СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

О.Г.Ткаченко

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА”

для студентів ІІ курсу зі спеціальності “Переклад” денної форми навчання

Затверджено редакційно-видавничою радою університету. Протокол № 2 від 9.04.2003р.

СУМИ ВИДАВНИЦТВО СУМДУ 2003

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

ПЕРЕДМОВА

Підготовка висококваліфікованих перекладачів та журналістів передбачає глибокі знання з літератури, зокрема вітчизняної, яка володіє надзвичайним арсеналом духовних, морально-етичних, естетичних та культурних чинників. Вивчення української літератури також впливає на становлення національної свідомості, розвиває почуття патріотизму.

Дисципліна “Сучасна українська література” передбачає ознайомлення студентів із сучасним літературним процесом, з 1985 року. Цей невеликий період є надзвичайно важливим в історії української культури, оскільки завершує епоху СРСР і започатковує літературу незалежної держави. У духовному житті сучасного суспільства відбувається складний процес національно-естетичних пошуків, іде накопичення нових рис, що сприяє інтенсивному розвитку літератури в зовсім нових суспільно-політичних умовах. Програма побудована з урахуванням особливостей розвитку сучасного літературного процесу за тематично-монографічним принципом. До вивчення залучені також твори, написані у інший час (“заборонені”, “замовчувані”, “ув’язнені”), які стали подією цьогочасної літератури і справили вплив на сучасний літературний процес та естетичні критерії творчості.

Мета курсу: допомогти студентам зорієнтуватися в досить складному сучасному літературному процесі, навчити аналізувати, зіставляти та оцінювати літературні твори, розрізняючи літературні явища і “експеримент”, “пошук”, “епігонство” .

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Лекція 1

Тема: Загальний огляд сучасного українського літературного процесу (з 1985 р. по цей час)

ПЛАН

1 Історичні, соціально-політичні події сучасності та їх вплив на літературний процес. Із середини 80-х років у результаті докорінних змін у політичному житті українського народу та з утворенням у серпні 1991 року самостійної держави України література, як і вся культура, позбулася ідеологічно-партійного диктату. Це спричинило розпад єдиної й домінуючої естетичної системи - соціалістичного реалізму. Література повернулася до власне мистецької сутності, що сприяло, передусім, стрімкому і багатоаспектному процесу духовно-інтелектуального оновлення української літератури, яка позначена тематичним, жанрово-стильовим і взагалі концептуальним розмаїттям. 2 Зміст, естетичні орієнтири, традиція та нові риси літератури. Основна ознака сучасного літературного процесу - його творять представники різних поколінь, різних стильових течій, різних естетичних орієнтацій. Невід’ємною часткою вітчизняного літературного процесу є введені в обіг: 1) “замовчувані”, “репресовані” та “ув'язнені” твори, що довгий час не вписувалися в силоміць нав’язані літературі норми і критерії соціалістичної культури; 2) література діаспори, творчий доробок якої є синтезом декількох культур. 3 Стан сучасного книговидавничого та книготорговельного процесів, літературної журнальної та газетної періодики. Газета «Літературна Україна», журнали «Слово і час», «Сучасність», «Дзвін», «Київ», «Вітчизна», «Дивослово», «Слобожанщина».

Список літератури

1. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. /За ред. В.Дончика. – К., 1993, 1998.

2. Мовчан Р. Українська проза ХХ століття: В іменах. – К., 1997. 3. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993. 4. Жулинський М. Подих третього тисячоліття. – Луцьк, 2000.

Твори для обов’язкового прочитання з подальшим обговоренням

1. Костомаров Микола. Чернігівка// Костомаров М.І. Твори: В 2 т. – К., 1990. –

Т.2.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Лекція 2

Тема: Сучасна українська проза. Б.Лепкий – один із найвизначніших представників української еміграційної літератури

ПЛАН

1 Огляд життя та творчості. Богдан Лепкий – письменник, педагог, перекладач, літературознавець, художник. Народився 9 листопада 1872 року на Поділлі Закінчив Львівський університет. Вчителював, працював професором Ягеллонського універ-ситету. Дебютував 1895 року віршами та оповіданнями. Суспільні та літературно-естетичні погляди формувалися під впливом національно-культурного руху в Галичини. Творчості притаманні сповідальна тональ-ність, оригінальне образне самовираження, тонкий ліризм, громадянський пафос. У прозі звертався до повістей, оповідань, повістей-казок, мініатюр. 2 Історична епопея “Мазепа” – широка панорама життя українського народу в один із найдраматичніших періодів його історії. “Мотря” (1926 р.), “Не вбивай” (1926 р.), “Полтава” (І ч. “Над Десною”, 1928; 2 ч. “Бої”, 1929 р.), “З-під Полтави до Бендер” (1955 р.). 3 Мазепа в системі образів. 4 Постать Мазепи в світовій та українській літературі.

Список літератури

1. Литвиненко Т. “Проклянуть мене нині, але завтра благословляти стануть” (Образ Мазепи в однойменній пенталогії Б.Лепкого) // Дивослово. – 1998. - № 9. – С. 11-14.

2. Ільницький М. З позиції прекрасного (До 125-річчя від дня народження Б.Лепкого) // Літературна Україна. – 1997. – 30 жовтня.

3. Погребенник Ф. Б.Лепкий // Українська мова та література ХХ століття. – 1997. – Число 25-28.

