Upload
natalie-kudlay
View
245
Download
5
Embed Size (px)
DESCRIPTION
Journal for the quiet, hto tsіkavitsya bіologієyu i vsіm, scho pov'yazano s zhivimi organіzmami. Unіkalna іnformatsіya about tvarin, Roslyn i mіkroorganіzmi. News bіologії that bіotehnologії. Іstorіya Zhittya on nashіy planetі. For that dіtey batkіv. Tsіkavo i korisno.
Citation preview
Зміст 1
2 Банан — серед
фруктів пан
5 Нащадок міхутао
8 Скільки живуть комахи?
14 Вусенята,
вусики, вусища…
18 Знайомтеся — Люди
22 Дивовижний світ
найпростіших
28 Птахи, Крайня Північ,
дитячі оповідання
і багато-багато іншого
32 Спробуй упізнати
Доброго дня, шановні читачі!Вітаю вас на сторінках нового журналу
«Біологія для допитливих»!Цей журнал для тих, хто любить при
роду. Журнал для тих, кому подобається розгадувати загадки, ребуси й детективні історії, створені самим життям. Перегортаючи сторінки журналу, ми разом будемо мандрувати в часі й просторі. Побуваємо на всіх континентах. Поринемо в безодні минулого й невизначеність майбутнього. Дізнаємося багато нового про тварин, рослини й людей. Познайомимося з дивовижним царством грибів і невидимим світом мікроорганізмів. Ми станемо свідками суперечок про вимирання динозаврів і походження людини, про виникнення життя і зникнення мамонтів. Поговоримо про екологічну кризу й біологічне майбутнє людини і природи.
Пишіть нам! Ми дамо відповідь на всі ваші питання й пояснимо парадокси. Познайомимо вас із видатними людьми минулого й сучасного. Надрукуємо найцікавіші ваші запитання і найкращі листи. Пишіть про те, що бачите. Поділіться з друзями таємницями, які ви відкрили. Тож чекаємо…
Костянтин Задорожний,кандидат біологічних наук,
головний редактор журналу«Біологія для допитливих»
Можливо, історія походження відкриє нам таємницю цієї рослини? Відомо, що в давні часи населення Малайських островів використовувало цей плід як гарнір для риби. Мандруючи островами Тихого океану, туземці брали із собою різні продукти харчування природного походження. Таким чином, і ця рослина отримала змогу поширитися в багатьох країнах. Ви, напевно, здогадалися про яку рослину йде мова? Якщо ні, то вам цікаво буде дізнатися, що ця таємнича рослина — банан.
Муза мудрецівНазва одного з видів цієї рослини в до
слівному перекладі з латини означає «муза мудреців» (Musa sapientium). Плід цієї рослини — ягода зі шкірястою оболонкою і соковитою м’якоттю. У харчовій промисловості його використовують для виготовлення борошна, джему, сиропів, мармеладу та ін. Виявлено, що плоди використовуються як дієтичний продукт у разі виразки шлунка, дизентерії, захворювання печінки й нирок та інших хвороб.
2 Знайомі незнайомці
Мандри бананаПершими, хто письмово засвідчив іс
нування банана, були буддисти, що жили в V–IV столітті до нашої ери. З часом згадки про цю незвичайну рослину почали з’являтись у греків, китайців та інших писемних народів.
Вважається, що в Європі банан опинився завдяки царю Олександру Македонському. Він багато мандрував, завойовуючи різні країни й опановуючи нові території. Підкоривши майже всі країни на своєму шляху, Олександр опинився в Індії. І хоча звідти його військо повернулося переможеним, але саме з цих земель банан потрапив до нас. Після тих днів минуло багато часу, але ще довго банан вважався екзотичним фруктом. У людей не було можливості просто піти в магазин і купити його.
Як же цей екзотичний фрукт опиняється на нашому столі, коли росте він за сотні кілометрів? Найчастіше банани перевозять морем, на величезних кораблях. Для цього їх збирають ще неспілими і вкладають в ящики. До нас банани прибувають трохи зеленуватими й дозрівають уже на місці. Та, напевно, ви здогадуєтеся, що, перш ніж опинитися в магазині, банан спочатку має десь вирости. Але як саме виглядає рослина?
Велика траваВстановленим фактом є те, що банан —
це багаторічна трава, але різні його види мають суттєві відмінності у висоті. Види, що ростуть у Китаї, можуть бути не більше 60 сантиметрів заввишки, а в Новій Гвінеї існує банан, що досягає у висоту 15 метрів. Такі відмінності зумовлені місцевим кліматом і, звичайно, сортом банану. Цікаво, що стебла рослин майже не виступають над землею, а вся видима для нас частина рослини
Суцвіття і плоди банана
Біологія 2010 3
складається з листя. Воно розташовуються спірально, міцно прилягаючи одне до одного нижніми частинами. Ростуть банани дуже швидко. Рослина може досягти висоти до 8 метрів за 10 місяців. Як і всі трави, після цвітіння і плодоношення вся частина рослини, що знаходиться над землею, відмирає. Та тільки до наступного сезону.
Яскраві квіти і суцвіттяНезвичайні за своєю будовою також
кві ти банана. Маленькі суцвіття ховаються за ли стям з яскравим забарвленням. Найчастіше це листя має рожевий або яскравочерво ний колір, що приваблює різних живих істот. Багато видів банана, наприклад банан бархатистий чи банан кривавочервоний з Ассама (зі сходу Індії), мають властивості зав’язувати плоди й після самоопилення. Ця властивість належить видам, що розташовуються на межі ареалів. У більшості випадків за відсутності природних запильників банани не плодоносять, а іноді в них утворюються плоди без насіння.
