Провідна система серцяПровідна система серця1. Синусовий вузол.1. Синусовий вузол.

2. Атріовентрикулярний2. Атріовентрикулярний

вузол вузол (AV).(AV).

3.3. Пучок Гіса (ПГ). Пучок Гіса (ПГ).

3.1. Права ніжка ПГ.3.1. Права ніжка ПГ.

3.2. Ліва ніжка ПГ.3.2. Ліва ніжка ПГ.

3.2.1. Передня гілка3.2.1. Передня гілка

(передньо-верхня) лівої(передньо-верхня) лівої

ніжки ПГ.ніжки ПГ.

3.2.2. Задня гілка3.2.2. Задня гілка

(задньо-нижня) правої(задньо-нижня) правої

ніжки ПГ.ніжки ПГ.

4. Волокна Пуркін4. Волокна Пуркін’’є (ВП).є (ВП).

Додаткові провідні шляхиДодаткові провідні шляхи(в нормі не функціонують) (в нормі не функціонують)

Кента (К) – передсердно-Кента (К) – передсердно-шлуночковий;шлуночковий;

Джеймса (Д) – між СВ і Джеймса (Д) – між СВ і нижньою частиноюнижньою частиною AV AV чи чи ПГ;ПГ;

Махейма (М) – параспеци-Махейма (М) – параспеци-фічні волокна в міжшлуноч-фічні волокна в міжшлуноч-ковій перегородці в зоніковій перегородці в зонірозгалуження гілок ПГрозгалуження гілок ПГ

Параметри нормальної ЕКГ

зубці ЕКГ – P, Q, R, S, T, U

сегменти – PQ, ST, TU

інтервали – P-Q, Q-T, R-R

Р – збудження передсердь:Р – збудження передсердь:

тривалість тривалість ≤≤ 0,10 c, 0,10 c,

амплітуда ≤ 2,5 ммамплітуда ≤ 2,5 мм

Р – (+) у І, ІІ, Р – (+) у І, ІІ, VV33-V-V66;;

Р – (-) в Р – (-) в avRavR;;

Р (+), (-), (+-), (-+) в Р (+), (-), (+-), (-+) в

ІІІ, ІІІ, avL, VavL, V11, V, V2 2

PQ PQ – проходження через – проходження через AVAV PQ PQ – на ізолінії– на ізолінії

P-Q – P-Q – через через AVAV P-Q = 0P-Q = 0,12-0,20 с,12-0,20 с

Q – Q – збудження шлуночків:збудження шлуночків:

< 0,04 c< 0,04 c;; < ¼ R < ¼ R

Q – (-) Q – (-) або типу або типу QSQS

в в III, avR, avL, VIII, avR, avL, V11, V, V22

R – 15<R>5 R – 15<R>5 мм в мм в I, II, III I, II, III

R <10 R <10 мммм вв avL, avF avL, avFR <20 R <20 мм в мм в VV44

R – (+)R – (+), якщо є , якщо є декілька, то це вседекілька, то це всезубці зубці R: RR: R11, R, R22

S – S – кінцева частина шлуночкового кінцева частина шлуночкового

комплексукомплексу: <0,04 c: <0,04 c

S – (-) S – (-) і після зубця і після зубця RR

(R(R11, R, R22)); може бути; може бути

декілька декілька S: SS: S11, S, S22 … …

QRS – деполяризація шлуночків – тривалість ≤0,09 с.

Співвідношення зубців R/S в грудних відведеннях:R=SV3 – перехідна зона;RV4 – найвищий зубець;SV4 <4 мм.

ST – на ізолінії або вище/нижче ізолінії на 0,5-1,0 мм (у V1-V3 –до 3 мм).Точка J (точка з’єднання) – визначає величину зміщення сегмента ST від ізоелектричної лінії.

T -- <1/2 RT -- <1/2 R, невисокий,, невисокий,

нерівностегновий, негострий.нерівностегновий, негострий.

T – (+) T – (+) в в I, II, VI, II, V44-V-V66;;

T – (-) T – (-) у у avRavR;;T – (+) (-) (-+) T – (+) (-) (-+) у ІІІ,у ІІІ, V V11-V-V33

Відображення відділів міокарда відведеннями ЕКГСтандартніСтандартні II

IIII

IIIIII

Передня стінка лівого шлуночка, боковий Передня стінка лівого шлуночка, боковий

сегментсегмент

Проміжне, повторює І або ІІІ (в бік патології)Проміжне, повторює І або ІІІ (в бік патології)

Задньодіафрагмальні, нижній сегмент абоЗадньодіафрагмальні, нижній сегмент або

правий шлуночокправий шлуночок

Одно-Одно-

полюсніполюсні

посиленіпосилені

avRavR

avLavL

avFavF

Дзеркальне відображення ІІДзеркальне відображення ІІ

Верхньобокові відділи лівого шлуночкаВерхньобокові відділи лівого шлуночка

Діафрагмальні відділи або правий шлуночокДіафрагмальні відділи або правий шлуночок

ГрудніГрудні VV11

VV22

VV33

VV44

VV55

VV66

Передня стінкаПередня стінка

Передня стінкаПередня стінка

ПерегородкаПерегородка

ВерхівкаВерхівка

Нижньобокові відділи лівого шлуночкаНижньобокові відділи лівого шлуночка

Нижньобокові відділи лівого шлуночкаНижньобокові відділи лівого шлуночка

Алгоритм аналізу ЕКГ

1. Паспортна частина.2. Калібрувальний імпульс 1 мВ=10 мм.3. Правильність (регулярність ритму) – різниця найкоротшогоR-R і найдовшого не >0,15 с (при тахікардії – 0,10 с); розрахунок ЧСС = 60/R-R.4. Водій ритму – ритм синусовий при послідовності P-qRs-T.P, qRs, P-q – однакової протяжності, форми, величини вкожному відведенні.5. Вольтаж збережений, якщо R в одному із стандартних відведень >5 мм, або RI+RII+RIII >15 мм.6. ЕВС – за співвідношенням R/S у стандартних відведеннях.7. Аналіз параметрів ЕКГ в кожному відведенні.8. Формулювання ЕКГ-висновку.

ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого передсердя

1. P-mitrale: подовжений (≥0,11 с), двогорбий або двофазний Ру лівих грудних відведеннях.2. Двофазний РV1 з поглибленою і поширеною негативною фазою.3. Час внутрішнього відхилення ЛП ≥0,06 с.

ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого передсердя

1. P-pulmonale: високий (>2,5 мм), щпилястий у правих відведеннях.

2. Час внутрішнього відхилення ПП ≥0,04 с.

ЕКГ-ознаки гіпертрофії обох передсердь

1. Збільшення амплітуди і тривалості P-pulmonale в II, III, V1-V2.

2. P-mitrale в I, avL, V5-V6; в V1 – так звана форма зубця Р “щит і меч”.

ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого шлуночка

1. Високоамплітудний R у лівих грудних відведеннях.2. Глибокі S у правих відведеннях.3. Подовження qRs>0,09 с.4. ЕВС вліво (/_ α = -20°).5. Зміщення перехідної зони вправо R=SV1-V2.

6. Збільшення часу внутрішнього відхилення qR V5-V6>0,05 c (N – 0,45 с для ЛШ).7. Дискордантне зміщення ST-T.

ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого шлуночка

1. Високі R (або R1) у правих відведеннях.2. Глибокі S у лівих грудних відведеннях.3. ЕВС вправо (/_ α = +110°) або S-тип: SI-SII-SIII.4. Подовження qRs >0,09 c (блокада ПНПГ).5. Дискордантне зміщення ST-T.6. Збільшення часу внутрішнього відхилення qRV1-V2>0,03 c.

Ознаки перевантаження відділів серця

Систолічне – q V5-V6 до 2 мм, RV5-V6>RV4, глибокі S V1-V2 іззміщенням ST під ізолінію і T(-).

Діастолічне – q V5-V6 ≥2 мм, <1/4 R i ≤0,03 c; високі RV5-V6, глибокі S V1-V2, ST на ізолінії або вище, Т (+), шпилястий.

