ЗВІТ

за результатами моніторингу доступності та безоплатності для дітей державної освіти

у дошкільних закладах освіти міста Ужгорода

Ужгород Видавництво Олександри Гаркуші

2011

3

ЗМІСТ

І. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

ІІ. Аналіз права для моніторингу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ІІІ. Результати громадського моніторингу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

ІV. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

V. Рекомендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

VІ. Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

4

І. ВСТУП

Мета: гарантувати доступність та безоплатність для дітей державної освіти у дошкільних закладах освіти міста Ужгорода.

Завдання: дослідити стан доступності та безоплатності для дітей державної освіти у дошкільних закладах освіти міста Ужгорода.

Предмет: 1) практика зарахування дітей до ДНЗ; 2) стан інфраструктури ДНЗ.

Об’єкт: Дошкільні заклади освіти міста Ужгорода.

Методологія:Методи проведення

моніторингуІнструментарій моніторингу

– Контент-аналіз ЗМІ звітна-картка– Спостереження у ДНЗ міста Ужгорода Карта спостерігача– Інтерв’ю з 50 батьками, діти яких були зараховані до ДНЗ Вибірка формувалася квотно-випадковим способом, відповідно до якого для інтерв’ю обирались респонденти від певної групи (вікової, місця проживання, рівня доходів) в кількості, пропорційній до чисельності цієї групи. Розподіл вибірки був зроблений за демографічними характеристиками: вік, місце проживання, рівень доходів. Дослідження не є репрезентативним.

Анкета інтерв’юера

– Інтерв’ю з представниками 4 національно-культурних товариств Анкета інтерв’юера – Інтерв’ю з керівництвом 5 закладів, 1 посадовою особою органу управління освітою

Анкета інтерв’юера

– Глибинне інтерв’ю з 10 директорами ДНЗ Анкета інтерв’юера

Польовий етап: з 8 по 18 лютого 2011 року.

Статистичні дані на момент проведення дослідження:В м. Ужгород є 21 дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) та 9 навчально-виховних

комплексів (НВК) комунальної форми власності.

Кількість груп та наповнюваність в 2010-2011 рр. по м. Ужгород*:

Кількість груп Кількість дітей Середня наповнюваність

ясельна підгрупа 34 787 24підгрупа садик 165 4325 26

* мережа ДНЗ та НВК м. Ужгород забезпечує 68% від потреби за оцінками експертів.

Видатки бюджету м. Ужгорода на 2010 рік, в грн.**:всього споживання*** розвитку

Видатки загального фонду

28 061 400 28 059 500 1 900

Видатки спеціального фонду

3 029 880 2 969 880 60 000

** Інформація стосується 21 ДНЗ міста. НВК мають спільний бюджет із ЗОШ.*** Споживання включає оплату праці та оплату комунальних послуг та енергоносіїв

5

ІІ. АНАЛІЗ ПРАВА

Доступність та безоплатність дошкільної освіти гарантує Конституція України (стаття 53), а також ст. 26 Загальної декларації прав людини, ст. 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, ст. 28 Конвенції про права дитини, ст. 4 Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти, ст. 3 Закону України «Про освіту», ст. 2 Закон у України «Про дошкільну освіту» та Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» (справа про доступність і безоплатність освіти)» від 4 березня 2004 року N 5-рп/2004.

Право на освіту гарантується кожній дитині на принципа х рівності, визначених статтею 24 Конституції України.

Конституційний Суд України вважає, що при тлумаченні терміна «доступність» стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова «доступність» як «доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось», «відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь». Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін «доступність», дає підстави для висновку, що поняття «доступність освіти» у частині третій статті 53 Конституції України означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту. При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов’язок держави забезпечити реалізацію цього права.

Таким чином, доступність освіти необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

«Безоплатність» рівнів освіти у державних і комунальних навчальних закладах слід розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги, відповідно до державного стандарту в межах тих видів освіти, безоплатність яких визначена у цих положеннях. Забезпечення безоплатності освіти на всіх рівнях є однією з гарантій її доступності.

Безоплатність здобуття громадянами освіти забезпечується фінансуванням навчальних закладів за рахунок державних і місцевих бюджетних асигнувань згідно з визначеними законами та іншими правовими актами нормативами їх фінансового і матеріально-технічного забезпечення, що, однак, не виключає можливості фінансування галузі освіти за рахунок розвитку позабюджетних механізмів залучення додаткових коштів, як це визначено законодавством про освіту.

Стаття 35 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлює, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату лише за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50 відсотків (у міській місцевості) та 30 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.

Від сплати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував прожиткового мінімуму.

6

Аналіз положень статей Конституції України (статті 51, 52, 53) та прийнятих на їх реалізацію законів України про освіту свідчить, що хоча відповідно до Закону України «Про освіту» прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють (частина друга статті 34), тобто за вибором ними типу дошкільного навчального закладу чи форми навчання, це, проте, не обмежує права дітей на освіту і не ставить здобуття дошкільної осві ти в залежність від бажання батьків. Як передбачено частиною першою статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту», сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дош кільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про дошкільну освіту» та статті 14 Закону України «Про освіту» на органи управління системою дошкільної освіти держава покладає, зокрема, ведення обліку дітей дошкільного віку та контроль за виконанням вимог щодо їх навчання. В Україні функціонує система безперервної освіти, обов’язковою первинною складовою частиною якої є дошкільна освіта. Громадяни мають рівні права на її здобуття у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядку вання, типів і форми власності, а також у сім’ї (статті 4, 9 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту» держава сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів інших форм власності. Частиною шостою статті 16 зазначеного Закону забороняється безпідставна ліквідація дошкільних навчальних закладів державної і комунальної форм власності. Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, у тому числі створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами (несільськогосподарськими підприємствами, організаціями), допускається лише у випадках і в порядку, визначених Законом України «Про дошкільну освіту».

Фінансування дошкільної освіти залежить від форми власності дошкільного навчального закладу, обов’язок фінансування якого покладається на власника (засновника) . Стосовно дошкільних навчальних закладів інших, ніж державної і комунальної, форм власності рішення про ліквідацію приймається засновником (власником) за погодженням з відповідним органом виконавчої влади з питань освіти.