Незвичайні запилювачіЦікаво, що природне запилення бана
нів проводять не тільки комахи, а й кажани та маленькі ссавці тупайї. Ці тваринки схожі на наших білок. Вони також живуть на деревах і харчуються плодами. Завдовжки вони 19,5 сантиметрів і важать 140 грамів. Між собою тупайї спілкуються завдяки звуковим сигналам або певним рухам. Але не раджу заводити собі вдома таке дивне звірятко, хоча б тому, що були випадки, коли тупайї викрадали харчі з житлових будинків. Тож не дивуйтеся, якщо, прокинувшись уранці, ви не знайдете свого улюбленого банана.
А. Безроднова
Американська танцівниця Жозефін Бейкер у 1927 стала відомою
французькою актрисою через те, що виступала в костюмі,
зробленому з бананів. Це було цікаво, оскільки
на той час банан вважався екзотичним фруктом.
У плодах бананів знаходиться 50–100,
а іноді й 200 насінин.
Плоди столових сортів бананів містять приблизно
75 % води, 22 % цукрів, 1,3 % білків та 10 мг / % вітамінів.
Житель Естонії на ім’я Майт Лепик став світовим чемпіоном з поїдання бананів на швидкість. Він з’ їв десять плодів лише за три хвилини.
Банани з вертикальними суцвіттями, що розквітають
удень, мають квіти без запаху й виділяють більш рідкий нектар,
ніж банани з повислими суцвіттями, які запилюють кажани.
Гривастий вовк — ссавець родини Псові — їсть банан, хоча за своєю
природою є хижаком.
Цік
аво
знат
и
4 Знайомі незнайомці
Ліана з КитаюУ 1904 році в Австралію була завезе
на витка ліана з ніжними квітками білого кольору, що називалася міхутао. Оскільки батьківщиною цієї рослини є Китай, то на початку її поширення світом вона називалася «китайським аґрусом». Ягоди ліани не викликали зацікавленості для споживання в їжу, тому дивним було те, що один садівник з Нової Зеландії Олександр Еллісон почав селективну роботу над цією рослиною і працював над нею близько тридцяти років. За перебігом часу йому вдалося отримати плоди, що їх вага була на кількасот грамів більшою від плодів міхутао.
Несподіваний наслідок економічної кризиСпочатку ця дивна рослина цікавила
тільки свого творця і декількох його знайомих. Та все змінилося в кінці 30х років минулого століття. Криза, що захопила майже всю світову економіку, «дісталася» і Нової Зеландії. Щоб якось утримувати власні родини, люди почали вирощувати фрукти та овочі. Тоді й настав «зірковий час» екзотичного «китайського аґрусу»: його плоди визрівали швидко, а смак сподобався багатьом споживачам. Так ця цікава рослина розповсюдилася в Європі, Близькому Сході а також Америці.
5Знайомі незнайомці
У 1962 році «китайський аґрус» уперше з’явився на американському ринку. Дистриб’ютори прогнозували йому великий успіх, та назва рослини, на їх погляд, була нецікавою, тому її змінили на честь національного символу Нової Зеландії — пташки ківі.
Променисті квітки актинідійСама ж рослина, як і вся її родина,
отримала назву актинідія (Actinidia). Таке дивне ім’я пішло від грецьких слів aktinos — промінь та eidos — вид, що зумовлювалося складною будовою квітки. Наразі рід актинідія нараховує приблизно сорок видів рослин.
Калорійність ківі приблизно становить 46 калорій.
На сучасному етапі розвитку медицини й науки вчені серйозно розглядають ківі, як ліки проти утворення тромбів.
Деякі актинідії на одній квітці мають різне опушення.
В Уссурійському краї було знайдено дикий вид актинідії, що досягав 100 метрів завдовжки.
В одному ківі середнього розміру міститься 75 мг вітаміну С, при тому, що в одному лимоні — 53 мг.
Actinidia Актинідія
6 Знайомі незнайомці
Цікаво, що всі вони дерев’янисті ліани. Листя актинідієвих розташовуються почергово й має еліптичну або овальну форму.
Квіти актинідій різноманітної величини, у деяких видів вони досягають у діаметрі 4 сантиметрів, у інших — не перевищують 1–1,5 см. Відмінним є забарвлення квітів — від білого та золотистожовтого до помаранчевого. Часто квіти зібрані по три штуки в пазухах листя, та трапляються і поодинокі, що мають від трьох до шести чашолистків і пелюсток. У одних видів квіти мають сильний аромат, інші — зовсім не мають запаху. Такі от протилежні особливості видів однієї родини.
Красиво, смачно і корисноПлід актинідії, тобто ківі — видовже
на, жовтозелена або світлопомаранчева ягода, довжиною 3–4 сантиметри. Кож ний плід містить від 60 до 100 і більше світлокоричневих маленьких (до 2 мм) насінин. Деякі ягоди актинідії за своїм смаком нагадують ананас і містять багато вітаміну С, однак не в усіх рослин вони їстівні.
За своєю природою актинідії мають мичкувату, сильно розгалужену кореневу систему. Радіус розходження коренів від центру стебла може перевищувати цілих 60 сантиметрів.
Як і більшість ліан, актинідія росте швидко: так, за літо вона може збільшитися до 5–7 метрів. Щоб розмножити актинідію, необхідно буде взяти в дорослої рослини кореневу парость, тобто маленькі ліани, і посадити їх. У міру росту й розвитку висаджена ліана буда повертатися навколо своєї центральної осі й одночасно обвивати дерева або іншу опору.
А. Безроднова
Біологія 2010 7
Питання цікаве, але, на перший по-гляд, нескладне. Тривалість життя людини вимірюється від її народження до смерті. Але комахи, коли народжуються, звуться личинками, і ці личинки дуже часто не схожі на своїх батьків. Наприклад, гусениця після закінчення росту перетвориться на лялеч-ку, а потім на метелика. Так що вважати тривалістю життя комахи — життя від народження личинки до смерті дорослої стадії чи життя дорослої ко махи?