ЕКГ-ознаки гіпертрофії обох шлуночків

1. RV5-V6>RV4 i RV1-V2 >5 мм.2. Високі RV5-V6>RV4 і неповна БПНПГ.3. Ознаки гіпертрофії ЛШ + ЕВС відхилена вправо.4. Ознаки гіпертрофії ПШ + ЕВС відхилена вліво.5. Достовірні ознаки ГПШ + глибокі qV5-V6.6. Чітка ГЛШ + SV5-V6.7. RV1-V2 високі й глибокі SV1-V2.8. RV1-V6=SV1-V2 (особливо V3-V5).9. ГПШ + P-mitrale або ГЛШ + P-pulmonale.10. Нормальна ЕКГ при клінічних ознаках гіпертрофії одного із шлуночків.

Аритмії

Класифікація порушень ритму і провідності серця

Коди МКХ-10

І. Порушення утворення імпульсу

І 49.8 - синусова тахікардія (більше 90 комплексів за хвилину) - синусова брадикардія (менше 60 комплексів за хвилину) - синусова аритміяІ 45.8 - відмова (зупинка) синусового вузлаІ 49.8 - вислизуючі комплекси та ритми * передсрдні * з АВ-з’єднання * шлуночковіІ 45.8 - АВ-дисоціаціїІ 49.8 - міграція надшлуночкового водія ритму

Екстрасистолія (передчасна деполяризація)

І 49.1 передсердна;

І 49.2 атріовентрикулярна;

І 49.3 шлуночкова * поодинока (до 30 за годину), * часта (30 і більше за годину), * алоритмія (бі-, три-, квадригемінія), * поліморфна, * парна * рання (R на T).

Тахікардії - реципрокні - хронічні - вогнишеві - пароксизмальні А. Надшлуночкові:• сино-передсердна (синоатріальна); - з додатковими • передсердна (атріальна); шляхами • передсердно-шлуночкова проведення (атріовентрикулярна).

Б. ШлуночковіІ 47.2 - нестійка (від 3 шлуночкових - мономорфна комплексів до 30 секунд); - стійка (більш ніж 30 секунд); - поліморфна І 47.0 - постіно-зворотня

І 48.0 Фібриляція і тріпотіння передсердь

- пароксизмальна - брадисистолічна ( ритм відновлюється (частота самостійно в межах 48 год.); шлуночкових- персистуюча (коли для скорочень менше відновлення ритму необхідне 60 за хвилину); втручання); - тахісистолічна- постійна (коли синусовий ритм (частота відновити неможливо або шлуночкових недоцільно); скорочень більше 90 за хвилину).

І 49.0 Фібриляція і тріпотіння шлуночків

ІІ. Порушення проведення імпульсу

І 45.5 - синоаурикулярні блокади;

- атріовентрикулярні блокади;

І 44.0 * І ст.

І типу І 44.1 * ІІ ст. ІІ типу

І 44.2 * ІІІ ст.

- внутрішньошлуночкові блокади

• однопучкові

І 45.0 - блокада правої ніжки

пучка Гіса;

І 44.0 - блокада передньоверхнього - постійні

розгалуження лівої ніжки

пучка Гіса; - минучі

- блокада задньонижнього

розгалуження лівої ніжки

пучка Гіса;

• двопучкові: - блокада лівої ніжки пучка Гіса; - блокада правої ніжки пучка Гіса та передньоверхнього розгалуження лівої ніжкиІ 45.2 пучка Гіса; - постійні - блокада правої ніжки пучка Гіса та задньонижнього розгалуження лівої ніжки - минучі пучка Гіса;

І 45.3 трипучкові.

ІІІ. Комбіновані порушення утворення

і проведення імпульсу

- передсердна

І 49.4 - парасистолія - з АВ-з’єднання

- шлуночкова

ІV. Захворювання, синдроми і феномени

І 49.8 - ідіопатичні форми аритмій; - синдроми та ЕКГ-феномени передзбудження шлуночків: * синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта; * синдром укороченого інтервалу P-R (Лауна- Ганонга-Левіне);І 49.8 - синдром ранньої реполяризації шлуночків;І 49.8 - синдром подовженого інтервалу Q-T: - вроджений - набутий;І 49.5 - синдром слабкості синусового вузла;І 46.9 - синдром Морганьї-Адамса-Стокса;І 49.8 - аритмогенна дисплазія правого шлуночка;І 49.8 - синдром Бругада;І 49.8 - синдром Фредеріка;

І 46.1 - раптова серцева смерть (аритмічна):

* з відновленням серцевої діяльності;

* раптова серцева смерть (незворотня);

- зупинка серця (смерть, що настала більш ніж

через 1 годину після появи чи посилення

симптомів захворювання):

І 46.0 * з відновленням серцевої діяльності;

І 46.9 * зупинка серця (незворотня).