Крім того, принципами дошкільної освіти є: – доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти; – рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; – єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей; – світський характер дошкільної освіти;– особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини; – відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров’я дитини дошкільного віку.

7

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ

А. ДОСТУПНІСТЬ

1.1. На запитання «Кількість місць в групі та реальна кількість дітей» 60 % опитаних батьків вважають, що реальна кількість дітей у ДНЗ відповідає нормам місць у групах. Водночас, 36% респондентів відзначили, що дітей в групах більше, ніж має бути, а 4% – що в групі недобір дітей.

60%

36%

4%Відповідає

Дітей більше, ніж місць угрупі

Дітей менше, ніж місць угрупі

Рис. 1. Відповідність кількості місць у групах реальній кількості дітей

На відміну від опитуваних батьків четверо з п’яти опитуваних керівників ДНЗ на питання «Навантаження кількості дітей дошкільного віку на кількість місць у ДНЗ міста» зазначили, що в їхніх садочках реальна кількість дітей перевищує норму, часом дуже суттєво (на 30-50%).

104

183

84

250

190

104

291

116

342

245

050

100150200

250300

350400

НВК"Престиж"

ДНЗ № 26 ДНЗ № 7 ДНЗ № 38 ДНЗ № 2

Норма місць

Фактичнакількість

Рис. 2. Норма та фактична кількість дітей в ДНЗ

Під час глибинного інтерв’ю з керівниками інших 10 ДНЗ міста усі опитані, за виключенням

одного, вказали на те, що існує проблема перевантаженості садочків. В дев’яти ДНЗ реальна кількість дітей по списку в групах значно перевищує норми, хоч через постійну відсутність когось з дітей, ця проблема, на думку респондентів, згладжується або зовсім нівелюється. Особливістю ДНЗ №1, де норма вища за фактичну кількість дітей пояснюється керівником закладу „не благополучністю” місцезнаходження ДНЗ – мікрорайон «Радванка».

8

115

169

92

320

245

120

215

75

320

40

136

245

102

361 342

180

240

89

301

78

050

100150200250300350400

ДНЗ № 28ДНЗ № 20

НВК "Ялинка"НВК "Журавлик"

ДНЗ № 42ДНЗ № 21

НВК "Дивосвіт"

НВК "Пролісок"

ДНЗ № 1ДНЗ № 2

Норма місць Фактична кільксть

Рис. 3. Норма та фактична кількість дітей в ДНЗ

Спостерігачі КАПЛ «Вестед» під час огляду 10 досліджуваних ДНЗ також з’ясували, що у приміщеннях садочків використовують трирівневі ліжка (ДНЗ №28); розкладні дво- і трирівневі ліжка (ДНЗ №20); трирівневі ліжка, розкладні ліжка (НВК «Ялинка»); дворівневі ліжка (НВК «Журавлик» та ДНЗ №2). Таким чином через багаторівневі ліжка збільшується корисна площа і є можливим зарахування додаткової кількості дітей понад норму1.

1.2. На запитання «Коли Ви стали на чергу у ДНЗ до зарахування?» 31% опитаних батьків зазначили, що строк, за який вони стали в чергу на зарахування, складає від 6 місяців до 1 року; 19% – понад 1 рік, 15% – від 3 до 6 місяців, 27% – до 3 місяців, і тільки 8% опитаних батьків відзначили, що з чергами на зарахування вони не зіткнулися.

Цитати: «Мою дочку зарахували до ДНЗ за 1 рік, а 2-гу дитину на ми записали в чергу на 7 день після її народження»; «Спочатку я прийшла і сказали, що черга пів року, потім прийшов чоловік і відразу домовився»; «більше 1,5 року, записувалися одразу в декілька садків».

8%

27%

15%

31%

19% Черги не було

До 3 місяців

3-6 місяців

від 6 місяців до 1 року

більше 1 року

Рис. 4. Термін, за який батьки ставали в чергу на зарахування

Щодо «Проблеми черг для зарахування» всі опитані керівники ДНЗ відзначили, що батькам потрібно завчасно ставати в чергу. Це зумовлено малою кількістю місць порівняно з 1 Див.: п. 53 Санітарних правил устрою та утримання дитячих дошкільних установ (дитячі ясла, дитячі садочки, дитячі ясла-садочки) № 3231-85 від 20.03.1985, а саме: «В дошкольных группах допускается использовать раскладные кровати с жестким ложем, встроенные одно- и двух-ярусные кровати. Категорически запрещается использование стационарных двухярусных кроватей».

9

кількістю бажаючих. За оцінками керівників ДНЗ зарахування відбувається через 1 місяць або 3 роки від моменту подання документів. Тільки в трьох ДНЗ черги на зарахування немає.

Цитати: «Черговості немає («Шахта» – це дуже старий район і тут в основному жінки не дітородного віку)»; «черга 1 рік, а в молодшу групу 2-3 роки»; «черговості як такої немає, вона роздута, тому що батьки страхуються і записуют ь дитину у декілька садочків одразу»; «Записуватись в чергу треба з народження».

1.3. На питання «Ввічливість та кваліфікація персоналу» усі опитувані батьки вказали на задовільний рівень роботи вихователів.

Цитати: «Задовольняє, вихователі розмовляють українською мовою. Однак можуть крикнути на дитину, поставити її в куток»; «Влаштовує, але я не знаю чи у всіх є педагогічна освіта»; «деякі вихователі хороші, а деякі ні. Багато вихователів непрофесіоналів пенсійного віку займають місто молодих».

На питання про «Кваліфікація персоналу, підготовка кадрів» керівники ДНЗ відзначили, що фахову педагогічну освіту має незначна частка вихователів. Так, у НВК «Престиж» з 8 вихователів 2 мають фахову освіту; ДНЗ №26 – 25/7; ДНЗ №38 – 32/1 педагог має фахову освіту і ще 1 вчиться на фахову.

На питання «Рівень оплати праці педагогічних працівників» усі керівники ДНЗ вказали на невисокий рівень оплати. Мінімальна плата складає 900 грн., а максимальна – 1727 грн. для вихователів із 30-х річним стажем (з 10-ти річним стажем 1280 грн). Така ситуація з оплатою праці призводить до відтоку педагогічних кадрів. На думку респондентів, покращити роботу ДНЗ може в першу чергу підвищення заробітної плати, а також більш ретельний відбір фахівців, їхнє премі ювання та доплати за роботу в переповнених групах.