4. Погребенник Ф. Б.Лепкий. - Київ: Знання, 1993.

Твори для обов’язкового прочитання

1. Б.Лепкий. Епопея “Мазепа”: Мотря// Дзвін. – 1991. - № 1, № 2.

Не вбивай. – К., 1992. Батурин. – К., 1992. Полтава. – К., 1992. З-під Полтави до Бендер. – К., 1992.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

ТЛекція 3 Тема: Історична проза як найвиразніше свідчення художніх здобутків сучасної української літератури. Історичні романи Павла Загребельного

ПЛАН

1 Умови, що спричинили поширення історичної тематики. Особливості сучасної української історичної прози. Соціально-політична ситуація, утворення незалежної держави, введення в науковий обіг матеріалів архівів, наукових праць з історії, реабілітація історичних постатей, зняття табу із драматичних сторінок української історії тощо. 2 Огляд життєвого та творчого шляху П.Загребельного. Народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Кобеляцького району Полтавської області. Загальна характеристика творчості, її тематичне розмаїття. Історична романістика П. Загребельного як історія людської душі. Особливості індивідуального стилю прозаїка (документальна основа, розгалуженість композиції, поліфонічність сюжетних ліній, авторський голос в оповіді). Історія та художній вимисел. Образи жінок. Психологічна мотивація дій та вчинків героїв. Роман-монолог «Я, Богдан (Сповідь у славі)» як спроба переосмислення образу гетьмана Богдана Хмельницького. 3 Шляхи історичної романістики: а) оригінальність обробки історичного матеріалу у романах: “Диво”, “Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”; б) “Роксолана” як історико-психологічний роман, образ головної героїні; в) зображення національно-визвольної війни у творі “Я, Богдан (Сповідь у славі)”; г) “Тисячолітній Миколай” – визначне явище сучасного вітчизняного літературного процесу.

Список літератури

1. Галич О., Нестерук С. Символіки прози П.Загребельного 90-х років // Вітчизна. – 1999. - № 5-6.

2. Шпиталь А. Історична проза Павла Загребельного. – К., 1986. 3. Загребельний П. Думки нарозхрист в “Українській газеті”// Українська газета. –

1996. – 6 червня. 4. Слабошпицький М. Він – Загребельний, бо він – Загребельний // Київ. – 1999. -

№ 7-8. 5. Дончик В. Істина – особистість (Проза Павла Загребельного). – К., 1984.

Твори для обов’язкового прочитання

1. Загребельний Павло. Роксолана. – К., 1985. 2. Загребельний Павло. Тисячолітній Миколай. – К., 1994.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Лекція 4 Тема: Творчість Юрія Мушкетика в контексті сучасної української історичної прози

ПЛАН 1 Огляд життєвого та творчого шляху Мушкетика Ю.М. Народився 21 березня 1929 року в с. Вертіївка Ніжинського району на Чернігівщині Автор повістей і романів: “Семен Палій”, “Гайдамаки”, “Вогні серед ночі”, “Чорний хліб”, “Серце і камінь”, “Крапля крові”, “День пролітає над нами”, “Останній острів”, “Жорстоке милосердя”, “Біла тінь”, “Суд над Сенекою”, “Позиція”, “Вернися в дім свій”, “Віхола”, “Рубіж”, “Обвал”, “Яса”, “Гетьманський скарб”, “На брата брат”; книжок новел: “Зеленеє жито”, “Смерть Сократа”, “Селена”. Лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка, премії імені М.Старицького. 2 Історичні романи: а) повість “Семен Палій” та роман “Гайдамаки”: естетичні засади художнього освоєння історичного матеріалу; б) “Суд над Сенекою”, “Смерть Сократа”, “Жовтий цвіт кульбаби”: конфлікт митця з суспільством на прикладі епізодів світової історії; в) “Яса” – багатоплановий історичний роман; г) “Гетьманський скарб” як художнє осмислення однієї з найтрагічніших сторінок української історії.

Список літератури

1. Сименчук Іван. Юрій Мушкетик: Літературний портрет. – К.: Бібліотека українця, 1998.

Твори для обов’язкового прочитання

1. Мушкетик Юрій. Гетьманський скарб. – К., 1993.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

ТЛекція 5 Тема: Філософсько-психологічна та інтелектуально-філософська проза Валерія Шевчука

ПЛАН 1 Життєвий шлях Шевчука В. Народився 20 серпня 1939 року в м. Житомирі. 2 Особливості творчої манери прозаїка. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв'язок із давньою українською літературою. Загальна характеристика творчості. Твори про сучасність («Маленьке вечірнє інтермецо», «Юнаки з огненної печі», «Стежка в траві», інші), історичне минуле («На полі смиренному», «Три листки за вікном», інші), умовно-асоціативні, філософські твори («Птахи з невидимого острова», «Сповідь», «Мор» та інші). Особливості індивідуального стилю: книжність, філософічність, використання сюжетів, мотивів, образів із національної давнини, бароковість, умовність місця і часу, прототипність багатьох героїв, увага до духовного світу людини, підтекст, притчевість. Універсальна картина світу й колізії сучасного українського життя в модерній драмі «Вертеп». «Джума» - демонологічна новела-притча. Показ самотності людини. Образи води (символ очищення), дороги (тривога), села (спокій, затишок), інші художні засоби (роль кольору) і деталі та їхня роль у творі. Роздуми про спробу людини подолати самотність і страх. 3 Фольклорно-міфологічна основа, притчевий підтекст, специфіка композиції роману-балади «Дім на горі». 4 Роман-триптих “Три листки за вікном” – складний психолого-філософський твір. На основі фольклорного та документального матеріалу роман відтворює окремі етапи духовного формування українського народу. 5 «Панна сотниківна» - пошук душевної гармонії. Образ молодої дівчини, показ її внутрішнього стану. Протиборство в її душі добра і зла. Демонологічні образи у творі та їхня роль. Спроба художньо осмислити вічні морально-етичні та буттєві поняття.