• фібриляція шлуночків

• асистолія

• електромеханічна дисоціація

Синусова тахікардія

1. Р – синусового походження.2. P-q – 0,12-0,20 с, постійний.3. R-R < 0,60 c (ЧСС > 90-100 уд./хв.).

Синусова брадикардія

1. Р – синусового походження.2. P-q – 0,12-0,20 с, постійний.3. R-R > 1,00 c (ЧСС < 60 уд./хв.).

Синусова аритмія

1. Р – синусового походження.2. P-q – 0,12-0,20 с, постійний.3. Різниця найдовшого і найкоротшого R-R ≥0,16.

Зупинка (відмова) синусового вузла 1. Періодична поява тривалих пауз (асистолія).2. Тривалість R-R сильно коливається.3. Довгі інтервали не = двом R-R >2 R-R.

Асистолія передсердь

На відміну від ЗСВ з’являються замісні систоли аборитми.

Синдром слабкості синусового вузла

Об’єднує різні порушення ритму – тахі-брадикардії, AV-блокади, асистолію передсердь, СА-блокади, патологічна реакція на введення атропіну, проведеннявагусних ортостатичних проб.

Пасивні ектопічні комплекси і ритми

(замісні або вискакуючі) Основна їх ознака – ектопічні імпульси у період подовженого інтервалу, а не у період скороченого(“передекстрасистолічного”) проміжку.

Якщо реєструється група 3-6 замісних скорочень, то їх називають пасивним ектопічним ритмом.

Суправентрикулярний ектопічний комплекс

1. Виникає після паузи.2. Змінений Р.3. Незмінений qRs.

Шлуночкове замісне скорочення

1. Виникає після тривалої паузи.2. Р відсутній.3. qRs розширений.4. Дискордантні R-ST-T.

Міграція водія ритму:

а) в синусовому вузлі – Р(+) із зміною форми, р-q – постійний, різниця R-R > 0,16 с;б) в передсердях – Р(+), змінюється, p-q – різний;в) між синусовим і AV-вузлами – Р деформується,p-q – до 0,12-0,10 с, шлуночкові комплекси не змінені.

Активні ектопічні комплекси і ритмиЕкстрасистола – передчасне збудження за рахунок імпульсів з активного ектопічного вогнища.

Передсердна екстрасистола

1. Передчасне скорочення.2. Зубець Р деформований (в ЕС).3. qRs не змінений.4. Компенсаторна пауза неповна.

AV-екстрасистола – 3 варіанти

1. AV-ЕС із передзбудженням передсердь:Р (-), p-q <0,10 с.

2. AV-EC з одночасним збудженням шлуночків і передсердь: Р нашаровуються на qRs.

3. AV-EC з попереднім збудженням шлуночків: Р (-),після qRs.

Шлуночкова екстрасистола

1. Передчасне скорочення.2. Р відсутній.3. qRs деформований (>0,10 c), з дискордантним S-T.4. Компенсаторна пауза повна: 2 (R-R1) < (R1-R2).

Шлуночкові ЕС (за локалізацією вогнища збудження в шлуночках):• лівошлуночкові: екстрасистолічний комплекс qRsвиглядає, як при блокаді правої ніжки пучка Гіса, тобто R поширений, деформований, М-подібний у правих відведеннях ІІІ, avF, V1;• правошлуночкові: екстрасистолічний комплекс qRs виглядає, як при блокаді лівої ніжки пучка Гіса – див.нижче;

А. ЕС з верхівки серця – екстрасистолічний комплексqRs в І, ІІ, ІІІ відведеннях з широким глибоким S I, II, III;Б. ЕС з основи серця – екстрасистолічний комплексqRs в І, ІІ, ІІІ відведеннях з високим широким R I, II, III

(високі відділи шлуночків), тобто при конкордантнихЕС основний зубець вказує на локалізацію екстрасистоли.