900 986 950 942 946

15001727

14501244 1249

0

500

1000

1500

2000

НВК"Престиж

ДНЗ № 26 ДНЗ № 7 ДНЗ № 38 ДНЗ № 2

min

max

Рис. 5. Мінімальна та максимальна заробітна плата педагогічного персоналу ДНЗ, грн.

1.4. На питання «Навчання мовами національних меншин» в закладах, керівники яких були опитані, навчаються діти-представники національних меншин, але оскільки їх небагато, то навчання здійснюється українською мовою. ДНЗ № 26 створена угорська група, в якій навчання ведеться угорською мовою (26 дітей).

10

Опитані представники національно-культурних товариств на питання «Навчання мовами національних меншин у ДНЗ» відзначили, що ситуація із викладанням мовами національних меншин в ДНЗ є складною. Так, в Ужгороді немає груп в ДНЗ з навчанням на івриті в той час, як такі групи є в інших обласних центрах України. Існує 2 групи при ДНЗ № 6 з російською мовою викладання, але вони не достатньо забезпечені методичною літературою. Проблему браку методичних матеріалів для викладання мовами національних меншин відзначив і представник ромського культурного-товариства. Спеціалізованих навчальних закладів для дітей-представників національних меншин не існує в Ужгороді.

1.5 На запитання «Щодо відмов у зарахуванні» п’ять керівників ДНЗ відповіли, що відмови були: в п’ яти ДНЗ – через відсутність необхідних щеплень, в двох – також і через переповненість груп. Інших причин для відмови у зарахуванні, зокрема і на підставі відсутності в батьків реєстрації в м. Ужгород, не було.

Цитати: «Батьки принесли спеціальний дозвіл, що дитина може навчатися без щеплень з міської дитячої поліклініки від головного лікаря»; «не було відмов, тому що всі батьки знають, що треба приходити з щепленнями»; «не було, так як я зразу кажу батькам, що без щеплень не приймаю в садочок».

1.6. На запитання «Чи пристосовані для інвалідів-візочників приміщення?» опитані керівники ДНЗ визнають приміщення не пристосовані для потреб інвалідів-візочників, попри те, що в них є пандуси. В більшості ДНЗ, дерев’яні пересувні пандуси зняті, бо на думку опитаних керівників (4 респонденти), вони тільки заважають, а реальної потреби в них немає.

Цитати: «Немає пандусу, бо немає інвалідів-візочників. Якщо буде потреба у цьому, то ми пристосуємо. Ми поставили пандус, але батьки жалілися, що через брак місця на сходах може бути травматизація дітей»; «є пандус, але стоїть у сараї, тому що заважає».

Спостерігачі КАПЛ «Вестед» під час огляду 10 досліджуваних ДНЗ також відзначили, що на перших поверхах є багаторівневі перепади міжкоридорних тамбурів, незручність дверних отворів тощо, що можуть слугувати перешкодою для пересування інвалідів-візочників.

11

Б. БЕЗОПЛАТНІСТЬ

2.1. Серед опитаних батьків 12% вказали, що їхній середньомісячний дохід не перевищує 1500 грн. на місяць., 40% зазначили, що їхній дохід складає від 1500 до 3000 грн., і 48% опитаних вказали дохід понад 3000 грн.

12%

40%

48%

До 1500 грн.

1500-3000 грн.

3000 та більше грн.

Рис. 6. Розподіл респондентів за рівнем доходу

2.2. На запитання «Чи доводилось доплачувати за зарахування дитини?» 68% опитаних батьків відповіли, що нічого не доплачували. 28% опитаних батьків довелось вносили кошти або матеріальні засоби, оплачували певні роботи в ДНЗ при зарахуванні. Один респондент заявив, що керівник ДНЗ вимагав від нього хабара при зарахуванні.

Цитати: «Мені довелося доплачувати за зарахування дитини шляхом купівлі бойлера та дверей (разом з іншими батьками витрати склали близько 2000 грн.)»; «При прийнятті дитини у садок ми робили ремонт своїми силами, здавали по 300 грн. на ремонт + кожен з батьків робив свій вклад (хто тюлі купляв, хто посуд для всієї групи тощо). Постільну білизну батьки купляли самі»; «при відкритті групи здавали на ремонт 20 грн., всім іншим садок забезпечував сам»; «При зарахуванні дитини чоловік робив ремонтні роботи в садику, ми купили 2 мішка бетону».Види внесків: батьки здавали у т.зв. «фонд садика» 200-250 грн.; в одиничних випадках на постільну білизну по 75 грн.; на фарбу і туалетний папір по 50 грн.; на бойлер – 150 грн. тощо.

Під час глибинного інтерв’ю з керівниками інших 10 ДНЗ міста на питання «Чи є вступні грошові внески у фонд ДНЗ (якщо так, скільки?)» усі керівники відповіли, що таких внесків не має. Проте існує практика збору пожертв та благодійних внесків від батьків, які висловлюють своє бажання допомогти ДНЗ.

Цитати: «Немає, але по бажанню батьків збираються гроші головою батьківського комітету, якщо батьки самі хочуть щось придбати для дитини»; «просимо батьків допомогти хто чим може (ремонт приміщення, ремонт котлів, тощо)»; «батьки по бажанню самі купляють інвентар або меблі».

2.3. На запитання «Чи доплачуєте Ви за харчування дитини?» Тільки 2% опитаних батьків офіційно доплачують за харчування (30 грн. на «полуднік»). 22% опитаних батьків повідомили, що за власним бажанням носять до ДНЗ продукти харчування (окремо печиво, вафлі, печиво, лимон, соки, цибулю і часник). Тільки в одному ДНЗ така практика офіційно заборонена. Решта 76% опитаних батьків не практикують доплату за харчування.

12

На запитання «Чи вистачає бюджетних коштів на харчування однієї дитини?» тільки два керівника ДНЗ відповіли, що їм вистачає бюджетних коштів для харчування дітей. Вісім респондентів вкладаються, але нарікають на зростання цін та на недостатність передбачених бюджетом коштів для повноцінного харчування дітей. На думку опитаних, потрібно збільшувати доплати з боку батьків та держави для забезпечення норм харчування дітей. Ця норма складає 6 грн. на день.

