МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИЧорноморський державний університет імені Петра Могили

Факультет економічних наук

Кафедра якості стандартизації та техногенно-екологічної безпеки

Розрахункова робота

laquoПрогнозування наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєктіraquo

Дисципліна laquoЦивільний захистraquo

Спеціальність laquoОблік і аудитraquo

Студентка

Викладач

hellip

Миколаїв 2015

Зміст

Вступhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip 3

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphellip6

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовинhelliphelliphelliphelliphelliphellip6

12 Терміни та визначенняhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip8

13 Опис хімічно-небезпечної речовини- хлоруhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip9

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip11

21 Визначення кількості розлитої речовини11

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари11

23 Визначення площі можливого забруднення населеного пункту 13

24 Визначення кількості людей в населеному пункту які проживають

на забрудненій території13

25 Розрахунок можливих втрат населення і робітників ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphellip13

26 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмариhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip14

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip15

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари helliphelliphelliphelliphelliphelliphellip15

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена helliphelliphellip16

33 Визначення можливих втрат населення16

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмариhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip17

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО 18

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях18

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip19

Висновки та пропозиції 21

Список використаної літератури23

2

Вступ

За останні десятиріччя людство зазнає катастроф які виникають внаслідок

технологічних аварій руйнування підприємств хімічної промисловості порушення

правил зберігання СДОР а також аварій на транспорті

Масові отруєння на виробництві мають певні особливості які залежать від

характеру виробництва Передусім це тяжкі ураження великої кількості людей які

перебували в безпосередній близькості до осередку ураження у закритому

приміщенні та поблизу нього Через відсутність вентиляції заражених приміщень

створюються так звані не вентильовані зони де концентрація токсичних речовин

найвища і люди одержують дуже тяжке отруєння Винесення токсичних речовин у

навколишнє середовище призводить до масових уражень населення

Слід зауважити що велика кількість хімічних підприємств які мають різні

технічні цикли і виробляють різноманітні хімічні речовини сприяє унікальності

кожної аварійної ситуації зумовленої можливим викидом проміжних продуктів і

продуктів розкладу СДОР Ця особливість разом з іншими характерними

особливостями катастроф на хімічних підприємствах (руйнування пожежі вибухи

тощо) зумовлює високу ймовірність розвитку у потерпілих комбінованих (отруєння

та опіки отруєння і травми) і поєднаних (отруєння СДОР) уражень

З аналізу діяльності Всесвітнього центру лікування отруєнь випливає що

найчастіше трапляються масові отруєння хлором аміаком та іншими типовими

токсичними агентами подразнювальної задушливої (пари різних кислот) та загально

токсичної дії (сірководень суміш вуглеводню і меркаптанів)

Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання на яких

зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис тонн

сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) у тому числі - 98 тис тонн хлору 1784

тис тонн аміаку

До хімічно небезпечних обrsquoєктів (підприємств) відносяться

- Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості а також окремі

установки і агрегати які виробляють або використовують СДОР

- Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів

- Виробництва інших галузей промисловості які використовують СДОР

3

- Підприємства які мають на оснащенні холодильні установки водонапірні

станції і очисні споруди які використовують хлор або аміак

- Залізничні станції і порти де концентрується продукція хімічних

виробництв термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР

- Транспортні засоби контейнери і наливні поїзди автоцистерни річкові і

морські танкери що перевозять хімічні продукти

- Склади і бази на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції

дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки

- Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах

можуть бути

- поломки деталей вузлів устаткування ємностей трубопроводів

- несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів

- неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва

- порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців

- організаційні і людські помилки

- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу що може

привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки

- акти обману саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх

осіб

- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання

Існує можливість виникнення значних аварій якщо має місце витік (викид)

великої кількості хімічно небезпечних речовин Це може бути наслідком таких

обставин

- заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі

персоналу і відмови систем безпеки що контролюють рівень

- пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або

ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки що

контролюють тиск

- розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження

4

- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх

зберігання

- витік хімічно небезпечних речовин із насосів

- витік хімічно небезпечних речовин із труб виконаних з непридатних

матеріалів

- руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову

системи безпеки

- помилки при виготовленні деталей обладнання втрата енергії відмова у

роботі машин та інше

Дана розрахункова робота проводиться з метою дослідження

розповсюдження забрудненої хмари внаслідок аварії на хімічно небезпечному

обrsquoєкті визначення кількості постраждалих на підприємстві та у населеному пункті

5

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНО

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

Небезпечні хімічні речовини ndash це хімічні речовини які при бойовому

застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати

незахищених людей і тварин а також заражати повітря місцевість споруди воду

різні предмети і матеріали що робить їх непридатними для користування і

небезпечними при стиканні з ними

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи

дихання шлунково-кишковий тракт а також шкірні покриви і слизисті оболонки

Дія НХР на організм людини обумовлена їх фізико-хімічними властивостями

Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на

організм людини підрозділяються на наступні підгрупи

1 Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин До їх

числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол толуол ксилол нітробензол

анілін і ін) Великою токсичністю володіють ртуть-органічні зєднання

фосфорорганічні речовини

2 Дратівливою дією володіють кислоти луги а також хлор- фтор- сіро- і

азотовмістні зєднання (фосген аміак оксиди сірки і азоту сірководень) Всі ці

речовини обєднує те що при контакті з біологічними тканинами вони викликають

запальну реакцію причому в першу чергу страждають органи дихання шкіра і

слизисті оболонки очей

3 До сенсибілізующим відносяться речовини які після щодо нетривалої дії на

організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини При

подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають

бурхливі реакції що найчастіше приводять до шкірних змін астматичних явищ

захворювань крові Такими речовинами є деякі зєднання ртуті платина альдегіди

(формальдегід)

4 Канцерогенні речовини потрапляючи в організм людини викликають

розвиток злоякісних пухлин В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для

людини порівняно невеликої групи хімічних сполук що зустрічаються у

6

виробничих умовах До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні

вуглеводні які можуть входити до складу сирої нафти але в основному

утворюються при термічній (вище 350deg) переробці пальних копалин (камяного

вугілля деревини нафти сланців) або при неповному їх згоранні

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 712-дилитил

без(а) - антрацен 34-бензапирен 12-бензантрацен Канцерогенні властивості

властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту

гудрону нафтовому коксу бітумам маслам сажа) Канцерогенними властивостями

володіють ароматичні аміни що в основному є продуктами аніліно-фарбової

промисловості а також пил азбесту

5 Отрути що володіють мутагенною активністю впливають на генетичний

апарат зародкових і соматичних кліток організму Мутації приводять до загибелі

кліток або до функціональних змін Це може викликати зниження загальної

опірності організму раннє старіння а в деяких випадках важкі захворювання Дія

мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого а

можливо другого і третього поколінь) Мутаційною активністю володіють

наприклад етіленамін уретан органічні перекиси іприт оксид етилену

формальдегід гідроксиламін

6 До речовин що впливають на репродуктивну функцію (функцію

відтворення потомства) відносять бензол і його похідні сірковуглець хлоропрен

свинець сурму марганець отрутохімікати нікотин етіленамін зєднання ртуті

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин наприклад по

переважній дії на певні органи або системи організму людини по основній

шкідливій дії (задушливі дратівливі нервові (нейротропні) кровяні отрути

печінкові) по взаємодії з ферментними системами по величині середньо

смертельної дози

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються

на чотири класи

1 речовини надзвичайно небезпечні (34-бензапирен ртуть свинець озон

фосген)