комахи?Скільки живуть
8 У світі тварин
А як рахувати?Основне життєве завдання личинок —
це їсти, рости й накопичувати поживні речовини. Виконуючи свою життєву мету, личинка може жити багато років, до того ж, підростаючи, вона скидає стару шкірку, яка стає їй тісною, і замінює її на нову, більш простору.
Доросла комаха, отримуючи свої тверді покриви, які надають їй певної форми та захищають її внутрішні органи, залишається в них на все життя. А головна мета її життя — продовжити свій рід. Тому більшість дорослих комах живуть порівняно з личинкою недовго: старіє комаха, а разом з нею і її покриви — травмуються щелепи, відламуються шипи, шпори, втрачаються волоски та луски.
Скільки живуть одноденки?У середньому доросла комаха живе
від кількох тижнів до кількох місяців, личинки — від кількох тижнів до кількох років. Від кількох годин до кількох діб живуть одноденки — комахи з ряду Ephemeroptera, є види, які живуть одну добу. Комахи ці не живляться, у них навіть не розвинений ротовий апарат.
Чудовою властивістю, яку вивчають учені, є їх здатність синхронно, майже одночасно виходити певним видам з води, спаровуватися, одразу відкладати яйця у воду й гинути у воді.
У цей час на таких водоймищах немає сенсу ловити рибу, бо в риби розкішний бенкет: тисячі й тисячі одноденок дощем падають у воду. А от личинки їх мешкають у водоймищах, живляться відмерлими рештками, їх розвиток, а значить, і життя триває в різних видів одинтри роки.
Ephemeroptera Одноденки
2–72години
9Біологія 2010
Мало, дуже мало, ще менше…Нетривале життя, усього кілька діб,
у комарівдовгоніжок (Tipulidae). Цих великих за розміром, незграбних комарів з дуже довгими ногами часто неправильно називають малярійними. Літають вони неохоче, трапляються у вологих місцях, ховаються в траві, живляться росою і, звичайно, нікого не кусають, бо їх ротові органи пристосовані для злизування рідини.
І все ж таки найкоротше життя у метелика Соленобія (Solenobia triquetrella) із родини Чохлоніски (Psychidae). Гусениця цього метелика живе в моху й живиться мертвими комахами, живе вона всередині чохлика, який виготовляє власноруч. Як тільки в чохлику відбувається перетворення лялечки на метеликасамку, яка не має крил, бо метелик ніколи не кидає свого сховища й не літає, самка відразу починає відкладати
яйця всередину чохлика. Після відкладання одразу гине, таким чином, живе самка Соленобії всього кілька хвилин! А от самці цього виду взагалі трапляються дуже рідко, і самки відкладають незапліднені яйця.
ДовгожителіЩодо довгоживучих комах, вважаєть
ся, що сімнадцятирічна цикада (Magicicada septendecim) є одним з рекордсменів. Мешкає цей вид у Північній Америці. Наприкінці весни або на початку літа із ґрунту у великих кількостях виходять на поверхню личинки цикад. Вони залазять на стовбур найближчого дерева, линяють і перетворюються на дорослу комаху. Самка незабаром відкладає яйця, личинки, які вийшли з яєць, падають на ґрунт, зариваються і живуть там, висмоктуючи сік коренів. Розвиток цієї цикади триває 17 років! Близький до неї вид розвивається 13 років.
Tipulidae Комарі-довгоніжки
24–72години
10 У світі тварин
Соціальні комахи: у гурті довше житиАле все ж таки першість у тривалості
життя належить самкам мурах. Після запліднення крилата самка відкушує крила, засновує власне гніздо або залишається у своїй родині й починає відкладати яйця. Це її основна робота. Живуть самки залежно від виду 15–20 років! Робоча мураха живе максимально двачотири роки — таку тривалість життя спостерігали в лабораторних умовах. Зрозуміло, що у природі до такого поважного віку вони майже не доживають.
Бджолина матка домашньої бджоли поступається тривалістю життя самкам мурах. Живе вона трип’ять років, також кілька років живе самка або цариця термітів. Самки суспільних комах добре захищені, охороняються та годуються робітницями, звідки і тривале життя цих комах. Зовсім інша річ, коли комаха живе самостійно, тоді
життя її наповнене небезпекою і труднощами, які суттєво скорочують їй життя. І тут уже дватри роки для такої тварини як комаха можуть вважатися тривалим життям.
Живуть жуки твердокрилі…Із жуків відносно довго живуть види
родин Чорнотілки, Довгоносики, деяких турунів, вони здатні прожити дватри роки. Із турунів як довгожителі відомі красотіли, жужелиця кримська. У разі утримання жужелиці кримської в лабораторних умовах вона здатна прожити два роки. Молоді жуки довгоносиків зовні відрізняються від старих. Наприклад, великий сосновий довгоносик першого року життя вкритий жовтуватими лусочками, які утворюють на надкрилах смуги, лусочки поступово стираються, втрачаються і жук на другий рік стає однобарвним, чорним, блискучим.
Formicidae Мурахи (цариці)
15–20років
11Біологія 2010
Згадаємо тарганівЦе один з найдавніших рядів комах,
живуть вони на планеті вже 300 мільйонів років. Добре відомі нам синантропні види, які мешкають у житлових приміщеннях та на харчових підприємствах. Найбільш різноманітні таргани в тропічних регіонах, наші синантропи також теплолюбні, тому й не виживають у природних умовах і тяжіють до людського житла. Чорний тарган часто згадується у художній літературі ХІХ століття, він більш холодолюбний, ніж прусак, і панував у приміщеннях, які не мали парового опалення. При цьому у прохолодних приміщеннях розвиток його дуже повільний, у таких умовах він може прожити до двох років; тепла, більш сприятлива, температура прискорює всі життєві процеси, життя чорного таргана
стає більш коротким. Мадагаскарський тарганчерепашка (Dromphadorrina portentosa), мешканець підстилки та стовбурів дерев Мадагаскару, вирощується в нашій країні в лабораторних умовах як корм для тварин. Це велика комаха, до 70 мм у довжину, крил немає, покриви тіла дуже щільні, забарвлення чорне з бурим, живиться фруктами та овочами, цікава тим, що в разі небезпеки видає шиплячі звуки. Тривалість життя цього мешканця інсектарію вдалося зареєструвати досить вірогідно. Є особини, які живуть до 7 років.