В раціон в усіх ДНЗ входять м’ясо, риба, овочі, молоко, творог, фрукти, крупи тощо. Проте шість респондентів відзначило, що в їхніх ДНЗ є проблема із забезпеченням дітей молоком і творогом. Четверо опитаних вважає, що в існуючі норми споживання вкластися дуже важко або неможливо.

Тільки в одному ДНЗ практикується доплата батьків за харчування дітей (3,50 грн., видається квитанція), в усіх інших такого немає. Проте в двох випадках ДНЗ не проти того, щоб батьки приносили до садочку продукти (печиво, соки, тощо). В одному ДНЗ така практика заборонена.

Цитати: «Поки що вкладаємося. Але, якщо буде ріст цін, то буде важко. На даний момент дуже важко вкластися у 6 грн. в день. Є проблема молока, сметани, творога – це діти не отримують»; «Ми вкладаємося, але їх не вистачає. Потрібно підвищити як виплати з бюджету, так і плату батьків за харчування. Наприклад 100 грам м’яса коштує 4.80 грн., в такому випадку лишається 1,20 грн. на інше, тому ми даємо тільки 50 % норми»; «Є проблема з молоком і творогом (по місту ДНЗ виконали норму по творогу тільки на 3,5 %)»; «Цілий місяць не було хліба, тому що міська рада не вчасно провела тендер на хліб і ми пекли пампушки».

2.4. На запитання «Які ще платні послуги Ви отримували за останні 6 місяців?» 24% опитаних батьків не користуються платними послугами ДНЗ. 48% опитаних батьків назвали серед платних послуг уроки англійської мови (35-60 грн. на місяць); 16% респондетів відзначили що здають гроші на придбання миючих засобів – прибирання (10-15 грн. щомісяця). Серед платних послуг також були згадані уроки малювання та хореографії, внески до фонду садочку, внески на канцтовари та ремонт.

Цитати: «Кожний місяць здаємо по 15 грн. з сім’ї на миючі засоби. Гроші здаємо готівкою виховательці»; «10 грн. здаємо у фонд садика, за ліжечка здали по 500 грн.»; «здавали 200 грн. на ремонт і меблі, на ліжечко здавали 300 грн. але за останні 6 місяців ремонт не робили. Здаємо кожні 3 місяці на миючі засоби (по черзі здає кожна сім’я)»; «200 доларів здавали на ремонт. Здаємо кожен місяць на канцтовари»; «35 грн. – англійська мова, 50 грн. – хореографія, 50 грн. – образотворче мистецтво»; «10 грн. у фонд садика кожний місяць здаємо»; «на ремонт кожен рік здаємо по 200 грн., англійська – 30 грн. платимо в місяць»; «англійська – 35 грн., 10 грн. у фонд садочка щомісяця (по 5 грн. у Фонд садочка + 5 грн. у Фонд групи)»; «35 грн. англійська, на хімію здаємо щомісяця по 10 грн. самій виховательці в руки, але у неї є чеки».

Стосовно додаткових послуг, то в кожному з досліджуваних ДНЗ є додаткове викладання англійської мови, як платна послуга. Вартість такої послуги складає 23-40 грн. на місяць. Також, як платні послуги пропонуються художня гімнастика – 60 грн. на місяць та карате – 23 грн. на місяць. Розширення спектру додаткових послуг в ДНЗ заважає, на думку керівників, відсутність приміщень, маленькі зарплати для викладачів гуртків та низька відвідуваність вже наявних гуртків.

13

2.5. На запитання «Чи створений у Вашому ДНЗ опікунський (батьківський) комітет?» усі опитані батьки відповіли що «так».

В усіх досліджуваних ДНЗ існують батьківські комітети (опікунські ради). Тільки в одному випадку такий комітет має власний банківський рахунок для акумуляції пожертв і спонсорських коштів, але цей рахунок не використовується, оскільки, за свідченням респондента, з нього дуже складно зняти кошти в разі нагальної потреби.

Всі десять опитаних керівників ДНЗ на питання про збір коштів відповіли, що ДНЗ не причетні до цього і що цим займається виключно батьківські комітети або їхні голови. Середній платіж складає, за повідомленням одного респондента, 100-200 грн. Зібрані кошти спрямовуються переважно на проведення ремонту приміщень. Також ці гроші виділяються на закупку літератури, іграшок, миючих засобів, посуду, обладнання тощо. Майно, придбане в такий спосіб за батьківські кошти, приймається на баланс ДНЗ. Це зазначили 9 з 10 респондентів. Щодо роботи батьківських комітетів та участі в них батьків, то 3 респонденти знають про факти відмови батьків брати участь в роботі комітетів через низький рівень доходів їх родин.

Цитата: За словами керівника НВК «Пролісок» у 2010 році було придбано майна приблизно на 90 тисяч грн. за рахунок пожертвувань батьків.

2.6. На запитання «Яку частку сімейного бюджету складають витрати на оплату платних послуг ДНЗ на місяць?» 76% опитаних батьків витрачає не більше 100 грн. на місяць; понад 100 грн. сплачують 12 опитаних батьків. Решта респондентів не змогли або не захотіли дати відповідь на це питання.

14

ІV. ВИСНОВКИ

1. Наявна мережа з 30 НВК і ДНЗ міста неповно забезпечує потреби у дошкільній освіті. Фактична кількість дітей, що зараховані до ДНЗ перевищує норматив на 20-30%.

2. Середня наповнюваність дітей у групах по місту складає 26 місць по підгрупі садики та 23

– підгрупі ясла, що порушує санітарні норми1.

3. Понад 25-30% дітей м. Ужгород, за оцінками експертів, перебуває поза межами дошкільної освіти.

4. Приміщення ДНЗ не пристосовані для потреб інвалідів;

5. Час зарахування складає від 1 місяця до 3-х років. Батьки подають документи на зарахування до кількох ДНЗ одночасно.

6. Значна частка вихователів перед пенсійного віку та не має педагогічної освіти. Заробітна плата педагогічних кадрів на рівні прожиткового мінімуму.

7. Відмови у зарахуванні практикують через відсутність щеплень та переповненості ДНЗ.

8. Місцевий бюджет покриває видатки на ДНЗ в частині оплати заробітної плати, оплати енергоносіїв та комунальних послуг, а також норматив по харчуванню – 6 грн./день. Дефіцит інших видатків покривається за рахунок батьків.