2 речовини високо небезпечні (оксиди азоту бензол йод марганець мідь

7

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Зміст

Вступhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip 3

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphellip6

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовинhelliphelliphelliphelliphelliphellip6

12 Терміни та визначенняhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip8

13 Опис хімічно-небезпечної речовини- хлоруhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip9

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip11

21 Визначення кількості розлитої речовини11

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари11

23 Визначення площі можливого забруднення населеного пункту 13

24 Визначення кількості людей в населеному пункту які проживають

на забрудненій території13

25 Розрахунок можливих втрат населення і робітників ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphellip13

26 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмариhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip14

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip15

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари helliphelliphelliphelliphelliphelliphellip15

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена helliphelliphellip16

33 Визначення можливих втрат населення16

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмариhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip17

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО 18

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях18

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНОhelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphelliphellip19

Висновки та пропозиції 21

Список використаної літератури23

2

Вступ

За останні десятиріччя людство зазнає катастроф які виникають внаслідок

технологічних аварій руйнування підприємств хімічної промисловості порушення

правил зберігання СДОР а також аварій на транспорті

Масові отруєння на виробництві мають певні особливості які залежать від

характеру виробництва Передусім це тяжкі ураження великої кількості людей які

перебували в безпосередній близькості до осередку ураження у закритому

приміщенні та поблизу нього Через відсутність вентиляції заражених приміщень

створюються так звані не вентильовані зони де концентрація токсичних речовин

найвища і люди одержують дуже тяжке отруєння Винесення токсичних речовин у

навколишнє середовище призводить до масових уражень населення

Слід зауважити що велика кількість хімічних підприємств які мають різні

технічні цикли і виробляють різноманітні хімічні речовини сприяє унікальності

кожної аварійної ситуації зумовленої можливим викидом проміжних продуктів і

продуктів розкладу СДОР Ця особливість разом з іншими характерними

особливостями катастроф на хімічних підприємствах (руйнування пожежі вибухи

тощо) зумовлює високу ймовірність розвитку у потерпілих комбінованих (отруєння

та опіки отруєння і травми) і поєднаних (отруєння СДОР) уражень

З аналізу діяльності Всесвітнього центру лікування отруєнь випливає що

найчастіше трапляються масові отруєння хлором аміаком та іншими типовими

токсичними агентами подразнювальної задушливої (пари різних кислот) та загально

токсичної дії (сірководень суміш вуглеводню і меркаптанів)

Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання на яких

зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис тонн

сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) у тому числі - 98 тис тонн хлору 1784

тис тонн аміаку

До хімічно небезпечних обrsquoєктів (підприємств) відносяться

- Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості а також окремі

установки і агрегати які виробляють або використовують СДОР

- Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів

- Виробництва інших галузей промисловості які використовують СДОР

3

- Підприємства які мають на оснащенні холодильні установки водонапірні

станції і очисні споруди які використовують хлор або аміак

- Залізничні станції і порти де концентрується продукція хімічних

виробництв термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР

- Транспортні засоби контейнери і наливні поїзди автоцистерни річкові і

морські танкери що перевозять хімічні продукти

- Склади і бази на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції

дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки

- Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах

можуть бути

- поломки деталей вузлів устаткування ємностей трубопроводів

- несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів

- неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва

- порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців

- організаційні і людські помилки

- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу що може

привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки

- акти обману саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх

осіб

- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання

Існує можливість виникнення значних аварій якщо має місце витік (викид)

великої кількості хімічно небезпечних речовин Це може бути наслідком таких

обставин

- заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі

персоналу і відмови систем безпеки що контролюють рівень

- пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або

ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки що

контролюють тиск

- розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження

4

- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх

зберігання

- витік хімічно небезпечних речовин із насосів

- витік хімічно небезпечних речовин із труб виконаних з непридатних

матеріалів

- руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову

системи безпеки

- помилки при виготовленні деталей обладнання втрата енергії відмова у

роботі машин та інше

Дана розрахункова робота проводиться з метою дослідження

розповсюдження забрудненої хмари внаслідок аварії на хімічно небезпечному

обrsquoєкті визначення кількості постраждалих на підприємстві та у населеному пункті

5

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНО

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

Небезпечні хімічні речовини ndash це хімічні речовини які при бойовому

застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати

незахищених людей і тварин а також заражати повітря місцевість споруди воду

різні предмети і матеріали що робить їх непридатними для користування і

небезпечними при стиканні з ними

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи

дихання шлунково-кишковий тракт а також шкірні покриви і слизисті оболонки

Дія НХР на організм людини обумовлена їх фізико-хімічними властивостями

Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на

організм людини підрозділяються на наступні підгрупи

1 Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин До їх

числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол толуол ксилол нітробензол

анілін і ін) Великою токсичністю володіють ртуть-органічні зєднання

фосфорорганічні речовини

2 Дратівливою дією володіють кислоти луги а також хлор- фтор- сіро- і

азотовмістні зєднання (фосген аміак оксиди сірки і азоту сірководень) Всі ці

речовини обєднує те що при контакті з біологічними тканинами вони викликають

запальну реакцію причому в першу чергу страждають органи дихання шкіра і

слизисті оболонки очей

3 До сенсибілізующим відносяться речовини які після щодо нетривалої дії на

організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини При

подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають

бурхливі реакції що найчастіше приводять до шкірних змін астматичних явищ

захворювань крові Такими речовинами є деякі зєднання ртуті платина альдегіди

(формальдегід)

4 Канцерогенні речовини потрапляючи в організм людини викликають

розвиток злоякісних пухлин В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для