Список літератури

1. Тарнашинська Л. Художня галактика Валерія Шевчука. – К., 2001. 2. Мовчан Р. Валерій Шевчук // Українська проза ХХ століття. – К., 1997. 3. Шевчук В. Три листки за вікном. – К., 1986.

Твори для обов’язкового прочитання

1. Шевчук Валерій. Панна сотниківна// Українське слово. – К., 1994. – Кн. 3. 2. Шевчук Валерій. Три листки за вікном. – К., 1986.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Лекція 6-7 Тема: Загальний огляд сучасної української поезії

Ще не було епохи для поетів, Але були поети для епох.

Л.Костенко 1 Особливість розвитку, основні риси та естетичні орієнтири. Докорінні зміни у політичному житті спричинили розпад єдиної і домінуючої культурно-естетичної системи, поети стали абсолютно вільними у виборі тем, образів, способів їх трактування, що сприяло ідейно-тематичному, жанрово-стильовому та емоційно-інтонаційному розмаїттю. Розвиток поезії обумовлений, передусім, поверненням її до власне мистецької сутності, що передбачає первинність естетичних критеріїв і безумовну творчу свободу особистості, керованої загальнолюдськими цінностями і морально-етичними засадами свого народу, а не “історичними рішеннями”. Запальна літературна дискусія в середині 80-х окреслила дві основні позиції щодо ролі поезії в житті суспільства: - службову (у процесі суспільного будівництва); - незалежність і незбагненність вищого покликання митця -і засвідчила появу цілої когорти творчих індивідуальностей, що керувалися не соціально-політичними, а художньо-естетичними принципами і служили мистецтву. Провідні художньо-філософські напрями: традиційний, модерн, авангард, постмодерн, синхронний розвиток і взаємодія яких є умовою і чинником природного саморозвитку поезії. Розмаїття жанру і стилю (від класичного вірша й формально-традиційної публіцистичності до епічно поглибленої метафорики, майже апокрифічної затемненості верлібрових картин, поетичного малярства, епатажної випростаності іронічного В.Неборака й дещо награної зневаги “до зали” О.Ірванця). 2 Лірика “замовчувана”, “репресована”, “ув'язнена”, її вплив на естетичні критерії творчості. О.Олесь, М.Данько, В.Стус, І. Гнатюк, Г. Кочур, І. Калинець, І. Калинець, М. Осадчий, І.Світличний. 3 Поезія діаспори. У силу політичних обставин чимало обдарованих поетів змушені були творити далеко за межами України: Є.Маланюк, Б.Кравців, Т.Осьмачка, М.Орест, В.Барка, Б.Рубчик, Б.Бойчук, Ю.Тарнавський, Е.Андієвська, О.Зуєвський, О.Тарнавський та інші, поетичний доробок яких є невід’ємною часткою українського літературного процесу. А той факт, що ця лірика не загубилася у чужомовному світі, є неспростовним аргументом її великої значущості, гарантом утвердження кожного національного мистецтва у світовій культурі.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

4 Творчість письменників різних поколінь – чинник сучасного літературного процесу. Посилення суб’єктивно-особистісного елементу в творчості поетів старшого покоління: Л.Костенко, М.Вінграновського. Індивідуальний ритм світосприйняття, світовідчуття, незалежність від суспільної мети, норм та канонів у поезії 80-х років: М.Воробйов, В.Кордун, В.Герасим’юк, О.Забужко, І.Римарук, Ю.Андрухович, І.Малкович, В.Неборак, М.Тимчак, Г.Чубач, В.Цибулько, О.Лишега та інші. В умовах національно-демократичного паралічу формувалася естетика дев'яностих, в основу якої були покладені: розчарування національною ідеєю, суспільством, самою людиною. Для молодих обдарованих лишився, за словами Василя Габора, єдиний порятунок - “сховатися у слові”. І.Андрусяк, Ю.Бедрик, С.Жадан, І.Махно, Р.Мельників, С.Пантюк, С.Процюк, М.Розумний, Р.Скиба, В.Стах, О.Уляненко, І.Ципердюк - це далеко неповний перелік тих, хто ввійшов у літературу після 1991 року.

Список літератури

1. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. – К., 1999. 2. Моренець В. Прощання з ідеологічною “вічністю”: Українська поезія 80- 90-х

років// Березіль. - 1997. - № 1-2. – С. 16-172. 3. Даниленко В. Покоління національної депресії// Іменник: антологія

дев’яностих. – К.: Смолоскип, 1997. 4. Очима серця: Ув’язнена лірика. – Харків, 1992. 5. Скирда Л. Сучасна українська поезія. – К., 1990. 6. Салига Т. Микола Вінграновський. – К., 1989.