9. В усіх ДНЗ міста створені батьківські комітети на засадах первинної самоорганізації без форм складної інституційної організації. За бажанням батьків практикується відкриття груп з викладанням мовами національних меншин та підтримка факультативних занять (англійська мова, хореографія тощо).

1 Див.: п. 3 Санітарних правил устрою та утримання дитячих дошкільних установ (дитячі ясла, дитячі садочки, дитячі ясла-садочки) № 3231-85 від 20.03.1985

Группы Возраст К-во мест вгруппе

Яслапервая группа раннего возраста от 2-х мес. до 1 года 15 вторая группа раннего возраста от 1 года до 2-х лет 20

первая младшая группа от 2-х до 3-х лет 20

Садиквторая младшая группа от 3-х до 4-х лет 25

средняя группа от 4-х до 5-и лет 25старшая группа от 5-и до 6-и лет 25

15

V. РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Передбачити у бюджеті м. Ужгород на 2012 рік кошти на реконструкцію діючих ДНЗ і НВК з метою збільшення кількості приміщень для додаткових груп та адаптувати приміщення ДНЗ для потреб інвалідів. Запланувати будівництво нових ДНЗ з урахуванням демографічних показників на період з 2012 – 2015 рр.

2. Затвердити механізм контролю управління освіти за зарахуванням дітей керівництвом ДНЗ. Механізм має передбачати, що під час подання заяви на зарахування батькам надаватиметься керівником ДНЗ відкріпний талон з вказівкою дати та години реєстрації в журналі реєстрації звернень. Надалі такий відкріпний талон реєструється в управлінні освіти.

3. Підвищити рівень оплати праці педагогічних працівників ДНЗ та посилити контроль за фаховістю освіти вихователів.

4. Сприяти самоорганізації батьків у батьківських комітетах при ДНЗ.

5. Підвищити рівень прозорості тендерних процедур (доступ до інформації про пакет документів, строки, тендерні умови, тощо) щодо забезпечення харчуванням дітей у ДНЗ.

16

VІ. ДОДАТКИ

Доступність та безоплатність дошкільної освіти гарантують:

1. Конституція України:– стаття 52 ч. 1: «Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того,

народжені вони у шлюбі чи поза ним». – стаття 53: «Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної

середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства».

2. Рішення Конституційного Суду України у справі про доступність і безоплатність освіти від 4 березня 2004 року N 5-рп/2004:

«За положеннями статті 53 Конституції України право на освіту гарантовано кожному (частина перша); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (частина третя). Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13).

4.2 Розглядаючи порушені у конституційному поданні питання, Конституційний Суд України вважає, що при тлумаченні терміна «доступність» стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова «доступність» як «доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось», «відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь». Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін «доступність», дає підстави для висновку, що поняття «доступність освіти» у частині третій статті 53 Конституції України означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту. При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов’язок держави забезпечити реалізацію цього права.

Таким чином, виходячи із змісту поняття «доступність», яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

4.3 Аналізуючи положення статей Основного Закону України, де вживається термін «безоплатність», а також виходячи з тлумачення цього терміна в Рішенні Конституційного Суду України від 29 травня 2002 року N 10-рп/2002 (справа про безоплатну медичну допомогу) Конституційний Суд України дійшов висновку, що «безоплатність» зазначених у положеннях частини третьої статті 53 Конституції України рівнів освіти у державних і комунальних навчальних закладах слід розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги, відповідно до державного стандарту в межах тих видів освіти, безоплатність яких визначена у цих положеннях. Забезпечення безоплатності освіти на всіх рівнях є однією з гарантій її доступності.

17

Безоплатність здобуття громадянами освіти забезпечується фінансуванням навчальних закладів цих форм власності за рахунок державних і місцевих бюджетних асигнувань згідно з визначеними законами та іншими правовими актами нормативами їх фінансового і матеріально-технічного забезпечення, що, однак, не виключає можливості фінансування галузі освіти за рахунок розвитку позабюджетних механізмів залучення додаткових коштів, як це визначено законодавством про освіту.

5. Стосовно порушеного у конституційному поданні питання про застосування положень статті 53 Конституції України, за якими держава має забезпечити доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти, зокрема щодо влаштування дітей у дошкільні навчальні заклади державної і комунальної форм власності, Конституційний Суд України виходить з такого.

Аналіз положень статей Конституції України (статті 51, 52, 53) та прийнятих на їх реалізацію законів України про освіту свідчить, що хоча відповідно до Закону України «Про освіту» прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють (частина друга статті 34), тобто за вибором ними типу дошкільного навчального закладу чи форми навчання, це, проте, не обмежує права дітей на освіту і не ставить здобуття дошкільної освіти в залежність від бажання батьків. Як передбачено частиною першою статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту», сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про дошкільну освіту» та статті 14 Закону України «Про освіту» на органи управління системою дошкільної освіти держава покладає, зокрема, ведення обліку дітей дошкільного віку та контроль за виконанням вимог щодо їх навчання. В Україні функціонує система безперервної освіти, обов’язковою первинною складовою частиною якої є дошкільна освіта. Громадяни мають рівні права на її здобуття у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім’ї (статті 4, 9 Закону України «Про дошкільну освіту». Щодо порушеного у конституційному поданні питання про збереження мережі дошкільних навчальних закладів, у тому числі недержавних і некомунальних, за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, то, як вважає Конституційний Суд України, забезпечення доступності та безоплатності дошкільної освіти покладено на державу лише щодо навчальних закладів державної і комунальної форм власності (частина третя статті 53 Конституції України). Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту» держава тільки сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів інших форм власності. Тому частиною шостою статті 16 зазначеного Закону забороняється безпідставна ліквідація дошкільних навчальних закладів лише державної і комунальної форм власності. Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, у тому числі створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами (несільськогосподарськими підприємствами, організаціями), допускається лише у випадках і в порядку, визначених цим Законом.

Фінансування дошкільної освіти залежить від форми власності дошкільного навчального закладу, обов’язок фінансування якого покладається на власника (засновника). Стосовно дошкільних навчальних закладів інших, ніж державної і комунальної, форм власності рішення про ліквідацію приймається засновником (власником) за погодженням з відповідним органом виконавчої влади з питань освіти».

3. Загальна декларація прав людини:– Стаття 26: «1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова

і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна

18

бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру.