людини порівняно невеликої групи хімічних сполук що зустрічаються у

6

виробничих умовах До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні

вуглеводні які можуть входити до складу сирої нафти але в основному

утворюються при термічній (вище 350deg) переробці пальних копалин (камяного

вугілля деревини нафти сланців) або при неповному їх згоранні

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 712-дилитил

без(а) - антрацен 34-бензапирен 12-бензантрацен Канцерогенні властивості

властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту

гудрону нафтовому коксу бітумам маслам сажа) Канцерогенними властивостями

володіють ароматичні аміни що в основному є продуктами аніліно-фарбової

промисловості а також пил азбесту

5 Отрути що володіють мутагенною активністю впливають на генетичний

апарат зародкових і соматичних кліток організму Мутації приводять до загибелі

кліток або до функціональних змін Це може викликати зниження загальної

опірності організму раннє старіння а в деяких випадках важкі захворювання Дія

мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого а

можливо другого і третього поколінь) Мутаційною активністю володіють

наприклад етіленамін уретан органічні перекиси іприт оксид етилену

формальдегід гідроксиламін

6 До речовин що впливають на репродуктивну функцію (функцію

відтворення потомства) відносять бензол і його похідні сірковуглець хлоропрен

свинець сурму марганець отрутохімікати нікотин етіленамін зєднання ртуті

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин наприклад по

переважній дії на певні органи або системи організму людини по основній

шкідливій дії (задушливі дратівливі нервові (нейротропні) кровяні отрути

печінкові) по взаємодії з ферментними системами по величині середньо

смертельної дози

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються

на чотири класи

1 речовини надзвичайно небезпечні (34-бензапирен ртуть свинець озон

фосген)

2 речовини високо небезпечні (оксиди азоту бензол йод марганець мідь

7

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Вступ

За останні десятиріччя людство зазнає катастроф які виникають внаслідок

технологічних аварій руйнування підприємств хімічної промисловості порушення

правил зберігання СДОР а також аварій на транспорті

Масові отруєння на виробництві мають певні особливості які залежать від

характеру виробництва Передусім це тяжкі ураження великої кількості людей які

перебували в безпосередній близькості до осередку ураження у закритому

приміщенні та поблизу нього Через відсутність вентиляції заражених приміщень

створюються так звані не вентильовані зони де концентрація токсичних речовин

найвища і люди одержують дуже тяжке отруєння Винесення токсичних речовин у

навколишнє середовище призводить до масових уражень населення

Слід зауважити що велика кількість хімічних підприємств які мають різні

технічні цикли і виробляють різноманітні хімічні речовини сприяє унікальності

кожної аварійної ситуації зумовленої можливим викидом проміжних продуктів і

продуктів розкладу СДОР Ця особливість разом з іншими характерними

особливостями катастроф на хімічних підприємствах (руйнування пожежі вибухи

тощо) зумовлює високу ймовірність розвитку у потерпілих комбінованих (отруєння

та опіки отруєння і травми) і поєднаних (отруєння СДОР) уражень

З аналізу діяльності Всесвітнього центру лікування отруєнь випливає що

найчастіше трапляються масові отруєння хлором аміаком та іншими типовими

токсичними агентами подразнювальної задушливої (пари різних кислот) та загально

токсичної дії (сірководень суміш вуглеводню і меркаптанів)

Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання на яких

зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис тонн

сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) у тому числі - 98 тис тонн хлору 1784

тис тонн аміаку

До хімічно небезпечних обrsquoєктів (підприємств) відносяться

- Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості а також окремі

установки і агрегати які виробляють або використовують СДОР

- Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів

- Виробництва інших галузей промисловості які використовують СДОР

3

- Підприємства які мають на оснащенні холодильні установки водонапірні

станції і очисні споруди які використовують хлор або аміак

- Залізничні станції і порти де концентрується продукція хімічних

виробництв термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР

- Транспортні засоби контейнери і наливні поїзди автоцистерни річкові і

морські танкери що перевозять хімічні продукти

- Склади і бази на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції

дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки

- Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах

можуть бути

- поломки деталей вузлів устаткування ємностей трубопроводів

- несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів

- неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва

- порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців

- організаційні і людські помилки

- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу що може

привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки

- акти обману саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх

осіб

- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання

Існує можливість виникнення значних аварій якщо має місце витік (викид)

великої кількості хімічно небезпечних речовин Це може бути наслідком таких

обставин

- заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі

персоналу і відмови систем безпеки що контролюють рівень

- пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або

ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки що

контролюють тиск

- розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження

4

- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх

зберігання

- витік хімічно небезпечних речовин із насосів

- витік хімічно небезпечних речовин із труб виконаних з непридатних

матеріалів

- руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову

системи безпеки

- помилки при виготовленні деталей обладнання втрата енергії відмова у

роботі машин та інше

Дана розрахункова робота проводиться з метою дослідження

розповсюдження забрудненої хмари внаслідок аварії на хімічно небезпечному

обrsquoєкті визначення кількості постраждалих на підприємстві та у населеному пункті

5

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНО

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

Небезпечні хімічні речовини ndash це хімічні речовини які при бойовому

застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати

незахищених людей і тварин а також заражати повітря місцевість споруди воду

різні предмети і матеріали що робить їх непридатними для користування і

небезпечними при стиканні з ними

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи

дихання шлунково-кишковий тракт а також шкірні покриви і слизисті оболонки

Дія НХР на організм людини обумовлена їх фізико-хімічними властивостями

Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на

організм людини підрозділяються на наступні підгрупи

1 Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин До їх

числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол толуол ксилол нітробензол

анілін і ін) Великою токсичністю володіють ртуть-органічні зєднання

фосфорорганічні речовини

2 Дратівливою дією володіють кислоти луги а також хлор- фтор- сіро- і

азотовмістні зєднання (фосген аміак оксиди сірки і азоту сірководень) Всі ці

речовини обєднує те що при контакті з біологічними тканинами вони викликають

запальну реакцію причому в першу чергу страждають органи дихання шкіра і

слизисті оболонки очей

3 До сенсибілізующим відносяться речовини які після щодо нетривалої дії на

організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини При

подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають

бурхливі реакції що найчастіше приводять до шкірних змін астматичних явищ

захворювань крові Такими речовинами є деякі зєднання ртуті платина альдегіди

(формальдегід)

4 Канцерогенні речовини потрапляючи в організм людини викликають

розвиток злоякісних пухлин В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для

людини порівняно невеликої групи хімічних сполук що зустрічаються у

6

виробничих умовах До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні

вуглеводні які можуть входити до складу сирої нафти але в основному

утворюються при термічній (вище 350deg) переробці пальних копалин (камяного

вугілля деревини нафти сланців) або при неповному їх згоранні

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 712-дилитил

без(а) - антрацен 34-бензапирен 12-бензантрацен Канцерогенні властивості

властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту

гудрону нафтовому коксу бітумам маслам сажа) Канцерогенними властивостями

володіють ароматичні аміни що в основному є продуктами аніліно-фарбової

промисловості а також пил азбесту

5 Отрути що володіють мутагенною активністю впливають на генетичний

апарат зародкових і соматичних кліток організму Мутації приводять до загибелі

кліток або до функціональних змін Це може викликати зниження загальної

опірності організму раннє старіння а в деяких випадках важкі захворювання Дія

мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого а

можливо другого і третього поколінь) Мутаційною активністю володіють

наприклад етіленамін уретан органічні перекиси іприт оксид етилену

формальдегід гідроксиламін

6 До речовин що впливають на репродуктивну функцію (функцію

відтворення потомства) відносять бензол і його похідні сірковуглець хлоропрен

свинець сурму марганець отрутохімікати нікотин етіленамін зєднання ртуті

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин наприклад по

переважній дії на певні органи або системи організму людини по основній

шкідливій дії (задушливі дратівливі нервові (нейротропні) кровяні отрути

печінкові) по взаємодії з ферментними системами по величині середньо

смертельної дози

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються

на чотири класи

1 речовини надзвичайно небезпечні (34-бензапирен ртуть свинець озон

фосген)