Період з’єднання екстрасистоли – відстань між зубцемТ і екстрасистолою (Т-ЕС).

ЕС:

• монотопні (з одного вогнища) – період з’єднання (Т-ЕС) постійний;• політопні (з гетерогенних) – (Т-ЕС) різний;• вставні – ЕС вставлена в нормальний R-R (немаєкомпенсаторної паузи);• ранні шлуночкові – період з’єднання (Т-ЕС) ≤0,04 с;• пізні ЕС – період з’єднання (Т-ЕС) >0,04 с;• групові ЕС – групи з 2-3 і більше ЕС;• алоритмічні – бігемінія, тригемінія і т. д.

Класифікація шлуночкових ЕС за B. Lown,M. Wolf (1971): 0 – ЕС немає;

1 – рідкі ЕС (<30 за год.);2 – часті ЕС (>30 за год.), монотопні;3 – політопні ЕС;4а – дві послідовні (парні) ЕС;4б – декілька (3 і більше) ЕС підряд – “пробіжки шлуночкової тахікардії”;5 – ранні ЕС типу “R на Т”.

ЕС 3, 4, 5 класів (високих градацій) – медикаментознакорекція.

Диференціальний діагноз функціональних і органічних ЕС

ФункціональніФункціональні ОрганічніОрганічні

1. Рідкі (1. Рідкі (<<1:10).1:10).

2. Частіше шлуночкові2. Частіше шлуночкові

(правошлуночкові).(правошлуночкові).

3. З3. З’’являються в спокої.являються в спокої.

4. Монотопні.4. Монотопні.

5. Поодинокі.5. Поодинокі.

6. Пізні.6. Пізні.

7. Молодий вік пацієнта.7. Молодий вік пацієнта.

8. Відсутність патології8. Відсутність патології

серця.серця.

1. Часті.1. Часті.

2. Частіше суправентрикулярні або2. Частіше суправентрикулярні або

лівошлуночкові. лівошлуночкові.

3. Пов3. Пов’’язані з навантаженням.язані з навантаженням.

4. Політопні.4. Політопні.

5. Групові.5. Групові.

6. Ранні.6. Ранні.

7. Частіше після 50 років.7. Частіше після 50 років.

8. Наявність захворювання серця.8. Наявність захворювання серця.

9. Форма ЕС інфарктоподібна.9. Форма ЕС інфарктоподібна.

10. Парасистолія. 10. Парасистолія.

11. Поєднання ЕС з іншими 11. Поєднання ЕС з іншими аритміями.аритміями.

Пароксизмальна тахікардія (ПТ) – напади значногоприскорення серцевої діяльності правильного ритмув результаті імпульсів, які виходять не з синусового вузла.Характерні ознаки ПТ:1. Раптовий початок і кінець нападу тахікардії.2. 3-5 і більше групових ЕС – це ПТ.3. ЧСС – від 150 до 300 уд./хв. (ритм правильний).4. Немає компенсаторних пауз.

Пароксизмальні тахікардііПароксизмальні тахікардіі

Сино-передсерднаСино-передсердна ПередсерднаПередсердна Атріовентри-Атріовентри-

кулярнакулярна

ШлуночковаШлуночкова

Р однакової Р однакової форми, форми, синусовогосинусового

походженняпоходження

Р змінені: (+)Р змінені: (+)

або (+-), абоабо (+-), або

(-)(-)

Р (-): передР (-): перед

qRsqRs, або, або

ховається вховається в

qRsqRs, або після, або після

qRsqRs

Р відсутній,Р відсутній,

а якщо є, то а якщо є, то

не звне зв’’язанийязаний

з з qRsqRs

R-R – R-R – сильно скорочені, але рівні один одномусильно скорочені, але рівні один одному

ЧСС – 150-200ЧСС – 150-200 160-220160-220 120-200120-200 150-250150-250

qRsqRs – не змінений – не змінений деформова-деформова-ний ний >0>0,12 с,12 с

Непароксизмальна тахікардія – поступове збільшення ЧСС до140-170 уд./хв., поступове припинення тахікардії.