3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей».

4. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права: – Стаття 13: «1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту.

Вони погоджуються, що освіта повинна спрямовуватись на повний розвиток людської особи та усвідомлення її гідності і повинна зміцнювати повагу до прав людини і основних свобод. Вони, далі, погоджуються в тому, що освіта повинна дати можливість усім бути корисними учасниками вільного суспільства, сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма націями і всіма расовими, етнічними та релігійними групами і сприяти роботі Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру.

2. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:

а) початкова освіта повинна бути обов’язкова і безплатна для всіх».

5. Конвенція про права дитини (набуття чинності для України: 27 вересня 1991 р.): – Стаття 28: «1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення

здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну й обов’язкову початкову освіту».

6. Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (14 грудня 1960 року):– Стаття 1: «1. В настоящей Конвенции выражение «дискриминация» охватывает всякое различие,

исключение, ограничение или предпочтение по признаку расы, цвета кожи, пола, языка, религии, политических или иных убеждений, национального или социального происхождения, экономического положения или рождения, которое имеет целью или следствием уничтожение или нарушение равенства отношения в области образования, и, в частности:

а. Закрытие для какого-либо лица или группы лиц доступа к образованию любой ступени или типа;

b. Ограничение образования для какого-либо лица или группы лиц низшим уровнем образования;

с. Создание или сохранение раздельных систем образования или учебных заведений для каких-либо лиц или группы лиц, помимо случаев, предусмотренных положением статьи 2 настоящей Конвенции; или

d. Положение, несовместимое с достоинством человека, в которое ставится какое-либо лицо или группа лиц.

2. В настоящей Конвенции слово «образование» относится ко всем типам и ступеням образования и включает доступ к образованию, уровень и качество обучения, а также условия, в которых оно ведется».

Стаття 4: «Государства, являющиеся сторонами настоящей Конвенции, обязуются, кроме того,

разрабатывать, развивать и проводить в жизнь общегосударственную политику, спользующую

19

соответствующие национальным условиям и обычаям методы для осуществления равенства возможностей и отношения в области образования, и, в частности:

а. Сделать начальное образование обязательным и бесплатным; сделать среднее образование в различных его формах всеобщим достоянием и обеспечить его общедоступность; сделать высшее образование доступным для всех на основе полного равенства и в зависимости от способностей каждого; обеспечить соблюдение предусмотренной законом обязательности обучения;

b. Обеспечить во всех государственных учебных заведениях равной ступени одинаковый уровень образования и равные условия в отношении качества обучения;

d. Обеспечить без дискриминации подготовку к преподавательской профессии».

7. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII: ч. 1 ст. 3: «Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних

навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується:

– розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;

– відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

– різними формами навчання – очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем».

8. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 року № 2628-III:Стаття 2: «Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:

забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;…» Стаття 3: «1. Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні

умови для її здобуття. 2. Держава: – надає всебічну допомогу сім’ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; – забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних

дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку;

– піклується про збереження та зміцнення здоров’я, психологічний і фізичний розвиток дітей;

– сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності».

Стаття 4: «1. Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.

2. Дошкільна освіта – цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду».

Стаття 6: «Принципами дошкільної освіти є: – доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою

дошкільної освіти; – рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного

20

розвитку кожної дитини; – єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей; – світський характер дошкільної освіти;– особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини; – відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану

здоров’я дитини дошкільного віку...».Стаття 9: «1. Громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних,

релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім’ї.

3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають дошкільну освіту в порядку, встановленому для громадян України.

5. Дитина може здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють: – у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми

власності; – у сім’ї (до досягнення дитиною п’ятирічного віку);– за допомогою фізичних осіб з високими моральними якостями, які мають відповідну

вищу педагогічну освіту, ліцензію на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти та фізичний стан здоров’я яких дозволяє виконувати обов’язки педагога».

Стаття 28: «2. Дитина має гарантоване державою право на:– безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних дошкільних навчальних

закладах; – безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання, розвитку, виховання і навчання; – захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров’ю,

моральному та духовному розвитку; – безоплатне медичне обслуговування у державних і комунальних дошкільних навчальних

закладах; – захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров’ю дитини, а також від

фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності; – здоровий спосіб життя». Стаття 33: «1. Держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку,

особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.

2. Дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, гарантовано право на збереження родинних стосунків, утримання у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах за рахунок держави, а також на захист їх особистих, майнових і житлових прав згідно із законодавством України.

3. Грудним дітям та дітям другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, а також грудним дітям та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

4. Дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на відвідування державних і комунальних дошкільних навчальних закладів з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави. Направлення дітей до дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу здійснює відповідна психолого-медико-педагогічна консультація,

21

діяльність якої регламентується Положенням про психолого-медико-педагогічну консультацію, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

5. Діти, які потребують корекції зору, слуху, опорно-рухового апарату, забезпечуються засобами пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, а також іншими засобами індивідуальної корекції за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Стаття 34: «1. Організація безоплатного медичного обслуговування в системі дошкільної освіти забезпечується місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і здійснюється закладами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони здоров’я відповідно до законодавства України.

2. У дошкільному навчальному закладі незалежно від підпорядкування, типу і форми власності діти забезпечуються постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цього навчального закладу або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Органи охорони здоров’я, заклади охорони здоров’я разом з органами управління освітою здійснюють контроль за дотриманням санітарного законодавства у дошкільних навчальних закладах, щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд дітей, моніторинг і корекцію стану їх здоров’я, несуть відповідальність за додержання санітарно-гігієнічних норм, проведення лікувально-профілактичних заходів у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типу і форми власності».

Стаття 35: «1. Натуральний набір продуктів для харчування дітей дошкільного віку визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я спільно з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі фінансів.

2. Організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади, органи місцевого самоврядування, а також на керівників дошкільних навчальних закладів.

3. Організація харчування дітей у приватних дошкільних навчальних закладах покладається на власників та керівників дошкільних навчальних закладів.

4. Контроль і державний нагляд за якістю харчування у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладаються на засновників (власників) цих закладів, відповідні органи управління охорони здоров’я та відповідні органи управління освітою.

5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50 відсотків (у міській місцевості) та 30 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.

Від сплати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував прожиткового мінімуму.