2 речовини високо небезпечні (оксиди азоту бензол йод марганець мідь

7

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

- Підприємства які мають на оснащенні холодильні установки водонапірні

станції і очисні споруди які використовують хлор або аміак

- Залізничні станції і порти де концентрується продукція хімічних

виробництв термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР

- Транспортні засоби контейнери і наливні поїзди автоцистерни річкові і

морські танкери що перевозять хімічні продукти

- Склади і бази на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції

дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки

- Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах

можуть бути

- поломки деталей вузлів устаткування ємностей трубопроводів

- несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів

- неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва

- порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців

- організаційні і людські помилки

- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу що може

привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки

- акти обману саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх

осіб

- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання

Існує можливість виникнення значних аварій якщо має місце витік (викид)

великої кількості хімічно небезпечних речовин Це може бути наслідком таких

обставин

- заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі

персоналу і відмови систем безпеки що контролюють рівень

- пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або

ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки що

контролюють тиск

- розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження

4

- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх

зберігання

- витік хімічно небезпечних речовин із насосів

- витік хімічно небезпечних речовин із труб виконаних з непридатних

матеріалів

- руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову

системи безпеки

- помилки при виготовленні деталей обладнання втрата енергії відмова у

роботі машин та інше

Дана розрахункова робота проводиться з метою дослідження

розповсюдження забрудненої хмари внаслідок аварії на хімічно небезпечному

обrsquoєкті визначення кількості постраждалих на підприємстві та у населеному пункті

5

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНО

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

Небезпечні хімічні речовини ndash це хімічні речовини які при бойовому

застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати

незахищених людей і тварин а також заражати повітря місцевість споруди воду

різні предмети і матеріали що робить їх непридатними для користування і

небезпечними при стиканні з ними

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи

дихання шлунково-кишковий тракт а також шкірні покриви і слизисті оболонки

Дія НХР на організм людини обумовлена їх фізико-хімічними властивостями

Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на

організм людини підрозділяються на наступні підгрупи

1 Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин До їх

числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол толуол ксилол нітробензол

анілін і ін) Великою токсичністю володіють ртуть-органічні зєднання

фосфорорганічні речовини

2 Дратівливою дією володіють кислоти луги а також хлор- фтор- сіро- і

азотовмістні зєднання (фосген аміак оксиди сірки і азоту сірководень) Всі ці

речовини обєднує те що при контакті з біологічними тканинами вони викликають

запальну реакцію причому в першу чергу страждають органи дихання шкіра і

слизисті оболонки очей

3 До сенсибілізующим відносяться речовини які після щодо нетривалої дії на

організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини При

подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають

бурхливі реакції що найчастіше приводять до шкірних змін астматичних явищ

захворювань крові Такими речовинами є деякі зєднання ртуті платина альдегіди

(формальдегід)

4 Канцерогенні речовини потрапляючи в організм людини викликають

розвиток злоякісних пухлин В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для

людини порівняно невеликої групи хімічних сполук що зустрічаються у

6

виробничих умовах До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні

вуглеводні які можуть входити до складу сирої нафти але в основному

утворюються при термічній (вище 350deg) переробці пальних копалин (камяного

вугілля деревини нафти сланців) або при неповному їх згоранні

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 712-дилитил

без(а) - антрацен 34-бензапирен 12-бензантрацен Канцерогенні властивості

властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту

гудрону нафтовому коксу бітумам маслам сажа) Канцерогенними властивостями

володіють ароматичні аміни що в основному є продуктами аніліно-фарбової

промисловості а також пил азбесту

5 Отрути що володіють мутагенною активністю впливають на генетичний

апарат зародкових і соматичних кліток організму Мутації приводять до загибелі

кліток або до функціональних змін Це може викликати зниження загальної

опірності організму раннє старіння а в деяких випадках важкі захворювання Дія

мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого а

можливо другого і третього поколінь) Мутаційною активністю володіють

наприклад етіленамін уретан органічні перекиси іприт оксид етилену

формальдегід гідроксиламін

6 До речовин що впливають на репродуктивну функцію (функцію

відтворення потомства) відносять бензол і його похідні сірковуглець хлоропрен

свинець сурму марганець отрутохімікати нікотин етіленамін зєднання ртуті

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин наприклад по

переважній дії на певні органи або системи організму людини по основній

шкідливій дії (задушливі дратівливі нервові (нейротропні) кровяні отрути

печінкові) по взаємодії з ферментними системами по величині середньо

смертельної дози

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються

на чотири класи

1 речовини надзвичайно небезпечні (34-бензапирен ртуть свинець озон

фосген)

2 речовини високо небезпечні (оксиди азоту бензол йод марганець мідь

7

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх

зберігання

- витік хімічно небезпечних речовин із насосів

- витік хімічно небезпечних речовин із труб виконаних з непридатних

матеріалів

- руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову

системи безпеки

- помилки при виготовленні деталей обладнання втрата енергії відмова у

роботі машин та інше

Дана розрахункова робота проводиться з метою дослідження

розповсюдження забрудненої хмари внаслідок аварії на хімічно небезпечному

обrsquoєкті визначення кількості постраждалих на підприємстві та у населеному пункті

5

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНО

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

Небезпечні хімічні речовини ndash це хімічні речовини які при бойовому

застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати

незахищених людей і тварин а також заражати повітря місцевість споруди воду

різні предмети і матеріали що робить їх непридатними для користування і

небезпечними при стиканні з ними

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи

дихання шлунково-кишковий тракт а також шкірні покриви і слизисті оболонки

Дія НХР на організм людини обумовлена їх фізико-хімічними властивостями

Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на

організм людини підрозділяються на наступні підгрупи

1 Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин До їх

числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол толуол ксилол нітробензол