Твори для обов’язкового прочитання та вивчення напам’ять

1. М.Вінграновський. Лірика, один вірш напам’ять. 2. Іменник: Антологія дев’яностих. – К.: Смолоскип, 1997. 3. Напам’ять три вірші поетів 80-90-х років (за вибором).

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Лекція 8

Тема: Творчість Л.Костенко – унікальне явище не тільки української, а й світової літератури

ПЛАН 1 Доля письменниці. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року у м. Ржищеві Київської області. У 1958 році закінчила Літературний інститут ім.О.М.Горького в Москві. 1987 року удостоєна Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка. У 1998 році вийшов друком роман “Берестечко”. Ліна Костенко – лауреат премії ім. Франческа Петрарки. 2 Літературна творчості. Збірки: “Проміння землі” (1957 р.), “Вітрила” (1958 р.), “Мандрівки серця” (1961 р.), “Над берегами вічної ріки” (1977 р.), “Неповторність” (1980 р.), “Сад нетанучих скульптур” (1987 р.). Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, висока культура поетичного вислову, інтелектуальність, «заряд актуальної публіцистичності»). 3 “Маруся Чурай” (1979 р.): митець і суспільство. Жанр твору. Його історично-фольклорна основа. Духовне життя нації крізь призму трагічної історії нещасливого кохання. Сюжет і композиція. Психологічно вірогідний образний портрет Марусі Чурай на тлі конкретної історичної дійсності. Проблеми твору: добро і зло, матеріальне й духовне життя, мрії та дійсність, вірність та зрада. 4 Уроки національної історії та сучасність в історичному романі «Берестечко» (1998 р.). Взаємовідносини народу та гетьмана Б.Хмельницького. Вірність і зрада. Україна в колі загребущих сусідів. Сила і слабкість людини при владі (гетьмана Б.Хмельницького). Моральна відповідальність за свої вчинки.

Список літератури

1. Брюховецький В. Ліна Костенко. – К., 1990. 2. Кодак М. “Берестечко”: один урок українству / Слово і час. – 2000. - № 1. 3. Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”. – Кіровоград, 1998.

Твори для обов’язкового прочитання

1. “Берестечко” 2. Лірика, вірш напам’ять.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Лекція 9 Тема: Сучасна українська драматургія. Творчість Я.Стельмаха в контексті розвитку сучасної української драми

ПЛАН

1 Загальний огляд драматургії. Особливості розвитку, стан, естетичні орієнтири. Замкнутість попереднього драматургічного осмислення на родинно-побутовому колі (О.Коломієць, О.Підсуха, М.Зарудний). “Екологія душі” – провідна тема української драматургії (О.Щербак “Розслідування”, В.Лігостова “А далі підете ви”, Л.Хоролець “Мені тридцять”). Поширення історичної тематики української драми (М.Гараєва “Тихий дивний вечір у родинному колі”, В.Босович “Наодинці з долею”, Д.Кешеля “Обережи нас, Маріє”, “Дерев’яні люди”). 2 Короткий огляд творів молодих українських драматургів. Головний герой – час, головна ознака – дія, у центрі – людина, людський біль, любов, ненависть. Наталя Ворожбит, Сергій Щученко, Юрій Данилюк, Леся Демська, Олена Савчук. 3 Психологічні драми Я.Стельмаха (1949-2002 рр.). П’єси: “Вікентій Прерозумний”, “Шкільна драма”, “Привіт, Синичко!”, “Гра на клавесині”, “Запитай колись у трав”, “Десант”, “Сьогодні, завтра і завжди” (у співавторстві), “Провінціалки”, “Синій автомобіль”, “Стережися лева”; збірка п’єс “Запитай колись у трав”; збірка оповідань для дітей “Манок”; збірки повістей: “Якось у чужому лісі”, “Найкращий намет”; збірки повістей “Мітькозавр із Юравки” та ін. Переклади творів Д.Джойса, Маркузі, п’єси П.Путиньша, С.Мревлішвілі, О.Червінського, Д.Вассермана. Лауреат премії імені М.Островського.

Список літератури 1. Кудрявцев М. Ідеї, конфлікти, характери (фрагмент з історії української новітньої драматургії). – К.-П., 1995.

Твори для обов’язкового прочитання

1. Я.Стельмах. “Провінціалки”.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ

(ІНДИВІДУАЛЬНОЇ) РОБОТИ

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 1

Тема: Сучасна українська проза. М.Костомаров “Чернігівка”

