Офіційна заява Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» щодо Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей

на безпечний інформаційний простір)»

Київ, 03 жовтня 2012 р.

Координаційна Рада ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» висловлює свою стурбованість фактом прийняття в першому читанні проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)».

У Загальній декларації прав людини у Статті 2 сказано, що: «Кожна людина

повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.»

Конституція України проголошує, що «Людина, її життя і здоров'я, честь і

гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.» (Стаття 3). Крім того встановлюється, що «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.» (Стаття 21). Стаття 24 гарантує, що «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.» В українському законодавстві досить чітко прописано норми, які направленні на подолання дискримінації і на рівний доступ до суспільних благ усіх членів суспільства.

Пояснювальна записка стверджує, що «поширення гомосексуалізму складає загрозу національній безпеці, оскільки приводить до епідемії ВІЧ/СНІД». Відповідно до інформаційного бюлетеню № 35 Міністерства охорони здоров'я України станом на 01.01.2011 шляхи інфікування ВІЛ серед громадян Україні за період 1987 - 2010 рр. розподіляються наступним чином:

Шляхи інфікування 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

ВІЛ-інфіковані, всього осіб

6 212 7 000 8 756 10 009 12 491 13 770 16 078 17 669 18 963 19 840 20 489

у тому числі інфіковані статевим шляхом

1 431 1 888 2 501 3 046 4 050

4 606

5 681

6 784

7 945

8 635 9 212

з них: гомосексуальним

4 3 2 3 9 20 35 48 65 94 90

гетеросексуальним 1 427 1885 2499 3 043 4 041 4 586 5 646 6 736 7 880 8 541 9 122

парентеральним шляхом

3 881 3 967 4 589 4 819 5 779 6 282 7 134 7 088 7 015 7 113 6 943

з них унаслідок уведення наркотичних речовин ін`єкційним шляхом

3 881 3 964 4 587 4 815 5 778 6 270 7 127 7 084 7 009 7 105 6 934

переливання 0 3 2 3 1 4 2 1 1 0 0

препаратів або компонентів крові

інших медичних маніпуляцій

0 0 0 0 0 3 0 0 0 0 0

професійного інфікування

0 0 0 0 1 1 0 0 0 0 0

трансплантації донорських органів, біологічних рідин

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

інших не медичних втручань

- - - - - 4 5 3 5 8 9

від ВІЛ-інфікованої матері до дитини

727 914 1 371 1 830 2 273 2 498 2 822 3 430 3 635 3 741 4 049

шлях інфікування не визначено

173 231 295 314 389 384 441 367 368 351 285

Цей приклад показує, наскільки розробники законопроекту не володіють

офіційною національною статистикою й орієнтуються на звичайні стереотипи. Національна статистика цілком спростовує аргументи депутатів про те, що

гомосексуальність складає загрозу національній безпеці. Автори проекту Закону також не врахували той факт, що з прийняттям Закону,

така уразлива до зараження ВІЛ група населення, як чоловіки, які мають секс з чоловіками, підуть «у тінь», а, отже, державні установи та ВІЛ-сервісні організації не матимуть жодної можливості надавати їм допомогу. Якщо на початку епідемії ВІЛ в Україні був спалах інфікування серед споживачів ін’єкційних наркотиків, то при описаних вище умовах, можна буде очікувати спалах захворюваності серед чоловіків, які мають секс з чоловіками, а надалі – серед загального населення. Епідемію стане неможливо контролювати. У серпні минулого року Президент України взяв під особистий контроль запобігання поширення епідемії ВІЛ/СНІДу, доручивши забезпечити доступну медичну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. Проте вже зараз Верховна Рада України може перекреслити роботу Президента, Уряду, Міністерства охорони здоров’я, Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань МОЗ України, ДУ «Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом Міністерства охорони здоров’я України», десятків недержавних організацій, а, отже, Загальнодержавну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Крім того це ставить під загрозу усі програми Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, у зв’язку з чим Україна буде змушена повернути багатомільйонні кошти виділені на подолання епідемії ВІЛ/СНІДу світовим товариством. Це кошти, за рахунок яких в Україні відбувається боротьба з епідемією. ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» занепокоєна ситуацією, що склалася, за якої свобода, життя та здоров'я будь-якої людини знаходяться під загрозою, якщо така людина відкрито висловлює власні погляди і переконання, які можуть суперечити поглядам інших. ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» закликає Верховну Раду України відхилити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)» як дискримінаційний та такий, що несе загрозу здоров’ю нації. Від імені ВІЛ-позитивної спільноти України Координаційна Рада ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ»