

- Зачитайте їх.

- Дякую.

V. Рефлексивно - оцінювальний етап.

1. Що з уроку закарбувалося в Ваших серцях?

2. - Чи справдилися Ваші очікування?

3. Висновок учителя про творчість Б.-І. Антонича.

- Прочитавши поезії Б.-І. Антонича, Ви, мабуть подивилися

на світ іншими очима, побачили більше, відчули сильніше,

зрозуміли, чому поет писав:






4. – Гармонія у серці, у житті, у творчості…

- Чи знайшов її Антонич?

- Поет теж це підтверджує своїми рядками:

А сьогодні я спілий, мов літом,

Покінчив молодечі штукарства та герці,

Погодився із Богом і світом

І знайшов досконалу гармонію в серці.


5.Сьогодні ми причастилися сонцесяйною поезією

Б.-І. Антонича, його любов’ю до всього живого. Для нас він

зупинив у своєму слові мить і закарбував вічність. Ми

вчилися бачити її і доторкатися до неї серцем і душею!

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять один із віршів Б.-І. Антонича, які аналізували на

уроці, написати образок в сюрреалістській манері

«Антоничева поезія».

VІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

- Це ще далеко не весь поет. Інші грані його життя та

творчості бажаєте розглянути на наступному уроці?

- Дякую за співпрацю! Ви сьогодні були чудові!

Documents

конспект уроку. у пошуках гармонії (життя та творчість б. і. антонича)