ПЛАН

І Стан, зміст, естетичні орієнтації, нові риси сучасного літературного процесу. ІІ Інтерес до історичної тематики – характерна риса сучасної української прози. ІІІ Повість М.Костомарова “Чернігівка” як явище сучасного літературного процесу. 1 Життєвий та творчий шлях М.Костомарова. Народився 4(16) травня 1817 року в сім’ї російського поміщика, мати - українка (з кріпаків). У 1837 році закінчив Харківський університет. У 1844 році захистив магістерську дисертацію “Об историческом значении русской народной поэзии”. По закінченні університету деякий час служив юнкером, викладав історію в гімназіях Харкова, Рівного, Києва. 1845-46 рр. – один із засновників Кирило-Мефодієвського братства. Весною 1847 року був заарештований. У 1856 році був амністований. 1859-62 рр. – екстраординарний професор кафедри російської історії Петербурзького університету. На поч. 1862 р. залишає працю в університеті і зосереджується на науковій роботі. В історію української літератури увійшов як письменник-романтик: віршові збірки “Украинские баллады”, “Вітка”, історичні п’єси, повісті “Сорок лет”, “Казка про дівку-семилітку”, ”Сын”, “Кудеяр”, “Холуй”, “Чернігівка”, літературні казки “Торба”, “Лови”. Помер 7 (19) квітня 1885 року у Петербурзі. 2 Повість “Чернігівка” – бувальщина другої половини ХVII століття: а) історичні події, на тлі яких розгортається дія; б) історичні персонажі – Дорошенко, Самойлович, Мазепа; в) Ганна Кусиківна в системі образів; г) сім′я Пилипа Куса; д) козак Яцько Молявка-Многоліняжний; е) воєвода Чоглаков Тимофій Васильович. 3 Система авторської оцінки у повісті як вияв національно-естетичних

принципів М.Костомарова.

Список літератури

1. Смілянська В.Л. Літературна творчість Миколи Костомарова// Костомаров М.І.

Твори: У 2 т. - К.: Дніпро, 1990. – Т. 1. 2. Костомаров М.І. Чернігівка// Костомаров М.І. Твори: У 2 т. - К.: Дніпро, 1990. -

Т.2.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 2

Тема: Богдан Лепкий (1872-1941) – один із найвизначніших представників української еміграційної літератури. Епопея “Мазепа”

ПЛАН

І Життєвий шлях письменника. Зв’язок із гуртом польських модерністів “Молода Польща” та літгуртом “Молода муза”. Романтизм та символістська самотність людини в поезії, її елегійність та пісенність (“Листки падуть”, “Журавлі”). Поезія Лепкого як вираження настрою самотності людини. Філософічність поезії Лепкого (“Незглубиме синє море”, “Час рікою пливе”). Громадянські мотиви (“Вона там є...”). Прозова творчість (оповідання, історичні повісті). Народився 9 листопада 1872 року в селі Крегулець на Поділлі в родині сільського священика. Його батько виступав з літературними творами під псевдонімом Марко Мурава. У 1985 році закінчив Львівський університет і почав працювати вчителем української та німецької мов у гімназії в Бережанах. У 1899 році переходить викладачем української мови та літератури до Ягеллонського університету в Кракові .У літературу входить як поет. Виходять друком книги оповідань: “З села”, “Оповідання”, “Щаслива година”, В глухім куті“, “По дорозі життя”, “Кидю слова”; збірки поезій: “Стрічки”, “Листки падають”, “Осінь”, “На чужині”, “З глибин душі”, “Для ідеї”, “З-над моря.” У 1925 році стає професором Ягеллонського університету. 21 липня 1941 року письменник помер, його поховано в Кракові на Раковецькому цвинтарі. Чільне місце у творчій спадщині посідають твори про гетьманування І.Мазепи (повісті “Крутіж”, “Сотниківна”, “Орли”, цикл “Мазепа”). ІІ Творчість Б.Лепкого – поета, прозаїка, педагога, літературознавця. ІІІ Епопея “Мазепа” – своєрідне явище в історії української літератури. Повісті “Мотря”, “Не вбивай”.

1 Структура і композиція твору. 2 Історична основа твору. 3 Система образів. 4 Образ Мазепи. 5 Образ Мотрі. 6 Авторська позиція.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Список літератури 1. Литвиненко Т. Проклянуть мене нині, але завтра благословляти стануть

(Образ Мазепи в однойменній пенталогії Б.Лепкого)// Дивослово. – 1998. - № 9. – С. 11-14.

2. Ільницький М. З позиції прекрасного (До 125-річчя від дня народження Б.Лепкого)// Дивослово. – 1997. - № 11. – С. 2-3.

3. Погребенник Ф. Доля Б.Лепкого і його спадщина (До 125-річчя від дня народження Б.Лепкого)// Літературна Україна. – 1997. – 30 жовтня.

4. Погребенник Ф. Б.Лепкий// Українська мова та література. – 1997. – Число 25-28.

5. Погребенник Ф. Б.Лепкий. - Київ: Знання, 1993.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 3

Тема: Історична проза П.Загребельного. Роман “Тисячолітній Миколай”

ПЛАН

1 Основні віхи життя та творчості письменника. Загребельний Павло Архипович народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Кобеляцького району Полтавської області. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету. Учасник війни, нагороджений орденами і медалями. У 1979-1986 рр. очолював Спілку письменників України, в 1979-1987 рр. був Головою Комітету по Державних преміях України імені Т.Г.Шевченка. Лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка. 2 Шляхи історичної прози у творчості: а) оригінальність обробки історичного матеріалу у романах “Диво”, “Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”; б) “Роксолана” як історико-психологічний роман. Образ головної героїні. 3 “Тисячолітній Миколай” – непересічне явище сучасного українського літературного процесу: а) оригінальність форми та композиції; б) проблематика твору; в) система образів; г) авторська позиція.

Список літератури

1. Галич О., Нестерук С. Символіки прози П.Загребельного 90-х років // Вітчизна. – 1999. - № 5-6.

2. Демчик О. Велике таїнство творіння в романі П.Загребельного “Диво” // Українська мова та література. – 1998. - № 34.