Парасистолія – є 2 водія ритму: синусовий вузол і парасистолічне вогнище:1. Різні передпарасистолічні інтервали (Т-ПС), qRs (ПС) однакові.2. Інтервали між парасистолами – в математичнійзалежності (найкоротший парасистолічний інтервалкратний довшим).3. Зливні скорочення (основного ритму з парасистолою).

Тріпотіння передсердь (ТП)1. Наявність хвиль F однакової форми “пилки” в ІІ, ІІІ, avF, V1.2. ЧС передсердь 250-350 імп./хв.3. Ізолінії немає.4. Часткова (функціональна) AV-блокада (2:1, 3:1 і т. д.), пропускна здатність AV обмежена (180-200 імп./хв.).5. qRs нормальні.6. R-R різні (неправильна форма) або однакові (правильна форма).

Мерехтіння (фібриляція) передсердь

1. Зубці Р відсутні.2. Хвилі f з частотою 350-600 імп./хв.3. R-R різної протяжності.

Тріпотіння шлуночків

1. Високі, широкі, однакової форми і амплітуди хвиліз частотою 150-300 імп./хв., в яких неможливо диференціювати комплекс qRs, сегмент ST, зубець Т.2. Відсутність ізоелектричного інтервалу (хвилі переходять одна в одну).

Мерехтіння шлуночків (МШ) – швидкі (до 400 ібільше), неритмічні, нескоординовані скорочення окремих частин міокарда шлуночків (фібриляція, клінічна смерть).ЕКГ-ознаки МШ: низькоамплітудні хвилі різної величини і частоти, неоднакової форми, із заокругленими верхніми і нижніми кінцями, ізолініявідсутня, хвилі переходять одна в одну.

Прискорення проведення імпульсів

Синдроми передзбудження шлуночків зумовленіфункціонуванням одного з додаткових шляхів і проявляються у 3-х варіантах:

а) синдром Wolf-Parkinson-White – WPW ( тип Кента);

б) синдром Лауна-Генонга-Лівайна – LGL (тип Джеймса);

в) тип Махейма (Mahaim).

Cиндром WPW1. Вкорочення p-q <0,12 c (імпульс по додатковому шляху йдешвидше, ніж через AV).2. ∆-хвиля на початковій частині qRs у вигляді пологої сходинки (зумовлена швидшою активацією одного з шлуночків через додаткові шляхи).3. Розширення qRs >0,11 с (внаслідок різного часу активації шлуночків через додатковий шлях і AV-сполучення).

Типи синдрому WPW:

• тип А синдрому WPW – ∆-хвиля ↑ у V1 (лівобічний);• тип В синдрому WPW – ∆-хвиля ↓ у V1 (правобічний);• тип АВ синдрому WPW – форма комплексу qRs і ∆-хвиля не відповідають ні типу А, ні типу В(септальний).

Синдром LGL

1. P-q <0,12 с.2. qRs – N (імпульс по пучку Джеймса прямує відпередсердь до стовбура пучка Гіса, вище розгалуженняна ніжки).

* Аналогічною є ЕКГ-картина при синдромі Клерка-Леві-Крістеско (CLC), при якому прискорена AV-провідність (імпульс йде звичайним шляхом), p-qтеж <0,12 с, а qRs не змінений.

Дані синдроми диференціюються лише клінічно (запричинними факторами і ускладненнями). Синдром СLC може виникнути при нейроциркулятор-ній дистонії, інфаркті міокарда, тиреотоксикозі тощо,та не спричиняє пароксизмальних порушень ритму.

Cиндром Махейма

1. P-q нормальний.2. qRs розширений за рахунок ∆-хвилі (внаслідок анормальної активації шлуночків через пучок Махейма, що знаходиться нижче AV-сполучення).

Синоаурикулярна блокада (САБ)

САБ ІІ ступеня:1. Періодичне випадіння pqRST.2. Пауза при САБ коротша або = 2 R-R.3. Під час пауз – замісні скорочення.

САБ ІІ ст. 1-го типу (Венкенбаха): вкорочення Р-Р,після найкоротшого – пауза < 2 Р-Р.