Ось один, точніше одна з довгожителів. Цей тарган живе в живому куточку відділу біології Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості вже сім років. Будемо стежити за ним і надалі, може, він встановить новий рекорд!
А ось жуколень живе кілька тижнів, хоча його личинка, яка розвивається в гниючій деревині дуба, перш ніж перетворитися на жука, живе 5 років . Також довго — тричотири роки — живуть личинки жуківковаликів і травневих хрущів.
Lucanus cervus L. Жук-олень
5 років
12 У світі тварин
Таємнича діапаузаЩе про одну особливість комах слід
згадати, саме вона значно подовжує тривалість життя деяких видів. Це діапауза — стан фізіологічного спокою, в якому комахи переживають несприятливі умови життя. Особливо вона притаманна комахам, які живуть у помірному кліматі, а це значить, що й у нашій країні їх багато, вони можуть «спати» дватри роки, наприклад, лялечки колорадського жука.
А ще до несприятливих умов належить відсутність їжі. Блохи відомі як споживачі крові теплокровних тварин. Багато їх пов’язано з гризунами та їх норами. Відсутність гризуна в норі не призводить до загибелі блохи, вона може тривалий час залишатися голодною й очікувати свого господаря. Блохи витривалі й до голоду, і до холоду, тривалість життя бліх, пов’язаних із гризунами, сягає 1725 діб, тобто 4,7 року!
Дитинство, що затягнулосяПівденноамериканські метелики з ро
дини Prodoxidae відомі тісними взаємовідносинами з рослинами з роду Юка — зав’язування насіння юки цілком залежить від самки цієї молі. Юки цвітуть не кожен рік, і метелики вилітають з лялечок не щорічно, а тільки в роки цвітіння юки. Лялечка тривалий час може знаходитися в діапаузі, відомий випадок, коли в лабораторних умовах метелики вивелися через 19 років! Таким чином, ураховуючи, що термін між відкладанням яйця до вильоту метелика тривав 19 років, то і тривалість життя цього метелика була такою значною.
Ось які вони цікаві — такі знайомі й такі незнайомі комахи!
І. Леженіна
Prodoxidae Продоксіди
19 років
13Біологія 2010
Xylotrechus antilope
Ксилотрех антилопа
14 У світі тварин
Родина вусачівДо родини Вусачі належать гарні жу
ки з видовженим тілом і довгими, часто довшими за тіло вусиками. За кількістю видів ця родина входить до п’ятірки лідерів серед жуків: на земній кулі живе близько 35 тис. видів вусачів. Більшість вусачів — жуки середніх і великих розмірів. Вусачі здатні видавати досить голосні скриплячі звуки, за що вони отримали свою другу назву — скрипуни.
Cerambyx scopolii Вусач малий дубовий
Molorchus minor Вусач малий їздцевий
15Біологія 2010
Зазвичай вусачі ведуть денний спосіб життя, їх можна зустріти в найтепліший час доби в ясні сонячні дні. Деякі з вусачів активні в сутінках і вночі, можуть прилітати на світло лампочки. Більшість видів добре літають, але є вусачі (наприклад, коренеїди), позбавлені крил.
Purpuricenus kaehleri Вусач червонокрил Келлера
1. Око. 2. Голова. 3. Передньоспинка.4. Надкрило.5. Щиток. 6. Середньоспинка.7. Задньоспинка.8. Терґіти черевця. 9. Костальна жилка крила. 10. Субкостальна жилка крила.11. Радіальна жилка крила.12. Медіальна жилка крила.13. Перша анальна жилка крила.14. Друга анальна жилка крила.
1
5 6 7
8
14 9 13 12 11 10
2
3
4
Морфологія спинної сторони жука-вусача та жилкування крила на прикладі Monochamus sartor Fusl.
16 У світі тварин
Що їдять і де живуть?Усі вусачі рослиноїдні. Дорослі комахи
деяких видів харчуються нектаром і пилком, об’їдають квітки різних рослин, інші обгризають кору тонких гілочок дерев або їдять хвою й листя. Деякі види вусачів у стадії дорослих жуків узагалі не харчуються. Личинкову стадію вусачі проводять приховано, у товщі тканин рослин або в ґрунті. Личинки цих жуків циліндричні, безногі, у більшості видів живуть під корою й у деревині мертвих або майже засохлих дерев, прогризаючи там широкі звивисті ходи.
Навіщо такі вуса?Довгі вусики жуків чутливі до запахів:
з допомогою нюху жуки знаходять підходящу рослину для свого майбутнього потомства. Запах здорового, сповненого сил дерева для них зовсім непривабливий. Заселяючи безнадійно ослаблені й загиблі дерева, вусачі відіграють важливу роль у природі, виконуючи функцію утилізаторів мертвої та гнилої деревини.
В. Терехова
Личинка вусача
Різкі скриплячі звуки жуквусач видає, коли на нього нападають або якщо він потривожений. Ці звуки служать для відлякування ворогів.
Звуковий апарат розташований у вусачів на сегментах грудей. Для відтворення звуку жук «киває» передньою частиною тіла, завдяки чому спеціально зазубрені «звукові» поверхні труться одна об одну.
Жуки можуть закидати вусики за спину, але ніколи не підтискають їх під тулуб. Цим вони відрізняються від подібних жуків з інших родин, наприклад від близьких до них листоїдів.