3. Загребельний П. Думки нарозхрист в “Українській газеті”// Українська газета. – 1996. – 6 червня.

4. Слабошпицький М. Він – Загребельний, бо він – Загребельний // Київ. – 1999. - № 7-8.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 4

Тема: Творчість Ю.Мушкетика в контексті сучасної української прози. Роман “Гетьманський скарб”

ПЛАН

1 Основні віхи життя. Мушкетик Юрій Михайлович народився 21 березня 1929 року в с. Вертіївка Ніжинського району на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Київського університету та аспірантуру. Працював головним редактором журналу “Дніпро”, обирався першим секретарем Київської організації СПУ, з 1986 р. – голова Спілки письменників України. Академік Академії оригінальних ідей. 2 Естетичні засади художнього освоєння історичного матеріалу в повісті “Семен Палій” та в романі “Гайдамаки”. 3 Конфлікт митця з суспільством в циклі повістей “Суд над Сенекою”, “Смерть Сократа”, “Жовтий цвіт кульбаби”. 4 Загальна характеристика багатопланового історичного роману “Яса”. 5 Роман “Гетьманський скарб” як художнє осмислення однієї з найгарніших сторінок української історії: а) проблематика роману; б) Іван Сулима в системі образів; в) образи історичних діячів; г) образ Полуботка; д) жіночі образи; е) авторська позиція.

Список літератури

1. Сименчук Іван. Юрій Мушкетик: Літературний портрет. – К.: Бібліотека українця, 1998.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 5

Тема: Валерій Шевчук – представник філософсько-психологічної та інтелектуально-філософської течії сучасної української прози

ПЛАН

1 Життєва та творча доля письменника. Шевчук Валерій Олександрович народився 20 серпня 1939 року в м. Житомирі. Закінчив історико-філософський факультет Київського університету. Автор книжок художньої прози: “Серед тижня”, “Набережна, 12”, “Середохрестя”, “Вечір святої осені”, “Крик півня на світанку” тощо. Особливості світобачення, громадянська позиція. Як перекладач видав ряд книжок давньої української літератури – твори Г.Сковороди, І.Вишенського, С.Величка та ін. Твори В.Шевчука перекладені багатьма мовами народів світу. Лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка та премій: фонду Антоновича (США), імені Є.Маланюка, імені Олени Пчілки, імені О.Копиленка. 2 Особливості прози Шевчука. Індивідуальний стиль: книжність, філософічність, бароковість, умовність місця і часу, прототипність багатьох героїв, увага до духовного світу людини, підтекст, притчевість. Провідні теми та мотиви творів письменника. 3 Історичний триптих “Три листки за вікном”: а) особливості побудови сюжету; б) історія шукача істини за повістю “Ілля Турчиновський”; в) добро і зло Кирияка Сатановського за повістю “Ліс людей”; г) “Петро утеклий”: інтерпретація притчі про Петра утеклого. 4 Шевчук – літературознавець.

Список літератури

1. Тарнашинська Л. Художня галактика Валерія Шевчука. – К., 2001. 2. Мовчан Р. Валерій Шевчук // Українська проза ХХ століття. – К., 1997. 3. Шевчук В. Три листки за вікном. – К., 1986.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 6

Тема: Сучасна українська поезія

ПЛАН

1 Особливості розвитку сучасної української поезії. 2 Творчість М.Вінграновського в контексті сучасного українського літературного процесу. Ідеалістичність та драматичність поезії М.Вінграновського. Вінграновський Микола Степанович народився 7 листопада 1936 року в м. Первомайську на Миколаївщині. Закінчив Всесоюзний інститут кінематографії. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Актор, кінорежисер, постановник 10 художніх та документальних творів. Збірки “Київ” (1982 р.), “Губами теплими і оком золотим” (1984 р.), “Вибрані твори” (1986 р.), “Цю жінку я люблю” (1990 р.). 3 Лірика “ув’язнена” та “замовчувана”. Збірка “Отрута серця: ув’язнена лірика”. 4 Поети-вісімдесятники. Естетичні орієнтири поетів 90-х років. Збірки “Вісімдесятники”, “Іменник: антологія дев’яностих”.

Список літератури

1. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. – К., 1999. 2. Моренець В. Прощання з ідеологічною “вічністю”: Українська поезія 80- 90-х

років// Березіль. - 1997. - № 1-2. – С. 16-172. 3. Даниленко В. Покоління національної депресії// Іменник: антологія

дев’яностих. – К.: Смолоскип, 1997.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 7

Тема: Ліна Костенко як феноменальне явище сучасного українського літературного процесу