САБ ІІ ст. 2-го типу (Мобітц): Р-Р однакові перед виникненням блокади синусового імпульсу

САБ ІІ ст. 2:1 віддиференціювати від СБ: проба з атропіном – при САБ ЧСС – рівно у 2 рази.

Атріовентрикулярні блокади

AVБ І ст. : р-q > 0,20 c.

AVБ ІІ ст. Мобітц І: поступове подовження p-q з випаданням qRs.

AVБ ІІ ст. Мобітц ІІ: p-q постійної тривалості (подовжений або N) з випаданням qRs.

AVБ ІІІ ст. (повна або поперечна блокада): незалежна діяльність передсердь і шлуночків: передсердя від СВ – (1-ий водій ритму), шлуночки – від AV (2-ий водій ритму):а) проксимальний тип – ЧСС > 40 уд./хв.,б) дистальний тип – ЧСС < 40 уд./хв.

Блокади ніжок пучка Гіса (БНПГ):

• неповна БНПГ – 0,11 c ≤ qRs > 0,09 c, деформований;• повна БНПГ – qRs ≥ 0,12 с, деформований, дискордантне зміщення ST-T.

САБ та AVБ 3 ЧС шлуночків < 30 уд./хв. – до розвиткусиндрому Морганьї-Едемса-Стокса – синкопальний стан (20-30 с, критична тривалість – 3-4 хв. – проведення реанімаційних заходів).

БПНПГ1. qRs у правих відведеннях ≥ 0,12 с, типу rsR, rSR, RRr, rRr.2. Час активації лівого шлуночка > 0,03 с.3. ST у правих відведеннях – під ізолінією, Т (-).4. ЕВС вертикальна або відхилена вправо.5. Широкі S V5, V6, I > 0,04 c.

БЛНПГ1. qRs > 0,12.2. Широкий і розщеплений R у лівих відведеннях (q i s – відсутні).3. Час активації лівого шлуночка ≥ 0,06 с.4. Розширений і зазубрений S або QS в правих відведеннях.5. Зміщення ST з Т (-) в лівих відведеннях.6. ЕВС горизонтальна або відхилена вліво.

Блокада передньої гілки ЛНПГ1. Різке відхилення ЕВС вліво, /_ α ≤ -30° (rS у ІІ).2. Ширина qRs N або до 0,11 с.3. Глибокі S V5, V6.

Блокада задньої гілки ЛНПГ

1. Різке відхилення ЕВС вправо, /_ α ≥ +120°.2. Переважання R III, avF, S I, avL.3. Відсутність ознак гіпертрофії ПШ.

Синдром Бругада

Синдроми, асоційовані з високим ризиком раптової серцевої смерті (РСС) в молодому віці:♥ синдром раптової смерті немовлят;♥ синдром подовженого інтервалу Q-T;♥ синдром незрозумілої раптової смерті;♥ аритмогенна дисплазія правого шлуночка;♥ ідіопатична фібриляція шлуночків.

1992 р: іспанські кардіологи брати Педро, Хосе і РамонБругада описали новий синдром, що спричинює РССв осіб без структурного захворювання серця.

Ознаки синдрому Бругада:

специфічний тип ЕКГ: блокада правої ніжки пучка

Гіса, специфічний підйом сегмента ST у відведеннях

V1-V3, періодичне подовження інтервалу P-R,

приступи шлуночкової тахікардії;

успадкований характер (наявність генетичного

дефекту у 3-ій хромосомі);

переважний вік клінічної маніфестації – 30-40 років;

клінічні прояви: синкопе на фоні приступів

шлуночкової тахікардії, раптова смерть, переважно

уві сні;

холтерівське моніторування: високий циркадний індекс (ЦІ) - > 1,45 (ЦІ – співвідношення сер. Денної і сер. нічної ЧСС, N – 1,24-1,44); відсутність органічного ураження міокарда.

Найбільша поширеність – Південно-Східна Азія, рідше в Європі (Бельгія – 1 на 100000), в США і Європі частота РСС при синдромі Бругада – 1 на 10000.

Для попередження ФП:• кордарон, БАБ, дилтіазем (дослідження тривають);• найбільш ефективний метод – імплантація кардіовертера-дефібрилятора.