Для заляльковування личинка готує в деревині або під корою спеціальну камеру, або так звану лялькову колисочку, ретельно вирівнюючи її краї.
Личинка заздалегідь готує літний отвір, через який жук згодом залишить дерево. Підготовлений хід закривається пробкою з тирси. Личинка залишає недоторканим лише тонкий поверхневий шар кори або деревини, який легко прогризе жук, що вийде з лялечки.
Найбільший у світі жук — це вусачтитан гігантський (Titanus giganteus), що живе в Південній Америці. Максимальна довжина тіла цього жука — 18 см, а, за неопублікованими даними деяких ентомологів, навіть більша — до 22 см.
17Біологія 2010
Розповіді про людину
Велика родинаУ наш час до родини Люди (Hominidae)
відносять лише один вид — людину розумну (Homo sapiens). Але родина Люди має багато вимерлих представників. Виникла вона приблизно 6–8 млн років тому в Африці. Учені відносять до цієї родини сім родів і близько тридцяти видів. Єдина риса, яка об’єднує всіх людей, — здатність до прямоходіння. Ти примат і вмієш ходити на двох ногах — тоді ти людина. Якщо не вмієш — тоді ти ще мавпа. А зараз спробуємо познайомитися з представниками тих родів, які входять до родини Люди.
Хто такі люди?Після появи й обґрунтування сучасної
еволюційної теорії перед ученими постало складне завдання — зрозуміти, де та межа, до якої істота ще є твариною, а після якої — вже людиною.
Кого з наших найближчих родичів і предків ми повинні відносити до мавп, а кого — до людей. Бурхливі дискусії почалися ще зі знахідки решток неандертальця. Потім настала черга пітекантропа й синантропа, далі — австралопітеків та інших видів. Тривають вони й досі. Але деякі підсумки все ж таки можна підбити.
18
Сахельантроп (Sahelanthropus)Наразі до цього роду відносять лише
один вид. Це найдавніший представник родини Люди. У 2001 році в пустелі Дьюраб (північний Чад) було знайдено череп, який чудово зберігся. Цей регіон належить до зони сахелю (тропічної савани, яка є переходом від Сахари до класичних саван). Тому нового примата й назвали сахельантропом. Його вік дорівнював 6–7 млн років. Лицьова частина черепа мала як примітивні, так і відносно прогресивні риси (наприклад, досить слабкі ікла). А от розмір головного мозку в сахельантропа досить невеликий (~350 см3). У того ж шимпанзе він значно більший (~500 см3).
Орорін (Orrorin)Цей рід також поки що представлений
лише одним видом. Рештки кількох особин було знайдено у 2000 р. в Кенії у породах, вік яких перевищує 6 млн років. За своїми розмірами орорін схожий на сучасного шимпанзе. Можна припустити, що він був здатний як вільно лазити по деревах, так і непогано пересуватися на двох ногах по землі. Будова зубів свідчить про переважно рослинну дієту ороріна.
Рід Ардіпітек (Ardipithecus)Цей рід представлений уже двома
видами. У 1997–2000 рр. у долині Аваш (Awash) в Ефіопії були знайдені рештки особин ардіпітека віком 5,2–5,8 млн років. Учені виявили щелепу із зубами, кілька фрагментів кісток рук і ніг і один палець ноги, будова якого свідчить про двоногий спосіб ходіння. Аналіз зубної емалі показав, що цей вид жив у лісі, а не в савані.
Більш молодий ардіпітек жив 4,4 млн років тому на території сучасної Ефіопії. Рештки цього виду були виявлені там, де, можливо, росли ліси. Нещодавно вчені закінчили дослідження унікального скелета самки ардіпітека, який чудово зберігся. Цій істоті навіть дали власне ім’я. Її назвали Арді. З допомогою Арді вдалося дізнатися багато нового про особливості життя найдавніших людей.
Череп сахельантропа
Черепи ардіпітеків
19Біологія 2010
Австралопітек (Australopithecus)Австралопітеки дуже важливий
для еволюції людей рід, до якого відносять як мінімум п’ять викопних видів. Вони жили від 4 до 2,5 млн років тому. Саме їх вважають безпосередніми предками роду Людина. Усі знайдені австралопітеки жили в Африці й були прямоходячими і всеїдними мешканцями саван. Зараз багато вчених вважають, що австралопітеки не вміли полювати на великих звірів. А м'ясо вони отримували ловлячи дрібних тварин і поїдаючи тіла тварин, які самі загинули чи стали здобиччю великих хижаків.
Дуже багато про австралопітеків удалося дізнатися після вивчення скелета самки австралопітека, який добре зберігся. Цій істоті, як і знайденому значно пізніше ардіпітеку, надали власне ім’я — Люсі.
Парантроп (Paranthropus)Парантропів вважають бічною ту
пиковою гілкою еволюції давніх людей. Вони жили від 2,7 до 1 млн років тому. Спочатку всі три види парантропів віднесли до австралопітеків. Але вони були значно масивніші, мали великі зуби й щелепи та спеціальний кістяний гребінь для кріплення жуйних м’язів на голові. Тому їх і виділили в окремий рід.
Раніше вважали, що парантропи перейшли на чисто рослинну дієту (тому в них і розвинулися такі великі корінні зуби) і відмовилися від мисливських звичаїв своїх усеїдних предків австралопітеків. Але останні дослідження показали, що не все так просто з їх дієтою.