ПЛАН

1 Життєва та творча доля письменниці. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року у м. Ржищеві Київської області. У 1958 році закінчила Літературний інститут ім. О.М.Горького в Москві. Збірки “Проміння землі” (1957), “Вітрила” (1958), “Мандрівки серця” (1961), “Над берегами вічної ріки” (1977), “Неповторність” (1980), “Сад нетанучих скульптур”(1987); роман у віршах “Маруся Чурай” (1979). 1987 року удостоєна Державної премії України імені Т.Г.Шевченка. У 1998 році вийшов друком роман “Берестечко”. Ліна Костенко – лауреат премії імені Франческа Петрарки. 2 Лірика. Тематичні обрії та жанрова палітра лірики. Філософічність, історизм мислення, традиційність, висока культура поетичного вислову, інтелектуальність – характерні ознаки поезії. «Страшні слова, коли вони мовчать» - ліричний роздум про значення слова в житті, свідомості людини, про сутність мистецтва. «Виходжу в сад, він чорний і худий...». Ідея нерозривної єдності людини й природи.. Філософічність (медитаційність) поезії. «Хай буде легко. Дотиком пера», «Недумано, негадано», «І не минає, не минає!» - зразки інтимної лірики. Спонука до роздуму про сенс кохання. Образ кохання. Лірична героїня. Сповідальність і душевна відвертість у вираженні почуттів. 3 Митець і суспільство – центральна проблема роману “Маруся Чурай”. Проблеми добра і зла, матеріального й духовного життя, мрій та дійсності, вірності та зради, їх вирішення у творі. 4 Роман “Берестечко”: уроки національної історії та сучасність. Проблематика, сюжетна основа, форма викладу, Б.Хмельницький в системі образів (І.Богун, Гелена, Ганна, відьма). Чому програли ми?

Список літератури

1. Брюховецький В. Ліна Костенко. – К., 1990. 2. Кодак М. “Берестечко”: один урок українству // Слово і час. – 2000. - № 1. 3. Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”. – Кіровоград,

1998.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

Завдання 8

Тема: Ярослав Стельмах “Провінціалки”

ПЛАН 1 Загальна характеристика сучасної української драми. Особливості розвитку, стан, естетичні орієнтири. 2 Життєвий та творчий шлях Я.Стельмаха (1949-2002 рр.). Стельмах Ярослав Михайлович народився 30 листопада 1949 року у м. Києві в сім’ї письменника. Закінчив Київський педінституту іноземних мов, аспірантуру при Київському університеті та Вищі літературні курси в Москві. Лауреат премії імені М.Островського. 3 Психологічна драма “Провінціалки”. Крах інтелекту й духовності: а) сюжетна фабула; б) система персонажів; в) вищий рівень психологізму в змалюванні героїв; г) традиції та новаторство.

Список літератури

1. Кудрявцев М. Ідеї, конфлікти, характери (фрагменти з історії української

новітньої драматургії). – Кам’янець-Подільський, 1995. 2. Стельмах Я. Провінціалки. – К., 1991.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Брюховецький В. Ліна Костенко. – К., 1990. 2. Вінграновський Микола. Вибрані твори. – К., 1986. 3. Вінграновський Микола. Цю жінку я люблю. – К., 1990. 4. Галич О., Нестерук С. Символіки прози П.Загребельного

90-х років // Вітчизна. – 1999. - № 5-6. 5. Даниленко В. Покоління національної депресії// Іменник:

антологія дев’яностих. – К.: Смолоскип, 1997. 6. Демчик О. Велике таїнство творіння в романі

П.Загребельного “Диво” // Українська мова та література. – 1998. - № 34.

7. Дончик В. Істина – особистість (Проза Павла Загребельного). – К., 1984.

8. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. – К., 1999. 9. Жулинський М. Подих третього тисячоліття. – Луцьк,

2000. 10. Загребельний П. Думки нарозхрист в “Українській

газети”// Українська газета. – 1996. – 6 червня. 11. Загребельний Павло. Тисячолітній Миколай. – К., 1994. 12. Загребельний Павло. Гола душа. – К., 1992. 13. Загребельний Павло. Роксолана. – К., 1995. 14. Ільницький М. З позиції прекрасного (До 125-річчя від дня

народження Б.Лепкого)// Дивослово. – 1997. - № 11. – С. 2-3.

15. Іменник: Антологія дев’яностих. – К.: Смолоскип, 1997. 16. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. /За ред.

В.Дончика. – К., 1993, 1998. 17. Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся

Чурай”. – Кіровоград, 1998. 18. Кодак М. “Берестечко”: один урок українству // Слово і

час. – 2000. - № 1. 19. Костенко Ліна. Маруся Чурай. – К., 1979. 20. Костенко Ліна. Сад нетанучих скульптур. – К., 1987. 21. Костенко Ліна. Вибране. – К., 1989. 22. Костомаров М.І. Чернігівка// Костомаров М.І. Твори: У

2 т. - К.: Дніпро, 1990. - Т.2.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

23. Кудрявцев М. Ідеї, конфлікти, характери (фрагменти з історії української новітньої драматургії). – Кам’янець-Подільський, 1995.

24. Лепкий Богдан. Мазепа. – К., 1992 (Мотря// Дзвін. – 1991. - № 1 – № 2; Не вбивай. – К., 1992; Батурин. – К., 1992 Полтава. – К., 1992; З-під Полтави до Бендер. – К., 1992).

25. Литвиненко Т. Проклянуть мене нині, але завтра благословляти стануть (Образ Мазепи в однойменній пенталогії Б.Лепкого)// Дивослово. – 1998. - № 9. – С. 11-14.

26. Мовчан Р. Валерій Шевчук // Українська проза ХХ століття. – К., 1997.

27. Мовчан Р. Українська проза ХХ століття: В іменах. – К., 1997.

28. Моренець В. Прощання з ідеологічною “вічністю”: Українська поезія 80-90-х років// Березіль. - 1997. - № 1-2. – С. 16-172.