анілін і ін) Великою токсичністю володіють ртуть-органічні зєднання

фосфорорганічні речовини

2 Дратівливою дією володіють кислоти луги а також хлор- фтор- сіро- і

азотовмістні зєднання (фосген аміак оксиди сірки і азоту сірководень) Всі ці

речовини обєднує те що при контакті з біологічними тканинами вони викликають

запальну реакцію причому в першу чергу страждають органи дихання шкіра і

слизисті оболонки очей

3 До сенсибілізующим відносяться речовини які після щодо нетривалої дії на

організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини При

подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають

бурхливі реакції що найчастіше приводять до шкірних змін астматичних явищ

захворювань крові Такими речовинами є деякі зєднання ртуті платина альдегіди

(формальдегід)

4 Канцерогенні речовини потрапляючи в організм людини викликають

розвиток злоякісних пухлин В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для

людини порівняно невеликої групи хімічних сполук що зустрічаються у

6

виробничих умовах До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні

вуглеводні які можуть входити до складу сирої нафти але в основному

утворюються при термічній (вище 350deg) переробці пальних копалин (камяного

вугілля деревини нафти сланців) або при неповному їх згоранні

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 712-дилитил

без(а) - антрацен 34-бензапирен 12-бензантрацен Канцерогенні властивості

властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту

гудрону нафтовому коксу бітумам маслам сажа) Канцерогенними властивостями

володіють ароматичні аміни що в основному є продуктами аніліно-фарбової

промисловості а також пил азбесту

5 Отрути що володіють мутагенною активністю впливають на генетичний

апарат зародкових і соматичних кліток організму Мутації приводять до загибелі

кліток або до функціональних змін Це може викликати зниження загальної

опірності організму раннє старіння а в деяких випадках важкі захворювання Дія

мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого а

можливо другого і третього поколінь) Мутаційною активністю володіють

наприклад етіленамін уретан органічні перекиси іприт оксид етилену

формальдегід гідроксиламін

6 До речовин що впливають на репродуктивну функцію (функцію

відтворення потомства) відносять бензол і його похідні сірковуглець хлоропрен

свинець сурму марганець отрутохімікати нікотин етіленамін зєднання ртуті

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин наприклад по

переважній дії на певні органи або системи організму людини по основній

шкідливій дії (задушливі дратівливі нервові (нейротропні) кровяні отрути

печінкові) по взаємодії з ферментними системами по величині середньо

смертельної дози

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються

на чотири класи

1 речовини надзвичайно небезпечні (34-бензапирен ртуть свинець озон

фосген)

2 речовини високо небезпечні (оксиди азоту бензол йод марганець мідь

7

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Розділ І Теоретичні основи прогнозування наслідків аварії на ХНО

11 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

Небезпечні хімічні речовини ndash це хімічні речовини які при бойовому

застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати

незахищених людей і тварин а також заражати повітря місцевість споруди воду

різні предмети і матеріали що робить їх непридатними для користування і

небезпечними при стиканні з ними

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи

дихання шлунково-кишковий тракт а також шкірні покриви і слизисті оболонки

Дія НХР на організм людини обумовлена їх фізико-хімічними властивостями

Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на

організм людини підрозділяються на наступні підгрупи

1 Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин До їх

числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол толуол ксилол нітробензол

анілін і ін) Великою токсичністю володіють ртуть-органічні зєднання

фосфорорганічні речовини

2 Дратівливою дією володіють кислоти луги а також хлор- фтор- сіро- і

азотовмістні зєднання (фосген аміак оксиди сірки і азоту сірководень) Всі ці

речовини обєднує те що при контакті з біологічними тканинами вони викликають

запальну реакцію причому в першу чергу страждають органи дихання шкіра і

слизисті оболонки очей

3 До сенсибілізующим відносяться речовини які після щодо нетривалої дії на

організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини При

подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають

бурхливі реакції що найчастіше приводять до шкірних змін астматичних явищ

захворювань крові Такими речовинами є деякі зєднання ртуті платина альдегіди

(формальдегід)

4 Канцерогенні речовини потрапляючи в організм людини викликають

розвиток злоякісних пухлин В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для

людини порівняно невеликої групи хімічних сполук що зустрічаються у

6

виробничих умовах До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні

вуглеводні які можуть входити до складу сирої нафти але в основному

утворюються при термічній (вище 350deg) переробці пальних копалин (камяного

вугілля деревини нафти сланців) або при неповному їх згоранні

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 712-дилитил

без(а) - антрацен 34-бензапирен 12-бензантрацен Канцерогенні властивості

властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту

гудрону нафтовому коксу бітумам маслам сажа) Канцерогенними властивостями

володіють ароматичні аміни що в основному є продуктами аніліно-фарбової

промисловості а також пил азбесту

5 Отрути що володіють мутагенною активністю впливають на генетичний

апарат зародкових і соматичних кліток організму Мутації приводять до загибелі

кліток або до функціональних змін Це може викликати зниження загальної

опірності організму раннє старіння а в деяких випадках важкі захворювання Дія

мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого а

можливо другого і третього поколінь) Мутаційною активністю володіють

наприклад етіленамін уретан органічні перекиси іприт оксид етилену

формальдегід гідроксиламін

6 До речовин що впливають на репродуктивну функцію (функцію

відтворення потомства) відносять бензол і його похідні сірковуглець хлоропрен

свинець сурму марганець отрутохімікати нікотин етіленамін зєднання ртуті

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин наприклад по

переважній дії на певні органи або системи організму людини по основній

шкідливій дії (задушливі дратівливі нервові (нейротропні) кровяні отрути

печінкові) по взаємодії з ферментними системами по величині середньо

смертельної дози

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються

на чотири класи

1 речовини надзвичайно небезпечні (34-бензапирен ртуть свинець озон

фосген)

2 речовини високо небезпечні (оксиди азоту бензол йод марганець мідь

7

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

виробничих умовах До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні

вуглеводні які можуть входити до складу сирої нафти але в основному

утворюються при термічній (вище 350deg) переробці пальних копалин (камяного

вугілля деревини нафти сланців) або при неповному їх згоранні

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 712-дилитил

без(а) - антрацен 34-бензапирен 12-бензантрацен Канцерогенні властивості

властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту

гудрону нафтовому коксу бітумам маслам сажа) Канцерогенними властивостями

володіють ароматичні аміни що в основному є продуктами аніліно-фарбової

промисловості а також пил азбесту

5 Отрути що володіють мутагенною активністю впливають на генетичний

апарат зародкових і соматичних кліток організму Мутації приводять до загибелі

кліток або до функціональних змін Це може викликати зниження загальної

опірності організму раннє старіння а в деяких випадках важкі захворювання Дія

мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого а

можливо другого і третього поколінь) Мутаційною активністю володіють

наприклад етіленамін уретан органічні перекиси іприт оксид етилену

формальдегід гідроксиламін

6 До речовин що впливають на репродуктивну функцію (функцію

відтворення потомства) відносять бензол і його похідні сірковуглець хлоропрен

свинець сурму марганець отрутохімікати нікотин етіленамін зєднання ртуті

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин наприклад по

переважній дії на певні органи або системи організму людини по основній

шкідливій дії (задушливі дратівливі нервові (нейротропні) кровяні отрути

печінкові) по взаємодії з ферментними системами по величині середньо

смертельної дози

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються

на чотири класи

1 речовини надзвичайно небезпечні (34-бензапирен ртуть свинець озон

фосген)