Скелети австралопітеків
Реконструкція парантропа
Розповіді про людину20
7 6 5 4 3 2 1 Сучасність
Ardipitecus
ramidus
Orrorin
SahelanthropusAustralopithecus
afarentis
Australopithecus africanus
Parenthropus aethiopicus
Paranthropus robustus
Paranthropus boisei
Australopithecus garhi
Homo ergaster
Homohabilis
Homo rudolfensis
Homosapiens
Homo neanderthalensis
Homo erectus
Homoheidelbergensis
Australopithecusamanensis
Кеніантроп (Kenyanthropus)Нещодавно відкритий рід, пред
ставлений одним видом. Череп цього гомініда був знайдений у 1999 році в Кенії, на західному березі озера Туркана. Його вік оцінюється у 3,5 млн років. На честь країни, де цю істоту знайшли, вона й отримала свою назву. Для кеніантропа є характерними невеликі корінні зуби й менш виступаюча вперед порівняно з австралопітеком щелепа. Кеніантроп мав головний мозок, за розміром не більший, ніж мозок шимпанзе, і маленькі вушні канали, як у шимпанзе й у деяких австралопітеків.
Людина (Homo)Цей рід є найбільшим за кількістю
видів (не менше десяти). І він єдиний з існуючих у наш час представників родини Люди. У цей рід зараз включають і хабілісів, які перші стали обробляти каміння, і ергастерів, які претендують на роль першовідкривачів вогню. Сюди ж відносять і широковідомих пітекантропів та неандертальців. Але найближче можна познайомитися з найбільш успішним представником цього роду. Для цього досить просто подивитися у дзеркало. Ось він, стоїть перед вами. Знайомтеся — людина розумна.
К. Задорожний
Час існування та родинні зв’язки гомінід
Мільйони років тому
21Біологія 2010
Мікроскопічний світ
Хто такі найпростіші?Найпростіші — це дуже дрібні одноклі
тинні організми, діапазон розмірів яких — від мікрометра до кількох сантиметрів. Але розмір більшості цих організмів не перевищує 100 мікрометрів (або, як писали раніше, мікронів), тобто однієї десятої міліметра (1 мікрометр = 0,000001 метра). Тому ті, хто пише про них, дуже часто поміщають у «краплю води» цілий світ.
22
Дрібні паразити, але не мікробиНайбільш масовим захворюванням,
які спричиняють найпростіші, є малярія. Але в середовищі «небіологів» і малярійного плазмодія, і багатьох інших найпростіших відносять насамперед до тих самих підступних «мікробів», які завдають нам різноманітних неприємностей. Насправді «мікроби» в нашому розумінні — це прокаріотні організми, тобто бактерії, які не мають ядра й багатьох інших відомих нам клітинних органел.
Найпростіші ж — еукаріоти (як і ми з вами), тобто їхня клітина має оформлене ядро. І хоча серед найпростіших є збудники небезпечних захворювань людини й тварин (сонна хвороба, лейшманіози, амебна дизентерія, токсоплазмоз і багато інших), хворобами ми всетаки більшою мірою «зобов’язані» вірусам і бактеріям.
Дуже корисні співмешканціНе всі мешканці організмів інших тва
рин є злобливими паразитами. Є й такі симбіонти, які байдужі для хазяїна. Так, в організмі людини живуть близько 20 видів нешкідливих протистів.
Деякі з найпростіших зовсім не шкодять своїм хазяям, а, навпаки, є корисними симбіонтами (співмешканцями) або мутуалістами (від слова mutual — «узаємний», «спільний»).
Серед них більше відомі мешканці шлунка й кишечнику копитних. Кількість інфузорій в організмі цих травоїдних тварин величезна — на 1 г умісту рубця бика їхнє число досягає мільйона. А в організмі однієї тварини може налічуватися до 90 видів інфузорій.
Збудник сонної хвороби у крові людини
Опаліни — паразити жаб
Малярійний плазмодій у крові людини
23Біологія 2010
Виробники органічних речовинАле, мабуть, найбільш важливими
є всетаки вільноживучі найпростіші. Найпростіші трапляються від гірських льодовиків до глибоководних океанічних западин. Фауна найпростіших морів і океанів найбільш різноманітна. Зі 120 тисяч відомих видів протистів близько 40 тисяч є морськими. При цьому найбільшу кількість органічних речовин, одержуваних шляхом фотосинтезу, дають не вищі рослини, а фітопланктон Світового океану, переважну частину якого становлять забарвлені джгутиконосці (в основному, панцирні джгутиконосці — динофлагеляти). Вони не лише відіграють важливу роль у виробництві органічних речовин, але через фотосинтез і дихання впливають на вміст кисню й вуглекислого газу в атмосфері Землі.
Мікроскопічний світ
Джгутиконосець
Форамініфера
У товщі води і на дні моряПланктонними є й одні з найгарні
ших одноклітинних організмів — радіолярії. Їх ажурні внутрішні скелети, що складаються із силіцій оксиду або стронцій гідрогенсульфату, надзвичайно різноманітні.
На морському дні переважають форамініфери — найпростіші, що мають вигадливий вапняний скелетчерепашку. На поверхні черепашки форамініфер розташовані численні отвори, крізь які проходять тоненькі ниткоподібні псевдоподії. Звідси й назва цих організмів, що перекладається як «ті, що несуть отвори». Густота форамініфер у донних мулах може досягати 1 000 екземплярів на грам.
2424
Виробники шкільної крейдиМільярди протистів, що мають
неорганічну черепашку, відмираючи й осідаючи на дно, формують донні осади — мули та інші донні відкладення. Цей процес почався не менш як 1,5 мільярда років тому і триватиме, доки існує біосфера. У результаті навіть ті, хто ніколи не бачив протистів, напевно, бачили результати їхньої діяльності. Найпоширеніший приклад — це писальна крейда. У шкільних підручниках і популярній літературі часто можна побачити малюнок, де в полі зору мікроскопа зображено кілька черепашок викопних протистів — форамініфер. Читача переконують, що крейда саме з них і складається. Насправді цей мінерал утворений не черепашками форамініфер, а вапняними лусочками з поверхні клітини інших протистів — коколітофорин. В 1 см3 писальної крейди налічується від 10 до 100 мільярдів таких лусочок. До речі, саме дрібні розміри цих організмів і дозволяють писати крейдою. Форамініфери набагато більші, і їхні черепашки просто дряпали б поверхню дошки.