22

6. Порядок встановлення плати за харчування дитини у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі визначається Кабінетом Міністрів України».

Стаття 36: «1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: – вибирати дошкільний навчальний заклад та форму здобуття дитиною дошкільної освіти; – обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного

навчального закладу; – звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і

навчання своїх дітей; – захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді. 2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані: – виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних

цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля; – забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти

за будь-якою формою; – постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови

для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей; – поважати гідність дитини; – виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком,

державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв».Стаття 37: «1. Фінансово-господарська діяльність дошкільних навчальних закладів

здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.

2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів у межах Типового переліку обов’язкового обладнання дошкільних навчальних закладів фінансуються за рахунок коштів засновників (власників) цих закладів».

Стаття 38: «1. Матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Вимоги до матеріально-технічної бази дошкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також Типовим переліком обов’язкового обладнання дошкільного навчального закладу, у тому числі корекційного, навчально-наочних посібників, іграшок, навчально-методичної, художньої та іншої літератури.

3. Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: – засновника (власника);– відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів); – батьків або осіб, які їх замінюють;– добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб;– інші кошти, не заборонені законодавством України.

9. Закон України «Про місцеве самоврядування»: Стаття 32: «До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:а) власні (самоврядні) повноваження:1) управління закладами освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту,

оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

23

2) забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

3) створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов’язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел; контроль за використанням коштів цього фонду за призначенням;

4) забезпечення регулярного безкоштовного підвезення до місця навчання і додому школярів;

6) організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм;

б) делеговані повноваження:1) забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти та

медичного обслуговування на відповідній території, можливості навчання в школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства;

2) забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів;

4) організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку;11) реєстрація відповідно до законодавства статутів (положень) розташованих на

відповідній території закладів охорони здоров’я, навчально-виховних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих закладів незалежно від форм власності; внесення пропозицій до відповідних органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у сфері охорони здоров’я».

10. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»:Стаття 12. Профілактичні щеплення: «Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка,

кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового

поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, виконання покарань, охорони державного кордону, Служби безпеки України.

Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати об’єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних

24

щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення. Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації та за згодою об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.

Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов’язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я».

11. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12 березня 2003 р. № 305:

«6. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.

7. Під час прийому дитини до дошкільного навчального закладу, керівник зобов’язаний ознайомити батьків або осіб, що їх замінюють, із статутом дошкільного закладу, іншими документами, що регламентують його діяльність.

8. Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими (одновіковими, різновіковими), сімейними (родинними) ознаками.

Комплектування групи за віком передбачає перебування в ній дітей однакового віку або з різницею у віці.

Комплектування групи за сімейними (родинними) ознаками передбачає перебування в ній дітей, які знаходяться між собою у родинних стосунках.

Групи комплектуються відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних навчальних закладах з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють.

Засновник (власник) може встановлювати меншу від нормативів наповнюваність груп дітьми у дошкільному навчальному закладі.

9. До груп з цілодобовим перебуванням зараховуються діти віком від 1 року 6 місяців до 6 (7) років.

До груп з короткотривалим перебуванням зараховуються діти віком від 2 років 6 місяців до 6 (7) років.

10. Переведення дітей з однієї вікової групи до іншої, формування новостворених груп здійснюється наприкінці навчального року (квітень – травень).

25

11. За дитиною зберігається місце в дошкільному навчальному закладі державної та комунальної форм власності у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).

12. Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу державної та комунальної форми власності може здійснюватись:

– за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;– на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її

подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу; – у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за

харчування дитини протягом двох місяців. Адміністрація дошкільного навчального закладу зобов’язана письмово повідомити батьків

або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів. Забороняється безпідставне відрахування дитини з дошкільного навчального закладу. 30. Медичне обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі здійснюється на

безоплатній основі медичними працівниками, які входять до штату цього закладу або відповідних закладів охорони здоров’я, і передбачає проведення обов’язкових медичних оглядів, у тому числі медичних оглядів перед профілактичними щепленнями, проведення профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі, організацію заходів для госпіталізації (у разі показань) та інформування про це батьків або осіб, які їх замінюють.

50. Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: – засновника (власника); – відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів)

у розмірі, передбаченому нормативами фінансування; – батьків або осіб, які їх замінюють;– добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб та інші

надходження, не заборонені законодавством».

12. Наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах» № 667 від 21.11.2002:

«2.1. Відповідно до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірі, що не перевищує 50 відсотків у міській місцевості та 30 відсотків у сільській місцевості від вартості харчування на день.

2.2. Розмір плати за поданням дошкільного навчального закладу встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім’ї та режиму роботи закладу. Вони можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ.

2.3. Розмір плати зменшується на 50 відсотків для батьків, у сім’ях яких троє і більше дітей.

При зменшенні на 50 відсотків батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах нарівні з рідними дітьми враховуються падчерки та пасинки, які проживають у цій сім’ї, якщо вони не були враховані в сім’ї іншого з батьків, а також діти, на яких оформлена опіка у зв’язку зі смертю батьків, позбавленням їх батьківських прав,

26

засудженням до позбавлення волі, включаючи час перебування під слідством або направленням на примусове лікування тощо.

2.4. Від плати за харчування дітей відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.

2.5. Звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися на протязі року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім’ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім’ї, виданої житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами).

2.6. Плата з батьків не справляється за харчування дітей у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими й затухаючими формами туберкульозу, у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в інших випадках, передбачених законодавством України (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою і виховуються в сім’ях, батьки і діти, потерпілі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків, тощо).

2.7. Плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством.

2.9. Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. За дні, у які дитина не відвідувала закладу (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), плата з батьків не справляється.

2.10. З осіб, які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в розмірі, що не перевищує 50 відсотків у міській місцевості та 30 відсотків у сільській місцевості від вартості харчування дитини на день».

27

Окремі зразки інструментів моніторингової кампанії

АНКЕТАінтерв’ю з батьками, діти яких були зараховані до ДНЗ у 2008-2010 роках

1. ПІБ опитуваного + вік дитини та рік зарахуваннявік до 18 років від 19 до 25 від 26 до 40 понад 40 дохід до 1500 грн. від 1501-3000 грн. понад 3000 грн.