2 речовини високо небезпечні (оксиди азоту бензол йод марганець мідь

7

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

сірководень їдкі луги хлор)

3 речовини помірно небезпечні (ацетон ксилол сірчистий ангідрид

метиловий спирт)

4 речовини малонебезпечні (аміак бензин скипидар етиловий спирт)

Слід мати на увазі що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при

великих концентраціях викликати важкі отруєння Клас небезпеки речовини

встановлюють по таблиці ГОСТ 121007-76 залежно від гранично допустимої

концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мгм3) середньої смертельної дози при

введенні в шлунок (міліграмкг) середній смертельній концентрації в повітрі

(мгм3) коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння зони гострої дії зони

хронічної дії

12 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування

наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному обrsquoєкті

Небезпечна хімічна речовина (НХР) ndash хімічна речовина безпосередня чи

опосередкована дія якої може спричинити загибель гостре чи хронічне

захворювання або опосередкована дія може спричинити загибель гостре чи

хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю

Аварія з НХР ndash це подія техногенного характеру що сталася на

хімічнонебезпечному обrsquoєкті внаслідок виробничих конструктивних технологічних

чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів що привела до

пошкодження технологічного обладнання пристроїв споруд транспортних засобів з

впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю здоровrsquoю людей

Хмара НХР ndash суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах

(концентраціях) небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях)

Первинна хмара НХР ndash це пароподібна частина НХР яка в будь-якій ємності

над поверхнею зрідженої НХР і яка виходять в атмосферу безпосередньо при

руйнуванні ємності без випару з підстилаючої поверхні

Вторинна хмара НХР ndash це хмара НХР яка виникає протягом певного часу

внаслідок випаровування НХР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин

8

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній для

інших речовин залежить від властивостей НХР стану обвалування та температури

повітря)

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) ndash територія у межах якої

під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з

небезпечними для людини концентраціями

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) ndash територія яка включає осередок

хімічного забруднення де фактично розлита НХР і ділянки місцевості над якими

утворилася хмара НХР

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) ndash розрахункова зона у

межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса

Хімічно небезпечний обrsquoєкт (ХНО) ndash промисловий обrsquoєкт (підприємство) або

його структурні підрозділи на якому знаходяться в обігу одне або декілька НХР (до

ХНО не належать залізниці) [4]

13Опис хімічно-небезпечної речовини- хлору

Хлор ndash зеленувато-жовтий газ із різким запахом Отруйний у 25 рази важчий

за повітря добре розчиняється у воді Суміш із воднем вибухонебезпечна При

тиску 570 кПа (57 атмосфер) скраплюється в темно-зелену рідину Випаровуючись

в атмосфері утворює білий туман стелиться по землі і збирається в долинах ярах

підвалах Високі концентрації хлору 01-02 мгл призводять до смерті через 1

годину Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі ndash 1 мгкубічний метр

Концентрація хлору 6 мгкубічний метр призводить до подразнення концентрація

100 мгкубічний метр небезпечна для життя

Хлор дуже отруйний для людей та тварин Може проникати в організм через

неушкоджену шкіру через органи дихання і травлення [4]

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри

подразнення слизових оболонок очей сльозотеча ураження верхніх дихальних

шляхів чхання дертя і печіння в горлі сухий кашель різкий біль за грудиною

9

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Середній ступінь отруєння характеризується розладами дихання і кровообігу

серцебиттям збудженням і задишкою

При великих отруєннях спостерігається різке подразнення слизових

оболонок сильні приступи кашлю печіння і біль у носоглотці різь в очах

посилення задишки сльозотеча посиніння шкіри та слизових оболонок

некоординовані рухи ниткоподібний пульс дихання поверхневе втрата свідомості

судоми набряк легень зупинка дихання

При високих концентраціях смерть настає миттєво

Заходи захисту на потерпілого потрібно надіти протигаз винести з

небезпечної зони за необхідності зробити штучне дихання Зігріти тіло Промити

слизові оболонки та шкіру 2 -м розчином питної соди При отруєнні середнього

ступеня ndash дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води

Робити інгаляцію з 2-м розчином питної води зігріти тіло дати вдихати кисень

або нашатирний спирт Терміново госпіталізувати

Дегазація ndash це заходи спрямовані на знезаражування або видалення СДХР

Дегазацію можна проводити хімічним фізичним і механічним способом [4]

При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини що

руйнують СДХР Фізичні способи дегазації передбачають випаровування та

поглинання СДХР різними матеріалами руйнування вогнем та видалення НХР

рідини які їх поглинають Механічні способи дегазації застосовують для зняття

зараженого шару ґрунту чи снігу на глибину проникнення СДХР та ізоляції його

У разі витікання хлору можна місце витікання полити водою або накрити

мокрими ганчірками Утворюється обледеніння і припиняється витікання газу Якщо

хлор витікає у великих масштабах його можна знешкодити сірчаним газом або

гіпсосульфітом

Таблиця 1Фізико-хімічні та токсичні властивості хлору

НХР ХЛОРМолекулярна маса 7090Щільність гкуб см 156Температура кипіння С -346Уражаюча концентрація мгл 001

10

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Розділ ІІ Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих

масштабів зараження сил і засобів ліквідації наслідків аварії розробки забезпечення

захисту населення та підвищення стійкості роботи обrsquoєктів

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані

заповнення ємності приймається за 75 від паспортного (геометричного)

обrsquoєму ємності

ємності при аваріях руйнуються повністю

метеоумови швидкість вітру ndash 1 мс температура повітря ndash 20˚С ступінь

вертикальної стійкості повітря ndash інверсія напрямок вітру не враховується

тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360˚С

час на який проводяться розрахунки τ=4 год

для регіону Р-безпечного приймаємо що при аварії зруйнується одна

найбільша ємність (Vp1)

для регіону Р-сейсмічного приймаємо що зруйнуються всі ємності

21 Визначення кількості розлитої речовини

Так як район безпечний кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої

ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=VР1075ρНХР= 60075155= 699 т (1)

деVР1 ndash обrsquoєм найбільшого резервуару з НХР

ρНХР ndash густина речовини тм3 ndash визначається з табл 1

22 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт)

Ця величина може бути визначена двома способами

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від

випаровування хлору при стані атмосфери ndash ізотермія швидкості вітру W=1 мс

11

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

температурі повітря tп=20˚С По таблиці 2 використовуючи метод інтерполяції або

за допомогою формули

Гcl2iз=21Gнхр

0568+000551nGнхр=216990568+000551n699 =2376 км (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань яку поширилась

хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г΄= Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв=236101255=602 км (4)

КНХРndash поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл 1)

КWndash поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру визначається за табл 3 в

залежностівід стану атмосфери і Gнхр При швидкостівітруW=1мс КW=1

КСВСАndash поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому

прогнозуванні стан атмосфери ndash інверсія а величина булавизначена при ізотермії)

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

конвекція КСВСА=055

Кt ndash поправочний коефіцієнт на температуру повітря яка відрізняєтьсявід 20˚С

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

Кt=0019(tп+40)055+082 (5)

При температурі повітря tп=20˚С Кt=1

Кобв ndash коефіцієнт який враховує обваловані резервуари чи ні

Так як задається що вилив laquoвільноraquo то резервуари не обваловані і Кобв=1

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається

за допомогою формули

Гт΄΄ = Vпфτ км helliphellip hellip (6)

де Vпфndash швидкість переднього фронту хімічної хмари кмгод

τ ndash час пересування хмари год

Для довгострокового прогнозуванняτ=4 год

В залежностівід стану атмосфери величину Vпф можна визначити за емпіричними

залежностями

12

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

стан атмосфери

інверсіяVпф=5W кмгод (7)

ізотерміяVпф=6W кмгод (8)

конвекціяVпф=7W кмгод (9)

У формулах (7) (8) (9) величина швидкості вітру (яка задається)підставляється в

мс У звrsquoязку з тим що при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери ndash

інверсія і швидкістьвітруW=1 мс то

Vпф=51=5 кмгод

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

helliphelliphelliphellip Гт΄΄ = 54=20 км hellip (6)

Значення Гт΄΄ порівнюємо з Гт΄ і менше з них використовуємо у подальших

розрахунках тобто Гт =Гтmin(Гт΄ або Гт΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄΄ так як 20 менше за 602

23Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної

зони) буде визначатися за формулою

Sзабрнп = π(R2

нп-R2сзз)=314(862- 082)=2302 км2 (10)

24 Визначення кількості людей у населеному пункті які проживають на

забрудненій площі

Кількість людей які проживають у населеному пункті на забрудненій території

визначається за формулою

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=230217=3914 осіб (12)

де Sзабрнп визначається за формулою (9)

Щнп ndash щільність проживання людей у населеному пункті (задається)

25 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах заданих для даного розрахунку населення не має індивідуальних засобів

захисту тобто протигазів і тому його втрати будуть складати 50 (див табл 5

нижній рядок) тобто

13

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Втрнп=nзабрнп05=391405=1957 осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

Втрхно = nхноδВТРхно=370+014=52 осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно=0251957=489 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня

Втрстхно=04Втрхно=041957=783осіб

смертельне ураження Втрсмхно=035Втрхно=0351957=685осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=0452=21 осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=03552=18осіб

86 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари

відбуватиметься під кутом 360˚ тобто концентричними кругами відносно ХНО

Так як Гт ge Rнп (20gt86)то у цьому випадку буде забруднений увесь населений

пункт незалежно від напрямку вітру як показано на рис1

14

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при ГтgtRнп

Розділ ІІІ Аварійне прогнозування після аварії на ХНО

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення

аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного

зараження

31 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Гт визначається аналогічно як і

для довгострокового прогнозування двома способами

Перший спосіб

Визначається Гт для хлору за формулою (3) але замість величини Gнхр

підставляємо Gо ndash кількість НХР яка вилилася при аварії і задається у вихідних

даних Тоді

Гcl2Тіз=21Gо0568+000551nGо =21500568+000551n50 =211км

Величину Гcl2Тіз можна визначити із табл 2 в залежності відGо використовуючи

метод інтерполяції або за допомогою формули (3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду

НХР і заданих умов за формулою (4)

Гт΄ = Гcl2iзКНХРКWКtКСВСАКобв= 21110930551=108 км (4)

де КНХРndash визначається з табл 1 (значення таке ж як і длядовгострокового

прогнозування)

КWndash визначається з табл 3 при заданій швидкості вітруW

Кt ndash визначається за допомогою формули (5) Кt=0019(-15+40)055+082=093

КСВСАndash в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення

інверсія КСВСА=255

ізотермія КСВСА =1

15

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

конвекція КСВСА=055

Стан атмосфери визначається за рис 7 або 8 в залежності від того які вихідні дані

задані

Так як задаються величини Δt іW то визначається стан атмосфери за рис 8

Кобв ndash визначається з табл 4 в залежності від Hобв і при заданій величині τавар

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою

формули(6)

ГТ΄΄= Vпфτ=7142=196км

У цій формулі τ=τавар а величина Vпф визначається за формулами (7) (8) і (9) у

залежності від стану атмосфери і W

Аналогічно як і для довгострокового прогнозування визначені значення ГТ΄і

ГТ΄΄ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках тобто

ГT = ГTmin (ГТ΄ або ГТ΄΄)

У даному випадку використовуємо Гт΄ так як 108 менше за 196

32 Визначення площі населеного пункту яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП Sзабрнп км2 буде залежати від величини ГT

швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО

У нашому випадку

15 ge W gt 1φ=180˚

ГT gt Rнп

Sзабрнп = frac12 π(R2

нп-R2сзз)= frac12 314(862-082)= 1087км2

33 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення

nзабрнп = Sзабр

нпЩнп=108717=18479 осіб

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13)

Втрнп= nзабрнп05=1847905=9240осіб (13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл 5 (нижній рядок) тобто

16

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Втрхно= nхноδВТРхно=370014=52осіб

де nхно ndash кількість робітників на ХНО (задається)

δВТРхно ndash питомі втрати робітників ХНО ця величина визначається з табл 5

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає

ураження легкого ступеня ndash 25

ураження середнього і тяжкого ступеня ndash 40

смертельні ураження ndash 35

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і

робітників ХНО

Так для робітників ХНО

ураження легкого ступеня складає Втрлсхно=025Втрхно02552=13 осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=04Втрхно=0452=21 осіб

смертельне ураженняВтрсмхно=035Втрхно=03552=18 осіб

Для людей у населеному пункті

ураження легкого ступеня складає ВтрлсНП = 025Втрнп=9240025=2310

осіб

ураження середнього і тяжкого ступеня ВтрстНП = 04Втрнп=049240=3696

осіб

смертельне ураження ВтрсмНП = 035Втрнп=0359240=3234осіб

34 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 мс (1gtW) кут розповсюдження

буде складати φ=360˚ і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами

навколо ХНО незалежно від напрямку вітру (аналогічно як і для довгострокового

прогнозування)

При швидкості вітру W більше 1 мс і менше або дорівнює 15 мс(15geWgt10)