Коколітофорина
Будівники гірЗате форамініфери вирізнилися ін
шим: відмираючи, ці організми «побудували» найбільші на Землі гірські масиви. Мільярди черепашок форамініфер — це основний матеріал, з якого утворені Піренеї, Альпи, Гімалаї, нагір’я Північної Африки.
Не лише форамініфери відповідальні за формування гірських порід. Радіолярії, що мають внутрішній кремнеземний скелет, утворили кременисті глини й сланці, трепели, виробні та ювелірні мінерали — яшму, опал і халцедон.
Радіолярія
25Біологія 2010
Мікроскопічний світ
Мешканці прісних водКрім морів, не менша кількість найпро
стіших спостерігається в прісних водоймах. Щоправда, для прісноводних угруповань характерна відсутність чіткого поділу форм найпростіших за місцями існування. Наприклад, планктонні форми можуть бути знайдені на дні, і навпаки. Крім того, у прісних водах цілком відсутні радіолярії та форамініфери. Останніх певною мірою заміщають черепашкові амеби.
Створення ґрунту — важка роботаВеличезна кількість різноманітних
найпростіших живе в ґрунтах, де вони беруть участь у процесах розкладання тканин загиблих рослин і тварин і, відповідно, в утворенні родючого шару ґрунту — гумусу. Дрібні джгутиконосці й амеби, зокрема, є регуляторами чисельності бактерій. Найбільш численні в ґрунтах черепашкові амеби, яких налічується до 2 млн екземплярів на грам ґрунту.
На службі у людиниЩе Антоні ван Левенгук виявив, як лег
ко найпростіші ростуть у штучних умовах. Це робить їх класичними лабораторними організмами, а їх використання дозволило відкрити багато таємниць природи. Використовуються культури найпростіших у медицині та криміналістиці. Крім цього, вони є незамінними індикаторними організмами — за їхнім видовим складом оцінюють якість природних вод, ґрунту тощо.
Отже, ці істоти виконують величезну роботу, результатами якої ми користуємося, зазвичай не замислюючись, кому ми цим зобов’язані.
І. Довгаль
Інфузорія-туфелька
Черепашкова амеба
26
Малий, але смертельно
небезпечний
За силою отрути одне з перших місць у списку морських жителів займає маленький восьминіг, який водиться в австралійських водах. Його розміри між кінцями щупальців лише 15 сантиметрів, вага — до 100 г. У збудженому стані восьминіг вкривається яскравими блакитними плямами, що на кінцівках утворюють кільця, тому його називають «восьминіг блакитнокільчастий». Але є в нього й інша назва — «блакитна смерть». Укус цієї тваринки майже не помітний i не відчутний, але смертельний навіть для людини. Отрута проникає через ранку під час укусу дзьобиком, подібним до дзьоба папуги. Зазвичай, цей восьминіг рідко кусає людину, хоча отрути в його слині досить, щоб убити навіть десять людей. У більшості випадків він нападає на дрібних крабів, якими живиться, вбиваючи їх отруйною слиною: отрута спричиняє параліч нервових клітин, порушення дихання.
27Біологія 2010
Історичні постаті28
Вони стали героями мультфільмівТи колись дивився мультфільми про ду
жедужедуже давні часи? Мультфільми, в яких величезними лісами бігають величезні динозаври. Мультфільми, в яких з екрану майже вилітають на тебе грізні птеродактилі з розмахом крил майже у 12 метрів! Якщо дивився, то, певно, знаєш, що всі ці істоти — не вигадка. Усі вони дійсно жили на нашій планеті аж 230 мільйонів років тому.
Знайомство з дослідникомБагато дослідників вивчали цих заврів.
Один з таких науковців — Євген Олександрович Єлачич. Серед інших тем він досліджував походження сучасних птахів. У книзі «Про походження птахів і про птахів, що вимерли» Євген Єлачич доводить те, що сучасні птахи, ссавці та плазуни походять від одних і тих самих давніх істот. Автор описує чудових летунів минулого: археоптерикса, іхтіорніса, хесперорніса, моа та інших. Особ ливо цікаво те, що багато давніх летунів зовсім і не літали.
У пошуках справи свого життяОкрім того, що Євген Єлачич чудо
вий птахознавець, він ще й талановитий письменник, педагог і біолог. Народився він понад століття тому — у 1880 році в Києві. Спочатку хотів стати математиком, але згодом справжнє покликання взяло гору: з математичного відділення Петербурзького університету Євген перевівся
Птахи, Крайня Північ, дитячі оповіданняі багато-багато іншого
Скелет гесперорніса
28
на природничоісторичне відділення. Після закінчення випускника Євгена Єлачича зарахували до Міністерства народної освіти, що опікувалося просвітою нижчих верств населення. Пізніше Єлачич викладав у земських (земство — виборний орган народної влади в Російській імперії перед Першою світовою війною.— Ред.) приміських школах, був інспектором народних училищ, тобто контролював освіту в тогочасних початкових навчальних закладах. Але незабаром він пішов у відставку.
Орден святої Анни і перші твориПевно, подібна робота не могла по
вністю реалізувати творчі здібності Єлачича. Проте він знайшов шляхетне заняття до душі: піклувався про постраждалих від неврожаю, за що 27річного Єлачича нагородили орденом святої Анни ІІІ ступеня. Паралельно він займався просвітою бідних людей, влаштовуючи спеціальні лекції — народні читання.
Уже в перші роки ХХ століття люди прочитали публікації в журналах та почули виступи Єлачича з науковопопулярними творами з біології, оповіданнями для дітей. У 25річному віці Єлачич став титулярним радником (тогочасна посада.— Ред.).
Що і як читати дітям?У 1911–1917 роках редагував критико
бібліографічний журнал «Що і як читати дітям?» та опублікував «Збірник статей з питань дитячого читання». У них автор прагнув висловити свій погляд на виховання та дитяче читання.