29. Мушкетик Юрій. Яса. – К., 1987. 30. Мушкетик Юрій. Гетьманський скарб. – К., 1993. 31. Погребенник Ф. Б.Лепкий // Київ: Знання, 1993. 32. Погребенник Ф. Б.Лепкий // Українська мова та література

ХХ століття. – 1997. – Число 25-28. 33. Погребенник Ф. Доля Б.Лепкого і його спадщина (До 125-

річчя від дня народження Б.Лепкого)// Літературна Україна. – 1997. – 30 жовтня.

34. Салига Т. Микола Вінграновський. – К., 1989. 35. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993. 36. Сименчук Іван. Юрій Мушкетик: Літературний портрет. –

К.: Бібліотека українця, 1998. 37. Скирда Л. Сучасна українська поезія. – К., 1990. 38. Слабошпицький М. Він – Загребельний, бо він –

Загребельний // Київ. – 1999. - № 7-8. 39. Смілянська В.Л. Літературна творчість Миколи

Костомарова// Костомаров М.І. Твори: У 2 т. - К.: Дніпро, 1990.

40. Стельмах Я. Провінціалки. – К., 1991. 41. Тарнашинська Л. Художня галактика Валерія Шевчука. –

К., 2001.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

42. Шевчук В. Три листки за вікном. – К., 1986. 43. Шевчук Валерій. Дорога в тисячу років. – К., 1990. 44. Шевчук Валерій. Дорога. – К., 1994. – Кн. 3. 45. Шевчук Валерій. Панна сотниківна// Українське слово. –

К., 1994. – Кн. 3. 46. Шпиталь А. Історична проза Павла Загребельного. – К.,

1986.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

ТВОРИ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОЧИТАННЯ ТА ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ

1 Костомаров Микола “Чернігівка”. 2 Б.Лепкий. Епопея “Мазепа”. 3 Загребельний Павло “Роксолана”. 4 Загребельний Павло “Тисячолітній Миколай”. 5 Мушкетик Юрій “Гетьманський скарб”. 6 Шевчук Валерій “Панна сотниківна”. 7 Шевчук Валерій “Три листки за вікном”. 8 М.Вінграновський. Лірика (один вірш напам’ять). 9 Іменник: Антологія дев’яностих. Напам’ять три вірші

поетів 80-90-х років (за вибором). 10 Костенко Ліна. Лірика (вірш напам’ять). “Берестечко”. 11 Я.Стельмах “Провінціалки”.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

1 Соціально-політичні, ідеологічні та естетико-психологічні чинники сучасності та їх вплив на літературу.

2 Стан, зміст, естетичні орієнтації сучасної літератури. 3 Стильове та жанрове розмаїття сучасної української літератури. 4 Тематика творів сучасної літератури, її нові риси. 5 Особливості розвитку сучасної української прози. 6 М.Костомаров. "Чернігівка" - повість-бувальщина із

українського життя другої половини ХVІІ ст. 7 Доля Ганни Кусиківни за повістю "Чернігівка". 8 Б.Лепкий як автора циклу повіcтей про І.С.Мазепу. 9 Історична основа повістей та їх оцінка критикою. 10 Образ Мазепи за повістями Б.Лепкого. 11 Мотря Кочубеєва в трактуванні Б.Лепкого. 12 Як пояснити, що історична тематика є провідною в сучасній

прозі. 13 Шляхи історичної прози у творчості П.Загребельного. 14 "Роксолана" як історико-психологічний роман. 15 Роксолана в трактуванні П.Загребельного. 16 Оригінальність обробки історичного матеріалу у одному із

романів П.Загребельного /"Диво", "Первоміст", "Смерть у Києві", "Євпраксія"/.

17 Зображення національно-визвольної війни П.Загребельним у романі “Я, Богдан”.

18 Образ Б.Хмельницького. 19 "Тисячолітній Миколай" П.Загребельного - оригінальний твір

сучасної української літератури. 20 Шляхи історичної прози у творчості Ю.Мушкетика. 21 Багатоплановий історичний роман Ю.Мушкетика "Яса". 22 Художнє осмислення однієї з найтрагічніших сторінок

української історії в романі "Гетьманський скарб". 23 В.Шевчук - представник інтелектуально-філософського

напряму сучасної прози. 24 "Три листки за вікном" В.Шевчука. Своєрідність сюжету.

Образи. 25 Особливості розвитку сучасної української поезії. 26 Лірика "замовчувана", "репресована", “ув'язнена” (О.Олесь,

М.Данько, В.Стус та інші). Прочитати вірш напам'ять. 27 Творчість Л.Костенко як складова частина розмаїтого сучасного

літературного процесу. Прочитати вірш напам'ять.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

28 Лірика М.Вінграновського. Прочитати вірш напам'ять. 29 Поезія діаспори. Загальна характеристика. Творчість одного із

представників. 30 Поети-вісімдесятники. Експериментальність творчого пошуку. 31 Загальна характеристика творчості поетів дев'яностих років. 32 Особливості розвитку сучасної української драматургії. 33 "Бояриня" Л.Українки - драматична поема з українського життя. 34 "Екологія душі" – провідна тема української драматургії

(характеристика одного твору за вибором). 35 Крах духовності за п’єсою М.Стельмаха “Провінціалки”. 36 Сучасні гумор та сатира. 37 Сучасні літературознавство та критика.