кут розповсюдження буде складати φ=180˚ як показано на прикладах рис 2

напрямок вітру - захід

17

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Рис 2 Рис 1 Схема розповсюдження хімічної хмари при 15 ge W gt 1φ=180˚ ГT gt Rнп

Розділ ІV Заходи під час аварії нп ХНО

41 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

Однією з головних умов максимального скорочення втрат серед населення при

надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення

Для того щоб населення вчасно включило ці засоби оповіщення використовують

сигнали транспортних засобів а також переривисті гудки підприємств

Основним засобом доведення до населення умовного сигналу про небезпеки

на території є електричні сирени Вони встановлюються по території міст і

населених пунктів з таким розрахунком щоб забезпечити по можливості їх

суцільне звукопокриття Для цього використовуються сирени зовнішньої установки

типу С-40 які забезпечують радіус ефективного звукопокриття в місті близько 300-

400 метрів

Іншим ефективним засобом оповіщення людей зовні є мережі вуличних

гучномовців які виступають як неодмінний компонент практично всіх

радіотрансляційних мереж міст і населених пунктів і є важливим елементом системи

оповіщення населення Вуличні гучномовці встановлюються в місцях найбільшого

скупчення людей (жваві вулиці торгові місця площі зупинки транспорту)

Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного віщання) забезпечують доведення

інформації по проводах до квартирних радіоточок (гучномовців) і вуличних

гучномовців Проте вони вимагають постійного обслуговування і перевірки на

предмет готовності [4]

Сигнали і тексти сповіщення записуються наперед на магнітні носії які

зберігаються в органах управління У надзвичайних таких що не терплять

18

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

зволікання випадках допускається жива передача з органу управління без

попереднього запису

Висока ефективність в підготовці населення до самостійних дій може бути

досягнута шляхом випуску спеціальних памяток адресованих жителям конкретного

міста або району Такі памятки можуть нести наступну інформацію

- відомості про сигнали і інформацію оповіщення і порядок дій по ним

- номери телефонів чергових служб міста або єдиної чергової-

диспетчерської служби оперативного чергового управління ЦОНС

міста обєднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних

управлінь

- найменування обєктів розташованих на території міста типи хімічно

небезпечних речовин використовуваних у виробництві а також

можливу глибину їх розповсюдження у разі аварії на обєктах

- характеристику типів хімічно небезпечних речовин заходи захисту від

них і способи надання допомоги при ураженнях

- загальний план міста (району) з вказівкою місць розташування

потенційно небезпечних обєктів і розмірів зон можливих заражень

(руйнувань затоплення) медичних установ пунктів посадки на

транспорт органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС

найбільш доцільних маршрутів евакуації збірних евакуапунктів адреси

притулків і укриттів і ін

42 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на ХНО

Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних обєктах

1-ий період (негайно) повідомлення про аварію надання невідкладної

(першої медичної) допомоги та евауція постраждалих в лікувальні заклади оцінка

масштабів аварії визначення площі зараження рідкими СДОР глибини та ширини

розповсюдження зараженого повітря уточнення числа людей в обєкті та зоні

розповсюдження зараженого повітря проведення екстренних заходів по захисту

населення з використанням індивідуальних та колективних засобів негайна

евакуація населення (при необхідності) організація невідкладних аварійно-рятівних

19

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

та дегазаційних робіт приведення в готовність сил та засобів ТМД амбулаторно-

профілактичних та лікувальних закладів району (міста) визначення стійкості СДОР

уточнення швидкості та направлення вітру інших метеоумов (температура

вологість тощо)

2-ий період (1-3-тя години) ведення постійного хімічного спостереження

уточнення зони зараження СДОР виявлення постраждалих людей надання їм

невідкладної (першої лікарської) допомоги в медсанчастинах найближчих

лікувально-профілактичних закладах та евакуація їх в спеціалізовані лікувальні

заклади санітарна обробка учасників ліквідації аварії дегазація аварійного обєкту

місця розливу СДОР та заражених обєктів зовнішнього середовища заборона

перебування на повітрі людей без індивідуальних засобів захисту вживання води та

продуктів харчування до проведення хімічного контролю

3-й період (4 година і далі) уточнення і оцінка хімічної обстановки та її

прогнозування медичне обстеження (огляд) населення яке знаходиться в зоні

зараження СДОР та проведення лікувально-профілактичних заходів розширення

хімічного контролю за обєктами зовнішнього середовища продуктами харчування

та джередами водопостачання санітарний нагляд за обмежувальними заходами

санітарна обробка людей та дегазація обєктів зовнішнього середовища (при

необхідності тобтто в результатах оцінки хімічної обстановки) надання меличної

допомоги і лікування постраждалих в спеціалізованих лікувальних закладах[1]

20

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Висновки

У наш час при великій кількості хімічно небезпечних підприємств та

халатному відношенню до правил технологічного процесу дуже актуальним постає

питання про оцінку можливої хімічної обстановки внаслідок аварії

Тому наявність офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже

доречно Методика прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин

при аваріях на потенційно небезпечних хімічних обrsquoєктах дозволяє зробити

прогнози масштабів забруднення при аваріях з НХР а також передбачає проведення

розрахунків для планування заходів щодо захисту населення

Для захисту працівників ХНО і населення що проживає близько для нього

слід забезпечити кожного протигазами та своєчасною інформацією про можливу

аварію

Пропозиції щодо захисту працівників та населення на ХНО і навколишній

території

Зробивши висновки з вище розрахованих показників можна дати такі

рекомендації щодо захисту працівників виробництва та населення

Рекомендації для захисту працівників ХНО

1 Завчасне прогнозування зон заражень руйнувань пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню

заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії

2 Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу скидами у

водойми отруйних відходів за концентрацією парів небезпечних речовин у

повітрі робочих приміщень

21

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

3 Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту на

100 й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності

до використання

4 Навчання виробничого персоналу правилам засобам і прийомам захисту

само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування

5 Розробка інструкцій керівництву черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС а також плану дій при НС

6 Обладнання ємностей комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями які запобігають витіканню СДОР у

випадку аварії (запобіжні клапани клапани-відсікачі терморегулятори

перепускні або скидаючі пристрої тощо)

7 Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів

чаш пасток і направлених стоків

8 Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках

9 Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення

аварій засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією

Рекомендації для захисту населення

1 Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і

оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) населення яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них

інформації про порядок дій по сигналах оповіщення

2 Накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання

3 Планування заходів по евакуації

4 Накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання

22

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки

Список використаної літератури

1 Кодекс цивільного захисту від 15012015 124-VIII

2 Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 09012014 11

3 Положення laquoПро затвердження Порядку проведення евакуації у разі

загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеруraquo затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України 841 від 30 жовтня 2013року

4 Цивільна оборона та цивільний захист Підручник mdash 2-ге вид перероб

Затверджено МОН Стеблюк МІ mdash К 2010 mdash 487 с тв пал (ст 10

пр)

23

• Висновки