За системою Єлачича, ранні роки дитини батькам слід заповнювати живим спілкуванням із природою, усі його оповідання
для дітей побудовані на цьому досвіді. І лише з 9–10 років дитині слід починати читати літературу, що відповідає її віку. Для дітей молодшого віку та підлітків Євген Єлачич написав книги: «Пять рассказов и ФырФырка», «Ваня, или То, что может случиться с каждым», «Рассказы из жизни животных», дві книги оповідань тощо.
Для публікації творів Єлачич організував власне видавництво. Певно, Євген Олександрович був дуже гарним, веселим і добрим фантазером, і кожен з вас хотів би послухати оповідання про ФирФирку в його авторському виконанні.
Підсумок життяПісля революції Єлачич емігрував
до Белграду. Там він став головою Спілки письменників і продовжував видавати книги для дітей російською мовою. Загинув Євген Єлачич у 1945 році під час звільнення Югославії від фашистів.
У цілому Євген Єлачич видав понад 30 власних книг: писав і про рослини, і про слонів, і про плазунів, і про коней. «Біологія для допитливих» деякі з них опублікує, з деякими ознайомить. Почнімо знайомство просто зараз!
Папуги, які вимерли, з острова св. Маврикія
Lophopsittacus
29Біологія 2010
Історичні постаті
Книги про тваринНе будемо далеко ходити й поговорі
мо про те, з чим стикаємося кожного дня,— про домашніх тварин. Тварина є тварина, вважаємо ми. Але звідки тоді взятися розуму, відданості та кмітливості, які ми спостерігаємо у тваринному світі? Євген Єлачич
дає відповідь на це питання в роботі «Душевная деятельность животных»: виявляється, усі ті яко
сті, що людина здобуває завдяки вихованню
протягом життя, тварина отримує від народження
у вигляді інстинктів. Так, наприклад, турбота про дітей
у тваринному світі — результат тривалої боротьби за виживання в процесі еволюції.
Тож турбота про потомство — це щось несвідоме для тварини, це щось, що не викликає жодних сумнівів і вагань.
Походження людейТи не цікавишся тваринами? Добре,
Євген Єлачич писав про походження людей. Ти колись читав про полярні ночі, коли сонце не виходить зза горизонту понад добу, та полярні дні, коли воно так само довго не заходить? Чи, може, ти бачив фотографії північного сяйва? Або чув про те, що на Крайній Півночі взимку температура опускається нижче 60 градусів? Тоді лишень уяви: Євген Єлачич у роботі «Крайний Север как родина человечества» розповідає про те, що наші пращури називали Крайню Північ «благодатним краєм». Яка ж тут благодать, коли вдягаєш на себе всі речі, що є в домі, та все одно відчуваєш, що тобі холодно?!
Північна батьківщина людстваПроте деякі вчені стверджували, що
саме на Крайній Півночі жили люди 7–9 тис. років тому. Як можна було жити в таких умовах? Дуже просто: умови були іншими. За дослідженнями вчених, 15 тисяч років тому в Заполяр'ї почалося глобальне потепління, що змінилося черговим похолоданням, яке триває до сьогодні. Через це люди, які жили на півночі нашої планети, почали просуватися на південь Євразії. Про це та багато іншого розповідає у праці «Крайний Север как родина человечества» Євген Єлачич. Тож, можливо, твоя прапрапра (і ще тисячу разів «пра»!) бабця жила саме там, де зараз люди споглядають північне сяйво, і навіть не уявляла, що колись російський біолог, письменник і педагог Євген Єлачич напише про походження сучасної людини з її рідних місць, виховання маленьких сучасних людей, природу видів тварин і про багато інших різних «про».
А. Кутас
Дронти — птахи, які вимерли, з острова св. Маврикія
Didus
30
Найбільшу у світі квітку має паразитична рослина рафлезія, яка росте на острові Суматра. Її діаметр може досягати 1 м, а вага — 6 кг. А от запилюють рафлезію трупні мухи, тому й аромат у цієї квітки дуже неприємний.
Найбільші у світі насінини має сейшельська пальма. Її плід складається з двох (інколи з трьох) насінин і важить 9–16 (інколи до 25) кг.
До найвищих дерев у світі належать секвої, які ростуть у Каліфорнії вздовж берега Тихого океану. Із живих на сьогодні секвой 15 дерев мають висоту понад 110 м. Найвище з них досягає 115,5 м.
Найтовщим деревом у світі вважають баобаб, діаметр якого може досягати 9 м.
31Біологія 2010
Загадкова сторінка
На фотографіях зображено дві рослини, дві тварини і два гриба. Спробуйте відгадати хто з них хто. Відповіді:
Гриби — фото № 1, 5 Рослини — фото № 3, 4Тварини — фото № 2, 6
№ 1
№ 3
№ 5
№ 2
№ 4
№ 6
«Біологія для допитливих» Пілотний номер 2010 р. Один випуск на місяць. Індекс 49667Засновник — ТОВ «Видавнича група „Основа“» Свідоцтво: серія КВ № 165505022Р від 08.04.2010 р. Головний редактор Костянтин Задорожний.Редакція може не поділяти точки зору автора. Автори публі кацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв. Адреса для листування: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66, «ВГ „Основа“», редакція журналу «Біологія для допитливих»
тел. (057) 7319633, 7319635.email: [email protected] www.osnova.com.uaВиготовлено в друкарні «Тріада+»Підписано до друку 02.07.10. Формат 70x100/16.Папір крейдований. Гарнітура «Міріад». Друк офсетний.Ум. друк. арк. 2,6. Наклад 9300 прим.Усі права захищені. Будьяке відтворення матеріалів або фрагментів із них можливе лише за наявності письмового дозволу ТОВ «Видавнича група „Основа“»©ТОВ «Видавнича група „Основа“», 2010
32