2. Режим роботи ДНЗ (чи задовольняє потреби?)

3. Місцезнаходження ДНЗ (зручність розташування, тривалість проїзду від будинку до ДНЗ)

4. Кількість місць в групі та реальна кількість дітей

5. Чи є скарги або пропозиції по організації роботи ДНЗ?

6. Ввічливість та кваліфікація персоналу

7. Чи доводилось доплачувати за зарахування дитини? Так Ні

8. Опишіть як це було якщо «так»

9. Якщо «так» то в яких межах?Від 100 до 300 грн. 301-500 грн. 501-900 грн. понад 900 грн.

10. Коли Ви стали на чергу у ДНЗ до зарахування?За 1 місяць до За 3 місяці За 6 місяців Понад 1 рік

11. Чи доплачуєте Ви за харчування дитини?Так Ні

12. Якщо «так» то в яких межах на 1 місяць?Від 100 до 200 грн. 201-300 грн. 301-400 грн. понад 400 грн.

13. Які ще платні послуги Ви отримували за останні 6 місяців?

14. Чи створений у Вашому ДНЗ опікунський (батьківський) комітет?

15. Який відсоток сімейного бюджету складають витрати на оплату платних послуг ДНЗ на місяць?

16. Примітка

ПІБ інтерв’юера + час та місце інтерв’ю

28

АНКЕТАз керівництвом ДНЗ (глибинне інтерв’ю)

1. ПІБ опитуваного та посада

2. Навантаження кількості дітей дошкільного віку на кількість місць у ДНЗ міста. Норма/факт

3. Зарахування А) За який час треба подати документи?

Б) Який перелік документів мають подати батьки?

В) Чи є вступні грошові внески у фонд ДНЗ (якщо так, скільки)?

Г) Чи є вступні випробування до ДНЗ? Тести або інший спосіб?

Д) Чи практикуються підготовчі відділення перед зарахуванням?

Е) Чи є платним підготовче відділення?

Є) Що можна покращити в роботі? Як саме?

4. Організація роботи ДНЗА) Чи є скарги або пропозиції по від батьків? Які саме?

Б) Що можна покращити в роботі? Як саме?

5. Кваліфікація персоналу, підготовка кадрівА) Рівень оплати праці педагогічних працівників

Б) Рівень оплати праці технічних працівників

В) Що можна покращити в роботі? Як саме?

6. Навчання мовами національних меншинА) чи є звернення батьків щодо навчання мовами нацменшин?

Б) чи практикуються навчання мовами нацменшин? Якщо так, хто платить за таке навчання?

29

7. Платні послугиА) Чи є перелік платних послуг?

Б) Що саме входить до послуги?

В) Що можна покращити? Як саме?

8. Випадки відмов від зарахувань. А) Які причини?

Б) чи є відмови з підстав відсутності щеплень?

В) чи є відмови з підстав відсутності реєстрації у батьків у м. Ужгород?

Г) інше. Що саме?

9. Приміщення ДНЗ пристосовані для інвалідів-візочників?

10. Чи використовуються багатоярусні ліжка?

11. Чи є при ДНЗ батьківські комітети/опікунські ради?А) так/ні

Б) чи створені як благодійні організації, з банківським рахунком чи без?

В) хто відповідає за збір коштів? Середній платіж?

Г) Як витрачаються зібрані кошти? На що саме?

Д) Чи приймається на баланс ДНЗ придбане майно?

Е) Чи є відмови батьків від участі у батьківських комітетах

Є) Що можна покращити? Як саме?

12. Харчування дітейА) Чи вистачає бюджетних коштів на харчування однієї дитини?

Б) скільки грн. передбачено на 1 дитину згідно бюджету?

30

В) що входить у раціон (меню проглянути і звірити по порціям – грамах)

Г) чи доплачують батьки різницю у випадку недостатності коштів?

Д) скільки доплачують? Як це відбувається?

13. Примітка

ПІБ інтерв’юера + час та місце інтерв’ю

31

КАРТА СПОСТЕРІГАЧАневключене просте спостереження у ДНЗ

1. ПІБ спостерігача / місце (адреса) і час спостереження

2. Режим роботи ДНЗ

3. Опишіть місцезнаходження ДНЗ (магістральні вулиці, близькість промислових підприємств, віддаленість від автобусних зупинок, тощо)

4. Опишіть будівлю ДНЗ (кількість поверхів, наявність сходових клітин між тамбурами та однорівневими корпусами, наявність пандусів, тощо)

5. Опишіть вибірково приміщення 4 груп (наявність роздягалень, групова кімната, санвузол, їдальня у однієї групи, а також опис комплектації інвентарем кожного приміщення, тип підлоги)

6. Кількість та категорія груп1 вік Кількість місць в групі та реальна кількість дітей

7. Опишіть чи ввімкнене штучне освітлення у світловий час доби

8. Опишіть температурний режим та опишіть у що одягненні діти (верхній одяг)

9. Опишіть стан провітрюваності приміщень (під час перебування дітей у приміщенні чи відчинені кватирки, інші вікна? Наявність протягів)

10. Опишіть спальну кімнату (стаціонарні чи розкладні ліжка, їх ярусність, наявність індивідуальної постільної білизни)

11. Їдальня та кухня (опишіть посуд, та матеріали з яких виготовлено)

12. Персонал:А) наявність в усіх працівників санітарних книжок (вибірково проглянути документи 6 співробітників))

Б) середній вік педагогічного працівника по закладу з розподілом по гендеру

1

1 ДНЗ організовуються для дітей у віці від 2-х місяців до 6 років і комплектуються в групи з урахуванням віку дітей.

Підписано до друку 11.04.2011 р. Гарнітура Times New Roman

Формат 60×84/8. Умов. друк. арк. 3,72 Друк офсетний. Зам. № 12-11. Тираж 300 прим.

Видавництво Олександри Гаркушім. Ужгород, вул. Погорєлова, 4.Віддруковано у ТОВ “ІВА”

м. Ужгород, вул. Перемоги, 82а.

УДК ЗББК

З Звіт за результатами моніторингу доступності та безоплатності для дітей держав-ної освіти у дошкільних закладах освіти міста Ужгорода / Упорядк. М. В. Менджул, М. М. Яцков. – Ужгород : Видавництво О. Гаркуші. – 2011. – 32 с.